Page 1

№35 (5127) ЧЕТВЕР, 21 ЛЮТОГО 2013 РОКУ

УКРАЇНА — РОСІЯ

     

  

У

Фото автора

чора у Севастополі відбулася зустріч міністрів оборони України та Російської Федерації. Павло Ле0 бедєв і Сергій Шойгу обговорили актуальні питання подальшого співробітництва між двома обо0 ронними відомствами, а також ак0 тивізацію спільних зусиль задля покращення соціально0економіч0 ного клімату в місті базування двох флотів. Під час двостороннього діало0 гу сторони обговорили взаємови0 гідні напрями співпраці, зокрема можливість перспективного спільного будівництва житла для військовослужбовців обох держав. Це б засвідчило турботу про за0 хисників Вітчизни, а для України збільшило б надходження податків до державної казни та кількість робочих місць. Іншим важливим аспектом пе0 реговорів стали питання, пов’язані з реалізацією інвестиційних проектів на землях, що орендує Чорно0 морський флот, але не використо0 вує за прямим призначенням. На0 приклад, деякі земельні ділянки, розташовані в центрі Севастополя. — Території, які не використо0 вуються російським флотом для потреб оборони, повинні реалізо0 вуватись на відкритих та прозорих для громади аукціонах. А голов0 ним є те, щоб на ці землі прийшли

У ГРОМАДСЬКІЙ ПРИЙМАЛЬНІ МІНОБОРОНИ УКРАЇНИ

   Д

ержава забезпечує соціальний за хист громадян України, які перебувають на військовій службі у Збройних Силах Украї ни та інших військових формуваннях, а та кож членів їхніх сімей. Про це йдеться в 17й статті Конституції України. Знову про це згадав під час чергово го прийому громадян з особистих питань, який проводив заступник Міністра оборо ни України Артуро Бабенко. Так, із 18 осіб, що записалися, 16 зверталися з проханням забезпечити їх квартирами для постійного проживання, службовим житлом або ж розслужбовити його; поно вити на квартирному обліку; відселити з гуртожитку... Задовольнити ці прохання заступник Міністра оборони України, звичайно, не в змозі. Бо ж не секрет, що на будівництво та придбання житла для безхатченків, яких, за словами Артуро Бабенка, нині налічується понад 45 тисяч, на жаль, виділяється недо статньо коштів. Тому замість квартир відвідувачі гро мадської приймальні отримують відповіді

EMAIL: N_ARMY@ARMY.KIEV.UA

на кшталт: «...У квартирній черзі попереду вас перебувають військовослужбовці, які мають рівнозначні пільги, тому надати вам постійне житло раніше, ніж їм, немає за конних підстав»; «...для забезпечення ва шої сім’ї квартирою необхідно провести конкурсні торги для закупівлі житла»; «змі нювати статус службового житла на житло для постійного проживання заборонено»... Щоправда, є й обнадійливі новини: 17 січня цього року Міністерство оборони України звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням виділити в 2013 році додатково кошти, також й для забезпечен ня житлом військовослужбовців, у сумі 300 мільйонів гривень. У разі позитивного рішення уряду, Міноборони зможе цього разу планувати закупівлю квартир. Окрім цього, за словами Артуро Ба бенка, нині розробляється алгоритм продажу надлишкового військового май на, вартість якого сягає приблизно 9 мі льярдів гривень. Ці кошти як резервні та кож можна буде використати для будів ництва житла. Володимир КАМЕНЕЦЬКИЙ, «Народна армія»

ефективні інвестори, — перекона0 ний Міністр оборони України. Стосовно взаємодії ВМС ЗС України і Чорноморського фло0 ту в питаннях бойової підготовки, Павло Лебедєв повідомив, що військові моряки і надалі проводи0 тимуть спільні навчання. Зокрема, поточного року відбудуться двосторонні військово0морські навчання «Фарватер миру02013». Під час перебування у Севасто0 полі керівники українського та ро0 сійського оборонних відомств обго0 ворили і питання спрощення систе0 ми пенсійного забезпечення війсь0 кових пенсіонерів Російської Феде0 рації, які проживають на території України. Нині в цьому напрямі є пев0 ні незручності для росіян, але їх, за словами Міністра оборони України Павла Лебедєва, обов’язково буде врегульовано на законодавчому рівні. Це також позитивно позна0 читься на економіці нашої країни. Після закінчення переговорів Павло Лебедєв та Сергій Шойгу поклали квіти до Меморіалу геро0 їчної оборони Севастополя в 1941–1942 роках. У межах візиту до Севастополя Міністр оборони України Павло Ле0 бедєв та супроводжуючі його особи відвідали флагман Військово0 Морських Сил Збройних Сил Украї0 ни фрегат «Гетьман Сагайдачний». Олексій ХРАМОВ, «Народна армія»

ОФІЦІЙНО

          У

рядом ухвалено рі шення про призначення академічної стипендії Кабі нету Міністрів студентам вищих навчальних закла дів на І семестр 2012/2013 навчального року. Це зроб лено з метою заохочення найбільш обдарованих сту дентів, а також для ство рення сприятливих умов для здобуття молоддю ви щої освіти. Відповідне розпоряд ження Кабінету Міністрів «Про призначення академіч ної стипендії Кабінету Мініс трів України студентам ви щих навчальних закладів» розробило Міністерство ос віти і науки, молоді та спор ту України.

Серед інших студентів українських вишів урядові академічні стипендії отри муватимуть і курсанти військових вищих навчаль них закладів: четверто курсник Харківського уні верситету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Ро ман Гунько, четвертокурс ниця Військового інституту телекомунікацій та інфор матизації Національного технічного університету України «Київський полі технічний інститут» Тетяна Копчу, п’ятикурсниця Війсь кового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка На талія Мартинова, третьо курсник Академії військо воморських сил імені П. С. Нахімова Олексій Мартюк,

четвертокурсник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагай дачного Олег Сульжук, а також п’ятикурсник Жито мирського військового ін ституту імені С. П. Корольо ва Національного авіацій ного університету Євген Шевченко. Ухвалення цього норма тивноправового акта сти мулюватиме найбільш обда ровану молодь до здобуття вищої освіти та сприятиме реалізації державної політи ки щодо підтримки молодих талантів. Водночас виплата стипендії здійснюватиметь ся в межах стипендіального фонду вищих навчальних закладів. Андрій БОНДАРЕНКО, «Народна армія»

HTTP://NA.MIL.GOV.UA


2 УРЯДОВІ ПРІОРИТЕТИ

%&$'$ "()  &) *$+, абінет Міністрів України ухвалив розпоряджен ня «Про затвердження Плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2013 рік». Реалізація положень документа забезпе чить підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС під час саміту Східного партнер ства, запланованого на 2829 листопада 2013 року, та створить передумови для її подальшої імплемен тації, підтримання безперервності роботи з реалізації євроінтеграційних завдань з урахуванням впро вадження внутрішніх соціальноекономічних реформ. Під час підготовки документа враховано підсум ки розширеної зустрічі Прем’єрміністра Миколи Азарова та членів Кабінету Міністрів з комісаром Європейського Союзу з питань розширення та полі тики сусідства Штефаном Фюле 7 лютого поточного року, а також результати відповідних робочих кон сультацій з Представництвом ЄС в Україні, які відбу лися 8 лютого. План погоджено 33 центральними органами виконавчої влади нашої держави. З метою забезпечення підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС документом передбачено активізацію роботи з інституціями та державами–членами ЄС, продовження проведення консультацій з ЄС щодо тимчасового застосування положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також завершення роботи з підготовки до підписання тексту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Планом також передбачено низку заходів щодо зовнішньої політики та політики безпеки. Це стосу ється подальшої участі України в операціях та місіях ЄС з підтримання миру і безпеки, продовження спів робітництва з європейськими оборонними інституція ми, продовження політичного діалогу Україна–ЄС з питань нерозповсюдження засобів масового знищен ня, контролю над озброєнням та експортного контро лю, а також боротьби з новими викликами та загро зами. Про це повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату Кабінету Міністрів України. Заплановано також проведення консультацій, переговорів різних рівнів, зустрічей з ек спертами. Значна увага приділятиметься інформуван ню населення про євроінтеграційний курс як один з пріоритетів внутрішньої і зовнішньої політики України. На постійній основі передбачено продовження діалогу з громадськими організаціями з питань державної по літики у сфері європейської інтеграції.

ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОС Т І

    

У

ЧЕТВЕР, 21 ЛЮТОГО 2013 РОКУ

АКЦЕНТИ ПРЕЗИДЕНТА

         !  "  #

К

П

резидент України Віктор Янукович дав доручення Кабі нету Міністрів прискорити вико нання та поліпшити стан реалі зації Програми економічних ре форм на 2010–2014 роки «За можне суспільство, конкурен тоспроможна економіка, ефек тивна держава». Він, зокрема, доручив Прем’єрміністру невідкладно прискорити внесення на роз гляд Верховної Ради законо проектів, підготовлених на ви конання Національного плану дій на 2012 рік щодо впро

вадження Програми економіч них реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конку рентоспроможна економіка, ефективна держава». Глава держави також до ручив уряду забезпечити у про екті змін до Державного бюд жету на 2013 рік першочергове фінансування видатків на вико нання Закону «Про екстрену медичну допомогу». Йдеться насамперед про підвищення рівня оплати праці медпраців ників системи екстреної медич ної допомоги, реалізацію друго го етапу національного проекту «Вчасна допомога» — утворен ня єдиних регіональних опера тивнодиспетчерських служб з використанням сучасних GPS технологій для зменшення часу прибуття бригад швидкої ме дичної допомоги до пацієнта та поступового оновлення авто парку центрів екстреної медич ної допомоги та медицини ка тастроф. У контексті внесення змін до Закону «Про Державний бюд

жет України на 2013 рік» Віктор Янукович також доручив забез печити реформування сфери на дання адміністративних послуг, зокрема, створення центрів на дання адміністративних послуг та забезпечення функціонуван ня Єдиного державного порталу адміністративних послуг. Про це інформує пресслужба Прези дента України. Водночас у дорученні Пре зидента України йдеться й про необхідність розроблення та внесення в установленому по рядку на розгляд парламенту законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосуван ня до суб’єктів господарювання заходів реагування у вигляді повного або часткового зупи нення виробництва (виготов лення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання по слуг) відповідно до постанови адміністративного суду. Кабінет Міністрів також має удосконалити систему на дання адміністративних послуг,

0(44) 489 50 07

пов’язаних із використанням автотранспортних засобів. Для цього, зокрема, уряд повинен забезпечити реалізацію пілот ного проекту зі створення в Ки єві центру Державної автомо більної інспекції Міністерства внутрішніх справ з надання по слуг, пов’язаних із використан ням автотранспортних засобів. Уряду необхідно вирішити питання щодо підключення всіх реєстраційноекзаменаційних підрозділів Державної автомо більної інспекції Міністерства внутрішніх справ до Єдиного державного реєстру виконав чих проваджень, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та щодо користування даними зазначених реєстрів на безоплатній основі. У дорученні Президента України йдеться про необхідність вжиття заходів для поліпшення матеріально технічного та кадрового забез печення реєстраційноекзаме наційних підрозділів Державної автомобільної інспекції Мініс терства внутрішніх справ.

ГРОМАДСЬКА РАДА ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

           У

Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України відбулося перше цього року засідання нового складу Гро мадської ради при Міністерстві оборони України. Водночас було проведено вибори нового голови цього консультативнодо радчого органу оборонного відомства, а також обговорено пропозиції щодо внесен ня змін до Положення про Громадську ра ду при Міністерстві оборони України тощо. — Нещодавно установчими зборами сформовано нову Громадську раду, до скла ду якої увійшли представники 75 громадсь ких організацій, що роблять вагомий внесок у розвиток громадського суспільства та активно працюють у сфері безпеки і оборони, — зазначив голова ініціативної групи з підго товки засідання Олександр Галуненко.

Обговоривши його виступ та членів ради, за результатами відкритого голосу вання головою Громадської ради при Мініс терстві оборони України переобрано гене ралмайора у відставці Юрія Михайленка. — Упродовж 35 років військової служби я обіймав високі керівні посади у двох армі ях і трьох військових округах. Але посаду го лови Громадської ради при Міністерстві обо рони України вважаю найвищою з усіх. Ду же вам дякую, — сказав після завершення процедури голосування Юрій Михайленко. Представники інститутів громадянсько го суспільства, які увійшли до складу Гро мадської ради, вирішили у 2013 році зосере дити свої основні зусилля на виконанні зав дань, поставлених Президентом України — Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України перед вітчизняним військом. Ідеться, зокрема, про проведення громадсь

кої експертизи проектів нормативноправо вих актів, які розробляються у Міністерстві оборони та Генеральному штабі ЗС України, ефективне використання методів громадсь кого контролю за процесами розподілу жит ла, санаторнокурортного та пенсійного за безпечення військовослужбовців, осіб, звільнених у запас або відставку, та членів їхніх сімей. У полі зору членів Громадської ради буде і військовопатріотичне виховання молоді та розв’язання соціальноекономіч них проблем військовослужбовців, ветера нів війни, військової служби та їхніх родин, інформування громадськості щодо виконан ня планів бойової підготовки, заходів рефор мування та розвитку ЗС України, змісту програм та пріоритетних напрямів діяльнос ті Міноборони тощо. Руслан ТАРАСОВ, «Народна армія»

РЕГІОН

КРУГЛИЙ СТІЛ

чора світова громадськість відзначала Всесвітній день соціальної справедливості. З нагоди цієї дати з ініціативи Державної служби у справах інвалідів та ве теранів України в Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України відбулося засідання круглого столу. У заході, присвяченому соціальному захисту ве теранів, взяли участь представники центральних орга нів виконавчої влади та громадських організацій. Якою має бути соціальна справедливість для гро мадян? Що необхідно робити для ефективної реаліза ції пільг та гарантій для ветеранів та літніх людей? Відповіді на ці та інші запитання намагалися відшука ти учасники форуму під час ретельного обговорення питань порядку денного та аналізу сучасної загальної системи соціальноекономічних прав ветеранів. Ветеранська громадськість порушувала перед представниками виконавчих органів влади гострі проб лемні питання про всебічний захист законних прав та інтересів пільгових категорій громадян. Зокрема, за безпечення житлом ветеранів війни та військовослуж бовців, звільнених у запас або відставку, дотримання законодавства у житловокомунальній сфері, надання медичної допомоги та санаторнокурортного оздоров лення, тлумачення новацій у пенсійному забезпеченні ветеранів війни та осіб, звільнених з військової служби. До речі, останнє питання планується окремо обговори ти найближчим часом під час чергового круглого столу. У доповідях та репліках учасників ішлося також про роль та місце Генеральної прокуратури України в контролі за реалізацією законних прав ветеранів, про громадський контроль за діяльністю виконавчих орга нів влади. Посадовці міністерств та відомств висвітлили чимало нагальних питань співпраці влади з громадсь кістю через громадські ради. Всі пропозиції та рекомендації представників громадських організацій, як зазначив голова Держав ної служби у справах інвалідів та ветеранів України Володимир Маслаков, протягом тижня буде доопра цьовано та викладено у відповідній резолюції. Юзеф ВЕНСКОВИЧ, «Народна армія»

ВІДДІЛ НОВИН

«НАРОДНА АРМІЯ»

     

      

У

столичному готелі «Ки їв» відбувся міжнародний круглий стіл «Реформи сек тору безпеки України: черго вий етап». Його учасники обгово рили процеси, що відбува ються у цій сфері, та суть проблем, пов’язаних з безпе кою країни. Адже існують різ ні погляди й оцінки стану та перспектив розвитку сектору безпеки України загалом та його окремих складових: оборонного сектору, струк тур внутрішньої безпеки та оборонної промисловості. Цей захід був організо ваний та проведений Цент ром Разумкова за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та Женевського центру демократичного кон тролю над Збройними Сила ми (DCAF). У ньому взяли участь представники Мініс терства оборони України, правоохоронних органів, Державної прикордонної служби України, незалежні експерти з питань національ

ної безпеки та оборони, ана літики та інші. — Сектор безпеки Укра їни постійно перебуває у ста ні трансформації. Офіційно визначені етапи його розвит ку та реформування є досить умовними, оскільки межі між етапами складно позначити чіткими орієнтирами досяг нутих цілей, — зазначив під час круглого столу співди ректор програм з питань зов нішньої політики та міжна родної безпеки Центру Ра зумкова Олексій Мельник. — Водночас є всі підстави гово рити про особливості того чи іншого періоду, головні фак тори, що відрізняють кожний з них. Існує також безпосе редній зв’язок між розвитком сектору безпеки та загальни ми соціальнополітичними процесами у країні, внутріш ньою та зовнішньою політи кою держави — незалежно від того, чи узгоджені між собою плани дій уряду в цих сферах. Також під час круглого столу відбулася дискусія що до оцінок та перспектив наці

ональної безпеки України. Зокрема, обговорювалися питання щодо системи управління сектором безпе ки, оборони, правоохоронних органів, спецслужб, демокра тичного цивільного контролю тощо. У межах заходу також відбулася презентація видан ня «Альманах сектору безпе ки України 2012». — До питань управління сектору безпеки України збе рігається великий інтерес аналітиків, державних служ бовців країн Західної та Схід ної Європи, — зазначив заcтупник директора DCAF Філіпп Флурі. — Поперше, презентований альманах об’єднав представників різ них інституцій і незалежних аналітиків заради роботи у спільному проекті. Подруге, він пропонує картину сьогод нішнього перехідного етапу. Потретє, альманах дає мож ливість виокремити різні складові — прогрес, стагна цію та регрес — у безперерв ному процесі трансформації. Вадим КОВАЛЬОВ, «Народна армія»

 ! " #$#

І

ваноФранківське обласне теле бачення «Галичина» підготувало до ефіру агітаційний відеоролик «Запро шуємо на військову службу за конт рактом». Протягом однієї хвилини громадянам України розповідається про умови прийняття на військову службу за контрактом, а також про те, в яких умовах воїни виконувати муть свій обов’язок. — Поява цього відеоролика є ціл ком логічним кроком, адже телебачення «Галичина» — це патріотичний канал, який відстоює інтереси державності України, — зазначила відповідальний випусковий редактор ОТБ «Галичина» Юлія Юзьків. — Завдяки тісній співпраці з військовими журналістами у нас нако пичилось чимало архівного відео з військових навчань тощо. Тому сцена рій писався легко та невимушено. Демонструється відеоролик тричі на день у так званий праймтайм. Журналісти телебачення «Галичина» вірять у те, що своєю роботою допо можуть у реорганізації Збройних Сил України, підвищенні їх професійності, а отже — і зміцненні обороноздат ності держави Україна. Тарас ГРЕНЬ, Івано!Франківськ


«НАРОДНА АРМІЯ»

     

ЧЕТВЕР, 21 ЛЮТОГО 2013 РОКУ

ПІДГОТОВКА ВОДІЇВ

ПОПОВНЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ АВІАТОРІВ

  !"  #$

       А

–А Фото автора

віатори 114ї Івано Франківської бригади тактич ної авіації прийняли до свого складу два учбовотренуваль ні літаки Л39, які ще назива ють «Альбатроси». — Ці літаки стануть у при годі в підготовці та ставленні на крило молодих пілотів, — розповів командир 114ї брига ди тактичної авіації полковник Сергій Голубцов. — Особливо тих, які з певних обставин не мають допуску до польотів на винищувачах. Вони дозволять нам збільшити кількість піло тіввинищувачів, значно за ощадять час та пальне. Крім цього, наявність та ких літаків у штаті бригади до зволить винищувачам відпра

цьовувати такі завдання, як по шук та перехоплення повітря них цілей, визначення їхньої класифікації, примушення до посадки порушників повітряно го кордону на безпечний аеродром тощо. На летовищі прибулі літа

ки зустрічав комбриг полков ник Сергій Голубцов, який особисто привітав керівника перельоту старшого штурма на бригади підполковника Сергія Ісакова з благополуч ним прибуттям. Після необхід них технічних процедур Л39

повноправно стануть у стрій і вже з наступного тижня бу дуть працювати на підвищен ня боєготовності бригади, яка охороняє західний повітряний кордон нашої Батьківщини. Тарас ГРЕНЬ, ІваноФранківськ

ФЛОТСЬКІ ТРАДИЦІЇ

     Ч

ергову річницю з дня спуску на воду протидиверсійного катера «Гола При стань» та підняття на ньому прапора Військовоморського флоту відзначили військовослужбовці дивізіону кораблів охорони та забезпечення Західної військо воморської бази ВійськовоМорських Сил Збройних Сил України. З нагоди свята екіпаж підняв на кате рі прапори розцвічування. Під час уро чистостей військовослужбовці ознайоми лися з історією цього корабля, а кращих

членів екіпажу протидиверсійного катера «Гола Пристань» під командуванням стар шого лейтенанта Олексія Мельника заохо чено наказом командира дивізіону. Зокре ма, було оголошено подяку головним старшинам військової служби за контрак том Олександру Жолтому і Миколі Шарі, старшим матросам військової служби за контрактом Ігорю Сочаліну та Олександру Довгунику тощо. — Сьогодні екіпаж «Голої Пристані» знаходиться в інтенсивному періоді та готу ється до проведення самооцінки і складан ня курсового завдання К1, — розповів після

завершення урочистого заходу командир дивізіону капітан 3го рангу Ігор Мартинен ко. — Відзначення Дня корабля — це не ли ше данина традиціям українських Військо воМорських Сил, а й прекрасна можли вість внести розмаїття у будні планової бой ової підготовки. Окрім командування, військових мо ряків з протидиверсійного катера зі свя том привітали колеги з інших кораблів, а також колектив дивізіону річкових кораб лів Західної ВМБ. Володимир ВІВАТ, Одеса

ЗА НОВИМИ СТАНДАРТАМИ

   

Фото Ярослава АВДІЄВСЬКОГО

Я

к відомо, одним з пріорите тів Програми економічних ре форм на 2010 — 2014 роки «За можне суспільство, конкурен тоспроможна економіка, ефек тивна держава» є покращення управління державними фінан сами для стабілізації державного бюджету. Для цього на третьому етапі реформи — до кінця 2014 року — потрібно запровадити в діяльність органів державного сектору економіки України внут рішній аудит згідно зі стандарта ми Європейського Союзу. У Міністерстві оборони України, як і в решті відомств, підрозділи внутрішнього аудиту створені лише 2012 року. До цього він в органах державного сектору не проводився. Тому виникла потреба у навчанні державних службовців, військо

3

вослужбовців та працівників Збройних Сил України новому виду діяльності. Для цього на базі Націо нального університету оборони України розпочато навчання другої групи фахівців з питань внутрішнього аудиту за міжна родними стандартами. До її складу увійшли представники Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, фінан сових органів Головного фінан совоекономічного управління Генерального Штабу Збройних Сил України, фінансовоеконо мічних управлінь Командуван ня Повітряних Сил, Військово Морських Сил, Сухопутних військ, а також представник фі нансовоекономічного управ ління Національного універси тету оборони України. Навчан ня проводитиметься в чотири етапи (за чотирма модулями),

по закінченні кожного з яких слухачі складатимуть іспит. Цей захід проводиться за рішенням Міністра оборони України за організаційної та фі нансової підтримки іноземних партнерів, зокрема, іноземного радника при Міністерстві оборо ни України від Великої Британії пані Жаклін Девіс, а також Мі ністерства оборони Великобри танії, міжнародного проекту «Розбудова доброчесності в оборонних інституціях, офісу зв’язку НАТО в Україні та Між народного проекту професійної підготовки цивільного персона лу сектору безпеки України, ке рівником якого є пані Керсті Келдер. Для проведення нав чання іноземними партнерами відібрано компанію HOCK Training, яка відома на світово му ринку як один з кращих по стачальників навчальних послуг

у цій сфері, має високу репута цію та багаторічний досвід під готовки внутрішніх аудиторів. Відкриваючи навчання, на чальник відділу фінансового аудиту використання бюджет них коштів Департаменту внут рішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України Марина Бариніна за значила, що слухачам курсу на дано унікальну можливість вив чити кращий світовий досвід у сфері внутрішнього аудиту. — Цей проект, покликаний запровадити діяльність з внут рішнього аудиту за міжнародни ми стандартами, наразі є єди ним в державі і поширюється лише на Міністерство оборони та Збройні Сили України, — роз повіла Марина Бариніна. — Внутрішні аудитори в усьому сві ті є носіями високих етичних цін ностей та успішно допомагають не лише у створенні надійних систем внутрішнього контролю, а й у вихованні доброчесності. Важко переоцінити їхню роль у зниженні та протидії корупції. Внутрішні аудитори завжди пе ребувають на лінії фронту, сти каючись з фактами недоброчес ної поведінки у сфері фінансів, бюджету, використання держав ного чи військового майна. Та найбільш важливо, що під час навчання слухачі набу дуть навички виявлення ознак корупційних діянь під час вико нання аудиторських завдань, ознайомляться з кращим світо вим досвідом, алгоритмами співпраці між підрозділами внутрішнього аудиту та підроз ділами з питань запобігання і протидії корупції. Роман ВУС, «Народна армія»

втомобільна складова у забезпеченні якості зв’язку — справа не остання. І це не вик ликає жодних сумнівів, — зазначив у розмові з нашим кореспондентом заступник начальника 179го Об’єднаного навчальнотренувального центру військ зв’язку з виховної роботи підпол ковник Юрій Кривоніс. — Адже свої функції зв’яз ківці здійснюють не тільки в стаціонарних підроз ділах та апаратних. Широкий спектр завдань, які стоять перед частинами зв’язку, передбачає й ін ші його види, які безпосередньо залежать від на явності та безаварійної експлуатації автомо більної та спеціальної техніки. Тому питання підготовки водійського складу в нашому закладі має таке ж важливе значення, як і навчання фа хівців зв’язку. Оціночні критерії при цьому залишаються за гальними: ґрунтовне знання матеріальної частини, достатній практичний досвід водіння та бездо ганне дотримання Правил безпеки дорожнього ру ху. Саме на цьому і був зроблений головний ак цент при організації та проведенні залікового 250кілометрового маршу для курсантів навчаль ного підрозділу молодого поповнення призову «Осінь2012», який відбувся цими днями. Він став завершальним акордом для допуску курсантів до самостійної експлуатації закріпленої за ними авто мобільної та спеціальної техніки. Курс навчання молодих водіїв тривав близько двох місяців. Добір та допідготовка здій снювались з урахуванням попереднього досвіду навчання та практичного стажу до моменту при зову на строкову службу. Брались до уваги фі зичний стан, моральноділові якості і, звісно, осо бисте бажання курсанта. Словом, увага до канди датів у цей навчальний підрозділ була дуже прис кіплива. Тим більше, що попит на висококласних водіїв завжди високий і у Збройних Силах, і в ци вільних підприємствах. А це є для молодої люди ни певною позитивною мотивацією сумлінної військової служби. Цьогорічний набір молодих водіїв з певних об’єктивних причин не став таким кількісним, як би того хотілось, але жодних умовностей та спро щень у допідготовці допущено не було. Теоретич ний курс органічно поєднувався з вивченням та обслуговуванням матеріальної частини, а кожен з трьох послідовних етапів завершували автомобіль ні марші у складі колони. Так, перший залік молоді водії склали упродовж 70кілометрового маршу. Другий етап завершив нічний 90кілометровий марш. А головний іспит кожен курсант навчально го підрозділу тримав під час подолання 250кіло метрової дистанції. Схема заходу, яка включала послідовний план підготовки автомобільної техніки, інструктаж осо бового складу, вивчення маршруту слідування та інші моменти, начебто така проста і звична, цього разу була скорегована складними погодними умо вами. Тобто на одного екзаменатора в курсантів побільшало. Рухаючись у колоні, курсанти не тільки ви конали вправи з водіння, а й відпрацювали еле менти інженерної підготовки, охорони та оборони техніки на марші і під час відпочинку, питання за хисту від зброї масового ураження, дії за ввідни ми. Під час зупинок було організоване гаряче хар чування, а також комплекс заходів моральнопси хологічного спрямування. Зокрема, водіїв ознайо мили з культурноісторичними пам’ятками Полтав щини та особливостями соціальноекономічного розвитку регіону. Загалом усі завдання маршу були виконані на «відмінно». Усі молоді воїни доклали максимум старань та зусиль, щоб стати справжніми майст рами своєї справи. Серед кращих командуванням відзначені солдати Олександр Соловей, Олек сандр Ганжа, Дмитро Кузнєцов та Євген Романюк. Щирих слів подяки також заслужили й їхні на ставники, усі, хто забезпечив високий рівень під готовки курсантів. Це начальник автомобільної служби частини майор Олександр Баганець, на чальник контрольнотехнічного пункту Олександр Бауер, старший інструктор з водіння прапорщик Олександр Розмаїтий, інструктори з водіння стар шина Віталій Сокол, солдат військової служби за контрактом Сергій Пупко та командир автотранс портного відділення молодший сержант військової служби за контрактом Олексій Іванець. Вони не просто фахівці своєї справи, а хороші методисти, які вміють передати свій досвід молоді. Тож є всі шанси на те, що нинішня молода зміна стане їхні ми гідними послідовниками. Володимир ЛАЗАРЄВ, Полтава

ВІДДІЛ СПЕЦІАЛЬНИХ КОРЕСПОНДЕНТІВ

0(44) 489 50 08


4

«НАРОДНА АРМІЯ»

    

ЧЕТВЕР, 21 ЛЮТОГО 2013 РОКУ

ВІЙСЬКОВА ОСВІТА

       Саме так уже «охрестили» у нашій державі Військо вий коледж сержантського складу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Про особливості навчання в цій установі, історія якої розпочалася 2010 року, розповів начальник коледжу полковник Костянтин СЮЛЄВ.

–М

и готуємо військових авіаторів ін женернотехнічного профілю для всіх видів на ших Збройних Сил, — говорить Костянтин Володимирович. — Абітурієнтів відбираємо з числа випускників шкіл або військовослужбов цівконтрактників. Для здобуття освітньоква ліфікаційного рівня «молодшого спеціаліста» їхнє навчання триває протягом 2,5 року. Після закінчення коледжу вони зможуть продовжити службу як авіаційні фахівці з експлуатації та об ладнання повітряних суден, а також — назем них засобів радіоелектронного забезпечення польотів. Інший важливий напрям діяльності ко леджу полягає в навчанні військовослужбов цівконтрактників, які прибули сюди з військ у сержантському званні. При цьому на момент вступу в них обов’язково повинен бути освіт ньокваліфікаційний рівень «молодший спеці аліст» чи вищий. Зокрема, контрактникиавіатори з ци вільними дипломами протягом шести місяців профільної підготовки в Харкові зможуть на бути середній рівень підготовки сержантів. Тобто документи про закінчення коледжу до зволять його випускникам у своїх авіаційних частинах обіймати посади включно до голов ного старшини батальйону. Звісно, що такі службові перспективи передбачають автори тет у колективі та відповідне підвищення гро шового забезпечення. — Зважаючи на авіаційну специфіку навчання курсантів, яким чином здійсню ється їхня фахова підготовка? — Інтеграція нашого вишу до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Коже дуба створює доволі вагомі можливості вико ристання бази видового навчального закладу. Потенціал університету становлять 52 доктори та 418 кандидатів наук, а також 2 лауреати Державних премій, 11 заслужених діячів науки і техніки України, 3 заслужені працівники на родної освіти України, 3 заслужені працівники освіти і вищої школи. Також важливо, що всі педагогічні праців ники університету та коледжу мають неабиякі навички з експлуатації відповідних зразків озб роєння та військової техніки. Свій безцінний досвід служби у військах вони спрямовують на підготовку майбутніх офіцерів та їхніх перших помічників у військах.

вих частинах та на авіаремонтних підприємствах. — Нині сержант у військах вже має бу ти справжнім лідером та професіоналом. Тож на яких принципах ґрунтується вихо вання основи нашого війська? — Нашим курсантам та слухачам викла дачі з першого ж дня навчання намагаються передати певний патріотичний настрій та ро мантику служби військового авіатора. На мій погляд, це й є першою «цеглинкою» у підготов ці професійного сержантського корпусу. Для цього ми їх забезпечуємо усім необхідним для служби та відпочинку. Поступово наші вихованці стають гідними почесного звання захисника Вітчизни. Чимало з них бере участь в олімпіадах, конкурсах зі

Варто сказати, що умови проживання та навчання курсантів коледжу постійно покращу ються. Так, нещодавно для курсантів коледжу облаштовано нове казармене приміщення з урахуванням усіх сучасних вимог щодо прожи вання та організації дозвілля, там передбачено навіть інформаційнопрезентаційний центр. Як на мене, така турбота офіцерів спону кає курсантів до кращого опанування навчаль ного матеріалу та забезпечує нормальний діа лог між викладачами та курсантами. Ось де кілька яскравих фактів. За результатами дер жавних атестацій випускників перших двох на Зазначу, що основною складовою підготов борів військового коледжу у 2011 та 2012 роках ки молодших командирів у нашому коледжі є Державна кваліфікаційна комісія визначила, що практичні заняття та аеродромна практика. переважна більшість випускників показала на Адже від рівня знань лежну теоретичну і практичну авіаційних інженерів та ДОВІДКА «НА» підготовку. Середні бали техніків залежить життя за складання комплексно пілотів. Так, спільно з Військовий коледж сержантськог о складу Харківського універси видовим вишем, на імені Івана Кожедуба створений тету Повітряних Сил го державного іспиту з 31 липня 2010 року в межах вико військовотехнічних і спе нання Концепції фондах якого утриму створення та розвитку професій ного сержантського і старшинсько ціальних дисциплін стано го складу Збройних ється коледж, з перших Сил України, затвердженої нака зом Міністра оборони України від 18.11.2008 № 567, вили тоді 4,4 та 4,8. днів його існування на відповідно до постанови Кабінет у Міністрів України від 13.05.20 09 року № 467 «Про Серед перших випуск лагоджено практичні заходи щодо подальшої оптиміза ції мережі вищих військових навч ників Військового коледжу альних закладів та заняття на навчально військових навчальних підрозді лів вищих навчальних закладів ». Також підставою для сержантського складу Хар му аеродромі. На цьо формування вишу став спільний наказ Міністерства оборони Укра ківського університету По їни та Міністерства му військовому об’єкті освіти і науки України від 21.09.20 09 року № 476/877 «Про додатков вітряних Сил імені Івана Ко і заходи щодо курсанти набудуть спе організації підготовки сержантс ького та старшинського складу за освітньо: жедуба — головний старши ціальні навички з ре кваліфікаційним рівнем «молодш ий спеціаліст» для Збройних Сил на Повітряних Сил Збройних України». монту та експлуатації Сил України старшина Рус військових літаків, озброєння і радіоелектронно лан Антонюк та чимало головних старшин авіацій го обладнання. У навчанні курсантів досить ак знання рідної мови, громадському та спортив ному житті університету. них підрозділів і з’єднань. Разом вони є найкра тивно задіюються й ангари 203ї навчально Приблизно четверту частину від загально щою живою рекламою спеціального навчання на авіаційної бригади, розташованої в Чугуєві. го обсягу дисциплін відведено на гуманітарний Слобожанщині, а своїми службовими успіхами Практична підготовка курсантів також блок. При цьому багато годин з основ лідерст примножують досягнення нашого коледжу. ведеться у спеціалізованих аудиторіях та ва та інших предметів проходить у формі прак Розмову вів Дмитро ГОРБУНОВ, навчальновиробничих майстернях. Дуже тичних занять. Адже наші випускники повинні Харків важливим етапом на шляху до вдосконален бути всебічно розвинуті. Фото автора ня навичок є стажування курсантів у військо

ЗАХИСНИК ВІТЧИЗНИ



   Щ

е з дитячих років Сергія Ма щенка приваблювала романтика військової служби. Він залюбки з од нолітками брав участь у воєнізова них іграх на кшталт «Зірниці», захоп лювався літературою та кінофільма ми на військову тематику, з цікавістю слухав розповіді батька про його службу в армії. На відміну від бага тьох юнаків, він під час проходження строкової служби тільки утвердився у своїх планах і вирішив стати про фесійним солдатом. Тепер військова служба для нього — головна справа життя. Виникає закономірне запи тання: а чи не таких солдатів потре бує наша армія? Мабуть, воно перед бачає ствердну відповідь. Сергій Мащенко родом з ма льовничого села Велика Білозерка Запорізької області. Він добре на вчався в школі, захоплювався фут болом, легкою атлетикою і дзюдо, неодноразово здобував перемоги на змаганнях районного масштабу. Вже студентом інституту відвідував

секцію з боксу, загартовував себе щоденними кросами, тренуваннями в спортивному містечку. Деякий час до армії працював на шахті. Коли Мащенка призвали на строкову службу до 1ї гвардійської окремої танкової бригади, що в Гон чарівському на Чернігівщині, на нього звернув увагу командир роти розвідників капітан Сергій Захаре вич. Хлопець вирізнявся серед реш ти вояків високим зростом, міцною статурою, кмітливістю і моторністю. Після проходження професійного відбору та складання заліків на ви тривалість і силу він був зарахова ний до розвідроти. Молодий солдат з натхненням розпочав службу в розвідувальному підрозділі, адже його батько — ко лишній розвідник, строкову службу проходив в Афганістані, неодноразо во брав участь у бойових діях. Був нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю «За відвагу». Прослуживши у бригаді 10 міся ців, Сергій здобув серед співслуж бовців і командирів авторитет надій

ного товариша, дисциплінованого й відповідального солдата. Тож коли в лютому минулого року на базі танко вої бригади було вирішено провести змагання на кращого розвідника се ред військовослужбовців розвіду вальних підрозділів 8го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, захищати честь брига ди довірили саме йому. Сергій не підвів командирів, до змагань готувався наполегливо, з на тхненням. Тому й результат не заба рився. Зпоміж 30 розвідників — учас ників змагання — старший механік водій 2го взводу розвідувальної роти 1ї окремої гвардійської танкової бри гади старший солдат строкової служ би Сергій Мащенко був визнаний кра щим. Він досяг найвищих результатів у стрільбі на влучність з пістолета і ав томата, розбиранні й складанні на час АК74, спорядженні магазина, вико нанні нормативів з загальнорозві дувальних предметів — військової топографії, фізичної і медичної під готовок тощо, виборов друге місце у подоланні «стежки розвідника».

ВІДДІЛ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬК ТА РЕФОРМУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ

0(44) 489 50 03

За підсумками цих змагань, які, слід сказати, були досить нелег ким випробуванням, старший сол дат Мащенко отримав від команди ра 8го армійського корпусу дві гра моти — за почесне перше місце і зразкову бойову підготовку. Ці гра моти і цінний подарунок — спаль ний мішок — Сергію особисто вру чив начальник розвідки корпусу під полковник Дмитро Горпенюк. А ко мандир бригади заохотив Сергія відпусткою на сім діб. Гостюючи в рідному селі, Сер гій розповів батькам, що служити в танковій бригаді йому дуже подоба ється, військова служба припала до душі, тож вирішив стати професій ним військовим. Рідні схвалили йо го рішення. Тож, повернувшись до частини, хлопець написав рапорт з прохан ням продовжити службу вже за кон трактом, пройшов військоволі карську комісію та з нетерпінням чекав рішення командування. Та, на жаль, цьому не судилося статися. З певних причин, незалежних від ко

мандування, Сергій після завер шення визначеного періоду військо вої служби був змушений звільни тися в запас. Та він не втрачав надії. Постій но підтримував зв’язок з команди ром розвідроти, тож за півроку че рез нього дізнався, що до частини набирають охочих служити за конт рактом. Сергій прибув до районно го військкомату, успішно пройшов належні медкомісії, швидко зібрав речі і ось він уже у засніженому Гончарівському, на КПП рідної бри гади. Далі все було, як кажуть, справою техніки. Восьмого грудня командир бригади із задоволенням підписав з Сергієм Мащенком та кий довгоочікуваний і бажаний для нього перший контракт. Мрія хлопця здійснилася, він до мігся свого — став професійним солдатом, розвідником. Попереду в Сергія нелегка, зате цікава й захоп лива військова служба, яка, я впев нений, йому до снаги. Олександр ПАРІЙ, Чернігів


«НАРОДНА АРМІЯ»

5

     

ЧЕТВЕР, 21 ЛЮТОГО 2013 РОКУ

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

Р

        з них — капітан запасу, старший виробничий майстер з ремонту авіаційних двигунів Анатолій Мор динський, якій тричі був у Афга ністані. Нещодавно Анатолій Антонович у «двадцять шос

Під час відпустки працівники заводу разом зі своїми сім’ями мо жуть відпочивати на оздоровчій ба зі в місті Іллічівськ. При цьому за пу тівки вони сплачують лише 10 від сотків від їхньої загальної вартості.

Шановні друзі та кол 23 лютого — свято муж еги! ніх і сильних духом люд нелегку ратну працю. ей, що обрали справо Це свято на знак глиб ю свого життя око ї вдячності воїнам усіх героїзм, свободу і нез поколінь за мужність і алежність нашої Батьків щини. Пам’ятаємо, яким важ ким випробуванням Вітчизняна війна. Пер для авіаційного заводу едислокований багато стала Велика разів, завод часто&густ ремонтував літаки І&16 о в польових умовах , МіГ&3, ЛАГГ&3, Як&9, Ла&5, Іл &10... Лише за було повернуто 546 літаків, відремонтован роки війни до строю о 1135 двигунів! Саме у повоєнні рок и за активної участі наших ветеранів та війс відновлювалася, а под екуди і створювалася ькових авіаторів з нуля потужна виробн підприємства, на якій ича база і сьогодні маємо мож ливість виконувати чис вітчизняних та іноземн лен их замовників. ні замовлення Шановні ветерани! Нем ожливо переоцінити ви щедро передавал ваші знання та практи и і передаєте своїм мол чний досвід, які одшим колегам. Цьо подякувати вам — наш го святкового дня хоч им героям, за самовід у дану працю, за сумлінн нелегких та відповід альних обов’язків. Сам е виконання своїх е ваші вмілі, «золоті» сьогодні значний обс руки виконують і яг робіт з ремонту літа ків на нашому підприє та найщиріші слова мстві. Низький уклін вдячності вам! Останнім часом на наш е підп риє мст во прийшло чимало мол адже Одеський авіаційн оді. І це не випадково ий завод продовжує , працювати, шукає нов можливості для розвит і замовлення і ку. І це додає оптимі зму. Приємно відзнач пишаються тим, що ити, що наші новачк стали часткою дружнь и ого колективу і роблят швидше стати кваліф ь все для того, щоб ікованими спеціаліста ми. Отже, шановні авіатор и! Щи ро вітаю вас із святом міцного здоров’я, род захисників Вітчизни, инного благополуччя бажаю , успіхів у житті та роб оті! Хай вам щастить! генеральний директ З повагою ор Одеського авіацій ного заводу Віталій ЮХАЧОВ

За свою понад столітню історію Державне підприємство «Одеський авіаційний завод» зазнавало, висловлюючись профільною термінологією, як яскравих злетів, так і не" безпечних піке, з яких йому вдавалося ви" ходити завдяки професійному колективу та прагматичному керівництву.

Н

а думку генерального дирек тора підприємства Віталія Юхачо ва, особлива гордість заводу — йо го колектив, у якому почесне місце займають ветерани, представники трудових династій, носії кращих традицій та передового досвіду. — Від мене як від керівника, звичайно, значною мірою зале жать пошук нових можливостей розвитку підприємства, а також втілення в життя перспективних проектів. Але без висококваліфі кованих фахівців, яких у нас пра цює близько тисячі, Одеський авіаційний завод не мав би тих здобутків, про які ми можемо сьо годні з гордістю говорити, — конс татує Віталій Володимирович. У цьому йому допомагають за ступники і керівники відділів. Зок рема, Ольга Березинська, Воло димир Стойчук, Павло Куліков, Іван Ніневський, Микола Недел ко, Олег Долженков, Олександр Федоренко та інші. Днями колектив заводу провів на заслужений відпочинок ветера на Великої Вітчизняної війни пол ковника у відставці Василя Ямско ва, якому виповнилося 92 роки. Ва силь Андрійович є, без перебіль шення, легендарною людиною, ад же відпрацював він, по суті, два трудових життя. Перше розпочало ся в далекому травні 1941 року, ко ли після дострокового закінчення Московського військового учили ща зв’язку розпочав службу в міс течку Тульчин, що на Вінниччині. На початку Великої Вітчизняної вій ни Василь був серед тих, хто захи

щав Київ, Черкаси, стримував на ступ гітлерівців на Донбас. Пізніше воював на Карельському фронті, визволяв Варшаву, Прибалтику, брав участь у Берлінській операції. Згодом молодший лейтенант Василь Ямсков став досвідченим фахівцемавіатором. Тому по за кінченні війни йому запропонували після навчання на відповідних кур сах продовжити службу. Значна частина офіцерської служби Васи ля Андрійовича пов’язана з Одесь ким військовим округом, куди піс ля закінчення Військовоповітряної інженерної академії імені М. Є. Жу ковського він повернувся для про довження служби в авіачастинах. На Одеському авіаремонтно му заводі він почав працювати в 1971 році після звільнення в запас зі штабу 5ї повітряної армії. Фахів цю, в активі якого були грунтовні знання авіаційної техніки та бага торічний досвід її експлуатації, тут були особливо раді. Правду кажуть, що історія складається з долей окремих лю дей. І це добре усвідомлюєш у му зеї авіації Одеського авіаційного заводу. Тут чимало стендів присвя чено кращим працівникам підпри ємства, кавалерам ордена «Артур Анатра». Серед них — начальник цеху з ремонту двигунів Олександр Федоренко, старший експерт Пет ро Матіїк, старший контрольний майстер Олександр Гострик, слю сар цеху Ігор Гридюшко, головний технолог заводу Віра Гірич тощо. — Серед наших працівників чимало тих, хто віддав заводу по над півстоліття, — розповідає ди ректор музею авіації Анатолій Шев ченко. — Це, наприклад, Анатолій

Тимофійович Сівак, Яків Йосипо вич Петраш. Невдовзі їхні лави по повнять Гридюшко, Тимченко, Ні невський тощо. 74річний Яків Петраш пред ставник трудової династії. Адже на підприємстві ще у 1914 році працю вав його батько Йосип Іванович, пізніше — з 50х років минулого століття — брат Микола Йосипо вич. Сам Яків Йосипович тут пра цює вже понад 50 років. А загаль ний робітничий стаж цієї родини на підприємстві становить 99 років! Безпосередньо Яків Йосипович пройшов усі ланки професійного зростання: був учнем слюсаря, слюсарем, контрольним майстром, виробничим майстром, а нині пра цює в пожежній охороні заводу. — На заводі створені унікальні умови для працівників, — розпові дає Яків Петраш. — У переважній більшості ми можемо безкоштовно обідати. Також на підприємстві вип лачують грошову допомогу на оздоровлення. Гордиться підприємством й інший представник трудової ди настії слюсармеханік 5го розря ду, багаторазовий переможець заводських змагань, кавалер ор дена Трудової Слави III ступеня Володимир Русавський. На заводі він працює з 1964 року. Опанував спеціальність слюсарямеханіка, а в період з 1978го по 1988 рік очо лював бригаду з ремонту кисне вого обладнання. — Мій батько, Тихон Якович, працював тут з 1946го по 1986 рік. Він був спочатку водієм, а згодом і начальником гаража. Тут також 20 років працювала і моя сестра Люд мила — електромеханіком. А нині працюють мої двоюрідні брати, — пригадує Володимир Тихонович. Цікавлюся в мого співрозмов ника, в чому таємниця довголіття та працездатності заводчан? — Серед нас чимало ентузіас тів своєї справи, — говорить він. — Але головне — потрібно любити свою роботу, досконало вивчити всі її нюанси. Серед працівників заводу чи мало учасників бойових дій. Один

тий раз» відзначив свій другий день народження. 1 лютого 1987 року, під час третього відряджен ня до Афганістану, техніка війсь ковотранспортного літака Ан26 відділяли від смерті кілька санти метрів. Під час перевірки несення служби караульних, що охороня ли авіатехніку, в нього вистрілив снайпер, але куля лише збила з його голови шапку. — Якщо відверто, то про це не хочеться навіть згадувати, — каже він. — Я працюю на авіаційному за воді вже 13й рік і дуже вдячний всім спеціалістам та робітникам це ху ремонту авіадвигунів. Вони прийняли мене до свого колективу та багато чого навчили... Словом, добре помітно, що про людей на заводі дбають. На со ціальний пакет щорічно виділяєть ся 2,5 млн гривень. Зокрема, 600 тисяч гривень спрямовується на лі кування працівників. — За домовленістю з деякими медичними закладами і аптеками ми оплачуємо нашим працівникам лікування. При цьому всі наші пра цівники мають медичне страхуван ня, — розповідає голова профспіл ки ДП «Одеський авіаційний за вод» Володимир Тищенко.

— Наприклад, два тижні відпочинку нашим працівни кам коштують 200 гривень, тоді як повна вартість путівки близько 2000 гривень. Загалом щоліта від нашого підприємства на цій базі відпочиває понад 700 людей. Якщо нашому працівникові за станом здоров’я краще пройти реабілітацію у спеціалізованих санаторіях, то ми теж оплачуємо йому лікування, — додає Володимир Тищенко. Для працівників Одеського аві аційного заводу передбачені щоріч ні премії. Якщо людина пропрацю вала на заводі рік — вона отримує 500 гривень, три роки — 2000 гри вень, п’ять років — 3000 гривень то що. А за 50 років роботи виділяєть ся премія розміром 15000 гривень. На підприємстві постійно дбають про підвищення заробіт ної платні, особливо тим праців никам, професії яких є ключови ми для заводу. — В міру можливостей нама гаємося підтримувати усіх членів колективу, — підсумував голова профспілки ДП «Одеський авіацій ний завод» Володимир Тищенко. Євген ТИЩУК, «Народна армія» Фото автора

ВІДДІЛ ЕКОНОМІКИ, КОНВЕРСІЇ ТА РЕКЛАМИ

0(44) 489 50 03


6

«НАРОДНА АРМІЯ»



ЧЕТВЕР, 21 ЛЮТОГО 2013 РОКУ

СЬОГОДНІ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

ДО ДЖЕРЕЛ

      У    !

Кожна мова — це продукт розумової діяльності багатьох поколінь народу. Чим вище підноситься суспільство, тим досконалішою стає його мова. І чим багатша мова, тим краще вона обслуговує суспільство й кожну лю дину зокрема. Немає кращих і гірших, вищих і нижчих мов, пише професор Іван Ющук у своїй книжці «Мово наша українська».

А

ле є мова рідного народу, яку не може замінити жодна ін ша. Мова рідного народу і най величніша, і найсвятіша. А той, хто зневажає її й цурається, об крадає і себе, і свій народ. — Слова вмирають, блякнуть. Їх багато. І раптом чуєш зла то слово. Злато! Аж хочеться скупатися у тім Отецькім слові, слові золотім!.. Чи слово тільки виросло з любові? Світися, правдо, в батьків ському слові, — писав поет Роман Лубківський. Рідна та мова, яка вироб лена рідним народом на його споконвічній землі і пристосо вана саме до його умов існу вання, до його способу думан ня, навіть якщо за її основу ко лись було взято чужу мову. Во на є рідною не тільки для всьо го народу, а й для кожного ок ремого індивіда, що належить до цього народу, незалежно від того, з якою мовою йому дове лося зіткнутися при появі на світ. Рідна мова — це мова предків і землі, а не мова, при внесена ззовні. «Тобто — зов сім очевидно, що рідна мова — то не так та мова, якою індиві дові з різних причин випало в житті спілкуватися (було б просто аморальним вирішува ти питання суто егоїстично), і навіть далеко на завжди мова мамина (бо скільки ж тих мам, повторюю, відбилося од свого слова та і чад своїх скалічило!) як саме родова мова кожної лю дини, мова її роду, принаймні

кількох найближчих до кожної людини поколінь», — писав у своїй книжці «Захочеш — і бу деш» відомий публіцист світлої пам’яті Анатолій Погрібний. Мова не тільки засіб спіл кування, а й потужний інстру мент мислення та пізнання сві ту. Якщо спілкуватися можна з однаковим успіхом будьякою мовою, аби тільки володіти нею, то мислення й пізнання світу, а отже, й інтелектуаль ний розвиток найефективніше здійснюється за допомогою рідної мови. Рідна мова сприяє якнайповнішому виявленню творчих можливостей людини. Тарас Шевченко, який більшу частину свого життя, починаю чи з п’ятнадцяти років, провів у російськомовному середовищі, досяг найвищої майстерності у творах, писаних саме українсь кою мовою, і тим збагатив скарбницю не тільки українсь кої, а й світової культури і, от же, здобув собі славу не тільки в Україні, а й у цілому світі. Во лодимир Сосюра, і не тільки він в Україні, починав писати вірші російською мовою, але видат ним поетом став тільки тоді, ко ли перейшов на мову рідного народу. Звичайно, бувають і винятки, як Микола Гоголь, але в геніального М. Гоголя синтак сис і склад мови та мислення, і характер світобачення повніс тю українські, тільки слова ро сійські, та й то не завжди. Українська мова близька до російської, тож українцеві легко зрозуміти й вивчити ро сійську мову, так і кожному, хто володіє російською мовою, лег ко зрозуміти й вивчити укра їнську, акцентує мовознавець Іван Ющук, і якість їхніх знань не постраждає, як нічого не

ВІДДІЛ ВІЙСЬКОВОЇ ІСТОРІЇ, КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ

втратили від того, що навча лись українською мовою, ні славетний Сергій Корольов, ні менш славетний уродженець Нижнього Новгорода Микола Боголюбов. І в тому, щоб вив чити українську мову, нема ні чого принизливого: славетний Володимир Вернадський до сконало вивчив її у 55 років. Літературно правильні в ці лому слова, вислови, якими ко ристуємося, не завжди забез печують нормативність нашого мовлення. Щоб порозумітися, мало знати окремі слова, треба вміти поєднувати їх, правильно відтворювати сказане на пись мі. У дотриманні літературних норм, зазначається в довіднику «Культура української мови», є чимало труднощів, які нерідко призводять до помилок. Остан ні особливо помітні в мові засо бів масової інформації, а також в усному мовленні. З цього при воду хочу дати декілька пояс нень. Наприклад, у газетній пуб лікації неправильно вжито дієс лово «діставатися» в такому значенні: «Диски з українськи ми програмами стають рідкіс тю, не діставшись ще до при лавків магазинів». Характери зуючи цим словом неживий предмет, автор хотів образно висловити свою думку, застосо вуючи до дисків ознаки живої істоти. Але образність не досяг ла в цьому випадку бажаного естетичного ефекту. Натомість треба було б сказати: «Диски стають рідкістю, навіть не по трапивши на прилавки магази нів». Дієслово «діставатися» («дістатися») в значенні «доби ратися до певного місця, до пев ного часу» вживається насам перед стосовно істот, людей: «дістатися до хати», «дістатися до дому». Слова «присвячувати», «приурочувати» зближуються в значенні «пов’язувати одну по дію з іншою, один факт, явище з іншим». Через таке зближення іноді плутають форми іменників, залежних від цих дієслів. Слід мати на увазі, що дієслово «присвячувати» керує без прийменниковим давальним відмінком іменників. Наприклад: «Відкриття музею присвячене 100річчю від дня народження поета». Дієслово «приурочува ти» керує родовим відмінком з

0(44) 489 50 13

прийменником до. Наприклад: «Франківці приурочили до пер шого дня фестивалю відкриття театрального сезону». Синоніми «зміст», «зна чення», «смисл» об’єднують поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогоне будь». Найпоширенішим щодо цього і стилістично нейтраль ним є слово «зміст»: «зміст життя», «зміст поведінки», «зміст повідомлення», «зміст поняття». Як термін уживається у словосполученні «зміст і фор ма» (у мистецтві). Терміном виступає також іменник «зна чення»: «значення слова», «значення терміна», «лексичне значення», «граматичне зна чення слова». Слово «смисл» у розумінні внутрішньої основи, суті чогонебудь використову ється рідко й фактично нале жить до розмовної форми. Отже, замість таких сполук, як «смисл слова», «смисл твор чості» треба вживати «значен ня слова», але «зміст речення», «зміст творчості». Поняття «розумна основа, мета, призначення чогоне будь» так само передається словом «зміст»: «зміст буття». Отже, «зміст», з одного боку, це «те, про що йдеться, розпо відається; те, що описується, зображується» («зміст опові дання», «зміст картини»), а з другого — це найважливіша ідея, основа, сутність чогось. Слово «смисл» часто ви користовують неправомірно в значенні «розум», «глузд», на приклад: «тверезий смисл», «здоровий смисл». Норматив ним у цьому разі є тільки сло восполучення: «тверезий ро зум», «здоровий глузд». За мість поширених ненорматив них висловів «у смислі того», «є смисл», «немає смислу» треба вживати: «у розумінні то го», «в якому розумінні», «що до того», «є рація», «є сенс», «немає рації», «немає сенсу». Неприпустимо говорити або писати: «висхідною точ кою» треба вважати станови ще, яке склалося» (за вихідну точку треба вважати станови ще, яке склалося»), «вище то вариство» («вищий світ»), «ітого» («разом»), «прейску рант цін» («прейскурант (цін ник)»), «взяти пробу крові» («провести забір крові»), «лік відація причин» («усунення причин»), «вища міра покаран ня», («найвища міра покаран ня»), «не робили ніяких пред ставлень» («не робили жодних подань»), «взяв себе в руки» («опанував себе (отямився)»), «вибачати сина» («вибачати синові»), «більш відвертими є» («відвертіші»), «погляд у неї був якийсь віддалений» («по гляд у неї був якийсь відсутній (відчужений, байдужий), «вис туп прем’єраміністра» («про мова прем’єрміністра»), «вис ловлено претензії телерадіо компаніям» (висловлено пре тензії до телерадіокомпаній»). Марія ВОЛОЩАК, Київ

чені називають українську мову однією з найдавніших та найдосконаліших мов світу. Відомий український мовознавець Іван Ющук підкреслює наявність спільних рис українсь кої з архаїчною латиною (VІІІІ ст. до н.е.). Учений Юрій Мосенкіс здійснив етимологіч ний аналіз лексики перших трьох строф по еми «Причинна» Тараса Шевченка. Було з’ясовано, що половина слів цього тексту має індоєвропейське походження, третина — праслов’янське. Корені кількох слів (гора, мі сяць, той тощо) давніші за індоєвропейську мову. Лінгвістичні дослідження українських історичних пісень і дум свідчать, що їх лекси ка також сягає здебільшого праслов’янської та праіндоєвропейської епох. Польський ученийлінгвіст Михайло Кра суський у праці «Прадавність української мо ви» (1880) відзначав: «Займаючись тривалий час порівнянням арійських мов, я прийшов до переконання, що українська мова не тільки старіша всіх слов’янських, не виключаючи й так званої старослов’янської, а й санскритсь кої, грецької, латинської та інших арійських». Видатний російський мовознавець ака демік М.Я. Марр тривалий час досліджував проблеми походження мов, міфології, пере дісторії культури народів Причорномор’я. Він дійшов висновку, що окремі особливості ук раїнської мови характеризують її «щаблем розвитку більш архаїчним, ніж інші індоєвро пейські мови». Московський дослідник Геннадій Грине вич стверджує, що йому вдалося розшифру вати етруське та критське лінійне письмо А, застосувавши як ключ праслов’янські тексти. На подібність етруської і праслов’янської мов указували російські вчені ХІХ століття О. Чертков, Є. Классен, Ф. Воланський. Згідно з останніми науковими даними, праслов’янська мова сформувалася на спіль ній слов’янській прабатьківщині, яка охоплюва ла північнозахідну частину сучасної України між Прип’яттю та Карпатами. Як встановлено вченими, розселення предків слов’ян з цієї те риторії відбулося в VVІІ ст. н.е. Від українсько го генетичного дерева з часом відділилися три відгалуження — білоруський, псковоновго родський та російський етноси. Наймолодшим із них є російський: його ядро почало форму ватися з другої половини ХІІ століття. У 1975 р. американський дослідник Джон Стойко дешифрував древній манускрипт, ві домий під назвою «Рукопис Войнича». Мова, якою було написано цей рукопис і яка впро довж століть не піддавалася дешифруванню, виявилася давньою українською. Стойко від ніс книгу до пам’яток української язичницької культури античної доби і датував відображені в ній події VІІVІ до н.е. У книзі «Мага Віра» Лев Силенко наво дить свідчення багатьох учених світу (Л. Вул лі, Дж. Гавкс, Г. Біббі, А. Діамонт, Р. Дж. Лат гем, Г.Дж. Мюллер, М. Маюмдар), що нази вають територію сучасної України прабать ківщиною індоєвропейців, на якій сформува лася мова індоєвропейської спільноти, що пізніше дала початок мовам сучасних наро дів Європи, Індії, Ірану. З огляду на це стає цілком зрозумілою гідна подиву єдність нашої мови на всій ве личезній території розселення українців. Дослідники вказують, що діалектні відмінно сті в українській мові не є суттєвими, як, на приклад, у німецькій чи китайській, де вони унеможливлюють спілкування представників різних регіонів однієї країни. Підтвердженням древності української мови є той факт, що, попри тисячолітнє відокремлення Закарпаття від Київської Русі (з початку ХІ ст. воно по трапило під владу угорських королів), мова закарпатців, їхні звичаї і пісні залишилися українськими, хоча й зазнали значних впли вів від сусідніх народів. Українська мова становить величезну цін ність для світової спільноти, бо зберігає в собі багато архаїчних рис, джерела яких сягають найдавніших мовних епох, часу виникнення людської мови як такої. Підготувала Зоряна НАГІРНЯК, «Народна армія»


«НАРОДНА АРМІЯ»

7

    

ЧЕТВЕР, 21 ЛЮТОГО 2013 РОКУ

ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ

АДРЕСИ ДОСВІДУ

! "#$ ! %&!'   #!!!()*+  !,!'---. В

осени 1967 року відчинив свої двері Котовський автомотоклуб ДТСААФ 2го розряду. На початку 70х він був реорганізований у техніч ну школу оборонного товариства, в якій тисячі юнаків здобули спеціаль ності водія транспортних засобів кате горій «А», «В», «С», «Д», «Е» і сьогод ні працюють в різних сферах українсь кої економіки. Після того, як цей навчальний заклад очолив Сергій Дупак, тут с талося чимало позитивних змін: збу довано новий навчальний корпус, облаштовано сучасний автодром, в навчальних аудиторіях і лабораторі ях зроблено капітальний ремонт, суттєво оновлено автомобільний парк. Завдяки Сергію Анатолійовичу та його колегам створено філію школи у селі Фрунзівка. Як відомо, нині не бракує нав чальних закладів, які готують воді їв, і на Одещині також. Утім, Ко товська технічна школа є цілком конкурентоспроможною, тому має стабільні прибутки. Зароблене ке рівництво вкладає насамперед в оновлення навчальноматеріальної бази, придбання нових автомобілів, що, звісно, не може не позначатись на професійному рівні випускників установи. Окрім водіїв, тут готують також електрогазозварників, слюсарівелек триків з ремонту електроустаткуван ня, операторів комп’ютерного набору, штукатурів, машиністів екскаватора одноківшового і навіть перукарівмо дельєрів. Усі ці спеціальності користу ються неабияким попитом на ринку праці Одеської області. На забувають у цьому навчально му закладі й про військовопатріотич не виховання юнаків, активно пропа гується здоровий спосіб життя. Котовська технічна школа неод норазово нагороджувалась грамота ми та почесними знаками Товариства сприяння обороні України. За словами Сергія Дупака, тут працюють не просто фахівці вищого ґатунку, а люди, які всім серцем вболі вають за доручену справу. Це, зокре ма, О. Токаренко, Д. Кізімова, В. Ча шуріна, О. Дереш, В. Бурлака, М. Са довський та багато інших їхніх колег.

У цьому переконані у НовоградВолинській автомобільній школі ТСО України і роблять для цього все належне.

У

липні 1959 року згідно з наказом голови ДТСААФ СРСР на базі філії Житомирського спортивнотехнічного клубу, розташованого у НовоградВолинському, було створено автомото клуб оборонного товариства. Який на початку 1975 року був реорганізований в автошколу. — Наша школа має кілька пріоритетних на прямків роботи, — розповідає її директор Вален тин Вращук. — Проте головним є підготовка воді їв усіх категорій. Наші випускники працюють як у державному секторі економіки, так і в приватному. Тут чудова матеріальнотехнічна база, зок рема, 3 кабінети з вивчення правил дорожнього руху, 6 класів, де слухачі опановують двигуни ав томобілів різних класів, 4 лабораторії будови і технічного обслуговування транспортних засобів. До послуг тих, хто тут навчається, школа має добре обладнану світлицю, методичний кабінет. Навчання проводиться з широким викорис танням комп’ютерної та мультимедійної техніки, тренажерів автомобілів. — Чим приваблюєте людей? — запитую Ва лентина Вращука. — Адже конкуренція в цій справі чимала. — Так, на теренах Житомирщини вистачає структур, які допомагають отримати водійські посвідчення, — відповідає він. — Ми вважаємо, що найкраща наша реклама — це якість нав чального процесу. Якщо людина, навчаючись у нас, особисто переконалася в цьому, то своїми враженнями вона обов’язково поділиться зі свої ми товаришами, знайомими. І таке «безпровідне радіо» обов’язково спрацює. В цьому ми неодно разово переконувались, зважаючи на ту кількість поліщуків, які приходять до нас «за правами». За словами Валентина Володимировича — конкретні справи. Так, протягом останніх 6 років тут придбано 23 одиниці різноманітної автомо більної техніки. Сьогодні автопарк школи станов лять майже 40 автомобілів та мотоциклів. До ре чі, вік легковиків не перевищує 6 років, що неаби як впливає на конкурентоспроможність школи. Є тут і власний автодром, площа якого становить майже 70 тисяч квадратних метрів. З 2011 року навчання водіїв проводиться за

новими програмами. Про його ефективність красномовно свідчить той факт, що, незважаючи на зменшення годин теоретичних занять, понад 80 відсотків випускників складають екзамени у ДАІ з першого разу. До речі, НовоградВолинсь ка автомобільна школа однією з перших на Жи томирщині і в ТСО України пройшла державну акредитацію в управлінні ДАІ, отримавши право на одночасну підготовку водіїв транспортних за собів різних категорій у кількості 345 осіб. Це є одним з найвищих показників серед таких закла дів Житомирської області. В автошколі працюють справжні професіо нали своєї справи. Наприклад, трудовий стаж викладача Василя Сусловця становить понад 50 років, він працює практично з дня її заснування. Старший майстер виробничого навчання Аксентій Хомеча, майстри виробничого навчання водінню Анатолій Опанасик, Леонід Нечипорук, Анатолій Орещук та інші їхні колеги до своїх обов’язків ставляться досить сумлінно. — Ми добре усвідомлюємо, що наші випуск ники сядуть за кермо автомобілів, — говорить Аксентій Федорович. — А автомобіль, погодьте ся, є засобом підвищеної небезпеки і за невміло го керування може стати засобом вбивства чи каліцтва людей. — Підвалини безпеки на дорогах заклада ються саме в автомобільних школах та інших навчальних закладах, що здійснюють підготовку водіїв, — погоджується зі своїм товаришем Ана толій Орещук. — Якщо людина сумлінно навча ється азам керування автівкою, а правила до

ЗАХОПЛЕННЯ

Щ

одо виникнення мотоболу існує кілька версій. Найпоширеніша — він зародився у французькому місті Діжоні в 20х роках минулого століття. Правда, не так давно деякі дослідники почали стверджувати, що його історичною батьківщиною є Великобританія. Втім важливіше, як він розвивався в Україні. Перше знайомство з цією видо вищною грою на теренах СРСР від булося в 1937 році, коли студенти Московського інституту фізкульту ри, дізнавшись з преси про цю но винку, вирішили й собі поганяти м’яча на мотоциклах. А в 60ті роки, коли Європу просто охопив мотобольний бум, цей вид спорту, хоч і вважався буржуазним, почав все ж розви

рожнього руху знає, як табличку множення, то, як правило, рідко коли скоює дорожньотранспортні пригоди. Принаймні, вона не порушує правила вуличного руху свідомо. Іншим важливим напрямком у діяльності школи є військовопатріотичне виховання моло ді. Тут у переддень свята Перемоги у Великій Вітчизняній війні проводяться військовоспортив ні заходи, до яких залучаються як слухачі, так і учні місцевих шкіл, військовики місцевого гарні зону. Вони змагаються у бігу на різні дистанції, підтягуванні на поперечині, у метанні гранати, стрільбі тощо. Двічі на рік — з нагоди Дня Збройних Сил України та Дня захисника Вітчизни — вихованці школи беруть участь у районних та міських зма ганнях зі стрільби з пневматичної гвинтівки. Пере можці виступають на змаганнях, які проводяться Житомирською обласною організацією оборонно го товариства. Останнім часом їх учасників побіль шало, що є свідченням підвищення інтересу моло ді до спортивних заходів, під егідою ТСО України. Вже традиційними стали і автомобільні про біги по місцях, де в роки минулої війни точилися жорстокі бої і де поховані десятки тисяч ра дянських воїнів. — Молодь має пам’ятати своє минуле, подвиг наших дідів і батьків, — переконаний Валентин Вращук. — Бо, як свідчить історія, безпам’ятство є причиною багатьох бід і трагедій для народів. На знімку: директор НовоградВолинської автомобільної школи ТСОУ Валентин Вращук з колегами по автошколі.

         ватись і в Радянському Союзі. Ось як згадує ті часи Володи мир Даниляк, який віддав йому де сятки років життя, також і на тре нерській ниві: «За радянських часів мотобол був не просто популярним, його нав’язували. Він просто затьмарив футбол, а підтвердженням цього бу ло те, що трансляції коментував Ми кола Озеров». Якщо ж говорити про Україну, то до розвитку цього виду спорту причетні представники оборонного товариства. Найбільш популярним він ствав у Донецькій, Дніпропет ровській, Рівненській, Одеській, Хмельницькій та Львівській облас тях. Мотобольна команда «Вим пел», що представляла Полтавщи ну, Поділля, Буковину, Крим і Хер сонську область 15 разів поспіль

виборювала першість на Всесоюз них чемпіонатах!.. Василь Коростель — людина, яка всім серцем полюбила цей вид спорту і його всіляко пропагувала в Україні. Відомий мотогонщик наро дився 1935 року. Юнацькі роки Ва силя припали саме на той час, коли мотобол ставав популярним і в нас. Тож і Василь Коростель зацікавив ся ним. Був одним з організаторів мотобольних клубів у Дубровиці та інших містах Рівненської області, а також у Львові та Волгограді. Нещодавно у Володимирецько му районі, що на Рівненщині, відбув ся міжнародний турнір з мотоболу, присвячений пам’яті Василя Корос теля. Його учасниками стали мото больні клуби «Лунінець» (Республі ка Білорусь), «Нива» (село Вишняки Полтавської області) та «Поділля» (м. Кам’янецьПодільський). Головна мета змагань — вша нування пам’яті Василя Йосиповича, який багато зробив для розвитку цього виду спорту, а також налагод ження спортивних контактів зі спорт сменами з інших областей України і

країн близького зарубіжжя. Ініціатором цього міжнародного турніру став ветеран володимирець кого мотоболу, тренермеханік ле гендарного мотобольного клубу «Ситал» Василь Блищик. Ідею підт римав голова Рівненської обласної організації ТСО України Сергій Ко шин. А організаторами виступили Рівненська обласна, Володимирець ка районна організації оборонного товариства, Рівненський обласний осередок мотоциклетного спорту України, Володимирецька автошко ла ТСО України, Володимирецькі районна держадміністрація та се лищна рада, а також редакція газе ти «Володимирецький вісник». Напередодні турніру в місті Дубровиця відбувся показовий тре нувальний товариський матч між ко мандами «Поділля» (Кам’янецьПо дільський, Україна) та «Лунінець» (м. Лунінець, Республіка Білорусь), перемогли в якому білоруси. Церемонія відкриття турніру по чалася парадним проїздом байкерів

та мотоболістів вулицями Володи мирця, а також виступами спорт сменівпарашутистів Рівненського авіаційноспортивного клубу ТСО України, які особливо привернули увагу глядачів, приземлившись точ но в центр поля з прапорами Украї ни, Республіки Білорусь та Товарис тва сприяння обороні України. Змагання були надзвичайно ви довищними, всі команди показали неабияку майстерність, однак у ре зультаті запеклої боротьби перемог ла команда «Лунінець» (Республіка Білорусь), яка й повезла додому Ку бок Василя Коростеля. Але переможених тут не було. Навкруги панувала атмосфера дружби, взаєморозуміння, піднесе ного настрою. Без нагород не зали шилася жодна команда. Всі учасни ки отримали пам’ятні вимпели, подя ки, грамоти та кубки від голови Рів ненської обласної організації ТСО України Сергія Кошина, Володими рецької районної державної адмініс трації, подарунки від спонсорів.

Матеріали сторінки підготував Сергій ЗЯТЬЄВ, «Народна армія»

ВІДДІЛ НОВИН

0(44) 489 50 07


8

«НАРОДНА АРМІЯ»

   

ЧЕТВЕР, 21 ЛЮТОГО 2013 РОКУ

ВИХОВУЄМО ПАТРІОТІВ

         Д

  ! "##$

сандрійською загальноосвітньою школоюін тернатом триває третій рік поспіль, — розпові дає заступник командира військової частини з виховної роботи майор Олександр Голубєв. — Ми робимо усе, аби залучити молодь до спів праці та зацікавити їх військовою тематикою. Важливо, що до нашої роботи і служби є інте рес у так званих «кризових» підлітків. Адже Олександрійська школаінтернат — це заклад для дітей повністю або частково позбавлених

батьківської опіки. Наше завдання не тільки ознайомити їх із нашою зброєю, технікою та солдатським побутом. Але й допомогти буду вати плани на майбутнє життя. Невдовзі їм доведеться залишити інтернатські стіни. Тому ми сподіваємось, що більшість з них зробить свій вибір на користь служби у Збройних Си лах України. Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ, Львів

Фото автора

кою та науковою спадщиною. Але до надбань сивої давнини жителі регіону з великим натх ненням долучають і традиції сьо годення, які визначають та підк

реслюють особливості саме Пол тави як духовної колиски укра їнської нації. Вже шостий рік поспіль у цьому мальовничому куточку України відбулося свято сала, яке, за словами його огранізато рів, одразу ж припало до смаку полтавцям та стало традиційним. Відкриваючи захід, який зібрав на театральній площі понад тися чу жителів міста та його гостей, голова міської ради Олександр Мамай відзначив: «...Нинішнє свято насамперед є доказом по ваги та вдячності за невтомну працю трударям, завдяки яким полтавське сало, як і галушки, стало, без перебільшення, сим волом міста, його візитівкою. Із давніх часів і до сьогоднішнього дня українці шанують цей корис ний, поживний та смачний про дукт, без якого важко собі уяви ти наш харчовий раціон. Тому полтавське сало відоме не тільки в Україні, а й далеко за її межа ми. І недарма ми сьогодні свят

ПРОГНОЗ ПОГОДИ ВІД ВІЙСЬКОВИХ МЕТЕОРОЛОГІВ По Україні на 22 лютого: хмарна погода, на сході з проясненнями. Часом сніг, мокрий сніг (в південній частині невеликий дощ), в окремих районах налипання мокрого снігу, ожеледь, лише на сході без істотних опадів. Вночі та вранці місцями туман. На дорогах, крім Криму, ожеледиця. Вітер південно$східний, східний, 5$10 м/с, місцями пориви до 15 м/с. Температура повітря вночі $1...$6°С, на північному сході місцями до $9°С, в південній частині $3...+2°С; вдень $3...+2°С, в південній частині +1...+6°С. По Києву та області: хмарна погода. Часом сніг, мокрий сніг. Вночі та вранці місцями туман. На дорогах ожеледиця. Вітер південно$східний, східний, 5$10 м/с, вдень поривчастий. Температура повітря у Києві вночі $2...$4°С, вдень близько 0°С; по області вночі $1...$6°С, вдень $3...+2°С.

ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

1784 Відповідно до указу Катерини ІІ порт і фортецю Ахтіар у Криму перейменували на Севастополь.

1816 У Петербурзі засновано першу таємну організацію декабристів «Союз порятунку».

1906

Засуджено до страти керівника повстання у Севастополі лейтенанта Петра Шмідта.

ЗАСНОВНИК – МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ Рeєстраційне свідоцтво КВ № 2026 від 25.06.1996 р. Передплатний індекс – 60975 (68424)

Газета надрукована у друкарні ТОВ «Мега–Поліграф» (вул. Марка Вовчка, 12/14). Наклад 12602 Ціна вроздріб – договірна

куємо також ще й день народ ження музею сала, експозицію якого становитимуть, як сучасні досягнення сільгоспвиробників, так і історія розвитку тварин ництва у регіоні...» Яскраву культурнорозва жальну програму присутнім по дарували творчі колективи міського Будинку культури та дитячої школи мистецтв. Усі ба жаючі могли взяти участь у те матичних конкурсах та віктори нах, а також скуштувати смач ного полтавського сала, ну і, звісно ж, придбати його у кра щих виробників, які представи ли свою продукцію за доступни ми цінами — від 15 до 30 гри вень за кілограм. Але черги за салом аж ніяк не засмутили полтавців, вони лише з усміш кою згадували колишні часи за стою та дефіцит, віддаючи на лежне якості нашого українсь кого національного продукту. Володимир ЛАЗАРЄВ, Полтава

НЕ СЛУЖБОЮ ЄДИНОЮ

 

К

ращі курсанти Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного взяли участь у балі святого Валентина, який відбувся у львівському Будинку вчених. Честь представляти військовий навчальний заклад на свя ті надано курсантам Олексію Алєксєйченко, Денису Демидко, Миколі Лойко, Олександру Мовчану та Микиті Романченку. Майбутні офіцери показали досить високий рівень хо реографії, а курсант Денис Демидко навіть став перемож цем одного з конкурсів, за що отримав приз від організато рів заходу. За його словами, він вперше побував на такому дійстві. Дуже приємно, що курсанти Академії сухопутних військ були учасниками балу, адже будьякий офіцер повинен бути вправ ним у всьому, включаючи танці. Перемога в одному з конкур сів стала для самого переможця та його партнерки приємною несподіванкою. Андрій ПІДЛІСНИЙ, Львів

Головний редактор Володимир ВИРВА Відділ передплати: тел.: 0(44) 489 50 12

Н

апередодні Дня захисника Вітчиз ни у 58му Будинку офіцерів відбулась зустріч членів громадської організацій «Клуб генералів Львівщини» з військо вослужбовцями місцевого гарнізону та учнівською молоддю міста. Одинадцять генералів прийшли на своєрідний урок мужності аби поділити ся спогадами про Велику Вітчизняну та війну в Афганістані, розповісти про свій життєвий шлях і службу в армії. Зокрема, учасник Великої Вітчизня ної війни генералмайор юстиції у від ставці Герой Радянського Союзу Іван Каліберда розповів про свою участь у Сталінградській битві, окреслив загаль ний характер бойових дій у період 1942–1943 років. Доповнили спогади свого товариша голова «Клубу генера лів Львівщини» генералмайор у від ставці Микола Данильченко та генерал майор у відставці Анатолій Левченко. Своєю чергою генераллейтенант у відставці Леонід Тімін розповів присутнім про війну в Афганістані, свою участь у бойових діях на території цієї країни, зус тріч з головою Революційної ради Демо кратичної Республіки Афганістан Бабра ком Кармалем та іншими високопоса довцями. А на завершення виступу пре зентував свою книжку «Афганістан — в серці моєму». Тему виконання інтерна ціонального обов’язку в Афганістані по рушив і генералмайор у відставці Анато лій Христич, на долю якого випала служ ба у цій країні. Він як колишній началь ник штабу об’єднання акцентував увагу на забезпеченні бойових дій при прове денні різних операцій. Своїми спогадами про службу в ар мії поділилися й інші учасники заходу. До речі, дехто з них прийшов зі своїми дружинами, які теж дещо розповіли про перепитії служби своїх чоловіків і їхні «мандрівки» гарнізонами. Як підкреслив начальник 58го Бу динку офіцерів Віталій Провозін, гро мадська організація «Клуб генералів Львівщини» є надзвичайно активною частиною суспільства і громади міста Львова. Його члени регулярно прово дять зустрічі з допризовною молоддю і військовослужбовцями гарнізону, завж ди ідуть на контакт і проявляють інтерес до живого спілкування з теперішнім по колінням захисників Батьківщини. Віталій СТЕЧИШИН, «Народна армія»

МИТЬ РОЗРЯДКИ — Ні, гроші не приносять щастя. Багаті люди теж бувають нещасні. — Це правда. Але ж наскільки приємніше плакати в лімузині, ніж в трамваї!..

Наступний номер газети «Народна армія» вийде у суботу, 23 лютого 2013 року

Адреса редакції: вул. Мельникова, 24, м. Київ, МСП, 04655 email:n_army@army.kiev.ua http://na.mil.gov.ua

Черговий по номеру — Сергій ВОРОНКОВ Провідний літературний співробітник — Валентина ОСАДЧА

Зам. № 28254

Вибачаться за гріх час прийшов, Пам’ять палить роки мої. Стала мама снитися знов і знов Не сама, лиш Світло її.

ЗВ’ЯЗОК ПОКОЛІНЬ

%&&&'( ")  !$ * +#, $!) !(, $-

П

Аве Марія

Бо це ж ти мене народила, Що могла, то в житті дала. Ти для мене — Вітчизна мила. Не можу сказати — була.

СМАЧНО І ЦІКАВО

олтавщина завжди слави лась своєю багатою історичною, військовою, культурномистець

Едуард АКУЛІН

Мені на це Світло молиться. Поки шлях в очах не стемнів. Мамо, ім’я твоє святиться Хай віднині й до скону днів.

Фото автора

нями у межах проведення занять із дис ципліни «Захист Вітчизни» до 233го загально військового полігона, що поблизу Рівного, заві тали вихованці Олександрійської загальноосвіт ньої школиінтернату І — ІІІ ступенів. У супроводі заступника командира війсь кової частини з виховної роботи майора Олександра Голубєва учні 11 класів ознайо милися з організацією побуту та служби військовослужбовців у польових умовах. Зок рема, вони побували у розташуваннях підроз ділів військової частини, відвідали солдатсь кий клуб, посмакували обідом у їдальні. А у парку бойових машин оглянули зразки бойо вої техніки. — Зацікавленість і захоплення хлопців бойовою технікою цілком зрозумілі, — гово рить заступник начальника полігона з озбро єння майор Олександр Волощук. — Адже в повсякденному житті вони такого не побачать. Хіба що у комп’ютерних іграх. Тому наше зав дання — стимулювати їх інтерес до техніки. Адже серед цих школярів, можливо, є майбут ні солдати професійного українського війська. Згодом на військовому стрільбищі 233го загальновійськового полігона під керівницт вом військовослужбовців учні вивчили будову АК74. А після вони практично виконали нор матив з розбирання та складання автомата. — Співпраця військового полігону з Олек

НА ПОЕТИЧНІЙ ХВИЛІ

Рр

 Реклама редакції (подається безкоштовно)

Р

 Реклама платна

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Редакція може не поділяти погляди автора. При передруку матеріалів посилання на «Народну армію» обов’язкове.

Народна Армія  

Газета про життєдіяльність Збройних Сил України