Page 1

Виходить з травня 2011 року

№ 27

16 жовтня 2012 р.

ЮВІЛЕЙ МИ ВІДЗНАЧАЛИ І ЗІ СВЯТОМ НАС ВІТАЛИ !

Шановні викладачі, співробітники, студенти! Бердянський державний педагогічний університет відзначає знаменну дату – 80 років від дня заснування! Зі стін навчального закладу вийшло не одне покоління науковців, викладачів, вчителів та вихователів. Серед його вихованців - відомі педагоги, вчені, які гідно представляють українську освіту і науку як на загальнодержавному, так і на міжнародному рівнях. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України щиро вдячне колективу університету за самовіддану і чесну працю, науковий і творчий пошук. Бажаємо нових успіхів у навчальній і науковій діяльності, вихованні нової молодої генерації, спроможної у майбутньому сформувати демократичне суспільство на рівні високорозвинутих країн світу. Зичимо всім міцного здоров’я, злагоди в сім’ях, особистого щастя, миру і добра!

Продовження на 2-й та 3-й сторінках


2

Фоторепортаж із урочистостей

ЮВІЛЕЙ МИ ВІДЗНАЧАЛИ І ЗІ СВЯТОМ НАС ВІТАЛИ ! ПОЧЕСНІ ГРАМОТИ, НАГРУДНІ ЗНАКИ, ОРДЕНИ, МЕДАЛІ

ОТРИМАЛИ КРАЩІ З КРАЩИХ НА УРОЧИСТОСТЯХ З НАГОДИ 80-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ БДПУ За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки та вищої освіти, багаторічну плідну науково-педагогічну працю Почесною грамотою Верховної Ради України нагороджується: голова профкому Бердянського державного педагогічного університету, кандидат педагогічних наук, доцент Лола Віталій Григорович. За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність нагороджуються Нагрудним знаком “За наукові досягнення”: – кандидат педагогічних наук, доцент Кашкарьов Георгій Вікторович; Нагрудним знаком “Петро Могила”: – декан факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій, кандидат технічних наук, професор Віталій Григорович Хоменко; – кандидат історичних наук, доцент Мороз Анатолій Васильович; – кандидат педагогічних наук, доцент Вагіна Наталя Степанівна; Нагрудним знаком“Відмінник освіти”: – кандидат філологічних наук, доцент Філоненко Софія Олегівна; – кандидат педагогічних наук, доцент Казанцева Лариса Іванівна; – кандидат педагогічних наук, доцент Сидоренко Любов Сергіївна; Почесною грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України: – Саєнко Григорій Васильович, доктор економічних наук, професор кафедри економіки підприємства та економічної теорії; – Ліпич Іван Іванович, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії та всесвітньої історії соціальногуманітарного факультету БДПУ; – Кардашова Тетяна Миколаївна, доцент кафедри фінансів і кредиту факультету економіки та управління БДПУ; – Алєєксєєнко Ірина Вікторівна, декан соціально-гуманітарного факультету, доктор політичних наук, професор; – Малихін Андрій Олександрович, директор Інституту фізикоматематичної та технологічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент; – Яценко Тетяна Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент; – Гудзь Марина Вікторівна, доктор економічних наук, професор; – Бузова Олена Дмитрівна, кандидат педагогічних нук, доцент; За багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм надогоджується Почесною грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України: – головний бухгалтер БДПУ Свентицька Катерина Іванівна. За вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки, упровадження в освітній процес досягнень науки, техніки, передового педагогічного досвіду та з нагоди 80-річчя університету нагороджується: Медаллю К. Д. Ушинського: – Чулкова Людмила Опанасівна, доктор педагогічних наук, професор; Почесною грамотою НАПН України: – Зарва Вікторія Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор, ректор Бердянського державного педагогічного університету, завідувач кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури;


Фоторепортаж із урочистостей

3

ЮВІЛЕЙ МИ ВІДЗНАЧАЛИ І ЗІ СВЯТОМ НАС ВІТАЛИ ! – Баханов Костянтин Олексійович, доктор педагогічних наук, професор; – Коваль Людмила Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психолого-педагошічної освіти та мистецтв; – Богданов Ігор Тимофійович, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету; – Сосницька Наталя Леонідівна, доктор педагогічних наук, професор; – Харлан Ольга Дмитрівна, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології та соціальних комунікацій; Грамотою НАПН України: – Жигірь Вікторія Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент; – Кривільова Олена Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент; – Школа Олександр Васильович, кандидат педагогічних наук, доцент; – ГуренкоОльга Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент; – Улюкаєва Ірина Гереївна, кандидат педагогічних наук, доцент. За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти Грамотою Запорізької обласної ради: – Шилкін Геннадій Миколайович, заслужений тренер України, доцент. Почесною грамотою управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації: – Володько Тетяна Костянтинівна, старший викладач кафедри початкової освіти; – Смаковський Юрій Васильович, старший викладач кафедри мистецьких дисциплін та методики їх навчання Інституту психологопедагогічної освіти та мистецтв БДПУ; – Самсутіна Наталя Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент; – Єлагіна Валентина Олексіївна, старший викладач кафедри біології, екології та БЖД факультету фізичного виховання. За вагомий особистий внесок у розвиток міста Бердянська Почесним орденом міста: – кандидат педагогічних наук, доцент Мартиненко Олена Володимирівна; – Федорик Володимир Михайлович, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та соціології соціально-гуманітарного факультету, перший проректор БДПУ; Медаллю “За вагомий внесок у розвиток міста”: – Кушнірюк Сергій Георгійович, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, професор, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання, декан факультету фізичного виховання БДПУ; – Богданова Марина Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та компаративістики Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ.


4 С

Читань високий рівень

ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ НАУКИ ТА ТВОРЧОГО СПІЛКУВАННЯ Нотатки з Бердянської сесії I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання»

оціально-гуманітарний факультет Бердянського державного педагогічного університету спільно з вузами-партнерами: Дніпропетровським національним університетом ім. Олес я   Го н ч а р а ,   З а п о р і з ь к и м національним університетом, Кіровоградським державним педагогічним університетом ім. Володимира Винниченка, а також за сприяння Придніпровського наукового центру НАН України і МОНМС України провів у контексті святкування 80-річчя БДПУ Бердянську сесію I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціальногуманітарні читання», присвячені проблемам розвитку соціально-гуманітарних наук в Україні і світі. Вже став звичним формат читань, що включив у себе різ-

культури, бізнесу, державних, громадських структур. У рамках Читань дослідники вищої школи та академічних інститутів працювали за такими напрямками: зовнішня політика України і міжнародні відносини; Політичні науки в Україні та світі; Регіонознавства і краєзнавчі дослідження; Соціологія і соці-

номанітну за формами, темами та змістом кампанію. Разом з тим, саме традиційність свідчить про його ефективність, передбачуваність, і в той же час, гнучкість та демократичність. Місія читань Бердянської сесії – в організації сезону, або краще, семестру науки і творчого спілкування вузівської, академічної інтелігенції, дослідників сфери науки,

альна робота; Сучасна освіта: методологія, теорія і практика; Теорія і методика навчання та виховання; Історія педагогіки та освіти; Філософія і культурологія; Процеси та тренди світової історії; Історичний досвід України: держава, економіка, люди… Кожен зміг розповісти про результати своїх досліджень, почути конструктивну критику і рекомендації, а також

почути слова підтримки в подальшій роботі. Читання-2012 традиційно привернули широку увагу наукової і культурної громадськості, завдяки чому виявилися досить масовими. У них в різних формах взяли участь 365 осіб. Високий науковий рівень читань забезпечений активною участю в їх роботі співробітників 9 університетів України та зарубіжжя. У виступах авторитетних учених та дослідників було поданоцікавий матеріал і висловлені оригінальні концепції, розроблені вітчизняним і зарубіжним науковим співтовариством. У рамках читань велася напружена, але коректна дискусія з широкого кола проблем, що турбують населення і громадськість регіону. Крім організації вільної наукової дискусії, читання дають ще один дуже важливий продукт. Беручи до уваги, що матеріали відправляються, крім обов’язкової розсилки, в бібліотеки більшості провідних вишів країни, вони перетворилися на своєрідну антологію робіт регіональних дослідників соціально-політичних, економічних, культурологічних і освітніх процесів України. Говорячи про підсумки Бердянської сесії читань, хо-

четься відзначити, що фактор часу і безперервності дуже важливий при організації подібних заходів. Навіть у разовому форматі науковий захід приносить свої плоди, але для його характеристики, як традиційного, потрібна багаторічна практика. Тому організатори даних читань, аналізуючи результати і досягнутий рівень, розуміють, як багато ще належить зробити. Бердянська сесія I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання» пройшла, а це означає, що почалася підготовка до чергових читань. Більшість постійних організаторів та учасників підтвердила свою готовність брати участь у подальших заходах. Ми налаштовані на роботу, ми готуємося до вирішення завдань і сподіваємося на успіх наступних міжнародних читань. Станьте і Ви їх учасниками та організаторами!

Ірина Алєксєєнко, доктор політичних наук, професор, членкореспондент Академії політичних наук України, декан соціально-гуманітарного факультету БДПУ На фото: окремі моменти з Бердянських читань, організованих соціально-гуманітарним факультетом БДПУ


5

Бібліотечні цінності

СЛІВ СКАРБНИЦІ – НА ПОЛИЦЯХ

У

Бібліотека Бердянського державного педагогічного університету – одна з найбільших книгозбірень міста. У її фондах сьогодні знаходиться майже 260 тисяч примірників книг, брошур, журналів та газет.

сьогоднішньому першому корпусі університету в 1876 році було відкрито чоловічу гімназію. Після революції, у 1920-1932 роках, у цьому корпусі працювали педагогічні курси, педагогічний технікум, на базі якого і виник у 1932 році інститут соціального виховання з факультетами: соціально-економічним, агробіологічним, техніко-математичним та дошкільного виховання. А вже у 1933 році інститут соціального виховання був реорганізований в педагогічний інститут з тими ж факультетами, а ще через рік при ньому був відкритий учительський інститут з історичним, природничо-географічним, фізико-математичним і філологічним факультетами. Напередодні Великої Вітчизняної війни фонд бібліотеки уже нараховував понад 10 000 примірників книг. 10 вересня 1941 року інститут було евакуйовано у м. Душанбе, куди й вивезли фонд бібліотеки. 14 грудня 1943 року Бердянський учительський інститут повернувся з евакуації і поновив свою діяльність. Значна частина фонду бібліотеки була втрачена, повернулося лише 4 500 примірників книг. З 1955 по 1968 рік бібліотеку очолювала Антоніна Олександрівна Вересова – людина високої культури, віддана своїй справі. Це були роки інтенсивного формування спеціального і наукового фонду бібліотеки. У 1953 році учительський інститут було реорганізовано в державний педагогічний інститут з фізико-математичним факультетом та факультетом підготовки вчителів початкових класів. Змінилися спеціальності і знову довелося практично з нуля комплектувати фонд бібліотеки. І завдяки великим зусиллям швидкими темпами поповнювався фонд бібліотеки, і уже в 1955 році він нараховував 67

057 примірників. Складність у комплектуванні фонду бібліотеки була ще й у тому, що інститут постійно реорганізовувався. Так, у 1972 році в інституті було закрито фізико-математичний факультет і натомість відкрито факультет підготовки вчителів загально-технічних дисциплін, значну частину непрофільного на той час фонду (фізико-математичного) передали до Запорізького педагогічного інституту. Довелося збирати фонд навчальної літератури із загальнотехнічних дисциплін. У ці роки очолювала бібліотеку Олександра Іващенко. Її стараннями було відкрито читальний зал, філіали в студентському гуртожитку, на факультетах і кафедрах. Відповідно збільшився і штат бібліотеки, до якого в ці роки прийшли молоді професіонали: Война Л.Й., Борідько Л.Ф., Гулевська А.М., Тікан Л.С., Зубова Г.І., Чаус Г.І., Псарь Л.М., Яковенко М.І. та інші. З 1985 до 2002 року керівником бібліотеки була Лідія Войная – висококваліфікований спеціаліст, з великим адміністративним досвідом та глибоким знанням бібліотечної справи. За цей час значно поповнився фонд бібліотеки – 16-25 тисяч примірників щорічно. Зусиллями Лідії Йосипівни було обладнане нове приміщення читального залу на 80 місць та створено довідково-інформаційний відділ бібліотеки. І дотепер вона

працює на посаді завідуючого відділу комплектування, передає свій досвід і любов до професії молодшому поколінню працівників бібліотеки. У 1980 році фонд бібліотеки складав 145 583 примірники, у 1990 році – 249 564 примірники, у 2002 році – 240 508 примірників. У   2 0 0 4 - 2 0 0 5   н а вч а л ь н о му році було створено комп’ютерну локальну систему університету і покладено початок формування електронної бібліотеки, освоєння інтернет-технологій. Сьогодні до послуг читачів електронний каталог та картотека журнальних статей, що налічує понад 100 тисяч екземплярів. Бібліотека підключена до університетської мережі, має власну сторінку, на який представлені та відповідно оновлюються різні ма-

теріали. Послугами бібліотеки нині користуються понад 7 тисяч читачів. Обслуговування здійснюється через три абонементи, читальний зал на 80 читацьких місць, інформаційно-бібліографічний зал на 20 місць, спеціалізовані читальні зали з філологічних наук, суспільно – політичної літератури, дошкільної педагогіки та психології. Серед користувачів бібліотеки – студенти денної і заочної форми навчання, викладачі і співробітники університету, абітурієнти. Щорічно підрозділами бібліотеки обслуговується близько 21 тисячі

користувачів. Фонд бібліотеки поповнюється за рахунок Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та нашого університету, обмінних фондів, благодійної, спонсорської підтримки та наукових праць викладачів університету. Найдавніші книги, що збереглися у фонді бібліотеки – «Разрядная книга», видана у 1850 році, енциклопедія Брокгауза (дореволюційне видання) у 82 томах, енциклопедичний словник братів Гранат, видання кінця 19-го та початку 20-го століть з історії, географії , астрономії, педагогіки, літературознавства та художньої літератури; книги з історії, географії, геології, математики, астрономії та інші видання 1870-1917рр. Різноманіття становлення і розвитку бібліотеки БДПУ протягом 80 років складалося і складається з повсякденної праці колективу в цілому і кожного співробітника окремо. Не забуваючи свого минулого, зберігаючи кращі традиції, вдячність тим, хто стояв біля джерел бібліотеки і працює зараз... Та якими би не були ресурси бібліотек, оснащення найсучаснішою технікою, найголовнішим залишається кадровий потенціал. Застосування сучасних інформаційних технологій змінило стандарти бібліотечної роботи. Розвиток будь-якої бібліотеки, як і будь-якої установи, залежить від людей, адже саме вони вкладають свій труд, знання, творчі здібності. Сучасний бібліотекар – це бібліограф і документознавець, інформаційний менеджер і справжній навігатор знань… Таке визначення цієї професії по-праву підходить кожному працівникові нашого колективу. Світлана Білокінь, завідувач бібліотеки БДПУ На фото: деякі експонати виставки


6 – це завжди Ювілей підбиття життєвих

підсумків на певному етапі і, як правило, чим більша перша цифра, тим вагомішими є досягнення. Не так давно свій ювілейний день народження святкувала доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних мов Інституту філології та соціальних комунікацій університету Людмила Опанасівна Чулкова. Понад 55 років вона віддала освітянській ниві, даруючи майбутнім педагогам радість пізнання. Народи лас я Людмила Опанасівна у великій, веселій та працелюбній родині робітників у селищі Солодча Волгоградської області. Шляхетність і витонченість Людмила успадкувала від батька – Опанаса Івановича, поляка за походженням, а витримка і терпіння їй передалися від матері – Ганни Матвіївни, донської козачки. Вона була п’ятою дитиною в родині, а її дитинство пройшло на берегах мальовничої Волги. Батьки Людмили намагалися прищепити дівчинці віру у себе, людяність та щирість, а ще вони мріяли, щоб їхня донька стала вчителем. Сьогодні професор Людмила Чулкова всіма своїми здобутками завдячує сім’ї, як першому життєвому університету, а

Ювіляри наші

Людина успіху, таланту й перемог попереду їх було багато… . Працелюбність, наполегливістьта допитливість проявилисяще в шкільні роки. Але найбільше вона захоплювалася німецькою мовою, любов до якої була і є в її серці завжди. У 1956 році Людмила вступає на факультет іноземних мов Харк і в с ь к о го   у н і верситету імені М. Каразіна, де отримує кваліфікацію вчителя німецької мови. За декілька місяців до отримання диплому Людмила Опанасівна поєднує своє життя із Олексієм Івановичем. Вони змогли зберегти свої почуття і бути взірцем для дітей та внуків, відсвяткувавши у минулому році золотий ювілей свого весілля. Енергійний, вишуканий, завжди готовий вислухати, порадити та підтримати Олексій Іванович завжди поряд. Після отримання диплому Людмила Чулкова їде за призначенням чоловіка спочатку до Архангельська, а згодом до Феодосії, де працює вчителем німецької мови в школі. Саме тут у нагоді стають притаманні їй риси характеру: бадьорість, витримка, весела вдача та терпіння. Переїзд до Бердянська у 1966 році ознаменувався початком творчих злетів. Свою науково-педагогічну діяльність Людмила Опанасівна розпочала у 1976 році, коли прийшла працювати до Бердянського державного педагогічного інституту ім. П. Д. Осипенко. У 1980 році починається новий етап у житті Людмили Опанасівни: працюючи викладачем кафедри іноземних мов, вона зацікавилася проблемою формування комунікативних умінь майбутнього вчителя. Сповнена натхнення,

Людмила вивчає досвід передових вітчизняних та зарубіжних педагогів, методистів та працює над створенням власної методики викладання німецької мови. У 1984 році Людмила Опанасівна блискуче захищає кандидатську дисертацію і отримує ступінь кандидата педагогічних наук. Завдяки організаторським здібностям та творчому потенціалу Людмила Опанасівна досягла вагомих результатів як у науковій так і в педагогічній діяльності: вона пройшла шлях від викладача кафедри іноземних мов до її завідувача. Саме період коли вона очолювала кафедру ( з 1985 по 2002 рр.) є вагомою сторінкою у її житті. Людмила Опанасівна завжди у творчому пошуку, проходячи наукове стажування в університетах Німеччини. Вона розширює коло своїх наукових інтересів, захопившись комунікативною педагогікою, зокрема історикопедагогічним аналізом феномену педагогічного спілкування. Саме ця проблема надихнула Людмилу Чулкову на нове дослідження. І ось у травні 2010 Людмила Опанасівна успішно захистила першу в історії кафедри докторську  дисертацію на тему «Теорія і практика підготовки вчителя до педагогічного спілкування у вищих навчальних закладах Німеччини» в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих Національної Академії педагогічних наук України. Сьогодні Людмила Чулкова – професор кафедри іноземних мов, автор понад 80 наукових праць, серед яких – 2 монографії… Вона систематично підвищує свій науково-методичний рівень, активно співпрацює з Гете-Інститутом у Німеччині, постійно бере участь у Міжнародних та Всеукраїнських конференціях, керує науковою роботою студентів, магістрантів, аспірантів, опонує кандидатські дисертації. Секрет свого на-

укового довголіття вбачає у наполегливій самоосвіті. Підгрунтям педагогічної майстерності та професіоналізму Людмили Чулкової є комунікативна компетентність, що їй притаманна, і яку вона впевнено формує у майбутніх учителів. Коли Людмила Опанасівна опиняється серед студентів, її очі світяться юнацьким запалом, вона поринає у вир молодості та завзяття. За вагомий внесок у розвиток вищої школи, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність та багаторічну сумлінну працю Л.О.Чулкова нагороджена срібним значком «За укріплення й розвиток німецько-радянської дружби», нагрудним знаком «Антон Макаренко». Має ювілярка нагороди і подяки і від Міністерства освіти і науки України, Запорізької облдержадміністрації, міської ради та ректорату БДПУ. Людмила Опанасівна – професіонал високого ґатунку, природжений методист, Викладач з великої літери, соціально активна, толерантна, небайдужа людина. Її життєве кредо: «То сонце вигляне, то знову туча, а нам одне – перемагать і жить». Людмила Опанасівна не лише вчений і педагог, вдома вона – гарна господиня, турботлива дружина, ніжна мама, весела і енергійна бабуся п’яти онучок. Вона справедливо може пишатися своїми синами Ігорем та Олегом. Ми радіємо за Вас, Людмило Опанасівно, і бажаємо Вам активного довголіття, невичерпної енергії, оптимізму, подальших творчих злетів!

Колектив кафедри іноземних мов БДПУ Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ


7

Вітаємо !

«ПРОФСПІЛКОВЕ ПОЛЕ» ВІТАЛІЯ ЛОЛИ Цими жовтневими днями виповнюється 30 років відтоді, як профспілковий комітет БДПУ очолив Віталій Григорович Лола. Наш кореспондент зустрілася з багатолітнім профспілковим лідером і попросила відповісти на кілька запитань. - У чому полягає сутність роботи профспілки? - Якщо одним реченням, то профспілка в нашому університеті за головну мету має захист трудового колективу та студентів. - Яким чином обирається голова та члени комітету профспілки? - Голова обирається від сту-

дентської молоді на факультетах - збирають конференцію, на якій вирішують, хто стане головою факультету чи інституту, а потім їх делегують до профспілкового комітету. Голова профспілки також обирається на конференції відкритим чи закритим голосуванням. Останнє було 2 вересня 2010 року, я одноголосно був обраний головою профспілки. - Ви знаходитесь на посаді голови профспілки вже тридцять років. Які зміни відбулися в профспілці з часів радянської влади до часів незалежної України? - З незалежністю України прийшла й незалежна профспілка. У нас з ректоратом є соціальне партнерство, у нас підписано ряд документів : «про співпрацю»,

«про захист і вирішення трудових питань та питань відпочинку». Профспілка - справді незалежна, адміністрація університету не втручається в її діяльніст, але ми

запрошуємо адміністрацію на свої засідання , збори, конференції, для того, щоб разом брати участь у вирішенні найрізноманітніших питань. - Як ви поєднуєте роботу в профспілці з діяльністю викла-

дача? - Я думаю, що мені це вдається. Я роблю все, щоб основний час роботи був присвячений профспілковому комітету, а мої вихідні дні були заповнені викладацькою практикою. Тому я успішно поєдную посаду голови профспілки та роботу викладача. - Якими нагородами вас відзначено за час роботи у профспілковому комітеті? - Я працюю з віддачею, з пер-

шого дня обирання і протягом тих п’яти років на які обирається голова, тому в мене є відзнаки. Остання нагорода, яку я отримав – «Почесна грамота Верховної

ради України», моя багаторічна робота відзначена двома «Почесними грамотами Запорізької обласної ради», двома «Почесними грамотами Центрального комітету профспілок», «Профспілковою відзнакою», «Почесною грамотою Федерації Профспілок»; маю звання «Заслужений працівник профспілки», «Відмінник освіти України» тощо. - З якими іншими профспілковими організаціями Ви співпрацюєте? - У нас тісна співпраця з профспілкою Національного Технічного Інституту (КПІ) – більше 10 років. Разом ми вирішуємо питання оздоровлення членів профспілки, протягом року викладачі, аспіранти, доктори наук перебувають у са-

наторії профілакторії КПІ, а влітку члени профспілки КПІ приїздять до нас. - Як проходить залучення людей до профспілкового руху? - Я особисто зустрічаюсь з майбутніми членами профспілки. Приймаємо до профспілки вже з першого курсу. Я сам роз’яснюю,

розповідаю, знайомлю зі статутом, з законами про профспілки і їх діяльність. Даю зрозуміти, що профспілка – це та незалежна добровільна організація, в яку можна вступити чи вийти без жодних проблем. 99% студентів є членами профспілки. Члени профспілки не розділяються за статусом : старшокурсник, першокурсник, двірник, професор, викладач чи до-

цент, усі вони – члени профспілки. - Що дає членство в профспілці? - У першу чергу соціальний захист. Немає такої людини, яка би звернулась до мене і не отримала надії на те,що її питання вирішиться. Бувають складні питання, дипломатично – компромісні, життєві та питання соціального захисту, але всі складнощі в розв’язанні проблем ми долаємо для покращення праці, відпочинку, оздоровлення членів профспілки. - І на останок, що ви можете побажати нашій газеті? - Я дуже хотів, щоб наше «Університетське Слово» й далі була тією газетою, яку хочеться читати, щоб в ній була інформація, яку не знайдеш в інших джерелах. Мені газета цікава тим, що ви над нею постійно працюєте, вона кращає з кожним випуском. Я думаю, що настане той час, коли «УС» буде заробляти гроші на своє удосконалення та розширення… Розмову вела Христина Єрофеєва, студентка кафедри соціальних комунікацій БДПУ На світлинах: Віталій Лола в різних «іпостасях»


...І остання сторінка цікава !

«ТВОЯ ВЕЛИЧНІСТЬ – УЧИТЕЛЬ!» –

ПІД ТАКОЮ НАЗВОЮ НАПЕРЕДОДНІ ДНЯ ВЧИТЕЛЯ ПРОХОДИЛА ТРАДИЦІЙНА УНІВЕРСИТЕТСЬКА ВИСТАВКА-КОНКУРС КВІТІВ проходила ця «пахуча» виставка в фойє головного корпусу університету, одразу привертаючи увагу кожного, хто навідувався сюди цього дня. Студенти майже кожного інституту чи факультету запропонували милуванням очей та суворим поглядам членів журі справжні витвори своїх молодих фантазій (дивіться фото). Всі учасники отримали невеликі заохочуючи «солодкі» призи, а справжні «квіткові митці» – переможці з Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, факультетів фізичного виховання, економіки та управління – чималі дарунки від профспілкового комітету БДПУ.

…А

НОВОГО ГОЛОВУ ОБРАЛИ!

М

ешканці гуртожитку БДПУ № 2 обрали собі нового голову Студентської ради. Вибори відбулися 25 вересня в актовій залі головного корпусу. Були присутні комендант Володимир Столярчук, вихователь Михайло Котелюх, ексголова Студентської Ради Ольга Беслік, провідний фахівець з виховної роботи Анетта Омельченко, голова комітету профспілки БДПУ Віталій Лола, а також студенти, що проживають у гуртожитку. Пропонувалось чотири кандидати: студенти 2 курсу соціально-гуманітарного факультету Кирило Косторной та Олена Кулик, студентка 3 курсу інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Ірина Халак та студент 3 курсу факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій Дмитро Саранчук. Кожний з них у кількох словах розказав про себе та ознайомив студентів зі своєю передвиборчою програмою. Після виступів мешканці гуртожитку прямим таємним голосуванням обирали свого лідера. Підрахунок голосів здійснювався у присутності всіх студентів. До складу виборчої комісії

увійшли: Ольга Трюхан (голова наукового сектору СР БДПУ), Валерія Хіора (студдекан ІСПКО), Максим Тюхта(студдекан ІППОМ), Вікторія Каліберда (студдекан ФФВ) та Ста-

ніслав Захаревич (Голова СР БДПУ та виборчої комісії). Голосування показало, що Дмитро Саранчук набрав 100 голосів, Ірина Халак – 58 голосів, Кирило Косторной – 56 голосів, Олена Кулик – 30 голосів. Таким чином, новим Головою Студентської Ради гуртожитку БДПУ № 2 стає Дмитро Саранчук. Привітавши його, я попросила відповісти на кілька запитань: - Що підштовхнуло тебе подати свою кандидатуру на пост голови Студентської ради гуртожитку?

- В минулому році я був головою соціально-побутового сектору, тому достатньо ознайомлений з усіма аспектами та труднощами. Напевно, це підштовхнуло мене спробувати свої сили в новому амплуа. - Ти набрав 100 голосів. Очікував, що більша частина мешканців гуртожитку проголосує саме за тебе? - Я сподівався, що студенти підтримають мене, але не очікував такої високої кількості голосів. - Які емоції ти відчував під час оголошення результатів голосування? - Мене в цей момент переповнювали різні емоції. Звичайно, було сильне хвилювання та страх. Але ззовні я здавався доволі спокійним. - Ти займав посаду голови соціально-побутового сектору. Хто цим буде займатися тепер? - Студент 2 курсу факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій Віталій Цикало. Він добре ознайомлений з планом роботи. - Які сектори входять до складу Студентської ради гуртожитку № 2 БДПУ? Чи будуть сформо-

Засновник і видавець – Бердянський державний педагогічний університет. Адреса редакції: 71118 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4. Телефон: (06153) 36-244. E-mail: univslovo@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію – ЗЗ № 1023-298 – Р від 31. 03. 2011 р. Головний редактор – Степан Герилів. Верстка і дизайн – Олег Барнінець, Олександр Степаненко.

вані нові? - До складу Студентської ради входять: соціально-побутовий, спортивний, інформаційний та культурно-масовий. У разі необхідності обов’язково сформуємо новий сектор. - Які заходи плануєш провести в цьому році? - У цьому навчальному році будуть проведені День Вчителя, Новий Рік, 8 Березня, День Закоханих, День Захисника Вітчизни, «Кулінар року»… Планую провести конкурс «Міс гуртожитку» та ретро- танці. Маю, також, інші ідеї, які поки що залишаються в таємниці. - Твої побажання мешканцям гуртожитку? - Успішного та активного навчального року, більше позитивних емоцій, яскравих моментів у житті в гуртожитку, хороших друзів та невичерпної енергії!

Кристина Корінець, кореспондент інформаційного відділу Студради БДПУ. На фото: Кристина Корінець та Дмитро Саранчук

Газету зверстано і віддруковано в редакційно-видавничому відділі БДПУ. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення затверджених до публікації текстів і не завжди поділяє позиції авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор. Обсяг 1 друк. арк. Наклад 1000 прим.

"Університетське Слово" №27  

Справжня студентська газета Бердянського державного педагогічного університету

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you