Page 1

Наша енергія— наше майбутнє

Щотижнева газета

№21 (1059) Четвер, 23 травня 2013 року

З Днем хіміка!

К

олектив працівників хімцеху РАЕС уже 36 років у сім’ї атомників. Це один з провідних підрозділів на атомній станції. Загальна чисельність персоналу становить понад 380 осіб. Серед них дві третини – жінки, яким, крім зовнішньої чарівності, притаманні високий професіоналізм, сумлінне ставлення до виконання завдань, щирість, наполегливість та відповідальність до дорученої справи. Це інженери, оператори, апаратники, лаборанти… Фахівці цеху постійно ведуть водно-хімічний режим усіх систем блоків РАЕС, здійснюють відбір проб та аналіз технічних середовищ, обслуговують і контролюють роботу установок переробки рідких радіоактивних відходів, спецводоочищення, хімводоочищення, забезпечують необхідними реагентами і хімзнесолювальною водою експлуатаційні цехи станції, виконують технічне обслуговування обладнання ХЦ. Знання, професійне вміння, особлива атмосфера життя підрозділу однодумців – це той вагомий вклад у спільні напрацювання

всього колективу рівненських атомників. Останнім часом цех помітно «помолодів». Дипломовані спеціалісти, випускники провідних профільних вузів України, намагаються повсякчас проявляти ініціативу, відповідальність, бути готовими до нових вимог нинішнього дня на виробництві, адже за ними завтрашнє. Як і в кожному колективі РАЕС, тут дбають про оновлення обладнання, створення для персоналу належних умов праці, щоб трудитися комфортно і зручно. Так, останнім часом введено експреслабораторії на блоках №1, 2 та №3, де фахівці здійснюють контроль показників якості систем технологічного водопостачання, хімводоочищення, визначення якості газів системи водневого охолодження турбогенераторів 1-4, електролізної установки та повітряного

середовища робочої зони на вміст кисню і водню при виконанні робіт за нарядами-допусками. Вчасно виявивши відхилення від встановлених норм показників якості підконтрольних середовищ, фахівці вносять свій вклад у забезпечення безаварійної роботи енергоблоків. На знімках: інженер експрес-лабораторії блоків №1, 2 Ірина Горон проводить калібровку іономіра «Експерт». У хімцеху трудиться понад 30 років, відколи закінчила Одеський політехнічний інститут. Її молода колега Оксана Довганюк (внизу), лаборант воднорадіохімічної лабораторії, здобувши освіту в СНУЯЕП, в сім’ї хіміків з 2007-го. Наш фотокор зафіксував її у момент спостереження за показниками автоматичного хімічного контролю. Чергові лаборанти хімічного аналізу (праворуч) Наталія Неклюдова (на передньому плані) та Галина Савонік здійснюють аналіз показів автоматичного хімічного контролю 2-го контуру. Володимир ДАВИДОВ

На блоках РАЕС

Станом на 8 годину 22 травня в роботі перебувають два енергоблоки Рівненської АЕС із сумарним навантаженням 1235 МВт. Діє диспетчерське обмеження. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає. Енергоблок №2 (ВВЕР- 440) після завершення поточного ремонту переведено у «гарячий» резерв. На енергоблоці №4 (ВВЕР-1000) – 39 доба середнього планово-попереджувального ремонту. У ремонті – обладнання третього каналу системи безпеки. Проведено ущільнення головного роз’єму реактора. Триває ущільнення парогенераторів по першому та другому контурах. Продовжується ремонт турбогенератора. Усі роботи виконуються згідно з графіком. За минулу добу енергоблоками Рівненської АЕС вироблено 30,2 млн. кВтг електроенергії, з початку місяця – 620,2 млн. кВтг та з початку року – 5 млрд. 963,1 млн. кВтг електроенергії. Порушень меж і умов безпечної експлуатації не було. Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на РАЕС і прилеглій території не змінювався й перебуває у межах діючих норм. Прес-центр УІтаЗГ РАЕС

За даними АСКРО За даними системи АСКРО Рівненської АЕС на проммайданчику та в зоні спостереження РАЕС за період з 14.05.2013 по 20.05.2013 року радіаційні показники становили: – активність газо-аерозольного викиду енергоблоків Рівненської АЕС склала: ІРГ – 0.165%, ДЖН – 0.187%, йод – 0.001% від допустимого викиду; – активність скиду в річку Стир становить: по Сs-137 – 0.176%, по Co-60 – 0.096% від допустимого скиду; – потужність дози гамма-фону в населених пунктах зони спостереження становила 0.08 – 0.12 мкЗв/год і не перевищувала значень природного фону.

ЗА Я В А п р о н ам і р и 1. Інвестор (замовник): Відокремлений підрозділ Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Поштова і електронна адреса: ДП НАЕК «Енергоатом», ВП РАЕС. 34400, м. Кузнецовськ, Рівненська обл. 2. Місце розташування майданчиків будівництва: м. Кузнецовськ, Рівненська обл. Реконструкція виконується на існуючому промисловому майданчику РАЕС. 3. Характеристика діяльності (об’єкта): Реконструкція будівлі інв. № 138. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» зі змінами від 14.02.2001 №142, реконструкцію будівлі віднесено по Переліку видів діяльності та об’єктів, що не становлять підвищену екологічну небезпеку. Транскордонного впливу об’єкт не має. 4. Соціально-економічна необхідність планованої діяльності: необхідність розміщення штабу військової частини 3045 та створення умов для можливості проведення навчання особового складу. 5. Розрахункова потреба в ресурсах при будівництві й експлуатації: → земельних: в межах майданчика будівлі інв. № 138 – 0,68 га, Рівненська область, м. Кузнецовськ; → енергетичних (паливо, тепло): – витрати електроенергії: 172,22 тис. кВтг за рік; – витрати теплової енергії: 754,91 МВт на рік; → сировинних: не споживає; → водних: – на господарсько-побутові потреби: 1,5 тис куб.м на рік; → трудових: не потребує. 6. Транспортне забезпечення (при будівництві й експлуатації): існуючі під’їзні дороги. 7. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності: скид господарсько-побутових стічних вод передбачається в приймальне відділення автономної каналізаційної насосної станції, звідкіля стічні води перекачуються до існуючої каналізаційної мережі міста. 8. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території: відведення господарськопобутових стічних вод з подальшим їх очищенням на міських очисних спорудах. 9. Можливі впливи планованої діяльності (при будівництві й експлуатації) на навколишнє середовище:

→ клімат і мікроклімат: відсутні/не суттєві; → повітряні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при реконструкції; → грунт: відсутні/не суттєві; → геологічне середовище: відсутні; → рослинний і тваринний світ, заповідні території: відсутні; → навколишнє техногенне середовище: відсутні. 10. Відходи виробництва і можливість їх повторного використання, утилізації, знешкодження або безпечного захоронення: господарсько-побутові стічні води будуть скидатися в існуючу систему каналізації через запроектовану каналізаційну насосну станцію; тверді побутові відходи в міру їх утворення будуть вивозитися на сміттєзвалище (полігон сміття). 11. Обсяг виконання ОВНС: у відповідності до вимог ДБН А.2.2-1-2003 «Склад та зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» 12. Участь громадськості: з метою інформування громадськості стосовно запланованої діяльності згідно з проектом реконструкції будівлі №138 передбачено наступні заходи: → контакти з громадськими організаціями, з засобами масової інформації, інформаційні повідомлення в газету; → опублікування Заяви про наміри реалізації проекту реконструкції будівлі №138 на офіційних сайтах ВП “Рівненської АЕС” (http://www.rnpp.rv.ua) та ДП НАЕК “Енергоатом” (http://www. energoatom.kiev.ua). Врахування інтересів суспільства здійснюється згідно з вимогами Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 та інших документів. Генеральний проектувальник: Директор ДП фірма «ОКТАН» В. Л. ГАЛАНОВ Замовник: Генеральний директор ВП “Рівненська АЕС” П.Я. ПАВЛИШИН ПОГОДЖЕНО: Міський голова м.Кузнецовська


№21 (1059) 23 травння 2013р.

2 Народження РАЕС: із перших уст

З вірою у майбутнє

атомної енергетики В історії РАЕС і атомної енергетики України назавжди залишиться ім’я Володимира Олександровича Коровкіна. Він один з тих, кого називають елітою і гордістю нації. Людина-легенда, патріарх атомної енергетики, професіонал з великої літери. Мудрий керівник та організатор В.О.Коровкін віддав атомній енергетиці 61 рік. Його життя – яскравий приклад відданості обраній справі, громадянської мужності, високої відповідальності і виняткової працездатності. В.О.Коровкін вмів переконувати і мислити на десятиліття вперед. Час неодноразово випробовував волю, міцність характеру першого директора Рівненської АЕС. Але він завжди вмів орієнтуватись у найскладніших ситуаціях, вибирати правильні стратегічні орієнтири. А вистояти допомогли інтереси справи, віра у майбутнє атомної енергетики й прагнення робити добро людям. Саме завдяки його рішучості і наполегливості рівненські атомники були єдиними у колишньому Радянському Союзі, які обійшлись без тимчасового житла, змогли зупинити таку страшну загрозу для АЕС, як карсти, добудувати 4-й енергоблок у нелегкі для атомної енергетики часи.

З

ростаюча потреба в електроенергії сприяла швидкому будівництву АЕС на теренах колишнього Радянського Союзу. Ядерна енергетика України бере свій початок із введення у промислову експлуатацію у 1977 р. першого блоку ЧАЕС. Разом з тим ідею щодо спорудження атомної станції у Західній Україні Міненерго СРСР і УРСР почали втілювати ще в середині 60-х, а конкретні пропозиції щодо зведення атомної станції у Рівненській області з’явились у кінці 60-х років минулого століття. 12 липня 1971 року Міністерство енергетики СРСР видало Всесоюзному проектному інституту «Теплоенергопроект» завдання на виготовлення технічного проекту будівництва Західно-Української АЕС. Розглянувши декілька майданчиків, вибір місця для спорудження цього ядерного об’єкта зупинили на піщаних землях поблизу села Вараш. Він був обумовлений декількома чинниками: низькою родючістю грунтів, віддаленістю від густонаселених територій. 25 травня 1973 року було забито символічний кілочок на місці майбутньої станції. А вже 22 червня цього ж року підписано наказ про створення дирекції Західно-Української АЕС – (перша назва поліського енерговелета). Виконуючим обов’язки директора став Микола Шикінов. На той час вже працювали два блоки на Кольській АЕС, перший на Ленінградській. Готувався до пуску перший блок Чорнобильської, зводилась Курська атомна. Для них потрібні були досвідчені кадри. А де було їх взяти, як не у Середмаші? Тож мені (оскільки працював у тій системі) запропонували очолити Західно-Українську АЕС, що розбудовувалась на Поліссі. Літом того ж року під час відпустки завітав до Рівного у «розвідку», щоб подивитись, де мені належало працювати. Місцина сподобалась своєю первозданною тишею і спокоєм, особливо це відчувалось після нескінченної суєти Томська-7. І я вирішив зробити поворот у своїй долі. Невдовзі зустрівся із міністром енергетики та електрифікації СРСР П.С. Непорожнім і дав згоду на його пропозицію. На будівельному майданчику, де незабаром мали височіти енергоблоки АЕС, вже розгорталися масштабні роботи. Будувався піонерний розчинно-бетонний вузел, велись земляні роботи під майбутню базу транспортного підприємства, укладались дороги, споруджувалась склад-база у Рафалівці. Ми ставили перед собою першочергове завдання – створи-

Володимир Олександрович, як віце-президент ДП НАЕК “Енергоатом” з питань капітального будівництва, також брав активну участь у добудові блоку №2 Хмельницької АЕС. В.О.Коровкін має великий міжнародний авторитет. За багаторічну сумлінну працю удостоєний почесного звання “Заслужений енергетик України”, орденів Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, Ордена Дружби, “За заслуги” ІІІ ступеня, Святого Володимира, медалі «За трудову доблесть», міжнародних нагород «Золотий Меркурій», Золотого нагрудного знака «Ертсмейкер», Золотої медалі Франції, найвищої відзнаки світу – Міжнародного Ордена Миколи Чудотворця – за примноження добра на землі. Остання нагорода знакова. Адже жити для людей, примножувати добро на землі – це ціль його життя. В.О.Коровкін і сьогодні в строю. Як віце-президент УкрЯТ, продовжує вносити свій посильний внесок у розвиток ядерної енергетики України. Нижче ми публікуємо спогади Володимира Олександровича про часи будівництва Рівненської АЕС, її становлення і розвиток.

ти потужну індустріальну базу, на основі якої мала будуватись і розвиватись майбутня АЕС. Восени того ж 1973 року почали зводити будинок №6 (первісток нашого майбутнього міста), а вже весною наступного – очисні споруди, котельню, музичну школу. До кінця 1974 року всі ці перші об’єкти ввели в експлуатацію. І це один із важливих моментів у спорудженні Рівненської АЕС. Наша станція була, напевно, першою у колишньому СРСР, де обійшлися без бараків, традиційного для будівельників житла. Ми пішли на нечуваний у ті часи експеримент: всупереч усім радянським канонам, насамперед готували комунікації для житлового будівництва, робили все, щоб відстояти свою лінію, подолати невлаштованість, щоб АЕС починалась із житлових будинків. А на території майбутньої атомної станції тим часом активно велись роботи з копання котловану під головний корпус блоку №1 і об’єднаний допоміжний корпус. Будова набирала обертів. У 1975 році майданчик РАЕС нагадував велетенський магніт, який притягував нові і нові загони будівничих. На Рівненській АЕС працювали трудівники тридцяти національностей. За плечима багатьох – досвід, набутий на Вірменській, Кольській, Чорнобильській станціях. Але більшість з них, точніше три чверті – були місцеві поліщуки… В цьому ж році вперше у вітчизняній практиці починається зведення градирень висотою 150 метрів, діаметр яких знизу 130, а зверху 66 метрів. Так було забезпечене водопостачання станції у замкнутому циклі, що зводило до мінімуму споживання води і повністю виключало можливість забруднення навколишнього середовища. Водночас нарощувались внутрішні потужності будівельних і монтажних організацій, що дозволило 8 серпня 1976 року розпочати вкладання бетону у фундамент головного корпусу блоку №1. Цим поклали початок зведенню головного об’єкта будмайданчика. Слід сказати, що тоді, у 1976 році, будівництво атомної на Поліссі передали із союзного міністерства в Україну. Тож наша станція стала першою, що споруджувалась і вводилась в експлуатацію, перебуваючи у складі Міністерства енергетики України. Через чотири роки (у рекордний термін) блок №1 ввімкнули до електромережі, а через рік ввели в

експлуатацію другий енергоблок потужністю 440 тисяч кіловат. Я і понині згадую той період із трепетом у серці. Це була напружена праця у відмінному колективі. Всі – проектанти, будівельники, монтажники, налагоджувальники, експлуатаційники працювали в єдиному ритмі, задля спільної мети. Навіть імениті фахівці не можуть пригадати, коли в одній країні протягом двох років вводились у дію два блоки. Цей досвід рівненського майданчика ліг в основу спорудження Південно-Української та Хмельницької АЕС. А Рівненська атомна продовжувала свою потужну ходу у майбутнє. 4 лютого 1982 року було укладено перший куб бетону у реакторне відділення третього енергоблоку – нашого першого «мільйонника». Водночас розбудовувалось, піднімало свої поверхи ввись і місто енергетиків. Звісно, траплялось, що радість трудових здобутків та перемог затьмарювали проблеми. Одна з них – карсти. Але рівненські атомники ніколи не пасували перед труднощами. Ми подолали карсти, і з метою запобігання можливих проявів та подальшого розвитку суффозійно-карстових процесів під існуючими спорудами здійснили цементацію грунтів, а фундаментні плити споруд енергоблоку №4 спираються на базальтову основу за допомогою 1200 буро-набивних палів. Ми добудовували третій блок і мріяли про спорудження 4, 5, 6 енергоблоків на нашому майданчику. 10 серпня 1986 року заклали перший куб бетону у фундамент другого «мільйонника». А 22 грудня цього ж року ввели у дію третій енергоблок потужністю один мільйон кіловат. Вперше було розпочато експлуатацію турбіни нового покоління. ... Чорнобильська аварія перекреслила долі багатьох людей, плани і напрацювання. Але навіть ця трагічна сторінка в історії ядерної енергетики України не похитнула віри у майбутнє «мирного атому». На нашому проммайданчику йшло спорудження другого «мільйонника». Будівельні роботи на блоці №4 були розпочаті у середині 80-х років, в експлуатацію його мали ввести в 1991-му. Однак у зв’язку з прийнятою Верховною Радою Постановою від 2 серпня 1990 р. «Про мораторій на будівництво нових атомних станцій…» темпи спорудження були різко знижені, можна сказати, призупинені зовсім. Стали розпадатись будівельні, монтажні та налагоджувальні організації… Однак ми не могли напризволяще покинути майже

готовий блок, бо вірили: здоровий глузд переможе. Незважаючи на те, що програму будівництва четвертого енергоблоку РАЕС згорнули, ми продовжували монтаж обладнання. Три роки знадобилося нашим законотворцям, щоб зрозуміти, що без атомної енергетики у держави немає перспективи подальшого розвитку. 21 жовтня 1993 року мораторій, який відкинув економіку України і її енергетику на багато років назад, парламент України відмінив. Однак час було упущено, загублено економічні зв’язки. Спеціалісти підрахували суму, в яку обійшлись втрати від того, що блок не діяв. Цифри були просто вражаючі. Було ясно – порятунок блоку тільки у пуску. На високому державному рівні це розуміли. У грудні 1995 року варіант добудови енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС, як компенсація за втрату потужностей на Чорнобильській атомній, був включений у Меморандум про взаєморозуміння, підписаний Україною і державами великої «сімки». Однак західні партнери не поспішали із виконанням своїх обіцянок... Серйозні зрушення на шляху до пуску відбулись у 2002-2003 роках – стали надходити кошти. Впровадження Програми модернізації (яка передбачала 144 заходи реконструкції і підвищення безпеки) внесли суттєві зміни до проекту блоку №4. Другий «мільйонник» добудовувався, враховуючи досвід АЕС України, інших держав та рекомендацій МАГАТЕ. Якість робіт на ньому високо оцінили зарубіжні експерти, які працювали в нас у рамках проведення партнерської перевірки ВАО АЕС, а також західні експертні організації. 16 жовтня 2004 року 4-й енергоблок Рівненської АЕС було включено в об'єднану енергосистему. Україна підтвердила, що вона могутня енергетична держава. За роки діяльності Рівненської АЕС накопичено колосальний досвід експлуатації. РАЕС є однією із кращих атомних станцій у регіоні. Її високий рівень безпеки, високу кваліфікацію персоналу неодноразово підтверджували міжнародні експерти. Я пишаюсь тим, що 29 років очолював колектив Рівненської АЕС, що працював поруч з такими прекрасними людьми. Володимир КОРОВКІН


№21 (1059)

23 травня 2013р.

Співпраця

3

Враховуючи міжнародний профспілковий досвід

Наприкінці квітня цього року, на запрошення датської профспілки 3F та датського міжасоціаційного навчального центру FUI-ligestillung, делегація з 10 представників профспілок України (від енергетики, освіти, медицини, сільського господарства, організації молоді Атомпрофспілки) відвідала Данію. Від профспілкової організації Рівненської АЕС до її складу було запрошено голову профкому Івана МЕЛЬНИКА. – Метою нашого відвідування цієї європейської держави було ознайомлення з методами роботи та організаційною структурою датських профспілок, відновлення колишніх міжпрофспілкових зв’язків та створення можливостей для розширення співпраці й обміну досвідом. Тут дійсно є що запозичити, адже профспілки Данії вже впродовж 150 років є основою другої за ефективністю системи добробуту в світі. Зазначу, що датські колеги підготували насичену й цікаву програму для української делегації, надавши змогу ознайомитися не лише з роботою центрального апарату у м. Копенгагені, але й територіальних і галузевих профспілок у провінції Ютландія, навчальних центрів державного та муніципального підпорядкування, муніципалітетів, умовами праці робітників агропромислового комплексу безпосередньо на фермах. Так, у перший день ми познайомилися з роботою одного з найбільших центрів підготовки

профспілкових лідерів Ландсохус у місті Сількеборг. Цей центр діє протягом року й забезпечує підготовку лідерів первинних організацій за напрямками ведення колдоговірної роботи та захисту прав трудящих. Курси за кожним з напрямків тривають три тижні та дозволяють навчити або підвищити кваліфікацію п’ятистам слухачам водночас. Досить знаково, що перед початком занять усі присутні співають „Інтернаціонал”. Для мене особисто було надзвичайно цікаво ознайомитися зі специфікою правозахисної роботи. Усі колективні договори в Данії укладаються на два роки без участі держави в якості третього партнера і передбачають питання умов праці, її оплати, охорони та гарантії. Профспілки не опікуються ані оздоровленням, ані вільним часом трудящих, адже там цю роботу ефективно виконують місцеві органи самоврядування та державного управлін-

ня (маніципалітети). Під час переговорів стосовно колективної угоди робітники не мають права на страйк. Усі конфлікти, які трапляються між роботодавцями і працівниками, можна поділити на два типи: різне тлумачення положень колективного договору та безпосереднє порушення цих положень. У першому випадку сторони вдаються до третейського суду, причому, арбітр вказаний у тексті колективного договору. У другому ж – потерпіла сторона звертається до спеціального органу – трудового суду, який складається з двох представників від профспілок, двох – від роботодавців і очолюється суддею Верховного суду Королівства Данії. Адже лише судді цього органу мають право тлумачити закони й підзаконні акти, до яких тут належать і колективні договори. Рішення трудового суду є кінцевим, обов’язковим до виконання і оскарженню не підлягає. Профспілкове покриття у Данії всіма організаціями складає 80% робочої сили. Говорячи, власне, про

Українська молодь активніша

Організацію молоді Атомпрофспілки у складі української делегації у Королівстві Данія представляв її голова, працівник цеху теплової автоматики і вимірювань Рівненської АЕС Павло ОЛЕЩУК. Він ділиться своїми враженнями: – Мені одразу ж впало у вічі те, що на першому засіданні з представниками 3F у місті Сількеборг була практично відсутня молодь. На сто осіб – двоє чи троє молодих людей віком до 35 років, хоча чоловіків і жінок було при-

близно порівну. Як зауважили у 3F, це тенденція останніх років: молодь практично не приєднується до профспілкового руху у Данії, а профспілка старішає. В Україні на сьогоднішній день ситуація кардинально інак-

структуру 3F, то вона має 11056 первинних профспілкових організацій – 345 368 осіб, які об’єднуються за територіальною ознакою й організовані у шість галузевих груп: працівники промисловості, транспорту, будівництва, агропромислового комплексу, бюджетного сектору та приватного сектору послуг. На кінець 2012 року 3F уклала 5600 колективних договорів, які покривають 95% працівників галузевих груп, представлених у профспілці. Членські внески фіксовані на рівні 1600 крон. Варто зазначити, що членами 3F можуть стати й іноземці. Наприклад, українські студенти, котрі навчаються та працюють за обміном на сільгосппідприємствах Данії. Вважаю, що працюючи на перспективу, наша профспілкова організація має враховувати у своїй роботі найкращі напрацювання й позитивний досвід профспілок провідних економічно-розвинених країн світу.

Фото надано учасниками семінару

ша. Атомпрофспілка значну увагу приділяє роботі з молоддю. Понад десять років тому вона створила у своїй структурі унікальний проект – Організацію молоді. Це дало змогу молодим працівникам атомної галузі самим вирішувати нагальні питання та проводити заходи, цікаві для молоді. Таким чином, популярність Атомпрофспілки серед молоді зросла, про що свідчить високий процент членства осіб

віком до 35 років. Окрім того, Атомпрофспілка створила для себе непоганий резерв кадрів. Дещо відрізняються від наших і соціальні стандарти у Данії. Пенсійний вік для жінок і для чоловіків однаковий – 67 років. Попередження про розрив трудових відносин з роботодавцем потрібно робити не пізніше, як за 2 місяці. А декретна відпустка триває там до 1 року.

Соціальні проекти

Головне – зробити дітей щасливими Минулого тижня на базі реабілітаційного центру для дітей-інвалідів пройшли урочистості з нагоди передачі закладу з обласного бюджету на міський. Таким чином, він сьогодні має статус – комунальний заклад «Кузнецовський міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів» і підпорядковується управлінню праці виконавчого комітету міської ради. Нині у структурі центру працюють відділення соціальної психолого-педагогічної реабілітації та медичного супроводу. Послуги соціально-психологічної реабілітації надають досвідчені фахівці – логопед, психолог, дефектолог. Медичний супровід здійснюють медичні сестри неврологічного відділення, фізіотерапевтичного кабінету. У штаті є лікар-психоневролог, ортопед та заввідділенням медсупроводу лікар-педіатр. Перебуваючи на зустрічі у реабілітаційному центрі, директор департаменту соціального захисту облдержадміністрації Ольга Підкидач відзначила, що даний заклад у Кузнецовську функціонував за рахунок обласного бюджету, і ті, хто потребував реабілітації, не могли її отримати в повній мірі, оскільки існували суперечності в бюджетному кодексі. Тому виникло рішення цей унікальний

центр передати на баланс міської ради з тим, щоб розширити спектр надання реабілітаційних послуг молоді віком від 18 до 35 років. Але поряд з цим, у Кузнецовську будуть проходити реабілітацію й діти-інваліди з області, яких налічується 5865, адже відкривати подібні центри у кожному районі просто недоцільно. Краще, коли райони будуть перераховувати субвенцію для проходження курсу реабілітації. – Сьогодні це надзвичайно важлива подія у житті міста, – сказала Ольга Володимирівна, особливо для тих сімей, які виховують дітейінвалідів, але не в змозі самостійно надати їм реабілітацію. Тому центр дозволить батькам дещо вивільнитись від домашніх проблем та навантажень. Мабуть, недаремно, приділяючи значну увагу молодому поколінню, Президент України Віктор Янукович 2013-ий оголосив роком дітей-інвалідів. Отож слід надзвичайно інтенсивно працювати над такими центрами з тим, щоб діти не були одинокими, а могли виховуватися в такому ж середовищі, як вони самі. Це підтвердили Анатолій Будчак, директор Рівненського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, та його кузнецовська колега Світлана Пашко.

– На сьогодні у місті енергетиків практично відкрилося два центри: центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів і центр соціальнопсихологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, – резюмували вони. – І якщо для дітей такі заклади функціонують давно, то для людей старших 18 років з особливими вадами їх не вистачає. Світлана Леонідівна також висловила вдячність батькам інвалідів громадської організації «Надія», очолюваної Зоєю Матвієнко, які своєю наполегливістю, невичерпною енергійністю досягли мети, яку поставили перед собою 25 років тому – створення і відкриття в місті центру реабілітації. У заході взяв участь і генеральний директор Рівненської АЕС Павло Павлишин. У своєму виступі він зауважив, що Рівненська АЕС ніколи не стояла осторонь проблем реабілітаційного центру, а те, що робиться нині, то, звичайно, до кращого. Павло Яремович закликав постійно дбати про дітей, молодь, надавати їм необхідну допомогу, іти назустріч і подарував для закладу пам’ятний подарунок – комп’ютер. А вихованці реабілітаційного центру для учасників дійства підготували цікаву концертну програму. Власна інформація

Атомні новини. Україна. Світ Семінар ВАО з обміну досвідом

На Рівненській АЕС з 20 по 24 травня проводиться семінар з обміну досвідом у системі поводження з дефектами. Захід відбувається у рамках співпраці Московського центру ВАО АЕС і ДП НАЕК «Енергоатом». У семінарі беруть участь спеціалісти РАЕС та їх колеги з «Росенергоатому» – представники Балаковської та Калінінської АЕС. Учасники семінару ознайомилися з автоматизованою системою КУДО (комплекс обліку дефектів обладнання), яка була розроблена фахівцями служби надійності, ресурсу та продовження експлуатації і служби інформаційних технологій РАЕС і введена в експлуатацію у 2001 році. Автоматизація ведення обліку дефектів та малозначущих подій з використанням єдиної електронної мережі ВП РАЕС дозволяє здійснювати накопичення даних, контролювати стан об’єктів та усунення невідповідностей, а також аналізувати події, які повторюються. Використання локальної мережі ВП РАЕС дає можливість проводити роботу раціонально і з мінімальним документообігом. Наразі на кожній АЕС та в НАЕК «Енергоатом» існують подібні системи, які об’єднані між собою.

В «Энергоатоме» прошло совещание по участию компании в проекте INPRO-SYNERGIES

16-17 мая в ГП НАЭК «Энергоатом» проведено семинар-совещание с участием представителей Международного агентства по атомной энергии (МАГАТЭ), ГНЦ РФ-ФЭИ, специалистов Компании, по обсуждению вопросов реализации проекта INPROSYNERGIES, инициированного странамиучастницами INPRO (МАГАТЭ). Как отметил директор по международному сотрудничеству ГП НАЭК «Энергоатом» Николай Кухарчук, участие Компании в проекте INPRO-SYNERGIES рассматривается, как важная часть международной деятельности ГП НАЭК «Энергоатом». В свою очередь, сотрудник группы INPRO Департамента ядерной энергетики Международного агентства по атомной энергии, Владимир Кузнецов отметил, что МАГАТЭ уделяет большое внимание обмену информацией между странами, относительно улучшения практики сотрудничества в различных областях ядерной энергетики. Участники совещания обсудили подходы к совместному моделированию ЯТЦ, а также рассмотрели и уточнили региональные сценарии и входные данные для моделирования развития атомной энергетики РФ и Украины. Данная модель будет отражать элементы регионального взаимодействия при построении ЯТЦ с целью достижения устойчивого развития ядерноэнергетической системы. В ходе совещания, также было отмечено, что результаты совместных исследований РФ и Украины в рамках проекта INPROSYNERGIES могут быть использованы при разработке стратегических подходов по обращению с ОЯТ.

РФ построит во Вьетнаме “самую безопасную и современную атомную станцию” – глава “Росатома”

Россия построит во Вьетнаме “самую безопасную и современную атомную станцию”, пообещал глава “Росатома” Сергей Кириенко на встрече с премьер-министром Вьетнама Нгуен Тан Зунгом. Вьетнамский премьер, совершающий официальный визит в РФ, встретился с Кириенко, чтобы обсудить, как будет строиться во Вьетнаме первая АЭС и как две страны будут сотрудничать в сфере развития атомных технологий. Вьетнам планирует построить АЭС “Ниньтхуан-1” с двумя реакторами типа ВВЭР мощностью 1000-1200 МВт каждый. Первый блок станции, генподрядчиком строительства которой является российский “Атомстройэкспорт”, планируется ввести в эксплуатацию в 2020 году. Стратегия развития энергетики Вьетнама до 2030 года предполагает сооружение 13 ядерных энергоблоков суммарной мощностью 15 ГВт на восьми площадках.


№21 (1059) 23 травня 2013р.

4

З шаною про колегу

Ювілеї

Вітаємо! Колектив ЦРТМУ ЕРП РАЕС щиро віншує з ювілеєм заступника начальника цеху

Невдовзі буде святкувати свій ювілей провідний інженер – керівник групи стандартизації ВТС

Валентина Дмитрівна ПАВЛЕНКО. Чарівна, привітна та красива жінка, людина з чималим професійним та життєвим досвідом. З Рівненською АЕС пов’язане все її життя. Після закінчення Рівненського інституту інженерів водного господарства Валентина Дмитрівна була направлена інженером в Управління будівництва РАЕС. З 1996 року працює у ВТС. Грамотний та дисциплінований фахівець, вимоглива, в першу чергу, до себе, з колегами вона завжди урівноважена, доброзичлива, усміхнена й життєрадісна, готова у будь-який час прийти на допомогу. Ми, її друзі та колеги, завжди пам’ятаємо про роки спільної праці, пишаємося, що працюємо поруч з такою чудовою людиною. Бажаємо Вам, шановна Валентино Дмитрівно, й надалі залишатись такою ж по духу весняною та жвавою, скрізь і у всьому бути першою й незамінною. Нехай доля щедро осипає вас радощами й повними пригорщами здоров’я. Ми всі Вас дуже шануємо і любимо!

САХНЮКА Леоніда Савелійовича

і адресує імениннику сердечні побажання: богатирського здоров'я, молодечого запалу, міцного духу, радості й добра. Бажаєм Вам, щоб кожне починання Було успішно втілене в життя. Нехай людська повага і визнання Крокують поруч з Вами в майбуття. Любові Вам і злагоди в родині, Не знати горя, смутку і біди, Хай прибуває щедро Вам щоднини Із сонця, вітру, із роси й води!

Колектив ВТС РАЕС

Конкурси

Юні кузнецовці – переможці конкурсу

„АЕС – ДОБРОБУТ – БАТЬКІВЩИНА” У Києві визначили переможців восьмого щорічного конкурсу дитячо-юнацької творчості „АЕС – ДОБРОБУТ – БАТЬКІВЩИНА” серед молоді містсупутників атомних станцій України. Журі одноголосно відзначили високий художній рівень робіт юних кузнецовських обдарувань, присудивши головний приз – гран-прі Максиму ПЕТРУКУ, п’ятикласнику ЗОШ №3 (на фото, наданому пресслужбою ДП НАЕК “Енергоатом”), та перше місце – дев’ятикласниці цієї ж школи Ользі АБРАМОВИЧ. Істина: особистість формується у дитинстві. І важливо, коли оточуючі не заважають дитині, а підтримують і допомагають розвивати її „третє” око – око творчості. Ось чому організатори конкурсу – ДП НАЕК „Енергоатом” та профспілковий комітет Компанії, ставлять за мету активізувати творчий потенціал дітей, виявити юні таланти у сфері образотворчого мистецтва, а ще розвинути у них розуміння значимості атомної енергетики для суспільства. Конкурс проходив у два етапи: перший (відбірковий) – у містах-супутниках АЕС. На Рівненській АЕС захід традиційно проводиться в інформаційному центрі. Цьогоріч він вирізнявся надзвичайною активністю учасників зі шкіл міста та гуртка малювання Палацу культури і був представлений 140 роботами. Серед великого розмаїття привернули особливу увагу творчі роботи школярів ЗОШ №3 (вчитель малювання Людмила Федорівна Катюха). Після відбіркового етапу 30 переможців з міст-супутників АЕС, серед яких шестеро з Кузнецовська, були нагороджені заохочувальною триденною поїздкою до Києва. Діти отримали

Наша енергія— наше майбутнє

У складі збірної команди Рівненської області брали участь вихованки КДЮСШ ВП РАЕС. Завдяки їх успішному виступу збірна команда Рівненської області посіла 2 загальнокомандне місце, чемпіоном стала тернопільська команда, 3 місце у збірної Чернівецької області. В особистому заліку наші дівчата показали такі результати: Людмила Малафійчук – 1 місце, вагова категорія 63 кг, результат – 92,5 кг; Тетяна Литвиненко – 2 місце, вагова категорія 63 кг, результат – 90 кг; Яна Карпій – 2 місце, вагова категорія 47 кг, результат – 75 кг; Тетяна Іванова – 3 місце, вагова категорія понад 72 кг, результат – 90 кг. Тренер спортсменок – Сергій Левчик. Фінансував захід комітет фізичної культури та спорту м. Кузнецовська. Власна інформація

ЗАСНОВНИКИ: адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП НАЕК “Енергоатом“

Олександрі Петрівні ХОМИЧ

у день її золотого ювілею. Низько вклоняємося до ніг і дякуємо за безмежне тепло й ласку, які даруєш ти, наша рідненька, усім нам.

Олена ЗУБЕНКО

Успіх на тернопільській землі

E-mail: gazeta@rnpp.atom.gov.ua

Найніжніші у світі слова і найчарівніші квіти дарує велика родина своїй любій мамі й дружині, працівниці ЦДтаРАВ

величезне задоволення від оглядової екскурсії по столиці, прогулянки на катері по Дніпру, відвідування етнографічного музею „Київська Русь”, де ознайомилися з життям русичів доби середньовіччя. Маленького одинадцятирічного Максима Петрука, володаря гран-прі конкурсу, для урочистого вручення цінного подарунка – планшетного комп’ютера, довелося поставити на стілець. Членів журі вразив його майстерно виконаний у багряножовтих кольорах малюнок під назвою „Світанок”: обриси сонця, що сходить на фоні градирень РАЕС, і цвіт сакури, як символ відродження й воскресіння. Переможниця конкурсу Ольга Абрамович також творчо підійшла до розкриття теми: атомна електростанція й Україна в образі юної дівчини з букетом кетягів калини, золотоголових соняхів, яскравих червоних маків і синіх дзвіночків – одвічних символів нашої держави, зображені на її малюнку „Україно, розквітай”. Цінним призом для Олі став планшетний комп’ютер. Інші учасники конкурсу отримали заохочувальні подарунки.

Спорт

17-19 ТРАВНЯ 2013 року в м. Тернополі відбувся чемпіонат України з пауерліфтингу (станова тяга) серед чоловіків та жінок, юнаків та дівчат.

•••

Твій ювілей – то мудрості пора. Хай буде вдосталь і в житті, і в домі Здоров’я, щастя, злагоди, добра, Добробуту та щирої любові!

••• Щиро вітаємо з молодим ювілеєм працівницю ЦГО РАЕС

Несінець Ніну ВОЛОДИМИРІВНУ Твій ювілей – не тільки твоє свято, Радіють всі – і друзі, й рідні теж. Хай Бог пошле іще років багато, Здоров’я, щастя, радості без меж! Нехай добром наповнюється хата, Достатком, щирістю і сонячним теплом Хай буде вірних друзів в ній багато, Щастя – доля огорта крилом. А весни будуть світлі, легкокрилі, Не буде втоми лагідним рукам. Нехай здійсниться те, що не збулося, І добре серце не підкориться рокам. Рідні та друзі

На чемпіонаті з самбо 18 травня в смт. Квасилів відбувся відкритий чемпіонат Рівненської області з боротьби самбо на призи президента федерації самбо Рівненщини генерал-майора міліції Михайла Лазутка. У змаганнях взяли участь близько ста спортсменів з Рівненської, Житомирської, Хмельницької, Волинської областей. Кузнецовськ успішно представили чотири вихованці ДЮСШ управління освіти (тренер – Арслан Магомедов). Так, Ельдар Сейідов, якому у день проведення чемпіонату виповнилося 12 років, посів І місце у ваговій категорії + 65 кг, Денис Сапунов (вагова категорія 34 кг) та Андрій Сніжко (вагова категорія 46 кг) – ІІІ місце, п’ятим у ваговій категорії 38 кг став Андрій Тарасюк. Довідково: федерація самбо Рівненщини була створена два роки тому з метою залучення підлітків, дітей з багатодітних сімей до занять спортом, який сприяє їх фізичному розвитку, відволікаючи від вулиці, злочинного світу, вживання наркотиків. Власна інформація Фото А. МАГОМЕДОВА

Редактор Лідія ШМИРКО, тел: 3-74-40, 64-1-36 Відповідальний секретар Володимир ДАВИДОВ, тел: 64-1-27 Комп’ютерна верстка Валентини МАТВІЙЧУК, тел: 64-3-98 Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

Газета заснована у січні 1989 року. Свідоцтво про реєстрацію періодичного видання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк — видавництво “Медіа”, м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69. Тираж 2000 примірників.

Energy  

Energy gazet

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you