Issuu on Google+

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ НАУК ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “НАДІЇ НАЦІЇ”

Клініко­лабораторні та інструментальні константи  у клініці внутрішніх хвороб ДОВІДНИК  для студентів, лікарів­інтернів, терапевтів, сімейних лікарів за загальною редакцією академіка Академії наук ВО України д. мед. н.  професора Абрагамовича Ореста Остаповича

Видання  перше


ЛЬВІВ–2008 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ НАУК ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “НАДІЇ НАЦІЇ”

Клініко­лабораторні та інструментальні константи  у клініці внутрішніх хвороб ДОВІДНИК  для студентів, лікарів­інтернів, терапевтів, сімейних лікарів за загальною редакцією академіка Академії наук ВО України д. мед. н.  професора Абрагамовича Ореста Остаповича

Видання  перше


К 493

ББК 54.1я2+53.45я2 УДК 616.1/.4­072/.074 Абрагамович   О.О.  Клініко­лабораторні   та   інструментальні   константи   у  клініці внутрішніх хвороб: довідник для студентів вищих навчальних закладів  ІІІ­ІV рівнів акредитації, лікарів­інтернів, терапевтів, сімейних лікарів. Львів, 2008. – 196 с. Друк, тираж 1000 прим. Довідник   для   студентів   вищих   навчальних   закладів   ІІІ­ІV  рівнів  акредитації, лікарів­інтернів, терапевтів, сімейних лікарів. Рекомендовано   до   друку   Вченою   радою   Львівського   національного  медичного   університету   імені   Данила   Галицького,   протокол   №   3­ВР   від  25.04.2007 р.

Автори: Абрагамович   Орест   Остапович  –   академік   академії   ВО   України,   доктор  медичних   наук,   професор,   завідувач   кафедри   внутрішньої   медицини   №1  Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Абрагамович   Мар’яна   Орестівна  –   кандидат   медичних   наук,   асистент  кафедри   внутрішньої   медицини   №1   Львівського   національного   медичного  університету імені Данила Галицького. Абрагамович  Уляна Орестівна  – асистент кафедри внутрішньої медицини  №1   Львівського   національного   медичного   університету   імені   Данила  Галицького. Щербак   Лариса   Юріївна  –   старший   лаборант   кафедри   внутрішньої  медицини   №1   Львівського   національного   медичного   університету   імені  Данила Галицького.

Рецензенти: 


Дутка   Роман   Ярославович  –   доктор   медичних   наук,   професор,   завідувач  кафедри   пропедевтики   внутрішніх   хвороб   Львівського   національного  медичного університету імені Данила Галицького. Скляров   Євген   Якович   ­  доктор   медичних   наук,   професор,   завідувач  кафедри   поліклінічної   справи   Львівського   національного   медичного  університету імені Данила Галицького.

  Абрагамович О.О., 2008.

З М І С Т Стор.

Передмова……………………………………………

8

Умовні скорочення…………………………………

9

Розділ І

Антропометричні показники……………………..

14

Розділ ІІ

Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи……

24

1. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  системи кровообігу ………………………….….. 1.1. Серце……………………………………….…. 1.2. Мале коло кровообігу…………………….….. 1.3. Велике коло кровообігу…………………….... 1.4. Кровопостачання серця………………………

24 24 26 27 27


1.5. Провідна система серця……………………....

28

2. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  орґанів дихання…………………………………... 32 2.1. Легені………………………………………….. 2.2. Середостіння………………………………….. 3. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  орґанів шлунково­кишкового каналу ………… 3.1. Ротова порожнина…………………………….. 3.2. Стравохід……………………………………… 3.3. Шлунок………………………………………... 3.4. Дванадцятипала кишка………………………. 3.5. Підшлункова залоза………………………….. 3.6. Гепатобіліарна система………………………. 3.7. Тонка кишка…………………………………... 3.8. Товста кишка…………………………………..

32 35 36 36 36 37 38 38 39 41 42

4. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  сечовидільної системи ………………………….. 51


4.1. Нирки………………………………………….. 4.2. Сечоводи………………………………………. 4.3. Передміхурова залоза………………………… 4.4. Сім'яні міхурці…………………………………

51 52 52 52

5. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи орґанів кровотворної системи ………………….. 53 5.1. Кістковий мозок………………………………. 5.2. Селезінка……………………………………….

54 54

6. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  ендокринної системи…………………………….. 55 6.1. Гіпофіз………………………………………… 6.2. Епіфіз мозку (шишкоподібне тіло)………….. 6.3. Щитоподібна залоза………………………….. 6.3.1. Паращитоподібні залози………………. 6.4. Загруднинна залоза (тимус)………………….. 6.5. Надниркові залози……………………………..

55 57 58 58 59 59


7.   Анатомо­фізіолоґічні   та   клінічні   константи  кістково­суглобової системи……………………. 61 7.1. Опорно­руховий апарат……………………….

Розділ ІІІ

Константи лабораторних досліджень……………... 1. Дослідження крові………………………………… 1.1. Загальний аналіз ……………………………… 1.2. Біохімічне дослідження ……………………… 1.2.1. Вуглеводний обмін……………………... 1.2.2. Ліпідний обмін………………………….. 1.2.3. Білковий обмін………………………….. 1.2.4. Диспротеїнемічні тести………………… 1.2.5. Ферменти………………………………... 1.2.6. Піґменти…………………………………

61 69 69 69 79 79 80 82 85 85 89

1.2.7. Водно­сольовий і мінеральний обміни,  важкі метали, токсичні речовини……… 90 1.2.8. Система зсідання крові та фібриноліз…

91


1.2.9. Кислотно­лужний стан крові…………... 1.2.10. Гормони і медіатори крові……………. 1.2.11. Гормони тироїдного профілю………… 1.2.12. Показники стану імунної системи……. 1.2.13. Вітаміни………………………………… 1.2.14. Пухлинні маркери……………………… 2. Дослідження сечі…………………………………... 2.1. Загальний аналіз сечі………………………….. 2.1.1. Мікроскопічне дослідження осаду сечі... 2.1.2. Кількісне дослідження осаду сечі……… 2.1.3. Функціональне дослідження нирок……. 2.2. Біохімічне дослідження сечі…………………..

92 93 99 100 104 105 106 106 106 107 107 108

2.2.1. Вуглеводний, ліпідний та білковий  обміни……………………………………. 108 2.2.2. Ферменти…………………………………

110


2.2.3. Водно­сольовий і мінеральний обміни,  важкі метали, токсичні речовини……… 110 2.2.4. Гормони і медіатори……………………. 3. Дослідження кишкового вмісту…………………. 3.1. Копроґрама…………………………………….. 3.1.1. Мікроскопічне дослідження калу……… 3.1.2. Хімічний склад (в перерахунку на добову  кількість)………………………... 3.1.3. Склад мікрофлори кишки………………. 4. Дослідження шлункового соку…………………... 5. Дослідження жовчі…………………………………

6. Дослідження кісткового мозку (мієлоґрама)…... 7. Дослідження спинномозкової рідини……………

112 114 114 114 115 115 116 117

119 120

8. Дослідження синовіальної рідини колінного  суглоба……………………………………………… 122 9. Дослідження випітних рідин……………………..

123


10. Дослідження лімфатичних вузлів …………….. 11. Дослідження селезінки (спленоґрама)…………

Розділ ІV

Константи інструментальних обстежень………….

124 124 125

1. Константи інструментальних обстежень  системи кровообігу ………………………………. 125 1.1. Електрокардіографія………………………….. 1.2. Фонокардіографія……………………………... 1.3. Ехокардіоґрафія……………………………….. 1.4. Інтеґральна реографія…………………………. 1.5. Сфіґмоґрафія…………………………………… 1.6. Зондування серця……………………………… 1.7. Фонокардіографія……………………………... 1.8. Міокардіосцинтиґрафія……………………….. 1.9. Артеріальна осцилографія……………………. 1.10. Флебоґрафія………………………………….. 1.11. Капіляроскопія……………………………….

125 126 128 133 133 134 134 135 135 135 135


1.12. Функціональні методи дослідження системи  кровообігу……………………………………. 136 1.13. Вимірювання пульсу і артеріального тиску  крові……………………………………….…. 136 1.14. Вимірювання венозного тиску крові………..

137

2.   Константи   інструментальних   обстежень  системи орґанів дихання………………………… 137 2.1. Вимірювання легеневих об'ємів……………… 2.2. Спірографія……………………………………. 2.3. Пневмотахометрія…………………………….. 2.4. Показники обміну ґазів……………………….. 2.5. Рентґенолоґічне обстеження…………………..

137 138 138 138 139

3. Константи інструментальних обстежень орґанів  травної системи…………………………. 140 3.1. Фракційний метод дослідження секреції  шлунка…………………………………………. 140 3.2. Інтраґастральна рН­ метрія…………………….

141


3.3. Дослідження дуоденального  вмісту…………..

141

3.3.1. Мікроскопічне дослідження порцій  жовчі……………………………………... 142 3.3.2. Фази секреції жовчі……………………... 3.4.  Езофаґоґастродуоденофіброскопія……………

143 143

3.5. Компактна інфрачервона спектроскопія  (С13­дихальний тест)…………………………... 144 3.6. Рентґенолоґічне  дослідження………………….

144

3.6.1.  Холецистографія…………………………

144

3.6.2. Внутрішньовенна  холеґрафія…………...

144

3.6.3. Ендоскопічна ретроґрадна  холанґіоґрафія 

145

3.7. Ультразвукове дослідження черевної  порожнини……………………………………... 145 3.8. Зондування підшлункової  ��алози……………..

146

3.9. Комп'ютерна томоґрафія  печінки……………..

147

3.10. Радіонуклідна гепатоґрафія  …………………

147


3.11. Динамічна сцинтиґрафія печінки та  жовчних  шляхів………………………………………….

148

3.12.  Ректороманоскопія……………………………

148

3.13.  Колонофіброскопія……………………………

148

3.14. Балонна кімографія…………………………...

149

4. Константи інструментальних обстежень  сечовидільної системи……………………………. 149 4.1. Рентґеноґрафія…………………………………. 4.2. Радіонуклідна реноґрафія……………………... 4.3. Сцинтиґрафія нирок…………………………… 4.4. Цистоскопія…………………………………….. 4.4.1. Хромоцистоґрафія………………………. 4.5. Ультразвукове дослідження нирок…………… 4.6. Маґнітно­резонансна томоґрама………………

149 150 150 151 151 151 152

5. Константи інструментальних обстежень  кровотворної системи …………………………… 152


5.1. Пункція лімфатичних вузлів ………………… 5.2. Пункція селезінки…………………………….. 5.3. Пункція кісткового мозку…………………….

152 152 153

5.4. Дослідження тромбоцитно­судинного  гемостазу, коаґуляційного гемостазу,  механізмів згортання крові…………………… 153 5.5. Дослідження протизгортальних механізмів  крові……………………………………………. 153 5.6. Радіонуклідне дослідження кровотворних  орґанів……………………………………….…. 153 6. Константи інструментальних обстежень  ендокринної системи …………………………….. 154 6.1. Ультразвукове дослідження щитоподібної  залози………………………………………….. 154 6.2. Визначення йоднакопичувальної функції  щитоподібної залози …………………………. 154

6.3. γ ­топоґрафічне дослідження щитоподібної  залози  ………………………………………….

154


7.   Константи   інструментальних   обстежень  кістково­суглобової системи ……………………. 155 7.1. Рентґенолоґічне дослідження хребта ………... 7.2. Радіонуклідна діаґностика суглобів …………. 7.3. Пункція суглоба ……………………………….

8. Дослідження чутливої сфери .................................

155 157 158 158

8.1. Палестезіометрія (дослідження порогу  вібраційної чутливості)………………………. 158 8.2. Альґезіометрія………………………………… 8.3. Холодова проба………………………………..

158 158

8.4. Холодове тестування мікроциркуляторного  русла шкіри …………………………………… 159 8.5. Проба на реактивну гіперемію……………….. 8.6. Шкірна термометрія…………………………... 8.7. Тональна аудіометрія………………………….

159 159 159


8.8. Теплова проба …………………………………

Розділ V Розділ VІ

Ґеном людини ……………………………………….. Додаток……………………………………………….. 1. Основні хімічні компоненти орґанізму людини…. 2. Цікаво знати………………………………………… Використана література……………………………..

Довідник Абрагамович Орест Остапович Абрагамович Мар’яна Орестівна Абрагамович Уляна Орестівна Щербак Лариса Юріївна

Клініко-лабораторні та інструментальні константи у клініці внутрішніх хвороб

Комп’ютерний набір  Л. Ю. ЩЕРБАК

160 161 185 185 190 194


Верстка, комп’ютерний дизайн  Ю. Я. СКАКУН

Дизайнер обкладинки  О. ДИБА

Підписано до друку  25.04.2007. Формат 60× 84 1/16.  Папір офсетний №1. Гарнітура Times New Roman. Oфсетний друк. Фіз. арк. 27,5.  Тираж 1 000. Зам. №255­11. Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького

Передмова 


Кожен,   хто   займається   діаґностикою   та   лікуванням   хворих,   науково­ дослідною   та   педаґоґічною   діяльністю,   зустрічається   з   потребою   знати  клініко­лабораторні та інструментальні константи. Особливо   важливо   це   є   для   інтерністів,   які   в   силу   своїх   професійних  обов’язків   зобов’язані   володіти   великою   інформацією   з   різних  фундаментальних та клінічних дисциплін. Втримати це в пам’яті практично неможливо, тому довідникова література  такого змісту є вкрай необхідна. Враховуючи швидкість удосконалення діаґностичного процесу, дослідник,  практичний   лікар,   зобов’язані   володіти     інформацією,   яка   стосується   як  фундаментальних – достатньо статичних констант, так і найновіших методів  лабораторних   та   інструментальних   обстежень,   які   використовуються   для  виявлення   уражень   внутрішніх   орґанів,   але   за   останні   роки   потрібна  література не видавалася. Ми вважаємо за доцільне вперше видати довідник, в якому міститиметься  найновіша   інформація   щодо   клініко­лабораторних   та   інструментальних  констант, які необхідно знати досліднику, терапевту, сімейному лікарю в їхній  повсякденній роботі. Структура   довідника   передбачає   подання   анатомо­фізіолоґічної   та  клінічної інформації, яку зобов’язаний знати клініцист, відтак лабораторно­ інструментальних обстежень, починаючи від рутинних до найновіших. Для   зручності   всі   анатомо­фізіолоґічні,   клінічні   та   інструментальні  константи подаються за анатомічним принципом, який передбачає виділення  дев’яти   систем,   а   саме:   кровообігу,   дихальної,   травної,   сечовидільної,  кістково­суглобової,   ендокринної,   нервової,   кровотворної,   імунної.  Лабораторні   константи   класифіковані   за   біолоґічним   субстратом,   який  використовується для того чи іншого аналізу. Думаємо,   що   ця   праця   буде   корисна   як   на   додипломному,   так   і  післядипломному   етапі   навчання   всіх   фахівців,   які   працюють   в   царині  інтерністики, науковців, практикуючих терапевтів та сімейних лікарів. Будемо щиро вдячні за всі критичні зауваження, які нами врахуються в  наступному виданні. Завідувач кафедри  внутрішньої медицини №1  Львівського національного  медичного університету  імені Данила Галицького  академік Академії наук ВО України, доктор медичних наук, професор

О. О. Абрагамович  


РОЗДІЛ  І. АНТРОПОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ №  Назва показника п/п 1. Формула Брока: нормальна МТ

2.

Індекс Брока:

Показник Здорова людина повинна важити  стільки кґ, на скільки см її зріст  перевищує 1,0 м (100,0 см).  55,0­65,0 кґ (зріст від 155,0­165,0 см) Якщо зріст тіла 165,0­175,0 см  віднімають 105,0, а коли 176,0­185,0  см – 110,0. При визначенні МТ  допускаються коливання в межах  ±10,0%

Співвідношення маси тіла і  зросту визначають за  формулою:          МТ   (кг)        ×  100,0%

задовільна вгодованість 

           зріст (см)­100  90,0 ­ 100,0%

3.

Індекс Кетлє  (масо­ростовий індекс):      Ч      Ж

4.

Індекс Бруґша:

5.

Співвідношення загальної маси тіла  (г) і довжини тіла (см) 350­400 г/см 325­375 г/см

Індекс пропорційності між  зростом та обводом грудної  клітки:

норма

 (обвід грудної клітки   (см)   ×    100)   зріст (см) 50,0­55,0 

Індекс Піньє (міцність  статури):

Розраховується як різниця довжини  тіла (см) і суми маси тіла (кг) і  обводу грудної клітки на видиху (см) < 10 Від 10 до 20  Від 21 до 25 Від 26 до 35

міцна статура  хороша статура середня статура слабка статура дуже слабка статура  

> 36


6.

Індекс маси тіла:  норма

Розраховують за формулою: співвідношення маси тіла (кг) і  довжини тіла (м)2 Від 18,5 до 24,9

7.

Індекс Ерісмана  (індекс пропорційності  розвитку грудної клітки):      Ч      Ж

Розраховується як різниця обхвату  грудної клітки [у паузі між вдихом і  видихом (см)] і 1/2 довжини тіла (см)  > або = 5,8  > або = 3,3 

8.

Силовий індекс

Процентне відношення м'язової сили  кисті сильнішої руки до маси тіла 65,0­80,0% 48,0­50,0%

     Ч      Ж 9.

Життєвий індекс           Ч      Ж

10.

Відношення життєвої місткості  легенів (мл) до загальної маси тіла  (кг) 65­70 мл/кг 55­60 мл/кг

Росто­ваговий індекс (РВІ) Довжина тіла: 155­165 см 166­175 см 176­185 см > 185 см Маса тіла

= різниці довжини тіла (см) і 100 = різниці довжини тіла (см) і 105 = різниці довжини тіла (см) і 110 = різниці довжини тіла (см) і 115  Від 90,0%РВІ до 110,0% РВІ

Каліперометрія (визначення вмісту жирової тканини в орґанізмі)


№  Назва показника п/п 1. Вік < 12 років       Ч                                Ж      12­15 років       Ч                                Ж      16­17 років       Ч                                Ж      18­30 років       Ч                                Ж      31­50 років       Ч                                Ж      > 50 років         Ч                                Ж

Показник 7,0­13,0% 11,0­17,0% 7,0­14,0% 12,0­18,0% 8,0­14,0% 13,0­19,0% 9,0­15,0% 14,0­21,0% 11,0­17,0% 15,0­23,0% 12,0­19,0% 16,0­25,0%

Маса тіла хлопчиків, кґ Показник Вік 0 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 1 рік 15 міс. 18 міс. 21 міс. 2 роки 27 міс. 30 міс. 33 міс. 3 роки 3,5 роки 4 роки

Дуже  низький <2,7 <3,3 <3,9 <4,5 <5,1 <5,6 <6,1 <6,6 <7,1 <7,5 <7,9 <8,2 <8,5 <9,2 <9,7 <10,2 <10,6 <11,0 <11,4 <11,6 <12,1 <12,7 <13,4

Низький 2,7­2,9 3,3­3,6 3,9­4,2 4,5­4,9 5,1­5,5 5,6­6,1 6,1­6,6 6,6­7,1 7,1­7,5 7,5­7,9 7,9­8,3 8,2­8,6 8,5­8,9 9,2­9,6 9,7­10,2 10,2­10,6 10,6­11,0 11,0­11,5 11,4­11,9 11,6­12,3 12,1­12,8 12,7­13,5 13,4­14,2

Нижче за  середній 2,9­3,1 3,6­4,0 4,2­4,6 4,9­5,3 5,5­6,0 6,1­6,5 6,6­7,1 7,1­7,6 7,5­8,0 7,9­8,4 8,3­8,8 8,6­9,1 8,9­9,4 9,6­10,1 10,2­10,7 10,6­11,2 11,0­11,7 11,5­12,2 11,9­12,6 12,3­13,1 12,8­13,8 13,5­14,3 14,2­15,1

Середній 3,1­3,7 4,0­4,7 4,6­5,6 5,3­6,4 6,0­7,2 6,5­7,8 7,1­8,4 7,6­8,9 8,0­9,4 8,4­9,8 8,8­10,3 9,1­10,6 9,4­10,9 10,1­11,7 10,7­12,4 11,2­12,9 11,7­13,5 12,2­14,1 12,6­14,6 13,1­15,2 13,8­16,0 14,3­16,8 15,1­17,8

Вище за  середній 3,7­3,9 4,7­5,1 5,6­6,0 6,4­7,0 7,2­7,6 7,8­8,3 8,4­9,0 8,9­9,5 9,4­10,0 9,8­10,5 10,3­10,9 10,6­11,2 10,9­11,6 11,7­12,4 12,4­13,0 12,9­13,6 13,5­14,2 14,1­14,8 14,6­15,4 15,2­16,0 16,0­16,9 16,8­17,9 17,8­19,4

Високий 3,9­4,2 5,1­5,4 6,0­6,4 7,0­7,3 7,6­8,1 8,3­8,8 9,0­9,4 9,5­9,9 10,0­10,5 10,5­11,0 10,9­11,4 11,2­11,8 11,6­12,1 12,4­13,0 13,0­13,7 13,6­14,3 14,2­15,0 14,8­15,6 15,4­16,1 16,0­16,8 16,9­17,7 17,9­18,8 19,4­20,3

Дуже  високий >4,2 >5,4 >6,4 >7,3 >8,1 >8,8 >9,4 >9,9 >10,5 >11,0 >11,4 >11,8 >12,1 >13,0 >13,7 >14,3 >15,0 >15,6 >16,1 >16,8 >17,7 >18,8 >20,3


4,5 роки 5 років 5,5 років 6 років 6,5 років 7 років 8 років 9 років 10 років 11 років 12 років 13 років 14 років 15 років  16 років 17 років

<14,0 <14,8 <15,5 <16,3 <17,2 <18,0 <20,0 <21,9 <23,9 <26,0 <28,2 <30,9 <34,3 <38,7 <44,0 <49,3

14,0­14,9 14,8­15,7 15,5­16,6 16,3­17,5 17,2­18,6 18,0­19,5 20,0­21,5 21,9­23,5 23,9­25,6 26,0­28,0 28,2­30,7 30,9­33,8 34,3­38,0 38,7­43,0 44,0­48,3 49,3­54,6

14,9­15,9 15,7­16,8 16,6­17,7 17,5­18,8 18,6­19,9 19,5­21,0 21,5­23,3 23,5­25,6 25,6­28,2 28,0­31,0 30,7­34,4 33,8­38,0 38,0­42,8 43,0­48,3 48,3­54,0 54,6­59,8

15,9­18,8 16,8­20,0 17,7­21,3 18,8­22,6 19,9­23,9 21,0­25,4 23,3­28,3 25,6­31,5 28,2­35,1 31,0­39,9 34,4­45,1 38,0­50,6 42,8­56,6 48,3­62,8 54,0­69,6 59,8­74,0

18,8­20,3 20,0­21,7 21,3­23,2 22,6­24,7 23,9­26,3 25,4­28,0 28,3­31,4 31,5­35,1 35,1­39,7 39,9­44,9 45,1­50,6 50,6­56,8 56,6­63,4 62,8­70,0 69,6­76,5 74,0­80,1

20,3­21,6 21,7­23,4 23,2­24,9 24,7­26,7 26,3­28,8 28,0­30,8 31,4­35,5 35,1­39,1 39,7­44,7 44,9­51,5 50,6­58,7 56,8­66,0 63,4­73,2 70,0­80,1 76,5­84,7 80,1­87,8

>21,6 >23,4 >24,9 >26,7 >28,8 >30,8 >35,5 >39,1 >44,7 >51,5 >58,7 >66,0 >73,2 >80,1 >84,7 >87,8

Маса тіла дівчаток, кґ Показник Вік 0 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 1 рік 15 міс. 18 міс. 21 міс. 2 роки 27 міс. 30 міс. 33 міс. 3 роки 3,5 роки 4 роки

Дуже  низький <2,6 <3,3 <3,8 <4,4 <5,0 <5,5 <5,9 <6,4 <6,7 <7,1 <7,4 <7,7 <8,0 <8,6 <90,0 <9,7 <10,2 <10,6 <11,0 <11,5 <11,7 <12,3 <13,0

Низький 2,6­2,8 3,3­3,6 3,8­4,2 4,4­4,8 5,0­5,4 5,5­5,9 5,9­6,3 6,4­6,8 6,7­7,2 7,1­7,5 7,4­7,9 7,7­8,3 8,0­8,5 8,6­9,2 90,0­9,8 9,7­10,3 10,2­10,8 10,6­11,2 11,0­11,6 11,5­12,1 11,7­12,5 12,3­13,4 13,0­14,0

Нижче за  Середній середній 2,8­3,0 3,0­3,7 3,6­3,8 3,8­4,5 4,2­4,5 4,5­5,2 4,8­5,2 5,2­5,9 5,4­5,8 5,8­6,6 5,9­6,3 6,3­7,2 6,3­6,8 6,8­7,8 6,8­7,3 7,3­8,4 7,2­7,6 7,6­8,8 7,5­8,0 8,0­9,2 7,9­8,4 8,4­9,6 8,3­8,7 8,7­9,9 8,5­9,0 9,0­10,2 9,2­9,7 9,7­10,9 9,8­10,3 10,3­11,5 10,3­10,6 10,6­12,2 10,8­11,3 11,3­12,8 11,2­11,7 11,7­13,3 11,6­12,3 12,3­13,9 12,1­12,7 12,7­14,5 12,5­13,3 13,3­15,5 13,4­14,0 14,0­16,4 14,0­14,8 14,8­17,6

Вище за  середній 3,7­3,9 4,5­4,7 5,2­5,5 5,9­6,3 6,6­7,0 7,2­7,7 7,8­8,3 8,4­8,9 8,8­9,3 9,2­9,7 9,6­10,1 9,9­10,5 10,2­10,8 10,9­11,5 11,5­12,2 12,2­12,8 12,8­13,5 13,3­14,2 13,9­14,8 14,5­15,4 15,5­16,5 16,4­17,7 17,6­18,9

Високий 3,9­4,1 4,7­5,1 5,5­5,9 6,3­6,7 7,0­7,5 7,7­8,1 8,3­8,7 8,9­9,3 9,3­9,7 9,7­10,1 10,1­10,5 10,5­10,9 10,8­11,3 11,5­12,1 12,2­12,8 12,8­13,4 13,5­14,1 14,2­14,8 14,8­15,5 15,4­16,3 16,5­17,6 17,7­18,6 18,9­20,0

Дуже  високий >4,1 >5,1 >5,9 >6,7 >7,5 >8,1 >8,7 >9,3 >9,7 >10,1 >10,5 >10,9 >11,3 >12,1 >12,8 >13,4 >14,1 >14,8 >15,5 >16,3 >17,6 >18,6 >20,0


4,5 роки 5 років 5,5 років 6 років 6,5 років 7 років 8 років 9 років 10 років 11 років 12 років 13 років 14 років 15 років  16 років 17 років

<13,9 <14,7 <15,5 <16,3 <17,1 <17,9 <20,0 <21,9 <22,7 <24,9 <27,8 <32,0 <37,6 <42,0 <45,2 <46,2

13,9­14,8 14,7­15,7 15,5­16,6 16,3­17,4 17,1­18,3 17,9­19,4 20,0­21,4 21,9­23,4 22,7­25,0 24,9­27,8 27,8­31,8 32,0­38,7 37,6­43,8 42,0­46,8 45,2­48,4 46,2­49,2

14,8­15,8 15,7­16,6 16,6­17,7 17,4­18,7 18,3­19,7 19,4­20,6 21,4­23,0 23,4­25,5 25,0­27,7 27,8­30,7 31,8­36,0 38,7­43,0 43,8­48,2 46,8­50,6 48,4­51,8 49,2­52,9

15,8­18,5 16,6­19,7 17,7­21,1 18,7­22,5 19,7­23,8 20,6­25,3 23,0­28,5 25,5­32,0 27,7­34,9 30,7­38,9 36,0­45,4 43,0­52,5 48,2­58,0 50,6­60,4 51,8­61,3 52,9­61,9

18,5­20,3 19,7­21,6 21,1­23,1 22,5­24,8 23,8­26,5 25,3­28,3 28,5­32,1 32,0­36,3 34,9­39,8 38,9­44,6 45,4­51,8 52,5­59,0 58,0­64,0 60,4­66,5 61,3­67,6 61,9­68,0

20,3­21,5 21,6­23,2 23,1­25,1 24,8­27,1 26,5­29,3 28,3­31,6 32,1­36,3 36,3­41,0 39,8­47,4 44,6­55,2 51,8­63,4 59,0­69,0 64,0­72,2 66,5­74,9 67,6­75,6 68,0­76,0

>21,5 >23,2 >25,1 >27,1 >29,3 >31,6 >36,3 >41,0 >47,4 >55,2 >63,4 >69,0 >72,2 >74,9 >75,6 >76

Ріст хлопчиків, см Показник Вік 0 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 1 рік 15 міс. 18 міс. 21 міс. 2 роки 27 міс. 30 міс. 33 міс. 3 роки 3,5 роки 4 роки

Дуже  низький <46,5 <49,5 <52,6 <55,3 <57,5 <59,9 <61,7 <63,8 <65,5 <67,3 <68,8 <70,1 <71,2 <74,8 <76,9 <79,3 <81,3 <83,0 <84,5 <86,3 <88,0 <90,3 <93,2

Низький 46,5­48,0 49,5­51,2 52,6­53,8 55,3­56,5 57,5­58,7 59,9­61,1 61,7­63,0 63,8­65,1 65,5­66,8 67,3­68,2 68,8­69,1 70,1­71,3 71,2­72,3 74,8­75,9 76,9­78,4 79,3­80,3 81,3­83,0 83,0­84,9 84,5­87,0 86,3­88,8 88,0­90,0 90,3­92,6 93,2­95,5

Нижче за  Вище за  Дуже  Середній Високий середній середній високий 48,0­49,8 49,8­52,3 52,3­53,5 53,5­55,0 >55,0 51,2­52,7 52,7­55,6 55,6­56,5 56,5­57,3 >57,3 53,8­55,3 55,3­58,2 58,2­59,4 59,4­60,9 >60,9 56,5­58,1 58,1­60,9 60,9­62,0 62,0­63,8 >63,8 58,7­60,6 60,6­63,1 63,1­64,5 64,5­66,3 >66,3 61,1­62,3 62,3­65,6 65,6­67,0 67,0­68,9 >68,9 63,0­64,8 64,8­67,7 67,7­69,0 69,0­71,2 >71,2 65,1­66,3 66,3­69,8 69,8­71,1 71,1­73,5 >73,5 66,8­68,1 68,1­71,3 71,3­73,1 73,1­75,3 >75,3 68,2­69,8 69,8­73,2 73,2­75,1 75,1­78,8 >78,8 69,1­71,2 71,2­75,1 75,1­76,9 76,9­78,8 >78,8 71,3­72,6 72,6­76,2 76,2­78,0 78,0­80,3 >80,3 72,3­74,0 74,0­77,3 77,3­79,7 79,7­81,7 >81,7 75,9­77,1 77,1­81,0 81,0­83,0 83,0­85,3 >85,3 78,4­79,8 79,8­83,9 83,9­85,9 85,9­89,4 >89,4 80,3­82,3 82,3­86,5 86,5­88,3 88,3­91,2 >91,2 83,0­84,5 84,5­89,0 89,0­90,8 90,8­94,0 >94,0 84,9­86,1 86,1­91,3 91,3­93,9 93,9­96,8 >96,8 87,0­89,0 89,0­93,7 93,7­95,5 95,5­99,0 >99,0 88,8­91,3 91,3­96,0 96,0­98,1 98,1­101,2 >101,2 90,0­92,3 92,3­99,8 99,8­102,0 102,0­104,5 >104,5 92,6­95,0 95,0­102,5 102,5­105,0 105,0­107,5 >107,5 95,5­98,3 98,3­105,5 105,5­108,0 108,0­110,6 >110,6


4,5 роки 5 років 5,5 років 6 років 6,5 років 7 років 8 років 9 років 10 років 11 років 12 років 13 років 14 років 15 років  16 років 17 років

<96,0 <98,9 <101,8 <105,0 <108,0 <111,0 <116,3 <121,5 <126,3 <131,3 <136,2 <141,8 <148,3 <154,6 <158,8 <162,8

96,0­98,3 98,9­101,5 101,8­104,7 105,0­107,7 108,0­110,8 111,0­113,6 116,3­119,0 121,5­124,7 126,3­129,4 131,3­134,5 136,2­140,0 141,8­145,7 148,3­152,3 154,6­158,6 158,8­163,2 162,8­166,6

98,3­101,2 101,5­104,4 104,7­107,8 107,7­110,9 110,8­113,8 113,6­116,8 119,0­122,1 124,7­125,6 129,4­133,0 134,5­138,5 140,0­143,6 145,7­149,8 152,3­156,2 158,6­162,5 163,2­166,8 166,6­171,6

101,2­108,6 108,6­111,0 111,0­113,6 104,4­112,0 112,0­114,5 114,5­117,0 107,8­115,1 115,1­118,0 118,0­120,6 110,9­118,7 118,7­121,1 121,1­123,8 113,8­121,8 121,8­124,6 124,6­127,2 116,8­125,0 125,0­128,0 128,0­130,6 122,1­130,8 130,8­134,5 134,5­137,0 125,6­136,3 136,3­140,3 140,3­143,0 133,0­142,0 142,0­146,7 146,7­149,2 138,5­148,3 148,3­152,9 152,9­156,2 143,6­154,5 154,5­159,5 159,5­163,5 149,8­160,6 160,6­166,0 166,0­170,7 156,2­167,7 167,7­172,0 172,0­176,7 162,5­173,5 173,5­177,6 177,6­181,6 166,8­177,8 177,8­182,0 182,0­186,3 171,6­181,6 181,6­186,0 186,0­188,5

>113,6 >117,0 >120,6 >123,8 >127,2 >130,6 >137,0 >143,0 >149,2 >156,2 >163,5 >170,7 >176,7 >181,6 >186,3 >188,5

Ріст дівчаток, см Показник Вік 0 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 1 рік 15 міс. 18 міс. 21 міс. 2 роки 27 міс. 30 міс. 33 міс. 3 роки 3,5 роки 4 роки

Дуже  низький <45,8 <48,5 <51,2 <54,0 <56,7 <59,1 <60,8 <62,7 <64,5 <66,0 <67,5 <68,9 <70,1 <72,9 <75,8 <78,0 <80,1 <82,0 <83,8 <85,8 <89,0 <91,3 <94,0

Низький 45,8­47,5 48,5­50,3 51,2­53,3 54,0­56,2 56,7­58,4 59,1­60,8 60,8­62,5 62,7­64,1 64,5­66,0 66,0­67,5 67,5­69,0 68,9­70,1 70,1­71,4 72,9­74,5 75,8­77,1 78,0­79,5 80,1­81,7 82,0­83,5 83,8­85,7 85,8­87,6 89,0­90,8 91,3­93,5 94,0­96,1

Нижче за  Вище за  Дуже  Середній Високий середній середній високий 47,5­49,8 49,8­52,0 52,0­53,1 53,1­53,9 >53,9 50,3­52,1 52,1­55,0 55,0­56,1 56,1­57,3 >57,3 53,3­55,2 55,2­58,0 58,0­59,3 59,3­60,6 >60,6 56,2­57,6 57,6­60,7 60,7­61,8 61,8­63,6 >63,6 58,4­60,0 60,0­62,8 62,8­64,0 64,0­65,7 >65,7 60,8­62,0 62,0­65,1 65,1­66,0 66,0­68,0 >68,0 62,5­64,1 64,1­67,1 67,1­68,8 68,8­70,0 >70,0 64,1­65,9 65,9­69,2 69,2­70,4 70,4­71,9 >71,9 66,0­67,5 67,5­70,5 70,5­72,5 72,5­73,7 >73,7 67,5­69,1 69,1­72,0 72,0­74,1 74,1­75,5 >75,5 69,0­70,3 70,3­73,2 73,2­75,3 75,3­76,8 >76,8 70,1­71,5 71,5­74,7 74,7­76,5 76,5­78,1 >78,1 71,4­72,8 72,8­75,8 75,8­78,0 78,0­79,6 >79,6 74,5­76,0 76,0­79,1 79,1­81,5 81,5­83,4 >83,4 77,1­78,9 78,9­82,1 82,1­84,5 84,5­86,8 >86,8 79,5­81,2 81,2­84,5 84,5­87,5 87,5­89,5 >89,5 81,7­83,3 83,3­87,5 87,5­90,1 90,1­92,5 >92,5 83,5­85,4 85,4­90,1 90,1­92,4 92,4­95,0 >95,0 85,7­87,7 87,7­92,3 92,3­95,0 95,0­97,3 >97,3 87,6­89,8 89,8­94,8 94,8­97,0 97,0­99,7 >99,7 90,8­93,0 93,0­98,1 98,1­100,7 100,7­103,1 >103,1 93,5­95,6 95,6­101,4 101,4­103,5 103,5­106,0 >106,0 96,1­98,5 98,5­104,1 104,1­106,9 106,9­109,7 >109,7


4,5 роки 5 років 5,5 років 6 років 6,5 років 7 років 8 років 9 років 10 років 11 років 12 років 13 років 14 років 15 років  16 років 17 років

<96,8 <99,9 <102,5 <105,3 <108,1 <111,1 <116,5 <122,0 <127,0 <131,8 <137,6 <143,0 <147,8 <150,7 <151,6 <152,2

96,8­99,3 99,3­101,5 101,5­107,4 107,4­110,5 110,5­113,2 99,9­102,5 102,5­104,7 104,7­110,7 110,7­113,6 113,6­116,7 102,5­105,2 105,2­108,0 108,0­114,3 114,3­117,0 117,0­120,0 105,3­108,0 108,0­110,9 110,9­118,0 118,0­120,6 120,6­124,0 108,1­110,5 110,5­114,0 114,0­121,3 121,3­124,2 124,2­127,5 111,1­113,6 113,6­116,9 116,9­124,8 124,8­128,0 128,0­131,3 116,5­119,3 119,3­123,0 123,0­131,0 131,0­134,3 134,3­137,7 122,0­124,8 124,8­128,4 128,4­137,0 137,0­140,5 140,5­144,8 127,0­130,5 130,5­134,3 134,3­142,9 142,9­146,7 146,7­151,0 131,8­136,2 136,2­140,2 140,2­148,8 148,8­153,2 153,2­157,7 137,6­142,2 142,2­145,9 145,9­154,2 154,2­159,2 159,2­163,2 143,0­148,3 148,3­151,8 151,8­159,8 159,8­163,7 163,7­168,0 147,8­152,6 152,6­155,4 155,4­163,6 163,6­167,2 167,2­171,2 150,7­154,4 154,4­157,2 157,2­166,0 166,0­169,2 169,2­173,4 151,6­155,2 155,2­158,0 158,0­166,8 166,8­170,2 170,2­173,8 152,2­155,8 155,8­158,6 158,6­169,2 169,2­170,4 170,4­174,2

>113,2 >116,7 >120,0 >124,0 >127,5 >131,3 >137,7 >144,8 >151,0 >157,7 >163,2 >168,0 >171,2 >173,4 >173,8 >174,2

Окружність голови хлопчиків, см Показник Вік 0 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 1 рік 15 міс. 18 міс. 21 міс. 2 роки 27 міс. 30 міс. 33 міс. 3 роки 3,5 роки

Дуже  низький <32,5 <34,8 <36,9 <38,4 <39,6 <40,6 <41,5 <42,2 <42,8 <43,5 <44,0 <44,3 <44,6 <45,3 <46,0 <46,5 <47,0 <47,3 <47,5 <47,8 <48,0 <48,6

Низький 32,5­33,2 34,8­35,3 36,9­37,3 38,4­38,8 39,6­40,2 40,6­41,2 41,5­42,0 42,2­42,8 42,8­43,6 43,5­44,0 44,0­44,6 44,3­45,0 44,6­45,3 45,3­46,0 46,0­46,6 46,5­47,2 47,0­47,6 47,3­47,9 47,5­48,2 47,8­48,4 48,0­48,6 48,6­49,2

Нижче за  середній 33,2­34,0 35,3­36,0 37,3­38,0 38,8­39,5 40,2­40,8 41,2­42,0 42,0­42,7 42,8­43,7 43,6­44,2 44,0­44,8 44,6­45,4 45,0­45,9 45,3­46,2 46,0­46,7 46,6­47,3 47,2­47,7 47,6­48,1 47,9­48,5 48,2­48,8 48,4­49,2 48,6­49,5 49,2­49,9

Середній 34,0­35,5 36,0­37,9 38,0­40,3 39,5­41,6 40,8­42,9 42,0­44,0 42,7­45,3 43,7­46,1 44,2­46,8 44,8­47,4 45,4­48,0 45,9­48,6 46,2­49,1 46,7­49,5 47,3­49,9 47,7­50,3 48,1­50,5 48,5­50,8 48,8­51,1 49,2­51,3 49,5­51,5 49,9­52,0

Вище за  середній 35,5­36,5 37,9­39,0 40,3­40,9 41,6­42,5 42,9­43,8 44,0­45,0 45,3­46,0 46,1­47,0 46,8­47,7 47,4­48,3 48,0­48,8 48,6­49,3 49,1­49,8 49,5­50,3 49,9­50,7 50,3­51,0 50,5­51,3 50,8­51,7 51,1­52,0 51,3­52,3 51,5­52,6 52,0­53,0

Високий 36,5­37,7 39,0­39,8 40,9­41,8 42,5­43,3 43,8­44,5 45,0­45,9 46,0­46,7 47,0­47,7 47,7­48,4 48,3­49,0 48,8­49,6 49,3­50,0 49,8­50,7 50,3­51,3 50,7­51,6 51,0­52,0 51,3­52,3 51,7­52,7 52,0­53,0 52,3­53,3 52,6­53,5 53,0­54,0

Дуже  високий >37,7 >39,8 >41,8 >43,3 >44,5 >45,9 >46,7 >47,7 >48,4 >49,0 >49,6 >50,0 >50,7 >51,3 >51,6 >52,0 >52,3 >52,7 >53,0 >53,3 >53,5 >54,0


4 роки 4,5 роки 5 років 5,5 років 6 років 6,5 років 7 років 8 років 9 років 10 років 11 років 12 років 13 років 14 років 15 років  16 років 17 років

<49,0 <49,3 <49,6 <49,8 <50,0 <50,2 <50,4 <50,5 <50,8 <51,2 <51,5 <51,7 <51,9 <52,1 <52,3 <52,4 <52,5

49,0­49,6 49,3­49,8 49,6­50,1 49,8­50,4 50,0­50,6 50,2­50,8 50,4­51,0 50,5­51,4 50,8­51,7 51,2­52,0 51,5­52,3 51,7­52,6 51,9­52,8 52,1­53,0 52,3­53,2 52,4­53,4 52,5­53,5

49,6­50,2 49,8­50,4 50,1­50,7 50,4­51,0 50,6­51,2 50,8­51,4 51,0­51,6 51,4­52,0 51,7­52,5 52,0­52,8 52,3­53,2 52,6­53,5 52,8­53,7 53,0­54,0 53,2­54,3 53,4­54,4 53,5­54,6

50,2­52,4 50,4­52,7 50,7­53,1 51,0­53,5 51,2­54,0 51,4­54,3 51,6­54,5 52,0­55,0 52,5­55,5 52,8­56,0 53,2­56,3 53,5­56,7 53,7­57,3 54,0­57,5 54,3­57,8 54,4­57,9 54,6­58,0

52,4­53,4 52,7­53,8 53,1­54,2 53,5­54,5 54,0­54,8 54,3­55,0 54,5­55,3 55,0­55,8 55,5­56,3 56,0­56,7 56,3­57,2 56,7­57,7 57,3­58,1 57,5­58,5 57,8­58,8 57,9­59,0 58,0­59,1

53,4­54,3 53,8­54,6 54,2­55,0 54,5­55,5 54,8­55,7 55,0­55,8 55,3­56,0 55,8­56,6 56,3­57,2 56,7­57,7 57,2­58,2 57,7­58,8 58,1­59,2 58,5­59,6 58,8­60,0 59,0­60,1 59,1­60,2

>54,3 >54,6 >55,0 >55,5 >55,7 >55,8 >56,0 >56,6 >57,2 >57,7 >58,2 >58,8 >59,2 >59,6 >60,0 >60,1 >60,2

Окружність голови дівчаток, см Показник Вік 0 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 1 рік 15 міс. 18 міс. 21 міс. 2 роки 27 міс. 30 міс. 33 міс. 3 роки

Дуже  низький <32,0 <33,8 <35,6 <36,9 <38,2 <39,2 <40,1 <41,0 <41,6 <42,4 <42,8 <43,2 <43,5 <44,2 <44,9 <45,4 <46,0 <46,5 <47,0 <47,3 <47,6

Низький 32,0­33,0 33,8­34,8 35,6­36,3 36,9­37,7 38,2­38,9 39,2­39,9 40,1­40,8 41,0­41,7 41,6­42,3 42,4­42,9 42,8­43,5 43,2­43,9 43,5­44,2 44,2­45,1 44,9­45,7 45,4­46,1 46,0­46,6 46,5­47,0 47,0­47,5 47,3­47,9 47,6­48,1

Нижче за  середній 33,0­34,0 34,8­36,0 36,3­37,4 37,7­38,5 38,9­39,7 39,9­40,7 40,8­41,5 41,7­42,5 42,3­43,2 42,9­43,7 43,5­44,3 43,9­44,8 44,2­45,0 45,1­45,9 45,7­46,4 46,1­46,9 46,6­47,3 47,0­47,8 47,5­48,0 47,9­48,4 48,1­48,6

Середній 34,0­35,5 36,0­38,0 37,4­39,8 38,5­41,3 39,7­42,4 40,7­43,5 41,5­44,3 42,5­45,3 43,2­45,9 43,7­46,6 44,3­47,2 44,8­47,8 45,0­48,2 45,9­48,7 46,4­49,0 46,9­49,4 47,3­49,7 47,8­50,0 48,0­50,4 48,4­50,6 48,6­51,0

Вище за  середній 35,5­36,4 38,0­38,8 39,8­40,6 41,3­42,2 42,4­43,3 43,5­44,4 44,3­45,3 45,3­46,2 45,9­46,9 46,6­47,6 47,2­48,3 47,8­48,7 48,2­49,2 48,7­49,6 49,0­49,9 49,4­50,2 49,7­50,5 50,0­50,7 50,4­51,0 50,6­51,4 51,0­51,7

Високий 36,4­37,0 38,8­39,5 40,6­41,4 42,2­43,0 43,3­44,2 44,4­45,4 45,3­46,3 46,2­47,3 46,9­48,0 47,6­48,5 48,3­49,2 48,7­49,6 49,2­50,1 49,6­50,5 49,9­50,9 50,2­51,2 50,5­51,5 50,7­51,8 51,0­52,0 51,4­52,4 51,7­52,7

Дуже  високий >37,0 >39,5 >41,4 >43,0 >44,2 >45,4 >46,3 >47,3 >48,0 >48,5 >49,2 >49,6 >50,1 >50,5 >50,9 >51,2 >51,5 >51,8 >52,0 >52,4 >52,7


3,5 роки 4 роки 4,5 роки 5 років 5,5 років 6 років 6,5 років 7 років 8 років 9 років 10 років 11 років 12 років 13 років 14 років 15 років  16 років 17 років

<47,8 <48,0 <48,3 <48,5 <48,8 <49,0 <49,2 <49,4 <49,7 <50,0 <50,3 <50,4 <50,5 <50,6 <50,7 <50,8 <50,9 <51,0

47,8­48,3 48,0­48,6 48,3­48,9 48,5­49,1 48,8­49,4 49,0­49,6 49,2­49,8 49,4­50,0 49,7­50,3 50,0­50,6 50,3­50,8 50,4­51,0 50,5­51,2 50,6­51,4 50,7­51,5 50,8­51,6 50,9­51,7 51,0­51,8

48,3­49,0 48,6­49,3 48,9­49,7 49,1­50,0 49,4­50,2 49,6­50,3 49,8­50,6 50,0­50,7 50,3­51,0 50,6­51,3 50,8­51,5 51,0­51,7 51,2­51,9 51,4­52,0 51,5­52,1 51,6­52,2 51,7­52,3 51,8­52,4

49,0­51,5 49,3­51,9 49,7­52,3 50,0­52,5 50,2­52,7 50,3­52,8 50,6­53,0 50,7­53,3 51,0­53,6 51,3­53,9 51,5­54,1 51,7­54,3 51,9­54,6 52,0­54,8 52,1­55,0 52,2­55,2 52,3­55,3 52,4­55,4

51,5­52,3 51,9­52,7 52,3­52,9 52,5­53,2 52,7­53,5 52,8­53,7 53,0­53,9 53,3­54,1 53,6­54,4 53,9­54,6 54,1­54,8 54,3­55,0 54,6­55,2 54,8­55,5 55,0­55,7 55,2­55,9 55,3­56,0 55,4­56,1

52,3­53,2 52,7­53,5 52,9­53,8 53,2­54,0 53,5­54,2 53,7­54,5 53,9­54,6 54,1­54,8 54,4­55,2 54,6­55,4 54,8­55,6 55,0­55,8 55,2­56,1 55,5­56,4 55,7­56,4 55,9­56,7 56,0­56,9 56,1­57,1

>53,2 >53,5 >53,8 >54,0 >54,2 >54,5 >54,6 >54,8 >55,2 >55,4 >55,6 >55,8 >56,1 >56,4 >56,4 >56,7 >56,9 >57,1

Окружність грудей хлопчиків, см Показник Вік 0 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 1 рік 15 міс. 18 міс. 21 міс. 2 роки 27 міс. 30 міс. 33 міс.

Дуже  низький <31,7 <33,3 <35,0 <36,5 <38,1 <39,3 <40,6 <41,7 <42,7 <43,6 <44,3 <44,8 <45,3 <46,0 <46,5 <47,0 <47,6 <47,8 <48,2 <48,4

Низький 31,7­32,3 33,3­34,1 35,0­35,7 36,5­37,3 38,1­38,8 39,3­40,1 40,6­41,4 41,7­42,5 42,7­43,5 43,6­44,3 44,3­45,0 44,8­45,6 45,3­46,1 46,0­46,8 46,5­47,4 47,0­47,9 47,6­48,4 47,8­48,7 48,2­49,1 48,4­49,3

Нижче за  середній 32,3­33,5 34,1­35,4 35,7­37,0 37,3­38,4 38,8­39,8 40,1­41,1 41,4­42,4 42,5­43,4 43,5­44,4 44,3­45,2 45,0­46,0 45,6­46,6 46,1­47,0 46,8­47,9 47,4­48,6 47,9­49,1 48,4­49,5 48,7­49,9 49,1­50,3 49,3­50,5

Середній 33,5­36,0 35,4­38,0 37,0­40,0 38,4­42,1 39,8­43,5 41,1­45,0 42,4­46,3 43,4­47,5 44,4­48,5 45,2­49,3 46,0­50,0 46,6­50,8 47,0­51,2 47,9­51,9 48,6­52,4 49,1­52,9 49,5­53,2 49,9­53,5 50,3­53,9 50,5­54,2

Вище за  середній 36,0­36,8 38,0­38,9 40,0­40,8 42,1­43,1 43,5­44,5 45,0­46,2 46,3­47,6 47,5­48,9 48,5­49,9 49,3­50,7 50,0­51,5 50,8­52,2 51,2­52,8 51,9­53,7 52,4­54,3 52,9­54,7 53,2­55,1 53,5­55,6 53,9­55,8 54,2­56,1

Високий 36,8­37,3 38,9­39,4 40,8­41,6 43,1­43,8 44,5­45,7 46,2­47,7 47,6­49,0 48,9­50,1 49,9­51,1 50,7­52,0 51,5­52,8 52,2­53,6 52,8­54,3 53,7­55,0 54,3­55,6 54,7­56,0 55,1­56,4 55,6­56,8 55,8­57,3 56,1­57,7

Дуже  високий >37,3 >39,4 >41,6 >43,8 >45,7 >47,7 >49,0 >50,1 >51,1 >52,0 >52,8 >53,6 >54,3 >55,0 >55,6 >56,0 >56,4 >56,8 >57,3 >57,7


3 роки 3,5 роки 4 роки 4,5 роки 5 років 5,5 років 6 років 6,5 років 7 років  8 років 9 років 10 років 11 років 12 років 13 років 14 років 15 років 16 років 17 років

<48,6 <49,2 <50,0 <50,8 <51,3 <52,2 <53,0 <53,8 <54,6 <56,1 <57,7 <59,3 <61,1 <62,6 <64,7 <67,0 <70,0 <73,3 <77,0

48,6­49,7 49,2­50,3 50,0­51,2 50,8­52,0 51,3­52,8 52,2­53,5 53,0­54,4 53,8­55,2 54,6­56,2 56,1­58,0 57,7­59,6 59,3­61,4 61,1­63,0 62,6­65,0 64,7­66,9 67,0­68,6 70,0­72,6 73,3­76,1 77,0­80,1

49,7­50,8 50,3­51,5 51,2­52,4 52,0­53,3 52,8­54,0 53,5­55,0 54,4­56,0 55,2­57,0 56,2­57,9 58,0­60,0 59,6­61,9 61,4­63,9 63,0­66,0 65,0­68,0 66,9­70,2 68,6­73,1 72,6­76,3 76,1­80,0 80,1­82,9

50,8­54,6 51,5­55,0 52,4­55,8 53,3­56,9 54,0­58,0 55,0­59,1 56,0­60,2 57,0­61,3 57,9­62,3 60,0­64,8 61,9­67,1 63,9­69,8 66,0­72,1 68,0­74,9 70,2­78,2 73,1­81,8 76,3­85,7 80,0­89,9 82,9­92,2

54,6­56,4 55,0­57,1 55,8­58,0 56,9­59,0 58,0­60,0 59,1­61,3 60,2­62,5 61,3­63,8 62,3­65,1 64,8­67,9 67,1­70,6 69,8­73,6 72,1­76,2 74,9­79,0 78,2­82,2 81,8­86,2 85,7­90,1 89,9­93,6 92,2­95,5

56,4­58,2 57,1­59,0 58,0­59,9 59,0­61,2 60,0­62,6 61,3­63,8 62,5­65,1 63,8­66,4 65,1­67,9 67,9­70,8 70,6­73,8 73,6­76,8 76,2­79,8 79,0­82,8 82,2­87,0 86,2­91,0 90,1­94,2 93,6­97,0 95,5­98,4

>58,2 >59,0 >59,9 >61,2 >62,6 >63,8 >65,1 >66,4 >67,9 >70,8 >73,8 >76,8 >79,8 >82,8 >87,0 >91,0 >94,2 >97,0 >98,4

Окружність грудей дівчаток, см Показник Вік 0 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 1 рік 15 міс. 18 міс. 21 міс. 2 роки 27 міс. 30 міс. 33 міс.

Дуже  низький <30,8 <32,9 <34,6 <36,2 <38,1 <39,4 <40,6 <41,8 <42,8 <43,6 <44,3 <45,0 <45,5 <46,4 <47,1 <47,5 <47,8 <47,9 <48,0 <48,1

Низький 30,8­31,8 32,9­34,0 34,6­35,7 36,2­37,3 38,1­39,1 39,4­40,5 40,6­41,6 41,8­42,8 42,8­43,7 43,6­44,5 44,3­45,2 45,0­45,8 45,5­46,3 46,4­47,2 47,1­47,8 47,5­48,2 47,8­48,6 47,9­48,8 48,0­48,9 48,1­49,0

Нижче за  середній 31,8­33,2 34,0­35,3 35,7­37,2 37,3­38,7 39,1­40,4 40,5­41,7 41,6­42,9 42,8­44,0 43,7­44,9 44,5­45,6 45,2­46,2 45,8­46,8 46,3­47,3 47,2­48,1 47,8­48,7 48,2­49,1 48,6­49,5 48,8­49,8 48,9­49,9 49,0­50,1

Середній 33,2­35,7 35,3­37,4 37,2­39,1 38,7­40,5 40,4­42,1 41,7­43,5 42,9­44,9 44,0­46,0 44,9­46,9 45,6­47,8 46,2­48,1 46,8­49,3 47,3­49,9 48,1­50,8 48,7­51,3 49,1­51,9 49,5­52,5 49,8­53,0 49,9­53,3 50,1­53,7

Вище за  середній 35,7­36,4 37,4­38,1 39,1­40,0 40,5­41,2 42,1­43,2 43,5­44,6 44,9­46,1 46,0­47,2 46,9­48,3 47,8­49,3 48,1­50,1 49,3­50,8 49,9­51,4 50,8­52,3 51,3­52,9 51,9­53,5 52,5­54,0 53,0­54,5 53,3­55,0 53,7­55,5

Високий 36,4­37,0 38,1­39,0 40,0­40,9 41,2­42,8 43,2­44,3 44,6­45,8 46,1­47,2 47,2­48,5 48,3­49,8 49,3­51,0 50,1­52,0 50,8­52,7 51,4­53,3 52,3­53,9 52,9­54,5 53,5­55,0 54,0­55,6 54,5­56,2 55,0­56,8 55,5­57,2

Дуже  високий >37,0 >39,0 >40,9 >42,8 >44,3 >45,8 >47,2 >48,5 >49,8 >51,0 >52,0 >52,7 >53,3 >53,9 >54,5 >55,0 >55,6 >56,2 >56,8 >57,2


3 роки 3,5 роки 4 роки 4,5 роки 5 років 5,5 років 6 років 6,5 років 7 років 8 років 9 років 10 років 11 років 12 років 13 років 14 років 15 років  16 років 17 років

<48,2 <48,6 <49,2 <49,6 <50,4 <50,9 <51,5 <52,3 <53,2 <54,7 <56,3 <58,0 <59,8 <61,9 <64,3 <67,0 <70,0 <73,0 <75,4

48,2­49,1 48,6­49,5 49,2­50,4 49,6­51,0 50,4­51,6 50,9­52,2 51,5­53,0 52,3­53,8 53,2­54,6 54,7­56,3 56,3­58,0 58,0­60,1 59,8­62,2 61,9­64,5 64,3­66,8 67,0­69,6 70,0­72,9 73,0­75,9 75,4­78,0

49,1­50,3 49,5­51,0 50,4­51,6 51,0­52,3 51,6­53,0 52,2­53,9 53,0­54,8 53,8­55,5 54,6­56,3 56,3­58,2 58,0­60,0 60,1­62,0 62,2­64,4 64,5­67,2 66,8­70,0 69,6­73,0 72,9­76,2 75,9­78,8 78,0­80,7

50,3­54,0 51,0­54,3 51,6­55,1 52,3­55,9 53,0­56,9 53,9­57,8 54,8­58,6 55,5­59,8 56,3­61,0 58,2­64,5 60,0­68,1 62,0­71,3 64,4­74,5 67,2­77,6 70,0­80,9 73,0­83,5 76,2­85,5 78,8­87,1 80,7­88,0

54,0­56,0 54,3­56,2 55,1­56,9 55,9­57,8 56,9­58,8 57,8­60,0 58,6­61,2 59,8­62,4 61,0­63,7 64,5­67,6 68,1­71,4 71,3­75,5 74,5­78,6 77,6­81,9 80,9­85,0 83,5­87,6 85,5­89,3 87,1­90,6 88,0­91,1

56,0­57,6 56,2­57,8 56,9­58,6 57,8­59,7 58,8­61,0 60,0­62,2 61,2­63,6 62,4­64,8 63,7­66,6 67,6­70,6 71,4­75,1 75,5­78,8 78,6­82,3 81,9­86,0 85,0­88,0 87,6­91,0 89,3­92,6 90,6­93,9 91,1­94,6

>57,6 >57,8 >58,6 >59,7 >61,0 >62,2 >63,6 >64,8 >66,6 >70,6 >75,1 >78,8 >82,3 >86,0 >88,0 >91,0 >92,6 >93,9 >94,6


РОЗДІЛ ІІ. АНАТОМО­ФІЗІОЛОҐІЧНІ ТА КЛІНІЧНІ КОНСТАНТИ  1. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  системи кровообігу 1.1. Серце Основні форми серця №  Назва показника п/п 1. Нормальний тип

Показник Довга вісь ≈  = поперечній вісі

2.

«Крапельне серце»

Довга вісь набагато > поперечної

3.

Довге, вузьке серце

Довга вісь > поперечної

4.

Коротке, широке серце

Довга вісь <  поперечної

Розміри серця №  п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Назва показника Довжина Ширина Товщина (передньозадній розмір) Товщина стінки ПШ Товщина стінки ЛШ Товщина міжшлуночкової перетинки (SIV) Об’єм:   Ч               Ж Об’єм правого передсердя (RA) Об’єм   правого   шлуночка   (RV)   в   діастолі  (дорослі)

Показник 10,0 ­ 15,0 см  8,0 ­ 10,0 см 6,0 ­ 8,5 см 4 мм 8­10 мм 5­8 мм ≈  783 см3 ≈  560 см3 100­180 см3 150­240 см3


10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17.

Діаметр правого передсердно­ шлуночкового отвору Довжина сосочкових м’язів правого  передсердно­шлуночкового клапана Діаметр сосочкових м’язів правого  передсердно­шлуночкового клапана Об’єм лівого передсердя (LA) Об’єм лівого шлуночка (LV) Діаметр лівого передсердно­шлуночкового  отвору Довжина сосочкових м’язів лівого  передсердно­шлуночкового клапана Діаметр сосочкових м’язів лівого  передсердно­шлуночкового клапана

20­40 мм 5­30 мм 3­15 мм 110­130 см3 140­210 см3 15­30 мм 10­50 мм 2­25 мм

Маса серця №  Назва показника  п/п 1. Маса серця:      новонародженого      8­місячної дитини      дитини 2­3 року життя           Ч            Ж  2. Відношення маси серця до загальної маси тіла:   Ч            Ж 3. Маса міокарда лівого шлуночка:             Ч            Ж 4. Індекс маси:           Ч           Ж

Показник 23­37 г  46­74 г 69­111 г 300­332 г 253­270 г 1 : 170 1 : 180 135­183 г 95­ 141 г       71­94 г/м2 62­89 г/м2

Об’ємні співвідношення камер серця №  п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Назва показника  LV RV SIV Об’єм стінок Середній об’єм порожнини RV Товщина стінок (розслаблений стан): 

Показник 26,3% 23,2% 17,2% ≈  67,0% об’єму серця В 1,5 рази > LV


7.

     передсердь      RV      LV Щільність матеріалу стінки серця

3­4 мм 4­6 мм 7­11 мм ≈  1,06 г/см3

Стінки і судини серця №  Назва показника  п/п 1. Стінки всіх камер

Епікард, міокард, ендокард

2.

Діаметр кардіоміоцитів

10­20 мкм

3.

Довжина кардіоміоцитів

50­120 мкм

4.

Кардіоміоцити в міокарді шлуночків

75,0­80,0% 

5.

Кардіоміоцити в міокарді передсердь

55,0­75,0%

6.

Сполучний остов міокарді

10,0­15,0%

7.

Діаметр колаґенових волокон

0,5­5 мкм

8.

Питомий об’єм колаґенових волокон в  міокарді Діаметр артеріол

0,2­2,0%

15­20 мкм 6,0­9,0% об’єму капілярів

12.

Діаметр венул Діаметр прекапілярів, капілярів,  посткапілярів Діаметр кореня аорти

13.

Діаметр вінцевих артерій

В 10 разів < діаметра аорти

14.

900­2500 дин.с/см  (0,7­1,9 мм рт.ст. с/см) 700­3500 дин/см  (0,5­2,5 мм рт.ст./см) 130­150 см/с

19.

Периферійний опір (PR) артерій (в  спокої) Співвідношення приростів тиску і  об’єму Максимальна швидкість кровотоку в  початковій частині аорти (в спокої) Максимальна швидкість кровотоку на  рівні артерії стегна  Тиск крові в легеневій артерії в систолі  і діастолі Тиск крові в легеневих венах 

20.

Периферійний опір малого кола 

В   7   разів  <  ніж   великого 

9. 10. 11.

15. 16. 17. 18.

Показник

10­15 мкм

15 до 30 мм

Не > 100 см/с В 5 разів < ніж в аорті 6­9 мм рт.ст.


кровообігу

кола

1.2. Мале коло кровообігу № п/п 1. 2.

Назва показника Кров з ПШ Після проходження  через легені

Показник Поступає   у   легеневий   стовбур   (truncus  pulmonalis),   який   ділиться   на   праву   і   ліву  легеневі артерії Артеріальна   кров   по   4­х   легеневих   венах  поступає у ЛП і далі у ЛШ

1.3. Велике коло кровообігу № п/п 1.

Назва показника

Показник

З ЛШ

Кров поступає в аорту. 3 відділи аорти:   1)  aorta   ascendens   (висхідна);   2)   arcus   aortae  (дуга аорти); 3) aorta descendens (низхідна)

2.

Від аорти

Відходять   гілки,   які   постачають   кров'ю   усі  внутрішні   орґани.   Кров   повертається   до  серця   через   V.   cava   superior   (верхню  порожнисту вену) і Vena cava inferior (нижню  порожнисту вену), які впадають у ПП

1.4. Кровопостачання серця № п/п 1. 2.

Назва показника

Показник

Від аорти

Відходять дві коронарні артерії (ліва і права)

Ліва коронарна  артерія

Відходить від лівої пазухи аорти, проходить  між   легеневою   артерією   і   лівим   вушком  передсердя і ділиться на дві гілки: передню  міжшлуночкову і огинаючу; постачає кров’ю  ліву половину серця, всю передню і частину  задньої стінки ПШ, а також передній відділ  міжшлуночкової перегородки


3.

Права коронарна  артерія

Починається   від  правої   пазухи   аорти   і  постачає   кров’ю   праву   половину   серця,  міжпередсердну перегородку і задню частину  міжшлуночкової.   Кінцеві   гілки   правої  коронарної   артерії   анастомозують   з  кінцевими гілками лівої

4.

Вени серця

Впадають у коронарний синус або  безпосередньо у ПП і ПШ

1.5. Провідна система серця № п/п 1.

Назва показника

Показник

Розміри синоатріального вузла 

2 х 5 х 15 мм

2.

Розмір атріовентрикулярного вузла

1 х 3 х 8 мм

3. 4. 5.

Довжина пучка Гіса Діаметр пучка Гіса Довжина і діаметр ніжок

6.

Діаметр периферійних розгалужень пучка  Гіса

До 10 мм ≈  1 мм В 1,5 раза < довжини і  діаметра пучка Гіса ≈  0,1 мм

7.

Швидкість проведення електричного  імпульса

2­5 м/с

Огляд, пальпація №  Назва показника  п/п 1. Огляд 2.

Пальпація

Показник Ділянка серця не змінена. Пульсація судин шиї не  помітна Відчувається   верхівковий   поштовх   у   V  міжребер'ї   на   1   см   досередини   від   лівої  серединно­ключичної   лінії   (Linea  medioclavicularis   sinistra),   середньої   висоти,  помірної сили і резистентності, площею ≈  4 см2


Перкусія №  п/п

Назва показника 

1.

Нижня межа

2.

Права межа

3.

Ліва межа

4.

Верхня межа

Показник Відносна тупість серця На рівні VI­го ребра Розташована на 1,0 см назовні від правого краю  грудини (утворена ПП) в IV міжребер'ї На   1,0­1,5   см   досередини   від   лівої  середньоключичної   лінії   L.   medioclavicularis  sinistra (утворена ЛШ) і збігається з верхівковим  поштовхом На ІІІ­му ребрі (утворена конусом a. pulmonalis і  вушком   лівого   передсердя)   по   L.   parasternalis  sinistra Абсолютна тупість серця

1.

Права межа

По лівому краю грудини в IV міжребер'ї

2.

Ліва межа

На   1­1,5   см   досередини   від   межі   відносної  тупості серця

3.

Верхня межа

На  нижньому   краю  IV  реберного   хряща  у   місці  його прикріплення до краю грудини

4.

Межі судинного  пучка

По краях грудної кістки, поперечник судинного  пучка становить 5­6 см у ІІ­му міжребер'ї справа і  зліва

Аускультація серця Місця проекції клапанів серця №  Назва показника  п/п 1. Мітральний  клапан 2 Тристулковий  клапан 3. 4.

Показник

Місце прикріплення до грудної кістки хряща IV­ го лівого ребра За   грудиною,   майже   посередині   між   місцями  прикріплення хрящів V­го правого та III­го лівого  ребер Півмісяцеві  За хрящем  III­го лівого ребра біля самого краю  клапани   легеневої  грудини артерії Півмісяцеві  Посередині    грудини   на    рівні    III­іх  реберних 


клапани  аорти

хрящів

Класичні точки та порядок вислуховування  клапанів серця № п/п 1.

Назва показника I точка

2.

II точка

3.

III точка

4.

IV точка

5.

V точка (точка  Боткіна­Ерба)

Показник Верхівка   серця   в   V   міжребер'ї   на   1,5   см  досередини   від   середньо­ключичної   лінії,  вислуховуються   звуки   з   мітрального   клапана  ­  ділянка верхівкового поштовху II   міжребер'я   біля   правого   краю   грудини,  вислуховуються звуки з аортального клапана II   міжребер'я   біля   лівого   краю   грудини,  вислуховуються звуки з клапана легеневої артерії Біля   основи   мечоподібного   відростка  грудини,  вислуховуються звуки з тристулкового клапана Місце   прикріплення   III­IV   ребер   зліва   від   краю  грудини   (проекція   мітрального   клапана),  вислуховуються звуки з аортального клапана

Тони серця № п/п 1.

Назва показника

Показник

І­й тон  (систолічний) І ­а пауза 

= 0,11 сек., короткий більш сильний звук, виникає  під час систоли після тривалої паузи  = 0,2 сек.

3.

ІІ­й тон  (діастолічний);

4.

ІІ­а пауза 

=   0,072   сек.,   більш   слабкий   і   коротший   звук,  утворюється   під   час   діастоли   після   короткої  паузи = 0,43 сек.

5.

Частота серцевих  скорочень

2.

72­74 за хв.


6.

ІІІ­й тон

7.

IV­й тон

Виникає   через   0,15­0,12   сек.   від   початку   1­го  тону, зумовлений коливаннями, які з'являються у  разі   швидкого   пасивного   наповнення   шлуночків  кров'ю з передсердь під час діастоли серця. Тон  тихий, рідко вислуховується, чітко виявляють на  ФКҐ Вислуховується   у   кінці   діастоли   шлуночків,  пов'язаний з їх швидким наповненням за рахунок  скорочення   передсердь.   Тон   тихий,   рідко  вислуховується, чітко виявляють на ФКҐ

Компоненти 1­го тону № п/п 1.

Назва показника

Показник

Клапанний  (основний)

Коливання і закриття стулок  атріовентрикулярних клапанів у фазі  ізометричного скорочення серця

2.

М'язовий 

3.

Судинний

Коливання   міокарда   в   період   ізометричного  скорочення серця Коливання початкових відділів аорти і легеневої  артерії при розтягненні їх кров'ю у фазі вигнання

4.

Передсердний

5.

Вислуховується

Коливання,   яке   виникає   внаслідок   скорочення  передсердь ­ з цього компонента і починається  1­й   тон   (систола   передсердь   передує   систолі  шлуночків) Над   верхівкою   серця,   збігається   з   верхівковим  поштовхом (якщо він пальпується) або з пульсом  на аорті чи сонній артерії

Компоненти ІІ­го тону № п/п 1.

Назва показника Клапанний 

2.

Судинний

3.

Вислуховується

Показник Захлопування півмісяцевих стулок клапанів аорти  та легеневої артерії Коливання стінок початкових відділів аорти і  легеневої артерії Над основою серця


Аускультація артерій і вен № п/п 1.

І­й тон

2.

ІІ­й тон

3.

Над стегновими  артеріями Над венами

4.

Назва показника

Показник Вислуховується   над   сонними,   підключичними  артеріями, зумовлений напруженням артеріальної  стінки   при   її   розширенні   під   час   проходження  пульсової хвилі Вислуховується   над   сонними,   підключичними  артеріями, проводиться на ці артерії від клапанів  аорти Вислуховується один систолічний тон Тони і шуми не вислуховуються

2. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  орґанів дихання 2.1. Легені №  Назва показника п/п 1. Права легеня 2. Ліва легеня 3. Кровопостачання

Показник Ділиться на 3 частки і 10 сеґментів Ділиться на 2 частки і 9 сеґментів Венозна кров з верхньої і нижньої порожнистих  вен   попадає   у   ПП   і   далі   у   ПШ,   а   потім   через  легеневий стовбур і його гілки в легені. Кожному  бронху відповідає гілка легеневої артерії, яка йде  разом   з   бронхами   і   розпадається   на   легеневі  капіляри, які обвивають альвеоли. На цьому рівні  проходить   обмін   ґазів,   після   чого   збагачена  киснем артеріальна кров поступає з капілярів у  вени легень. Кожна легеня має дві легеневі вени ­  верхню   і   нижню,   які   впадають   у   ЛП,   звідки  багата   на   кисень   кров   надходить   у   лівий  шлуночок   і   потім   у   велике   коло   кровообігу.  Стінки бронхів та інтерстиціальна тканина легені  постачаються   артеріальною   кров'ю   з  бронхіальних артерій


4.

Частота дихання

12­18 за 1 хв.

4 групи трахеобронхіальних лімфатичних вузлів №  Показник  п/п 1. Внутрішньолегеневі 2.

Бронхопульмональні

3. 4.

Трахеобронхіальні Паратрахеальні

Місце розташування Розташовані в паренхімі легень і місцях  розділення бронхів Лежать у ділянці воріт і кореня легень, у кутах  поділу головного і часткових бронхів Розташовані в місці біфуркації трахеї Розташовані вздовж трахеї

Огляд, пальпація, перкусія №  Назва показника п/п 1. Огляд 2.

Пальпація

3.

Перкусія

Показник Грудна   клітка   нормостенічної   форми.   Обидві  половини беруть однакову участь в акті дихання Грудна клітка не болюча, еластична, резистентна;  голосове   тремтіння   проводиться   однаково   на  симетричних ділянках  Ясний легеневий перкусійний звук

Порівняльна перкусія №  Назва показника п/п 1. Над правою  верхівкою 2. 3. 4.

У ІІ­ІІІ­му  міжребер'ях зліва Над верхніми  частками У правій 

Показник Перкусійний звук тихіший і коротший, оскільки  вона дещо нижче від лівої верхівки (за рахунок  більш короткого правого бронха) Перкусійний звук тихіший і коротший за рахунок  близького розташування серця Перкусійний   звук   тихіший   і   коротший   у  порівнянні з нижніми за рахунок різної товщини  повітровміщуючої легеневої тканини Перкусійний звук тихіший і коротший за рахунок 


підпахвовій  западині

близького   розташування   печінки,   окрім   того,  зліва   до   діафраґми   та   легені   прилягає   шлунок,  дно якого заповнене повітрям і при перкусії дає  гучний   тимпанічний   звук  (півмісяцевий   простір  Траубе)  ­  тому   у   лівій   підпахвовій   западині  перкусійний звук стає більш гучним (резонанс з  повітрям шлунка), з тимпанічним відтінком

Топоґрафічна перкусія №  Назва показника п/п 1. Верхні межі

2.

Поля Креніґа

3.

Нижні межі

4.

Рухливіст��  легеневих країв

Показник Визначаються як спереду, так і позаду. У нормі  верхівки виступають  над  ключицями на  3­4 см.  Позаду   ­   на   рівні   остистого   відростка   VII  шийного хребця Зони   ясного   легеневого   звуку   над   верхівками  легень;   ширина   цих   полів   визначається   по  передньому краю трапецієвидного м'яза і складає  в середньому 5­6 см (від 3 до 8 см) Визначаються   зверху   донизу   по   умовно  проведених вертикальних  топоґрафічних  лініях.  Нижня   межа   правої   легені   по   парастернальній,  середньоключичній   лініях,   збоку   ­   по   передній,  середній   та   задній   пахвовій  лініях;   позаду   ­   по  лопатковій та біляхребетній лініях Визначають   за   умови   максимального   вдиху   та  видиху справа ­ по середньоключичній, середній  аксилярній   та   лопатковій   лініях,   зліва   ­   по  середній аксилярній та лопатковій лініях

Лінії  перкусії № п/п 1. 2. 3.

Назва лінії Білягрудинна (L. parasternalis) Середньоключична  (L. medioclavicularis) Передня пахвова    (L. axillaris anterior)

Справа

Зліва

Нижній край V ребра

­

Нижній край VI ребра

­

Нижній край VII  ребра  

Нижній край VII  ребра


4. 5. 6. 7. 8.

Середня пахвова    Нижній край VIII  Нижній край VIII  (L. axillaris media) ребра ребра Задня пахвова     Нижній край IX ребра  Нижній край IX  (L. axillaris posterior) ребра Лопаткова          Верхній край Х ребра  Верхній край Х  (L. scapularis) ребра Біляхребетна        На рівні остистого відростка XI грудного  (L. paravertebralis) хребця Екскурсія нижнього краю легені ­ 6­8 см по L. axillaris media

Аускультація Головні дихальні шуми №  Дихальні шуми п/п 1. Над гортанню,  трахеєю і великими  бронхами

2.

Характеристика

Ларинґеальний, трахеальний або бронхіальний  дихальний шум ­   нагадує звук "х", при цьому  видих   гучніший,   довший,   ніж   вдих  (проходження   повітря   через   голосову   щілину  внаслідок   коловороту   повітря   при   вдиху   над  голосовими зв'язками, при видиху ­ під ними)    Інші ділянки грудної  М'який,   дуючий,   ніби   присмоктуючий   звук,  клітки який нагадує звук "ф" ­ він сильніший і довший  на вдиху, слабший і коротший ­ на видиху

3.

Везикулярне  дихання

4.

Слабке   везикулярне  дихання

На   початку   вдиху,   у   першій   третині,   звук  слабший,   потім   швидко   збільшується,   а   з  початком   видиху   знову   слабшає   і   чути   його  тільки   у   першій   третині   видиху.   Найкраще  вислуховується   на   передній   поверхні   грудної  клітки, особливо у підключичних ділянках. На  другому   місці   ­   підлопаткові   ділянки,   далі   ­  нижня   половина   підпахвової   западини,   нижні  краї легень Вислуховується   над   верхівками   легень.  Зліва   дихання   дещо   ясніше   (близькість  шлункового   повітряного   міхура).   Справа  видих більш виражений (широкий і короткий  головний бронх)


Особливі форми везикулярного дихання №  Форми дихання п/п 1. Пуерильне

2.

Характеристика Дихання вислуховується у дітей до 12­14 років  ­   це   різко   виражене   везикулярне   дихання   з  чітким   видихом   (тонка,   еластична   грудна  клітка, відносна вузькість бронхів)

Переривчасте  (сакадоване)

Дихання   у   вигляді   ряду   коротких   вдихів,   які  перериваються   такими   ж   короткими   паузами,  видих ­ безперервний 

2.2. Середостіння №  Відділи п/п 1. Верхній

2.

Передній

3.

Середній

4.

Задній

Характеристика Знаходяться   проксимальні   відділи   трахеї   і  стравоходу, загрудинна залоза, дуга аорти та її  маґістральні гілки, грудна лімфатична протока,  ліва і права плечоголовні вени Між   перикардом   і   грудиною   розміщуються  дистальний   відділ   вилочкової   залози,   жирова  тканина, лімфатичні вузли Містить   перикард,   серце,   внутрішньо­ перикардіальні   відділи   великих   судин,  біфуркацію   трахеї   і   головні   бронхи,   легеневі  артерії та вени, біфуркаційні лімфатичні вузли Розміщені стравохід, нисхідний відділ грудної  аорти, грудна лімфатична протока, симпатичні  й парасимпатичні (блукаючі) нерви, лімфатичні  вузли

3. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  орґанів  шлунково­кишкового  каналу 3.1. Ротова порожнина №  п/п

Назва показника

Показник


1.

Слина

2.

Виділення слини

3.

Три пари слинних залоз

Тягуча   рідина   без   кольору   і   запаху,   до  складу   якої   входять   вода   (95,5­99,0%),  орґанічні та неорґанічні речовини Безперервне, 0,1­0,3 мл за 1 хв., за добу  – 1000­1200 мл Привушні, підщелепні, під’язикові

4.

Привушні залози

Маса ≈  30 г, виділяють серозну слину

5.

Підщелепні та під’язикові

6.

Ферменти слини

7.

Іннервуються слинні залози

8.

Центри слиновиділення

Маса  ≈   5   г,   виділяють   змішану   слину,  яка містить менше білка і більше слизу  (муцину) Амілаза   (птіалін)   і   мальтаза,   які  розщеплюють крохмаль до ґлюкози Парасимпатичними нервами (секреторні)  і симпатичними нервами (трофічні) Розташовані   у   довгастому   мозку.  Бульбарні   відділи   реґулюються  функцією кори головного мозку

3.2. Стравохід №  Назва показника п/п 1. Ширина стравоходу

Показник 21­33 мм,  нерівномірна 

2.

Довжина

≈  25 см

3.

Фізіолоґічні звуження

4.

Фізіолоґічні розширення

На   початку,   на   висоті   перехрестя   з  дугою аорти і лівим головним бронхом,  у   місці   проходження   через   отвір  діафраґми Верхнє та нижнє

5.

Швидкість руху твердої їжі

8­9 сек.

6.

Швидкість руху рідкої їжі

1­2 сек.

3.3. Шлунок №  Назва показника п/п 1. Довжина шлунка

Показник ≈  25­30 см 

2.

Ширина шлунка

12­14 см

3.

Ємкість шлунка:      при народженні 

7 см3


4. 5. 6. 7.

8.

     у 1­й місяць       до кінця 1­го року       у віці від 4 до 7 років       в 9­12 років       у дорослої людини Товщина стінки в  пілоричному відділі Товщина стінки в  антральному відділі Патолоґічне потовщення  стінки Артеріальне  кровопостачання Форма шлунка 

90­100 см3 0,3 л 0,9 л ≈  1,5 л ≈  2­2,5 л 2­3 мм (max = 4­6 мм) 3­4 мм (max = 6­8 мм) > 8 мм Здійснюється   від   гілок   черевного  стовбура   аорти.   Вени   відповідають  розміщенню артерій і притокам ворітної  вени Різноманітна:   бичачого   рога,   гачка,  сифона, витягнутого гачка Дно,   тіло,   синус   (нижня   частина),  антральний відділ і воротар Містяться в дні і тілі шлунка

9.

Частини шлунка

10.

Головні й обкладкові  залози шлунка

11.

Пілоричні залози

12.

Маса слизової оболонки  шлунка

13.

Кількість залоз, які  продукують шлунковий  сік

≈   35 млн.

14.

Шлунок виділяє

≈  2 л шлункового соку впродовж доби

15.

Шлунковий сік містить

0,4% соляної кислоти (HCl) 

16.

На 1 мм2  оболонки  шлунка знаходиться

≈  100 залоз, які виділяють шлунковий  сік

Розташовані в антральному та  пілоричному відділах ≈  100 г

3.4. Дванадцятипала кишка №  Назва показника п/п 1. Довжина  

Показник 25­30 см

2.

Діаметр 

≈  5 см

3.

Ємкість

200 мл


4.

5.

5.

Розташування

У   вигляді   підкови,   яка   оточує   головку  ПЗ:   верхня   горизонтальна   її   частина  відходить   від   середньої   лінії,  повертається   вертикально,   потім  переходить   у   нижню   горизонтальну  частину,   утворюючи   загин   і  переплітаючись з головкою ПЗ Початковий відділ ДПК Має   вигляд   трикутника,   основа   якого  повернена до воротаря, має тонкі стінки,  дуже   рухома,   легко   розширюється   ­  цибулина (bulbus duodeni) Задньовнутрішнє   півколо  Фатерів сосочок, в який відкриваються  вертикальної частини ДПК загальна жовчна протока і протока ПЗ

3.5. Підшлункова залоза №  Назва показника п/п 1. Маса

70­80 г

2.

Ширина

≈  4 см

3.

Товщина

3­4 см

4. 5. 5.

Довжина Складається Розміщення 

16­20 см З головки, тіла і хвоста На 5,0­6,0 см нижче мечовидного  відростка

6.

Віддаль від передньої  черевної стінки:      нормостеніки      астеніки      гіперстеніки Передньозадній розмір  головки Товщина шийки Товщина тіла Краніокаудальний   розмір  тіла в саґітальній площині Передньозадній   розмір  хвоста Краніокаудальний   розмір  хвоста Візуалізація  Вірсунґової  протоки у здорових осіб Передньозадній   розмір  Вірсунґової протоки

7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

Показник

3,7± 0,72 см (2,6­5,3 см) 2,6 см  До 9,5 см До 2,0­2,5 см 0,7 ­ 1,2 см 0,8 ­ 2,1 см 3,0± 0,6 см 1,5 ­ 2,0 см 3,6± 1,2 см 50,0­86,0% 0,8 до 2,0 мм


15.

16.

Діаметр протоки:      в ділянці хвоста      в ділянці тіла       в ділянці головки Кровопостачання

1,0­1,7 мм 2,4­2,6 мм 2,8­3,3 мм Здійснюється   гілками   артерій,   з   яких  печінкова   (a.   hepatica)   постачає   кров'ю  велику   частину   головки,   верхня  мезентеріальна (a. mesenterica superior) ­  головку і тіло, селезінкова (a. lienalis) ­  тіло і хвіст. Вени ПЗ проходять спільно з  артеріями   і   впадають   у   верхню  мезентеріальну (v. mesenterica superior) і  селезінкову вени, по яких кров відтікає у  ворітну вену (V. portae)

3.6. Гепатобіліарна система №  Назва показника п/п 1. Маса печінки

1300­1800 г

2.

Довжина печінки

25,0­30,0 см

3.

Ширина печінки

15,0­20,0 см

4.

Висота печінки 

9,0­14,0 см

5.

Розміри печінки (за  Курловим):        L. medioclavicularis  dextra  L. mediana anterior        по лівій реберній дузі Будова печінки

6.

Показник

9,0 см  8,0 cм 7,0 см Поділяють на праву та ліву частки, які  розділені   порожнистою   веною,   що  міститься   приблизно   вздовж   лінії,   яка  проходить через ворота печінки. Частки  поділяються   на   8   сеґментів.   Кожний  сеґмент складається із центральної вени  і   радіально   розташованих   капілярів­ синусоїдів,   відокремлених   один   під  одного   пластинками   печінкових   клітин  (гепатоцитів), які містять жовчні канали  і   периферійні   тракти   ворітної   вени.  Основна   частина   сполучнотканинної  строми   печінки   міститься   у   трактах 


7.

8.

9. 10. 11.

12. 13. 14.

15.

ворітної   вени.   Вони   починаються   від  воріт   печінки,   поступово   розходяться  паренхімою   печінки,   містять   гілки  печінкової артерії, ворітної вени, жовчні  протоки, головні лімфатичні судини. На  нижній,   вісцеральній,   поверхні   печінки  міститься   коротка   поперечна   глибока  борозна   ­   її   ворота,   де   проходять  печінкова артерія, ворітна вена, жовчна і  лімфатична протоки Жовчний тракт Починається жовчними капілярами, які є  складовими   частинами   печінкових  клітин.   Внутрішньопечінкові   жовчні  протоки   поступово   зливаються,  утворюючи   праву   та   ліву   печінкові  протоки.   Після   виходу  за   межі   печінки  вони сполучаються, утворюють загальну  протоку,   яка   після   злиття   з   вивідною  міхуровою   протокою   стає   загальною  жовчною протокою Довжина   загальної   жовчної  12,0   см,     складається   з   тонкостінної  протоки широкопорожнинної   проксимальної  частини   і   товстостінної   вузько­ порожнинної   дистальної   частини,  охопленої  сфінктером.  Загальна  жовчна  протока впадає у ДПК Передньозадній   розмір  8,1­10,6 см правої частки по середньо­ ключичній лінії  Товщина лівої частки по  5,6­8,2 см серединній лінії Краніокаудальний розмір: правої частки 10,5± 1,5 см (max=12,6 см)  лівої частки 8,3± 1,6 см (max=10,9 см) Довжина печінки в  17,0± 0,23 см (14­19 см) поперечній площині Довжина правої частки 13,8± 0,17 см (11­15 см) Кут,   утворений   передньою  та   вентральною   поверхня­ ми: лівої частки Не >450         правої частки Не >750 Кровопостачання  Здійснює   власна   печінкова   артерія   (a.  hepatica   propria),   яка   відходить   від  загальної   печінкової   артерії   (a.   hepatica  communis), а та, у свою чергу, від truncus  coeliacus.   Ворітна   вена   (V.   portaе) 


16.

Внутрішньопечінкові  жовчні шляхи

17.

Венозне відтікання

18.

Жовчний міхур

утворюється   злиттям   верхньої  мезентеріальної і селезінкової вен (місце  формування   ­   позаду   головки   ПЗ).   По  ній здійснюється відтікання крові з усіх  відділів травного каналу, ПЗ і селезінки.  В   ділянці   воріт   печінки   ворітна   вена  ділиться на праву і ліву гілки Розміщені за ходом гілок ворітної вени і  співпадають з її розгалуженнями. Права і  ліва   печінкові   протоки,   зливаючись  разом   в   ділянці   воріт   печінки,  утворюють   загальну   печінкову  протоку,  яка   після   впадіння   в   неї   міхурової  протоки називається загальною жовчною  протокою   (Ductus  choledochus),   що  впадає у ДПК  Здійснюється   печінковими   венами,   які  утворюються   злиттям   часткових   і  сеґментарних   вен.   Печінкові   вени  утворюють три стовбури, які впадають у  нижню   порожнисту   вену   (V.   cava  inferior) Грушоподібний   мішечок,   тіло   і   шийка  якого   тягнуться   до   воріт   печінки;  міхурова   протока   з'єднується   із  загальною печінковою протокою

3.7. Тонка кишка №  Назва показника п/п 1. Довжина

≈  6 м

2.

Діаметр

2,5­3,0 см

3.

Товщина стінки тонкої  кишки:       в нормі        під час скорочування Артеріальне  кровопостачання

4.

Показник

2­3 мм 4­5 мм Здійснюють інтестинальні гілки верхньої  мезентеріальної   артерії,   які   широко  анастомозують   між   собою   і   утворюють  аркади   першого,   другого   і   третього  порядків.   Відтікання   крові   проходить  через   вени,   які   супроводжують  однойменні артерії і впадають у верхню 


5.

Позаклітинне травлення

6.

Пристінкове травлення

7.

Моторна функція 

мезентеріальну   вену,   яка   бере   участь   у  формуванні V. portae Ферментативне   розщеплення   речовин,  яке   відбувається   в   порожнині   травного  каналу.   Розщеплення   білків,   жирів,  вуглеводів до простих речовин, які крізь  епітелій   кишок   потрапляють   у   кров   і  лімфу Відбувається   за   допомогою   ферментів,  фіксованих   на   мембрані   мікроворсинок  клітинної   облямівки   епітелію   тонкої  кишки.   Проходить   гідроліз   продуктів  розщеплення   білків,   вуглеводів,   жирів,  забезпечуються   умови   для   асиміляції  кінцевих продуктів розщеплення Забезпечується   парасимпатичними   та  симпатичними волокнами

3.8. Товста кишка №  Назва показника п/п 1. Довжина

1,5­2,0 м

2.

Діаметр

5,0­8,0 см

3.

Товщина прямої кишки

2,4­8,0 мм

4.

Складається

5. 6. 7.

Показник

З   сліпої   кишки   з   червоподібним  відростком,   висхідної,   низхідної,   попе­ речної   ободової,   сигмоподібної,   прямої  кишки з розширенням, відхідника Кровопостачання   правої  Здійснюють   судини,   які   відходять   від  половини верхньої   мезентеріальної   артерії:   a.  ileocolica, a. colica dextra i a. colica media Кровопостачання   лівої  Постачається   кров'ю   з   нижньої  половини   товстої   кишки  мезентеріальної артерії (низхідна і сиґмоподібна) Відтікання крові Здійснюється однойменними з артеріями  венами у верхню і нижню мезентеріальні  вени, які беруть участь у формуванні V.  portae

Функції орґанів травної системи


№ п/п 1.

Орґани  травної  системи Губи і  щоки

2.

Зуби 

3. 

Язик 

4.

Піднебіння

5. 

Слинні  залози

Травні секрети та їх компоненти 

Слина:   вода,   мінераль­ ні   та   орґанічні   речови­ ни,   амілаза,   мальтаза,  лужна   та   кисла  фосфатази,   ґлобуліни,  альбуміни,   лізоцим,  муцин 

6. 

Глотка 

7.

Стравохід  Слиз

Основні травні функції Приймають   участь   у   захопленні  їжі   і   утримують   її   в   ротовій  порожнині   для   пережовування.  При   участі   рецепторів  визначають структуру їжі. Щічні  м’язи   беруть   участь   в   процесі  жування  Подрібнюють їжу, завдяки чому,  збільшується   поверхня   їжі,   на  яку діють ферменти Приймає   участь   у   жуванні.  Сприяє   формуванню   харчової  грудочки,   проштовхує   її   до  глотки для ковтання. Забезпечує  сприйняття смакових відчуттів  Тверде   піднебіння   допомагає  подрібнити   і   розм’якшити   їжу.  М’яке   піднебіння   закриває  прохід  у   носову порожнину  при  ковтанні  Сприяє   утворенню   харчової  грудочки   та   ослизнює   її,   що  зменшує   тертя   при   ковтанні.  Зволожує   ротову   порожнину.  Слинна   амілаза   починає  розщеплення вареного крохмалю  до розчинних сахаридів мальтози  і   декстрину.   Мальтаза   починає  розщеплювати   вуглеводи   до  моносахаридів. Розчиняє їжу, що  обумовлює виникнення смакових  відчуттів.   Сприяє   запобіганню  карієсу. Створює  умови для мінерального обміну в  емалі зубів Приймає   участь   у   ковтанні   при  вході   харчової   грудочки,  проштовхує   її   з   ротової  порожнини у стравохід Сприяє просуванню їжі з глотки  у шлунок 


8.

Шлунковий   сік:   вода,  орґанічні   та   неорґаніч­ ні   речовини,   HСl,  пепсин,   ґастриксин,  желатиназа,   ліпаза;  ґастрин,   гістамін   та  інші біолоґічно активні  речовини;   слиз,   внут­ рішній фактор Кастла Тонка  Сік  Ліберкюнових  та  кишка Бруннерових  залоз:  вода,   мінеральні   та  орґанічні   речовини,  ентерокіназа,   пептида­ зи,   ґлюкозидази,   ліпа­ зи,   слиз,   секретин,  холецистокінін,   ҐІП   та  інші   гормони   АПУД­ системи  Підшлун­ Підшлунковий   сік:  кова залоза вода,   мінеральні   та  орґанічні   речовини,  бікарбонати,   протеази,  ґлюкозидази,   ліпази,  нуклеаза,   слиз,   гормо­ ни АПУД­системи

Зберігає, зігріває, перемішує їжу.  Здійснює початкове розщеплення  білків.   Реґулює   рівномірне  поступлення їжі в тонку кишку.  Захищає   подальші   відділи  травного   каналу   від  бактеріальної   інвазії   за   рахунок  кислого середовища

Печінка

Печінкова   жовч:   вода,  мінеральні   та  орґанічні  речовини,   ферменти,  холестерин,   жовчеві  кислоти   і   барвники,  слиз Жовчевий  Міхурова жовч:  міхур сконцентрована  печінкова жовч

Переводить   жири   в   розчинну   у  воді   форму.   Знешкоджує  токсичні   речовини.   Нейтралізує  шлункову   кислотність   лужною  бікарбонатною   секрецією.  Стимулює процеси всмоктування Зберігає   і   концентрує   жовч,  вивільняє її при травленні

13.

Товста  кишка

14.

Пряма  кишка

Всмоктує   солі   і   воду   з  перетравленої їжі. Бере участь в  синтезі вітамінів В12  і К завдяки  діяльності   мікрофлори.   Формує  калові маси Виводить   тверді   залишки   за  допомогою акту дефекації через  анальний отвір

9.

10.

11.

12.

Шлунок

Сік   товстої   кишки:  вода,   мінеральні   та  орґанічні   речовини,  слиз

Місце   інтенсивного   хімічного  травлення   і   всмоктування  більшості   води   і   поживних  речовин

Приймає   участь   у   перетворенні  поживних   речовин   у  легкозасвоювані   сполуки.  Секретує   багато   травних  ферментів,   які   діють   на   білки,  вуглеводи   і   жири,   нейтралізує  шлункову   кислотність   лужною  бікарбонатною секрецією 


Ферменти травних залоз та їх роль в процесах травлення № п/п

Орґан

1. Слинні  залози

Амілаза

Опти­ мальний  рН  активації  6–8

Мальтаза

6–8

Фермент

2. Шлункові  Пепсиноґен залози (пепсин А) 

1,5–2,0

Ґастриксин (пепсин С)

3,0–3,5

Парапепсин  (желатиназа) Ренін (хімозин) Ліпаза 3. Залози  тонкої  кишки

5–6

5

Ентерокіназа

7–9

Ліпази,  фосфоліпаза, холінестераза

7–9

γ ­амілаза

7–9

Функція  Каталізує розщеплення  полісаха­ридів до дисахаридів  (крохмаль на мальтозу та  декстрини). Інактивується HСl  шлунка.  Розщеплює мальтозу і сахарозу до  моносахаридів  Активується   HСl   шлунка.   Роз­ щеплює   білки   до   пептидів   і  пептонів.   Секретується   кардіаль­ ними   та   власними   залозами  шлунка. Розщеплює   білки   до   пептидів.  Секретується   пілоричними   зало­ зами   та   в   проксимальній   частині  дванадцятипалої кишки.  Розріджує   желатин,   розщеплює  білки сполучної тканини. При рН  5,6 дія ферменту пригнічується. Розщеплює   казеїн   молока   в   при­ сутності   йонів   Са2+  з   утворенням  параказеїну   та   сироваткового  білка.  У   немовлят   розщеплює   жири  грудного молока  Активує   трипсиноґен   до  трипсину. Розщеплюють   жири   до   жирних  кислот та ґліцерину. Розщеплює   полісахариди   (крох­ маль, ґлікоґен), завершує гідроліз  α­декстринів та оліґосахаридів.


4. Підшлун­ кова  залоза 

Лактаза

7–9

Мальтаза Сахараза

7–9 7–9

Пептидази  (ґліцил­ лейцин,  ґліцинвалін  депептидази) Лужна  фосфатаза

7–9

Нуклеаза α­амілаза

7–9 6–7

Трипсиноґен

7–9

Хімотрип­  син Карбоксипо­ ліпептидази  А та В Ліпаза

7–9

Фосфоліпа­  за А Фосфодіес­ тераза–рибо­ нуклеаза Дезоксири­ бонуклеаза Проеластаза

7–9

7–9

7–9 7–9

7–9 7–9 7–9

Розщеплює   лактозу   до   ґлюкози   і  ґалактози. Розщеплює мальтозу до ґлюкози. Розщеплює сахарозу, мальтозу до ґлюкози і фруктози. Розщеплюють   поліпептиди   до  амінокислот. 

Розщеплює   ефірні   зв’язки   у  моноестераз   фосфорної   кислоти  (фосфосерин,   нуклеотиди,  холінфосфатиди тощо). Розщеплює нуклеїнові кислоти Розщеплює крохмаль до мальтози  та інших дисахаридів. Активується  ентерокіназою   у  трипсин.   Розщеплює   білки   до  пептидів.   Активує   хімотрипсино­ ґен в хімотрипсин. Розщеплює   білки   до   пептидів   та  амінокислот. Розщеплюють   в   білках   та   пепти­ дах   кінцеві   зв’язки   і   звільняють  амінокислоти. Розщеплює   нейтральні   жири   до  жирних кислот. Розщеплює   фосфоліпіди   до   жир­ них кислот.  Здійснює   ґліколіз   рибонуклеїно­ вої кислоти. Гідролізує дезоксирибонуклеїно­ ву кислоту. Гідролізує   пептидні   зв’язки  проліну. Активується трипсином 


Локалізація і характер дії реґуляторних пептидів  верхніх відділів травного каналу (за Бароном Дж.Х., Муді Ф.Г., 1985) № п/п 1. 2.

Гуморальна  речовина Ґастрин Секретин

3.

Холецистокінін

4. 5.

Панкреатичний  поліпептид Соматостатин

6. 7.

Бомбензин Енкефаліни

8.

Тиротропін

Локалізація

Характер  дії

Антрум ДПК, проксимальний  відділ порожньої  кишки ДПК, проксимальний  відділ порожньої  кишки ПЗ

Циркуляційний гормон Циркуляційний гормон

ПЗ, антральний відділ  шлунка Шлунок, тонка кишка Антральний відділ  шлунка, ПЗ, ДПК Антральний відділ  шлунка, ПЗ, ДПК

Місцевий тканинний  гормон Нейротрансмітер Нейротрансмітер

Циркуляційний гормон Циркуляційний гормон

Нейротрансмітер

Види клітин шлункових залоз та їх функції № Типи  Коротка анатомогістоло­ п/п клітин ґічна характеристика 1. Поверхневі Вистеляють   внутрішню  мукоцити поверхню   шлунка.  Призматичної   або   цилінд­ ричної   форми.   Злущуються  в   просвіт   і   замінюються  малодиференційованими  клітинами 2. Шийкові  Локалізуються   в   шийковій  мукоцити  частині залоз – кардіаль­них,  власних, пілоричних. Мають  кубічну   або   призматичну  форму 3.  Обкладко­ Розташовані в ділянці дна та  ві (паріє­ тіла   власних   залоз.  тальні)  Неправильної   округлої  клітини;  форми.   Мають   розгалужену 

Функція Секреція   лужного   секрету,  який   вкриває   поверхню  слизової   оболонки   для  захисту   її   від   дії   аґресивних  факторів – хлористоводневої  кислоти та пепсинів Секреція   слизу   нейтральної  реакції.   Є   попередниками  реґенерації   ґландулоцитів  шлунка  Секреція   кислоти,   пепсиноґен викликає  

хлористоводневої  яка   активує    в   пепсин,  денатурацію   і 


син.: паріє­ систему   внутрішньо­ тальні  клітинних канальців екзокрино­ цити)  

4. Головні  клітини

Розташовані в ділянці дна та  тіла власних залоз

5.  Ендокрин­ ні клітини

Поодиноко   локалізуються  між   головними   клітинами   в  ділянці дна та тіла залози. До них відносяться клітини  – G, D, D1, P, PP, ECL, EC,  А.

набухання   білка,   має  антибактерійну   дію,  стимулює   секрецію   підшлун­ кової   залози,   посилює   мото­ рику   шлунка,   реґулює  виділення   ґастрину   і  серотоніну із G­ та ЕС­клітин  Секреція   ферментів:   пепси­ ноґен,   ґастриксин   –  розщеплюють   білки   до  пептонів, протеїдів, пептидів;  желатиназа   –   розріджує  желатину;   ренін   (хімозин)   –  розщеплює   казеїн   молока   (у  дітей)   Гормони   АПУД­системи:  ґастрин,   соматостатин,   вазо­ активний   інтестинальний  поліпептид,   бомбезин,  панкреатичний   поліпептид,  гістамін,   серотонін,  ґлюкаґон;   приймають   участь  в реґуляції функції шлунка та  інших   орґанів   травної  системи і систем орґанізму 

Огляд №  Назва показника п/п 1. Язик

Показник Вологий, чистий

2.

Зуби

Не змінені

3.

Ясна

Рожеві, чисті, не кровоточать

4.

Чиста, рожева

5.

Слизова оболонка рото­ глотки Миґдалики

6.

Задня стінка глотки

Рожева

7.

Живіт

Овальної форми, не збільшений в об’ємі

Звичайних розмірів, рожеві

Пальпація


№  Назва показника Показник п/п 1. Поверхнева   пальпація  Живіт м’який, не болючий шлунка 2. Глибока пальпація  Велика   кривизна   шлунка   розташована   по  шлунка обидва боки від серединної лінії тіла на 2­3  см   вище   пупка   і   визначається   у   вигляді  валика,   який   лежить   на   хребті   та   з   боків  від   нього.   Воротар   знаходиться   в  трикутнику, який утворений нижнім краєм  печінки   справа   від   серединної   лінії,  серединною   лінією   тіла   та   поперечною  лінією, проведеною на 3­4 см вище пупка, в  ділянці   правого   прямого   м'яза   живота.  Воротар пропальповується у вигляді тяжу,  то скороченого, то розслабленого. Велику  кривизну   можна   пропальпувати   у  50,0­60,0%   ,   воротар   ­   у   20,0­25,0%  випадків 3. Сиґмоподібна кишка Пальпується   (90,0­95,0%)   у   вигляді  гладкого щільнуватого циліндра, товщиною  у   великий   або   вказівний   палець,  неболючого,   без   буркотіння,   у   лівій  здухвинній   западині   на   межі   середньої   та  зовнішньої   третин    lіп.  umbilico­iliacae  (лінія,   яка   з'єднує   пупок   з   передньою  верхньою   остю   здухвинної   кістки)  впродовж 20­25 см 4. Сліпа кишка Пальпується   (80,0­85,0%)   на   межі  середньої і зовнішньої третин lіп. umbilico­ iliacae  справа (на 5 см від ості здухвинної  кістки)   у   вигляді   помірно   напруженого  циліндра із заокругленим дном, діаметром  2­3 см, який буркотить при натисканні 5. Кінцева частина клубо­ Кінцевий   сеґмент   клубової   кишки  вої кишки пальпується   у   вигляді   неболючого,  гладенького,   помірно   рухомого   циліндра  діаметром   1­1,5   см,   під   час   натискання  відчувається буркотіння 6. Червоподібний  Пальпується дуже рідко у вигляді тонкого,  відросток товщиною   з   гусяче   перо,   рухомого   у   разі  пасивного   зміщення,   абсолютно  неболючого,   гладенького   циліндрика,   в  якому не чути буркотіння 7. Поперечна ободова  Відступаючи   2­3   см   від   нижньої   межі  кишка шлунка   у   вигляді   дугоподібного   попереч­


8.

Печінка 

9.

Жовчний міхур

ного   циліндра   помірної  щільності,  товщиною 5­6  cм,  неболючого, без бурко­ тіння (пальпується у 60,0­70,0% випадків).  М'яка (коли наповнена газами) і щільна (за  наявності в ній щільного вмісту) Нижній край печінки пальпується у 88,0%  людей,   особливо   в   астеніків.   Край  незміненої   печінки,   який   пальпується   в  кінці   глибокого   вдиху   на   1­2   см   нижче  реберної дуги по правій середньоключичній  лінії, м'який, гострий, нечутливий.  Під час  пальпації нижній край печінки не болючий У нормі не пальпується

Перкусія №  Назва показника п/п 1. Перкусія шлунка

2.

3.

4. 5.

Показник

Шум плескоту виявляється тільки після  їди.   У   місцях   проекції   кишок  виявляється   тимпанічний   звук,   що  пов'язано   з   розподілом   у   кишках  газоподібного,   рідкого   або   щільного  вмісту. Симптом флюктуації від'ємний Верхня межа абсолютної Розташовується   по   правій   парастер­ тупості печінки нальній   лінії   біля   верхнього   краю   VI  ребра,   по   правій   середньоключичній  лінії­   на   VI   ребрі,   по   правій   передній  аксилярній лінії ­ на VII ребрі Нижня   межа   абсолютної  Права   передня   аксилярна   лінія   ­   на   Х  тупості печінки ребрі;   права   середньоключична   лінія   ­  нижній край правої реберної дуги; права  білягрудинна   лінія   ­   на   2   см   нижче  нижнього   краю  реберної   дуги;   передня  серединна   лінія   ­   3­6   см   від   нижнього  краю   мечоподібного   відростка  (нормостенічна грудна клітка) Межа лівої частки печінки Визначається у см по лівій біля грудин­ ній лінії донизу від краю реберної дуги Висота печінки:      права передня аксилярна  10­12 см      лінія       права середньоключична 9­11 см


6.

     лінія      права білягрудинна лінія Жовчний міхур

8­11 см Перкусією не визначається

Аускультація №  Назва показника п/п 1. Шлунок

2.

В шлунку і тонкій кишці

3.

В сліпій кишці

Показник Поки палець пересувається в зоні розташу­ вання шлунка, чути шарудіння, яке відразу  зникає, як тільки палець виходить за межі  шлунка Під   час   шлункового   травлення   і  просування хімусу чути довге, періодичне  буркотіння Через   5­7   годин   після   прийому   їжі   чути  ритмічні кишкові шуми

4. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  сечовидільної системи 4.1. Нирки №  п/п 1. Вигляд

Показник

Характеристика Парний бобоподібний орґан

2.

Розташування

У   заочеревинному   просторі   по   обидва  боки від хребта на рівні XII грудного ­  II   поперекового   хребців.   Права   нирка  розташована дещо нижче від лівої 12,0­15,0 см

3.

Повздовжній розмір

4. 5.

Відмінність   у   довжині   між  Не > 1,5­2,0 см обома нирками  Ширина 7,0­8,0 см

6.

Товщина

4,0­5,0 см

7.

Капсула

0,9­1,5 см

8.

Діаметр пірамід

0,5­0,9 см

9.

Відношення   паренхіми  2 : 1 нирки до мискової системи  


10.

Внутрішній діаметр мисок

0,5 см

11.

Маса

150,0­200,0 г  

4.2. Сечоводи №  Показник п/п 1. Довжина

Характеристика 27­30 см

2.

Діаметр

5­7 мм

3.

Розташування

4.

Фізіолоґічні звуження

Починаються   біля   ниркових   балій,  проходять   в   заочеревному   просторі   з  боків   від   хребетного   стовпа,  перетинаючи   приблизно   по   середині  поперечні   відростки   поперекових  хребців, опускаються в порожнину тазу,  йдуть   по   задньонижній   поверхні  сечового   міхура   і,   проходячи   через  стінку,   відкриваються   гирлами   в   його  порожнину 1)   У   місці   відходження   від     ниркової  балії; 2) на межі середньої і  нижньої їх  третини в   місці перетину з клубовими  судинами;  3)   у   місці   проходження  усередині стінки сечового міхура

4.3. Передміхурова залоза №  Назва показника п/п 1. Довжина

Показник 2,4­4,0 см

2.

Передньо­задній розмір

1,8­2,5 см

3.

Поперечний розмір

2,7­4,2 см

4.3. Сім'яні міхурці №  п/п

Назва показника

Показник


1.

Довжина

3,5 см

2.

Ширина

1,5­2,0 см

3.

Товщина

1,0­1,5 см

Пальпація, перкусія №  Назва показника п/п 1. Пальпація нирки 2.

Перкусія нирки

3.

Пальпація сечового міхура

4.

Перкусія сечового міхура

Показник Не   пальпується,   якщо   нирка   не  збільшена і не зміщена Притуплено­тимпанічний   перкуторний  звук Коли   спорожнений   ­   не   пальпується.  Переповнений   міхур   визначається   у  вигляді овального випинання над лоном.  Поверхня   цього   випинання   гладенька,  напружена, еластична Тупий   перкуторний   звук   посередині  живота   над   лоном.   Міхур   пустий   ­  перкуторний   звук   у   цьому   місці  тимпанічний.   Якщо   переповнений   ­   в  ділянці   випинання   можна   виявити  флуктуацію   або   коливання   (при  перкусії визначається тупий звук)

5. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  орґанів кровотворної системи 5.1. Кістковий мозок №  Назва показника п/п 1. Функція

2.

Будова

Показник Здійснює   гемопоез   (кровотворення)   ­  процес   створення   нових   клітин   крові  замість тих, що гинуть і відмирають. Він  також є одним з орґанів імунопоезу З   фіброзної   тканини  строми  і   власне  кровотворної тканини, в якій виділяють 


7.

три   клітинні   лінії,   що   є   родоначаль­ никами   відповідних   клітин   крові   ­  лейкоцитарний,   еритроцитарний   і  тромбоцитарний   паростки.   Всі   ці  клітинні   паростки   мають   загальних  предків   –   т.   зв.   плюрипотентні  стовбурові   клітини­попередники,   які  при дозріванні і диференціюванні йдуть  по одному з трьох шляхів розвитку Склад З   незрілих,   недиференційованих   і  низькодиференційованих   клітин,   так  званих стовбурових клітин, близьких за  будовою до ембріональних клітин Місцезнаходження В основному усередині тазових кісток і,  у меншій мірі, усередині епіфізів довгих  трубчастих кісток  і   ще в меншій мірі  усередині тіл хребців Плюрипотентні   стовбурові  При   першому   поділі   плюрипотентна  клітини клітина   вибирає   шлях   розвитку,   а   її  дочірні   клітини   стають   або  мультипотентними   клітинами,   у   яких  вибір   більш   обмежений   (тільки   у  еритроцитарний   або   лейкоцитарний  паростки),   або   меґакаріобластами   і  потім меґакаріоцитами ­ клітинами, від  яких відшнуровуються тромбоцити Захист Бар'єром   імунолоґічної   толерантності  від   знищення   незрілих   і   дозріваючих  клітин   власними  лімфоцитами  орґанізму Кількість мієлокаріоцитів 50 ­ 250 тис. в 1 мкл (50 ­ 250 ×  109/л)

8.

Кількість меґакаріоцитів

3.

4.

5.

6.

23 ­ 103 в 1 мкл (0,023 ­ 0,103 ×  109/л)

5.2. Селезінка № п/ п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Назва показника Форма Розташування Довжина Ширина Товщина Повздовжній розмір Поперечний розмір

Показник Овальна Зліва від шлунка 12,0 ­ 14,0 см 8,0 ­ 10, см 3,0 ­ 4,0 см   8,5 ­ 11,0 см 3,5 ­ 5,0 см


8.

5,5 ±  1,5 см (max до 7,8 см)

13.

Віддаль від верхнього  полюса до зовнішнього краю  Товщина Віддаль від верхнього  полюса до нижнього краю Селезінковий індекс  (повздовжній розмір × поперечний) Поперечник селезінки  (перкуторно визначається  між IХ  і ХI ребрами) Поздовжник (по Х ребру)

14.

Кровопостачання

Артеріальне   кровопостачання  здійснює   селезінкова   артерія   ­   гілка  черевного   стовбура.   Венозна   кров  відтікає   селезінковою   веною   в  систему ворітної вени

15.

Селезінковий кровотік 

≈ 150 мл/хв.

16.

Функція

Знищує   з   крові   бактерії   та   інородні  частинки;     забезпечує   імунну  відповідь;     при   пригніченні  кістномозгового   кровотворення  виробляє форменні елементи крові

9. 10. 11.

12.

3,7 ±  1,0 см (max до 5,4 см) 5,8 ±  1,8 см (max до 8,7 см) 16,0 ±  7,0 см2 4,0 ­ 6,0 см 6,0 ­ 8,0 см

6. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  ендокринної системи 6.1. Гіпофіз №  п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Показник Маса залози Передньозадній розмір Верхньонижній розмір Поперечний розмір Розташування Складається

Характеристика 500­600 мґ 5 ­ 11 мм 6 ­ 7 мм 12 ­ 14 мм У гіпофізарній ямці турецького сідла З   4­х   часток:   передньої,   середньої  (проміжної),   туберальної   та   задньої,   яка 


формує гіпофізарну ніжку. Остання зв'язує  гіпофіз із тканинами головного мозку 7. Функція Регулює   діяльність   щитоподібної   залози,  кіркової   речовини   надниркових   залоз,  ендокриноцитів   статевих   залоз.   Здійснює  вплив   на   лактоцити   молочної   залози,  меланоцити,   адипоцити,   хондроцити,  сперматоґонії яєчка 8. Аденогіпофіз Передня,   середня   та   туберальна   частки  гіпофіза,   побудовані   з   клітин,   які  синтезують   біологічно   активні   речовини:  тироліберин,   ґонадоліберин,   нейротензин,  анґіотензин, ґастрин, секретин 9. Нейрогіпофіз Задня   частка   гіпофіза,   містить   тільця  Херінґа  ­   розширення   аксонів   нейро­ секреторних   клітин   переднього   гіпотала­ муса,   де   накопичуються   секреторні  ґранули   з   окситоцином.   У   нейрогіпофізі  накопичуються   та   виводяться   у   кров  синтезовані нейросекреторними клітинами  переднього   гіпоталамуса   окситоцин   та  вазопресин  10. Функціональна активність Реґулюється гіпоталамусом, який виділяє  (особливо його задньої  рилізинг­гормони,   або   “ліберини”   і  частки) “статини”,   тому   визначається   єдина  гіпоталамо­гіпофізарна система

Гормони, які синтезуються у аденогіпофізі №  п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Назва гормону Гормон росту  (ґонадотропін) Тиротропний гормон Лютеїнізуючий гормон  Фолікулостимулюючий  гормони Лактоґенний гормон  (пролактин) Адренокортикотропний  гормон

Функція Впливає на зріст людини Реґулює функцію щитоподібної залози Впливає на статеву функцію Впливає на статеву функцію Впливає на лактацію Реґулює діяльність надниркових залоз та  інкреторну функцію підшлункової залози


7.

Меланотропін

8.

Ліпотропін

Стимулює   активність   меланоцитів,  збільшуючи   в   них   синтез   меланіну,  реґулює колір шкіри, слизових оболонок Стимулює ліпідний обмін

Гормони, які синтезуються у нейрогіпофізі №  п/п 1.

Назва гормону Окситоцин

2.

Вазопресин

Функція Гормон, який стимулює лактацію в жінок  у період пологів, скорочення гладеньких  м'язових   волокон,   особливо   матки   та  жовчного міхура Підвищує   рівень   реабсорбції   води  нирковими   канальцями   (антисечогінний  гормон), підвищує артеріальний тиск

6.2. Епіфіз мозку (шишкоподібне тіло) №  п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Назва показника  Маса епіфіза (дорослі) Товщина епіфіза Довжина Поперечний розмір Розташування Форма

7.

Функція

8.

Синтезуються

Показник 120 ­ 180 мг 4 ­5 мм 1,0 ­ 1,2 см 5 ­ 8 мм Біля основи проміжного мозку Нагадує   шишку   ялинки   і   покрита  сполучнотканинною   капсулою,   від   якої  всередину   орґана   відходять   перегород­ ки, що ділять залозу на частки Являється   ключовим   елементом  регуляції ендокринної та імунної систем  і відіграє велику роль у підтримці ритму  добового коливання обміну речовин ≈  40 різновидів регуляторних пептидів ­  ліберин   та   тироліберин,   тиротропний  гормон (аналоґічний гіпофізарному ТТГ),  гормони   ­   реґулятори   мінераль­ного  обміну (зокрема обміну калію), а також  серотонін і мелатонін


Гормони, які синтезуються у епіфізі №  п/п 1.

Назва гормону Серотонін

2.

Мелатонін

Функція Метаболічний   попередник   мелатоніну   ­  виділяється інтенсивно у денні години Пригнічує   секрецію   ґонадоліберину  гіпоталамусом,   тим   самим   сповільнює  статеве   дозрівання   в   онтоґенезі,  утворюється в темноті, впродовж ночі. У   дорослих   мелатонін   регулює   піґмент­ ний   обмін,   статеві   функції,   добові   та  сезонні ритми, проявляє проти пухлинну  активність

6.3. Щитоподібна залоза №  п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Назва показника Поперечний розмір Передньозадній розмір у ділянці  бічних часток Розмір на рівні перешийка Ширина частки Довжина частки Товщина перешийка Довжина правої частки 

Показник 50 ­ 60 мм 18 ­ 20 мм 6 ­ 8 мм 13 ­ 18 мм 40 ­ 60 мм 4 ­ 6 мм > за ліву на 1,5 ­ 2,0 см

6.3.1. Паращитоподібні залози №  п/п 1. 2. 3. 4. 5.

Показник

Характеристика

Середня маса окремої залози  0,05 ­ 0,09 г Поздовжній розмір Поперечний розмір Товщина Розташування

4 ­ 8 мм 3 ­ 4 мм 1,5 ­ 3 мм  Несиметрично   на   задній   поверхні  бокових   часток   щитоподібної  залози з кожного її боку


6. 7.

Кількість Основна функція

≈  7­8 або 1 Синтезують   паратироїдний   гормон  (ПТГ),   який   складається   з   84  амінокислот.   ПТГ   реґулює   функ­ цію   нирок,   стимулює   канальцеву  реабсорбцію   кальцію   (але   знижує  реабсорбцію   фосфату   та   бікарбо­ нату),   впливає   на   метаболізм  вітаміну  D  та   на   процеси   гомео­ стазу кальцію

6.4. Загруднинна залоза (тимус) №  п/п 1.

Показник Маса залози:      дитина (2 роки)      дорослі (з 15 років)

2. 3. 4. 5.

Довжина залози у  новонародженої дитини Поперечний розмір Передньо­задній розмір Розташування

6.

Будова

7.

Функція

Характеристика До 20 г 29 г 5 см 2 ­ 3 см 8 ­ 10 мм У   верхньому   відділі   переднього  середостіння,   за   рукояткою   та  верхньою частиною тіла груднини Складається з кіркової та мозкової  речовини У   кірковій   речовині   відбувається  інтенсивний   та   незалежний   від  антигену   лімфоцитопоез.   У  подальшому   лімфоцити   з   кіркової  речовини   мігрують   у   мозкову,   де  під   впливом   гормонів   тимуса  дозрівають  в  імунокомпетентні  Т­лімфоцити

6.5. Надниркові залози

№  п/п

Показник

Характеристика


1.

Маса:      новонароджена дитина      доросла людина

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Довжина правої залози Довжина лівої залози Поперечний розмір Товщина Можливість бачення правої Можливість бачення лівої  Розташування

9.

Склад паренхіми

6 г 7 ­ 20 г 1,8 ­ 2,8 см 1,8 ­ 2,3 см До 3,0 см 1,0 см 89,0% 76,0% В заочеревинному просторі на рівні  ХІ­ХП   грудних   хребців  безпосередньо на верхньому полюсі  нирок З   2­х   шарів   ­   зовнішнього  (кіркового)   та   внутрішнього  (мозкового).   Кіркова   речовина  утворюється   залозистою   та  сполучною тканинами і складається  з   трьох   зон:   клубочкової   (під  капсулою),   пучкової   та   сітчастої  (безпосередньо межує з мозковою). Мозкова   речовина   містить  хромафінні   та   симпатичні   нервові  клітини

Гормони, які синтезуються корою №  п/п 1.

Назва гормонів Ґлюкокортикоїди (кортизон)

2.

Мінералокортикоїди  (альдостерон)

3.

Андроґени, естроґени,  проґестерон

Функція Впливають   на   вуглеводний,  жировий   та   білковий   обмін,  стимулюють   процеси   адаптації,  мають   протизапальну   дію  (синтезуються в пучковій зоні) Впливають   на   водно­електроліт­ ний   обмін   (синтезуються   в  клубочковій зоні) Впливають   на   розвиток   вторинних  статевих   ознак,   нормалізують  статеві   функції   орґанізму   (синте­ зуються в сітчастій зоні)

Гормони, які синтезуються мозковою речовиною


№  п/п 1.

Назва гормонів

Функція

Адреналін та норадреналін

Стимулюють   роботу   серця,  підвищують   артеріальний   тиск,  збільшують   енерґію   м'язових  скорочень,   сприяють   гіперґлікемії,  розширюють   бронхи,   гальмують  секрецію   та   рухомість   травного  тракту

Огляд, пальпація та аускультація №  п/п 1.

Показник

Характеристика

Огляд щитоподібної залози

2.

Пальпація щитоподібної залози

3.

Аускультація щитоподібної  залози

Не видно Виявляється   невеликий   м'який  неболючий   валик,   розташований  спереду щитовидного хряща Часто   виявляється   систолічний  шум   або   безперервний   шум   із  систолічним підсиленням

7. Анатомо­фізіолоґічні та клінічні константи  кістково­суглобової системи 7.1. Опорно­руховий апарат Будова кісток №  Назва  п/п 1. Кількість кісток  скелета:       новонароджені 

2.

3.

     після припинення       росту Маса скелета:        новонароджені       діти       дорослі Хімічний склад:  води

Характеристика

300 кісток, деякі з них по мірі росту дитини  зростаються  206 кісток 11,0% від маси тіла Від 9,0 до 18,0%  ≈  20,0% ≈   50,0%, 22,0% солей (солі кальцію ­ 87,0%,  вуглекислого   кальцію   ­   10,0%,   фосфорно­


4.

Хребетний стовп

5.

Будова кістки

6.

Функція надкісниці

7.

Компактна речовина

8.

Губчаста речовина

9.

Простір усередині  кістки 10. Червоний кістковий  мозок

11. Загальна кількість  червоного кісткового  мозку 12. Жовтий кістковий  мозок

кислого маґнію ­ 2,0%, фтористого   кальцію,  вуглекислого   і   хлористого   натрію   ­   1,0%),  12,0% осеїну і 16,0% жиру Складається   з   33­34   хребців   і     ділиться   на  п'ять відділів: шийний (7 хребців), грудний (12  хребців),   поперековий   (5   хребців),   крижовий  (5 хребців) і копчиковий (4­5 хребців) Надкісниця,   компактна   (щільна)   речовина  кістки, а потім губчаста речовина Захисна,   живильна   (судини   з   надкісниці  проходять в кістку) та кістковотворна В   тілі   довгих   трубчастих   кісток   товща;   у  епіфізах, коротких і плоских кістках ­ тонша.  Вона  товща  в тих  кістках,  які  несуть  велике  навантаження   (у   плечовій   кістці   компактний  шар тонший, ніж в стегновій) Складається з окремих кісткових перекладин,  розташованих   в   певних   напрямках   у   вигляді  сітки так, що між ними утворюються осередки  ­ порожнини (що нагадує губку) Заповнений   кістковим   мозком   (червоним   і  жовтим)  Знаходиться   в   осередках   губчастої   речовини  кістки.   Його   багато   в   плоских,   коротких,  сесамовидних   кістках   і   епіфізах   довгих  трубчастих   кісток.   Виконує   кровотворну  функцію ≈  1500 см3 Розташований   в   кістковомозковій   порожнині  діафізів   довгих   кісток,   багатий   жировими  клітинами

Форма кісток №  Назва  п/п 1. Довгі кістки  2. 3.

Характеристика

Розташовані на кінцівках, де вони, як важелі,  забезпечують значний розмах рухів. Переважає  подовжній розмір Частини довгих кісток  Розрізняють середню частину ­ тіло (діафіз) і 2  кінці (епіфізи) ­ проксимальний і дистальний Проксимальний епіфіз  Розташований ближче до осі тулуба


4. 5.

Дистальний епіфіз

6.

Кістковомозкова  порожнина Короткі кістки

7.

Плоскі кістки

8.

Змішані кістки

9.

Пневматичні  (повітроносні) кістки

10. Сесамовидні кістки

Розташований далі від осі тулуба Знаходиться всередині тіла кістки Знаходяться   в   хребетному   стовпі,   кістках  зап'ястя Не   містять   порожнини;   між   двома  пластинками   компактної   речовини   в   них  знаходиться губчаста речовина. Беруть участь  в   утворенні   порожнин   для   захисту   орґанів  (кістки черепа, тазу) Різні   частини   яких   мають   різну   форму  (скронева кістка) Мають   всередині   порожнину,   покриту  слизовою оболонкою і заповнену повітрям, що  полегшує  масу   кістки,   не   зменшуючи   її  міцності Розвиваються   в   товщі   сухожиль,   ближче   до  місця їх прикріплення. Змінюють кут підходу  м'яза   до   кістки   і   збільшують   силу   м'яза.  Найбільшою кісткою є надколінник

З’єднання кісток №  Назва  п/п 1. Безперервні з'єднання

2. 3.

4.

Характеристика

Між   кістками   немає   перерви,   вони   зв'язані  суцільним   прошарком   тканини.   Безперервні  з'єднання кісток (окрім синостозів) рухомі, мають   добре   виражені   властивості  амортизації. Ступінь рухливості залежить від  величини   прошарку   тканини   і   її   щільності.  Рухомішими   є   сполучнотканинні   з'єднання,  менш рухомими ­ хрящові Переривчасті з'єднання Між   кістками,   які   з'єднуються,   є   перерва   ­  порожнина Напівпереривчасті  В тканині, яка розташована між кістками, що  з'єднання з'єднуються,   є   невелика   порожнина   ­   щілина  (2­3 мм), заповнена рідиною. Вона не розділяє  повністю   кісток,   і   основні   елементи  переривчастого з'єднання відсутні Безперервні з'єднання кісток Синдесмози З’єднання   за   допомо��ою   сполучної   тканини.  Якщо   в   сполучній   тканині,   яка   знаходиться  між   кістками,   переважають   колаґенові 


5.

Синхондрози

6.

Синостози

волокна, такі з'єднання називають фіброзними,  якщо   еластичні   ­   еластичними.   Фіброзні  з'єднання   залежно   від   величини   прошарку  можуть   бути   у   вигляді   зв'язок   (між  відростками   хребців),   у   вигляді   перетинок  шириною   3­4   см   (між   кістками   тазу,  передпліччя, гомілки) або у вигляді швів (між  кістками   черепа),   де   прошарок   сполучної  тканини складає всього 2­3 мм З’єднання за допомогою хрящової тканини. Залежно   від   будови   хряща   поділяються   на  з'єднання   за   допомогою   волокнистого   хряща  (між тілами хребців) і з'єднання за допомогою  ґіалінового хряща (реброва дуга, між діафізом  і   епіфізом,   між   окремими   частинами   кісток  черепа).  Хрящові   з'єднання   можуть   бути  тимчасовими   (з'єднання   крижів   з   куприком,  частин   тазової   кістки)   і   постійними  (синхондроз   між   скроневою   кісткою   і  потиличної) З'єднання   кісток   за   допомого   кісткової  тканини   ­   окостеніння   епіфізарних   хрящів,  окостеніння швів між кістками черепа 

Переривчасті з’єднання кісток 7. Суглобові поверхні Покриті   ґіаліновим   хрящем,   який   зменшує  тертя, полегшує ковзання кісток при рухах, є  амортизатором   і   запобігає   зрощенню   кісток.  Товщина   хряща   0,2­4   мм.   У   суглобах   з  обмеженою   рухливістю   суглобові   поверхні  покриті волокнистим хрящем 8. Суглобова сумка Сполучнотканинна   оболонка,   яка   герметично  оточує   суглобові   поверхні   кісток.   Має   два  шари:   зовнішній   ­   фіброзний   (дуже   щільний,  міцний)   і   внутрішній   ­   синовіальний   (з   боку  порожнини   суглоба   покритий   шаром  ендотеліальних   клітин,   які   виробляють  синовіальну рідину) 9. Суглобова порожнина Невелика   щілина   між   кістками,   що  з'єднуються, заповнена синовіальною рідиною,  яка,   змочуючи   поверхні   кісток,     зменшує  тертя, силою зчеплення молекул з поверхнями  кісток   зміцнює   суглоби,   а   також   пом'якшує  поштовхи 10. Внутрішньосуглобові Диски,   меніски,   суглобові   губи,   зв'язки,  хрящі вирости  синовіальної   оболонки   у   вигляді 


11. Диски 12. Меніски 13. Губи у вигляді  хрящового обідка 14. Зв'язки

14. Вирости синовіальної  оболонки

складок,   ворсинок.   Вони   є   амортизаторами,  збільшують рухливість і різноманітність рухів,  сприяють більш рівномірному розподілу тиску  однієї кістки на іншу Суцільні   хрящові   утворення,   розташовані  усередині суглоба Мають форму півмісяця (колінний суглоб) Оточують   суглобову   поверхню   (біля  суглобової западини лопатки) Пучки сполучної тканини, які йдуть від однієї  кістки   до   іншої.   Вони   не   тільки   гальмують  рухи, але і направляють їх, а також зміцнюють  суглобову сумку Втягнуті  в   порожнину   суглоба   складки,  ворсинки заповнені жиром

Класифікація суглобів №  Назва  п/п 1. За кількістю кісток 2.

За формою

3.

За кількістю осей  обертання

4.

Комбіновані суглоби

5.

Двокамерні суглоби

6.

Суглоби кулястої  форми

7.

Суглоби  еліпсоподібної форми

8.

Суглоби сідловидної  форми

Характеристика Поділяються   на   прості   (з'єднуються   тільки   2  кістки) і складні (з’єднуються 3 і більше) Розрізняють   кулясті,   еліпсовидні,   сідловидні,  циліндричні, блоковидні і плоскі суглоби Триосні (з трьома осями обертання), двоосні (з  двома   осями   обертання)   і   одноосні   (з   одною  оссю   обертання).   До   триосних   суглобів  відносяться кулясті і горіховидні, до двоосних  ­   еліпсовидні   і   сідловидні,   до   одноосних   ­  блоковидні і циліндричні Два або декілька самостійних суглобів, рухи в  яких відбуваються одночасно  Порожнина  поділяється   внутрішньо­ суглобовим хрящем на дві частини (камери) Поверхня однієї з кісток, що з'єднуються, має  форму кулі, а поверхня іншої ­ дещо увігнута.  У цих суглобах три взаємно  перпендикулярні  вісі обертання (плечовий суглоб) Мають суглобові поверхні (випуклу і увігнуту)  у   вигляді   еліпса.   Рухи   відбуваються   навколо  двох осей обертання ­ поперечної (згинання і  розгинання),   і   передньо­задної   (відведення   і  приведення)   (променево­зап'ястний   і   атланто­ потиличний суглоби) Поверхні   кісток,  які   з'єднуються,   нагадують  частину   поверхні   сідла.   У   них   є   дві   осі 


обертання   (поперечна   і   передньо­задня)   з  відповідними  рухами  (суглоб   між   зап'ястям   і  1­ю п'ястною кісткою)  9. Суглоби циліндричної  Суглобові   поверхні   у   вигляді   відрізків  форми циліндра (одна ­ випукла, інша увігнута). Рухи  відбуваються   навколо   вертикальної   осі,   яка  йде   вздовж   кістки   (суглоб   між   променевою   і  ліктьовою кістками) 10. Суглоби блоковидної  Поверхня   однієї   кістки   має   поглиблення,   а  форми поверхня   другої   (що   направляє)   виступ.  Наявна лише одна ось обертання ­ поперечна,  навколо   якої   можливі   згинання   і   розгинання  (міжфаланґові суглоби) 11. Суглоби плоскої  Суглобові поверхні кісток добре відповідають  форми один   одному.   Рухливість   в   них   невелика  (крижово­клубове з'єднання)

Будова м’язів №  Назва  п/п 1. Кількість м’язів 2.

6.

Загальна маса м'язів:      Ч      Ж Колір м’язів М'язи складають:      Ч      Ж      в літньому віці      у спортсменів Розташування: на нижніх кінцівках на верхніх кінцівках  у ділянці тулуба і  голови Розрізняють

7.

Склад м'яза

3. 4.

5.

Характеристика Від 400 до 680 м'язів. Більшість з них парні,  розташовані симетрично з обох сторін тіла   ≈  40,0% від ваги тіла  ≈  30,0% Червоно­бурий 42,0% ваги тіла 35,0%  30,0% 45,0­52,0% Розташовано більше 50,0% ваги всіх м'язів  25­30,0%  20,0­25,0%  М'язи   голови,   шиї,   спини,   грудей,   живота;  пояси   верхніх   кінцівок,   плеча,   передпліччя,  кисті;   тазу,   стегна,   гомілки,   стопи.   Окрім  цього,   можуть   бути   виділені   передня   і   задня  групи   м'язів,   поверхневі   і   глибокі   м'язи,  зовнішні і внутрішні Поперечно­смугаста скелетна м'язова тканина, 


8. 9.

Основні властивості  м'язової тканини Рецептори 

10. Ефектори

11. Ворота м'язів 12. Будова м’язів

13. Будова фасцій

14. Щільні фасції 15. Поверхневі фасції

16. Форма сухожилля

що   становить   її   основу,   рихла   сполучна  тканина,   щільна   сполучна   тканина,   судини,  нерви Збудливість, скорочуваність, еластичність  Чутливі нервові закінчення (вільні ­ у вигляді  кінцевих   розгалужень   чутливого   нерва   або  сковані   ­   у   вигляді   складно   побудованого  нервово­м'язового   веретена),   що   сприймають  ступінь   скорочення   і   розтягування   м'яза,  швидкість,   прискорення,   силу   руху.   Від  рецепторів   інформація   поступає   в   ЦНС,  сигналізуючи   про   стан   м'яза,   про   те,   яка  реалізована рухова проґрама дії Нервові   закінчення,   по   яких   поступають  імпульси   з   ЦНС   до   м'язів,   викликаючи   їх  збудження.   До   м'язів   підходять   також   нерви,  що   забезпечують   м'язовий   тонус   і   рівень  обмінних процесів Місце входу в м'яз нервів і судин  М'яз   має   середню   частину,   здатну  скорочуватися   (черевце),   і  сухожильні   кінці  (сухожилля),   що   не   володіють   скоротністю   і  служать   для   прикріплення   м'язів.   Черевце  м'яза   містить   різної   товщини   пучки   м'язових  волокон.   Кожне   м'язове   волокно   оповите  сполучнотканинною   оболонкою   ­  ендомізієм,  що   містить   судини   і   нерви.   Групи   м'язових  волокон,  об'єднуючись  між собою, утворюють  м'язові   пучки,   оточені   товстішою  сполучнотканинною   оболонкою   ­  перимізієм.  Зовні черевце м'яза одягнене фасцією Побудовані   з   щільної   сполучної   тканини.  Поділяються   на   рихлі,   щільні,   поверхневі   і  глибокі.   Рихлі   фасції   формуються   під   дією  незначних сил тяги Утворюються навколо м'язів, які у  момент їх  скорочення   чинять   сильний   бічний   тиск   на  оточуючий їх сполучнотканинний футляр Лежать   безпосередньо   під   підшкірним  жировим   шаром,   не   розщеплюються   на  пластинки   і  “одягають”  все   тіло,   утворюючи  для нього своєрідний футляр Частіше   зустрічаються   сухожилля  циліндричної   форми   або   плоскі.   Плоскі, 


широкі сухожилля – апоневрози (м'язи живота) Білі, блискучі

17. Колір сухожилля

Класифікація м’язів №  Назва  п/п 1. За формою

Характеристика Поділяються на довгі, короткі, широкі

2.

Довгі м'язи

Подовжній розмір переважає над поперечним.  Вони   завжди   скорочуються   цілком,   мають  незначну   площу   прикріплення   до   кісток,  розташовані   в   основному   на   кінцівках   і  забезпечують значну амплітуду їх рухів

3.

Короткі м'язи

Подовжній   розмір   лише   трохи   більше  поперечного.   Зустрічаються   на   тих   ділянках  тіла, де розмах рухів невеликий (між окремими  хребцями, між потиличною кісткою, атлантом  і осьовим хребцем)

4.

Широкі м'язи

Знаходяться   переважно   в   області   тулуба   і  поясів   кінцівок.   Мають   пучки   м'язових  ��олокон,   які   йдуть   у   різних   напрямах,  скорочуються   як   цілком,   так   і   своїми  окремими   частинами;   у   них   значна   площа  прикріплення   до   кісток.   Володіють   руховою,  опорної і захисною функціями (м'язи живота)

5.

За напрямком волокон Виділяють   м'язи   з   паралельними   волокнами,  які   йдуть   уздовж   черевця   м'яза   (довгі,  веретеноподібні   і   стрічкоподібні   м'язи),   з  поперечними волокнами і з косими волокнами

6.

Одноперисті м’язи

Косі волокна приєднуються до сухожилля під  кутом до довжини черевця з одного боку

7.

Двоперсті м’язи

Косі волокна приєднуються до сухожилля під  кутом до довжини черевця з двох сторін

8.

Сфінктери

9.

За розміщенням в тілі

М'язи,   які   мають   кругові   волокна,  розташовуються навколо отворів і при своєму  скороченні   звужують   їх   (круговий   м'яз   ока,  круговий м'яз рота) Поверхневі,   глибокі,   зовнішні,   внутрішні,  медіальні і латеральні


М’язова сила №  Назва показника п/п 1. М'язова сила правої кисті 2.

М'язова сила лівої кисті

Стать

Показник

Ч

40 ­ 45 кг

Ж Ч Ж

30 ­ 35 кг 30 ­ 35 кг 20 ­ 25 кг


РОЗДІЛ ІІІ. КОНСТАНТИ ЛАБОРАТОРНИХ  ДОСЛІДЖЕНЬ 1. Дослідження крові 1.1. Загальний аналіз Гемоґлобін /Нb/ Вік

Стать

Традиційні  одиниці

Одиниці СІ


Кров з пуповини 1­3 дні життя 1 тиждень 2 тижні 1 місяць 2 місяці 3­6 місяців 0,5­2 років 3­6 років 7­12 років 13­16 років 17­19 років 20­29 років 30­39 років 40­49 років 50­59 років 60­65 років > 65 років

Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

135­200 ґ/л 135­200 ґ/л 145­225 ґ/л 145­225 ґ/л 135­215 ґ/л 135­215 ґ/л 125­205 ґ/л 125­205 ґ/л 100­180 ґ/л 100­180 ґ/л 90­140 ґ/л 90­140 ґ/л 95­135 ґ/л 95­135 ґ/л 114­144 ґ/л 106­148 ґ/л 104­140 ґ/л 102­142 ґ/л 110­146 ґ/л 112­146 ґ/л 118­164 ґ/л 112­152 ґ/л 120­168 ґ/л 112­148 ґ/л 130­172 ґ/л 110­152 ґ/л 126­172 ґ/л 112­150 ґ/л 128­172 ґ/л 112­152 ґ/л 124­172 ґ/л 112­152 ґ/л 122­168 ґ/л 114­154 ґ/л 122­168 ґ/л 110­156 ґ/л

Гематокрит /Ht/ Вік

Стать

Традиційні  одиниці

Одиниці СІ


Кров з пуповини 1­3 дні життя 1 тиждень 2 тижні 1 місяць 2 місяць 3­6 місяць 0­2 роки 3­6 років 7­12 років 13­16 років 17­19 років 20­29 років 30­39 років 40­49 років 50­65 років > 65 років

Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

42,0­60,0% 42,0­60,0% 45,0­67,0% 45,0­67,0% 42,0­66,0% 42,0­66,0% 39,0­63,0% 39,0­63,0% 31,0­55,0% 31,0­55,0% 28,0­42,0% 28,0­42,0% 29,0­41,0% 29,0­41,0% 27,5­41,0% 32,5­41,0% 31,0­39,5% 31,0­40,5% 32,5­41,5% 32,5­41,5% 34,5­47,5% 33,0­43,5% 35,5­48,5% 32,0­43,5% 38,0­49,0% 32,0­44,5% 38,0­49,0% 33,0­44,0% 38,0­49,0% 33,0­45,0% 37,5­49,5% 34,0­46,0% 30,0­49,5% 31,5­45,0%

Еритроцити /RBC/


Вік Кров з пуповини 1­3 дні життя 1 тиждень 2 тиждень 1 місяць 2 місяць 3­6 місяці 0,5­2 роки 3­6 років 7­12 років 13­16 років 17­19 років 20­29 років 30­39 років 40­49 років 50­59 років 60­65 років > 65 років

Стать Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

Традиційні  одиниці

Одиниці СІ 3,9­5,5х1012/л 3,9­5,5х1012/л 4,0­6,6х1012/л 4,0­6,6х1012/л 3,9­6,3х1012/л 3,9­6,3х1012/л 3,6­6,2х1012/л 3,6­6,2х1012/л 3,0­5,4х1012/л 3,0­5,4х1012/л 2,7­4,9х1012/л 2,7­4,9х1012/л 3,1­4,5х1012/л 3,1­4,5х1012/л 3,4­5,0х1012/л 3,7­5,2х1012/л 3,6­5,1х1012/л 3,5­5,0х1012/л 3,9­5,0х1012/л 3,5­5,0х1012/л 4,1­5,5х1012/л 3,5­5,0х1012/л 3,9­5,6х1012/л 3,5­5,0х1012/л 4,2­5,6х1012/л 3,5­5,0х1012/л 4,2­5,6х1012/л 3,5­5,0х1012/л 4,0­5,6х1012/л 3,6­5,1х1012/л 3,9­5,6х1012/л 3,6­5,1х1012/л 3,9­5,3х1012/л  3,5­5,2х1012/л 3,1­5,7х1012/л 3,4­5,2х1012/л


Середній об’єм еритроцита /MCV/ Вік Кров з пуповини 1­3 дні життя 1 тиждень 2 тиждень 1 місяць 2 місяць 3­6 місяць 0­2 роки 3­6 років 7­12 років 13­16 років 17­19 років 20­29 років 30­39 років 40­49 років 50­59 років 60­65 років > 65 років

Стать Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

Традиційні  одиниці

Одиниці СІ 98­118 fl 98­118 fl 95­121 fl 95­121 fl 88­126 fl 88­126 fl 86­124 fl 86­124 fl 85­123 fl 85­123 fl 77­115 fl 77­115 fl 77­108 fl 77­108 fl 70­99 fl 72­89 fl 76­89 fl 76­90 fl 76­81 fl 76­91 fl 79­92 fl 79­93 fl 79­92 fl 80­96 fl 81­93 fl 82­96 fl 80­93 fl 81­98 fl 81­94 fl 80­100 fl 82­94 fl 82­99 fl 81­100 fl 80­99 fl 78­103 fl 80­100 fl


Середній вміст Нb в еритроциті /МСН/ Вік 1­3 дні життя 1 тиждень 1­3 дні 1 неділя 2 неділя 1 місяць 2 місяці З­6 місяців до 2­х років 3­6 років 7­12 років 13­16 років 17­19 років 20­29 років 30­39 років 40­49 років 50­59 років 60­65 років > 65 років

Стать Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

Традиційні  одиниці

Одиниці СІ 31,0­37,0 пґ 31,0­37,0 пґ 28,0­40,0 пґ 28,0­40,0 пґ 31,0­37,0 пґ 31,0­37,0 пґ 28,0­40,0 пґ 28,0­40,0 пґ 28,0­40,0 пґ 28,0­40,0 пґ 28,0­40,0 пґ 28,0­40,0 пґ 26,0­34,0 пґ 26,0­34,0 пґ 25,0­35,0 пґ 25,0­35,0 пґ 24,5­29,0 пґ 24,0­31,0 пґ 25,5­29,5 пґ 25,0­30,5 пґ 26,0­31,0 пґ 25,5­31,0 пґ 26,5­32,0 пґ 27,0­32,0 пґ 27,0­32,5 пґ 27,0­33,0 пґ 27,5­33,0 пґ 27,5­33,0 пґ 27,5­33,5 пґ 27,0­34,0 пґ 27,5­34,0 пґ 27,0­34,0 пґ 27,5­34,0 пґ 27,0­34,5 пґ 27,0­34,5 пґ 26,5­33,5 пґ 26,0­35,0 пґ 26,0­34,0 пґ


Середня концентрація Нb в 1 еритроциті /МСНС/ Вік 1­3 дні життя 1 тиждень 2 тижні 1 місяць 2 місяці 3­6 місяців 0­2 роки 3­6 років 7­12 років 13­19 років 20­29 років 30­39 років 40­49 років 50­59 років 60­65 років > 65 років

Стать

Традиційні  одиниці

Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

29,0­37,0 ґ/дл 29,0­37,0 ґ/дл 28,0­38,0 ґ/дл 28,0­38,0 ґ/дл 28,0­38,0 ґ/дл 28,0­38,0 ґ/дл 28,0­38,0 ґ/дл 28,0­38,0 ґ/дл 29,0­37,0 ґ/дл 29,0­37,0 ґ/дл 30,0­36,0 ґ/дл 30,0­36,0 ґ/дл 32,2­36,6 ґ/дл 33,0­33,6 ґ/дл 32,2­36,2 ґ/дл 32,4­36,8 ґ/дл 32,0­37,0 ґ/дл 32,2­36,8 ґ/дл 32,2­36,4 ґ/дл 32,4­36,8 ґ/дл 32,8­36,2 ґ/дл 32,6­35,6 ґ/дл 32,6­36,2 ґ/дл 32,6­35,8 ґ/дл 32,6­36,4 ґ/дл 32,4­35,8 ґ/дл 32,6­36,2 ґ/дл 32,2­35,8 ґ/дл 32,2­36,9 ґ/дл 32,2­35,6 ґ/дл 32,0­36,4 ґ/дл 31,8­36,8 ґ/дл

Одиниці СІ


Показник  розпреділення  еритроцита по  об’єму /RDW/ Осмотична  резистентність  еритроцитів:      максимальна        мінімальна  Маса циркуляційних  еритроцитів Ретикулоцити: відносна кількість абсолютна кількість

11,5­14,5%

Ч  Ж

0,34­0,32% 0,48­0,46% 20­36 мл/кґ 19­31 мл/кґ 0,5­1,2%

30­70х109/л

Лейкоцити /WBC/ Вік

Стать

Традиційні  одиниці

Кров з пуповини 24 години життя 1 місяць 12 місяців 4 роки 6 років 10 років 21 рік дорослі

Одиниці СІ 9,9­27,6х109/л 9,4­32,2х109/л 9,2­13,8х109/л 6,0­17,5х109/л 5,5­15,5х109/л 5,0­14,5х109/л 4,5­13,5х109/л 4,5­11,0х109/л 4,4­11,3х109/л

Гемоґрама з гематолоґічного лічильника (нормальні показники для дорослих)

Показник Лейкоцити /WBC/  Еритроцити /RBC/ Гемоґлобін /НGВ/ Гематокрит /НСТ/ Середній об’єм  еритроцита /MCV/

Стать

Традиційні  одиниці

Одиниці СІ

Ч Ж

4,8­10,8х109/л 4,8­10,8х109/л

Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

4,7­6,1х1012/л 4,2­5,4х1012/л 14­18 ґ/дл 12­16 ґ/дл 42,0­52,0% 37,0­47,0% 80­94 фл 81­99 фл


Середній вміст  гемоґлобіну /МСН/ Середня  концентрація  гемоґлобіну  /МСНС/ Показник  анізоцитозу  еритроцитів /RDW/ Тромбоцити /PLT/

Ч Ж

27­31 пґ 27­31 пґ

Ч Ж

33­37 ґ/дл 33­37 ґ/дл

Ч Ж

11,5­14,5% 11,5­14,5%

Ч Ж

130­400х109/л 130­400х109/л

Лейкоцитарна формула Показник, вік Нейтрофіли: 12 міс. 4 роки 6 років 10 років 21 рік дорослі

%  від кількості  всіх лейкоцитів

Одиниці СІ

30,0­50,0% 35,0­55,0% 35,0­55,0% 40,0­60,0% 45,0­70,0% 45,0­70,0%

1,5­8,5х109/л 1,5­8,5х109/л 1,5­8,0х109/л 1,8­8,0х109/л 1,8­7,7х109/л 1,8­7,7х109/л

Нейтрофіли паличкоядерні: новонароджені 1 день 4 дні 2 тижні Дорослі

27,0% 26,0% 7,0% 3,0% 1,0­5,0%

0,04­0,3x109/л

Нейтрофіли сеґментоядерні: новонароджені 1 день 4 дні 2 тижні дорослі

34,0% 34,0% 39,0% 25,0% 40,0­70,0%

2,0­5,5x109/л


Лімфоцити: новонароджені 1 день 4 дні 2 тижні 12 міс. 4 роки 6 років 10 років 21 рік дорослі

22,5% 24,0% 36,5% 55,0% 61,0% 50,0% 42,0% 38,0% 34,0% 20,0­45,0%

4,0­10,5x109/л 2,0­8,0x109/л 1,5­7,0x109/л 1,5­6,5x109/л 1,0­4,8x109/л 1,0­4,5x109/л

Моноцити: новонароджені 1 день 4 дні 2 тижні 12 міс. 4 роки 6 років 10 років 21 рік дорослі

     8,0%      9,5%    11,0%    11,5%  2,0­7,0%  2,0­7,0%  2,0­7,0%  1,0­6,0%  1,0­8,0%  3,0­8,0%

0,05­1,1x109/л 0­0,8x109/л 0­0,8x109/л 0­0,8x109/л 0­0,8x109/л 0­0,8x109/л

Еозинофіли: новонароджені 1 день 4 дні 2 тижні 12 міс. 4 роки 6 роки 10 років 21 рік дорослі

   3,0%    2,0%    3,5%    3,0% 1,0­5,0% 1,0­5,0% 1,0­5,0% 1,0­5,0% 1,0­5,0% 1,0­5,0%

0,05­0,70х109/л 0,02­0,65х109/л 0­0,65х109/л 0­0,60х109/л 0­0,45х109/л 0­0,45х109/л


Базофіли: новонароджені 1 день 4 дні 2 тижні 12 міс. 4 роки 6 років 10 років 21 рік дорослі

0,75% 0,25% 0% 0,5% 0,4% 0,6% 0,6% 0,6% 0,5% 0­1,0%

Мієлоцити: новонароджені 1 день 4 дні 2 тижні дорослі

0,5% 0,5% 0% 0% 0%

Метамієлоцити: новонароджені 1 день 4 дні 2 тижні дорослі

4,0% 4,0% 2,5% 1,5% 0%

Плазмоцити: новонароджені 1 день 4 дні

0,25% 0,25% 0,5%

2 тижні

0,5%

дорослі Ретикулоцити Ґранулоцити

Тромбоцити:      новонароджені, 1­10 днів      старші 10 днів      дорослі  Ч Ж Середній об’єм тромбоцита  /MPV/

0­0,2x109/л 0­0,2x109/л 0­0,2x109/л 0­0,2x109/л 0­0,2x109/л 0­0,2x109/л

0%

0,2­1,5%

30­70х109/л 1,8­6,6х109/л 99­421х109/л  180­320х109/л  130­400х109/л 130­400х109/л 3,6­9,4 мкм3


Тромбоцитоґрама:  юні зрілі старі подразнення деґенеративні              вакуолізовані Швидкість осідання  еритроцитів (ШОЕ): новонароджені діти до 6 міс. до 60 років  Ч Ж після 60 років  Ч                                       Ж Колірний показник (КП) Час звертання крові  (за Сухарєвим): початок кінець Тривалість кровотечі  (за Дуке)

4,0% 81,0% 5,0% 3,0% 2,0% 5,0% 0­2 мм/год. 12­17 мм/год. До 8 мм/год. До 12 мм/год. До 15 мм/год. До 20 мм/год. 0,86­1,08

Від 30 сек. до 2 хв. Від 3 до 5 хв. 2­3 хв.

1.2. Біохімічне дослідження  1.2.1. Вуглеводний обмін Показник, стать, вік Галактоза: діти дорослі Ґлюкоза: новонароджені діти дорослі (сироватка)         (кров)

Традиційні одиниці

Одиниці СІ

2­17 мґ/100 мл

< 0,56 ммоль/л 111­943,7 мкмоль/л

50­115 мґ/дл 70­105 мґ/дл 70­110 мґ/дл 60­100 мґ/дл

2,8­4,4 ммоль/л 3,9­5,8 ммоль/л 3,88­6,11 ммоль/л 3,33­5,55 ммоль/л


Ґлюкозотолерантний  тест:  натще після прийому  глюкози через:           60 хв.    90 хв.  120 хв.

70­105 мґ/дл

3,9­5,8 ммоль/л

120­170 мґ/дл 100­140 мґ/дл 70­120 мґ/дл

6,7­9,4 ммоль/л 5,6­7,8 ммоль/л 3,9­6,7 ммоль/л 

Ґлікоґен

1,62­3,87 мґ/100 мл

16,2­38,7 мґ/л

Ґлікопротеїди

1,2­1,6 ґ/л

Ґлюкозаміни: діти дорослі

52­69 мґ/100 мл 61­78 мґ/100 мл

2,9­3,85 ммоль/л 3,4­4,35 ммоль/л

Ґлюкуронова кислота

1,2­1,3 мґ/100 мл

61,81­66,96 мкмоль/л

Гемоґлобін  гліколізований  /HbA1/ Гемоґлобін А1 Гемоґлобін А2 Гемоґлобін F 2,3­Дифосфоґліцерат  (2,3­ДФҐ)

5,5­8,0% загального Hb 95,0­98,0% < 3,5% < 1,5% 1,6­2,6 ммоль/л

Лимонна ки��лота

1,7­3,0 мґ/100 мл

88,5­156,1 мкмоль/л

Молочна кислота  (лактат): артеріальна кров венозна кров

3­7 мґ/100 мл 5­20 мґ/100 мл

0,33­0,78 ммоль/л 0,55­2,22 ммоль/л

Піровиноградна кислота  (піруват)

0,3­0,9 мґ/дл

0,03­0,1 ммоль/л  

Нейрамінова кислота

65 мґ/100 мл

2101,5 мкмоль/л

Сіалові кислоти

135­200 ОД  550­790 мґ/л

2,0­2,33 ммоль/л  

Фруктоза

0,1­0,5 мґ/100 мл

5,55­27,75 мкмоль/л

Фруктозамін Фукоза  (сироватка)

200­280 мкмоль/л 7,7­9,0 мґ/100 мл 

469,05­548,24 мкмоль/л


Цукор

80­120 мґ/100 мл

0,8­1,2 ґ/л

1.2.2. Ліпідний обмін Показник, вік, стать Ліпіди загальні: 0­5 років   Ч Ж 6­11років   Ч Ж 12­15 років Ч Ж 16­19 роківЧ Ж 20­29 років  Ч Ж 30­39 років Ч Ж 40­49 років Ч Ж 50­59 років Ч Ж Триґліцериди

Апо­α­1­протеїн:  Ч        Ж Апо­β­протеїн:  Ч Ж Ліпопротеїн (а)

Традиційні  одиниці 4,0­8,0 ґ/л 30­86 мґ/дл 32­99 мґ/дл 31­108 мґ/дл 35­114 мґ/дл 36­138 мґ/дл 41­138 мґ/дл 40­163 мґ/дл 40­128 мґ/дл 44­185 мґ/дл 40­128 мґ/дл 49­284 мґ/дл 38­160 мґ/дл 56­298 мґ/дл 44­186 мґ/дл 62­288 мґ/дл 55­247 мґ/дл

Одиниці СІ 0,34­0,97 ммоль/л 0,36­1,12 ммоль/л 0,35­1,22 ммоль/л 0,40­1,29 ммоль/л 0,41­1,56 ммоль/л 0,46­1,56 ммоль/л 0,45­1,84 ммоль/л 0,45­1,45 ммоль/л 0,50­2,09 ммоль/л 0,45­1,45 ммоль/л 0,55­3,21 ммоль/л 0,43­1,81 ммоль/л 0,63­3,37 ммоль/л 0,50­2,10 ммоль/л 0,70­3,25 ммоль/л 0,62­2,79 ммоль/л

50­150 мґ/дл

0,59­1,77 ммоль/л

115­190 мґ/дл 115­220 мґ/дл

 1,15­1,90 ґ/л  1,15­2,20 ґ/л

60­138 мґ/дл 52­129 мґ/дл

0,60­1,38 ґ/л 0,52­1,29 ґ/л

0­30 мґ/дл

Холестерин загальний: 53­135 мґ/дл 1,37­3,50 ммоль/л       новонароджені 70­175 мґ/дл 1,81­4,53 ммоль/л діти до 1 року 120­200 мґ/дл 3,11­5,18 ммоль/л діти 120­210 мґ/дл 3,11­5,44 ммоль/л підлітки 115­340 мґ/дл 2,97­8,79 ммоль/л дорослі рекомендовані значення < 200 мґ/дл < 5,2 ммоль/л Холестерин вільний  1,04­2,33 ммоль/л (30­40% загального) α­холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) /HDL/:


0­14 років  Ч Ж 15­19 років Ч Ж 20­29 років Ч Ж 30­39 років Ч Ж > 40 років Ч Ж

30­65 мґ/дл 30­65 мґ/дл 30­65 мґ/дл 30­70 мґ/дл 30­70 мґ/дл 30­75 мґ/дл 30­70 мґ/дл 35­80 мґ/дл 35­70 мґ/дл 40­80 мґ/дл

0,78­1,68 ммоль/л 0,78­1,68 ммоль/л 0,78­1,68 ммоль/л 0,78­1,81 ммоль/л 0,78­1,81 ммоль/л 0,78­1,94 ммоль/л 0,78­1,8 ммоль/л  0,78­2,0 ммоль/л 0,9­1,8 ммоль/л 1,0­2,1 ммоль/л

β­холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) /LDL/: 60­140 мґ/дл 1,55­3,63 ммоль/л 0­19 років   Ч 60­150 мґ/дл 1,55­3,89 ммоль/л               Ж 60­175 мґ/дл 1,55­4,53 ммоль/л 20­29 років  Ч 60­160 мґ/дл 1,55­4,14 ммоль/л                            Ж 80­190 мґ/дл 2,07­4,92 ммоль/л 29­39 років  Ч 70­170 мґ/дл 1,81­4,40 ммоль/л               Ж 90­205 мґ/дл 2,33­5,31 ммоль/л 40­49 років  Ч 80­190 мґ/дл 2,07­4,92 ммоль/л               Ж 90­205 мґ/дл 2,33­5,31 ммоль/л 50­59 років  Ч 90­220 мґ/дл 2,33­5,70 ммоль/л               Ж 90­215 мґ/дл 2,33­5,57 ммоль/л 60­69 років  Ч 100­235 мґ/дл 2,59­6,09 ммоль/л               Ж 90­190 мґ/дл 2,33­4,92 ммоль/л >70 років   Ч 90­215 мґ/дл 2,46­5,57 ммоль/л               Ж рекомендовані значення < 135 мґ/дл < 3,5 ммоль/л Пре­β­холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ­ХС): Ч Ж рекомендовані значення

0,341­0,999 ґ/л 0,228­0,672 ґ/л 0,26­1,04 ммоль/л

Неестерифіковані  жирні кислоти (НЕЖК): Діти і дорослі з  ожирінням дорослі загальні вільні натще після прийому їжі

< 31 мґ/дл

< 1,10 ммоль/л

8­25 мґ/дл

0,30­0,90 ммоль/л 9­15 ммоль/л 640­880 мкмоль/л 780­1180 мкмоль/л

Лінолева кислота

8,0­25,0%

Олеїнова кислота

26,0­45,0%

Пальмітинова кислота

20,0­25,0%


Стеаринова кислота

10,0­14,0%

Фосфоліпіди: загальні по фосфору (Р) новонароджені до 1 року від 1 до 12 років дорослі до 65 років       після 65 років

1,52­3,62 ґ/л 6,1­14,5 мґ/100 мл 0,75­1,70 ґ/л 1,0­2,75 ґ/л  1,8­2,95 ґ/л  1,25­2,75 ґ/л  1,90­3,66 ґ/л 

1,97­4,68 ммоль/л

1.2.3. Білковий обмін Показник, вік, стать Аміак: новонароджені 0­2 тижнів після 1 міс. дорослі

Традиційні  одиниці 90­150 мкґ/дл 79­129 мкґ/дл 29­70 мкґ/дл 11­32 мкґ/дл

Одиниці СІ 64­107 мкмоль/л 56­92 мкмоль/л 21­50 мкмоль/л 15­45 мкмоль/л

Білок загальний: кров з пуповини 48­80 ґ/л 4,8­8,0 мґ/дл  недоношені 36­60  ґ/л 3,6­6,0 мґ/дл новонароджені 46­70 ґ/л 4,6­7,0 мґ/дл 1 тиждень 44­76 ґ/л 4,4­7,6 мґ/дл діти до 1 року 51­73 ґ/л 5,1­7,3 мґ/дл до 2 років 56­75 ґ/л 5,6­7,5 мґ/дл  після 2­х років 60­80 ґ/л 6,0­8,0 мґ/дл дорослі 64­83 ґ/л 6,4­8,3 мґ/дл Протеїноґрама (електрофорез, білкові фракції) Преальбуміни 1,64­6,56 мкмоль/л 10­40 мґ/100 мл 2,0­7,0% загал. білка Альбуміни 48,0­61,0% 3,5­5,0 мґ/дл Ґлобуліни: 23­35 г/л α­1­ґлобуліни 2,5­5,0% α­2­ґлобуліни 8,0­11,0% β­ґлобуліни 11,0­15,0% γ­ґлобуліни 16,0­25,0% α­2­макроґлобулін: Ч Ж

1,83­4,27 мкмоль/л 1,50­3,50 ґ/л 1,75­4,20 ґ/л


β­2­мікроґлобулін

660­2740 нґ/мл 13,4­34,1 мкмоль/л

Кислий α­1­глікопротеїн

α­1­антитрипсин: Ч Ж

Білок сироваткового  амілоїда Α

200­400 мг/100 мл 2,1­3,5 кОД/л  2,4­3,8 кОД/л

37,04­74,08 мкмоль/л

< 0,4 мґ/л Амінокислоти

Тирозин:      

Ч Ж

52,58­93,22 мкмоль/л 43,06­82,74 мкмоль/л

Фенілаланін:

Ч Ж

39,25­80,85 мкмоль/л 49,72­70,08 мкмоль/л

Вітамін­А­зв’язуючий білок Гаптоґлобін /Нр/: новонароджені 6 міс.­ 16 років 16­60 років > 60 років Сумарно Тип 1­1 Тип 2­1 Тип 3­1 Гексози (зв’язані з  білками) Гомоцистеїн Залишковий азот Креатин  Ч Ж Креатинін: новонароджені діти до 1 року 1 ­ 12 років підлітки Ч       Ж

17­61 мґ/л 50­480 мґ/л 250­1380 мґ/л 150­2000 мґ/л 350­1750 мґ/л 0,44­3,03 ґ/л 0,8­2,1 ґ/л 0,7­3,4 ґ/л 0,1­2,1 ґ/л 1,05­1,15 ґ/л 20­40 мґ%

0,3­1,0 мґ/дл 0,2­0,4 мґ/дл 0,3­0,7 мґ/дл 0,5­1,0 мґ/дл 0,7­1,4 мґ/дл 0,5­1,1 мґ/дл

5,8­6,4 ммоль/л 5­15 мкмоль/л 14,3­28,5 ммоль/л 13­53 мкмоль/л 27­71 мкмоль/л 27­88 мкмоль/л 18­35 мкмоль/л 27­62 мкмоль/л 44­88 мкмоль/л 62­124 мкмоль/л 44­97 мкмоль/л


Кліренс ендоґенного креатиніну: до 40 років  Ч                      Ж      за кожну наступну         декаду зниження молекули середньої маси

97­137 мл/хв/1,73 м2 88­128 мл/хв/1,73 м2 ≈  на 6,5 мл/хв/1,73 м2 0,240 ±  0,04 ум. од.

0,93­1,32 мл/сек/м2 0,85­1,23 мл/сек/м2

Сечова кислота:    діти до 60 років  Ч                           Ж після 60 років   Ч                           Ж

2,0­5,4 мґ/дл 2,1­7,8 мґ/дл 2,0­6,4 мґ/дл 4,2­8,0 мґ/дл 3,2­7,3 мґ/дл

0,12­0,32 ммоль/л   0,12­0,46 ммоль/л   0,12­0,38 ммоль/л   0,25­0,47 ммоль/л     0,19­0,43 ммоль/л  

Сечовина

20­50 мґ/дл

3,33­8,32 ммоль/л

Серомукоїд

0,22­0,28 ґ/л

α1­Серомукоїд

55­140 мґ/100 мл

Церулоплазмін  (мідьвмістна оксидаза)

300­580 мґ/л Циклічні нуклеотиди 0,25­1,0 мкг/100 мл

цАМФ цГМФ

12,47­31,74 мкмоль/л

7,6­30,4 нмоль/л 4,3­4,7 пмоль/л

Цистатин С:  до 50 років       після 50 років

0,63­1,33 мґ/л 0,74­1,55 мґ/л

1.2.4. Диспротеїнемічні тести Назва показника Тимолова проба Сулемова проба Проба Вельтмана Проба Таката­Ара

Показник 0­4 ОМ 1,6­2,2 мл 0,4­0,5 мл р­ну СаCl2 (5­7 пробірка) 0­20 МО

1.2.5. Ферменти Показник, вік

Традиційні  одиниці

Одиниці СІ


Антиоксидантна активність  плазми Анґіотензинперетворю­ вальний фермент (АПФ): діти до 12 років 13­16 років дорослі Аланінамінотрансфераза  (АлАТ) Аспартатамінотрансфераза  (АсАТ) Альдолаза Амілаза Амілази (за Вольґемутом) α­амілаза α­амілаза панкреатична Антиґіалуронідаза Антистрептолізин­О  (АСЛО): діти дорослі Α1­антитрипсин Ацетилхолінестераза β­оксимасляна кислота

γ ­глутамілтранспептидаза Гексокіназа Гістамін Гістаміназа Гідроксибутиратдегідро­ ґеназа (ГБДҐ):  25оС 30оС  37оС Ґлікоґенфосфорилаза Глутатіонпероксидаза (ГП) Глутаматдегідроґеназа  (ГлДГ) Ґлюкозо­6­фосфатдегідро­ ґеназа Ґлюкозофосфатизомераза Індикан (сироватка)

1,30­1,77 ммоль/л

9,4­37,0 О/л 9,0­33,4 О/л 6,1­26,6 О/л 5­30 од. 8­40 од. 1,47­7,82 МО/л 25­125 МО/л 640­1280 од 13­32 ґ/год⋅ л 30,0­55,0 % < 250 од.

0,1­0,68 ммоль/  год⋅ л 0,1­0,45 ммоль/  год⋅ л

17,0­115,0 Од/л 

< 150 МО/мл < 200 МО/мл 37,04­74,08 мкмоль/л 2,15­2,61 МО/моль Нb 0,14­1,9 мґ/100 мл 0,6­3,96 ммоль/год⋅ л 0,07­0,09 МО/моль Нb 0,2­0,8 мкґ/100 мл 0,03­0,51 мґ/год⋅ л

13,4­182,5 мкмоль/л

17,99­71,94 нмоль/л

55­140 Од/л 65­165 Од/л 72­182 Од/л 0­20 МО/л 1,68­2,30 МО/моль Нb 0­1,2 Од/л 0,44­0,64 МО/моль Нb 3,22­4,64 МО/моль Нb 0,03­0,08 мґ/100 мл

1,19­3,18 мкмоль/л


Кисла фосфатаза (КФ): діти       дорослі

0,67­1,07 Од/л 0,1­0,63 Од/л

Простатична фракція КФ Непростатична фракція  КФ

0,05­2,6 МО/л < 50,0% від загальної  активності

Креатинкіназа (КК): Ч (37оС) Ж (37оС) Креатинфосфокіназа  загальна Ізоферменти  креатинкінази: КК­ММ КК­МВ КК­ВВ Кетонові тіла Лактатдегідроґеназа  (ЛДҐ): загальна       сечовиностабільна Ізоферменти лактатдегід­ роґенази:         ЛДҐ­1

55­370 Од/л 40­285 Од/л 10­110 МО 0,60­66 ммоль неорґан.  фосфору/мл⋅ год.

98,0% загал. активн. КК 2,0% відсутня 3 мґ/100 мл

25,0­36,0% від загальної

ЛДҐ­2 ЛДҐ­3 ЛДҐ­4 ЛДҐ­5 Лейцинамінопептидаза

15,0­25,0% від загальної  активності 30,0­40,0% 20,0­25,0% 10,0­15,0% 5,0­15,0% 8­22 Од/л

Лізоцим

8­12 мґ/л

Ліпаза Ліпаза (за Бонді)

10­190 Од/л 50­60 Од

Ліпопротеїнліпаза (ЛПЛ,  діацилґліцероліпаза;  натще, після введення  гепарину): загальна ЛПЛ печінкова ЛПЛ       позапечінкова ЛПЛ

30 мґ/л 0,8­4,0 ммоль/год⋅ л

18,9­28,62 ммоль/год 10,14­16,98 ммоль/год 7,20­13,20 ммоль/год


Лецитин­холестерин­ ацилтрансфераза

4,31­6,53 мґ/л  ферментат. білка

Лужна фосфатаза (ЛФ): діти дорослі Ізоферменти ЛФ (дорослі): кишковий кістковий печінковий Міоґлобін: Ч Ж 5′ ­Нуклеотидаза (5­НТ) Панкреатична еластаза –1

100­370 Од/л 37­196 Од/л До 20,0% від загальної 0­18 Од/л 20­120 Од/л 20­130 Од/л 22­66 мкґ/л 21­49 мкґ/л До 20 Од/л < 3,5 мґ/мл

Пепсиноґен

124­142 мкґ/л

Піруваткіназа Піровиноградна кислота

0,84­1,10 МО/моль Нb 0,3­0,9 мґ/100 мл

34,07­102,2 мкмоль/л

Плазміноґен (плазма)

20­40 мґ/100 мл

1,4­2,8 мкмоль/л

С1­Активатор

Протеїназні інгібітори 0,15­0,35 ґ/л

α­1­Антихімотрипсин

0,3­0,6 ґ/л

Інтер­α­трипсин

0,2­0,7 ґ/л

α­2­Макроґлобулін

0,5­2,5 ґ/л

α­1­Протеїназний інґібітор

2,0­4,0 ґ/л Порфірини

Порфірини загальні  (в еритроцитах) Оксипролін Протопорфірин Ренін (ренінова активність  плазми): лежачи стоячи Сорбітолдеґідроґеназа  (СДҐ) Супероксиддисмутаза  (СОД) С­реактивний протеїн (СРП) Тр��псин

1,2­6,0 ммоль/год⋅ л

150­600 мкмоль/л 570­960 мкґ%

43,5­73,3 мкмоль/л 

15­50 мкґ/100 мл

0,27­0,89 мкмоль/л

2,1­4,3 нґ/мл/год 5,0­13,6 нґ/мл/год 1­2 Од/л 1092­1817 ОД/г НЬ < 5 мґ/л 10­60 мкґ/л

60­240  мкмоль/мл⋅ год.


Трипсин імунореактивний  неонатальний /IRT/: кров з пуповини 0­6 міс. 6­12 міс. 1­3 роки 3­5 років 5­7 років 7­10 років дорослі Трипсин (за методом  Мульда­Ґросса) Тропонін Т

23,3±1,9 мкґ/л 31,3±5,4 мкґ/л 37,1±6,9 мкґ/л 29,8±1,8 мкґ/л 28,3±3,2 мкґ/л 35,7±3,6 мкґ/л 34,9±2,2 мкґ/л 33,3±11,1 мкґ/л 160­250 од 0­0,1 нґ/мл

Тропонін I

0­0,5 нґ/мл

Фосфогліцераткіназа

18,31­22,97 МО/мольНb

Фосфофруктокіназа

0,46­0,70 МО/моль Нb

Фенілкетони (діти) Фенілаланін: новонароджені дорослі Фібриноґен Холінестераза Церулоплазмін

< 0,56 ммоль/л 1,2­3,5 мґ/100 мл 3 мґ/100 мл   200­400 мґ/100 мл 5300­12900 МО/л 23­50 мґ/100 мл

0,073­0,212 ммоль/л > 0,18 ммоль/л 5,9­11,7 мкмоль/л 160­340 ммоль/год⋅ л 1,52­3,31 мкмоль/л

1.2.6. Піґменти Показник, вік  Білірубін загальний: новонароджені, 1 доба 3 доба 1 місяць дорослі Білірубін прямий Білірубін  непрямий δ ­амінолевулінова к­та: еритроцити сироватка Деґідраза  δ ­ амінолевулі­ нової кислоти

Традиційні одиниці 0,4­4,0 мґ/дл 1,0­10,0 мґ/дл 0,3­1,0 мґ/дл 0,1­1,2 мґ/100 мл 0,05­0,25 мґ/100 мл 0,1­1,0 мґ/100 мл

Одиниці СІ 6,8­68,0 мкмоль/л  17,7­171,0 мкмоль/л  5,2­17,1 мкмоль/л  1,7­20,5 мкмоль/л  0,86­4,3 мкмоль/л 1,7­17,1  мкмоль/л 1500­3000 мкмоль/л 800­2300 мкмоль/л 233­850  нмоль/с⋅ л


Жовчні кислоти Хенодезоксихолева к­та: після жирної їжі       натще

0­3,0 мґ/100мл

0­76,4 мкмоль/л 1,0­13,5 мкмоль/л  0,2­2,9 мкмоль/л 

Холева кислота  після жирної їжі       натще

0,1­8,3 мкмоль/л  0,2­ 3,2 мкмоль/л

1.2.7. Водно­сольовий і мінеральний обміни,  важкі метали, токсичні речовини Показник, вік, стать  Алюміній Ацетон Берилій Ванадій: плазма цільна кров Етанол Залізо: новонароджені діти до 2 років старші 2 років          Ч                Ж

Традиційні одиниці 0­6 мкґ/л 0­3 мґ/100 мл

Одиниці СІ 0­0,22 мкмоль/л 0­516,5 мкмоль/л < 0,002 мкмоль/л  0,054­0,136 мкмоль/л 0,470­1,160 мкмоль/л 0­2,7 ммоль/л

100­250 мкґ/дл 40­100 мкґ/дл 50­120 мкґ/дл 50­160 мкґ/дл  40­150 мкґ/дл

17,90­44,75 ммоль/л 7,16­17,90 ммоль/л 8,95­21,48 ммоль/л 8,95­28,64 ммоль/л 7,16­26,85 ммоль/л

Залізозв’язувальна загальна  здатність сироватки:  діти до 2 років 100­400 мкґ/дл дорослі 250­400 мкґ/дл

17,90­71,60 мкмоль/л 44,75­71,60 мкмоль/л

Йод: зв’язаний з білком       бутанолекстраґуючий

315,18­630,37 нмоль/л 275,79­512,17 нмоль/л

4,0­8,0 мкґ/100 мл 3,5­6,5 мкґ/100 мл


Калій: плазма       еритроцити

15­18 мґ/100 мл 312­388 мґ/100 мл

3,8­4,6 ммоль/л 79,8­99,3 ммоль/л

Кальцій: діти загальний іонізований Кобальт

11,0­13,0 мґ/100 мл 8,5­10,5 мґ/100 мл 4,2­5,2 мґ/100 мл 0,20­0,28 мкґ/дл

2,74­3,24 ммоль/л 2,12­2,64 ммоль/л 1,05­1,30 ммоль/л 33,9­47,5 нмоль/л

Кремній Карбоксигемоґлобін  (HbСО) Метгемоґлобін (MetHb) Сульфгемоґлобін

152±9 мкґ/л  0­3,0% загального Hb 0,0­0.24 ґ/100 мл 0­2,0% загального Hb 0­0,1% від загальної  кількості 

0­37,2 мкмоль/л

1.2.8. Система зсідання крові та фібринолізу Показник  Антитромбін ІІІ

Традиційні  одиниці 75,0­125,0%

α­2­антиплазмін Гепарин Свобідний гемоґлобін (плазмовий) D­димер Частковий активований тромбопластиновий час Розчинні комплекси  фібрин­мономера (плазма)

80,0­120,0% 0,24­0,6 кОД/л 1­4 мґ/100 мл

Одиниці СІ 20­50 мґ/дл

0,16­0,62 мкмоль/л

< 0,5 мкґ/мл 30­50 сек. 0,35­0,47 Од. Коаґулоґрама

Кефаліновий час

65­80 сек.

Каолін­кефаліновий час Плазміноґен  (профібринолізин) Продукти деґрадації  фібриноґену 

42­65 сек. 80,0­120,0% Відсутні

Протеїн С

1 мґ/мл

Протромбін

10­15 мґ/100 мл

1,4­2,1 мкмоль/л


Протромбіновий час: новонароджені дорослі

13­18 сек. 11­15 сек.

Протромбіновий індекс

90,0­105,0%

Тромбіновий час

12­16 сек. Тромбоеластоґрафія

Час реакції (R)

5­7 хв.

Час коаґуляції (K) Максимальна амплітуда  (MA)

3­7 хв. 25­55 мм Фактори зсідання

I (фібриноґен)

4,0­10,0 мкмоль/л

II (протромбін)

60,0­150,0%

0,60­1,40 мкмоль/л

V (проакцелерин)

60,0­150,0%

0,60­1,40 мкмоль/л 

VII (проконвертин) VIII (антигемофільний  ґлобулін А)

65,0­135,0%

0,70­1,30 мкмоль/л 

60,0­145,0%

0,50­2,00 мкмоль/л 

IX (Крістмас­фактор)

60,0­140,0%

0,60­1,40 мкмоль/л 

Х (Стюарта­Прауера) XI (антигемофільний  фактор С) XII (Хагемана) ХІІІ (фібринстабілізуючий фактор) Фактор Віллебранда Фібриноґен (плазма):      новонароджені      дорослі Фібринолітична активність  крові Час кровотечі Час зсідання крові Активований час зсідання крові Час рекальцифікації  плазми

0,70­1,30 мкмоль/л 65,0­135,0%

0,60­1,40 мкмоль/л 

65,0­150,0%

0,60­1,40 мкмоль/л

100,0% 58,0­166,0% 1,25­3,0 ґ/л 2,0­4,0 ґ/л 100­300 сек. Не > 4 хв. 4­10 хв. 80­120 сек. 60­120 сек.

125­300 мґ/дл 200­400 мґ/дл


1.2.9. Кислотно­основний стан крові Показник

Одиниці

Величина активної реакції крові /рН/:         артеріальна кров венозна кров Парціальний тиск вуглекислого газу /рСО2/:       артеріальна кров венозна кров − Концентрація HCO3  в крові: артеріальна кров

венозна кров Надмір або дефіцит основ /BE/: артеріальна кров венозна кров Парціальний тиск кисню /рО2/: артеріальна кров венозна кров Насичення Hb киснем /HbОsat/: артеріальна кров венозна кров Кислотно­основна рівновага:      бікарбонат стандартний

7,36­7,44 7,26­7,36 36­45 мм рт.ст. 46­58 мм рт.ст. 22­26 ммоль/л 24­28 ммоль/л (­2,3)­(+2,3) ммоль/л (­2,3)­(+2,3) ммоль/л 80­100 мм рт.ст. 37­42 мм рт.ст. 92,0­98,0% 70,0­76,0% 21­25 ммоль/л

1.2.10. Гормони і медіатори крові Показник, вік, стать 

Традиційні  одиниці

Адреналін: кров плазма

< 88 мкґ/л < 0,480 нмоль/л

Адренокортикотропний  гормон (АКТГ): на 8.00 год. на 22.00 год.

< 22 пмоль/л < 6 пмоль/л

Активін: Ж останні 3 місяці вагітності

0,46­0,73 нґ/мл 1­6 нґ/мл

Одиниці СІ 0­6,28 нмоль/л


Альдостерон:      новонароджені      до 6 місяців      дорослі      після 40 років 

   

Анґіотензин I Анґіотензин II: артеріальна кров венозна кров Анґіотензиноген Антидіуретичний гормон  (вазопрессин) Вазоактивний інтестиналь­ ний поліпептид β­ґлобулін трофобластичний Стероїдзв`язуючий ґлобулін: Ч Ж при вагітності Ґастрин: натще дорослі середнє значення Гідрокортизон: в 8.00 год. в 16.00 год.              в 20.00 год.

38­200 нґ/дл 18­160 нґ/дл 4­15 нґ/дл поступове зниження концентрації

1060­5480 пмоль/л  500­4450 пмоль/л 100­400 пмоль/л 

11­88 пґ/мл 12­36 пґ/мл 50­75% концентрації  в артеріал. крові 2,4±0,4 мґ/л 2,9±1,0 нґ/л 20­53 пґ/мл 10,0± 0,4 нґ/мл 1,0­12,0 мґ/л 3,0­15,0 мґ/л 30­120 мґ/л

14,9­103 нмоль/л 18,6­117 нмоль/л

0­130 пґ/мл < 100 пґ/мл 14,5­47,5 пґ/мл 0,14­0,64 мкмоль/л 0,084­0,42 мкмоль/л < 50,0% від рівня в  8.00 год.

Гістамін:      кров      плазма

20­100 мкґ/л 300­400 мкґ/л

Глюкаґон

50­100 нґ/л 

180­900 нмоль/л  250­350 нмоль/л  


Дегідроепіандростерон­ сульфат (ДГЕА­С): новонароджені 1 міс.­5 років  Ч                               Ж 6­9 років        Ч  Ж 10­11 років    Ч                        Ж 12­17 років    Ч                        Ж 19­30 років    Ч                              Ж 31­50 років    Ч                              Ж період вагітності перед клімаксом після клімакса       51­ 60 років   Ч > 61 років     Ч Еритропоетин: Ч Ж Ендотелін Естроґени:      Ч      Ж 1­10­й день циклу         10­20 день циклу         21­30 день циклу    вагітність до 12 тижнів                      36­42 тижнів    менопауза Естрадіол 17­β:       діти до 11 років      Ч      Ж  фолікулінова фаза овуляція лютеїнова фаза менопауза

1,7­3,6 мкґ/мл 0,01­0,41 мкґ/мл 0,05­0,55 мкґ/мл 0,025­1,45 мкґ/мл 0,025­1,40 мкґ/мл 0,15­1,15 мкґ/мл 0,15­2,60 мкґ/мл 0,20­5,55 мкґ/мл 0,20­5,55 мкґ/мл 1,26­6,19 мкґ/мл 0,29­7,91 мкґ/мл 0,59­4,52 мкґ/мл 0,12­3,79 мкґ/мл 0,2­1,2 мкґ/мл 0,8­3,9 мкґ/мл 0,1­0,6 мкґ/мл 0,20­4,13 мкґ/мл 0,10­2,85 мкґ/мл

4,4­9,4 мкмоль/л 0,03­1,1 мкмоль/л 0,1­1,5 мкмоль/л 0,07­3,9 мкмоль/л 0,07­3,8 мкмоль/л 0,4­3,1 мкмоль/л 0,4­7,0 мкмоль/л 0,5­15,0 мкмоль/л 0,5­15,0 мкмоль/л 3,4­16,7 мкмоль/л 0,8­21,1 мкмоль/л 1,6­12,2 мкмоль/л 0,8­10,2 мкмоль/л 0,5­3,1 мкмоль/л 2,1­10,1 мкмоль/л 0,32­1,6 мкмоль/л 0,5­11,1 мкмоль/л 0,3­7,7 мкмоль/л

5,6­28,9 Од/л 8,0­30,0 Од/л 7,2± 4,0 пґ/мл 40­115 нґ/л 61­394 нґ/л 122­437 нґ/л 156­350 нґ/л 700­8700 нґ/л 8000­31000 нґ/л < 40 нґ/л < 9,5 пґ/мл 12­75 пґ/мл 50­270 пґ/мл 135­410 пґ/мл 120­220 пґ/мл 11­40 пґ/мл

< 35 пмоль/л 45­270 пмоль/л 180­1000 пмоль/л 500­1500 пмоль/л 440­800 пмоль/л 40­140 пмоль/л


Естріол вільний:      вагітність 28­30 тижнів                        30­32 тижнів                        32­34 тижнів                        34­36 тижнів                        36­38 тижнів                        38­40 тижнів Інґибін А:       фолікулінова фаза       лютеїнова фаза       менопауза       вагітність 7 тижнів                        8 тижнів                        9 тижнів                      10 тижнів                      11 тижнів                      12 тижнів                      13 тижнів                      15 тижнів                      16 тижнів                      17 тижнів                      18 тижнів Інґибін В:       Ч      Ж нормал. менстр. цикл (пік концентрації в день овуляції)       менопауза

3,2­12,0 нґ/мл 3,6­14,0 нґ/мл 4,6­17,0 нґ/мл 5,1­22,0 нґ/мл 7,2­29,0 нґ/мл 7,8­37,0 нґ/мл < 2­52 пґ/мл 12­150 пґ/мл 0­5 пґ/мл 175­707 пґ/мл 156­1208 пґ/мл 284­1246 пґ/мл 204­1071 пґ/мл 335­947 пґ/мл 128­832 пґ/мл 193­612 пґ/мл 67­642 пґ/мл 82­424 пґ/мл 96­391 пґ/мл 50­324 пґ/мл 200­300 пґ/мл 5­200 пґ/мл < 5 пґ/мл

Інсулін

2­25 мкОД/мл

15­180 пмоль/л

Адреналін Норадреналін

Катехоламіни < 88 мкґ/л 0,65­0,81 мґк/100 мл

0­6,28 нмоль/л  38,42­47,88 нмоль/л  

Дофамін

< 136 мкґ/л

< 0,888 нмоль/л

17­ Кетостероїди

25­125 мкґ/100 мл

0,86­4,31 мкмоль/л 

Кортизол: від 8.00 до 10.00 год. від 16.00 до 18.00 год. різниця між 8.00 і 20.00 год.

70­250 нґ/мл 20­90 нґ/мл > 100 нмоль/л

137,9­689,7 нмоль/л  55­250 нмоль/л 


Креатин: Ч Ж

0,2­0,6 мґ/100 мл 0,6­1,0 мґ/100 мл

15,25­45,75 мкмоль/л 45,75­76,25 мкмоль/л

Креатинін

0,6­1,2 мґ/100 мл

53,0­106,1 мкмоль/л

Кортикостерон Кортикостероїдзв’язуючий   ґлобулін (КЗҐ): Ч Ж при вагітності Лізоцим Лютеїнізуючий гормон (ЛГ): діти до 11 років Ч Ж  фолікулінова фаза                   фаза овуляції                   період менопаузи Мелатонін: ранком вечером в слюні 11­оксикортикостероїди  (11­ОКС): загальні зв’язані з білками вільні 17­оксикортикостероїди  (17­ОКС): Ч Ж 17­оксипрогестерон: новонароджені недоношені новонарод. діти, пубертатний вік:  хлопчики дівчатка Ч Ж   фолікулінова фаза        лютеїнова фаза        період менопаузи

3,8­66,5 нмоль/л

0,5­1,5 мґ/100 мл

323­433 нмоль/л 256­393 нмоль/л 541­1031 нмоль/л 0,3­1,0 мкмоль/л

1­14 Од/л 2­9 Од/л 1­20 Од/л 26­94 Од/л 13­80 Од/л 20 нґ/мл 55 нґ/мл 30,0% (від рівня в  сироватці)

13­23 мкґ/100 мл 129­203 мкґ/л 11­32 мкґ/л

7­19 мкґ/100 мл 9­21 мкґ/100 мл

130­230 мкґ/л

193,12­524,18 нмоль/л 248,3­579,36 нмоль/л

< 6,3 мкґ/л < 13,3 мкґ/л

< 19,0 нмоль/л < 40,0 нмоль/л

< 1,1 мкґ/л < 1,0 мкґ/л < 2,2 мкґ/л < 0,8 мкґ/л < 2,8 мкґ/л < 0,5 мкґ/л

< 3,3 нмоль/л < 3,0 нмоль/л < 6,7 нмоль/л < 2,4 нмоль/л < 8,6 нмоль/л < 1,5 нмоль/л


17­α­гідроксипрогестерон  /17­ОНР/:      діти, пубертатний вік:      хлопчики      дівчатка     Ж   фолікулінова фаза            лютеїнова фаза            період менопаузи Панкреатичний пептид: 20­29 років 30­39 років 40­49 років 50­59 років 60­ 69 років Паратироїдний  гормон  (ПТГ)  Проґестерон :        Ч       Ж  фолікулінова фаза       овуляційна фаза       лютеїнова фаза       вагітність 9­16 тижнів       16­18 тижнів       28­30 тижнів       передродовий період       період менопаузи Проінсулін Пролактин:        діти до 10 років       Ч       Ж       вагітність 12 тижнів                    13­28 тижнів                    29­40 тижнів Серотонін Секретин:     після їжі через 45 хв. 

0,1­0,3 нґ/мл 0,2­0,5 нґ/мл 0,2­1,0 нґ/мл 1,0­4,0 нґ/мл < 0,2 нґ/мл 12,9±1,0 пмоль/л 27,4±2,9 пмоль/л 39,3±3,1 пмоль/л 43,1±6,7 пмоль/л 49,3±6,7 пмоль/л  10­65 пґ/мл 0,2­1,4 мкґ/л 0,3­0,7 мкґ/л 0,7­1,6 мкґ/л 4,7­18,0 мкґ/л 15­40 мкґ/л 20­80 мкґ/л 55­155 мкґ/л 110­250 мкґ/л 0,06­1,3 мкґ/л

91­526 мМО/л  58­475 мМО/л  61­512 мМО/л  500­2000 мМО/л 2000­6000 мМО/л 4000­10000 мМО/л 5,0­30,0 мкґ/100 мл 29­45 нґ/л > 1200 нґ/л

06,­4,4 нмоль/л 0,9­2,3 нмоль/л  2,1­5,2 нмоль/л 15­57 нмоль/л 50­130 нмоль/л   65­250 нмоль/л 180­490 нмоль/л 350­790 нмоль/л 0,2­4,0 нмоль/л 1­9,4 пмоль/л

0,3­1,7 мкмоль/л


Соматотропний гормон  (СТГ, гормон росту):        кров з пуповини       новонароджені       діти       Ч       Ж       > 60 років Ч                          Ж С­пептид Соматостатин Соматомедин С:       1­3 роки Ч Ж       3­7 років Ч                          Ж       7­11 років Ч                          Ж       11­12 років  Ч                           Ж       13­14 років Ч                          Ж       15­18 років Ч                          Ж       18­25 років  Ч                           Ж       26­85 років Ч                           Ж

 10­50 нґ/мл  10­40 нґ/мл 1­10 нґ/мл до 2,0 нґ/мл до 10,0 нґ/мл 0,4­10,0 нґ/мл 1,0­14,0 нґ/мл 0,5­2,0 нґ/мл  10­25 нґ/л 31­160 Од/мл 11­206 Од/мл 16­288 Од/мл 70­316 Од/мл 136­385 Од/мл 123­396 Од/мл 136­440 ОД/мл 191­462 ОД/мл 165­616 ОД/мл 286­660 ОД/мл 134­836 ОД/мл 152­660 ОД/мл 202­433 ОД/мл 231­550 ОД/мл 135­449 ОД/мл 135­449 ОД/мл

Тестостерон:         діти до статевої зрілості             Ч   20­39 років     40­55 років     > 55 років            Ж

0,06­0,2 мкґ/л 2,6 ­11 мкґ/л 2,0­6,0 мкґ/л 1,7­5,2 мкґ/л 0,1­1,1 мкґ/л

Фолістатин: Ч Ж        I триместр вагітності        останні 38­39 тижнів

≈  1,43 нґ/мл  6,35±4,58 нґ/мл До 10 нґ/мл 72,0±3,31 нґ/мл 

0,2­0,7 нмоль/л 13,8­41,6 нмоль/л 7­21 нмоль/л 6­18 нмоль/л 1,04­4,16 нмоль/л


Фолікулостимулюючий  гормон (ФСГ):  діти до 11 років Ч Ж  фолікулінова фаза       фаза овуляції       лютеїнова фаза       період менопаузи

< 2 Од/л 2­10 Од/л 4­10 Од/л 10­25 Од/л 2­8 Од/л 18­150 Од/л

β­хоріонічний гонадотропін  (β­ХГ): дорослі вагітність: 7­10 днів 30 днів 10 тижнів 16 тижнів

До 5 МОд/л > 15 МОд/л 100­5000 МОд/л 50 000­140 000 МОд/л 10 000­50 000 МОд/л

1.2.11. Гормони тироїдного профілю Показник, вік  Йод зв’язаний з білком

Традиційні  одиниці 40­80 мкґ/л

Одиниці СІ 315,18­630,37 нмоль/л

Йод бутанолекстрагуючий

35­65 мкґ/л

275,79­512,17 нмоль/л

Кальцитонін (КТ)

5,5­28,0 пкмоль/л

Остеокальцин:       діти       Ч       Ж

39,1­90,3 нґ/мл 14,9­35,3 нґ/мл 10,7­32,3 нґ/мл

Паратиротропний гормон

20­90 пґ/мл 

Паратгормон

8­24 нґ/л

Тироліберин

5­6 пґ/л 

Тиротропний гормон  (ТТГ):        новонароджені        1­й день        2­й день        3­й день        4­6­й день        дорослі

3­20 мОд/л 11,6­35,9 мОд/л 8,3­19,8 мОд/л 1,0­10,9 мОд/л 1,2­5,8 мОд/л 0,2­3,2 мОд/л


Тироксин загальний (Т4): новонароджені 0­5 днів 11­15 днів > 15 днів діти 1­5 років 5­10 років 11­60 років  > 60 років Ч                 Ж Тироксин вільний (вТ4) Трийодтиронін загальний  (Т3) Трийодтиронін вільний (вТ3) Тироґлобулін (ТҐ)

Тироксинзв’язуючий  ґлобулін (ТЗҐ):       дорослі       вагітність > 5 міс. Здатність ТЗҐ зв’язувати  Т4 (у дорослих)

8­20 мкґ/дл 6­13 мкґ/дл 4,5­12 мкґ/л 4,5­12 кґ/л

0,7­1,9 нґ/дл

100­250 нмоль/л 80­170 нмоль/л 58­154 нмоль/л 58­154 нмоль/л 94­194 нмоль/л 83­172 нмоль/л 60­155 нмоль/л 60­129 нмоль/л 71­135 нмоль/л 9­24 пмоль/л 

78­202 нґ/дл

1,2­3,16 пкмоль/л 

5­11 мкґ/100 мл

4,4­9,3 пмоль/л < 52 нґ/мл 100­260 мкґ/л

< 79 пмоль/л

13,6­27,2 мґ/л 56­102 мґ/л  100­250 мкґ/л

1.2.12. Показники стану імунної системи Клітинний імунітет Показник   Лейкоцити Лімфоцити CD3 CD4 CD8 CD16 CD20 CD22 CD23 CD HLA­DR CD25 (активні) CD56 CD71 CD95

Традиційні  одиниці 4,0­8,0 % 19,0­38,0% 58,0­76,0% 36,0­55,0% 17,0­37,0% 6,0­26,0% 8,0­19,0% 15,0­30,0% 6,0­12,0% 15,0­25,0% 13,0­24,0% 9,0­19,0% 4,0­11,0% 10,0­45,0%

Одиниці СІ 0,72­3,20 ґ/л 0,36­2,40 ґ/л 0,22­1,44 ґ/л 0,13­1,12 ґ/л 0,07­0,64 ґ/л 0,11­0,96 ґ/л

0,07­0,64 ґ/л


Імунорегуляторний індекс  (CD4/CD8)

1,4­2,0 ґ/л

Гуморальний імунітет Імуноґлобуліни Показник, вік, стать  Імуноґлобулін А /IgА/: діти 1­3 міс. 4­6 міс. 7­12 міс. 2­3 роки 4­5 років 6­7 років 8­9 років 10­11 років 12­13 років Ч Ж IgА1 IgА2 Імуноґлобулін D /IgD/ Імуноґлобулін Е /IgE/: діти 1­3 міс.         3­6 міс.         1 рік         5 років         15 років дорослі Імуноґлобулін G /IgG/:  діти 1­3 міс.         4­6 міс.         7­12 міс.           2­3 роки         4­5 років         6­7 років         8­9 років         10­11 років         12­13 років        Ч                    Ж IgG1 IgG2 IgG3

Традиційні  одиниці

103­404 мґ% 54­343 мґ% 90,0% 10,0% 0­0,15 ґ/л 0­2 кО/л 3­10 кО/л 8­20 кО/л 10­50 кО/л 15­60 кО/л 20­100 кО/л

664­1400 мґ% 587­1630 мґ% 60,0­70,0% 14,0­20,0% 4,0­8,0%

Одиниці СІ 0,06­0,58 ґ/л 0,10­0,96 ґ/л 0,36­1,65 ґ/л 0,45­1,35 ґ/л 0,52­2,20 ґ/л 0,65­2,40 ґ/л 1,08­2,00 ґ/л 0,91­2,55 ґ/л 1,08­3,25 ґ/л 1,03­4,04 ґ/л 0,54­3,43 ґ/л

0­0,38 мґ/л 2,7­7,8 ґ/л 1,9­8,6 ґ/л 3,5­11,8 ґ/л 5,2­13,6 ґ/л 5,4­14,2 ґ/л 5,7­14,1 ґ/л 7,3­14,1 ґ/л 7,3­13,5 ґ/л 7,7­15,1 ґ/л 6,64­14,0 ґ/л 5, 87­16,3 ґ/л


IgG4 Імуноґлобулін М /IgM/: діти      1­3 міс. 4­6 міс. 7­12 міс. 2­3 роки 4­5 років 6­7 років 8­9 років 10­11 років 12­13 років             Ч Ж

2,0­6,0%

55­141 мґ% 37­195 мґ%

Циркулюючі імунні  комплекси (ЦІК) “малі” “середні” “великі”

30­90 МО/мл 200­310 од. 20­130 од. 50­100 од.

Ревматоїдний фактор (РФ)

< 14 МО/мл

0,12­0,87 ґ/л 0,25­1,20 ґ/л 0,30­1,40 ґ/л 0,46­1,90 ґ/л 0,40­2,00 ґ/л 0,55­2,10 ґ/л 0,55­1,75 ґ/л 0,66­1,55 ґ/л 0,70­1,50 ґ/л 0,55­1,41 ґ/л 0,37­1,95 ґ/л

Неспецифічна резистентність орґанізму Фаґоцитоз Назва показника Фаґоцитарне число Фаґоцитальна ємність крові (ФЕК)

Показник 5­10 мікробних частинок 12,5­25х109 /л

Фаґоцитарний показник Кількість активних фаґоцитів (КАФ) Індекс завершеності фаґоцитів Спонтанний тест з НСТ Активований тест з НСТ Лізосомально­катіонний тест (ЛКТ): середній цитохімічний коефіцієнт  (СЦК) для ЛКТ Окислювальний метаболізм  ґранулоцитів (ОМҐ­тест)

65,0­95,0% 1,6­5,0х109/л > 1,0 До 10,0% позитивних нейтрофілів 40,0­80,0% позитивних нейтрофілів

Лізоцим

7,0­14,0 мкґ/л  (0,007­0,014 ґ/л)

1,3­1,8 ум. од. 141­214 нмоль/мл

Система комплемента Показник  Титр комплементної  активності

Традиційні  одиниці 70­140 ОД/мл

Одиниці СІ


Комплемент (загальний  гемолітичний) С2 СЗ С4 С5 С6 С7 С8

118­226 СН50 МО/мл 22­34 мґ/л 0,55­1,2 ґ/л 0,2­0,5 ґ/л 49­77 мґ/л 48­64 мґ/л 49­70 мґ/л 43­63 мґ/л

77­156 мґ% 15­39 мґ%

Цитокіни Показник  Фактор некрозу пухлин  /TNF­α/ Інтерлейкін­2 (IL­2) Інтерлейкін­6 (IL­6) Інтерлейкін­8 (IL­8) Колонієстимулюючий  фактор (КСФ) Фібронектин

Традиційні  одиниці 0­87 пкґ/мл

Одиниці СІ

0,5­2,5 О/мл 0­33 О/мл 146­172 О/мл 0­4 пкґ/мл 200­400мкґ/мл

Імунолоґічні холодові проби Назва показника Проба на справжню холодову преципітацію Проба Cia: кріоґлобуліни макроґлобуліни Проба на холодовий преципітат плазми Титр холодових автогемаґлютинінів Титр холодових ізогемаґлютинінів

Показник Від’ємна

Титр двофазових гемолізинів

До 1:4

Від’ємна Від’ємна Від’ємна До 1:4 До 1:4

1.2.13. Вітаміни Показник  Вітамін А Вітамін B1 Вітамін В2 Вітамін B6

Традиційні  одиниці 15­60 мкґ/100 мл 1,0­1,5 мкґ/100 мл ≈  12 мкґ/100 мл 1­18 мкґ/100 мл

Одиниці СІ 0,52­2,1 мкмоль/л 0,03­0,045 мкмоль/л ≈  0,033 мкмоль/л 0,059­1,06 мкмоль/л


Вітамін В12: новонароджені дорослі             або середнє значення

160­1300 пґ/мл 100­700 пґ/мл 0,06­0,14 мкґ/100 мл 300­400 пґ/мл

74­516 пмоль/л 0,44­1,03 нмоль/л

Вітамін С (плазма)      (кров) Вітамін D (24,25­(OH)2) Вітамін D2 (25­(ОН)) Вітамін Е (токоферол)

0,6­1,6 мґ/100 мл 0,7­2,0 мґ/100 мл

5­18 мґ/мл

34,1­90,8 мкмоль/л 39,7­113,6 мкмоль/л 5,0­11,4 нмоль/л 1,9­16,9 нмоль/л 11,6­46,4 мкмоль/л

Вітамін Н (біотин)

0,9­1,8 мкґ/100 мл

36,8­65,5 нмоль/л

Кальцитріол 1,25(ОН)2D3 25­гідроксихолекальци­ ферол 25(ОН) D3: зима літо Фолієва кислота

15­60 пґ/мл

86­144 пмоль/л

14­42 нґ/мл 15­80 нґ/мл 5­20 нґ/мл

35­105 нмоль/л 37­200 нмоль/л

1.2.14. Пухлинні маркери Показник 

Одиниці СІ

Муциноподібний асоційований антиґен /МСА/

До 11,0 МО/мл

Нейронспецифічна енолаза /NSЕ/

До 13,2 нґ/мл

α­фетопротеїн (АФП):

новонароджені 1 доба життя впродовж 6 місяців дорослі       вагітність: 13­14 тижнів                    15­16 тижнів                    17­18 тижнів                    19­20 тижнів                    21­22 тижнів                    23­24 тижнів ваговий метод спектроґрафічний метод Простатичний специфічний антиґен (ПСА): Ч до 40 років Ч після 40 років Свобідний простатичний специфічний антиґен

До 100 МО/мл Стають як у дорослих До 10,0 МО/мл 20,0 МО/мл 30,8 МО/мл 39,4 МО/мл 51,0 МО/мл 66,7 МО/мл 90,4 МО/мл 3,566­3,634 ґ/л 3,371­3,649 ґ/л До 2,5 нґ/мл До 4,0 нґ/мл > 15,0% від загального  ПСА


Пухлиноасоційований антиґен СА 15­3: ІІІ триместр вагітності Карбогідратний антиґен СА 19­9

До 27 МО/мл До 40 МО/мл До 37 МО/мл

Карбогідратний антиґен СА 72­4

0­4,0 МО/мл

Пухлиноасоційований антиґен СА 125: здорові       вагітність 1­2 тижні Раковоембріональний антиґен (РЕА): особи, які курять особи, які зловживають алкоголем β­хоріонічний гонадотропін (β­ХГ): дорослі вагітність:   7­10 днів 30 днів 10 тижнів              16 тижнів Антиґен плоскоклітинної карциноми (SCC) Фраґмент цитокератину­19 (CYFRA­21­1) β 2­мікроґлобулін

До 35 МО/мл До 100 МО/мл 0­5 нґ/мл 5­10 нґ/мл 7­10 нґ/мл До 5 МОд/л > 15 МОд/л 100­5000 МОд/л 50 000­140 000 МОд/л 10 000­50 000 МОд/л До 2,0 нґ/мл До 3,3 нґ/мл 660­2740 нґ/мл

2. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ 2.1. Загальний аналіз сечі Назва показника Кількість сечі за добу Питома густина в ранковій порції Максимальна осмотична  концентрація Колір

рН Білок Цукор Ацетон Кетонові тіла Уробілінові тіла   Білірубін Аміак Гемоґлобін

Показник 800­1800 мл 1020­1026 910 мосм/л Солом’яно­жовтий  Прозора Нейтральна або слабокисла  5,0­6,0 Відсутній, сліди (25­70 мґ/добу) Відсутній, не > 0,02% Відсутній Відсутні  Відсутні Відсутній 0,6­1,3 ґ/добу (36­78 ммоль/добу) Відсутній


2.1.1. Мікроскопічне дослідження осаду сечі Назва показника Плоский епітелій Перехідний епітелій Нирковий епітелій Лейкоцити Еритроцити Циліндри Слиз Бактерії Неорґанічний осад:      кисла реакція

Показник Незначна кількість Незначна кількість Відсутній 0­2  в полі зору  0­2 у препараті Відсутні Відсутній Відсутні або незначна кількість  (не більше 50 000 в 1 мл) Кристали сечової кислоти, урати,  оксалати Аморфні фосфати, сечокислий 

     лужна реакція

амоній, трипельфосфати 

2.1.2. Кількісне дослідження осаду сечі Назва показника

Показник

Метод Нечипоренка Лейкоцити Еритроцити Циліндри

До 4 000 в 1 мл До 1 000 в 1 мл 0­1 на 4 камери підрахунку

Метод Каковського­Аддіса Еритроцити Лейкоцити Циліндри

1­2× 106/добу 2­4× 106/добу До 2× 104/добу

2.1.3. Функціональне дослідження нирок Назва показника Клубочкова фільтрація Канальцева реабсорбція

Показник 80­120 мл/хв. 97,0­99,0%

Проба Зимницького Добова кількість сечі

65,0­75,0% від випитої рідини


Денний діурез Оптична густина

2/3­3/4 добового  1004­1024

Проба Реберґа Клубочкова фільтрація по креатиніну Реабсорбція

75­125 мґ/хв.  98,2­98,8% 

2.2. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ 2.2.1. Вуглеводний, ліпідний та білковий обміни

Показник , вік, стать Азот загальний Тирозин

Ч Ж Фенілаланін Ч Ж Білок загальний денна сеча нічна сеча Альбуміни Ґлобуліни: α1 α2 β γ Альбуміни/ґлобуліни β­2­мікроґлобулін Гаптоґлобін Гідрокортизон вільний

Традиційні  одиниці 6­17 ґ/добу

Одиниці СІ 428,4­1213,7 ммоль/добу

Амінокислоти 15­40 мґ/добу 15­49 мґ/добу 8­15 мґ/добу 6­41 мґ/добу 45,0­75,0 мґ/добу < 60 мґ/добу < 20 мґ/добу Білкові фракції 37,9% 27,3% 19,5% 8,8% 3,3% 0,64 3,8­251,8 нґ/мл 0­5 мґ/л 10­100 мкґ/добу

27,6­276,0 нмоль/добу


Гідроксипролін  загальний: 1­5 років 6­10 років 11­14 років 18­21 років 22­40 років 41­55 років Гістамін Ґлюкоза:  якісні проби на глюкозу  δ ­амінолевулінова  кислота Креатин:

20­65 мґ/добу 35­99 мґ/добу 63­180 мґ/добу 20­55 мґ/добу 15­42 мґ/добу 15­43 мґ/добу

0,39­1,20 мкмоль/добу 0,06­0,83 ммоль/л Від’ємні 1,3­7,0 мґ/добу

Ч Ж

Креатинін: діти до 1 року від 1 до 12 років підлітки              Ч              або  Ж             або

9,9­53 мкмоль/добу 0­0,30 ммоль/добу 0­0,61 ммоль/добу

8­20 мґ/(кґ∙добу) 8­22 мґ/(кґ∙добу) 8­30 мґ/(кґ∙добу) 14­26 мґ/(кґ∙добу) 1,0­2,0 ґ/добу 11­20 мґ/(кґ∙добу) 0,5­1,6 ґ/добу

Лізоцим

1,3­3,6 мґ/добу

Міоґлобін

< 4 мкґ/добу

Оксипролін

В середньому 0,319  ум. од. 5,5 мґ/добу

Осмоляльність

500­1400 мосмоль/кґ

Молекули середньої маси

0,15­0,49 ммоль/добу 0,27­0,75 ммоль/добу 0,48­1,37 ммоль/добу 0,15­0,42 ммоль/добу 0,11­0,32 ммоль/добу 0,11­0,33 ммоль/добу

Пантотенова кислота

71­177 мкмоль/(кґ∙добу) 71­194 мкмоль/(кґ∙добу) 71­265 мкмоль/(кґ∙добу) 124­230 мкмоль/(кґ∙добу) 8,8­17,6 ммоль/добу 97­177 мкмоль/(кґ∙добу) 4,4­14,08 ммоль/добу

167,0±52,0 мкмоль/добу 4,56­68,4 мкмоль/добу

Порфірини Копропорфірин

0­72 мкґ/добу

0­110 нмоль/добу

Уропорфірин

0­27 мкґ/добу

0­32 нмоль/добу

Порфобіліноґен

0­2,0 мґ/добу

0­8,8 мкмоль/добу

Гіпоксантин Ксантин Сечовина

Пуринові основи 9,7 мґ/добу 6,1 мґ/добу 20­35 ґ/добу

333­583 ммоль/добу


Сечова кислота Уробілін Уробіліноґен Уропепсин

250­750 мґ/добу 0,05­2,5 мґ/добу 0­4 мґ/добу 38­96 мґ/добу

Циклічний аденозин­ монофосфат (цАМФ) нефроґенний цАМФ

1,7­5,8 мкмоль/ґ  креатиніну 10,0­42,0% загального

1,48­4,43 ммоль/добу  0,08­4,23 мкмоль/добу   

2.2.2. Ферменти

Показник, вік, стать α­амілаза α­амілаза (за Смітом, Роєм)                  α­амілаза панкреатична середнє значення

Традиційні  одиниці 10­490 МО/л < 160 ґ/год⋅ л

Одиниці СІ 20­160 мґ/год⋅ мл

60,0­70,0% від загаль­ ної амілази в сечі  65,0%

Амілаза

0,04­0,30 МО/хв.

0,67­5,0 нкат/хв.

Діастаза

До 44 мґ/с⋅ л (37°)

До 160 мґ/год⋅ мл 

Діастаза  (за Вольґемутом)

До 64 ґ/год⋅ л

Лейцинамінопептидаза:      Ч      Ж

0,6­4,7 МО/л 0,1­3,8 МО/л

2.2.3. Водно­сольовий і мінеральний обміни, важкі метали, токсичні речовини Показник, вік, стать Аміак Натрій

Традиційні  одиниці 0,6­1,3 ґ/добу 3­6 ґ/добу

Одиниці СІ 36­78 ммоль/добу 130­260 ммоль/добу


Калій: діти до 6 місяців 7­12 місяців 1­3 років 4­6 років дорослі Кальцій Маґній Мідь Марґанець Оксалати Берилій Cвинець Ртуть:  у здорових у контактних Фосфор неорганічний Хлор Хлориди Копропорфірин Уропорфірин

1,5­3,0 ґ/добу 100­250 мґ/добу 12,2­102 мґ/добу 15­50 мкґ/добу 10­40 мґ/добу До 80 мкґ/добу

0­25 ммоль/добу 15­40 ммоль/добу  20­50 ммоль/добу  20­60 ммоль/добу  38,4­76,7 ммоль/добу 2,5­6,2 ммоль/добу 0,5­4,2 ммоль/добу 0,24­0,78 мкмоль/добу < 0,01 мґ/л  114­456 мкмоль/добу  0,044 мкмоль/л До 0,4 мкмоль/добу

< 0,03 мґ/л 0,04 мґ/л  0,4­1,3 ґ/добу

До 50 нмоль/л

Порфобіліноґен

0­2,0 мґ/добу

0­8,8 мкмоль/добу

Уробіліноґен

0­6 мґ/добу

Пантотенова кислота Піридинолін: 2­10 років 11­14 років 15­17 років Ч Ж

12,9­42,0 ммоль/добу 97­115 ммоль/л 170­210 ммоль/добу 0­110 нмоль/добу 0­32 нмоль/добу

4,56­68,4 мкмоль/добу 160­440 нмоль/ммоль               креатиніну 105­400 нмоль/ммоль               креатиніну 42­200 нмоль/ммоль              креатиніну 20­61 нмоль/ммоль            креатиніну 22­89 нмоль/ммоль            креатиніну


Дезоксипіридинолін:  2­ 10 років

31­110 нмоль/ммоль              креатиніну 17­100 нмоль/ммоль              креатиніну < 59 нмоль/ммоль           креатиніну 4­19 нмоль/ммоль          креатиніну 4­21 нмоль/ммоль          креатиніну

11­14 років 15­17 років Ч Ж

2.2.4. Гормони і медіатори Показник, вік, стать Альдостерон Альдостерон вільний Альдостерону секреція Адренокортикотропний гормон (АКТГ)  Ванілілмигдальна  кислота Гідрокортизон вільний Кортизол вільний 17­кетостероїди (17­КС): діти < 5 років 5­16 років 20­40 років  Ч                     Ж > 40 років

Традиційні  одиниці

Одиниці СІ

15­70 пґ/мл

8,34­41,7 нмоль/добу  0,19­0,55 нмоль/добу  149­479 нмоль/добу  3,3­15,4 пмоль/л

До 7 мґ/добу

До 35 мкмоль  

10­100 мкґ/добу

27,6­276,0 нмоль/добу

20­90 мкґ/добу

55­248 нмоль/добу

1 мґ/добу 1­10 мґ/добу 9­17 мґ/добу 5­14 мґ/добу Постійне зниження  виведення 17­КС

< 3,5 мкмоль/добу 3,5­35 мкмоль/добу 31­60 мкмоль/добу  17­49 мкмоль/добу 


17­оксикортикостероїди  (17­ОКС) 17­ОКС свобідні 17­ОКС сумарно

5,2­13,2 мкмоль/добу 0,11­0,77 мкмоль/добу 4,1­13,7 мкмоль/добу Катехоламіни

Адреналін:  1­4 роки 4­10 років дорослі Норадреналін:  1­4 роки 4­10 років дорослі Дофамін: 1­4 роки 4­10 років дорослі Естроґени: Ч Ж      перед овуляцією      овуляція      лютеїнова фаза      кінець вагітності      менопауза Естрадіол: Ч Ж фолікул. фаза овуляція лютеїнова фаза менопауза Естрон: Ч Ж фолікул. фаза овуляція лютеїнова фаза менопауза Естріол: Ч Ж фолікул. фаза овуляція лютеїн. фаза менопауза

<30 мкґ/добу <65 мкґ/добу <100 мкґ/добу <6 мкґ/добу <10 мкґ/добу <20 мкґ/добу 40­250 мкґ/добу 65­400 мкґ/добу 65­400 мкґ/добу < 10 мкґ/добу 5­25 мкґ/добу 28­100 мкґ/добу 28­80 мкґ/добу < 10 мкґ/добу 45­66 мкґ/добу До 45000 мкґ/добу 0­23 нмоль/добу  11­37 нмоль/добу  15­51 нмоль/добу  11­44 нмоль/добу  0­14 нмоль/добу  11­30 нмоль/добу  15­44 нмоль/добу  40­115 нмоль/добу  37­85 нмоль/добу  3­26 нмоль/добу  3­38 нмоль/добу  21­69 нмоль/добу   45­187 нмоль/добу  62­215 нмоль/добу  2­30 нмоль/добу 


Лютеїнізуючий гормон (лютропін, ЛГ): діти до 11 років Ч Ж фолікул. фаза овуляція лютеїн. фаза менопауза 5­оксиіндолілоцтова  кислота

1­14 Од/л 2­9 Од/л 1­20 Од/л 26­94 Од/л 0,61­16,3 Од/л 13­80 Од/л 2­3,9 мґ/добу

Преґнандіол: Ч Ж фолікул. фаза     лютеїн. фаза     менопауза

1,6­6,7 мкмоль/добу   4,7­8,7 мкмоль/добу 12­25 мкмоль/добу 3,1­6,2 мкмоль/добу 

Серотонін Тестостерон: Ч Ж β­хоріонічний  ґонадотропін (β­ХҐ):       вагітність 6 тижнів      8 тижнів      12­14 тижнів      16 тижнів      > 16 тижнів Фолікулостимуляційний  гормон (ФСГ):      діти до 8 років      9­15 років      Ч      Ж дітородний період      період менопаузи

10,7­20,5 мкмоль/добу 

0,5­1,2 мкмоль/добу 173,5­468,5 нмоль/добу 6,9­41,6 нмоль/добу

13 000 МО/добу  30 000 МО/добу  105 000 МО/добу  46 000 МО/добу  5000­20000 МО/добу

<5 Од/добу <22 Од/добу <22 Од/добу <30 Од/добу В 2­3 рази вище, ніж в  дітородному періоді

3. ДОСЛІДЖЕННЯ КИШКОВОГО ВМІСТУ 3.1. Копроґрама Назва показника Кількість калу за добу

Показник 100­250 ґ

Консистенція

Оформлений (м’який і щільний)


Форма

Циліндрична

Колір

Коричневий

Реакція

Нейтральна або слаболужна

Слиз, кров

Відсутні

3.1.1. Мікроскопічне дослідження калу Назва показника М’язеві волокна Сполучна тканина Нейтральний жир Жирні кислоти

Показник Відсутні або окремі перетравлені  непосмуговані волокна  Відсутня або окремі волокна Відсутній або незначна кількості Відсутні або незначна кількість

Мила Рослинна клітковина:       перетравлена      неперетравлена Крохмаль Детрит Слиз, епітелій

Незначна кількість 

Лейкоцити

Поодинокі

Поодинокі клітини або клітинні групи Різна кількість  Відсутній Різна кількість Відсутні

3.1.2. Хімічний склад (в перерахунку на добову кількість) Назва показника Азот Білок Білірубін Вода Жири Калій Кальцій Копропорфірин Натрій Уробілін Уробіліноґен

Показник 0,25­2 г Відсутній Відсутній 48­200 мл 2,5­10 ґ 7­12 мекв 400­900 мґ 200­300 мкґ 1­5 мекв 40­280 мґ 47­276 мґ/добу

Хімотрипсин Панкреатична еластаза –1 

< 13 Од/ґ калу > 200 мкґ/ґ калу


3.1.3. Склад мікрофлори кишки Назва показника Патоґенні мікроби родини кишкових Загальна кількість кишкової палички Кишкова паличка зі слабовираженими ферментативними властивостями Лактозонеґативні ентеробактерії Гемолізуюча кишкова паличка Гемолітичний стафілокок Ентерокок Біфідобактерії Мікроби роду протея Дріжджоподібні гриби

Показник Немає  107­108 До 10,0% До 5,0% Немає Немає  106­107 108 і вище  0­103 0­104

4. ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКОВОГО СОКУ Показник Кількість Відносна густина рН Азот небілковий Азот сечовини та аміаку Азот амінокислот Хлориди Вільна хлористоводнева  кислота Сечова кислота Калій Натрій Діастаза дуоденального  вмісту

Традиційні одиниці 2­3 л/добу  1005  1,6­1,8  20­48 мґ% 7­14 мґ% 2­8 мґ% 550 мґ% 200 мґ%

Одиниці СІ

14,3­34,3 ммоль/л 4,99­9,99 ммоль/л 1,43­5,7 ммоль/л 155,1 ммоль/л 20 ммоль/л

0,8­2 мґ% 21,8­137,7 мґ% 72­435,4 мґ% 1,7­4,4 ґ/сек⋅ л

47,6­118,9 мкмоль/л 5,6­35,3 ммоль/л  31,3­189,3 ммоль/л 6­16 ґ/(год∙мл) 

Мікроскопічне дослідження шлункового вмісту Назва показника Крохмальні зерна М’язеві волокна Жир Епітелій

Показник Визначаються Відсутні  Відсутній Незначна кількість


Еритроцити Лейкоцити Дріжджі Сарцини Палички молочнокислого бродіння

Відсутні Незначна кількість, змінені Одинокі гриби Відсутні Відсутні

5. ДОСЛІДЖЕННЯ ЖОВЧІ Склад печінкової та міхурової жовчі  Речовина

Печінкова жовч

Міхурова жовч 

рН

7,5–8,0

6,0–7,0

Вода

97,5%

86,7–92,0%

Жовчеві кислоти 

1,1 ґ/дл

6,0 ґ/дл

Білірубін

0,04 ґ/дл

0,3 ґ/дл

Холестерин

0,1 ґ/дл

0,3–0,9 ґ/дл

Жирні кислоти

0,12 ґ/дл

0,3–1,2 ґ/дл

Лецитин

0,04 ґ/дл 

0,3 ґ/дл

Na+

145 ммоль/л 

130 ммоль/л

К+

5 ммоль/л 

9–12 ммоль/л

Са2+

2,5 ммоль/л

6 ммоль/л

Cl–

100 ммоль/л

75 ммоль/л

HCO3–

28 ммоль/л

10 ммоль/л

Добова кількість

500­1000 мл

Мікроскопічне дослідження порцій жовчі Назва показника

Показник

Стимульоване жовчовиділення Кількість: 1­я порція міхурова порція порція печінкових  протоків

20­35 мл (10 мл за 10 хв.) 20­50 мл 30 мл


Колір: 1­я порція міхурова порція порція печінкових  протоків Прозорість: 1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків Відносна густина: 1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків Реакція : 1­я порція міхурова порція       порція печінкових протоків Білірубін: 1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків Жовчні кислоти: 1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків Лецетин: 1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків Холестерин: 1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків Білок: 1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків α­амілаза:  1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків вмісту черевної порожнини

Золотисто­жовтий  Темно­коричневий (оливковий) Золотисто­ жовтий Прозора  Прозора Прозора 1007­1015 1016­1032 1007­1010 Слаболужна  Лужна  Лужна 15­45 мґ% 15­45 мґ%  (256,5­769,7 мкмоль/л) 18 мґ%  (307,8 мкмоль/л) ­ 115 ґ/л 7­14 ґ/л ­ 35 ґ/л  1,0­5,8 ґ/л ­  4,3 ґ/л  0,8­2,1 ґ/л   ­ 4,5 ґ/л  1,4­2,7 ґ/л  ­ 1,67­4,45 мґ(л­с)  6­16 ґ крахмалу/(мл­год) 25­220 МО/л


Трипсин: 1­я порція міхурова порція порція печінкових протоків

­ ­ 50­500 мкмоль/(мл­ хв)

6. ДОСЛІДЖЕННЯ КІСТКОВОГО МОЗКУ (МІЄЛОҐРАМА) Клітинні елементи Бласти Мієлобласти Нейтрофільні: промієлоцити мієлоцити метамієлоцити паличкоядерні сеґментоядерні

Межі коливань 0,6% 1,0%

Середнє значення 0,1­1,1% 0,2­1,7%

2,5% 9,6% 11,5% 18,6% 18,6%

1,0­4,1% 7,0­12,2% 8,0­15,0% 12,8­23,7% 13,1­24,1%

Всі нейтрофільні елементи Еозинофіли всіх ґенерацій Базофіли всіх ґенерацій Всі еритрокаріоцити Еритробласти:  проеритробласти поліхроматофільні базофільні оксифільні

60,8% 3,2% 0,2% 20,5%

52,7­68,9% 0,5­5,8% 0­0,5% 14,5­26,5%

0,1% 12,9% 1,5% 3,2%

0­0,2% 8,9­16,9% 1,0­2,0% 0,8­5,6%

Моноцити

1,9%

0,7­3,1%

Лімфоцити Плазматичні клітини Мітози Співвідношення лейко­ поезу і еритропоезу  (лейко/еритро)

9,0% 0,9% 2,0% 3,3

4,3­13,7% 0,1­1,8% 0­4,0% 2,1­4,5

Кількість мієлокаріоцитів

50­250 000 в 1 мкл

50­250х109/л

Кількість меґакаріоцитів

23­103 в 1 мкл

0,023­0,103х109/л


7. ДОСЛІДЖЕННЯ СПИННОМОЗКОВОЇ РІДИНИ  Показник Колір Прозорість Густина: люмбальна рідина вентрикулярна рідина Білок: люмбальна рідина вентрикулярна рідина Глобулінові реакції: реакція Панді реакція Нонне­ Апельта Ґлюкоза: люмбальна рідина вентрикулярна рідина

Традиційні  одиниці Безбарвна Прозора 1,006­1,007 ґ/мл 1,002­1,004 ґ/мл 0,20­0,30 ґ/л 0,10­0,22 ґ/л Від’ємна Від’ємна

2,8­3,9 ммоль/л 2,8­3,9 ммоль/л

Хлориди: люмбальна рідина вентрикулярна рідина Цитоз: люмбальна рідина вентрикулярна рідина Нейтрофіли Лімфоцити Моноцити Еозинофіли і  апендимоцити Сечовина

Одиниці СІ

120­130 ммоль/л 120­130 ммоль/л 7­10 клітин/3мкл 0­3 клітини/3мкл

2­3⋅ 106/л 0­1⋅ 106/л

2,0­4,0 % 60,0± 20,0 % 30,0± 10,0% Рідко 1,0­3,3 ммоль/л


Білок: 1 ­ 30 днів 1 ­ 3 місяці 3 ­ 6 місяців 0,5 ­ 10 років 10 ­ 40 років 40 ­ 50 років 50 ­ 60 років 60 років

0,20­1,50 ґ/л 0,20­1,00 ґ/л 0,15­0,50 ґ/л 0,10­0,30 ґ/л 0,15­0,45 ґ/л 0,20­0,50 ґ/л 0,25­0,55 ґ/л 0,30­0,60 ґ/л

20­150 мґ/дл  20­100 мґ/дл  15­50 мґ/дл  10­30 мґ/дл  15­45 мґ/дл  20­50 мґ/дл  25­55 мґ/дл  30­60 мґ/дл 

Протеїноґрама (білкові фракції) Преальбуміни Альбуміни Ґлобуліни: α1 α2 β1 β2 γ Альбумін/глобуліновий  коефіцієнт  Ґлюкоза Залізо

2,5­7,9 % 56,0­76,0%

0,02­0,07 ґ/л 0,56­0,76 ґ/л

2,0­7,0% 3,5­12,0% 8,0­12,0% 2,0­9,0% 7,0­12,0% 1,2 ­ 3,1

0,02­0,07 ґ/л  0,03­0,12 ґ/л  0,08­0,12 ґ/л  0,02­0,09 ґ/л  0,07­0,12 ґ/л

2,22­3,89 ммоль/л 4,12­9,31 мкмоль/л

Калій Кальцій

2,5­3,2 ммоль/л 1,05­1,35 ммоль/л

Лактат Ліпопротеїнліпаза Маґній

0,84­2,36 ммоль/л 9,6­15,0 мкмоль/ґ⋅ л 0,85­1,35 ммоль/л

Мідь

0,9­3,1 ммоль/л

Натрій Піровиноградна кислота  (піруват) Хлориди

83­150 ммоль/л 60­190 мкмоль/л

Холестерин Фосфор неорганічний

0­0,013 ммоль/л 0,39­0,68 ммоль/л

118­132 ммоль/л 

8. ДОСЛІДЖЕННЯ СИНОВІАЛЬНОЇ РІДИНИ


Назва показника

Показник Фізичні властивості

Зовнішній вигляд Кількість  В’язкість  Коефіцієнт тертя Осмотичний тиск  рН

Вода Тверді речовини Неорґанічні солі

Світло­жовта, прозора 1­2 см3 5­7 умов. од. 0,002­0,01 120­140 мм вод.ст. 7,768 Хімічний склад 94,0­95,0% 5­6 0,7­0,8%

Білок в тому числі % від загальної кількості: альбуміни ґлобуліни з них:  α1 α2 β              γ

2­5 г/л

Фібриноґен

67,0% 33,0% 8,0% 4,0% 11,0% 10,0% Відсутній

Хрящовий протеїн­полісахарид

Присутній в зоні α 2 і β ґлобуліни

Ґіалуронат

3,0 ґ/л 

Сечовина Сечова кислота

0,2­0,4 ґ/л 0,015 ґ/л

Ліпіди Ґлюкоза Ферменти

0,9­11,3 ґ/л 0,66 ґ/л Діастаза, протеаза, кисла  фосфатаза (до 30 найменувань) Клітиний склад

Синовіальні покривні клітини  (синовіоцити): живі які руйнуються Макрофаґи: живі які руйнуються Лімфоцити: живі які руйнуються

29,75­42,89% 1,07­8,80% 23,25­37,50% 4,20­16,40% 0,20­5,20% 2,80­4,15% 28,80­46,90% 3,33­11,00% 18,50­38,20%


Моноцити

0,88­5,60%

Нейтрофіли Некласифіковані клітини

0,53­3,60% 7,00­11,90%

9. ДОСЛІДЖЕННЯ ВИПІТНИХ РІДИН Транссудат Назва показника Відносна  густина

Показник Переважно нижче 1,015 

Згортання

Не згортається

Колір, прозорість Проба Рівальта

Лимонно­жовтий або світло­ жовтий, майже прозорий Від’ємна

Білок

5­25 ґ/л

Ексудат Назва показника Відносна  густина Згортання Колір, прозорість Проба Рівальта Білок

Показник Не нижче 1,015, переважно 1,018 Згортається Серозні   ексудати   не   відрізняються  від   транссудатів;   інші   види  ексудатів мутні, колір різний Позитивна   30­50 ґ/л   

10. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ  Лімфоденоґрама (підрахунок на 1000 клітин) Тип клітин

Вміст

Лімфобласти

0,1­0,9%

Пролімфоцити

5,3­16,4%

Лімфоцити

67,8­90,0%

Ретикулярні клітини

0­2,6%


Плазмоцити

0­5,3%

Моноцити

0,2­5,8%

Огрядні клітини (лаброцити)

0­0,5%

Ґранулоцити:        нейтрофільні       еозинофільні       базофільні

0­0,5% 0­0,3% 0­0,2%

11. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЛЕЗІНКИ  Спленоґрама (підрахунок на 1000 клітин) Тип клітин

Вміст

Лімфобласти

0­0,2%

Пролімфоцити

1­10,5%

Лімфоцити

57­84,5%

Ретикулярні клітини

0,5­1,8%

Плазмоцити

0­0,3%

Еритрокаріоцити

0­0,2%

Мієлоцити

0­0,4%

Метамієлоцити

0­0,1%

Ґранулоцити:       нейтрофiльні       еозинофільні       базофільні

1,0­7,0%  0,2­1,5%  0,1­1,0%

РОЗДІЛ ІV. КОНСТАНТИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ  ОБСТЕЖЕНЬ

1. Константи інструментальних обстежень  системи кровообігу 1.1. Електрокардіоґрафія №  п/п 1. Ритм 2.

Назва показника

Зубець Р у II стандартному 

Показник Синусовий Позитивний


відведенні 3.

Зубець Р у відведенні aVR

Неґативний

4.

Відстань PQ

Постійна і нормальна (0,12­0,21 c.)

5.

Частота ритму

60­80 уд/хв

6.

Відстань R­R

Постійна

7.

Електрична вісь серця (кут α)

30 ­ 70

8.

Перехідна зона (R=S)

V2 ­ V3

9.

ЧCC

60 ­ 80 уд/хв. Зубець P (збудження лівого і правого передсердь)

10.

Тривалість зубця P

0,06­0,08 с

11.

Амплітуда зубця P

Не > 2,5 мм

12.

Амплітуда зубця P у грудних  Не > 1,5 мм відведеннях Інтервал   PQ   (час   проведення  0,12 ­ 0,21 с. імпульсу   по   передсердях   до  обох шлуночків) Комплекс QRS (відображує процеси деполяризації у шлуночках)

13.

14.

Тривалість QRS

15.

17.

Амплітуда   QRS   у   стандартних  Не < 0,5 мВ відведеннях Амплітуда   QRS  у   грудних  Не < 1,0 мВ відведеннях Зубець Q (збудження міжшлуночкової перегородки,  основи правого шлуночка, верхівки серця) Тривалість зубця Q Не більше 0,03 с.

18.

Глибина зубця Q

19.

(у комплексах за типом QS)   Зубець R (збудження основи лівого шлуночка,  бічних стінок і поверхні обох шлуночків) Верхня межа зубця R  I відведення ­ 1,5 мВ, аVL­1,0 мВ; 

20.

Висота зубця R

16.

Не > 0,1 с.

3 ­ 16 мм

Зубець S (збудження обох шлуночків < 0,03 с.) 21.

Глибина зубця S

22.

I, II, aVF ­ не > 0,5 мВ; V3­до 2 мВ,  VI­не < 0,3 мВ Зубець T (відображує реполяризацію ­ процес припинення збудження в міокарді обох шлуночків) Висота зубця Т 2,5­6 мм

23.

Ширина зубця Т

0,12­0,16 с.


24.

Тривалість QT

0,3­0,46 с при ЧСС 45­115 уд/хв.

Сеґмент ST (період зменшення інтенсивності збудження шлуночків) 25. 26.

Відхилення   від   ізоелектричної  Не > 1 мм догори і 0,5 мм вниз лінії Електрична систола QRST 0,37 ­ 0,40 с.

1.2. Фонокардіоґрафія №  Показник п/п 1. Тривалість акустичної систоли  (інтервал між початками I і II  тонів) 2.

Серцеві шуми

3.

Функціональний шум: у дорослих

Характеристика Залежить   від   частоти   серцевих  скорочень;   у   зіставленні   з  інтервалами   Q­Т   на   ЕКҐ  (електрична   систола)   вона   в   нормі  коротша на 0,04 ­0,05 с. Не   вислуховуються   і   не  реєструються   як   в   період   систоли  між I і II тонами (систолічний шум),  так   і   в   період   діастоли  (діастолічний шум) Практично   ніколи   не   буває  діастолою;   характеризується  коливаннями   низької   і   середньої  частоти (до 200 Гц) і мінливістю по  амплітуді,   тривалості   і   формі   в  різних серцевих циклах.  Часто   визначають   так   званий  фізіолоґічний   шум   систоли  вигнання   крові,   а   іноді   (тим  частіше,   чим   менше   вік   дитини)  реєструється   низькочастотний,  практично   не   сприйманий   вухом  функціональний   шум   діастоли,  розташований   в   середині   діастоли  (після III тону)

у дітей

Запис з точок 1, 2 і 3 4. 5. 6.

Амплітуда найбільших  осциляцій I тону Амплітуда найбільших  осциляцій IІ тону Відношення максимальних  амплітуд I і II тонів

10 ­ 25 мм 6 ­ 15 мм ≈  3:2


Запис з точок 4  і 5 7.

Інтенсивність I і II тонів

8.

9.

Інтервал Q ­ I тон (інтервал від  початку зубця Q на ЕКҐ до  перших осциляцій I тону на  ФКҐ) Частота осциляцій I тону

10.

Частота осциляцій IІ тону

70 ­ 150 Гц

11.

Загальна тривалість I тону

0,07 ­ 0,15 с.

12.

Загальна тривалість IІ тону

0,04 ­ 0,12 с.

13.

Інтервал між І і ІІ групами  високочастотних осциляцій ІІ  тону Амплітуда осциляцій III тону

0,02 ­ 0,04 с.

Інтервал між II і III тонами на  верхівці серця Інтервал між II і III тонами біля  основи серця IV тон

Не > 0,15 с. (у дітей ≈  0,13 с.)

14. 15. 16. 17.

18. 19.

Тривалість двох низько частот­ них коливань IV тону Інтервал між IV і I тонами

Може   бути   рівною,   а   у   ряді  випадків   II   тон   має   більшу  амплітуду, ніж I тон 0,02 ­ 0,05 с.

30 ­ 120 Гц

2 ­ 3 мм

0,18 с. Починається   через   0,06   ­   0,12   с.  після початку зубця Р на ЕКҐ, він  непостійний   по   амплітуді   (але  завжди < за II тон) ≈  0,03 с. ≈  0,06 с.

1.3. Ехокардіоґрафія Лівий шлуночок №  Назва показника п/п 1. Діастолічний розмір ЛШ

3,8 ­ 5,5 см

2.

2,6 ­ 3,7 см

Систолічний розмір ЛШ

Показник


3.

Систолічний об’єм ЛШ

50 ­ 75 мл

4.

Товщина задньої стінки ЛШ в кінці  діастоли Порожнина ЛШ в кінці діастоли

0,9 (0,6 ­ 1,1) см

5. 6.

4,7 (3,5 ­ 5,7) см

Амплітуда систолічного руху задньої  стінки ЛШ

1,2 (0,9 ­ 1,4) см

 Значення кінцево­діастолічного об’єму лівого шлуночка  №  Назва показника п/п 1. Формула “площа­довжина” в  апікальній чотирикамерній  позиції 2. Формула “площа­довжина” в  апікальній двокамерній позиції 3. За Simpson у взаємоперпенди­ кулярних позиціях 4. Кінцевий діастолічний розмір  порожнини 5. Кінцевий систолічний розмір  порожнини 6. Кінцевий систолічний об’єм 7.

Товщина стінок під час діастоли

8.

Глобальна скорочуваність

9.

Ударний об’єм

10.

Хвилинний об’єм

11.

Відношення КДО до маси  міокарда

Стать

Показник

Ч Ж

112 ±  27 (65­193 мл)  89 ±  20 (59­136 мл)

Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

130 ±  27 (73­201 мл)  92 ±  19 (53­146 мл) 111 ±  22 (62­170 мл)  80 ±  12 (55­101 мл) 4,6 ­ 5,7 см 3,1 ­ 4,3 см 45 мл 1,1 см 55,0 ­ 60,0% 60 ­ 100 мл 4,5 ­ 5,5 л 1,1 мл/г

Ліве передсердя №  п/п 1. Розмір

Назва показника

Показник 1,85­3,3 см

2.

Індекс розміру

1,45 ­ 2,9 см/м2

3.

Порожнина ЛП (в період систоли 

2,9 (1,9 – 4,0) см


шлуночків)

Правий шлуночок №  Назва показника п/п 1. Товщина стінки

Показник 5 мм

2.

Діастолічний розмір 

0,95 ­ 2,05 см

3.

Передньозадній розмір 

Не > 2,6 см

4.

Порожнина ПШ в кінці діастоли

1,7 (0,9 ­ 2,6) см

5.

Індекс розміру 

0,75 ­ 1,25 см/м2

Праве передсердя №  Назва показника п/п 1. Значення КДО: зменшений значно збільшений ґіґантських розмірів 2. Тиск у правому передсерді

Показник До 20 мл > 100 мл > 300 мл Не > 5 мм рт. ст.

Міжшлуночкова перегородка №  Назва показника п/п 1. Товщина міжшлуночкової перегородки в  кінці діастоли 2. Амплітуда систолічного руху  міжшлуночкової перегородки: на рівні середньої третини на рівні верхівки серця 3. Екскурсія

Показник 0,9 (0,6 ­ 1,1) см

0,5 (0,3 ­ 0,8) см 0,7 (0,5 ­ 1,2) см 0,5 ­ 0,95 см

Значення кінцевого діастолічного об’єму (КДО) №  Назва показника п/п 1. Алґоритм  “площа­довжина” у  двокамерній позиції

Стать Ч Ж

Показник 50 (до 82) мл 36 (до 57) мл


2.

Алґоритм  “площа­довжина” у  чотириокамерній позиції

Ч Ж

41 (до 64) мл 34 (до 60) мл

3.

Алґоритм  Simpson  у   дво­   і  чотирикамерній позиціях

Ч Ж

41 (до 65) мл 32 (до 52) мл

Мітральний клапан №  Назва показника п/п 1. Загальна екскурсія руху

19; 25; 5 мм

2.

Діастолічне розходження стулки

14 ­ 20 мм

3.

Швидкість діастолічного розмикання  передньої стулки  Швидкість раннього діастолічного  змикання передньої стулки

253 ­ 285 м/с

4.

Показник

120 ­ 170 м/с

Аорта №  Назва показника п/п 1. Діаметр гирла аорти

2,7 (2,0 ­3,7) см

2.

1,9 (1,5 ­2,5) см

Сепарація стулок аортального клапана

Показник

Лінійна швидкість кровоплину  №  Назва показника п/п 1. Загальна сонна артерія

Показник 21,9 ±  5,01 см/с

2.

Внутрішня сонна артерія

23,5 ±  6,08 см/с

3.

Артерія хребта  

13,0 ±  5,1 см/с

Легеневий стовбур №  Назва показника п/п 1. Інтеґрал лінійної швидкості кровоплину  

Показник 15 см/с


Маґістральні судини та їх великі гілки Черевний відділ аорти та її гілки №  Назва показника п/п 1. Діаметр аорти на рівні пупка 2.

Черевний стовбур:  кут відходження від аорти довжина

3.

Кут між верхньою брижовою артерією та  аортою  збільшується з віком

Показник 2 см 30­40о 15­20 мм 14о До 75­90о

Нижня порожниста вена та її притоки №  Назва показника п/п 1. Передньозадній розмір

1,4 см (max 2,0 см)

2.

Діаметр непарної та півнепарної вен

4 ­ 5 мм

3.

Діаметр ниркових вен (на віддалі 2 см від  4 ­ 5 мм місця впадіння в нижню порожнисту  вену) Діаметр правої нижньої ниркової вени 2 ­ 4 мм

4.

Показник

Портальна вена та її гілки №  п/п 1. Діаметр

Назва показника

Показник 0,9 ­ 1,3 см

2.

Площа поперечного перетину

0,85­0,28 см2

3.

Швидкість кровоплину

624­952 ±  273 мл/хв.

4.

Перетин з нижньою порожнистою веною

450

5.

Права гілка 

8,5 мм

6.

Ліва гілка

8,0 мм

7.

Сеґментарні гілки лівої частки

7,7 мм

8.

Сеґментарні гілки правої частки

5,4 мм

9.

Діаметр селезінкової вени 

4,2 ­ 6,2 мм (max = 10 мм)


Показники гемодинаміки і ґазообміну №  Назва показника п/п 1. Хвилинний об’єм серця у спокої (ХОС)

3,5­8 л

2.

Ударний об'єм

76 мл

3.

КДО

132 мл

4.

КСО 

56 мл

5.

Серцевий викид 

5,25­6,0 л

6.

Системний судинний опір  

700­1600

7.

Легеневий судинний опір  

20­130

8.

Час кровообігу

20­23 с.

9.

Швидкість руху крові:  в аорті в артеріях середнього калібру у капілярах у венах середнього калібру  у порожнистих венах Швидкість поширення пульсової хвилі:  в аорті  у периферичних артеріях

10.

Показник

0,3 ­ 0,5 м/с. 0,25 м/с. 0,3­0,5 мм/с. (0,005 м/с.)  0,06 ­ 0,014 м/с. 0,2 м/c. 5,5­8,0 м/с. 6,0 м/с.

11.

Поглинання кисню

110­150 мл/хв.

12.

Насичення киснем крові:  верхня порожниста вена нижня порожниста вена  праві відділи серця, легеневий стовбур коронарний синус    ліві відділи серця, п��риферичні артерії  артеріовенозна різниця за киснем 

70,0% 80,0% 75,0% 20,0% 94,0­96,0% 30­50 мл/хв. (3,0­5,0%)

1.4. Інтеґральна реоґрафія №  Назва показника п/п 1. Базисний опір

Показник 153 Ом


2.

Амплітуда систолічної хвилі

127 мОм

3.

Тривалість серцевого циклу

0,935 с.

4.

Тривалість катакроти

0,795 с.

5.

Площа тіла

1,875 м2

6.

Ударний об’єм кровообігу

84,0 мл

7.

Ударний індекс

44,79 (33,6­55,8) мл/м2

8.

Серцевий індекс

2,88 (2,48­3,12) л/хв/м2

9.

Індекс хвилинної роботи серця

3,86 (3,36­5,22) кґ× м/хв./м2

10.

Індекс ударної роботи серця

59,98 (47,8­75,2) кґ× м/м2

11.

Питомий периферійний опір

2592 (2000­3200)

12.

Об’ємна швидкість вигнання

357,3 (220­400) мл/с.

13.

Потужність лівого шлуночка

4,44 (3,0­4,5 ) Вт

14.

Тип циркуляції

Еукінетичний

1.5. Сфіґмоґрафія №  Назва показника п/п 1. Швидкість   поширення   пульсової   хвилі  по судинах еластичного типу: діти  15­19 років 20­24 років 25­35 років 36­44 років 45­54 років 55­64 років 2. Швидкість   поширення   пульсової   хвилі  по судинах м'язового типу 3. Співвідношення   швидкості   поширення  пульсової   хвилі   у   судинах   нижніх   і  верхніх кінцівок

Показник

 400 см/с.  470 см/с.  520 см/с.  620 см/с.  785 см/с.  930 см/с. 1000 см/с. 500­800 см/с.  У   судинах   нижніх   кінцівок  вища, ніж у судинах верхніх  кінцівок (1:3)

1.6. Зондування серця №  п/п

Назва показника

Показник

Величини тиску в камерах серця 1.

Праве передсердя

0­5 мм рт. ст.


2.

Ліве передсердя

5­10 мм рт. ст.

3.

Лівий шлуночок

120/0­10 мм рт. ст.

4.

Правий шлуночок

25/0­5 мм рт. ст.

5.

Аорта

120/80 мм рт. ст.

6.

Легенева артерія

25/10 мм рт. ст.

1.7. Фонокардіоґрафія №  п/п

Назва показника

Показник I тон

1.

Тривалість 

0,09­0,16 с.

2.

Частота коливань

30­120 Гц

3.

Інтервал Q ­ I тон 

0,04­0,06 с.

4.

Амплітуда I тону 

10­25 мм

5.

На верхівці серця I тон > за II тон

У 1,5­2 рази

ІI тон 6.

Тривалість 

0,04­0,07 с.

7.

Частота коливань

70­150 Гц

8.

Амплітуда IІ тону

6­16 мм

9.

На основі серця II тон > від I тону

У 1,5­2 рази

ІІI тон (фізіолоґічний) 10.

Тривалість 

0,04­0,06 с.

11.

Частота коливань

10­50 Гц

12.

Амплітуда IІІ тону

2­5 мм

13.

III тон фіксується від початку II тону

Через 0,12­0,19 с.

ІV тон (фізіолоґічний) 14.

Тривалість 

0,03­0,10 с.

15.

Амплітуда 

3­5 мм

16.

IV тон реєструється 

Після початку зубця Р на  ЕКҐ

1.8. Міокардіосцинтиґрафія №  п/п

Назва показника

Показник


1.

Форму сцинтиґрами міокарда

Овоїдна або підковоподібна

2.

Розподіл РФП 

Рівномірний

1.9. Артеріальна осцилоґрафія №  Назва показника п/п 1. Осциляторний індекс

5­15 мм (плечова артерія)

2.

> у 1,5 рази 

3.

Осциляторний індекс на верхній  третині гомілки Середньодинамічний тиск

Показник

80­100 мм рт. ст.

1.10. Флебоґрафія №  Назва показника п/п 1. Мінімальне наповнення яремних вен 2.

Венний (передсердний) пульс

Показник Збігається з максимальним  наповненням сонних артерій Від'ємний

1.11. Капіляроскопія №  п/п 1. Фон

Назва показника

Показник Блідо­рожевий або рожевий

2.

Форма капілярів

Нагадують головку шпильки

3.

Розташування 

Лежать паралельно

4.

В полі зору

15­20 капілярів

5.

Артеріальне коліно

Вузьке і коротке

6.

Венозне коліно

Ширше і довге

7.

Товщина, довжина

8.

Течія крові 

≈  однакові; деколи звивисті  петлі у вигляді “8” Рівномірна, швидка

1.12. Функціональні методи дослідження  системи кровообігу №  п/п

Назва показника

Показник


Швидкість пульсової хвилі 1. 2. 3.

Швидкість   поширення   пульсової   хвилі  500­700 см/с. по еластичних артеріях Швидкість   поширення   пульсової   хвилі  500­800 см/с. по м'язових У   судинах   нижніх   кінцівок   швидкість  1 : 3 завжди   вища,   ніж   у   судинах   верхніх  кінцівок Швидкість кровотоку

4.

Швидкість кровотоку

10­15 с.

5.

Швидкість течії крові на ділянці “легені  Від 3,6 до 6 с. – вухо” Об'єм циркулюючої крові

6.

Об'єм циркулюючої крові (ОЦК)

1/13 частина маси тіла або  7,5 % від неї

1.13. Вимірювання пульсу і артеріального тиску крові №  п/п 1.

       Вік

Стать Частота пульсу

    Артеріальний тиск

10­20 років

2.

20­30 років

3.

30 ­ 40 років

4.

40­50 років

5.

50­60 років

6.

60­70 років

Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж

115/75 мм рт. ст. 115/75 мм рт. ст. 120/76 мм рт. ст. 116/78 мм рт. ст. 124/80 мм рт. ст. 125/80 мм рт. ст. 127/82 мм рт. ст. 140/88 мм рт. ст. 135/85 мм рт. ст. 155/90 мм рт. ст. 155/89 мм рт. ст. 175/95 мм рт. ст.

40­60 уд/хв. 60­65 уд/хв. 65­58 уд/хв. 68­72 уд/хв. 72­80 уд/хв. 84­85 уд/хв.

1.14. Вимірювання венозного тиску крові №  Назва показника Показник п/п 1. Центральний венозний тиск (вимірюють у  0­15 мм вод. ст.  венозній системі від правого передсердя  до підключичної вени включно) 2. Периферичний венозний тиск (вимірюють  60­100 мм вод. ст.


переважно у ліктьовій вені)

2. Константи інструментальних обстежень системи орґанів дихання 2.1. Вимірювання легеневих об'ємів №  Назва показника п/п 1. Дихальний об'єм (ДО)

≈ 500 мл (300 ­ 900 мл)

2.

Резервний об'єм видиху (РОВид)

1500­2000 мл

3.

Резервний об'єм вдиху (РОВд)

1500­2000 м

4.

Життєва ємність легень (ЖЄЛ)

5.

Залишковий об'єм (ЗО)

РОВд   +   РОВид   +   ДО  (3700  мл) 1000­1500 мл

6. 7.

Загальна (максимальна) ємність  легень (ЗЄЛ) Проба Штанге 

8.

Проба Саабразе – Генча

9.

ЖЄЛ: норма “умовна норма” ОФВ: норма “умовна норма” МВЛ: норма “умовна норма” МВЛ (за Дембо)

10. 11. 12. 13.

14. 15. 16.

Індекс Вотчала­Тиффно: Ч Ж  нижня межа “норми” “умовна норма” Показник швидкості руху повітря (ПШРП) Резервний   об'єм   вдиху   та   резервний  об'єм видиху Максимальний   об'єм   дихання   (ДО× ЧД)

Показник

ДО   +   РОВд   +   РОВид   +   ЗО  (5000­6000 мл) На висоті глибокого вдиху затримка дихання на 30­40 с. На висоті максимального  видиху затримка дихання на  20 с. > 90,0% ЖЄЛ 90,0­85,0% > 85,0% від НЖЄЛ за 1 c. 85,0­75,0% > 85,0% 85,0­75,0% ЖЄЛ х 35 80,0% 82,0% 70,0% 70,0­65,0% 22­33 1,50­2,00 л (42,0­43,0% від  ЖЄЛ) ≈  5,00 л (від 3,00 л до 10,00 л)


17.

Частота дихання (ЧД)

16­18 за 1 хв.

2.2. Спіроґрафія №  Назва показника п/п 1. Хвилинний об 'єм дихання (ХОД) 

Показник ДО х ЧД (5000 мл)

2.

80­200 л/хв.

3.

Максимальна вентиляція легень  (МВЛ) Резерв дихання (РД)

4.

РД > ХОД

У 15­20 разів і = 85,0% МВЛ

5.

ЕФЖЄЛ < ЖЄЛ

На   8,0­11,0%   (100­300   мл)   ­  за рахунок збільшення опору  потоку   повітря   у   дрібних  бронхах

МВЛ ­ ХОД

2.3. Пневмотахометрія №  Назва показника п/п 1. Швидкість видиху: Ч Ж

Показник 5­8 л/с. 4­6 л/с. (за умови спокійного  дихання ­ 300­500 мл/с.)

2.4. Показники обміну ґазів №  Назва показника п/п 1. Ґазовий склад альвеолярного повітря: кисень парціальний тиск  вуглекислота парціальний тиск вуглекислого ґазу 2. Поглинання кисню з альвеолярного  повітря кров'ю 3. Коефіцієнт використання кисню

Показник 13­15 об.% 110 мм рт. ст. 4,9­5,3 об.% 40 мм рт. ст. За 1 хв. 200­300 мл кисню 35­45 мл

4.

Виділення вуглекислого ґазу

250 мл 

5

Дифузійна здатність легень

15 мл 

6.

Насичення киснем артеріальної крові 

На 96,0­98,0%


7.

Ґазовий склад артеріальної крові: кисень вуглекислота 

16­22 об.%  40­43 об.%

2.5. Рентґенолоґічне обстеження №  Показник п/п 1. Форма грудної клітки

Характеристика Трапецевидна

2.

Зміни в м’яких тканинах

Не визначаються, без додаткових  тіней

3.

Легеневий малюнок

Структурний, не посилений

4. 5.

Розгалуження легеневих артерій  Маґістральне або кущоподібне  та вен  Корені 1,8­2,0 см, на рівні IV­го  переднього ребра, структурні,  контури рівні, непоширені

6.

Лімфатичні вузли

Не видимі

7.

Стінки бронхів

Великі – видимі, сеґментарні – не  видимі

8.

Діафраґма

Рівна, чітка

9.

Склепіння діафраґми

При глибокому вдосі праве – VI­е  переднє ребро, ліве – VII­е переднє  ребро

10.

Рухомість склепіння діафраґми

Достатнє

11.

Синуси

Вільні від рідини, повністю відкриті

3. Константи інструментальних обстежень


системи орґанів травної системи 3.1. Фракційний метод дослідження секреції шлунка  Шлунковий вміст натще (0 фаза) №  п/п 1. Кількість

Назва показника

Показник 5 ­ 40 мл

2.

Загальна кислотність

Не > 20 ­ 30 ммоль/л

3.

Вільна HCl 

До 15 ммоль/л

4.

Пепсин

0 ­ 21 мґ%

 Дослідження базальної секреції (I фаза) №  Назва показника Показник п/п 1. Кількість вмісту (4 порції за 60 хв після  50­100 мл відкачування порції натще) 2. Загальна кислотність 40­60 ммоль/л 3.

Вільна HCl

20­40 ммоль/л

4.

Зв’язана HCl

10­15 ммоль/л

5.

Дебіт­година загальної HCl

1,5­5,5 ммоль/год.

6.

Дебіт­година вільної HCl

1,0­4,0 ммоль/год.

7.

Дебіт­година пепсину

10­40 мґ

 Дослідження стимульованої секреції (IІ фаза) №  п/п

Назва показника

Збудники шлункової секреції Гістамін Капустяний сік

1.

Годинний об'єм соку 

100­150 мл

50­110 мл

2.

Загальна кислотність 

80­100 ммоль/л

40­60 ммоль/л

3.

Вільна HCl 

65­85 ммоль/л

20­40 ммоль/л

4.

Зв’язана HCl 

10­15 ммоль/л

10­15 ммоль/л

5.

Дебіт­година загальної HCl

8­14 ммоль/год.

1,5­1,6 ммоль/год.

6.

Дебіт­година вільної HCl

6,5­12 ммоль/год.

1,0­4,5 ммоль/год.

7.

Дебіт­година пепсину

50­90 мґ

20­40 мґ

 Подразники шлункової секреції


№  Назва показника п/п 1. Парентеральні: гістаміну гідрохлорид гістаміну фосфат 2. Ентеральні: відвар сухої капусти кофеїн 3.

Капустяний сік

4.

М’ясний бульйон

5.

Спирт 96,0%

Показник 0,008 мґ/кґ (за Кейном)  0,01 мґ/кґ 7,0­10,0% 200 мл 0,2 ґ на 400 мл води (за Качем і  Кальком) 200 мл (за Лепорським) 300 мл (300 г м’яса на 1 л води)  (за Лепорським) 15 ґ у 285 мл води (за Ерманом)

3.2. Інтраґастральна рН­метрія (критерії оцінки кислототвір��ої функції шлунка за Е.Ю.Лінаром) №  п/п

Назва показника

Показник Базальна фаза секреції

1.

рН 1,5 і нижче  

Гіперацидність ­ безперервне кислототворення

2.

рН 1,6­2,0

3.

рН 2,1­3,4

Нормацидність ­ безперервне кислототворення  (середньої інтенсивності) Гіпоацидність ­ безперервне кислототворення

4.

рН 3,5­5,9

Ахлоргідрія Після стимуляції гістаміном

5.

рН нижче 1,2 

Гіперацидність

6.

рН 6,0 і вище

Анацидність

3.3. Дослідження дуоденального вмісту №  п/п

Назва показника

Показник Порція “А”

1.

Кількість

20­35 мл (1 мл за 1 хв.)

2.

Колір

Золотисто­жовтий

3.

Прозорість

Прозора

4.

Відносна густина

1007­1015

5.

Реакція

Слаболужна


Порція “В”(дослідження міхурової жовчі) 1.

Кількість

30­60 мл

2.

Колір 

Темно­коричневий (оливковий)

3.

Прозорість

Прозора

4.

Відносна густина

1016­1032

5.

Реакція

Лужна

Порція “С” (дослідження жовчі печінкових проток) 1.

Кількість

30 мл

2.

Колір

Золотисто­жовтий

3.

Прозорість

Прозора

4.

Відносна густина

1007­1010

5.

Реакція

Лужна

3.3.1. Мікроскопічне дослідження порцій жовчі №  п/п

Назва показника

Показник Порція “А”

1.

Епітелій

Незначна кількість

2.

Лейкоцити

2­4 в п/з

3.

Слиз

Незначна кількість

4.

Кристали холестерину і  кальцію білірубінату  Посів

Відсутні

5.

Стерильний Порція “В”

1.

Епітелій

Незначна кількість

2.

Лейкоцити

5­10 в п/з

3.

Слиз

Незначна кількість

4.

Кристали холестерину і  кальцію білірубінату  Посів

Поодинокі

5.

Стерильний Порція “С”

1.

Епітелій

Незначна кількість

2.

Лейкоцити

2­4 в п/з

3.

Слиз

Незначна кількість

4.

Кристали холестерину і 

Відсутні


кальцію білірубінату 5.

Посів

Стерильний

3.3.2. Фази секреції жовчі №  п/п

Назва показника

Показник

I фаза ­ жовч порції “А”(загальної жовчної протоки) 1.

Час виділення

10­20 хв.

2.

Кількість

20 мл II фаза (закритого сфінктера Одді)

1.

Тривалість

2­6 хв.

2.

Кількість

жовчі немає

III фаза ­ жовч порції “А” (дистального відділу загальної протоки) 1.

Час виділення

3­5 хв.

2.

Кількість

3­5 мл IV фаза ­ порція “В”

1.

Час виділення

20­30 хв.

2.

Кількість

30­50 мл V фаза ­ порції “С”

1.

Час виділення

20­30 хв.

2.

Кількість

Перевищує порцію “В”

3.4. Езофаґоґастродуоденофіброскопія №  Показник п/п 1. Слизова оболонка  стравоходу 2.

Слизова оболонка  шлунка

3. 4.

Слизова оболонка  антрального відділу  Воротар

5.

Цибулина ДПК

Характеристика показника Блідо­рожева,   чітко   визначається   межа   між  епітеліями стравоходу і шлунка у вигляді  Z  лінії  Блідо­рожева з добре диференційованими  повздовжніми складками, направленими до  антрального відділу  Блідо­рожева, без складок Закритий Слизова   оболонка   блідо­рожева,   гладка,  блискуча,   зі   слабо   контурованими  повздовжними   складками   на   задній   стінці   і 


6.

Слизова ДПК

7.

Фатерів сосочок

малій   кривизні.   Судинний   малюнок   слабо  виражений Рожева   з   матовим   блиском   і   характерним  рисунком ворсинок у вигляді «велюру» Ніжно­рожевого   кольору,   напівсферичної,  конусовидної   або   сплющеної   форми,  розташований на медіальній стінці низхідного  відділу ДПК

3.5. Компактна інфрачервона спектроскопія  (С13­дихальний тест) №  Показник п/п 1. Наявність Helicobacter pylori

Характеристика показника Неґативний

3.6. Рентґенолоґічне дослідження 3.6.1. Холецистоґрафія №  Показник п/п 1. Тінь жовчного міхура 2.

Форма жовчного міхура

Характеристика показника Чітко визначається, видно всі частини  Грушовидної   форми   з   гладкими  тонкими стінками

3.6.2. Внутрівенна холеґрафія №  Показник п/п 1. Після введення контрастної  речовини: через 5­10 хв. через 2­4 год.

2.

Ширина загальної жовчної  протоки

Характеристика

Можна   побачити   зображення   великих  внутрішньо­   і   позапечінкових   ходів  Визначається   однорідна   тінь   жовчного  міхура,   повністю   заповненого  контрастованою жовчю Не > 0,7 см


3.6.3. Ендоскопічна ретроґрадна холанґіоґрафія №  Показник п/п 1. Розташування жовчевого міхура

Характеристика Справа від серединної лінії

2.

Тінь

Однорідна, контури її рівні і чіткі

3.

Довжина тіні

Не > 5 – 6 см

4.

Поперечний розмір тіні

2,5 – 3,5 см

5.

Ширина   загальної   жовчної  1,5 см протоки

3.7. Ультразвукове дослідження черевної порожнини №  п/п

Показник

Характеристика

Печінка 1.

Форма 

2.

5.

Верхньонижній розмір правої  частки по середньоключичній  лінії Розмір на поздовжньому  ехозображенні Верхньонижній розмір лівої  частки по середній лінії живота Ехоструктура зображення

6.

Діаметр загальної протоки

7.

Діаметр загальної жовчної  протоки Внутрішньопечінкові жовчні  протоки

3. 4.

8.

Нагадує   трикутник   з   рівними   і  чіткими контурами Не > 13 см  10,5 см ± 1,5 см 8,3 см ± 1,7 см Однорідна,   слабо   інтенсивна,  дрібнозерниста,   середньої  ехоґенності,   за   винятком   круглої  зв'язки,   яка   має   підвищену  ехоґенність на межі правої та лівої  часток.  В   паренхімі   визначаються  судини   і   жовчні   протоки   ­  утворення більш високої акустичної  щільності Не > 5 мм Не > 7 мм Не візуалізуються


Жовчний міхур 9.

Зображення на ехоґрамі 

10.

Стінка 

Анехоґенний   однорідний   утвір  грушоподібної форми або у вигляді  овоїда, циліндра з чітким контуром Однорідна, гіперехоґенна

11.

Товщина стінки: дорослі діти особи похилого віку Міхурова протока

2­3 мм  До 1 мм  До 3­4 мм Не завжди виявляється

14.

Розміри жовчного міхура: довжина ширина Візуалізація жовчного міхура

5­12 см (≈  5­8 см) 2­3,5 см 99,0%

15.

Вміст жовчного міхура 

Має ехонеґативну структуру

12. 13.

Підшлункова залоза 16.

Зображення на ехоґрамі 

17.

Ехоструктура

18.

Ехоґенність

Вигляд   коми,  S­подібна,   іноді  нагадує гантелі Гомоґенна, дрібнозерниста За   акустичними   властивостями  тканини близька до печінки

Селезінка 19.

Форма

Має півмісячну форму

20.

Ехоструктура

Гомоґенна,   на   відміну   від   печінки  має менше ехопозитивних включень 

Шлунок і кишки 21.

Зображення

22.

Товщина стінки

Кільцевидне   утворення,   обідок  якого   має   понижену   ехоґенність   і  відповідає   стінці   порожнистого  орґана.   Центральна   частина   –  ехопозитивна Не > 1 см

23.

Ехопозитивний центр 

Діаметр до 3 см, округлої форми

24.

Перистальтика

Добре видно

3.8. Зондування підшлункової залози №  п/п 1. Об’єм:

Назва показника

Показник


2.

3.

4.

5.

базальна через 20 хв. через 40 хв. через 60 хв. Бікарбон, лужність: базальна через 20 хв. через 40 хв. через 60 хв. Амілаза: базальна через 20 хв. через 40 хв. через 60 хв. Трипсин:  базальна через 20 хв. через 40 хв. через 60 хв. Після введення стимуляторів  секреції

12/5 52/22 14/6,5 9,4/3 104/40 од. 80/25 од. 66/29 од. 76/24 од. 633/262 од/мл 520/254 од/мл 594/250 од/мл 609/241 од/мл 309/124 од/мл 222/77 од/мл 226/152 од/мл 354/163 од/мл Збільшується в 2­3 рази

3.9. Комп’ютерна томоґрафія печінки №  Показник п/п 1. Форма і розміри

Характеристика показника В межах норми

2.

Структура тканини

Однорідна

3.

Щільність

В межах норми

4.

Тінь печінки

5.

Декситометричні показники

Достатньо однорідна і інтенсивніша,  ніж тінь навколишніх орґанів 53­55 НЕ

6.

Поперечна борозна

Добре видно

7.

Кровоносні судини і  внутрішньопечінкові жовчні  протоки

Чітко не диференціюються

3.10. Радіонуклідна гепатоґрафія №  Показник п/п 1. Період напівочищення крові  (Т1/2)

Характеристика показника На 25­й хв.


2. 3.

Максимальна концентрація  РФП (Тмакс) Час надходження РФП в тонку  кишку

На 25­28­й хв. На 30­й хв.

3.11. Динамічна сцинтиґрафія печінки та жовчних шляхів №  Показник п/п 1. Впродовж 5­15 хв. 2.

Впродовж 15­30 хв.

3.

Об'єм жовчного міхура

Характеристика показника Видно   зображення   печінки   і  жовчних   проток   (печінкових,  загальної жовчної) Видно   жовчний   міхур,   який   має  максимальну концентрацію РФП на  60­й   хв.,   а   після   жовчогінного  сніданку активне його спорожнення  та надходження РФП в кишки Зменшується на 1/3­1/2, порівняно з  початковим об'ємом

3.12. Ректороманоскопія №  Показник п/п 1. Об’єм огляду

22 см

2.

В межах норми

3. 4. 5. 6.

Топоґрафічні особливості  ректо­сиґмоїдного згину Стан слизової оболонки  сиґмовидної кишки Стан слизової оболонки прямої кишки Стан слизової оболонки анального каналу Наявність гемороїдальних  вузлів

Характеристика показника

Слизова блідо­рожева, блискуча, без  ознак запалення Слизова блідо­рожева, блискуча, без  ознак запалення Без ознак запалення Відсутні

3.13. Колонофіброскопія №  Показник п/п 1. Об’єм огляду

До куполу сліпої кишки

2.

В межах норми

Топоґрафічні особливості  кишки

Характеристика показника


3. 4.

Стан слизової сліпої кишки та  ділянки гирла апендикса Стан слизової ободової кишки

5.

Стан слизової сиґмовидної

6.

Стан слизової прямої кишки

7.

Тонус прямої кишки

Слизова блідо­рожева, блискуча,  без ознак запалення Слизова блідо­рожева, блискуча, без  ознак запалення Слизова блідо­рожева, блискуча, без  ознак запалення Слизова блідо­рожева, блискуча, без  ознак запалення В межах норми

8.

Стан перистальтики кишки

В межах норми

9.

Стан слизової анального каналу

Слизова блідо­рожева, блискуча, без  ознак запалення

3.14. Балонна кімоґ��афія  №  Назва показника п/п 1. Тривалість роботи шлунка

Показник 10­40 хв.

2.

Періоди відносного спокою

Від 40 хв. до 2 год.

3.

Висота хвиль в ділянці тіла шлунка 

3­6 см

4.

Кількість скорочень в ділянці тіла шлунка

1­2 за 1 хв.

5.

Тиск в ділянці тіла шлунка

6­10 см водн. ст.

6.

Скорочення у пілоричному відділі

2­3 за 1 хв.

7.

Висота хвиль у пілоричному відділі

7 см і більше

4. Константи інструментальних обстежень  сечовидільної системи 4.1. Рентґеноґрафія №  Показник п/п 1. Розташування нирок: права 

Характеристика показника На рівні 12 грудного – 2 поперекового хребців На рівні 1 ­ 3 поперекових хребців

2.

ліва  Форма нирок

Бобовидна

3.

Обриси нирок

Чіткі

4.

Структура нирок

Однорідна

5.

Сечовий міхур

Округла тінь в малому тазу (коли заповнений 


сечею) 6.

Сечоводи

Не видно

7.

Час після введення  контрасту

Через   10­15   хв.  після   введення   контрастна  речовина   виділяється,   заповнюючи   миски,  сечоводи,   сечовий   міхур   і   утворює   чітке  зображення цих орґанів

4.2. Радіонуклідна реноґрафія №  Назва показника п/п 1. Період напівочищення крові (Т1/2)

Показник 15­16 хв.

2.

3­5 хв.

3.

Час максимального поглинання  індикатора (Тмакс) Період напівочищення крові (Т1/2)

4.

Показник Вінтера 

43,0­45,0%

7­10 хв.

4.3. Сцинтиґрафія нирок №  Показник п/п 1. На 3­й хв. 2.

На 5­й хв.

3.

На 9­10­й хв.

4.

Через 12­15 хв.

5.

Варіабельність

6. 7.

8. 9.

Характеристика показника Чітке   зображення   паренхіми   нирок   з  відносно рівномірним розподілом РФП Чіткий   перерозподіл   гіппурану   з  концентрацією   його   в   області   чашко­ мискової   системи,   зображення   якої  достатньо чітке Зображення  паренхіми практично зникає  і залишається тільки зображення мисок Зображення мисок зникає 

Співвідношення лівої/правої нирок = 0,871 ± 10,0% Секреторна функція Більш   швидке   підняття   з   досягненням  максимуму   на   130­150­й   с.   і   швидке  зниження при Т1/2 430­450 с. Крива екскреторної  Більш   повільне   підняття   з   досягненням  функції максимуму   з   обох   сторін   на   220­й   с.  Зниження   кривої   має   більш   пологий  характер при Т1/2 480 с.  Функціональна   активність  Характеризується максимальною  середнього сеґмента активністю Функціональна   активність  В середньому на 20,0% 


нижнього сеґмента 10. 11. 12. 13. 14.

Функціональна   активність  верхнього сеґмента Максимум накопичення у  верхньому сеґменті Максимум   накопичення   у  середньому сеґменті Максимум   накопичення   у  нижньому сеґменті Період напіввиведення  для верхнього сеґмента

На 40,0­50,0% нижче середнього Відповідає максимуму накопичення в  паренхімі Наступає на 60 с. пізніше  На 90 с. пізніше Мінімальний

4.4. Цистоскопія №  Показник Характеристика показника п/п 1. Забарвлення   внутрішньої  Блідо­рожева, гладка, з ніжною судинною  поверхні сечового міхура сіткою   кровоносних   судин.   В   ділянці  сечоміхурного   трикутника   і   шийки  сечового міхура видно більші судини 2. Гирла сечоводів Розташовані   симетрично   на   невеликих  підвищеннях   по   кінцях   міжсечоводного  валика,   який   відрізняється   за   кольором  від оточуючої слизової оболонки 3. Форма гирла сечоводів Воронкоподібна з точковими отворами в  центрі, може бути форма коми або щілини

4.4.1. Хромоцистоґрафія №  Показник п/п 1. Через 3­5 хв. після введення  1­4 мл 0,4% розчину  індигокарміну  

Характеристика показника Забарвлена   індигокарміном   сеча  починає виділятися в сечовий міхур

4.5. Ультразвукове дослідження №  Показник п/п 1. Вигляд (поперечне  сканування)

Характеристика показника Поздовжньо­овальна або кругла форма з  чіткими рівними обрисами


2.

Довжина 

7,5­12 см

3.

Ширина 

4,5­6,5 см

4.

Товщина 

3,5­5 см

5.

Відмінність у довжині  правої та лівої нирок  Фіброзна капсула нирок

1,5­2,0 см

6. 7. 8. 9. 10.

Вигляд   гіперехоґенного   утвору  завтовшки 1 мм Паренхіма Має   ніжну   гіпоехоґенну   внутрішню  структуру Піраміди Візуалізуються   як   анехоґенні   утвори  круглої форми діаметром від 5 до 9 мм Чашечко­мисковий сеґмент  Визначається   у   вигляді   видовженого  (поздовжнє сканування) утвору Відношення   паренхіми   і  2:1 центрального комплексу

4.6. Маґнітно­резонансна томоґрама №  Показник п/п 1. Форма і розмір нирок

Характеристика показника Звичайні 

2.

Структура паренхіми 

Однорідна

3.

Внутрішньониркові судинні  структури і протоки

Дифереціюються, не розширені

5. Константи інструментальних обстежень  кровотворної системи 5.1. Пункція лімфатичних вузлів №  Назва показника п/п 1. Зрілі лімфоцити 

Показник 20,0 ­ 35,0%

2.

Пролімфоцити 

65,0­85,0%

3.

Лімфобласти 

До 0,5%

4.

Лімфоїдні,   ретикулярні,   стромальні  2,0­5,0% клітини, макрофаґи, плазмоцити, тучні  та зрілі клітини крові

5.2. Пункція селезінки


№  Назва показника п/п 1. Лімфоцити і пролімфоцити

60,0 до 85,0%

2.

Лімфобласти 

Рідко

3.

Паличкоядерні і сеґментоядерні  нейтрофіли Еозинофіли і базофіли

10,0­15,0%

Лімфоїдні елементи, ретикулярні  стромальні клітини, плазмобласти,  моноцити, макрофаґи, тучні клітини і  клітини пульпи

Невелика кількість

4. 5.

Показник

0,5­3,0%

5.3. Пункція кісткового мозку Див. Розділ ІІІ. Константи лабораторних досліджень, 6. Дослідження  кісткового мозку (мієлоґрама).

5.4. Дослідження тромбоцитарно­судинного гемостазу, коаґуляційного гемостазу, механізму згортання крові №  Назва показника п/п 1. Проба   з   джґутом  Кончаловського­ Римпеля­Леєде 2. Проба Д'юка

Показник Кількість петехій не > 10

3.

20,0­50,0%

4.

Дослідження адґезивності (ретенцїі)  тромбоцитів Ретракція кров'яного згустка

5.

Тривалість життя тромбоцитів

4­5 діб

6.

Тромбіновий час плазми або крові

15 с.

7.

Фібриноґен (плазма)

2­4 ґ/л (200­ 400 мґ%)

8.

Час згортання крові

4­10 хв.

9.

Протромбіновий час за Квіком

78,0­142,0%

10.

Час рекальцифікації плазми

60­120 с.

До 4 хв.

75,0­80,0%

5.5. Дослідження протизгортальних механізмів крові  №  Назва показника п/п 1. Антитромбопластинова активність  сироватки

Показник 100,0% + 10,0%.


2.

Визначення антитромбіну III

100,0% ± 10,0%.

3.

Проба Кумбса

Неґативна

5.6. Радіонуклідне дослідження кровотворних орґанів №  Назва показника п/п 1. Маса циркулюючих еритроцитів (51Сг)

Показник 30,9 мл/кґ

2.

Подовження життя еритроцитів

24,7 доби

3.

Подовження життя тромбоцитів

6,9 доби

4.

Всмоктування вітаміну В12

14,0­21,0%

5.

Всмоктування заліза

19,0%

6. Константи інструментальних обстежень ендокринної системи 6.1. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози №  Назва показника п/п 1. Форма: на поперечній ехоґрамі на поздовжній ехоґрамі

Показник

2.

Ширина часток 

Вигляд ґантелі Вигляд човника з чіткими, рівними  контурами Від 13 до 18 мм

3.

Довжина 

40 ­ 60 мм

4.

Товщина перешийка

4 ­ 6 мм

5.

Довжина правої частки 

На 1,5­2 см > за ліву

6.

Зображення

7.

Структура зображення 

Ізоехоґенне порівняно з ехоґенністю  прилеглих м'язів Однорідна   (дрібно­,   середньо­   та  великозерниста)

6.2. Визначення йоднакопичувальної функції  щитоподібної залози №  Назва показника п/п 1. Ступінь поглинання 131І залозою: через 2 год. через 4 год. через 24 год. 

Показник 8,0­10,0% 12,0­15,0% 21,0­30,0%


2.

Накопичення 131І

Рівномірно збільшується і  наприкінці 1­ї доби досягає  максимуму

6.3. γ ­топоґрафічне дослідження  щитоподібної залози №  п/п 1. Форма 

Назва показника

Показник Метелик або підкова

2.

Розташування 

Вище від яремної ямки

3.

Зовнішні контури 

Дещо випуклі

4.

Площа зображення 

≈  20 см2

5.

Розташування правої частки 

Трохи вище від лівої

6.

Накопичення РФП 

Нормальне

7.

Розподіл РФП 

Рівномірний

7. Константи інструментальних обстежень кістково­суглобової системи  7.1. Рентґенолоґічне дослідження хребта №  п/п

Показник

Характеристика показника

Рентґеноґрама хребта (бічна проекція) 1.

Розташування тіл хребців 

По одній осі

2.

Фізіологічні вигини хребта

Завжди плавні

3.

Остисті відростки

4.

Глибина лордозу

Знаходяться   на   однаковій   відстані  один від одного Визначається на рівні диска С4­5

5.

Глибина лордозу шийного  відділу хребта  Розміри тіл хребців

6.

7.

Верхні і нижні поверхні тіла  хребця (діти і підлітки)

= 12±5 мм  Поступово   наростають   в  каудальному напрямі; висота правої  і   лівої   половини,   а   також  переднього   і   заднього   відділів  хребця майже однакові Представлені   одним   контуром  впродовж   всього   періоду   росту   до  утворення кісткового лімбуса 


8. 9.

Горизонтальні пластини  (дорослі) Висота міжхребцевих дисків

10.

Пресакральний диск

11.

Висота переднього і заднього  відділів диска: шийний і поперековий грудний

12. 13. 14. 15.

Висота правої і лівої половини  кожного диска Висота міжхребцевого диска:  шийний відділ  поперековий відділ Тіла хребців (прилеглі до  диска) Товщина замикаючої пластинки

Двоконтурні Поступово   наростають   від   2­го  шийного   хребця   до   7­го,   потім  спостерігається зниження висоти до  T4.   Висота   міжхребцевих   дисків  наростає   каудально   і   досягає  max  на рівні 4­5 поперекових хребців Варіабельний як по висоті, так і по  формі В   різних   від��ілах   хребта   неодна­ кова,   залежить   від   фізіолоґічних  вигинів. Передня   частина   міжхребцевого  диска вище задньої. Спостерігаються зворотні  співвідношення Однакові 1:2, 1:3 1:3, 1:4 Відмежовані чіткою замикаючою  пластинкою ≈  1 мм

Рентґеноґрама хребта (задня проекція) 16.

Тіло 2­го шийного хребця 

17.

7­й шийний хребець

18.

7­й грудний хребець

19.

Диск L4­5

20.

Остисті відростки 

21.

Дуги хребців і їх ніжки 

Визначається   по   зубовидному  відростку   і   наймасивнішому  остистому відростку Має найдовший остистий відросток Знаходиться на рівні нижнього кута  лопатки Проектується на лінії, що сполучає  обидва гребені клубової кістки Ділять   тіло   хребця   на   дві   рівні  половини Ніжки   дуг   визначаються   на   тлі  бічних   частин   хребців   у   вигляді  двох  овалів.   Зовнішній   контур   цих  овалів   може   бути   значно   тоншим  або   взагалі   не   простежуватися.   У  шийному   відділі   хребта   ніжки   дуг  виявляються   нечітко   у   вигляді  дужок


22.

Розташування ніжок дуг

Симетричне

23.

Співвідношення лінійного  розміру хребетного каналу до  тіла хребця Фронтальний розмір хребетного  каналу Розміри хребетного каналу

1­1,2

Середній розмір хребетного  каналу на рівні С4 ­ С7 Поверхня горизонтальної  замикаючої пластини Передній або задній край тіла  (лімбус)

17 мм (при фокусній відстані  160­180 см) Більш чіткіший і ширший контур 

24. 25. 26. 27. 28.

Визначається   між   внутрішнім  контуром ніжок дуг Наростають в каудальному напрямі

Тонкий контур

7.2. Радіонуклідна діаґностика суглобів №  п/п

Показник

Характеристика показника Колінні суглоби

1.

Максимальна контрастність

2.

Мінімальна контрастність

3.

Зменшення контрастності від  епіфіза до діафіза 

Відповідає   епіметафізарним   зонам  стегнової   та   великогомілкової  кісток Внутрішньосуглобовим   хрящам  (суглобова щілина) Поступове

Кисті рук 4.

Пальці та дрібні суглоби

Погано контрастуються

5.

Ділянки   зап’ястка   і   промене­ Спостерігається дифузна  зап’ясткових суглобів активність Стопа

6.

Дистальні   відділи   стегнових  Незначне перевищення активності кісток і ділянка передплесни Таз


7.

8. 9. 10.

11. 12.

Передня проекція

Слабе   контрастування   кісток   таза,  поперекового   відділу   хребта   і  проксимальних   відділів   стегнових  кісток Гребені клубових кісток Дещо   переважає   накопичення  препарату Ділянка сечового міхура Найбільша   концентрація  радіоактивності Задня проекція Максимальне   контрастування  клубово­крижового   зчленування   і  задніх клубових гребенів Попереково­грудний відділ хребта Краї   та   кути   лопаток,   ребра,  Видні  хребці Розподіл РФП протягом хребта Рівномірне Череп

13.

Ділянка лицевого черепа

Підвищене захоплення РФП,  порівняно з кістками склепіння

.

7.3. Пункція суглоба Див. Розділ ІІІ. Константи лабораторних досліджень, 8. Дослідження  синовіальної рідини.

8. Дослідження чутливої сфери 8.1. Палестезіометрія  (дослідження порогу вібраційної чутливості) №  п/п 1. На 50 Гц

Показник

Характеристика показника До 5,0 мк

2.

На 100 Гц

До 3,0 мк

3.

На 160­240 Гц

1,0­2,0 мк

4.

На 400 Гц

1,0­2,0 мк

8.2. Альґезіометрія № 

Показник

Характеристика показника


п/п 1. 2.

На тильній поверхні кистей

0,26­0,38 мм

На долонній поверхні кінчиків пальців  та  міжфаланґових суглобів

0,3­0,5 мм

8.3. Холодова проба №  Показник п/п 1. Слабопозитивна 2.

Різко позитивна

3.

Помірно позитивна

Характеристика показника Побіління у вигляді окремих плям Суцільного   побіління   двох   або   більше  суміжних фаланґ (хоча би одного пальця) Побіління однієї фаланґи (хоча би одного  пальця)

8.4. Холодове тестування мікроциркуляторного русла шкіри  №  Показник п/п 1. ΔПМх 2­го пальця 

Характеристика показника 29,0%

2.

ΔПМх 5­го пальця 

3.

Тх в шкірі 2­го пальця 

185 сек. (3,08 хв.)

4.

Тх в шкірі 5­го пальця 

350 сек. (5,83 хв.)

22,3%

ΔПМх ­ ступінь зниження показників мікроциркуляції (ПМ) при первинній  вазоконстрикції; Тх ­  час від початку охолодження до початку першого вазодилятаційного  підйому.

8.5. Проба на реактивну гіперемію № 

Показник

Характеристика показника


п/п 1.

Початок почервоніння кисті 

Через 2 сек.

2.

Закінчується почервоніння  кисті

Через 12­15 сек.

8.6. Шкірна термометрія №  Показник п/п 1. Температура шкіри на  пальцях рук 2. Відновлення вихідної  температури

Характеристика показника 27­31оС Не пізніше, ніж через 20 хв.

8.7. Тональна аудіометрія №  Показник Характеристика показника п/п 1. I ступінь (ознаки впливу шуму  Слух   в   ділянці   сприйняття   мовних  на орґан слуху) частот до 10 дБ, на частоту 4000 Гц ­  до   50± 20   дБ;   сприйняття   шепітної  мови до 5±1 м

8.8. Теплова проба (середні значення амплітуди коливань кровотоку шкіри предпліччя  у вказаних діапазонах температур)  №  п/п

Показник

1.

Кардіоритм (C)

Характеристика показника ∆t°С A (пф. од.) 

31,5–32,5

42–44

0,09± 0,007

0,62± 0,05

31,5–32,5

42–44

0,08± 0,007

0,25± 0,01

2.

Респіраторний  ритм (R)

∆t°С

3.

Міоґенна  активність (M)

∆t°С

31,5–32,5

42–44

A (пф. од.) 

0,24± 0,03

0,39± 0,03

A (пф. од.) 


4.

5.

Нейроґенна  активність (N)

∆t°С

31,5–32,5

37–39

A (пф. од.)

0,24± 0,02

0,43± 0,06

Ендотеліальна  активність (E) 

∆t°С

31,5–32,5

37–39

A (пф. од.)

0,15± 0,02

0,32± 0,05

 

РОЗДІЛ V. ҐЕНОМ ЛЮДИНИ* Зліва  направо:   локус,  ім’я   ґена,   кодований  білок   або   патолоґія,  асоційована   з   цим   ґеном;   крім   загальноприйнятих,   введені  абревіатури:  пп – поліпептид,  Рц – рецептор

Хромосома 1 1р36.3 1р36.3 1p36.2 1p36.2­p34 1p36,2­p34 1p36.2­p34 1р36.13 1p36.1­p35 1р36.1­р34 1p36 1р36

NB, NBS TNFR2 FOR, SRC2 EKV RH SC D1S1733E LAP18, SMN ALPL, HOPS BRCD2 СММ, MLM

1р36­р35 1p35 1p35 1p35­p34.3

СМТ2 EBVS1 PLA2B, PLA CSF3R

1p34 1p34

EDN2 HUD, PNEM

1p34

MPL

1p32 1p32 1p32

BLYM DFNA2 EDM2

Нейробластоми супресор Некрозу пухлини фактор, Рц Онкоґен FGR Еритрокератодермія варіабельна РЕЗУС КЛАСТЕР Група крові Scianna Нейробластома, аберантний ґен Лейкоз, фосфобілок р18 (статмін) Фосфатаза лужна, печінка/кістка/нирка Рак проток грудної залози Шкірна злоякісна меланома/ диспластичний  невус Шарко­Марі­Тута хвороба, тип 2 Епстайна­Барр віруса сайт інтеґрації Фосфоліпаза А2 (синовіальна рідина) Колонієстимулювального фактора ­3 Рц  (ґранулоцити) Ендотелін­2 HU­Аг D (паранеопластичний Аг  енцефаломієліту) Мієлолейкозу мишей вірус, гомолоґ (ℜ,  *159530) Онкоґен BLYM Глухота нейросенсорна, тип 2 Епіфізарна множинна дисплазія типу 2


1p32 1p32 1p32­p31 1p22­p21 1p21­pl3.3 1p21­pl3 1p21­pl3 

MYCL1, LMY TAL1, TCL5 VCAM1 F3, TFA CD53, MOX4 STGD, FFM  CSF1, MCSF

Онкоґен МУС, карцинома легені Т­клітинний ГЛЛ Молекула адґезії судинних клітин 1 Фактор згортання ІІІ CD53 Ar (панлейкоцитарний маркер) Штаргардта хвороба Колонієстимулюючий фактор­1  (макрофаґальний)

*По Mendelian Inheritance in Man McKusick V.A. Baltimore, Johns Hopkins  University Press, Aries System Corporation, 1995 lp21­pl3.3 WS2B Варденбурґа синдром, тип 2В lpl3 CD2 CD2 Аг (р50), еритроцитів барана Рц lpl3 CD58, LFA3 CD58 Аг (лімфоцитів Аг 3) lpl3  NRAS Нейробластоми RAS (v­ras) онкоґен,  гомолог lpl3 TSHB ТТТ, β­пп (природжений гіпотироз, ρ, 1р22  *188540) 1pll­qll CDCD Ідіопатична сімейна кардіоміопатія 1p PCHC Феохромоцитома lq2 CAE1 Природжена катаракта (ℜ, *116200) lq21 MCL1 Мієлоїдна лімфома (ℜ, *159552) lq21 RCCP1 Сосочкова карцинома нирки lq21­q22 FY.GPD Група крові Duffy lq21­q23 CD1A, D­E Тимоцитів Ar CD1 (А, В, С, D, Е) lq21­q23 CRP С­реактивний білок lq21­q23 PE1 Онкоґен РЕ­1 lq21­q31 GLC1A, POA Ґлаукома 1, відкритокутова lq21.3­q22 CD48, BCM1 CD48 Аг (В­клітин мембранний білок) lq23 F5 Фактор згортання V lq23­q24 TRK Онкоґен TRK lq31 EBR2A Епідермоліз природжений бульозний  (Херліца) lq31 SSA2 Синдром Шеґрена Аг А2 (60 кД,  рибонуклеопротеїдний Аг SS­A/Ro) lq31­q32.1 RP12 Ретиніт піґментний­12 (ρ) lq32 RCAC КОМПЛЕМЕНТА АКТИВАЦІЇ КЛАСТЕР lq32 CD34 CD34 Аг lq32 CR2, C3DR Комплемента компонент (3d/Эпстайна­ Барр вірус) рецептор­2 lq32 HFl, CFH Н фактор­1 (комплемент) lq32 REN Ренін lq32 VWS, LPS Ван Дер Вуда с. (носійство ґена, різного 


lq41 lq42.q43 lq42­q43 Xp.l

TGFB2 ACT RAB4 HKR3

ступеня розщеплення губи і піднебіння) Трансформуючий фактор росту, β­2 Анґіотензиноґен Онкоґен RAB4 Онкоґен HKR3

Хромосома 2 2p25.3 2p25

D2S448, MG POMC

Меланома, асоційований ґен Проопіомеланокортин (АКТГ/β­ліпотропін)

2p24.1 2p24 2p24­p21 2p23 2p23­p21

MYCN, NMYC АРОВ SPG4 ALK MPV17

2p21 2p21

HPE2, HPC LHCGR

2pl6­pl5

COCA1, FCC

2pl6­pl3 2pl3 2pl3­pl2 2pl2 2pl2

LGMD2B TGFA REL CD8A CD8B IGK

2pl2 2pll.2 2cen­ql3 2q 2ql2­q21 2ql3 2ql3­ql4

PAP LIS2 RALB TBS, BCG DBI NPH1 PROC

2ql4­q21 2ql4­q21 2ql4.q21

GYPC, GE LCO RAB6

Онкоґен NMYC Аполіпопротеїн В [включаючи Ag(x) Аг] Спастична параплеґія­4 (ℜ) Анапластичної лімфоми кіназа (Кі­1) Гомолоґ ґломерулосклерозу і нефротичного  синдрому миші Голопрозенцефалія­2 Лютеїнізуючий гормон / хоріальний  ґонадотрофін, Рц Рак товстої кишки, сімейний, аполіпозний  тип 1 Тазово­плечовая м’язова дистрофія (ρ) Трансформуючий фактор росту, α Онкоґен REL CD8 Аг, α пп (р32, р37) ІМУНОҐЛОБУЛІНА КАППА ЛЕГКИХ  ЛАНЦЮГІВ КЛАСТЕР Панкреатит­асоційований білок Ліссенцефалії ґен 2 RAS­подібний білок В Мікобактеріальні інфекції, схильність Інгібітор зв’язування діазепаму Нефронофтиз ювенільний Білок С (інактиватор факторів згортання  Va і VІІІa) Ґлікофорин С (група крові Gerbich) Рака печінки онкоґен Онкоґен RAB6


2q23 2q24­q31 2q31 2q32 2q33

DPP4, CD26 LRP2 IDDM7 WSS PLCL

2q33­q34 2q33­q34 33­q35 2q34 2q35 2q36 2q36­q37 2q37

CD28 CHRND, ACH ALS2 TCL4 PAX3, WS1 COL4A3 GCG BDE, BMDR

2q37 2q37.1 Xp.2

HDLBP SAG    GLI2

Xp.2

SRD5A2

Xp.2

UGT1A1

Xp.2

UV24

Діпептиділпептидаза IV (CD26) Відноситься до ЛНП білок 2 Інсулінозалежний diabetes mellitus 7 Зморщеної шкіри синдром Делегована фосфоліпаза С при карциномі  легені CD28 Аг (Тр44) Холінерґічний рецептор, нікотиновий БАС­2 (ювенільна форма) Т­клітинний лейкоз / лімфома ­4 Варденбурга синдром, типи 1 і 3 Колаґен IV, α­3 пп (Гудпасчера Аг) Ґлюкаґон Брадидактилія   типу   Е   і   розумового  відставання синдром (Wilson  L.C.,  Leverton  K., Oude Luttikhuis M.E. et al. Brachydactyly  and mental retardation: an Albright hereditary  osteodystrophylike  syndrome  localized  to  2q37. Am. J. Hum. Genet. 56: 400­407, 1995) ЛВП­звязуючий білок S­Аг; сітківка і шишковидна залоза  (аррестин), хвороба Огуши Сімейства   ґенів   GLI­Kruppel   ґен   GLI2  (Онкоґен  GLI2)  [om  gliomas,   при   ґлiомах  мозку знайдена ампліфікація цих ґенів] Стероїдів­5­α­редуктаза [КФ 1.3.99.5],  α­пп­2,   чоловічий   псевдоґермафродизм  через недостатність фермента УДФ­ґлюкуронілтрансфераза­1, Кріглера­ Найяра синдром УФ­пошкодження, репарація

Хромосома 3 3pter­p21 3p26­p25 3p25.3

ССК VHL PHS

3p25 3p25 3p24.3

RAF1 XPC, XPCC THRB, ERBA

3p23­p21

SCLC1

Холецистокинін Ландау хвороба Паллістера­Холла синдром (гіпоталамічна  гамартобластома, гіпопітуїтаризм,  полідактилія, атрезія ануса) Онкоґен RAF1 Піґментна ксеродерма Тироїдних гормонів Рц, р (ν ­erb­a онкоґена  гомолоґ 2) Дрібноклітинна карцинома легені


3p22

HHT2

3p22

TGFBR2

3p22 3p22­p21.1 3p21.1 3p21.1­pl2

VIPR1 PTHR ALAS1 SCA7, OPCA

3p21 3p21 3p21.pl4 3pl4.2 3pl4.1.pl2.3

ARH12, RHO DAG1, DAG HRH1 RCA1, HRCA MITF, WS2A 

3pl3­pl2 3pl2 3р11.1 3р 3q 3ql3 3q2 3q21 3q21­q23 3q21­q24 3q21­q25 3q21­q25

BBS3 GBE1 PROS1 TRH HHD FIH AKU TF ACPP HHC1, FHH AGTRl, AGT USH3

3q22­q23 3q26 3q26 3q26.2 3q26.3 3q26.3­q27 3q27 3q28 3q28­qter 3q29 Xp.3

BPES EVI1 MDS1 TFRC CDL SOX2 SRY BCL6 SST OPA1 MFI2, MAP9 HV1S

Спадкова гемораґічна телеанґіектазія, тип  II Трансформуючий фактор росту, β, Рц  (70­80 кД) Вазоактивний інтестинальний пептид, Рц 1 ПТГ Рц Амінолевулінат, δ ­, синтаза­1 Спіноцеребелярна атаксія 7 (оливопонто­ церебелярна атрофія з деґенерацією  сітківки) Онкоґен RHO H12 Дистрофін­асоційований ґлікопротеїн­1 Гістаміна Рц, Н1 Ниркова карцинома, сімейна Асоційований з мікрофтальмією фактор  транскрипції; Варденбурга синдром, тип 2А  Барде­Бідла синдром 3 Розгалужений (ґлікоґен) фермент  Білок S, α Тироліберин Хейлі­Хейлі хвороба Гіпопаратироїдизм Алкаптонурія Трансферрин Кисла фосфатаза, простата Гіпокальциурійна гіперкальціємія 1 Анґіотензину рецептор 1 Ашера   Барні  синдром   (пухирчатка  еритематозна, Сеніра­Ашера синдром)  Блефарофімоз, епікант, птоз Онкоґен EVI1 Мієлодисплазії синдром 1 Трансферрина Рц Корнелії де Ланге синдром Визначальна стать область Y В­клітинний ГЛЛ / лімфома ­6 Соматостатин Зорова атрофія 1 (ℜ) Меланома­асоційований Аг р97 Чутливість до віруса герпеса

Хромосома 4 4pl6.3 4pl6.3

HD, IT15 IDUA, IDA

Хантингтин Ідуронідаза, α­L­


4pl6.3

WHCR

4pl6 4pl6­pl4 4p 4qll­ql3 4qll­ql3 4ql2 4ql2 4ql2­ql3.3 4ql3­q21 4q21 4q21

CRSA, CRS3 CDPR WFRS AFP, HPAFP JPD GC, DBP KIT, PBT CENPC DGI1 FGF5 GRO, MIP2

4q21

MLLT2, AF4

4q21­q23 4q21.2 4q24­q25 4q25 4q25­q26

P КД2, P КД4 GNRHR CENPE EGF RGS

4q25­q27 4q28 4q28­q31

FGF2, FGFB FGC ASMD

4q28­q31

GYPB, E, SS

4q28­q31 4q28­q31 4q28­q31

HCL2, RHC SF TYS

4q28.2

GYPA, MN

4q31.1 4q32.1 4q35 4q35

MLR, MCR HVBS6 F11 FSHMD1A, F

4q35

KLK3

Синдром Вольфа (низький ріст,  мікроцефалія, напади судом, множинні  аномалії розвитку) Краніосиностоз, тип Аделаїда Хондродисплазія DIDMOAD­синдром α­фетопротеїн Періодонтит ювенільний Вітамін D­зв’язувальний білок Онкоґен ν­kit Центромірний аутоантиґен С (140 кД) Недосконалий дентиноґенез Фібробластів фактор росту Онкоґени GRO (стимуляція росту  меланоми) Мієлоїдний/лімфоїдний або змішаний  лейкоз Полікистозна хвороба нирок 2 (ℜ)  Ґонадоліберина Рц Центромери автоантиґен Е (312 кД) Фактор росту епідермісу Синдром Ріґера (* 180500, множинні  аномалії розвитку ока) Фактор росту фібробластів (основний) ФІБРИНОҐЕНА КЛАСТЕР Дисґенезія переднього сегмента ока  [*107250] Ґлікофорин В і Е (включаючи Ss групу  крові) Червоне волосся Stoltzfus (Sf) група крові Склеротилоз [*181600, вроджена  кератодермія, гіпоплазія нігтів] Ґлікофорин А (включаючи MN групу крові) Альдостерона рецептор Гепатита В віруса сайт інтеґрації 6 Фактор згортання XI Лице­лопаточно­плечова м’язова дистрофія  1А Калікреїн плазми (фактор Флетчера)

Хромосома 5


5pl5 5pl4­pl2 5pl3­pl2 5pl3­pl2 5pl3­pl2 5qll.2 5qll.2 5qll.2 5qll.2 5ql2­q32 5ql2.2 5ql3 5ql3.3 5q21 5q21­q22 5q22­q33.3 5q22.3 5q23 5q23­q31 5q31 5q31­q32 5q31­q33 5q31.1 5q31.1 5q31.1 5q31.1 5q32 5q32­q33.1 5q33­qter 5q33.2

SRD5A1 NPR3, ANPR GHR BBBG

Стероїдів 5­α­редуктаза Натріуретичного пептиду Рц Гормон росту Рц Гіпоспадії­дисфаґії синдром (Опіца BBBG  синдром) PRLR Пролактин Рц KFS Кліппеля­Фейля синдром DHFR Дигідрофолатредуктаза CRHBP Кортиколіберин­зв’язуючий білок SCZD1 Шизофренічного розладу сайт 1 MAR Макроцитарна рефрактерна анемія SMA Спінальна м’язова атрофія F2R Фактор згортання ІІ (тромбін), Рц CKMT2 КФК мітохондріальна MCC Мутація при колоректальній карциномі APC, GS, F Аденоматозний поліпоз кишки (синдром  Тюрко) CDGG1 Рогівки дистрофія, Groenouw тип I LGMD1 Тазово­плечова м’язова (ℜ) DTS, HBEGF Чутливість до дифтерійного токсину ITGA2, CD4 Інтеґрин, α­2 (CD49B; α­2 субодиниця  VLA­2 Рц, тромбоцитів Аг Вг) FGF1, FGFA Фактор росту фібробластів 1 (кислий) PDGFRB, PD Фактор росту з тромбоцитів, β­пп DFNA1, LFH Глухота (ℜ) CD14 CD14 Аг CSF2, GMCS Колонієстимулюючий фактор­2  (ґранулоцити­макрофаґи) IL3, 1L4, IL5, IL9 ІЛЗ, ІЛ4, ІЛ5, ІЛ9 IL12B, NKS ІЛ12В (природних кілерів стимулюючий  фактор 2, р40) CD74, DHLA CD74 Аг TCOF1,MFD Трічера Коллінза синдром F12, HAF Фактор згортання XII (Хаґемана фактор) CSF1R, FMS Колонієстимулюючий фактор­1, Рц;  онкоґен FMS

Хромосома 6 6pter­p22 6p24.3

SCZD3 OFC1, CL

6p25­p24 6p24­p23

F13A1, F13 EDN1

Шизофренічного розладу сайт 3 Розщеплення губи з або без розщеплення  піднебіння Фактор згортання ХШ, пп А Ендотелін­1


6p23

SCA1

6p22.2 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3

PRL AS, ANS ASD2 DYLX2, DLX EJM1, JME GLYS1 HFE МНС

6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6р21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6p21.3 6р21.2 6р21.1­р12 6р21.1­сеп 6p21­qter 6р12­р11 6р12­р11 6р1 6cen­ql4

HLA­A HLA­B HLA­C HLA­CDA12 HLA­DMA, R HLA­DMB, R HLA­DOB HLA­DPA1 HLA­DPB1 HLA­DQA1 HLA­DQB1 HLA­DRA HLA­DNA HLA­E HLA­G HLA­H HMAA, HMAB IDDM1 OLFR2 PDB RP14 RWS TNFA, TNFB LAP PIM1 PKHD1, ARP RDS, RP7 TPX1 BPAG1 KRAS1P CS1 STGD3

Спіноцеребелярная атаксія 1  (оливопонтоцеребелярна атаксія 1, 91) Пролактин Анкілозувальний спондиліт Дефект міжпередсердної перегородки Дислексія, специфічна, 2 Епілепсія ювенільна міоклонічна 1 Ґлюкозурія Гемохроматоз ГОЛОВНИЙ КОМПЛЕКС  ГІСТОСУМІСТНОСТІ HLA­A HLA­B HLA­C МНС, клас I (HLA­F) МНС, клас ІІ, DM α МНС, клас II, DM β МНС, клас II, DO β HLA­DP МНС, клас II, DP β­1 МНС, клас II, DQ α­1 МНС, клас II, DQ ­β1 HLA­DR HLA­DZ HLA­E HLA­G гістосумістності Аг, клас I HLA­H гістосумістності Аг, клас I Моноцитів Аг А і В Цукровий діабет типу 1 Нюховий Рц Педжета хвороба кістки Ретиніт піґментний­14 (ρ) Чутливість до амброзії Некрозу пухлини фактор Параліч адуктора гортані Онкоґен PIM1 Полікістоз нирки (ρ) Деґенерація сітківки повільна Тестикулярно­специфічний білок ТРХ­1 Бульозного пемфіґоїда Аг 1 Онкоґен ν­Ki­ras1 Нерухомих вій синдром Дистрофія жовтої плями


6ql3­ql5 6qH­ql5 6ql4­ql5 6ql4­ql5 6ql4­ql6.2

OA3, OAR CNR HTR1E SIASD, SLD MCDR1

6q21 6q21­q23.2 6q22 6q24­q25 6q24­q27 6q24­q27 6q25­q26 6q25.1 6q26­q27 6q26­q27 Xp.6 Xp.6

CD24 GJA1, CX43 MYB OPRM1 IDDM5 MAS1 RCD1 ESR OVCS VIP FEAF9 PBCA

Очний альбінізм (ρ) Канабіноїди, Рц Серотоніна Рц Сіалових кислот хвороба накопичення Дистрофія жовтої плями (North Carolina  тип) CD24 Аг Коннексин­43 Гомолоґ онкоґена ν­myb Рецептор опіоїдів Інсулінзалежний цукровий діабет Онкоґен MAS1 Дистрофія колбочок Естроґен, Рц Рак яєчника Вазоактивний інтестинальний пептид Ембріональний Аг β­клітини підшлункової залози, аґенезія

Хромосома 7 7p22­pl5 7p21.3 7p21 7p21­pl5 7pl5.1 7pl5.1­pl3 7pl5­p14 7pl5­pl4 7pl4­cen 7pl3 7pl2.3 7pll.4­cen 7pll­qll.2 7p

RALA CRS, CSO ACS3, SCS MDDC NPY RP9 GHRHR TCRG BLVR GLI3 EGFR ARAF2, PKS PKS1 GHS

7q 7qll­q22 7qll.2 7qll.2 7q21 7q21.1

HRX CAM CD36 EEC ЕРО MDR1 (1,3)

7q22 7q22­qter

CALCR, CRT NM, GP130

RAS­подібний білок А Краніосиностоз типу I Акроцефалосиндактилія­3 Дистрофія жовтої плями Нейропептид Y Ретиніт піґментний Соматоліберин, Рц Т­клітин Аг Рц, γ ­пп Білівердин редуктаза Онкоґен GLI3 Епідермальний фактор росту, Рц Онкоґен ARAF2 Онкоген PKS1 Голденара синдром (окуло­ аурикуловертебральна дисплазія) Гіперрефлексія Кавернозний анґіоматоз CD36 Аг (колаґен типу I) Ектодермальна дисплазія, губа / піднебіння Еритропоетин Р­ґлікопротеїни 1 і 3 (резистентність до  ліків) Кальцитонін,  Рц Міґрація нейтрофілів


7q31 7q31 7q31 7q31.q35 7q31.2

CLD MET OBS RP10 CFTR, CF

7q31.3­q32 7q32­q36 7q32.1 7q33 7q35­q36 7q35­q36 7q36 7q36 7q36

BCP, CBT ЕРНТ ЕРН SLOS, SLO KEL CHRM2 HERO, LQT2 НРЕЗ, HLP3 HPFH2 NOS3

7q36 Xp.7

ТРТ1 ZP3A, ZP3B

Хлоридна діарея вроджена Онкоґен MET Ожиріння Ретиніт піґментний (ℜ) Кістозного фіброзу трансмембранний  реґулятор Синій піґмент колбочок Онкоґен ЕРН Сміта­Лемлі­Опіца синдром Kell група крові Холінергічний Рц, мускариновий Подовженого інтервалу QT синдром Голопрозенцефалія­3 Спадкова експресія HbF Окису азоту синтаза 3 (ендотеліальні  клітини) Полісиндактилія Блискучої оболонки ґлікопротеїн ЗА і 3В  (Рц сперматозоїдів)

Хромосома 8 8pter­p22

EPMR

8p22 8p21­pll.2 8pl2 8pl2­pll.2

LPL, LIPD LHRH, GNRH PLAT, TPA FGFR1, FLT

8pl2­pll 8pl2­ql3 8pll­q21 8q 8qll 8qll,2 8ql2 8ql3 8ql3­q21.1 8ql3.3 8q21.3 8q22 8q22­q23

WRN SPG5A RP1 EBN2 MOS OPRK1 SGPA, PSA CRH СМТ4А BOR РМР2 САС CSH1

Епілепсія, що проґресує, розумове  відставання Ліпопротеїн ліпаза Ґонадоліберин Активатор плазміноґена тканинний Фібробластів фактор росту Рц ­1 (fms­ тирозинкіназа 2) Вернера синдром Спастична параплеґія 5А (ρ) Ретиніт піґментний­1 Епілепсія неонатальна Онкоґен MOS Опіатів Рц, kappa 1 Плеоморфна аденома слинних залоз Кортиколіберин Шарко­Марі­Тута невропатія 4А (ρ) Бронхіо­оторенальний синдром Периферичного мієліна білок 2 КАРБОАНГІДРАЗИ КЛАСТЕР Коена синдром (*216550, ожиріння,  розумове відставання, множинні аномалії  розвитку)


8q23 8q23­q24 8q24 8q24

TRHR PENK EBS1 PDS

8q24 8q24.11 8q24.2­q24.3 Xp.8 Xp.8

PVT1 ЕХТ1 ТО GLI4, HKR4 RTS

Тироліберин Проенкефалін Епідермоліз бульозний простий Пендреда синдром (гіпотироїдний зоб,  глухонімота, вестибулярні розлади) Онкоґен PVT­1 Множинний екзостоз Тироґлобулін Онкоґен HKR4 Ротмунда­Томсона синдром (телеанґі­ ектатичний дерматоз з катарактою) 

Хромосома 9 9pter­ql2 9p24 9p24 9p22­p21 9p21 9p21­q21

RLN1, RLN2 OVC VLDLR LALL MLM, CMM2 AMCD1, DA1

9pll

MROS

9р 9p

CD72, LYB2 VMCM

9ql3­q21.1 9q22­q31 9q22.3 9q31 9q31

FRDA CSMF FACC ESS1 NBCCS, BCN

9q31 9q31­q33

TAL2 DYS

9q31­q33 9q32 9q32­q34 9q33­q34

FCMD AFDN DYT1 PBX3

9q33­qter 9q34

ITO ABO

Релаксин Онкоґен OVC ЛОНП Рц Лімфоматозний ОЛЛ Меланома Артрогрипоз множинний спадковий,  дистальний Мелькерсона­Розенталя синдром  (* 155900, ℜ, рецидивуючий параліч  лицьового нерва, припухання обличчя і губ,  складчастий язик) CD72 Ar Венозна мальформація, шкірна і слизових  оболонок  Фрідрайха атаксія Хондросаркома Анемія Фанконі Епітеліома (Фергюсон­Сміта тип) Невоїдної базальноклітинної карциноми  синдром Т­клітинний ГЛЛ Дизавтономія (Рілей­Дея синдром,  спадкова сенсорна невропатія тип III) Вроджена м'язова дистрофія (Фукуями) Акрофаціальний дизостоз, тип Нагера Торзійна дистонія (ℜ) Пре­В­клітинного лейкозу фактор  транскрипції 3 Гіпомеланоз Іто ABO група крові


9q34 9q34 9q34 9q34 9q34.1

DBH LCN2, NGAL TSC1 VAV2 XPA

Дофамін­β­гідроксилаза Онкоґен 24р3 Туберозний склероз Онкоґен Vaν 2 Піґментна ксеродерма

Хромосома 10 10р13 10pl2­q23.2 10p11.2

BMI1 GBM ITGB1, FNR

10q 10q

EPT PEO

10q11.2 10q11.2 10q21 10q22­q23 10q23­q24

CHAT RET ANK3 SFTP1B DNTT, TDT

10q24 10q24.3 10q26.1

NFKB2, LYT BPAG2 PNLIP

Онкоґен ВМІ­1 Багатоформна ґліобластома Інтеґрин, β­1 (Рц фібронектина, β­пп; Аг  CD29) Епілепсія парціальна Проґресуюча офтальмоплегія (ℜ, делеції  мітохондріальної ДНК) Холінацетилтрансфераза СПЕА II (Сиппла синдром); онкоґен RET Анкирин 3, перехвати Ранвьє Сурфактанта білок A­II Термінальна  дезоксинуклеотидилтрансфераза Онкоґен Lyt­10 Бульозного пемфиґоїда Аг 2 Панкреатична ліпаза

Хромосома 11 11pter­p15.4 11pter­р13 11pter­p11.2 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.5 11pl5.4 11pl5.3

BWS, WBS CD44, MDU2 TP250 IDDM2 NAGC, HBB HBB, HBD HBG1, HBG2 HBE1 IGF2 INS LQT1 LSP1 MTACR1, WT RMS1 R052 LDHA, LDH1 PTH

Бекуітта­Відеманна синдром CD44 Аг (хоминґ лімфоцитів) Т­клітин активації Аг р250 Інсулінозалежний цукровий діабет не­α­ҐЛОБІНІВ КЛАСТЕР Нb β Нb δ Hb γ A γ G Hb ε Соматомедин А Інсулін ЕКҐ подовженого QT інтервала синдром Лімфоцитарний Аг рр52 Множинні пухлини Рабдоміосаркома ембріональна Ro/SSA автоантиґен, 52 кД ЛДГ А ПТГ


11pl5.2 11pl5.1 11pl5.1­pl4 11pl3 11pl3 11pl3 11pl3 11pl3­ql3 11pl2 11pll­qll 11pll­qll 11pll­ql2 11q

CALCA, CALCB USH1C PHHI CD59 FSHB TCL2 WT1 CMH4  SPI1 EXT2 SCA5 F2 JBS

11ql2­ql3 11ql3 11ql3 11ql3 11ql3 11ql3 11ql3 11ql3 11ql3 11ql3

FTH1, FTHL BBS1 CDS, LEU1 CD20 EMS1 FCER1B FGF4, HSTF FGF3, INT2 IDDM4 MEN1

11ql3 11ql3 11ql3.3 11ql3.5 11ql3.5 11ql4­q21 11q22 11q22­qter 11q22.3 11q22.3 11q23 11q23 11q23 11q23.1 11q23.3 11q23.3 Xp.ll

SEA SMTN BCL1 DFNB2, NSR USH1B CLA1 PGR ANC ATA, ATI PGL, CBT1 APOLP1 BRCA3 TCPT PORC CBL2 THY1 CD6, TP120

Кальцитонін Ашера Чарлза синдром (ρ) Незидіобластоз CD59 Аг (р 18­20) ФСГ, β­пп Т­клітинний лейкоз/лімфома Пухлина Вільмса Гіпертрофічна кардіоміопатія Онкоґен SPI1 Множинний дизостоз Спіноцеребелярна атаксія Фактор згортання II (тромбін) Якобсена синдром (#147791,  тромбоцитопенія, множинні дефекти  розвитку) Ферритин Барде­Бідла синдром CD5 Аг (р56­62) CD20 Аг Онкоґен EMS1 Fc­фраґмент IgE, Рц Саркоми Копоши онкоґен Онкоґен INT2 Інсулінозалежний цукровий діабет СПЕА 1 (Вермера синдром, Золінгера­ Елісона синдром) Онкоґен SEA Соматотрофінома (акромеґалія) В­клітинний ХЛЛ / лімфома Нейро­сенсорна глухота (ρ) Ашера Чарлза синдром (ρ) Церебелярная атаксія Проґестерона Рц Карцинома анального каналу Атаксія ­ телеанґіектазія Параґанґліома АПОЛІПОПРОТЕЇНА КЛАСТЕР I Рак молочної залози (11;22 транслокація) Тромбоцитопенія (синдром делеції llq23) Порфирія гостра Онкоґен CBL2 Thy­1 Т­клітин Аг CD6 Ar


Xp.ll Xp.ll

CD57, LEU7 GІF

CD57 Аг (LEU7) Внутрішній фактор

Хромосома 12 12pter­pl2 12pl3.3

CD4 VWF, F8VWF

12pl3.3 12pl3 12pl3 12pl3­pl2 12pl2.3 12pl2.2 12pl2,l

ACLS CD9, MIC3 МРЕ CD69 IAPP LDHB PTHLH

12pll­pl2 12qll­ql3 12ql2­ql3 12ql2­ql4 12ql3 12ql3­ql4 12ql3.2 12ql5 12q21.3­q22 12q22 12q22­q24.1

ORW3, HHT3 KRT CD63, MLA1 VDR ERBB3 MDM2 FEOM, CFEO BABL, LIPO HOS MGCT IGF1

12q22­qter 12q23­q24.1 12q24

NS1 DAR SCA2

12q24.31­q24. RSN

CD4 Аг (р55) Фактор згортання VIII (фон Вілебранда   фактор) Акрокалозальний синдром CD9 Аг (р24) Злоякісна проліферація, еозинофільна CD69 Аг (р60) Амілін (асоційований з діабетом пептид) ЛДГ В ПТГ­подібний гормон, гіперкальціємія при  злоякісних пухлинах Рандю­Уебера­Ослера синдром Кератини CD63 Аг (меланоми Аг) Вітаміна D (1,25­дигідроксивітамін D) Рц Трансформуючий ґен ERBB­3 Онкоґен MDM2 Вроджений фіброз зовнішніх очних м'язів Ліпома Холт­Орама синдром Семинома Інсуліноподобний фактор росту­1,  соматомедин З Нунан синдром 1 Фолікулярний кератоз Спіноцеребелярная атаксія 2  (оливопонтоцеребелярная атаксія, ℜ) Рестин (експресуючий клітинами Рід­ Штернберга білок проміжних філаментів)

Хромосома 13 I3ql2 13ql2­ql3 13ql2.2­ql3 13ql2.3 13ql3­ql4.3 13ql4­q31 13ql4.1

DFNB1 DMDA1 MBS BRCA2 ENUR1 LESD RB1

Нейросенсорна глухота, ρ Типу Дюшенна м'язова дистрофія, ρ Мьобіуса синдром Рак молочної залози Енурез Летерера­Сіве хвороба Ретинобластома


13q21.1­q32 13q22

CLN5 EDNRB, HSC

13q34 13q34 13q34 13q34 13q34

ATP4B DJS F7 F10 HHH

13q34 Xp.13

STGD2 CX46, CX26

Цероїдний ліпофусциноз Ендотеліна Рц типу В, Варденбурга  синдром АТфаза. Н+, К+, β Дубіна­Джонсона синдром Фактор згортання VII Фактор згортання Х Гіперорнітинемії­гіперамоніємії­ гомоцитрулінемії синдром Дистрофія жовтої плями Коннексини 46 і 26

Хромосома 14 14q 14q 14qll.l­ql3 14qll.2 14ql3 14q24 14q24­qter 14q24.3 14q243 14q24.3­q31 14q24.3­qter

MPDl SPG3A HPE4 ICR2, LI SSTR1 TGFB3 CTAA1 AD3 FOSFBJ MJD SCA3

14q3i 14q32 14q32

TSHR BDKRB2 CHGA

14q32  14q32 14q32 14q32 14q32

ВКВ, CKB DNECL SIV USH1A, USH VP, PPOX

14q32.1 14q32.1

CBG PCI, PLANH

14q32.1 14q32.1 I4q32.3 14q32.3 14q32.33 Xp.14

PI, AAT TCL1 BST1 ELK2 IGH MPS3C

Міопатія дистальна Спастична параплегія Голопрозенцефалія Вроджений іхтіоз Соматостатин, Рц Трансформуючий фактор росту Катаракта Альцхаймера хвороба Онкоґен FOS Мачадо­Жозефа хвороба Спіноцеребелярна атаксія 3  (оливопонтоцеребелярна атаксія 3, ℜ) ТТГ Рц Брадикінін, Рц Хромоґранін А (секреторний білок  паращитоподібної залози) КФК, В­тип Динеїн Situs viscerun inversus Чарлза Ашера синдром Порфирія (дефект протопорфіриноґен­ оксидази) Зв'язуючий кортикостероїди ґлобулін Інгібітор білка С (активатора плазміноґена  інґібітор) α 1­антитрипсин Т­клітинна лімфома Кісткового мозку строми Аг 1 Онкоґен ELK­2 ВАЖКИХ ЛАНЦЮГІВ Іg КЛАСТЕР Санфіліппо синдром


Xp.14

RNS1

Панкреатична рибонуклеаза

Хромосома 15 15qll 15qll­ql3 15qll­ql3 15qll­ql3 15qll­ql3

PWCR, PWS AH02 ANCR ІТО D15S226(7) E

15qll.l 15ql2 15ql5 15ql5,l 15q21

SPG6 SNRPN CKMT1 LGMD2A CDAN3, CDA

15q21.1 15q22 15q22.3­q23 15q23­q25 15q24­q25

FBN1, MFS1 PML, MYL BBS4 CSK THBP1

15q25­q26 15q26 15q26.1 15q26.1 Xp.15

IGF1R IDDM3 BLM, BS FES XPF

Прадер­Віллі синдром Олбрайта спадкова остеодистрофія Енжелмана синдром Гіпомеланоз Іто Прадер­Віллі синдром / Енжелмана   синдром Спастична параплегія Малих ядерних рибонуклеопротеїнів пп N КФК мітохондріальна Тазово­плечова м'язова дистрофія 2А (ρ) Вроджена дизеритропоетична анемія, тип Ш Фібриллін Промієлоцитарного лейкозу індуктор Барде­Бідла синдром c­src тирозинкіназа Тироїдного гормону зв'язуючий білок  цитозоля (р58) Рецептор соматомедина Інсулінзалежний цукровий діабет Блума синдром Онкоґен FES Піґментна ксеродерма

Хромосома 16 16pter­pl3.3 16pter­pl3.3 16рІЗ.31 16рІЗ.З 16рІЗ.ЗР 16рІЗ.З

HBAC HBHR, ATR1 РКД1 CATM КДТЗ RSTS

16рІ3.3 16рІ3.3 16рІ3.1 16р13 16р12.1

SSTR5 TSC2 BCMA MEF, FMF CLN3, BTS

16р11.2 16р11.2

ITGAL, CD1 ITGAM,  CR3

α­ҐЛОБІНІВ КЛАСТЕР α­таласемія / розумове відставання, тип 1 Полікистоз нирки (ℜ) Катаракта вроджена, мікрофтальмія Полікистоз нирки з туберозним склерозом  Рубінстайна­Тейбі  синдром   (ℜ,   *180849,  комплекс   спадкових   аномалій   мозку,  кісткової системи, шкіри, очей) Соматостатина Рц Туберозний склероз  В­клітин фактор дозрівання Середземноморська сімейна лихоманка Ліпофусциноз нейрональний (Баттена   хвороба) Інтеґрин, α L (Аг CD11A [р180]) Інтеґрин, α М (Рц компонента 


16р11.2 16р11.2 16q 16q 16ql2.1

ITGAX, CD1 PRKCB1, PK SCA4 WT3 TBS

16q21 16q22.1

BBS2 CTM

16q24.1 16q24.3

HSD17B2, E MC1R

комплемента, α; Аг CD11В; Аг макрофаґів,  α­пп) Інтеґрин, α Х (Аг CD11C [р150], α­пп) Протеїнкіназа С Спіноцеребеллярная атаксія, тип 4 Вільмса пухлина Таунса­Брокса синдром (*107480); довідка:  Townes  P.L,  Brocks  E.R.  Hereditary  syndrome of imperforate anus with hand, foot,  and  ear  anomalies.   J.  Pediat.   81:   321­326,  1972 Барде­Бідла синдром Катаракта   типу  Марнера  (*  116800);  довідка:  Marner  E.  A  family  with  eight  generations  of  hereditary  cataract.  Acta  Ophthal. 27: 537­551, 1949 Гідроксистероїд (17­β) дегідроґеназа Меланокортин, Рц

Хромосома 17 17pl3.3 17pl3.3 17pl3.1 17pl3.1­pl2 17pl2­ql2 17pll.2 17pll.2

MDCR,  MDS OLFR1 TP53 MDB DFNB3 PMP22, CMT SMCR

17p 17q 17qll.2 I7qll.2

RP13 PSS1 NF1, VRNF SLS

17qll.2 17qll.2­ql2

THRA1, ERB CSF3,  GCSF

17qll.2­q24 17ql2.q21

MHS2 PCHC1

Міллера­Дікера синдром Нюховий рецептор Онкобілок р53 Медуллобластома Глухота (ρ) Периферичного мієліна білок 22 Сміта­Мейдженіса  синдром   (#182290,  дефекти   розвитку   ЦНС   з   множинною  симптоматикою);   довідка:   Smith   A.C.M.,  Mc   Gavran   L.,   Robinson   J.   et   al.  Interstitial  deletion  of  (17)   (pll.2pll.2)  in  nine  patients.  Am. J. Med. Genet. 24: 393­414, 1986 Ретиніт піґментний Псоріаз сімейний, схильність Нейрофіброматоз типу 1 Шегрена   Торстена­Ларссона  синдром   (ρ,  *270200,   вроджений   іхтіоз,   спастика,  оліґофренія, недостатність жирних спиртів:  НАД­ оксидоредуктази) Онкоґен ERBA1 Колонієстимулюючий фактор 3  (ґранулоцитарний)  Злоякісна гіпертермія Природж��на пахіоніхія


17ql2.q21 17q21 17q21 17q21­q22 17q21­q22 17q21.1 17q21.32

WD1 BRCA1 GAS DI NGFR M17S2, CA1 ITGA2B, GP

17q21.32

ITGB3, GP3

17q22 17q22­q24

BCL5 GHC

17q23 17q23­qter 17q24 17q24 17q24.3 17q25 17q25 17q25.2

DCP1, ACE1 TOC, TEC CCA1 SSTR2 CMD1, SOX9 GCGR RSS CD7

Waldner група крові Рак молочної залози Ґастрин Diego група крові Фактора росту нервів Рц Карциноми яєчника Аг СА125 Інтеґрин, α 2b (тромбоцитів ґлікопротеїн  ІІb комплекса ІІb/ІІІа, Аг CD41B) Інтеґрин, β­3 (тромбоцитів ґлікопротеїн  ІІІа, Аг CD61) В­клітинний ХЛЛ / лімфома ГОРМОНА РОСТУ / ПЛАЦЕНТАРНОГО  ЛАКТОҐЕНА КЛАСТЕР АПФ Кератодермія і рак стравоходу Вроджена катаракта Соматостатина Рц Кампомелічеська дисплазія Ґлюкаґона Рц Сильвера­Рассела синдром CD7 Аг (р41)

Хромосома 18 ISpter­pll ISpter­qll 18pll.32 18pll.3 18q 18qll­ql2 18qll­ql2

ERV1 HPE1 MCL YES1 TGFBRE, TG JK LCFS2

18qll­ql2 18q21.1.q22 18q21.3 I8q21.3 18q22­qter 18q22­qter 18q22.1 18q23.3

NPC FEO BCL2 SCCA1, SCCA2 MBP MS1 GTS DCC

Онкоґен ERV1 Голопрозенцефалія, алобарна Множинна спадкова шкірна лейоміома Онкоґен YES­1 Трансформуючий фактор росту, β Kidd група крові Лінча сімейного рака синдром II (#114400);  довідка: Lynch H.T. Shaw M.W., Mapiuson  C.W. et al. Hereditary factors in cancer: study  of  two  large  midwestern  kindreds.  Arch.  Intern. Med. 117: 206­212, 1966 Німанна­Піка  хвороба Сімейний остеоліз В­клітинний ХЛЛ / лімфома Карциноми Аг 1 і 2 Основний білок мієліна Множинний склероз Жиль де ла Туретта синдром Делеція при колоректальній карциномі


Хромосома 19 19pter­pl3.2 19pl3.3 19pl3.3 19pl3.3 19pl3.3 19pl3.3 19pl3.2 19pl3.2 19pl3.2 19pI3.2­cen 19pl3.1

OK FCER2, FCE HHC2, FHH2 PRTN3, AGP EPOR VAV INSR JUNB LDLR, FHC MEL COMP, EDM1

19pl3.1­ pl2 19pl3.1­cen 19pl3.1 19pl3.1 19pl3.1 19pl3­ql3.4 19pI3 19p 19p 19cen­ql3 19cen­ql3.2 19ql2

JUND LW FUT3, LE GEY HCL1, BRHC CD37 MHP1 APCA, CAPA EXT3 LU, AU AD2 CADASIL

19ql2­ql3.1 19ql3 19ql3 19ql3 19ql3.1 19ql3.1 19ql3.1 19ql3.1 19ql3.2 19ql3.2 19ql3.3 19ql3.3

NPHS1, CNF APS BCL3 CKM, CKMM CD22 CLC MAG, GMA TGFB1 CEA DM FOSB SNRP70, Ul

19ql3.3 19ql3.3 19q13.32 19q13.32

CD33 FTL CGB LHB

Група крові ОК Fc­фраґмент IgE, Рц CD23A Гіпокальційурічна гіперкальціємія Автоантиґен ґранулематоза Вегенера Еритропоетин, Рц Онкоґен VAV Інсуліна Рц jun В протоонкоґен Сімейна гіперхолестеринемія (ЛНП Рц) Онкоґен MEL Оліґомерний   білок   хрящового   матрикса,  множинна епіфізарна дисплазія типу 1 jun D протоонкоґен Landsteiner­Weiner група крові Lewis група крові Зелений / синій колір очей Коричневе волосся CD37 Аг В­лімфоцитов Міґрень геміплеґічна Мозжечкова атаксія  Множинні екзостози Lutheran група крові; Auberger група крові Альцхаймера хвороба Церебральна артеріопатія з підкорковими  інфарктами і лейкоенцефалопатією Нефроз вроджений Простато­специфічний Аг В­клітинний ХЛЛ / лімфома КФК, м'язевий тип CD22 Аг Шарко­Лейдена кристалів білок Мієлін­асоційований ґлікопротеїн Трансформуючий чинник зростання β Карциноембріональний Аг (Кеаг) Міотонічна дистрофія Онкоґен FOS­B Малих ядерних рибонуклеопротеїнів пп  (RNP Аг) CD33 Аг (gp67) Ферритин, легкий ланцюг Ґонадотрофін хоріонічний, β­пп Лютропін, β­пп


19ql3.4 19ql3.4 Xp.19 Xp.19

FCAR RP11 HKR1, HKR2 RRAS

Fc­фраґмент IgA, Рц Ретиніт піґментний (ℜ) Онкоґен HKR1 і HKR2 Онкоґен RRAS

Хромосома 20 20.pl2.21 20pter­pl2 20pl3 20pl3 20pll.2 20pll.2 20qll.2 20ql2­ql3 20ql2­ql3.2 20ql3 20ql3.2 20ql3.2 20ql3.2 20ql3.2

PDYN PRNP, PRIP AVP, AVRP OXT AGS, AMD SSTR4 GHRF SRC, ASV CD40 MODY1 GNAS1 CYP24 EDN3 FA1, FA

Продинорфін Пріоновий білок (р27­30) АДГ Окситоцин­нейрофізин I Аллажіля синдром Соматостатина Рц Соматоліберин (соматокринін) Протоонкоґен SRC CD40 Аг Ювенільний діабет G­білок, Мак Кьюна­Олбрайта синдром Вітаміна D 24­гідроксилаза Ендотелін­3, Варденбурга синдром Фанконі анемія

Хромосома 21 21q11.2 21q22.2 21q22.3

MST S100B  APECED

21q22.3 21q22.3 21q22.3 21q22.3

DSCR ЕРМ1 ETS2 ITGB2, CD1

Мієлопроліферативний синдром Білок S­100 Автоімунний поліґландулярний синдром  типу I Дауна синдром Епілепсія, проґресуюча міоклонічна Онкоґен ETS­2 Інтеґрин β­2 (Аг CD18 (р95), макрофаґів  Аг, β­пп)

Хромосома 22 22qll

CECR, CES

22qll 22qll­ql3 22qll.2­qter 22qll.2­qter 22ql2 22ql2.2 22ql2.3

DGCR, DOS G22P1 PI TCN2,ТС2 EWSCR, EWS NF2 PDGFB, SIS

* 115470 синдром котячого ока, колобома,  мікрофтальмія Ді Джордже синдром Щитоподібної залози автоантиґен (Ки Аг) Р1 група крові Транскобаламін II Юінга саркома Нейрофіброматоз типу 2 Онкоґен SIS


Хромосома X X­p22.32 Xpter­p22.2 Xp22.32

XG CFND CSF2RA

Xp22.31 Xp22.3 Xp22.3 Xp22.3 Xp22.2 Xp22.2 Xp22.2 Xp22.2 Xp22.2

DHOF, FODH KALI, KMS OA1 OASD CMTX2 HOMG, HSH MLS, MITF KFSD CLS

Xp22.2 Xp22.2

CND HYP, HPDR1

Xp22.2

РНК, РНКА2

Xp22.2­p22.1

PRTS, MRXS

Xp22.2 Xp22.11 Xp22

SEDL, SEDT GDXY,TDFX AGMX2, XLA

Xp22

AIC

Xp22 Xp22 Xp21.3 Xp21.2 Xp21.2

GY, HYP2 MRX1 RP6 DFN4 DMD, BMD

Хр21.1 Xp21.1.q22

RP3 WTS, MRXS6

Xg група крові Краніодисплазія Колонієстимулюючий фактор 2 Рц  (ґранулоцити­макрофаґи) Дермальная гіпоплазія Колмена синдром Очний альбінізм Очний альбінізм і нейросенсорна глухота Шарко­ Марі­Тута хвороба, ℵ Гіпомаґніємія, вторинна гіпокальціємія Мікрофтальмія Кератоз фолікулярний Коффіна­Лоурі  синдром   (*303600,  розумова відсталість, «курячі груди», «ніс  боксера», гіпертелоризм) Дермоїдні кісти рогівки Гіпофосфатемія, вітамін D­резистентний  рахіт Недостатність кінази фосфорилази,  ґлікоґеноз типу IX Партінґтона синдром (*309510, розумове  відставання,   дистонія,   атаксія,   судорожні  припадки) Спонділоепіфізарная дисплазія, пізня Дисґенезія гонад, XY жіночого типу Аґаммаґлобулінемія (з недостатністю  СТГ) Екарді  синдром   (*304050,   агенезия  мозолястого тіла, тільки у дівчаток) Спадкова гіпофосфатемія Розумове відставання Ретиніт піґментний Глухота Дистрофін   (псевдогіпертрофічна   проґре­ суюча м'язова дистрофія типу  Дюшенна  і  Беккера) Ретиніт піґментний Уїлсона­Тернера  синдром   (*309585,  розумове   відставання,   гінекомастія,  ожиріння); довідка: Turner G. Response to  Prof.   Frezal.  Am.   J.  Med.  Genet.   44:   855,  1992


Хр21 Хр21

GTD SRS, MRSR

Хр11.4 Хр11.4

NDP, ND AIED, OA2

Хр11.4 Хр11.3 Хр11.3 Хр11.3 Хр11.23 Xpll.23 Xpll.23 Xpll.22 Xpll.21

ARAF1, RA COD1, PCDX CSNB1 RP2 MAOA, MAOB NPHL2, DEN WAS, IMD2 NPHL1, XRN ALAS2, ASB

Xpll.21 Xpll.2 Xpll Xpll­q21

FGDY, AAS RCCP2 MRXA PRS, MRXS2

Xpll­q21.3

SHS, MRXS3

Xp Xp

CCT RTT, RTS

Xp Xqll­ql2 Xql2­ql3.1 Xql2.2 Xql3

SMAX2 AR, DHTR DYT3 EDA, HED ASAT

Xql3­q21

WWS

Ґонадотрофіна дефіцит Снайдера­ Робінсона звязаний з хромосо­ мою Х синдром розумового відставання  (*309583) Псевдоґліома Аландських   островів  хвороба   очей  (*300600, очний альбінізм) Онкоґен ARAF1 Дистрофія колбочок Вроджена куряча сліпота Ретиніт піґментний (ρ) Моноамінооксидаза Нефролітіаз типу 2 (Дента синдром) Віскотта­Олдріча синдром Нефролітіаз типу 1 δ ­амінолевулінатсинтаза   2   (сидероблас­ тична спадкова анемія) Лице­пальце­ґенітальна дисплазія Ниркова карцинома, папіллярна Розумове відставання з афазією Прієто  синдром   (*309610,   розумове  відставання,   дисморфізм,   атрофія   кори  мозку) Сазерленд­Хаан синдром (*309470,  розумове відставання, спастична диплеґія) Вроджена катаракта Ретта  синдром   (*312750);   справка:  Hagberg В., Aicardi J.. Dias До., Ramos 0. A  progressive  syndrome  of  autism,  dementia,  ataxia,  and  loss  of  purposeful  hand  use  in  girls:  Rett's  syndrome;  report  of  35  cases.  Ann. Neurol. 14: 471­479. 1983 Спінальна м'язова атрофія Андроґенів Рц Торсійна дистонія – паркінсонізм Ангідротична ектодермальна дисплазія Анемія сидеробластична, спіноцеребеляр­ на атаксія Вікера­Вольфа  синдром   (*314580);  довідка:  Wieacker  P.,  Wolff  G.,  Wienker  T.F.,  Sauer  M.   A  new  X­linked  syndrome  with muscle atrophy, congenital contractures,  and oculomotor apraxіa. Am. J. Med. Genet.  20: 597­606, 1985


Xql3.q22

MCS, MRXS4

Xq21

AHDS

Xq21.3­q22

ВТК, AGMX1

Xq21.3­q22 Xq22 Xq22 Xq22­q23 Xq22­q28 Xq25 Xq25­q27

PHP, GHDX PLP, PMD TBG AGTR2 AIH3 LYP, IMD5 PCS, MRXS5

Xq26

CD40LG, HI

Xq26

GUST

Xq26­q27

BFLS

Xq26­q27 Xq26­q27 Xq26.3 Xq27 Xq27­q28 Xq27.1 Xq27.3

HPT, HPTX SOX3 SRY ADFN, ALDS MCF2, DBL ANOP1 F9, HEMB FMR1, FRAX

Xq28 Xq28

ALD AVPR2, DIR

Xq28

CBBM, BCM

Майлса ­ Карпентера  синдром (*309605,  розумове   відставання,   природжені  контрактури);   довідка:   Miles   J.H.,  Carpenter   N.J.   Unique   X­linked   mental  retardation   syndrome   with   fingertip   arches  and   contractures   linked   to   Xq2L31.  Am.   J.  Med. Genet. 38: 215­223. 1991 Аллана   –   Герндома   ­   Дадлі  синдром  (*309600, розумове відставання); справка:  Bialer M.G., Lawrence L, Stevenson R.E, et  al. Allan­Herndon­Dudley syndrome: clinical  and linkage studies on а second family. Am.  J. Med. Genet. 43: 491­497, 1992 Тирозинкіназа аґаммаґлобулінемії Бутона Пангіпопітуїтаризм, ℵ Пеліцеуса­Мерцбахера хвороба Зв'язуючий тироксин ґлобулін Анґіотензину Рц Амелоґенез недосконалий Лімфопроліферативний синдром Петтіґрю  синдром   (*304340,   розумове  відставання,   судорожні   припадки,  поєднання з Денді­Уокера хворобою) CD40   Аг   ліґанд   (гіпер­IgM   синдром,  імунодефіцит типу 3) Ґуставсона  синдром   (*309555,   розумове  відставання,   мікроцефалія,   атрофія  зорового нерва, глухота) Борґесона­Форсмана­Лемана  синдром  (*301900,   важка   затримка   розумового  розвитку,   епілепсія,   гіпоґонадизм,  постпубертальна гінекомастія) Гіпопаратироїдизм Визначаюча стать область, інтрон 3 Альбінізм – глухота Онкоґен MCF2 (Онкоґен DBL)  Анофтальмія Фактор згортання IX Ламкої Х­хромосоми розумове  відставання Адренолейкодистрофія Арґінін­вазопрессин, Рц­2 (нефроґенний  diabetes insipidus Колірна сліпота до синього


Xq28 Xq28 Xq28

CDPX2, CPX DKC EFE2, BTHS

Xq28 Xq28

EMD, EDMD F8C, НІМА

Xq28 Xq28 Xq28 Xq28 Xq28 Xq28 Xq28

G6PD, G6PD HMS1, GAY1 GCP, CBD IDS, MPS2 MAFD2, MDX MAGE1 MRSD, CHRS

Xq28

MRX3

Xq28

MYP1, BED

Xq28 Xq28 Xq28

RCP, CBP TKC, TKCR WSN, BGMR

Хондродисплазія (Хеппла синдром) Дискератоз вроджений Ендокардіальний фіброеластоз­2 (Барта  синдром) Еймері­Дрейфуса м'язова дистрофія Фактор згортання VIIIc, прокоаґулянтний  компонент Г6ФД Гомосексуальність чоловіча Зелений піґмент колбочок Хантера синдром Маніакально­депресивний психоз Меланоми Аг І (Аг MZ2­E) Розумове відставання і дисплазія скелета  (*309620) Затримка розумового розвитку, пов'язана з  Х­хромосомою, тип 3 (*309541) Міопія (*310460, Борнхольмська хвороба  очей) Червоний піґмент колбочок TKCR­синдром Вайсмановського  Центру   синдром  (дисфункція   базальних   ґанґлі��в   з  розумовим відставанням)

Хромосома Y Ypter­pll.2 Ypter­pll.2 Ypll.3 Yqll Yqll

TSPY XGY TDF, SRY AZF, SP3 HY, HYA

Специфічний для тестикул білок Група крові XG (Y) Фактор детермінації тестикул Азооспермії фактор 3 Гістосумістності Y­Аг

РОЗДІЛ VI. ДОДАТОК 1. Основні хімічні компоненти орґанізму людини Вміст води і мінеральних речовин в орґанізмі  в різні періоди розвитку


№ п/п

Вік

Вода

Мінеральні речовини

1.

Ембріон, 4 місяці

91,8%

0,98%

2.

Плід  5 місяців

90,7%

1,43%

3.

Плід 6 місяців

89,2%

1,94%

4.

Плід 7 місяців

82,6%

2,94%

5.

Плід 8 місяців

82,9%

2,82%

6.

Плід 9 місяців

74,8%

3,3%

7.

Новонароджені

71,8%

2,7%

8.

Дорослі

58,0­65,0%

5,0­9,0%

Вміст жирів і білків в орґанізмі  в різні періоди розвитку № п/п

Вік

Жири

Білки

1.

Ембріон, 4 місяці

0,57%

4,87%

2.

Плід  5 місяців

0,54%

6,0%

3.

Плід 6 місяців

0,72%

6,67

4.

Плід 7 місяців

3,47%

11,8%

5.

Плід 8 місяців

2,44%

10,4%

6.

Плід 9 місяців

8,7%

12,6%

7.

Новонароджені

12,3%

11,6%

8.

Дорослі

3,0­8,0%

16,0%

Розподіл води в організмі при середній масі тіла 70 кґ  (в % від маси тіла і в абсолютних величинах)  № п/п

Назва компонента

Чоловіки % Літр

Жінки %

Літр


1.

Загальна вода

60,0  (50,0­70)

42

54,0  (44,0­60,0)

38,5

2.

Внутрішньоклітинна вода

45,0  (35,0­50,0)

31,5

40,0  (30,0­45,0)

28,5

3.

Позаклітинна вода

15,0  (15,0­22,0)

10,5

14,0  (14,0­22,0)

9,8

4.

Міжклітинна рідина

10,0  (10,0­18,0)

7,4

10,0  (10,0­15,0)

7,0

5.

Плазма

4,0  (3,5­4,5)

3,2

4,5  (4,0­5,0)

2,8

Вміст води в різних орґанах і тканинах  дорослої людини в % від їх маси № п/п 1.

Тканина, орґан

% вміст води

Жирова тканина 

10,0%

2.

Скелет

22,0%

3.

Печінка

68,3%

4.

Шкіра

72,0%

5.

Кишки

74,5%

6.

Мозок

74,8%

7.

М'яз

75,6%

8.

Селезінка

75,8%

9.

Легені

79,0%

10.

Серце

79,2%

11.

Нирки

82,7%

12.

Кров

83,0%

Вміст і розподіл води в орґанізмі  № п/п

Водний простір орґанізму

% від маси тіла


1.

Загальний вміст води:      до 6 місяців      від 6 міс. до 1 року      від 1 року до 5 років      старші 5 років і дорослі

70,0% 70,0% 65,0­70,0% 60,0­65,0%

2.

Внутрішньоклітинна рідина:      до 6 місяців      від 6 міс. до 1 року      від 1 року до 5 років      старші 5 років і дорослі

30,0% 35,0% 35,0­40,0% 40,0­45,0%

3.

Позаклітинна рідина:      до 6 місяців      від 6 міс. до 1 року      від 1 року до 5 років      старші 5 років і дорослі

34,5% 30,0% 25,0% 17,0%

Плазма:      до 6 місяців      від 6 міс. до 1 року      від 1 року до 5 років      старші 5 років і дорослі

5,6% 5,0% 5,0% 5,0%

4.

 Об'єм загальної рідини і водних просторів орґанізму у жінок на 38­40­му тижні нормальної вагітності  № п/п

Назва показника

Показник

1.

Загальна рідина

69,59%

2.

Позаклітинна рідина

22,35%

3.

Внутрішньоклітинна рідина

47,24%

4.

Внутрішньосудинний водний простір

4,9%

5.

Внутрішньоклітинний водний простір

17,45%

 Вміст електролітів в клітинах і позаклітинній рідині орґанізму (ммоль/л)


№ п/ п

Йон

Сироватка

Вода  сироватки

Міжклітинна  Внутріклі­ рідина тинна рідина

1.

Натрій

142

152,7

145

10

2.

Калій

4

4,3

4

160

3.

Кальцій

2,5

2,7

2,5

1

4.

Маґній

1

1,1

1

13

5.

Хлориди

101

108,5

114

3

6.

Фосфати

1,1

1,2

1,1

55,6

7.

Бікарбонати

27

29,3

31

10

8.

Сульфати

0,5

0,5

0,5

10

10. Орґанічні кислоти

5,5

5,86

6,4

­

Концентрація йонів в рідинах орґанізма людини (ммоль/л) № п/ п

Об'єкт дослідження

Йон Натрій

Калій

Кальцій

Маґній

Хлор

1.

Жовч

145

5,2

­

­

100

2.

Жіноче молоко

14

16

17

3

11

3.

Піт

75

5

5

­

75

4.

Секрет  підшлункової залози Цереброспінальна рідина

148

7

3

0,3

80

142

3

2,5

2

124

5.

Вміст окремих елементів в орґанізмі людини 


№ п/п 1.

Елементи   Кальцій

1,5%

2.

  Фосфор

1,0%

3.

  Калій

0,35%

4.

  Сірка

0,25%

5.

  Хлор

0,15%

6.

  Натрій

0,15%

7.

  Маґній

0,05%

8.

  Залізо

0,004%

9.

  Йод

0,00004%

10.

  Мідь

Незначна кількість

11.

  Марґанець

Незначна кількість

12.

  Цинк

Незначна кількість

13.

  Фтор

Незначна кількість

14.

  Кремній

Незначна кількість

15.

  Бром

Незначна кількість

16.

  Миш'як

Незначна кількість

17.

  Алюміній

Незначна кількість

18.

  Літій

Незначна кількість

19.

  Свинець

Незначна кількість

Цікаво знати

Вміст в орґанізмі 


• •

• •

• •

• • • • •

Висушена   і   знежирена   кістка   містить   30,0%   орґанічних   речовин,   60,0%  мінеральних речовин, 10,0% складає вода. У дорослої людини в скелеті зосереджено близько 1200 г кальцію, 530 г  фосфору,   11   г   маґнію;   99,0%   всього   кальцію,   наявного   в   тілі   людини,  міститься в кістках. Кістка в 30 разів твердіша за цеглину і в 2,5 рази твердіша за ґраніт. Кістка  міцніша за дуб. По міцності вона в 9 разів перевершує свинець і майже так  само міцна, як чавун. Стегнова кістка людини у вертикальному положенні витримує тиск до 1,5  т, а велика  гомілкова кістка – до 1,8 т. У орґанізмі людини налічується ≈  600 скелетних м'язів.  У новонароджених маса всіх м'язів складає 23,0% маси тіла, у 8 років –  27,0%,   у   17­18   років   досягає   43,0­44,0%,   а   у   спортсменів   з   добре  розвиненою мускулатурою – навіть 50,0%. Температура   різних  частин   тіла   неоднакова:   у  пахві   у  здорової   людини  вона складає 36,5­36,8°С. Шкіра гомілки має температуру біля 30,0°C, а  вушні раковини – навіть 25­25,5°С. Внутрішні орґани  у здорової людини  зігріті до 38,0­38,2°С.  У   дорослої   людини   кількість   крові   складає  ≈   7,0­8,0%   маси   тіла,   у  новонароджених кров складає 15,0% маси тіла. У дорослих людей масою  60­70 кг загальна кількість крові 5,0­5,5 л. У здорових людей співвідношення між плазмою і форменними елементами  ­ 55,0% плазми і 45,0% форменних елементів. У 100 см3 плазми крові здорової людини міститься ≈  93 г води.  Діаметр   еритроцита   людини   7­8   мкм,   а   товщина   2­2,5   мкм.     Загальна  поверхня   всіх   еритроцитів   людини   більше   3000   м2,   що   в   1500   разів  перевищує поверхню його тіла. Загальна кількість еритроцитів в крові людини  ≈   в 10 тис. разів більша  населення нашої планети. Якщо збудувати всі еритроцити людини в один  ряд,   то   вийшов   би   ланцюжок   завдовжки   близько   150000   км,   якщо   ж  покласти   еритроцити   один   на   другий,   то   утворилася   б   колона,   яка  заввишки перевершить довжину екватора земної кулі (50000­60000 км). У 1 мм крові міститься від 4 до 5 млн. еритроцитів (у жінок ­ 4,0­4,5 млн.,  у чоловіків ­ 4,5­5,0 млн.). У людей, які живуть у високогірних районах,  еритроцитів ≈  на 30,0% більше, ніж у жителів морського побережжя. При  переїзді   з   низовинного   району   у   високогірний   кількість   еритроцитів   у  крові   збільшується.   Коли   ж   потреба   в   кисні   зменшується,   кількість  еритроцитів у крові знижується. У 100 мл крові дорослої людини міститься 13­16 г гемоґлобіну. Як же це  розуміти?   Адже   часто   говорять,   що   вміст   гемоґлобіну   в   крові   складає  65,0­80,0%.   В   медичній   практиці   за   100   приймають   зміст   гемоґлобіну,  рівний 16,7 ґ в 100 см3 крові. Зазвичай в крові дорослої людини міститься  не 100,0% гемоґлобіну, а трохи менше – 60,0­80,0%. Отже, якщо в аналізі 


• • • • •

• • • • • •

• •

• • • • • • • • • •

крові записано «80 одиниць гемоглобіну», то це означає, що в 100 мл крові  міститься 80,0% від 16,7 г, тобто близько 13,4 г гемоґлобіну. У 1 мм3 крові людини міститься від 200000 до 400000 тромбоцитів. I  групу крові мають  ≈   40,0% людей нашої планети,  II  групу – 39,0%,  III  групу – 15,0%, IV групу – 6,0%. Серце здорової людини в спокійному стані вимагає для нормальної роботи  подачі йому 250­300 см3 крові кожну хвилину. При важкій фізичній роботі  по тих же вінцевих судинах серцю доставляється близько 2000 см3 крові. У здорової людини впродовж 2 год. виділяється 150­250 мл шлункового  соку. У кровоносній системі в аорті найбільша швидкість перебігу крові. Кожна  артерія  вужча  аорти,  але  сумарний просвіт всіх артерій  людського  тіла  більший, ніж просвіт аорти. Сумарний просвіт всіх капілярів в 800­1000  разів більше просвіту аорти. Відповідно і швидкість руху крові в капілярах  в 1000 разів повільніша, ніж в аорті. У капілярах кров тече із швидкістю  0,5 мм/с, а в аорті – 500 мм/с. Повільний потік крові в капілярах сприяє  обміну   ґазів,   а   також   переходу   поживних   речовин   з   крові   і   продуктів  розпаду тканин в кров. Поверхня зіткнення крові зі стінками судин в капілярній мережі в 170000  разів більша, ніж в артеріях. Відомо, що довжина всіх капілярів дорослої  людини > 100000 км.  У легенях налічують до 350 млн. альвеол, а їх поверхня досягає 150 м2. Загальний вміст заліза в орґанізмі “стандартної” людини складає  ≈  4,2 г,  ≈ 75,0­80,0% його загальної кількості входить в склад гемоґлобіну. Вміст хрому в орґанах і тканинах орґанізму в 10­100 разів більший, ніж у  крові.  У   шкірі   знаходиться   велика   кількість   рецепторів,   які   сприймають   тиск,  температуру, біль, дотик та інші подразнення. Шкіра   бактерицидна.   Бактерицидність   підтримується   кислою   реакцією  поверхні шкіри і особливими речовинами, що утворюються в ній. Загальна поверхня шкіри дорослої людини 1,5­2 м2. При усмішці у людини "працюють" 17 м'язів.  Людська ДНК містить близько 80 000 ґенів.  Розмір серця людини приблизно дорівнює величині його кулака.  Маса серця дорослої людини ­  220­260 ґ.  До   складу   людського   орґанізму   входить   всього   4   мінерали:   апатит,  араґоніт, кальцит і кристобаліт.  У   людини  ≈   2   млн.   потових   залоз.   Середня   доросла   людина   з   кожним  літром поту втрачає 540 калорій.  Права легеня людини вміщає в себе більше повітря, ніж ліва.  Доросла людина робить ≈  23 000 вдихів (і видихів) на день.  Людське око здатне розрізняти 10 000 000 відтінків кольорів.  В роті людини ≈  40 000 бактерій.  Найсильніший м'яз в людському орґанізмі ­ язик. 


• • •

• • • •

• • • •

• • • •

• • • •

• •

В орґанізмі людини ≈  2 000 смакових рецепторів.  Нервові імпульси в тілі людини переміщаються зі швидкістю ≈  90 м/с.  Сигнали в нервовій системі людини досягають швидкості 288 км/год. 36 800 000 ­ кількість серцебиття у здорової людини за 1 рік.  Чоловіки ≈  в 10 разів частіше за жінок страждають дальтонізмом.  Майже половина всіх кісток людини знаходяться в зап'ястях і ступнях.  Люди з блакитними очима чутливіші до болю, ніж всі інші.  Нігті на пальцях руки ростуть ≈  в 4 рази швидше, ніж на ногах.  За час життя шкіра людини змінюється ≈  1000 разів. У тілі дорослої людини ≈  75 км нервів.  Кістки людини на 50,0% складаються з води. Коли людина червоніє, її шлунок червоніє також.  80,0 % тепла людського тіла йде з голови.  Більшість людей втрачають 50,0 % смакових відчуттів до 60­ти років.  Мозок на 80,0 % складається з води.  Середня людська голова важить 3,6 кґ.  Людина  на 60,0% складається з води. Розподілена вода нерівномірно: в  жирових тканинах води всього 20,0%, в кістках ­ 25,0%, в печінці ­ 70,0%,  в м'язах ­ 75,0%, в крові ­ 80,0% і в мозку ­ 85,0% води від загальної маси.  Інші 40,0% маси людського тіла розподіляються так:  білки – 19,0%, жири  і жироподібні речовини – 15,0%, мінеральні речовини – 5,0%, вуглеводи –  1,0%.  З   елементів,   що   складають   наше   тіло,   найважливішу   роль   відіграють  кисень, вуглець, водень і азот. В орґанізмі дорослої людини їх близько 70  кґ. Кальцію і фосфору ­ разом їх майже 2 кґ, вони входять в склад кісток,  забезпечуючи їх міцність. Калій, сірка, натрій, хлор містяться в кількості  по декілька десятків ґрамів. Заліза в людині всього  ≈   6 грамів, але воно  грає виключно важливу роль, входить до складу гемоґлобіну.  При народженні в тілі дитини 300 кісток, в дорослому віці їх залишається  всього 206­207.  Вказати   точну   кількість   кісток   в   скелеті   людини   не   представляється  можливим. По­перше, вона дещо різна у різних людей. Приблизно у 20,0%  людей є відхилення в кількості хребців. Одна людина з кожних двадцяти  має зайве ребро, причому у чоловіків зайве ребро зустрічається ≈  в 3 рази  частіше,   ніж   у   жінок   (всупереч   біблійній   легенді   про   створення   Єви   з  ребра Адама). По­друге, кількість кісток змінюється з віком: з часом деякі  кістки   зростаються,   утворюючи   щільні   шви.   Тому   не   завжди   ясно,   як  рахувати   кістки.   Наприклад,   крижова   кістка   явно   складається   з   п'яти  зрощених   хребців.   Рахувати   її   за   одну   або   за   п'ять?   Тому   авторитетні  видання обережно вказують, що у людини “трохи більше 200 кісток”.  Найдовша   кістка   ­   стегнова,   її   довжина   складає   зазвичай   27,5%   від  зростання   людини.   Найкоротша   ­   стрімячко,   одна   з   кісточок,   що  передають   коливання   барабанної   перетинки   до   чутливих   кліток 


• • • • • •

• •

• • •

• •

• • •

• • •

внутрішнього   вуха,   Вона   працює   як   важіль,   збільшуючи   тиск   звукових  хвиль. Її довжина всього 3­4 мм.  Найменший м'яз ­ м'яз стрімячка. При дуже сильних звуках він повертає  стрімячко   так,   що   співвідношення   довжини   плечей   кісточки­важеля  міняється, і коефіцієнт посилення звуку падає.  У   спокійному   стані,   лежачи,   людина   споживає   за   добу   400­500   літрів  кисню,   роблячи   12­20   вдихів   і   видихів   на   хвилину.   Навесні   частота  дихання в середньому на одну третину вища, ніж восени.  У дорослої людини серце за день перекачує ≈  10000 л крові. За один удар  в аорту викидається ≈  130 мл.  Нормальний пульс в спокійному стані ­ 60­80 уд./хв. У жінок серце б'ється  на   6­8   уд./хв.   частіше,   ніж   у   чоловіків.   При   важкому   фізичному  навантаженні пульс може прискорюватися до 200 і більше уд./хв.  Загальна довжина кровоносних судин в орґанізмі людини ≈  100 000 км.  В стані спокою кров розподіляється в орґанізмі: 25,0% загального об'єму  знаходиться   в   м'язах,   інші   25,0%   ­   в   нирках,   15,0%   ­   в   судинах   стінок  кишок, 10,0% ­ в печінці, 8,0% ­ в мозку, 4,0% ­ у вінцевих судинах серця,  13,0% ­ в судинах легенів і решти орґанів.  Кожний еритроцит містить ≈  270 мільйонів молекул гемоґлобіну.  У дорослої людини щогодини відмирає мільярд еритроцитів, 5 мільярдів  лейкоцитів і 2 мільярди тромбоцитів. На зміну їм приходять нові клітини,  які виробляються в кістковому мозку і в селезінці. За добу замінюється ≈ 25 ґрамів крові.  Кістковий мозок дорослої людини ­ рихла маса, яка наповнює внутрішні  порожнини деяких кісток, важить в середньому 2600 ґрамів. За 70 років  життя він дає 650 кілоґрамів еритроцитів і тонну лейкоцитів.  Найтонші   нервові   волокна   мають   поперечний   діаметр   всього   0,5  мікрометра, найтовстіші – 20 мікрометрів.  Більша половина всіх нейронів зосереджена у великих півкулях головного  мозку.  Загальна площа кори головного мозку варіює від 1468 до 1670 см2.  За 1 хв. через мозок протікає 740­750 мл крові.  Тривалість   життя   еритроцита   ­   90­125   днів,   лейкоцита   ­   від   декількох  годин до декількох днів.  Маса мозку людини складає 1/46 загальної маси тіла. Око   здатне   розрізняти   130­250   чистих   колірних   тонів   і   5­10   мільйонів  змішаних відтінків.  За 1 хвилину через шкіру проходить 460 мл крові.  У  шкірі  знаходиться  250 тисяч  рецепторів  холоду, 30  тисяч рецепторів  тепла, мільйон больових закінчень, півмільйона рецепторів дотику і три  мільйона потових залоз.  Середня кількість волосся на голові у блондинів ­ 140 тисяч, у брюнетів ­  102 тисячі, шатени ­ 109 тисяч, у рудоволосих ­ 88 тисяч. Загальне число 


• • • • • • •

волосся   на   тілі,   окрім   голови,   близько   20   тисяч.   Волосся   росте   зі  швидкістю 0,35­0,40 мм на добу.  У внутрішньому вусі ≈  25 000 клітин, які реагують на звук.  Діапазон частот, які сприймаються слухом, лежить між 16 і 20000 герц.  На   язику   знаходиться  ≈   9   000   смакових   рецепторів.   Найкраща  температура для їх роботи – 24оС.  Площа нюхової зони носа = 5 см2.  За рік на пальцях рук наростає ≈  2 ґрамів нігтів.  При   пережовуванні   їжі   щелепні   м'язи   розвивають   на   корінних   зубах  зусилля до 72 кг, а на різцях ­ до 20 кг.  Відчуття спраги з'являється при втраті води, рівної 1,0% від маси тіла.  Втрата > 5,0% може привести до непритомності, а >10,0% ­ до смерті від  обезводнення. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Абрагамович О.О., Глушко Л.В., Свінціцький А.С. Посібник з внутрішніх  хвороб / За ред. О.О. Абрагамовича. ­ 4­е вид. ­ Львів: «Атлас», 2004. т. 1,  2 ­ 528 с., 725 с. 2. Базарнова   М.А.   Руководство   к   практическим   занятиям   по   клинико­ лабораторной диагностике. ­К.: «Вища школа», 1988. –212 с. 63. 3. Руководство по медицине. Диагностика и терапия в 2­х томах / Под ред.  Р.Беркоу. – М.: Мир, 1997. ­ 1045 с., 872 с. 4. Василенко В.Х., Гребенев А.Л. Пропедевтика внутренних болезней. – М.:  «Медицина», 1983. – 640 с. 5. Виноградова   Т.С.   Инструментальные   методы   исследования   сердечно­ сосудистой системы. – М.: «Медицина», 1986. – 416 с. 6. Волошин   О.І.,   Шубравський   А.О.,   Гайдуков   В.А.   Основні   фізіологічні  константи і параметри здорової людини. Чернівці: Буковинська державна  медична академія. – 1997. – 23 с.  7. Гжегоцький   М.Р.,   Мисаковець   О.Г.,   Петришин   Ю.С.   та   ін.   Нирки.  Лабораторні методи дослідження  / Навчальний посібник.  ­ Львів:  Світ,  2002. ­ 87 с. 8. Давыдов   В.С.,   Литвинов   Р.И.   Применение   международной   системы  единиц   для   выражения   результатов   клинических   и   лабораторных  исследований // Казанский мед. журн. ­ 1978. – Т.59, № 3. –С. 70­88. 9. Посібник з клінічної лабораторної діагностики /За ред. В.Г.Денисюка. –  К.: “Здоров’я”. 1992.­296 с. 10. Децик  Ю.І.,  Нейко  Є.М.,  Пиріг  Л.А.  та  інші.  Пропедевтика   внутрішніх  хвороб  ­ К.: Здоров’я, 1998. ­ 504 с. 11. Анализ крови и мочи. Как его интерпретировать? /Под ред. Г.И.Козинца,  Л.М.Гинодмана. –М.: “Мир”, 2001. –105 с. 12. Козинец   Г.И.   Интерпретация   анализов   крови   и   мочи  и   их   клиническое  значение. Москва: “Триада­Х”, 2000. ­105 с.  


13. Основні   та   додаткові   методи   обстеження   хворих   у   клініці   внутрішніх  хвороб /За ред. В.П.Крупіна, М.С.Резеди. Вінниця, 2005. – 255 с. 14. "Норма   в   медицинской   практике"   /Под   ред.   Литвинова   А.В.   М.:  Медпресс, 2001. 15. Любина А.Я., Ильичева Л.П.. Клинические лабораторные исследования. –  М.: «Медицина», 1984. 16. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике /Под ред. В.В.  Митькова. В 2 т. ­М.: «Медицина», 1996. – 336 с.  17. Руководство по клинической и лабораторной диагностике /Под ред. В.В.  Меньшикова. – М.: «Медицина», 1982. – 576 с. 18. Назаренко   Г.И.,   Кишкун   А.А.   Клиническая   оценка   результатов  лабораторных исследований. ­ М.: «Медицина», 2002. – 5416 с. 19. Передерий   В.Г.,   Хмелевский   Ю.В.   Клиническая   оценка   биохимических  показателей при заболеваниях внутренних органов. ­ К.: Здоров'я, 1993. 20. Предтеченский   В.Е.   Реководство   по   клиническим   и   лабораторным  исследованиям. – М.: «Медицина», 1964. – 959 с. 21. Основи   функціональної   діагностики   внутрішніх   хвороб   /За   ред.  І.І.Сахарчука. – К.: “Здоров’я”. 2000. ­ 330 с. 22. Ройтберг   Г.Е.,   Струтынский   А.В.   Лабораторная   и   инструментальная  диагностика заболеваний внутренних органов. ­ М.: ЗАО “Издательство  БИНОМ”, 1999. ­ 622 с. 23. Справочник   врача   общей  практики   /  Под   ред.   Палеева   Н.Р.  2   т.  –  М.:  «Экомо­пресс», 1999. Т.1.­927, т.2.– 991 с. 24. Хмелевский   Ю.В.,   Усатенко   О.К.   Основные   биохимические   константы  человека в норме и при патологии. ­ К.: Здоров'я, 1987. ­ 160 с. 25. Терапия /Ред А.Г.Чучалин (перевод с англ.). – М.: Гэотар медицина, 1997.  –1025 с. 26. Швець   Н.І.,   Підаєв   А.В.,   Бенца   Т.М.,   Миронець   В.І.,   Федорова   О.О.,  Маланчук Т.О. Еталони практичних навиків з терапії. – К.: Главмеддрук,  2005. – 540 с.


Умовні скорочення АВ – атріовентрикулярний АГ – артеріальна гіпертензія АК – аналіз крові  АКТГ – адренокортикотропний гормон  АлАТ – аланінамінотрансфераза АНФ – антинуклеарний фактор  АНЦА – антинуклеарні цитоплазматичні антитіла  АПУД – Amine Precursor Uptake and Decarboxylation (APUD­system) АсАТ – аспартатамінотрансфераза АСК – антистрептокіназа 


АПФ – анґіотензин перетворювальний фермент  АС – аналіз сечі  АСЛ­О – антистрептолізин­О АТ – артеріальний тиск АФП – α­фетопротеїн  БАК – біохімічний аналіз крові  БАС – біохімічний аналіз сечі   БО – білковий обмін  ВАШ – візуальна аналоґова шкала  в/в – внутрішньовенно  ВЕМ – велоерґометрія  ВІЛ – вірус імунодефіциту людини  в/м – внутрішньом’язово ВН – вентиляційна недостатність  ВО – вуглеводний обмін  ВООЗ – Всесвітня орґанізація охорони здоров'я  ВТ – вільний тироксин   β­ХГ – β­хоріонічний ґонадотропін  ГБО – гіпербарична оксиґенація ГБДҐ ­ гідроксибутиратдегідроґеназа  ҐлДГ ­ ґлутаматдегідроґеназа  ГП ­ глутатіонпероксидаза год. – година  ГП – гостра пневмонія  ґ – ґрам  Ґ­6­ФД – ґлюкозо­6­фосфатдегідроґеназа ДО – дихальний об’єм  ДВЗ – дисеміноване внутрішньосудинне згортання ДГЕА­С – дегідроепіандростерон­сульфат  Дж – Джоуль  2,3­ДФҐ ­ 2,3­дифосфоґліцерат  ДМСА – димеркаптосукцинацетат ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота ДПК – дванадцятипала кишка  ДС – дихальна система  ЕҐҐ – електроґастроґрафія  ЕЕҐ – електроенцефалоґрафія   ЕКҐ – електрокардіоґрама ЕФЖЄЛ ­ експіраторна форсована життєва ємність легень  ЕКС – електрокардіостимуляція ЕМҐ – електроміоґрафія  ЕНП – ефективний нирковий плазмотік ЕС – ендокринна система  ЕСНО – кишкові цитопатоґенні віруси­сироти людини Ехо­КҐ – ехокардіоґрафія  Ж – жінка


ЖЄЛ – життєва ємність легень  ЗАК – загальний аналіз крові ЗАС – загальний аналіз сечі ЗЄЛ – загальна ємність легень  ЗТ – загальний тироксин ЗО – залишковий об’єм   ЗОЛ – залишковий об’єм легені   ІЛ – інтерлейкін ІДК – імунолоґічне дослідження крові ІПП – інгібітор протонної помпи  КАФ – кількість активних фаґоцитів  кг – кілограм  КДО – кінцевий діастолічний об’єм  КК ­ креатинкіназа  17­КС ­ 17­кетостероїди  КЗҐ – кортикостероїдзв’язувальний  ґлобулін  КП ­ колірний показник КС – кровотворна система КСО – кінцевий систолічний об’єм КСФ – колонієстимулювальний фактор  КТ – кальцитонін  КФ – клубочкова фільтрація КФ ­ кисла фосфатаза  КФК – креатинфосфокіназа ЛГ – лютеїнізувальний гормон (лютропін) ЛДҐ – лактатдегідроґеназа ЛКТ – лізосомально­катіонний тест ЛП – ліве передсердя ЛПЛ – ліпопротеїнліпаза ЛСН – легенево­серцева недостатність

ЛО – ліпідний обмін  ЛПВЩ ­ α­холестерин ліпопротеїнів високої щільності ЛПНЩ ­ β­холестерин ліпопротеїнів низької щільності  ЛПДНЩ­ХС ­ пре­β­холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності  ЛФ ­ лужна фосфатаза  ЛФК – лікувальний фізкультурний комплекс   ЛШ – лівий шлуночок м – метр МА – максимальна амплітуда  МВЛ – максимальна вентиляція легень  мґ – міліґрам  мл – мілілітр  МО – міжнародна одиниця  МТ – маса тіла  МЩК – мінеральна щільність кісток  м/х ­ міжхребцевий


НЕЖК – неестерифіковані жирні кислоти  НС – нервова система НСТ – нітросиній тетразолій 5­НТ ­ 5′ ­нуклеотидаза  ОГК – орґани грудної клітки  11­ОКС – 11­оксикортикостероїди  17­ОКС – 17­оксикортикостероїди   ОМҐ ­ окислювальний метаболізм ґранулоцитів  ОФВ – об’єм форсованого видиху  ОЦК – об’єм циркулюючої крові п. – пучок  ПЗ – підшлункова залоза п/з – поле зору ПКА – права коронарна артерія ПП – праве передсердя  ПТГ – паратироїдний гормон Прим. – примітка  ПСА – простатичний специфічний антиґен  ПШ – правий шлуночок  ПШРП – показник швидкості руху повітря п/шк – підшкірно  пф.од. ­ перфузійні одиниці 

РВІ ­ росто­ваговий індекс РЕА – раковоембріональний антиґен РД – резерв дихання  РОВид – резервний об’єм видиху РОВд – резервний об’єм вдиху  РПГА – реакція прямої гемаґлютинації  РФ – ревматоїдний фактор РФП – радіофармпрепарат сек. – секунда  СА – синоаврикулярна CВС – сечовидільна система  СДҐ ­ сорбітолдегідроґеназа  СН – серцева недостатність CO – слизова оболонка 

СОД ­ супероксиддисмутаза 

ССД – системна склеродермія    СРП – С­реактивний протеїн СТГ – соматотропний гормон СЦК – середній цитохімічний коефіцієнт  Т – трийодтирозин  ТТГ –  тиротропний гормон  ТЗҐ – тироксинзв’язувальний ґлобулін   ТҐ – тироґлобулін   ТАТҐ – титр антитіл до тироґлобуліну


ТЕЛА – тромбоемболія легеневої артерії  ТЗЛК – тиск заклинювання в легеневих  капілярах  ТО – титраційні одиниці ТС – травна система  УВЧ – ультрависокі частоти  УЗД – ультразвукове дослідження УО – ударний об’єм  УФО – ультрафіолетове опромінення  ЕҐДФС –езофаґоґастродуоденофіброскопія ФЕК – кількість мікроорґанізмів, які можуть поглинути нейтрофіли              в 1 л крові ФЖЄЛ – функціональна життєва ємність легень  ФЗД – функція зовнішнього дихання ФКҐ – фонокардіоґрафія  КФС –колонофіброскопія ФНС – функціональна недостатність суглоба  ФСГ – фолікулостимулювальний гормон ФУ – фракція укорочення  хв. – хвилина  ХҐЛ – хоріонічний ґонадоліберин  ХҐ – хоріонічний ґонадотропін  ХОД – хвилинний об’єм дихання 

ХОС ­ хвилинний об'єм серця

ЦВТ – центральний венозний тиск ЦД – цукровий діабет ЦІК – циркулюючі імунні комплекси ЦНС – центральна нервова система  Ч – чоловік  ЧД – частота дихання  ЧДР – частота дихальних рухів  ЧСС – частота серцевих скорочень ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів ШКК – шлунково­кишковий канал   ≈  ­ приблизно > ­ більше < ­ менше *або  #   –  з   наступним   кодом   з   6   цифр   (згідно   класифікації     успадкованих  нозолоґічних   одиниць   людини,   повністю  –  МН  *[код]  (Mc   Kusick   V.A.  Mendelian Inheritance in Man.   Baltimore,   Johns   Hopkins   University   Press,  Aries System Corporation, 1995). В наш час коди присвоєні всім нозолоґічним  одиницям, по відношенню до яких є підозра на будь­який тип успадкування, а  також всім ідентифікованим локусам ґенома людини; символ * перед кодом,  замінений на символ # (або код без попереднього символу  #), означає, що до  цієї   нозолоґічної   групи   відноситься   декілька   типів   ґенних   дефектів   (або  фенотипів) Ar ­ антиґен


ℜ – автономно­домінантне успадкування ρ – автономно­рецесивне успадкування ℵ – успадкування асоційоване з Х­хромосомою  p – коротке плече хромосоми (при номері хромосоми) q – довге плече хромосоми (при номері хромосоми) fl (фл) – фемтолітр  Hb – гемоґлобін  HLA (human leukocyte antigens) – лейкоцитарні Аґ (головного комплексу  гістосумістності) людини 

HbСО ­ карбоксигемоґлобін  HDL ­ α­холестерин ліпопротеїнів високої щільності Нр ­ гаптоґлобін  Ig A – імуноґлобуліни класу A Ig G – імуноґлобуліни класу G Ig M – імуноґлобуліни класу M IRT ­ трипсин імунореактивний неонатальний LA ­ ліве передсердя LV ­  лівий шлуночок LDL ­ β­холестерин ліпопротеїнів низької щільності  MetHb ­ метгемоґлобін 

MmHg – мм рт. ст.

МСА – муциноподібний асоційований антиґен  SCC – антиґен плоскоклітинної карциноми  SIV ­ міжшлуночкова перетинка CYFRA­21­1 – фраґмент цитокератина­19  MCV (mean corpuscular volume) – середній об’єм еритроцита МСН (mean corpuscular hemoglobin) – середній вміст гемоґлобіну   МСНС (mean corpuscular hemoglobin concentration) – середня концентрація  гемоґлобіну    МНС (major histocompatibility complex) – головний комплекс гістосумістності MPV (mean platelet volume) – середнє значення об’єму виміряних тромбоцитів NSЕ – нейронспецифічна енолаза  17­ОНР – 17­α­гідроксипроґестерон  Pl – пульс RA ­ праве передсердя  R­ґрафія – рентґеноґрафія R­скопія – рентґеноскопія RV ­ правий шлуночок RW – реакція Вассермана  RDW (red cell distribution width) – показник анізоцитозу еритроцитів TNF­α – фактор некрозу пухлин  WPW – Вольфа­Паркінсона­Вайта синдром


konstant