Page 1

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ. УКРАЇНА» Агрополітика

АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ. березень 2016

Агрогроші Техніка Рослинництво Тваринництво ПЕРЕДП ЛАТНИЙ І

НДЕКС

96287

СТИCЛО, ОБ’ЄКТИВНО, АНАЛІТИЧНО Оформлюйте передплату на 2016 рік:

У найближчому до вас поштовому відділенні або на сайті www.ukrposhta.ua Подзвонивши в редакцію за тел.: (044) 223-13-03, (050) 358-65-85 або на сайті a7d.com.ua

ПРАЦЮЙТЕ З ПРИБУТКОМ! стор. стор. 37-39 37-39

УКРАЇНА

ВсеукрАїнський ділоВий журнАл www.A7D.Com.UA

№3 (306)


дОСлідНе ГОСПОдАрСТВО ПрОПОНУЄ еліТНе ТА реПрОдУКЦіЙНе НАСіННЯ: • Ярий ячмінь: Водограй (еліта), Сталкер (еліта /1-репр.) • Соняшник: Ясон (Гібрид F1)

• льон: Віра (еліта /1-репр.) • люцерна: Веселка (еліта) • Кукурудза: Кредит МВС (F1) • Сафлор: Лагідний (еліта)

дОСлідНе ГОСПОдАрСТВО реАліЗУЄ: • биків-плідників української південної м’ясної породи • племінних баранів і ярок асканійської тонкорунної породи

ЯКІСНЕ НАСІННЯ – ВИСОКИЙ УРОЖАЙ Херсонська обл., Каховський р-н, с. Тавричанка, тел./факс: (05536) 9-11-45 (16); 050-810-30-96; 050-396-59-04; 095-324-66-55


ТИЖДЕНЬ.

УКРАЇНА

АГРАРНИЙ

всеукраїнський діловий журнал

Видається за інформаційної підтримки Національної академії аграрних наук України РЕДАКЦІЙНА РАДА (на громадських засадах) Віра Найдьонова, директор ДП ДГ «Асканійське», Герой України, голова Редакційної ради Олексій Вадатурський, генеральний директор ТОВ СП «Нібулон», Герой України Ярослав Гадзало, президент Національної академії аграрних наук України

Наприкінці лютого в столиці України сталася подія, про яку мало хто й чув. Окрім, звісно, її учасників. У залі Київського кооперативного інституту бізнесу і права провели свій ХХVІ з’їзд фермери. Їх зібралося майже півтисячі. З усіх куточків країни. Це про них найчастіше кажуть – малий і середній бізнес на селі. А ще з усіх трибун обіцяють покращення їхнього непростого селянського життя – фінансову допомогу, спрощення умов ведення бізнесу і навіть можливість викупити землю, на якій вони господарюють. Втім, як відомо, – обіцянка-цяцянка. Та й слово легше мовити, ніж справу робити. Чи не так? Торік було те саме: зала повна, проблем, вибачте, по самі вуха, і представники влади у президії (так, про всяк випадок, щоб «згори» не «навтикали»). І, звісно, народні депутати (куди без них?). Єдина відмінність цьогорічного зібрання від попереднього – на форум запросили леді Ю. І вона приїхала. Фермери – незмінно благодатна для неї аудиторія. Якщо ви фермеруєте, то, певне, пригадуєте: коли Ю. Тимошенко вдруге очолювала уряд (2007-2010 рр.), у селян пільг не забирали, навпаки – започаткували пільгове кредитування і програму видачі земельних сертифікатів. Нині варто, кажуть фермери, провести парламентські слухання і нагадати суспільству про їхні пекучі проблеми. Юлія Тимошенко пообіцяла сприяння у цьому, а також шукатиме підтримки українських фермерів від європейських колег. Зустріч парламентарів запланована на 1-2 березня в Брюсселі. Словом, обнадіяла. Кажуть, що почули проблеми фермерів й інші нардепи. Зокрема, Вадим Івченко: він кілька років поспіль демонструє прихильність до місцевого самоврядування. А саме звідти, з сільських рад, і варто починати наводити лад у селі – допомагати фермерству й розвивати сільські території. Та поки що на місцях – лише суцільні проблеми, які без втручання з висот державного рівня розв’язати вкрай складно. Отже, учасники з’їзду вирішили не відкладати своїх нагальних справ у «довгий ящик» і вже приступили разом із депутатами до формування чітких вимог до нового уряду (Юлія Тимошенко пообіцяла їх оголосити в сесійній залі ВРУ). Розпочалась робота по «інвентаризації» законів, які вимагають якнайшвидшого розгляду у профільному парламентському комітеті, а потім і прийняття. Бо фермерство не може розвиватися саме по собі. Потрібні план, стратегія, чітке законодавство і реальне бачення кінцевого результату. Втім, зробити те, що не робилось роками, – чистий блеф. Але ж із чогось починати треба! Тож 15 березня фермери прийдуть до стін Верховної Ради нагадати політикуму: хто кого годує. З повагою, Наталія Черешинська, головний редактор

Сергій Гнатюк, генеральний директор Української корпорації по виробництву м'яса на промисловій основі «Тваринпром» Олександр Демидов, директор Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла Дмитро Казацький, генеральний директор ТОВ «Гранум», голова Донецької облорганізації Аграрної партії України Юрій Мельник, головний операційний директор ПАТ «Миронівський хлібопродукт», академік НААН, Герой України Олександр Лапа, директор відділу продажів ТОВ «Сингента» Олександр Покотило, заслужений працівник сільського господарства України Наталія Черешинська, головний редактор, заслужений журналіст України

Свідоцтво про реєстрацію КВ 11959-830Р від 09.11.2006 р.

Засновник і видавець ТОВ «АВД-АГРО» Редакція: 04070, Київ-1, а/с 11. Тел.: (044) 221-26-01, 223-13-03, факс: (044) 425-39-27. Відділ реклами: (044) 223-69-25. Електронна адреса: info@a7d.com.ua www.a7d.com.ua Періодичність – раз на місяць. Загальний наклад (включаючи електронну версію) – 4 800 екз. Ціна договірна. Друк: ПФ «Хімджест», м. Київ, вул. Борщагівська, 150, оф. 4. Тел.: (044) 453-17-65, 457-92-52.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Редакція залишає за собою право скорочувати авторські матеріали та вносити в них правки. Відповідальність за достовірність опублікованої в журналі інформації несуть автори та рекламодавці. При використанні матеріалів посилання на журнал обов’язкове. Використані матеріали та повідомлення прес-служб КМУ, облдержадміністрацій, АЦ «УкрАгроКонсалт», УКАБ, УАК, ІА ІнтерфаксУкраїна, журнали «Компаньон», «Forbes Украина», портал «Лівий берег».

3


зМіст

АГрОПОліТИКА 6

Оцінка – «незадовільно»!

10 Новий погляд на ринок землі 12 І знову крутиться

колесо старого млина

АГрОГрОші 15 Посівна без Sale 18 Виробництво твердого біопалива з місцевої біосировини

20 Контроль сверху 22 В поисках идеального сотрудника

ТеХНіКА 25 Вихід у поле 26 Відкриття і прем’єри 28 Британський HARVESTER тепер в Україні

30 Вибираємо надійний розкидач 32 Больше, чем просто резина 4


рОСлИННИЦТВО 37 Працюйте з прибутком! 41 Захист ярих від сажкових захворювань

44 Перспективні сорти пшениці м’якої ярої

46 Подолаємо бур’яни та хвороби у 2016 році

52 Скільки сіяти соняшнику? 54 Економічна ефективність льонарства

ТВАрИННИЦТВО 60 Зросте в ціні 62 Увеличение продуктивности и укрепление иммунитета

64 Сорго «от посева до реализации»

68 БМВД на базі біомаси вермикультури

70 Оцінка мікроклімату

тваринницьких приміщень

5


Агрополітика / громадська думка

Оцінка – Воістину, Аграрний союз України – унікальна структура. Створена 20 грудня 1971 року (спочатку – Рада колгоспів Української РСР, згодом – Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств), організація допомагала селянам вирішувати низку актуальних, проблемних і навіть доленосних питань, пов’язаних з ефективною діяльністю колективних господарств. Цікаво, що за всі 44 роки ні Рада колгоспів, ні Всеукраїнський союз сільгосппідприємств, ні Аграрний союз жодного разу не закликали аграріїв до відвертих протестів. З великою кількістю техніки на об-

6

ласних дорогах, тисячами саморобних плакатів і сотнями тисяч людей. Приміром, на Сумщині напередодні голосування в парламенті за бюджет-2016 на аграрний страйк вийшло більше 150 тисяч селян.

І що? На рівні області мало хто з представників влади звернув на цю подію увагу. Втім, як і в більшості інших областей. Не допомогли навіть мітинги під стінами Кабміну і Верховної Ради.


Візитк а

«незадовільно»! Аграрний союз України – громадська організація, створена селянами і для селян, що вже 44 роки захищає їхні інтереси. АСУ об’єднує 4 000 підприємств, які обробляють 12 млн га землі. Організація має свої представництва в кожному районі і області України.

Селян не почули ні в профільному міністерстві, ні на рівні держави. Результат – ухвалені закони і зміни до законодавства, які заважають аграріям не те що прибутково працювати, а просто виживати, доводять до банкрутства, спонукають згортати виробництво. Тож, на думку аграріїв, агросектор країни опинився сам-на-сам з економічною кризою. Мінагрополітики усунулось від захисту інтересів сектору, не стало на заваді незаконних податкових змін, не знає і не розуміє реального стану речей на селі. Тим часом аграрії мають бути готовими відповідати і на старі, і на нові виклики. Один із найпроблемніших – ринок земель, який чекає на прозорі, чіткі й зрозумілі «правила гри». Такі, зокрема, що не призведуть до подальшого перерозподілу земельних угідь на користь монополістів, не завдадуть удару по земельним масивам невеликих господарств. Виявились незахищеними агровиробники і перед європейською продукцією, кордони для якої наша держава відкрила з 1 січня поточного року. Адже впродовж 3-10 років на імпортовану продукцію будуть знижені ввізні мита, і на аграріїв чекає жорстка конкуренція з європейськими виробниками. До слова, вже цього року діятиме безмитний ввіз до України деяких продуктів, у тому числі свинини і м’яса

птиці, а також буде скасовано додатковий імпортний збір (5-10%), що слугував тарифним бар’єром для продуктів з ЄС. Відповіді на ці та інші болючі запитання і намагались віднайти нещодавно делегати ІІ звітного з’їзду Громадської спілки «Аграрний союз України», що відбувся у Києві. Про роботу союзу за звітний період доповів його голова Геннадій Новіков, а про роботу Ревізійної комісії – Валерій Прусаков. Виступи були доволі гострими і різкими. Як кажуть, дістали аграріїв! Насипали «бджол у пазуху» влади й інші учасники форуму. Зокрема, голова агрофірми «Ольгопіль»

Чечельницького району Вінницької області Павло Каленич, керівник асоціації сільгоспвиробників «Авангард» Шполянського району Черкащини Валентина Биковець, директор ТОВ «Ольвія» Приазовського району Запорізької області Анатолій Тиховод, керів­ ники ТОВ «Агрофірма «Зоря» Леонід Лисаченко (Чугуївський  р-н, Харківщина), ТОВ «Богдан К» Бог­ дан Тимофійчук (Снятинський  р-н, Івано-Франківщина), ТОВ «Торець­ ке» Володимир Голованьов (Добро­ пільський р-н, Донеччина), Герой України Василь Петринюк... Відповідно чітким і вимогливим стало рішення з’їзду. Та головне, члени громадської професійної організації заявили про невідступність і «бойову» рішучість йти на вибори в усі без винятку органи влади, аби інтереси селян не просто звучали, а були реально захищені. А ще сподіваються: їхнє звернення (вже котре!) нарешті потрапить на стіл Президента, а отже, буде необхідна реакція.

7


Агрополітика / громадська думка Кому грамота шкідлива У перерві форуму спілкуємось з Анатолієм Тиховодом. Запитань не ставимо, відчуваючи, він і його колеги доведені до відчаю всім, що коїться в державі.

– Мова вже не йде про порятунок аграрної галузі: крім АПК в країні майже нічого не залишилося конкурентоздатного (бо все інше вже знищили), тож мова – про існування держави Україна, – ділиться думками голова Аграрного союзу Запорізької області Анатолій Тиховод. – Чи стане вона врешті самостійною, чи так і буде далі керованою ззовні, доки її не знищать остаточно? Важко працюючи на землі, щодня вирішуючи складні проблеми господарювання, аграрії області відправили свого ватажка до Києва, давши чіткі настанови. Їх він і озвучив на з’їзді. – Колись у мого прадіда відібрали землю і передали у колгосп, – розповідає Анатолій Тиховод. – Пізніше один із дідусів, слухаючи чергові зібрання під керівництвом районної партійної еліти, укінці підсумовував: «Да-а-а... Дуракам грамота вредна!» А повертавшись додому, казав своїм дітям, що навіть правнуки відповідатимуть за те, що дозволили наробити у 1917-му. Якщо проаналізувати, в нашій нинішній владі дурнів немає: ніби і освіта у них є, і говорять правильні речі, та так

8

гарно, що хоч на хліб маж! Майже всі знають англійську. Та чомусь у пересічного громадянина країни за останні 2 роки рівень життя впав у 4 рази. А це – найгірший показник у світі! Розуміємо, що на Сході іде гібридна війна з досить потужною, але все ж однією країною. В цей час нам допомагає весь інший світ, економіка якого у сотні разів потужніша за економіку агресора. Тобто і ми маємо щось робити відповідно. Та чомусь реформи на користь держави (боротьба із корупцією, покращення соціальних стандартів, створення комфортних умов ведення бізнесу і т. д.) гальмуються. Чому нахлібників і захребетників стало ще більше? Виходить, що керівництво країни навпаки створює умови для знищення держави зсередини. Гадаю, мій дідусь сказав би про це: «Да-а-а, подлецам грамота вредна!»

Грабіж, безвідповідальність, шахрайство Нас цинічно ігнорують, роблять вигляд, що все гаразд. А насправді знищують українського аграрія: землю для започаткування бізнесу отримати неможливо, талановита молодь «біжить світ за очі» з села. Молодий фермер з Токмацького району поскаржився у Антикорупційне бюро, що йому без хабара не оформлюють земельну ділянку. І отримав відповідь… Такими дрібними справами в бюро не займаються. В той же час прокуратура завела купу справ по розірванню договорів оренди, знаходячи для цього найбезглуздіші зачіпки. Тепер надати комусь у оренду ці земельні ділянки неможливо, а значить, земля буде заростати бур’янами або оброблятися «під дахом» тієї ж прокуратури. При обох варіантах «злиденна» сільська рада не отримає ні копійки. На Півдні країни дуже гостро стоїть проблема відновлення зрошення. А коли у аграрному міністерстві проводять наради, в тому числі з фахівцями Світового банку, щодо отримання можливих грошей на будівництво та ремонт меліоративних систем, на

місцях активно розкрадають труби діаметром 1200 мм, які ще можна використовувати. І «кришується» така ситуація не «знизу», а «зверху». Нині почастішали випадки грабувань фермерів. Але ніхто шахраїв не шукає. А якщо знаходять, то ходу справам не дають, діляться награбованим, щоб це не зробили судді. Якщо підняти весь пласт таких болючих питань, то не вистачить і дня! Не можу не згадати про оподаткування. Ми вже більше 5 років просимо спростити систему, відмінивши всі види податків на користь одного зрозумілого і прозорого – на 1 га землі. Натомість у нас забрали останню непряму підтримку у вигляді спецрежиму ПДВ, зробили його адміністрування настільки складним, що ні місцева Податкова служба, ні наші бухгалтери не можуть дати ради. Словом, зробили так: ті, хто не платив податки, платити їх будуть, а ті, хто справно платив, платитимуть ще більше. До кого податкова не ходила, до того і не піде. А до кого ходила – тепер «житиме» на підприємстві. Що це? Хіба не знищення вітчизняного виробника? Хіба не знищення села?

Не дати ошукати Нам сьогодні вкрай потрібно бути єдиними, бути разом. Омріяну нашим народом і оспівану Шевченком волю ми отримали через кілька віків майже випадково. А воля – це можливість для кожного, хто працює, бути заможним на своїй рідній землі. Тож якщо ми дозволимо зруйнувати наш спільний дім, то наші нащадки знову будуть рабами на своїй землі. Невже ми не розуміємо, що не борючись з безладом у країні, підтримуючи «чорний нал», ми в підсумку наближуємо встановлення диктатури?.. Дехто каже: «А що ми зробимо? Собака гавкає, а караван йде!» Та якщо гавкатиме одна собака чи навіть кілька, караван дійсно йтиме, куди йшов. Але якщо розлючених собак збереться десятки тисяч, то караван сам запитає, куди йому йти!


В кінці року ми провели разом потужні акції протесту. У результаті проект закону №3851-1 (передбачає дотримання коаліційної угоди по відношенню до аграріїв) зареєстрований у парламенті й підтриманий його аграрним комітетом. І не можна дозволити «мудрим» депутатам ошукати нас знову. Від імені з’їзду ми вимагатимемо провести податковий комітет терміново і внести питання до порядку денного ВР. Бо розуміємо: будуть спроби затягнути вирішення цього питання аж поки ми не вийдемо сіяти і не зможемо зібрати достатню кількість людей біля стін парламенту.

Союзники Спілкуючись з колегами, чого тільки не почув. Дехто, з більш крупніших господарств, каже: «Класно, у дрібних немає бухгалтерії, вони нових податків не витримають, і ми нарешті їх поглинемо». Дрібні, особливо ті, хто крім земельного податку нічого до бюджету не сплачують, собі радіють, мовляв, добре, тепер ми зможемо за умов збільшення податкового тиску на прозорих, дати ще на центнер більше пайовикам і розірвати конкурентів… Благаю всіх, схаменіться! Невже не розумієте, що нас – малих і середніх – уже давно розглядають під мікроскопом ті, хто нині володіють сотнями тисяч гектарів? У нас достатньо інших спільних проблем – немає

професійних кадрів, люди покидають села, де завдяки «гарній аграрній політиці» руйнується інфраструктура і вкрай погіршуються умови життя. Тож і у більших, і у середніх господарств немає іншого союзника в селі, крім дрібного фермера, а у дрібного фермера з точністю до нав­паки. І як би ми не плекали наших пайовиків, коли запахне смаженим, ніхто не піде з нами, взявши вила, захищати свої інтереси. Тому, вважаю, головний стратегічний союзник ГС «Аграрний союз України» – Асоціація фермерів та приватних землевласників і навпаки… На превеликий жаль, незважаючи на оновлену Аграрну партію України, багато з наших колег на минулих виборах знову не пішли однією командою, знову нас розтягли «мудрі» друзі по різних партіях, забравши найпотужніших, найкращих. І знову ми конкурували між собою! Невже життя нас так і не навчило? А нещодавно ми побачили ціну аграрному депутатському об’єднанню, коли депутати знаходяться у різних партіях! У результаті отримали ганебний Податковий кодекс. А половина агро-депутатів у цей час, у кращому випадку, ховалися у туалеті. То що, і на чергових виборах знову дамо нас розтягнути по різних політичних силах? Якщо цей вакуум не заповнимо ми, аграрії, то наші місця займуть інші. Не факт, що кращі за

нас. Отже, досить спостерігати з боку, досить бути на п’ятих ролях у незрозумілих партіях!

Оцінка – «незадовільно»! Також від імені з’їзду аграріїв ми повинні дати оцінку роботи профільного міністра, Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Оскільки у нас парламентсько-президентська модель управління, то саме вони несуть головну відповідальність за стан справ у країні. Отже, наші оцінки. Пропонуємо міністру, який жодного разу не вийшов до нас під час проведення акцій протесту, висловити недовіру. Прем’єр-міністру, який жебракує по світу, а не займається економікою, не виводить її з тіні, тим самим заводить наших дітей і онуків у вічне рабство, висловити недовіру. Керуючій Національним банком, за професійну невідповідність, висловити недовіру. Визнати роботу Верховної Ради незадовільною. Надіслати відкрите звернення нашого з’їзду до Верховної Ради і Президента України. Так і хочеться додати: нарешті аграрії збагнули, що «порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого». Стежимо за подіями далі. Лариса ДАВИДОВА

9


Агрополітика / Ринок землі

НОВИЙ ПОГЛЯД

Експертна думка

Вадим Бодаєв, віце-президент агрокомпанії AgroGeneration Разом із народними депутатами і УКАБ ми розробили законопроект, який поданий на реєстрацію до Верховної Ради. В цьому документі ми прописали чіткі правила і систему існування ринку землі в Україні. Щодо вартості землі, то вона складається з вартості, яку цей ресурс може генерувати. Говорячи про ціну, насамперед потрібно реально розуміти: скільки можна заробити на землі? Сьогодні вартість зернових чи технічних культур на світовому ринку знижується, бо «падають» всі сировинні ринки. Тому зменшується і прибуток з землі, а в Україні ще гірша ситуація: у нас верхня межа цін обмежена світовою ціною, при цьому собівартість затрат на виробництво зростає через дороговартісність матеріально-технічних ресурсів. Зважаючи на всі ці фактори, ми маємо враховувати кон’юнктуру ринку і не тішити себе ілюзіями про її вартість. Багато хто говорить про спекулятивні очікування при відкритті ринку землі з боку інших країн. Але хочу зауважити, що іноземні компанії чітко рахують прибутки. Свої бізнес-стратегії іноземці також будують на десятиліття, і, як всім зрозуміло, нинішня ситуація в Україні не дає можливості спланувати розвиток бізнесу на такий тривалий термін. До того ж в законопроекті чітко прописано: іноземці не можуть купувати землю. Україна повинна мати стратегію, яка б активно розвивала сільське господарство, і при цьому один із показників має бути – виробництво зернових. Приміром, це може бути 100 млн тонн. Щоб це реалізувати, потрібно вкласти кошти в елеватори, дороги, порти, техніку, технології. Ми порахували, що на це потрібно 50 млрд доларів інвестицій в сільське господарство. Зрозуміло, що це не за один рік. А наростити обсяги виробництва до 100 млн т за умови наявності інвестицій, за нашими розрахунками, можна за п’ять років. І відкриття ринку землі дозволить залучити інвестиції в аграрний комплекс. Окрім того, можна отримати додаткові фінансові інструменти. Ми прописали в документі, що земля може бути заставою, а також окремо як ринковий інструмент можна використовувати і договори оренди. За таких умов необов’язково продавати землю, можна просто передати банківській установі права договору оренди і отримати відразу повну суму. Така схема працює в багатьох країнах.

10

З часів незалежності в Україні триває дискусія – відкрити ринок землі, зробивши її товаром, чи продовжувати тримати продаж чорноземів під мораторієм? Насправді учасники ринку, які орендують землю чи здають її в оренду, мають спільне рішення – в земельному питанні потрібно визначитися, а не повертатися до нього щороку. Один із головних аргументів, яким апелюють противники скасування мораторію, – українську землю скуплять олігархи. Водночас експерти земельної галузі не згодні з цією думкою. За словами члена правління Спілки землевпорядників України, доктора економічних наук Андрія Мартина, сьогодні продати землю готові лише 10-15% населення. Немає однозначної думки з приводу скасування мораторію і у Верховній Раді, хоча все-таки більшість членів парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин виступають за продовження заборони на продаж сільгоспземель і «професійну» підготовку законодавчої бази. Профільні асоціації спільно з аграрними компаніями теж долучилися до вирішення питання відкриття ринку землі і запропонували своє бачення. Наразі, на розгляд профільного комітету парламенту подано новий законопроект. Документ передбачає, що купувати землю зможуть: громадяни України, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування, держава в особі уповноважених органів державної влади, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, у статутному капіталі яких не менше 51% належать громадянам України або юридичним особам, які контролюються резидентами України. Продаж земельних ділянок сільгосппризначення державної та комунальної власності запропоновано здійснювати на конкурентних засадах, шляхом проведення електронних торгів. Ціна продажу земельних ділянок не може бути нижчою за її нормативну грошову оцінку. Крім того, в документі прописано, що земля може бути заставою. Також документ не містить жодних обмежень щодо максимального розміру володіння сільгоспземлею. Людмила ЛЕБІДЬ


НА РИНОК ЗЕМЛІ

’’

Ринок землі – це правильний вибір, але його треба запроваджувати тоді, коли в країні стабільність і спокій. У мене є своя позиція по земельному питанню: ефективне землекористування і ніякого продажу сільгоспземель. Земля завжди має належати народу країни і потрібно слідкувати, щоб не було її колосальної концентрації в «руках» холдингів. Держава насамперед через інструменти підтримки має допомагати середньому і малому бізнесу в АПК. Сьогодні у питанні необхідності ринкового обігу сільгоспземель у владі домінує думка: мовляв, це практика цивілізованого світу. Я не заперечую: ринок землі неминучий. Але постійно наголошую: якщо ми так прагнемо апелювати до зарубіжного досвіду, то давайте запитаємо думку наших західних партнерів, які вже запровадили ринковий обіг земель. Не так давно здійснила земельну реформу Італія. Мета її – вилучити у землевласників лишок землі (понад 300 га), поділити великі господарства на малі й передати землі селянам. Основні моменти, характерні для італійської земельної реформи, такі. По-перше, земля не роздавалася безплатно. Розмір викупу був невеликий. Більше того, одержувачам землі надавалася 30-річна відстрочка сплати (під 3,5% річних). Але сам факт, що земля мала ціну, викликав особливе ставлення до неї в одержувачів. По-друге, у великих власників залишки землі не забрали назавжди, а вилучили з компенсацією у вигляді 5%-них цінних паперів терміном на 25 років. Це дозволило багатьом крупним земельним власникам одержати кошти для інвестування у створення

великих рентабельних господарств. По-третє, земля, одержана селянами у ході реформи, не одразу переходила в їхню власність. Протягом шести років майбутній власник землі залишався її користувачем, і тільки коли витримував випробувальний термін, ставав власником з оплатою решти її вартості – або зразу, або у розстрочку. Коли під час зустрічі з французькими парламентарями я поцікавився, яка частка сільгоспугідь Франції уже не належить французам, відповідь була такою: формально до 20% землі не належать французьким громадянам. Коли розпитував про наслідки запровадження «земельного ринку» у наших колег із профільного комітету Литовського сейму, почув чітке застереження: не поспішайте. Ринок землі – це правильний вибір, але його треба запроваджувати тоді, коли в країні стабільність і спокій. Коли економіка зростає і є однакові можливості для залучення фінансів. Важко з цими аргументами не погодитися. Особливо, коли маємо на нашій території агресора – який може бути ринок земель? А з іншого боку, ми ж говоримо про новий аграрний устрій. І хоча високотехнологічне виробництво все більше охоплює агросектор, у селі завжди залишатимуться самозайняті господарі. І їм треба вже зараз допомогти вийти на виготовлення конкурентоспроможної продукції. Дати їм статус агровиробника, розробити і реалізувати для них державну програму сприяння та фінансової допомоги, створити програми пільгового кредитування.

Вадим Івченко, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин А якщо ми сьогодні-завтра відкриємо ринок землі, то дамо простір не середньому класу, а великим вертикально інтегрованим агропідприємствам. Та ще посередникам, які непогано житимуть за рахунок перепродажу масивів. Це в той час, коли дрібні й середні підприємці, фермери, населення збідніло через падіння гривні та непродуману економічну і податкову політику уряду. Коли в країні повним ходом панує криза і масове безробіття, зросли ціни майже на все, у декілька разів зросли тарифи на комунальні платежі. Розпочати зараз продаж землі – значить приректи країну на холдингізацію й обезземелення селянина. Тож моя думка, що в рамках зе­ мель­ної реформи на 2016 рік потрібно: • привести до ладу земельне законодавство (питання відумерлої спадщини, аукціонів, торгів, консолідації земель, зрошення масивів, передачі земель у власність і розпорядження територіальних громад); • наповнити земельні кадастри даними; • розробити новий податковий кодекс для аграріїв з метою підтримки дрібних фермерських господарств; • унеможливити продаж земель сільгосппризначення до повної економічної і фінансової стабілізації та, звичайно, завершення воєнних дій на Донбасі.

11


Агрополітика / зелений туризм

І знову крутиться У Синяві, яку швидка Рось віками ділить на два береги, вода сто років тому протікала набагато вище теперішнього рівня, і щоб відвести її вбік, копали рівчакканаву. У такому своєрідному рукаві вона мала неабияку силу і текла у котлован, з якого потім дерев’яним жолобом подавалась на млинарське колесо. Воно було великим – 2,5-3 метри в діаметрі, на лопатях мало дощаті ящики-кармани, в які набиралася вода і під своєю тяжкістю приводила в рух дерев’яний вал, а відповідно й мукомельні камені. Нижній камінь був нерухомий, а верхній обертався навколо своєї осі. Цю роботу й виконувала «запряжена» до колеса вода. Навесні, коли вона на кілька тижнів виходила з берегів, пригадують місцеві події 60-х років минулого століття, дістатися до Рокитного (райцентр Київщини) можна було лише човном. Центральну вулицю Першотравневу (дов­жина 8 км) навпіл розрізала гомінка вода мінімум на декаду, тож переливний міст чекав, коли спаде висока вода. Не рятували селян і тимчасові дерев’яні, бо «ковтала» їх стихія і несла кілометри вниз за течією… Втім, за багато років обміліла не лише річка, а й Синява: півтори тисячі односельців розірвали свої долі з селом. Хтось відійшов у вічність, а молодь про місто мріє. Вода тече – роки йдуть… Млин був не єдиним діючим підприємством у селі. Діяв цегляний завод, а на цукровому до війни виробляли солодкий пісок. Під час війни цукроварню підірвали, і тривалий час про цей промисел нагадували лише труби-сироти. Була тут своя стаціонарна лікарня, швейний цех. До 70-х рясно родив виноград на землях колгоспу-середняка, кавуни підводами люди везли з поля додому. Школярі до-

12


колесо старого млина помагали дорослим у господарстві. Та й старий млин – «водяний трудяга» – не переставав трудитися, допомагаючи людям молоти пуди борошна. У вік електрифікації відпала потреба використовувати такі малопродуктивні механізми, як водяні млини, і вони «капітулювали» перед натиском цивілізації. Хоча перше світло подав у колгосп за 300 метрів від Синяви саме цей млин і для щасливчиків у 6-8 хат, що були по сусідству із фермою. З 6 до 8 ранку подавали світло для доїння корів, ще 2 години світилися лампочки ввечері. У перші дні в освітлені хати набивалося чимало селян, аби на власні очі побачити блага цивілізації. Кого не впускали, заглядали у низькі шибки з вулиці... Понад 40 років тому млин зажурився і занудьгував без роботи: відпала потреба у такий спосіб молоти зерно, тож його перевели на другорядні «хліби» – виробляти комбікорм… Хто знає, як нині склалася б його доля, якби не замовлення однієї столичної фірми. Сюди щодня топтали дорогу знані фахівці своєї справи, серед яких і механік Олексій Горовенко – батько Михайла Горовенка, який кілька років тому вирішив урятувати млин.

Вдихнути життя Вже у сина того механіка, який все життя проходив сюди на роботу, пекло серце і боліла душа, коли він проїздив повз будівлю, що пам’ятає

його батька. От і вирішив Михайло Горовенко вдихнути нове життя у стару будівлю і створити комплекс відпочинку «Старий млин». Старе приміщення не змінилося: у кількох кімнатах особливо пахне старовиною, бо біля вікон проглядається червона цегла білоцерківського заводу Браницької. Не так давно на березі Росі у двометрових заростях очерету, під час розчистки берега під пляж, знайшли дві унікальні речі: глиняний глечик та скляну пляшку, у яку розливали пиво. Саме ці дві знахідки стануть першими експонатами своєрідного музею у готелі. Сучасні його номери, ресторан, літні майданчики, поле для тенісу, бані й сауни – далеко не все, що зігріє душу тим, хто їде Шевченківськими шляхами…

ототожнюється з непереборним прагненням народу до волі, свободи. Під горою є пам’ятний знак на вшанування антів та їхнього вождя Божа. На його табличці напис: «Народу антів – предкам українців від жителів Рокитянщини. 1993». Жителі Синяви переконані, що війна антів з готами сталася саме у їх краях, і саме на Божій Горі «згідно народних переказів» прийняв мученицьку смерть правитель антів. І насправді, якщо поміняємо місцями слова назви, отримаємо відповідне історичній події словосполучення: «Гора Божа». Та археологи поки що мовчать, бо розкопок в околицях села не вели, а тому ці «народні перекази» науковці називають легендою.

Сива легенда оживає

В Україні найбільше водяних млинів було і збереглося донині на повноводних річках Південний Буг і Рось (та на їх притоках), що протікають у межах Українського кристалічного щита. Це бурхливі водні потоки зі значними перепадами висот, відповідно місцевість тут була зручна для будівництва млинів, а води завжди вистачало. Синявський млин – один із найстаріших на Київщині. Його найдавнішу частину збудували ще у 1810 році, а на стінах у півтора метри можна побачити й «молодші» дати – 1901-й.

Бажаючі не нудьгуватимуть і у селі: тут є страусина ферма та… історична пам’ятка, огорнута легендами. Бож був вождем племінного союзу антів – східнослов’янських племен, які проживали на цих територіях у IV-VII століттях. За «Історією готів» Йордана, король остготів Вінітар «послав військо в межі антів і коли вступив туди, у першій битві був переможений, але далі діяв рішучіше й розіп’яв короля їхнього Божа з синами його і 70 старійшинами для залякування». За переказами, Божа стратили саме біля с.  Синява – на Божій горі. Відтоді вона

З історії

Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ Фото Сергія ВЛАДИКІНА

13


АгрОГРОШІ / витрати

14


ПОСІВНА БЕЗ SALE Цьогоріч посівні площі сільгоспкультур в усіх категоріях господарств можуть становити 26,7  млн  га (100% до рівня 2015 року). Зернові прогнозується посіяти на 14,6 млн га (55% у структурі посівних площ), що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Попередньо ярий клин матиме 7,5 млн га, в тому числі ранні ярі зернові – 2,6 млн гектарів. Зміни зернового клину під урожай-2016 можуть бути відкориговані після 10 березня, коли вчені візьмуть останні моноліти для вивчення і обґрунтування стану перезимівлі озимих культур. Враховуючи комплекс робіт, які потрібно провести на цьому масиві сільгоспугідь, і розуміючи стан фінансових можливостей господарств, у весняно-літній період може бути використано 946 тис. тонн поживних речовин міндобрив, у т. ч. азотних – 676 тис. т, фосфорних – 152 тис. т, калійних – 118 тис. тонн. Відповідно до асортименту це 1067 тис. т аміачної селітри, 182  тис.  т карбаміду, 38 тис. т безводного аміаку, 203 тис. т КАСу, 52 тис. т вапняково-аміачної селітри, 33 тис. т аміачної води, 26 тис. т сульфату амонію, 62 тис. т суперфосфату, 63 тис. т амофосу, 502 тис. т нітроамофоски, 123 тис. т тукосумішей, 11 тис. т хлористого калію і 4 тис. т калі­магу (у фізичній вазі). Враховуючи перехідні залишки, сільгосппідприємства на 26 лютого мали 713 тис. т поживних речовин міндобрив, або 75% до заявки (у 2015  р. – 77%), в т. ч. азотних – 514 тис. т, або 76% (у 2015 р. – 80%), фосфорних – 115 тис. т, або 75% (у 2015 р. – 71%), калійних – 85 тис. т, або 72%, тобто на рівні минулого року.

Забезпечення азотними добривами Вітчизняні хімічні підприємства в змозі повністю забезпечити сільгоспвиробництво добривами в повних обсягах, за виключенням окремого асортименту азотних добрив. За даними заводів, що входять до групи «Остхем», у листопаді – грудні 2015-го, коли фактично завершились осінньо-польові роботи, аграрії закупили 300 тис. т аміачної селітри, 100 тис. т карбаміду і 30 тис. т вапняково-аміачних добрив. За даними ДФС, за 12 місяців 2015-го в Україну імпортовано азотних добрив на 224 тис. т більше у порівнянні з 2014 роком. До того ж, ембарго щодо ввезення в Україну окремих груп товарів не стосується азотних добрив, окрім раніше введених ставок антидемпінгового мита по аміачній селітрі. Аналітики ринку мінеральних добрив засвідчують його насиченість азотними добривами, зокрема карбамідом, КАС, сульфатом амонію. Також прогнозують збільшення обсягів закупівлі аміачної селітри по імпорту в межах 100 тис. т щомісяця саме в період ведення весняно-польових робіт (січень – березень).

Складні добрива Дефіцит складних добрив викликаний насамперед недостатніми обсягами виробництва вітчизняни-

ми хімпідприємствами. Отже, попит можна буде повністю забезпечити імпортними поставками. Приміром, за ті ж 12 місяців 2015-го в Україну ввезли складних добрив на 280 тис. т більше, ніж у 2014-му.

Стан внесення добрив Аналіз використання міндобрив в Україні свідчить, що з 2010 року намітилась позитивна тенденція до зростання кількості їх внесених на гектар посівної площі. Якщо у 2010-му під урожай сільгоспкультур внесли всього 58 кг/га поживних речовин, то 2014-го – вже 82 кг/га (майже в 1,4 рази більше проти базового рівня). За розрахунками Національної академії аграрних наук, для отримання врожаю зернових і зернобобових культур в межах 80 млн т, необхідно вносити 169 кг/га добрив. 3 тижні тому господарства Півдня розпочали комплекс весняно-польових робіт, зокрема підживлення озимих азотними добривами. На 25 лютого підживлено 1,8 млн га озимини, внесено 75,2 тис. т міндобрив (розрахунково: середня норма внесення на 1 га – 36 кг поживних речовин), що відповідає науковим рекомендаціям для першого ранньовесняного підживлення. Відповідно до бюджетного фі­ нан­­сування АПК у 2016 році, перед­ баче­но виділити Мін­агро­полі­тики бюд­жет­ні кошти на здешевлення

15


АгрогроШі / витрати

вартості кредитів, у т. ч. для придбання аграріями міндобрив. Компенсація надається у розмірі 50% облікової ставки Нацбанку, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитом.

Дизпаливо та ПММ Технологічна потреба сільгосппідприємств у пальному на 2016-й – близько 1,388 млн т дизпалива та 325 тис. т бензину, в т. ч. на період весняно-польових робіт – 405 тис. т дизпалива і 97 тис. т бензину. На 24 лютого аграрії купили (з урахуванням перехідних залишків 2015 р.) 182,5 тис. т дизпалива (45% до потреби, або на рівні минулого року). Бензину придбано 46,5 тис. т (48%), торік на цю дату мали 44%. Антимонопольний комітет за дорученням уряду опрацював з нафтотрейдерами можливість зменшення цін на автозаправних станціях з січня 2016 року. Завдяки цьому протягом січня ціни на дизпаливо зменшилися на 14%, на бензин – на 3%. Ця ситуація частково вплинула на темпи накопичення пального. Значна частина великих агропідприємств закупила пальне на весь період весняно-польових робіт. А от дрібні господарства, які не мають фінансових ресурсів для купівлі чи ємностей для зберігання пального, купують його виключно в межах поточної потреби. В цілому ситуація на ринку нафтопродуктів

16

є більш сприятливою для сільгоспвиробників, ніж торік.

Захист рослин За оперативною інформацією областей, на 25 лютого в господарствах є 15,3 тис. т пестицидів, у т. ч. 10,3 тис. т гербіцидів (57% до попередньої технологічної потреби). Остаточна потреба у ЗЗР буде визначена після остаточного рішення аграріїв щодо структури посівних площ під урожай-2016. Фахівці Департаменту землеробства та технічної політики МінАП провели відповідні консультації з основними постачальниками засобів захисту рослин і дистриб’юторами. Узагальнена інформація свідчить: проблем із постачанням необхідних ЗЗР не буде.

Цінова ситуація Необхідно зазначити, що за період з 19 лютого 2015-го по 19 лютого 2016 року відпускні ціни на мінеральні добрива основних вітчизняних хімічних підприємств знизились: • аміачна селітра (мішки) – з 10512 до 7851 (-2661) грн/т, або на 25%; • карбамід (насип) – з 9540 до 7260 (-2280) грн/т, або на 24%; • безводний аміак – з 15600 до 11502 (-4098) грн/т, або на 26%; • КАС – з 8901 до 6800 (-2101) грн/т, або на 24%; • вапняково-аміачна селітра – з 8600 до 6801 (-1799) грн/т, або на 21%;

• безводний аміак – з 15600 до 11502 (-4098) грн/т, або на 26%. Водночас ціна на аміачну воду зросла з 3402 до 3702 (+300) грн/т, або на 9%. Таке зниження цін на ринку азотних добрив, за висновками аналітиків ринку, зумовлене передусім насиченістю світового, перш за все європейського ринку азотними добривами і звідси – відсутністю значної зацікавленості з боку зарубіжних споживачів у них, у т. ч. вітчизняного виробництва, які через значну вартість природного газу – основної складової виробництва азотних добрив – не можуть конкурувати насамперед з російськими. Водночас, спостерігається позитивна тенденція зниження вартості окремих видів азотних добрив перед їхніми зарубіжними аналогами. Так, на українському ринку вапняково-аміачна селітра виробництва РФ пропонується за ціною 6900 грн/т, тоді як ПАТ «Рівнеазот» реалізує по 6800 грн/т, а рівень цін на карбамід, КАС вітчизняного виробництва відповідає цінам, що пропонують трейдери, які працюють по імпорту. Також намітилась позитивна тенденція здешевлення вартості аміаку на 10%, бо ринок перенасичений цим видом добрив. Анатолій РУДЮК, начальник відділу землеробства та меліорації Департаменту землеробства та технічної політики МінАП


100 мільярдіВ, Або здорожчАння нА 20% АнАлітики АгрАрних ринкіВ підрАхуВАли, що ВАртість проВедення Весняної посіВної кАмпАнії В укрАїні В 2016 році буде знАчно Вище зАплАноВАних мінАгрополітики 79,2 млрд гриВень. у скільки ж обійдеться АгрАріям посіВнА? За інформацією аналітиків «ПроАгро», якщо торік витрати на 1 га складали 4 тис. грн, то цієї весни в середньому зростуть на 20% і реально складуть близько 5 тис. гривень. А щоб посіяти заплановане, сільгоспвиробники мають витратити близько 100 мільярдів. Напередодні посівної, наприклад, лише ціна насіння кукурудзи, потрібного на 1 га, дорівнює 4 тис. гривень. До вартості витрат на 1 га крім того ще додадуться: витрати на обслуговування сільгосптехніки, ПММ, культивація поля і обробка посівів, витрати на оренду землі і виплату заробітної плати співробітникам тощо. «Витрати на гектар могли би бути ще вищими на стільки ж відсотків, на скільки за останній рік знецінилася гривня. Втім, ситуацію частково врятувало дизпаливо: завдяки падінню цін на нафту, його вартість нині навіть трохи нижче торішньої. Ну, і оплата праці на селі: зарплати не прив’язані до курсу долара, а тому на збільшення «весняно-польового бюджету» це теж не вплинуло», – зазначає аналітик агроринку Ярослав Левицький. Друга причина зростання витрат на посівну – у недосіві озимих зернових і ріпаку минулої осені. Так, якщо під урожай-2015 аграрії посіяли 8,9 млн га озимих, то під урожай-2016 – лише 7,1 млн гектарів. Більш того, взимку минулого року загинуло 0,4 млн га посівів, а в нинішньому – вдвічі більше. «Та навіть прогнозуючи витрати на весняну посівну в неповні 80 млн грн, профільне міністерство визнає: власними засобами для її проведення аграрії забезпечені лише на 84%. Розрахунковий дефіцит уже становить 13,5 млн грн, а реальний може виявитися майже втричі більшим. І ця обставина вселяє серйозні побоювання за долю майбутнього врожаю», – констатує Ярослав Левицький.

Офіційно За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт становить 79,2 млрд гривень. Відбулося збільшення витрат на 1 га ріллі з 3 538,4 грн до 4 121,9 грн, або на 16,5% більше у порівнянні з 2015 роком і у 2 рази більше, ніж у 2014 році. За підрахунками міністерства, в структурі витрат насіння і садівний матеріал складають 11,6 млрд грн, запчастини та ремонт техніки – 4,7 млрд грн, засоби захисту рослин – 10,4 млрд грн, мінеральні добрива – 19,5 млрд грн, паливно-мастильні матеріали – 13,1 млрд гривень. Власними коштами сільгосппідприємства забезпечені на 84% (66,6 млрд грн).

Людмила ОГОРОДНІК

17


АгрогроШі / тепЛОзабезпечеННЯ

вИРОБнИцтвО твеРдОГО БіОПалИва з МісцевОЇ БіОсИРОвИнИ укрАїнському селу потрібно змінюВАти трАдиційні підходи до сВого теплозАбезпечення і ефектиВно ВикористоВуВАти Відходи, що зАлишАються Від ВлАсного сільськогосподАрського ВиробництВА, шляхом переробки їх нА пАлиВні грАнули чи брикети. Наприклад, для обігріву будинку площею 100 м2 потрібно близько 4 т паливних гранул. Сировиною для виготовлення такої кількості гранул можуть бути солома зернових, відходи соняшнику, кукурудзи та інші, що становитимуть (за вимогами відродження родючості ґрунту) не більше 20% вирощеної соломи чи відходів на площі 3-5 га. Виробництво твердого палива може проводитися на різного виду обладнанні, кожне з яких має свої певні пере-

18

ваги. У Національному науковому центрі «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» розроблено мобільний агрегат з виробництва твердого гранульованого біопалива (рис. 1) з сировини, спеціально підготовленої господарем на місці її зберігання. Працює лінія наступним чином. Запускається двигун трактора, який через вал відбору потужності приводить в дію електрогенератор 1, що живить всі електропри-

Попередні розрахунки показують, що виробництво гранул з власної сировини по місцю її заготівлі дешевше майже удвічі, ніж закупка, а вартість біомаси, як палива, у перерахунку на одиницю енергії (ГДж) менше вартості природного газу в 2,3-2,6 рази. А при використанні обладнання українського виробництва строки окупності становлять 1-2 роки для котлів на деревині й 2-3 роки для котлів на соломі.


Виробництво твердого палива може проводитися на різного виду обладнанні, кожне з яких має свої певні переваги. У Національному науковому центрі «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» розроблено мобільний агрегат з виробництва твердого гранульованого біопалива (рис. 1) з сировини, спеціально підготовленої господарем на місці її зберігання.

Табл. 2. Технічні показники мобільної установки для виробництва паливних гранул з відходів сільськогосподарського виробництва Продуктивність, кг/год.

500

Потужність електродвигуна, кВт

55

Кількість обслуговуючого персоналу, чол.

1

Діаметр гранул, мм Щільність гранул, кг/м3 Вологість, %

8 1100-1300 8-12

Рис. 1. Мобільний агрегат для приготування твердого біопалива: 1 – електрогенератор; 2 – прес-гранулятор; 3 – змішувач; 4 – пристрій охолодження та сортування гранул; 5 – бункер для сировини; 6 – циклон; 7 – дробарка остаточного подрібнення, 8 – причіп; 9 – дробарка попереднього подрібнення; 10 – тара для готових гранул

Табл. 1. Розрахункові дані затрат виробництва паливних гранул на різних лініях гранулювання Назва лінії гранулювання

Капітальні витрати, тис. грн

Інші витрати на виробництво, грн/т

Затрати на сировину, грн/т

Питомі енергозатрати, кДж/кг

Стаціонарна

8620

33,6

1033,3

902

Мобільна

3500

360

274

252

води агрегату. В дробарку первинного подрібнення 9 вручну завантажують солому або інше рослинне паливо, яке подрібнюється. Фракція повітряним потоком подається в циклон-навантажувач дробарки остаточного подрібнення 7. Поданий матеріал подрібнюється до частинок 0,5-4 мм і відправляється в бункер для сировини з живильним шнеком 5, який дозовано подає матеріал у змішувач з пристроєм для зволоження. Підготовлена сировина поступає в прес-гранулятор 3, де формує гранули, котрі подаються в пристрій охолодження та сортування гранул 4, а далі – в тару 10.

В табл. 1 наведені порівняльні розрахункові дані затрат виробництва паливних гранул на стаціонарній та мобільній лінії виробництва паливних гранул за чотирма основними критеріями, а на рис. 2 – інтегральна оцінка їхньої ефективності. Очевидно, що мобільна лінія гранулювання має значні переваги за умов використання в сільських територіях. Окрім того, є резерв підвищення ефективності використання мобільної лінії при підключенні до трифазної мережі 380 В. Вирішення поставленої задачі дозволить: забезпечити певну енерге-

Рис. 2. Діаграма інтегральної оцінки ефективності стаціонарної та мобільної ліній виробництва паливних гранул: 1 – стаціонарна лінія; 2 – мобільна лінія

тичну незалежність конкретної сільської місцевості; створити в цій місцевості додаткові робочі місця; підвищити якість життя сільського населення; стимулювати людей до раціонального і ефективного використання продукції рослинництва; підвищити рівень захисту навколишнього середовища. В. АДАМчУК, доктор техн. наук, академік НААН, В. МИРОНЕНКО, доктор техн. наук, Н. ВЕРЕМЕЙчИК, наук. співробітник, С. СУБОТА, наук. співробітник, Національний науковий центр «ІМЕСГ» НААН України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА»

08631, Україна, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11 Тел.: +38 (04571) 31-100, 32-104 Факс: (04571) 32-988 www.imesg.gov.ua E-mail: nnc-imesg@ukr.net

19


АгрОГРОШІ / ОГЛЯД РИНКУ інновації

КОНТРОЛЬ СВЕРХУ Сколько времени необходимо потратить на то, чтобы агроном мог обойти все поле, не пропустив ни одного проблемного участка? А сколько времени потребуется на выполнение этой же работы дрону? Можно ли увидеть с уровня земли то, что видят птицы на высоте полета? Подобных вопросов накопилось множество, и с каждым месяцем возникают технологические решения, которые дают на них ответы. Безпилотники начали работать над полями Украины три года назад. Первоначально технологией интересовались исключительно крупные холдинги – «Агропродинвест», «Кернел», «Сварог Вест Груп», «Астар­ та» и др., именно они стали одними из первых клиентов Drone.UA. В большинстве случаев дроны использо-

20

вались как инструмент мониторинга, предоставляя возможности видеть буквально все. За считанные минуты оператор безпилотника может запустить небольшой коптер, который всегда лежит в его багажнике, и за следующие 15-20 минут провести облет поля площадью до 300 гектаров. За это время дрон успевает не только

облететь все поле, но и приблизиться к одной или нескольким проблемным зонам на высоту 2-х метров. Это позволяет зафиксировать проблемный участок с самой высокой детализацией. Но все подобные данные – субъективны, они значат, что «где-то в северо-восточном углу есть проблема». Эти данные дают возможность по-


нять, что проблема есть, но системно воздействовать на нее, имея только это понимание, не получится. Осознавая это, в 2015 году к использованию дронов начали подключаться мелкие и средние фермерские хозяйства.

Правильное использование Безпилотники – полезный инструмент, потому что полученные им данные – системны, метрически точны и могут быть собраны в различных спектральных диапазонах. Но для этого работу следует выполнять по технологии: • для обеспечения наиболее эффективной работы используются самолетные платформы; • съемка должна проводиться системно, с обеспечением определенного количества перекрытий или наложения снимков; • ни о каком видео или постройке вегетационных индексов на его основании не может идти речи; • должны использоваться профес-

Ключова подія зерновог ринку Укр о аїни

сиональные камеры или откалиброванные модифицированные сенсоры; • обработку полученного результата нужно проводить с использованием лицензионного программного обеспечения, персоналом с уверенными навыками фотограмметрии и дистанционного зондирования земли. Несмотря на кажущуюся сложность в работе при процессе сканирования полей, эффективность дронов намного выше, и в среднем предприятия, использующие эту методику, могут экономить $28/га на удобрениях, которые они внесли дифференцированно.

Точность и эффективность Хозяйства до 5000 га стали наиболее быстрыми в процессах интеграции дронов как составной части точного земледелия. Уже в 2015 году небольшие хозяйства, которые использовали сервисы и оборудование Drone.UA, получили практические кейсы всего цикла, от использования безпилотников для составления карт

полей до дифференцированного внесения препаратов и удобрений. Одни из данных при использовании дронов – информация по метрике полей. Полученные карты дают возможность проводить высокоточные обмеры полей, с субдециметровой точностью, при этом учитывается рельеф. Подобное невозможно при классических работах: пешком или с использованием автомобилей, или квадроциклов. Про аналогию со спутниковыми данными говорить не приходится. Разрешение безпилотников выше в сотни раз, при этом стоимость спутниковых материалов дороже. Стоимость применения дронов при использовании технологии «как сервис» составляет от 15 грн за гектар, а готовое решение для самостоятельного использования обойдется владельцу примерно в $1000, если мы говорим о мультироторных платформах, и от $2400, если речь идет о самолетах и системах дронов для точного земледелия.

XIII МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ

Cпонсори:

Валерий ЯКОВЕНКО, компания Drone.UA

50+Країн тів ега 700+ Дел ній па м о 400+ К Організатор:

Ексклюзивний фінансовий спонсор:

Біржевий спонсор:

Black Sea Grain — 2016:

Trade Must Go On 20-21 квітня 2016 р. Місце:

Реєстрація:

Контакти:

InterContinental Hotel (5*) Kиїв, Україна

www.bsg.blackseagrainconference.com

conference@ukragroconsult.org тел./факс +380 (44) 451 4634

Інформаційний партнер: В большом размере:

В маленьком размере:

на зеленом фоне:

21


АгрОГРОШІ / Управління

В поисках идеального

’’

Ирина ГРАБСКАЯ, HR-консультант

Как правильно оценивать потенциал кандидата на определенную должность?

Компания, которая не проводит оценку важных компетенций при подборе персонала, очень многим рис­к ует. К примеру, она может потерять клиентов, если менеджер по обслуживанию клиентов сможет продавать, но не сможет эффективно сопровождать клиентов. Компания будет терять прибыль, если ее некомпетентные аналитики смогут провести расчеты, но не смогут обобщить полученные данные. Это только два примера – а картина уже грустная. Чтобы избежать ошибок в подборе кадров и не допустить всего вышеперечисленного, необходимо руководствоваться надежными методиками. Бессистемный подход в данном случае, а тем более выводы, сделанные на основании «личного мнения», – точно не лучший из вариантов. Используя методику компетенций, риск кадровых ошибок можно свести к минимуму. Компетенция – это поведение человека, которое приводит к успеху на данной должности. Наблюдая и оценивая их качественными методиками, можно составить представление о том, насколько человек сможет соответствовать заявленным требованиям.

22

И, как результат, сможет ли он быть полезным для компании. Но каждая компания, исходя из специфики бизнеса, должна определять компетенции для отдельно взятого сотрудника. В то же время, одной из главных проблем в подборе персонала является то, что часто уже сформулированные критерии к кандидату отходят на второй план. Так случается, когда HR-специалист принимает решение, опираясь на интуицию, не желая быть в рамках метрик и компетенций. Такой подход необходимо искоренять.

Что же входит в понятие компетенций? Методика компетенций – одна из самых эффективных для подбора персонала. Так, по словам эксперта, 67% компаний, которые ее используют, утверждают, что кадры, выбранные с ее помощью, способствуют росту прибыли предприятия. Чтобы определить, обладает ли человек необходимыми компетенциями, можно использовать одну из самых эффективных методик – «Интервью по компетенции». Под этим понятием подразумевается

структурированное интервью для получения представления о компетенциях кандидата на основании обсуждения реальных ситуаций из его практического опыта в прошлом. Как это воплотить на практике? Необходимо обратиться к кандидату с просьбой вспомнить определенный случай из его карьерного прошлого, который бы способствовал проверке наличия у него обозначенной компетенции. Что конкретно нужно услышать от человека в данном случае: • рассказ о ситуации, которая произошла в определенное время, имеет начало и конец; • четко соотносится с выполнением задач должности; • произошла в последнее время (в пределах 1,5 лет); • привела к определенному результату (успеху – неудаче); • связана с действиями, поведением; • описывается эта ситуация за 1520 минут. Такой метод намного лучше может помочь определить реальные компетенции человека, нежели подход, при котором кандидату предлагают представить некую воображаемую ситуацию и рассказать, как бы он поступил в таком случае.


сОтРуднИка Возвращаясь к интервью по компетенции, стоит остановиться на его отдельных составляющих. Рекомендую проводить его, используя конкретные вопросы на каждом отдельном этапе – так называемую «Модель STAR». Ответы на эти вопросы помогут HR-специалисту точно спрогнозировать и возможности человека, и потенциал, и риски, с которыми может столкнуться компания, приняв на работу этого кандидата. Чтобы предложенная модель не выглядела абстрактно, а «вписалась» в реальную жизнь, стоит на примере рассмотреть процесс такого интервью. Как ориентир можно взять компетенцию «Ориентация на клиента». Для начала кандидата на должность можно попросить привести пример «трудного» клиента и детально рассказать о следующем: • в какой ситуации проявились сложности;

Статистика от эксперта Компании в среднем теряют 50% сотрудников за 4 года. • В некоторых индустриях менеджер по продажам может достичь уровня продаж предшественника только через 2-3 года. • Стоимость потери специалиста может в 2 раза превышать оплату специалиста того же уровня. • П. Друкер считал, что 3 из 10 кадровых решений ошибочны. •

• что было самым сложным в установлении контакта; • каким образом поддерживался контакт с клиентом; • как справились со сложностями; • как часто происходили такие ситуации. Второй вариант – предложить привести пример ситуации, в которой человеку было необходимо

иметь дело с жалобой клиента. В таком случае стоит остановиться на таких вопросах: • опишите конкретные обстоятельства, в которых это происходило; • от кого исходила жалоба; • о чем была жалоба; • как Вы отреагировали на жалобу; • как отреагировал клиент; • какие выводы Вы сделали на будущее. После того, как вы провели интервью, необходимо составить оценочную форму. В нее должно входить описание самой компетенции и дальнейшее ее разделение на проявления. Тому, что рассказал человек за предоставленные ему 1520 минут, всегда можно поставить оценки по каждому из проявлений, на основании которых формируется интегральная оценка, которая может продемонстрировать наличие у человека той или иной компетенции. Интервью по компетенциям – очень эффективный способ понять, насколько вероятно плодотворное сотрудничество между кандидатом на должность и компанией. Это поможет обеим сторонам не терять время друг на друга, если человек не обладает навыками, необходимыми для желаемой должности.

23


Техніка / Вибір компаній

24


вИХід у ПОле В лютому деякі АгрАрні компАнії попоВнили мАшинно-трАкторні пАрки, придбАВши ноВу сільськогосподАрську техніку. цікАВо, які Виробники і моделі техніки сьогодні користуються попитом нА укрАїнському ринку? Case Quadtrac 500 Агрохолдинг «Мрія» закупив 10 нових гусеничних тракторів Case Quadtrac 500 загальною вартістю $3,2 мільйони. Надає техніку компанії один із найбільших її постачальників – ТД «Агроальянс» – частково на умовах лізингу терміном на 23 місяці. За словами операційного директора «Мрії» Віктора Кухарчука, Case Quadtrac 500 – один із кращих варіантів агротехніки на сьогоднішній день. В компанії планують використовувати трактори в тих районах, де переважає горбиста місцевість. У цьому році «Мрія» має намір і надалі поповнювати свій парк сільськогосподарської, логістичної, спеціальної техніки та транспорту, а також планує виділити на закупівлю нових одиниць техніки близько $10 мільйонів.

New Holland і Foton FM Вітати із вдалю покупкою можна і компанію Vitagro, яка на початку 2016-го закупила два трактори New Holland, а для садівництва придбала чотири трактори Foton FM-454. Крім того, закуплено розкидачі мінеральних добрив, котки, борони та інша сільськогосподарська техніка. В Vitagro зазначають, що ефективного розвитку конкретного агропідприємства можна досягти лише використову-

ючи нову сучасну техніку, яка дозволяє впровадити найінноваційніші технології у сільськогосподарське виробництво.

МТЗ і ХТЗ Компанія «Агропродсервіс» у лютому закупила 6 тракторів МТЗ-1221. Три з них будуть працювати в господарстві «Агропродсервіс-Ярчівці». На черзі – придбання агрегатів для мульчування ґрунту, закриття вологи і розкидачів мінеральних і органічних добрив. За словами заступника директора компанії Віталія Чайковського, наявність лише земельних ресурсів не забезпечить повноцінності та ефективності сільгоспвиробництва. Тому проблема оновлення і розвитку матеріально-технічної бази компанії належить до числа пріоритетних. Тож «Агропродсервіс» підписала партнерську угоду на поставку сільгосптехніки з відомою вітчизняною компанією «Техноторг», яка є найбільшим постачальником тракторів марки МТЗ в Україні. Тим часом ХТЗ розпродав першу партію українських електротракторів Edison. 10 тракторів викупили українські аграрії. У базовій комплектації трактор коштує $15 тис., а за додаткову плату машина може бути обладнана кондиціонером, повним приводом і більшою батареєю.

25


Техніка / Наш вибір

ВІДКРИТТЯ І ПРЕМ’ЄРИ Перед початком весняно-польових робіт українські аграрії побували відразу на трьох виставках – «Зернові технології», «Agro Animal Show» та «Фрукти. Овочі. Логістика». З усіх представлених пропозицій «Аграрний тиждень. Україна» вибрав найцікавіші новинки.

Фінансові інструменти Ще одним актуальним питанням для сільгоспвиробників є наявність обігових коштів для придбання нової техніки. Бо за нинішніх умов мало хто може дозволити собі купити дороговартісну іноземну техніку. Світові виробники сільгосптехніки і дистриб’ютори це розуміють, тому намагаються запровадити фінансові інструменти, підставивши плече аграріям. Фінансовий лізинг на сьогодні є одним із найпростіших способів збільшити і оновити парк техніки за рахунок мінімальних витрат. Приміром, лізинговий партнер компанії Claas, підприємство «ОТП Лізинг» пропонує споживачам вигідні фінансові умови для прид­ бання агротехніки. Пропозиція поширюється на всі машини марки Claas, придбані у офіційних дилерів цього виробника в Україні. Взяти техніку в лізинг можна терміном від 1 до 5 років. Обов’язковий авансовий платіж – 30% від вартості техніки, при цьому не потрібна додаткова застава. Фінансування в гривні – від 14,6% річних, у валюті – 5% річних.

26

Девайси для фермерів Останнім часом аграрний бізнес активно застосовує IT-технології, адже завдяки інноваціям сьогодні розвивається сільське господарство в усьому світі. Зараз уже недостатньо просто зібрати врожай, важливо його ще й вигідно продати. Одними із небагатьох помічників фермерів у цьому питанні стали онлайнові платформи, такі як Юагро. Інтернет-ресурси пропонують розширення рамок спів­ праці «фермер – дистриб’ютор» і надають можливість аграріям знайти найвигідніші ринки збуту по всій Україні. Експерти ринку зазначають, що в Польщі, де понад мільйон господарств, фермери продають найрізноманітнішу продукцію самостійно, знаходячи покупців у інших країнах. Основним помічником у цій справі для них стала всесвітня мережа. Але тут українські фермери мають проблему – відсутність швидкісного Інтернету у сільській місцевості. Найбільше, на що вони можуть розраховувати – доступ до мережі з мобільного телефону. Саме тому фахівці Юагро вважають: найкращим виходом для вітчизняного фермера була б розробка спрощених додатків до смартфонів. Мобільний додаток був би корисним у здійсненні покупок і продажів продукції в Інтернеті з телефону у будь-якому куточку країни, слідкуванні за новинами аграрного ринку, погодними умовами тощо.


Головна прем’єра «Лозівські машини» на виставці «Зернові технології 2016» продемонстрували, що при правильному підході та правильній стратегії українське сільгоспмашинобудування конкурентоздатне на світовому ринку сільськогосподарської техніки. В рамках міжнародної виставки вітчизняний виробник «Лозівські машини» представив проект спільного виробництва з однією з провідних компаній у Великобританії з виготовлення трейлерів (причепів) для потреб сучасного сільського господарства – Larrington Trailers. Отож, новинка і первісток співробітництва – Harvester – двовісний самоскидний причіп вантажопідйомністю 18 тонн на модернізованому шасі, що агрегатується з тракторами потужністю від 150 к. с. Причіп призначений для транспортування і розвантаження зерна, коренеплодів, силосної маси та інших вантажів. Це перший з лінійки трейлерів, виробництво яких планується налагодити в Україні в поточному році. Повний цикл спільного виробництва трейлерів буде розгорнуто на базі Лозівського ковальсько-механічного заводу (Харківська обл.) з другого півріччя 2016 року. «Ми бачимо реальну перспективу виробництва саморозвантажних причепів і виходу «Лозівських машин» на ринок техніки для перевезення сільгосппродукції. Ми впевнені: цей проект стане прикладом успішного розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування, конкурентоспроможного не тільки на українському, а й на закордонних ринках», – зазначив віце-президент з маркетингу та продажу Індустріальної групи УПЕК Роман Гіршфельд.

27


Техніка / Новинка ринку

Візитк а

БРИТАНСЬКИЙ HARVESTER ТЕПЕР В УКРАЇНІ

«Лозівські машини» – вітчизняний бренд ґрунтообробної сільгосптехніки, що випускається Лозівським ковальсько-механічним заводом (ЛКМЗ). Підприємство працює в складі Індустріальної групи УПЕК – однієї з найбільших в Україні приватних компаній, що спеціалізуються в машинобудівному бізнесі.

Півроку тому на виставці «Агропром» у Кіровограді «Лозівські машини» демонстрували представнику британ­ сь­кої компанії Larrington Trailers Річарду ЛаРінгтону свою техніку. А вже в лютому 2016 року компанії презентували спіль­ ний проект з виробництва в Україні лінійки сучасних трейлерів. Співпраця компаній ґрунтується на обміні науково-технічними знан­ нями і експорті технологій: британська компанія буде використовувати досвід українського партнера у виробництві ґрунтообробної техніки для свого ринку, а «Лозівські машини» – досвід британських колег у виробництві техніки для транспортування сільгосппродукції.

28

За словами генерального директора компанії Larrington Trailers Річарда Ларінгтона, «Лозівські машини» мають високий рівень технічних знань і зростаючу виробничу базу. «Цим співробітництвом ми можемо багато досягти, – зазначив він. – Зараз ми впроваджуємо наші знан­ ня і досвід в Україні, що дозволить виробляти високоякісну продукцію

для ринків країн Східної Європи і СНД. Надалі маємо намір освоїти виробництво інноваційної ґрунто­ обробної техніки у Великобританії».

«Британець» в Україні За словами віце-президента з маркетингу та продажу Індуст­ ріальної групи УПЕК Романа Гірш­ фельда, в рамках спільного проекту


буде створено спеціальний підрозділ Об’єднаного інженерного центру ІГ  УПЕК, в якому українські та британські фахівці займатимуться розвитком лінійки причепів-самоскидів, адаптованих до умов ринків України, країн Східної Європи і СНД. Повний цикл спільного створення трейлерів розгорнуть у другому півріччі 2016 року на базі Лозівського ковальсько-механічного заводу (Харківська обл.). Заплановане складання цілої лінійки причепів вантажо­підйомністю від 12 до 20 тонн. Окрім серії Harvester, планується освоїти виробництво більш складних перевантажу­ вальних причепів із зсувною стінкою серії Chaser Trailer. «Ми бачимо реальну перспективу виробництва причепів-самоскидів і виходу «Лозівських машин» на ринок техніки для перевезення сільгосппродукції, – впевнений Роман Гіршфельд. – Ми переконані, цей проект стане прикладом успішного розвитку віт­чизняного сільгоспмашинобудування, конкурентоспроможного не тільки на українському, а й закордонних ринках». Проект виведе українську компанію на світові ринки техніки і водночас зробить якісну техніку доступнішою для українських аграріїв. За поперед­ німи підрахунками, вартість трейлерів вітчизняного виробництва буде на 2025% нижчою від британських.

Інвестиції у виробництво Щоб здійснити заплановане, Індустріальна група УПЕК інвестує в освоєння нового виробництва сільськогосподарських трейлерів близько 5 млн гривень. За словами Романа Гіршфельда, інвестиції будуть спрямовані в основному на придбання сучасного металообробного обладнання, освоєння технологій і впровадження досвіду британських партнерів. «Виробництво трейлерів ідеально підходить для повної локалізації виробництва на підприємствах УПЕК, виробнича база яких дозволяє забезпечити весь цикл випуску трейлерів: від виготов-

’’

Анатолій Гіршфельд, народний депутат України Даний проект дозволить створити додаткові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність Індустріальної групи УПЕК і регіону в цілому. Це прекрасний приклад для всієї країни, як має будуватися співпраця між українськими та зарубіжними компаніями в галузі високотехнологічного машинобудування. Нам є що показати і пред’явити світові, тож держава повинна стимулювати подібні проекти. Вони одночасно відкривають експорт української продукції та імпорт наукомістких технологій, завдяки яким буде розвиватися національна економіка і створюватися робочі місця.

лення деталей і осей до фарбування кузова», – зазначає Р. Гіршфельд. В українській компанії переконані, що нова техніка буде користуватися попитом у сільгоспвиробників, адже зараз тільки через використання застарілої техніки втрати врожаю при транспортуванні складають 5-10%. «Сьогодні рентабельність і конкурентоспроможність вітчизняного сільгоспвиробництва безпосередньо залежить від впровадження прогресивних аграрних технологій, в тому числі і застосування передової сільгосптехніки, – каже Роман Гіршфельд. – Ми побачили зацікавленість наших аграріїв у цій техніці, бо через кризові явища в економіці в цьому сегменті ринку сільгосптехніки помітно скоротилася кількість пропозицій іноземних виробників, а вітчизняні пропозиції не можуть задовольнити попит аграріїв на якісні сучасні причепи».

Конкурентні переваги Причепи Harvester мають конструктивні особливості та конкурентні відмінності, завдяки яким вони отримали визнання у європейських аграріїв. Модель причепа Нarvester 18Т, яка бу-

ла представлена на виставці «Зернові технології» (м. Київ), базується на двовісному шасі й оснащується кузовом об’ємом 23 м3 вантажопідйомністю 18 тонн. Причіп агрегатується з трактором потужністю 150 к. с. За словами головного конструктора ТОВ «Українське конструкторське бюро трансмісій і шасі» Олексія Гриненка, серед переваг Harvester: міцний похилий кузов жолобоподібної форми, вироблений з високоякісної сталі, спеціальні шини низького тиску з підвищеною прохідністю. Також він має найміцнішу в даному сегменті трейлерів підвіску, краще оглядове вікно і такі елементи безпеки, як LED-освітлення та синхронізована двоконтурна пневматична й гідравлічна гальмівна система. Все це забезпечує надійність і безпеку експлуатації трейлера, а також дбайливе транспортування і вивантаження продукції. Перші товарні причепи планується відвантажити клієнтам у ІІ-му півріччі, а до кінця року випустити майже 20 одиниць. У 2017-му заплановано 100 причепів, а в 2018-му – не менше 200. Василь БОНДАРЕНКО

29


Техніка / Розкидачі добрив

Вибираємо надійний Як не помилитися при покупці розкидача мінеральних добрив? Таке питання задають собі багато керівників господарств, бо саме ця техніка є ключовим елементом в управлінні врожайністю.

30


РОзкИдач Приклад роботи розкидача по пшениці з розрахунком втрат: • ідеальний КНР 0% (не буває ніколи); • реальний КНР в районі 5-10% при роботі з якісним і правильно налаштованим розкидачем; • якщо КНР виростає до 18% (смуги на полі), втрати становлять 117 кг/га; • якщо КНР виростає до 30% (хвилі на полі), втрати складуть 324 кг/га. Якщо при покупці розкидача заощадити незначну суму грошей, вибравши більш дешевий варіант, можна отримати серйозні втрати на врожайності, які в рази збільшать різницю зекономлених грошей на ціні машини. Проілюструвати проблематику досить легко, торкнувшись одного з агрономічних чинників розкидання мінеральних добрив – коефіцієнту нерівномірності розкидання (КНР). Згідно з результатами тестів розкидачів мінеральних добрив шести відомих європейських виробників, які проводились Німецьким сільськогосподарським товариством (DLG) і «Дослідницьким центром Бігхольм» Датського інституту сільськогосподарських наук (DIAS) в 2011 році, розкидачі Bogballe показали найкращі результати, а саме – КНР 3,7%. Цей результат був досягнутий при першому налаштуванні машини відповідно до інструкції виробника.

Точність внесення Секрет виробника криється в комплексному підході не просто до технічних і агрономічних аспектів машини, а й до самого процесу розкидання в цілому.

Розкидач Безумовно, система розкидання – дуже важлива для управлін-

ня КНР. Так, при внесенні добрив диски розкидача Bogballe (система Trend) обертаються назустріч один одному, завдяки чому гранули добрив розподіляються по полю двома рівномірними шарами (по одному з кожного диска) при одному проході. При другому проході відбувається чотириразове перекриття, і КНР наближений до нуля. Така система принципово відрізняється від систем інших виробників розкидачів й істотно перевершує їх за точністю внесення.

Налаштування розкидача Налаштування повинні бути простими, зрозумілими і не займати багато часу. Для того, щоб налаштувати операцію калібрування в розкидачі Bogballe, оператору знадобиться 2-3 хвилини. Ці налаштування не зіб’ються під час роботи, і для того, щоб їх здійснити, не потрібно знімати диски, лопатки чи інші частини машини. У моделях Bogballe з автоматичною системою зважування калібрування проводиться автоматично.

Правильні форми Насправді дизайн розкидача – важливий фактор, бо добрива не повинні стикатися з виступаючими частинами машини, гранули не повинні пошкоджуватися в процесі розкидання. Корпус має бути на-

дійно захищений від корозії, а сама машина – міцною і надійною. Розкидачі Bogballe покриті надстійкою до корозії порошковою фарбою Flexi Coat, що захищає машину від агресивного середовища, робочі органи зроблені з нержавіючої сталі, лопатки – з високоміцної марганцевої сталі. Всі деталі попередньо обробляються таким чином, щоб не залишалося гострих кутів і не відбувалося прориву фарби під час експлуатації.

Робоча ширина Установка робочої ширини за допомогою вбудованого рівнеміра – це найкращий і точний метод для налаштування робочої ширини, оскільки більше ніяких налаштувань не потрібно. Мішалка обертається ексцентрично зі швидкістю 12-60 об./хв. залежно від щільності добрив і потоку. Розкидаючи легкі й пористі добрива, мішалка автоматично починає обертатися повільніше для більш м’якого поводження з ними. Вбудований захисний конус забезпечує рівномірний потік добрив на диски і запобігає дробленню мішалкою, адже захищає їх від прямого тиску розміщеної зверху маси. Центральна регулююча система автоматично встановлює точку падіння добрив на розкидачі дисків. Також розкидач Bogballe оснащений подвійними заслінками з різною швидкістю відкриття. Таким чином, регулююча система підтримує ідеальну точку падіння на диск незалежно від змін норми витрат або швидкості руху. Змінний за величиною отвір для розкидання дрібних гранул, насіння масляних культур або подібного гранульованого матеріалу встановлюється в стандартній комплектації. З розкидачами Bogballe можна з лег кістю досягати високих результатів. Іван ЛІПИНСЬКИЙ, продукт-менеджер АБА «Астра» тел.: +38 095 274 94 92

31


Техніка / Обладнання

БОЛЬШЕ, ЧЕМ ПРОСТО РЕЗИНА При покупке нового трактора мало кто задумывается о шинах, и только когда они изнашиваются или повреждаются, хозяева машин наконец начинают думать о колесах.

32


наш совет При замене шин учитывайте эксплуатационные характеристики трактора (скорость, вес), работы. 2. Для правильного определения давления воздуха шин используйте шинный технический справочник. 3. Только специалисты могут дать вам профессиональные рекомендации по замене и эксплуатации шин. 1.

Как часто производить замену шин, зависит, конечно, от количества проработанных техникой часов. При этом очень большую роль играют такие факторы как строение шины, качество резиновой смеси, задачи и применение трактора и, конечно же, стиль вождения. В настоящее время среди известных брендов шин можно найти целый ряд менее известных производителей. Для того чтобы определить, какие шины покупать, нужно знать, какие работы в общем объеме техники преобладают – полевые или транспортные. Ведь большинство тракторов выполняют различные работы на поле, во дворе и при транспорте, на дорогах. И в зависимости от вида работ к шинам предъявляются различные требования. На сегодняшний день на тракторах установлены различные размеры шин в разных ценовых сегментах. И часто тяжело сделать правильный выбор. При замене шин возникает вопрос о цене и затратах на шины. Взять высококачественные шины, или же бюджетные шины тоже могут справиться с поставленными заданиями?

Требования к шинам На поле очень важна передача тягового усилия. И вместе с тем шины должны иметь хорошее самоочищение. При этом важно также минимальное давление на почву. А для этого должно быть низкое давление в шинах, чтобы распределить вес машины на почву. Давление воздуха в шинах пропорционально равно давлению на почву. При обработке междурядных культур нужно учитывать ширину шин к междурядьям. На дорогах к шинам предъявляются совсем другие требования. Трактор двигается на высокой скорости. Поэтому при транспортировке по дорогам важны комфортность езды, стабильность и высокоскоростные качества шин.

Критерии для выбора шин Грузоподъемность. Для выбора правильных и оптимальных шин нужно учитывать различные параметры. Самый важный критерий – шины

должны выдерживать определенную грузоподъемность. При этом не только масса самого трактора решающий критерий, а максимальная нагрузка на ось, включая навесные агрегаты. При передвижении по дорогам нужно также учитывать максимальную скорость. Нужное значение нам дают индексы грузоподъемности и индексы скорости. Для достижения минимального давления машины на почву нужно использовать специальные низкопрофильные шины. Применение на поле. При полевых работах иногда ширина шины очень важна. Так, при пахоте в борозде невозможно использовать широкопрофильные шины – трактор будет проходить по свежевспаханному участку, и также невозможно работать со слишком узкой резиной – шины не выдержат вес трактора. Идеальное решение для работы в таких ситуациях – это применение дополнительных колес, которые при возможности можно демонтировать. Применение на дорогах. При смене полевых работ на транспортные нужно правильно выставить давление воздуха в шинах. Такие данные вы найдете в технических справочниках шинных производителей. При транспортировке на дороге как слишком низкое, так и слишком высокое давление в шинах приводит к быстрому износу резины. При низком давлении существует также опасность перегрузки шин. Сдвоенные колеса. Дополнительные колеса очень часто применяются в подготовке почвы и посеве. Дополнительное колесо позволяет уменьшение давления воздуха в шинах. При этом нужно обратить внимание, что только регулировка давления в основном и дополнительном колесах даст оптимальный результат. Одновременно сдвоенные колеса могут играть прикатывающую роль, например при использовании сеялки. При этом можно использовать в дополнительных колесах шины более дешевых производителей. Владимир БОГЕР, компания «СТАРКО Киев»

33


Техніка / Світовий ринок

«Європейці» втрачають позиції Ринок сільгосптехніки ЄС має великий вплив на розвиток світового ринку аграрної техніки. Адже Євросоюз має найбільший і платоспроможніший внутрішній ринок, виробляє найбільший обсяг сільгосптехніки в грошовому вираженні і є світовим лідером з експорту цієї техніки. Ємність ринку ЄС в 2012 і 2013 роках досягла свого максимального значення на рівні €27 млрд, перевищивши результат рекордного 2008 року. Очевидно, свою роль зіграли програми підтримки, якими повною мірою змогли скористатися фермери з молодих держав – членів ЄС для переозброєння своїх парків сільгосптехніки і впровадження передових аграрних технологій. Та за підсумками 2014 року зафіксовано незначне, 2-відсоткове (по відношенню до попереднього року) скорочення європейського ринку техніки для АПК. Результати перших 4-х місяців 2015 року показали, що попит на нову сільгосптехніку в ЄС помітно

34


ослаб практично в усіх сегментах ринку. Наприклад, за підсумками першого кварталу ринок тракторів скоротився на 15% у порівнянні з результатами аналогічного періоду минулого року. Загалом, на європейському ринку сільгосптехніки очікували 7-відсоткове падіння обсягів продажів у 2015 році. Якщо уважно розглянути тенденцію останніх років не тільки ринку Євросоюзу в цілому, але і в розрізі його основних учасників, то ми бачимо падіння на кожному з цих ринків. При тому передові й об’ємні ринки демонструють найбільшу прогресію падіння. Частка німецького ринку агротехніки в ЄС становить 27%, а частка

Тенденції виробництва і країни, які роблять найбільший вплив на світовий ринок Країна

Виробництво 2012

2013

2014

28,7

29,3

28,3

Німеччина

7,7

8,4

Італія

5,1

Франція

4,2

ЄС

%

Споживання

%

2012

2013

2014

-4

26,9

26,8

26,2

-2

7.7

-8

5,4

5,6

5,5

-1

4,9

4,8

-3

2,1

1,8

1,7

-2

4,2

4,1

-4

5,2

5,6

4,8

-13

США

20

20

19,2

-4

18

19,3

19

-2

Канада

1,7

1,8

1,8

-4

2,9

3

2,7

-8

Китай

16,1

18,5

18,3

-1

14,3

16,7

16,1

-3

Світ

99,1

103,2

100,8

-2

99,5

103,6

101,2

-2

продажів по всьому світу – близько 8%. Німеччина – найбільш насичений ринок за кількістю високотехнологічних машинобудівних підприємств з випуску сільськогосподарської техніки. Цей ринок так само найпривабливіший з погляду матеріальної забезпеченості та платоспроможності фермерів. Такі умови характерні для найінноваційнішого ринку в світі. Найбільшими на ринку сільгосптехніки в Німеччині є сегменти самохідної техніки: складання тракторів, переважно більше 120 к. с., і збиральної техніки – зернозбиральні та кормозбиральні комбайни. Крім цього, на ринку цінується і німецька посівна, ґрунтообробна, кормозбиральна техніка. За рахунок одночасного попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках співвідношення цих двох показників протягом останніх декількох років стабільно тримається на одному рівні: приблизно 70-75% обсягу виробництва припадає на потреби внутрішнього ринку, різниця експортується на світовий ринок. Падіння німецького ринку, за підсумками 2015 року, очікується на рівні 10%. Це найбільший показник падіння на європейському ринку ЄС. Так само на 10% очікується падіння на ринку Бельгії, у Франції та Великобританії – на 8%, в Нідерландах – на 6%. Ринки сільгосптехніки Італії та Польщі мають найнижчий рівень падіння, що пояс-

нюється стабілізацією після глибокого падіння обох ринків у 2013 році. Відповідно до світового економічного спаду, обсяги європейського виробництва і продажів сільгосптехніки в 2015 році скоротилися. Річні результати об’єднаного ринку Євросоюзу очікуються на рівні -7% від результатів попереднього року і відповідатимуть рівню 2011 року. За прогнозами німецьких сільгоспмашинобудівників, 2016 рік навряд чи стане роком зростання через насичення технікою розвинених ринків Європи і Америки, але цілком може стати і роком стабілізації. Максим ПИСАРЕНКО

35


рослинництво / насінництво

36


ПРацюЙте з ПРИБуткОМ! «якісне нАсіння – Високий урожАй» – тАкий слогАн мАє В собі логотип держАВного підприємстВА «дослідне господАрстВо «АскАнійське» Вже бАгАто рокіВ. і це не просто ВисліВ, це прАВило, нАВіть зАкон, згідно якого якісне нАсіння – однА з нАйВАжлиВіших умоВ успішного господАрюВАння В АгрАрному секторі. тому до нАсінництВА В нАшому господАрстВі особлиВий підхід. ДП «Дослідне господарство «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН» вже понад 15 років займається насінництвом зернових, технічних і кормових культур. Багаторічний досвід ведення насінництва, розвинута матеріально-технічна база, плідна співпраця з провідними науковими установами – оригінаторами вітчизняних сортів та гібридів сільгоспкультур і повний науковий супровід дозволяють господарству щороку виробляти близько 5 тисяч тонн елітного і репродукційного насіння, що забезпечує потреби аграріїв Півдня України в якісному насіннєвому матеріалі. Для доведення насіння до необхідних кондиційних показників, у 2009 році ми збудували сучасний завод європейського типу «PETKUS». Обладнання заводу дозволяє довести насіння до ідеальної чистоти, відкалібрувати його, обробити засобами захисту та спакувати у мішки. А спеціально зведене насіннєве сховище, обладнане всіма необхідними засобами боротьби зі шкідниками, забезпечує надійне зберігання близько 1000 тонн підготовленого насіння.

Підприємство веде постійний контроль якості виробленого насіння. Сертифікована лабораторія агротехнологій здійснює контроль відповідності виробленого насіннєвого матеріалу вимогам ДСТУ за кондиційними показниками, а сучасна лабораторія фітопатології – детальний аналіз насіння на зараженість хворобами, шкідниками, грибними утвореннями та інфекціями. Тож вироблене ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН» насіння, що пропонується до реалізації, за своїми якісними показниками нічим не поступається закордонному, а можливо навіть краще, бо ще й має ціну, завжди доступну вітчизняному аграрію. Щороку перед нашим підприємством, як і перед іншими аграріями, постають запитання: «Які сорти тієї чи іншої культури найкращі, які саме обрати, щоб отримати максимальний врожай?» Для відповіді на ці актуальні запитання кожного року дослідне господарство «Асканійське» спільно з Асканійською дослідною станцією закладає демонстраційний полігон, де випробовується

Насіннєвий завод типу «PETKUS» має багатоступеневу лінію по доробці (очищенню) насіння різноманітних зернових і технічних культур. До мінімуму зведено ручну працю, при максимальному навантаженні достатньо 3-х осіб, аби завод працював безперебійно. За одну робочу зміну виробляється близько 25-30 тонн насіння, протруєного засобами захисту рослин, запакованого в мішки і промаркованого у відповідності до стандартів ДСТУ. 37


рослинництво / НаСіННИцтвО

близько 300 сортів і гібридів сільгоспкультур на предмет їх адаптованості до вирощування в природно-кліматичних умовах Півдня України на зрошуваних і неполивних землях. А отже, кожен господар може не лише придбати у підприємства високоякісне насіння, а й отримати детальну інформацію про характеристику того чи іншого сорту (гібриду), його пристосованість до наших умов вирощування. Сьогодні в Україні існує величезна кількість прекрасних вітчизняних сортів і гібридів сільгоспкультур, здатних конкурувати із зарубіжними аналогами. Та в умовах Півдня України не кожна культура здатна реалізувати свій генетичний потенціал. І тому, керуючись багаторічним досвідом, можемо виділити одні з найкращих сортів, придатних для вирощування саме в південних областях. Серед них: • сорт озимої пшениці Асканійська – оригінатор: Асканійська ДСДС ІЗЗ НААН; • сорти озимої пшениці Епоха Одеська, Небокрай,

38

Гурт, Хист, Бунчук, Вихованка Одеська, Вдала – оригінатор: Селекційно-генетичний інститут НЦНС НААН; • сорти озимої пшениці Овідій, Марія, Кохана, Благо – оригінатор: Інститут зрошуваного землеробства НААН; • гібрид кукурудзи Кредит і гібрид соняшника Ясон – оригінатор: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН; • сорт льону олійного Віра – оригінатор: ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН»; • сорти озимого ячменю Академічний, Дев’ятий Вал – оригінатор: Селекційногенетичний інститут НЦНС НААН; • сорти ярого ячменю Водограй, Святогор, Сталкер, Вакула – оригінатор: Селекційно-генетичний інститут НЦНС НААН; • сорт люцерни Веселка та сорт сої Діона – оригінатор: Інститут зрошуваного землеробства НААН.

Вищеназвані сорти культур не є вичерпним переліком, бо науковими установами Національної академії аграрних наук України за останні роки створено величезну кількість сортів і гібридів зернових, технічних і кормових культур, здатних реалізувати свій генетичний потенціал в найрізноманітніших природно-кліматичних умовах нашої держави. В поточному році ДП «ДГ «Асканійське» планує виробити рекордну кількість насіння ярих та озимих культур під урожай 2016-2017 року. На сьогодні господарством підготовлено близько 500 т насіння ярого ячменю, 60 т насіння соняшнику, 40 т насіння льону олійного, 120 т насіння ярої пшениці, 80 т насіння кукурудзи та 50 т насіння кормових трав різноманітного асортименту. Для забезпечення потреб аграріїв у насінні озимих зернових культур, восени поточного року планується виробити майже 3500 т елітного і репродукційного насіння озимої пшениці, а також близько 500 т елітного насіння озимого ячменю.


Я не втомлююся повторювати: сьогоднішні наукові досягнення вітчизняних селекціонерів нічим не поступаються зарубіжним, а за ціновою політикою – в рази вигідніші за них. Підтвердженням тому є наш досвід: ДП «ДГ «Асканійське» в Херсонській області отримує одні з найвищих показників урожайності основних зернових і технічних культур, при цьому використовуючи як у насінництві, так і в товарному виробництві виключно сорти та гібриди вітчизняної селекції. Науковий підхід до вирощування цих культур і напрацьований роками досвід є запорукою наших успіхів, і ДП «ДГ «Асканійське» спільно з Асканійською дослідною станцією готові поділитися своїм досвідом – вести успішне аграрне виробництво – з усіма бажаючими. Віра НАЙДЬОНОВА, директор ДП «ДГ «Асканійське», почесний академік НААН, Герой України

ДП «ДГ «Асканійське» – базове господарство Центру наукового забезпечення АПВ Херсонської області і один із найпотужніших в Україні апробаційнодослідних полігонів з випробування завершених вітчизняних та зарубіжних наукових розробок. «Асканійське» є виконавцем державної програми «Селекція в рослинництві». В рамках цієї програми підприємство вирощує і реалізує елітне та репродукційне насіння озимої пшениці, ячменю, жита, кукурудзи, ріпаку, гірчиці, соняшнику, сої, люцерни, інших агрокультур. Щороку в господарстві засівається близько 500 га оригінального, 1000 га елітного та 1500 га репродукційного насіння. Це дозволяє виробляти, реалізовувати і використовувати на власні потреби майже 5 тис. тонн насіннєвого матеріалу. В ДП ДГ кожного року збільшується асортимент культур і географія їх походження, вивчаються комбінації способів обробки ґрунту, захисту та підживлення рослин, а також способи і норми висіву.

Херсонська область, Каховський район, село Тавричанка, тел./факс: (05536) 9-11-45, 9-11-16; тел.: +38 (050) 396-59-04, +38 (050) 810-30-96, +38 (050) 396-18-06 39


Рослинництво / Досвід

Візитною карткою ТОВ «Агрофірма «Колос» є насінництво зернових культур, а головний девіз – «Здоровий ґрунт – здорова рослина – здорова родина!»

Цінуйте українське! Саме тому на полях господарства, як інноваційного полігону, де працює новітня техніка, можна побачити результати використання біотехнологій, селекції гібридів різних культур, застосування технології no-till. – В Україні в сільській місцевості проживає вдесятеро більше людей, ніж у країнах Євросоюзу, тому інтегроване сільгосппідприємство – так я називаю напрям, який запроваджується агрофірмою «Колос» – це спасіння для країни, – каже директор агрофірми Леонід Центило. – Така стратегія розвитку дає можливість задіяти всіх селян. Аби інтегроване господарство працювало «на відмінно», достатньо до 10 тис. га землі. Ми застосовуємо сучасну, потужну техніку, робочі місця зберігаємо й примножуємо, бо розвиваємо галузі, які потребують ручної праці: молочне скотарство, свинарство, бджільництво, садівництво, ягідництво, перепілківництво... На глибоке переконання Леоніда Васильовича, а він є кандидатом сільськогосподарських наук, заслуженим працівником сільського господарства України, насінництво може і повинне давати прибутки, незважаючи на те, що потребує додат-

40

кових затрат на технології, податки, заробітну плату (середня ціна реалізації тонни насіннєвої пшениці значно вища, ніж товарного зерна). ТОВ «Агрофірма «Колос» – давній і надійний партнер Миронівського інституту пшениці ім. В. Ремесла, бо і Л. Центило, і його спеціалісти усвідомили: у рослинництві стабільний результат напряму залежить від системної роботи з аграрною наукою. Тож господарство має свою експериментальну дільницю, де проводяться селекційні дослідження, вивчаються технології вирощування зернових культур. Районовано декілька сортів озимої пшениці і кукурудзи власної селекції. Директор і головний економіст агрофірми вже кандидати наук, завершує роботу над дисертацією головний агроном, ще один спеціаліст навчається в аспірантурі. До речі, насінництвом на згаданій сортодільниці займались з 30-х років минулого сторіччя. Тут діяла наукова лабораторія з насіннєзнавства, створювались нові сорти та гібриди сільгоспкультур, працювало багато спеціалістів. Нині ТОВ «Агрофірма «Колос» входить до групи компаній науково-ви-

Завідувач відділу насінництва та агротехнологій Миронівського інституту пшениці ім. В. Ремесла Андрій Сіроштан та директор ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило (Сквирський р-н, Київщина)

робничого об’єднання «Расава», які вирощують насіння перспективних сортів зернових культур, у т. ч. миронівської селекції. Під урожай-2016 на полях агрофірми (473,5 га) посіяні миронівські сорти озимої пшениці Мирлєна, Ювіляр миронівський та сорт-довгожитель Миронівська 65. Останній, до слова, незважаючи на тривалість використання у виробництві, не втратив своїх позицій і висіяний у господарствах Київщини на 3160 гектарах. Частину площ в агрофірмі займають сорти озимого ячменю Атлант Миронівський і Паладін Миронівський. Застосовуючи високі технології, необов’язково вирощувати іноземні сорти, наполягає Леонід Васильович, високі врожаї дають і вітчизняні, та ще й кращої якості зерна. Тож «цінуйте наше українське насіння!» – закликає він аграріїв. – Мабуть, найперше, що людиною рухає, – це її віра і бажання щось зробити, – міркує Леонід Центило. – Я радий, що знайшов однодумців, які допомагають мені розбудовувати наше господарство. Валерій ПОЛІЩУК


Захист ярих від сажкових захворювань В останні роки на території України спостерігається тенденція до збільшення середньозваженого відсотка ураження зернових колосових культур сажковими хворобами. Основна причина цього – нехтування стандартами захисту зернових, особливо ярих культур. Ні для кого не секрет, що нинішня економічна ситуація сприяє максимальному здешевленню систем захисту. Це стосується і ярих культур, адже рівень їхньої рентабельності міг би бути кращим. Звичайно виробник намагається здешевити витрати, щоб збільшити рівень прибутковості. Проте слід розуміти, що економія має бути розумною і не призводити до додаткових втрат. Наразі втрати урожаю від сажкових хвороб на ярих культурах на території України можуть сягати 27–50%, від твердої – 20– 32%. Нині погодні умови складаються так, що якісний протруйник дозволяє заощадити кошти на насінні і подальшій системі захисту ярих зернових. З якісним протруйником захист ярих зернових можна будувати за принципом «одна насінина – одна рослина»: ми не підживлюємо ґрунт дорогим насінням, а кожна насінина дає рослину, яка робить свій внесок у загальний урожай господарства. Складаючи систему захисту, не треба забувати, що наші діди насамперед дбали про захист пшениці і ячменю від сажкових хвороб. Збитки від летючої сажки – це і очевидні, і приховані втрати. Очевидні втрати пов’язані з повним руйнуванням колоса. Якщо міцелій у фазі трубкування не встигає досягнути зародка, можлива часткова руйнація або ж візуальних симптомів уражен­н я колоса взагалі немає, – це приховані втрати від сажки. Збудник порушує нормальний перебіг біохімічних процесів рослинної клітини, внаслідок чого погано виповнюється зерно,

41


рослинництво / досвід знижується маса тисячі насінин. Окрім того, вкорочується колос, знижується озерненість, зменшується загальна і продуктивна костистість рослин. Важливо пам’ятати, що життєвий цикл летючих сажок становить, як правило, два роки, і в рік ураження характерні симптоми не спостерігаються. А за два роки відсоток ураження суттєво зростає, і хвороба розвивається в геометричній прогресії (рис. 1). На момент висіву відрізнити здорове насіння від ураженого неможливо. Уражене насіння зберігає схожість, а отже, й патологічний потенціал протягом щонайменше трьох років. Ступінь кількісного і якісного розвитку інфекції залежить від умов зовнішнього середовища. При цьому умови інфікування ембріона материнської рослини і проростка з ураженого зерна відмінні (табл. 1). Скажімо, оптимальні умови для проростання теліоспор летючої сажки ячменю – це температура повітря +18...20°С і вологість 80–100%, але діапазон коливань досить суттєвий. При ураженні проростків оптимальними для розвитку патогена будуть умови, найсприятливіші для розвитку рослини-господаря. Компанія «Сингента» пропонує просте вирішення проблеми сажкових хвороб – протруйник Сертікор® 050 FS т. к. с. Цей протруйник містить дві діючі речовини: 30 г/л тебуконазолу і 20 г/л металаксилу-М (мефеноксаму). Сертікор® забезпечує максимально ефективний захист від сажкових хвороб (твердої, летючої, кам’яної й інших). Завдяки тебуконазолу препарат дозволяє повністю вирішити проблему сажкових хвороб і заощадити кошти господарства – за рахунок вартості препарату та

Рис. 1. Симптоми летючої сажки ячменю Табл. 1. Температурні режими для розвитку летючої сажки Показники

U. tritici

U. nuda

Мінімальна температура проростання спор

+7...8°С

+5...11°С

Оптимальна температура проростання спор

+23...25°С +18...20°С

Оптимальна температура для розвитку хвороби +22...27°С

42

+20°С

Основні елементи захисту зернових колосових культур від сажкових хвороб: • використання здорового насіннєвого матеріалу з апробованих насіннєвих ділянок; • просторова ізоляція насіннєвих і продовольчих ділянок; • оптимальні терміни посіву (пізній посів збільшує імовірність ураження); • оптимальна глибина заробки насіння (заглиблення збільшує імовірність ураження твердою сажкою); • протруєння насіння перед посівом дієвим і якісним препаратом. збереження урожаю. Норма використання Сертікор® – 0,75–1,0 л/т насіння ячменю і пшениці. Контроль різних кореневих гнилей ярих культур у цьому випадку так само на доброму рівні. До того ж металаксил-М у складі Сертікор® контролює пітіум і забезпечує непряме покращення ефективності протруйника проти інших кореневих гнилей та пліснявих грибів. Пліснявіння насіння і проростків у ґрунті потужно розвивається в умовах затяжної весни, при надлишку опадів і перезволоженні ґрунту, при висіванні насіння в недостатньо прогрітий ґрунт, заглибленні насіння при висіванні, за умов неякісного обробітку ґрунту, недостатньої аерації і низького рівня забезпеченості органічними добривами. Пліснявіння насіння – головна причина зниження польової схожості ярих зернових культур, особливо в зоні ризикованого землеробства. Інфекційний початок збудників пліснявіння міститься в ґрунті або на поверхні насіння. Пліснявіння насіння викликає комплекс збудників, як-от: Penicillium, Aspergillus, Mucor, Botrytis, Cladosporium, Cephalosporium, Trichothecium та інші. Як правило, ці збудники є скрізь і завжди, тому фактично викликають інфекцію і визначають швидкість її наростання тільки вологість і температура. Внаслідок пліснявіння насіння послаблюється енергія росту рослин, знижується схожість, зріджуються посіви. Шановні колеги по боротьбі за урожай високої якості! З якісним протруйником від швейцарського виробника ви отримуєте європейську якість захисту насіння і сходів за помірною ціною. Гадаю, ми не настільки багаті, щоб «підживлювати» ґрунт насінням. Дотримуймося ж розумного девізу: одна насінина – одна рослина! А це можливо лише за умови використання якісних і безпечних препаратів. Світлана чОНІ, канд. с.-г. наук, технічний партнер з підтримки й розвитку фунгіцидів, протруйників та насіння зернових культур


43


Рослинництво / селекція

Перспективні сорти пшениці м’якої ярої Весна – найочікуваніша пора для селянина, бо він причетний до дива відродження: коли маленьке зернятко, дбайливо опущене в ріллю, дасть початок новому хлібному колосу. Добрі господарі вже готують техніку для весняних польових робіт. І неодмінно турбуються про посівну ярину. Найактуальнішою проблемою в Україні є ріст зернового виробництва. Перед хліборобами країни поставлене завдання – підвищити виробництво зерна пшениці, застосовуючи інноваційні технології. Чи не головне в них – високоякісне насіння найбільш урожайних сортів і гібридів. Адже при збереженні стабільних посівних площ зернових збільшити врожаї зерна можливо лише при стійкому підвищенні врожайності культур, зокрема і

Панянка

44

ярих. Для поповнення хлібного ринку в Україні пшеницю м’яку яру необхідно висівати в обсягах 10-15% від посівних площ озимої пшениці, зменшивши посіви останньої по гірших попередниках і пізніх строках сівби. Основним методом селекції в лабораторії ярої пшениці Миронівського інституту пшениці імені В. М.  Ремесла НААН України є внутрішньовидова гібридизація віддалених за еколого-географічним по-

Елегія миронівська

Сімкода миронівська


ходженням сортів пшениці м’якої ярої з наступним спрямованим добором елітних рослин. Сорт панянка отриманий від схрещування Quattro/Рання 93. Різновидність лютесценс. До Державного реєстру сортів рослин України занесений у 2015 році. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Поліссі. Високоврожайний (максимальна врожайність на Волинському опорному пункті Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла (МІП) у 2015 р. становила 6,96 т/га, а на Кіровоградській ДСГДС НААН – 6,26 т/га), середньостиглий (виколошується та дозріває водночас зі стандартом Елегія миронівська). Стійкий до вилягання, посухи та обсипання. Стійкий проти борошнистої роси, бурої листкової іржі, септоріозу, кореневих гнилей та сажкових хвороб. Натура зерна – 765-801 г/л, склоподібність – 95%, вміст клейковини – 32-39%, білка – близько 15%. Маса 1000 зерен 44,6 г. Сорт Сімкода миронівська до Державного реєстру сортів рослин України занесений у 2013 році. Різновидність лютесценс. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Поліссі. Високоврожайний (максимальна врожайність на Волинському опорному пункті МІП у 2015 р. становила 8,03 т/га, а на Кіровоградській ДСГДС НААН – 7,37 т/га), середньостиглий, середньорослий, стійкий до вилягання, посухи та обсипання. Стійкий проти борошнистої роси, середньостійкий до бурої листкової іржі та септоріозу листя. Натура зерна – 809 г/л, загальна склоподібність – 94%, вміст сирого протеїну – 16,9%, сирої клейковини – 30,0%, сила борошна – 288 о.а., об’єм хліба – 650 см3, показник седиментації – 75 мл. Маса 1000 зерен 43,1 г. На високому фоні мінерального живлення найбільш оптимально поєднує високі врожаї з відмінною якістю зерна. Сильна пшениця. Сорт Струна миронівська до Державного реєстру сортів рослин України занесений у 2008 році. Різновидність еритроспермум. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Поліссі. Високоврожайний – 5,78-6,36 т/га (максимальна врожайність на Волинському опорному пункті МІП у 2015 р. становила 8,33 т/га, на Кіровоградській ДСГДС НААН – 7,87 т/га), середньоранній (колоситься та дозріває водночас зі стандартом Рання 93), стійкий до вилягання, посухи та обсипання. Стійкий проти ураження борошнистою росою та сажковими хворобами, середньостійкий проти септоріозу листя, толерантний до ураження бурою листковою іржею. Натура зерна – 800 г/л, склоподібність – 95%, вміст сирої клейковини – до 29%, білка – близько 14%, показник седиментації – 62 мл. Цінна пшениця. Маса 1000 зерен 47,0-48,8 г. Сорт елегія миронівська до Державного реєстру сортів рослин України занесений у 2004 році. Різновидність суберитроспермум. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Поліссі. Високоврожайний – до 6,5 т/га (максимальна врожайність на Волинському опорному пункті МІП у 2015 р. становила 7,26 т/га, на Кіровоградській ДСГДС НААН – 6,86 т/га), середньоранній, стійкий до вилягання, посухи та обсипання. Середньорослий (90-100 см). Стійкий проти ураження бурою листковою іржею та борошнистою росою, середньостійкий проти септоріозу листя. Натура зерна – 787 г/л, склоподібність – 92%, вміст сирої клейковини – 31%, білка – 15,7%, показник седиментації – 76 мл, сила борошна – 391 о.а. Сильна пшениця. Маса 1000 зерен 44,0-51,5 г. Сьогодні агропідприємствам необхідні саме такі сорти, адже вони дають стійкі й високі врожаї зерна високої якості. Швидке введення сортів миронівської селекції у виробництво дасть вам відчутне збільшення урожаю зерна, до того ж без додаткових витрат. О. ДЕМИДОВ, доктор с.-г. наук, С. ХОМЕНКО, канд. с.-г. наук, І. ФЕДОРЕНКО, М. ФЕДОРЕНКО, наук. співробітники, Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН

МИРОНІВСЬКІ СОРТИ – ЗАПОРУКА ВАШОГО УРОЖАЮ!  Сорти ячменю ярого: Віражnew, Талісман Миронівськийnew, Триполь, Хадар, Імідж, Сонцедар, Юкатан, Псьол, Гося, Козацький (голозерний)

 Сорти пшениці м’якої ярої: Панянкаnew, Краса Полісся, Сімкода миронівська, Елегія миронівська, Струна миронівська

 Сорти пшениці твердої ярої: Діанаnew, Ізольда, Жізель, Тераnew

 Сорти вівса ярого: Деснянський, Райдужний, Закат, Нептун, Скарб України (голозерний)

 Сорти тритикале ярого: Вікторія

 Сорти конюшини лучної: Фалкон

МИРОНІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПШЕНИЦІ

імені В. М. Ремесла НААН 08853, Київська область, Миронівський район, с. Центральне Телефон: (04574) 74-135 Тел./факс: (04574) 74-446; 74-353 E-mail: mironovka@mail.ru, mwheats@ukr.net

www.mip.com.ua

45


Рослинництво / Захист зернових

Подолаємо бур’яни Погодні умови осені 2015 року для озимих зернових були дуже несприятливими. Головна причина – тривала посуха, що спостерігалася на переважній частині території країни. Тож більшість аграріїв були вимушені сіяти в сухий ґрунт, переносити строки сівби на більш пізній час. Отже, сходи вийшли недружними, в пізні терміни і навіть протягом грудня 2015 року. За даними Мінагрополітики України, на 14 січня 2016-го в слабкому і зрідженому стані перебувало 33% озимих зернових культур. Найбільше слабких посівів у Степу, тут їх частка – 50–70% від загальних площ. Якщо пригадати стан посівів на цю ж дату торік, у слабкому та зрідженому стані перебували лише 18% по країні, а найбільше їх

було у Кіровоградській, Одеській та Миколаївській областях (30–40%). Цього року такі умови повторилися, але на значно більшій площі – від Одеської до Харківської областей. Проте, незважаючи на такий стан посівів, найголовніші фактори, від яких залежатиме врожайність озимих зернових, все ж пов’язані з умовами, що складуться навесні:

Рис. 1. На деяких полях сходи озимих зернових отримували нерівномірні, в пізні строки, навіть протягом грудня 2015 р.

46

1. Час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) у 2016 р. Якщо ЧВВВ відбудеться на 1–3 тижні раніше від дня весняного рівнодення (21 берез­ня), це сприятливо позначиться на рості та розвитку культур. За короткого дня рослина інтенсивніше нарощує вегетативну масу. В роки з раннім ЧВВВ ми спостерігаємо і весняне кущення, і більш потужний ріст вуз-


та ХвОРОБИ у 2016 РОці Ефективний захист проти бур’янів має бути інтегрованим і складатися з обґрунтованої сівозміни, якісного обробітку ґрунту, підготовки насіння, оптимальних строків сівби, застосування гербіцидів. лових коренів, і вищу врожайність. Наприклад, у роки з раннім ЧВВВ – 2013, 2014 і 2015 рр. – мали в країні достатньо високу врожайність зернових. Торік навіть Кіровоградщина, де в слабкому і зрідженому стані зимували 38% зернових, забезпечила в середньому 3,77 т/га озимої пшениці. 2. Вміст продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 см на початку весняної вегетації. Для забезпечення задовільного рівня урожайності, за даними багатьох досліджень, потрібно мінімум 120–140 мм вологи в метровому шарі.

Саме ці фактори необхідно враховувати при плануванні технологічних заходів навесні цього року. Умови для розвитку бур’янів були такими ж несприятливими, як і для розвитку культурних рослин. Проте бур’яни, як відомо, більше пристосовані й продовжують шкодити. Одним із головних заходів догляду залишається боротьба з бур’янами за допомогою хімічних засобів. Зва-

чайно, ні. Навіть при використанні деяких препаратів, зокрема з класу сульфонілсечовин та 2,4-Д без сумішей, залишаються бур’яни, що за останні роки набули стійкості до гербіцидів: сокирки, маки, підмаренник чіпкий, IMI-падалиця соняшнику, осот, інші. Отже, які втрати врожайності будуть на такому полі, як, наприклад, на рис. 2, де був застосований гербіцид із діючими речовинами з класу сульфонілсечовин, що не контролюють сокирки та мак? Відповідь: 100 кг/га! Це всього 5 шт./м2 бур’янів по 20 г кожен. Але 100 кг/га зерна втрачено! Хоча гербіцид застосовували. Ефективний захист проти бур’янів має бути інтегрованим і складатися

Серед найбільш ефективних гербіцидів достойне місце займають Пріма™, Дербі™ й Ланцелот™. Кожен із них є універсальним двокомпонентним готовим продуктом для озимих і ярих зернових культур. жаючи на витрати на сучасні гербіциди та потенційні втрати врожайності через бур’яни, у професіоналів навіть не виникає запитання: обробляти посіви гербіцидами чи ні? Так, за даними дослідників (Іващенко О. О., Верещагін Л. Н., Танчик С. П. та ін.), в надземній масі бур’янів міститься від 1,80 до 2,16% азоту, 0,50–1,19% фосфору і 2,06–4,67% калію на суху речовину, а також бур’яни забирають відповідну кількість води – 400–700 г/г сухої речовини. Тож наявність лише 100 г/м2 біомаси однорічних бур’янів уже призводить до істотних втрат урожаю зерна – 100–150 кг/га, а багаторічних – 200–300 кг/га. Чи всі гербіциди однакові? Зви-

з обґрунтованої сівозміни, якісного обробітку ґрунту, підготовки насіння, оптимальних строків сівби, застосування гербіцидів. Серед величезного асортименту гербіцидів для зернових, що є на ринку, дуже складно вибрати саме той, що повністю вирішить всі проблеми. Але, знаючи переваги кожного, можна отримати найкращий результат. Серед найбільш ефективних гербіцидів достойне місце займають Пріма™, Дербі™ й Ланцелот™. Кожен із них є універсальним двокомпонентним готовим продуктом для озимих і ярих зернових культур. Їх склад виключає появу резистентності бур’янів, проте кожен має свої переваги і особливості.

47


Рослинництво / Захист зернових

Рис. 2. Деякі гербіциди не вирішують проблему з бур’янами повністю. Навіть після застосування гербіциду з класу сульфонілсечовин, на полі залишилися бур’яни, які призвели до втрати 100 кг/га зерна.

Дербі™ – системний післясходовий гербіцид для конт­ ролю однорічних і окремих багаторічних дводольних бур’янів, зокрема перерослих і слабочутливих до сульфонілсечовин, у посівах зернових колосових культур. Діючі речовини флуметсулам (100 г/л) і флорасулам (75 г/л) належать до класу триазолпіримідини, що діють на бур’яни як інгібітори ферменту ацетолактатсинтази. Головні переваги Дербі™: • Неперевершений контроль підмаренника чіпкого, навіть у фазі 14 кілець, та інших перерослих бур’янів (у т. ч. сокирок, волошок, фіалок, маків, гірчаків). • Можливість застосування до прапорцевого листка зернових. • Не має обмежень для наступних культур у сівозміні. Дербі™ дуже ефективний проти широкого спектру бур’янів, зокрема перерослих.

48

Ланцелот™ – системний післясходовий гербіцид для конт­ролю однорічних бур’янів, зокрема падалиці соняшнику, стійкої до сульфонілсечовин та імідазолінонів, з ґрунтовою активністю проти нових сходів бур’янів та викорінюючою дією проти осотів у посівах зернових колосових культур і кукурудзи. Діючі речовини флора­ сулам (150 г/кг) і амінопіралід (300 г/кг) належать до класів триазолпіримідини та похідних піридинкарбонової кислоти відповідно. Головні переваги препарату Ланцелот™: • Знищує всі види осотів. • Запобігає появі кількох наступних хвиль бур’янів завдяки ґрунтовій дії. • Найкраща ефективність проти падалиці соняшнику, стійкої до імідазолінонів та сульфонілсечовин. • Висока ефективність проти хвоща польового.

Пріма™ – системний післясходовий гербіцид для контролю однорічних й окремих багаторічних дводольних бур’янів, зокрема слабочутливих до сульфонілсечовин, у посівах зернових колосових культур, кукурудзи і сорго. Діючі речовини флорасулам (6,25  г/л) та 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д (452,5  г/л) належать до класів триазолпіримідини та похідних арилоксиалканкарбонової кислоти відповідно. Головні переваги препарату Пріма™: • Ефективний контроль бур’янів, слабочутливих до сульфонілсечовинних гербіцидів (лободи білої, маку, пасльону чорного та ін.). • Швидке проникнення та швидка дія на бур’яни. • Два різні механізми дії запобігають виникненню резистентності. • Не має обмежень для наступних культур у сівозміні.


Наша порада Так, найкраще для господарства вибирати не один гербіцид на всі поля, а потрібно мінімум два гербіциди для різних умов: 1. Дербі™ краще обирати на поля з перевагою перерослих зимуючих та ярих бур’янів, зазвичай після таких попередників, як пар, ріпак, зернові, горох. Дербі™ можна застосовувати до прапорцевого листка включно. На цих полях можна планувати вирощування будь-якої культури в 2017 р. 2. Пріма™. Цей гербіцид краще підходить для посівів з переважно ярим типом забур’яненості, зокрема з перерослою лободою білою, руткою тощо. Зазвичай це посіви зернових після кукурудзи, сої та цукрового буряку. Препарат Пріма™ можна застосовувати до 2-го міжвузля включно. На полях після використання цього гербіциду можна планувати вирощування будь-якої культури в 2017 р. 3. Ланцелот™ варто застосовувати на посівах із переважаючим забур’яненням осотами, хвощем та падалицею соняшнику. У степовій зоні це переважно посіви зернових після соняшнику, у лісостеповій – піс-

Хвороби та їх ефективний контроль Перше, на що слід звернути увагу: на сьогодні максимально ефективним є превентивне внесення фунгіцидів. Тобто, до перших симптомів розвитку хвороби або ж одразу після їх появи (до 10% видимого ураження рослини хворобою). Чому саме так? Погодні умови під час вегетаційного періоду по всій території України стали значно жорсткішими у порівнянні з тим, що ми мали 20–30 років тому. І нині основну небезпеку для врожаю зернових колосових культур становлять ті хвороби, міцелій яких на початковому етапі розвивається в тканинах рослин без будь-яких видимих симптомів або ці симптоми можна легко сплутати з реакцією на несприятливі погодні умови (різкі перепади температури вдень і вночі, нестачу вологи, нестачу азотного живлення тощо). Отже, як правило, ми помічаємо перші симптоми вже тоді, коли листок на 50–75% прошитий міцелієм. Відповідно, цей листок і його роль

ля будь-яких попередників. Завдяки своїй ґрунтовій активності Ланцелот™ добре стримує проростання нових сходів бур’янів, зокрема падалиці соняшнику. Найбільш ефективно знищує ALS- та IMI-падалицю соняшнику. Зазвичай на полях після зернових, перед якими був соняшник, планують вирощування кукурудзи, озимого ріпаку, зернових. І це найбільш зручні та безпечні ланки сівозміни на полях після застосування препарату Ланцелот™. Будь ласка, зверніть увагу: деякі фунгіциди, що є на ринку, не можна використовувати в бакових сумішах ні з якими гербіцидами, тому перед приготуванням сумішей уважно ознайомтеся зі змістом етикетки. Для застосування бакових сумішей з гербіцидами Дербі™, Ланцелот™ і Пріма™ можна абсолютно безпечно використовувати такі фунгіциди, як Альто® Супер, Амістар® Екстра, Тілт® Турбо і Тілт®. Знаючи і вміло використовуючи всі переваги гербіцидів, ви ефективно і безпечно захистите посіви від бур’янів та отримаєте бажаний прибуток.

Зерно в ураженому колосі стає плюсклим або зовсім не утворюється. Недорозвиненість колосу призводить до 20% і більше втрат урожаю. Зберігається інфекція на рослинних рештках і сходах падалиці у вигляді пікнід та міцелію. у формуванні врожайності рослини вже втрачено. І саме тому думати про захист кожного наступного ярусу листків варто у момент їх формування і виходу, враховуючи фітосанітарну ситуацію попередніх ярусів. Це стосується тих хвороб, які були максимально небезпечні в сезоні 2014– 2015 рр. і, відповідно, становитимуть основну загрозу навесні 2016- го, а саме: септоріоз озимої пшениці, гельмінтоспоріози ярого та озимого ячменю та інші збудники, особливо з відділу недосконалих грибів. Септоріоз – Septoria tritici Rob. et Desm. (сумчаста стадія – Micosphacrella graminicola (Fuckel) Schroeter) – листкова форма прояву та Stagonospora nodorum Berk. (Leptosphaeria nodorum Muller) –

колосова форма прояву. Головна роль у зараженні та перезараженні рослин належить пікноспорам гриба. Масовому розвитку септоріозу сприяє температура 12...25°С, наявність краплинної вологи або відносна вологість повітря 90–100%. За таких умов пікноспори можуть прорости протягом кількох годин після виходу з пікнід, але мінімальний поріг розвитку хвороби +5°С. Посушливі періоди вегетації гальмують розвиток хвороби. Як правило, в умовах Південного Лісостепу та Степу України настання посушливих умов повністю стримує розвиток листкової форми прояву хвороби. Вегетаційний період 2015-го максимально сприяв розвитку обох форм прояву септоріозу на всіх

49


рослинництво / захИСт зеРНОвИх

Сьогодні здивувати сільгоспвиробника потужним фунгіцидним ефектом препарату вже важко, адже він хоче чогось більшого. Зокрема, не тільки захистити рослину, але й вплинути на її фізіологію, підвищивши врожайність. На це здатні Амістар® Екстра та Амістар® Тріо. етапах онтогенезу культури. Це призвело до значного ураження септоріозом насіннєвого матеріалу. Крім того, пошкодження листкової поверхні нічними заморозками протягом вересня – жовтня сприяло ураженню озимої пшениці ще з осені. Зерно в ураженому колосі стає плюсклим або зовсім не утворюється. Недорозвиненість колосу призводить до 20% і більше втрат урожаю. Зберігається інфекція на рослинних рештках і сходах падалиці у вигляді пікнід та міцелію. Отже, з огляду на умови серпня – грудня 2015 р. ми можемо говорити, що є повна ймовірність максимальної реалізації інфекційного потенціалу септоріозу як Septoria tritici Rob. et Desm., так і Stagonospora nodorum Berk. Тобто слід бути готовим до максимально раннього внесення фунгіцидів, щоб захистити майбутній урожай. На сьогодні фунгіцидний ринок України пропонує єдиний препарат, який забезпечує фунгіцидну ефективність при температурі +6°С, – це Тілт® Турбо 575, к. е. Його можна застосувати на 1–2,5 тижні раніше. Отже, використання Тілт® Турбо буде набагато ефективнішим з біологічного погляду. В сучасному захисті озимої пшениці ми говоримо про дві, три, а іноді й чотири фунгіцидні обробки, залежно від кліматичних умов і фінансових можливостей господарства. Слід звертати увагу не лише на лікувальні або викорінюючі можливості препарату, а й на здатність діючих речовин нівелювати стресові умови для рослин. У будь-якому господарстві можлива ситуація, коли агроном виходить на поле, бачить наявність великої кількості хвороб (фітопатогенний комплекс)

50

і просто не може визначитися, які з них будуть ключовими, яке їх співвідношення і відсоток розвитку. У такому випадку компанія «Сингента» пропонує сучасне рішення фітопатологічних проблем зернових колосових культур, перевірене часом і науковцями. Це препарат Альто® Супер 330 ЕС, к. е. До складу фунгіциду Альто® Супер входять дві діючі речовини з класу триазолів – ципроконазол (80 г/л) і пропіконазол (250 г/л), які впливають на біосинтез стеролу в мембранах фітопатогенних організмів. Альто® Супер ефективний проти аскоміцетів, базидіоміцетів і дейтероміцетів. Препарат здатний збільшувати інтенсивність фотосинтезу в прапорцевому листку озимої пшениці, завдяки чому безпосередньо впливає на ріст урожайності культури. Та сьогодні здивувати сільгоспвиробника потужним фунгіцидним ефектом препарату вже важко, адже він хоче чогось більшого. Зокрема, не тільки захистити рослину, але й

вплинути на її фізіологію, підвищивши врожайність. На це здатні Амістар® Екстра та Амістар® Тріо. Якщо говорити про першу фунгіцидну обробку, то саме препарати групи Амістар® забезпечать значно більшу окупність витрат на посівах, від яких очікується максимальна реалізація потенціалу. Це посіви ранніх строків висіву, добре розвинені, на які мінімально вплинули стресові фактори температурного режиму вересня. Посилити природну здатність рослин протистояти несприятливим умовам вегетації можна, застосовуючи фунгіцид Амістар® Екстра 280 SC, к. с. До складу препарату входять азоксистробін (200 г/л) і ципроконазол (80 г/л). Це вдале поєднання двох діючих речовин різних класів – стробілуринів і триазолів, які мають максимально можливу на сьогодні системність. Завдяки своєму хімічному складу препарат має системну, контактну, профілактичну і лікувальну дії. Вони поширюються на збудників чотирьох основних класів


грибів, найнебезпечніших на всій території України. Цей фунгіцид здатен захистити зернові колосові культури майже від усього спектру хвороб, починаючи з прикореневих гнилей і закінчуючи хворобами колосу грибкової природи. Залишки препарату затримуються в пазухах листка і, проникаючи, поширюються в нові ростки та захищають нові листки й частини стебла. Однак не ця властивість препарату є привабливою для виробників. Слід звернути увагу на те, що азоксистробін спроможний впливати на фізіологічні процеси рослин і підсилювати здатність організму протистояти несприятливим чинникам навколишнього середовища. При системі з двох фунгіцидних обробок для кращого ефекту варто першу з них проводити якнайраніше. Перша обробка, проведена у фазі виходу в трубку, забезпечує на 4 ц/га вищий урожай, ніж обробка у фазі прапорцевого листка. Для максимальної фізіологічної ефективності треба забезпечити наявність азоксистробіну в рослині на момент другого міжвузля, що дозволить максимально розкрити її компенсаторну можливість.

Його рідний брат Амістар® Тріо 255 ЕС, к. е. – це вже поєднання трьох потужних фунгіцидних компонентів, а саме: азоксистробіну (100 г/л), пропіконазолу (125 г/л), ципроконазолу (30 г/л). Як ми бачимо, вміст азоксистробіну вдвічі менший, але значно посилена триазольна група. Використання Амістар® Тріо дещо зменшує фізіологічний ефект на рослину, проте значно посилює лікувальний. Цей препарат компаніявиробник рекомендує на посівах зі значним потенціалом для фізіологічного ефекту при наявності перших ознак комплексу хвороб, наприклад прикореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу, фузаріозу тощо. І головне, в 2015 р. компанія «Сингента» отримала реєстрацію двох нових фунгіцидів на території України. Це препарати Магнелло™ та Бонтіма®. Магнелло™ 350 ЕС, к. е. – поєднання двох потужних триазолів (дифеноконазолу та тебуконазолу). Продукт рекомендується як максимально дієвий для захисту листкового апарату і генеративних органів. Препарат має відмінну ефективність проти захворювань

колосу, особливо фузаріозу, а головне септоріозу. Оптимальний строк обробки для захисту колосу – початок цвітіння. Бонтіма® 250, к. е. Баланс діючих речовин цього препарату розроблявся безпосередньо для ячменю, завдяки цьому вдалося досягти повного синергізму фізико-хімічних процесів рослини з механізмом дії фунгіциду. Бонтіма® – препарат номер один для захисту ячменю у Великій Британії, що з огляду на погодні умови та інфекційний фон цієї країни може характеризувати його як надійний та ефективний продукт. Пам’ятайте, що головним у захисті рослин є розумний індивідуальний підхід, адже кожне поле – це живий організм, який із вдячністю відгукнеться на нашу турботу. Вдалих вам урожаїв! Світлана чОНІ, кандидат с.-г. наук, менеджер компанії «Сингента» з підтримки та розвитку протруйників в Україні Валерій ДУБРОВІН, менеджер з маркетингу напрямку інсектицидів та гербіцидів на зернових культурах, компанія «Сингента»

51


Рослинництво / Сівозміни

Скільки сіяти Висока економічна ефективність вирощування соняшнику призвела до стрімкого розширення площ його посівів, і в останні роки питома вага посівів соняшнику в структурі посівних площ України складає 16-21%. Втім, близько 60-70% площ культури сконцентровано в степовій зоні, де питома вага її сягає 21-25%, а в окремих господарствах – навіть 3540%. За таких умов збільшення виробництва соняшнику відбувається за рахунок розширення площ його посівів без зростання врожайності. Проте, значне розширення площ посіву соняшнику призводить і до негативних наслідків. Так, дослідження Інституту зрошуваного землеробства свідчать, що після його збирання продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту практично немає, і вона знаходиться на рівні вологості в’янення. В Південному Степу відновлення запасів продуктивної вологи в ґрунті після соняшнику відбувається через 3-5 років залежно від погодних умов. У Північному Степу і в Лісостепу період відновлення вологозапасів дещо коротший, але в більшості випадків він триваліший за два роки. Незважаючи на те, що соняшник володіє високою посухостійкістю, він досить вибагливий до вологи. Сумарне водоспоживання його коливається від 3200 до 5000 м3/га, збільшуючись у вологі й зменшуючись у посушливі роки. Тому забезпеченість вологою як посівів соняшнику, так і наступних за ним культур – основний негативний наслідок збільшення його питомої ваги в сівозміні. За таких умов знижується врожайність не лише со-

52

няшнику, а й усіх культур сівозміни. Також негативним наслідком високого насичення сівозмін соняшником є значний винос з його врожаєм елементів мінерального живлення. Так, за дослідженнями наукових установ степової зони соняшник на формування 1 т насіння споживає 50,0-67,6 кг азоту, 22,6-29,0 кг фосфору і 122-161 кг калію залежно від особливостей сортів і гібридів, погодних і ґрунтових умов та прийомів агротехніки. Високе насичення сівозмін соняшником є також важливою причиною погіршення родючості ґрунту, особливо поживного його режиму наступних за ним культур. Збільшення насичення сівозміни культурою призводить до підвищення залежності її врожайності від розвитку вовчка та хвороб, які можуть зберігатися в ґрунті тривалий час. Так, насіння вовчка зберігає схожість протягом 6-8 років, а за сприятливих умов – навіть до десяти. Враховуючи це, дослідженнями наукових установ степової і лісостепової зони доведено: оптимальним є насичення сівозміни соняшником до 10-13%. Збільшення питомої ваги культури у сівозміні до 20% супроводжується зниженням її врожайності, а також й інших культур сівозміни. Однак, результати досліджень ос­ танніх років дали підставу стверд­ жу­вати і про можливе застосування під­вищення питомої ваги соняшнику

в сівозміні. Це пов’язано з тим, що з’я­ вились гібриди, одночасно стійкі до різ­них патогенів, хоча і не до всіх. Нові імунні гібриди слабкіше уражуються патогенами, ніж ті, що висівались раніше. Але вони також мають неоднакову стійкість до вовчка та різних хвороб, проте все ж більш високу, ніж сорти, створені у 80-90 роках минулого сторіччя. Про це свідчать і дослідження Інституту зрошуваного землеробства НААН, якими встановлена можливість вирощування соняшнику в сівозмінах короткої ротації. Так, за чотири ротації чотирипільних сівозмін з чорним паром урожайність культури в середньому за роки досліджень була такою ж, як і за дві ротації восьмипільних сівозмін, тобто при зниженні питомої ваги соняшнику з 25 до 12,5% урожайність не змінилась.


соняшнику?

При цьому слід зауважити, що заміна чорного пару в сівозміні на зай­ нятий або сидеральний пар призводила до зниження врожайності соняшнику в чотирипільних сівозмінах на 0,17-0,23 т/га. У роки з високими вологозапасами таке зниження врожайності було меншим порівняно з роками з низькими вологозапасами. Аналогічні результати отримані й на Миколаївській та Луганській державних сільськогосподарських дослідних станціях, які обґрунтовують можливість насичення сівозмін соняшником до 20-25%. Основними умовами, які дозволяють підвищити насиченість сівозмін соняшником, є: • сівозміна повинна мати одне поле чорного пару; • запровадження системи гли-

бокого обробітку ґрунту під усі культури сівозміни, краще оранки; • вирощувати гібриди, стійкі до вовчка найбільш розповсюджених рас та хвороб; • додержання науково обґрунтованих технологій вирощування соняшнику та всіх культур сівозміни; • забезпечення оптимального поживного режиму ґрунту; • запобігання чергування з соняшником культур, що мають з ним спільні хвороби; • застосування сучасної системи захисту посівів від хвороб та шкідників. Утім, недотримання цих вимог не дозволяє скорочувати строки повернення соняшнику на попереднє місце вирощування без зниження його врожайності. Умови ведення

землеробства, які зараз застосовуються в сільгосппідприємствах і фермерських господарствах, не дають можливості зменшення періодичності посівів соняшнику і підвищення насиченням ним сівозмін понад 15-16%. У майбутньому за умови створення нових більш імунних гібридів культури, які до того ж накопичують меншу біомасу і менше витрачають вологи на її створення, та підвищення загального рівня технології її вирощування, можливо, й будуть створені умови для підвищення насичення соняшником сівозмін і скорочення строків повернення його на попереднє місце вирощування. А. КОВАЛЕНКО, кандидат с.-г. наук, Інститут зрошуваного землеробства НААН

53


рослинництво / ЛЬОНаРСтвО

екОнОМічна ефектИвність укрАїнА до 1992 року Включно ВходилА до сВітоВих лідеріВ з ВиробництВА льоноВолокнА, щорічний ВАлоВий збір стАноВиВ понАд 100 тис. т, Або 13-14% Від сВітоВого. нА той чАс мАйже 40 тис. т ВолокнА переробляли Вітчизняні підприємстВА, решту експортуВАли зА межі укрАїни нА понАд $40 мільйоніВ. Серед європейських країн найбільш помітним виробником продукції з льону-довгунця є Франція (55,5 тис. га в 2015 році), яка є засновником європейської асоціації виробників льону. Ще льон-довгунець традиційно вирощує Бельгія (до 13,0 тис. га), Британія (4,5 тис. га), Угорщина (до 4,0 тис. га), Нідерланди (1,5 тис. га), а також Україна, Білорусь та Росія, площі посіву в яких були значно більші, ніж сьогодні. Втім, основним виробником лляної сировини у світі останнім часом є Китай. За різними даними, площі

посіву в 2015 році тут були до 70 тис. гектарів. У 1995 році в нашій країні стався стрімкий обвал льонарства. Найбільш прибуткова культура, яка, займаючи 6-8% у структурі посівів багатьох агропідприємств, давала до 70% грошових доходів від рослинництва, для більшості господарств стала збитковою. У 2015-му льон-довгунець вирощували в 3 областях України – Сумській, Чернігівській та Житомирській всього на 1049 га (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка зменшення площ посіву льону-довгунця в Україні

54


льонарства Структура витрат на вирощування льону-довгунця Сьогодні науковці-льонарі Дослідної станції луб’яних культур рекомендують дві основні технології вирощування льону-довгунця з різними нормами висіву та для одержання різного виду продукції – довгого та короткого волокна. Для одержання короткого волокна при нормі висіву 100 кг/га (або 24 млн схожих насінин) рекомендуємо технологічну карту з такими операціями як посів, догляд за посівами, збирання скошуванням льону у валок, обмолочування валків зернозбиральним комбайном (для одержання насіння), приготування трести та збирання її рулонними прес-підбирачами. Торік потреби в матеріальних ресурсах для виробництва льонопродукції на 1 га за даною технологією складали 10508,93 грн, а на одержання 1 т волокна – 8500 гривень. У структурі витрат при вирощуванні льонудовгунця на коротке волокно більше затрат припадає на мінеральні добрива – 40,2%, дизельне пальне – 15,7%, насіння – 14,3% та ін. (рис. 2). Продукція, яка одержується за даною технологією, – насіння та коротке волокно. При урожайності волокна 1,2 т/га та насіння 0,4 т/га загальна вартість продукції може досягати 30800,00 грн, за мінусом витрат 19008,93 грн отримуємо прибуток 11791,07 грн, або рівень рентабельності 62,0%. Друга технологія більш затратна, бо передбачає залучення на збиранні посівів спеціальної льонозбиральної техніки, яка є передумовою одержання сировини для переробки на довге волокно. Технологічна карта вирощування льону-довгунця для одержання такого волокна включає: посів (норма висіву 110 кг/га, або 26 млн схожих насінин) та догляд за посівами, брання стебел льону комбайном ЛК-4А з одночасним обчісуванням насіннєвих коробочок, переробка льоновороху, приготування трести і її підбирання рулонними прес-підбирачами. У 2015-му потреба в матеріальних ресурсах для виробництва льонопродукції на 1  га за даною технологією в середньому для різних господарств рекомендована на рівні 11236,46 грн, а для одержання 1 т волокна – 10000,00 гривень.

Рис. 2. Структура витрат при вирощуванні льону-довгунця на коротке волокно

Рис. 3. Структура витрат при вирощуванні льону-довгунця на довге волокно

55


рослинництво / ЛЬОНаРСтвО Структура витрат при вирощуванні льону-довгунця за даною технологією вказує, що більше затрат припадає на паливо-мастильні матеріали – 18,7%, мінеральні добрива – 37,5%, насіння – 14,7% та ін. (рис. 3). За урожайності волокна 1,8 т/га (при цьому з них отримується 1,26 т короткого волокна номера чотири у відповідності до ГОСТ 9394-76 та 0,54 т довгого волокна номера десять у відповідності до ГОСТ 10330-76) і насіння 0,5 т/га, загальна вартість продукції може сягати 50260,00 грн, за мінусом витрат 21236,46 грн отримуємо прибуток 29023,54 грн, або рівень рентабельності 136,7%. Слід відмітити, що економічна ефективність вирощування льону-довгунця в 2015 році дещо змінилась у порівнянні з попереднім роком через подорожчання витратних ресурсів на вирощування культури, а також коливання цін на льонопродукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Так, у 2015-му при вирощуванні льону-довгунця на довге волокно рівень рентабельності збільшився на 10,4%, а при вирощуванні на коротке волокно – зменшився на 1,3%.

Які сорти рекомендовані до вирощування? Перспективи розвитку льонарства в Україні значною мірою залежать від організації системи насінництва, яка має передбачати організоване поширення високопродуктивних сортів льону з високими прядильними властивостями волокна та забезпечення господарств

Табл. 1. Сорти льону-довгунця української селекції Сорт

Розробник (оригінатор)

Глінум Гладіатор Глобус Глазур Глухівський ювілейний Чарівний

Дослідна станція луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН

Есмань Рушничок Вручий Український 3 Каменяр Зоря 87 Світанок Журавка

56

ННЦ «Інститут землеробства НААН» Інститут сільського господарства Карпатського регіону Інститут сільського господарства Полісся НААН

посівним матеріалом, який гарантує високу врожайність і якість трести льону в агрокліматичних умовах конкретного господарства. Дослідна станція луб’яних культур не тільки створює нові сорти льону-довгунця, але і проводить науковий супровід галузі. Крім представлених сортів селекції нашої дослідної станції (табл. 1), в Україні є ще наукові установи, які теж займаються селекцією та насінництвом льону. Це і ННЦ «Інститут землеробства НААН», і Інститут сільського господарства Карпатського регіону, і Інститут сільського господарства Полісся НААН.

Особливості організації виробництва льонопродукції Успіх ефективного виробництва насіння та льонотрести залежить насамперед від наявного в господарстві технічного забезпечення. Наприклад, опираючись на результати проведених досліджень Дослідною станцією луб’яних культур, рекомендовано комплекс машин для забезпечення операцій по збиранню та приготуванню трести льону (табл. 2). Для забезпечення цього комплексу техніки на 100 га господарству необхідно буде витратити до 12 млн гривень. Ця стаття затрат і є основним навантаженням на виробника при організації виробництва льонопродукції. Термін окупності інвестицій при організації виробництва льонопродукції з нуля за різними технологіями може складати від 3 до 7 років.


Стимул для розвитку Аналіз економічної ефективності льонарства на сучасному етапі свідчить: великі втрати кількості та якості льоносировини несуть господарства в процесі обробки вже вирощеного врожаю та внаслідок його реалізації. Важливим стимулом для розвитку льонарства є державна дотація на льон, яка у 2010 році становила на кожний гектар посіву 500 гривень. Утім, споживачі льонопродукції не гарантують аграріям рівень цін на сировину льону, який би забезпечував розширене відтворення виробництва, тобто одержання прибутку. За цих складних умов навіть збереження дотацій на рівні 500 грн забезпечує тільки мінімальну рентабельність вирощування луб’яних культур. Утім, нинішній стан галузі льонарства в Україні – однієї з найбільш рентабельних галузей економіки в інших країнах – можна характеризувати як кризовий і такий, що потребує інвестиційної підтримки. О. ПРИМАКОВ, к. т. н., с. н. с, завідувач відділу наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій, Дослідна станція луб’яних культур ІСГ ПС НААН

Табл. 2. Орієнтовний набір операцій та комплекс техніки для вирощування посівів льону-довгунця на коротке волокно № п/п

Найменування робіт

Технічні засоби для виконання робіт (тип)

1

Лущення стерні

Борони дискові важкі з пристроєм для вирівнювання і подрібнення ґрунту

2

Навантаження добрив у розкидачі

Завантажувальні, змішувальні та засоби для внесення добрив

3

Транспортування і внесення мінеральних добрив

Засоби для внесення добрив

4

Оранка з коткуванням

Плуг лемішний загального призначення та котки кільчатошпорові та зубові

5

Культивація

Машина комбінована багатофункціональна з робочими органами для розпушування ґрунту та вирівнювання поверхні

6

Закриття вологи

Борона зубова зі зчіпкою

7

Передпосівна культивація

Машина комбінована багатофункціональна з робочими органами для розпушування ґрунту та вирівнювання поверхні

8

Боронування перед посівами

Борона зубова зі зчіпкою

9

Протруювання насіння (інкрустація)

Протруювачі насіння загального призначення

10

Сівба з внесенням мінеральних добрив

Сівалки типу СЗЛ-3,6А-02; СЗЛ-3,6 СЗ-5,4-02; МВ-6000 «Вінничанка», «Містраль», «Клен»

11

Розпушування ґрунтової кірки

Легка зубова борона зі зчіпкою

12

Транспортування води та інсектицидів

Засоби для приготування отрутохімікатів

13

Обприскування посівів Обприскувачі загального призначення

14

Підготовка проходів та поворотних смуг для комбайнів

Косарки типу КИР-1,5 А

15

Скошування посівів льону у валки

Жниварка типу ЖНР-4 з енергетичним засобом Е-301–Е-304 або Д-101А

16

Обмолочування валків

Зернозбиральний комбайн: ДОН, Class, Case/Hew Holland, John Deer, Massey Ferguson, Арго, Sampo Pozenlev та інші

17

Транспортування насіння

Тракторний причіп типу 2 ПТС-4-887А, АП-1 тощо

18

Здвоювання та ворушіння валків

Роторні або колісно-пальцеві граблі

19

Підбирання льонотрести і формування рулонів

Рулонний прес-підбирач типу ПРУ-200; ПР-1,5; ПРЛ-150; ПНП-3; ПРП-1,6М; ПР-1,2

20

Завантаження рулонів

Навантажувачі рулонів

21

Транспортування рулонів на льонозавод

Причіп-платформа для рулонів типу VOL ПТР-001, ПР-20, ПРТ-8, ПП-12/3.

57


рослинництво / ФОСФОРНе ЖИвЛеННЯ

ПОЛІМІКСОБАКТЕРИН

у ПОМіч кукуРудзі та сОнЯШнИку поряд із Азотом, ВАжлиВим елементом мінерАльного жиВлення рослин, який у більшості ВипАдкіВ лімітує подАльший ріст урожАйності сільгоспкультур, є фосфор. Від ріВня його зАсВоєння тА метАболізму зАлежАть ВизнАчАльно ВАжлиВі етАпи оргАногенезу рослин і формуВАння продуктиВності АгроценозіВ.

Для вирішення цього питання в США, Німеччині, Ізраїлі, Індії, Бразилії, Австралії, Росії та інших країнах інтенсивно застосовують мікробні препарати на основі мікроорганізмів, здатних до ферментативного або метаболічного перетворення важкорозчинних ґрунтових фосфатів у розчинні форми, що легко засвоюються рослинами. Для покращення фосфорного живлення рослин кукурудзи і соняшнику фахівці Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН пропонують використовувати мікробний препарат Поліміксобактерин (Посвідчення про державну реєстрацію А № 03697). Його важливою особливістю є можливість завчасного (до посіву) застосування, у т. ч. й за поєднання в одній баковій суміші з інсектицидами і фунгіцидами, адже клітини спороутворюючих фосфат-

58

мобілізівних бактерій Paenibacillus polymyxa KB (біоагенту мікробного препарату) проявляють природну резистентність до низки пестицидів. Ефективність Поліміксобактерину при вирощуванні кукурудзи підтверджено дослідженнями наукових установ Національної академії аграрних наук України, проведених у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Окрім зростання урожайності, відмічено позитивний вплив бактеризації на вміст білка в зерні кукурудзи. Високі показники приросту врожайності культури показано у виробничих умовах (табл. 1). Значні прирости врожаю кукурудзи пояснюються не лише впливом препарату на покращення фосфорного живлення. Біологічний агент Поліміксобактерину – бактерія P. polymyxa KB – є потужним продуцентом фітогормонів ауксинового, цитокінінового і гіберелінового класів, що позитивно впливає на формування кореневої системи бактеризованих рослин, поглинальну здатність, коефіцієнти засвоєння діючої речо-

вини з добрив. Комплекс цих властивостей забезпечує оптимізацію продукційного процесу кукурудзи. При цьому зростає енерговіддача технологічних агроприйомів, покращується якість отримуваної продукції. Ефективним є застосування Поліміксобактерину і в технологіях вирощування соняшнику. Так, на чорноземі південному (Інститут сільського господарства Причорномор’я НААН) при вирощуванні соняшнику по фону N60P40K40 урожайність зростала на 0,75 т/га (22,6%). Високі прирости урожайності культури відмічено у дослідженнях ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського» НААН, Кіровоградської дослідної станції НААН. Передпосівна бактеризація насіння соняшнику сприяє підвищенню вмісту олії в продукції. Ефективність застосування Поліміксобактерину в технологіях вирощування соняшнику підтверджено у виробничих умовах (табл. 2). Прирости урожаю, залежно від умов вирощування культури, склали від 8% до 38%.


Табл. 1. Ефективність Поліміксобактерину при вирощуванні кукурудзи на зерно у різних ґрунтово-кліматичних умовах (виробничі випробування) Урожайність, т/га Місце проведення

В. ВОЛКОГОН, Л. ТОКМАКОВА, А. МОСКАЛЕНКО, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва

м. Чернігів, тел.: (050) 074-40-34, (04622) 3-20-75; mark_isgm@mail.ru www.ismav.com.ua

Приріст, т/га

Рівненська обл., Агрофірма «Зоря» ім. Плютинського, с. Зоря, Рівненський р-н

6,6

7,2

0,6

Івано-Франківська обл., ЗАТ С. Мельничук, с. Турка, Коломийський р-н

6,7

7,2

0,5

Сумська обл., ФГ Снігурьова А. О., с. Річки, Білопільський р-н

6,5

9,3

2,8

Полтавська обл., ФГ Г. П. Слива, с. Радалівка, Глобинський р-н

7,1

9,5

2,4

Полтавська обл., ФОП Охріменко С. В., м. Гребінка

8,3

8,7

0,4

Сумська обл., філія «Присеймівське» ТОВ СП «Нібулон»

9,1

11,5

2,4

Дніпропетровська обл., ПП Ведунов В.В., с. Софіївка, Софіївський р-н

3,4

4,8

1,4

Кіровоградська обл., ПАТ «Мар’янівське», с. Мар’янівка, Маловисківський р-н

6,5

8,7

2,2

Кіровоградська обл., ТОВ А/ф «Союз», с. Димине, Новоукраїнський р-н

5,0

6,2

1,2

Черкаська обл., ДГ «Черкаське» Черкаського інституту АПВ

10,2

11,1

0,9

7,1

11,1

4,0

Чернігівська обл., ФГ «Деметра Агро МС» с. Богданівка, Прилуцький р-н

Узагальнюючи проведені дослідження, підсумуємо: при вирощуванні соняшнику застосування Поліміксобактерину сприяє покращенню фосфорного живлення рослин, підвищує урожайність, поліпшує якість продукції. Вплив біопрепарату на продуктивність культури еквівалентний дії мінеральних добрив у нормі від N30P30K30 до N60P40K40. Отже, використання Поліміксобактерину в технологіях вирощування кукурудзи та соняшнику є одним зі шляхів покращення кореневого живлення рослин, підвищення урожайності та поліпшення якості отриманої продукції.

без Поліміксобактеризації бактерин

Табл. 2. Ефективність Поліміксобактерину при вирощуванні соняшнику в різних ґрунтово-кліматичних умовах (виробничі випробування) Урожайність, т/га Місце проведення

без Поліміксобактеризації бактерин

Приріст, %

Полтавська обл., ФОП Охріменко С. В., м. Гребінка

2,4

2,6

8,3

Полтавська обл., СФГ «Водолій», с. Короваї, Гребінківський р-н

1,3

1,8

38,5

Кіровоградська обл., ПАТ «Мар’янівське», с. Мар’янівка, Маловисківський р-н

2,7

3,0

11,1

Кіровоградська обл., ТОВ А/ф «Союз», с. Димине, Новоукраїнський р-н

2,7

3,1

14,8

Дніпропетровська обл., ПП Ведунов В.В., с. Софіївка, Софіївський р-н

1,0

1,2

20,0

Дніпропетровська обл., ФГ «Віра», Криничанський р-н

1,9

2,4

26,3

Дніпропетровська обл., ФГ «Деметра+», с. Дружба, Криничанський р-н

1,9

2,5

31,6

Запорізька обл., ПП «М-Агро», с. Зелене, Новомиколаївський р-н

1,8

2,2

22,2

Харківська обл., СФГ Міняйленко В. В., с. Вовчанські хутори, Вовчанський р-н

2,0

2,7

35,0

Донецька обл., Донецька дослідна станція ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» НААН

1,5

1,7

13,3

Черкаська обл., ДГ «Черкаське» Черкаського інституту АПВ

3,1

3,4

9,7

59


твАринництво / птахівНИцтвО

зросте десятиліття поспіль утримуючи стАбільно позитиВну динАміку ВиробництВА, гАлузь птАхіВництВА В остАнні дВА роки демонструє зВоротні тенденції, нАголошують експерти. Починаючи з 2000-го, впродовж 13 років, поголів’я всіх видів птиці в Україні постійно збільшувалось. При цьому кількість птиці зростала в сільгосппідприємствах: 2000 р. – 25 млн голів, 2013 р. – 132 мільйони. Утім, на кінець 2014-го птиці поменшало до 122 млн голів, а торік – ще на 4 млн (118 млн гол.). Насамперед це обумовлено знищенням значної кількості поголів’я птиці в Донецькій та Луганській областях. Щоправда, втрати виробничих потужностей на сході країни і АР Крим, де вироблялося більше 40 тис. т м’яса бройлерів щороку, вдалося компенсувати за рахунок збільшення виробництва на інших підприємствах. Тож промислове виробництво м’яса бройлерів показало у 2015-му позитивну динаміку, хоча й незначну.

Виробництво м’яса бройлерів Отже, 2015 року птахівники виробили 1154,6 тис. т м’яса птиці в забійній вазі, або на 10,1 тис. т менше, ніж у попередньому році. Із загальної кількості 974,6 тис. т м’яса птиці виробили в сільгосппідприємствах. Цей показник відповідає виробничим показникам 2014

60


в ціні року. При цьому виробництво м’яса бройлерів промисловими підприємствами склало 907 тис. т, що на 16,4 тис. т більше (+2%), ніж у 2014 році. Торік, і це не дивина, найбільше згадуваного виду м’яса отримано в ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ріст склав майже 42 тис. тонн. Компанія й надалі залишається найбільшим виробником курятини в Україні з часткою ринку 60%. Далі у ТОП-10 виробників – ТОВ «Комплекс Агромарс», ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський», ПАТ «Володимир-Волинська ПФ», ТОВ «Агро-Овен». На жаль, порівняння споживання курятини не на користь населення: у 2005-му кожен українець у середньому з’їдав 13,9 кг пташиного м’яса, в 2014 р. – уже 24,8 кг, а минулого року – 24,2 кілограми. Щоправда, зменшення споживання сталося не лише через спад виробництва. Хоча цей чинник є одним із основних факторів. Торік, як і в 2014 році, в Україну було завезено 61 тис. т м’яса та субпродуктів птиці. Аналітики вважають, що тенденція до зниження імпорту спостерігатиметься і 2016-го через збільшення власного виробництва і девальвацію гривні. Щодо експорту м’яса птиці, то у 2015-му нашим птахопідприємствам вдалося поставити за кордон 162 тис. т курятини (-13 тис. т до показника 2014 р.). Минулого року наші виробники експортували до країн ЄС 27,8 тис. т м’яса птиці та м’ясопродуктів, посівши 3 місце серед країн-експортерів до Євросоюзу. Зрозуміло, через закриття ринку Росії, українські виробники курятини переорієнтовуються на інші ринки. Зараз основними країнамиімпортерами м’яса птиці є Ірак (25%), Нідерланди (9,3%), Казахстан (8,6%), Узбекистан (8%).

Експертна думка

Виробництво яєць Починаючи з 2000 року, воно зросло більше як у 2 рази (з 8,8 млрд шт. у 2000 р. до 19,9 млрд  шт. у 2014  р.). При цьому сільгосппідприємства виробляли яєць 12,8 млрд штук. Враховуючи втрату значної кількості підприємств на сході країни і в АР Крим, у 2015-му спостерігалось зменшення виробництва майже на 23%. Отже, торік птахокомплекси отримали 16,780 млрд шт. яєць від всіх видів птиці (на 2,8 млрд шт., або 14,3% менше, ніж у 2014 р.). Зменшення відбулось за рахунок промислових сільгосппідприємств. У них виробництво яєць склало 9,6 млрд шт. (на 2,8 млрд шт., або 22,7% менше, ніж за аналогічний період 2014  р.). Саме через це та стабільний експорт, на внутрішньому ринку країни спостерігався дефіцит яєць, що в кінцевому результаті призвело до росту оптово-відпускних цін. Торік споживання яєць курячих харчових на душу населення зменшилось до 269 штук. В Україні найбільшими виробниками яєць та яйцепродуктів є: ГК «Авангард», частка ринку – 56%, ГК «Овостар Юніон» (8,7%) та ГК «Інтер-Запоріжжя» (8,1%). Мину­ лого року на експорт було продано 989 млн шт. (+66 млн до 2014  р.). Основні країни-імпортери – Ірак (52%), ОАЕ, Катар, Молдова, Ізраїль, Гонконг, країни Близького Сходу і Африки. Нині активно розвивається переробка яєць з подальшим експортом уже готових яйцепродуктів (досить позитивна тенденція). В 2015- му їх реалізовано за кордон 4,1 тис. тонн. Основні країни-експортери – Данія, Йорданія, Саудівська Аравія, Єгипет, Таїланд, Тайвань. Євгенія ІВАНОВА

Сергій Карпенко, виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» В 2016 році ми прогнозуємо виробництво 1,2 млн т м’яса птиці в забійній вазі. Це буде на 3% більше, ніж торік. Попит на курятину залишатиметься стабільним, адже м’ясо птиці – найдешевше серед інших видів м’яса. Експорт курятини може скласти щонайменше 180 тис. тонн. У значній мірі це залежатиме від відкриття Україною нових ринків на Близькому Сході, а також спроможності реалізовувати пташине м’ясо до Казахстану, Узбекистану, Киргизії, Таджикис­ тану внаслідок заборони транзиту через територію Росії. Якщо говорити про яєчний сектор, то враховуючи плани підприємств по збільшенню виробництва, цього року буде вироблено майже 18 млрд штук, а їх експорт зросте на 70-80 мільйонів. Ціни на продукцію птахівництва залежатимуть від зміни основних факторів, які на це впливають, – купівельна спроможність населення, інфляція, курс національної валюти, обсяги експорту та виробництва. Однозначно, протягом року відбудеться ріст цін на продукцію птахівництва, оскільки прийняті в грудні Верховною Радою України зміни до Податкового кодексу значно збільшили податкове навантаження на виробників.

61


Тваринництво / Годівля

’’

Алексей ПУШКАР, врач ветеринарной медицины завода NOVACORE

На основании современных научных исследований в сфере птицеводства наши специалисты разработали технологии кормления и вы­ра­щи­ вания кур-несушек, направленные на увеличение их продуктивности, укрепление иммунитета и произ­ водство яиц высокого качества.

УВЕЛИЧЕНИЕ ПРОДУКТИВНОСТИ И УКРЕПЛЕНИЕ ИММУНИТЕТА Мы предлагаем фазовое кормление птицы с применением специально разработанных БМВД ТМ «Best Mix» для каждого периода выращивания. Корма, приготовленные на основе наших БМВД, полностью отвечают физиологическим потребностям курнесушек и молодняка птицы и способствуют поддержанию здоровья птицы.

та, потенциала энергии роста. Также обеспечить высокую сохранность поголовья, однородности стада, резистентности и стрессоустойчивости. Комбикорм в виде крупки делает корм привлекательным для цыпленка и способствует лучшему потреблению. Комбикорм производится из лучших, легкопереваримых компонентов.

Престарт 8200 ТМ «Best Mix» (0-7 дней)

БМВД ТМ «Best Mix» 8120

Визитк а

Основные задачи престартерного периода – обеспечить с помощью престартера Best Mix 8200 формирование костной и мышечной ткани, иммуните-

62

Основные задачи стартового периода – обеспечить с помощью БМВД 8120 ТМ «Best Mix» отличное состояние здоровья птицы, восполнить потребность витаминов и минералов в орга-

Завод NOVACORE – высокотехнологичное ультрасовременное, не имеющее аналогов в Украине предприятие по производству высококачественных и эффективных кормовых добавок. Уникальное современное оборудование позволяет осуществить высокоточное и быстрое дозирование, что обеспечивает требуемый баланс компонентов в смеси.

низме, повысить сохранность молодняка, хорошую поедаемость корма. Ввод в корм 5%, применяется в период 0-8 недель (0-56 дней). Кормление делится на два пе­рио­ да: стартовый – 0-3 недели (0-21 день) и ростовой – 3-9 недель (21-63 дня).

БМВД ТМ «Best Mix» 8150 Основные задачи периода развития – обеспечить с помощью БМВД 8150 ТМ «Best Mix» правильный рост костяка и мышечной ткани птицы, развитие репродуктивной системы и жировой ткани, увеличивая этим, в дальнейшем, яйценоскость и привесы. Ввод в корм 5%, применяется в период 9-17 недель (56-119 дней). В этот период несушка готовится к периоду яйцекладки.

БМВД 8184 (8185) ТМ «Best Mix» Основные задачи продуктивного периода – обеспечить с помощью


Основные показатели питательности комбикормов для кур-несушек Стартовый 0-3 недели

Ростовой 3-9 недель

Развития 9-17 недель

Предкладковый 17-19 недель

Пиковый 19-45 недель

Фаза 2 45-70 недель

Фаза 3 старше 70 недель

Рацион

Сырой протеин %

20,0

18,0

15,5

16,5

17,0

16,2

15,3

Ккал/кг

2975

2875

2750

2750

2775

2775

2725

Клетчатка %

2,0-3,5

2,5-4,0

4,0-6,0

3,5-6,0

max5,0

max5,5

max5,5

Жир % (max)

6,5

7,0

6,0

6,0

6,5-8,0

8,5

8,5

Метионин %

0,54

0,45

0,34

0,38

0,41

0,39

0,36

Мет+Цист %

0,92

0,79

0,61

0,68

0,75

0,69

0,63

Лизин %

1,2

1,0

0,75

0,8

0,8

0,75

0,7

Триптофан %

0,23

0,19

0,14

0,15

0,17

0,16

0,15

Треонин %

0,78

0,65

0,49

0,52

0,56

0,53

0,5

Кальций %

1,0

0,95

0,9

2,2

3,7

4,0

4,2

Фосфор доступный %

0,5

0,48

0,45

0,42

0,42

0,4

0,38

Питательные вещества

БМВД 8184 (8185) ТМ «Best Mix» достижения несушкой пика яйцекладки, сохранить длительность яйценоскости кур. Сохранить нормальное оперение и состояние костяка. Ввод в корм 5%, применяется в период 17-80 недель. В этот период увеличивают содержание Са. Кормление делится на 4 периода: предкладковый – 17-19 недель, пиковый – 19-45 недель, фаза 2 – 45-70 недель, фаза 3 – старше 70 недель.

БМВД 8186 ТМ «Best Mix» для родительского стада

Сырьевые компоненты

Стартовый 0-3 недели

Ростовой 3-9 недель

Развития 9-17 недель

Предклад­ ковый 17-19 недель

Пиковый 19-45 недель

Фаза 2 45-70 недель

Фаза 3 старше 70 недель

Продук­ тивный период 81-90

Основные задачи продуктивного периода – обеспечить с помощью

БМВД 8186 ТМ «Best Mix» достижения качественной яйцекладки, сохранить длительность яйценоскости. Обеспечить родительское поголовье всеми необходимыми витаминами, микроэлементами и аминокислотами в столь важный период продуктивности. Получить качественное яйцо для инкубации, из которого мы получим здоровый и высокопродуктивный молодняк. Сохранить нормальное оперение и состояние костяка. Условием эффективного производства полноценных кормов и их использования является соблюдение приведенных ниже пропорций ввода и общих рекомендаций по применению.

Кукуруза

42,36

49,39

39,95

54,5

32,6

46,6

30,0

37,0

Пшеница

15,0

15,0

35,8

12,0

23,0

10,0

36,61

30,0

Соя

17,0

10,0

7,1

11

6,1

6,0

6,3

-

Подсолнечник

17,0

17,8

10,0

12,0

21,0

20,0

15,0

13

Масло

1,7

1,0

-

-

2,75

2,0

1,85

-

Известняк

1,36

1,29

1,43

5,0

8,94

10,1

10,61

-

Монокальций

0,58

0,52

0,72

0,5

0,61

0,3

0,63

-

8120

5,0

5,0

-

-

-

-

-

-

8150

-

-

5,0

-

-

-

-

-

8184(8185)

-

-

-

5,0

5,0

5,0

5,0

-

8190 20 ** Рационы рассчитываются под каждое предприятие индивидуально, в зависимости от разнообразия сырьевой базы.

63


Тваринництво / Годівля

Сорго «от посева до Учила меня бабушка: «Относись к людям так, как хочешь, чтобы относились к тебе». Очевидно, так же воспитывали родители и Александра Сокирина, агрария из Днепропетровщины. Может, и поэтому два года назад аккуратный в делах и предприимчивый Александр, как говорится, «попал на крючок». консультировался, отрабатывал технологию выращивания, просчитывал экономическую эффективность, нашел реальных поставщиков гибридов сорго. И даже летал в Китай на встречу с потребителями этой культуры. Так постепенно бизнес-идея реализовалась в отдельную программу в рамках объединения «Аграрный союз Украины» – «От посева до реализации».

Доверившись знакомому бизнесмену, который предлагал технологию производства сорго «под ключ», уговорил еще несколько десятков руководителей-аграриев из ряда областей Украины заняться культурой. «Так красиво рассказал, что я ему поверил, ведь привык людям доверять, – вспоминает Александр Иванович. – Мы стали собирать аграриев, проводить круглые столы, семинары, всевозможные демонстрации. Мой знакомый всем

64

обещал, что при покупке семян его компании она гарантированно выкупит урожай. Многие руководители мне поверили. Ну а когда мы подошли к конкретике, предложения стали размытыми, не было четкости. Что меня и насторожило». Пришлось, что называется, «поговорить по душам», и чтобы не подводить поверивших ему производителей, Сокирин был вынужден лично вникнуть во все тонкости производства сорго: много читал,

– Что реально вы предлагаете аграриям? – интересуюсь у Александра Ивановича. – На сегодня мы имеем и технические возможности, и подготовленных специалистов в этой отрасли, и рынок сбыта. То есть, в нашем проекте есть конкретика и есть большое будущее. У агрария не будет «болеть голова», кому продать сорго и по какой цене. В проекте мы ответственно оказываем целый спектр услуг. Например, мы проводим агрохимический анализ почвы, согласно климатической зоны, типа грунтов и места расположения хозяйства, подбираем сорта гибридов сорго с максимальной производительностью. Затем разрабатываем технологию выращивания сорго, ведь сегодня нет ни одной одинаковой технологии. Обязательно разрабатываем схему внесения СЗР и минеральных удобрений, проводим лиственную диагностику во время вегетации культуры для определе-


РеалИзацИИ» ния и рационального внесения микро- и макроэлементов, если есть такая необходимость. Мы даже подключаем спутниковый мониторинг посевных площадей для жесткого контроля, он позволяет контролировать посевы в режиме реального времени. При необходимости – и это новшество в растениеводстве – можем быстро отреагировать на все, что происходит на поле, а это позволяет значи-

тельно экономить ресурсы. Также предлагаем научное сопровождение выращивания сорго нашими специалистами, плюс системно обучаем агрономов на местах. И, конечно, помогаем выгодно реализовать собранный урожай. – В феврале в Николаеве вы собирали животноводов на небольшое обучение. О чем прежде всего шла речь?

– Да, в управлении АПК в Николаевской области мы провели совместный семинар с членами корпорации «Тваринпром». Рассчитывали на одно количество участников, а их реально было в три раза больше. Говорили на все наиболее важные темы. Конечно, аграриев интересовали самые животрепещущие вопросы – затраты на гектар посева, себестоимость выращенной продукции, гарантированные рынки ее сбыта. И отвечать на их вопросы было легко, потому что я непосредственно занимался выращиванием сорго и собственноручно делал все необходимые расчеты.

Сорго – яровая культура. Отличается теплолюбивостью, очень высокой засухоустойчивостью, солестойкостью и огромным разнообразием видов, с трудом поддающихся классификации. Сахарное сорго используется для получения сиропа для кондитерских изделий, зерновое культивируется для получения муки и крупы, веничное, жесткие ветви которого служат материалом для производства веников, – для плетеных изделий, травянистое выращивается на корм скоту, а лимонное (семейство злаковых) используется как приправа в кухне народов Азии и Африки. 65


Тваринництво / Годівля Експертна думка

Сергій Гнатюк, генеральний директор корпорації «Тваринпром» Збираючи керівників у Миколаєві, а це господарства корпорації з південних областей та Миколаївщини, ми ставили собі за мету зорієнтувати їх у виробництві сорго, звернути увагу на його цінність як кормової культури та особливості його вирощування на півдні країни. Адже цієї весни з різних причин зменшено посіви озимих культур, тож є вільні площі, які можна зайняти під сорго. Тому учасники семінару поставили науковцям і практикам чимало запитань, особливо щодо реалізації сорго на внутрішньому і зовнішньому ринках. Сорго цікавить наші підприємства вже протягом багатьох років, культуру вирощують, одержуючи хороші врожаї зеленої маси та зерна. Як правило, це господарства різних кліматичних зон від Запорізької області й аж до Сумської. Скажімо, високий врожай сорго – 50-70 ц/га – вже вирощують ПАТ п/з «Степной» та ТОВ а/ф «Вперед» протягом багатьох років. Нова програма по вирощуванню сорго, на мою думку, допоможе аграріям у технології вирощування, захисті посівів та зорієнтує у ринку збуту зерна. Оскільки сьогодні ціна на зерно сорго лише на 10% дешевше від ціни на зерно кукурудзи, то попит на сорго є. Взагалі на семінарі ми розглянули й інші питання. Зокрема, як завжди на таких зустрічах, ми знову говорили про африканську чуму свиней і роботу свиноферм і комплексів виключно у закритому режимі. На нараду також запросили фахівців компаній «Текро», «Байєр», «Астіон», які детально поінформували присутніх про використання кормових добавок, дезінфектантів, консервантів та інших препаратів у тваринництві.

66

– Почему вы считаете, что выращивание сорго может заинтересовать прежде всего животноводов? – Именно в животноводстве у сорго очень большой спектр применения. Эта культура высокопродуктивная с высокой урожайностью. Новые сорта гибридов сорго не содержат глютен и танин, а значит, эта культура полезна для животных. Выращивая сорго на силос, реально можно сократить посевные площади, потому что выход силосной массы в разы выше, чем у кукурузы. В то же время на свободной площади можно посеять другую культуру, и это может быть дополнительным заработком. Стоит помнить также, что фуражное сорго уже применяется в кормлении. И себестоимость его выращивания дешевле кукурузы. Но наше сотрудничество не ограничивается животноводами. У агрария должно быть желание рационально использовать свои посевные площади и хорошо зарабатывать. А помня об изменениях климата, нужно знать: сорго – засухоустойчивая культура, и там, где другие культуры не дают хорошего урожая, сорго сможет стать страховой культурой. Сегодня в проекте задействованы хозяйства разных  форм соб­ст­венности Луганской, Донец­кой, Харьковской, Пол­тав­­ ской, Чер­ни­говской, Киев­ской, Вин­ницкой, Одесской, Нико­ лаевской, Запорожской, Днеп­ропетровской и Черкасской областей. Многих интересует зерновое сорго и, конечно, комплекс услуг, который предлагается программой «От посева до реализации». Кстати, подчеркивает Александр Сокирин, для посева и уборки сорго особая техника не нужна. Сегодня в Украине есть все ресурсы для производства культуры и получения высоких результатов. «Было бы желание!» – констатирует Александр Иванович. Ольга МОРОЗОВА


Тваринництво / ГОДІВЛЯ

БМВД на базі біомаси вермикультури Необхідність термінового пошуку замінників високо­ біл­ко­­вих кормів у годівлі ряду статево-вікових категорій свиней (зокрема підсисних свиноматок) вимагає знахо­дити альтернативу застосуванню в їх годівлі таких білкових кормів, як рибне борошно, соєвий шрот, м’ясо-кісткове борошно тощо. Потенційними замінниками таких добавок можуть стати продукти переробки біомаси вермикультури, яка є побічним продуктом вермикомпостування гною сільгосптварин, зокрема великої рогатої худоби (ВРХ), інокуляцією культури каліфорнійського червоного черв’яка (КЧЧ) у субстрат на базі ферментованого гною. Як було показано у роботі, при переробці гною ВРХ методом вермикомпостування в загальнодержавних масштабах біомаси вермикультури вистачить на забезпечення потреб у білкових кормах не лише підсисних свино­ маток, але й ряду інших статевовікових груп свиней (зараз в Україні переробляється методом вермикомпостування лише близько 3% від загальної кількості гною). До останнього часу вважалося, що на базі біомаси КЧЧ можна випускати лише два типи кормових добавок: бо-

68

рошно з біомаси черв’яків (далі ББЧ) або пульпу (аналог м’ясної пульпи, варений фарш з додатком суміші органічних і мінеральних кислот), причому ББЧ мало переваги перед пульпою як з точки зору технологічності змішування з преміксом або комбікормом, так і з точки зору економічності при перевезенні добавок на значні відстані (оскільки вміст вологи в пульпі досягає 70-75% мас.). Склад типових раціонів підсисних свиноматок з ББЧ для двох різних видів базових зернових у раціонах (ячменю та кукурудзи) було розроблено в роботі. Залежно від технології отримання біомаси та відповідно від вмісту основних незамінних амінокислот – лізину, метіоніну та триптофану, ББЧ розподіляється на сорти 1, 2 та 3 (хімічний склад яких наведено відповідно у роботах). Однак слід враховувати, що при термічній обробці у складі біомаси КЧЧ знижується біологічна доступ-

ність ряду незамінних амінокислот (зокрема лізину та метіоніну), з’являються передумови для утворення сполук вуглеводів з амінокислотами (пігменти Мейларда), серед яких є такі, що погано перетравлюються або навіть є токсичними. Крім того, біомаса КЧЧ багата на вітаміни, ферменти, зокрема антиокислювальної дії та такі, що руйнують целюлозу та лігнін та біологічно активні речовини, зокрема гумати. При термічній обробці як мінімум частина вітамінів та ферментів необоротно втрачається або дезактивується. Тому актуальним завданням є розробка БМВД на базі біомаси КЧЧ з мінімальним вмістом вологи, здатних зберігатися протягом порівняно тривалого часу без консервантів і технологічно придатних для змішування з преміксами та комбікормами, при виробництві яких термічна обробка біомаси була би мінімальною, а


кового тракту) і перед та частково замість операції сушіння додатково введена операція віджимання вологи з «сирої» біомаси КЧЧ, після якої пропонується лише додаткове досушування біомаси до вологості 40, 45 або 50% мас. вологи відповідно для сортів 3, 2 та 1, а після додаткового досушування вводиться стадія змішування зі смаковими та мінеральними компонентами раціону – підкислювачем, кормовим цеолітовим борошном (або мікроелементними кормовими добавками на базі цеолітового борошна з добавками мікро-

Продовження теми – в наступних номерах.

доступність амінокислот, вітамінів і ферментів не знижувалася би. Мета роботи. Розробка технології виробництва та склад БМВД на базі біомаси КЧЧ з мінімальним вмістом вологи та мінімальним впливом термічної обробки на показники біологічної доступності амінокислот, вітамінів і ферментів для організму свиноматок. Поставлена мета досягається тим, що в стандартну технологічну схему приготування кормового борошна (ББЧ) на базі біомаси КЧЧ після операції охолодження біомаси (при якій біомаса звільняється від вмісту киш-

елементів), трикальційфосфатом (для раціонів на базі кукурудзи – також з дінатрійфосфатом) та з кухонною сіллю, причому дозування всіх перелічених добавок у БМВД зумовлюється вимогами чинних «Норм…» по окремим показникам (тип годівлі, вид базового зернового корму, вік та жива маса свиноматок, кількість поросят та їх вік відлучення). За підкислювач прийнято розповсюджений у РФ кормовий препарат, який містить суміш лимонної кислоти, бурштинової кислоти, форміату амоніаку, лактату кальцію та сукцинату натрію, в дозі 0,4% мас. (тут і надалі – від маси комбікорму). За основу цеолітового компоненту БМВД (в дозі близько 1,0% мас.) прийнято набір мікроелементних добавок вітчизняного виробництва (ПП «Кронос-Агро»), до якого входять органічні мікроелементи феруму, купруму, мангану та цинку на базі попередників рибофлавіну та цеолітового борошна як носія (вміст цеолітової складової більше 90%). Ефективність дії таких добавок феруму та купруму в годівлі підсисних свиноматок була перевірена в роботах. Перевагою мікроелементних добавок такого типу є можливість знизити дозу мікроелементів, які додатково вводяться в склад основного раціону підсисної свиноматки, як мінімум удвічі порівняно з сольовою формою мікроелементів без зниження ефективності їхньої дії на будь-які показники росту як підсисних свиноматок, так і їхніх поросят-сисунів, а також на економічні показники (за рахунок зменшення непродуктивних втрат цих мікроелементів внаслідок окиснення сольових форм та їх переходу у фізіологічно важкодоступні сполуки). При необхідності також можливо включати до складу БМВД смакові кормові добавки типу підсолоджувачів (сахарин) та штучні антиокислювачі для поліпшення зберігання ліпідної частини БМВД та жиророзчинних вітамінів (сантохін тощо).

Олексій КОТЛЯР, канд. с.-г. наук, Інститут тваринництва НААН України, м. Харків

69


тваринництво / інновації

ОЦІНКа МІКРОКЛІМАТУ Відомчими нормами техно­логічного проекту­ван­ня (ВНТП) передбачено вимоги до утримання різних видів та виробничих груп сільськогоспо­дарських тварин. Дотримання цих норм дозволяє забезпе­чити високу продуктивність тварин, підвищувати їхню ре­зис­тент­ ність та запобігати незаразним захворюванням. Дослідження багатьох учених свідчать: у багатьох тваринницьких приміщеннях мікроклімат не відповідає зоогігієнічним вимогам, особливо за показниками температури і відносної вологості повітря. Мікроклімат закритих приміщень, зокрема температура і відносна вологість повітря, за значимістю є другим фактором після годівлі, від якого залежить збереження і продуктивність тварин. Донедавна вивчення параметрів мікроклімату здійснюва-

70

ли за загальноприйнятими в зоогігієні методиками. Температуру повітря визначали термометром, відносну вологість повітря – психрометром, атмосферний тиск – барометром, освітленість – люксметром. Для одержання інформації щодо коливань показників мікроклімату впродовж доби чи тижневого терміну, крім вищезгаданих приладів, застосовували метеорологічні добові або тижневі термографи, гігро­графи та барографи.

У зв’язку з тим, що на ринку України відсутні недорогі спеціалізовані засоби для вимірювання показників мікроклімату тваринницьких приміщень, нами розроблено прилад, який не має аналогів в Україні. Суть інновації електрон­ного приладу полягає в його універсальності, компактності, одночасному вимірюванні параметрів у приміщенні та ззовні, підвищенні точності вимірювань. Електронний аналізатор мікро­ клі­­мату ЕАМ-5 (рис. 1) складається


ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ

Рис. 1. Зовнішній вигляд електронного аналізатора мікроклімату

Рис. 2. Добова динаміка показників температури повітря в приміщенні

з чотирьох вимірювальних блоків (1, 2), укомплектованих датчиками температури, відносної вологості, освітленості, атмосферного тиску та блоку керування (3). Прилад має радіомодулі для безпровідного зв’язку, флешкарту, програмне забезпечення. За своїми технічними характеристиками він відповідає рівню професійної метеорологічної станції Оregon WMR-300 виробництва США. Для здійснення експрес-вимірювань чи добового моніторингу вищезгаданих параметрів мікроклімату ЕАМ-5 може замінити до 13 одиниць відомих метеорологічних приладів на загальну суму до 190,0 тис. гри-

вень. Водночас орієнтовна вартість ЕАМ-5 – лише 19,0 тис. грн, або у 10 разів менше. Прилад дозволяє якісно оцінювати санітарно-гігієнічні умови утримання тварин для оперативного прийняття відповідних управлінських рішень, щодо ефективності роботи систем обігріву і вентиляції приміщень упродовж добового періоду за сезонами року. Він випробуваний в умовах племінних тваринницьких господарств Черкаської області. На рис. 2 наведено графічний аналіз добового моніторингу показників температури повітря в приміщенні для утримання свиноматок після відлучення поросят в літній період року в ТОВ «СП «Золотоніський». Аналіз одержаних даних свідчить, що температура в приміщенні коливалася від +17,4°С о 04 годині ночі до +24,9°С о 16-17 годинах дня. Тобто за зовнішньої середньодобової температури повітря +19,0°С, за існуючого режиму роботи системи вентиляції компанії Sommenprosects B.V. (Нідерланди), свиноматки в приміщенні впродовж 18 годин на добу піддавалися дії підвищеної температури повітря на 4-6°С від максимально допустимої, що справляло стресову дію на них та негативно впливало на прихід в охоту. Середньодобова вологість повітря в приміщенні була на рівні допустимих значень, за винятком періоду з 13:30 дня до 18:30 вечора. У цей період доби відносна вологість у приміщенні була нижчою від мінімально допустимого значення, що викликало пересушення слизових оболонок зовнішніх статевих органів і дихальних шляхів у тварин та підвищувало ризик проникнення через них патогенної мікрофлори повітря. Підсумовуючи зазначене, можна зробити експертний висновок: система вентиляції приміщення в секторі осіменіння свиноматок потребує удосконалення режиму роботи в літній період року. Спеціалісти Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН можуть провести тестування ефективності роботи вентиляційних систем тваринницьких приміщень та приймають замовлення на виготовлення приладу. Потрібно пам’ятати, що потенційні збитки від зниження продуктивності тварин можуть бути непропорційно більшими від коштів, витрачених на експертну оцінку. М. НЕБИЛИЦЯ, канд. с.-г. наук, Р. ОНІЩЕНКО, О. ЗУБЕНКО, Черкаська дослідна станція біоресурсів НААН

Додаткову інформацію можна одержати за адресою:

Черкаська ДСБ  НААН,

м. Черкаси, вул. Пастерівська, 76, 18036, тел.: (0472) 31-40-52, Небилиця Микола Степанович

71


агробізнес / Новини компаній

72

Унікальний племзавод

100 млн для сої

Молочно-товарному комплексу «Петриківське молоко» присвоєно статус племінного заводу з розведення голштинської породи ВРХ молочного напряму. Племінний статус надано згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 грудня 2015 р. №503 за результатами проведеної державної атестації. Унікальність племзаводу в тому, що на одному майданчику зібрано найбільше за чисельністю і генетичним відбором стадо високоякісної худоби іноземної селекції голштинської породи, завезеної з Канади, Франції та Угорщини і адаптованої до кліматичних умов України. За словами Володимира Чемериса, заступника генераль­ного директора з тваринництва ТОВ «УкрАгроКом» (власник комплексу), у господарстві використовують спермопродукцію американської компанії ABS Глобал від високоякісних бугаївплідників зі збільшеним продуктивним життям дочок, легкістю отелень, а також від бугаївплідників, які передають своїм дочкам здатність до високої конверсії корму.

За словами генерального директора агрохолдингу «Астарта» Віктора Іванчика, компанія профінансує в цьому році вирощування фермерами цукрових буряків та сої на суму 100 млн гривень. Аванси будуть спрямовані на придбання фермерами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для вирощування згаданих культур, які в кінці сезону «Астарта» купить для переробки. Віктор Іванчик розповів, що фермерська продукція, потрапляючи на переробку, збільшує обсяг виробництва продукції з доданою вартістю. У такий спосіб забезпечується синергетичний розвиток з фермерськими господарствами.

Вигідна альтернатива Група «Агротрейд» почала викорис­товувати відходи сільгоспвироб­ництва як аль­тер­нативний вид палива. Компанія в значній мірі перейшла з природного газу на лушпиння гречки, яке отримує на власному підприємстві в результаті очищення зерна. В «Агротрейд» порахували, що такий варіант надасть подвійну вигоду.


Оновлення поголів’я З Королівства Данія на свинокомплекс компанії «Агропродсервіс» у Настасів Тернопільської області завезли 20 високопродуктивних кнурів з фірми «Данбред Інтернешнл». На підприємство доставлені тварини порід дюрок і ландрас. За словами заступника директора ПАП «Агро­прод­ сервіс» Романа Березовського, не випадково тварини цих порід, а також йоркшир, становлять основу поголів’я на підприємствах компанії. В цілому завдяки досвідченим фахівцям, сучасній генетиці, високій культурі зоотехніки і впровадженню новітніх технологій свинарство компанії – на досить високому рівні.

Концентрація олійного ринку За словами засновника і бенефіціарного власника трейдера Apollo Group Юрія Дави­дова, вітчизняний ринок соняшникової олії продовжить концентруватися. З його слів, це відбуватиметься «в силу ситуації з «Креативом» і потенційним поверненням на ринок іноземних виробників, які свої позиції в останні роки втратили». Водночас стримуючим фактором розвитку ринку стане дефіцит сировини. «На сьогодні 11 млн тонн соняшнику – це мало з точки зору попиту на сировину для переробки. Для того, щоб цей обсяг збільшився, потрібно докорінно міняти структуру виробництва – більше інвестувати в оборотний капітал, в технології вирощування соняшнику», – підкреслює Юрій Давидов. Окрім того, на його думку, у виграшному становищі опиняться ті переробники, які шукатимуть альтернативні культури для завантаження потужностей. Однією з таких може стати соя.

Додаткові інвестиції Компанія «Нібулон», реалізовуючи свою програму з відродження Дніпра та Південного Бугу як транспортних артерій України, вирішує проблему бездоріжжя в Україні. В рамках програми компанія будує вантажний флот, перевантажувальні термінали, проводить днопоглиблювальні роботи на річці Південний Буг. Як наголошують у «Нібулоні», завдяки цьому проекту щороку зменшується кількість автомобільного транспорту, що приймається на перевантажувальному терміналі в Миколаєві. Натомість цей обсяг зернових та олійних культур транспортується водними шляхами. Крім того, в компанії зауважують, що у 2016 році, завдяки вже працюючому терміналу в м. Нова Одеса та будівництву нового перевантажувального термінала на річці Південний Буг, планується зменшити перевезення зерна автотранспортом у напрямку м. Миколаїв ще на 550 тисяч тонн. В поточному році компанія планує інвестувати майже $30 млн у реалізацію цього проекту.

ЗЕРНОСУШАРНЕ ОБЛАДНАННЯ

ТОВ «Фарм Агро», оф.908, буд.16-А, вул.Мечникова, м.Київ, 01601, Україна e-mail: farmagro@i.com.ua, www.farmagro.kiev.ua

моб.: (050)334-13-80 тел.: (044) 379-20-86/8, факс: (044) 379-20-87

73


агробізнес / Новини компаній

Досягли домовленостей Наприкінці 2015 року була підписана угода на суму більш ніж $1,5 млн між групою компаній Greenstone та компанією UniCredit Leasing (Україна). В рамках угоди Greenstone буде виконувати зобов’язання ПАТ «Креатив» щодо лізингу вантажної, сільськогосподарської техніки та легкового автотранспорту. Угода з UniCredit Leasing передбачає переоформлення об’єктів лізингу та реструктуризацію заборгованості, що була накопичена впродовж 2015 року та особливо в період переговорного процесу, який тривав майже чотири місяці. «Продаж 2/3 бізнесу «Креатива», що вимушено відбувся влітку 2015 року, передбачав домовленість з новими власниками про розподіл кредитного портфеля, і команда Greenstone веде активну діяльність з переоформлення та обслуговування цих кредитів», – підводить підсумок цієї угоди Максим Березкін, директор інтегрованої агропромислової групи компаній Greenstone.

В процесі еволюції На сьогодні 250 українських компаній вийшли на європейські ринки. За словами першого заступника голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи, система якості та безпечності харчових продуктів в Україні поки що відрізняється від європейської. Крім того, посадовець підкреслив, що в нашій державі європейські принципи на рівні законодавства впроваджені на 30-40%. Але українські підприємства індивідуально працюють над впровадженням європейських стандартів якості та безпечності своєї продукції. «Ми в процесі еволюції і наше завдання – зробити все мож­ливе, щоб якомога більша кількість вітчизняних підприємств отримала визнання на європейському ринку. А в перспективі ми повинні рухатися у бік повного визнання еквівалентності систем безпечності продукції. Якщо говорити реалістично, то мова йде не про місяці, а про 5-7 років», – зазначив В. Лапа.

Графік сівозміни Подвійний ріст ТОВ «Вітчизна» (Сумська обл.) планує протягом двох років практично вдвічі збільшити свої елеваторні потужності. Компанія займається вирощуванням зернових і зернобобових культур, має елеватори, активно розвиває молочне скотарство. Також акціонерами компанії є не лише місцеві, а й акціонери зі Швейцарії, – зазначають у Сумській ОДА. За словами генерального директора ТОВ «Вітчизна» Сергія Чижика, нині на підприємстві триває будівництво ємностей для зберігання зерна, а за два роки планується збільшити потужність елеватора з 69 тис. т до 125 тис. тонн.

74

Група компаній «Агроліга» (Харківщина) під урожай 2016 року планує засіяти 5,5 тис. га ярими зерновими і олійними культурами. За словами фінансового директора групи Дмитра Бабаєва, відповідно до графіка сівозміни, 1,2 тис. га планується під ярий ячмінь (торік було 541 га), 739 га – під кукурудзу (в 2015-му – 884 га), 3,6 тис. га – під соняшник (у 2015-му – 2 тис. га). Крім того, на полях компанії 2,9 тис. га засіяні озимими культурами під урожай 2016 року, з яких 2,8 тис. га – озимою пшеницею, інші – ячменем. Нагадаємо, торік «Агроліга» зібрала 26,4 тис.  т збіжжя, з яких – 8,6 тис. т соняшнику й 730 т кукурудзи на зерно, 4,8 тис. т кукурудзи МВС (молочно-воскової стиглості) на силос, 1,9 тис. т ярого ячменю й 683 т пшениці.


75


ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ. УКРАЇНА» Агрополітика Агрогроші Техніка Рослинництво Тваринництво ПЕРЕДП ЛАТНИЙ І

НДЕКС

96287

СТИCЛО, ОБ’ЄКТИВНО, АНАЛІТИЧНО Оформлюйте передплату на 2016 рік:

У найближчому до вас поштовому відділенні або на сайті www.ukrposhta.ua Подзвонивши в редакцію за тел.: (044) 223-13-03, (050) 358-65-85 або на сайті a7d.com.ua

AGRICULTURAL WEEK. UKRAINE №3 (306)  
AGRICULTURAL WEEK. UKRAINE №3 (306)  

In late February, Ukraine's capital an event about which few people heard. Except, of course, its participants. In the hall of the Kiev Inst...

Advertisement