Л и с и щ о с ь т а к в к р у т я т ь з т и м « Д з в і н к о м»...— Львівський дитячий журнал «Дзвінок» із 1894 р. мав готуватися до друку в Києві. Але галицькі народовські видавці — тут «лиси» — відступились від попередніх намірів, і переговори закінчилися безрезультатно. ї в «фейлетоні» с в о є м у занадто вже «розмах а в с я».— Леся Українка говорить про фейлетон О. Маковея . в першому номері «Зорі» за 1894 рік. 109. ДО О. С. МАКОВЕЯ. 28 січня 1894 р, Київ
Вперше надруковано у вид.: Сімович В. Листування Лесі Українки з И. Маковеєм, с. 32—34. Друкується за автографом (ф. 2, № 958). ...Я б а ж а ю В а м н е з м і н н о ї л а с к и н а ш о г о п а т р о н а А п о л л о . . . — У стародавніх греків Аполлон — всевідаючий бог, вісник волі богів, володів даром поезії, співу, музики. У Гомера Аполлон на бепкеті богів виступає в супроводі муз (у Лесі Українк и - «милих товаришок»). Аполлон — покровитель мистецтв і муз. . . . П о б а ч и т и В а ш у к н и ж к у . . . — Мова йде нро иідготовлювану в той час збірку «Поезії Осипа Маковея». Побачила світ на початку 1895 р. у Львові (на обкладинці дата — 1 8 9 4 ) . . . . « Д з в і н о к » н а т р и ч в е р т і с к л а д а в с я в у країн* с ь к и х т в о р і в...— тобто з творів письменників Наддніпрянської України. Ідеологи народовства твердили, що мова письменників із Наддніпрянщини буцімто незрозуміла галицькій дітворі. Леся Українка стверджує протилежну думку. «Л ис М и к и т а» — поема-казка І. Франка. Не ставте нас на одпу лінію з Рябошапк а м и . . . — у 1893 році в Києві з'явилася збірка графоманських віршів «Розбита бандура» крамаря Павла Тарасовича Рябошашш, відомого ще під псевдонімом «П. Сич». Гостро критичну рецепзію на неї подала «Зоря», 1894, № 24, с. 476—477» 110. ДО О. II. КОСАЧ (матері). 1 лютого 1894 р. Київ Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 29—30. Подається за автографом (ф. 2, № 157). С о л о в ц о в Микола Миколайович (справжнє прізвище — Федоров, 1857—1902) — російський актор, режисер і театральний діяч, організатор Київського російського драматичного театру (театр «Соловцов»). 111. ДО О. П. КОСАЧ (матері). З лютого 1894 р. Київ Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 127. Подається за автографом (ф. 2, № 157). Автограф пошкоджений: лист з правого боку в двох місцях надірваний. М е з е р — київський фотограф. Докладніших відомостей немає.
.482