{' '} {' '}
Limited time offer
SAVE % on your upgrade.

Page 1

АЛЛА ГОРСЬКА

ПАМ’ЯТІ А. Г. Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай. У бiлiй стужi сонце України. А ти шукай — червону тiнь калини на чорних водах — тiнь її шукай, де жменька нас. Малесенька шопта лише для молитов i сподiвання. Усiм нам смерть судилася зарання, бо калинова кров — така ж крута, вона така ж терпка, як в наших жилах. У сивiй завiрюсi голосiнь цi грона болю, що падуть в глибiнь, безсмертною бiдою окошились. Василь Стус

АЛЛА

ГОРСЬКА


АЛЛА

ГОРСЬКА

gorskaya_str+.indd 1

17.09.2017 1:55:27


УДК 75/76.071.1(477)Горська(084.12) Г70

АЛЛА ГОРСЬКА Г70

Альбом / Аукціонний дім «Дукат». — К. : Вістка, 2017. — 136 с. : іл. ISBN 978-617-7157-52-5 Перший альбом творів видатної української художниці-шістдесятниці Алли Горської (1929—1970), в якому представлено її живописні й графічні роботи, а також мозаїчні панно, створені у співавторстві з іншими українськими митцями. Видання здійснено за ініціативою аукціонного дому «Дукат». Вступна стаття: Олексій Зарецький Упорядники каталогу: Михайло Кулівник, Катерина Лісова, Іванна Стратійчук, Анастасія Яцковська Дизайн та верстка: Олена Берест На обкладинці: фрагмент роботи А. Горської «Синій чоловік з рукою», 1963 р. УДК 75/76.071.1(477)Горська(084.12)

© Аукціонний дім «Дукат», 2017 © Зарецький О. В., вступна стаття, 2017

ISBN 978-617-7157-52-5

gorskaya_str+.indd 2

© Берест О., макет, 2017

17.09.2017 1:55:27


ОСОБЛИВА ПОДЯКА ЗА ДОПОМОГУ сину художниці Олексію Зарецькому дослідникам: Людмилі Огнєвій, Сергію Білоконю колекціонерам: Стеллі Беньяміновій, Олексію Василенку, Ігорю Воронову, Олександру Говядіну, Борису та Тетяні Гриньовим, Андрію та Ганні Касьяновим, Віктору Мірошниченку установам: Національному художньому музею України, Музею шістдесятництва, Музею сучасного мистецтва України, Національному музею літератури України, Історико-меморіальному музею Михайла Грушевського, Національному культурно-мистецькому комплексу «Мистецький Арсенал» фотографу Євгену Нікіфорову

gorskaya_str+.indd 3

17.09.2017 1:55:27


АЛЛА ГОРСЬКА — ХУДОЖНИК Алла Горська народилася 18 вересня 1929 року в Ялті у родині Олени та Олександра Горських. Батько очолював Ялтинську кінофабрику, а згодом його перевели на посаду директора з виробництва до студії «Ленфільм». Саме у Ленінграді пройшли дитинство та юність Алли, там вони з матір’ю пережили дві блокадні зими. Після війни родина переїхала до Києва, де Олександр Горський обійняв посаду директора Київської кіностудії, а Алла невдовзі пішла до Київської художньої середньої школи. 1948 року Горська вступила на живописний факультет Київського державного художнього інституту. Її студентські роботи та дипломне полотно «Санкомісія», виконане під керівництвом Сергія Григор’єва, стилістично й тематично цілком вписувалися в рамки офіційного художнього методу. Дипломну роботу Алли Горської рекомендували на виставку в Москві, експонували на престижних всесоюзних виставках. Трохи пізніше Горську прийняли кандидатом до Спілки художників і вона увійшла до професійного цеху як представниця майстерні Григор’єва. Це не тільки надавало права й привілеї, але й накладало обов’язок не порушувати встановлених правил, зокрема канонів соцреалізму. Та на початку справи йшли відносно легко: вже у 1955-му видавництво «Советский художник» уклало з Аллою угоду про видання 100-тисячним накладом листівки «Санітарна комісія». *** У другій половині 1950-х культурна ситуація в країні почала змінюватися. Насамперед, значно виріс обсяг інформації про світове мистецтво. Горська багато читала, слідкувала за мистецьким життям. Зрештою, вона почала розуміти, що ізоляційна політика СРСР призвела до сприйняття історії мистецтва ХХ століття не як певної послідовності, а як довільного набору стилів. Перевідкритий імпресіонізм, мексиканський монументальний живопис, стилістичні пошуки закарпатських митців, що естетично тяжіли до Відня та Будапешту, — усе це існувало як одночасний перелік можливостей, із яких можна було довільно монтувати свій індивідуальний стиль. Але до кінця 50-х Алла Горська все ж працювала за усталеними правилами і брала активну участь в офіційному художньому житті. Так, у 1957 році вона уклала договір з Міністерством культури УРСР про виконання роботи «Мій Донбас», а у 1959-му отримала замовлення на полотно «Груповий портрет бригади комуністичної праці П. Польщикова». У ці роки Алла саме працювала на Донбасі — на шахті у Сніжному. Її живопис шахтарського періоду не мав визначних новаторських елементів. Можна говорити про деякий ухил від героїки праці до побутового реалізму (стомлені шахтарі повертаються з роботи) та пошук кольорових плям у темних тонах. Але ці полотна не суперечили офіційному напряму, тож Аллу прийняли до Спілки художників, а роботи експонували на всесоюзних виставках. До творчого становлення художниці приєднувався і особистий фактор. У студентські роки вона побралася із талановитим художником Віктором Зарецьким. Разом вони їздили на Донбас, працювали в Середній Азії — у знаменитих узбецьких містах Бухарі, Самарканді, Ургенчі. Алла свідомо прагнула не лише зрівнятися з чоловіком у творчій майстерності, але й віднайти власний стиль, своє місце у мистецькому просторі. Початок 1960-х років позначився принциповим творчим пошуком. Шахтарський етап було пройдено, і Алла запланувала дослідження «дитячої» теми на українському сільському матеріалі. У 1960-1961 рр. Горська працювала в селі Горностайпіль (Чорнобильський район). Тут вона цілком віднайшла свою художню мову — не тільки мистецьку, але й життєву емоційну складову. Роботи Горської кінця 1950-х — початку 1960-х демонструють поступове, але впевнене відхилення від усталеного художнього методу. І якщо ранні твори з «сільського» циклу («Автопортрет з сином», «Портрет колгоспниці») можна вважати перехідними — їх навіть виставляли на союзних виставках, — то в подальших («Прип’ять. Пором», «Хліб», «Абетка») з’являється все більше новаторських ознак. В них зникають тема праці та чітко визначений жанр, змінюється й пластична живописна мова — місце перспективи й світлотіні займає кольорова пляма. Візуальне кодування вказує на глибинну українськість. Саме тоді народне мистецтво, з його панестетичною свідомістю єдності буття, природи, всесвіту і людини, стає для Алли світоглядною парадигмою. Зрештою, розбіжності з офіційними вимогами стали очевидними — роботи Горської почали відхиляти виставкові комісії, а згодом вона й сама перестала їх туди подавати. 1964 року її вперше виключили зі Спілки художників за «невідповідність творчості засадничим вимогам». *** Напружена, у чомусь навіть зловісна обстановка тих років неймовірним чином поєднувалась із товариськими настроями у Клубі творчої молоді «Сучасник» — головному осередку київського шістдесятництва. Алла почала творити у техніці ліногравюри, брала учать у розробці дизайну та підготовці друкованої продукції для Клубу творчої молоді, працювала над станковими роботами. Торкнулася вона і книжкової графіки, зокрема виконала ескізи обкладинок до поетичних збірок «Зоряний інтеграл» Ліни Костенко та «Червона калина» Леся Танюка. До цього періоду творчості художниці належить низка портретів сучасників: Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Івана Драча, Василя Симоненка, Леся Танюка та інших. Метафоричність і умовність трактування поєднують ці портрети-загадки, що ніби несуть на собі відбиток тої парадоксальної доби. Важливе місце відведено символіці: соняшник, калина — ці енергійно маніфестовані знаки набувають значення коду, ключа до розуміння образу. Усвідомлення трагічної постаті Симоненка як «національної надії», що розбурхала душі шістдесятників, і рання його смерть спонукали Горську до створення образу надломленого стрімкого злету. Тривожний настрій вносять і червоні плями: чи то калина, чи то краплі крові — художниця свідомо не конкретизує предмети, залишаючи глядачеві простір для осмислення.

5

gorskaya_str+.indd 5

17.09.2017 1:55:27


Створила Горська й серію портретів Світличного у різних техніках. Ось він розглядає калину, яку тримає у великих долонях. На гуашевому портреті поетове обличчя червоно-чорне, навмисне увиразнено пальці, на яких не вистачає фаланг. Ліногравюра ж передає стриманіший та спокійніший образ. В цілому цей задум є співзвучним праці Анатоля Петрицького над його серією портретів сучасників. Продовження перерваних традицій 1920-х років стало одним із програмних положень творчості Горської. *** Сценографічна діяльність художниці пов’язана з іменем молодого режисера Леся Танюка. При Клубі творчої молоді діяла експериментальна театральна студія, де головним сценографом була Алла Горська, головним режисером — Лесь Танюк, а художником та ідейним керівником — Мар’ян Крушельницький, який мріяв про об’єднання театру з поезією: він хотів звернутися до творчості Лесі Українки, Джорджа Байрона, Рабіндраната Тагора, Миколи Куліша, влаштувати поетичні вечори Максима Рильського, Павла Тичини, інсценізувати український фольклор, зокрема народну пісню. Живописець за фахом, Горська взялася за роботу в новій для себе царині — театрального мистецтва. І виявилося, що це її стихія, їй притаманне природжене відчуття театральної умовності, специфіки видовища-дійства з його нескінченними перевтіленнями. Можливо, далося взнаки родинне оточення, адже світ кіно був знайомий Аллі з дитинства. У 1961–1963 рр. художниця розробила сценографічні рішення до п’яти вистав: «Матінка Кураж та її діти» за п’єсою Бертольда Брехта, «Ніж у сонці» за поезією Івана Драча, «Патетична соната» й «Отак загинув Гуска» за п’єсами Миколи Куліша, «Правда і кривда» за романом Михайла Стельмаха. Три перших готувалися до постановки в експериментальній студії при Клубі творчої молоді, роботу над ними було доведено до етапу ескізів. Дві останніх мали йти в державних театрах. Вистава «Отак загинув Гуска» була повністю готова; «Правда і кривда» знаходилася на завершальній стадії. Але обидва спектаклі було заборонено. Робота над постановкою «Отак загинув Гуска» дійшла аж до генеральної репетиції. Горська працювала в костюмерній, з бутафорами, у декоративному цеху. Одним з оригінальних сценічних задумів були великі гральні карти, що правили за будівельний матеріал декорації. Зображені на них окремі мотиви, з’єднуючись чи розмикаючись, відтворювали місце дії: то це була кімната Гуски з портретами його численного сімейства, то карти трансформувалися в ідилічний пейзаж на острові блаженства. Художниця створила багато варіантів сценічної репрезентації кожного героя. Наприклад, одяг П’єра Кирпатенка, есера-терориста, мав бути «з фокусом»: під час дії він розхристувався, виявляючи злочинну суть героя, — намальовані просто на тканині гранати, пістолі, кулеметні стрічки. У роботі над ескізами Горська використовувала техніку колажу з кольорового паперу. Це нагадувало твори художників 20-х років, спадщину яких тоді починали відкривати наново. Безумовно, на сценографічний почерк Алли вплинули театральні роботи Анатоля Петрицького, які особливо вразили її. *** До 150-річчя від для народження Тараса Шевченка Алла Горська, Опанас Заливаха, Людмила Семикіна, Галина Севрук і Галина Зубченко отримали замовлення на створення вітража у фойє червоного корпусу Київського державного університету. Результатом плідної співпраці стала піднесена алегорична композиція. В центрі було зображено Шевченка та жіночу постать, що символізує Україну. На бічних вікнах — матір з дитиною та кобзаря. Формальний ритм і кольорове рішення вдало виявляли характерні ознаки самобутньої техніки вітража, а декоративність та площинність натякали на деяку спорідненість із народним мистецтвом. На вітражі було подано текст із «Подражанія 11 псалму»: …Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Ці слова не вповні корелювали із радянським стереотипним образом Шевченка як поета-революціонера. На початку березня 1964 року в фойє університету встановили попередній варіант вітража — зі скла, вкритого тонким шаром фарби та скріпленого чорними дерев’яними рамами. 8 березня, напередодні відкриття, вітраж дивився секретар промислового обкому з ідеології В’ячеслав Бойченко. Домовилися, що рішення про долю витвору буде приймати художня комісія. Проте неофіційна вказівка Бойченка, ймовірно, прозвучала для ректора університету Івана Швеця як настанова. За його наказом композицію спробували задрапувати: били цвяхи у рядно, поспіхом відсували. В результаті кріплення між скельцями ослабли, конструкція почала падати й вітраж розбився. Це і назвали «демонтажем». Комісію створили потім, на виправдання того, що вже сталося. Алла була і засмучена, і розлючена, вона до кінця не розуміла причин абсурдної агресії. З її ініціативи було прийнято рішення доводити свою правоту, писати заяви. Ситуація ускладнювалася справою про виключення Горської зі Спілки художників. *** Монументальну творчість художниці можна розподілити на два періоди — до виникнення бригади Г. Синиці і після. Алла Горська, Григорій Синиця, Галина Зубченко, Геннадій Марченко та мистецтвознавець Григорій Мєстєчкін згуртувалися на підставі спільного

6

gorskaya_str+.indd 6

17.09.2017 1:55:27


інтересу до традиційного народного мистецтва і школи Михайла Бойчука. Синиця був самобутнім інтуїтивним інтерпретатором Бойчука і мав власний своєрідний метод. Дещо спрощуючи, можна сказати, що він доповнив бойчукізм ідеєю кольору. Фольклорне мистецтво стало справжнім одкровенням для художників, що вийшли з суворої школи соцреалізму. Так само і знайомство зі світовим монументальним мистецтвом (головним чином за книжками та часописами) у часи відлиги стало для них не просто відкриттям, а світоглядним переворотом, революцією. Митці були вражені творчістю мексиканських монументалістів — Дієго Рівери, Альфаро Сікейроса, Хосе Клементе Ороско. *** Школа № 5 у Донецьку звалася експериментальною — в сенсі і організації навчання, і архітектурного проекту. Під прямим кутом до центрального двоповерхового корпусу розташовувалися одноповерхові крила, на торцях яких у 1965 році було викладено 8 мозаїк. На фасаді центрального корпусу планувалося розмістити мозаїку розміром понад 130 кв. м. Обсяг робіт був колосальним. Спершу замислили зобразити жіночу постать — «Україну», але в процесі узгодження зупинилися на фігурах шахтаря і металурга. Затверджений варіант звався «Прометеї». Галина Зубченко згадувала: «На головному ескізі — фасаді — ми зробили „Україну”, а на бокових — „Земля”, „Вода”, „Сонце”, „Надра” та інші. Робота виконувалась через Академію архітектури, тому А. Горська, Г. Синиця і я пішли до директора затверджувати ескізи. Директор ескізи не затвердив, бо не згоджувався, щоб на головному фасаді був образ України. Через це стався страшенний скандал. Тоді Г. Синиця запропонував забрати роботу з Академії архітектури й оформити її виконання через Київський художній комбінат. Для цього мені потрібно було звільнитися з Академії. І ми втрьох поїхали затверджувати ескізи в Донецьк. Тут Г. Синиця дав нам урок, як перед начальством варто захищати й відстоювати свою роботу. Ми не вміли: стояли, мовчали. А він це так логічно робив, що ті, хто спершу ставився неприхильно чи вороже, ставали на наш бік. Так обкомівське начальство й архітектори почали нам допомагати. І так само він «вибив» гроші, бо за ті мізерні 5 тисяч, які ми мали, не змогли б виконати й десятої частини своєї роботи. Г. Синиця взяв організацію в свої руки. В 1965 році ми робили бокові стели, а наступного року, коли виконували центральну частину, до нас приєднався Віктор Зарецький». 1967 року в маріупольському кафе «Україна» поклали дві мозаїки — «Дерево життя» і «Боривітер» («Птах Еллади»). Ці символічні образи первинно виникли ще на мозаїках донецької школи. Восени того ж року бригада повернулася до Києва, де виконала фасади та інтер’єри в ресторанах «Полтава» і «Вітряк». В оформленні «Вітряка» також було використано мотиви орнаментів школи у Донецьку. В роботі над оздобленням «Полтави» художники вперше застосували техніку розпису по сухій штукатурці. Орнаменти були абстрактнофлористичні, відчувався вплив Ганни Собачко-Шостак. 1968 року Алла Горська, Віктор Зарецький, Борис Плаксій, брати Олександр і Володимир Смирнови почали працювати над панно «Прапор перемоги» в Краснодонському меморіалі «Молода гвардія». Пізніше до роботи долучився і Анатолій Лимарєв. Мозаїчна стела розвивала мотив донецьких «Прометеїв», де дві чоловічі постаті підносять на руках вогонь, а тло формується виразним орнаментальним потоком. У Краснодоні центральних фігур три — два чоловіки та жінка. Вони здіймають руки, один з чоловіків тримає прапор, який утворює більшу частину тла. Ліворуч — фігура пораненого, далі лежать двоє мерців. Художниця казала: «На мозаїці тріада: живі — поранені — мертві». Колористичне рішення влучно доповнює образну композицію. Відстояти цю ідею перед комісією було надзвичайно складно. З величезними труднощами вдалося подолати твердження, що радянська людина не може лежати так, — у псевдорелігійному радянському мистецтві герой якщо і зображувався мертвим, то лише на другому плані і не донизу головою. На панно нема жодного радянського символу — зірки, серпа і молота, колосків, натомість над мертвими нависає піраміда. Але саме це лишилося непоміченим. Панно стало певним підсумком не лише монументальної творчості Алли Горської, але й цілого напряму загалом. На початку 1970 року Краснодонський меморіал було завершено, нових замовлень не надходило. Алла та Віктор вирішили поєднати «приємне з корисним» і взялися розписувати сільську їдальню у Гельмязові — великому селі Золотоніського району Черкаської області. Платили дуже мало, — як казала Горська, працювали «за харчі». У двох залах їдальні виконали розписи по штукатурці, а на фронтоні виклали мозаїку «Птах». Розписи пізніше забілили, але мозаїка лишилася. *** 28 листопада 1970 року Алла Горська загинула. Наразі, після декількох десятиріч майже повного забуття, її творчість повертається до людей. Олексій Зарецький

7

gorskaya_str+.indd 7

17.09.2017 1:55:27


8

gorskaya_str+.indd 8

17.09.2017 1:55:27


АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА ГОРСЬКА (1929–1970) Народилася в Ялті. Закінчила КХСШ ім. Т. Г. Шевченка (1948), Київський державний художній інститут (1954). Педагог з фаху — С. Григор’єв. Член СХУ (1959–1964; 1965–1968). Багато працювала в галузі монументально-декоративного мистецтва. Співзасновниця київського Клубу творчої молоді «Сучасник». Активно пропагувала національно-патріотичні погляди: створювала ескізи костюмів і декорацій до заборонених українських спектаклів, портрети вітчизняних митців тощо. У співавторстві з О. Заливахою, Л. Семикиною, Г. Севрук та Г. Зубченко виконала для Київського державного університету ім. Т. Шевченка вітраж «Шевченко. Мати» (1964), який було знищено адміністрацією як ідеологічно ворожий. У 1960-х рр. художницю двічі виключали зі складу членів СХУ. Трагічно загинула за таємничих обставин. Вибрані виставки 1954 — III Всесоюзна виставка дипломних робіт художніх вузів СРСР випуску 1954 р. (Москва); 1957 — Всесоюзна виставка творів молодих художників до VI Всесвітнього фестивалю молоді (Москва); 1957 — Всесоюзна художня виставка, присвячена 40-річчю Жовтневої революції (Москва); 1957 — Ювілейна республіканська художня виставка, присвячена 40-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції (Київ); 1958 — Республіканська виставка, присвячена 40-річчю ВЛКСМ (Київ); 1960 — Республіканська художня виставка «Радянська Україна» (Київ); 1961 — Всесоюзна художня виставка (Москва); 1968 — Республіканська виставка монументального мистецтва (Київ); 1990 — виставка «Пам’яті Алли Горської» (Київ, Будинок художника); 1992 — виставка творів Алли Горської (Київ, НМЛУ); 1995 — виставка творів Алли Горської. (Київ, НХМУ); 1997 — «В свічаді пам’яті жива…» (Львів, Національний музей ім. А. Шептицького); 2009 — «Алла Горська у колі шістдесятників» (Київ, НМЛУ); 2010–2011 — «А ми тую червону калину підіймемо» (Київ, НМЛУ); 2017 — Алла Горська (Київ, галерея «Дукат») Перелік зібрань Івано-Франківський обласний художній музей, Музей Берлінського муру, Музей сучасного мистецтва України (Київ), Музей шістдесятництва (Київ), Музей-архів та Документаційний центр українського самвидаву при видавництві «Смолоскип» (Київ), Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (Київ), Національний культурно-мистецький комплекс «Мистецький Арсенал» (Київ), Національний музей літератури України (Київ), Національний музей Тараса Шевченка (Київ), Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, Національний художній музей України (Київ), Тернопільський обласний краєзнавчий музей, Художній музей ім. Дж. Вурхіс Зіммерлі (Нью-Джерсі), Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (Київ), Шевченківський національний заповідник (Канів).

9

gorskaya_str+.indd 9

17.09.2017 1:55:28


АВТОПОРТРЕТ З СИНОМ 1960 р. Полотно, олія. 135 × 50 см

gorskaya_str+.indd 10

10

17.09.2017 1:55:28


11

gorskaya_str+.indd 11

17.09.2017 1:55:28


СОНЯХИ 1960 р. Картон, темпера. 70 × 50 см

gorskaya_str+.indd 12

12

17.09.2017 1:55:28


13

gorskaya_str+.indd 13

17.09.2017 1:55:28


ПОРТРЕТ КОЛГОСПНИЦІ 1961 р. Монотипія. 48,5 × 37,5 см

gorskaya_str+.indd 14

14

17.09.2017 1:55:28


15

gorskaya_str+.indd 15

ПОРТРЕТ КОЛГОСПНИЦІ 1961 р. Полотно, темпера. 87 × 39,5 см

17.09.2017 1:55:29


ГУСИ 1961 р. Полотно, темпера. 35 × 150 см

gorskaya_str+.indd 16

16

17.09.2017 1:55:29


17

gorskaya_str+.indd 17

ПРИП’ЯТЬ. ПОРОМ 1961 р. Полотно, темпера. 71 × 155 см

17.09.2017 1:55:29


ПОРТРЕТ БАТЬКА 1961 р. Картон, темпера. 72 × 50 см

gorskaya_str+.indd 18

18

17.09.2017 1:55:30


19

gorskaya_str+.indd 19

17.09.2017 1:55:30


ХЛІБ 1962 р. Полотно, темпера. 120 × 50 см

gorskaya_str+.indd 20

20

17.09.2017 1:55:30


21

gorskaya_str+.indd 21

АБЕТКА 1962 р. Полотно, темпера. 110 × 75 cм

17.09.2017 1:55:30


ШЕВЧЕНКО. ДУМА. ОБРАЗИ ДО ВИСТАВИ «НІЖ У СОНЦІ» 1962 р. Монотипія, гуаш. 100 × 75 см; 95 × 67 см; 97 × 68 см; 100 × 75 см; папір, олівець. 69 × 42 см

gorskaya_str+.indd 22

22

17.09.2017 1:55:30


23

gorskaya_str+.indd 23

17.09.2017 1:55:31


ОБРАЗ ДО ВИСТАВИ «ПАТЕТИЧНА СОНАТА» 1962 р. Папір, гуаш, темпера. 39,5 × 26 см

gorskaya_str+.indd 24

24

17.09.2017 1:55:31


25

gorskaya_str+.indd 25

ОБРАЗ ДО ВИСТАВИ «НІЖ У СОНЦІ» 1962 р. Папір, мішана техніка. 124 × 64 см

17.09.2017 1:55:31


ОБРАЗИ ДО ВИСТАВИ «ПАТЕТИЧНА СОНАТА» 1962 р. Папір, мішана техніка. 20 × 28 см; 60 × 47,5 см

gorskaya_str+.indd 26

26

17.09.2017 1:55:31


27

gorskaya_str+.indd 27

17.09.2017 1:55:32


ОБРАЗ ДО ВИСТАВИ «МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ» 1962 р. Папір, гуаш, темпера. 65 × 40 см

gorskaya_str+.indd 28

28

17.09.2017 1:55:32


29

gorskaya_str+.indd 29

17.09.2017 1:55:32


ГНІВНИЙ ТАРАС [1962—1963 рр.] Лінорит. 83,5 × 54,5 см (кожна робота)

gorskaya_str+.indd 30

30

17.09.2017 1:55:32


31

gorskaya_str+.indd 31

17.09.2017 1:55:33


ЕСКІЗИ ДЕКОРАЦІЙ ТА ОБРАЗИ ДО ВИСТАВИ «ОТАК ЗАГИНУВ ГУСКА» 1962—1963 рр. Картон, мішана техніка. 60 × 70 см (кожна робота); папір, мішана техніка. 28 × 72 см

gorskaya_str+.indd 32

32

17.09.2017 1:55:33


33

gorskaya_str+.indd 33

17.09.2017 1:55:33


ЕСКІЗИ КОСТЮМІВ ДО ВИСТАВИ «ОТАК ЗАГИНУВ ГУСКА» 1962—1963 рр. Папір, мішана техніка. 60 × 41,5 см; 60 × 41 см; 60 × 23 см

gorskaya_str+.indd 34

34

17.09.2017 1:55:34


35

gorskaya_str+.indd 35

17.09.2017 1:55:34


ЕСКІЗИ КОСТЮМІВ ДО ВИСТАВИ «ОТАК ЗАГИНУВ ГУСКА» 1962—1963 рр. Папір, мішана техніка. 41 × 60 см; 45 × 60 см; 42 × 60 см; 53 × 82 см

gorskaya_str+.indd 36

36

17.09.2017 1:55:34


37

gorskaya_str+.indd 37

17.09.2017 1:55:34


ЕСКІЗИ КОСТЮМІВ ДО ВИСТАВИ «ОТАК ЗАГИНУВ ГУСКА» 1962—1963 рр. Папір, мішана техніка. 60 × 42 см; 60 × 37 см

gorskaya_str+.indd 38

38

17.09.2017 1:55:35


39

gorskaya_str+.indd 39

17.09.2017 1:55:35


АФІША ТВОРЧОГО ВЕЧОРА АНАТОЛЯ ПЕТРИЦЬКОГО [1962—1963 рр.] Калька, гуаш. 184 × 82 см

gorskaya_str+.indd 40

40

17.09.2017 1:55:35


41

gorskaya_str+.indd 41

17.09.2017 1:55:35


ПОРТРЕТ АНАТОЛЯ ПЕТРИЦЬКОГО [1962—1963 рр.] Папір, гуаш. 36 × 24 см

gorskaya_str+.indd 42

42

17.09.2017 1:55:36


43

gorskaya_str+.indd 43

17.09.2017 1:55:36


СОНЯЧНІ КЛАРНЕТИ [1962—1963 рр.] Папір, гуаш. 104 × 60 см

gorskaya_str+.indd 44

44

17.09.2017 1:55:36


45

gorskaya_str+.indd 45

ЛЮДИНА З МЕЧЕМ [1962—1963 рр.] Папір, гуаш. 81 × 57 см

17.09.2017 1:55:36


ЖІНКА У КОЛІ ЖИТТЯ [1962—1963 рр.] Папір, гуаш. 79 × 58 см

gorskaya_str+.indd 46

46

17.09.2017 1:55:37


47

gorskaya_str+.indd 47

17.09.2017 1:55:37


СОНЯШНИК. ПОРТРЕТ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА 1963 р. Папір, мішана техніка. 72 × 68 см

gorskaya_str+.indd 48

48

17.09.2017 1:55:37


49

gorskaya_str+.indd 49

ПОРТРЕТ ІВАНА СВІТЛИЧНОГО 1963 р. Лінорит. 72 × 38 см

17.09.2017 1:55:37


ПОРТРЕТ БОРИСА АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА 1963 р. Картон, гуаш. 30 × 23 см

gorskaya_str+.indd 50

50

17.09.2017 1:55:37


51

gorskaya_str+.indd 51

ПОРТРЕТ ІВАНА ДРАЧА 1963 р. Лінорит. 15 × 20 см

17.09.2017 1:55:38


ЗІРКА 1963 р. Монотипія, лінорит. 43,5 × 141 см

gorskaya_str+.indd 52

52

17.09.2017 1:55:38


53

gorskaya_str+.indd 53

17.09.2017 1:55:38


ТАНОК 1963 р. Папір, акварель. 42 × 66 см

gorskaya_str+.indd 54

54

17.09.2017 1:55:39


55

gorskaya_str+.indd 55

«ЖАЙВОРОНОК» 1963 р. Папір, темпера. 56 × 32 см; папір, олівець, гуаш. 45 × 36 см

17.09.2017 1:55:40


ГАМАЛІЯ 1963 р. Калька, олівець, гуаш. 87 × 60 см

gorskaya_str+.indd 56

56

17.09.2017 1:55:40


57

gorskaya_str+.indd 57

17.09.2017 1:55:40


КОЗАК МАМАЙ 1963 р. Папір, гуаш. 59,5 × 62 см

gorskaya_str+.indd 58

58

17.09.2017 1:55:40


59

gorskaya_str+.indd 59

17.09.2017 1:55:41


ОБРАЗИ ДО ВИСТАВИ «ПРАВДА І КРИВДА» 1963 р. Папір, туш. 40 × 40 см; папір, мішана техніка. 42 × 43 см ; 17 × 21 см; 17 × 20 см

gorskaya_str+.indd 60

60

17.09.2017 1:55:41


61

gorskaya_str+.indd 61

17.09.2017 1:55:41


СИНІЙ ЧОЛОВІК З РУКОЮ 1963 р. Папір, гуаш. 40 × 50 см СИНЯ ГОЛОВА 1963 р. Папір, олівець, темпера. 39 × 26 см

gorskaya_str+.indd 62

62

17.09.2017 1:55:42


63

gorskaya_str+.indd 63

КОМПОЗИЦІЯ 1964 р. Папір, гуаш. 26 × 37 см

17.09.2017 1:55:42


ЕСКІЗИ ОБКЛАДИНКИ ЗБІРКИ ПОЕЗІЙ Л. КОСТЕНКО «ЗОРЯНИЙ ІНТЕГРАЛ» [1963–1964 рр.] Лінорит, гуаш. 37 × 65,5 см; 20,5 × 28,5 см

gorskaya_str+.indd 64

64

17.09.2017 1:55:42


65

gorskaya_str+.indd 65

17.09.2017 1:55:43


Т. Г. ШЕВЧЕНКО 1963 р. Лінорит. 61 × 42 см

gorskaya_str+.indd 66

66

17.09.2017 1:55:44


67

gorskaya_str+.indd 67

ПРОМЕТЕЙ У співавторстві з О. Заливахою. 1964 р. Лінорит. 82 × 47,5 см

17.09.2017 1:55:44


ЕСКІЗ ВІТРАЖУ «ШЕВЧЕНКО. МАТИ» 1964 р. Реконструкція

gorskaya_str+.indd 68

68

17.09.2017 1:55:44


69

gorskaya_str+.indd 69

17.09.2017 1:55:44


ЕСКІЗИ ЧАСТИН ВІТРАЖУ «ШЕВЧЕНКО. МАТИ» 1964 р. Папір, гуаш. 78 × 98 см (кожна робота); картон, гуаш. 31 × 19 см

gorskaya_str+.indd 70

70

17.09.2017 1:55:44


71

gorskaya_str+.indd 71

17.09.2017 1:55:45


КАЛИНОВА БАЛАДА. ПОРТРЕТ ІВАНА ДРАЧА 1964 р. Полотно, темпера. 99 × 131 см

gorskaya_str+.indd 72

72

17.09.2017 1:55:45


73

gorskaya_str+.indd 73

17.09.2017 1:55:45


ПОРТРЕТ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА 1964 р. Папір, темпера. 111 × 47 см

gorskaya_str+.indd 74

74

17.09.2017 1:55:45


75

gorskaya_str+.indd 75

ПОРТРЕТ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА 1964 р. Лінорит. 27 × 20 см

17.09.2017 1:55:45


НАРЕЧЕНА. ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА 1964 р. Папір, мішана техніка. 30 × 21 см

gorskaya_str+.indd 76

76

17.09.2017 1:55:45


77

gorskaya_str+.indd 77

17.09.2017 1:55:46


БІЛЯ РІЧКИ 1964 р. Папір, темпера. 75 × 39,5 см

gorskaya_str+.indd 78

78

17.09.2017 1:55:46


79

gorskaya_str+.indd 79

СИНІЙ ХЛОПЧИК. ГОЛОДОМОР 1964 р. Папір, гуаш. 74 × 39 см

17.09.2017 1:55:46


ПОРТРЕТ ІВАНА ДРАЧА 1964 р. Папір, гуаш. 20 × 14 см

gorskaya_str+.indd 80

80

17.09.2017 1:55:46


81

gorskaya_str+.indd 81

17.09.2017 1:55:46


МІСТО. МІЩАНИ 1964 р. Папір, лінорит. 46,5 × 29 см

gorskaya_str+.indd 82

82

17.09.2017 1:55:47


83

gorskaya_str+.indd 83

17.09.2017 1:55:47


ПОРТРЕТ ІВАНА СВІТЛИЧНОГО 1965 р. Калька, олівець, гуаш. 80 × 44 см

gorskaya_str+.indd 84

84

17.09.2017 1:55:47


85

gorskaya_str+.indd 85

17.09.2017 1:55:47


КОРОВА. IЗ СЕРІЇ «КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ» 1965 р. Папір, темпера. 42 × 60 см

gorskaya_str+.indd 86

86

17.09.2017 1:55:47


87

gorskaya_str+.indd 87

17.09.2017 1:55:47


КОМПОЗИЦІЇ 1964 р. Папір, гуаш. 17 × 23 см; 10 × 13 см

gorskaya_str+.indd 88

88

17.09.2017 1:55:48


89

gorskaya_str+.indd 89

17.09.2017 1:55:48


ОБРАЗИ 1967 р. Дерево, ДСП, мозаїка. 31 × 33 см; 50,5 × 52 см

gorskaya_str+.indd 90

90

17.09.2017 1:55:48


91

gorskaya_str+.indd 91

17.09.2017 1:55:48


ЕСКІЗИ РОЗПИСУ 1967 р. Папір, мішана техніка. 23 × 18,5 см; 39 × 30 см; 38,5 × 30 см

gorskaya_str+.indd 92

92

17.09.2017 1:55:49


93

gorskaya_str+.indd 93

17.09.2017 1:55:49


«ЖОВТЕ ДЕРЕВО». ЕСКІЗ РОЗПИСУ [1967—1968 рр.] Картон, гуаш. 47 × 34 см

gorskaya_str+.indd 94

94

17.09.2017 1:55:49


95

gorskaya_str+.indd 95

ЕСКІЗ МОЗАЇЧНОГО ПАННО «ВІТЕР» 1967 р. Папір, гуаш. 35 × 52 см

17.09.2017 1:55:49


ЕСКІЗ МОЗАЇЧНОГО ПАННО «ДЕРЕВО ЖИТТЯ» У співавторстві з В. Зарецьким, Г. Зубченко, Г. Пришедьком. 1967 р. Фанера, аплікація. 80 × 150 см

gorskaya_str+.indd 96

96

17.09.2017 1:55:49


97

gorskaya_str+.indd 97

ЕСКІЗ МОЗАЇЧНОГО ПАННО «БОРИВІТЕР» У співавторстві з В. Зарецьким, Г. Зубченко, Г. Пришедьком. 1967 р. Фанера, аплікація. 70 × 132 см

17.09.2017 1:55:50


ЕСКІЗ РОЗПИСУ 1967 р. Папір, гуаш. 21,5 × 61,5 см

gorskaya_str+.indd 98

98

17.09.2017 1:55:50


99

gorskaya_str+.indd 99

17.09.2017 1:55:52


ГІРСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ [1967—1968 рр.] Папір, гуаш. 23 × 55 см

gorskaya_str+.indd 100

100

17.09.2017 1:55:52


101

gorskaya_str+.indd 101

17.09.2017 1:55:52


ЕСКІЗИ МОЗАЇЧНОГО ПАННО «ВУГІЛЬНА КВІТКА» 1968 р. Папір, мішана техніка. 21 × 55 см; 24 × 47 см; 42 × 60 см

gorskaya_str+.indd 102

102

17.09.2017 1:55:57


103

gorskaya_str+.indd 103

17.09.2017 1:55:58


ЕСКІЗ МОЗАЇЧНОГО ПАННО «ПРАПОР ПЕРЕМОГИ» У співавторстві з В. Зарецьким, В. Смирновим за участі Б. Плаксія та А. Лимарєва. 1968 р. Картон, аплікація. 78 × 160 см

gorskaya_str+.indd 104

104

17.09.2017 1:55:59


105

gorskaya_str+.indd 105

17.09.2017 1:56:01


ЕСКІЗ ЧАСТИНИ МОЗАЇЧНОГО ПАННО «ПРАПОР ПЕРЕМОГИ» 1968 р. Папір, колаж. 55 × 42 см

gorskaya_str+.indd 106

106

17.09.2017 1:56:02


107

gorskaya_str+.indd 107

17.09.2017 1:56:02


ЕСКІЗИ МОЗАЇЧНОГО ПАННО «ПРАПОР ПЕРЕМОГИ» 1968 р. Папір, мішана техніка. 13 × 26 см; папір, вугіль. 52,5 × 105 см

gorskaya_str+.indd 108

108

17.09.2017 1:56:02


109

gorskaya_str+.indd 109

17.09.2017 1:56:03


ЕСКІЗ МОЗАЇЧНОГО ПАННО «УКРАЇНА» 1969 р. Папір, олівець. 40 × 104 см

gorskaya_str+.indd 110

110

17.09.2017 1:56:04


111

gorskaya_str+.indd 111

17.09.2017 1:56:04


МОЗАЇЧНІ ПАННО «ЖИТТЯ», «ВОГОНЬ», «КОСМОС», «ПОВІТРЯ», «ЗЕМЛЯ», «СОНЦЕ», «НАДРА», «ВОДА» 1965 р. Донецьк. Автори: А. Горська, Г. Зубченко, Г. Синиця за участі І. Кулика та О. Коровая (окремі роботи)

gorskaya_str+.indd 112

112

17.09.2017 1:56:04


113

gorskaya_str+.indd 113

17.09.2017 1:56:06


МОЗАЇЧНE ПАННО «ПРОМЕТЕЇ» 1966 р. Донецьк. Автори: А. Горська, В. Зарецький, Г. Зубченко, Г. Синиця, Г. Марченко

gorskaya_str+.indd 114

114

17.09.2017 1:56:08


115

gorskaya_str+.indd 115

17.09.2017 1:56:09


МОЗАЇЧНЕ ПАННО «ЖІНКА-ПТАХ» 1966 р. Донецьк. Автори: А. Горська, В. Зарецький, Г. Синиця

gorskaya_str+.indd 116

116

17.09.2017 1:56:10


117

gorskaya_str+.indd 117

17.09.2017 1:56:10


МОЗАЇЧНІ ПАННО «ДЕРЕВО ЖИТТЯ», «БОРИВІТЕР» 1967 р. Маріуполь. Автори: А. Горська, В. Зарецький, Г. Зубченко, Г. Пришедько за участі Б. Плаксія

gorskaya_str+.indd 118

118

17.09.2017 1:56:11


119

gorskaya_str+.indd 119

17.09.2017 1:56:12


МОЗАЇЧНЕ ПАННО «ВІТЕР» 1967 р. Київ. Автори: А. Горська, В. Зарецький, Б. Плаксій

gorskaya_str+.indd 120

120

17.09.2017 1:56:12


121

gorskaya_str+.indd 121

17.09.2017 1:56:13


МОЗАЇЧНЕ ПАННО «ЗЕМЛЯ» 1967–1968 рр. Автори: А. Горська, В. Зарецький, Б. Плаксій

gorskaya_str+.indd 122

122

17.09.2017 1:56:14


123

gorskaya_str+.indd 123

17.09.2017 1:56:14


МОЗАЇЧНЕ ПАННО «ВУГІЛЬНА КВІТКА» 1968 р. Краснодон. Автори: А. Горська, В. Зарецький

gorskaya_str+.indd 124

124

17.09.2017 1:56:15


125

gorskaya_str+.indd 125

МОЗАЇЧНЕ ПАННО «ПРАПОР ПЕРЕМОГИ» 1968 р. Краснодон. Автори: А. Горська, В. Зарецький, В. Смирнова за участі Б. Плаксія та А. Лимарєва

17.09.2017 1:56:15


МОЗАЇЧНЕ ПАННО «КВІТУЧА УКРАЇНА» 1969 р. Маріуполь. Автори: Г. Зубченко, Г. Пришедько за ескізом А. Горської

gorskaya_str+.indd 126

126

17.09.2017 1:56:16


127

gorskaya_str+.indd 127

17.09.2017 1:56:16


МОЗАЇЧНЕ ПАННО «ПТАХ» 1970 р. Гельмязів. Автори: А. Горська, В. Зарецький

gorskaya_str+.indd 128

128

17.09.2017 1:56:17


МОНУМЕНТАЛЬНІ РОБОТИ, ЩО НЕ ЗБЕРЕГЛИСЯ «Шевченко. Мати». 1964 р. Вітраж. Київський національний університет ім. Т. Шевченка Розписи в ресторані «Полтава». 1967 р. Київ Розписи в ресторані «Вітряк». 1967 р. Київ Розписи в ресторані «Супій». 1970 р. Гельмязів (Черкаська обл.)

129

gorskaya_str+.indd 129

17.09.2017 1:56:18


ІЗ СЕРІЇ «САМАРКАНД» 1963 р.

gorskaya_str+.indd 130

130

17.09.2017 1:56:18


131

gorskaya_str+.indd 131

17.09.2017 1:56:20

Profile for ДУКАТ АУКЦІОННИЙ ДІМ

Каталог "АЛЛА ГОРСЬКА"  

Перший альбом творів видатної української художниці-шістдесятниці Алли Горської (1929—1970), в якому представлено її живописні й графічні ро...

Каталог "АЛЛА ГОРСЬКА"  

Перший альбом творів видатної української художниці-шістдесятниці Алли Горської (1929—1970), в якому представлено її живописні й графічні ро...

Profile for 400083
Advertisement