Page 1

«Два роки Верховної Ради: як фракції виконують передвиборчі програми»


КВУ: «Опоблок» і Радикальна партія провалюють виконання виборчих програм Відповідно до результатів дослідження КВУ найбільший відсоток виконання положень виборчих програм у «Народного Фронту» та «Блоку Петра Порошенка». Виборча програма «Народного Фронту» виконана майже повністю – на 82%. Із програми «Блоку Петра Порошенка» виконано 60% положень. Трохи більше половини положень реалізовано й у програмі «Самопомочі» - 54%. Програма «Батьківщини» виконана на 42%. Найменш виконаними є виборчі програми Радикальної партії Олега Ляшка (37%) та «Опозиційного блоку» – 23%. В ході дослідження були проаналізовані як прийняті так і зареєстровані законопроекти, що стосувалися виконання положень виборчих програм. «Причиною низьких результатів окремих фракцій є їх перебування в опозиції. Тому в дослідженні було враховано не лише прийняті закони, а й розроблені законопроекти. На жаль, провальний результат депутатів від «Опозиційного блоку» та РПЛ пов’язаний із тим, що вони не розробили законопроектів, що стосувалися значної частини положень їх виборчих програм» – зазначив генеральний директор КВУ Олексій Кошель. «До прикладу, на виборах 2014 року Радикальна партія Олега Ляшка обіцяла запустити роботу суспільного антикорупційного корпусу у складі ветеранів АТО, а також Всеукраїнської мережі захисників прав людини. «Опозиційний блок» обіцяв розробити та реалізувати Національний план примирення, а також План відродження Донбасу. Реалізація цих ініціатив не залежала від голосувань в парламенті, але, тим не менш, вони виконані не були» - додав Кошель. Також значна частина обіцянок партій із самого початку були нереальними до виконання. «Найбільше таких обіцянок у виборчій програмі Радикальної партії Олега Ляшка. Зокрема, про повернення Україні ядерного статусу, створення партизанських загонів та виділення вдесятеро більше коштів на медицину. Були подібні обіцянки й в інших сил. Так, «Батьківщина» обіцяла домогтися членства України в ЄС, а «Опозиційний блок» та Блок Петра Порошенка – індексувати зарплати і пенсії до рівня інфляції» – зазначив Олексій Кошель.


ТОП-10 НЕВИКОНАНИХ ОБІЦЯНОК

1. Повернути ядерний статус Україні Факт: Україна формально втратила статус ядерної держави, приєднавшись до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. Відповідний Закон №248 було прийнято 16 листопада 1994 року. Із того часу змін до нього не вносилося, а тому без’ядерний статус України залишається в силі.

2. Обирати

парламент партійними списками

за

відкритими

Факт: в Україні є чинним Закон «Про вибори народних депутатів України», прийнятий 17 листопада 2011 року. Відповідно до нього вибори відбуваються за змішаною пропорційномажоритарною системою. На розгляді парламенту перебуває низка законопроектів, які передбачають зміну виборчої системи на виборах до Верховної Ради. Проте станом на початок листопада жоден із законопроектів не ставився на голосування.

3. Прийняти закон про парламентську опозицію Факт: у жовтні 2010 року із чинного Закону «Про Регламент Верховної Ради України» було вилучено главу, яка регулювала статус та права парламентської опозиції. У такому вигляді Регламент зберігся до нашого часу. На розгляді парламенту знаходиться три законопроекти про статус парламентської опозиції: №3061 авторства депутатів «Опозиційного блоку», №3061-1 – «Відродження» та №3061-2 – Радикальної партії Олега Ляшка. Жоден із них не виносився на розгляд Верховної Ради.

4. Скасувати депутатську недоторканність Факт: 5 лютого 2015 року Верховна Рада прийняла Постанову «Про направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)», що передбачає скасування депутатської недоторканності. У червні 2015 року Конституційний Суд схвалив відповідні зміни до Конституції. Але з того часу народні депутати так і не розглянули це питання.

5. Ліквідувати місцеві державні адміністрації Факт: статус районних та обласних державних адміністрацій закріплений в Конституції України. Для того, щоб їх ліквідувати потрібно внести зміни до Основного Закону. Серед іншого саме це передбачає президентський законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». У серпні 2015 року документ був прийнятий в першому читанні, але з того часу на розгляд парламенту не виносився.

6. Побудувати надійно укріплений державний кордон

За інформацією ЗМІ станом на серпень 2016 року проект «Стіна» завершений на 10,5%.


7. Виділити на медицину в 10 разів більше коштів ніж зараз Факт: видатки на охорону здоров’я у зведеному бюджеті України: 2014 рік – 57,1 млрд. грн.; 2015 рік – 70,9 млрд. грн.; 2016 рік – 74,3 млрд. грн.

8. Надати громаді право обирати місцевих суддів

Із 30 вересня 2016 року в Україні стартувала судова реформа. Серед іншого нею встановлено публічний контроль за призначення суддів, а також обмежено вплив законодавчої та виконавчої гілок влади на їх функціонування. У той же час реформи не передбачає змін, які б надавали громадам право обирати місцевих суддів.

9. Підвищити заробітну плату вчителів, популяризувати професію

На початку вересня 2016 року міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що зарплата вчителів має зрости на третину. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що зростання має відбутися вже з 1 січня 2017 року. Відповідні зміни передбачає проект бюджету на 2017 рік. На разі документ прийнято в першому читанні і тривають консультації щодо його змісту. Не виключено, що його зміст може суттєво змінитися. Тому говорити про реалізацію обіцянки можна буде лише після остаточного прийняття бюджету.

10. Домогтися членства України в Європейському Союзі Виконання подібних обіцянок займає більше часу, аніж каденція Верховної Ради. Наприклад, Хорватія, яка останньою вступила до ЄС (в 2013 році) подала заявку про вступ в 2003 році. Станом на сьогодні Україна навіть не є офіційний кандидатом на вступ в ЄС, не кажучи вже про повноцінне членство.


ТОП-10 ПОПУЛІСТСЬКИХ ЗАКОНОПРОЕКТІВ Популістськими визначалися законопроекти, які було не можливо виконати через брак коштів на їх реалізацію, не передбачали шляхів їх втілення або ж відверто суперечили чинному законодавству чи Конституції України. Оцінка законопроектів базувалася на висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, профільних комітетів ВРУ, Комітету ВРУ з питань бюджету, Міністерства фінансів України, Національного банку України.

1. Законопроект №1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» Ініціатор: «Народний Фронт»

Голосування 02.07.15 в третьому читанні та в цілому

Суть законопроекту: дозволяє фізичним особам повертати кредити банку в іноземній валюті за тим курсом, за яким вони їх брали

– 86% «за»

Ціна реалізації: 76 млрд. грн. (сума збитків для банківської системи України – за оцінкою Нацбанку)

– 68% – 63% – 50% – 44% – 32%

02.07.15 – закон прийнято

27.01.16 – закон скасовано після вето Президента

2. Законопроект №2093 «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо соціального захисту постраждалих осіб» Ініціатор: «Народний Фронт» Суть законопроекту: повернення та збільшення пільг для чорнобильців. Ціна реалізації: розбалансування бюджету. Щорічно 1,5 млрд. грн. (за оцінкою Мінфіну).

Голосування 17.03.16 в другому читанні та в цілому

– 80% – 76% «за»

– 65% – 63% – 40% – 37% 17.03.2016 – закон прийнято

21.04.16 – закон відхилено після вето Президента


3. Законопроект №2883 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (щодо індексації грошових доходів громадян)» Ініціатор: «Батьківщина» Суть законопроекту: індексація грошових доходів населення через підвищення споживчих цін та підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Висновок ГНЕУ: для реалізації потрібне збільшення бюджетних видатків. Автори законопроекту не надали відповідних розрахунків. 03.02.16 – в порядок денний не включено

4. Законопроект №2835 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення» Ініціатор: «Батьківщина», БПП, Радикальна партія Олега Ляшка, «Самопоміч» Суть законопроекту: зниження вартості газу до рівня, який був до підвищення тарифів. Висновок ГНЕУ: для реалізації потрібне збільшення бюджетних видатків. Автори законопроекту не надали відповідних розрахунків. Висновок Головного юридичного управління: законопроект суперечить Конституції України.

Голосування 06.10.15 в першому читанні

– 92% – 84% – 76% «за»

– 69% – 33% – 5%

06.10.15 – прийнято в першому читанні

5. Проект Закону №2435 «Про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей» Ініціатор: «Опозиційний блок» Суть законопроекту: створення на території Донецької та Луганської областей Міжобласного Територіального об’єднання Донбас. Серед іншого це утворення матиме власний орган влади (Зібрання МТО «Донбас»), загони народної міліції, а також широкі повноваження щодо надання згоди на призначення керівника СБУ, Прокуратури та ОВС на цій території. Висновок ГНЕУ: ідея створення Міжобласного Територіального об’єднання Донбас суперечить Конституції. МТО Донбас фактично є квазітериторіальним утворенням, непідконтрольним органами влади України. Проект закону зазіхає на сувернітет України, змінюючи основи конституційного ладу України. 03.02.16 – в порядок денний не включено

6. Законопроект №1731 «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко»


Ініціатор:

«Відродження»

Суть законопроекту: встановлюється порядок роботи спеціальної економічної зони «Порто-франко» на території Одеської області. Висновок ГНЕУ: частина положень законопроекту є декларативними та не мають механізму їх реалізації. Висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства: створює умови для появи конфлікту інтересів, не відповідає вимогам антикорупційного законодавства 14.06.16 – проект відкликано

7. Законопроект №2832 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення захисту громадян у зв'язку з встановленням нових тарифів на житлово-комунальні послуги)» Ініціатор: «Батьківщина» Суть законопроекту: захист населення від підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги. Висновок профільного Комітету: законопроект містить норми, що можуть призвести до руйнування конкуренції на газовому ринку Висновок ГНЕУ: законопроект потребує значних фінансових витрат. До проекту варто додати фінансові та технічні розрахунки 22.06.16 – надано на заміну

8. Проект Закону №2463 «Про День пам'яті та примирення» Ініціатор: «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, «Народний Фронт» Суть законопроекту: визначення 8 травня як Дня пам’яті та примирення. Висновок ГНЕУ: згідно з Указом Президента України від 24.03.2015 р. 8 травня вже визначено як «День пам’яті та примирення» 15.09.15 – в порядок денний не включено

9. Проект Закону №2857 «Про внесення змін до Закону України "Про культуру" (щодо просвітництва)» Ініціатор: Суть законопроекту: задоволення індивідуальних та колективних потреб громадян у пізнанні Всесвіту, суспільства тощо через «просвітництво». Висновок ГНЕУ: у законопроекті містяться вирази, не характерні для нормативно-правового акта, зокрема: «для більш повного задоволення», «свідомий суспільний вибір», «збагачення… духовного потенціалу народу». 01.11.16 – законопроект повернуто ініціатору на доопрацювання


10. Законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів)» Ініціатор: «Батьківщина», БПП, «Самопоміч», «Воля Народу» Суть законопроекту: виплата працюючим пенсіонерам 100% розміру їх пенсій. Ціна реалізації: 1,6 млрд. грн. – за розрахунками Пенсійного фонду. Вплине на показники фонду. 03.02.16 – в порядок денний не включено


КВУ: треба збільшити кількість пленарних засідань Верховної Ради За два роки роботи ВР VIII скликання (листопад 2014 – листопад 2016) було проведено 127 днів пленарних засідань. Це майже стільки, скільки у Верховної Ради V скликання за менше ніж півтора роки. Різниця з іншими скликаннями не менш відчутна. Для порівняння, ВР VI скликання (листопад 2007 – листопад 2009) – 196 днів пленарних засідань за 2 роки. ВР VII скликання (грудень 2012 – жовтень 2014) – 132 дні пленарних засідань за 1 рік і 10 місяців. При цьому, депутати ВР VIII скликання більше за інших витрачають часу на роботу із виборцями. За два роки роботи на це було виділено 103 дні. Тоді як у ВР VІ скликання за аналогічний період 86 днів, ВР V скликання за півтора роки 53 днів, ВР VIІ скликання за рік і 10 місяців – 86 днів. Скликання ВР

Дні роботи з виборцями

Дні пленарних засідань

Кількість внесених законопроектів

V скликання (травень 2006 – жовтень 2007) (1 рік 4 міс.)

53

125

1609

VI скликання (листопад 2007 – листопад 2009) (2 роки)

84

196

2554

VII скликання (грудень 2012 – жовтень 2014) (1р. 10 міс.)

86

132,5

3925

VIII скликання (листопад 2014 – листопад 2016) (2р.)

103

127

4439

звіт КВУ: "Два роки Верховної Ради: як фракції виконують свої передвиборчі програми"  
Advertisement