Page 1

№ 7, 1 грудня 2011р.

Випуск присвячений 150-літтю заснування школи у с. Підгородці

Шановні працівники школи! В

ід щирого серця вітаю Вас з радісним святом – 150-літнім ювілеєм з дня заснування шко­ ли в с.Підгородці. Нехай цей ювілей з волі Божої стане відліком незаперечних успіхів і звершень кожного з нас, принесе здійснення всіх добрих задумів та мрій. Бажаю Вам того, що надуманонамріяно-набажано всім Вашим не­лег­ ким, але чесним і благородним життям, і щоб було у Вас усього – але тільки найкращого, і щоб погане сплило за водою, а щоб нам – так тільки перемагать і жить! Живімо, будуймо, творімо для себе і майбутніх поколінь славного українського народу!

Франковий ВУЗ стає нам ближчий

24 березня 2011 року. Старенька бу­ дівля Підгородецької ЗОШ І-ІІІ ступенів причепурилась, чекаючи гостей з Франкового вузу - Львівського національного універ­ ситету ім. Івана Франка. І, здається, помо­ лодшала, всміхаючись березневому сонцю і радісній події. Вервечкою стелилась в цей день дорога до неї. Учні, вчителі, батьки спішили до своєї альма-матер. Охочих поспілкуватися з ректором університету Іваном Вакарчуком, проректорами Марією Зубрицькою та Романом Крохмальним, директором Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Ларисою Середяк, деканом факультету іноземних мов, секретарем приймальної комісії зібра­ лось чимало.

Зробимо село та школу ще кращими З Ніщо готове не впаде нам з неба, Працюйте, не шкодуючи зусиль, А ще умійте, друзі, там де треба, Природу рідну зберегти.

Д

ійсно, пора і нам від слів перейти до діла. При бажанні кожен із нас може знайти час на збереження природи. Гляньмо навколо, окиньмо зором свою вулицю, подвіря школи. Наведімо порядок, посприяймо їхньому благоустрою, посадімо деревце, відновімо памятки культури. Розпочнімо! А розпочати ніколи не пізно. Адже ми господарі своєї долі, ми частинка природи, нашого довкілля, - таким гаслом у нашій школі розпочався місячник «Зробимо село та школу кращими 5 квітня учнями 10 та 11 класів, вчителями школи було висаджено дубово-липову алею “Дорога до школи”, присвячену 150 літньому ювілею. Найактивнішими серед учнів були : Корчинський Іван, Стемпіцький Василь, Мельникович Юрій, а серед учителів: Зозулинець В.М. , Савуляк В.Д., Щур Г.В. Учні 10 та 11 кл. разом з вчителями прибирали територію, де висаджували саджанці. А Наступного тижня взялися за облаштовання шкільного подвіря. Робота кипіла “і вдень, і вночі”.: Завгосп школи та вчитель труд. Навч. Разом з учнями 8 та 9 класів Змайстрували млин, криницю, невеличку пасіку, тин. Учителем біології романи шин Л.М. З учнями 6, 7 класів

насипано альпійську гірку, де висаджено козацький тис, самшитові саджанці. авершенням цього місячника стало упорядкування памятних місць села. Члени історико-краєзнавчого гуртка разом з керівником Джуфер О.І. впорядкували символічну могилу борцям за незалежність, пам'ятний знак пам’яті сталінських репресій, криничку сліз.

Іван Олександрович прочитав стар­ шокласникам лекцію з фізики, на якій йому вдалося поєднати лірику з емпірикою. Екс – міністр освіти розповів учням про досягнення сучасної науки в дослідженні ядра атома та роботу аспірантів фізичного факультету в галузі нанотехнологій.

В’язка чарівних ключів для учнів Підгородецької школи Як би ми, педагоги, не переживали сьогочасний момент, душею та думкою летимо до майбутнього своїх учнів:із чим вони підуть по життю, куди спрямують свої зусилля, які професійні здібності відкриють у собі, якими стануть людьми? І чи від -криють для себе головне – сенс свого буття? Як завжди, хочеться знайди найкращі та наймудріші напутні слова, хочеться дати в руки учням золоті та чарівні «ключі» від численних негараздів та проблем… В’язка чарівних ключів, сім ключів, як сім кольорів веселки 1) Життя – це завжди дар, дар Божий нам, людям.Водночас ми отримуємо ще один дар, без жодних умов та обмежень, це любов Божу. Єдине, що залишається нам зробити, - це прийняти ці дари, і тоді все буде гаразд. Найкращий рецепт : дозволь Ісусові зійти зі сторінок Святого письма і увійти в Твоє серце. 2) Життя – це мандрівка. Ідеш у своїм житті крок за кроком. І якщо кожен твій крок є добрим, кожен – цікавим, то таким буде і все твоє життя. 3) Кожного дня, який дарує нам Господь, ми з маленьких фрагментів – із наших думок, намірів та вчинків, наче із окремих кольорових скелець, самі викладаємо мозаїку власного життя. І тільки від вас залежить чи гарний вийде малюнок. 4) Не дозволяй собі ухилятися від життя. Не споглядай життя з – за інших людей. Завше дивися йому просто у вічі. Не марнуй почуттів, прагнень, розчулень, думок, зустічей- не марнуй нічого. Котрогось дня ти усвідомиш, яким великим і безповоротним було все, геть усе в твоєму житті. 5) Екологи весь час попереджають нас про загрозу глобального потепління на Землі. Але чому ми так часто відчуваємо холод! Чому нам бракує тепла у цьому світі! Щодня запалюймо невеличкі свічечки, які,проте, здатні розтопити скуте льодовою кіркою серце. Даруймо ці свічечки усім, хто прагне зігрітися. 6) Є багато людей, які замінили свої вікна на дзеркала. Вони думають, що дивляться «назовні», а бачать і споглядають тільки самих себе. Любий випускнику, не дозволь, щоб вікно твого серця стало дзеркалом. 7) Неможливо виміряти цінність родинного дому метром ані виразити її в кілограмах, так само , як неможливо визначити межі весняного вітру чи обчислити аромат троянди. Дім означає любов і турботу тих, хто в ньому мешкає. Директор школи О. І. Прецель

Учні молодших класів теж взяли активну участь, змайструвавши шпаківні для птахів.

Є просто храм, Є храм науки, А є ще і природи храм З лісами, що простерли руки Назустріч сонцю і вітрам, Святий цей храм Цілодобово для нас відкритий в кожну мить, Заходь, сиди, будь серцем чулий, Хай і тебе він освятить. Підготував учень 10 А класу Прецель Роман

Державний історико - культурний заповідник “Тустань” Львівська обласна громадська організація “Тустань”

Після лекції учні отримали вичерпні відповіді на питання, які турбують май­ бутніх студентів від проректорів М. Зуб­ рицької, проректора з навчальної роботи Р.Крохмального Добрим уроком для випускників став виступ директора ЛРЦОЯО Лариси Середяк, яка ознайомила присутніх з особливостями вступної кампанії. Презентація Франкового ВНЗ спра­ вила враження на присутніх. Особливо зацікавили учнів виствка мінералів та гірських порід, зоологічний музей та

Ботанічний сад, які згодом учні 8-10 класів разом з учителями і відвідали. Мабуть, не залишили наші учні та, зрештою, і школа байдужими серця тих, хто досягнув у житті висот та має честь працювати у найдавнішому ВНЗ України, оскільки вже у березні було укладено угоду про співпрацю школи і ЛНУ ім. І. Франка. Цьогоріч Льівський національний університет відзначає своє 350-ліття, а на­ша школа – молодша ювілярка. Їй – 150. Сподіваємось на обопільну співпрацю на ниві знань, яку засіяно добірним зерном. Підготувала Заступник директора з навчальновиховної роботи Лавришин Н.П.


Традиції нашої школи. Ювілейний рік.

Коляда єднає всіх Та прийдуть до тебе Три празники в гості: А що перший празник – Рождество святеє. А другий же празник – Василя святого А третій же празник – Святе Водохреща… ожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом сто­літь і освячені віками. У народі існує повір’я, що той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Які ж обряди ми повинні пам’ятати і святкувати? Щороку близько 22 грудня народжується молоде Сонце. Починається Сонячний рік, Свято Різдва супроводжується магічними обрядами. Найголовніше серед них – Свята Вечеря та Колядування.

К

У нашій школі 4 лютого відбувалося ро­ динне свято Коляди. Вчитель християнської етики Пістоляк Н.В. запросила батьків, вчителів, отця Миколу та учнів. Свято розпочали ведучі (Корнюшок К. та Карпа М), які розповіли про звичаї нашого краю. Лунали давні колядки, записані від старожилів села у виконанні класних, родинних колективів. На святі Коляди співали сім’ї Яреми, Байкенич, Тимків, Варгас та Джуфер. Всі присутні колядували разом. Директор школи подякувала всім присутнім, а отець Микола запропонував створити при школі гурт колядників, які б колядували по всьому селі, відроджуючи наші традиції. Свято Коляди завершилося урочистим «Многая літа». Підготував Учень 10 А класу Прецель Роман

«Заспіваймо, Літературна паняночки, світлиця веселої гаївочки»

М

инають роки, десятиліття і століття, виникають і зни­ ка­ють держави, але кожного року наступає день Пасхи, коли увесь християнський світ, затамувавши подих , із завмиранням серця очікує торжествуючого «Христос Воскрес!» У ці святкові дні із уст вірних злітають величальні пісні Христовому Воскресінню, гримлять святкові салюти, ударяють церковні дзвони. Особливим виявом радості є гаївки – дорогоцінний скарб давньої культури наших прапрадідів, як високомистецькі, а часом неперевершені поетичні твори, як історичний документ про життя, психологію, віру та вірування, прагнення до пізнання та розуміння природи наших пращурів. На жаль, склалося так, що навіть дідусі та бабусі теперішніх учнів школи не пам’ятають, щоб в селі проводились великодні забави, водили гаївки. Не можемо похвалитись й справжніми майстрами писанок. Ставлячи за мету - відродження давніх великодніх традицій, ми звернулися про допомогу до директора державного історико – культурного заповідника «Тус­тань» Василя Рожка. Допомога не забарилася. Члени організації української молоді «Спадщина» під керівництвом Уляни Мороз - Петро Кулик, Мирослава Клех, Софія Ракус та Софія Горбич в передвеликодній час провели майстер –

Творчість наших вчителів П

опри всі проблеми і труднощі навчально-виховничого процесу, які доводилося долати вчителям нашої школи, вони знаходять час і на позашкільну роботу. Однією з її граней є власна творчість. Маючи добре розвинене мовне чу­ ття, певні естетичні смаки, володіючи прийомами творення художніх образів вчителі Шуката Л.П., Щур І .Ф., Пістоляк Н.В. неодноразово представляли свої поетичні твори поціновувачам художнього слова. Прислухаючись до ритму життя суспільства, тримаючи руку на пульсі часу, вчителі у своїй творчості порушують різноманітні актуальні проблеми—патріотизму і любові до Батьківщини, вірності і зради , батьків і дітей, відродження духовності нації.

Як результат творчості вчителя філолога Шукатки Л .П. – її збірка «Мозаїка» (присвячена 150-літтю школи), яка вийшла друком в серпні поточного року. У збірці поєдналися твори різних жанрів лірикиінтимної, громадської, філософської. Колір кожної поезії – інший, бо кожен твір розповідає про щось своє: рідне село, природу, віру, почуття, улюблену професію, сторінки історії України.

Виразність, прозорість, простота – визначні риси творчості Лариси Павлівни Шукатки. Переймаючись долею нації, її майбутнім, вона висловлює серйозні думки, звертаючись до всіх і до кожного: Кожна людина має свій вибір. Але яким він буде – пра- вильним чи ні ? Тому Шукатка Л.П. закликає зробити обдуманий крок : Не схиб. Здіймайся серцем в небо, Вбирай у барви сірий світ. Хіба для щастя більше треба, Ніж на землі твій добрий слід? Другій рідній домівці-школі яка відзначає своє 150-ліття із якою пов’язалаїї доля, вона присвятила вірш «Ювілей» О школо люба! Храме із граніту, Лиш тільти ти закохуєш у рідне слово, Що як той Фенікс-птах із попелу встає, Й малюєш світ навколо веселковим. Щур Іван Федорович – поет-пісняр. В його творчому доробку чимало поезій, покладених ним же на музику. Свою любов і замилування рідним краєм він висловлює у пісні «Підгородці»: Підгородці, Підгородці, Село писанкове моє. Підгородці, Підгородці, Як добре, що ви в мене є. Невимовний щем огортає душу, коли слухаєш пісню-реквієм «Схилімо голови свої», присвячену тим, що полягли в боях за кращу долю. Мотиви тугу і смутку також звучить у пісні «Підгородецька новина». Паралелі між уже давно минулого молодістю і теперішнім реальним Щур І.Ф. проводить у пісні «Журавлі», використавши алегоричні образи весни та осені. Викликають щире захоплення пісні «Карпатське танго» та «Гімн школі». Пістоляк Н.В. – вчитель християнської етики. То ж не дивно, що більшість її творів на

Державний історико - культурний заповідник “Тустань” Львівська обласна громадська організація “Тустань”

класи з малювання писанок, водіння гаївок, за що їм вдячна підгородецька громада. Бажаючих долучитися до відродження традицій виявилось чимало. Малювання писанок – складний і творчий процес, що вимагає чистоти думок, спокою, одухотворення. Проте без хвилювання, але радісного, не обійшлось, адже всіх чекав Великдень.

У квітневий післявеликодній вівторок на шкільному подвір’ї у Підгородцях відбулося пишне свято гаївок. Учні, вдягнені у вишиванки,вчителі, громада села прийш­ ли, щоб взяти участь у великодніх заба­ вах. Головним атрибутом стало писанкове дерево, яке створили учні Підгородецької школи. Того дня біля школи лунали урочисті співи та поезія, сподобалася присутнім та­ кож інсценізація «Розмова у великодньо­ му кошику», і, безперечно, гаївки. Учаники дійства співом закликали весну: Заспіваймо, паняночки, веселої гаївочки. Найся Мати утішає, Ісус з гробу воскресає. Най воскресне Україна, Сріблом – злотом обмаїна. Най воскресне, най прибуде Поміж українські люди. Підготувала директор школи Ольга Прецель

релігійну тематику. Знайдемо в них мораль і повчання, засади християнських чеснот, а також те, що зараз нам усім бракує, - Віру в Бога, в себе, в завтрашній день. Вартим уваги є її вірш «Рідній школі», в якому вона висловила свої почуття, сподівання і побажання.

О поезіє, душі розрадо, Пишний сад, врожайний на слова. Ти – життєва мудрість і порада, Правда щира і любов жива. Л. Василевська.

Н

ещодавно учні та вчителіфілологи нашої школи мали змогу зустрітись з подружжям Надією та Ізидором Гнатівими, авторами збірки «Сповідь нашої душі», майстрами художнього слова. У цій літературній світлиці відбулася своєрідна поетична розмова. З уст п.Надії звучали поезії, які торкалися струн кожної душі.

Творча муза завітала і до наших юних поетів, які презентували збірочку «Первоцвіт». А назвали її так, бо саме з таких символічних весняних квітів, своїх перших ліричних сплели віночок поезій її автори: І. Клепач, Лілія і Микола Тимків, Роман та Віталій Прецль, В. Міллер, А. Бай­ кенич, Л. Вачевська. У їх виконанні звучали поезії про рідну землю, рідне слово, духовні вартості людини, батька, матір. Збірочка складається з таких розділів: «Ми України діти, нас Бог благословив», «Нема ріднішої землі», «Рідна школо, ти дитинство моє», «Наодинці з матусею», «Казки».

Свою ліричну збірку «Цвіт моєї душі» подарувала рідній школі колишня учениця Ірина Білинець. Звучали пісні на слова учителя музики І.Ф. Щура – «Гімн школи», «Підгородці», «Далека юність».

Слова подяки всім присутнім, поетам, організатору дійства Дробчак Н.С. висловила директор школи Прецль О.І. Надовго залишиться в наших серцях музика поезій, бо, як писала Ліна Костенко, «поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Погляньте люди! Наша Божа Мати Стоїть у неземній красі, А поряд ангели крилаті Молитви зносять до висот. Вони нам допоможуть побороти Усяке зло, яке лиш тільки є. Живи, красуйся, рідна школо, На славу Божу , на віки. Вчителі нашої школи живуть поезією, творять її, з кожним разом удосконалюючи свою майстерність.  Підготувала Г. Байкенич

Підготувала Учениця 7 класу Клепач Ірина

Засновники: ДІКЗ «Тустань», ЛОГО «Тустань» (79000 м. Львів, вул. Чайковського, 17, 3 пов.); Музей історії Тустані (82612 с.Урич, Сколівський р-н, Львівська обл.), тел.: (032) 261 37 80, www.tustan.com.ua e-mail: ihor.petriy@gmail.com Редакційна колегія: Ігор Петрій (головний редактор), Тетяна Гощіцька, Роман Миська Відповідальний за випуск: Василь Рожко. Наклад: 500 примірників. Видавництво ТзОВ “Колір ПРО”

Вісник "Тустань" (7)  

Вісник "Тустань" 2011-7(7), 1 грудня 2011

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you