Issuu on Google+

Наша енергія— наше майбутнє

Щотижнева газета

№37 (1075) Четвер, 5 вересня 2013 року

Вітаємо РАЕС і Кузнецовськ із 40-річчям початку будівництва! Шановні працівники РАЕС і жителі Кузнецовська!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди 40-річчя початку будівництва Рівненської АЕС і розбудови міста-супутника. Своїми трудовими звершеннями ви постійно доводите, який великий внесок для Рівненщини робить персонал підприємства. За підсумками І кварталу цього року, ВП «Рівненська АЕС» сплатила до бюджетів усіх рівнів найбільше коштів серед промислових

підприємств області. Уся Рівненщина з великим оптимізмом очікує на будівництво лінії електропередач напругою 750 кіловольт «Рівненська АЕС — підстанція «Київська». Це дозволить використовувати незадіяні потужності РАЕС для електропостачання у центральні та північні області України, водночас дасть новий поштовх у розвитку підприємства та створить додаткові перспективи для Кузнецовська. З повагою, Василь Берташ, голова Рівненської ОДА

Шановні атомники, кузнецовці!

Щиро вітаю вас із славним ювілеєм, 40-річчям початку будівництва Рівненської атомної електростанції та міста Кузнецовськ! Дякую вам за професіоналізм, стійкість та віру в спільну справу. Свого часу РАЕС стала піонером нової галузі. Ті події із бурхливого сьогодення бачаться нам нереально далекими. Але й сьогодні працюють на РАЕС та мешкають у Кузнецовську діти і онуки першопрохідців. Справа їх рук, енергія їх сердець, натхнення їх душі продовжуються у подальшій розбудові атомної енергетики. І впевнений поступ Рівненської АЕС відчуває вся Україна. Сталий розвиток ядерних технологій, новітні підходи до організації підприємства – все це знаходить відображення в успішній діяльності станції. А безпрецедентні заходи з модернізації, реалізовані на першому та другому енергоблоках під час продовження термінів їх експлуатації, вражають та задають тон для інших атомних станцій. За роки експлуатації підтвердили свою надійність чотири енергоблоки РАЕС, якими вироблено 386 млрд. кВтг екологічно чистої електроенергії. Сформовано професійний колектив, який демонструє високий рівень культури безпеки. Неабиякою заслугою є й вклад Рівненської АЕС у розвиток регіону, підтримання інфраструктури Полісся, в просвітницьку діяльність та молодіжний спорт. Бажаю вам, колеги, подальших успіхів, надійної роботи Рівненської АЕС, розквіту чудового Кузнецовська, щастя, здоров’я та благополуччя всім його мешканцям! З повагою, в.о президента НАЕК “Енергоатом” Микита Константінов

Шановні друзі, колеги!

Сердечно вітаю колектив Рівненської АЕС, будівельників, монтажників, налагоджувальників, жителів міста з 40-річчям початку будівництва атомної електростанції та Кузнецовська!

З почуттям великої гордості й виконаних зобов’язань гортаю я сьогодні подумки сторінки історії чотирьох десятиліть. На них червоними літерами вписані імена тих, з ким закладав тут перші камені, хто зводив енерговелет, працював на спорудженні житлових будинків, шкіл, дитячих садочків, їдалень, лікарні, об’єктів соцінфраструктури, храму, формував основи експлуатаційної культури, й імена представників молодшої генерації, які гідно продовжують справу ветеранів. Без пафосу скажу, що це – люди високого обов’язку і професійної честі. Кожен рік роботи у нас був етапним. Своїми роботящими руками, розумом і волею будівничі звели над Стиром одну з найбільших енергетичних споруд України і передали її у надійні руки атомників, які безпечно експлуатують чотири енергоблоки РАЕС понад тридцять років. Невід’ємним від станції стало і наше красиве місто. Щиро дякую кожному з вас за відданість справі, бажаю здоров’я, достатку й злагоди у родинах. Нехай здійсняться усі ваші заповітні мрії, а будь-які повороти долі завжди відкривають лише нові обрії майбутніх перспектив! Щиро, Володимир КОРОВКІН, віце-президент УкрЯТ, перший генеральний директор ВП „Рівненська АЕС”

Шановні атомники, кузнецовці!

Сорок років тому розпочалося будівництво Рівненської АЕС, яка стала долею для тисяч людей з різних куточків колишнього Союзу. Ентузіазм, наполегливість, цілеспрямованість і виняткова відповідальність будівельників і експлуатаційників – це той нематеріальний фундамент, на якому виросла і продовжує розвиватися сучасна, надійна і безпечна Рівненська атомна електростанція. Понад три десятиліття вона виробляє дешеву й екологічно чисту електроенергію . Основним пріоритетом у діяльності Рівненської АЕС є ядерна, радіаційна та екологічна безпека. Наші енергоблоки відповідають сучасним національним і міжнародним стандартам безпеки, що неодноразово підтверджували експерти МАГАТЕ та ВАО АЕС. Час показав – рівненські атомники готові експлуатувати ядерні реактори і в понадпроектний строк. Сьогодні цей досвід ми використовуємо, щоб продовжити життя енергоблоку №3, проектний термін роботи якого спливає у 2016 році. Завдяки злагодженій та ефективній роботі колективу професіоналів, щороку Рівненська АЕС виробляє понад 17 мільярдів кіловат-годин електроенергії. Вироблені кіловати повертаються в область, район, місто у вигляді бюджетних відрахувань і централізованих перерахувань коштів на розвиток інфраструктури регіону. А це – понад 20 мільйонів гривень кожного року. Упевнений, що досвід, компетентність, сумлінність, відповідальність дозволять нам і надалі вносити істотний вклад у розвиток та зміцнення паливно-енергетичного комплексу країни, реалізовувати нові масштабні проекти. З повагою, Павло Павлишин, генеральний директор ВП РАЕС

Дорогі кузнецовці! Сердечно вітаю вас з 40-річчям міста та початку будівництва Рівненської АЕС.

Цьогоріч дві «круглі» дати, пов’язані з Рівненською атомною електростанцією. 40 років тому, в червні 1973 року, розпочалося її будівництво. Одночасно почалось будівництво міста-супутника Рівненської АЕС, авторами якого стали архітектори Е.Книрель і Ю.Худяков. Впродовж чотирьох десятиліть історія та життя міста були безпосередньо пов’язані з розбудовою та функціонуванням Рівненської АЕС, тісно переплітаються між собою, і є нероздільні, як життєві біографії багатьох кузнецовців. Сьогодні ми з гордістю згадуємо досягнення наших атомників та будівельників, яких за 40-річну історію було немало: будівництво та введення в дію 4 енергоблоків РАЕС, продовження терміну експлуатації першого та другого енергоблоків на 20 років. Рівненська АЕС нині виробляє понад 17 млрд кВтгод електроенергії на рік. Це приблизно п'ята частина від загального обсягу виробництва на українських атомних станціях. Успішне виконання всіх завдань ще раз доводить високу професійність наших атомників. За 40-річну історію міста у нас були успіхи і негаразди. Успіхи надихали на подальші звершення, негаразди та помилки навчали, ставали для нас наукою в реформуванні та реалізації цілей і перспектив майбутнього. Наше місто з кожним роком оновлюється, стає все красивішим та сучаснішим. У цьому заслуга його мешканців – працьовитих, щирих, привітних, закоханих у свою маленьку Батьківщину. Я певен, що і надалі всі сили, енергію і знання кузнецовці спрямовуватимуть на розв’язання соціально-економічних проблем міста. Тож від щирого серця бажаю всім нам добра, здоров’я, родинного затишку і непохитної віри у краще майбутнє. Ігор Куц, в.о. міського голови


2

№37 (1075)

5 вересня 2013р.

Це наша з тобою РАЕС – Комсомольська юнь завжди була легка на підйом ні насипи, бо на такій землі ніщо інше не приживалось. Доводилось вирубувати сосонки і прокладати бульдозерами дороги, підготовлювати місця для необхідних баз та об’єктів. Приміщення дирекції станції знаходилось у вагончиках на території будівельної дільниці №1, поруч – управління будівництва, а навколо – лише контури баз субпідрядних організацій: ПТЕМ, ЕПМ, БУ-2... Та й діставатися на робоче місце не завжди

Василь ДОМАНЧУК, ветеранпершопрохідник Літо 1973-го стало початком моєї трудової біографії. А найбільш приємно те, що потрапив на спорудження Рівненської АЕС. Призначили мене машиністом бульдозера в управлінні механізації будівельних робіт. Фактично будівництва тут, як такого, ще не було. На місці нинішньої станції та проммайданчика – молода лісопосадка та піща-

було легко. Екскаватори та бульдозери перебували на споруджувальних об’єктах, а весь автопарк знаходився у Рафалівці, де жили перші будівельники. Інколи доводилось автотранспорт по піщаній дорозі перетягувати тракторами. Але ми, комсомольці-першопрохідці, не падали духом, налаштовані були оптимістично, хоч ніхто і не примушував, а трудові норми перевиконували кожного дня. Романтика, бажання працювати окрилювали нас, бо ж разом із проммайданчиком закладали

фундаменти під перші житлові будинки. Ми знали і вірили – буде АЕС, виросте нове місто. Працюючи пізніше на посаді механіка, старшого механіка, мені довелось організовувати земельні роботи під час копання котлованів усіх чотирьох блоків, а найбільш запам’ятався перший, на спорудження якого було віддано довгих сім років. Тому його пуск – свято кожного, яке розпочалось тоді мітингом на атомній станції. Здається, що усе бул�� лише вчора, а насправді уже минає чоти-

ри десятиліття. І досі бачу хвилюючу картину, коли під аплодисменти присутніх начальник управління будівництва Ігор Смоктій вручає директору РАЕС Володимиру Коровкіну символічний ключ від першого блоку. Потім – запуск турбіни. Байдужих нікого не було. Наше дітище запрацювало. Це назавжди в пам’яті. І приємно та щемно на серці, що і я причетний до спорудження атомного гіганта – Рівненської АЕС та красеня-міста Кузнецовськ, які святкують сьогодні свій 40-річний ювілей.

З покоління ентузіастів

Сергій Боришкевич, заступник головного інженера РАЕС з ядерної та радіаційної безпеки Своє життя я пов’язав з ядерною енергетикою ще тоді, коли обрав собі спеціалізацію „експериментальна ядерна фізика” у Київському державному університеті імені Т.Г.Шевченка. Відтоді я завжди мріяв і прагнув працювати на атомній станції. Мені пощастило, адже на Рівненську АЕС я приїхав трохи менше, ніж за два роки до пуску нашого першого енергоблоку, у лютому 1979-го. Чому пощастило, можливо запитають представники молодшого покоління атомників? Насамперед тому, що довелося працювати у нелегкий, але такий цікавий час поряд з

чудовими, закоханими у свою справу людьми з покоління романтиків та ентузіастів. У теплофізичній лабораторії, яка на той час лише створювалась, працювало декілька спеціалістів: Сергій КОДАНЬОВ, начальник лабораторії, Олександр КАНАТОВ, його заступник, Анатолій БЕРЕЗОВЕЦЬ, інженер, Ігор ТИХОНЕНКО, старший інженер, керівник групи радіометрії. Саме тут мені й запропонували займатися радіометрією й контролем герметичності оболонок ТВЕЛ. А через рік, після того, як Ігор переїхав до Чернівців, щоб присвятити себе науці, створення радіометричної групи повністю лягло на мої плечі. Завдання полягало у забезпеченні нашого підрозділу необхідним сучасним обладнанням для радіометричних вимірювань, спектрометрії І та ІІ контурів, радіохімічних методик. У стислі терміни потрібно було запустити, нала-

годити і відкалібрувати радіометри, обладнання системи „Арагац” й нові, на той час, гаммаспектрометри на базі комплексу апаратури „Вектор” та напівпровідникових детекторів. Окрім того, паралельно у реакторному відділенні блоку №1 будівельники здавали приміщення теплофізичної лабораторії. Сюди вже надходило для монтажу обладнання систем контролю оболонок ТВЕЛ та сховища свіжого ядерного палива. Тож доводилось взаємодіяти з багатьма підрядними організаціями – ПТЕМ, ЕПМ, ДКБ „Гідропрес”, проектантами та іншими організаціями. На об’єктах головного корпусу був графік здачі приміщень, за виконанням якого особисто слідкував головний інженер УБ РАЕС Зураб ГАМРЕКЕЛІ. Всі ми – будівельники, монтажники, налагоджувальники, експлуатаційники були окрилені спільною ідеєю і працювали на один результат. До пуску першого енергоблоку група була забезпечена

обладнанням, методиками, інструкціями і персоналом для проведення пускових операцій, здійснення контролю за станом ядерного палива на працюючому та зупиненому реакторі. Перше завантаження палива проводили спільно зі спеціалістами Курчатовського інституту. Керували цим складним процесом С.Коданьов і О.Канатов, спеціалісти, які мали досвід аналогічних робіт на Кольській АЕС і підводних атомних човнах на Далекому Сході. Ось з такими професіоналами починав я трудовий шлях на Рівненській АЕС. За першим, через рік, пустили другий енергоблок. А через тридцять років безпечної експлуатації, після проведеної модернізації, їх термін роботи було продовжено ще на двадцять. Нині обидва ВВЕР-440 відповідають вітчизняним і міжнародним стандартам ядерної та радіаційної безпеки, що неодноразово підтверджували експерти ОСАРТ МАГАТЕ та ВАО АЕС.

Про РАЕС з перших вуст Віктор Янукович, прем’єр-міністр України: «Енергетична потужність країни зросла ще на мільйон кіловат, і Україна стала третьою державою в Європі за кількістю реакторів та їх потужністю. Цим досягненням зроблено ще один крок у майбутнє до зміцнення енергетичної безпеки держави, розширення її експортного потенціалу, підвищення рівня виробництва.» (2004 рік). Володимир Скубенко, народний депутат України, голова підкомітету з питань техногенної та радіаційної безпеки і надзвичайних ситуацій: «Я вражений високим рівнем компетентності спеціалістів РАЕС. А такі комплекси, як АСКРО РАЕС, доцільно було б впровадити не тільки на українських атомних станціях, а й усіх областях держави». (2010 рік). Джон ПРЕСТОН, експерт МАГАТЕ: «Через декілька років я збираюсь виходити на пенсію. Якби можна було вибирати, я б вибрав Кузнецовськ. Тому, що тут надзвичайно безпечно. Люди дуже гостинні, місто чудове». (2010 рік). Мірослав Ліпар, керівник місії ОСАРТ, виконавчий директор департаменту МАГАТЕ з експлуатації ядерних установок: «РАЕС отримала один з кращих результатів в історії постмісій ОСАРТ» (2010 рік). Олена Миколайчук, голова Державного комітету ядер-

ного регулювання України: «На РАЕС грамотні та висококваліфіковані спеціалісти, тому видаємо ліцензію, але не треба розслаблятися, бо від вас залежить, чи будуть експлуатуватись блоки ще 20 років». (2010 рік). Анатолій Юхименко, в.о. голови Рівненської ОДА: «Продовження терміну експлуатації двох блоків РАЕС – доленосне рішення для області, бо важко переоцінити вагу станції в економічному житті регіону. Після цього варто продовжити ресурс третього енергоблоку». (2010 рік). Янош Тот, керівник команди МЦ ВАО АЕС на Рівненській АЕС: «На Рівненській АЕС є багато прикладів хорошої, високоякісної роботи, позитивних практик. За методою ВАО ми вибрали ті, які можуть взяти на своє озброєння атомні станції як у світовому масштабі, так і в рамках ВАО МЦ». (2012 рік). Михайло Чудаков, директор Московського центру ВАО АЕС: «Рівненська АЕС є однією з кращих серед атомних станцій регіону за рівнем безпеки та кваліфікації персоналу». (2012 рік). Майкл Піч, керівник інспекції, технічний директор ядерного страхового пулу Великобританії: «Українська ядерна енергетика і Рівненська АЕС зокрема відомі своїми високими стандартами. Враження від відвідування РАЕС дуже хороші. Незважаючи на солідний вік, станції притаманний високий рівень культури безпеки». (2013 рік).


№37 (1075)

5 вересня 2013р.

3 Атомній енергетиці розвиватись. Закладення пам'ятної капсули під майбутній фундамент блоку №5.

▶ Хвилююча і незабутня мить. На Поліській землі забилось серце атомної. Перший блок Ровенської АЕС підключено до енергомережі.

І знову символічний ключ від енергоблоку у руках атомників. У 1986 році введено в експлуатацію перший “мільйонник”.

Візит Президента України Леоніда Кучми на Рівненську АЕС.

Під час зустрічі з послом Росії в Україні Віктором Черномирдіним на Рівненській АЕС.

Історія РАЕС у фотографіях

Рівненська АЕС успішно пройшла перевірку ВАО АЕС МЦ. Керівник команди ВАО АЕС МЦ на Рівненській АЕС Янош Тот вручає генеральному директору станції Павлу Павлишину попередній звіт партнерської перевірки.

Ці хвилини вже стали історією...

Освячення енергоблоку №4.

Рівненська АЕС отримала ліцензію на продовження терміну експлуатації енергоблоків №1, 2.

Листопад 2012 року. Міжнародні експерти високо оцінили рівень безпеки і надійності РАЕС, професіоналізм та кваліфікацію персоналу.

Ще одна перемога рівненських атомників. 4-й енергоблок під'єднано до енергомережі України.


№37 (1075)

4

5 вересня 2013р.

П оєд нані с пі л ь н о ю д ол е ю опікунської ради, генеральний директор ВП «Рівненська АЕС» Павло Павлишин. З метою створення сприятливих умов для відпочинку в зелених зонах міста депутатами міської ради, в тому числі й представниками РАЕС, підтримано ідею створення комунального закладу «Парк культури та відпочинку», що дасть змогу значно покращити благоустрій, озеленення території та забезпечить культурний і здоровий відпочинок населення. Управління соціального розвитку та колективи виробничих підрозділів разом із комітетом з фізичної культури і спорту виконавчого комітету беруть участь у виконанні програми «Розвиток фізичної культури та спорту» й забезпечують проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів щодо активного дозвілля населення міста.

Н

авіки поєднані спільною долею Рівненська АЕС і місто атомників Кузнецовськ, які, як знаємо, зводились одночасно. Десятки тисяч будівничих пліч-о-пліч трудились, аби працювали енергоблоки станції та піднімались у височінь багатоповерхівки міста. Нині у Кузнецовську з його розвиненою інфраструктурою проживає більше 40 тисяч мешканців, серед яких чимало й атомників. У свою чергу колектив станції напружено й відповідально працює над виконанням доведених державних завдань з виробництва електроенергії, що, завдячуючи фінансовим відрахуванням, у значній мірі забезпечує реалізацію заходів Програми економічного та соціального розвитку міста і його соціальної сфери. Для прикладу, тільки в минулому році до міського бюджету направлено 99 млн. грн., що становить 77% від всіх власних доходів. До зведеного бюджету всіма платниками податків і зборів Кузнецовська сплачено 408 млн. грн., із них частка ВП РАЕС – 339 ��лн. грн. або 83%. Між керівництвом АЕС та міською владою існує тісна співпраця у вирішенні різнома-

П

нітних питань, спільно проводяться заходи з відзначення в Кузнецовську державних свят, урочистості до Дня Перемоги, вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав, проведення мітингу-реквієму до річниці Чорнобильської трагедії тощо. У місті РАЕС має чимало своїх об’єктів та споруд. Адміністрація станції на підставі рішення трудового колективу в наступному році планує передати в комунальну власність малосімейний гуртожиток за адресою м-н Перемоги, 42, що дасть змогу його мешканцям у майбутньому скористатися правом на приватизацію житла. Зазначу, що керівництво РАЕС з розумінням ставиться до проблем міста, постійно надає всіляку допомогу, в тому числі і в питаннях водотеплозабезпечення, при асфальтуванні доріг та прибиранні снігу під час надзвичайних ситуацій, опікується дитячими й освітніми закладами. Активну участь у розв’язанні різноманітних проблем та забезпеченні ефективної діяльності Кузнецовського центру соціальної реабілітації щодо осіб з обмеженими можливостями й належного рівня їх соціальної захищеності бере член

Сьогодні нікого не потрібно переконувати, що коли надійно й безаварійно працює станція – добре живеться й місту. І навпаки, коли стабільно й у повному обсязі функціонують усі міські та соціальні структури – забезпечені добробутом та мають необхідні житлові стандарти й атомники, що означає лиш те, що нам необхідно жити й працювати разом, якомога тісніше підтримувати один одного. Отож із 40-річчям початку будівництва Рівненської АЕС та зведення міста атомників усіх нас! Міцного здоров’я та результативної праці на перспективу і втілення багатьох спільних проектів у майбутньому задля розвитку нашого чудового краю! Віктор МОСКАЛИК, начальник відділу управління майном Рівненської АЕС, депутат міської ради

Кожен зробив свій внесок у становлення РАЕС Працівники Рівненської АЕС по праву пишаються своєю станцією. Адже кожен вніс посильну лепту у розбудову, становлення РАЕС, вписав свій трудовий рядок у її славний літопис. За значний особистий внесок у розвиток вітчизняного електроенергетичного комплексу, високий професіоналізм з 1981 по 2013 роки 28 рівненських атомників удостоєно почесного звання «Заслужений енергетик України», 1 – «Почесний будівельник України», 1 – «Заслужений енергетик СНД». «Орденом трудової слави» ІІІ ступеня, «За заслуги» ІІ ступеня, «За заслуги» ІІІ ступеня, «Знак Пошани», «Дружби народів», «Жовтневої революції»,

«Ярослава Мудрого» V ступеня, нагороджено 35 експлуатаційників АЕС, 32 – медалями «За доблесний труд», «За трудову доблесть, «За трудову відзнаку», «За працю і звитягу». 8 виробничників відзначені Почесними грамотами, Грамотами Президії Верховної Ради Української РСР. А ще сотні наших працівників за звитяжну працю нагороджено нагрудними знаками «Заслужений працівник атомної енергетики», «Почесний працівник атомної енергетики», «Відмінник атомної енергетики», Почесними грамотами, Листами подяки, Грамотами профільного міністерства, ДП НАЕК «Енергоатом». Власна інформація

Крізь пам'ять літ

ісля закінчення інституту мені запропонували їхати працювати на тоді престижну Чорнобильську АЕС, яка знаходилась під Києвом і краще інших була облаштована для проживання, або ж на Західно-Українську АЕС (так тоді іменували РАЕС), котра тільки-тільки починала набирати «розгону», щоб невдовзі теж стати комсомольською будовою п’ятирічки. Не знаю чому, але я собі вибрав Рівненщину… З обласного центру через Сарни й Бережницю у Володимирець (бо «варшавки» ще не було), а потім попутками до місця призначення, до Вараша, я добирався майже цілий день. Наступного дня подавсь на розшуки відділу кадрів дирекції АЕС, що розташовувалась у приміщенні теперішнього УСР (перший та другий поверхи займав персонал УБ РАЕС, а третій та четвертий – управління дирекції). Там отримав так званий переговорний листок і рушив знайомитись до в.о. начальника РЦ Геннадія Шуранова. У плані прийому молодих спеціалістів той рік для станції видався чи не найвдалішим. Лише з Одеського політеху на Полісся прибуло 8 чоловік. Чимало фахівців приїхало з Росії, зокрема з Томська, та з інших куточків колишнього СРСР. Пригадується, що десь в ту саму пору разом зі мною прибули Микола Панащенко, Сергій Федорченко, Олександр Колотов (пізніше подавсь працювати до Москви). Отож нас, реакторників, на РАЕС було вже близько десятка. Пам’ятаю, що в хімічному цеху, на відміну від нас, налічувалось лиш декілька чоловік і очолював їх Віктор Нікулін. Теплом та гарячою водою селище забезпечувала встановлена у корпусі теперішнього спортзалу «Ізотоп» тимчасова котельня,

а монтажем обладнання на ПРК керував Микола Червоткін. Загалом нас у дирекції тоді було зовсім небагато й розміщувались ми в районі нинішньої дільниці вентиляції, підрозділу малої механізації, управління механізації та АТП УБ РАЕС у трьох пересувних дерев’яних вагончиках на будівельній базі біля переїзду. Щодо спорудження самої АЕС, то, як я вже говорив, у той час розпочиналось зведення такої важливої, з допоміжних, споруди, як ПРК. Неподалік, буквально в кількох сотнях метрів від її риштувань, між пісків проступали поки що лиш обриси частини колонади градирні № 1, відсотків на 15 було збудовано реакторне відділення на позначці – 6,5 енергоблоків 1-2, та близько 50% «0» циклу енергоблоку №1. Одночасно з усім цим уже набирали темпів роботи на спорудженні турбінного відділення першого енергоблоку та його допоміжних будівель і споруд, включаючи дизель-генераторну та спецкорпус. Буквально в кількох десятках метрів від того всього розпочиналось зведення насосних та прокладання циркуляційних каналів систем технологічного водопостачання. Потроху брались будівельники уже й за спорудження адміністративно-побутових споруд. Необхідне устаткування для монтажу технологічних корпусів почало надходити значно пізніше.

зібрав усіх нас, молодих спеціалістів, загалом чоловік з тридцять, щоб розповісти про перспективи розвитку АЕС і містечка-супутника. Говорив про перспективність роботи в галузі та нашу безпосередню відповідальність. Того дня мене було обрано головою Ради молодих спеціалістів РАЕС. Згодом до нашого підрозділу почали прибувати й інші, більш досвідчені фахівціатомники. Зокрема, Ігор Могила, В’ячеслав Тищенко, нині вже покійний Валентин Шапошніков, Олександр Атанов, Ігор Атакіщев. А в грудні 1977-го нашим керівництвом було прийнято рішення направити всіх молодих спеціалістів з вищою освітою на стажування на Кольську АЕС. Після повернення на станцію ми продовжили контролювати ведення будівництва на закріплених за нами об’єктах та технологічних системах. І все ж чи не найбільші враження по собі залишив монтаж корпусу реактора, зокрема операція із встановлення його на штатне місце. На ту пору був я вже старшим інженероммеханіком зміни РЦ, а керував тією надзвичайно складною і відповідальною операцією тодішній виконроб ПТЕМ Михайло Красулін. Сказати, що ми тоді були в захопленні від побаченого, то не сказати нічого, бо більшість із нас таку процедуру спостерігали вперше…

Ще в перші дні перебування на РАЕС я отримав завдання здійснювати контроль за якістю монтажу численних герметичних дверей та гермопроходок реакторного відділення енергоблоку №1.

Після цієї знаменної події темпи інших будівельно-монтажних робіт на АЕС значно пришвидшились, і вже всі з нетерпінням чекали наступної історичної віхи – завантаження в реакторну установку касет з ядерним паливом.

Головним інженером станції тоді був Олег Дмитерко. А директора станції Володимира Коровкіна вперше я побачив тижнів через два після свого працевлаштування: тоді він

Минав час. Фізичний пуск першого реактора особисто мені запам’ятався ще більшим внутрішнім напруженням, оскільки й тут чимало робіт проводились вперше. Всі хвилю-

вались, аби не трапилось якихось непередбачених збоїв чи поломок, та все пройшло напрочуд спокійно: пролунав телефонний дзвінок, і начальник зміни РЦ О. Атанов нам повідомив, що пускова операція пройшла успішно. Подякував усім за сумлінну добросовісну працю й привітав із черговою трудовою перемогою. Далі для нас настали ще складніші трудові будні. Пропрацювавши на РАЕС чимало часу (лише біля ядерних установок протрудивсь я більше двох десятків літ, 12 років віддав посаді начальника РЦ й нині очолюю УКБ РАЕС), за високий професіоналізм та плідну співпрацю й відповідальність сьогодні висловлюю вдячність будівельникам та монтажникам, з якими у свій час спільно доводили до пуття зведений енергоблок, а також колегам-атомникам, з котрими потім ми його експлуатували. Бажаю всім міцного здоров’я, успіхів у роботі, а тим, хто й далі працює – безаварійної роботи нашого першого 440-го й інших енеогоблоків поліського енерговелета.


№37 (1075)

5 вересня 2013р.

5

це наша з тобою біографія Даешь первый „миллионник” поэтому к выполнению Владимир заданий подходили с осоРощин, бенной ответственностью инженер службы как строители, наладчики, надежности, ресурса так и эксплуатационники. и продления Большую часть пускоэксплуатации наладочных работ на третьем энергоблоке (СНРиПЭ) Спустя 5 лет после введения в эксплуатацию двух малых энергоблоков нашей станции, в 1986 году готовился к пуску наш первый «миллионник». Многое здесь было новым, выполнялось впервые персоналом подразделений РАЭС, принимались нестандартные решения проектировщиками и конструкторами в части компоновки аппаратуры, оборудования, трубопроводов. Сказывалось и напряжение в связи с трагическими событиями на Чернобыле,

выполняла созданная в 1985 году «Ровенскатомэнергоналадка» (РАЭН), костяк которой составили работники ЦНИО РАЭС. Осенью 1986-го началась холодно-горячая обкатка оборудования третьего блока. Руководили работами от РАЭН: В.Ф.Баюклин, А.В.Цибульник, Г.П.Шуранов, Б.С.Ширёв, Р.А.Гузунов. Критичными по срокам были испытания ГЦН и определение теплогидравличных характеристик реакторной установки. Нам, работникам РАЭН (В.А.Абдурашитову, К.В.Марасову,

О.А.Жукову и др.), приходилось работать, как говорится, сутками, чтобы выполнить в срок весь комплекс ПНР. В результате их проведения были подтверждены проектные характеристики систем безопасности реакторной установки и получено разрешение на физический пуск реактора, что позволило 22 декабря 1986 года энергоблок №3 РАЭС подключить к энергосистеме СССР. Быстротечно время. И сегодня оно ставит новое задание, связанное с первым «миллионником». Для меня, в какой-то мере, символично, что я и многие мои коллеги, участники того памятного события, а также молодое поколение атомщиков станции будем причастны к новой вехе развития. Для принятия в 2016 году решения о дальнейшей эксплуатации энергоблока №3 в

сверхпроектный период необходимо провести комплекс работ по обследованию элементов блока (реакторная установка, оборудование систем, важных для безопасности, здания, сооружения и т. д.) с целью подтверждения соответствия нормативным требованиям безопасности. Нынешние задачи, стоящие перед персоналом СНРиПЭ по организации обследований и подготовке решений, сродни тем, которые решали работники РАЭН в 1986 году. Уверен, что все на Ривненской АЭС понимают важность работ по продлению срока эксплуатации третьего энергоблока для станции и Кузнецовска: будут работать блоки – будет жить город. И нам необходимо приложить усилия, чтобы 2016-ый стал годом второго рождения энергоблока №3.

День народження відзначаємо разом Сорок років тому було розпочато будівництво Рівненської АЕС та міста атомників. У 1973 році народився і я, отож в певній мірі є ровесником поліського енерговелета, з яким остаточно поєднала мене доля пізніше, після закінчення КПІ. Влаштувавсь я електрослюсарем на дільницю високовольтних випробувань і вимірювань ЕЦ РАЕС. Вчився та переймав необхідні знання у досвідчених і шанованих старших колег. Нині вже й сам став провідним інженером підрозділу, тож, маючи можливість порівнювати, радію, що буквально на моїх очах станція добудовувалась, невпинно реконструйовувалась, нарощувала потужність та продовжувала терміни експлуатації. Рівненська АЕС зараз є сучасним високотехнологічним підприємством, яке не лише виробляє для народного господарства

необхідну електроенергію, а й здійснює досить солідні фінансові відрахування, що сприяє розвитку нашого чудового, щедро заквітчаного Кузнецовська. Це помічаю не лише я, ровесник його будівництва, а й чимало тих, хто приїздить сюди у справах чи до рідні. У ці чудові дні вітаю всіх нас із такою приємною подією – 40-річчям початку будівництва станції. Бажаю міцного здоров’я, подальших трудових здобутків та затишку в кожній родині! Віктор Грушевий, провідний інженер дільниці ВВтаВ ЕЦ РАЕС

Станція очима молодих Редакція газети поцікавилась у представників молодшого покоління атомників думкою про РАЕС: чим для них є праця у колективі атомників. Тож, з точки зору молоді, робота на РАЕС це:

▶▶▶ – Стабільність, перспектива, віра у світле майбутнє на фоні мирного атому. Петро Яйченя, інженер з комп’ютерних систем СІТ ▶▶▶ – Прекрасна можливість внести свій вклад в енергобезпеку і утвердження України, можливість бути причетним до розвитку нашої галузі. Олександр Буднік, інженер І-ої категорії РЦ-2

▶▶▶ – Сплав молодості й досвіду, висока дисципліна та можливість кар’єрного росту. Олександр Радзевелюк, слюсар ЕЦ ▶▶ – Перспективи розвитку, що дають змогу жителям нашого міста впевнено дивитись у майбутнє. Оксана Ємельянова, бухгалтер УІтаЗГ ▶▶▶ – На РАЕС можна ставити мету і впевнено крокувати до неї. Артем Каплін, інженер СІТ

Персонал – основа производства Виктор АБДУРАШИТОВ, заместитель начальника отдела главного технолога 40 лет с начала строительства РАЭС… Это уже история – история станции, города, людей. Время быстротечно, но его можно вернуть в воспоминаниях о жизни, делах, работе. Ведь созидания нового всегда остаются в памяти. … Подготовка и пуск энергоблока №4. Для большинства работников нашей станции это было преодоление, покорение новых производственных и жизненных горизонтов. Порядок ввода в эксплуатацию атомного энергоблока определен соответствующими нормативами, правилами и нормами. Одним из требований правил является обеспечение нового энергоблока квалифицированным персоналом, который должен был пройти соответствующую теоретическую и тренажерную (практическую) подготовку. Его глубокие знания и навыки определяют качество, безаварийность производственного процесса. На то время под руководством начальника УТЦ П.Я.Павлышина на Ривненской АЭС была создана система подготовки персонала. Поскольку режимы эксплуатации технологического оборудования при выполнении пуско-наладочных работ отличаются от стандартных проектных режимов, передо мной, занимающим в тот период должность заместителя начальника УТЦ по учебно-методической работе, и мо-

ими коллегами была поставлена задача дальнейшего совершенствования подготовки и поддержания квалификации персонала. Для этого в кратчайшие сроки были разработаны и выполнены необходимые организационные и технические мероприятия. Основные из них: – доработка действующих типовых программ подготовки; разработка новых курсов теоретического и практического обучения; усовершенствование технических средств и методик обучения; оценка укомплектованности персоналом вновь вводимого энергоблока. Хорошо выполненная работа обеспечила своевременную готовность оперативного персонала к безаварийному выполнению всех этапов пусковых работ на энергоблоке №4. Это, бессомненно, заслуга всех работников УТЦ, в частности тех, кто стоял у истоков становления и совершенствования системы подготовки персонала ОП РАЭС: О.М.Федоров, Б.Н.Аристов, Т.В.Архипова, Е.В.Лапина, А.И.Ткач, М.И.Ширяев, В.П.Шапошников, В.Н.Ващук, В.Н.Остапов, О.Ю.Маслаков, В.И. Мельник, Ю.В.Елисеев, Н.Ю.Пискунов, В.А.Гордеев, Г.П.Чусовитина, Б.А.Евстигнеев, В.А.Дмитручина, А.Г.Корнейчук, В.П.Саворона, Л.Н.Червоткина.


№37 (1075) 5 вересня 2013р.

6

В інформаційному центрі РАЕС –

Події

20-тисячний відвідувач Інформцентр Рівненської АЕС гостинно відчинив свої двері для відвідувачів у 2004-му році. І вже невдовзі став візитівкою станції і культурним осередком міста.

Г

оловне завдання інформаційного центру – формування позитивного іміджу атомної енергетики, створення атмосфери довіри до ядерного об’єкта, всебічне інформування про його діяльність. З цією метою використовуються найрізноманітніші форми роботи: цікаві екскурсії (у залах встановлено макети енергоблоків ВВЕР-440 та ВВЕР-1000, є імітатори тепловиділяючих збірок, у розрізі показано устаткування реакторів), конференції, круглі столи, зустрічі з

А скільки кленів і красунь-беріз Розкинулися дивним зелен-гаєм… І я не стримую щасливих сліз, І цій красі доземно уклоняюсь. Прекрасний веселковістю будов, Величний непохитністю градирень, Замріяний в майбутнє Кузнецовськ, І до гостей шанобливий і щирий. Ти розгортаєш крила, наче птах, Величносте і гордосте поліська, Нехай гримить ім’я твоє в віках, Жива легендо, зоряна і близька!

Володимирця та районного колегіуму. Старшокласники здійснили ознайомчу екскурсію навколо АЕС, завітали до навчально-тренувального центру, де дізнались багато цікавого про підготовку персоналу та технологічні процеси, що відбуваються на АЕС. Насичена програма очікувала юних гостей і в інформаційному центрі. А родзинкою її став той факт, що серед екскурсантів виявився 20-тисячний відвідувач. Це одинадцятикласник Євген Шикало, який навчається у фізикоматематичному класі Володимирецького районного колегіуму. Як розповів нам в інтерв’ю Євген, він давно цікавиться атомною енергетикою та роботою Рівненської АЕС. І мріє у майбутньому здобути відповідний фах й працювати у цій галузі. Начальник УІтаЗГ Рівненської АЕС Петро Кратік привітав 20-тисячного відвідувача та вручив йому пам’ятний подарунок і щиро побажав успіхів на шляху до поставленої мети. Лідія РЕШЕТИЦЬКА

Історія РАЕС та міста в дзеркалі преси

Рідному місту Хіба не схоже місто на село?! Таке ж зелене, тихе і врочисте До Стиру пригорнулося воно, Немов до шиї крапельки намиста.

керівництвом та провідними спеціалістами підприємства, різноманітні конкурси, брейн-ринги. Окрім того, можна здійснити і віртуальну екскурсію проммайданчиком станції. У рамках візитів на РАЕС тут у свій час побували Президент України Леонід Кучма, голова Верховної Ради Олександр Мороз, посол Росії в Україні Олександр Черномирдін та інші відомі політики, а також депутати різних рівнів, представники владних структур, різноманітних установ і організацій, релігійних конфесій. Слова вдячності у книзі відгуків інформаційного центру залишили такі знані спортсмени як Леонід Жаботинський, Володимир Кличко та інші знаменитості. Особлива увага – підростаючому поколінню. Інформаційний центр тісно співпрацює з навчальними закладами міста та тридцятикілометрової зони, профільними вузами. Тож школярі і студенти тут особливо часті гості. Ось і нещодавно його відвідала група учнів із загальноосвітніх шкіл

«…Змонтувавши парогенератори, ми одержали можливість вийти на 22 відмітку шахти реактора. Разом з тим створено фронт робіт для колективів, які встановлюють головний циркуляційний контур. Нині в реакторному відділенні бригади монтують компенсатор об’єму». («Радянська Україна», 1979 рік) «…Починаючи з проекту, наша станція цілком оригінальна й відрізняється від своїх попередниць – Кольської, Нововоронезької, Вірменської. Вона стала головною у новій серії АЕС, що їх споруджують не тільки у СРСР, а й у країнах РЕВ. Висока надійність всіх систем, суцільнолитий герметичний кожух реактора дали можливість ретельно дотримати всіх міжнародних вимог щодо захисту персоналу, навколишнього середовища. Експерименти підтвердили це». (Журнал «Україна», 1981 рік)

відмінною якістю монтувала найскладніЛариса САЙ ші «...З вузли і устаткування першого і другого блоків

ПРОГРАМА

13.00 год.

Урочисті збори та святковий концерт вшанування ветеранів праці, почесних громадян міста, кращих виробничників.

12.00 год. Показові виступи кінно-спортивної школи.

16.00 год.

Вогник для запрошених гостей міста.

13.00 год.

16.00 год. 17.00 год.

13.00 год. 14.00 год.

Чемпіонат Рівненської області з футболу. Фінал чемпіонату міста з більярду.

Майдан Незалежності

11.00 год.

Святковий ярмарок. Виставка автомобілів. Тест - драйв.

12.00 год.

Виставки: – досягнень підприємств та організацій міста; – робіт майстрів декоративно-ужиткового

14.00 год. Програма для дітей «Часу не гаймо, книги читаймо».

Парад близнят «Я на світі не один».

Наша енергія— наше майбутнє

Спортивні змагання «Сімейні перегони».

Більярдний клуб «Піраміда»

11.00 год.

E-mail: gazeta@rnpp.atom.gov.ua

Караоке для дітей.

Стадіон «Ізотоп»

Конкурс малюнка на асфальті «Я люблю своє місто».

15.00 год.

156 шлюбів укладено в Кузнецовську з початку 2013 року. 175 багатоповерхових житлових будинків нараховується у місті. 222 будинки складає індивідуальна житлова забудова. 15 функціональних відділень, сумарно 295 ліжок стаціонару та 15 – денного перебування нині діє у державному закладі СМСЧ-3 МОЗ України міста.

58 гуртків та клубів за інтересами діють в Палаці культури Рівненської АЕС. 700 осіб займаються у секціях спорткомплексу. На спортивних спорудах РАЕС функціонують плавальний басейн, кінноспортивна база, боксерський клуб, стрілецький тир, зали важкої атлетики, фітнесу та греко-римської боротьби, тенісні корти, дитячо-юнацька спортивна школа. 7,8 тонн хліба та хлібобулочних виробів, 350 кг кондитерських виробів та 330 кг печива щодоби випускає Кузнецовський хлібозавод.

С В Я Т КУ В А НН Я 4 0 - Р ІЧЧ Я М І С ТА КУ З Н Е Ц О В С Ь К ТА П ОЧ АТ КУ БУД І В НИ Ц Т В А Р І В Н Е Н С Ь КО Ї А Е С 8 в ересня 2013 р ок у

«Від Вараша до Кузнецовська».

5 тисяч 146 учнів навчається у п’яти загальноосвітніх школах та гімназії. 9 дитячих дошкільних закладів та 2 навчально-виховні комплекси функціонує у місті, їх відвідує 2 тисячі 572 дитини. 546 першокласників покликав дзвоник цієї осені у країну знань.

працівників господарської частини стоять на охороні здоров’я наших співгромадян.

«...Успішно застосовує метод знатного будівельника М.Злобіна бригада теслярів-бетонників управління будівництва Ровенської АЕС, очолювана Іваном Григоровичем Казьмирчуком. На 140-150 процентів виконує колектив свої місячні завдання. Вже в цьому році завдяки застосуванню бригадного підряду колектив одержав економічний ефект у сумі 2,3 тисячі карбованців.» (Журнал «Україна», 1981 рік)

Концертна програма «З бабусиної скрині». Виставка дитячих робіт декоративно – прикладного мистецтва міста.

395 діток народилося з початку цього року, з них 5 пар двійняток.

140 лікарів, 350 осіб середнього та 300 молодшого медичного персоналу й

станції бригада Мирослава Петровича Пуківського. Цей колектив носить високе звання комсомольсько-молодіжної бригади імені 60-річчя Ленінського комсомолу, колективу комуністичної праці. Бригада також веде трудовий рахунок наступного року. Самовіддану працю М.П.Пуківського відзначено орденом Трудової Слави ІІ ступення». («Червоний прапор», 1982 рік)

Музично-розважальна програма для молоді.

Парк культури та відпочинку

41 тисяча 607 мешканців проживає у місті атомників. З них: – 10598 пенсіонерів; – 10934 дитини.

1449 осіб оздоровлено санаторієм-профілакторієм РАЕС у минулому році. 918 – за вісім місяців цього року.

Палац культури ВП «Рівненська АЕС» 12.00 год. Виставка фото й архівних документів

12.00 год.

Кузнецовськ сьогодні:

ЗАСНОВНИКИ: адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП НАЕК “Енергоатом“

мистецтва «Містечко майстрів»; – квіткових композицій, дарів природи.

12.00 год. Акція «Здоров’я кузнецовця». Легкоатлетичний пробіг: «майдан Незалежності – Рівненська АЕС – майдан Незалежності». 12.30 год. 13.00 год.

Свято хліба. Фестиваль дитячої та молодіжної творчості «Таланти твої, Кузнецовськ».

15.00 год. Урочиста хода та відкриття обласного свята народної творчості, історії та побуту «Від Вараша до Кузнецовська», концерт аматорських колективів міста та області. 19.00 год. Концерт за участю професійних артистів української естради «Україна – місту Кузнецовськ». 23.00 год. Феєрверк.

Редактор Лідія ШМИРКО, тел: 3-74-40, 64-1-36 Відповідальний секретар Володимир ДАВИДОВ, тел: 64-1-27 Комп’ютерна верстка Наталії ВАЛЬЧУК, тел: 64-3-98 Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

Газета заснована у січні 1989 року. Свідоцтво про реєстрацію періодичного видання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк — видавництво “Медіа”, м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69. Тираж 2000 примірників.


Газета Енергія №37 (1075) - 05.09.13 р.