Page 1

Оцінюємо ефективність СУОП

Охорона праці в будівництві

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 10/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

СОЛОМОНОВЕ РІШЕННЯ ДЛЯ МОЗ

www.ohoronapraci.kiev.ua


ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥίΟΧΥΡΟΠ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗχψπρφτϜιυηληυυϗχμψϐφϝλφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗχφϊμψχϜσπύϋυηλοιπϏηρυπύωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗυηιπϏφςχψπιπϊϗκηυυϜχφϊμψχϜσπύϜοοηιησϜι οψϋρυφιηυπύθϋλϜιμσϔοηλπτσμυπύχψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗχψφύϜλυφωϊϜλπύησϔυπύϐσϗύϜιχψφιμλμυυϗ ωμψώμιφσμκμυμιφϝψμηυϜτηώϜϝθηοφιφϝχϜλϊψπτςπξπϊϊϗ ΉϊηςφξτϋσϗξϜψηυϜϊψηιτλσϗυηιϏηυυϗιϋϏθφιπύ ώμυϊψηύϜψϗϊϋιησϔυπύωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} ΪςψηϝυητΡπϝι ιϋσ΋φσφωϔςη ϊμσόηςω    PRGHOV#RQLNRXD ZZZRQLNRXD


Шановні читачі! и живемо в епоху великих змін. Ось уже три місяці в Україні діє оголошений урядом мораторій на перевірки суб’єктів господарювання всіма (крім фінансових) наглядовими органами. Паралельно з цим триває масштабна реорганізація служб, які опікуються в державі питаннями охорони праці. Що чекати від цих змін спеціалістам з охорони праці? Здавалося б, є привід для оптимізму. По-перше, ніхто не ходить з перевірками, тож можна спокійно присвятити робочий час виконанню своїх безпосередніх обов’язків. По-друге, є сподівання, що і в наступні роки частота візитів наглядовців зменшиться в рази, адже скорочується кількість контролюючих органів та їх штатна чисельність. А отже, поменшає проблем та неприємностей у спеціалістів з охорони праці та їх керівників! Але подивімося на ситуацію очима роботодавців, які вважають за необхідне оптимізувати всі процеси на виробництві, щоб «видушити» з нього максимальний прибуток. Нещодавно зустрів колишнього працівника Держгірпромнагляду, якому пощастило знайти хороше місце спеціаліста з охорони праці на успішному підприємстві. Виявилося, справи в нього не дуже: у зв’язку зі згаданими вище обмеженнями нагляду в роботодавця виникла думка: «Навіщо тримати цілу службу й витрачати гроші на охорону праці, якщо вірогідність перевірки підприємства з боку контролюючих органів близька до нуля?» Будемо реалістами: послаблення державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання навряд чи «розчулить» переважну більшість вітчизняних роботодавців і примусить їх виконувати закони не за страх, а за совість. Тож, шановні спеціалісти з охорони праці, на ваші плечі лягає ще більша ноша – зберегти те, що вже напрацьовано, і далі «пробивати» у керівників невідкладні питання охорони праці, удосконалювати СУОП, упроваджувати прогресивний світовий досвід у цій сфері. Вам уже не сховатися за широкі спини інспекторів, не налякати роботодавця можливими перевірками. Від ваших зусиль і сили духу, непохитності обраних позицій та вміння переконувати залежить сьогодні життя і здоров’я мільйонів громадян. Спеціалісти з охорони праці – це особлива категорія людей, яких, на жаль, нерідко іронічно сприймають не тільки роботодавці, але й колеги по роботі. На думку більшості з них, охорона праці заважає виконувати основні виробничі завдання, відволікає постійними вимогами проводити інструктажі, додержуватися правил тощо. Тому подекуди наміри та погляди спеціалістів з охорони праці не знаходять активної підтримки в рідному колективі. Працеохоронця може зрозуміти тільки працеохоронець! До такого висновку я дійшов, спілкуючись із вами під час особистих зустрічей на підприємствах, різноманітних семінарах та конференціях. Ви ніби сповнюєтеся енергією, коли отримуєте можливість обговорити наболілі питання в колі однодумців. Журнал «Охорона праці» завжди був і надалі залишатиметься вашим вірним помічником у вирішенні повсякденних завдань. Але тепер ми ділитимемося з вами новинами частіше ніж раз на місяць. Надішліть до редакції журналу (mail@ohoronapraci.kiev.ua) свою електронну адресу (бажано вказати прізвище, ім’я, особистий телефон та назву підприємства, а також зробити позначку «Клуб журналу «Охорона праці» – електронна анкета учасника Клубу розміщена на www.ohoronapraci.kiev.ua), і ми надсилатимемо вам корисну інформацію: коментарі до нових НПАОП, відповіді фахівців на актуальні запитання, анонси цікавих публікацій у журналі тощо. Пишіть нам і про те, які проблеми вас турбують, що б ви хотіли прочитати на наших сторінках. Шановні колеги! Підтримайте колектив своїх однодумців у цей складний для всієї країни час: передплатіть журнал «Охорона праці» на 2015 рік. Протягом жовтня-листопада журнал можна передплатити за ціною 2014 року, яка становить 50 грн 70 коп. на місяць. Акція діє при оформленні передплати в редакції за телефонами 559-19-51, 558-74-27.

М

Завжди ваш, головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук


Найбільше графіті вУкраїні на тему охорони праці намальовано в Кривому Розі

Кривому Розі 10 вересня підбито підсумки соціального конкурсу графіті «Твоє здоров’я і безпека». Це подія, яка може претендувати на світовий рекорд, адже найкраща робота перетворилася на величезне панно. Конкурс графіті був організований компанією «3М Україна» разом з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і тривав з кінця липня. Його метою було привернути увагу працівників підприємства до безпеки на виробництві та важливості використання засобів індивідуального захисту. Усім бажаючим співробітникам комбінату і жителям Кривого Рогу було запропоновано представити тематичні ескізи робіт на тему охорони праці. Основними критеріями оцінки робіт були оригінальність ідеї, відповідність малюнка темі конкурсу, техніка та якість виконання. Кращу роботу визначило журі. Малюнок був перенесений на стіну однієї з будівель підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг» за допомогою професійних майстрів графіті та самого автора малюнка. Площа малюнка становить більше ніж 100 м2, тож він може стати одним з найбільших у світі тематичних графіті на тему охорони праці. Перемогла Юлія Писанко, яка дізналася про конкурс за три дні до його закінчення. Але це не завадило їй виконати кращу, на думку журі, роботу. Юлія – економіст за освітою, тривалий час працювала в маркетингу. Зараз вона фрілансер, і стріт-арт – її хобі. Переможниця отримала цінні призи від організаторів. «За даними МОП, щороку у світі внаслідок нещасних випадків та професійних захворювань гине 2,3 млн людей. Крім цього, стається близько 860 тис. інцидентів з травматичними наслідками. Саме тому заходи щодо забезпечення безпеки працівників є першочерговими. Уже не кажучи про прямі й непрямі збитки, що пов’язані з професійними захво-

На правах реклами

У

рюваннями та травматизмом на виробництві, які оцінюють в 2,8 трлн доларів. Компанія «3М» інвестує щороку понад 1,5 млрд доларів у створення інноваційних високоефективних рішень, у тому числі і в галузі охорони праці. Наші фахівці з охорони праці докладають багато зусиль для того, щоб співробітники відповідально й усвідомлено ставилися до безпеки на робочому місці. Цей творчий конкурс став одним із проявів соціальної відповідальності наших компаній», – вважає керівник департаменту безпеки та візуальної комунікації компанії «3М Україна» Андрій Юдін. Ірина Приступа, директор медичного центру ПАТ «АрселорМіттал Кривий

«ЗМ» – одна з найбільш інноваційних компаній світу з річним обігом 30,8 млрд доларів. Штаб-квартира розташована в Сент-Полі (Міннесота, США). Компанія виробляє понад 50 тис. найменувань товарів, які продаються майже у 200 країнах світу. Компанія працює за 35 напрямами, об’єднаними в п’ять основних бізнесів: товари для дому та офісу, телекомунікації та електроніка, охорона здоров’я, матеріали для промисловості і транспорту, візуальні комунікації та системи забезпечення безпеки. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України – спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, зокрема арматури й катанки. Його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск більш як 6 млн т прокату, близько 7 млн т сталі і понад 6,7 млн т чавуну. Основні ринки збуту металопродукції – регіон Близького Сходу і країни СНД.

2

іг»: «Щорічно в період проведення на підприємстві «Тижня здоров’я» ми прагнемо залучити до участі в тематичних заходах як наших співробітників, так і працівників підрядних організацій. Проведення цього заходу допомагає підкреслити, наскільки важливо вести здоровий спосіб життя, а також дбати про своє здоров’я і безпеку у виробничих умовах. За традицією в рамках «Тижня здоров’я» всі бажаючі працівники підприємства можуть пройти безоплатне експрес-обстеження в поліклініках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Також на території підприємства проводяться мобільні медогляди водіїв і відпрацювання практичних навичок надання долікарської допомоги. Барвистий результат конкурсу графіті на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» дає можливість додатково мотивувати наших працівників використовувати засоби індивідуального захисту». Організатори впевнені, що такий вид агітації додасть позитивних емоцій перед початком робочого дня.

3М Україна, 03680, Київ, вул. Амосова, 13. Тел. +38(044) 490-57-77; факс +38(044) 490-57-75 www.3М.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


7 жовтня – Всесвітній день дій за гідну працю

Новости

Концепція «Нуль» здійсненна!

Навчання у ФПУ

априкінці серпня у Франкфурті під гаслом «Світ без тяжких і смертельних нещасних випадків на виробництві – це можливо» відбувся XX Всесвітній конгрес з охорони праці 2014 року, який було організовано Міжнародною організацією праці (МОП), Міжнародною асоціацією соціального забезпечення (МАСЗ) і Німецькою асоціацією соціального страхування від нещасних випадків (DGUV). Упродовж трьох днів близько 4 тис. спеціалістів у галузі охорони праці, політиків і вчених зі 139 країн обговорювали питання, як зробити працю більш безпечною і здоровою. За даними МОП, щороку на планеті внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань гине 2,3 млн осіб. Прямі й непрямі збитки від цього у світі оцінюються у 2,8 трлн доларів США. «Вкладення в запобігання ризикам окупаються в середньому більше ніж удвічі, – заявив президент МАСЗ Еррол Франк Стуве, посилаючись на останні дослідження. – Проте як і раніше викликають занепокоєння питання психічної перевтоми робітників та ергономіки праці. Потрібні нові комплексні стратегії запобігання ризикам, які поєднують у собі заходи з охорони праці та благополуччя кожного працівника». Концепція «Нуль» (Vision Zero) випадків травматизму на робочих місцях зовсім не відірвана від життя, вона є здійсненною на практиці, – вважає директор-розпорядник DGUV доктор Йоахим Брюєр. Наприклад, за останні 20 років кількість зареєстрованих нещасних випадків у Німеччині зменшилася вдвічі. «Подібні досягнення під силу не лише Німеччині, цього може добитися будьяка країна. Наш досвід і приклади міжнародної співпраці довели це», – заявив доктор Брюєр.

едерація профспілок України з 22 вересня по 3 жовтня на базі Академії праці (Київ) провела щорічне навчання з питань охорони праці для членів своєї організації. До програми увійшли питання: аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні, основні положення національних і міжнародних законодавчих норм у галузі безпеки та гігієни праці, практика вирішення питань охорони праці на виробництві, застосування економічних методів для створення безпечних і нешкідливих умов праці та ін.

Н

Ф

Технічні інспектори праці ФПУ та інші представники з питань охорони праці профспілок обласного та республіканського рівнів відвідали також виробниче об’єднання «Антонов». Вони ознайомилися з практикою здійснення громадського контролю на підприємстві, взяли участь у тренінгу з оцінювання стану охорони праці та рівня безпеки на робочих місцях, який закінчився складанням плану запобіжних заходів для їх поліпшення. Завершився навчальний курс традиційно – перевіркою знань.

За матеріалами ЗМІ

Підсумки роботи Фонду

Ужгороді 10 вересня відбулося розширене засідання колегії виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України під головуванням директора виконавчої дирекції Валерія Акопяна. Розглядалися підсумки діяльності Фонду за І півріччя та липень 2014 р. Так, упродовж І півріччя надходження до Фонду склали майже 3,2 млрд грн, що на 0,5% перевищує плановий показник. У цілому бюджет Фонду за доходами виконано на 48,7% відносно планового показника 2014 р. Видаткову частину бюджету виконано на 42,8% – у розмірі 3,1 млрд грн. У І півріччі 2014 р. порівняно з аналогічним періодом 2013 р. кількість страхових нещасних випадків зменшилася на 14% – з 4529 до

В

www.ohoronapraci.kiev.ua

3736. Число смертельно травмованих скоротилося з 243 до 241, зростання професійних захворювань уповільнилося майже на 8%, або на 222 випадки (з 2887 до 2665). Станом на 1 липня 2014 р. Фонд здійснив страхові виплати майже 299 тис. потерпілих (членам їхніх сімей) – це на 3 тис. осіб менше, ніж за перше півріччя 2013 р. Їм виплачено 2,8 млрд грн. Середньомісячний розмір страхової виплати на одного потерпілого збільшився і за січень–червень 2014 р. становив 1743 грн – майже на 6% більше порівняно з аналогічним показником 2013 р. Найбільша частина загальної суми страхових виплат по Україні – сумарно майже 80% – припадає на шахтарські регіони. У зв’язку з подіями, що відбуваються на території Донецької та Луганської областей, не підтверджено інформацію щодо проведення страхових виплат за липень 2014 р. 55 тис. мешканців Луганської та 25 тис. – Донецької областей. Виконавчою ди-

Олександр Фандєєв

рекцією Фонду провадиться робота щодо забезпечення одержання страхових виплат потерпілими (членами їхніх сімей), які тимчасово переселилися із зони АТО. Опрацьовано звернення 563 потерпілих з Луганської та 988 з Донецької областей. У січні–липні медико-соціальні послуги потерпілим профінансовано на суму 142 млн грн проти 244 млн грн за цей самий період 2013 р. Це пов’язано з повною або частковою неможливістю надання послуг потерпілим в АР Крим, Донецькій, Луганській областях та м. Севастополь. З метою виконання зобов’язань перед застрахованими особами, які залишили місця постійного проживання, розроблено механізм забезпечення медико-соціальними послугами внутрішньопереміщених потерпілих за місцем їхнього тимчасового перебування. Інформація Фонду

3


Зміст

Управління охороною праці Людмила Солодчук Метаморфози 21-ї статті

Про нараду – круглий стіл, присвячену обговоренню змін до ст. 21 Закону «Про охорону праці»

Олег Моісеєнко Хотіли як краще, а вийшло…

10

Наталія Чумакова Охорона праці в будівництві, або Розшукуються НПАОП

13

Георгій Лесенко Удосконалюємо СУОП

16

Олеся Цибульська Оцінюємо ефективність СУОП

19

Олександр Фандєєв На першому місці – соціальна відповідальність

22

Олександр Лисенко OHSAS 18001: крок за кроком

24

Детальний аналіз переглянутих «Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями» (НПАОП 0.00-1.71-13)

Про проблеми нормативно-правової бази з питань охорони праці в будівництві

10

Три основні складові, які забезпечують ефективне функціонування СУОП

Рекомендації фахівців щодо оцінки ефективності функціонування СУОП на підприємстві

Останні тенденції в галузі сертифікації систем менеджменту згідно з вимогами міжнародних стандартів

У продовженні статті – про процеси ідентифікації та класифікації небезпек, а також про підходи до вибору методів оцінки ризиків

40

Безпека праці

№ 10 (244)/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ Науково'виробничий щомісячний журнал

Сергій Колесник СІВ – ефективний інструмент мотивації персоналу 30 Про систему індивідуальної відповідальності, що функціонує у ВП «Южно-Українська АЕС»

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці» На першій сторінці обкладинки фрагмент картини Пітера Пауля Рубенса «Суд Соломона», фото з Інтернету

Редакційна колегія ɆɚɬɜɿɣɱɭɤȾɦɢɬɪɨɅɚɜɪɟɧɬɿɣɨɜɢɱ± головний редактор журналу «Охорона праці» Акопян Валерій Григорович – директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Бобер Юрій Григорович – помічник Голови Держгірпромнагляду України Больман Георгій Олександрович – заступник виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт»

4

6

Володимир Терещенко Перевірка як результат співробітництва

На прикладі комплексної перевірки ВАТ «Полтавський ГЗК» автор намагається знайти відповідь на питання, чи справді перевірка – це зло

36

Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук

Савчук Сергій Петрович – національний координатор Міжнародної організації праці в Україні

Зіміна Олена Спиридонівна – Державна інспекція ядерного регулювання України

Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ

Костриця Василь Іванович – Національний координатор (06.1996–02.2013) МОП в Україні

Цопа Віталій Андрійович – докт. техн. наук, професор, міжнародний експерт і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 і OHSAS 18001

Лисюк Микола Олександрович – заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Юрій Сагань Робота під артобстрілами

Як ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» працює в умовах бойових дій

40

Сергій Колесник У розслідуванні повинна бути взаємодія

Вадим Владко Загинули у вогні безвідповідальності

42

Юрій Яковищенко, Андрій Куликов Робота в новому форматі

45

Обставини та причини пожежі, що сталася на початку січня 2014 р. на території ПАТ «Хартрон» (м. Харків)

Соціальний захист Про питання взаємодії органів прокуратури, внутрішніх справ тощо з комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку

64

Безпека життєдіяльності

Про досвід спільного контролю за станом охорони праці адміністрації морського порту та портових операторів

Микола Федоренко Про сертифікацію, декларацію, реєстрацію…

Роз’яснення щодо умов застосування деяких термінів, які вживаються в тексті Закону «Про охорону праці»

Яна Сотнікова, Надія Голембієвська Як вирватися з полону ПТСР

Поради фахівців щодо того, як вчасно розпізнати та подолати посттравматичний стресовий розлад

66

48

На допомогу спеціалісту з охорони праці Методичні рекомендації з оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві

Медицина праці Костянтин Теличко Соломонове рішення для МОЗ: віддати, щоб зберегти

56

Олександр Фандєєв Щоб дихалося легко

60

Приєднання електроустановок

Думки фахівців стосовно реорганізації центральних органів виконавчої влади

Рекомендації щодо вибору засобів індивідуального захисту органів дихання

68

Читайте в наступному номері: Портальні крани: подовжуємо строки експлуатації 45

Редакція журналу

Приймальня 558-74-11 02100, Київ]100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович 296-05-69 перший заступник головного редактора, канд. техн. наук Солодчук Людмила Миколаївна 558-74-18 заступник головного редактора Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла, Антоненко Олександр. Реклама 296]05]65, 296]82]56 Відділ реалізації та маркетингу 559]19]51 Поліграфічні послуги 559]62]79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397]16]77

www.ohoronapraci.kiev.ua

Охорона праці в АПК

Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632]23]29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, Івано'Франківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498]66]72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Полтавська та Черкаська обл. – Терещенко Володимир Вікторович (044) 559-97-32 Вінницька, Рівненська та Хмельницька обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73

Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.10.2014. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 7121. Зам. № 416 Надруковано в друкарні ТОВ «Інтерекспресдрук». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 12 641 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

© ОХОРОНА ПРАЦІ

Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 44 грн 85 коп.

5


Управління охороною праці

Вирішуємо проблему

Метаморфози 21-ї статті Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

У благородному прагненні полегшити долю підприємців лобісти великого та середнього бізнесу внесли зміни до Закону України «Про охорону праці». Статтю 21 вони доповнили новими обставинами та умовами, за яких підприємствам не потрібно отримувати дозвіл на експлуатацію (застосування) устатковання підвищеної небезпеки. Утім, непрофесійність законотворців очікуваному полегшенню не сприяла, а навпаки, заплутала підприємців. Зібравшись разом, представники бізнесу і наглядового органу в буквальному розумінні розбирали новели закону по кісточках, але так і не змогли дійти згоди, як їх виконувати.

а початку вересня за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі та за сприяння Держгірпромнагляду було організовано міжвідомчу нараду за участю громадських організацій та представників підприємств з метою обговорення змін до ст. 21 Закону «Про охорону праці», прийнятих Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 № 1193-VII. Зазначена нарада відбулася на базі журналу «Охорона праці», тож отримала ще й статус редакційного круглого столу. Обговорювали просте питання: як тлумачити і як виконувати законодавчу новелу, спрямовану на полегшення ведення бізнесу в Україні. Так, відтепер, згідно з внесеними змінами до Закону, дозвіл не потрібно отримувати

Н

6

в разі експлуатації (застосування) підприємством устаткування* підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації. Одержувати дозвіл не вимагається і в разі, якщо машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки зареєстровані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Принагідно зазначимо, що автори законопроекту, серед яких були й представники Держпідприємництва та Мінекономрозвитку, на зауваження Держгірпромнагляду щодо неадекватності запропонованих новацій не реагували: ні в ході роботи над документом, ні після того, як його було прийнято Верховною Радою та ще існувала можливість накласти на Закон вето Президента. З погляду необізнаної із суттю питання людини ніби все зрозуміло: є на «устаткування підвищеної небезпеки» «відповідний сертифікат» або «декларація про готовність до експлуатації» – працюй спокійно. Не потрібно витрачати гроші на експертизу машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та оббивати пороги центрів надання адміністративних послуг для отримання дозволу на їх експлуатацію (застосування). Усе було б добре, якби… зазначені вище поняття мали хоч якийсь стосунок до сфери охорони праці та були згадані у відповідних нормативно-правових актах. Однак у законодавстві, що регулює правовідносини у працеохоронній сфері, відсутні визна-

чення понять «устаткування підвищеної небезпеки», «відповідний сертифікат» і «декларація про готовність до експлуатації», як і не встановлено порядку отримання останніх. Закон України «Про охорону праці» не дає визначення терміна «устаткування підвищеної небезпеки», хоча воно є уживаним в працеохоронній сфері. Віднесення устаткування до підвищеної небезпеки передбачено тільки в додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107. Із роз’яснення Держгірпромнагляду від 03.06.2014 № 4326/0/8.1-04/6/14

Фахівці Держгірпромнагляду, ламаючи голову над тим, як виконувати оновлену ст. 21, не полінувалися здійснити моніторинг усіх законодавчих актів на предмет пошуку відповідних термінів/положень. Як виявилося, у чинному нормативно-правовому полі міститься близько 80 визначень поняття «сертифікат», що означає посвідчення, письмове свідоцтво (від лат. certus – вірний + facio – роблю). І жоден із цих майже 80 термінів не регулює правовідносини щодо експлуатації «устаткування підвищеної небезпеки». Те ж саме стосується і реєстрації «декларації про готовність до експлуатації».

_________________ * Тут і далі в статті вжито термін «устаткування» (замість «устатковання») у значенні «сукупність механізмів, приладів, пристроїв тощо», оскільки саме він використаний у Законі України «Про охорону праці», зокрема і в ст. 21, про яку йдеться в матеріалі. – Прим. ред.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці Закон України «Про підтвердження відповідності» містить посилання та визначення терміна «сертифікат відповідності» – це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Із роз’яснення Держгірпромнагляду від 03.06.2014 № 4326/0/8.1-04/6/14

ня нових змін як до законодавчих, так і до підзаконних актів з охорони праці. Утім, ще більш недолугою є третя новація законотворців, яка полягає в тому, що дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки можна не отримувати в разі, якщо вони перебувають на обліку в територіальних органах Держгірпромнагляду. Але хто ж візьме їх на облік без документів, що підтверджують їх безпечність? Спочатку мають бути гроші, тобто гарантія безпеки, а потім стільці, тобто взяття на облік машин, механізмів, устаткування з видачею чи невидачею документа дозвільного характеру. А якщо спочатку віддати стільці, то де гарантія, що повернуться гроші, тобто як гарантувати, що підприємство придбало та використовує у виробничій діяльності справді безпечні машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, і що завтра під час їх експлуатації з найманим працівником не станеться нещасного випадку? Гіпотетично, можна повернутися до схеми, яка діяла за часів СРСР, коли безпеку машин, механізмів, устаткування перед взяттям їх на облік перевіряв інспектор Держгіртехнагляду. Але ж яку армію інспекторів потрібно тримати у штаті, щоб забезпечити контроль за всіма машинами, механізмами, устаткуванням підвищеної небезпеки, що використовуються в різних галузях економіки? Це тим більше нереально у світлі чергового витка реформи державного управління та скорочення апарату чиновників. Що накоїли – у загальних рисах зрозуміло. Але що робити далі? Учасники наради-круглого столу в досить авторитетному складі – а це представники Мінекономрозвитку, Мінре-

Фото О. Фандєєва

Утім, не могли ж законотворці, як кажуть, взяти зі стелі та нав’язати охороні праці нові поняття. Виявляється, термін «сертифікат відповідності» вживається у спорідненій, дотичній сфері, яка регламентується Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, установлений цим Законом та відповідними нормативними актами порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів передбачає, що прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією (далі – ДАБІ) та її територіальними органами сертифіката. Таким чином, чинний у сфері містобудування порядок отримання сертифіката стосується виключно об’єктів будівництва, якими є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. І з машинами, механізмами, устаткуванням підвищеної небезпеки він не має жодного зв’язку. Давайте гіпотетично уявимо ситуацію, що нові будівлі та споруди під

час їх уведення в експлуатацію були обладнані новим «устаткуванням підвищеної небезпеки», яке, в свою чергу, пройшло необхідні випробування, оцінку відповідності технічним регламентам та вважається безпечним і на яке на підставі акта готовності до експлуатації всього виробничого комплексу також було видано сертифікат. Через деякий час у роботодавця виникає бажання, наприклад, перебудувати підприємство: без відповідного погодження з ДАБІ, який контролює процес з точки зору безпеки об’єктів та споруд, він цього не зробить. А тепер уявімо, що роботодавець вирішив замінити дорогі сучасні машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що перебували на балансі підприємства під час уведення його в експлуатацію, на дешеві й сумнівні щодо безпечності. Хто і як має забезпечити контроль за дотриманням норм Закону «Про охорону праці» під час такого технічного переозброєння? Адже ДАБІ не має таких функцій, та й узагалі його діяльність жодним чином не охоплює сфери охорони праці! Тепер роботодавець, прикриваючись «відповідним сертифікатом» та спираючись на згадані вище законодавчі новації, матиме право здійснювати будь-які дії, що стосуються «устаткування підвищеної небезпеки», вже не переймаючись необхідністю перевіряти та підтверджувати його безпечність. Чи на користь найманим працівникам такі нововведення, адже про їх безпеку на виробництві лобісти від бізнесу не подбали. Сліпе перенесення «дозвільної моделі» зі сфери містобудівної діяльності в працеохоронну не принесло очікуваного полегшення для бізнесу, оскільки реалізація цих норм потребує внесен-

www.ohoronapraci.kiev.ua

7


Управління охороною праці гіонбуду, Держпідприємництва, Держгірпромнагляду, Міненерговугілля, Федерації роботодавців, Федерації профспілок, Федерації роботодавців гірників, Міжнародної фінансової корпорації, НАЕК «Енергоатом», Пуб лічних акціонерних товариств «Укртрансгаз», «Укр газвидобування», «Укрнафта», «Київобленерго», «Укртранснафта» та НАК «Нафтогаз України» – висловили одностайну думку стосовно того, що ст. 21 Закону «Про охорону праці» виконувати неможливо, а отже, необхідно вносити до неї зміни, розробивши простий та логічний порядок отримання дозволів. Незважаючи на зауваження представників бізнесу, що експертно-технічні організації деруть по три шкури за проведення експертизи і що нинішня дозвільна система у сфері експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не відповідає вимогам європейського законодавства, повністю ліквідовувати її в Україні ще зарано. По-перше, до цього не готове нормативно-правове поле: не розроблені необхідні технічні регламенти та стандарти відповідності продукції встановленим вимогам. По-друге, відсутня повноцінна інфраструктура технічного регулювання, яка має забезпечити оцінку відповідності всього устаткування, що експлуатується (застосовується) на ринку, вимогам, установленим технічними регламентами. І по-третє, в Україні знос основних фондів підприємств сягає 70–80%. Тож який адекватний роботодавець застосовуватиме до такого «хламу» дорогі процедури оцінки відповідності, щоб вдихнути в нього чи не третє життя? Щоб підприємства отримали змогу оновити виробництво шляхом придбання та встановлення сучасного, виготовленого за європейськими стандартами устаткування, держава має активізувати інвестиційну діяльність. А для цього потрібен час. Держгірпромнагляд заздалегідь підготував і виніс на обговорення учасників наради-круглого столу свої пропозиції змін до ст. 21 Закону «Про охорону праці». Точніше, подбали про це в Службі ще раніше: у Верховній Раді вже перебуває подання Комітету з питань соціальної політики та праці про розгляд законопроекту (від 14.01.2014 р.), внесеного народним депутатом України В. Турмановим. У законопроекті йдеться про те, що необхідність отримання виробником або постачальником дозволу на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки з’являється лише в тому випадку, ко-

8

ли інша форма оцінки їх відповідності, що є обов’язковою вимогою до них, не встановлена технічними регламентами. Цей законопроект було рекомендовано Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради до розгляду в першому читанні та прийнято за основу з урахуванням висловлених управлінням зауважень і пропозицій (на жаль, його так і не було винесено на розгляд депутатів). Тож тепер перед учасниками наради стоїть завдання ознайомитися з цим документом та внести свої пропозиції для його розгляду у Верховній Раді вже в оновленому вигляді. На цьому й розійшлися. Процес законотворчості триває. А в журналістів нашого видання та й, мабуть, у всіх пересічних громадян викликає гнів та обурення той факт, що

її якість в Україні перебуває на такому низькому рівні, що розробкою законопроектів щодо досить складних суспільних «матерій» займаються далекі від цих питань особи. І це не кухарки та двірники, а професійні лобісти, які захищають інтереси великого бізнесу, але при цьому не вважають за доцільне хоча б вивчити те коло питань та суспільних взаємовідносин, куди вони вносять в буквальному сенсі «революційні» зміни. Хто ж відповідатиме за те, що державний час і людські ресурси, використані для підготовки й ухвалення чинної ст. 21. Закону «Про охорону праці» та оплачені за рахунок платників податків, були витрачені марно? І держава знову вимушена спрямовувати кошти на врегулювання вже неодноразово регульованих норм?

ВИСНОВОК ГОЛОВНОГО НАУКОВО-ЕКСПЕРТНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ» ВІД 07.10.2013 № 3361 У законопроекті пропонується уточнити:

☑ порядок отримання виробником або постачальником дозволу на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; ☑ контрольні функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці з питань експертної діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці;

☑ функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці з питань призначення органу із сертифікації персоналу в галузі неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки тощо. У Пояснювальній записці зазначається, що «основним завданням законопроекту є удосконалення дозвільного законодавства у сфері охорони праці». Головне науково-експертне управління, розглянувши законопроект, вважає за доцільне висловити таке. 1. У новій редакції частини третьої ст. 21 Закону України «Про охорону праці» визначається, що роботодавець повинен одержати дозвіл на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Разом з тим у цій частині передбачено також отримання зазначеного дозволу виробником або постачальником відповідної техніки. Причому виробник або постачальник зобов’язані отримати його у випадку, якщо інша форма оцінки їх відповідності не встановлена технічними регламентами. Не заперечуючи щодо цих змін, пропонуємо уточнити, що і роботодавець, який використовує відповідну техніку, не повинен отримувати дозволу, якщо інша форма оцінки її відповідності встановлена технічними регламентами. Крім цього, у разі якщо відповідний дозвіл на певну техніку отримано виробником або постачальником, необхідності в отриманні ще одного такого ж дозволу, але вже роботодавцем, немає. У зв’язку з цим пропонуємо доповнити зазначену частину положенням, згідно з яким виробник та постачальник, що отримали відповідний дозвіл, мають передати його роботодавцю, а останній отримує його лише в разі, якщо зазначений дозвіл не переданий йому виробником або постачальником відповідної техніки. 2. У змінах до ст. 33 Закону України «Про охорону праці» пропонується надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, повноваження призначати орган із сертифікації персоналу в галузі неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. У цьому зв’язку доцільно взяти до уваги, що наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 10 грудня 2012 р. № 1387 затверджено Правила сертифікації фахівців з неруйнівного контролю. Оскільки дотримання вимог правової визначеності норм законодавчих актів потребує застосування єдиної термінології у відповідній сфері регулювання, під час розгляду проекту необхідно визначитись щодо слушності запропонованого терміна «орган із сертифікації персоналу». Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці Коментарі

Денис Малюська, Міжнародна фінансова корпорація о стосується чинної редакції Закону «Про охорону праці», то, на мою думку, висловлювання на кшталт: «Що це за реєстрація декларації та що це за сертифікат?» рівнозначні лукавству. Той, хто ознайомлений із нормами законодавства та уважно читав Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», розуміє, про що йдеться. Що ж до ролі Держгірпромнагляду, то вона абсолютно не нівелюється. Як на мене, в даному випадку це перекладання з хворої голови на здорову. Існує механізм взаємодії під час перевірки об’єкта, з приводу якого подана заява і на який має бути видано сертифікат. До такої перевірки ДАБІ має право залучати інші органи державної влади. Тому Держгірпромнагляд і ДАБІ мають вирішити питання, яким чином скоординувати свої дії, щоб вони не були розрізненими, як залучати інспекторів Служби тощо. Тобто якщо держава здійснює перевірку об’єкта, у ній мають взяти участь представники всіх заінтересованих органів, а їхні дії повинні бути узгодженими. Це краща міжнародна практика. І як тільки координація між ними налагодиться, проблема вирішиться автоматично.

Щ

Олексій Груздєв, начальник управління охорони праці ПАТ «Укртранснафта» ебажання виконувати норми чинної ст. 21 Закону «Про охорону праці» – це проблема експертних організацій і наглядового органу. За останні півроку, можливо, саме через положення цієї статті, прибутки експертних центрів суттєво зменшилися.

Н

www.ohoronapraci.kiev.ua

Геннадій Лисицький, начальник відділу науково-технічного забезпечення державного нагляду Держгірпромнагляду

Олександр Андрєєв, директор Департаменту ліцензування та дозвільної системи Держпідприємництва снує два базових закони – про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та про адміністративні послуги, що регулюють діяльність з видачі дозвільних документів. Головна їх вимога – суб’єкти підприємництва повинні отримувати дозволи, передбачені законодавством, в тому числі Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Якщо закон передбачає отримання якогось дозвільного документа, то він має визначати і порядок цієї процедури та орган влади, який повинен видавати такий дозвіл. Що стосується сертифікатів та декларацій, то слід зазначити, що під дію закону про адміністративні послуги підпадає будь-яка адміністративна послуга, в результаті отримання якої суб’єкт підприємницької діяльності чи громадянин набуває відповідних прав та/або обов’язків. Схема така ж, як і в законі про дозвільну систему – всі базові вимоги мають бути відображені в законі. Тобто зміни до ст. 21, які викликали непорозуміння, повинні бути «накладені» на ці два закони. Якщо йдеться про «відповідний сертифікат», згаданий у Законі «Про охорону праці», і якщо при цьому відсутнє посилання на Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» (в якому про цей сертифікат іде мова), то як можна дотримуватися таких вимог? Зрозуміло, що мають відбутися зміни на законодавчому рівні. Це і є відповідь на запитання, як користуватися цими нормами. Стосовно законопроекту В. Турманова, то ми візьмемо його в роботу і підготуємо офіційний лист від Держпідприємництва до профільного комітету Верховної Ради, у якому викладемо офіційну позицію щодо цього законопроекту.

І

важаючи на те, що на нараді порушені питання обговорювалися дуже активно, ми доходимо висновку, що заперечень проти внесення змін до Закону «Про охорону праці» немає. Отже, є потреба його переглянути і в робочому порядку надати до нього пропозиції. Обов’язково розглянемо зауваження громадськості та органів влади і запропонуємо народному депутату В. Турманову, який подав законопроект на розгляд до Верховної Ради, внести відповідні зміни. Нам сьогодні потрібен закон, який працюватиме бездоганно, на який не буде нарікань з боку суб’єктів господарювання і додержання положень якого не призводитиме до зростання рівня виробничого травматизму під час виконання робіт та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки.

З

Валентин Маціяшко, заступник керівника Департаменту охорони праці Федерації профспілок України ФПУ одним із пріоритетних напрямів роботи є охорона праці. Народним депутатом України В. Турмановим, головою ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості, яка входить до Федерації профспілок, подано законопроект, який врегульовує це питання. Ми підтримуємо проект закону і вважаємо, що недосконалі норми потрібно змінювати. Профспілки також нададуть доопрацьовані пропозиції до згаданого законопроекту. На мою думку, Україна має йти у сфері дозвільної діяльності на кілька кроків попереду. Необхідно перейняти кращий європейський досвід з цих питань та перенести його в українське законодавство, щоб всі – і роботодавці, і профспілки, і наглядові служби – працювали заради збереження життя та здоров’я людини праці.

У

9


Управління охороною праці

Це непокоїть

Хотіли як краще, а вийшло… Олег Моісеєнко, власкор

Дивилися-дивилися 13 років на НПАОП 0.00-1.30-01 «Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями» – і нарешті переглянули їх. Про те, що з цього вийшло, і йтиметься далі… ПЕРЕГЛЯДАТИ ПОВИННІ, АЛЕ… Імовірно, читачам журналу відома щорічно успішно порушувана вимога ст. 28 Закону України «Про охорону праці»: нормативно-правові акти з охорони праці повинні переглядатися в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на 10 років. Аж ось, не минуло й 15 років, як нарешті у відповідних інстанцій дійшли руки до перегляду добре відомого в працеохоронних колах НПАОП 0.00-1.30-01 «Прави-

10

ла безпечної роботи з інструментом і пристроями» (далі – Правила 1.30) – одного з тих п’яти нормативно-правових актів, перевірку знань яких з установленою періодичністю, крім усіх інших, проходять працівники, які обслуговують електроустановки. З 28.03.2014 набув чинності новий НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила безпечної роботи з інструментом і пристроями» (далі – Правила 1.71). Оскільки автор добре знайомий з Правилами 1.30, він вирішив зіставити їх з новими Правилами 1.71, щоб з’ясувати, чим розробники вдосконалили та доповнили останні й що саме переглянули у відомому нормативно-правовому акті. ПЕРЕГЛЯД – ЦЕ НЕСКЛАДНО! Як виявилося, перегляд нормативно-правового акта з охорони праці – справа досить проста. Судіть самі. Беремо текст документа, який переглядається, і вносимо в нього деякі зміни.

Розробники Правил 1.71 повторили промахи розробників Правил 1.30 і додали у створюваний документ власні огріхи

Над ними особливо мудрувати не треба. Вони скоріше для проформи, ніж по суті. У випадку перегляду Правил 1.30 нововведення можна показати у вигляді чотирьох маніпуляцій. 1. У потрібних місцях тексту вводяться назви (не більше того) кількох нових актів. Цитувати витяги, відтворювати дослівно вимоги цих актів зовсім не обов’язково. Це ж не текст інструкції з охорони праці, на яку поширюється відповідна вимога розділу 3 НПАОП 0.00-4.1598 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці». Тому текст Правил 1.71 містить лише короткі посилання, наприклад, на НПАОП 0.007.11-12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників»; Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246; НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів»; НПАОП 0.004.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» та деякі інші акти. 2. Переписувати весь текст колишніх Правил 1.30 – довго і клопітно. Тому розробники Правил 1.71 керувалися принципом одного з героїв Аркадія Райкіна: урізати так урізати! Вони зробили «урізання» колишнього акта відразу в чотирьох напрямах. 2.1. Нові Правила 1.71 не містять цілого розділу «Виконання робіт на висоті», який був у Правилах 1.30. Із цього приводу не дано жодних пояснень, хоча всім відомо, що роботи із застосуванням помосту, риштовання, монтерських кігтів і лазів на підприємствах і в організаціях продовжують виконуватися. Але з волі розробників вимоги безпеки щодо їх проведення зникли з чинного нормативно-правового акта. І лише єдиний, що залишився від колишнього розділу, підрозділ 7 «Вимоги охорони праці під

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці час виконання робіт із застосуванням драбин» потрапив до розділу IV «Вимоги охорони праці під час виконання робіт із застосуванням вантажопідіймальних машин, вантажозахоплювальних органів та пристроїв, інших пристосувань» (і чого б це?). Аналогічним чином із розділу II «Вимоги охорони праці під час виконання робіт з обробки металу та деревини на верстатах» Правил 1.71 зникло «виконання ковальсько-пресових робіт і ручного кування металу», а з розділу V «Вимоги охорони праці під час виконання зварювальних та вогневих робіт» зникли підрозділи з вимогами до виконання гасорізальних і деяких інших робіт. 2.2. У Правилах 1.71 повністю відсутні рисунки (у Правилах 1.30 їх було 7), таблиці (у Правилах 1.30 їх було 14) і додатки з формами різних журналів і наряду-допуску (у Правилах 1.30 їх було 8). 2.3. Кількість пунктів у розділах і підрозділах Правил 1.71 порівняно з Правилами 1.30 скорочено на 20– 50% та більше. Наприклад, згадуваний розділ V «Вимоги охорони праці під час виконання зварювальних і вогневих робіт» Правил 1.71 складається з чотирьох підрозділів, що містять загалом 104 пункти, натомість аналогічний розділ 8 «Зварювальні та інші вогневі роботи» Правил 1.30 складається з шести підрозділів, що поєднують 228 пунктів! 2.4. Обсяг деяких пунктів Правил 1.71 досить суттєво урізано порівняно з аналогічними пунктами Правил 1.30. Подекуди залишили тільки одне речення з тексту, який раніше займав півсторінки. Було б наївно вважати, що за роки, які минули з моменту затвердження Правил 1.30, зникла необхід-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ність у дотриманні понад 50% існуючих тоді вимог безпеки. Наприклад, під час ведення зварювальних та інших вогневих робіт. Це просто відбиття вольового рішення розробників Правил 1.71. Як кажуть, своя рука – владика. 3. Останнім принципом керувалися розробники й тоді, коли на свій розсуд і не найбільш вдало перекроювали структуру тексту акта. У результаті подібних новацій у Правилах 1.71 штучно об’єднано в одному підрозділі те, що об’єднувати й не треба було б, або навпаки. Наприклад, у розділі II «Вимоги охорони праці під час виконання робіт з обробки металу та деревини на верстатах» є два підрозділи, в які суто механічно зведено вимоги безпеки до всіх груп (токарські, фрезерні, свердлильні, стругальні тощо) металообробних (підрозділ 2) і деревообробних верстатів (підрозділ 8). А от до вимог охорони праці під час виконання робіт на цих верстатах чомусь застосовано інший

підхід. Вимоги охорони праці під час виконання робіт на кожній групі металообробних верстатів об’єднано у відповідні підрозділи 3–7. Ті ж групи деревообробних верстатів чимось завинили перед розробниками, тому вимоги охорони праці під час виконання робіт на них, знову таки, зведено в один підрозділ 9. Ще один приклад надуманої, а точніше – бездумної систематики викладеного матеріалу. Розділ III «Вимоги охорони праці під час виконання робіт із застосуванням інструменту» починається підрозділом 1 «Загальні вимоги», який складається з 40 пунктів. Перші 12 присвячено абразивному та ельборовому інструменту, наступні 9 – ручному електрифікованому, пункти 1.22–1.30 – переносним електричним світильникам, пункти 1.31–1.34 – ручному слюсарному інструменту, а пункти 1.35–1.40 – пневматичному. З наведеної інформації видно, що розробники не змогли знайти загальні вимоги для зовсім різних видів інструменту. Тому в задуманому підрозділі загальних вимог для того, що спільного насправді не має, відповідні вимоги довелося розміщувати відокремленими групами. Хотілося б дізнатися у наших славних розробників, які загальні вимоги вони сподівалися знайти, приміром, у кувалди та електричного дриля або у переносного електричного світильника і пневматичної шліфувальної машинки. Іще О. С. Пушкін писав: «В одну телегу впрячь не можно коня и трепетную лань». Не вдалося це і розробникам Правил 1.71. Але вони дуже старалися вирішити проблему! Так старалися, що забули в цей розділ включити підрозділ, присвячений вимогам охорони праці при виконанні ро-

11


Управління охороною праці біт із застосуванням абразивного та ельборового інструменту. Через цю похибку в нормативно-правовому акті є тільки загальні вимоги до даного виду інструменту в обсязі лише 12 пунктів у тому самому підрозділі 1 і зовсім відсутні конкретні вимоги безпеки під час роботи з ним. 4. Ще одна зміна – нова система нумерації структурних одиниць тексту в переглянутому нормативно-правовому акті. Застосована в Правилах 1.30 нумерація пунктів була дуже короткою, однозначною, зрозумілою, і тому зручною для посилань і «цілевказівки». Номер будь-якого пункту цих правил складався з трьох чисел, записаних арабськими цифрами і відділених крапками – порядкових номерів, відповідно, розділу в акті, підрозділу в розділі та пункту в підрозділі. У Правилах 1.71 ліворуч від кожного пункту зазначено його номер, який складається всього з двох арабських чисел, розділених крапкою – порядкових номерів підрозділу та пункту. Для того щоб зробити правильне й однозначне посилання на конкретний пункт цього документа, треба погортати попередні сторінки і знайти римську цифру номера розділу. Це хоча й не смертельно, але незручно та клопітно. Дана новація обумовила те, що в Правилах 1.71, наприклад, пункт 1.1 зустрічається 5 разів, пункт 2.5 – 4 рази, пункт 3.13 – 1 раз, а пункт 7.7 – 2 рази. Та й римські та арабські цифри, що стоять поруч у номері одного пункту, наприклад розділ V, п. 2.39, якось ріжуть око. ПРОМАХИ ТА ОГРІХИ Розробники Правил 1.71 повторили промахи розробників Правил 1.30 і додали у створюваний документ власні огріхи. У результаті перегляду назва документа залишилася без змін. У ньому, як і раніше, наявні терміни «інструмент» і «пристрої». З цього приводу хотілося б дізнатись у розробників Правил 1.71: до чого вони відносять верстатне устатковання, про вимоги безпеки до якого (серед іншого) йдеться в даному акті? До інструменту чи пристроїв? Щоб не допускати подібних промахів, розробникам варто було б почати роботу над переглядом цього акта зі знайомства з ГОСТ 3.1109–82 «Единая система технологической документации. Термины и определения основных понятий», витяг з якого наведено вище.

12

ЗАСОБИ ВИКОНАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ 92. Засоби технологічного оснащення – сукупність знарядь виробництва, необхідних для здійснення технологічного процесу. 93. Технологічне устаткування – засоби технологічного оснащення, в яких для виконання певної частини технологічного процесу розміщуються матеріали або заготовки, засоби дії на них, а також технологічна оснастка. Примітка. Прикладами технологічного устаткування є ливарні машини, преси, верстати, печі, гальванічні ванни, випробувальні стенди тощо. 94. Технологічна оснастка – засоби технологічного оснащення, які доповнюють технологічне устаткування для виконання певної частини технологічного процесу. Примітка. Прикладами технологічної оснастки є різальний інструмент, штампи, пристосування, калібри, прес-форми, моделі, ливарні форми, стержневі ящики тощо. 95. Пристосування – технологічна оснастка, призначена для установлення або направлення предмета праці чи інструмента під час виконання технологічної операції. 96. Інструмент – технологічна оснастка, призначена для дії на предмет праці з метою зміни його стану. Примітка. Стан предмета праці визначається за допомогою міри і (або) вимірювального приладу.

Глосарій Правил 1.71 занадто короткий. Чому, наприклад, у ньому немає визначень усе тих же термінів «інструмент» і «пристрої», «газоелектричне різання» (розділ V, п. 3.9)? Чому, на порушення вимог п. 6.7.1 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», у глосарії не зазначена номінальна напруга для електроінструменту класів I і II? У п. 8.18 розділу II не зазначена дуже суттєва причина, через яку круглопиляльні верстати для поперечного розпилювання деревини повинні мати дворучне керування: щоб виключити можливість їх керування однією рукою і в такий спосіб захистити іншу руку працюючого від можливого травмування обертовою пилкою. З вини розробників у підрозділ 8 «Вимоги безпеки до деревообробних верстатів» помилково потрапили пп. 8.55 і 8.56 розділу II, які є аналогами пп. 4.17.1, 4.17.2 Правил 1.30 і висувають вимоги не до деревообробних верстатів, а до верстаків слюсарних майстерень. Розділ III, пп. 3.3, 4.7, розділ IV, пп. 2.9, 5.8 містять вимоги з використання «відповідних ЗІЗ», але в тексті цих пунктів відсутні вказівки, які органи, частини тіла й від впливу яких саме небезпечних і шкідливих виробничих факторів вони повинні захищати. І це – у державному нормативно-правовому акті з охорони праці! У розділ IV «Вимоги охорони праці під час виконання робіт із застосуванням вантажопідіймальних машин,

вантажозахоплювальних органів та пристроїв, інших пристосувань» розробники включили п. 1.2, що містить вимоги до виконання робіт на висоті, робіт із застосуванням драбин, риштовань, помостів, монтерських кігтів та лазів. Хотілося б почути від них: з якою метою? Також хотілося б одержати пояснення, чому, з яких міркувань Правила 1.71 не містять жодних вимог безпеки під час проведення найбільш травмонебезпечних зварювальних і вогневих робіт на тимчасових робочих місцях? Які вимоги при цьому ставляться до наряду-допуску і місця їх проведення? Що, з позицій розробників це все – пуста інформація, яка не гідна їхньої уваги? Звичайно, тут перераховано далеко не всі зауваження до якості нових Правил 1.71, але й наведених досить, щоб повною мірою оцінити перелік їх «достоїнств». Порівняно з Правилами 1.30 вони мають так багато зяючих дірок в обсязі необхідних вимог безпеки, що користь від їх введення в дію майже нульова. Думаю, будьякий виробничник з досвідом буде рекомендувати своїм молодим колегам у практичній повсякденній роботі орієнтуватися на вимоги добротніших, хоч і не чинних, Правил 1.30. Тоді виникають найголовніші запитання. Кому і для чого потрібний настільки «якісний» перегляд державних нормативно-правових актів? Ми доживемо коли-небудь хоча б до спроб системного перегляду вітчизняної нормативно-правової бази? Фото з Інтернету

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці

Нормотворчість

ОХОРОНА ПРАЦІ В БУДІВНИЦТВІ, або Розшукуються НПАОП

Наталія Чумакова, завідувачка науково-дослідної лабораторії нормативно-правових актів ДУ «ННДІПБОП»

Нормативно-правова база з питань охорони праці в будівництві, як і в багатьох інших галузях економіки, є застарілою. Наприклад, тільки в розділі «Будівництво» Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці міститься вісім НПАОП, яких фізично не можуть знайти навіть представники науки! А як же організовувати їх виконання рядовим фахівцям з охорони праці? вичайно, науково-технічний прогрес не стоїть на місці, проте навіть у наш час специфіка будівельного виробництва потребує значних людських ресурсів і передбачає застосування не лише механізованих й автоматизованих систем. Сьогодні під час виконання більшості будівельних робіт повністю виключити ручну працю неможливо. Природно, що такі роботи пов’язані зі значним професійним ризиком. До них належать висотні та верхолазні роботи, зварювальні, вогневі, земляні, водолазні, а також роботи із застосуванням вантажопідіймальних машин і механізмів тощо. Постійний вплив на працівників будівельної галузі шкідливих і небезпечних виробничих чинників (пил, шум, вібрація, підвищений або понижений барометричний тиск, підвищена або понижена температура на робочому місці, незадовільне освітлення, інфрачервоне та іонізуюче випромінювання, наявність деталей механізмів, що обертаються) призводить до погіршення стану здоров’я, травмування або

виникнення у них професійних захворювань. Додає проблем і той факт, що величезна кількість сезонних працівників переважно не мають відповідної професійної освіти і, як правило, не проходять навчання з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП. Охорона праці як система спрямована на збереження життя і здоров’я працівників, проте під час вивчення чинної нормативно-правової бази з питань охорони праці в будівництві стають очевидними її безсистемність і застарілість, що свідчить про незадовільне нормативно-правове забезпечення в цій сфері. Згідно з Покажчиком нормативно-правових актів з питань охорони праці (далі – Покажчик), затвердженим наказом Держгірпромнагляду від 12.04.2012 № 74 (зі змінами, внесеними відповідно до наказу від 23.06.2014 № 91), на будівництво поширюється дія 32 НПАОП. 19 із них прийнято ще за часів СРСР, один є постановою КМУ (тобто апріорі не може бути нормативно-правовим актом з питань охорони праці), сім актів не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, п’ять – зареєстровані (але це лише 15% від загального обсягу). Кількісний розподіл НПАОП наведено на діаграмі.

З

www.ohoronapraci.kiev.ua

НПАОП, що зареєстровані в Мін’юсті України (5 документів)

НПАОП, що не зареєстровані в Мін’юсті України (7 документів)

НПАОП, що прийняті за часів СРСР (19 документів)

НПАОП 45.2-7.01-97 (акт Кабміну України)

13


Управління охороною праці Перелік нормативно-правових актів з охорони праці в галузі будівництва

14

№ з/п

Шифр НПАОП

1

НПАОП 45.2-1.01-98

2

НПАОП 45.2-1.02-90

3

НПАОП 45.2-1.11-97

4

НПАОП 45.2-1.12-01

5

НПАОП 45.2-3.01-04

6

НПАОП 45.2-4.01-98

7

НПАОП 45.2-4.02-98

8

НПАОП 45.2-4.03-98

9

НПАОП 45.2-5.19-82

10

НПАОП 45.2-5.20-85

11

НПАОП 45.2-7.01-97

12

НПАОП 45.2-7.02-12

ССБТ. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)

13

НПАОП 45.21-1.02-83

Правила техніки безпеки при спорудженні та експлуатації радіопідприємств

14

НПАОП 45.21-1.03-98

Правила безпеки під час проведення робіт з будівництва мостів

15

НПАОП 45.21-1.04-79

Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель

16

НПАОП 45.21-1.05-76

17

НПАОП 45.21-1.06-91

18

НПАОП 45.21-1.09-97

19

НПАОП 45.21-1.10-84

20

НПАОП 45.21-3.04-81

21

НПАОП 45.23-1.05-91

Правила охорони праці при спорудженні полотна залізниць

22

НПАОП 45.23-1.06-00

Правила охорони праці під час будівництва й експлуатації міських вулиць та доріг

23

НПАОП 45.24-1.01-91

Єдині правила безпеки на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби

24

НПАОП 45.24-1.04-89

Правила охорони праці на водолазних роботах Мінзв’язку СРСР

25

НПАОП 45.24-1.06-81

Єдині правила безпеки праці на водолазних роботах

26

НПАОП 45.24-1.07-90

Єдині правила безпеки праці на водолазних роботах (РД 31.84.01-90) Частина 1. Правила водолазної служби Частина 2. Медичне забезпечення водолазів

27

НПАОП 45.24-1.08-69

Правила безпеки при будівництві підземних гідротехнічних споруд

28

НПАОП 45.24-1.09-88

Правила будови і безпечної експлуатації на морських нафтогазопромислових об’єктах водолазного спорядження і засобів забезпечення спусків без використання глибоководного водолазного комплексу

29

НПАОП 45.25-1.01-92

Правила виконання робіт, ремонту печей та димових каналів

30

НПАОП 45.25-1.10-87

31

НПАОП 45.25-5.01-80

32

НПАОП 45.31-1.10-83

Найменування НПАОП Правила обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд Правила з охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житловокомунального господарства Правила безпечного виконання робіт при спорудженні об’єктів з монолітного бетону та залізобетону Правила безпеки під час реконструкції будівель і споруд промислових підприємств Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим у будівельному виробництві Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації Положення про головну організацію з координації дій, підготовки нормативних документів з питань обстежень та паспортизації будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації Інструкція з техніки безпеки при застосуванні будівельно-монтажних пістолетів в організаціях Міненерго СРСР Інструкція з техніки безпеки при розміщенні, установленні та експлуатації мобільних (інвентарних) споруджень контейнерного типу в підрозділах Міненерго СРСР Про забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж

Правила безпечного виконання робіт при будуванні кабельних магістралей у гірських умовах Правила охорони праці для будівельно-монтажних робіт при електрифікації залізниць Правила безпеки при прокладанні підземних комунікацій методом «продавлювання» Техніка безпеки при будівництві споруд зв’язку. Частина І. Техніка безпеки при організації будівельного виробництва Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям житлово-комунального господарства, які зайняті на будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних роботах паросилового та енергетичного господарства

Техніка безпеки при будівництві споруд зв’язку. Частина ІІ. Техніка безпеки при монтажі металоконструкцій щогл і веж Інструкція щодо використання порохових інструментів при виконанні монтажних та спеціальних будівельних робіт Правила техніки безпеки при виконанні електромонтажних робіт на об’єктах Міненерго СРСР

Коментар Документ втратить чинність з 01.01.2015 р. Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Документ не зареєстровано в Мін’юсті України, потребує перегляду Документ не зареєстровано в Мін’юсті України, потребує перегляду Документ зареєстровано в Мін’юсті України, перегляду не потребує Документ втратить чинність з 01.01.2015 р. Документ втратить чинність з 01.01.2015 р. Документ втрачає чинність з 01.01.2015 р. Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Постанова Кабміну України втратить чинність з 01.01.2015 р. Документ має бути виключений із Покажчика НПАОП, оскільки Державні будівельні норми є нормативним актом, який затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва (Закон України «Про будівельні норми») Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Документ переглядається Текст документа відсутній, тому встановити його актуальність неможливо Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Текст документа відсутній, тому встановити його актуальність неможливо Документ не зареєстровано в Мін’юсті України, потребує перегляду Текст документа відсутній, тому встановити його актуальність неможливо Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Документ не зареєстровано в Мін’юсті України, потребує перегляду Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду із подальшим внесенням до розділу «Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на декілька видів економічної діяльності» Покажчика НПАОП Текст документа відсутній, тому встановити його актуальність неможливо Текст документа відсутній, тому встановити його актуальність неможливо Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Текст документа відсутній, тому встановити його актуальність неможливо Текст документа відсутній, тому встановити його актуальність неможливо Текст документа відсутній, тому встановити його актуальність неможливо Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду Документ прийнято за часів СРСР, потребує перегляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці

На додаток до проблеми застарілої нормативно-правової бази стоїть актуальне завдання стостовно її впорядкування. Сьогодні системний підхід щодо опрацювання НПАОП повністю відсутній, наслідком чого стало одночасне існування правил для окремих видів робіт і правил для окремих видів економічної діяльності (наприклад, Правил охорони праці під час зварювання металів та Правил охорони праці у сталеплавильному виробництві). До того ж класифікація НПАОП у Покажчику за видом економічної діяльності не завжди відповідає дійсності: наприклад, у розділі «Будівництво» наявні НПАОП, що стосуються інших кодів КВЕД, зокрема Правила будови і безпечної експлуатації на морських нафтогазопромислових об’єктах водолазного спорядження і засобів забезпечення спусків без використання глибоководного водолазного комплексу, Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель, Єдині правила безпеки праці на водолазних роботах. Ще однією серйозною проблемою є відсутність саме текстів нормативно-правових актів. Так, із 32 згаданих вище НПАОП, що містяться в розділі «Будівництво» Покажчика (детальніше див. таблицю), вісім навіть прочитати немає можливості. Протягом останніх п’яти років ННДІПБОП розшукує відсутні тексти в бібліотечних фондах. Проте й дотепер незнайденими залишаються ще понад 100 документів із тих, що перелічено в Покажчику. Узагальнюючи наведені в таблиці дані, треба констатувати наступне:

☑ п’ять НПАОП втратять чинність з 01.01.2015 р.; ☑ 16 НПАОП потребують перегляду; ☑ один НПАОП не потребує перегляду; ☑ один НПАОП переглядається; ☑ актуальність восьми НПАОП неможливо встановити через

відсутність текстів цих документів; ☑ один НПАОП необхідно виключити з Покажчика.

8. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів (НПАОП 0.00-5.03-95); 9. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани (НПАОП 0.00-5.04-95); 10. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів (НПАОП 0.00-5.05-95); 11. Типова інструкція для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами (НПАОП 0.00-5.06-94); 12.  Типова інструкція для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані (НПАОП 0.00-5.07-94); 13. Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах (НПАОП 0.00-5.12-01); 14. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) (НПАОП 0.00-5.18-96); 15. Типова інструкція для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-5.20-94); 16. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт пороховими інструментами (НПАОП 0.00-5.25-01); 17. Інструкція з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт на висоті (НПАОП 0.00-5.26-01); 18.  Правила безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97); 19.  Правила експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.1-1.07-01); 20.  Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98).

За результатами аналізу чинної нормативно-правової бази з охорони праці можна дійти висновку, що виконувати належним чином вимоги більшості НПАОП фізично неможливо. Насамперед це стосується актів, прийнятих за часів СРСР, оскільки лише юридично підкований фахівець спроможний виокремити з них положення, що не суперечать законодавству України. Крім того, значна частина цих документів просто застаріла та не відповідає реаліям сьогодення, на десятиріччя відстаючи від розвитку науки й техніки. Втім, незважаючи на досить складне становище, в якому опинилася Україна, сподіваємося на поновлення виконання Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 – 2018 роки, якою, зокрема, передбачено, приведення нормативно-правової бази у сфері охорони праці у відповідність із сучасними вимогами законодавства Європейського Союзу. Фото з Інтернету

1. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07); 2. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.59-87); 3.  Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07); 4. Правила атестації зварників (НПАОП 0.00-1.16-96); 5.  Правила будови і безпечної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00-1.36-03); 6.  Правила охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 0.00-1.62-12); 7.  Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13);

www.ohoronapraci.kiev.ua

Реклама

Разом із тим у Покажчику міститься низка актів, які регулюють питання охорони праці для певних видів робіт і безпосередньо стосуються працівників будівельної галузі, а саме:

15


Управління охороною праці

Думка спеціаліста

Удосконалюємо СУОП Георгій Лесенко, консультант з питань охорони праці

Якісна робота служби охорони праці (зокрема, надання приписів щодо усунення виявлених нею порушень працівниками правил і норм охорони праці, зупинення роботи окремих одиниць обладнання та інші дії служби охорони праці в межах наданих їй чинним законодавством повноважень) ще не гарантує підвищення рівня безпеки праці на підприємстві. Важливою є роль аудитора, який, аналізуючи ці недоліки, виявляє невідповідності в самій системі та пропонує рішення щодо корегування СУОП та підтримки цих дій роботодавцем.

провадження СУОП на підприємствах України почалося у 80-х роках XX століття за рішенням відповідних міністерств і відомств. На той час рекомендаціями щодо побудови СУОП на підприємстві були визначені основні завдання, які повинні виконуватися в процесі її функціонування.

В

16

До них належали: ☑ забезпечення професійного добору для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки; ☑ навчання та пропаганда знань з питань охорони праці; ☑ утримання в безпечному стані обладнання, будівель та споруд, впровадження безпечних технологічних процесів; ☑ додержання нормативних санітарно-гігієнічних умов праці, оптимального режиму праці та відпочинку, лікувально-профілактичного обслуговування; ☑ забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту тощо. Провідні галузі впроваджували різноманітні показники для оцінки ефективності діючої СУОП. На той час на великих підприємствах, де функціонувала СУОП, передбачалося введення різноманітних коефіцієнтів організаційної, технічної, технологічної безпеки та їх постійне поліпшення. Відстежування цих показників давало змогу оцінювати, наскільки ефективно функціонує система. І хоча ефективність була не дуже високою, вона забезпечила впровадження системного підходу до здійснення профілактичних заходів з питань охорони праці, можливість проведення відповідних мотиваційних заходів, які повинні були стимулювати трудові колективи до поліпшення умов і безпеки праці. З прийняттям у 1992 р. Закону України «Про охорону праці» було узаконено обов’язкове забезпечення функціонування СУОП роботодавцями незалежно від чисельності працюючих. Що ми маємо зараз на більшості підприємств? Наявність відповідної документації щодо організації та координації робіт, системи аналізу стану умов та безпеки праці, системи планування, контролю і стимулювання та відсутність у діючих СУОП оціночних показників її ефективності (крім підприємств, що впровадили ДСТУ OHSAS 180001:2010). На жаль, варто зазначити, що більшість підприємств, які впровадили

СУОП, ставиться до її функціонування суто формально. При цьому не враховуються всі вимоги Закону «Про охорону праці», особливо ті, що стосуються технічної безпеки, якості навчання з питань охорони праці, залучення працівників до співпраці з адміністрацією підприємства з питань охорони праці та їх мотивації щодо додержання вимог безпеки. Як показує опитування посадових осіб, які проходять навчання з питань охорони праці в навчальних центрах, більшість з них не читали Положення про діючу на їхньому підприємстві СУОП, а тільки чули, що воно є і що на них покладаються відповідні обов’язки з питань охорони праці. Водночас основні умови ефективного функціонування СУОП полягають у розумінні всіма учасниками виробничого процесу наявності існуючих ризиків виникнення травм і професійних захворювань. При цьому висока ефективність СУОП може бути досягнута за рахунок: ☑ здійснення контролю за рівнем виробничого травматизму; ☑ усунення помилок в управлінні і, як наслідок, діях окремих працівників; ☑ участі всього персоналу підприємства в удосконаленні стану умов та безпеки праці. Розглянемо кожну з цих вимог. 1. Здійснення контролю за рівнем виробничого травматизму. В Україні рівень загального травматизму нижчий, ніж у країнах західної Європи як мінімум у 20 разів, а смертельного – вищий у середньому вдвічі. Із загальної кількості суб’єктів господарювання травматизм фіксується не більше як на 1% підприємств. На інших, як свідчить статистика, випадки травматизму відсутні. У зв’язку з цим СУОП, щоб установити контроль за рівнем травматизму, повинна передбачати обов’язковість обліку, розслідування обставин і причин виникнення не тільки тих травм, що беруться на облік, а  й  мікротравм та інших подій, які могли призвести до нещасного випадку.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці Матеріали для розгляду на засіданні комісії ІІІ ступеня контролю

Роботодавець (голова комісії ІІІ ступеня контролю)

Оцінка ефективності. Виявлення та усунення помилок в управлінні та діях окремих осіб (управлінський вплив)

Інформація

Служба охорони праці

Контроль

Матеріали щодо виявлених порушень та аналізу причин їх виникнення

Припис щодо усунення порушень (управлінський вплив)

Комісія ІІ ступеня контролю

Інформація

Аудитори СУОП

І ступінь контролю. Майстер (виконроб)

Аудит адекватності та відповідності СУОП

Управлінський вплив

Контроль Управлінський вплив

Об’єкт управління Рис. 1. Алгоритм виявлення й усунення помилок в управлінні та діях окремих працівників

2. Усунення помилок в управлінні і, як наслідок, – у діях окремих працівників. Для виявлення помилок в управлінні та їх усунення в діях окремих працівників має здійснюватися аудит СУОП, який не належить до компетенції існуючих структур і видів контролю на підприємстві (служба охорони праці, адміністративно-громадський контроль).

Різниця між особою, що здійснює контроль, та аудитором полягає в тому, що у служби охорони праці основне завдання – виявити порушення та вимагати його усунення. Для аудитора виявлені ним порушення вимог охорони праці розглядаються як ключ до пошуку невідповідностей чи у структурі самої системи, що функціонує на підприємстві, чи у процесі реалізації цієї системи. Тому компетентні аудитори СУОП стають ключовою ланкою в реалізації цієї норми. Алгоритм виявлення помилок в управлінні та їх усунення в діях окремих працівників наведено на рис. 1.

Наведу приклад. Перший варіант На підприємстві діє система контролю, включаючи й адміністративно-громадський, але не проводиться аудит СУОП*, у тому числі й аудит охорони праці**. Інженер з охорони праці: ☑ постійно виявляє випадки, коли робітники порушують вимоги інструкції з охорони праці й не застосовують або блокують системи колективного захисту, встановлені на обладнанні, припускаються помилок під час оформлення нарядів-допусків. Він здійснює заходи: ☑ видає керівнику підрозділу припис щодо усунення порушень та в разі загрози життю зупиняє роботу обладнання, відсторонює працівника від виконання обов’язків до проходження позапланового інструктажу з питань охорони праці. Його припис формально виконується, але через деякий час інші працівники припускаються аналогічних порушень. Він знову видає припис, і все повторюється в тій самій послідовності.

(Можете переконатися в цьому, проглянувши приписи інженера з охорони праці за кілька років. Як мінімум 60% порушень будуть регулярно повторюватися з року в рік.) У разі необхідності впровадження заходів, що потребують значних фінансових витрат, інженер з охорони праці передає цю інформацію на розгляд комісії ІІІ ступеня адміністративно-громадського контролю. Комісія розглядає це питання і дає рекомендації щодо його вирішення. Аналогічно вирішуються питання на ІІ ступені контролю. Тобто, на цих рівнях не здійснюють аналіз причин повторення одних і тих самих порушень, інформація не потрапляє до органу управління й не формуються відповідні управлінські рішення з цього питання. Таким чином, впливу діючої СУОП на усунення помилок у діях окремих працівників немає. Другий варіант На підприємстві діє система контролю, включаючи й адміністративногромадський, проводиться аудит

_______________ * Аудит СУОП – систематичний, незалежний та документований процес отримання «доказів аудиту» та їх об’єктивного оцінювання для встановлення ступеня додержання «критеріїв аудиту» (ДСТУ OHSAS 18001: 2010 «Система управління гігієною та безпекою праці»). ** Аудит охорони праці – це документально оформлене системне обстеження та аналіз стану умов і безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, установленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці («Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці», затверджені Головою Держгірпромнагляду 7 лютого 2008 р.).

www.ohoronapraci.kiev.ua

17


Управління охороною праці СУОП, у тому числі й аудит охорони праці, тобто є підготовлені аудитори. Перед упровадженням СУОП проведено перевірку її відповідності вимогам ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Отже, СУОП повинна передбачати вимоги щодо атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та методику проведення такої атестації. Визначено механізм оцінки ефективності реалізації основних завдань з охорони праці, включаючи якість навчання, дієвість контролю та ефективність заходів, що впроваджуються. Аудитори з охорони праці: ☑ систематично проводять аудит відповідності СУОП, у тому числі й аудит охорони праці, аналізують причини виявлених порушень і надають підсумковий звіт аудиту службі охорони праці. Інженер з охорони праці: ☑ діє як і в першому варіанті, але при цьому враховує аналітичні висновки аудиторів щодо існуючих порушень інструкцій з охорони праці та причин, які до них призводять (недостатня

якість навчання, формальний контроль, небажання виконувати вимоги безпеки тощо), і подає їх на розгляд комісії ІІІ ступеня контролю, що дає можливість усувати помилки в діях окремих працівників. Комісії ІІ та І ступеня діють так само, як і в першому варіанті. Таким чином, щоб СУОП забезпечувала можливість виявлення та усунення помилок в управлінні та діях окремих працівників, повинен здійснюватися аудит СУОП. 3. Участь усього персоналу підприємства в удосконаленні стану умов та безпеки праці. Для забезпечення виконання цих функцій необхідно, щоб: ☑ керівник підприємства особисто очолював комісію ІІІ ступеня контролю за станом охорони праці та брав безпосередню участь в її роботі; ☑ працівники та їхні представники з питань охорони праці (громадські інспектори) брали участь у підвищенні рівня безпеки виробництва, здійсненні контролю за станом умов та безпеки праці;

Звернулися до керівників априкінці вересня відбулося засідання громадської ради спеціалістів служб охорони праці металургійних підприємств Дніпропетровщини. На ньому йшлося про те, що упродовж 9 місяців 2014 р. на піднаглядних підприємствах галузі зафіксовано 41 випадок загального виробничого травматизму проти 52 за аналогічний період минулого року і 8 нещасних випадків з тяжкими наслідками (проти 13 у 2013 р.). Понад 85% нещасних випадків сталися з організаційних причин: невиконання працівниками вимог інструкцій з охорони праці, низька якість проведення

Реклама

Н

18

інструктажів перед виконанням робіт підвищеної небезпеки, відсутність контролю за дотриманням працівниками вимог безпеки. Громадською радою було складено офіційне звернення до керівників металургійних підприємств Дніпропетровщини, в якому запропоновано: ☑ провести аналіз обставин і причин виробничого травматизму за останні 5 років; ☑ перевірити виконання заходів, запропонованих комісіями з розслідування нещасних випадків; ☑ при проведенні інструктажів з охорони праці звертати особливу увагу на факти травмування працівників; ☑ в умовах скорочення виробництва забезпечити безпечне відключення обладнання, виведеного з експлуатації, та вжити заходів з контролю за станом законсервованого устатковання.

Прес-служба теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області

☑ СУОП передбачала обов’язковість консультування та інформування працівників про стан умов праці й результати перевірок підприємства органами державного нагляду та громадськими організаціями, систему мотивації для робітників з метою додержання ними вимог безпеки; ☑ колективний договір передбачав підвищення кваліфікації працівників з усіх аспектів охорони праці, що пов’язані з їхньою роботою, включаючи дії в аварійних ситуаціях, і регламентував надання робочого часу для участі у відповідних перевірках з питань охорони праці. Це завдання можна реалізувати, якщо будуть враховані зазначені вимоги. З наведеного проситься висновок, що лише за умови участі першого керівника у функціонуванні СУОП, розуміння працівниками ризиків і їх наслідків для здоров’я, наявності конкретних показників оцінки ефективності СУОП та проведення аудиту охорони праці можна сподіватися на ефективність функціонування СУОП.

ПРИЗНАЧЕННЯ

На Херсонщині – новий начальник теруправління ачальником теруправління Держгірпромнагляду у Херсонській області призначено Берлима Віталія Володимировича. Віталій Берлим народився в 1969 р. Закінчив Мелітопольський інститут сільського господарства за спеціальністю «Електрифікація та автоматизація» та Міжнародний інститут зварювання при Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона за фахом «Технологія зварювального виробництва систем газопостачання». Працював інженером з газифікації у міжгосподарському відділі капітального будівництва при Великоолександрівській райдержадміністрації Херсонської області, інженером з охорони праці та виробничо-технічного відділу Великоолександрівської філії ВАТ «Херсонгаз» (у 2000–2004 рр. – заступник начальника цієї філії). З 2004 р. по жовтень 2014 р. обіймав посаду заступника голови правління з питань охорони праці ВАТ «Херсонгаз».

Н

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Школа охорони праці

Управління охороною праці

ОЦІНЮЄМО

ефективність СУОП Олеся Цибульська, завідувачка науково-дослідної лабораторії аналізу систем управління охороною праці ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці»

Система управління охороною праці на підприємстві, яка дотримується міжнародних стандартів, вважається ефективнішою, ніж традиційна, орієнтована тільки на Закон «Про охорону праці». Адже в її основі лежить модель безперервного поліпшення процесів (цикл Шухарта – Демінга). Як примусити функціонувати в режимі постійного вдосконалення вітчизняну СУОП – рекомендації науковців.

Згідно з ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги», система управління гігієною і безпекою праці (OH&S management system) – частина загальної системи управління організації, яку використовують, щоб розробити та запровадити її політику у сфері гігієни і безпеки праці та управляти ризиками гігієни і безпеки праці. Примітка 1. Система управління – сукупність взаємопов’язаних елементів, які використовуються для визначення політики й цілей та їх досягнення. Примітка 2. Система управління охоплює організаційну структуру, діяльність із планування, обов’язки, процедури, процеси та ресурси.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ідповідно до Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, затверджених Головою Держгірпромнагляду від 7 лютого 2008 р., система управління охороною праці (СУОП) – частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпекам для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. СУОП передбачає комплексний підхід до формування та реалізації політики в галузі охорони праці, за якого всі елементи системи взаємопов’язані та працюють у чіткій взаємодії. Міжнародний досвід свідчить, що впровадження СУОП на рівні підприємства чи організації не тільки сприяє усуненню небезпек та знижує ризики настання нещасних випадків на виробництві, але й підвищує продуктивність праці та конкурентоспроможність суб’єкта господарювання. Ефективна СУОП позитивно впливає на зацікавленість, у тому числі економічну, і роботодавця, і кожного працівника в безперервному поліпшенні умов та охорони праці.

В

У той же час діюча на більшості вітчизняних підприємств СУОП не забезпечує належної ефективності. Це пояснюється насамперед формальним підходом роботодавців до її впровадження, оскільки затверджені на багатьох підприємствах вимоги положень про СУОП реально не виконуються. Доволі часто в її функціонуванні не беруть безпосередньої участі власники (або уповноважені ними особи) та працівники. Для запобігання формальному підходу до розробки та впровадження СУОП, а також для раціонального планування та вжиття заходів щодо її постійного вдосконалення ефективність СУОП повинна оцінюватись як на стадії розробки, так і під час функціонування. З метою надання методичної допомоги суб’єктам господарювання у 2010 р. колективом науково-дослідної лабораторії розробки та аналізу системи управління охороною праці ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (ДУ «ННДІПБОП») було створено проект Методичних рекомендацій з оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві*. В Україні СУОП повинна відповідати вимогам ст. 13 Закону України «Про охорону праці», а за умови виходу підприємства на міжнародний ринок – міжнародним документам серії OHSAS 18000 (ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління гігієною та безпекою праці») або ILO-OSH 2001 (ДСТУ ГОСТ 12.0.230:2008 «Системи управління охороною праці. Вимоги») при дотриманні вимог чинного законодавства України.

____________________________________________ *Опублікований у додатку до цього номера журналу.

19


Управління охороною праці Оскільки на більшості вітчизняних підприємств функціонує СУОП, побудована із застосуванням функціонального підходу**, то можна стверджувати, що для забезпечення її ефективності необхідно реалізувати основні завдання, а для цього мають бути визначені та діяти функції СУОП. Таким чином, в основу розрахунку ефективності функціонування СУОП розробниками було покладено механізм оцінки наявних функцій системи та якісного вирішення основних її завдань. Оцінку ефективності функціонування СУОП запропоновано здійснювати відповідно до розробленого алгоритму (див. схему), який нараховує 29 коефіцієнтів, що використовуються для безпосереднього визначення ефективності, та 17 показників, які необхідні для визначення деяких із цих коефіцієнтів. Звертаємо увагу спеціалістів з охорони праці, що це не нові «зайві» показники, які мають «ускладнити їм життя». Усі вони так чи інакше визначаються під час планових перевірок та мають бути задокументованими, а для розрахунку коефіцієнтів не використовуються «кілометрові» та «багатоповерхові» математичні формули.

Володимир Коляда, консультант з систем менеджменту ISO 9001, 14001, OHSAS 18001

очеться звернути увагу фахівців на питання термінології. Дуже часто ми говоримо про ефективність і результативність. У чому відмінність між цими двома поняттями? Результативність у системах менеджменту гігієни і безпеки праці (системах управління охороною праці) полягає в тому, що на підприємстві внаслідок розробки і впровадження певних заходів (з управління ризиками / їх зниження, наприклад) кількість нещасних випадків зменшиться. Поняття ж ефективності виконаних заходів у першу чергу вказує на ті фінансові затрати, які знадобилися для досягнення цієї результативності. Міжнародні стандарти (ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001) свідчать тільки про результативність. Скажімо, у передмові до OHSAS 18001:2007, наприклад, вказано, що визначення терміну «небезпека» у цій версії стандарту не охоплює завдання шкоди власності чи виробничому середовищу. Така шкода прямо не пов’язана з системою менеджменту гігієни і безпеки праці, яка і є предметом цього стандарту, він належить до сфери управління майном. У той же час, якщо ризик такої шкоди впливає на гігієну і безпеку праці, він повинен бути ідентифікований через оцінку ризиків організації і ним слід управляти за допомогою відповідних заходів управління ризиками.

Х

Основними даними, які відображають стан безпеки виробництва, є відомості про рівень виробничого травматизму в цілому по країні. Враховуючи те, що травматизм залежить від багатьох факторів, у тому числі й від реального показника функціонування сектору економіки в країні, статистичні дані за один рік не можуть дати

________________________ ** В охороні праці функціональний підхід – це традиційно прийнятий підхід, який був закладений наприкінці 80-х років минулого століття Рекомендаціями Держстандарту СРСР та застосовується в системах управління багатьох підприємств України до цього часу.

Початок

Умовні вагові коефіцієнти впливу основних завдань СУОП на її ефективність (К1……К9)

Збір даних на підприємстві, що необхідні для оцінки ефективності СУОП

Визначення коефіцієнтів, що характеризують стан умов та охорони праці на підприємстві (П1…..П9)

Визначення коефіцієнтів, що враховують наявність нормативних документів у СУОП підприємства (Фд, Фн, Фз, Фл, Фр, Фо, Фб, Фп, Фк, Фс)

Визначення коефіцієнта, що враховує порушення вимог щодо дії основних функцій у СУОП (Ф)

Розрахунок ефективності функціонування СУОП на підприємстві (Е)

Визначення рівня ефективності функціонування СУОП на підприємстві

Кінець Алгоритм визначення ефективності функціонування СУОП на підприємстві

20

об’єктивної оцінки. Найбільш оптимальними даними, що відображають зміни в економіці та дають змогу уникнути статистичної помилки, прийнято вважати дані за стандартний статистичний період часу, тобто за п’ять попередніх років. Після аналізу причин нещасних випадків, на які складено акти за формою Н-1 по Україні за 2004– 2008 рр., розробниками було визначено відсоток невиконання основних завдань СУОП по кожному року та середньоарифметичне значення відсотка невиконання основних завдань СУОП за 2004–2008 рр. (табл. 1). За дев’ятьма основними завданнями СУОП розробниками визначено сумарний ваговий коефіцієнт впливу (КС = 0,731) та обраховано умовні вагові коефіцієнти впливу основних завдань СУОП на її ефективність. Результати розрахунків наведено в табл. 2. Для оцінки ефективності функціонування СУОП за алгоритмом, запропонованим розробниками, значення умовних вагових коефіцієнтів мають розраховуватися один раз на наступні п’ять років. Спеціалістам з охорони праці не потрібно самим визначати ці 9 коефіцієнтів із 29, за-

Для аналізу використовувалися статистичні дані Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за причинами нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за 2004–2008 рр. по Україні. У зв’язку з економічною кризою та зупинкою багатьох підприємств дані за 2009 рік до уваги не бралися, оскільки вони не дають реальної картини.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці Таблиця 1

Відсоток недотримання основних завдань СУОП у цілому по Україні (2004–2008 рр.)

Нормативні санітарно-гігієнічні умови праці

Наявність та застосування ЗІЗ

Оптимальний режим праці та відпочинку

Лікувально-профілактичне обслуговування працюючих

1,130

48,400 4,728 6,470 4,565

2,370

2,700

0,210

0,130

2005

0,530

54,150 3,921 6,170 3,994

0,740

2,720

0,150

0,210

2006

0,550

55,420 4,165 5,750 4,324

0,490

2,690

0,150

0,140

2007

0,520

55,420 4,158 6,430 3,876

0,620

2,440

0,170

0,210

2008

0,500

57,160 3,725 5,960 4,236

0,660

2,330

0,080

0,110

2004 – 2008

0,646

54,110 4,139 6,156 4,199

0,976

2,576

0,152

0,160

Безпечний стан обладнання

2004

Роки

Навчання з питань охорони праці

Безпечний стан будівель та споруд

Безпечний стан технологічних процесів

Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я та психофізичних показників

Основні завдання СУОП

Умовні вагові коефіцієнти впливу основних завдань СУОП на її ефективність

Таблиця 2

Умовний ваговий коефіцієнт

Значення умовного вагового коефіцієнта

Враховує порушення вимог професійного добору працівників з урахуванням психофізіологічної експертизи (К1)

0,009

Враховує порушення вимог щодо проведення навчання з питань охорони праці (К2)

0,740

Враховує порушення вимог щодо забезпечення безпечного стану обладнання (К3)

0,057

Враховує порушення вимог щодо безпечного стану технологічних процесів (К4)

0,084

Враховує порушення вимог щодо безпечного стану будівель та споруд (К5)

0,058

Враховує порушення вимог щодо санітарно-гігієнічних умов праці (К6)

0,013

Враховує порушення вимог щодо використання ЗІЗ (К7)

0,035

Враховує порушення вимог щодо режиму праці та відпочинку (К8)

0,002

Враховує порушення вимог щодо проведення лікувально-профілактичного обслуговування працюючих (К9)

0,002

Шкала ефективності функціонування СУОП

Таблиця 3

Значення ефективності

Рівень ефективності функціонування СУОП

1 – 0,9

Високий

0,89 – 0,5

Задовільний

0,49 – 0,1

Низький

0

Відсутність СУОП

www.ohoronapraci.kiev.ua

значених в алгоритмі. Потрібно лише письмово звернутися із запитом до ДУ «ННДІПБОП». Якщо виникне зацікавленість у проекті цих Методичних рекомендацій, колектив нашої науково-дослідної лабораторії продовжить необхідні розрахунки. Дотримання вимог безпеки, що викладені в основних завданнях СУОП, оцінюється коефіцієнтами П1 … П9, які обраховуються як співвідношення кількості осіб, що працюють з дотриманням вимог безпеки, до загальної кількості працівників, на яких поширюються вказані норми та які працюють на момент перевірки на робочих місцях. Коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо дії основних функцій у системі управління охороною праці (Ф), розраховується як середньоарифметичне значення 10 показників, які, у свою чергу, визначаються в так званому тестовому режимі, тобто за наявності документів або системи показнику присвоюється значення «1», за відсутності – «0». Враховуючи, що значення ефективності може змінюватися від 0 до 1, розробниками встановлено шкалу ефективності функціонування СУОП (табл. 3). ВИСНОВКИ Система управління охороною праці, побудована із застосуванням функціонального підходу (5 основних функцій, 9 основних завдань), раніше розглядалася ніби у вертикальному розрізі. Однак практично ці функції та завдання не були взаємопов’язані та існували паралельно, хоча самі собою були важливими і в цілому відображали значення та роль системи. Разом з тим по більшості з них не були конкретизовані відповідні аналітичні та оціночні показники. Оцінка здійснювалася тільки за принципом «зроблено – не зроблено», що не давало змоги визначити ступінь впливу даної функції чи завдання на кінцевий результат. Запропонований вашій увазі проект Методичних рекомендацій з оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві враховує зазначені нюанси та відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Сподіваємося, що ці Методичні рекомендації не ускладнять життя спеціалістам з охорони праці, а навпаки – полегшать його, оскільки для порозуміння з керівництвом завжди бажано оперувати конкретними цифрами, а розроблені форми для оцінки ефективності функціонування СУОП на підприємстві є зручними та наочними.

21


Управління охороною праці

Продовжуємо тему

НА ПЕРШОМУ МІСЦІ – соціальна відповідальність У квітні поточного року в Кельні (Німеччина) міжнародний концерн «ТЮФ Рейнланд Груп» проводив щорічний форум з обміну досвідом. Співробітники компанії, які приїхали з різних країн світу, мали можливість ознайомитися з останніми тенденціями в галузі сертифікації систем менеджменту згідно з вимогами міжнародних стандартів. Одна з учасниць форуму – провідний аудитор, сертифікований тренер із систем менеджменту якості, а також менеджменту екологічного, енергетичного, менеджменту професійної безпеки та здоров’я – Наталія Данько поділилася з нами своїми спостереженнями. OHSAS 18001 – СТАНДАРТ ЗАТРЕБУВАНИЙ У країнах Євросоюзу першорядне значення надають соціальній відповідальності роботодавців. Якщо раніше основним стандартом, який впроваджували і сертифікували, був ISO 9001, вимогам якого має відповідати система менеджменту якості на підприємстві (в організації), то зараз більш популярні інтегровані системи менеджменту, що включають питання соціальної відповідальності. Приміром, упровадження системи менеджменту, що відповідає вимогам стандарту ISO 14001, свідчить про екологічну відповідальність підприємства перед суспільством за свою діяльність; OHSAS 18001 – про відповідальність роботодавців і власників за здорові та безпечні умови праці; SA 8000 – про соціальну відповідальність організації або підприємства за поліпшення умов праці та життєвого рівня працівників. В Україні багато підприємств використовують інтегровані системи менеджменту, що відповідають вимогам низки стандартів. При цьому ухвалення рішення про їх упровадження в більшості випадків не залежить ні від галузі, ні від чисельності працівників. Не можна сказати, що систему менеджменту професійної безпеки та здоров’я за стандартом BS OHSAS 18001 бізнес впроваджує першою. Зазвичай підприємство вже має в активі одну з базових або профільних систем управління. Проте OHSAS 18001 є одним з найзатребуваніших, незважаючи на те що його впровадження вимагає серйозних інвестицій у навчання персоналу, створення здорових і безпечних умов праці, проведення заходів щодо мінімізації шкідливих факторів виробництва. Крім того, успішне впровадження OHSAS 18001 можливе лише за умови систематичної та копіткої роботи протягом тривалого часу, нерідко – року або двох.

У Кельні нас поінформували про впровадження у 2015 р. нової версії ISO 9001 та ISO 14001, а також про те, що у 2016 р. передбачається переформатування стандартів серії OHSAS 18001 у міжнародну версію стандарту ISO 45000. Особливість усіх нових версій стандартів полягає в тому, що як ключовий елемент у них закладено ризик-менеджмент, який раніше був тільки в OHSAS 18001. На сьогодні першорядну роль грає ризик-орієнтований підхід. По суті, йдеться про нову концепцію побудови стандартів, нові критерії оцінки систем менеджменту незалежно від того, на яких стандартах вони ґрунтуються. ЛІДЕРСТВО КЕРІВНИКА І ЗАЛУЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ Одне з найскладніших завдань, важливість якого деякі менеджери інколи недооцінюють, – це домогтися підтримки та лояльного ставлення персоналу до впровадження системи менеджменту. У цій нелегкій справі менеджери можуть керуватися кількома принципами, що входять до вісімки принципів системного менеджменту. Розглянемо два з них. Перший принцип – лідерство керівника. Це його здатність:

• враховувати інтереси всіх залучених сторін (споживачів, власників, працівників, постачальників, громадських організацій, суспільства); • чітко окреслити працівникам майбутнє підприємства; • поставити перед ними мобілізуючі цілі та завдання; • створити та підтримувати загальні цінності й рольові моделі з етичних норм на всіх рівнях організації, атмосферу довіри; • усунути почуття страху; • забезпечити працівників необхідними ресурсами, а також надати їм свободу дій, визначивши норми відповідальності та звітності.

Лідер зобов’язаний дотримуватися загальних для всього колективу норм і правил, що дає йому моральне право вимагати того ж від підлеглих. Діяльність працівників усіх рівнів оцінюється, узгоджується та впроваджується однаково для всіх. Другий принцип, застосування якого забезпечує успішне впровадження системи управління, – залучення персоналу. Позиція деяких працівників «У мене така «смішна» зарплата, що я цим займатися не буду» тут недоречна. Щоб прищепити правильне розуміння своєї ролі в процесі змін, починати потрібно з навчання, тренінгів, роз’яснювальної роботи. Залучення передбачає такі дії, як розуміння важливості свого внеску в спільну справу, ролі та відповідальності за досягнення цілей і рішення за-

22

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці вдань підприємства; активний пошук можливостей для підвищення рівня знань і досвіду; вільний обмін знаннями й досвідом у командах і групах, новаторство та винахідливість у створенні майбутніх цілей, позитивна презентація підприємства перед споживачами та суспільством. Також велику роль відіграє захопленість роботою, гордість за підприємство. Переваги принципу залучення полягають у тому, що співробітники мотивовані й відчувають відповідальність за результати праці. Вони залучені до прийняття рішень, прагнуть робити свій внесок у безперервне вдосконалення. До того ж працівники беруть активну участь у поліпшенні політики та стратегії підприємства, більше задоволені роботою та зацікавлені в професійному зростанні.

Реклама

нів із сертифікації, які не мають навіть обов’язкової акредитації, тобто законного права на надання послуг. Під час проведення тендерів «нелегали» пропонують послуги за вартістю в 10 разів нижче, аніж акредитовані конкуренти. Тому перше, що необхідно запитувати, – атестат про акредитацію, отриманий у національному або міжнародному органі з акредитації. Чому це важливо? Відомі випадки, коли підприємство одержує сертифікат від неакредитованого органу із сертифікації. Недивно, що сертифікована система менеджменту теж виявляється «дутою», тобто фактично відсутня. Більше того, деякі липові органи із сертифікації не тільки сертифікують, але й «упроваджують» систему управління на підприємстві, хоча надання цих двох послуг однією компанією категорично заборонено. Якщо атестат в органу із сертифікації є, можна довідатися, які підприємства належать до числа його клієнтів, ВИМАГАЙТЕ АТЕСТАТ ПРО АКРЕДИТАЦІЮ поцікавитися досвідом роботи, кваліфікацією спеціалістів Після впровадження систем менеджменту на основі різних та їхньою професійною підготовкою, прозорістю вартості міжнародних стандартів перед керівниками постає питання: послуг (порядком формування цін на них). Потрібно знати, чи потрібно їх сертифікувати? Обставини можуть бути різні. що перший і основний критерій під час розрахунків варІноді керівника цікавить, наскільки результативною є впро- тості послуг – кількість працівників підприємства, на ваджена на підприємстві система мепідставі якої розраховується неджменту. Щоб це з’ясувати, потрібкількість аудитоднів. Під час на незалежна оцінка спеціалістів, підсертифікації систем менеджЛідер зобов’язаний дотримуватися тверджена сертифікатом органу із серменту за стандартами еколозагальних для колективу норм тифікації. Нерідко сертифікація прогічної відповідальності, охоі правил, що дає йому моральне диктована прямою вимогою клієнтів рони праці, енергоефективправо вимагати того самого або партнерів компанії, які сповідують ності враховується також певні принципи ведення бізнесу і того клас ризику в діяльності підвід підлеглих самого чекають від колег. приємства. Якщо планується Цікаво, що останнім часом у клієнвпровадити інтегровану систетів з’явилися запити, пов’язані з тим, що на підприємстві вже му менеджменту або в організації вже тривалий час функфункціонує сертифікована система менеджменту професій- ціонує ефективна система управління, то можна розраховуної безпеки та здоров’я, а нещасні випадки все ж стаються. вати на знижку. Усі ці правила повинні бути описані в поКоли представники таких організацій звертаються по допо- рядку визначення ціни. Якщо ж він відсутній, краще відмомогу до спеціалістів, їм пояснюють, що перш ніж лікувати витися від такого органу із сертифікації послуг. людину, в якої проблеми зі здоров’ям, її потрібно обстежити, На думку Наталії Данько, переслідувати несумлінних щоб виявити причини недуги. Так само і з «нездужанням» сертифікаторів – марна надія (закриють одну контору – систем управління підприємства: з тією лише різницею, що відкриється інша). Вона впевнена, що невдовзі настане для правильного «лікування» потрібно провести діагностич- час, коли ринок такі контори витисне, оскільки все більний аудит системи управління охороною праці. ше роботодавців розуміють, що їм потрібен не фіктивний Правда, під час вибору органу із сертифікації систем папірець про сертифікацію, а об’єктивна оцінка системи менеджменту потрібна гранична обережність. На ринку управління. Підготував Олександр Фандєєв, спецкор сертифікаційних послуг з’явилося чимало так званих орга-

www.ohoronapraci.kiev.ua

23


Управління охороною праці

Школа охорони праці

OHSAS 18001: крок за кроком

Олександр Лисенко, провідний експерт НААУ, провідний викладач IRCA, провідний аудитор «Бюро Верітас», технічний директор навчально-наукового центру «Ощадливе виробництво»

У черговій публікації циклу статей, присвячених практиці впровадження на підприємствах України систем менеджменту професійної безпеки і здоров’я, автор розповідає про процеси ідентифікації й класифікації небезпек, а також про підходи до вибору методів оцінки ризиків.

яння шкоди навколишньому середовищу робочого місця, або комбінація всього цього). ☑ Оцінку рівня ризику, пов’язаного з виявленою небезпекою (ризик – комбінація ймовірності й наслідків конкретного небезпечного чинника, що виникає). Докладніше ці етапи описано нижче.

авдання менеджменту професійної безпеки і здоров’я полягає в управлінні діяльністю, продукцією й послугами з метою усунення неприйнятних ризиків або зниження їх до прийнятного рівня. Першим етапом у цьому процесі є ідентифікація небезпек. Як і в інших системах менеджменту професійної безпеки і здоров’я, в OHSAS 18001 застосовується такий підхід до аналізу ризику, який дає змогу визначити, що підлягає управлінню в рамках системи, а що – ні (п. 4.3.1 OHSAS 18001). Цей процес містить два важливих етапи: ☑ Ідентифікацію небезпек, пов’язаних з різними видами діяльності (небезпека – це джерело або ситуація, яка потенційно може призвести до погіршення здоров’я, завдання збитків власності, заподі-

Необхідна процедура ідентифікації небезпек, пов’язаних із: ☑ звичайним і аварійним режимами роботи; ☑ діяльністю всіх осіб, які мають доступ до робочих місць (у тому числі підрядників і відвідувачів); ☑ технічними засобами на робочих місцях, установленими організацією або зовнішніми сторонами; ☑ порою року та часом доби.

З

24



ŸКРОК 5

ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕК

Для більшої ефективності організація повинна також ураховувати види здійснюваної раніше діяльності, які, можливо, призвели до виникнення небезпек, що потребують управління в даний момент (наприклад, застосування на об’єкті небезпечних матеріалів, таких як азбест, могло стати причиною виникнення небезпеки, наслідки якої необхідно контролювати сьогодні).

Продовження. Початок в № 8–9/2014 Наведемо один з прикладів зв’язку між видами діяльності й небезпекою: Ÿ під час виконання зварювальних робіт у процесі виготовлення металоконструкції виникає низка небезпек, серед яких: небезпека, пов’язана із вдиханням зварювальних парів та подразненням дихальних шляхів; спалахи світла й можливість опіку сітківки ока; небезпека при роботі з розпеченим металом і можливість опіку, а також небезпека ураження електричним струмом.

Компанії можуть ідентифікувати небезпеки, вивчаючи архівні документи, схеми процесів, попередні оцінки ризиків, а також консультуючись із менеджерами відповідних підрозділів і робітниками. Необхідно переконатися, що ця частина процедури повністю документована й містить опис процесу ідентифікації. Крім того, слід перевірити наявність записів, що свідчать про те, які небезпеки пов’язані з тим чи іншим видом діяльності. Потрібно визначити актуальність ідентифікації небезпек (при зміні видів діяльності, продукції або послуг можуть виникати інші види небезпек). Як правило, на підприємствах процес ідентифікації небезпек не документований належним чином, і низка ризиків залишаються непоміченими. Доцільно провести первинний аналіз існуючих заходів з менеджменту професійної безпеки і здоров’я. Його мета – сприяти оцінці небезпек і ризиків та оцінці необхідного ступеня управління. Такий аналіз може

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці Таблиця 1

Приклад Класифікатора небезпек Групи небезпек

Код

Вплив шуму

17 18

Стиснені рідини/гази

19

Дія світла

20 21 22 23

Аерозолі, пари, випари

24

Пил (АПФД)

25 26 27 28 29 30

Понаднормативна маса, частота виконання операції, неправильне положення тіла

31

Роботи в колодязях, колекторах, шахтах

32

Монотонні дії, що призводять до перевтоми

33

Перевищення нормативів стосовно відстані, що долається пішки

34

Перевтома. Виникнення захворювань опорно-рухового апарата

35 36 37 38 39

Небезпека займання (паливо, спирт, ЛЗР, картон і макулатура, оздоблювальні матеріали) Небезпека вибуху (пари пального, вибухові речовини) Дія диму, вогню й полум’я Відсутність аварійного виходу Відсутність або несправність світлових або звукових сигнальних пристроїв Недостатня кількість інструкцій і візуальної інформації про небезпеки для обслуговуючого персоналу Утруднений доступ до шляхів евакуації й засобів управління (пультів, рубильників, сигналізації) Відсутність місць зберігання засобів першої допомоги та колективної безпеки (аптечки, вогнегасники, протигази, носилки) Вплив підвищеної/пониженої температури повітря навколишнього або робочого середовища Недостатня вентиляція Підвищена швидкість руху повітря (протяг) Психічні навантаження й стреси Відсутність знань інструкцій, щодо застосування ЗІЗ, методів надання першої допомоги Нехтування небезпеками (тип людей) Ушкодження в результаті протиправних дій інших осіб Укуси собак і гризунів Укуси бджіл, ос тощо Вживання недоброякісних продуктів харчування

1 2 3 Механічні небезпеки

4 5 6 7 8

Фізичні

9 Теплові небезпеки Електричні небезпеки Вібраційні небезпеки

Хімічні Токсичні або шкідливі хімічні речовини Піднімання, опускання, переміщення предметів і вантажів вручну Роботи в замкнених просторах Технологічні

Пожежі/вибухи

Стан робочого місця, майданчика в цілому

Небезпеки Падіння на нерівних і слизьких ( у тому числі вкритих снігом або льодом) поверхнях під час пересування територією, виробкою, виробничим і адміністративно-побутовим приміщенням (включаючи сходи) внаслідок нерівностей підлоги, незакритих технологічних каналів, приямків, люків, наявності сторонніх предметів і перепаду висот, а також у результаті прослизання, хибного кроку або спотикання Падіння з висоти й на глибину (шахти, ями, котловани) під час проведення робіт Падіння, перекидання, мимовільний зсув, руйнування устатковання, технологічних конструкцій, механізмів та їх окремих частин, обвали (у т. ч. і часткові) будинків, споруд і складованих матеріалів, обвалення й осипання земляних мас, гірських порід, скель, каміння, снігу тощо Падіння предметів, матеріалів і деталей, розташованих вище (включаючи їх осколки й частинки) під час роботи (поводження) з ними Події на залізничному транспорті Дорожньо-транспортні пригоди, наїзд транспортних засобів Стикання з предметами, деталями, механізмами та їх частинами, що рухаються/ обертаються Стикання з нерухомими предметами, елементами конструкцій, устатковання й механізмів, що виступають Стружка, елементи зруйнованого інструменту/пристосувань, що розлітаються, осколки й частинки оброблюваних деталей Стикання з гарячими/холодними частинами устатковання, предметами або матеріалами Дія пари й гарячої рідини Потрапляння на шкіру розплавленого/розпеченого металу, окалини, іскор Дія електричного струму й електричної дуги Дія природної електрики (блискавки) Дія електромагнітних полів Загальна вібрація на робочому місці від устатковання й механізмів, автотранспорту й спецтехніки Локальна вібрація при використанні ручних механізмів Шум устатковання, що працює (у т. ч. від скидання стиснених газів) Розрив посудин, що перебувають під тиском, руйнування трубопроводів, руйнування/ порушення герметизації арматури насосів високого тиску та гідравлічного, пожежного устатковання Недостатність/нерівномірність освітлення Пульсуюче світло Світіння екрана монітора Яскраве світло від зварювання Вдихання аерозолі від зварювання, парів палива ДВЗ, ненормований вміст СОх на робочому місці Вдихання завислих речовин Ненормований вміст NОх на робочому місці Витік газу Вдихання парів/стикання з кислотами й лугами Дія хмари парів високоактивних хімічних речовин при аваріях на сусідніх підприємствах

Часто повторювані циклічні операції Переміщення співробітників у горизонтальних і вертикальних площинах Положення тіла під час роботи, фіксована поза Легкозаймисті горючі матеріали, вибухонебезпечне середовище

Конструкційного характеру

10 11 12 13 14 15 16

40 41 42

Мікроклімат Психоемоційні

Напруженість роботи

Людський фактор

 

Біологічні

Укуси тварин Укуси комах Отруєння

www.ohoronapraci.kiev.ua

43 44 45 46 47 48 49 50 51 52

25


Управління охороною праці допомогти при ідентифікації додаткових ризиків, які раніше не були помічені. Він має розглядати звичайні, аномальні й аварійні умови роботи та ситуації (див. таблиці 1 і 2).

ŸКРОК 6 ОЦІНКА РИЗИКУ Кожний вид небезпеки необхідно оцінювати на предмет встановлення пов’язаного з нею ризику. Ризик – це комбінація ймовірності та наслідків конкретної події, що виникає. Існує два типи оцінки ризику:

ŸОцінка базового ризику – ігнорує існуюче управління та розглядає невід’ємний ризик, властивий будьякій діяльності чи ситуації. Метод застосовується для визначення ступеня ризику й необхідності його внесення до системи менеджменту професійної безпеки і здоров’я (розподіл відповідальності, моніторинг роботи, перевірки, записи, навчання тощо).

ризики від несуттєвих (іншими словами, визначити значимі ризики). OHSAS 18001 вимагає, щоб процедури з ідентифікації небезпек і оцінки ризиків передбачали «класифікацію ризиків та ідентифікацію тих, які підлягають усуненню або управлінню». В OHSAS 18001 немає вказівок щодо того, які критерії класифікації необхідно використовувати. Які б критерії не застосовувалися, вони повинні забезпечувати відокремлення базових ризиків, які можна ігнорувати, від значимих ризиків, що потребують управління в системі менеджменту професійної безпеки і здоров’я. У значеннях рівнів залишкового ризику критерії мають забезпечувати диференціацію допустимих залишкових ризиків (іншими словами, існуючий рівень контролю достатній) і залишкових ризиків недопустимого рівня (тобто потребує поліпшення). Критерії, що застосовуються для класифікації ризиків, можуть, наприклад, бути такими: ☑ Ризик є значним, якщо він оцінюється як високий, тобто перевищує деяке граничне значення. Це традиційний критерій, що використовується в більшості систем. Проблемою є те, що багато компаній довільно визначають граничні значення. ☑ Ризик є значним, якщо аспект або небезпека, з ним пов’язана, регулюються нормативними документами. У цій ситуації будь-яка діяльність, продукція або послуга, що потрапляють під їх дію, підлягають управлінню в системі менеджменту. Це допоможе компанії відповідати необхідним законодавчим та іншим вимогам.

Фото з Інтернету

Ÿ Оцінка залишкового ризику – враховує рівень ризику діяльності або ситуації, що перебуває під контролем організації. Застосовується для вимірювання ступеня управління видом діяльності або ситуацією. Якщо рівень залишкового ризику є неприйнятним, необхідно коректувати елементи управління чи усувати ризик іншим шляхом. Оцінка базового й залишкового ризику – взаємодоповнювальні мето-

ди, які слід застосовувати для підтвердження того, що всі відповідні види діяльності включені до системи й ефективно контролюються. Під час аналізу реального або потенційного ступеня серйозності завданої шкоди необхідно враховувати безліч чинників, серед яких: які саме тілесні ушкодження можуть мати місце, їх ступінь (незначні – порізи або садна; помірні – глибокі порізи, опіки, глухота; значні – ампутація, переломи, онкологічні захворювання, смерть), а також кількість людей, яким загрожує ризик. Імовірність виникнення небезпечної події також залежить від низки чинників, у тому числі від інтенсивності здійснюваної діяльності, тривалості впливу ризику, частоти виконання небезпечних операцій, існуючого управління на робочому місці, стабільності ситуації або матеріалів тощо. Наступним етапом процесу (до оцінки ризику) є вироблення критеріїв відбору для оцінки значимості ризиків. Критерії відбору – це правила, згідно з якими організація визначає, чи необхідно встановлювати контроль за ризиком. Важливо зрозуміти, що оцінка ризику досить часто є суб’єктивною, оскільки підрахувати в точних цифрах значимість і ймовірність непросто. Після виконання всіх розрахунків важливо відокремити суттєві

26

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці Таблиця 2

Приклад ідентифікації небезпек Робота персоналу в офісах Джерело Струмоведуче устатковання та електричні мережі Робота на комп’ютері (електромагнітне випромінювання моніторів) Недостатнє/надмірне освітлення Недостатня вентиляція приміщень (нестача кисню) Монотонність і напруженість робіт

Умови Н А Н Н Н Н Н

Небезпека Ураження електричним струмом Замикання, загоряння Погіршення зору Погіршення загального стану здоров’я Погіршення зору, стомлюваність Стомлення, захворювання Стомлення, стрес

Код 13 12 22 34 20 44 46

Використання принтерів, ксероксів та іншої множної техніки

Н

Вплив електромагнітних полів

15

Пересування по офісу сходами

Н А А А Н Н А Н Н А

Падіння, травми Термічний опік, травми Руйнування інфраструктури Отруєння продуктами горіння Травма Пошкодження інфраструктури Травма Падіння, травма Утворення ртутьвмісних відходів Розгерметизація ртутьвмісних ламп

4 37 3 26 3 3 3 4 28 28

Електромагнітне випромінювання від використання мікрохвильових печей

Н

Шкідливий вплив на здоров’я

15

Вузькі місця проходів, заставлення устаткованням і матеріалами

Н

Зіткнення персоналу, удари, травми

1

Пожежа

Падіння/обвалення предметів, устатковання, меблів Обвалення конструкцій Слизька/нерівна поверхня Люмінесцентні лампи

Експлуатація транспортних засобів компанії Джерело

Умови Н Н

Автотранспорт, що рухається

А А Робота двигунів внутрішнього згоряння

Миття автотранспорту

Технічне обслуговування й ремонт автотранспорту

Застосування ручного інструменту Застосування домкратів

Небезпека Наїзд транспорту, травми Травми персоналу всередині транспорту при різкому гальмуванні Травми під час дорожньо-транспортної пригоди Руйнування, пошкодження транспорту під час ДТП

Код 5, 6 5, 6 5, 6 6

А

Отруєння вихлопними газами

26

Н

Загальна вібрація на робочому місці від устатковання й механізмів, автотранспорту й спецтехніки

16

Н

Шум працюючого устатковання

18

Травма під час використання мийного апарата Падіння/травма на слизькій поверхні Опік при використанні хімічних мийних засобів Шум працюючого устатковання Опік при використанні електроліту Отруєння парами кислот Падіння інструменту на ноги, травми Неправильне застосування інструменту, травми Падіння автомобіля, травма

8 1 28 18 28 28 4 4 3

Н Н Н Н А А/Н Н А/Н А/Н

Експлуатація пасажирських і вантажних ліфтів Джерело

Умови

Небезпека

Код

Експлуатація ліфтів персоналом

А

Падіння в шахту ліфта, травма

2

Ліфт, що рухається

А

Стрес, ядуха в разі зупинення ліфта

44

Висока напруга

Н

Електротравма

13

Пожежа

А

Отруєння чадним газом, опік

26

Експлуатація санвузлів Джерело Використання туалетів і душових

Умови А А Н

Небезпека Отруєння парами нечистот Опік гарячою водою Падіння на мокрій слизькій поверхні, травми

Код 26 10 1

Н – нормальний режим роботи А – аварійний режим роботи А/Н – абнормальний режим роботи (пуск, зупинка, ремонт)

www.ohoronapraci.kiev.ua

27


Управління охороною праці бражені в політиці компанії. Цей критерій гарантує, що компанія управляє всіма питаннями, вказаними в політиці. Це варіант попереднього критерію класифікації, оскільки політика у сфері професійної безпеки та здоров’я компанії часто розглядається як вимога «іншого» документа. Ризик є значним, якщо пов’язана з ним діяльність або небезпека є предметом вимог заінтересованих сторін. Цей критерій гарантує, що при виробленні критеріїв відбору враховується думка заінтересованих сторін. Слід зазначити, що його необхідно аналізувати перш ніж буде визначено критерії класифікації, оскільки деякі думки можуть бути неприйнятними для організації.

Зазвичай це правило прийняття рішень використовується при визначенні того, яка діяльність підлягає управлінню в системі менеджменту професійної безпеки і здоров’я (тобто застосовується як основний критерій класифікації ризиків). Цей критерій також використовується при аналізі залишкового ризику (тобто якщо управління не відповідає законодавчим та іншим вимогам, вони класифікуються як такі, що потребують поліпшення). Діяльність потребує управління або таке управління має бути поліпшене, якщо діяльність або пов’язані з нею ризики відо-

Таблиця 3

Застосовність інструментів, що використовуються для оцінки ризику Процес оцінки ризику Інструменти й техніки

28

Ідентифікація ризику

Аналіз ризику Наслідок Імовірність

Рівень ризику

Визначення ризику

Мозковий штурм Структуровані або напівструктуровані інтерв’ю Метод Делфі

СЗ

НЗ

НЗ

НЗ

НЗ

СЗ

НЗ

НЗ

НЗ

НЗ

СЗ

НЗ

НЗ

НЗ

НЗ

Контрольний чек (лист) Аналіз головних небезпек Дослідження небезпеки й працездатності (HAZOP) Аналіз небезпек і критично контрольних точок (HACCP) Оцінка ризику для навколишнього середовища Структура «А що коли..?» (SWIFT) Аналіз сценаріїв Аналіз наслідків для бізнесу Аналіз першопричин Аналіз характеру й наслідків відмов Аналіз методом «дерева помилок» Аналіз методом «дерева подій» Аналіз причин і наслідків Причинно-наслідковий аналіз Аналіз рівнів захисту (LOPA) Дерево рішень Аналіз людської надійності Вузловий аналіз

СЗ СЗ

НЗ НЗ

НЗ НЗ

НЗ НЗ

НЗ НЗ

СЗ

СЗ

З

З

З

СЗ

СЗ

НЗ

НЗ

СЗ

СЗ

СЗ

СЗ

СЗ

СЗ

СЗ СЗ З НЗ СЗ З З З СЗ З НЗ СЗ НЗ

СЗ СЗ СЗ СЗ СЗ НЗ СЗ СЗ СЗ СЗ СЗ СЗ З

СЗ З З СЗ СЗ СЗ З СЗ НЗ З СЗ СЗ СЗ

СЗ З З СЗ СЗ З З З НЗ З З СЗ СЗ

СЗ З З СЗ СЗ З НЗ З НЗ НЗ З З З

Технічне обслуговування устатковання, спрямоване на надійність

СЗ

СЗ

СЗ

СЗ

СЗ

Аналіз хибних ланцюгів Аналіз Маркова

З З

НЗ СЗ

НЗ НЗ

НЗ НЗ

НЗ НЗ

Моделювання за методом Монте-Карло

НЗ

НЗ

НЗ

НЗ

СЗ

Статистика Байєса й мережі Байєса FN криві Показники ризику Матриця наслідків/імовірностей Аналіз ефективності витрат Аналіз багатокритеріального прийняття рішень СЗ – суворо застосовне З – застосовне НЗ – незастосовне

НЗ З З СЗ З

СЗ СЗ СЗ СЗ СЗ

НЗ СЗ СЗ СЗ З

НЗ З З СЗ З

СЗ СЗ СЗ З З

З

СЗ

З

СЗ

З

Які б критерії не були розроблені, необхідно оцінити правильність їх документального оформлення та застосування. Оцінка ризику не повинна бути занадто складною. Якщо ж, навпаки, вона носить поверховий характер і не враховує дрібних деталей, можуть залишитися непоміченими істотні недоліки, які потенційно здатні призвести до травм і завдати шкоди здоров’ю. З іншого боку, якщо на незначні деталі витрачається занадто багато часу, це може знизити ефективність оцінки ризику. При оцінці ступеня ризику також важливо дотримуватися балансу. Якщо вона проводиться неналежним чином, і робиться висновок про прийнятний рівень ризику в тому випадку, коли він насправді неприйнятний, то може з’явитися хибна впевненість у безпеці, що, у свою чергу, лише підвищить ризик виникнення аварійної ситуації. Подібним чином, визнаючи небезпечним усе підряд, можна добитися зворотного ефекту, коли люди нехтують реальним ризиком через зайву увагу до величезної кількості встановлених незначних ризиків. Ключовим чинником при точній оцінці ризику є обговорення ситуації з працівниками, безпосередньо ознайомленими з нею. Для ефективної оцінки ризику обов’язкова участь людей, які працюють на дільниці або з процесами, які оцінюються. Це професіонали, вони займаються своєю справою день у день і знають з практики, що може статися. Важливою складовою оцінки ризику є здоровий глузд. Людина з давніх-давен оцінює ризик у різних ситуаціях. Це відбувається щодня: наприклад, під час переходу дороги ми оцінюємо ситуацію, робимо висновок і приймаємо рішення. Єдина відмінність оцінки ризику – це необхідність її документування. Процес формальної оцінки ризику також змушує нас переглядати ситуації, до яких ми звикли в повсякденному житті. Оцінку ризику слід сприймати як ефективний механізм, а не як перешкоду. Аналізувати й перевіряти процедуру оцінки ризику необхідно для визначення її відповідності зазначеним вище вимогам (тобто чи документована процедура, яка сфера її використання, чи передбачена класифікація ризиків). Також доцільно перевірити саму процедуру оцінки ризику, щоб з’ясувати, чи проведена оцінка відповідно до документованої процедури і чи правильно застосовано критерії класифікації.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці Необхідно вести записи про процес оцінки (для підтвердження належного виконання процедури) і регулярно їх перевіряти. Різні чинники, такі як доступність ресурсів, природа й ступінь невизначеності даних і доступної інформації, а також складність застосування, впливають на вибір підходу до оцінки ризику. Ресурси та можливості, які можуть мати вплив на вибір методів оцінки ризику, включають: ☑ навички, досвід, здатність і можливості групи, що оцінює ризики; ☑ обмеження за часомм та іншими ресурсами в організації; ції; ☑ достатність бюджету ету (в разі потреби в зовнішніхх ресурсах).

Природа й ступінь невизначеності потребують розуміння якості, кількості й цілісності доступної інформації про ризики, що розглядають-ся. Це включає ступінь,, у якому доступна достатняя інжерела формація про ризик, її джерела й підстави, а також наслідки в досягненні цілей. Невизначеність може виникати через нестачу істотних і достовірних даних або їх низьку якість. Наприклад, можуть змінюватися методи збору даних і спосіб їх використання організаціями або ж організація може зовсім не володіти методами збору даних про ідентифіковані ризики. Доступні дані не завжди надають достовірну основу для прогнозування майбутнього. Для окремих типів ризиків дані за минулі періоди можуть бути недоступними або доступні дані можуть бути по-різному витлумачені різними заінтересованими сторонами. Особи, які проводять оцінку ризику, повинні розуміти тип і природу невизначеності, а також брати до уваги наслідки ненадійності результатів оцінки ризику. Це завжди має повідомлятися особам, які приймають рішення. Ризики самі по собі можуть бути комплексними, як, наприклад, у складних системах, у яких потрібно швидше оцінювати ризики всієї системи, ніж працювати над кожним компонентом окремо, не звертаючи уваги на взаємодії. В інших випадках обробка деяких ризиків може застосовуватися будь-де та впливати на іншу діяльність. Непрямі впливи та залежність ризиків мають бути зрозумілими для того, щоб забезпечити управління одного ризику без створення неприйнятної ситуації де-небудь в іншому місці.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Методи оцінки ризиків повинні мати такі характеристики: ☑ бути обґрунтованими й відповідати ситуації або організації, що розглядаються; ☑ представляти результати в такій формі, яка б підсилила розуміння природи ризиків і способів їх обробки;

☑ забезпечувати простежуваність, відтворюваність і можливість перевірки. При інтеграції результатів різних досліджень застосовувані методи й результати мають бути порівнянними. Прийнявши рішення про проведення оцінки ризику та про визначення цілей і сфери застосування, методи мають бути обрані на підставі застосовних чинників, таких як:

Ÿцілі ввивчення. Цілі оцінки ризику безпосередньо стосуватимуться використаŸ них методів. Наприклад, якщо застосовується порівняльне вивчення різних м вар варіантів, допускається використання менш деталізованих моделей наслідкі ків для елементів системи, на які ці відмінності не впливають;

Ÿпотреба осіб, відповідальних за прийняття рішень. В одних випад-

ках потрібен високий рівень деталізації з метою прийняття правильного рішення, а в інших – достатньо загального розуміння;

Ÿтип і охоплення ризиків, що аналізуються; Ÿ потенційна величина наслідків. Рішення про глибину проведення

оцінки ризиків має відображати первісне сприйняття наслідків (хоча можливі л зміни після завершення попереднього оцінювання);

Ÿ рівень експертизи, людських та інших необхідних ресурсів. Хороше Ÿ застос застосування простого методу може дати кращі результати, ніж погано проведена складна процедура, якщо це відповідає цілям і сфері використання оцінки ризиків. Зазвичай зусилля, що застосовується до оцінки ризику, має співвідноситися з потенційним рівнем аналізованого ризику; Ÿ доступність інформації й даних. Деякі методи потребують більше інформації й даних, ніж інші; Ÿ потреба в модифікації/модернізації оцінки ризиків. У майбутньому оцінка

ризику може потребувати модифікації/модернізації, і що стосується цього, то одні методи піддаються вдосконаленню краще, ніж інші;

Ÿбудь-які законодавчі й договірні вимоги. Розуміння комплексності одного ризику або сукупності ризиків організації є вирішальним при виборі відповідних методів або технік його оцінки. Оцінка ризику може застосовуватися на всіх етапах життєвого циклу і, як правило, здійснюється це неодноразово з використанням різних рівнів деталізації з метою сприяння прийняттю рішень на кожному етапі. Етапи життєвого циклу мають різні вимоги й потребують застосування різноманітних технік. Наприклад, на етапі концепції й визначення, при ідентифікації можливостей, оцінка ризику може використовуватися для прийняття рішення продовжувати проект чи ні. У тому разі коли розглядається кілька варіантів, оцінка ризику може бути використана для оцінювання альтернативних концепцій для того, щоб допомогти прийняти рішення щодо найкращого співвідношення ризиків.

На етапі проектування й розробки оцінка ризику сприяє: ☑ забезпеченню того, що системні ризики прийнятні; ☑ процесу вдосконалення проектування; ☑ вивченню результативності витрат; ☑ ідентифікації впливу ризиків на наступні етапи життєвого циклу.

Можна також використати оцінку ризику для надання інформації з метою сприяння в розробці процедур для нормальних і аварійних ситуацій. Оцінка причин часто розвивається від очевидних від самого початку фізичних причин до причин, пов’язаних з людським чинником, і, нарешті, до відповідного менеджменту або до глибинних причин. Коригувальні дії стануть результативними й виправданими в тому разі, коли причинні чинники будуть керовані чи усунені залученими сторонами. Продовження в № 11/2014

29


Управління охороною праці

Є такий досвід

СІВ – ефективний

інструмент мотивації персоналу Талонна система контролю за додержанням вимог безпеки праці запроваджена на багатьох вітчизняних підприємствах і на кожному має свої особливості. Про систему індивідуальної відповідальності, що функціонує у ВП «Южно-Українська АЕС», розповідає начальник відділу охорони праці підприємства Григорій Іртищев.

ВП «Южно-Українська АЕС» функціонує система управління охороною праці (далі – СУОП), у рамках якої розробляються та проводяться заходи з охорони праці, контролюється їх виконання, здійснюється профілактична робота щодо запобігання виробничому травматизму, що дало змогу до мінімуму знизити його рівень. Але, як свідчить практика, досягти позитивного результату від впровадження СУОП без активної участі всього трудового колективу, точніше, кожного його члена, неможливо. Тому на підприємстві розроблені певні види стимулювання працівників, зокрема вони нагород-

У

30

Фото з сайта sunpp.mk.ua

Сергій Колесник, власкор

жуються за активну участь у розробці й реалізації заходів з ОП, високі показники стану охорони праці на робочих місцях і в підрозділах тощо. Система індивідуальної відповідальності (далі – СІВ), що функціонує на АЕС, затверджена наказом генерального директора, з яким усі працівники ознайомлені під підпис, за погодженням із профспілковим комітетом. СІВ передбачає наявність у персоналу посвідчень з охорони праці з трьома відривними талонами, які видаються під підпис у журналі обліку видачі посвідчень після перевірки знань з питань ОП та ознайомлення з Положенням про систему індивідуальної відповідальності щодо попередження за порушення правил і норм з охорони праці (далі – Положення). Це посвідчення в робочий час має перебувати в особи, якій воно видане. У разі його втрати працівник, по-перше, зобов’язаний відразу ж доповісти про це своєму безпосередньому керівнику. По-друге, за це йому можуть зменшити розмір премії. А по-третє, процедура видачі дубліката посвідчення передбачає повторну перевірку знань з питань охорони праці. У 2013 р. спеціалісти відділу ОП АЕС провели 665 перевірок стану охорони праці на робочих місцях і виявили близько 1600 порушень. У результаті 41 працівнику було зменшено

C УО П розмір поточної премії за підсумками роботи за місяць, у 111 випадках роботи припинялися до усунення виявлених порушень. При цьому було вилучено лише 18 талонів № 1 (див. п. 2.9 Положення). Слід зазначити, що право на вилучення талонів мають не тільки працівники відділу ОП, а й усі керівники, починаючи від генерального директора підприємства й закінчуючи начальниками змін цехів. Участь цих осіб у здійсненні контролю за станом охорони праці сприяє зміцненню дисципліни й профілактиці травматизму. А це особливо важливо на великих підприємствах, у тому числі на таких, як Южно-Українська АЕС, де щодня виконуються роботи підвищеної небезпеки. Посадові особи, які мають право вилучати талони, під час виявлення порушення вказують на нього працівнику, роз’яснюють його характер та вживають заходів щодо його усунення. Після вилучення талона заповнюються його лицьовий та зворотний

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці бік, а також корінець. Важливий нюанс: під час виявлення порушення, допущеного працівником, який проходить стажування, талон може вилучатися в керівника стажування. Вилучені талони протягом трьох днів передаються до відділу ОП, де приймається рішення про відповідні заходи впливу. Згідно з Положенням при вилученні всіх трьох талонів у працівника вилучається посвідчення і він відсторонюється від роботи. У кра-

За час функціонування СІВ на підприємстві переконалися в її ефективності. Тут вважають, що вона найбільш повно відображає вимоги охорони праці, оскільки на перший план ставиться особиста відповідальність працівників за дотримання вимог правил, норм та інструкцій з ОП щому разі його може бути позбавлено премії, а в гіршому – він залишиться без роботи. Однак за весь період ро-

боти станції таких випадків зафіксовано не було. До порушників застосовуються заходи впливу відповідно до чинного законодавства, а також на підставі рішень генерального директора станції. Вони не можуть бути допущені до роботи без проведення позачергової перевірки знань з питань охорони праці, підсумком якої не завжди є отримання позитивної оцінки. У цьому разі працівнику можуть дозволити тимчасово виконувати обов’язки, але тільки під наглядом досвідченого співробітника. За цей період порушнику не нараховуються передбачені на підприємстві доплати й премії. Якщо ж під час повторної перевірки знань працівник знову не отримає позитивної оцінки, рішення про подальше виконання ним службових обов’язків приймає генеральний директор. Хотілося б відзначити, що за час функціонування СІВ на підприємстві переконалися в її ефективності. Тут

вважають, що вона найбільш повно відображає вимоги охорони праці, оскільки на перший план ставиться особиста відповідальність працівників за дотримання вимог правил, норм та інструкцій з ОП. Крім того, СІВ дає змогу оперативно виявляти й усувати порушення безпосередньо в ході виконання робіт. Звичайно ж, талонна система контролю – аж ніяк не догма, і на підприємствах, де намагаються залучити працівників до процесу організації безпечного виробництва, застосовують і інші підходи. Це й періодична оцінка стану охорони праці, і системи соціального партнерства, взаємовигідних домовленостей тощо. Тому можна з упевненістю сказати, що завдяки впровадженню кожної з цих систем, а також стимулюванню працівників, активізації їхньої позиції щодо збереження свого життя й здоров’я обов’язково вдасться досягти позитивних результатів.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ І НОРМ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 1. Загальні положення 1.1. Це Положення розроблене з метою організації однієї з форм системи індивідуальної відповідальності (далі – СІВ) працюючих у ВП «ЮУАЕС» за безпеку праці, поліпшення профілактики порушень нормативно-правових актів з охорони праці (далі – ОП), запобігання виробничому травматизму й професійним захворюванням з урахуванням основних положень нормативно-правових актів з ОП. 1.2. СІВ передбачає особисту відповідальність працюючих за виконання вимог правил і норм з ОП, організаційно-технічних заходів щодо поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму й професійним захворюванням. 1.3. Найкращою організаційною формою СІВ є індивідуальна відповідальність працівників на основі талонів попередження за порушення правил і норм з ОП. 1.4. СІВ є складовою частиною комплексу профілактичних заходів у сфері ОП, спрямованих на підвищення ефективності роботи, та дає змогу: – разом з адміністративно-громадським контролем та іншими формами роботи привести до єдиної системи діяльність щодо забезпечення ОП на підприємстві; – давати оцінку роботі у сфері ОП та виконанню посадовими особами обов’язків з ОП як у структурних одиницях підрозділу, окремих структурних підрозділах, так і у ВП «ЮУАЕС» у цілому; – регулярно отримувати інформацію про стан устатковання, інвентаря, інструменту, робочих місць з погляду їх безпеки та вживати оперативних заходів щодо усунення недоліків;

www.ohoronapraci.kiev.ua

– отримувати об’єктивні дані для морального й матеріального стимулювання проведення робіт у сфері ОП та вжиття заходів дисциплінарного, адміністративного й громадського впливу до осіб, які порушують чи сприяють порушенню вимог ОП; – визначати найважливіші та першочергові напрями поточної роботи у сфері ОП. 1.5. Методичне керівництво й контроль за діяльністю підрозділів щодо практичного застосування талонів попередження за порушення правил і норм з ОП здійснюється відділом охорони праці (далі – ВОП) ВП «ЮУАЕС». 1.6. ВОП реєструє всі порушення, допущені персоналом ВП «ЮУАЕС», і здійснює контроль за застосуванням заходів впливу до порушників правил і норм з ОП. 1.7. Кожний працівник повинен бути ознайомлений із цим Положенням під підпис. 1.8. Відповідальним за організацію перегляду й внесення змін до цього Положення є начальник ВОП. 1.9. Це Положення має перебувати: – у фонді виробничої документації ВТС ВП «ЮУАЕС» (оригінал); – у фонді документації кожного структурного підрозділу (враховані копії). 2. Організація системи індивідуальної відповідальності щодо дії талонів попередження за порушення правил і норм з охорони праці 2.1. Дія талонів попередження за порушення правил і норм з ОП (далі – талони) поширюється на весь персонал ВП «ЮУАЕС». Усім працівникам, які пройшли навчання й перевірку знань з питань ОП, разом з посвідченням про

31


Управління охороною праці

перевірку знань (далі – посвідчення) видаються талони. Форма талонів наведена в Додатку А*. 2.2. У талоні вказуються: – ПІБ працівника; – підрозділ; – професія. Установлено три види талонів: зеленого, синього й червоного кольору. Талон складається з відривної частини й корінця. 2.3. Під час виконання посадових обов’язків посвідчення разом з талонами повинні перебувати в працівника. Посвідчення разом з талонами персоналу, робочі місця якого розташовані в зоні суворого режиму, повинні централізовано зберігатися на робочих місцях безпосередніх керівників (майстер, старший майстер, начальник зміни цеху радіаційної безпеки), що унеможливлюють радіоактивне забруднення. 2.4. Право вилучення відривної частини талонів попередження у працівників, які порушили правила й норми з ОП, надається: – генеральному директору, головному інженеру, головному інспектору, заступникам генерального директора, заступникам головного інженера, начальнику та спеціалістам ВОП – у всього персоналу ВП «ЮУАЕС»; – начальникам і заступникам начальників цехів, відділів, лабораторій, служб, начальникам дільниць, старшим майстрам, майстрам, уповноваженим з ОП підрозділу – у підлеглого персоналу; – начальникам змін цехів – у підлеглого персоналу, а також у персоналу, що виконує роботи згідно з нарядами і розпорядженнями на закріпленому устаткованні. 2.5. Працівник зобов’язаний пред’являти посвідчення разом з талонами на вимогу осіб, зазначених у пункті 2.4 цього Положення. Відсутність у працівника посвідчення з талонами під час роботи або відмова пред’явити їх на вимогу контролюючої особи має розглядатися як порушення трудової дисципліни. 2.5. При втраті посвідчення з талонами працівник повинен довести цю інформацію до відома безпосереднього керівника. Натомість, за вказівкою керівника структурного підрозділу працівника, видається дублікат посвідчення з тією кількістю талонів, яка була до втрати. 2.6. Вилучена відривна частина талона працівника, який порушив вимоги правил і норм з ОП, має бути передана контролюючою особою (пункт 2.4) у триденний строк до ВОП. У відривній частині та корінці талона вказуються: – дата порушення вимог правил і норм з ОП;

– короткий опис порушення; – ПІБ, підпис і посада особи, що вилучила талон. Талон заповнюється під час його вилучення особою, яка його вилучила. На зворотному боці талона вказуються заходи впливу, які були застосовані до порушника. 2.8. При вилученні відривної частини талона порушник зобов’язаний довести до відома свого безпосереднього керівника про допущене ним порушення й вилучення талона контролюючою особою. 2.9. При порушенні працівником вимог правил і норм з ОП вилучається зелений талон (№ 1). Особа, яка вилучила талон, робить короткий запис про характер порушення як на корінці, який залишається в порушника, так і у відривній частині талона з поясненням характеру порушення особі, яка допустила його. Порушник виводиться з місця роботи до усунення порушення, надає пояснювальну записку про причину порушення на ім’я керівника структурного підрозділу. Безпосередній керівник сам визначає ступінь провини порушника, організаційні або технічні заходи щодо усунення причин порушення. У цьому випадку він сам приймає рішення щодо застосування заходів впливу до порушника: – обмежитися проведенням роз’яснювальної бесіди; – провести цільовий інструктаж із записом у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці, вказуючи причину проведення даного інструктажу; – організувати обговорення причин порушення в трудовому колективі; – зменшити порушнику розмір поточного преміювання за підсумками роботи за місяць. Про всі порушення безпосередній керівник доповідає керівнику структурного підрозділу. Відривна частина талона здається до ВОП. 2.10. Якщо працюючий протягом року після вилучення талона не допустив порушень вимог правил і норм з ОП, то йому відновлюється зелений талон (№ 1). 2.11. При повторному порушенні протягом року (після вилучення зеленого талона) працівником вимог нормативно-правових актів з ОП у нього вилучається синій талон (№ 2) з поясненням порушення особою, яка вилучили талон, і коротким записом про порушення як у корінці, який залишається в порушника, так і у відривній частині. Відривна частина талона здається до ВОП. У цьому випадку керівник підрозділу вимагає пояснювальну записку від працівника, який порушив правила, видає розпорядження про покарання порушника, де вказує заходи впливу: – провести позаплановий інструктаж з порушником; – направити порушника для перепідготовки до навчально-тренувального центру; – зменшити розмір (не виплачувати) поточного преміювання за місяць; – обговорити причини, що призвели до порушення, на зборах трудового колективу підрозділу; – урахувати порушення під час чергової атестації даного працівника. Талони відновлюються після закінчення року від дня останнього вилучення талона при відсутності інших порушень. 2.12. У разі чергового порушення працівником (після вилучення синього талона № 2) вимог правил і норм з ОП вилучається червоний талон (№ 3) з поясненням порушен-

* Додаток А в журналі не публікується.

32

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Управління охороною праці дить комісійну перевірку дотримання вимог правил і норм з ОП, виконання посадових обов’язків майстром (начальником зміни цеху) у цій бригаді (зміні цеху). За результатами перевірки до майстра (начальника зміни цеху) застосовуються заходи дисциплінарного впливу або організаційно-виховного характеру відповідно до КЗпП. 2.14. При грубих порушеннях, які могли призвести або призвели до травмування або аварії, а також до втрати здоров’я, до порушника і його безпосереднього керівника можуть бути застосовані передбачені законодавством заходи аж до притягнення до кримінальної відповідальності. Керівництво ВП «ЮУАЕС», начальник і спеціалісти ВОП мають право вилучати одночасно два або три талони залежно від характеру й наслідків порушення. 2.15. На нараді стосовно підбиття підсумків станційного Дня охорони праці керівники підрозділів під час доповіді повідомляють про результати функціонування СІВ у підрозділі: – кількість вилучених талонів; – застосовані заходи впливу до порушників і щодо недопущення порушень. 2.16. На виробничих нарадах підрозділу керівник розглядає всі порушення, які були виявлені в підрозділі за поточний період від дня останньої виробничої наради. 2.17. ВОП щокварталу готує звіт про кількість зареєстрованих порушень та аналізує їх причини. За необхідності розробляються заходи щодо недопущення подібних порушень.

Реклама

ня особою, яка вилучила талон, і коротким записом про порушення як у корінці, який залишається в порушника, так і у відривній частині талона. Відривна частина талона здається до ВОП. Порушник виводиться з місця роботи, надає пояснювальну записку про причину порушення на ім’я керівника структурного підрозділу. Керівник структурного підрозділу готує проект наказу про покарання порушника, де вказує заходи впливу: – догана; – невиплата поточної премії за місяць; – позачергова атестація. Для вжиття більш суворих заходів впливу за систематичне порушення вимог безпеки праці з працівником може бути розірвано трудовий договір відповідно до КЗпП. 2.13. При вилученні відривної частини талонів керівниками й спеціалістами, які мають право вилучати талони в усього персоналу ВП «ЮУАЕС», питання про застосування заходів впливу до порушника та до його безпосереднього керівника вирішує керівник підрозділу або особа, яка вилучила талон. Якщо порушення призвело чи могло призвести до нещасного випадку, то зазначені вище керівники й спеціалісти мають право вилучити талон не тільки в порушника, а й у його безпосереднього керівника. При вилученні п’яти талонів протягом календарного року в одній бригаді (зміні цеху) керівник підрозділу прово-

www.ohoronapraci.kiev.ua

33


Безпека праці

«Зі мною цього НЕ СТАНЕТЬСЯ» – помилкова думка У рамках Всеукраїнського семінару-практикуму «Надання першої долікарської допомоги», який відбувся в територіальних підрозділах Держгірпромнагляду на початку жовтня, навчалися надавати домедичну допомогу потерпілим майже всі співробітники Служби. иступаючи перед учасниками семінару, завідувач відділу підготовки Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Віталій Крилюк зазначив: «Якісні теоретичні знання щодо надання допомоги потерпілим дуже важливі, але визначальними в екстремальній ситуації є доведені до автоматизму навички рятування. Дуже важливо надати допомогу потерпілому протягом перших 3–5 хвилин, бо саме вони є вирішальними». Військові дії на сході України оголили дуже болючу суспільну проблему. В Україні відсутня система масового навчання населення навичок надання домедичної допомоги: немає відповідних курсів, не вистачає інструкторів, недостатньо манекенів. Але й там, де таке навчання проводиться, зокрема в автошколах і навчально-освітніх закладах, викладають за застарілими стандартами. Тільки цього року з’явився наказ МОЗ України від 16.06.2014 № 398, яким затверджено 28 Порядків надання домедичної допомоги особам у разі невідкладного стану. Вони відповідають міжнародним стандартам, однак до них теж є зауваження. Фахівці стверджують, що за той час, протягом якого рятувальник буде виконувати дії, зазначені в Порядках, потерпілий може померти. Якщо говорити про виробництво з його численними ризиками, то, на думку довіреного лікаря Департаменту охорони праці Федерації профспілок України Віталія Легкова, ситуація не краща. Багатьох трагічних випадків можна було б уникнути, якби потерпілі вчасно отримали домедичну допомогу, а на підприємствах були б аптечки, укомплектовані всім необхідним. Уже років п’ятнадцять чиновники від медицини «ялозять» затвердження нормативно-правового акту щодо переліку медикаментів та інших засобів у медичних аптечках для підприємств (з урахуванням специфіки тієї чи іншої галузі). Тільки цьогоріч ФПУ двічі зверталася до МОЗ із цим питанням, але не отри-

Реклама

В

34

мала жодної відповіді. Під час пожежі в Будинку профспілок, навів приклад Віталій Легков, кільком співробітникам ФПУ пощастило, і вони вижили, тому що знайшли в будівлі протигази. А скільки людей загинуло!

При цьому наявність протигазів на підприємствах, в установах і офісах країни ніякими регламентами не передбачена. На підприємствах медпрепарати та обладнання закуповують на свій розсуд і своїм коштом, але найчастіше рятують працівників тим, що є під рукою. Поділилася своїми думками і учасниця волонтерського руху «Молодість небайдужа», лікар за освітою Ірина Славінська. Вона, перебуваючи в зоні АТО, переконалася, що думати «зі мною цього не станеться, нехай рятують здоров’я й життя ті, хто за посадою зобов’язані це робити», – це велика помилка. Жителі сходу України саме так і вважали, але… життя непередбачуване. Багато потерпілих у зоні військових дій на Донбасі померли як раз через те, що поряд не виявилося людини з елементарним вмінням надати допомогу. Другу частину семінару було присвячено практичним заняттям. Дізнавшись про способи непрямого масажу серця, зупинки кровотечі, надання допомоги в разі травмування, кожен учасник міг закріпити набуті знання й навички на манекені або учасниках семінару. От коли справді розумієш, що між «знати та зробити» і «зробити швидко, правильно, кваліфіковано» є величезна різниця. Тож усім необхідно вчитися надавати допомогу, і таким чином і самим почуватися впевненіше. О. Фандєєв, фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека праці

Нові ЗІЗОД для металургів АТ «Запоріжсталь» виділило 1,7 млн грн на придбання для газорятувальної станції та працівників комбінату, що виконують газонебезпечні роботи на виробничих дільницях, 43 нових сучасних повітряних газозахисних апаратів органів дихання. Ці сучасні ЗІЗОД замінять застарілі кисневі апарати марок РКК, КІП-5, КІП-7 та КІП-8. Нова апаратура дасть змогу підвищити рівень промислової безпеки та захистить працівників комбінату під час виникнення позаштатних ситуацій в основних виробничих цехах (агломераційний, доменний, мартенівський, газовий, ТЕЦ) і на інших об’єктах газового господарства підприємства. Річ у тому, що на відміну від природного газу, що має специфічний запах, доменний газ – побічний продукт доменного та деяких інших процесів – не має запаху, кольору і смаку, але є надзвичайно небезпечним для людини. Визначити рівень концентрації цієї речовини в повітрі можна тільки за допомогою спеціальної апаратури. Газозахисні апарати складаються з несучої системи, легеневого автомата, панорамної маски та повітряного балона. Для забезпечення без-

В

перервної роботи газорятувального устатковання комбінат додатково придбав 46 змінних балонів, 30 панорамних масок і потужний компресор для закачування повітря, який може впродовж п’яти хвилин одночасно наповнити повітрям чотири балони. Також придбано два ремонтних комплекти для компресора, розраховані на 500 і 1000 годин роботи кожний. Для перевірки апаратури придбано спеціальний прилад «Тестер-2100». Варто зазначити, що в червні 2014 р. для газорятувальної служби

комбінату, що насамперед покликана рятувати людей під час аварійних ситуацій і нещасних випадків у газовому господарстві, вже було придбано апарати штучної вентиляції легенів «Гірничорятувальник-10» і дихальної реанімації «Гірничорятувальник-11р», які застосовуються для відновлення зовнішнього дихання людини. А ще в цьому ж році комбінат планує витратити близько 250 тис. грн на придбання спеціального автомобіля для газорятувальної станції. О. Моісеєнко

ПожТех-2014 априкінці вересня в Києві відбувся щорічний Міжнародний виставковий форум «Технології захисту/ ПожТех-2014», на якому були представлені сучасні засоби захисту й технічні системи в галузі промислової та цивільної безпеки. Зокрема, навчальний центр «Новатор» ознайомив відвідувачів зі своєю розробкою – інноваційним приладом «СИМ-1» (симулятор вогнегасника), який став переможцем конкурсу Державної служби надзвичайних ситуацій на кращу продукцію в галузі цивільного захисту в номінації «Тренажери та манекени для порятунку й надання екстреної медичної допомоги». Значний інтерес у відвідувачів також викликало устатковання для проведення тренінгів долікарської допомоги потерпілим внаслідок нещасного випадку, яке представив «Новатор». Під час виставки проводилися майстер-класи з надання допомоги дітям, техніки серцево-легеневої реанімації та зупинення кровотечі. Дистанційне навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки – ще одна з послуг «Новатора». Інтерактивні засоби навчання поки що не дуже популярні, тому подібний метод спричинив серед фахівців, що були присутніми на виставці, бурхливі суперечки з приводу його ефективності й економічності.

Н

Власна інформація

www.ohoronapraci.kiev.ua

35


Безпека праці

Проблеми та міркування

Перевірка як результат СПІВРОБІТНИЦТВА …При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституція України. Стаття 22

Володимир Терещенко, власкор

Кабінет Міністрів України заборонив майже всім контролюючим органам, у тому числі Держгірпромнагляду, перевіряти суб’єкти господарської діяльності на період до кінця року. Як попередній уряд під керівництвом М. Азарова, так і нинішній під керівництвом А. Яценюка усіляко заграє з бізнесом, порушуючи при цьому права працюючої людини. Але ж Україна ратифікувала конвенції МОП, які зобов’язують державу надавати органу, що здійснює нагляд за охороною праці, право на перевірку: безперешкодну, позапланову і в будь-який час доби. Так що таке перевірка – зло чи?.. другій половині червня поточного року комісія Держгірпромнагляду на чолі з першим заступником Голови Віктором Шайтаном провела комплексну перевірку ВАТ «Полтавський ГЗК» компанії FЕRREXPO. Під час роботи було перевірено дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибухонебезпечними матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням і охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини. Тобто перевіряли геть усе. Як показала перевірка, тепер на комбінаті вкладаються значні кошти

У

36

в забезпечення відповідних умов праці і приділяється увага будь-яким проектам, які поліпшують ситуацію на промисловій площадці. Це й улаштування безпечних переходів та зупинок, маршрутів руху, забезпечення належного освітлення, огорожа проходів, обертових частин обладнання, що відпрацювало нормативний термін експлуатації, та багато іншого. Тому що, як відомо, дрібниць у питаннях, що стосуються безпеки праці, не буває. Акціонерами і керівництвом комбінату провадиться системна модернізація та оновлення виробничих потужностей, закупається нова, більш безпечна техніка, упроваджу-

ються передові технології, реалізуються природоохоронні проекти, і це суттєво поліпшує умови праці. Особлива увага приділяється екологічним програмам, які зменшують шкідливий вплив на оточуюче середовище і водночас значно знижують ризики у сфері промислової безпеки та охорони праці. Під час підбиття підсумків був присутній автор цих рядків. Так от, не було ніяких образ і претензій у жодної зі сторін. А була принципова і предметна розмова ділових партнерів. Спеціалісти Служби провели 39 обстежень об’єктів, при цьому виявивши 296 порушень, 34 рази на об’єктах зупиняли роботу задля усунення

КОМЕНТАР Директор з промислової безпеки і охорони праці ВАТ «Полтавський ГЗК» Ігор ЗІНЧЕНКО: Останні років шість ми працюємо з Держгірпромнаглядом у повному взаєморозумінні, нічого не приховуємо і не прикрашаємо. Представники Служби не марнують час на дрібниці. Загалом професіоналізм інспекторів сьогодні такий, що вони відразу бачать суть проблеми і свіжим поглядом виявляють ті причини, які через певні обставини залишилися поза нашим полем зору. Робота йде по-діловому. Кожний займається тим, чим йому і належить займатися, і я їм дуже за це вдячний. Ми завжди обговорюємо питання, що виникли, і ухвалюємо прийнятні для обох сторін рішення. Завдання у нас одне: не допустити травматизму.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека праці

порушень, на 33 посадові особи було накладено адміністративні штрафи. Таке співробітництво має конкретний результат: за останні п’ять років на підприємстві не зафіксовано нещасних випадків зі смертельними наслідками. А 90% тих випадків виробничого травматизму, які мали місце, сталися з організаційних причин. Щоб така ситуація не повторювалася, інспектори Служби звернули увагу на порушення в організації роботи перевантажувальних пунктів. Правила безпеки вимагають, щоб під час роботи на цих площадках не було ніякого транспорту, крім технологічного. (У даному випадку це великовантажні самоскиди. – Прим. ред.). Однак життя вносить свої корективи. На момент перевірки на площадках з’являлися машини ВТК, сервісних служб тощо. Для запобігання наїздам та зіткненням великогабаритної техніки на Полтавському ГЗК упроваджується автоматизована система управління гірничо-транспортним комплексом (АСУ ГТК), розроблена канадською компанією Wenco. Це повнофункціональна система диспетчерського управління, яка дає змогу в реальному часі здійснювати моніторинг роботи бурових верстатів, екскаваторів, кар’єрних самоскидів і допоміжної кар’єрної техніки. Система забезпечує автоматичну диспетчеризацію, управління якістю рудопотоків, дозволяє складати звіти про обсяги вивезеної гірничої маси та ефективність використання кар’єрної техніки. АСУ ГТК має функції контролю максимально допустимої швидкості руху кар’єрних самоскидів на різних участках внутрішньокар’єрних доріг і реєстрації пересування кожного самоскиду в кар’єрі. Завдяки цим функціям можна контролювати виконання водіями кар’єрних самоскидів правил пересування в кар’єрі. Таким чином Полтавський ГЗК намагається підвищити безпеку внутрішньокар’єрних перевезень.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Введення системи в експлуатацію здійснюється в три етапи: АСУ автомобільно-екскаваторного комплексу; АСУ бурового комплексу; АСУ допоміжної техніки. Нині АСУ автомобільно-транспортного комплексу здано у промислову експлуатацію, АСУ бурового комплексу проходить етап пусконалагоджувальних робіт, а АСУ допоміжної техніки перебуває на етапі монтажу обладнання.

Упровадження АСУ ГТК дасть змогу:

☑ підвищити продуктивність праці

за рахунок оптимального диспетчерського управління кар’єрною технікою і розподілення автосамоскидів за пунктами завантаження внаслідок скорочення простоїв; ☑ поліпшити трудову дисципліну працівників за рахунок достовірної інформації про час роботи та простоїв, а також тривалість циклів технологічних операцій, швидкість руху й т. ін.;

☑ підвищити технічну готовність ав-

тосамоскидів і екскаваторів за рахунок комплексного моніторинга експлуатації обладнання, контроля за часом, технічного обслуговування та збору інформації для аналізу графіків ремонтів та їх якості. Ще одним видом порушень була й експлуатація перевантажувальних пунктів з неправильно встановленими або відсутніми регулювальними табличками. Більше того, мало місце вивантаження самоскидів у нейтральних зонах, що само собою неприпустимо. Тому інспектори вимагали усунути виявлені порушення якомога швидше, що й було зроблено під час перевірки. Особливу увагу спеціалісти з охорони праці приділили досі не вирішеному питанню з укомплектуванням багатотонних кар’єрних автосамоскидів пристосуваннями блокування підняття кузова під високовольтними лініями. Воно є на самоскидах БелАЗ, а імпортні машини – Hіtachi, Cat, Komatsu – мають тільки сигналізацію, що на сьогодні є порушенням

37


Безпека праці КОМЕНТАР Ігор ЗІНЧЕНКО: Оскільки в нас працює понад 100 підрядних організацій, плюс ще субпідрядні, не все можна відстежити, просто сил не вистачає. Адже над кожним працюючим не поставиш спеціаліста з охорони праці. Однак загальна тенденція до поліпшення спостерігається. Чому саме на перевірці зосереджено увагу? Ми з державними наглядовими органами бачимо цю проблему, тому під час комплексної перевірки особливий акцент зробили на дотриманні підрядниками правил безпеки. Усі розуміють, наскільки це серйозно. Керівництво комбінату домовилося з державною службою про співпрацю над вирішенням цього питання, хоча зрозуміло, що сьогодні на ринку праці хороші та професійні будівельно-монтажні підрядні організації знайти складно. Та й вибору великого в нашому регіоні немає. Ми постійно проводимо перевірки, вимагаємо, підтягуємо до рівня комбінату. Під час проведення тендерів на виконання певних видів робіт наполягаємо, що рівень охорони праці на підрядних підприємствах, які співпрацюють з комбінатом, має бути вищий, але це в ідеалі.

НПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (розділ VIII, п. 2.7). І таких машин на підприємстві 85. Навіть політика втрутилася в роботу багатотонних самоскидів. Через затримку, штучно створену в порту Находка (Росія), було несвоєчасно замінено шини коліс. Це призвело до того, що технологічний транспорт працював з сильно зношеними, дуже близькими до критичного стану протекторами. Спеціалісти Служби звернули увагу й на порушення вимог нормативно-правових документів з охорони праці та промислової безпеки з боку підрядних організацій. Кількість працюючих у таких організаціях становить половину від загального числа працівників ВАТ «Полтавський ГЗК». При цьому рівень травматизму в підрядних організаціях – 40%. За минулий і першу половину цього року в них сталися два нещасних випадки зі смертельними наслідками. У ході комплексної перевірки підрядників було виявлено 56 порушень, призупинено роботу 9 об’єктів, 6 посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності,

38

причому 80% порушень виявлено під час проведення будівельних робіт, реконструкції та переоснащення виробництва. Чому так відбувається? Як зазначив перший заступник голови правління ВАТ «Полтавський ГЗК» Володимир Іванов, складність упровадження рішень полягає в тому, що модернізація, розширення ви роб ництва, встановлення нового обладнання та удосконалення технологій здійснюються без зупинення виробництва та при щорічному збільшенні обсягів готової продукції. Немає у підприємства можливості зупинити виробництво, а плани грандіозні, ретельно прораховані. Це дало змогу, приміром, протягом лише 55 діб модернізувати третю лінію технологічного ланцюга завершального циклу виробництва товарної продукції. Інспектори Служби, перевіряючи роботу підрядних організацій, серед інших зафіксували й такі порушення: • недостатнє огородження (або його відсутність) будмайданчиків, котлованів та інших небезпечних місць; • відсутність підсвічування наявних огороджень у нічний час; • захаращеність проходів тощо.

Спеціалісти Служби звернули увагу й на порушення вимог нормативно-правових документів з охорони праці та промислової безпеки з боку підрядних організацій. Кількість працюючих у таких організаціях становить половину від загального числа працівників ВАТ «Полтавський ГЗК». При цьому рівень травматизму в підрядних організаціях – 40%. У ході комплексної перевірки підрядників було виявлено 56 порушень, призупинено роботу 9 об’єктів, 6 посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності Як правило, підрядні організації не забезпечують своїх працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту. Великі претензії в інспекторів були до недотримання вимог охорони праці під час виконання робіт на висоті. Комбінат спільно з наглядовим органом підбив підсумки комплексної перевірки та визначив, що в роботі підприємства є найбільш проблемним і на чому необхідно сконцентрувати увагу. У своєму виступі голова правління ВАТ «Полтавський ГЗК» Віктор Лотоус зазначив: «Стратегія в питаннях охорони праці та промислової безпеки у нас вироблена правильна, а вирішити оперативні завдання допомагають спеціалісти Держгірпромнагляду». Той факт, що майже 50% усіх порушень і недоліків у роботі було усунено ще під час перевірки, дозволяє з упевненістю сказати, що спільна робота контролюючого органу та суб’єкта господарської діяльності збереже комусь із працівників здоров’я, а можливо, і життя. Так кому ж заважають перевірки? Хоча… перевірка від перевірки різниться. Фото Д. Матвійчука

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Конституція України. Стаття 43

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Реклама

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

39


Безпека праці

А поруч була війна

Робота під артобстрілами Юрій Сагань, власкор

У травні цього року ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» опинилося в зоні бойових дій, які велися в Краматорську протягом двох місяців. Незважаючи на це, колектив підприємства зміг не тільки зберегти виробництво, але і продовжити вдосконалення системи управління охороною праці. В усякому разі кількість нещасних випадків порівняно з аналогічним періодом минулого року (сім місяців) зменшилася з 19 до 8. ТАК ЦЕ БУЛО Сьогодні в Краматорську про недавні бойові дії нагадують лише частково зруйновані будинки, у тому числі і в центрі – поруч з міськрадою. Місто живе цілком мирним життям. Тролейбуси прямують своїми маршрутами, люди поспішають у справах, працюють магазини, банки, перукарні, аптеки та кафе. Але людей не полишає тривога. Майже двохсоттисячне місто наче затаїлося. Крім усього іншого, порушився і ритм роботи промислових підприємств, які колись стано вили основу не тільки української, але й союзної економіки. Наприклад, у ПАТ «Старокраматорський машинобудів ний завод» виникли проблеми з виплатою заробітної плати, що може призвести до зупинки виробництва. Оскільки гірничо-металургійний комплекс, устатковання для якого пос тавляє ПАТ «СКМЗ», скоротив обсяги виробництва, зменшилася й кількість замовлень на цьому підприємстві. За словами генерального директора Артема Литвинова, колектив підприємства все ж виконав велике замовлення і машинобудівники отримали зароблене, але яким буде стан

40

справ надалі, прогнозувати ніхто не береться. Мабуть, у ще складнішій ситуації опинився колектив ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування». Адже підприємство сильно постраждало під час артилерійських обстрілів 18 травня і 10 червня. Завданий збиток перевищив 10 млн грн. Пошкоджено готову продукцію, зруйновано виробничі приміщення, зокрема ливарний і механоскладальний цехи. У механоскладальний влучили 17 снарядів, у результаті цех залишився без даху і люди змушені працювати просто неба, а в негоду устатковання заливає водою. Артобстріли відбувалися в денний час, і люди боялися

60% продукції, що випускається, підприємство відправляло до Росії, тож тепер необхідно шукати нові ринки збуту, а зробити це вельми проблематично в період, коли економіка країни перебуває в стагнації виходити на роботу, тому в червні на підприємстві залишилося менше половини персоналу. Та й дотепер заводчани не поспішають повертатися на робочі місця: кількість верстатників, приміром, скоротилася на 25%.

Є ще одна проблема, вирішення якої можливе тільки за державної підтримки. Заводу катастрофічно не вистачає обігових коштів, а взяти їх на даний момент ніде, тому що для заводчан закрилися колишні ринки збуту. Адже 60% продукції, що випускається, підприємство відправляло до Росії, тож тепер необхідно шукати нові ринки збуту, а зробити це вельми проблематично в період, коли економіка країни перебуває в стагнації. Трохи кращий стан справ у ПАТ «Енергомашспецсталь», але не настільки, щоб можна було похвалитися особливими досягненнями. У всякому разі керівництво підприємства попросило перенести зустріч із власкором журналу «Охорона праці» на більш сприятливий час. НЕЗВАЖАЮЧИ НА БОЙОВІ ДІЇ Відносно спокійно, наскільки можливо в такій ситуації, почуваються працівники ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод». За кращих часів підприємство нараховувало більше 35 тис. осіб. У 2013 р. тут працювало понад 12 тис. машинобудівників, а на сьогодні – приблизно на одну тисячу менше. Це пов’язано з тим, що через бойові дії близько 900 працівників виїхали з міста, і багато хто з них досі не повернувся. Але що знаменно, і в ході бойових дій, як розповідає начальник відділу охорони праці заводу Віктор Кутиць-

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека праці кий, підприємство не зупиняло виробничий процес. Так, періодично територія заводу обстрілювалася з важких знарядь, але постраждали допоміжні цехи, тож виробничий процес не було порушено. До роботи в умовах бойових дій тут підготувалися ґрунтовно. Заздалегідь упорядкували численні сховища, забезпечивши запас питної води, медикаментів, теплих речей. І як тільки лунала сирена, яка попереджала про початок артобстрілу, люди відразу бігли в ці сховища. Жодна людина, перебуваючи на території заводу, не постраждала. А для того щоб люди могли діставатися на роботу й додому засвітло, змінили графік роботи виробничих змін. Причому громадський транспорт – тролейбуси й маршрутки – ходив безперебійно. Однак, незважаючи на вжиті заходи безпеки, уникнути жертв не вдалося. За словами Віктора Кутицького, у неробочий час за межами підприємства загинули 10 працівників. Треба зазначити, що навіть у вкрай складних умовах проведення антитерористичної операції, коли люди працювали, ризикуючи життям, завод не тільки забезпечував виконання

з лабораторії, незважаючи на бомбування, справно відвідували заводські цехи й робили необхідні заміри. Ця кропітка робота колективу дала позитивні результати. Якщо колись на заводі налічувалося 750 робочих місць зі шкідливими та небезпечними умовами праці, то остання атестація показала, що таких лишилося тільки 590.

одержаних замовлень, але й опікувався, як і в мирний час, невідкладним вирішенням питань охорони праці. Уявіть собі, саме в цей період на підприємстві було розроблено, а згодом і впроваджено два нових стандарти з охорони праці, покликані забезпечити безпечне ведення робіт там, де колись існував фактор ризику. На машинобудівному заводі не стали скасовувати або переносити на невизначений строк і атестацію робочих місць за умовами праці. Періодичність її проведення – один раз на п’ять років, і строк чергової атестації настав саме тоді, коли навколо підприємства йшли бої. Що ж, як кажуть, війна війною, а те, що потрібно робити для забезпечення нормальних умов праці, має бути виконано вчасно і в повному обсязі. За словами Віктора Кутицького, дівчата

крана керує складною технікою, не піднімаючись на висоту. Його фактично виведено із зони підвищеної загазованості, запиленості, високої температури та агресивного середовища. Мало того, відтепер кранівниками-операторами можуть бути робітники: верстатники, стропальники, зварювальники, формувальники, а також інженерно-технічні працівники, навчені за спеціальною програмою. На сьогодні на радіокерування, за словами Віктора Кутицького, переведено вже 12% вантажопідіймальних кранів. І процес триває. Так що не випадково кількість нещасних випадків зменшилася порівняно з минулим роком. Це результат планомірної широкомасштабної роботи колективу не тільки над підвищенням ефективності виробництва, але й роботи

www.ohoronapraci.kiev.ua

ТРИВАЄ ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОЗБРОЄННЯ У вересні цього року колектив ПАТ «НКМЗ» відзначив ювілей: 80 років із дня введення підприємства в експлуатацію. Це було найбільш високотехнологічне й обладнане за останнім словом техніки виробництво. За довгі роки успішного існування завод постійно удосконалювали й неодноразово технічно переоснащували. Однак зараз настав час технічно переозброїтися, тому на підприємстві нічого не стали відкладати «на потім». Цього року на придбання нового обладнання вже витратили понад 200 млн грн. Подбали і про забезпечення виробничої безпеки. Наприклад, упровадили дистанційне керування вантажопідіймальними кранами по радіоканалу. Тепер машиніст

щодо поліпшення умов праці на основі модернізації технологічних процесів, відновлення устатковання та вдосконалення системи управління охороною праці. ЗАВОД ДИВИТЬСЯ В МАЙБУТНЄ Новокраматорці можуть бути впевнені в тому, що завтрашній день не принесе їм розчарувань. Головне, щоб війни не було. А із забезпеченням обсягів робіт і відвантаженням готової продукції проблем не повинно виникнути. Зокрема, гарантією є те, що продукція підприємства – вуглевидобувні комбайни П-110, П110-01, П110-04 і устатковання до них – пройшла сертифікацію на відповідність вимогам технічного регламенту Митного союзу і може безперешкодно застосовуватися на території Російської Федерації, Казахстану і Білорусі. Нині на заводі виконують велике замовлення ТОВ «Укртрансальянс» з виготовлення залізничного транспортера для перевезення великогабаритних великовагових і довгомірних вантажів. Цей проект площадного транспортера нового покоління вантажопідйом-

ністю 200–240 тонн розроблено спільно з ученими Дніпропетровського університету залізничного транспорту. Одним словом, у підприємства є майбутнє. І забезпечується воно завзятою працею над удосконаленням технологічних процесів, пошуком нових можливостей під час виконання одержаних замовлень і освоєння нових ринків збуту. А такі ринки, за словами фахівців НКМЗ, обіцяють налагоджені зв’язки з Кореєю, Індією, Іраном. Головним конкурентом може виступати лише Китай. Та й то тільки тому, що його продукція дешевша. Натомість новокраматорці встигли заявити про себе як про надійних партнерів – саме це і має допомогти їм вижити в непростій післявоєнній ситуації. Фото з архіву підприємства

41


Безпека праці

Слідами трагедії

ЗАГИНУЛИ У ВОГНІ безвідповідальності Вадим Владко

Завершення цьогорічних різдвяних свят назавжди увійде в історію промислового Харкова як одна з його найболючіших сторінок. 8 січня на території ПАТ «Хартрон» сталася пожежа, у результаті якої вісім працівників загинули та сім отримали травми різного ступеня тяжкості. Редакція нашого видання більше півроку очікувала на висновки експертів та на затвердження акта за формою Н-5, що був складений наприкінці червня комісією зі спеціального розслідування на чолі із заступником Голови Держгірпромнагляду С. Дунасом.

42

БІДА БУЛА НЕВІДВОРОТНОЮ Груповий нещасний випадок на території закритого режимного підприємства стався в приміщеннях, які орендувало ТОВ «Харківська ювелірна фабрика». Загинули ж і зазнали важких травм працівники субпідрядних цьому орендареві суб’єктів господарювання: ТОВ «Імплоер», «Даймонд-Консалтинг», «Срібна стріла». Нещасний випадок стався на четвертому поверсі п’яти поверхової будівлі у виробничих приміщеннях, які були закриті металевими гратами, обладнані складними електронними замками та перебували під контролем співробітників зовнішньої охорони. 8 січня 2014 р. о 9:00 начальники дільниць, ювеліри-модельєри, інженери та дизайнери прийшли на роботу і стали до виконання своїх трудових обов’язків. Близько 10:00, після підготовчих дій, інженер комп’ютерних систем ТОВ «Даймонд-Консалтинг» Денис Балагов (також постраждав унаслідок нещасного випадку) у тісному (площею 2 м2, відокремленому від інших виробничих дільниць легкими перегородками на алюмінієвому каркасі) приміщенні, так званій комірці, почав очищення воскових

деталей, «вирощених» на спеціальних 3D-принтерах. Для цього він увімкнув електричну плиту, налив розчинник «Нефрас С2-80/120» у ванночку, за допомогою металевого сита опустив у неї деталі з ювелірного воску і почав нагрівати розчинник, після чого вийшов з приміщення. Об 11:20 працівники, що перебували в сусідній кімнаті, почули глухі звуки, які доносилися із залишеної без нагляду комірки. Ще за кілька секунд крізь стики її підвісної стелі почав вириватися вогонь, приміщення стало наповнюватися густим ядучим димом. Протягом кількох наступних митей зайнялися кабельні лінії електромережі. Це спричинило коротке замикання, внаслідок якого спрацювали запобіжники, і до задимленого приміщення припинилося постачання електроенергії. Працівники із сусідніх кімнат, помітивши займання, рушили до загального коридора і побачили, що прохід до головного виходу з четвертого поверху будівлі дедалі більше охоплює полум’я, яке вихоплюється з технічного приміщення. Інший, аварійний вихід (яким ще можна було б скористатися) розташовувався з протилежного боку коридора. На жаль, цей вихід було замкнено на навісний замок, ключ від якого зберігався у співробітників охорони, які перебували в іншому кінці коридора біля металевих грат, на сходовій кліті четвертого поверху. Усі спроби працівників, які потрапили у вогняну пастку, локалізувати пожежу наявними в приміщенні порошковими вогнегасниками ОП-100 та ВП-50 не дали бажаного результату. Персонал, який перебував у кімнаті дизайнерів, почувши крики про пожежу, встиг евакуюватися на вулицю через головний вихід. Ще якась частина працівників, які опинилися в задимленому приміщенні, теж покинули небезпечну зону через кімнату дизайнерів: там тиждень тому було вирізано новий отвір для облаштування дверей. Однак більшість людей, які перебували на той момент у задимленому головному коридорі, про нього нічого не знали. Побачивши пожежу, співробітник охорони вирішив пройти до протилежного кінця коридора, щоб відімкнути аварійний вихід. У цій ситуації він один міг врятувати людей, оскільки лише в нього був ключ від замкнених навісним замком металевих дверей на протилежному кінці коридора. Утім, йому це не вдалося: вогонь, повз який він мав пройти (не маючи жодних засобів захисту), розгорівся ще сильніше і не

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека праці давав змоги навіть наблизитися до нього. Протягом наступних двох-трьох хвилин їдкий чорний дим, що виділявся при горінні оббитих пластиком стінових панелей, заблокував усі можливі шляхи евакуації, крім вікон. У багатьох мешканців Харкова й досі стоять перед очима жахливі кадри відеохроніки, які показали всю безвихідь становища потерпілих ювелірів, у котрих, незважаючи на швидке прибуття пожежників, не було іншого виходу, як вибиратися з палаючих вікон та хапатися за кріплення кондиціонерів під ними. Троє працівників не змогли втриматися, впали на землю та розбилися. Відеокадри, на жаль, не зафіксували більш вдалі дії вогнеборців, хоча їм все ж таки вдалося того дня врятувати з протилежного боку палаючої будівлі сімох працівників підприємства. Жодна трагедія не виникає на порожньому місці. В описаному випадку, як бачимо, спливли десятки великих і малих недоробок, на які раніше ніхто не звертав уваги, поки врешті вони не «вибухнули» та не призвели до трагедії. Ні про який прикрий збіг обставин тут мова йти не може, адже для того щоб не допускати розвитку подій за подібним сценарієм, на підприємствах і повинні функціонувати служби охорони праці та пожежної безпеки. Озброєні необхідними фаховими знаннями, їх працівники мають належно оцінювати та ефективно управляти всіма наявними виробничими ризиками. Але в даному випадку про наявність служб охорони праці на ювелірній фабриці та в її дочірніх структурах не йшлося. Не виявлено було в ході проведеного спеціального розслідування і необхідної проектної документації та висновку експертизи щодо перепланування приміщень, які вигоріли вщент… НЕ ВСЕ ТЕ ЗОЛОТО, ЩО БЛИЩИТЬ Як не крути, а шила в мішку не сховаєш – говорить народна мудрість. Після тривалих експертиз та відповідних дій працівників слідчих органів комісія дійшла висновку, що місцем займання на четвертому поверсі будівлі стала саме та злощасна комірка – технічне приміщення з електричною плитою та металевими ванночками, до якої о 10:00 зайшов Д. Балагов. Обставиною, яка призвела до виникнення пожежі, стало нагрівання на електричній плиті розчинника під час розмивання у ньому воску. Технологією такого виробництва передбачено, що температура розчинника, який мав підігріватися на електричній плиті, не повинна перевищу-

www.ohoronapraci.kiev.ua

вати 49–51 оС. Також згідно з технологією цей процес потребував постійного нагляду з боку відповідального за його проведення працівника. Про це свідчать, зокрема, вимоги п. 5.1.29 Правил пожежної безпеки в Україні в частині здійснення контролю за температурою розчинника. Комісією зі спеціального розслідування також було встановлено, що згідно з технічним регламентом 3D-принтера фірми SolidScape як розчинник для виготовлення на ньому полімерних форм повинна застосовуватись оригінальна речовина ВІОАСТ VSО, що не має неприємного запаху, безпечна для застосування під час такого процесу, не є токсичною та легкозаймистою і такою, що легко не випаровується. Саме таку речовину можна використовувати в приміщеннях, де перебувають люди без засобів індивідуального захисту та без місцевої витяжки. Температура займання цієї речовини, згідно з протоколом випробувань, становить 108,8 оС. Між тим під час опитування свідків комісією було встановлено, що в технічному приміщенні, крім розчинника ВІОАСТ VSО, використовувалися й інші речовини. Персонал періодично відчував запахи бензину, гасу. Про це працівники повідомляли керівництво, вимагаючи вжити відповідних заходів. Зрозуміло, з точки зору технології для розмивання воску можна застосовувати (і це теж підтверджено проведеними лабораторними дослідженнями) і більш дешеві та поширені розчинники: «Нефрас

С2-80/120», сольвент. Але вони є легкозаймистими, а відтак дуже пожежонебезпечними. Врешті технічним експертам таки вдалося встановити той факт, що на підприємстві були внесені корективи до технологічного регламенту шляхом заміни оригінального розчинника ВІОАСТ VSО на «Нефрас С280/120», який являє собою прозору рідину – легкозаймисту фракцію перегонки нафти. У народі цей розчинник називають бензином «калоша». Те, що на підприємстві застосовувалася злощасна «калоша», підтвердив у ході слідства і безпосередній винуватець трагедії Д. Балагов. Зокрема, він повідомив, що користуватися нею йому запропонував ще у 2009 р. колишній головний технолог В. Мозольський. Згодом цей «спец» звільнився, і на підприємстві кілька років цю посаду ніхто не обіймав. Таким чином, порушення технологічного процесу нагрівання розчинника ніхто не помічав... Причиною настання групового нещасного випадку відповідно до висновку комісії зі спецрозслідування стало незадовільне функціонування СУОП у ТОВ «Харківська ювелірна фабрика», що виразилося у відсутності: організації безпечного виконання робіт, установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, автоматичних засобів контролю параметрів концентрації газів і парів тощо. Та ж бездіяльність і в субпідрядників ювелірної фабрики. Наприклад,

43


Безпека праці у ТОВ «Даймонд-Консалтинг» не було встановлено осіб, відповідальних за організацію роботи з охорони праці та пожежної безпеки. Порядок виконання робіт (технологічний процес змивання підтримуючого воску з поверхні моделі ювелірного виробу) на підприємстві не відповідав вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Ще однією чи не найважливішою причиною нещасного випадку комісія визнала «відсутність установок пожежної сигналізації та пожежогасіння виробничих приміщень, а також автоматичних засобів контролю параметрів концентрації газів і парів, чим порушено вимоги пп. 6.1.2, 7.7.6 Правил пожежної безпеки в Україні». Зрозуміло, що найбільше претензій комісією висунуто на адресу директора ТОВ «Харківська ювелірна фабрика» Ігоря Остроумова, який не організував розробку регламентів технологічних процесів, не обладнав приміщення установками пожежної сигналізації та пожежогасіння, не забезпечив вільний вихід працівників для евакуації під час пожежі, не вжив заходів, що обмежують масштаб та наслідки пожежі на випадок небезпечних несправностей та аварій технологічного обладнання (порушення п. 4.3.1 Правил пожежної безпеки в Україні, де зазначено, що «евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд»). Низку претензій з приводу невиконання законодавства про охорону праці та вимог пожежної безпеки висунуто начальнику охорони ювелірної фабрики Леоніду Гребенчуку, який був призначений відповідальним за здійснення контролю за виконанням та дотриманням вимог пожежної безпеки на під-

Комісією з розслідування нещасного випадку розроблено низку заходів, спрямованих на усунення причин його настання. Привести технологічний процес розмивання воску у відповідність до регламенту та іншої, затвердженої у визначеному порядку нормативно-технічної та експлуатаційної документації. Забезпечити дотримання технологічного процесу розмивання воску згідно з вимогами п. 5.1.29 Правил пожежної безпеки в Україні. Організувати порядок виконання робіт (технологічний процес змивання підтримуючого воску з поверхні моделі ювелірного виробу) відповідно до вимог ст. 18 Закону «Про охорону праці», інших нормативно-правових актів з охорони праці. Призначити осіб, відповідальних за стан охорони праці та пожежної безпеки в кожному структурному підрозділі. Забезпечити утримання евакуаційних виходів згідно з вимогами п. 4.3.1 Правил пожежної безпеки в Україні. Обладнати установками пожежної сигналізації та пожежогасіння виробничі приміщення згідно з вимогами п. 6.1.2 Правил пожежної безпеки в Україні. Посадовим особам підприємств пройти позачергове навчання і перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки.

приємстві. Відповідальним за настання групового нещасного випадку визнано також директора ТОВ «Даймонд-Консалтинг» Дениса Олійника, який не організував розробку технологічних процесів відповідно до регламентів та іншої затвердженої у встановленому порядку нормативно-технічної та експлуатаційної документації, не створив на підприємстві безпечний порядок виконання робіт, не забезпечив працівників ЗІЗ. Слідство щодо осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання трагедії, триває. ЗА ДИМОВОЮ ЗАВІСОЮ Нині в Харкові про страшну трагедію на ювелірній фабриці намагаються не згадувати. Йде, мовляв, слідство, тому ніхто з посадових осіб органів державної влади жодних коментарів давати не може. Лише в розмові з членом комісії з розслідування нещасного випадку, головою об’єднання профспілок Харківської області Сергієм Тесленком з’ясувалося, що всі потерпілі внаслідок пожежі на ювелірній фабриці працювали на ній напівле-

44

гально. У відомостях про одержання заробітної плати фігурували символічні суми – від 100 до 200 грн. Зрозуміло, що справжню грошову винагороду за свою працю ці люди отримували в конвертах. Зважаючи на широкий розголос, якого набула згадана трагедія, тодішній уряд вирішив негайно виплатити всім родинам загиблих по 100 тис. грн. Це, на думку С. Тесленка, істотно знизило рівень суспільного невдоволення серед родин та близьких потерпілих, оскільки передбачені виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань були б у цьому випадку (через зарплати в конвертах) мізерними. На думку профспілкового лідера, украй незадовільний стан з охороною праці на ювелірній фабриці (близько 140 працюючих) склався не в останню чергу й тому, що на підприємстві не було профспілкової організації. Такий от рух до європейських стандартів життя! Як не прикро констатувати, а прямі злочини проти безпеки праці чинять не якісь там малоосвічені виконроби з глухої сільської глибинки, а «цивілізовані» роботодавці, представники бізнесу, які, виявляється, обстоюють високі європейські стандарти лише на словах. До речі, незадовго до трагедії ТОВ «Харківська ювелірна фабрика» відвідав з перевіркою державний інспектор з охорони праці. Проте перевірити виробництво ювелірних виробів він не зміг, оскільки запланована для перевірки була (про що заздалегідь повідомлялося) безпосередньо ювелірна фабрика, яка вела тільки фінансову діяльність. А далі його не допустили, тому що для перевірки інших суб’єктів господарювання, які працювали під дахом фабрики, у нього направлення не було. Передбачаючи подальші негативні наслідки від законодавчого обмеження повноважень наглядовців, Держгірпромнагляд пропонує повернутися до сталої європейської практики, до норм міжнародних конвенцій, які дають можливість працівникам наглядових органів більш ефективно здійснювати свої повноваження. Утім, цей голос лишається голосом волаючого в пустелі. Фото з Інтернету Відповіді на кросворд «Санітарія» По горизонталі: 2. Спецвзуття. 5.  Грип. 7.  Сонце. 9. Приступ. 11. Автоматизація. 14. Мито. 17. Санітарія. 18. Консул. 19. Небезпека. 20. Цегла. 21. Котельня. 22. Хазяйство. По вертикалі: 1. Симптом. 3. Ескулап. 4. Травматизм. 6.  Премія. 8.  Обдарованість. 10.  Глинолікування. 12. Організація. 13. Інструктаж. 15. Тирса. 16. Штепсель. 17. Свердло.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека праці

Є такий досвід

Про досвід спільного контролю за станом охорони праці адміністрації морського порту й портових операторів.

Робота в НОВОМУ ФОРМАТІ Юрій Яковищенко, начальник служби охорони праці ДП «АМПУ» Андрій Куликов, начальник служби охорони праці Одеського морського порту (Одеської філії)

же більше року минуло з часу реформування морських портів у зв’язку з прийняттям Закону «Про морські порти України». Як показує світова практика, активне залучення інвестицій і збільшення вантажопотоку відбуваються у разі розподілу адміністративних і комерційних функцій портів. Прийняття вищевказаного Закону, де такий розподіл передбачений, уже давно чекала морська галузь країни. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» створено держав-

У

www.ohoronapraci.kiev.ua

не підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП «АМПУ»), головне представництво якого розташовано в Одесі. Однією з обов’язкових умов реформування було недопущення скорочення чисельності працівників, збереження усіх соціальних стандартів і пільг, передбачених галузевою угодою, дотримання діючих норм і правил охорони праці. Процес реформування відбувався в рамках постійного діалогу з усіма профспілковими організаціями портовиків. Під контроль АМПУ перейшли всі стратегічні об’єкти інфраструктури портів: енергетичне господарство, гідротехнічні споруди, об’єкти портової інфраструктури загального користування, системи керування рухом суден. До складу АМПУ із чисельністю понад 8 тис. працівників входять 13 філій у морських портах України та «Дельта-лоцман» і Морська пошуково-рятувальна служба. Ключове завдання АМПУ – забезпечити всіх суб’єктів рівноправним доступом до стратегічних об’єктів портів. Безпосередньо філії Адміністрації відповідають за утримання об’єктів портової інфраструктури, реалізацію планів розвитку портів, фінансового плану, дотримання режимних обмежень

на території, контроль за додержанням законодавства про працю й охорону навколишнього середовища, правил пожежної безпеки й норм охорони праці на своїх об’єктах. Основні роботи з вантажами в портах тепер здійснюють державні й приватні стивідорні компанії. Згідно із Законом передбачена передача державних морських портів у концесію. Така форма взаємодії визнана найбільш ефективною. На відміну від оренди концесія дозволяє стивідорним компаніям проводити будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств. У той же час кошти, які надходять від стивідорних компаній, спрямовуються до АМПУ на приведення глибин портів до рівня, необхідного для того, щоб до них могли увійти багатотоннажні судна, реконструкцію причалів і терміналів, відновлення транспортної інфраструктури, що забезпечує безпеку праці та мореплавання. Без цього розвиток морської галузі країни й підтримка її конкурентоспроможності неможливі. Проведення днопоглиблювальних робіт потребують такі морські порти, як Південний, Скадовський, Білгород-Дністровський, де відбувається інтенсивне замулення каналів. Але це вимагає

45


Безпека праці великих коштів, і їх акумуляція вже дозволила розпочати такі роботи в Південному порту, де планується довести глибину каналу до 21 м, щоб обслуговувати судна водотоннажністю понад 100 тис. т. У зв’язку з реорганізацією й передачею ДП «АМПУ» управлінських повноважень змінилися роль і завдання служб охорони праці підприємства. До реформування як пріоритетне вони розглядали питання забезпечення безпеки вантажних робіт. Цьому приділялося багато уваги: проводилися перевірки, обстеження, селекторні наради та інші заходи. Зараз це обов’язок стивідорних компаній. Проте спільна мета – збереження життя та здоров’я портовиків – сприяє тісному співробітництву служб охорони праці портових операторів і філій ДП «АМПУ». У його рамках улаштовуються спільні наради, координується робота служб з виконання профілактичних заходів щодо попередження виробничого травматизму. Крім того, у портах практикується надання письмових повідомлень. Приміром, якщо інженер служби охорони праці АМПУ виявив порушення вимог охорони праці на території стивідорної компанії, він може сповістити про це її службу охорони праці усно чи по телефону або надіслати лист із пропозицією усунути це порушення. У деяких портах така форма взаємодії обумовлена у відповідних угодах. Скажімо, у договорах, укладених Миколаївською філією ДП «АМПУ» і портовими операторами, прописано, що служба охорони праці АМПУ має право перебувати на території оператора з метою контролю за станом охорони праці. Передбачено й проведен-

46

ня щомісячних спільних нарад праців- праці спільно зі службою інформаційників служб охорони праці, склада- них технологій самостійно виготовляє ються протоколи, плануються заходи наочну агітацію з охорони праці. У адміністрації Одеського морта контролюється їх виконання. Не можна не згадати й про одне ського порту діє талонна система поз основних завдань філій – забезпечен- переджень щодо порушення норм безня безпеки дорожнього руху. Приміром, пеки праці, триступінчаста система на територію Одеського морського пор- оперативного контролю, проводиться ту щодня в’їжджає до 1,2 тис. вантажі- внутрішній аудит охорони праці, розвок. Крім того, є й легкові автомобілі, раховуються ризики, видаються припрацює технологічний транспорт. Для писи, впроваджено системи стягнень цього в портах створені окремі служби і заохочень за порушення та високі з безпеки дорожнього руху, оснащені показники у роботі з охорони праці. автотранспорУ філії є медсантом, радарами та частина, де працівіншим спеціальники Одеського та Спільна мета – ним устаткованінших прилеглих збереження життя ням. Згідно з допортів проходять та здоров’я портовиків – говорами з перемедогляди, а також сприяє тісному візниками, водіможуть одержати співробітництву служб ям, що порушили безкоштовну меПДР або не віддичну допомогу. охорони праці портових реагували на сигоператорів і філій ДП «АМПУ» Медсанчастина має нал сигнальника, відповідну ліцензію блокується в’їзд на проведення псина територію порту й дозволяється тіль- хофізіологічної експертизи. Усі праки після проведення з ними позаплано- цівники адміністрації Одеського морвого інструктажу в службі охорони пра- ського порту, а також члени їхніх році філії АМПУ. дин забезпечуються медичною страУ нинішніх умовах особливо акту- ховкою за рахунок підприємства. алізувалося завдання якісного навчанСлужба охорони праці ДП «АМПУ» ня з питань охорони праці. На керівні постійно надає методичну допомогу посади останнім часом часто призна- службам філій, а також контролює їхчаються спеціалісти без відповідного ню роботу. Основне завдання служб досвіду роботи в порту. Та й, відверто філій – стежити за дотриманням викажучи, рівень навчання з питань охо- мог законодавчих і нормативних актів рони праці в навчальних закладах, з охорони праці на підвідомчих об’єкзвідки приходять молоді кадри, значно тах без втручання в діяльність стивіпогіршився. Тому навчанню з питань дорних компаній. У кожній філії безпеки праці у філіях приділяється АМПУ затверджені комплексні заходи велика увага. Новачки проходять рез охорони праці. Їх фінансування потельний вступний інструктаж, пе- винно становити не менш 0,5% від реглядають спеціальний відеофільм, фонду оплати праці попереднього рознятий у порту згідно з програмою ку, хоча фактично в 2013 р. воно виявступного інструктажу, з ними прово- вилося набагато більшим. Приміром, дять бесіду, під час якої аналізуються в Одеській філії – 5,8%. Планування приклади нещасних випадків на визаходів і їх виконання здійснюється під робництві й пояснюється специфіка контролем служби охорони праці роботи в порту, потім вони стажують- АМПУ. При цьому звертається увага ся на робочому місці. Подальші знан- на цільове використання коштів. Таня й навички вони здобувають вже на кож служба охорони праці Адміністрапрактиці. Створено відповідні на- ції періодично перевіряє діяльність вчальні програми, читаються лекції, філій щодо дотримання законодавства організовуються семінари. Для само- з охорони праці, залучаючи до процесу стійної підготовки на внутрішньому працівників служби охорони праці інсайті філії розміщені всі необхідні нор- ших філій, що сприяє поліпшенню мативні документи з охорони праці, якості перевірок і обміну досвідом. у тому числі внутрішні накази, розпо- У 2013 р. такі перевірки було проведерядження та інша інформація. Також но в усіх портах Криму, у нинішньому передбачена можливість протестувати році – в Одеській, Південній, Іллічівсебе дистанційно, підготуватися до ек- ській, Ренійскій філіях, «Морській позамену з охорони праці. Усі дані регу- шуково-рятувальній службі» та лярно оновлюються й коректуються «Дельта-лоцмані». Здебільшого оргаз урахуванням змін, що відбулися. Ка- нізація роботи з охорони праці філій бінет охорони праці обладнано на- оцінюється як задовільна. Кращими вчальним комп’ютерним комплексом. можна назвати Одеську, МиколаївТреба відзначити, що служба охорони ську та Маріупольську філії.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека праці Не було послаблено роботу після реформування щодо вирішення питань соціального захисту персоналу. На балансі філій АМПУ залишилися бази відпочинку, санаторії та інші об’єкти соціальної інфраструктури портів. Працівники філій мають можливість відпочити з родинами або пролікуватися за путівками, що реалізує профспілковий комітет АМПУ. Важливо також зазначити, що 100% робочих місць зі шкідливими та небезпечними умовами праці атестовані за умовами праці, робітники одержують належні доплати, додаткові відпустки, спеціальне харчування й інші пільги. Звичайно ж, сказати, що в вирішенні питань охорони праці все гладко, не можна. Основні проблеми пов’язані з давно застарілою нормативною базою. Один з найголовніших нормативних документів – Правила безпеки праці в морських портах (далі – Правила) – затверджено ще Міністерством морського флоту СРСР у 1987 р. Деякі його пункти суперечать існуючим нині виробничим процесам. Приміром, правильна установка контейнера на автомобіль можлива тільки при маневруванні транспортним засобом. Але Правила забороняють водієві перебувати в кабіні під час навантаження контейнерів. Правилами передбачено, що при складуванні контейнерів вище другого ряду вони повинні кріпитися між собою. Але якщо раніше складувалося до сотні контейнерів, то зараз це тисячі в п’ять і більше ярусів, кріпити їх неможливо та навіть небезпечно для життя. Складування, як в усьому світі, проводиться з уступом без будь-якого з’єднання між собою. Також застаріли Правила техніки безпеки на суднах морського флоту, потребує перегляду й низка інших нормативних актів. Про необхідність внесення змін до реєстру НПАОП проінформовано і Держгірпромнагляд, такий перегляд було включено до відповідної програми за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й профзахворювань України. Але, на жаль, безрезультатно – фінансування не виділялося. АМПУ знову ініціювала цю роботу, але вже за рахунок власних коштів, хоча в нинішніх умовах ці зміни не менш потрібні й стивідорним компаніям. У цей час ведеться робота над макетом необхідних правил. Найголовніше, що керівники ДП «АМПУ» розуміють важливість питань охорони праці та промислової безпеки й завжди прислухаються до пропозицій спеціалістів служб.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у вересні 2014 р. в Україні на виробництві загинуло 47 осіб – стільки ж, як за такий самий період минулого року; внаслідок ведення бойових дій – 4 особи; сталося 18 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 52 особи, у тому числі 15 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, пов’язані з виробництвом, були: • ДТП, наїзд транспортних засобів – загинуло 33%; • падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо – 18%; • падіння потерпілих – 12%; • ураження електричним струмом – 12%; • бойові дії – 5%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків. 01.09. Дніпропетровська область Водій автосамоскида БілАЗ, під’їжджаючи заднім ходом до екскаватора для завантаження на майданчику гірничо-транспортного цеху № 1 ПАТ «Центральний ГЗК» (м. Кривий Ріг), різко повернув кермо і наїхав на захисний породний вал. У результаті самоскид впав з гор. +65 м на технологічну дорогу +45 м. Водій одержав травми, несумісні з життям. 01.09. Донецька область Під час збирання соняшнику на полі СП ДП «Ілліч-Агро Донбас» (смт Мангуш) працівник піднявся для огляду на бункер комбайна і наблизився до електропроводу ЛЕП напругою 110 кВ. Внаслідок ураження струмом потерпілий помер на місці події. 01.09. Полтавська область При обслуговуванні транспортера в зерноскладі філії ПАТ ДПЗКУ «Пирятинський КХП» (м. Пирятин) апаратник оброблення зерна при спробі перелізти через верхню стріч-

ку транспортера впав з висоти 6,3 м і одержав травми, несумісні з життям. 05.09. Житомир При випробуванні ізоляції електричного кабелю напругою 10 кВ на тяговій підстанції КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» електромонтер був смертельно уражений електрострумом. 11.09. Львівська область У Витківському лісництві (ДП «Радехівське лісомисливське господарство») під час валки лісу падаюче дерево обірвало високовольтну ЛЕП, в результаті чого був смертельно уражений електричним струмом майстер лісу. 11.09. Харків Під час кантування габаритної деталі вантажопідіймальним краном обірвався строп і падаючою деталлю травмувало робітника ВАТ «Турбоатом». Від отриманих травм потерпілий через кілька днів помер у лікарні. 13.09. Донецька область Автомобіль, що належав ПП «Український продукт», в’їжджав у смт Пантелеймонівка в районі ринку, коли попереду нього розірвався снаряд. Троє працівників були травмовані, один з них смертельно. 15.09. Херсонська область Повертаючись із відрядження у Херсон, на автодорозі поблизу с. Дар’ївка Білозерського району керівник Чаплинської районної лікарні потрапив у ДТП. Від отриманих травм він помер у лікарні.

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

47


Безпека праці

Термінологічна абетка

Про сертифікацію, декларацію, реєстрацію... Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду в Київській області та м. Києві

У тексті Закону України «Про охорону праці» вживається багато термінів, які потребують детального роз’яснення щодо випадків їх застосування. Що таке об’єкт підвищеної небезпеки, сертифікація, декларація про готовність до експлуатації? Які машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці? У чому відмінність між сертифікацією, декларуванням та ідентифікацією об’єктів підвищеної небезпеки? Ця стаття допоможе фахівцям розібратися в цих питаннях.

УВАГА! У цій статті вперше надано вичерпний перелік устатковання під вищеної небезпеки, що підлягає реєст рації в органах Держгірпромнагляду (див. таб лицю на с. 53–54). 1. ОБ’ЄКТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ Стосовно терміна «об’єкт підвищеної небезпеки» рекомендую читачам звернутися до статті, яка опублікована в журналі «Охорона праці» № 6 за цей рік в рубриці «Термінологічна абетка». Нагадаю лише, що Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки веде Держгірпромнагляд, а Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки військового призначення – Міноборони. Об’єкти підвищеної небезпеки заносяться до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки за результатами ідентифікації (п. 23, 24 Порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2012 № 956).

ВІД РЕДАКЦІЇ ЩОДО ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ НЕОДНОЗНАЧНОСТІ У нормативно-законодавчій базі неточно вживають терміни «устаткóвання» та «устаткування». Зазвичай це притаманно документам, які затверджені в перші роки після здобуття Україною незалежності: тоді треба було швидкими темпами підготувати великий обсяг нормативів державною мовою, і  через брак часу, а  нерідко й  достатніх знань у  тих, кому було доручено виконувати цю роботу, документацію «видавали на-гора» без урахування норм українського словотворення та правопису. Наприклад, у  Законі України «Про охорону праці» вжито термін «устаткування», хоча згідно з  нормами українського словотворення у  значенні «сукупність механізмів, приладів,

48

2. ІДЕНТИФІКАЦІЯ Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-ІІІ (далі –

пристроїв тощо, потрібних для чого-небудь» треба вживати термін «устаткóвання» (рос. оборудование). Слово «устаткування» позначає завершену дію за значенням устаткувати (аналогічні приклади: заізолювання від дієслова заізолювати, зігнання – зігнати тощо). Також нагадаємо, що згідно з правилами української мови замість термінів «декларація» та «реєстрація» у  значенні процесу треба вживати терміни «декларування» та «реєстрування». Але, зважаючи на те, що редакція не має права змінювати документи, затверджені Верховною Радою та Кабінетом Міністрів, у  назвах і  цитатах законів та постанов ми залишаємо зазначені терміни в  такому вигляді, в  якому вони даються в оригіналах, а в тексті статті вживаємо згідно з правилами українського правопису.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека праці Закон № 2245), «ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки – це порядок визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів». Процес ідентифікації регламентовано Методикою ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів, затвердженою наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.02.2006 № 98. Ідентифікація здійснюється на основі Нормативів порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (далі – Нормативи), затверджених постановою КМУ від 11.07.2002 № 956. Категорії небезпечних речовин наведено в п. 1 Нормативів. Усі потенційно небезпечні об’єкти заносяться до Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів (Держреєстр ПНО), який створено на підставі постанови Кабінету Міністрів від 29.08.2002 №1288 «Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів». Відповідальним за його ведення є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, тобто Державна служба з надзвичайних ситуацій. Сьогодні до Держреєстру ПНО занесено понад 24 тис. об’єктів. 3. СЕРТИФІКАЦІЯ У статті 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 № 2406-III містяться такі визначення: сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам; сертифікат відповідності – документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідають встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

www.ohoronapraci.kiev.ua

В Україні існує Реєстр державної системи сертифікації УкрСЕПРО (далі – Реєстр УкрСЕПРО) – це база даних зареєстрованих сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) на продукцію, послуги, системи управління якістю тощо. Відповідальним за ведення Реєстру УкрСЕПРО є центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання – національний орган України з сертифікації, який входить до структури Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Сертифікат УкрСЕПРО є аналогом міжнародного сертифікату серії ISO 9000, а також офіційно затвердженим індикатором якості на території нашої країни. Сьогодні до Реєстру УкрСЕПРО занесено понад 737 800 сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) на продукцію промислової та харчової групи, послуги, системи управління якістю, атестати виробництва Вимоги щодо отримання сертифікатів відповідності УкрСЕПРО регламентує Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений постановою КМУ від 14.05.2008 № 446. Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні (тобто товарів, на які в обов’язковому порядку необхідно отримувати сертифікат відповідності УкрСЕПРО), затверджено відповідним наказом

Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28. У цьому переліку визначено 20 груп товарів. Основні вимоги до порядку сертифікації продукції встановлює ДСТУ 3413-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції». На сертифіковану продукцію видається сертифікат відповідності та за угодою між заявником й органом сертифікації може наноситися знак відповідності, технічні вимоги до якого встановлює ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування». Процедуру визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується, встановлює ДСТУ 3417-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується», а вимоги до органів сертифікації – ДСТУ 3411:2004 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів сертифікації продукції та порядок їх призначення і надання повноважень на діяльність у системі». До нормативних документів, пов’язаних із проведенням сертифікації, належать ДСТУ ISO 90002001 «Системи управління якістю. Основні положення та словник», ДСТУ ISO 9001-2001 «Системи управління якістю. Вимоги», ДСТУ ISO 9004-2001 «Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності». 4. ДЕКЛАРУВАННЯ У статті 1 Закону України «Про підтвердження відповідності», викладеного в його поточній редакції від 02.12.2012, терміни вживаються в такому значенні: декларування відповідності – процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам; декларація про відповідність – документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством. Декларації відповідності реєструють уповноважені контролюючі органи.

49


Безпека праці Наприклад, центральний орган виконавчої влади, що здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (Державна служба України з надзвичайних ситуацій), згідно з частиною 13 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, проводить реєстрацію Декларацій відповідності об’єкта вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, окрім об’єктів, що належать до категорії вибухопожежонебезпечних або об’єктів із масовим перебуванням людей (підпункт 53 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента від 16.01.2013 № 20/2013). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – це «документ, яким суб’єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства». Згідно з п. 2, 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, для об’єктів будівництва «прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I–III категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації» (за формою додатка 1), а «прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката» (за формою додатка 4). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» декларація безпеки – це «документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків». Як передбачено ст. 10 цього ж Закону, суб’єкт господарської діяльності, який має у власності або користуванні хоча б один потенційно небезпечний об’єкт, готує та подає (разом із позитивним висновком експертизи) до територіальних контролюючих орга-

50

нів та місцевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об’єкта підвищеної небезпеки та несе відповідальність за достовірність наведених у ній даних. Необхідно знати, що подання декларації безпеки не звільняє суб’єктів господарської діяльності від державного нагляду та контролю за їх роботою. Порядок та вимоги щодо складання декларації містяться у Порядку декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженому постановою КМУ від 11.07.2002 № 956. 5. РЕЄСТРАЦІЯ УСТАТКОВАННЯ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ В ОРГАНАХ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Устатковання підвищеної небезпеки може підлягати державній, а також відомчій реєстрації, яка, у свою чергу, може бути тимчасовою. Будь-якому устаткованню підвищеної небезпеки, яке експлуатують на виробництві, присвоюється індивідуальний або реєстраційний номер. Облік устатковання підвищеної небезпеки, що підлягає відомчій реєстрації, здійснює суб’єкт господарювання, на балансі якого воно перебуває. Облік устатковання підвищеної небезпеки, що підлягає державній реєстрації, здійснює уповноважений експертний орган. Перелік устатковання підвищеної небезпеки, що підлягає державній реєстрації в органах Держгірпромнагляду, наведено в таблиці на с. 53-54. Введення в експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки, що підлягає державній реєстрації, здійснюється на підставі експертного висновку уповноваженого представника експертної організації (експерта технічного з промислової безпеки). Введення в експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки, що підлягає відомчій реєстрації, здійснюється за наказом суб’єкта господарювання – власника засобу виробництва на підставі рішення особи, відповідальної за його експлуатування.

Для реєстрування, перереєстрування, тимчасового реєстрування устатковання підвищеної небезпеки проводиться його технічний огляд. Устатковання підвищеної небезпеки проходить державну реєстрацію в уповноваженому органі в таких випадках: до його введення в експлуатування, до зміни власників, після реконструкції (модернізації, якщо було складено новий паспорт) або за умови виявлення невідповідності нормативним вимогам. Окрім того, державній реєстрації підлягають технологічні транспортні засоби – «транспортні засоби переривчастої та безперервної дії, які є елементом технологічної системи і використовуються для переміщення сировини (матеріалу), що обробляється, або продуктів його переробки (напівфабрикатів, готової продукції) і відходів виробництва» (п. 1.10.8 Положення про технічне обслуговування устатковання коксохімічних підприємств, затверджене наказом Міністерства промислової політики України від 14.10.2005 № 387), а також великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби. Визначення такого засобу міститься в частині 1 п. 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 06.01.2010 № 8 (далі – Порядок № 8): це «великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва». Як визначено частиною 6 п. 2 Порядку № 8, «реєстрація технологічного транспортного засобу – здійснення комплексу заходів, пов’язаних із перевіркою до-

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека праці кументів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою та за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків». Згідно з частиною 8 п. 2 Порядку № 8 «тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу – видача реєстраційних документів обмеженого строку дії на технологічний транспортний засіб у разі його тимчасового ввезення на територію України під зобов’язання про зворотне вивезення або довгострокової передачі транспортного засобу в оренду (лізинг)». Під час реєстрування, перереєстрування, тимчасового реєстрування, зняття з обліку територіальними органами Держгірпромнагляду технологічних транспортних засобів здійснюється їх технічний огляд згідно з Порядком проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженим наказом Держгірпромнагляду від 27.01.2010 № 9, а також Порядком ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.12.2004 № 270 (НПАОП 0.00-6.07-04) та Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою КМУ від 26.05.2004 № 687. Процедуру відомчої реєстрації визначає Порядок № 8.

На жаль, чинні нормативні документи не конкретизують перелік технологічних транспортних засобів, що підлягають реєструванню в органах Держгірпромнагляду. Під шифром НПАОП 0.00-1.37-04 у Реєстрі нормативно-правових актів з  охорони праці існували Правила державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (втратили чинність), де в пункті 3 додатку 1 до технологічних транспортних засобів було віднесено: 1) великотоннажні та інші технологічні автомобілі; 2) трактори колісні та гусеничні, у тому числі з навісним обладнанням, інші машини та механізми на їх шасі; бульдозери; бурові машини, бурові установки; снігонавантажувачі, снігоочисники; машини, що прибирають тротуари; машини, що розкидають щебінь; трубоукладачі; тягачі; дорожня фреза; копер палебійний; 3) екскаватори колісні та гусеничні; 4) вантажопідіймальні установки на спеціальному самохідному шасі; 5) інші машини на спеціальному самохідному шасі; 6) навантажувачі всіх типів, у тому числі електронавантажувачі, електрокари, електровізки; 7) самохідна дорожньо-будівельна техніка: котки дорожні самохідні; віброкотки; пневмокотки; асфальтоукладачі, автоскрепери, автогрейдери; 8) спецмашини: самохідні; на базі автомобілів; машини маркувальні; машини для ламання футерування; 9) причіпні пристрої: автотракторні причепи та напівпричепи; ваговози; розкидачі; грейдери причіпні; скрепери причіпні; пневмонагнітачі; вагони-гуртожитки; електростанції причіпні; дизель-генератори причіпні; цистерни причіпні; зварювальні агрегати причіпні; компресори причіпні, причіпна спецтехніка.

Устатковання підвищеної небезпеки, що підлягає державній реєстрації в органах Держгірпромнагляду № з/п

Перелік машин, механізмів, устатковання

1

Нормативне посилання

Об’єкти котлонагляду

1.1

котли (парові котли з топкою, котли-утилізатори, котли-бойлери), самостійні паронагрівачі, п. 1.1.2, п. 10.1.1 Правил будови і безпечної експлуатації індивідуальні та групові економайзери, в яких (t – 100)V > 5, парових та водогрійних котлів де t – температура насиченої пари за робочого тиску, °С; 2 (НПАОП 0.00-1.60-66) V – водяний об’єм котла, м

1.2

1) трубопроводи пари з робочим тиском пари понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см2) та трубопроводи гарячої води з температурою води вище 115  °С (трубопроводи I  категорії з  умовним проходом понад 70 мм); 2) трубопроводи II і III категорії (з умовним проходом понад 100 мм); 3) трубопроводи IV категорії, що знаходяться в межах теплових електростанцій і котелень (з умовним проходом понад 100 мм)

п. 1.1, п. 11.2 Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води (НПАОП 0.00-1.11-98)

1.3

1) парові котли з робочим тиском пари не вище 0,07 МПа (0,7 кгс/см2); 2) водогрійні котли із температурою нагріву води не вище 115 °С; 3) водопідігрівачі з температурою нагріву води не вище 115  °С, що обігріваються паром із надлишковим тиском не вище 0,07 МПа (0,7 кгс/см2) або водою з температурою не вище 115 °С (за винятком парових і водогрійних котлів з поверхнею нагріву менше 6 м2, а також водопідігрівачів (бойлерів) незалежно від тиску і температури); 4) мобільні (пересувні й транспортабельні) котельні установки із параметрами, зазначеними вище в пунктах 1 і 2; 5) котли-утилізатори з параметрами, зазначеними вище в пунктах 1 і 2

п. 1.1, п. 16.1.1 Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа 2 (0,7 кгс/см ), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С (НПАОП 0.00-1.26-96)

1.4

1) посудини, що працюють під тиском води з температурою вище 115 °С або іншої рідини з температурою, яка перевищує температуру кипіння під тиском 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), без урахування гідростатичного тиску; 2) посудини, що працюють під тиском пари або газу вище 0,07 МПа (0,7 кгс/см2); 3) балони, призначені для транспортування та зберігання стиснених, скраплених і розчинних газів під тиском вище 0,07 МПа (0,7 кгс/см2); 4) цистерни та бочки для транспортування і зберігання стиснених газів, тиск пари яких за температури до +50°С перевищує тиск 0,07 МПа (0,7 кгс/см2); 5) цистерни та посудини для транспортування або зберігання стиснених, скраплених газів, рідин і сипучих тіл, в яких тиск вище 0,07 МПа (0,7 кгс/см2) створюється періодично для їх випорожнення; 6) барокамери багатомісні (МОЗ України)

п. 1.1.2, п. 6.2.1 Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.07-87)

www.ohoronapraci.kiev.ua

51


Безпека праці № з/п 2

Перелік машин, механізмів, устатковання Об’єкти газового господарства (крім житлових будинків) 1) газопроводи і споруди систем газопостачання населених пунктів (включаючи міжселищні), підвідні газопроводи до підприємств, теплових електростанцій, котелень, автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій природного газу; 2) газопроводи і газове обладнання громадських будинків, промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств житлово-комунального і побутового обслуговування та теплоелектростанцій; 3) газорегуляторні пункти, газорегуляторні установки, комбіновані домові регулятори, установки для одержання газоповітряних сумішей; 4) газонаповнювальні станції та пункти; 5) проміжні склади балонів; 6) стаціонарні автомобільні газозаправні станції і пункти, резервуарні, групові та індивідуальні балонні установки, випарні та змішувальні установки зріджених вуглеводневих газів

3

Нормативне посилання

п. 1.1.2, п. 3.13 Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98)

Об’єкти підіймальних споруд

3.1 1) вантажопідіймальні крани всіх типів (за винятком таких: • вантажопідіймальні крани всіх типів з ручним приводом, а також такі, в яких разом з ручним приводом механізмів пересування як механізм підіймання застосований пневматичний циліндр; • крани мостового типу та пересувні або поворотні консольні вантажопідіймальністю до 10 т включно, що управляються з підлоги або зі стаціонарного поста; • крани-маніпулятори, що встановлюються на фундаменті; • крани стрілового типу, у тому числі крани-маніпулятори (автомобільні, пневмоколісні, короткобазові, гусеничні, на спеціальному шасі, на шасі колісного та гусеничного тракторів, рейкові, залізничні переставні, причіпні), вантажопідіймальністю до 1 т включно або з вантажним моментом до 40 кН*м включно; • крани стрілового типу (крім баштових стаціонарних приставних) з постійним вильотом або не споряджені виробником механізмом повертання або пересування; • переставні крани для монтажу щогл, веж, труб, які встановлюються на споруді, що монтується; • крани-маніпулятори і вантажопідіймальні крани (крім автомобільних) навчальних закладів, що використовуються виключно для навчання; • вантажопідіймальні крани, установлені на пересувних комплексах і агрегатах (роторні комплекси, крокуючі екскаватори тощо) та призначені виключно для виконання ремонтних робіт на них; • колієукладальні крани і крани на залізничному спеціальному рухомому складі (дрезина, автомотриса тощо); 2) крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом; 3) однорейкові візки 3.2 1) підйомники самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні); 2) підйомники причіпні 3.3 1) вилкові навантажувачі з противагою (автонавантажувачі та електронавантажувачі); 2) навантажувачі з висувними вантажопідіймачем або вилами; 3) навантажувачі з вилами, розташованими між виносними опорами (лонжеронами); 4) навантажувачі з платформою; 5) навантажувачі з робочим місцем водія, що піднімається; 6) навантажувачі з бічним узяттям вантажу (однобічні, двобічні, фронтально-бічні тощо); 7) штабелеукладачі: самохідні (з робочим місцем водія або керовані з підлоги) та комбіновані (крім штабелеукладачів з ручним пересуванням)

п. 7.1.1, п. 7.1.2 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07)

п. 1.2, п. 6.1.1 Правил будови і безпечної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00-1.36-03) п. 1.2, п. 7.2.1 Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів (НПАОП 0.00-1.22-08)

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ 1. Об’єкти підвищеної небезпеки та потенційно небезпечні об’єкти – це об’єкти, експлуатація яких може призвести до виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, перелік яких визначає відповідний Державний реєстр. 2. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки передбачає визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів. Ідентифікації підлягають об’єкти, які внесено до Держреєстру потенційно небезпечних об’єктів. 3. Сертифікація передбачає документальне засвідчення уповноваженим органом відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам. Сертифікати відповідності заносяться до Реєстру державної системи сертифікації УкрСЕПРО. 4. Декларування передбачає документальне засвідчення суб’єктом господарювання (виробником) відповідності продукції встановленим законодавством вимогам під свою повну відповідальність. На об’єкти (устатковання підвищеної небезпеки), що не підпадають під сертифікацію, необхідно оформлювати Декларацію про готовність до експлуатації. Існує також Декларація безпеки – комплекс заходів, що здійснює суб’єкт господарської діяльності з метою запобігання аваріям. Декларацію повинен реєструвати державний адміністратор або центральний орган виконавчої влади. 5. Необхідність державної реєстрації устатковання підвищеної небезпеки визначено чинними нормативно-правовими актами з охорони праці. Устатковання підвищеної небезпеки, що не підлягає державній реєстрації, підлягає відомчій реєстрації. Державна реєстрація може бути тимчасовою.

52

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Реклама

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

53


Релаксація ЗАДАЧКА НА КМІТЛИВІСТЬ ЯК ЗРОБИТИ РОЗУМНИХ БАГАТИМИ

ЗДОРОВИЙ СОН ЯК ЧАСТИНА ОХОРОНИ ПРАЦІ

Від недосипання найчастіше страждають мешканці великих міст, яким доводиться довго добиратися до місця роботи. Згідно з останніми дослідженнями, майже 30% городян сплять менше шести годин на добу, причому схожа ситуація спостерігається в Америці, Кореї, Швеції, Фінляндії, Англії. Приблизно 30% респондентів повідомили, що відчувають сонливість на робочому місці, а буває, що й зовсім засинають. Часом це призводить до кумедних наслідків. Наприклад, службовець одного з банків у Німеччині, задрімавши на клавіатурі, помилково переказав на рахунок клієнта замість 64 доларів понад 222 мільйони. Проте, якщо подібне станеться на виробництві, буде не до сміху: там недосипання може спричинити тяжкі травми навіть зі смертельними наслідками. Вивчаючи вплив сну на безпеку праці, дослідник з Університету Вашингтона Крістофер Брамс дійшов висновку, що навіть незначний брак сну сповільнює розумові процеси в головному мозку, що призводить до помилок, зниження уваги та, відповідно, підвищення ризику травмування. За статистикою, причиною 8% нещасних випадків на робочому місці є недосипання. Згадаймо аварії на атомних станціях у Чорнобилі, Трі-Майл-Айленді, Девіс-Бессе, Май Ранчо-Секо – усі сі вони сталися стали вночі, коли біологічний годинник нник людини налаштований налаштов на сон. Учений пропонує нує організаціям впроваджуоваджувати так звану системуу «гігієни сну», що спря-мована на створення творенняя для персоналу лу здоро-вих умов праці аці та передбачає нормування ормуванняя робочого часу відповідно до біологічного іологічного годинника людини.

Викладки, наведені нижче, переконливо свідчать, що інженери та вчені принципово не можуть заробляти стільки ж, скільки бізнесмени, політики й кінозірки. Зрештою шукана формула може бути записана у вигляді простого математичного рівняння, яке ґрунтується на двох відомих усім постулатах: «знання – сила» та «час – гроші». Іншими словами: Знання = Сила, Час = Гроші З курсу «Загальної фізики» відомо, що сила впливу прямо пропорційна використаній потужності, тому можемо записати: Сила = Робота / Час Підставивши замість «сили» – «знання», а замість «часу» – «гроші», отримаємо: Знання = Робота / Гроші, звідки випливає: Гроші = Робота / Знання Аналіз цієї залежності дає чітке уявлення про те, що якщо абсолютна величина «знання» наближається до нуля, то значення параметра «гроші» прямує до нескінченності, навіть якщо чисельне значення виконаної «роботи» є дуже малим. Навпаки, коли до нескінченності прямує «знання», то неможливо отримати хоч скільки-небудь значну кількість «грошей», навіть якщо обсяг виконаної роботи дуже великий. Отже, формула переконливо доводить, що чим менших знань набула людина, тим більше грошей вона повинна заробити. Той, хто не зрозумів ходу наших міркувань, має особливо високі шанси цього досягти. А той, хто не боїться залишитися без грошей, може спробувати знайти помилку в наших міркуваннях. З Інтернету, підготував до публікації Олег Моісеєнко

АКТУАЛЬНІ ДУМКИ ПРО РОБОТУ Хто рано встає, того ще не скоротили. *** Стався до підлеглого, як до свого начальника, тому що підлеглий у своїй душі бачить себе твоїм начальником. *** Людина може винести все, якщо її не зупинити. *** Не борися з підлеглим: у будь-якому разі програєш, навіть якщо п переможеш. *** Дивна річ – ідеї: вони не працюють, доки не працюєш ти. *** Не звільняйся з роботи через конфлікт. Звільняйся, якщо немає перспективи для особистісного зростання. *** Начальники, які відпускають своїх підлеглих раніше додому, зруйнували чимало родин...

Рис. Ю.Судака

Дивися під ноги: нічого не знайдеш – так хоч носа не розіб’єш.

54

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2014


Релаксація ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО… У 1993 році влада Венеції встановила податок на тінь. Незвичайним збором обклали всіх власників магазинів, ресторанів і кафе, які полюбляють обладнувати свої заклади всілякими навісами, що утворюють на землі тінь. Цей податок встановлено винятково для того, щоб створити умови для забезпечення економії та раціонального використання «сухого» місця. Певна частина бізнесменів визнала за краще демонтувати з фасадів навіси й козирки, а ті, хто вирішив зберегти незмінним вигляд своїх закладів, щорічно поповнюють місцевий бюджет на значну суму. До речі, податок треба платити не тільки сонячними, але й похмурими днями, а їх у Венеції набагато більше. Треба визнати, що податок вплинув позитивно: тепер навіси обладнують лише там, де вони дійсно необхідні.

АНЕКДОТИ Є анекдоти, які однаково подобаються і дорослим, і дітям. Щоправда, дорослі вважають, що їх не можна розповідати при дітях, а діти – що їх не можна розповідати при дорослих. *** – Люся, ну як можна прогуляти всю зарплату за один день? – Бери гроші, підемо покажу!

КРОСВОРД «ПОВІТРООБМІН» «САНІТАРІЯ»

Журнал «Охорона праці» продовжує конкурс

«ОБ’ЄКТИВНИЙ ФОТООБ’ЄКТИВ» Умови конкурсу такі: протягом року в кожному номері журналу розміщується кумедна або незвичайна фотографія, до якої треба придумати цікавий підпис. Особливо цінуються гумор, актуальність, лаконічність. Результати конкурсу будуть опубліковані в №1, 2015 р.

УВАГА! КОНКУРС!

На Бога сподівайся… а вікна все одно помити треба.

ДЕМОТИВАТОР МІСЯЦЯ

ПЕРЕМОЖЦІ ОДЕРЖАТЬ ПРИЗИ: I місце – смартфон; II – мобільний телефон; III – річна передплата на журнал «Охорона праці». Надсилайте на електронну пошту редакції свій варіант підпису до фото з позначкою в темі листа: КОНКУРС. Обов’язково вказуйте П.І.Б., точну адресу місця проживання, рід занять, контактний телефон або свою електронну пошту. Редакція також готова розміщувати авторські знімки та історії від наших читачів, пов’язані з охороною праці. Надсилайте їх на електронну пошту журналу, вказуючи в темі листа: СМІХ І СЛЬОЗИ. Роздільна здатність фотографій повинна бути не менше ніж 2500×2500 пікселів. Надіслані тексти можуть редагуватися.

*** Угода вважається вигідною, якщо кожна зі сторон переконана, що обдурила іншу. *** – Кажуть, наш директор збирається скоротити штат. – Нас із тобою це не стосується: він посварився з дружиною та вирішив звільнити всіх її родичів.

*** Ох уже ці сучасні технології! Скажіть, чому банки для пива не розкладаються на смітнику 100 років, а кузови автомобілів згнивають за 3-4 роки? *** – Чому у вас посуд розтрощений? – Сварилися. – А чому диван зламаний? – Мирилися...

ЦИТАТА ДНЯ: Гроші допомагають переступити через усі закони, крім законів фізики По горизонталі: 2. Засіб індивідуального захисту для ніг. 5. Гостроінфекційна хвороба, що вражає переважно органи дихання й часто спричиняє епідемію. 7. Найважливіша зірка для життя всіх живих істот на Землі. 9. Загострення хвороби, напад. 11. Застосування технічних засобів замість ручних операцій. 14. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. 17. Система заходів, спрямована на охорону здоров’я, поліпшення умов праці й побуту населення. 18. Посадова особа, що представляє і захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави. 19. Загроза лиха, нещастя, катастрофи. 20. Будівельне штучне каміння. 21. Приміщення, в якому встановлено обладнання для обігріву інших будівель і виробництв. 22. Майно якого-небудь виробництва або виробничої одиниці.

Відповіді на с. 44

www.ohoronapraci.kiev.ua

По вертикалі: 1. Характерний вияв або ознака захворювання. 3. Те саме, що лікар, медик. 4. Рівень розповсюдженості травм серед певних категорій працівників, професій. 6. Грошове заохочення за хорошу роботу. 8. Індивідуальні задатки людини, що сприяють успіху в певній сфері діяльності. 10. Застосування особливих сортів глини з лікувальною метою. 12. Те саме, що установа. 13. Ознайомлення працівників із порядком виконання певних робіт і вимогами з техніки безпеки. 15. Дрібна стружка, що зазвичай використовується для утеплювання приміщень. 16. Вилка, за допомогою якої електроприлади вмикаються в мережу. 17. Ріжучий інструмент, обертаючи який, роблять отвори в металі, дереві тощо.

55


Реформи

Медицина праці

Соломонове рішення для МОЗ:

ВІДДАТИ, ЩОБ

ЗБЕРЕГТИ У біблійні часи до царя Соломона прийшли дві жінки і принесли немовля. Кожна запевняла, що це її дитина. Щоб вирішити спір, Соломон наказав розрубати дитя навпіл і розділити між суперницями. Ошуканка охоче погодилася, а рідна мати вигукнула: «Краще віддайте дитину їй». Істина з’ясувалась одразу. Щось подібне зараз відбувається в Міністерстві охорони здоров’я через ситуацію, що склалася у зв’язку з реорганізацією Держсанепідслужби України. Костянтин Теличко, перший заступник головного редактора, канд. техн. наук

абінет Міністрів України 10 вересня 2014 р. прийняв постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі – Постанова № 442). У сфері охорони праці документ передбачає створення Державної служби України з питань праці шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з питань праці й Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки. Окрім функцій, що було покладено на ці органи, нова служба забезпечуватиме реалізацію державної політики у сфері гігієни праці, а також здійснюватиме дозиметричний контроль робочих місць і доз опромінення працівників, чим раніше опікувалася Державна санітарно-епідеміологічна служба (далі – Держсанепідслужба). Здавалося б, створення такого органу цілком відповідає вимогам роботодавців, профспілок і рекомендаціям МОП, що стосуються інтегрованої інспекції праці. Проте питань виявляється більше, ніж відповідей. Зокрема, проблем додало те, що реформа контролюючих органів збіглася з реформою системи охорони здоров’я, яка час від часу «вистрілює» то платними медичними послугами, то страховою медициною, то сімейними лікарями. Останній сплеск чиновницьких ініціатив припав на 2011 р., коли прем’єр-міністр Микола Азаров заявив,

К

56

що Держсанепідслужба – це ціла армія, яка виконує непотрібну роботу, і підкреслив: «Зараз у службі 53 тис. осіб, які здійснюють тиск на наших підприємців і бізнес. Ми прийняли рішення скоротити вдвічі та серйозно реструктуризувати цю службу». Вже 14.11.2011 р. вийшла постанова КМУ № 1184, якою гранична чисельність державних службовців територіальних органів Держсанепідслужби обмежувалася 2500 штатними одиницями. А 21.09.2012 р. МОЗ видало наказ № 176-0 «Про лікві дацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України», згідно з яким було закрито майже 800 установ СЕС і скорочено понад 24 тис. працівників. Повноваження структури з майже віковою історією існування були розподілені. Зокрема, функції з нагляду за безпечністю харчової продукції перейшли до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, а державний санітарний нагляд – Держсанепідслужбі як окремому центральному органу виконавчої влади. Проте на цьому поневіряння Держсанепідслужби не закінчуються. Відтепер на законодавче поле, згідно з Постановою № 442, виходять Державна служба України з питань праці з функціями щодо реалізації державної політики у сфері гігієни праці та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, до якої приєднується серед інших і Державна санітарно-епідеміологічна служба. Отже, нагляд за безпечністю харчової продукції і санітарно-епідеміологічний нагляд знову разом, але вже без гігієни праці та функцій зі здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників. Наприкінці вересня відбулося розширене засідання Експертної проблемної комісії МОЗ і НАМН України «Гігієна праці та професійних захворювань», очолюваної віце-президентом НАМН, директором Державної установи «Інститут медицини праці НАМН України» Юрієм Кундієвим. Учасники засідання обговорили питання, що стосуються опрацювання проекту Положення про Державну службу України з питань праці (далі – Положення), підпорядкування та функцій нових органів і внесення відповідних змін до Постанови № 442, а також визначили план дій, спрямованих на збереження єдиного медичного простору країни.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2014


Медицина праці Юрій КУНДІЄВ, директор ДУ «Інститут медицини праці НАМН України, д-р мед. наук, академік НАН України та НАМН України

Алла ГРИГОРЕНКО, керівник служби громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я, канд. мед. наук

и зібралися для того, щоб відкрито обговорити очу як державний службовець зауважити щодо викопроблеми, що виникли у зв’язку із прийняттям Ка- Х нання рішень уряду: вони не підлягають сумніву й не М бінетом Міністрів відомої Постанови № 442. Оптиміза- обговорюються, і не тому що апріорі є правильними, ція санепідслужби, по суті, звелася до того, що структуру як таку ліквідовано, тобто під загрозу поставлено епідемічну безпеку країни. І зараз це питання є актуальним, як ніколи, оскільки в умовах воєнних дій, що супроводжуються міграційними процесами, порушеннями систем водопостачання та водовідведення в зоні боїв, значно зростає ризик виникнення епідемій. Крім того, невідомо, хто виконуватиме функції комунальної гігієни, гігієни дітей і підлітків: у Постанові № 442 про це нічого не сказано. Кабмін затвердив своє рішення, і ніхто його скасовувати не буде, принаймні найближчим часом. Тому потрібно робити все можливе, щоб у рамках прийнятого документа продовжувати гідно виконувати свою роботу. Разом з тим спільно з усіма зацікавленими структурами нам необхідно виробити стратегію і тактику наших дій, щоб мінімізувати можливі негативні наслідки, зберегти не тільки функції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, але й, що не менш важливо, кваліфіковані кадри. У зв’язку із цим згадується прадавня китайська мудрість: «Погану справу можна перетворити на добру». Ми повинні послідовно обстоювати свою професійну та громадянську позицію. Я пропоную направити керівництву держави звернення, в якому викласти наше бачення тих проблем і небезпек, які можуть виникнути внаслідок повної ліквідації санепідслужби. Ми ризикуємо втратити не лише єдиний медичний простір, але й профілактичну спрямованість охорони громадського здоров’я. Хочу звернутися до досвіду скандинавських країн. Там структура, аналогічна нашій Держсанепідслужбі, називається службою промислової медицини. Вона складається з інженерів з охороні праці, психофізіологів, лікарів-профпатологів і створюється на кожному підприємстві, де чисельність працівників перевищує 1200 осіб. З одного боку, це гарний приклад інтеграції служб охорони та гігієни праці в сучасне виробництво. Але з іншого – не можна відривати лікаря-гігієніста від свого кореня, тобто медицини. Тут потрібно шукати золоту середину. Що стосується концепції нової системи охорони здоров’я, яку оприлюднило МОЗ: я двічі писав свою рецензію на ім’я прем’єр-міністра, де наголошував, що це не концепція охорони здоров’я, а концепція надання медичної допомоги. Складається враження, що ми не розуміємо основну функцію Міністерства охорони здоров’я. Із цього приводу свого часу дуже влучно висловився Микола Михайлович Амосов: «Зараз це міністерство хвороб і лікарняних ліжок, а не міністерство охорони здоров’я». На моє глибоке переконання, МОЗ потрібно трансформувати в міністерство громадського здоров’я – тоді все стане на свої місця, і міністерство займатиметься не тендерами, а нормативною діяльністю, тобто визначатиме політику і стратегію у сфері збереження здоров’я населення.

www.ohoronapraci.kiev.ua

а тому що діють закони, які дають Кабінету Міністрів право створювати органи та покладати на них певні функції, що їх повинна виконувати держава. І, наскільки мені відомо, коли презентувалася реформа, яку було затверджено Постановою № 442, то і прем’єр, і віцепрем’єр, і всі міністри підтримали думку, що жодна з функцій не повинна бути втрачена, особливо ті, що стосуються безпеки середовища життєдіяльності та збереження здоров’я населення. Як на мою думку, так і на думку багатьох учасників сьогоднішнього заходу, щоб зберегти ефективність системи охорони здоров’я, потрібно передати наглядові функції окремому органу. І цей крок щодо відокремлення наглядових функцій від діяльності зі збереження здоров’я населення повинен бути здійснений найближчим часом. Саме цього вимагають не лише реформатори, але й міжнародна практика. Впевнена, що ми доживемо до того часу, коли в нашій державі буде не 57 і не 20, а один контролюючий орган з безпеки середовища життєдіяльності. І, зважаючи на те, що в державі взято курс на скорочення й економію, потрібно зробити все можливе, щоб пробитися до керівника уряду та донести до нього ідею про те, що цей єдиний контролюючий орган доцільно побудувати саме на базі новоствореної служби. Ісаак ТРАХТЕНБЕРГ, завідувач лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», д-р мед. наук, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України

одного боку, ми категорично проти змін, що відбуваються, і вважаємо їх безперспективними, а з інЗ шого – говоримо про те, що необхідно шукати шляхи та засоби для адаптації в нових умовах. Я вважаю, що ці дві позиції треба об’єднати. Певна річ, нам доведеться пристосовуватися, але в той же час ми зможемо вносити конструктивні пропозиції. А щоб наші зусилля не зійшли нанівець, усе, що ми сьогодні обговорюємо, потрібно публікувати в засобах масової інформації. Я хочу запитати людей, які задіяні в роботі над проектом під назвою «Положення про державну службу України з питань праці»: чому «з питань праці», а не «з питань охорони та медицини праці»? Адже якщо ми зараз дозволимо собі відійти від медицини, виконуючи вимоги міністерств, які нас, так би мовити, беруть у прийми, то власноруч створимо ситуацію, коли всі вважатимуть, що санітарно-епідеміологічна служба, профілактична медицина – це зовсім не медицина. До речі, багато хто, у тому числі наші прихильники, дивуються, чому ми розглядаємо термін «медицина праці», а не виступаємо за повернення старої назви – «гігієни праці та професійних захворювань». Відповідаю: у Європі, куди ми прагнемо та яку беремо за

57


Медицина праці приклад, відповідна галузь називається «медицина праці» (або industrial health – промислове здоров’я), тому було б логічно й нам застосовувати саме таку термінологію. Зараз настав час, коли необхідно активно вести просвітницьку роботу, щоб не тільки ми, представники медичної науки, але й усе суспільство розуміло, що скасування санітарно-епідеміологічної служби в країні – це катастрофа. До речі, у тій же Грузії (не знаю, чи поінформовано про це керівництво нашої країни), де свого часу ліквідували санітарно-епідеміологічну службу, тепер її відновлюють, тому що це призвело до негативних наслідків у масштабах країни. У зв’язку з цим у мене дві пропозиції. Перша. Обстоювати нашу позицію, щоб проект, про який я вже говорив, було названо «Положення про державну службу України з питань охорони та медицини праці». Друга. Звертаюся до присутніх сьогодні на засіданні членів Національної академії наук України з ініціативою підготувати відкритий лист міністрові охорони здоров’я, в якому викласти наше бачення ситуації, що склалася, та надати конструктивні пропозиції. Один із головних аргументів звернення повинен бути таким: прийнята постанова суперечить законам України, які ніхто не скасовував, зокрема «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Це не означає, що ми вступаємо в конфронтацію з нинішнім керівництвом: ми просто підказуємо, що тут є юридична неузгодженість. Сергій УКРАЇНЕЦЬ, заступник голови Федерації профспілок України

юдина, згідно з Конституцією, визнається найвищою соціальною цінністю. Однією з головних заЛ сад, на яких ґрунтується діяльність центральних органів виконавчої влади, є забезпечення дотримання прав і свобод людини, зокрема у процесі трудової діяльності. У Положенні, яке ми обговорюємо, має бути відображений увесь спектр повноважень і обов’язків держави у сфері праці, має бути врахований кожний напрям відповідальності держави для ефективної реалізації функцій, закріплених Конституцією та іншими законами України. Хочу звернути особливу увагу, що згідно з Постановою № 442 на Державну службу з питань праці покладено функції щодо реалізації державної політики у сфері гігієни праці. А це набагато ширше, ніж нагляд. Фактично новому органу делегуються повноваження щодо здійснення нагляду у сфері праці за трьома напрямами: правовим, технічним та медичним (гігієна праці). На жаль, зараз ініціатори реформ почали схилятися убік обговорення структури і штату нової служби, замість того щоб насамперед прописати конкретні функції. Щоб нічого не упустити, необхідно провести ретельну інвентаризацію всіх міжнародних зобов’язань держави щодо реалізації політики у сфері праці, що містяться в законах, конвенціях МОП, інших актах міжнародного права. Профспілки вже здійснили частину роботи: опрацьовано 29 директив Євросоюзу, що стосуються безпеки праці, а всього їх близько 60, і всі треба вивчити. У перспективі прописані в них функції необхідно внести до По-

58

ложення, оскільки у світлі ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС рано чи пізно вони стануть нормами українського права. Якщо ми сьогодні закладемо в Положення всі необхідні функції, то надалі матимемо підстави ставити питання і щодо структури, і щодо штатів. Антоніна НАГОРНА, завідувачка відділу епіддосліджень ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», д-р мед. наук, член-кореспондент НАМН України

и крокуємо в Європу й повинні на рівні держави підтвердити прихильність усім положенням і принциМ пам, спрямованим на створення належних умов праці та збереження здоров’я працюючих. Тому реформа не повинна зводитися лише до скорочення штатів державних органів. Ми не можемо допустити, щоб країна скотилася до стану Індії, де на півтора мільярди населення – 30 інспекторів з гігієні праці. Не дивно, що в них така низька тривалість життя. Працюючи над Положенням, ми виокремили функції, прописані для санепідслужби, і можемо передати їх Мінсоцполітики на рівні якого-небудь управління чи іншої структури. Але поки незрозуміло, кому передавати, хто проводитиме психофізіологічну діагностику, експертизу, профвідбір, розслідування випадків профзахворювань, здійснюватиме організацію та контроль за проведенням медичних оглядів і багато чого іншого? І тут уже не так важливо, під егідою якого органу – Міністерства охорони здоров’я чи Міністерства соцполітики – з’явиться структура, що виконуватиме ці функції. Наше головне завдання – добитися, аби в ході реформи вони не були втрачені. Їх обов’язково треба прописати в Положенні з визначенням підрозділів, що їх виконуватимуть. Анатолій СТОВБУН, головний спеціаліст – довірений лікар відділу охорони здоров’я департаменту охорони праці ФПУ, канд. мед. наук

кщо ви пам’ятаєте, свого часу було прийнято рішення про платні медичні послуги. У зв’язку із соЯ ціальною напругою до найвищого наглядового органу – Конституційного суду та до прокуратури було направлено звернення. І після рішення Конституційного суду Міністерство охорони здоров’я визначило, які медичні послуги будуть у нас платними, а які – безплатними. Давайте і цього разу підходити до питання цивілізовано. Чому б нам не звернутися до Конституційного суду: чи правомочною є Постанова № 442 та чи не порушує вона основних засад Конституції і законів України? А вона, на мою думку, їх дуже сильно порушує. До того ж, уряд забуває, що через два-три роки йому доведеться надавати МОП річні звіти про виконання раніше ратифікованих конвенцій. І як він пояснить, що ці конвенції було порушено? Уряд видав Постанову № 442 навіть без погодження із соціальними партнерами. У Пояснювальній записці до проекту цього документа зазначено, що він не потребує проведення консультацій із громадськістю і до того

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2014


Медицина праці ж не стосується соціально-трудової сфери. Таким чином, до Спільного представницького органу профспілок постанова на розгляд і узгодження не надходила, а це також є порушенням законодавства України. Суспільство нарешті повинно усвідомити: уряд – це підзвітний орган, який зобов’язаний виконувати Конституцію та закони України. Олександр ЯВОРОВСЬКИЙ, зав. кафедри гігієни праці і професійних захворювань Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, д-р мед. наук, член-кореспондент НАМН України

ситуація, яку ми, бажаємо того чи ні, маємо вирішувати. Є постанова Кабміну, є бачення Кабміну – Є зовсім нове, якого ми не очікували як спеціалісти, – що ми можемо опинитися в цій структурі. Але якщо в постанові прописано, що гігієна праці має працювати паралельно з охороною праці, то потрібно шукати там своє місце. Сьогодні ми повинні сформувати первинне бачення моделі гігієни праці в цій новій структурі. Практика покаже, які корективи треба вносити. У процесі побудови цієї моделі слід взяти за основу ту вертикаль і ті штати, які залишилися в нас сьогодні у Держсанепідслужбі. Це 300 осіб – мінімум, який вдалося відстояти. І, безумовно, його необхідно зберегти, бо це той кістяк, який забезпечував нагляд у сфері гігієни праці. Гігієна праці тісно пов’язана з профпатологією, їх не можна розривати. Профпатологія і профпатологічні відділення залишаться в лікувально-профілактичних закладах. І очевидно, що в їх штати треба ввести лікаря з гігієни праці. Добре, якщо це буде державний службовець, який працюватиме на нашу систему і допомагатиме вирішувати питання організації і проведення профілактичних медичних оглядів, експертизи та оцінки важкості й напруженості праці. Ми від цього не відійдемо, тому що будь-який роботодавець, будь-який підприємець на Заході розуміє, що може підвищити продуктивність лише за рахунок оптимальних режимів праці та відпочинку, створивши для цього гідні умови. Треба пам’ятати, що фізіологія праці виникла не в Радянському Союзі – вона прийшла до нас із капіталістичного світу, від Форда. Я думаю, усі розуміють, що Держсанепідслужба може бути ліквідована лише на якийсь час, але пласт законодавства, починаючи із закону про санепідблагополуччя, залишається. Це обов’язки держави, які вона має виконувати. Сподіваюсь, що з часом – дай Боже, щоб це сталося якомога швидше, – керівництво країни зрозуміє, що без цього обійтися не можна. Олександр КРАВЧУК, перший заступник Головного державного санітарного лікаря України

ета Постанови № 442 і загалом реформи центральних органів виконавчої влади, які мають наглядові М функції, полягає в тому, щоб ці органи якомога менше втручалися в підприємницьку діяльність, простіше кажучи, щоб підприємство перевіряли не три інспекції, а одна. Зараз, як випливає з тексту документа, функції щодо фор-

www.ohoronapraci.kiev.ua

мування державної політики у сфері гігієни праці переходять від Міністерства охорони здоров’я до Мінсоцполітики, тобто фактично відбувається розрив єдиного медичного простору. Найгірше, що, з одного боку, неможливо передати весь перелік функцій повністю, а з іншого – його не можна розривати. Немає сенсу в тому, щоб вимірювати лише шум і вібрацію. Треба робити все в комплексі, бо цей перелік функцій складався еволюційно. Тут як у притчі про суд царя Соломона: давайте цю дитину навпіл розрубаємо. А ми кажемо: ні, нехай краще ми її віддамо, але вона залишиться цілою. Проте що б ми не написали в Положенні, все буде визначатися чинним законодавством. І ця нова служба одразу потрапляє в таку ж ситуацію, в якій опинилася Держсанепідслужба з харчовими продуктами: коли жодного слова про це в її положенні немає, жоден документ, що стосується харчування, від служби категорично не сприймається, але за плечима стоїть прокурор і каже: – Згідно із законом ви маєте робити оце. – Але в нас у положенні такого немає. – А кого хвилюють ваші положення? Є закон, от за законом і робіть. Така ситуація може виникнути і зараз, тому що неможливо внести зміни одразу до 178 законів. Що робити? Виконуючи Постанову № 442, працювати над тим, щоб у перспективі до неї були внесені зміни, які ми як спеціалісти вважаємо необхідними, маючи на меті об’єднаня структур в одне ціле. Я не бачу іншого варіанта. У першу чергу як лікар, а потім вже як чиновник хочу ще раз наголосити, що всі функції в галузі захисту здоров’я працюючих повинні реалізовуватися в єдиному медичному просторі. І навіть якщо держава вирішує, що їй це не потрібно, все одно ми, професіонали у цій сфері, повинні застерегти керівництво від необдуманих кроків. ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ПРОЗВУЧАЛИ Сподіваємось на результати. А щодо тенденцій і перспектив, то очікуємо в листопаді побачити положення про нову службу. Тоді ж довідаємось, яку назву вонаа отримає. І чи залишиться служба службою або перетвориться на інспекцію. Адже саме інспекція створюється в разі, якщо центральний орган виконавчої влади виконує переважно контрольно-наглядові функції, а служба – якщо більшість функцій стосується надання адміністративних послуг. Не виключено, що в майбутньому буде врахована пропозиція, яка передбачає створення одного потужного органу, який здійснюватиме до того ж і санітарно-епідеміологічний нагляд, і контроль за дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення пожежної, техногенної, радіаційної безпеки та інші наглядові функції. У той же час триває реформа національної системи охорони здоров’я. У перспективі на її здійснення Світовий банк може виділити Україні кредит у розмірі $324 млн, якщо МОЗ подасть гідний проект. Безумовно, реформа передбачає певні зміни. Проте чи не призведе передача новому органу функцій у сфері гігієни праці до переміщення слідом за цим всього медичного простору? І чи залишаться при цьому самостійними Мінсоцполітики та МОЗ, чи, може, за прикладом Грузії їх об’єднають в одне Міністерство праці, охорони здоров’я та соціального захисту? Це лише незначна частина питань, які потребують відповідей. Журнал «Охорона праці» відстежуватиме подальший розвиток подій і оприлюднюватиме нову інформацію з перших рук на своїх шпальтах. Чекати залишилося недовго.

59


Школа охорони праці

Медицина праці

Щоб дихалося

ЛЕГКО

Респіратори є найбільш поширеними й доступними засобами індивідуального захисту. Здається, ми знаємо про них усе. Але чи так це насправді? І чи досить наших знань, щоб зробити правильний вибір?

Олександр Фандєєв, спецкор

лово «респіратор» походить від латинського respiro – «дихаю». Це один з найбільш зручних і легких у використанні та обслуговуванні засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) від шкідливих газів, парів, аерозолів, пилу, туманів. Респіратори широко застосовуються в різних сферах виробництва та в побуті: на підприємствах хімічної, металургійної, вугільної, гірничорудної, тютю-

С

нової, фармацевтичної промисловості, у будівництві, сільському господарстві, гончарському і керамічному виробництві, медицині, військовій справі, спорті тощо. Незважаючи на простоту обладнання, різні види респіраторів добре справляються з пиловими, газовими, аерозольними забрудненнями й забрудненнями парою. Вони фільтрують і очищують повітря від пилу (дрібних часточок різних твердих речовин); туману (крихітних крапельок рідини, що утворилися в результаті розпилення або конденсації); аерозолів конденсації металів і їх оксидів, що з’явилися внаслідок охолодження в повітрі парів металів (свинцю, міді, алюмінію, ванадію, берилію і т. ін.); газів (субстанцій, що швидко переміщаються в повітрі й часто-густо не мають кольору або запаху); парів, що утворилися в результаті переходу рідких або твердих речовин у газоподібний стан. Головна перевага респіратора – мала маса, незначний опір диханню, невеликий тиск на лицьову частину, що дозволяє використовувати їх тривалий час, не відчуваючи дискомфорту. До недоліків можна віднести

ТРОХИ ІСТОРІЇ Перші згадки про респіратори можна знайти в роботах Леоонардо да Вінчі (ХVI століття), який пропонував використовуватии для захисту від винайденої ним зброї – токсичного порошку – змочену тканину. У 1799 році в період роботи гірничим інженером німецький учений Олександр Гумбольдт створив перший примітивний респіратор. А перший патент на фільтруючий й респіратор одержав у 1848 році в США американський вина-хідник Льюїс Хаслетт. Для очищення повітря від пилу він викоористовував фільтри зі змоченої вовни або аналогічної пористої тої речовини. Маска епохи Середньовіччя, яку носили лікарі під час епідемії чуми

60

хіба що неможливість застосування для захисту органів дихання від високотоксичних речовин (приміром, синильної кислоти). У таких випадках потрібна більш потужна «зброя» – протигаз, а якщо шкідливі речовини мають властивість проникати крізь шкіру, то й захисний костюм. Респіратори можуть застосовуватися практично в будь-якій сфері діяльності людини. Виробництво респіраторів добре налагоджено, тож підібрати якісний та з потрібними технічними характеристиками не становитиме проблем. Приміром, для працівників виробництв зі шкідливими умовами праці випускаються промислові (індустріальні) респіратори. Для військовослужбовців – такі, що захищають органи дихання від радіоактивного пилу та збудників повітряно-крапельної інфекції. Для працівників медицини – ЗІЗОД, які забезпечують захист від алергенів, хвороботворних бактерій, шкідливих та небезпечних інфекцій. Що ще корисно знати про респіратори, щоб не помилитися при їх виборі? ШКІДЛИВОСТІ БУВАЮТЬ РІЗНІ За призначенням ЗІЗОД поділяються на протипилові, протигазові та газопилозахисні. Перші захищають органи дихання від аерозолів різних видів. Другі – від шкідливих парів вид а треті – від газів, парів та і газів, г аерозолів у разі одночасної їх наявае ності в повітрі. н Залежно від типу механізму захисту респіратори бувають фільтруючі (потік повітря під час вдихання проходить через фільтруючий шар і очищується) та ізолюючі (з подаванням повітря від автономного балона чи спеціального патрона, в якому кисень утворюється в результаті хімічної реакції).

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2014


Медицина праці Фільтруючі використовують тіль ки в тих випадках, коли відомі склад і концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Їх не застосовують в каналізаційних спорудах, цистернах, трубопроводах чи інших погано провітрюваних замкнених просторах. Фільтруючі респіратори класифікують також за ступенем захисту. Клас FFP1 – ступінь можливого очищення становить до 4 ГДК, клас FFP2 – до 12 ГДК, клас FFP3 – до 50 ГДК. Термін «гранично допустима концентрація» (ГДК) характеризує в респіраторах, як пояснила продакт-менеджер ТОВ «ПромЗІЗ» Світлана Смирнова, ступінь захисту фільтруючого елемента. Іншими словами, під ГДК мають на увазі таку концентрацію хімічних елементів та їх сполук у навколишньому середовищі, яка за повсякденного впливу на організм людини протягом тривалого часу не спричиняє патологічних змін або захворювань. Відрізняються респіратори і строками використання. Є одноразові, як правило, протипилові за призначенням (наприклад, ШБ-1 «Пелюстка» або У-2К). На відміну від них багаторазові (РПГ-67, РУ-60М) передбачають заміну фільтрів і (деяких) фільтруючих патронів різного маркування. Зазвичай марка патрона зазначена в центрі його кришки. Вибирати респіратор слід з урахуванням умов, в яких його будуть застосовувати. Умови праці на підприємствах діляться на три категорії: I, II – безпечні, III – небезпечні, за яких вимагається застосування ЗІЗОД. У свою чергу небезпечні за ступенем шкідливості поділяють на чотири класи – залежно від коефіцієнта перевищення ГДК. Наприклад, якщо ЗІЗОД має використовуватися на підприємстві

з I або II ступенем шкідливості умов праці, де перевищення становить 1,1-10 ГДК, то оптимальний вибір – це полегшений протигазоаерозольний респіратор у вигляді фільтруючої напівмаски. Підійде він також і для захисту від шкідливих парів та газів в умовах III ступеня шкідливості, де перевищення становить від 3 до 20 ГДК.

Вибирати респіратор треба з урахуванням умов, в яких його будуть застосовувати Під час вибору респіратора слід брати до уваги вид діяльності й місце перебування працівника в небезпечній зоні. Наприклад, тим, хто постійно працює в небезпечній зоні, виконуючи важку роботу, потрібні полегшені респіратори. А моделі фільтруючого типу призначені тільки для очищення повітря, що вдихається, тому їх можна застосовувати виключно в зонах з достатньою концентрацією кисню. Якщо ж вміст забруднюючої речовини «зашкалює», а робота пов’язана з пересуванням, краще обирати моделі з хімічними патронами. Такі апарати, як правило, оснащені індикатором, що подає сигнал про закінчення строку дії патрона. Найпростіший одноразовий – «Пелюстка» – захистить органи дихання від деяких видів промислового пилу та аерозолів, бактерій і вірусів, але навряд чи допоможе в умовах сильної запиленості, задимленості або загазованості. У цьому разі потрібний респіратор з фільтруючим елементом. Із впливом на органи дихання різних видів аерозолів чудово справляються протипилові респіратори. Повітря в них очищують тонковолок-

КОМЕНТАР Кирило Чернишук, технічний спеціаліст відділу засобів індивідуального захисту компанії «3М Україна»: Одна з найпоширеніших помилок під час вибору респіраторів полягає в тому, що підприємство часто послуговується не якістю, а вартістю, зазвичай низькою. Крім того, нерідко відповідальні за охорону праці спеціалісти не приділяють належної уваги проблемі правильного використання респіратора. Украй важливий момент, на який треба звернути увагу при виборі ЗІЗОД, – щільне прилягання респіратора до обличчя користувача. В іншому випадку забруднене повітря потрапляє під простір маски і ефективність використання респіратора значно зменшується. А це навіть гірше, ніж повна його відсутність. Адже користувач почувається захищеним і не усвідомлює, що він у небезпеці, тому може перебувати в зоні впливу шкідливих факторів значно довше.

www.ohoronapraci.kiev.ua

нисті фільтруючі матеріали, серед яких найбільш поширені – полімерні, що мають високий рівень еластичності та пилоємності. Вони більш стійкі до механічних впливів, а головне – відрізняються високими фільтруючими якостями. Ще одна особливість виготовлених із перхлорвінілу та інших полімерів, що мають ізоляційні властивості, фільтрувальних матеріалів полягає в тому, що вони несуть електростатичні заряди, які суттєво підвищують ефективність уловлювання аерозолів і пилу. Водночас протипилові респіратори не можуть протистояти дії шкідливих парів органічного походження, таких як спирт, бензин, гас, ацетон тощо, а також парів хлор- і фосфорорганічних сполук. Для захисту органів дихання від їх впливу розроблено протигазові респіратори. В їх комплектацію входять патрони, які маркують залежно від призначення. ПЕРЕВІРЯЙ І ПРИМІРЯЙ Щоб переконатися в якості респіраторів і їх відповідності вимогам нормативних документів, необхідно перевірити сертифікат відповідності ЗІЗОД. У ньому зазначається номер сертифіката і строк його дії, містяться відомості про назву органу, що його видав. На сертифікаті повинен бути малюнок із зображенням респіратора, номер партії, контактна інформація та інші дані. Завдяки цьому можна перевірити, чи відповідає інформація в сертифікаті на продукцію тій, якою володіє орган сертифікації. Обов’язково слід переконатися, що сертифікат має національний знак відповідності (трилисник у розімкненому колі), маркування на упаковці, виробах, інколи й на комплектуючих. Маркування у вигляді букв і цифр указує на стандарт, клас захисту, галузь застосування фільтра.

Не існує такого респіратора, який ідеально підходить усім, однак є моделі, що підходять більшості користувачів. А бувають і такі моделі, які не прилягають як треба до обличчя жодної особи. Якість прилягання респіратора можна перевірити за допомогою проведення фіт-тесту. Перш ніж закупити партію респіраторів, потрібно зразки моделей спочатку випробувати в роботі. Однак багато в такій ситуації залежить від позиції керівництва підприємства. Одні традиційно закуповують протиаерозольні респіратори радянського зразка і взагалі не вважають за потрібне купувати нові вироби. Інші під час вибору моделі наполягають на проведенні фіт-тесту. Ця процедура не є обов’язковою в Україні, на відміну від багатьох розвинених країн світу, де вона проводиться на підприємствах на регулярній основі. Як і багато геніально простих речей, респіратор постійно удосконалюється і модернізується. Хоча щось нове, здавалося б, придумати вже складно. До новинок на ринку можна віднести спеціальні моделі, призначені для особливих видів робіт. Наприклад, респіратор із шаром активованого вугілля, який захищає від газів і парів у межах ГДК, або спецмодель для зварювальних робіт – респіратор з регламентованим захистом від озону.

61


Медицина праці Вадим Яслинський, директор ТОВ «Респфарм»:

Реклама

Якщо говорити про особливості нинішньої ситуації на ринку ЗІЗОД, то її багато в чому визначають наслідки військових дій у  зоні АТО. Так, із трьох найбільших вітчизняних компаній – ТОВ «Респфарм», ТОВ НВП «Спецснаб» і ВГ «Укрфільтрсервіс», – що випускають ЗІЗОД, працюють тільки дві. Виробничі потужності останньої серйозно постраждали, і підприємство фактично зупинило випуск продукції. Така ситуація спровокувала відтік клієнтів до інших виробників. Зокрема, ТОВ «Респфарм» збільшило валовий дохід за останні три місяці більш ніж на 60%. Багато підприємств, які на початку 2014 р. уклали річні договори на поставку ЗІЗОД, на кінець року змушені змінювати контрагентів. Головна причина полягає в тому, що на початку року курс обміну валют був вісім гривень за долар, а зараз піднявся до 12,95–14,00. Це призвело до подорожчання сировини, збільшилася також вартість готової продукції, і багато виробників змушені були відмовитися від узятих на себе на початку року зобов’язань щодо фіксації вартості ЗІЗОД у гривні. У зв’язку зі зростанням курсу долара частка іноземних виробників знизилася на вітчизняному ринку ЗІЗОД за останні півроку на 25%. Для підприємств-імпортерів це однозначно негативний фактор, але для українських виробників – реальна можливість збільшити свою частку на ринку. Дрібні компанії, які випускали одну-дві моделі у вузькому нішевому сегменті, мають чудовий шанс диверсифікувати свій асортимент, запропонувавши аналоги моделей закордонних виробників за більш низькою вартістю. До позитивних моментів можна віднести й те, що продукція з «респіраторики» стала більш затребуваною як підприємствами оборонного комплексу України, так і звичайними споживачами. Її активніше скуповують «про запас» у будівельних і продуктових мережах.

Перед використанням усіх видів фільтруючих ЗІЗОД потрібно перевірити, чи не ушкоджений респіратор, упаковка і корпус фільтра, клапани дихання. Потрібно також переконатися, що головні ремені щільно прилягають та маркування респіратора відповідає ступеню забруднення повітря, виявленого в робочій зоні. Зверніть увагу і на строк придатності. Якщо респіратор із примусовою циркуляцією повітря, перевірте стан зарядки батареї, подивіться в інструкції виготівника, чи досягається мінімальний обсяг витрати повітря, яке подається. Респіратор перед використанням потрібно приміряти, відрегулювати під себе та перевірити герметичність прилягання. Для цього руками щільно затуляють впускні клапани фільтруючих елементів і роблять вдих. Якщо відчувається сильний опір вдиху, а стінки респіратора щільно прилягають до обличчя, то це означає, що його відрегульовано і він прикріплений правильно. Потім потрібно зробити видих, затуливши руками випускні клапани. Сильний опір видиху та нещільне прилягання стінок респіратора до обличчя свідчать про позитивний результат. Якщо не можна досягти герметичності, виріб замінюють. До речі, всі неголені, вусаті й бородаті повинні знати, що повну непроникність респіратор їм не забезпечить. Ну а роботодавцям, чиє завдання – забезпечити працюючих якісними ЗІЗОД, слід пам’ятати про кілька головних, з точки зору багатьох споживачів, вимог до респіраторів. Вони мають бути зручними і не створювати неприємних фізичних відчуттів. Матеріал основи, який прилягає до обличчя, повинен відповідати екологічним вимогам і не спричиняти подразнення шкіри. Хороші респіратори виконують своє головне пряме призначення – якісно фільтрують повітря.

62

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2014


Реклама

www.ohoronapraci.kiev.ua

63


Соціальний захист

Є проблема

У розслідуванні повинна БУТИ ВЗАЄМОДІЯ Сергій Колесник, власкор

Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві найчастіше здійснюється одночасно з проведенням кримінального провадження. Комісії зі спеціального розслідування доводиться взаємодіяти з органами прокуратури і внутрішніх справ, центрами судово-медичної експертизи, а також лікувально-профілактичними та іншими установами. І не завжди така співпраця буває ефективною. отрібно мати на увазі, що в комісії зі спеціального розслідування і слідчого органу різні цілі. Комісія встановлює обставини, причини нещасних випадків і розробляє заходи щодо недопущення подібних подій надалі, а слідчі органи шукають наявність складу злочину, готують матеріали для суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб. Комісія у своїй роботі керується Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, а слідчі органи – Кримінально-процесуальним кодексом (КПК) України. Різновекторність процесів розслідування, а головне – відсутність спільних погоджених дій приблизно у 80% випадків призводять до необхідності подовження передбачених Порядком строків розслідування нещасних випадків.

П

64

«Повне, всебічне і, головне, оперативне розслідування нещасних випадків на виробництві можливо тільки при правильній і ефективній взаємодії комісії зі спеціального розслідування нещасних випадків, створюваної територіальним органом Держгірпромнагляду, та інших установ й організацій, у першу чергу слідчих органів прокуратури і міліції», – говорить головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Миколаївській області Олег Дубяга. На жаль, практика показує, що взаємодопомога в роботі комісії і слідчого сьогодні використовується не повною мірою. І це пов’язано у першу чергу з недостатньою увагою до питань взаємодії, простим небажанням органів досудового слідства сприяти у спеціальному розслідуванні нещасного випадку. Не можна не сказати і про наявний ще правовий нігілізм, відсутність знань про повноваження суб’єктів співробітництва і, нарешті, небажання докладати зусиль до організації взаємодопомоги і розуміння необхідності комплексного підходу до вирішення загальних питань. Практично завжди комісія і слідчі органи, розслідуючи нещасні випадки, здійснюють низку однакових дій: оглядають місце події, складають схему, опитують потерпілих і свідків, вилучають документацію тощо. Буває так, що показання в остаточному підсумку відрізняються. Це викликає підозру в об’єктивності розслідування, змушує проводити повторні перевірки одержаних даних тощо. Крім того, за відсутності взаємодії в роботі комісії і слідчих органів проявляються такі негативні явища, як формалізм, бюрократизм, небажання сприяти в розслідуванні, часто надання простої відписки на запит комісії. У переважній більшості такі факти спостерігаються при розслідуванні ДТП, особливо коли комісія створюється в одній області, а розслідування проводить слідчий підрозділ

іншого регіону. У таких випадках зазвичай комісія не має можливості побувати на місці нещасного випадку, опитати свідків, скласти схему тощо. Тоді вона, згідно з пп. 40, 44 Порядку, робить запит до слідчого органу про надання необхідних документів. Найчастіше слідчі надають тільки копію постанови про порушення кримінального провадження і, ґрунтуючись на ст. 222 КПК України (недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування), відмовляють у наданні необхідної інформації. Бувають випадки, коли слідчий ще й попереджає про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей досудового розслідування членами комісії без його дозволу (відповідно до п. 2 ст. 222 КПК). Комісії доводиться починати розслідування нещасного випадку, маючи тільки показання потерпілого внаслідок ДТП або інших свідків. Схожі розбіжності іноді виникають при зверненні комісії й до лікувальних установ або органів судово-медичної експертизи. Згідно з п. 44 Порядку вони зобов’язані безоплатно, у встановлені строки, надати комісії результати обстежень і висновки. Однак, посилаючись на ст. 32 Конституції України, яка гарантує конфіденційність інформації про особу без її згоди, а також ст. 286 Цивільного кодексу України, що гарантує право на таємницю про стан свого здоров’я, у тому числі

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Соціальний захист скоренню розслідування нещасних випадків на виробництві. Тому під час проведення розслідування нещасного випадку комісією та слідчим органом важливо забезпечити постійний, безперешкодний і оперативний обмін інформацією, корисною для всіх суб’єктів взаємодії. Це повинно відбуватися не тільки в телефонному режимі, але й шляхом запрошення представників сторін до участі в заходах, нарадах, що організовуються, слідчих діях. Щоб уникнути дублювання заходів щодо встановлення обставин нещасного випадку, одержання показань свідків, вивчення документації, необхідно розробляти і планувати проведення погоджених загальних заходів. Така взаємодія буде корисною для всіх сторін розслідування. Тільки при забезпеченні погодженості й координації дій, відповідальності сторін можна підвищити якість розслідування нещасних випадків. На це виконавців повинні націлювати керівники територіальних органів Держгірпромнагляду, прокуратури, МВС та їхніх слідчих органів.

Реклама

даних, одержаних під час медичного обкримінальне провадження затягується стеження, ст. 39 Основ законодавства через відсутність необхідного фінансуУкраїни про охорону здоров’я, вання на проведення експермедичні установи іноді відтиз, іноді через відсутність мовляють у наданні інфору регіоні експертних ормації без офіційного узганізацій для проведення годження з обстеженим спеціального обстеженабо тільки на запит слідня устатковання або йочого судді чи суду (згідно го елементів, іноді через Безпека з частиною 6 ст. 163 необхідність визначення на КПК). провини організацій виБуває, що навіть при щого рівня та з низки інроботі наданні комісії слідчими ших причин. органами всієї необхідної інВажливо зауважити, що формації деякі її члени (частіше зазвичай усі питання, пов’язані представник Фонду соціального страз розслідуванням нещасних випадків, хування від нещасних випадків на вивирішуються без проблем і навіть робництві і профзахворювань) відмову встановлений строк за наявності ляються підписувати акт за формою особистих контактів між сторонами, Н-1. Вони наполягають на подовжензадіяними в процесі. Також слід відні строків розслідування нещасного значити, що частіше встановлення випадку до надання комісії копії докуреальних причин нещасних випадків мента про остаточне рішення щодо на виробництві можливе при тісній кримінального провадження. Тоді до співпраці кваліфікованих фахівців – одержання цього документа потерпілі членів комісії, працівників правоохоабо члени їхніх родин залишаються ронних органів, які мають досвід слідбез належних їм виплат і компенсацій, чих дій. Правильна організація такої а слідчі дії можуть тривати ще довгий взаємодопомоги сприяє підвищенню період часу. Причини цього різні: іноді ефективності та якості, а також при-

www.ohoronapraci.kiev.ua

65


Безпека життєдіяльності

Поради спеціалістів

Як вирватися з полону

ПТСР Яна Сотнікова, психоаналітик

Надія Голембієвська, кризовий психолог

(ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій»)

Абревіатура ПТСР означає посттравматичний стресовий розлад. Цей важкий і небезпечний для здоров’я психічний стан переживають тисячі українців, яким на собі довелося відчути жахіття неоголошеної війни на сході нашої країни. Як допомогти цим людям повернутися до нормального життя? ПОНЯТТЯ ПТСР ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ Коли відбуваються суспільні потрясіння, які носять масовий характер та охоплюють цілі країни, регіони або численні верстви населення, питання виникнення та розвитку ПТСР виходить на загальносуспільний рівень і потребує якомога більшої уваги та якнайшвидшого вирішення з метою розпізнавання та запобігання таким розладам. Отже, що ж насправді криється за цією абревіатурою і чому це важливо знати саме тепер? Досить популярним і точним є визначення посттравматичного стресового розладу як явища, що є нормальною реакцією людини на ненормальні обставини. Під ненормальними обставинами ми розуміємо події, внаслідок яких людина отримує значний стрес, перебуваючи під дією стрес-чинника протягом тривалого часу. Це, наприклад, різні види фізичного та психічного насильства, транспортні та техногенні катастрофи, аварії, нещасні ви-

66

падки, природні катаклізми, війни та збройні конфлікти, інші події, що призводять до втрат, руйнацій та незворотних змін у житті тощо.

ВАЖЛИВО! Якщо вам не вдається впоратися з наслідками травматичного стресу самостійно, слід звернутися за порадою до спеціаліста: психолога або психотерапевта.

Незалежно від того, чи перебуває людина під впливом інформації про такі події чи опинилася в епіцентрі їх розгортання, їй не уникнути переживань, пов’язаних з ними, – існує лише різниця в їх інтенсивності. У будь-якої людини за таких обставин виникає стрес-реакція – це природна реакція організму на потенційну або наявну загрозу власному життю та здоров’ю, а також життю та здоров’ю близьких і оточуючих. Наприклад, коли людина не постраждала сама, але стала свідком страждань сторонніх людей чи дізналася про це з інформаційних джерел. Реакція стресу є корисною та необхідною для організму людини, оскільки допомагає йому мобілізувати всі його ресурси й захисні механізми та спрямувати їх на виконання першочергового завдання – збереження життя та здоров’я. Людина ніби отримує тривожний сигнал, який

насправді є фізіологічною реакцією організму на небезпеку. Перебуваючи в стані стресу, людина дуже швидко і, зазвичай, майже несвідомо обирає правильну стратегію поведінки для порятунку. Саме це ми і називаємо «інстинктом самозбереження». Коли небезпечна ситуація минає або виявляється, що тривога була хибною, людина здатна відразу або через короткий проміжок часу (залежно від рівня пережитої загрози) нормально реагувати на події, що відбуваються навколо. Проте бувають ситуації, коли отриманий стрес виходить за межі звичайного досвіду та можливостей із ним впоратися. Людина опиняється в стані надмірного страху чи афекту, крайньої вразливості, іноді – безпорадності, а інколи – втрачає контроль над тим, що відбувається, змінюється її сприйняття та тип реакцій на події. Сигнал небезпеки не вимикається навіть після того, як стресова ситуація минула і людині більше нічого не загрожує. Натомість вона ще тривалий час відчуває стрес, оскільки її організм ще не відрізняє безпеки від небезпеки і не здатний відновити свого нормального стану, за якого людина почувається безпечно. ОСОБЛИВОСТІ ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ Ми по-своєму реагуємо на травматичні події. Для різних людей потрапляння в одну й ту ж саму ситуацію має різні наслідки. Це обумовлено як життєвим досвідом, так і схильністю деяких осіб до тих чи інших типів реакцій. Наприклад, вважається, що люди,

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека життєдіяльності яким довелося пережити травматичні події в минулому, особливо в дитинстві, схильні реагувати на певну ситуацію більш гостро, тим більше коли між цими ситуаціями простежується деяка подібність. Як свідчать результати досліджень, переживати травматичні події доводилося більшості людей. За статистичними даними, які нещодавно оприлюднили американські вчені, 81% чоловіків та 74% жінок хоча б один раз у житті пережили травматичну подію. На характері стресу найбільше позначається специфіка самої події. Якщо загрозлива ситуація зберігалася довгий час, ризик смерті був дуже високий або ситуація містила цілеспрямоване насильство з боку інших людей, імовірність виникнення та інтенсивність переживання травматичного стресу значно підвищується. Вважається, що події із залученням людського чинника є більш травматичними, ніж, наприклад, природні катаклізми. Таким чином, причиною найбільш тяжких переживань є війни та бойові дії, захоплення в заручники, тортури, злочинні напади, сексуальне насильство. Отже, ми впритул наблизилися до поняття посттравматичного стресового розладу, природа якого базується на травматичному стресі. Часто стається так, що після деструктивних подій людина протягом деякого часу не може відновити душевну рівновагу, їй не дають спокою неприємні спогади та нав’язливі думки, вона не може спілкуватися з оточуючими, займатися звичними справами та трудовою діяльністю. Зрозуміло, що на психологічне відновлення потрібен деякий час, після сплину якого людина вже почувається краще, функції її організму стабілізуються, спогади про травму стають менш болючими. Гостра фаза минає як і під час будь-якого захворювання. Звична картина світу, яка існувала раніше та була зруйнована, поступово перебудовується. Цей процес може тривати від місяця до півроку. Упродовж такого періоду дуже важливим є те, чи отримує людина підтримку тих, хто перебуває поруч. Адже саме від них залежить, чи вдасться їй повернути базову довіру до світу, яка може бути втраченою внаслідок згаданих подій. Однак у деяких випадках людині не вдається вийти зі стану, спричиненого дією травматичного стресу. Саме тоді в неї і розвивається посттравматичний стресовий розлад.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЯК РОЗПІЗНАТИ ПТСР? За різними джерелами, у 8–20% осіб унаслідок пережитої травматичної ситуації виникає ПТСР. Тобто протягом тривалого часу людина продовжує перебувати в стані «бойової готовності», якому властива низка певних емоційних реакцій та симптомів. Особи, в яких розвивається ПТСР, схильні замикатися в собі, відчувають певну ізольованість, відчуженість від людей зокрема та навколишнього світу загалом. Однією з найбільш характерних ознак ПТСР є неспроможність отримувати задоволення навіть від улюбленої справи, а також недбале ставлення до власних потреб. У цілому такий стан можна назвати станом глибокої депресії. Поширеними емоційними реакціями також є почуття провини, безпорадності, гніву, агресії та афективні прояви. Розпізнати ПТСР можна за такими властивими йому симптомами: ☑ порушення сну (найчастіше – безсоння), нічні жахи; ☑ загальне погіршення пам’яті, її вибірковість, зокрема концентрація спогадів на тому, що сталося, неспроможність пригадати того, що не має стосунку до травматичної події; ☑ флешбек, тобто стан інтенсивного психічного та фізичного збудження, який супроводжується візуальним рядом, фізичними відчуттями, такими як запахи та звуки. Людина ніби знову потрапляє на місце травматичної події; ☑ нав’язливі думки, розсіяність уваги, неможливість сконцентруватися на чомусь іншому, окрім того, що сталося; ☑ погане фізичне самопочуття. У різних людей можуть виникати різні симптоми, серед яких найбільш поширеними є головний біль, порушення дихання, болі в ділянці серця, проблеми із шлунково-кишковим трактом. Коли людина стикається з такими неприємними проявами (а вони, безумовно, негативно впливають на її стан), їй хочеться якомога швидше їх позбутися. Найчастіша і, здавалося б, логічна реакція – змусити себе «не думати про погане». Але це не завжди вдається, і нав’язливі думки повертаються знову й знову. Людина починає

вживати заспокійливі ліки у великих кількостях, алкоголь або й наркотики. Однак і це приносить лише короткочасне забуття та полегшення, і дуже швидко неприємні відчуття повертаються. Чому так відбувається? Справа в тому, що згадані симптоми є спробами психіки впоратися з емоційними реакціями на стрес. Вони не зникнуть доти, доки травматичний досвід не буде певним чином інтерпретовано, опрацьовано й інтегровано. На жаль, найчастіше людям нічого не відомо про прояви ПТСР до того моменту, поки їм не доведеться стикнутися з ним уперше. Відповідно вони не мають уявлення і про перебіг цього хворобливого стану, про те, чого слід очікувати та як впоратися з цими виснажливими переживаннями, що варто робити, а чого – у жодному разі. Інколи не вдається навіть помітити й усвідомити, що власні реакції на події змінилися й набули деструктивного, руйнівного характеру. Найчастіше люди лякаються згаданих симптомів, у них з’являються думки на кшталт: «Я божеволію», «Зі мною щось не так», «У мені щось зламалося», «Я помираю», «Моє життя вже ніколи не буде таким, як раніше» тощо. Саме тому важливо пам’ятати та доносити до інших розуміння того, що ми маємо право нормально реагувати на ненормальні обставини. І те, що ці реакції неможливо подолати зусиллям волі, просто примусивши себе не думати про те, що сталося, це теж цілком нормально й природно. Наприклад, людина, яка зламала ногу, носитиме гіпс стільки, скільки необхідно, терпляче чекаючи, коли зростуться кістки і можна буде повернутися до повноцінного життя. Вона не вимагає від себе негайного загоєння ран, не сподівається, що вже завтра піде грати у футбол і не сердиться через те, що цього не стається. Натомість люди, які отримали психологічну травму, схильні вважати, що вони повинні відразу повернутися до норми, в іншому разі це означатиме, що з ними щось не так. Психологічні травми – це душевні рани, вони непомітні, але не менш глибокі та потребують часу й правильного лікування. Про це потрібно пам’ятати і не вимагати від себе неможливого. РОБОТА НАД СОБОЮ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ЛІКУВАННЯ Як діяти в разі виявлення в себе згаданих вище симптомів посттравматичного стресового розладу? По-перше,

67


Безпека життєдіяльності слід налаштуватися на регулярну і наполегливу працю. По-друге, потрібно дізнатися, як правильно ви можете допомогти собі, та дослухатися рекомендацій фахівців. Часто люди, які вже страждають на ПТСР, не погоджуються на лікування. Поради із самодопомоги здаються їм безглуздими або такими, що суперечать логіці, адже травмована особа намагається уникнути усвідомлення свого травматичного досвіду, витіснити його, в той час як для ефективного лікування важливо визнати наявність проблеми. Нижче наводимо поради психотерапевтів щодо самодопомоги в подоланні ПТСР при різних його симптомах. Нав’язливі думки Людина, яка пережила травматичну подію, часто виснажує себе різними запитаннями на кшталт: «Хто винен?», «Що б сталося, якби я..?», «Чи міг я зробити щось, щоб..?». Проте ці запитання дають змогу лише відшукати сенс у тому, що сталося, або ж просто сприяють прийняттю нової ситуації та примиренню з нею. Як не прикро, але такі ситуації трапляються в нашому житті, і подібний досвід дає змогу віднайти інший сенс життя, вибудувати іншу, відновлену та відкориговану картину світу, стати більш зрілою та цілісною особистістю. Це дає можливість не поширювати травматичний досвід на інші сфери життя, не обмежувати дієздатності, не сприймати негативно навколишню дійсність та стосунки з іншими. Наведемо приклад такої роботи з людиною, яка боїться сідати за кермо після дорожньо-транспортної пригоди. Отже, слід пояснити, що аварія сталася через те, що водій перевищив швидкість і не впорався з керуванням. Автомобіль не є небезпечним сам по собі, якщо дотримуватися правил і їздити з дозволеною швидкістю, а випадковість завжди присутня в нашому житті, і навіть без автомобіля можливі ризики. Болісні спогади Спроби придушити, відкинути травматичні спогади не є дієвими, хоча й

68

Люди, яким довелося пережити травматичні події в минулому, особливо в дитинстві, схильні реагувати на певну ситуацію більш гостро, тим більше коли між цими ситуаціями простежується деяка подібність здаються логічними та природними. Необхідно просто дозволити їм бути, якою б дивною не здавалася ця порада. Мартіна Мюллер, викладач Оксфордського центру когнітивно-поведінкової терапії, пропонує вправу, яка називається «Потяг». Кожного разу, коли вас починають мучити неприємні спогади, уявіть собі, що вони – вагони потягу. Ви стоїте на пероні і просто спостерігаєте, як вони проїжджають повз. Вони можуть проїхати тут ще раз, але знову проїдуть повз вас. Важливо пам’ятати про це, і тоді ви будете готові до появи спогадів, а їх повернення поступово ставатиме менш болючим, оскільки саме так психіка справляється з цим навантаженням. Флешбеки Розлади сну і флешбеки – це те, від чого найбільше страждають люди з ознаками ПТСР. Флешбек – мимовільне та непередбачене відновлення травматичного досвіду через надзвичайно яскравий спогад, який може виринути в будь-яку хвилину та тривати від кількох секунд до кількох годин і виникає неочікувано, позбавляючи людину можливості контролювати свої дії. Це підсвідома реакція на сенсорний сигнал, що передається органами чуття в мозок, який і трактує його саме таким чином. Кордони між «тією подією» та теперішньою реальністю зникають, і людина може почати діяти непередбачувано. Флешбеки легко «вмикаються» будь-якими дрібними, непомітними для інших, непрогнозованими нагадуваннями з навколишнього середовища. Це може бути звук, запах, світло, дотик, будь-що інше, що стає згадкою про травматичну ситуацію. Особливо інтенсивні флешбеки може викликати повернення на місце події. Якщо у вас виник флешбек, необхідно постаратися зачепитися за «тут і тепер». Для цього слід вголос нага-

дати собі, де ви зараз перебуваєте; знайти відмінності між місцем та часом тоді та в даний момент (інше розташування, час доби, інші люди навколо та одяг на вас тощо). Дуже добре в цьому випадку допомагають фізичні відчуття. Наприклад, можна носити з собою пляшечку ефірної олії з виразним запахом, який не був присутній у момент травматичної події. Можна брязкати дзвоником, тримаючи його в кишені, або торкатися чогось приємного. Необхідно експериментувати та обрати такий засіб, який допомагає саме вам виходити з такого стану. Порушення сну Поради щодо боротьби з порушеннями сну є дуже простими, але дієвими за умови регулярного й сумлінного їх додержання. При цьому не слід очікувати миттєвого результату. Насамперед потрібно дотримуватися режиму дня: спати вночі (спочатку хоча б стільки годин, скільки вдасться) і не спати вдень. Помірно навантажувати себе розумово і фізично, щоб до вечора ви були достатньо втомленими. Фізичні вправи, а також будь-які заняття (шиття, складання пазлів, вирішення математичних задач, ремонт автомобіля, будь-що, що є для вас цікавим і приємним) дуже добре впливають на процес одужання загалом, проте не слід переобтяжувати себе. Не варто зловживати чаєм, кавою, тютюном, не слід вживати алкоголь. Якщо вночі ви прокидаєтесь від того, що вам наснилися кошмари, не намагайтеся відразу ж заснути знову – ймовірність їх повторення буде дуже високою. Встаньте, увімкніть світло, випийте теплого молока або м’ятного чаю, почитайте 10–15 хвилин книгу або журнал нейтральної тематики або зробіть ще щось, що зможе трохи відволікти вашу увагу. Після цього спробуйте заснути знову. Можна не вимикати світла, залишити нічник або легку музику увімкненими на ніч. І поступово ваш сон нормалізується. Ці поради є дієвими за умови комплексної роботи із усіма вищезгаданими проявами ПТСР. Якщо йдеться про вплив стрес-чинника, необхідно насамперед забезпечити екологічне, з точки зору психіки, середовище для себе. Так, коли дізнаєтеся якісь новини, звертайте увагу на факти, а не на емоційні коментарі. Займаючись повсякденними справами, не забувайте про приємні

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2014


Безпека життєдіяльності ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, ЩО ПРИ ПТСР НЕ СЛІД: ☑ замикатися в собі, розривати контакти з близькими, не шукати і не приймати допомоги від оточуючих;

☑ вживати алкоголь та наркотики; ☑ самостійно вживати снодійне, заспокійливе та будь-які інші медичні препарати без консультації з лікарем;

☑ виснажувати себе емоційно, фізично та розумово; ☑ звинувачувати себе в тому, що сталося; ☑ перебувати поряд з людьми, які є занадто емоційними, схильні перебіль☑ ☑

шувати й перекручувати факти та наслідки травматичної події, розкидатися звинуваченнями; розповідати про те, що сталося, якщо вам не хочеться про це говорити, навіть коли на цьому хтось наполягає. Ви маєте право мовчати, окрім випадків, коли ви змушені давати свідчення представникам правоохоронних органів; не говорити про травматичну подію ні з ким і ніколи. Можливість розповісти комусь про те, що з вами сталося, поділитись тим, що з вами відбувається, є дуже важливим кроком до одужання, проте ви самі маєте обрати, кому і коли про це розповісти.

«винагороди» для себе у вигляді прогулянок та вправ на свіжому повітрі, про хобі та спілкування з близькими й друзями, про так звані сенсорні враження тощо. Важливо пам’ятати, що ваша психіка потребує часу та внутрішніх ресурсів на опрацювання інформації, яка отримується ззовні. Якщо не дозволяти цій роботі виконуватися – вам не вдасться подолати нападів тривоги й паніки.

БОРЕМОСЯ З ПТСР РАЗОМ Ми часто чуємо вислів, що час лікує, і це насправді так. 90% людей, які пережили травматичний стрес, через деякий час здатні вилікуватися і повністю повернутися до нормального життя. Однак у деяких людей розвивається ПТСР, і без належного лікування він може тривати кілька років, а то й упродовж усього подальшого життя. Посттравматичний стресовий розлад здатний розвину-

тися як через місяць, так і через рік після події. Отже, якщо ви пережили якусь страшну ситуацію, будьте уважними до себе. Слідкуйте за станом свого організму і в разі появи ознак ПТСР зверніться за порадою до фахівця. Якщо серед людей, які вас оточують, є такі, що, на ваш погляд, страждають від ПТСР або можуть стати його потенційними жертвами, не залишайте їх без уваги – чуйність та співчуття, емоційна підтримка та розуміння здатні зупинити його розвиток. Пам’ятаймо також про те, що саме доброта та здатність до взаємопідтримки робить нас людьми та сприяє самозбереженню. Тактовно розкажіть такій людині про прояви ПТСР та стратегії самодопомоги при стресовому розладі, але не розпитуйте її про те, що з нею сталося, якщо вона не хоче розповідати. Будьте терплячими і уважними, а не нав’язливими. Не забувайте, що людина, яка страждає від ПТСР, є дуже вразливою. А в боротьбі зі стресовими розладами інформація, терпіння та віра в позитивний результат є найбільш дієвими засобами. Тому дізнавайтеся більше, поширюйте відповідну інформацію та будьте впевненими в перемозі!

ПЕРЕВІР СЕБЕ Пропонуємо вам опитувальник, розроблений Національним центром ПТСР (м. Бостон, США) для виявлення посттравматичного стресового розладу.

У вашому житті коли-небудь ставалася подія настільки жахлива, що протягом останніх 30 днів: Вам снилися жахи і ви постійно мимоволі думали про подію? Так ˆ Ні ˆ Ви докладали зусиль для того, щоб не думати про це, або спеціально уникали ситуацій, які б нагадували вам про подію? Так ˆ Ні ˆ Ви були постійно напоготові, здригалися від кожного звуку? Так ˆ Ні ˆ Ви відчували себе спустошеним(-ою) або відокремленим(-ою) від інших людей, занять або навколишнього світу? Так ˆ Ні ˆ

Реклама

Результати останніх досліджень свідчать, що три та більше позитивних відповідей є ознакою високої ймовірності розвитку ПТСР. Однак якщо ви отримали такі результати тесту, ще не слід робити висновок про те, що у вас ПТСР. Це може означати можливість виникнення стресового розладу або свідчити про певні проблеми, спричинені ним. Але в будь-якому разі це привід бути пильним та звернутися до фахівця для встановлення точного діагнозу.

www.ohoronapraci.kiev.ua

69


Учбовий центр

ǙǚǎnjǞǚǜ Організовує навчання в м. Києві та регіонах України за бажанням замовника без відриву від виробництва

Ліцензія № 285936 від 23.01.2014, Ліцензія №041277 від 26.06.2012, Свідоцтво № 80.1-1.16-045.09 від 22.04.2009

03148, Україна, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, офіс 144 e-mail: novator_n@ukr.net www.ucnovator.kiev.ua Навчання з питань охорони праці Навчання з питань пожежної безпеки Навчання з електробезпеки ( II, III, IV, V група допуску) Навчання посадових осіб та спеціалістів за Правилами (понад 100 видів НПАОП) Спеціальне навчання з питань охорони праці робітників Професійно-технічне навчання робітничим професіям

Дистанційне навчання www.do.ucnovator.kiev.ua Лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці

Бухгалтерія +38(044) 407-10-17 +38(067) 500-97-12 novator_n@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія

Відділ маркетингу (продажів) + 38(044) 403-83-55 + 38(044) 407-04-57 + 38(044) 403-83-56

Випробувальна механічна лабораторія

Лабораторія зварювання + 38(044) 407-00-91 + 38(097) 019-64-37

Лабораторія зварювання (атестація зварників)

Відділ комп’ютерного навчання +38(044) 403-84-27 + 38(095) 807-47-21

Реклама

ТРЕНІНГИ • Надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку з НАВЧАННЯ використанням тренажерів «Фантом-П», • 3 охорони праці під час виконання робіт «Гоша-06», «Гаврюша» та автоматичних на висоті (висотно-верхолазні роботи) зовнішніх дефібриляторів (АЗД) • За законодавчими і державними • Гасіння осередку пожежі первинними нормативними актами та галузевими засобами пожежогасіння інструкціями з технічної та безпечної • Організація евакуації людей при експлуатації конструкцій, будівель і споруд виникненні надзвичайної ситуації • 3 антикригової обробки повітряних • Надзвичайний стан: допоможи собі суден сам Послуги з підготовки необхідної документації для одержання дозволів Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій 70

Методичний відділ + 38(044) 407-11-00 + 38(044) 407-11-09 + 38(067) 231-79-13 + 38(050) 409-55-10 novator_metod@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія +38 (044) 407-10-17 + 38 (067) 767-51-65 Випробувальна механічна лабораторія + 38 (044) 592-53-01 + 38 (099) 257-00-79 Лабораторія з атестації робочих місць +38(044) 466-91-62 Інтернет-магазин індивідуальних страхувальних засобів (ІСЗ) для висотників і верхолазів www.vysotnyk.com.ua Філіал у м. Харків + 38(067) 504-30-74 + 38(050) 409-54-05 novator_sv@ukr.net Філіал у м. Донецьк +38(067) 504-28-85 + 38(050) 409-55-75 novator_donetsk@ukr.net

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2014


Реклама

www.ohoronapraci.kiev.ua

71


Реклама

72

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2014


НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 10 /2014

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ɇɟɬɨɞɢɱɧɿ ɪɟɤɨɦɟɧɞɚɰɿʀ ɡ ɨɰɿɧɤɢ ɟɮɟɤɬɢɜɧɨɫɬɿ ɮɭɧɤɰɿɨɧɭɜɚɧɧɹ ɫɢɫɬɟɦɢ ɭɩɪɚɜɥɿɧɧɹ ɨɯɨɪɨɧɨɸ ɩɪɚɰɿ ɧɚ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɿ ɉɪɢɽɞɧɚɧɧɹ ɟɥɟɤɬɪɨɭɫɬɚɧɨɜɨɤ www.ohoronapraci.kiev.ua


ЗМІСТ Олександр Назаренко

Новини законодавства

2

Технічна допомога українській інфраструктурі якості EuropeAid/126112/C/SER/UA/8

4

Методичні рекомендації з оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві

12

Микола Федоренко

Приєднання електроустановок

20

Олег Моисеенко

Службе охраны труда небольшого предприятия (пособие)

28

Запитували – відповідаємо

59

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 10/2014

Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Друкується мовою оригіналу За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець

Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

© ОХОРОНА ПРАЦІ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

1


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Постанова від 13 серпня 2014 р. № 329 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері послуг електронного цифрового підпису і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації». Постанова від 13 серпня 2014 р. № 335 «Про внесення змін до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб». Постанова від 13 серпня 2014 р. № 372 «Про затвердження Порядку вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії». Порядок визначає підстави та процедуру прийняття рішень про вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії через виникнення аварійних ситуацій в об’єднаній енергетичній системі України, викликаних пошкодженням електроенергетичних установок, їх елементів, споруд або внаслідок надзвичайних ситуацій. Постанова від 13 серпня 2014 р. № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами». Установлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об’єктів суб’єктів електроенергетики та суб’єктів відносин у сфері теплопостачання) державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком, затвердженим постановою, здійснюється шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного розпорядження. Всього до переліку включено 61 контролюючий орган. Міністерствам доручено з урахуванням європейського досвіду опрацювати питання стосовно зменшення кількості контролюючих органів, усунення дублювання, скорочення обсягу та децентралізації функцій і контрольно-наглядової роботи та подати до 1 вересня 2014 р. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозиції для їх узагальнення та внесення Кабінетові Міністрів України в установленому порядку відповідних проектів актів законодавства. Постанова від 20 серпня 2014 р. № 363 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України». Постанова від 20 серпня 2014 р. № 366 «Про внесення змін до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98». Відповідно до внесених змін строк відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та працівників, які направляються починаючи з 14 квітня 2014 р. в межах України для участі в антитерористичних операціях, здійснення заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, не повинен перевищувати період проведення таких заходів. Організаційні питання щодо службового відрядження регулюються ст. 121 Кодексу законів про працю та Інструкцією про службові відрядження у межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (із змінами та доповненнями)

2

Постанова від 20 серпня 2014 р. № 371 «Про затвердження Положення про Державну регуляторну службу України». Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Регуляторної служби є реалізація державної регуляторної політики, державної політики у сфері ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та координація дій органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства і підприємництва з питань спрощення регуляторної бази та дерегуляції господарської діяльності. Постанова від 20 серпня 2014 р. № 412 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 546». Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), викладено у новій редакції. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Постанова від 3 вересня 2014 р. № 402 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 р. № 1126». Внесено зміни до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі рибного господарства та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості. Постанова від 3 вересня 2014 р. № 405 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Перелік містить 28 пунктів. Зокрема, втратили чинність постанови: «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» від 20 червня 1995 р. № 440; «Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню» від 28 лютого 2001 р. № 183; «Про затвердження Порядку видачі дозволу на виготовлення сухих виноматеріалів» від 24 липня 2006 р. № 1005; «Про затвердження Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки» від 23 липня 2009 р. № 848. Постанова від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Утворено Державну службу України з питань праці шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки. На Службу, що утворюється, покладено функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Постанова № 442 частково реалізує наміри створення інтегрованої інспекції праці, у даному випадку Служби як органу виконавчої влади. Поняття інтегрованості стосовно охорони праці розглядалося ще у 2005 р. на спільній конференції МОП і ЄС «Єднання вище розбіжностей: про необхідність створення інтегрованої системи інспекції праці». Журнал звертався до цієї теми у № 7, 2011 р.

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 12.06.2014 № 425 «Про затвердження Порядку затвердження проектнотехнічної документації на ведення підривних робіт». Порядок поширюється на суб’єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності (шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи тощо), діяльність яких пов’язана з проведенням підривних робіт. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 17.07.2014 № 477 «Про затвердження Порядку видачі та форм документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями». Порядок визначає процедуру замовлення, видачі та обліку документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями. Наказом також затверджено форми Свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації за результатами неформального професійного навчання та Сертифіката оцінювання результатів неформального професійного навчання. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Наказ від 21.07.2014 № 511 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення». Наказ від 28.07.2014 № 527 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності». Підготував Олександр Назаренко, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

ВІДЗНАЧАЄМО У ЛИСТОПАДІ

2 листопада – День працівника соціальної сфери 3 листопада – День ракетних військ і артилерії День інженерних військ 4 листопада – День залізничника 9 листопада – День української писемності та мови 16 листопада – День працівників сільського господарства День працівників радіо, телебачення та зв’язку 19 листопада – День скловиробника День працівників гідрометеорологічної служби

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

3


ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ТЕХНІЧНА ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ ЯКОСТІ EUROPEAID/126112/C/SER/UA/8

ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ ТА АКРЕДИТАЦІЇ Навчальний посібник Складено на основі документів ЄС, EA, ISO/CASCO Євангелос Вардакас для EUROPEAN PROFILES S.A. та AENOR ВСТУП Ця публікація належить до серії видань, розроблених експертами проекту, фінансованого Європейською комісією «Технічна допомога українській інфраструктурі якості», спрямованого на підтримку ряду курсів за основними темами Нового підходу ЄС та базові елементи по чотирьох Директивах ЄС, які виділені пріоритетними напрямами в Угоді про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА). Ці тренінги організовані разом з Державним підприємством «Український науково-дослідний та навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації і якості» (УкрНДНЦ). Курси призначені для підготовки (підвищення кваліфікації) експертів та майбутніх викладачів і мають за мету зробити Європейську систему технічного регулювання за концепцією Нового підхіду ЄС зрозумілою в Україні. Курси сплановані таким чином, що для того, щоб пройти курс за певним напрямом у промисловості, наприклад, «Безпека устаткування», спочатку необхідно зрозуміти і пройти курси на «горизонтальному» рівні законодавчої процедури Нового підходу, стандартизації, оцінки відповідності й акредитації. У цьому курсі буде розглянуто Європейську систему оцінки відповідності та акредитації. В ідеалі регулятивні органи будуть використовувати у своїх регламентах єдині або стандартні технічні вимоги, зможуть оцінити результати оцінки відповідності, проведеної компетентними органами в інших країнах. Це завдання спрощується, якщо органи з оцінки відповідності працюють згідно з погодженими на міжнародному рівні стандартами, довіра стає міцнішою, якщо органи з оцінки відповідності пройшли незалежну оцінку на предмет їх компетентності із застосуванням відповідного процесу. Традиційно таким процесом була експертна оцінка, тобто оцінка від спеціалістів у тих галузях, що використовують однакові величини та особливості. У наш час, за необхідності швидкого відкриття ринків і подолання оцінки відповідності, цей процес був би дуже повільним і тривалим. Із цих причин в усьому світі була впроваджена та розвинена система акредитації. Цей курс складається з таких розділів: 1. Оцінка відповідності 2. Структура системи акредитації 3. Принципи європейської акредитації 4. Види акредитації 5. Органи з акредитації 6. Міжнародні органи з акредитації 7. Нотифіковані органи 8. Нотифікація та ринкові можливості 9. Нова законодавча база у ЄС 10. Джерела інформації про європейську оцінку відповідності та акредитацію Публікації скомпоновані експертами проекту й ґрунтуються серед іншого на матеріалах, доступних по кожній темі. У складанні цих видань широко використовувалися офіційно видані документи Євросоюзу і Європейських органів стандартизації та акредитації. 4

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 1. ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ 1.1. Що таке оцінка відповідності? Згідно зі стандартом ISO/IEC 17000:2004, визначення терміна «оцінка відповідності» є «доказом того, що задані вимоги до продукції, процесу, системи, особи або органу виконані». Іншими словами, діяльність з оцінки відповідності являє собою цілісні процеси, використовувані для доказу того, що продукція (матеріальна), або послуга (нематеріальна продукція), або система менеджменту, або особа, або орган відповідають установленим вимогам. Така діяльність складається з: – відбору зразків; – проведення випробувань; – контролю; – сертифікації; – експертної оцінки; – акредитації органів з оцінки відповідності. Оцінка відповідності продукції типово містить у собі вивчення фізичних характеристик і поводження зазвичай за допомогою випробувань та інспекції. Тут слід зазначити, що термін «продукція», використовуваний у визначенні оцінки відповідності, у стандарті ISO 9000:2005 визначений як «результат процесу». Існує чотири категорії продукції, це: – послуги; – програмне забезпечення; – апаратні засоби; – оброблені матеріали. З іншого боку, оцінка відповідності процесу або системи менеджменту, хоча вона все-таки припускає вивчення поводження механізмів або людей, головним чином складається з вивчення структури, правил і документації, підготовленої для функціонування системи. Крім того, оцінці відповідності може піддаватися персонал, при цьому оцінка відповідності складається з оцінки підготовки, досвіду, навичок, особистих якостей і загальної ефективності діяльності людини як професіонала. І нарешті, якщо говорять про оцінку відповідності органу (організації), мається на увазі оцінка відповідності самого органу, зокрема, органу з сертифікації, органу з контролю або випробувальної лабораторії. Оскільки оцінка відповідності стосується як діяльності органів з оцінки відповідності, так і діяльності органів з акредитації, повинне існувати чітке розмежування між органами з оцінки відповідності та органами з акредитації. Відповідно до визначення стандарту ISO/IEC 17000:2004, орган з оцінки відповідності – це «орган, що виконує послуги з оцінки відповідності», тоді як орган з акредитації – це «авторитетний орган, що проводить акредитацію». Отже, за визначенням, орган з акредитації не є органом з оцінки відповідності. Розрізняється діяльність з оцінки відповідності трьох різних типів: •Діяльність з оцінки відповідності першої сторони, здійснювана особою або організацією, що представляють об’єкт (продавець пред’являє декларацію постачальника про відповідність, наприклад, за допомогою випробувань у виробника). •Діяльність з оцінки відповідності другої сторони, здійснювана особою або організацією, зацікавленими в об’єкті оцінки відповідності як користувачі (покупець сам проводить випробування об’єкта, який збирається купити). •Діяльність з оцінки відповідності третьої сторони, здійснювана особою або організацією, незалежними від особи або організації, що представляють об’єкт оцінки відповідності, та від користувача, зацікавленого в цьому об’єкті (незалежна служба, що проводить випробування). «Задані вимоги», що згадуються у визначенні терміна «оцінка відповідності», визначені в стандарті ISO/IEC 17000:2004 як «заявлені потреби або очікування». Ці задані вимоги можуть бути встановлені в нормативних документах, таких як регламенти, стандарти (національні, європейські або міжнародні) та технічні умови. 1.2. Переваги оцінки відповідності Як описувалося вище, оцінка відповідності стосується доказу шляхом перевірки того, чи відповідають продукція, послуги, матеріали, процеси, системи, персонал і т. д. певним НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

5


ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ вимогам, пред’явлених стандартами, регламентами або технічними умовами. Це означає, що оцінка відповідності забезпечує впевненість у тому, що вимоги виконані. Переваги для виробників, постачальників послуг, користувачів, споживачів, регулятивних органів і т. д. більш ніж очевидні. Виробники та постачальники послуг, що є користувачами послуг з оцінки відповідності, можуть виділитися серед інших конкурентів. Їм надається можливість виходити на нові, закордонні та навіть міжнародні ринки, долаючи можливі бар’єри у торгівлі. Вони набувають солідної репутації та покращують задоволення потреб споживачів і здобувають їхню прихильність, постійно та послідовно виправдовуючи їхнє очікування. Споживачі та кінцеві користувачі отримують довіру до певної продукції або послуг, оскільки ця продукція та послуги були офіційно оцінені стосовно якості, безпеки або інших вимог і мають відповідне маркування або сертифікат відповідності. Крім того, споживачі можуть бути вимогливішими при виборі продукції або послуг. Регулятивні органи часто використовують перевагу здійснення діяльності з оцінки відповідності для забезпечення виконання законодавчих вимог. Фактично вони найчастіше представляють діяльність з оцінки відповідності як обов’язкову для забезпечення постійного виконання умов відносно охорони здоров’я, безпеки та/або охорони зовнішнього середовища, у протилежному випадку продаж продукції та послуг офіційно забороняється. У певних випадках до організацій, які регулярно користуються послугами з оцінки відповідності, застосовуються менш суворі вимоги, що стосуються контролю з боку державних органів. Завдяки застосуванню гармонізованих процедур оцінки відповідності спрощується доступ на світові ринки та здійснюється сприяння зміцненню міжнародної торгівлі. 1.3. Принципи оцінки відповідності Основне значення оцінки відповідності полягає в наданні зацікавленим сторонам гарантії того, що обіцянки відносно характеристик продукції та послуг виконані, а очікувані переваги отримані найбільш ефективним способом. Оцінка відповідності покликана служити наступним цілям: X Принцип «Один-Один-Один»: один стандарт, одне випробування, один знак оцінки відповідності Стандарти системи оцінки відповідності можуть досягти найкращих результатів за наявності єдиного міжнародного стандарту, застосовуваного всіма, єдиного випробування, достатнього та застосовуваного в усьому світі, і повсюдного використання єдиного знака, що підтверджує відповідність стандартам. У випадку сертифікації цей принцип треба відповідним чином перефразувати для того, щоб включити в нього повсюдне прийняття однієї сертифікації. Застосування цього принципу значно сприяє полегшенню міжнародної торгівлі і мінімізації видатків для виробників, постачальників послуг з оцінки відповідності та споживачів. X Безпека Оцінка відповідності є гарантією того, що продукція безпечна та не завдасть травми або іншої шкоди при використанні. У цьому випадку оцінка відповідності третьою стороною має перевагу над оцінкою першої сторони, оскільки вона надає незалежну та неупереджену впевненість у виконанні вимог до безпеки. Найважливіше значення для державних органів має захист населення, для страхових компаній – уникнення високих компенсацій, а для виробників – збереження своєї репутації. X Експлуатаційні дані Оцінка відповідності гарантує, що задані вимоги щодо придатності до використання за призначенням продукції або послуги виконані, і отже, очікування зацікавлених сторін (виробників, дистриб’юторів, покупців, споживачів) стосовно їх експлуатаційних характеристик, поводження тощо виправдані. У цьому випадку термін «експлуатаційні дані», крім іншого, стосується ефективності, якості, продуктивності, споживання ресурсів (матеріалів, енергії тощо) та впливу на навколишнє середовище. X Взаємодія Оцінка відповідності може гарантувати, що вироби, які, відповідно до певних технічних характеристик, повинні певним способом взаємодіяти між собою (сполучатися, підганятися і т. д.), дійсно є такими. X Ринковий попит/Інтереси суспільства Схемами оцінки відповідності повинен керувати ринковий попит або, коли це виправдано інтересами суспільства, регулятивні органи, а не ті, хто має комерційний інтерес до оцінки відповідності. 6

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ X Діяльність вільного ринку

За винятком випадків, коли уряд має досвід та зобов’язання спеціального регулювання, оцінка відповідності повинна бути конкурентною діяльністю в умовах вільного ринку. X Простежуваність У випадках, коли оцінка відповідності залежить від виміру робочих параметрів продукції або процесу, результати вимірів або випробувань повинні відповідати вимогам національних і міжнародних стандартів з вимірювань. X Застосування стандартів Оцінка відповідності повинна проводитися недискримінаційним способом згідно з визнаними стандартами, національними, європейськими або міжнародними чи іншими прозорими та об’єктивними критеріями, такими як технічні регламенти. X Інновації та торгівля Схеми оцінки відповідності та всі пов’язані з нею знаки повинні бути розроблені і використовуватися таким чином, щоб сприяти, а не перешкоджати інноваціям і торгівлі. X Тягар для бізнесу Варто віддати перевагу процедурам оцінки відповідності, що являють собою найлегший тягар для бізнесу, порівняний з метою, що має бути досягнута (наприклад, довіра регуляторних органів або безпечність продукції) перед іншими, більш обтяжними процедурами. З іншого боку, відповідно до ISO/IEC 17000:2004, для досягнення вищевказаних цілей для оцінки відповідності керівними є такі принципи: X Функціональний підхід Оцінка відповідності являє собою послідовність трьох функцій, що задовольняють вимогам або потребі довести, що задані вимоги виконані, а саме: вибору, визначення та перевірки і підтвердження відповідності. Такі докази можуть дати додаткову впевненість щодо заяви про те, що задані вимоги виконані, підвищуючи довіру користувачів до таких заяв. Як задані вимоги часто використовуються стандарти, оскільки вони відображають широкий консенсус з тих питань, які належить вирішити в даній ситуації. У результаті оцінка відповідності часто розглядається як діяльність, пов’язана зі стандартами. Оскільки кожна група користувачів оцінки відповідності має свої власні специфічні потреби, існує багато різноманітних видів діяльності з оцінки відповідності. Однак в основі всіх видів оцінки відповідності лежить один загальний підхід. Для кожної із функцій оцінки відповідності, згаданих вище, конкретні види діяльності можуть змінюватися від одного виду оцінки відповідності до іншого, залежно від потреб користувачів, характеру заданих вимог і об’єкта оцінки відповідності. X Вибір Функція вибору передбачає планування та підготовку дій з метою збору або надання всієї інформації та вхідних даних, необхідних для наступної функції визначення. Дії з реалізації функції вибору варіюються в широких межах щодо кількості та складності. Необхідно брати до уваги вибір об’єкта оцінки відповідності, оскільки це може бути велика кількість ідентичних виробів, поточне виробництво, безперервний процес або система, або ж можуть бути задіяні численні місця розташування. У таких випадках може знадобитися відбір проб або зразків, які мають бути використані для дій з виконання функції визначення. Однак іноді об’єктом може бути вся сукупність, наприклад, якщо один окремий виріб є об’єктом оцінки відповідності. Навіть у таких випадках може знадобитися відбір проб для вибору частини цілого об’єкта, що є репрезентативною частиною цілого. Також може бути необхідним урахування заданих вимог. У багатьох випадках такі вимоги включені до стандартів або інших документів, однак слід бути обережними при застосуванні цих вимог до конкретного об’єкта оцінки відповідності. У деяких випадках може існувати тільки загальний комплекс вимог, який необхідно розширювати для того, щоб оцінка була значимою або прийнятною для користувачів. Наприклад, урядовий регуляторний орган може вимагати неприпустимості неприйнятних ризиків (загальна вимога) для продукції та очікувати від органу з сертифікації встановлення конкретних вимог до окремих сертифікованих продуктів або видів продукції. Функція вибору може також включати відбір найбільш придатних процедур (наприклад, методів випробувань або контролю), які мають бути застосовані при реалізації функції визначення. Нарешті, для виконання дій функції визначення може знадобитися додаткова інформація для забезпечення ефективності доказу виконання заданих вимог. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

7


ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ X Визначення

Дії у рамках функції визначення застосовують для одержання повної інформації про виконання заданих вимог об’єктом оцінки відповідності або його зразком. Терміни проведення випробувань, контроль, експертна оцінка тощо визначаються як види дій з реалізації функції визначення. Різні види дій не мають конкретної назви або позначення. X Перевірка та підтвердження відповідності Перевірка є завершальною стадією зіставлення перед ухваленням важливого рішення щодо того, чи у повному обсязі доведене виконання заданих вимог об’єктом оцінки відповідності. Результатом підтвердження відповідності є «заява» у формі, що легко доводиться до всіх потенційних користувачів. «Декларація відповідності» – це узагальнюючий вираз, використовуваний для позначення всіх способів повідомлення про те, що виконання заданих вимог було продемонстроване. У протилежному випадку може повідомлятися про невідповідність. X Необхідність інспекційного контролю Оцінка відповідності може закінчуватися, коли проведене підтвердження відповідності. Однак у деяких випадках може знадобитися систематичне повторення вищевказаних функцій для підтримки дійсності заяви, зробленої у результаті підтвердження відповідності. Такі дії обумовлені потребами користувачів. Користувачі можуть зажадати постійної демонстрації виконання заданих вимог, наприклад, при безперервному виробництві продукції. Дії, здійснювані в рамках інспекційного контролю, плануються для задоволення потреби в підтримці дійсності існуючої заяви, зробленої в результаті підтвердження відповідності. Для задоволення цієї потреби зазвичай не потрібне повне повторення первинної оцінки при кожному повторенні інспекційного контролю. Таким чином, дії з реалізації кожної функції під час інспекційного контролю можуть бути скорочені або відрізнятися від дій, що здійснювалися при первинній оцінці. Дії, здійснювані при виконанні функції вибору, виконуються як при первинній оцінці, так і при інспекційному контролі. Однак при здійсненні інспекційного контролю можуть бути обрані зовсім інші дії. Фактично обрані варіанти при виконанні функції вибору можуть періодично змінюватися, виходячи з інформації, отриманої з попередніх перевірок у рамках інспекційного контролю, та інших вхідних даних. Поточний аналіз ризиків або аналіз відповідної реакції ринку щодо реального виконання заданих вимог можуть бути частиною дій з виконання функції вибору в процесі інспекційного контролю. Варіанти вибору заданих вимог також можуть бути різними. Наприклад, при кожному повторному інспекційному контролі може бути обрана тільки підгрупа заданих вимог. Отже, різні дії при здійсненні функції вибору можуть привести до різних дій у рамках функції визначення для цілей інспекційного контролю. Однак як при первинній оцінці, так і при інспекційному контролі вихідні дані функції вибору визначають дії для здійснення функції визначення та спосіб їх виконання. Функція перевірки та підтвердження відповідності також застосовується як при первинній оцінці, так і при інспекційному контролі. При інспекційному контролі перевірка всіх вхідних і вихідних даних попередніх функцій веде до ухвалення рішення про те, чи продовжує залишатися дійсним заява, зроблена в результаті підтвердження відповідності. 1.4. Модулі оцінки відповідності: проектування та виробництво У рамках Нового та Глобального підходів законодавство Співтовариства з гармонізації (а саме – Рішення 768/2008/ЄC, що повторює Рішення 93/465/ЄEC), передбачає вісім процедур оцінки відповідності, так званих «модулів», що стосуються проектування та виробництва продукції. X Модуль A: Внутрішній контроль виробництва Цей модуль стосується як проектування, так і виробництва продукції, і передбачає розробку виробником технічної документації. Він не вимагає залучення нотифікованого (уповноваженого) органу для видачі декларації відповідності, оскільки її має складати сам виробник. Цей документ відомий як декларація постачальника про відповідність (SDoС). X Модуль B: Проведення випробувань на відповідність вимогам стандартів ЄС Цей модуль стосується технічного проекту виробу, і за ним повинен іти інший модуль, що стосується виробництва. Сертифікати відповідності вимогам стандартів ЄС про те, що технічний проект продукції відповідає застосовному нормативному акту, видаються нотифікованими органами після того, як технічний проект продукції (технічна докумен8

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ тація, представницькі зразки, що підтверджують докази відповідності вимогам технічного проектного рішення) вивчили, перевірили та підтвердили їх відповідність нотифіковані органи. X Модуль C: Відповідність типу Цей модуль стосується процесу виробництва та йде за модулем B. Він передбачає відповідність виготовленої продукції затвердженому типу, зазначеному в Сертифікаті відповідності вимогам стандартів ЄC (що видається нотифікованим органом відповідно до вимог модуля B), і вимогам застосовного нормативного акта. Цей модуль не вимагає залучення нотифікованого органу для видачі декларації відповідності. X Модуль D: Забезпечення якості виробництва Цей модуль стосується процесу виробництва та йде за модулем B. Від виробника вимагається застосування системи якості для виробництва, контролю готової продукції та проведення випробувань відповідної продукції, що буде оцінюватися, і підлягає регулярному нагляду з боку нотифікованого органу з метою підтвердження достатнього і постійного виконання застосовних вимог. X Модуль E: Забезпечення якості продукції Цей модуль стосується процесу виробництва та йде за модулем B. Від виробника вимагається застосування системи якості для виробництва, контролю готової продукції і проведення випробувань відповідної продукції, що буде оцінюватися, та підлягає регулярному нагляду з боку нотифікованого органу з метою підтвердження достатнього і постійного виконання застосовних вимог. X Модуль F: Перевірка продукції Цей модуль стосується процесу виробництва та йде за модулем B. Від нотифікованого органу вимагається здійснення відповідних перевірок і випробувань для встановлення відповідності продукції затвердженому типу, зазначеному в Сертифікаті відповідності вимогам стандартів ЄC (що видається нотифікованим органом відповідно до вимог модуля B), та відповідним вимогам нормативного акта. У випадку якщо встановлено, що вимоги виконуються, нотифікований орган видає сертифікат відповідності щодо проведених перевірок і випробувань. X Модуль G: Перевірка одиниці Цей модуль стосується як проектування, так і виробництва. Від виробника вимагається розробка технічної документації на продукцію з метою уможливлення оцінки її відповідності істотним вимогам. Від нотифікованого органу вимагається здійснення відповідних перевірок і випробувань, зазначених у відповідних гармонізованих стандартах та/або технічних умовах, або рівнозначних випробувань для перевірки відповідності продукції застосовним вимогам нормативного акта. У випадку, якщо встановлено, що вимоги виконуються, нотифікований орган видає сертифікат відповідності щодо проведених перевірок і випробувань. X Модуль H: Повне забезпечення якості Цей модуль стосується як проектування, так і виробництва. Від виробника вимагається застосування системи якості для виробництва, контролю готової продукції і проведення випробувань відповідної продукції, що буде оцінюватися, та підлягає регулярному нагляду з боку нотифікованого органу з метою підтвердження достатнього і постійного виконання застосовних вимог. У наступному розділі наводиться більш детальний опис цих модулів. Оцінка відповідності часто розглядається як частина інфраструктури якості. Трьома основними компонентами інфраструктури якості є метрологія, стандартизація та оцінка відповідності. Крім того, в ISO/IEC 17000:2004 особливо зазначено, що «Оцінка відповідності взаємодіє з іншими галузями, такими, як системи менеджменту, метрологія, стандартизація та статистика». Стандарти являють собою технічні описи характеристик, таких як якість, безпека, дбайливе відношення до навколишнього середовища, надійність, ефективність, взаємозамінність тощо, виконання яких вимагається від продукції або послуги. Крім того, стандарти надають кращі з наявних технічних рішень за умови найбільш економічно доцільних витрат. Загалом стандарти забезпечують: •ефективніші й безпечніші розробку, виготовлення та поставки продукції і послуг за допомогою належної практики керування та прийнятних рішень технічних проблем; •захист інтересів споживачів та кінцевих користувачів; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

9


ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

•більш чесну конкуренцію між країнами; •поширення інновацій і т. д. Зв’язок між стандартами та оцінкою відповідності є основним, та існують певні умови, які необхідно виконати для успішного функціонування цього зв’язку. У контексті оцінки відповідності є два головних аспекти стандартизації, які необхідно брати до уваги. Перший аспект – наявність національних, регіональних і міжнародних стандартів, які можуть бути застосовані постачальниками, покупцями, органами з оцінки відповідності та регулятивними органами для визначення вимог до об’єкта і оцінки його відповідності цим вимогам. Зміст стандарту має бути таким, щоб давав можливість оцінювати відповідність його вимогам. Істотні ознаки стандарту, який слугуватиме сприянню діяльності з оцінки відповідності, викладені в стандарті ISO/IEC 17007:2009. Деякі з цих ознак описані нижче: •Стандарти мають бути однаково застосовні для оцінки відповідності першою, другою або третьою стороною, тобто він повинен бути написаний таким чином, що може бути застосований виробником або постачальником (перша сторона), користувачем або покупцем (друга сторона), незалежним органом (третя сторона). Відповідність стандарту не повинна залежати від конкретної форми оцінки, такої як сертифікація або акредитація. •Сфера поширення стандарту повинна бути чітко сформульована стосовно типу об’єкта, на який він поширюється, і характеристик тих об’єктів, які він визначає. •Стандарти повинні бути завжди викладені таким чином, щоб сприяти розвитку технологій, а не сповільнювати його. Звичайно, це досягається шляхом опису функції поводження продукції та пред’явлення вимог до експлуатаційних характеристик, а не до розробки продукції. •Стандарти повинні визначати конкретні, точні, технічні характеристики, що можуть бути виміряні, з урахуванням необхідних граничних значень та допусків, а також випробування і методи випробувань для контролю певних показників. •Випробування та методи випробувань, зазначені в стандарті, повинні відповідати меті стандарту. Вони повинні бути об’єктивними, короткими та точними і давати однозначні, надійні, повторювані та відтворювані результати, щоб результати випробувань, проведених за визначених умов, були б порівнянними. Хоча вищевказані ознаки більшою мірою стосуються матеріальних продуктів, ніж інших об’єктів оцінки відповідності, ці ж принципи можуть бути застосовані до стандартів на послуги, процеси, системи, персонал та органи. Другий аспект, що має особливе значення для органів з оцінки відповідності, – наявність стандартів, які встановлюють вимоги до оптимальних методів оцінки відповідності та органів, що здійснюють її. Ці стандарти покликані забезпечити порівнянну та «гармонізовану» міжнародну практику серед органів з оцінки відповідності та органів, з якими вони взаємодіють (таких як органи з акредитації). Відповідальність за підготовку та підтримку цих стандартів з оцінки відповідності покладається на комітет ISO з оцінки відповідності (ISO/CASCO). Важливо, щоб діяльність з оцінки відповідності була максимально узгоджувана на міжнародному рівні, оскільки вона відіграє значну роль у сфері торгівлі товарами та послугами. Вона також може бути корисна для внутрішніх споживачів товарів та послуг за умови її послідовного здійснення у країні. Саме з цієї причини стандартизація практичних методик оцінки відповідності має таке важливе значення. Як зазначалося раніше, третім основним компонентом у інфраструктурі якості є метрологія, а саме, наявність національної системи вимірів, здатної гарантувати проведення вимірювань з належною точністю та надійністю, а також порівнянність результатів з іншими вимірами на національному або міжнародному рівні. Важливо забезпечити сумісність у торгівлі та комерції. Вимірювання також складають основу випробувань (а найчастіше – і контролю), оскільки багато видів устаткування потребують калібрування, проведеного компетентними спеціальними лабораторіями, що забезпечують простежуваність цих випробувань до міжнародних стандартів на методи вимірів. Виробництво також вимагає порівнянних та надійних вимірювань для забезпечення сумісності компонентів, як і здійснення комерційних операцій. Процес сертифікації також, як правило, ґрунтується на результатах випробувань, що визначають відповідність. Знову ж таки головним є впевненість у надійності вимірювань, проведених з метою сертифікації. Цей факт свідчить про високий ступінь 10

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ взаємозалежності між різними видами оцінки відповідності, а також між іншими складовими інфраструктури якості. Міжнародну систему забезпечення сумісності вимірів координують на національному рівні національні інститути з вимірювань (НІВ). Відповідальністю цих інститутів є створення такої системи проведення вимірювань, яка є необхідною для конкретної країни (наскільки це можливо), і підтримка своїх власних можливостей у сфері вимірювань на рівнях, які забезпечують порівнянність із результатами вимірювань, проведених в інших країнах. Міжнародна координація систем вимірів забезпечується через Міжнародне бюро міри і ваги (МБМВ). МБМВ і НІВ, що є його членами, взаємодіють з низки ключових аспектів з органами та стандартами з оцінки відповідності. Така взаємодія полягає у наступному: •національні члени Бюро повинні створити стандарти на методи проведення вимірювань зі ступенем невизначеності, порівнянним з технічними потребами лабораторій у цій країні, промислових користувачів та інших замовників їхніх послуг з калібрування; •вони забезпечують простежуваність національних стандартів вимірів до міжнародних стандартів і одиниць виміру системи SІ за допомогою надійного та прозорого процесу міжнародного взаємного звірення. Простежуваність до міжнародних стандартів є основною вимогою ряду стандартів ISO/CASCO та інших стандартів ISO, таких як ISO/IEC 17025, ISO/IEC 17020 та ISO 9001; •національні інститути виконують взаємну домовленість про визнання (CIPM) між національними інститутами. Цією угодою стандарт ISO/IEC 17025 використовується як базовий критерій для національного органу, що є учасником угоди, а акредитація інституту розглядається як спосіб отримання членства. Інший механізм отримання членства передбачає використання експертної оцінки фахівцями з інших інститутів; •члени Бюро проводять технічну експертизу засобів з метою визначення можливості їх використання при акредитації, часто надають умовні значення та артефакти для перевірки кваліфікації при проведенні вимірів і калібрування. 1.5. ISO та оцінка відповідності ISO – Міжнародна організація із стандартизації, відповідальна за розробку стандартів, настанов та технічних умов, визнаних на міжнародному рівні. ISO складається з мережі національних інститутів стандартів 163 країн та як неурядова організація передбачає достатнє представництво як державного, так і приватного сектору, і сприяння рішенням, що відповідають вимогам бізнесу, а також потребам суспільства. У цьому контексті настанови та стандарти ISO відіграють провідну роль у належному здійсненні діяльності, оскільки вони представляють міжнародний консенсус з оптимальної практики та забезпечують міцну основу для проведення оцінки відповідності. Очевидно, що використання настанов та стандартів ISO сприяє узгодженості оцінки відповідності в усьому світі. Оцінка відповідності вимогам міжнародного стандарту найчастіше розглядається як найбільша цінність, оскільки вона демонструє, що вимоги найбільшого можливого співтовариства зацікавлених сторін задоволені. 1.6. Оцінка відповідності та державні органи: наскільки суспільною та наскільки приватною є оцінка відповідності? Оцінка відповідності для визначення відповідності даному стандарту продукції, процесу або процедури може мати найважливіше значення у забезпеченні прийняття та доступу на ринки. Оцінка відповідності може виконуватися першою стороною, наприклад, виробником продукції через декларацію постачальника про відповідність, або через сертифікацію чи контроль третьої сторони, проведені незалежним постачальником послуг. В останньому випадку постачальником послуг може бути державне агентство або приватна компанія. Однак важливо не плутати відповідальність (державного) органу з оцінки відповідності з відповідальністю органу з ринкового нагляду, оскільки останній в остаточному підсумку контролює точність та неупередженість послуг з оцінки відповідності, включених до продукції або послуг, що є об’єктом нагляду. З іншого боку, як державний, так і приватний сектор використовують у своїх інтересах застосування та прийняття послуг з оцінки відповідності для подальшого розвитку або розширення торговельних угод.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

11


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Проект

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ* 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Методичні рекомендації з оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (далі – Методичні рекомендації) розроблені для застосування в організації державного нагляду і управління охороною праці на рівні підприємства з метою надання допомоги в організації оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (далі – СУОП). 1.2. Методичні рекомендації поширюються на всі підприємства, установи та організації (далі – підприємства), на яких використовується наймана праця, незалежно від форми власності та виду діяльності. 1.3. Методичні рекомендації можуть застосовуватися: – при плануванні і впроваджен+ні профілактичних заходів щодо зменшення рівня ризику настання нещасних випадків; – для підвищення продуктивності праці та конкурентоспоможності підприємства; – для забезпечення усунень зупинок у виробничому процесі та пов’язаних з цим виробничих витрат. 1.4. Методичні рекомендації складені на основі Закону України «Про охорону праці», постанов Кабінету Міністрів України, Кодексу законів про працю України, інших законодавчих та нормативних документів (діючих стандартів, правил, положень, інструкцій), постанов і вказівок Держгірпромнагляду, міжнародних документів: BS OHSAS 18001:2007 «Occupational health and safety management systems – Requirements» та МОП-СУОП 2001 (ILO-OSH 2001) «Настанова з систем управління охороною праці». 2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час її професійної діяльності. Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Система управління охороною праці (СУОП) – частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеки для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. Аудит охорони праці – це документально оформлене системне обстеження і аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, встановленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці. Безпека виробничого процесу – здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією. 3. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУОП НА ПІДПРИЄМСТВІ 3.1. Постійно діючі процедури спостереження, виміру та обліку діяльності з охорони праці (ефективності функціонування СУОП) повинні розроблятися, встановлюватися і періодично аналізуватися. При цьому вибір показників оцінки ефективності повинен здійснюватись відповідно до розмірів і характеру підприємства, а також цілей охорони праці на даному підприємстві. __________________________________________ *До статі О. Цибульської «Оцінюємо ефективність СУОП», надрукованої у цьому номері журналу 12

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ 3.2. Комплексний набір показників ефективності СУОП формується з урахуванням ступеня відповідності досягнутих результатів встановленим цілям та ступеня відповідності процесу функціонування системи об’єктивним вимогам до його змісту, організації і результатів. 3.3. Сукупність критеріїв ефективності, які застосовуються для оцінки організаційної структури СУОП, можна розділити на окремі групи: показники, що характеризують ефективність системи та відображуються через кінцеві результати функціонування СУОП і витрати на управління (зниження рівня виробничого травматизму (Кч, Кт), кількості профзахворювань, пов’язаних з умовами праці, кількості працюючих у незадовільних умовах, кількості обладнання, що не відповідає нормам виробничих процесів, кількості аварійних будівель і споруд, підвищення рівня забезпеченості засобами індивідуального захисту, санітарно-побутовими приміщеннями і, як наслідок, зменшення витрат на простої та компенсації, зростання обсягу реалізації продукції через підвищення продуктивності праці, підвищення якості продукції); кількісно-якісні показники, що використовуються як обмеження практичного діапазону критеріїв оцінки функціонування СУОП, коли організаційна структура (апарат управління) системи змінюється в напрямі покращення одного або кількох показників ефективності без погіршення інших (продуктивність апарату управління, економічність, чутливість, адаптивність, гнучкість, оперативність, надійність). 3.4. Для забезпечення ефективної дії СУОП повинні бути реалізовані її основні завдання, а для цього повинні бути визначені та діяти функції СУОП. Таким чином, оцінювати ефективність функціонування СУОП необхідно через оцінку існуючих функцій з одночасним їх впливом на вирішення основних завдань. 4. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СУОП НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ОЦІНКА ЇХ ВПЛИВУ НА РІВЕНЬ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА 4.1. До основних функцій СУОП слід віднести: – організацію та координацію робіт; – облік, аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці; – планування; – контроль; – стимулювання (мотивацію) роботи з охорони праці. 4.2. Оцінка дії функції СУОП «Організація та координація робіт» здійснюється на підставі: наявності в СУОП підприємства нормативних актів, що регулюють питання професійного добору, навчання з питань охорони праці, забезпечення засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичного обслуговування працюючих та оптимального режиму праці та відпочинку; умовних вагових коефіцієнтів, що характеризують вплив на рівень безпеки порушення вимог щодо професійного добору, навчання з питань охорони праці, забезпечення засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичного обслуговування працюючих та оптимального режиму праці та відпочинку; показників, що характеризують фактичний стан справ на підприємстві з проходженням професійного добору, навчання з питань охорони праці, забезпеченням засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним обслуговуванням працюючих та режимом праці і відпочинку. 4.3. Оцінка дії функції СУОП «Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці» здійснюється на підставі: наявності в СУОП підприємства нормативних актів, що регулюють питання оцінки та моніторингу стану безпеки обладнання, технологічних процесів, будівель та споруд, санітарно-гігієнічних умов праці; умовних вагових коефіцієнтів, що характеризують вплив на рівень безпеки порушення вимог щодо стану безпеки обладнання, технологічних процесів, будівель та споруд, санітарно-гігієнічних умов праці; показників, що характеризують фактичний стан справ на підприємстві з проведенням оцінки та моніторингу стану безпеки обладнання, технологічних процесів, будівель та споруд, санітарногігієнічних умов праці. 4.4. Оцінка дії функції СУОП «Планування» здійснюється на підставі наявності на підприємстві комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці щодо стану безпеки обладнання, технологічних процесів, будівель і споруд та санітарно-гігієнічних умов праці. 4.5. Оцінка дії функції СУОП «Контроль» здійснюється на підставі: наявності в СУОП підприємства нормативних актів, що регулюють питання адміністративно-громадського контролю за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; показників, що характеризують якість контролю (реальне виявлення порушень вимог безпеки та їх усунення). 4.6. Оцінка дії функції СУОП «Стимулювання (мотивація) роботи з охорони праці» здійснюється на підставі: НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

13


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ наявності в СУОП підприємства нормативного акта, що регулює питання стимулювання працівників щодо дотримання ними вимог безпеки; показників, які характеризують реальний вплив системи стимулювання (дотримання діючої системи стимулювання в повному обсязі). 5. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СУОП НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ОЦІНКА ЇХ ВПЛИВУ НА РІВЕНЬ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА 5.1. Основними завданнями СУОП на підприємстві є забезпечення: – професійного добору для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних показників; – навчання та пропаганди знань з охорони праці; – безпечного стану обладнання; – безпечного стану технологічних процесів; – безпечного стану будівель та споруд; – нормативних санітарно-гігієнічних умов праці; – наявності засобів індивідуального захисту; – оптимального режиму праці та відпочинку; – лікувально-профілактичного обслуговування працюючих. 5.2. Вплив на рівень безпеки виробництва професійного добору для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних показників необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такими психофізіологічними причинами, як: низька нервово-психічна стійкість, незадовільні фізичні дані або стан здоров’я; – визначивши кількість працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, та порівнявши їх з кількістю висновків психофізіологічної експертизи для них (ст. 5 Закону України «Про охорону праці»: «До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи»). 5.3. Вплив навчання з питань охорони праці на рівень безпеки виробництва необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такими причинами, як: недоліки під час навчання безпечних прийомів праці, неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, невиконання посадових обов’язків, порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо; – проводячи вибіркове опитування працюючих на знання нормативно-правових актів з питань охорони праці. 5.4. Вплив безпечного стану обладнання на рівень безпеки виробництва необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такими причинами, як: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва; незадовільний технічний стан засобів виробництва; виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення; незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності); – аналізуючи оцінку стану безпеки обладнання. 5.5. Вплив безпечного стану технологічних процесів на рівень безпеки виробництва необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такими причинами, як: недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу; порушення вимог технологічного процесу; – аналізуючи технологічну документацію на відображення в ній вимог безпеки. 5.6. Вплив безпечного стану будівель та споруд на рівень безпеки виробництва необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такими причинами, як: неякісне виконання будівельних робіт; незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території; – аналізуючи стан догляду за будівлями та спорудами. 5.7. Вплив нормативних санітарно-гігієнічних умов праці на рівень безпеки виробництва необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такою причиною, як незадовільний стан виробничого середовища; – аналізуючи матеріали атестації робочих місць за умовами праці. 5.8. Вплив наявності та застосування засобів індивідуального захисту на рівень безпеки виробництва необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такими причинами, як: невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпечення ними; незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності); – аналізуючи наявний порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту. 14

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ 5.9. Вплив оптимального режиму праці та відпочинку на рівень безпеки виробництва необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такою причиною, як порушення режиму праці та відпочинку; – аналізуючи стан дотримання режиму праці та відпочинку для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. 5.10. Вплив лікувально-профілактичного обслуговування працюючих на рівень безпеки виробництва необхідно визначати: – аналізуючи нещасні випадки за такою причиною, як відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профдобору); – аналізуючи матеріали щодо проведення медичних оглядів. 6. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУОП НА ПІДПРИЄМСТВІ 6.1. Оцінка ефективності функціонування СУОП на підприємстві здійснюється на підставі: кількості працівників, які мають висновок психофізіологічної експертизи (Ре); кількості працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки (Рп); кількості працівників, які пройшли навчання (Рн); кількості працівників, які повинні пройти навчання (Рв); кількості обладнання, що відповідає вимогам безпеки (Об); загальної кількості обладнання (Оз); кількості безпечних технологічних процесів (Тб); загальної кількості технологічних процесів (Тв); кількості будівель та споруд, що своєчасно проходять ремонт та огляд (Сб); загальної кількості будівель та споруд (Св); кількості робочих місць, що відповідають вимогам санітарних норм (Ун); загальної кількості робочих місць (Ув); кількості працівників, які користуються ЗІЗ у повному обсязі (Зн); загальної кількості працівників, які повинні користуватися ЗІЗ (Зв); кількості працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки із дотриманням КЗпП (Рз); кількості працівників, які пройшли медичний огляд (Мн); загальної кількості працівників, які повинні пройти медичний огляд (Мп); наявності нормативних актів, що регулюють питання професійного добору (Фд), навчання з питань охорони праці (Фн), забезпечення засобами індивідуального захисту (Фз), лікувально-профілактичного обслуговування (Фл) та оптимального режиму праці та відпочинку (Фр); наявності порядку щодо оцінки та моніторингу стану безпеки обладнання (Фо); наявності порядку щодо оцінки та моніторингу стану будівель та споруд Фб); наявності планових заходів (Фп); наявності системи адміністративно-громадського контролю (Фк); наявності системи стимулювання (Фс). 6.2. Збір вихідних даних на підприємстві проводиться за спеціально розробленими формами для оцінки ефективності функціонування СУОП (додаток 1). 7. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА, ЩО ВРАХОВУЄ ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЩОДО ДІЇ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ 7.1. Коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо дії основних функцій в системі управління охороною праці, розраховується за формулою: Ф = (Фд + Фн + Фз + Фл + Фр + Фо + Фб + Фп + Фк + Фс): 10, (1) де Фд – коефіцієнт, що враховує наявність на підприємстві переліку осіб, які підлягають професійному добору; Фн – коефіцієнт, який враховує наявність нормативно-правового акта підприємства, що регулює навчання з питань охорони праці; Фз – коефіцієнт, що враховує наявність порядку забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; Фл – коефіцієнт, який враховує наявність документів підприємства, що регулюють питання лікувально-профілактичного обслуговування; Фр – коефіцієнт, який враховує наявність документів, що регулюють питання оптимального режиму праці та відпочинку працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки; Фо – коефіцієнт, що враховує наявність порядку щодо оцінки та моніторингу стану безпеки обладнання; Фб – коефіцієнт, що враховує наявність порядку щодо оцінки та моніторингу стану будівель та споруд; Фп – коефіцієнт, що враховує наявність планових заходів; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

15


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Фк – коефіцієнт, що враховує наявність системи адміністративно-громадського контролю; Фс – коефіцієнт, що враховує наявність системи стимулювання. 7.2. Вихідні дані для розрахунку коефіцієнта «Ф» визначаються під час аудиту чи перевірки СУОП на підприємстві та заносяться у форму для оцінки ефективності функціонування СУОП (див. табл. 1.1 у додатку 1). 8. ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 8.1. Стан дотримання вимог безпеки, що викладені в основних завданнях СУОП, оцінюється коефіцієнтами «П1» … «П9», які обраховуються як співвідношення кількості осіб, які працюють з виконанням вимог безпеки, до загальної кількості працівників, на яких поширюються вказані норми та які працюють на момент перевірки на робочих місцях. 8.2. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан проведення професійного добору за висновками психофізіологічної експертизи на підприємстві, визначається за формулою: П1 = Ре , (2) Рп де Ре – кількість працівників, які мають висновок психофізіологічної експертизи; Рп – кількість працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. 8.3. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан навчання з питань охорони праці на підприємстві, визначається за формулою: П2 = Рн , (3) Рв де Рн – кількість працівників, які пройшли навчання; Рв – кількість працівників, які повинні пройти навчання. 8.4. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан безпеки обладнання на підприємстві, визначається за формулою: П3 = Об , (4) Ов де Об – кількість обладнання, що відповідає вимогам безпеки; Ов – кількість усього обладнання. 8.5. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан безпеки технологічних процесів на підприємстві, визначається за формулою: П4 = Тб , (5) Тв де Тб – кількість безпечних технологічних процесів; Тв – кількість технологічних процесів, усього. 8.6. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан будівель та споруд на підприємстві, визначається за формулою: П5 = Сб , (6) Св де Сб – кількість будівель та споруд, що своєчасно проходять ремонт та огляди; Св – загальна кількість будівель та споруд. 8.7. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан дотримання нормативних санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві, визначається за формулою: П6 = Ун , (7) Ув де Ун – кількість робочих місць, що відповідають вимогам санітарних норм; Ув – загальна кількість робочих місць. 8.8. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан наявності та використання засобів індивідуального захисту на підприємстві, визначається за формулою: П7 = Зн , (8) Зв де Зн – кількість осіб, які користуються засобами індивідуального захисту у повному обсязі; Зв – кількість осіб, які повинні користуватися. 8.9. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан дотримання режиму праці та відпочинку на підприємстві, визначається за формулою: П8 = Рз , (9) Рп де Рз – кількість осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки і працюють з додержанням КЗпП; 16

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Рп – кількість працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. 8.10. Коефіцієнт, що враховує фактичний стан проведення медичних оглядів на підприємстві, визначається за формулою: П9 = Мн , (10) Мп де Мн – кількість осіб, які пройшли медичний огляд; Мп – кількість осіб, які повинні пройти медичний огляд. 9. УМОВНІ ВАГОВІ КОЕФІЦІЄНТИ ВПЛИВУ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ СУОП НА ЇЇ ЕФЕКТИВНІСТЬ 9.1. Умовні вагові коефіцієнти «К1» … «К9» визначено ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (далі – ДУ «ННДІПБОП») на основі аналізу статистичних даних Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (див. додаток 2). 9.2. Для даних Методичних рекомендацій значення умовних вагових коефіцієнтів є постійними протягом п’яти (2011–2015) років. 10. АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЮЧОЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ СУОП 10.1. В основу розрахунку ефективності функціонування СУОП покладено механізм оцінки наявних функцій СУОП та якісного вирішення основних її завдань. 10.2. Ефективність функціонування СУОП визначається за формулою: (11) ȿ = Ɏ·Ȉ9ɿ=1(Ʉɿ·ɉɿ) , де Ф – ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо дії основних функцій в системі управління охороною праці; розраховується за формулою (1); К1 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо професійного добору працівників з урахуванням психофізіологічної експертизи (див. додаток 2); К2 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо проведення навчання з питань охорони праці (див. додаток 2); К3 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо забезпечення безпечного стану обладнання (див. додаток 2); К4 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо безпечного стану технологічних процесів (див. додаток 2); К5 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо безпечного стану будівель та споруд (див. додаток 2); К6 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо санітарно-гігієнічних умов праці (див. додаток 2); К7 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо використання засобів індивідуального захисту (див. додаток 2); К8 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо оптимального режиму праці та відпочинку (див. додаток 2); К9 – умовний ваговий коефіцієнт, що враховує порушення вимог щодо лікувально-профілактичного обслуговування, а саме проведення медичних оглядів (див. додаток 2); П1 – коефіцієнт, що враховує фактичний стан проведення професійного добору за висновками психофізіологічної експертизи на підприємстві; розраховується за формулою (2); П2 – ваговий коефіцієнт, що враховує фактичний стан навчання з питань охорони праці на підприємстві; розраховується за формулою (3); П3 – ваговий коефіцієнт, що враховує фактичний стан безпеки обладнання на підприємстві; розраховується за формулою (4); П4 – ваговий коефіцієнт, що враховує фактичний стан безпеки технологічних процесів на підприємстві; розраховується за формулою (5); П5 – ваговий коефіцієнт, що враховує фактичний стан будівель та споруд на підприємстві; розраховується за формулою (6); П6 – ваговий коефіцієнт, що враховує фактичний стан дотримання нормативних санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві; розраховується за формулою (7); П7 – ваговий коефіцієнт, що враховує фактичний стан наявності та використання засобів індивідуального захисту на підприємстві; розраховується за формулою (8); П8 – ваговий коефіцієнт, що враховує фактичний стан дотримання режиму праці та відпочинку на підприємстві; розраховується за формулою (9); П9 – ваговий коефіцієнт, що враховує фактичний стан проведення медичних оглядів на підприємстві; розраховується за формулою (10). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

17


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ 10.3. Враховуючи те, що ефективність може змінюватися від 0 до 1, встановлено шкалу ефективності (табл. 1). Таблиця 1 Шкала ефективності функціонування СУОП Значення ефективності 1–0,9 0,89–0,5 0,49–0,1 0

Рівень ефективності функціонування СУОП Високий Задовільний Низький Відсутність СУОП

Додаток 1

Форми для оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві

Таблиця 1.1 Коефіцієнти, що враховують наявність певних нормативних актів в СУОП підприємства № з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Значення коефіцієнта (за наявності – «1», за відсутності – «0»)

Коефіцієнт 2 Що враховує наявність нормативних актів, які регулюють питання професійного добору (Фд) Що враховує наявність нормативних актів, які регулюють навчання з питань охорони праці (Фн) Що враховує наявність нормативних актів, які регулюють питання забезпечення засобами індивідуального захисту (Фз) Що враховує наявність нормативних актів, які регулюють питання лікувально-профілактичного обслуговування (Фл) Що враховує наявність нормативних актів, які регулюють питання оптимального режиму праці та відпочинку (Фр) Що враховує наявність порядку щодо оцінки та моніторингу стану безпеки обладнання (Фо) Що враховує наявність порядку щодо оцінки та моніторингу стану будівель та споруд (Фб) Що враховує наявність планових заходів (Фп) Що враховує наявність системи адміністративно-громадського контролю (Фк) Що враховує наявність системи стимулювання (Фс)

Форма для оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві Дані, необхідні для оцінки ефективності функціонування СУОП на підприємстві № з/п Найменування показників 1 1

2

18

3

2 Кількість працівників, які мають висновок психофізіологічної експертизи (Ре), осіб Кількість працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки (Рп), осіб

Значення показників на момент проведення перевірки 3

Таблиця 1.2

Коефіцієнти, що характеризують стан умов та охорони праці на підприємстві Коефіцієнт 4 Що враховує фактичний стан виконання професійного добору працівників з урахуванням психофізіологічної експертизи (П1=Ре:Рп)

Значення коефіцієнта 5

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ 1 3 4

2 Кількість працівників, які пройшли навчання (Рн), осіб Кількість працівників, які повинні пройти навчання (Рв), осіб

6 7

Кількість обладнання, що відповідає вимогам безпеки (Об), одиниць Загальна кількість обладнання (Оз), одиниць Кількість безпечних технологічних процесів (Тб)

8

Загальна кількість технологічних процесів (Тв)

9

Кількість будівель та споруд, що своєчасно проходять ремонт та огляд (Сб), одиниць Загальна кількість будівель та споруд (Св), одиниць Кількість робочих місць, що відповідають вимогам санітарних норм (Ун), одиниць

5

10 11 12 13 14

3

Загальна кількість робочих місць (Ув), одиниць Кількість працівників, які користуються ЗІЗ у повному обсязі (Зн), осіб Загальна кількість працівників, які повинні користуватися ЗІЗ (Зв), осіб

15

Кількість працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки із дотриманням КЗпП (Рз), осіб

16

Кількість працівників, які пройшли медичний огляд (Мн), осіб

17

Загальна кількість працівників, які повинні пройти медичний огляд (Мп), осіб

4 Що враховує фактичний стан проведення навчання з питань охорони праці (П2=Рн: Рв) Що враховує фактичний стан безпеки обладнання (П3=Об: Оз) Що враховує фактичний стан безпеки технологічних процесів (П4=Тб: Тв) Що враховує фактичний стан безпеки будівель та споруд (П5=Сб: Св) Що враховує фактичний стан дотримання нормативних санітарно-гігієнічних умов праці (П6=Ун: Ув) Що враховує фактичний стан наявності та використання ЗІЗ (П7=Зн: Зв) Що враховує фактичний стан дотримання оптимального режиму праці та відпочинку (П8=Рз: Рп) Що враховує фактичний стан проведення лікувально-профілактичного обслуговування працюючих, а саме – медоглядів (П9=Мн: Мп)

Умовні вагові коефіцієнти впливу основних завдань системи управління охороною праці на її ефективність № з/п

5

Умовний ваговий коефіцієнт

Додаток 2

Значення умовного вагового коефіцієнта

1

Що враховує порушення вимог професійного добору працівників з урахуванням психофізіологічної експертизи (К1)

0,009

2

Що враховує порушення вимог щодо проведення навчання з питань охорони праці (К2)

0,740

3

Що враховує порушення вимог щодо забезпечення безпечного стану обладнання (К3)

0,057

4

Що враховує порушення вимог щодо безпечного стану технологічних процесів (К4)

0,084

5

Що враховує порушення вимог щодо безпечного стану будівель та споруд (К5)

0,057

6

Що враховує порушення вимог щодо санітарно-гігієнічних умов праці (К6)

0,013

7

Що враховує порушення вимог щодо використання ЗІЗ (К7)

0,035

8

Що враховує порушення вимог щодо режиму праці та відпочинку (К8)

0,002

9

Що враховує порушення вимог щодо проведення лікувально-профілактичного обслуговування працюючих (К9)

0,002

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

19


ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

ПРИЄДНАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

НОРМАТИВНА БАЗА Вимоги електробезпеки з улаштування електроустановок, в тому числі приєднання електроприймачів, визначають: – для всіх електроустановок – Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 № 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 р. за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98); Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 № 91, із змінами від 16.11.2012 № 905, далі – ПТЕЕС); українські аналоги розділів Правил улаштування електроустановок, затверджені наказом Міненерго СРСР від 06.07.1984; СНиП 3.05.06-85 «Электротехнические устройства»; – електрообладнання спеціальних електроустановок напругою до 10 кВ будинків та споруд, а саме: електроустановок житлових, громадських, адміністративних та побутових будинків; будинків і споруд фізкультурно-оздоровчих, спортивних і культурно-видовищних, закладів дозвілля та культових; електроустановок у вибухо- та пожежонебезпечних зонах; електроустановок вантажопідіймальних машин (кранів), ліфтів; електрозварювальних установок та установок електричного кабельного обігрівання – розділи 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 7.6 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272 (НПАОП 20

40.1-1.32-01); будинків і споруд – ДБН В.2.5-272006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд»; ДБН В.2.5-23:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення»; – будівництво: ДСТУ 7237:2011 «Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту» (діє замість ГОСТ 12.1.019–79 «Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность»); ДСТУ Б А.3.2-13:2011 «Система стандартів безпеки праці. Будівництво. Електробезпечність. Загальні вимоги» (діє замість ГОСТ 12.1.013–78 «ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования»); ГОСТ 12.3.03–84 «ССБТ. Работы электромонтажные. Общие требования безопасности»; – медицина: ДСТУ IEC 60601… «Електроустаткування медичне. Частина 1. Загальні вимоги безпеки» тощо. У сфері електробезпеки поняття «приєднання» розуміють у двох значеннях: 1. Приєднання (технічне) – електричне коло (обладнання та шини) одного призначення, назви і напруги, приєднане до шин РУ, генератора, щита, збірки, розміщене в межах електростанції, підстанції тощо. Електричні кола різної напруги одного силового трансформатора (незалежно від кількості обмоток), одного двошвидкісного електродвигуна вважаються одним приєднанням. У схемах многокутників, полуторних та інших пристроїв до приєднання лінії, трансформатора належать всі комутаційні апарати та шини, якими ця лінія або трансформатор приєднані до розподільного устаткування (розділ 1.2 НПАОП 40.1-1.21-98). 2. Приєднання електроустановки – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності; підключення електроустановки – виконання комплексу організаційно-технічних заходів з первинної подачі напруги на електроустановку (електроустановки) замовника (п. 1.2 розділу І Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 8 лютого 2013 р. за № 236/2276, далі – Правила № 32). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА Крім понять «приєднання» та «підключення», існує поняття «введення в експлуатацію» електроустановок. 1. ТЕХНІЧНЕ ПРИЄДНАННЯ ЕЛЕКТРОПРИЙМАЧІВ Електроприймач повинен приєднуватись до електромережі та експлуатуватись відповідно до вимог Інструкції з його експлуатації. Вимикачі, розетки, рубильники, пульти управління повинні бути надійно закріпленими, закриті кожухами і кришками, забезпечувати вмикання і вимикання, відсутність іскріння і нагрівання місць контактів. За відсутності стандартного пристрою (штепсельної вилки) підключення та відключення електрообладнання до електромережі повинен виконувати електротехнічний персонал. Вимкнення, увімкнення під напругу або під навантаження приєднання, яке має у своєму колі вимикач, повинні виконуватись за допомогою вимикача (п. 2.33 розділу V ПТЕЕС). На щитах і збірках мережі освітлення на всіх вимикачах (рубильниках, автоматах) повинні бути написи з найменуванням приєднання (п. 11.5 розділу VІІ ПТЕЕС). Дії з приєднання та від’єднання приладів, які спричиняють розрив електричних кіл, що перебувають під напругою до 1000 В, слід виконувати після зняття напруги з цих кіл. Приєднання і від’єднання приладів, що не потребують розриву електричних кіл, допускається виконувати під напругою із застосуванням електрозахисних засобів (п. 7.6.35 НПАОП 40.1-1.21-98). Роботи на приєднаннях електроустановок напругою до 1000 В, збірних шинах РУ розподільних щитів та збірок, по яких на збірні шини може бути подана напруга, виконуються за нарядом-доВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ТЕХНІЧНОГО ПРИЄДНАННЯ ЕЛЕКТРОПРИЙМАЧА

1. Ознайомитися з інструкцією з експлуатації електроприймача та у разі проведення робіт з використанням засобів виробництва (наприклад, ручним електроінструментом) відповідною інструкцією з охорони праці. 2. Провести зовнішній огляд електроприймача та мережі його електроживлення, переконатися у придатності до експлуатації (відсутності видимих пошкоджень корпусу, електрошнура, електровилки тощо). 3. Перед включенням електровилки в електроpозетку переконатися в тому, що вона саме від того електроприймача, який необхідно включити в електромережу. Якщо електрокабелі від сусідніх електроприймачів схожі між собою, то слід прикріпити на них бирки з відповідними написами або розрізнити іншим способом. 4. Переконатися у справності електророзетки, до якої планується підключити електроприймач. Електровилка електроприймача має бути розрахована на конструктивне виконання електророзетки. 5. Для подачі електроживлення до електроприймача використовують відповідну кнопку або клавішу комутаційного апарата. Умовні позначення, які використовуються на електроприймачі, біля кнопки (клавіші) для подачі напруги в електроприймач і виключення електроприймача з мережі: «ВИМК», «ВИК» або «О» – вимкнено (електроприймач відключений від електромережі); «ВКЛ» або «I» – включено (в електроприймач подана напруга). При натисканні кнопки або клавіші в електроприймач буде подано електроживлення, про що сигналізуватиме загоряння

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

пуском (за розпорядженням допускається виконувати роботи на тупикових приєднаннях). Роботи з приєднання вимірювальних приладів, встановлення і зняття електролічильників, підключених до вимірювальних трансформаторів, за наявності випробувальних блоків або спеціальних затискачів, що дають змогу безпечно закорочувати кола струму, виконуються без зняття навантаження і напруги. Встановлення і зняття електролічильників безпосереднього ввімкнення допускається провадити за розпорядженням одному працівникові з групою ІІІ з електробезпеки (пп. 6.5.14, 6.5.15 НПАОП 40.1-1.21-98). Для приєднання однофазного устатковання, зварювального трансформатора, переносних електричних машин та електроінструмента шланговий кабель повинен мати три жили: дві – для живлення, одну – для заземлення. Для приєднання трифазного електроінструмента застосовується чотирижильний кабель, одна жила якого слугує для заземлення. Ці вимоги стосуються тільки електроінструмента з таким корпусом, який слід заземлювати (пп. 6.7.3, 6.7.61 НПАОП 40.1-1.21-98). Переносні знижувальні трансформатори, розподільні трансформатори безпеки та перетворювачі повинні мати на стороні вищої напруги кабель із штепсельною вилкою для приєднання до електромережі. Довжина кабелю має бути не більше 2 м. Кінці кабелю мають бути прикріплені до затискачів трансформатора за допомогою паяння (зварювання) або надійного болтового з’єднання. З боку нижчої напруги трансформатора мають бути гнізда під штепсельну вилку (п. 6.7.31НПАОП 40.1-1.21-98). Забороняється заносити всередину топок і барабанів котлів, конденсаторів лампочки (за наявності в конструкції електроприймача). Якщо повторно натиснути кнопку або клавішу, то електроживлення буде відключено і сигнальна лампочка згасне. У деяких моделях електроприймачів біля сигнальної лампочки і кнопки може бути нанесений напис «Мережа» або «POWER». Під час технічного приєднання електроприймачів заборонено: • користуватися несправною або пошкодженою комутаційною арматурою; • підключати електроприймач до електромережі з напругою більшою ніж напруга, на яку він розрахований; • перевантажувати електророзетку, тобто включати в неї один електроприймач або кілька електроприймачів (через розмножувачі), сумарна максимальна споживана потужність яких перевищує допустиму потужність (допустима потужність електроприймачів вказана на нижній або задній сторонах електроприймачів у ватах (Вт або W) або кіловатах (кВт або кW); • допускати потрапляння в електроприєднувальну арматуру рідини; • допускати контакт проводів мережі електроживлення електроприймача з нагрівальними приладами (батареями центрального опалення, електрообігрівачами, відкритим вогнем тощо) та хімічно активними речовинами; • пошкоджувати і піддавати механічному навантаженню електроприймач та його електроприєднувальну арматуру; • залишати без нагляду електроприймач, включений в електромережу, за винятком електроприймачів, експлуатація яких допускається без нагляду (холодильники, персональні комп’ютери, факси, модеми тощо); • знімати встановлені таблички та знаки з електробезпеки.

21


ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА турбін, баків трансформаторів та інших місткостей трансформатор або перетворювач частоти, до якого приєднаний електроінструмент. Під час робіт в підземних спорудах (колодязях, камерах тощо), а також під час виконання земляних робіт трансформатор слід розміщувати поза цими спорудами, котлованами (п. 6.7.33 НПАОП 40.1-1.21-98). Приєднання до мережі живлення та відключення від неї зварювальних установок повинні виконувати електротехнічні працівники підприємства, які експлуатують цю електромережу. Забороняється використовувати нульовий робочий чи фазний провід двожильного живильного кабелю для заземлення зварювального трансформатора. Приєднання зварювальних установок до електричної мережі провадиться тільки через комутаційні апарати (пп. 6.7.52, 6.7.58 НПАОП 40.1-1.21-98). Одночасне виконання випробувань та ремонтних робіт різними бригадами в межах одного приєднання не допускається (п. 7.6.7 НПАОП 40.1-1.21-98). 2. ПРИЄДНАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК Порядок приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок (крім когенераційних установок) визначають Правила № 32. 2.1. Стандартне приєднання електроустановок Під стандартним приєднанням розуміють приєднання електроустановки (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) замовника до діючих мереж електропередавальної організації на відстань, що не перевищує 300 м по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенями потужності об’єкта замовника: І ступінь – до 16 кВт включно; ІІ ступінь від 16 до 50 кВт включно; ІІІ ступінь – від 50 до 160 кВт включно (п. 1.2 розділу І Правил № 32). Стандартне приєднання передбачає наступний порядок дій (розділ ІІ Правил № 32): 1. Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за формою додатка 1 до Правил № 32 з електропередавальною організацією за місцем розташування його електроустановок. 2. Замовником подається до електропередавальної організації заява про приєднання електроустановки певної потужності за формою додатка 2 до Правил № 32 та пред’являється паспорт. До заяви додаються: • ситуаційний план із зазначенням місця розташування електроустановки; • викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування електроустановки, земельної ділянки або прогнозованої точки приєднання; 22

• копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об’єктом або, за відсутності об’єкта, право власності чи користування земельною ділянкою; • копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (у разі потреби). У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви, електропередавальна організація протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду. 3. Електропередавальна організація безоплатно протягом 5 робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, невід’ємною частиною якого є Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок за формою додатка 4 до Правил № 32. У договорі про приєднання зазначаються розмір плати за приєднання і точка приєднання електроустановок замовника, яка має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території земельної ділянки. У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання (у цьому випадку приєднання вважається не стандартним і регламентується розділом ІІІ Правил № 32). 4. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника. 5. Строк надання послуги з приєднання для електроустановок І ступеня потужності становить 15 робочих днів від дня оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання; для електроустановок ІІ та ІІІ ступенів потужності – відповідно 30 та 45 робочих днів. За необхідності тривалість надання послуги з приєднання може бути продовжена. 6. Електропередавальна організація надає замовнику підписаний договір про користування електричною енергією або договір про постачання електричної енергії не пізніше 5 днів після введення в експлуатацію електроустановок зовнішнього електрозабезпечення. 7. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протяНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА гом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об’єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування (наприклад, Порядку № 461). Якщо схема інженерного забезпечення електричною енергією електроустановок замовника від точки забезпечення потужності, замовленої до приєднання, до струмоприймачів замовника передбачає використання мереж кількох власників електричних мереж, підготовка технічних умов та виконання необхідних погоджень покладаються на електропередавальну організацію, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника (п. 1.9 розділу І Правил № 32). У разі зміни форми власності чи власника електроустановки за умови, що це не призведе до зміни технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електропостачання цієї електроустановки, нові технічні умови не видаються (п. 1.10 розділу І Правил № 32). Особливості нестандартного приєднання та приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, з використанням альтернативних джерел енергії наведено відповідно у розділах ІІІ та ІV Правил № 32. Будь-яка особа має право на підставі заяви на отримання вихідних даних для розробки техніко-економічного обґрунтування схеми приєднання об’єкта за формою додатка 3 до Правил № 32 (без укладення договору про приєднання) отримати безоплатно вихідні дані для розробки техніко-економічного обґрунтування схеми приєднання електроустановок зовнішнього електрозабезпечення з метою оцінки бізнесових та виробничих ризиків, при цьому для отримання цих даних не надаються документи, що підтверджують право власності (користування) земельними ділянками/об’єктами (п. 1.7.2 розділу І Правил № 32). 2.2. Приєднання, яке не є стандартним Порядок приєднання, яке не є стандартним, аналогічний попередньому порядку, але передбачає наступні особливості (розділ ІІІ Правил № 32): 1. При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташоНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

вані електроустановки замовника. При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання. 2. Електропередавальна організація безоплатно протягом 15 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 30 робочих днів (у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж) надає замовнику проект договору про приєднання, невід’ємною частиною якого є технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок за формою додатка 5 до Правил № 32, а у разі приєднання електричних мереж електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, – за формою додатка 6 до Правил № 32. 3. У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110–150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше, або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічних умов із заявою замовника в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається цьому ліцензіату для формування технічних вимог. Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами протягом 15 робочих днів від дня отримання проекту технічних умов із заявою замовника надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об’єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічних умов, що видаються замовнику у складі договору про приєднання. 4. Після підписання договору про приєднання до початку будівельно-монтажних робіт замовником (за участю проектної організації) узгоджується з електропередавальною організацією проектна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення, визначається вартість виконання робіт з приєднання (вартість 23


ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА послуги з приєднання оформляється у вигляді додаткової угоди до договору про приєднання) та замовником здійснюється оплата електропередавальній організації вартості цих послуг. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуг з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами. 5. Проектні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, пов’язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами – підприємцями, які мають право на виконання цих робіт. Обчислення строків виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт починається від дати узгодження проектної документації та отримання містобудівних умов і обмежень на об’єкти електричної мережі, які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника. У разі якщо передбачається проведення реконструкції або технічного переоснащення електричних мереж електропередавальної організації, пов’язаних з приєднанням електроустановки замовника, замовник може звернутися до Держенергонагляду України за підтвердженням технічної обґрунтованості вимог технічних умов. Технічні умови є чинними до завершення будівництва, реконструкції чи технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об’єкта замовника відповідно до договору про приєднання. 6. Строк розгляду поданої електропередавальній організації на узгодження проектної документації не може перевищувати 15 робочих днів від дня отримання, а у випадку приєднання електроустановок потужністю 5 МВт та більше – 30 робочих днів. За результатами розгляду електропередавальна організація формує остаточний перелік зауважень і рекомендацій та оформлює технічне рішення до проектної документації. Зауваження та рекомендації до проектної документації викладаються окремим розділом у технічному рішенні. 7. Строк доопрацювання проектної документації не може перевищувати 30 робочих днів від дня отримання замовником зауважень до неї. У разі незгоди електропередавальної організації з вартістю реалізації технічних умов відповідно до проектної документації, на вимогу електропередавальної організації замовник надає до проектної документації письмовий звіт експертної 24

організації, що відповідає критеріям, визначеним Мінрегіоном України. Замовник може продовжити строк доопрацювання проектної документації шляхом надання електропередавальній організації, яка видала технічні умови, відповідної заяви не пізніше ніж за 2 робочих дні до закінчення строку доопрацювання. Доопрацьована проектна документація підлягає повторному погодженню, при цьому не допускається висувати нові зауваження, які не були висловлені в технічному рішенні. 8. Ненадання замовником у визначений строк доопрацьованої проектної документації або неврахування в доопрацьованій проектній документації зауважень електропередавальної організації, яка видала технічні умови, чи відсутність звернення щодо продовження строку доопрацювання проектної документації можуть бути підставою для розірвання сторонами договору про приєднання. 9. Власник електроустановки, призначеної для виробництва електричної енергії та для паралельної роботи з об’єднаною енергетичною системою, перед її підключенням зобов’язаний додатково укласти договір про паралельну роботу в складі ОЕС України за формою додатка 11 до Правил взаємовідносин між державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб’єктами (об’єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об’єднаної енергетичної системи України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 02.06.2008 № 303, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 р. за № 673/15364, з державним підприємством, яке виконує функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Об’єднаною енергетичною системою України. При цьому власники транзитних електроустановок повинні забезпечити їх оперативно-технічне обслуговування. 2.3. Приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії Приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії, відноситься до приєднання, яке не є стандартним, і передбачає такі особливості (розділ ІV Правил № 32): • електропередавальна організація безоплатно готує та видає замовнику підписаний проект договору про приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії; • технічні умови видаються замовнику безоплатно не пізніше 15 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 30 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА • розроблення проектної документації електроустановок зовнішнього електрозабезпечення забезпечується електропередавальною організацією за рахунок коштів, передбачених у тарифах на передачу електричної енергії, та/або за рахунок поворотної фінансової допомоги, яка надається замовником електропередавальній організації. 2.4. Приєднання когенераційних установок Когенераційна установка – комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію (ст. 1 Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» від 05.04.2005 № 2509-IV, далі – Закон).

Порядок приєднання когенераційних установок до електричних мереж визначають Правила приєднання когенераційних установок до електричних мереж, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 21.02.2006 № 47, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 6 лютого 2006 р. за № 97/11971. Технічні умови на приєднання когенераційних установок до електричної і/або теплової мережі надаються її власником не пізніше ніж 15 днів з дня отримання відповідного запиту. Приєднання здійснюється згідно з договором про приєднання, невід’ємним додатком до якого є технічні умови. У разі коли в технічних умовах передбачається проведення реконструкції або модернізації розподільних електричних мереж або технологічного обладнання власника електричної мережі, пов’язаних з приєднанням когенераційної установки, власник когенераційної установки має право звернутися до Національної комісії регулювання електроенергетики України за експертним висновком щодо технічної обґрунтованості технічних вимог на приєднання, обсягу робіт. Власник електричної мережі зобов’язаний підключити когенераційну установку до своєї електричної мережі відповідно до нормативних вимог, за умови виконання договору про приєднання та після затвердження акта технічної комісії про готовність когенераційної установки до прийняття в експлуатацію (ст. 12 Закону). Технічні умови на приєднання електр оустановок, призначених для опалення з використанням накопичувальних установок чи з режимом роботи в нічний час, видаються з урахуванням резерву потужності за умови встановлення багатотарифного приладу обліку та пристроїв автоматичного відключення в піковій та напівпіковій зонах доби та у разі перевищення дозволеної до використання величини потужності (п. 1.12 розділу І Правил № 32). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

3. ПІДКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК ДО ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ Умови підключення закінчених будівництвом об’єктів електричних мереж (підрозділ 4 розділу ІV ПТЕЕС): • змонтовано та випробувано обладнання; • надано проектну та технічну документацію, акти виконаних робіт, експлуатаційні інструкції, оперативні схеми тощо; • надано протокол перевірки знань та розпорядчий документ про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство споживача, або договір про обслуговування електроустановок спеціалізованою організацією; • експлуатаційні (електротехнічні та електротехнологічні) працівники пройшли навчання, перевірку знань та інструктажі відповідно до вимог ПТЕЕС; • підготовлено запасні частини та матеріали, випробувано захисні засоби й інструмент; • уведено в роботу засоби зв’язку, установки пожежної сигналізації та пожежогасіння (за участю представника Державної інспекції техногенної безпеки України), аварійного освітлення і вентиляції; • створено безпечні умови праці для виробничих працівників та перебування людей відповідно до нормативних вимог; • надано договір про постачання електричної енергії (договір про спільне використання технологічних електричних мереж, про технічне забезпечення електропостачання споживача). На об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничих працівників та перебування людей відповідно до нормативних вимог і здійснено його комплексне випробування (п. 4.4 розділу ІV ПТЕЕС). Лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (лінії електропередачі напругою 0,38 – 150 кВ, трансформаторні пункти напругою 6 – 20 кВ, трансформаторні підстанції напругою 35 – 150 кВ), крім вимірювань та випробувань електротехнічних характеристик окремих їх елементів, повинні бути випробувані увімкненням їх під робочу лінійну напругу. Такі випробування вважаються успішними за умови нормальної і безперервної роботи основного і допоміжного обладнання трансформаторних пунктів напругою 6 – 20 кВ, трансформаторних підстанцій напругою 35 – 150 кВ протягом 72 годин, а ліній електропередачі напругою 0,4 – 150 кВ – протягом 24 годин (п. 4.7 розділу ІV ПТЕЕС). Підключення електричних мереж будівельних майданчиків та тимчасових атракціонів здійснюється відповідно до затверджених проектів, які 25


ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА пройшли експертизу на відповідність нормативним документам з питань пожежної безпеки, крім будівельних майданчиків з будівництва індивідуальних житлових будинків населення, а також об’єктів, які будуються за будівельним паспортом забудови земельної ділянки. Підключення зазначених електроустановок до електричної мережі електропередавальної організації здійснюється після проведення технічного огляду електроустановки представниками Держенергонагляду, крім будівельних майданчиків з будівництва індивідуальних житлових будинків населення, а також об’єктів, які будуються за будівельним паспортом забудови земельної ділянки (п. 4.11 розділу ІV ПТЕЕС). Підключення електроустановки закінченого будівництвом об’єкта, який приймається в експлуатацію, до електричної мережі проводиться власником мереж після оформлення власником електроустановки декларації про готовність об’єкта до експлуатації або одержання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам відповідно до Порядку № 461 та на підставі договору про постачання електричної енергії (договору про спільне використання технологічних електричних мереж, про технічне забезпечення електропостачання споживача). Якщо електроустановка є складовою частиною будівництва об’єкта або пускового комплексу, то за письмовим зверненням замовника допускається здійснювати підключення електроустановки до електричної мережі на підставі проведеного огляду (п. 4.12 розділу ІV ПТЕЕС). 4. ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБ’ЄКТІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ Нові, реконструйовані або капітально відремонтовані об’єкти електричних мереж приймаються в експлуатацію відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі – Порядок № 461) (п. 4.1 розділу IV ПТЕЕС). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів електричних мереж, що належать до I – III категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами Декларації про готовність об’єкта до експлуатації за формою додатка 1 до Порядку № 461 (п. 2 Порядку № 461). Прийняття в експлуатацію об’єктів електричних мереж, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі поданого замовником Акта готовності об’єкта до експлуатації 26

за формою додатка 3 до Порядку № 461 шляхом видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами Сертифіката за формою додатка 4 до Порядку № 461. Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (пп. 3, 11 Порядку № 461). Порядок введення в роботу технічно переоснащених або замінених складових частин об’єктів діючих місцевих (локальних) та технологічних електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ, які були тимчасово виведені з роботи для модернізації, визначають Правила введення в роботу технічно переоснащених або замінених складових частин об’єктів діючих електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 08.11.2011 № 691, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 29 листопада 2011 р. за № 1370/20108 (далі –Правила № 691). Порядок проведення вимірювання параметрів заземлювальних пристроїв в електроустановках напругою понад 1 кВ визначає СОУ 31.2-21677681-19:2009 «Випробування та контроль стану пристроїв заземлення електроустановок. Типова інструкція», затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 29.01.2009 № 772. Технічно переоснащені або замінені складові частини об’єктів діючих електричних мереж умовно поділяють на дві групи. Електричні мережі групи I. До групи І належать: • окреме електроустаткування підстанцій напругою від 6 кВ до 110 (150) кВ і розподільних пунктів напругою від 6 кВ до 35 кВ (вимикачі, роз’єднувачі, комірки, силові та вимірювальні трансформатори, струмообмежувачі, дугогасильні реактори, пристрої, вводи, портали, кабельні збірки тощо); • засоби релейного захисту і автоматики та протиаварійної автоматики; • засоби зв’язку диспетчерського і технологічного керування; • засоби комерційного і технічного обліку електроенергії; • замінені комплектні та щоглові трансформаторні підстанції напругою 6/0,4 кВ та 10/0,4 кВ; • замінені повітряні і кабельні лінії напругою від 0,38 кВ до 10 кВ; • лінійні відгалуження від повітряних ліній напругою до 1 кВ до вводів у будівлі та споруди, які належать юридичним особам і фізичним особам – підприємцям; • замінені кабельні лінії напругою 35 кВ, прокладені по існуючих трасах, і кабельні лінії напругою 110 (150) кВ, прокладені в існуючих кабельних спорудах (кабельні тунелі, канали, шахти, естакади, кабельні галереї тощо); НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА • замінені повітряні лінії напругою від 35 кВ до 110 (150) кВ у межах існуючих трас; • повітряні і кабельні лінії, розподільні пункти та підстанції напругою до 150 кВ, відновлені при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; • засоби захисту електроустаткування та споруд від корозії. Складові частини об’єктів електричних мереж групи І вводять у роботу після їх технічного переоснащення або заміни в такій послідовності (п. 2.5 Правил № 691): • перевірка комплектності виконавчої документації та її відповідності вимогам договорів, технічних умов, чинних стандартів, норм і правил; • перевірка відповідності технічно переоснащених або замінених складових частин об’єктів електричних мереж вимогам чинних стандартів, норм і правил; • проведення індивідуальних випробувань устаткування та функціональних випробувань окремих систем; • комплексне випробування об’єкта електричних мереж і складання Акта комплексного випробування технічно переоснащених або замінених складових частин об’єктів електричних мереж за формою додатка 1 до Правил № 691; • складання Акта приймання-здавання технічно переоснащених або замінених складових частин об’єктів електричних мереж за формою додатка 2 до Правил № 691. Електричні мережі групи II. До групи II належать відгалуження від повітряних ліній напругою до 1 кВ до вводів у будівлі чи споруди, які належать населенню, а також до будівельних майданчиків таких об’єктів. Електропередавальна організація, яка видала технічні умови на приєднання до електричних мереж складової частини об’єкта, здійснює підключення відгалуження від повітряної лінії у точці, визначеній проектом, за умови (п. 2.9 Правил № 691): • наявності оформленого в установленому порядку проекту відгалуження, вводу і засобу обліку електричної енергії; • відповідності змонтованого відгалуження, вводу і засобу обліку електричної енергії виданим технічним умовам та вимогам чинних норм і правил; • наявності протоколу випробувань ізоляції відгалуження, вводу і кіл обліку електричної енергії; • наявності протоколу вимірів опору розтікання струму пристрою заземлення на вводі до об’єктів, які належать населенню (якщо таке передбачено технічними умовами і проектом). Індивідуальні та функціональні випробування устаткування або окремих систем організовує замовник із залученням підрядника, налагоджувальної організації та персоналу електропередавальної організації з обов’язковим виконанням робіт, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

перевірок і заходів, проведення яких передбачено перед введенням і під час введення в експлуатацію об’єктів електромереж ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила»; СОУ-НЕЕ 20.302-2007 «Норми випробувань електрообладнання» та СОУ-НЕЕ 20.304-2009 «Норми випробування силових кабельних ліній напругою до 500 кВ». Акти і протоколи індивідуальних і функціональних випробувань повинні входити до комплекту виконавчої документації (п. 3.2 Правил № 691). Для введення в експлуатацію технічно переоснащених або замінених складових частин об’єктів діючих електричних мереж передбачений наступний перелік документації (п. 4.1 Правил № 691): • виконавча документація (комплект робочої документації, за якою здійснювалося технічне переоснащення або заміна складових частин об’єкта); • перелік організацій, які брали участь у виконанні робіт, із зазначенням видів виконаних ними робіт і прізвищ інженерно-технічних працівників, безпосередньо відповідальних за їх виконання; • сертифікати, технічні паспорти або інші документи виробів з технічними характеристиками, які засвідчують якість обладнання, матеріалів, конструкцій і виробів, використаних під час робіт; для продукції іноземного походження повинні бути сертифікати відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, оформлені в установленому законом порядку; • комплект інструкцій з експлуатації устаткування і споруд, експлуатаційних схем, програм випробувань і перевірок устаткування; • акти та протоколи вимірювання опору заземлень; • акти випробування устаткування, що забезпечують електро-, вибухо- та пожежобезпеку; • акти на закриття прихованих робіт та додатково акти огляду прихованих робіт з улаштування заземлень; • журнали нагляду за дотриманням вимог з пожежної безпеки; • відомість узгоджених суб’єктами господарювання в установленому порядку відхилень від затвердженої робочої документації. Окрім вищезазначеної документації, для повітряних, кабельних ліній, підстанцій та приміщень і споруд, пристроїв релейного захисту і автоматики та протиаварійної автоматики, засобів диспетчерського і технологічного керування, автоматизованих систем обліку електроенергії передбачена додаткова документація відповідно до пп. 4.2–4.7 Правил № 691. Уся документація з введення в роботу технічно переоснащених або замінених складових частин об’єкта повинна зберігатися у суб’єкта господарювання, що є власником цього об’єкта, протягом усього терміну експлуатації об’єкта (п. 4.10 Правил № 691). 27


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

СЛУЖБЕ ОХРАНЫ ТРУДА НЕБОЛЬШОГО ПРЕДПРИЯТИЯ* ПОСОБИЕ Моисеенко О. В.

5.6.7. Положение об обязанностях по охране труда руководителей, специалистов и других работников предприятия В ст. 13 Закона «Об охране труда» сказано, что работодатель обязан создать на каждом рабочем месте в каждом структурном подразделении условия труда в соответствии с нормативно-правовыми актами, а также обеспечить соблюдение требований законодательства о правах работников в области охраны труда. С этой целью он обеспечивает функционирование СУОТ, которое начинается прежде всего с создания соответствующих служб и назначения должностных лиц, обеспечивающих решение конкретных вопросов охраны труда, с утверждения инструкций об их обязанностях, правах и ответственности за исполнение возложенных на них функций, а также контролирует их исполнение. Нормативным актом предприятия, который закрепляет распределение обязанностей по решению конкретных вопросов охраны труда между должностными лицами и другими работниками, как раз и является Положение об обязанностях по охране труда руководителей, специалистов и других работников предприятия (далее – Положение). Кроме того, эти обязанности должностных лиц по решению конкретных вопросов охраны труда, а также их права и ответственность должны найти отражение в соответствующих разделах их должностных инструкций. Каждому здравомыслящему производственнику из собственного опыта ясно, что решить указанную задачу по созданию безопасных условий труда на каждом рабочем месте предприятия, пусть даже героическими усилиями одной только службы охраны труда, невозможно. Этого можно добиться только совместными осознанными и целенаправленными усилиями всего коллектива, каждого работника предприятия. То есть только тогда, когда в общее дело безопасности производства и охраны труда каждый работник будет вносить свою посильную лепту, соответствующую его рабочему месту и должности. Минимальный размер, объем вклада каждого работника предприятия в дело охраны труда и определяет Положение. Понятно, что этот вклад работника предприятия, его обязанности в вопросах охраны труда будут зависеть не только от его должности, профессии и рабочего места, но и от условий конкретного предприятия, производства (уровень опасности производства, сложность технологии и оборудования, штатное расписание и т. д., и т. п.). Скорее всего, именно по этой причине до сих пор не создано Типовое положение как универсальный нормативно-правовой актов по охране труда, подходящий любому предприятию и производству. Значит, нет другого пути, как с учетом всех особенностей и условий конкретного производства и предприятия разрабатывать собственное Положение. В качестве примерного ориентира на этапе выполнения этой работы в Приложении 11 приведено Положение реального небольшого предприятия с достаточно простой структурой. Это Положение было разработано и утверждено 4–5 лет назад. 5.6.8. Положение о трехступенчатой системе контроля состояния охраны труда Осуществление контроля состояния охраны труда на предприятии – это не чья-то прихоть и пустая блажь, а реализация требований Закона и других нормативно-правовых актов по охране труда. Ст. 13 Закона требует от работодателя создать на рабочих местах в каждом структурном подразделении условия труда в соответствии с нормативно-правовыми актами. Как можно убедиться в том, что это требование соблюдено? Для этого необходимо получить информацию с каждого рабочего места о фактическом положении дел на нем и сопоставить ее с требованиями соответствующих нормативно-правовых актов. Говоря иными словами, необходимо сравнить то, что есть, с тем, как должно быть. А это и есть контроль. Контроль соблюдения работниками технологических процессов, правил обращения с машинами, механизмами, оборудованием и другими средствами производства, использованием средств коллективной и индивидуальной защиты, выполнением работ в соответствии с требованиями охраны труда. Контроль является одной из важнейших, наиболее ответственных и трудоемких функций СУОТ. Он позволяет получить оперативную и достоверную информацию о состоянии охраны труда непосредственно на рабочих местах, в местах производства работ, на любом участке производства и в целом на предприятии, а также оценить состояние и эффективность проводимой в этом направлении профилактической работы в структурных подразделениях и на всем предприятии. Контроль необходим для принятия конкретных оперативных мер, направленных на предотвращение __________________________________________ *Продолжение. Начало см. в № 4, 5, 6, 8, 2014 г. 28

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я и исключение предпосылок для травм и аварий, на приведение фактического положения дел до уровня требований нормативно-правовых актов. Он направлен на предупреждение и выявление нарушений требований стандартов, норм и правил охраны труда и безопасности производства, технологической, эксплуатационной и организационно-распорядительной документации, на проверку выполнения службами, должностными лицами и рабочими своих обязанностей в сфере охраны труда, регламентированных СУОТ. При осуществлении контроля обязательно должны быть установлены причины выявленных отклонений от норм и правил охраны труда. Система контроля предусматривает реализацию и рациональное сочетание следующих видов трехступенчатого контроля состояния охраны труда: – первая ступень – оперативный контроль на уровне непосредственных руководителей работ; – вторая ступень – контроль на уровне руководителей структурного подразделения; – третья ступень – контроль на уровне руководства предприятия. Основными направлениями, в которых должна осуществляться контрольно-профилактическая деятельность, являются: – контроль за содержанием в надлежащем состоянии и безопасной эксплуатацией потенциально опасных объектов и объектов повышенной опасности; производственного оборудования, транспортных средств, средств коллективной защиты, зданий, сооружений и территории предприятия; – контроль за надлежащим оформлением и безопасным ведением технологических процессов, различных видов работ, в том числе работ повышенной опасности; – контроль за состоянием условий труда на рабочих местах; – контроль за исполнением руководителями, специалистами и рабочими своих обязанностей по охране труда, регламентированных СУОТ и отраженных в соответствующих положениях о структурных подразделениях, в должностных инструкциях, инструкциях по охране труда (по профессии) и в других организационно-распорядительных документах предприятия. Объектами контроля являются: – структурное подразделение (производство, цех, участок), рабочее место, а также технологический (производственный) процесс, оборудование, транспортные средства, здания, сооружения и территория предприятия, производственная среда и условия труда и т. д., являющиеся неотъемлемой составной частью производства, формирующие в целом уровень охраны труда на предприятии; – функциональная и производственная деятельность структурных подразделений, должностных лиц и рабочих предприятия в рамках СУОТ. Контроль, как вид производственной деятельности, должен планироваться, организовываться, корректироваться (координироваться) и осуществляться на всех уровнях управления. Качество контроля, его оперативность, объективность и достоверность всецело зависят от отношения к выполнению этой функции должностных лиц и рабочих, осуществляющих контроль. Контроль должен быть неотъемлемой частью их производственной деятельности. Ответственность за организацию и осуществление контроля в структурных подразделениях предприятия несут руководители этих подразделений. Общее методическое руководство и координацию деятельности всех структурных подразделений предприятия по реализации системы контроля за состоянием охраны труда на предприятии осуществляет служба охраны труда, которая должна ежегодно, исходя из фактического состояния охраны труда в структурных подразделениях, устанавливать сроки и периодичность проведения отдельных видов контроля, составлять графики комплексных обследований и целевых проверок, обобщать и систематизировать в целом по предприятию результаты всех видов контроля. Для того, чтобы правильно и эффективно организовать и проводить контроль за состоянием охраны труда, а также оформлять и учитывать его результаты, на предприятии разрабатывается еще один системообразующий акт (или глава, раздел общего положения о СУОТ предприятия) – Положение о трехступенчатой системе контроля состояния охраны труда. С его требованиями должны быть ознакомлены все должностные лица и специалисты предприятия. В качестве примера в Приложении 12 приведен текст подобного Положения, утвержденного на небольшом промышленном предприятии несколько лет назад, а в Приложении 13 – примерный текст приказа о его вводе в действие. В заключение этого раздела следует отметить, что система контроля за состоянием охраны труда не обязательно должна быть именно трехступенчатой. На небольшом предприятии с маленьким штатом специалистов и должностных лиц, где отсутствует четкая организационно-управленческая вертикаль, можно ограничиться и двумя ступенями контроля. Дело ведь не в количестве ступеней, а в качестве и систематичности самого контроля. Трехступенчатая система контроля не будет давать отдачи, если она существует только на бумаге, а двухступенчатая система будет давать прекрасные результаты, если она реально функционирует, ее требования знают и активно реализуют все работники, специалисты и должностные лица предприятия. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

29


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Приложение 11 УТВЕРЖДЕНО Приказом директора (название предприятия) от (дата) № ______

______________________________________________________

(название предприятия)

НОРМАТИВНЫЙ АКТ ПО ОХРАНЕ ТРУДА НОРМАТИВНЫЙ АКТ ПО ОХРАНЕ ТРУДА

ПОЛОЖЕНИЕ Обязанности по охране труда руководителей, специалистов и других работников предприятия

ПОЛОЖЕНИЕ Обязанности по охране труда руководителей, специалистов и других работников предприятия

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

СОДЕРЖАНИЕ 1. Введение 2. Область применения 3. Нормативные ссылки 4. Определения (термины 5. Обозначения и сокращения 6. Общие положения 7. Обязанности по охране труда руководителей, специалистов и других работников предприятия 7.1. Директор 7.2. Заместители директора 7.3. Заместитель директора – руководитель производственного подразделения

7.4. Заместитель директора по экономике – главный бухгалтер 7.5. Начальник конструкторского отдела 7.6. Начальник цеха 7.7. Начальник технологического бюро 7.8. Начальник производственно-технологического бюро 7.9. Механик 7.10. Энергетик 7.11. Начальник участка 7.12. Мастер 7.13. Бригадир (старший рабочий 7.14. Начальник службы охраны труда 7.15. Инспектор по кадрам 7.16. Все работники

ПОЛОЖЕНИЕ

ОБЯЗАННОСТИ ПО ОХРАНЕ ТРУДА РУКОВОДИТЕЛЕЙ, СПЕЦИАЛИСТОВ И ДРУГИХ РАБОТНИКОВ ПРЕДПРИЯТИЯ 1. ВВЕДЕНИЕ Положение «Обязанности по охране труда руководителей, специалистов и других работников предприятия» (далее – Положение) определяет обязанности по охране труда руководителей, специалистов и других работников предприятия с целью функционирования Системы управления охраной труда (СУОТ) в (название предприятия) (далее – предприятие). 2. ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ 2.1. Действие Положения распространяется на все структурные подразделения предприятия. 2.2. Требования Положения являются обязательными для соблюдения всеми работниками предприятия. 3. НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ В данном Положении использованы действующие в Украине законодательные и нормативные акты: 3.1. Закон Украины «Об охране труда» от 14.10.1992 № 2694-ХІІ (в редакции Закона от 21.11.2002 № 229-IV), с изменениями и дополнениями. 3.2. Кодекс законов о труде Украины. 30

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 3.3. Концепция управления охраной труда, утвержденная приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 22.10.2001 № 432. 3.4. ДСТУ 2293-99 «Охрана труда. Термины и определения основных понятий». 3.5. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типовое положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда», утвержденное приказом Госнадзорохрантруда Украины от 26.01.2005 № 15. 3.6. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типовое положение о службе охраны труда», утвержденное приказом Госнадзорохрантруда Украины от 15.11.2004 № 255. 3.7. НПАОП 0.00-6.02-04 «Порядок расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве», утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 25.08.04 №1112. 3.8. НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок разработки и утверждения собственником нормативных актов об охране труда, действующих на предприятии», утвержден приказом Госнадзорохрантруда Украины от 21.12.1993 №132. 4. ОПРЕДЕЛЕНИЯ (ТЕРМИНЫ) 4.1. Должностное лицо – лицо, которое постоянно или временно занимает на предприятии должность, связанную с исполнением организационно-распорядительных или административно-хозяйственных обязанностей или выполняет эти обязанности по специальному распоряжению. 4.2. Работник – лицо (исполнитель работ), которое работает на предприятии и выполняет обязанности или функции в соответствии с трудовым договором. 4.3. Рабочее место – зона, оснащенная необходимыми техническими средствами, в которой совершается трудовая деятельность исполнителя или группы исполнителей, совместно выполняющих одну работу или операцию. 4.4. Руководитель работ – ответственное должностное лицо, которое руководит работами. 4.7. Система управления охраной труда (СУОТ) – регламентируемая нормативными актами и организационно-распорядительными документами совокупность взаимоувязанных мер и управленческих решений, направленных на комплексное, программно-целевое обеспечение охраны труда на производстве. 4.8. Система контроля – комплекс мероприятий, направленных на реализацию целей и задач контроля и предусматривающих рациональное сочетание наиболее приемлемых и эффективных в условиях предприятия видов и направлений контроля. 4.9. Условия труда – совокупность факторов производственной среды, оказывающих влияние на здоровье и работоспособность человека в процессе труда. 5. ОБОЗНАЧЕНИЯ И СОКРАЩЕНИЯ 5.1. ДСТУ – государственный стандарт Украины. 5.2. НПАОП – нормативно-правовой акт по охране труда. 5.3. СИЗ – средства индивидуальной защиты. 5.4. СКЗ – средства коллективной защиты. 5.6. СУОТ – система управления охраной труда. 6. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 6.1. Организационная структура управления охраной труда формируется на базе действующей на предприятии организационной структуры управления производством, подчиняется всем присущим ей принципам управления, обусловленным спецификой производств. 6.2. Управление охраной труда осуществляется на всех уровнях организационной структуры предприятия (подразделение, отдел, цех, участок, служба, бригада, рабочее место). 6.3. Управление охраной труда на предприятии направлено на создание и обеспечение установленных действующим законодательством и нормативными актами здоровых и безопасных условий труда и осуществляется директором. Выполнение управленческих решений по вопросам охраны труда и обеспечение функционирования СУОТ в структурных подразделениях осуществляется руководителями этих подразделений. 6.4. Организационно-методическое руководство и координацию деятельности всех структурных подразделений предприятия в рамках СУОТ осуществляет служба охраны труда предприятия. 6.5. Целевыми задачами управления охраной труда на предприятии являются: – обеспечение безопасного ведения технологических процессов; – обеспечение содержания в надлежащем состоянии производственного оборудования, средств коллективной защиты, зданий, сооружений и территории предприятия; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

31


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я – обеспечение профессионального отбора работников отдельных профессий; – организация и проведение обучения работников по вопросам охраны труда; – обеспечение нормальных санитарно-гигиенических условий труда на каждом рабочем месте; – обеспечение работающих СИЗ; – обеспечение оптимальных режимов труда и отдыха работающих; – организация лечебно-профилактического обслуживания; – обеспечение соблюдения работниками предприятия требований правил, норм и инструкций по охране труда и безопасности производства, профилактика нарушений; – социальная защита работающих (социальное страхование, предоставление льгот и компенсаций за работу в тяжелых и вредных условиях труда и т. п.). 6.6. Решение указанных целевых задач на всех уровнях управления осуществляется путем реализации специальных действий (функций): – организация, оперативное руководство и координация работ; – прогнозирование и планирование мероприятий; – контроль состояния охраны труда и функционирования СУОТ; – учет, анализ и оценка состояния охраны труда и эффективности функционирования СУОТ; – стимулирование (мотивация) профилактической работы по охране труда и предупреждению нарушений правил, норм и инструкций. 6.7. Директор возлагает обязанности по решению конкретных вопросов охраны труда на подчиненных ему непосредственно заместителей, руководителей и должностных лиц, определяет их права и ответственность за выполнение возложенных на них функций, контролирует их соблюдение. 6.8. Заместители директора, руководители подразделений в свою очередь возлагают обязанности по решению конкретных вопросов охраны труда на подчиненных им должностных лиц и специалистов, определяют их права и ответственность за выполнение возложенных на них функций, контролируют их соблюдение. 6.9. Если штатным расписанием предприятия на данном этапе не предусмотрены некоторые должности из указанных в Положении, то их обязанности по охране труда должны быть возложены на тех руководителей и специалистов, которые фактически выполняют должностные обязанности отсутствующих в штатном расписании должностей. 7. ОБЯЗАННОСТИ ПО ОХРАНЕ ТРУДА РУКОВОДИТЕЛЕЙ, СПЕЦИАЛИСТОВ И ДРУГИХ РАБОТНИКОВ ПРЕДПРИЯТИЯ 7.1. Директор 7.1.1. Осуществляет общее руководство и координацию работ по охране труда на предприятии, обеспечивая: – функционирование СУОТ; – ввод реконструированных производственных объектов и эксплуатацию действующих в соответствии с требованиями нормативных актов по охране труда; – соблюдение Закона Украины «Об охране труда», Кодекса законов о труде Украины, других законодательных и нормативно-правовых актов, выполнение постановлений и решений Кабинета Министров Украины, предписаний органов Госнадзорохрантруда Украины, решений профсоюзных органов, центральных и местных органов исполнительной власти; – разработку и реализацию перспективных и годовых планов работ по охране труда и коллективного договора, их финансовое и материально-техническое обеспечение, а также организацию контроля освоения и использования по назначению денежных средств, выделяемых на охрану труда; – своевременное расследование несчастных случаев и аварий в соответствии с действующим Порядком № 1232 и предоставление статистической отчетности по установленной форме; – создание системы контроля состояния охраны труда на предприятии и соблюдения работниками требований правил, норм и инструкций по охране труда. 7.1.2. Совместно с профсоюзной организацией определяет необходимость дисциплинарного и материального воздействия на работников предприятия, мотивации их участия в профилактической работе по охране труда, повышении эффективности функционирования СУОТ. 7.1.3. Рассматривает результаты обследований и проверок состояния охраны труда на предприятии и принимает по ним решения. 7.1.4. Проводит совещания по вопросам охраны труда с руководителями и специалистами структурных подразделений и служб предприятия с участием представителей общественных организаций и местных органов Госнадзорохрантруда (по согласованию с ними). 32

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.1.5. Заслушивает отчеты своих заместителей, руководителей подразделений, служб и отдельных должностных лиц о состоянии охраны труда, проводимой в этом направлении профилактической работе в подразделениях и мерах по борьбе с нарушителями требований правил, норм и инструкций по охране труда; принимает соответствующие решения. 7.1.6. Систематически анализирует оперативную и обобщенную информацию службы охраны труда о состоянии охраны труда и безопасности производственных объектов, профилактике травматизма и выполнении руководителями и специалистами обязанностей, предусмотренных СУОТ, использует эту информацию при организации материального стимулирования за работу по охране труда. 7.1.7. Обеспечивает проведение (осуществление) технического надзора за эксплуатацией потенциально опасных объектов и объектов повышенной опасности, соблюдение установленного порядка допуска персонала к обслуживанию этих объектов, своевременную координацию работы производственных подразделений в случае аварии и принятие оперативных решений в соответствии с планом локализации и ликвидации аварийных ситуаций и аварий. 7.1.8. Обеспечивает подготовку и повышение квалификации рабочих, специалистов и руководителей по вопросам охраны труда. 7.1.9. Организует: – разработку и внедрение взаимосогласованных инженерно-технических решений, направленных на снижение уровня производственной опасности (рисков), создание безопасных условий труда на производстве; – соблюдение работниками технологических норм, правил эксплуатации и ремонта оборудования, поддержание СКЗ в исправном состоянии, безопасное выполнение работ, в т. ч. работ повышенной опасности; – разработку, пересмотр, внесение изменений в технологическую документацию, инструкции и другие документы, регламентирующие правила безопасного выполнения работ; – работу по аттестации рабочих мест на соответствие их требованиям правил и норм по охране труда; – своевременное расследование несчастных случаев и аварий на предприятии, разработку и выполнение мероприятий по их предупреждению. 7.1.10. Обеспечивает безопасное состояние и эксплуатацию производственных зданий и сооружений предприятия. 7.1.11. Совместно с профсоюзной организацией в соответствии с установленным порядком заключает коллективный договор, а также периодически рассматривает ход его выполнения. 7.2. Заместители директора* 7.2.1. Организуют, обеспечивают и контролирует в подчиненных подразделениях: – внедрение и функционирование СУОТ; – безопасные условия труда работников; – соблюдение персоналом требований нормативных актов по охране труда, правил, норм, стандартов, положений и инструкций по охране труда, правил внутреннего трудового распорядка; – содержание территории, зданий, помещений оборудования, транспортных средств, оснастки, инвентаря и других средств производства, материалов в соответствии с требованиями нормативных актов по охране труда; – разработку и своевременное выполнение мероприятий по охране труда, предусмотренных планами, актами, предписаниями, приказами, распоряжениями и другими организационно-распорядительными документами; – выполнение работ в соответствии с требованиями нормативно-правовых актов по охране труда, нормативных и организационно-распорядительных актов предприятия, других нормативных документов по охране труда; – своевременное выполнение планируемых мероприятий по охране труда, проведение инструктажей, стажировки, обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда, соблюдение установленного порядка допуска персонала к самостоятельной работе. 7.2.2. Проводят работу по укреплению трудовой дисциплины, соблюдению законодательства о труде и правил внутреннего трудового распорядка.

__________________________________________ * В данном разделе изложены общие должностные обязанности в работе по охране труда заместителей директора, которые следует им выполнять наряду с функциональными обязанностями, приведенными в нижеследующих разделах (по принадлежности). Заместители директора, исходя из тех обязанностей в сфере охраны труда, которые на них возложены, определяют (распределяют) обязанности подчиненных им должностных лиц и отражают их в соответствующих положениях и должностных инструкциях.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

33


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.2.3. Организуют и проводят целевые проверки, осуществляют контроль на своем уровне и обеспечивают его проведение руководителями и специалистами подчиненных подразделений в рамках, регламентируемых СУОТ. 7.2.4. Систематически рассматривают и анализируют обобщенную информацию о состоянии охраны труда на предприятии и в подчиненных подразделениях, о несчастных случаях, авариях и производственных неполадках, нарушениях требований нормативных актов по охране труда, принимают меры по их предупреждению. 7.2.5. При исполнении обязанностей директора предприятия обеспечивают выполнение требований раздела 7.1 настоящего Положения. 7.3. Заместитель директора – руководитель производственного подразделения В дополнение к разделу 7.2 настоящего Положения: 7.3.1. Организует инженерно-техническое обеспечение внедрения в подразделении (цехе) СУОТ, обеспечивает целенаправленную и согласованную деятельность всех технических служб (специалистов) в этом направлении в рамках возложенных на них специальных функций и конкретных задач. 7.3.2. Осуществляет общее руководство разработкой и внедрением безопасной и прогрессивной технологии производства, а также контролем соблюдения технологической дисциплины. 7.3.3. Организует разработку и внедрение взаимно согласованных инженерно-технических решений, направленных на снижение уровня производственной опасности объектов предприятия (рисков), создание безопасных условий труда на предприятии. 7.3.4. Рассматривает технологические регламенты, проекты изменения существующих и новые технологические процессы, предложения по внедрению новой техники и технологии. При выявлении в них недоработок по обеспечению безопасных и здоровых условий труда требует их устранения. 7.3.5. Учитывает требования законодательства по охране труда при планировании работ подразделения. 7.3.6. Распределяет и закрепляет за подчиненными ему руководителями, должностными лицами и специалистами обязанности по охране труда, организуя при этом функционирование системы в вопросах: – контроля безопасного состояния производственных объектов; – содержания в исправном состоянии средств производства, своевременного и качественного их технического обслуживания и ремонта, технического осмотра, испытания, экспертного обследования (технического диагностирования); – контроля наличия и исправности СКЗ, обеспечения работников СИЗ; – обеспечения и контроля соблюдения работниками требований безопасности, технологических процессов, правил эксплуатации оборудования, средств технологического оснащения; – разработки, пересмотра, внесения изменений в инструкции и другие действующие на предприятии документы, регламентирующие правила безопасного выполнения работ. 7.3.7. Организует: – систематический контроль соблюдения основных технологических параметров производственных процессов, в т. ч. параметров, обеспечивающих безопасность производства; – учет производственных неполадок, внеплановых остановок технологического оборудования, анализирует их причины, требует от руководителей производственных подразделений принятия мер по их предупреждению; – внедрение современных форм и методов организации производства и новейшей технологии, обеспечивающих создание работникам безопасных условий труда; – работу складского хозяйства и обеспечивает безопасные условия хранения материальных ресурсов; – производство складских, погрузочно-разгрузочных и транспортных работ в соответствии с требованиями нормативно-правовых актов по охране труда; – своевременное снабжение подразделения материалами для выполнения предусмотренных мероприятий по охране труда, своевременное обеспечение работающих необходимыми СИЗ. 7.3.8. Организует и обеспечивает выполнение всех видов работ, эксплуатацию оборудования и средств технологического оснащения, складирование, хранение, транспортирование, применение веществ и материалов, проведение газоопасных, огневых, погрузочно-разгрузочных и других работ повышенной опасности (в т. ч. проводимых сторонними организациями в подразделении или на закрепленной территории) в соответствии с технологическим процессом, технологическими картами, проектом производства работ и другой документацией, относительно безопасного производства этих работ, а также в соответствии с требованиями действующих в Украине нормативно-правовых актов по охране труда, нормативных и организационно-распорядительных актов предприятия и других нормативных документов, правил, норм и инструкций по охране труда. 34

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.3.9. Обеспечивает содержание в исправном состоянии и безопасную эксплуатацию всего оборудования, механизмов, коммуникаций, ограждающих устройств и защитных приспособлений, транспортных средств, машин, механизмов и оборудования повышенной опасности, санитарно-технических устройств, других средств производства, а также производственных и вспомогательных помещений, зданий и сооружений, подъездных путей, находящихся на балансе подразделения (цеха). 7.3.10. Обеспечивает безопасные и здоровые условия труда на рабочих местах. Принимает меры к исключению загазованности, запыленности, обезвреживанию сточных вод и вредных выбросов, обеспечению эффективной работы вентиляционных и отопительных установок, созданию оптимального микроклимата и освещенности в производственных помещениях и на рабочих местах. 7.3.11. Организует работу по приведению действующих производственных процессов, оборудования, установок, рабочих мест в соответствие с установленными нормами безопасности и санитарными нормами, разработку предложений к годовым и перспективным планам работы по охране труда, к коллективному договору. Обеспечивает выполнение годовых и перспективных планов работы подразделения (цеха) по охране труда. 7.3.12. Организует и обеспечивает прохождение работниками определенных категорий периодических медицинских осмотров, а также проведение предрейсовых и послерейсовых медицинских осмотров водителей. 7.3.13. Обеспечивает разработку, своевременный пересмотр, внесение изменений в технологические процессы (карты), разрабатывает (пересматривает) инструкции по охране труда по профессиям и по видам работ, обеспечивает ими работников. 7.3.14. Обеспечивает своевременную разработку должностных инструкций для должностных лиц и специалистов подразделения, в которых определяет (распределяет) их обязанности в сфере охраны труда, исходя из тех обязанностей, которые возложены на него и его подчиненных действующей на предприятии СУОТ; обеспечивает своевременное внесение изменений в должностные инструкции. 7.3.15. Обеспечивает соблюдение персоналом подразделения требований правил, норм и инструкций по охране труда, выполнение в установленные сроки приказов и распоряжений директора, предписаний должностных лиц территориальных органов специально уполномоченного центрального органа исполнительной власти по промышленной безопасности и охране труда и контролирующих служб предприятия, замечаний и предложений профсоюзного комитета по вопросам охраны труда. 7.3.16. Организует своевременное оформление заявок и обеспечивает работающих спецодеждой, спецобувью и другими СИЗ, мылом, моющими и обезвреживающими средствами, молоком, лечебно-профилактическим питанием в соответствии с действующими нормами 7.3.17. Осуществляет контроль состояния охраны труда в рамках тех контрольных функций, которые на него возложены СУОТ. Контролирует соблюдение работниками требований правил, норм и инструкций по охране труда. Принимает меры по устранению выявленных нарушений и меры воздействия на нарушителей. 7.3.18. Обеспечивает работу комиссий всех трех ступеней контроля состояния охраны труда согласно Положению. 7.3.19. Ведет учет и анализ проводимой в подразделении (цехе) профилактической работы по охране труда, а также отчитывается в установленном порядке о состоянии охраны труда и соблюдении работниками требований правил, норм и инструкций. Систематически рассматривает и анализирует обобщенную информацию о состоянии охраны труда на предприятии и в подчиненных ему подразделении, о нарушениях требований правил, норм и инструкций по охране труда, принимает соответствующие меры по их предупреждению. Проводит совещания с руководителями, должностными лицами, специалистами и бригадирами по вопросам охраны труда. 7.4. Заместитель директора по экономике – главный бухгалтер В дополнение к разделу 7.2 настоящего Положения: 7.4.1. Включает в проект бюджета предприятия плановые затраты на выполнение мероприятий по охране труда в соответствии с предложениями подразделений, согласованными со службой охраны труда. 7.4.2. Обеспечивает финансирование запланированных мероприятий по улучшению условий и безопасности труда, предусмотренных коллективным договором, а также текущих и перспективных планов по охране труда. 7.4.3. Обеспечивает заключение договоров на приобретение специальной одежды, специальной обуви, других СИЗ, предохранительных приспособлений необходимой номенклатуры, моющих и дезинфицирующих средств, а также их своевременное получение. 7.4.4. Осуществляет начисление и учет страховых взносов в Фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний. Ежеквартально составляет расчетную НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

35


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я ведомость о начислениях, перерасчетах страховых взносов и расходования средств Фонда социального страхования от несчастных случаев. 7.4.5. Осуществляет централизованный учет расходования денежных средств на выполнение мероприятий по охране труда, предусмотренных коллективным договором, годовыми и перспективными планами, внедрение разработок по охране труда и социальную защиту работающих. 7.4.6. Не допускает нецелевого расходования средств предприятия, выделенных на охрану труда. 7.5. Начальник конструкторского отдела 7.5.1. Обеспечивает соответствие разрабатываемой конструкторской документации современным достижениям науки и техники, требованиям технологичности, государственных стандартов по охране труда, производственной санитарии и пожарной безопасности. 7.6. Начальник цеха 7.6.1 Осуществляет внедрение и обеспечивает функционирование СУОТ в цехе. 7.6.2. Организует и обеспечивает выполнение всех видов работ, эксплуатацию оборудования и средств технологического оснащения, складирование, хранение, транспортирование, применение веществ и материалов, проведение газоопасных, огневых, погрузочно-разгрузочных и других работ повышенной опасности (в т. ч. проводимых сторонними организациями в подразделении или на закрепленной территории) в соответствии с технологическим процессом, технологическими картами, проектом производства работ и другой документацией, относительно безопасного производства этих работ, а также в соответствии с требованиями действующих в Украине нормативно-правовых актов по охране труда, нормативных и организационно-распорядительных актов предприятия и других нормативных документов, правил, норм и инструкций по охране труда. 7.6.3. Обеспечивает содержание в исправном состоянии и безопасную эксплуатацию всего оборудования, механизмов, коммуникаций, ограждающих устройств и защитных приспособлений, транспортных средств, машин, механизмов и оборудования повышенной опасности, санитарно-технических устройств, других средств производства, а также производственных и вспомогательных помещений, зданий и сооружений, подъездных путей, находящихся на балансе подразделения (цеха). 7.6.4. Обеспечивает безопасные и здоровые условия труда на рабочих местах. Принимает меры по недопущению загазованности, запыленности, обезвреживанию сточных вод и вредных выбросов, обеспечению эффективной работы вентиляционных и отопительных установок, созданию оптимального микроклимата и освещенности в производственных помещениях и на рабочих местах. 7.6.5. Организует работу по приведению действующих производственных процессов, оборудования, установок, рабочих мест в соответствие с установленными нормами безопасности и санитарными нормами, разработку предложений к годовым и перспективным планам работы по охране труда, к коллективному договору. Обеспечивает выполнение годовых и перспективных планов работы цеха по охране труда. 7.6.6. Обеспечивает проведение инструктажей, обучения, стажировки и проверки знаний по вопросам охраны труда персонала цеха, соблюдение установленного порядка допуска к самостоятельной работе. 7.6.7. Обеспечивает разработку, своевременный пересмотр, внесение изменений в технологические процессы (карты), разрабатывает (пересматривает) инструкции по охране труда по профессиям и по видам работ, обеспечивает ими работников. 7.6.8. Обеспечивает прохождение работниками определенных категорий периодических медицинских осмотров. 7.6.9. Обеспечивает соблюдение персоналом цеха требований правил, норм и инструкций по охране труда, выполнение в установленные сроки распорядительных документов руководства, предписаний должностных лиц территориальных органов специально уполномоченного центрального органа исполнительной власти по промышленной безопасности и охране труда и контролирующих служб предприятия, замечаний и предложений профсоюзного комитета по вопросам охраны труда. 7.6.10. Организует своевременное оформление заявок и обеспечивает работающих спецодеждой, спецобувью и другими СИЗ, мылом, моющими и обезвреживающими средствами, молоком, лечебно-профилактическим питанием в соответствии с действующими нормами 7.6.11. Осуществляет контроль состояния охраны труда в рамках тех контрольных функций, которые на него возложены СУОТ. Проверяет состояние условий и охраны труда, контролирует соблюдение работниками требований правил, норм и инструкций по охране труда. Принимает меры по устранению выявленных нарушений и меры воздействия на нарушителей. 7.6.12. Обеспечивает работу комиссий первой и второй ступеней контроля состояния охраны труда согласно Положению. 36

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.6.13. Ведет учет и анализ проводимой в цехе профилактической работы по охране труда, а также отчитывается в установленном порядке о состоянии охраны труда и соблюдении работниками требований правил, норм и инструкций. Систематически рассматривает и анализирует обобщенную информацию о состоянии охраны труда на предприятии, в подразделении и цехе, о нарушениях требований правил, норм и инструкций по охране труда, принимает соответствующие меры по их предупреждению. Участвует в работе проводимых в подразделении совещаний по вопросам охраны труда. 7.7. Начальник технологического бюро 7.7.1. Осуществляет в рамках своей компетенции инженерно-техническое обеспечение, организационное и методическое руководство внедрением СУОТ в подразделениях, проведением профилактической работы цеховыми службами (специалистами) по функциональной подчиненности. 7.7.2. Организует (в рамках своей компетенции) контроль выполнения мероприятий, предусмотренных планами, коллективным договором, актами расследования аварий, производственных неполадок и несчастных случаев, актами комплексных обследований и целевых проверок, предписаниями органов государственного надзора, приказами и распоряжениями по предприятию. 7.7.3. Осуществляет контроль за состоянием охраны труда в производственных подразделениях предприятия в рамках тех контрольных функций, которые на него возложены СУОТ. 7.7.4. Систематически рассматривает и анализирует обобщенную информацию о состоянии охраны труда на предприятии, об авариях и производственных неполадках, несчастных случаях, нарушениях требований правил, норм и инструкций по охране труда, принимают соответствующие меры по их предупреждению, проводит со специалистами производственных подразделений и подчиненным персоналом совещания по этим вопросам. 7.7.5. Осуществляет руководство, разработку и внедрение безопасных технологических процессов, обеспечивает полноту отражения в них требований стандартов, правил и норм по охране труда, а также соответствующих этим процессам средств автоматизации и механизации, погрузочно-разгрузочных и транспортно-складских работ. 7.7.6. Организует проведение мероприятий по совершенствованию технологических процессов, обеспечивающих улучшение условий труда, ликвидацию шума, вибрации, загазованности, запыленности и других вредных факторов рабочей среды. 7.7.7. Организует составление графика проведения проверок производственных процессов на соответствие ССБТ. 7.7.8. Обеспечивает контроль соблюдения на производстве утвержденной технологии и правильное применение в цехах технологических регламентов с точки зрения охраны труда и производственной санитарии. 7.7.9. Разрабатывает совместно с руководителями подразделений новые и пересматривает устаревшие инструкции по охране труда. 7.7.10. Участвует в работе комиссии второй и третьей ступеней контроля состояния охраны труда. 7.7.11. Составляет нормы расхода материалов, необходимых для ухода за СИЗ работников, а также защитных паст, мазей, очистителей кожи, которые применяются для защиты работников от вредных веществ, используемых в технологическом процессе. 7.7.12. Обеспечивает решение вопросов безопасности труда и защиты окружающей среды при применении в производстве новых веществ и материалов. 7.7.13. Проводит работы по исключению из технологических процессов ядовитых, агрессивных, токсичных, взрывопожароопасных веществ. 7.7.14. Организует и осуществляет: – анализ причин несоблюдения технологических процессов и разрабатывает мероприятия по предупреждению нарушений; – контроль соответствия вновь создаваемых и реконструируемых технологических схем проектным решениям, обеспечивает их безопасную эксплуатацию; – руководство работой по составлению планов разработки и внедрения новой безопасной техники и технологии, разработке технологической документации; – пересмотр технологических документов при изменении условий проведения технологических процессов. 7.8. Начальник производственно-диспетчерского бюро 7.8.1. Осуществляет в рамках своей компетенции инженерно-техническое обеспечение, организационное и методическое руководство внедрением СУОТ в подразделениях, проведением профилактической работы цеховыми службами (специалистами) по функциональной подчиненности. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

37


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.8.2. Организует (в рамках своей компетенции) контроль выполнения мероприятий, предусмотренных планами, коллективным договором, актами расследования аварий, производственных неполадок и несчастных случаев, актами комплексных обследований и целевых проверок, предписаниями органов государственного надзора, приказами и распоряжениями по предприятию. 7.8.3. Осуществляет контроль состояния охраны труда в производственных подразделениях предприятия в рамках тех контрольных функций, которые на него возложены СУОТ. 7.8.4. Систематически рассматривает и анализирует обобщенную информацию о состоянии охраны труда на предприятии, об авариях и производственных неполадках, несчастных случаях, нарушениях требований правил, норм и инструкций по охране труда, принимает соответствующие меры по их предупреждению, проводит со специалистами производственных подразделений (по функциональной принадлежности) и подчиненным персоналом совещания по этим вопросам. 7.8.5. Организует безопасное выполнение погрузочно-разгрузочных и транспортных работ на складах, безопасную работу подчиненного ему складского хозяйства, обеспечивая: – учет, хранение и выдачу материалов согласно требованиям нормативно-правовых актов; – содержание в исправном состоянии и безопасную эксплуатацию всего оборудования складов, безопасное использование всех видов транспорта, выделенного в его распоряжение; – безопасную эксплуатацию грузоподъемных кранов и машин, а также безопасные условия труда при складировании, хранении, транспортировании материалов в соответствии с требованиями нормативно-правовых актов по охране труда, нормативных и организационно-распорядительных актов предприятия, технологических документов; – контроль состояния дорог и проездов к складам, погрузочно-разгрузочных площадок и мест складирования грузов; – правильную организацию и контроль приемки, выдачи, хранения и учета специальной одежды, специальной обуви и других СИЗ. 7.8.6. Обеспечивает: – приобретение материалов и оборудования в соответствии с требованиями нормативно-правовых актов по охране труда; – своевременное приобретение оборудования и материалов, необходимых для выполнения мероприятий по оздоровлению условий труда, улучшению охраны труда и производственной санитарии; – своевременное приобретение специальной одежды, специальной обуви и других СИЗ, смывающих и обеззараживающих средств; – приобретение химических веществ, их соединений и другой опасной продукции при наличии положительного заключения санитарно-эпидемиологической экспертизы об их соответствии требованиям нормативно-правовых актов по охране труда. 7.8.7. Участвует в работе комиссии второй и третьей ступеней контроля состояния охраны труда. 7.9. Механик 7.9.1. Обеспечивает контроль соответствия условий эксплуатации закрепленного за службой оборудования требованиям эксплуатационной документации, своевременное проведение технического обслуживания и ремонта, соблюдение установленного порядка сдачи в ремонт и приема из ремонта, соответствие технического состояния требованиям безопасности. 7.9.2. Разрабатывает и организует выполнение графиков планово-предупредительных ремонтов оборудования и других объектов, закрепленных за службой. 7.9.3. Составляет дефектные ведомости на ремонт оборудования, акты сдачи оборудования в ремонт и приема из ремонта. Устанавливает пригодность к дальнейшей эксплуатации оборудования, выработавшего свой ресурс (с привлечением, при необходимости, специализированных организаций). 7.9.4. Обеспечивает своевременное проведение ремонтов расчетных элементов металлоконструкций грузоподъемных кранов и машин, крановых рельсовых путей, а при необходимости – ревизию и ремонт узлов и механизмов. 7.9.5. Обеспечивает правильное ведение документации относительно технического обслуживания и ремонта оборудования, зданий и сооружений, предусмотренной соответствующими нормативно-правовым актам по охране труда и нормативными документами предприятия. 7.9.6. Принимает меры по устранению выявленных в процессе эксплуатации конструктивных недостатков оборудования, механизмов и по своевременной замене морально устаревшего оборудования. 7.9.7. Обобщает материалы о конструктивных недостатках оборудования, механизмов и приспособлений, в связи с которыми произошли несчастные случаи, готовит соответствующие предложения для представления их заводам-изготовителям и разработчикам, направляет им рекламации. 38

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.9.8. Разрабатывает (ежегодно) планы замены изношенного и не соответствующего требованиям безопасности оборудования, а также мероприятий по модернизации оборудования, его отдельных узлов и деталей, борьбе с коррозией, вибрацией и шумом, механизации трудоемких процессов и отдельных операций. Контролирует их выполнение. 7.9.9. Участвует в работе комиссии второй и третьей ступеней контроля состояния охраны труда. 7.9.10. Участвует в работе комиссии по приемке в эксплуатацию законченных строительством (реконструированных) объектов. 7.9.11. Обеспечивает контроль и технический надзор за строительством, монтажом и наладкой оборудования, выполнением ремонтных работ на объектах предприятия. 7.9.12. Не допускает выполнение ремонтных и монтажных работ без наличия у исполнителей соответствующей документации, дающей право на проведение этих работ, а также необходимой проектной документации. 7.9.13. Запрещает эксплуатацию оборудования и коммуникаций в случае неудовлетворительного их технического состояния и наличия угрозы возникновения аварии, пожара, несчастного случая до принятия мер по приведению их в безопасное состояние. Уведомляет об этом руководителя подразделения и директора. 7.9.14. Обобщает результаты проверок состояния оборудования, проводимых лицами технического надзора, дает соответствующие рекомендации и указания начальнику участка и мастерам цехов. 7.9.15. Осуществляет анализ нарушений правил эксплуатации, осмотра и ремонта оборудования, которые могли стать причиной аварии, пожара или создавали угрозу жизни и здоровью работающих. 7.9.16. Обеспечивает соблюдение правил безопасности при эксплуатации оборудования и проведении ремонтных, монтажных и наладочных работ в цехах и на объектах предприятия работниками подрядных организаций. 7.9.17. Обеспечивает наличие плакатов, знаков, надписей, относящихся к вопросам безопасного обслуживания и ремонта оборудования. 7.9.18. Обеспечивает своевременное расследование некатегорийных аварий и производственных неполадок, связанных с эксплуатацией оборудования, разрабатывает мероприятия по предотвращению их повторения. 7.9. 19. Обеспечивает: – исправное состояние, безопасную эксплуатацию, своевременное проведение осмотров, технического обслуживания, ремонта, испытания и экспертного обследования закрепленного за ним оборудования, средств технологического оснащения, арматуры, трубопроводов, зданий и сооружений; – безопасность работ, проводимых подчиненным персоналом, соблюдение требований правил, норм и инструкций по охране труда, а также правильную организацию работ, применение работающими СИЗ; – наличие необходимых технических средств защиты работающих при обслуживании и ремонте оборудования, контроль правильного их применения; – исправное состояние, своевременный ремонт и эффективную работу вентиляционных установок и других санитарно-технических устройств; – наличие на рабочих местах инструкций, плакатов, знаков безопасности, предупредительных надписей и других средств пропаганды охраны труда. 7.9.20. Руководит работой подчиненных работников, определяет меры безопасности при выполнении ими работ, в т. ч. работ повышенной опасности, оформляет в установленном порядке необходимую документацию на проведение этих работ. 7.9.21. Осуществляет проверку исправности и правильности эксплуатации оборудования, зданий и сооружений, а также их подготовленности к выполнению ремонтных работ. Принимает меры к устранению выявленных недостатков, оформляет записи в соответствующих журналах на выполнение конкретных работ. О результатах проверки информирует руководителя подразделения, начальника цеха. 7.9.22. Выявляет причины нарушения требований правил безопасности и правил технической эксплуатации оборудования, зданий и сооружений, возникновения производственных неполадок, ведения ремонтных и строительно-монтажных работ (в т. ч. работ сторонними организациями) с нарушением правил безопасности и инструкций по охране труда. Принимает меры по недопущению их повторения. 7.9.23. Подготавливает графики проведения осмотров оборудования, зданий и сооружений, чистки вентиляционных систем, выполнения других регламентных работ по техническому обслуживанию закрепленных объектов, а также планирует проведение работ, предусмотренных графиками планово-предупредительных ремонтов оборудования. 7.9.24. Подготавливает заявки на ремонт оборудования специализированными организациями, а также на приобретение материалов, запасных частей, инструмента и измерительных приборов. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

39


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.9.25. Не допускает ввода в эксплуатацию оборудования с некачественно или в неполном объеме выполненными ремонтными работами. 7.9.26. Проводит профилактическую работу по охране труда, по обеспечению соблюдения подчиненным персоналом требований правил и инструкций в рамках действующей на предприятии СУОТ. 7.9.27. Проводит инструктаж и обучение подчиненного персонала по вопросам охраны труда. Не допускает к самостоятельной работе лиц, не прошедших своевременно инструктаж, стажировку, обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда. 7.9.28. Участвует в разработке (пересмотре) инструкций по охране труда по профессиям и видам работ для подчиненного персонала, подготовке изменений и дополнений к технологическим процессам и другой технологической документации. 7.9.29. Подготавливает предложения к планам работ по охране труда и к коллективному договору. Осуществляет выполнение в установленные сроки мероприятий по улучшению условий и охраны труда, предусмотренных планами, актами, предписаниями, приказами и распоряжениями. 7.9.30. Осуществляет оперативный контроль за состоянием охраны труда и соблюдением персоналом подразделения требований правил, норм и инструкций по охране труда в рамках тех конкретных функций, которые определены СУОТ. 7.9.31. Ведет учет и анализ проводимой профилактической работы по охране труда, отчитывается в установленном порядке перед руководителем подразделения о проделанной работе. 7.9.32. Проводит собрания с подчиненным персоналом, на которых рассматривает характерные случаи нарушений, анализирует причины травматизма, обсуждает выполнение мероприятий, определенных приказами, распоряжениями, предписаниями и другими документами по охране труда, выполнение подчиненным персоналом обязанностей в сфере охраны труда, регламентированных СУОТ. 7.10. Энергетик 7.10.1. Обеспечивает технический надзор за состоянием и эксплуатацией электрического, теплового, газового хозяйства предприятия, соблюдением установленного порядка допуска персонала к обслуживанию электрического, теплоэнергетического, газового оборудования, своевременную координацию работы производственных подразделений в случае аварии и принятие оперативных решений в соответствии с планом локализации и ликвидации аварийных ситуаций и аварий. 7.10.2. Обеспечивает надежную и безопасную эксплуатацию, своевременное и качественное проведение профилактических осмотров и испытаний, планово-предупредительных ремонтов электроустановок, теплоэнергетического оборудования, оборудования газового хозяйства, технологических трубопроводов, арматуры, аппаратов и сосудов, работающих под давлением, компрессорных установок, соответствие их технического состояния требованиям правил по устройству и безопасной эксплуатации. 7.10.3. Обеспечивает эффективную работу вентиляционных систем и устройств, их своевременный осмотр, испытание и ремонт. 7.10.4. Обеспечивает потребителей тепловой энергией, создающей нормальный температурный режим в помещениях, водой для питья и санитарно-бытовых нужд. 7.10.5. Осуществляет контроль соблюдения на предприятии правил технической эксплуатации и соответствия электроустановок, теплоэнергетического и газового оборудования, технологических трубопроводов, арматуры, аппаратов и сосудов, работающих под давлением, а также компрессорных установок требованиям правил и норм безопасности; организует их безопасную эксплуатацию и предлагает мероприятия по устранению нарушений. 7.10.6. Обеспечивает своевременное проведение технических осмотров, испытаний, экспертных обследований (технического диагностирования) и ремонтов котлов, трубопроводов горячей воды, сосудов, работающих под давлением. 7.10.7. Обеспечивает выполнение правил безопасности, норм, инструкций и технических условий при эксплуатации и ремонте электрических и энергетических установок, других видов энергетического оборудования, узлов и механизмов. 7.10.8. Осуществляет контроль своевременного проведения обучения и проверки знаний персонала, обслуживающего электрооборудование, водогрейные котлы, технологические трубопроводы, оборудование газового хозяйства, принимает участие в работе комиссии по проверке знаний по вопросам охраны труда у персонала предприятия. Устанавливает единый порядок присвоения квалификационной группы по электробезопасности электротехническому и электротехнологическому персоналу предприятия. 7.10.9. Участвует в работе комиссии второй и третьей ступеней контроля состояния охраны труда. 7.10.10. Участвует в работе комиссий по приемке в эксплуатацию вновь смонтированного, после реконструкции и ремонта энергетического оборудования. Проверяет обеспеченность его технической документацией, необходимой для эксплуатации. 40

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.10.11. Не допускает ввода в эксплуатацию смонтированных электрических установок, систем сигнализации, противоаварийной защиты и блокировок, не соответствующих правилам устройства электроустановок. 7.10.12. Обеспечивает правильное ведение технической документации, предусмотренной соответствующими правилами и инструкциями. 7.10.13. Разрабатывает мероприятия по повышению надежности и безопасности снабжения предприятия, цехов и отдельных приемников необходимыми видами энергии, по созданию безопасных и здоровых условий труда и предотвращению аварий при эксплуатации электрических, энергетических систем и установок. 7.10.14. При выявлении нарушений, создающих опасность возникновения аварии или угрозу жизни и здоровью работников, немедленно принимает меры к их устранению вплоть до остановки отдельных единиц энергетических установок или оборудования. Уведомляет об этом руководителя подразделения и директора. 7.10.15. Обеспечивает своевременную проверку исправности защитного заземления и сопротивления изоляции электрического и технологического оборудования, трубопроводов в соответствии с требованиями правил и инструкций, обеспечивает выполнение технических мероприятий по снятию статического электричества. 7.10.16. Обеспечивает наличие и своевременное испытание защитных средств в сроки, установленные правилами, контролирует правильность их хранения и использования. 7.10.17. Принимает меры по выявлению и устранению конструктивных недостатков электроустановок, теплоэнергетического оборудования, аппаратов и сосудов, работающих под давлением, компрессорных установок и своевременной замене морально устаревшего оборудования. 7.10.18. Принимает участие в расследовании аварий и несчастных случаев, происшедших при эксплуатации электрооборудования, газового хозяйства, котлов, аппаратов и сосудов, работающих под давлением, компрессорных установок и другого энергетического оборудования, разрабатывает мероприятия по их предупреждению. 7.10.19. Обеспечивает: – исправное состояние, безопасную эксплуатацию, своевременное проведение технических осмотров, обслуживания и ремонта, испытания и экспертного обследования закрепленного за ним оборудования, средств технологического оснащения, арматуры, трубопроводов, зданий и сооружений; – безопасность работ, проводимых подчиненным персоналом, соблюдение требований правил, норм и инструкций по охране труда, а также правильную организацию работ, применение работающими средств индивидуальной защиты; – наличие необходимых технических средств защиты работающих при обслуживании и ремонте оборудования, контроль правильного их применения; – исправное состояние, своевременный ремонт и эффективную работу вентиляционных установок и других санитарно-технических устройств; – наличие на рабочих местах инструкций, плакатов, знаков безопасности, предупредительных надписей и других средств пропаганды охраны труда. 7.10.20. Руководит работой подчиненных работников, определяет меры безопасности при выполнении ими работ повышенной опасности и других, оформляет в установленном порядке документацию на проведение этих работ. 7.10.21. Осуществляет проверку исправности и правильности эксплуатации оборудования, зданий и сооружений, а также их подготовленности к выполнению ремонтных работ. Принимает меры к устранению выявленных недостатков, записывает в соответствующие журналы задания на выполнение конкретных работ. О результатах проверки информирует руководителя подразделения, начальника цеха. 7.10.22. Выявляет причины нарушения требований правил безопасности и правил технической эксплуатации оборудования, зданий и сооружений, возникновения производственных неполадок, ведения ремонтных и строительно-монтажных работ (в т. ч. работ сторонними организациями) с нарушением правил безопасности и инструкций по охране труда. Принимает меры по недопущению их повторения. 7.10.23. Подготавливает графики проведения осмотров оборудования, зданий и сооружений, чистки вентиляционных систем, выполнения других регламентных работ по техническому обслуживанию закрепленных объектов, а также планирует проведение работ, предусмотренных графиками планово-предупредительных ремонтов оборудования. 7.10.24. Подготавливает заявки на ремонт оборудования специализированными организациями, а также на приобретение материалов, запасных частей, инструмента и измерительных приборов. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

41


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.10.25. Не допускает ввода в эксплуатацию оборудования с некачественно или в неполном объеме выполненными ремонтными работами. 7.10.26. Проводит профилактическую работу по охране труда, обеспечению соблюдения подчиненным персоналом требований правил и инструкций в рамках действующей на предприятии СУОТ. 7.10.27. Проводит инструктаж и обучение подчиненного персонала по вопросам охраны труда. Не допускает к самостоятельной работе лиц, не прошедших своевременно инструктаж, стажировку (дублирование), обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда на данном рабочем месте (профессии, виду работ). 7.10.28. Участвует в разработке (пересмотре) инструкций по охране труда по профессиям и видам работ для подчиненного персонала, подготовке изменений и дополнений к технологическим процессам и другой технологической документации. 7.10.29. Подготавливает предложения к планам работ по охране труда и к коллективному договору. Осуществляет выполнение в установленные сроки мероприятий по улучшению условий и охраны труда, предусмотренных планами, актами, предписаниями, приказами и распоряжениями. 7.10.30. Осуществляет оперативный контроль за состоянием охраны труда и соблюдением персоналом подразделения требований правил, норм и инструкций по охране труда в рамках тех конкретных функций, которые определены СУОТ. 7.10.31. Ведет учет и анализ проводимой профилактической работы по охране труда, отчитывается в установленном порядке перед руководителем подразделения о проделанной работе. 7.10.32. Проводит собрания с подчиненным персоналом, на которых рассматривает характерные случаи нарушений, анализирует причины травматизма, обсуждает выполнение мероприятий, определенных приказами, распоряжениями, предписаниями и другими документами по охране труда, выполнение подчиненным персоналом обязанностей в сфере охраны труда, регламентированных СУОТ. 7.11. Начальник участка 7.11.1. Обеспечивает соблюдение подчиненным персоналом трудовой и производственной дисциплины, безопасное выполнение работ, соблюдение установленных норм ведения технологического процесса, эксплуатацию оборудования, арматуры, приборов, инструмента, коммуникаций, зданий и сооружений в соответствии с требованиями нормативных актов по охране труда. 7.11.2. Контролирует соблюдение установленного порядка подготовки и проведения огневых, газоопасных и других работ повышенной опасности, ремонта, ввода в эксплуатацию оборудования, приборов, арматуры и коммуникаций. Не допускает ввода в эксплуатацию после ремонта оборудования с некачественно или в неполном объеме выполненными работами. 7.11.3. Обеспечивает правильную эксплуатацию вентиляционных установок, системы отопления и других санитарно-технических устройств, нормальное освещение производственных помещений и рабочих мест. Принимает меры по недопущению загазованности и запыленности, использованию безопасных методов применения, хранения и транспортирования вредных и взрывопожароопасных веществ и материалов, обезвреживанию сточных вод и вредных выбросов. 7.11.4. Принимает участие в разработке (пересмотре) инструкций по охране труда для рабочих профессий, а также в составлении перечня инструкций для каждой профессии (рабочего места), знание которых рабочими данной профессии является обязательным. 7.11.5. Обеспечивает своевременное проведение инструктажей, стажировок, обучения и проверки знаний подчиненного персонала по вопросам охраны труда. 7.11.6. Обеспечивает соблюдение установленного порядка допуска персонала к самостоятельной работе. 7.11.7. Осуществляет выполнение в установленные сроки мероприятий по охране труда, предусмотренных планами, актами, предписаниями, приказами и распоряжениями. Подготавливает предложения к планам работ по охране труда и к коллективному договору. 7.11.8. Контролирует правильность приема-сдачи смен производственным персоналом. Ежедневно знакомится с записями в сменном журнале (Журнале контроля состояния условий и безопасности труда), визирует его, обеспечивает устранение выявленных нарушений. 7.11.9. Осуществляет ежедневно (перед началом и в течение рабочего дня, смены) оперативный контроль безопасного проведения работ в рамках тех контрольных функций, которые регламентированы СУОТ. 7.11.10. Немедленно сообщает начальнику цеха (руководителю подразделения), начальнику службы охраны труда о несчастном случае, аварии, пожаре, загорании и других происшествиях, а также о принятых мерах и выполняет полученные указания. 7.11.11. Ведет учет и анализ проводимой профилактической работы по охране труда на участке, отчитывается в установленном порядке перед начальником цеха о проделанной работе. 42

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.11.12. Проводит совещания с подчиненным персоналом, на которых анализируются обстоятельства и причины имевших место несчастных случаев, аварийных ситуаций и аварий, пожаров, загораний, неправильных действий отдельных работников, которые могли привести к указанным происшествиям, нарушения в содержании рабочих мест, оборудования, средств защиты, предохранительных устройств и ограждений, в ведении технологического процесса; доводит до сведения работающих информационные письма, приказы и распоряжения по вопросам охраны труда; обсуждает выполнение мероприятий по охране труда. 7.12. Мастер 7.12.1. Осуществляет руководство работой согласно своим должностным обязанностям и обеспечивает безопасное ведение технологического процесса, надежную, безаварийную эксплуатацию оборудования, средств контроля и автоматического управления, технологических трубопроводов, коммуникаций, транспортных средств и т. п.; соблюдение подчиненным персоналом требований правил, норм и инструкций по охране труда. 7.12.2. Обеспечивает правильную организацию работ, применение работниками СИЗ, поддержание рабочих мест, производственных площадей и территории в надлежащем состоянии. 7.12.3. Перед началом работы: – проверяет состояние оборудования, приборов, средств защиты, ограждений, блокирующих и сигнализирующих устройств, состояние рабочих мест каждого своего рабочего, наличие на них исправного инструмента, предохранительных приспособлений, средств пожаротушения, безопасное размещение на рабочих местах сырья, материалов, соответствие габаритов и порядка, складирования грузов требованиям технологических документов; – проверяет (путем опроса) общее состояние здоровья каждого своего рабочего, их готовность к выполнению работ, наличие у них спецодежды и других СИЗ, обязательных при выполнении данного вида работ; – производит расстановку подчиненных рабочих, дает им необходимые указания по безопасному выполнению работ; – при выявлении нарушений принимает меры по немедленному их устранению; – не допускает работников к производству работ до устранения нарушений. 7.12.4. В процессе работы: – осуществляет контроль правильного и безопасного выполнения работ, соблюдения работниками требований технологических документов, инструкций по охране труда, применения СИЗ и СКЗ; – немедленно пресекает нарушения безопасных приемов и методов труда, производственной дисциплины; – немедленно сообщает своему непосредственному руководителю (начальнику участка, цеха) о неполадках, нарушениях в работе оборудования, ведения технологического процесса, которые не исключают выхода из строя оборудования, травмирования работников, создания условий для возникновения загораний, загазованности и других ситуаций, близких к аварийным и таких, что могут перерасти в аварию, а также о принятых им мерах. Выполняет полученные от руководства цеха (участка) указания и, при необходимости, организует немедленный вызов аварийных служб (пожарной охраны и скорой медицинской помощи) и оказание первой (доврачебной) помощи потерпевшим; – отстраняет от работы лиц, не выполняющих указаний, связанных с соблюдением дисциплины и безопасных методов труда, уведомляет об этом начальника цеха (участка). 7.12.5. Обеспечивает подготовку и сдачу оборудования в ремонт и прием из ремонта, качественную подготовку рабочих мест, оборудования, трубопроводов к ремонтным, огневым, газоопасным и другим работам повышенной опасности, а также соблюдение установленной последовательности и мер безопасности при выполнении этих работ. Не допускает выполнения работ без предварительного оформления соответствующей документации, если на эти работы она предусмотрена нормативно-правовыми актами по охране труда или другими нормативными документами. Приостанавливает производство указанных работ, если они ведутся с нарушением правил безопасности или если на месте их проведения возникли обстоятельства, при которых продолжение работ может привести к взрыву, пожару, создает опасность для работников. 7.12.6. Осуществляет контроль безопасной эксплуатации оборудования, трубопроводов, грузоподъемных машин кранов и машин, других машин и механизмов, оборудования повышенной опасности, а также приспособлений, предохранительных устройств, приборов, инструмента, вентиляционных систем и других санитарно-технических устройств. Присутствует при вводе в эксплуатацию и выводе из работы оборудования, технологических систем, обеспечивает контроль правильности действий при этом подчиненного персонала. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

43


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.12.7. Участвует в разработке (пересмотре) инструкций по охране труда на каждое рабочее место (профессию), а также в составлении перечня инструкций для каждого рабочего места (профессии), знание которых рабочим данной профессии является обязательным. Обеспечивает сохранность и наличие на рабочих местах утвержденных инструкций, журналов и другой технологической документации, плакатов, знаков безопасности и предупредительных надписей. 7.12.8. Обеспечивает проведение обучения и своевременно проводит инструктажи по вопросам охраны труда с подчиненным персоналом. Не допускает к самостоятельной работе лиц, не прошедших периодический медицинский осмотр, без инструктажа, стажировки, обучения и проверки знаний (а при необходимости – специальное обучение) по вопросам охраны труда в объеме нормативных документов, знание которых является обязательным для данной профессии. 7.12.9. Осуществляет выполнение в установленные сроки мероприятий по охране труда, предусмотренных планами, актами, предписаниями, приказами, распоряжениями. Подготавливает предложения к планам работ по охране труда и к коллективному договору. 7.12.10. Перед началом смены и в течение рабочего дня осуществляет оперативный контроль состояния охраны труда и безопасного проведения работ в рамках тех контрольных функций, которые регламентированы СУОТ. 7.12.11. Ведет учет и анализ проводимой профилактической работы по охране труда в смене, отчитывается в установленном порядке перед начальником цеха (участка) о проделанной работе. 7.12.12. Проводит совещания с подчиненным персоналом, на которых разбирает характерные случаи нарушений правил, норм и инструкций по охране труда; анализирует причины травматизма; обсуждает выполнение мероприятий, определенных планами, коллективным договором, приказами, распоряжениями, предписаниями; рассматривает результаты профилактической работы по охране труда цеха (участка) за отчетный период, выполнение обязанностей в сфере охраны труда подчиненным персоналом, которые регламентированы СУОТ; доводит до сведения работников информационные письма, приказы, распоряжения по вопросам охраны труда. 7.13. Бригадир (старший рабочий) 7.13.1. Обеспечивает безопасное проведение работ в соответствии с технологическим процессом (технологической картой), планом производства работ, нарядом-допуском, инструкциями по охране труда и другими документами на данный вид работ, выполняемых бригадой (группой рабочих). 7.13.2. Осуществляет личный контроль (самоконтроль) на своем рабочем месте в объеме инструкций по охране труда для данного рабочего места (профессии) и вида работ, а также принимает участие в проведении оперативного контроля непосредственным руководителем работ (перед началом работы и в процессе ее выполнения) в объеме, регламентированном СУОТ. 7.13.3. Перед началом работы: – проверяет состояние оборудования, приборов, средств защиты, ограждений, блокирующих и сигнализирующих устройств, состояние рабочих мест каждого члена бригады, наличие на них исправного инструмента, предохранительных приспособлений, средств пожаротушения, безопасное размещение на рабочих местах сырья, материалов. При наличии выявленных нарушений принимает меры по немедленному их устранению. До устранения выявленных нарушений не допускает рабочих к производству работ; – проверяет (путем опроса) общее состояние здоровья каждого члена бригады, их готовность к выполнению работ, наличие у них спецодежды и других СИЗ, обязательных при выполнении данного вида работ; – проводит расстановку членов бригады, дает рабочим необходимые указания по безопасному выполнению работ. 7.13.4. В процессе работы: – осуществляет контроль правильного и безопасного выполнения работ, соблюдения работниками требований технологических документов, инструкций по охране труда, применения СИЗ; – немедленно сообщает непосредственному руководителю о возникших во время работы опасных ситуациях, о неполадках, вызвавших отклонения от норм и требований безопасности труда, несчастных случаях и микротравмах, о нарушителях требований инструкций по охране труда и т. п., а также о принятых мерах; выполняет полученные указания; – организует, при необходимости, немедленный вызов пожарной охраны, скорой медицинской помощи, оказание первой (доврачебной) помощи потерпевшим. 7.13.5. Информирует непосредственного руководителя о состоянии условий труда на рабочих местах в бригаде, вносит предложения по их улучшению, участвует в разработке и выполнении мероприятий по охране труда.

44

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.14. Начальник службы охраны труда 7.14.1. Осуществляет организацию и контроль функционирования СУОТ на предприятии, организационно-методическое руководство и координацию деятельности всех структурных подразделений по созданию здоровых и безопасных условий труда на производстве, предупреждению производственного травматизма и аварий, по совершенствованию организации и внедрения передовых форм и методов этой работы, а также общее руководство службой охраны труда предприятия. 7.14.2. Организует и контролирует в пределах своих должностных обязанностей работы по созданию и обеспечению безопасных условий труда на предприятии. 7.14.3. Организует нормативно-правовое и методическое обеспечение СУОТ, формирование нормативно-методической базы по охране труда предприятия. 7.14.4. Организует и участвует в расследовании несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, разрабатывает мероприятия по их предупреждению, анализирует их причины, ведет соответствующий учет и отчетность. 7.14.5. Организует и проводит обследования производственных подразделений предприятия, а также целевые проверки в рамках тех контрольных функций, которые возложены на службу охраны труда. 7.14.6. Организует и участвует в разработке перспективных и годовых планов работ по охране труда, а также плана комплексных мероприятий к коллективному договору. 7.14.7. Участвует в организации обучения по вопросам охраны труда, в работе комиссий по проверке знаний по вопросам охраны труда. 7.14.8. Подготавливает проекты приказов, распоряжений и положений по вопросам охраны труда и вносит их на рассмотрение директору. 7.14.9. Осуществляет контроль за: – выполнением мероприятий, предусмотренных программами, планами улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды, коллективным договором и мероприятиями, направленными на устранение причин несчастных случаев и профессиональных заболеваний; – проведением идентификации и декларированием безопасности объектов повышенной опасности; – наличием в подразделениях инструкций по охране труда в соответствии с перечнем профессий, должностей и видов работ, своевременным внесением в них изменений; – своевременным проведением необходимых испытаний и технических осмотров оборудования; – состоянием предохранительных и защитных устройств, вентиляционных систем; – своевременным проведением обучения по вопросам охраны труда, всех видов инструктажей по охране труда; – обеспечением работников в соответствии с законодательством спецодеждой, спецобувью и другими СИЗ и СКЗ, моющими и обезвреживающими средствами; – организацией хранения, стирки, химической чистки, сушки, обеспыливания и ремонта специальной одежды, специальной обуви и других СИЗ; – санитарно-гигиеническими и санитарно-бытовыми условиями работников в соответствии с нормативно-правовыми актами; – своевременным и правильным предоставления работникам льгот и компенсаций за тяжелые и вредные условия труда, обеспечение их молоком или равноценными пищевыми продуктами, газированной подсоленой водой, предоставлением оплачиваемых перерывов санитарно-оздоровительного назначения и т. п. в соответствии с законодательством и коллективным договором; – содержанием в надлежащем безопасном состоянии территории предприятия, внутренних дорог и пешеходных дорожек; – организацией рабочих мест в соответствии с нормативно-правовыми актам по охране труда; – использованием целевых средств, выделенных для выполнения комплексных мероприятий по достижению установленных нормативов и повышению существующего уровня охраны труда; – применением труда женщин, инвалидов и лиц младше 18 лет в соответствии с законодательством; – выполнением предписаний должностных лиц органов государственного надзора за охраной труда и представлений страховых экспертов по охране труда; – проведением предварительных (при приеме на работу) и периодических (в процессе трудовой деятельности) медицинских осмотров работников, занятых на тяжелых работах, работах с вредными или опасными условиями труда, либо таких, где есть необходимость в профессиональном отборе, ежегодных обязательных медицинских осмотров лиц в возрасте до 21 года. 7.14.10. Участвует в работе комиссии по сдаче, приемке и вводу в эксплуатацию новых и реконструированных объектов в полном соответствии с действующими государственными строительными нормами и правилами по охране труда. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

45


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.14.11. Информирует (в установленном порядке) директора о происшедших на предприятии производственных травмах и нарушениях требований правил, норм и инструкций по охране труда. 7.14.12. Рассматривает и согласовывает проекты разрабатываемых на предприятии документов относительно соответствия их нормативно-правовым актам по охране труда. 7.14.13. Проводит консультации по вопросам охраны труда для руководителей, специалистов и рабочих. 7.14.14. Осуществляет связь по вопросам охраны труда с органами государственного надзора, профсоюзными органами, региональными органами Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний и с другими организациями. 7.15. Инспектор по кадрам 7.15.1. Контролирует соблюдение на предприятии законодательства о труде, правильное предоставление льгот и компенсаций за тяжелые и вредные условия труда, режима труда и отдыха, исключения сверхурочных работ, продолжительность рабочего дня, отпусков. 7.15.2. Проводит работу по разработке (пересмотру) положений о структурных подразделениях предприятия и должностных инструкций с учетом специальных функций и конкретных задач, которые должны решаться подразделениями и отдельными должностными лицами в сфере охраны труда. 7.15.3. Совместно с общественными организациями проводит работу по укреплению трудовой и производственной дисциплины, соблюдению работниками правил внутреннего трудового распорядка. 7.15.4. Проводит прием на работу рабочих, должностных лиц и специалистов в соответствии с трудовым законодательством и контролирует прохождение предварительных и периодических медицинских осмотров, обучения по профессии, а также прохождение производственной практики учащимися учебных заведений на рабочих местах. 7.15.5. Разрабатывает годовые и перспективные планы подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров, предусматривает в них изучение вопросов охраны труда и контролирует их выполнение. 7.15.6. Организует подготовку, переподготовку и повышение квалификации работников. 7.15.7. Организует проведение обучения и проверку знаний по вопросам охраны труда работников, в т. ч. во время профессиональной подготовки, переподготовки и повышения квалификации на предприятии. 7.15.8. Организует учебный процесс обучения по вопросам охраны труда (материально-техническое обеспечение, формирование учебных групп, составление учебно-тематических планов и программ, формы учебной документации и порядок ее ведения и т. п.) в соответствии с требованиями действующего законодательства. 7.15.9. Организует и участвует в разработке соответствующих учебных планов и программ специального обучения по вопросам охраны труда работников предприятия, которые допускаются к выполнению работ повышенной опасности, с учетом конкретных видов работ, производственных условий и их функциональных обязанностей; представляет эти учебные планы и программы на утверждение директору. 7.15.10. Совместно с руководителями подразделений формирует планы-графики проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда работников, организует ознакомление работников с планами-графиками под подпись. 7.15.11. Проводит учет работающих, в т. ч. женщин, во вредных условиях и на тяжелых физических работах, разрабатывает и организует выполнение мероприятий по сокращению их количества. 7.15.12. Внедряет оптимальные режимы труда и отдыха для отдельных категорий работников, которым необходимо ограничение времени контакта с опасными и вредными производственными факторами, а также увеличение времени отдыха между рабочими сменами. 7.15.13. Организует совместно с другими службами и руководителями структурных подразделений работу по аттестации рабочих мест по условиям труда. По результатам аттестации готовит в установленном порядке материалы для установления отдельным категориям работников льгот и компенсаций. Обеспечивает систематизацию и хранение первичных документов аттестации рабочих мест по условиям труда. 7.15.14. Организует и готовит документы, материалы ведомственной и государственной статистической отчетности о состоянии условий труда, затрат на льготы за тяжелые и вредные условия труда в подразделениях предприятия. 7.15.15 Совместно с профсоюзным комитетом готовит проект коллективного договора, организует и осуществляет контроль его выполнения.

46

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.16. Все работники Все работники обязаны: 7.16.1. Заботиться о личной безопасности и здоровье, а также о безопасности и здоровье окружающих людей в процессе выполнения любых работ или во время нахождения на территории предприятия. 7.16.2. Знать и выполнять требования нормативно-правовых актов и инструкций по охране труда, правила обращения с машинами, механизмами, оборудованием и другими средствами производства, знание и выполнение которых является обязательным для его рабочего места (должности, профессии или виду работ); пользоваться СИЗ и СКЗ. 7.16.3. Соблюдать обязательства по охране труда, предусмотренные коллективным договором (соглашением и трудовым договором) и правилами внутреннего трудового распорядка предприятия. 7.16.4. Проходить в установленном порядке предварительные и периодические медицинские осмотры. 7.16.5. Сотрудничать с администрацией предприятия в деле организации безопасных и безвредных условий труда; принимать посильные меры к устранению любой производственной ситуации, создающей угрозу жизни и здоровью его самого и окружающих людей, а также природной среде; сообщать об опасности своему непосредственному руководителю или другому должностному лицу. 7.16.6. Осуществлять личный контроль (самоконтроль) по охране труда на своем рабочем месте в рамках соблюдения требований обязательных для него нормативно-правовых актов по охране труда, инструкций, других нормативных и организационно-распорядительных актов, действующих на предприятии. СОСТАВИЛ (Ф.И.О.)

Начальник отдела охраны труда

Приложение 12 ______________________________________________________

(название предприятия) УТВЕРЖДЕНО Приказом директора (название предприятия) от (дата) № ______

______________________________________________________

(название предприятия) РАЗРАБОТАНО: Отделом охраны труда (название предприятия) ВНЕСЕНО: Отделом охраны труда (название предприятия)

ПОЛОЖЕНИЕ О трехступенчатой системе контроля состояния охраны труда

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

СОДЕРЖАНИЕ

1. Введение 2. Область применения 3. Определения (термины) 4. Обозначения и сокращения

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

УТВЕРЖДЕНО И ВВЕДЕНО В ДЕЙСТВИЕ Приказом директора (название предприятия) от (дата) № ______

ПРЕДИСЛОВИЕ

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

5. Общий порядок организации и проведения контроля 6. Первая ступень контроля состояния охраны труда 7. Вторая ступень контроля состояния охраны труд 8. Третья ступень контроля состояния охраны труд 9. Приложение

47


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

ПОЛОЖЕНИЕ О ТРЕХСТУПЕНЧАТОЙ СИСТЕМЕ КОНТРОЛЯ СОСТОЯНИЯ ОХРАНЫ ТРУДА 1. ВВЕДЕНИЕ Положение «О трехступенчатой системе контроля состояния охраны труда» (далее– Положение) определяет принципы организации и порядок проведения контроля состояния охраны труда в (название предприятия). 2. ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ 2.1. Действие этого Положения распространяется на все структурные подразделения (название предприятия). 2.2. Требования данного Положения являются обязательными для соблюдения всеми работниками (название предприятия). 3. ОПРЕДЕЛЕНИЯ (ТЕРМИНЫ) 3.1. Ⱦɨɥɠɧɨɫɬɧɨɟ ɥɢɰɨ – лицо, которое занимает постоянно или временно на предприятии должность, связанную с исполнением организационно-распорядительных или административно-хозяйственных обязанностей, или выполняет эти обязанности по специальному распоряжению. 3.2. ɂɫɩɨɥɧɢɬɟɥɶ ɪɚɛɨɬ – работник, который независимо от профессии и должности непосредственно выполняет задание руководителя работ. 3.3. Ɋɚɛɨɱɟɟ ɦɟɫɬɨ – зона, оснащенная необходимыми техническими средствами, в которой совершается трудовая деятельность исполнителя работ или группы исполнителей, совместно выполняющих одну работу или операцию. 3.4. Руководитель работ – работник, который независимо от занимаемой должност, непосредственно выдает задание исполнителю работ. 3.5. Система контроля – комплекс мер, направленных на реализацию целей и задач контроля, а также предусматривающих рациональное сочетание наиболее приемлемых и эффективных в условиях предприятия видов и направлений контроля. 3.6. Условия труда – совокупность факторов производственной среды, оказывающих влияние на здоровье и работоспособность человека в процессе труда. 4. ОБОЗНАЧЕНИЯ И СОКРАЩЕНИЯ 4.1. СИЗ – средства индивидуальной защиты. 4.2. СКЗ – средства коллективной защиты. 4.3. ССБТ – система стандартов безопасности труда. 4.4. СУОТ – система управления охраной труда. 5. ОБЩИЙ ПОРЯДОК ОРГАНИЗАЦИИ И ПРОВЕДЕНИЯ КОНТРОЛЯ 5.1. Контроль является одной из важнейших, наиболее ответственных и трудоемких функций СУОТ, позволяющей получать оперативную и достоверную информацию о состоянии охраны труда на том или ином участке производства или в целом на предприятии, о состоянии проводимой в этом направлении профилактической работы на предприятии и в его структурных подразделениях. 5.2. Целью контроля является предупреждение и выявление нарушений требований стандартов, норм и правил охраны труда и безопасности производства, а также проверка выполнения службами, должностными лицами и рабочими обязанностей в сфере охраны труда, регламентированных СУОТ. 5.3. Действующая на предприятии система контроля обеспечивает систематическое получение информации о состоянии охраны труда на предприятии в целом – для принятия кардинальных решений, а также оперативной информации о характере нарушений непосредственно на рабочих местах, в местах производства работ – с целью принятия конкретных оперативных мер, направленных на предотвращение и исключение предпосылок для травм и аварий. 5.4. Данная система контроля предусматривает реализацию и рациональное сочетание следующих его видов: первая ступень контроля – оперативный контроль на уровне непосредственных руководителей работ; вторая ступень контроля – контроль на уровне руководства структурного подразделения; третья ступень контроля – контроль на уровне директора предприятия. 48

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 5.5. Основными направлениями, в которых должна осуществляться контрольно-профилактическая деятельность, являются: •контроль за содержанием в надлежащем состоянии и безопасной эксплуатацией потенциально опасных объектов и объектов повышенной опасности; производственного оборудования, транспортных средств, СКЗ, зданий, сооружений и территории предприятия; •контроль за надлежащим оформлением и безопасным ведением технологических процессов, различных видов работ, в т. ч. работ повышенной опасности; •контроль за состоянием условий труда на рабочих местах; •контроль за исполнением руководителями, специалистами и рабочими своих обязанностей по охране труда, регламентированных СУОТ и отраженных в соответствующих положениях о структурных подразделениях, в должностных инструкциях, инструкциях по охране труда и в других организационно-распорядительных документах предприятия. 5.6. Объектами контроля являются: •структурное подразделение (цех, участок, бюро, группа и т. д.), рабочее место, а также технологический (производственный) процесс, оборудование, транспортные средства, здания, сооружения, территория предприятия, производственная среда и условия труда, и т. д., являющиеся неотъемлемой составной частью производства, формирующие в целом уровень охраны труда на предприятии; •функциональная и производственная деятельность структурных подразделений, должностных лиц и рабочих предприятия в рамках СУОТ. 5.7. Контроль, как вид производственной деятельности, должен планироваться, организовываться, корректироваться (координироваться) и осуществляться на всех уровнях управления. 5.8. Качество контроля, его оперативность, объективность и достоверность всецело зависят от отношения к выполнению этой функции должностных лиц и рабочих, осуществляющих контроль. Контроль должен быть неотъемлемой частью их производственной деятельности. 5.9. Ответственность за организацию и осуществление контроля в структурных подразделениях предприятия несут руководители этих подразделений. 5.10. Организация контроля должна позволять оперативно получать объективную и содержательную информацию о степени соответствия объекта контроля требованиям стандартов, норм и правил охраны труда, а также действующей на предприятии технологической, эксплуатационной и организационно-распорядительной документации. 5.11. Контроль состояния охраны труда в необходимых случаях должен предусматривать наличие методов и средств для проведения с достаточной степенью точности измерений уровней и параметров вредных и опасных производственных факторов, оценки (диагностики) безопасности производственного оборудования, технологических процессов, качества и эффективности средств защиты работающих и т. п. 5.12. При осуществлении контроля обязательно должны быть установлены причины выявленных отклонений от норм и правил охраны труда. Оформление (в установленном порядке) полученной в результате контроля информации обеспечивается на всех уровнях управления должностными лицами (службами), осуществляющими контроль. 5.13. Общее методическое руководство и координацию деятельности всех структурных подразделений предприятия по реализации трехступенчатой системы контроля за состоянием охраны труда на предприятии осуществляет служба охраны труда, которая ежегодно, исходя из фактического состояния охраны труда в структурных подразделениях, устанавливает сроки и периодичность проведения отдельных видов контроля, составляет графики комплексных обследований и целевых проверок, обобщает и систематизирует в целом по предприятию результаты всех видов контроля. 6. ПЕРВАЯ СТУПЕНЬ КОНТРОЛЯ СОСТОЯНИЯ ОХРАНЫ ТРУДА 6.1. Первая ступень контроля состояния охраны труда – это контроль за состоянием охраны труда и безопасным проведением работ на уровне непосредственных руководителей работ, имеющих в своем подчинении рабочих, является оперативной формой управления охраной труда и поэтому требует со стороны лиц, осуществляющих контроль, оперативных действий – принятия оперативных мер по устранению выявленных в результате контроля нарушений. 6.2. Первая ступень контроля состояния охраны труда осуществляется, как правило, мастерами. Там, где их нет (согласно штатному расписанию), – начальником участка или группы (механиком, энергетиком), а также другими должностными лицами, которым поручено руководство проведением отдельных видов работ, в т. ч. разовых работ повышенной опасности. 6.3. Мастер (начальник участка, механик, энергетик, другие должностные лица) ежедневно проверяют: а) перед началом рабочего дня (смены): •устранение нарушений, выявленных ранее; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

49


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я •состояние и правильность организации рабочих мест (наличие и исправность находящегося на них оборудования, необходимого инструмента, приспособлений, заготовок и т .п.) в соответствии с картами организации труда и рабочего места рабочего; •отсутствие утечек всех видов энергоносителей (газа, сжатого воздуха, воды, масла, пара и др.); •состояние проходов, проездов, переходов и территории; •наличие и исправность защитных ограждений; •состояние электропроводки и целостность видимой части контура заземления (визуально); •наличие и укомплектованность аптечек (где это требуется); •наличие и исправность первичных, автоматических и других средств пожаротушения и сигнализации; •условия труда на рабочих местах – достаточность освещения, исправность вентиляции, местных отсосов и т. п.; •наличие и применение работающими СИЗ, их исправность и соответствие характеру выполняемых работ; •наличие на рабочих местах инструкций по охране труда, знаков безопасности; •наличие у работников удостоверений и других документов, дающих право на проведение данной работы; б) в течение рабочего дня (смены) неоднократно обходят рабочие места, проверяя: •соблюдение подчиненным персоналом норм ведения технологического (производственного) процесса, требований инструкций по охране труда, правильность использования предохранительных приспособлений, СИЗ и СКЗ, правил обращения с вредными, пожаро- и взрывоопасными веществами и материалами; •осуществляют контроль технического состояния и безопасной эксплуатацией оборудования, грузоподъемных машин и механизмов, приспособлений, предохранительных устройств, систем вентиляции, транспортных средств и т. п.; •контролируют соблюдение требований эксплуатационной и ремонтной документации и т. д.; Во всех случаях немедленно принимают меры по устранению выявленных нарушений. Нарушители привлекаются к ответственности в установленном на предприятии порядке. 6.4. О выявленных нарушениях непосредственный руководитель работ делается запись в Журнале первой ступени контроля (приложение) и организует их устранение. В журнале должен расписаться тот исполнитель, которому поручена та или иная работа по устранению нарушения. 6.5. О выявленных нарушениях, которые не могут быть оперативно устранены собственными силами или устранение их не входит в компетенцию проверяющего, он немедленно ставит в известность непосредственного вышестоящего руководителя для принятия мер. В журнале делается соответствующая запись с указанием даты и должности лица, которому было доложено о выявленных нарушениях. Вышестоящий руководитель принимает решение об устранении этих нарушений, назначает исполнителя и срок исполнения, о чем делает отметку в журнале. После этого в журнале должен расписаться тот исполнитель, которому вышестоящий руководитель поручил работу по устранению нарушения. Если же не устраненные нарушения создают явную угрозу жизни и здоровью работающих, то, кроме записи в журнале, проверяющий принимает необходимые меры по обеспечению безопасности работающих (или работа приостанавливается до устранения этого нарушения), немедленно сообщает об этом непосредственному вышестоящему руководителю и действует согласно его указаниям. 6.6. После устранения выявленных нарушений во всех случаях (см. пп. 6.4, 6.5) руководитель работ делает в журнале отметку о выполнении. 6.7. Ежедневно, при выдаче работникам сменных заданий, руководитель работ производит разбор имевших место нарушений по охране труда за прошедшую смену, доводит до сведения работников приказы, распоряжения администрации, решения профсоюзной организации по вопросам охраны труда. 6.8. Журнал первой ступени контроля состояния охраны труда является документом, подтверждающим профилактическую работу по охране труда руководителей работ. Изымать листы из журнала, даже в случае их порчи, запрещено. 6.9. Журнал первой ступени контроля состояния охраны труда является именным, его должен иметь каждый непосредственный руководитель работ. Он несет ответственность за правильность его ведения. Передача журнала допускается только в случаях болезни, отпуска или командировки лицу, назначенному распоряжением исполняющим обязанности отсутствующего работника. 6.10. Мастера и другие должностные лица, которым поручается руководство проведением отдельных видов разовых работ, в т. ч. работ повышенной опасности, осуществляют контроль за подго50

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я товкой и безопасным проведением этих работ в объеме, предусмотренном инструкциями по охране труда на эти виды работ. 6.11. Ответственность за организацию и осуществление оперативного контроля наряду с непосредственными руководителями работ несут и их руководители (начальники участков, групп, механики, энергетики и т. д.), которые также организуют и обеспечивают оперативное устранение выявленных нарушений. 7. ВТОРАЯ СТУПЕНЬ КОНТРОЛЯ СОСТОЯНИЯ ОХРАНЫ ТРУДА 7.1. Вторая ступень оперативного контроля осуществляется постоянно действующей комиссией структурного подразделения, назначенной распоряжением по подразделению, в составе: Заместитель директора – руководитель структурного подразделения Механик Энергетик Начальник производственно-диспетчерского бюро (ПДБ) Начальник или специалист технологического бюро Председатель цехового комитета профсоюза

– председатель комиссии – член комиссии –//– –//– –//– –//–

7.2. Заместитель директора – руководитель структурного подразделения: •ежедневно требует от подчиненных должностных лиц информацию о состоянии технологического процесса, оборудования, средств контроля и автоматики; •каждую среду перед началом рабочего дня совместно с членами комиссии подразделения проводит проверку состояния рабочих мест, служебных и вспомогательных помещений, территории, закрепленной за подразделением, и работу первой ступени контроля состояния охраны труда в подразделении, знакомится с записями в журналах первой ступени контроля, дает поручения непосредственным руководителям и специалистам, устанавливает сроки их исполнения, о чем (в случае необходимости) делает соответствующие записи в указанных журналах. 7.3. В ходе проверки обращается внимание на: •выполнение мероприятий по результатам предыдущей проверки; •выполнение плана комплексных мероприятий по охране труда, а также мероприятий, предусмотренных актами расследования несчастных случаев, аварий, пожаров; предписаний органов государственного надзора и контролирующих служб предприятия, приказов и распоряжений; •состояние и правильность эксплуатации потенциально опасных объектов и объектов повышенной опасности, оборудования и коммуникаций, систем вентиляции, отопления и освещения, а также средств автоматизации и механизации, транспортных средств и т. п.; •соблюдение правил безопасности при подготовке и сдаче оборудования в ремонт, приемки после ремонта; наличие и правильное оформление документации на проведение работ повышенной опасности, их организацию и порядок проведения; •соблюдение работающими безопасных приемов и методов труда, требований инструкций по охране труда; •качество и результативность первой ступени контроля, осуществляемого должностными лицами подразделения; •состояние условий труда работающих; •наличие, хранение и правильность использования работающими СИЗ, предохранительных приспособлений; •наличие инструкций, знаков безопасности, предупредительных надписей и плакатов на рабочих местах; •состояние санитарно-бытовых помещений и устройств. Выявленные в результате проверки нарушения устраняются в оперативном порядке, за исключением тех, устранение которых требует значительных затрат времени и рабочей силы. Эти нарушения записываются в Протокол заседания комиссии с указанием сроков выполнения мероприятий и лиц, ответственных за их выполнение. 7.4. Недостатки и нарушения, устранение которых не входит в полномочия руководителя подразделения, отражаются в Протоколе заседания комиссии и в докладе директору. 7.5. После окончания обхода подразделения комиссия рассматривает результаты проверки состояния охраны труда в нем, заслушивает отчеты непосредственных руководителей работ и членов комиссии: 7.5.1. Непосредственные руководители работ информируют о: •работе первой ступени контроля состояния охраны труда; •устранении нарушений, выявленных предыдущей проверкой; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

51


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я •состоянии и правильности организации рабочих мест (наличие и исправность находящегося на них оборудования, необходимого инструмента, приспособлений, заготовок и т. п.) в соответствии с картой организации труда и рабочего места рабочего; •состоянии проходов, проездов, территории; •наличии и исправности защитных ограждений; •условиях труда на рабочих местах – о достаточности освещения, исправности вентиляции, местных отсосов и т. п.; •наличии и использовании работающими СИЗ и СКЗ, их исправности и соответствии характеру выполняемых работ; •своевременности проведения обучения, инструктажей и проверки знаний по вопросам охраны труда. 7.5.2. Механик информирует о: •выполнении предписаний; •выполнении подразделением плана ППР; •техническом состоянии оборудования; •наличии утечек масла и смазочно-охлаждающей жидкости в оборудовании; •наличии в пневмо- и гидросистемах оборудования манометров и о соблюдении сроков их поверки; •наличии и работоспособности предохранительных и защитных устройств, приспособлений для предохранения оборудования от перегрузок; •состоянии средств механизации; •нарушениях порядка проведения работ в подразделении и на закрепленной территории сторонними (подрядными) организациями; •состоянии выполнения мероприятий по улучшению условий и организации труда. 7.5.3. Энергетик информирует о: •выполнении предписаний; •выполнении планово-предупредительного осмотра по всем сетям и системам; •своевременности проведения периодических проверок и испытаний электрооборудования, аппаратуры, устройств релейной защиты и автоматики, электроинструмента, электросетей и заземляющих устройств; •оснащенности персонала необходимыми электрозащитными средствами, их состоянии и своевременности испытаний; •состоянии подходов к электрооборудованию, щитам и пультам управления; •состоянии пневмосистем, канализационных систем, теплоизоляции на трубопроводах пара, горячей воды, питьевого снабжения, наличии утечек воздуха и воды в оборудовании и запорной арматуре; •своевременности проведения аттестации и переаттестации ремонтного и производственного персонала, должностных лиц и специалистов; •соответствии электроинструмента требованиям стандартов безопасности и других нормативно-правовых актов по охране труда; •техническом состоянии вентиляционных систем; выполнении графиков их технического обслуживания; •наличии временных проводок, кабелей, их надежности и безопасности; •правильной эксплуатации зданий и сооружений подразделения; •нарушениях порядка проведения работ в подразделении и на закрепленной территории сторонними (подрядными) организациями; •состоянии выполнения мероприятий по улучшению условий и организации труда. 7.5.4. Начальник производственно-диспетчерского бюро или лицо, ответственное за расстановку, эксплуатацию, ремонт тары и работу транспортных средств информирует о: •соблюдении норм загрузки тары при перемещении; •состоянии технологической тары; •складировании, перемещении и расстановке тары в соответствии с технологической документацией; •состоянии проходов, проездов, погрузочно-разгрузочных площадок. 7.5.5. Начальник или специалист технологического бюро информирует о: •правильности и безопасности ведения технологических процессов, выполнении технологических операций; •работе приборов, средств защиты и автоматики; •обеспеченности рабочих мест инструментом, оснасткой; •наличии планировок и правильности расположения оборудования согласно утвержденной планировке; •разработке и наличии карт организации труда на рабочих местах и рабочего места рабочего. 52

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 7.6. Заседание комиссии оформляется протоколом. По результатам заседания принимаются решения, выдаются соответствующие поручения должностным лицам и специалистам, разрабатываются мероприятия, направленные на устранение выявленных нарушений. При необходимости издаются распоряжения по подразделению о наказании работников, допустивших нарушения или не выполнивших ранее запланированные мероприятия. Указанные документы доводятся до сведения всех работников подразделения. Выполнение принятых решений рассматривается на следующем заседании комиссии. 7.7. Копия протокола заседания комиссии своевременно направляется для контроля в службу охраны труда предприятия. 7.8. Руководитель подразделения, его заместитель, начальники участков и бюро, специалисты и мастера обеспечивают выполнение принятых решений и мероприятий по устранению недостатков и нарушений в вопросах охраны труда, выявленных комиссией второй ступени контроля. 7.9. Ответственность за несвоевременное устранение выявленных в результате контроля нарушений и невыполнение соответствующих мероприятий по ликвидации этих нарушений возлагается на заместителя директора – руководителя структурного подразделения. Контроль за выполнением принятых решений и мероприятий осуществляет служба охраны труда и представитель профсоюзной организации структурного подразделения. 8. ТРЕТЬЯ СТУПЕНЬ КОНТРОЛЯ СОСТОЯНИЯ ОХРАНЫ ТРУДА 8.1. Третья ступень контроля проводится комиссией, состоящей из специалистов предприятия и руководителя профсоюзной организации. В некоторых случаях в состав комиссии могут включаться представители отделов главных специалистов (ОГЭн, ОГМех и т. п.) и службы технадзора головного предприятия (по согласованию с ними). Состав и график заседаний комиссии ежегодно разрабатывается службой охраны труда и утверждаются приказом по предприятию. 8.2. Предварительно (не позднее чем за 10 дней до заседания комиссии) подразделение тщательно обследуется членами комиссии третьей ступени контроля. 8.3. Периодичность обследования – не менее 1 раза в 6 месяцев для каждого подразделения. 8.4. График обследований разрабатывается с учетом динамики травматизма, профессиональной заболеваемости, аварийности и общего состояния охраны труда и профилактической работы в структурных подразделениях. В программу обследований включаются следующие вопросы: •состояние травматизма, общей и профессиональной заболеваемости, аварийности и выполнение мероприятий по их предупреждению; •соблюдение установленного порядка проведения инструктажа, обучения, проверки знаний и допуска персонала к самостоятельной работе; •соблюдение технологической дисциплины и обеспечение безопасности технологических процессов; •соблюдение требований безопасности при обслуживании и ремонте технологического оборудования и коммуникаций; •соблюдение требований безопасности при подготовке и проведении всех видов работ, в т. ч. работ повышенной опасности; •соблюдение требований безопасности при эксплуатации внутризаводского транспорта; •содержание и эксплуатация производственных зданий, сооружений, состояние территории предприятия, складов и складских площадок для хранения сырья, материалов и готовой продукции; •санитарно-техническое состояние производственного подразделения (цеха, участка, санитарно-бытовых помещений); •обеспечение и применение работающими специальной одежды, специальной обуви и других СИЗ, предохранительных приспособлений; •обеспеченность, состояние и эффективность работы СКЗ в подразделении; •организация и проведение работниками подразделения профилактической работы по охране труда, регламентируемой СУОТ, и т. п. 8.5. При необходимости на предприятии (в подразделении) могут проводится внеплановые обследования. Программа и сроки их проведения в каждом конкретном случае определяются в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость их проведения. 8.6. При проведении обследований необходимо руководствоваться нормативно-правовыми актами по охране труда, которые являются обязательными при осуществлении функций по руководству деятельностью предприятия, с целью обеспечения безопасной и безаварийной работы, а также разработанными и действующими на предприятии нормативными актами по охране труда. 8.7. При проведении обследований НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

53


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 8.7.1. Начальник отдела охраны труда: •проводит проверку подразделения в рамках тех контрольных функций, которые возложены на службу охраны труда в соответствии с НПАОП 0.00-4.21-04 «Типовое положение о службе охраны труда». 8.7.2. Представитель ОГМех с механиком предприятия при участии (по согласованию) лица технического надзора анализирует имевшие место факты: •допуска к самостоятельной работе персонала без проверки знаний; •невыполнение графиков планово-предупредительных ремонтов оборудования; •невыполнение плана замены оборудования; •нарушение сроков технического освидетельствования подъемно-транспортных механизмов; •невыполнение мероприятий, предусмотренных дефектными ведомостями, планами, предписаниями, актами, приказами, распоряжениям и т. п.; •нарушения порядка проведения работ в подразделении и на его территории сторонними организациями. На основании анализа разрабатываются мероприятия и устанавливаются сроки их выполнения, ответственные за выполнение. 8.7.3. Представитель ОГэн с энергетиком предприятия при участии (по согласованию) лица технического надзора и экологической безопасности анализирует имевшие место нарушения: •правил безопасной эксплуатации сооружений, коммуникаций, энергетического оборудования, проведения ремонтных работ на этих объектах; •обслуживания устройств молниезащиты и защиты от статического электричества; •правил безопасной эксплуатации электрических устройств, теплоиспользующих установок и тепловых сетей подразделения; •правил и норм охраны труда при выполнении работ по монтажу, наладке и обслуживанию электроустановок и энергетического оборудования сторонними (подрядными) организациями; •сроков технического освидетельствования трубопроводов пара и горячей воды, газопроводов, оборудования, работающего под давлением, и ревизии предохранительных клапанов; •в эксплуатации и техническом обслуживании вентиляционных систем, в эффективности их работы. На основании анализа разрабатываются мероприятия и устанавливаются сроки их выполнения, ответственные за выполнение. 8.7.4. Начальник технологического бюро анализирует причины: •нарушений регламентных норм и параметров безопасного ведения технологических процессов; •бесконтрольности технологических параметров, которые согласно регламенту подлежат контролю, но по ряду причин не контролируются; •отключения или нахождения в неработоспособном состоянии блокировок и средств сигнализации о предельных значениях технологических параметров, предусмотренных регламентом; •нарушения сроков действия технологических регламентов; •несоответствия организации рабочих мест положениям технологической документации. На основании анализа разрабатываются мероприятия, устанавливаются сроки их выполнения и ответственные лица. 8.7.5. Специалист службы технического надзора головного предприятия (по согласованию) анализирует: •техническое состояние грузоподъемных механизмов, крановых путей; •выполнение Правил в части назначения ответственных за содержание грузоподъемных механизмов и за безопасное перемещение грузов; •правильность ведения учетной и технической документации; •обученность и аттестованность персонала, обслуживающего грузоподъемные механизмы и сосуды, работающие под давлением; •выполнение графика технического обслуживания и освидетельствования сосудов, работающих под давлением; •соблюдение правил по устройству безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов, лифтов, сосудов, работающих под давлением, газопотребляющего оборудования, паровых и водогрейных котлов и т. п.; •состояние чалочных грузозахватных приспособлений, грузоподъемных машин и механизмов; •соблюдение норм загрузки тары при перемещении грузоподъемными машинами; •состояние технологической тары, перемещаемой грузоподъемными машинами; •складирование и перемещение тары с помощью грузоподъемных машин в соответствии с технологическим процессом и технологическими планировками; 54

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я •выполнение мероприятий, приказов, предписаний и других документов, направленных на повышение безопасности при эксплуатации объектов технического надзора. •На основании анализа разрабатываются мероприятия, устанавливаются сроки их выполнения и ответственные лица. 8.8. По результатам проверки оформляются предписания (служба ОТ) или справки (остальные члены комиссии), в которых отражаются выявленные нарушения (с указанием нормативно-правовых актов, пунктов, требования которых нарушены) и даются конкретные предложения (формулировки в протокол) по устранению выявленных недостатков и нарушений. Первый экземпляр предписания или справки вручается руководителю проверяемого подразделения, второй не позднее чем за 3 дня до заседания комиссии передается в службу охраны труда для включения в протокол. Начальник отдела охраны труда на основании указанных документов готовит проект протокола заседания комиссии. 8.9. В назначенный день (согласно графику) комиссия третьей ступени контроля состояния охраны труда рассматривает результаты обследования подразделения. В заседании комиссии принимают участие члены комиссии третьей ступени контроля, а от проверяемого подразделения – руководитель и его заместитель, а также приглашается председатель цехового комитета профсоюза подразделения. 8.10. На заседании заслушивается отчет руководителя структурного подразделения по вопросам: •выполнение мероприятий протокола предыдущего заседания комиссии третьей ступени контроля (причины невыполнения); •работа комиссий первой и второй ступени контроля состояния охраны труда; •выполнение предписаний контролирующих органов (Госгорпромнадзора, СЭС); •своевременность и качество проведения всех видов инструктажей, обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда; •анализ произошедших несчастных случаев и меры по предупреждению травматизма; •состояние грузоподъемных, транспортных средств, вентиляционных установок, сосудов, работающих под давлением, электроустановок и другого оборудования; •санитарно-гигиеническое состояние бытовых помещений; •выполнение мероприятий, предусмотренных коллективным договором и актами расследования несчастных случаев (форма Н-1); •состояние, причины производственного травматизма и принятые меры по их устранению. 8.11. С обязательной информацией выступает начальник отдела охраны труда. При необходимости слово предоставляется и другим членам комиссии третьей ступени контроля состояния охраны труда и рассматривается проект протокола заседания комиссии. 8.12. По результатам работы комиссии третьей ступени контроля оформляется протокол, который имеет силу приказа. Протокол в установленном порядке направляется руководителю обследованного подразделения для исполнения и в службу охраны труд предприятия для контроля. 8.13. Выполнение принятых решений рассматривается на очередном заседании комиссии. Контроль выполнения мероприятий возлагается на руководителя подразделения и членов комиссии третьей ступени контроля (по своим замечаниям). 8.14. После истечения указанных в протоколе сроков руководитель подразделения письменно информирует службу охраны труда предприятия об устранении выявленных при обследовании нарушений. 8.15. Общий контроль выполнения мероприятий по устранению нарушений осуществляет служба охраны труда предприятия.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

55


56

(ɷɦɛɥɟɦɚ ɩɪɟɞɩɪɢɹɬɢɹ)

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

_________________________________________________________________

Начато « ___ » __________________ 20__г. Окончено « ___ » __________________ 20__г.

_______________________________________________________ (Должность, фамилия и инициалы непосредственного руководителя, ведущего журнал)

(Наименование участка, цеха)

___________________________________

ОХРАНЫ ТРУДА

ПЕРВОЙ СТУПЕНИ КОНТРОЛЯ СОСТОЯНИЯ

ЖУРНАЛ

(название предприятия)

_____________________________________________________________________________________

Приложение к Положению О трехступенчатой системе контроля состояния охраны труда

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


Дата проверки

Краткое описание выявленных недостатков и нарушений

Меры для устранения недостатков и нарушений

Ответственный за устранение нарушений (фамилия, инициалы, должность или профессия, подпись) Срок выполнения

Отметка о выполнении (дата, подпись непосредственного руководителя об устранении недостатков)

Выявленные недостатки и нарушения устраняются немедленно под непосредственным контролем руководителя участка

Записи результатов ежедневных проверок состояния охраны труда

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

57


ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Приложение 13

ПРИКАЗ

(шапка бланка приказа с названием предприятия)

«____» __________ 20____г.

№ _______

О вводе в действие положения «О трехступенчатой системе контроля состояния охраны труда»

Во исполнение требований ст. 13 Закона Украины «Об охране труда», ПРИКАЗЫВАЮ: 1. Начальнику отдела кадров ________________________подготовить списки должностных /Ф.И.О./

лиц и специалистов структурных подразделений предприятия для ознакомления с положением «О трехступенчатой системе контроля состояния охраны труда» (далее – Положение) и направить в подразделения.

ɋɪɨɤ: 2. Руководителям структурных подразделений ____________________________________ /Ф.И.О., должность/

2.1. Согласно требованию п. 7.1 Положения (прилагается) распоряжением по вверенному подразделению назначить постоянно действующую комиссию второй ступени оперативного контроля состояния охраны труда.

ɋɪɨɤ: 2.2. Организовать ознакомление (под подпись в представленных списках) и изучение требований Положения должностными лицами и специалистами подразделения.

ɋɪɨɤ: 2.3. Списки с подписями должностных лиц и специалистов подразделения за ознакомление с требованиями Положения передать в отдел охраны труда.

ɋɪɨɤ: 2.4. Обеспечить систематическое функционирование всех ступеней системы контроля охраны труда и контроль за соблюдением требований Положения.

ɋɪɨɤ: 3. Установить следующий порядок работы комиссий: 3.1. Комиссия первой ступени контроля – ежедневно, ответственный – непосредственный руководитель работ. 3.2. Комиссия второй ступени контроля – каждая среда в 9-00, проводит – руководитель структурного подразделения. 3.3. Комиссия третьей ступени контроля – согласно утвержденному графику, готовит – начальник отдела охраны труда, проводит – директор.

ɋɪɨɤ: 6. Контроль за исполнением приказа оставляю за собой.

ɋɪɨɤ: Директор_____________________ (название предприятия)

_________________________ (Ф.И.О.)

Фамилия, инициалы, номер служебного телефона лица, подготовившего проект приказа

58

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець, зокрема, зобов’язаний організувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством. Чи є обов’язковим проведення вказаних заходів на робочих місцях працівників, де відсутні важкі, шкідливі чи небезпечні умови праці та потреба у професійному доборі? Якщо так, то в якому порядку, з якою періодичністю та в які строки вони мають проводитись?

УМОВИ ПРАЦІ

За зверненнями читачів журналу

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем та працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні (далі – Закон). Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Ст. 2 Закону, передбачає, що дія Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Відповідно до вимог ст. 13 Закону роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема, організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устатковання, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Відтак вищезазначений комплекс заходів є базовою складовою системи управління охороною праці, забезпечення функціонування якої покладається безпосередньо на роботодавця і яка залежно від виробництва може змінюватись роботодавцем задля досягнення безпечних, здорових та належних умов праці. При цьому кожний із зазначених заходів, як правило, регулюється вимогами окремого акта, зокрема, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємстві згідно з вимогами Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442. Оцінка технічного стану устатковання здійснюється згідно з вимогами Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 687. Аналогічно інші заходи, якими забезпечує роботодавець функціонування систем охорони праці, регламентуються відповідними актами. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014

Однозначно cказати, що умови праці є безпечними, можна тільки за результатами перевірки (контролю). Періодичність проведення перевірок стану безпеки визначається нормативними документами або вимогами СУОП конкретного суб’єкта господарювання. Наприклад, періодичність проведення атестації робочих місць за умовами праці – 5 років, періодичність опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів – 3 роки

Аудит – систематичний, незалежний і задокументований процес отримання та об’єктивної оцінки даних для визначення ступеня дотримання встановлених критеріїв (Настанова з систем управління охороною праці МОП-СУОП 2001). Аудит поділяється на внутрішній і зовнішній. Результати аудиту оформлюються аудиторським звітом або висновком

59


ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Враховуючи зазначене, кожний нормативно-правовий акт визначає сферу його дії, права та обов’язки роботодавця і працівника. Одночасно слід звернути увагу, що роботодавець самостійно, з урахуванням специфіки своєї діяльності визначає необхідність та періодичність проведення заходів, спрямованих на створення на робочому місці належних умов праці, відповідно до нормативно-правових актів. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Просимо роз’яснити, відповідно до якого нормативно-правового акта має здійснюватись ведення книги нарядів-допусків та протягом якого строку вона має зберігатись на підприємстві? За зверненнями читачів журналу НАРЯД-ДОПУСК

На підставі галузевих нормативних документів суб’єкт господарювання повинен визначити конкретну форму як наряду-допуску, так і журналу реєстрації їх видачі (існує понад 13 форм цих журналів). Строк зберігання наряду-допуску залежить від видів виконуваних робіт і становить до 1 року. Проте розділ 5.5 «Охорона праці» Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5, не містить прямої вимоги щодо строку зберігання нарядів-допусків, але враховуючи код 1083 «Наряди на вантажно-розвантажувальні роботи», код 1086 «Дорожні листи і наряди на машини», код 1579 «Наряди-замовлення на проведення робіт, завдання виконробам», код 1885 «Наряди-допуски для роботи на високовольтному обладнанні», строк зберігання нарядів-допусків – 3 роки

60

Відповідно до Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 408, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, охорони надр, та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення. До основних завдань Держгірпромнагляду відноситься у тому числі, ведення державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці. Порядок ведення такого реєстру визначено вимогами Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 08.06.2004 № 151, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 р. за № 778/9377. Згідно з п. 2 цього Положення, реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці – це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів. Включенню до Реєстру НПАОП підлягають нормативно-правові акти з охорони праці та нормативно-правові акти колишнього СРСР з питань охорони праці, які діють на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP». Таким чином, реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці містить у собі лише нормативно-правові акти, предмет правового регулювання яких спрямовано на врегулювання правовідносин у сфері охорони праці. На сьогодні у правовому полі з охорони праці питання надання працівникам «письмових завдань (нарядів)» не врегульовано власним національним нормативно-правовим актом. Чинним є «Положение о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР», затверджене Міністром металургіїі СРСР 20.06.1990. Також доречно зазначити, що у нормативно-правових актах з питань охорони праці, як правило, є посилання на цей акт, а деякі нормативно-правові акти з питань охорони, що регулюють певну сферу діяльності, безпосередньо визначають вимоги нарядно-допускної системи. У свою чергу, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 10/2014


ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці. Щодо питання термінів зберігання Книги нарядів на підприємствах пропонуємо звернутись до Державної архівної служби України, до повноважень якої відноситься організація формування державного обліку та зберігання документів згідно з Положенням про Державну архівну службу України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 407. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Роз’ясніть, будь-л