Page 1

Виходить з травня 2011 року

№1

20 травня, 2011 р.

«Університетське слово» – має державну реєстрацію!

Звершилось! Перша загальноуніверситетська газета БДПУ «Університетське слово» побачила світ. Керівництво університету щиро вітає викладачів та студентів з виходом першого номеру видання, що отримало Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Впевнені, «Університетське слово» об’єднає кращі творчі сили нашого закладу, допоможе повно та яскраво висвітлювати все розмаїття навчального-виховного життя. Сторінки майбутніх номерів завжди відкриті для творчого пошуку всіх зацікавлених студентів і викладачів кожного інституту, факультету, кафедри чи підрозділу. З нетерпінням чекаємо ваших креативних матеріалів, а також ідей та пропозицій щодо розвитку та покращення видання. Тільки від нас усіх залежить популярність та оригінальність кожного чергового випуску «Університетського слова»! Бажаємо творчого натхнення та розвитку образного мислення. Говоріть, і ваше СЛОВО буде почуте! Пишіть, і ваше слово буде побачене! Вікторія Зарва, ректор Бердянського державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор

Шановні студенти БДПУ! Щиро вітаю з виходом першого числа нової студентської газети міста! Протягом багатьох років Бердянськ традиційно вважається територією свобо­ ди слова, де існує багато друкованих та електронних ЗМІ, де уважно прислухаються до думки кожного журналіста, а журналісти прислухаються до думок своїх читачів. Сподіваюсь, що газета, яку орієнтовано на молоду, енергійну, креативну частину населення нашого чудового міста, буде такою ж енергійною та креативною! Творчої наснаги та вдячних читачів! З повагою міський голова Бердянська Олексій Бакай

П’ять «ЛИШЕ»... стор. 2

стор. 4

Інтерв`ю з В. Г. Хоменком стор. 5


2

З Днем народження, газето!

«МИ ГАЗЕТУ ХОЧЕМО!» ЯКУ?

Саме на таке питання в першому ж номері дають відповіді студенти-журналісти:

Є. Товстоног: «Цікави­ ми бу­ ли б рубрики «Пліт­ ки БДПУ», «Неймовірно, але – факт» і такі теми: «Рей­ тинги груп» – яка за тиждень краща, а яка гірша, регулярно вміщувати статистику – скільки % студентів палить, прогулює пари і т. д. Щоби га­ зета була кольоровою, а пе­ реможцям різних конкурсів вручали талони в їдальню… М. Олондар: «Хочу бачити в нашій газеті сторінку роз­ ваг (кросворди, анекдоти про викладачів…), останні нови­ ни із студентського життя, перелік заходів на майбутнє, і щоб газета дарувала безко­ штовні перепустки на різні вечірки (КВК, кіно…), талони в їдальню… (За ідею вимагаю винагороду»).

Т. Тимець: «Наша газета – це останні новини БДПУ, роз­ важальні рубрики, фотокон­ курси, номінація на звання «Кращий викладач місяця», карикатури…». Н. Черезова: «Щоби газе­ та торкалася усіх сфер жит­ тя студентів (цікаві істо­ рії із життя, поздоровлення всіх іменинників (не тільки викладачів)…». М. Орличенко: «Наголос на найголовніші питання та проблеми, окремі сторінки про спорт, культуру, твор­ чість, допомогу студентам, сторінку «нашої гордості», обов’язково – багато фото­ графій…». В. Іскренко: «Подача мате­ріалів – проста, цікава, а інколи й комічна…».

К. Пічуріна: «Газета пови­ нна бути яскравою, кумед­ ною, молодіжною, захоплюю­ чою…». Р. Алієв: «Щоби газета торкалася моїх інтересів, як студента. Прагну веселої газети, з анекдотами і ціка­ вими історіями, щоби дру­ кувались результати різних соцопитувань, цікаві ста­ тистичні дані…». М. Саєнко: «Газета повин­ на бути – кольоровою, зрозу­ мілою, актуальною, щотиж­ невою». І. Суслова: «Глянсова! Теми – мода, новинки техні­ ки, історії з життя цікавих людей». В. Ілієва: «Я хочу, щоб у студентській газеті були талони в їдальню (?), ціка­ ві конкурси, статті, малюн­ ки і фотографії, надавались скидки на квитки за різні ро­ зіграші, анонсувалися нови­ ни нашого міста, коли і які бу­ дуть вечірки…».

«Без ґазди і ні туди, і ні сюди…» …І дійсно, де б ми не жили чи працювали – всюди потрібна справжня ґаздівська рука, в тому числі й в університеті. Результатів роботи може і не видно кожному, бо вони не на виду, але, коли вдуматись, то чи не на кожному кроці натрапляємо на результати праці досить таки великого колективу. У нас таким ґаздою є Іван Іванович Шмаровоз – провідний фахівець адміністративно-господарчої частини, колектив якої налічує 96 чоловік. закінчення на стор.3

ВЕТЕРАНИ! ВЕТЕРАНИ!!! ВАМ УКЛІН ЗА ВАШІ РАНИ…

Фоторепортаж …Із весною і травнем ось уже шістдесят шостий раз в наших серцях воскресає тепло, повага і пошана, спрямовані до них, подаровані їм – Ветеранам Великої Вітчизняної війни. Невдовзі прийде такий час, коли одиниці залишаться живими – свідки жорстокості цієї війни, учасники Великої Перемоги. Тому з кожним роком вшанування їх і подвигів їхніх набирає все більш вагомого змісту.

№1

В нашому університеті цьогорічні урочистості впер­­ше вирішили розпоча­ти з творчого Конкурсу патріотичної постановки. Його мета – підвищення рівня патріотичного виховання, розвитку культурного потенціалу та творчих здібностей, виявлення та підтримки найбільш талановитої і обдарованої студентської молоді, формування і розвитку естетичних смаків і потреб, суджень і оцінок, естетичного ідеалу… Відділ виховної роботи університету, який очолює кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичного виховання Анетта Омельченко, розробивши спеціальне Положення про проведення конкурсу, затвердивши склад журі, вирішивши цілу низку організаційних

20 травня 2011 року

питань, зробив усе, щоби конкурс перетворився у справжнє святкове театралізоване дійство… І присутні, і члени журі (до його складу входили: голова – провідний фахівець редакційно-видавничого відділу, старший викладач кафедри соціальних комунікацій Степан Герилів, члени – ветеран Великої Вітчизняної війни, доцент кафедри економіки підприємств університету Юрій Юхно, завідувач сектором у справах сім’ї та молоді міськвиконкому Ганна Харіна, завідувач відділом газети «Південна зоря» Артем Биков) були приємно вражені кожним із семи виступів аматорських колективів: інститутів соціально-педагогічної та корекційної освіти, психологопедагогічної освіти та мистецтв, освітніх інженерно-педагогічних технологій, філології та соціальних комунікацій, фізикоматематичної і технологічної освіти та факультетів фізичного виховання і соціально-гуманітарного. Кожна 10-хвилинна постановка несла глядачам величний образ солдата-переможця, солдата-визволителя, солдата-героя… І в слові, і в пісні, і в танці молоді університетські артисти вимальовували

3

Студентські будні

події воєнних літ, доносили до кожного болі і переживання фронтовиків і щиру подяку за тепле мирне сьогоднішнє сонечко над нашими головами… Бурхливі овації вдячних глядачів, грамоти переможцю (Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв), усім учасникам Конкурсу від керівництва університету, спільні світлини на пам’ять організаторів, молодих артистів, членів журі завершили передсвяткове університетське дійство. А згодом пройшли інші різні заходи з участю студентів і викладачів університету з відзначення 66-ї річниці Великої Перемоги. Наш кореспондент На світлинах: фрагменти із конкурсних виступів аматорських колективів університету…

«Без ґазди і ні туди, і ні сюди…» закінчення, початок на стор. 2 Їхня повсякденна праця спрямована в одному напрямку – щоби усім нам працювалось і жилось комфортно. Наявність в кранах води, освітлення аудиторій, тепло в приміщеннях – це далеко не повний перелік сфери діяльності університетської АГЧ. «Все повинно бути в робочому стані», сповідуючи цей девіз йому щодня, щогодини приходиться вникати у вирішення різних проблем. І, як результат, ми сьогодні маємо і красивий дах над головою (п’ятий корпус), новенькі обладнані кабінети в першому і п’ятому корпусах, «свіжі» решітки на вікнах, відремонтоване опалення, замінені меблі тощо. «Найважливіше те,– говорить Іван Іванович, – що хочеться працювати, бо постійно відчуваємо підтримку і турботу з боку керівництва університету: і ректор, і проректори постійно вникають в найменші деталі нашої роботи, але не в наказовому порядку, а тільки з єдиною метою – допомогти…». Попереду в колективу нові плани: ремонти в гуртожитку №1, каналізації в п’ятому корпусі, полагодження вікон та дверей і багато іншого. Завідуючий господарством Анатолій Полосін, головний інженер Лариса Нікітіна, майстер по обслуговуванню водопровідно-каналізаційного господарства Олег Луцай, спеціаліст із ремонту та виготовлення меблів Дмитро Ільюк, водій Володимир Бухтій та десятки інших членів цього дружнього колективу адміністративно-господарчої частини, на чолі з провідним газдою університету Іваном Шмаровозом роблять усе від них залежне, щоби нам і працювалось, і вчилось, і відпочивалось комфортно. За це варто і подякувати. Спасибі. Наш кореспондент

Редакція "Університетського слова" з нетерпінням чекає Ваших дописів для сторінок майбутніх випусків газети

НЮАНСИ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ - На який період обираєть­ ся голова Студентської ради і з якого часу ти займаєш цю посаду? - Голова Студентської ради, за новим положенням, обирається терміном на 1 рік. Мене обрали головою в жовтні минулого року. - Які основні напрямки ро­ боти Студентської ради? - Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на активну участь у навчально-виховному процесі, заохоченні студентів до якісного навчання, захисті прав та інтересів, формуванні у студентів гордості за навчальний заклад, вихованні духовності і культури, зростанні у студентської молоді соціальної активності та їх відповідальності. Ще одним напрямком є обмін досвідом з іншими організаціями. - Хто входить до її скла­ ду? - Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, інституту, факультету, університету та студентського гуртожитку. Членів Студентської ради можна додатково обирати на засіданнях. - Як можна потрапити до складу Студентської ради? - Членом чи головою може стати будь-який студент нашого навчального закладу, починаючи з 2 курсу, який має бажання та пропозиції стосовно роботи Студентської ради. Для цього необхідно подати не тільки заяву, а й свою програму. Вибори починаються з кінця вересня і закінчуються у жовтні. - Кого можна назвати найактивнішими студента­ ми університету? - У нас всі активні. Дуже добре працює Леонід Марков – студентський декан Інституту філології та соціальних комунікацій. Марія Пшенична – секретар Студентської ради. Юлія Сиса – студдекан Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти. Софія Рак - студдекан психолого-педагогічної освіти та мистецтв. Альона Балабанова – студдекан соціально-гуманітарного факультету. Гарно виконують свої обов’язки Ксенія Тельчарова, Наталя Буриліна, Христина Лопатнюк. Гарно відмітилася Вікторія Каліберда – студдекан факультету фізичного виховання та Ольга Беслик

Анастасія Куса – голова Студентської ради БДПУ з 20 жовтня 2010 р., студентка 3 кур­ су соціально-гуманітарного факультету, член Молодіжної ради, волонтер Всеукра­ їнського благодійного фонду «Від серця до серця». З нею розмовляла студентка Вікторія Лутчак – майбутня журналістка.

– студдекан гуртожитку БДПУ. З ними ми приймаємо рішення, які неодмінно підуть на користь університету та студентству. - Які заходи проводили та які плануєте провести в уні­ верситеті найближчим ча­ сом? - Нещодавно провели тренінг «Лідерство та робота в команді» разом з Молодіжною радою та флеш-моб до Дня 8 Березня, а вже найближчим часом відбудеться фотоконкурс «Один день з життя студента». У жовтні організовували II університетський дебатний турнір та тренінг «Студентське самоврядування: досвід, проблеми, перспективи розвитку». Брали участь у благодійному балі, організованому Відділом освіти, молоді та спорту. У листопаді відбувся мітинг до пам’яті жертв голодомору 1932–1933 рр. Активісти взяли участь у конференції «2011 – рік освіти та інформаційного суспільства» (м. Києв), провели квест «Я знаю про всіх, і про все!». До дня Св. Миколая організували поїздку до притулку, реабілітаційного центру «Забота», інтернату та привітали всіх дітей зі святом. У січні взяли участь у засіданні обласної студентської ради та круглому столі за

№1

участю губернатора Запорізької області Бориса Петрова (м. Запоріжжя).У лютому були учасниками свята до дня Св. Миколая, провели зустріч з ветеранами, присвячену Дню захисника Вітчизни. У травні Всеукраїнський благодійний фонд «Від серця до серця» проводить акцію і Студентська рада є своєрідним координаційним центром БДПУ, через який здійснюється збір коштів на благодійність. Дуже багато студентів є волонтерами цього заходу. 16 квітня провели суботник, до участі в якому були залучені студенти нашого навчального закладу. Також проводився мітинг пам’яті жертвам Чорнобиля. - Які перспективи на май­ бутнє, що хотіли б ще зробити? - Взагалі хочемо залучати якнайбільше студентів до співпраці. Студентська рада – це такий орган, в який можна прийти, запропонувати свою ідею, і, якщо вона є доцільною, ми докладемо всіх зусиль для того, щоб упровадити її в життя. На світлині: Вікторія Лутчак під час розмови із головою Студентської ради Анастасією Кусою

20 травня 2011 року


4

Повна скринька добрих справ Ольга Сєнічева, заступник директора з наукової роботи та міжнародної діяльності Інституту філології та соціальних комунікацій

… ЛИШЕ третій рік минає, як в університеті функціонує кафедра соціальних комунікацій (журналістики), а сьогодні напевно кожен з багатотисячного викладацько-студентського колективу знає і про її викладачів, і про студентів, і – головне – про їх добрі справи. З 15 вересня минулого року на кафедрі впроваджується грантовий проект «Розвиток та сучасне технічне оснащення лабораторії радіожурналістики БДПУ для підвищення якості навчання студентів-журналістів». Отримання гранту стало можливим за ініціативи директора Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ, а сьогодні – ректора університету Вікторії Зарви. Проект, підготовлений завідувачем кафедри соціальних комунікацій Юлією Мельніковою, переміг у конкурсі, який проводився Фондом сприяння демократії Відділу преси, освіти та культури Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. Студентська навчальна радіостудія кафедри соціальних комунікацій незабаром функціонуватиме в локальній системі БДПУ. Основний продукт – новини, репортажі про життя університету, освітні радіопрограми, радіонариси, радіоінсценізації. До роботи у студії залучатимуться в основному студенти-журналісти. Закуплено і завершується монтування обладнання на суму 90 тис. грн. із Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Проект, спрямований на підняття рівня підготовки

№1

Повна скринька добрих справ

ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПОВНОЦІННОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

П’ять «ЛИШЕ»,

або як молоді вчені нашого університету виходять на міждержавний рівень, щоби з цього могли скористатися студенти майбутніх журналістів у радіоіндустрії, передбачає оволодіння сучасною технікою, що дозволяє виготовляти високоякісний радіо-ефірний продукт, використання досвіду роботи кращих радіожурналістів Південно-східного регіону України. Підготовка журналістів нового типу має базуватися на принципі виготовлення інформаційного продукту молодими для молодих. Під час проекту планується проведення семінарів та тренінгів, до яких залучатимуться провідні фахівці радійної галузі України. У рамках цього ж проекту ЛИШЕ два минулорічні листопадові дні у конференц-залі університету проходив тренінг «Радіо: створення та просування», який провели директор радіостанції «Хіт-FM» Віталій Дроздов і директор радіо ROKS Оксана Шавель, а учасниками стали понад 30 студентів – майбутніх журналістів. Під час тренінгу студенти опанували теоретичні аспекти існування радіо у контексті сучасних тенденцій, а саме: з’ясували, з чого складається радіо, яким воно буває – державним, суспільним, комерційним, його місце в суспільстві. Тренери довели до відома учасників сучасний стан

20 травня 2011 року

комерційного радіо в Україні, існування медіа холдингів, мережевих та локальних станцій, створення радіостанції та її просування на медіа ринку. Особливо цінним є те, що тренери – працівники радійної галузі з 15-річним досвідом роботи, тому інформація, яку вони надали учасникам, носила не тільки теоретичний, але й практичний характер. … ЛИШЕ Наталія Тонких, старший лаборант кафедри соціальних комунікацій, прочитала про одну з інформаційно-патріотичних програм («Париж студентський»), надану міжнародним відділом університету, як відразу на кафедрі захопилися ідеєю: бути студентам і викладачам у Парижі! У результаті – сорок студентів і викладачів університету взяли активну участь у цій програмі, яка передбачала екскурсійні та ознайомчі заходи (оглядові екскурсії Прагою, Парижем), відвідування визначних місць Чехії та Франції, музеїв, палаців, знайомство з культурою та традиціями двох країн. У Празі бердянці відвідали Собор Святого Віта, Град – старовинну королівську резиденцію, яка тепер є президентським палацом, Карлов міст… Програма у Парижі була більш насиченою: екскурсія

Майбутні журналісти - учасники тренінгу

інженерно-педагогічних технологій університету Віталієм Хоменком. Завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова. до Сорбонни, піші прогулянки паризькими вуличками, відвідини кав’ярень на Сіте, Лувр, Версаль, Ейфелева вежа, Монпарнас, Опера, Тріумфальна арка, Собор Паризької Богоматері, Музей д’Орсе, Мулен Руж. Студенти також ознайомилися з експонатами виставки, присвяченої книзі різних часів, яка проходила у бібліотеці Сорбонни. ... ЛИШЕ викладачі університету, як учасники Форуму української діаспори, що проходить кожних два роки на острові Евія, ступили на благородну землю Греції, зрозуміли – їм тут і з такими колегами буде цікаво, бо бути в компанії і активно спілкуватися упродовж кількох днів з Євгеном Чолієм – президентом Світового Конгресу Українців, Євгенією Петровою – директором Української школи ім. Василя Сарчука, заступником виконавчого директора СКУ (Канада), Ґенею Кузен – головою комітету «Україна-33» (Франція), Галиною Маслюк – головою товариства української діаспори «Українсько-грецька думка», Оксаною Наконечно – директором недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка», Юрієм Щербаком Надзвичайним та Повноважним послом України, Ярославою Хортяною (Угорщина) – заступником президента Світового Конгресу Українців, головою Європейського Конгресу українців, Анатолієм Висоцьким – директором Інституту філології Київського національного педагогічного університету ім.  М.П.  Драгоманова, Людмилою Івановою – директором Міжнародної української школи та ще з добрим десятком цікавих «світових» українців був би не проти кожен. Закінчення читайте в наступному номері

На сучасному етапі модернізації системи вищої освіти України одним із найважливіших стратегічних завдань є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог. Наш університет сьогодні формує своє власне освітнє середовище: культуру організації навчання, викладачів і студентів, оцінювання навчальних досягнень студентів, забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців та науково-педагогічних працівників. Майже рік тому шляхом об’єднання факультетів комп’ютерних технологій та систем і економічного, був створений Інститут освітніх інженерно-педагогіних технологій. Сьогодні – це один із провідних Інститутів університету, а очолює його кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри, талановитий

науковець, інноватор, продуктивний менеджер – Віталій Григорович Хоменко. Разом зі своєю командою однодумців (І. Макарова, О. Ліпанова, К. Марченко, Л. Горбатюк) він спрямовує діяльність інституту на реалізацію соціального замовлення суспільства щодо підготовки інженерно-педагогічних кадрів, висококваліфікованих фахівців Європейської орієнтації – конкурентоспроможних, адаптованих до ринкових трансформацій. Про досягнення цього колективу і перспективи його дальшого становлення сьогодні наш кореспондент розмовляє з директором Інституту освітніх

- Найперше – які фахівці виходять із стін вашого Ін­ ституту? - Студенти нашого інституту отримують фахову підготовку, яка є вкрай необхідною в сучасних умовах, за такими спеціальностями: zz Професійна освіта. Спеціалізація: Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні. zz Професійна освіта. Спеціалізація: Комп’ютерні системи та мережі. zz Професійна освіта. Спеціалізація: Обробка та захист інформації в комп’ютерних системах та мережах. zz Професійна освіта. Спеціалізація: Економіка підприємств, маркетинг і менеджмент. zz Економіка підприємств. Всі спеціальності Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій мають четвертий рівень акредитації. - Саме вашому Інститу­ ту, як кажуть, сам Бог велів, впроваджувати щось нове, цікаве, оригінальне? - Інститут застосовує сучасні інформаційно-комунікаційні технології у навчанні, які є однією з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього простору, рівень інформаційних технологій невід’ємно пов’язаний з розвитком дистанційної освіти. Дистанційна освіта – це найбільша перспектива майбутньої трансформації навчання без відриву від виробництва та забезпечення навчання впродовж життя, тому Інститут повернувся до принципу “вчись працюючи”. Для створення гідного іміджу інституту, реалізації прикладних програм і проектів регіонального і державного значення, в перспективі плануємо створення науково-виробничого комплексу (робітнича професія – молодший спеціаліст - бакалавр - спеціаліст - магістр), що дозволить в повному обсязі вирішувати завдання професійно-практичної підготовки, як показника якості

№1

5 освіти на кожному кваліфікаційному рівні, а це значною мірою визначає можливість працевлаштування випускника і, в решті решт, ефективність роботи інституту в цілому. - Будь ласка, трішки ширше про структуру Ін­ ституту, про кадровий по­ тенціал… - Гарантом якості навчального процесу в Інституті є високопрофесійні науково-педагогічні працівники, які дозволяють вести підготовку за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Навчально-виховний процес інституту забезпечують шість фахових кафедр: zz кафедра економіки підприємств (завідувач – професор, доктор економ. наук, Т.П. Галушкіна) zz кафедра менеджменту організацій (завідувач – доцент, канд. економ. наук, О.О. Бережна) zz кафедра професійної педагогіки та методики професійного навчання (завідувач – доцент, канд. пед. наук, В.І. Жигірь) zz кафедра комп’ютерних технологій в управлінні і навчанні (завідувач – доцент, канд. тех. наук, В.Г. Хоменко) zz кафедра комп’ютерних систем і мереж (завідувач - доцент, канд. пед. наук, В.І. Межуєв) zz кафедра фундаментальних та інженерних педагогічних дисциплін (завідувач – доцент, канд. тех. наук, О.В. Антоненко) - Кадри кадрами, а без необхідної матеріальнотехнічної бази неможливо сьогодні досягти навіть мі­ німальних результатів? - Наш Інститут має необхідну матеріально-технічну базу, яка створює всі умови для здійснення повноцінного навчального процесу на належному рівні. У розпорядженні студентів сучасні комп’ютерні кабінети, лабораторія діагностики знань студентів економічного відділення, які підключені до локальної мережі Інтернет, функціонують чотири канали доступу до Інтернет. В навчальних корпусах нашого інституту встановлені бездротові точки доступу до локальної мережі університету за технологією Wi-Fi. закінчення читайте в наступному номері

20 травня 2011 року


6

"Кафедральні" розмаїття

Міжнародна наукова конференція

«Мова – література – культура в контексті національних взаємозв’язків» 24-25 травня 2011 року в Інституті філології та соціальних комунікацій БДПУ (директор – доктор філологічних наук, професор О.Д. Харлан) відбудеться Міжнародна наукова конференція «Мова – література – культура в контексті національних взаємозв’язків». Організаторами конференції виступають кафедра філологічних дисциплін Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ (завідувач кафедри – к.філол.н., доцент М.М. Греб), Запорізька обласна академія післядипломної педагогічної освіти, Гомельський державний університет імені Франциска Скорини, відділ освіти Бердянської міської ради. Подано 310 заявок, зокрема з Росії ( Москва, Таганрог, Бєлгород, Казань, Новосибірськ, Южно-Сахалінськ, Ростов-наДону, Борисоглібськ, СанктПетербург, Невиномиськ),

Бол­ гарії (Софія, Пловдив, Шумен, Велико-Тирново), Білорусі (Мінськ, Гомель, Гродно), Казахстану (Астана), Сербії (Нови Сад), Філіппін (Маніла), Мексики (Пуебла), Китаю (Шанхай), Грузії (Тбілісі), Польщі (Жешув, Варшава), Бразилії (Лондріна), США (Сан-Дієго), України (Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Луганськ, Запоріжжя, Маріуполь, Слов’янськ, Луцьк, Кіровоград, Тернопіль, Рівне, Миколаїв, Дрогобич, Черкаси, ІваноФранківськ, Острог, Ужгород, Ізмаїл, Черкаси, АР Крим, Мелітополь, Херсон, Полтава, Лисичанськ, Хмельницький, Чернівці, Кам'янець-Подільський, Кривий Ріг, Чернівці). Передбачається робота пленарного та п’яти секційних засідань. Планується обговорення актуальних питань літе­ ра­­­ту­ро­знавства, лінгвістики,

культурології, методики навчання філологічних дисциплін, соціальних комунікацій на матеріалі 6 мов (української, російської, англійської, болгарської, білоруської, польської). Також у рамках конференції заплановано презентацію наукових, художніх і навчальнометодичних видань. Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у нашій конференції.

Ні! Обов’язкові щотижневі засідання кафедри

№1

20 травня 2011 року

«І бабусі, й дідусі! За здоров’ям – до нас всі!»

Здорова ініціатива

ПОНЕДІЛКОВІ ПОСИДЕНЬКИ? На одній з нарад у ректора я із здивуванням почув докір керівника університету Вікторії Анатоліївни Зарви, що їй стало відомо про окремі кафедри, які в цьому навчальному році взагалі ще не провели жодного свого засідання. І мені зразу ж засвербіло в голові оте одвічне «чому»? Невже зовсім не цікаво, фахівцям, об’єднаним однією метою, спільними місяцями, роками праці, прагненнями до удосконалення, врешті-решт одними і тими ж студентами, поспілкуватись просто, без головуючого, а чисто по-людськи погомоніти, посперечатись про щось, похвалитись чимсь, озвучити проблеми (без них, на жаль, не обходиться) як навчально-виховного процесу, так і чисто життєві, сімейні , бодай свіжий анекдот розказати на прощання... Дивуюсь і ще раз дивуюсь… Бо на нашій, чи не наймолодшій кафедрі соціальних комунікацій, не пригадую такого понеділка (вівторка), щоб ми не збирались на свої (так ми між собою називаємо засідання кафедри) посиденьки. Ми можемо годинами провадити дискусії, вимальовувати плани, спільно відшліфовувати якісь ідеї, просто по-людськи говорити… Може тому, що керівник у нас такий файний – Юлія Олександрівна Мельникова – моторна, заводна, завжди, ніби годинник

Сторінка творчих талантів

На фото: чергове засідання кафедри соціальних комунікацій механічний, накручена на всю пружину, може ще й тому, що «викладачочки» кафедри та «секретарочки» всі молоденькі, та й я ще не такий старий. А може й тому, що кафедра наша, соціальних комунікацій, – все-таки журналістики. Якщо комусь не цікаво на своєму засіданні, приходьте до нас – проведемо спільне засідання. А чому б ні? Навіть із світлини видно, як у нас гарно і цікаво! Степан Герилів, старший викладач кафедри соціальних комунікацій Інституту філології та соцкомунікацій Фото автора

Спочатку народилася ідея у провідного фахівця редакційно-видавничого відділу, старшого викладача кафедри соціальних комунікацій Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету Степана Гериліва, яку радо підтримав декан факультету фізичного виховання Сергій Кушнірюк, викладачі та студенти кафедри теорії і методики фізичного виховання і кафедри соціальних комунікацій. А згодом придумали ще один лозунг – «Бабушки и дедушки! Хлопнем старость в ладошки!!!» Суть ініціативи – з 17 травня цього року розпочалася (поки що – як стартова) вівторкова та четвергова безкоштовна ПІВГОДИННА ФЕЄРІЯ ЗДОРОВ’Я для всіх пенсіонерів Бердянська, котрі готові зібрати в жменю всі піґулки і заховати на дно шухляди, а натомість приходити на 7-у годину 30 хвилин зранку до п’ятого корпусу університету (біля пам’ятника-катера) і під керівництвом фахівців та спеціалістів, під звуки гарної ностальгічної музики набиратися сил і здоров’я на майбутні дні, місяці, літа… Першими до цієї доброї справи долучаються: Бердянське міське об’єднання «Українська громада», соціальний проект Леоніда Подколзіна «Шануй літніх людей», відділ у справах молоді та спорту Бердянського міськвиконкому… Ми чекаємо Вас, шановні Бердянські пенсіонери кожного вівторка та четверга о 7-ій годині 30 хвилин ранку, де університетські фахівці безкоштовно роздаватимуть приємні хвилини здоров’я!!! Про розвиток цього проекту читайте в наступних випусках газети.

Редакція "Університетського слова" з нетерпінням чекає Ваших дописів для сторінок майбутніх випусків газети

7

...Коли серця заМУЗАні «Чого я хочу досягти в житті? Або я б сказав: «Що вимагає життя від мене?». Досягнення мети, на мій погляд, цілком залежить від якостей особистості. Вчуся я за фахом «практична психологія», це був мій вибір, він мені подобається. Не якісь поради допитливих друзів, не якісь особливі досягнення, просто в один момент я відчув, що психологія - це моє. Про особисте життя говорити багато не буду, як і всім людям, мені хотілося б мати люблячу родину, здорових рідних. Можливо, цих бажань у мене в житті не так вже й багато, але зате вони куди ближче до цілей, ніж до мрій» Це так він сам про себе, а коли коротко про нього, то можна лише додати, що вчиться гарно, пише вірші, а ще – Богдан виборов право отримувати стипендію від американського Фонду імені Катерини Ковшевич. Знайомтесь з поезіями Богдана.

ДВА СЛОВА

Два слова делают счастливым, Два слова сжигают сердца, Два слова – словно вечность, Два слова – не видно конца. Тяжело, если их ты не услышишь, Тяжело, если их ты не поймешь, Без них как будто ты не дышишь, Без них как будто не живешь. И страсть, и смех ты вызвать сможешь, и страстью, смехом можешь скрыть, но ложью сладкой не поможешь, она не даст тебе забыть. Никто два слова не заменит, Никто то счастье не затмит, Этот подарок будет ценным, Этот подарок покорит. все честно, сам об этом знаешь, Все честно, судьба не подведет, и честен тот, кто провожает, и тот кто слова два поймет.

ТОЛПА

БОГДАН КАЛЬЧЕНКО

Скажи, ты знаешь, чем питается толпа? Безмозглый организм с остатками рефлексов. Она съедает только тех, кто был собой. Всех тех людей, кому в толпе ужасно тесно..

И если кто-то рядом будет слишком слаб, Сойдутся фланги и раздавят тело жертвы, Ведь ни к чему держать в толпе душевный гной, Взамен внутри толпы звенят монеты.

Когда десятки, сотни тысяч страстных тел Сойдутся вместе с целью выжить в этом мире, Найдется кто-то, кто пойдет против толпы, Не пожелав, что б с ним она вдруг стала шире.

А я смотрю, как разрастается толпа... И каждый новый день, теряя в ней кого-то.. Я как всегда опять наивно, без стыда Пытаюсь вытащить друзей со дна болота..

И, проглотив в одну секунду опыт лет, Свободу мысли одинокого солдата, Толпа сожрет его наивные мечты, И все забудут, что он был живым когда-то...

Пересмотрев в прямом эфире сотни драм, Стою напротив диких глаз, в упор смотрящих. Я четко вижу: нет уже в толпе людей Свободно мыслящих, красиво говорящих...

В толпе повсюду виден только серый цвет, Безумные глаза глядят на нас с угрозой, Но приглядевшись можно рассмотреть В слепых глазах толпы танцующие слезы...

И каждый раз в чужих боях за лучший мир В толпе теряем души новых поколений И напиваясь на могилах новых жертв Мы не способны распознать, кто был первее …

Микола Антощак

– студент Інституту філології і соціальних комунікацій. Він не тільки добре вчиться, а й цікавився літературою, історією, англійською мовою, біологією… А ще – пише вірші та ліричні етюди українською мовою. З 2007 року регулярно друкується у студентських літературних альманахах „Живі перлини” та „Вітрила”. Ряд поезій Миколи надруковано у журналі „Перевал” з Івано-Франківська. Брав участь у молодіжному фестивалі творчості „Шевченко Фест”, присвяченому Кобзарю і виборов третю премію в номінації „Авторська поезія і проза”. Добірка поезій з’явилася в запорізьких літературно-художнїх часописі „Хортиця” та в альманасі „Махаон”. Зараз Микола активно співпрацює з Бердянським літературним об’єднанням „Парус” та творчою організацією «Бердянськ літературний». Його ліричний Герой – по-молодечому завзятий, закоханий в красу, добро і, звичайно, в рідну Україну… Сьогодні Микола готує до друку свою першу збірку поезій.

***

Вербної неділі я йшов До храму, й думав (Не подумай, не для вірша Кажу, справді), Чи поїхала Іра додому, Чи ні? А як ні, То чи піде святити вербу, Й до якої церкви?... Прийшов. І чекав. І отець, По колу рухаючись, Напоїв усі руки й гілки, Що тягнулись до мокрого Віника, мов до сонця Соняхи. Й тут, Уже саме збирався йти, Аж бачу – назустріч Іра. - Щось пізно ти вибралася, -

з радістю спантеличеною Кажу. - Зі святом, - говорить вона Очима (Вона ними завжди Щось таке вміє сказати). І з Ірою – вдруге під віник (Це майже, як під вінець!). Стоїмо й чекаємо на Отця... А потім ми Довго ще – про те і про се... Й на її волоссі світилися Срібні краплі, ніби бусинки На невидимій фаті. Отак-от. ... Милуюсь тепер тим Котиком, Що ним погладив її (тебе) По щоці Вербної неділі...

***

...На пророцтво чекав лебедине! Підростало імення-пташа. По зернинці збирав, по краплині – Хлюпотіла в долонях душа!... І повірив, що прийде до решти, Порожнечу загоїть кувшин... ...А звірята приходили, вештались, І дощило з безводних вершин.

ІДИЛІЯ

Церквиця розляглася у ярку – Немов корівка у степу пасеться. Іде дівчатко з писанкою-серцем, Паски несе, і сонце зі ставку – Ба, зачерпнула крадькома з водою, Посвятить великоднє молоде!... І тінь веде, і пісню за собою, З віночком – з німбом маковим іде.

Рядки – залізні рейки. Не тіло, а душа – То ямбом, то хореєм Мій потяг вируша.

ВІРШАМ

За полем поле – стопи, І наголосів блискавки! Пернаті зграї тропів – Мої провідники. І звірята приходили, й птиці. Йшли дощі – замітали сліди... І у кронах ховалися лиця, І просили долоні води. Голуби (а здавалося, руки) Все блукали навколо грудей... Наче кулі, проносились звуки, І, здавалося, скеля гуде...

№1

Дайте, лишень, я посплю, А потім приходьте... Ми сядемо до столу, Питимемо чай. Я розсаджу вас по колу, Як маленьке дівча Садовить своїх Великих і маленьких Ведмедиків... І з вами пограємо трохи В зіпсований телефон... А зараз дайте, лишень, Я посплю, Любі...

20 травня 2011 року


«СМІШНЕ ПЕРО»

В

Доцент кафедри соціальних комунікацій Тамара Солдатенко впродовж десятиліть збирає і впорядковує усе, що випливло цікавого, веселого і смішного з-під пера студента-абітурієнта. Вона й погодилась вести свою рубрику «Смішне перо».

Із творів абітурієнтів: «Глядя на членов приемной комиссии, я вспоминаю слова Расула Гамзатова: «В том строю есть проме­ жуток малый. 1

2

3

4

5

Быть может, это место для меня». «Давыдов с Лушкой пошли в степь. И степь волнуется: «Не то делаешь, председатель!» «Товарищ Лермонтов мечтал познакомиться с товарищем Пушкиным, но в тот вечер, когда они должны были встретиться, товарищ Пушкин был убит на дуэли товарищем Дантесом». «Один человек выжил из всех погибших». «Король был встречен криками «ура» среди мертвых и убитых». «Щерба написал в посмертной работе такие строки…» «Великий будущий русский писатель Гоголь был современником Пушкина» «Из-за леса вылетели гуси, это были лебеди». (далі буде) 6

9 10

7

8

ечір… Час відволіктися від денної напруги і трохи відпочити. Вмикаю телевізор – і ось, відразу вирішення цієї проблеми: «Зроби паузу – з’їж твікс!», або: «Випий «Бонакви» та поринь в інший світ» з метеликами та вічнозеленою травичкою, де тебе ніхто не потривожить! Але я заварюю собі надзвичайного чаю «Ліптон», відразу відчуваю проміння сонця у кожному листочку, зібраному з любов’ю та поринаю у «жіночу насолоду» з печивом «Бонжур», отримуючи цю саму насолоду не від самого печива, а від споглядання напівоголених красенів-чоловіків у кадрі. Сподіваючись, що я вже зігрілась смачнючим чаєм і насолодилась печивом, мені пропонують безліч неймовірно вигідних тарифів мобільного зв’язку. Напевне вважають, що я за цілий день не наговорилася і саме зараз час, так би мовити, надолужити згаяне: терміново зателефонувати матусі, або подрузі у Китай за неймовірно низькими цінами без плати за з’єднання. Та несподіваний феєрверк знижок в усіх магазинах майже змушує піти з дому саме зараз та придбати

ЯКІСНО РОЗУМ ВИМИВАЮЧИ…

Майже фейлетончик

купу корисних речей, наприклад, ще один телевізор «Самсунг» на пів кімнати з яскравими живими кольорами. Та подібну ініціативу перериває невтомлюваний «Містер Пропер», який постійно нагадує, як брудно і незатишно в вашій кімнаті, і як легко він може впоратись з будь-яким брудом за хвилину до приходу гостей. І тут я розумію, що зустрічати гостей , не помивши голову новим «Пантін» - це злочин. Адже ж як я нафарбую очі новою тушшю від «Максфактор», якщо при цьому мої вії виглядатимуть густішими за моє волосся?! Але я так і не встигаю надати собі фантастичного вигляду, бо несподівано починаються новини і вмить розвіюють рекламні мрії та залишають мене вічна-віч з реальністю. Та вже за мить я знову матиму можливість споглядати корисну рекламну інформацію… Наталія Андрейченко

Олег Перелигін: "Дорогі студенти! Спробуйте розгадати мій жартівливий кросворд, складений спеціально для вас. Успіху вам! А в наступному номері матимете можливість звірити відповіді".

11

По горизонтали: 1. Самая любимая часть учебного процесса, про которую у студента есть всегда что вспомнить. 5. Вторая царица наук будущего инженера. 9. Кинорежиссер, учитель 13 14 15 16 17 18 Цыплаковой, Машной. 10. Заведение, в которое бедному студенту нет входа. 11. Высшего 19 20 образования не имел, но летописал отменно. 12. Об этом земляке, родом из Луганска, 21 22 вам расскажет любой филолог. 13. Бердянский бард, мама – аксакал журналистики. 16. Любимый процесс физика-ядерщика. 19. Персонаж греческой мифологии, которого хо23 24 25 26 тели бы видеть в друзьях многие студенты. 21. Этот философ познает действительность только через объективные проявления. 22. Прекрасная представительница самой обра27 зованной нации в мире. 23. Объект из прошлого. 25. Любимый супчик бедного студента. 28 29 30 31 32 27. Такого винца студент себе не позволит. 28. Титул, обладателю которого высшее образо33 вание «до лампочки». 31. Продукт питания, которым отравился студент после обильного возлияния. 33. Именно это позволяет студенту выжить. 34. По нему сдаются все экзамены. 34 35 35. Кухонная утварь, незаменима при жизни в общежитии. 36. Для будущих летчиков: вож36 дение самолета на земле. 37. Сейчас этот тип горько плачет: у него отняли все льготы. 38. Язык разговора на болоте. 37 38 По вертикали: 1. Сельскохозяйственная работа, «любимая» советскими студентами. 2. Имя студента из фильма «Покровские ворота». 3. «Однофамильцы»: ……….., Петров, Сидоров. 4. Кем хочет стать каждый абитуриент?. 5. Место, куда спешит студент на перемене. 6. Летательный аппарат. 7. Самая богатая невеста мира из Греции. 8. За период обучения студент исписывает их сотни. 14. Скала, выступающая над ледником. 15. Учебное заведение – мечта. 17 Продукт питания для студента. 18. К чаю. 19. Генерал-фельдмаршал Христофор, но не Бонифатьевич. 20. Категория, изучаемая экономистом. 23. Одна из специальностей лингвиста. 24. Ситуация, которую избегает любой студент. 25. Студенческий центр Приазовья. 26. Море, в котором бедному студенту не поплавать. 29. Столица одного из государств, входившего в СССР. 30. Провинция во Франции, где впервые стали вводить плесень в сыр. 31. Неподруга студента. 32. Женское имя. 12

Засновник і видавець – Бердянський державний педагогічний університет. Адреса редакції: 71118 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4. Телефон: (06153) 36-244. E-mail: univslovo@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію – ЗЗ № 1023-298 – Р від 31. 03. 2011 р. Головний редактор – Степан Герилів. Верстка і дизайн – Олег Барнінець.

Газету зверстано і віддруковано в редакційно-видавничому відділі БДПУ. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення затверджених до публікації текстів і не завжди поділяє позиції авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор. Обсяг 1 друк. арк. Наклад 1000 прим.

Університетське Слово" №1  

Справжня студентська газета Бердянського державного педагогічного університету