Issuu on Google+

twitter.com/lvivskagazeta

f

facebook.com/lvivskagazeta

пногао у т с а Н тверг че азеті» в «Г кладна а — доригован відкоема рухуих сх шрутн мар таксі

www. gazeta.lviv.ua

19 січня 2012 року 3 (652) Рекомендована ціна — 1 грн. Розмова з Володимиром В’ятровичем, істориком, директором архіву СБУ 2008-2010 рр.

Не знаючи, що в архівах СБУ, ними можна маніпулювати

Прощавай, зброє! У столиці зріють плани передислокації штабу Західного оперативного командування зі Львова до Рівного

ll07 львівщина

— Коли ви були директором Галузевого державного архіву СБУ, простежувався чіткий курс на розсекречення документів про злочини тоталітарного режиму. Чи багато вдалося розсекретити? — Тоді вдалося головне — зрушити цю справу з місця та опрацювати методологію, яка дозволила розпочати розсекречення документів. На це витратили дуже багато часу, розсекретити вдалося, мабуть, не більш ніж 10% документів, але й це десятки тисяч справ. Це показало потенціал архівів, які досі були недоступними. Попри все, цим займатися потрібно, адже документи відкривають невідомі сторінки української історії радянського

періоду, що їх приховувала тодішня влада. Ми можемо бачити, якою була влада. Не менш важливо, що документи дають нам інформацію про людей, які були репресовані чи загинули, а згадки про них навмисно приховували.

ll05 суспільство

партнери

Увага, конкурс!

Подаруйте коханій людині романтичний вечір у «Найдорожчій ресторації Галичини»! Щоб узяти участь у конкурсі, надішліть нам розповідь про те, як ви зустріли своє кохання. Пориньте в солодкі спогади, описавши перше побачення з Вашою половинкою. Найоригінальнішу та найромантичнішу історію ми надрукуємо на сторінках «Газети», а її автор і його кохана людина проведуть незабутній вечір 14 лютого в «Найдорожчій ресторації Галичини»! Спогади надсилайте на адресу promogazeta28@gmail.com із поміткою «На конкурс». «Львівську газету» розповсюджують на бортах таких авіакомпаній:

Львівські авіалінії LVIV AIRLINES


02 актуально

19 січня 2012 року 3 (652)

Янукович позбувся Ярошенка 18 січня Віктор Янукович прийняв заяву про відставку міністра фінансів Федора Ярошенка, з якою той звернувся до глави держави під час особистої зустрічі, повідомляє прес-служба президента. Бажання подати у відставку в головного фінансиста виникло після того, як він порадився з премʼєр-міністром України. Водночас екс-урядовець визнав, що в його роботі таки були недоліки. «Ми сформували нормальний міцний колектив. Дуже радий, що Міністерство потужно виконує всі завдання. Але, безумовно, завжди є проблеми. Хотів би побажати новому міністру фінансів допускати якнайменше помилок і працювати ефективніше», — зазначив Ф. Ярошенко.

Залишити не можна повернути

Б

llМирослава Іваник рак автобусів, постійні зміни в маршрутах і тривале чекання на зупинках — це те, чим запам’ятаються перші тижні дії нової транспортної схеми у Львові. Цього тижня міська рада разом із перевізниками відкоригувала ще 24 маршрути. У вівторок посадовці також нарешті визнали, що вулицями міста їздить менше автобусів, аніж мало б. Нагадаємо, нині в місті діють 53 автобусні маршрути. З них сім — радіальні, автобуси за якими курсують із периферійних районів у центральну частину міста, і 46 — хордові, що з’єднують периферійні райони, оминаючи середмістя. Щоправда, після нових коректив така чітка межа між радіальними та хордовими маршрутами частково зітреться. — Було багато звернень про продовження маршрутів до центру. Я розумію, що львів’яни не готові їздити в різні точки, а хочуть їздити в середмістя, — сказав начальник управління транспорту та зв’язку ЛМР Микола Жук. Він повідомив, що відкоригують певні об’їзди центральної частини, щоб зменшити тривалість курсування автобусів, а в деяких маршрутах кінцеві зупинки наближені до центру. Однак поліпшення нинішньої проблеми з добиранням із певних районів залежатиме і від того, чи вдасться міській раді домогтися дотримання

Нова схема руху «маршруток»

складених графіків руху. Нагадаємо, згідно з ідеєю управління транспорту, автобуси за радіальними маршрутами в піковий час мають їздити з періо­ дичністю шість-вісім, а за хордовими — 10-20 хвилин. Однак, як виявилося, більшість перевізників не здатні забезпечити таку вимогу, адже для цього їм бракує транспорту. Загалом щодня на хордові маршрути мають виїжджати 500 автобусів класу «Еталон» і «Богдан». Однак нині не курсує від 45 до 60 одиниць техніки в день. За три тижні роботи складено 72 акти порушень перевізниками графіків і маршрутів руху. — Кожна компанія зобов’язана щодня випускати на лінію по 125 автобусів. На сьогодні жодна фірма не дотримується взятих на себе зобов’язань. Найбільше порушень допустили компанії «Фіакр» і «Міра і К». За інформа­ цією «Фіакру», сьогодні

оголошення

ТДВ «Інститут «ГІРХІМПРОМ» запрошує на роботу проектантів із гірничої справи (карʼєри, шахти), а також фахівців інших спеціальностей, які мають досвід сучасних способів проектування, проведення робіт із підготовки обʼєктів до проектування, виконання функцій головних

за маршрутами курсують 104 автобуси. Тобто 21 не вийшов на лінію, — прокоментував ситуацію М. Жук. Проблеми є і з радіальними маршрутами. Адже з парку не виїжджають десять нових «лазівських» автобусів великої місткості. Основними причинами є поломка паливної системи та несправність заднього мосту. У ратуші наважуються на гучні заяви: за словами міського голови Андрія Садового, якщо компанії не виконуватимуть умови договору, з ними розірвуть угоди та проведуть новий тендер. Щоправда, чи зможуть посадовці втілити в життя такі заяви, наразі не відомо. Адже нині маршрути обслуговують усі п’ять компаній, які брали участь у конкурсі. Нагадаємо, чотири з них стали переможцями, а з п’ятою уклали контракт на обслуговування семи додаткових

маршрутів, про введення яких оголосили наступного дня після проведення тендера. Тож, хто замінить перевізників, які не дотримуватимуться правил, поки що сказати складно. Тоді як депутати міської ради вкотре змінювали нову схему, біля приміщення ратуші у вівторок відбувався протест із вимогою повернути стару. Основне гасло: «Спасибі меру Садовому за те, що пішки йду додому». Щоправда, сильно розрекламований пікет був радше схожим на зустріч невеликої групи невдоволених. Загалом у так званому віче взяли участь не більш ніж 50 осіб. Мала кількість протестувальників не завадила їм гучно заявити: мовляв, усі мешканці міста хочуть, аби скасували нову та повернули стару схему. — Міськрада говорить про реформи, а на ділі це виглядає як експеримент. Добиратися нині нереально: доводиться витрачати вдвічі більше часу та нервів. Ця система недосконала. Стара теж була такою, але її технічні зміни обійшлися б дешевше і менш болісно, — запевняє Ярина Волошин, один із координаторів акції «Спасибі меру Садовому». Про жодну роботу з нинішньою схемою невдоволені не хочуть чути. Чомусь пікетувальники переконані, що «нову систему неможливо вдосконалити», при цьому пояснити свою позицію не можуть. Організатори акції передали звернення з вимогами міському голові Львова. Наразі офіційної реакції на нього не було.

оголошення

інженерів проектів під час розробки проектів промислових обʼєктів. Контактні телефони у Львові: 297-13-77, 297-13-78. Анкету можна надіслати на e-mail lviv-girhimprom@rambler.ru

Єврейська релігійна громада «Турей Загав» (м. Львів, вул. Федорова, 27) запрошує євреїв для участі в релігійних традиційних обрядах і вивченні єврейських традицій. Звертатися за телефонами: 067-670-09-02, 068-470-95-93

Залізнична районна адміністрація оголошує конкурс на заміщення вакантної посади начальника відділу житлового господарства

(додаткову інформацію щодо основних функціональних обовʼязків, розміру й умов оплати праці надає кадрова служба).

Вимоги: освіта повна вища за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста; стаж роботи на державній службі (службі в органах місцевого самоврядування) не менш ніж три роки або за фахом на керівних посадах в

інших сферах не менш ніж п’ять років. Перелік документів: заява про участь у конкурсі; особова картка (форма П-2 ДС) з автобіогра­фією; копії документів про освіту; декларація про доходи 2011 року (форма №001 ДС); дві фотокартки 4х6; копія паспорта. Документи подавати за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 34, каб. 311 (конт. тел.: 295-82-38) упродовж 30 календарних днів із дня опублікування оголошення про проведення конкурсу.

Думки вголос

На кого скаржитися? llІгор Гулик

Д

нями з’явився текст Мирослава Мариновича, покликаний пояснити позицію підписантів «ініціативи «Першого грудня». Із притаманною йому поміркованістю віцеректор УКУ зауважує, що серед авторів заяви — «ті, хто на власному життєвому досвіді переконався: річ не в тім, щоб ніколи не падати, — це не вдасться нікому. Важливо при цьому не зневіритись і вчасно сказати собі: «Я обов’язково піднімуся!» Власне, на тему бажання піднятись і хотів би поговорити. У повсякденні ми рідко знаходимо час, аби обміркувати моральну складову своїх вчинків, — часто спонтанних, автоматичних. Зрештою, годі вимагати цього від людини ХХІ століття, розхристаної інформаційною навалою, змушеної реагувати на виклики часу. Зазвичай утікаємо від таких обов’язків, знаходячи причини негараздів і невдач збоку, на стороні, на віддалі. Про характер нинішньої влади сказано й написано чимало. Як і про те, що скаржитися на її норов не варте виїденого яйця. Але чи не видається вам, читачу, що в нинішній Україні так само годі вимагати іншої якості влади? Чи може вона бути іншою? Адже, попри недолугість виборчої системи, попри всі «ґанджі демократії», за тих, хто сьогодні керує країною, — не важливо, з адміністрації президента, з Верховної Ради чи уряду, — голосували не марсіяни, не американці чи росіяни, а таки український виборець. Для когось із них це був усвідомлений жест, позаяк риторика кандидатів, які згодом стали переможцями, відповідала його критеріям; для когось — наслідок виборчих технологій, банального скуповування голосів, іще для інших — звичка робити «абияк», як будь-яку справу, відбути, скинути з плечей… Тепер усі, без огляду на мотиви тодішнього голосування, нарікаємо на життя та недобру владу. Чи це справедливо і морально? Звісно, будь-яка влада не вічна. Мабуть, і ця колись відійде в минуле, залишивши нам чи нашим

дітям добрий урок наслідків несумлінності вибору. Але чи до моменту, як на політичну сцену виходитиме інша сила, змінимося ми самі, чи засвоїмо науку? Маю сумнів… …У моєму будинку нещодавно відремонтували ліфт. Замінили кабіну, пульт. Той ліфт не витримав і тижня: нині нікому й на гадку не спаде, що він новий, хтось вклав у нього працю та гроші. Але ж у під’їзді — кодовий замок, отже, тільки мешканці «прикрасили» підйомник непристойними графіті, повидирали з панелі управління кнопки… …Скільки розмов було про відродження ЛАЗу, про те, що чи не найбільше підприємство області нарешті стане на ноги, отримавши ласе замовлення до Євро2012. Чудово, роботу матимуть сотні львів’ян, а сотні тисяч користуватимуться комфортним громадським транспортом. Не минуло і двох місяців відтоді, як на вулицях з’явилися сіті-буси, а вже чуємо, що принаймні з десяток цих машин не надається до ремонту. Хто продукував цей мотлох: може, гастарбайтери? Для кого це виготовляли? Адже, гадаю, діти слюсарів, токарів із ЛАЗу не дістаються до школи чи роботи таксівками чи лексусами, отже, теж змушені тепер їздити вживаними 15-річними МАНами… Два приклади, далекі від високих категорій моральності, про які написав Мирослав Маринович. Але, погодьтеся, й дуже близькі. Нам не варто скаржитися на долю, владу чи заморських недоброзичливців. Просто слід урешті-решт за двадцять років незалежності зрозуміти, що це — наша країна, і від того, як ми ставимося до неї, залежить і наш життєвий комфорт. Якщо вже зовсім на хлопський розум, то як собі постелимо, так і спатимемо…


свято 03

19 січня 2012 року 3 (652)

Уже «По Рождеству» 28 січня в Будинку органної та камерної музики увосьме відбудеться концерт «По Рождеству», повідомляє прес-служба Львівської міської ради. Організатором заходу виступала «Майстерня Пісні», вдруге проект очолює «Слово і голос». Цю подію проводять спільно з різними культурними організаціями України та світу: оркестрами INSO (Швеція, Україна), Sсhola Wegajty (Польща), квартетом Classic Мodern, хоровою капелою «Дударик», «Дударик Forever», Національним музеєм ім. А. Шептицького у Львові, «Дзиґою», з музикантами Клаусом Кугелем, Федором Копчуком. Цьогоріч під час концерту лунатимуть лише церковні наспіви Різдва та Богоявлення: вечірньої, утрені та літургії з рукописних ірмолоїв XVI ст. із Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Йорданська сосна з яблуками

У Гусакові досі дотримуються давнього йорданського ритуалу, який властивий лише цьому селу

К реклама

llВолодимир Одарченко олись давно, ще за Австрії, в Гусакові жила дуже гар­ на дівчина, чорноброва, русокоса. І приїхав тоді чи то з Кракова, чи то з Праги, а може, із самого Відня до Гусакова молодий худож­ ник. Побачивши красуню, він палко закохався. Вона відповіла взаємністю. Ху­ дожник хотів освідчитися коханій, та не міг, оскільки на своїй батьківщині вже був заручений… Щоб не ранити серце ні собі, ні дівчині, незадовго до Йордану молодий чо­ ловік зібрав речі та виїхав із Гусакова. Дівчина до­ відалася про це, вийшла в садок і просила в Бога дива, щоб коханий зрозумів, як

«Фольклорний переспів» із Гусакова біля йорданської сосни. Фото: Володимир Одарченко

ніжно та палко вона його кохає. Бог вислухав її бла­ гання. Вранці, коли віряни йшли в церкву по свячену воду, то побачили диво: в саду серед снігу стояла сосна, а на ній — безліч чер­ воних яблук. Люди впали

на коліна. А потім зрубали сосну, підняли на рамена та понесли, як наречену, до церкви. Відтоді в Гусакові рік у рік носять на Йордан до храму яблуневу сосну… Цю напрочуд зворуш­ ливу та красиву легенду

розповіла мені завідувач гусаківського Народного дому Марія Тарас. Саме пані Марія відродила цей старо­ винний ритуал у селі, яке, до речі, колись було містечком й у XVIII столітті отримало магдебурзьке право.

Яблунева сосна — уні­ кальний обряд, існує тільки в Гусакові. Стати свідками проведення ритуалу зав­ жди збиралося чимало люду звідусіль — як тоді жартували, «від Кракова до Гусакова». Тож, як нині відбувається це самобутнє дійство в Гусакові? М. Тарас розповіла «Газе­ ті», що йорданську яблуневу сосну готують у хаті ша­ нованого господаря, який має неодруженого сина чи доньку на виданні. Прикра­ шають сосну напередодні Святого вечора. Цей процес тривалий і клопіткий, адже на сосну вішають десятки яблук. Після прикрашення таке ритуальне дерево може важити понад сто кілограмів. Яблука мають бути добірні, червоні, гарні. У перший день Водохреща сосну несуть до церкви, співаючи при цьому старо­ винну коляду «Согласно ступайте, Ісуса вітайте». Під час святкового Богослужін­ ня дерево освячують. Усе

дійство супроводжують урочистими церковними піснями, колядками. А відтак парубки несуть яблуневу сосну, взявши на плечі, до Народного дому. Саме тут починається, ма­ буть, найцікавіше — обряд викуповування яблук. «Яблуко можна придба­ ти за символічний гріш і по­ дарувати від щирого серця коханій чи сестрі — щоб у хаті був мир, а стіл був ба­ гатим», — із такими словами господиня свята пані Марія звертається до односельців, гостей, які приходять до На­ родного дому. «Торг» йорданськими яблуками триває довго, для кожного парубка є честю придбати собі «чарівне» яблуко, тож вони не ску­ пляться. За словами Марії Тарас, одну частину коштів використовують для потреб церкви, іншу забирають на ремонт Народного дому. А ввечері на Йордан у Гусако­ ві відбувається велелюдне народне гуляння.


04 львівщина

19 січня 2012 року 3 (652)

Виставка, яка змусить пам’ятати Національний музей «Тюрма на Лонцького» відкрив унікальний фотопроект «Відрядження в один кінець: Колима/ГУЛАГ/Аляска» — про минуле сталінських концтаборів і про те, як виглядають нині ці закинуті людьми та забуті місця, інформує zaxid.net. Три фотохудожники — харків’янин Володимир Оглоблін, черкасець Володимир Манькута та магаданець Андрій Ларіонов — побували там, де ще збереглися сліди колишніх таборів ГУЛАГу. Виставка в кольорових світлинах, мапах, цитатах історичних документів і літературних творів, а також авторських коментарях розповідає про систему сталінських концтаборів, чимало з яких було зосереджено, зокрема, й на Колимі.

llМирослава Іваник

Л

ьвівські чорнобильці ма­ ють намір удатися до ву­ личних акцій. Причина — попри обіцянки влади, гарантовані законом ви­ плати не відновили. Пер­ шими минулого тижня на одноденний протест до Львівської ОДА вийшли представники громадської організації «Діти Чорно­ биля». Нагадаємо, торік, у лис­ топаді та грудні, Україну охопили протести чор­ нобильців. Ліквідатори аварії, а також особи, які постраждали через неї,

Фото: Йосип Марухняк

Чорнобильський бунт. Дубль два Після місячної перерви чорнобильці знову готові до протестів вимагали, щоби влада ви­ конала рішення судів щодо виплати їм підвищених пенсій, установлених згід­ но з чинним законодав­ ством. Найбільші протестні акції відбулися в Києві, Донецьку, Дніпропетров­ ську, Харкові, Тернополі та Львові. Чорнобильці брали в облогу відділення пен­ сійних фондів і розбивали на вулицях намети. Куль­ мінацією стало знесення силовиками наметового містечка в Донецьку, під час якого загинула одна

особа. Проте в середині грудня акції припинили. Влада в регіонах пообіцяла, що знайде гроші в облас­ них бюджетах для виплати одноразової матеріальної допомоги, а також запев­ нила протестувальників, що їхні вимоги розглянуть на рівні Кабінету Міністрів. Минув місяць, а обіцяно­ го чорнобильці так і не дочекалися. За словами Валентини Буренок, голо­ ви ГО «Діти Чорнобиля Львівщини», матеріальну допомогу з бюджету Львів­

ської області справді виді­ лили, однак це була сума 400 тисяч гривень, щодо розподілу якої є більше запитань, аніж відповідей. Натомість про повернення заборгованих виплат ніхто не говорить. — Маємо рішення судів, якими було встановлено, що дії пенсійного фонду з невиплати гарантованих надбавок для ліквідаторів і тих, хто постраждав уна­ слідок аварії на ЧАЕС, є незаконними. Пенсійний фо��д зобов’язали все ви­

Корпорація КРТ судитиметься з Іваном Деньковичем llВіктор Мельничук

К

орпорація «Колійні ремонтні техноло­ гії» подала позов до суду на народного депу­ тата Івана Деньковича, вимагаючи спростування інформації, що її він опри­ люднив в ефірі одного з телеканалів. Корпорація КРТ вважає, що інформа­ ція, яку поширив І. День­ кович, є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ «Корпорація колійні ре­ монтні технології». Як розповів «Газеті» ад­ вокат КРТ Сергій Матвіїв, у своєму позові Корпора­ ція вимагає спростування

твердження пана День­ ковича про те, що робота підприємства має озна­ ки злочину та загрожує державним інтересам, і організації, які входять у неї, проводять активну діяльність, спрямовану на мінімізацію податкових зобов’язань. Нагадаємо, під час нещодавньої пресконференції віце-пре­ зидент корпорації КРТ

Світлана Козинець при­ пустила, що, підриваючи ділову репутацію КРТ, народний депутат Іван Денькович діє в інтересах фірм із інших регіонів України. Адже з їхнього боку неодноразово луна­ ли пропозиції купити під­ приємство, яке є виробни­ ком пружних скріплень для залізниці, — саме ці деталі дають змогу запро­ вадити в нашій державі швидкісний рух поїздів. Не виключено також, що згадані фірми намагають­ ся витіснити корпорацію КРТ із ринку, внаслідок чого близько тисячі осіб утратять місце роботи та можливість прогодувати власні сім’ї.

платити. Але торік у лис­ топаді ці виплати припи­ нили, — розповіла «Газеті» В. Буренок. — Хочу нагада­ ти, що чиновник, який від­ дає або виконує злочинні накази, повинен нести за це кримінальну відпові­ дальність. Чому досі мов­ чить прокуратура? Одна з наших теперішніх вимог — виконати рішення судів: виплатити заборгованість за останні два місяці ми­ нулого року та правиль­ но нараховувати виплати цьогоріч. Також вимагаємо

звільнити начальника об­ ласного пенсійного фонду Олександра Другова, який порушив закон і не вико­ нав рішення суду. Разом із частиною львів­ ських чорнобильців на протести вийшли в Чер­ касах і Донецьку. На Сході мітингувальники вима­ гають особистої зустрічі та пояснень від прем’єрміністра Миколи Азарова, погрожуючи звертанням у міжнародні суди. Щоправ­ да, виходити на мітинги поки що готові не всі. За

словами Всеволода Смере­ чинського, голови Львів­ ської обласної організації «Союз Чорнобиль України», наразі триває паперова вій­ на з владою. — Працюємо над тим, щоб уряд усе ж почав дотримуватися закону, — розповів він. — Перші кроки вже зробили. Поста­ нова Кабміну №1210 трохи вирівняла ситуацію щодо ліквідаторів: документ ви­ значає розміри пенсійних виплат у дещо більшому розмірі, ніж було раніше, хоча вони не досягають рівня того, що мало би бути за законом. Нині від­ бувається перерахунок пенсій. Щоправда, заяви М. Азарова про те, що се­ редня пенсія ліквідаторів становитиме приблизно п’ять тисяч гривень, не відповідають дійсності. На Львівщині сума ви­ плати сягатиме 3,5 тисячі гривень. Загалом така си­ туація нас не влаштовує. Ми підготували звернення до президента та прем’єрміністра з вимогою випра­ вити її. Боротьба триває, але стояти біля пенсійного фонду чи ОДА нині не­ ефективно. Однак зовсім відмовля­ тися від вуличних акцій чорнобильці не планують. Вони переконують: протес­ ти будуть, якщо влада не зверне уваги на їхні вимо­ ги. При цьому, як запевнив «Газету» В. Смеречинський, мітинги відбуватимуться не в регіонах, а в Києві.

Додаткові чотири години

Алкогольні напої у Львові знову можна купити з 10.00 до 22.00 llМирослава Іваник

С

уд призупинив дію останньої «антиалко­ гольної» ухвали Львів­ ської міської ради, яка забо­ роняла продаж спиртного в торгових мережах із 20.00 до 12.00. Отож тепер, як і до 1 січ­ ня, алкогольні та слабоалко­ гольні напої в пунктах торгівлі можна придбати з 10.00 до 22.00. Закладів громадського харчування ці обмеження не стосуються. Нагадаємо, торік у грудні міська рада своєю ухвалою заборонила продаж алко­ гольних і слабоалкогольних напоїв у малих архітектурних формах. Водночас депутати зробили ще жорсткішими часові умови продажу спирт­ ного: із 1 січня львів’янам і гостям міста на такі покупки

відводили лише вісім годин. Львівські підприємці відразу назвали ухвалу такою, що порушує їхні права та супе­ речить чинному законодав­ ству. За словами Андрія Анто­ нищака, голови Громадського об’єднання «Я — львів’янин», документ надає перевагу од­ ним об’єктам господарювання над іншими. 11 січня суд виніс рішення про забезпечення позову, яким призупинив дію ухвали. — Продаж забороняють лише в малих архітектурних формах. Перевагу надають стаціонарним магазинам, су­ пермаркетам і гіпермаркетам. Це серйозне порушення. Цю ухвалу варто назвати не анти­ алкогольною, бо вона такою не є, а антипідприємницькою. Ми подали позов іще до ново­ го року з вимогою спершу призупинити дію цього доку­

мента до розгляду позову по суті щодо скасування ухвали. Додали відеоматеріали, на яких зафіксовано, як Андрій Садовий стверджував, що документ не має права на життя, матеріали київської прокуратури, яка скасувала схожу ухвалу в столиці, та ре­ комендації антимонопольно­ го комітету, — розповів «Газеті» А. Антонищак. Щоправда, наразі про чер­ гові новації в правилах про­ дажу алкоголю знають не всі підприємці. Налякані перевір­ ками та штрафами продавці подекуди надалі бояться про­ давати міцні напої після 20.00. У міській раді повідомляти про зміни не поспішають: у юридичному управлінні стверджують, що на вівторок офіційні документи про зга­ дане рішення суду до них не надходили.


суспільство 05

19 січня 2012 року 3 (652)

Експертне опитування провів Центр досліджень визвольного руху в рамках проекту «Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

86,2 %

Чи потрібно загалом оприлюднити архівну інформацію до 1991 р.?

57,1 %

Зіштовхувалися з обмеженням в доступі до інформації

Обмеження в доступі до окремих справ

46,4 %

32,1 %

Невідповідність архівів сучасним стандартам роботи

Обмеження можливостей копіювання документів

так 72,4 %

Недоступні архіви Україна змінює архівне законодавство. Попри очікування експертів, доступнішими документи не стануть. Ба більше — значну частину свідчень про злочини тоталітарного режиму можуть просто знищити

М

llМирослава Іваник ешканець Херсона, історик Павло Подобєд уже декілька місяців намагається дізнатися про долю свого родича, якого ще 1956 року розстріляли в тюрмі в Кривому Розі. Однак замість правди наштовхується на бюрократичні відписки. — Нещодавно почав цікавитися своїм родоводом, — розповідає «Газеті» Павло Подобєд. — Зокрема, мене зацікавила доля рідного дядька мого дідуся, якого з родиною виселили в Архангельську область. Співрозмовник каже, що підготував декілька запитів у різні архіви. Отримав відповідь лише з Дніпропетровського обласного державного архіву. — Мені надіслали довідку лише з Дніпропетровського архіву, в ній була загальна інформація про кримінальну справу на мого родича. Йшлося про те, що він брав участь у визвольному русі. За радянською терміноло-

гією, чоловіка звинувачували у співпраці з бандою Іванова, тобто зі степовою дивізією армії УНР 1920 року. Він як заможний селянин подарував шість коней у кінну сотню. Це абсолютно політичний злочин. На жаль, дізнатися більше не можу, адже докладніші відомості є в матеріалах архівно-кримінальної справи, а її готові показати лише близьким родичам. Мені надійшло роз’яснення, що, згідно із законодавством УРСР (!), близькими родичами є дружина, чоловік, мати, батько, брат, сестра, донька або син. Однак його сім’я загинула на засланні, а єдиний син помер у Мюнхені, не залишивши нащадків. Отож виходить, що ближчого родича, ніж я, немає. Ось така патова ситуація. Історія цього чоловіка не виняткова. — До нас постійно звертаються люди, які хочуть отримати інформацію про своїх родичів. Здебільшого йдеться про ознайомлення з архівно-кримінальними

справами. Ми допомагаємо їм правильно оформити запит у Галузевий державний архів СБУ, однак, на жаль, там не завжди дозволяють ознайомитися зі справою. Часто причиною відмови може бути, наприклад, те, що вона містить конфіденційні дані про інших осіб, — розповів «Газеті» Руслан Забілий, директор національного музею «Тюрма на Лонцького». Змінити ситуацію з доступом до архівів мали б поправки до Закону «Про Національний архівний фонд та архівні установи». За словами експертів, вони вже давно на часі — родичі тих, чиї справи зберігають в архівах, та історики сподівалися, що нарешті документи стануть доступнішими. 10 січня Верховна Рада України в першому читанні проголосувала зміни до закону, однак жодних реальних реформ це не передбачає. Історики здивовані, чому, взявшись за зміни до архівного законодавства, парламентарії не розглянули питання доступу до архівів, і наполягають законодавчо закріпити відкритість радянських архівів. — Закон про Національний архівний фонд містить

абсолютно застарілу і невиправдану норму, яка обмежує доступ до будь-яких документів на 75 років з огляду на наявність у н��х «конфіденційної інформації». Архівні установи довільно тлумачать поняття «конфіденційна інформація», невиправдано розширюючи його зміст, відтак мають інструмент, який дозволяє повністю закрити будь-які документи. Цей інструмент необхідно скасувати. Відкритість документів радянського періоду — вимога часу, європейської спільноти, дослідників і сотень тисяч громадян України, чиї сім’ї постраждали від тоталітаризму, — говорить Володимир В’ятрович, який у 20082010 роках розсекречував архіви СБУ. →→Закриті

для дослідників

Якщо для нащадків існує хоч примарна можливість ознайомитися з архівними справами, то для дослідників вони залишаються закритими. За словами Р. Забілого, щоб ознайомитися зі справами репресованих чи учасників визвольного руху, він як історик обов’язково

мусить представити родичів цієї особи. Сьогодні архіви вимагають згоди «спадкоємців», однак, як і у справі Павла Подобєда, в жертв репресій часто немає нащадків. Відтак імена й історії, які варто було б згадати, залишаються таємницею не за законом, а за одноосібним рішенням працівника архіву, який може надзвичайно широко трактувати чинну норму закону про наявність у документах «конфіденційної інформації». — На жаль, ніхто не згадує про те, що інформація є суспільно значима і важлива для дослідників цього періоду, — говорить пан Забілий. →→Загроза знищення

Над архівами нависла ще одна небезпека — історики побоюються, що багато документів часів тоталітаризму можуть прос­то знищити. — Зміни до закону, що їх затвердили в першому читанні, можуть створити умови для невиправданого знищення документів. Там передбачено: вилученню з Національного архівного фонду підлягають документи, які втратили куль-

Не знаючи, що в архівах СБУ, ними можна маніпулювати llЗакінчення. Поч. — с.1

М

и зосередилися на тих фондах, що стосувалися політичних репресій і українського визвольного руху ХХ століття. Фактично завершили роботу з розсекречення архівів, які стосувалися голодомору, розпочали роботу з документами про УПА, дисидентський рух і масовий демократичний рух кінця 1980-х — початку 1990-х років. Така інформація не повин­ на бути засекреченою, адже вони не містять жодної державної таємниці. Це істо-

ричні документи, які цікаві лише для тих, хто досліджує українське минуле. У європейських країнах такі відомості не приховують, а навпаки — стимулюють їх вивчення для подолання тоталітарного минулого. — Якою є політика нинішньої влади? — Цілісної політики щодо цього питання поки що не помітно. Після зміни влади були спроби закрити архіви, але під тиском громадськості від цього відмовилися. Нині більшість архівів діє на власний розсуд. Неточності в законодавстві дають змогу керівникам окремих установ

обмежувати доступ до інформації, посилаючись нібито на її конфіденційність. Однак треба розуміти, що розсекречення даних передусім унеможливить спекуляції минулим. Минуле треба залишити історикам. Адже саме недостатній доступ до архівних матеріалів дозволяє спекулювати на незнанні українцями своєї історії, її тлумачать політики на власний розсуд, що є неприйнятним для нормального суспільства. — Чи напрацьовано конструктивні поправки до закону? — Торік цю тему жваво обговорювали історики та

громадські діячі. Відбулися два «круглі столи», ми напрацювали зауваження до чинного закону щодо доступу до архівів. Однак жодної правки в новий законопроект не внесли. — Схожі архіви має не лише СБУ, а й інші відомст­ва. Що з ними? — На жаль, досі зовсім не зрушили питання доступу до архіву МВС. А там містяться унікальні документи, що стосуються, зокрема, депортації з України мільйонів людей. Дуже мало наразі зроблено в архіві зовнішньої розвідки. У відомчих архівах силових структур іще дуже

багато роботи. — На вашу думку, чи загрожує розсекречення архівів репутації нинішніх політиків? Чи багатьом довелося б виправдовуватися? — Ідеться передусім про відкриття невідомих сторінок історії і оприлюднення імен тих, хто постраждав. Пріоритетом має бути саме це, а не приховуванням інформації про причетних до масових злочинів. Це нормальна практика в усьому демократичному світі. — Нині є чимало політичних спекуляцій довкола архівів СБУ. Дехто, зокрема певні народні депутати,

турну цінність, дублетні документи та невиправно пошкоджені документи, що не підлягають відновленню. Натомість немає чіткого та зрозумілого визначення понять, що таке «культурна цінність», який документ вважають невиправно пошкодженим, що таке «дублетні документи». А це дає можливості для зловживань, — пояснює юрисконсульт Центру досліджень визвольного руху Віта Лошак, яка у 2009-2010 роках працювала консультантом Галузевого державного архіву СБУ. Експерти переконані: навіть те, що для працівників архіву може здатися нецінним, для істориків є неоціненним. Зрештою, такий крок нинішньої влади вкотре суперечить загальній європейській практиці. Адже в Європі нині зберігають понищені документи з перспективою їх відновлення. Наприклад, Німеччина має комп’ютерну програму, яка дає змогу відновити документи Штазі зі шматочків паперу після того, як їх порвали чи пропустили через знищувач. Натомість у нас, схоже, намагаються зробити так, аби відновити можна було якнайменше.

стверджують, що отримали компрометуючу інформацію на політичних опонентів саме звідти. Наскільки виправдані такі заяви? — Допоки не знаємо, які матеріали перебувають у цих архівах, завжди можна маніпулювати, говорити про буцім величезний компромат, що призведе до вибуху невдоволення. Треба просто дозволити доступ до архівів. Тоді припиняться маніпуляції нечистоплотних політиків, які часто базуються на фальшивках. Коли почав працювати в архіві СБУ, то дійшов висновку: думка, що в архівах зберігають лише компромат, — не більше, ніж стереотип. Єдиний вихід у цій ситуації — відкривати архіви, аби дослідники мали однаковий доступ до інформації. Розмовляла Мирослава Іваник


06 львівщина

19 січня 2012 року 3 (652)

П’яні за кермом За перші десять днів нового року на Львівщині інспектори ДАІ вже виявили та затримали 198 водіїв, які керували транспортними засобами, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. За інформацією прес-служби управління ДАІ у Львівській області, торік критично зросла кількість ДТП, які трапилися з вини п’яних власників автівок: порівняно з 2010-м їх кількість збільшилася на 41,8% — з 232 до 329. В автокатастрофах загинуло 16 осіб. Загалом за минулий рік зафіксовано 8033 випадки керування автотранспортом у нетверезому стані.

Трамвай стане справді львівським

З

llОлександр Сирцов а пристрастями навколо нової маршрутної мережі цілком випало з уваги питання закупівлі нових трамвайних вагонів для Львова. Тим часом, як стало відомо «Газеті», 20 січня у львівській ратуші буде оголошено переможця тендера на поставку для ЛКП «Львівелектротранс» нових трамвайних вагонів. За словами заступника директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівського міськвиконкому Володимира Будзана, найімовірніше, трамваї для Львова вироблятиме українсько-німецьке СП «Електронтранс», одним зі співзасновників якого є львівський концерн «Електрон», якому, власне, належить 67% акцій, і німецька фірма, що виготовляє колісні візочки для потягів, шахтне обладнання та трамваї. Річ у тім, що ще 22 грудня відбулося відкриття тендерних пропозицій — бажання постачати нові трамваї для Львова висловив Львівський автобусний завод і вже згадане підприємство. Однак ЛАЗ був готовий постачати трамваї за ціною, екві-

llГанна Цапик

У

forum.metro.donetsk.ua

валентною 17 млн. грн., натомість «Електрон» за свою продукцію просить 12 млн. грн. Згідно з українським законодавством, якщо вся документація, що надійшла на тендер, відповідає вимогам, то переможцем вважають ту фірму, яка запропонувала нижчу вартість. Щодо «лазівського» трамвая, то партнером українського виробника має стати хорватська фірма, яка виготовляє ці транспортні засоби. Щоправда, поразка ЛАЗ у цьому тендері ще нічого не означає: будуть інші конкурси, а два

львівських підприємства стануть конкурентами на цьому вузькому ринку. За словами В. Будзана, більшість комплектуючих до «електронівського» трамвая матиме українське походження, а кузови та ходову частину виготовлятимуть у Львові. Нині «Електрон» має достатньо вільних площ, аби розгорнути нове виробництво — вже навесні виготовлять кузов майбутньої машини, а до кінця року завершать його випробування і перший трамвай надійде в парк ЛКП «Львівелектротранс».

2014 року підприємство планує виготовити 20 трамвайних вагонів, при тому що ринок їх збуту дуже вузький. Зокрема, йдеться про виготовлення у Львові вузькоколійних трамваїв — така колія, крім нашого міста, є ще в Житомирі, Вінниці та Євпаторії, а також деяких інших містах за кордоном. Щодо міста Лева, то новою маршрутною мережею передбачено 80 трамвайних вагонів, натомість нині в експлуатації є лише 60. Фактично всі вони вже відпрацювали свій ресурс.

Допомога безробітним Із 1 січня 2012 року дещо зросла мінімальна допомога безробітним. Для одних громадян — до 544 грн., для інших — до 825 грн. llОлександра Баландюх

М

Радіо «FM Галичина» змінило директора та планує експансію на весь Захід України

інімальний розмір допомогивизначенопос­ тановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування №297 від 16 грудня 2011 року, розповіла «Газеті» начальник відділу організації сприяння працевлаштуванню Львівського обласного Центру зайнятості Наталія Наконечна. Тепер на мінімальний розмір допомоги з безробіття

в розмірі 544 гривні можуть розраховувати такі категорії громадян: — особи, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менш ніж 26 календарних тижнів (такі особи мають право на допомогу з безробіття без урахування страхового стажу); — особи, з якими розірвано трудовий договір у разі: систематичного невиконання працівником своїх зобов’язань без поважних причин (якщо до нього вже застосовували заходи дисциплінарного стяг-

нення); прогулу без поважних причин; появи на роботі в нетверезому стані; крадіжки працівником майна власника, встановленої судом. У громадян, які протягом 12 місяців, що передували безробіттю, працювали на умовах повного або непов­ ного робочого дня не менш ніж 26 календарних тижнів, мінімальний розмір допомоги має становити не менш ніж 825 грн. Торік мінімальний розмір допомоги з безробіття змінювався впродовж року чотири

рази. З 1 січня 2011 року він становив 510 грн. (714 грн.), з 1 квітня — 520 грн. (729 грн.), з 1 жовтня — 534 грн. (748 грн.) і з 1 грудня — 544 грн. (762 грн.). Чи переглядатимуть його 2012 року? У постанові Фонду зазначено, що суму можуть переглянути протягом року, з огляду на економічну ситуацію, розвиток ринку праці та динаміку зростання зарплати. Але є підозра, що цьогоріч перегляд у бік зростання можуть заморозити. Втім поживемо-побачимо.

січні на радіо «FM Галичина» плановано змінили керівництво. Роман Заяць, який очолював колектив досі, стверджує: «Стратегічні зав­дання, які визначає концепція розвитку, затверджено рішенням зборів учасників і передбачено ліцензією, які ставили переді мною, полягали насамперед у максимально швидких ефірних змінах на радіо, які надалі мали б забезпечити хорошу фінансову динаміку компанії. Задля цього було переформатовано радіомережу з цілком визначеним регіоном мовлення — Галичина. За кілька місяців ми докорінно змінили стиль радіо, стартувавши на початку літа з проектом галицького файного радіо. Упродовж другої половини 2011-го шліфували контент і під завісу року зафіксували нову концепцію радіо промокампанією. Дослідження підтвердили, що нова форма радіо припала слухачам до смаку, є значні кількісні зміни аудиторії та, що найважливіше, вони розпочали фінансову санацію радіостанції. Тому вважаю свою місію вичерпаною, хоча роботи над розвитком мережі тривають, і ми переходимо в новий інформаційно-технологічний формат співпраці». Директор ТОВ «Енергія консалтинг», яке є засновником радіо FM «Галичина», Володимир Співак, своєю чергою, заявив: «Ми задоволені змінами. Радіо здобуло аудиторію, а нова концепція забезпечила поліпшення фінансових показників. Тепер перс­ пективною вважаємо розбудову радіомережі на весь Захід України.

Щодо особи Романа Заяця, то FM «Галичина» активно співпрацюватиме з його компанією MJoy Radio на інших технологічних засадах». Новим директором радіостанції призначено Олександру Гнатик, яка досі виконувала обов’язки комерційного директора. За словами пані Гнатик, вона розвиватиме концепцію свого попередника, однак планує дещо підкоригувати контент, зокрема збагатити тематичне різноманіття. «Потенційно нашими слухачами мали би стати не тільки ті, хто любить музику, гостре слово, а й суспільно свідомі громадяни, яким небайдужа політика, бізнес, ІТ-технології, мандри. Це вже царина контенту», — каже новий директор радіо FM «Галичина». Щодо фінансових показників, то Олександра Гнатик зауважила, що їй стане в пригоді досвід праці на посаді комерційного директора. Довідка

«FM Галичина» — найбільша музично-розважальна радіомережа Західної України. Розпочала мовлення наприкінці 2010 року. Передавачі розміщено в 14 міс­тах, у тому числі у Львові, Тернополі, Луцьку, Шацьку та Славському. Особливості: радіо з галицьким характером, гумором, численними конкурсами, присутністю відомих гостей в ефірі. Слухачі — мешканці Західної України віком 30-55 років. Сукупна аудиторія — понад 1 млн. осіб. Гасло радіостанції: «Файне радіо».


львівщина 07

19 січня 2012 року 3 (652)

Лави безробітних більшають На січень 2011 року число безробітних становило 585,6 тис. осіб, а вже в грудні — 482,8 тис. Про це повідомляє Дер­ жавна служба статистики. Упродовж минулого року кількість зареєстрованих в Україні безробітних зменшилася на 102,8 тис. осіб. Водночас на початку 2011-го соціальну допомогу, середній розмір якої становив 814 грн., отримувало 447,9 тис. осіб, а наприкінці — по 879 грн. — 365,3 тис. На десять вільних робочих місць у січні 2011 року припадало 89 осіб, а в грудні — 84. Нагадаємо, впродовж листопада минулого року кількість безробітних збільшилася.

оголошення

ОФІЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОДАЖ НА АУКЦІОНІ До продажу права власності на аукціоні пропонуються: Лот №1 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Шухеви­ ча, 77, площею 0,06 га. Лот №2 — Земельна ділянка для індивідуального жит­ лового будівництва в смт Рудне на вул. Яворницького, 11, площею 0,06 га. Лот №3 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Білозіра, 16, площею 0,06 га. Лот №4 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Білозіра, 14, площею 0,06 га.

Офіцери штабу ЗахОК сидять на валізах. Фото: i.ua

Прощавай, зброє!

Ш

llОлександр Сирцов табні офіцери Західного оперативного командування останнім часом неабияк стривожені чутками про ймовірну передислокацію цієї структури зі Львова до Рівного. При цьому йдеться про розформування Західного оперативного командування, натомість його функції передадуть оперативному командуванню «Захід». Половина офіцерських посад підлягає скороченню. Про те, що такий варіант нині обговорює керівництво Міністерства оборони, свідчить і той факт, що всередині вересня минулого року генералполковник Г. Педченко особисто оглядав приміщення штабу 13-го Армійського корпусу в Рівному щодо можливості розміщення там структур нового оперативного командування — повідомляє «Гал-info». Утім цю інформацію «Газеті» підтвердив і зас­ тупник командувача Західного оперативного командування Богдан Степанків. За його словами, нині обговорюють, чи можливо перенести центри управління двох великих структур: Південного оперативного командування — з Одеси до Дніпропетровська, Західного — зі Львова до Рівного. Однак вищий

офіцер каже: наразі цю ініціативу не підтримав президент України, який водночас є головнокомандувачем Збройних сил. Ішлося про перенесення зі Львова в Рівне штабу ЗОК з одночасним переформатуванням його на оперативне командування «Захід», при цьому на нове місце мала б переїхати половина штабних офіцерів. Оскільки ж цей проект так і не отримав підтримки, то всі залишаються на своїх місцях, хоча військові готові виконати наказ. На практиці ж до завершення виборів ніхто не торкатиметься цієї теми. Хоча Б. Степанків запевнив, що серед офіцерів штабу ЗОК панує спокій, однак власні джерела «Газети» свідчать, що це — чи не основне питання, яке нині хвилює штабістів. І зрозуміти їх можна, адже йдеться відразу про кілька аспектів: суто військовий, політичний та організаційно-матеріальний. При цьому перший полягає в тому, що жодного сенсу переносити штаб такого потужного військового угруповання зі Львова до Рівного немає, зазначив у коментарі «Газеті» експерт із військових питань, полковник у відставці Вік­ тор Тимошенко. Річ у тім, що Львів виконує функції військового центру на

Заході України ще з часів СРСР, коли тут розміщувалося керівництво Прикарпатського військового округу. Власне, з тих часів залишилися комунікації, розраховані на участь у Варшавському пакті. Крім того, саме в місті Лева розташований регіональний штаб прикордонних і внутрішніх військ. Тут діють хоч і допоміжні, але надзвичайно важливі структури, до прикладу, військовий шпиталь. І хоча з огляду на розвиток сучасних технологій не так принципово, де розміщений військовий штаб, однак перенести всю структуру зі Львова в Рівне коштуватиме навіть не мільйони, а мільярди гривень, яких завжди бракує нашому війську, зауважив В. Тимошенко. «Це схоже на перенесення столиці з Києва, скажімо, в Донецьк: ідеться про величезну кількість інженерних споруд і комунікацій, засобів зв’язку». З іншого боку, відразу виникне запитання: де жити офіцерам-переселенцям із сім’ями? Адже Рівне не готове прийняти таку кількість нових мешканців-військових. У нас і так гострою є проблема безквартирних офіцерів, натомість у разі втілення ініціативи клопоти з’являться навіть у забезпечених житлом армійців, або ж їм доведеться жити посеред поля в наметах. «За рік здають кілька де-

сятків квартир для офіцерів, а як вирішуватимуть житлову проблему в разі передислокації штабу військового угруповання?» — запитує експерт. Урешті, є суто політичний аспект. Адже кадри штабу ЗОК формують переважно з офіцерів і цивільних, які живуть, а часто народилися та сформувалися саме в Галичині. Середовище, в якому вони перебувають, також має неабиякий уплив на їхні настрої. Власне, цей момент може тривожити людей, яким не подобаються проукраїнські настрої в армії. Свідченням цього є історія з перенесенням частини факультетів Інституту сухопутних військ зі Львова в Одесу: хтось не зацікавлений, щоб саме в галицькій столиці діяла потужна військова структура. Крім того, місто Лева втратить значну частину робочих місць і податків, які сплачує військове відомство, адже штаб ЗОК — це не лише офіцерські, а й цивільні посади. Зрештою, його перенесення зі Львова до Рівного має ще одну, історичну аналогію, про яку, схоже, не задумувались ініціатори. У роки ІІ Світової війни саме Рівне було центром райхскомісаріату «Україна», який гітлерівці створили відразу після окупації нашої країни. І це, в принципі, не найкраща історична паралель.

Лот №5 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Білозіра, 12, площею 0,06 га. Лот №6 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Білозіра, 10, площею 0,06 га. Лот №7 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Білозіра, 8, площею 0,06 га. Лот №8 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Білозіра, 5, площею 0,06 га. Лот №9 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Коно­ вальця, 31, площею 0,06 га. Лот №10 — Земельна ді­ лянка для індивідуального житлового будівництва в смт Рудне на вул. Білозіра, 1, площею 0,06 га. Категорія цільового призначення: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення: для індивідуального житлового будівництва. Містобудівні умови й обме­ ження забудови земельної ділянки. На земельних ділянках можливе встановлення земельного сервітуту, а саме право прокладання й експлуатація лінійних інженерних комунікацій. Містобудівні умови й обме­ ження відповідно до вис­ новків відповідних служб. Переможець аукціону (покупець) зобов’язаний: llвикористовувати зе­ мельну ділянку за цільо­ вим призначенням; llсплатити кошти на рахунки, вказані Органі­ затором у договорі ку­ півлі-продажу земельної ділянки; llпровести оплату витрат, пов’язаних із підготов­ кою та проведенням аукціону з продажу земельної ділянки; llпереможець аукціону зобов’язаний у дво­ місячний термін із дня нотаріального посвідчен­ ня договору купівлі-про­ дажу земельної ділянки

виготовити й отримати документ, який посвід­ чує право на земельну ділянку; llпереможець аукціону (покупець) зобов’язаний приступити до викорис­ тання земельної ділянки після одержання доку­ ментів на право власності на землю відповідно до цільового призначення. Стартова ціна лота становить 7674 грн. без ПДВ. Мінімальна ціна продажу лота — 49800 грн. без ПДВ. Організатор аукціону: Рудненська селищна рада Залізничного району Льво­ ва: 79493, м. Львів — смт Рудне, вул. Короленка, 1. Виконавець аукціону: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут геоінформаційних систем», м. Львів, вул. Винниченка, 1 (3-й поверх). Для участі в аукціоні необхідно подати заяву, відповідні документи в ТзОВ «Інститут геоінформа­ ційних систем», сплатити реєстраційний внесок 300 грн. і гарантійний уне­ сок 10% стартової ціни продажу права власності земельної ділянки на рахунок ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» №260022599401 в АТ АКБ «Львів» МФО 325268 код ЄДРПОУ 32409075. Прийом заяв закінчується за три робочі дні до проведення аукціону. Аукціон відбудеться: 22 лютого 2012 р. за адресою: м. Львів — смт Рудне, вул. Короленка, 1, сесійний зал Рудненської селищної ради. Початок проведення аукціону — о 13.00 хв., реєстрація учасників — від 12.00 до 12.40 хв. Штрафні санкції становлять суму гарантійного внеску (10% стартової ціни прода­ жу права власності земель­ ної ділянки). Переможцю аукціону, який відмовиться від підписання протоколу аукціону, акта виконаних робіт, укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, повного розрахун­ ку за придбану земельну ділянку, в терміни, визна­ чені чинним законодав­ ством та умовами дого­ вору, гарантійний внесок не повертають. Результати аукціону анульовують, по­ купця до наступного аукці­ ону не допускають, а кошти в розмірі продажної ціни, що склалася за результа­ тами аукціону, стягують із Переможця аукціону як неустойку (ст. 549 ЦКУ) в судовому порядку згідно з чинним законодавством. Із питань ознайомлення із земельною ділянкою, подання документів для участі в аукціоні, здій­ снення розрахунків і для отримання іншої додатко­ вої інформації звертатися в робочі дні з 11.00 до 13.00 та з 14.00 до 16.00 за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 1 (3-й поверх) або за телефоном: 8 (032) 236-70-38 до головного спеціаліста-юрисконсульта ТзОВ «Інститут геоінфор­ маційних систем» Хомик Галини Михайлівни.


08

політика

19 січня 2012 року 3 (652)

Балога попросив Колеснікова підпиляти дерева Міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога надіслав віце-премʼєру Борисові Колеснікову лист із проханням посприяти видаленню сухостою біля транспортних шляхів. За словами В. Балоги, МНС стурбоване збільшенням кількості випадків загибелі та травмування людей, ушкодження транспортних засобів й інженерних мереж унаслідок падіння аварійних і сухостійних дерев. Своє звернення суто до Б. Колесникова пан Балога мотивував тим, що питання спилювання аварійних, сухостійних і ушкоджених дерев є особливо актуальним у контексті Євро-2012, оскільки знач­ на їх частина росте вздовж тих автомобільних доріг і залізничних колій, які забезпечуватимуть транспортні перевезення футбольних фанатів.

Опозиційність чи непрофесійність? Що стоїть за відставкою Андрія Шевченка з посади керівника парламентського комітету?

М

llІрина Гамрищак инулого тижня Верхов­ на Рада усунула Андрія Шевченка з посади голо­ ви комітету з питань сво­ боди слова та інформації. Більшість називає цей крок логічним, звинува­ чуючи екс-голову в не­ професійному виконанні обов’язків. Опозиція ж стверджує, що влада ро­ бить наступ на свободу слова. «Не думаю, що це звіль­ нення стало несподіван­ кою для членів комітету, бо розмови про це точилися більш ніж півроку, — розпо­ відає «Газеті» член комітету, комуніст Олександр Го­ луб. — Хотів би наголосити, що зауваження до роботи

Шевченка висловлювали не лише в більшості, а й у тих фракціях, які вважають себе опозицією. У декількох випадках порушено коле­ гіальність роботи комітету, тобто деякі документи над­ силали на ім’я голови ВР без голосування і погодження комітету, лише з підписом голови. Були зауваження і до формування порядку денного комітету, певні про­ екти довго не виносили на обговорення...» При цьому О. Голуб заявляє, що члени комітету не знімають від­ повідальності із самих себе. Робочі моменти вбачає у відставці й однопартієць Андрія Шевченка Степан Курпіль. Визнає, що комі­ тет часто не міг зібратися на засідання. «Більшість у комітеті мають представ­

ники влади. Крім того, там чимало амбітних людей, зокрема Олена Бондаренко, із безапеляційним характе­ ром, отож дуже непросто, мабуть, Андрієві було на­ лагодити роботу з нею як із першим заступником. Загалом складно керувати комітетом, голова якого — в меншості, особливо якщо амбіції членів зашкалюють. Не думаю, що йшлося про саботаж, бо зібрання про­ пускали не лише провладні депутати, а й опозиційні — тобто яке їхало, таке й здибало», — каже С. Курпіль. І хоча члени провлад­ ної команди запевняють, що місце Андрія Шевчен­ ка їх не цікавить, і вони готові проголосувати за будь-якого опозиційного кандидата, представники

опозиції їм не вірять. Сам А. Шевченко стверджує, що його звільнення спри­ чинене бажанням Партії регіонів і «персональними амбіціями першого за­ ступника голови комітету (Олени Бондаренко), яка сподівається до виборів покерувати комітетом». Нардеп вважає, що міс­ це голови комітету фор­ мально буде вакантним, а фактично ці обов’язки виконуватиме регіоналка О. Бондаренко. Цю думку поділяє і С. Курпіль: «Хоча більшість заявляє, що готова про­ голосувати за будь-якого представника опозиції, я в цьому не впевнений. Думаю, якщо кандидатура їм украй не подобати­ меться, то зволікатимуть

із ухваленням постанови, чіплятимуться через коми, крапки, регламент... А там уже й канікули літні, а тоді й вибори... Склада­ ється враження, що влада скористалася нагодою і використала особистий конфлікт для того, аби підім’яти структуру під себе. І це бажання напере­ додні виборів є цілком зро­ зумілим, адже напружен­ ня буде дуже серйозним. Тим паче, що з 1 листопада набув чинності закон про судовий збір, де фактично немає жодних обмежень для виставлення ціни по­ зову щодо морального відшкодування. Раніше діяла норма, що від суми позову треба сплатити 10% мита. Тепер платиш мито в розмірі двох тисяч

гривень із копійками і мо­ жеш висувати проти ЗМІ позов хоч на мільйони. Що й почалося — є приклад у Луганську, де суд по­ карав газету на 100 тисяч гривень. Тому цілком при­ родно, що у провладної більшості є бажання мати цей комітет при собі та, можливо, затушовувати факти утисків чи цензури щодо мас-медіа». Олександр Голуб від­ кидає такі звинувачення. «Це не відповідає дійсності, тому що, коли мова про за­ хист прав журналістів чи тиск на ЗМІ, то незалежно від політичної приналеж­ ності більшість комітету ухвалює незаангажовані та відповідальні рішення», — пафосно заявляє нардеп і журналіст.

Політична астрологія — 2012 Астрологи пророкують успіх Наталії Королевській, а Арсенію Яценюку радять побути «в тіні»

llХристина Слюсарчук

П

олітичним прогнозу­ ванням займаються не лише експерти та політологи, а й представники такої екзотичної професії, як астрологія. Політична астро­ логія — наука не нова. До послуг астрологів зверталося в різні часи багато відомих політиків з усього світу й активно користувалися їх­ німи прогнозами, плануючи діяльність й обдумуючи свої кроки. Що ж віщують зірки українським політикам і всій країні в рік Дракона? За східним календарем, рік Дракона починається 23 січня. Астрологи кажуть, що 2012-й буде вдалим для людства, називаючи його роком зростання добробуту та життєвих сил цивілізації. Особливо сприятливим рік буде для сильних особистос­ тей, які звикли покладатися лише на себе. Для України 2012 року астрологи пророкують сер­ йозні політичні зміни. До кінця лютого можуть по­ силитися протестні настрої в суспільстві та напруження у фінансово-економічному

секторі, яке до середини бе­ резня може перерости в піко­ ву ситуацію. Наша держава народилася під знаком Тель­ ця та недаремно її майбутнє, з погляду астрології, має бути пов’язане насамперед із тими, хто народився під цим знаком. На жаль, в укра­ їнській політиці вкрай мало лідерів-Тельців. Саме це, на думку астрологів, пояснює ту велику прірву, яка існує між прагненнями політиків і потребами простого народу. Згідно з астрологічними прогнозами, цей рік буде вкрай складним для чинної влади, яка, радше за все, втра­ чатиме свій монопольний вплив на ситуацію в країні. Уряд Азарова, найімовір­ ніше, не протримається до осені, а на правлячу партію чекає занепад і розкол через нев­тішні підсумки чергових парламентських виборів. Для опозиції, навпаки, зорі віщують оптимістичні результати. Їй удасться здо­ бути перемогу, хоча астро­ логи пророкують найпо­ тужнішому опозиційному блокові країни поступовий розпад. На уламках БЮТ, радше за все, постануть нові політичні сили, які й

Фото: прес-служба Наталії Королевської

допоможуть забезпечити загальний високий показ­ ник партій, що нині підтри­ мують Юлію Тимошенко. Щодо особистих астро­ прогнозів для українських політиків, то найсприятливі­ ший у Наталії Королевської, яка за знаком зодіаку Телець. Астрологи кажуть, що саме вона, ставши торік політич­ ним відкриттям, має чудо­ ві шанси на продовження злету в українській політиці та в новому 2012 ро­ці. Втім багато на що впливатиме її

вміння досягати компромі­ сів, адже, згідно із зоряним прогнозом, цьогоріч Тель­ цям доведеться виконува­ ти об’єднавчу роль і саме від якісної роботи в цьому напрямі залежатиме їхній успіх. За нею, радше за все, будуть готові піти чимало тих, хто нині перебуває в стані розгубленості через відсутність яскравого лідера на чолі опозиційних сил. Це стосується і представників політичного середовища, і пересічних виборців. Іще один опозиційний лідер із високим рівнем під­ тримки, Арсеній Яценюк, який народився під знаком Близнюків, наступного року, як і раніше, залишатиметься одним із головних політич­ них лідерів держави, але так і не зможе змінити свій статус «третього» та потіснити В. Януковича чи Ю. Тимошенко в рейтингах популярності. Хоч він і прагнутиме відігра­ вати головну роль в опозицій­ ному таборі, та реалізувати цю мету пов­ною мірою ліде­ рові «Фронту змін» не вдасть­ ся, оскільки в нього з’являться серйозні конкуренти. Узагалі, 2012-й для Близ­ нюків запам’ятається тим,

що обмежить їхню звичай­ ну активність. Для них він стане, найімовірніше, роком самоти, заглиблення в себе, й оптимальною лінією по­ ведінки для них буде стрима­ ність і прагнення не робити різких рухів, перебувати «в тіні». Іще один популярний по­ літичний лідер, Скорпіон Олег Тягнибок, за прогноза­ ми астрологів, зможе згурту­ вати навколо себе свій елек­ торат і з невеликим запасом потрапити в парламент. Але вище голови йому стрибнути все ж не вдасться. О. Тягнибок народився в рік Мавпи, й оскільки на­ роджені в цей рік схильні вважати себе істотами ви­ щими та видатними, під впливом Дракона вони по­ чинають мріяти про великі звершення та прагнуть до рішучих кроків. Інша річ, що сил і впливу не вистачатиме, але Мавпа «на куражі» цьо­ го навіть не помічатиме. В якийсь момент їй здасться, ніби можливостей занадто багато, тому вона встигатиме працювати над досягненням усіх своїх цілей. Отож по­ ловина планів залишиться нереалізованою.

Рак Віталій Кличко не зможе об’єднати навколо себе сильну команду, з якою пройде в парламент. Астро­ логи вважають, що йому варто всерйоз задуматися про те, щоб балотуватися у Верхов­ну Раду за мажори­ тарним округом, або спро­ бувати щастя на виборах мера столиці. Під упливом Дракона вся діяльність Раків виявиться прозорою, без ін­ триг й обманів, а це найкра­ ще, на що може сподіватися людина, яка народилася в рік Свині. Щоправда, ніяких видатних проектів 2012-го народженим у цей рік реа­ лізувати не вдасться. Загалом, за прогноза­ ми астрологів, Україна лише наближається до періоду докорінних змін. Основні надії поклада­ ють на нових лідерів в українській політиці, які, починаючи реалізовувати себе вже цьогоріч, зможуть нарощувати свою впливо­ вість упродовж наступних шести-семи років. Саме в 2017-2018 роках, згідно з астрологічними перед­ баченнями, наша держава вийде на якісно новий шлях розвитку.


суспільство 09

19 січня 2012 року 3 (652)

Відзнака для ректора Політехніки Ректора Львівської політехніки, голову Ради ректорів Львівщини, професора Юрія Бобала відзначено високою церковною нагородою — орденом Святителя Миколая Чудотворця ІІ ступеня, повідомила прес-служба Національного університету «Львівська політехніка». Такої відзнаки його удостоїли з нагоди різдвяних свят і нового 2012 року, а також за плідну співпрацю з управлінням Львівської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. Посвідчення про нагородження підписав правлячий архієрей — Митрополит Львівський Макарій Малетич. Він також привітав нагородженого та висловив побажання щодо продовження співпраці в духовній сфері між УАПЦ і Львівською політехнікою.

оголошення

Шановні акціонери ВАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів»! Дирекція Товариства повідомляє, що загальні збори акціонерів відбудуться 29 лютого 2012 року за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73 (актовий зал). ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

Благословення для домівок Після Водохреща священики здійснюватимуть душпастирські відвідини своїх парафіян llНаталя Вихопень

К

ілька років поспіль зі мною після свята Водохреща відбувалися «непорозуміння» з відвідинами священиками, які традиційно приходять, щоб окропити свяченою водою наші домівки. Торік я так і не дочекалася такого візиту, натомість у попередні роки до мене приходили і три, і чотири священики. Як уникнути таких ситуацій? Чи варто пускати в оселю всіх священнослужителів? Чи обов’язково платити за освячення помешкання, якщо так, то скільки? «Газета» вирішила з’ясувати ці питання. Перше, на чому наголошують священики: остерігайтеся аферистів. Останніми роками їх у нашій області та й у самому Львові «працювало» чимало: звідси й така велика кількість охочих освятити ваше житло. Та більшість цих «священнослужителів» не має жодного стосунку до священицького сану. Мета таких «провідників» проста — заробити на довірливих людях, які чекають на священика, щоб той

благословив їхню домівку. Все-таки, якщо в дім приходить навіть невідомий отець, мало хто наважиться виставити за двері людину, яка називає себе служителем Церкви. Та й посвідчення не попросиш показати. А ще ж є такі, хто розповідає легенду про те, що приїхали до вашого населеного пункту зі сусіднього села, містечка, району, щоб збирати гроші на побудову чи ремонт храму. Ну як не повірити? «Якщо до вашого помешкання завітав священик, якого ви не знаєте, який не повідомив, із якої він церкви, краще ввічливо попросити таку людину піти: сказати, що чекаєте на священнослужителя з храму, який відвідуєте, — каже о. Орест Фредина, парох найбільшої в Україні греко-католицької парафії, церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що у Львові. — Маєте зрозуміти, що в такій відмові немає нічого страшного чи гріховного. Нині дуже багато аферистів, які насправді далекі від служіння Богу. Варто знати, що церковне правило таке: священик не може діяти на чужій території без дозволу місцевого пароха.

Скажімо, коли я був протосинклом, тобто старшим над священиками у Львівській архієпархії УГКЦ, то міг правити службу в будьякій церкві, міг будь-де давати шлюб, хрестити дитин�� чи освячувати домівки. Мав на це право. Але я ніколи не йшов в інший район, не їхав в інше містечко, заздалегідь не зателефонувавши місцевому священику. І так роблять усі добрі священнослужителі. Це — закон! Як правило, священики одного району у великому місті, містечку, тим паче селі, знають один одного, і між ними не виникає непорозумінь щодо того, хто і де освячуватиме домівки. Так, у Західній Європі діє територіальний поділ під час освячення осель, у нас цього ще немає, але ми організовуємо візити, домовляємося між собою, щоб не виникло сумбуру». Багато хто вважає, що освячення домівок — це обов’язково платна послуга. Мовляв, «не віддячиш» — і про твоє житло забудуть. Завдяки цьому переконанню й заробляють шахраї. Натомість усе по-іншому: людина лише за бажання та залежно від своїх фінансових можливостей може зробити пожертву для церкви.

«Візит священика полягає не стільки в тому, щоб окропити оселю свяченою водою. Це може зробити і господар дому, який також від Бога покликаний бути провідником, — веде далі отець Орест. — Момент, коли приходить священнослужитель, називається душпастирськими відвідинами. Священик, який приходить у дім і покликаний Богом бути провідником саме в цій спільноті, благословляє житло, всіх його мешканців. За це він не може вимагати жодної матеріальної винагороди. Якщо трапляється навпаки, і візитери наголошують на оплаті візиту, то маєте справу з аферистом». Як дізнатися, коли варто очікувати душпастирських відвідин і не пропустити їх? Зазвичай графік вивішують у церквах. Отож у такий спосіб можна дізнатися, коли відбуватиметься освячення помешкань на конкретних вулицях, і підготуватися до цього візиту. Здебільшого обхід починається вже з наступного дня після Водохреща. До речі, в храмі, який відвідуєте, можна залишити записку зі своєю адресою. Тоді священик точно знатиме: в цій оселі чекають саме на нього, адже ці мешканці належать до його парафії.

llПро приведення організаційно-правової форми Товариства у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства». llПрийняття рішення про зміну найменування ВАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» у ПАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів».

llОбрання Лічильної комісії загальних зборів акціонерів.

llПрийняття рішень про схвалення укладених Товариством значних правочинів.

llОбрання Президії та Голови загальних зборів акціонерів.

llПрийняття рішень про вчинення значних правочинів.

llЗвіт Виконавчого органу про фінансово-господарську діяльність за 2011 рік.

llПрийняття рішень про попереднє схвалення значних правочинів, які може вчиняти Товариство впродовж одного року.

llЗвіт Ревізійної комісії (ревізора) за 2011 рік llЗвіт Спостережної ради за 2011 рік. llЗатвердження річного звіту та балансу Товариства за 2011 р. llЗатвердження порядку розподілу прибутків (покриття збитків) Товариства, про виплату дивідендів. llВирішення питання про подальшу діяльність (перетворення, реорганізацію) Товариства. llПереобрання членів Спостережної ради Товариства. llПереобрання членів Ревізійної комісії (ревізора).

llЗатвердження змін і доповнень до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції. Початок реєстрації учасників зборів — о 09.00, закінчення — о 09.50. Початок зборів — о 10.00. Для участі у зборах акціонерам при собі необхідно мати паспорт, а представникам акціонерів — паспорт і довіреність на право представляти інтереси акціонерів на загальних зборах, оформлену згідно з чинним законодавством. Довідки за тел.: (03244) 3-15-05.

Основні показники фінансово-господарської діяльності, тис. грн. Найменування показника Усього активів Основні засоби Довгострокові фінансові інвестиції Запаси Сумарна дебіторська заборгованість Грошові кошти та їх еквіваленти Нерозподілений прибуток Власний капітал Статутний капітал Довгострокові зобов’язання Поточні зобов’язання Чистий прибуток (збиток) Середньорічна кількість акцій (шт.) Кількість власних акцій, викуплених протягом періоду (шт.) Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду Чисельність працівників на кінець періоду (осіб)

Період Звітний Попередній 2011 р. 2010 р. 4349 4227 1895 2045 -

-

9

3

190

83

3

3

2656 2198

2651 2198

-

-

1693 +6

1576 +5

8793619

8793619

-

-

-

-

104

101

Акціонери можуть ознайомитися з матеріалами щодо порядку денного за адресою проведення зборів. Дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, станом на 24.00 23 лютого 2012 р. Директор ВАТ «ДЗУБМ» В. Р. Ріпак


10 економіка

19 січня 2012 року 3 (652)

Міжнародні подорожі залізницею не дорожчатимуть Вартість квитків у міжнародному залізничному сполученні не зросте, запевняють у прес-службі «Укрзалізниці». Відповідно до наказу Мінінфраструктури від 22 грудня 2011 року, з 6 січня 2012-го тарифи в сполученні з державами СНД і Балтії підвищено на 20%. Водночас для пасажирів ціна квитка на проїзд у міжнародному сполученні залишиться незмінною, оскільки з цієї ж дати, згідно з Податковим кодексом, цей вид перевезень обкладено за нульовою ставкою. Нагадаємо, Мінінфраструктури підвищило коефіцієнти індексації до базової вартості міжнародних пасажирських залізничних перевезень на 20%.

У

llОльга Галицька країнські вкладники Ощадбанку СРСР знову отримали шанс на по­ вернення своїх знеціне­ них вкладів. Щоправда, як зіз­нався міністр фінансів Федір Ярошенко, наразі не відомо ні точної кількості вкладників, ані суми боргу. Зрозуміло одне: майбутні виплати перевищувати­ муть сумнозвісну «Юлину тисячу». Експерти вважа­ ють, що заощадження ре­ ально повернути народу лише через декілька років. Днями Федір Ярошенко дав вказівку підготувати черговий законопроект про компенсацію втрат

Знову в Радянський Союз вкладників Ощадбанку СРСР. За його словами, рі­ шення було ухвалено вна­ слідок аналізу звернення громадян за минулий рік: із майже 19 тисяч листів і дзвінків у кожному чет­ вертому цікавилися, як і коли Мінфін планує розра­ хуватися за радянськими боргами. Заяви здебіль­ шого надходили від людей похилого віку, інвалідів і ветеранів. «Міністр фінан­ сів одразу дав доручення доопрацювати та підготу­ вати законопроект для вне­ сення до Верховної Ради з чіткими пропозиціями про механізми компен­ сації витрат», — зазначив начальник управління ко­ мунікацій Мінфіну Віктор Косарчук. Зі свого боку, пан Яро­ шенко, виступаючи перед депутатами в парламенті, відверто попередив, що процес повернення за­ ощаджень буде складним: «Кількості вкладників і ре­ альної суми боргу не ви­ значено, потрібно провести інвентаризацію і створити електронну систему, а та­ кож законодавчо закріпити механізм виплат», — на­ гадав він. Тож у законопро­ екті пропишуть не разові заходи, а механізм компен­ сації втрат. Документ мали би підготувати до кінця березня і передати до ВР. У разі його схвалення, уряд обіцяє почати виплати вже 2012 року. Дискусії про те, хто і як компенсовуватиме укра­ їнцям знецінення грошо­ вих вкладів Ощадбанку колишнього Радянського Союзу, тривають практично з моменту здобуття нашою

vidomosti-ua.com

Як повертали вклади жовтень 1996 року

Верховна Рада ухвалила Закон «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». Документ зафіксував борг у розмірі 131,96 млрд. грн. За 15 років із цієї суми виплачено лише 10,6 млрд. грн. 2006 рік

Парламент затвердив закон, в якому було запропоновано скерувати понад 9 млрд. грн., виручених від повторного продажу комбінату «Криворіжсталь», на виплати знецінених заощаджень. Але тодішній президент Вік­тор Ющенко ветував документ, пояснивши, що кошти використали на покриття дефіциту бюджету 2005-го і 2006 років. Депутати не змогли подолати вето. 2008 рік

Екс-прем’єр Юлія Тимошенко розпорядилася виплатити всім вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР по тисячі гривень, унаслідок чого з бюджету було витрачено 6,4 млрд. грн. 2009 рік

Виплати компенсацій припинено і відкладено на невизначений термін.

державою незалежності. Як можливе вирішення проблеми пропонували навіть так званий «нульо­ вий варіант», згідно з яким Російську Федерацію слід визнати правонаступником усіх зарубіжних активів колишнього Союзу, щоби вона взяла на себе також усі боргові зобов’язання СРСР. Однак, незважаючи на тривалі переговори, до­ кумента, який зафіксував би таке рішення, не узго­ дили й не затвердили. За деякими оцінками, СРСР заборгував українцям по­ над 120 мільярдів гривень, а претендувати на виплати можуть 10-11 млн. наших співгромадян. 2008 року Юлія Тимо­ шенко як прем’єр-міністр України ініціювала частко­ ву виплату грошей вклад­ никам Ощадбанку СРСР. На це з держбюджету було виділено близько 6,5 міль­ ярда гривень. Проте вже наступного року виплату компенсацій призупини­ ли, а 2010-го та 2011-го че­ рез проблеми з бюджетом виплати не здійснювали: кошти спрямували на об­ слуговування зовнішнього та внутрішнього держав­ ного боргу. Нинішня влада згадала про вкладників Ощадбанку СРСР торік у вересні, коли президент Віктор Януко­ вич дав вказівку Кабмі­ ну і Нацбанку розробити системний підхід до ви­ рішення проблеми, щоби всім стало зрозуміло, коли вклади повернуть. «Мене не задовольняє відповідь, що в бюджеті не вистачає грошей. Я поставив завдан­ ня, щоб до кінця року Каб­

мін спільно з Нацбанком знайшли механізм, увели його в систему та почали цей процес», — заявив він. Для уряду президентська ініціатива виявилася сюр­ призом. Віце-прем’єр із соціальної політики Сер­ гій Тігіпко спочатку чес­ но сказав, що грошей на компенсації немає. Але потім, трохи подумавши, запропонував свій варі­ ант повернення зниклих вкладів: «Вважаю, що ці виплати треба робити. Ми шукатимемо варіанти. Це не обов’язково мають бути «живі» гроші. Можливо, це будуть зобов’язання держави, оформлені об­ лігаціями». Чиновник припустив: щоби папір із часом не знецінився, його вартість можна буде прив’язати до курсу долара, адже з кінця минулого року для інвесторів доступні урядо­ ві облігації, прив’язані до курсу долара та номіновані у валюті. Таку облігацію можна буде зберігати до її повного погашення, про­ дати, відразу отримавши гроші, або передати в спад­ щину. До речі, з 1 млрд. грн., які, ймовірно, дістануть­ ся вкладникам 2012-го, 456 млн. грн. повинні отри­ мати спадкоємці померлих вкладників. Експерти вважають, що варіант з облігаціями най­ реальніший і цілком при­ йнятний. На думку аналі­ тика Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, хоча уряд сам до кінця не знає, в який спосіб повертатиме вклади, навряд це робити­ муть за рахунок зменшен­

ня інших статей видатків державного бюджету. Їх і так практично зведено до мінімуму, а 2012 року перед­ бачено зростання мінімаль­ них зарплат і соціальних виплат до 15%. «Можливо, гроші з’являться за рахунок доходів від Євро-2012, плюс уріжуть інвестпрограми (наприклад, ремонт до­ ріг), — говорить він. — Але всі розуміють: віддати за рік-два 120 млрд. грн. нере­ ально. Тому держава може випустити в обмін на вкла­ ди облігації держпозики з терміном погашення, на­ приклад, 10-15 років, плати­ тиме за ними відсотки плюс проводитиме розіграші, як було за часів Радянського Союзу». До речі, облігаційний механізм погашення зобов’язань перед вклад­ никами Ощадбанку СРСР допоможе уникнути стан­ дартного побічного ефек­ ту від великих соціаль­ них виплат — вибухового зростання інфляції. У 20082009 роках, коли «Юлину тисячу» отримували готів­ кою в касах «Ощадбанку», інфляція злетіла до 25,6% і 15,5% відповідно. На думку ж політолога, директора соціологічної служби «Український баро­ метр» Віктора Небоженка, всі заяви про повернення вкладів є «сором’язливими популістськими обіцян­ ками, які не виконають». «Партія регіонів різко втра­ чає голоси напередодні виборів, тому потребує по­ пулістських методів. Але вони нині тісно пов’язані не з різким зростанням добро­ буту, а з підвищенням цін і високими інфляційними

очікуваннями», — зазна­ чив він. Оскільки прем’єрміністр України Микола Азаров — прихильник прос­ тих монетарних методів, суть яких полягає в «низь­ кому рівні інфляції будьякою ціною», він не може викинути кілька міль­ярдів гривень і віддати їх вклад­ никам, знаючи, що водно­ час зі зростанням вартості блакитного палива такі вливання різко збільшать інфляцію. Тож тема обліга­ цій справді актуальна. Водночас депутат від Партії регіонів Ірина Горіна вважає, що гроші будуть, якщо за півроку вдасться створити єдиний реєстр пільговиків (їх близько 26 млн., тобто фактично кожен другий українець, — «Газета»), виявити і від­ сіяти липових чорнобиль­ ців, афганців та інвалідів. «Соціальний блок Кабміну працює над цим. А кошти, які звільняться, підуть на повернення вкладів», — спо­ дівається вона. Але навіть у такому разі розпочати виплати цьогоріч буде доволі проб­ лематично. «Ситуація у фіскальній сфері 2012 року дуже складна. План запо­ зичення на цей рік дуже амбітний. Зовнішні ринки боргового капіталу прак­ тично закриті, а внутрішній ринок і банківський сектор опинилися у складній си­ туації і не готові позичати уряду ресурси », — зазначає аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Віталій Ваврищук. За його слова­ ми, ситуація проясниться ближче до березня, коли уряд бачитиме, як викону­ ють бюджетні плани.


політика 11

19 січня 2012 року 3 (652)

Міллєр хоче відправити нашу ГТС у музей Росія надалі впирається в ціні на газ і навіть починає крутити носом у розмовах про нашу ГТС. Зокрема, глава «Газпрому» Алєксєй Міллєр нещодавно заявив: політика Києва може призвести до того, що ГТС перестане існувати як технічний обʼєкт. Коментуючи питання про те, яке місце «Газпром» відводить українській трубі з урахуванням будівництва «Південного потоку» в обхід України, А. Міллєр сказав, що воно залежить від тієї ролі, яку відводить газотранспортній системі сама українська сторона. «Якщо, як можна почути в Україні, ГТС — це історичний скарб, то, вочевидь, її місце в музеї», — зауважив голова «Газпрому». Від себе додамо, що музей, очевидно, панові Міллєру бачиться винятково російський.

Нині Україна не має шансів стати регіональним лідером

П

Розмова з Борисом Тарасюком, екс-міністром закордонних справ України, головою парламентського комітету з питань європейської інтеграції итання міжнародного контексту України завжди стояло більш ніж гостро. А останнім часом набуло особ­ливої гостроти: попри заявлені євроінтеграційні наміри влади, наша країна нині значно далі від Євро­ пи, ніж була ще рік тому. Причини відомо — невід­ повідність української вну­ трішньої політики загально­ європейським стандартам. Незважаючи на це, наша держава є членом багатьох міжнародних організацій, частина з яких сприяє збли­ женню з Європою, а частина — прив’язує до Росії. Діяль­ ність у деяких об’єднаннях можна назвати корисною, діяльність інших подекуди шкодить. Серед перспек­ тивних можна, зокрема, виокремити Центрально­ європейську іні­ціативу, в якій Україна цьогоріч го­ ловуватиме. Чи стане це шансом для нас? Докладні­ ше про міжнародні зв’язки нашої країни — в розмові з колишнім міністром за­ кордонних справ Борисом Тарасюком. — 1 січня 2012 року Ук­раї­ на очолила Центральноєв­ ропейську ініціативу. Чи дає це нам якісь додаткові мож­ ливості та перспективи? — Не можна сказати, що головування в Центрально­ європейській ініціативі ви­ рішить усі наші проблеми і виправдає очікування. Будьяка міжнародна організація має свою специфіку, спе­ цифіка ЦЄІ — це фактично взаємозв’язок між країна­ ми-членами Європейського Союзу (серед них Австрія,

Італія, Румунія, Угорщина, Словаччина, Польща) та державами, які прагнуть членства (країни Балкан, Україна, Білорусь, Молдова). Всього країн-членів ЦЄІ є вісімнадцять. Організація здійснює свою діяльність у трьох напрямах — політич­ ному, парламентському і торговельно-економічному. Серед пріоритетів діяльності України на час головування, як заявляє МЗС, — питання туризму, транспорту та між­ людських контактів. Тобто ті речі, які становлять, перш за все, інтерес для України, особливо в контексті Євро2012. Якщо говорити про ко­ рисність цього об’єднання, то, звісно, його потужність і потенціал не можна по­ рівняти ні з Організацією Об’єднаних Націй за масш­ табами, ні з Європейським Союзом за фінансовими можливостями. Та, попри це, він усе ж займає свою нішу. Для прикладу, за всі роки членства в ЦЄІ (наша країна є членом із 1996 року) ми сплатили 129 тисяч євро членських унесків, а допо­ могу з фондів ЦЄІ отрима­ ли на суму майже чотири мільйони євро. Звичайно, ці суми не можна порівню­ вати зі, скажімо, технічною допомогою з боку ЄС, проте це, так би мовити, скромні проекти, що їх визначають невеликі масштаби та ха­ рактер діяльності ЦЄІ. — Чи може головування в Центральноєвропейській ініціативі зрушити з місця ситуацію з асоціацією в ЄС? — Не перебільшував би значення і спроможність Центральноєвропейської ініціативи у вирішенні пи­ тань європейської інтеграції України. Справді, одна з основних цілей ЦЄІ — до­ помога країнам, які ще не є членом Євросоюзу, підготу­ ватися до вступу в цю орга­ нізацію. У цьому контексті, звичайно, участь у ЦЄІ для нас важлива, хоча голо­

вування чи не головування не вирішує кардинальних проблем у взаєминах Укра­ їни та ЄС. Річ у тім, що нині м’яч на українському полі. Саме від нашої влади за­ лежатиме успіх або неуспіх просування країни до Євро­ пейського Союзу. Великим розчаруванням став кінець минулого року, оскільки не відбулося парафування угоди про асоціацію. Але перспективи залежатимуть не від нашого активного головування в ЦЄІ впро­ довж 2012 року, а від того, чи матиме українська влада політичну волю для того, щоб змінити внутрішню політику, діяти відповідно до стандартів і цінностей ЄС, а не всупереч їм. — Але чи зможе голову­ ван­ня допомогти нашій державі якось вигідніше показати себе у світі? — Звичайно, головування — це завжди шанс для будьякої країни продемонстру­ вати вміння бути коорди­ натором, заявити про себе й у регіоні, й у світі. Від того, наскільки Україна активно діятиме на посту головую­ чої країни, залежатиме, чи вдасться їй використати всі можливості, що їх відкриває головування в будь-якій міжнародній організації. — Міжнародних органі­ зацій дуже багато, Україна є членом значної частини з них. Роботу в якій можна назвати найефект��внішою для нашої країни? — Наша держава є чле­ ном 68 міжнародних ре­ гіональних і глобальних організацій. Звісно, не всі вони мають однакове зна­ чення для країни й однакові можливості. Насамперед жодне об’єднання не може зрівнятися за масштабами своєї діяльності з Організа­ цією Об’єднаних Націй, яка в ієрархії міжнародних є найважливішою. Україна є членом ООН і всіх її спеціа­ лізованих установ, зокрема

Міжнародної організації праці, ЮНЕСКО тощо. Якщо говорити про регіональні організації, де наша країна відіграє одну з ключових ро­ лей, то назвав би СНД, ГУАМ, ЦЄІ, організацію Чорномор­ сько-економічної співпраці тощо. Ці структури, знову ж таки, не однакові за своїм впливом і ефектом. Зокрема, на мою думку, участь Украї­ ни в СНД — це втрачені роки та ресурси — і фінансові, і людські. — Чому? — Тому що СНД за своїм задумом була інструмен­ том для реалізації планів Кремля — позиціонувати себе у світі як головну кра­ їну на теренах колишнього Радянського Союзу. Украї­ на такої мети не мала, але водночас усі ці роки до­ бросовісно брала участь у всіх заходах на всіх рівнях у СНД. Чи було це корисним? Ні. Наведу один приклад. 1994 року було укладено угоду про зону вільної тор­ гівлі між країнами СНД. Україна цей документ рати­ фікувала. Однак угода так і не набула чинності. Тільки в цьому одному випадку СНД за 17 років показала себе абсолютно бездіяль­ ною структурою з погляду прагматичних і економіч­ них інтересів України. Ми знаємо, що торік угоду про зону вільної торгівлі знову підписали вісім держав. Чи набуде вона чинності, наразі невідомо. Але по­ передня угода 17 років не працювала через те, що її не ратифікувала одна-єдина країна — Росія. — Тобто СНД — це фак­ тично «мертве» об’єд­ нання, членство в якому нашій державі не дає жод­ ної користі? — СНД трактували порізному. Оскільки я стояв біля витоків діяльності там України, хоч і не був при­ хильником цього, можу сказати: дехто розглядав

Співдружність як майдан­ чик для проведення багато­ сторонніх зустрічей лідерів країн колишнього СРСР. І вона таку роль виконувала, особливо на початках. Дех­ то в Москві амбіційно заяв­ ляв, що СНД буде аналогом Європейського Сою­зу. Проте так не сталося. СНД, хоч і не є «мертвою» структурою, водночас не дає Україні змо­ги реалізувати якийсь прагматичний економіч­ ний інтерес. — Чи може нещодавнє підписання угоди про зону вільної торгівлі з країнами СНД свідчити про відро­ дження цієї структури? — По-перше, до складу Співдружності формально входять 11 країн, угоду ж підписали лише вісім, а це свідчить про те, що не всі держави буде охоплено зоною вільної торгівлі. І подруге, СНД не існує у форма­ ті усталеної організації, як, наприклад, Європейський Союз. Усі біди і проблеми СНД у тому, що організація об’єднує у своїх лавах краї­ ни з подекуди протилежни­ ми поглядами. Класичний приклад — Україна та Росія. Україна із самого початку демонструвала прагматич­ ний підхід, РФ ж бачила в об’єднанні інструмент ре­ алі­зації своїх амбіцій бути лідером. Згадайте, в жодній організації такого ніколи не було, а Росія майже десять років головувала в СНД, на­ магаючись у такий спосіб продемонструвати всьому світу, хто насправді є госпо­ дарем. Україна, звісно, на це ніколи не погоджувалася, що, своєю чергою, призве­ ло до розчарування серед країн-членів організації, відтак у підсумку маємо декілька регіональних цен­ трів усередині неї. Перший із них, який включає дер­ жави-члени ГУАМу, очолює Україна. Другий, середньо­ азійський, — Казахстан, і третій — власне Росія. Між

цими трьома центрами є значні відмінності й різні конфігурації. Ми знаємо про союзну державу Росії Білорусь, про Митний союз, єдиний економічний прос­ тір, багато інших ініціатив, які відійшли в минуле, але головна мета РФ в усіх цих ініціативах полягала в тому, щоби втягнути в них Украї­ ну — без цього вони не мали жодного сенсу, оскільки не задовольняли геополітич­ них амбіцій Кремля. Тому говорити про те, що СНД може стати впливовою ор­ ганізацією, наразі не випа­ дає — цілі, які переслідували країни-учасниці, є різними, а подекуди навіть проти­ лежними. — Під час вступу в будьяку міжнародну організа­ цію Україна завжди заявля­ ла про свої амбіції стати ре­ гіональним лідером Східної Європи. Наскільки ці мрії вдалося втілити в життя? — На Сході є таке прислів’я: скільки не говори «солодко», в роті солодше не стане. Співдружність незалежних держав не ста­ ла другим Європейським Сою­зом. Тож, скільки ми не говорили б про те, що Украї­ на — лідер Центрально-Схід­ ної Європи, свою здатність або нездатність бути ліде­ ром можемо довести лише політикою. Очевидно, що нинішня Україна не може бути лідером Централь­ но-Східного регіону, адже наша внутрішня політика значною мірою суперечить засадам, на яких діють інші держави Центральної і Схід­ ної Європи, члени ЄС чи НАТО. І доки наша країна не продемонструє прихиль­ ності до загальноєвропей­ ських цінностей, стандартів, принципів, доти не матиме жодних шансів упливати на події в регіоні, а відтак не зможе претендувати на роль регіонального лідера. Розмовляла Ірина Гамрищак


12 тема

Загублений

«У

l Мар’яна Вербовська

Великобританії ви не зустрінете людини, яка не вірила б, що гло­ бальне потепління — правда, а не вигадка вчених. В Україні чую, що досі існує недовіра, — розповідає «Газеті» британський журна­ ліст ВВС Алекс Кірбі. — І скажу так: що швидше в це повірите, то біль­ ше шансів уплинути на ситуацію. А поки що британські фахівці спрогнозували, що за­ лишилося півстоліття до моменту, коли літо стане значно спекот­ нішим». Як доказ пан Алекс нагадує про те, що впродовж останніх двох років улітку в Україні було дуже га­ ряче. Ще одним аргу­ ментом став аномаль­ но теплий торішній грудень.

→Чому змінюється погода? Експерт Національ­ ного екологічного цент­ ру України Христина Рудницька вважає, що клімат справді зміню­ ється. За її словами, в наступні 70 років се­ редня температура по­ вітря у світі зросте на 5 градусів. — Через збільшення викидів вуглекислого газу в атмосферу гло­ бальні зміни вже не за горами. За підрахун­ ками вчених, у різних регіонах температура зросте неоднаково — десь на градус, а десь аж на вісім­дев’ять. У середньому — на чотири­п’ять градусів. Водночас, щоби люди могли нормально існу­ вати, допустима тем­ пература змін не по­ винна перевищувати два градуси, — пояснює «Газеті» Х. Рудницька. Зникнення вовків, урагани, тайфуни, на­ біг богомолів, ерозія — таким бачать майбутнє України експерти ООН і Національної метео­ рологічної служби Ве­ ликої Британії. Ртутний стовпчик в Україні з року в рік фіксує підвищення тем­ ператури. Якщо про­ аналізувати середню температуру за грудень 2011 року, то вона була

19 січня 2012 року 3 (652)

вищою за норму в 1­1,5 разу. — За останнє трид­ цятиріччя темпера­ турні режими були в ищим и за н орму, особливо останніми роками, — зауважує Микола Кульбіда, на­ чальник Українського гідрометцентру. — Це підтверджує той факт, що у світі триває гло­ бальне потепління, яке в регіональному масш­ табі проявляється і на території України. В найближчі десятиліт­ тя не варто очікувати припинень глобальних процесів потепління — вони триватимуть.

→Готуй сани влітку Згідно з прогнозами Національної метео­ рологічної служби Ве­ ликої Британії, зима для українців стане ко­ ротшою, сніг лежатиме тільки кілька тижнів. 2080 року врожаї пше­ ниці зростуть на 30%. Окрім того, аграрії зможуть двічі на рік збирати врожай овочів. Однак іще через півсто­ ліття все зміниться на­ стільки, що культури, які раніше вирощували в Україні, не сходити­ муть через посуху. — Не помічати змін у природі не можемо, — зауважує Віталій Львов, перший віце­ президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Украї­ ни. — Якщо раніше ми сіяли пшеницю та рі­ пак наприкінці серпня, то тепер робимо це на два­три тижні раніше. Те саме зі збором уро­ жаю. З’являється змога вирощувати два врожаї овочів на рік. До речі, так роблять на Віннич­ чині та Закарпатті вже кілька років поспіль. За словами В. Льво­ ва, українцям варто подбати про дві речі. По­перше, підшукати потрібне насіння, зок­ рема овочів, яке мак­ симально підходило б до наших державних умов. По­друге, з часом доведеться перегляну­ ти перелік тих культур, які можна вирощувати в Україні.

→Ледачий план З огляду на зміни в країні, Державне агент­

ство екологічних інвес­ тицій зобов’язалося розробити план адап­ тації до змін клімату. Проект плану обіця­ ли презентувати торік восени, але документ досі не розробили. Чи­ новники планували окреслити напрями, на які могли б орієнтува­ тися аграрії, фермери, експерти туристичної галузі, екологи та ще низка фахівців. — Наразі проект пе­ ребуває на стадії пов­ торного погодження з обласними державни­ ми адміністраціями, міністерствами й ін­ шими центральними органами виконавчої влади. Відразу після погодження зазна­ чений проект скеру­ ють на затвердження Кабінету Міністрів, — пояснила «Газеті» Ірина Турчинець, прес­ секретар Державного агентства екологічних інвестицій. — Заходи, які передбачає перший етап плану, ро��рахова­ но на три роки. Їх спря­ мовано на формування регіональної політики з питань адаптації до зміни клімату. На по­ дальших етапах роз­ роблення та реалізації регіональних планів обладміністрації са­ мостійно визначати­ муться з конкретними заходами з адаптації, оскільки наслідки змі­ ни клімату та пріори­ тети в різних регіонах є неоднаковими. Щоправда, в агент­ стві погодилися опри­ люднити проект плану. Конкретних порад чи прогнозів щодо того, як зміниться країна, в агентстві не вказали. Натомість прописали, які структури чим по­ винні зайнятися. Крім куцого плану, в держ­ агентстві здивували однією відповіддю. На запитання про те, які держави вже розроби­ ли проект, «Газеті» від­ повіли: «ФРН і Фінлян­ дія в умовах наявності майже необмежених фінансових ресурсів розробили плани адап­ тації до зміни клімату». З огляду на те, що в Україні «майже необ­ межених» видатків на такий проект очікувати не варто, то й на швид­ ку презентацію плану адаптації теж годі спо­ діватися.

Збільшення смертей під час періодів надзвичайної спеки та поширення інфекційних захворювань та захворювань через воду Лісисті території страждають від нестачі води, більшає лісових пожеж Будь-яке зменшення площі лісів матиме негативний уплив на стан ґрунтів. Якщо ліси кардинально зміняться, буде втрачено не лише родючість земель, але також унікальний первозданний характер природи, який приваблює туристів Зміна кількості опадів і стічних вод свідчить про те, що в майбутньому у Центральній і Східній Європі, зокрема в Україні, течії річок улітку значно зменшаться — аж на 50%

Україні часті ур

Тварини переселяються з Пі

Висока температура та змін

Більше повеней узимку, біл

Прибережні території під ри

Прогнозують, що зміни клімату, а також переваги використання нових культур і досконалішої технології можуть призвести до зростання врожаїв в Україні. За оцінками, внаслідок зміни клімату врожай пшениці до 2080 року зросте на 30% Є сенс перейти на вирощування пізніших сортів пшениці. Щодо овочів, то, за словами екологів, варто серйозно розглядати вигоду від потепління, адже є можливість збирати два врожаї на рік (наприклад, капусти, гороху, моркви тощо)

Україна: осно Використовуйте енергозберігаючі лампочки

Поради від Всесвітнього фонду природи

Скоротіть кількість авіаперельотів

Мийте ощадливо

Використовуйте енергозберігаюче обладнання

Не залишайте дверцята холодильника відчиненими довше, ніж необхідно

Накривайте каструлю кришкою, коли готуєте їжу

Ходіть пішки, користуйтеся велосипедом і громадським транспортом

Уникайте режиму очікування та вимикайте непотрібне світло Якщо вам потрібно їхати кудись машиною, візьміть попутників і використовуйте енергозберігаючі автомобілі

Дані Центру Гедлі Національної метеорологічної служби Великої Британії від імені Міністерства закордонних справ та у справах Співдружності, ООН в Україні, WWF

Траплятимет опадів, особлив опадів улітку, в

Збільшитьс зменшиться Забруднення п

Високі тем морозних дн разі вдалого харчових про утрати врож

В Україні варт кількості тур Середземн Узбережж затоплен

З взим прис


світ

і передрікають зникнення вовків, рагани і тайфуни, нашестя богомолів

івдня на Північ

Менш ніж за 100 років Україна зміниться до непізнаваності через глобальне потепління

Рейтинг України як держави, здатної протидіяти змінам довкілля, є низьким Розмова з Богданом Процем, завідувачем лабораторії Державного природознавчого музею Національної академії наук України та координатором програми Всесвітнього фонду природи WWF в Україні

на випадіння дощів змінює врожайність

льше посух улітку, особливо на Півдні

изиком затоплення та ерозії

овні наслідки зміни клімату

еться більше повеней через збільшення во взимку. Зменшиться кількість відтак варто очікувати посух

ся кількість смертей від спеки. Але я число померлих холодної пори року. поверхні землі й озонового шару зросте

мператури взимку та зменшення нів скоротять утрати врожаїв. У о управління зросте виробництво одуктів. Водночас імовірний ризик жаїв улітку через повені

то очікувати збільшення ристів. Це відбуватиметься тому, що номор’я стає менш привабливим. жя потерпає від повеней, ерозії та ння солоною водою

Зменшиться потреба опалювати мку приміщення. Зросте попит на строї для охолодження

Інфографіка: Наталія Цапик. «Львівська газета. Вісник міста» ©

тема 13

19 січня 2012 року 3 (652)

— На чому ґрунтуються прогнози змін в Україні внаслі­ док глобального потепління? — Наразі немає єдиної моделі кліматичних змін для території нашої країни, яка базувалася б на регіональних моделях вивчення. Усі перед­ бачення ґрунтуються здебіль­ шого на континентальних моделях, що є менш точними. Проте точність є достатньою, якщо говорити про територію нашої держави загалом. — Якщо аналізувати ці дос­ лідження, то як зміниться температура повітря та кіль­ кість опадів за кілька десятків років? — Загалом температура повітря в Україні протягом ХХІ століття підвищиться з 2,9 до 6,6°C (у середньому на 4,7°C), що суттєво вплине на життєдіяльність населення. Кількість опадів буде нео­ днаковою для різних частин нашої країни. Екстремальних погодних явищ (шторми, по­ вені тощо) побільшає. Їх час­ тота й інтенсивність також зміняться (у бік посилення). Для території Карпатського

регіону є точніші передба­ чення, які ґрунтуються на роботі угорських дослідників. На території Карпат темпера­ тура зросте на 4­9°C (залежно від сезону). Літо стане значно спекотнішим, температура підвищиться на 7­9°C, для пе­ ріодів року — на 4­6°C. У липні буде спекотніше на 9­10°C. Розподіл опадів зміниться, їх загалом поменшає. Тіль­ ки на зимовий період кіль­ кість опадів зросте до 50%. Навесні та влітку кількість опадів зменшиться на 30% (у середньому), а восени — на 40%. У високогір’ї буде трохи більше опадів, а в нижніх гір­ ських поясах сухіше. Останні дані досліджень географів свідчать, що дані угорських науковців не є голослівними. За останні 40 років середні показники температури для липня поблизу Славського підвищилися на 2,5°C. Упро­ довж кількох останніх років у літній період населення гір­ ських регіонів відчуває нес­ тачу води. Осінь стала значно сухішою, повені стають рап­ товими та руйнівними. — А яким буде вплив змі­ ни клімату на довкілля та людей? — Рейтинг України як дер­ жави, здатної протидіяти змінам довкілля, є низьким. Українське населення від­ чуватиме значні проблеми з водними ресурсами. Для деяких теренів, особливо лісостепової та лісової зон, зміна водного режиму по­ зитивно вплине на розвиток сільського господарства. Вод­ ночас цінність степової зони як сільськогосподарського осередку знизиться, вона потребуватиме підтримки значних водних ресурсів із Півночі країни. На природу ці зміни вплинуть загалом нега­ тивно, особливо на рослини та тварин субальпійського й альпійського поясів Карпат, а також водно­болотних угідь (включаючи річки й озера). Поряд із зростанням вро­ жайності у гірських районах Карпат, буде відчутно суттєву нестачу води для господар­ ських потреб. Шкідники ак­ тивно впливатимуть на лісові екосистеми та сільськогоспо­ дарські угіддя. Раптові повені посилять руйнування прибе­ режних річкових зон. Розмовляла Мар’яна Вербовська

Які з цих тверджень найповніше відображають Вашу точку зору на проблематику зміни клімату? (За регіонами) 12% 7%

Київ 36%

23% Північний

регіон

48%

68% 12%

Західний регіон

37%

9%

27%

10%

Центральний регіон

48%

53%

4% 9%

Південний регіон

Східний регіон

48%

46%

45%

42%

9%

зміна клімату є дуже серйозною проблемою зміна клімату є проблемою

Всього

44%

43%

зміна клімату не є серйозною проблемою зміна клімату не є проблемою (1-3%) не знаю (1-3%)

Як впливатиме зміна клімату безпосередньо на Вас? (За статтю) 12%

27%

6% 13%

Жінки 11% 42%

17%

10%

Чоловіки

суттєво відчутно несуттєво взагалі не матиме жодного впливу несуттєво

20%

38%


14 екологія

19 січня 2012 року 3 (652)

Сланцевий газ небезпечний для довкілля? Видобуток сланцевого газу може перетворити Львівщину на зону екологічного лиха. Про це йшлося на прес-конференції за участю депутата обласної ради Ірини Сех і представників екологічних організацій Дмитра Скрильнікова та Єлизавети Алексєєвої. На думку І. Сех, центральна влада усунула місцеву від процесу погодження надр, які залучатимуть під родовища сланцевого газу у Львівській та Івано-Франківській областях. Екологи ж стверджують, що негативні наслідки значно перевищать імовірну вигоду від альтернативних джерел енергії. При цьому вони посилаються на фахівців, які проводили експертизу перспектив видобутку сланцевого газу в ЄС.

Розмова з Андрієм Завербним, начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства

О

станні кілька тижнів стрічки новин майорять інформацією про те, що на Заході України масово зводять міні-гідроелектростанції. Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах дійсно бентежать своїми розмірами. В Закарпатській області на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів планують спорудити 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській, за різними даними, — від півсотні до півтори сотні, до дво�� десятків — у Львівській і Чернівецькій областях. За словами екологів, спорудження такої кількості

Небезпечна енергія з води станцій означатиме фактичну смерть більшості карпатських річок, фінал сплавного туризму та загалом руйнування екологічної та туристичної привабливості Карпат. Про реальні перспективи будівництва міні-ГЕС на Львівщині, кількість потенційних станцій, інвесторів і річки, на яких зводитимуть джерела енергії, «Газета» розмовляла з Андрієм Завербним, начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства. — Пане Андрію, скільки міні-ГЕС збудують на Львівщині? — Усе залежатиме від обласної програми малої енергетики. Над нею нині працюють в облдержадміністрації.

Пропозиції, як їх краще зробити, ми вже подали. Насамперед за кошти обласного бюджету слід визначити місце розташування мінігідроелектростанції. Для цього потрібна геодезична, геологічна, гідрологічна розвідка. Опісля ОДА має визначити інвестора, який зводитиме станцію. Нині є 34 місця-створи, де можна споруджувати міні-ГЕС. Їх потужність — від 50 до 3000 КВ. Держава обмежуватиме вартість 1 КВ орієнтовно до 82 копійок. — На яких річках можна буде будувати міні-гідроелектростанції? — Необхідно брати до уваги гідрологічний режим проходження води. У цьому випадку йдеться про басейн

річок Стрий та Опір як суббасейну Дністра. Західний Буг найменш привабливий, тому що в нього незначна швидкість течії, хоча ним теж цікавляться. — Чому вибрали малі ГЕС як джерело видобутку енергії, і скільки часу такі споруди працюватимуть? — На це впливає гідрологічний режим. Звісно, гірські річки характерні непостійністю. Тобто в разі паводків турбіни зупинятимуть. Коли рівень води знижуватиметься, то ГЕС теж не працюватимуть. Свого часу на Львівщині планували зве­с ти ГЕС. Її мали намір розташувати на річці Стрий поблизу сіл Довге та Рибник. Із 1980 року

звідти відселили частину населення та затопили територію. Тут мала постати велика пригребельна ГЕС. Однак реалізацію проекту зупинили через відсутність фінансування. — Нині є інвестори, які хотіли б завершити розпочате? — Наскільки мені відомо, деякі інвестори були готові там будувати. Питання доцільності цього будівництва нині розглядають у Києві. Хотів би зазначити, що це буде дуже дорого. Бо з тих теренів, які мали затопити, переселили не всіх мешканців. Залишається ще 700-800 хат. За радянських часів із переселенням було простіше. Нині все подорожчало, і навряд громадяни захочуть

виїжджати. Планували затопити 1400 га землі. До слова, є сумніви щодо того, чи пройшов цей проект екологічну експертизу. Найімовірніше, тут спорудять дериваційну (прируслову) гідроелектро­ станцію, а не пригребельну (затоплення території). На мою думку, небезпеки така ГЕС не становить, вона дозволятиме розводити рибу, навіть форель. — Чи є ймовірність, що на Львівщині зведуть недериваційні міні-ГЕС, а при­гребельні? — Так, остаточного рішення немає. Можливості є і в дериваційних, і в пригребельних міні-ГЕС. На мою думку, дериваційні будувати доцільніше, але всі варіанти досі актуальні.

— Хто шукатиме інвесторів для будівництва міні-ГЕС? — Інвестори вже є. Обл­ держадміністрація має обрати тих, які підходять найбільше. Деякі хочуть вкласти кошти тільки в початкову документацію, а потім знайти ще одного інвестора, а є такі, які готові фінансувати від початку до кінця. Вважаю, що доцільніше розробити програму з технічним і ціновим обґрунтуванням, аби можна було з ЛОДА визначати інвестора на конкурсній основі. — Але якщо немає ні проекту, ні технічного обґрунтування та досі не вирішено, які саме мають бути ГЕС — дериваційні чи пригребельні, то звідки інвестор? — Нині в стихійному порядку інвестор сам визначає, де хоче розташувати міні-ГЕС. З одного боку, це правильно, а з іншого — дуже мало підприємств реально засвідчило будівництво гідроелектростанції. Ніхто навіть не завершив проектно-кошторисної документації! Серед реальних інвесторів на Львівщині — ТзОВ «Енергоінвест», «Екооптима», ФОП «Миронюк», ТзОВ «Західні енергетичні транзити», ТОВ «АКВАНОВА ІНВЕСТСМЕНТ», ТзОВ «Енергоінвест Захід». — Хто платитиме за зведення ГЕС і зароблятиме на цьому? — Підприємці вкладатимуть власні кошти в об’єкти, які будуть їх власністю, а гроші отримуватимуть від держави за продану енергію. Відповідно до програми будівництва міні-ГЕС в Україні, влада зобов’язана купити цю електроенергію. Нині не можу сказати, скільки коштуватиме спорудження об’єкта — цифри будуть різними. Розмовляла Мар’яна Вербовська

для «Газети»

Анатолій Павелко, член ГО «Бюро екологічних розслідувань» Карпати — це унікальний регіон України, де ще залишилася відносно недоторкана природа. Саме завдяки природі Карпати відіграють украй важливу роль щодо екологічної безпеки України та Європи. Охорона довкілля і туризм — пріоритети для Карпат, що визнано в державних і міжнародних документах. Проте без-

контрольне будівництво ГЕС, яке схоже на золоту лихоманку на Дикому Заході, може зруйнувати унікальні екосистеми та поставити крапку в розвитку туризму. Є декілька небезпечних моментів, якими загрожує робота ГЕС. Насамперед це загроза для живих організмів, які населяють річки. На Львівщині в гірських річках живе такий вид червонокнижних риб, як харіус європейський. Зникне і знаменита карпатська форель, дунайський лосось. Також слід очікувати зниження

туристичної привабливості регіону. У нас є фото, які яскраво відображають те, що коїться на ділянках, де зводять і працюють малі ГЕС. Кожен підприємець, коли щось будує, прагне отримати максимальну віддачу. Максимальної віддачі досягають тоді, коли на турбіну пускають якнайбільше води. Відтак усю воду заганяють у трубу. А сама ділянка перетворюється на пересушене русло з іржавою трубою поряд. У нашій області розвивається сплавний, піший туризм. А тепер

замість карпатської річки ви побачите страшну трубу. По-третє, дуже часто під час будівництва електростанцій нехтують такими характеристиками, як геологічна будова. У Карпатах поширені м’які гірські породи, тому, якщо на них будувати масштабні об’єкти, існує загроза руйнування гребель і труб. Унаслідок таких геологічних процесів уже почали руйнуватися труби тих електростанцій, які зводили два-три роки тому. Існує також ризик падіння рівня ґрунтових

вод у населених пунктах. Уявіть собі, що зараз, за сучасного рівня річки, вода ще тримається. Якщо ж воду забрати, то рівень у криницях теж може впасти. З огляду на те, що не всі села мають централізоване водопостачання, людям доведеться шукати воду деінде. Часто говорять, що ГЕС використовуватимуть для протиповеневого захисту. Але світовий досвід свідчить, що найкращим протиповеневим заходом є збереження природних річищ і заплав річок. Наприк­

лад, у Німеччині сьогодні витрачають десятки мільйонів євро, щоб відновити природні водотоки. Водночас ГЕС ставлять під загрозу не лише недоторканий стан наших річок, а й людей, які живуть на їх берегах. Як правило, ГЕС здатні стримувати лише невеликі паводки і повені. У разі великої води вона у кращому разі просто перетікатиме через греблі. У гіршому греблі руйнуватимуться, а вода зі значно більшою силою знищуватиме все, розташоване нижче за течією.


культура 15

19 січня 2012 року 3 (652)

Українець знову найкращий Бориса Михайлова визнали одним із найвидатніших фотомитців сучасності. Так вирішило міжнародне журі престижної премії Spectrum, яку присуджує Фонд землі Нижня Саксонія та Музей Шпренгеля в Ганновері. Уродженець Харкова, який 1996 року переїхав до Берліна (хоча Батьківщину відвідує регулярно), став восьмим лауреатом цієї нагороди, грошовий еквівалент якої становить 15 тисяч євро. Австрійське видання Die Presse акцентує, що центральна тема робіт 73-річного фотохудожника — розпад СРСР. Світлини митця перебувають у збірках Метрополітен-музею в Нью-Йорку, Музеї сучасного мистецтва в СанФранциско, Пінакотека Модерна в Мюнхені, Музеї Вікторії й Альберта в Лондоні й інших поважних скарбницях художніх надбань людства.

Життя прекрасне

llЯрина Коваль

А

нонсуючи виставку живопису львівського художника Ігоря Романка, яку днями відкрили в галереї «Зелена канапа», недаремно зробили акцент на вірші Богдана-Ігоря Антонича «Запрошення»: «…у вечір весняний ходи зо мною в корчмі на місяці горілку пити». Бо саме своєрідна ілюстрація до цих рядків, як і портрет поета, стали «центровими» в експозиції, про яку мова.

Фото: Ярина Коваль (2)

Фото: Ярина Коваль (2)

Антураж суті Ігоря Романка Зрештою, такими їх, не виключено, зробив навіть не сам автор, а «Зелена канапа», де І. Романко виставляє свої твори вдруге. Річ у тім, що коли цей художник (він здобув авторитет як творець, який зводить простір до площини, предмети — до знаків, бароковість людського світосприйняття — до аскетичності) малює портрети, то тільки тих особистостей, котрі на нього справді впливають. А подекуди «навіть змінюють його на духовно-чуттєвому рівні». Цього разу це, крім Б.-І. Антонича, також львівський художник

Роман Романишин і гуру гурту «ВВ», організатор цікавих фестивалів Олег Скрипка. «Мені й раніше подобалися абстрактно-площинні композиції Ігоря Романка, — поділився з «Газетою» враженнями мистецтво­знавець Ярослав Кравченко. — А тут я бачу художника дещо іншим: таким, який пробує перейти до фігуративності, але робить це в авторський спосіб. Інтригують мене і його портрети, бо живописцеві справді вдаються дві дуже важливі речі — передати характер і показати

свого героя в тому (нехай уявному) антуражі, який найточніше відповідає його внутрішній суті». «Сьогодні знаю одне, — розмірковував Ігор Романко на моє прохання минулого разу, — коли виникає потреба самоідентифікації, варто просто зупинитися та прислухатися до себе. Сковорода недаремно казав: «Пізнай себе — і пізнаєш увесь світ». Зі мною це сталося, коли перестав бігти та намагатися творити, як інші. Власне творче обличчя — це результат не лише освіти та практики, а й ось такої зупинки...»

партнери

Львівський Академічний Театр «Воскресіння» Львів Я ЕДІ ОМ К НА

2 0, 2 1

2

kvytky: тел. 261 63 10

ня 2012

і р р а ом, Дік, Г

Т

Рей Куні Майкл Куні

,2

січ

РОМАН ТИ Ч

партнери

вою першу річницю галерея «Леміш» відзначила спільною виставкою трьох яскравих львівських митців — живописців Бориса Буряка та Михайла Демцю і скульптора Василя Ярича. І не важливо, що експозиція (роботи, виконані впродовж останніх восьми років) не є етапною чи підсумковою у творчому

Інтелектуальний та енергетичний Борис Буряк, емоційний Михайло Демцю, вдумливий Василь Ярич — три яскравих світи, в кожному з них є куди йти і де заховатися. Зрештою, масштаб митця визначають навіть не звання, не нагороди, не присутність творів у музейних і приватних збірках, не прихильна вітчизняна та зарубіжна критика та преса (хоча і вони також, а, до слова, все це в кожного з цих художників є), а спроможність на діалог, відчуття перспективи, здатність настільки заволодівати душею глядача, щоб він не припиняв внутрішнього спілкування з побаченим навіть тоді, коли полишив виставкові зали. Експозиція в галереї «Леміш» іще раз підтвердила: Борисові Буряку, Михайлові Демцю й Василеві Яричу це вдається бездоганно.

www.voskresinnia.eu

С

llЯрина Коваль

житті іменитих художників. Вагомо, що знову маємо нагоду бачити їх разом. Адже ці геть не схожі один на одного митці виставляють свої доробки спільно вже не вперше. Об’єднані міцною чоловічою дружбою, яка триває понад тридцять років, творчою активністю, працелюбністю і талантом, вони вкотре акцентують — життя справді прекрасне. «Це, напевно, було головним, — каже «Газеті» Б. Буряк, — іще раз звернути увагу людей на те, як важливо тішитися життю, помічати його маленькі радощі, як чудово спілкуватися з мистецтвом, як це багато дає для окремої людської душі зокрема і для розуміння світу загалом. А ще нам хотілося знову побачити себе в спільному виставковому просторі, бо востаннє разом виставлялися більш ніж п’ять років тому».

режисура Алла Федоришина

261 63 50


16 культура

19 січня 2012 року 3 (652)

«Золотий глобус» узяли «Нащадки» Минулої неділі в США вручали премію Голлівудської асоціації іноземної преси (HFPA) «Золотий глобус». Відтак найкращим фільмом 2011 року в категорії «Драма» визнали картину «Нащадки» Александра Пейна. Приз за найкращу режисуру виборов Мартін Скорсезе за стрічку «Хранитель часу». Найкращим актором став Джордж Клуні за головну роль у «Нащадках», актрисою — Меріл Стріп за роль у фільмі «Залізна леді». Нагороду в номінації «Найкраща комедія або мюзик л» здобув «Артист» Мішеля Хазанавічуса. Найкращою анімаційною картиною стала «Пригоди Тінтіна», а найкращим фільмом іноземною мовою — іранська стрічка A Separation. Відзначено також низку інших фільмів та акторів. Зокрема, спеціальний приз отримав актор Морган Фрімен.

Солдат, який став королем ьогодні має відбутися прем’єра повномет­ ражної стрічки Михайла Іллєнка «Той, хто пройшов крізь вогонь». Робота над фільмом тривала чотири роки. Його бюджет — понад 16 млн. грн. Варто зауважити, що історія вражає ще на етапі сценарію: стрічка, яка базується на реальних подіях, розповідає про радянського льотчика, українця Івана Доценка. Після того, як Іван утік із німецького полону, його, як було прийнято, оголосили ворогом народу та відправили в концтабір. Чоловікові вдалося втекти. Він зумів дістатися до Канади, де став… вождем індіанського племені. Історію, в яку складно повірити, зафільмував один із найвідоміших українських кінорежисерів, що робить прем’єру очікуваною. Тим паче, для голлівудської продукції слова «базується на реальних подіях» звучать майже магічно. А життя українця Івана Доценка і справді, як захоплюючий пригодницький фільм. І. Доценко народився 1918 року в селі Чернечий Яр Диканського району Полтавської

відправили в Сибір. Знову втік. Наступного разу про нього почули на Всесвітній виставці «ЕКСПО-67» в Канаді: чоловік був вождем  індіанського племені, яке жило на березі озера Онтаріо. Був одруженим і мав чотирьох синів. Роль Івана Доценка у стрічці виконав молодий актор Київського муніципального театру Дмит­ ро Лінартович. Також у фільмі знімалися Віталій Лінецький, Олександр Ігнатуша, Ольга Гришина й інші. Більшу частину зйомок провели в Украї­ ні. «Роль» Канади виконали околиці Кам’янцяПодільського та Київщина. Щоправда, є у фільмі один кадр, який відзняли в горах неподалік Буенос-Айреса — на кордоні Аргентини та Чилі, куди Михайло Іллєнко потрапив разом із командою яхти «Купава», прихопивши зі собою в дорогу шинель головного героя. «Моїм завданням було зробити героя, українського героя. Бо в нашому кіно та культурі (візьму на себе таку сміливість сказати) український герой — фігура заборонена. Це треба змінювати, бо є голод за власним героєм, власною легендою, — розповідав

області. 1937-го, після закінчення льотної школи, пішов служити до Сталінградсько-Катовіцького авіаційного полку дальньої авіації. Здійснив майже 300 бойових вильотів, його нагороджено орденом Героя Радянського Союзу. 1944 року під Львовом Івана Доценка збили, він потрапив у полон. Утік. У СРСР його визнали зрадником,

«Українському тижневі» режисер М. Іллєнко, для якого «Той, хто пройшов крізь вогонь» — перша велика робота після блискучого «Фучжоу». — У синопсисі до стрічки я написав приблизно так: солдат, якого зреклося королівство, має право обрати собі іншого короля, а це історія солдата, який сам став королем».

llКатерина Сліпченко

С

Парад «зірок» у Берліні Катерина Сліпченко

О

llКатерина Сліпченко публіковано повну конкурсну програму 62-го Берлінського кінофестивалю, який пройде 9-19 лютого 2012 року в німецькій столиці. Україна в основному конкурсі участі не братиме. Відомо лише, що одним із продюсерів російсько-американської стрічки «Машина» став Олександр Роднянський. Режисером, сценаристом і виконавцем головної ролі є Біллі Боб Торнтон («Поганий Санта»). Серед очікуваних стрічок — «У неволі» (Captive) Браянте Мендози з Ізабель Юппер у головній ролі, трилер Антоніо Чаварріаса «Диктувати», «Квіти війни» режисера Чжана Імоу («Герой», «Дім літаючих кинджалів») із Крістіаном Бейлом, «Листівки із зоопарку» індонезій-

ського режисера Едвіна. Також у програмі — драма про події 11 вересня «Моторошно голосно і вкрай близько» за однойменним романом Дж. С. Фоєра. Фільм зняв режисер Стівен Далдрі — автор таких робіт, як «Біллі Елліот», «Години», «Читець», у головних ролях — Том Генкс і Сандра Баллок. У спеціальній програмі «Берлінале» відбудеться світова прем’єра документального чотирисерійного фільму «Смертники» (Death Row) Вернера Херцога («Фіцкарральдо», «Печера забутих снів»), «Дон — Король повернувся» (Don — The King Is Back) Фархана Акхтара, «Замкова щілина» (Keyhole) Гая Маддіна з Ізабеллою Росселіні та Джейсоном Патріком у головних ролях, а також драма «Остання іскра життя» (La chispa de la vida) Алекса де ла Іглесіа, в якій зіграла Сальма

Хайєк, і документальний фільм «Марлі» режисера Кевіна Макдональда — про найвідомішого у світі виконавця музики в стилі реґґі. Берлінале відкриє історична драма Бенуа Жако «Прощання з королевою», де роль МаріїАнтуанетти виконала актриса та модель Діана Крюгер («Троя», «Безславні виродки»). Дія фільму розгортається в перші дні Великої французької революції. Щодо королеви світового кіно Меріл Стріп, то вона отримає почесну нагороду Берлінського кінофестивалю — «Золотого ведмедя». 14 лютого 62-річну акторку нагородять за досягнення в її багаторічній кар’єрі. Остання робота М. Стріп на цей момент — роль колишнього прем’єрміністра Великобританії Маргарет Тетчер у фільмі «Залізна леді».

Цю кінокартину (як і ще п’ять стрічок за її участю) покажуть упродовж фестивалю. 2003 року Меріл Стріп отримала «Срібного ведмедя» за роль у фільмі «Години». Вона здобула також два «Оскари», а номінацій на цю нагороду в її кар’єрі було 16. Це більше, ніж у будь-якого іншого актора або актриси в історії кіно. Журі конкурсу очолить британський режисер, володар «Золотої пальмової гілки» та безлічі інших нагород Майк Лі. Серед суддів також актриси Шарлотт Генс­ бур і Барбара Зукова, актор Джек Гілленхол, режисери Франсуа Озон, Антон Корбайн, Асгар Фархаді, письменник Буал Сансан. Цьогорічне Берлінале має зібрати максимальну кількість «зірок». Чи ��апропонує воно цікаву програму? Чекати залишилося недовго.

Фільми основного конкурсу Берлінале

«Сьогодні», Франція-Сенегал, Реж.: Ален Гомес

«Машина Джейн Мансфід», Франція-США. Реж.: Біллі Боб Торнтон

«Барбара», Німеччина. Реж.: Крістіан Петзолд

«Сестра», Швеція. Реж.: Урсула Мейєр

«Сезар має померти», Італія. Реж.: Паоло та Вітторіо Тавіані

«Метеора», НімеччинаГреція. Реж.: Спірос Статулопулос

«Терпимість», Німеччина-Нідерланди . Реж.: Маттіас Гласнер

«Табу», ПортугаліяБразилія-Німеччина. Реж.: Мігель Гомес

«Тільки вітер», Угорщина-НімеччинаФранція. Реж.: Бенедек Флайгауф «Удома на вікенд», Німеччина. Реж.: Ганс-Крістіан Шмідт   «У полоні», Франція-Філіппіни. Реж.: Браянте Мендоза

«Диктувати», Іспанія. Реж.: Антоніо Чаваррас «Моторошно голосно і вкрай близько», США. Реж.: Стівен Далдрі «Квіти війни», Китай. Реж.: Чжан Імоу «Листівка із зоопарку», Індонезія-Німеччина. Реж.: Едвін


людина 17

19 січня 2012 року 3 (652)

Ми будемо успішними. Через 40 років… Експерти однієї з найбільших у світі банківських груп Hongkong and Shanghai Banking Corporation вважають, що до 2050 року список провідних економік світу розшириться із 30 до 100 держав, й Україна посяде в ньому 40-ве місце. Сприятиме цьому, вважають фахівці, система освіти та розвиток законодавчої бази, повідомляє BFM.ru. Тоді населення країни зменшиться приблизно до 36 мільйонів осіб. 19 із 30-ти провідних на сьогодні економік світу представлятимуть країни, які нині розвиваються. Один із конгресменів США також заявив, що Україна входить до першої п’ятірки найперспективніших економік світу поряд із Китаєм, Індією та Сінгапуром.

Пишаюся тим, що є українцем Розмова з Дмитром Сосновським, старшим тренером збірної України з боксу

Л

ьвів’янина Дмитра Соснов­ ського, головного тренера збірної України з боксу, застати у Львові складно. Тренувальні збори та зма­ гання нині (як, зрештою, і завжди) поглинають знач­ ну частину його життя. Улюблена справа дарує відчуття реалізованості, мо­ рального вдоволення. Але в його житті є не лише бокс. І в тренерській справі на першому місці не стільки бокс, скільки людина, взає­ мини, команда. Водночас колосальний життєвий дос­від, невтомна праця думки щедро збагатили його особистий світогляд. У розмові Дмитро Сос­ нов­ський абсолютно орга­ нічно та просто звертається до таких, здавалося б, не дуже дотичних до спорту категорій, як віра, душа, патріотизм. Отож, коли людині є, що сказати, – за­ лишається слухати. →→Як виховати

чемпіона?

— Які у вас взаємини в збір­ній? Ким для вас є ваші підопічні? — Налаштовую їх на те, щоб у ринзі були непере­ можними машинами, які змітають усе на своєму шляху. А по-іншому й бути не може. На серйозних світових змаганнях ніхто нічого нам не даватиме, а навпаки — захочуть за­ брати. І зможуть забрати, якщо перевага буде не

«

Бували часи, що за рік набігало макси­ мум два місяці, коли я був удома

настільки очевидною. Ви мусите битися так, щоб ні в кого не виникало най­ меншого сумніву, що ви — найкращі. Мусите зне­ сти всіх і кожного! Тож бійцівські якості, талант для боксера дуже важливі. Але для мене не менше значить, якими людьми будуть мої вихованці. На першому плані — людя­ ність, доброта, повага до інших, інтелект, налашту­ вання на сімейні цінності. Пишаюся тим, що в нас

справді високодуховна ко­ манда, щонеділі ми всі — і боксери, і тренери — ідемо до церкви, якщо в Києві, то в лавру. Адже живемо з усвідомленням, що все в руках Божих. — Ваші сини — також боксери? — Старший — музикант, лауреат міжнародних кон­ курсів, чудовий флейтист, а молодший — боксер, майстер спорту, нині пра­ цює тренером на Сихові. В тому залі, який відкрили 1987 року, колись про­ фесійно зростали Андрій Котельник, Хамула, тепер там працюють із дітьми мої вихованці, тож це своєрідна школа Сосно­ вського. — А як ви прийшли до тренерської діяльності? — Доволі випадково. Після боксерської секції вступив у Львівський дер­ жавний інститут фізичної культури. На четвертому курсі проходив тренерську практику. Мій наставник Давид Львович Грінш­ пон помітив, як працюю з діть­ми, і переконав мене стати тренером, хоч я і не планував. Давид Львович говорив: «Якщо ти просто приходитимеш у зал, то деякі з твоїх хлопців ста­ нуть боксерами. Якщо ти працюватимеш із ними, то матимеш переможців об­ ласних турнірів. Але якщо віддаватимеш їм усього себе, вкладатимеш у дітей усю душу, то обов’язково виростиш чемпіонів Єв­ ропи та світу». Цю його науку запам’ятав назав­ жди. Проте мені щастило на вихованців: Котель­ ник, Джуман, Чигаєв, Лип­ ський, Золотов, Хамула — шість майстрів спорту міжнародного класу. Це хороші хлопці, талановиті спортсмени. Як і багато інших. Озираючись назад, знову і знову усвідомлюю, наскільки люблю свою роботу, заради якої часто жертвував найціннішим — сім’єю. Бували часи, що за рік щонайбільше два місяці був удома, решту часу — на тренувальних зборах, турнірах. →→Про музей боксу

і прості житейські радощі

— Як нині тримаєте себе у формі? — Уранці — лише мі­ німальна зарядка: від­ тиснувся, присів, щоб

кою, трьома маленьки­ ми онуками… У моєму помешканні відведено кімнату під такий собі му­ зей боксу. Там зібрано всі регалії, що їх здобув упро­ довж життя, медаль Рома­ на Джумана, яку виборов на турнірі Мухамеда Алі, копія чемпіонського пояса Андрія Котельника, кубки, нагороди, та й, зрештою, нове поповнення — зірка найкращого тренера світу — додає морального вдо­ волення. Син розводить рибок, акваріум теж у цій кімнаті, де мені добре від­ почивати. Також люблю приходити в тренувальний

«

Найбільше щастя дарує сімейний за­ тишок, родинне спілкування — з дружиною, синами, невіст­ кою, трьома маленькими онуками

fbu.net.ua

Довідка

Дмитро Сосновський — старший наставник національної збірної України з боксу. Заслужений тренер України. Народився 11 квітня 1958 року в Норильську (Росія), в родині репресованих українців. 30 років займається тренерською діяльністю. Серед його вихованців — шість майстрів спорту міжнародного класу, два заслужені майстри спорту — Андрій Котельник і Георгій Чигаєв. Після тріумфального виступу збірної України з боксу на останньому чемпіонаті світу в Баку, коли українці здобули чотири золоті та срібну нагороди, Міжнародна асоціація любительського боксу визнала Д. Сосновського найкращим тренером світу 2011 року.

розім’яти тіло. Двічі на тиждень відві­дую лазню, особливо люблю «парил­ ку» на Тургенєва. Щочет­ верга зустрічаюся там із давніми друзями, коле­ гами-боксерами. Хоча ця лазня простенька, ще на радянський лад, але в ній — незабутня атмосфера нашої молодості. Окрім того, багато ру­ хаю­с я, люблю ходити пішки, гуляти з онука­ ми Сиховом. Щоправда, останнім часом перехожі часто перепиняють на ву­ лиці, дякують за успішний виступ збірної, тоді мені аж ніяково стає від такої уваги. Втім під час таких розмов зрозумів, що для людей це важливо, країна досі живе цим тріумфом, перемога на чемпіонаті світу з боксу акцентує на силі нації, а отже, об’єднує міцніше, ніж будь-які по­ літики. — В які моменти відчуваєте тиху радість життя? — Найбільше щастя да­ рує сімейний затишок, родинне спілкування — з дружиною, синами, невіст­

зал на Сихові, спостерігаю, як відбуваються заняття, й отримую від цього задо­ волення. Ні, не наглядаю, не контролюю — саме ми­ луюся. Звичайно, можу щось порадити, підказа­ ти, якщо запитають. До речі, маю одну привабливу пропозицію від Інституту фізичного виховання, при якому планують відкрити Академію боксу. Думаю, погоджуся, адже після Олімпіади в Лондоні в збірній відбудуться знач­ ні зміни, частина спорт­ сменів перейде у професіо­ нальний бокс, а наново розпочинати формування команди мені, мабуть, уже нецікаво. Навчання дітей в Академії стане для мене на цьому етапі продук­ тивнішою справою. Маю досвід у галузі психології, педагогіки, тактики боксу, яким зможу поділитися. →→Коли вокзал у

Києві, як поріг рідної квартири

— Дмитре Дмитровичу, наша розмова відбувається у святковий період. А яке ваше улюблене свято? — Та, напевне, всі основні свята улюблені. Святкуємо дні народження, іменини, Великдень, Різдво. Колись, коли ще була жива мати,

їздили сім’єю на Святвечір додому, у Водники, весело колядували з друзями під супровід акордеона. Тепер більше хочеться спокою, глибше відчути й осмисли­ ти духовний аспект свята. От вирішили з дружиною зустріти Новий рік на ніч­ них чуваннях в одному з монастирів Львівщини, подякувати Богові за те, що посилає нам, за здоров’я й успіхи. Давно стараюся відійти від публічних ма­ сових заходів, не отримую драйву від грандіозних урочистостей, як-от цере­ монії відкриття-закриття Олімпійських ігор. — Вам доводиться часто бувати за кордоном. Мимохіть маєте змогу порівняти рівень життя, побут, реалії тут і там. Що найперше впадає в очі? На що найчастіше звертаєте увагу? — За кордоном переду­ сім вражає комфорт, поря­ док, чистота, спокій і розмі­ реність життя. Але, відверто кажучи, моїй натурі значно ближче те, що рідне. Нехай, може, і гірше, але своє є своє, найдорожче. Щоразу, коли повертаюся на вок­ зал у Києві чи аеропорт у Борисполі, почуваюся так, ніби зайшов у свою львів­ ську квартиру. Це відчуття дому ні з чим не зрівняти. Батьківщину не вибира­ ють, і я пишаюся тим, що є українцем. Це нехай полі­ тикам буде соромно за жа­ люгідне становище нашої держави, за злидні, від яких потерпають прості люди. Чому ті, хто розкошує нині на тлі загальної бідності, не хочуть зрозуміти, що всі станемо перед Христом і відповідатимемо за своє життя. Вони ж женуться за достатком і нічого біль­ ше не бачать. Прикро, що при цьому прикриваються високими словами. Якби можновладці любили свій народ, то і ми жили б поіншому. Для цього багато не треба — лише поставити в голову життя духовність, а не матеріальність. …Колись моя мама лю­ била повторювати, що жит­ тя — складна річ. На світі багато заздрісників, зло­ стивців. Але добрих людей більше, ніж поганих. Із тим і живу. Не звертаю уваги на лихих. Яке мені діло до грі­ хів інших? Зважаю на власні вчинки — за них відповідаю. А Бог усе вирівняє… Розмовляла Дана Палинська


18 освіта

19 січня 2012 року 3 (652)

Кількість державних місць у «вишах» не збільшать Верховна Рада відхилила законопроект про збільшення державного замовлення у вищих навчальних закладах із 51-го до 75%. За відповідний документ депутатів від опозиції №9007 проголосували лише 37 нардепів, повідомляє dt.ua. «Законопроект спрямовано на виконання передвиборної програми президента України Віктора Януковича щодо забезпечення доступності та безоплатності вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах», — ідеться в пояснювальній записці до документа. У своєму виступі депутат Юрій Кармазін нагадав, що передвиборна програма В. Януковича містила обіцянку збільшити обсяг держзамовлення у ВНЗ саме до 75%.

Крейдою і мишкою llМар’яна Вербовська

А

мбітний президентський план здійснити революцію в держосвіті залишився у списку мрій. За два роки влада так і не спромоглася пересадити учнів за нетбуки, а цьогоріч на проект не виділили ні копійки. У серпні 2010 року президент Віктор Янукович вніс у перелік десяти національних

чі шкіл, які мають доступ до інтернету, інтерактивні дошки та комп’ютери. — Проведемо тестування проекту. Хочемо виявити всі недоліки технічних і організаційних рішень. Перевірка триватиме до березня, а далі чекатимемо на «розбір польотів» — фіксування недоліків і їх

проекту, все робимо на добровільних засадах. Ми не мали змоги забезпечити навчальні зак­ лади всією необхідною технікою, — розповів «Газеті» Ігор Курус, керівник Національного проекту «Відкритий світ». У серпні організатори мають остаточно підсумувати, коли саме дітей пересадять на комп’ютери та скільки часу вони за ними повинні проводити.

усунення. Нетбуками і планшетами на сьогодні забезпечено п’ять шкіл Києва. У майбутньому таких технічних засобів має бути більше. Маємо домовленості з компаніями, які розробляють технічне забезпечення Samsung, Lenovo, PocketBook. Усю техніку сконцентрували в Києві, оскільки саме тут розташовано Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва НАМН України, який контро­ люватиме санітарногігієнічні умови роботи учнів. Експерти цього інституту повинні визначити, скільки часу діти можуть працювати за комп’ютерами, як швидко втомлюються їхні очі. Не всі школи, які беруть участь у пілотному проекті, отримали нетбуки. Треба розуміти, що держава не дала ні копійки на реалізацію цього

Після цього проект запровадять. Але, на відміну від серпня 2010 року (!), нині йдеться не про тотальний перехід шкіл на комп’ютери. Нині проект-гігант перевели у площину локального, причиною стала відсутність фінансування. — Ми просили про державне фінансування в розмірі 1 мільярд 200 мільйонів гривень, однак коштів на впровадження проекту немає, — розводить руками І. Курус. — Ці гроші мали виділяти протягом чотирьох років. За них планували придбати оснащення для шкіл: комп’ютери, смартдошки тощо. Але в бюджеті на 2012 рік грошей на це не заклали. З огляду на порожні кишені, організатори мізкують над іншими варіантами забезпечення шкіл. Зокрема, як пояс-

нили «Газеті», можливо, технічні засоби доведеться купувати батькам. →→Недоліки і ще

раз недоліки

Від моменту підписання проекту «Відкритий світ» шкільні бібліотекарі тремтіли в очікуванні, коли книгозбірні почнуть закривати. Адже зі стартом навчання за комп’ютерами потреба в книжках відпала б. Ініціатори проекту запевняли: «Нам удасться зекономити на друці підручників, адже вся інформація буде в нетбуках». Але тоді ніхто не подумав, що за електронні книжки теж треба платити. Та, крім того, що платити нічим, виникла інша халепа — електронні підручники в Україні майже не розробляють.

wiyaclipart.com

проектів, які підлягають першочерговій реалізації, програму «Відкритий світ», що передбачала тотальний перехід школярів до роботи за комп’ютерами. Згідно з прогнозами, 2012-го всі учні мали бігати пальцями по клавіатурі під час написання диктанту, розв’язування математичних рівнянь і складання іспитів. За вікном 2012-й, а ручка, папір і книжка все ще актуальні... →→Тест

для проекту

Минулого тижня в Україні стартував «пілот» проекту «Відкритий світ», під час якого тестуватимуть технічні й організаційні рішення, а також оцінять мультимедійні електронноосвітні уроки. Для цього відібрали понад дві тися-

— У нашій країні є лише дві компанії, які створюють відеокурси для навчання. Але з огляду на те, що за контент треба платити, необхідно знайти фінансування й на це. До того ж, може виникнути спротив виробників підручників — вони побоюються збитків після масового переходу до навчання за електронними книгами, — розповів «Газеті» Дмитро Шимків, генеральний директор «Майкрософт Україна» — компанії, яка надавала програмне забезпечення для нетбуків у проекті «Відкритий світ». Окрім усього цього, необхідно внести зміни до гігієнічних норм організації навчання, адже їх затверджено ще 1956 року! Згідно з українським законодавством, потрібно три роки, щоби змінити їх.

→→Невикористаний

досвід

У львівській школі №77 учні 3-«А» класу вже від 2010-го року навчаються за нетбуками. 28 діт­лахів щодня приходять на урок і відкривають маленькі комп’ютери. Тетяна Орлова, вчителька, яка виграла нетбуки для школи у програмі Intel, запевняє, що жоден учень не забув, що таке підручник, папір вони комбінують із екраном. Комп’ютери вдалося виграти за проектом «Intel: навчання для майбутнього» 2010 року. Саме так мали б виглядати всі класи в Україні згідно із задумом проекту «Відкритий світ». Тобто те, що нині працює як пілотний проект, давно реалізували інші. Тому дуже дивно, що проект не використав досвід тих шкіл, які вже набили перші ґулі, зробивши міні-революцію в освіті... —Проте,щостартував пілот проекту, дізналася від вас. До нас ніхто не звертавсязцьогоприводу, не залучали до проекту, — пояснює «Газеті» директор школи №77 Ольга Прокопишин. — Щодо досвіду учнів, то, безумовно, дуже добре, що дітей змалку привчають до того, що комп’ютер — це не тільки «ВКонтакті». Я представник того покоління, яке звикло пояснювати крейдою на дошці, але бачу, що школярі добре засвоюють інформацію з екрана. Ульвівськійшколіпевні, що новація позитивно впливає на розвиток дітей, але позбуватися зошитів ніхто не планує, нетбук просто доповнює уроки. Тут переконані, що ламати століттями напрацьовану систему навчанняневарто,їїпрос­ то треба комбінувати зі сучасними ґаджетами. Натомість організатори проекту «Відкритий світ» дійдутьдоцьоговнайкращому разі через місяців три, коли завершиться термінпілотногопроекту. Ще одним розчаруванням стане те, що грошей на забезпечення шкіл технікою найближчим часомочікуватиневарто.

Теорія фізкультури llМар’яна Вербовська

У

новому навчальному році на школярів чекають новації на уроках фізкультури — фізичні навантаження скоротять, підсиливши теоретичну частину предмета. Нормативи з фізкультури пом’якшать для учнів 5-10 класів. Таку інформацію Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надіслало днями своїм регіональним управлінням. Із наступного навчального року на уроках фізичної культури дітей навчатимуть правил техніки безпеки, надавати першу невідкладну допомогу, історії самого предмета. МОН пропонує залишити десять основних напрямів: волейбол, баскетбол, гандбол, гімнастика, настільний теніс, легка атлетика, туризм або футбол. Вибір залежатиме від матеріальної бази та місцевих традицій школи. Згодом відомство планує розширити цей перелік відповідно до побажань навчальних закладів. Сергій Дятленко, один з авторів програми, головний фахівець департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти, запевнив у коментарі ЗМІ, що біг, стрибки, вправи для формування постави, профілактика плоскостопості залишаються в переліку загальних навантажень. Щоправда, нормативів за ними школярі не складатимуть. До того ж, за його словами, відтепер нормативи не будуть основним критерієм оцінки з фізкультури. А ще дуже важливо, аби школярі були активними під час уроку, володіли технікою виконання вправ, добре засвоювали теоретичні знання.

Законопроект «Про вищу освіту» забракували llМар’яна Вербовська

П

арламент відхилив законопроект Дмитра Табачника, міністра освіти і науки, сім’ї молоді та спорту. Під час засідання Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради, коли обговорювали законопроекти «Про вищу освіту», фахівці резюмували, що документ недопрацьований. Як пояснює dt.ua, голова комітету Максим Луцький і перший заступник міністра освіти Євген Суліма схвально відгукувалися про міністерський зразок законотворчості, водночас гострої критики зазнав законопроект А. Яценюка й Л. Оробець. Щоправда, М. Луцький так і не ухвалив рішення щодо схвалення міністерського законопроекту. Висновок науково-експертного управління Верховної Ради на проект Дмитра Табачника «Про вищу освіту» з’явився 11 січня на сайті ВР. Як у ньому зазначено, «поданий документ не може бути підтриманий у запропонованому вигляді».


Духовність 19

19 січня 2012 року 3 (652)

Заборону реклами ворожок підтримала Церква Верховна Рада України ухвалила закон, що забороняє рекламу послуг ворожок, магів, знахарів, екстрасенсів на телебаченні, в газетах і журналах. Священнослужителі схвалюють це рішення, однак кажуть, що зробити це слід було значно раніше, повідомляє РІСУ. «Який канал не увімкнеш — там чортівня, дивитися не хочеться, — ділиться враженням священик УАПЦ о. Валерій Копійка. — Заборона реклами на телебаченні — це добре... Звісно, викорінити це явище вкрай складно, проте це не означає, що маємо сидіти склавши руки». Отець Валерій нагадує, що Церква завжди виступала проти ворожіння, відьмацтва, хіромантії, спіритизму, називаючи це великим гріхом.

«

llІван Гвать

Євреї під час німецької оку­ пації масово приходили до мене… і я ні од­ ному (з них) не відмовив у допо­ мозі; їхніх дітей я приміщав у наших єпархі­ альних устано­ вах, їхні гроші та коштовні золоті вироби я заховав, щоб зберегти їх перед конфіска­ цією... Це все (я) чинив з любови до ближнього...»

О

дного вересневого дня 1926 року до монастиря ченців-василіан в Ужгороді доправили письмове розпорядження з Ватикану. В ньому мовилося, що Папа Пій ХІ призначає ієромонаха Павла (в миру Петра) апостольським адміністратором Пряшівської грекокатолицької єпархії в тодішній Чехословацькій республіці. Очевидці записали, що, отримавши цю звістку, чернець розплакався та попросив Господа, щоб минула його чаша сія. Він прагнув жити в монастирі, подалі від суєти світу, та молитися. Проте, його зобов’язував послух перед главою Католицької Церкви та чернечий статут. Довелося підкоритися (ієромонах і щойно найменований єпископ в одній особі, мабуть, швидко усвідомив, що Roma locuta, causa finita («Рим сказав, справа вирішена»). Наприкінці 1926 року він повернувся до Пряшева, а в березні 1927-го в Римі (в базиліці св. Климентія) відбулися його єпископські свячення. Мова про греко-

вся Україна. Я вірю, що прийде час, коли ми всі будемо називати себе українцями». За чотири місяці до своєї смерті, виповнивши анкету з основними біографічними даними (напередодні амністії), владика Павло власноруч написав національність: українська.

Праведник католицького владику Павла Гойдича, ЧСВВ, єпископа Пряшівського (1888-1960), якого 4 листопада 2001 року Папа Іван Павло ІІ урочисто зачислив до лику блаженних Католицької Церкви за непохитність у вірі. В січні 2008-го спеціальна комісія меморіалу жертвам Голокосту «Яд ва-Шем» в Ізраїлі присвоїла йому звання «Справедливий між народами» (посмертно). Нині є беззаперечним, що владика Павло (Петро) Гойдич — найвизначніша постать першої половини ХХ ст. серед русинів-українців тодішньої Чехословацької республіки не лише як єпископ, а також як захисник їхніх національних і культурних прав. Владика Павло дуже доб­ ре усвідомлював, що для виховання власної руської інтелігенції та зміцнення національної свідомості руських вірних на Пряшівщині потрібне руське шкільництво. Крім народних церковних шкіл на парафіях (їх

було 259 із 19640 учнями), діяли дві міщанські школи (400 учнів) і греко-католицька вчительська академія (близько 160 учнів). Найбільшим здобутком владики Гойдича було відкриття Греко-католицької руської гімназії у Пряшеві в травні 1936 року. Але цьому всьому передувала тривала боротьба за руське шкільництво взагалі. У листопаді 1929-го владика звертається до всіх учителів єпархіальних шкіл: «Несемо тягар відповідальності як за релігійне, так і за національне його (народу) майбутнє перед Богом, перед людьми і перед істо­ рією... Навчіть його (народ) поважати чуже, але і всім серцем любити своє, хай не соромиться наш русин своєї руської бесіди і національності»... →→«…тільки заявити

себе українцями»

Спочатку, однак, спробуймо відповісти на запи-

тання: якої національності був сам владика Гойдич. 8 червня 1927 року під час відкриття величавої вис­ тави руської культури в Пряшеві єпископ Гойдич заявив: «Я не є великорус (росіянин), ні українець, Я русин, котрий хоче тут жити й вмерти» (М. Барновський, Гісторіцка ревю, ч. 7, дома). Отець Севастіян Сабол ЧСВВ, відомий поет під псевдонімом ЗОРЕСЛАВ у своїх спогадах про П. Гойдича (1980 р.) пише, що кир Павло був «безперечно русином». «Він говорив це сам і признавав слушність українцям. Але слово «українець» якось дивно звучало для нього. Я постачав йому літературу на цю тему й одного разу, мабуть, було це 1940 року, він сказав мені на прогулянці таке: «Я бачу, що для нас нема іншого виходу, як тільки заявити себе українцями… Українців багато, і коли ми станемо твердо на українську платформу, тоді з нами буде вся Галичина і

→→Серед

Праведників світу

Наприкінці березня 1942 року євреїв зі Словаччини почали депортувати в нацистські концтабори на території окупованої Польщі. Лише протягом семи місяців із території Словацької республіки вивезено в концтабори близько 57 тисяч євреїв. Усього зі Словаччини під час ІІ Світової війни в нацистські табори смерті відтранспортовано майже 70 тисяч євреїв, приблизно стільки ж, скільки за той самий час було вивезено з окупованої нацистами Франції. Владика Гойдич знав про цю трагедію. У травні 1942-го він звернувся листом до дипломатичного представника Ватикану в Братиславі. Єпископ гостро засудив депортації та звернув увагу на жорстокість, із якою ставляться до євреїв члени напіввійськової словацької організації «Глінкова гарда». В листі П. Гойдич запропонував Ватикану змусити президента Словацької республіки Тіса як католицького священика призупинити такі звірства.

ючи дітей у різних установах Греко-Католицької Церкви. Наведемо такий прик­лад. У складній ситуації опинився єврейський підприємець із міста Попрад Павло ЛукачШпітцер, який зустрівся з П. Гойдичем на вулиці в Пряшеві саме в момент, коли «Глінкова гарда» чинила облаву на євреїв. Владика Павло обійняв свого співрозмовника та в такий спосіб уберіг від затримання. До речі, агенти безпеки інформували владні кола Братислави, що єпископ обіймається з євреями, і віруючі католики були цим дуже обурені. Складно сказати, наскільки це правда, бо агенти секретної поліції мали за обов’язок трактувати П. Гойдича як ворожу особу, яка обіймала високу посаду та користувалася великим авторитетом у суспільстві (о. Борза). Єпископ заохочував і своїх священиків, щоб вони в міру можливості рятували євреїв. Парох села Ольшавица о. Михайло Машлей, наслідуючи свого владику, врятував життя 54 єврейським

Владика Павло Гойдич

Василь Гопко в книзі, виданій у Пряшеві 1947 року з нагоди 20-річчя хиротонії єпископа Гойдича, згадує про те, що 17 листопада 1940-го владика Павло скликав до себе представників русофільського й українофільського таборів, щоб їх помирити. Зустріч відбулася. Владика Павло підготував статтю для газет «Народне слово», «Слово народа». В статті, з якої цитує Гопко, мовиться: «Радість моя така, як у батька, діти якого після тривалої ворожнечі і ненависті знова любляться, бачать у собі не ворога, а рідного брата… Представники двох противних таборів мене повідомили,.. що відтепер різниці, які нас безпідставно розбивали і нищили, більше не буде, подаємо собі братську руку і в згоді працюватимемо для релігійного і культурно-національного та економічного піднесення нашого народу».

П’ять років тому в архівах словацького Інституту національної пам’яті в Братиславі виявили лист, що його написав П. Гойдич 18 травня 1956 року, на той час уже в’язень комуністичної тюрми, президентові ЧСР А. Запотоцькому. Щоб відкинути, зокрема, звинувачення у співпраці з окупаційним нацистським режимом, владика писав: «Євреї під час німецької окупації масово приходили до мене… і я ні одному (з них) не відмовив у допомозі; їхніх дітей я приміщав у наших єпархіальних установах, їхні гроші та коштовні золоті вироби я заховав, щоб зберегти їх перед конфіскацією... Це все (я) чинив з любови до ближнього...» Пошук свідків про порятунок єпископом євреїв розпочали лише 2006 року. Виявилося, що він допоміг урятувати життя принаймні 27 особам, видаючи їм свідоцтво про хрещення, перехову-

сім’ям, переховуючи їх серед своїх вірників-селян. 1997 р. о. Машлею присвоєно звання «Справедливий між народами». 17 липня 1960 року комуністичний в’язень, єпископ, мученик за віру Павло Гойдич помер у горезвісний словацькій тюрмі Леопольдов на 72-му році життя. Помер, як цього собі бажав, у день свого народження. Його могилу на тюремному цвинтарі означено номером 681. Останки владики 1968 року перевезено до греко-католицького кафедрального храму в Пряшеві. Юридично реабілітовано єпископа Павла Гойдича, ЧСВВ, лише 1990 року. Ряшів, Словаччина Доповідь, виголошена в Українському Католицькому Університеті, Львів, 22 вересня 2011 року. Надруковано зі скороченнями


20 здоров’я

19 січня 2012 року 3 (652)

Старість у Європі — не проблема 71% європейців знають, що населення континенту старішає, однак лише 42% стурбовані таким розвитком подій — повідомляє УНІАН про результати опитування, що його провела TNS Opinion & Social наприкінці 2011 року. Як зазначили у прес-службі Єврокомісії, на думку багатьох опитаних, люди віком понад 55 років відіграють значну роль у ключових сферах суспільного життя. При цьому 60% європейців уважають за необхідне надати людям право працювати і після досягнення ними пенсійного віку. Третина респондентів зазначила, що готова працювати після виходу на пенсію. Водночас третина опитаних також висловилася проти офіційного підвищення пенсійного віку.

Про здорові зуби малюків слід подбати ще під час вагітності Розмова з Юлією Миць, дитячим стоматологом

С

llОлександра Баландюх томатологи б’ють на спо­ лох — ситуація зі станом ротової порожнини в дітей на Львівщині просто ката­ строфічна: у 80% малюків віком до п’яти років поп­ суті зуби. У 30-35% діток міста віком до двох років виявлено ранній карієс. Як боротися з цією пато­ логією? Що робити, аби не допустити раннього каріє­ су в дітей? Чи обов’язково лікувати молочні зуби? Як побороти страх маленьких пацієнтів під час візиту до стоматолога? На ці й інші запитання «Газета» по­ просила відповісти дитя­ чого стоматолога клініки «Авторської стоматоло­ гії Мар’яни Мельничук» Юлію Миць. — Юліє Олександрівно, чому зубки, які щойно прорізалися, так швидко вражає карієс? Де криється причина цієї патології? — Причин появи ран­ нього карієсу в дітей ба­ гато, вони завжди ком­ біновані. Проте з-поміж тих багатьох можна ви­ окремити головні: незадо­ вільна екологія, несприят­ лива генетика, знижений імунітет, супутні захво­ рювання органів і систем, нераціональне харчу­ вання, відсутність гігієни ротової порожнини (або погана гігієна) і довго­ тривале грудне вигодо­ вування чи годування з пляшечки.

«

У 80% малюків віком до п’яти років попсуті зуби. У 30-35% діток міста віком до двох років виявлено ранній карієс

Відсутність гігієни при­ зводить до накопичення в ротовій порожнині великої кількості вуглеводів, які змінюють склад слини, через яку відбувається мінералізація зубів. І коли

Архів Юлії Миць

в ротовій порожнині на­ копичується багато вуг­ леводів, вони починають негативно впливати на зубну емаль, яка є ще над­ то крихкою, слабкою. Міс­ це, з якого вийшли кальцій, фтор та інші речовини, заповнюють мікроорганіз­ ми. Аби запобігти цьому, батьки повинні ретельно стежити за ротовою по­ рожниною малюка. — Тривале грудне вигодовування вважаєте однією з причин появи раннього карієсу. Проте педіатри агітують матерів годувати грудьми якомога довше. Батьки розгублені: чия думка правильна, де золота серединка? — Коли материнське мо­ локо є найкориснішим для дитини? У період приблиз­ но до року. Згодом воно втрачає корисні власти­ вості й грудне годування є радше психологічним чин­ ником. Психологи кажуть, що малюки, яких тривалий час матір годує грудьми, спокійніші, впевненіші в житті, частіше є лідерами тощо. Все це правильно, але є й інший момент. Не

завжди генетика, власти­ вості ротової порожнини сприяють тому, щоб ди­ тину годували до трьохчотирьох років, особливо вночі. Це може призвести до серйозних проблем із зубами. А якщо вони ще й вчасно не проліковані, то це може негативно позна­ читися на здоров’ї дитини загалом. Як знайти золоту се­ редину? Якщо батьки на­ лаштовані на тривале ви­ годовування, то мусять максимум уваги приді­ лити гігієні рота: чистити зубки маляти щонаймен­ ше тричі на день. Якщо дитина попросила груди вночі, то в міру можливості після годування протерти зубки мокрою марлею. Є спеціальні гелі, що змі­ нюють склад слини та сповільнюють негативний уплив вуглеводів на емаль. Отож після годування при­ відкрийте трішки ротик і змастіть зубки гелем. І, звичайно, необхідно вчас­ но приходити на профілак­ тичні огляди до дитячого стоматолога. — З якого віку слід розпочати такі візити? — Іще в період вагіт­ ності. Про це майбутнім матусям повинні говори­ ти і педіатри, бо батьки, як правило, приходять із дитиною до стоматолога тільки тоді, коли вже ви­ никли проблеми. Закла­ дання молочних зубів від­ бувається в перші місяці вагітності, тож стоматолог підкаже, як краще харчу­ ватися, що робити, аби в немовляти в майбутньому були міцні зуби. — З якого віку немовлятам слід чистити зуби? — Щойно вони проріза­ лися. Після кожного году­ вання необхідно змочити марлю в кип’яченій воді та протерти зубки, ясна, забрати наліт, який осів на них. А ще краще проти­ рати ясна після годування ще до появи зубів. Та біль­ шість батьків, на жаль, цьо­ го не робить, тому маємо таку кричущу ситуацію із зубами дітей. Деякі бать­ ки помилково вважають, що малечі слід починати чистити зуби з трьох років. Відтак дитячі стоматологи, оглядаючи ротову порож­ нину маленьких пацієнтів,

часто жахаються від по­ баченого — у них множин­ ний ускладнений карієс. — А коли з марлечки переходити на дитячу щіточку, зубну пасту? — Нею можна користу­ ватися з появою перших зубів. Але не раджу по­ кладатися в підборі щіток, зубної пасти лише на себе чи на поради подруги, су­ сідки. Проконсультуйтеся

«

Першим відвіди­нам дитиною стоматолога має передувати психологічна підготовка… батьків

з дитячим стоматологом. Нині є дуже великий вибір і щіточок, і зубних паст, од­ нак не всім малюкам вони підходять. У кожної дити­ ни свій тип слини, тому в когось нальоту практично не видно, тож його можна легко зняти м’якою щіточ­ кою. В інших його значно більше, тож щітка має бути трішечки жорсткішою. Бу­ вають випадки, коли діти тривалий час не чистили зуби, на них утворилося багато нальоту, а коли перейшли на щітку, ясна починають кровоточити, й батьки відмовляються від такої гігієни. Звісно, краще до такого стану не доводи­ ти, але так чи інакше, наліт обов’язково слід забрати. Дитина повинна звикнути до чищення зубів так само, як до миття рук, коли при­ йшла з вулиці чи перед їдою тощо. І тоді проб­лем буде значно менше. — Деякі батьки вважають, що від лікування молочних зубів можна відмовитися. Мовляв, навіщо мучити дитину, якщо вони і так випадуть... — Це вкрай хибна дум­ ка. Коли в малечі карієс чи то в рік і вісім місяців, чи в шість років, то його обов’язково слід лікувати. Батьки часто не знають, що молочні зубки мають корі­ нець. Інфекція з молочного зуба по кореневому каналу переходить на зачаток по­ стійного (до двох років усі

постійні зуби вже є у кістці щелепи), тож уражатиме також постійні зуби. Крім того, молочні зуби випа­ дають не всі одночасно. У дітлахів віком від шести до 12, інколи 14 років є період змінного прикусу, коли в ротовій порожнині одночасно є і молочні, і постійні зуби. І якщо бо­ дай один молочний зуб хворий, то інфекція з нього рано чи пізно перейде на постійний. Якщо в дити­ ни виявили карієс, раджу батькам негайно зверну­ тися до стоматолога, а ще краще не допустити до його виникнення. Цьо­ го можна досягти лише за трьох умов: належної гігієни порожнини рота, збалансованого харчу­ вання і загального догля­ ду за малюком. Якщо до трьох років батьки навчать сина чи доньку чистити зуби, далі вони робити­ муть це самостійно. Звісно, під контролем дорослих. Але гігієну ротової порож­ нини не можна пускати на самоплин: мовляв, ось тобі щітка, паста — чисти. Дітлахів треба навчити правильно це робити, пере­ віряти, чи під час чищення вони забрали весь наліт. До прикладу, я тримаю у шухляді одноразові щітки і часто прошу маленьких пацієнтів почистити зуби при батьках. Вони можуть робити цю процедуру і п’ять хвилин, але результат нульовий: труть один зуб або лише з одного боку. А потім родичі дивують­ ся: син чи донька щодня чистять зуби, а карієс усе одно є.

«

Якщо дитина ще не була в стоматолога або не мала негативної зустрічі з лікарем, у неї немає страху

— Візит до стоматолога часто є неабияким випробування і для дитини, і для батьків — дитя панічно боїться відкрити рот. Як подолати цей страх?

— Такий візит, як свідчить практика, слід починати із психологічної підготовки батьків. Якщо дитина ще не була в стоматолога або не мала негативної зустрічі з лікарем, у неї немає страху. Але його навіюють батьки, кажучи: «не бійся», «це не боляче», «це анітрохи не страшно». Річ у тім, що ма­ ленькі діти не сприймають частки «не», вони її ніби не чують. Тому їхня увага фік­ сується лише на дієсловах. Є вікові періоди, коли з ди­ тиною можна домовитися, пояснити, для чого треба трішки посидіти з відкри­ тим ротом. Це приблиз­ но у віці 4-6 років. Інколи стоматологові достатньо зняти білий халат, аби ди­ тина втратила страх перед стоматологічним кріслом. Якщо малечі рік чи тро­ хи більше, можна просто сказати: «Ідемо в гості до тьоті». Старшим, якщо до цього не було негативного контакту з лікарем, сказа­ ти: «Йдемо до стоматоло­ га». При цьому пояснити, як це важливо — мати здорові красиві зуби. Діти, яких батьки навчили чистити зуби, часто оглядали рото­ ву порожнину змалечку, спокійно відкривають рота й стоматологу. Словом, у кожному конкретному випадку слід шукати під­ хід, але в жодному разі не тримати дитину силоміць. І приймати рішення щодо способу лікування залеж­ но від віку дитини й обсягу роботи. Якщо в маленького па­ цієнта множинний карі­ єс, є інші стоматологічні пробл­е ми, на усунення яких потрібно трохи часу, то краще це зробити під за­ гальним знечуленням. Тоді й нервова системи дитини, психіка не постраждають, і лікар зможе якісно викона­ ти свою роботу. P. S. Яким діткам варто вдатися до лікування зубів під загальним наркозом? Які препарати нині використовують для знечулення? Чи впливає наркоз на нервову систему? Як часто можна вдаватися до лікування під знечуленням? Відповіді на ці й інші запитання читайте в наступних числах «Газети».


афіша 21

19 січня 2012 року 3 (652)

Гороскоп

Театри

23-29 січня

→→Театр опери та балету ім. С. Крушельницької Просп. Свободи, 28; тел.: 272-86-72; 242-11-63

19, четвер «Пахіта» (одноактний балет), 18.00 «Кармен-сюїта» (одноактний балет), 18.00 «Ніч Вальпургії» (одноактний балет), 18.00 21, субота «Любовний напій» (комічна опера на 3 дії), 18.00 22, неділя «Лілея» (балет на 2 дії), 12.00 «Мойсей» (опера на 2 дії), 18.00

Кадр із фільму «Хранитель часу». Фото: kinopoisk.ru

20, п’ятниця «Лісова пісня», 19.00 21, субота «Лісова пісня», 19.00 22, неділя «Чекаючи на Ґодо», 19.00 →→Львівський академічний театр «Воскресіння» Пл. Г. Григоренка, 5

20, 21, 22 січня «Том, Дік, Гаррі» (музична комедія), 18.00

20, п’ятниця «Дюймовочка+», 11.00

→→Перший український театр для дітей і юнацтва

24, вівторок «Олівер Твіст», 14.00

Вул. Гнатюка, 11; тел.: 272-68-55

→→Театр ім. М. Заньковецької Вул. Лесі Українки, 1; тел.: 272-05-83; 272-07-62

Велика сцена

Вул. О. Фредра, 6; тел..: 261-31-25

11.01-01.02 Фотовиставка А. Боярова «Білий Орел та інші» →→Кав’ярня «Штука» Вул. Котлярська, 8

По горизонталі: 1. Позов. 3. Газета. 4. Аракс. 5. Фантом. 7. Образ. 11. Гирло. 12. Білка. 13. Батат. 15. Калита. 17. Москіт. 18. Кондор. 19. Нагара. По вертикалі: 1. Паламар. 2. Ворс. 3. Граф.

6. Барибал. 8. Болонка. 9. Арабіка. 10. Тоскана. 14. Тактика. 16. Аверс. 17. Мюон.

2.01-31.01 Виставка «Врятована краса: хроніки реставрацій зі збірки «Студіон» →→Галерея «Леміш» Вул. Ставова, 7-в

13.01-14.02 Виставка творів

79008, Львів, вул. Гуцульська, 7 Тел./факс: 294 95 45; office@gazeta.lviv.ua

Редакція:

Директор і головний редактор

Ігор Гулик (294-95-50)

Комерційний директор:

Олександра Гнатик (294-95-41; факс: 294-95-50); e-mail: oleksandra.gnatik@mail.ru Оксана Кристиняк (reklama.lvivgazeta@gmail.com) 294-95-41 Марія Пінтоха (бухгалтер, 294-95-49) 294-95-47

Ірина Гамрищак Гліб Ваколюк Олександр Сирцов Ярина Коваль Олександра Баландюх Мар’яна Вербовська Мирослава Іваник Наталя Цапик, Андрій Кононов Олена Мишкало, Юлія Тімошина

Відділ реклами: Бухгалтерія: Відділ збуту:

19.01-25.01 Синій зал «Контрабанда», 10.10; 14.40; 19.10; 21.20 «Хранитель часу» (3D), 12.20; 16.50

Арт-зал «Голодний кролик атакує», 12.20; 16.00; 19.40; «Єва: штучний розум», 10.30; 14.10; 17.50; 21.30

→→Фотоклуб «ЧБ 5/5»

Відповіді на кросворд, опублікований у «Львівській газеті» №2 (651) від 12 січня 2012 р.

Вул. Театральна, 22; тел.: 297-50-50

22, неділя «Хто сказав «няв»?», 12.00; 14.00; 16.00

27.12-31.03 Виставка «Золоті скарби зниклих цивілізацій»

25, середа «Сто тисяч» (І. КарпенкоКарий), 18.00

→→Кінопалац

Червоний зал «Нокаут», 11.00; 13.00; 15.00; 17.00; 19.00; 21.00

Вул. Коперника, 15

24, вівторок «Візит літньої пані» (Ф. Дюрренматт), 18.00

Кінотеатри

21, субота «Шовкова косиця», 12.00; 14.00

→→Львівський палац Потоцьких

22, неділя «По щучому велінню» (М. Кропивницький), 12.00 «Сільва» (І. Кальман), 18.00

Вул. Леся Курбаса, 3; тел.: 272-49-14

→→Театр-студія «І люди, і ляльки»

Виставки

21, субота «Останній гречкосій» (О. Огородник), 18.00 «Наталка Полтавка» (І. Котляревський), 18.00

→→Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса

22, неділя «Дюймовочка+», 11.00; 15.00

Б. Буряка, М. Демцю та В. Ярича

→→Кінопалац «Копернік» Вул. Коперника, 9; тел.: 240-37-69 (каса); 297-51-77

19.01-25.01 «Дівчина з тату дракона», 17.00; «Моя шалена сімейка», 10.30; 12.10; 13.50; 19.40; 21.20; «Висоцький. Спасибі, що живий», 15.30 →→Кінопалац ім. О. Довженка Просп. Червоної Калини, 81; тел.: 227-39-49; 227-39-39

19.01-25.01 Синій зал «Нокаут», 11.30; 13.20; 15.10; 19.40; 21.30 «Дівчина з тату дракона», 17.00 Червоний зал «Контрабанда», 10.10; 14.40; 19.10; 21.20 «Хранитель часу» (3D), 12.20; 16.50

Овен

Терези

У першiй половинi тижня спробуйте розв’язати проб­ леми i виконати зобов’язання на роботi. Грошi отримаєте, але не багато. Тому економте. У сiм’ї домовтеся про спiльний пiдхiд до виховання дiтей.

На роботi будьте привiтними – не реагуйте емоцiйно на об’єктивнi труднощi. Доходи зростуть. Не дуже довiряйте комплiментам i обiцянкам.

Телець

Вас завантажать новою роботою. Новi проблеми вдасться успiшно ліквідувати, голов­ не – не нервуйте. Прибуток вас потішить. Імовірна поїздка або змiна мiсця проживання. Вiдвiдайте родичiв у вихiднi.

Саме час заробляти. Запропонують вiдрядження – погоджуйтеся. Якнайдалi вiд начальства – комфортнiше. Намагайтеся не сваритися з коханими – i ваше бажання буде задоволено.

Близнюки

Стрiлець

Чудовий час, аби змiцнити бiзнес. Можливий гідний прибуток. Здоров’ю нiчого не загрожує. Романи будуть пристрасними i захопливими.

На роботi вас очікує комфорт, успiх i визнан­ ня. Ось тiльки грошi до вас не поспiшають. Не забувайте про сiм’ю, бо близькi можуть образитися.

Рак

Козерiг

Багато енергiї витратите на залагодження важливих проблем i серйозних фiнансових питань. Доходи нестiйкi, але до кiнця тижня з’явиться тенденцiя до зростання.

Якщо запропонують перейти на нову роботу, не поспiшайте погоджуватися – будуть іще вигідніші вакансiї. Саме час розв’язувати проблеми i наводити лад у сiм’ї.

Лев На роботi доведеться попітніти. Можливi конфлiкти з товаришамиколегами, проте начальство буде на вашому боцi. Прибуток матимете непоганий.

Дiва Робота не обiцяє сюрпризiв i криз. Можна сподіватися на пiдвищення та збільшення окладу. Фiнансовi справи – в нормi. Новi знайомства перспективнi i вплинуть на ваше життя.

Передплата на 2012 рік: Індекс 96201 (заступник головного редактора, 294-95-43) («Спорт», 294-95-43) («Львівські новини», 294-95-43) («Культура», 294-95-43) («Соціальні проблеми», 294-95-43) («Екологія», «Освіта», 294-95-43) («Місцеві новини», 294-95-43) (відділ дизайну, 294-95-42) (літературне редагування, 294-95-42)

Скорпiон

Водолiй Перша половина тижня годиться для творчої роботи, а друга – для рутинної. Фiнанси зростуть. Добре було б почати ремонт.

Риби Приплив енергiї вигiдно iнвестувати в роботу – з успiхом i прибутком. I тодi купите все, про що мрiяли. Почуття оновляться, а в декого – зародяться. Не забувайте про близьких.

1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс. 10,49 31,47 62,94 125,88

Номер підписано до друку о 14.00. Друк: Кольороподіл видавництва «А-прінт». Віддруковано у видавництві «А-прінт» на офсетній машині Solna D30 (Швеція). м. Тернопіль. тел.: (0352) 52 27 37, e-mail: office@a-print.com.ua). Тираж: 53 тис. Номер замовлення: 82; «Телегазета»: 83

Газета виходить щочетверга. Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13128-2012ПР, видане 07.09.2007 р. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у цьому числі газети, можливий лише з письмового дозволу редакції. При цитуванні посилання на «Львівську газету Вісник міста» обов’язкове. У разі публікації редакція зберігає за собою право скорочувати і редагувати надіслані матеріали. © Видавець — ТзОВ «Львівська газета Вісник міста»


мандри

22

19 січня 2012 року 3 (652)

Товстунам не варто літати Авіакомпанії мали би стягувати додаткову плату з огрядних пасажирів, як це роблять із понаднормовою вагою багажу, вважає головний економіст австралійської авіакомпанії Qantas Тоні Веббер. Перевозячи пасажирів із надмірною вагою, літаки спалюють більше палива, зростають витрати авіакомпаній. Тим часом, за даними австралійського видання Business Day, майже мільйон доларів у рік коштує авіакомпаніям перевезення додаткових двох кілограмів ваги в розрахунку на пасажира, якщо вона здійснює три щоденні рейси зі Сіднея до Лондона. Крім того, огрядні пасажири займають у літаку більше місця і створюють незручності для сусідів.

ьогоріч на Різдво Львів відвідав найвідоміший мандрівник світу — Фред Фінн. Він уславився тим, що здійснив найбільше польотів надзвуковим літаком «Конкорд» — 718, а Книга рекордів Гіннесса ще 1983 року визнала його найбільш подорожуючою людиною світу: загалом британець подолав 24 млн. кілометрів і побував у 139 країнах. Серед улюблених держав мандрівника — Кенія та Сейшельські острови. Перша привабила його

— Не можу сказати, що перейняв це від батьків, ми жили в невеличкому містечку Кентебері, що на сході Англії в графстві Кент, потім переїхали в більше місто, однак я не почувався там комфортно, а так, немов риба, яку витягли з води. У 18-річному віці, коли почав працювати, мені запропонували поїхати в Нью-Йорк, згодом відправили у відрядження до Венесуели, також працював у компанії Shell, де доводилося багато подорожувати. Не можу, однак, сказати, що мандрівки були дитячою мрією. Щоправда, коли мені було п’ять років, бабуся показала старий літак, який залишився ще з часів війни, своєрідний

чудовим сафарі, також там можна бачити засніжені гірські вершини. Втім особливе захоплення у Фреда викликає Україна — ось уже шість років він одружений з українкою та живе в Комсомольську. Наша країна настільки захопила британця, що він став одним з її популяризаторів у світі: зокрема, є одним з офіційних приятелів Євро2012 і каже, що Україна має всі передумови для успішного розвитку туристичної галузі. Крім авіаподорожей, мандрівник дуже любить подорожувати автомобілем. Каже, що вже об’їздив майже всю Україну, у Львові побував утретє, цього разу завітавши на Свято пампуха. І хоча із журналістами Ф. Фінн спілкується англійською, однак переконує, що таки зумів на побутовому рівні освоїти українську, тож без допомоги перекладача може мандрувати нашою державою, робити покупки в магазинах, читати дорожню інформацію. Звичайно, дуже складно в одному інтерв’ю згадати бодай основні подорожі такої досвідченої в мандрах людини, втім Фред поділився з читачами «Газети» своїми спогадами та мріями. — Дуже часто маленькі діти марять далекими подорожами, читають пригодницькі книжки, декому щастить із батьками, які працюють чи то комівояжерами, чи то геологами, чи то військовими і змушені переїжджати з одного місця на інше. А звідки у вас ця жага до мандрів? Чи пов’язано це з вашим дитинством?

пам’ятник. Мене тоді вразили чи то його запах, чи то своєрідна енергетика, яка йшла від нього. Так виникла пристрасть, навіть певна залежність від літаків, що не відпускає мене все життя. Це, напевне, краще, ніж залежність від наркотиків чи алкоголю. І вже 13-річним парубком я здійснив перший політ, а у 18 років уперше перетнув океан. — У чому виявляється ця залежність від польотів? — Дуже люблю подорожувати та відвідувати нові країни, мене це не втомлює, навпаки — відвідування нових місць додає адреналіну: я відлітаю в Київ сьогодні після обіду, а вже очікую цього. Щоразу відчуття, як від першого польоту, хоча добре знаю, чого очікувати. — Ви здійснили тисячі польотів різноманітними літаками, і, напевне, не всі польоти відбувалися штатно: чи можете пригадати екстремальні ситуації, в які потрапляли? Які польоти особливо запам’яталися? — Назавжди закарбувалися в пам’яті мій перший політ у 13 років і через океан — із Лондона в Нью-Йорк: тоді літак робив посадки в Шотландії та Рейк’явіку, це були 1950-ті роки. Також мені запам’ятався перший політ «Конкордом». Я був пасажиром «Конкорда», який установив рекорд швидкості для невійськових повіт­ ряних суден, подолавши відстань із Лондона до НьюЙорка за 2 години 59 хвилин. Це досягнення досі ніхто не перевершив. Коли літак подолав звуковий бар’єр, ми дуже зраділи, пили шам-

Розмова з Фредом Фінном, британським мандрівником

Ц

Мрію злітати в космос Фото: Тадеуш Білецький

панське та їли червону рибу. Це було особливе відчуття. Траплялося кілька небезпечних ситуацій: під час польоту до Гамбурга літак захопили терористи, а одного разу спецслужби запідозрили, що в салоні закладено вибухівку, іншого — не спрацювало шасі, тож літак приземлявся «на пузо». — Це стресові ситуації, а як ви долали стрес? — Є така фраза: «Коли впав із коня, треба ще раз сісти на нього, щоб не закріпився цей страх». Так було з польотом, коли ми приземлилися без шасі. Відразу пішов до каси та купив квиток на найближчий рейс — як виявилося, в Данію. Однак і цей політ був складним: тільки-но набравши висоту, літак почав кружляти над Нью-Йорком. Я запитав, чому ми не прямуємо до Данії, а стюардеса відповіла: є підоз­ра, що на борту закладено вибухівку. Вреш­ ті ми таки благополучно дісталися до Копенгагена, і тут зателефонував мій керівник, який запитав, чому я не в Нью-Йорку. Пояснив йому, що мусив терміново летіти в Данію, та вже вранці наступного дня повернувся. — Ви потрапили до Книги рекордів Гіннесса як людина, яка найбільше подорожувала. Зокрема, здійснили понад 700 подорожей «Конкордом». Ставили собі це за мету чи все вийшло спонтанно? — Дуже любив літати «Конкордом», бо повітряні судна цього класу заощадили чимало коштів і часу. Приємніше з одного пункту в інший добра-

тися за три години, а не за вісім. Наприклад, я міг зранку вилетіти з НьюЙорка, вранці бути в Найробі (через різницю в часі) та братися до роботи. — Спочатку ви їздили у відрядження, потім подорожі стали вашим хобі, яке, своєю чергою, переросло в роботу — тепер консультуєте авіакомпанії та туристичні фірми. Можете розповісти, як це відбулося? — Це почалося 1983 року, коли я потрапив до Книги рекордів Гіннесса як людина, котра налітала найбільше кілометрів. До мене почали звертатися журналісти, туристичні компанії із запитаннями, як краще пакувати речі, яку валізу вибрати, як пережити синдром зміни часових поясів. Із цього моменту подорожі стали моєю основною діяльністю. — Як ви вивчаєте країни: обмежуєтеся столицею чи подорожуєте і провінціями, адже часто вони кардинально відрізняються від мегаполісів? — Старався відвідувати не тільки столицю, а й провінцію, інші міста, і за змоги — сільську місцевість. Робив це, навіть коли їздив у відрядження. Так само я подорожую Україною. Вважаю, що столиця мало що може розказати про державу, адже, якщо забрати історичну частину мегаполісів, то вони практично не відрізняються один від одного. — Ви вже відвідали 139 країн. Чи маєте на меті побувати в усіх державах світу і де ще не були?

— Ні, такої цілі в мене немає. У всіх країнах, які хотів відвідати, вже побував. Єдине, свого часу вважав, що, відвідавши Радянський Союз, побував в одній державі, однак, коли він розпався, то з’явилося 15 нових. Загалом був у всіх країнах Африки, Південної Америки, всіх штатах США, Китаї, Японії, Фіджі, Канаді, Південній Кореї, Австралії, Новій Зеландії, на Сейшелах. Нещодавно мені запропонували зробити туристичний політ у космос, щоб додати кілька миль до мого рекорду. Розмірковую над цим, однак не знаю, чи здоров’я дозволить, адже я багато курив і зіпсував його. — Мабуть, не про всі країни у вас залишилися приємні спогади, а, можливо, є навіть такі, куди вам більше не хотілося б повертатися? — Не хотів би повертатися в Нігерію — там дуже спекотно та вологий клімат. Окрім того, в мене склалося враження, що туди з’їжджаються всі нехороші люди, злочинці. Завжди говорю про них погані речі, тому мене можуть не пустити туди. Так само не бажаю ще раз побувати в Росії. Щоправда, хотів би проїхатися транссибірським потягом через усю РФ. — Чим не сподобалася Росія? — Мені здалося, що росіяни не дуже дружелюбні, не до порівняння з вами. Росія не дуже мені

підходить. Українці гостинні, їхня мова красива, а там і мова, і люди трохи жорсткуваті. Видається, що їм подобається наполягати на своєму та не йти на жодні компроміси. — Я к п і дт р и мує те зв’язки з людьми, з якими знайомитеся під час подорожей? — Завжди відкритий до людей, наприклад, зі всіма переписуюся, відповідаю на е-мейли, з кимось більше, з кимось менше, багато подорожував із Полом Маккартні, зустрічався з президентами країн, членами королівської родини, але завжди спілкуюся на рівних — ані зверхньо, ні принижуючи себе. — Скільки часу проводите в дорозі, а скільки вдо­ма? — Раніше було, що 11 місяців був у мандрах, тепер більше часу проводжу вдома. — Чому все-таки оселилися в Україні? Чи тільки через одруження? — Складно відокремити особистий чинник від неособистого. Звичайно, звідси моя дружина, але, крім того, тут почуваюсь, як удома. Мені подобаються християнські традиції, які ви плекаєте. Місцевість, де живу, нагадує мої рідні краї, і я думаю, що міг би тут жити, навіть якби не одружився з українкою. Коли жив у Кентебері, в нас був власний сад, мої батьки та бабуся збирали овочі та фрукти, ми майже нічого не купували в магазині. Тепер мешкаю в Комсомольську, моя теща збирає врожай із городу, в нас завжди є свіже молоко, вона заготовляє помідори та робить різноманітні закрутки на зиму — це нагадує мені дитинство. Хороша, справжня, свіжа їжа, привітні, чесні люди, хороша погода — що ще потрібно для життя? Дружина знає, що не хочу жити у Великобританії. Наша донька вступатиме на навчання в університет або в Києві, або у Львові. — Чи часто буваєте на Батьківщині? — Що два місяці — маю там квартиру. Переглядаю пошту, зустрічаюсь із журналістами, спілкуюсь, інколи залишаюся на тиждень-два, але щоразу радію, повертаючись в Україну. Розмовляв Олександр Сирцов


спорт 23

19 січня 2012 року 3 (652)

«Донбасу» не підкорився Кубок КХЛ «Донбас» фінішував третім у першому для себе хокейному Континентальному кубку ― найпрестижнішому клубному турнірі Європи. Донеччанам достатньо було не програти в основний час в останньому турі Суперфіналу господарям змагань — «Руану» з Франції. Однак чемпіонам України не вдалося цього зробити: «червоно-чорні» поступилися з рахунком 2:5. До речі, якби матч завершився перевагою французів у два голи, то чемпіоном стала би білоруська «Юність». А так, у підсумку очних поєдинків і різниці шайб білоруси посіли друге місце.

Алієв і Мілевський упали в ціні

«

А Євген Коноплянка подорожчав на 3,5 мільйона євро

З «

Найдорожчими «динамівцями» тепер є Браун Ідей’є й Андрій Ярмоленко — 9 млн. євро

llГліб Ваколюк а минулий рік трансферна вартість гравців київського «Динамо» Олександра Алієва й Артема Мілевського впала на 2,5 й 2 мільйони євро відповідно. Торік вони коштували однаково — 10 млн. Таку інформацію наводить німецький портал transfermarkt.de. Насамперед — про trans­ fermarkt.de. Цей сайт займається оцінкою вартості футболістів європейських чемпіонатів. Німецькі фахівці швидко реагують на нові досягнення чи невдачі гравців. За словами футболь-

Трансферна вартість усіх гравців «Шахтаря» перевищує 142 мільйони євро них агентів, ціни, вказані на цьому порталі, не «зі стелі», а є більш-менш реальними. Хоча це не означає, що хтось заплатить такі суми. Це ж ринок, а вартість футболіста є предметом торгу. Вочевидь, під час підрахунків німці бе-

Євген Коноплянка є найперспективнішим українським футболістом. Фото: tsn.ua

руть до уваги різні чинники: вік, професійні якості та навіть схильність гравця до травм, рівень чемпіонату, в якому він виступає. Значно підвищують вартість виконавця регулярні виклики в збірну й участь у єврокубках. Найдорожчі футболісти в донецького «Шахтаря». Трансферна вартість усіх «гірників», які входять в обойму основної команди (27 осіб), за підрахунками transfermarkt.de, перевищує 142 мільйони євро. До прикладу, 30 гравців з основи київського «Динамо» коштують майже 108 мільйонів євро, а 29 харківського «Металіста» — трохи більш ніж 72 мільйони євро. 25 львівських «карпатівців» — понад 20 мільйонів євро.

«Карпати» позбулися захисника

У сезоні 2011-2012 років Андрій П’ятов утратив статус основного воротаря «Шахтаря», тому його трансферна вартість упала на 4 мільйони євро. Тепер футболіста оцінюють у 6 млн. євро. Олександр Рибка став «гірником» торік улітку. Колишній «динамівець» одразу зумів витіснити П’ятова з основи та став голкіпером національної збірної. Якби не прикрий інцидент із вживанням Олександром заборонених препаратів (він вживав сечогінні препарати для схуднення), «Шахтар» міг би продати його приблизно за 5 мільйонів євро. З огляду на реальну загрозу дискваліфікації Рибки, тепер його

трансферна ціна різко впала. Фахівці transfermarkt.de ще не встигли відреагувати на допінговий скандал із воротарем. А ось Богданові Шусту проблеми Рибки стали в пригоді. Він повернувся в «Шахтар» з оренди в маріупольському «Іллічівці» та має шанс стати основним голкіпером команди. Його трансферна вартість минулоріч не змінилася та становить 600 тисяч євро. Вочевидь, «акції» Шуста навесні можуть зрости в ціні. На початку 2011-го Віл­ ліан був найдорожчим «гірником». Таким він залишився і на початку цього року. Його вартість незмінна — 15 мільйонів євро. На мільйон менше коштує Даріо Срна.

Дуглас Коста та Фернандіньо впродовж року подорожчали на мільйон євро — нині їх оцінюють у 12 млн. Вартість найдорожчих українців «Шахтаря» — Дмит­ра Чигринського та Ярослава Ракицького не змінилася. Вони надалі коштують 8 млн. євро. Найменше боси «Шахтаря» можуть заробити на голкіперу Юрієві Вірту. Трансферна ціна ветерана українського футболу, який починав кар’єру у ФК «Львів», становить скромні 50 тисяч євро. На початку минулого року найдорожчими гравцями київського «Динамо» були Артем Мілевський та Олександр Алієв. Трансфери кожного з футболістів німецькі фахівці оцінювали по 10 млн. євро. Впродовж року вартість Мілевського впала на 2 млн., а Алієва — на 2,5 млн. Найдорожчими «динамівцями» тепер є Браун Ідей’є й Андрій Ярмоленко — 9 млн. Огнен Вукоєвіч коштує на 500

«Усі клуби підсилюватимуться» llРоман Бойко

У

Борха Ґомес. Фото: isport.ua

llФотофакт

Щ

онайменше найближчі півроку екс-захисник «Карпат» Борха Ґомес виступатиме за «Ґранаду». За іспанський клуб він гратиме на правах оренди. Після завершення її терміну іспанці зможуть

викупити контракт футболіста. Нагадаємо, на початку березня 2011 року Борха Ґомес, вихованець мадридського «Реалу», гравець «Райо Вальєкано», уклав із «Карпатами» трирічний контракт. За цей час захисник зіграв у зелено-білій футболці 24 матчі та відзначився голом.

ти­сяч менше. Трансферна вартість Олега Гусєва впродовж року не змінилася та становить 7 мільйонів євро. Торік із-поміж українських футболістів найбільше подорожчав Євген Коноплянка з дніпропетровського «Дніпра». Ще на початку 2011-го німці оцінювали його в 3 млн. євро, а тепер аж у 7,5 млн. А Руслан Ротань із того ж «Дніпра», навпаки, подешевшав на 2 млн. і тепер коштує 3,5 млн. За підсумками минулого року Ігор Худоб’як перестав бути найдорожчим футболістом «Карпат». Його трансферна вартість упала на 500 тисяч і нині становить 2 млн. євро. Найбільше ж у «зелено-білій» команді коштує Артем Федецький ― 2,5 млн. євро (торік коштував 2,3 млн.). Щоправда, він у «Карпатах» в оренді, а права на нього належать донецькому «Шахтареві». Олег Голодюк зріс у ціні на 500 тисяч. Тепер його оцінюють у 1,5 млн. євро. Трансферна вартість бразильця Еріка ― 1,2 млн. Іще п’ятеро «карпатівців» коштують по мільйону євро: Іван Мілошевіч, Ігор Ощіпко, Андрій Ткачук, Крістобаль, Лукас. Трансферна вартість усіх інших гравців команди Павла Кучерова становить менш ніж мільйон.

горець Шандор Варга є одним із найпомітніш и х ф у т б ол ь н и х агентів, які працюють в Україні. Серед його клієнтів — головний тренер національної збірної України Олег Блохін, «динамівці» Олександр Шовковський, Євген Хачеріді, гравці «Дніп­р а» Руслан Ротань і Валерій Федорчук, футболісти «Таврії» Сергій Назаренко та Юрій Путраш. У розмові з журналістом «Газети» Ш. Варга розповів про плани своїх клієнтів та особливості трансферної кампанії українських клубів. «Цьогоріч узимку мої клі­єнти не мають наміру робити різких рухів, — каже

Шандор Варга. Фото: segodnya.ua

футбольний агент. — В усіх є діючі контракти з клубами й щось змінювати немає сенсу. Лунали розмови про Євгена Хачеріді. Наприкінці року його часто критикували за запальний характер. Утім позбуватися такого кваліфікованого захисника керівництво

«Динамо» не планує, він залишається в київському клубі. Щодо зимової трансферної кампанії українських клубів, то все залежатиме від їх фінансових можливостей. Українські гранди добре укомплектовано, тому багато новачків не

купуватимуть. Активності на трансферному ринку варто очікувати від таких команд, як «Дніпро», «Волинь» та «Олександрія». Уз а г а л і , с е л е к ц і й н і служби клубів, які ставлять перед собою амбітні цілі, працюють упродовж усього року. У них немає вихідних чи свят. Переговори відбуваються навіть під час новорічних канікул. Усі хочуть підсилитися. Клуб може стежити за 50-ма футболістами, але в період відкритого трансферного вікна здійснити одну-дві покупки. Впевнений, що всі команди запрошуватимуть нових виконавців. Цілком імовірно, хтось із футболістів провідних команд перейде в інший клуб. Це ж природний процес».


12 24 СПОРТ

19 січня 2012 року 3 (652)

Тимощук продовжить контракт із «Баварією» Термін угоди з півзахисником Анатолієм Тимощуком, який закінчується влітку 2012 року, автоматично продовжиться ще на рік. Про це заявив виконавчий директор «Баварії» Карл-Хайнц Румменігге. «У контракті А. Тимощука є пункт, згідно з яким, якщо футболіст зіграв за «Баварію» у 25 матчах в усіх турнірах цього сезону, то угоду автоматично пролонговують на рік, — повідомив Румменігге. — Анатолій уже близький до цього показника. Ми задоволені цим гравцем і будемо раді бачити його в наших рядах і наступного сезону».

Луческу став героєм анекдотів

Р

llРоман Бойко умунські ЗМІ висміяли свідчення щодо аварії головного тренера донецького «Шахтаря» та публікують про це анекдоти. Навіть серйозність травм Мірчі Луческу не спонукала румунських журналістів уникнути гумору під час висвітлення цього інциденту. Так, журнал «Камікад­ зе» розмістив на своїх шпальтах фото трамвая, пофарбованого за допомогою програми «Фотошоп» у кольори київського «Динамо» — головного суперника «Шахтаря» в чемпіонаті України, натякнувши, що Містера в такий спосіб «атакували». Також видання опублікувало

Мірча Луческу викликає у співвітчизників не співчуття, а сміх. Фото: shaxtar.com

анекдоти на цю тему: «Знаєте, чому не було офсайду в Луческу на момент зіткнення з трамваєм? Бо він був на лінії!» «Іронія долі: в Луческу сім поламаних ребер ліворуч і три — праворуч. Чудова система гри — 7-3-0!» «Команда, яка оперувала Луческу, складалася з 11 лікарів. Вони

використали систему 1-43-3». «Знаєте, яка нині найцікавіша інформація у футболі? Чи водій трамвая, що збив Луческу, вболіває за «Стяуа»!» (Луческу був тренером «Рапіда» — запеклого суперника «Стяуа»). А відома румунська спортивна газета ProSport узагалі познущалася з по-

казів Луческу, назвавши статтю «Водій трамвая належить до російської мафії»: «Чому водій трамвая не намагався його об’їхати, перейти на гумові шини та проїхати асфальтом повз джип Луческу?» «Якщо водій керує трамваєм уже 19 років, як заявляє, то чому не знає, що на Містера не поширюються звичайні правила руху і його треба пропускати всім, зокрема громадському транспорту?» Нагадаємо, 6 січня Мірча Луческу потрапив у Бухаресті в автомобільну аварію, внаслідок якої в нього пошкоджена грудна клітка та зламані кілька ребер. А 8 січня йому зробили операцію — вичистили плевральну порожнину.

Катя Бондаренко вилетіла з Australian Open

Н

Катерина Бондаренко продовжить боротьбу в парному розряді. Фото: ap.com

реклама

айкраща тенісист��а України Катерина Бондаренко завершила виступ на Відкритому чемпіонаті Австралії (Australian Open-2012). Катя не змогла подолати стартовий бар’єр турніру. У матчі першого раунду вона пос­тупилася 22-річній американській тенісистці Вані Кінг 6:7 (3), 3:6. За півтори години матчу Бондаренко-молодша не подала жодного ейсу, зробивши п’ять подвійних помилок. Нагадаємо, раніше в друге коло змагань пробилися Сергій Стаховський, Леся Цуренко й Олександр Долгополов.

Тайгер Вудс. Фото: AFP

У спорті найбільші гонорари в гольфі Десятка атлетів, які 2011 року заробили найбільше llРоман Бойко

А

вторитетний американський журнал Sports Illustrated склав список десяти найбільш високооплачуваних спортсменів 2011 року. Рейтинг очолюють два гольфісти — Тайгер Вудс і Філ Мікельсон. Роже Федерер, який поступився першою позицією в рейтингу АТР Новаку Джоковічу, все одно залишається най-

більш високооплачуваним тенісистом світу. Менні Пак’яо не має стількох титулів, як брати Клички, але заробляє більше за них. Замикає п’ятірку Фернандо Алонсо, який зайняв четверте місце в заліку пілотів Формули-1 сезону 2011го. Серед футболістів лідирує неперевершений Лео Мессі. Слідом за ним — головний конкурент за звання найкращого Кріштіану Роналду.

Топ-10 високооплачуваних спортсменів

1. Тайгер Вудс (США, гольф) — 62,29 мільйона доларів. 2. Філ Мікельсон (США, гольф) — 61,19 млн. дол. 3. Роджер Федерер (Швейцарія, теніс) — 52,78 млн. дол. 4. Менні Пак’яо (Філіппіни, бокс) — 52,50 млн. дол. 5. Фернандо Алонсо (Іспанія, Формула-1) — 45 млн. дол.

6. Леброн Джеймс (США, баскетбол) — 44,5 млн. дол. 7. Ліонель Мессі (Аргентина, футбол) — 43,8 млн. дол. 8. Кріштіану Роналдо (Португалія, футбол) — 38,8 млн. дол. 9. Пейтон Маннінг (США, американський футбол) — 38,07 млн. дол. 10. Алекс Родрігес (США, бейсбол) — 36 млн. дол.


Lviv Newspaper