Page 6

Збирати восени каштани, Коли надворі догоряє Жовтневий день і промінь сяє На вогкім листі крізь тумани. Розшиті золотом жупани Дубів, і відлітають зграї В далеку путь, і сповиває Журбою душу. Осінь. Тьмяно. Та раптом розлетяться хмари — І синь прозора і неждана… Так вириваються із брану! Так нищать строгі часу чари! І Все, немов у мить останню, Запрагне бунту починання.

Profile for Роман Сухоцкий

Натхнення два крила  

Натхнення два крила  

Profile for 694317