Page 1

ТИЖДЕНЬ. всеукраїнський діловий журнал www.a7d.com.ua

УКРАЇНА

АГРАРНИЙ

11.11-24.11.2013 №39-40 (277)

Ростсельмаш. Доступная надежность стор. 19

Прийшов, побачив і... купив Свинина: огляд ринку

«Солтанівські соняшники» Олександр Бакуменко: «Виробництво збільшується за рахунок будівництва нових потужностей»

Ефективне зрушення у зрошуванні ну в а Рік зас

нн я 20

06

АТНИЙ Л П Д Е ПЕР

ІНДЕКС

96287


2

Рослинництво Селекція


ТИЖДЕНЬ.

УКРАЇНА

АГРАРНИЙ

Анонси Події

всеукраїнський діловий журнал

Видається за інформаційної підтримки Національної академії аграрних наук України РЕДАКЦІЙНА РАДА: Віктор Слаута, радник Президента України з питань АПК Сергій Рижук, голова Житомирської обласної державної адміністрації Михайло Зубець, почесний президент НААН України, Герой України Володимир Горжеєв, голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України Олексій Вадатурський, генеральний директор ТОВ СП «Нібулон», Герой України Юрій Карасик, президент ТОВ «Агро-Холдинг МС», Герой України Юрій Косюк, голова правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт», Герой України Віра Найдьонова, директор Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН, Герой України Олександр Лапа, директор відділу продажів ТОВ «Сингента» Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації Олександр Покотило, заслужений працівник сільського господарства України Наталія Черешинська, головний редактор, заслужений журналіст України Свідоцтво про реєстрацію КВ 11959-830Р від 09.11.2006 р.

Засновник і видавець ТОВ «АВД-АГРО» Редакція: 01001, Київ-1, а/с 304. Тел.: (044) 221-26-01, 223-13-03, факс: (044) 425-39-27. Відділ реклами: (044) 223-69-25. Електронна адреса: info@a7d.com.ua www.a7d.com.ua Періодичність – двічі на місяць. Наклад — 10 000 екз. Ціна договірна. Друк: ПФ «Хімджест», м. Київ, вул. Борщагівська, 150, оф. 4. Тел.: (044) 453-17-65, 457-92-52.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Редакція залишає за собою право скорочувати авторські матеріали та вносити в них правки. Відповідальність за достовірність опублікованої в журналі інформації несуть автори та рекламодавці. При використанні матеріалів посилання на журнал обов’язкове. Використані матеріали та повідомлення прес-служб КМУ, облдержадміністрацій, АЦ «Укр­АгроКонсалт», УКАБ, УАК, ІА Інтерфакс-Україна, журнали «Компаньон», «Forbes Украина», портал «Лівий берег».

Аграрний тиждень: 4-10 листопада 5 листопада, м. Київ, вул. Авіакон­ струк­тора Ігоря Сікорського, 4 (раніше вул. Танкова), Посольство США в Україні. Зустріч українських і американських вчених з послом США в Україні з нагоди 20-річчя виконання Програми зменшення біологічної загрози в Україні (аналіз проведеної роботи та передбачуваний соціально-економічний ефект, напрацьовані практичні заходи і нормативно-правові акти, організація громадського форуму тощо). 5-7 листопада, м. Харків, вул. Пушкінська, 83, ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини». Семінар-тренінг з системи обліку патогенів тварин PACS. Учасники набудуть практичних знань з удосконалення діагностики хвороб тварин за європейськими стандартами. 7 листопада, м. Одеса, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27, ННЦ «Інститут виноградарства і вино­ робства ім. В.Є. Таїрова». Міжнародні Таїровські читання «Наукові засади інноваційного розвитку виноградновиноробної галузі», в яких візьмуть участь науковці й представники відомств України, Молдови, Росії, Італії, Австрії та Франції. 5-8 листопада, м. Київ, Броварський проспект, 15, Міжнародний вистав­ ковий центр. Виставка «Агрофорум». Основні тематичні розділи – агротехніка великої, середньої та малої потужності, обладнання та запасні частини; меліоративна і дощувальна техніка, системи краплинного зрошення; обладнання для післязбиральної обробки зерна, сепаратори, зерносушарки; обладнання для переробки сільгосппродукції; насіння; садівництво; агрохімія.

Аграрний тиждень: 11-17 листопада 10-16 листопада, м. Ганновер (Німеччина), Виставковий комплекс Ганновера. Виставка «Agritechnica 2013». Проводиться раз на два роки і є одним із найбільших міжнародних виставкових форумів у галузі агротехніки та обладнання. Виставка визначає основні тенденції розвитку світового АПК на найближчі два роки. У Ганновері збираються щоразу більше 2000 експонентів з усього світу – Європи, Азії та Америки. 14 листопада, м. Київ, Національний палац мистецтв «Україна», вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 103. З нагоди Дня працівників сільського господарства України – урочисті збори, під час яких кращих аграріїв відзначать державними нагородами, а на честь усіх, хто працює нині в АПК, відбудеться святковий концерт. 14-15 листопада, м. Полтава, М. Незалежності, 5, Виставкова зала. VII Міжрегіональна агропромислова виставка «АгроПром – Полтава». Учасники заходу ознайомляться зі зразками сучасної агротехніки і запчастин до неї; засобами механізації для малих сільгосппідприємств, фермерських господарств, дачних ділянок; обладнанням та технологіями для переробки, транспортування, зберігання і пакування сільгосппродукції. Також будуть представлені розділи кормовиробництва, тваринництва і зоотехнічного обладнання; насіння, саджанці, розсада; засоби захисту рослин, добрива тощо.

3


4

Рослинництво Селекція

«Солтанівські соняшники» За останні роки Україна стала головним світовим експортером соняшникової олії та насіння соняшнику. А сприятлива світова кон’юнктура позитивно впливає на інтенсифікацію виробництва цієї культури. Тож аграрії більш прискіпливо ставляться до купівлі насіннєвого матеріалу культури, детально аналізуючи всі показники і звертаючи увагу на те насіння, що гарантуватиме збільшення врожайності.

Б

агаторічний досвід вирощування і правильний підбір високопродуктивних гібридів соняшнику су­ часної селекції дозволили наукововиробничому підприємству «Агро-Ритм» з Любашівського району Одеської області досягати високої врожайності навіть за несприятливих погодних умов. Сертифіковані батьківські лінії, завезені з Франції, Румунії, Чехії та вирощені на родючій землі Одещини, дозволяють отримувати якісні гібриди, стійкі до хвороб і надійні за потенціалом урожайності. Нові гібриди соняшнику вкотре увійшли до Державного реєстру, і вже цього року будуть запропоновані на ринку. – Два роки тому три гібриди соняшнику, створені спільно з французькою компанією «Сіменс», увійшли до Держреєстру, – розповідає Віктор Стоцький, директор НВП «Агро-Ритм». – Це гібриди Солтан, Любаш і Яниш. А цього року до Держреєстру увійшли і два спільних з цією ж компанією гібриди кукурудзи Афіна і Марсель. У випробовуванні ще є шість гібридів. У 2013-му до Держреєстру також увійшли гранстаростійкі соняшники, які теж пропонуємо покупцям. Адаптивний потенціал, стійкість до хвороб, висока врожайність і доступна ціна насіння від «Агро-Ритм» роблять їхні гібриди соняшнику потужними конкурентами на

насіннєвому ринку країни. В цьому переконались учасники традиційного науковопрактичного семінару з вирощування зернових та олійних культур, який відбувся в Любашівському районі Одещини. Бо крім офіційної (пленарної) частини, насиченою видалась і практична: маючи неабиякий багаторічний досвід організації таких семінарів, «Агро-Ритм» щороку проводить їх за особливим сценарієм. Усі зацікавлено спілкувались з керів­ ництвом і менеджерами підприємства, бачили на власні очі посіви та вчилися, як за найсучаснішими технологіями, в посушливих умовах півдня країни вирощувати високі врожаї соняшнику. Були на семінарі й провідні вчені Селекційно-генетичного інституту – Націо­ нального центру насіннєзнавства і сортовивчення НААН. Вони говорили не лише про успіхи, а і проблеми. – По-перше, – констатує Борис Вареник, зав. відділу селекції та насінництва гібридного соняшнику СГІ–НЦ насіннє­ знавства і сортовивчення НААН, кандидат с.- г. наук, – соняшник почав уражатись багатьма хворобами (несправжня борошниста роса, вовчок, фомоз, фомопсис та багато інших), у збудниках яких виникли нові вірулентні раси, що уражають всі сорти

та гібриди, які є нині в Держреєстрі. Це, відповідно, змушує нас, науковців, удосконалювати свої селекційні програми з вирощування соняшнику. Зокрема, створюємо стійкі до цих хвороб сорти та гібриди, стійкіші до вірулентних рас хвороб. А насіннєзнавцям, у свою чергу, варто проводити первинне насінництво в умовах парних та групових ізоляторів у лісових масивах. Але не все залежить від науки, значне вдосконалення технології вирощування «чорного золота» має стати питанням руба і для самих аграріїв. – Сіяти соняшник треба добре перевіреним насінням, відкаліброваним і протруєним від хвороб та шкідників, – зазначає Борис Вареник. – Та й гібриди, на які робить ставку те чи інше господарство, мають бути посухостійкими, з високою маслянистістю, володіти такою властивістю як автофертильність. І бажано, щоб вони були адаптовані до конкретних умов вирощування! Та й висівати соняшник у нинішніх кліматичних умовах необхідно, на переконання науковця, починати у значно ранні (від встановлених) строки і не захоплюватись (!) загущенням посівів (оптимальна густота 50-55 тис. шт.). Це стосується і «цариці полів». Бо


Рослинництво Селекція

Альона НОВІЧКОВА, спеціально для «Аграрного тижня. Україна» Одещина Фото автора

НВП «АГРО-РИТМ»

Соняшник

Культура

Кукурудза

Досить таки розповсюдженим є й гібрид Кобза МВ – надзвичайно посухостійкий і за врожайністю з усіх наших гібридів посідає друге місце. На особливу увагу заслуговує Шаланда МВ – це так званий «верблюд степу» серед українських кукурудз. Адже витримує складні погодні умови і поганих попередників. Евріка та Новація МВ упевнено конкурують із закордонними гібридами, бо це прості вирівнянні гібриди, їхній потенціал врожайності сягає до 170 ц/га. В НВП «Агро-Ритм» упродовж багатьох років роблять ставку саме на ці гібриди вітчизняної селекції. І жодного разу не програли: і на ділянках випробувань, і на селекційних ділянках одеські та молдавські кукурудзи завжди показують високий генетичний потенціал. – Повірте моєму досвіду, а я за багато років роботи на землі переконався: так звані «модні» закордонні кукурудзи аж нічим не кращі, наприклад, від кукурудзи нашої рідної одеської чи сусідньої молдавської селекції! – упевнено констатує Віктор Стоцький. А маючи великий досвід у виро­ щу­ ванні як насіння соняшнику, так і кукурудзи, спеціалісти підприємства можуть ква­ ліфіковано порекомендувати за об­ ґрун­­ тованою ціною насіння оптимальні гібриди, гарантуючи при цьому отримання додаткової суттєвої прибавки у врожайності. Бо високий рівень роботи НВП «Агро-Ритм» – і в цьому переконались усі учасники науково-практичного семінару – залишається поза сумнівами.

Сорт, гібрид Солтан * Яниш Любаш Аламо Фаворит Перформер Фундуле 225 Афіна Марсель КВ 2704 Космо 230 Порумбень 295 АСВ Порумбень 351 МВ Кремінь 200 СВ

Сорго

Одеський 205

Овес Еспарцет Просо Гречка

Нептун Блиск Київське 87 Українка Командор Сталкер Геліос Гладіс Мальз Себастьян Юкатан Сонцедар

Яровий ячмінь

різкі зміни клімату позначились і на її технології вирощування. Зокрема, Володимир Сєріков, зав. лабораторією первинного насінництва кукурудзи відділу селекції та насінництва кукурудзи СГІ– НЦ насіннєзнавства і сортовивчення НААН, кандидат с.-г. наук, зауважує, що в нинішніх кліматичних умовах (різкий перехід із зими в літо й швидке при цьому випаровування вологи з ґрунту) і не завжди висіваючи в оптимальні строки кукурудзу аграрій отримує дружні хороші сходи. Тож рекомендація науки – сіяти качанисту на тиждень раніше цих самих встановлених строків. А серед того різноманіття, яким нині майорить ринок насіння кукурудзи, необхідно ретельно обирати гібриди виключно для своїх зон. Адже не завжди «барвисте» і гарно запаковане імпортне насіння може дати хороший врожай на українських землях. І навпаки – неодноразові наукові досліди підтверджують: саме «одеська кукурудза» в складних погодно-кліматичних умовах дає непогані врожаї! І це не природне диво, а генетичний потенціал, закладений в культуру селекціонерами. – Торік на Миколаївщині, в госпо­ дар­ стві ім. Мічуріна, був закладений демон­ страційний посів, у рамках якого вивчались більше сотні гібридів як вітчизняної, так і за­ кордонної селекції, – розповів Володимир Сєріков. – Так за висновком усіх учасників наради, які визначали кращі з гібридів, саме одеські були кращими в загальній масі! Лідерами в середньоранній групі, наприклад, є засухостійкі гібриди Елегія і Успіх МВ, здатні давати високі врожаї. В середньостиглій групі – Одеський 385 МВ. Це гібрид із високим потенціалом врожайності, екологічно пластичний, під час дозрівання зерно є стиглим, а стебло ще зелене, його можна використовувати для силосу.

5

Репро­ дукція, поко­ ління F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 F-1 Еліта 1 репр. Еліта 1 р. 1 р. 1 р. Еліта 1 р. Еліта 1 р. Еліта 1 р. 1р. 1р. 1р. 1р. 1р.

*Толерантний до використання гербіцидів з діючою речовиною трибенурон-метил, Експрес®

ЦІНА ДОГОВІРНА Діє гнучка система знижок! 66521, Одеська обл., Любашівський р-н, с. Солтанівка, тел.: (04864)32-490, 34-652, 32-280, 34-821, 34-820, Agro-ritm@mail.ru


6

Рослинництво Селекція

Київські пшениці на полях України На полях України найбільші площі займають пшениці озимі академіка В.В. Моргуна. Це майже 26% усіх посівних площ під цією культурою. На щедрій українській ниві висівається понад 40 сортів селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. На 2013-й до держреєстру внесено 55 сортів, створених в ІФРГ НАНУ, що складає майже четверту частину всіх сортів, внесених до реєстру.

Н

а Вінниччині 43% всіх площ під цією культурою засіяно київськими пшеницями. Саме ця область днями стала міс­ цем проведення науково-практичної конференції, присвяченої основним за­ садам стабільного виробництва про­ дук­ ції рослинництва в умовах 2013 р. та ролі нових сортів зернових культур у збільшенні виробництва зерна. Під егідою Мінагрополітики України захід був організований колективом Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ спільно з агрофірмою «Ольгопіль» та виробничим об’єднанням «Вінницянасінпром». Головну доповідь, присвячену новим сортам пшениці озимої та особливостям їх вирощування, проголосив директор ІФРГ НАНУ, академік НАНУ, Герой України Володимир Васильович Моргун. «Можливості зернового клину країни, – зокрема, зазначив він, – невичерпні. Скажімо, сорти селекції нашого інституту Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка дали у виробничих умовах по 124131,8 ц/га зерна. Основним напрямом селекції в нашому інституті є селекція на високу продуктивність. Цей напрям є також світовим пріоритетом. При цьому короткостебловість є обов’язковою умовою високої продуктивності. Короткостеблові, високоінтенсивні сорти здатні за сприятливих умов формувати врожаї на рівні 100 ц/га зерна і більше. Безперечними лідерами групи є

сорти пшениці озимої Смуглянка, Фаворитка – національні стандарти. До цієї групи належать і сорти Золотоколоса, Славна, Чорнява, Дарунок Поділля, Сотниця, Полянка, Спасівка і т.д.

Середньорослі сорти універсального використання мають генетичний потен­ ціал продуктивності близько 100 ц/  га. Лідер цієї групи – сорт пшениці озимої Подолянка – національний стандарт. До цієї групи належать сорти: Богдана, Переяславка, Наталка, Трипільська, Ново­ київська, Сонечко, Снігурка, Хуртовина, Ятрань 60, Веснянка й інші. Сорти цієї групи мають високу екологічну пластичність, невибагливі до умов вирощування, попередників». Володимир Моргун наголосив, що для одержання 80 млн. т зерна потрібно вносити на гектар посіву 240 кг добрив за діючою речовиною. Новий чинник,

що визначає останнім часом рівень продуктивності посівів, на його думку, – глобальні зміни клімату. Сьогодні жоден із закордонних сортів пшениці озимої за якістю, продуктивністю, а особливо за стійкістю до морозів та посухи в умовах України не завжди може конкурувати з сортами вітчизняної селекції. На демонстраційному полі агрофірми «Ольгопіль» висіяно 19 нових сортів озимих пшениць київської селекції, що адаптовані до всіх ґрунтово-кліматичних зон України. Тож агрономи та керівники господарств мали з чого вибрати. Учасники конференції також побували на насіннєвому заводі в с. Ольгопіль. Його сучасна лінія «Petkus» призначена для очищення насіння зернових, технічних та олійних культур. Її продуктивність – майже 75 т на добу, а за сезон вона здатна очистити майже 5 тис. т насіннєво­ го матеріалу. Як розповів директор АФ «Ольгопіль» Павло Каленик, це обладнання дозволяє підприємству виробляти високоякісний посівний матеріал і забезпечувати не лише власне господарство, а й продавати іншим. Отже, повернувшись додому, хлібо­ роби повинні якомога швидше скористатися можливостями нових сортів пшениці озимої. А наука завжди допоможе в цьому. Микола ГАВРИЛЮК, заступник директора з наукової роботи ІФРГ НАНУ


Рослинництво Селекція

«Погодная чехарда», или что сеять весной? Работы в сельском хозяйстве – это непрерывный процесс. Не успел закончиться весеннелетний сезон, как тут же начинается осенний сев озимых культур и подготовка к новому весеннему сезону.

П

огодные условия этой осени основательно корректируют планы посева. Непрекращающиеся весь сентябрь и первую неделю октября дожди не только не дают убрать урожай подсолнечника и кукурузы, но и завершить сев озимых зерновых культур. Следовательно, объем весенних посевных площадей будет изменяться и дополняться. Если даже и удастся засеять запланированные под озимые культуры площади, нет гарантии, что в связи с поздними сроками посева и довольно низким температурным режимом растения сформируются и смогут перезимовать. Второй фактор, который повлияет на объем посевных площадей, – это невозможность вовремя убрать пропашные культуры и подготовить почву к весеннему посеву. Следовательно, подготовка значительной части площадей будет проводиться в февральские окна или ранней весной, что затруднит высев на них ранних яровых культур. Это повлечет за собой расширение площадей под яровыми культурами с более поздними сроками посева, такими как горчица, лен, подсолнечник, кукуруза, сорго, соя. Осенняя непогода не дает убрать урожай кукурузы и подсолнечника не только в товарных посевах, но и на семенных площадях этих культур. Это влечет за собой снижение урожайности, угрозу развития грибковых заболеваний семян, и, если не удастся до наступления морозов убрать и провести первичную очистку семенников, снижение кондиционности семян. Поэтому бывалые аграрии уже сейчас закупают семена прошлогоднего урожая. Об этом говорит и то, что в последние две недели к нам стали практически ежедневно поступать заявки от постоянных клиентов, которые уже не первый год сотрудничают с Агрофирмой «Терра-Юг». Очень хорошо показали себя семена нашего производства гибридов подсолнечника Ясон, Дозор, Кардинал, сорт Мир, кондитерский сорт Люкс. Однако вынуждены констатировать, что в жестких погодных условиях сезона 2013 г. не выстояли два таких широко из-

вестных гибрида как Украинский F1 и Украинское солнышко. Поскольку на момент создания этих гибридов было зарегистрировано всего несколько рас заразихи, то и устойчивость в процессе селекции закладывалась к этим расам. На сегодняшний день, в результате мутации, появились расы, к которым у Украинского F1 и Украинского солнышка нет устойчивости. Поэтому на смену мы предлагаем новые гибриды Научного института селекции: Дозор, Кардинал, Гранд Сан. На данный момент гибриды находятся в промышленных и Государственных испытаниях, и мы надеемся, что по их завершению будут включены в «Государственный реестр сортов…» Украины. По результатам, которые уже удалось получить в этом году, урожайность гибрида Дозор в Полтавской области (Хороль­ский р-н) составила 36 ц/га, в Кировоградской (пгт Бобринец) – 32 ц/ га, в Николаевской (Вознесенский р-н) – 29,7 ц/га, в Одесской: Татарбунарский р-н – 23 ц/ га, Измаиль­ский р-н – 18 ц/га. Что касается наших двух сортов Мир и Люкс, то по имеющимся на сегодня результатам, в лесостепной зоне наименьшая урожайность пока составляет 25 ц/га (Мир) и 20,6 ц/га (Люкс), в степной зоне соответственно 18-20 ц/га и 15-17 ц/ га. Об окончательных результатах можно будет говорить только после уборки всех площадей. Что касается гибрида Гранд Сан, поданного в Государственные испытания в Украине в 2013 г., можно сказать, что он успешно прошел испытания в Российской федерации, с 2012 г. внесен в «Государственный реестр….» и рекомендован к посеву на территории России. Возвращаясь к теме посева, нельзя не отметить такую культуру как лен масличный. Он интересен не только в плане очень малозатратной технологии выращивания, но и в связи с ежегодно растущим спросом на товарную продукцию. Кроме того, лен масличный является отличным предшественником для многих культур, устойчив к засухе, рано освобождает площадь, оставляет после себя незначительное количество пожнивных остатков, которые

быстро разлагаются. За счет способности выделять корневой системой вещества, имеющие фитонцидные свойства, очищает поля, зараженные патогенными организмами. Научным институтом селекции подан в «Государственные сортоиспытания» новый сорт масличного льна Версаль, который имеет развитую корневую систему, более разветвленную вегетативную часть, что сказывается на количестве формируемых семенных коробочек и дает более высокий потенциал урожайности. Кроме этого, всходы сорта способны выдерживать понижение температуры до -6оС даже в двухдневном возрасте. Еще двумя альтернативными культурами для весеннего посева, которые предлагает Агрофирма «Терра-Юг», являются сорго зерновое и горчица белая. Горчица белая не только ценна как масличная и кормовая культура, но и крайне необходима в севооборотах. Её можно использовать как сидеральное удобрение, так как выделения корневой системы помогают преобразованию недоступных элементов питания, находящихся в почве, в доступные, и очищают почву от корневых гнилей. Если заделать растения горчицы белой в почву в виде сидерата, то в процессе разложения тканей освобождается фермент, который превращает глюкозинолаты в изотицианаты. А самый сильнодействующий изотицианат синигрин, выделяемый растениями белой горчицы, угнетает семена сорняков и даже споры некоторых рас заразихи. Очень популярным становится сорго зерновое. Это засухоустойчивая культура, светолюбивая, нетребовательная к почвам и прекрасно растет на засоленных участках. Сорго выносит с урожаем значительное количество натрия, хлора и магния. Имея мощную корневую систему и плотный восковой налет на листьях, не боится продолжительной засухи, умеет экономить влагу и переносит длительное повышение температуры более 40оС, просто впадая в анабиоз. Резюмируя, хотим сказать, что какие бы сюрпризы не готовила нам погода, сеять надо. А что – решать вам.

Контакты: тел./факс: (0512) 48-97-08, (067) 440-10-26, (050) 988-41-08, (067) 922-20-09 – отдел СЗР, (098)573-08-73 – отдел реализации, www.terra-yug.com.ua.

7


8

Рослинництво Досвід

Алексей Зайцев: «За орошаемым земледелием – будущее Украины» 200 ц/га – такую урожайность может давать кукуруза в условиях Украины, убежден председатель Наблюдательного совета ООО «АФ Сады Украины» Алексей Зайцев. И эту свою убежденность Алексей Борисович подтверждает реальными цифрами: в его компании на орошаемых землях уже получили 160-170 ц/га зерна кукурузы. – Известно, что погода редко балует аграриев. Чтобы не зависеть от нее, мы лет 6-7 назад занялись орошаемым земледелием: создали накопители воды, очистили и углубили водоемы, соорудили скважины, научились сохранять талую воду, – говорит авторитетный руководитель. – Раз в три года мы проводим глубокое чизелевание грунта (на 50 см), что дает 15%-ную прибавку к урожаю (по сравнению с пахотой), эту технологию мы используем уже 12 лет. И сегодня, имея 1 тыс. га орошаемых земель, видим ощутимую разницу в урожайности культуры. Так на богаре получили 7-8 т зерна с гектара, что очень неплохо, а на поливе – 16-17. Такая урожайность в Харьковской области, которая не получает достаточного количества тепла и влаги, – большой успех. И он может быть ежегодным. Несмотря на то, что зерно кукурузы в этом году достаточно влажное (полученное на богаре имеет влажность 18-20%, на поливе – 24-25), специалистов компании это не пугает. Ведь «Сады Украины» еще несколько лет назад построили суперсовременный завод по доработке семян, готовясь и планируя свои урожаи. А уже сегодня гибриды НС-3031, НС-5051 порадовали рекордными центнерами. – В этом году мы поливали кукурузу всего на 70-75% от ее потребностей, а урожай получили 160-170 ц/га, – констатирует А. Зай­ цев. – И видим: при оптимальном количестве воды и 200 ц/га – не предел. Речь идет о бункерном весе. Ведущие страны мира уже получают очень высокие урожаи: США (штат Айова) – 100 ц/га, Австрия – 110 ц/га. В Украине урожайность в разные годы колеблется от 45 до 55 ц/га. Это неизмеримо мало. И путь, которым идет наша компания, доказывает: за орошаемым земледелием – будущее Украины, ее продовольственная безопасность и наша уникальная возможность стать житницей планеты.

– Но ведь орошение не всем аграриям по карману, как говорится, – подключаюсь к разговору. – Увы, система орошения в Украине практически полностью уничтожена. 25 лет или делали очень мало, или просто ею не занимались. У государства нет денег для создания новой системы орошения. Но можно разработать целевую программу на 10-15 лет, даже на паритетных условиях (часть денег государства, часть – хозяйств, часть – инвестиции, другие деньги), чтобы в разы увеличить производство зерна. Украинские земли годами испытывают дефицит продуктивной влаги, страдают от неимоверно жаркого лета. Раз в 3-4 года мы имеем еще и очень сухую осень. Поэтому орошение – это перспектива. Скажем, сои можно получать 35-40 ц/га, гороха – 40-45. Кстати, орошение решает и такую серьезную проблему как производство озимой пшеницы. Ведь чаще всего аграрии сеют ее осенью в сухой грунт, надеясь на дожди. Наш опыт показывает: даже засухоустойчивая пшеница в условиях полива дает 90 ц/ га зерна и выше. К примеру, английские фермеры собирают 100-120 ц/ га озимой пшеницы. – Помню, лет 7 назад я была у Вас на жатве. Сорт озимой пшеницы Краснодарская-99 тогда дал 102 ц/га… – Да, верно. Поэтому орошение нужно делать. При нормальной цене на кукурузу, например, все деньги, вложенные в поливную систему, могут окупиться за 2-3-4 года. Если этим заниматься серьезно. – Какие гибриды кукурузы Вы советуете аграриям на 2014 год? – НС-2040, НС-3041 и новейший гибрид НС-2060. Те, кто покупал, очень довольны результатом. Для более южных областей – новый гибрид НС-5051. Он, как и наш основной гибрид НС-2040, дает очень высокий урожай. – А что по подсолнечнику? – На мой взгляд, наилучшие гибриды се-

годня – Каньон, Драган, которые у нас дают до 40,5 ц/га, а у наших партнеров – далеко за 30. Вырастили мы и ряд новых гибридов – Анастасия, Дионис, Константин. Их урожайность на опытных участках – 40-45 ц/га. Три года назад мы передали в государственное сортоиспытание 5 новых гибридов подсолнечника селекции «Садов Украины» – Венеция, Неаполь, Флоренция, Равена и Милан. И надеемся, что уже в 2014-м они будут внесены в Госреестр сортов Украины. Сегодня агрофирма имеет 14 представительств в Украине, предлагая семенной материал не только отечественным аграриям, но и российским. Это гибриды кукурузы НС-2040, НС-3041, НС-0004. А Драган, Титаник, Каньон – гибриды подсолнечника. Ежегодные объемы продаж подсолнечника стабильны, кукурузы – удвоились, что говорит о высочайшем качестве производимых семян. – Мы читали, что США ставит перед фермерами задачу – в ближайшие 20 лет достичь урожая кукурузы в 200 ц/га, – размышляет Алексей Зайцев. – У нас столько времени нет. Уже в 2014-м на 100-120 га мы попробуем получить 200 ц зерна кукурузы. И делаем сегодня все, чтобы достичь этих результатов. А сегодня, в преддверии профессионального праздника, очень хочу пожелать сотрудникам нашей компании и всем аграриям высоких, стабильных урожаев! Наталия ЛЮПИН

ООО АФ «Сады Украины» г. Харьков, ул. Академика Проскуры, 1, Бизнес-центр «Телесенс», (057) 714-01-65


Рослинництво Технології

Ефективне зрушення у зрошуванні За експериментальними даними Інституту зрошуваного землеробства НААН України (IЗПР НААНУ), приріст урожаю за рахунок зрошення становить: пшениці озимої – 3,0 т/га, кукурудзи – 6,4, сої – 2,6, томатів – 56,0 та кормових культур – 60- 70 т/ га. Господарства не лише Херсонщини одержують 40-50% коштів від реалізації рослинницької продукції саме зі зрошуваних земель.

І

нвентаризація таких земель степової зони країни свідчить: з 1953 тис. га, що функціонували в регіоні, поливатись може без додаткових капітальних вкладень 1043 тис. га, а фактично у 2004-2013 рр. площа поливних земель досягла лише 564 тис. гектарів. На землях відносно нового зрошення – в зоні дії Північно-Кримського магістрального каналу та Каховської зрошувальної системи – понад 200 тис. гектарів. Нині вони не поливаються, тож потрібно провести звичайну санацію міжгосподарської та господарської зрошувальної мережі й використати під полив дощувальні машини нового покоління. Таке переоснащення уже проводиться на території Херсонської і Запорізької областей: замість дощувальних машин («Кубань», «Дніпро») встановлюють нові та удосконалені – «Зімматік» і «Фрегат». Крім того, частина зрошувальних систем розраховані під полив дощувальними агрегатами ДДА-100МА, які при поливній нормі 500м3 витрачають за один полив 30-35 л дизпального на гектар. І таких поливів необхідно провести від 3 для пшениці озимої і до 5-6 для кукурудзи на зерно та сої. Отже, потрібна повна заміна цієї техніки на сучасну і менш енергоємну. Адже нова дощувальна техніка в Україні вже є, роботи з реконструкції активно проводяться в зоні дії Інгулецької та Краснознам’янської зрошувальних систем (Миколаївщина і Херсонщина). Невикористання зрошуваних земель призводить до щорічного недобору врожаю агрокультур, а фінансові втрати держави становлять 950-970 млн. гривень. Це негативно впливає на розвиток сільських

територій та фінансово-економічний стан агроформувань. Щоб підвищити ефективність використання зрошуваних земель, варто усвідомити: раніше проектування функціонуючих зрошувальних систем проводилося під чітко визначену структуру посівних площ, відповідно до якої зернова група складала 40-45%, з них озимі зернові займали 55-60%; кормова група – 35-40%, з них багаторічні трави – 60-70%. На площі ж, що залишилась, вирощувались овочеві, технічні та інші культури. За такої структури площ питома вага вологовимогливих культур не перевищувала 55-60%. Гідромодуль систем становив 0,50-0,55 л/сек. на 1 га, а на окремих не перевищував 0,40-0,45 л/сек./га. Фахівці IЗПР НААНУ напрацювали відповідну структуру посівних площ і сівозміни для велико- і дрібнотоварних виробників, які ведуть господарську діяльність у зоні функціонування зрошувальних систем із різним гідромодулем. Так, у великих багатогалузевих агро­ підприємствах, де функціонують тварин­ ницькі ферми з поголів’ям ВРХ, у структурі посівних площ на зрошенні кормові культури – люцерна, кукурудза на силос і зелений корм, багатокомпонентні злаково-бобові сумішки – повинні займати 30-35%, зернові – 30-50%, а технічні та інші культури – 15-20%. У великих господарствах, де галузь тваринництва відсутня, а розвинуте рослинництво, пріоритетне місце займуть кукурудза на зерно, соя, пшениця озима та ріпак для промислової переробки. Високорентабельні та ліквідні овочеві, баштанні культури і картопля чільне

місце займуть у дрібнотоварних господарствах. Щоби вони високоефективно функціонували, необхідно збільшити переробні потужності, збудувати оптові ринки і організувати їх роботу. Унікальною культурою для Південного Степу України, що вирощується тільки в умовах зрошення, є рис. Його площі ростуть, але їх варто розширити до 35 тис. га, щоби повністю забезпечити потреби держави в зерні цієї дієтичної культури. Враховуючи ресурси тепла і тривалість вегетаційного періоду в південному регіоні, на зрошуваних землях є реальний шанс вирощувати 2-3 врожаї сільгоспкультур з однієї площі за рахунок післяукісних та післяжнивних посівів. На таких землях АР Крим і областей цього регіону після збирання пшениці озимої та ячменю вирощують сою, просо та гречку на зерно, а кукурудзу і однорічні багатокомпонентні сумішки – на силос і зелений корм. Але можна площі цих культур істотно збільшити і за рахунок теплових ресурсів другої половини літа поповнити виробництво круп’яних культур для переробки, а зелених кормів – для тваринництва. Дуже важливе значення в підвищенні ефективності використання зрошуваних земель має застосування сортів і гібридів агрокультур, які створені селекціонерами Інституту зрошуваного землеробства НААН України – єдиної науково-дослідної установи країни, де селекційний процес основних агрокультур проводиться в умовах зрошення. В Державному реєстрі сортів рослин України зараз є 50 сортів і гібридів

9


10 Рослинництво

Технології

Днями науковці, аграрії, керівники господарств та представники ряду компаній південних областей України та АР Крим провели міжнародну науковопрактичну конференцію, яка отримала назву «Ефективність використання зрошуваних земель». Організатором заходу традиційно став Інститут зрошуваного землеробства НААН. універсального використання селекції IЗПР НААНУ. Сорти пшениці озимої щорічно висівають в Україні на зрошуваних землях на понад 80 тис. гектарів. Хоча вони повинні займати не менше 25% у структурі посівних площ. Сорти сої в агроформуваннях степової та лісостепової зони займають понад 150 тис. гектарів. Так, сорти селекції інституту – Діона і Даная – в ДП ДГ «Асканійське» та «Каховське» (Каховський р-н, Херсонщина) у 2012 р. забезпечили врожайність насіння понад 4,0 т/га, а чистий прибуток досяг 9000 грн./га. Вагомим резервом зерновиробництва на зрошуваних землях є кукурудза. Потенційні можливості продуктивності сучасних гібридів становлять 12-15 т/га. Площі цієї високоврожайної і високоприбуткової культури були необґрунтовано скорочені. Нині ж реально у найкоротший час виправити цю негативну ситуацію, адже при вирощуванні кукурудзи можна застосовувати комплекс ґрунтообробних знарядь, культиваторів парових і просапних та сівалок, що використовуються при вирощуванні соняшнику й інших просапних культур. У перспективі, розмістивши кукурудзу на 400 тис. га (на 20% зрошуваних земель), ми зможемо при врожайності 10,0 т/ га

щорічно виробляти 4,0 млн. т її зерна. Важливу роль у підвищенні про­ дук­ тивності сільгоспкультур, збере­ женні ро­ дючості зрошуваних земель та створенні повноцінної кормової бази відіграє люцерна. Це, насамперед, сорти, які здатні фіксувати вільний азот атмосфери і накопичувати його в ґрунті до 240-260 кг/га, бо за теперішніми цінами 1 кг діючої речовини азотних добрив коштує 13-14 гривень. Сорти люцерни селекції IЗПР НААНУ адаптовані до жорстких умов регіону і при зрошенні забезпечують до 70 т/га зеленої маси і до 6-8 ц/га насіння. Вони мають потужну листостеблову масу і кореневу систему, яка здатна проникати на глибину 2,0-2,5 м і дренувати, виносячи з глибоких шарів в орний шар сполуки кальцію, покращуючи сольовий режим ґрунтів. Південні приморські території вважають овочевою житницею країни. Відповідно до статистичних даних, у степовій зоні розміщено до 45-55% площ овочевих культур і щороку виробляється понад 5 млн.  т продукції. Тільки на Херсонщині торік зібрано понад 1 млн. 200 т високоякісних овочів, майже половина з яких – томати. А вони відомі далеко за межами Україні завдяки якості плодів.

В Інституті зрошуваного землеробства також розроблено систему виробництва насіннєвої картоплі з використанням біотехнологічних методів і подальшим розмноженням у двоврожайній культурі, що дозволяє отримувати 16,0-18,0 т/га насіннєвої картоплі з чистим прибутком 1015 тис. грн./га. І про економіку зрошуваної галузі. Розрахунки свідчать: при дотриманні науково обґрунтованих технологій вирощування сільгоспкультур, середній прибуток зі зрошуваного гектара плодозмінних сівозмін сягає 6-8 тис. гривень. Такий рівень ефективності, на жаль, мають далеко не всі виробники, які працюють на зрошуваних землях. У стратегічному плані необхідна сучасна концепція використання зрошуваних земель на ринкових засадах, яка б передбачала спеціалізацію, спрямовану на виробництво продовольчого і кормового зерна, соєвих бобів, овочів і фруктів, аби покращити продовольче забезпечення українців і вийти з цією продукцією на зовнішні ринки. На її основі має бути проведена реконструкція та вдосконалення існуючих водогосподарських комплексів, виробництво і установка на зрошуваних землях поливної техніки нового покоління. А ще сьогодні дуже потрібно відродити престиж меліорації, сформувати на державному рівні розуміння, що меліорація – гарант сталого агровиробництва, один із важливих елементів фінансової та матеріальної стабільності всього нашого регіону. Раїса ВОЖЕГОВА, директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України


Рослинництво 11 Технології

Уборка сои. Без потерь!

Ввиду неблагоприятных погодных условий, которые помешали получить запланированный урожай озимых зерновых, большие надежды крымские аграрии возлагают на посевы поздних яровых культур.

О

сновной зернобобовой культурой как в мире, так и в Украине является соя. В Крыму под посевами сои ежегодно заняты около 15 тыс. гектаров. Это ценнейшая белковая и масличная культура, которая в основном выращивается для получения зерна, богатого полноценным легкоусвояемым, хорошо растворимым в воде белком (36-42%), полувысыхающим, не содержащим холестерина жиром (18-22%), протеином (36%), углеводами (25-30%), ферментами, витаминами. Но иногда используется на корм для животных (в 100 кг зеленой массы содержится 21 корм. ед. и 3,5 кг протеина). Кроме того, соя – прекрасный предшественник для многих культур благодаря ее способности обогащать почву биологическим азотом. Сейчас наступает время одного из важнейших этапов в технологии производства сои – уборки. Она для большинства аграриев – как черта подведения итогов работы всего года. Уборку сои в производственных посевах следует начинать в фазе полной спелости. Признак полной спелости – опадение листьев, подсыхание, побурение стеблей и всех бобов. Семена приобретают свойственную им легкость, характерный для

сорта цвет, легко отделяются от створок бобов и при встряхивании «гремят». Влажность зерен при уборке должна составлять 14-16% и не менее, так как пересохшие бобы растрескиваются, что приводит к значительным потерям зерна. При повышенной влажности – более 20% – семена деформируются, повреждается зародыш, а при меньшей – 11-12% – они становятся очень хрупкими, легко дробятся, в их оболочке образуются трещины, через которые внутрь проникают возбудители заболеваний. Кроме того, наличие трещин резко снижает всхожесть. Потери при уборке сои зависят от: сорта, густоты стояния, срока уборки, погодных условий и используемой техники. При равномерном созревании и на чистых от сорняков посевах убирают сою прямым комбайнированием. Очень важное условие для обеспечения качественной работы комбайнов – правильно подобранная рабочая скорость – 4,5-6 км/ч. Для того, чтобы уменьшить количество травмированных семян сои, частоту вращения молотильного барабана устанавливают в пределах 450600 об./мин., зазоры в подбарабанье на входе – 30-38, на выходе – 18-24 миллиметров. Уважаемые аграрии, для снижения потерь и обеспечения качественного обмо-

лота сои стоит уделить большое внимание высоте среза при уборке. К примеру, уже при высоте среза 15 см теряется пятая часть урожая. Поэтому следует переоборудовать жатку комбайна таким образом, чтобы обеспечить низкий срез растений – 6-8 сантиметров. При выборе сорта обратите внимание на высоту прикрепления нижнего боба и устойчивость растений к полеганию. Сорта сои с низким размещением бобов, неустойчивые к растрескиванию бобов и полегающие до и после созревания, непригодны для промышленного производства. Потери при уборке ранних и среднеранних сортов почти всегда выше, чем при уборке среднепоздних и поздних сортов. Если соя полегла, это замедляет уборку урожая, увеличивая потери, так как режущий аппарат пропускает участки с полёгшими растениями. Густота посева также влияет на потери урожая. При загущенном посеве стебли растений формируются тонкими и слабыми, что однозначно приведет к полеганию посева. В свою очередь, при неоправданно низкой норме высева (за счет увеличения площади питания) растения сои сильно ветвятся и плохо срезаются жаткой, а некоторые ветки с бобами полегают и остаются лежать на земле. Также следует отметить,


12 Рослинництво

Технології

что в изреженных посевах высота прикрепления нижнего боба на растении ниже. При уборке на полеглых посевах большое значение имеет выбор направления движения агрегата. Длинные стороны за-

Везувий 2-3 л/га. Десикация дает возможность начать уборку раньше на 10-12 дней. Большая часть производственников считают, что можно начать уборку при более высокой влажности зерна – 18-20%, имея

При уборке на полеглых посевах большое значение имеет выбор направления движения агрегата. Длинные стороны загонов должны быть под углом 30-45 градусов к направлению полегания посевов. гонов должны быть под углом 30-45 градусов к направлению полегания посевов. При этом ось эксцентрикового мотовила выносится на 20-25 см вперед режущего аппарата. При сплошном одностороннем полегании убирать сою необходимо поперек полегания. Обильные поливы во время вегетации сои приводят к длительному созреванию и засорению посевов сорными растениями. Чтобы ускорить созревание позднеспелых сортов, а также облегчить уборку на засоренных участках, применяют десиканты. Сою опрыскивают в фазе начала побурения бобов нижнего и среднего ярусов следующими препаратами: Баста 2 л/га, Реглон супер 150 SL 2-3 л/га, Раундап макс 2,4 л/га,

при этом места для хранения с активной вентиляцией или используя искусственную сушку. Но при этом следует учитывать, что семена сои обладают повышенной гигроскопичностью и медленно отдают влагу (0,5-08% в час), в то время как оболочка семени высыхает быстрее, чем ее семядоли, что приводит к ее растрескиванию, это значительно снижает ее рыночную стоимость и всхожесть. Сушить необходимо медленно, снижая влажность за один пропуск не более чем на 4%. Обычно ворох сои, поступающий от уборочных агрегатов, неоднородный и влажный, содержит много примесей: невымолоченные бобы, дробленые семена, части стеблей и створок бобов, семена

сорняков, комочки земли. Чтобы сохранить высокие качества семян сои, нужно немедленно после уборки тщательно очистить их от посторонних примесей несозревшего и битого зерна, а также хорошо просушить. В тяжелых условиях текущего года к уборке поздних яровых культур необходимо подойти со всей ответственностью. Для многих предприятий соя – единственная надежда получить хоть какую-то прибыль и покрыть затраты, понесенные на выращивании ранних зерновых культур. Таким образом, соя, как одна из самых прибыльных агрокультур, даст возможность руководителям рассчитаться с поставщиками; пусть ненамного, но увеличить заработную плату своим работникам; приобрести товарноматериальные ресурсы для проведения посева озимых; провести модернизацию производства. И мы надеемся, что наши рекомендации по технологии уборки сои в условиях степного Крыма помогут аграриям в достижении поставленных целей. А. ГОНГАЛО, м.н.с. отдела селекции и первичного семеноводства, Р. КУЛИНИЧ, м.н.с. отдела земледелия Институт сельского хозяйства Крыма НААН


Рослинництво 13 Дискусія

Генетично модифіковані протиріччя Жоден учений на сьогодні не може сказати однозначно – чи небезпечна ГМО продукція? Адже й досі жодне фундаментальне дослідження не зафіксувало 100% залежності якихось серйозних наслідків для людського організму від вживання ГМО. Та незважаючи на це, в різних країнах часто проходять акції протесту проти генетично модифікованої продукції: активісти наполягають на відмові від ГМО.

У

країнські вчені теж не стоять осторонь вивчення даної теми. Цьогоріч вони завершили роботу над дослідженням «Потенційний економічний та екологічний ефект від впровадження сучасних ГМ культур у сіль­ ськогосподарське виробництво Укра­ їни». Дослідження проводили вче­ ні Інституту харчової біотехнології та гено­ міки НАН України з метою вивчення еко­ номічних та екологічних наслідків використання новітніх аграрних біотехно­логій в Україні. Отже, в науковій установі дійшли висновку, що впровадження ГМ культур має низку ключових переваг для сільського господарства України – це економічні переваги для виробників сільгосппродукції та покращення стану навколишнього середовища у порівнянні з використанням традиційних технологій. Приміром, збільшення прибутковості по охопленим дослідженням культурам (кукурудза, цукровий буряк, ріпак та соя), що пов’язано, у першу чергу, з вищою врожайністю, яка потенційно зросте в межах 0,9-3,2 млн. т, або на 1,5-9,5% від загального річного виробництва згаданих культур. При цьому загальний обсяг застосування гербіцидів для їх обробки скоротиться на 4,4-7,8%, а це, в свою чергу, дозволить щорічно заощадити від 780 тис. до 1,56 млн. літрів пального. За словами автора дослідження – директора Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Ярослава Блюма – застосування українськими аграріями і фермерами відповідних сучасних новітніх технологій змогло б уже протягом першого року після їх впровадження забезпечити чисте зростання рівня рентабельності господарств на понад 4 млрд. грн. на рік. «Всі охоплені нашим дослідженням ГМ культури мають високий потенціал для вирощування в Україні, – зазначає Ярослав Борисович. – Варто звернути увагу на такі культури як пшениця та соняшник, бо не за горами поява їх ГМ модифікованих сортів з підвищеною стійкістю до абіотичних факторів навколишнього середовища та

грибкових хвороб. Не втратили свого зна­ чення спроби запровадити в Україні виро­ щування картоплі, стійкої до колорад­ського жука, та льону, стійкого до гербіцидів, – традиційних культур для нашого сільгосп­ виробництва». Впровадження ГМ культур можна розглядати також під кутом зору збільшення експортного потенціалу країни. «До головних складових аграрного експорту України входять пшениця, кукурудза, ячмінь, цукор, ріпакова та соняшникова олія і навіть соя. Саме через призму структури цих експортних позицій та можливостей запровадження ГМ культур у нашій країні слід розглядати привабливість різних ринків для нас, – зазначає Ярослав Блюм. – Щодо ек-

спорту зернових, то для України все більш привабливими стають ринки Близького та Далекого Сходу. Кукурудза, наскільки ми бачимо, є чи не найважливішою з точки зору застосування ГМ технологій, і світові ринки в цілому позитивно ставляться до цього. Навіть ринок ЄС, який має жорсткі вимоги до квотування сільськогосподарського імпорту, відкритий для таких ГМ культур як кукурудза, соя та ріпак. Що ж стосується таких продуктів переробки сільськогосподарської сировини як цукор та різні види олії, навряд чи можна серйозно говорити про обмеження їх доступу до тих чи інших ринків, адже все визначається вмістом ГМ компонентів, яких, в принципі, в них не має бути». Потрібно також враховувати, що великі корпорації, які спеціалізуються на ГМО продукції, активно розширюють свої мережі на території України. За даними аналітиків, 85% всього генетично модифікованого насіння в світі належать трьом гігантам: Monsanto (США), Syngenta (Швейцарія) і Bayer Crop Science (Німеччина). Великими компаніями також є DuPont і Advanta. Двоє з п’ятірки лідерів нещодавно заявили про будівництво в Україні власних насіннєвих заводів. Добре це чи погано? Питання використання ГМО продукції ділить суспільство на два табори, і навряд чи можна чекати однозначності. Та науковці впевнені: будь-яку точку зору необхідно поважати, підкріплюючи знаннями, конкретними фак­тами та логікою. Поки ж ми знаємо, що крупним агровиробникам застосування сучасних біотехнологій забезпечить зниження витрат на виробництво, а фермери зможуть підвищити врожайність, як зазначають учені. Людмила ОГОРОДНІК

Впровадження ГМ культур має низку ключових переваг: економічні – для виробників сільгосппродукції, а також покращення стану навколишнього середовища.


14 Рослинництво

Фітосанітарія

Вредители сорговых культур Среди наиболее опасных вредителей, которые приносят существенный вред сорго – луговой и кукурузный мотылек, хлопковая совка, проволочники и ложнопроволочники, зерновая моль.

К

Кукурузный (стеблевой) мотылек

укурузный (стеблевой) мотылек Pyrausta (Ostrinia) nubilalis Hb. В Украине распространен повсеместно, но более многочисленен на Правобережье. Развивается в 1-3 поколениях. Вредят гусеницы, повреждая стебли, метелки. Для начала яйцекладки бабочки нуждаются в капельно-жидкой влаге. Ее недостаток сдерживает начало окукливания перезимовавших гусениц. На распространение и численность насекомого влияют осадки весенне-летнего периода. Численность зависит также от активности энтомофагов (паразитов и хищников) и сортовых особенностей растений-хозяев. Во время зимовки гусеницы способны длительно выдерживать низкие температуры. Ареал имеет тенденцию к расширению в связи с расширением зоны возделывания кукурузы на зерно и потеплением климата. Наибольший ущерб кукурузный (стеблевой) мотылек наносит кукурузе, а также просу, конопле и хмелю. Способен повреждать сорго, перец, сою, хлопчатник. Заселяет крупностебельные дикорастущие и сорные растения, такие как полынь, дурнишник, куриное просо, череду, амброзию полыннолистную и др. Симптомы: пожелтевшие места в центральных и листовых жилках, ослабленных от внедрившихся и питающихся внутри личинок. Часто вокруг видны экскременты в виде опилок, центральная жилка в том месте обычно ломается, в результате листовая пластинка перегибается вниз в месте повреждения. Экономический порог вредоносности – 5-6 гусениц/м². Луговой мотылёк (Loxostege sticticalis). Вид бабочек из семейства огнёвки-травянки, многоядный вредитель. В Украине распространен повсеместно, но

Симптомы ущерба кукурузным (стеблевым) мотыльком: – пожелтевшие места в центральных и листовых жилках, ослабленных от внедрившихся и питающихся внутри личинок; – видны экскременты в виде опилок, центральная жилка в том месте обычно ломается, в результате листовая пластинка перегибается вниз в месте повреждения. Экономический порог вредоносности – 5-6 гусениц/м².

Луговой мотылёк (Loxostege sticticalis)

наибольший вред наносит в Лесостепи и на севере степной зоны. Выражен половой диморфизм: самцы меньше самки. Размах крыльев самцов достигает 1820 мм, самок – 20-26 миллиметров. Передние крылья окрашены в серовато-коричневые цвета, на них расположены бурые пятна с желтоватой полосой вдоль их наружного края. Окраска задних крыльев серая. У самцов усики пильчатые, у самок – нитевидные. Продолжительность жизни имаго составляет 4-20 дней. Бабочки активны в сумерках. Лёт бабочек отмечается в различные сроки в зависимости от участка ареала и часто растянут: имаго перезимовавшего поколения летают в мае - июне, первого поколения – в июне - июле, второго поколения – июле - августе, третьего и четвертого – в августе - сентябре. Самка после спаривания откладывает от 30 до 300 яиц, максимально – до 600. Яйца самкой откладываются на нижние стороны листьев кормовых пород деревьев, группами по 2-3, реже – по одному. Продолжительность стадии яйца – 2-15 дней. Гусеницы под конец своего развития достигают длины 35 миллиметров. Окраска гусениц весьма изменчивая, варьируется от светло-зелёной до серо-зелёной, порой почти чёрной. На спине и по бокам проходят тёмные полосы. Голова чёрная со светлым рисунком. Стадия гусеницы длится 10-30 дней. Сначала гусеницы находятся на листьях под сплетением из нитей шелковины, в более поздних возрастах начинают питаться открыто, объедая листья, а иногда и стебли. Зимуют гусеницы в коконах в почве. Стадия куколки длится от 7 до 38 дней. Окраска куколки может быть от светло-желтой до тёмно-коричневой. Бабочка относится к группе особо опасных

Продовження теми. Початок читайте в №29-30.

Кукурузный (стеблевой) мотылек Pyrausta (Ostrinia) nubilalis Hb.


Рослинництво 15 Фітосанітарія Бабочка относится к группе особо опасных многоядных вредителей, проявляющих свою вредоносность в периоды подъема численности и массового размножения, происходящих с цикличностью в 10-12 лет. многоядных вредителей, проявляющих свою вредоносность в периоды подъема численности и массового размножения, происходящих с цикличностью в 10-12 лет. Наибольший ущерб наносит сахарной свекле, многолетним бобовым, подсолнечнику, гороху, конопле, кукурузе, овощным растениям. Способна повреждать сорго, ячмень, пшеницу, картофель. Заселяет более 200 видов дикорастущих и сорных растений, на которых популяции сохраняются и развиваются в фазы снижения численности и депрессии. Защитные мероприятия: низкий срез стеблей при уборке, тщательное измельчение растительных остатков, глубокая зяблевая вспашка, весеннее боронование. Для снижения численности данного вредителя в начале и в период массовой откладки яиц целесообразно осуществлять выпуск трихограммы Trichogramma spp. и Habrobracon hebetor. Норма при первом выпуске – 50 тыс./га самок, при втором в зависимости от количества яйцекладок на 100 растений: до 3-х кладок – 50 тыс., 3-5 кладок – 100 тыс., 6-8 – 150 тыс., 9 и более – 200  тыс./ га. В Степи трихограмму лучше применять методом многоразовых выпусков через каждые 4-5 дней от начала и до конца откладки яиц. В этом случае норма первого выпуска – 50 тыс./га самок, дальнейших – из расчета 1 самка на 2 яйца вредителя. В период массового отрождения гусениц кукурузного мотылька при превышении экономических порогов вредоносности посевы необ-

Самка после спаривания откладывает от 30 до 300 яиц, максимально до 600 яиц. Яйца самкой откладываются на нижние стороны листьев кормовых пород деревьев, группами по 2-3, реже – по одному.

ходимо обрабатывать инсектицидами. Для этого рекомендованы следующие препараты: Каратэ 050 ЕС, к.э. (0,2 л/га), Каратэ Зеон 050 CS, м.к.с. (0,2 л/га). Однако эффект от использования инсектицидов зависит от точности определения сроков обработок. Наибольший он тогда, когда препараты вносятся во время внедрения первых гусениц в стебли, т. е. через 2-3 недели после начала лета бабочек или во время массового их лета. Этот срок можно устанавливать с помощью феромонных ловушек или светоловушек. Чрезмерно ранняя обработка инсектицидами неэффективна. Поскольку при внесении препаратов обычно высота растений превышает 1 м, для уменьшения механических их повреждений необходимо использовать опрыскиватели широкого рабочего захвата и тракторы с большим диаметром колес или портальные тракторы. Опрыскивания лучше осуществлять вечером, когда растения более гибкие.

Олег ПЕРГАЕВ, старший научный сотрудник отдела семеноводства и сортоизучения полевых культур Института сельского хозяйства Крыма НААН Украины

Чрезмерно ранняя обработка инсектицидами неэффективна. Поскольку при внесении препаратов обычно высота растений превышает 1 м, для уменьшения механических их повреждений необходимо использовать опрыскиватели широкого рабочего захвата и тракторы с большим диаметром колес или портальные тракторы. Опрыскивания лучше осуществлять вечером, когда растения более гибкие.


16 Рослинництво

Добрива

Надлишок пропозицій, конкуренція і епоха низьких цін Експерти зазначають, що український ринок дуже привабливий для виробників мінеральних добрив і хімії, адже зростання попиту на цю продукцію зумовлене збільшенням в Україні посівних площ та розширенням земельних банків агрохолдингів. В середньому, за різними підрахунками, цьогоріч обсяг міндобрив у грошовому вимірі сягнув 7 млрд. гривень. І це при тому, що сільгоспвиробники не в достатньому обсязі вносять добрив у ґрунти, наприклад, азотних споживається приблизно 50-55% від загальної потреби ґрунтів.

Г

оловним фактором розвитку світового ринку добрив, за словами аналітика компанії Integer Research Джуліан Ленг, є зростання попиту на сільськогосподарську продукцію. «Останні роки збільшуються посівні площі в Бразилії, Китаї, Індії, – зазначила Джуліан під час Міжнародного конгресу «Добрива СНД 2013». – Очікується, що зростатимуть площі також в Аргентині й Індонезії. І сьогодні ми маємо 12 основних країн-споживачів добрив». Найперші добрива, про які задумуються аграрії, – азотні, що використовуються для підживлення ґрунтів для сівби злакових, олійних культур, буряків та картоплі. При правильному використанні азотні добрива не наносять шкоди навколишньому середовищу і додають 50% до росту рослини. У сегменті основного азотного добрива українських аграріїв – аміачна селітра. За підрахунками, під час весняної посівної кампанії 2013 р. аграрії витратили на аміачну селітру, карбамід та аміак приблизно 6 млрд. гривень. Ще близько 700 млн. грн. витрачено на суміші розчинів карбаміду і аміачної селітри (КАС) та сульфат амонію, який легко розчиняється у воді, добре змішується з іншими добривами і вноситься під усі рослини. Якщо аналізувати ситуацію на ринку, то цієї весни аграрії більше купували селітри порівняно з минулим роком. За цим добривом в сезон навіть були черги на

заводах-виробниках. Також спостерігався попит на карбамід та аміак, КАС та сульфат амонію. За словами заступника генерального директора з маркетингу, стратегічного аналізу та планування OSTCHEM Holding Марії Беззубової, найбільш швидкозростаючим сегментом на ринку азотних добрив України є рідкі добрива – КАС та аміак, динаміка споживання яких у порівнянні з минулим роком перевищує 20%. У березні ціни на внутрішньому ринку були наступні: аміачна селітра – 3500 грн./т; аміак – 5470; карбамід – 4500; КАС – 3500; сульфат амонію – 3300 грн. за тонну. Найбільшу динаміку зростання продемонструвала ціна на аміак: з 2011 р. це добриво подорожчало на 24,3%. Експерти зазначають, що ціноутворення на внутрішньому ринку України, в першу чергу, пов’язано з ціноутворенням на світових ринках і формується, насамперед, від цін в порту Південний. Проте, дорогий газ і дешеві добрива на світовому ринку ще на початку 2013-го створили українським виробникам добрив несприятливі умови. Якщо говорити про складні добрива, то найбільша частка припадає на амофос і добрива з підвищеним вмістом калію. Їхній сезон – літо.

Найбільш швидко­ зростаючим сегментом на ринку азотних добрив України є рідкі добрива – КАС та аміак, динаміка споживання яких у порівнянні з минулим роком перевищує 20%. Найбільшу динаміку зростання продемонструвала ціна на аміак: з 2011 р. це добриво подорожчало на 24,3%.


Рослинництво 17 Добрива

Імпорт, експорт і потреби внутрішнього ринку Сьогодні вітчизняні виробники можуть задовольнити потреби ринку лише азотними добривами, а 70-80% сульфату на українському ринку – іноземного виробництва. Водночас цьогоріч, за інформацією OSTCHEM Holding, імпорт аміачної селітри скоротився і становив 13% споживання, а обсяг імпорту карбаміду і КАС незначно, але зріс. За словами Марії Беззубової, КАС вважається одним із найперспективніших добрив на внутрішньому ринку. Рівень його споживання зріс у 1,5 рази порівняно з минулорічними показниками. Загалом азотна промисловість останнім часом була лідером українського експорту хімії, але зараз ситуація дещо змінилася. В знаки далося подорожчання газу, через що виробництво в Україні деяких видів добрив стало нерентабельним. У виробників сподівання були на Бразилію та країни Латинської Америки, які традиційно купують карбамід на початку весни. Та через зростаючі обсяги пропозиції з Балтики українські хіміки втратили частку ринку. Щодо потреб внутрішнього ринку, то в січні 2013-го українські виробники продали на власний ринок понад 115 тис. т карбаміду. При цьому щомісяця в Україні виробляється його близько 300 тис. т, а в сезон цього добрива купують не більше 100-115 тис. т на місяць. В березні ринок активно споживав селітру й не тільки в Україні, а й у країнах – основних покупцях азотної групи (Туреччина, країни ЄС, Балкани). Потрібно завважити, що цьогоріч через погодні умови більшість українських аграріїв просто не встигли внести добрива, тому падіння у споживанні аміаку в 2013 р. стало десятикратним. Імпортом добрив в Україні займається приблизно 70 компаній. Найбільше цієї продукції завозиться з Польщі, Італії, Турції та Ізраїлю. А серед найбільших дистриб’юторів-імпортерів такі компанії:

«Ерідон», «Агроскоп», «Сид-Агро», «Агрон», «Агріматко Україна», «Зелена лінія», «Агрозахист Донбас», «Агрофармахім», «АгроРось», «Авангард», «Райз», «Агростатус», «АгріСол». Найспекотнішим часом для імпортерів є сезон продажів, що припадає на березень, квітень і травень. Відповідно більшість добрив завозяться саме у цей період. Приміром, за три весняні місяці в 2012-му було завезено близько 80% продукції.

Прогнози Сільгоспвиробники не можуть застосовувати добрива в потрібному обсязі через постійне подорожчання цієї продукції. Відповідно витрати на добрива зростають і в структурі собівартості зібраного урожаю: в деяких культурах їх вартість сягає 35%. Однак в компанії OSTCHEM Holding прогнозують, що ринок добрив очікує епоха низьких цін. «Багато міжнародних агентств прогнозують, що починаючи з 2014-го, коли вводитимуться нові потужності, змінюватиметься баланс, на світовому та регіональних ринках почнеться зниження цін на добрива, – говорить Марія Беззубова. – Очікування нашої компанії розраховані саме такий розвиток подій». Старший консультант CRU Group Елістер Воллес прогнозує, що до 2030 р. виробництво азотних добрив зменшуватиметься, а калійних – ростиме. Якщо говорити про світовий ринок добрив, то аналітики стверджують: США, навіть за умови запуску нових потужностей, буде важко замістити імпорт рідких азотних добрив, і найближчим часом обсяги лишаться на тому ж самому рівні. При цьому постачати азотні добрива до США будуть лише з Єгипту і Канади. Крім того, в США (Флорида) планують побудувати два нових заводи з виробництва аміачних добрив. Отож українським виробникам не варто розраховувати на американський ринок. Дещо інші прогнози мають в компанії

Потужності з виробництва азотних в СНД Росія Україна Казахстан Туркменістан Узбекистан

Білорусь

Джерело прогнозу: IFA (Міжнародна асоціація виробників добрив)

Експерт По словам аналитика компании «Маркер Групп» Николая Батрацкого, аммиачная селитра в порту Южный подорожала вопреки сезону. Цена предложения трейдеров выросла на $10 – до $260 за тонну. Июль, как правило, межсезонье на рынке аммиачной селитры, и спрос падает вместе с ценами. Николай Батрацкий объясняет рост цен на амселитру интересом к удобрению со стороны Турции и Бразилии, а также стран Южной Америки, которые выращивают по два урожая в год. Именно эти государства позволяют производителям летом переключиться с внутренних поставок на внешние. Пока сельхозпроизводители вяло отреагировали на рост мировых цен на селитру. По словам трейдеров, они приобретают мало – очевидно, рассчитывают на запасы у производителей и операторов, а также на то, что в августе удобрение может подешеветь, как это было в прошлом году. «Начиная с 30-й недели цены на селитру опустились до уровня июня. Затем снова стали расти, но уже к сентябрю», – вспоминает Николай Батрацкий. OSTCHEM Holding. Марія Беззубова зазначає, що немає впевненості, що всі проекти, що заявлені в США, реалізуються. «Сьогодні імпорт добрив у цю країну складає 6 млн. т, але якщо Америка виконає заявлений план, вони можуть стати самодостатніми за 5-7 років, – говорить експерт. – Одначе ми думаємо, така ціль недосяжна. Це дійсно гарна стратегічна ціль, але навряд чи вона реалізується в такі короткі терміни. Звісно, ринок США для імпортерів скоротиться як мінімум наполовину, але місце на ринку для імпорту добрив залишиться». Також стало відомо про поновлення виробництва карбаміду в Північній Африці (на 300-350 тис. т/місяць) і введення нових потужностей карбаміду на Близькому Сході. Тож у 2013-му очікується збільшення виробництва карбаміду на 3-3,5 млн. т тільки за рахунок Близького Сходу й ряду азіатських виробників. Українські й навіть російські виробники вперше зіштовхнуться з проблемою збуту свого карбаміду на світовому ринку. Однак вже восени стане зрозумілим, хто виживе на ринку і стане повноправним його гравцем. Людмила ОГОРОДНІК


18 Рослинництво

Селекція


Техніка 19 технопарк

Ростсельмаш. Доступная надежность На льготные условия кредитования от 0,1% ставки в иностранной валюте и от 6% в гривне могут рассчитывать украинские сельхозпроизводители, приобретая надежную эффективную и доступную технику компании Ростсельмаш. Ведь этот авторитетный производитель плодотворно сотрудничает с ведущими финансовыми учреждениями мира, компенсируя банкам процентную ставку по кредитам, предоставленным на покупку своей техники.

М

ашины производства компании Ростсельмаш, как известно, высоко ценятся аграриями не только в Украине, России, Казахстане, а и фермерами далекой Канады, куда компания ежегодно увеличивает поставки своей техники. На Международной агропромышленной выставке «Агро-2013» Ростсельмаш демонстрировал широкую экспозицию из 15 современных высокотехнологичных машин, необходимых в течение всего года и предназначенных для выполнения практически всех сельскохозяйственных работ. На почетном месте был представлен самый мощный комбайн компании – TORUM 740. Этот инновационный богатырь особо привлекал внимание тех участников «Агро», которые знают цену уборки урожая в максимально сжатые сроки, качественно и без потерь. Мощный роторный комбайн TORUM 740, один из самых высокопроизводительных в мире, ориентирован на хозяйства с большими посевными площадями и высокой урожайностью: чем больше загружена машина, тем эффективнее становится ее работа. В возможностях TORUM 740 все желающие сельхозпроизводители могут наглядно

убедиться во время традиционных демонстрационных показов, которые компания Ростсельмаш организовывает непосредственно в полевых условиях разных регионов Украины. Много любопытного рассказал генеральный директор представительства Ростсельмаш в Украине Дмитрий Дьяченко и про культиватор VERSATILE, который в Украине показывался впервые, хотя фермерские хозяйства ведущих стран мира уже успели высоко оценить его достоинства. Из актива почвообрабатывающей и посевной техники VERSATILE была представлена и дисковая борона TD 600 шириной захвата 8,8 м, а также культиватор С500 шириной захвата 12,3 м, который предназначен для выполнения практически всех задач в поле, начиная с первичной обработки и заканчивая посевом. Данная модель техники уже вызвала заинтересованность со стороны клиентов. – Трактора VERSATILE 280, VERSATILE 2375 и VERSATILE 535, которые вы видите, – продолжает знакомство с экспозицией Дмитрий Дьяченко, – отличаются производительностью, простотой в обслуживании, экономичностью. Они эффективны в широком спектре сельскохозяйственных работ.

TORUM – мощный роторный комбайн, один из самых высокопроизводительных в мире. Спектр убираемых культур широк – от пшеницы до риса. Благодаря инновационной системе обмолота ADVANCED ROTOR SYSTEM (ARS), TORUM прекрасно справляется с хлебами, представляющими сложность для обычных роторных комбайнов. ARS – это не имеющая аналогов система обмолота, которая обеспечивает значительное повышение производительности роторного комбайна, особенно на уборке в сложных условиях.

И уже успели отлично зарекомендовать себя на полях Украины. Рассказал гендиректор представительства Ростсельмаш в Украине и про заманчивые специальные предложения от компании. Так, снижена цена на тракторы VERSATILE 280, VERSATILE 305 серии ROW CROP. А если вы купите самоходный опрыскиватель, Ростсельмаш компенсирует вам 2 т дизтоплива, а если прицепной – 1 т дизтоплива. Следует также подчеркнуть, что Ростсельмаш активно развивает дилерскую сеть в Украине, обеспечивая оперативное, квалифицированное и качественное сервисное обслуживание на всей территории нашей страны. И что весьма важно, на всю технику производства Ростсельмаш предоставляется 2 года гарантии. Владимир ШАПОВАЛОВ

ООО «Представительство «Ростсельмаш» г. Киев, ул. Черновола, 20, оф. 206, тел.: (044)596-55-29; факс (044)596-55-31


20

Техніка Огляд ринку

Попереду – ґрунтообробне обладнання Парк сільськогосподарської техніки за останні кілька років приріс у всіх категоріях – трактори, комбайни, вантажна техніка, навісне обладнання. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, за 2012 р. господарства витратили на техніку близько 4 млрд. грн., що як мінімум на 10% більше, ніж у 2011 році.

У

2012-му в Україну було імпортовано сіль­ госп­техніки майже на 930 млн. доларів, 90% – це нові машини і обладнання для АПК. Торік агропідприємства завезли з-за кордону нових тракторів на понад 312 млн. доларів. У трійці лідерів цієї номенклатури техніки – «Беларус» (30%), «Джон Дір» (28%) та «Сase IH». Загальний імпорт нових зернозбиральних комбайнів склав майже 153 млн. доларів. Тут лідирують такі бренди як «Claas» (29%), «New Holland» (26%), «John Deere» (23%). Але статистика показує зміни структури попиту аграріїв. Якщо раніше вони купували більше комбайнів і тракторів, то зараз частіше закуповують ґрунтообробні машини – зростає імпорт сівалок, культиваторів і борін. Так, уперше за останні п’ять років обсяги імпорту ґрунтообробного обладнання в грошовому виразі майже досягли обсягів імпорту машин для збирання й обмолоту сільгоспкультур, хоча протягом останніх років обсяг імпорту перших був удвічі меншим у порівнянні з останніми. Така тенденція пояснюється наступним: парк комбайнів і тракторів фермери оновили в першу чергу. І зрозумівши, що від якості обробітку ґрунту теж залежить врожайність, почали купувати ґрунтообробне обладнання. Зростання частки на ринку агротехніки ґрунтообробного обладнання спричинено суттєвим збільшенням обсягів імпорту сівалок (зростання 65% у першому півріччі 2012 р.), культиваторів та дискових борін (близько 20% по кожній позиції). Водночас за згадуваний період відбулося зменшення близько на 30% імпорту зер-

Зростання частки на ринку агротехніки ґрунтообробного обладнання спричинено суттєвим збільшенням обсягів імпорту сівалок (зростання 65% у першому півріччі 2012 р.), культиваторів та дискових борін (близько 20% по кожній позиції). Водночас відбулося зменшення близько на 30% імпорту зернозбиральних комбайнів.

нозбиральних комбайнів, частка яких серед машин для збирання й обмолоту сільгоспкультур становить більше 70%. Приріст і оновлення техніки відбувається, здебільшого, за рахунок імпорту, який зріс на третину. Імпортується не тільки нова техніка, а й та, що вже була у використанні. Дуже активно просувають себе на ринку китайські виробники. Якщо ви відвідуєте агровиставки, то бачите, що кількість китайських компаній, які прагнуть взяти участь у цих заходах, зростає з року в рік. Тобто ринок обирає імпортну техніку – нову або вживану. Пояснюється це наступними факторами: 1. Низька конкурентоспроможність української техніки. В Україні близько 130 виробників різної сільгосптехніки, але серйозними гравцями можна назвати не більше 10. Техніка, що виробляється, здебільшого морально застаріла. До того ж, і це давно не є секретом, що низька якість сталі, яку вітчизняні заводи сільгоспмашинобудування використовують для виробництва, «вбиває» випущені машини вже в перший рік експлуатації. 2. Імпортна техніка дорожче вітчизняної, але в роботі вона вигідніша. Простій техніки, часта заміна запчастин, високі витрати мастильних матеріалів і палива – все це робить експлуатацію вітчизняної техніки невигідною. 3. Сервіс – окрема тема для роздумів. Сервісні центри імпортерів працюють, як годинник, не допускаючи простою зламаної техніки. Запчастини ж на вітчизняну техніку аграрії чекають близько двох тижнів. Ще варто нагадати, що програми фінансового лізингу (можливість купити через НАК «Укр­агро­ лізинг» вітчизняну техніку, розтягнувши виплату її вартості на 3-5 років під незначні відсотки) дали вітчизняним виробникам агротехніки переваги перед зарубіжними колегами, проте імпортери поки тільки нарощують свої продажі. Наталія ЦЕРКОВНІКОВА, директор маркетингового агентства «СМАРТ КВІН»

Загальний імпорт нових зернозбиральних комбайнів склав майже 153 млн. доларів. Тут лідирують такі бренди як «Claas» (29%), «New Holland» (26%), «John Deere» (23%).


Техніка 21 Історія бренду

І в дощ, і в сніг, і після ремонту...

Як два комбайни завод врятували Серйозно замислитись над вибором бурякозбиральної техніки сільгосп­вироб­ ників змушує сама погода. Кілька років тому, може, і зупинився би Красилівський цукрозавод через затяжні осінні зливи, аби не два бурякозбиральні комбайни Vervaet, які, не буксуючи в болоті, безперервно й цілодобово відвантажували на переробне підприємство нові й нові тонни ідеально очищеного солодкого кореню. Комбайнери, які працювали в комфортних кабінах Vervaet, навіть чоботи не забруднили, управляючи системами машини в критичних погодних умовах. Вся інформація про найменші відхилення в роботі механізмів одразу з’являлася на табло, і достатньо було «видати» відповідну команду з електронного пульту управління, щоб усунути причини тієї чи іншої «загрози». Натомість, комбайни інших фірм, що працювали поруч, один за одним «сходили з дистанції», надовго застрягаючи в кучугурах вогкого ґрунту в очікуванні «сприятливої погоди».

«Трьохзмінка» без проблем

«Як же вдається організувати робо­ ту так, щоб ані дощі, ані великі площі Ваші ма­шини не зупинили? – запитую в

директо­ра ТОВ НУСП «Верват Україна ЛТД» Олега Цісарука. – Для тих сільгоспвиробників, хто ще не має власної надійної техніки для своєчасного і якісного збирання солод-

Довідково. Більша частина сільськогосподарських земель у Голландії – глинисті. Саме ця обставина стимулювала спадкових механіків братів Франса й Річарда Верват розробити першокласну систему збирання й очищення цукрових буряків. ких коренів, ми організували мобільні бурякозбиральні загони на основі ком­ байнів Vervaet, – відповідає Олег Володимирович. – Після укладання договору наші «жниварі» оперативно виїжджають у поле й беруть на себе всі клопоти зі швидкого викопування й відвантаження якісно очищених цукрових буряків. Маємо змогу працювати за будь-якої погоди й цілодобово, бо із собою беремо автовагончики з усіма зручностями, де наші спеціалісти можуть прийняти душ, поїсти, комфортно відпочити. Таким чином працюємо у три зміни, максимально використовуючи переваги наших

високотехнологічних машин. А лише один комбайн Vervaet може викопати протягом доби буряк із понад 30 гектарів. – Я так розумію, що після спостере­ ження за безвідмовною роботою ком­ бай­ нів Vervaet у Ваших бурякозби­ ральних загонах у багатьох справжніх господарів з’являється бажання й собі придбати таку першокласну техніку… – Дійсно так. Особливо після того, як наші потенційні партнери дізнаються про переваги придбання в нас нових та капітально відремонтованих комбайнів Vervaet, про найкращий європейський рівень гарантійного та сервісного обслуговування, про можливість повернути


22 техніка

Історія бренду

друге життя, та ще й з гарантією, комбайнам, які вже перекопали не одну тисячу гектарів.

Сервісний і ремонтний «центр Європи» – Чув, що серед Ваших партнерів і такі імениті лідери вітчизняного цу­ кробурякового виробництва як «Астар­ та», «Кернел». А ще кажуть, що на сервісній базі «Верват Україна» за по­ треби ремонтують свої комбайни й сільгоспвиробники країн ЄС. Це правда? – Ви не перебільшуєте. Крім добре відомих великих компаній, імена яких назвали, ми співпрацюємо із сотнями середніх і фермерських господарств з усіх регіонів України, коло яких щороку зростає. Правда й те, що чимало аграрних підприємств Євросоюзу віддають перевагу капітальному ремонту на «Верват Україна ЛТД», залюбки спрямовуючи свої бурякозбиральні комбайни в український Старокостянтинів. І не дарма, бо ми гарантуємо 2 роки справної роботи капітально відремонтованих машин. І після гарантії ви можете спати спокійно, довіривши свій комбайн по завершенні жнив на технічне обслуговування майстрам «Верват Україна». Будьте впевнені, до нового сезону ваша машина буде в ідеальному стані готовності. Разом із тим, ви матимете повний пакет європейської сервісної підтримки. Підкреслимо, що такі послуги від нашої компанії коштують втричі дешевше, ніж в інших. Щоб переконатися у сказаному, ми відвідали першокласну сервісну базу «Верват Україна» в Старокостянтинові, де дійсно виконують ремонтно-віднов­ лювальні ро­ бо­ ти будь-якої склад­ ності не гірше, ніж на «батьківському» виробництві у Нідер­ ландах. Тут відповідні технологічні лінії,

Довідково. Vervaet 617 Beet Eater, маючи унікальний двигун з потужністю 460 к.с., при більшій швидкості й найменших втратах буряку може цілодобово працювати, витрачаючи на гектар лише 26-30 л пального. За сезон такий богатир обслуговує 1000 гектарів. Усі функції управління в кабіні розташовані на відстані однієї руки. При наявності бурякозбирального комбайну Vervaet 617 Beet Eater відпадає потреба у доочищувачах-завантажувачах, що коштують не менше, ніж власне комбайн. висококваліфікований персонал, який щороку стажується на головному голландському підприємстві. Справді тут можна придбати не лише нові комбайни Vervaet, а й капітально відремонтовані машини з такою саме гарантією (2 роки), як і на нові. І це не все. По завершенні гарантійного терміну «Верват Україна» не полишає своїх клієнтів, надаючи повний комплекс послуг із постгарантійного обслуговування на дуже вигідних умовах. Оперативні сервісні бригади не доводиться довго чекати. Хоча ця техніка виходить з ладу вкрай рідко.

Сімейні традиції Варто зауважити, що компанія Vervaet – це сімейне підприємство, яке не штампує свої комбайни великими партіями, а віддає перевагу випуску ексклюзивних моделей для конкретних умов замовника. У 1974 році побачив світ перший бурякозбиральний комбайн Vervaet із бункером. Цю подію прирівняли до технічної революції. І сьогодні бурякозбиральні комбайни Vervaet залишаються найефективнішими, маючи досконалу систему очищення, завдяки якій забруднення коренів зменшується до 4,8-5%.

– Я п’ять разів проходив стажування на головному підприємстві Vervaet в Нідерландах, – розповідає інженермеханік, член династії Бондарів на «Верват Україна» Андрій Бондар. – Приємно, що голландські наставники й колеги нас завжди охоче зустрічають. Вони не тільки прагнуть передати нам свій найкращий досвід, а ще й цікавляться нашими пропозиціями, порадами задля удосконалення моделей. Отже, спільно й творчо працюючи, вдається робити відомі у світі комбайни Vervaet ще надійнішими й «розумнішими». Ігор Левицький, інженер-електрик «Верват Україна», долучаючись до бесіди, демонструє новинку з відомим ім’ям: – Ось цей бурякозбиральний комбайн Vervaet 625 Beet Eater з комбінованим бункером ємністю 25 т, оснащений незалежною підвіскою двох вісей, що дозволяє найкраще регулювати нахил машини на схилах. Викопує за добу понад 30 га, витрачаючи лише близько 30 л палива на коло. Комбайнери, яким вже пощастило попрацювати на цій машині, дуже задоволені. В кабіні з клімат-контролем ком­фор­тно й затишно за будь-якої погоди. Звідси просто й зручно «тримати руку на пульсі», управляючи досконалою автомати­ зованою електронною системою, яка забезпечує надійний супровід усіх процесів. До речі, щороку на полях України більшає Vervaet. Власники цих машин не скаржаться на погану погоду. Бо погода проти них безсила. Василь ОРЛОВ

Контактні телефони:

03854-32-078, (067) 382-43-58


техніка 23 Вибір

Прийшов, побачив і... купив Все частіше виробники і дистриб’ютори сільськогосподарської техніки обирають для демонстрації своєї продукції не традиційні агровиставки, а виїзні демонстраційні покази. Влаштовуючи різноманітні за масштабами і форматами шоу, фестивалі, тест-драйви, гравці ринку техніки можуть на ділі показати, на що здатні сільгоспмашини. Та й аграріям легше зробити вибір, бо краще один раз побачити, аніж десять разів почути чи прочитати.

Ч

ергове демонстраційне дійство – «Битва титанів» – відбулося днями на Вінниччині. Цього разу техніка світових брендів працювала на полях групи компаній «ТАК». Понад 200 представників агропідприємств і господарств побачили в роботі ґрунтообробну техніку, сівалки, зернозбиральні комбайни для кукурудзи, провели тест-драйв на полі, порівняли і оцінили машини. Засновник компанії «Захід-Трейд» Степан Зулинський, наприклад, приїхав з Волині, щоб вибрати для свого господарства гусеничний трактор. Підприємство обробляє 3 тис. га, вирощує сою, кукурудзу, зернові, використовуючи техніку тільки іноземного виробництва. «Перевагу надаємо техніці марки Case, і головним показником у виборі є співвідношення «ціна - якість», – розповідає Степан. – Нещодавно купили два трактори, тепер потребуємо гусеничного. Та побачивши тут машини, задумався над придбанням і оприскувача». Якщо говорити про цей сегмент, то лідируючу позицію на українському ринку оприскувачів займає торговельна марка Berthoud. За словами представників компанії «Астра», ця техніка враховує специфіку умов землеробства в Україні та технологічні і конструкційні особливості самохідних оприскувачів. Нашим аграріям, особливо на заході, доводиться обробляти далеко не ідеально рівні поля, але оприскувачам Berthoud це під силу. Робоча швидкість

техніки – 15-22 км/год., а вага машини дозволяє зменшити витрати палива, тож відповідно і обробітку одного гектара землі. Інший об’єкт, який нас зацікавив, – гусеничний трактор. Оскільки Степан Зулинський – прихильник Case, то подивилися роботу трактора саме цієї марки. Як розказав представник компанії-дистриб’ютора техніки Case в Україні, трактор призначений для роботи в складних умовах. Для успішного виконання завдань такого рівня складності в найкоротші терміни трактори оснащені надпотужним двигуном і комплектуються з посилених компонентів найвищої якості. А оскільки трактор Case оснащений унікальною системою гусеничного ходу, то він не загрузне навіть на вологому полі. Зважаючи на постійне зростання цін на дизпаливо, для сільгоспвиробників важливого значення набуває економічність

трактора. У Fendt 936 Vario з метою збіль­ шення продуктивності встановлено шести­ циліндровий двигун нової концепції Deutz. Машина витрачає палива 195 г/кВт-год. До того ж, це перший серійний трактор, який при необмежених можливостях для польових робіт має дозволену максимальну швидкість 60 км/год. Серед зернозбиральної техніки най­ більшу увагу учасників демопоказу привернув комбайн Massey Ferguson. Ті, хто вже випробував машину і бачив її у роботі, особливо на своїх полях, дають об’єктивну оцінку комбайну і, як правило, радять робити вибір на користь саме цієї машини. Оскільки сільгоспвиробники останнім часом намагаються дотримуватися сучасних технологій в землеробстві, то без уваги не лишився розкидач мінеральних добрив Bogballe. Об’єм бункера від 500 до 4050 л, ширина розкидання добрив – від 12 до 42 м, коефіцієнт нерівномірності — не вище 5%. Аграрії розповідають, що розкидач міндобрив Bogballe використовують навіть для посіву зернових культур. Частіше за все таке практикують у Криму. Отож побачивши і порівнявши десятки машин, керівники агропідприємств отримали інформацію для обдумування і прийняття рішень. Тим часом компанії-дистриб’ютори працюють над новими програмами лояль­ ності та акційними пропозиціями для самих аграріїв. Мар’яна ДОБРОБОГ


24

техніка Тест Драйв

«Захвату» вистачить на всіх В Українському науково-дослідному Інституті прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого щороку влаштовують суворі іспити сотням сільгоспмашин. І далеко не кожен технічний засіб, навіть добре відомих зарубіжних виробників, незламно витримує випробовування. Та коли мова йде про техніку від ТОВ «Краснянське СП «Агромаш», директор УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Володимир Кравчук не скупиться на високі оцінки.

Ш

анують генерального ди­рек­­­ тора ТОВ «Краснянське СП «Агромаш», заслуженого ма­­ши­­но­­будівника Укра­­їни Юрія Пономаря і в провід­них нав­ча­льних закладах аграрного про­філю. Так, нещодавно на Між­народній науко­вій конференції в Інсти­ туті ім. Погорілого я зустрів Юрія Васильови­ча поруч із директо­ром Техніч­ ного навчально-наукового інституту НУБіП Валерієм Дубро­віним. Інженери саме обговорювали проб­леми підготовки кадрів для машино­будівного комплексу... – Хоча рік ще не завершився, та вже можна впевнено сказати: колектив нашого підприємства добре попрацював, – каже Юрій Пономар. – Мали достатньо замовлень, які виконали вчасно і якісно, на задоволення нашим партнерам. За обсягами виробництва досягли рівня докризового 2008 року. Якщо раніше більшість замовлень надходило з України, Росії, Молдови, то цього року розпочали поставку сільгоспмашин з брендом «Краснянка» аграріям Казахстану. Серед основних наших покупців – великі компанії «Техноторг», «Агроресурс» та інші. – Чому обирають «Краснянське»? – Бо пропонована нами широка лінійка ґрунтообробної техніки надає змогу обрати оптимальне рішення у системі землеробства, що в значній мірі підвищує загальну ефективність господарювання. У номенклатурі широкий вибір ґрунто­ обробної техніки для різних технологій, починаючи від «мінімальної» – до традиційної з глибоким рихленням ґрунту. В нас є і лущильники, й легкі та важкі дискові борони, і глибокорозпушувачі, й комбіновані борони з чізелями, зчіпки для зубових борін, культиватори. І це ще не все. Зазначу, що у виробництві робочих органів сільгоспмашин ми використовуємо імпортні бормісткі сталі, що підвищує їх зносостійкість і забезпечує якісну, надійну та довготривалу роботу нашої техніки. – Маєте техніку для фермерських го­ сподарств?

Новітнім рішенням у ґрунтоощадному земле­робстві є впровадження глибо­ короз­пушуючої лапи нового покоління виробництва французької фірми Agrisem. Створені в ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» на базі цих робочих органів чизелі-глибокорозпушувачі шириною захвату від 1,5 до 6 м повністю відповідають сучасним технологічним, економічним і екологічним вимогам обробітку ґрунту. – І для фермерських, і для обробки присадибних ділянок. Це борони дискові навісні, плуги тракторні, культиватори пружинні, борони дискові садові, ряд інших машин. Відтак, немає значення, якої потужності у вас трактор – 25 кінських сил чи 500. Підберемо для нього все найкраще для якісного обробітку як «соток», так і тисяч гектарів, бо «володіємо» набором техніки шириною захвату від 1,5 до 22 метрів... – Доводилося багато добрих слів чути про вашу техніку від тих, хто нею працює. Такі надійні машини, кажуть, можуть ви­ робляти тільки майстри «золоті руки»... – Так. У нас працюють справжні про­фе­ сіонали. І ми піклуємося про кожного, виплачуючи гідну зарплатню, належно забезпечуючи всі соціальні гарантії. І до бюджетів різних рівнів відраховуємо вагомий внесок, і про розвиток сільських територій дбаємо. – За таких умов, певне, на «Краснянсь­ ке» важко влаштуватися на роботу? – Кадрова проблема нас ще непокоїть, як і практично всі інші машинобудівні під­ приємства. Зокрема, в дефіциті інстру­мен­­ тальники, фрезерувальники, токарі, зва­­рю­ вальники. Якщо раніше отримати ро­біт­ничу

про­ фесію було почесно й престиж­ но, то сьо­годні модно здобути диплом економіста, юриста, менеджера, щоби потім не знайти роботу. Тут є над чим замислитися чиновникам від освіти. Може, краще подбати про збереження й створення нових відповідних професійно-технічних закладів, аніж видавати дозволи на діяльність новоспеченим «університетам» чи «академіям». Хочеться вірити, що й на наші екрани повернуться герої, які прославлятимуть робітничі та інженерні професії. – Де незабаром можна буде побачити експозицію ТОВ «Краснянське СП «Агро­ маш»? – Щойно ми демонстрували п’ять своїх машин на виставці вітчизняної сіль­ госп­ техніки в Кіровограді. І не тільки на виставковому майданчику, а й безпосередньо в полі. У аграріїв була нагода переконатись у високій якості та багатофункційності нашої техніки, що набагато доступніша, ніж зарубіжна. Представимо чимало новинок і на «ІнтерАгро» в Києві. Але розповідати не буду. Краще на власні очі побачити. Хто прийде – не пошкодує. Віктор САМОХОД

Контактна інформація: Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Красне, вул. Д. Нечая, 2; тел.: 04355-2-14-04, 050-461-16-84; agromash-krasne@mail.ru


техніка 25 Технопарк

Обладнання для якісного подрібнення кукурудзи на силос Сьогодні виробники продукції тваринництва постійно знаходяться у пошуку нових технологій, які зможуть зробити госпо­­да­рю­ вання більш ефективним та конку­ренто­ здатним.

Рис. 1. Схема класичного живильно-подрібню­ ючого апарата кормо­збиральних комбай­нів з ребристим доподріб­нюючим пристроєм (рекатером) для заготівлі якісного розщепленого силосу: 1 – корпус, 2 – живильні вальці, 3 – кришка подрібнювача, 4 – барабан подрібнюючий, 5 – масопровід, 6 – ребристий рекатер, 7 – піддон, 8 – протирізальна пластина

Фото 1. Вигляд кукурудзяної маси після доподрібнювача

Я

к радить наука, 90% раціону ВРХ еко­номічно вигідно формувати з дешевих стеблових кормів: сіна, сінажу, кукурудзяного силосу та зерносінажу. Доведено, що собівартість продукції ВРХ можна суттєво зменшити, якщо 70% раціону складатиме якісний кукурудзяний силос, заготовлений у фазі воскової стиглості зерна, коли можна зібрати максимальну кількість поживних речовин. Ресурсоощадним вважається і зерносінаж, заготовлений із різних сумішок зернофуражних культур – вики, вівсу, ячменю, гороху тощо. Кукурудзяний силос і зерносінаж об’єднує те, що кількість подрібненого зерна повинна перевищувати 96%, і товсті стебла мають бути розщеплені з метою зменшення втрат при зберіганні, а потім згодовуванні худобі до мінімуму і підвищення продуктивності тварин. Якість подрібненого силосу можна оцінити

8

7

6

Фото 2. Силосний комбайн КСС-2,6 з рекатером у роботі

візуально по кількості грубих залишків корму в годівницях і цілого зерна в гною, що не засвоюється тваринами через його міцну незруйновану оболонку. Від цього втрати силосу сягають 40%. Особливо це помітно зимою при згодовуванні неякісно подрібненого силосу високопродуктивним коровам. Вчені Європи радять заготовляти силос із кукурудзи, посіяної на зерно, цінність якої складає 0,300,35 кормових одиниць. Якісно подробити кукурудзяний силос і зерносінаж із сумішок, у яких зерно досягло воскової стиглості й становить близько 30% маси біологічного врожаю, можна кормозбиральними комбайнами, за допомогою стаціонарних ліній при закладанні маси або вийманні силосу перед згодовуванням. Найменше витрачається ресурсів при заготівлі якісного силосу кормозбиральними комбайнами. Для якісного подрібнення маси на комбайнах встановлюють теоретичну довжину різання 4 мм, рекатер (доподрібнювач), плющильні вальці, які обертаються зі швидкістю близько 4000 обертів за хвилину, і прискорювач маси. Така система є малопродуктивною, енергозатратною, складною конструктивно та ненадійною в експлуатації. А головне, отриману тирсоподібну дрібну масу неохоче поїдають жуйні тварини, бо їм для процесу жуйки потрібна довша маса. В результаті на 0,5% знижується жирність молока, бо такий корм швидше проходить перетравний тракт, не встигає засвоїтись і шкодить здоров’ю тварин. Встановлено, що краще заготовляти кукурудзяний силос довжиною 30-40 мм із розщепленням стебел та зерна, а в зерносінажі досить подробити зерно.


26 техніка

Технопарк

Фото 3. Вигляд кукурудзяної маси без застосування доподрібнювача Для отримання такого якісного розщепленого корму розроблено просте та ефективне обладнання до серійних кормозбиральних комбайнів КСС-2,6, КПКУ-75, КПИ-2,4, КСК-100 та Е-281, виконане у вигляді запатентованих ребристих піддонів подрібнювальних барабанів (рис. 1). Для першого комбайна рекатер виконаний у вигляді чотирьох взаємозамінних за шириною секцій, а для наступних – трьох послідовно з’єднаних частин, середня ребриста яких при заготівлі кормів із трав може швидко замінюватися на комплектуючу гладеньку. Це обладнання монтується замість серійних піддонів без зміни решти деталей за один робочий день. Продуктивність КСС-2,6 з доподрібнювачем, загрегатованим з трактором Т-105К на заготівлі якісно подрібненого кукурудзяного силосу в фазі воскової стиглості зерна, сягає 60-65 т за годину. Обладнання зменшує продуктивність комбайна всього на 7%, що для практики не так важливо, як отримана висока якість корму. Так подрібнена маса краще і швидше трамбується, силосується та зберігається в сховищі. В процесі силосування температура маси не перевищує 37 градусів, і це забезпечує максимальну поживність силосу. Отримана маса нагадує сінажну, змішану з дертю зерна качанів (фото 1), і практично повністю поїдається та краще засвоюється тваринами, тож суттєво зростають надої та прирости. Є цікавий досвід з використання ребристих піддонів і при підгодівлі свиней бобовими травами, зокрема люцерною, яка перетворюється при скошуванні на пасту та з охотою поїдається. Собівартість заготівлі однієї тонни розщепленого кукурудзяного силосу, який повністю відповідає зоотехнічним вимогам, є найменшою при використанні вітчизняного причіпного силосного комбайна КСС-2,6 з ребристим доподрібнювачем, загрегатованим з харківським трактором Т-150К (фото 2). Розрахунки показали: приведені витрати у білоруського комбайна КСК-100 в 3,3, а у сучасного

німецького «Ягуар-880» у 8 разів більші, ніж у КСС2,6. Обладнання випробувалося і вдосконалювалося більше десяти сезонів у багатьох господарствах України та Росії і його застосуванням досягається: – підвищення надоїв або приросту ВРХ – до 20%; – якісне подрібнення зерна та стебел – більше 96%; – зменшення втрат кормів – до 98%; – економія пального за рахунок завантаження транспорту – 0,15кг/т; – економія концентрованих кормів – до 40%; – зменшення площ посіву кукурудзи на силос – до 30%; – зменшення об’ємів силососховищ – на 25%; – зменшення кількості рядів ножів на барабані – до 3; – зменшення питомих енергозатрат та метало­ місткості комбайнів у порівнянні із закордонними аналогами – 20-30%; – зменшення коштів на купівлю дорогих закордонних комбайнів – до 20 разів. Вартість обладнання становить 4 тис. грн., а з урахуванням монтажу та доставки в господарство – 5 тис. гривень. Витрати на впровадження обладнання окупаються після заготівлі 20-30 т силосу у фазі воскової стиглості зерна кукурудзи, або протягом менше однієї години роботи, завдяки запобіганню втратам 100 кг зерна на кожній тонні силосу при згодовуванні ВРХ і вартості тонни зерна кукурудзи близько 2 тис. гривень. Застосування розробленого до серійних кормозбиральних комбайнів обладнання для якісного подрібнення кукурудзи на силос і годівлі ним великої рогатої худоби суттєво скорочує фінансові витрати, створює основу для зменшення собівартості, підвищення рентабельності виробництва та конкурентоспроможності української м’ясо-молочної продукції. Михайло КАРПЕНКО, кандидат технічних наук

Собівартість заготівлі однієї тонни розщепленого кукурудзяного силосу, який повністю відповідає зоотехнічним вимогам, є найменшою при використанні вітчизняного причіпного силосного комбайна КСС- 2,6 з ребристим доподрібнювачем, загрегатованим з харківським трактором Т-150К (фото 2). Розрахунки показали: приведені витрати у білоруського комбайна КСК-100 в 3,3, а у сучасного німецького «Ягуар-880» у 8 разів більші, ніж у КСС-2,6.

Михайло Карпенко, кан­ди­дат технічних наук, автор 30 розробок, 78 винаходів і 2-х ліцензій на їх продаж, близько 300 публі­ кацій та 500 впро­ ваджень


Зберігання 27

Універсальні господарства Щороку в Україні збільшуються врожаї зернових і відповідно зростає експорт. Сільгоспвиробники використовують новітні технології в рослинництві, зуміли знайти канали збуту, а от питання створення елеваторних потужностей на сьогодні лишається відкритим. Про передові, ефективні й найбільш вигідні рішення, пов’язані зі зберіганням зерна, йшлося на нещодавній Міжнародній конференції «Комплексний підхід до створення елеваторного господарства», організованій компанією «АгроІнсайтекс».

З

а словами генерального директора компанії Ольги Кулакової, географія організованого заходу дуже широка і об’єднала спеціалістів Австрії, Бельгії, Німеччини, Данії, Польщі, Росії, Туреччини, Франції, Великобританії, Швейцарії. «Іноземні й українські спеціалісти мали змогу поділитися досвідом, розповісти про досягнення, проблеми і в рамках науково-практичної дискусії знайти шляхи для розробки найбільш ефективних проектів елеваторного господарства, – зазначила пані Ольга. – А ще захід став місцем зустрічей і каталізатором ділових контактів. Про потреби агрокомпаній можна дізнатися саме на таких форумах, що дозволяє виробникам вибудовувати свою політику і стратегію діяльності».

Швейцарська якість і точність Світовий лідер у технології переробки зерна – швейцарський концерн «Бюлер АГ», підрозділ «Зернова логістика» – пропонує комплексні рішення, обладнання і компоненти для всього виробничого ланцюга, починаючи від пунктів прийому зерна і закінчуючи його переробкою. «В умовах, коли попит на зернові зростає, ноу-хау компанії «Бюлер АГ» у галузі післязбиральних технологій мають велике значення, – зазначає директор департаменту «Зернова логістика» «Бюлер АГ» Олександр Очеретний. – Чи це буде лінійний елеватор, чи зерновий термінал,

За доробку, зберігання та відвантаження зернових на сторонньому елеваторі щосезону слід платити щонайменше 15% вартості продукту. Такі витрати за 3–4 роки спроможні покрити вартість будівництва власної невеликої лінії для первинної обробки та зберігання зернових. Замислитись над будівництвом власного зерно­ сховища варто, якщо площа під зерновими у господарстві становить 2,5 тис. га і більше.

компанія забезпечує повний комплекс послуг – від консультації до післяпродажного обслуговування. Обсяги поставок включають системи очистки і сор­ тування розробки «Бюлер АГ», енергозберігаючі сушарки з безперервним продуванням, а також широкий асортимент транспортного обладнання». Велика увага на даному етапі розвитку галузі у всьому світі та в Україні зокрема приділяється також оптичним технологіям, які останнім часом активно застосовуються при сортуванні насіння та зерна. Принцип роботи даної технології полягає у видаленні домішок іншого кольору та форми з потоку продукту. Застосування запатентованої технології InGaAs дозволяє видаляти такі складні дефекти як, наприклад, чорні камінці та склероцію в насінні соняшника, білий пластик у білому рисі, вражені мікотоксинами зерна і т.д. Оптичні технології від Sortex компанії «Бюлер АГ» гарантують максимальний рівень безпеки і якості продукції на виході після сортувальника, надзвичайну точність видалення домішок при мінімальних втратах гарного зерна. Таких високих показників досягнуто завдяки використанню новітніх оптичних технологій, синергії досвіду компанії і застосуванню передових досягнень науки і техніки. «Сьогодні на ринку України відчувається тенденція покращення якості, тому сільгоспвиробники намагаються відповідати європейським нормам, – розповідає керівник відділу оптичного сортування представництва «Бюлер АГ» в Україні Жанна Жегет. – Тому багато аграріїв зараз намагаються інвестувати в інноваційні технології, за останні декілька років ми вже встановили понад 55 сортувальних машин. На території Європи існує спеціальний термін «Sortex якість», який застосовується як найвищий показник відповідності нормам і стандартам ЄС. Технологія забезпечує високу якість на рівні 99,98%. Якщо в сільгоспвиробника стоїть питання експорту продукції, то йому обов’язково потрібен Sortex. Цей пристрій є заключним у системі очищування і справляється з тим, що не можуть зробити жодні механічні очисні системи». До речі, за останні два роки «Бюлер АГ» встановив для компанії «Миронівський хлібопродукт» елеватор для соняшнику на 80 тис. т і елеватор для кукурудзи на 150 тис. т (Вінницька обл.), а також для компанії «Мрія» елеватор на 130 тис. т (Тернопільщина). Продовження статті – на стор. 18


28 Зберігання

Нові пропозиції для нового рівня Компанія, яка входить до п’ятірки най­ біль­ ших світових постачальників облад­ нання для зберігання зерна Lachenmeier Monsun, пропонує україн­ ським сільгосп­ ви­робникам сушарки нового поко­ління – з безперервним змішаним потоком, економним споживанням електро­енергії і автоматизованою системою управління. Сушильна шахта зроблена з гальванізованої сталі, має подвійні стінки для мінімізації теплових втрат, обладнана протипожежною системою. Її потужність у середньому 100 т/год. кукурудзи. Російський завод «Воронежсельмаш» розробив і випускає нові енергозберігаючі зерносушарки. За словами комерційного директора підприємства Олександра Панченка, в основі моделі лежить шахтна сушарка, але в ній реалізована технологія делікатної сушки із застосуванням повно­ цінного теплообміну по всій ширині зернової маси. А завдяки тому, що сушарка укомплектована термоізоляцією, можна заощадити 15% газу. Загалом пріоритетним напрямом роботи «Воронежсельмаш» є виробництво елеваторного обладнання і будівництво об’єктів «під ключ». Підприємство може похвалитися ще й виробництвом унікального обладнання для сортування зернових і насіння за формою, розміром і кольором. Ступінь очистки на вітчизняному фотосепараторі сягає 99,9%. Ціна такого пристрою, розрахованого на один лоток, – 450 тис. гривень. ЗАТ «Порцелакінвест» пропонує україн­ ському ринку абсолютно нове покоління зернових сушарок SD. Ще жодної такої не встановлено в Україні, але, як стверджує керівник служби маркетингу компанії Юрій Проценко, дані сушарки дуже вподобали білоруські та польські агровиробники.

Особливість сушарки – вона дозволяє заощадити 25% палива, а це при виборі обладнання дуже вагомий показник. Проте, технологічну революцію в світі зерносушарок здійснила бельгійська компанія Dryer One, яка запропонувала абсолютно нову технологію делікатного сушіння зерна в промислових обсягах до 120 т/год. по кукурудзі. Крім цього, сушарка економить до 30% газу і завдяки сенсорному екрану управляється дотиком пальців. Єдиний недолік цієї досконалої машини – її ціна в 700 тис. євро.

Фінансова і державна підтримка Представник Райффайзен Банку Аваль Микола Волков зазначив, що їхня фінан­ сова установа кредитує будівництво елеваторних комплексів, починаючи з 2010 року. Термін кредитування – до 7 років, при цьому власних коштів потрібно мати 30% від ціни проекту. Звісно, щоб узяти кредит, потрібно заставне майно або ж під заставу можна віддати сам елеватор, якщо він – у рефінансуванні.

«Банк надає кошти лише на придбання обладнання, тобто ми не фінансуємо будівельні чи монтажні роботи, – пояснює представник Райффайзен Банку Аваль. – При цьому позичальник має обов’язково надати документи на земельну ділянку, де будуватиметься елеватор. Важливим у договорі є також пункт про стабільність ціни вартості проекту, тобто вона не повинна змінюватися в процесі реалізації». Торік Райффайзен Банк Аваль кредитував в Україні п’ять великих проектів з будівництва елеваторів. А зважаючи на досвід попередніх років, Микола Волков зазначає, що аграрії якщо і беруть кредити терміном до 7 років, то сплачують їх швидше. Про нагальну потребу в створенні нових потужностей для зберігання зерна говорять і на державному рівні. За словами директора Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Віталія Саблука, аби за кордон нарощувати поставки зерна, необхідно збільшити потужності для його зберігання, тому влада працює над залученням інвестицій у розвиток лінійних і припортових елеваторів. Крім того, держава підтримуватиме створення кооперативних елеваторів. «Наші прогнози щодо темпів експорту зерна справджуються. І цьогоріч щомісячні темпи експорту зерна випереджають минулорічні приблизно на 600 тис. тонн. Але щоб така динаміка зростала, необхідно збільшувати потужності для зберігання зерна», – наголосив Віталій Саблук. Також директор департаменту зазначив, що для здешевлення послуг елеваторів і полегшення роботи аграріїв відмінена обов’язкова сертифікація зернових складів. Людмила ОГОРОДНІК


Рослинництво 29 Селекція


30

Тваринництво Селекція

Модульные емкости «BUWAtank»: широкий спектр решения задач хранения жидкостей

Модульные емкости BUWAtank – это лучшие в Европе резервуары для хранения запаса чистой воды, а также для хранения и обработки загрязненных сточных вод и удобрений. Резервуары разработаны таким образом, что для их установки не требуется специального оборудования и техники, это дает возможность монтировать емкость за 2-3 дня. Резервуары BUWAtank позволяют хранить от 2 до 2400 м3 жидкости.

А

грарии Украины, для достижения максимального результата своей деятельности, просто обязаны использовать новейшие технологии удобрений почвы. Самые популярные сегодня – жидкие минеральные удобрения КАС (карбамидно-аммиачная смесь). В сравнении с другими формами удобрений они выигрывают качественными и количественными положительными свойствами действия. Ряд преимуществ КАС делают их очень популярными среди украинских аграриев. Естественно, что при высоком росте потребления жидких минудобрений у аграриев возникает проблема их хранения. Существующие железобетонные конструкции для хранения жидкостей под воздействием КАС слишком быстро коррозируют и приходят в негодность (к тому же они слишком дорогие). Стальные емкости также неустойчивы к агрессивной среде КАС. А вот емкости BUWAtank, благодаря современным технологиям и материалам, обладают устойчивостью к агрессивной среде КАС. Предприятия, имеющие большое количество сточных вод, сталкиваются с проблемой их хранения для последующей утилизации. Для таких целей идеально подходят емкости BUWAtank, к которым можно приспособить различное оборудование для очистки таких вод. Здесь может пригодиться мобильность

Цена за 1м3 емкости

данных конструкций, особенно для развивающихся производств, которые могут менять локацию производственных строений. Установка емкости BUWAtank не обязывает «крутиться» вокруг неё, а наоборот направлена на удобство потребителя. Допустим, предприятие построило очис­ тные сооружения в месте, где, как оказалось, через год нужно построить ещё один производственный цех. В случае с железобетонными конструкциями это была бы целая катастрофа, повлекшая за собой огромные финансовые расходы и потерю времени. В случае с емкостями BUWAtank это стоит небольших усилий в очень короткие сроки, и предприятие может дальше развиваться, строя новые производственные сооружения. Предприятия, столкнувшиеся в засушливый период с нехваткой воды для полива растений, могут легко решить эту проблему, построив емкость, аккумулирующую дождевую воду в сезон дождей. В реализации подобной задачи успешно поможет емкость BUWAtank,

поскольку она очень проста в транспортировке, хранении и монтаже/демонтаже. При правильной проектировке стоков дождевой воды емкость будет довольно быстро наполняться в сезон дождей и надежно хранить необходимую в засуху воду для полива растений. Также эту емкость можно размещать в полях, отдалённых от водоснабжения, и пополнять запас воды по мере необходимости для дальнейшего полива. Мобильность этих емкостей позволяет монтировать их в начале сезона и демонтировать в конце. Хранение разобранной конструкции в «не сезон» также не создаст особых трудностей, поскольку она очень компактная в разобранном виде. Это главные преимущества перед железобетонными конструкциями, которые к тому же поддаются коррозии в отличие от емкостей BUWAtank. Эти ёмкости отлично подходят и для выращивания малька в рыбных хозяйствах. Ведь материалы BUWAtank – экологически чистые и не наносят вред животным. Помимо этого, удобство конструкции позволит с легкостью установить оборудование, которое создаст идеальную среду обитания рыбы (нагреватели, аэраторы, кормушки и т.д.). У систем хранения жидкости BUWAtank лучшее соотношение «цена - качество» по сравнению с идентичной емкостью из бетона или пластика. Существенная разница в цене показана на графике.

ТОВ «НПК ЭКБИТ» Модульные емкости BUWAtank для надежного хранения чистой, технической и сточных вод, а также удобрений. г. Киев, ул. Богатырская, 9, тел.: (044) 502-22-82, www.ecbit.com.ua, trade@ttt.net.ua


Тваринництво 31 Ринок

Популярність зумовлена прибутковістю Останнім часом і міжнародні, і вітчизняні інвестори цікавляться галуззю свинарства, бо саме в ній спостерігається тенденція позитивного розвитку. Експерти запевняють: торік середня рентабельність галузі по Україні склала 2,3%. Зокрема, рентабельність виробництва свинини на великих свинокомплексах сягає 15-20%. Ну а власне виробництво кормів і власна переробка м’яса дозволяють підвищити ефективність вирощування свиней.

З

а словами експерта аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Аліни Жарко, собівартість виробництва свинини в Україні скла­ дає близько 12-18 грн./кг, в залежності від підприємства. В Росії собівартість виробництва свинини теж є доволі високою, в середньому 63-65 руб./кг. За оцінками Національного союзу свинарів Росії, середня рентабельність виробництва м’яса свиней в РФ у 2013 р. прогнозується на рівні 19%.

Щодо подальшої цінової ситуації, обсягів та змін на ринку свинини найближчим часом, експерти УКАБ прогнозують, що в Україні не слід очікувати значного коливання ціни на свинину до кінця року. «В залежності від попиту та пропозиції свинини ціни будуть змінюватися в межах 3-7%, – зазначає Аліна Жарко. – На ціни впливатиме пропозиція свиней товарних кондицій від сільськогосподарських підприємств та від господарств населення, а також обсяги імпорту даного виду м’яса».

Як стверджують в УКАБ, сьогодні вітчизняні виробники свинини більше зорієнтовані на вну­ трішній ринок. «Це пояснюється тим, що Україна поки що не має змоги забезпечити себе свининою і певну кількість м’яса імпортує, тож українські виробники мають хорошу можливість позиціонувати себе на вітчизняному ринку», – пояснює Аліна Жарко. Проте, поки що обсяги виробництва м’яса свиней в Україні є недостатніми для забезпечення внутрішнього ринку. Водночас нарощування власного виробництва свинини та скорочення імпорту вже збільшило частку вітчизняного м’яса. За інформацією УКАБ, загальна пропозиція свинини на українському ринку в першому півріччі становила 338,7 тис. т, з якої 21% займало імпортне м’ясо. Для порівняння, в першому півріччі минулого року частка імпорту в загальній пропозиції свинини складала 27%. З подальшим нарощуванням виробництва і підвищенням його ефективності Україна має всі шанси повністю забезпечити себе цим видом м’яса. Що стосується виробництва замороженої свинини, то за підрахунками аналітиків ринку,

За підрахунками аналітиків ринку, в першому півріччі 2013 р. м’ясопереробними підприємствами було виготовлено 4,95 тис. т замороженої свинини, що на 26,5% менше минулорічних обсягів. Дана кількість м’яса складає лише 1,2% від загального виробництва свинини в усіх категоріях господарств.

Продукція ТОВ «КреМікс» – це гарантія високої якості та культури виробництва Україна, 39701, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Польовий Стан, буд.1, тел.: (0536) 72-68-73 м. Київ, тел.: (044) 453-21-21, факс: (044) 453-20-00


32 Тваринництво

Селекція

«Агропрайм Холдинг» – лідер галузі свинарства на Півдні України

Підприємство реалізує: Племінне свинарство Свиноматки та кнурці порід велика біла та ландрас французької селекції м’ясних генотипів • багатоплідність 12,2 – 12,8 голів • досягають 100 кг за 165 – 172 дні • вихід м’яса становить 53 – 56%

Товарне свинарство Товарні свині живою вагою 100 кг, до 600 голів на тиждень • забійний вихід до 79% • м’яса в туші не менше 54% • доставка покупцю спеціалізованими скотовозами

Рослинництво Площа землі в обробці – 24 553 га Реалізуємо товарні партії зернових та олійних культур: • пшениця, ячмінь • ріпак, соняшник

Пропонуємо тільки найкращу продукцію, прийнятну ціну і найбільш вигідний варіант оплати

Головний офіс: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Бєлгород-Дністровська, 154 Тел./факс: (04841) 4-88-79

Племінний завод, відгодівельний комплекс Одеська обл., Болградський р-н, с. Жовтневе Тел./факс: (04846) 4-06-03

agroprime-holding@agroprime.com.ua www.agroprime.com.ua

Головний технолог: (067) 518-82-59 Відділ збуту: (067) 488-08-89


Тваринництво 33 Аналітика

Володіють найбільшим потенціалом Сьогодні ринок свинини в Україні активно розвивається. Так, тільки за 2013 р. в цілому по країні інвесторами реконструйовано майже 60 свинарських комплексів, ще 15 нових введено або планується ввести в експлуатацію до кінця року.

П

одібна інвестиційна актив­ ність визначається цілою низкою чинників, головний з яких – величезний потенціал для зростання ринку. Наприклад, показник споживання свинини на душу населення в нашій країні (менше 18 кг/рік) є одним з найбільш низьких у Європі (в середньому по ЄС – 40 кг/рік) і не дотягує навіть до медичної норми (30 кг/рік). Крім цього, з обмеженням не зовсім якісного бразильського імпорту у віт­ чизняних виробників свинини нарешті з’явилася можливість трохи підвищити рівень своєї рентабельності. Таким чином, на ринку поступово складається збалансована ситуація, коли і постійний попит є, і вигода від створення нових виробничих потужностей (тобто пропозиції) теж. При цьому найбільш недооціненим регіоном з точки зору перспектив ринку свинини залишаються кілька північних областей України – Житомирська, Рівненська, Чернігівська. Адже нові великі виробничі потужності поки створюються в південних і східних областях, а також частково – в центрі й на заході країни. Зокрема, в поточному році інвестори активно фінансують свинарський бізнес в Миколаївській,

Херсонській, Дніпропетровській, Пол­ тавській, а також в Івано-Фран­ківській та Київській областях. А, наприклад, четвертий за площею Житомирський регіон, хоч і володіє значним агропромисловим ресурсом, але як і раніше страждає від дефіциту інвестицій в свинарську галузь. Хоча, схоже, депресивну ситуацію не­ забаром може змінити справжній інвес­тиційний бум, адже найбільш запо­

в­зятливі бізнесмени вже оцінили сформовану тут сприятливу кон’юнктуру для свинарства. І за підсумками першого півріччя 2013 р. Чернігівська і Житомирська області за темпами приросту чисельності поголів’я свиней вже зайняли 6-е і 7-е місця відповідно серед усіх регіонів країни.

Сергій ПИЛИПЕНКО


34 Тваринництво

Аналітика

Свинина: огляд ринку За даними Департаменту продовольства Мінагрополітики, згідно прогнозного балансу 25,5 попиту і пропозицій м’яса та м’ясопродуктів на 2013 рік (баланс уточнений на 01.08.2013 р. Мінекономрозвитку України) очікується, що внутрішній ринок споживання м’ясопродукції 19,7 (у перерахунку на м’ясо) становитиме 2506 тис. тонн. При цьому вітчизняні виробники запропонують м’яса 2390 тис. т, на експорт його буде відправлено 150 тис. т, а в країну яловичина завезено 276 тис. тонн. свинина м’ясо птиці 9,2 Отже, цього року заплановано виробити 400 тис. т яловичини, 750 тис. т свинини та 1200 тис. т м’яса птиці. Щодо експорту, то за кордон яловичини буде продано 20 тис. т, свинини – 25 тис. т, курятини – 100 тис. тонн. Натомість в Україну імпортери завезуть 40 тис. т яловичини, 170 тис. т свинини і 60 тис. т м’яса птиці.

25,5

У 2012 р. в Україну було завезено свинини мороженої свіжої 207,7 тис. т, або 51,5% від загального експорту м’ясопродуктів.

19,7

За розрахунками економістів, кожен українець зможе спожити у 2013-му

55,3 кг м’яса, зокрема:

Географія імпортованої свинини мороженої свіжої у січні - липні 2013 р.:

9,2

Основними споживачами експортованої української свинини мороженої свіжої у січні - липні 2013 р. були:

Угорщина 2,2% Польща 7,1% (1,8 тис. т) (5,9 тис. т), США 5,7% Данія 0,5% (4,7 тис. т) (0,4 тис. т) Бразилія 50,3% (41,7 тис. т)

– Російська Федерація – 93,8% (1700 т), – Молдова – 4,6% (84 т), – Казахстан – 1% (19 т), – Панама – 0,3% (5 т), – Кіпр – 0,1% (2 т), – Віргінські та Маршалові острови (по 1 тонні).

Нідерланди 1,1% (0,9 тис. т) Іспанія 0,2% Норвегія (0,2 тис. т) 3,4% (2,8 тис. т) Франція 0,4% (0,3 тис. т) Бельгія 3,7% (3,1 тис. т)

Канада 6,3% (5,2 тис. т)

Німеччина 19,1% (15,8 тис. т)

яловичина свинина м’ясо птиці

За інформацією митних органів, за 7 місяців 2013 р. свинини мороженої свіжої продано за кордон 1,8 тис. т (1,9% від загального експорту м’ясопродуктів), що на 85,5% менше січня - липня 2012 року.

Експерти стверджують, що одним із основних імпортованих м’ясопродуктів є свинина морожена свіжа, її імпорт зменшився цього року на

23% 82,9

і становив майже тис. т

(48,5% від загального експорту м’ясопродуктів). У 2012 р. вітчизняні підприємства, у порівнянні з 2011 р., скоротили обсяги виробництва свинини свіжої (парної) чи охолодженої на 7,1%, а мороженої – на 13,9%.

Виробництво м’ясних продуктів, тис. тонн Вид продукції

Січень - грудень 2011 р.

2012 р.

Залишки готової Угорщина 2,2 Польща 7,1% на кінець 2012 р. до 2011 р. продукції звітного періоду (1,8 тис. т) +/% (5,9 тис. т),

Свинина свіжа (парна) 184,0 чи охолоджена

170,9

-13,1

92,9

1,0

Свинина морожена

7,0

-1,1

86,1

0,3

8,1

* дані Держкомстату

США 5,7% (4,7 тис. т)

Нідерла 1,1% (0,9 Норвегія підприємства експортували 3,4% свинини мороженої свіжої (2,8 тис. т) Німеччина 20,2 тис. т, або 17% від загального 19,1% 0 Бельгія експорту м’ясопродуктів. Це в (15,8 тис. т) 3,7% (3,1 тис. т) 1,6 рази більше 2011 року.

Бразилія Канада 50,3% 6,3% (41,7 тис. т) Минулого року За інформацією Державної служби статистики України, (5,2українські тис. т)

за січень - липень 2013-го, в порівнянні з аналогічним періодом 2012 р., відбулося зростання обсягів промислового виробництва м’яса свиней свіжого чи охолодженого – на 7,1%, але при цьому скоротилося виробництво замороженого м’яса свиней на 38,6%.

Дан (0,


Тваринництво 35 Генетика

Hermitage Genetics в Украине С 1958 г. компания Hermitage занимается разработкой и внедрением в производство передовых достижений в области генетики. Итогом многолетней племенной работы генетиков по совершенствованию таких пород как крупная белая (йоркшир), ландрас, дюрок и пьетрен стало создание ряда уникальных чистых и гибридных линий, каждая из которых разрабатывалась специально для того, чтобы соответствовать требованиям наших клиентов. Таблица 1 Рож­де­ но жи­ вы­ми

Индекс ма­ те­ринской линии (MLI)

14,66

158,2

Крупная бе­лая 15,10 GGP свино­мат­ки

167,8

Порода

Ландрас GGP свиноматки

C

осени 2009 года Hermitage Genetics на территории Украины представляет Геннадий Чернецкий. За четыре года Hermitage уком­ плек­ то­ вал и провёл запуск племенной фермы на 1 400 чистопородных свиней для ООО «НПП «Глобинский свинокомплекс». Этот нуклеус произвёл и укомплектовал новую ком­мерческую ферму на 5000 свиноматок Ф1. Предприятие уже получает в среднем по 13,7 живорождённых поросят на Ф1 сви­номатку. Смертность на подсосе не превы­шает 5-6%. В среднем убойный возраст сви­ней составляет 22-23 недели в 110-115 ки­лограммов. На очереди завершение комплектации второго репродуктора на 5000 сви­номаток. Таким образом, используя про­грамму разведения в закрытом стаде и ге­нетическую и техническую поддержку ком­пании Hermitage Genetics, ООО «НПП «Гло­ бинский свинокомплекс» существенно сумел нарастить поголовье, использовав ге­не­тический потенциал собственного нуклеуса. В маe 2013 г. генетическая команда компании Hermitage Genetics завершила ежегодный отчёт работы нуклеусного ядра ООО «НПП «Глобинский свинокомплекс» (см. табл. 1). Все фермы ООО «НПП «Глобинский свинокомплекс» напрямую присоединены к Hermitage PigBLUP ExchangeTM базе данных в Ирландии. В 2011 г. компанией Hermitage Genetics поставлено поголовье на ООО «Камчатка», которое внедрило и успешно использует Ротационную программу разведения в закрытом стаде. Hermitage идентифицирует

наиболее плодовитых свиноматок с помощью анализа программы BLUP, используя базу данных Hermitage PigBLUP ExchangeTM. За первые 12 месяцев компания продала 28,5 поросят от свиноматки. Последующий анализ говорит о существенном улучшении показателей 2012 года. Так, лучшие свиноматки GP1 за 2013 г. произвели в среднем 15,69 поросят на гнездо! А среднее количество поросят, рождённых живыми в гнёздах Ф1, в 2013 г. составило 13,85. За 3 года произведено несколько успешных поставок поголовья из зарубежных репродукторов компании Hermitage Genetics. Полная пирамида разведения – в ООО «Золотоношский бекон», ЧП «Сигма», «Теплицький відгодівельный комплекс», АФ «Шахтёр», ООО «Демис-Агро», ООО «Национальный колорит», ИП «Лига». С сентября 2012 г. компания Hermitage и ООО «НПП «Глобинский свинокомплекс» начали совместные продажи поголовья с высоким статусом здоровья и спермопродукции с нуклеусного предприятия. На сегодняшний момент полностью укомплектованы высокопродуктивной генетикой Hermitage с высоким статусом здоровья: ООО «Национальный колорит» – 500 свиноматок Ф1 и ООО «Украина 2001» – 900 свиноматок Ф1. Целый ряд компаний воспользовались возможностью приобрести высокопродуктивную свинку Ф1 с высоким статусом здоровья, а также хряков МаксгроТМ: ФХ «Шубское», ООО «Зелена Брама», ФХ «Нове 2», АФ «Луга-Нова», ООО «Фридом Фарм Бекон», ООО «Зоотехнология», ФХ «Бастион» и др. Компания Hermitage Genetics благода-

рит всех своих клиентов за продуктивное сотрудничество и в дальнейшем будет помогать украинским производителям получать высокие результаты. Hermitage входит в десятку самых известных генетических компаний мира и за четыре года поставила более 5000 племенных животных в Украину, а под генетическим и техническим сопровождением от BLUP Hermitage – более 16 000 свиноматок в Украине. На стадии подготовки ещё несколько проектов. Сегодня специалисты компании пред­ лагают украинским производителям: – элитный молодняк с высоким статусом здоровья (GGP/GP пород ландрас и крупная белая по материнским линиям и Максгро, пьетрен, дюрок по терминальным линиям) из Ирландии, Англии и Украины; – высокопродуктивных гибридных свинок F1 из репродукторов Германии, Ирландии и Украины; – спермопродукцию – свежую и замороженную – из Украины и Ирландии; – программы разведения BLUP для закрытых стад, созданные по индивидуальным требованиям клиентов; – генетический мониторинг с помощью программы BLUP. Геннадий ЧЕРНЕЦКИЙ, представитель компании Hermitage Genetics в Украине

Контактная информация: тел.: +38 (050) 353 222 7; е-mail: hermitage-ukraine@ukr.net; www.hermitagegenetics.ru


36 Тваринництво

Генетика

Без породи дюрок неможливо обійтись «Вітчизняне промислове свинарство, при масовому його переході на високопродуктивну генетику, високими темпами набиратиме потужність, стане ефективним і конкурентоспроможним, вкладаючи свій внесок у продовольчу безпеку країни», – вважає генеральний директор корпорації «Тваринпром» Сергій Гнатюк.

І

щоби не бути голослівним, Сергій Андрійович став одним із ініціаторів упровадження в господарствах України індексної оцінки тварин у племінних стадах. Її застосовуватимуть до тварин, яких мають намір використати для відтворення та міжпорідного схрещування. Зокрема, мова йде про свиней породи дюрок, а саме про кнурців цієї породи (батьківська лінія від канадських і американських тварин породи дюрок). Нині розведення цієї породи вигідно тим господарникам, для яких на перше місце ставиться якість м’яса: його мармуровість, колір, вологоутримуюча здатність. Отже, цього року при «Тваринпромі» запрацювала Рада по породі дюрок, яку очолив авторитетний спеціаліст і керівник – Анатолій Волков, генеральний директор ПАТ «Племзавод «Степной» Запорізької області. «Коли ми почали купувати племінних свиней за кордоном, побачили, що однакові, на перший погляд, тварини коштують по-різному: що вищий індекс, то й ціна вища, – каже Сергій Гнатюк. – Завізши племінних свиней, господарства щоразу змушені відправляти фірмампостачальникам дані для індексної оцінки вже вирощених на території України тварин. А на це потрібні час і кошти. Породу дюрок деякі держави використовують у селекції як материнську породу, ми ж – як батьківську. Інститут свинарства і АПВ НААН тривалий час працював над цією проблематикою, і його розробки ми маємо намір упровадити у виробництво. Бо відомо, що для одержання промислових гібридів, призначених для відгодівлі, без породи дюрок неможливо обійтись.

Тому її використовують майже в усіх схемах гібридизації, оскільки дюрок підвищує вихід м’яса в туші, поліпшує його якість («мармурове» м’ясо), зменшує витрати корму». В корпорації розпочали спеціальну програму, залучивши до роботи з породою дюрок шість господарств (вони саме спеціалізуються на цій породі). Якщо результати будуть успішними, накопичений досвід використають у роботі й з іншими породами свинарських племгосподарств України, переконують у «Тваринпромі». Також є інтерес у племінних господарств до станції контрольної відгодівлі свиней, яка діє на базі Інституту свинарства і АПВ НААН для оцінки хряків і свиноматок за продуктивністю нащадків.

Після засідання Ради з породи дюрок усі учасники отримали Положення про станцію контрольної відгодівлі. В документі чітко прописано умови проведення контрольної відгодівлі свиней. Так, для оцінки кнура відбирають на відгодівлю не менше 16 поросят із чотирьох гнізд: з кожного – по дві свинки, одному кнурцю й одному кастрату. Поросят мають доставити на контрольну відгодівлю у віці 85 днів. Тільки-но поросята наберуть вагу 30 кг, починають облік. Завершують відгодівлю, коли кожна голова важитиме 100 кілограмів. Визначаючи відгодівельні якості, враховують такі дані кожної голови: – середньодобовий приріст за період відгодівлі від 30 до 100 кг, г; – вік досягнення маси 100 кг, днів; – витрати корму на 1 кг приросту, кг. А визначаючи м’ясні якості, враховують: – забійну масу парної туші, кг; – довжину охолодженої півтуші, см; – товщину шпику півтуші, мм;

– площу м’язового вічка, см; – масу задньої третини охолодженої півтуші, кг; – вихід м’яса з півтуші, %. Планується індексно оцінювати всіх свиней породи дюрок. За бажанням до програми можуть приєднатись інші господарства – виробники свинини. Для оцінювання тварин їм потрібно буде поставити їх на станцію контрольної відгодівлі при Інституті свинарства. До речі, оцінювати можна як кнурів, так і свиноматок за якістю потомства. Всі господарства корпорації мають програмне забезпечення ведення племінного обліку. На підприємствах, де вирощують породу дюрок, використовують програму «Акцент», а власне розрахунки за методом BLUP проводитимуть науковці інституту. На засіданні Ради по породі дюрок, яку фахівці провели в липні на базі інституту, всі бажаючі змогли побачити стандартних тварин різних порід, у т.ч. дюрок, а також оглянути приміщення контрольновипробувальної станції, де й утримуватимуть свиней на контролі. Оскільки селекційно-племінну роботу неможливо проводити без застосування контрольних приладів (лінійки, мірні стрічки, рулетки, ваги, шпикоміри), науковці Інституту свинарства провели тестування вимірювальних приладів, наданих господарствами. Прилади виявились однотипними, відхилення під час контрольних замірів показали 0,2 сантиметри. Спеціалісти корпорації «Тваринпром» упевнені: всі проміри цими приладами даватимуть однакові результати під час індексного оцінювання тварин. Євгенія ІВАНОВА


Тваринництво 37 Генетика

Чи існують генеалогічні родини свиней в Україні?

У практиці лінійного розведення тварин досі чимало неясного й існує багато розходжень у думках. Як відомо, велику роль у створенні порід сільськогосподарських тварин відіграли окремі плідники, видатні за своїми господарсько-корисними ознаками. Звідси справедливий вираз Є.А. Богданова: «Започатковують породу, а частіше ведуть її і далі небагато особин, іноді в буквальному сенсі одиниці». Причому, природно, це видатні, а не середні за своїми якостями плідники.

В

ідомо про спостереження зоотехніками ролі видатних плідників, які стійко передавали свої якості нащадкам – дітям, онукам і навіть правнукам. Ці спостереження стали підставою для розробки методу розведення в тваринництві, що отримав назву лінійного розведення. В окремій тварині, хоча і видатній, неможливо сконцентрувати всі цінні якості породи, оскільки кореляції між деякими ознаками протилежні. Тому метою лінійного розведення є перетворення високих показників окремих тварин на досягнення групи тварин. Різні корисні ознаки накопичуються в окремих лініях, які створюють генеалогічну структуру породи та забезпечують її різноманітність і пластичність. Із вітчизняних вчених, які внесли вагомий внесок у теорію лінійного розведення, варто згадати П.М. Кулєшова, М.Ф. Іванова, Є.А. Богданова, Д.А. Кисловського. Першими, хто започаткував ще у царській Росії теорію лінійного розведення, були професори П.О. Дубовицький, М.М. Щепкін і Є.А. Богданов. За класичним визначенням, лінія –

цінна група нащадків у ряді поколінь, які походять від видатного предка-родоначальника і успадкували від нього високу продуктивність і тип. Відповідно родина – група жіночих особин, споріднена з родоначальницею з материнської сторони родоводу. У кожному стаді виділяють кілька родин: так, у великій білій породі свиней виділилися родини Волшебниці, Беатриси, Герані, Тайги та багато інших. Різновидів ліній дуже багато: родинні, генеалогічні, інбредні, затухаючі, про­ гресуючі тощо. У сучасній вітчизняній зоотехнії розрізняють в основному дві форми ліній: генеалогічну і заводську. Генеалогічна лінія – більш численна і прослідковується у багатьох поколіннях. До неї входять всі нащадки, незалежно від їх фенотипових особливостей, продуктивності та схожості з родоначальником. Тварин пов’язує тільки спільність походження. Заводська лінія – це потомство видатного батька (родоначальника), яке успадкувало від нього високу продуктивність, схожість з ним, його тип. Родоначальнику і продовжувачам лінії дають одну і ту ж кличку, а кожен кнур, що відноситься до лінії, має індивідуальний

номер. Наприклад, лінія Драчуна 3529 – Драчун 7821, Драчун 1795, Драчун 87. Окрім того, у свинарстві розрізняються лінії відкриті, закриті та частково закриті. Закриті – коли кнури і свиноматки належать одній лінії, при цьому важко уникнути інбридингу. Відкриті лінії розводять шляхом аутбредних парувань, і господарства періодично обмінюються між собою кнурами і свиноматками різних ліній. Напівзакриті обмежуються певним колом господарств, між якими здійснюється обмін тваринами. Лінії можуть мати спеціалізацію – на скоростиглість, оплату корму, м’ясні якості.


38 Тваринництво

Генетика

Більшість провідних компаній в даний час займаються саме селекцією ліній, а не порід. В даному випадку йдеться про закриті лінії. Лінії, як правило, створюють на основі порід, але селекціонують їх по-різному. Наприклад, лінія може бути створена на основі великої білої породи в якості материнської, і спеціалізована за репродуктивними ознаками (кількість живонароджених поросят у гнізді, маса гнізда при відлученні та кількість опоросів на рік). Друга лінія може бути створена, наприклад, із використанням породи ландрас, але як батьківська, спеціалізована, в першу чергу, на підвищення ефективності конверсії корму і м’ясність. На завершальному етапі гібридизації використовують лінію третьої породи, наприклад, дюрок. Створення батьківських ліній часто робиться за рахунок втрати високих репродуктивних показників. Цю схему часто зображують у вигляді трьохступеневої піраміди: селекція, або генетичне вдосконалення (прапрабатьківська форма), одержання гібридної свинки F1 (прабатьківська форма) і використання гібридної свинки F1 у поєднанні з різними батьківськими формами для виробництва товарної свинини. Все вищезазначене добре відоме. А ще відомо, що у високоспеціалізованих ліній важко уникнути інбридингу, і тому процес їх створення потребує постійного джерела поповнення цінними генотипами. Як було сказано вище, лінії створюють на основі порід, тому чистопорідне розведення вкрай важливе для індустрії виробництва свинини. В тому числі й через це, починаючи з 70-х років минулого століття, все частіше почали вести мову про загрозу генетичному різноманіттю тварин, зокрема свиней. І в нашій країні це є одним із завдань племінної справи у тваринництві. В Законі України «Про племінну справу у тваринництві» визначена необхідність забезпечення генетичного різноманіття тварин. У концепції Загальнодержавної

Є гени, які успадковуються тваринами виключно по материнській лінії. Це гени мітохондрій. Визначивши у представниць однієї родини параметри мітохондріальних генів, ми очікуємо, що вони будуть однаковими. цільової програми селекції у тваринництві на період до 2020 р. теж наголошується про важливість удосконалення законодавчої бази, що регламентує проведення робіт зі збереження генофонду і підтримання генетичної різноманітності в тваринництві. Серед основних причин генетичної ерозії (на думку Rege та Gibson, 2003) виділяють використання чужорідного генетичного матеріалу, зміни у системі виробництва та кон’юнктурі ринку, що викликані соціально-культурними факторами, а також стихійні лиха і катастрофи. Додатковими причинами є генетична інтрогресія (завезення плідників з-за кордону), розвиток технологій та біотехнологій Tisdell (2003). На нашу думку, загрозою генетичного різноманіття може бути і втрата генеалогічних ліній і родин в структурі породи. Здається, у практичній роботі мати в структурі стада плідників різних ліній нескладно. Це підтверджується при перевірці органами контролю додержання племпідприємством ліцензійних умов, обліково-звітної та статистичної документації, племінних свідоцтв на племінні ресурси. Однак виявляється, що в деяких випадках генеалогічні родини існують тільки у обліково-звітній та статистичній документації. До недавнього часу встановити генетичну однорідність представниць ге­ неа­ логічної родини було неможливо. Нагадаємо, що родини – це потомство з боку родоначальниць: доньки, внучки, правнучки і т.п. в ряді поколінь, тобто належність тварини до родини визначається походженням його по матері. Є гени, які успадковуються тваринами, до речі й людиною, виключно по материнській лінії. Це гени мітохондрій. Визначивши у представниць однієї родини параметри мітохондріальних генів, ми очікуємо, що вони будуть однаковими. Свиноматка з іншими параметрами мітохондріальних генів потрапила до цієї генеалогічної родини помилково. В лабораторії генетики Інституту свинарства і АПВ НААН провели ряд тестувань стад з метою визначення однорідності генеалогічних родин. На жаль, дійсно однорідні родини було знайдено тільки у першого покоління племінних тварин,

завезених із країн з традиційно високою культурою тваринництва. Для вітчизняних племінних стад, як для транскордонних, так і місцевих порід свиней, майже всі генеалогічні родини були різнорідними. Тому запитання – чи існують генеалогічні родини свиней в Україні – не є риторичним. Головною причиною такого стану є невиконання проведення генетичної експертизи походження тварин, що регламентується Законом України «Про племінну справу у тваринництві». Ще за часів широкомасштабного проведення генетичної експертизи походження тварин за допомогою імуногенетичного тестування визначали до 30% помилкових записів. Малоймовірно, що ситуація після припинення проведення генетичної експертизи походження тварин змінилась на краще. Що ж треба зробити, аби в генеалогічній структурі порід родини існували не тільки на папері? Чому саме родини, а не лінії кнурів? Нагадаю, що ми вже маємо спосіб визначення параметрів мітохондріальних генів, а відповідно і встановлення на­леж­ ності свиноматок до нащадків спільної родоначальниці – однієї родини. Способу визначати лінії кнурів поки що немає. По-перше, необхідно провести ревізію однорідності генеалогічних родин. Початок цьому вже покладено в рамках виконання завдання «Розробити селекційногенетичні методи і маркери удосконалення господарсько-корисних ознак свиней червоної білопоясої породи з метою їх стандартизації та ефективного використання в системах розведення для одержання високоякісної свинини». По-друге, необхідно визначити меха­ нізм зміни належності свиноматки до ге­ неа­ логічної родини на підставі ДНК-тес­ тування параметрів мітохондріальних генів. Нарешті, почати дотримуватися Закону України «Про племінну справу у тваринництві» і проводити генетичну експертизу походження тварин.

Костянтин ПОЧЕРНЯЄВ, завідувач відділу селекції та генетики Інституту свинарства і АПВ НААН України


Тваринництво 39 Селекція

ЯКІСНА ПІДГОТОВКА СВИНОМАТОК ДО ОСІМЕНІННЯ ТА ОПОРОСУ – ЗАПОРУКА ЕКОНОМІЧНОГО УСПІХУ ВСІЄЇ СВИНОФЕРМИ Схема підвищення заплідненості свиноматок: Катозал® вводять свиноматкам двічі в дозі 10 мл на голову: перша ін’єкція - за 5-10 днів до відлучення, друга – під час відлучення поросят. Результат: • збільшення багатоплідності в середньому на 1,2 поросяти на кожну свиноматку; • збільшення збереженості поросят в гнізді.

Схема профілактики післяродових хвороб свиноматок та покращання стану підсисних поросят: Катозал® вводять свиноматкам в дозі 10 мл на голову відразу після народження першого поросяти. Результат: • підвищення збереженості приплоду на 0,8 поросят в кожному гнізді; • покращання молоковіддачі у свиноматок в перші дні після опоросу на 50%; • зменшення частоти виникнення синдрому ММА у свиноматок на 40%; • оптимізація терміну між відлученням до осіменіння (= 5 днів, саме при такій тривалості отримують максимальну кількість поросят при наступному осіменінні).

Катозал® - сила життя ТОВ “Байєр” , тел.: 044 220-33-42 www.bayer.ua


вирощування ВРХ на м'ясо. Дійсно, після

Шкіра корови – 3500 грн

застосування мита рівень рентабельності вирощування ВРХ знизився до від’ємного результату і вже 17 років знаходиться на рівні, який несумісний із нормальним функціонуванням галузі м’ясного скотарства.

40 Тваринництво

ринок м’яса

Корова оптом –3735 грн

Цікава арифметика м’ясного скотарства

Ще на початку поточного року УАК, разом із іншими зацікавленими

Обмежувальний захід у вигляді експортного мита на живу худобуактивно довів свою неефективність, підприємствами та організаціями, почали обговорювати ) тему (http://agroconf.org/content/ukrayina-navishcho-isnuie-opodatkuvannya-eksportu-vrh зробивши нерентабельним вирощування ВРХ на м’ясо. Дійсно, після застосування мита скасування або зниження експортного мита на живу худобу. Ці питання рівень рентабельності вирощування ВРХ знизився до від’ємного результату і вже 17 років обговорювалися у бізнесових і наукових колах та м’ясного були отримані, у знаходиться на рівні, що несумісний із нормальним функціонуванням галузі переважній кількості, схвальні висновки. скотарства.

Щ

Шкіра корови – 3500 грн.

Корова оптом – 3735 грн.

2012

2011

2010

2009

2008

2007

2006

2005

2004

2003

2002

2001

2000

1999

1998

1997

1996

1995

1994

Рентабельність вирощування ВРХ, % е на початку поточного року 30 29,8 Укра­їнська аграрна кон­фе­де­ 20 рація (УАК) разом із іншими 10 зацікавленими під­при­єм­ 0 ства­ми та організаціями активно почала -10 обговорювати тему скасування або зни-20 -19,8 -21,4 ження експортного мита на живу худобу. -24,1 -24,8 -25 -30 -29,5 Ці питання обговорювалися у бізнесових -33,8 -38,4 -40,5 -35,9 -40 -32,9 -42,3 -43,1 і наукових колах. Були отримані, у -41 -50 -44,3 переважній кількості, схвальні висновки. -57,9 -60 Слід зазначити, що за період дії ек-61,5 -59,3 -70 спортного мита поголів’я ВРХ, включаючи корів, зменшилось на 73,3% – з 17,6 до Окрему позицію висловив Спільний госп­виробників трансформують у власні Слід зазначити, що за період дії експортного мита поголів’я ВРХ, 4,7 млн. голів. Обсяг споживання яловичипредставницький орган сторони робото­ прибутки. включаючи корів, зменшилось на 73,3%, Ізз загального 17,6 до 4,7 млн голів. Обсяг ни та телятини населенням України також давців на національному рівні (лист обсягу експорту шкір яловичини та телятини суттєво суттєво зменшився. Лише за 2007-2012 рр. споживання від 4 вересня 2013 р. №930). Цитата: населенням у 2012 р. на України $136 млн., також на необроблені Лише за період 2007-2012 рр. споживання цього споживання цього виду м’яса знизилось з зменшився. «…Запропонованим проектом змін шкури припадало 65% цієї виду суми. м’яса Тому 11,6 до 8,5 кг на душу населення. Мінагрополітики перекреслює всі ба­ г а­ немає підстав говорити, що зниження знизилось з 11,6 до 8,5 кг на душу населення. Отже, на сучасному етапі експортне то­ річні зусилля українських вироб­ ників ставки експортного мита у значній мірі мито на живу худобу наносить шкоду як щодо необхідності глибинної переробки стримуватиме експорт товару з високою виробникам, так і населенню. вітчизняної сировини задля збереження часткою доданої вартості, яким, на їхню Мінагрополітики та особисто міністр, та збільшення робочих місць в Україні, так (Спільного представницького органу розуміючи проблеми галузі скотарства, як це функціонує в розвинених країнах та сторони робото­давців на національному підтримали цю ідею, створивши Робочу країнах, що стрімко розвиваються (країни рівні) думку, є шкірсировина. групу з розгляду вказаного питання за ЄС, Туреччина, Китай, Індія тощо)…» Загальна характеристика змін у галузі участі представників УАК та інших гроТака позиція, на наш погляд, є не- скотарства та із виробництвом і експормадських організацій. збалансованою і не враховує інтереси том шкіри за 5 останніх років представлеУ результаті спільної роботи та досягпідприємств, що займаються вирощу- но у таблиці без коментарів. нутих домовленостей було розроблено ванням худоби. Вона цементує ситуацію, Практично за весь час дії експортного законопроект щодо перегляду рівня екпри якій у сільгосппідприємств і на- мита Державний бюджет України майже спортного мита з 25% до 5%. Документ селення скупляється ВРХ у живій вазі не отримував доходи від сплати вказабув погоджений на засіданні Кабінету (разом зі шкірою) за низькою ціною (11- ного експортного мита, а лише їх умовно Міністрів України 21.08.2013 р. (Прото14 грн./кг ж.в.), а шкуру після певної до- нараховував у зв’язку з тим, що Україна кол №50) і сьогодні чекає на погодження робки експортують, причому у країни експортувала живу худобу до країн у Мінекономіки, Мінфіні, Міндоходів та ЄС (Італія, Польща). Іншими словами, СНД у режимі вільної торгівлі. Тому при Держпідприємництва. експортери шкірсировини збитки сіль­ зниженні ставки експортного мита з


Тваринництво 41 ринок м’яса 25% до 5% з’явиться зацікавленість інших країн-покупців, що сприятиме не тільки збільшенню експорту вказаних товарів, а й значному розширенню його географії з відповідними надходженнями до Держбюджету. Крім цього, виникла парадоксальна ситуація із заходами уряду щодо збереження та нарощування поголів’я ВРХ, які передбачають дотацію, що виплачується фізичним особам за утримання молодняка ВРХ в їх домогосподарствах (сума виплати становить 750 грн. на голову віком до 12 місяців), з однієї сторони, та дією експортного мита – з іншої. У зв’язку із дією експортного мита, що обмежує канали реалізації живої ВРХ, знизився попит, у результаті цього рівень цін на живу ВРХ за 2013 р. просів на 13% – з 16,3 до 14,2 грн. за кілограм. Тобто у розрахунку на 1 голову ВРХ, реалізовану на забій, – 263 кг (дані Держстатслужби по особистих господарствах населення за 2012 р.), селянин отримував у 2012 році 4287 грн., а у поточному – 3735 гривень. Різниця у 552 грн. на 74% (552/750*100=74%) знижує ефект від вказаного напрямку державної підтримки. Крім того, така ситуація не дозволяє

Загальна характеристика змін у галузі скотарства та із виробництвом і експортом шкіри за 5 останніх років 2008

2009

2010

2011

2012

2012 до 2008,%

Реалізація ВРХ, тис. т (жива вага)

813

771

727

679,1

661

81%

Рентабельність вирощування ВРХ, %

-24,1

-32,9

-35,9

-24,8

-29,5

у середньому – 29,4

Виробництво шкіри дубленої, без подальшої обробки, тис. тонн

30,7

19,9

19,2

16,5

10,9

36%

Обсяги експорту шкур, млн. дол. США

360

178,1

173,8

168,5

135,6

38%

у повній мірі реалізувати ініціативи Мінагрополітики щодо реформування аграрного сектору та поліпшення стану сільського населення, яке і є основним виробником ВРХ (загальний обсяг вирощеної ВРХ у 2012 р. склав 671 тис. т; 493 тис. т, або 73% припадає на господарства населення). Отже, виходячи з вищенаведеного, Українська аграрна конфедерація закликала Мінекономіки, Мінфін, Міндоходів, Держпідприємництва та інші зацікавлені сторони негайно погодити, а народних депутатів прийняти вказаний законопро-

ект задля відновлення справедливості та усунення багаторічної дискримінації вітчизняної галузі м’ясного скотарства та міжгалузевої розбалансованості. Зняття експортних обмежень вже найближчим часом принесе позитивні наслідки для селян-виробників, для Державного бюджету України. А у подальшому створюватиме сприятливі умови для забезпечення легкої промисловості шкірсировиною. Аналітичний департамент УАК


42 Тваринництво

Аналітика

Залишається актуальним Молоко – унікальний продовольчий продукт. Його цінність обумовлена вмістом приблизно 120 корисних компонентів, у тому числі й незамінних у раціоні харчування людини.

В

Україні розводять кілька основних порід великої рогатої худоби. У їх числі новостворені породи спеціалізованого молочного напряму продуктивності – українські чорнота червоно-ряба, червона і бура молочні. Незначну частку поголів’я представлено чистопородною голштинською та симентальською породами комбінованого м’ясо-молочного напряму. Мізерною є чисельність поголів’я аборигенних порід – червоної степової, лебе­ динської, бурої карпатської, української білоголової, червоної польської, пінцгау, які нині потребують спеціальних заходів з боку держави для збереження їх генофонду.

Нідерланди, Великобританія, Франція, Данія) спермопродукції та бугаїв, а також незначної чисельності маточного поголів’я. Це обумовлено, з одного боку, значно вищою племінною цінністю худоби (порівняно з вітчизняною), а з іншого – практичною відсутністю єдиної централізованої системи ведення племінного обліку походження та достовірної оцінки продуктивності й виявлення генетичних аномалій, системи одержання, випробування та вірогідної оцінки племінної цінності бугаїв-плідників вітчизняних порід. Поряд із поступовим покращенням

Нині фактично завершено перетворення виробничого поголів’я з недостатньо продуктивного комбінованого напряму, який до 80-х років минулого століття був представлений переважно симентальською худобою, на високопродуктивний спеціалізований молочний. До процесу створення нових українських молочних порід наші нау­ ковці залучили генофонд голш­ тин­ ської, швіцької (американської та західно­ євро­пейської селекції) порід. За останні 20 років племінне удосконалення худоби в Україні здійснювалося переважно шляхом закупівлі з-за кордону (США, Канада, Німеччина, Угорщина,

продуктивності поголів’я в Україні, використання імпортного генетичного матеріалу супроводжувалося рядом негативних моментів: підвищенням ймовірності виникнення стихійного інбридингу в стадах та проявом негативних його наслідків, поширенням неконтрольованих генетичних аномалій, наявністю негативної реакції генотипів

імпортованої худоби та одержаних від неї нащадків на зміну умов середовища експлуатації, що супроводжувалося зниженням від 82-85% до 73-75% виходу телят у розрахунку на 100 корів, резистентності ор­ ганізму тварин і, як наслідок, передчас­ним їх вибуттям зі стад (середня тривалість продуктивного використання ледь перевищує 3 лактації). Така організаційна система позитивно пра­ цює лише на розвиток селекційноплемін­ної роботи та відповідної її орга­ ніза­ ційної інфраструктури в країнахекспор­терах генетичних ресурсів, а не в Україні. Разом із тим, позитивним наслідком є досягнутий реалізований нині потенціал молочної продуктивності в окремих господарствах з розведення української чорно-рябої породи на рівні 9 тис. кг молока від корови за рік. Аналогічні показники червоно-рябої породи становлять близько 7,8 тис. кг, червоної молочної – 7,5 тис. кг, бурої молочної – 7,0 тис. кілограмів. Нині фактично завершено перетворення виробничого поголів’я з недостатньо продуктивного комбінованого напряму, який до 80-х років минулого століття був представлений переважно симентальською худобою, на високопродуктивний спеціалізований молочний. В цілому тварини новостворених порід займають до 90% у структурі поголів’я.


Тваринництво 43 Аналітика Чисельність та продуктивність підконтрольного поголів’я молочних корів в Україні (на 01.01.2012 р.) Порода корів

Кількість госпо­ дарств

Кіль­ кість

Продуктивність на­дій, кг вміст жиру, %

вміст білка,%

Голштинська

27

14211

7313

3,85

3,41

Українська чорно-ряба молочна

220

75185

5499

3,73

3,25

Українська чер­воно-ряба молочна

107

31920

5588

3,77

3,26

Українська чер­во­на молочна

29

9309

5073

3,84

3,18

Симентальська

28

5181

4947

3,78

3,17

Інші

40

7657

4522

3,77

3,18

Разом

451

143463

5572

3,76

3,28

ня та реалізація «Програми реформування системи селекції у тваринництві відповідно до сучасних світових вимог», «Положення з організації інформаційноселекційного центру з оперативного моніторингу, контролю та координації селекційно-племінної справи», проекту Закону України «Про охорону прав на породи тварин» та інших нормативних документів. Необхідним є перегляд та практична реалізація положень про діяльність та акредитацію організацій (селекційно-генетичних цен­трів, асоціацій, підприємств з утримання та оцінки плід­ ників, конрольно-випробувальних стан­ цій, конроль-асистентських служб, базових випробувальних центрів

Лариса ДАВИДОВА, за матеріалами Національної академії аграрних наук України

Виробництво молока, тис. тонн

20000,0

7831,3

15000,0

8800,0

8842,3

8840,1

9031,9

2582,5

2216,6

2245,9

2535,3

2800,0

3668,7

5000,0

11131,9

8989,2

10000,0

9443,0

Завдяки підвищенню генетичного потен­ ціалу молочних порід середній рівень продуктивності корів порівняно з 1990 р. збільшився майже в 1,52 рази (від 2863 до 4360 кг у 2012 р.). Середня продуктивність у сільгосппідприємствах становить 4670 кілограмів. Проте, між племінними і товарними господарствами зберігається недостатній дифе­ ренціал продуктивності тварин. У пле­ мінних заводах і репродукторах (бли­ зько 14% наявного поголів’я корів) молочна продуктивність на корову складає 5,5 (в  кращих – 6,5-8 тис.) та 4,6 тис. кг молока відповідно. Тому для досягнення підвищення рівня продуктивності корів до показників, які б забезпечили потребу населення України у молоці (5,6 тис. кг у розрахунку на корову в усіх категоріях господарств за рік), потрібні інтенсифікація та результативні наукові дослідження з питань практичного застосування в селекції локусів генів кількісних ознак, розробки і впровадження сучасної системи оцінки і добору бугаїв-плідників, що відповідають світовим стандартам. Це забезпечить не тільки умови для інтенсифікації селекції, а й необхідний рівень конкурентоздатності вітчизняних генетичних ресурсів та захистить внутрішній ринок від їх імпорту. Подолання проблеми підвищення ефективності селекції лежить також у площині опрацювання та застосування сучасної системи ведення племінного обліку та оцінки продуктивності й урахування якості продукції. Для створення сучасної вітчизняної системи селекційно-племінної роботи у скотарстві необхідне доопрацюван-

з оцінки якості продукції, відтворення, генетичного контролю походження, визначення аномалій, що мають відповідний європейським стандартам рівень акре­ дитації), відповідальних за цю роботу, з чітким визначенням їх структури та розмежуванням функцій, прав і обов’язків, джерел фінансування тощо. Потребує (як першооснова існування всієї системи ведення племінного обліку) законодавчого закріплення обов’язковість ведення офіційного обліку продуктивності, якості продукції і походження тварин усіма тваринницькими підприємствами та обслуговуючими їх організаціями. Це повинно стати, з одного боку, однією з умов для одержання ліцензій на виробництво і реалізацію продукції молочного скотарства, а з іншого – одержання необхідного рівня державної підтримки. Виходячи з цих позицій, актуальним залишається продовження Державної програми підтримки селекції у тваринництві на якісно нових принципах спрямування коштів, виключно на організацію офіційного обліку продуктивності, генетичного походження і оцінку якості продукції, на одержання, оцінку продуктивності та генотипу видатних плідників, на збереження генофонду лише аборигенних і зникаючих порід тварин.

2005

2010

2011

2012

2013 (очікуване )

0,0 1995

2000

Сільськогосподарські підприємства

Господарства населення

Господарства усіх категорій

За даними Держкомстату України


44 Тваринництво

Аналітика

А де ж молоко?

Виробництво молока всіх видів у світі нині досягло 727,1 млн. тонн. 83,4% цього молока – коров’яче, стверджує статистика. Стабільно найбільшою у загальному виробництві молока є частка країн Європи (34,6%) та Америки (30,0%). За останнє десятиліття практично до їхнього рівня наблизилися країни Азії (27% від загального обсягу), збільшивши валові показники майже в 1,7 рази.

Д

ля світового ринку молока характерним є зростання обсягів його виробництва. Ця тенденція є сталою, та якщо у 1961-1991 рр. збільшення складало майже 1,5 рази (1,7% щорічно), то за останні 20 років середньорічний приріст становить близько 1%. Більша частина виробленого молока в світі

Середня продук­ тивність корів у світі нині залишається низькою і становить 2394 кг молока від однієї голови.

сконцентрована у США, Індії, Китаї, Бразилії, Росії, Німеччині, на які припадає до 50% від загального світового обсягу. Індія за останнє десятиріччя наростила виробництво на 52,2%, Бразилія – на 52,1%, а у Китаї воно зросло в 3,5 рази. Україна до 2006 р. входила до десятки країн-лідерів, а зараз посідає чотирнадцяте місце. У 2011-му, порівняно з 2001 р., у багатьох країнах простежується тенденція збільшення поголів’я корів, окрім Європи, де їх чисельність зменшилася на 23,4%. Найбільш інтенсивно використовується молочна худоба в країнах Європи, де її чисельність від загального поголів’я корів у світі становила 15,0% (2011 р.), але від неї одержано 209,4 (35%) млн. т молока (рис. 1). Середня продуктивність корів у світі нині залишається низькою і становить 2394 кг молока від однієї голови. Розмах же мінливості молочної продуктивності корів серед 192 країн-виробників молока становить від 103 кг (Папуа-Нова Гвінея, аутсайдер) до 11937 кг (Ізраїль, лідер) Про рівень розвитку галузі молочного скотарства в окремих країнах свідчить показник обсягу виробництва молока на душу населення (табл. 1). Серед країн СНД за цим показником Україна посідає шосте місце. Основна проблема галузі скотарства в Україні – зменшення обсягів виробництва продукції і поголів’я тварин, яке відбувається в господарствах усіх форм власності. Так, у порівнянні з показниками 1990 р., на 01.01.2013 р. в усіх категоріях господарств чисельність корів скоротилась у 3,2 рази, виробництво молока зменшилось у 2,2, а яловичини – в 4,6 рази (рис. 2). Така ситуація призвела до зменшення рівня споживання та виробництва продуктів молочного скотарства (табл. 2). Перспективне значення галузі полягає передусім у формуванні продовольчої безпеки держави, а також у забезпеченні необхідного рівня споживання продукції скотарства і додержання балансу видів м’ясної продукції у загальному її виробництві з подальшим нарощуванням експортного потенціалу в аспекті виходу України на міжнародні (переважно азійський та африканський) ринки. Конкурентні можливості розвитку галузі молочного скотарства підтверджують статистичні дані щодо динаміки зростання її прибутковості й виходу з 2007 р. на рентабельне виробництво молока. Рівень його коливається у межах +1,4% (2009 р.) до +18,5% (2011 р.) Виробництво яловичини є збитковим (від – 24,1% до – 41%) з причини невідповідності закупівельних цін рівню фактичних витрат на її виробництво та низького рівня продуктивності тварин. Також є зачатковим розвиток галузі спеціалізованого м’ясного скотарства з використанням енергоощадних технологій виробництва, яке б могло забезпечувати одержання більш дешевої високоякісної яловичини. Вітчизняні аграрні економісти вважають, що для


Тваринництво 45 Аналітика Рис. 1. Динаміка зміни продукти­ вності корів у світі та різних його частинах

6000 Продуктивність, кг

ліквідації дефіциту виробництва молока та яловичини, показники якого наведено у табл. 3, підвищення якості та створення експортного потенціалу виробництва продукції необхідно: – збільшити виробництво молока з 11,2 млн. т до 15,4 млн. т у 2015 р. і 18-20 млн. т у 2020-2023 рр., реалізацію яловичини в живій масі – до 1,02 млн. т, у забійній масі – до 0,6 млн. т у 2015 р. і 1,2-1,3 млн. т у живій та 0,7-0,8 млн. т у забійній масі в 2020-2023 рр.; – наростити поголів’я корів з 2,63 млн. до 2,72 млн. корів, переважно за рахунок сіль­ госп­ підприємств з 0,59 до 0,79 тис. гол. до 2015 р. і до 0,91,0 млн. голів у 2020-2023 роках. Досягнення цих показників може бути здійснено шляхом використання: а) інтенсивних, конкурентоздатних порід і типів та сучасної системи селекційно-племінної роботи з ними, що включає селекцію за генами кількісних ознак, спрямовану на підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності до 8-9 тис. кг молока від корови за рік, приріст живої маси молодняка молочних порід до 900-1000 г, а м’ясних – до 1300-1500 г за добу; б) біотехнологій репродукції, що забезпечують одержання виходу телят на рівні 85-87 голів у розрахунку на 100 корів; селективних технологій сперми, що забезпечують одержання 95-97% приплоду запланованої статі; широкого застосування ембріотрансферу в якості репродуктивної технології племінної молочної худоби; в) сучасних індустріальних технологій утримання та експлуатації тварин з високою концентрацією поголів’я в сільгосппідприємствах та частково механізованих технологій і кооперативної системи заготівлі молока і забою тварин в селянських господарствах; г) пріоритетних та економічно доцільних в сучасних природно-кліматичних умовах кормових культур, застосуванні сучасних технологій їх заготівлі, зберігання та роздавання тваринам, використанні концентрованих кормів виключно у вигляді ком­ бікормів, запровадженні нових методологій нормування живлення; д) гармонізованих з вимогами світового ринку систем забезпечення якості продукції та збереження здоров’я тварин. Деталізувати деякі з окреслених тез ми спро­ буємо в наступних номерах нашого журналу.

Молоко

380,0

214,9

-15,1

Яловичина

31,3

11,3

-20,0

1000 Роки

1961

1999

2001

Америка Азія

2011

Африка Світ

3000 Білорусь Польща 2000 Україна 1000 Росія Туреччина 0 Світ Роки

8

20

Роки

2001 2005 2010 6 п’ятірка світових лідерів 3357,9 3540,9 3894,3 4 687,6 665,3 699,8 544,2 496,3 405,2 2 419,3 408,0 372,3 342,2 344,7 359,6 0 1990 2012 Україна та країни-сусіди С/г підприємства 482,9 575,1 687,3 310,6 312,4 320,8 271,5 286,1 241,5 223,0 214,8 220,9 131,5 147,1 170,7 86,7 1961 80,2 1999 83,9 2001

Європа

Америка

Виробництво молока, млн. тонн

Продуктивність, кг

Нова Зеландія 6000 Нідерланди Австралія 5000 Франція 4000 Німеччина

Поголів’я корів, млн. гол.

Країна

2011

2011 р. у % до 2001 р.

4053,0 10 690,2 418,1 5 374,0 371,9 0

120,7 100,4 76,8 89,2 108,7

15

1990

Господарства населення

677,6 322,9 239,4 226,2 175,2 87,5 2011

140,3 104,0 88,2 101,4 133,2 109,1

Африка

Рис. 2. Динаміка змін чисельності корів та виробництва молока Океанія Азія Світ в різних категоріях господарств 25

Виробництво молока, млн. тонн

Поголів’я корів, млн. гол.

10

8

20

6

15

4

10

2

0

1990

2012 С/г підприємства

5

0

1990

2012

Господарства населення

Табл. 3. Фактичне і необхідне виробництво продукції молочного скотарства, тис. тонн Фактичне виробництво (2012 р.)

Потреба згідно нормативів МОЗ

Дефіцит до норми споживання

Продукція

Сільгосп­ підприємства

господарства насе­ лення

всього

56,6

Молоко

2540

8849

11389

17480

-6091

36,1

Яловичина

97

302

399

1440

-1041

до нормативу +/-

2000

10 Табл. 1. Виробництво молока на душу населення в25країнах світу у 2001-2011 рр., кг

Рівень споживання на одну особу за рік, кг факт

3000

Європа Океанія

Табл. 2. Фактичне (2012 р.) і необхідне споживання продуктів молочного скотарства населенням України

норма­тив МОЗ

4000

0

Ольга МОРОЗОВА, за матеріалами НААН

Показник

5000

%

2012


46 Птахівництво

Селекція

Олександр Бакуменко: «Виробництво збільшується за рахунок будівництва нових потужностей» Птахівництво, як відомо, в останні 10 років динамічно розвивається. За цей час виробництво курячих яєць збільшилося в 4 рази, а м’яса птиці – у 24. І сьогодні на кожного українця виробляється понад 300 яєць та 24 кг пташиного м’яса.

П

ро потенціал галузі, ії експортні можливості та цінові прогнози наша розмова з головою Ради директорів асоціації «Союз птахів­ників України» Олександром Бакуменком. – Олександре Борисовичу, експерти ФАО передбачають зростання вироб­ ництва м’яса птиці. За їхніми прогно­ зами, в 2015 р. воно досягне 94-95 млн. тонн. Якою буде частка України в цьому виробництві? – Щорічно у світі виробництво м’яса птиці зростає на 1,5-2%. А в Україні це зростання є значно вищим за світові показники. Зокрема, цього року наші птахівники планують виробити 1,2 млн. т м’яса птиці, а це +140 тис. т до показників 2012 року. Тобто, загальний приріст, за моїми оцінками, складе в 2013 р. 14-15%, а промислове птахівництво матиме ріст на

Рейтинг підприємств України за виробництвом продукції птахівництва ТОВ “Ландгут Бройлер”

рівні 17%. – А завдяки яким факторам українські птахофабрики досягнуть та­ кого зростання? – Союз птахівників України веде постійний моніторинг, на основі якого я можу стверджувати: основними виробниками, які забезпечать ріст виробництва, буде вертикально інтегрована компанія «Миронівський хлібопродукт», де за рахунок введення нових потужностей на Вінницькій птахофабриці цьогоріч додатково вироблять 100 тис. т м’яса. Цей проект дуже серйозний і масштабний, який до 2017 р. повинен забезпечити виробництво 400 тис. т м’яса птиці. Вартість цього проекту – 1,3 млрд. доларів. Приріст дасть і ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», де також введено новий майданчик. Збільшать обсяги виробництва і такі підприємства як ТОВ «Комплекс «Агромарс», ТОВ «Птахокомплекс «Губін» (агропромгрупа «Пан Курчак»), корпорація «Агро-Овен», ПП «АгробудІнвест» тощо.

3.76%

Птахокомбінат “Бершадський”

4.15% 9.03%

Птахокомплекс “Губін” Птахофабрика “Улар”

10.79%

Корпорація “Агро-Овен”

17.92% 19.2%

ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”

25.91%

ПрАТ “Дружба народів Нова” Птахокомплекс “Дніпровський” Птахофабрика “Перемога Нова” Птахофабрика “Орель-Лідер”

32.47% 37.89% 38.49% 38.68%

ТОВ “Комплекс “Агромарс” Миронівська птахофабрика

92.48%

0

20

– Інвестори яких країн сьогодні більше цікавляться галуззю? Чи більшість все ж – вітчизняні бізнес­мени?

ТОП-10 виробників м’яса птиці

3.51%

С/г фірма “Агроукрптаха”

Щодо виробництва яйця, то за сім місяців воно збільшилося на 3,5%. Активно розвивається група компаній «Овостар Юніон», яка втілює в життя потужний інвестиційний проект. Компанія котується на Варшавській фондовій біржі й за два роки показала приріст у 2,5 рази. Також збільшить виробництво яєць компанія «Аграрний Холдинг Авангард», яка теж будує два нових яєчних підприємства. Тож можу запевнити, що виробництво продукції птахівництва збільшується, перш за все, за рахунок будівництва нових потужностей і реконструкції та модернізації вже діючих пташників.

40

60

80

100


Птахівництво 47 Селекція

Аналітики USDA (Міністерство сільського господарства США) знизили оцінки обсягу виробництва м’яса бройлерів у 2013 р., зберігши незмінним прогноз на 2014 рік. Відповідно звіту «Оцінка світових сільськогосподарських поставок і пропозицій», виробництво бройлерів цього року складе 16,932 млн. т (на 15,422 т поступається липневій оцінці та на 1,9% вище показника 2012 р.). Прогноз USDA на 2014 р. не змінений: 17,433369 млн. т (+3,0% – приріст за рік). Експорт бройлерів у 2013-му оцінюється у 3,395 млн. т (+2,9% до обсягів експорту 2012 р.), а у 2014-му залишений без зміни, тобто на рівні 3,299 млн. т (приріст – +0,9%). – Приємно, що основні мажоритарні власники промислових птахофабрик – українці. Але є різні шляхи залучен­ ня інвестицій – через ІРО, випуск євро­ облігацій, прямих інвестицій, залучення фінансів від Світового банку і портфелів інвесторів. Якщо компанія котується на Лондонській (МХП, «Авангард») чи Варшавській («Овостар Юніон») фондових біржах, то відповідно, її акції – у вільному продажу, тож частка іноземних інвесторів складає від 20 до 35%. – Чи задовольняє птахофабрики рівень цін, за якими вони реалізують птахопродукцію? – Справа в тому, що в І-му півріччі ми мали високі ціни на фуражне зерно, тому ціни на комбікорми зросли на 20% і, відповідно, збільшилася собівартість продукції птахівництва. У зв’язку з цим найбільші птахофабрики отримали менший прибуток, а середні та невеликі спрацювали з нульовою рентабельністю по ви-

робництву яєць, а м’ясні ж птахофабрики мали рентабельність лише 5-10%. Зміна сезонних цін, яку ми зараз спостерігаємо, дозволить птахофабрикам отримати середньорічну ціну на яйця харчові, забезпечивши рентабельність на рівні 10-15%. І хоча ми спостерігаємо з серпня, що корми дешевшають, проте дорожчатимуть енергоносії та логістика. – Чи достатніми, на Ваш по­ гляд, є обсяги виробництва продукції птахівництва для внутрішнього ринку країни? – Українські виробники повністю забезпечують внутрішній ринок. До речі, кожен українець споживає 24 кг м’яса птиці на рік. Цей показник є характерним для розвинених країн Європи. А ще ми входимо в трійку країн-лідерів за рівнем споживання яєць, займаємо дев’яте місце у світі за виробленою їх кількістю. Десяте місце Україна посідає за обсягами виробленого м’яса птиці.

Поголів’я птиці, тис.голів

Але ріст виробництва продукції пта­ хів­ ництва стримує низька купівельна спроможність населення. У споживчому кошику українців продукти харчування займають 65%. Це дуже високий показник, який в Європі складає 35%. Українці витрачають багато грошей на їжу через те, що мають низькі зарплати. – Що можете сказати про цінову ситуацію на ринку птахопродукції до кінця року в Україні та країнах ЄС? – По м’ясу цінова ситуація стабільна вже протягом 2,5 років і перебуває в одному ціновому коридорі. Думаю, що ціни до кінця року лишаться на тому ж рівні. Щодо яєць, то цей товар має сезонну динаміку. Тобто, літом ціни знижуються, а взимку підвищуються. Отже, середньорічна ціна на яйця зросте, але не на багато, приблизно на 5-10%. За нашими прогнозами, цього ріку Україна ввійде в 10 країн з експорту м’яса птиці і яйця. Плануємо експортувати 130140 тис. т м’яса (торік – 81 тис. т, позаторік – 50 тис). За рік експорт зросте в 1,7 рази. Як бачимо, Україна різко збільшує обсяги експорту. Сьогодні м’ясо птиці, вироблене на українських птахокомплексах, споживають у 28 країнах світу, а яйця – в 48 країнах. За рік Україна експортує також 500-600 млн. шт. яєць, це близько 4-5% виробленої продукції. Отож, левову частку продукції птахів­ ництва споживає все ж внутрішній ринок. Але Україна має значний потенціал, і ми можемо експортувати без шкоди для внутрішнього ринку 1,5 млрд. яєць та яєчної продукції. Взагалі Україна – держава з розвиненим птахівництвом і з експортним вектором.

Людмила ЛЕБІДЬ


48 Птахівництво

Бізнес

Просте яйце перетворити на золоте Історія розвитку цієї компанії могла б стати прикладом для одного зі світових бестселерів з успішної побудови бізнесу. Правда, Віталію Вересенку та Борису Бєлікову знадобилося 15 років, аби з невеликого підприємства «виростити» вертикально інтегровану групу компаній. Сьогодні ж «Овостар Юніон» займає лідируючі позиції на українському яєчному ринку та продає продукцію у понад 20 країн світу, успішно провела IPO на Варшавській біржі, а найсучасніше обладнання забезпечує високу якість продукції.

Г

оловними напрямками діяльності ГК «Овостар Юніон» є виробництво яєць і яєчних продуктів. До речі, завод «Овостар» перший в Україні почав виробляти високотехнологічні яєчні продукти за сучасними технологіями, що дозволяють розділити куряче яйце на білок і жовток. А за підсумками 2012 р. компанія зайняла друге місце за обсягами виробництва яєчних продуктів в Україні. На території Васильківського виробничого майданчика працює 15 пташників, цех сортування яєць, склад готової продукції, завод яєчних продуктів «Овостар», ком­ бікормові заводи. І оскільки ставку ком­ панія робить на виробництво брендованих яєць, у першу чергу модернізували пташники: у 2011-2013 рр. поруч зі старими з’явилися 8 нових, оснащених за новітніми технологіями. Кожен із них вміщає до 309 тис. несучок. Два поверхи в шість ярусів довжиною 139 м, шириною 18 і висотою 9 м – такі пташники віднедавна встановили на «Овостар Юніон». Відтепер це єдине підприємство із найбільшими пташниками в Україні та Європі. На початок липня тут утримували близько 3,4 млн. голів курейнесучок. В сортувальному цеху працює дві сортувальні машини, що дозволяє за день сортувати і пакувати 3,5 млн. яєць. Найновішим обладнанням в цеху є Moba Omnia FT 500 з трьома ступенями перевірки яйця. Перша перевіряє на наявність мікротріщин, друга – на наявність кров’яних плям, третя – дезінфікує яєчну шкаралупу. За останніми технологіями оснащено і склади зберігання яєць: промислові кондиціонери підтримують температуру відповідно вимог ДСТУ та ТУ (не більше 20ºС). В середньому продукція на складі лежить не більше 1-2 днів. Широкий асортимент харчових курячих

яєць компанія вже понад 13 років реалізує під національною торговою маркою «ЯСЕНСВІТ» під девізом «Яйце, як і задумано природою!», підкреслюючи своє прагнення виробляти якісні та натуральні продукти для українців. «ЯСЕНСВІТ» – перша ТМ, що запропонувала українським споживачам яйце в індивідуальній упаковці.

Досьє «Овостар Юніон». У структурі гру­пи «Овостар Юніон» – два комбікормових заводи, елеватор, підприємство з утримання батьківського поголів’я, інкубатор, два майданчики з підрощування молодняка несучки, дві птахофабрики з виробництва яєць, завод з виробництва сухих і рідких яєчних продуктів. Компанія випускає продукцію під торговими марками: «ЯСЕНСВІТ» (курячі яйця) і «Овостар» (сухі та рідкі яєчні продукти). Всього компанією виробляється 81 вид продукції, 24 з яких – приватними торговельними марками (Private Label) крупних торговельних мереж України. Відповідність жорстким вимогам вітчиз­няних та міжнародних мереж, таких як Metro Cash&Carry, Auchan та Billa, підкреслює високу якість виробленої продукції. Завдяки сучасному обладнанню від найкращих світових виробників, завод «Овостар» переробляє близько 184 тис. яєць за годину, виробляючи пастеризовані та ферментовані яєчні продукти в сухому, рідкому та замороженому вигляді без

втрати корисних властивостей продукту. До речі, щодо виробництва рідких яєчних продуктів, то «Овостар Юніон» лідирує, починаючи з 2006 року. Цю продукцію вже оцінили понад 260 найбільших виробничих підприємств харчової промисловості України, країн Ближнього Сходу, Азії, Африки, СНД. Чітко налагоджені виробничі процеси та високотехнічне обладнання забезпечують якісну і конкурентоспроможну продукцію. Водночас «Овостар Юніон» пильно контролює якість продукції відразу в кількох лабораторіях. Мікробіологічна досліджує яйця і яєчні продукти на наявність бактерій групи кишкової палички, загальних мікробіологічних показ­ ників. У фізико-хімічній лабораторії оціню­ ється якість яєчних продуктів. Кон­троль відповідає міжнародним стандартам ISO 9001:2008 та ISO 22000:2005 (HACCP). Підприємство щороку проходить ресер­ ти­фікацію, тобто здає міжнародний іспит на якість. Сертифікацію на підприємствах групи проводить всесвітньовідома компанія «Бюро Верітас Україна», її сертифікати визнаються в усьому світі. Крім того, щомісяця проводиться повний державний контроль яєць, води, кормів у лабораторіях Держветмедицини. В найближчих планах «Овостар Юніон» – збільшити частку ринку яєчних про­дуктів в Україні та розширити асортимент про­ дукції й надалі розвивати зовнішні ринки збуту в країни ЄС, СНД, Азії, Африки. Над втіленням цих масштабних планів уже ведеться робота. Наразі на території Васильківського виробничого майданчика добудовуються ще 3 пташника та завершується монтаж елеватора. Мар’яна ДОБРОБОГ


Птахівництво 49 Годівля

Экологически чистые комбикорма – здоровое будущее!

Филиал ПАО «Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины» – Изюмский комбинат хлебопродуктов – на рынке комбикормов уже более 25 лет. На протяжении всего этого времени предприятие развивает отечественное кормопроизводство, внедряя новейшие технологии и разработки в сфере кормления животных.

Директор Изюмского комбината хлебопродуктов Исламов Висхан Алавдиевич

К

ак известно, залогом производства качественной продукции птице­ водства и животноводства яв­ ля­ ются прежде всего сбалансированные по всем показателям комбикорма. А их главным требованием – качество и безопасность! В состав рецептуры комбикормов Изю­ мского КХП входят только натуральные компоненты – зерновое сырье, масличные (шрот, жмых), минеральное сырье, витамины, микроэлементы, аминокислоты, ферменты и другие питательные вещества. На предприятии внедрена система управления качеством, которая соответствует международному стандарту ISO 9001:2008. Она охватывает весь процесс производства, начиная с закупки сырья и заканчивая самим отпуском готовой продукции. Используемое в производстве сырье

проходит строгий входной контроль на безопасность и соответствие качественным показателям, который осуществляет лаборатория предприятия. Компьютерный расчет рецептуры комбикормов выполняется с помощью программы оптимизации рецептов «Корм Оптима». Взвешивание компонентов обеспечивается электронными весами-дозаторами, управляемыми компьютерной системой, весь процесс производства автоматизирован.

Основной принцип в работе Изюмсокго КХП – «Успех предприятия определяется успехами наших потребителей». Продукция выпускается в виде россыпи, гранул и крупки, фасуется по заказам потребителей в мешки по 5, 10, 20, 25 килограмм. Изюмский комбинат хлебопродуктов – член Союза птицеводов Украины и Союза кормопроизводителей Украины, а так­же Межрегионального гражданского со­юза птицеводов и кормопроизводителей (г. Харьков). Проводим традиционные меж­ дународные специализированные се­ ми­ нары по кормопроизводству на базе пред­приятия. Это способствует развитию ком­ бината, объединяя единомышленников, готовых возрождать животноводство и перерабатывающую промышленность, по­­ вышать качество сельхозпродукции и ее безопасность.

Ведь очень важно, чем кормят животных и птиц, в каких условиях они содержатся – от этого зависит, «какое мясо мы едим, каким молоком поим своих детей». Поэтому главной задачей производителя становится создание ровной цепочки производства, чтобы от выращивания зерна до продажи готового продукта потребителю гарантировалось качество и безопасность. Продукция Изюмского комбината хлебопродуктов – абсолютно натуральный, экологически чистый продукт, который не содержит в своем составе гормонов, антибиотиков, искусственных стимуляторов роста. Полнорационные комбикорма полностью обеспечивают потребность в питательных и биологически активных веществах с/х птиц и животных всех возрастных групп, обеспечивая эффективность использования их потенциала. А это, в свою очередь, – гарантия достижения максимальных результатов производства высококачественного мяса, молока и яиц. Качество продукции, уверены работники комбината, – это основной фактор, влияющий на укрепление связей с потребителями: птицеводческими и животноводческими комплексами, малым и средним бизнесом, фермерскими хозяйствами, населением. Придерживаясь этой позиции, в условиях жесткой конкуренции на рынке комбикормов предприятию удается расти экономически и получать прибыль благодаря укреплению доверия и порядочности в деловых отношениях.

64319, Харьковская обл., Изюмский р-н, с. Капитоловка. Приемная – тел./факс: (05743) 5-09-45; отдел сбыта – тел.: (05743) 56-8-06, 5-09-42; главный технолог – тел.: (05743) 56-8-39; www. іkhp.com.ua


50 Птахівництво

Годівля

Ціле зерно в годівлі птиці – це раціонально Зерно – досконалий продукт, створений природою. Але його не можна вважати готовим кормом для високопродуктивної сільськогосподарської птиці. Це лише цінний компонент у складі комбікормів, використання яких дозволяє в повній мірі задовольнити потребу птиці в енергії, поживних і біологічно активних речовинах.

В

нашій країні до складу комбікормів для птиці вводять 60-70% зернових, тоді як за кордоном частка зерна зменшена до 30-50% за рахунок широкого використання вторинних продуктів переробки продукції рослинництва та тваринництва. Для більшої ефективності використання зернових кормів у годівлі птиці застосовують різні способи попередньої підготовки. Серед них найбільш поширеними є волого-теплова обробка (екструдування, експандування, мікронізація), обрушування плівчастих культур тощо. Ці процеси енергоємні й потребують додаткових капіталовкладень на придбання спецтехніки. Але готові продукти, отримані в результаті обробки, мають ряд властивостей, що забезпечують краще засвоєння поживних речовин, тому їх широко використовують у складі передстартових і стартових комбікормів для молодняка та в раціонах для дорослої птиці. Подрібнення зерна – це також спосіб його попередньої підготовки до згодовування, при якому відбуваються зміни структури зернівки. Ступінь подрібнення зерна регламентується рецептом комбікорму, тобто залежить від віку і виду птиці. Необхідний ступінь подрібнення зерна вологістю до 14% досягається встановленням у дробарці решіт з отворами діаметром: при мілкому помелі – 3 мм, середньому – 4-5 мм і крупному – 6-8 міліметрів. В ідеалі кінцева мета розмелювання – отримання однорідного за крупністю та щільністю помелу продукту. Проте більш м’яка частина зернівки (ендосперм) завжди подрібнюється інтенсивніше (мілкіше), ніж твердіша оболонка. При розмелюванні тритикале, пшениці та кукурудзи (особливо пересушеної або після тривалого зберігання) кількість мучнистої фракції завжди велика. Часто відсутність сучасного обладнання або неналагодженість технологічного процесу призводить до переподрібнення зерна, що погіршує якість комбікорму і збільшує витрати енергії на його виробництво. На сучасному етапі розвитку промислового птахівництва практично все зерно проходить процес розмелювання перед змішуванням з білковими та мінеральними складовими комбікорму. При цьому на різних стадіях технологічного ланцюжку частково втрачаються поживні речовини та змінюються харчові характеристики, властиві цілому зерну. Незважаючи на чимало переваг використання розмеленого зерна (руйнування захисної зернової оболонки, багатократне збільшення площі контакту з травними ферментами, більш рівномірне змішування з білковими складовими


Птахівництво 51 Годівля речовин в одиниці маси комбікорму, що пов’язано та біологічно активними речовинами), цілий ряд як з особливостями травлення молодняка, так і з робіт свідчить про можливість і доцільність виконизькими нормами споживання корму для птиці ристання у годівлі птиці частини зерна у нерозмераннього віку. леному вигляді, що дає змогу не лише зменшити З другого періоду вирощування (9-17 тижнів) витрати енергії та втрати мілкої (пилоподібної) курчат переводять на ростові раціони, які харакфракції зерна, а й має стимулюючий вплив на теризуються нижчими показниками поживності, а організм птиці. отже і зміною складу комбікорму в бік зменшення Практичний інтерес до використання цілого кількості білкових кормів і підвищення вмісту зерзерна в комбікормах для птиці пов’язаний як нових та продуктів їх переробки. Для таких із економічними факторами, так і зі комбікормів застосовується крупніший здатністю птиці перетравлювати неПеріод помел зернових компонентів. мелене зерно, що виробилася в оцінки цілого Враховуючи ці фактори, а також процесі еволюції. стан розвитку системи травлення Характерною особливістю Ціле зерно зерна та звикання курчат, доцільно саме з 9-го тижня травної системи птиці у стимулює до нього триває від починати вводити частину зерна порівнянні із ссавцями є активність 7 до 14 днів незалежно до складу комбікормів у цілому значно менша її відносна дом’язового шлунку від віку, коли вигляді. Розміри зерна пшениці вжина. Проте особливості у більшій мірі, ніж та ячменю такі, що курчата в змозі функціонування залозового починають його високий рівень поїдати їх нерозмеленими. Ціле зері м’язового шлунку та 12-палої згодовувати но, стимулюючи діяльність шлунковокишки компенсують відносно коклітковини. кишкового тракту, сприятиме інтенсивному ротку довжину кишечника. При вибірковій перетиранню крупних частин корму у м’язовому Згодовування цілого зерна сприяє годівлі півників шлунку, кращому перетравленню та засвоєнню потривалішому проходженню корму по шлунководо 30-денного живних речовин організмом курчат. кишковому тракту і дозволяє рівномірно задовольвіку цілим зерном Якщо не розпочали вводити ціле зерно до няти апетит птиці впродовж доби за рахунок дота білковим складу комбікорму в період вирощування курчат, вшого перетравлювання зерна. В результаті впливу то краще зробити це до настання статевої зрілості грубої структури корму на шлунково-кишковий концентратом або ж після переводу молодок до групи несучок. тракт стимулюється робота м’язового шлунку, спостерігалось Головне – робити це поступово, не допускаючи покращується секреторна діяльність залозового менше випадків «кормових» стресів у птиці. Адже незважаючи на шлунку, підшлункової залози та печінки. Відмічено захворювання те, що сільськогосподарська птиця має від своїх краще засвоювання крохмалю при включенні до на кокцидіоз диких предків «генетичну пам’ять» про споживанраціонів бройлерів нерозмеленої пшениці. у порівнянні ня цілого зерна, їй потрібен час для адаптації. На думку ряду авторів, ціле зерно стимулює Період оцінки цілого зерна як нового кормовоактивність м’язового шлунку у більшій мірі, ніж з птицею, яка го фактору та звикання до нього триває від 7 до 14 високий рівень клітковини. При вибірковій споживала днів незалежно від віку, коли починають його згогодівлі півників до 30-денного віку цілим зерном комбікорми з довувати. та білковим концентратом спостерігалось менше високим вмістом У практиці птахівництва відомі такі способи випадків захворювання на кокцидіоз у порівнянні клітковини. годівлі: вибірковий – коли в різних годівницях з птицею, яка споживала комбікорми з високим вмістом клітковини. Коли ж починати згодовувати ціле зерно курчатам? Одні вважають, що птиця, якій пропонують ціле зерно в молодшому віці, здатна споживати більше зерна пшениці з віком. За результатами інших досліджень, годівля курчат породи леггорн до 5-тижневого віку раціоном з цілим зерном була малоефективною у порівнянні з подрібненим зерном та гранулами, проте в подальшому (період 6-10 тижнів) ці відмінності зникали, і з 11-го тижня ефективність «зернової дієти» була такою ж, як і комбікормів із розмеленим зерном. У дослідженнях, проведених в Інституті птахівництва НААН, встановлено, що ціле зерно до раціонів молодняка яєчних порід доцільно починати вводити по досягненні ними 8-тижневого віку. В  стартових комбікормах застосовується мілкий помел зернових і білкових компонентів для кращоУкраїна, 39701, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Польовий Стан, буд.1, тел.: (0536) 72-68-73 го змішування та досягнення високої однорідності м. Київ, тел.: (044) 453-21-21, факс: (044) 453-20-00 розподілення поживних та біологічно активних

Продукція ТОВ «КреМікс» – це гарантія високої якості та культури виробництва


52 Птахівництво

Годівля

пропонується зерно та інший корм (білковий концентрат або комбікорм-концентрат); послідовний – ціле зерно та інші корми задаються в одній годівниці, але в різний час; змішаний – ціле зерно змішується з комбікормом (стандартним або більш поживним) у різних пропорціях. Вибіркова годівля – реальний вибір раціону для кожної особини. Припускається, що птиця при вільному виборі здатна регулювати споживання зерна і концентрату в залежності від фізіологічної потреби організму в енергії та протеїні. У дослідах, що проводилися в Данії, встановлено: годівля курей цілим зерном з добавкою комбікорму-концентрату дає такі ж результати, як і при використанні повнораціонного комбікорму. Жива маса курочок породи леггорн у 20-тижневому віці, яких вирощували із застосуванням вибіркового способу годівлі (пропонували білковий концентрат, пшеницю і просо в цілому вигляді при вільному доступі до гравію), була вища, ніж у молодок, яких годували розмеленим зерном і концентратом. На споживання білкового концентрату фізична форма зерна (ціле чи розмелене) мала більший вплив, ніж вид злаку. Використання цілого зерна та білкового концентрату потребує додаткових витрат для виготовлення окремих годівниць, а також постійного контролю якості зерна. Проте зниження вартості кормів, пов’язане з помелом, змішуванням та гранулюванням, протистоїть додатковим витратам, і прибуток від такої годівлі може бути більшим, ніж при стандартній системі годівлі. Відома практика поступового змішування цілого зерна з ростовим комбікормом у заключний період вирощування бройлерів. Можливе також поступове збільшення вмісту цілого зерна пшениці або тритикале у складі повнораціонних комбікормів для бройлерів, починаючи з 5% на 5-му тижні вирощування. Можна включати ціле зерно кукурудзи або

Дослідне господарство ПРОПОНУЄ Елітне насіння Племінний завод реалізує:

м’ясних теличок і бичків, ярок і баранів поточного року (асканійська тонкорунна/меринос).

Культура Озима пшениця Озима пшениця Озима пшениця Озима пшениця Озима пшениця Озима пшениця

Сорт, гібрид Куяльник Херсонська 99 Ніконія Одеська 267 Смуглянка Землячка

У дослідах, що проводилися в Данії, встановлено: годівля курей цілим зерном з добавкою комбікормуконцентрату дає такі ж результати, як і при використанні повнораціонного комбікорму.

пшениці й до складу гранульованих комбікормів для птиці. Під час грануляції ціле зерно кукурудзи в значній мірі подрібнюється, причому більше, ніж пшениці, що, очевидно, пов’язано з розміром зерна та його щільністю. За даними Svihus В. et al. (2004), перетравність гранульованих комбікормів у курчат-бройлерів як з цілим, так і розмеленим зерном була майже однакова, але відмічено краще споживання корму з частиною кукурудзи та пшениці в цілому вигляді, також вказується на збільшення маси м’язового шлунку, що пов’язано з більшими зусиллями для перетирання корму грубішої структури. В наших дослідженнях встановлена доцільність використання частини зерна в нерозмеленому виг­ ляді у складі розсипних комбікормів для молодняка та яєчних курей в умовах кліткового утримання. В годівлі курей кращі результати було отримано при використанні у складі збалансованого повнораціонного комбікорму 30% цілої пшениці або 30% суміші зерна (пшениці, тритикале, ячменю та кукурудзи). При цьому підвищувалась несучість і зменшувались витрати корму на 10 яєць і на 1,8%. Про здатність травної системи курей до перетравлення цілого зерна у складі комбікорму свідчив рівень загального азоту та клітковини в хімусі 12-палої кишки і білка в сироватці крові. Курчатам починали згодовувати комбікорм з Для забезпечення вмістом 10% цілого зерна пшениці й поступово кращого збільшували її вміст до 30%. Споживання і витраперетравлення ти корму на одиницю приросту були однакові при комбікормів з використанні комбікормів з цілим та розмеленим цілим зерном зерном. Нерозмелений ячмінь починали вводити до птиці раз на складу комбікормів для курчат з 9-го тижня в нетиждень потрібно великих обсягах (5-7%) і поступово збільшували згодовувати гравій до 15%. Такі раціони не впливали на збереженість (0,5% від маси поголів’я та живу масу курочок у 17-тижневому віці. корму). Для забезпечення кращого перетравлення комбікормів з цілим зерном птиці раз на тиждень потрібно згодовувати гравій (0,5% від маси корму). Озимий ячмінь Восход Отже, використання частини зерна в неЯра пшениця Спадщина Ярий ячмінь Сталкер розмеленому вигляді у складі комбікормів Люцерна Веселка для птиці – це раціонально, при­ родно Льон Віра та економічно вигідно. Практика го­ дівлі Соя Монада комбікормами з цілим зерном або вибіркової Соя Омега Вінницька годівлі зерном різних злакових культур і комбікормом-концентратом (або окремо білковими, мінеральними, віта­ мін­ ними кормами) може знайти широке засто­сування при організації виробництва органічної продукції птахівництва в Україні. Така продукція коштує дорожче, вона відноситься до «зеленого кошика» і знайде своїх споживачів завдяки високій біологічній цінності.

c. Тавричанка, тел./факс: (5536) 9-11-45 (16); 050-810-30-96; 050-396-59-04; 095-324-66-55

Ольга ПРИТУЛЕНКО, Наталія БРАТИШКО Інститут тваринництва НААН України


Птахівництво 53 Селекція


54

Птахівництво Обладнання

Наиболее масштабно на ІХ Международной научно-практической конференции по птицеводству в Судаке была представлена компания ТЕХНА. Лидер на рынке высокотехнологичного оборудования для птицеводства лидировал и на мероприятии, которое ежегодно собирает в одном месте лучших отечественных и зарубежных профессионалов этой сферы.

К

омпания ТЕХНА ежегодно презентует всем участникам и гостям конференции свои последние разработки и достижения, а также инновационное оборудование и технологии. В этом году новинкой от ПО «ТЕХНА» было оборудование для выращивания цыплят-бройлеров с системой автоматической выгрузки птицы. Новая разработка специалистов компании очень заинтересовала птицеводов. Клеточное оборудование для выращивания цыплят бройлеров с автоматической выгрузкой компании «ТЕХНА» объединило в себе преимущества клеточного и напольного содержания птицы. Среди преимуществ данного продукта: уменьшение трудозатрат за счет полной автоматизации выгрузки бройлера; снижение травматизма птицы благодаря исключению человеческого фактора в процессе выгрузки; постоянная скорость выгрузки бройлера. Как рассказал член Наблюдательного совета ПО «ТЕХНА» Александр Надыкто,

благодаря постоянно модернизируемому и обновляемому парку производственных мощностей, внедрению инновационных технологий, компания ТЕХНА никогда не стоит на месте, а разрабатывает и создает все более совершенное оборудование, используя современнейшие материалы и технологии. Это позволяет компании не просто идти в ногу со временем, а быть на шаг впереди и уверенно занимать одну из ведущих позиций среди мировых производителей клеточного оборудования для промышленного птицеводства. Александр Борисович с уверенностью говорит, что компании всегда есть что рассказать и предложить птицеводам всего мира. И его слова подтверждают представители предприятий, которые уже установили оборудование от ТЕХНЫ. Одна из компаний, работающих с ПО «ТЕХНА», – ЗАО «Агрокомплекс» (Россия, Краснодарский край). Заместитель директора предприятия Роман Ефремов

рассказал, что они реализуют проект по увеличению поголовья с 40 тыс. т мяса до 100 тыс. тонн. «У нас 70% – клеточное оборудование, а 30% – напольное. 50% оборудования на наших птицефабриках – это оборудование от «ТЕХНА», – рассказывает Роман Ефремов. – Мы понимаем, что при содержании птицы в клеточном оборудовании себестоимость производства ниже, поэтому в приоритете, конечно, клетка. Сегодня мы уже имеем 21 комплект от «ТЕХНА» на три птицефабрики, соответственно, и показатели хорошие. Планируем в скором времени установить и оборудование с автоматической выгрузкой бройлеров. Это позволит нам уменьшить ручной труд. Перед этим мы покупали минское оборудование, но сервисное обслуживание лучшим оказалось у ПО «ТЕХНА». По сравнению со старой клеткой, клеточное оборудование от «ТЕХНА» позволило нам сократить затраты вдвое». Олеся Павленко


Птахівництво 55 Обладнання


56 законодавство

Граються з аграріями у кота та мишку Законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо використання земель сільгосппризначення державної власності вітчизняні аграрії називають черговими потугами нардепів втрутитись у перерозподіл земельного ринку.

У

свою чергу більшість представ­ ників місцевого самоврядування вважає: парламентарі будь що намагаються «за вуха» протягнути у Раду закони, які перетворять Державний земельний банк України на капітал власника. Зокрема, нададуть цій структурі, в обхід чинного до 1 січня 2016 р. мораторію, ексклюзивне право купівлі продажу згадуваних земель. Спроби внести подібні законопроекти на голосування у ВР робилися неодноразово. Приміром, попередній документ нардепа-регіонала Євгена Сігала у Комітеті з питань аграрної політики був зареєстрований ще у травні поточного року. Кажуть, проект повністю влаштовував керівника Держзембанку Світлану Скосирську, яка не криючись висловлювала своє побажання нардепам якомога швидше прийняти цей документ. Проте, колеги нардепа розглянули законопроект Сігала за №2181 від 30.05.13 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність та користування» лише 9 жовтня. Документ навіть пересварив комітетчиків. Із п’ятнадцяти присутніх на засіданні, 12 осіб висловилися проти законодавчої ініціативи Сігала. Лише один голос «за» він отримав від голови профільного аграрного комітету - Григорія Калетніка. Як пояснив парламентським журналістам його заступник Ігор Сабій: «Більшість членів комітету виступили проти такої ідеї, оскільки вбача-

ють ризик у концентрації такого великого обсягу земель під контролем однієї структури». Не знайшов підтримки згадуваний проект і у керівника Головного науково-експертного управління Апа­ рату ВР України Володимира Борденюка. Проаналізувавши законопроект, екс­ перт вважає, що його назва взагалі не узгоджується ані з текстом документу, ані з чинними положеннями Земельного кодексу України взагалі. Тому виступив за його відхилення. На думку науковця, специфіка формування та діяльності Державного земельного банку вимагає окремого правового регулювання. Зокрема, в узагальнюючому висновку на документ Володимир Борденюк зазначає: «Кабінету Міністрів України доручалася розробка, серед низки інших, і проекту закону про державний земельний (іпотечний) банк. Саме у структурі такого закону, ідеологія

якого має випливати із Земельного кодексу України і прийнятого на розвиток його положень, доцільно визначати порядок набуття земель Державним земельним банком у власність та реалізації ним повноважень щодо розпорядження такими землями». Тож 4 листопада нардеп Євген Сігал відкликав з розгляду свій законопроект. Натомість у законодавчій ніші аграрного комітету за №3523 з 31.10.13 р. перебуває ще один, аналогічний земельний документ. Представник депутатської фракції Партії Регіонів Владислав Лук’янов також вирішив опікуватися інтересами Держзембанку, ініціювавши черговий законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо використання земель сільгосппризначення державної власності. Прийняття даного документу, на думку його автора, сприятиме більш ефективній реалізації державою програм економічного і соціального розвитку в сільській місцевості, забезпеченню прав власників земельних ділянок сіль­ськогосподарського призначення, зокре­ма наданих для ведення товарного сіль­­госпвиробництва. У пояснювальній за­писці до свого законодавчого шедевру Вла­­ дислав Лук’янов переконує: «Держ­ зембанк, який створений для представ­ лення інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин, після отри­мання до свого статутного капіталу земельних ділянок сільськогосподарсь­ ко­ го призначення державної власності,


законодавство 57 отримає можливість для повноцінного забезпечення інтересів держави у цих відносинах, ефективної підтримки вітчизняного сільськогосподарського то­ варовиробника, переважно малого та середнього фермерського сільського господарства, створення робочих місць на селі й розвитку сільських територій». Для повноцінного функціонування Держзембанку та в інтересах держави автор документу пропонує нардепам підтримати внесення ряду статей і доповнень до Земельного кодексу України (ЗКУ). Зокрема, статтею 28-1 визначити у кодексі права Державного земельного банку на набуття земельних ділянок сільгосппризначення. Частину 5 статті 116 ЗКУ доповнити абзацом другим, в якому передбачити передачу Кабінетом Міністрів України земельних ділянок сільгосппризначення державної власності, що перебувають в оренді громадян або юридичних осіб, до статутного капіталу Держзембанку без припинення права оренди на такі земельні ділянки і т. д. Українські аграрії впевнені: головна родзинка законодавчої вакханалії нардепа зводиться до єдиної вимоги – надання Держзембанку з 1 січня 2014 р. першочергового права купівлі та продажу земель сільгосппризначення! Про

Українські аграрії впевнені: головна родзинка законодавчої вакханалії нардепа зводиться до єдиної вимоги – надання Держзембанку з 1 січня 2014 р. першочергового права купівлі та продажу земель сільгосппризначення! це говорили у своїх виступах і учасники Всеукраїнського аграрного форуму (18  жовтня, м. Київ). Аграрії стурбовані подальшою долею українських земель. Люди одностайно проголосували за недопущення подібних законодавчих змін, висловлюючи занепокоєння можливими наслідками упереджених депутатських ініціатив. Голови селищних рад переконані: така ситуація негативно позначиться на місцевих бюджетах, бо значна частина коштів залишатиметься у кишені Держзембанку. До того ж, на ласий кусень родючої української землі охочі іноземці. Зокрема, китайці мають намір фінансувати Держзем-

банк. Так, за повідомленням газети South China Morning Post, Україна за кілька років стане найбільшим закордонним виробником харчових продуктів для КНР. За словами експертів, у 2009-му Китай використав близько 2 млн. га іноземних сільгоспугідь для вирощування агропродукції для своїх потреб. Як інформують столичні ЗМІ, Україна таки планує в майбутньому залучити кошти китайських партнерів ($3 млрд.) на фінансування конкретних бізнес-проектів у сільському господарстві. Та чомусь, за статистикою, китайці більше воліють інвестувати свої гроші в Південну Америку. Втім, попит на харчі таки, мабуть, змушує нашого багатолюдного сусіда кинути оком і на привабливі українські землі. Проте, вітчизняні аграрії радять урядовцям узяти до уваги народну приказку про те, що безкоштовним сир буває лише у мишоловках. За будь-які іноземні інвестиції доведеться розкошелюватися… нашим нащадкам. Тож чи варто так безвідповідально ставитися до своєї країни-годувальниці? Тим паче, робити на ній односторонній бізнес, нехай навіть державний!?

Наталя СОКУРЕНКО

Контрольний постріл Підвищити інвестиційну привабливість аграрного сектору та упередити надмірний регуляторний тиск на зовнішніх і внутрішніх ринках сільгосппродукції має законопроект №3469 від 23.10.13 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією».

Ц

ього разу політичне сопрано у виконанні представників трьох різних депутатських фракцій Верховної Ради «ударівця» Тараса Кутового, «регіонала» Олега Шаблатовича та «бютівця» Івана Кириленка - більшість аграріїв схвалює. Своїм документом нардепи планують раз і назавжди відбити бажання у тих законодавців, які намагатимуться знову повернути обов’язкову реєстрацію

зовнішньоекономічних контрактів на Аграрній біржі, яка у жовтні минулого року була скасована відповідною постановою Кабміну за №1079. Як запевняють автори у своїй пояс­ нювальній записці до законопроекту, демократичний крок уряду вже дозволив зекономити селу значні кошти на комісії за реєстрацію контрактів і підвищити закупівельні ціни на агропромислову продукцію. Політики зазначають: «За під­

ра­хунками Держпідприємництва України, обо­в’я­зкова реєстрація та укладання експортних контрактів зменшували заку­ півельні ціни для сільгоспвиробників у середньому на 0,15% (3-4 грн. на кожній тонні зернових та 7-8 грн. на олійних). Як приклад, тільки за 2011 рік аграрії через фіктивну реєстрацію експортних контрактів недоотримали по 13 млн. грн. за вирощену пшеницю та 38 млн. грн. за виготовлену соняшникову олію».


58 законодавство

Цього разу Україна не стала пасти задніх, а зробила демократичний крок уперед, враховуючи позитивний досвід розвинених країн-експортерів, зокрема ЄС та США. Автори законодавчої ініціати­ ви посилаються на міжнародну статистику: так, у Ро­ сії обов’язкову реєстрацію контрактів при експор­ті товарів скасовано у 1996 р., у Білорусі – у 2003-му. До того ж, реєстрацією контрактів займалися виключно державні органи Росії і Білорусі, а не як в Україні – приватні структури через товарні біржі. Проте, незважаючи на всі економічно виважені аргументи та доводи аграріїв і політиків, на біржі постійно ви­никають регуляторні пропозиції від­но­ вити обов’язкову реєстрацію кон­трактів. За словами члена авторського колективу - голови Української аграрної асоціації Володимира Макара - новий документ має закріпити права і свободи

Новий документ має закріпити права і свободи підприємців, адже він передбачає, перш за все, свободу укладення та реєстрації угод і зовнішньо­економічного договору (контракту) щодо поставки окремих видів агропродукції (товарів), які є об’єктами державного цінового регулювання, на товарних біржах. підприємців, адже він передбачає, перш за все, свободу укладення та реєстрації угод і зовнішньоекономічного договору (контракту) щодо поставки окремих видів агропродукції (товарів), які є об’єктами державного цінового регулювання, на товарних біржах. Основними нормативно-правовими актами у даній сфері є Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» та Закон України «Про товарну біржу». Найближчим часом законопроект «Про

вне­ сення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань розвитку біржової торгівлі сіль­­ськогосподарською продукцією» пла­ нують розглянути на засіданні про­ фільного парламентського комітету. Подейкують, що документ нардепів - як контрольний законодавчий постріл у голову - державну постанову захистить та остаточно доб’є обов’язкову реєстрацію! Наталя СЄЛЄЗНЬОВА

Недалекоглядність у вирішенні глобальних проблем У пошуках можливих джерел поповнення державного бюджету Міністерство доходів і зборів звертає свою увагу, в першу чергу, на галузі, які на даний момент менше за інші потерпають від кризи і можуть генерувати прибуток. Особливо, якщо ці галузі ще й користуються податковими пільгами.

З

дається, все дуже просто - відмінити пільги, й відразу ж зростуть надходження до бюджету. Та насправді контролюючі органи забувають, що для деяких сфер господарювання податкові пільги є єдиним стимулом, що надає їм можливість не тільки зростати, а й взагалі існувати, бути інвестиційно привабливими. Тож зростання податкового навантаження може стати невиправною помилкою, що призведе не до збільшення бюджетних надходжень, а до повного нівелювання досягнень і навіть занепаду цілої галузі.

Аргументи «за» і «проти» Так, вітчизняний агросектор в останні роки стрімко зростає великою мірою завдяки спеціальному режиму оподаткування податком на додану вартість та ФСП. За словами міністра агрополітики Миколи Присяжнюка, прогнозується, що за результатами 2013 р. виробництво сільгосппродукції зросте на 9,3% порівняно з 2012 роком.

З’явились позитивні зрушення у розвитку тваринництва, рівень рентабельності якого поступово зростає й у 2013-му досягне 12,4%. Міністр також декларує, що держава докладе всіх зусиль, щоби зберегти цю позитивну динаміку й надалі, і планується, що до 2020 р. обсяг виробництва валової сільгосппродукції зросте у 1,3 рази. Мінагрополітики неодноразово заявляло, що буде відстоювати збережен­ня податкових пільг як непрямої дер­­ жав­ ної підтримки, що стимулює сіль­ госп­­ виробників. За словами міністра, скасування податкових пільг може завдати невип­равної шкоди саме тваринництву, яке лише почало відроджуватися (так, у 2012 р. пого­лів’я ВРХ збільшилося на 10%, свиней − на 8%, птиці − на 20%). Зовсім інші завдання й можливості вбачає у такому зростанні агросектору Міністерство доходів і зборів, яке підрахувало: за підсумками 2012 р. податковими пільгами скористалися 16 тис.

За підрахунками спеціалістів, у разі реалізації проекту Міндоходів втрати від скорочення виробництва продукції тваринництва сягнуть майже 5 млрд. грн. без урахування ПДВ та майже 6 млрд. – у ринковому еквіваленті. Це призведе до скорочення ВВП тварин­ництва майже на 17%. агровиробників. Як наслідок, недобір у бюджет тільки по ПДВ сягнув 14,7 млрд. гривень. На думку органу, відповідального за наповнення державного бюджету, саме АПК може містити резерви для збільшення податкових надходжень, тому Міндоходів розробило низку законопроектів, спрямованих на збільшення податкового навантаження саме на аграріїв. Один із таких законопроектів - «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку щодо оподаткування діяльності сільськогосподарських


законодавство 59 товаровиробників (птахівництва, тваринництва, рибництва)». Ним запропоновано виключити з переліку сільгоспвиробників – платників ФСП суб’єктів господарювання, що отримують дохід від діяльності у сфері тваринництва, птахівництва і риборозведення та продуктів їх переробки. Автори законопроекту вважають, що фіксований сільгоспподаток – це лише для деяких категорій сільгоспвиробників необґрунтована пільга, в якій немає жодної необхідності. Тому великі сільгосп­ підприємства пропонують перевести на загальну систему оподаткування, а малі - на спрощену. Зокрема, планується, що підприємства, де вирощують і переробляють птицю та рибу, з річними обсягами до 20 млн. грн. сплачуватимуть до держбюджету 1% свого доходу. Виробники, які пропонують споживачам птицю, – 1,5% доходу. А вже ті підприємства, що мають понад 20-мільйонний річний валовий дохід, перейдуть на загальну систему оподаткування. Таким чином Міндоходів має намір збирати з аграріїв на 1 млрд. грн. податків більше.

Чого не помічає Міндоходів У всьому світі тваринництво є однією з найбільш капітало- та трудомістких галу­ зей, що не може розвиватись без податкових пільг та державних дотацій. Якщо ж українське тваринництво буде позбавлено хай навіть такої незначної підтримки з боку держави як пільгове оподаткування, то українські аграрії не зможуть конкурувати навіть з сільгоспвиробниками Росії та Білорусі, де сьогодні підтримка державою тваринництва у 3-5 разів переважає

українські показники. Вже не кажучи про перспективи виходу на європейські ринки… За словами президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, в Україні кожний сільгосппродукт у середньому на 19% дотований аграріями, бо реалізується на внутрішньому ринку, відповідно, дешевше на збиток виробникам. Тоді як у країнах ЄС державна дотація у вартості продукції становить 20%, в Японії - 60%, в Канаді - 18%. У разі прийняття вказаного законопроекту додаткове фіскальне навантаження на галузь перевищить обсяги бюджетної підтримки, що надходили в останні роки переважно за рахунок коштів спеціального фонду держбюджету. Як результат, отримаємо різке зменшення поголів’я, що буде мати непоправні наслідки для вітчизняного тваринництва. Так, за підрахунками спеціалістів, у разі реалізації проекту Міндоходів втрати від скорочення виробництва продукції тваринництва сягнуть майже 5 млрд. грн. без урахування ПДВ та майже 6 млрд. – у ринковому еквіваленті. Це призведе до скорочення ВВП тваринництва майже на 17%. Коли галузь втратить державну під­ тримку через ФСП, то більшість агро­ під­ приємств стане нерентабельними і змушені будуть піти з ринку. Тож очікуваний приріст додаткових бюджетних надходжень від оподаткування птахівництва, тваринництва, рибництва за новими правилами буде нівельовано внаслідок зниження обсягів агровиробництва і відповідних доходів виробників як бази оподаткування. Крім того, погіршаться інвестиційний клімат і баланс зовнішньої торгівлі країни. За даними Держкомстату, у 2012-му обсяг капітальних інвестицій в агросектор перевищував обсяг податкових пільг (20 млрд. грн. проти 18 млрд. грн.). Отже, пільгове оподаткування стимулювало приріст інвестицій у галузь. У такому разі скасування податкових пільг може зумовити зниження інвестиційної привабливості птахівництва, тваринництва, рибництва в Україні. Водночас, зменшення обсягів вітчизняного виробництва продукції цих галузей призведе до падіння експорту та збільшення імпорту даної продукції, що погіршить зовнішньоторговельне сальдо країни.

Наміри і спроби На останньому засіданні ради віт­чиз­ няних та іноземних інвесторів Микола

Присяжнюк зазначив, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС обсяг інвестицій має значно зрости. І найвигідніше буде вкладати гроші в розвиток у т.ч. й аграрного ринку, зокрема в тваринництво. Та враховуючи, що система дотування сільського господарства в ЄС є значно вищою, ніж в Україні, після приєднання України до асоціації конкурентні вимоги стануть більш жорсткими. Й при відсутності прямих бюджетних дотацій просто необхідно продовжити пільговий режим оподаткування на період адаптації агросектору України до вимог Євросоюзу. Саме такі наміри держава задекларувала в протоколі погодження Стратегії розвитку аграрного сектору економіки до 2020 року, що була затверджена Кабміном. У документі, пригадаймо, одним із головних завдань держави є створення умов для нарощування притоку інвестицій до агросектору і виходу українських сільгоспвиробників на зовнішні ринки. Також документ декларує збільшення обсягів експорту та валової сільгосппродукції в 1,3 рази, зростання заробітних плат аграріїв, формування довгострокової мотивації в учасників агроринку, підвищення кон­ курентоспроможності вітчизняної сіль­ госппродукції. Реалізація цих завдань стане просто неможливою у разі переслідування державою фіскальних цілей та відміни ФСП у ряді галузей сільського господарства. Тож розраховуючи на послідовність державних діячів і розуміння ними всіх тих негативних наслідків, що потягне за собою відміна ФСП для птахівництва, тваринництва, рибництва, маємо надію, що законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку щодо оподаткування діяльності сільськогосподарських товаровиробників (птахівництва, тваринництва, рибництва)» так ніколи й не набуде статусу закону і залишиться лише однією з багатьох недалекоглядних спроб Міндоходів для короткострокового вирішення глобальних проблем держави.

Ольга ГЕЙЧУК, старший бухгалтер-експерт ТОВ «Оттен Консалтинг»


60 Агрогроші

оптові ринки

Вирощуєш городину –

зведи «зелений ринок»

Для фермерів, простих селян, які вирощують городину на продаж і мають з її збутом великі клопоти, нині з’явився шанс стати більш успішними в отриманні прибутків. Певні гарантії тут обіцяє підготовлений фахівцями Держінвестпроекту України, USAID АгроІнвест та ТОВ «NIRAS Україна» і презентований на широкий загал у столиці Національний проект «Зелені ринки» – створення мережі регіональних оптових продовольчих ринків».

О

дин із співавторів проекту – керів­ ник Асоціації оптових рин­ків сіль­сько­госпо­дарської про­ дукції Анатолій Розгон. У ньо­го і з’ясуємо деталі. – Ваша думка, Анатолію Васильовичу: які проблеми цей проект має вирішити для країни? – Завдяки йому в Україні повинні з’явитися нового типу оптові ринки якісної і свіжої городини та фруктів. Це дасть змогу виробникам плодоовочевої продукції вигідно її реалізувати, у тому числі й за кордон. А буде така можливість, то вирощуватиметься набагато більше, ніж зараз, овочів і фруктів. Нам це по силах. Не лише моя думка: якщо Україна дав­ но вже є житницею Європи, то з часом во­на цілком може стати і «овочевою коморою» для багатьох країн світу. Попередньо пораховано, що ми можемо експортувати значно більше плодоовочевої продукції, ніж зерна. І тут є певні успіхи: експорт овочів щороку постійно росте. Ті ж

поляки, скажімо, цього року активно закуповували у нас херсонські кавуни, потіснивши у себе на прилавках грецькі, а також брали картоплю, цибулю, моркву, яблука і не лише. Не відставали від них і оптовики з інших країн. Бо у Грузії, знаємо, є мандарини, а ось буряку для приготування борщу, який вони не менше нас люблять, немає. Купують у нас. Тобто, попит є на українське. Проте наша біда: чимало діючих нині ринків не відповідають вимогам часу. Тому у проекті ми використали кращий міжнародний досвід по зведенню нових ринків чи реконструкції старих, де мають бути всі сучасні атрибути: торгові ряди, лінії для миття і фасування товару, склади для зберігання свіжої і замороженої продукції, переробні цехи, аби товар за необхідності на місці пускати у переробку тощо. Але це ще буде. А поки чимало нереалізованої про­ дукції гниє, викидається. Певна час­ тка вирощеного взагалі не везеться на продаж, згодовується худобі чи переко­ пується на городах, бо господарю еко­

номічно невигідно доставляти товар на далекі ринки. Та ще й знати при цьому, що вільного місця йому на ринку не буде, а перекупник запропонує за товар копійки. Ці проблеми можна вирішити з уведенням нових ринків, де мінімізується роль посередника. Таких ринків пропонуємо три види. Поблизу великих міст чи на їх території доречними будуть національні оптові ринки сільгосппродукції, зорієнтовані як на оптовиків, так і на звичайних покупців, які хочуть купити якісний товар за дешевшими цінами. Таких уже є 11. Та поки що повноцінно працюють «Столичний» (Київ), «Господар» (Донецьк) і взірцево – гуртовий «Шувар» у Львові, де налагоджена тісна співпраця між операторами ринку і невеликими вироб­ никами сільгосппродукції з одного боку та оптовими покупцями і кінцевими споживачами продукції – з іншого. Досвід львів’ян заслуговує на увагу. Фермеру, для прикладу, не обов’язково особисто везти товар на продаж. Залишаючись у селі, він у режимі «он-лайн» пропонує свої овочі


Агрогроші 61 оптові ринки чи фрукти «Шувару». Є оптовий покупець – приїжджає машина, забирає товар. До речі, фермер, живучи й працюючи в селі, має змогу спостерігати по монітору комп’ютера за тим, як на ринку у Львові на закріпленій за ним торговій точці продається його продукція. Тож інтернет-ринок «Шувар», що системно діє, вигідний і фермеру, і оптовику, і покупцю не менше, ніж гуртовий. Важливими для виробників і покупців мають стати і регіональні оптові ринки агропродукції. А вже на місцях, по максимуму наближено до фермерських угідь та сіл, мають з’явитися місцеві логістичні платформи з функціями фер­ мер­ ських ринків. Тобто, тут і торгівля йтиме, і товар у складах зберігатиметься, аби його при нагоді реалізувати оптом у тому ж «он-лайн» режимі чи звично – особисто вийшовши на покупця. Наяв­ ність належно обладнаних складів доз­ волить зберегти продукцію якісною, аби у потрібний час її вигідно реалізувати.

Лише 10% сховищ відповідають сучасним вимогам.

– За які ж кошти зводитимуться ці ринки? – Пропозиція проекту – залучати інвестиції. Бо на державний бюджет, знаємо, нині сподіватись не можна. У районах найпростіше буде вирішити проблему зі зведенням місцевих логіс­ тичних платформ (фермерські ринки), якщо фермери, селяни, котрі займа­ ються вирощуванням овочів і фруктів на продаж, створять кооперативи і у складчину зведуть такі торговельні споруди. Можливо, і забійні цехи при них збудують, що не буде зайвим. На таких ринках, зрозуміло, вже не буде посередників. Важливо і місця під їх зведення обрати географічно зручні,

Рівень 1 – національні оптові ринки сільськогосподарської продукції (11 національних оптових ринків сільськогосподарської продукції)

Рівень 2 – регіональні оптові ринки сільськогосподарської продукції (6 регіональних оптових ринків)

Рівень 3 – місцеві логістичні платформи з функціями фермерських ринків (73 оптово-роздрібних, фермерських ринків)

Потреба в інвестиціях – 4036 млн. грн. Національні ОР – 1850 млн. грн., фермерські – 1514 млн. грн., регіональні – 673 млн. грн.


62 Агрогроші

оптові ринки

Фермерський ринок, форма – неприбуткова організація

наближені до сільгоспвиробників, аби не долати зайві кілометри у транспортуванні продукції. – Але нині кожен шматок землі в ціні, тож будуть проблеми з вибором зручних під ринки територій. То які гарантії проект надає сільським кооперативам? – Ми вважаємо, що держава має взяти на себе часткові зобов’язання по його підтримці, у тому числі й у сприянні по виділенню земельних ділянок під зелені ринки та підведенню до них необхідних комунікацій. А вже влада на місцях, у

Фермерський ринок, функція логістичної платформи

випадку затвердження проекту, повинна йти назустріч фермерам, які вирішать зводити ринок. У цивілізованих країнах, до речі, досить часто практикується зведення ринків безпосередньо на фермерських землях. Зрештою, я і мої колеги готові надавати необхідні консультації, відпо­ ві­ даючи на листи, що надходитимуть на адресу журналу, а за необхідності й приїхати у район. Скажу більше: у Мінагрополітики (ду­же активно підтримує даний проект) один час досить жваво діяла програма

здешевлення кредитних ресурсів. І ми плануємо вийти з ініціативою, аби у рамках цієї програми компенсувалась частина витрат на зведення «зелених ринків». Вони, в чому немає сумніву, вирішать не лише проблеми з вигідним збутом овочів і фруктів, а й дадуть поштовх до розширення площ під них і збільшення виробництва продукції. А ще створять чимало робочих місць, що важливо для сіл, забезпечать людям надійні заробітки. Тому фермери та інші виробники по­ винні бути більш ініціативними, більш впевненими у своїх силах, можливостях.


Агрогроші 63 імпорт-експорт

Валютні надходження Сьогодні географія зовнішньоекономічної діяльності українського АПК виглядає досить строкато. За результатами 9 місяців 2013 року, основними нашими торговельними партнерами є РФ (11,6%), Єгипет (5,2%), Туреччина (5,13%), Індія (4,8%), Польща (4,4%), Німеччина (3,9%), Нідерланди (3,8%) та інші країни.

З

агалом зовнішньоторговельний обіг продукції АПК за цей пе­ ріод склав $17,6 млрд. (-2% до по­ казника 2012 р.). При цьому обсяг експорту зменшився на $800 млн., а імпорт зріс на $400 мільйонів. Щоправда, це дозволило отримати позитивне сальдо «аграрного» зовнішньоторговельного ба­ лансу у розмірі $5,5 мільярдів. Як і торік цьому допомогли значні обсяги експорту сировинних товарів, а саме: зернових – 33,5%, олії – 21,2% та насіння олійних культур – 11,2% всього експорту. Регіональна структура експорту сільгосппродукції зросла завдяки країнам Азії, СНД та ЄС, а от частка африканських країн зменшилась майже на 7%. Якщо у відповідному періоді 2012 р. збільшення експорту до згадуваних країн відбулося за такими товарними групами як кукурудза (майже утричі порівняно з сезоном 2011 р.), соняшникова олія, пшениця, насіння ріпаку, то у 2013 р. зросла частка експорту продукції тваринництва та продуктів переробки. Зокрема, удвічі збільшився експорт м’яса та субпродуктів птиці (на $86,4 млн.), яєць – майже на 50% (на $28,6 млн.), фруктових соків – у 1,5 рази (на $56,3 млн.), хлібобулочних і кондитерських виробів – майже на 10% (на $15 млн.). До речі, у цілому частка продукції тваринництва в українському експорті за 9 місяців становить 8% (або $920,6 млн., що на 8,4% більше показника 2012 р.). Це свідчить про позитивні тенденції галузі та

поступове нарощування її виробничого та експортного потенціалів. Основними «годувальниками» України продовольчими товарами АПК у січні – вересні 2013 р. стали:

Довідково. У разі підписання угоди про ЗВТ з ЄС тарифний захист України по товарах групи УКТЗЕД 01-24 (сільське господарство) має послабнути із нинішніх 9,24% до 6,77%, а у подальшому – до 1,38% (на 11-й рік дії угоди). Перевагою ж для українських експортерів стане послаблення ставок увізного мита до країн ЄС товарів груп УКТЗЕД 01-24 з діючих 19,8% до 0,6% (з моменту набуття угодою чинності). Тож європейський ринок стане відкритим для українського продовольчого експорту. – країни ЄС, які забезпечують і без Угоди про асоціацію майже 40% імпорту (в основному це різні харчові продукти, м’ясо та субпродукти, зернові злаки, цедра та горіхи, залишки харчової промисловості, какао-боби та шоколад, продукти переробки овочів і плодів, риба та ракоподібні); – країни Азії всього на 17,5% забез­

Рис. Країни-імпортери української сільгосппродукції (млн. дол. США), січень - вересень 2013 р.

печують потребу України в імпортній продукції, що «обходиться» нам у $1046,1 мільйонів. За наші зернові, олію та насіння олійних, яйця птиці, м’ясо та субпродукти ми отримуємо з Азії плоди, горіхи та цедру, каву, прянощі та чай, деякі овочі й коренеплоди, тютюн і вироби з нього. При цьому у відносних та абсолютних величинах частка країн Азії в імпорті України збільшилась у порівнянні з 2012 р. майже на $200 мільйонів; – обсяг імпорту з країн СНД підвищився на 14,2%, склавши $743 млн., у т.ч. із Росії (60%), Білорусі (13%), Молдови (7,5%) та Казахстану (6,7%); – серед країн Африки найактивнішими торговельними партнерами України у частині імпорту є Єгипет, Гана, Кот-д’Івуар та ПАР, які переважно завозять до нас какаобоби, шоколад, тютюн, рибу, молюски та ракоподібних. Загальна їх вартість у січні - вересні – $286,9 млн. (на 0,5% більше за 9 місяців 2012 р.). Натомість африканці споживають нашу олію та зернові, м’ясо та субпродукти, яйця птиці. До Африки також збільшується експорт української курятини (за І півріччя 2012 р. – 400 т, за поточний рік – майже 4000 т за рахунок Лівії та Ліберії). Отже, АПК України стає все актив­ нішим зовнішньоекономічним гра­ вцем, приносячи державі все більше кон­ вер­ тованої валюти. Аналітичний департамент УАК

Табл. Зовнішньоторговельне сальдо України, млрд. дол. США


64 Бізнес Лабораторія

досвід

Олег Балагура: «Вимога дня – виробляти якісне молоко» На одній із агровиставок у столиці увагу багатьох привернули дві корови-рекордсменки, привезені з держпідприємства «Дослідне господарство «Шевченківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, що у селі Денихівка Тетіївського району на Київщині. А давали ці тварини аж по 9000 л молока на рік. Дехто смакував щойно надоєним молоком, нахвалюючи його якість, а дехто просив… продати корівок, даючи хорошу ціну.

Т

а не все у ДПДГ «Шевченківське» обраховується грішми. І рекордсменки повернулись додому.

Шлях до «капіталізму» ферм не знищив

- За кожну з рекордсменок нам пропонували по 30 тисяч гривень, - згадує директор господарства, заслужений працівник сільського господарства України Олег Балагура. – Але вони ще мали нам послужити, бо племінна справа, де в основі розведення української чорно-рябої, була і залишається для нас головним завданням у розвитку тваринництва. Та й людський фактор зіграв роль: не бажали ми віддавати у «чужі руки» улюблениць і гордість господарства. Варто сказати, що у Олега Вікторовича в усьому подібний - розважливий - підхід. На

зорі розбудови незалежності України зробив багато, аби зберегти у господарстві, не пустити «під ніж» стадо ВРХ. Тож шлях до так званого «капіталізму» тут ферм не знищив. Така ж у нього відповідальна в усьому команда професіоналів-спеціалістів, про яку каже: «Завжди з ними раджусь, аби прийняти те чи інше відповідальне виробниче рішення». Цінують свою роботу й решта працівників, а тому є спільний успіх: «Шевченківське» по надоях молока одне з кращих не лише у районі, а й в області. Племінна робота, відповідні раціони годівлі худоби зробили добру справу: якщо десять років тому надої на корову становили не більше 3000 л у рік, то нині середній показник - 5650 літрів. Кожна друга корова тут – «фабрика молока». Проте і на це є свій погляд у Олега Балагури. - Не ставимо за мету нарощувати надто великі обсяги виробництва молока, хоча нам це по силах, - продовжує розмову Олег Вікторович. – Поки що наше завдання – досягти середніх надоїв від корів: по 7500-8000 л молока у рік. Бо сьогодні покупця цікавить не кількість, а висока якість. Випита склянка молока має додавати людині здоров’я. Ось саме на таку якість і працюємо: наше молоко в середньому має 3,8% жиру, 3,3% білка. Тому його охоче (по 4,50 грн./л) бере один зі столичних молокозаводів. Не менш аргументовані у керівника і погляди на роботизацію ферм, виробницт-

во власними силами продукції з молока. - Вивчаємо закордонний, вітчизняний досвід. У США, Голландії, Франції, скажімо, фермери вже думають, як продати вироблену із сировини продукцію. У нас же лише формуються такі економічні умови, за яких було б вигідно вкладати гроші у переробку сільгосппродукції, - констатує Балагура. - Не завжди виправдана і роботизація, яка мені не по душі, бо зменшує робочі місця на селі. Тож почекаємо з цим – всьому має бути свій час.

Що у корови на язиці? Зазначу, що на виробництво якісного молока у ДП ДГ «Шевченківське» не впливає жодна пора року. Бо тут дружать із наукою: Олег Вікторович – кандидат сільськогосподарських наук, у Денихівку постійно приїздять практикуватись науковці НААН. Та й спеціалісти господарства, як вище вже мовлено, - високопрофесійні. Відтак поля і раціони худоби активно працюють на молоко. І є для кого: на трьох відділках, де утримується ВРХ і діють племінні заводи по розведенню української чорно-рябої молочної породи, нині 800 голів основного молочного стада, а з молодняком – 1506 голів. - Чотири роки тому ми запровадили однотипне годування, яке, на відміну від традиційного, унеможливлює стреси худоби, додає їм продуктивності, - каже головний зоотехнік Анатолій Крамар. – Тож у раціоні худоби постійно силос із кукурудзи, сінаж та сіно із люцерни, меляса, а ще комбікорм,


Бізнес Лабораторія 65 досвід де у складі - кукурудза, ячмінь, макуха із соняшнику та сої, премікси. Купуємо лише премікси і сою, все інше - з власних полів, що здешевлює продукцію. Для заготівлі сінажу і силосу є вся необхідна техніка. Дотримуємось суворого контролю за якістю кормів, аби ніщо не завадило високим надоям молока, не вплинуло на здоров’я корів, молодняка. Коли відкриваємо чергову силосну траншею – корм одразу направляємо в обласну лабораторію на експертизу. Якщо все у нормі – даємо худобі. На наступний рік, як розповів Анатолій Миколайович, закладено 15 тис.т силосу, 6 тис. т сінажу, затюковано 300 т сіна з люцерни. Вдосталь і всього іншого - кормів у перерахунку на одну голову ВРХ заготовлено 55 кормових одиниць. Стаціонарні міксери із заготівлі кормів, нові доїльні апарати, молокопроводи, спеціальні ємності для охолодження (до 5ºС) – сучасні кроки господарства до виробництва якісного молока. Але краще раз побачити...

У заметіль – «дорога життя», у спеку – звична праця Їдемо у П’ятигірський (за 4 км від села Денихівки) відділок господарства, який займає до 60 га в обрамленні лук та ліска на горизонті. Серед краси довкілля на території відділку достатньо місця для складів під зерно, корівника, двох телятників, пологового відділення, просторих вигулів для худоби, яка утримується прив’язно, а у погожі днини - на дворі. Керує відділком Валентина Нечай – красива і енергійна жінка. Педагог за освітою, між іншим. Колись її, уродженку Чернівецької області, привело у Денихівку те, що тут можна було отримати житло. Як завідуючій дитсадком їй дали його. Пізніше Валентині запропонували роботу завгоспом у ДПДГ «Шевченківське», у П’ятигірському відділку. Школа життя зробила свою справу: нині жінка

навіть не уявляє себе без турбот про відділок, людей, що тут працюють і живуть. - Для хороших починань у нас завжди є підтримка Олега Вікторовича, - розповідає. І просить вийти з авто біля контори відділку, яка віддалік від виробничих об’єктів, але майже поруч із двоповерхівками та хатами, де від господарства, як і вона сама, безкоштовно отримали житло чимало працівників. У багатьох сім’ях - діти, підлітки. Тому було вирішено зробити для них ігровий майданчик на просторому (без огорожі) подвір’ї контори. Тут же встановлені два новеньких спортивних тренажери. - Олег Вікторович, - продовжує роз­ повідати В. Нечай, - багато робить, щоб поширювати в селах здоровий спосіб життя, який особисто сповідує. З його ініціативи у нас «прижились» футбольні та волейбольні змагання. На ці тренажери, не вагаючись, виділив понад 20 тис. гривень. Підтримав нас і в роботі з вирубки старих дерев по відділку. Навесні на їх місце висадимо берізки, а довкола дитячого майданчика закладемо яблуневий сад! Та і без цього територія відділку досить благоустроєна, а у кімнаті тваринників є телевізор, пральна машина, холодильник і навіть золоті рибки в акваріумі. У корівнику ж до зими замість старих вікон будуть пластикові євровікна: 8 із 32-х уже встановлено. - Хотілось би всю територію відділку обгородити, - поділилась Валентина Дмитрівна. - Та це немало коштуватиме. Якось завела розмову з Олегом Вікторовичем. А він і каже: «Надоюватимете від кожної корови по 7000 л молока на рік – буде вам і огорожа». А ми ж тут усі азартні, усі в роботі! Можливо, й осилимо. Є на кого рівнятись: портрет нашої доярки Зої Федотової - на районній Дошці пошани: надоює від кожної з 50 корів своєї групи по 7200 л молока у рік. Подібні показники у Наталії Луценко, стараються й інші. Байдужих до роботи немає. Всі зацікавлені

працювати добросовісно, бо мають хороші, як для села, зарплати: 3-4 тисячі гривень і соціальні допомоги. - Олег Вікторович, - підключається до розмови бригадир МТФ Микола Данилюк, працьовитих завжди заохочує. Як людина досить чуйна, милосердна, ніколи не відмовляє у матеріальній допомозі тим, хто вкрай її потребує. А ще у великій повазі у нас його лідерські якості. Прикладів чимало. От хоча б такий: минулої зими, що надто запам’яталась багатьом, так замело один час дороги, що до нас зі столиці не змогли доїхати вчасно молоковози: на півдорозі зупинились у двометрових заметах. А на фермі - 17 тонн охолодженого молока, його треба відправляти на переробку! Що робити? Олег Вікторович наймає у приватника молоковоз, у нього зливає молоко, і машина виїжджає з ферми. Попереду сніг на дорозі розгрібає трактор із відвальною лопатою. Директор їде у «Ниві», контролюючи розчистку заметів. Ми в інших авто. Повільно - метр за метром - подолали 24 км до вичищеної дорожніми службами Одеської траси. - Все почали пізно ввечері, - додає Валентина Дмитрівна.- Віхола не вщухала. Мело снігом так, що на відстані руки - одні силуети. Зв’язок із водієм молоковозу, трактористом тримали через «мобілки». А мороз такий тріщав, що моя розпалась на шматки... Для нас, одверто кажучи, це була «дорога життя»... Згадували про Сталінград, війну... Олег Вікторович не відступив. І ми подолали стихію. О четвертій ранку наше молоко вже було на заводі, а трактор став щодня прочищати шлях до нас заводським молоковозам. ...Ще й так пишеться славний літопис відданих сільській роботі, селу людей, всього ДП ДГ «Шевченківське». Бо дорогу осилює той, хто йде, хто вміє і знає як це робити і за природних, і за економічних катаклізмів. З вірою у краще майбутнє села і його жителів. Олена ЛІСОВА


66 агробізнес

аналітика

- 9,0% ,

,

1,3% 75,8%

13,1%

62,3 %

6,6 6,6 6,6

5,5

2,5

2,52,5

5,6

5,6

5,6

5,6

5,6

5,6

5,6

2,8

2,7

2,82,7

2,7 2,8

2,7

6,76,7 6,8

6,7

6,7

6,6

5,5

5,5

6,7 6,7

6,6 6,6

5,6

5,6

5,7

2,7 3,1

2,7

6,8 6,8 6,8

5,7

5,7

5,6

3,1

3,1 3,3

6,8 6,8 6,8 6,8 6,8

6,86,8

6,8

6,8

6,8

5,6

5,6

5,6

5,6 5,7

3,4

3,3

6,8

5,6

5,7 5,7

3,4

3,3 3,4 3,4

3,4

6,86,8 6,8

3,4

3,2 3,2

3,2

3,2 3,2

3,2

3,3 3,2

3,3

3,4

6,0

5,9

5,8

6,0

5,9

11/13

11/13

6,0

5,9

5,8

5,8

5,7

5,8

5,8

10/13

6,8

11/13 10/13

10/13 6,8

6,8 6,8

6,8 6,8

6,8

5,8

5,7

5,7

3,2

6,8 6,8

3,4

3,4

3,3

3,2

2,0

2,0 2,0

09/12

09/12

09/12

10/12

10/12

11/12

11/12

10/12

12/12

11/12

12/12

01/13

12/12

01/13

02/13

01/13

02/13

03/13

03/13

04/13

02/13

04/13

05/13

03/13

05/13

06/13

04/13

06/13

07/13

05/13

07/13

08/13

06/13

08/13

09/13

07/13

08/13

09/13

10/13

11/13

10/13

09/13

11/13

10/13

11/13


агробізнес 67 аналітика

78,3

73,6

71,6

64,4

60,8

5,9

5,0

4,7

3,8

5,2

09/12

10/12

11/12

12/12

01/13

67

69,5

69,3

76,9

74,1

70,3

70,8

74,6

5,0

5,7

4,8

4,3

4,8

5,5

3,6

4,8

02/13

03/13

04/13

05/13

06/13

07/13

08/13

09/13

28,2% 17,1% 14,3% 6,6%

13,10 9,32 9,35

12,60

10,62

10,16

9,48

11/12

12/12

12,57 12,19 9,77 12,13

9,62 6,93

7,16 4,55

10/12

10,48

9,25

6,77

09/12

15,10

12,76

11,37

01/13

7,08

5,53

02/13

3,26

03/13

04/13

05/13

3,93

06/13

7,3 % 20,8 %

4,90

07/13

5,2%

40 %

10 %

08/13

09/13


68 Агробізнес

новини компаній

Найбільш інноваційні агрокомпанії країни У результаті експертного опитування топ-менеджерів компаній-лідерів ринку ресурсів сільгоспвиробництва (насіння, ЗЗР та сільгосптехніка), проведеного Українським клубом аграрного бізнесу, визначені бенчмарки, тобто ті, на кого необхідно рівнятися у сфері інноваційного розвитку вітчизняного агропродовольчого сектора.

«Миронівський хлібопродукт»

1

На думку експертів, перше місце займає «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Завдяки великим масштабам виробництва та використання інноваційних технологій, витрати в агрохолдингу мінімальні. Крім розширення виробничих потужностей (за рахунок запуску Вінницького птахокомплексу), наголос робиться на створенні замкнутого циклу виробництва. МХП використовує лузгу соняшнику, що залишається після віджимання олії, для підстилки в пташниках і в якості палива для отримання парової енергії на одному з комбікормових заводів. Навесні 2012 р. агрохолдинг почав роботу над будівництвом першої експериментально – модельної біогазової станції на птахофабриці «Оріль-Лідер» (Дніпропетровщина) потужністю 5 МВт. Це буде перша в Європі біогазова станція, що працюватиме на відходах тваринного походження і курячому посліді.

«Дружба Нова»

Друге місце експерти віддали придбаному «Кернелом» агрохолдингу «Дружба Нова». Використовуючи надсучасні технології, компанія обробляє більше 110 тис. га сільгоспугідь. У компанії побудований і обладнаний за сучасними стандартами елеватор. Функціонують сушильні комплекси потужністю 3500 т на добу; є можливість зберігання понад 100 тис. т зерна. Торік впроваджено технологію локально-стрічкового внесення міндобрив.

2

«Мрія», KSG Agro, «Нібулон», «Астарта»

Третє місце поділили між собою чотири агрохолдинги: «Мрія», KSG Agro, «Нібулон» і «Астарта». «Мрія Агрохолдинг» робить акцент на сталому розвитку та ресурсозбереженні, що забезпечують системи точного землеробства, встановлені на техніці останнього покоління. Наприклад, при зборі врожаю в 2012 р. «Мрія» випробувала 20 роторних комбайнів. KSG Agro до 2014 р. планує завершити будівництво двох заводів із виробництва паливних пелет – у Дніпропетровській області та в АР Крим. Інвестиції в один завод із виробництва пелет становлять близько 3,5 млн. євро. Для енергоспоживаючих виробництв агрохолдингу планується будівництво біопаливних котелень, що працюватимуть на власній сировині. В агрохолдингу «Нібулон» працює лабораторія, обладнана новітнім обладнанням, де фахівці мають можливість визначити всі показники зерна пшениці та хлібобулочних виробів; показники якості ґрунту, повітря та води; наявність ГМО, наявність важких металів у продуктах харчування; рівень шуму і радіації; рівень вихлопних газів автотранспорту. Аналогів такої лабораторії в Україні немає. Значну увагу в холдингу «Астарта» приділяють впровадженню органічного землеробства (внесення дефекату та органічних добрив). У рамках упровадженої програми «Зерно «Астарти» здійснюється модернізація існуючих потужностей зі зберігання і будівництва сучасних елеваторів. Як повідомляє офіційний сайт компанії, торік «Астарта» розпочала реалізацію проекту з виробництва біогазу в Полтавській області.

3

Створення нового агрохолдингу Антимонопольний комітет схвалив злиття агрокомпаній AgroGeneration і Harmelia. Їхнє злиття дозволить об’єднаній компанії увійти до Топ-15 найбільших агрохолдингів за розміром земельного банку в Україні. Згідно з умовами операції, 62% акцій об’єднаної компанії відійде власникам Harmelia, решта 38% – акціонерам AgroGeneration. У ре­ зультаті на ринку буде створено агрохолдинг із земельним банком 120 тис. га і елеваторними потужностями одноразового зберігання у 200 тис. т зернових і олійних культур. Очікується, що об’єднана компанія носитиме назву AgroGeneration. Акції залишаться торгуватися на NYSE Alternext в Парижі. Головою ради директорів нової компанії буде нинішній керівник Harmelia Джон Шморгун. Згідно зі спільним повідомленням AgroGeneration і Harmelia, їхнє злиття спрямоване на створення глобального гравця на ринку зернових та олійних культур.


Агробізнес 69 новини компаній

Земельний банк зменшився на 11%

Лідери з експорту соняшникової олії

Агрохолдинг HarvEast, що належить СКМ Ріната Ахметова і «Смарт-холдингу» Вадима Новинського, продав один зі своїх підрозділів – «Ілліч-Агро Умань». Покупець – заснована в 2013 р. бізнесменом Сергієм Дяченко Genero Group – спеціалізується на органічному рослинництві та молочному тваринництві. До закриття угоди, яке має відбутися до кінця цього року, її деталі не розголошуються. Про­дана компанія «Ілліч-Агро Умань» управляє близько 10 тис. га землі в Черкаській та Жито­ мирській областях, спеціалізуючись на вирощуванні зернових і технічних культур. Для HarvEast це вже друга M&A-угода за останній місяць. На початку вересня холдинг оголосив про продаж підрозділу ДП «Ілліч-Агро Запоріжжя» з земельним банком в 15 тис. га, зосередженим у Бер­дянському і Приморському районах Запорізької обла­сті. Покупець – також Genero Group. Отже, менш ніж за місяць земельний банк HarvEast, що стано­вив на початок року 220 тис. га, зменшився на 11%. Генеральний директор HarvEast Саймон Чернявський пояснював рішення про продаж «Ілліч-Агро Запоріжжя» необхідністю скоротити земельний банк компанії в «зоні ризикованого землеробства», до якої належить Запорізький регіон. Однак Черкаську та Житомирську області до зони ризикованого землеробства віднести ніяк не можна – перший з перерахованих регіонів, наприклад, вважається одним із найпривабливіших у країні для сільгоспвиробників. Які мотиви продажу наділів у цих областях, представники HarvEast не уточнюють.

У маркетинговому році, який завершився в серпні, Україна зберегла за собою статус найбільшого в світі експортера соняшникової олії. За даними галузевої асоціації «Укроліяпром», з вересня 2012-го по серпень 2013 р. в Україні вироблено 3,5 млн. т соняшникової олії. 87% з них – експортовані. Україна займає 45% в світовому експорті цього продукту. Виходячи з середньої ціни олії в $1300/т, у грошовому вираженні експорт досяг $ 4 млрд. за минулий МР (2012/2013). Як і в минулому сезоні, найбільшим експортером олії з України став холдинг «Кернел» Андрія Веревського. На цю компанію припала чверть усіх поставок (близько 760 тис. тонн). Прорив року – поява в трійці лідерів компанії «Креатив» Станіслава Березкіна. На неї припало 12,5% всіх поставок, у той час як в 2011/2012 МР ця компанія генерувала менше 3% українського експорту. Також у трійці лідерів – транснаціональна компанія Cargill. Її питома вага в українському соняшниковому експорті майже не змінилася з минулого сезону – близько 12%. Нинішній сезон буде непростим для виробників. З одного боку, ціни на соняшник нового врожаю в Україні істотно знизилися. У минулому сезоні ціна була вища 4000 грн./т, зараз вартість соняшнику – 28003000 грн./тонна. З іншого боку, цінова кон’юнктура на експортних ринках також буде менш сприятливою, бо виробництво олії у світі стане рекордним. За прогнозом «Укроліяпром», Україна в 2013/2014 МР може виробити 4 млн. т соняшникової олії, а наш експортний потенціал – більше 3,5 млн. тонн.

«Кернел» позбавляється агрогосподарств Агрохолдинг «Кернел» в рамках раніше оголошеної стратегії відмови від віддалено розміщених ділянок землі продав агрооперації на півдні України за $7 млн. через свою дочірню компанію. Як йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, після цієї угоди земельний банк «Кернел» складає 405 тис. гектарів. Навесні голова ради директорів і найбільший акціонер «Кернел» Андрій Веревський заявив про намір оптимізувати земельний банк в Україні, продавши близько 20-25 тис. га земель. На квітень 2013 р. загальна площа земель в обробітку у холдингу зросла до 422 тис. гектарів. Після цього компанія повідомила про продаж віддаленого від своїх основних активів агрогосподарства з 6 тис. га орендованої землі в Запорізькій області за $4,4 млн. і купівлю агрогосподарства з 1,5 тис. га у Хмельницькій області за $1 мільйон.


70 новини

На Півдні відновлять зрошення

Новий інвестиційний проект, який ще в стадії розробки, допоможе відновити зрошення на 1 млн. га земель на Півдні. Він та низка інших заходів дозволять наростити вал зернових в Україні до 80 млн. т, вважає перший заступник аграрного міністра Іван Бісюк. «Сьогодні найефективніше використовуються зрошувані землі на Херсонщині: у регіоні на зрошуваних землях уже вдалося наростити вал кукурудзи майже вдвічі. А в разі відновлення зрошення Україна зможе наростити вал зерна до 80 млн. т, а експорт – до 50 мільйонів», − зазначив І. Бісюк. Вже почалося обговорення інвестпроекту та техніко-економічного обґрунтування відновлення зрошення з Головного Каховського та Південно-Кримського каналів. «Сьогодні ми працюємо у цьому напрямку з низкою країн, у т.ч. з Китаєм, які планують збільшити поставки української сільгосппродукції. До того ж, держава розробляє ряд кроків для стимулювання зрошення», − наголосив чиновник.

Перший агрохімічний Східно-Європейський форум зі спецдобрив та ЗЗР – перший агрохімічний форум України – відбувся днями в м. Севастополь, порадувавши учасників і гарною погодою, і щільним робочим графіком, і професійними дискусіями. Спеціалісти з 8 країн світу всебічно обговорили новинки, здавалося б, вивченого ринку мікродобрив, присвятивши їм перший день конференції. А другий – проблемам запилення і користі запилювачів, відкривши для себе багато нового і в нових технологіях захисту. Йшлося на заході також про уникнення підробок на ринку ЗЗР. Адже ринок водорозчинних добрив і пестицидів у Східній Європі стрімко розвивається. Відкриваються нові заводи, лінійки продуктів постійно розширюються. Добрива з мікроелементами стають невід’ємною частиною технологій обробітку сільгоспкультур. Тож великого значення набувають екологобезпечні технології захисту рослин з використанням нових біопестицидів.

Замислитись над ГМО Президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі закликає уряд України до діалогу для подальшого врегулювання законодавства в галузі біобезпеки та використання ГМО-продукції. Адже «одна третина кукурудзи і 70% соєвих бобів виробляються сьогодні в країні з ГМО-насіння», констатував експерт. На його думку, оскільки Україна однозначно не зафіксувала курс на нульовий вміст ГМО в продукції на законодавчому рівні, дуже важливо встановити чіткі й прозорі адміністративні процедури для використання нових генно-модифікованих сортів рослин на полях. Інакше подібна практика може поставити під загрозу всю систему національного виробництва, наповнюючи її ГМ-матеріалами, що не зареєстровані відповідно до українського законодавства з причини відсутності чітких адміністративних процедур.

Можемо покерувати У вирішенні проблеми глобальної продовольчої безпеки активну участь бере і Україна. Тож розвиток зернового сектору, як базового для виробництва продуктів харчування, стає першочерговим. І на Україну, яка посідає друге місце в світі за обсягами експорту збіжжя, покладена дуже серйозна відповідальність, переконаний міністр агрополітики Микола Присяжнюк. Тож необхідно точно формувати баланси виробництва та запасів продовольства на рівні держав, регіонів та світу в цілому. Саме цим і займається Інформаційна система сільськогосподарського ринку AMIS, яка працює при Великій Двадцятці. І Україна може очолити AMIS у 2014 році. «Хотілося б, щоб міжнародні організації та уряди інших країн підтримали Україну як кандидатуру, яка може очолити AMIS у 2014 році. Маючи можливості впливати на світову кон’юнктуру, ми робитимемо все можливе для стабілізації, а не для розхитування ринку», − зазначає міністр.


71 Байер –Рослинництво 150 лет! Селекція

Создавая будущее ветеринарии… Лидерство

Доверие

Компания Байер первой открыла представительство в Украине среди ветеринарных зарубежных фирм, в 2013 году исполняется 20 лет деятельности украинского подразделения защиты здоровья животных.

Катозал® – уникальный стимулятор обмена веществ, которому доверяют ветеринары в более, чем 70-ти странах мира.

Инновации

Забота

Признание

Энрофлоксацин – антибиотик, обладающий уникальными свойствами, был впервые открыт и разработан компанией Байер в 1986 году. Популярен в медицине и в ветеринарии по сей день.

Байер создает продукты, которые удобны в применении, а главное не остаются в продуктах животноводства – молоке, меде (Байварол®, Байофлай®).

В 2008 году по результатам независимого опроса ветеринарных врачей компания Байер была признана лучшей среди ветеринарных компаний в Украине*.

ООО "Байер", ул. Верхний Вал 4-Б www.bayer.ua

Знания и технологии Первый кокцидиоцид для свиней и КРС в Украине – Байкокс® 5% - позволил решить проблему диарей во многих хозяйствах, а также создать фундамент для высокой продуктивности животных в будущем.

* Согласно данных опубликованных журналом VETZOOPROFY # 3 (29) 2008., стр. 14-15. На правах рекламы


72 Рослинництво

Селекція

КУПУЙТЕ ЯКІСНЕ НАСІННЯ

Гібриди кукурудзи: СИ БАТАНГА СИ ЕЛАДІУМ СИ НІКЕЛЬ СИ НОВАТОП СИ ОНДІНА СИ ЮНІТОП

НК КАНЗАС НК КОБАЛЬТ НК ЛЮЦІУС НЕРІСА НК ТЕРМО НК ФАЛЬКОН

Гібриди соняшнику: БОСФОРА ЕСТРАДА НК АДАДЖІО СИ ЕДЕНІС

ТРАНСОЛ ТУТТІ НК БРІО НК ДОЛБІ

НК КОНДІ НК НЕОМА НК РОКІ НК ФОРТІМІ

Гібриди цукрового буряку: АТТАК НІ 0835 ФУТУРА ОККА СІЛЕНТА

СИ БАДІЯ СИ КУЛЬТУРА ОЛІМПІАДА НІ 0450 ГАЗЕТА

БОРУТА ХЕЛІТА ВОЛГА

ТОВ «Сингента» Консультаційний центр: 0 800 500 449 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів)

www.syngenta.ua

Agromagazine "Аграрний тиждень. Україна"  

Всеукраинский аграрный єкономическо-социальный журнал об АПК Украины, мы работаем не покладая рук с 2006 года.