допоможе. Коли б тільки скоріш іти! Ганна. Раніш зелених свят невправка! Самрось кричить: "Гей, жінко, перед мої очі!" Забарилася я в тебе. Прощай! Оце, чи я не здуріла? І забула, що тепер "прощай" казати гріх! Зінька. Годі, годі про гріхи!.. Ганна. Аж до вознесенія тільки й можна казати "Христос воскрес!" та "воістину". (Б'є злегенька дитину по руці). А куди ти руку засовуєш, куди? Ач, все б йому до пазухи. Зінька (зітхнула). Щаслива ти, Галю, що в тебе дітки є!