Page 1

1


2


3


4


5


6


7


МІНІС ТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНІ СТАХАНОВСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТЕХНІКУМ МЕХАНІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ КОМІСІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗВІТ з комп’ютерної практики студента___________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник практики

________________ (підпис керівника)

Оцінка ______________

_____________________ (прізвище, ім'я, по батькові керівника)

Дата захисту __________________ Підпис членів комісії: _________________ _________________ _________________

СТАХАНОВ 8


2014

9


Зміст

10


1. Робота з радіоелементами 1.1 Електротехнічні і конструкційні матеріали. Способи обробки матеріалів. Електротехнічні матеріали являють собою сукупність провідникових, електроізоляційних, магнітних і напівпровідникових матеріалів, призначених для роботи в електричних і магнітних полях. Сюди ж можна віднести основні електротехнічні вироби: ізолятори, конденсатори, дроти і деякі напівпровідникові елементи. Електротехнічні матеріали в сучасній електротехніці займають одне з головних місць. Всім відомо, що надійність роботи електричних машин, апаратів і електричних установок в основному залежить від якості і правильного вибору відповідних електротехнічних матеріалів. Аналіз аварій електричних машин та апаратів показує, що більшість з них відбувається внаслідок виходу з ладу електроізоляції, що складається з електроізоляційних матеріалів. Електроізоляційні лаки і емалі Лаки - це розчини плівкоутворюючих речовин: смол, бітумів, олій, що висихають, ефірів целюлози або композицій цих матеріалів в органічних розчинниках. У процесі сушіння лаку з нього випаровуються розчинники, а в лакової основі відбуваються фізико-хімічні процеси, що призводять до утворення лакової плівки. За своїм призначенням електроізоляційні лаки ділять на просочувальні, покривні і склеювальні. Просочувальні лаки застосовуються для просочення обмоток електричних машин і апаратів з метою закріплення їх витків, збільшення коефіцієнта теплопровідності обмоток і підвищення їх вологостійкості. Покривні лаки дозволяють створити захисні вологостійкі, маслостойкие та інші покриття на поверхні обмоток або пластмасових і інших ізоляційних деталей (лак КО-916 или лак КО-921). Склеювальні лаки призначаються для склеювання листочків слюди один з одним або з папером і тканинами з метою отримання слюдяних електроізоляційних матеріалів (міканіти, мікалента та ін.) Емалі представляють собою лаки з введеними в них пігментами - неорганічними 11


наповнювачами (окисел цинку, двоокис титану, залізний сурик і ін.) Пігменти вводяться з метою підвищення твердості, механічної міцності, вологостійкості, дутостойкості та інших властивостей емалевих плівок. Конструкці́йні матеріа́ли — це матеріали, з яких виготовляють деталі конструкцій (машин та споруд), що зазнають силових впливів (навантажень). Визначальними характеристиками конструкційних матеріалів є їх механічні властивості, що і вирізняє їх від інших технічних матеріалів (оптичних, ізоляційних, змащувальних, лакофарбових, абразивних тощо). До основних критеріїв оцінки якості конструкційних матеріалів належать параметри опору до зовнішніх навантажень: міцність, ударна в'язкість, витривалість, довговічність тощо. Розвиток конструкційних матеріалів Тривалий період у своєму розвитку людство використовувало для власних потреб (знаряддя праці і мисливства, начиння, прикраси тощо) досить обмежений перелік матеріалів: деревину,камінь, волокна рослинного і тваринного походження, випалену глину, скло, бронзу, залізо. Промислова революція XVIII ст. і подальший розвиток техніки, особливо створення парових машині поява в кінці XIX ст. двигунів внутрішнього згорання, електричних машин і автомобілів, ускладнили і диференціювали вимоги до матеріалів їх деталей, що працюють у складних умовах. Основою конструкційних матеріалів стали металеві сплави, до яких відносились сплави на основі заліза (чавуни і сталі) та кольорові метали (міді (бронзи і латуні), свинцю і олова). При конструюванні літальних апаратів, коли головною вимогою, що ставиться до конструкційних матеріалів, стала висока питома міцність, поширення набули деревинні композити (фанера), низьколеговані сталі, алюмінієві і магнієві сплави. Подальший розвиток реактивної та ракетної техніки став вимагати створення нових жароміцних сплавів на

12


нікелевій і кобальтовій основах, сталей, титанових, алюмінієвих, магнієвих сплавів, придатних до роботи при високих температурах. Удосконалення техніки на кожному етапі розвитку висувало все нові і складніші вимоги до конструкційних матеріалів (температурна стійкість, зносостійкість, електрична провідність тощо) та стимулює створення нових матеріалів. Наприклад, суднобудуванню потрібні сталі і сплави з доброю зварюваністю і високою корозійною стійкістю, а хімічному машинобудуванню — з високою стійкістю до агресивних середовищ. Для багатьох областей техніки є необхідними конструкційні матеріали, що поєднують конструкційну міцність з високими електричними, теплозахисними, оптичними та іншими властивостями. Класифікації конструкційних матеріалів Конструкційні матеріали поділяються: за природою матеріалів — на металеві, неметалеві і композиційні матеріали, що поєднують позитивні властивості двох попередніх; за технологічними особливостями переробки — на деформовані (прокат, поковки, штамповки, пресовані профілі тощо), ливарні, спічні, формовані, клеєні, зварні; за умовами роботи — на ті, що працюють при низьких температурах, жароміцні, корозіє-, окалино-, зносо-, паливо-, маслостійкі і т. д.; за критеріями міцності — на матеріали малої і середньої міцності з великим запасом пластичності, високоміцні з помірним запасом пластичності. Способи обробки металів тиском і литтям, як правило, не дають необхідної точності розмірів і чистоти поверхні заготовок (винятки складають спеціальні види лиття і холодне штампування). Тому куванням, штампуванням і литтям в більшості випадків виготовляють заготовки (напівфабрикати), що потребують додаткової обробки. Остаточна обробка виконується різанням, яке полягає в знятті з поверхонь заготовки визначеного шару металу, що залишається спеціально для цього. Шар металу, 13


що знімається з металу, називається припуском на обробку. В результаті видалення припуску заготовка набуває точніших форми, розмірів та заданої шорсткості поверхонь, тобто перетворюється в деталь. На цей вид оброблення припадає понад 90% трудомісткості виготовлення більшості деталей. Для його реалізації існує ціла низка різноманітного металорізального обладнання, різного за розмірами, продуктивністю, ступенем автоматизації, яке забезпечує здійснення різних способів обробки різанням практично в усіх типах виробництва. Обробка різанням є складним і дорогим процесом, який відрізняється значною трудомісткістю і значними втратами металу (при масовому виробництві зі стружкою втрачається 5 — 15% металу, а при дрібносерійному і одиничному — до 25%). Класифікація Обробка різанням включає дві множини способів її реалізації: лезову та абразивну обробки. Лезова обробка передбачає оброблення поверхонь заготовки одно- та багатолезовими інструментами — різцями, свердлами, фрезами, розвертками, протяжками та ін. Абразивна обробка — це обробка поверхонь абразивними інструментами, виготовленими з природних або штучних абразивних матеріалів, — абразивними кругами, сегментами, брусками, стрічками та вільними абразивами у вигляді порошків, паст тощо. Усі способи обробки різанням поділяють, у свою чергу, за точністю та шорсткістю обробленої поверхні на: чорнові; напівчистові; чистові; оздоблювальні. 14


1.2 Основні види радіоелементів. Маркування радіоелементів Резистор (сопротивление) – пассивный элемент электрической цепи, характеризуемый сопротивлением электрическому току. Применяются резисторы чаще, чем любые другие элементы электроники. Они обеспечивают режим смещения транзисторов в усилительных каскадах, позволяют контролировать и регулировать значения токов и напряжений в различных электрических цепях. Единица измерения сопротивления – Ом. Как и для многих физических величин имеются приставки в сторону увеличения: кило – килоом (тысяча Ом), мега – мегаом (миллион Ом). Резисторы

бывают постоянные,

переменные

и

подстроечные.

Бывают и другие типы, но это позже. Постоянные сопротивления (температуры,

резисторы –

постоянно света,

и

не

резисторы,

у

зависит

внешних

протекающего

через

от него

которых тока,

значение

воздействий приложенного

напряжения и т.д.), не зависимо от происхождения этих воздействий. На самом деле, все радиоэлементы характеризуются внутренними шумами, не стабильностью к перечисленным воздействиям, но в обычной практике это настолько ничтожно, что можете не вспоминать об этом, пускай об этом рассуждают слишком «умные» теоретики, нам лучше голову не забивать, а если всё таки понадобится, то пока, это не тема моего контента. Выпускаемые промышленностью постоянные резисторы на схемах обозначаются: резистор без указания мощности резистор мощностью рассеивания 0,125 Вт резистор мощностью рассеивания 0,25 Вт резистор мощностью рассеивания 15


0,5 Вт резистор мощностью рассеивания 1 Вт резистор мощностью рассеивания 2 Вт резистор мощностью рассеивания 5 Вт Маркировка резисторов с проволочными выводами[править | править исходный текст] Резисторы, в особенности малой мощности — мелкие детали, резистор мощностью 0,125Вт имеет длину несколько миллиметров и диаметр порядка миллиметра. Прочитать на такой детали номинал с десятичной запятой невозможно. Поэтому, при указании номинала вместо десятичной точки пишут букву, соответствующую единицам измерения (К — для килоомов, М — для мегаомов, E или R для единиц Ом). Кроме того, любой номинал отображается максимум тремя символами. Например 4K7 обозначает резистор, сопротивлением 4,7 кОм, 1R0 — 1 Ом, М12 - 120кОм (0,12МОм) и т. д. Однако в таком виде наносить номиналы на маленькие резисторы трудно, и для них применяют маркировку цветными полосами. Для резисторов с точностью 20 % используют маркировку с тремя полосками, для резисторов с точностью 10 % и 5 % маркировку с четырьмя полосками, для более точных резисторов с пятью или шестью полосками. Первые две полоски всегда означают первые два знака номинала. Если полосок 3 или 4, третья полоска означает десятичный множитель, то есть степень десятки, которая умножается на число, состоящее из двух цифр, указанное первыми двумя полосками. Если полосок 4, последняя указывает точность резистора. Если полосок 5, третья означает третий знак сопротивления, четвёртая — десятичный множитель, пятая — точность. Шестая полоска, если она есть, указывает температурный коэффициент

16


сопротивления (ТКС). Если эта полоска в 1,5 раза шире остальных, то она указывает надёжность резистора (% отказов на 1000 часов работы) Следует отметить, что иногда встречаются резисторы с 5 полосами, но стандартной (5 или 10 %) точностью. В этом случае первые две полосы задают первые знаки номинала, третья — множитель, четвёртая — точность, а пятая — температурный коэффициент.

1.3 Індивідуальне завдання Презентація №1 на тему: «Вплив світла на електропроводимість полу провідника»

Вплив світла на електропровідність напівпровідника Рис.1- Вплив світла на електропроводимість полу провідника

17


Рис.1.1. Типові залежності концентрації носіїв заряду в напівпровіднику від температури при різній концентрації донорної домішки

Рис. 2-Носії заряду

Рис.1.2. Залежність рухливості носіїв

заряду в напівпровідниках від температури.

Рис. 3- Залежність носіїв

18


Рис.1.3. Криві залежності питомої провідності напівпровідників від температури при різних концентраціях домішки(NД1>NД2>NД3).

Рис. 3-Залежність питомої провідності Презентація №2 на тему: «Виды поляризации и их особенности»

Види поляризації та їх особливості

Рис.4 –Види поляризації

19


Електронна поляризація

Рис.5- Електронна поляризація

Іонна поляризація

Рис.6- Іонна поляризація

20


Дипольна поляризація

Рис.7- Дипольна поляризація

Структурна поляризація

Рис.8- Структурна поляризація

21


Резонансна поляризація

Рис.9-Резонансна поляризація

Презентація №3 на тему: «Типи стекол»

Флоат-скло

Рис. 10 – Флоат-скло 22


Сонцезахисне скло

Рис. 11 – Сонцезахисне скло

Небитке скло

Рис. 12 – Небитке скло

23


Протипожежне скло

Рис. 13 – Протипожежне скло

Антиблікове скло

Рис. 14 – Антиблікове скло

24


Загартоване скло

Рис. 15 – Загартоване скло Задача 14. Фоторезистор, который в темноте имеет сопротивление 25 кОм, включили последовательно с резистором сопротивления 5 кОм. Когда фоторезистор осветили, сила тока в цепи (при том же напряжении) увеличилась в 4 раза. Каким стало сопротивление фоторезистора? Решение: 25 кОм-5 I2=4 I1 Rдо освещ.=25000+5000=30000 Rпосле освещ.=X+5000 U=I1*R1=I2*R2 30000*I1=I2*(x+5000)*4I1 X+5000=30000/4 X=7500-5000=2500

25


2. ЕЛЕКТРИЧНІ ПРИБОРИ ПРИ ПРОВІДНОМУ МОНТАЖІ 2.1 Основні інструменти для електромонтажу. Прес-клещі Прес-кліщі

-

поширений

інструмент

,

випускається

під

багатьма

торговельними марками. ПК- 16 призначені для обтиску ( опресування ) неізольованих мідних наконечників і гільз з номінальним перетином від 1,5 до 16 кв.мм - це найпоширеніші перерізу в побуті та на дрібному підприємстві . Опресування відбувається так званої « точкою» - точковим вдавливанием матеріалу одного провідника ( наконечника або гільзи ) в матеріал іншого ( тіло дроти ) до потрібної глибини і за певним профілем . Прес-кліщі забезпечені храповим механізмом , який не дає розтискатися рукояткам до закінчення повного циклу опресування. Наприкінці циклу спрацьовує собачка , і механізм хропіння перемикається в інвертований режим роботи - забороняє стискати рукоятки до повного розкриття губок. Рисунок 16 – Прес-клещі. Викрутка Викрутка - річний слюсарний інструмент, призначений для загвинчування і відгвинчування кріпильних виробів з різьбленням, на голівці яких є шліц. Рисунок 17 – Викрутка. Молоток Молоток - невеликий молот, ударний інструмент, застосовуваний для забивання цвяхів, розбивання предметів та інших робіт. Молоток - один з найдавніших інструментів, що використовуються людиною.

26


Рисунок 18–Молоток. Індикаторна викрутка Індикаторна викрутка - Сучасні пристрої допомагають зробити ремонт квартири максимально швидко, просто і безпечно. Індикатор представляє собою викрутку з проводить насадкою та спеціальної лампочкою, яка спалахує всякий раз, коли прилад виявляє фазний провід або контакт, який стоїть під напругою. Рисунок 19 – Індикаторна викрутка. Круглогубці Круглогубці - ручний слюсарно-монтажний (якщо ручки ізольовані - то електромонтажний) інструмент. Рисунок 20 – Круглогубці. Киянка Киянка - столярний молоток з дерева твердих порід або гуми. Киянка використовується для роботи з долотами і стамесками, рукоятки яких мають обтискне кільце. Користування киянкою охороняє рукоятки ріжучих інструментів від пошкоджень. Рисунок 21 – Киянка. Крокодил Крокодил - металевий затискач (прищіпка) для фіксації або тимчасового з'єднання. Отримав свою назву за схожість з щелепами крокодила. Зазвичай виготовляються штампуванням з листового металу. Рисунок 22 – Крокодил для електрики. Паяльна станція 27


Паяльна станція (паяльний верстат, паяльна установка) - клас спеціального обладнання радіотехнічної промисловості, призначеного для здійснення операцій одиничної або групової пайки. У даний момент в області трактування поняття "паяльна станція" спостерігається неоднозначність з причини запозичення даного терміну з іноземної номенклатури.

Рисунок 23 – Паяльна станція. Паяльник Паяльник –

найпростіший

контактного нагріву об'єктів

шляхом

ручний передачі

інструмент їм тепла від

для

розжареного

твердого тіла. Призначений для здійснення операцій лудіння поверхонь та спаювання деталей шляхом локального паяння.

Рисунок 24 – Паяльник. Стрипер Стрипер - електромонтажний інструмент, призначений для видалення ізоляції з кінців проводів або оброблення кабелю при електромонтажних роботах.

Рисунок 25 – Стрипер. 2.2 Марки та перетини кабелів. Маркування проводів та кабелів

28


Розшифровка позначень марок електричних проводів і кабелів , використовуваної Російськими виробниками.Марки проводів та кабелів позначаються комбінацією з 2 - 3 і більше букв , що вказують матеріал жив , ізоляції та особливості конструкції виробу . За літерним кодом звичайно треба число, що позначає перетин дроту або пара чисел, що позначають кількість і перетин жил кабелю.Розшифровка найбільш уживаних кодів , що використовуються в позначеннях , наступна: Перша буква - Матеріал жили: А - алюміній ; немає букви - мідь. Друга літера - призначення дроти : К - контрольний ; М - монтажний ; МГ - монтажний з гнучкою жилою; П (У) або Ш - інсталяційний ; немає букви - силовий. Третя буква - тип ізоляції : А - алюміній ; В або ВР - ПВХ ; Д - подвійна обмотка ; К - капрон ; Л - лакований ; МЕ - емальований ; Н або НР - негорюча гума; О - оплетка з поліамідного шовку ; П - поліетилен ; Р - гума ; С - скловолокно ; Ц - плівкова отплетка ; 29


Ш - ізоляція з поліамідного шовку ; Е - екранований ; немає букви - паперова просочена ізоляція . При багатошаровій ізоляції шари перераховуються від зовнішнього до внутрішнього Четверта буква - особливості конструкції А - асфальтований ; Б - броньований стрічками ; Г - гнучкий (провід ) / без захисного покриву (силовий кабель); К - броньований круглими дротами ; О - в оплетке ; П - плоский ( провід) / броньований плоскими дротами (силовий кабель); Т - для прокладки в трубах; Ф - фальцьована металева оболонка . Також виробник може використовувати свої власні літерні коди на додаток до існуючих . Зазвичай ці коди є скорочення відповідних слів і починаються з великої літери , за якою слідують рядкові. приклади позначень: ВВГ - силовий кабель з мідною жилою , ПВХ ізоляцією і ПВХ оболонкою , без захисного покриву. ШВВП - інсталяційний кабель з мідною жилою , ПВХ ізоляцією і ПВХ оболонкою , плоский (з рядно розташованими жилами ) . АПВ - інсталяційний дріт з аллюминиевой житлової в ПВХ ізоляції. ААГ - силовий кабель з аллюминиевой житлової , паперовою ізоляцією , аллюминиевой оболонкою , без захисного покриву. При прокладці в землі паралельно з іншими експлуатованими кабелями або інженерними комунікаціями поблизу будівель і споруд повинні дотримуватися відстані у світлі ( не менше): 30


між кабелями до 10 кВ - 0,1 м (це ж відстань при паралельній прокладці знову прокладають кабелів ) ; від кабелів 35 кВ - 0,25 м (рис. 6 ) ; від кабелів , експлуатованих іншими організаціями , і кабелями зв'язку - 0,5 м (рис. 7 ) ; від стовбурів дерев - 2 м і від чагарникових посадок - 0,75 м (рис. 8 ) ; від фундаментів будівель і споруд - 0,6 м (рис. 9 ) ; від трубопроводів , водопроводу , каналізації , дренажу , газопроводів низького і середнього тиску - 1 м (рис. 0 ) ; від газопроводів високого тиску і теплопроводів - 2 м (рис. 1 ) ; від електрифікованої залізниці - 10,75 м (рис. 2 ) ; від трамвайних шляхів - 2,75 м (рис. 3 ) ; від автомобільної дороги , від бровки - 1 м від бордюрного каменю - 1,5 м (рис. 4 ) ; від крайнього проводу ПЛ 110 кВ - 10 м (рис. 5 ) ; від опори Bл 1 кВ - 1м ( рис. 6 ) ; 2.3 Механізми і способи пайки

Застосовувані методи пайки :

Інші сторінки , близькі до теми Методи пайки :

Відео пайка.

Дефекти пайки.

форум пайка

Відмінності пайки від зварювання

Розділ пайки на форумі

Капілярна пайка. Припій заповнює зазор між сполучаються

поверхнями. Припій і метал при цьому хімічно не взаємодіють . Це найбільш поширений метод пайки. 31


Дифузійна пайка - тривала витримка при високій температурі.

Відбувається зміцнення шва за рахунок взаємної дифузії компонентів припою і основного металу. Хімічної взаємодії немає , утворюється твердий розчин. •

Контактно- реактивна пайка. У цьому випадку між сполучаються

деталями або між деталями і припоєм протікають активні реакції з утворенням в контакті легкоплавкого з'єднання. •

Реактивно- флюсова пайка. Шов утворюється за рахунок реакції

витіснення між флюсом і основним металом. •

Пайка - зварювання , шов утворюється способами зварювання , але в

якості присадочного матеріалу використовується припой . Методи пайки визначаються хімічними властивостями припою , флюсу і металу і режимом пайки (температура , час тощо ) Залежно від джерела тепла здійснюється пайка наступними способами: •

пайка в печах;

пайка опором ;

індукційна пайка ;

пайка паяльниками ;

пайка газовими пальниками.

пайка зануренням в розплавлений припій ;

В якості припою використовуються найчастіше сплави металів.

Основні вимоги до припою : 1 . Мати температура плавлення як мінімум на 50- 100оС нижче температури плавлення паяемих металів. 2 . Забезпечувати хороше змочування металу і гарне заповнення шва пайки. 3 . Утворювати міцні , пластичні і корррозіонно - стійкі шви. 4 . Мати коефіцієнт лінійного розширення не відрізняється різко від коефіцієнта лінійного розширення паяемих металів.

32


2.4 Різновид паяльних станцій. Індивідуальне завдання Контактні паяльні станції Основною проблемою паяльників є перегрів елементів, що знаходяться в роботі , що особливо небезпечно для напівпровідників . У паяльних ж станціях, що мають систему термостабілізації , температура робочого елементу регулюється за допомогою блоку живлення в діапазоні від 250 до 330 градусів. Прикладом станцій даного типу можуть бути моделі: • Lukey 936 + • AOYUE 936 • AOYUE 937 Контактні станції для пайки без застосування свинцю У разі ремонту сучасних плат , створених на тугоплавких припоях без застосування свинцю , використовуються станції безсвинцевою пайки , де потужність

нагрівального

елемента

становить

від

75

до

160

Вт

Найвідомішими моделями цієї категорії є: • Goot PX - 501 • GOOT RX - 802AS • AOYUE 2900 • GOOT RX - 852AS • ATTEN AT80D • GOOT PX - 201 Безсвинцеві станції цілком успішно можна застосовувати і для роботи зі свинцевими припоями. Однак контактна пайка не може використовуватися в поширеному зараз SMT - монтажі , де застосовуються мініатюрні елементи .

Рисунок 26 – Безсвинцева станція 33


ATTEN AT80D Термоповітряні паяльні станції Даний

тип

станцій

,

найширше

застосовуваний

в

даний

час

,

використовується при роботі з мікроелементами. Їх принцип роботи досить простий. Повітряний потік , створюваний компресором , проходить через нагрівальний елемент і подається в зону пайки , що дозволяє повністю виключити проблему важкодоступність і прогріву декількох контактних майданчиків. Подібні станції використовуються при ремонті побутової техніки і телефонів зі свинцевими і безсвинцевого припоями. Їх не можна застосовувати , працюючи з великими BGA - мікросхемами . Найвідомішими моделями цієї категорії є: • ATTEN AT860D • Lukey 850D • AOYUE 857A + + • Pro'sKit SS - 601F Комбіновані термоповітряні паяльні станції Термоповітряні паяльні станції комбінують в собі інші види паяльного обладнання. Прикладом тому може служити дуже поширена Lukey 852 D + , де успішно функціонує тандем з паяльника і термофена . Комбіновані станції існують не тільки в серії Lukey , але і в серії AOYUE .

Рисунок 27 – Комбінована паяльна станція AOYUE 2702A

34


Демонтажні паяльні станції До складу цієї категорії станцій також входить компресор , який працює на всмоктування , завдяки чому розігрітий припой з оброблюваної поверхні всмоктується в спеціальну ємність. До найбільш поширених моделям даної категорії варто віднести : • AOYUE 2702A + • AOYUE 474A + • AOYUE 701A + Інфрачервоні паяльні станції Дані станції призначені : • для монтажу і демонтажу BGA -мікросхем середнього і великого розміру • для зменшення теплового впливу на пластмасові елементи під час пайки • для скасування великого числа насадок для окремих типів мікросхем . Ті переваги , які мають інфрачервоні станції , обумовлюють їх широке використання в сервісних центрах , що займаються обслуговуванням комп'ютерів. Індивідуальне завдання: Початок роботи зі схемою.

Рисунок 28 – Схема для пайки (до) Розібрана схема.

Рисунок 29 – Розібрана схема. Заново спаяна схема.

35


Рисунок 30 – Схема пайки (після) 2.5 Механізм і способи мікрозварювання Монтажна мікрозварювання застосовується при монтажі кристалів ІМС за допомогою золотих і алюмінієвих висновків. Процес УЗ-мікрозварювання грунтується на введенні механічних коливань УЗ-частоти в зону з'єднання, що призводить до пластичної деформації пріконтактной зони, руйнування і видалення поверхневих плівок із створенням атомно-чистих (ювенільних) поверхонь, що інтенсифікуєпроцес утворення активних центрів і тим самим призводить до утворенню міцного зварного з'єднання без великої пластичної деформації деталей, що зварюються. Найбільш часто застосовуються поздовжні коливання частотою 66 кГц, що вводяться в зону зварювання за допомогою волноводной системи (рис. 1.), Що складається з перетворювача 1, акустичноготрансформатора 2, концентратора 3. Коливання від робочого інструмента 4 повідомляються дротовому висновку 5, поєднаному з контактною площадкою 6, розташованому на акустичній опорі 7.Волноводная система кріпиться у вузлі коливань власником 8.

Рисунок 31 - Схема ультразвукової мікрозварювання Режим зварювання на заданій частоті характеризується наступними параметрами: 1) енергією ультразвукових коливань Е: , 36


де A - амплітуда коливань (2-5 мкм); F - частота коливань; t - час мікрозварювання. Збільшення часу зварювання підвищує міцність зварного з'єднання за рахунок зростання сумарної площі осередків схоплювання до певної межі, збільшення часу більш 3-5с призводить до втомного руйнування з'єднання; 2) акустичної потужністю Р ак, що вводиться в зварювальну зону, яка пов'язана з електричною потужністю Р, що підводиться до перетворювача, співвідношенням , де h м - механічний ККД перетворювача (0,5-0,7 для магнітострикційних, 0,80,9 для п'єзоелектричних); Р 0 - потужність втрат на підмагнічуванню; 3) контактним зусиллям стиснення F, яке залежить від товщини зварюваних елементів і підводиться. При недостатньому зусиллі стиснення не досягається необхідне зчеплення між інструментом і деталлю, так як відбувається прослизання інструменту по деталі. Збільшення зусилля стиснення приводить до надмірної деформації звареної крапки і зниження міцності з'єднання. Оптимальна ступінь обтиснення виведення вибирається відповідно до коефіцієнта деформації 0,5-0,6: , де d пр - діаметр провідника; Н д - висота деформованої зони; 4) формою робочої частини інструменту, яка вибирається з міркування, що довжина деформівного при зварюванні провідника повинна бути рівною 2-3 діаметрам провідника. Підвищенню міцності сприяє невеликий паз у центрі робочої частини вздовж зварюваної дроту. Функціональні особливості конструктивних елементів інструменту при УЗмікрозварювання полягають у наступному (рис. 2.): · Діаметр направляючого отвору вибирається з умови усунення можливості забивання його матеріалом приварюється дроту: ; 37


· Кут нахилу направляючого отвору визначається умовами переміщення інструменту на другу зварювання, залежить від висоти і довжини дротяної перемички: , де h - висота дротяної петлі; g - переміщення столу. Оптимальна величина кута a складає 30 °; · Довжина робочої частини інструменту L визначає довжину деформируемой при зварюванні дроту і вибирається із співвідношення ; Оптимальне значення L становить 0,1 мм для дроту діаметром 27 мкм і 0,2 мм для дроту діаметром 60 мкм; · Глибина поздовжнього паза b залежить від коефіцієнта деформації k д = 0,6: b = (0,01 - 0,05) мм; · Видалення виходу отвори від задньої кромки робочої площі інструменту має забезпечувати симетрію петлі дротяної перемички: l уд = 8 d пр; · Кут нахилу задньої кромки робочого майданчика b повинен забезпечувати підрізування дроту після другої зварювання без залишкових напружень в ній. Оптимальна величина кута b становить 60 °. · Рисунок 32 - Робоча частина інструмента для УЗ-мікрозварювання Для приєднання внахлест дроту з алюмінієвих сплавів УЗ-мікрозварювання використовують капіляри з твердих сплавів типу ВК-20 з зміцненої робочою поверхнею типу КУТ32 - 27 - 95 - 15, де КУТ - капіляр для УЗ - і термозвуковой зварювання, 27 - діаметр дроту, 95 - розмір L, 15 - розмір R. Аналіз факторів, що впливають на якість і надійність мікросварних сполук, показує, що всі технологічні параметри УЗ-мікрозварювання виявляються настільки тісно пов'язаними, що невдалий вибір одного з них змінює раніше встановлені значення інших. Тому для забезпечення високої якості та 38


відтворюваності ультразвукового зварювання важливі: забезпечення заданої мікрогеометрії поверхні контактних майданчиків; оптимізація технологічних параметрів УЗ-мікрозварювання методом математичного моделювання, розробка нових способів мікрозварювання з активацією процесу фізикохімічної взаємодії контактуючих металів. УЗ-мікрозварювання дозволяє з'єднувати без значного нагрівання найрізноманітніші метали (алюміній, мідь, нікель, золото, срібло), а також метали з напівпровідниковими матеріалами. Виконання дротяного з'єднання контактної площадки на кристалі з траверсою корпусу вимагає поряд із зварювальними операціями дій щодо суміщення інструменту з місцем зварювання на кристалі і корпусі схеми. У 80-х рр.. створено повністю автоматизована установка УЗ-мікрозварювання ЕМ-4020, що має управляючу мікроЕОМ "Електроніка-60", що різко збільшило продуктивність до 12500 зварок на годину. Нове покоління установок, до якого належить ЕМ-4060, побудований із застосуванням лінійних крокових двигунів і системи технічного зору, що забезпечує найвищу продуктивність від 18 до 30 тис. зварок на годину (табл. 1). Табл. 1 - Характеристика установок УЗ-мікрозварювання

39

Параметри

ЕМ-4060 ЕМ-

Мод. 1484

Продуктивність,

14 000

4020б 16 000

(США) 18 000

зварок / год Діаметр дроту, мкм Розміри робочого

27-60 25'25

25-40 30'30

20-60 101'51

поля столу, мм Точність

25

20

3,2

позиціонування, мкм Зусилля стиснення, 0,2-1,2

0,2-1,2

0,2-0,25

Н Тип зварювального

Встик-

Термозвук,

Внахлестку


з'єднання

внахлестку

золотим кулькою

2.6 Контрольно-вимірювальні засоби. Індивідуальне завдання

40


3 . Електромонтажні роботи при друкованому монтажі 3.1 Основні технології виготовлення друкованих плат.

Печатная плата – это конструктив электронного устройства (ЭУ), представляющий собой жесткую или гибкую пластинку из диэлектрика (или металла, покрытого диэлектриком), содержащую на поверхности пленочные проводники, служащие в дальнейшем для электрического соединения выводов различных изделий электронной техники (ИЭТ) (например, ИС, диодов, транзисторов, резисторов, конденсаторов и др.), устанавливаемых на пластинке. Таким образом, основным назначением ПП является обеспечение электрического соединения (т.е. коммутации) ИЭТ в процессе их монтажа на ПП, поэтому не случайно в качестве более общего термина для определения ПП часто используют термин – коммута-ционная плата (КП). Термин КП отражает не только замену монтажных проводов на пленочные проводники (которые в простейшем случае для изготовления ПП формировались с применением переносной печати), но и возрастающие сложность и разнообразие технологий, используемых в настоящее время для создания (иногда и без применения печати) проводников на поверхности и в объеме плат (например, лазерная, некоторые разновидности рельефной технологии и др.). Следовательно, термин ПП не всегда означает, что получение необходимой формы, размеров и расположения проводников осуществляются с применением какой – либо разновидности печати, скорее его употребляют по традиции, так как большинство хорошо освоенных технологий изготовления плат включают тот или иной вид печати при формировании рисунка (топологии) проводников, что следует учитывать при выборе термина. Элементы ПП разделяют на функциональные и технологические. Функциональные

элементы

те,

которые

участвуют

функционировании устройства (пригодные для токопрохождения). 41

в


Технологическими

элементами

называются

такие,

которые

не

участвуют в токопрохождении, т.е. в работе устройства, но служат для контроля качества выполнения отдельных операций технологических процессов, в качестве указателей (ориентиров) разного назначения, для крепежа деталей, для теплоотвода и др. целей У ПП для традиционного монтажа плотность монтажа характеризуется шагом коммутирующих элементов (1,25 мм и более), а также конструкцией используемых навесных компонентов, пригодных для монтажа в отверстиях плат. Шагом называется расстояние между центрами соседних проводников. ПП для поверхностного (высокоплотного) монтажа обычно называются коммутационными платами (КП) с шагом коммутационных элементов 1,25 мм и менее, такие платы требуют применения навесных компонентов в микрокорпусах и на лентах – носителях и (или) бескорпусных. Многослойные печатные платы состоят из чередующихся слоёв изоляционных

и

токопроводящих

материалов,

сформированных

в

соответствии с разработанной топологией для каждого слоя. Между различными

коммутационными

слоями

формируют

межслойные

электрические соединения. В простейшем случае конструкция МПП представляет собой монолитную структуру, состоящую из отдельных ОПП и (или) ДПП (т.е. заготовок), разделяемых изолирующими прокладками с организованными электрическими соединениями между коммутационными слоями. 3.2 Матеріали, технологічне обладнання та оснастка для створення друкованих плат. Механическая обработка включает раскрой листового материала (чаще всего из фольгированного диэлектрика) на полосы, получение из них заголовок, выполнение фиксирующих и других технологических, переходных и монтажных отверстий, получение чистового контура ПП. Размеры 42


заготовок определяются требованиями чертежа и наличием по всему периметру технологического поля, на котором выполняются фиксирующие (базовые) отверстия для базирования деталей в процессе изготовления и тестовые элементы. Ширина технологического поля не превышает 10 мм для ОПП и ДПП (для МПП 20…30 мм). Для малогабаритных плат с размерами до 100 мм изготавливают групповые заготовки в виде листа (фольгированного или нефольгированного диэлектрика) площадью не менее 0,05 м

2

с учетом

расстояний 5…10 мм между ними. Подготовительные операции предназначены для обеспечения качества при выполнении основных процессов формирования электропроводящих элементов ПП и перед формированием различных покрытий. Они включают очистку заготовок (в том числе отверстий в них) от окислов, жировых пятен, смазки,

пленок

и

других

загрязнений;

активирование

поверхностей

проводящего рисунка; специальную обработку диэлектриков, а также контроль качества подготовки. В зависимости от характера и степени загрязнений химическими,

очистку

(активирование)

электрохимическими,

проводят

плазменными

механическими, методами

и

их

сочетанием. Выбор технологического оборудования для подготовительных операций определяется серийностью производства. Механическая подготовка в условиях мелкосерийного производства осуществляется вручную смесью венской извести и шлиф-порошка под струей воды. Механизированные и автоматические конвейерные линии применяют в условиях крупносерийного и массового производства. Инструментом на этих линиях служат абразивные круги, капроновые или нейлоновые щетки, на которые подается абразивная суспензия, либо круги из нетканого нейлона, насыщенные мелкодисперсным порошком карборунда или алунда, которые для устранения перегрева обильно смачиваются водой. Металлизация (то есть создание на диэлектрическом основании слоя металла, чаще всего меди) в производстве ПП является одним из самых 43


важных

технологических

электрофизические

этапов,

характеристики

так и

как

во

надежность

многом ЭУ,

определяет обеспечивает

требуемую плотность коммутационных элементов и, тем самым, плотность монтажа ячеек ЭВС. Самая простая технология металлизации диэлектриков – это фольгирование (например, плакированием слоистых пластиков медной фольгой), поэтому большинство исходных материалов для производства ПП представляют собой фольгированные диэлектрики. Однако, фольгирование не обеспечивает металлизации отверстий (переходных, монтажных) и необходимую плотность коммутации в соответствии с современными требованиями к ПП, что стимулировало появление других технологий металлизации (табл.6.1), причем комбинация химической и гальванической технологий осаждения меди (см. технологии 1 и 2, табл.6.1) оказалась наиболее пригодной (в смысле технологической совместимости) для изготовления ПП и некоторых МПП на основе фольгированных слоистых пластиков. Химическая металлизация обеспечивает осаждение пленок металлов с высокой равномерностью по толщине на любые поверхности разных материалов; используется как в качестве основного токопроводящего слоя, в котором формируют элементы коммутации, так и в качестве подслоя при гальваническом осаждении (в том числе с целью доращивания до нужной толщины) металлов (чаще всего селективном). Для придания диэлектрику способности к металлизации (то есть каталитических свойств) и обеспечения адгезии химически осаждаемого металла на диэлектрик, производят сенсибилизацию и активацию его поверхности. Сенсибилизация осуществляется для формирования на поверхности диэлектрика пленки ионов двухвалентного олова последующей активации (катализатора) 44

обеспечат восстановление

Sn +2 ,

которые при

ионов активатора

металлизации. Заготовки в этом случае обрабатывают в


растворе двухлористого олова SnCl2 и соляной кислоты HCl в течение 5…7 мин и промывают в дистиллированной воде, при этом происходит гидролиз хлористого олова. Миниатюризация

электронных

устройств

(ЭУ)

невозможна

без

совершенствования технологии изготовления печатных плат (ПП), именно ей обязаны своим появлением многослойные печатные (или коммутационные) платы (соответственно МПП или МКП, то есть платы с многоуровневой разводкой коммутации). Объем ЭУ, для которых необходимы МПП, постоянно

увеличивается.

В

частности,

в

системах

коммуникации

используются МПП, содержащие не менее 4-х слоев коммутации; МПП, содержащие не менее 6…10 слоев, нужны для ЭУ измерительной и медицинской техники; в производстве ЭВМ в настоящее время необходимы 12…18-тислойные платы. Это связано с тем, что наряду с требованиями миниатюризации, направлении

вычислительная

повышения

техника

интенсивно

функциональных

развивается

возможностей

ЭВС,

в а

вынужденное удлинение межсоединений в ЭВМ (из-за недостаточно коротких

коммутирующих

трактов)

приводит

к

потере

более

30%

потенциального быстродействия ЭВМ и этим объясняется постоянный рост спроса на МПП (несмотря на то, что их стоимость в 3…10 раз выше стоимости ДПП). Подложечная технология (или технология послойного наращивания) получила свое название в связи с использованием только одной основы (т. е. подложки)

для

изготовления

МПП

путем

поочередного

создания

коммутирующих и диэлектрических слоев преимущественно с применением тонко- или толстопленочной технологии. В этом случае формирование многослойной

структуры и

межслойной коммутации

осуществляется

одновременно с помощью фотопечати либо трафаретной печати (см. рис. 7.1, д) или других методов, то есть происходит постепенное замоноличивание структуры коммутации на одной подложке при ее послойном наращивании. 45


Характерными особенностями подложечных МПП (см. группу 2, а…и, рис. 7.2) являются: потребность (для большинства вариантов) в планаризации (выравнивании) рельефа поверхности после формирования каждого слоя коммутации

(см.

рис.

7.2,

в…и);

высокая

плотность

коммутации;

возможность использования при сборке и монтаже ячеек на таких МПП только поверхностно-монтируемых компонентов. Максимальное количество слоев коммутации в подложечных МПП ограничивается рельефностью элементов коммутации и величиной остаточных внутренних напряжений, возникающих при формировании структуры МПП. Периодические подтверждения

их

испытания

ПП

и

эксплуатационных

МПП

проводятся

характеристик,

с

целью

правильности

выполнения технологического процесса и соответствия конструкторской документации не реже одного раза в шесть месяцев. Для контроля случайным образом выбираются платы, прошедшие приемосдаточные испытания в количестве: 5 плат при опытном мелкосерийном производстве и 10 плат при серийном производстве. В объем испытаний входят: многократные изгибы ГПП и ГПК (ГПП должны выдерживать 5-кратный цикл изгибов радиусом 10 ± 0,5 мм, а ГПК 150-кратный цикл изгибов радиусом 3 ± 0,5 мм на 90° в обе

стороны от исходного положения); перепайки в (5…10) отверстиях и на (5… 10) контактных площадках; проверка паяемости (на 1…2 платах); проверка омического сопротивления металлизированных отверстий (3 шт.) и их устойчивости к кратковременной токовой перегрузке; проверка в нормальных климатических условиях целостности электрических цепей и сопротивления изоляции (не менее чем на 5 парах проводников, в том числе цепей питания); контроль

внешнего

сопротивления

вида,

целостности

изоляции после

межслойных

воздействия

соединений

и

климатических факторов

устанавливаемых в зависимости от группы жесткости испытаний по соответствующему стандарту. Типовые испытания проводятся для определения эффективности 46


внесенных изменений в конструкцию и технологию ПП и МПП. Программы испытаний

составляются

предприятием,

изготавливающим

платы,

и

согласовываются с их разработчиком. 3.3. Проектування ТЗ для електрообладнання. Індивідуальне завдання

1.

Общие положения

1.1.

Наименование предприятие - заказчика Стахановского

промышленно-экономического техникума 1.2.

Наименование объекта: «Индикатор использованной мощности»

1.3.

Задача проекта аппаратуры автоматизации: 1.3.1.

обеспечить автоматическую работу водоотливной

1.3.2.

возможность перевода управления водоотливной

установки; установкой в ручной режим; 1.3.3.

Четкая работа установки;

1.3.4.

Вывод информации о состоянии водоотливной установки на

табло диспетчера; 1.3.5.

Автоматически производить заливку насосов;

1.3.6.

Обеспечить безопасную работу водоотливной установки;

2.

Основания для проектирования: приказ №1021 от 31.06.04.

3.

Стадийность проектирования: одностадийное

4.

Проектная организация: Механическое отделение

5.

Руководитель проекта: Попова Т.Ю.

6.

Срок выполнения: 06.06.14

7.

В случае положительной оценки СПЕТ и технического совета

механического отделения проект может быть внедрен при реконструкции объекта. 8.

Основные требования к аппаратуре автоматизации должна

обеспечивать: 47


8.1.

Автоматическую работу насосных агрегатов в зависимости

от уровня воды в водосборнике; 8.2.

Поочередную работу насосов;

8.3.

Автоматическое включение резервного насоса;

8.4.

Заливку вспомогательным насосом;

8.5.

Местное управление насосными агрегатами;

8.6.

автоматическое отключение работающего насосного

агрегата при срабатывании защиты от перегрева подшипников, гидравлической защиты, и максимальной или нулевой защиты; 8.7.

Невозможность повторного включения неисправного

насоса без предварительного вмешательства обслуживающего персонала; 8.8.

Сигнализацию об аварийном уровне, о неисправности

насосов, о наличии питания, об исправности цепей сигнализации, о работе насосов 9.

Перечень информации, которая предоставляется шахтой в

качестве исходных данных.

10.

9.1.

Схема вскрытия шахтного поля.

9.2.

Схема транспорта.

9.3.

Схема проветривания.

9.4.

Схема подземного электроснабжения.

Обоснования, относительно выполнения проекта.

Зачастую, уходя из дома, приходится вспоминать, а затем и проверять, не оставлены ли какие-либо электроприборы включенными. А ведь некоторые из них могут не только «накрутить» счетчик, но и стать причиной пожара. Исключить подобное помогут индикаторы потребляемой мощности. Основой этих индикаторов является трансформатор тока. На один из сетевых проводов, входящих в квартиру, надевают кольцевой магнитопровод с обмоткой, образующие трансформатор тока. В нем сетевой провод работает как первичная обмотка трансформатора, а обмотка на магнитопроводе — 48


вторичная. Когда включена какая-либо нагрузка, по сетевому проводу протекает ток и на вторичной обмотке появляется переменное напряжение, по значению которого можно судить о включенных в данный момент электроприборах. Чем больше это напряжение, тем больше потребляемая мощность.

4.Комплексні роботи 4.1 Ознайомлення з електрообладнанням СПЕТ Електрообладнання СПЕТ: 1.Трансформатор (див. рис. 33) — статичний електромагнітний пристрій, що має дві або більше індуктивно зв'язані обмотки і призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції однієї або кількох систем (напруг) змінного струму в одну або декілька інших систем (напруг) змінного струму без зміни частоти системи (напруги) змінного струму.

Рис. 33 - Трансформатор 2. Покажчики напруги - переносні прилади, призначені для перевірки наявності або відсутності напруги на струмоведучих частинах Високовольтний (див. рис. 34)

Рис. 34 – Високовольтний покажчик напруги Низьковольтний (див. рис. 35)

49


Рис. 35 - Низьковольтний покажчик напруги 3.Мультиметр (див. рис. 36) — електронний вимірювальний прилад. У мінімальному наборі це вольтметр, амперметр і омметр. Існують цифрові і аналогові мультиметри. Рис. 36 - Мультиметр 4.Омметр (див.

рис.

37)- вимірювальний

прилад безпосереднього

відліку для визначення електричних активних (омічних) опорів. Зазвичай вимірювання проводиться по постійному струмі, однак, в деяких електронних омметрах можливе використання змінного струму. Різновиди омметрів: мегаомметри, гігаомметри, тераомметри, мілліомметри, Мікроомметри, що розрізняються діапазонами вимірюваних опорів. Рисунок 37 - Омметр 5.Частотомір(див. рис. 38) є вимірювальним приладом для визначення частоти періодичного процесу або частот гармонійних складових спектру сигналу.

Рис. 38 - Частотомір 6.Цешка 4352 (див. рис. 39) є вимірювальним приладом за допомогою якого можна вимірювати постійне і змінне напруги (у вольтах), струм (в міліампер), а також опір (у кілоомах).

Рис. 39 - Цешка 4352 50


4.2 Ознайомлення з підприємствами радіо та електрообладнання України

Каменец-Подольский электромеханический завод - одно из ведущих предприятий Украины, ориентированное на выпуск низковольтной коммутационной аппаратуры, отопительных газовых котлов и миникотелен, медтехники, товаров народного потребления. 30.11.1957 г. В соответствии с распоряжением Совета Министров СССР за № 1357 р, постановления Госплана СССР от 3.02.1958 г. за № 39 - 02/76, приказ Управления Машэнерго Винницкого держнаргоспу от 28.02.1958р. за № 35 «Об организации в г. Каменец-Подольском электромеханического завода» был создан Каменец - Подольский электромеханический завод (К-ПЭМЗ). 7.05.1958 г. Исполком Каменец-Подольского городского совета народных депутатов передал под будущий завод здания и сооружения Кармелитского монастыря (территория историко-архитектурного заповедника в Старом городе). Первым директором завода назначено Дионисия Николаевича Ткачука. 4 марта 1959 г. впервые прошел проходную новопроизведенного завода персонал работников в составе 27 чел., приступил к работе и к концу года были изготовлены первые 3,8 тыс. реостатов и низковольтная аппаратура на общую сумму 17,8 тыс. руб .. В аккредитованных лабораториях завода проводятся сертификационные испытания низковольтной коммутационной аппаратуры, медицинской техники, товаров народного потребления, металлопластиковых дверей и окон, производится химический анализ веществ, аккредитация рабочих мест для собственных нужд и для сторонних организаций. 4.3 Обробна промисловість

51


Промисловість є провідною галуззю господарства України. В її складі виділяють видобувні і обробні галузі. Видобувна промисловість займається видобутком різних видів палива і сировини з надр Землі, тому її розвиток і поширення залежать від розміщення і запасів корисних копалин.

52

Отчuет  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you