Issuu on Google+

twitter.com/lvivskagazeta

f

facebook.com/lvivskagazeta

www. gazeta.lviv.ua 08-09 ТЕМА

15 СПОРТ

Замахи на політиків: спосіб залякування чи технологічний хід?

Мирон Маркевич проти ліміту на футбольних легіонерів

1 вересня 2011 року 35 (632)

з новосіллям l Олександра Баландюх

С

тільки людей, скільки було минулого вівторка на відкритті нової школи, в селі збирається лише на великі свята. На урочистості прийшли не лише школярі, їхні батьки, бабусі й дідусі, керівництво району й області, а просто односельчани. Люди відпрошувалися з роботи, щоб потрапити на дійство, навіть якщо цьогоріч їхні діти чи

Читай своє!

Рекомендована ціна — 1.50 грн.

коло

онуки ще не навчатимуться в цій школі — порадіти за чужих. Бо умови, які нині створено для навчання в цій сільській школі, є не у всіх міських. Особливо тішилися селяни, які знали, якою ця школа була і якою стала. Відмінність разюча. Не вірилося, що в час кризи такого можна домогтися, але мрії таки збуваються. З першого погляду помітно, що директор школи — жінка.

l 06 ЛЬВІВЩИНА

РОЗМОВА З ANTONI SOLE, ІСПАНСЬКИМ КІНОПРОДЮСЕРОМ І РЕЖИСЕРОМ

ати справу з л дськими «его»

П

редставник Каталонії Antoni Sole в рідній Іспанії — людина відома. Заснувавши 1988 року разом

із Jaume Sole компанію Sole Goldstern Media, яку використовували як майданчик для контенту кліпів і фільмів, він зумів зробити її лідером відеовиробництва в Барселоні. А

партнери

згодом — перетворити на ABS Film Company із представництвами в Монреалі, Латинській Америці, Белграді, Лондоні, а від минулого року й в Україні. Нині ця компанія успішно знімає фільми, презентуючи їх на престижних кінофестивалях світу, а сам Antoni Sole фігурує в мас-медіа як кінопродюсер, сценарист і режисер кліпів відомих виконавців (як-от, Шакіри). Відвідавши нещодавно Львів, він викроїв час і для «Газети».

Хочу бути

начальником! Кадровий скандал із дипломом колишнього освітянського керівника Львова не перший за час каденції чинного міського голови

l 11 КУЛЬТУРА

l 03 ЛЬВІВЩИНА вітання

Шановні вчителі! Дорогі учні! Золота осінь розпочинає свій відлік із чудового, світлого та рідного для кожного з нас свята — Дня знань! Цей день приносить теплі спогади та найкращі почуття, пов’язані з дитинством, адже ця подія — перша сходинка в доросле життя. Отож вітаємо всіх зі святом і бажаємо міцного здоров’я, гарного настрою, натхнення й успіхів! Нехай усе у Вас складається якнайкраще: в навчанні, роботі та повсякденному житті, а добрі зерна науки зростуть урожаєм мудрості.

Із повагою Богдан і Ярослав Дубневичі

«Львівську газету» розповсюджують на бортах таких авіакомпаній:

Львівські авіаЛінії LVIV AIRLINES

Із 1 вересня новий сезон з оновленою «Львівською газетою»! Відтепер теледодаток у зміненому форматі

Читай своє!


02 АКТУАЛЬНО

1 вересня 2011 року 35 (632)

ензин стане

е доро

им

Учасники ринку не прогнозують різкого зростання цін на АЗС наступного місяця, а також не відкидають дефіциту палива у зв’язку з поновленням із 1 вересня 2011 року дії підвищених ставок акцизного збору на нафтопродукти і можливим введенням мит на імпортне паливо. Згідно з опитуванням учасників ринку, що його провела «Консалтингова група А-95», поновлення дії акцизу автоматично підвищить вартість дизельного палива до 9,75-10,00 грн. за літр, бензину марки А-95 — до 10,65-11,00 грн. за літр, інформує «Дзеркало тижня». У разі запровадження мит цей ціновий діапазон збільшиться ще на гривню за літр.

Чистка на митниці

У

l Ірина Гамрищак

понеділок, 29 серпня, було звільнено 39-х працівників Львівської митниці, а 16-х понижено у спеціальному званні. Звільнені обіймали посади старших інспекторів, головних інспекторів і старших змін, а керівників трьох пунктів пропуску переведено на посади на інші митниці. Причина радикальних кадрових кроків — плямування звання митника. Рішення про звільнення було ухвалено 29 серпня під час колегії Державної митної служби України. Воно ґрунтується на результатах комплексної перевірки, яку львівські митники провели ще в березні спільно з польськими колегами, розповів на прес-конференції начальник Львівської

точка зору

l Юлія Кулеба

Д

вадцята річниця незалежності мала б стати великим святом, а запам’яталася як тривожний день, у який Київ нагадував місто в облозі ворога. Від самого ранку центральні київські вулиці та площі почали огороджувати металевими конструкціями. Найбільше скупчення автобусів із міліцією і вояків внутрішніх військ у повному об мундируванні було помітно навколо парку Т. Шевченка. О 10.00 там мав покладати квіти Віктор Янукович, а вже о 07.00 туди нікого не пускали, машини завертали за кілька кварталів звідти. Після від’їзду президента в парку почала збиратися опозиція — представники 12 партій, які після арешту Юлії Тимошенко об’єдналися в Комітет опору диктатурі. Майоріли прапори «Фронту змін», «Батьківщини», «Свободи», «Громадянської позиції» та інших. Після завершення мітингу люди почали шикуватися в колони, адже напередодні київська влада заявила: опозиції дозволено мирно пройти вулицею Володимирською, але заборонено заходити на Михайлівську та Софійську площі, бо там відбувати-

митниці Микола Харкавий. Під час колегії розглядали кілька питань, зокрема про стан організації митного контролю та оформлення на Львівській митниці, впровадження електронного декларування товарів, намагалися вирішити проблему черг, а також розбудови пунктів пропуску. Боротьба з контрабандою та порушенням митних правил була окремим питанням. Звільнених митників звинувачують у тому, що

на територію України ввозили товари без належного оподаткування. При цьому, за інформацією митних органів Польщі, під час експорту з ЄС ще й відбувалася процедура відшкодування ПДВ. А львівські митники давали на це «добро», пропускаючи автомобілі та фури як порожні або ж із вантажем у такому обсязі, який не підлягає оподаткуванню. Іще один нюанс — «зелений коридор», що передбачає відсутність товарів, які підлягають оподаткуванню. Ним мають право переміщуватися лише легкові автомобілі, які в такому випадку не сплачують єдиний збір. Львівські митники пропускали через коридор вантажні, які, крім мита, економили ще й на платежі, який справляється в пунктах пропуску. Усі зібрані матеріали передано до право-

іслясмак віле

муться провладні заходи. Очолили ходу лідери 12 опозиційних партій, попереду несли великий синьо-жовтий прапор. Однак опозиція не встигла пройти навіть один квартал по Володимирській — дорогу їй перегородили міліціонери. Перший кордон патрульних правоохоронців демонстранти прорвали. Однак далі на них чекали закриті щитами й касками щільні ряди спецпідрозділів міліції та внутрішніх військ. Володимирську оперативно перекрили автозаки й автобуси. Навіть якби демонстранти прорвали озброєний кордон, пройти десятитисячний натовп не зміг би. У перших рядах почалася штовханина.

«Головним для нас було не допустити провокацій, будь-якою ціною запобігти побиттю людей, — розповідає Арсеній Яценюк, лідер «Фронту змін», який стримував радикально налаштованих опозиціонерів. — Влада запланувала у святий день, День незалежності, ганебний сценарій — показати всьому світу, що опозиція в Україні вважає людей гарматним м’ясом. Вона вивела звезені з усієї України підрозділи «Беркуту» та внутрішніх військ проти громадян, які здійснювали мирну ходу. Але ми не допустили кровопролиття. Це ж треба так боятися свого народу, щоб будувати барикади з автозаків проти беззбройних людей!»

охоронних органів, які вирішуватимуть, чи є в діях звільнених митників ознаки службових злочинів. «Позиція керівництва Митної служби щодо протидії корупції залишається твердою та принциповою. Ми неодноразово наголошували, що пріоритетом для Держмитслужби є наповнення бюджету, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та забезпечення ефективного правоохоронного напряму, зокрема боротьби з корупцією. Однак не всі працівники митниці зробили правильні висновки. Поки це триватиме, звільнення траплятимуться надалі. Ті, хто заплямував звання митника, ні дня не залишаться на державній службі в митних органах», — запевнив М. Харкавий.

Якби провокація влади вдалася, вивести учасників акції на подальші протести було б дуже складно, говорять у «Фронті змін». Утім це не означає, що опозиція склала руки. 24 серпня влада чітко показала свої плани: народ і громадська думка для неї нічого не значать. І цим вона тільки прискорює своє падіння. У «Фронті змін» вважають, що головним завданням опозиції є підготовка до виборів. Їх результатом має стати формування демократичної більшості в парламенті. Це — шлях повернути в Україні баланс влади, яка нині зосереджена в однієї людини — президента. Передусім треба згуртуватися опозиції в парламенті, щоб не допустити ухвалення Партією регіонів та її приплічниками нового закону про вибори до Верховної Ради. За словами Арсенія Яценюка, цей документ є «переписуванням виборчого закону для формування конституційної більшості під провладну партію». Якщо ж «Регіони» таки протягнуть новий закон через парламент, опозиція повинна координувати свої зусилля під час виборчих перегонів — передусім у мажоритарних округах, а також для захисту гол��сів своїх виборців.

ДУМКИ ВГОЛОС

идіть поки молоді о в старості стоятимете l Олександра Баландюх

Щ

одня добираюся на роботу «маршрутками», інколи двома. Оскільки їду і вранці, і ввечері в години пік, то розраховувати на сидячі місця годі. Та я вже до цього, здається, звикла. Але днями в переповненому маршрутному таксі виникла ситуація, над якою роздумую вже декілька днів. На одній із зупинок у салон зайшла літня жінка, в якої очевидно були проблеми з ногами: важко піднімалася східцями, ледь не впала, коли водій різко рушив із місця. Всі крісла були зайняті, здебільшого сиділа молодь. Одні слухали музику через плеєр, інші розмовляли мобільним. Склалося враження, що ніхто цієї пані й не помітив. Отож я попросила юнака років 19-20 уступити їй місце. Попросила ввічливо, спокійно, але інші жінки, які поверталися з роботи з важкими сумками й також хотіли б присісти, сприйняли мої слова як сигнал до дій. Вони висловили вголос усе, що думають про нинішню молодь. Молодий чоловік, до якого звернулася, декілька хвилин слухав їхні промови, а тоді заявив: «Я нікому нічого не винен. Я так само, як і кожен із вас, заплатив за проїзд 2 грн. І в тому, що прийшов раніше і сів на вільне місце, не має моєї провини. А уступити його комусь чи ні, вирішуватиму сам, ніхто з вас не має права мені вказувати». Він таки уступив місце літній жінці, але вона відмовилася присісти. «Сиди, синку, поки молодий, бо коли станеш старий, то стоятимеш», — сказала у відповідь. Але, на щастя, на наступній зупинці одна з пасажирок висіла і з’явилося вільне місце. Типова, банальна ситуація, але вона не дає мені спокою. Літня пані зі сльозами на очах і розчервонілий, переповнений емоціями юнак і досі стоять перед очима. Певною мірою хлопець мав рацію: він дійсно нікому з пасажирів нічого не винен. Однак де манери хорошого виховання, чоловічої гідності врешті-решт. Їх цього не вчать чи в наш скажений вік погоні за гроши-

ма правила хорошого тону вважають другорядними і не потрібними? Адже таку ситуацію в транспорті спостерігаємо щодня. Причому пасажири, яким 40-50 років, зриваються з місць, тількино бачать, що в «маршрутку» заходить старша людина, вагітна жінка чи маленька дитина. А молодь (і доволі часто студенти «вишів», тобто освічені, розумні особи) сидить. І при цьому почуваються комфортно, нітрохи не ніяковіють. Щоправда, так поводяться не всі юнаки та дівчата, та інший тип поведінки радше виняток, аніж правило. Але чому? Знайомий психолог, з яким поділилася думками, сказав: «А що ти хочеш, свідомість молодого покоління формує зовнішній світ. Нині ситуація різко змінилася. Країна застрягла на якомусь базарі, де кожен сам за себе. Прагматичність суспільства, батьків, дорослих однозначно накладає відбиток на сучасну молодь. У нас усе вирішують гроші. Молодь часто копіює стиль поведінки, яку бачить навколо. Можеш назвати приклади, коли у Верховній Раді хтось із депутатів у чомусь уступив іншому народному обранцю? Там усі питання вирішують за допомогою або кулака, або грошей. А проаналізуй, які зарубіжні фільми показують? Здебільшого ті, в яких індивідуалізм виведено в ранг абсолюту: я — найкращий, мені — все, а те, що довкола, мене хвилює найменше». Багато в чому погоджуюся з міркуваннями знайомого, бо знаю і бачу, що гроші в нас час вирішують багато чого. І прикладів, коли чорне називають білим тільки тому, що за таку думку добре заплатили, предостатньо. Проте не вірю, що гроші в нашому житті вирішують усе. Гадаю, що щирість почуттів, повага, дружба, любов до ближнього, взаємовиручка тощо важать значно більше, ніж величезні суми. Чи, може, я старомодна?


ЛЬВІВЩИНА 03

1 вересня 2011 року 35 (632)

а ьвів ині зі рали ранні зернові Аграрії області завершили жнива ранніх зернових. Зібрано 213,6 тис. га, або 100% відповідно до прогнозу ранніх зернових і зернобобових культур, намолочено 717,8 тис. тонн, при урожайності 33,6 ц/га — про це «Газету» повідомили у прес-службі Львівської ОДА. Також завершено збирання озимого ріпаку. Зібрано 32,8 тис. га, при урожайності 23,5 ц/га, намолочено 77,1 тис. тонн. На завершальному етапі збір ярого ріпаку. Водночас в області розпочали збір пізніх зернових культур: гречки, кукурудзи, квасолі, а також — підготовку до посіву озимих під урожай 2012 року.

Хочу бути начальником!

В

l Олександр Сирцов останні дні шкільних канікул у Львові вибухнув гучний скандал — депутат Львівської міської ради Руслан Кошулинський під час прес-конференції заявив, що диплом про вищу освіту, який пред’явив начальник управління освіти Львівського міськвиконкому Володимир Огура, обіймаючи посаду, є фальшивим. Перевірка, яку міський голова оперативно призначив після заяви депутата, підтвердила: такого диплома у Львівському національному університеті імені Івана Франка не видавали. В підсумку Андрій Садовий звільнив згаданого посадовця «за згодою сторін». → Офіційна версія Події навколо диплома Володимира Огури розвивалися карколомно. Офіційним речником позиції міської влади, щоправда, став Василь Косів, заступник міського голови з гуманітарних питань. Під час прес-конференції посадовець розповів журналістам, що вони самі шоковані тим, що сталося. За словами В. Косіва, комісія, яку створили для перевірки цього факту, зробила запит у ЛНУ ім. Івана Франка. З’ясувалося: Володимир Огура не закінчував цього навчального закладу. «Ми отримали відповідь: така особа в університеті ніколи не навчалася, такий диплом, такої серії і такого номеру ВНЗ не видавав»,

— зазначив пан Косів. Чи екс-посадовець підробив цей диплом, чи отримав його в якийсь інший спосіб — заступника міського голови не цікавить. Мовляв, основне — є факт обману, тож, якими були мотиви та технологія, не так важливо. «Не намагався отримати пояснення, тому що мене це не цікавить. Спілкувався щодо того, хто в управлінні був більше залучений у роботі над рішеннями виконавчого комітету, в робочій групі, оскільки з цією інформацією треба далі працювати», — розповів Василь Косів. Також він зазначив, що чинне законодавство не зобов’язує кадрову службу мерії перевіряти достовірність документів, які надають претенденти на ту чи іншу посаду. Щоправда, такі повноваження міська влада отримає з 1 січня наступного року — відповідно до нового закону про боротьбу з корупцією. Також міський голова видав розпорядження перевірити дипломи всіх працівників

мерії на автентичність, нині кадровики готують запити в навчальні заклади. → Як стати

начальником?

Цікавим є інший момент: стрімка біографія Володимира Огури змушує задуматися над питанням — а чи справді так складно стати великим начальником, та які якості для цього потрібні. Зауважимо, що 1998 року ДО ТЕМИ

Стаття 358 ККУ: «Використання завідомо підробленого документа — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років».

В. Огура, згідно зі сумнівним дипломом, закінчив ЛНУ ім. Івана Франка за спеціальністю «фінанси та кредит». Відтак п’ять років пропрацював учителем музики у Львівській СШ №37, згодом, у 2000-2010 рр., був директором школи «Ерудит» (саме на цьому етапі відбулося його особисте знайомство з Андрієм Садовим — у цьому освітньому закладі навчаються діти Андрія Івановича). 2010 року пан Огура очолив Галицький районний відділ освіти, врешті — міський відділ освіти. Протягом 11 років ні в кого не виникало жодного сумніву щодо автентичності його диплома. Виконувач обов’язків начальника кадрової служби апарату Львівського міськвиконкому Оксана Блавацька описала «Газеті» процес прийняття на роботу чиновників мерії. Коли з’являється вакансія, то оголошують конкурс на її заміщення. Особа, яка претендує на посаду, повинна подати в кадрову

службу такі документи: дві фотографії, документи про вищу освіту, а також інші, які засвідчують кваліфікацію претендента, наприклад, про наукові ступені чи якісь професійні відзнаки. Кадрова служба тільки приймає ці документи та посвідчує їх відповідність оригіналу. Далі вони потрапляють на розгляд конкурсної комісії, яку очолює перший заступник міського голови Олег Синютка. Якщо проблем із документами немає, то кандидата допускають до екзамену зі знання законодавства, Конституції та галузі, якою має намір керувати. Білети складаються з п’яти запитань, кожне з яких оцінюють за 5-бальною системою. Якщо в сумі екзаменований набирає половину з максимальної кількості балів, то його допускають до співбесіди, під час якої він розповідає про своє бачення розвитку відповідної галузі в місті. У Володимира Огури було два конкуренти, одну із них навіть було зараховано в кадровий резерв. Найпереконливішим для комісії виявився пан Огура. → Не перший —

чи останній?

Фактично Андрій Садовий доволі вправно самоусунувся від цього кадрового призначення. Відбувся конкурс — переміг найкращий, а те, що диплом виявився фальшивим, — ну, звідки високій комісії знати, з якою серією дипломи видавали

в ЛНУ ім. Івана Франка саме 1998 року? Найсумніше, що випадок із В. Огурою — не перший серйозний прокол у команді А. Cадового. Кілька років тому скандалом завершилася робота на посаді начальника управління муніципальної дружини Володимира Стасинця, який раптом узяв прізвище своєї другої дружини Гулій. Як з’ясувалося згодом, за шахрайство в особливо великих розмірах цього громадянина розшукувала міліція. Володимир Стасинець-Гулій брав чималі кредити в банках, однак кошти не повертав. Від його дій потерпіли «Універсалбанк», «Дельтабанк», а в банку «Надра» він узяв позику в розмірі 330 тисяч гривень на купівлю Infifniti. Причому шахрайством чоловік займався, працюючи на посаді начальника управління муніципальної дружини впродовж двох років. У своїй біографії спритник зазначив, що 1996 року закінчив Академію МВС України, отримав диплом юриста-правника, працював оперуповноваженим, дослужився до звання капітана міліції, однак звільнився «за власним бажанням». Однак річ не лише в Садовому й Огурі чи СтасинціГулію — це вже крайні випадки. Загальноукраїнська практика: переможця кадрового конкурсу визначають… до початку конкурсу, а останній потрібний лише для того, щоб легалізувати домовленості, яких досягнуто заздалегідь. При цьому, не виключено, що ту чи іншу галузь очолить справді фахова людина — тут уже як пощастить.

ДЛЯ «ГАЗЕТИ»

Любомир Буняк, колишній міський голова Львова Міський голова точно не мав змоги перевірити автентичність диплома згаданого чиновника — це нереально. Факт в іншому — у нашій державі призначають на керівні посади «по блату». Однак річ у тім, що мер формує команду, тож у разі потреби повинен нести за неї відповідальність. Щодо себе особисто, то я призначав людей порядних, із досвідом роботи, тож за моєї каденції не було таких кримінальних справ. Траплялося по-різному: комусь

сам пропонував посаду, хтось приходив і пропонував свої послуги. Однак у кожному разі я попередньо консультувався, докладно вивчав документи претендента, читав особовий листок, чи є в нього якісь заслуги та відзнаки.

Петро Мавко, експерт із питань місцевого самоврядування Звичайно, міський голова не переглядатиме особисто документи претендента на посаду — це завдання кадрової служби, максимум — він може провести

співбесіду з такою особою. Однак із документами трапляється і так: за формальними ознаками (наприклад, освітою), людина може працювати на посаді, однак це не гарантує, що вона буде ефективним управлінцем. Річ у тім, що в нас достатньо мати вищу освіту за відповідним профілем. Однак, скажімо, історик за спеціальністю може бути хорошим учителем чи науковцем, а от управлінець із нього — ніякий. Для цього потрібні трохи інші якості, зокрема вміння координувати роботу підлеглих, займатися аналітикою, — у більшості «вишів» цього не вчать. У

США на керівні посади призначають людей, які закінчили ВНЗ за спеціальністю «публічний менеджмент». Аналогом в Україні є Академія держуправління при президентові, яка щороку випускає 600-800 осіб — цього замало. Коли я 10 років тому працював у Львівській мерії, більшість фахівців там мала технічну освіту. Це були випускники «Львівської політехніки», кожен із яких пристосовував свої знання до служби, як міг. Однак найгірше, що в наших умовах конкурс на заміщення вакантної посади є простою формальністю — його переможця відомо заздалегідь.

Ну, а щодо Володимира Огури — тут просто була очевидна «халява». До речі, розповіді про «порядних фахівців» — також із цієї серії. Адже новообраний мер здебільшого призначає людей зі своєї передвиборної команди, перед якими він має певні зобов’язання. Про фаховість тут узагалі не йдеться. Можна провести кампанію із суцільної перевірки дипломів, однак кожна з них завершиться нічим. Інша річ — зміни в законі, які, може, не вирішать усіх проблем, однак принаймні відохотять різноманітних авантюристів претендувати на державні посади.


04 ЛЬВІВЩИНА

1 вересня 2011 року 35 (632)

іліція відповість за аріон Депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода» Ірина Фаріон скерувала звернення до прокурора Львівської області Віталія Ковбасюка, в якому вимагає порушити кримінальну справу проти осіб, які намагалися перешкодити їй виступити під час урочистостей у Нагуєвичах із нагоди 155-річчя від дня народження Івана Франка. Цей інцидент стане предметом дискусії під час наступного сесійного засідання обласної ради. Зокрема, депутати вимагатимуть звіту керівництва правоохоронних органів і відповіді на запитання — ким були особи, які намагалися перешкодити виступу І. Фаріон.

Скандальна археологія

П

l Олександр Сирцов риводом до скандалу стали обставини розкопок, що їх поблизу села Рівне Любомильського району Волинської області мали б проводити працівники Львівського міського комунального підприємства «Археологічно-архітектурна служба». Там у роки ІІ Світової війни, як свідчать архіви, було знищено велику групу людей. Імовірно, поляків… Однак депутати Львівської міської ради від фракції «Свобода» Богдан Галайко, Тарас Семущак й Андрій Рікота, виїхавши на місце археологічних робіт, із великим подивом з’ясували, що їх проводять поляки за дорученням Інституту пам’яті жертв

боротьби та мучеництва — польської урядової агенції. Найцікавіше, що дозвіл на проведення розкопок надали тільки 25 серпня, натомість польські археологи зізналися, що роботи тривають із початку серпня. На місці не виявилось українського судмедексперта, а за процесом спостерігали тільки два фахівці комунального археологічного підприємства. Хоча роботи ще не завершили, поляки встигли оголосити, що знайдено останки щонайменше 300 осіб, а в польських ЗМІ кількість жертв одразу зросла до 1700. Також наші сусіди вже призначили винуватців цієї масакри — банди УПА. Такий поспіх у висновках викликає чимало запитань. Передусім ідеться

про те, що розкопки на території нашої держави мають право проводити тільки вітчизняні археологи. Іноземні, щоправда, можуть також брати в них участь, наприклад, як консультанти, але аж ніяк не керувати процесом. За словами Т. Семущака, який є лікарем-хірургом, після ознайомлення з матеріалами фотофіксації в нього виникло чимало запитань і щодо кількості загиблих. Депутат-лікар має цілком обґрунтовану підозру, що кількість загиблих завищено. Так само є запитання і щодо винуватців трагедії: для цього треба докладно вивчити знайдені на місці гільзи — саме завдяки цьому матеріалу можна точно встановити, хто і коли знищив цих людей.

Поспішні заяви польської сторони не сприяють порозумінню між двома народами: «Такі дії вкотре свідчать про намагання певних зацікавлених осіб — і в Польщі, і в Україні — сфальсифікувати історичну правду й унеможливити встановлення історичної істини», — заявив Тарас Семущак. Утім усе має пояснення — уже через місяць на місці загибелі цих людей планують спорудити пам’ятник, на відкриття запросили президентів двох країн. Те, що до візиту сановних гостей на Волині готуються всерйоз, свідчить і той факт, що розпочався спішний капітальний ремонт ґрунтової дороги до села — її терміново переробляють на асфальтівку.

ав ити терпимості та милосердя l Христина Слюсарчук

С

вято першого дзвоника урочисто разом із ровесниками відзначають сьогодні також діти з особливими освітніми потребами. Уже сьомий рік поспіль поріг Львівської загальноосвітньої середньої школи №60 переступають й учні з вродженими фізичними вадами, але збереженим інтелектом. У цій освітній установі, яка є базовим закладом із впровадження інклюзії в навчально-виховний процес, діти розвиваються за методикою Марії Монтессорі. А з 2009 року школа є учасником українсько-канадського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими освітніми потребами в Україні». — Нині в нас є вже сім інтеграційних класів, у яких навчається 24 дитини з особливими освітніми потребами, — розповіла «Газеті» директор школи №60 Людмила Рачковська. — Там створено матеріальну базу та спеціальне розвиваюче середовище за методикою Марії Монтессорі. Це дає змогу кожній дитині розвивати інтелектуальні, психічні та моторні здібності. Школярик у такому класі може працювати за індивідуальною програмою і розвиватися на рівні зі своїми здоровими ровесниками. Кабінети поділено на відповідні

зони для саморозвитку дитини: сенсорика, математика, рідна мова та космічне виховання. У таких інтеграційних класах учитель працює в парі з асистентом, відтак жодну дитину не обділено увагою. У попередні роки до таких інтегрованих класів приймали переважно дітлахів з аутизмом і хворих на ДЦП. Цього навчального року зі своїми здоровими ровесниками навчатимуться також і діти зі слабким слухом. Інклюзивну форму навчання у СЗШ №60 Львова впроваджують, запозичивши досвід міжнародної практики в партнерів з інтеграційної школи німецького міста Ерфурт. Педагоги, які працюють у таких інтеграційних класах, відвідують міжнародні семінари та тренінги. Німці теж часто приїжджають до Львова.

— Приємно, що німецькі партнери високо оцінюють наші здобутки та напрацювання в напрямі впровадження інклюзії в навчально-виховному процесі, — зазначає Л. Рачковська. — За шість років, що минули, маємо не лише відповідну підготовку вчителів, а й власний досвід і напрацювання, адаптовані для наших дітей. Са��е тому наші педагоги є бажаними учасниками найрізноманітніших семінарів, під час яких діляться своїми здобутками з колегами. Дітей з особливими освітніми потребами в школі №60 повністю інтегровано у звичайне сучасне навчання. Кожен кабінет — це не просто клас, а творча лабораторія, система навчання ґрунтується на повазі до потреб дитини. Педагоги спільно з батьками стараються, щоб в освітньому закладі була й сучасна техніка, й відповідні стенди та література. Адже нині школяреві замало підручника. Він хоче дізнаватися на уроці від учителя більше, дискутувати з ним на рівних, дивитися мультимедійні презентації. Мабуть, саме такий підхід до справи дає результати: школа №60 — у п’ятірці найкращих у Залізничному районі Львова. А відтак успішно співпрацює з львівськими та німецькими вищими навчальними закладами, благодійними організаціями, медичними установами.

— Інклюзивна форма навчання корисна не лише для учнів із фізичними вадами, а й для їхніх здорових ровесників, — переконана директор школи. — Здорові діти розуміють, що їхнім однокласникам потрібна допомога. Трапляється і таке, що залишаються після уроків, щоб разом написати домашні завдання. Діти з особливими освітніми потребами разом з усім класом їздять на екскурсії, відвідують музеї, театри, беруть участь у святкуваннях різноманітних визначних дат. Учні не лише засвоюють шкільну програму, а й вчаться терпимості, милосердя, співчуття, доброти. Зрештою, наші школярі на прикладі своїх однолітків щодня бачать, що перешкоди можна і потрібно долати, а також досягати успіху. У школі реалізовують програму «Інтелект». Учні працюють над найрізноманітнішими творчо-пізнавальними, інтелектуальними, літературно-мистецькими проектами, а про найцікавіше в житті розповідають на сторінках шкільної газети «60-й меридіан». Як базова школа, яка впроваджує інклюзивну форму навчання за методикою Марії Монтессорі, Львівська СЗШ №60 має також емблему, котру створила два роки тому учениця 10 класу.

оголошення

Інформація про введення з 01.09.2011 р. нових (граничних) роздрібних тарифів на електроенергію При поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України та згідно з «Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом», ТзОВ «Енергія — Новий Розділ» інформує споживачів (окрім населення і населених пунктів) про введення з 01.09.2011 р. роздрібних тарифів на електричну енергію для кожного з класів споживачів на вересень 2011 р. Згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 22.08.2011 р. №1483, тарифи для споживачів (окрім населення) з напругою живлення: І клас (35 кВ і вище): — промислові та прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю 750 кВА і вище — 63,31 коп. за 1 кВт*год. (без урахування ПДВ); — сільськогосподарські споживачі — виробники — 63,31 коп. за 1 кВт*год. (без урахування ПДВ); — непромислові споживачі — 63,31 коп. за 1 кВт*год. (без урахування ПДВ). ІІ клас (менш ніж 35 кВ): — промислові та прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю до 750 кВА — 83,56 коп. за 1 кВт*год. (без урахування ПДВ); — непромислові споживачі — 83,56 коп. за 1 кВт*год. (без урахування ПДВ). ПРИМІТКИ: 1. Розрахунки зі споживачами І та ІІ класу за електроенергію, яка відпускається на потреби опалення та гарячого водопостачання, здійснюються за 2-зонними тарифами, диференційованими за періодами часу. Ставка тарифу визначається шляхом множення встановленого ринкового тарифу для споживачів на відповідний тарифний коефіцієнт: нічний період — 0,4; денний період — 1,5 (Постанова НКРЕ від 20.12.2001 р. №1241 (зі змінами). 2. Для споживачів, які розраховуються за тарифами, диференційованими за періодами часу, відповідно до Постанови НКРЕ від 20.12.2001 р. №1241 (зі змінами), ставка тарифу на електроенергію визначається шляхом множення (граничного) роздрібного (одноставочного) тарифу для споживачів відповідного класу тарифної групи на тарифний коефіцієнт для кожного періоду: нічний період — 0,35; напівпіковий період — 1,02; піковий період — 1,68. 3. Розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, згідно з постановою НКРЕ від 22.10.2004 р. №1030 (зі змінами), здійснюються за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги зі застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби. місяць межі зон, години вересень з 20.00 до 05.00 В інші години доби застосовується єдиний роздрібний тариф відповідного класу напруги. РОЗДРІБНІ ТАРИФИ, РОЗРАХОВАНІ НА ПІДСТАВІ ТАКИХ ДАНИХ Прогнозована оптова ринкова ціна на електроенергію на вересень 2011 року, грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

596,48

Постанова НКРЕ від 18.08.2011 р. №1445

Ціна на відпущену електроенергію власної ТЕЦ, грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

1299,9

Постанова НКРЕ від 01.07.2011 р. №1201

2,3

Постанова НКРЕ від 10.03.2011 р. №329

Економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії ІІ клас напруги (0,4-10 кВ), %

9,54

Постанова НКРЕ від 10.03.2011 р. №329

Тариф на передачу електричної енергії (І клас напруги 35-110 кВ), грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

20,73

Постанова НКРЕ від 19.05.2011 р. №869

Тариф на передачу електричної енергії (ІІ клас напруги 0,4-10 кВ), грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

179,18

Постанова НКРЕ від 19.05.2011 р. №869

7,35

Постанова НКРЕ від 19.05.2011 р. №869

Економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії І клас напруги (35-110 кВ), %

Тариф на постачання електричної енергії для споживачів 1 групи (промислові та прирівняні до них, непромислові споживачі), грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новий Розділ»


1 вересня 2011 року 35 (632)

еро

05

ПОЛІТИКА

кра ни в прокуратуру не одять

Левко Лук’яненко відмовився йти на допит у зв’язку з подіями 24 серпня 2011 року. В заяві колишній в’язень радянських концтаборів написав, що брав участь у мітингу, присвяченому 20-й річниці незалежності України, оскільки вважав за потрібне «прийти до святого місця нашої Батьківщини, щоб разом із киянами та гостями розділити радість цього свята». На думку Л. Лук’яненка, відповідальність за порушення громадського порядку «цілком і повністю лягає на владу, яка організувала зіткнення з демонстрантами».

Що рахуватимемо восени? romanyuk.org

day.kiev.ua

l Ігор Гулик

Н

апередодні Дня незалежності соціологічна служба TNS оприлюднила результати чергових досліджень. Вони, відверто кажучи, не вражають, хіба що безапеляційною мовою цифр ілюструють ситуацію, яку, здається, відомо кожному. Отже, президентові певною мірою довіряє майже щотретій в Україні, прем’єрміністру — 15-18% громадян. Характерно, що Вікторові Ющенку абсолютно не довіряють 85-90%. Перше ж місце за рівнем довіри українців посів голова партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк — близько 40% мешканців України. Серед інститутів влади найнижчий рівень довіри, закономірно, до суду — завдяки титанічним зусиллям Кірєєва та Зварича йому певною мірою довіряють лише 10-15% наших співвітчизників. Невисокі показники також має прокуратура й міліція. Тішимося, що експерти відзначили доволі високий рівень довіри до вітчизняних ЗМІ. Половина громадян певною мірою довіряє пресі. Здавалося б, ситуація більш-менш поміркована. Однак контекст, у якому оприлюднено ці цифри, наштовхує на думку, що країна стоїть на порозі трансформацій, без яких ані опозиція, ні влада не зможуть рухатися далі. Глухий кут, словом. → Реформи

без довіри?

Влада проголошує наміри докорінно оновити

країну. Якість змін — питання для дискусії, але задекларовані реформи мусять опиратися на бодай якусь мінімальну громадянську платформу. Йдеться ж не про добрі побажання змінити вікна в приватному помешканні, а про певний суспільний тренд, який прямо чи опосередковано стосуватиметься доль мільйонів. Тобто влада ризикує власним майбутнім, оскільки, з одного боку, вдається до неприємної хірургії суспільних відносин, а з іншого — не може розраховувати на довіру та підтримку більшменш поважної частини громади. «Верхи» цілком усвідомлюють і те, що задекларовані зміни залежать не тільки від примхи чи розрахунку кількох осіб, а й від налаштування значно ширшого кола, зокрема парламенту. А він у вересні, вочевидь, почне жити за дещо іншим алгоритмом, аніж досі, — у режимі фактичної виборчої кампанії. Якщо ж перегони-2012 проходитимуть за змішаною мажоритарнопропорційною системою, то випробування на власний інтерес чекають не тільки на депутатів із дрібніших фракцій, але й регіоналів (адже не кожному з чинних носіїв мандатів вистачить місця у прохідній частині списку). І хтозна, як голосуватимуть за непопулярні реформи майбутні мажоритарники. Влада здає собі справу, що нинішній формат необхідно змінювати. Звідси й розмаїті «об’єднавчопоглинальні» процеси на кшталт Партія регіонів + «Сильна Україна». Утім конфігурація не надто вдала, оскільки: а) особистий рей-

тинг Сергія Тігіпка суттєво впав через його імідж промотора реформ, зокрема пенсійної; б) за результатами того ж таки дослідження TNS, за СУ готові нині проголосувати… 1,3% виборців. Ідея приєднати до ПР інших партійних карликів на зразок СПУ чи «Єдиного центру» взагалі спричинить множення регіонального монстра на нуль. Та надзавданням для «Регіонів» є здобуття парламентської більшості. Мета доволі ефемерна, скаже більш-менш поінформований читач і на Заході, і, вочевидь, уже й на Сході. Воно-то так, але завдання архіважливе з огляду на другий президентський термін для В. Януковича. Саме підконтрольний і слухняний парламент зможе взяти на себе невдячну місію — ухвалити чергові зміни до Конституції, які передбачатимуть вибори президента у Верховній Раді. Як це зробити — запитання не з легких. Зрештою, є ресурс — адміністративний, фінансовий, репресивний. Наразі він не давав суттєвих збоїв. → Криза

опозиційного жанру

Здавалося б, противники чинного режиму мали б негайно використати ситуацію глухого кута, в який потрапили Янукович і Ко. Однак спостерігаємо абсолютно протилежне: опозиція часто грає на руку владі, вдаючись до відверто нераціональних кроків. Розрізнена, з’їдена міллю амбіцій, чвар, непорозумінь, ледь прикритим партій-

ними гаслами і стягами конформізмом, «видами» на ілюзорні посади від влади, опозиція далебі теж не може похвалитися бодай якоюсь вирозумілою народною довірою. Чому так? По-перше, опозицію ніхто й не думав оновлювати. Вона звикла працювати тільки на майданах і горлянкою, натомість цього разу влада має у своїх руках не тільки інструмент судових заборон на різного роду вуличні акції, а й помітно недеморалізованих силовиків, готових виконувати будь-які її накази, а також цілий контингент «гарматного м’яса» для «антимайданів». По-друге, нинішні «незгодні» — це вчорашні урядники, які не тільки не попросили пробачення у виборців за низку фатальних помилок і прорахунків, а й надалі дотримуються думки, що чинили безгрішно. Цілком слушним тут виглядає зауваження Амброза Бірза, що різниця між владою та опозицією в тому, що перша залюблена в сьогоднішній безлад, натомість друга бажає замінити його безладом іншого ґатунку. По-третє, наша опозиція — це опозиція осіб, а не ідей, опозиція приватних інтересів, а не візій майбутнього країни. По-четверте, чинна владна команда вчора була в опозиції, а тому доволі легко дає собі раду з противниками. Їй нічого не вартує натиснути на больові точки тих чи інших публічних діячів, до прикладу, заявити, як це зробила днями Ганна Герман, мовляв, веде постійний діалог із лідерами антивладних партій. Замість

того, щоб пропустити цей меседж повз вуха, Яценюк, Гриценко і Тягнибок чомусь почали виправдовуватися… Уже не кажу, що в арсеналі влади — боротьба з корупцією (читай, здебільшого зі вчорашніми чи нинішніми опонентами). Позаяк народ морально готовий, ба більше — ладен схвалювати нагінки на тих, хто дере з нього останню сорочку, то успіх тут прогнозований. Не згадую я і про європейську риторику, особливо Віктора Януковича, яка останнім часом набуває пропагандистських форм (див. статтю президента у The Wall Street Journal). А в Європі хочуть жити всі – і «бандерівці», і «східняки». → Почекаємо до осені

Певна річ, літню ситуацію в країні можна аналізувати лише зі значною часткою умовності. Та вже восени, коли наші краяни повернуться — хто з відпочинку, а хто з городів і дач, — варто очікувати сплеску політичної активності. Цьогоріч вона, однак, матиме яскравий громадянський характер, присмачений соціальним невдоволенням. Вочевидь, політики спробують використати народний ентузіазм для власного зиску, але їм не варто плекати особливих ілюзій. Рівень довіри, як зауважено, не той. Хоча «молоді» й активні вже взялися за цю невдячну справу. Маю на увазі «Маніфест нового покоління», оприлюднений із легкої руки Наталії Королевської. Що ж, святе місце не буває порожнім… Що робитиме влада? Мабуть, їй доведеться офі-

рувати деякими доволі помітними фігурами. Аж до прем’єр-міністра. Дехто піде сам, сподіваючись в індивідуальному виборчому «запливі» дистанціюватися від непопулярних реформ. Зрештою, такі маневри цілком імовірні й зі згоди правлячого режиму. Адже ПР знадобляться технічні кандидати або ж партії-сателіти. А ще влада серйозно візьметься за піар. Причому на найвищому рівні. Йдеться і про перспективу укладення угоди про асоційоване членство з ЄС, і про можливі судові «розбірки» з Росією (за прикладом Італії чи Німеччини) довкола розірвання газових контрактів, і про цілком політтехнологічні кроки для подальшої дискредитації опонентів. Щодо Європи, то Київ уже отримав доволі чіткий сигнал з уст знавця українських справ Алєксандра Рара. На його думку, Ю. Тимошенко не може бути тією фігурою, заради якої Брюссель пожертвує Україною. Зрештою, «язикатий» французький посол Жак Фор, який ледь не заплатив за симпатії до ЮВТ посадою, днями визнав, що «ніхто не бажає гальмувати або переносити переговорний процес, бо йдеться про майбутнє мільйонів європейців, про українців». Як діятиме опозиція? На це запитання відповісти, мабуть, найлегше і найскладніше. Найлегше тому, що передвиборна тактика позавладних партій в Україні прогнозована: розбігтися і діяти на власний розсуд. Найскладніше, бо ніхто не може нині втямливо сказати: а чи залишиться в нашій державі опозиція як явище?


06 СУСПІЛЬСТВО

1 вересня 2011 року 35 (632)

едагоги написали керівникам дер ави Учасники обласної серпневої конференції педагогічних працівників Львівщини, яка відбулася в понеділок, ухвалили текст звернення до президента, голови Верховної Ради і прем’єр-міністра України у зв’язку з недофінансуванням освіти й неповною оплатою праці педагогічних працівників. Львівські освітяни вимагають забезпечити 2012 року бюджетні асигнування на освіту в розмірах, які визначено законом на рівні 10% ВВП, встановлення посадового окладу працівника освіти на рівні середньої зарплати в промисловості, а у вищих навчальних закладах ІІІ і ІV рівнів акредитації — подвійного.

Із новосіллям, школо!

У Зимній Воді Пустомитівського району відкриття нової школи перетворилося на свято села

В

Михайло Брегін, начальник Головного управління освіти та науки ЛОДА

се тут підібрано зі смаком, починаючи від кольорів, в які пофарбовано фасад, і закінчуючи висаджуванням туй і квітів на шкільному подвір’ї.

→Під лежачий камінь вода не тече У Зимній Воді — понад 1300 школярів. У селі дві школи, в яких навчається понад 1000 учнів. Решта доїжджає до Львова. Середня загальноосвітня школа №2 розташувалася у колишній панській віллі. Капітального ремонту в ній не проводили. Два роки тому буря пошкодила дах. Стеля будь-якої миті могла обвалитися. Такі умови не влаштовували батьків, отож вони переводили дітей у сусідні школи. Частина школярів добиралася до Львова. Тоді директор навчального закладу Зеновія Пацула почала думати, як реконструювати початкову школу. — Коли бралася за виготовлення документації

реклама

ДЛЯ «ГАЗЕТИ»

l Закінчення. Поч. — с.1

на реконструкцію цього корпусу, не вірила, що вдасться це зробити, — каже Зеновія Іванівна. — Через брак коштів. Але дуже багато залежить від влади, яка є в селі. Саме голова сільської ради Володимир Гутник зайнявся пошуком спонсорів, які взялися б за цю роботу. Кошторисна вартість такої реставрації на той час становила 3 млн. 400 тис. грн. У тендері перемогла фірма, яка погодилася виконати ремонтні роботи за 2 млн. 400 тис. грн. І справа закипіла. Нова початкова школа виросла буквально за рік. Коли будівельники звели стіни та зробили чорнову штука-

турку, батьки зголосилися далі все робити самотужки, бо хотіли, щоб діти навчалися в гідних класах.

→Клас як елемент виховання Нинішні класи сільської школи — це щось фантастичне: всюди євроремонт, підлоги відшліфовані та полаковані, нові меблі, тюлі та штори, на підлозі — килим. Класний керівник «3-Б» Марія Когут — не лише хороший педагог, а й відмінний дизайнер. У її класі кожен куточок облаштовано зі смаком, тут можна екскурсії водити. У школі — і початковій, і основній — є внутрішні

теплі туалети (і не один, а дев’ять). В освітньому закладі навчається майже 400 школярів. Можливо, їх буде ще більше, бо батьки, повернуть сюди дітей, яких колись віддали в сусідні школи. Навіть учні з львівських шкіл повертаються. Шкільне подвір’я нині рівненько викладено бруківкою, довкола — оригінальний паркан. — Бруківка — за кошти підрядника, огорожа — за гроші спонсорів, — розповідає Зеновія Іванівна. — Частину шкільних меблів закупили за гроші районного відділу освіти, частину спонсорував сільський голова, а частину придбано за гроші батьків.

Утім, якщо початкову школу збудували заново, то основну також суттєво оновили. Щоправда, останню потрохи оновлювали впродовж останніх років: то вікна замінили, то економні котли встановили, то нові двері у класах тощо. Цьогоріч суттєво оновили шкільну їдальню, батьки відремонтували класи, збудували внутрішні сучасні туалети, утеплили фасад. Залишилося ще поміняти дах. За попередніми підрахунками, це коштуватиме приблизно 150 тис. грн. Потрібний спонсор, якого нині шукають. Якщо вдасться й це, то школа №2 у Зимній Воді буде, як нова копійка. З новосіллям, школо!

Були роки, коли в області інтенсивно будували школи — розпочинала громада, долучалися спонсори, використовували кошти з обласного та державного бюджетів. У деякі роки зводили по чотири-п’ять шк��л на рік. Однак криза зупинила цей процес. Хочемо його відродити. Школа, яку збудували в с. Зимна Вода, започаткувала ці позитивні зміни. У її будівництво не вкладено жодної копійки з державної скарбниці. Її спорудили на кошти місцевого бюджету, спонсорів, до роботи активно долучалася сільська влада, громада, батьки, вчителі. Я був у цій школі, коли там іще тривав ремонт. Щодня працювало по 15-20 батьків. І працювали з таким ентузіазмом! І що вийшло? Школа — як лялька.


ПРАВО 07

1 вересня 2011 року 35 (632)

отаці за екологі но исте молоко Кабмін планує надавати виробникам дотації за екологічно чисте молоко, продане підприємствам для виготовлення продуктів дитячого харчування, — 750 грн. за тонну. «Таке рішення стимулюватиме до виробництва екологічно чистого молока, сприятиме забезпеченню виробників продуктів дитячого харчування сировиною і наповненню вітчизняного ринку високоякісними дитячими продуктами, — сказав міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк. — Витрати на виробництво молока, яке використовують для виготовлення продуктів дитячого і дієтичного харчування, значно вищі, адже його засновано на органічному землеробстві».

П

l Олександра Баландюх одружжя Коваликів (прізвище змінено) зі Львова давно планувало зробити ремонт, але обставини заважали планам: то за навчання доньки у «виші» треба було платити, то машина потребувала серйозного ремонту. Втім наприкінці минулого літа вони здійснили свою мрію — зробили євроремонт, оновили меблі, побутову техніку. Однак, як розповідає господиня Лариса, в чистоті та порядку прожили лише три

Душ зі стелі

proxima.com.ua

Вас затопили сусіди? Як відшкодувати збитки? місяці. На початку грудня до пані Ковалик на роботу зателефонувала сусідка, яка мешкає поверхом нижче, і повідомила: в її оселі потоп. Вода просочилася вже у квартири людей, які мешкають двома поверхами нижче. На таксі пані Лариса потрапила додому за 15 хвилин. Думала, що, мабуть, якусь трубу прорвало, бо щоранку сама перевіряє всі крани. Та коли відчинила двері зрозуміла: вода ллється зверху, з помешкання сусідів. Трубу прорвало в них. Скільки часу текла вода, не відомо, але, з огляду на збитки, яких зазнала квартира Коваликів, немало. Стеля, стіни — в різнокольорових потьоках, у вітальні вже під вечір здувся паркет, у кімнаті сина вийшов із ладу новісінький комп’ютер. Сусід, із вини якого сталося затоплення, примчав за 20 хвилин після дзвінка. Побачивши, що сталося, схопився за голову. Але, проаналізувавши все, погодився добровільно відшкодувати збитки. Оскільки розраховуватися потрібно було й із сусідами з нижніх поверхів, попросив Коваликів розбити суму на три частини, бо їм був винен найбільше. Ті погодилися. Першу частину суми сусідвинуватець віддав одразу, а ось другу і третю досі не повернув. Ковалики перезимували у квартирі з потьоками, а навесні знову зробили ремонт — за власні кошти. Сусід, побачивши, що від затоплення і сліду не залишилося, заявив, що потер-

пілі занадто завищили ціни. Мовляв, користуючись нагодою, хотіли за його кошт поліпшити умови проживання. Змусити сусіда повернути гроші через суд Коваликам не вдалося — не змогли зібрати відповідних документів. У такій ситуації може опинитися кожен, хто мешкає в багатоповерхівці. Як правильно діяти в таких випадках? По пораду «Газета» звернулася до юриста юридичної компанії «Кватро-колсалтинг» Роксолани Костур. — Роксолано Володимирівно, якщо виникла така ситуація, як діяти власникам затопленого помешкання? — Передусім зафіксувати наслідки затоплення фото- або відеокамерою. Цей матеріал надалі послужить речовим доказом. Викликати комісію з ЖЕКу, ОСББ, кооперативу (на балансі якого перебуває будинок) для складання акта про затоплення. До складу цієї комісії мають входити власник або представник власника затопленої квартири, власник або наймач квартири, з якої відбулося затоплення, а також представники організації, що здійснює управління будинком. Для правильної оцінки розміру завданих збитків бажано звернутися до незалежної експертної комісії. — Які документи така комісія має залишити потерпілим господарям, щоб потім у разі потреби вони могли бути доказом у суді? — Комісія складає акт про затоплення квартири,

в якому вказує перелік пошкоджень, обсяги робіт, причину та винуватого в затоплені, а також висновок і рекомендації комісії. Потерпілі повинні простежити, щоб акт підписали всі члени комісії. Якщо хтось із них відмовиться ставити свій підпис, про це слід зробити відповідний запис у самому документі. — Якщо сусіди самі зголосилися відшкодувати збитки, чи треба від них брати розписку? А раптом, подумавши, вони згодом скажуть, що розмір компенсації завеликий, як це було у випадку з родиною Коваликів? — Аби не виникло непередбачуваних ситуацій, можна, звичайно, взяти розписку. Але найкраще викликати комісію та скласти відповідний акт. Для визначення справедливого розміру компенсації бажано звернутися до незалежного експерта та в присутності сусідів-винуватців зробити огляд приміщення. Це розвіє їхні сумніви щодо суми компенсації. Якщо погодяться добровільно компенсувати заподіяну шкоду, добре, а ні — то за наявності належно оформлених документів потерпілі можуть звертатися з позовом до суду. — Коли затоплення сталося з вини квартирантів, хто має відшкодовувати збитки — орендарі чи господарі? — Якщо квартиранти проживають у помешканні на підставі належно оформленого договору найму житлового приміщення, то вони повинні

відшкодовувати збитки. Коли ж такого документа немає (орендарі мешкають без правових підстав) — то власник. — Хто має відшкодовувати збитки, якщо затоплення сталося не з вини людини (скажімо, прорвало трубу, батарею, і вини господарів у цьому немає), — ЖЕК, ОСББ, кооператив? І як із них стягнути компенсацію? — Під час складання акта потрібно вказати осіб, із чиєї вини виникло затоплення. Якщо з вини організації, що здійснює управління багатоквартирним будинком, то саме вона повинна відшкодувати завдані збитки. Коли ж ця організація відмовляється робити це добровільно на підставі акта про затоплення, тоді потрібно звертатися до суду. — Нерідко потерпілі не хочуть жити в поганих умовах і, не дочекавшись повернення суми збитків, ремонтують помешкання за власні кошти. Які документи вони мають зібрати, щоб потім через суд домагатися відшкодування витрат на вимушений ремонт? — Вони мають збирати і зберігати всі платіжні документи на витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом: чеки на будматеріали, договір на проведення ремонту з будівельною бригадою тощо. І в разі потреби пред’явити їх суду, який визначить розмір компенсації. — А які ще документи має зібрати позивач, якщо таки доведеться звертатися до суду? Скільки може тривати розгляд таких справ? — Для подачі позовної заяви необхідно мати, зокрема, свідоцтво про право власності на житлове приміщення, висновок незалежного експерта про завдані збитки, кошторис ремонту, акт про затоплення квартири. У позовній заяві потрібно зазначити розмір позовних вимог. У цю суму включають оплату послуг незалежної експертної компанії, суми, зазначені у звіті незалежної оцінювальної компанії тощо. Згідно з ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більш ніж два місяці з дня відкриття провадження у справі. Однак через перевантаженість судів розгляд такої цивільної справи може тривати довше. Тому найкраще вирішити ці питання без участі суду.

В

юридичній приймальні «Газети» ви можете отримати відповідь на будь-яке запитання, що вас турбує. Надсилайте листи з позначкою «Запитання юристам» на електронну

Чи можливо відмовитися від деяких житлово-комунальних послуг? Відповідно до чинного законодавства, а саме: ст. 19 Закону України «Про житловокомунальні послуги», взаємовідносини між споживачем і виконавцем житловокомунальних послуг, тобто ЖЕКом, відбуваються винятково на договірних засадах (на основі укладення договору).  На сьогодні чинною є Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Типового договору про надання послуг будинків і споруд та прибудинкових територій», у якій визначено типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій. Також є чинною Постанова «Про затвердження Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Тобто споживач укладає з ЖЕКом договір про надання послуг. Але варто зазначити, що цивільним законодавством передбачено «свободу договору», яка дає вам змогу самостійно вирішувати, чи

Під час щорічної відпустки я захворіла. Скажіть, будь ласка, чи зараховують період лікарняного в тривалість відпустки? У зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівника (наприклад, хворобою), засвідченою у встановленому порядку, відповідно до ст. 11 Закону України «Про відпустки», щорічну відпустку мають перенести на інший період або продовжити. У разі перенесення щор��чної відпустки новий термін її надання встановлюють за згодою між працівником і власником або

скриньку office@gazeta. lviv.ua або за адресою: 79008, Львів, вул. Гуцульська, 7, «Львівська газета». Консультував президент юридичної компанії «Кватро-консалтинг» Сергій Матвіїв.

#

бажаєте ви укласти договір та отримувати певні послуги, а також визначити конкретний перелік цих послуг на основі «Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». А також, відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розірвати договір у порядку, встановленому законом (у разі зникнення потреби в отриманні відповідних послуг). Також варто зазначити, що в Постанові Кабміну «Про затвердження Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» передбачено можливість відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Але пам’ятайте, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води заборонено, необхідно належно повідомити надавача відповідної послуги про намір розірвати договір.

#

уповноваженим ним органом. Якщо причини, які призвели до перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористану частину щорічної відпустки надають після завершення дії причин, які її перервали, або, за згодою сторін, переносять на інший період. Тобто, якщо під час відпустки ви захворіли, що підтверджено лікарняним листом, то маєте право перенести або продовжити щорічну відпустку, узгодивши це зі своїм роботодавцем, на стільки днів, скільки тривала хвороба.


08 ТЕМА 12

№ № 222 222 (81) (81)

1 вересня 2011 року 35 (632)

Убити чи налякати? Професія політика насправді пов’язана зі значними ризиками для життя. У цьому переконує величезний список осіб, які загинули внаслідок пострілу снайпера, автомобільної аварії

діячами і загальноукраїнського, і львівського масштабу. Специфіка України — політичні мотиви в нас тісно переплетені із суто економічними, тож часто складно провести межу між замахом на

політика й усуненням бізнесового конкурента. Втім тема політичного тероризму часто має характер очевидної спекуляції — політики роблять із мухи слона, здіймаючи галас навколо різкої фрази,

ама як те нологія

Розмова з Олександром Скіпальським, генерал-лейтенантом СБУ у відставці — Пане генерале, навіть 20 років історії незалежної України дають надто багато підстав для роздумів: випадків загадкової ліквідації політиків або замахів на їхнє життя більш ніж достатньо. Чи можна говорити про політичний тероризм як системне явище в нашій державі? — Не можна, адже кожен випадок треба розглядати окремо стосовно персоналій, щодо яких було вчинено замах, які цілі ставили ті, хто його замовляв. — Чи гіпотетично можливо створити офіційно чи неофіційно організацію, яка має на меті займатися терором? Чи є такі в Україні?

чи смертельної дози отруйної речовини, яку політикові підсипали в улюблену страву. На жаль, упродовж 20 років за нез’ясованих обставин із життя пішов не один десяток людей, які стали

— Не готовий стверджувати, що такі об’єднання існують в Україні. Втім юридично створити таку організацію легальним шляхом неможливо — Міністерство юстиції її просто не зареєструє. Щодо організацій, які діють, так би мовити, нелегально, — за цим повинні стежити спеціальні служби, які мають моніторити ситуацію. — Офіційно таких організацій, може, й немає, однак, 5 хвилин посидівши в інтернеті, мені вдалося знайти сайт із рекомендаціями, як краще вчинити атентат на політика. Причому з дуже докладними інструкціями. Тож де гарантія, що ці поради колись не за-

стосують або їх уже тепер не використовують? — На жаль, не бракує людей із маніакальними нахилами. І класичним тепер став приклад Норвегії: ніхто не сподівався, що в цій країні знайдеться особа, яка вчинить такий страшний злочин. Найгірше, що внаслідок терористичних дій гинуть невинуваті люди. Інша ситуація — диверсії проти військових об’єктів — під час військових дій це допускається і ставлення до цього лояльніше. — Кожен замах на політиків має якусь мету. Чи завжди її вдається досягнути, особливо якщо об’єкт замаху залишився живим, як це було у випадку з отруєнням Віктора Ющенка?

— Неодноразово стверджував, що його отруєнням займалися не самоучки-любителі. Тут помітно почерк спеціальних служб. Отож ця акція є не терористичною, її спрямовано на знищення політичного суперника. Так, результат виявився не таким, як передбачали зловмисники, але свого вони досягли: скалічили отруєного, він став людиною з нестійкою психікою. У підсумку — 5 років невдалого президентства, адже хвороба відволікала В. Ющенка від виконання обов’язків глави держави. Хоча в цьому випадку проблеми зі здоров’ям унаслідок отруєння лише наклалися на негативні риси його характеру, тож працювати з

Віктором Андрійовичем було проблематично. — В історії України маємо ще один загадковий замах, що, на жаль, закінчився фатально, — автокатастрофа, в якій загинув В’ячеслав Чорновіл. Ураховуючи, що на той момент політична кар’єра лідера Руху йшла на спад, то чи взагалі був сенс робити замах? — Останні матеріали, що їх надала генеральна прокуратура свідчать, що єдиною причиною загибелі Чорновола була власне аварія. Хоча сама катастрофа та події, які відбувалися опісля, викликають чимало запитань, адже винуватці цієї ДТП помирали за загадкових обставин. Такі операції готують

фахівці, які мають причетність до державного механізму, і їх дуже складно розкрити, хіба що хтось із виконавців чи замовників перед смертю покається та розповість правду. — Ви вже вдруге під час розмови вживаєте слово спецслужби — чи можете конкретизувати, які саме та якої держави? — Це вже ви собі думайте. Не маю бажання їх називати, хоча в мене щодо цього є своя думка. — А чи можливий інший варіант: екс-працівник спецслужби починає співпрацювати з організацією чи групою людей, які ставлять на меті ліквідацію політиків? — Таке відбувається дуже рідко, адже співробітники спецслужб мають дуже тверді переконання. Хоча є винятки, коли в терористичних організаціях інструкторами виступають саме колишні працівники спецслужб.

зопалу вимовленої під час публічної суперечки. Останній випадок імовірного замаху на життя та здоров’я політика — заяви про можливе отруєння Юлії Тимошенко, яка нині перебуває

— Від пострілу снайпера складно ухилитись, однак чи можливо запобігти нападам чи замахам на життя політиків? — Напевно, саме це є завданням спецслужб. Саме тому у США головним координатором цієї роботи є людина зі 40-річним стажем у військовій галузі, — там держава цінує таких фахівців. На жаль, в Україні такого ставлення до професіоналів немає, їх не використовують, особливо, щоб запобігти економічним злочинам. Отож не дивно, що теперішній президент наголошує на своїй стурбованості рівнем корупції в Україні. — Чи можна говорити про зростання кількості терористичних акцій проти українських політиків за останній час? — Не проводив спеціального дослідження, однак у нас політична боротьба часто

в СІЗО. Звичайно, поки що немає офіційного підтвердження цього факту з незалежних джерел, іще складніше говорити про мотиви — якщо такий інцидент дійсно трапився.

триває на неофіційному рівні. На жаль, із залученням правоохоронних структур за принципом особистої відданості. А це, своєю чергою, призводить до протистояння в суспільстві. — Чи вважаєте за можливе появу організацій, які цілеспрямовано займатимуться терором проти політиків? — Мені складно про це говорити, не хочу узагальнювати. Є небезпечні тенденції розвитку суспільства, передусім збідніння частини громадян, натомість 10% постійно багатіють. Це призводить до нецивілізованої партійної ситуації, виникає напруження, а на цьому ґрунті можуть з’являтися різні організовані форми тероризму. В Україні негативна тенденція розвитку. Втім часто в офіційно заявлені версії вбивств державних діячів складно повірити. Наприклад, у версію, що Вадима Гетьмана вбили якісь донецькі

хлопці, — це суто політичне вбивство, яке не має ознак тероризму. — Якщо все ж таки замах на життя політика трапився — що зазвичай стає його причиною? — Це залежить від поведінки політичного діяча. Можливо, він робив щось не те, або ж так його дії потрактував терорист чи замовник. Усі ці моменти докладно досліджують під час розслідування. Це якщо замах дійсно відбувся. Однак бувають випадки, коли політики говорять про замах, якого не було, або ж акцентують увагу на якихось випадкових фразах як на погрозах. Безумовно, і таке буває: іноді людина добросовісно помиляється, говорячи про ймовірний замах, а іноді видає бажане за дійсне, розповідаючи про замах, якого насправді не було. Розмовляв Олександр Сирцов

Замахи на життя українських діячів

3 листопада 1996 року в аеропорту Донецька було розстріляно підприємця �� депутата ВРУ ІІ скликання Євгена Щербаня.

22 квітня 1998 року в ліфті київського будинку було застрелено екс-голову НБУ Вадима Гетьмана.

25 березня 1999 року автомобіль лідера НРУ В’ячеслава Чорновола врізався в «КамАЗ» із причепом. В. Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці.

16 вересня 2000 року зник безвісти журналіст і засновник сайту «Українська правда» Георгій Гонґадзе.

5 вересня 2004 року кандидата в президенти України Віктора Ющенка запросили на спеціальну нараду на дачу тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка. Під час вечері гостя отруїли діоксином.

27 грудня 2004 року внаслідок вогнепального поранення загинув міністр транспорту Георгій Кірпа. Офіційна версія — самогубство.

22 червня 2005 року внаслідок важкої хвороби помер власник телеканалу «Інтер» Ігор Плужников. Згодом заявили про нетиповість обставин смерті та ймовірне отруєння.

4 березня 2005 року від вогнепального поранення помер міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко, – ключовий свідок у справі Гонґадзе.

29 листопада 2005 року у власному автомобілі вбито екс-голову Львівської ОДА й обласної ради Степана Сенчука.

26 жовтня 2006 року у Львові підірвали автомобіль підприємця та депутата ЛМР від БЮТ Романа Федишина. Політик отримав травми, загинула 14-річна школярка, яка випадково опинилася поряд з автомобілем.

17 січня 2007 року під час полювання поблизу міста Ізюм Харківської області було вбито голову Харківської ОДА Євгена Кушнарьова.

29 грудня 2009 року сталася пожежа в будиночку на швейцарському курорті Гштаад, де відпочивав голова адміністрації Віктора Ющенка Віктор Балога. Політик не постраждав.

20 серпня 2011 року депутат фракції БЮТ у Київміськраді Володимир Бригінець заявив про факт отруєння в СІЗО лідера опозиції Юлії Тимошенко.

Замахи на відомих осіб минулого

14 червня 1934 року бойовики ОУН стратили міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, який керував пацифікацією українців.

23 травня 1938 року в Роттердамі (Голландія) співробітник НКВС Павло Судоплатов убив полковника Євгена Коновальця.

15 жовтня 1959 року в Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський за допомогою ціаністого калію вбив лідера ОУН Степана Бандеру.

22 листопада 1963 року в місті Даллас під час слідування президентського кортежу вулицями міста було вбито президента США Джона Кеннеді.

4 квітня 1968 року снайпер поранив американського лідера руху за громадянські права Мартіна Лютера Кінга. Поранений помер у госпіталі Сент-Джозефа, його поховали в Атланті.

11 вересня 1973 року під час військового перевороту в столиці Чилі Сантьяго убили президента країни Сальвадора Альєнде.

15 березня 1978 року «Червоні бригади» викрали прем’єрміністра Італії Альдо Моро, тіло якого виявили 9 травня в Римі в багажнику «Рено» між штаб-квартирами двох політичних партій.

ТЕМА 09

1 вересня 2011 року 35 (632)

13 травня 1981 року член турецького угруповання Мехмет Алі Аґджа стріляв у Папу Римського Івана Павла ІІ. Куля пройшла в кількох міліметрах від життєво важливих органів.

31 жовтня 1984 року загинула прем’єр-міністр Індії Індіра Ганді. Замах на політика здійснили її охоронці-сикхи.

28 лютого 1986 року у Стокгольмі було вбито прем’єрміністра Швеції Улафа Пальме.

27 грудня 2007 року внаслідок терористичного акту загинула прем’єр-міністр Пакистану Беназір Бхутто.

реклама


10

ІСТОРІЯ

1 вересня 2011 року 35 (632)

деса співатиме гімн

росі сько

Депутати Одеської міськради затвердили статут міста. Згідно з документом, гімном Одеси є пісня російською мовою на музику Модеста Табачникова та слова Семена Кірсанова «У Черного моря» у виконанні Лєоніда Утьосова. Загалом, остаточна редакція документа містить сім розділів, які визначають міську символіку, принципи міського самоврядування, міські святкові та пам’ятні дати, територію та межі міста, а також райони. Крім того, статут регламентує діяльність системи місцевого самоврядування, визначає порядок участі членів територіальної громади в здійсненні міського самоврядування тощо.

ДО «ГАЗЕТИ»

Ви не на острові Міркування лівобережного українця

Ще і ще раз переконуємося, що наша «Львівська газета» не тільки львівська. Ось і цей лист (аж із Полтави) свідчить на користь того, що читають її не лише на Галичині. Свідчить він і про те, що лівобережних українців хвилюють ті самі проблеми, що й «західняків». Кілька слів про автора, пана Зерова. Він — лікар, окрім того, нам стало відомо, що Костянтин Леонтійович походить із родини відомих в Україні просвітян, представників вітчизняної інтелігенції. Достатньо лише сказати, що знаменитий подвижник і неокласик української літератури Микола Зеров — його рідний дядько…

Д

осі так зване «святкування» Дня перемоги у Львові, яке завершилося бійками та стріляниною, не виходить мені з голови. Істинних причин ганебних подій ніхто, зокрема президент як гарант Конституції, досі не назвав. Думаю, шановним львів’янам цікаво буде знати думку пересічного українця, який мешкає в доволі віддаленій від Львова Полтаві, до того ж на іншому березі Дніпра. Корінці цієї політичної катавасії, думається, почали проростати тоді, коли Держдума Росії ухвалила закон про використання під час відзначення свята прапора Перемоги. Здавалося б, що нам, українцям, із того? Росія — суверенна держава, і закони, що їх вона ухвалює, стосуються її народу. Але… Ініціатори цього закону добре знали про впливову п’яту колону в Україні, яку очолює тутешня Компартія. Вони були впевнені, що аналогічний документ зініціюють українофоби й ухвалить наша Верховна Рада. Внесли на розгляд ВР законопроект, звичайно ж, комуністи. Поки їхні вожді на чолі з П. Симоненком, солов’ями тьохкали об тім, що ухвалення закону — сердечне свідчення поваги до ветеранів війни, які, мовляв, під цим прапором здобули перемогу, у

Верховній Раді знайшовся дурко, в якого, як відомо, на язиці те, що в його хазяїв на умі. Мабуть, багато хто у Львові бачив і запам’ятав інтерв’ю якогось депутата, який після схвалення закону прямо заявив, що «цей закон заставить галичан підняти червоний прапор». Характерно, що телебачення транслювало це інтерв’ю аж один раз: більше, вочевидь, не дозволили. Судові інстанції Львова заборонили проводити будь-які акції під червоним прапором, але що це для оплачених провокаторів? Dura lex, sed lex! Суворий закон, але закон. Так стверджує римське право. Отже, і правоохоронні органи Львова повинні були захистити судові рішення і не допустити провокацій. Однак міліція, «Беркут», загалом силові структури чомусь узяли під захист зайшлих провокаторів і зробили це з благословення губернатора Львівщини пана Цимбалюка. Нам, полтавчанам, добре відомо це ім’я. Саме п. Цимбалюк очолював УВС Полтавщини, і саме тоді полтавська міліція відзначалася «безпрєдєльними» діями. Лише одна сила стала на захист честі та гідності галичан, на захист суворих рішень. Маю на увазі представників «Свободи». На жаль, зробили це свободівці дуже невміло, тому що молода партія, яка не має достатнього політичного досвіду, просто не відала, наскільки підступно може діяти міліція, що її виховали люди з-під тих самих червоних прапорів. Ось таке бачення львівських подій 9 травня 2011 року в більшості українців, які живуть по інший берег Дніпра і говорять: галичани, ви не на острові! Вони добре розуміють, що саме західний регіон держави був і залишається генератором ідей і дій справжньої (а не вдаваної!) незалежності України. І цей дух поперек горла стоїть у комуністів та інших московських блюдолизів. Сподіваємося, що надалі всі ми будемо мудрішими, а наш об’єднаний народ відправить різний ворожий набрід туди, куди й вітренківців, морозівців та іже з ними, — на смітник історії. Костянтин Зеров, Полтава

Фото: архів Христини Дорожовець

Коли ще не було слова «шопінг» l Христина Дорожовець

У

дитинстві моїми улюбленими казками були бабусині історії про життя їхньої родини в міжвоєнний час. Надворі — епоха радянського дефіциту, а я слухаю бабцю, і ніяк мені невтямки, що колись звичайна провінційна крамниця могла догодити хоч би й графові! Наприкінці 30-х років ХХ століття мій родинний Ходорів був другим за величиною містом на Бібреччині з дев’ятьма тисячами населення. У всьому було помітно господарність його мешканців: упорядковані вулиці, акуратні будинки, доглянуті обійстя. Буднього дня аж надто спокійно, всі зайняті своїм ділом. І крамарі також, адже мусять гідно тримати марку найкращої в повіті торгівлі. У державних крамницях продавали більше товару, ніж у приватних, зате в останніх крам був різноманітніший, почасти закордонного виробництва. Були також і спеціалізовані магазини — з десяток на невелике містечко. Окремо купували м’ясо, молоко, хліб — зодвіку ближче до базару, хоча й у віддалених куточках міста також. І дарма, що чи не кожен мешканець отримував ці харчі зі свого натурального господарства, — магазинна продукція розходилася без лишку. Бо коли ніздрі лоскотали запахи з пекарні, а око вабила апетитна здоба масляних рогаликів, маків-

ничків, булочок-«кайзером» і «разівок», гаманець розщіпався сам. До речі, зачерствілі вироби продавали дешевше. Збоку основної дороги розташовувалися магазин�� посуду і скоб’яний (або «залізний») із широким вибором товарів для дому. Сюди заходили раз на якийсь час: у доброї господині, як і практичного господаря, всього мало бути із запасом і під рукою — від чайного ситечка до пергаменту на солодке. Збереглися старі назви містечкових магазинів: блаватний, де продавали шовки, «зелена будка» — з городиною і фруктами. У неділю до крамниці не ходили, навіть щоденні продукти належало купити напередодні. Харчовий день — то був тільки день продуктових покупок. В інші магазини жінка не вступала. Просто не пасувало проходжуватися з повною торбою пакунків між одягом і покупцями. Зрештою, хіба не приємніше було виділити окремий день для того, щоби пригледіти собі якусь тканину, одяг чи взуття? Тканини у відповідній крамниці лежали, викладені на лядах навскоси, внизу — грубі, костюмні, плащові, а що вище — то все тонші й дорожчі. До кожного сувою було прикріплено бирочку з ґатунком, розмірами і ціною. Покупцеві пропонували також переглянути каталог наявного краму, і було це дуже доречно, бо нараз аж очі розбігалися від розмаїття. Але не кожен одягався у кравців. Крамниць готового

одягу і взуття вистачало — один тільки з жіночою і чоловічою білизною, два — верхнього вбрання і аж три взуттєві. Уявіть собі, сюди доходила мода зі столиць Європи! ...Насамкінець — чепурний капелюшок, делікатний перстеник, крапля тонких парфумів — все це тільки для пані — і наша бабця може сміливо їхати на корзо до Львова й не завстидатися. Подарунки, дитячі забавки, канцелярські товари, всілякі нитки, хутро (навіть шкірки австралійського кенгуру, які привозили сюди з повітової столиці), коштовні ювелірні прикраси, будівельні матеріали та меблі також можна було придбати тут, у невеликому місті з 45 магазинами. Не продавали хіба що квітів, бо кожен вирощував їх сам. А ціни? Кілограмова хлібина з житнього питльованого борошна коштувала 20 грошів, із разового житнього — 12-13, із разового пшеничного — 3-4, 1 кг яловичини тягнув на 70 грошів, свинини — від 90 грошів до злотого, 25 кг бульби продавали за 40-50 грошів (4-годинний заробіток праці некваліфікованого робітника), одна екзотична шкірка вартувала 35-40 злотих, а весь «спід» до пальта — 200 злотих. А можна було призбирати 40 злотих і подарувати нареченій чудовий золотий перстень, навіть працюючи простим підмайстром на заводі. Власниками приватних крамниць були поляки (25%), українці (15%), жиди (60%). Усі прагнули

якнайвигідніше презентувати свій крам і всілякими способами заохотити покупця. Для цього магазин мав бути передовсім бездоганно чистим — і зовні, і всередині. Оригінальна вивіска (обов’язково з іменем власника), символічний знак продукції, новинка на оздобленій вітрині, інтригуюча реклама діяли магічно. А вже коли відвідувач переступав поріг, йому готові були прихилити небо. За покупки або платили готівкою, або брали «на рати», тобто в кредит. Продавець мав книжку, в якій записував ім’я покупця, назву, кількість, ціну товару й дату, коли його придбано в кредит. Водночас робив відповідний запис у кредитній книжці покупця. Наприкінці місяця записи звіряли, і відбувався розрахунок. Купівля краму в кредит була вигідна для обох, бо покупець міг придбати щось на значну суму, а продавець мав постійних і вдячних клієнтів. За нагальної потреби, коли магазини вже були зачинені, можна було пройти чорним входом у помешкання жида-крамаря, яке переважно розташовувалося в тій самій кам’яниці, що й торговельний заклад. Чесному й порядному чоловікові він ніколи не відмовляв. А виїжджаючи на гуртову закупівлю товару, приймав замовлення відвідувачів. Крамниці «Народної торгівлі» запровадили гарну традицію — напередодні Різдва вручати цінні подарунки тим мешканцям, які протягом року приносили найбільші прибутки в касу української кооперативи. Робітник зі скромною платнею старався прогодувати сім’ю плодами своєї праці. Рятувало хазяйство чи сезонний підробіток. Зрозуміло, що в розкішний і дорогий магазин він не мав чого потикатися. Натомість нечисленні, зате свої, українські кооперативи були доступні навіть малозабезпеченим. Недаремно ж співалося: Наша Торговля — то славна марка, Се знає пані, знає кухарка. Се знає кожен з нас, який то добрий час, Коли в Торговлі процвітає крам. До речі, у статуті українських кооператив був один цікавий пункт: касиркою в «Народній торгівлі» могла працювати тільки вродлива дівчина, але не заміжня жінка — напевно, щоби принаджувати покупців.


11

1 вересня 2011 року 35 (632)

іністр не ита підру ників Дмитро Табачник відкидає звинувачення в редагуванні шкільних підручників. На запитання журналістів, чим нові підручники для 11-х класів відрізняються від попередніх видань, урядовець відповів, що не ознайомлювався з їх змістом. «Не можу і не маю права перечитувати дві сотні авторських рукописів, аби не впливати на конкурсний відбір, — сказав міністр. — Облиште ілюзії, що міністр читає і впливає на зміст підручника. Це йому не до снаги, а головне — не відповідає чинному законодавству».

Мати справу з людськими «его»

Надсилайте на адресу редакції розповіді про ваших славних пращурів, героїчне минуле роду, неординарні родинні події, казуси та перипетії, родинні історії та легенди, оповідки, які передають від покоління до покоління, минуле й теперішнє вашого сімейства.

l Закінчення. Поч. — с.1

— Українські інтелектуали стверджують, що найкращою для України є модель розвитку каталонської культури, коли лишень за одне покоління створено термінологічний словник, перекладено всю світову літературу, зроблено інші важливі для розвитку нації кроки. Як ви — як творча людина — бачите цю схожість між українцями і каталонцями (звичайно, якщо не брати до уваги, що одні й інші вітають своїх гостей хлібом і сіллю)? — Обидва народи мають дуже багату давню історію. Але тепер, думаю, ми перебуваємо на різних її стадіях. Мені здається, ситуацію, в якій нині опинилася культура в Україні, можна порівняти з пожежею в домі, коли вогню вже немає, але є багато диму і — відповідно — нічого не видно. Розумію, що ваша країна намагається знайти своє місце не лише в культурі, а й економіці, політиці, інших сферах, тобто — загалом у світі. І водночас вишукує певні схожі ситуації в Америці, Європі чи Росії. Однак складність у тому, що насправді ви — одинокі. А відтак вам просто необхідно почати рухатися самостійно. І тільки так у найближчі роки матимете велику перспективу. Адже, якщо поглянути на ситуацію кількарічної давнини, то можна зауважити, скільки змін відбулося за цей час. Не думаю, що в кінематографі, бо для цього потрібна індустрія, якої у вас немає. Проте в музиці чи літературі зміни однозначно мали би відбуватися. Зміни переживаємо і ми, але переконаний, що вони іншого ґатунку, ніж у вас. Бо маємо більше історії, краще розуміємо, хто ми і що робимо в цьому світі. З іншого боку, кількість усіх тих змін, які переживає Європа чи Америка (зокрема відкриття інтернету, новітні мас-медіа тощо), призвела до того, що скрізь актуалізувалися питання, хто такий кожен із нас, що означає сьогодні займатися образотворчим мистецтвом, знімати фільми чи писати книги. А оскільки тепер усюди криза, то пошук цих відповідей просто необхідний. — У цьому ракурсі цікаве ваше розуміння того, чого

Упишіть сторінку історії своєї родини в літопис львівської періодики!

очікують від іспанського кіно в самій Іспанії та за кордоном? Чи ці очікування відрізняються? — Насамперед іспанці очікують від кінематографа звичайних розваг, оскільки, на жаль, дуже часто фільми страшенно нудні. Чомусь ми схильні забувати, що навіть великі роботи минулого — від Шекспіра до Достоєвського — насправді мали розважальний характер. Тобто людям дарувало насолоду читання книги чи перегляд фільму. Нині так є не завжди. З іншого боку, іспанці воліють бачити на екранах саме ті історії, які обговорюють між собою. Наскільки мені відомо, для України проблема — кінострічка про сучасного українського хлопця, який, скажімо, кинув університет, знайшов роботу й намагається влаштувати особисте життя. Таких просто ніхто не знімає. Хоча… Іспанські режисери також забувають, що найвизначніші праці постають із реального життя. — Нині Європа шукає себе в екзотичному — інше переживається як суворе очищення себе. У чому шукає себе іспанський кінематограф і ви особисто? — Загалом уся кіноіндустрія світу (й Іспанія не виняток) ілюструє, що лише 10% кінострічок є добрими. Адже є чимало речей, які можуть зіпсувати і задум, і кінцевий результат. Тобто коли фільм максимально вдається, то це справді диво! Якщо чесно, в Іспанії знімають приблизно сто фільмів на рік, я дивлюся практично всі, бо є членом Академії, яка визначає найкращі. То тільки 10-12 із них дійсно чогось вартують. Інші… Та що там Іспанія! Як людина, яка перебуває в кінематографічному бізнесі, я переглядаю 300-400 не лише іспанських, а й зарубіжних стрічок за рік. І насправді

вартими уваги, а то й оплесків є тільки зо три десятки. Але це тих 30 фільмів, які для історії кіно справді знакові! І кожен із тих, хто творить кіно, мріє, щоб у ці десятки потрапила саме його робота. — Якою бачите власну участь у кінцев��му продукті? — Роль продюсера не просто велика — величезна! І фінансовий аспект — це найменший клопіт. Коли дають «Оскар» найкращому фільму, то людина, котра йде його отримувати, — не режисер і не актор, а продюсер. Тому говоримо про те, що саме останній відповідає за все від початку до кінця. А для мене найскладніше в цій індустрії — мати справу з людськими «его». — Зазвичай намагаєтеся ці «его» ламати чи — навпаки — до них пристосуватися? — Стараюся дати собі з ними раду. Це справді надзвичайно складно, бо кожен вважає себе в цій індустрії найважливішим. Дуже часто «его» йде перед фільмом. А для мене стрічка все-таки важливіша. Тому, коли в когось є краща ідея, ніж моя, то це добре. Для мене першість неважлива — має значення лише хороша кінокартина. — У цій площині цікавою є ваша співпраця з Шакірою. Як вона виглядала? Адже ця колумбійська співачка — універсальна людина. Та й музичне продюсування власних кліпів їй не чуже. — Це співпраця цілком іншого ґатунку. Бо в цьому випадку Шакіра — клієнт. А оскільки йшлося про роботу за гроші, то саме співачка приймала остаточне рішення. — Історія знає багато прикладів режисерів, які успішно змінили музичне відео на великий екран. Той самий Девід Фінчер (який працював із Мадонною, групою Aerosmith

та іншими виконавцями) у свідомість ширшої аудиторії увійшов як творець «Загадкової історії Бенджаміна Баттона». Ще б пак — 13 номінацій на «Оскар»! А ви маєте бажання спробувати себе на великому екрані? — А я теж працюю над фільмами як режисер! Зокрема, створив 20 стрічок і багато музичних відео. До речі, музичні відеокліпи — це справді хороша школа. — Знаю, що тяжієте до фільмів жаху. Чим приваблює вас цей жанр? Внутрішнім переконанням, що суспільству бракує гострих емоцій? — А таки бракує. Похід на перегляд фільмів жахів — особливо для підлітків (а саме вони зазвичай є цільовою аудиторією такого кінопродукту) — є свого роду заміною давніх ритуалів, коли не ставало хлопчиків і дівчаток, а народжувалися чоловіки та жінки. Так, часто це моторошно і криваво. І зрілій людині здається зайвим. Думаю, що певні емоції краще пережити з героями фільмів, аніж у реальному бутті, а пережити таки треба. — Іспанський філософ Ортега і-Гассет говорив, що ми є тим, чим світ нас запрошує бути. Ви задоволені собою таким, яким сучасна Іспанія запросила вас бути? Чи є щось, що воліли б у собі змінити? — Бути собою задоволеним на сто відсотків (якщо ти — не дурень) неможливо. Завжди є щось, що не влаштовує, хочеш бачити по-іншому. Але про що саме мова — нехай залишиться моєю таємницею. А на загал, коли аналізую, що зробив, чого досягнув і куди йду — я задоволений. Адже рух — як свідчення життя в моїй долі — не сповільнюється! Розмовляла Ярина Коваль

реклама

Чекаємо на ваші розповіді та сімейні фотографії за адресою: 79008, Львів, вул. Гуцульська, 7 або електронною поштою: office@ gazeta.lviv.ua. Не забудьте вказати ваші контактні дані.


12 КУЛЬТУРА

1 вересня 2011 року 35 (632)

еатрали матимуть і е один естиваль Із 3 по 11 вересня в Києві вперше відбудеться Міжнародний театральний фестиваль «Дім Химер». Його засновано за ініціативою Станіслава Мойсеєва, художнього керівника Київського Молодого театру. Фестиваль представить програму сучасного польського театрального мистецтва «Польський театр у Києві» та «Український блок». Відкриє захід вистава «Планета Лем» познанського театру «Бюро Подорожей». Усього в рамках «Польської програми» покажуть шість вистав, а «Український блок» представить глядачам три спектаклі.

В

є людина, яка була моїм першим коханням. Мені тоді було років 12-13. — Ви коли-небудь курили? — Пробувала курити у 14-15-річному віці. Я рано подорослішала і стала самостійною. На мене вплинула компанія старших хлопців і дівчат, з якими спілкувалася. Думка маси, більшості часто має дуже великий вплив. А діти з їхньою несформованою свідомістю особливо підвладні стадному почуттю. Після роботи на «Майдан-с» із п’ятьма сотнями осіб я особливо чітко зрозуміла силу і вплив думки більшості. На щастя, моє куріння було лише дрібною витівкою і не переросло у звичку. — Чому ви не продовжили курити? — Отримала дуже гарне виховання в сім’ї та спортивне. Звичайно, куріння дуже негативно вплинуло

Розмова з Оленою Шоптенко, хореографом она мріяла про кар’єру топ-менеджера в міжнародній компанії, а стала однією з найуспішніших танцівниць і хореографів нашої країни. У 18 років Олена виборола чемпіонство світу з бальних танців серед молоді та перше місце в шоу «Танці з зірками». Вона станцювала із «зіркою» Володимиром Зеленським. Сьогодні Олені 23 і вона — відомий хореограф і на Батьківщині, й у Росії. Її особисте життя пов’язане з телебаченням. «Газеті» дівчина розповіла про своє дитинство і шлях до успіху. Ми поцікавилися, чому Олена підтримує «Маніфест українців проти куріння» і виступає проти реклами цигарок.

Я — максималістка! — Як вас виховували батьки? — У мене дуже вимогливі батьки, особливо мама. У вихованні вона застосовувала метод батога і пряника, причому отримувала я сильно, а хвалили помірно. Батько ж ніколи не вважав мене видатною дитиною. Коли розпочався перший сезон «Танців з зірками», і мене показали по телевізору — нафарбовану, красиво одягнену, тато вперше звернув увагу на те, що в нього симпатична донька. Але тепер я розумію, що тільки завдяки такому батьківському вихованню я і мої брати стали доволі успішними людьми. — Чи були у вас у дитячому віці амбіції, мрії, хобі, крім танців? — Я закінчила Київський ліцей бізнесу і вступала до Київського національного економічного університету ім. Гетьмана на факультет міжнародної економіки та менеджменту, чітко розуміючи, що, напевно, хочу займатися серйозною роботою. Тоді не вважала, що захоплення танцями може стати моєю майбутньою професією. Але життя розпорядилося по-іншому: я повернулася на танцювальний паркет, почала дуже наполегливо й багато працювати саме в цьому напрямі. — У який момент ви зрозуміли, що ваше покликання — це все-таки танці?

— Спочатку займалася турнірним спортом, безперервними змаганнями із суперниками. А потім потрапила на проект «Танці з зірками» і відкрила для себе шоу. Мені захотілося продовжувати таку діяльність, чим нині й займаюся. Я стала хореографом. А взагалі спочатку не дуже хотіла йти на проект, бо в мене тоді була перша літня сесія в університеті, саме почалися серйозні спортивні досягнення з моїм новим партнером. Усе було чудово, і я навряд прагнула щось змінювати. Продюсери проекту побачили мене на одному з турнірів і запросили на кастинг, хоча загалом не дуже розуміли, як 18-річна дівчинка може навчити танцювати «зірку». Але вони ризикнули, й ось так я перемогла в цьому «зірковому» змаганні. — Як реагуєте на поразки, на те, що вам щось не вдається? — На щастя, я пережила юнацький максималізм і жагу до перемог. Колись український режисер Олег Боднарчук сказав одну просту фразу: «От уяви, що було б, якби в усіх фільмах знімали тільки найкращого актора й найкращу актрису. Було б цікаво?» У тому-то й краса, що всі люди різні та непорівнянні. Для мене важлива якість шоу, важливо, щоб після моїх робіт люди про щось замислювалися, постановки викликали емоції.

— Розкажіть, що вам у собі подобається, а що — ні? — Я — максималістка. І в цьому є якийсь мінус, тому що часто жорстко вимагаю від людей того, чого вони не можуть зробити. Може, іноді це й не потрібно. Розумію, що треба ставитися до всього простіше. Що я в собі ціную? Напевно, те, що вже багато пережила, маю певний життєвий досвід і можу адекватно оцінювати, що відбувається навколо. Хоча, відверто кажучи, і тепер потрапляю в такі ситуації, в яких цієї життєвої мудрості не вистачає. — Як ви справляєтеся зі стресом? — Чесно — просто промовляю молитву «Отче наш». У 20 років я свідомо охрестилася в православ’я. Завжди в щось вірила. Не важливо, чи це Господь Бог, чи Вищий розум. Але вірю: якщо добре ставитися до людей, то за це воздасться. Звичайно, ніщо людське мені не чуже. Теж іноді якоюсь мірою виникає відчуття заздрості, кажу нецензурні вирази під час роботи... Утім завжди прошу за це пробачення. — Які прості речі приносять вам задоволення, радість? — Для мене щастя — коли мої справжні друзі поруч. Зізнаюся, що їх у мене небагато. Як виявилося, не маю й ніколи не мала подруг. На сьогодні моєю найкращою «подружкою»

б на мою професію. Адже вона тісно пов’язана з фізичними навантаженнями, витривалістю. Якщо не буду витривалою, то не зможу працювати так багато, як роблю це нині, якість моєї роботи буде значно нижчою. А це навіть із меркантильного погляду мене не влаштовує. Щодо зовнішності, то цигарка зайва в моєму образі. Та й узагалі курити — це неправильно. — Як ви ставитеся до реклами цигарок в інтернеті, на молодіжних дискотеках? — Категорично негативно. Люди починають курити в дитячому та підлітковому віці, коли свідомість — як губка, яка все всотує. І якщо в цей час подавати людині поганий приклад або нав’язувати думку про те, що наркотики, алкоголь або тютюн — це круто, стильно тощо, то вона прагнутиме до цієї «крутості». Якщо говорити про молодіжні дискотеки, то, знову ж таки, стадне почуття провокує бути, ��к усі, робити те, що й усі. Здавалося б, молоді особи прагнуть бути унікальними в одязі, зачісці, захопленнях. Але, по-моєму, юнакам і дівчатам варто бути оригінальними в тому, що дійсно є невід’ємною частиною успішності, — в здоровому способі життя. Наприклад, займатися спортом або танцювати. Розмовляла Христина Слюсарчук

КОЛОНКА ІРИНИ МАГДИШ

Чи повинно існувати касове укра нське кіно

Д

оволі сумне враження залишив перегляд кінострічок молодих українських режисерів під час Фестивалю незалежного кіно «КіноЛев». З од н о г о б о к у, ро зумієш, що навіть ті паростки українського кіно, які з’являються всупереч величезному пресингу і засиллю продукції розкручених світових кіноіндустрій, усупереч повному ігноруванню національного кінематографа з боку держави, всупереч відсутності модерної, сучасної школи кіно та будь-яких бюджетів на молоде кіно — тобто в ситуації повного ігнору, — треба показувати і дивитися за кожної нагоди. Нагоди переважно доводиться створювати, знову ж таки, самим. Це не означає, що до українських фільмів треба ставитися, як до важко хворого або дуже слабкого створіння, яке не можна критикувати чи обговорювати, бо взагалі загнеться. Власне критикувати й обговорювати треба. Щоб не загнулося і не погрузло в колії раз і чомусь назавжди обраного стилю. Із трьох жанрів стрічок найсильнішою виявилася ук раїнська анімація. Мультиплікаційні роботи «Хочу бути твердим», «Жив був чоловік, і звали його Кузнєцов», «Біла ворона» за рівнем думки, естетики, техніки ви конання просто блискучі. Крім того, для них характерна риса, якої практично немає в ігрових чи документальних фільмах. Це — іронія і «нестерпна легкість буття», яких нам так бракує і в кіно, і в житті. Практично всі ігрові кінокартини (можливо, за винятком однієї) вперто дотримуються парадигми, яку задав іще Іллєнко. Поетичне кіно свого часу було проривом українського кіномистецтва

і породило шедеври. І чомусь ми увірували: це єдине, що принесе нам успіх. Молоді кінематографісти, наслідуючи поетичне кіно минулого, поперше, створюють усе ж вторинний продукт, а по-друге, закривають собі шлях до іншої мови вираження. На загал, ігрове кіно залишило враження театру Заньковецької на екрані. Тобто це ніби добре, але це «добре» було у ХХ, минулому, столітті. Документальних стрічок було лише кілька. Всі однотипно пафосні та драглисті. Правильні, але до болю нагадують фільми, на перегляд яких нас водили зі школи на Великдень у примусовому порядку. Тільки тепер вони українські. Кіно має ще одну характеристику. Воно також є товаром, який треба і можна продати. Чи щось із побаченого бодай натякає на перспективу продажу, хоча б на внутрішньому ринку? Чи можлива касовість українського кіно? Такого, яким воно є тепер, — ні. Є два виходи. Або треба створювати касові вітчизняні стрічки, формуючи кіноіндустрію, яка надаватиме кошти на життя й артхаузного українського фільму, або Україна стане державою без власного кінематографа, знаного у світі. Останнє не є трагічним, бо таких країн чимало. Але тоді ми повинні бути готові до впливу іншої культури, аж до розчинення власної. Пишіть imagdysh@ gmail.com


АФІША 13

1 вересня 2011 року 35 (632)

Гороскоп

еатри

5 – 11 вересня

→ Театр опери та балету ім. С. Крушельницької Просп. Свободи, 28; тел.: 272-86-72; 242-11-63

1, четвер «Севільський цирульник» (опера), 18.00 2, п’ятниця «Ніч Вальпургії» (балет), 18.00

→ Театр ім. М. Заньковецької Вул. Лесі Українки, 1; тел.: 272-05-83; 272-07-62

Кадр із фільму «Хочу, як ти». Фото: kinopoisk.ru

3, субота «Хто сказав «няв»?», 12.00; 14.00 4, неділя «Музична крамничка», 12.00; 14.00

Виставки → Львівський палац мистецтв Вул. Коперника, 17

25.08-15.09 Виставка фотографії Андрія Артема «Друзі» → Мистецька галерея Гері Ноумена

Вул. Леся Курбаса, 3; тел.: 272-49-14

Вул. Наливайка, 18

2, п’ятниця «Чекаючи на Годо» (трагікомедія), 19.00

23.08-11.09 Виставка графіки Галини Жегульської

3, субота «Амнезія, або Маленькі подружні злочини» 19.00

→ Музичномеморіальний музей С. Крушельницької

4, неділя «Король Лір» (каприччос), 19.00

Вул. С. Крушельницької, 23

26.08-20.09 Виставка до 85-річчя Віктора Лужецького

→ Перший український театр для дітей і юнацтва

інотеатри

Вул. Гнатюка, 11; тел.: 272-68-55, 272-68-41

Вул. Фредра, 6; тел.: 261-21-27

Директор і головний редактор Заступник директора: Комерційний директор: Відділ реклами: Бухгалтерія: Відділ збуту: Промоція:

1.09-30.09 Виставка фото школи «Студія 111»

Вул. Ставова, 7-в

→ Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса

→ Театр «І люди, і ляльки»

29.08-10.09 Експозиція Влодка Кауфмана й Олега Сусленка

→ Галерея «Леміш»

8, четвер «Невольник» (Т. Г. Шевченко), 18.00

4, неділя «Зайчик-хвалько», 15.00

Терези

Зірки прогнозують зустрiчi та цiкавi знайомства. Перша половина тижня обiцяє минути в любовi, згодi та взаєморозумiннi. Саме тепер Овни зможуть закласти основу для свого успiху.

Цей тиждень буде забарвлений в оптимiстичнi кольори. Вiн обiцяє бути насиченим на цiкаві подiї в особистому життi.

Телець

3, субота «Украдене щастя» (опера), 18.00 4, неділя «Чарівне кресало» (опера), 12.00 «Створення світу» (балет), 18.00

Овен

Відповіді на кросворд, опублікований у «Львівській газеті» №34 (631) від 25 серпня 2011 р. По горизонталі: 1. Чарка. 3. Панда. 5. Пісок. 7. Солітер. 10. Соболь. 11. Скапен. 14. Балкон. 15. Салака. 18. Соверен. 19. Аспид. 20. Юрист. 21. Графа. По вертикалі: 2. Розбій. 3. Парнас. 4. Аморель. 5. Префект. 6. «Кармен». 8. Абісаль. 9. Спартак. 12. Конкорд. 13. Барбекю. 14. Бакара. 16. Абсент. 17. Тенета.

→ Кінопалац Вул. Театральна, 22; тел.: 297-50-50

1.09-7.09 «Щелепи» (3D), 15.40; 19.10; «Смурфики» (3D), 13.50; «Аполлон 18», 10.30; 12.10; 17.30; 21.00

79008, Львів, вул. Гуцульська, 7 Тел./факс: 294 95 45; office@gazeta.lviv.ua

Редакція:

Ігор Гулик (294-95-50) Олег Слюсарчук (facebook.com/slyusarchuk) Олександра Гнатик (294-95-41; факс: 294-95-50); e-mail: oleksandra.gnatik@mail.ru reklama@gazeta.lviv.ua, 294-95-41 ; Світлана Степанова (бухгалтер, 294-95-49) 294-95-47; Ростислав Подолянко (294-95-50)

Ірина Гамрищак Гліб Ваколюк Олександр Сирцов Наталія Куліш Олександра Баландюх Наталя Цапик, Андрій Кононов Олена Мишкало, Юлія Тімошина, Марія Наконечна

Червоний зал «Ковбої проти прибульців», 10.20; 12.40; 14.50 «Нічка жахів», 17.00; 19.10; 21.20; з 2.09 – «Один день», 10.20; 12.40; 14.50; 17.00; 19.10 Арт-зал «Лопе Де Вега», 14.20; 21.00 «Міс Ніхто», 17.40 «Липучка», 11.00; 12.40; 16.00; 19.20 → Кінопалац «Копернік» Вул. Коперника, 9; тел.: 240-37-69 (каса); 297-51-77

1.09-7.09 «Хочу, як ти», 11.20; 13.30; 15.40 «Пункт призначення-5», 17.50; 19.40; 21.30; з 2.09 — «Ковбої проти прибульців», 13.30 → Кінопалац ім. О. Довженка Просп. Червоної Калини, 81; тел.: 227-39-49; 227-39-39

1.09-7.09 Синій зал «Ковбої проти прибульців», 17.00; 19.10 «Нічка жахів», 21.20 «Смурфики», 11.00; 13.00; 15.00 Червоний зал «Аполлон 18» (2D), 12.30; 14.10; 17.40; 21.10 «Щелепи» (3D), 15.50; 19.20

Вам потрiбно проявити себе i висококласним фахiвцем, i гнучкою людиною. Вихідні будуть дуже напруженими в емоцiйному плані.

Близнюки Загалом період сприятливий для контактiв i дiлових переговорiв. Гарний настрiй дасть змогу досягти бажаного. Вдалий час для Близнюкiв, які працюють у бюджетнiй сферi.

Любителям екстравагантностi вдасться здiйснити найсмiливiшi мрії й проявити свою iндивiдуальнiсть. Можливо, у вас з’являться новi iдеї, якi вплинуть на свiтовiдчуття.

Стрiлець Імовірні втрати, грiхопадiння через небажання протистояти низьким iнстинктам. Стрiльцi будуть здатнi на необачнi вчинки.

Козерiг

Очікуйте грошових надходжень, значних прибутків. Раки можуть вiдчути бажання дiяти, спроможність забезпечити багато приємних хвилин собi й коханим людям.

Цей тиждень може вiдкрити перед Козерогами два рiвнозначнi шляхи в розв’язанні важливих проблем. Вибiр серйозно спантеличить. Домогтися вищої мети – становища лiдера – зможуть тiльки тi з вас, хто навчився хитромудро приховувати своє «я».

Лев

Водолiй

Усе вдаватиметься, нi в чому ви не знатимете вiдмови. Доля обiцяє велику суму грошей на початку тижня. Приємна новина дасть змогу провести вихiднi з найближчими друзями i коханими.

Дуже активний, творчий перiод, i це не пов’язано з роботою. Хтось змінить обстановку вдома, хтось вдасться до улюбленого хобi. Ну, а дехто спробує змiнити особисте життя на краще.

Рак

Дiва Енергiя б’є ключем, ви готовi звернути гори. Не дуже перенапружуйтеся вдома. Матерiальне становище на доволі високому рiвнi.

Передплата на 2011 рік: Індекс 96201 (заступник головного редактора, 294-95-43) («Спорт», 294-95-43) («Львівські новини», 294-95-43) («Культура», 294-95-43) («Соціальні проблеми», 294-95-43) (відділ дизайну, 294-95-42) (літературне редагування, 294-95-42)

Скорпiон

1 міс. 6,42

3 міс. 18,66

Риби Попри зовнiшнє благополуччя, ви можете вiдчувати нервознiсть. Прагнення до волi та незалежностi загострить стосунки на роботi та в сiм’ї.

6 міс. 35,67

12 міс. 70,14

Номер підписано до друку о 14.00. Друк: Кольороподіл видавництва «А-прінт». Віддруковано у видавництві «А-прінт» на офсетній машині Solna D30 (Швеція). м. Тернопіль. тел.: (0352) 52 27 37, e-mail: office@a-print.com.ua). Тираж: 53 тис. Номер замовлення: 1914; «Телегазета»: 1915

Газета виходить щочетверга. Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13128-2012ПР, видане 07.09.2007 р. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у цьому числі газети, можливий лише з письмового дозволу редакції. При цитуванні посилання на «Львівську газету Вісник міста» обов’язкове. У разі публікації редакція зберігає за собою право скорочувати і редагувати надіслані матеріали. © Видавець — ТзОВ «Львівська газета Вісник міста»


14 ЗДОРОВ’Я

1 вересня 2011 року 35 (632)

арколог попався на а арі У Львові під час отримання хабара затримали на гарячому лікаря-нарколога Львівського обласного державного клінічного наркологічного диспансеру. Про це повідомив начальник відділу зв’язків із громадськістю ГУ МВС України у Львівській області Денис Харчук. Затриманий вимагав 1 тис. грн. за складання висновку, згідно з яким громадянин, від якого він вимагав хабар, не перебуває в стані алкогольного сп’яніння, хоча насправді результати обстеження засвідчили, що вміст алкоголю в його крові становив 0,36 проміле. Проти лікаря порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України — отримання хабара.

І

розтерті з цукром, сметану й білки, збиті в піну. Кружальця кабачків умокаємо в тісто і смажимо на маленькому вогні.

l Олександра Баландюх хоч надворі вже осінь, у нас іще предостатньо овочів і фруктів, які допоможуть підвищити захисні сили організму, вивести токсини і шлаки, позбутися багатьох недуг і при цьому не мають жодних побічних ефектів. До них належать непримхливі кабачки. Цей овоч цвістиме та плодоноситиме впродовж усього вересня і навіть довше. Він рясно родить на городах і дачах, а на базарах порівняно з іншими осінніми дарами коштує недорого. Втім не всі знають про лікувальні властивості кабачків. Страви, приготовлені з них, мають подвійну дію: і голод утамують, й організму принесуть користь.

Панацея з грядки creativesalvage.com

«Газета» продовжує публікувати поради травозная Христини Чолій, як оздоровитися за допомогою рослин, що ростуть поряд

→ І смачно, і корисно У м’якоті кабачків багато цукру, пектинів, мікроелементів, здебільшого калію, міді, вітаміну С. Також овоч багатий на клітковину, що сприяє активізації перистальтики кишківника, благотворно впливає на травлення, зменшує кількість холестерину в крові, а харчові волокна кабачків допомагають виведенню з організму токсинів тощо. Якщо у вас чи рідних діагностували захворювання серцево-судинної системи (ішемія, стенокардія, гіпертонія, атеросклероз, аритмія) чи жовчнокам’яну недугу, хвороби печінки, цукровий діабет, ентероколіт, дисбактеріоз, анемію, подагру, остеохондроз, ожиріння, безсоння, набряки різного походження, ураження шкіри тощо, то кабачки — овоч, який повинен щодня бути

Виноград l Мар’яна Гулян

Ц

ьогорічне літо було сприятливим для виноградної лози, i вже тепер маємо доволі великий вибір винограду, а у вересні його буде ще більше. У продажі є ароматні ягоди різних сортів і кольорів: синi, рожеві, бiлі, бурштинові. Які з них найкорисніші? За словами заступника директора Нацiонального iнституту винограду i вина «Магарач» В’ячеслава Іванченка, в темних сортах

у вашому меню в різному вигляді. Причому в кабачків корисне все: квіти, м’якоть, насіння. Відвар квітів Якщо у вас різні набряки, й лікарі призначили сечогінні препарати, спробуйте попити відвар із квітів кабачків. Результат побачите самі. 7-9 свіжих квіток кабачка (обов’язково ті, котрі тільки-но відпали) залити склянкою води і поварити на маленькому вогні п’ять хвилин. Коли охолоне, перецідіть і випийте відвар упродовж дня.

Насіння кабачків у жодному разі не викидайте, а висушіть його в духовці (не смажте) і щодня з’їдайте по 15-25 штук. Це також чудовий сечогінний засіб. Квіти цього овочу суттєво поліпшать самопочуття тих, хто страждає на алергію. 10-12 квіток, що відпали, залити 0,5 л окропу й настояти 2-3 години. Перецідити і пити по 1/3 склянки за п’ятьшість прийомів. → Фантазії біля плити

заради здоров’я

Людям, котрі мають проблеми із судинами, серцеві захворювання, зайвий холестерин, застій жовчі, а також тим, хто останнім часом чи впродовж року вживав антибіотики, інші медпрепарати, слід щодня вживати страви з кабачків із додаванням до них часнику. Останній підсилює ефект. Вони допоможуть очистити

скар ниця заліза винограду мiстяться специфiчнi феноли, антоцiани, дубильні речовини i незамiнний омолоджувальний ресвератрол (у шкiрцi та кiсточках). Тому, з погляду оздоровлення, такий виноград найцiннiший. Але й рожевий, i бiлий — це справжня скарбниця вiтамiнiв. Кiлограм свiжого винограду забезпечує добову потребу людини в залiзi. Кальцiю в ньому до 450 мг, магнiю — 170 мг (за добової потреби 800 мг i 400 мг відповідно). За вмiстом рибофлавiну (вiтамiн В2) виноград випереджає

лимони в 16 разiв. Він багатий і на інші вітаміни та мікроелементи. Виноград незамiнний для людей з анемiєю, добре виводить солi, пiдтримує серце, суглоби. В ньому чимало пектинів — природних очищувачiв, які виводять токсини. А кiсточки та шкiрка цієї ягоди багаті на антиоксиданти, що забезпечують людинi довгу молодiсть. Проте дехто не може їсти виноград зі шкіркою, а кiсточки, якщо їх добре не розжовувати, проходять, так би мовити, транзитом. Тоді краще

судини, загалом організм від усього непотрібного. А фантазія щодо приготування страв не має меж. Кабачкові котлети 1 кг кабачків, півбатона без шкірки, три яйця, дві великі морквини, велика цибулина, зелень. Кабачки почистити, натерти на грубій терці, відтиснути. Потерти до цієї маси моркву, цибулю, порізати зелень. Додати батон, замочений у молоці, яйця, посолити, поперчити. Якщо начинка буде рідкувата, можна додати ложку борошна. Смажити, як котлети. Плов із кабачків Чотири кабачки, 2 склянки рису, цибуля, 6 ст. л. масла, склянка сметани, 0,5 склянки молока, 2 ст. л. борошна, зелень кропу й петрушки. Кабачки нарізати кубиками, 2-3 хвилини по-

споживати безкiсточкові сорти винограду, скажімо, кишмиш. Оскільки саме розпочинається виноградний сезон, то візьміть собі за правило: щодня з’їдати гроно винограду. Того сорту й кольору, який вам найбільше смакує. Таке меню допоможе максимально очистити організм, поповнити його поживними речовинами і суттєво поліпшити здоров’я. Однак при деяких захворюваннях (цукровому дiабетi, виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки, цирозi, колiтi, хронiчних недугах нирок) уживати цю ягоду не можна.

варити в підсоленій воді, процідити, але відвар не виливати. Рис підсмажити на маслі, а тоді додати до нього дві склянки відвару кабачків, порізану зелену цибулю, сіль. Усе перемішати і на маленькому вогні довести до готовності. Тоді дно й боки окремої каструлі добре вимащуємо маслом, шарами кладемо кабачки, рис, зелень. Верхній шар має бути рисовий. Розводимо в молоці борошно, додаємо сметану, заливаємо цією сумішшю плов і ставимо в духовку на 15-20 хвилин. Кабачки в тісті 4 кабачки, 1 склянка борошна, 1 ст. л. цукру, 2 яйця, олія, 0,5 склянки сметани, олія, сіль. Кабачки почистити, нарізати кружальцями та відварити в підсоленій воді до напівготовності. До борошна додаємо жовтки,

Салат із кабачків 3 кг кабачків, 1 кг цибулі, склянка олії, 1/3 склянки цукру, 0,5 склянки оцту, 1,5 ст. л. солі. Кабачки порізати кружальцями (не дуже тоненькі), посолити. Цибулю також порізати кружальцями, посолити до смаку і залишити на 2 години. Олію, оцет, цукор вимішати та заварити сироп. Цибулю відтиснути від соку і кинути в гарячий сироп на 3 хв. Тоді докинути до нього переціджені кабачки і варити все разом 15 хвилин. На дно літрових банок кладемо петрушку, кріп (що є), накладаємо кабачки і стерилізуємо 30 хв. Вино з розмарину До такої закуски, звісно, потрібне вино, але не звичайне, а також лікувальне. Вино з розмарину неодмінно має бути на столі гіпотоніків, бо воно чудово піднімає тиск, а також додає сил після важких недуг у період одужання, тонізує судини, має хороший вплив на серце, заспокоює нервову систему тощо. 50 г сухого листя розмарину, 15 г плодів, 20 г листків і квітів глоду, 15 г родзинок, 3 г кори кориці, 1 г квітів тисячолисника, 2 ст. л. меду. Всю цю суміш залити 2 л домашнього червоного вина (можна й магазинним) і настоювати 11 днів. Щодня збовтувати, а відтак перецідити і зберігати в темному місці. Вживати по 2/3 склянки вранці та ввечері.

ацінка на ліки l Олександра Баландюх

М

іж цінами виробників ліків і тими, за якими їх продають в українських аптеках, не просто суттєва, а приголомшлива різниця. Посередники наживають собі на людській біді мільйонні статки. Державна митна служба України провела розслідування й оприлюднила результати. 74% ліків, імпортованих із Білорусі, продають в Україну посередницькі компанії, зареєстровані в Новій Зеландії, США й Ізраїлі. Аналогічна схема діє під час постачання медикаментів із Росії. Для прикладу, препарат для лікування ішемічного інсульту «Церегин» коштує в білоруських аптеках за

нашим курсом 10,88 грн. за упаковку, а в Україну посередники постачають його по 111 грн. — удесятеро дорожче. 2010 року Міністерство охорони здоров’я закупило через фірму Isatella limited (Кіпр) 601800 доз вакцини для профілактики туберкульозу за ціною від 14,63 до 16,15 грн. за одиницю. Тоді як 2009-го компанія «Ганза» здійснила два постачання цієї вакцини, використовуючи прямий контракт із виробником, за ціною 1,53 грн. за упаковку. Внаслідок завищення вартості вдесятеро за кордон було додатково переказано 8,4 млн. грн. бюджетних коштів. Працівники митниці передали ці факти в компетентні органи, проте нікого з посадовців поки що не затримали.


СПОРТ 15

1 вересня 2011 року 35 (632)

іко о олив з ірну раку Відомий бразильський футбольний фахівець Зіко підписав однорічний контракт зі збірною Іраку. Перед 58-річним фахівцем поставлено завдання вийти на чемпіонат світу-2014. Дебют Зіко на новій посаді відбудеться 2 вересня, коли в іракської збірної заплановано гру з командою Йорданії в рамках третього відбірного раунду світової першості 2014 року. Раніше легендарний у минулому футболіст тренував збірну Японії, турецьке «Фенербахче», узбецький «Бунедкор», російський ЦСКА та грецький «Олімпіакос».

Футбол у Європі вирівнюється

Х

Розмова з Мироном Маркевичем, головним тренером харківського «Металіста» арківський «Металіст» спершу потішив яскравою виїзною перемогою в плей-оф Ліги Європи над французьким «Сошо» (4:0), а потім засмутив львівських уболівальників звитягою над «Карпатами» (2:1). У розмові з журналістом «Газети» головний тренер харків’ян Мирон Маркевич поділився враженнями від матчу із «зелено-білими», оцінив суперників по Лізі Європи та висловив невдоволення наявним лімітом на легіонерів.

«

Бувають такі зустрічі, коли одній команді вдається все, а іншій нічого

— Мироне Богдановичу, перемога над «Карпатами» була непростою? — А в нас ніколи не було простих поєдинків із цим суперником, наші зустрічі завжди проходять дуже напружено. Так само було й цього разу. На щастя, нам удалося досягти позитивного результату, нині це головне. Погоджуся, що ми не показали красивого футболу, працюватимемо над цим.

— Таке враження, що блідий початок сезону й усе краща гра від одного матчу до іншого є для «Металіста»нормою? — Не сказав би, що це стосується лише «Металіста». Інші команди теж набирають форму під час сезону. Із перших протистоянь складно показувати пристойний футбол, на це потрібен час. — Зізнайтеся, якби перед грою-відповіддю із «Сошо» хтось сказав, що переможете з рахунком 4:0, повірили б? — Ні, не повірив би. Звісно, ми всі розраховували на перемогу, другий тайм матчу в Харкові давав нам підстави сподіватися на успіх. А те, що забили аж чотири «сухих» голи, стало приємною несподіванкою. Бувають такі зустрічі, коли одній команді вдається все, а іншій нічого. — Як оціните суперників по груповому етапу Ліги Європи (голландський АЗ, австрійська «Аустрія» та шведське «Мальме»)? — Скажу чесно, суперників не знаю, їхніх матчів не бачив. Вивчатимемо записи, хтось поїде на їхні ігри в національному чемпіонаті. Побачимо. — А якщо аналізувати рівень чемпіонатів України, Голландії, Австрії та Швеції, то перші два помітно сильніші? — Якщо брати до уваги досягнення клубів, то так, маєте рацію. Але це ж нічого не означає.

« али анка» ерез орги вилетить з еліти l Гліб Ваколюк

У

«

sport.com.ua

В Європі також раніше встановлювали ліміт на легіонерів, тепер там трохи змінилися погляди на це питання

Подивіться, які колективи не пробилися в груповий етап Ліги Європи: «Севілья», «Глазго Рейнджерс», «Селтік». Не раз говорив, що футбол у Європі вирівнюється, тому команди мають однакові шанси на успіх. Те саме стосується і нашої групи. — У вашій дружині є шестеро гравців з Аргентини, також запросили лікаря з цієї країни. Чому вирішили зробити «аргентинський акцент»? — Тамтешні футболісти зарекомендували себе справжніми професіоналами. Вони не шкодують сил ані в офіційних іграх, ані на тренуваннях. Як головний тренер команди я ними цілком

задоволений. Лікар з Аргентини теж дуже добре показав себе. Крім того, він володіє англійською мовою, а тому може допомогти порозумітися зі своїми земляками, аргентинцями. Раніше в нас був лише один медик, йому було важкувато. — Ви не раз говорили, що українські футболісти нині на вагу золота. З огляду на це, як гадаєте, ліміт на легіонерів потрібен? — Ні, він не сприяє розвитку вітчизняного футболу. Якщо Євген Коноплянка — талант, то потрапить в основу за будь-яких обставин. Зроблять обмеження на легіонерів іще жорсткішим — наші гранди скуплять усіх хороших молодих футболістів, а інші клуби переплачуватимуть за посередніх гравців. Ми вже дожилися до того, що в збірну нікого запрошувати. В Європі також раніше встановлювали ліміт на легіонерів, тепер там трохи змінилися погляди на це питання. Розмовляв Гліб Ваколюк

вересні стартує сезон у національній жіночій Суперлізі з гандболу. Львів буде чужим на цьому святі. Постійний учасник змагань від нашого міста «Галичанка» цього разу відмовиться від участі. Причина банальна — катастрофічне фінансове становище. «Коштів на заявочний внесок у нас немає, тренуватися ніде, тому, ймовірно, цього сезону ми не виступатимемо в національній Суперлізі», — розповів «Газеті» головний тренер гандбольної команди Василь Козар. За словами наставника, клубу не вдається порозумітися з керівництвом ЛНУ ім. Івана Франка щодо оренди спортивного залу навчального закладу. «Галичанці» для тренувань надають майданчик о 08.00 та 21.00, а для гандболісток цей час є неприйнятним. «Дівчата через такий режим тренувань мають серйозні проблеми зі здоров’ям, зазнають важких ушкоджень, — каже наставник гандболісток. — А коштів на лікування в нас немає. До прикладу, для відновлення травмованого меніска треба пройти

Окрім того, гандболісти заборгували 20 тисяч гривень за гуртожиток. А на початку вересня спливає останній термін сплати внеску за наступний сезон — ідеться про 40 тисяч гривень. Коштів на погашення боргів у «Галичанки» немає. «Сподівалися, що обласна влада нам допоможе, однак не помітно жодного поступу, — зазначає Василь Козар. — Міська влада пообіцяла підсобити, але готова переказати кошти лише наприкінці року. Втім фінансова допомога потрібна нам уже тепер». Нині В. Козар готує збірну Львівщини з гандболу до Юнацьких ігор України. Він зібрав команду, кістяк якої становлять представниці «Галичанки». Уже 1 вересня гандболістки вирушать на турнір у Херсон. А що буде далі з ними — не відомо. «Взяти участь в Юнацьких іграх вирішили разом із дівчатами. Пояснив їм, що коштів немає, але варто поїхати на ці змагання і поборотися за золоті медалі. Звісно, в наших суперниць значно кращі умови для підготовки, але я вірю, що ми здатні перемогти», — запевнив «Газету» Василь Козар. Отже, у сезоні 20112012 рр. у національній гандбольній Суперлізі ви-

Василь Козар і Ко в Суперлізі не гратимуть. Фото: архів «Газети»

ваницьки l Роман Бойко

Л

ьвів’янин Георгій Іваницький посів п’яте місце на чемпіонаті світу зі стрільби з класичного лука серед юніорів, який відбувся в польській Лігниці. У чвертьфіналі він поступився китайцеві Ю

п яти у світі

Лю — 4:6. Львів’янин Євген Марченко — тридцять третій, іще один львів’янин Віталій Комонюк — п’ятдесят сьомий. Серед дівчат-юніорок найкращою з-поміж українок була чернівчанка Лідія Січенікова, яка зайняла п’яту позицію. Юлія Захарченко з Харкова — сімнад-

цята, львів’янка Вероніка Марченко — на п’ятдесят сьомому місці. В стрільбі з блочного лука Ігор Кардаш зі Львова — сімнадцятий, а його земляк Влад Большаков — тридцять третій. У змаганнях змішаних пар із класичного лука українська збірна у складі Георгія Іваницького та Лі-

дії Січенікової опинилася на дев’ятій позиції. У 1/8 фіналу українці поступилися польському дуету — 143:149. Також дев’яте місце посіли українські «блочники» Денис Михальчук і Вікторія Дякова. У 1/8 вони зазнали поразки від південноафриканців із рахунком 140:147.

курс уколів вартістю 2500 гривень, і де нам узяти такі гроші? Рятуючи команду минулого сезону, ми «угробили» дівчат. Тепер вони відмовляються тренуватися в такий час. Так виходить, що клуб вклав гроші в ремонт цього залу, а нині нас звідти виживають. Ніхто в цьому місті нас не може захистити». «Галичанка» досі не сплатила заявочного внеску за минулий сезон — клуб має переказати Федерації ще 10 тисяч гривень.

ступатиме лише шестеро команд. У минулому чемпіонаті «Галичанка» посіла останнє місце. Торік основний спонсор гандбольного клубу відмовився продовжувати участь у соціальному проекті. Допомагати дівчатам узявся університет фізкультури, однак навчальному закладу бракує ресурсів для повноцінної підтримки команди. Через фінансові труднощі провідні гандболістки покинули Львів іще торік улітку.


12 16 CПОРТ

1 вересня 2011 року 35 (632)

«Чорноморець» підписав екс-«карпатівця» Півзахисник збірної Молдови Сергій Ковальчук підписав контракт з одеським «Чорноморцем». Угоду укладено за схемою 1+1. Молодший брат футболіста Кирило вже виступає у складі «Чорноморця». С. Ковальчук у 2002-2004 роках грав у львівських «Карпатах» (72 матчі, чотири м’ячі). У 2004-2009 рр. виступав за московський «Спартак» (90 ігор, два голи). 2010 року захищав кольори томської «Томі» (25 поєдинків). Цьогоріч 13 разів зіграв за «Перлину» (Сочі). У збірній Молдови провів 35 протистоянь і забив два м’ячі. Сергія Ковальчука тричі визнавали найкращим футболістом цієї держави.

Безальтернативні Клички Корифей українського професіонального боксу Михайло Зав’ялов — про потенційних суперників братів l Гліб Ваколюк

Р «

осіянин Алєксандр Повєткін (22-0-0, 15 КО) здобув вакантний титул чемпіона світу за версією WBA в надважкій вазі. У німецькому Ерфурті Повєткін у 12-раундовому поєдинку здолав за очками Руслана Чагаєва (27-2-1, 17 КО) з Узбекистану. Рахунок суддівських записок: 116-112, 117-113, 117-113.

Руслан Чагаєв — «відпрацьований» боксер. Його найкращі часи вже минули Одразу після цього бою керівництво WBA оголосило, що Володимир Кличко зобов’язаний провести захист свого титулу «суперчемпіона» в бою з А. Повєткіним до весни 2013 року. Сумнівно, що цей поєдинок пройде раніше, ніж навесні 2012-го. Про це заявив промоутер російського боксера Калле Зауерланд. «Протистояння Алєксандра з Володимиром Кличком

реклама

Повєткін (ліворуч) побив Чагаєва. Фото: АР

навряд відбудеться раніше, ніж навесні 2012 року. Доти неможливо організувати бій із кількох причин. Саші та Володимирові потрібно провести захист своїх чемпіонських поясів. Потім почнеться серйозна робота з визначення місця зустрічі. Є різні варіанти, зокрема, вона могла б відбутися в Москві. Багато залежатиме від фінансових пропозицій російських організаторів. Тобто необхідно здійснити ще низку заходів у цьому напрямі», — розповідає К. Зауерланда. Про «потенційну» загрозу для Володимира Кличка «Газеті» розповів президент Національної ліги професійного боксу України Михайло Зав’ялов.

→Нудний бій Руслан Чагаєв — «відпрацьований» боксер. Його найкращі часи вже

минули. А Алєксандр Повєткін, окрім ваги, нічого не набрав і не показав. Мене дивує такий момент — чому WBA запровадила ще один титул чемпіона? Ось Володимир Кличко виграв пас чемпіона WBA в Девіда Хея, а навіщо було визначати ще й регулярного чемпіона? Хіба що для того, аби підзаробити. Стосовно самого бою, то він був нецікавим. Чагаєв щось хотів зробити, Повєткін переміг. Особливих вражень від цієї зустрічі в мене не залишилося.

→Вічно перспективний Повєткін Деякий час А. Повєткін тренується під керівництвом американця Тедді Атласа. Цього фахівця знаю вже давно. 1991 року їздив зі своїми боксерами в Америку тренуватися, Атлас нас тоді курував. Від співпра-

ці з ним Повєткін нічого не виграв, боксує, як і раніше. Алєксандр був дуже хорошим боксером в аматорах. Здобував титули чемпіона світу та Європи, був переможцем Олімпійських ігор. Однак у професіоналах він себе не проявив, у цьому виді боксу росіянин є посередністю. У нього немає швидкості, сили удару, власного стилю.

→Польський іспит Віталія Кличка Наступним суперником Кличка-старшого стане поляк Томаш Адамек. Не думаю, що останньому вдасться нав’язати бій нашому землякові. Томаш — хороший боксер, але не є від природи суперважковаговиком. Його рідна вага — перша важка категорія. Там у нього виходить усе знач но краще. А в суперважкій вазі йому буде складно. Хоча, повторюю, Ада-

мек — хороший боєць, хоча відносно молодий, уміє тримати удари, швидкий. Проте він не здатен створити серйозної конкуренції Віталієві Кличку. Узагалі, брати Клички не мають нині гідних суперників. Думав, що Девід Хей зможе «потрясти» Володимира. Британець має потужний удар, техніку, тобто все для того, аби стати королем суперважкого дивізіону. А який він піар улаштував навколо цього бою… Втім у рингу домінуючою силою був Володимир Кличко. Він зробив усе правильно, розбив англійця джебом.

→Феномен Кличків Брати Клички — справжні суперважковаговики. Нині вони в розквіті боксерських сил. Фізично та психологічно — на піку. Можливо, через два-три роки з’явиться хтось сильніший за них, але тепер таких не видно. Сьогодні час Кличків. Так, для публіки вони можуть бути нецікавими. Брати планомірно, холоднокровно виконують свою роботу, без потреби не ризикують. Проте, з ким би не боксували, завжди перемагають. Декому хотілося б агресивнішого боксу. Нам це може подобатися чи ні, але маємо всі визнати: Клички — найсильніші суперважковаговики світу.

Ветерани згадали минуле l Гліб Ваколюк

У

Будапешті відбувся товариський матч збірної ветеранів колишнього Радянського Союзу й Угорщини. Цю зустріч було приурочено до 25-річного ювілею поєдинку цих команд на чемпіонаті світу в Мексиці. Ветерани не визначили переможця — 5:5. «Зігр али дв а тай ми по 30 хвилин. Більше часу проводити на полі складно, адже всім учасникам понад 50 років, — розповів «Газеті» Андрій Баль, який виступав за збірну колишнього СРСР. — Було приємно побачити своїх товаришів. Приїхав Хідіятулін, Заваров, Бессонов, Бєланов і багато інших колишніх партнерів по збірній. У Будапешті неймовірна спека, тому грати було дуже складно. Але всі отримали неймовірне задоволення. Найбільше тішився Бєланов — він відзначився хет-риком (сміється)». За словами Андрія Михайловича, ветерани регулярно тренуються двічі на тиждень. «Ми граємо у футбол у вівторок і суботу. Цього достатньо для того, щоби підтримувати форму», — каже А. Баль. Одразу після повернення з Уг о р щ и н и А н д р і й Б а л ь узявся до роботи в тренерському штабі збірної України. Завтра, 2 вересня, «синьо-жовті» проведуть у Харкові спаринг із командою Уругваю. Опісля цієї гри українці вилетять у Прагу, де 6 вересня зіграють проти збірної Чехії.


Львівська газета