Page 1

№1 октябрь, 2012

• Успех Павла Дурова • Чувствуешь неуверенность – прочитай стих • Сейчас время

Володимир Шинкарук: «Не пропустити!»


Не откладывай свои планы, если на улице дождь, сильный ветер.

Не отказывайся от мечты, если в тебя не верят люди. Иди наперекор природе, людям.

И запомни - нет недостижимых целей — есть высокий коэффициент лени, недостаток смекалки и запас отговорок


Зміст “Не пропустити!“

Думай

4|Як заробити перший

10| В пошуках мотивації

мільйон?

Стань лучше тренинг

Личные финансы

11| Начните

5|Чувствуешь

с сегодняшнего дня

11| Деньги - это хорошо

неуверенность – прочитай стих

Фонтан емоцій

Творча сторінка

12|Відпочинок для душі

6|Залишити слід на Землі

Сделай сам

Принципы процветания

14| Чайные коктейли Не упусти

7|Успех Павла Дурова

15|Сейчас время

Личность номера

8|Володимир Шинкарук: В пошуках мотивації

Відпочинок для душі

Фото автора

Якщо колись мрії злітали до небесних висот, то сьогодні, найчастіше, вони десь плетуться по вибитій ґрунтівці. Наші думки і вчинки стали ехом наших інстинктів. Хоча й це добре. З чогось-то потрібно починати рухатись вперед. Але ми стали схожими на брендові пакунки: розмальовані, розцяцьковані, приодягнені, які говорять чужими словами, думають чужими думками, заключають в код почуття та емоції.

Все, що потрібно для дитячого щастя – увага. Кожна дитина має розуміти, що ти слухаєш її як нікого. Що вона унікальна. Ти друг для всіх, але для неї трішки більше, хоч зовсім трішки, і про це знаєте тільки ви удвох. Вихователька збирає нас відпочити на лавочці: всі розчервонілі, всі ніяк не можуть втихомиритися. Сам по собі настав час для віршиків, потім ллється просто ангельська пісенька, ще одна і ще. Дітки горнуться, хочуть в обійми. Набігають сльози на очі… Керівник проекту: Маским Салтанюк Головний редактор: Микола Тимощук

Молодіжний популярний журнал Виходить щомісячно Заснований у травні 2012 року №1 жовтень, 2012

http://doradcabiznesowy.files.wordpress.com

Ваша думка

Ти — особистість

Заступник головного редактора: Денис Позняк

Микола Тимощук Привіт всім, хто це читає. Наша зустріч – не випадкова. Без пафосу, без іронії, без всякої філософії. Якщо Ти зараз це читаєш, значить у нас спільний шлях: змінити власне життя, а опісля і життя суспільства на краще. Будь-які зміни починаються з себе самого. І все, що потрібно – Ваше бажання. Є? Тоді поїхали  Чому ми так швидко закидаємо мрії, плани на майбутнє і просто починаємо пливти за течією? «У Вас нічого не вийде», «Вас чекає не радісне майбутнє», «Ви ніхто в цій системі» – часто чули подібне? Звичайно, і не раз. Натомість, число тих, хто обнадіював, надихав чи мотивував – рівне майже нулю. У більшості зникає будь-яка віра в себе. Більшість починає боятися повторити чужі помилки, вибирає найпростіший шлях, приглушуючи голос власного «Я», гублячи себе, як особистість. Тоді коли все, що потрібно – просто поставити ціль та йти до неї, працювати і вірити в успіх. В нашому журналі саме та інформація, яка потрібна сучасній особистості, котра прагне радикальних змін: досвід успішних людей, тренінги для відкидання невпевненості та комплексів, поради про гроші (як вони працюють, що взагалі з ними робити), відверті розмови про особисте життя, цікава творча сторінка та багато іншого. Ми не є «універсальним рецептом», ми лише даємо «іскру» для Ваших починань. Ми є фундаментом, з якого Ви розпочнете будування найкращої версії себе самого. І у Вас все вийде. Обов’язково. Потрібно лише взяти старт, потрібно почати. І ми будемо зростати разом. Коректор: Анастасія Туловська Дизайн і верстка: Вероніка Бойко Адреса редакції і видавця: Житомирський державний університет імені Івана Франка корпус №4, вул. В.Бердичівська, 40 Житомир 10008 http://vk.com/lichnost2012

травень, 2012

3


Ваша думка

Як заробити перший мільйон? Олег, 26 років: Хочеш стати мільйонером — просто ним стань. Треба поставити це для себе за мету та йти до неї крок за кроком, поступово. Заробити гроші не важко, якщо знати як. Але треба пам’ятати, що багатство та гроші не завжди означають щастя.

Інна, 22 роки: Я б охоче відповіла на питання про те, як його витратити. А як заробити?.. Ну, можливо, відшукати для себе ту сферу бізнесу, яка найменш представлена в даному регіоні. І, звичайно, знайти відповідних людей, які допоможуть реалізувати проект на мільйон.

Віталія, 20 років: Довго наполегливо працювати, купувати акції компаній: гроші повинні бути в справі, а не просто лежати.

Сергій, 21 рік: Для того, щоб заробити свій перший мільйон, треба просто бути щасливчиком — якщо тобі поталанить і ти будеш знаходитися у потрібному місці, у потрібний час, якщо буде щасливий випадок. Тільки тоді ти станеш мільйонером.

Марина, 23: Особисто я вважаю, що такі гроші можна лише виграти у лотерею. За умови наявності величезної удачі. А потім покласти в банк і жити на відсотки.

…: Поцупити

Аксінья, 20 років: Олександра, 20 років: Напевно треба народитись у родині мільйонера. Або ж надіятись на випадок долі, який дасть можливість хоча б наблизитись до мільйона.

Треба чітко знати, чого ти прагнеш, і уявляти кінцевий результат своєї праці. Крім того, цілеспрямовано йти до своєї мети, але при цьому не втратити себе і розуміти, що це лише певний етап життя, а не його ціль.

Антон, 25 років: Розумом.

Сергій, 30 років:

http://99px.ru

Перший мільйон можна взяти в банку. А от наскільки законним буде цей шлях — це вже інше питання.

4

октябрь, 2012


Стань лучше - тренинг

Чувствуешь неуверенность – прочитай стих Каждый из нас хотя бы раз в жизни в различных ситуациях чувствовал себя неуверенно. Это чувство мешает нам по жизни и создает много проблем.

Константин Осадчук Мы тратим часть своей жизни на неинтересную работу, вместо того, чтобы заниматься любимым делом; получаем низкую зарплату, несколько лет занимаем рабочее место, из которого давно выросли – во многом из-за неуверенности. Наша нервная система изматывается на экзаменах, в судебных разбирательствах и на различных собеседованиях по этой же причине. Понятное дело, что с этим нужно что-то делать! Итак, мы решили провести следующий эксперимент. Мы собрались читать стихи в общественных местах. Там, где нет знакомых и друзей, где одни по сути чужие люди. Перед его началом каждый из нас ощущал страх, волнение, скованость, тревожность и большую неуверенность в себе. Но цель эксперимента заключалось именно в том, чтобы побороть эти комплексы. А без каких-то попыток что-то изменить, ничего не получится и не удастся этого сделать. Наверное, самое сложное – зайти или даже забежать для неожиданности в кафе и, сразу, без предупреждения, начать читать стих. При этом реакция людей самая разноообразная! Одни посетители просто улыбаются, другие

сидят в недоумении. И почти у каждого из них возникает вопрос: для чего они это делают? И, что самое интересное, чаще всего думают, что это просто банальный спор. С каждой последующей строкой, прочитанной нами, мы набирали все больше и больше уверенности, а страх при этом пропадал. После завершения выступления обычно

раздавались приятные для нас аплодисменты. После этого чувствуешь уверенность, непринужденность, легкость. Вам уже не будет так страшно сделать это вновь и вновь. Внутри появилась некая самоудовлетворенность, раскованность, пропадает боязнь. После такого не будет мешать неуверенность не только при публичных выступлениях,

а и в общении со своими знакомыми и друзьями. А это большой шаг вперед в саморазвитии. Для выработки самоуверенности в себе порой не существует быстрого решения, так как эта привычка формировалась многие годы на протяжении нашей жизни. Поэтому и необходимы подобные тренировки. Повторять подобные «игры» нужно снова и снова. Именно с помощью таких упражнений мы можем за сравнительно быстрый срок получить нужные результаты. Этот тренинг поможет лучше раскрыть свои возможности, приобрести уверенность в себе, легкость и раскованность в общении с людьми, если Вы конечно их примените! Само упражнение в общем-то очень простое, но и в то же время предполагает определенный выход из зоны комфорта. Цель этого упражнения заключается в том, чтобы не быть такими как все, выйти за привычные рамки нашей повседневной жизни, в которые мы загоняем себя каждый день.

октябрь, 2012

5


Творча сторінка

Залишити слід на Землі Марія Хомчук Хтось з нас в дитинстві малював на піску, складав в небі з хмар фігурки та сам собі радів власній фантазії. І на цьому все закінчилось… А в одного талановитого хлопця лише розпочалось. Завдяки цьому початку Ви маєте можливість ознайомитись із творіннями молодого художника – Олександра Мосієнка. Його картини відсутні в Третьяковській галереї, вони не прикрашають стіни високопосадовців, але в них є той загадковий початок, який примусить побачити кожного своє продовження. Талант Сашка бере свій початок ще з дитячих років, а, починаючи з 8-го класу, набирає все більших обертів. Фахівці Бердичівської дитячої художньої школи, помітивши здібності хлопця, взяли відразу на другий курс. Так протягом трьох років Олександр опановував різні жанри художнього письма, але зупинився на портретному та батальному жанрах. На портретний жанр молодого художника надихає прекрасна половина людства, а основною темою батального жанру є війна. «В першу чергу, я стараюсь передати внутрішній світ, красу людини, адже людина – найдовершеніше творіння природи. Жіночі портрети малювати важче», - зізнається Сашко. В стилістиці картин автора переважає реалізм, а найближчим часом є бажання спробувати себе в символізмі. Хоча Сашко є студентом історичного факультету, його покликання ніяким чином не заважає навчанню. «Не заважає, а допомагає, – говорить молодий автор. – Вивчення історії дає можливість краще зображати деталі. В батальному

жанрі я звертаюсь до героїки минулого – Великої Вітчизняної війни. А в портретному жанрі навіть виконання графіки, пов'язане з історичним сприйняттям, бо воно нагадує старі фотографії з бабусиної скрині». До своїх кумирів студент відносить художників Нікаса Сафронова, Дона Трояні та Андрія Каращука. Перший митець належить до портретного жанру, а двоє наступних – до батального. Важливим фактором в житті Олександра є розвиток особистості: «Я вважаю, що потрібно залишити слід на землі, при чому не лише в матеріальному світі, а й в духовному. Особистість є там, де є свобода та творчість.» Кожен з нас є творцем себе. Хтось, підібравши «чужі фарби», через невпевненість в собі втрачає індивідуальність. Тому не варто цуратись власних захоплень і вподобань, адже в майбутньому вони можуть стати невід`ємною частиною вашого життя…

Галерея

6

октябрь, 2012


Принципы процветания

Успех Павла Дурова Денис Позняк В мире есть определенное количество людей, которые добились большого успеха, воплотив в реальность свои мечты и стремления. Павел Дуров является одним из них. На сегодняшний день он обладает огромным состоянием и известностью во всем мирe благодаря международной социальной сети Вконтакте. Каким образом он добился этого? Когда-то он и сам был небогатым студентом. Но уже тогда что-то отличало его от остальных… В свое время в одном элитном учебном заведении был проведен достаточно необычный эксперимент. Ученые, социологи и психологи сделали опрос среди всех выпускников Гарвардского университета. Им был задан примерно такой вопрос: «Вы сейчас заканчиваете один из лучших университетов мира, перед вами вся ваша жизнь, что вы хотите от нее? Сформулируйте свои ожидания». Анкеты были собраны, а через 30 лет эксперимент был продолжен. Те самые психологи, ученые и социологи которые его организовали, нашли каждого из этих людей; хотя, естественно, некоторых из них уже не было в живых. Было проанализировано все то, чего они достигли в жизни. И обнаружилась одна интересная деталь. Те люди, которые 30 лет назад очень точно и конкретно описывали свои ожидания (а их было всего 5% среди всех опрашиваемых людей), имели совокупный доход в не-

сколько десятков раз больше, чем все остальные вместе взятые. Напрашивается вывод — успешные люди мыслят категориями целей, они четко знают, чего хотят и к чему будут стремиться. Таким образом, если внимательно изучить биографию Дурова, можно проследить определенную тенденцию. Ещё в детстве Павел начал увлекаться компьютерными технологиями, в частности программированием. В дальнейшем во время учебы в университете он продолжал совершенствовать свои навыки. Уже тогда он открыл свой сайт durov.com, который можно назвать первой попыткой Дурова создать сетевое сообщество. Следующим крупным интернет-проектом стало создание spbg.ru — неофициального сайта его родного университета. Он задумывался не только как сайт учебного заведения, а настоящий портал, где студенты могли бы общаться с помощью форума. Через некоторое время Павел обратил внимание на приобретающий в США популярность ресурс Facebook и, в конце концов, по аналогии создал социальную сеть Вконтакте. То есть Дуров совершенно точно знал, к чему идет. Он не заканчивал Гарвард, но его способ мышления удивительным образом совпадал со способом мышления тех пяти процентов выпускников. Именно это помогло ему стать успешным. «Долги из-за статусной мишуры, скучная работа с унылыми трусами, необходимость лгать и предавать свой мир — вот лишь часть той цены, которую вы заплатите за чрезмерное стремление к бумаге», - считает сам Дуров. Становиться очевидным то, что Павел изначально не ставил себе целью накопительство денег. Они пришли к нему сами, как дополнение к успеху. Он стал замечательным бизнесменом, имея желание сделать то, что поможет миллионам людей. Первоначально этот сайт был создан, чтобы знакомые люди постоянно были на связи. Сейчас это очень удобно, так как можно легко общаться, несмотря на большие расстояния, находить одноклассников, знакомых. Он реализовал свой замысел и попутно разбогател. Благородная идея — залог успешного бизнеса. Дуров неоднократно утверждал, что для исполнения по-настоящему полезного проекта, не стоит искать выгоды, а нужно просто заниматься тем, что доставляет удовольствие и способно принести пользу окружающим. Как видим, прослеживаются некоторые принципы, сопутствующие хорошему развитию в любом направлении деятельности. Они действительно работают, в этом убеждаешься на примере людей, осуществивших свои великие планы. Поэтому Вам остается точно также следовать этим принципам. Просто сделайте это — и Вы не пожалеете.

октябрь, 2012

7


Личность номера

Володимир Шинкарук: Зустріч з Володимиром Федоровичем відбулася на кафедрі соціально-психологічного факультету. Микола Тимощук - Почувайся як вдома, - сказав він, поклавши ключі на стіл біля вікна. - Каву будеш? Будеш, - не дочекавшись відповіді, зробив дві кави. - Ну, не хвилюйся, помітивши, що я трішки нервую. Викладай, що там у тебе. «Пан Шинкарук» - вже кілька разів я проковтнув ці слова у своєму невеличкому вступі. Язик не повертається так сказати: світлий, привітний Володимир Федорович навіть за кілька хвилин із початку знайомства стає поєднанням найкращого вчителя і друга. Гучне слово «пан» стає нетактовногрубим. «Пан» - це хтось інший, якийсь чоловік із «балабонами» у вишиванці чи в діловому костюмі з дипломатом, із проїдаючим наскрізь поглядом. А тут – усміхнена, повністю відкрита людина. - Дівчата, зробіть, будь ласка, нам бутерброди. - Ну, Тимощук, поїхали. Назвіть, будь ласка, ваше життєве кредо: - Не пропустити, - бачиш, я навіть не задумуюсь, відповідаю дуже швидко. Не пропустити нічого світлого, доброго, цікавого. Нічого такого, про що згодом можна було б жаліти. Тримати душу відкритою і не пропустити ні гарних подій, ні зустрічей з гарними людьми, ні пісень, ні музики, ні віршів. Це моє кредо, і цим я живу. Це слова Василя Шукшина: «Життя летить надзвичайно швидко, його можна проміняти на дрібничку почуттів, тих бажань, яких легко можна здійснити, але бажано своє життя присвятити людям. В цьому й щастя, по-моєму. Повернути життя не можна, можна тільки не пропустити. Ці слова з 1976 року моє кредо, за яким я живу чи намагаюся жити». Як реалізувати себе? - Це пов’язано з життєвим кредо «не пропустити». Збагачувати себе, постійно збагачувати себе, шукати не ту сферу, яка найбільше приносить грошей, а ту, яка приносить найбільшу насолоду, і якщо ти людина духовно-багата, відкрита, яка в житті нічого не пропустила, ти відшукаєш, можливо, навіть не одну, а дві сфери. В кожному закладені дуже великі потенції, відшукати їх завжди проблема, але якщо не пропускати ніяких подій, то визначаться пріоритети. У мене їх щонайменше три: концертна діяльність, мистецько-викладацька та творча. Вони тісно пов’язані, але якби я не любив музику, літературу, педагогіку, людей – в цьому великому комплексі вони б не реалізувались. Як Ви заробили перші гроші? - Приїхали на канікули до бабці в Андрушівку, зовсім малими з Хмельницької області. Ми в трьох – я, старший брат і бабця – взяли на спини клумаки і пішли продавати яблука. Мої перші гроші – кар8

октябрь, 2012

бованець, на ті часи великі гроші за білий налив. Я йшов пішки 6 кілометрів до базару, де продав 100 яблук. 100 яблук пер на собі. Одне яблуко копійку коштувало. Що для Вас ризик? - В цьому плані я, взагалі-то, такий боягуз! Боюся ризикувати, боюся. Боюся за одну мить втратити те, до чого йшов дуже багато років, тому я не пускався в своєму житті у ризиковані операції, намагався позбавитись ризику. Коли розпадався Союз, змінювалися обставини, соціальні орієнтири мінялися, багато хто брався за інші справи, я відчував, що маю те, що приносить мені насолоду і якийсь більш-менш заробіток. Тому я і не ризикував, не кидав університет. Якби Вам зараз дали 10 тисяч гривень, що б Ви зробили з ними? - В принципі, зараз це не великі гроші. Що я зробив би? Заплатив би наперед студії, щоб записати альбом. Я почав робити таку «ревізію» написаного і дійшов до висновку, що твори написав, пісні написав, але не записав, то виявляється, що лише 40% з написаного є записаним, і це лише те, що пройшло, на мою думку, внутрішню рецензію, відповідає певним критеріям якості, бо є ще дуже багато юнацького написано, але це тільки для мене. Які були випадки, що вплинули на подальше майбутнє? - У моїх хрещених батьків жив на квартирі Максим Тадейович Рильський, і коли від приїжджав у гості, декілька разів зустрічався з моєю родиною, то брав мене на руки, бавився зі мною, бавився зі старшим братом. В результаті брат – заслужений журналіст України, був секретарем спілки журналістів, а я став членом спілки письменників*, тільки тому, що колись в лоб мене поцілував геній Рильський. Але кожна подія, зустріч, відбивається в нашій душі: хтось пише вірші, пісні, роздуми, дарує позитивні чи негативні емоції, але всі вони якимсь чином впливають на нас. Саме тому в своїй новій книжці я написав маленький вірш, маленький вірш на великій сторінці: Її сторінки я гортаю поволі, І тихо йду із сьогодні у завтра, Відкрита книга моєї долі, І я в ній лише співавтор. Яке значення має віра в себе? - Це один із чинників успішної долі – віра в себе і віра в тих, хто поруч. Віра в себе без віри в тих, хто поруч, це все одно, що реалізація приказки: «Один в полі не воїн». Віра в себе – основа перемоги, але здобудеш ти перемогу лише тоді, коли віритимеш в тих, хто поруч. Взагалі, є дуже багато людей, які завжди в собі сумніваються. Я, мабуть, через багатороків післятого, якосмислив своє існування, став вірити собі, довіряти. А то завжди

сумнівався, перепровіряв. І коли мені встановили смертельний діагноз, віра в те, що я зможу перемогти хворобу, посприяла тому, що я досі «топчу ряст». Яке Ваше найбільше досягнення? - Не повіриш, у мене два найбільших досягнення: дочка Ірина і син Федір. Це дві моїх гордості, два мої ордени. Ще у мене є внук Єгор, син Ірини. Я дуже його люблю і радий, що він сприймає світ з нашої подачі. Що ми маємо на нього вплив. Досягнення – безпроблемні діти. Щирі, чесні, справедливі, відкриті. Ти знаєш, що вони ніколи не зрадять. А найбільше розчарування? - Тісно пов’язана з обставинами життя в Україні. В 1991-93 роках був підйом, ніхто не ділив нас на Схід і Захід. Найбільше розчарування в тому, що Україна до сьогоднішнього дня в протиріччях, конфронтація, постійних сварках. Я просто пригадую фестиваль «Червона Рута» в Донецьку в 1993 році: зали переповнені глядачами, до 100 тисяч людей, які захоплено вітали українських музикантів, тоді цінніших за приїжджих російських зірок, і тут раптом все змінилось. Це найбільше розчарування. Яку роль у житті має кохання? - Найголовнішу, найважливішу. Я тому і написав: І що тут поробиш, як так вже влаштований світ, Він досі тримається тільки на чесному слові, Ворогам я бажаю прожити тисячу літ, Ну а друзям бажаю не жити ні дня без любові. Ценайголовнішепочуття,якенедаєпомерти життю, яке прикрашає його, робить яскравим, цікавим. Звичайно, мова йде про розділене кохання, хоча без нерозділеного теж не буває особистості. В кожного буває


Личность номера

«Не пропустити!»

таке. А л е кохання – саме те, що робить людину – людиною, я вважаю. Який Ваш найромантичніший вчинок? - Знаєш, як я освідчився в коханні своїй дружині? Я оформляв випуск, будучи головою студентського профкому, і, скажімо, так «зекономив» відро білих троянд. У величезному 20-ти літровому відрі я приніс їх в кімнату. Це було не останнє романтичне освідчення, але воно показало, що мої наміри дуже серйозні і я не відступлю. Чи є у Вас недоброзичливці? - Я стикався з цим раніше і стикаюсь до сьогоднішнього дня. Намагаюсь не звертати увагу. Нещодавно мене звинуватили у плагіаті коломийки «Футбол народився в Англії, а помер в Україні». Звичайно, якби був хтось з іншим характером, зустрітись, поговорити, хто це в кого вкрав, шо такоє. «Собаки гавкають – караван іде». У Тараса Петриненка є така шикарна пісня: «Хай гавкають собаки, на те вони й собаки, собакам треба гавкати, а каравану - йти». Без цього, мабуть, немає поступу, хай тебе хтось смикне за полу, хай тебе хтось штовхне, щоб ти був сильнішим. Як Ви розприділяєте розпоряджаєтесь вільним часом? - Дуже люблю змінювати обставини. Кидаю написання сценарію, беру молоток і роблю щось по дому, потім беру до

рук гітару. Я не займаюся однією роботою постійно. Так мені в дитинстві навіяли, що зміна обставин – завжди відпочинок, і я знаходжу відпочинок у зміні видів роботи. Я колись призвичаїв своїх, що навіть коли я дивлюся у вікно – це не означає, що я байдикую, я продовжую працювати. І я гуляю з дітьми, задумався, і Федько мене так смикає: «Папа, ти працюєш»? Кажу «так», все – і вони йдуть поруч. Якщо кажу ні – значить, можна до мене чіплятися (сміється). Що Ви побажаєте нашому журналу і його читачам? Два побажання – не пропустити, ну і кохати, кохати і ще раз кохати, любити, любити і ще раз любити. Все! Список питань опустів. Йти не хоті-

лось. Володимир Федорович – людина з великою душею, неймовірною, рідною енергетикою. Саме з такими людьми хочеться говорити і говорити. Слухати, слухати і ще раз слухати. Мудрість. Щиру життєву мудрість, переймаючись легкістю крилатих поетичних думок, що знаходяться у вічному пошуці. - Ти не їв бутерброди? - Дякую, дуже дякую, але не хочу. - Ай-я-я-й! Дивись, а то дівчата образяться. Та ти подивись, які в нас дівчата – ніде таких немає! Присутні в кабінеті розпливлися в посмішках, а я пішов, міцно потиснувши руку і ще міцніше обнявши Володимира Федоровича.

октябрь, 2012

9


Думай

В пошуках мотивації Микола Тимощук Ми стали менше читати. Колись найкращий друг книга сьогодні часто є випадковим зустрічним, або давнім знайомим, з яким не зовсім приємно перетинатися: чи то совість мучить, чи то мізки не хочеться напружувати. В пошуках мотивації, цитат, якими виразити власні почуття, думки – йдемо в інтернет. А книги? Які там книги? Світогляд розширить «всесвітня павутина» з девізом – все і нічого. Інформації настільки багато, що більшість лінується шукати щось цікаве і просто бере з конвеєру соціальних мереж, в кращому випадку, уривок, цитату із книги, в гіршому – купу недолугих статусів. За нас все зроблено: пережито, відчуто, написано. Ми стали думати статусами: щось сталось – шукаємо статус. Перемога, невдача, сварка з коханою людиною: краще за «чужі слова» не придумаєш. А самому подумати – зась? А думати самому – страшно. Певно, через те, що потім потрібно буде щось зробити, і є вірогідність, що міркування, виявляться помилковими, і, мабуть, з тієї причини, що просто ліньки думати . Якщо колись мрії злітали до небесних висот, то сьогодні, найчастіше, вони десь плетуться по вибитій ґрунтівці. Наші думки і вчинки стали ехом наших інстинктів. Хоча й це добре. З чогось-то потрібно починати рухатись вперед. Але ми стали схожими на брендові пакунки: розмальовані, розцяцьковані, приодягнені, які говорять чужими словами, думають чужими думками, заключають в код почуття та емоції. Не розумію користувачів, котрі ставлять в день по десяткові статусів. Спробуйте поговорити з такими «юзерами», і ви пожалкуєте, що сказали привіт. Йому не вистачатиме смайлів, «ахахах», «ггг», діалог буде схожим на діалог «ВК». Проте тут є одне велике АЛЕ – «на повідомлення» потрібно відпові-

10

октябрь, 2012

дати одразу, не залишаючи його на потім «не прочитаним». В мене є кілька друзів із-за кордону на «Facebook». Побутують думки, що користувачі цієї «соціалки» доросліші. Згадавши це, вирішив поділитися своїм маленьким спостереженням: за чотири роки нашого он-лайну, я лише два-три рази бачив, що вони когось «цитували». Все своє: «дякую за компанію, чудово погуляли» + кілька фото, враження після матчу, від покупок, планування зустрічі, фотки «байдиків» на роботі – навіть такі повідомлення кращі за чужі статуси, тому що ти вкладаєш в пост частинку себе, ти – твориш, як-не-як. На «крайняк» – чужа цитата, ваша картинка, і це непогано. Вдало скомпонувати одне з іншим теж потрібно вміти. І не переносьте життя в онлайн. Хочете щось сказати – скажіть, зробити – зробіть, п о -

рвати стосунки – вперед, не вагаючись, не кидаючи образи і натяки в стрічку новин. Найкраща мотивація для вас – Ви самі. Ніякі підписки і пабліки нічого не зроблять, поки ви не візьметесь за діло. А якщо немає мотивації – залишайтеся в дупі! За вас подумають, зроблять, напишуть.


Личные финансы

Начните с сегодняшнего дня Финансы играют большую роль в нашей жизни. Нельзя сказать, что это самое главное, но, безусловно, они — неотъемлемая часть нашего существования. Мы отлично умеем тратить, однако еще не умеем правильно ими распоряжаться. Соблюдая определенные правила, можно увеличить свой доход. Все намного проще, чем может показаться. Скажем, ваш ежемесячный заработок — 100%, неважно 1000 это гривен или 700. Из этой сумы 70% надо использовать для самого необходимого — питания, одежды, коммунальных вопросов и т.п. Остальные 30% нужно разделить следующим образом: 10 отложить, 10 инвестировать и 10 отдать на благотворительность. Причем не просто пожертвовать эти деньги, к примеру, в детский дом, потому что так надо, а сделать это искренне, от души, как благодарность за то, что у вас уже есть. Получил сам — помоги другому. Инвестировать желательно сразу в нескольких направлениях. С этим вопросом лучше направиться к своему финансовому консультанту, если он у Вас есть. Найти такого человека очень просто, достаточно обратиться в страховую компанию, либо же поискать информацию в интернете. Финансовый консультант, являясь компетентным специалистом в этой сфере, поможет Вам сделать правильный выбор. На первый взгляд, страшно куда-то вкладывать свои честно заработанные деньги, но это ведь всего 10%! Раньше Вы, скорее всего, выбросили

http://img.interia.pl

Денис Позняк

бы их на ветер. Тем более, имея много источников инвестирования, риск потерпеть неудачу значительно уменьшается. Невозможно одновременно прогореть в пяти компаниях или быть обманутыми десятью разными людьми. Даже три неудачи будут перекрыты двумя удачными инвестициями. «Имейте всегда пять патронов в обойме» — говорил Алекс Элдер. То есть, сделав пять продуманных вложений, Вы будете чувствовать себя намного увереннее. Многие могут подумать, что сейчас не время для всего этого, ссылаясь на

недостаточно большую зарплату. «Не сейчас, вот начну зарабатывать больше, тогда и посмотрим». Нет, это нужно делать именно сейчас! Если Вы в данный момент не можете толком распределить ту сумму, которой владеете, что тогда будет в будущем? Потом, когда вырастут доходы, вырастут и потребности. Больше денег — больше расходов. Поэтому начните с сегодняшнего дня. Научитесь правильно управлять своими текущими средствами, постепенно приумножая свой капитал, и Вы увидите, насколько легче Вам станет жить.

Деньги — это хорошо Денис Позняк Наша жизнь во многом зависит от мыслей. Именно они делают ее такой, какой мы привыкли ее видеть. То есть существует прямая взаимосвязь между нашими убеждениями и тем, что мы в итоге имеем. Наиболее распространенное убеждения — «деньги — это зло», «деньги портят человека» и т.п. Глупо стремиться к большим заработкам и достатку, рассуждая подобным образом. Получается, человек сознательно отталкивает то, что сам же пытается получить. Необходимо избавиться негативных убеждений. Ис-

пользуйте аффирмации (замена отрицательного утверждения на позитивное). Например: деньги — это хорошо. А почему бы и нет? С их помощью строятся детские дома, открываются школы, лечебные учреждения. Они не создают человеческие пороки, а лишь обнажают их. Деньги являются всего лишь идеей. У когото одна идея, у кого-то иная, кто-то богат, а кто-то беден. В зависимости от вашего типа мышления существует два вида проблем с деньгами — либо их слишком много, либо их слишком мало. Какую проблему Вы хотите для себя? Если ваш разум настроен негативно к деньгам, то выбор очевиден. Измените свой настрой и сделайте правильный выбор.

октябрь, 2012

11


Фонтан емоцій

Відпочинок для душі Микола Тимощук

- Дядь, як тебе звати? – маленькі оченята зацікавлено свердлили мене поглядами. - Коля, - сказав я дещо схвильовано. – А вас як? – голоси-дзвіночки наперебій почали називати свої імена. - Давайте з нами гратись? - Давайте, - і ми побігли… А ще кілька хвилин тому назад нас, кількох звичайних студентів-третьокурсників, везла переповнена маршрутка в Дениші, до маленьких діток в дитячий будинок. Везла разом з солодкими гостинцями, і неспокійними думками, які роїлися в голові: хто бував тут раніше, хто не бував, а кожен раз ніби вперше приїздиш, ніби вперше дивишся в ці ангельські оченята… І ми побігли туди, де цікаво і весело, туди, де немає жодних вікових розбіжностей – на дитячий майданчик. Доганялки, футбол, схованки, – на цей час ми, майже дорослі люди, 12

октябрь, 2012

повністю повернулись в дитинство. Тут забувається абсолютно все: болі, тривоги, невдачі. Вони десь там, по містах, і їм зась до нашої невидимої духовної фортеці. Єдине, що якось трохи не звично – це «дядя», яке досі не вкладається в голові. А так – які там роки. В футбол, наприклад, грають всі. До мене підбігає маленький Богдан і каже: «Я битиму перший, бо мені вже аж шість років і я старший». Посміхаюсь, зразу даю м’ячик, тому що зі старшими, як ведеться, сперечатися не гарно… - Дивись, як я вмію, – і маленький «олівчик» чіпкими рученятами підкидає м’яч в повітря, той на кілька секунд ніби там завмирає і падає на траву. Рученята знов підхоплюють і кидають в верх, ніби цього й не було, ніхто не бачив його маленької невдачі. Хоча для нього вона зовсім не маленька. Все набагато серйозніше, ніж у багатьох дорослих. Зараз точно вийде – ручки хапають жовту кулю, кидають – є! Піймався неслухняний м’яч, і щаслива посмішка сяє на дитячому обличчі. Так би й дорослим ставитися до власних невдач, всім було б значно легше. У дітей все про-

стіше, адже тут немає злорадства після невдачі, за тебе вболівають абсолютно всі. З дорослими же, нажаль, трохи інша ситуація… А перед нами цілий світ: м’яч літає навкруг, хтось осідлав гойдалку, хтось грає в «Гарячу картоплю». Сміхом залитий майданчик. Все, що потрібно для дитячого щастя – увага. Кожна дитина має розуміти, що ти слухаєш її як нікого. Що вона унікальна. Ти друг для всіх, але для неї трішки більше, хоч зовсім трішки, і про це знаєте тільки ви удвох. Вихователька збирає нас відпочити на лавочці: всі розчервонілі, всі ніяк не можуть втихомиритися. Сам по собі настав час для віршиків, потім ллється просто ангельська пісенька, ще одна і ще. Дітки горнуться, хочуть в обійми. Набігають сльози на очі… – Ким хочете стати? – запитую.


Сделай сам – Шофером, футболістом, космонавтом, - з повною серйозністю задзвеніли голосочки. – Космонавтом, як дядя Корольов? перепитую. – Так, – ствердно киває маленький хлопчик з веснянками. Вихователька посміхається. – Давай тоді на ракету, вона вже зачекалась. І ми всім дружнім товариством посунули штурмувати ракету. Хто як вміє, і кожен хоче не так, як всі – всі з’їжджають, всі літають. Тільки стеж, щоб ніякий з «космонавтів» раніше часу не потрапив у «відкритий космос» та ще й без додаткового обладнання. Непомітно прийшов час прощатись.

Ми подарували гостинці: солодощі, розмальовки. Пообіцяли приїхати ще, привезти мультиків. Помахали руками, пішли… Хто в сльози, хто мовчав, хто схвильовано ділився враженнями. Емоцій – на жодному папері не передати. Про якісь затрати й мова не може йти. Дорога, подарунки – дрібниці. Ми даруємо щастя цим діткам, щастя спілкування. Ми даруємо їм частинку свого тепла, а вони нам повертають сторицею своїми посмішками, іграми, пісеньками, світлом в оченятах, своєю непідробною дитячою щирістю. Все, що потрібно – просто приїхати сюди. Все, що тут потрібно – бути самим собою.

Чайные коктейли Наверное, ни для кого не секрет, что холод уже не за горами. И если летом явными фаворитами среди безалкогольных напитков были кола и спрайт, то теперь все чаще хочется выпить горячего ароматного чаю да закусить его плюшкой, чтобы хоть на ближайшие несколько минут ощутить блаженное тепло. И, согласитесь, гораздо интереснее будет не просто высыпать в кружку горстку чайных листьев и залить их кипятком, а попробовать приготовить оригинальный коктейль на базе всеми нами любимого чая.

«С мороженым»

«Яичный»

Ингредиент: 50 мл чая, 60 г любого мороженого, 100 мл молока, чайная ложка ванильного сахара. Приготовление: Влить в миксер холодное молоко и остывший чай, добавить мороженое и взбивать полминуты. Смесь вылить в бокал и посыпать ванильным сахаром.

Ингредиенты на 4 порции: яичный белок – 1 штука, яичный желток – 2 штуки, 2 столовые ложки сахарного песка, 400 мл крепкого чая, сок и цедра половины лимона. Приготовление: Белок и желток взбить с сахарным песком и соком лимона. Влить в смесь горячий чай, заваренный с цедрой. Взбивать смесь до загустения и образования пены.

«Медовый» Ингредиенты на 4 порции: 400 мл горячего очень крепкого чая, сок двух лимонов, два яйца, 100 г меда, 4 столовые ложки сахара. Приготовление: Растереть яичные желтки с медом и развести с чаем, смесь взбивать на огне, постепенно добавляя лимонный сок, не доводить до кипения. После – остудить и разлить смесь по бокалам. Сверху выложить взбитые с сахаром и лимонным соком яичные белки.

«Малиновый» Ингредиенты: 100 мл горячего очень крепкого чая, яичный желток, 40 мл малинового сиропа, лед. Приготовление: Растереть яичные желтки с сиропом, взбить. Затем добавить чай, перемешать и разлить по бокалам. Добавить лед, можно украсить коктейль листиками мяты.

Приятного чаепития! октябрь, 2012

13


Не упусти

Сейчас время

Денис Позняк В погоне за финансовым благополучием, карьерным ростом люди часто забывают о самом главном. Парни и девушки стали откладывать отношения на потом, ограждая себя другими делами. Конечно, они важны, однако есть более тонкие и значимые вещи. Счастье в личной жизни ни за какие деньги не купишь, поэтому устраивать ее необходимо уже сегодня. Не секрет, что большинство молодых людей стремиться, в первую очередь, к определенному успеху, признанию. Процесс поиска любимого человека занимает не самую важную отметку на карте их жизненных приоритетов. Многие почему-то считают, что когда у них будет много денег, славы, удовлетворенного желания самореализации, то им будет легче построить крепкий любовный союз или создать семью. Безусловно, все подобные моменты — личное дело каждого. Однако не лучше бы совместить

приятное с полезным, сочетая некоторые вещи, нежели добиваться своего по частям? Мало кто вообще об этом задумывается. А стоило бы! Существует одна очень любопытная теория. Она гласит о том, что жизненная энергия процветания — это женская энергия. Бизнес будет успешен, когда в семье все хорошо, и наоборот. Потому в первую очередь парням необходимо налаживать личные взаимоотношения. Представительницам прекрасной половины человечества надлежит уважительно относиться к другим женщинам, мамам, бабушкам. Точно также (!) это касается и мужчин. «Сейчас не время», – так говорят. Все упирается в обстоятельства, занятость, учебу. Время всегда можно найти, было бы желание. В любом случае, если человек действительно любит, он всегда найдет драгоценные минуты, часы, дни для любимого или любимой. Реальное отношение к человеку не зависит ни от каких обстоя-

Читайте у наступному номері: Личность номера

Петро Мельничук: романтик та сім'янин

14

октябрь, 2012

тельств. Земля сойдет с орбиты, но он будет рядом. Настоящие семейные ценности создаются только вдвоем. Семья будет прочной, если еще с юности закалена нелегким жизненным опытом. То есть, она вместе пережила все радости и невзгоды. Накапливая опыт и развиваясь вместе как личности, молодые люди становятся ближе к истинным и гармоничным отношениям. Когда кто-то один совершенствуется, а другой отстает, то ему нужно срочно тянуться за своим партнером, иначе очень скоро люди станут друг другу неинтересны. Не бойтесь знакомиться, влюбляться, флиртовать, проявлять свои эмоции и переживания. Если чувства искренни, они — прекрасны. Будьте честны и правдивы. Даже если Вам не ответили взаимностью, не расстраивайтесь! Знайте, в отличие от других, Вы хотя бы попытались что-то изменить, чего-то добиться. Ваш цветочек любви раскрылся и сделал мир лучше… Скоро Вам обязательно повезет…

Личные финансы

Не упусти

Волшебных 100 гривен

В погоне за часовой стрелкой


Журнал "Личность"  

Перший номер всеукраїнського інтернет-журналу "Личность". Залишайте свої відгуки. Ваша думка важлива для нас

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you