06 06 2014 obl

Пенсії. Субсидії. Земля Безплатні консультації спеціалістів читачам «Зорі»

Как сохранить здоровое зрение? На вопросы, связанные со здоровьем глаз, вы сможете получить ответы у специалиста — кандидата медицинских наук, врача высшей категории, главного врача медицинского центра «Новий зір» Георгия Яковлевича Пархоменко. Прямая линия состоится 11 июня, в среду, с 10.00 до 11.00

Ñòоð. 4

Китайгородка. Курган — найбільший в Євразії? Ñòоð. 5

¹39 (21571)

Звоните по телефонам: (0562) 27-16-52, 34-91-65

Шукайте долю разом із «Зорею»

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

Ñòоð. 15

6 червня 2014 ðîêó

Зоря-область — ãàçåòà âèõIäíîãî äíя

Катастрофа, которую замалчивали 25 лет…

Ежегодно 24 мая наш земляк Вячеслав Мазуренко вспоминает об аварии на атомной субмарине К-27, на которой ему довелось служить Ñòð. 9

Майстерність наших школярів

відзначена на конкурсі «Квітуча Україна» У фіналі Всеукраїнського конкурсу з квітникарства та ландшафтного дизайну «Квітуча Україна» команди школярів Дніпропетровщини вибороли призові місця. Юні аматори зеленої архітектури презентували власні проекти ландшафтного дизайну та приклади їх практичної реалізації. Загалом у заочному етапі першості розглядалися близько сотні проектів від учнів з усієї країни. Квітникарський турнір проходив у Києві. Про це повідомили в департаменті освіти і науки облдержадміністрації. В очному етапі конкурсу Дніпро-

петровщину представляли дві команди. Це учениці Дніпропетровської загальноосвітньої школи №76, вихованки гуртка «Юні аматори зеленої архітектури» Аліка Іброхімова та Ірина Шажко. До складу другої команди увійшли учениці Криворізької загальноосвітньої школи №97, вихованки станції юних натуралістів Валерія Яковенко, Анастасія Олешко та Владислава Удовиченко. Раніше

ці діти були визнані кращими на обласному етапі конкурсу. Команда станції юних натуралістів представила один з різновидів кам’янистого саду «Казковий рокарій». Цей проект був удостоєний ІІ місця. Збірна юних аматорів зеленої архітектури представила на розгляд журі проект клумби безперервного цвітіння «Дніпропетровськ — мій маленький всесвіт». Майстрині створили квітучу композицію у вигляді умовної карти Дніпропетровщини та семи областей, які з нею межують. Розробці присудили ІІІ місце.

На Дніпропетровщині збільшились надходження до обласного та місцевих бюджетів За п’ять місяців нинішнього року, порівняно з аналогічним періодом 2013 року, на Дніпропетровщині спостерігається приріст обласного бюджету на 4,9 млн. грн., місцевих бюджетів — на 28,1 млн. грн. Також спостерігається приріст у 31 млн. грн. за доходами, що враховуються при визначенні міжбюджетних відносин. За п’ять місяців 2014 року показники, затверджені місцевими радами, виконані на 102,6%. Додатково отримано 90 мільйонів гривень.

Обласний бюджет виконано на 101,9%, понад план надійшло 26 мільйонів гривень. Це стало можливим завдяки реалізації спільних заходів місцевих органів влади та контролюючих органів щодо наповнення місцевих бюджетів та вишукування додаткових джерел надходжень. Тепер основним завданням для всіх місцевих органів влади є збереження досягнутих темпів і забезпечення виконання запланованих показників у подальшому.

Читайте «Ветеран Придніпров’я»

Ñòоð. 7—11

влада

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 р.

Євген УДОД:

Громади не дадуть зірвати

реформу місцевого самоврядування!

5 червня голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод провів засідання ради Конгресу регіонального розвитку Дніпропетровщини. Участь у заході взяли представники обласної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, бізнесу, підприємств.

проекти розвитку

У ході зустрічі учасникам продемонстрували результати обговорення у територіальних громадах області, громадських організаціях пропозицій щодо децентралізації виконавчої влади. Для узагальнення пропозицій громадськості області при обласній раді була створена ініціативна група, яка працюватиме аж до прийняття і впровадження відповідних законів на державному рівні.

— Колись децентралізація була позитивною ідеєю. Вчора — потребою. Сьогодні це стало неминучістю, головною умовою політичної стабілізації та економічного розвитку в Україні! Ми активно займаємося цим питанням. Презентували Концепцію реформування органів місцевого самоврядування жителям регіону, представникам влади, територіальних громад, бізнесу, громадськості. Від усіх отримали зворотний зв’язок, пропозиції та зауваження — а це сотні документів. У регіонах є об’єктивна потреба в реформуванні! Є механізми реалізації! Є бажання і готовність громад! — наголосив Євген Удод. Учасники ради відзначили, що це питання не можна вирішити тільки на регіональному рівні. Вже сьогодні потрібні конкретні дії на рівні центральної влади — це зміни до Конституції України, які необхідно прийняти негайно, а оновлення законодавчої бази та реформування місцевого самоврядування завершити до кінця цього року. Це не перша спроба громади Дніпропетровщини достукатися до центральних органів влади. Обласна рада неодноразово направляла свої пропозиції щодо децентралізації у відповідні державні установи. Крім того, Євген Удод взяв участь у відкритому засіданні Верховної Ради на слуханнях з питань обговорення внесення змін до Конституції України, де чітко висловив свою позицію. Але сьогодні складається враження, що знову не вистачає політичної волі у центрі, а питання реформи «забовтується» і його практична реалізація «гальмується».

— Виникає тривога, що децентралізація влади знову використана як політичний хід, як красиве гасло і відкладена «до кращих часів». Децентралізацію не можна відкласти «до кращих часів». Сама децентралізація створить ці «кращі часи», — підкреслив Євген Удод. Учасники ради Конгресу регіонального

розвитку Дніпропетровщини затвердили узагальнені пропозиції до законопроекту стосовно внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), які направлять до тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України. Також узагальнені результати обговорення направлять до Кабінету Міністрів, до Міністерства

регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, до кожного депутата Верховної Ради, до Адміністрації Президента, а також всеукраїнським асоціаціям та обласним радам.

— Громади — головні на своїй землі! Громади вимагають децентралізації та економічних реформ! Громади не дадуть «забалакати» цей процес! Громади доведуть процес до кінця! — підсумував Євген Удод.

До теми Узагальнені пропозиції до законопроекту стосовно внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) До розділу VI «Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади»: 1. Реформувати державні адміністрації, закріпивши за ними функції контролю законності рішень органів місцевого самоврядування.

2. Призначення центральними органами державної влади та пряме підпорядкування по вертикалі керівників: - з’єднань, формувань Збройних сил України; - судів.

3. Центральні органи державної влади погоджують з обласним, районним, міським головою призначення керівників: - Прокуратури; - Служби безпеки України; - Управління Міністерства внутрішніх справ (крім міліції, яка виконує функції забезпечення громадського порядку); - Управління Міністерства надзвичайних ситуацій; - Митної служби; - інших територіальних органів, підпорядкованих центральним органам державної влади.

4. Підпорядковуються виконавчим органам місцевого самоврядування: - податкова служба; - міліція з функціями забезпечення громадського порядку.

5. Збереження нейтралітету та позаблокового статусу України.

6. Ухвалення рішення про вхід до політичних та економічних союзів — виключно на всеукраїнському референдумі. До розділу ХI «Місцеве самоврядування»: 1. Прийняти міську модель управління для області, району, міста, села (селища): - керівник області — обласний голова; - керівник району — районний голова; - керівник міста — міський голова; - керівник села (селища) — сільський (селищний) голова; - обласний, районний, міський, сільський (селищний) голова — голова відповідної ради та виконавчого комітету в одній особі.

2. Створення виконавчих комітетів.

3. Депутати обласних, районних, міських і сільських (селищних) рад обираються прямим таємним голосуванням жителів територіальної громади.

4. Голова області, району, міста, села (селища) — голова ради та виконкому в одній особі обираються прямим таємним голосуванням жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

5. Судді перших інстанцій (голови районних судів загальної юрисдикції, голова господарського суду області, голова адміністративного суду області) обираються прямим таємним голосуванням жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

6. Обласний, районний, міський, сільський (селищний) голова подає пропозицію, а відповідна рада затверджує: - керівників податкових служб; - керівників органів міліції з функціями забезпечення громадського порядку.

7. Бюджетна самостійність регіонів. Розподіл на їх користь фінансового ресурсу від загального обсягу податків і зборів (обов’язкових платежів), які сплачуються платниками, розташованими на території регіону.

8. Гуманітарна політика формується рішенням місцевих рад.

Візиткою Дніпропетровщини мають стати розвиток перспективних галузей економіки та втілення сучасних технологій Третього червня голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод у Києві провів робочі зустрічі. Вони були об’єднані спільною метою — втілення сучасних технологій та розвиток перспективних напрямів економіки регіону: малий та середній бізнес, екологічна безпека, міжнародне співробітництво, туризм. У ході зустрічі з президентом Торговопромислової палати (ТПП) України Геннадієм Чижиковим обговорено підписання меморандуму між Дніпропетровською облрадою, ТПП України та ТПП Дніпропетровської області. Меморандум передбачає заходи, спрямовані на створення в регіоні сприятливих умов для розвитку підприємництва. Під час наступної робочої зустрічі Євген Удод обговорив з представником Асоціації

малого та середнього бізнесу створення осередку цієї організації в Дніпропетровську. Також учасники зустрічі намітили основні напрями підтримки з боку Асоціації Дніпропетровської регіональної програми розвитку малого та середнього бізнесу. Екологічна безпека та поводження з твердими побутовими відходами стали темою обговорення в ході зустрічі Євгена Удода зі спеціалістами з підготовки про-

ектів Програми розвитку Державного приватного партнерства. Сторони домовились щодо реалізації спільних проектів з ТПП в рамках «Програми екологічної безпеки та збереження клімату Дніпропетровської області на 2016—2026 роки». Також Євген Удод провів зустріч з послом Республіки Болгарії в Україні Красіміром Мінчевим. Першочерговим заходом, на думку Євгена Удода, має стати відкриття в Дніпропетровську візового центру, а згодом почесного консульства Республіки Болгарія.

— Сьогодні ми зробили практичні кроки для того, щоб розвиток перспективних напрямів економіки та втілення сучасних технологій стали візиткою Дніпропетровщини! — наголосив Євген Удод, підсумовуючи робочі зустрічі.

актуально

пріоритети

2

ЗОРЯ

Переселенцям з Криму надана всебічна допомога з отримання житла, пенсійного забезпечення, влаштування дітей до навчальних закладів та медичного обслуговування Про це заявив перший заступник голови Дніпропетровскої облдержадміністрації Анатолій Крупський під час селекторної наради з питань розв’язання соціально-побутових проблем громадян України, які переселяються з Автономної Республіки Крим та Севастополя в інші регіони України. До органів місцевої влади області звернулися 233 кримські сім’ї з питаннями щодо умов переселення. Загалом 571 людина.

103 людини потребували вирішення питання щодо отримання житла. 78 особам була надана відповідна допомога з боку облдержадміністрації. Ще 25 людей вирішили це питання самостійно. З питань пенсійного забезпечення звернулися 137 переселенців з Криму. Ще 73 людини звернулися з питань соціальних виплат. Усі питання були вирішені, а відповідні виплати здійснені. До дитячих садочків області влаштовано 26 дітей, до шкільних навчальних закладів — 56 дітей, до вищих навчальних закладів — 78 студентів. Таким чином, усі діти були забезпечені освітою. Також понад 400 переселенців пройшли медичне обстеження та отримали необхідну допомогу.

Підтримати пекарів допоможе меморандум Дніпропетровська облдержадміністрація підписала меморандум про спів­ працю з сімома провідними торговельними мережами. Згідно з меморандумом ці торговельні мережі будуть здійснювати розрахунки з постачальниками хлібобулочної продукції протягом 14 робочих днів. Це дозволить значно підтримати та економічно убезпечити виробників хліба. Такий підхід має призвести до створення гнучкої інноваційної системи споживчої політики, яка відповідає найкращій світовій практиці. Також меморандум дозволить врегулювати ціни на споживчому ринку, дотримуватися принципів прозорості, врахувати громадську думку та забезпечити баланс інтересів населення, бізнесу і влади. До нього долучилися ТОВ «АТБ Маркет, ТОВ «Фоззі — Фуд», ТОВ «Омега», ПАТ «Фуршет», ТОВ «Український рітейл», ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», ТОВ «Адвентіс». Діятиме меморандум до 1 вересня 2014 року.

Для школярів і педагогів області організують міжнародні обміни На червень 2014 року запланована робота над укладенням договору про міжнародну співпрацю між Дніпропетровщиною та Польщею в сфері обміну учнів. Цього ж місяця буде вирішено питання щодо можливості обміну педагогами між університетами цих країн. Про це, зокрема, йшла мова під час візиту представників регіону до Польської Республіки. Він відбувся в рамках обміну досвідом систем освіти двох країн — від дошкільної до вищої. Про це повідомили в департаменті освіти і науки облдержадміністрації. Перспективу відвідати школи сусідньої країни можуть отримати учні навчальних закладів із поглибленим вивченням польської. Що стосується вищої школи, тут є перспективи перейняти досвід польських колег он-лайн. Так, до кінця червня цього року запланована Інтернет-конференція між Центром кар’єри Католицького університету та підрозділами працевлаштування вишів Дніпропетровщини.

панорама області Для оздоровлення дітей в області передбачено понад 88 млн. грн. За кожним табором закріплені лабораторні підрозділи Держсан­ епідслужби, складені плани-графіки безкоштовного лабораторного контролю якості питної води, водойм залежно від дати відкриття. У період оздоровчої кампанії діти, які перебувають у дитячих таборах, зможуть пройти медогляд на базі закріплених лікувальнопрофілактичних закладів. Відкриття літніх дитячих таборів цього року розпочинається вже з 1 червня. Так, у період з 1 по 10 червня відкриється 6 дитячих таборів, з 11 по 17 червня — ще 14, а до кінця місяця — всі останні.

Незважаючи на складну економічну та політичну ситуацію у країні, ДТЕК продовжує реалізовувати свої інвестиційні проекти, спрямовані на покращення умов праці робітників. Так у шахтоуправлінні «Павлоградське» капітально відремонтовано автостанцію та лазні. Ці об’єкти були збудовані 50 років тому, але з того часу тут не робилося жодного капітального ремонту. Днями переобладнану автостанцію здано в експлуатацію. Сучасний інтер’єр зали очікування, кабінет диспетчера, кімнати відпочинку водіїв, облаштована прилегла територія — усе свідчить про те, що шахтарі мають оцінити комфорт. ДТЕКу ж він обійшовся у 2,5 млн. грн.

Шкільне літо почалося з петриківських квітів Настала радісна пора — літо. Для дітвори це довгоочікуваний час, а для батьків клопіт: не всі можуть відправити дитину до бабусі в село чи до моря. Отже, оздоровитися і цікаво й корисно відпочити, коли батьки на роботі, школярі можуть у пришкільних таборах, які днями почали роботу. Один з них запрацював у Дніпропетровській СШ №28. Привітати дітлахів з радісною подією приїхав голова обласної ради Євген Удод.

— Сьогодні непростий час, — сказав Євген Удод, — і завдання керівників області забезпечити безпечний відпочинок дітей, допомогти батькам їх оздоровити. Неоціненну допомогу в цих умовах надають пришкільні табори, у яких цього літа відпочинуть понад 10 тисяч школярів Дніпропетровська. Обласна рада бере організа-

Триває публічне обговорення щодо створення громадської Екологічної платформи у Дніпропетровській області Шановні мешканці Дніпропетровської області. Приєднуйтеся!

23 травня ініціативною групою мешканців області вирішено створити обласну громадську Екологічну платформу, здатну об’єднати зусилля фахівців, представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій, правозахисників, науковців, промисловців та просто небайдужих громадян з метою вирішення екологічних питань області. Свої пропозиції та зауваження щодо створення громадської Екологічної платформи у Дніпропетровській області, а також заявки щодо входження до робочої групи можна подавати. Контакти ініціативної групи: (056) 404-79-72. е- mail: go_dmea2010@mail.ru З попередньою інформацією стосовно структури та можливого функціонування громадської Екологічної платформи можна ознайомитись на сайті Дніпропетровської обласної ради за посиланням: http://oblrada.dp.ua/press/ news/default/2014-06/3480

3

Відкрили дитяче містечко Сюди, на вулицю Харківську, того дня прийшло разом з батьками чимало малечі. Хоча у місті є де розважатись дітлахам — одних лише гральних майданчиків до десятка, однак цього разу дорослі звели ціле містечко. На двох гектарах розміщено гойдалки, каруселі, гірки, ліани. Територія навколо потопає у зелені газонів та молодих дерев. Перших маленьких відвідувачів частували цукерками, морозивом, квасом.

Шановні колеги! Від щирого серця вітаю вас з Днем журналіста! У всі часи робота журналіста була нелегкою, почесною та затребуваною. Обравши цю професію, ви взяли на себе велику відповідальність за кожне слово, сказане в ефірі чи надруковане на сторінках газет. Я впевнений, журналісти Дніпропетровщини з честю виконують професійний обов’язок перед своєю аудиторією, широким колом читачів, слухачів та глядачів. У цей святковий день бажаю вам міцного здоров’я, щастя, родинного затишку та тепла. Нехай обрана професія завжди приносить вам лише задоволення, робота буде об’єктивною та відповідальною, а аудиторія – вдячною. Нових вам ідей, творчого довголіття, результативних пошуків та сміливих починань. Зі святом, дорогі колеги! З повагою Олексій Ковальчук, голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, секретар НСЖУ

Зупинимо

корупцІю

РАЗОМ! цію літнього відпочинку дітей під особливий контроль.

172 дитини відпочиватимуть у 28-й школі в першій зміні, повідомила начальник пришкільного табору Валентина Стеценко. А почалося тут шкільне літо майстер-класом Петриківського розпису, який провели студентки Дніпропетровського коледжу технології та дизайну. Діти залюбки

вчилися основам унікального живопису, старанно виводячи пензликами й пальчиками барвисті узори.

— Ми плануємо організувати такі майстер-класи і в інших пришкільних таборах Дніпропетровська, — сказала Лариса Філінова, керівник центру народної творчості «Дивокрай», спостерігаючи за роботою хлопчиків і дівчаток.

Наш досвід у профтехосвіті вивчатимуть понад 30 країн На Міжнародній конференції «Туринський процес: аналіз політики у сфері професійної освіти та навчання» команда Дніпропетровщини представила звіт-аналіз діяльності професійно-технічної освіти в регіоні. Напрацювання Дніпропетровської, а також Вінницької, Хмельницької, Сумської областей і міста Києва увійшли до узагальненого міжрегіонального звіту «Туринський процес: розвиток потенціалу регіонів». Представники понад 30 країн-партнерів Європейського фонду освіти розглянуть цей проект на

конференції в Турині. Про це повідомили в департаменті освіти і науки облдержадміністрації. Візитівкою професійно-технічної освіти Дніпропетровщини залишається робота з учнівською молоддю. Серед задіяних у пілотному проекті Європейського фонду освіти наша область представила найширший досвід роботи з учнями. Мова йде про такі проекти, як Школа молодого лідера учнів професійно-технічних училищ, та Стратегію молодіжної політики, у розробці якої взяли участь учні нашого регіону.

Виховувати патріотизм з дитинства 3 червня у селі Старі Кодаки відбулося урочисте відкриття другого сезону козацького патріотично-виховного табору «Старий Кодак». Його було започатковано у 2013 році за ініціативи директора ДЮЦ «Штурм» Ірини Герліванової та Дніпропетровської обласної федерації «Спас». Майже всі, хто спробував «школу виживання» у таборі минулого року, повернулися знову та привели своїх друзів. На них чекає різноманітна програма: уроки з історії України, козацької пісні та кухні, основи володіння зброєю, підготовка з надання

першої медичної допомоги, пейнтбол та страйкбол і ще багато чого. А допомагають опановувати такі серйозні завдання досвідчені інструктори славетної регіональної Зразкової школи національного бойового мистецтва «Спас-Штурм» під керівництвом Геннадія Полякова, яка цього року святкує свій 15-річний ювілей. Під час урочистого відкриття табірної зміни вихованців вітали організатори та почесні гості.

ГАРЯЧА ЛІНІЯ

Сергій РУДИК

голови державного агентства земельних ресурсів України

0 800 301 071

Чотири станції взяв під охорону батальйон «Дніпро» Огляд пасажирів та їхніх речей здійснюють бійці спецбатальйону «Дніпро» на залізничних станціях «Просяна», «Слов’янка», «Добропілля», «Межова». Спільно з лінійною міліцією співробітники спецпідрозділу сідають в поїзд та на шляху проводять огляд поїзда і людей.

— Цілодобово на чотирьох станціях у Дніпропетровській області чергують 10 екіпажів батальйону«Дніпро». У кожному екіпажі по 4 людини, — розповів на прес-конференції представник батальйону «Дніпро» Володимир Богонос. — Наш батальйон є підрозділом міліції, тому у нас

Цей день в історії

За ці гроші планується оздоровити понад 166 тисяч дітей регіону. Зокрема, будуть відправлені на відпочинок усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, майже 80% дітей з багатодітних сімей, 75% дітей, які мають хронічні захворювання, та інші. Цього року також буде оздоровлено понад 11 тис. дітей працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села, що становить майже 70%. У період оздоровчої кампанії на Дніпропетровщині працюватимуть 23 позаміські заклади оздоровлення та відпочинку та 950 закладів відпочинку з денним перебуванням.

На шахті нова автостанція

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 ð.

такі ж права і обов’язки, як і у міліціонерів. У кожного з наших хлопців є тимчасове посвідчення, яке вони пред’являють пасажирам. Необхідність чергування на станціях «Просяна», «Слов’янка», «Добропілля», «Межова» викликана тим, що саме тут розташовані важливі підстанції, які забезпечують роботу великих залізничних вузлів. У міліції вважають, що, крім охорони станцій і устаткування, в сьогоднішніх умовах є необхідність оглядати багаж кожного пасажира поїздів і електричок. Правда, охопити всі поїзди патрулі не встигають, тому перевірки поки вибіркові.

6 червня  6 червня 1799 року народився Олександр Пушкін (1799—1837). 1820 року він був направлений на заслання до Катеринослава, де провів пару тижнів.

 6 червня 1997 року стався зсув на жит-

ловому масиві Тополя у Дніпропетровську. Внаслідок зсуву були повністю зруйновані 9-поверховий будинок, школа і частково два дитячих садки. Календар листав Микола Гнатко

Ольга ГречишкІна, Борис ДУБІНІН, Ольга ДЮЖИНСЬКИХ, Валентина КОРДЮКОВА, Анелія СЕРГІЄНКО, Микола ЧАБАН, Олена ЧЕРНЯВСЬКА

www.zorya.org.ua 6 ÷åðâíÿ 2014 ð.

ЗАХИСТИМО КОЖНОГО

ijº âåá-ïîðòàë Ïåíñ³éíîãî ôîíäó Óêðà¿íè

Îëåíà ÙÈÐÁÀ, çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ ÏÔÓ ó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Íàãàäóºìî, ùî ç æîâòíÿ 2012 ðîêó ïðàöþº âåáïîðòàë åëåêòðîííèõ ïîñëóã Ïåíñ³éíîãî ôîíäó Óêðà¿íè. Çà äîïîìîãîþ ìåðåæ³ ²íòåðíåò íà ñâîþ åëåêòðîííó àäðåñó êîæåí ïåíñ³îíåð çìîæå îòðèìóâàòè äàí³ ïðî âëàñíó ïåíñ³þ, çàñòðàõîâàí³ îñîáè — ïðî âíåñêè, ñïëà÷åí³ çà íèõ ðîáîòîäàâöÿìè, à ïëàòíèêè — ³íôîðìàö³þ ùîäî çâ³òíîñò³ òà ³íøå. Çà ñòàíîì íà 12.05.2014 ð. ó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³ çàðåºñòðîâàíî 9445 êîðèñòóâà÷³â âåá-ïîðòàëó.

НА ПРОХАННЯ ЧИТАЧІВ

КОМПЕТЕНТНО

4

ÇÎÐß

Êóäè çâåðíóòèñÿ ïåíñ³îíåðàì Адреса Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: 49123, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпропетровськ, www.dpfu.dp.ua Номери телефонів гарячих ліній (0562) 31 75 10, (0562) 31 75 26; для консультацій пенсіонерів військовослужбовців та деяких інших категорій громадян: (056) 375 45 34. Íîìåðè òåëåôîí³â ãàðÿ÷èõ ë³í³é â óïðàâë³ííÿõ Ïåíñ³éíîãî ôîíäó Óêðà¿íè Äí³ïðîïåòðîâñüêî¿ îáëàñò³

Як зареєструватися на веб порталі 1. Прийдіть до територіального управлі ння Пенсійного фонду й оформіть заяву. Фізичній особі треба мати при собі паспорт та ідентифікаційний код, юридичній — до кумент, що посвідчує її належність до орга нізації. (Заяву в управління Фонду можна принести й уже заповнену — на веб порталі викладено її зразок, який треба лише роз друкувати і внести потрібні дані). Вам дадуть розписку про одержання заяви, а також реє страційний код, який потрібний для реє страції на веб порталі.

2. Зайдіть на веб портал ПФУ за адресою www.portal.pfu.gov.ua, виберіть пункт меню «Реєстрація на порталі», заповніть реєстрацій

ну форму, використовуючи отриманий логін і пароль.

3. На електронну адресу, яку ви вказали, надійде лист, потрібний для підтвердження реєстрації. Після підтвердження ви отримаєте повідомлення з веб порталу про успішне за кінчення реєстрації та можливість отриман ня послуг в електронному вигляді. Запровадження електронних послуг у веб порталі Пенсійного фонду України є кроком удосконалення роботи із зверненнями грома дян, покращення обслуговування громадян з усіх питань пенсійного забезпечення. Користуйтесь електронними послугами — це зручно та економить ваш час.

Ïðî îôîðìëåííÿ ñïàäùèíè Чи насправді інваліду І групи при розділі майна, зокрема, будинку, отриманого у спадщину, належить три частини будинку, а остання чверть ділиться між усіма спадкоємцями, враховуючи й інваліда?

Ëþáîâ ÊÎÐ×ÈÊ. Ñèíåëüíèê³âñüêèé ðàéîí

Шановна Любове Іванів но, згідно зі ст. 1217, 1222, 1223, 1235, 1241 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом. Спадкоємцями за запові том і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і наро джені живими після відкрит тя спадщини. Право на спадкування ма ють особи, визначені у за повіті. Заповідач може без зазна чення причин позбавити пра ва на спадкування будь яку

особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця осо ба не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позба вити права на спадкування осіб, які мають право на обо в’язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов’язко ву частку у спадщині, вста новлюється на час відкриття спадщини. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непраце здатна вдова (удівець) та не працездатні батьки спадку ють, незалежно від змісту за повіту, половину частки, яка

належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Будь які обмеження та обтяження, встановлені у за повіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову ча стку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’яз кову частку. Рекомендуємо Вам звер нутись з оригіналами доку ментів до державної нотарі альної контори, у якій заведе но спадкову справу. Îëüãà ÇÀÕÀÐÎÂÀ, ïåðøèé çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà óïðàâë³ííÿ þñòèö³¿ ó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

ϳëüãè òà ñóáñè䳿 íà âóã³ëëÿ ³ ñêðàïëåíèé ãàç Як оформити субсидії на тверде паливо та скраплений газ? Âàëåíòèíà ÃÎÐIJªÂÀ. Ïàâëîãðàäñüêèé ðàéîí

Шановна Валентино Сер гіївно, нині триває прийом до кументів на отримання пільг та призначення субсидій на тверде паливо і скраплений газ на 2014 рік. Згідно з Постановою Кабі нету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №356 «Про встановлення мінімальних норм забезпечення населення твердим паливом і скрапле ним газом та граничних по казників їх вартості для на дання пільг і житлових суб сидій за рахунок субвенції з державного бюджету місце вим бюджетам» у 2014 році граничні показники вартості твердого палива становлять 1080,23 грн. за одну тонну, скрапленого газу — 138,59 грн. за один балон. Розпорядженнями голови облдержадміністрації від 06.06.2012 р. №Р 399/0/3 12 та від 18.09.2012 р. №Р 647/ 0/3 12 затверджено норми за

безпечення населення твер дим паливом та скрапленим газом: пільги на тверде паливо та скраплений газ надаються в розмірі відповідно до однієї тонни та одного балона на до могосподарство на рік, норми забезпечення для надання житлових субсидій населення — дві тонни вугіл ля на одне домогосподарство на рік та два балони (42 кг) на рік на 1—2 особу, три балони (63 кг) на 3—4 особи, чотири балони (84 кг) на 5 і більше осіб. Необхідні документи для призначення: пільг: 1. Заява. 2. Довід ка сільської ради про склад сім’ї та наявність пічного опа лення і газобалонної установ ки. 3. Паспорт та пільгове посвідчення. субсидій: 1. Довідка про склад сім’ї (завірена в місяці звернення). 2. Довідки про до

ходи за 2013 рік (заробітна плата, допомоги, пенсії, рег реси з підприємства, компен саційні виплати, аліменти та інші види доходів) та доходи за попередні 3 місяці перед місяцем звернення. 3. Довід ка про розмір оплати за орен ду земельних паїв за 2013 рік.

4. Заява та декларація. Для отримання пільг та субсидій зверніться до уп равління соціального захи сту населення Павлоград ської райдержадміністрації за адресою: м. Павлоград, вул. Радянська, 53а, кабінет №1, №2 (єдина приймальня громадян). У разі відсутності можливості особистого звер нення, в управлінні соцзахи сту функціонує гаряча теле фонна лінія (232) 6 00 57, (232) 6 44 52. Óïðàâë³ííÿ ñîö³àëüíîãî çàõèñòó íàñåëåííÿ Ïàâëîãðàäñüêî¿ ðàéäåðæàäì³í³ñòðàö³¿

Áåçïëàòíà ïåðâèííà ïðàâîâà äîïîìîãà Шановні громадяни, для отримання безплатної первинної правової допомоги ви можете звернутися: до громадської приймальні, створеної при Головному уп равлінні юстиції у Дніпропетровській області, яка знаходиться за адресою: пр. К. Маркса, 21а (1 й поверх, каб. 102). Тел. (0562) 38 55 00 (приміщення Головного управління юс тиції). Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10.00 до 16.00; до офісу з надання безплатної первинної правової допомо ги, який знаходиться за адресою: вул. Ю. Савченка, 10. Тел.

(0562) 42 67 75 (приміщення обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила та Мефо дія). Графік роботи: щосереди з 14.00 до 17.00. В офісі допомога надається читачам вищевказаної бібліотеки.

Äîðîã³ ÷èòà÷³! Íà ñòîð³íêàõ «Ïåíñ³îíåð Ïðèäí³ïðîâ’ÿ» òà «Çàõèñòèìî êîæíîãî» âè îäåðæèòå â³äïîâ³ä³ íà âàø³ çàïèòàííÿ. Àëå â³äïîâ³äíî äî çàêîíîäàâñòâà ïðî çâåðíåííÿ ãðîìàäÿí ôàõ³âö³ äåðæàâíèõ óñòàíîâ, êîìóíàëüíèõ ³ ïðèâàòíèõ ï³äïðèºìñòâ íàäàþòü â³äïîâ³ä³ ïðè íàÿâíîñò³ ïîøòîâî¿ àäðåñè çàÿâíèêà. Òîæ, áóäü ëàñêà, âêàçóéòå çâîðîòíó àäðåñó (ó ãàçåò³ íå äðóêóºòüñÿ)! Ïèø³òü íà àäðåñó: ðåäàêö³ÿ ãàçåòè «Çîðÿ», âóë. Æóðíàë³ñò³â, 7, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, 49051. Êîíòàêòíèé òåëåôîí: (0562) 27-16-52. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

точка на карті

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 ð.

5

Китайгородка

Курган — найбільший в Євразії?

Цього разу ми вирішили будь-що побувати біля Нечаєвої (Гегелиної) могили — кургану, про який можна прочитати, що це найбільша скіфська могила степової Євразії. Знаходиться курган на межі Томаківського і Нікопольського районів і формально належить все ж до Нікопольського району. Бо таки легше добиратися до нього з села Лебединського на Нікопольщині. Ми ж добиралися від Китайгородки. Навесні це село потопає у квітах — тюльпани, маки, а ще бузок квітують по всьому селу… Микола ЧАБАН Томаківський — Нікопольський райони Фото автора Нечаєва могила знаменита не лише в Україні

Як Лосівка стала Китайгородкою Невеличке степове село у Кодацькій паланці Запорозької Січі виникло на зламі XVII і XVIII століть як чумацький зимівник по дорозі, відомій під назвою Муравський шлях, — ним чумаки везли з Таврії та Криму сіль, вино, солону рибу. Спочатку у ньому було лише декілька хатин. Ліквідувавши Запорозьку Січ, царська влада наділила землею, довкола чумацького поселення, капітана Лося — за його службу у царському війську. Відтак, невеличке село стало називатися Лосівкою за прізвищем Лося — власника хутора. Після скасування кріпацтва сюди переселили людей з давнього села Китайгорода, колишньої Полтавської губернії (нині воно в Царичанському районі нашої області). Десять переселених родин принесли з собою і нову назву села — Китайгородка. 1863 року село вже налічувало 45 дворів, тут мешкало 155 чоловіків і 145 жінок. Після 1917 року створена під керівництвом більшовиків Рада депутатів почала розподіляти майно тутешніх панів Фрея і Гаркушевської.

жорстокі кровопролитні бої в 1943-44 роках військ 8 гв. армії військ 3-го Українського фронту в районі кургану «Могила Нечаєва». Встановлений 9 травня 1967 року». На жаль, цей меморіал у кепському стані — цегляні стовпчики вздовж алеї поваляні, сходи до меморіалу занедбані. Проте на самій Нечаєвій могилі так само є меморіал на честь загиблих воїнів, але незрівнянно ліпше упорядкований. З висадженими давно ялинами і молодими листяними деревцями. Ось що являє собою Нечаєва або Гегелина могила — безперечно одне з сімох див нашої області.

Свідки сивої історії — Для мене Китайгородка має особливе значення, — говорить дніпропетровчанка Зоя Шевцова, кандидат медичних наук, заслужений лікар України, — бо сюди далекого 1904 року, склавши екстерном іспити в Катеринославському училищі, молоденьким учителем церковнопарафіяльної школи приїхав мій дідусь Михайло Іванович Лоян. Кілька років тому я з рідними проїхалася місцями педагогічної діяльності мого дідуся і відкрила для себе чарівне село Китайгородку з його цікавою історією і сьогоденням. Написала про свої враження у книзі «Таромське: перегук століть» (2009). Тим часом місцева жителька Інна Ярославівна Кисельова люб’язно погодилася показати місцеві кургани за селом, до яких не так легко дістатися через непрості грунтові дороги. Отже, спершу ми завітали до Гострої могили з меморіалом. На ньому текст: «Споруджено в пам’ять про

Копатимуть наші нащадки? Ця археологічна пам’ятка, один зі скіфських курганів 3-го століття до нашої ери, вважається найвищим у степовій смузі Євразії скіфським курганом. Іноді Нечаєву могилу також називають Гегелиною. Назви Нечаєва і Гегелина походять від прізвищ панів, які колись володіли цими землями — одні пани були Нечаєви, інші — Гегели. Напевне, Гегели були сусідами Нечаєвих. Зараз висота кургану Нечаєва могила сягає понад 15 метрів , а на початку ХХ століття курган був на 3—3,5 метри вище. У ХІХ столітті провести розкопки кургану Нечаєва могила збиралися відомі археологи Іван Забєлін та Дмитро Яворницький. Проте поміщики і великі землевласники Нечаєви, на території володінь яких знаходився курган, вперто не давали добро на проведення розкопок. Наприкінці 1943-го на початку 1944 років Нечаєва могила опини-

З Нечаєвої могили видно всю степову широчінь

На Гострій могилі біля с. Китайгородка

лася в зоні активних бойових дій. Прагнучи будь-що утримати Нікопольський плацдарм, гітлерівці перетворили курган на добре укріплену вогневу точку. У ході запеклих боїв пануюча над місцевістю висота не раз переходила з рук у руки. Тепер на місці кровопролитних битв біля підніжжя стародавнього кургану встановлено пам’ятник радянським воїнам. Цим подіям нікопольські поети-фронтовики присвятили свої вірші. У післявоєнні роки приступити до дослідження Нечаєвої могили планували такі видатні археологи того часу, як А. І. Тереножкін та Б. М. Мозолевський, проте розкопки так і не були розпочаті. Нечаєва могила залишається недослідженою і донині. Цей стародавній курган підноситься над степом, продовжуючи зберігати свої таємниці. Тепер він вважається найбільшим не розкопаним у нас і, як кажуть у Центрі охорони історичних пам’яток, його ми залишаємо нашим нащадкам. …Важко передати словами захоплення, яке переживаєш, піднявшись на курган, подолавши 75 сходинок і оглянувшись довкруж. Нечаєва могила варта того, щоб побувати тут! Поблизу знаходиться менший обораний курган. Напевне, там було поховано скіфську царицю. Згори відкривається чудовий краєвид на довкілля. У садку Гаркушевських зозуля кувала Після яскравих вражень від відвідин найбільшого кургану краю —

Нечаєвої могили (його нібито козаки наносили шапками!) — нам запропоновано побувати також у так званому Гаркушевському саду у двох-трьох кілометрах від Китайгородки. Там на нас чекала несподіванка — дивом збережена могила поміщиці Людмили Гаркушевської. ...Ліворуч жовтіло поле рапсу. Праворуч — достигає пшениця. Попереду — зелений масив лісу, який виріс посеред степу і який тут звуть Гаркушевським садом.

— У Китайгородці народилася я сама, моя мама, бабуся, прабабуся, — розповідає Інна Кисельова. — Від самого малечку я чула від своїх родичів, що у Гаркушевському саду, куди ми приїхали, проживала пані Гаркушевська. Колись тут було дуже красиво. Це зараз усе позаростало. Бузок росте. Дубів багато. Оцей Гаркушевський сад посередині розділявся ставком. А тепер він замулився. А між Гаркушевським садом і першою посадкою є клин поля. Так ось який би засушливий рік не був, на ньому завжди високий врожай. Що б не посадили — чи то пшеницю, чи то ячмінь, чи то рапс, завше тут, коло Гаркушевського саду, буде щонайбільший врожай. Сюди дуже любили наші люди раніше приїжджати на травневі свята. Така краса була — чисто, вичищено! Не те, що нині. А де плита-надгробок на могилі пані Гаркушевської — я навіть зорієнтуватися тепер не можу.

— А бабуся ваша щось казала про Гаркушевську?

— Казала лише, що вона була дуже красива та що хворіла. Бабусю мою звали Євгенія Олексієнко, 1923 року народження. А вона чула це від своєї матері. Прабабуся прожила 83 роки.

— Миколо Петровичу! Подивіться, — вигукує Катерина Борисівна, побачивши розкішний берест чи тополину, високу і товсту. — Ми фотографуємся коло дерева. Тут, у сирому місці, добре живеться деревам. Правда, вистачає у цій лісовій гущавині й комариків. Тим часом один з учасників нашої експедиції Сергій Борисович тут же знаходить могилу пані Гаркушев-

Саме тут могила Людмили Гаркушевської

ської — масивна плита виявляється неподалік від колишнього ставка, де напевне палять очерет, і нині стирчать його молоді пагони. Треба йти до машини по воду, пропонує пан Сергій, щоб промити поверхню надгробка й прочитати текст. Прошу Катерину Борисівну прочитати текст на плиті: «Людмила Александровна Гаркушевская. Октябрь 1850 (або 1859 чи 1858 — читається важко) — 16 февраля 1882 года». На плиті намальований хрест. Коло могили виросло дерево. Але, мабуть, з власної волі, а не кимось висаджене. Бо якраз у ногах небіжчиці і підходити тому не дуже зручно. Поряд — яма чи нора, яку могли вирити лісові жителі — скажімо, лисиці.

— Була в цьому саду криничка чи навіть дві — розповідає Інна Кисельова. — Одна — по той бік ставка. Ми завжди ходили до нього воду пити. Така вода чиста та добра. Може, вона якась цілюща була. Поле ж поблизу недарма так добре родить. Джерела десь є під землею. Вологи вистачає. У саду весело співало птаство. На прощання озвалася в лісі зозуля. Я записав її голос на згадку на диктофон з власним іронічним рядком: «У саду Гаркушевських нам зозуля кувала...» Потім ми об’їхали панський сад, цей зелений масив, з другого боку і побачили греблю, яка височить перед колишнім ставком. До лісу-саду тече струмок. Машина перетинає дорогу, під якою лежить бетонна труба для протоку води. Коло греблі кусючі комарі, а кропива-жалива жалить добряче — не порівняти з тою солодкуватою, яка росте на Нечаєвій могилі. Ми прощаємося з привітною Інною Ярославівною, яка ще й почастувала мандрівників смачним борщем. Хотіли було заїхати і до саду пана Хрея (перероблене народом прізвище поміщика німецького походження Фрея) — він з протилежного боку Китайгородки. Та залишили ці відвідини на потім. Ми й так сповнені враженнями цього дня.

Струмок біля Гаркушевського саду

www.zorya.org.ua 6 ÷åðâíÿ 2014 ð.

Ñèëà áëàãîäàòè Áîæèåé ñïîñîáíà ïðåîáðàçèòü êàæäîãî Âî èìÿ Îòöà è Ñûíà è Ñâÿòîãî Äóõà! Âñåõ âàñ ñåðäå÷íî ïîçäðàâëÿþ ñ íàñòóïàþùèì âåëèêèì ïðàçäíèêîì — Ñâÿòîé Ïÿòèäåñÿòíèöû, Òðîèöû.  ýòîò äåíü ìû îñîáûì îáðàçîì âñïîìèíàåì ñîøåñòâèå Ñâÿòîãî Äóõà íà àïîñòîëîâ. Ýòà èñòîðèÿ õîðîøî çíàêîìà êàæäîìó, êòî õîòü ðàç ÷èòàë Åâàíãåëèå è Äåÿíèÿ ñâÿòûõ àïîñòîëîâ, êòî èçó÷àë çàêîí Áîæèé â âîñêðåñíîé øêîëå. Ýòî ïîâåñòâîâàíèå íàõîäèòñÿ â ÷åðåäå äðóãèõ ïîâåñòâîâàíèé, à ïðàçäíèê, óñòàíîâëåííûé â ÷åñòü Ïÿòèäåñÿòíèöû, èìåíóåòñÿ äâóíàäåñÿòûì — êàê áû â ðÿäó äðóãèõ âåëèêèõ ïðàçäíèêîâ. Íî íà ñàìîì äåëå òî, ÷òî ïðîèçîøëî â ýòîò äåíü, ïî ñâîèì ïîñëåäñòâèÿì ñðàâíèìî òîëüêî ñ âîïëîùåíèåì Ñûíà Áîæèÿ è Åãî Âîñêðåñåíèåì.

Святые апостолы, напуганные казнью своего Учителя, скрыва+ лись по домам. Страх и растерян+ ность — это то, что подавляло их души. Было одно яркое и сильное событие — это Вознесение Спаси+ теля. Когда ученики на горе Еле+ онской увидели, как Он возносит+ ся на небо и услышали голос не+ божителей: «Что вы, мужи гали+ лейские, стоите и смотрите — се Иисус, возносящийся от вас на небо, таким же образом придет», — эти слова, конечно, наполни+ ли святых апостолов радостью надежды. Происходит событие, о кото+ ром таинственно пророчествовал Сам Господь — о том, что через Его смерть и Воскресение они получат дар Святого Духа. Имен+ но с этого момента они перестают быть испуганными учениками,

АЗЫ ПРАВОСЛАВИЯ

ПРАВОСЛАВ’Я

которые радовались, конечно, явлениям Спасителя, но у них не хватало сил идти и проповедо+ вать. Святые апостолы перестают быть просто группой единомыш+ ленников, вспоминавших о своем Учителе, — они становятся про+ поведниками всего того, чему Он научил их и о чем Дух Святый вразумил их. Благодать Божия, сила Бо+ жия, Дух Святый через искупи+ тельные заслуги Спасителя, через Его смерть и Воскресение, по Его обетованию прикоснулись к ним и наполнили апостолов могуще+ ством. В этих немощных и сла+ бых людях стал действовать Дух Святый. Этот же Дух, который почил на апостолов, пребывает в Церкви, почивает на священно+ служителях и на всех верных, ко+ торые проходят через купель Кре+ щения и которые прививаются к этому Божественному и благодат+ ному стволу через Таинство миро+ помазания. Нередко люди крещеные пре+ зрительно относятся к Церкви, допускают оскорбления, насмеш+ ки. Почему это происходит — ведь они получили дар Святого Духа при крещении? А происхо+ дит вот что — из+за страсти и не+ верия пресеклась благодать Бо+ жия, и человек не чувствует Бога, не чувствует ответа на свои мо+ литвы, для него приход в храм —

это все равно что поход в музей: у него не бьется радостно сердце во время богослужения, оно мертво, потому что порабощено страстя+ ми и неверием. Для того чтобы Церковь Божия обновилась по примеру первоначальной апос+ тольской общины, мы должны употреблять все силы к тому, что+ бы бороться со страстями, чтобы возбуждать в себе веру через по+ стоянную молитву, через покая+ ние, через принятие Святых Хри+ стовых Таин, через критическое, строгое отношение к самим себе, через контроль над своими мыс+ лями, делами, движениями серд+ ца. Вот почему главное служение, которому Церковь посвящает себя, — это служение благодати Божией. Получив ее от Самого Господа в день Пятидесятницы, она призвана раздавать ее людям и совершать такие действия, про+ износить такие слова, строить такие отношения с окружающим миром, чтобы все было направле+ но на то, чтобы страсти изгоня+ лись из человеческих сердец и горячая вера приходила в сердце и вместе с ней — сила благодати Божией. Верим, что и сегодня сила бла+ годати Божией способна преобра+ зить каждого человека, а через че+ ловека — и весь мир. Аминь. Ïðîòîèåðåé Êîíñòàíòèí ÄÐÎÁÈÒÜÊÎ

Ñâå÷à êàê ñâèäåòåëüñòâî âåðû ×òî äåëàåò ñíà÷àëà ÷åëîâåê, ïåðåñòóïèâøèé ïîðîã õðàìà?  äåâÿòè ñëó÷àÿõ èç äåñÿòè — ïîäõîäèò ê ñâå÷íîìó ÿùèêó. Ñ ìàëåíüêîé âîñêîâîé ñâå÷êè íà÷èíàåòñÿ íàøå ïðàêòè÷åñêîå õðèñòèàíñòâî, ïðèîáùåíèå ê îáðÿäó. Íåâîçìîæíî ïðåäñòàâèòü ñåáå ïðàâîñëàâíûé õðàì, â êîòîðîì íå çàæèãàþò ñâå÷åé… Толкователь литургии блажен+ ный Симеон Солунский (XV век) говорит, что чистый воск означает чистоту и нескверность людей, его приносящих. Он приносится в знак нашего раскаяния в упорстве и са+ моволии. Мягкость и податливость воска говорит о нашей готовности послушаться Богу. Горение свечи означает обожение человека, его превращение в новую тварь дей+ ствием огня Божественной любви. Кроме того, свеча — это свиде+ тельство веры, причастности чело+ века к Божественному свету. Она выражает пламень нашей любви к Господу, Матери Божией, ангелам или святым. Нельзя ставить свеч+ ку формально, с холодным серд+ цем. Внешнее действие должно быть дополнено молитвой, хотя бы самой простой, своими словами. Возжженная свеча присут+ ствует на многих церковных службах. Ее держат в руках ново+ крещеные и сочетающиеся таин+ ством брака. Среди множества го+ рящих свечей совершается чин отпевания. Прикрывая огонек свечки от ветра, богомольцы идут на крестный ход. Нет обязательных правил, куда и сколько ставить свечей. Их покупка — малая жертва Богу, добровольная и необременитель+ ная. Дорогая большая свеча вовсе не благодатнее маленькой. Те, кто исправно посещают храм, стараются каждый раз по+ ставить несколько свечей: к празд+ ничной иконе, лежащей на аналое посреди церкви; к образу Спасите+

ля или Богородицы — о здравии своих близких; к Распятию на прямоугольный столик+подсвеч+ ник (канун) — об упокоении усоп+ ших. Если желает сердце — мож+ но поставить свечку любому свя+ тому или святым. Иногда случается так, что в подсвечнике перед иконой нет свободного места, все заняты горя+ щими свечами. Тогда не стоит ради собственной свечи гасить другую, уместнее попросить слу+ жителя поставить ее в благое вре+ мя. И не надо смущаться, что вашу недогоревшую свечку пога+ сили по окончании службы — жертва уже принята Богом. Незачем слушать разговоры о

том, что свечку следует ставить только правой рукой; что если она потухла, значит, будут несчастья; что оплавлять нижний конец све+ чи для устойчивости в лунке — смертный грех, и т. д. Околоцер+ ковных суеверий много, и все они бессмысленны. Богу приятна восковая свеча. Но горение сердца Он ценит боль+ ше. Наша духовная жизнь, учас+ тие в богослужении не ограничи+ ваются свечкой. Сама по себе она не освободит от грехов, не соеди+ нит с Богом, не даст сил к невиди+ мой брани. Свеча полна символи+ ческого значения, но нас спасает не символ, а подлинная сущность — Божественная благодать.

ПРАВОСЛАВНЫЙ КАЛЕНДАРЬ С 7 ПО 13 ИЮНЯ

СЛОВО СВЯЩЕННИКА

6

ÇÎÐß

7 июня — Троицкая родительская суббота. Третье обретение главы Предтечи и Крестителя Господня Иоанна. Сщмч. Ферапонта, еп. Кипрского. Свт. Ин+ нокентия, архиеп. Херсонского. Прмч. Елены. Прмч. Тавриона.

8 июня — День Святой Троицы. Пятидесятница. Ап. от 70+ти Карпа и Алфея. Мч. Георгия Нового. Мч. Аверкия и Елены. Прп. Иоанна Психаита исп. Обретение мощей прп. Макария Калязинского.

9 июня — День Святого Духа. Сщмч. Ферапонта, еп. Сардийского. Обретение мощей прп. Нила Сто+ лобенского. Прав. Иоанна Русского. Мч. Феодоры девы и Дидима воина. Прп. Ферапонта Белоезер+ ского, Можайского. Перенесение мощей свт. Мос+ ковских Киприана, Фотия и Ионы. Прп. Ферапон+ та Монзенского. Тупичевской и Кипрской икон Божией Матери.

10 июня — Прп. Никиты исп., еп. Халкидонского. Свт. Игнатия, еп. Ростовского. Прп. Елены Дивеевской. Сщмч. Евтихия, еп. Мелитинского. Мч. Еликони+ ды. Сщмч. Елладия, епископа. Свт. Геронтия, мит+ рополита Московского и всея Руси. Прмч. Макария, Дионисия, сщмч. Николая диакона, мч. Игнатия и Петра. Прп. Ираклия. Прмч. Гермогены. Никейской и Чухломской (Галичской) икон Божией Матери.

11 июня — Прмч. Феодосии девы, Константинополь+ ской. Блж. Иоанна, Христа ради юродивого, Устюж+ ского. Обретение мощей прп. Иова, в схиме Иисуса Анзерского. Память I Вселенского Собора. Мч. Фео+ досии девы, Тирской. Сщмч. Иоанна диакона и мч. Андрея (1938). Свт. Луки исп., архиеп. Симфе( ропольского. Иконы Божией Матери, именуемой «Споручница грешных».

12 июня — Прп. Исаакия исп., игумена обители Дал+ матской. Сщмч. Василия пресвитера. Иконы Божи+ ей Матери именуемой «Споручница грешных», Корецкой.

13 июня — Ап. от 70+ти Ерма. Мч. Ермия. Мч. Фило+ софа. Сщмч. Философа пресвитера и сыновей его мч. Бориса и Николая.

Èêîíà Áîãîðîäèöû «Ñïîðó÷íèöà ãðåøíûõ» Дни памяти: 20 марта, 11 июня Свое название икона «Споручница грешных» полу+ чила по содержанию одного из свитков, расположен+ ных в четырех углах иконы: «Аз Споручница грешных к Моему Сыну». Споручница — означает Поручитель+ ница перед Иисусом Христом за согрешающих людей, неусыпная за них Ходатаица и Молитвенница. В 1844 году в монастырь, где находилась икона «Споручница грешных» (Николо+Одринский монас+ тырь близ города Карачева Орловской губернии) при+ шла купеческая жена Почепина с двухлетним сыном, который страдал от жестоких припадков, и попроси+ ла отслужить молебен пред иконою «Споручница греш+ ных». Молебен отслужили, и больной ребенок выздо+ ровел. Вскоре от иконы последовали и другие чудес+ ные знамения. С тех пор образ Божией Матери в Николо+Одринском монастыре стал считаться чудо+ творным. Особенно прославилась икона исцелениями во время эпидемии холеры в 1847+48 годах. В настоящее время чудотворные иконы Богомате+ ри «Споручница грешных» находятся в Николо+Одрин+ ской пустыни в селе Одрино Карачевского района Брянской области и в Москве в храме святителя Ни+ колая в Хамовниках. Имеются свидетельства от многих людей, которые подтверждают, что в случае каких+то неустройств, семейных неурядиц и особенно когда «болит душа», приходящие к иконе «Споручница грешных» после молитвы перед ней получают удовлетворение в своей нужде и душевное облегчение, ибо Она поистине есть «Споручница грешных»!

Молитва к Пресвятой Богородице перед Ея иконой, именуемой «Споручница грешных» К кому возопию, Вла+ дычице, к кому прибегну в горести моей, аще не к Тебе, Царице Небесная? Кто плач мой и воздыха+ ние мое приимет и моле+ ниям нашим скоропо+ слушливо внемлет, аще не Ты, Всеблагая Споруч+ нице, всех наших радос+ тей Радость? Услыши же и нынешния песнопения и моления, и о мне греш+ ном Тебе приносимыя. И буди мне Мати и Покровительница и ра+ дости Твоея всем нам По+ дательница. Устрой жизнь мою, якоже хощеши и якоже веси. Вручаю бо себе Твоему покрову и про+ мышлению, да радостно всегда пою Тебе со всеми: Радуйся, Благодатная; радуйся, Обрадованная. Ра+ дуйся, Преблагословенная; радуйся, Препрославлен+ ная во веки. Аминь.

Страницу подготовила Ольга ДЮЖИНСКИХ

Із одного металу ллють медаль за бій, медаль за труд!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 21 ÷åðâíÿ 2003 ðîêó.

Актуально

Низко поклонимся им Ветеранской организации Бабушкинского района города Днепропетровска недавно исполнился 21 год. И последние десять лет ее возглавляет Федор Сергеевич Шенько, полковник запаса, прослуживший в армии 32 года. Привыкнув к армейской дисциплине, он с энтузиазмом взялся поднимать работу в организации. А начинать пришлось практически с нуля. Прежде всего он наладил связь со своим райисполкомом, где председателем работает Олег Иванович Юрашко. Многие вопросы, особенно оказание материальной помощи ветеранам, решал непосредственно с ним. Так и в этом году на майские праздники и День Победы в районе нашлись средства, чтобы поздравить тех, кто проливал кровь на фронтах Великой Отечественной войны, воевал в партизанских отрядах, ковал победу на трудовом фронте. И таковых в районе около 15 тысяч человек, самому молодому из которых сегодня 87 лет. Животрепещущий вопрос для них сейчас — здоровье. Поэтому на первом плане стоит организация лечения ветеранов, как по месту жительства, так и в областной больнице имени Мечникова. Бесплатно было проведено протезирование зубов примерно тысяче ветеранов, тремстам были куплены слуховые аппараты, двумстам провели лечение глаз. Конечно, трудно одному охватить все 32 первичные ветеранские организации района. Поэтому председатель опирается на свой актив. Ему помогают в работе на Макаровском массиве Надежда Головатая, на Плехановском — Лидия Слонь, на Короленковском — Людмила Цемкало, на Тополе-3 — Лидия Добровольская, на Тополе-1 — Екатерина Кашеварова, на Мирном — Владимир Самай.

Они ведут учет нуждающихся в помощи людей, помогают им в быту: кому-то сходят в магазин за продуктами, кого-то отвезут в больницу, кому-то помогут организовать ремонт жилья. Благодаря их настойчивости за последние полтора года в районе отремонтировано 167 лифтов, 40 крыш, 20 подвалов, 40 подъездов, 15 квартир ветеранов. Немалую помощь в этом оказывает и народный депутат Украины Иван Ступак, а также руководители предприятий, расположенных на территории района. Большую работу проводят и волонтеры под руководством Любови Иларионовны Крисановой. Особенно ценна их помощь немобильным ветеранам, которые уже не выходят из своего жилья. В волонтерском движении участвуют все школы района. Школьники объединены в бригады по 10—15 человек. Так им легче посещать подопечных. Студенты медицинской академии оказывают ветеранам медицинскую помощь. На должном уровне поставлено и патриотическое воспитание молодежи. Этой работой руководит Ольга Васильевна Рябухина. Школьники постоянно посещают музеи, встречаются с ветеранами, которые рассказывают ребятам о войне. Недавно был проведен конкурс рисунков на военную тематику. Победителем в нем стала СШ №78, второе место заняла СШ №59, третье — СШ №40. А в учебном центре №2 на жилом массиве Тополь-1 прошел конкурс военной песни. Нужно было исполнить три пес-

Поздравляем!

6 червня 2014 року/п’ятниця Поздравляем с Днем журналиста! Дорогие авторы «Ветерана Приднепровья»! От всей души поздравляем вас с нашим общим профессиональным праздником — Днем журналиста Украины! Мы очень ценим ваши материалы, даже вне зависимости от того, написаны они человеком, чьей профессией является журналистика, или же нашими читателями-авторами, кому не безразлична тематика «Ветерана Приднепровья». Наш многолетний опыт работы в прессе уже давно убедил, что журналистика — не просто средство заработка на хлеб насущный, это — состояние души. Желаем каждому из вас крепкого здоровья, счастья и неиссякаемого творческого вдохновения. Пусть у вас перо всегда остается острым, слово — правдивым, а мысль — мудрой! С уважением редакция газет «Зоря» и «Ветеран Приднепровья»

Федор Сергеевич Шенько (справа) с ветераном Великой Отечественной войны Степаном Федоровичем Цветковым

ни на военную тематику. Дети очень серьезно подготовились к конкурсу, и в упорной борьбе победили учащиеся из 40-го лицея. Как ни трудно сегодня жить, в районе находят возможность выделять председателям первичных организаций по 200 гривен в месяц, чтобы они смогли проведывать своих ветеранов, хотя бы не тратя деньги из своих пенсий на проезд. Есть в ветеранской организации Бабушкинского райо­на и свой транспорт — автомобиль «Жигули». Он существенно облегчает работу в таком большом районе, где к тому же много и домов частного сектора. Самой организации райсовет выделил в своем здании три комнаты с телевизором и компьютерами. Недавно мы отметили День Победы. Бабушкинцы с достоинством подошли к этому празднику. Прежде всего обновили все памятники героям войны на Сурско-Литовском и Запорожском кладбищах. Возложили цветы к памятно-

му знаку Михаилу Паникахе, погибшему под Сталинградом, когда он подбил один немецкий танк и бросился с бутылкой зажигательной смеси на другой. На Мамаевом кургане его имя увековечено среди тысяч имен других наших героев. Ветераны недавно вместе с учениками СШ №78 ездили в Волгоград, чтобы поклониться нашему земляку Михаилу Паникахе — уроженцу села Могилев Царичанского района. А еще недавно для школьников района была организована экскурсия на теплоходе по местам боевой славы, расположенных непосредственно на берегах Днепра. Увы, быстротечное время раз за разом уносит в вечность наших героев-ветеранов. И сегодня в Бабушкинском районе осталось совсем уже немного тех, кто, не щадя своей жизни, победил врага. Низко поклонимся же им за их беспримерный подвиг во имя жизни на Земле. Светлана ПЕЛЫХ

Юбилей

Ветеранская жизнь

«Зоря» №39 (21571)

Днепропетровское областное отделение Украинского союза узников — жертв нацизма, а также семья и друзья поздравляют

Владимира Яковлевича МАРГОВЦЕВА —

уважаемого редактора газеты «Судьба» Международного союза узников нацизма — с 80-летием! От всей души желаем юбиляру доброго здоровья, долгих лет жизни, счастья и новых творческих успехов! Редакция газеты «Зоря» также присоединяется к поздравлениям Владимиру Яковлевичу, члену Национального союза журналистов Украины, который в течение 13 лет является внештатным корреспондентом выпуска «Ветеран Приднепровья».

Кому будут компенсировать повышение цены на газ и тепло Постановлением КМУ №83 от 5 апреля этого года предусмотрено, что семьи, у которых совокупный среднемесячный доход за предыдущие шесть месяцев не превышал прожиточного минимума для семьи, получат право на компенсацию дополнительных расходов на газ, централизованное отопление и центральное горячее водоснабжение в связи с повышением тарифов на эти услуги. Об этом сообщили из управления обеспечения социальных гарантий департамента труда и социальной защиты населения Днепропетровской облгосадминистрации. То есть семьи, совокупный доход которых не превышает установленного прожиточного минимума, и далее не будут платить за указанные услуги ЖКХ больше, чем они платят сейчас. Совокупный прожиточный минимум семьи равен сумме прожиточных минимумов для каждого члена семьи в зависимости от его принадлежности к той или иной демографической группе населения, зарегистрированных на конкретной жилплощади. В этом году установлены такие размеры прожиточных минимумов: — для детей до 6 лет — 1032 гривны в месяц; — для детей от 6 до 18 лет — 1286 гривен в месяц;

— для трудоспособных лиц — 1218 гривен в месяц; — для нетрудоспособных лиц (включая и пенсионеров всех категорий) — 949 гривен в месяц. Например, семья, в состав которой входят двое пенсионеров, их трудоспособная дочь и, скажем, внучка, которой в данный момент 14 лет. Совокупный прожиточный минимум такой семьи: 949 + 949 + 1218 + 1286 = 4402 гривны. Если их совокупный месячный доход не превышает указанную сумму, то они имеют право на компенсацию. Если совокупный месячный доход выше — нет. Если семья до повышения тарифов на газ и отопление (до 1 мая

2014 года) платила за эти услуги по 300 гривен в месяц, а после повышения — по 400 гривен в месяц, то размер компенсации будет составлять 100 гривен в месяц. А 300 гривен ежемесячно обязана будет оплатить семья самостоятельно. Если же семья не будет оплачивать в обязательном порядке свою часть коммунального платежа, то компенсация такой семье будет аннулирована. Для назначения компенсации в орган социальной защиты населения по месту регистрации (то есть, в свой районный орган соцзащиты) надо подать: — заявление; — справку из ЖЭКа о составе

зарегистрированных в указанном жилье лиц; — справки о доходах каждого зарегистрированного трудоспособного гражданина в указанном жилом помещении за последние 6 месяцев. Ответ о принятом решении по компенсации будет направлен заявителю в 10-дневный срок по почте на указанный им адрес. Узнать о месте нахождения вашего районного органа социальной защиты можно либо на официальном сайте Днепропетровской областной государственной администрации, либо в соответствующем управлении облгосадминистрации по телефону — (056) 713-63-43.

Компенсация будет назначаться с месяца обращения граждан и до окончания отопительного сезона 2014—2015 годов. Обращаться за назначением компенсации можно будет с 1 июля этого года. Надо понимать, что на руки гражданам деньги в виде компенсации выдаваться не будут. Они будут перечисляться по безналичному расчету тем коммунальным предприятиям, которые оказывают эти услуги в каждом конкретном случае. И еще: компенсация — не субсидия. Для ее назначения не важно, владеет ли данная семья другой недвижимостью, автомобилями и т. д. Компенсация также никак не связана с формой собственности жилья, в котором проживают граждане. Для ее назначения важны только факты официальной регистрации в определенном месте жительства, а также размер совокупного месячного дохода членов семьи, зарегистрированных в указанном жилье. Алексей ЛОГИНОВ

Они сражались за Родину

8

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 р.

ветеран придніпров’я

Не могли поступать иначе До сих пор уцелевшие офицеры вермахта и армий союзников пишут, что победа СССР — «необъяснимое чудо, неразрешимая загадка и непостижимый секрет». Они не могут понять, почему люди стояли насмерть в Бресте и Сталинграде, умирали от голода в Ленинграде, солдаты бросались под танки с гранатами, вызывали огонь на себя, летчики направляли свои горящие самолеты на скопления врага, подпольщики проявляли чудеса изобретательности при уничтожении эшелонов вермахта, партизаны вообще всегда действовали «по лезвию бритвы»?.. А правда в том, что люди просто думали о своей Родине, своем народе, своей семье. Характер человека — вот и «секрет» наших побед, объясняющий разгром третьего рейха. И подтверждением этого является работа молодого подполья АНД района, бойцов невидимого фронта Днепропетровска. Сначала это были немногочисленные группы, а потом объединенная организация, куда попали ребята, прошедшие боевое крещение на фронте, но сумевшие уйти от преследования. Сергей Дуктов служил на западной границе. Со своими сослуживцами он принял атаку фашистов чудовищной силы. Попали в окружение, его контузило, попал в плен, в концлагерь под Золотоношей Полтавской области. При первой же возможности сбежал и кое-как добрался до Днепропетровска. Через друга детства Максима Меркулова вошел в подполье. Больше года вели напряженную, полную риска работу. Сергей руководил разведчиками и диверсионной группой. Для легализации устроился на ВРЗ. Там он нашел надежных людей. Как-то они устроили пожар на пилораме, а потом делали вид, что гасят возгорание — схватили шланги, ведра, багры, лопаты, суетились, сбивали бегающих рядом немцев водой из шлангов с ног, в общем, работали ударно — пилорама сгорела почти вся. Правда, дирекция в тот раз подвоха не заметила и выдала каждому «пожарнику» по полбуханки хлеба за «посильную

помощь при тушении пожара». Была в молодежной организации и Надежда Эллерт, работавшая в то время в отделе кадров завода «Коминтерн». Там она для подпольщиков выписывала пропуска, хлебные карточки и документы для выхода из города и входа в него. Надя была также членом редакции подполья. Они печатали листовки со свежей информацией с фронтов и распространяли их по городу и пригородным селам. А потом по доносу предателя почти всех членов подполья арестовали в течение нескольких дней и свезли в гестапо. Следствие длилось два месяца. Здесь же в гестапо члены этой организации и перезнакомились, поскольку до этого в целях конспирации многие друг друга не знали. Испытали пытки, побои, унижения. Но уже точно знали, что наша армия на подходе и надеялись при удобном случае сбежать. Не получилось. Большую часть подпольщиков АНД района приговорили к расстрелу, остальных — к пожизненному заключению. В нашем городе было два перевалочных концлагеря: Игренская психбольница на 14 тысяч человек и площадка на ул. Симферопольской — еще на тысячу. Сергею Дуктову привесили особую бляху, означавшую, что он особо опасен и не может покидать территорию даже для выполнения работ. Среди заключенных там были и ребята из АНД подполья: Антонина Клюквина, Мария Кудлай, Надя Эллерт, а также немка-колонистка

Сергей Сергеевич и Надежда Васильевна с сыновьями Константином и Александром

Нина Бальвас, которой разрешали свободно перемещаться по всей территории лагеря. В сентябре 1943 года лагерь срочно эвакуировали в Германию. Посадка в поезд. За минуту до отправления нескольким людям, включая и Нину Бальвас, прихватившую папку с личными делами заключенных, удалось бежать. Немцам было некогда ловить беглецов, что и спасло оставшихся в вагонах от немедленного уничтожения в лагерях смерти за границей. Концлагерь Маутхаузен в Австрии стал вторым у Сергея Дуктова. Тут уже немцы не церемонились вообще: сразу же отделяли детей, стариков, больных и инвалидов и тут же отправляли их в газовые камеры. В Маутхаузене только в газовых камерах было уничтожено более 122 тысяч человек, из которых 32 тысячи — наши сограждане. Там же принял мученическую смерть и военный инженер, генерал Дмитрий Карбышев. В феврале 1944 года эсэсовцы отобрали группу заключенных, в числе которых оказался и Сергей Дуктов, и отвезли в горную мест-

Три поколения рода Дуктовых во дворе родительского дома

ность в лагерь Эбензее. Там строился бензиновый завод, и нужна была рабочая сила. Расселили в 20 блоков по 500 узников в каждом. Как и везде было ограждение под высоким напряжением, пулеметчики на вышках. Но, невзирая ни на что, и там была создана интернациональная подпольная группа заключенных. Какими-то тайными путями узнавали сводки о продвижении наших войск. И наконец — 2 мая 1945 года взят Берлин. Союзники совсем рядом с Эбензее. Значит, скоро освободят. Сводка подполья: утром 5 мая прозвучит воздушная тревога, узников уведут в каменные штольни, где заложено 8 тонн тротила. То есть там всех 10 тысяч узников и подорвут. Утром завыла сирена. Построились на плацу. Переводчики всех европейских стран стояли около коменданта и переводили его речь. За ними выстроились автоматчики и пулеметчики с вышек. Заключенные отказались идти в штольни и направились в бараки. Комендант дал команду немцам уходить. Через 15 минут в лагере не осталось ни одного фашиста. Выдержка, сплоченность и решительность интернационального подполья спасли жизни всем. Затем появились американские танки, джипы с солдатами и спецгруппа, которая быстро отделила всех русскоязычных от общего состава заключенных. Начались уговоры эмигрировать в США. Отказались все. Долго никого не отпускали. Несколько человек сбежали, угнали брошенный немцами грузовик. Но снова попались в ловушку американцам. Снова искушения райской жизнью в Америке. Истощенные, но верящие в Победу, узники организовали побег двух человек, которые и добрались до наших войск. На следующее утро представители Советской Армии забрали всех наших узников у «гостеприимных» освободителей. Тем, кому позволяли возраст и здоровье, предложили вернуться в строй. Так Дуктов сменил полосатый лагерный «мантель» на солдатскую форму. Почувствовал себя снова молодым, ведь было тогда ему всего-то 23 года. Вот так в строю и встретил Победу! Надежда Эллерт впервые увидала Сергея Дуктова в гестапо после допроса и пыток с перело-

манными ребрами и ключицей. Далее ее также после пыток отправили за границу. Попала в один из самых жутких концлагерей — польский Освенцим, где было уничтожено свыше 4 миллионов человек. Вместе с Антониной Клюквиной, Марией Кудлай, Любовью Алпатьевой и другими участницами лагерного подполья предупреждали заключенных, что фашисты хотят всех узников утопить в реке. Осенью 1944 года было неудачное восстание заключенных, которое было жестоко подавлено фашистами. 27 января 1945 года все выжившие в Освенциме были освобождены Советской Армией. Возвратилась домой, стала искать друзей и тех, кто был рядом в концлагерях. Не досчитались очень многих. Зато снова встретила вернувшегося с фронта Сергея Дуктова. В 1947 году поженились, со временем у них родилось двое сыновей — Константин и Александр. Прошли годы. Сергей Сергеевич Дуктов стал мастером производственного обучения в ПТУ при родном заводе ВРЗ. Встречался с молодежью, рассказывал о войне, подпольной организации, концлагерях, отважных людях, которых ничто не смогло сломить. Упорно, но безрезультатно искал подпольщиков из Эбензее. Надежда Васильевна ЭллертДуктова до выхода на пенсию работала бухгалтером в кафе «Росинка». Старший сын Константин пошел по стопам отца и продолжил династию токарей ВРЗ. Младший Александр закончил механикометаллургический техникум, работал после его окончания на заводе «Красный профинтерн», служил в армии. А потом все время работал в днепропетровском аэропорту. Род Дуктовых продолжается во внуках — Светлане, Сергее, Татьяне, и правнуках — Богдане, Карине, Александре. Возможно, не все мечты удалось воплотить в жизнь молодым подпольщикам АНД района, но они — сильные и смелые — будут жить в сердцах новых поколений, как немеркнущие образцы несгибаемого мужества, моральной чистоты, верности долгу, Отчизне, народу сегодня, завтра и всегда! Валентина БОЛТЯНСКАЯ Фото автора

ветеран придніпров’я

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 р.

9

Особый случай

Катастрофа,

которую замалчивали 25 лет… Ежегодно 24 мая наш земляк Вячеслав Мазуренко вспоминает об аварии на атомной субмарине К-27, на которой ему довелось служить

Ольга ГРЕЧИШКИНА

Слово «атом» вызывало почтение Советское государство тщательно оберегало от мировой общественности факты крушений, аварий, катастроф… Однако они случались. Очевидцем и жертвой одной из крупнейших из них стал житель поселка Таромское Вячеслав Мазуренко. Вячеслав Николаевич воспитывался родителями-фронтовиками в атмо­ сфере уважения к военному делу, почитания профессии защитника Родины. И потому исполнение своего воинского долга не воспринимал как «вырванные из жизни годы». Местом службы украинского паренька стала база подлодок Гремиха в Мурманской области. Слово «атом» в то время вызывало почтение. К тому же шла холодная война, советские люди поддерживали развитие подводного флота, призванного противостоять агрессору. Подводники как подопытные кролики Экипаж корабля не ставили в известность, какие именно ядерные технологии используются на субмарине. Но постоянное присутствие на борту ученых-ядерщиков наводило на мысль, что лодка является испытательным полигоном… То, что подводники выступали в роли «подопытных кроликов», члены экипажа поняли спустя годы, когда один за другим стали уходить из жизни.

— Уже на гражданке, сопоставляя свои воспоминания с фактами, просачивавшимися в прессу, я понял, что наш корабль, действительно, был опытным. В его ядерной установке, аналогов которой не было во всем мире, в качестве теплоносителя использовался жидкий металл, тогда как в реакторах других атомных субмарин — вода. Считалось, что это позволяет привести субмарину в боевую готовность в течение 15— 20 минут, тогда как субмарины с другим типом реакторов нужно было «кочегарить» в течение 3-4 часов. Проект мог бы иметь право на существование, если бы ядерные реакторы прошли серьезные испытания в лабораториях и были окончательно доведены, прежде чем применяться на действующих атомных подлодках, — говорит Вячеслав Николаевич. К-27 была построена на Северодвинском заводе и сдана ВМФ СССР одновременно как опытная и боевая единица. Проблемы начались в 1959 году, когда ядерные реакторы с жидкометаллическим теплоносителем для корабля стали «обкатываться» на стенде. «Звоночки» предвещали трагедию — Первый командир подлодки Иван Гуляев, воевавший в Великую Отечественную тоже на подлодке, только дизельной, да и его преемник, при котором

мне пришлось служить, — Павел Леонов уверовали в абсолютную безопасность своей субмарины. К-27 была «отпущена в большое плавание» в октябре 1963 года, а спустя полгода совершила испытательный «марш-бросок» в Атлантику. Она не всплывала 52 суток. За этот беспрецедентный для того времени поход Иван Гуляев удостоился звания Героя Советского Союза, а весь экипаж был награжден орденами и медалями. Среди них — и мой старший сослуживец, земляк Иван Ивченко, получивший престижную боевую награду за этот поход — медаль Ушакова. К-27 стала и первой атомной субмариной, появившейся в водах Средиземного моря. Подлодка вошла туда скрытно через Суэцкий канал под брюхом иностранного сухогруза и своим показательным всплытием наделала переполох в рядах 6-го американского флота, базировавшегося тогда в Средиземке. Именно эти успехи К-27 и позволили ученым, конструкторам и командованию ВМФ закрывать глаза на те «звоночки», которые предшествовали трагедии 1968 года. Бывало, командир К-27, показывая проверяющим чудо-реакторы, даже садился на установку. Дескать, все разговоры о ядерной угрозе — пустые домыслы.., — рассказывает Вячеслав Мазуренко о своей службе на лодке. Зубилом на реактивный свинец Одним из последних «звоночков» грядущей трагедии стал поход 1967 года. В октябре полностью экипированная К-27 вышла в море.

— Мы тогда еще не знали, что перед командиром Павлом Леоновым стояла задача без всплытия обогнуть земной шар, провести при этом испытание жидкометаллического реактора при длительном походе и разных температурах мирового океана, а также «потрепать» нервы нашим «друзьям» из НАТО. Но поход сорвался. Через две недели «потек» левый реактор, из его контура вылился радиоактивный свинец, и подводникам пришлось вручную, с помощью зубила и молотка, выдалбливать его. Поход был отменен, однако К-27 не «списали», субмарина продолжала нести боевую службу, — вспоминает Вячеслав Мазуренко. Но даже и тогда экипаж лодки не понимал, на какой «пороховой бочке» он служит. И только после трагедии Вячеслав Мазуренко понял: люди — пыль для системы, готовой переступить через человеческие жизни ради достижения своих амбиций и сомнительных целей. Трагедия случилась в последний год службы Вячеслава Мазуренко: до дембеля оставалось полгода. К-27 вышла в Баренцево море, чтобы проверить работу лодки и слаженность экипажа перед длительным походом.

— Задача тогда стояла перед нами та же, что и в октябре 1967 года — без всплытия обогнуть Землю. Командование хотело проверить субмарину в коротком, но энергичном «марш-броске». Проверку субмарина прошла, и можно было возвращаться на базу. Однако ядерщики уговорили командира еще «поддать жару» — проверить реакторы на полную мощность. Не выдержав напряжения, расплавились стержни, и радиация вырвалась на волю. Спецтрюмные 4-го отсека вышли оттуда только тогда, когда реактор был заглушен. Они были обречены. И, действительно, все умерли через две недели в

госпиталям в Североморске, Ленинграде и Москве. Опыт лечения острой лучевой болезни был тогда небольшой. И хотя большинство членов экипажа удалось поставить на ноги, никто не ручался за здоровье в будущем. Матросы были отправлены в санатории, а потом и дослуживать — правда, на берегу. Никаких документов о том, что они являются ликвидаторами аварии, членам экипажа не выдали. Более того, в их медкнижках значились диагнозы, не имевшие никакого отношения к полученному заболеванию. Военврачи получили строгое указание — не обнародовать диагноз членов экипажа К-27 и

липовый диагноз был связан с нарушениями психической деятельности, — рассказывает Вяче­ слав Николаевич. Такие диагнозы были поставлены всем членам экипажа, которых тогда же заставили дать подписку молчать о случившемся в течение 25 лет… Только в 1993 году Вячеслав Мазуренко сумел получить статус инвалида войны, доставшийся ценой потери здоровья. Ему несколько лет пришлось доказывать чиновникам, что он имеет на него право… А после развала СССР Вяче­ слав Мазуренко начал писать книги о подлодке К-27. Эти книги — обращение к соотечествен-

Трагедия случилась в последний год службы Вячеслава Мазуренко: до дембеля оставалось полгода. К-27 вышла в Баренцево море, чтобы проверить работу лодки и слаженность экипажа перед длительным походом.

К-27 уходит в роковой поход

ленинградском военно-морском госпитале. Значительные дозы радиации получили все 144 члена экипажа, в том числе и я, служивший старшиной команды турбогенераторщиков в 5-м отсеке, соседнем с 4-м. Когда всплывшая на поверхность лодка с открытыми для вентиляции люками подошла к базе, там «взбесились» все стационарные дозиметры.., — вспоминает Вячеслав Мазуренко. Намекнули на «психушку» «Схвативший» огромные дозы радиации экипаж субмарины распределили по лучшим военным

причины, приведшие к возникновению острой лучевой болезни.

— Однажды, уже после службы, находясь на очередном лечении в госпитале, я попытался восстановить справедливость, добиться того, чтобы в моей медкнижке значился правильный диагноз. Но меня «пригласили» в КГБ. «В вашем анамнезе значится — последствия острого астеновегетативного синдрома? Не заставляйте нас помещать вас в то лечебное учреждение, где лечатся такие заболевания», — жестко сказали мне, и я понял, что борьба бесполезна и опасна. Мне явно намекали на «психушку»: мой

никам, которые должны знать правду. Кто, как не участники тех событий, могут рассказать о ней?

— В числе членов команды, заглушивших реактор, был мой друг — житель Луганщины Виктор Гриценко, которого страшная лучевая болезнь унесла одним из первых. Ему было всего 22 года. Ныне из служивших тогда на К-27 144 подводников остались в живых только 52 человека. И даже то, что К-27 и другие субмарины этого проекта вскоре были сняты с вооружения и отправлены в металлолом, не может оправдать смерть членов экипажа К-27, — уверен Вячеслав Мазуренко.

Ветеранське життя

10

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 ð.

ветеран придніпров’я

Дорогі мої Герої Якби моя воля, я б усім ветеранам Великої Вітчизняної, котрі, на превелике щастя, ще живі, присвоїла б звання Героїв України. Адже вони не лише вистояли і перемогли, а й відважно трудились у тяжкі післявоєнні роки, піднімаючи з руїн міста і села, і додали до бойових нагород ще й трудові. Мені пощастило писати про них і видавати книги для наступних поколінь. І якою ж була радість побачити своїх Героїв у залі діорами «Битва за Дніпро» напередодні святкування Дня Перемоги. Понад 20 років тут діє героїко-патріотичний клуб «Пам’ять». Щосуботи приходять сюди люди різного віку, аби послухати наших поетів, співаків, музикантів, композиторів. Дуже цінну ініціативу проявив генерал Анатолій Леонідович Васильков, який віднедавна очолює раду ветеранів Жовтневого району обласного центру. Він привів у залу дорогих для всіх Героїв війни з орденами на грудях і посадив їх у перший ряд. Глянула на них зі сцени — і дух перехопило: так це ж герої моїх книг! Підтримую з ними телефонний зв’язок, а цього разу мала щастя обняти кожного і ще раз послухати їхню розповідь про бойові епізоди, яким немає забуття. Особливо хвилюючою була для мене зустріч з Галиною Іванівною Смирновою, з якою спілкувалася на радіо ще у 80-х роках минулого століття. Вона воювала в легендарній 35-й стрілецькій дивізії, яка входила до 8-ї гвардійської армії генерала Чуйкова (а в цій армії воював і мій тато), форсувала Дніпро у вересні 1943-го в районі Військового. Всі ці роки ми дружимо. Зараз вона єдина жива з тих, кого тоді записувала. Дуже хвилювалась, коли її телефон перестав відповідати. І раптом ця зустріч у діорамі! Як виявилось, у неї змінився номер телефону. Давненько не бачилася і з Віталієм Пилиповичем Березовським, нарис про якого був надрукований у «Ветерані

Поет-фронтовик Микола Ілліч Мілаш

Придніпров’я» у квітні 2012 року. Він дорогий для мене тим, що служив у танкових військах, як і мій брат Дмитро, а воював на Одері, був тяжко поранений у бою за польське містечко Ополье 16 лютого 1945го, а мій брат Ваня загинув там 23 лютого того ж 45-го. Отож, можливо, і йшли вони десь там поруч. Іван Маркович Меланко і Валентин Сергійович Циков — герої моєї

Захисник Вітчизни

Любов Біленька (крайня справа) зі своїми бойовими подругами кілька років тому

книги «Не померкне подвиг у віках», яка побачила світ у 2007 році. Обом уже за 90, та, не повірите, обоє — активісти ветеранського руху, очолюють раду ветеранів у тих організаціях, де трудились усі післявоєнні роки: Іван Маркович у «Дніпрогіпротрансі», Валентин Сергійович — один з тих, кого величають Світочами хлібних нив України, усі мирні роки трудився у Всесоюзному науково-дослідному інституті кукурудзи, нині Дніпропетровський інститут зернового господарства, де очолює раду ветеранів. Валентин Сергійович Циков — усіма знаний академік Української академії аграрних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений агроном України. Свою Почесну грамоту Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» він вважає нагородою усіх Любов Біленька — всесвітньо відомий знімок своїх колег, фронтових побратимів. берлінської регулювальниці і героїні пісні Усі присутні в залі заслухалися «По берлинской мостовой» розповіддю Любові Євгенівни Бєлєнької, яка в переможному 45-му була ось такою, як на цьому фото. Вона Нас всё меньше, а было нас много — показує нашим військам шлях на Берлін. Аж ломились дороги. Постійні ведучі зустрічей у клубі Наши раны болели, наши кости белели. «Пам’ять» поет-фронтовик Микола Ілліч Мы солдатское лихо вместе с кашею ели. Мілаш і син фронтовика поет Олександр Нас всё меньше, надвигаются годы. Васильович Покровський, автори багатьох Мы из той, из солдатской, двужильной породы. книг. Про них теж є добре слово в моїх книгах. У грізному 41-му Микола Мілаш, Нас всё меньше, мы уходим далече. щоб стати на захист Вітчизни, додав собі Это мы погасили Бухенвальдские печи. два роки, був танкістом. Чотири рази по- Нас всё меньше, мы подходим до цели. ранений, горів у танку. День Перемоги Смерть погреться ходила к нам зустрів у Берліні. Досить образно назвав в оконные щели. свою першу поетичну книжку — «Квіти В трудных снах засыпая, на броні». Нарис про нього «І розквітли бьёт метель фронтовая. на броні квіти» увійшов до однієї з книг. Вся в рубцах и ожогах Побачила на цій зустрічі і героя недавньої наша юность былая... публікації в «Зорі» Якова Григоровича Коврова, доктора медичних наук. НезваНе могла слухати цей вірш без сліз. Не жаючи на свої 90, один з активістів ради спитала, де вона його знайшла і хто автор. ветеранів Жовтневого району. Полетіла моя книга з нарисом про неї «Таке У ці святкові дні зателефонувала я ще довге таке коротке життя» до її племінодній героїні останньої книги Лукерії Ан- ника Сергія Рогожана в село Кримське дріївні Оголєвій. Не бачилися три роки. І Слов’яносербського району Луганської виявилось, що за цей час ніхто й поріг не області, де колись проживала і Лукерія переступив, щоб поздоровити її з Днем Андріївна. Чи долетить? Бо дуже неспоПеремоги. Помчала до неї на житловий кійно в тих краях... А наша зустріч дала масив Сонячний. А проживає моя героїня свої плоди. Підняла я на ноги і раду ветеранів на знаменитій вулиці Маршала Малиновського. Колись сиділи ми з нею на гарних Амур-Нижньодніпровського району та лавочках біля під’їзду. Тепер їх нема, хтось Фрунзенського масиву, зателефонувала і поцупив. Примостились на камінцях, на в 43-ю школу, яка поруч з будинком моєї яких люди поклали дощечку. Незручно, героїні. І всі прийшли до неї, і всі привіта дві години я не могла поворухнутись, тали зі святом Перемоги. І тепер, сподіваюсь, ніхто не забуде дорогу до її дому. зачаровано слухаючи її розповідь. Через два роки Лукерії Андріївні ви- А хтось іще, може, і змайструє лавочки повниться 100! Дай Боже усім нам мати в біля під’їзду... Адже всі ми пам’ятаємо такому, як нині вона, віці світлий розум крилатий вислів: «Ніхто не забутий, ніщо і ясну пам’ять. Ось цей вірш я записала з не забуто!». її уст, він називається «Нас всё меньше». Дора Калинова

Як п’ятихатці українськїй армії допомогли Нині скрізь по Україні проходять різноманітні акції на підтримку наших військових. Не залишились осторонь від цієї справи і жителі П’ятихатського району. За ініціативи районної спілки ветеранів Афганістану така робота пройшла у два етапи. Було вирішено у місцевих ЗМІ проанонсувати, а потім силами артистів районного Будинку культури провести концерт біля центрального ринку, під час якого зібрати кошти від усіх небайдужих, а також продукти. Другим кроком планувалося ці кошти витратити на необхідні військовим речі та відвезти їх в одну з діючих частин. Так і було зроблено. Такий концерт справді відбувся. На ньому лунали патріотичні пісні, а ведучі повідомили всіх про його мету і пропонували підтримати армію. Для цього у спеціальну скриньку, яку в міській раді використовують під час виборів, усі бажаючі вкидали, хто скільки може. Підходили абсолютно різні люди, чимало було і звичайних пенсіонерів, котрі відгукнулися на заклик. Суму пожертв було підраховано

спеціальною комісією і проведено відповідним актом. Словом, все зробили так, як має бути.

— Після цього ми зв’язалися телефоном з начальником військової частини у Гвардійському, що під Новомосковськом, і поцікавилися, чого найбільше не вистачає нашим військовим, — коментує голова районної спілки ветеранів Афганістану Олександр Двірник. — Нам було сказано, що вони потребують медикаментів першої допомоги, предметів гігієни, бєрців і спальних мішків. Тож зібрану суму ми розділили і закупили все це. А Вікторія Савостіна з РБК займалась збором від населення консервації та інших продуктів, що не псуються. Для того, аби народні кошти використати найбільш ефективно, п’ятихатські

афганці придбали все замовлене через всесвітню мережу. При цьому поштові витрати вони взяли на себе. Так що кожна народна гривня була витрачена якнайкраще. А все закуплене за підтримки районного та міського керівництва доручили відвезти самим афганцям разом з представниками п’ятихатських ЗМІ для того, аби земляки могли пересвідчитися, як і куди витрачені їхні гроші. І от одного дня, коли погода аж ніяк не сприяла подорожам, п’ятихатська делегація вирушила до Гвардійського. Завантажена маршрутка приватного підприємця Валерія Дядика суботнього ранку поспішала на Новомосковщину. На в’їзді п’ятихатську делегацію зустрів командир бригади підполковник Євген Коростильов. Саме він і провів наших афганців до солдатського гуртожитку, де вони і розгрузили привезене. Оскільки на території військової частини та поблизу неї будь-яка зйомка заборонена, бо це — стратегічний об’єкт, то О. В. Двірник знявся для двох п’яти­ хатських телестудій уже на виїзді, пояснив землякам, як саме все відбулося. Тож

звіт мешканцям П’ятихатського району про всю роботу стосовно допомоги армії вийшов змістовний. У наших військових залишилися медичні препарати, станки і креми для гоління, бєрци і шкарпетки, а ще спальні мішки і килимки, привезені з П’ятихаток, а в представників афганців — гарний настрій від причетності до бойового духу наших захисників. Олена ЧЕРНЯВСЬКА, П’ятихатський район

Александрия и Суэцкий канал — цели для сталинских соколов 22 июня 1941 года нацистская Германия и ее сателлиты напали на Советский Союз. С того дня СССР, как принято считать в официальной историографии, принимал широкомасштабное участие во Второй мировой войне. Однако мало кому известно, что это могло произойти ровно 12 месяцами ранее. Причем советским Вооруженным силам пришлось бы сражаться вовсе не с гитлеровским вермахтом. Действия Лондона и Парижа могли принудить СССР вступить во Вторую мировую войну летом 1940 года… Лишь благовидный предлог 30 ноября 1939 года части Красной армии пересекли границу Финляндии. Так началась «незнаменитая» Зимняя война. Великобритания и Франция тут же объявили Советский Союз агрессором. Лондон и Париж предприняли против него дипломатические демарши, в частности, из Москвы были отозваны послы «для консультаций». Правда, британским и французским правящим кругам было плевать с высоты Биг-Бена и Эйфелевой башни на то, кому будет принадлежать Карельский перешеек. Зимняя война стала лишь поводом для того, чтобы взять под контроль залежи важнейших природных ископаемых. Так, англичане хотели высадить в Северной Норвегии экспедиционный корпус якобы для помощи Финляндии. При этом, естественно, захват норвежских портов блокировал бы доставку в Германию железной руды, никеля и других стратегических полезных ископаемых из Швеции. Одновременно союзники решили нанести удар по СССР на юге, руководствуясь теми же мотивами. Планировалось разбомбить Баку и в результате лишить Советский Союз и Германию каспийской нефти. Кроме того, они собирались взять под контроль черноморские проливы и румынские нефтепромыслы.

15 января 1940 года генеральный секретарь французского МИДа Леже сообщил американскому послу в Париже Буллиту, что премьер-министр Даладье предложил направить в Черное море эскадру для блокады советских коммуникаций и бомбардировки Батуми, а также атаковать с воздуха бакинские нефтяные промыслы.

24 января начальник генерального штаба Великобритании генерал Айронсайд представил военному кабинету меморандум «Главная стратегия войны», где указывал следующее: «На мой взгляд, мы сможем оказывать эффективную помощь Финляндии лишь в том случае, если атакуем Россию по возможности с большего количества направлений и, что особенно важно, нанесем удар по Баку — району добычи нефти, чтобы вызвать серьезный государственный кризис в России».

3 февраля французский генштаб дал командующему ВВС Франции в Сирии генералу Жюно приказ готовиться к воздушному нападению на Баку.

7 февраля для налетов на Баку англичане перебросили на Ближний Восток несколько эскадрилий новейших бомбардировщиков «Бленхейм» Mk.IV. 8 марта английский комитет на-

Грозные ДБ-3 были готовы взлететь в любую минуту

чальников штабов представил правительству доклад под названием «Последствия военных действий против России в 1940 году». В этом документе предусматривались три основных направления операций против СССР: северное (в районах Петсамо, Мурманска и Архангельска), дальневосточное и южное. Но наиболее важным считалось последнее. В докладе подчеркивалось, «что к нанесению воздушных ударов полезно также привлечь военно-морские силы: рейды авианосцев в Черном море с целью бомбардировок нефтеперегонных предприятий, нефте­ хранилищ или портовых сооружений в Батуми и Туапсе будут полезным дополнением к основным воздушным налетам на Кавказский регион и могут привести к временному разрушению русской обороны». Подготовка к контрудару Предварительно британские ВВС совершили серию разведывательных полетов над советской территорией. Для этого использовался новейший скоростной американский самолет «Локхид-12А», базировавшийся на аэродроме Хаббания возле Багдада. Машина была оснащена тремя фотоаппаратами с большой разрешающей способностью. С высоты 6 км они могли снимать полосу шириной 18,5 км.

30 марта 1940 года «Локхид-12А» сделал несколько кругов над Баку и прилегающими нефтепромыслами, находясь в 7 км над землей. Через 4 дня самолет произвел разведку районов Батуми и Поти, где находились нефтеперегонные заводы. На этот раз советская зенитная артиллерия дважды открывала огонь, выпустила 34 76-мм снаряда, но попаданий не добилась. Погранохрана СССР заявила протест турецкому пограничному комиссару. Обращают на себя внимание даты разведывательных полетов. Ведь 12 марта 1940 года был подписан Советско-финляндский мирный договор. Это еще раз доказывает, что при подготовке к нападению на СССР Зимняя война являлась отнюдь не причиной, а лишь удобным поводом. Вместе с тем резидентура советской разведки в Англии своевременно проинформировала Москву о планах союзников, а потому в Баку союзную авиацию ожидал бы «теплый прием». В тот период в СССР имелось всего три корпуса ПВО: первый защищал Москву, второй — Ленинград, а третий — столицу Азербайджана. В состав третьего корпуса входило девять зенитных артиллерийских полков, в

каждом из которых имелось по 100 орудий калибра 85 мм и 76 мм, двенадцать 37-мм зенитных автоматов (только начали поступать), 25 зенитных пулеметов и 30 прожекторных станций-сопроводителей. Плюс к тому в Баку было сосредоточено несколько сот истребителей. Вдобавок где-то в начале февраля 1940 года командование Вооруженных сил СССР приступило к подготовке ответного удара. Его должны были нанести шесть дальнебомбардировочных авиаполков (всего свыше 350 бомбардировщиков ДБ-3). 6-й, 42-й и 83-й полки начали сосредоточиваться на аэродромах Крыма, а еще трем предстояло действовать с аэродромов у озера Севан в Армении. В апреле 1940-го бомбардировщики первой группы начали выполнять пробные полеты. С аэродрома под Евпаторией они летали на запад до берегов Болгарии, затем кружным путем вдоль берегов Турции выходили на условленную цель на побережье Абхазии, а потом возвращались в Евпаторию. Реально они, пролетев над Турцией, должны были атаковать британские базы в Ларнаке, Никозии и Фамагусте на Кипре, базу в Хайфе в Палестине и французские военные объекты в Сирии. Самолетам второй группы, базировавшимся в Армении, предписывалось лететь через Иран на Ирак. В районе Багдада полки расходились в разные стороны на турецкие и британские базы в Ираке и в Египте. Самая ответственная задача возлагалась на 21-й дальнебомбардировочный авиаполк. Две его эскадрильи должны были атаковать британскую эскадру в Александрии, еще две — сбросить бомбы под Порт-Саидом, а одна эскадрилья получила задание разрушить шлюзы Суэцкого канала и парализовать британское судоходство. Стоит добавить, что все английские и французские базы в первые пять месяцев 1940 года жили в режиме мирного времени и о возможности авианалетов там никто не думал. Союзное командование назначило первую бомбардировку Баку на 15 мая 1940 года. А сразу после обнаружения самолетов противника в воздух немедленно поднялись бы советские бомбардировщики... Но все столь экзотические планы спутал Гитлер. 10 мая соединения вермахта перешли в наступление на Западном фронте. Вскоре германские дивизии вышли к Ла-Маншу. И тут союзникам стало не до Баку... Подготовил Александр ПЕРЕПЕЛИЦА

Газета удостоєна Диплому та Гран-прі (бронзової статуетки Афродіти) Всеукраїнського фестивалю журналістики «Людина і зброя» (2005 р.) та срібної медалі Всеукраїнського огляду-конкурсу «Дякують ветерани» за благодійну діяльність з нагоди 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Памятные даты

Малоизвестные факты истории

Ветеран придніпров’я

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 р.

11

Календарь

исторических событий 7 — 16 июня 7 июня 1887 года в селе Котельва Полтавской области в бедной многодетной крестьянской семье родился Сидор Артемьевич Ковпак, один из организаторов партизанского движения против фашистских захватчиков в годы Великой Отечественной войны. Рейды Ковпака в тылу врага сыграли большую роль в развертывании партизанского движения против немецких оккупантов. Его партизаны избегали длительного пребывания в рамках какого-либо определенного района. Они совершали постоянные длительные маневры во вражеском тылу, подвергая неожиданным ударам отдаленные немецкие гарнизоны. Дважды Герой Советского Союза, кавалер многих орденов и медалей. Умер 11 декабря 1967 года в Киеве.

8 июня 1920 года в селе Ображеевка Сумской области родился прославленный ас Великой Отечественной войны Иван Никитович Кожедуб, сбивший лично 62 немецких самолета. Маршал авиации, трижды Герой Советского Союза, награжден 2 орденами Ленина, 7 орденами Красного Знамени и другими орденами и медалями как СССР, так и других стран. Умер Иван Никитович Кожедуб 8 августа 1991 года в Москве.

9 июня 1945 года в честь взятия Берлина в ходе Великой Отечественной войны Указом Президиума Верховного Совета СССР была учреждена медаль «За взятие Берлина», которая стала в нашей стране едва ли не самой радостной из всех советских наград. Всего этой награды удостоено более 1,1 миллиона советских солдат, офицеров, генералов и маршалов, участвовавших в Берлинской операции.

10 июня 1944 года в Москве родился актер театра и кино Валентин Георгиевич Смирнитский. С 1965 года и по наши дни сыграл только в кино более 120 ролей. Самые знаменитые из которых — Портос из «Д’Артаньян и три мушкетера» и Аркадий Аполлонович Семплеяров из «Мастер и Маргарита». С 2005 года — народный артист России.

16 июня 1925 года в Крыму возле Гурзуфа открылся детский лагерь «Артек». На первую смену приехало 80 пионеров из Москвы, Иваново-Вознесенска и Крыма. В советские времена путевка в «Артек» считалась престижной наградой как для советских детей, так и для иностранных школьников. В 80-е годы там каждое лето отдыхало около 30 тысяч детей. С 1990 года — Международный детский центр «Артек», специализирующийся на организации отдыха и оздоровления детей и подростков.

16 июня 1963 года Валентина Терешкова на космическом корабле «Восток-6» совершила полет в космос. Она стала шестым по счету советским космонавтом и первой в мире женщиной, побывавшей в космосе. Одновременно на орбите находился космический корабль «Восток-5», пилотируемый космонавтом Валерием Быковским. После Терешковой вторая женщина полетела в космос лишь через 19 лет, в 1982 году. Ею стала Светлана Савицкая. Подготовила Мария ГОРБАЧЕВА

Телефон «Ветерана Придніпров’я» (056) 38-83-23.

E-mail: zorya@ezorya.dp.ua. Редактор випуску Олексій ЛОГІНОВ

12

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 6 ÷åðâíÿ 2014 ð.

ПОЕТИЧНА СТОРІНКА

×èñòà êðèíèöÿ

Ëàìïàäà Я часто повертаюся в думках В батьківський дім, де як душі відрада, Два образи в квітчастих рушниках, І перед ними не згаса лампада. Казала мама в час ранкових рос, Що без молитви в серці жить негоже. «Хай від гріха убереже Христос, І захистить від лиха Матір Божа». Вже відійшли на небеса батьки З трудів тяжких спочити серед саду. Комусь дістались в спадок рушники, І хтось вже згаслу запалив лампаду. Спливає днів розбурхана ріка, Та у часи тривоги і в сум’ятті Очима мами душу пропіка Страждальниця одвічна — Богоматір. Гори, лампадо пам’яті, гори, Лишайся вічно маяком у часі. Нехай життєві грози і вітри Тебе в моєму серці не погасять.

Îëåêñàíäð ÒÀÐÀÍÅÍÊÎ

Äîáðîãî ðàíêó Окраєць неба засріблився, Форкнули коні в день ясний. І півень, ранком причастився, Солоспівує голосний. Співа мелодія джерельця. Клепались коси день7дзе7лень. І мама з доброго відерця В долоні «всипала» пісень. Кохались мальви в позатинні. Джмелі сурмили на басах. Вікно в березовім плетінні. Дитяча радість в голосах. А сонце, сонце, — радість наша Промінням з неба посіва: На луки, на поля, на паші... Хвала Всевишньому, хвала!

Êîëèñêîâà äëÿ ñèíà Спи, дитяточко, люленьки7люлі, До чола ніч торкнулась крилом. Змовкли вже срібнобокі зозулі, Що кували весь день за Дніпром... Дядько Сон на поріг волохато Прийде враз о вечірній порі, Принесе тобі казку до хати, І гостинця від Тітки Зорі.

Ìèêîëà ßÊÎÂ×ÓÊ

Спить ведмедик. Зайчатко маленьке, Совенята у дуплах мовчать. І лелека із вірним лельком Колихають своє лелеча. Принесу чебрецю до постелі: Літом хай тобі, сину, пахтить! А корабель летючий зі стелі Із царевичем знов прилетить. Хоч Кощій із Ягою в хатині Марять зло учинити йому, Так бери ж, мій хоробрий сину, Ти до рук чарівну булаву! Й Сивко7Бурко — дитяча мрія — Б’є копитом у злеті трави, І Гориничу, злому змію, Не зносити уже голови! Ой, моя колисанко — співанко, Посередині ночі й весни... Світло так і до самого ранку... Олексійку, синочку, засни... Âàëåíòèíà ÄÅÍÈÑÎÂÀ

Ëþáîâ ìàòåð³

Âåñíÿíèé ñîí Наснився дощ мені весняний, З тобою ми під тим дощем, Цвіт липовий такий духмяний, А липа стала нам плащем. Дощик перебирає струни, І лине музика весни. По рівчаках уже буруни Несуть кудись весняні сни. Рука в руці, і струм незнаний По жилах розганяє кров. Ти поряд, друже мій коханий. Весняний вечір. І любов. Медовий сон, весняні квіти... Побудь ще трохи, не тікай! Із юності зелені віти Запрошують в кохання рай.

dzíà¿äà ÃÐÓØÊÎ-ÊÎ˲ÍÜÊÎ

Сила материнської любові... Зміряти її ніхто не може. В ній живе не тільки поклик крові, — Все, що у людині добре й гоже. Ласка й ніжність, відданість і віра, Посмішка і пісня над полями, Серця золотого щира ліра І душі божественної гами. Змірить неньчину любов несила, І не треба. Та я добре знаю: Нам вона дає для лету крила, Шлях життєвий щиро озоряє. Íàä³ÿ Ô²ËÅÍÊÎ

* * *

Як у польоті птах, мій дух... Свободу дай йому — Хай пломеніє піснею, І квіткою тендітної роси, І шепотом води біля каміння, Що лащиться до берега, мов цуцик. Хай пишеться для когось мудра книга, Дитяча радість світиться в очах, Чи материнська ніжність, чи надія. Хай диким виноградом обів’є свавілля І мужності придасть синам Землі. Хай дасть він простору, і часу, і добра Тому, хто творчістю збентежений іде В краї незвідані, омріяні і чисті, Щоб райдуга стояла над землею І сонячно дивилася на світ.

* * *

Доле моя, Україно моя, з прадіда7діда велична собою, ось уже й я, пелюстинка твоя, в зорі пливу золотою журбою. З болю плету візерунки чудні, ночі і дні заплітаючи в косу, і стугонять у бурхливій крові з прадіда7діда пісні стоголосі. Ох, ті пісні у дзвенінні мечів, ох, ті пісні із бездонної муки. У віковім нездоланнім плачі я засріблюся струминкою7звуком. І полечу Україною я. І полечу з Україною в серці. Сонячна крапля веселого дня співом озвуся у чистій веселці.

Îëåñÿ ÎÌÅËÜ×ÅÍÊÎ

Ãàííà ØÅϲÒÜÊÎ

Þíü ìåíå íàâ³äàëà Вздовж моря встали екзотичні пальми, упала кримська чарівлива ніч. А на слуху у мене — Імре Кальман, і дівчина із чаром карих віч. І шарм її — небесне вчарування, не надивитись на красу краси: легка хода, як у гірської лані, і блиск очей, як срібної роси. Коли сміється, то сміється Всесвіт, не усмішка, а спалахи яси, і подих — свіжий світанковий легіт, волосся — дві заплетені коси. Було це в юні. Знов прийшла до мене,

Íîñòàëüã³ÿ Щовесни допіка ностальгія. Серце крається, серце німіє, як згадаю, що десь в далині хата вікнами зорить мені. Посміхається мальва край двору у годину погідну й сувору, сива яблуня в нашім саду жде, коли я додому прийду. О, як час у людей проліта. Дні — години, як тижні, — літа. Тож тривож, ностальгіє, гукай і тягни мене в батьківський край, в квіт садів, тільки зійдуть сніги. Вдома я набираюсь снаги жити, мужньо тримати перо — Батьківщині своїй на добро.

Âîëîäèìèð ѲÐÅÍÊÎ

така ж красуня, як тоді була. І пальми все такі ж стрункі й зелені, і я дивлюсь на все це іздаля. Це юнь мене навідала... Навіщо? Щоб дати крила, чи забрать, що є? Не відаю, але у тім щось віще і думкою живою виграє. Я з юністю не розлучавсь ніколи, вона зі мною на усіх щаблях. Тому й співаю ніжну баркаролу, літаю гордо в синіх небесах. Ìèêîëà ÌÈÊÎËÀªÍÊÎ

* * *

Вітер квилить чайкою з ріки, Їжаться очерета списами, А на кручах квітнуть корогвами Глодові й шипшинові полки. Поглядом гетьманським озира Їх Покрова у багряних шатах, І численні непоборні раті Вишиковує біля Дніпра. Мовби й не було прадавніх драм У святому нашім ріднокраї, Де живе й ніколи не вмирає Дух козацький, наче світлий храм.

³êòîð ØÊÓÐÎ

* * *

На дні душі, в глибінь7глибочині, ми кладемо, неначе скарб до скрині, надаємо притулок таїні, неначе у годиннику пружині. Скарби душі, мов лінії твірні, людину творять, зважені, єдині, вони і найкоштовніші в людині, вони для вдачі завжди головні. Є місце там для заповідей предків, добру і злагоді є місце, осередки, і доброчинству місце — невід’ємне. Для нас кохання — скарб неоцінимий, його, мов посвіт вічно незгасимий, сховали ми надійно, потаємно.

Ìèêîëà ÖÈÁÅÍÊÎ

Дніпропетровські школярі виграли всі матчі З 26 по 28 травня у Львові проходив фінальний етап турніру Всеукраїнського клубу «Шкіряний м’яч» — «Кубок Націй Данон» серед команд наймолодшої вікової групи 2003 року народження. На цих змаганнях якнайкраще виступили дніпропетровські школярі спеціалізованої ЗОШ №141 Ленінського району. Підопічні Дмитра Трикоза і Юрія Середи стали переможцями турніру, вигравши всі матчі.

А якщо враховувати область, то додамо, що у 2005-му та 2006 роках перше місце у всеукраїнському турнірі клубу «Шкіряний м’яч» виборювали хлопці з Письменного Васильківського району. Найбільшим досягненням за 12 років участі юних Наполегливість юних спортменів і бажання перемогти сприяли перемозі українців у міжнародному турнірі «КуУ груповій стадії дніпро- Кононов, Іван Лисаченко, бок Націй Данон» стало третє петровці обійшли команду Ві- Валентин Мовчан, Дмитро місце, яке виборола команда нниці (4:2), Кременчука (2:0) Новак, Артем Товкач, Матвій з Кременчука у 2000 році у і у вирішальній грі перемогли Трикоз, Богдан Хома, Олек- Франції. Під час турніру в господарів львів’ян (2:1). А сій Шапаренко, Андрій Шпи- Південній Африці у 2010-му у фінальному матчі, який льовий. На попередніх етапах учні Львівської школи №73 відбувся на стадіоні «Арена- участь у змаганнях брали: Іван посіли п’яте місце серед 40 Львів», учні з житлового Мандровний, Олександр Низь- команд. Сподіваємося, що цей масиву Парус здолали опір кий, Даніїл Мороз. Тренери: рік принесе більше успіхів, і школярів із Сум з рахунком Дмитро Трикоз, Юрій Середа. хлопчакам з Дніпропетров2:0 і разом з першим місцем Директор школи №141: Ірина ська вдасться підкорити футвибороли путівку на всесвітні Геріна. больну Бразилію та отримати ігри «Кубок Націй Данон», Відзначимо, для Дніпропе- заповітний Кубок з рук легенякі відбудуться у листопаді тровська це другий подібний ди світового футболу — Зінев Бразилії. успіх. У далекому 1976-му ко- діна Зідана! Склад переможців: Маго- манда під керівництвом ГеннаСергій Теодорович, мед Ахмедов, Андрій Донцов, дія Шура і Олександра Мудренголова Федерації футболу м. Дніпропетровська Михаїл Железняк, Микита ка виграла турнір у Ташкенті.

Віримо, що юні спортсмени з Дніпропетровська підкорять і футбольну Бразилію

Виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради оголошує конкурс на заміщення вакантних посад виконавчих органів районної у місті ради. Вимоги до конкурсантів: повна вища освіта, стаж роботи в органах місцевого самоврядування не менше 3 років, знання державної мови, вміння працювати на комп’ютері. Додаткову інформацію щодо посадових обов’язків та оплати праці можна отримати за тел. (05692) 6-35-56. Документи приймаються упродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Перемоги, 63, каб. 213.

На автотрасі Дніпропетровськ—Київ біля річки Домоткань (Домоткань — притока Дніпра) продається ділянка 0,10 га під забудову. Є камінь-бут, електроенергія, сад. Тел. (05658) 3-17-88, 097-516-48-84, Роман. Верхньодніпровськ. В г. Новомосковске продается мотоцикл «Урал» (с коляской), в хорошем состоянии. Тел. (068) 768-34-30.

13

Служба безпеки України оголошує про відкритий конкурс з відбору кандидатів до вcтупу на навчання до вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України на базі повної загальної середньої освіти у 2014 році: Національної академії Служби безпеки України, м. Київ та Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків. З правилами прийому можливо ознайомитись на офіційному сайті Національної академії Служби безпеки України www.academy. ssu.gov.ua та Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» http://jur-academy.kharkov.ua. Заяви на вступ приймаються до 14 червня 2014 року. За додатковою інформацією звертатись до відділу кадрового забезпечення Управління СБ України у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 23. Телефони для довідок: (056) 791-92-51, 791-94-34, 791-92-66, 791-97-32, 791-97-70,791-93-75.

Будьте обережні за кермом

Знай наших!

Спорт

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 р.

ДАІ застерігає:

не вирушайте в подорож у втомленому стані! У літній період збільшується інтенсивність транспорту у зв’язку з пересуванням людей до місць відпочинку, відстань до пункту призначення може буди не одну сотню кілометрів, тож водіям потрібно бути особливо уважними та обережними за кермом. Додають клопоту спекотна погода та втома. Поспішаючи на відпочинок, чимало водіїв забувають про обережність та розсудливість. У період відпусток, коли так хочеться швидше дістатися місця призначення, водії часто проводять за кермом по 10—12 годин поспіль, що нерідко призводить до негативних наслідків. З початку року на території Дніпропетровської області сталося 12 дорожньо-транспортних пригод, причиною яких була перевтома та сон за кермом водія. Одна людина загинула та 17 травмовані. Сон за кермом — явище вкрай небезпечне. Багатьом водіям знайома ситуація, коли після багатьох годин їзди за кермом голова буквально падає на груди і здається, вже немає ніякої можливості чинити опір сну. Відчувши наближення такого стану, розсудливі водії з’їжджають з дороги і влаштовуються на відпочинок. Але, на жаль, так чинять далеко не всі. Багато хто, намагаючись подолати сонливість, посилено палить, розмовляє з пасажирами, п’є міцний чай або каву. У кращому випадку, такі водії роблять короткочасні зупинки, щоб трохи розім’ятися або поспати. Всі ці дії, між тим, рідко дають бажаний результат. Найчастіше вони стають лише приводом для самообману, коли у водія створюється ілюзія, що вже все в порядку. Дорожньо-транспортні пригоди з вини водіїв, які заснули за кермом, як правило, характеризуються великою кількістю постраждалих людей. Навіть некерований легковий автомобіль, що їде зі швидкістю до вісімдесяти кілометрів за годину, може накоїти чимало лиха, не кажучи вже про пасажирські автобуси і фури.

Вважати недійсною у зв’язку з втратою декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, видану 05 грудня 2013 р., ДП 181133380142, зареєстровану інспекцією Державного архітектурнобудівельного конт­ролю у Дніпропетровській області 03.06.2014 р. на ім’я Ремізова Віталія Вікторовича.

Тож перед поїздкою на далекі відстані дотримуйтесь нескладних рекомендацій, що дозволять вберегтися від негативних наслідків пов’язаних з перевтомою: w тривалість сну перед поїздкою повинна бути не менше семи годин; w не приймайте заспокоюючих ліків; w робіть 15-хвилинні перерви на відпочинок кожні дві години; w не намагайтеся проїхати відразу 500—600 км без зупинки; w якщо ви палите, частіше провітрюйте салон; w не переїдайте перед дорогою; w найкращий спосіб боротьби з втомою — це сам сон. Якщо ви відчуваєте, що засинаєте, зупиніться у безпечному місці, на майданчику відпочинку або на широкому узбіччі і подрімайте хоча б 15—30 хвилин. Не забувайте! Правила дорожнього руху забороняють водієві керувати транспортним засобом у стані стомлення (п.2. 9б ПДР України), переоцінка власних сил і можливостей під час безперервного руху впродовж довгого часу може призвести до негативних наслідків. Пам’ятайте, ви несете відповідальність не тільки за себе, а й за своїх пасажирів. Аби від автомобільної поїздки залишилися лише приємні спогади, не наражайте на небезпеку себе та своїх близьких, а також інших учасників дорожнього руху. Дотримання елементарних правил безпеки, взаємоповага на дорозі — запорука безпечної подорожі, гарного настрою та позитивних вражень. Управління ДАІ у Дніпропетровській області

Комунальний заклад «Клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» оголошує конкурс на передачу в оренду нежитлового приміщення, загальною площею 101,6 м2, розташоване на другому поверсі дев’ятиповерхової будівлі КЗ «Клінічний онкологічний диспансер» ДОР» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 21. Дата проведення конкурсу — 16.06.2014 р. о 12.00. Кінцевий термін прийняття заяв 13.06.2014 р. до 13.00. Довідки за тел. (056) 377-83-38.

14

Жіночі історії

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 р.

Оголошення для виявлення кандидатури організатора аукціону (фондової біржі) щодо реалізації цінних паперів підприємства-банкрута ТОВ «АКВАЛАЙФ»

Свій мед Голови районної ради не було, і Світлана знеможено присіла у приймальні за невеликим столиком, узяла газету. Натомилася. Вона, як землевпорядник, цілий день у роз’їздах по району. А зараз, майже під вечір, треба відзвітувати про поїздки. Мимо до секретарки посунув якийсь чоловік, побачила тільки в спину — товстий, хода важка, голова вросла в плечі. Карикатурність образу підкреслювала модна одягачка — картаті коротенькі штани, як у молодого хлопчини. Тут Світлана «впіймала» свіжий анекдот на четвертій сторінці: «В аеропорту йде перевірка пасажирів. «Наркотик є?» — «Є». — «Покажи. О, так це ж сало...» — «Ну то й що, а я наїмся й балдію...» Світлана дзвінко розсміялася, і в цей час пізній відвідувач, повертаючись повз неї, глянув прямо в обличчя й... обоє оторопіли. Перша любов! Хто про неї забуде? Та ще й про таку... Світлана й Олексій жили в одному селі через дорогу. Він на два роки старший за неї, дружили з дитинства, правда, тоді їй часто-густо діставалося від розбишакуватого Олеська. У школі, в старших класах, їхня дружба переросла у взаємну симпатію, а одного літнього вечора хлопець зізнався їй у коханні. Світлана засвітилася щастям, як зорі на опівнічному небі, що посміхалися їм, закоханим, бо вона те ж саме відчувала до Олеся. Ось-ось скінчить школу і все, вона, вважай, доросла, удвох із коханим будуть вирішувати свою долю. Як і всі дівчата-однолітки, мріяла про палке кохання, сім’ю, про нього, єдиного на все життя. Але... Співали солов’ї і квітнув бузок, коли дізналася, що її милий Олексій у місті, де вчився в технікумі, зустрічається ще з однією. Пережила цей розрив тяжко. Було нестерпно боляче, тисла образа й сльози. Коли біль трохи вгамувався і відлягло на душі, Світлана стала більше спілкуватися з друзями, хлопці не раз задивлялися на неї, але серце дівчини мовчало. Коли вчилася в сільськогосподарському технікумі, то більше сиділа за книжками та конспектами, тоді як подружки на побачення бігали. Про Олексія намагалася не згадувати. І все ж, ні-ні, та й спливали з найпотаємніших куточків душі до болю щемливі спогади їхнього нещасливого кохання. А через чотири роки Олексій знову стрівся на її дорозі. Уже встиг розлучитися з дружиною, тією самою, яка розбила Світланині мрії про щастя. Знову спалахнуло кохання, але, як і в юності, було нетривким... Ладилося до весілля, коли Світлана дізналася, що її наречений виїжджав на якісь таємні переговори з тією жінкою. Покинула все, втекла в інше село до тітки і з розпачу вийшла заміж за першого-ліпшого, хто запропонував їй руку і серце. Ним виявився Володимир. Ні, вона аж

ніяк не шкодує і любить свого чоловіка. Але... Щемить у душі те давнє, відболіле.

— Як життя? — обмінялися з Олексієм черговими фразами тепер, через п’ятнадцять років. У нього, як виявилося, друга дружина, з першою, сказав, так і не зазнав він сімейного щастя. «Гай-гай, недарма ж мовиться: на чужому нещасті своє щастя не збудуєш», — подумала Світлана, але зовсім якось незлобливо. Трохи погомоніли про роботу, дітей. В обох їх по двійко: в Олексія — обидві доньки, в неї — син і донечка.

— Свою старшу назвав Світланою, — мовив Олексій, — у твою честь.

— У мене теж Олесик, як тебе в дитинстві бабуся називала, а так — Олексій... Трохи помовчали, ніби й говорити ні про що. Наостанок Олексій кинув: — А ти постаріла, зморшки під очима. Ніколи б не впізнав, якби не сміх... Удома Світлана сіла перед дзеркалом, розглядаючи себе. Донька Мар’яна з цікавістю зиркала на маму. Не свято, а вона вбралася в довгий барвистий китайський халат. Не пере, не прасує, не ліпить пиріжки з потрібкою, не біжить до корівки чи чаклує над помідорами на городі, а заходилася робити масаж обличчя, наклала багатенько крему під очима. Сумно на душі Світлані. Може, й справді постаріла... Але чому так грубо, жорстоко? Правда, Олексій і раніше не відрізнявся делікатністю. Пам’ятає, як тоді, в юності, склала вірша про те, що дві зірки впали на долоні закоханим...

— Облиш, я не розумію поезії, — проронив Олексій.

— А що тут розуміти? — її слова так і зависли в повітрі... «Подивився б на себе самого — тільки чорнющі брови-крила й залишилися від колишньої парубоцької вроди», — сперечалася з ним подумки. «Невже тільки за брови й любила його?» — це вже

сама з собою, тодішньою, юною. «Якби все-таки тоді одружилася з ним, то оце б, мабуть, теж стала б такою, як він, — товстою, незграбною», — несподівано підсумувала для себе, нинішньої. Повернувся з роботи Володимир. Уже чути, як діти защебетали довкіл нього. Цікаво їм із батьком. Спортсмен, захоплюється яхтами і краєзнавством. Скільки подорожей по малих річках здійснили — Оріль, Вовча, Інгулець... Торішнього літа плавали сім’єю по Самарі. Чудові враження! А знімки які — всі четверо стрункі, загорілі. Так, дякуючи йому, вона не забуває про дієти, зберегла дівочу стрункість фігури. Але вчора трохи з Володею посперечалися. Агітує цієї відпустки плисти по Дніпру козацьким маршрутом до Хортиці. А їй у голові — город, корова, птаство, жити стало трудніше, треба б і вуликами вже зайнятися — все-таки був би свій мед. Та й свекруха докоряє: — Ти жінка, от і впливай на нього, пора остепенитися, а то все з дітьми у весла та човники грається. Сказала Світлана йому про це, аби відпустку присвятити домашнім справам. Трохи погарячкували обоє. А зараз хутенько витерла крем з обличчя і промовила йому назустріч: — Попливемо, Володю, Дніпром...

— Діти, яка красива мама сьогодні! — були їй нагородою Володині слова. — А за мед не турбуйся, без нього не будемо. Під час відпустки кум Микола прослідкує за вуликами, я вже з ним домовився. Можна я поцілую маму за таку новину? — спитав у дітей, які галасували навкіл, раді, що сімейна подорож не зривається. Вони вже не чули діалогу батьків: — А мені сьогодні сказали, що я постаріла.

— Вір тільки люблячим очам, Світланко. Губи в тебе пахнуть медом... Людмила Титарева

1. Інформація про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАЛАЙФ», ЄДРПОУ 33669809 Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135. Державна частка у статутному капіталі відсутня. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2014 р. по справі №904/9630/13 визнано банкрутом, в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Кушнір Тетяну Іванівну, свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1419 від 19.07.2013 р.

2. Характеристика майна боржника, реалізація якого здійснюватиметься на аукціоні: Пакет акцій (майно, є предметом забезпечення).

3. Вимоги до організатора аукціону: Організаторами аукціону можуть бути юридичні особи — фондові біржі, що відповідають наступним вимогам: - мають право проводити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку шляхом проведення аукціонів та електронних торгів, та такий вид діяльності передбачений установчими документами; - мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку; - наявність досвіду роботи не менше трьох років у цій сфері діяльності; - в правилах фондової біржі передбачено реалізацію цінних паперів в рамках процедури банкрутства; - наявність власного веб-сайту в мережі Інтернет; - мають у власності або користуванні належним чином обладнане приміщення для проведення аукціонів/торгів; - загальна вартість реалізованих цінних паперів та інших фінансових інструментів за останній рік діяльності становить не менше 1 000 000 000,00 (одного мільярда гривень нуль копійок) гривень; - організатором аукціону не може бути зацікавлена особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону; - запропонована ним сума винагороди є найменшою.

4. Для участі претендент повинен подати наступні документи: - заяву про участь у конкурсі з відбору організатора аукціону (фондової біржі) за довільною формою, у якій зазначаються повне найменування; код згідно з ЄДРПОУ; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; номер телефону та інші засоби зв'язку; прізвище, ім'я, по батькові особи, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами і має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, а також пропозиції щодо суми винагороди за проведення аукціону; - копії установчих документів, відповідно до яких заявник має право проводити аукціони, засвідчені підписом керівника та печаткою учасника конкурсу; - копію ліцензії, засвідчену підписом керівника та печаткою учасника конкурсу, - копію Правил фондової біржі, якими передбачено здійснення реалізації цінних паперів у рамках процедури банкрутства, засвідчену підписом керівника та печаткою учасника конкурсу; - кількість угод (договорів), укладених за результатами реалізації цінних паперів на фондовій біржі протягом останнього року, та обсяги реалізованих цінних паперів; - наявність відокремленого приміщення для персоналу організації, який забезпечує її функціонування; - наявність власного веб-сайту в мережі Інтернет; - наявність у штаті підготовлених фахівців щодо реалізації цінних паперів; - проект договору про організацію аукціону з реалізації цінних паперів в рамках процедури банкрутства. У разі подання неповного комплекту документів чи подання документів після встановленого кінцевого терміну або подання недостовірних відомостей заяви на участь не розглядаються.

5. Строк подання конкурсної документації: до 13 червня 2014 року (включно).

6. Поштова адреса, за якою подаються документи: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, оф.45.

7. Інформація про проведення конкурсу: конкурс відбудеться 16 червня 2014 р. о 12.00 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, оф. 45.

8. Відомості про місцезнаходження організатора конкурсу, контактні телефони: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 71, оф. 45. тел. (044) 434-42-23, (063) 382-82-00 (ліквідатор Кушнір Т. І.).

9. Електронна адреса: kushnir_lead@mail.ru

Оголошення для виявлення кандидатури організатора аукціону (фондової біржі) щодо реалізації цінних паперів підприємства-банкрута ТОВ «АГРОТРЕЙДІНГ» 1. Інформація про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДІНГ». Код ЄДРПОУ 30458110 Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 8-10, офіс 400-В/2. Державна частка у статутному капіталі відсутня. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2014 р. по справі №904/1646/14 визнано банкрутом в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Кушнір Тетяну Іванівну (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1419 від 19.07.13 р., адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, оф. 45).

2. Характеристика майна боржника, реалізація якого здійснюватиметься на аукціоні: Пакет акцій (майно, є предметом забезпечення).

3. Вимоги до організатора аукціону: Організаторами аукціону можуть бути юридичні особи — фондові біржі, що відповідають наступним вимогам: - мають право проводити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку шляхом проведення аукціонів та електронних торгів, та такий вид діяльності передбачений установчими документами; - мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку; - наявність досвіду роботи не менше трьох років у цій сфері діяльності; - у правилах фондової біржі передбачено реалізацію цінних паперів в рамках процедури банкрутства; - наявність власного веб-сайту в мережі Інтернет; - мають у власності або користуванні належним чином обладнане приміщення для проведення аукціонів/торгів; - загальна вартість реалізованих цінних паперів та інших фінансових інструментів за останній рік діяльності становить не менше 1 000 000 000,00 (одного мільярда гривень нуль копійок) гривень; - організатором аукціону не може бути зацікавлена особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону; - запропонована ним сума винагороди є найменшою.

4. Для участі претендент повинен подати наступні документи: - заяву про участь у конкурсі з відбору організатора аукціону (фондової біржі) за довільною формою, у якій зазначаються повне найменування; код згідно з ЄДРПОУ; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; номер телефону та інші засоби зв'язку; прізвище, ім'я, по батькові особи, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами і має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, а також пропозиції щодо суми винагороди за проведення аукціону; - копії установчих документів, відповідно до яких заявник має право проводити аукціони, засвідчені підписом керівника та печаткою учасника конкурсу; - копію ліцензії, засвідчену підписом керівника та печаткою учасника конкурсу; - копію Правил фондової біржі, якими передбачено здійснення реалізації цінних паперів у рамках процедури банкрутства, засвідчену підписом керівника та печаткою учасника конкурсу; - кількість угод (договорів), укладених за результатами реалізації цінних паперів на фондовій біржі протягом останнього року, та обсяги реалізованих цінних паперів; - наявність відокремленого приміщення для персоналу організації, який забезпечує її функціонування; - наявність власного веб-сайту в мережі Інтернет; - наявність у штаті підготовлених фахівців щодо реалізації цінних паперів; - проект договору про організацію аукціону з реалізації цінних паперів в рамках процедури банкрутства. У разі подання неповного комплекту документів чи подання документів після встановленого кінцевого терміну або подання недостовірних відомостей, заяви на участь не розглядаються.

5. Строк подання конкурсної документації: до 13 червня 2014 року (включно).

6. Поштова адреса, за якою подаються документи: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, оф.45.

7. Інформація про проведення конкурсу: конкурс відбудеться 16 червня 2014 р. о 14.00 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, оф. 45.

8. Відомості про місцезнаходження організатора конкурсу, контактні телефони: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд.71, оф.45. тел. (044) 434-42-23, (063) 382 82 00 (ліквідатор Кушнір Т.І.).

9. Електронна адреса: kushnir_lead@mail.ru

Комунальне підприємство «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради» оголошує конкурс на здачу в оренду нежитлових приміщень для розміщення офісів: - за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 26, загальною площею 615,3 кв. м; - за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 145, загальною площею 400,00 кв. м; - за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 52, загальною площею 90,0 кв. м; - за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56, загальною площею 115,0 кв. м; - за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 12, загальною площею 656,0 кв. м. Кінцевий термін прийняття заяв — 20 червня 2014 року до 12.00. Проведення конкурсу відбудеться 21 червня 2014 року о 10.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. №52. Довідки за телефонами: 732-16-02, 742-86-56.

Попередження землекористувачам! Інформуємо вас, що по території Магдалинівського, Новомосковського та Юр’ївського районів проходить магістральний газопровід високого тиску. В охоронній зоні цього газопроводу категорично забороняється проводити будь-які будівельно-монтажні та інші види робіт, влаштовувати звалища та зберігання сіна, розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню у відповідності до Закону України «Про трубопровідний транспорт» та Правил охорони магістральних трубопроводів. При необхідності та в разі аварійних ситуацій звертатись в ГПУ «Шебелинкагазвидобування» — диспетчер ГПУ «ШГВ»: (05749) 61-725, моб. (067) 570-46-00. Порушення Закону України «Про трубопровідний транспорт» та Правил охорони магістральних трубопроводів землекористувачами тягне за собою встановлену законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.

особисте вітаємо!

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Віктор К. Попри відсутність у мене шансів, відразу пишу про головне. Самотність — це як півжиття. Але, знаю, кожному хочеться глянути в обличчя людині і щоб воно справило хороше враження. А я інвалід по зору. Війна лишила по собі злу пам’ять: зовсім малими дітьми — братика насмерть, а мені пошкодило лівий бік, точніше око. І все життя ця трагедія мене переслідує. Маю статус інваліда війни дитинства, пільги на газ, електроенергію тощо. Механізація для мене відпала, а так хотілось! Про­ те скінчив школу — і в колгосп. Стаж 45 років, з них сорок столяром. Неледачий, несердитий, подільчивий. Підтримую з людьми хороші стосунки. 72 роки, висо­ ченький, десь під 180, худий, колись був темно-русявий, тепер посивів. В селі за мене лихого слова, я думаю, ніхто не скаже. Був деякий час одружений, нині вже сам-самісінький. Майбутній моїй жінці скажу так: знайте, що в мене Вам буде добре, хоч би через те, що я нескупий, дружній. І так хочеться бути в парі, а Ваші діти, онуки — то вже будуть наші. * * * Володимир О. з Дніпропетровська. Маю п’ятирічного сина, але бачу його тільки у вихідні: так мене по­ карала колишня дружина. Мені 48, ріст 174, вдачі спокійної, мовчазний, не пияк, некурящий. Працюю на підприємстві. Разом з мамою проживаю у двокімнатці. Хотілося б старість зустріти з вірною жінкою. * * * Андрій А. Почитав, що пишуть люди, і, як то ка­ жуть, узяло за душу. Розлучений вже три роки, мені 45. Працюю охоронцем, маю приватний будинок, гос­ подарство, земельну ділянку і пасіку. Курити кинув, спиртне майже не вживаю. Забіжу трохи наперед: як є в жінки дитина, вважав би за свою рідну, адже в мене своїх двоє. Дочкам 12 і 7 років, мешкають з колишньою жінкою, інколи з ними спілкуємося, але по великому рахунку я один. Хотілося б іти додому і знати, що хтось на тебе чекає. * * * Віктор С. з Приорілля. Особисті стосунки з моєю обра­ ницею обернулися невдачею: як то кажуть, не зійшлися ми характерами. Мені 39, 175, нормальної статури. На­ родився і виріс у гарному маленькому селі. Дуже люблю своє рідне село і землю, з землею пов’язане моє життя, бо роблю трактористом. Живу з батьками, є два брати і сестра. До алкоголю байдужий, але курю. Мрію про надійну, чуйну, люблячу дружину. * * * Владислав К. Мені 27, ріст 168, обожнюю спорт, це моє повсякденне життя і хобі. Освіта — магістр фізичного виховання. По натурі простий, скромний, можливо, навіть інколи кумедний. Сприймаю світ оптимістично, принаймні стараюся. У своєму житті мав як чорні, так і білі смуги. Та, попри все, я лишився таким же до­ брим, веселим і роботящим. Намагаюся бути справед­ ливою, чуйною людиною. З людьми знаходжу спільну мову, підтримую дружні стосунки. Ціную ніжність, працьовитість у жінці. * * * Катерина Г. з Дніпропетровська. Довелось багато чого зазнати, та головне, я лишилася такою ж душевною, ніжною, якою була завжди. Мені 69, вдова вже шість років. У чоловікові ціную мужність, гордість, чуйність. Удвох, навіть попри наш поважний вік, можна відкрити нові, цікаві сторінки. Буду чекати, а може, я та, кого чекає він? * * * Нінель М. з Дніпродзержинська. Вдова, 64 роки,

163, вага 70, струнка, колись була гарна, та й нині ще, кажуть, нічого. Служила в МВС, пенсія нормальна. Чоловік був військовий, прожили 43 роки, все мали: дачу в селі, згодом у місті два сади, авто. Нічого не купувала на ринку, своє варила, консервувала, тепер це нікому не треба. Син і дочка хороші, забезпечені, мають добру роботу, оселі. Я у своїй великій хаті, є гараж, але порожній. Думала, зможу бути сама... Найтяжче вечорами і на свято. * * * Люба Д. з Дніпропетровська. Мої параметри: 60, 168, 72, зовнішність нормальна. Працювала на будівельно­ му комбінаті, у відділі технічного контролю. Шукаю чоловіка для дружби і взаємодопомоги. Матеріального нічого не потребую. І якщо він, хай і старший, у своєму віці дотримується рухливого, здорового способу життя, то, може, ми знайшли б спільну мову? * * * Ірина В. з Луганської області. 49 років, ріст 178, вага 95, вдова. Всі мої рідні у Дніпрі, гостювала в них, читала вашу газету, мені дуже сподобалась. Весела, з людьми спілкуюся, оптимістка, надіюся в наші нелегкі часи зустріти порядного чоловіка для життя. Можна жити в моїй квартирі в Алчевську. Пра­ цюю кухарем. Не виключаю можливість переїзду до нього. Хочу бути комусь потрібна, щоб ми дбали одне про одного. * * * Тетяна М. з Дніпропетровська. Мені 41, ріст 162, вага 57, русява, на вигляд молодша, несварлива, дбайлива, люблю затишок і лад у домі. Дітей нема, але хотіла б мати. Особисте не склалося, може, тому, що віддава­ ла все роботі. Освіта медична, працювала в лікарні, в аптеці. Нині маю пенсію по загальному захворюванню (фізичних вад нема). Підробляю продавцем у кіоску. Живу з мамою у двокімнатці, є дачна ділянка. Надіюся на зустріч з добрим, порядним, дбайливим для створення міцної сім’ї. * * * Ірина В. Мені 40, одна в невеликому місті, працюю в органах місцевого самоврядування. Дочці 21, мешкає і працює у Дніпрі. Дуже самотньо самій. Можна, якщо чоловік заці­ кавиться, поспілкуватися на сайті «Однокласники». * * * Надя П. із Солонянського району. Познайомлюся з негулящим, непитущим, не обманщиком. Щоб додо­ му гроші приносив, а не пропивав, щоб не курив, щоб сільської праці не боявся, щоб буйний не був. Бажано, щоб робив водієм на автобусі. Я спокійна, добра, роботяща. Синові п’ять років. Мені 26, ріст 169, вага 95.

Ùèðî âàøà Î. Ä.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Увага! Кожен передплатник один раз на півроку може безплатно подати оголо­ шення про купівлю або продаж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

Якщо вам важко самим дістатися до поштового відділення, щоб передплатити «Зорю», телефонуйте до редакції (0562) 388373, і листоноша прийде до вас сам.

ПІКАЛОВУ Зінаїду Іванівну, депутата облас­ ної ради, доцента Дніпропетровської державної фінансової академії, ФОМЕНКА Олександра Валерійовича, депутата обласної ради, генерального директора ПАТ «Київ­ енерго», депутата обласної ради, КОНОВАЛОВА Юрія Вікторовича, депутата обласної ради, президента Благодійного фонду Ю. Коновалова, ЦЕБЕНКА Миколу Миколайовича, депутата обласної ради, РУДУ Аллу Петрівну, директора ТОВ «АФ «Бе­ региня» Нікопольського району, КАРПЕНКА Михайла Михайловича, директора ПВФ «Агроцентр», м. Дніпропетровськ, ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Зичимо плідної діяльності, втілення в життя усіх планів розвитку Дніпропетровської області, натхнення і оптимізму. З повагою зорянці

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè.

Якщо у вас з’являються проблеми з доставкою газет «Зоря-область» чи «Зоря-город» по передплаті, телефонуйте до редакції за номером (0562) 38-83-73, або пишіть на е-mail: ktv@ezorya.dp.ua

15

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 ð.

Добрих друзів «Зорі» — працівників Дніпропетровського обласного відділення УДППЗ «Укрпошта»: ШЕВЧЕНКО Світлану Василівну — інструк­ тора ВПВ Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта»; начальників поштових відділень: БУЧАТСЬКУ Ольгу Василівну (п/в 24, Кривий Ріг), ЗАЙЧЕНКО Аллу Володимирівну (п/в 935, Дніпродзержинськ), СІЧІНАЛУ Ольгу Кимівну (п/в 30, Кривий Ріг), КОЗАКОВУ Олену Іванівну (п/в 852, с. Черво­ ний Тік Апостолівського району), КОПЧУ Тетяну Василівну (п/в 434, с. Павлівка Солонянського району), ФЕСЕНКО Ірину Едуардівну (п/в 315, с. Ново­ григорівка Юр’ївського району), ВИШНЕВСЬКУ Лідію Олексіївну (п/в 917, Дніпродзержинськ), ГАРКУШУ Людмилу Миколаївну (п/в 445, с. Широке Солонянського району), СОЛОВЙОВУ Світлану Іванівну (п/в 45, Кри­ вий Ріг) ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Бажаємо здоров’я, успіхів, здійснення омріяно­ го, нехай у сім’ях панує добробут і злагода. З повагою зорянці

КЗ «Дніпропетровська МКЛ №11» ДОР» оголошує конкурс на оренду нерухомого майна, роз­ ташованого за адресою: 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Коллонтай, 1, площею 8,14 кв. м. Конкурс відбудеться 7.07.2014 р. об 11.00. Кінцевий термін прийняття заяв та конкурсних про­ позицій на участь у конкурсі — 04.07.2014 р. до 13.00. Умови конкурсу: - розмір орендної плати; - ефективне використання об’єкта оренди за цільо­ вим призначенням; - оплата вартості експертної оцінки об’єкта оренди. За додатковою інформацією звертатися за тел.: (056) 372-93-68, (056) 371-79-47.

КЗ «Нікопольська міська лікарня №1» ДОР» оголошує конкурс про надання в оренду нежитло­ вого приміщення патологоанатомічного відділення загальною площею 20 м кв., розташованого за адре­ сою: м. Нікополь, вул. Краснодонська, 2а, для на­ дання ритуальних послуг 3 години на добу вартістю від 71,28 грн. без урахування ПДВ. Пропозиція від учасників приймається до 20.06.2014 р. Засідання конкурсної комісії відбудеться 23.06.2014 р. ИНФОРМАЦИЯ О ЦЕНАХ НА ПОПУТНУЮ ПРОДУКЦИЮ ПАО «ИНТЕРПАЙП НТЗ»: (июнь 2014г.) Трубы стальные бесшовные горячекатаные и холоднокатаные по ТП — цена 5600 грн./т без НДС. Колеса по ТУ 35.2-23365425-647-651:2010 — цена 9400 грн./т без НДС.

Як передплатити «Зорю» Вартість передплати на газети «Зоря»-область» та «Зоря»-город» на II півріччя 2014 року Iндекс «Зоря»-область»

Iндекс «Зоря»-город»

Періодичність

1 міс.

3 міс.

6 міс.

Ціни подані без урахування вартості приймання передплати 35380 Для індивідуальних передплатників

91324 Для індивідуальних передплатників

середа

11,00 грн.

33,00 грн.

66,00 грн.

61141 Для індивідуальних передплатників

89661 Для індивідуальних передплатників

середа, п’ятниця

16,80 грн.

50,40 грн.

100,80 грн.

0,9 грн.

2,10 грн.

2,55 грн.

Вартість приймання передплати

дитяча

16

Добродій Слово:

Доброго дня, мої маленькі друзі! Ну от і знову ми разом. Завжди із задоволенням поспішаю до ваших домівок, щоб розповісти все, що знаю. Сьогодні я хочу поговорити з вами про найпрекраснішу для кожного українця державу — Україну. Це особлива земля, особливий край доброзичливих і усміхнених людей, щирих, гостинних, привітних. Покажіть будь-кому за межами України синьо-жовтий прапор, і вони відразу скажуть, хто ви є і звідки. Україна — просте, бач, слово. Кажуть, означало воно колись окраїну держави. Зараз слово і суть «Україна» набули особливого значення, що нічого спільного не мають з відсталістю, окраїною. Україна — це неймовірна навколишня краса і поетична сила народу з глибинами його древньої багатовікової культури, з невичерпними багатствами її пісенно барвінкової землі. Знайте, любі мої, що Україна — то найближча до сонця, наймальовничіша та найспівучіша земля на планеті. Подивіться навколо: ось вона довкола вас — рідна земля! А зараз розповім вам легенду про Україну. Вмощуйтесь зручно та слухайте.

Легенда про Україну

щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. І сонце там особливе, і люди надзвичайні. Твої люди, Україно! Живи і радій! А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо ти та земля, той край, що в Моєму серці…

Сподіваюся, любі мої, що сподобалася вам легенда про нашу державу. Така вона — наша Україна… А от що написав про Україну та маленьких українців поет Юрій Шкрумеляк

У славі і в пісні

Україна в давній славі, В козацьких пригодах, На заквітчаних левадах, В рідних синіх водах. Україна в тих долинах І високих горах, На степах буйних, широких, У гаях, у борах. Україна в білих селах, У густих садочках, У хрещатому барвінку, У синіх квіточках. Україна на яворах Пташкою співає; На стрілецькії могили

Голову схиляє. Україна в чорноземі, Що родить пшеницю, — В глибинах, що дають нафту І сіль-сировицю. Україна в рідній мові І в пісні прекрасній, — Україна в рідній школі, В майбутності ясній. Україна в чистих хатах, І в сільській церковці, — У дитячому серденьку, В розумній головці, Україна в ясних зорях, В сонці, що над нами, — І в очах добрячих, ясних Рідненької мами.

Прислів’я та приказки

Грудка рідної землі дорожча за золото. Рідна земля — мати, а чужа — мачуха. Без верби і калини немає України.

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради

«Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р.

Син я Україки-Неньки Хто ти, хлопчику маленький? Син я України-Неньки! Українцем я зовуся Й тою назвою горджуся! А по чім тебе пізнаю? По вкраїнському звичаю, В мене вдача щира й сміла, І відвага духа й тіла, І душа моя здорова, Українська в мене мова. А скажи, де Край твій рідний? Там, де неба круг погідний, Там, де сонце сяє ясне На вкраїнські діти красні; Де лани, степи безкраї, Де орел буйний літає, Де Карпат вершки високі, Де потоків дна глибокі; Де Дністер і хвилі Прута, Де Дніпро, старий Славута;

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник, О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

www.zorya.org.ua 6 червня 2014 ð.

Червона калина — символ України

для маленьких читачів

Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося їх біля Божого порогу. І кожна держава сподівалася отримати свою, найкращу часточку на планеті. А потім усі вони, отримавши що хотіли, розходилися господарювати на своїх, Богом даних, землях. Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога. Стала осторонь і не сміє очей підняти. Господь побачив заквітчану красуню, покликав до Себе і запитав: — Ти спізнилася, Україно, поглянь — усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була?

— Працювала, — опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли, — прости мені, Господи, піду я… Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів: — Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш. Як працюєш важко. Як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай… А Україна йому відповідає: — Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно… Господь погладив схилену голову заплаканої дівчиниУкраїни і відповів: — Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Нову пісню. Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Є у Мене земля! Моя земля. Залишив її Собі,

ЗОРЯ

Де високії могили, Що в них голови зложили Мої предки в лютім бою За Вкраїну любу свою. Як поможеш свому люду? Пильно все учитись буду, Щоб свої мене любили, А чужі щоби цінили, Щоб про мій народ питали, Україну шанували. Чи при праці, чи в забаві, Все послужу рідній справі. Ні маєтку, ані труду Жалувати я не буду, Щоб народові Вкраїни Помогти устать з руїни, — Все зумію перенести Для Вкраїни слави й честі. Господа буду благати, Щоб нам дав добра діждати!

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; Синельникове (263) 4  09  17; Софіївка (250) 2  80  84; П’ятихатки (251) 3  06  78.

Приймальня: (0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.) Відділ (0562) 35  14  26 (ф.); 38  83  53; реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

Майже у всіх народів є улюблені рослинисимволи. У росіян — берізка, у канадців — клен, а у нас, українців, — калина. Калина — це невеличке деревце чи кущ, що навесні приваблює білими суцвіттями, взимку спалахує гронами яскраво-червоних ягід. Кущ калини — це не тільки окраса, це й глибокий символ, наша національна спадщина. Калина — це символ красивої української дівчини, символ дитини, символ України. У народі є такі прислів’я: «Ой рясна, красна в лузі калина, а ще найкраща в батька дитина», «Без верби й калини нема України». І якою потрібною була калина в народних обрядах! Нею прикрашали весільний коровай, вінок молодої, вишивали калину на святкових жіночих сорочках. Калина звичайна поширена майже по всій країні. Росте вона на луках, берегах річок та ставків, у підлісках. Це невелике дерево або кущ із сірою корою та запашними квітами. Біля кожної садиби колись росла ця красуня. І зараз її шанують За старих часів плоди калини були харчовим продуктом. Запах її свіжих ягід нагадує запах валеріани і яблук водночас, тому вони не кожному до смаку. Але у приморожених ягодах гіркота зменшується. Тушкована в духовці калинова каша чи ягоди, запечені в тісті, були сільськими ласощами. Плоди калини багаті на цукор та пектини. З них виготовляли чудовий мармелад та желе, вони — гарна приправа до м’ясних страв і добра начинка до пирогів. З ягід калини можна дістати харчовий барвник, а з кори — фарбу, що забарвлює вовну в темно-зелений колір. Здавна важливе місце відводила калині й медицина. І тепер чи не найкращим засобом від кашлю, застуди, пропасниці є чай з калинових ягід з медом. Також ягодами калини лікують серцеві хвороби. Порівняно недавно на луках і узліссях українських сіл можна було побачити великі калинові гаї. Цим і пояснюється, що в Україні багато населених пунктів з такою поетичною назвою: Калинове, Калинівка. Є прізвища Калинюк, Калинчук, ім’я Калина.

Мої любі хлопчики та дівчатка! Час прийшов казати «До побачення!» Сподіваюся, що ви багато чого сьогодні для себе взяли, відкрили, зрозуміли. Пам’ятайте, діти, багато держав у світі гарних, але жодна не замінить рідної неньки-України. Де б ви не були у світах — вертайтеся додому. Тут ваша земля, ваш рід від дідапрадіда. Шануйтеся, поважайте один одного і від усього серця любіть свою Україну. До нових зустрічей!

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. «Реклама», «Партнер рубрики», «PR», «Спонсор рубрики», «Право выбора», «Открытая трибуна»— інформація замовника опублікована на правах реклами. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­кове. Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №514.

Підготувала Леся Мариненко

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 32780. Цiна договiрна.