Page 1

Наша енергія— наше майбутнє

www.rnpp.rv.ua

№8 (1100) Четвер, 20 лютого 2014 року

Щотижнева газета

Шановні колеги! Дорогі друзі!

23 лютого – визначна дата для всіх чоловіків, хто мав честь носити погони і військову форму, а також для жінок, які з тривогою і гордістю чекали на повернення з військової служби своїх синів, братів, коханих. Це свято в душі кожного з нас, ми з ним росли, дорослішали і мужніли, беручи за приклад історію свого народу та його найкращих представників. Цей день асоціюється з мужністю і стійкістю людського характеру, силою духу та відданості Батьківщині. День захисника Вітчизни – свято ветеранів Великої Вітчизняної війни, нинішніх військовослужбовців, воїнів-інтернаціоналістів та представників Збройних Сил України, які вкарбували нові сторінки в літопис української армії. Це свято і багатьох виробничників Рівненської АЕС, котрі у свій час, виконавши громадянський обов’язок, нині продовжують трудову вахту на нашому енергетичному підприємстві, дотримуючись світових стандартів безпеки, виробляють так необхідні для економіки держави мільярди кіловатгодин електроенергії. Сердечно вітаю всіх з Днем захисника Вітчизни! Вірю, що над нами завжди буде чисте небо і мир на українській землі. Зичу всім міцного здоров’я, щастя й довголіття, здійснення мрій і задумів! Павло ПАВЛИШИН, генеральний директор ВП РАЕС

Шановні колеги! Щиро вітаємо вас з Днем захисника Вітчизни. Бажаємо вам довголіття, міцного здоров’я, щастя та родинного благополуччя. Нехай щастить вам на всіх перехрестях долі! З повагою, жіночий колектив військової частини 3045

На блоках РАЕС Енергоблоками Рівненської АЕС вироблено 395 млрд. кВтг електроенергії з початку експлуатації станції. Станом на 8 годину 19 лютого в роботі перебувають три енергоблоки Рівненської АЕС із сумарним навантаженням 2155 МВт. Діє диспетчерське обмеження. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає. На енергоблоці №2 (ВВЕР-440) – 37-а доба середнього планово-попереджувального ремонту. В ремонті обладнання третього каналу системи безпеки. Виконано вихорострумовий контроль теплообмінних трубок парогенераторів. Продовжуються роботи на турбогенераторах. Усі роботи проводяться згідно з графіком. За минулу добу енергоблоками Рівненської АЕС вироблено 51,9 млн. кВтг електроенергії, з початку місяця – 933,6 млн. кВтг та з початку року – 2 млрд. 404,7 млн. кВтг електроенергії. Порушень меж і умов безпечної експлуатації не було. Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на РАЕС і прилеглій території не змінювався й перебуває у межах діючих норм. Прес-центр УІтаЗГ РАЕС

Подяка генеральному директору РАЕС Кузнецовська міська публічна бібліотека висловлює глибоку вдячність генеральному директору ВП РАЕС П.Я.Павлишину за подаровані книги. Особливо цінними для користувачів є історичні подарункові видання «Свято-Успенська Почаївська Лавра», «Волинь», «Луцьк», «Львів». Цікаві краєзнавчі матеріали сформовані на диску «НАЕК Енергоатом». Сподіваємось, що ці книжкові скарби знайдуть свого користувача. Сільва Власова, директор міської публічної бібліотеки

Семінар ВАО АЕС-МЦ на Рівненській АЕС

З

17 по 21 лютого на Рівненській АЕС проходитиме регіональний семінар ВАО АЕС-МЦ «Професійний розвиток керівників АЕС. Оцінка показників ефективності діяльності та компетентності персоналу». У його роботі беруть участь представники ДП «НАЕК «Енергоатом», Запорізької, Хмельницької, Южно-Української АЕС, Білоярської, Нововоронезької АЕС, ВНДІ АЕС (Росія), Вірменської АЕС, АЕС Козлодуй (Болгарія), представники Московського центру ВАО АЕС. Учасників семінару щиро привітав тимчасово виконуючий обов’язки генерального директора ВП РАЕС Павло Ковтонюк. Він зазначив, що тема, яка розглядається, досить актуальна і цікава. Адже робота з кадрами відноситься до ключових моментів діяльності будь-якого підприємства. На АЕС людський чинник присутній від початку проектування станції до роботи оператора

на БЩУ. Вагомим фактором є відповідальність керівників. Тож посади, які мають вплив на безпеку, виведені у розряд ліцензованих. Усвідомлення відповідальності, якісного виконання робіт персоналом є запорукою безпечної і надійної роботи станції, зауважив П.І.Ковтонюк і побажав всім успішної й плідної роботи. Після представлення учасників семінару, з презентацією про ВАО АЕС виступив радник Московського центру ВАО АЕС Андрій Лук’яненко. Він розповів про зміни, які відбулись за останній час у діяльності Московського центру ВАО АЕС. Зокрема, що введено в дію Регіональний Кризовий Центр для АЕС з реакторами ВВЕР, про змінені виробничі завдання та критерії їх виконання, що діють з 1 січня 2014р. тощо. Питання «Формування і підготовка кадрового резерву. Оцінка діяльності резервістів» ґрунтовно висвітлив Владислав Янішевський, заступ-

ник виконавчого директора з кадрів, праці і соціальних питань Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом». Він розповів про діяльність Компанії, її кадрову політику, зазначивши, що вона спрямована на забезпечення відповідної кваліфікації персоналу, який здійснює діяльність в закріпленій за ним сфері відповідальності, комплектування посад персоналом відповідних професій та спеціальностей, забезпечення соціальної захищеності працівників; досягнення кваліфікаційної і психологічної підготовки персоналу, при якій забезпечення безпеки є пріоритетною ціллю і внутрішньою потребою кожного працівника, що приводить до самосвідомості, відповідальності та самоконтролю при виконанні робіт, що впливають на безпеку. Розповів про структуру кадрового резерву Компанії за рівнями управління, процедури оцінки персоналу, систему підготовки кадрового

резерву керівників та навчання керівників Компанії. Про формування кадрового резерву на ВП «Запорізька АЕС» та ВП «Рівненська АЕС» говорили начальник управління кадрів ЗАЕС Володимир Черноляхов та начальник відділу кадрів РАЕС Олександр Остаповець. Досвід Вірменської АЕС щодо підтримки кваліфікації різних категорій персоналу презентував Гагік Мелікян (Вірменська АЕС). Питання «Вимоги до підготовки і реалізація навчання керівників «АЕС Козлодуй». Роль керівників в управлінні знаннями» яскраво і повно висвітлили Здравка Ангелова-Цолова та Веселка Ангелова-Цолова. Учасники заходу до кінця тижня обмінюватимуться накопиченим досвідом. Зазначимо, що програма семінару досить насичена – заявлено 19 виступів. У його програмі також відвідування гостями інформаційного центру та НТЦ. Лідія ШМИРКО

РА Е С : д е н ь з а д н е м ••• Як повідомив провідний інженер – керівник групи блоків №1-2 відділу модернізації та реконструкції РАЕС Олександр Москаленко, під час нинішнього ППРу на енергоблоці №2 планується виконати ряд важливих робіт з реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки (КзПБ). До них належить заміна вимикачів ВМПЕ-10 на секціях нормальної експлуатації власних потреб 6 кВ (3РА, 3РБ, 4РБ, РА, РБ) на вимикачі вакуумні типу ВРС-6 разом з релейними відсіками. Це дозволить завершити поетапне виконання цього заходу в повному обсязі. В стадії виконання впровадження системи діаг-ностики реакторної установки, зокрема системи для контролю протікань теплоносія першого контуру (СКПТ). Проводиться й модернізація систем кондиціювання К-1, К-2, К-3 (БЩК, РЩК, СУЗ) із завершенням робіт у третьому кварталі цього року, та модернізація вогнезатримуючих клапанів на повітроводах систем вентиляції в дизель-генераторних станціях (завершення – І квартал). А ще виконується ряд заходів модернізаційного характеру, що не належать до Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки. Це заміна обладнання, що не підтвердило свій

кваліфікаційний статус на «жорсткі» умови оточення, а саме – заміна електроприводів типу А арматури на системі вентиляції у гермооб’ємі. Проводяться роботи й для виконання модернізації системи збудження на турбогенераторі №4. ••• З кінця січня по 21 лютого на Рівненській АЕС проходив місячник з посилення контролю за дотриманням радіаційної безпеки під час ППР енергоблоку №2. Для цього в ЦРБ було розроблено й затверджено план обов’язкових для виконання додаткових заходів, здійснення яких працівниками дозиметричної служби перевірялись безпосередньо на робочих місцях та на виходах із зони суворого режиму. ••• З 17 лютого по 7 березня за допомогою системи «АВГУР 5. 2» на нашій станції проводитимуться роботи з автоматизованого ультразвукового контролю композитних зварних з’єднань перехідників до патрубків ДУ-1100 на парогенераторах енергоблоку №2. Операції здійснюватиме персонал російського товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Эхо +».


№8 (1100)

2

Атомные новости Комиссия Госинспекции ядерного регулирования Украины начала рассмотрение заявки на строительство завода по производству ТВС

Комиссия Государственной инспекции ядерного регулирования Украины (ГИЯРУ) в период с 4 по 5 февраля провела инспекционное обследование ЧАО «Завод по производству ядерного топлива» в рамках лицензирования строительства завода, говорится в сообщении ведомства. Обследование проводилось с целью «проверки достоверности документов, предоставленных в составе заявки ЧАО «Завод ЯТ» на получение лицензии для осуществления деятельности на отдельном этапе жизненного цикла «строительство и ввод в эксплуатацию ядерной установки» и оценки способности заявителя обеспечить соблюдение условий осуществления заявленного вида деятельности». В настоящее время оформляется акт инспекционного обследования. На заседании коллегии ГИЯРУ первый заместитель Председателя, Главный государственный инспектор по ядерной и радиа-ционной безопасности Украины Михаил Гашев сообщил, что ведомство приступило к рассмотрению заявки на выдачу лицензии совместному украинско-российскому предприятию «Завод ЯТ». «Есть все предпосылки к тому, чтобы в 2014 году началась активная фаза строительства завода», – отметил он.

Польша приступает к практическим шагам для строительства АЭС

Компания PGE приступила к подготовке выбора исполнителя и стратегического инвестора для строительства первой польской атомной станции, сообщает "Rzecz pospolita". Напомним, что в январе правительство Польши приняло программу развития атомной энергетики, предусматривающую строительство в стране двух АЭС. Подача предложений на тендер по выбору инженерного консультанта для сооружения первой станции – до 17 февраля. Выбор победителя намечен на третий квартал 2014 года. На данный момент на победу претендуют четыре консорциума. Газета отмечает, что с консультантом будет заключён 10-летний контракт на сумму порядка 1,25 миллиарда злотых (около 300 миллионов евро). Консультант будет оказывать помощь компании PGE на этапах подготовки к строительству и собственно строительства. По информации издания, принять участие в последующем тендере, на котором будет выбираться генподрядчик, заинтересованы французские компании AREVA и EDF, альянс GE/Hitachi и компания "Westinghouse".

«У посиленні контролю та відповідальності є свій резон», – Ювілеї

П

стверджують у відділі техконтролю РАЕС, колектив якого відзначає своє перше 20-річчя від часу створення.

опри ще зовсім юний вік та невеличку чисельність (всього десяток працівників), цей унікальний підрозділ своїми добрими справами вже належно зарекомендував себе в багатотисячній сім'ї атомників. Спочатку ВТК входив до управління нагляду та якості, з 1998-го – до управління технічного й експлуатаційного контролю (УТЕК), яким керував Павло Ковтонюк, а на початку 2005-го був відокремлений і під нинішньою назвою, як структурна одиниця, функціонує самостійно. Як розповідає теперішній начальник ВТК В.П.Рожило, першим їхнім керівником був Леонід Іванович Філінов, якого призначили на цю посаду 21 лютого 1994 року. Працівниками, з яких розпочалось формування трудового колективу, окрім Володимира Петровича, стали Тетяна Легка, Наталя Салагаєва, Володимир Бойченко та інші. Акцентуючи увагу на підвищенні технічного контролю й відповідальності, персонал цього підрозділу досить активно включився в роботу і з роками набув беззаперечного досвіду й авторитету. На атомній станції, завдячуючи наполегливій і високопродуктивній його праці, остаточно затвердилася й діє система контролю ремонту обладнання, яка на основі спеціально розроблених «Регламентів…» зобов’язує всіх виконавців проводити ремонти більш якісно, що в кінцевому результаті впливає й на підвищення надійності роботи енергоблоків. Ще у 2003-му, при активній участі ВТК РАЕС, в підрозділах станції розроблена, введена в дію й ефективно функціонує система вхідного контролю матеріалів та устаткування, які надходять на наше підприємство. Іншими словами, створено своєрідний фільтр, який не допускає на нашу станцію продукції, що не відповідає встановленим вимогам, крім того, захищає економічні інтереси АЕС. Зазначимо й те, що Головною галузевою атестаційною комісією колектив атестований на право проведення візуального й вимірювального контролю устаткування та трубопроводів атомних енергоустановок. Звідси, як розуміємо, стає цілком очевидним, чому у ВТК так гордяться своїми людьми.

У колективах РАЕС

За результатами аналізів екологохімічної лабораторії служби охорони навколишнього середовища, середні значення основних показників, що характеризують якість скидної зворотної води з об’єктів проммайданчика ВП РАЕС у річку Стир за період з 1 по 31 січня 2013 року, становили: Факт

Допустимі концентрації

Мінералізація (солевміст), мг/дм3

744,0

< – 1000,00

Завислі речовини, мг/дм3

9,41

< – 15,0

Водневий показник (рН), од.

8,66

< – 8,80

Нафтопродукти, мг/дм3

0,19

< 0,31

Кисень розчинний (О2) мг/дм3

9,85

<

– 4,0

У зворотній воді не було перевищень допустимих скидів, встановлених для ВП РАЕС Міністерством охорони навколишнього природного середовища в “Дозволі на спеціальне водокористування УКР №1/Рвн”. Якість води в річці Стир до скиду зворотних вод РАЕС і після їх скиду за контрольованим хімікофізичним складом та концентраціями залишалася незмінною. Скидні зворотні води з об'єктів проммайданчика ВП РАЕС не призводили до погіршення екологічного стану річки Стир і не спричиняли негативного впливу на довкілля.

Колектив ВТК в переддень свого 20-річчя «І саме тими фахівцями, – уточнює керівник підрозділу, – які, примножуючи славу нашого колективу, своєю самовідданою працею забезпечують належну якість проведення ремонтних робіт, що опісля сприяє й поліпшенню безпеки та експлуатації енергоблоків». Втім всі добре знають, що навіть найдрібніші успіхи не приходять самі по собі. Їм сприяє і вдалий кадровий підбір. Добру службу в цьому зіграло те, що деякі з прийнятих у ВТК працівників у свій час брали участь у зведенні й пуску енергоблоків АЕС, добре знали їх технологічне обладнання, завдяки чому для них пізніше було нескладно розбиратись і в тонкощах ремонтів. Скажімо, старший контрольний майстер Віталій Оніщук є учасником пуску всіх чотирьох енергоблоків РАЕС, і в нього є чому повчитись молодшим. Контрольний майстер Сергій Демидишин, нині вже пенсіонер, був безпосереднім учасником будівництва всіх енергоблоків АЕС, Володимир Рожило – ветеран будівництва, причетний до пуску другого, третього та четвертого енергоблоків, заступник начальника Валерій Мушик брав участь у пуску обох «мільйонників». А за добросовісну працю, зрозуміло, звитяж-

цям має належати й відповідна шана. Отож їх портрети у свій час заносились на станційну Дошку пошани. Неодноразово працівники цього підрозділу нагороджувалися й грамотами нашої енергокомпанії, обласної та міської влади. Коли заходить мова про перспективу, то в цьому підрозділі стверджують, що не збираються зупинятись на досягнутому і в основу своєї діяльності й надалі ставитимуть підвищення якості вхідного контролю устаткування та комплектуючих до систем, важливих для безпеки АЕС. А оскільки тут час від часу з'являються нові люди – то не на останньому місці у ВТК й підвищення професійного рівня персоналу. Керівник ВТК В.П.Рожило у ці дні щиро вітає своїх підлеглих з приємною подією, бажає їм усім міцного здоров'я, домашнього затишку та подальших трудових звершень. А у зверненні до колег з інших служб та цехів РАЕС, роботу яких доводиться контролювати, наголошує на обов’язковості дотримання всіх вимог технічної документації. Тоді, на його переконання, і станція працюватиме надійніше. Іван СИДОРЧИК

ППР-2014: поєднуючи ентузіазм молодих та набутий досвід ветеранів

РАЕС і довкілля

Основні показники

20 лютого 2014р.

Вектор робіт, які виконує персонал ЦРТМУ ЕРП РАЕС, є досить широким і стосується не лише ремонту обладнання І-го контуру енергоблоків станції. На запропонованому знімку зображено, як підготовку «кромок» трубопроводу блочної обезсолюючої установки №3 на енергоблоці №2 для подальшого проведення там зварювальних операцій виконує досвідчений слюсар дільниці з ремонту посудин і трубопроводів Микола РЕДЬКА. Влаштувався Микола Андрійович на Рівненську АЕС у цех централізованого ремонту на початку 80-их. З того часу, набувши певного досвіду й прикипівши, як мовиться, душею до колективу, працює виробничник на одному місці – забезпечує надійну роботу важливого обладнання атомної електростанції.

На нижньому знімку – персонал ланки однієї з кращих бригад з ремонту арматури ЦРТМУ здійснює капітальний ремонт швидкодіючого редукційного пристрою скидання пари в конденсатор турбіни (ТГ-4 на енергоблоці №2). Належить ця арматура до системи, важливої для безпеки, через що якість її ремонту потребує підвищеної уваги. А здійснюють необхідні ремонтні операції під наглядом молодого майстра Олексія КЕДИЧА досвідчений слюсар цього підрозділу Володимир КОРБУТ та молоді, що мають спеціальну технічну освіту, виробничники Віталій ШУДРЕНКО і Роман ЯРОЦЬКИЙ. Власна інформація


№8 (1100)

20 лютого 2014р.

День рідної мови

3

«У ріднім слові цілий світ»

21 лютого світове співтовариство відзначає Міжнародний день рідної мови. Для кожної людини її рідна мова була і залишається найдорожчою у світі, бо саме вона визначає пам’ять народу в історичному цивілізаційному часі. Це – матері мова. Я звуки твої Люблю, наче очі дитини... О мова вкраїнська!... Хто любить її, Той любить мою Україну.

Володимир Сосюра

21 лютого – Міжнародний день рідної мови!

Мова є безцінним джерелом буття людства, однією з найважливіших ознак національної самобутності людини і народу. Саме вона – безпосередній виразник єдності кожної спільноти, визначний чинник і головна ознака ідентичності нації, базовий складник державності, джерело повноцінного розвитку. Мудреці давно утвердили незаперечну істину: без мови немає народу, бо вона – душа нації, її генетичний код. Мова єднає, консолідує суспільство. Допоки житиме наша мова, доти житиме Україна. Тож бережімо цей найдорожчий національний скарб, вивчаймо її, примножуймо, пропагуймо, гордімося нею, плекаймо рідне слово. Щиро вітаю всіх з Міжнародним днем рідної мови, адже вона – мова свободи і державності. Щастя і добра кожному, а українській мові – стрімкої і чистої течії до людських сердець! Павло ПАВЛИШИН, генеральний директор ВП «Рівненська АЕС»

Пам'ять

Мовні проблеми є актуальними в будьякому суспільстві. Мало того – саме з боротьби за мову здебільшого починається боротьба народів за свої права. Чого тільки не застосовували губителі нашої мови! І офіційно забороняли, і оголошували неіснуючою, і вважали діалектом російської чи польської мов, і тримали в мовних гетто, а вона таки живе. Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні. За недовгий час свого існування це свято вже стало традиційним. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною нашого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови. Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, про це ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І багатство це – наша рідна мова. Українська мова є мовою українського народу, отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до

української нації. Мова – явище суспільне. Вона виникає, розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Між мовою і суспільством існує взаємний зв’язок: не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до зникнення суспільства, що не вберегло свою мову. Пізнання мови – це пізнання народу, його душі, його витоків та історичних шляхів – усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адже народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу лише до того, хто являє собою особистість – своєрідну й неповторну. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Знання чужих мов пробуджує бажання працювати для утвердження і розвитку рідної мови, сприяти тому, щоб вона зайняла гідне місце серед авторитетних мов світу. Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання – відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. В ім’я нашого народу, в ім’я людства, свободи і справедливості. Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України! Олена Антонюк, Кузнецовська міська публічна бібліотека

Вшанували воїнів-інтернаціоналістів пам’ять. – Ми воювали на чужині, не знаючи навіщо це робимо, але така доля справжніх чоловіків – виконувати присягу, – зазначає Віталій Косюкевич, ветеран-афганець, колишній розвідник, нагороджений медаллю «За відвагу». – У мене вже є внук Михайлик. І я хотів би, щоб він був схожий на таких людей, як мої бойові побратими, мужніх і надійних, – приєднується до розмови Володимир Рожко, який в ті роки служив у Кандагарі у десантно-штурмовому батальйоні, має медаль «За відвагу», вищу нагороду ВЛКСМ «Воїнська доблесть».

15

лютого у Кузнецовську вшановували воїнів-інтернаціоналістів. Чверть століття тому завершилась війна в Афганістані, війна, яка залишила невиліковні рани по всій українській землі. Адже через пекло Афгану пройшли 160 тисяч українців. Скільки їх молодих, життєрадісних, котрі виношували плани на майбутнє, спіткнулись об ворожу кулю… Статистика повідомляє, що наша держава втратила на цій війні близько 4 тисяч юнаків, тисячі стали інвалідами, 60 досі вважаються зниклими безвісти.

Мітинг-реквієм відбувся і в нашому місті. З самого ранку на майдан Незалежності почали збиратися ветерани-афганці, люди

Усі, хто тоді служив в Афганістані, свято вірили, що виконують важливу державну місію, й прагнули забезпечити мир та спокій на багатостраждальній афганській землі. Вони виконували наказ, залишалися вірними військовій присязі і в ім’я цього жертвували своїм життям.

Новини області Афганці матимуть соціальний паспорт

Кожен рівненський воїн-інтернаціоналіст матиме соціальний паспорт. У ньому міститиметься вичерпна інформація про соціальні, медичні, юридичні та економічні проблеми ветеранів. Ці дані в учасників бойових дій, учасників війни мають зібрати соціальні фахівці. Вони дозволять посилити соціальний захист воїнів-інтернаціоналістів, як того вимагає глава держави, зауважила заступник голови Рівненської ОДА Світлана Сад. За її словами, коли визначать індивідуальні потреби кожного пільговика, будуть подані пропозиції для збільшення фінансування програми «Ветеран». Цьогоріч на її реалізацію в обласному бюджеті передбачили 350 тисяч гривень. Водночас за останні роки афганцям придбали 11 квартир. Щоб пришвидшити вирішення житлових проблем, для афганців відвели масив поблизу Рівного. Завдяки відповідному дорученню керівника області вже виділено 142 ділянки. Зокрема, їх отримали учасники бойових дій, інваліди війни, а також сім’ї загиблих і померлих воїнів-інтернаціоналістів. Нині на Рівненщині проживає майже 5 тисяч колишніх воїнів-інтернаціоналістів, серед яких орієнтовно три тисячі афганців. Минулого тижня в області вшанували учасників бойових дій на територіях інших держав. Адже цьогоріч минуло 25 років з моменту виведення військ з Республіки Афганістан.

«Тяжких» онкохворих уже оперують в Рівному

Це стало можливим після закупівлі за бюджетні гроші сучасного обладнання в операційні обласного онкодиспансеру. Про це розповів головний лікар медзакладу Григорій Максим’як. Зокрема, за кошти держсубвенції придбали німецький апаратний комплекс (ультразвуковий диссектор та аргонову зварку). За допомогою цього устаткування місцеві медики зварюють, а не зшивають тканини організму, як було донині. А ультразвуковий диссектор дозволяє роз’єднувати тканину, не пошкоджуючи при цьому судини та нерви. Завдяки цьому вдається запобігти кровотечам, а отже хірурги беруться за складні операції із видалення уражених раком тканин. Донедавна в області таких хворих не лікували, оскільки оперувати їх могли лише в закордонних клініках. – Це європейський досвід, і він дає нашим хворим шанс на одужання, – зазначив керівник області Василь Берташ. – Цим ми завдячуємо Президентові та фаховим лікарям. Адже за рахунок держінвестицій вдається встановлювати нове обладнання, а місцеві хірурги переймають європейський досвід. Працювати на сучасному обладнанні місцеві хірурги-онкологи вчилися у столиці, зокрема, в інституті онкології та центральному госпіталі Міноборони. Потому досвідчені практики провели майстер-класи на новому обладнанні вже в Рівному, видаливши у хворого половину печінки, яка була вражена метастазами. Після цього рівненські хірурги провели 10 планових операцій.

За працевлаштування безробітних – компенсація

– У числі тих, хто не повернувся з цієї жорстокої війни, й чимало наших земляків. І ми завжди пам’ятатимемо про них, – говорить голова Кузнецовської спілки ветеранів Афганістану Петро Ширко. – За традицією напередодні ми відвідали могили бойових побратимів у всіх селах Володимирецького району, вшанували їх із квітами. У рамках заходів, присвячених 25-річчю виведення військ з Афганістану, відбулись показові виступи бійців в/ч 3045. Вони демонстрували своє вміння володіти всіма видами зброї, комплекси рукопашного бою, як швидко і впевнено обеззброювати злочинців, звільняти заручників, прийоми самозахисту. За витримку, силу волі, міцність тіла та духу бійців спеціального призначення присутні неодноразово нагороджували оплесками. На мітингу ветеранів-афганців вітав в.о. міського голови Ігор Куц. Настоятель Спасо-Преображенського собору міста Кузнецовськ протоієрей Володимир Денисюк відслужив молебень за тих, хто загинув під час проходження служби в Афганістані. Присутні вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання та поклали вінки і квіти до пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам. У Палаці культури ВП РАЕС до дня виведення військ з Афганістану відбувся вечір-реквієм «Заплакало небо». Лідія ШМИРКО

286 тисяч гривень компенсації отримали торік рівненські роботодавці за працевлаштування безробітних. 188 підприємцям, котрі створили робочі місця, держава компенсувала витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. За словами заступниці голови облдержадміністрації Світлани Сад, такий фінансовий стимул для роботодавців передбачений у новому Законі України «Про зайнятість населення». Економити на внесках можуть ті підприємці, котрі беруть на роботу на два роки молодь, батьків малолітніх дітей, людей з інвалідністю, а також старших 45 років. Відтак, для жителів області, яких працевлаштували у такий спосіб, це ще й своєрідна гарантія. Завдяки цій новації, котру практикують в області вже півроку, вдалося створити робочі місця для 304 мешканців Рівненщини. Тим часом цьогоріч у такий спосіб планують працевлаштувати вдвічі більше безробітних. У тому числі понад півсотні випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів.


№8 (1100)

4

Проказница-судьба

На перекрёстках жизни

Судьба человека соткана из его поступков, и её нельзя обмануть. Она, как ткань жизни, эластична и упруга, но все равно возвращает человека на линию судьбы. Любой поступок, как рана, лечится или затягивается временем. Вот судьба и итог жизни моего друга. В 1964 году в один из провинциальных городков Западной Украины вернулись потомки украинцев, эмигрировавших в Аргентину в начале прошлого столетия. Родители их в поисках более обеспеченной жизни выехали с Украины в Аргентину, увозя с собой своих маленьких детей в надежде, что они обретут спокойную жизнь в чужой стране. Не получилось. Ни вечное лето, ни плодородные земли не могли заменить им родину, и в песнях, обычаях они всегда тосковали по Украине. Эта тоска передалась детям, что, в конце концов, и повлияло на решение о возвращении. Были проданы маленький заводик, семейный бизнес, дом, и вот старший брат с сестрой вернулись в Украину. Именно от большой любви к родине, деньги, вырученные за заводик, были переданы районной власти. Взамен они получили небольшой сельский домик и работу в местном лесхозе. Гордый своим поступком, старший брат верил в его правильность и в то, что средства пойдут на пользу городку. Но вскоре пришло разочарование. Хотя его аргентинские друзья предлагали вернуться, гордость, да и власти, не позволяли ему и думать об этом. Только водка могла скрыть те переживания, которые преследовали старшего брата. За несколько лет он закончил свой жизненный путь, оставив сестру в чужой, «холодной» для людей стране. Сестра осталась одна. Ей было 19. В районной типографии наборщиком текстов работал Александр, ему было 20. Судьба распорядилась так, что они полюбили друг друга. Он учил её украинскому, а она его испанскому языку. Поженились и, как всегда бывает в жизни, через 9 месяцев родилась девочка, а затем и сын. Детей назвали испанскими именами, и вечерами мама рассказывала им

о своей жизни в далёкой теплой стране… Уже тогда в её рассказах проскальзывали нотки тоски и сожаления, но она подавляла, прятала глубоко в душе свои переживания. Когда в семье узнали, что рядом с их тихим городком начинается большая стройка, они без колебаний приняли решение о переезде на новое место жительства. Так, в 1979 году молодая женщина устроилась маляром в УС РАЭС, а Александр в Дирекцию строящейся АЭС электромонтёром ПРК. Я не встречал другого такого специалиста, который бы работал без указаний или заданий. Когда на работе, проходя по коридору и выключая свет, Александр обнаруживал неисправный выключатель, он не докладывал о дефектах, а останавливался, доставал отвертку, ремонтировал и, убедившись в исправности, приходил в мастерскую. Он прекрасно рисовал, фотографировал, самостоятельно учил испанский и китайский языки. Когда на станцию прибыла первая зарубежная делегация, пытался помочь администрации АЭС с переводом с испанского. Перед пуском второго энергоблока я уговорил его попытаться перейти работать в электроцех, и это удалось. Он стал дежурным электромонтёром. Спокойный и деловой, не распыляясь на пустую словесную болтовню, он привносил в смену деловитость и уверенность. Но, как всегда бывает, судьба подкладывает на нашем жизненном пути камешки, о которые мы спотыкаемся… Как говорит народная пословица: «Седина в голову, бес в ребро». Вот так и в его жизнь по-шолоховски из «Тихого Дона» впрыгнула молодая «казачка». К этому времени его жена, трудясь маляром на стройке, заработала себе высокое давление, болезни сердца и лёгких да и в весе прибавила изрядно… В результа-

те, как настоящий мужик, Александр, не взяв с собой ничего, кроме часов и зубной щетки, ушёл к молодой. А бывшая жена поняла свою главную ошибку, что в свое время согласилась с матерью вернуться на родину предков. Не долго думая, она продала квартиру, забрала уже повзрослевшую дочь и вернулась в Аргентину, туда, где для неё нет предательства, нет изнуряющей работы с красками… У Александра, когда страсти улеглись, сказались и разница в возрасте, и противоположные на жизнь взгляды… Молодая жена просто «сдала» в милицию своего пожилого мужа, заявив о хранении пистолета. Как у любого мужика загораются глаза при виде оружия, так и Александр по случаю приобрёл пистолет. Нет, он не участвовал в ограблениях, не носил его за поясом всюду. Просто он был у него, как уверенность, как фетиш, защищавший его. Вспомните девяностые годы, кто не хотел таким образом обезопасить себя и свои семьи. Можете представить, как в таком случае начинает крутиться государственная машина. Следствие, суд… Коллектив электроцеха защищал своего работника, как мог – и ходатайства, и положительные характеристики… Результат всех этих событий – Александр не потерял работу, но остался на улице, без родных, без жилья и без семьи. И потянулись рутинные дни – работа, смена, койко-место в общежитии… К семидесяти годам профсоюзный комитет и администрация РАЭС выделили Александру однокомнатную «усечёнку» на первом этаже. Потянулись дни и ночи одиночества – дочь и сын в Аргентине, редкие письма… Четыре года назад он ушёл на заслуженный отдых. Один в квартире, никому не нужный – друзей много, но у них свои семьи, свои заботы... Хорошие дети у него! Они простили предательство и предложили ему приехать к ним навсегда. Отец и дети сейчас вместе. Судьба дарила ему общение с ними, на-

дежду увидеть внуков. Мы часто разговаривали с ним, и в нотках его голоса сквозила печаль. Нет, Аргентина приняла его, как человека. Когда мэрия городка узнала о том, что он работал на АЭС, даже при отсутствии договора между нашими странами, своим постановлением установила ему пенсию, провела медицинское обследование и за 4 года проживания в Аргентине организовывала ему туры по стране для ознакомления с обычаями и людьми. Судьба-проказница… Как она иногда шутит больно. Но самое главное в этой истории – его откровение. Он постоянно удивлялся обычаям аргентинцев радоваться жизни, целоваться при встрече, протягивать руку помощи любому, кто в этом нуждается. Я приведу дословно его слова: «Только переехав в другую страну, находясь за десятки тысяч километров, я понял какая мы «нездоровая» нация, где правят зависть и жадность, где главное правило жизни – «моя хата скраю» и, если сосед живёт лучше, как хочется пустить ему «петуха». Общество, пронизанное коррупцией и «хабарями». И как жаль, что не уехал в шетидесятые…» Судьба-проказница. Потом было Александру 74. Он жил в теплой стране, где люди любят друг друга, потому что они понимают, сколь коротка наша жизнь на этой планете. А мы, вечные революционеры, привыкшие крутить шапками на голове при смене правительства и нагибаться всё ниже и ниже, чтобы нашу «хату скраю» не разрушило политическими цунами. Я очень радовался, что у него всё получилось, и очень надеялся, что судьба-проказница не преподнесёт еще какое-нибудь испытание. P.S. Прошло время. 20 сентября 2013 года тоска по друзьям-коллегам, по Кузнецовску забрала Александра. Он ушел из жизни с печалью в сердце и со своими ошибками. Пусть наша память будет долгой о нем, об Александре Сенелюке. Владимир ДЬЯКОВ

Найкращі борці – кузнецовські спортсмени Н

а початку лютого у місті Рівне відбувся чемпіонат Рівненської області з дзюдо серед юнаків та дівчат 1997-1999 р.р. народження. Наше місто представляли вихованці дитячо-спортивної школи управління освіти Станіслав Романюк (учень ПТУ РАЕС) та Іванна Гузовата (ЗОШ №3). Найкращі результати серед юнаків у категорії до 46 кг показав Станіслав Романюк. Продемонструвавши хорошу підготовку, вправність та майстерність, він впевнено виборов першість. А Іванна (категорія до 48 кг) стала срібним призером. Це вже не перші перемоги наших юних спортсменів. Вони були неодноразовими призерами чемпіонатів області і чемпіонами всеукраїнських та міжнародних турнірів. ••• З хорошими результатами повернулася із відбіркового чемпіонату України з дзюдо, який проходив у Луцьку з 11 по 14 лютого серед юнаків та дівчат 1997-1999 років народження, вихованка ДЮСШ управління освіти міста Кузнецовськ Іванна Гузовата. Юна спортсменка (категорія до 48 кг) показала достойну боротьбу і посіла у змаганнях 7-ме місце. У житті Іванни це перший рейтинговий турнір, на якому вона довела, що може бути в числі перших. Зазначимо, що юна спортсменка має третій КЮ – це спортивний розряд, який прирівнюється до другого дорослого розряду. А зважаючи на наполегливість у тренуваннях, волю до перемоги, віриться, що Іванна в майбутньому досягне нових висот. Зазначимо, що до перемоги їх впевнено веде тренер-викладач ДЮСШ управління освіти Арслан Магомедов. Власна інформація

E-mail: gazeta@rnpp.atom.gov.ua Наша енергія— наше майбутнє

ЗАСНОВНИКИ: адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП “НАЕК “Енергоатом“

Редактор Лідія ШМИРКО, тел: 3-74-40, 64-1-36 Відповідальний секретар Володимир ДАВИДОВ, тел: 64-1-27 Комп’ютерна верстка Наталії ВАЛЬЧУК, тел: 64-3-98 Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

20 лютого 2014р.

Спорт

Вагомі здобутки наших плавців Минулого тижня в Ковелі проходила відкрита першість місцевої ДЮСШ з плавання серед юнаків та дівчат 2001-2004 років народження. У змаганнях брали участь і кузнецовські спортсмени. Вони вибороли 10 перших місць, 9 – других, 9 – третіх на різних дистанціях та в стилях плавання.

"Золото" – у Тараса СНІЖКА 14 – 16 лютого у Хмельницькому відбувся чемпіонат України з боксу (західна зона) серед юнаків 2001 – 2002 р.н. У ньому взяв участь і здобув «золото» наш вихованець Тарас Сніжко. Готовив його до поєдинків тренер КДЮСШ РАЕС Едуард Корнілов. Сергій ЯКУБИШИН, заступник директора КДЮСШ РАЕС

Афіша Палацу культури 21 лютого об 11 годині – конкурсна програма для дітей молодшого шкільного віку «Захисник Батьківщини – це звучить гордо». Танцювальна зала ПК. Вхід – 7 грн. 21 лютого о 19 годині – вечір відпочинку до дня народження Лесі Українки «Лісова Мавка». Вхід – 16 грн. 21 лютого о 19 годині – вистава Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру «Суперники». Велика зала ПК. Вхід – 25 грн. 23 лютого о 17 годині – тематичний вечір відпочинку для членів клубу за інтересами ПК «Орхідея» «Останні зимові вечори». Танцювальна зала ПК.

24 лютого об 11 годині – вистава зразкового аматорського театрального колективу "Ердека" "Розповідь про школу". Велика зала ПК. 25 лютого о 12 годині – театралізована програма для дітей "Колискова для хуртовини". Танцювальна зала ПК. Вхід – 7 грн. 28 лютого о 18 годині – концерт за участю творчих колективів ПК: народного аматорського ансамблю народного танцю "Візерунок"; народного аматорського фольклорного гурту "Полішуки"; ансамблю народного танцю "Веселкові барви". Велика зала ПК. Вхід – 7 грн. 1 березня о 18 годині – вистава Московського театру "Когда мужа нет дома". Велика зала ПК. Вхід – 70, 80, 90 грн. Квитки в касовому вестибюлі ПК з 17.00 до 19.00. 2 березня о 19 годині – концерт гурту "ТІК". Велика зала ПК. Квитки від 80 до 200 грн.

ПОДЯКА Щиро дякуємо всім добрим людям, які розділили з нами гіркоту втрати дорогої серцю людини. Спасибі за співчуття, за чуйність і допомогу у важкий для нашої родини час. Сім’я Гончарових

СПІВЧУВАЄМО Висловлюємо співчуття інженеру ВМСтаТД РАЕС Аллі Іванівні Самоленко з приводу непоправної втрати – смерті мами.

Газета заснована у січні 1989 року. Свідоцтво про реєстрацію періодичного видання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк — видавництво “Медіа”, м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69. Тираж 2000 примірників.

Газета Енергія №8 (1100) - 20.02.14 р.  
Advertisement