Issuu on Google+

twitter.com/lvivskagazeta

f

facebook.com/lvivskagazeta

www. gazeta.lviv.ua 02 актуально

10-11 тема

У Львові та Луцьку видаватимуть шенгенські візи для… шопінгу

Від Романа до Йордану: скільки витратять українці за довгі свята?

1 грудня 2011 року 48 (645) Читай своє!

Рекомендована ціна — 1.50 грн.

Розмова зі семеном Глузманом, правозахисником

Доведіть, що живі!

С

емен Глузман — постать дуже знакова. Він не тільки пручався режимові Радянського Союзу, а й першим сказав, що Петро Григоренко цілком здоровий і не має психічних відхилень, як любили повторювати тогочасні лікарі. Семен Фішельович не шкодує, що сказав правду, навіть незважаючи на те, що десять років довелося провести за ґратами. Коли його ув’язнили, то підрахував, що звільниться у 36 років, — здавалося, це «майже старість».

ll18 людина

Мільйони на сльозах Спритна шахрайка «кинула» понад 200 довірливих людей і десятки банків майже на 5 млн. грн.

ll05 львівщина

«Карпати» перебираються на «Арену-Львів» llГліб Ваколюк

«З

елено-білі» проведуть на новому стадіоні найближчий матч проти київського «Динамо». Цей поєдинок відбудеться 10 грудня. Договір про проведення «Карпатами» ігор на «АреніЛьвів» підписали в присутності журналістів. Щоправда, на яких умовах «карпатівці» експлуатуватимуть стадіон, не розповіли. Угода державного підприємства з комерційною структурою виявилася засекреченою для громадськості. Упродовж поточного сезону вартість квитків на домашні протистоян-

«Львівську газету» розповсюджують на бортах таких авіакомпаній:

ня львівської команди не змінюватиметься. А продаватимуть перепустки на матчі у фірмових магазинах «Карпат» і в касах стадіону «Україна». Річ у тім, що на «Арені-Львів» досі не обладнано місць для продажу білетів. Абонементи на сезон уболівальникам доведеться обміняти. Що буде зі стадіоном «Україна», керівництво «Карпат» іще достеменно не знає. «На цьому майданчику підтримуватимемо лад, — заявив заступник гендиректора «Карпат» Ігор Туркевич. — На «Україні», можливо, гратиме дубль. ФК «Львів» теж може проводити там домашні ігри. Щодо цього відбудуться переговори».

вітання

реклама

Шановні працівники та ветерани органів прокуратури! Сердечно вітаю Вас із нагоди 20-ї річниці Дня працівників прокуратури! Із перших днів незалежності України органи прокуратури активно втілюють у життя принципи верховенства права та надійно захищають закон у всіх сферах суспільного життя. Присвятити свою професійну діяльність служінню закону — місія особливої суспільної ваги, оскільки лише там, де панує право та сила закону, людина може почуватися захищеною та вільною. Професія працівника прокуратури — це насамперед велика відповідальність, яка вимагає виваженості кожного кроку на професійному шляху. Отож нехай віддана служба багатьох тисяч прокурорських працівників, спрямована на утвердження законності та правопорядку, посилює авторитет і громадське визнання органів прокуратури, примножує довіру та вдячність людей. Низький уклін ветеранам прокурорської служби, всім тим, хто став гарним прикладом для наслідування молодими прокурорам. Зичу Вам успіхів у почесній і відповідальній діяльності, міцного здоров’я, щастя, прихильності долі, миру та злагоди у Ваших родинах. Із повагою прокурор Львівської області В. Ковбасюк

Львівські авіалінії LVIV AIRLINES


02 актуально

1 грудня 2011 року 48 (645)

Проспект із червоною бруківкою Проспект Свободи відкриють для руху всередині грудня. Ремонтні роботи там планують завершити вже до кінця цього тижня — повідомив директор підрядної організації ПП «Мірт» Іван Бойко. «Залишиться ще облаштувати тротуари та велосипедні доріжки. Усе це плануємо завершити до кінця тижня. Однак після того знадобиться ще близько двох тижнів, щоби дорога вистояла, а вже тоді відкривати її для руху транспорту», — розповів пан Бойко. За його словами, три пішохідні переходи — біля Оперного театру, біля фонтана та на розі вул. Гнатюка — замостять червоною бруківкою, яку зняли з пл. Святого Теодора.

Мода на реставрацію витісняє моду на пластик

З

llМирослава Іваник а два роки майже 400 львів’ян, які мешкають у центральній частині міста, висловили бажання відреставрувати старі дерев’яні вікна та брами у власних оселях. Те, що реставрація – задоволення не з дешевих, городян не лякає, адже власники квартир покривають лише 20% вартості, ще 20% — місто і 60% — німецький уряд. Таке фінансування передбачено «Програмою співфінансування реставрації історичних вхідних дверей і вікон», яку місто реалізовує разом із німецьким Бюро технічної співпраці. Наступного року на дофінансування реставрації дерев’яних вікон і брам міська рада виділить 200 тисяч гривень, а німецький уряд — 600 тисяч гривень відповідно. Уже тепер охочих долучитися до програми чимало: загалом із вересня 2010-го, відколи діє програма, взяти участь у ній зголосилися 365 осіб. — Нині відчуваємо особ­ ливий ажіотаж, оскільки з’явилося багато інформації про цю програму. У день ми реєструємо приблизно двоє-троє осіб. При цьому звертається більше людей, однак усіх не можемо внес­ти до списку, оскільки територію нашого проекту чітко окреслено, — розпо-

Під прикриттям прем’єра? llОлександра Баландюх

У

urban-project.lviv.ua

віла «Газеті» Софія Лужна, офіс-менеджер GIZ. Для того, аби стати учасником програми, потрібно звернутися в управління охорони історичного середовища або в офіс GIZ у Львові. Відтак звернення розглядають й експертна комісія ухвалює відповідне рішення. Після погодження заявки власник квартири обирає реставраційну фірму й укладає відповідну угоду. За словами Ірини Божик, головного бухгалтера Інституту міста та координатора проекту «Програма співфінансування реставрації історичних вхідних дверей і вікон», усе залежить від мистецької та історичної цінності вікна чи брами, а головне — аби вони розташовувалися на території, на яку поширюється дія проекту. Так, право на дофінансування мають мешканці частини міс-

вітання

Андрій Парубій: «Це день української волі, єдності та гідності»

20

років тому 1 грудня 1991 року українці голосно сказали світу: ми всі, від Луганська і Херсона до Львова й Ужгорода, є єдиним народом. Народом, який заслуговує і хоче жити у своїй вільній, незалежній державі. Тоді ми зробили вирішальний і незворотний крок на шляху нашої новітньої історії. У цей день ми постали перед усім світом, перед усіма поколіннями українців, які жили до нас, як велика європейська нація, нація єдина, вільна і гідна. Ми, українці, подолаємо всі

Думки вголос

труднощі, виметемо всю нечисть із нашої хати й житимемо в незалежній, могутній і заможній Україні — країні вільних людей.

та, яку обмежено такими вулицями: Під Дубом — Замкова — парк «Високий Замок» — Кривоноса — Гуцульська — Лисенка — Короленка — Ак. Філатова — Кониського» — Левицького — Герцена — Мартовича — Стефаника — Словацького — Університетська — Листопадового чину — Огієнка — Городоцька — Джерельна. При цьому особа, яка хоче відреставрувати вікна чи двері, може мешкати в будинку — пам’ятці архітектури, або ні. Водночас городяни, які мешкають у пам’ятках, але не потрапляють в окреслену територію, права на дофінансування не мають. Загалом від початку дії проекту у Львові за схемою спільного фінансування вже відреставрували 94 вікна та 24 брами. На сьогодні також триває реставрація ще 26 вікон і шести брам. За слова-

ми Ірини Божик, вартість реставрації цінної брами — 14-15 тисяч гривень. Повернення до життя старого вікна коштує в середньому 5,5 тисячі гривень, з яких мешканці платять приблизно 1100 грн. Фактично для власників квартири реставрація дерев’яного вікна обходиться дешевше, ніж виготовлення нового пластикового. Ба більше — дерев’яні вікна дозволяють зберегти первісний вигляд будинків в історичному середовищі. Відреставровані вікна за теплоізоляційними властивостями зовсім не поступаються новим пластиковим. Окрім цього, вони мають дуже добру властивість — забирають конденсат із кімнати, внаслідок чого можна уникнути парникового ефекту. Це особливо важливо, якщо в помешканні живуть астматики або сердечники.

вітання

1 грудня ми відзначаємо 20-ту річницю Всеукраїнського референдуму з проголошення незалежності України. Тоді ми заявили про себе як про велику самобутню націю. Вітаю Вас, дорогі львів’яни, з цим визначним днем! Бажаю міцного здоров’я, щастя, добробуту у Ваших домівках і Божого благословення. Нехай Ваша віра в Україну додає сили, мудрості, патріотизму та наполегливості в усіх Ваших починаннях. Із повагою депутат ЛМР Ростислав Будинський

сі ми, а особливо жінки, купуючи продукти, не раз замислювалися над тим, чим годуємо родину. Хочеться приготувати для неї корисну, багату на поживні речовини, вітаміни їжу. І ми не скупимося, вибираючи продукти. Але в підсумку отримуємо невідомо що, адже достеменно знаємо, що певні харчі переповнені консервантами, барвниками, підсилювачами смаку, нітратами, шкідливими жирами тощо. І практично немає продукту, який, придбавши, можна зі спокійною совістю дати дітям. Те, що під час виробництва продуктів харчування панує цілковитий безлад, підтвердила і перевірка якості м’ясо-молочної продукції, яку ��а дорученням прем’єрміністра України провели у столиці працівники Держспоживінспекції. Для досліджень узяли простий щоденний набір продуктів: дитячі сосиски, варену ковбасу, молоко, сметану. Їх якість перевіряла лабораторія якості та безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування. Результати шокували: жоден продукт не відповідав стандартам. «Тестування звичайних продуктів, що їх узяли з полиць супермаркетів, виявило: в молоці 20% жирів немолочного походження, у вареній ковбасі — соя, якої там не повинно бути, а також консерванти та барвники, вміст води перевищує норму, в сметані жирність становить 18% замість 21%, у дитячих сосисках найвищого ґатунку — білок нижче за норму, замість м’яса теж застосовують сою. Жоден продукт не відповідав якості та стандартам, заявленим на етикетках. Це показовий зріз нашого ринку продуктів харчування», — зазначив прем’єр-міністр Микола Азаров. Він також повідомив, що, за статистикою Держспоживстандарту, споживача обманюють у 80% випадків. І саме через це щороку зростає кількість скарг громадян на якість продуктів харчування, а також зафіксовано зростання кількості харчових

отруєнь через незадовільний стан продуктів харчування. Зізнаюся, для мене, як, мабуть, і для більшості людей, результати перевірки м’ясомолочної продукції в столиці (а що робиться у провінціях?) не були несподіванкою. Ми знаємо і відчуваємо, що нас дурять на кожному кроці. Шокувало інше: прем’єрміністр пригрозив недобросовісним виробникам наступного разу назвати споживачам фірми-порушники. Напрошується запитання: а чому не зробити цього вже тепер, навіщо очікувати наступного разу? На руках у прем’єра прямі докази того, що виробники нахабно обманюють мільйони українців, витягують із них гроші за продукти, які не відповідають якості та встановленим стандартам. Бо виробники зазнають збитків? Ясна річ, що після оприлюднення фірм-виробників, які дурять народ, люди відмовилися б від їхньої продукції. Але це стало б уроком для тих, чия продукція ще не «засвітилася» під час перевірок. Може, це змусило б їх усе-таки дотримуватися встановлених в Україні норм і правил і вказувати на етикетках те, що справді закладено в продукт, а не те, що там має бути відповідно до встановлених норм. Але виходить, що прем’єр-міністр більше переймається проблемами недобросовісних виробників, аніж мільйонами обдурених українців. Не вірю, що на ринку продуктів харчування найближчим часом, як обіцяє уряд, наведуть лад. Чому? Тому що виробники — ті самі, які дурять нас із вами та які думають лише про те, як би за наш рахунок збільшити свої статки, — пробралися в усі ешелони влади — від місцевої до верховної, ухвалюють закони, які вигідні саме їм. Це ж вони затвердили закон України, згідно з яким планові перевірки можна проводити лише раз на рік, а контролюючий орган повинен за десять днів повідомити про це керівника підприємства. Багато порушень можна виявити за таких тепличних умов?


1 грудня 2011 року 48 (645)

У Львові залишаться чотири перевізники Із 1 січня 2012 року на автобусних маршрутах Львова залишаться працювати чотири перевізники, три з яких обслуговуватимуть по 10 маршрутів й один — 16. Про це заявив під час брифінгу начальник управління транспорту та звʼязку Львівської міської ради Микола Жук. При цьому кожне автотранспортне підприємство здійснюватиме перевезення в різні частини міста, у всі маршрути включено соціально значимі обʼєкти, послугами яких користуються пільговики. При цьому львівська мерія пропонує здійснювати перевезення в місті автобусами, які вміщають понад 55 пасажирів. Дрібні перевізники, які не зможуть виконати умови конкурсу, будуть вимушені піти з ринку. Натомість переможці працюватимуть упродовж пʼяти років.

cоціальна реклама

реклама

реклама

реклама 03


04 львівщина

1 грудня 2011 року 48 (645)

Військова прокуратура розшукує свідків ДТП Військова прокуратура Житомирського гарнізону просить зголоситися свідків ДТП, яка трапилася 13 червня 2011 року близько 19.30 на автодорозі Київ-Чоп між селами Угерсько та Пʼятничани Стрийського району Львівської області. Внаслідок події від наїзду автомобіля «Хюндай Елантра» загинув пішохід. Про це «Газету» повідомили в прес-службі військової прокуратури Західного регіону. Контактні номери: (0412) 37-32-60 (військова прокуратура Житомирського гарнізону), 233-31-18 (військова прокуратура Західного регіону України), 102.

Казахстан хоче інвестувати в Західну Україну

Під час презентації. Фото: Тадеуш Білецький

llОлександр Сирцов

Н

айпотужніша країна Середньої Азії зацікавлена інвестувати в економіку Галичини. Про це йшлося під час презентації інвестиційних можливостей Республіки Казахстан, яка відбулась у Львові за сприяння Почесного Консула РК Галини Маслюк і посольства цієї держави. Г. Маслюк, зокрема, заз­начила, що Львівщина зацікавила підприємців зі Сходу великою ємніс-

тю потенційного ринку, розвинутою промисловістю та географічним розташуванням, кращою якістю життя, порівняно з іншими регіо­нами України, хорошими мож­­ ливостями для відпочинку, оздоровлення, рекреації, культурних і туристичних уподобань. Вони готові інвестувати в оздоровниці Трускавця, Східниці, Моршина, де згодом могли б відпочивати та лікуватися їхні громадяни. Утім Астана не лише готова інвестувати в еко-

номіку Галичини, а й зацікавлена в українських інвестиціях. Зокрема, перший секретар Посольства РК в Україні та Молдові Асет Махметов розповів, що в його країні створено максимально сприятливі умови для іноземних інвестицій: спрощено систему реєстрації підприємств, запроваджено низку пільг і преференцій для підприємців. Зрештою, Казахстан та Україна мають не лише економічні, а й давні культурні зв’язки. Почесне Консульство РК провело у Львові виставку робіт «Тарас Шевченко. Повернення в Україну», під час якої було представлено полотна Кобзаря з колекцій казахських музеїв. А вчора на презентації було експоновано понад сто унікальних фотополотен із зображенням природи, архітектури та інших цінностей Казахстану.

Тепло подали, а у квартирах холодно llОлександр Сирцов

П

опри те, що чиновники вже встигли відрапортувати про успішний початок опалювального сезону у Львові, це не зігріло мешканців 72-квартирного будинку на вулиці Дунайській, 6. Якщо точніше, то формально тут опалювальний сезон розпочався, тепло до будинку подали, однак мешканці вимушені вдома одягати верхній одяг або ж, у кого є змога, вмикати електрообігрівачі. Причому, за їхніми словами, проблему поганого обігріву не вирішують уже другий рік поспіль. «У нашому будинку система обігріву влаштована так, що тепло розподіляють із верхніх поверхів, отож на 8-9-му поверхах іще більшменш тепло, однак вже на сьомому, а тим паче на нижніх поверхах температура повітря становить 14 і нижче градусів», — скаржаться мешканці.. Вони розповіли, що місцеве ЛКП «Дністер» не по-

соціальна реклама

районній адміністрації працює не найкраще. Принаймні Микола Павлеса був вельми здивований тим, що його підлеглі понад місяць не можуть встановити нову кришку дощоприймача. Чиновник переконував, що це сталося нещодавно: «Ми би це знали давно, мені півгодини тому доповідали підлеглі, що вони вже зробили заміри, і цю проблему буде вирішено». P. S. Коли матеріал уже був готовий до друку, комунальники оперативно «вирішили ситуацію». Однак раділи люди недовго — нормальне теплопостачання будинку тривало лише два дні. Тепер працівники ЛКП знову «колупаються» у теплопостачальному обладнанні будівлі. Проте мешканці не впевненні, що зустрінуть Новий рік у теп­лих домівках. Чи, можливо, людям слід очікувати особистого втручання самого Андрія Івановича Садового — без його допомоги ті неспроможні вирішити найпростішу проблему.

спішає реагувати на їхні звернення, лише обіцяють: «проблему незабаром вирішать». Утім незадовільне забезпечення теплом виявилося не єдиною причиною нарікань на ЛКП «Дністер». Приблизно місяць тому з дороги, яка проходить повз будинок, зник люк дощоприймача. Начальник відділу житлового господарства Сихівського району Микола Павлеса каже, що багатоповерхівку і справді було підготовлено до зими, там навіть подали тепло. Однак несподівано в будівлі вийшов із ладу теплообмінник, який встановлено на даху. «Таке буває дуже рідко — три роки тому подібна ситуація трапилася на Сихові», — зазначив чиновник. За його словами цим питанням займається «Львівтеплоенерго», яке вже оплатило нове обладнання. Незабаром його мають привезти з Києва, тож максимум за тиждень у будинку буде тепло. Але виглядає, що служба інформації у Сихівській

оголошення

Анічка Мельничук потребує вашої допомоги! Дівчинка народилася кілька днів тому з діагнозом: гіпоплазія стовбура та гілок легеневої артерії. Самотужки з цією проблемою Аня не впорається, їй необхідне оперативне втручання лікарів. Спочатку потрібна операція, яка не дасть зарости в серці так званим віконечкам, які дозволяють дитині дихати в утробі матері, а після

народження закриваються. У випадку Ані закриття цих віконечок означає закінчення її життя, оскільки легенева

артерія недорозвинута. Оперативне втручання дасть дівчинці шанс на одужання: вона підросте, а її серце та судини дозріють для складнішої операції. Батьки дівчинки не мають достатньо коштів, аби врятувати життя своїй малечі. Тому звертаються до всіх небайдужих: нехай світло ваших сердець дозволить дитині бачити світло життя. Сім’я Мельничуків буде вдячна кожному, хто зможе допомогти.

Банківські реквізити рахун­ ку матері дівчинки Мельни­ чук Ірини Михайлівни: ПАТ КБ ПРИВАТБАНК № особового рахунку 2620 260 277 64 58, МФО 305 299, ЄДРПОУ 26 82 62 20 27, № карткового рахунку 1201 0001 6783 1283 Контактний телефон батька Анічки Кирила: 067 374 04 89

Заява про екологічні наслідки Львівська філія ТОВ «Трініті Еколоджи» планує отримати ліцензію на здій­ снення операцій у сфері поводження з небезпечни­ ми відходами (збирання, зберігання). Оцінка впливу на нав­ колишнє середовище зазначеної господарської діяльності засвідчила, що ризик забруднення атмос-

ферного повітря, ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод є незначним. Залишковий вплив на навколишнє середовище прогнозують у межах чинного природоохоронного законодавства України. Ознайомитися з доку­ ментацією та проектними матеріалами, а також вис­ ловити зауваження та рекомендації можна за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 174.

оголошення

ТзОВ «Енергія — Новий Розділ» повідомляє: Постановою НКРЕ України від 18.11.2011 р. №2218 «Про затвердження тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТзОВ «Енергія — Новий Розділ» затверджено нові розміри тарифів на виробництво теп­ лової енергії, яку постачають населенню, бюджетним установам та іншим споживачам. Керуючись згаданою постано-

вою та рішеннями виконавчого комітету Новороздільської місь­кої ради від 14 грудня 2007 р. №540 «Про погодження ЗАТ «Енергія — Новий Розділ» тарифів на транспортування теплової енергії», від 11 жовтня 2006 р. №447 «Про погодження ЗАТ «Енергія — Новий Розділ» тарифів на транспортування та постачання теплової енергії», від 12 листопада 2008 р. №607

ТзОВ НВП «Енергія — Новояворівськ» інформує: «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, бюджетних установ та інших споживачів міста Новий Розділ», підприємством проведено розрахунок тарифів на теплову енергію, послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, які набувають чинності з 1 січня 2012 року.

Категорія споживачів

Тарифи на теплову енергію, грн./1 Гкал із ПДВ

Тарифи на послуги центра­ лізованого опалення 1 м кв. загальної площі за місяць в опалювальний період, грн./м кв. із ПДВ

Тарифи на послуги гарячого водопостачання, грн./м куб. із ПДВ

Населення Бюджетні організації Інші споживачі

332,15 829,39 832,78

8,30 20,73 20,82

19,59 43,94 45,22

Докладну інформацію можна отримати за телефоном: (261) 2-03-91 Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новий Розділ»

Постановою НКРЕ України від 28.11.2011 р. «Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії ТзОВ НВП «Енергія — Новояворівськ» затверджено нові тарифи на виробництво теплової енергії, яку постачають населенню, бюджетним і іншим установам. Керуючись згаданою По-

Категорія споживачів Населення Бюджетні й інші установи

становою та рішеннями виконкому Новояворівської міської ради №296 від 09.04.2008 р. «Про погодження ТзОВ НВП «Енергія — Новояворівськ» тарифів на постачання та транспортування теплової енергії для бюджетних і інших установ» та №619 від 03.09.2008 р. «Про погодження ТзОВ НВП

«Енергія — Новояворівськ» тарифів на постачання та транспортування теплової енергії для населення», товариство затвердило тарифи на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення, бюджетних і інших установ, які набувають чинності з 1 січня 2012 року (із ПДВ).

Тариф на послуги централізоТариф на по­ Тариф на тепло­ ваного опалення слуги гарячого ву енергію грн./ в місяць в водопостачання Гкал опалювальний грн./м3 2 період грн./м

Тариф за підігрів води на 1 мешканця в місяць протягом року грн./чол.

333,17

7,93

15,19

46,52

800,57

19,05

36,51

-

Докладну інформацію можна отримати за телефоном: (256) 40-8-37 Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новояворівськ»


львівщина 05

1 грудня 2011 року 48 (645)

Іще один посадовець за ґратами Генеральна прокуратура України внесла до суду подання на обрання директору Державної служби зайнятості Володимирові Галицькому запобіжного заходу у вигляді арешту, повідомляє УНІАН. Печерський районний суд Києва задовольнив подання. За даними ЗМІ, 26 листопада співробітники СБУ заарештували директора Державної служби зайнятості В. Галицького та чотирьох чиновників відомства: їх підозрюють у хабарництві та зловживаннях із бюджетними коштами. Під час обшуків у декількох банківських скриньках, які належали затриманим, було знайдено валютні цінності на загальну суму 7,5 млн. доларів, велику кількість золотих годинників і коштовного каміння.

llОлександра Баландюх

Д

овірливі львів’яни брали для бізнес-леді на своє прізвище по 5-10 кредитів у різних банках на десятки і сотні тисяч гривень, віддавали їй під реалізацію товар на великі суми. Люди сподівалися мати з того якийсь зиск: одні отримати постійну роботу, офіційну зарплату, інші — прибуток від продажу товару. Натомість усі потрапили в боргову яму, з якої, можливо, не виберуться і до кінця свого життя. Адже бізнесменку-дурихвістку

розшукують уже три роки. Чи знайдуть — не відомо. А за цей час суми кредитів, що їх узяли люди, зростають до фантастичних розмірів, адже на них щомісяця нараховують пеню. До деяких позичальників виконавчі служби вже приходили описувати майно. →→Довірливість —

погана риса

Але, мабуть, тільки в наш час і в нашій країні. Саме через цю рису сотні людей, як кажуть потерпілі, опинилися у вкрай скрутній ситуації. А починалася вона банально. Львів’янки, які залишилися без роботи з різних причин, шукали хоч якийсь заробіток, аби прогодувати дітей. В одному з магазинів побутової хімії львів’янка Інна випадково зустріла власницю крамниці Тетяну, якій потрібні були робочі руки. На ринках «Краківський» і «Галицьке перехрестя» вона мала декілька лотків, де продавала жіночий одяг. І для реалізації товару шукала продавців. Для Інни така пропозиція була наче ря-

тівна соломинка, тож вона відразу погодилася. Заодно розповіла знайомим про вільні місця. Спершу все йшло добре. Шефиня Тетяна зарплату виплачувала вчасно й ніби непогану, з працівниками завжди була привітною, доброзичливою. Якось прийшла до Інни із сяючою усмішкою й ніби між іншим зізналася: справи йдуть настільки добре, що вона розширюватиме бізнес. Хоче відкрити кафе, бар, нові магазини, агентство з нерухомості. Але спершу мусить у податковій заре-

єструватися як приватний підприємець. Усі працівники працюватимуть легально, тобто вона платитиме за них податки до Пенсійного фонду тощо. Тому треба, щоби вони принесли оригінали документів: паспорт, ідентифікаційний номер, трудову книжку, свідоцтво про народження. І люди, не підозрюючи лихого, віддавали їй не копії, а оригінали документів. Згодом Тетяна щиро розповіла Інні, що їй у житті щастить на хороших людей. Оскільки вона вже брала кредити, аби започаткувати бізнес, то наразі банки більше не дають їй позики. А гроші потрібні для повноцінної розкрутки. Тож люди беруть кредити на своє прізвище, гроші віддають їй, а вона, щойно налагодить повноцінний бізнес, не лише кредити погасить, а й позичальникам віддячить. Тетяна запитала, чи не могла б Інна в такий самий спосіб її виручити. Відмовити роботодавцю жінка не наважилася. Вона двома руками трималася за це місце, бо вдома на неї чекало двоє дітей. Інна

сама піднімала їх на ноги, тому пристала на пропозицію Тетяни. А та, своєю чергою, ще раз запевнила жінку, що хвилюватися нічого, кредити вона вчасно погасить, бо робить це не вперше. Усі клопоти з оформлення кредиту бізнес-леді взяла на себе: довідку з місця роботи, документи приносила сама та визначала суму кредиту. Інну кликала вже в останній момент і показувала, де та має розписатися. Деякі кредити, як каже Інна, брала і без її підпису.

За такою самою схемою ошуканка змушувала брати кредити й інших довірливих людей. До тих, хто на її пропозицію зволікав із відповіддю, знаходила інший підхід. Говорила, що бере на своє ім’я кредит у банку і просила то одну, то іншу працівницю піти з нею й підтвердити, що вона дійсно приватний підприємець. Люди йшли, ставили підписи, й навіть гадки не мали перечитати документ. Діяли наче під гіпнозом, сліпо довіряли Тетяні. А насправді шахрайка підсовувала їм договори кредитів на їхні прізвища. →→І швець, і жнець,

і на дуді грець

Навесні 2008 року Тетяна взяла в оренду приміщення на вул. Б. Хмельницького. Мовляв, тут буде офіс агентства нерухомості й магазин побутової хімії. Далі вона планувала підшукати приміщення для кафе-бару. Люди почали справді вірити, що бізнеследі розширює бізнес. А на ремонт приміщень, купівлю офісних меблів, сте-

лажів, оформлення вітрин тощо знову потрібні були гроші. І кредити, а відповідно й оригінали документів. Аби отримати їх, Тетяна цього разу сказала робітникам, що під час заповнення трудових книжок слід звірити дані, тому пр��сить іще раз принести оригінали документів. А далі люди брали для неї кредити в банках, побутову техніку у кредит у магазинах на свої прізвища, але ні грошей, ані техніки в очі не бачили. Все забирала Тетяна. Спочатку, як розповіли «Газеті» потерпілі, вона навіть погашала

торгових точок почали приїжджати й власники товарів, що їх узяла під реалізацію, й вимагати розрахунку, Тетяна раптово зникла. Тікаючи, шахрайка забула взяти один важливий речовий доказ — зошит, у якому чітко записувала імена людей, на яких узяла кредит, на яку суму і в якому банку. Кредити брала за підробленими довідками. Причому один і той самий позичальник для одного банку здавав довідку, що він працює водієм-експедитором, для іншого — приватним

потерпілими. Але вони перебувають у двох іпостасях одночасно. Коли почалися дзвінки з банків і виконавчі служби почали описувати майно позичальників, з очей людей ніби спала полуда. Вони зрозуміли, що їх нахабно обдурили, загнали в боргову яму. Тоді потерпілі почали звертатися з відповідними заявами в прокуратуру, міліцію. Але не всі. Значна частина людей, постраждалих унаслідок дій шахрайки, нагадує загнаних у кут звірят: вони і позовів банків бояться, і помсти з боку Тетяни та її

Мільйони на сльозах деякі кредити, що вселяло довіру. Мовляв, дотримує слова. Невдовзі новий магазин побутової хімії відкрили. Власниця набрала для нього товару під реалізацію на чималеньку суму. Виручка, як кажуть потерпілі, була цілком пристойною. Та восени 2008-го до працівників Тетяни почали телефонувати з різних банків і нагадувати, що час повертати кредити, а за невчасне їх погашення нараховуватимуть пеню. Якщо вчасно не повернуть позики, то можуть утратити своє майно. Люди почали обговорювати цю тему між собою. Виявилося, що на кожного Тетяна оформляла від 5 до 10 кредитів на різні суми — від 3 тис. грн. до 7 тис. доларів. Були й такі, які сягали кількасот тисяч. Стривожені люди зажадали пояснення, але Тетяна швидко заспокоїла їх. Мовляв, нічого панікувати, все буде в ажурі. З банками вона домовиться про відтермінування, а невдовзі всі кредити погасить. Утім ошуканка не дотримала слова. Вона почала уникати зустрічей із людьми, а коли до її нових

підприємцем, для третього — барменом тощо. Словом, одночасно обіймав до шести різних посад. І навпроти кожного банку шахрайка робила примітку «пройшов» чи «не пройшов». І в тих банках, які вдалося обкрутити (як цього не помітила служба безпеки банків?), оформляла нові кредити. А таких банківських установ виявилося десятки. І не лише на Львівщині, а й в Івано-Франківській області й на Волині. У списку ошуканих Тетяною людей, за словами потерпілих, понад 250 осіб. Це і ті, на прізвище яких вона набрала кредитів, і ті, хто віддавав їй товар під реалізацію. Як розповіла Інна, за попередніми підрахунками, Тетяна взяла в банках кредитів на прізвища довірливих людей майже на 5 млн. грн. На них уже три роки нараховують пеню. Уявляєте, яка сума виходить? →→І винуваті,

і потерпілі водночас

За логікою, люди мали б бути або винуватими, або

дружків. Проти Тетяни порушили кримінальну справу й оголосили її в розшук. Проте вона наче крізь землю провалилася (з такими грошима можна надовго пропасти), її розшукують уже три роки. Як розповіли «Газеті» слідчі Шевченківського райвідділу міліції, розслідуванням цієї справи займатимуться працівники державної служби боротьби з економічними злочинами області. Кримінальна справа обростає новими томами, вже є шість. За даними міліції, Тетяна не виїхала за межі України. Наразі частину обдурених людей визнано потерпілими. Але коли справа дійде до суду, сказав начальник слідчого відділення Шевченківського райвідділу міліції Микола Дикунський, вони із потерпілих можуть стати винуватцями, адже самі приносили і віддавали шахрайці документи, самі ставили підписи під договорами кредитів. Але поки ця справа дійде до суду, сума боргів за кредитами зросте до космічних висот. Хто їх повертатиме: шахрайка Тетяна чи довірливі львів’яни?

для «ГАЗЕТИ»

Олександр Атаманюк, керівник Львівського центру юридичного захисту Захищати таких людей дуже складно через прогалини в законодавстві. З одного

боку, банки подають на них до суду через несвоєчасне погашення кредитів. Мовляв, брали кредит, ставили підпис під договором — повертайте гроші. З іншого, порушено кримінальну справу, цих людей визнано потерпілими

внаслідок шахрайства. Суддя, який розглядає позови банків, мав би тимчасово зупинити розгляд справи про повернення кредитів, поки кримінальну справу не розслідують і остаточно не буде встановлено винуватих. Але він не може

цього зробити, хоч і співчуває цим людям, бо, відповідно до закону, зупиняти цивільну справу можна тільки в тому разі, коли її вже розглядають у суді. У цьому випадку її ще не розслідували, вона не дійшла до суду, й не відомо, коли ді-

йде, бо шахрайку не затримали. Вона може бути в розшуку і 10 років. Отож, аби не потрапляти у схожі ситуації, раджу всім запам’ятати два прості правила: ніколи нікому ні за яких обставин не віддавати оригінали документів. Якщо

треба, то лише копії. І друге: ніколи не ставити підпис під будь-яким документом, не ознайомившись зі змістом. Бо в такий спосіб вас можуть і в боргову яму загнати, і квартири позбавити, і всякого криміналу навішати.


06 львівщина

1 грудня 2011 року 48 (645)

У Львові почастішали випадки отруєння чадним газом Від початку року у Львові зареєстровано 43 випадки отруєння людей чадним газом, унаслідок яких потерпіло 102 особи, серед них 36 дітей. У чотирьох випадках медики виявилися безсилими щось зробити — про це «Газету» повідомили у прес-службі ЛМР. Найгірше, що кількість випадків отруєння чадним газом збільшилася. Так, упродовж опалювального сезону 2010-2011 рр. сталися 53 випадки, в яких постраждало 116 осіб, із них 39 дітей, тоді як у 2009-2010 рр. було лише 27, потерпіло 62 особи, в тому числі 18 дітей. Управління з питань надзвичайних ситуацій звертається до городян із проханням бути обачними в поводженні з опалювальним і газовим обладнанням і не користуватися несправними чи саморобними пристроями.

Щ

Розмова з Василем Косівим, заступником міського голови Львова ойно Україну та Польщу було оголошено країнами, які прийматимуть Євро-2012, розпочалася конкуренція між містами за право прий­мати ігри першості. Втім розмови про конкуренцію час від часу з’являються у ЗМІ. За що саме конкурують міста та хто є основними суперниками Львова — розмова із заступником міського голови Василем Косівим. — Пане Василю, чи були якісь закулісні ходи з боку інших міст, скеровані на те, щоби перемогти в боротьбі за право на проведення Євро-2012? — 2006 року, коли ми тільки почали працювати, відразу відчули конкуренцію, адже підготовка заявки на проведення Євро-2012, перші візити експертів УЄФА показали: Львів повинен чимось відрізнятись і бути кращим за інші міста, які також претендували на проведення турніру. Є дуже багато чинників, які впливають на такі рішення. Які саме споруди маємо, чи здатні забезпечити транспортом? До уваги також беруть культурні речі. Дуже важливий чинник — географічне розташування. Львів — рівно посередині від Києва та східних міст України, а також від Варшави та західних міст Польщі.

«

Існує конкуренція в цих пар: Київ-Одеса та Київ-Львів. Нині суперництво між містами зростає, навіть інтенсивніше, ніж між країнами

Від самих міст-пре­тен­ дентів якихось брудних ходів тоді не було, натомість у медіа точилася доволі некоректна інформаційна війна. З чиєї подачі — чи самих міст, чи противників ідеї проведення Євро у Львові — нині складно говорити. — Євро-2012 — єдина сфера, де відчували конкуренцію, чи є й інші, де відбувається змагання міст? — Є конкуренція за ресурси, в першу чергу за інвестиції, зокрема з державного бюджету, є питання субвенцій чи якихось державних проектів. Є конкуренція за інвестора, хто привабливіший, аби побудувати завод чи заснувати фірму — це можна зробити у Львові, а можна в іншому місті. Тож це протистояння

Війна міст

оголошення

Інформація про введення з 01.12.2011 р. нових (граничних) роздрібних тарифів на електроенергію Під час поступового переходу до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України та згідно з «Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом», ТзОВ «Енергія — Новий Розділ» інформує споживачів (окрім населення і населених пунктів) про введення з 01.12.2011 р. нових роздрібних тарифів на електричну енергію для кожного з класів споживачів на грудень 2011 року Згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 18.11.2011 р. №2227, тарифи для всіх груп споживачів (окрім населення і населених пунктів) із напругою живлення: І клас (35 кВ і вище): 67,10 коп./1 кВт*год. (без урахування ПДВ). ІІ клас (менше 35 кВ): 87,62 коп./1 кВт*год. (без урахування ПДВ).

ЛМР

триває щодня. Буває й так, що підприємство засновують у районному центрі, оскільки там менші зарплати. Є конкуренція за грантові та кредитні кошти — це програми Єврокомісії, посольств різних країн, технічна допомога. Скажімо, у Львові вже третій рік працюють експерти Німецького товариства GIZ, які займаються охороною історичного середовища. Ми працюємо з норвезькими грантами, зі Світовим банком, із Німецьким банком. Є конкуренція за мешканця, людину. Йдеться про міграційний потік, в якихось містах населення різко зменшується. До прикладу, нещодавно був у Луганську — там щороку кількість мешканців зменшується на 3000. Конкуренція відбувається за студента. Ми бачимо, як конкурують між собою навчальні заклади, деякі «виші» взагалі не мають абітурієнтів. Навчальна установа номер один в Україні за кількістю поданих заяв — Львівська політехніка. Інші львівські університети також на високому рівні — молодь хоче вчитися у Львові. Якщо говорити про студентську міграцію, то є дуже багато чинників, які виходять поза межі вищої освіти. Крім здобуття хорошої освіти, вони проводять чотири-п’ять років життя у Львові, де є певне середовище, культура, атмосфера міста. Іще однією з найважливіших сфер конкуренції є боротьба за туриста. Якщо говоримо про зимовий відпочинок, то люди думають, куди поїхати — в Славське та Буковель, чи в Австрію, чи в Устьріки Долішні. — Однак у Львові ж на лижах ніхто не катається... — Так, однак усі, хто їде в Карпати, обов’язково відвід-

ують Львів. Ми проводили такі дослідження. Є також конкуренція з Півднем України, передусім з Одесою. Іноземці, які хочуть, окрім Києва, відвідати ще якесь місто, дуже часто обирають Одесу — там хороше автомобільне сполучення, плюс море та теп­лий клімат, архітектурне та культурне середовище. Тому існує конкуренція в цих пар: Київ-Одеса та Київ-Львів. Нині суперництво між містами зростає, навіть інтенсивніше, ніж між країнами. — Наскільки місто Лева є успішним у цій боротьбі? — У Львові є все, щоб перемагати. Якщо говорити про туризм, то маємо все необхідне: архітектурне середовище, екологію, а відтепер хорошу інфраструктуру, ресторанний і готельний сервіс. Щодо освіти — маємо високий рівень плюс атмосферу. Якщо говорити про інвестора, то маємо відносно низькі порівняно з Європою зарплати і дуже високий рівень освіти та підготовки кадрів. Особливо, якщо йдеться про сферу ІТ. Німецькі, данські компанії засновують свої фірми в нашому місті. Плюс їх улаштовує ментальність — вони почуваються, як удома, наші городяни мислять по-європейськи. Ну і близькість до кордону з ЄС. Думаю, що після відкриття нового терміналу аеропорту ця конкурентна перевага посилиться. Бо ще в античні часи, середньовіччі перевагою для міста був порт, така адміністративна одиниця розквітала. Нині таку роль відіграють аеропорти. Якщо подивитися на львівський аеро­порт, то він не має поблизу серйозних конкурентів. — А хто в цій сфері найближчий конкурент Львова? — Звісно, Київ, але це 560 кілометрів. У західному напрямку в деяких моментах

Ряшів, хоча з новим терміналом буде по-іншому. Ну і далі Катовіце, Варшава. Це порти, де присутні багато авіакомпаній, у Європі активнішими є дешеві авіалінії. Сподіваємося, коли буде запроваджено літній розклад, у нас з’являться бюджетні авіакомпанії. — Цілком можливо, в де­ яких сферах Львів і програвав конкуренцію. У яких галузях найчастіше таке трапляється? — Напевне, це стосується державних інвестицій, тому що всю систему в Україні побудовано так, що 80% податків забирають до Києва, а потім у певний спосіб розподіляють. І тому лобіювання — кому дадуть більше коштів — було не на користь Львова. Єдиним винятком був проект водопостачання, який фінансували з держбюджету, а також програма Євро-2012. Ми також багато говоримо про архітектурну спадщину, на яку вже три роки не виділяють ані копійки з держбюджету, хоча саме Україна підписувала зобов’язання перед ЮНЕСКО. Соромно, що ми отримуємо кошти на порятунок архітектурної спадщини від уряду Норвегії, Німеччини, Польщі, від Європейської комісії, а від Кабміну – жодної копійки. — Звідси логічно випливає питання львівського лобі — чи таке в принципі є? — Воно слабке. Думаю, що об’єкти Євро-2012 важливі, тому й отримують фінансування, але якщо говорити про інші програми — тут рішення ухвалюють не на користь Львова. У парламенті є невелика група, але вона нічого не вирішує, адже рішення сьогодні ухвалюють не там. Розмовляв Олександр Сирцов

Для тарифів, диференційованих за періодами часу, встановлюють такі тарифні коефіцієнти (постанова НКРЕ від 20.12.2001 р. №1241 (зі змінами). Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу: нічний період (23.00-06.00) — 0,35; напівпіковий період (06.00-08.00; 10.0017.00; 21.00-23.00) — 1,02; піковий період (08.00-10.00; 17.00-21.00) — 1,68. Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу: нічний період (23.00-07.00) — 0,4; денний період (07.00-23.00) — 1,5. Розрахунки за електричну енергію, яку відпускають на потреби зовнішнього освітлення, згідно з постановою НКРЕ від 22.10.2004 р. №1030 (зі змінами), здійснюють за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби. місяць грудень

межі зон, години з 17.00 до 07.00

В інші години доби застосовують єдиний роздрібний тариф відповідного класу напруги.

РОЗДРІБНІ ТАРИФИ, РОЗРАХОВАНІ НА ПІДСТАВІ ТАКИХ ДАНИХ: Прогнозована оптова ринкова ціна на електро­ енергію на грудень 2011 року, грн./1 МВт*год. (без ПДВ)

620,32

Постанова НКРЕ від 18.11.2011 р. №2219

Економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії I клас напруги (35-110 кВ), %

2,13

Постанова НКРЕ від 10.03.2011 р. №329

Економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії II клас напруги (0,4-10 кВ), %

11,42

Постанова НКРЕ від 10.03.2011 р. №329

Тариф на передачу електричної енергії I клас напруги (35-110 кВ) грн./1 МВт*год. (без ПДВ)

22,10

Постанова НКРЕ від 17.11.2011 р. №2182

Тариф на передачу електричної енергії II клас напруги (0,4-10 кВ) грн./1 МВт*год. (без ПДВ)

192,59

Постанова НКРЕ від 17.11.2011 р. №2182

Тариф на постачання електричної енергії для споживачів 1 групи, грн./1 МВт*год. (без ПДВ)

7,82

Постанова НКРЕ від 17.11.2011 р. №2182

Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новий Розділ»


економіка 07

1 грудня 2011 року 48 (645)

Довго не гулятимемо Уряд ухвалив рішення не влаштовувати новорічні канікули. За словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, «вихідними будуть 31 грудня, 1 і 2 січня. Потім 6, 7 і 8 січня — вихідні на Різдво». За його інформацією, уряд вирішив перенести робочі дні: з п’ятниці, 9 березня, на суботу, 3 березня; з понеділка, 30 квітня, — на суботу, 28 квітня; з п’ятниці, 29 червня, — на суботу, 7 липня. У зв’язку з проведенням улітку 2012 року матчів фінальної частини чемпіонату Європи з футболу також переноситимуть робочі дні в Києві, Донецьку, Львові та Харкові. «Але це ми вирішимо пізніше», — додав М. Азаров.

Пластиковий пасьянс blog.goodsamaritanprogram.org

Д

нями Національний банк повідомив, що готує «нормативи й інструменти» для обмеження обігу готівки на ринку. Зокрема, регулятор розробив законопроект, яким передбачено повсюдне запровадження безготівкового розрахунку за товари та послуги.

ухвалення згаданого законопроекту торговельні точки будуть зобов’язані встановлювати торговельні термінали й обслуговувати платіжні картки, або платити штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів. Отож в очікуванні масової «терміналізації всієї держави» варто замислитися над оформленням пластикової картки.

→→Готівка втрачає

→→Козирна Visa

«Нині в Україні частка готівкових розрахунків становить близько 28%, — зазначає директор департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова. — Водночас у країнах Західної Європи цей показник — близько 18%, а в США — не більш ніж 10%». При цьому лише 6% усіх платежів у торговельних мережах здійснюють за допомогою платіжних карт. Утім, на думку експертів, уже до кінця наступного року частка електронних розрахунків сягне близько 12-15% загального обсягу фінансових операцій в Україні. Фахівці стверджують, що непопулярність безготівкових платежів можна пояснити не лише недовірою населення до банківської системи, а й інте­ ресами самих торгівців, адже готівкові розрахунки дають змогу не декларувати частину грошових потоків. Зрозуміло, що держава зацікавлена в посиленні контролю над обігом «сірої» готівки, а «чорної» — і поготів, тому в разі

Для тих, хто не дуже розуміє різницю між видами «пластику» або розмірковує над додатковими можливостями, нагадаємо основні принципи та прик­ мети платіжних карток. Тим, хто планує використовувати картку тільки для платежів в Україні, цілком підходитимуть картки «для початківців» — Visa Electron або Maestro. Вони дозволяють знімати гроші в банкоматах і платити в супермаркетах. Деякі банки випускають такі картки спеціально для використання на території країни, тому вони мають позначку Valid only in Ukraine, і за кордоном їх не обслуговуватимуть за жодних обставин. Утім, якщо на картці такого напису немає, втішатися передчасно. На жаль, іноземні банки не надто полюбляють мати справу з картками низького класу (а саме такі переважно використовують під час оформлення зарплатних проектів), тому на такий пластик є обмеження за видами операцій. Наприклад, із ними майже неможливо забронювати готель, квитки на літак

ll Ольга Галицька

вагу

чи потяг, або внести заставу за оренду авто. Про розрахунки в інтернеті навіть не йдеться. Понад те, такі картки можуть відмовитися прийняти навіть у ресторані (журналіст «Газети» особисто бачила в одному із закладів Варшави напис про те, що картки Visa Electron до оплати не приймають). Отож, якщо спосіб життя передбачає регулярні операції такого виду, то краще обрати Visa Classic чи MasterCard Standart. При цьому, вибираючи картку для розрахунку під час подорожей за кордоном, експерти радять зупинитися на мультивалютній, до якої «прив’язано» кілька рахунків у різних грошових одиницях. У такому разі з картки списуватимуть тільки ту валюту, яка потрібна в певний момент: у львівському магазині — гривні, в польському ресторані — злоті, в італійському бутику — євро. Щоправда, лише тоді, якщо потрібної валюти достатньо для розрахунку, а якщо ні — доведеться конвертувати за внутрішнім банківським курсом і сплачувати комісію. А от для інтернет-магазинів й інших віртуальних розрахунків існують спеціальні віртуальні картки. Тобто самі по собі картки зазвичай нічим не відрізняються від традиційних, але на них переважно немає ні магнітної стрічки, ні чипа, тому її не приймають банкомати чи платіжні термінали. Щоб оплатити покупку на Amazon.com і не боятися шахраїв, це — саме те, що треба.

→→Ставки зроблено

Водночас варто зазначити, що банки вже почали майже непомітно підвищувати вартість користування картками. За даними компанії «Простобанк консалтинг», гривневий «пластик» за кілька останніх місяців подорожчав у використанні в середньому на 0,3-1,5%. При цьому у вересні-жовтні найбільше зросли витрати на утримання «золотих» і масових карт Visa — на 1,44% і 1,23% відповідно. Утім класичні картки цієї платіжної системи не надто відстають — витрати за ними зросли майже на 1%. Вартість володіння «пластиком» розраховують у такий спосіб: до уваги беруть витрати держателя картки на її випуск і використання, на разову операцію з отримання 1000 грн. готівки в «рідному» банкоматі, а також на аналогічну операцію в банкоматі, що не є партнерським за жодною програмою. У підсумку станом на жовтень масові картки в гривні спустошували кишеню своїх власників у середньому на 56,68 грн. і 57,93 грн. відповідно для Visa Electron і Maestro. Середні витрати за картками Visa Classic і Mass Mastercard становили 157,94 грн. і 162,41 грн., а картки «золотого» класу обходилися в середньому в 556,14 грн. і 565,21 грн. для Visa Gold і Gold Mastercard відповідно. Цікаво виглядає сегмент доларових карток. По-перше, тільки витрати на їх щомісячне обслуго-

вування зменшилися. Подруге, якщо в серпні цього року доларові картки Visa всіх класів коштували користувачам у середньому дешевше, ніж Mastercard, то до початку листопада все змінилося: тепер і масові, і класичні, і преміум-картки Mastercard за показником середньоринкових витрат трохи дешевші за аналогічні Visa. А от пластикові картки в євро останнім часом дорожчали в усіх сегментах. Залежно від класу, «пластик» від Mastercard подорожчав на 0,5-2,2%, а картки Visa — на 0,6-2,8%, унаслідок чого за підсумками двох місяців витрати за картками Mastercard зросли на 2,3-3,1%, а за Visa — на 3,4-5,1%. Тобто і в цьому сегменті користування картками Visa — дорожче задоволення, ніж Mastercard. →→Виграшний

розклад

На відміну від платіжних дебетових карток, які банки роздають охоче й активно, з видачею кредитних вони поводяться доволі стримано: в більшості випадків це просто картки з овердрафтом (здебільшого зарплатні). Хоча півтора десятка фінансових установ нині видає «справжні» кредитки і суму доступного кредиту від початку року збільшили до 100 тис. грн., умови видачі дещо посуворішали, а відсотки зросли. У деяких банках для отримання картки з кредитним лімітом достатньо паспорта та ідентифі-

каційного коду — навіть копію трудової книжки чи довідку про дохід не обов’язково подавати. Понад те, якщо цей дохід не надто великий, сума ліміту може йому дорівнювати. Тобто, якщо ще навесні, принісши довідку про офіційний дохід у 1000 грн., можна було претендувати лише на 500 грн. ліміту, тепер відлік починається з 1000 грн. А якщо вчасно і дисципліновано користуватися навіть мінімальним лімітом, за три-чотири місяці можна просити про його підвищення. Кажуть, спрацьовує. Водночас очевидно, що за підвищений ризик банки вимагають збільшення плати. Так, у липні ефективна ставка за картковими кредитами становила від 28,8 до 146,31% (це правильна цифра) для карток річного терміну дії, тоді як у квітні мінімальний відсоток становив 19%. Щоправда, якщо оформляти «довші» кредитки, відсотки дещо знижуються — до 2490% річних. Тобто, якщо за річною карткою з лімітом 1000 грн. в одному з банків ви за рік переплачуватимете 379 грн., то за дворічною — 320 грн. Нагадаємо також, що «справжні» кредитки повинні мати так званий «грейс-період» — проміжок часу, протягом якого на кредитні кошти не нараховують відсоток. Нині його максимальна тривалість (пропонують, зокрема, OTP Bank і «Русский стандарт») становить 55 днів. При цьому, якщо заборгованість за карткою сплачують після його завершення, відсоток за користування коштами нараховують за весь термін, а не тільки за перевищення «грейса». У кожному разі банки вимагають щомісячного погашення тіла кредиту. Залежно від класу кредитки, щомісячна сума погашення заборгованості — не менш ніж 5%. У деяких банках можна скористатися можливістю погашення заборгованості мінімальними платежами, кожен з яких становить 5% загальної суми боргу. А от знімати готівку з кредитної картки — справа невдячна. Залежно від класу кредитки та кредитного продукту, комісія може сягати 3% навіть у «рідному» банкоматі. Тому, перш ніж оформляти кредитну картку, варто добре вивчити всі пропозиції, а не приставати на першу-ліпшу.


08 політика

1 грудня 2011 року 48 (645)

Єдина опозиція. Знову Парламентська опозиція розпочала формування єдиного списку на вибори 2012 року. Про це повідомив лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. «У КОД ухвалено рішення про створення робочої групи щодо формування єдиного списку кандидатів на мажоритарні округи від опозиції. Це означає, що вибори 2012 року відбуватимуться в такому форматі: кандидат від влади та кандидат від опозиції», — зазначив А. Яценюк. За його словами, програма-мінімум — перемогти в парламентській кампанії й отримати 226 голосів, непідконтрольних президентові. Програма-максимум — діяльність обʼєднаної опозиції в новому парламенті. Кажуть, не сваритимуться — як і в усі попередні рази, коли йшлося про обʼєднання.

Передвиборна сієста llНаталія Пасаман

Я

кщо у Львові пахне виборами, то ледь-ледь. Такого вис­новку дійшли журналісти «Газети», коли спробували влаштуватися на роботу у штаби найпопулярніших партій. Найчастіше на пропозицію послуг відповідали: робота можлива або на громадських засадах, або ж ближче до виборів. Період передвиборної кампанії та агітації — це спосіб швидкого заробітку для студентів і потреби масової робочої сили для політичних партій. Як правило, напередодні виборів заробляти можна було чи не на всьому, що стосується перегонів: роздача листівок, газет, походи від дверей до дверей та особисте спілкування з виборцями агітато-

реклама

рів коштували щонайменше 100 грн. на день. У сам день голосування заробити можна було більше. Зокрема, спостерігачі та члени виборчих комісій отримували по 200-300 грн., залежно від політичної сили. А які настрої панують у штабах найактивніших і найпопулярніших партій Львова нині? Кореспонденти «Газети» спробували влаштуватися на роботу агітатором. На жаль, знайти місце праці не вдалося. Насамперед ми спробували знайти роботу у штабі ВО «Свобода». Там пояснили, що наразі немає ні вакантних місць, ані роботи як такої — зрештою, партія доволі розгалужена, тож власних кадрів на сьогодні більш ніж вистачає. До речі, не член «Свободи» працювати на цю політичну силу не може

— партійна приналежність є обов’язковою. У штабі партії Юлії Тимо­ шенко «Батьківщина» на запитання про вакантні місця й потребу працівників дали зрозуміти, що охочі працювати їм потрібні, але коштів у них немає, а ви (ті, хто намагається влаштуватися на роботу) ж не хочете працювати на громадських засадах, вам, мабуть, зар­ плата потрібна... «Наша Україна» та партія Віталія Кличка «УДАР» толерантно пояснили, що наразі жодних конкретних передвиборних проектів не впроваджують, і попросили звернутися до них перед виборами, коли буде змога зайнятися практичною діяльністю на користь їх сил. Зрештою, сієста у штабах партій є цілком виправданою — наразі по-

літичні сили, можливо, ще не бачать необхідності в початку радикальних і стрімких політичних піаркампаніях, не втілюють активних політичних проектів, рекламних акцій, що більш притаманні періоду власне перед виборами. Відтак значного пожвавлення можна очікувати з 1 серпня 2012 року. Але особливою «родзинкою» майбутніх виборів є повернення до змішаної системи виборів, тобто частина депутатів пройде в парламент за мажоритарною системою. А, на думку експертів, роботу в мажоритарних округах слід починати вже. І якщо партії ще можуть трошки побайдикувати, то мажоритарники мали б починати нагадувати виборцям про своє існування.

для «Газети»

Юрій Шведа, політолог Передвиборна робота ще не почалася. Поки не буде поділу на округи, доти не буде ясності, тож вся робота буд�� дуже поперед­ньою. У принципі, всі кандидати, які розраховують на боротьбу в мажоритарних округах, прив’язуються до певної території, де вони можуть розраховувати на підтримку. І все значною мірою залежатиме від меж округів — їх можуть «нарізати» порізному, тому не варто починати роботу з населенням, адже може з’ясуватися, що ці виборці входять до складу іншого округу. Тому нині робота більше потенційна, люди надсилають загальні «меседжі» стосовно свого прізвища, але конкретною роботою штаби не займаються.

Окрім того, діяльність розгортатиметься в такій послідовності: спочатку відбудеться затвердження списку офіційних кандидатів, прив’язаних до кожного із затверджених округів, після того кандидати дивитимуться, про які округи йдеться, які в них будуть конкуренти. Тільки тоді визначатимуться щодо подальшої роботи та стратегії. Тож улаштовуватися на роботу зарано — говорити про щось можна буде тільки після того, як буде оголошено межі округів. Водночас не думаю, що у штаби набиратимуть людей із вулиці. Щодо самих виборів, то якихось особливостей очікувати годі, з огляду на щойно ухвалений закон. Результат відомий — опозиція програє. Вона власними руками затвердила такий закон, який не дає їм абсолютно ніяких шансів на здобуття влади.


суспільство 09

1 грудня 2011 року 48 (645)

2012 року ЗНО розпочнеться 15 травня Тестування триватиме до 7 червня, повідомляє оsvita.ua. 15 травня відбудеться тестування з хімії. 17 та 19 травня — російська мова та географія. 21 та 22 травня — дві сесії математики. 24 травня — всесвітня історія. 26 травня — іноземні мови (англійська, німецька, французька й іспанська). 28 та 29 травня — українська мова і література. 31 травня та 1 червня — історія України. 5-7 червня — фізика та біологія. Результати зовнішнього незалежного оцінювання мають оголосити до 1 липня 2012 року. Реєстрація на ЗНО, як уже повідомляли, розпоч­неться 1 січня 2012 року та триватиме до 20 лютого. Додаткова сесія відбудеться з 18 до 23 червня.

Ч

llОлександр Сирцов и завжди благодійні організації займаються саме благодійністю? І чи всі вони активно працюють на практиці, а не на папері? Наприклад, цими днями з’явилась інформація, що Благодійний фонд «Малятко» виділив 5000 гривень на лікування у

Однак після розмови з керівниками установ й організацій, які мали би бути отримувачами доброчинної допомоги, радості від наявності такої кількості благодійних організацій дещо поменшало. Ситуація доволі суперечлива. Частина керівників стверджувала: вони отримують суттєву підтримку від благодійних організацій,

Ложка дьогтю в бочці благодійності філії клініки Козявкіна хлопчика-сироти, якого всиновили прийомні батьки. Можливо, саме це є характернішим для діяльності благочинних фондів. На жаль, «Газеті» не вдалося поспілкуватися з чиновниками обласного управління юстиції, яке реєструє благодійні організації, щоб отримати коментар: відсутність часу на розмову там пояснили внутрішніми пертурбаціями у відомстві. Дещо прояснив сайт самого управління, породивши водночас нові запитання. Виявляється, в нашій області зареєстровано майже 700 різноманітних благодійних фондів. Їх спрямування є надзвичайно різнобарвним. Це соціальна допомога різноманітним групам населення, передусім інвалідам, дітям-сиротам і дітям-інвалідам, і за професійною ознакою (залізничникам, лісівникам, правоохоронцям), медична та фармакологічна діяльність. Діє низка церковних благодійних фондів, благочинні організації, функціонування яких скеровано на розвиток окремого міста, села чи місцевості, будівництва пам’ятника. Чи не всі львівські університети й академії, а також чимало шкіл, ліцеїв і коледжів також мають благодійні фонди, причому їх керівниками здебільшого є ректори чи директори цих навчальних закладів. Урешті є благодійні фонди, які займаються поширенням провідного західного досвіду в певних галузях суспільного життя. Схоже, охочих займатися благодійністю в нас більш ніж достатньо.

Для «Газети»

Андрій Юраш, експерт Діяльність кожного фонду треба розглядати окремо, чи відповідає вона статутним завданням? Не можна всіх стригти під один гребінець. Водночас часто таку форму, як благодійний фонд, застосовують громадські організації, оскільки вона дозволяє комфортніше почуватися в наших умовах — і в стосунках із фіскальними органами, і є певні статусні моменти. Водночас чимало благодійних фондів так і зав­мирає на рівні ідеї, адже їх організатори не зуміли залучити необхідних коштів. На практиці таких малопотужних організацій тисячі, а активнодіючих значно менше. Однак ця проблема стосується не лише благодійних фондів, а й усіх громадських організацій. Є ще й труднощі у сприйнятті благодійної допомоги, якщо вона надходить від мультимільйонерів: люди не завжди усвідомлюють, що на практиці ця допомога йде не напряму, а через благодійний фонд, що його створив багатій. Зрештою, благодійні фонди займаються не лише підтримкою малозабезпечених чи дітей-сиріт. Часто це може бути сприяння реалізації соціально значимих проектів, наприклад, створення мистецької галереї, де свої роботи зможуть виставляти художники, чи фінансування нав­чання обдарованої молоді.

Про братів менших

але насамперед від міжнародних, таких як Червоний Хрест, який допомагає віддаленим районним лікарням області, та від українських, які, своєю чергою, співпра-

цюють із західними фондами, тобто виступають такими собі посередниками, що передають гуманітарну допомогу. Іще один керівник такої установи розповіла, що справді отримує значну допомогу, але не стільки від благодійних фондів, скільки від підприємств й окремих громадян — вони не заморочуються створенням благодійних фондів, а просто допомагають, не особливо «піарячись» на цьому. Інший очільник громадської організації каже, що свого часу її об’єднання отримало знач­н у підтримку від українських мультимільйонерів «за вказівкою Кучми». За допомогою цих коштів удалося втілити деякі великі соціальні проекти, крім того, по 10-20 гривень переказували громадяни, дуже часто — пенсіонери. Благочинні фонди в цьому випадку здебільшого залишились осторонь. Утім юрист Андрій Гнида в коментарі «Газеті» зазначив, що благодійний фонд — це лише одна з форм доброчинної діяльності, яка відбувається на підставі Закону України «Про благодійність», — іще є благодійні громадські організації. Між цими двома формами організованої благодійності є певні юридичні відмінності, зокрема, пов’язані з формуванням керівних органів. Наприк­ лад, фонд створюють для здійснення конкретного напряму діяльності, при цьому його організатори повинні прописати річну програму своєї роботи та вказати джерела отримання коштів. Фінансування вони отримують

llЛеонід Ґольберґ

Г

оворити — легко, а діяти? Чимало гостей Дрогобича неабияк дивується засиллю безхатніх тварин на вулицях міста, а також тому, що, порівняно з багатьма іншими українськими містами, проблему ніяк не вирішують. І це справді так. Ба більше, дехто просто не помічає ні бродячих тварин, ані комплексу проблем, пов’язаного з цим. →→«Життя»

під конкретну сферу діяльності. Для того, щоб забезпечувати свою роботу, фонд так само може набувати нерухоме майно, однак якихось преференцій при цьому не має. Натомість місцеві органи влади можуть надавати фондам сприяння, наприклад, у вигляді грантів чи пільг з оренди комунального майна. Власне так чинить львівська мерія — розповів «Газеті» начальник відділу громадського партнерства Львівської міської ради Юрій Лукашевський. Починаючи з 2007 року, ЛМР щороку проводить конкурс соціально-культурних проектів, які фінансують із ратуші. Наприклад, цьогоріч на це витрачено близько 700 тисяч гривень, на окремий проект виділяли від 5 до 50 тисяч гривень. Проекти стосуються сфери туризму, культури, соціального захисту, молоді, спорту та сім’ї. При цьому на соціальні проекти виділено 200 тисяч гривень бюджетних коштів. Щодо пільг з оренди комунального майна, то цьогоріч громадські організації отримали їх на 500 тисяч гривень. Ю. Лукашевський каже, що за використанням коштів і за умовами пільгової оренди ретельно стежать. Коли тільки починали цю роботу, то траплялися випадки, що громадські організації, отримавши пільги з оренди, здавали приміщення в суборенду. Тепер таких проблем немає. Цьогоріч мерія планує запровадити ще одну новацію — публічну презентацію результатів проекту з виставленням оцінок.

захищатиме тварин у регіоні

Насправді питання «вирішують» — усупереч і здоровому глузду, й нормам чинного законодавства — надто просто. Ні в чому не винних тварин… убивають. За даними міського відділу статистики, впродовж 2010-2011 років у місті застрелили 167 собак. Із них 87 псів «фахівці» комбінату міського господарства знищили цьогоріч. Де ж вихід — запитаєте ви. Він є. Його знайшли відомі в Дрогобичі молоді творчі підприємці та доброчинці Оксана Шмигельська та Максим Чирка. Коли почув, що вони вкотре беруться за неприбутковий проект, запитав у Максима: навіщо йому притулок для тварин. Адже, крім «головного болю», порад «доброзичливців» і багато іншого неприємного, не матиме ��ічого. У відповідь почув: — А хіба все вимірюється грошима? От дивіться: ви чогось досягли, заробили гроші. А що далі? Скласти в мішок чи скриню, сісти на це й говорити (як це багато хто робить), що вам, «як усім, зле», й нічого більше не прагнути? Ні, таке не для мене. Не сприймаю аргументу, що заздритимуть і заважатимуть, якщо не приховуватиму своєї успішності. Намагатимуся бодай щось зробити не задля грошей, не для себе особисто, а для міста, в якому живу. →→До кінця року

наш притулок почне функціонувати

Саме з цієї оптимістичної фрази й почала розповідь Оксана Шмигельська.

— Насамперед ми ознайомилися з досвідом схожих притулків. Потім налагодили контакти з інституціями, які зможуть допомогти на початках, — Центр сприяння розвит­ ку ідентифікації тварин, Донецький міський благодійний фонд захисту тварин «Піф», Західноукраїнське товариство захисту тварин, німецьке державне товариство захисту тварин. Нині створюємо Дрогобицьку регіональну організацію захисту тварин «Життя». Плануємо збудувати 500 вольєрів. Почнемо діяльність з ідентифікації та «чипування» безпритульних чотирилапих (у цьому, власне, допоможе  Центр ідентифікації, який зробить це безкоштовно).  Далі — власними силами виловлюватимемо і стерилізуємо тварин, щоби не зростала популяція «безпанських» звірят. У планах ініціаторів НГО «Життя» та притулку — створення ветеринарнодіагностичного центру (наразі такий є тільки в Донецьку), який надаватиме платні послуги, що дасть змогу заробляти певні кошти на утримання тварин. У притулку (за бажанням господарів) стерилізуватимуть (без­ оплатно) також і домашніх улюбленців, особливо тих, кого відпускають гуляти у «вільному режимі». Одним із головних зав­ дань Оксана та Максим уважають перевлаштування тварин. →→Основне сьогодні

— пропаганда гуманізму

— Якщо в Європі востаннє безпритульних тварин відстрілювали 50 років тому, то в нас багато людей саме  в цьому бачить єдиний можливий шлях розв’язання суспільної проблеми, — каже пані Оксана. Звісно, реалізація ідеї потребує чималих коштів. Частково Максим та Оксана розраховують на гроші, що надходитимуть за послуги готелю для собак і котів, а також від діяльності ветеринарного центру. Бо суми й справді потрібні чималі. Приміром, у Києві на притулок для 600 тварин (у Дрогобичі буде 300-350 «клієнтів»), де постійно працює чотири особи, щомісяця витрачають 47 тисяч гривень.


12 10 тема

1 грудня 2011 року 48 (645)

Із першим днем грудня в Україні розпочинається сезон зимових свят, який триватиме майже два місяці. У народі цей період жартівливо називають українським рамаданом. Зимові свята характерні багатими традиціями, веселими розвагами і навіть чарівністю — ми і очікуємо чуда, і робимо його самі. Аби чогось не пропустити, «Газета» подає повний перелік усіх свят зимового періоду з коротенькою анотацією про традиції та прикмети.

1

4

я грудн

я грудня у храм диці

на Рома

а. » і свят имов гадувати з я с в ь а нают ийнято «ажуть, як и ч о п р й Роз мана п зиму. К , такою о й На Роду на всю ього дня теплий, т а пого да буде ц що день ки разів з пого зима. Як ою, скіль — стільки буде буде так я погода ся вона до зима змінитьс ватиметь у колі — день зів зміню и; місяцьцях — до до ж ра довж зиму рукави кімнаті —зі впро а, місяць р літає по по доро тепл зу. Кома на ходить моро ги, воро відли тепла. — до

13

му я в зи дитьсведення о в в літо чаєм В увача — дня « ви ть від Цьогоктерним з шого від нові лежи ей у а Хар рихід перВ його ос віра люд ту. На був п азника». го дня» — у прикме о хати «пол ія першо ещаслив першою динести «маг иву або находила могло пр іцяв щасл ення не з ина — це ловіка обнах Введа або дівч е візит чо ких регіо я в жінк стя. Протбут. У дея дивилис . нещая і добро івчата не е» вроду щаст едення д но «крад на Ввкало — во дзер

я грудн ія Андр

уть ь бер и участ ивну які збитк т к а х ь ниця куют таки, ть всіл . І сма вечор робля ж , У цихці — вони ть розвагита, знову заміжжя хлоп анізовую оки дівча сам факт , г п й ор никами, ожать на професіюже варе жать. Вор ого, його ожінь ду о ще раз воро ’я судженписок вор сенсу йог на ім с тощо. С ж немає стату рений, то. пошиписувати пере

25

и католво Різд

ує святк ерквакраїнці Ц а в к ь ого. У ються олиц о-Кат Сина Божду намагаважкої к ь с Рим дження го обря дної та ян. наро толицько бити брутів-христи нека ень не роги до бра цей дти з пова робо

січня

о Різдв

ці країн, ого у и а Божолядкам н и С ня о — з к . джен Наро ують гучнгостинамитри дні — к т , та вають я в с Марії . пами ри верте ування т , 8 січня —— Йосифа к я т я н Свя не 7 січ а 9 січн влас рі Божої т Мате

14

січня

й рік Нови й и р а ст ля Васи

19

7

ини Катер

иць. чорн ію ве ц и д в тра ки» аси ч крива идень нь від такі «поснині ж — уорниці е д й и еч й я, Це ні час в н д — о У дав валися щ інтернетуКатерини івочим відбувізорів та лише на иційно д долю. теле товують чір є традрожать наорожіння влаш ія. Цей ве івчата во реніше в Якщо до я. Андрзаміжні д найпоши ть у воду. на весілл — не ростіше і ні ставля те гроші Найп очку виш е, збирай — гіл а розцвіт Різдв

я грудная л Мико

к х діто хняни одить іх слулих) прих унки. с в о р дня д дорос пода Цьогодекуди й ай і дарує алегідь: (а по й Микол ться заздисти з святи ята готуюсвятому л шики, До св пишуть , вчать вір і справи — діткижаннями ять добр астує не поба ьки і робл олай почкою. пісен акше Мики, а різоч бо ін аринкам манд

1

Передноворічне дослідження споживчих настроїв 2011 року

я грудн

22

я грудн Анни

вання вятку для сй день ів д я е обр не — ц они ивих ,в ди Особлнемає. Є вагітних за важку и н нем ратися існує н д А и л б нни, ж а вваж галися не или. Тако года на А нама ту та пост ю буде по робо мета: яко овий рік. прик буде і Н таким

,

ння м. я наста вати очисленн » — у к т я св им літ ого дня е о м є н р віки а ста овжу перш Прод го року з ія «магії оки чолощастя». Ново є традиц удома, п иту «на магію», Пану и сидять шого віз сувати « івають» жінк снять пер би не зіп нку «пос шениці здій иційно, а амого ра менею пв’я, на Трад чики із с чів — зі ж а здоро хлоп ів і роди щастя, н сусід ують «на вінш й рік». нови

13 18

січня

чір ий ве р д е Щ

ним спіль ся за и ь т є а бир иян ову з ня христ посту і д на зн Роди м. Цього суворого ерквах недійні столоимуються , поки в цмає чудо датна дотр ять нічого. Ця вода недуги, з ть, не їд тять воду ікує різні хо. Кажу що освя тивості: л дь-яке ли ться. Про й влас рнути бу відкриває ишся, те відве ніч небо бу помол у цю итому не відкреться. збуд

Щороку після кризового 2008-го європейські споживачі відзначають купівельної спроможності. Не став винятком і цей рік. Парадокс, але п ною оцінкою економічної ситуації учасники опитування доволі позити купівельні можливості порівняно з 2010 роком. Якщо торік 58% респо що їхня купівельна спроможність збереглася на тому самому рівні аб річ такі настрої висловили 61% опитаних.

НоворічНі видатки

найбажаніших подарунків (Україна) 2011 рік

6

січня

ечір Святв з ного

до одродження а ну ються і готу аїнств — нза різдвя н в а л х т є с о а х о ь и в т ід а а с г Пр еличніш одина неба раїні найв Христа. Р чі, один ізв нашій к отує Ісуса рю (до ре зберігся сподиня г толі вече алів, який змін). Го ково на с нії а риту тично без . Обов’яз ник (аби черю л е М прак них страв, мед, час гриби. Ве . 12 піс ути кутя , капуста, ритуалів ть — вим арий и л ж а т має бові були) ть низкою м квокчу ід с в а и т л к а у здор оводжую під столо вечері слпи, аби теж б ся зустріч січня. А ятак и їн а 4 о р 1 ід супр нькі діти ися, після лки доку ся, ля Ук е, готуємнаставав ведеш. В ів, д а к ш о н й щ р Мале ури несл ки-виде розбігали к її а р о е е п л л п і н а е с М його м. По м вес й вла аби к ти всі ложовищі не ля того, ядалим свято й рік, яки рінеш, таксинонімо адиційноакі зібра ви на пас свічки піс ік буде в Нови й рік зуст а певним столи тровували т коро о дим зі вгору — р и — и т л м я в а ш а о л т Н е вла здол и рок нка с а якщють, піде ни. Мала ства та рострав. А щі, останнім активно ителі заду сієї роди багат лися від и. До реч Маланки країни ж и для в лама арнавал авалів наох селах Увражаюч ьними собі кицію карн— у кільк гуляння, , оригінал трад джують справжні стюмами відро товують вними ко вагами. влаш й креати ми та роз госте и, жарта ідеям

січня

У більшості країн, я негативна і практич лим роком, кількіс ніж удвічі. А в тих є ли від нинішньої бо Португалія, Італія та Німеччина. В се економічну ситуац лише 50% жителі

Компанія «Делойт» представляє результати щорічного дослідження настроїв українських та європейських споживачів у сезон новорічних і різдвяних свят 2011-2012 років. Цьогоріч плани українських споживачів на Новий рік опинилися під сильним впливом боргової кризи в Європі. Проте всі економічні труднощі відступають на другий план перед бажанням отримати задоволення від свят.

10

й рік Нови

300 оку р понад І вже ок новогоів а р т т е л а П а ч у и о т к п и кої ру уємо нь не вих р Із лег ми святк я. Особли на цей де вяний років цього дн традиція иває різд ся саме тиянська паче, тр уговують го Сходу хрис онує (тим аїнці послта далеко онським проп отож укр изького ким та яп піст), иціями бло китайсь трад ебільшог — зд копом. горос

Як ви оцінюєт

Як би ви охарактеризували сьогодні вашу купівельн спроможність, порівняно з таким самим періодом ми

січня

я груднцьке

7

оро енн введсвятої Бог Пре ».

Від Ром

19

січня

а хрещ Водо

дані е м і Йор в річц ристос, сава свята, я н д Х з Цьоготився Ісус друга наових а освя и й пішл икл зим ть воду — звідт акриває ця освячую і. Ця вода яке з ь. 19 січн озері, річц радиція гулянрі, бочці, у панує т роз). у від юща, том (хоч і молять — ціл тися в нійдою кроп ід лиха, ся скупаченою во захист в мивають Освя шкання —цілення, в поме — для з п’ють вроду. — на

49% гроші

42% 37% ювелірні вироби

31%

косметика, парфумерія

подорожі

37%

цукерки, шоколад

27

план (Ipa

27%

комп’ютер, ноутбук, ІТ-пристрій

29%

26%

мобіль телеф

одяг, взуття

28% книги


№ № 222 222 (81) (81)

тема 11

1 грудня 2011 року 48 (645)

мана до Йордану... 20%

21%

те нинішню економічну ситуацію?

поліпшення власної поряд із негативтивно оцінили свої ондентів уважали, бо зросла, то цього-

%

Україна

37%

27%

не знаю 92%

88%

Греція

Португалія

84% Італія

72% Іспанія

75% Франція

економіка в рецесії

60% Німеччина

50%

упевнені, що економіка перебуває в стані рецесії

Українці, як і торік, випереджають європейців за кількістю людей, які планують цьогоріч збільшити видатки на продукти харчування та подарунки. Опитування свідчить, що більш ніж половину святкового бюджету і європейських, й українських споживачів буде витрачено на подарунки. Україна Європа

витрачаю стільки ж витрачаю менше

2010 рік 2011 рік

Україна

На що ви в першу чергу витратите свої гроші в передсвятковий період?

нині витрачаю більше

Цьогоріч українці планують витратити на новорічні свята близько 3665 грн., що на 23% більше, ніж торік.

ьний фон

7%

36%

економіка зростає

9%

які взяли участь в опитуванні, оцінка економічної ситуації ично сягнула рівня кризового 2008 року. Порівняно з минусть песимістично налаштованих європейців зросла більш європейських державах, які сильніше за інших постраждаоргової кризи, сприйняття рецесії особливо сильне: Греція, й Іспанія. До цієї групи країн долучилася також Франція ередньому європейці негативно оцінюють нинішню цію. На цьому тлі Україна вигідно відрізняється, оскільки ів оцінюють економічні процеси в країні негативно.

ну инулого року?

економіка стабільна

54% 60% 33% 28%

Подарунки Продукти харчування

13% 12%

Розваги

1590 грн. 1983 грн. 955 грн. 1207 грн. 424 грн. 476 грн.

На подарунки На продукти На розваги

Натомість у більшості європейських країн очікують зниження витрат. Декілька держав другий рік поспіль заявляють про скорочення свого святкового бюджету: Греція (-22%), Португалія (-8%), Італія (-2%). (Дані наведено в євро)

ншет ad)

650 662

1020 943

570 574

Фінляндія

Ірландія

Бельгія

410 260

470 449

1200 923

830 841

Нідерланди Німеччина Люксембург Швейцарія

605 606

655 668

575 530

640 625

410 319

445 463

495 507

435 437

385 428

Франція

Іспанія

Португалія

Італія

Греція

Польща

Чехія

Словаччина

Росія

Інфографіка: Наталія Цапик. «Львівська газета. Вісник міста» ©


12 екологія

1 грудня 2011 року 48 (645)

Лісникові по президенту Керівництво Держагентства лісових ресурсів таки змусило 300 лісництв закупити на 15 млн. грн. портретів В. Януковича. Про це пише в блозі на «УП» журналіст Дмитро Гнап із посиланням на офіційний лист голови Держлісагентства Віктора Сівця. «2011 року підприємства закупили близько 8000 державних і лісових гербів, а також близько 10 тис. портретів президента», — цитує лист Д. Гнап. Закупівлю гербів і портретів чиновник аргументував необхідністю «наголосити на державному статусі лісогосподарських підприємств і підвищити рівень свідомості своїх працівників». Окрім того, виявилося, що портрети продають у середньому по 100 грн., а у фірмі, наближеній до голови Держлісагентства, лісників змушували закуповувати ці світлини майже по 300 грн.

Д

біологічного факультету на вул. Грушевського. Тут теж багата колекція: від скелетів морської корови до експонатів, привезених з Антарктиди.

llМар’яна Вербовська ержавний природознавчий музей НАН України, що на вул. Театральній, із 1995 року не бачив відвідувачів. Свого часу цей заклад прирівнювали до Британського природознавчого музею, нині про нього знають одиниці, виросло покоління, яке не здогадується, що шкільні уроки біології можна підкріпити «очною ставкою» з жуком-голіафом і скелетом мамонта.

→→Секрет №3:

музей функціонує

→→Секрет №1:

контакти — рушій прогресу

Колапсом у ремонті стала економічна криза. Ремонтні роботи в музеї виходили на фінішну пряму, відкриття було фактич-

Музей покинутих секретів yandex.ru

Навіть після 16 років ремонту Львівський природознавчий музей не може відчинити двері відвідувачам. Через брак фінансування три експозиційні поверхи та 360 тисяч виставкових одиниць простоюють без діла

но на носі, але безгрошів’я 2008-2009 років не просто перенесло момент відкриття, а й збільшило необхідну для завершення суму, позаяк матеріали постійно дорожчали. 2010-го музейники отримали тільки 300 тисяч гривень — це п’ята частина потрібного. Натомість цьогоріч навесні справа із завершенням ремонту в музеї нарешті пожвавилася. У квітні Андрій Садовий особисто розмовляв із Борисом Патоном, президентом Національної академії наук, якій підпорядковується музей. — Під час розмови Б. Патон зателефонував до

прем’єр-міністра Миколи Азарова. Того самого дня голова уряду сформулював доручення міністрові фінансів обговорити спосіб розв’язання цієї проблеми. Опісля настала гаряча пора відпусток, і нас попросили нагадати про себе в серпні, — розповідає «Газеті» Юрій Чорнобай, директор Державного природознавчого музею. Про потреби музею нагадали, і гроші таки надійшли: восени установа отримала 800 тисяч гривень, однак не без «але». Держказначейство раптом засумнівалося в документах щодо ремонту будівлі

та почало вимагати, щоб усі дозволи на ремонт і на проект природознавці отримали заново. — Це виглядало, як наруга над здоровим глуздом, проте ми провели роз’яснювальну роботу та все виконали, — резюмує Ю. Чорнобай. Микола Корольов, зас­ тупник директора Державного природознавчого музею із загальних питань, розповів «Газеті», що нині активно завершують роботи з оновлення двох брам закладу, тому музейники мають велику надію 2012 року відчинити їх для школярів і студентів.

→→Секрет №2:

унікальна експозиція

Поки музей закритий, діти та студенти втрачають ілюстрацію біологічної історії. На Заході такий екотуризм — один із найпопулярніших, тому нині Львів утрачає подвійно: бо не може відобразити біологічну еволюцію та заробити на цьому. Історію із львівським музеєм навіть називають «злочином», бо унікальна колекція перебуває під замком. Експонатів стільки, що, навіть якщо заклад відкриють, виставити їх одночасно фізично не

можливо. Тому майбутню виставку змінюватимуть щокварталу. — Аналогів надбання Дідушицького (польський меценат-природознавець, який заснував музей, – «Газета») ви справді не знайдете. Це розкішна колекція експонатів, тому було б чудово, якби можна було знайти меценатів, які профінансували б відкриття! — коментує «Газеті» Дзвенислава Мамчур-Калинець, проректор ЛНУ імені Івана Франка з навчально-виховної роботи. — Тим, хто нині цікавиться біологічною історією, пораджу відвідувати зоологічний музей

Музей закрито, але тут активно працюють понад 50 осіб. Із них шість докторів наук і вісімнадцять кандидатів наук. — Ми функціонуємо як науково-дослідна установа НАНУ. Досліджуємо теми генетичного походження структури класифікації основних груп тварин. У нас досі є плановий збір експонатів, продовжуємо дослідження певних груп рослин і тварин. Є загальне завдання інвентаризації. За 16 років наш штат фактично не змінився. Створили три наукові відділи, — розповідає Ю. Чорнобай. Науковці переймають досвід сусідніх країн і мають низку напрацювань, усі карти обіцяють відкрити вже незабаром. До закриття музей щороку відвідувало понад 100 тисяч осіб. Після відкриття керівництво планує приймати вдвічі більше, та й масштаби установи це дозволяють. Проте наразі головним секретом залишається дата відкриття музею. Коли саме колекцію зможе оцінити кожен охочий, не береться прогнозувати ніхто, адже причина одна з найбанальніших: грошей немає і не відомо, коли з’являться. Попри сумні перспективи, львівські природознавці навчилися підбадьорювати себе та нагадують: Московський музей Дарвіна ремонтували впродовж двох десятиліть, тепер він — один із найпопулярніших у російській столиці.

оголошення

Управління Національного банку України у Львівській області оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: →→провідного економіста відділу економічної роботи та грошово-кредитних відносин. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ: повна вища освіта (магістр, спеціаліст) у галузі знань «Економіка та підприємництво»

за спеціальностями «Банківська справа», «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці». Стаж роботи економістом із грошово-кредитної політики 1 категорії не менш ніж 2 роки. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ: практичний досвід роботи з розміщення та/або залучення кредитних ресурсів, а також здійснення економічного аналізу банківської діяльності.

→→економіста 1 категорії відділу валютного контролю та ліцензування. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ: повна вища освіта (магістр, спеціаліст) у галузі знань «Економіка та підприємництво» за спеціальностями «Банківська справа», «Фінанси і кредит», «Міжнародна економіка». Стаж роботи за професією економіста з валютного регулювання 2 категорії: для магістра — не менш ніж рік; для

спеціаліста — не менш ніж 2 роки. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ: практичний досвід роботи в частині дотримання банками вимог валютного законодавства під час здійснення операцій з іноземною валютою. →→старшого касира сектору касових операцій відділу готівкового обігу та касових операцій. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ: повна загальна середня

освіта й індивідуальне навчання не менш ніж 3 місяці. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ: навики роботи з готівкою в банківській системі (формування пачок і визначення ознак платіжності грошових білетів). Для участі в конкурсі надають такі документи: особову картку (Ф.П2ДС), автобіографію, декларацію про доходи, копію документів про освіту, копію трудової книжки, заяву.

Документи приймають у місячний термін із моменту розміщення оголошення. Докладну інформацію про умови конкурсу, оплату праці й основні функціональні обовʼязки надає відділ персоналу управління Національного банку України у Львівській області. Адреса: м. Львів, вул. Коперника, 4; телефон для довідок: 297-22-76


культура 13

1 грудня 2011 року 48 (645)

Угору по «Драбині» 4-10 грудня у Львові відбудеться черговий міжнародний театральний фестиваль «Драбина», який презентує проект «Нова драма з Royal Court». Цей проект передбачає проведення тижневої мистецької резиденції для молодих драматургів з України та Грузії, відкриті зустрічі та воркшопи за участю представників Royal Court: драматурга Ейпріл де Енджеліс, режисера Рамін Грей і директорки міжнародної програми театру Еліз Доджсон. А також театрально-драматургічні експерименти молодих режисерів і театрів. Організатори заходу нагадують: Royal Court Theatre — це один із найвідоміших експериментальних майданчиків Європи, якому вдалося здійснити значну кількість революцій у сфері театру.

Вертикаль «Червоної книги»

Фото: Ярина Коваль (3)

llЯрина Коваль

В

иставка графіки, ма­ лярства та книжкової ілюстрації Романи Ро­ манишин «Червона книга», яку відкрили в галереї Рrimus, не­ сподівано торкнулася дуже сумовитих речей. І мова навіть не про тварин і рослини, що їх безповоротно щодня зникає близько сімде­ сяти видів (деякі, до речі, навіть не відкриті). А про ширші обрії — про зникнення окремих на­ родів, мов, звичаїв, від­ чуттів тощо. « Н и н і м о л од о м у художникові нелегко входити в мистецький світ, оскільки він дуже різноманітний, — про­ коментував «Газеті» по­ дію мистецтвознавець Орест Голубець. — Але перед Романою постає ще одна серйозна про­ блема, адже її батько Роман Романишин — серед найвидатніших художників сучасної України. І коли на по­ чатках упливи імени­ того митця на доньку були помітними, то тепер жартую, що він має вже стерегтися — дівчина має всі шанси дати йому фору». На­ бувши високої техно­ логічної майстерності, маючи дуже складний асоціативний світ, до­ сконало володіючи не лише старими темами, а й новими інтонаціями в мистецтві, Романа Романишин творить

образний простір із без­ конечною вертикал­ лю. А якщо зважити ще й на чотири запре­ зентовані проекти ху­ дожнього оформлення книг, що вже здобули міжнародне визнання, то маємо до справи з художницею, ім’я якої в перспективі теж може опинитися серед най­ яскравіших, котрі ви­ значатимуть творче обличчя України. «Узагалі полюбляю досліджувати носталь­ гійні, сумні, поетич­ ні речі, — ділиться з «Газетою» думками Р. Романишин. — Із ними пов’язано більше асоціацій, у них більше простору, можливос­ тей для інтерпретацій. І коли в контексті про­ екту «Червона книга» думаю, чого мені нині справді бракує, то, на­ певно, передовсім за­ повідника рідкісних не тільки біологічних видів чи забутих речей, а й явищ і відчуттів, без яких — ніяк. І нехай це для когось справді нонсенс, але я реально хотіла б у цьому за­ повіднику зустрітися зі своїми родичами в третьому-четвертому коліні, а ще — з міфо­ логічними істотами, існування яких ми ка­ тегорично заперечили в нашому матеріальномеркантильному світі. Оскільки це в реально­ му бутті неможливо, квиток у світ уяви серед найнеобхіднішого для мене є завжди».

Ода сонцю llЯрина Коваль

У

родженка Бреста, білоруська худож­ ниця Ніла Горчанюк, чию персональну вис­ тавку живопису «Квет­ кі запозненыя» відкри­ ли у Львівській галереї мистецтв, була справді бажаною в мистецькій панорамі міста ще й тому, що авторка — вихованка Львівської національної академії мистецтв. Поди­ витися, як здобуті знання наклалися на її світогляд, як художниця внутріш­ ньо виросла та на чому застановилася, прийшли не лише її приятелі та біло­ руська община Львівщи­ ни, а й зацікавлені діало­ гами культур у контексті Східної Європи. А говорити є про що: експозиція ненав’язлива, легка, сонячна. Але вод­ ночас і така, що пре­ зентує авторську вну­ трішню силу. Ніла Гор­ чанюк, стверджує про художницю вчений се­ кретар Львівської галереї мистецтв Наталія Маїк, «говорить про суттєві істини, остерігаючись банальностей, переком­ біновує різні імпульси та реакції, і цим досягає вмотивованості підходів, переконливості тракту­ вань». А ще «розвиває у своїй творчості дві лінії, одна з яких утілює реа­ лістичні пошуки образу, інша — абстрактні. Цей дуалізм підходів, їх вза­ ємовпливи та взаємопро­ никнення дозволяють художниці втілювати важливі для неї концеп­ туальні підходи, власні ідеї творення образу. При

партнери

Фото: Ярина Коваль (3)

цьому вона старається плекати такий духовний та емоційний клімат, який сприяє пошуку власного художнього слова». Утім найвлучніше ви­ значили сутність світо­ відчуття (а відповідно, і творчого самовияву) Ніли Горчанюк у рідній Біло­ русі: нині у Львові маємо шанс запізнати людину, яка у своїй творчості по­ клоняється сонцю.


14 культура

1 грудня 2011 року 48 (645)

У координатах Jazz bez Звернути увагу на проект Tarbaby в рамках найбільшого українського джазового дійства — XI Міжнародного фестивалю Jazz bez, який цьогоріч триватиме у Львові 1-11 грудня, щиро рекомендували організатори під час попередньої зустрічі з представниками ЗМІ. Адже йдеться про «зірок» джазу, які, попри те, що група Tarbaby заявила про себе лише торік, нині визначають тенденції цього музичного напряму у світі. А загалом під час фесту виступить понад сто музикантів, які представлятимуть найрізноманітніші джазові стилі, з України, США, Канади, Польщі, Ізраїлю, Росії, Литви, Австрії, Німеччини та Франції. Нагадаємо, Jazz bez — транскордонний. Цього разу до нього приєдналися тринадцять міст України та Польщі.

Є

Розмова з Тадеєм Риндзаком, головним художником Львівської опери люди, про яких усі чули, але яких мало хто може впізнати. Вони не є завсідниками тусівок, не потрапляють у «світську» хроніку, не «світяться» на шпальтах газет і телеекранах. Але без них Львів не Львів, бо щось і справді дуже й дуже вагоме без їхнього втручання виглядало б цілковито поіншому. І ніхто не сказав, що краще, ніж думаємо сьогодні. Серед таких дивовижних особистостей — головний художник Львівського на-

Зберегти первозданність Фото: Ярина Коваль

ціонального академічного театру опери та балету імені С. Крушельницької, народний художник України Тадей Риндзак, який створив сценографії практично до всіх вистав у сучасному репертуарі цього театру. І річ навіть не в тім, що цієї осені Т. Риндзак відсвяткував 70-річчя. А в тому, що вихованець і наступник Євгена Лисика, він є фахівцем, рівних якому на теренах України насправді одиниці. Про особливості його фаху й наша сьогоднішня розмова. — Федір Нірод дуже не любив, коли його називали сценографом, а завжди говорив про себе: «Я — театральний художник». Особисто для вас є різниця між цими визначеннями? — Є і то величезна. У часи Нірода театральний художник — аристократичний творець радше ілюстрацій до дійства, тобто красивого тла для гри актора. Але вже Євген Лисик бачив себе насамперед сценографом. Бо сценографія має значно більше функцій, серед яких — і роль іще одного героя на сцені. А це змушує акторів більше напружуватися, вчитися співіснувати з цим персонажем. Й оскільки зав­ дання сценографії — вирішити простір, то робить вона це, як правило, теж у власний спосіб — через образ. — Вважають, що кожен актор має бути готовим зіграти і головну роль, і в масовці. До чого — зокрема в оперному театрі — має бути завжди готовим сценограф? — До прочитання музичної драматургії, в якій

зазвичай уже закладено художнє вирішення в просторі та часі. Інша річ, що треба навчитися переносити це все на сцену. І то так, щоби глядачі справді відчули ту гармонійність. Коли це вдається, почуваєшся дійсно щасливим. — Коли виникає відчуття, що воно — саме те? — Єдиної формули не існує. Це відчуття може виникнути ще на рівні осмислення ідеї або вже під час роботи. А часом і після того, як виставу вже кілька разів відіграли. Найгірше, коли воно так і не з’явиться (а це, на жаль, також можливо)… Або мурашки по тілу від поєднання твоєї творчої праці з іншою, так і не побіжать. Багато працював із Лисиком, його вистави проймали мене майже завжди. А щодо себе, то я є дуже само��ритичним. Навіть коли чую на свою адресу, що створив красиві декорації (а внутрішньо з цим незгідний), то ніяких інших почуттів, окрім глибокого роздратування, в такі хвилини не відчуваю. Звичайно, не є буркуном, який усім незадоволений. Дуже подобається перша дія в «Набукко», коли храм Соломона перетворюється на Стіну плачу, «Тоска», яка вся побудована на аналогіях із недавніми часами, коли все проглядалося та прослуховувалося, інші речі. Однак критичний погляд на все завжди переважає. — Тадею Йосиповичу, а все-таки, що відправне в побудові декорацій для оперної сцени?

— Тільки музика. — Але є ще й лібрето. — Так, але воно майже завжди приземлює, конкретизує, визначає координати та, як на мене, подекуди гальмує динаміку вистави… А музика — навпаки — дає простір для лету. Тому вимагаю від себе такої організації сценічного простору, щоб його зміни могли відбутися винятково за допомогою світла чи окремих, на перший погляд, наче й незначних деталей. — До речі, про світло. Данило Лідер вважав, що театральний художник перш за все має працювати над пластичним видобуванням енергії, зрештою, над тим, аби з декорації видобути світло... — Можна сказати й поіншому: світлом узагалі можна дійство створити! Ним можна сцену місити! Як би я не пишався художнім оформленням тієї чи іншої вистави, проте без світла воно мертве. Саме світло дає життя, творить пластику, плани, ритм на сцені. І хоча художник зі світла — дещо інша професія, але я теж (і не тільки я) беру участь у написанні світлової партитури. Та зауважмо: Львівська опера порівняно з іншими театрами доволі консервативна. Світ техніки та мультимедій, який упевнено підкорює інші оперні сцени, не перевертає нас догори дриґом, ми не кажемо, що сценографія вже непотрібна. — А інші кажуть? Та й загалом, що втрачаємо під напором техніки? — Та театри вже перейшли через усе! Дехто

навіть переконаний, що можна на табличках написати, де що на сцені, й цього буде достатньо. Але чи так це? Мені здається, нині під впливом техніки народжується цілком інший вид мистецтва — добрий, сучасний. Однак оперу не можна перекласти винятково на «технічні» рейки. Вона має існувати так, як народилася та розвинулася, — як синтез мистецтв. І живопис там обов’язковий. Інакше генетичну спадкоємність буде перервано, а отже, втрачено первозданність. — Тобто для оперної сцени сценографія значно важливіша, ніж для драматичного театру? — Практикують порізному. Проте, коли немає декорацій, оперне мистецтво однозначно втрачає. Нині європейці нами захоплюються і заздрять, бо вже не мають майстерень, які спроможні на монументальні живописні сценічні полотна. Колись, можливо, вважали це зайвим, а тепер і хотіли б, але зась — утрачено не лише традицію, а й професійне вміння, бачення, майстерність. Адже створити величне живописне полотно, що діятиме на глядача з такою самою силою, як і голоси виконавців, сюжет вистави, — справді дуже-дуже складно. А ще ж потрібно пам’ятати, що творимо не тло, а узагальнений самостійний образ, який обов’язково має бути значимим. — Інакше кажучи, вам дуже поталанило, бо ви є представником дивної професії, яка охоплює всі жанри мистецтва: архітек-

туру, скульптуру, графіку та живопис. Можете сказати, що щось вам серед них ближче? — Оскільки свого часу я закінчив архітектурне відділення Львівської політехніки, то такою є для мене саме архітектура. Вважаю, за її допомогою теж можна створити образ, настрій, усе, що потрібно. І професія архітектора у вирішенні сценічного простору стає мені в пригоді. Адже, крім іншого, знаю і те, як цей простір зробити безпечним. Бо на сцені, як і в житті, все може трапитися… Був у нас такий трагікомічний випадок. Під час прем’єри вистави «Страшний двір», коли ми всі вже вийшли на поклон, раптом угорі від декорації обірвалися двері. Слава Богу, ніхто не постраждав. Але я тоді онімів від усвідомлення, що могло статися! — Чимало творчих людей вірить у забобони. Не виникло думки про поганий знак для цієї вистави чи щось на кшталт? — Я не містик і в жодні забобони не вірю. Тоді просто подякував Всевишньому, що все щасливо завершилося. Взагалі вважаю, що людина починає вбачати містику там чи сям через брак віри. Бо якщо справді віриш, то вибудовуєш свій стрижень так, що почуваєшся дуже впевнено. А містика — як хвороба — чіп­ляється саме до того, хто того стрижня не має. Нині навіть не скажу, що на це впливає. Закладена в дитинстві необхідність ходити до церкви? Можливо, але тільки частково, бо змусити вірити не можна.

До глибинної віри кожен приходить самостійно, коли раптом у всьому побачить Творця, відчує скрізь його присутність, прийме душею, що відтепер ані в горі, ні в радості вже ніколи не буде самотнім. — Коли це осяяння прийшло до вас? — Мабуть, зайве казати, що в час внутрішньої кризи. Тоді мої однокурсники вже отримали теми дипломних робіт і почали над ними роботу. А я опинився перед нездоланною проблемою: лише за тиждень ліквідувати дванадцять «хвостів» із різних предметів. Річ у тім, що тоді я вже працював у театрі. І коли в мене була сесія, саме гарячково готувалися до чергової прем’єри (а в ті часи було по шість прем’єр на сезон). Приносив на факультет офіційний лист-прохання відпустити мене із сесії, і — до праці. У підсумку сталося, як сталося. Не знаючи, за що хапатись, я врешті відклав усе вбік, несподівано для себе витягнув Біблію, розгорнув на Давидових псалмах і почав читати. І раптом відчув просвітління, неймовірне емоційне збудження, а ще — переконання, що все буде добре. Так і сталося. Тоді вперше зрозумів, що в кризові життєві моменти варто не тримати серце закритим. І це допомагало мені завжди. — Лесь Курбас урівняв художників і режисерів. З його ініціативи 1923 року було створено музейну комісію, яка збирала та впорядковувала напрацювання українських театральних декораторів. Що відбувається з вашими декораціями, коли вистава виходить із репертуару? — Ой, це трагедія! Бо те, що ми зробили з Євгеном Лисиком до 1979-го, пропало, коли театр закрили на реконструкцію, і туди затек­ла вода. Не краща ситуація зі зоною для зберігання декорацій і тепер. У нормальних умовах зберігають тільки ті, які стосуються сучасного репертуару. Висловлювали думки віддавати інші в музей, але який їх візьме? Це ж величезні катанки 16 метрів завширшки — для їхнього зберігання потрібні спеціальні приміщення, а музеям і на власні фонди кімнат бракує. Тож намагаюся про це не думати. Замислююся про інше: як утримати високу творчу планку, що її виставив Євген Лисик, і не втратити відчуття, що життя прекрасне! Розмовляла Ярина Коваль


афіша 15

1 грудня 2011 року 48 (645)

Театри

Гороскоп

→ Театр опери та балету ім. С. Крушельницької

Овен

Терези

Ваша солiднiсть може вас пiдвести. Не напускайте на себе серйозного вигляду — розслабтеся. У другiй половинi тижня не завантажуйте себе проблемами, крiм нагальних.

Раптовi кар’єрнi злети трапляються рiдко, проте тепер можливi й не такi дива. Намагайтеся зрозумiти близьких людей, знайдiть компромiс. У недiлю будьте особ­ ливо обережними з новими iдеями та вiяннями.

5 — 11 грудня

Просп. Свободи, 28; тел.: 272-86-72; 242-11-63

2, п’ятниця «Перлини оперного та балетного мистецтва», гала-концерт, 18.00 3, субота «Травіата» (опера на 4 дії), 18.00 → Театр ім. М. Заньковецької Вул. Лесі Українки, 1; тел.: 272-05-83; 272-07-62

Велика сцена 2, п’ятниця «Троє товаришів» (Е.-М. Ремарк), 18.00

Телець

Кадр із фільму «2016. Кінець ночі». Фото: kinopoisk.ru

25.11-19.12 Виставка живопису О. Володарської-Іщук

→ Галерея «Зелена канапа»

Вул. Вірменська, 7

17.11-4.12 Виставка Ілони Кособуко «Сни минулого літа»

3, субота «Дама з камеліями» (А. Дюма-син), 18.00 6, вівторок «Останній гречкосій» (О. Огородник), 18.00

1.12-31.12 Виставка живопису Катерини Білетіної «Український портрет початку ХХІ ст.»

10.12.-14.11 « Том, Дік, Гаррі ( Веселі хлопці)», 18.00, 19.00

→Мистецька галерея Гері Боумена Вул. Наливайка, 18

→ Перший український театр для дітей і юнацтва

3, субота «Чарівне кресало», 14.00 4, неділя «Дюймовочка+», 12.00; 15.00

Виставки → Арт-салон «Сливка» Вул. Театральна, 24

15.11-13.12 Виставка Еліни Білоус «Хочеться розмови»

Вул. Котлярська, 8

Пл. Генерала Григоренка, 5; тел.:(032) 261-63-10

2, п’ятниця «Малюк і Карлсон», 11.00

Пл. Катедральна, 3

→ Кав’ярня «Штука»

→ Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»

Вул. Гнатюка, 11; тел.: 272-68-55, 272-68-41

→ Бекерайкав’ярня «Віденські булочки»

25.11-8.12 Виставка «Сни»

По горизонталі: 2. Сапсан. 5. Птах родини курячих. 6. Яр із пологими схилами. 7. Горючий газ. 9. Інструментальна п’єса. 12. Суміш борошна з рідиною. 13. Гоночне авто. 14. Батіг. 15. Літературний твір. 18. Бурштин. 19. Місто в Молдові. 20. Колектив акторів. 22. … Бендер. 24. Бальний танець. По вертикалі: 1. Садові ножиці. 2. Результат додавання. 3. Отвір із сіточкою на більярдному столі. 4. Науковий твір. 7. Нумерація сторінок рукопису. 8. Біржовий спекулянт-непрофесіо­ нал. 10. Рід трав’янистих пахучих рослин. 11. Абрикосовий лікер. 16. Пристрій для запуску двигуна. 17. Гучномовець. 21. Приморське місто. 23. Дерев’яне взуття. Відповіді на сканворд, опублікований у «Львівській газеті» №47 (644) від 24 листопада 2011 р. По горизонталі: Корсак, «ЗІЛ», мах, тес, Ігор, чакона, брі, алан, кроль, аїр, Ніл, статуя, грот. По вертикалі: Гр��фіті, браунінг, Сочі, ласо, «ТТ», Ікар, Голо, «Ту», амонал, келих, рань, буряк.

→ Галерея Primus Вул. Лесі Українки, 16/5

22.11-12.12 Виставка Р. Романишин «Червона книга»

Кінотеатри → Кінопалац Вул. Театральна, 22; тел.: 297-50-50

1.12-7.12 Синій зал «Веселі ніжки-2» (3D), 10.50; 12.50; 17.00

79008, Львів, вул. Гуцульська, 7 Тел./факс: 294 95 45; office@gazeta.lviv.ua

Редакція:

Директор і головний редактор

Ігор Гулик (294-95-50)

Комерційний директор:

Олександра Гнатик (294-95-41; факс: 294-95-50); e-mail: oleksandra.gnatik@mail.ru Оксана Кристиняк (reklama.lvivgazeta@gmail.com) 294-95-41 Марія Пінтоха (бухгалтер, 294-95-49) 294-95-47

Ірина Гамрищак Гліб Ваколюк Олександр Сирцов Ярина Коваль Олександра Баландюх Мар’яна Вербовська Мирослава Іваник Наталя Цапик, Андрій Кононов Олена Мишкало, Юлія Тімошина

Відділ реклами: Бухгалтерія: Відділ збуту:

«Сутінки. Сага. Світанок. ч. 1» (3D), 14.50; «Висоцький. Дякуємо, що живий», 19.00; 21.30 Червоний зал «Висоцький. Дякуємо, що живий», 11.00; 13.30; 16.00; 18.30; 21.00 Арт-зал «2016. Кінець ночі», 10.00; 13.00; 19.40; 21.30 «Стара добра оргія», 16.20; «Остання любов на Землі», 14.40 «Жереб», 11.40; 18.00 → Кінопалац «Копернік» Вул. Коперника, 9; тел.: 240-37-69 (каса); 297-51-77

1.12-7.12 «Веселі ніжки-2», 10.00; 13.50; 17.40 «Як обікрасти хмарочос?», 12.00; 15.50; 19.40; 21.30 → Кінопалац ім. О. Довженка Просп. Червоної Калини, 81; тел.: 227-39-49; 227-39-39

1.12-7.12 Синій зал «Як обікрасти хмарочос?», 12.30; 14.30; 19.10; 21.10 «Бій із тінню-3», 16.40 Червоний зал «Веселі ніжки-2» (3D), 11.00; 13.00; 15.00; 17.00 «Сутінки. Сага. Світанок. ч. 1»: 2.12 — 21.30; 5.12-7.12 — 21.00 Тиждень кіно Юрія Іллєнка, 19.00

За цей тиждень ви можете впоратися з усiма проблемами i проявити незвичайну активнiсть. Стримуйтеся, коли почуєте критичнi поради.

Близнюки На початку цих семи днів імовірні кардинальнi змiни на роботi, якi пiднiмуть вас на новий професiйний рiвень.

Рак Успіх усмiхається вам усе ширше. Дотримуйтеся свого погляду. Наприкiнцi тижня серйозно поставтеся до питань кар’єри. У вихiднi можете звернутися до друзiв: вони допоможуть розважитися.

Лев Не дозволяйте страху та зайвiй скромностi перешкодити отримати зиск із вигiдного становища. Сiм’я може очікувати вiд вас дуже багато, але ви не зобов’язанi вiдповiдати несправедливо завищеним вимогам.

Дiва Імовірні конфлiктнi ситуацiї, та ви успiшно розв’яжете їх, використовуючи своє терпiння. Стосунки з начальством змiняться на краще.

Передплата на 2011 рік: Індекс 96201 (заступник головного редактора, 294-95-43) («Спорт», 294-95-43) («Львівські новини», 294-95-43) («Культура», 294-95-43) («Соціальні проблеми», 294-95-43) («Екологія», «Освіта», 294-95-43) («Місцеві новини», 294-95-43) (відділ дизайну, 294-95-42) (літературне редагування, 294-95-42)

Скорпiон Успiх супроводжуватиме вас у дiловому спiлкуваннi з начальством. Справи складатимуться добре. Не проґавте важливої для вас iнформацiї.

Стрiлець Цього тижня будуть вельми ефективними активнi дiї i пряме обговорення проб­ лем. Не нехтуйте порадами друзiв: вони пiдкажуть, як вибрати оптимальне рiшення.

Козерiг Вiвторок виявиться для вас одним із найвдалiших днiв: зможете розв’язати багато гнiтючих проблем.

Водолiй Цього тижня вам буде важливо вмiти налагоджувати контакти та взаємини з людьми. У серединi тижня можуть надійти пропозицiї, пов’язанi з додатковим заробiтком.

Риби Ви будете незамiнною людиною на роботi. У другiй половинi тижня зосередьтеся на реалiзацiї бажаної мети. У недiлю не уникайте гостей, оскiльки вони принесуть вам цiнну iнформацiю.

1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс. 6,42 18,66 35,67 70,14

Номер підписано до друку о 14.00. Друк: Кольороподіл видавництва «А-прінт». Віддруковано у видавництві «А-прінт» на офсетній машині Solna D30 (Швеція). м. Тернопіль. тел.: (0352) 52 27 37, e-mail: office@a-print.com.ua). Тираж: 53 тис. Номер замовлення: 2816; «Телегазета»: 2817

Газета виходить щочетверга. Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13128-2012ПР, видане 07.09.2007 р. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у цьому числі газети, можливий лише з письмового дозволу редакції. При цитуванні посилання на «Львівську газету Вісник міста» обов’язкове. У разі публікації редакція зберігає за собою право скорочувати і редагувати надіслані матеріали. © Видавець — ТзОВ «Львівська газета Вісник міста»


16 суспільство

1 грудня 2011 року 48 (645)

Гречка може подорожчати За прогнозами експертів, це може статися наприкінці 2012-го. Через занижені закупівельні ціни на гречку аграрії 2012 року зменшать посівні площі, що призведе до подорожчання цього продукту. Про це заявив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич. Раніше держава закликала фермерів сіяти цю культуру, адже обіцяла закуповувати її за високими цінами. Та після збору врожаю цього ніхто не робить. Якщо торік у фермерських господарств закуповували гречку за гуртовою ціною 10-12 грн., то нині — за 3,5-3,6 грн. за кг. Тож навесні аграрії зменшать посівні площі цієї культури, а наприкінці 2012 року ситуація з дефіцитом гречки може повторитися.

Шанс для безхатьків

Д

llОлександр Сирцов

значення

Публіка, яка приходить у нічліжку, направду є колоритною. Михайло сюди потрапив уперше. Раніше він був на заробітках у Чехії. Поки чоловік важко гарував за кордоном, жінка продала помешкання у Львові. Згодом Михайло

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія — Новояворівськ» повідомляє: електроенергію для споживачів (окрім населення) з урахуванням граничних рівнів під час поступового переходу до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України у грудні становитимуть:

Роздрібні тарифи для споживачів електричної енергії, з урахуванням ПДВ, які набувають чинності з 1 грудня 2011 року Споживачі

I клас напруги

крім того, ПДВ

разом з ПДВ

II клас напруги

крім того, ПДВ

разом із ПДВ

Усі споживачі, крім населення, коп. за кВт/год.

67,10

13,42

80,52

87,62

17,52

105,14

Для тарифів, диференційованих за періодами часу, встановлюють такі тарифні коефіцієнти (постанова НКРЕ №1262 від 04.11.2009 р.): Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу: нічний період (із 23.00 до 06.00)....................................... 0,35 напівпіковий період...............................................................1,02 (із 06.00 до 08.00; із 10.00 до 17.00; із 21.00 до 23.00) піковий період........................................................................ 1,68 (із 08.00. до 10.00; з 17.00 до 21.00)

→→Порядок денний

→→Історії приватного

До уваги керівників підприємств, установ та організацій

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 №745 «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам» і постановою НКРЕ від 22.02.2008 р. №307, роздрібні тарифи на

опоки є гріх, доти наша установа матиме клієнтів, говорить отець Олег Федоренко, директор Львівського комунального центру реєстрації громадян і нічного перебування безпритульних. Іншими словами — нічліжки, де рятуються від холоду люди без даху над головою. Вибір у них небагатий: або підвал чи горище, або ж нічліжка. «Нашими клієнтами стають здебільшого особи старшого віку. Молодші та середнього віку ще над цим не замислюються, кубик «ширки» вони не проміняють на тепле ліжко в нас», — розповідає священик.

Безпритульні починають збиратися тут близько 20.00 — саме о цій годині їм дозволяють зайти в приміщення. Відразу проходять у невеличку кімнату, де сидить двоє осіб — соціальний працівник і медсестра. Перший видає кожному пачку «Мівіни» — їхню вечерю. У наступній кімнаті залишають сумки — фактично все майно. У цій самій кімнаті – чотири пральні машини. За попереднім записом тут можуть випрати одяг. Раніше пральний порошок їм видавали за рахунок закладу, тепер вони мусять приносити свій. І вже наступною кімнатою є душова. Після чого безпритульні можуть потрапити в житлові кімнати. Кожна з них невелика, площею 10-12 квадратних метрів, там уміщається 4-5 лежаків, є телевізор. На території притулку діє «сухий закон». Щоправда, як визнає отець Олег, вимагати кришталевої тверезості від підопічних нереально, однак вони повинні принаймні адекватно поводитися.

оголошення

chap-at-the-door.org.uk

жив з іншими жінками, аж поки не опинився на вулиці. Тут сподівається відновити документи, а згодом знайти роботу. Руки іншого відвідувача вкриті татуюваннями, за якими можна вгадувати його біографію. Перший термін отримав за подарунок дівчатам — пограбував галантерейну крамницю. Далі одна кримінальна стаття змінювала іншу. Та врешті прийшла старість. Ну і найколоритнішим клієнтом нічліжки того вечора став африканець. Отримавши пакетик «Мівіни», він одразу віддав на зарядку... мобільний телефон. Ночує тут п’ятий день, каже, що з Південної Африки... →→Довга дорога

у притулок

Відвідувачі притулку заповнюють анкету, кожен пункт якої треба перевіряти. Адже безхатченки можуть вказати неправдиву інформацію про термін ув’язнення, кримінальні статті, родичів. Отець Олег розповів, що безпритульні спочатку повинні пройти обстеження в тубдиспансері та шкірвендиспансері. Відтак підписують піврічну угоду, зобов’язавшись відновити документи, налагодити контакти з родичами та почати працювати. На практиці до нормального життя повертаються оди-

ниці. «Одного хлопчика з Черкащини, який прибився до нас, удалося влаштувати двірником. Сподіваюся, що далі піде у вечірню школу, здобуде середню освіту. Ще один чоловік таки зумів видряпатися, тепер працює таксистом», — розповів отець Федоренко. За п’ять років роботи ніч­лі��ки її послугами скористалися близько ти­сячі людей, усього ж у Львові налічують 2500 безпритульних. «Частина наших клієнтів усе ж має житло, однак дорога родина під різними приводами відмовляється їх прописувати. У підсумку люди втрачають право на елементарні соціальні виплати, наприклад, пенсію», — каже директор притулку. Самих безхатченків можна поділити на декілька категорій. Насамперед це колишні ув’язнені, які з різних причин утратили житло. Друга категорія — старші особи, яких молоді родичі виставили за двері. Ще одна категорія — алкоголіки та наркомани, які чи то самі пропили житло, чи їм допомогли це зробити. Врешті, четверта категорія — випускники шкіл-інтернатів, адже після закінчення навчання вони опиняються на вулиці без прописки та роботи. Цим молодим людям тут дають шанс стати на ноги, отримати прописку, знай­ ти роботу, з часом вони починають винаймати

помешкання. Щодо реш­ ти — їм знаходять місце чи то в будинку для перестарілих, чи то в будинку для інвалідів, якщо працездатні — допомагають працевлаштуватися. Утім клієнтів у притулок «постачають» не тільки дорогі родичі, а й, що дуже сумно, — державні установи. Отець Олег пригадує випадок, коли начмед однієї з лікарень винайняв таксі, аби воно доправило до притулку бабцю, яка була їхньою пацієнткою. «І це ще добре, що її бодай привезли до нас, адже був інший випадок, коли в лікарні зробили операцію безпритульній, а опісля медики вивезли її в парк і залишили. Ми знайшли стареньку через три дні, коли нам зателефонували небайдужі львів’яни», — розповідає отець Олег. Таких історій тут знають сотні. Проблема в тому, що після року перебування на вулиці у психіці людини починаються незворотні зміни — вона вже не відчуває ненормальності свого становища. «Був випадок, коли батько вирішив перевиховати 14-річного сина, який випив пива.Чоловікпривівхлопця до нас у притулок. Сподіваюся,те,щопобачивпідліток, на нього таки вплинуло. До речі, мене в дитинстві виховували подібними методами, щоправда, повели на екскурсію в колонію», — пригадав отець Олег.

Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу: нічний період (із 23.00 до 07.00).........................................0,4 денний період (із 07.00 до 23.00).........................................1,5 Роздрібні тарифи розраховані на підставі наступних даних (без урахування ПДВ): Прогнозована оптова ринкова ціна на розрахунковий період, грн. за 1 МВтг

620,32

Постанова НКРЕ №2219 від 18.11.2011 р.

Граничний рівень економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії в електричних мережах

2,46

Постанова НКРЕ №1943 від 13.10.2011 р.

Граничний рівень економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії в електричних мережах (II клас напруги 04-10 кВ),%

10,81

Постанова НКРЕ №1943 від 13.10.2011 р.

Тариф на передачу електричної енергії (I клас напруги, 35-110 кВ) грн./МВтг

19,95

Постанова НКРЕ №2181 від 17.11.2011 р.

Тариф на передачу електричної енергії (II клас напруги, 0,4-10 кВ) грн./МВт

138,63

Постанова НКРЕ №2181 від 17.11.2011 р.

9,96

Постанова НКРЕ №2181 від 17.11.2011 р.

Тариф на постачання електричної енергії для споживачів І групи грн./МВт

Директор Олексюк О.О.


здоров’я 17

1 грудня 2011 року 48 (645)

Як правильно звільнити ніс від слизу Медики з університету Віргінії, які спеціалізуються на дитячих інфекційних хворобах, довели: більшість людей неправильно сякає, через що подовжує нездужання. Хворі на нежить сякають здебільшого обома ніздрями відразу. Але через це важко виходить слиз, який піднімається в пазухи й уповільнює відтік мокротиння. Під час кашлю та чхання в носових порожнинах не виникає сильний тиск, а ось сякання його спричиняє. Тому частина слизу потрапляє в пазухи носа, через які віруси та бактерії проникають далі в організм. Аби перегородити їм дорогу, лікарі радять висякувати ніздрі по черзі. Це дуже важливо памʼятати тепер, коли рівень захворюваності на ГРЗ і грип зростає.

Ц

→→На шостому

llОлександра Баландюх я зустріч мене глибоко шокувала. До розмови зі Світланою я була переконана, що пацієнти з ВІЛ-СНІД — це здебільшого наркомани, люди, так би мовити, дна, які ніде не працюють, не мають освіти, мети, котрі не живуть, а існують. Вони думають лише про те, де б узяти гроші на чергову порцію наркотиків. Через голку вони й заражають одне одного. Вважала, що осіб освічених, із хороших родин серед таких пацієнтів мало. Це ті, хто підхопив

місяці вагітності поставили діагноз — СНІД

Життя без голки 4aeg@zmail.ru

Напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІД, який відзначають сьогодні, кореспондент «Газети» зустрілася з 35-річною Світланою, яка з таким жахливим діагнозом півтора року тому народила здорову дівчинку ВІЛ-інфекцію волею випадку: під час переливання крові, незахищених статевих стосунків тощо. Та сповідь Світлани геть зруйнувала мої уявлення: виявляється, серед наркоманів і ВІЛ-позитивних пацієнтів є чимало людей із заможних родин, в яких батьки обіймали й обіймають доволі високі посади. Вони забезпечили своїх дітей, здавалося б, усім: дали вищу освіту, влаштували на хорошу роботу, купили квартиру, машину, дачу тощо. Але їхні сини та доньки опинилися серед людей дна. І вибратися звідти їм не можуть допомогти ні гроші, ні зв’язки батьків, ані світила медицини. →→Спробував

наркотики, коли з’явилися великі гроші

Світлана закінчила економічний факультет одного з київських «вишів». Навчалася добре, тож знайшла непогану роботу. Але в столиці затрималася недовго, бо зустріла львів’янина Юрія, в якого закохалася до нестями. Він покликав кохану до Львова, де вони одружилися. Батьки чоловіка були доволі заможними, люди творчих професій, мали власний бізнес. Після весілля єдиного сина родичі купили молодятам окрему квартиру. Юрій також здобув вищу освіту, був тямущим чоло-

віком і за порадою батьків також зайнявся бізнесом. І справи в нього йшли доволі непогано. — Коли в Юрка з’явилися великі гроші, він уперше спробував наркотики, — розповіла Світлана. — Спершу курив травку, потім нюхав героїн. Це в колі його друзів уважали забавками багатих, бо доза героїну коштувала недешево, її міг дозволити собі не кожний. Думаю, Юрко не знав, що так швидко потрапить у наркотичну залежність. Здавалося, побалується — і кине. Та не вийшло. Наркотики, думки про чергову дозу стали сенсом його життя, розкручений бізнес почав занепадати. На героїн грошей бракувало, тож перейшов на До теми

За 11 місяців 2011 року на Львівщині від ВІЛ-позитивних жінок народилися 69 немовлят. Передали матусі їм небезпечну інфекцію чи ні, остаточно буде відомо, лише коли малюкам виповниться півтора року — до такого терміну вони перебуватимуть на обліку. Наразі 68 діток є здоровими, і лікарі сподіваються, що так буде й надалі. Лише в одного немовляти виявили небезпечну спадковість.

ін’єкційні наркотики. Його не раз із ними затримували працівники міліції, та спершу вдавалося уникати зустрічі з Фемідою. Але одного разу вона не була прихильною до Юрія, і його засудили. У колонії він пробув порівняно недовго, однак підхопив там відкриту форму туберкульозу. — Йому не було ще й 30-ти, коли помер, — продовжує Світлана. — Лікарі кажуть, що, найімовірніше, в нього був і СНІД, проте в 1990-ті роки не завжди діаг­ ностували цю хворобу. →→Її життя занапастив

героїн

Жінка залишилася одна із сином. І хоч батьки Юрія надалі опікали невістку й онука, Світлана не знаходила собі місця. Тож, порадившись, рідні відправили її до Москви. Там мешкали їхні родичі, друзі, які швидко влаштували Світлану на хорошу роботу, — економістом вона була чудовим. — Заробляла я добре, — згадує співрозмовниця. — За декілька місяців у мене на руках уже була кругленька сума, але в душі — глибокий сум. Я так і не подолала депресію, не бачила свого життя завтра, не розуміла, навіщо живу. Ось тоді вперше спробувала героїн. Та таке задоволення було не з дешевих, накопичені гроші швидко розійшлися і, щоб зекономити кошти, перейшла на

дешевші наркотики — почала колотися. Світлана повернулася до Львова наркоманкою. Її день починався та завершувався однаково — вона думала лише про те, де взяти гроші та вколотися. Навіть син, який уже підріс і благав кинути цю гидоту, бо дуже боляче пережив смерть батька, не міг її зупинити. А відтак жінку неодноразово судили за зберігання та перевезення наркотиків. Вона тричі відбувала покарання. Коли Світлана вийшла на волю, то знову подалася по наркотики. В колі таких, як і вона, зустріла Олександра, свого ровесника. Чоловік за освітою — філософ. Він єдиний син у сім’ї. Його батько нині на пенсії, та ще нещодавно обіймав високу військову посаду, мати — викладач в одному з львівських «вишів». Довідав­шись, що син — наркоман, батьки ладні були віддати все, щоб тільки витягнути його з цієї трясовини: лікували в різних львівських клініках, возили за кордон. Та ба, врятувати сина не вдалося. Він на якийсь час ніби повертався до нормального життя, а далі брався за старе. І життя пішло шкереберть. Через наркотики Олександр не міг улаштуватися на роботу за фахом, тому сидів на шиї в батьків або перебивався тимчасовими заробітками. Його вже двічі судили за зберігання та перевезення наркотиків.

Батьки Олександра не заперечували проти йо��о стосунків зі Світланою. Спочатку вони не знали, що вона також наркоманка, і думали: може, врятує сина від наркотичної залежності. А коли довідалися, що вона очікує дитину, здавалося, й для них мигнуло світло в кінці тунелю. — На шостому місяці вагітності прийшла в поліклініку записуватися на облік, — розповідає Світлана. — Коли вперше здала аналіз крові, все було добре. А от, коли вдруге... У мене запідозрили СНІД і, щоб отримати остаточне підтвердження, аналізи надіслали до Києва. Помилки не сталося. Для мене це був шок. «Я ж можу народити хвору дитину», — перше, що промайнуло в голові. Якби термін вагітності був менший, зробила б аборт. Але я була вже на сьомому місяці. Про цей страшний діагноз Світлана розповіла синові й Олександру. Вони були приголомшені, особ­ ливо перший. Йому здавалося, що мати ось-ось помре, він її втратить так само, як батька. Вони разом «засіли» в інтернеті та довідалися, що ще не все втрачено. Медики порадили пройти ретровірусну терапію, яка допоможе дитинці уникнути важкої недуги. Світлана погодилася. — Коли прийшла в пологовий будинок, одразу сказала лікарям про свою хворобу, — згадує жінка. — Думала, що ця новина швидко пошириться пологовим відділенням і від мене всі сахатимуться. Втім лікарі поставилися до мене доволі добре. Мені виділили одномісну палату-бокс. Народжувала сама, без стимуляції пологів. Народилася донечка. Я дуже хвилювалася за неї, робила все, що казали медики, щоб тільки дитині не передалася моя хвороба. І, на щастя, вона здорова. Ми перебували на обліку в Центрі СНІД до півтора року. Аналізи показали, що Настуня здорова. Світлана вже півтора року проходить замісну метадонову терапію в Цент­рі СНІД. Щодня приходить сюди з донечкою, ковтає таблетку та йде додому. Вона не вживає ін’єкційних наркотиків, бо метадон (синтетичний наркотик), як розповів лікар-інфекціоніст Юрій Дашо, блокує ті ре-

цептори головного мозку, які відповідають за пам’ять наркомана. — Дозу для кожного підбираємо індивідуально, — каже Юрій Андрійович. — Починаємо з малої та доводимо до такої, коли наркозалежний почувається комфортно. Цю дозу він отримує якийсь час, а потім починаємо поступово її зменшувати, тоді пацієнт може зовсім відмовитися від наркотику. Насправді, як кажуть самі наркомани, зробити це непросто. По-перше, проходити метадонову терапію потрібно приблизно стільки часу, скільки вживав наркотики. Наркоманський стаж Світлани — 15 років, а замісна терапія триває наразі лише півтора. По-друге, за словами жінки, фізично можна позбутися потягу, а ось психологічно — складно. Ти перебуваєш у цьому самому середовищі, серед тих самих друзів-наркоманів. Устояти дуже непросто. — Серед наших знайомих лише одному вдалося вирватися, — каже Світлана. — Він за фахом — юрист, товаришував із моїм першим чоловіком. Коли зрозумів, що не може керувати своїм життям самотужки, пройшов у Львові курс лікування, продав квартиру, машину, СПА-салон, із дружиною та сином виїхав у Дніпропетровськ. Там зумів устояти, бо незнайоме місто, не знаєш, де продають наркотики, ніхто тебе не спокушує вколотися. Та й дружина, батьки за нього боролися. Наразі Світлана не береться загадувати, що буде далі. Живе одним днем. Тішиться, що отримала змогу пройти замісну метадонову терапію, бо це дозволяє їй почуватися нормально. Думати про те, де краще погуляти з донеч­ кою, що їй приготувати на обід, а не про те, де взяти гроші та вколотися. Або корчитися від болю під час «ломки». Вона впевнена, що її старший син не стане наркоманом. Бо на власні очі побачив, чим це закінчилося для батька, і як розплачується за «баловство» мати. Він навчається в одному з львівських «вишів» і працює, морально та фінансово підтримує матір. Світлана не хоче, щоб її долю повторила маленька Настуня. Але на запитання, чи планує вона з часом відмовитися від метадону заради цієї ж Настуні, ствердної відповіді не дала. Психологічно, мабуть, іще не готова до такого кроку.


18 людина

1 грудня 2011 року 48 (645)

П’ять рукостискань Учені з Міланського університету посилили гіпотезу шести рукостискань за допомогою Facebook. Виявилося, що більшість людей повʼязана між собою в середньому через чотирьох посередників, тобто через пʼять рукостискань! У рамках роботи науковці проаналізували 700 мільйонів користувачів соціальної мережі. Відбирали тільки активних юзерів — тих, хто хоча б раз заходив на сайт у травні 2011 року. Ідею про те, що будь-які дві людини на Землі повʼязані між собою не більш ніж через пʼятьох посередників, уперше висловив 1929 року угорський письменник і журналіст Фрідеш Карінті. Широку популярність і статус гіпотези ця ідея отримала після опублікування робіт психолога Стенлі Мілгрема 1969-го.

Доведіть, що живі! Довідка

Семен Фішельович Глузман

Розмова зі Семеном Глузманом, правозахисником, дисидентом і політв’язнем

Т

llЗакінчення. Поч. — с.1 епер він каже, що тоді все тільки починалося. Семен Глузман навіть жартує, що мав дуже гарну компанію: Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Євген Свер­ стюк. Майже три тижні він розділяв камеру разом

із Василем Стусом. Нині чоловік вважає себе цілком щасливою, навіть вільною людиною, хоча вільною є лише внутрішньо. А голов­ не, С. Глузман вважає: дуже важливо після того, що сталося, не залишити в собі ненависті: «Знаю, що таке ненависть до КДБ, на зоні в мене було два чо­ тиримісячні голодування, і коли мене привезли на заслання, важив сорок два кілограми. Та коли виник­ ла ця нова країна, стало зрозуміло, що тут потрібні будівельники, кожен з яких вкладав би в загальну стіну свою цеглинку. Історію в

Народився 30 вересня 1946 року в Києві. 1970 року здобув освіту лікаря-психіатра в Київському медичному інституті. 1971-го в «самвидаві» вийшла анонімна «Заочна експертиза П. Григоренка» (на основі дослідження звітів двох комісій зроблено висновок, що в лікарів не було підстав вважати Петра Григоренка психічно хворим). 11 травня 1972 року С. Глузмана заарештували та засудили до семи років таборів суворого режиму і трьох років заслання. Відбував покарання разом з І. Світличним, Є. Сверстюком, Л. Лук’яненком у Пермській обл. 19 квітня 1975-го в Женеві створено Міжнародний комітет боротьби зі зловживаннями в психіатрії (після звернень Семена Глузмана й Андрія Сахарова). З 1982 року працював слюсарем. У 1989-1990 рр. С. Глузман працював експертом із проб­ лем психіатрії та наркології Комітету конституційного нагляду СРСР. Із 1991-го і дотепер — виконавчий секретар Асоціації психіат­ рів України. 19931995 рр. — керівник проекту «Модель системи інформування та планування для України». Від 1993-го і дотепер — директор Українсько-американського бюро захисту прав людини.

цій країні будувати по­ трібно, але вона не повинна бути історією ненависті та злоби, а лише правди». Під час розмови зі Семеном Глузманом можна відчути, що він трохи ностальгує за подіями тридцятирічної давнини, адже тоді прості­ ше було визначити ворогів і друзів. Про сучасну іс­

торію та вміння її аналізу­ вати, відразу до політики, книжки на столі та рецепт благополуччя українців — у розмові «Газети» зі Семе­ ном Глузманом. — Семене Фішельови­ чу, одна з головних по­ дій останнього десяти­ ліття в Україні — Майдан. Нині всі пригадують осінь 2004 ро­ку з огляду на сьо­ му річницю. Як ви сприй­ мали цю подію тоді та як сприймаєте тепер? — Тоді я відчував обе­ режний оптимізм. А все тому, що бачив, як народ, частиною якого є сам, стає європейським. Думаю, маю право сказати, що повірив у те, що в цій державі на­ решті помер Сталін, помер страх і зародилася можли­ вість жити по-європейськи. Хоча ви можете запитати: чому цей оптимізм був обережний? — Чому? — Я не дуже довіряв і не дуже любив попередньо­ го президента. Пам’ятаю деталі його поведінки, був добре поінформований, що це за персона. Люди, котрі стоять на майдані, здебільшого не знають, що очікувати особистої віддачі в такій ситуації не слід. Ра­ діти треба іншому: це було свято не тих, хто стояв на сцені, а тих, хто був біля неї. Зрештою, моє свято! Я повірив, що ми на кілька кроків наближаємося до нового життя. На жаль, не все виявилося так гладко. Тому нині ставлюся до минулого як до важливого досвіду для себе і для кра­ їни. Це чудове досягнення для тих, хто повірив, що дійсно може щось зміню­ вати. І тепер, коли масово скаржаться на владу, варто усвідомити: проблема не в одній людині, а в коман­ ді тих, кого ми привели до влади. Це нормальна си­туа­ція, що люди роз­ чаровані. Вони не можуть бути іншими, але десь там, глибоко в нашому мозку збереглася віра, що кожен із нас щось може. — Ви натякаєте на дру­ гий Майдан? — Це зовсім не озна­ чає, що має бути другий Майдан. Не в цьому річ. На майдані відбувається революція, а проблеми економіки та права ви­ рішують зовсім в іншому місці. Це відомо. Я проти революції, я за те, щоб в

Україні відбувалася ево­ люція. Сьогодні відчуваю подвійні емоції. З одного боку, тішуся, що бачив усе і брав у цьому участь, а з іншого — несамовито роз­ дратований, пригадуючи лідерів, які так і не змогли зрозуміти, чого насправді хочуть українці. — Ви маєте змогу порів­ нювати обох президентів України, бо входите до громадської гуманітарної ради з п��тань охорони здоров’я. На вашу думку, ці два лідери подібні чи зовсім різні? — Знаєте, я взагалі ні­ коли не був зачарований владою. Вважаю: що біль­ ше ми не любимо владу, то більше вона любить нас. Принаймні бояти­ меться нас точно. Можу по­рівнювати хіба що зов­ нішні атрибути. Не това­ ришував із попереднім президентом, не надто приятелюю і з нинішнім. У мене дуже функціональна роль, я — лікар, отож на­ магаюся допомогти нор­ мальному становленню системи охорони здоров’я. Вийде в мене чи ні — ось над чим мізкую найбіль­ ше. Принципово не беру участі в публічній полі­ тиці, мені це навіть гидко. Тому, оцінюючи різницю, яка для мене очевидна, мушу сказати, що відмін­ ності є. Віктор Ющенко жодного разу не був на за­ сіданнях нашої ради щодо охорони здоров’я. Сьогодні зібрання ради проходять разом із президентом і журналістами, а це вже мінімальний крок уперед. Розумію, що здебільшо­ го це декоративна рада, але, попри все, коли там присутній гарант і йому можна поставити запитан­ ня, або кинути в його бік репліку, то я цим залюбки користуюся. Інші члени ради роблять це рідше, але то вже їхні клопоти. Я ж не член партії, я — Семен Глузман, коли хочу щось сказати президентові, то роблю це. — Торік в одному з інтерв’ю ви сказали, що на вашому столі лежить книга «Демократична легітим­ ність»,вонадужезнадобила­ ся б тогочасній владі. Що нині лежить на вашому столі? — Справді, я читав цю книгу. А тепер... Я вам зіз­ наюся — Салтиков-Щед­ рін! Серйозно, витягнув

цю книжку кілька днів тому, щоб перевірити, чи правильно відчуваю сьо­ годення. Як на мене, то в ці дні Україна аж надто подібна на ту, що колись її прочитував у Михайла Салтикова-Щедріна. Пере­ конався в цьому. — Семене Фішельови­ чу, ви як психіатр щодня аналізуєте психічний стан пацієнтів, які приходять. Окрім того, ви — дисидент, отож як ніхто знаєте ціну свободи. Вас часто запи­ тують як психіатра і диси­ дента: як зробити так, аби жити стало краще? — Ні, про це запитують дуже рідко. У приватних розмовах більше міркують про індивідуальне благопо­ луччя. Але ви мене запита­ ли і в мене в голові майнула відповідь. Для того, аби жити стало краще, щоби прийшла демократія, тре­ ба жити тут, в Україні, а не просто бути присутнім. Треба довести, що ви живі! — Чи є чинники, які за­ важають українцям власне жити? — Можу сказати, що психічний стан людей ціл­ ком нормальний. Психічне здоров’я в різні часи й у різних країнах завжди ста­ більне. Однак у громадян нині високий рівень три­ воги та страху. Та це вже проблеми не психіатрії, це — реакція значної частини українців на ту економічну та соціальну ситуацію, яка існує. Люди зневірені, не вірять ані Верховній Раді, ні керманичу країни. Багато проблем самотужки вони не можуть подолати, тому й утрачають надію. Тривога і страх — це не психічні відхи­ лення. Це нормальна реак­ ція людей на ненормальне управління країною. Скажу ще такий важливий факт: кількість психічно хворих не збільшується вже багато років. Тому що це біоло­ гічна особливість людини. Це складно пояснити, але це зовсім не залежить від того, який на вулиці ре­ жим — тоталітарний чи демократичний. Кількість захворювань принципово стабільна. А ось алкоголізм і наркоманія збільшуються, коли погіршується ситуація в країні. За схильністю до цих звичок можна робити певні висновки про владу в державі. Розмовляла Мар’яна Вербовська


спорт 19

1 грудня 2011 року 48 (645)

Нападник «Карпат» Ерік може повернутися в Румунію Уже під час найближчого трансферного вікна форвард львівських «Карпат» Ерік де Олівейра повернеться в румунську Лігу 1. Як стало відомо тамтешнім ЗМІ, керівництво команди не виконувало зобовʼязань за контрактом і не заплатило за трансфер футболіста. Як повідомляє сайт prosport.ro, сума відступних становила небагато, за футбольними мірками, лише 150-200 тисяч євро. Ерік, який у середині вересня прийшов у львівський клуб, так і не зіграв жодної хвилини за основний склад команди.

Візит ревізорів

Інспектори ФІБА перевірили готовність Львова прийняти баскетбольне Євро-2015 llГліб Ваколюк

«Городяни» значно частіше пропускають, аніж забивають. Фото: goodvin.info

Кадрова чистка у «Львові» llРоман Бойко

П

ісля завершення осін­ ньої частини чемпіо­ нату керівництво футбольного клубу «Львів» попрощалося з групою виконавців. Статус вільних агентів отримали десять футболістів, які, за словами президента «городян» Ярослава Грися, не виправдали сподівань тренерського штабу. У «Львові» залишилося лише 11 гравців. Через фінансову скруту набирати нових виконавців керівництво клубу не квапиться.

Я. Грисьо не може самотужки фінансувати ФК «Львів». Тому надалі активно шукає інвестора. Поки цей процес не завершено, нових футболістів у львівській команді не буде. Ярослав Грисьо сподівається, що переговори з потенційними спонсорами завершаться ще до кінця цього року. У такому разі «городяни» зможуть провести повноцінну підготовку до весняної частини чемпіонату. Наразі ж вони є відвертими аутсайдерами першої ліги. В турнірній таблиці львів’яни на останньому місці.

оголошення

Шановні краяни та гості Львова! Львівська дирекція «Укрпошти» повторно інформує своїх споживачів, що в Головному поштамті на вулиці Словацького, 1 проводять ремонтні роботи операційних залів. Ми хочемо гідно зустріти Євро-2012, тому стараємося якнайкраще постати в очах гостей міста та його мешканців. Звичайно, нині неможливо проводити реконструкцію непомітно, тому просимо споживачів поштових послуг і своїх працівників із розумінням

поставитися до тимчасових незручностей і недостатньо комфортних умов праці. Також інформуємо, що у Львові, крім Головного поштамту, функціонують іще 52 відділення поштового зв’язку, які надають увесь спектр поштових послуг. Адресу й іншу інформацію про них можна знайти на нашому вебсайті www.post.lviv.ua й інформаційних довідниках нашого міста. Із повагою до свого споживача адміністрація Львівської дирекції «Укрпошти»

оголошення

ПП «НВПП» «Спаринг-Віст Центр»,

розміщене за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 3, на території ЗАТ НВО «Термоприлад» в орендованих приміщеннях (договір оренди №232/2011). Виготовляє прилади радіаційного контролю. Із пропозиціями та зауваженнями стосовно викидів забруднюючих речовин

від стаціонарних джерел ПП «НВПП» «СпарингВіст Центр» звертатися в адміністрацію. В орендованому приміщенні розміщено 6 (вентсистем) організованих стаціонарних джерел забруднюючих речовин. Докладнішу інформацію можна отримати в провідного інженера Гриника Зеновія Євгеновича за телефоном: (032) 242-15-15.

Л

ьвів відвідали інспектори керівного баск е т б ол ь н о г о органу ФІБА. Чиновники вив­чали готовність нашого міста прийняти ігри чемпіонату Європи 2015 року. Спеціально до цього турніру місцева влада має намір збудувати поблизу нового стадіону багатофункціональний палац спорту. Чи довірять Львову, а також Києву, Одесі, Донецьку та Дніпропетровську

престижні баскетбольні змагання, стане відомо 18 грудня. Інспектори ФІБА-Європа прибули до міста Лева чартерним авіарейсом із Києва. Для пересування Україною їм надали особистий літак віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова. Відразу після приземлення чиновникам показали будову нового терміналу аеропорту. Згодом делегація відвідала «Арену-Львів». Саме успішна підготовка до Євро-2012, за задумом керівництва української Федерації баскетболу, має стати хорошою рекомендацією нашої країни для

ФІБА-Європа. Об’єкти футбольної першості справді справили на інспекторів неабияке враження. Принаймні керівник комісії Вальтс Мілтовіч вихваляв українців за оперативність і якість виконання робіт. «Бачили новий стадіон, аеропорт. Перевагою Львова є те, що у вас уже є ці об’єкти. Причому ви їх збудували за нетривалий час. Якщо Україні довірять проведення баскетбольного Євро, сподіваємося, що з такою самою оперативністю та якістю спорудите й інші об’єкти», — заявив В. Мілтовіч на прийомі в голови ЛОДА Михайла Костюка.

Необхідну інфраструктуру місцева влада планує збудувати поблизу нового стадіону. В планах — спорудження залу для ігрових видів спорту та льодової арени. Заявку на Євробаскет-2015 Україна подала ще на початку цього року. Візит інспекції ФІБА був останньою нагодою для міста аргументувати право на баскетбольний чемпіонат Європи 2015 року. Господаря турніру визначать 18 грудня. Перед Львовом комісія ФІБА оглянула Одесу, Дніпропетровськ і Донецьк. Фінальна презентація української заявки відбулася в Києві.

areny.lviv.ua

Формуємо біля «Арени-Львів» велику спортивну зону

У нас дуже серйозні конкуренти

Розмова з Володимиром Губицьким, заступником голови ЛОДА

Розмова з Олександром Волковим, президентом Федерації баскетболу України

— Для нас чемпіонат Європи з баскетболу є дуже важливим, оскільки у Львові багато вболівальників, — каже пан Губицький. — Окрім того, проведення цього турніру сприятиме напливу туристів у наше місто, розрекламує його в Європі. — Палац спорту плануєте збудувати по близу «Арени-Львів»? — Так. Це найоптимальніше місце. Тут є вільні ділянки, проведено інженерні мережі, також не буде проблем із транспортним сполученням і зава��таженістю центральної частини міста. Плануємо збудувати багатофункціональний комплекс для командно-ігрових видів спорту. В цій споруді зможуть займа­

тися всі охочі. Крім то­го, хочемо збудувати біля «Арени-Львів» палац для ковзанярських ви­дів спорту. Словом, формуємо тут велику спортивну зону. — Будівництво палацу спорту — єдина проб­ле­ ма Львова у зв’язку з під­готовкою до баскет­ больного чемпіонату Єв­­­ ропи? — Ураховуючи всі роботи з підготовки до футбольного Євро-2012 ― будівництво й оновлення готелів, ремонт доріг, вирішення труднощів із транспортом, — фактично, в нас залишається лише одна проблема ― палац спорту. Коли зведемо його, зможемо на хорошому рівні провести баскетбольний чемпіонат Європи.

— Це остання інспекція ФІБА перед визначенням господаря Євро-2015? — Так, остання. Це важлива перевірка. В нас дуже серйозні конкуренти. На Євро-2015 також претендують Німеччина, Італія, Франція та Хорватія. В цих країнах усе готово для проведення чемпіонату Європи. Там прекрасна інфраструктура, пристойні умови для прийому туристів. Нині намагаємося зіграти на тому, що Україна за нетривалий час підготувалася до футбольної європершості. Ніхто не вірив, що встигнемо, а ми таки зробили це. Вся інфраструктура, збудована до футбольного турніру, працюватиме на баскетбол. Нам тільки залишається впродовж чотирьох років спорудити арени та

відреставрувати діючі. Наша стратегія працює. Інспектори ФІБА приємно вражені ставленням місцевої влади до Євро-2015. Їх приймають губернатори, мери. — Як оціните шанси України перемогти в тендері на проведення Євро-2015? —Маювпевненістьутому, що зможемо перемогти. — Львів потрапив у список приймаючих міст баскетбольного чемпіонату Європи тому, що тут відбудеться футбольна першість? — Як на мене, Львів повинен активно брати участь у спортивному житті України. Баскетбол у місті Лева має славні та старі традиції. Тут провели перший баскетбольний матч. З інфраструктурою у вас проблем немає, тому й було вирішено включити Львів у заявку.


12 20 cпорт

1 грудня 2011 року 48 (645)

Жадсон близький до переходу в «Ліверпуль» Через місяць півзахисник донецького «Шахтаря» Жадсон, радше за все, стане гравцем англійського «Ліверпуля». Про це заявляють англійські ЗМІ. Незважаючи на те, що минулого міжсезоння «Ліверпуль» витратив чимало коштів на гравців середньої лінії, їм потрібен креативний виконавець на цю ланку. Насамперед це повʼязано з черговою травмою Стівена Джеррарда. Загалом улітку англійська команда витратила близько 50 млн. євро на тріо півзахисників — Даунінга, Адама та Хендерсона. За Жадсона англійці готові заплатити 12 мільйонів фунтів стерлінгів.

Блохін назвав претендентів на «Золотий м’яч»

llРоман Бойко

Е

кс-чемпіон світу у двох вагових категоріях, 31-річний британець Девід Хей оголосив, що веде переговори з чемпіоном світу в суперважкій вазі за версією WBC, 40-річним українцем Віталієм Кличком. На думку президента Ліги професійного боксу України Михайла Зав’ялова, для обох боксерів цей поєди-

llРоман Бойко

В Девід Хей. Фото: АР

Хей сказав, Хей передумав Президент НЛПБ України Михайло Завʼялов прокоментував «Газеті» ймовірність бою Віталій Кличко — Девід Хей нок є прекрасною нагодою отримати чималий гонорар. Саме фінансовий аспект є рушійною силою початку перемовин між Хейєм і Кличком. «Віталій Кличко не приховує, що невдовзі більше не виходитиме в ринг, — кажеМихайлоМихайлович. — У суперважкій вазі в нього немає конкурентів. Зважаючи на це, глядацький інтерес і зацікавлення спонсорів до його двобоїв може бути несуттєвим. Інша річ — Девід Хей.Англієцьуміє«зігратина публіку», зробити промоцію протистояння. Зрештою, для вболівальників зустріч Хея з Кличком є інтригуючою. Не бачу, хто ще міг би стати цікавим суперником для Віталія. Тому й гонорар обох боксерів за цей поєдинок буде більшим, аніж за інші».

Львів’янин Орест Єзерський упродовж багатьох років мешкає в Лондоні. Він особисто знайомий із Девідом Хейєм, свого часу навіть спарингував із британцем. У розмові з журналістом «Газети» О. Єзерський заявив, що, крім грошей, Хея в бою з Кличком-старшим цікавить слава. «Англієць дуже марнославний, тому я не повірив словам Хея про те, що після поразки від Володимира Кличка він покине ринг, — зауважив пан Єзерський. — Упевнений, Хей хоче завершити кар’єру впевненою перемогою. А томущеповернеться.Віталій Кличко — оптимальний для нього суперник. Цей поєдинок вигідний для тамування власних амбіцій британця, і з фінансовогопоглядутакож».

Заради протистояння з Кличком-старшим Хей готовий навіть на незнач­ні поступки у власних фінансових інтересах. Нагадаємо, в липні британець за рішенням суддів програв титул WBA Володимирові Кличку. Поділ гонорару в тому двобої становив 50 на 50. Цього разу Хей вважає, що не заслуговує такої частки призового фонду. «Хочу битися з Віталієм, старшим братом Володимира, який переміг мене в минулому бою. Вони єдині, заради кого розглянув би повернення в ринг. Минулий бій був 50/50. Цього разу я на таке не заслуговую. У мене немає титулу, але подарую цьому протистоянню видовищність і значущість, хоча

не впевнений, що цього вистачить для 50/50», — заявив англійський боксер. Наразі британець не знає, чи відбудеться поєдинок проти Віталія Кличка. «Ще небачивконтракту,алепереговори тривають. Перш ніж завершити кар’єру, хотів би провести цей бій, а в березні є дата для цього. Чи відбудеться протистояння, не відомо. Але буду у відмінній формі. Якщо мені запропонують те, на що я, на мою думку, заслужив, то до цієї зустрічі поставлюся з усією серйозністю», — додав Хей. За неофіційною інформацією, Девід Хей отримав контракт на поєдинок із Віталієм Кличком. Відповісти на цю пропозицію британець має в першій половині грудня.

«Динамо» цікавиться африканцем llРоман Бойко

У

зимове міжсезоння київське «Динамо» може придбати форварда російської «Кубані» та збірної Кот д’Івуару Лассіну Траоре. Спортивний директор «ди-

реклама

намівців» Олексій Михайличенко переглядав африканця в останній грі його команди проти столичного «Спартака». В цьому матчі Траоре забив гол. Загалом за сезон футболіст забив 15 м’ячів у ворота суперників. 21-річний форвард таранного типу,

зріст якого становить 203 см, має чудову швидкість, непогано грає на «другому поверсі», а також є дуже технічним. До «Кубані» Траоре перейшов 2011 року з румунського клубу ЧФР «Клуж». Сума трансферу становила 3 мільйони євро.

Лассіна Траоре. Фото: sportbest.net

Нагадаємо, влітку «Динамо» вже придбало двох представників Африки — нігерійців Лукмана Аруну та Брауна Ідейє.

олодар «Золотого м’яча» 1975 року, головний тренер збірної України Олег Блохін назвав трійку найкращих футболістів світу, які, на його думку, гідні стати «Гравцями року ФІФА». Олег Блохін голосував за представників іспан-

Нагадаємо, з 2010 року нагороди «Золотий м’яч» за версією France Football і «Гравець року ФІФА» об’єднали. Найкращий футболіст тепер отримує нову нагороду — «Золотий м’яч ФІФА». Першим володарем нового призу став Ліонель Мессі. Якщо аргентинець переможе в опитуванні й цьогоріч, то матиме колекцію з трьох «Золотих м’ячів». У такий

Ліонель Мессі знову може стати найкращим у світі. Фото: sport-express.ru

ської Прімери — Мессі та Хаві з «Барселони» та Кріштіану Роналду з «Реала». За неофіційною інформацією, це тріо й лідирує в опитуванні.

спосіб він повторить успіх нинішнього президента УЄФА Мішеля Платіні, якого визнавали найкращим тричі поспіль — 1983-го, 1984-го та 1985 року.


Lviv Newspaper