Issuu on Google+

54

Українська академія аграрних наук Інститут південного овочівництва і баштанництва

ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС «ПІВДЕНЬ – ЦЕНТР - ЄС»

Гола Пристань - 2009


53

ЗМІСТ стор Вступ 1. Сучасний стан овочебаштанної галузі в Україні 2. Організація виробництва екологічно-безпечної продукції овочевих,баштанних культур та фруктів на Півдні України 2.1. Наукове забезпечення 3. Організація збуту продукції 3.1. Пакування та торгова марка продукції 3.2. Якість продукції 3.3. Організація оптових ринків 4. Аналіз економічної ефективності проекту 4.1. Передпродажна доробка продукції 4.2. Потреба у транспортних засобах 4.3. Вартість транспортування продукції 4.4. Ціноутворення 4.5 Рентабельність проекту Висновки

3 4 9

9 11 11 12 13 19 19 21 24 26 27 29

ВСТУП


52

1 Продовольча безпека держави є важливою частиною економічної і національної безпеки країни, тобто такий стан агропромислового комплексу України в цілому та її регіонів, який при зберіганні і покращенні середовища забезпечує населення по доступним цінам екологічно-чистими і корисними продуктами харчування вітчизняного виробництва. Державна програма «Комплексна програми підтримки розвитку українського села на період до 2015 р.» актуальна і своєчасна має на меті реалізацію основних напрямків державної аграрної політики. Спрямована на створення сприятливих умов для комплексного розв’язання соціальних проблем села та розвитку сільських територій, створення високоефективного конкурентоспроможного аграрного сектору на внутрішньому і зовнішньому ринках, забезпеченню продовольчої безпеки країни, зростання доходів сільського населення. Основними елементами державної аграрної політики є: створення організаційно-економічних умов для комплексного розвитку сільських територій та поліпшення соціального рівня проживання сільського населення, в першу чергу підвищення його зайнятості та доходів; - гарантування продовольчої безпеки країни; - забезпечення умов для конкурентного розвитку аграрного сектору із врахуванням вимог СОТ.

1. Сучасний стан овоче-баштанної галузі в Україні


2 Населення країни забезпечується продуктами харчування вітчизняного виробництва на 50-60% в тому числі овочебаштанної продукції на 45%. Овоче-баштанна галузь в Україні займає 4 - е місце в країні по обсягу валової продукції після зернових культур, цукрового буряка та картоплі. Загальновідомо, що овочева продукція корисна, як потужний регулятор здоров'я, найбагатше джерело природних вітамінів, антиоксидантів, БАД. У цілому у світі різко зросло виробництво овочевих культур. За останні 10 років їхнє світове виробництво подвоїлося: з 500 млн.тон практично до 1 млрд.тон. Лідером є Китай (50 %), Індія, США, Туреччина. Сьогодні промисловим виробництвом баштанних культур у світі займаються 94 країни, загальна площа посівів складає 3,5 млн. га, валовий збір 93,3 млн. тон.За офіційними даними Україна займає третє місце в Європі по виробництву баштанних культур поступаючись лише Росії (740 тис. тон) та Іспанії (691 тис. тон) при валовому виробництві у 2008 році 687 тис. тон. В Україні в 2008 р. вироблено 7,9 млн.тон овочів та 500 тис. тон баштанних. При цьому слід зазначити, що Херсонська область займає 1 місце в країні по виробництву овочів на рівні 696,4 тис. тон. та баштанних – 190 тис. тон - це стабільна динаміка, що розвиває галузь, обсяг виробництва якої зріс за останні 10 років більш ніж у два рази. Загально відомо, що Херсонщину в Україні та за її межами знають, як область де вирощується найкраща продукція овочевих та баштанних культур. Це своєрідна «візитна карточка» нашого краю. Недарма, далеко за межами області, на ринках України, Росії чи Білорусії, ми завжди зустрінемо "Херсонські кавуни або помідори", як гарант високоякісної продукції. Позитивна динаміка росту виробництва овочевої продукції за останні роки визначила цю галузь сільського господарства, як стратегічну для розвитку агропромислового комплексу України, проте загальний дефіцит овочевої продукції по Україні становить 210 тис. тон. В середньому, за 2005-2008 рр. кожний другий кавун вирощений в Україні – «Херсонський кавун», а питома вага

51


3 Південного регіону становить майже 70% Проте залишається незмінною ситуація з забезпеченням населення України баштанними культурами. Загальна потреба яких по Україні становить 1,5 млн. тон. Але в недалекому майбутньому, за прогнозами науковців і спеціалістів агропромислового комплексу, ситуація зміниться в позитивному напрямку за рахунок Південного регіону, де на теперішній час спостерігається динаміка перевищення споживання овочів на 374 тис. тон., баштанних на 135 тис. тон. В тому числі по Херсонські області – 404 тис. тон, 164 тис. тон відповідно.(табл.1.1). Таблиця 1.1 Виробництво та споживання овочів, баштанних*, фруктів та ягід за науковими нормами харчування на Півдні України

Баштанні

ягодиФрукти та

Овочі

483

42

68

2395

161

26

82

386

62

196

Миколаїв ська Херсон ська Запорізька

240

19

35

1211

161

26

82

195

31

99

584

193

40

1117

161

26

82

180

29

92

267

90

63

1847

161

26

82

297

48

151

АР Крим

176

12

73

1977

161

26

82

318

51

162

Всього по пів дню Всього по Укр аїні Питома ваг а до Укр аїн иу %

175 0

356

279

8547

161

26

82

137 6

221

700

723 3

514

1385

46229

161

26

82

744 3

1530

379 1

24

69

20

18

х

х

х

х

х

х

Баштанні

Одеська

Овочі

ягодиФрукти та

Чисель ність насе ле ння, тис. чол..

Загальна потреба, тис. т

Баштанні

Області і регіони

Потреба за науковообгрунтованими нормами, кг/рік ягодиФрукти та

Фактично вироблено в середньому за 2005-2008 рр., тис.т Овочі

50

* баштанні: норма споживання - 17 кг кавуна, 9 кг дині


4 Згідно з розрахунками за середніми нормами харчування, які рекомендуються науковцями Української академії медичних наук – 32 кг баштанних та 243 кг плодоовочевої продукції на людину в рік. Потреба в баштанній та плодоовочевій продукції в Україні щорічно повинна складати 1530 тис. тон та 11234 тис. тон відповідно, при фактичному її виробництві в 2005-2008 рр. 11 кг баштанних, та 174 кг плодоовочевих на людину в рік (табл. 1.2, 1.3). Таблиця 1.2 Розрахунок потреби споживання плодів баштанних культур за науковими нормами харчування по областях і регіонах України Області і регіони

Північний Житомирсь ка Київська Чернігівськ а Сумська Західний Волинська Львівська ІваноФранківськ а Чернівецька Хмельницьк а Тернопільсь ка Закарпатськ а Рівненська Центральн ий Вінницька Черкаська Полтавська Дніпропетрос ька Кіровоградс ька

Фактичн о виробле но в середьо му за 20052008 рр. 2,2 0,2

Щорічна потреба за науковитми нормами харчування Кавуни Дині Гарбузи Разом тис. Норма Всього Норма Всього Норма Всього тонн потреби тис. потреби тис. потреби тис. на 1 чол. тонн на 1 чол. тонн на 1 чол. тонн

17 17

145,6 23,4

9,6 9,6

79,5 13,1

5,4 5,4

40,0 7,4

265,1 43,7

0,8 0,2

17 17

76,5 22,9

9,6 9,6

42,5 11,7

5,4 5,4

19,5 6,4

141,7 39,0

1,0 0,2 -

17 17 17 17 17

22,6 185,0 17,8 44,4 23,7

9,6 9,6 9,6 9,6 9,6

12,2 105,0 10,1 25,0 13,5

5,4 5,4 5,4 5,4 5,4

6,7 60,0 5,8 14,2 7,7

40,7 350,0 33,7 83,4 44,9

0,2 -

17 17

15,5 23,8

9,6 9,6

8,8 13,5

5,4 5,4

5,1 7,7

29,4 45,0

-

17

19,1

9,6

10,9

5,4

6,2

36,2

-

17

21,2

9,6

12,0

5,4

6,9

40,1

111,3

17 17

19.7 158,9

9,6 9,6

11,2 89,9

5,4 5,4

6,4 50,5

37,3 299,3

15,0 18,0 42,3 23,2

17 17 17 17

29,7 23,4 27,2 59,8

9,6 9,6 9,6 9,6

16,8 13,3 15,4 33,8

5,4 5,4 5,4 5,4

9,4 7,5 8,6 19,0

55,9 44,2 51,2 112,6

12,8

17

18,8

9,6

10,6

5,4

6,0

35,4

49


48

5 Східний Луганська Донецька Харківська Південний Одеська Миколаївсь ка Херсонська Запорізька АР Крим Всього

44,2 8,7 20,5 15,0 356,3 42,2 18,9

17 17 17 17 17 17 17

172,1 42,4 80,8 48,9 155,3 41,5 21.2

9,6 9,6 9,6 9,6 9,6 9,6 9,6

97,1 23,9 45,6 27,9 87,8 23,4 12,0

5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4

54,7 13,5 25,7 15,5 49,3 13,2 6,7

193,3 90,3 11,6 514,2

17 17 17 17

19,7 32,3 40,6 812,9

9,6 9,6 9,6 9,6

11,1 18,3 23,0 459,3

5,4 5,4 5,4 5,4

6,2 10,3 12,9 258,5

323,9 79,8 152,1 92,0 292,4 78,1 39,9 37,0 60,9 76,5 1530,7

Таблиця 1.3 Розрахунок потреби споживання овочів фруктів та ягід за науковими нормами харчування по областях і регіонах України Фактично вироблен ов середьом у за 20052008 рр., тис.т 1128

Чисельні сть населенн я, тис. чол..

Потреба за науковообгрунто ваними нормами, кг/рік

Житомирська

226,0

1317,0

243

Київська

457,0

4469,0

Чернігівська

241,0

1152,0

Сумська

204,0

1211,0

243

Західний

2182

Волинська

257,0

1038,0

Львівська

461,0

ІваноФранківська Чернівецька

130,0

Хмельницька

Області і регіони

Північний

Загальна потреба, тис. т

Дефіцит

1939

811

320

94

243

1045

588

243

280

39

294

90

2613

431

243

252

+5

2568,0

243

624

163

1385,0

243

336

206

236,0

906,0

243

220

+16

339,0

1361,0

243

331

+8

Тернопільська

183,0

1105,0

243

268

85

Закарпатська

312,0

1244,0

243

302

+10

Рівненська

264,0

1154,0

243

280

16

Центральний

2020

2193

173

Вінницька

424,0

1686,0

243

409

+15

Черкаська

295,0

1328,0

243

323

28

Полтавська

441,0

1540,0

243

374

+67

Дніпропетровська

598,0

3422,0

243

831

233

Кіровоградська

262,0

1053,0

243

256

+6


6

47

Східний

1342

2375

1033

Луганська

328,0

2382,0

243

579

251

Донецька

488,0

4581,0

243

1113

625

Харківська

526,0

2812,0

243

Південний

2027

Одеська

551,0

2395,0

Миколаївська

273,0

1211,0

Херсонська

624,0

Запорізька АР Крим Всього На переробку (15%) Потреба у свіжій продукції

683

157

2023

+4

243

582

31

243

294

21

1117,0

243

271

+353

330,0

1847,0

243

450

120

249,0

1977,0

243

480

231

8700,0

46229,0

11144

2444 367 2077

Потреба у баштанній продукції для повноцінного забезпечення харчування населення за науковообгрунтованими нормами не співпадає у більшості регіонів з місцевим її виробництвом через природно-кліматичні умови. Для вирішення питання забезпечення населення країни овочевою, баштанною продукцією та фруктами, згідно з медичними нормами харчування доводиться планувати транспортування цієї продукції з Південного в Північний, Західний, Центральний, Східний райони. Щоб краще вирішити проблему перевезень плодів баштанних культур з одного регіону в інший доцільно створити транспортно-логістичний комплекс на Півдні України по організації поставок продукції овоче-баштанних культур дозволить забезпечити поставку продукції не тільки на ринки України, а також і ринки Європи біля 300 тис. тон кавунів і динь. Однак при позитивній динаміці розвитку овочівництва і баштанництва в Україні існує чимало проблем, які вимагають негайного вирішення: - формування національного і регіонального ринків овочебаштанної продукції. Замість цивілізованого ринку збуту з чіткою та продуманою інфраструктурою – має місце, стихійний ринок з елементами тіньової економіки. При цьому


46

7 практично повністю відсутній контроль за якістю овоче-баштанної продукції; - непрогнозованність, стихійність виробництва овочебаштанної продукції приводить до перенасичення ринку, падінню цін на товарну продукцію, а відповідно погіршенню економічного стану товаровиробників; - відсутність цивілізованого ринку приводить до великої різниці оптової й роздрібної цін на продукцію, іноді вона відрізняється в 2 - 4 рази . Сьогодні посередник (перекупник) не тільки впливає, але й формує економіку галузі в цілому; - відсутність інфраструктури ринку підприємств по зберіганню продукції, передпродажній підготовці та пакування товару, які повинні виконувати функцію згладжування пікового росту цін і для насичення ринку овоче-баштанної продукції продукції в осіннє зимовий період. Таким чином, для просування овоче-баштанної продукції як на внутрішній, так і на європейські ринки необхідно створити ринковий агропромисловий транспортно-логістичний комплекс «Південь-Центр-ЄС». Ідея якого полягає в раціональному використанні рефрижераторного залізничного, автомобільного транспорту, що дозволяє вирішити проблему транспортування продукції овочевих та баштанних культур, а також буде сприяти розвитку оптових плодоовочевих ринків на території України.

2. Організація виробництва екологічно-безпечної продукції овочевих,баштанних культур та фруктів на Півдні України 2.1. Наукове забезпечення Розрахунки показують, що для збільшення об'ємів виробництва до 1530 тис. тон баштанних культур та 8618 тис. тон


8 плодоовочевої продукції в Україні без нових наукових розробок неможливий. Наукове забезпечення виробництва овоче-баштанної продукції на Півдні України здійснює Інститут південного овочівництва і баштанництва. Науковий потенціал Інституту – 4 доктори наук, 16 кандидатів наук. Розроблена Інститутом програма наукового забезпечення розвитку овочівництва і баштанництва на Півдні України направлена на вирішення актуальних питань з використанням нових вітчизняних селекційних досягнень, розробкою безпечних енергозберігаючих технологій вирощування баштанних культур з застосуванням нових ефективних машин, технологій виробництва, зберігання і переробки продукції. На сьогодні сортовий склад овоче-баштанних культур в основному задовольняє вимоги всіх виробників продукції. Але поява на ринку великої кількості насіння сортів і гібридів іноземної селекції ще більше посилює конкуренцію. При цьому доцільно більше уваги приділяти впровадженню сортів і гібридів вітчизняної селекції, які пристосовані до місцевих умов, мають високу якість продукції, доступні в дотриманні технології насінництва і мають меншу собівартість продукції. З 54 сортів кавуна, внесених до Реєстру: сортів рослин України, кількість сортів селекції наукових установ України - виконавців НТП „Баштанні культури" склала 38 (70%) у тому числі селекції ІПОБ - 21 (39%); дині - 13 (59%) і селекції ПОБ - 5 (22%); гарбуза - 16 (94%), селекції ІПОБ - 7 (41%). А всього Херсонськими селекціонерами створено більше 50 сортів і гібридів баштанних культур, які в порівнянні із закордонними більш пристосовані до місцевих умов вирощування, стійкі проти основних хвороб, з високими смаковими якостями, мають підвищені лікувальнопрофілактичні властивості завдяки підвищеній в плодах і насінні концентрації біологічно активних речовин є гарантом продовольчої незалежності країни. Аналіз виробництва і споживання плодів баштанних культур показує, що по країні забезпеченість цією продукцією за рахунок місцевого виробництва по регіонах різна. Якщо в південному регіоні потреба в плодах баштанних культур за рахунок місцевого виробництва в основному забезпечується, то в

45


44

9 західному, північному і центральному регіонах через несприятливі кліматичні умови їх виробництво обмежене. Тому стоїть завдання: забезпечити населення продуктами баштанництва за рахунок вирощування баштанних культур в регіонах зі сприятливим біокліматичним потенціалом. Саме в цих регіонах необхідно збільшити виробництво баштанних культур до 2010 р. у 1,5-2 рази. Це дасть можливість при 90% товарності забезпечити потреби в цілому по країні на рівні 15,7 кг на людину в рік. Для забезпечення цього рівня необхідно щорічно завозити з південного регіону в інші понад 300 тис. тонн плодів (див. табл. 1). Будуть завозитися кавуни і дині, а гарбузами є можливість забезпечити населення в повному об'ємі за рахунок місцевого виробництва.У майбутньому до 2020 рр. – намічається збільшити виробництво кавунів і динь в південних областях для вивезення їх плодів у західні і північні області більше 800 тис. тонн щорічно (табл.2.1). Таблиця 2.1 Прогноз виробництва продукції баштанництва в південному регіоні порівняно до медичних норм споживання в 2010-2020 рр. Область Одеська Миколаївська Херсонська Запорізька АР Крим Всього по південному регіону Всього по Україні

+ - до потреби за медичними нормами харчування 2009-2010 рр. 2011-2015 рр. 2016-2020 рр. - 49,6 - 2,1 + 22,0 - 10.0 + 36,2 + 49,0 + 313,0 + 444,0 + 555,0 + 98,8 + 159,1 + 190,0 - 58,0 - 26,0 + 1,5 + 293,0 + 585,7 + 818 - 769,7

- 303,7

-

3. Організація збуту продукції Конкурентоспроможність продукції баштанництва в умовах глобалізації економіки набуває особливого значення. Український товаровиробник повинен виробляти продукцію конкурентоспроможну по якості і вартості порівняно з світовими цінами. Тільки при таких умовах можлива її реалізація. Входження України в світову економічну спільноту вимагає нових підходів у суспільному житті та виробництві, в


10 т.ч. і в галузі баштанництва. Необхідною умовою існування галузі є чітка спеціалізація для трьох основних секторів ринку баштанницької продукції – для споживання у свіжому вигляд, переробки та експорту. Такий розподіл дозволить краще задовольнити потреби ринку, як внутрішнього так і зовнішнього. 3.1. Пакування та торгова марка продукції Зростаючим попитом користується на ринку запакована продукція. Упаковка виконує багато функцій: Не менш важливою функцією, яку виконує упаковка, є інформаційна функція. На упаковці можна розмістити інформацію про продукт / товар, місце та дату його виробництва, надати інформацію про самого виробника продукції. Дослідження ринку плодоовочевої продукції свідчать, що продаж цієї продукції збільшується майже втричі, коли на упаковці з'явилася інформація про виробника продукції, тобто торговою маркою (ТМ) господарства з контактною інформацією. Торгова марка не лише робить продукцію розпізнавальною серед інших видів, а й асоціюється у покупця з високою якістю продукції; «доступність» виробника у вигляді контактної інформації викликає довіру до нього. Звичайно, продукція при цьому повинна бути найвищої якості та задовольняти інші вимоги покупця до неї, а саме: бути відкаліброваною, чистою, відповідним чином запакованою. Торгова марка в умовах сучасної торгівлі відіграє велику роль, і багато виробників рано чи пізно починають замислюватися над створенням своєї власної торгової марки, яка здатна ідентифікувати їхній товар на ринку і дозволить із часом одержувати додаткові прибутки від її використання Торгова марка є також одним з найбільш фундаментальних джерел інформації, яким користується споживач, щоб спростити свій вибір товару та знизити споживчий ризик. Торгові марки переконують споживачів у тому, що при покупці товару вони отримають таку ж якість, як і завжди. Відповідно, покупець згоден навіть платити більше за цю якість та гарантії. Результати стандартизації знаходять відображення у спеціально-технічній документації. Основними її видами є стандарти і технічні умови – документи, що містять обов’язкові

43


42

11 для продуцентів норми якості виробу і засоби їх досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи і засоби вимірювання, випробування, маркування, упаковки, транспортування і зберігання продукції - ДСТУ 2052-92 Піддони ящикові спеціалізовані для картоплі, овочів, фруктів та баштанних культур. Технічні умови. 3.2. Якість продукції Світовим досвідом економічного розвитку країн доведено, що головна його рушійна сила – ринок, вільна конкуренція. У ринкових господарствах вільна конкуренція веде до пріоритету якості продукції, тому що насиченість розвинутого ринку примушує виробників пропонувати товари високої якості. Зниження цін за умов стабільності функціонування ринку практикується не дуже часто, і конкурують на ньому приблизно однакові за якістю (конкурентоспроможні) товари. Головна перевага ефективної системи забе��печення якості полягає в тому, що вона гарантує портфель замовлення виробникові, тобто його виживання в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби. Неабияке значення для виживання має також зниження обсягу та питомої ваги прихованого виробництва. Ось чому центр ваги конкурентної боротьби за ринок збуту явно переміщується у бік якості продукції, особливо – виробництва. Стійкість цієї тенденції пов’язана з існуванням прямої залежності між прибутком на вкладений капітал та якістю продукції: високоякісна продукція дає приблизно на 40% більше прибутку, ніж продукція низької якості. Тому доки товаровиробники не зрозуміють справжньої необхідності у забезпеченні якості своєї продукції вони будуть продовжувати втрачати свої можливі доходи. В умовах сьогодення розраховувати на комерційний успіх може лише те виробництво, управління яким відбувається з обов’язковим урахуванням стандартів ISO 9000 та 14000 (якість довкілля), які можуть з часом трансформуватися в єдині стандарти


12 Не винятком є і продукція галузі баштанництва на яку розроблені і діють відповідні нормативні документи зі сертифікації продукції та системи її якості: - ДСТУ 3805-98 Кавуни продовольчі свіжі. Технічні умови - ГОСТ 7178-85 Дыни свежие. Технические условия - ДСТУ 3190-95 Гарбузи продовольчі. Технічні умови. Ці стандарти установлюють вимоги до виконання технологічних операцій під час вирощування плодів кавуна, дині, гарбуза: основного та передпосівного обробітку ґрунту, внесення добрив, застосування гербіцидів, сівби, догляду за посівами, збирання плодів та їх транспортування. Отже, впровадження сучасних маркетингових технологій у просування своїх продуктів вітчизняними виробниками дозволяє підвищити власний конкурентний статус та перемагати в конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. 3.3. Організація оптових ринків Найефективніший спосіб боротьби з паразитуючим посередництвом - розвиток альтернативної структури обслуговування агропромислового комплексу на кооперативних засадах з метою встановлення ринкової рівноваги і розвитку конкуренції в інтересах сільського господарства. Таким чином, для цивілізованого реформування аграрного сектора України потрібно розвивати інфраструктуру, яка ефективно генерує ринкові ціни. Більш доцільним для вирішення цього питання є створення на території України плодоовочевих оптових ринків. Оптова торгівля в галузі рослинництва має три головні функції: - реалізація продукції (переважно в свіжому вигляді); - постачання плодів та продуктів їхньої переробки підприємствам роздрібної торгівлі та громадського харчування; - ціноутворення. Створення розподільчих центрів (центрів логістики) оптової торгівлі дозволить сконцентрувати на одній території велику кількість сільськогосподарської продукції, а наявність

41


40

13 таких елементів інфраструктури ринку, як сховища, устаткування по переробці продукції, служби по контролю за її якістю, митні служби, фінансові, страхові компанії чи їх відділення, транспортні підприємства, санітарні служби, будуть сприяти доведенню продукції до споживачів з найменшими витратами, пов'язаними з процесом товарообміну, комплексному вирішенню проблеми стійкого постачання населенню продукції сільського господарства, забезпеченню гарантії якості продукції. Для того щоб зробити вигідним реалізацію баштанних культур для безпосередніх товаровиробників запропоновано створити на Півдні України Транспортно-логістичний комплекс по реалізації баштанної продукції. Комплекс бере на себе виконання функцій з реалізації продукції виробників баштанних на внутрішньому і зовнішньому ринках України, маючи контракти з великими фірмами заготівельниками і фірмами оптової та роздрібної торгівлі баштанними культурами не тільки в Україні, а й з країнами близького й дальнього зарубіжжя. Однак необхідно визначити економічну доцільність створення такої структури та з’ясувати: чи принесе її діяльність користь виробникам, насамперед у вигляді додаткового прибутку. У цьому напрямку проведено порівняння функцій нині діючого на Півдні України каналу реалізації баштанних та Транспортно-логістичного комплексу, який консолідує маркетингові функції і діяльність всіх учасників процесу реалізації. У табл. 3.1 представлена бальна оцінка функцій маркетингу (за десяти бальною шкалою), що раніше виконувалася ринковими посередниками, з урахуванням аналізу значимості даних функцій для учасників для учасників каналів товароруху, а також визначена сума балів по кожному з варіантів реалізації продукції: Таблиця 3.1 Функції діючого каналу реалізації баштанних культур та Транспортно-логістичного комплексу Діючий канал реалізації Учасник Функції маркетингу збутового ланцюга Виробник 1.Виробництво 2. Зберігання

Бал 10 6

Транспортно-логістичного комплексу Учасник Функції маркетингу Бал збутового ланцюга Виробник 1.Виробництво 10 2. Ціноутворення 4


14 Фірма посередник

Фірма заготівель ник

Фірма продавець

Сума балів

3. Ціноутворення 5. Продаж 5. Покупка 6. Транспортування 7. Продаж 8. Покупка 9. Зберігання 10. Сертифікація

4 8 6 7 8 6 7 6

11. Кінцева доробка 12. Укладання угоди 13. Продаж 14. Покупка 15. Зберігання 16. Оформлення документів 17. Продаж

6 9 8 6 7 7 6 177

39 3. Продаж

Заготівель нозбутовий коопера тив

Сума балів

8

4. Транспортування 5. Зберігання 6. Кінцева доробка 7. Сертифікація 8. Укладання угоди 9. Оформлення документів

7 7 6 6 9 7

10. Поставка

6

70

Сума балів оцінки функцій ТЛК , К = Суму балів існуючого каналу реалізації де К – коефіцієнт скорочення дублювання функцій. Таким чином, К= 0,40, тобто створений Транспортнологістичного комплексу продукції баштанних культур дасть змогу уникнути виконання в процесі реалізації баштанних до кінцевого споживача певної частини функцій, що виконували фірми посередники, заготівельник та продавець. Комплексне вирішення основних елементів державної аграрної політики по забезпеченню внутрішнього та зовнішнього ринку овоче-баштанної продукції є створення агропромислового транспортно-логістичного комплексу «Південь-Центр-ЄС». Створення такого комплексу дозволить використати можливості міжнародного транзитного коридору Південь-Захід для розвитку співробітництва України із країнами Балтії, Білорусії, Європейського союзу і в кінцевому підсумку підвищить експортну ємність продукції агропромислового комплексу України. Особлива увага приділена Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Одеській області з метою вивезення біля 600 тис. тон продукції овоче-баштанних культур. Тому тут перш за все повинна бути відновлена робота по відвантаженню продукції та організації перевалочних пунктів на вузлових станціях залізничної дороги.


38

15 Створення Агропромислового транспортно-логістичного комплексу передбачає розміщення основних секторів – терміналів: 1. Транспортного 2. Складського Транспортний термінал (залізнична дорога, автомобільний транспорт) є пріоритетною ланкою комплексу, який забезпечує оперативне і своєчасне перевезення експортно-імпортних вантажів, як за рахунок достатньої кількості рухомого складу, так і відповідності та надійності його до умов сьогодення. Можливості такого транспортного коридору (наземний транспорт) оцінюються в 52,3 млн. тон перевезених вантажів за рік, з яких на частку вантажів, що швидко псуються припадає біля 11,7 млн. тон. Для стабільного забезпечення населення Західного, Центрального та Північного регіонів продукцією овочебаштанних культур необхідно організувати транспортне сполучення залізничним транспортом у 3 напрямках, а саме: Маршрут №1: Південь – Львів – Ярослав (Польща) - оптові ринки: ст. Жмеринка (Вінницька обл.), ст. Гречанка (Хмельницька обл.), ст. Тернопіль-вантажна (Тернопільська обл.), ст. Підземче (Львівська обл.) Маршрут № 2 : Південь – Коростень – Мозір (Білорусь) - оптові ринки:, ст. Чорнолісська (Кіровоградська обл.), ст. ім. Т.Г. Шевченка (Черкаська обл..), Київ – товарний (м. Київ), ст. Коростень-Житомирський (Житомирська обл.). Маршрут № 3: Південь – Харків – Бєлгород (Росія) - оптові ринки:, ст. Сінельніково 1 (Дніпропетровська обл.), ст. Полтава-південна (м. Полава..), ст. Основа (Харківська обл.) (рис. 2.1.).


16

Рис. 1. Схема розміщення оптових ринків на території України Необхідність створення в Україні організованої оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією та готовими продуктами харчування доводиться часом. Тому пропонуємо розмістити 15 оптових плодоовочевих ринків на вузлових станціях запропонованого транспортного коридору. Структура Комплексу по своїм функціональним можливостям забезпечить: - транспортування овоче-баштанної продукції не тільки окремими вагонами (термосами, рефрижераторними секціями, секціями модульного виконання), але й спеціальними маршрутними потягами, що вдвічі скоротить час доставки продукції за призначенням; - приймання рефрижераторних контейнерів з їх гарантованим поверненням, та зворотнім завантаженням товару, що значно підвищить ефективність їх експлуатації. В рамках реалізації державної програми Комплекс забезпечить: - тимчасового зберігання продовольчих товарів та інших товарів народного споживання до постачання в торгівлю;

37


36

17 - експорт сільськогосподарської продукції в Північні та Західні регіони не тільки власного виробництва в обласному масштабі, але й в зворотному напрямку- перевірку продуктів харчування і інших товарів народного споживання на відповідність їх сучасним вимогам та діючим державним стандартам; - перевірку продукції оптових складів Комплексу, як в експортному так і в імпортному напрямкам; - реалізацію продукції Комплексу через оптову та роздрібну торгівлю. 4. Аналіз економічної ефективності проекту 4.1. Передпродажна доробка продукції Для підвищення ефективності реалізації баштанних та плодоовочевих культур, як було зазначено у розділі 3, доцільно використати світовий і вітчизняний досвід при позиціонуванні та просуванні продукції на ринок за рахунок товарного знаку, торгової марки або бренду. Пропонуємо вирощену продукцію баштанних культур у Херсонській області об’єднати торгівельною маркою „Херсонська бахча”, овочі «Херсонські помідори» тощо. Ефективність такого підходу очевидна – продукція, яка реалізується на ринках в інших регіонах України із зазначенням „Херсонська …..”, майже не піддається впливу конкурентів, попит на неї менше залежить від коливання ціни, а отже й реалізація продукції під своєю етикеткою з адресою і контактними даними господарства сприяє збільшенню продажів і залученню нових клієнтів. Дуже важливо пам’ятати, що споживач обирає товар на основі свого власного сприйняття переваг даного товару. Торгова марка або логотип будуть лише тоді ефективні, коли споживач, на якого вони розраховані, добре зрозуміє зв’язок між цією властивістю та якістю товару (табл. 4.1, 4.2). Таблиця 4.1 Розрахунок вартості передпродажної доробки баштанних культур Найменування

Од. виміру

Загальна потреба

Ціна за од., грн..

Сума, млн. грн.


18 Піддон Eco Pallet – 800х1200 Стретч – плівка 17 мкм (500х50) етикетка Всього

35

тис. шт.

1680,0

35,0

58,0

тис. р.

35,0

31,60

1,1

тис. шт.

1680,0

0,15

0,2 59,3

Таблиця 4.2. Розрахунок вартості передпродажної доробки плодоовочевої продукції Найменування

Од. виміру

Загальна потреба

Ціна за од., грн..

Сума, млн. грн.

Піддон Eco Pallet – 800х1200 Стретч – плівка 17 мкм (500х50)

тис. шт.

2995,0

35,0

104,8

тис. р.

56,0

31,60

1,8

Етикетка

тис. шт.

2995,0

0,15

0,5

Мийка

тис. т

1348,0

0,03

0,04

Сортування і калібрування Всього

тис. т

1348,0

0,15

0,5 107,64

Таким чином вартість 1 упаковки баштанних разом з нанесенням логотипу складає 35 грн. Проте слід відзначити, що вартість упакованої продукції вища на сьогодні на 25-40%, а отже в упакованому і промаркірованому піддоні місткістю 350 кг відповідно 0,10 грн. витрат припадає на рекламу 1 кг продукції баштанництва, 0,84 грн. витрат на передпродажну підготовку 1 кг фруктів та овочів. 4.2. Потреба у транспортних засобах На теперішній час транспортування залізничним транспортом є найбільш пріоритетним, як у часті поставки вантажу так і разових об’ємах за умови формування маршрутних відправок вантажних потягів. Виходячи з вантажопідйомності транспортної одиниці, швидкості руху, дальності перевезення, об’єму вантажу –


34

19 кількість Nx транспортних засобів необхідних для освоєння вантажопотоку визначається по формулі: Nx = (Qx * Kx) : (Gx * nx) одиниць, де: Qx – річний об’єм вантажопотоку(тон/рік) Kx – коефіцієнт зворотного завантаження (соті долі) Gx – вантажопідємність (тон) nx – кількість рейсів за рік, які визначаються по формулі: nx = (30 * Тх) : То де: 30 – кількість днів у місяці Тх – період навігації (місяців) То – час кругового рейсу (суток), який визначається по формулі: То = ((2 * Lх): Vx) + (tx * Kx) (діб) де: 2- коефіцієнт повернення Lх – дальність перевезення в один кінець (км) Vx – швидкість перевезення (км/добу) tx – час навантаження розвантаження (діб) Kx – коефіцієнт зворотного завантаження (соті долі) Виходячи з похідних даних отримуємо розрахункові дані (табл.4.3, 4.4):

Таблиця 4.3. Розрахунок навантаження залізничного транспорту для транспортування баштанних культур № з.п. 1 2 3 4 5 6 7 8 9

1

Показник

Од. виміру

Маршрут № 1 Об’єм вантажопотоку тон Вантажопідє'мність тон Коефіцієнт зворотного завантаження Дальність перевезення км Швидкість перевезення км/діб Час навантаження діб розвантаження Період навігації місяців Час кругового рейсу діб Кількість рейсів за сезон рейс Кількість транспортних одиниць засобів Маршрут №2 Об’єм вантажопотоку тон/рік

Символ

Залізничн ий транспорт

Qx Gx Kx

173 800 500 1,15

Lx Vx tx

760 253 4

Tx То nx Nx

2 6 10 40

Qx

212 200


20 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Вантажопідє'мність Коефіцієнт зворотного завантаження Дальність перевезення Швидкість перевезення Час навантаження розвантаження Період навігації Час кругового рейсу Кількість рейсів за рік Кількість транспортних засобів Об’єм вантажопотоку Вантажопідє’мність Коефіцієнт зворотного завантаження Дальність перевезення Швидкість перевезення Час навантаження розвантаження Період навігації Час кругового рейсу Кількість рейсів за рік Кількість транспортних засобів

33

тон -

Gx Kx

500 1,15

км км/діб діб

Lx Vx tx

850 280 4

місяців діб рейс одиниць

Tx То nx Nx

2 6 10 49

Маршрут №3 тон/рік тон -

Qx Gx Kx

202 000 500 1,15

км км/діб діб

Lx Vx tx

650 216 4

місяців діб рейс одиниць

Tx То nx Nx

2 6 10 46

Таблиця 4.4 Розрахунок навантаження залізничного транспорту для транспортування плодоовочевих культур № з.п. 1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2

Показник

Од. Символ виміру Маршрут № 1 тон Qx тон Gx Kx

Об’єм вантажопотоку Вантажопідє'мність Коефіцієнт зворотного завантаження Дальність перевезення км Швидкість перевезення км/діб Час навантаження діб розвантаження Період навігації місяців Час кругового рейсу діб Кількість рейсів за рейс сезон Кількість одиниць транспортних засобів Маршрут №2 Об’єм вантажопотоку тон/рік Вантажопідє'мність тон

Залізничний транспорт 248000 500 1,15

Lx Vx tx

760 253 4

Tx То nx

2 6 10

Nx

57

Qx Gx

710000 500


32

21 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Коефіцієнт зворотного завантаження Дальність перевезення Швидкість перевезення Час навантаження розвантаження Період навігації Час кругового рейсу Кількість рейсів за рік Кількість транспортних засобів Об’єм вантажопотоку Вантажопідє’мність Коефіцієнт зворотного завантаження Дальність перевезення Швидкість перевезення Час навантаження розвантаження Період навігації Час кругового рейсу Кількість рейсів за рік Кількість транспортних засобів

-

Kx

1,15

км км/діб діб

Lx Vx tx

850 280 4

місяців діб рейс одиниць

Tx То nx Nx

2 6 10 163

Маршрут №3 тон/рік Qx тон Gx Kx

390 000 500 1,15

км км/діб діб

Lx Vx tx

650 216 4

місяців діб рейс одиниць

Tx То nx Nx

2 6 10 90

Розрахунки доводять, що для перевезення запланованого об’єму баштанної та плодоовочевої продукції по всім маршрутам необхідно залучити 445 рефрижераторних вагонів ВАТ «Укрзалізниця» відповідно з розрахунку 10 реф. вагонів у кожному рухомому складі. Це свідчить про повну зайнятість транспортного коридору. 4.3. Вартість транспортування продукції За допомогою тарифів ВАТ «УЗ» розрахуємо вартість перевезення вантажу (табл.4.5, 4.6). Таблиця 4.5 Розрахунок вартості перевезення рефрижераторними вагонами «УЗ» продукції баштанних культур (у піддонах) Напрямок

Об’єм вантажо потоку, тис.тон

Ціна перевезення 1 т вантажу, грн.*

Сума, тис. грн.

Маршрут №1

173,8

х

32 500,0

Одеса-восточна – Жмеренка (Віниця)

43,0

151,92

6532,0


22

31

Одеса-восточна – Гречанка (Хмельницький.) Одеса-восточна – Тернопіль

35,4

180,00

6372,0

28,7

190,80

5476,0

Одеса-восточна – Підземче (Львів) Маршрут №2

66,7

211,68

14120,0

212,2

х

39 458,0

27,4

119,52

3275,0

34,4

138,96

4780,0

116,2

201,60

23425,0

34,2

233,28

7978,0

202

х

32 054,0

Каховка – Сінельніково І (Дніпропетровськ) Каховка – Полтава-південна (Полтава) Каховка – Основа (Харків)

89,0

132,48

11790,0

40,0

158,40

6336,0

73,0

190,80

13928,0

РАЗОМ

588,0

х

104 012,0

Цюрупинськ – Чорноліська (Кіровоград) Цюрупинськ – ТГ Шевченко (Черкаси) Цюрупинськ – Київтоварний (Київ) Цюрупинськ – Коростень (Житомир) Маршрут № 3

*- офіційні тарифи «УЗ» станом на 01.07.2009 р. Таблиця 4.6 Розрахунок вартості перевезення рефрижераторними плодоовочевої продукції рефрижераторними вагонами «УЗ» (у ящиках) Напрямок

Маршрут №1 Одеса-восточна – Жмеренка (Віниця) Одеса-восточна – Гречанка (Хмельницький.) Одеса-восточна – Тернопіль Одеса-восточна – Підземче (Львів) Маршрут №2 Цюрупинськ – Чорноліська (Кіровоград) Цюрупинськ – ТГ Шевченко (Черкаси)

Об’єм вантажо потоку, тис.тон

Ціна перевезення 1 т вантажу, грн.*

Сума, млн. грн.

248,0

х

50,7

-

151,92

-

-

180,00

-

85

190,80

16,2

163

211,68

34,5

710,0

х

144,2

-

119,52

-

28,0

138,96

3,8


30

23 Цюрупинськ – Київ-товарний (Київ) Цюрупинськ – Коростень (Житомир) Маршрут № 3

588,0

201,60

118,5

94,0

233,28

21,9

390,0

х

60,8

Каховка – Сінельніково І (Дніпропетровськ) Каховка – Полтава-південна (Полтава) Каховка – Основа (Харків)

233,0

132,48

30,8

-

158,40

-

157,0

190,80

30,0

РАЗОМ

1348,0

х

255,7

З розрахунку видно, що вартість перевезення всього об’єму вантажу згідно встановлених маршрутів складає 360 млн. грн., або 0,18 грн. кг. Розрахунок вартості товарної продукції овоче-баштанних культур та фруктів наведено у табл. 4.7, 4.8.

Таблиця 4.7 Розрахунок вартості продукції галузі баштанництва з навантажувально-розвантажувальними роботами Напрямок

Маршрут № 1 Маршрут № 2 Маршрут № 3 Разом

Ціна наванта жрозванта ж робіт, грн./т

Вартість продукції, тис. грн.

Вартість послуг, тис. грн.

Сума, тис. грн.

Кількість, тон

Ціна продукції, грн./т

173 800

389,0

30

67 608,2

5214,0

78822,2

212 200

389,0

30

85 545,8

6366,0

91911,8

202 000

389,0

30

78 578,0

6060,0

84638,0

588 000

х

х

231 732,0

17640,0

249372,0

Таблиця 4.8 Розрахунок вартості плодоовочевої продукції Напрямок

Кількість тис.тон

Середня ціна продукції, грн./т

Вартість продукції, млн. грн.

Маршрут № 1

248,0

1465,00

363,3


24 Маршрут № 2

710,0

1465,00

1168,2

Маршрут № 3

390,0

1465,00

641,5

Разом

1348,0

х

2173,0

Таким чином, вартість товарної продукції з навантажувально-розвантажувальними роботами складає 2,4 млрд. грн. Планування витрат на здійснення маркетингових заходів на рівні Транспортно-логістичного комплексу здійснюється шляхом розрахунку показників, наведених у табл. 4.9.

Таблиця 4.9 Витрати на створення та функціонування адміністрації Транспортно-логістичного комплексу, тис. грн. Витрати 1. Оренда приміщення (140 кв.м.) 2. Придбання основних фондів в т.ч. меблі оргтехніка 3. Створення організації (підготовка установчих документів, відкриття рахунків в банку, виготовлення печатки, реєстрація в державних органах, нотаріальні послуги) Фонд заробітної плати 4. Інші витрати (електроенергія, відрядження, придбання канцтоварів, послуги зв’язку, Інтернет, реклама) Всього витрат

Розрахунковий період місяць рік 16,8 201,6 22,6 271,2 3,4 40,8 19,0 228,0 -

32,0

100,0

1200,0

24,5

295,0

164,0

2000,0

Створенні відділи Транспортно-логістичного комплексу здійснюватимуть зв’язок з обласним аналітичномаркетинговим Центром (на договірній основі) для досягнення

29 - за рахунок коштів товаровиробники будуть будувати нові та відновлювати непрацюючі об’єкти соціальної інфраструктури на селі, у зв’язку з чим поліпшуються умови проживання в сільській місцевості.


28 Отже, ефект від створення Транспортно-логістичного комплексу продукції баштанництва є беззаперечним. Додатковий прибуток від реалізації баштанних в сумі 5,9 млрд. грн. товаровиробники можуть спрямувати на вирішення низки економічних і соціальних питань на селі. А звідси – кінцевий споживач отримує екологічно-чисту, свіжу продукцію за вигідними цінами. Відповідно баштанні за ціною в межах 1,0 – 1,2 грн., плодоовочеву (овочі+фрукти) – 3,0 – 3,5 грн.

ВИСНОВКИ Впровадження і реалізація запропонованих якісних і кількісних складових підвищення ефективності та результативності подальшої діяльності виробників матиме такі результати: - Аналітично-маркетинговий центр та Транспортнологістичний комплекс здійснюють постійний моніторинг і прогнозування ситуації на ринку баштанних культур, відповідне інформування товаровиробників про ситуацію на вітчизняному ринку; - товаропотоки баштанних культур спрямовуються через прозорі елементи інфраструктури ринку; об’єктивність визначення ціни; - завдяки функціонуванню Транспортно-логістичного комплексу створюються умови для рентабельної роботи товаровиробників, практично ліквідується посередницька ланка; - у товаровиробників з’являться додаткові кошти для переходу на сучасні прогресивні технології, що надасть змогу підвищити конкурентоспроможність та якість продукції, оновлення машинно-тракторного парку;

25 максимальних результатів діяльності й підвищення ефективності роботи. 4.4. Ціноутворення У табл. 4.10, 4.11 містяться дані для розрахунку економічного ефекту, який одержать сільськогосподарські товаровиробники області в результаті створення Транспортнологістичного комплексу, який обходить посередницьку ланку

Таблиця 4.10 Дані для розрахунку економічного ефекту від створення Транспортно-логістичного комплексу продукції баштанництва Ціна реалізації 1т баштанних товаровиробниками грн. 389,0

% 62

Дохід фірм посередників грн. 43,4

% 15

Дохід фірм заготівельників грн. 66,5

% 23

Дохід від реалізації 1т баштанних фірм продавців грн. % 498,9 100

Таблиця 4.11 Дані для розрахунку економічного ефекту від створення Транспортно-логістичного комплексу плодоовочевої продукції баштанництва Середня ціна реалізації 1т продукції товаровиробникам и грн. % 1465,0 62

Дохід фірм посередників

грн. 356,1

% 15

Дохід фірм заготівельників

Дохід від реалізації 1т баштанних фірм продавців

грн. 543,9

грн. 2365,0

% 23

% 100

Отже минаючи посередницьку ланку у споживачів з’явиться можливість купувати свіжу продукцію баштанних на 0,49 грн/кг дешевше, а плодоовочеву на 2 грн/кг.


26 За допомогою ціни продукції за 1 т у 2008 р. розрахуємо валовий дохід товаровиробників, який вони можуть одержати за рік у результаті створення Транспортно-логістичного комплексу (табл.4.12, 4.13). Таблиця 4.12 Розрахунок валового доходу сільськогосподарських товаровиробників після продажу баштанних культур на внутрішньому ринку через Транспортно-логістичний комплекс в Херсонській області (ТЛК) Ціна реалізації 1т баштанних культур товаровиробниками з поля

Ціна реалізації 1т упакованої, промаркірованої і перевезеної продукції через ТЛК, грн. (без фірм посередників)

389,0

Обсяг реалізов аної, тис. т

775,6

Виручка від реалізації, тис. грн..

588,0

456052,0

Таблиця 4.13

27 4.5 Рентабельність проекту Розрахунок економічної ефективності від реалізації проекту наведено в табл. 4.14. Таблиця 4.14 Економічна ефективність реалізації проекту по створення ТЛК Показник

Од. виміру

Продукція баштанництва Вартість продукції з навантажувальнорозвантажувальними роботами Витрати на пакування та маркування продукції

млн. грн.

249,3

млн. грн.

59,3

Витрати на сертифікацію продукції (15%)

млн. грн.

37,3

Витрати на транспортування продукції

млн. грн.

104,0

Адміністративні витрати

млн. грн.

1,0

Всього витрат

млн. грн.

450,9 588,0

Кількість реалізованої продукції Ціна реалізації 1 т

Ціна реалізації 1т баштанних культур товаровиробн иками з поля

Ціна реалізації 1т доробленої і перевезеної продукції через ТЛК, грн. (без фірм посередників)

Обсяг реалізован ої, тис. т

1465,0

4057

1348,0

Виручка від реалізації, млн. грн..

Відхилення валового доходу +,-

з поля

Через ТЛК

2173,0

5469,0

+ 3296,0

Чистий прибуток Рівень рентабельності

775,6 456,0 5,1

%

102

млн. грн.

2173,0

Плодоовочева продукція Вартість продукції з навантажувальнорозвантажувальними роботами Витрати на пакування та маркування продукції

млн. грн.

107,64

Витрати на сертифікацію продукції (15%)

млн. грн.

326,0

Витрати на транспортування продукції

млн. грн.

255,7

Адміністративні витрати

млн. грн.

1,0

Всього витрат

млн. грн.

2863,34 1348,0

Кількість реалізованої продукції Ціна реалізації 1 т

тис. т грн. млн. грн. млн. грн.

Виручка від реалізації,

З розрахунку видно, що ціна 1 т продукції підіймається в 2 рази за рахунок виключення посередницької ланки та проведення передпродажної підготовки. Така ціна надасть можливість збалансувати ринок баштанних культур через встановлення граничної ціни на продукцію по всій території України.

тис. т грн. млн. грн. млн. грн.

Виручка від реалізації,

Розрахунок доходу сільськогосподарських товаровиробників після продажу плодоовочевої продукції на внутрішньому ринку через Транспортно-логістичний комплекс (ТЛК)

Сума

Чистий прибуток Рівень рентабельності

4057,0 5469,0 2605,66

%

91,00

млрд. грн. млрд. грн. млрд. грн. %

3,3 5,9 2,6 178

Всього по проекту Разом витрат Виручка від реалізації Чистий прибуток від реалізації проекту Рівень рентабельності проекту


Проект