Issuu on Google+

Безплатні консультації читачам «Зорі»

І калина, і берізки

Надії маленький оркестр

Ставши пенсіонеркою, Анастасія Мірошник творить дерева з бісеру

6 листопада 1983 року на стадіоні «Метеор» лунала жива музика

Ñòоð. 4

¹52 (21483)

Ñòîð. 6

Ñòоð. 19

45

ТВ каналів!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

з 15 по 21 липня

10 липня 2013 ðîêó

З першим мільйоном! Президент України Віктор Янукович привітав хліборобів Дніпропетровської області з на­ молотом першого мільйона тонн зерна. «Переконаний, що ваша від­ даність хліборобській справі, наполегливість у праці завжди слугуватимуть зростанню добро­ буту нашого народу», — йдеться у вітанні Глави держави. Віктор Янукович побажав хліборобам міцного здоров’я, родинного затишку, невичерп­ ної життєвої енергії та нових звершень задля процвітання України.

ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

Свято-успенський храм

знову стане серцем православного Дніпропетровська Ñòоð. 13

Президент доручив вжити заходів щодо якості доріг Президент України Віктор Янукович вважає неприпусти­ мим стан справ, що склався у сфері дорожнього будівництва, зокрема, стосовно якості авто­ мобільних доріг загального користування та вулиць і доріг комунальної власності. На думку Глави держави, настав час запровадити нові підходи у цій сфері та провести її кардинальне реформування. У зв’язку з цим, з метою підвищення ефективності фун­ кціонування дорожнього гос­ подарства, забезпечення вирі­ шення невідкладних питань, пов’язаних із ремонтом авто­ мобільних доріг, Президент дав відповідне доручення Кабінету Міністрів та місцевим органам виконавчої влади. Зокрема, уряд спільно з міс­ цевими органами виконавчої влади повинен до кінця року здійснити передачу автомобіль­ них доріг загального користу­ вання місцевого значення разом із відповідними фінансовими ресурсами до сфери управління останніх. Також встановлено завдання щодо підготовки пропозицій зі створення, починаючи з 2014 року, у складі державного бю­ джету України Державного до­ рожнього фонду та забезпечення відповідного його фінансування. Крім того, Кабінету Міні­ стрів доручено опрацювати пи­ тання щодо виробництва в Укра­ їні бітумів високої якості для забезпечення потреб дорожників при проведенні робіт із будівни­ цтва і ремонту автомагістралей. Підготувала Ольга ЗАХАРЧЕНКО

Зібрано більше половини врожаю ранніх зернових культур

Викиди в атмосферу зменшилися майже на 20%

Протягом двох тижнів жнив аграрії Дніпропетровської об­ ласті скосили близько 476 тис. гектарів ранніх зернових куль­ тур — виконано вже 57% від за­ гального обсягу робіт. Середня врожайність цього року складає 29 ц/га, що більше ніж удвічі перевищує минулорічні показ­ ники. За прогнозами, врожай ранніх зернових складе понад 2 млн. тонн, що дозволить на 100% забезпечити продовольчу безпеку мешканців області на наступний рік.

Завдяки конструктив­ ному діалогу між владою та великими промисловими підприємствами вже сього­ дні порівняно з 2007 роком викиди в атмосферу змен­ шилися майже на 20%. Про це повідомив журналістам директор департаменту еко­ логії та природних ресурсів облдержадміністрації Олек­ сандр Оксамитний. Програмою поліпшення екологічного стану Дніпро­ петровської області за раху­ нок зменшення забруднен­

Нині аграрії області намоло­ тили понад 1 млн. 92 тис. тонн зерна. Зібрано вже більше по­ ловини від запланованих площ. Середня врожайність складає 29 ц/га, а це на 16 ц/га більше, ніж минулого року, і на 5,5 ц/га більше, ніж у 2011 році. Озима пшениція зібрана на 66,2% площ (352,2 тис. га), озимий ячмінь — 99,7% (74,9 тис. га), ярий ячмінь — 20,9% (42,5 тис. га), горох — 60,8% (4,5 тис. га), озимий ріпак — 75,6% (57,5 тис. га).

ня довкілля основними підприємствами-забрудню­ вачами, яка реалізується в регіоні, визначено 25 під­ приємств, що створюють найбільше екологічне на­ вантаження на регіон. У рамках регіональної еколо­ гічної програми найбільші підприємства-забруднюва­ чі зобов’язані установити си­стеми моніторингу вики­ дів. Це дозволило встано­ вити системний контроль і розрахунок викидів та скидів у регіоні.


Уряд запропонував Верховній Раді прийняти закон, що скасує необхідність отримання громадянами дозволу на перепланування житла

урожай-2013

— На основі європейської практики Уряд розробив і схвалив законопроект, згідно з яким громадяни під час перепланування свого житла можуть робити це без будь-яких дозволів. Головна умова — невтручання в несучі конструкції та інженерні системи. Після завершення таких робіт введення

канікули: цікаво і корисно

влада

www.zorya.org.ua 10 липня 2013 ð.

об’єкта в експлуатацію буде не потрібне. Наразі громадяни повинні отримувати дозволи на проведення переобладнання та перепланування у виконавчому комітеті місцевих рад, а для реконструкції та капітального ремонту в Державній інспекції архітектурно-будівельного контролю. Для вступу в дію нових норм законопроект має прийняти Верховна Рада, — наголосив Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. Він зазначив, що законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переобладнання та перепланування житлових приміщень» є імплементацією в Україні кращого світового досвіду з питань дерегуляції та спрощення процедури оформлення дозвільних документів.

Є перший мільйон! Олександр Вілкул привітав хліборобів Дніпропетровщини з першим мільйоном тонн зерна у 2013 році «Шановні хлібороби! Щиро вітаю вас з першим мільйоном тонн зерна у 2013 році. Уряд України приділяє особливу увагу розвитку аграрного сектора, що є одним із провідних та найдинамічніших в економіці України. Дякую кожному з вас за наполегливу працю задля розвитку Дніпропетровщини та України. Бажаю здоров’я, наснаги та нових успіхів!», — йдеться у привітання Віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула. Як повідомлялося раніше, на Дніпропетровщині зібрано перший мільйон тонн зерна. На сьогодні вже обмолочено зернові з площі 344,1 тисячі гектарів. Це більше 40 відсотків усієї площі збирання. З неї намоло-

На Дніпропетровщині з’явиться «Скіфський шлях» У Дніпропетровській обласній раді відбувся круглий стіл, присвячений підготовці розробки концептуальної пропозиції міждержавного проекту «Скіфський шлях: Україна — Росія — Азербайджан — Молдова. Історія, що об’єднує». Цей проект ініціювала Дніпропетровська область, за підтримки Міністерства культури та туризму України. Основна мета — створити туристичний маршрут «Скіфський шлях», на основі спільних культурних та історичних цінностей, що об’єднують країн-учасниць. Приміром, скіфське золото та коштовності, що є загальносвітовим брендом. Дніпропетровський регіон має унікальну історію та культуру, частиною якої є і перебування на його нинішній території

— Однією з основних умов вирішення проблем у земельній сфері є постійне залучення громадськості, проведення консультацій, залучення громадських організацій та провідних експертів до аналізу ситуації та вироблення шляхів подолання проблем, — наголошує голова обласної ради Євген Удод. скіфських племен. Більшість царських поховань скіфів знаходять саме на Дніпропетровщині. Так, досліджуючи царське поховання під Товстою Могилою на території області, знайшли нині всім відому велику нагрудну прикрасу — золоту пектораль. — Скіфи — великий народ, чия легендарна історія не одне століття цікавить дослідників. Кочівники не називали своєю

Довідково: Резолюцію щодо розвитку міжкультурної співпраці за скіфською тематикою, було прийнято в ході круглого столу, присвяченого періоду кочівних цивілізацій у Придніпров’ї, що відбувся у Дніпропетровській обласній раді в березні нишнього року. В засіданні взяли участь голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод, Надзвичайний і Повноважний посол Азербайджанської Республіки в Україні Ейнулла Мадатлі, а також науковці з України та Азербайджану.

батьківщиною жодну з держав, проте завдяки їм такі держави, як Україна та Азербайджан мають спільну скіфську спадщину. «Степові піраміди» вже давно є візитною карткою нашого краю. Скіфські кургани будуть цікаві не лише історикам та археологам, а й туристам, — наголосив Євген Удод. — Цей проект розширить туристичний потенціал України. «Скіфський шлях» у перспективі може претендувати і на підтримку міжнародної спільноти. Головні завдання, що нині стоять перед робочим комітетом Дніпропетровської обласної ради, до якого входять відомі всій Україні історики, археологи та краєзнавці Дніпропетровщини, — опрацювати та скласти достовірну інтерактивну туристичну карту маршруту «Скіфський шлях» та провести археологічні розкопки на території області.

Обласна влада і громадськість вирішуватимуть чено один мільйон 200 тонн зерна, при середній урожайності 29,1 центнера з гектара. Для порівняння, торік урожайність становила 11,2 центнера, два роки тому — 23,6 центнера. Найвища урожайність ранніх зернових культур, отримана сільгосппідприємствами Новомосковського району, — 35,5 центнера з гектара.

В області оздоровлено 136 тисяч дітей На Дніпропетровщині вже оздоровлено 136 тисяч дітей, наразі у дитячих оз��оровчих таборах відпочиває ще 118,5 тисячі дітей. За дорученням голови облдержадміністрації Дмитра Колєснікова його перший заступник Анатолій Крупський особисто перевірив роботу одного з дитячих таборів Дніпропетровщини — закладу оздоровлення та відпочинку «Комунарець» у селі Могилів Царичанського району. «Комунарець» розташований на березі найчистішої в Європі річки Орелі, в заповідному сосновому лісі. Наразі тут відпочиває понад 300 дітей віком від семи до 17 років. В оздоровчому закладі створені зручні умови для відпочинку та оздоровлення. У дитячому таборі працює комп’ютерна кімната, спеціальна аудіовідеоапаратура для проведення концертів та дискотек. Для шанувальників кіномистецтва у «Комунарці» працює домашній кінотеатр. У таборі широка розважальна та розвиваюча програма, проводяться конкурси, працюють гуртки за інтересами.

актуально

законопроект

2

ЗОРЯ область

Під час наради, яку провів Анатолій Крупський у дитячому закладі відпочинку «Комунарець», щодо ходу оздоровчої кампанії на Дніпропетровщині, було перевірено якість харчування в таборі, умови проживання та розвиваючу програму. Діти, котрі відпочивають у таборі, представили Анатолію Крупському виставку творчих робіт «Комунарець» — країна творчості» та запросили його взяти участь у майстер-класі. Перший заступник губернатора наголосив, що Президент України Віктор Янукович пріоритетом оздоровчої кампанії нинішнього року визначив безпеку дітей і якість послуг, які вони отримують. Глава держави вимагає забезпечити дітей якісним харчуванням і лікарськими засобами, налагодити дієвий контроль за додержанням санітарноепідеміологічних норм. Крім того, значна увага має бути приділена питанням організації змістовного відпочинку дітей. Наразі в області працюють 946 дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

земельні проблеми спільними зусиллями 9 липня у Дніпропетровську перший заступник голови Дніпропетровської обласної ради Анатолій Адамський зустрівся із представниками Міжнародного фонду «Відродження», Громадянської платформи впровадження земельної реформи у Дніпропетровській області та учасниками проекту «Земельна реформа без проблем», що впроваджується в пілотних районах області. В ході засідання була представлена Концепція механізму взаємодії влади та суспільства у рамках проекту «Земельна реформа без проблем», яку на Дніпропетровщині реалізує Громадянська платформа впровадження земельної реформи. Враховуючи існуючі проблеми, що супроводжують підготовку до реалізації земельної реформи, а їх на даний момент чимало — це й незавершеність процесів реформування економічних і правових відносин власності, недосконалість системи державного управління у сфері використання й охорони земель, земельного законодавства та інфраструктури ринку землі, необхідність створення електронного Державного земельного кадастру й відповідної бази даних, Громадянська платформа по впровадженню земельної реформи у Дніпропетровській області стала ініціатором створення механізму взаємодії влади та суспільства. Ініціативу активно підтримала Дніпропетровська обласна рада. — Недавно ми отримали результати досліджень, де відображено ставлення до земельної реформи власників земельних паїв. Ці дослідження показують, що населення нашої області не зовсім готове до зняття мораторію на продаж землі, а також не

зовсім обізнане з юридичною та економічною стороною цього питання, — зазначив на засіданні круглого столу перший заступник голови Дніпропетровської облради Анатолій Адамський. — Як інструмент реалізації даної концепції обласна влада ініціює створення в рамках проекту експертних груп для визначення, вивчення і опрацювання пропозицій, що стосуються вирішення соціальних проблем, існуючих сьогодні в сфері земельних відносин. До складу робочих груп входять представники громадських, правозахисних організацій, асоціацій фермерів, а також землевпорядники. Проблеми в пілотних районах, де впроваджується земельна реформа, вже виявлені. Розпочато роботу з навчання експертних груп, проводиться аналіз виявлених проблем і обробляються пропозиції щодо їх розв’язання. Далі має бути робота із систематизації проблем, і фахівці складатимуть рекомендації на трьох рівнях — районному, обласному та центральному, що стосуються поліпшення ситуації в оформленні прав власності на землю в Україні.

— Даний проект — практично пілотний, — підкреслив Олексій Орловський — директор програми «Громадянське суспільство та належне врядування», міжнародного фонду «Відродження». — Ми намагаємося налагодити систему нормальної взаємодії влади і представників громадськості. Це надзвичайно важливо, і цей діалог повинен надалі стати складовою проведення будь-якої реформи в державі. Цей проект сьогодні реалізується на території п’яти районів області — в Петриківському, Криворізькому, Криничанському, Покровському та Дніпропетровському. Дуже важливо, аби він набув більш широких масштабів, щоб уся область рано чи пізно була охоп­ лена подібним рухом, спрямованим на таке взаємовигідне співробітництво. Із концепцією механізму взаємодії можна буде ознайомитися на сайті www.ric. dp.gov.ua. Пропозиції можна вносити, зателефонувавши на гарячу лінію Громадянської платформи 056 732-4153 або по електронній пошті platform1@ukr.net.


панорама області Мама-вихователь нагороджена орденом княгині Ольги Напередодні Дня Конституції жителька села Новогригорівка Євгенія Василівна Мартиненко отримала високу нагороду — орден княгині Ольги ІІІ ступеня. Євгенія Василівна є мамою-вихователем дитячого будинку сімейного типу, де на сьогодні разом із чоловіком Віктором В’ячеславовичем виховують семеро прийомних дітей. Найстаршому, Костянтину, — 13 років, наймолодшому, Михайлику, — півтора року. У 2006 році Мартиненки утворили прийомну сім’ї, а з 2010-го вже отримали статус дитячого будинку сімейного типу. Межівський район

www.zorya.org.ua 10 липня 2013 ð.

3

Потурбувалися про дітей Добре відомий не тільки у місті, а й за його межами благодійний фонд «Герда» імені Анни Смольської подарував маленьким жовтоводцям велику радість, закупивши п’ять тонн якісного, спеціально призначеного для дитячих майданчиків піску. Самі пісочниці, які перебували в незадовільному стані, підготували жителі мікрорайонів, а розвантажувальні роботи здійснили волонтери фонду. Приємно, що як тільки пісок висипали, одразу ж у пісочницях з’явилися дітлахи. Жовті Води

«Лелеки» зібрали спортсменів

із різних областей і міст України 6 і 7 липня у приорільській глибинці — с. Рудці відбулися кінноспортивні змагання відкритого кубка СФГ «Лелеки». У змаганнях взяли участь близько тридцяти спортсменів із різних областей і міст України, зокрема, кінноспортивної бази СФГ «Лелеки» с. Рудка Царичанського району, ДЮКСШ селища Покровське, племконезаводу с. Орлівщина Новомосковського району, Петриківського конезаводу, двох КСК Запоріжжя, кінного заводу Сумської області, КСК Полтавської області, Олександрійського конезаводу Кіровоградської області, спортсмени із Сум. Головний суддя змагань — Віра Кириченко, суддя міжнародної категорії (Дніпропетровськ). Призовий фонд — 20 тисяч гривень — виділив організатор турніру, керівник СФГ «Лелеки» Леонід Любчич. Переможцем змагань на коні Оренбург став кандидат у майстри спорту Віталій Сех із СФГ «Лелеки», виборовши кубок і

ЗОРЯ область

Народні дружинники повертаються У Дніпродзержинську планується відродити народну дружину. Так, голова Баглійської районної ради вже підписав розпорядження про заснування в районі «інституту громадських спостерігачів». Передбачається, що до функцій громадських спостерігачів насамперед входитиме нагляд за продажем алкогольних напоїв, боротьба з незаконним обігом наркотиків, а також розкраданням металопрокату. Дніпродзержинськ

Дитсадки відвідують 35 тисяч дітей На сьогодні 100 відсотків дітей п’ятирічного віку і 96 відсотків дітей віком від двох до шести років в обласному центрі відвідують дитячі садки. Про це повідомили в управлінні освіти і науки Дніпропетровської міської ради. Діти старшого дошкільного віку, крім звичайних дитячих садків, можуть також відвідувати варіативні форми навчання: групи короткочасного перебування, центри розвитку дитини та підготовчі групи до школи. У 2012—2013 році вперше в дошкільних навчальних закладах були додатково відкриті гуртки, куди батьки можуть відправити своїх дітей безкоштовно навчатися комп’ютерній гра-

моті, англійській мові, шахам та опановувати хореографію. Робота в цьому напрямі триває, наступного навчального року планується збільшити кількість таких гуртків, зазначають в управлінні. Торік дитячі будинки в Самарському та Бабушкінському районах були реорганізовані в дошкільні навчальні заклади. Крім того, в 2012—2013 навчальному році в існуючих установах було відкрито 21 додаткову групу й відновлено​​ роботу дитячого садка №207. У місті працює 174 дошкільні навчальні заклади, їх відвідують майже 35 тисяч дітей. Дніпропетровськ

Небезпечний привіт війни золоту медаль. На другому місці — к��ндидат у майстри спорту Юлія Шульга (Суми), на третьому — майстер спорту Валерій Бідник (Покровське).

Головний суддя змагань Віра Кириченко відзначила високу організацію турніру та якісний, на найвищому рівні, сервіс. Царичанський район

Сусіди об’єдналися, щоб краще хазяйнувати

Тут буде лікарняне містечко

Громади міст і районів Західного Донбасу утворили територіальний кластер, де вперше в історії Дніпропетровської області вирішуватимуться проблеми економічного росту, інвестиційної привабливості, якості життя через об’єднання ресурсів та реалізацію інтересів усіх територіально-адміністративних одиниць, що мають спільну історичну та географічну територію. Це — Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, Павлоградський та Петропавлівський райони. Стосунки міжмуніципального співробітництва будуються на базі стратегічного плану. В ньому враховано рекомендації керівництва територіальних громад, спеціалістів органів місцевого самоврядування та районних держадміністрацій, представників бізнесу, громадських об’єднань, незалежних експертів. Узято також до уваги кращий досвід української та канадської спів­ праці громад.

Не перестає облаштовуватися перша міська лікарня. Вже більше року як сюди переселено кілька медпідрозділів із приміщень довоєнної забудови по вулиці Кузнечній. Відремонтовано діагностичне віділення та денний стаціонар. Однак головлікар Сергій Олійник на цьому не зупиняється. Його мета — розбити на пустирі біля лікарні сквер імені Пирогова. Обіцяли свою підтримку народний депутат України Артур Мартовицький та міський голова Іван Метелиця. Взагалі ж адміністрація першої міської лікарні має на меті створити лікарняне містечко, де в одному місці розмістяться всі діагностичні та лікувальні заклади центру Павлограда. Павлоград

Про Дніпродзержинськ дізналися аж у Баден-Бадені Уперше в історії музичного життя Дніпродзержинська 29-річний піаніст Артур Нікулін став володарем Гран-прі міжнародного конкурсу в Баден-Бадені. — Третій міжнародний конкурс «Музичний феєрверк у Баден-Вюртемберзі» для мене був дуже складний, — розповідав Артур. — У моїй великій сольній програмі були в основному твори українських класиків: Бортке-

вича — елегія, балада, Косенка — пасакалія. Було 69 виконавців. До конкурсу я знав професора консерваторії з Любляни Володимира Млинарича заочно. А тут наші шляхи перетнулися, і ми поділили головний приз. Маестро — ще й спортсмен. Він грає в шашки, з якими практично не розлучається. Дніпродзержинськ

Продовжує нагадувати про себе Велика Вітчизняна війна. Вибухонебезпечні предмети — авіаційні бомби, снаряди, інженерні та артилерійські міни час від часу стають знахідкою громадян. Під час обробітку ґрунту тракторист ТОВ «Агрофірма Петровського» Зорянської сільради виявив предмет, схожий на артилерійський снаряд. Група піротехніків аварій-

но-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області здійснила контрольну перевірку прилеглої території на наявність вибухонебезпечних предметів. У ході перевірки виявлено ще 25 артилерійських снарядів калібру 75 мм німецького виробництва. Боєприпаси знешкоджено. Межівський район

«Місто своїми руками»: хто переможе в конкурсі? На останньому засіданні виконкому Тернівської міської ради було підбито підсумки щодо пропозицій, надісланих на оголошений цього року конкурс «Місто своїми руками». З поданих дев’яти проектів, розроблених ініціативними групами громадян, переможцями визнано п’ять. Організатори конкурсу відзначили несхожість

проектів між собою та досить широкий спектр справді актуальних проблем життєдіяльності міста. Остаточних переможців назвуть публічно на розширеному засіданні конкурсної комісії у присутності самих авторів міні-проектів. Будуть також підписані угоди про реалізацію ініціатив громадян. Тернівка

Обмежено рух великовантажного транспорту На території України введено тимчасове обмеження для вантажного транспорту з 10.00 до 22.00 включно. Обмеження руху пов’язане з підвищенням температури повітря й заходами щодо запобігання від руйнування дорожнього покриття. Про це повідомили у пресслужбі УДАІ ГУМВС у Дніпропетровській області. Державтоінспекція України нагадує водіям вантажного транспорту загальною вагою понад 24 тонни й навантаженням

на вісь більше семи тонн, що, згідно з чинним законодавством України й з метою збереження автомобільних доріг загального користування від руйнування, у період підвищеної температури повітря понад 28 градусів введено тимчасове обмеження руху вантажного транспорту з 10.00 до 22.00 включно. Про відповідне обмеження руху водії також зможуть довідатися з інформації на дорожніх знаках та інформаційних щитах. Дніпропетровськ

Олександр КОЗЛЕНКО, Валентина КОРДЮКОВ, Александр ПОПЕЛЬНЮК, Євген ХРИПУН, Олена ЧЕРНЯВСЬКА, Дмитро ЯКИМОВ та за матеріалами сайту oblrada.dp.ua


4

як це було

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 10 липня 2013 р.

Надії маленький оркестр

6 листопада 1983 року на стадіоні «Метеор» лунала жива музика У вісімдесятих роках у Дніпропетровську був свій міський оркестр, який брав участь у всіх значних заходах. Грав він і на стадіоні «Метеор» 6 листопада 1983 року — в день перемоги «Дніпра» над «Спартаком», коли наша команда вперше стала чемпіоном СРСР з футболу. Про це в «Зорі» дізналися завдяки акції «Дніпро — чемпіон», що стартувала у травні з ініціативи голови обласної ради Євгена Удода. В оргкомітет акції звернувся Василь Кукушкін, колишній трубач оркестру, що першим виконав переможний марш на честь «Дніпра». Олена Дрига Фото з архіву Василя Кукушкіна

Працювали майже без репетицій — Мене часто запитували, чи був я на тому матчі, — говорив Василь Кукушкін. — Коли почали ділитися спогадами, виявлялося, що ніхто не пам’ятає про оркестр. Тому я й зателефонував вам — розповісти про його участь у цій події. В оркестрі було 25 штатних музикантів, — продовжив розповідь Василь Іванович, — решта — працівники цирку й театрів міста. Тільки-но оголошували концерт, диригент Микола Волков скликав усіх. Буквально раз пройшлися по нотах, і вже граємо. Адже всі оркестранти — професіонали, скінчили мінімум музичне училище. З «Дніпром» в оркестру був річний контракт — грали на всіх домашніх матчах команди в 1983-му. На «Метеорі» відіграли концертів десять. Крім того, виступали на всіх міських заходах — святкових, спортив-

них, культурних. Постійними майданчиками були парк ім. Т. Шевченка та парк ім. Чкалова (нині парк ім. Глоби. — Прим. авт.) За словами Василя Кукушкіна, виконували різну музику: і симфонічну, і духові марші, і естрадну. Програму зазвичай добирав відомий конферансьє Олександр Пронін. — Років два тому я чув його на радіо «Мелодія». Він прекрасний диктор, організатор заходів, режисер. Робив такі програми, що на наших концертах люди плакали. Однак головна заслуга у формуванні оркестру належить Миколі Волкову, не тільки диригенту, а й талановитому організатору. Завдяки йому в оркестрі були новітні інструменти. Він добився, щоб колишній будинок міськвиконкому віддали нам під студію. Нам зшили кілька варіантів костюмів для різних заходів, — згадував В. Кукушкін. — На жаль, міський оркестр проіснував недовго: створили його наприкінці 1981-го, а розпався він у 1986 році. Почалася перебудова — стало «не до музики».

на фестивалі духових оркестрів у Київі. Кінець 80-х

оркестр на знаменитому матчі 6 листопада 1983 року

Мій сусід всю ніч іграє на кларнеті і трубі Ці рядки цілком могли наспівувати й сусіди нашого героя згори. У вихідні вони завжди чекали концертів В. Кукушкіна й запитували, що сталося, коли звична мелодія не лунала. Будучи інженером-енергетиком, він усе життя, із чотирнадцяти років, грав на трубі. З диригентом майбутнього міського оркестру Миколою Волковим Василь Кукушкін познайомився, коли вступив до гірничого інституту (сьогодні Національний гірничий університет. — Прим. авт.). — З першого курсу Микола Фадейович призначив мене старостою оркестру інституту. Всі п’ять років я грав там. Наш оркестр був дуже сильним: поза конкурсу ми виступали на всіх студентських веснах, — розповідав В. Кукушкін. У 1981 році у М. Волкова з’явилася ідея створити центральний міський оркестр. Щоб зібрати туди найсильніших музикантів, улаштували конкурс. У будинку Будинку губернатора, що на перетині проспекту Карла Маркса і вул. Леніна, засідало професійне журі на чолі з Юрієм Макаревичем — тодішнім керівником обласного об’єднання музичних ансамблів і дискотек При цьому об’єднанні був створений оркестр. Тільки ті, хто пройшов конкурсний відбір, потрапили до музичного колективу. — Микола Фадейович зустрів мене на вулиці й запросив до оркестру. Я відмовлявся — непрофесіонал. Та він таки взяв мене. Я відразу ж вступив на заочне відділення в музичне училище. На той момент мені було тридцять років. Училище скінчив екстерном — за три роки. Вписався в оркестр легко, багато музикантів і не підозрювали, що я ще й інженер, — згадував Василь Кукушкін. — За концерт нам платили сім руб­ лів. За місяць ми давали до

п’ятнадцяти концертів. При цьому зарплата інженера була 120 рублів. Ми намагалися не пропускати жодного виступу. Сергей Пятов (Василь Іванович показав на фото високого юнака в окулярах) зараз головний диригент оркестру цирку. — Недавно я прийшов з онуком на виставу, його оркестр грав в антракті. Було дуже приємно підійти й потиснути йому руку, — посміхнувся наш герой. — Віктор Голуб був солістом оперного театру й викладачем, зараз, на жаль, його немає серед живих. Коли я вступив у музучилище, Віктор відразу взяв мене під своє крило й запропонував нову систему занять на трубі — брати вдих не ротом, а носом. Так я грав усе життя. Колишні учасники оркестру Валентин Ігнатенко та Валентин Білий і досі викладають. Багато хто виїхав до інших країн. Є такі, з якими наш герой втратив зв’язок. Періодично оркестр запрошували на концерти до середини 90-х. Після того, як у 86-му міський оркестр закрили, Микола Волков перейшов до металургійної академії (тоді ще інститут) і створив там іншій. Він відкрив студію, зібрав талановитих студентів, а учасників колишнього міського оркестру запрошував грати на великих заходах — наприклад, на концертах до Дня Перемоги. Переможна ейфорія Спогади про 6 листопада 1983 року Василь Кукушкін, як і багато присутніх на тому матчі, характеризує словами «одні емоції». Він вдячний музиці за те, що потрапив на «Метеор», адже пробратися туди того дня було практично неможливо. Були зайняті не тільки трибуни, а й доріжки за ними. В «Ікарус», виділений спеціально для оркестру, під шумок набилися також друзі й родичі музикантів. — Перед матчем ми пройшлися по полю. Для нас ли-

шили місця на стадіоні під таб­ ло, ряди десь із п’ятого по десятий, — розповідав музикант. — Ми грали і під час перерви. Які марші, зараз не пригадаю. Гімн Дніпропетровська («Дніпропетровськ, мій дім рідний»), «Команда молодості нашої» та інші пісні Олександри Пахмутової на спортивну тему. Коли рахунок став 2:2, стадіон затих, — пригадував Василь Іванович. — Чули, як муха летить. Таке було напруження. — Тільки наші повели м’яч, я на емоціях підхопився і став щось трубити, — пригадував В. Кукушкін. — Міліціонер повернувся й погрозив: «Ще тільки раз!..» А після двох переможних голів почалося справжнє шаленство. — Коли «Дніпро» переміг і футболісти пробігали почесне коло, ми стояли і грали, — розповідав Василь Іванович. — Тарілочник раптом вискочив з оркестру й побіг за командою, б’ючи в тарілки. Міліціонери намагалися впіймати його, а він від них тікав. Сміху було на весь стадіон. Після перемоги оркестр зіграв для «Спартака» «Прощання слов’янки». Написи «Дніпро — чемпіон» ще тривалий час покривали все навколо — дороги, стіни, забори… Василь Кукушкін родом із Орджонікідзе, звідси ж і двоє гравців «Золотої команди» — Олег Таран і Микола Федоренко. Вони часто спілкувалися, коли траплялося їхати разом у гості до батьків в одному автобусі. За словами Василя Івановича, 7 листопада 1983 року прокинулися знаменитими не тільки самі футболісти, але і їхні родичі. На демонстрації, присвяченій річниці революції, в Орджонікідзе з батька Олега Тарана, Анатолія, вболівальники зірвали плащ і розірвали його на сувеніри. Настільки популярним був у ті часи футбол. Настільки важливою й значимою виявилася перемога.


Легальна робота

дає надію на майбутнє При влаштуванні на роботу не слід забувати, що тільки офіційне оформлення є гарантією від «трудового рабства»

Актуальне інтерв’ю

Настав час літніх канікул, коли актуальними стають сезонні роботи. Особливо це стосується студентів, котрі намагаються будь-якими шляхами заробити. На ринку праці, в тому числі у Дніпропетровській області, як гриби після дощу, з’являються нові вакансії. Щоправда, не в усіх випадках пропонується офіційне, а простіше кажучи, легальне оформлення і «біла» зарплата. Нерідко роботодавці обіцяють «сезонникам» відносно непогані гроші, але за умови, що їх платитимуть не через касу або на банківський рахунок, а «в конверті». Причому не гребують таким нелегальним прийомом на роботу як дрібні приватні фірми, так і великі підприємства та компанії регіону. Сьогодні подібні випадки в Україні трапляються часто. Безправні та абсолютно беззахисні перед роботодавцем люди працюють на ринках, у крамницях, на будмайданчиках, в кафетеріях, піцеріях, невеликих ресторанчиках, на автомобільних мийках, у фермерських господарствах. Не секрет, що такі «нелегальні кадри» фактично отримують набагато менше, ніж їм було обіцяно під час першої нетривалої співбесіди з роботодавцем. До речі, обіцяють сьогодні в середньому 50—100 гривень за робочий день у невеликих населених пунктах і 200—300 гривень — у столиці та курортних селищах Криму. На перший погляд, можна пристойно заробити. Проте, на жаль, обіцяне не завжди відповідає дійсності. Частина заробітку неоформлених працівників стабільно з’їдається незаконно введеними начальством штрафами, скажімо, за невиконання явно нездійсненного плану або завдання, яке нібито вже давно дано. Ті, кому доводилося потрапляти в схожі халепи, добре знають, що виправдовуватися, намагатися достукатися до совісті директора

або з’ясовувати, хто правий, а хто винен, просто безглуздо. Найчастіше працівника, який «качає права», просто звільняють, і що характерно, без виплати зароблених грошей. Справжня причина спонтанного невдоволення і несподіваних штрафів у тому, що мало хто з бізнесменів, у тому числі дніпропетровських, може втриматися від спокуси заощадити на зарплатах своїх працівників. Особливо якщо це безкарно. А надають цю можливість власне самі працівники, погоджуючись працювати нелегально, без оформлення трудової книжки і навіть без елементарного трудового договору. Справедливості заради варто зазначити, що в багатьох країнах світу нелегальне працевлаштування, коли людина не захищена ніякими законами, коли вона цілковито залежить від настрою та примх свого начальства, вже давно визнано новою формою рабства. Борються з цим згубним для цивілізованого суспільства явищем не лише в забезпечених і ситих державах Європейського Союзу, а й в країнах колишнього соцтабору. І треба зазначити, борються досить жорстко та ефективно. Навіть у російській столиці — Москві, куди з року в рік їхали «золоті голови» та «золоті руки» з багатьох країн СНД, сьогодні багато роботодавців беруть на роботу працівників легально. В результаті будь-яка офіційно оформлена людина отримує право відмовитися від дорученої роботи, якщо це небезпечно для її життя, здоров’я чи навіть довкілля. Причому ця відмова не призведе до штрафу або звільнення. Тому власники підприємств і компаній самі зацікавлені у створенні безпечних умов праці. Легально працюючі люди захищені Кодексом законів про працю, їм оплачується лікарняний, гарантовано нормований робочий день. У разі, коли працівник отримує травму, підприємство оплачує

його лікування і видає чималу компенсацію. Крок за кроком наближається до міжнародних стандартів і Україна. За перші чотири місяці поточного року фахівці нового українського відомства — Міністерства доходів і зборів — тільки в Києві сприяли легалізації трудових відносин понад трьох тисяч найманих працівників з їхніми роботодавцями. Виявлено 4018 бізнесменів, які промишляли «тіньовою» підприємницькою діяльністю. Загалом по країні за цей період завдяки зусиллям відомства більше семи тисяч осіб були офіційно прийняті на роботу, почали отримувати «білу», а головне — гідну зарплату. Сьогодні вони впевнені у своєму майбутньому, оскільки захищені законом від сваволі свого начальства. Більше того, офіційне працевлаштування вчорашніх «нелегалів» поповнило бюд­ жет більш ніж на півмільйона гривень. Така сума надійшла від сплати податку на доходи фізичних осіб. Ще без малого мільйон сплатили бізнесмени. Безумовно, в масштабах країни це невеликі гроші, однак саме вони незабаром стануть пенсіями для чиїхось престарілих батьків, зарплатами для лікарів, учителів та інших бюджетників. Саме ці гроші витратять на ремонт дніпропетровських доріг, дитячих садків, шкіл, поліклінік. Усе йде до того, що Україна стане рівноправним членом у сім’ї цивілізованих країн, де в пошані легальне працевлаш­ тування. Наша країна стала спостерігачем у Митному союзі, поступово іде шляхом впровадження стандартів Європейського Союзу, крок за кроком позбавляється від такої порочної практики, як «тіньовий» ринок праці. Тепер слово за самими українцями. Наймаючись на роботу, кожному треба усвідомлювати власну відповідальність за своє майбутнє, за свою соціальну захищеність. Олександр Сергієнко

www.zorya.org.ua 10 липня 2013 р.

вітаємо!

Коментар

ракурс

ЗОРЯ область

5

Голову селянського ФГ «А. В. Скорук» Томаківського району, депутата обласної ради Тамару Скорук з ювілеєм Дорога Тамаро Олексіївно! Прийміть наші найщиріші привітання з днем народження. Нехай Бог посилає здоров’я та злагоду вашій дружній сім’ї за все добро, що Ви зробили і робите людям. Нехай зійде на душу тихий спокій, і ніколи не згасає у серці вогник надії на краще та прагнення продовжувати прекрасні традиції, якими таке славне на Томаківщині ваше фермерське господарство. Успіхів Вам у всіх починаннях. Зорянці

Він дбає про землю, а найбільше — про людей Указом Президента України №355/2013 з нагоди Дня Конституції голові ФГ «Еталон» Петриківського району Віктору Підпарубочому присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України». Близько тридцяти років Вік­ тор Олексійович працює на землі. Був головним агрономом, головою колгоспу і вже понад десять років — керівник ТОВ «Еталон» Петриківського району. Змалку Віктор Підпарубочий полюбив землю, ці безкраї рідні поля. Починаючи хазяйнувати з нуля, ніколи не боявся труднощів, умів передати свою впевненість оточуючим, вселити в них віру в свої сили, у краще. Доброзичливий і відкритий завжди дбає про людей, про їхній добробут, про те, аби жилося їм та їхнім дітям у теплі й добрі. Еталон — одне із найміцніших господарств району. Тут розвивають виробництво, приділяють багато уваги соціальним програмам, активно пропагують здоровий спосіб життя, підтримуючи футбольні команди, забезпечуючи харчуванням дитсадок та школу. Також всілякою турботою оточують ветеранів Звання «Заслужений працівник сільського господарства України» — гідне і здобуте щоденною і самовідданою працею визнання, яке підтверджує високий професіоналізм Віктора Олексійовича його прагнення зробити рідну землю квітучою та родючою.

Відтепер через пошту можна оформити субсидію, довідку про доходи та інші дозвільні та погоджувальні документи Як відомо, з минулого року в Дніпропетровській області успішно реалізується спільний проект Дніпропетровської облдержадміністрації та УДППЗ «Укрпош­ та» «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту». З початку квітня він став доступним у всіх відділеннях поштового зв’язку області. Ми попросили розповісти про цей проект начальника поштамту ЦПЗ № 1 Андрія Володимировича Тонкошкура. — Андрію Володимировичу, розкажіть нашим читачам про сьогоднішню пошту, зокрема, про проект «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту»? — Проект стартував 15 жовтня минулого року за ініціативи та підтримки Віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула і генерального директора «Укрпошти» Оксани Плотнікової. Зазначу, що цей проект запроваджувався в пілотному режимі вперше в

Україні на території Дніпропетровської області. Учасниками пілотного проекту були шість відділень поштового зв’язку у Кривому Розі, Марганці та Царичанському районі. Завдяки Дніпропетровській облдержадміністрації ці відділення обладнані сенсорними інформаційними кіосками, де передбачені всі необхідні матеріали про адміністративні послуги, забезпечено в режимі on-line відстежування етапів виконання послуги. А також інформація про події, що відбуваються в області, можливість звернення до керівництва регіону. Тепер у всіх 658 відділеннях поштового зв’язку Дніпропетровської області доступні послуги в рамках проекту «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту». Кілька років тому можна було лише мріяти про те, що для отримання необхідної довідки або оформлення субсидії не доведеться

стояти в чергах, а жителям сільських населених пунктів — їхати для цього в райцентр. Проте вже сьогодні ця мрія стала реальністю, і все завдяки співпраці влади та «Укрпошти». — Отже, тепер будь-який мешканець, не виїжджаючи зі свого селища чи села, зможе оформити необхідний документ? — Саме так! Особливо зручно це для мешканців сільських районів і віддалених районів, міст. Для того, щоб отримати субсидію, оформити довідку про доходи чи установити та отримати статус «Ветерана праці» тощо — не потрібно їхати до райцентру. Фахівці «Укрпошти» (в поштовому відділенні або вдома) допоможуть громадянам оформити звернення та запити, відправити їх поштовим відправленням у відповідні державні інстанції. Отримати відповідь можна у відділенні пош­ тового зв’язку, або за допомогою листоноші у себе вдома.

Причому, нагадаю, що надають адміністративні послуги всі відділення поштового зв’язку у Дніпропетровську та в Дніпропетровському і Солонянському районах. Завдяки пошті не потрібно витрачати особистий час та кошти на дорогу для оформлення адмінпослуг. — Андрію Володимировичу, підсумовуючи нашу розмову, зазначте основні переваги проекту? — Від запровадженого проекту «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту» виграють усі: і держава, і населення, і національний поштовий оператор. Особливо це стосується наших споживачів. Завдяки спрощенню доступу населення до отримання адміністративних послуг, поперше, мінімізується контакт населення з чиновниками. По-друге, наші клієнти значно зекономлять

транспортні витрати й особистий час. І, звичайно, такий момент сучасного сервісу, як можливість отримати кінцевий документ з доставкою додому. Натомість держава зменшує навантаження на працівників держустанов, оптимізує витрати державних і місцевих бюджетів на створення мережі доступу до адмінпослуг. Також, підвищується рівень довіри населення до органів влади. Користуючись нагодою, запрошую всіх мешканців Дніпропетровська, а також Дніпропетровського та Солонянського районів завітати до найближчого відділення поштового зв’язку та на власні очі переконатися у перевагах проекту «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту». Ви зможете отримати необхідний вам документ швидко, комфортно та без черг. Інтерв’ю підготувала Ольга ЗАХАРЧЕНКО


КОМПЕТЕНТНО

6

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 10 ëèïíÿ 2013 ð.

ВЕТЕРАН ПРИДНІПРОВ’Я

На запитання читачів «Зорі» відповідає Валентина СЛИВНА, заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації

Ìàþòü ïðàâî íà ñòàòóñ ä³òåé â³éíè До редакції «Зорі» надійшли одночасно два листи, у яких читачі нашої газети з Дніпропетровська Марія Михайлівна Богдан і сім’я Зінаїди Василівни Лебедєвої просять допомогти встановити статус ветеранів війни. Зокрема, Зінаїда Василівна Лебедєва, 1931 р. н., народилася і мешкала в Росії, у Тверській області. Під час війни вона, дівчинка, і її подружки безплатно допомагали в госпіталі — мили підлогу, прали бинти, годували поранених, писа) ли їм листи, навіть влаштовували імпровізовані концер) ти для бійців. Звичайно, усе це ніде не було задокументо) вано... У 1956 р. Зінаїда Василівна переїхала до Дніпропет) ровська. Нині їй 82 роки, але ніяк не може одержати статус учасника війни.

КОНСУЛЬТУЮТЬ ФАХІВЦІ ПФУ

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками війни вважаються особи, які в період Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією 1941—1945 років працювали в тилу на підприємствах, в колгос< пах, радгоспах, індивідуальних сільських гос< подарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли худобу, навчались у цей період у ремісничих, залізнич< них училищах, школах і училищах фабрично< заводського навчання та інших закладах профе< сійно<технічної освіти, на курсах професійної підготовки або під час навчання у школах, ви< щих і середніх спеціальних навчальних закла< дах працювали в народному господарстві та на відбудові об’єктів господарського і культурно< го призначення. Особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджу ють факт роботи в період війни, статус учасни ка війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року №458 затвер< джено Типове положення про комісії для роз< гляду питань, пов’язаних із встановленням ста< тусу учасника війни. 2.10. 2003 року Міністерством юстиції Украї< ни була зареєстрована нова редакція Типового положення про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захис< ту», яка затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 6.08.2003 року №218. У цьому документі зазна< чено, що у разі відсутності документів та інших доказів у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, пожежами, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями (тобто до<

відки про незбереження архіву), факт роботи в період війни підтверджується показаннями не менше двох свідків. Свідками можуть бути особи, які знають за< явника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі колгоспі) або в одній системі, або в одно< му населеному пункті, і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтвер< джують роботу заявника, та які на той час досяг< ли 14<річного віку. Свідками можуть бути також особи, які підтверджують факт роботи заявника і мають до< кументи (підтвердження) про факт свого пере< бування на підприємстві, в установі, організації, де працювала особа, про яку вони свідчать. Крім того, свідками також можуть бути особи, які є ветеранами війни, статус учасни< ка війни яким (про факт їх роботи за час, про який вони свідчать) встановлено показання< ми свідків. Статус учасника війни особам, які навчались в період війни у вищих, середніх спеціальних та загальноосвітніх навчальних закладах, установ< люється у разі наявності архівних документів про залучення під час навчання до роботи в на< родному господарстві, направлення на прак< тичні роботи. Підставою для встановлення ста< тусу учасника війни в цьому разі може бути на< каз (інший документ) по навчальному закладу про залучення до роботи, а також документ, що підтверджує факт навчання студента або учня у цьому навчальному закладі, або показання свідків. Статус учасника війни встановлюється уп< равлінням праці та соціального захисту населен< ня за місцем мешкання при наявності доку< ментів, які підтверджують факт роботи в роки війни. Відповідно до Закону України «Про соціаль ний статус дітей війни» Марія Михайлівна Бог дан і Зінаїда Василівна Лебедєва мають право на статус дітей війни та пільги.

Ïåðåðàõóíîê — ÷åðåç äâà ðîêè У 2012 році я була звільнена з посади лікаря)бактеріолога, зараз не працюю. Останній перерахунок був зроблений з урахуванням заробітку за 2010—2011 роки. Чи буде включе) ний у стаж 2012 рік? Òåòÿíà ÐÅØÅÒÈËÎÂÀ. Äí³ïðîäçåðæèíñüê

Шановна Тетяно Петрівно, Законом Украї< ни «Про загальнообов’язкове державне пенсій< не страхування» №1058 встановлено, якщо пенсіонер після призначення (останнього пере< рахунку) пенсії набув не менш як 24 місяці страхового стажу, то можна здійснити перера< хунок пенсії. Він буде проведений не раніше, ніж через два роки після призначення (поперед<

нього перерахунку) пенсії з урахуванням набу< того страхового стажу й заробітної плати, з якої призначено (перераховано) пенсію. При дано< му перерахунку зміні підлягає тільки ко< ефіцієнт стажу. Право на залік такого стажу ви набудете через два роки після останнього перерахунку пенсії.

Ïðàöþâàâ åëåêòðîãàçîçâàðíèêîì У вересні цього року мені виповниться 55 років, робочий стаж 37 років, з них за Списком №2 електрогазозварником — 26 років. Чи можу я вийти на пенсію достроково?

Âàñèëü ÑÈÏ×ÅÍÊÎ. ͳêîïîëü

Шановний Василю Степановичу, відповід< но до чинного законодавства, незалежно від останнього місця роботи право на пенсію за ві< ком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці: за Списком №2 виробництв, робіт, професій, по< сад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки — по досягненні 55 ро< ків і при стажі роботи не менш як 25 років, з них не менш ніж 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки — по досягненні 50 років і при стажі роботи не менш як 20 років, з них не менш ніж 10 років на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини зазначеного вище стажу роботи за Списком №2, набувають право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням загальновста<

новленого пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам. Списком №2 передбачені професії газозвар< ників і електрогазозварників, зайнятих на різанні й ручному зварюванні на напівавтома< тичних машинах, а також автоматичних маши< нах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки. Таким чином, 26 років стажу за Списком №2 при дотриманні зазначених умов роботи дають право на вихід на пенсію в 55 років. Крім того, слід пам’ятати, що при призначенні пільгової пенсії зайнятість на шкідливій роботі має бути повний робочий день, робоче місце повинне бути атестоване, і всі ці факти мають бути документально підтверджені (запис у тру довій книжці, копії наказів про атестацію, до відка, що уточнює пільги).

УВАГА!

Äîïîìîæåìî ä³çíàòèñÿ ïðî íàãîðîäè Ось сайт, де кожен з вас може знайти відомості про нагороди своїх близьких і рідних, які про) йшли Велику Вітчизняну війну: Подвиг народу http://www.podvignaroda.mil.ru/ У рядку «Пошук нагороджен< ня» наберіть відомі ПІБ родича й рік народження (якщо знаєте) — і дивіться відскановані архівні до< кументи, нагородні листи й опис, за що людина представлена до нагороди. УВАГА: оброблені матеріали по орденах і тільки частина інформації по двох медалях — «За відвагу» і «За бойові заслу< ги». Списки постійно обновляються. Треба підписатися на відновлення, ввівши дані розшукува< ної людини, — і вони прийдуть вам на пошту, коли з’являться на сайті. Коли щось не ясно — прочитайте «Часті запитання». Якщо у вас немає можливості скористатися Інтернетом, мо< жете передати в редакцію газети «Зоря» зaпит, ми перевіримо для вас інформацію й повідомимо результат. Запит можна передати будь<яким зручним для вac способом: телефон (0562) 34<91<65, лист поштою на адресу: газета «Зоря», вул. Журналістів, 7, Дніпропетровськ, 49051.

ßê ïîòðàïèòè íà ïðèéîì äî ä³ëüíè÷íîãî ³íñïåêòîðà ì³ë³ö³¿? Царичанський районний відділ ГУМВС України в Дніпропетровській області Адреса: 51000, Царичанка, вул. Нагорна, 9. Телефон чергової частини: (05690) 32000 Місце прийому

Посада, прізвище, ім’я, по батькові

(адреса, телефон)

Територія дільничних

Старший дільничний інспектор міліції ЯГЛОВ Микола Валерійович

Юр’ївська с/р, тел.: 3<15<03 097<364<04<64 Прядівська с/р

Дільничний інспектор міліції ШВЕЦЬ Роман Володимирович

Царичанська Царичанська с/р селищна рада, Царичанка, вул. 14<ї Гвардійської дивізії, 52, тел.: 3<15<03 099<657<18<59 3<15<03 0979991115 3<15<03 067<318<07<18

Дільничний інспектор міліції ПОЛИЧ Олександр Сергійович Помічник дільничного інспектора міліції ПАВЛУШИНСЬКИЙ Юрій Юрійович

Юр’ївська с/р Прядівська с/р

Помічник дільничного інспектора міліції БУРАК Руслан Васильович

Бабайківська с/р, тел.: 3<15<03 097<393<25<63 Михайлівська с/р

Бабайківська с/р Михайлівська с/р

Дільничний інспектор міліції ВЕКЛЕНКО Валентин Володимирович

Могилівська с/р, тел.: 3<15<03 098<204<40<02; Зорянська с/р; Новопідкрязька с/р

Могилівська с/р Зорянська с/р Новопідкрязь< ка с/р

Дільничний інспектор міліції ШАУЛЬСЬКИЙ Сергій Федорович

Рудківська с/р, тел.: 3<15<03 066<735<05<80; Ляшківська с/р Залеліївська с/р Цибульківська с/р Китайгородська с/р

Рудківська с/р Ляшківська с/р Залеліївська с/р Цибульківська с/р Китайгород< ська с/р

ДНІ ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН: щовівторка з 9.00 до 11.00; щочетверга з 18.00 до 21.00; щосуботи з 10.00 до 13.00 Інформація станом на 1.05. 2012 р. Продовження в наступному номері «Зорі»

Íå ìຠïðàâà íà äîñòðîêîâó ïåíñ³þ Я мати інваліда. Відповідно до рішення районного суду в 2010 році позбавлена батьківських прав. Чи маю я право на при) значення дострокової пенсії відповідно до абзацу четвертого п. 3 Заключних положень Закону України «Про загальнообо) в’язкове державне пенсійне страхування»? ²ðèíà Ê. Êðèâèé гã

Відповідно до частини пер< шої ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, зокрема, втрачає права, засновані на ро< динних зв’язках з дитиною. Та< ким чином, підстав для при

значення дострокової пенсії за віком відповідно до абзацу чет вертого п. 3 Заключних поло жень Закону України «Про за гальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ви, Ірино, не маєте.

Дорогі читачі! На сторінках «Ветеран Придніпров’я» та «Захистимо кожного» ви одержите відповіді на ваші запитання. Пишіть на адресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051. Контактний телефон: (0562) 271652. Òåòÿíà ×ÎÐÍÎÁÈËÜÑÜÊÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê


персона

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 10 липня 2013 р.

11

Борис КЛЮЄВ:

Я радий, що обрав акторський шлях Говорячи про цього актора, часто вживають слово «порода». Маючи воістину аристократичну зовнішність і незабутній голос, Борис Клюєв за своє життя переграв величезну кількість імпозантних чоловіків: графів, маркізів і просто чепурунів. При цьому його персонажі були дуже різними: розумний і проникливий Майкрофт Холмс із циклу фільмів про Шерлока Римлянин Борис Клюєв народився 1944го. В післявоєнні роки, у період убогості й розрухи, родина жила дуже бідно. У чотири роки він залишився без батька: актор Володимир Федорович Клюєв зліг на гастролях із серцевим нападом і вже не вийшов з лікарні. Йому було всього 36, а овдовілій матері Бориса — Валентині Семенівні — 29. Незважаючи на молодість, вона більше не вийшла заміж через сина, який сприймав у штики всіх чоловіків. Аби прогодувати себе й дитину, їй, бухгалтеру за професією, доводилося працювати на трьох роботах. Борис же, як і багато дітей післявоєнного покоління, більшу

10

«Д’Артаньян и три мушкетёра» (1978)

частину часу був наданий сам собі. У підлітковому віці хлопчакові доводилося ходити в заштопаних штанях, чого він дуже соромився.

Òåàòð русской драмы им. М. Горького 10 июля, середа, 18.30 А. Коровкин. «ПАЛАТА БИЗНЕСКЛАССА». Комедия-фарс.

11 июля, четверг, 18.30. А. Цагарели. «ХАНУМА». Музыкальная комедия. 12 июля, пятница, 18.30. С. Злотников. «ПРИШЕЛ МУЖЧИНА К ЖЕНЩИНЕ». Ирония одной любви. 13 июля, суббота, 17.00. М. Камолетти. «ОХ, УЖ ЭТА АННА!». Суперкомедия. 14 июля, воскресенье, 17.00. А. Коровкин. «ПАЛАТА БИЗНЕС-КЛАССА». Комедия-фарс. 15 июля, понедельник, 19.00. Международное театральное агенство «Мостеатр». Постановка А. Любченко. «КОГДА МУЖА НЕТ ДОМА». Комедия в 2-х действиях. Òåë.: (0562) 31-38-91, (056) 778-48-69

11

Òåàòð іì. Ò. Ã. øåâчåíêа 11 липня, четвер, 18.30 Михайло Старицький. «ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ». Музична комедія ��а 2 дії.

13 липня, субота, 17.00. Імре Кальман. «МАРІЦА». Оперета на 2 дії. 14 липня, неділя, 17.00. Іван Нечуй-Левицький. «КАЙДАШЕВА СІМ’Я». Трагікомедія на 2 дії. Òåë.: (056) 778-55-55, 744-52-35, 744-11-27

13

Криворожский государственный цирк 13-28 июля 17.00. «Золотой цирк Юрия Никулина». «МОРСКИЕ ЗАБАВЫ». Новая программа. Тел.: (0564) 92-88-68, (0564) 92-88-99

«Приключения Шерлока Холмса и доктора Ватсонаи» (1980)

«Я був інтелігентний хлопчина, худий, із кличкою Римлянин, бо ніс із горбочком. Шпана кричала: «Бий того, довгого!» І били. Через це став займатися спортом, боротьбою, легкою атлетикою, баскетболом», — розповідав актор. У 13 років він почав працювати — розвантажувати вагони. А в шістнадцять, коли отримав паспорт, зміг за договором оформитися на іншу роботу — рити котловани на будівництвах. Місцева знаменитість Перша поява на сцені відбулася у школі, в п’ятому класі. Боря зіграв у ляльковому театрі Бабу-Ягу і мав шалений успіх у школярів молодших класів. У 13 років через погану успішність став другорічником. Від остаточного падіння підлітка врятувала актриса Клавдія Половикова, мати зірки радянського екрана Валентини Сєрової, яка поставила в школі виставу «Чортів млин». Боря, котрий зіграв чорта першого розряду, став місцевою знаменитістю і вирішив піти в актори. Провідний актор Малого театру Борис марив Щукінським училищем, яке скінчив його батько. Після школи хлопцеві вдалося успішно скласти всі іспити й вступити на курс разом із Євгеном Стебловим, Маріанною Вертинською, Борисом Хмельницьким. Однак юнакам сказали, що через рік їх все одно заберуть в армію і запропонували забрати документи — з умовою, що після демобілізації всіх зарахують назад поза конкурсом. Клюєв, не втрачаючи часу, перейшов в училище ім. Щепкіна. Правда, від трьох років військової служби це його не вберегло. По закінченні училища молодий актор у 1969 році був прийнятий до трупи Малого театру. А в

Холмса; граф Григорій Орлов, що пройшов легендарний шлях «із грязі в князі», з серіалу «Михайло Ломоносов»; розкішний герцог де Гіз із екранізації Олександра Дюма «Графиня де Монсоро»… Народний артист Росії Борис Володимирович Клюєв 13 липня відсвяткує свій 69-й день народження.

«ТАСС уполномочен заявить...» (1984)

«Воронины» (2009)

1970-му режисер довірив Клюєву складну й цікаву роль Сергія Синицина у виставі «Так і буде» за п’єсою Костянтина Симонова. За довгі роки роботи Борис Володимирович став провідним актором Малого театру. Він органічно поєднує в собі якості характерного і драматичного актора, це дозволяє йому створювати на сцені незабутні образи.

ням дивився в мій бік...» Так було по всій країні. Це була справжня слава. У новому столітті актор знявся в таких відомих серіалах і фільмах, як: «Досьє детектива Дубровського», «На розі, у Патріарших», «Каменська», «Дев’ять невідомих», «Любов моя», «Сліпий», «Захист Красіна-2» та інших. У 2008 році Борис Клюєв уперше у своїй кар’єрі зіграв лікаря — професора, завідувача терапевтичним відділенням Михайла Ілліча Тишкевича у фільмі «Загальна терапія». Успішною стала й роль чарівного, іронічного пенсіонера Миколи Петровича Вороніна в комедійному серіалі «Вороніни» (2009). «Я радий, що обрав акторський шлях. Він змушує мене завжди бути в тонусі. Кожна нова роль — це стрес, випробування. І коли ти чогось домагаєшся, то розумієш, що планку потрібно піднімати ще вище й у жодному разі не опускати», — ділиться Борис Клюєв.

Негативна роль зі «злодійським» шармом У 70-і роки Клюєв періодично з’являвся в історичних стрічках: «Крах імперії», «Рудобельська республіка», «Ходіння по муках». Запам’яталася також його блискуча роль Рошфора в легендарному фільмі «Д’артаньян і три мушкетери». На початку 80-х актор знявся в ряді фільмів із серії «Пригоди Шерлока Холмса й доктора Ватсона», зігравши Майкрофта Холмса, брата знаменитого детектива. Популярність же до Бориса Клюєва прийшла з фільмом «ТАРС уповноважений заявити...», де йому дісталася негативна роль — шпигуна Трианона. Актор виконав її так майстерно, з таким «злодійським» шармом, що цензори вирішили її істотно урізати. Проте навіть у такому вигляді Клюєв зумів підкорити серця мільйонів людей. Він згадував, як його зустрічали в Алма-Аті: «Зал був переповнений, у першому ряду сиділи народні артисти, ми сиділи у другому ряду, а зовсім юні — у третьому. Почалося представлення артистів першого ряду. Називали їхні звання та регалії, вони вставали, а зал аплодував. Потім перейшли до другого ряду, і тільки-но вимовили моє прізвище, зал вибухнув, це був шквал оплесків. Увесь перший ряд повернувся і дуже довго з великим здивуван-

«Головний критерій у родині — повага» Переживши два невдалі шлюби й масу захоплень, у 31 рік Клюєв зупинив свій вибір на колишній спортсменці, бігунці на середні дистанції по імені Вікторія. Разом вони вже багато років (єдиний син Клюєва загинув у 24 роки, у шлюбі з Вікторією в актора дітей немає). «Я радію гармонії в наших взаєминах. Вважаю, що найголовніший критерій у родині — це повага. Підготувала Валентина КАРМАЗІНА

«У Дніпропетровську йдуть дві мої вистави» Борис Клюєв не раз бував у Дніпропетровську. І не просто приїздив у складі трупи Малого театру з виставами, він їх ставив тут у театрі імені М. Горького. Головний режисер театру Жан Мельников розповів: «Нагадаю, що наш театр — дітище Малого театру. В 1927 році трупа москвичів осіла в нас, і саме їх ми вважаємо своїми прапрадідами. Тому афіші говорять, що Дніпропетровський театр російської драми ім. М. Горького заснований Малим театром (Москва) в 1927-му. Керівником постановки «На всякого мудреця доволі простоти» виступив артист Малого театру Борис Клюєв. Він задумав, спланував мізансцени, однак зйомки завадили завершити роботу, а те,

що він зробив, я довів до фінальної крапки, зваливши на себе режисуру, сценографію та музичне оформлення». «Наша професія, вона така, що хочеться весь час зробити в ній щось ще. Ще чогось досягти, ще зіграти в кіно якусь роль прекрасну, в театрі... — говорив Борис Володимирович.— Я займався постановками — в Україні, у Дніпропетровську йдуть дві мої вистави — «Фальшиві монети» і «На всякого мудреця доволі простоти». У дніпропетровському театрі були всі передумови для створення вистав».


12

подія

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 10 липня 2013 р.

Фестиваль «The Best City.UA» — складова культурного бренду та іміджу України, заявив Віце-прем’єр-міністр України Олександр ВІЛКУЛ Міжнародний фестиваль Бест Сіті — місто рок-н-ролу з чотирма концертними майданчиками, спортивними турнірами та арт-розвагами — відкриється 12 липня у парку відпочинку «Новоселиця» під Дніпропетровськом. Напередодні старту музичного фестивалю «The Best City.UA» його ініціатор і голова організаційного комітету Віцепрем’єр-міністр Олександр Вілкул розповів про ставлення до національної культури, як Україні доводиться боротися за своє ім’я у світі та які наші шанси наблизитися до репутації провідних європейських країн. — Олександре Юрійовичу, як виникла ідея рокфестивалю? — Це не просто рокфестиваль. Це український міжнародний музичний фестиваль. Я особисто дуже люблю якісну музику, ціную її зміст, вплив на слухача. В юності здував пил із платівок легендарних Beatles, Pink Floyd, Scorpions. Останні, до речі, закриватимуть програму останнього дня фестивалю. Ми хочемо, аби до нас на «The Best City.UA», як і на знаменитий «Сигет» в Угорщині, приїздили групи зі світовими іменами, які знають справжню цінність музики і виконують її «наживо». Ті 72 години музичного нон-стопу, які нам вдалося організувати, здивували як українців, так і наших гостей. Ми отримали позитивні відгуки, тому продовжувати розпочате і хочеться, і приємно. Це, до речі, не перший наш досвід організації музичних фестивалів: у Криворізькому регіоні 10 років поспіль ми проводимо «Турбоfly». Ми раді відкривати нові імена, оскільки віримо: зовсім скоро хедлайнерами найкращих міжнародних майданчиків стануть музиканти, які грали на молодіжній сцені у «Новоселиці». — Що нового буде на «The Best City.UA» цього року? — Ми поставили високу планку — торік на фестивалі побувало понад 50 тисяч глядачів. І цього року, впевнений, піднімемо її ще вище. Чекаємо на велику кількість гостей — іноземних туристів і прихильників живої музики. Відкрити Україну світу по-новому, справити гарне враження на гостей та сформувати нову позитивну репутацію нашої країни — це глобальне завдання, яке ми хотіли б вирішити. Тому що культурні заходи міжнародного масштабу, за моїм глибоким переконанням, це один із найефективніших способів донести інформацію про українські традиції та досягнення. — Як привернути до України увагу іноземних гостей?

— Ми уважно проаналізували роботу найбільших міжнародних фестивалів і розпочали роботу над проектом національного масштабу — «Фестивальна Україна». Буде створено інтернет-портал, за допомогою якого користувачі з усього світу зможуть дізнатися про всі культурні події у нашій країні та взяти в них участь. Адже українцям насправді є що показати і чим пишатися. Наприклад, Петриківський орнаментальний розпис. Про нього знають у всьому світі. Це не просто вид мистецтва — протягом багатьох століть він зберігає у собі козацькі традиції нашого народу. Це — частина нашого національного колориту, як писанка або яворівське різьблення по дереву. У Петриківці на Дніпропетровщині живуть унікальні художники, і їхня багата історія творчості вже вийшла далеко за межі України. Вона гідна статусу всесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. І я сподіваюся, що таке визнання прийде. Петриківку буде представлено і на Міжнародному музичному фестивалі «The Best City.UA». У «Новоселиці» проходитимуть майстер-класи, де гості зможуть повчитися у наших майстрів орнаментального розпису. — А чим ще Україна може сьогодні зацікавити іноземців? — Я вірю, що лише стовідсотковим українським проектом. Тому над організацією фестивалю працює команда професіоналів у сферах шоу-бізнесу, менеджменту, логістики, здатних зробити український і, водночас, по-справжньому європейський фестиваль: від музичної програми до інфраструктури. Хлопці працюють самовіддано, люблять свою справу, і в них виходить приносити задоволення глядачам. Звичайно ж, нам було б важко домогтися такого результату без сотень волонтерів. Цього року ми створили молодіжну громад-

ську організацію «Будуємо нову країну». За сприяння ініціативної молоді, яка хоче розвиватися, брати участь у різних соціальних та громадських проектах, наш фестиваль, впевнений, ще більше підвищить престиж регіону та країни на європейському рівні. Нам важливо представляти Дніпропетровщину як регіон талановитих людей, українських традицій і сучасного мистецтва. І я пишаюся тим, що область розробила комплексну стратегію роз­ витку, яка зміцнює репутацію нашої країни як надійного і перспективного партнера. За результатами дослідження фахівців американського Інституту репутації, Канада, Швеція та Швейцарія очолюють рейтинг країн із високою репутацією. Україна, на жаль, поки ще посідає 54-е місце. І справа не тільки в економіці. Це відбувається

ще й тому, що у світі досі не так вже добре знають — що таке Україна, хто такі українці, що складає українську ідентичність. Ми продовжуватимемо реалізовувати проекти, і Україна підніметься в рейтингу. — Розкажіть докладніше, що для цього робиться? — Ми активно працюємо над розвитком національного туристичного потенціалу країни. Останніми роками поліпшена транспортна інфраструктура, створено якісно нові можливості індустрії туризму, яка повинна стати однією зі стратегічних точок зростання економіки країни. У містах з’явилися хороші готелі. Вже сьогодні є можливість приїхати і прилетіти до Києва, Дніпропетровська, Львова, Харкова, Одеси, Криму із СНД та далекого зарубіжжя. А щоб бажання побувати в наших

містах дійсно було у потенційних гостей з-за кордону, ми повинні працювати над створенням комфортного середовища. Адже це не тільки просто гарна природа і смачна кухня, а й доброзичливі люди, чисті доглянуті міста і села, якісний сервіс. Як, наприклад, у Словенії, що викликає у більшості своїх гостей справжній захват. Сприятливий клімат для ділових операцій, прогресивна соціальна політика, високий рівень безпеки, розвинута індустрія туризму і відпочинку — ось наша мета. Аби не лише у наших людей, а й в іноземців з’явилося бажання жити, вчитися, працювати і витрачати гроші саме в Україні. На мій погляд, саме таким показником можна виміряти ефективність роботи уряду. — На Ваш погляд, фестиваль у «Новоселиці» вже став складовою культурного

бренду та іміджу України? — Ми на початку шляху. Вже багато хто говорить, що фестиваль «The Best City. UA» — складова культурного бренду та іміджу України. Він здатний продемонструвати сучасний культурний рівень країни і заразом довести, що культурна подія може бути важливою частиною у структурі державних доходів. Як і Чемпіонат Європи з баскетболу у 2015 році та проект «Олімпійська надія-2022», що забезпечать успіх країни у різних сферах її розвитку. Адже бажання гостей відвідати нашу країну, приїхати сюди знову, їхні позитивні враження з часом конвертуються в конкретний прибуток і сприяють економічному зростанню. І тоді ще більше українців зможуть сказати, що пишаються своїм громадянством, країною і співвітчизниками.


тема номера

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 10 липня 2013 р.

13

Свято-успенський храм знову стане серцем православного Дніпропетровська При Свято-Успенському соборі створена Громадська рада, яку очолив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. На виїзній нараді, що відбулася 5 липня, представлено план реконструкції храму, а також затверджено склад Громадської ради, до якої, зокрема, увійшли митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней, міський голова Іван Куліченко, депутат обласної ради Семен Токарев, настоятель Свято-Успенського собору протоієрей Тимофій Кучук, директор обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик.

Сторінки історії

Відродити святиню усім миром Голова обласної ради Євген Удод зазначив, що головним принципом, якого дотримувалися при підготовці плану реставрації Свято-Успенського собору, було «не нашкодь». Громадська рада створена саме для того, щоб максимально допомогти на всіх етапах реконструкції, скоординувати й підтримати відновлення святині. Вона сприятиме створенню громадського фонду, прийматиме рішення щодо документації, збиратиме кошти, буде вести пропагандистську роботу. — В усіх нас є можливість стати причетними до відновлення Свято-Успенського собору — першого кафедрального храму Катеринослава, що тривалий час був центром православної віри у Дніпропетровську. Ідея реконструкції храму дуже близька мені не тільки як керівникові, котрий відповідає за розвиток регіону. Вона близька мені як православній людині, як батькові. Зовсім скоро Успенський собор знову стане серцем православного Дніпропетровська. І як колись усі жителі звіряли час по годинниках на дзвіниці Свято-Успенського собору, так і сьогодні все місто буде звіряти свої духовні годинники з цим храмом, — підкреслив голова обласної ради Євген Удод. За словами митрополита Дніпропетровського й Павлоградського Іринея, відродження собору має величезне значення в житті православної Дніпро­

петровщини, адже це один з найдавніших храмів міста. — Коли я проводив божественну літургію в нижньому поверсі храму, всі були здивовані чудовою акустикою цієї будівлі. Храм — це наша духовна твердиня. Як буде в нашому серці — так буде й у житті, як буде у храмі — так буде і в нашому місті. Я вдячний усім, хто має бажання відновити Успенський собор спільними зусиллями. Давайте відновимо храм разом, усім миром. Якщо хтось не може чогось пожертвувати, нехай молиться про те, щоб Господь дав сили. Це буде однаково оцінено — що копійка людська, що молитва. Нехай Господь і Мати Божа допоможуть нам, і ми будемо мати спільну велику радість молитовного спілкування в цьому храмі під заступництвом Матері Божої, — сказав владика Іриней. Від стін до куполів — у первозданному вигляді — Рік тому, коли почалося відновлення собору, у ньому ще була лікарня, — розповів депутат обласної ради Семен Токарев. — На жаль, так вийшло, що від будівлі лишилися самі стіни. Особливість її в тому, що вона зведена у стилі ампір і складалася з двох храмів — верхнього й нижнього. З весни 2012-го створено окрему ділянку і проектну організацію, що займалася дослідженням будівлі, її стін, конструкцій, які можна відновити, виходячи з креслень і фотографій, знайдених у Російському музеї в Ленінграді. Уже прибрано ґрунт у ниж-

Собор був освячений у 1797 році У 1797 році був освячений дерев’яний собор, і в ньому почалися служби. До 1840-х років Успенська церква сильно постаріла, зазначав краєзнавець Анатолій Фоменко. Її розібрали. Натомість трохи ближче до центру з 1839 по 1850 рік за проектом петербурзьких архітекторів Людвіга Шарлеманя й Петра Вісконті на пожертви парафіян, головним чином купця Колесникова, була споруджена кам’яна церква з тією ж назвою. П’ятиглава, з високою циліндричною дзвіницею, простора всередині, Успенська церква, побудована в російсько-візантійському стилі, належала до найкрасивіших храмів міста. Вона була обнесена огорожею, у межах якої знаходився невеликий церковний цвинтар і росли дерева. На її дзвіниці в 1860-х роках встановлено баштовий годинник у

круглих вікнах, повернених на чотири сторони світу, із циферблатом і боєм. Годинники придбано за кошти (кілька тисяч рублів) старости церкви М. К. Остроухова в московській комерційній фірмі годинників братів Бутеноп. Стрілки циферблатів було видно знизу, і жителі міста звіряли по них свої годинники. На початку 1920-х років регентом хору Успенської церкви був відомий пізніше український оперний співак Іван Паторжинський (1896—1960). У 1930-і роки в період масованого наступу на релігію церкву закрили й перетворили у складське приміщення, цвинтар біля неї зруйнували. З церкви були знесені куполи і дзвіниця. А з 1950-х років у перебудованому приміщенні містилася 10-а міська лікарня. (За книгою «Дніпропетровськ: минуле й сучасне». 2001).

ньому храмі (вивезено його близько 1,5 тисячі кубів), він уже повністю набув колишньої величини й відновлений у тому вигляді, в якому зображений на старих знімках. Виконано і гідроізоляцію. Нині будівельні роботи перенесені у верхню частину об’єкта. На жаль, собор дійшов до нас без куполів і дзвіниці, тому зараз ухвалено рішення про знесення третього поверху й відновлення купола і дзвіниці в тих архітектурних пропорціях, які були до революції. — Виходячи з тих темпів, які задані після того, як Громадську раду при Свято- Успенському соборі очолив голова обласної ради Євген Григорович Удод, зараз роботи значно прискорилися. Думаю, що при таких темпах ми вийдемо на будівельні роботи до весни 2014 року. Упродовж двох років, у 2014—2015 роках, планується відновити дзвіницю й куполи. Починаючи з 2016 року, йтимуть внутрішні роботи. Сподіваємося завершити їх до 2018 року. Фінансують реконструкцію приватні особи, які прийняли рішення почати відбудовні роботи. Громадська рада вирішуватиме, на яких етапах і хто буде підключатися. Поки все робиться за кошти приватних осіб, — сказав Семен Токарев. — Нижній храм — це близько 800 квадратних метрів, — говорить настоятель отець Ти­ мофій. — Товщина стін близько двох метрів. Площа верхнього храму становитиме майже 1300 квадратних метрів. Собор буде не просто найбільшим у місті, а найбільшим у регіоні.

голова обласної ради Євген Удод:

— В усіх нас є можливість стати причетними до відновлення СвятоУспенського собору — першого кафедрального храму Катеринослава, що тривалий час був центром православної віри у Дніпропетровську. Ідея реконструкції храму дуже близька мені не тільки як керівникові, котрий відповідає за розвиток регіону. Вона близька мені як православній людині, як батькові. Зовсім скоро Успенський собор знову стане серцем православного Дніпропетровська. І як колись усі жителі звіряли час по годинниках на дзвіниці Свято-Успенського собору, так і сьогодні все місто буде звіряти свої духовні годинники з цим храмом.

до теми

Микола ЧАБАН Фото Валерія КРАВЧЕНКА

Відродження духовності — відновлення історичної пам’яті Сергій СВІТЛЕНКО, декан історичного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара, професор, член громадської ради по відновленню Успенського собору: — Сьогоднішню подію важко пе- сових, людських ресурсів. А головне реоцінити. Це перший кафедральний — волі наших політичних і духовних собор старого Катеринослава, у якому керівників. І зазначу, що ця воля сьой навколо якого з кінця XVIII століття годні є. Через кілька років ми в центрі кипіло духовне, релігійне й культурне Дніпропетровська — сучасного мегапожиття міста. З ним пов’язаний цілий ліса — будемо мати відновлений духопласт нашої міської культури. вний центр. Відродження нашої духоХрам вражає своєю архітекто- вності — це одночасно й відновлення нікою, і це буде найбільший собор у нашої історичної пам’яті. А саме цього нашому місті. Тому його реставрація так потребує сучасне українське су­ потребує великих матеріальних, фінан- спільство, особливо молоде покоління.

Бліцопитування

Ви підтримуєте ідею відновлення храму усім миром? Галина АННЕНКОВА, письменник-краєзнавець: — Вважаю чудовою ідею усім миром його відновити. Адже в мене з храмом пов’язані особисті спогади, я дівчинкою бувала в ньому до закриття. А наприкінці 1930-х до мого батька прийшов колишній настоятель храму В. Афанасенко і сказав: «Мене з дня на день заарештують. Я переймаюся долею сина Михайла, що вчиться на 4-му курсі гірничого інституту». Наступного дня настоятеля заарештували і невдовзі розстріляли. А син його якийсь час жив у нас. Павло МАМЕНКО, металург: — Ще студентом в 1960-х роках я здавав кров у 10-й лікарні, що містилася в колишньому храмі. Тут був пункт прийому донорської крові, і ми всією групою приходили сюди. Будинок старів і справляв жалюгідне враження. Те, що в ньому тепер буде знову собор, — це відновлення історичної справедливості.

Ігор, робітник-будівельник: — Працюю на реконструкції храму вже рік. Спочатку звели тимчасовий храм. Зараз в основному задіяний на активному демонтажі. Будемо зносити два поверхи цієї будівлі. я й мої колеги з душею працюємо на відновленні храму, виконуємо свою роботу на користь духовності й відродження церкви. Підтримую ідею усім миром відновити Успенський собор. Зоя МАРЧИШИНА, віруюча: — Колись у 10-й лікарні лікувалася моя мама, а ми жили неподалік, на Приказній (нині Якова Самарського). Відомо мені і про підґрунтові води, коли заливало підвали, і про інші проблеми. Я молюся про відновлення цього храму й при нагоді роблю пожертвування на нього. Навіть не вірилося, що ще недавно завалений ґрунтом і сміттям нижній храм Святого Миколая так швидко може бути відновлений. У цьому, мабуть, Боже провидіння.


14

акцент

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 10 липня 2013 р.

ринок. що почому?

Конкурс «Зорі»

Кожний день з овочами, та не кожний з борщами

Те, що влітку вродиться, взимку в коморі знайдеться

Літньої пори маємо нагоду поласувати стиглими ягодами і фруктами за більш-менш доступними цінами. Однак ягоди про­ довжують тримати високу планку, черешня і вишня коштували 15 і 20 гривень за кілограм, це спричинене завершенням сезону їх збирання. Смородина, аґрус, порічки та малина, до них додалася й чорниця тримають найвищу планку 32—35 гривень за кілограм. Зате повно було на ринках міста яскравих, як сонечко, абрикосів — плодів довголіття, як їх називають на Сході. По 2.50 грн. за кілограм продавали невеличкі гарненькі, рвані з дерева. А крупні елітні сорти коштували 8—10 гривень. Подекуди викликали роздратування ціною (9—12 грн. за кіло) заморські яблука минулорічного врожаю, що смаком нагадують залежану картоплину. А втім, навіщо нам закордонні, коли вже з’явилися наші рідненькі яблучка Білий налив та червонобока Мелба від 6 до 8 гривень за кіло. Сливи та алича коштували від 7 до 12 гривень… Словом, при бажання варення є з чого зварити, ця обставина спокусила торговців підняти ціну на цукор, 10 кілограмів цукру зараз можна купити за 76 гривень. За офіційними повідомленнями, Міністерство аграрної політики взяло ситуацію під контроль і підписало з учасниками ринку меморандум про взаєморозуміння. Відтепер виробники цукру зобов’язані не допустити скорочення поставок продукту в роздрібні мережі, а продавці не можуть підвищувати роздрібні ціни на цукор. Будемо сподіватися, що цукор більше не дорожчатиме. У минулі вихідні ціни на городину не зменшилися. Правда, любителі салатів були не в обиді, бо помідори коштували по 3.50—4 грн. невеличкі міцненькі червоненькі, на салат цілком придатні, а великі від 6 до 8 гривень. Огірків бракувало, коштували 5—6 грн., білокачанна

капуста 2.50—3 гривні за кіло. А втім, деяких овочів було значно менше, ніж у позаминулі тижні, тож і ціни на них підстрибнули, зокрема болгарський перець і баклажани по 7—8 грн., цибуля дрібна 6.50—7, велика біла — 15 грн., часник —15 грн. картоплі теж було малувато, коштувала дрібна, як горох, 5—6, а велика 9—10 гривень за кілограм, моркву (9—10) та буряки (7—8) теж треба було добряче пошукати… Фахівці пояснюють: спричинили таку ситуацію рясні зливи, що пройшли і в нашій області, і по всій Україні, через це значно ускладнилося збирання врожаю. У виграшу виявилися ті, овочівники, котрі дослухалися попереджень синоптиків про негоду і до опадів зібрали овочі борщового набору, а на гаманцях споживачів це позначилося негативно — адже борщ подорожчав… Є приємна новина: очікується, що курятина подешевшає, адже настала нова хвиля забою птиці, і ринок незабаром на­ повниться доступним пташиним м’ясом. На свинину та яловичину особливого попиту не було, і ціни лишилися на раніше зайнятих позиціях від 45 до 55 гривень за кілограм. Морська риба потроху дорожчає, за статистикою, за червень вартість дарунків моря, зросла майже на 8 відсотків. Основні постачальники її Норвегія, Греція, Італія та Туреччина. Оскільки світові ціни на морепродукти зростають, то це ми теж відчуємо в липні. Однак, за прогнозами аналітиків, усе, що ловиться в Дніпрі і ставках,— плотва, лящ, густера, чехоня, судак, щука тощо — навпаки навіть подешевшають. Як кажуть, поживемо — побачимо. Ціни на молоко й молочні продукти без змін: молоко — 6—7 гривень за літр, сир домашній знежирений 20—24, а жирний 28—32, сметана домашня 25 гривень, а вершки — 40 гривень літрова баночка..

Ціни на деякі продукти на ринках Дніпропетровська (грн.) Продукти

Озерка

Яловичина (м’якоть)

45-50

45-55

Яловичина (з кісткою)

30 - 35

30-35

Печінка яловича

20 -25

25

Свинина (м’якоть)

45 – 50

40-50

Печінка свиняча

15 - 18

10-15

Підчеревок

30-35

35

Сало

15-30

15-30

Кури, качки, індики ( за кг)

30, 35,

Яйця магазинні Яйця домашні Пеленгас Короп

Північний

35

6.65-8,00 12-14

10

18, 23 і 40 25 і 35

Хочу перемогти у вашому конкурсі На наш заклик взяти участь у конкурсі на кращий рецепт домашніх рецептів уже відгукнулося кілька читачок, ось що написала Галина Матвієнко з Дніпродзержинська: «Шановні працівники редакції газети «Зоря», із задоволенням читаю вашу газету і дуже вдячна за рецепти, які ви пропонуєте. З радістю прочитала оголошення про конкурс на кращий рецепт консервування овочів, ягід, фруктів, бо сама захоплююся цим Пікантні огірки До речі, за цим рецептом можна приготувати також, кабачки и патисони. У підготовлені трилітрові банки покласти порізане листя хрону, 3 парасольки кропу, по 5-6 листочків вишні та смородини, заповнити банки підготовленими овочами, залити окропом, накрити кип’яченими кришками. Хай овочі пропаряться — постоять 5-7 хвилин, потім злити цю воду й залишити для приготування маринаду, а овочі знову залити киплячою водою. Поки вони паряться, приготуйте маринад: у першу заливку з розрахунку на одну трилітрову банку додайте 2 столові ложки солі, 3 столові ложки цукру і закип’ятіть. Далі по черзі із кожної банки злити воду покласти по 5-6 горошин чорного та запашного перцю і гвоздичок, 3-4 лаврових листки, 3-4 зубочки часнику, влити 80 мілілітрів 9% оцту і залити киплячим розсолом. Відразу закатати, поставити догори денцем, щоб охололи. У такий спосіб можна маринувати помідори, тільки заливати двічі: перший раз окропом, другий — розсолом. Однак у трилітрову банку помідорів треба влити 50-60 мілілітрів 9% оцту, бо в них є своя кислота. А ще для смаку та аромату не завадить покласти 5-6 маленьких цибулинок. Огірки в томатному соку. На 5 трилітрових банок потрібно: 10,5 кг огірків, 250 г солі, 15 парасольок зеленого кропу, 5 листків хрону, по 30 горошин чорного і запашного перцю, 5 солодких перчин, 15 лаврових листочків, 10 літрів томатного соку. На дно чистих сухих банок покласти хрін та кріп, порізаний на чотири смужки перець, вертикально укласти огірки, двічі залити окропом щоб пропарилися. Перед тим, як влити сік, вкинути горошини чорного та запашного перцю, 3-4 порізані зубочки часнику; потім залити киплячим соком, банки закатати, поставити догори денцем, щоб охололи. Огірки у порічковому маринаді Чотирилітрову каструлю на половину заповнити водою. Тільки-но вона закипить, вкинути підготовлені огірки (скільки вміщується у трилітрову банку). Через 2-3 хвилини виделкою перекласти їх в гарячу пропарену трилітрову банку, попередньо вкинувши в неї ошпарені 2-3 шматочки кореня хрону, 2-3 парасольки кропу і стебельце м’яти, 2-3 горошини перцю і 3-4 гвоздики, 3-4 зубочки часнику.

ділом. Адже, на мою думку, без маринованого чи малосольного огірочка не обходиться жодна родина. Як приємно взимку відкривати банки з маринованими огірками, помідорами чи якимись салатами... Тож вирішила взяти участь у вашому конкурсі, поділитися своїми улюбленими рецептами. Може, пощастить мені перемогти в ньому. Спробуйте і ви, шановні читачі газети та її працівники, скористатися ними. Не пошкодуєте! Смакота!»

Залити киплячою заливкою: на літр води — півлітра порічкового соку, 2 столові ложки солі, столова ложка цукру з гіркою. Банки закатати, перевернути догори денцем, ретельно накрити теплою ковдрою і залишити на добу. Квашені консервовані огірки У підготовлених огірків обрізати кінчики, розікласти їх у трилітрові банки, попередньо поклавши на дно кожної порізане листя хрону, по три стеблини кропу зі парасолькою, 4-5 листочків вишні та смородини, 6-7 подрібнених зубочків часнику, між огірками вставити смужки морквини. Зварити маринад: на півтора літра води по 3 столові ложки солі та цукру, коли охолоне, залити ним огірки, залишити на підвіконні на дві доби. Коли огірки прокиснуть, слід злити розсіл, витягти огірки з банок, які ретельно вимити. На дно кожної покласти свіжу зелень, потім — огірки та моркву, двічі залити кропом, після кожного заливання дати постояти по 6-7 хвилин. Перед третьою заливкою вкинути порізаний часник, горошини перцю та лавровий лист, потім залити киплячим розсолом і закатати. Салат із огірків з морквою та цибулею Кілограм цибулі порізати кружальцями, півкіла моркви потерти на тертушці з крупними отворами, 4 кілограми огірків порізати кружальцями або смужками, додати 200 мілілітрів оцту, 200 грамів цукру, три чверті склянки олії, столову ложку меленого чорного перцю, солі до смаку. Ретельно все перемішати й залишити на годину. На невеликому вогні проварити 20 хвилин від початку закипання, розкласти в гарячі стерильні банки, закатати кип’яченими кришками, залишити догори денцем, щоб охололи. Мариновані помідори На дно підготовленої трилітрової банки покласти по 6 листочків смородини, вишні, листя хрону, петрушку, порізану кільцями цибулину, 2-3 лаврових листочки, 6 горошин чорного перцю. Заповнити банку помідорами і залити окропом. Через 5 хвилин злити воду і одра-

зу приготувати на ній маринад, додавши півсклянки цукру, 60 мілілітрів оцту і 2 столові ложки солі з гіркою. Залити киплячим маринадом помідори, закатати, під ковдрою лишити на добу. Салат із зелених помідорів 4 кілограми зелених помідорів порізати дольками, всипати півсклянки солі, перемішати, залишити на 2-3 години. Порізати кружальцями кілограм цибулі, потерти на тертушку з великими отворами кілограм моркви, порізати соломкою кілограм болгарського перцю. Все ретельно перемішати. Поставити на вогонь, додавши склянку олії, склянку цукру, 50 мілілітрів оцту. Варити на невеликому вогні, періодично перемішуючи 20 хвилин від моменту закипання. Розкласти в гарячі стерильні банки, закатати кип’яченими кришками. Кетчуп по-домашньому 3 л томатного соку уварити, поки не залишиться півтора літра. Наприкінці приготування додати 3 столові ложки солі без гірки, 10 столових ложок цукру, проварити 10 хвилин, потім влити 6 столових ложок оцту, всипати по чайній ложці мелених червоного перцю, гвоздики, кориці, додати 6 розітертих зубочків часнику, все ретельно перемішати поварити ще 2-3 хвилини. Відразу розлити кетчуп у підготовлені стерильні гарячі банки і закатати кип’яченими кришками. Заправка до борщу Отримати сік із 5 кг помідорів, довести його до кипіння. Додати по три чверті склянки цукру, олії, оцту, посолити за смаком, дати покипіти, додати по 1 кг порізаних соломкою моркву та болгарський перець або ратунди, поварити 10 хвилин, стежити, щоб не розварився перець (ратунду). Готову заправку розкласти в гарячі літрові банки і закатати. Залишити на 8 годин укутаними. Отже, конкурс розпочався. Шановні господині, з нетерпінням чекаємо ваші оригінальні рецепти, а призи чекають переможців. Покваптеся, адже час летить швидко! Підготувала Лариса САЛЬКОВА


² êàëèíà, ³ áåð³çêè Ставши пенсіонеркою, Анастасія Мірошник творить дерева з бісеру Âèïàäêîâîñòåé ó æèòò³ íå áóâàº. Àëå, çäàâàëîñÿ, öÿ çóñòð³÷ òðàïèëàñÿ ñàìà ñîáîþ. Íà ñ³ëüñüê³é âóëèö³ Ïèñüìåííîãî óâàãó ïðèâåðíóâ êðàñèâèé áóäèíîê, ÿêèé ìè âèð³øèëè ñôîòîãðàôóâàòè. Ïðàâäà, â Àìåðèö³, êàæóòü, íà öå ïîòð³áíà çãîäà ãîñïîäàð³â. Àëå ìè ùå íå Àìåðèêà, ó íàñ âñå êóäè ïðîñò³øå... Ç äâîðó âèéøëà ãîñïîäèíÿ ³ ïîö³êàâèëàñÿ, íàâ³ùî ìè ôîòîãðàôóºìî. À êîëè ä³çíàëàñÿ, ùî ìè ³ç «Çîð³», ðàäî çàïðîñèëà äî õàòè, ùîá ïîçíàéîìèòè ç³ ñâî¿ì çàõîïëåííÿì. Анастасія Овсіївна Мірошник (уроджена Сазонова) родом з Кіровської області в Росії. Живе в Україні з 1975 року. Вийшла заміж за місцевого жителя Юрія Володимировича, інженерамеханіка. Працювала в колгоспі об ліковцем. А в 45 вступила до залізничного технікуму. Працювала на залізниці — поча ла з прибиральниці, а закінчила начальником станції Письменна. Три роки тому пішла на пенсію. З чоловіком виховали чотирьох синів — Сашка, Володю, Льоню і Женю. Всі працюють у місті в приватній фірмі і допомагають бать кам. «Мені їх Бог послав, прекрасні сини», — каже мати. Вийшовши на пенсію, Анастасія Овсіївна продовжує працювати — завідує током фірми «Дніпроагростандарт». 10річна онука Ангеліна того дня приїха ла з батьками до бабусі на гостину. Вона вчить ся в школі в Дніпропетровську, але поки що не захопилася бабусиним хобі. Всіх онуків п’ятеро — чотири онука і єдина онучка Анге ліна. Чомусь щастить на хлопчиків. Ось і ше стирічний Кирюша ні на крок від бабусі. Як усе почалося? Вийшовши на пенсію, рік тому Анастасія Овсіївна захопилася бісе ром. Творить взимку. Влітку ніколи — горо ди. Свої вироби адресує дітям і онукам. Щоб людей оточувала краса. Онуки дарують їх своїм учителям. — Сюжети приходять самі собою. Всі вони мої. Ніде не позичені. Неповторні й берізки, і кошики, й інше. Все придумую сама і втілюю в матеріалі. Так, приміром, я виготовила ве ликодній кошик. А ось кущ калини, що сим волізує багатство, достаток, здоров’я. Все з бісеру. Серед домашніх експонатів — навіть гро шове дерево. Його гілки багато прикрашені монетками. Ідея твору — «щоб гроші в домі не виводилися». Правда, дерево ще не закін чене. Не всі монетки ще зайняли на ньому свої місця. — Бісер купую, з цим зараз проблем немає. Дріт син привіз. Нехай буде запас на зиму, коли прийде час плести нові роботи. У виставках жінка поки що участі не бра ла. Плете для себе і своїх близьких. Не для слави. Для дітей, онуків. Що хочеться виготовити в майбутньому? Анастасія Овсіївна родом з Росії, тому відчу ває ностальгію за берізками. Для російсько го серця берізка — не просто дерево, а один із символів малої батьківщини.

Àíàñòàñ³ÿ ̲ÐÎØÍÈÊ ç îíóêîþ

Хоча в Письменному, яке стало рідним для неї, також ростуть берізки, посаджені кимось коло сільради. Але не давала спокою майст рині мрія виготовити велику берізку заввишки 1 метр 40 сантиметрів. Верхівка вже готова. Чоловік у стояку старого торшера просвердлив дірочки. Ось тобі й отвори для майбутніх гіло чок. — Я кожну бісеринку набираю, сплітаю, роблю з них гілочки, — ділиться секретами майстерності Анастасія Овсіївна. — Потім скріплюю дротом. Якщо виникло бажання щось створити, ночами не сплю. Можу за ніч зробити бансай або сакуру — японську виш ню. Творчість не дає спокою і вимагає саморе алізації. Відтак народилися рукотворні кущ калини, малини. І полуничку покажи! — про сить вона онучку. Ангеліна слухняно несе з сусідньої кімнати все нові і нові вироби, в які автор вдихнула трепетне життя. Багато робіт вже роздаровано. Анастасія Овсіївна умисне їх не продає, а лише дарує. Але від чистого серця. Нехай несуть радість людям. — А ще самі собою пишуться ліричні вірші, — признається наша співрозмовниця. — Вже багато написано. Поезія прийшла до мене в 45 років. Раніше ніколи не писала, за дітворою все не було часу, а от прийшли і пишуться вірші. Любов — стимул до творчості. Ìèêîëà ×ÀÁÀÍ ñ. Ïèñüìåííå, Âàñèëüê³âñüêèé ðàéîí Ôîòî àâòîðà

www.zorya.org.ua 10 ëèïíÿ 2013 ð.

19

Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки 25.07.2013 р. ПРОВОДИТЬ КОНКУРС на здачу в оренду нежилого приміщен ня площею 243,5 м2 за адресою: м. Дніп ропетровськ, вул. Ли варна, 10. Цільове призна чення — під розмі щення офісів. Оплата вартості експертної оцінки по лягає на переможця конкурсу. Прийом доку ментів та довідки за адресою: вул. Ливарна, 10, каб. 334 до 27.07.2013 р. Додаткова інфор мація за телефоном 47%26%91. 726

ËIÊÓÂÀÍÍß

ЗАХОПЛЕННЯ

РАКУРС

ÇÎÐß îáëàñòü

від алкогольної залежності нейрокомп’ютерним кодуванням. Новий метод, лікарська гарантія, повністю знімає психічну залежність від алкоголю і тютюнокуріння.

20 липня, 4, 17 серпня о 10.00 в Дніпропетровській басейновій лікарні (поряд із залізничним вокзалом, пл. Островського, навпроти старого мосту через Дніпро).

Лікування проводить член Міжнародної асоціації психоте% рапевтів, член Республіканської асоціації наркологів лікар

АПРЕЛЄВ Вячеслав Аркадійович

(Авторське свідоцтво на винахід, метод широко застосовується в питущих і курящих країнах: Канаді, США, Англії). За цими телефонами ви завжди можете дізнатися дату чергового прийому лікаря: (056)7215303, (056)7215515 (з 8.00 до 18.00), вул. Пастера, 26. Є протипоказання. Консультація спеціаліста. ˳ö. ¹394175 â³ä 10 ñ³÷íÿ 2008 ð.

ОКП «Дніпропетровська філармонія» оголошує конкурс на право укладення договору оренди нежитлових приміщень площею 185,3 м2, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 6, для розміщення магазину. Заявки на конкурс приймаються протягом 15 днів від дня оприлюднення оголошення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 6, ОКП «Дніпро петровська філармонія», бухгалтерія. Телефон для довідок: 778%30%51. Розкриття пропозицій та проведення конкурсу: 26.07.2013 р. об 11.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 6, ОКП «Дніпропетровська філармонія», бухгалтерія. КЗ «Криворізька міська лікарня №5» ДОР оголошує конкурс на оренду частини холу загальною площею 2 м2, розташованого на першому поверсі 7повер хової будівлі стаціонару за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Поперечна, 1а. УМОВИ КОНКУРСУ: 1. Оренда приміщення під установку двох вендингових автоматів. Для участі в конкурсі учасник подає на розгляд конкурсної комісії:  заяву на участь в конкурсі;  пропозиції з запропонованим розміром орендної плати;  установчі документи;  звіт з експертної оцінки та рецензію на звіт;  копію оголошення з газети «Зоря». Кінцевий термін подання заяви на конкурс — до 10.00 29.07.13 р. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Поперечна, 1а. Конкурс відбудеться о 10.00 31.07.2013 р. Довідки за телефоном: 651304. 655

Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки 25.07.2013 р. проводить конкурс на здачу в оренду нежилого приміщення, площею 219,6 м2 за адресою: м. Дніпро петровськ, вул. Ливарна, 10. Цільове призначення — під розмі щення офісів. Оплата вартості експертної оцінки полягає на пе реможця конкурсу. Прийом документів та довідки за адресою: вул. Ливарна, 10, каб. 334 до 27.07.2013 р. Додаткова інформація за тел. 47%26%91. ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМИ свідоцтво про право власності для прогулянкових суден CR №3933044 від 21.08.2008 р. та свідоцтво про право плавання під державним пра пором України (судновий патент) для прогулянкових суден з бортовим номером UA 0620 DN прогулянкового катера «Mercury F115 ELPT4S», видані на ім’я Резнік Олександр Миколайович, у зв’язку з втратою.

Самой тиражной газете в области на постоянную работу

ТРЕБУЮТСЯ специалисты для работы в отделе рекламы.

Основные обязанности: Продажа рекламных площадей и маркетинговых услуг су ществующим клиентам. Организация работы по привлечению новых клиентов.Участие в разработке плана продаж. Требования к кандидатам: Возраст: 20—60 лет. Высшее или незаконченное высшее образование. Оплата: ставка + хорошие % Резюме отправлять на адрес: dirreklama@zorya.org.ua

Îðèã³íàëüí³ âèðîáè ç á³ñåðó Àíàñòàñ³¿ ̲ÐÎØÍÈÊ

Êîëåêòèâ âèêëàäà÷³â òà ñï³âðîá³òíèê³â Àâòîòðàíñïîðòíîãî òåõí³êóìó äåðæàâíîãî ÂÍÇ «Íàö³îíàëüíèé ã³ðíè÷èé óí³âåðñèòåò» âèñëîâëþº ãëèáîêå ñï³â÷óòòÿ äèðåêòîðó òåõí³êóìó Áåñåä³íó Âÿ÷åñëàâó Ëåîí³äîâè÷ó ç ïðèâîäó ñìåðò³ éîãî äðóæèíè Îëåíè Ïåòð³âíè.


20

ДАЛЕКЕ — БЛИЗЬКЕ

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 10 ëèïíÿ 2013 ð.

Ïòàõ ùàñòÿ Ìèêîëè Ãíàòþêà 2003 ð³ê. Íàø çåìëÿê Îëåêñàíäð Øåâ÷åíêî, ó òîé ÷àñ íàðîäíèé äåïóòàò Óêðà¿íè, çðîáèâ æèòåëÿì Äí³ïðîïåòðîâñüêî¿ îáëàñò³ âî³ñòèíó öàðñüêèé ïîäàðóíîê. ³í îðãàí³çóâàâ êîíöåðòè íàðîäíîãî àðòèñòà Óêðà¿íè Ìèêîëè Ãíàòþêà. Ñï³âàê âèñòóïàâ ó Ïàâëîãðàä³, Þð’¿âö³, Ïîêðîâñüêîìó, Ñèíåëüíèêîâîìó, Ïåðøîòðàâåíñüêó. Âàæêî ïåðåäàòè ñëîâàìè ñâÿòêîâó

Нам пише Ганна Олександрівна Таран, учителька із села Саксагань П’ятихатського району. «Шановна редакцiя! Висловлюю щиру подяку за рубрику «Далеке—близьке». Нею Ви повер) таєте нас у днi нашої молодостi, тримаєте в доброму постiйному чеканнi на новi зустрiчi з улюбленими талановитими людьми. Я записую тi пiснi, яких у мене немає, а сестра робить вирiзки i має вже цiлий пiсенник. Прошу пiдготувати розповiдь про спiвака, народного артиста України Миколу Гнатюка. Особливо подобаються його пiснi про село. Надрукуйте їх. I це буде велика радiсть для селян) трударiв». Шановна Ганно Олександрівно! Спасибі за добрі слова на адресу рубрики «Далеке—близьке». Із задоволенням виконуємо ваше прохання, адже в Миколи Гнатюка безліч шанувальників його самобутнього таланту як у нас в Україні, так і за її межами.

Ïåðø³ óñï³õè é ïåðø³ ðîç÷àðóâàííÿ Народився Микола Гнатюк 14 вересня 1952 року в селі Не мирівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, у родині голови колгоспу й сільської вчительки. Закінчив Ровенський педагогічний інсти тут (музичнопедагогічний фа культет). Творчу кар’єру почав в ансамблі «Ми — одесити». Під час служби в Радянській армії протягом року співав в ансамблі 8ї гвардійської армії ГРВН у м. Веймарі (НДР). Вчився в студії Ленінградського мюзик холу й паралельно гастролював з ВІА «Дружба». Успіх випадкового запису з оркестром Ростислава Бабича й телегенічність досить швидко зробили Миколу Гнатюка бажа ним гостем у студіях — з екрана зазвучали «Девчонка из кварти ры 45», «Крылья удачи», «У ве селого клена», «Если город танцует». У 1978 році він став перемож цем другого конкурсу артистів естради України в Запоріжжі. У 1979 році Гнатюк посідає третє місце на VI Всесоюзному кон курсі артистів естради, що відкриває йому дорогу за кордон. Пісня Давида Тухманова «Я с тобой танцую» приносить йому Гранпрі конкурсу естрадної пісні в Дрездені, а «Танец на ба рабане» Раймонда Паулса — пер

ше місце фестивалю Інтербачен ня в Сопоті 1980 року. Через рік у Гнатюка ще один суперхіт О. Пахмутової — М. Добронраво ва — «Птица счастья». Аж до другої половини 1980х співак збирав стадіони й повні концертні зали. А потім ажіотаж навколо творчості Гнатюка гасне, й він, рідко потрапляючи на телеекрани, поступово втра чає популярність. Не допома гають і власні композиторські спроби. Íîâà õâèëÿ ïîïóëÿðíîñò³ Але в 1987 році він знахо дить свою пісню — композитор Олександр Морозов пише для Миколи Гнатюка «Малиновый звон», через рік — «Белые став ни». Наступає друга хвиля його популярності, він удостоюється звання народного артиста Украї ни. М. Гнатюк з інтервалом у рік записує дві довгограючі платів ки — «Малиновый звон» і «Не покинь меня». А потім співак зненацька на кілька років зали шає українську естраду (з родин них обставин він проживає в Німеччині, куди виїхала його колишня дружина із сином). Його повернення в 1993 році шанувальники зустріли з енту зіазмом, а пісня «Час рікою пли ве», що називається, пішла в на род. Однією з найбільш мелодій них пісень, виконаних у період

відродження, можна назвати «Смереку». Äî Áîãà éøîâ äîâã³ ðîêè У віці 47 років Микола Гна тюк вступає на місіонерське відділення в Бєлгородську духов ну семінарію. «Десь у підсвідомості віра була з дитинства. Але до Бога я йшов крок за кроком довгі роки. Ми все життя йдемо до Нього. У дитинстві на городі я знайшов священницький хрест. Він доте пер зі мною — це моя реліквія». Уже будучи відомим співа ком, Микола Гнатюк часто співав на криласі в лаврі. І естрада його вірі не заважала: «Тоді можна було співати, не продавши душу. І пісні я співав добрі, по цю пору від них не відмовляюся. Особли во від «Малинового звона», співаю його на кожному своєму концерті». Нині концерти народний ар тист України Микола Гнатюк дає регулярно. Тільки репертуар сп��вака суттєво змінився. З’яви лися пісні духовного змісту. Один з останніх музичних аль бомів співака називається «Гос поди, помилуй», а остання версія вийшла з доповненнями під на звою «Господи, спаси, сохрани». Їздить по Україні, виїжджає в Росію, до Москви. Співак випу стив вісім дисків, зняв чотири відеофільми. ϳäãîòóâàâ Äìèòðî ÊÐÀÂ×ÅÍÊÎ

Музыка Александра МОРОЗОВА Стихи Анатолия ПОПЕРЕЧНОГО Сквозь полудрему и сон Слышу малиновый звон, Это рассвета гонцы, В травах звенят бубенцы, Это средь русских равнин Вспыхнули гроздья рябин, Это в родимой глуши Чтото коснулось души. Припев: Малиновый звон на заре, Скажи моей милой земле,

Что я в нее с детства влюблен, Как в этот малиновый звон. Этот малиновый звон — От материнских окон, От той высокой звезды, Да от минувшей беды. Пыльный затеплится шлях, Где мы бродили в полях, Где на заре как сквозь сон Слышен малиновый звон. Припев.

1987

Áåëûå ñòàâíè Музыка Александра МОРОЗОВА Стихи Анатолия ПОПЕРЕЧНОГО Вспыхнет зарницею вечер в лугах, Где медуницею ветер пропах, Где тёплым августом я тебя ждал, Робко и радостно, робко и радостно В ставни стучал. C белыми ставнями, с белыми ставнями дом над рекой, Где мы оставили, где мы оставили чтото с тобой. Милое, давнее — гдето за далями, в дымке сплошной, Ставеньки скрипнули, словно окликнули: «Где ж ты, родной?» А над покосами, а над жнивьем Лето от осени — за журавлём. Как же так сталося — был мне родным, С белыми ставнями, с белыми ставнями Дом стал чужим. C белыми ставнями, с белыми ставнями дом над рекой, Где мы оставили, где мы оставили чтото с тобой. Милое, давнее — гдето за далями, в дымке сплошной, Ставеньки скрипнули, словно окликнули: «Где ж ты, родной?» 1988

Çîðüêà àëàÿ Музыка Александра МОРОЗОВА Стихи Виктора ГИНА Своей нежностью, своим голосом Не покинь меня, не покинь меня, Не покинь.

Всех красивее, Всех дороже мне стала ты, Даже капелькой Своей нежности не остынь. Через сотни лет, через тысячи По плечам твоим Спелым колосом льются волосы, Не покинь меня, не покинь меня, Не покинь. Только голову, 80-³ Только голову запрокинь.

Автор Елена ВАСИЛЕК Ходил по свету, колесил я много лет, Но счастья так и не нашёл. Детишек нет, жены вот тоже, в общем, нет, И на душе нехорошо. Видал я много разных стран и городов, Ногами шар земной крутил, что было сил, Да только в сердце свою первую любовь Всегда носил, всегда носил.

×àñ ð³êîþ ïëèâå

Припев: Растёт, растёт возле дома калина, Растёт, цветёт на мою, на беду. Живёт, живёт в этом доме Галина, Да я никак всё туда не дойду. Живёт, живёт в этом доме Галина, Да я никак всё туда не дойду.

Припев.

Ìàëèíîâûé çâîí

Зорька алая, Зорька алая, губы алые, А в глазах твоих, А в глазах твоих неба синь. Ты любовь моя, долгожданная, Не покинь меня, не покинь меня, Не покинь.

Ãàëèíà

А помнишь, Галя, как я в армию пошёл, И от тебя всё ждал письма, А друг соврал, что я другую там нашёл, И ты поверила в слова. Я столько лет тебя пытался позабыть, Бежал по свету, как чумной, не чуя ног, Но разлюбить тебя, родная, разлюбить, Так и не смог, так и не смог.

àòìîñôåðó òèõ êîíöåðò³â. Ëþäè ç’¿æäæàëèñü ç óñüîãî ðàéîíó. Âõ³ä áóâ â³ëüíèé. Çàëè ïåðåïîâíåí³. Ïóáë³êà çàõîïëåíèìè îïëåñêàìè äÿêóâàëà Ìèêîë³ Ãíàòþêó çà ï³ñí³, ùî ïîëþáèëèñÿ. À «Áåëûå ñòàâíè», «Ìàëèíîâûé çâîí», «Ñìåðåêà» ñï³âàêîâ³ íåð³äêî äîâîäèëîñÿ ñï³âàòè íà «á³ñ». Áóðõëèâèìè îâàö³ÿìè ãëÿäà÷³ ïîäîâãó íå â³äïóñêàëè óëþáëåíîãî ñï³âàêà ç³ ñöåíè.

Музика невідомого автора Вірші Богдана ЛЕПКОГО та Івана ФРАНКА

На голове полнымполно волос седых, Да кружит злое вороньё. Встречал я женщин умных, сильных, молодых, Да не похожих на неё. Промчались годы молодые, ну и пусть, И наше счастье ещё будет впереди, А я вернусь, я обязательно вернусь, Ты только жди, ты только жди. Припев.

Час рікою пливе, як зустрів я тебе, Як зустрів я тебе, моя пташко, Довгодовго дививсь, марно очі трудив, Та впізнати тебе було важко.

Як почуєш коли біля свого вікна, Хтось зітхає так сумно і важко, Не вставай, не будись, не тривож свого сна, Не тривож свого сна, моя пташко.

Ти висока, струнка, в тебе руса коса, В тебе очі сумні, невеселі, А уста вже не ті, не солодкі такі... Скажи, хто цілував їх без мене?

Як зустрінеш коли — привітай, усміхнись, Зустрічай, як колись зустрічала. Бо пройшли вже роки і ми стали батьки, Але наша любов не пропала.


Сімейні цінності

сім’я

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 10 липня 2013 р.

21

Разом більш як півстоліття Марію Василівну і Михайла Григоровича Гавришів добре знає старше покоління селища та району. Пояснення просте: Марія Василівна все життя пропрацювала в районній газеті, а Михайло Григорович трудився трактористом у райсільгосптехніці, дорожньому ремонтно-будівельному управлінні, завершивши трудовий шлях в управлінні зрошувальних систем. Тут хочеш не хочеш, а знатимуть і впізнаватимуть на вулиці — скільки тієї Софіївки?..

Дмитро Якимов, власкор «Зорі» Софіївський район Фото автора

Примітна ця родина не лише славною працею, а й тим, що стаж її подружнього життя повернув на друге півстоліття. Уявляєте: п’ятдесят років разом! Дивлячись, як нині молодь легко ставиться до шлюбу, не обтяжуючи себе узаконенням стосунків, мимоволі проймаєшся повагою до жінки та чоловіка, які бережуть родинне вогнище піввіку. …Зналися, пригадують Гавриші, вони давно. Ще до армії юнак приходив у гості до Маріїних братів – вона тоді у старших класах навчалася. — Іноді Михайло й букетик польових ромашок приносив та вручав мені, — згадує Марія Василівна. — То не було, як кажуть, жениханням у прямому розумінні – просто вияв дружніх почуттів… Уже в дорослому віці бачитися часто їм не випадало: дівчина працювала в Софіївці в районній газеті, а молодого механізатора керівництво відправляло на роботи у різні куточки району — трактористи машинно-тракторної станції, а згодом і сільгосптехніки, допомагали колгоспам. Серйозні стосунки між ними зав’язалися після повернення Михайла Гавриша з армії. Марії Івченко було вже за двадцять, а він на чотири роки старший. Звичайно, вечорами не сиділи вдома — ходили в кіно до клубу, бігали в парк на танці, зустрічалися відповідно з хлопцями та дівчатами. Все було, як і у решти їхніх ровесників. Та якось стали помічати, що разом їм краще, аніж з кимось іншим. Кохання? Шлюб? Не помилитися б… За словами Марії Василівни, остаточний вибір на користь Михайла вона зробила через його неординарний вчинок. За сумлінну працю правління одного з колгоспів преміювало молодого чоловіка грошима з тим, щоб він на ці кошти купив наручного годинника. А він натомість привів додому, де жив із мамою Оксаною Михайлівною, козу... — Тоді я зрозуміла, — призналася жінка, — що на цю людину можна покластися, бо у нього, як кажуть, не вітер у голові, а серйозне ставлення до життя. Двадцятого жовтня 1962 року вони зібралися йти до ЗАГСу подавати заяву на реєстрацію шлюбу. Була субота, робочий день, і того року тільки починали застосовувати процедуру призначення місячного випробувального терміну для потенційних наречених та женихів: кому дадуть місяць на

роздуми, а кого й зразу розпишуть, оголосивши чоловіком та дружиною. — Я почав просити, — це вже Михайло Григорович розповідає, — щоб нас у цей же день розписали. А у відповідь чую: «Куди вам поспішати – встигнете!». Довелося вдатися до хитрощів: кажу, відправляють мене у відрядження на Північ, тож хочу, аби у паспорті вже значилося, що я жонатий чоловік. Повірили і розписали того ж дня! Про їхнє рішення стати подружжям не знали ні Михайлова мама, ні Маріїні батьки. Тож весіллям можна вважати застілля, влаштоване у редакції районної газети її редактором: ні у Гавришів, ні в Івченків ні про що не відали і до жодних урочистих церемоній не готувалися. Про рішення півстолітньої давності Марія Василівна і Михайло Григорович не жалкують. Вчинили, як вважали за потрібне, і подальше подружнє життя довело, що не помилилися у виборі одне одного. Звісно, за цей час усього траплялося: іноді сперечалися, часом конфліктували, але до великих скандалів, за що було б ніяково перед самими собою і соромно перед сусідами, сімейні непорозуміння не доводили. Мабуть, і часу та можливостей для цього не було: обоє з ранку й до вечора на роботі, майже відразу взялися за зведення власного будинку — про які негаразди мова?! До того ж уміли поважати і розуміти партнера, йшли одне одному назустріч. Пригадала Марія Василівна епізод. Якось вона прибігла з роботи, щось хутенько перекусила та й заходилася вибілювати у кімнатах — весна, треба освіжити житло. Не зважила й на те, що в домі гарячої страви немає. Незабаром і Михайло Григорович прийшов додому. — Каже мені, щоб кидала глиняники, — пригадує жінка, — та ставала до плити. Я ж ні в яку: треба доробити — і квит! Так і не домовилися… А години зо дві по тому, продовжила розповідь Марія Василівна, гукає мене син Ігор: «Мамо, йди їсти!». «А чим же годуватимуть?», — запитала. Борщем, каже, та таким смачнющим! Вона на кухню, а там Михайло Григорович борщем пригощає. Смачним і наваристим, бо вклав у каструлю літрову банку тушкованого м’яса. Хіба ж сердитимешся з цього приводу — чоловік хотів як краще! З висоти прожитих років Гавриші стверджують, що завжди йшли одне одному на поступки, ніхто не ставав у затяту позу — мовляв, правота лише на моєму боці! Це й сприяло

Марія Василівна та Михайло Григорович Гавриші

своєрідній гармонії у стосунках, позитивно впливало на сімейну атмосферу, переконувало у взаємній чесності та порядності. Ніхто не доводив, що він головніший, кращий чи справедливіший у родині — все порівну, без зверхності. Обоє розуміли, що, за висловом відомого поета, «любовь не вздохи на скамейке и не прогулки при луне…». Це щось більше, глибше, відповідальніше. Основа ж усьому – взаєморозуміння, взаємоповага і обов’язково праця як основа життя. Трудовий стаж Михайла Григоровича становить 40 років 11 місяців і 29 днів. Це дані, підраховані спеціалістами управління Пенсійного фонду з трудової книжки. А якщо додати ще й те, що він, чий батько загинув на війні, почав заробляти собі на хліб задовго до повноліття... З 14 років працював на колгоспній фермі; був причіплювачем і до армії вміло управлявся не лише з трактором, а й з іншою сільськогосподарською технікою. Він має медаль «Ветеран праці», багато похвальних грамот і подяк. Вже коли був на пенсії, в день 75-річчя його відвідала делегація з управління водного господарства. Від імені адміністрації та профспілкового комітету колишні колеги тепло привітали ветерана, вручили квіти та цінний подарунок.

Я все ж поцікавився: хто, як кажуть, голова в сім’ї? Переглянулися Гавриші між собою: а й справді — хто? А ніхто! Все робиться спільно, без наказів і понукань. А ось сімейним бюджетом відає Марія Василівна. — Вона у нас міністр фінансів, — посміхається чоловік. — Але коли мені треба на щось гроші — виділяє без будь-яких розмов чи запитань. — А чому б і ні? — дивується жінка. — Я знаю, що він їх не проп’є, не викине, як кажуть, на вітер… Ось так і живуть старші Гавриші. Є в цій родині і молодші члени — син Ігор, невістка Олена та дочка Тетяна. Всі працюють: Ігор Михайлович — інженер з охорони праці Софіївського РЕМу, Олена Володимирівна — методист районного відділу освіти. Тетяна ж Михайлівна трудиться в реанімаційному відділенні місцевої лікарні. Ігор із сім’єю мешкають окремо, а Таня живе з батьками. У молоді роки Марія Василівна мріяла про велику родину — хотіла мати двох синів і двох дочок. Але сподівання здійснилися лише наполовину. Радіють Марія Василівна з Михайлом Григоровичем трьом внучатам, є вже й правнучка. Старша внучка Світлана, дочка Ігоря й Олени, з відзнакою закінчила Криворізький будівельний коледж, зараз заочно

навчається в інституті безперервної фахової освіти Придніпровської державної академії будівництва та архітектури на третьому курсі. У молодших онуків — Ігоревого Віталія і Тетяниної Інни різниця у вісім місяців — Віталій старший. Обоє п’ятикласники, «хорошисти», навчаються в одному класі. Кожен має своє захоплення: хлопчик виготовляє різні вироби з бісеру, а дівчинка — з шовкових стрічок. А ще Інна пробує писати вірші, бере активну участь у різних конкурсах. Радує і чотирирічна пра­ внучка Аліса. Хоч ще трішки й шепелявить, але почули б ви, як гарно вона читає вірші, розповідає казки, співає і танцює… У народі кажуть: хто діждався правнуків, той потрапить до раю. «Але ми, — кажуть Марія Василівна і Михайло Григорович, — до раю ще не хочемо. Хочемо діждатися, щоб усі наші правнуки виросли хорошими людьми, кожен твердо став на своє крило. А ще мріємо, щоб нащадків було більше, аби рай нам був гарантований». Гавриші впевнені: якби можна було почати життя спочатку, то міняти у своїх долях нічого б не стали. Адже йдуть по ньому гідно, у всьому дотримуючись загальнолюдських цінностей та чеснот.

Зорянська пошта

Даруйте стареньким тепло своєї душі Велике спасибі вам, шановні працівники, за цікаву газету. Велика дяка за поетичну сторінку «Чиста криниця». На одній із таких сторінок було надруковано вірш «Своїх бабусь шануйте й бережіть». Автор — Сергій Лимар, учень 7-го класу Покровської ЗОШ I-III ступенів №2. Який правдивий, проникливий вірш! Ми читали і плакали… Адже люди похилого віку нині часто страждають від браку спілкування з ними молодшого покоління. А коли приділити старим хоч трохи уваги, їхня поведінка зміниться на краще. Молоді треба дослухатися до порад літніх людей, бо в них є раціональні зерна. Не слід дратуватися, якщо раптом бабуся чи дідусь зацікавилися вашими захопленнями. У більшості випад-

ків старі залишаються молоді душею. А від доброзичливого взаємного спілкування всім стає веселіше, стареча кмітливість може підказати щось цікаве. Хочу звернутися до молодих читачів «Зорі». Допомагайте літнім людям, раптом, крім вас, їм більше і допомогти ніхто не може. Однак робіть це коректно — бо деякі старі дуже полохливі, особливо коли справа стосується сучасної молоді. Даруйте їм подарунки. Просто так, без приводу і від чистого серця. Те тепло, яке народжується в цей момент в очах людей похилого віку, ні з чим не порівняти. З повагою А. А. Уткіна Дніпропетровськ


22

особисте

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 10 липня 2013 ð.

З листів ведучій

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Василь Р. з Дніпропетровська. Родом з Черкащини, до 28 літ жив з батьками, робив у колгоспі. Був жонатий. Не захотіла жити тут, а я — у Павлограді через роботу, їздив у Павлоград електричкою до неї дві з половиною години, аж доки не надоїло. Мені лишалося дев’ять років до пенсії, відстань між нами була 65 км. Так ми і розійшлися без сварки, мирно. Дітей немає. Живу скромно, один. Курю, не п’ю, на вигляд молодший за свої 62 роки. Буду радий познайомитися з самотньою десь мого віку. * * * Андрій М. з Дніпропетровського району. Два роки як утратив свою дружину. Затужив, одному тяжко. Я національністю не українець, але у Дніпрі вже 30 років. Дочка з чоловіком 10 років як виїхала до Таджикистану. Так я зостався сиротою, без дочки, без онуків. Ніхто не думав, що так станеться. З жінкою ми ніколи не думали про нашу розлуку, така воля Божа, нічого не вдієш. Хай жінка, яка обізветься, не переживає, я не курю, алкоголь не вживаю. В селі поважають: «Андрюша майстер на всі руки». Мені 61, ріст 175, важу 80 кг. Від міста до села, де моя хата, 20 хвилин їзди. Хочеться на старість пожити гарно, щасливо. Щоб наші зорі на небі весь час сяяли. Буду чекати вісточки. * * * Сергій М. із Синельниківського району. Дорога Олено, ось і я насмілився написати до тебе. Є в мене дім, земля — город при будинку, пай, господарство. Працюю трактористом. Був одружений — громадянським шлюбом десять років. Та, видно, не судилося нам бути разом. Хотілося б зустріти жінку, якій до вподоби сільське життя, а також правдиві, чесні взаємини. Як є в неї дитина, постараюся стати їй за батька. Я чоловік спокійний, люблю порядок. Подобається мені і готувати, навіть пиріг печу. Курю. Можу дозволити собі на свято чарку. Мені 36, і, може, доля мені ще подарує дружину. Так хотілося б радіти життю разом з коханою людиною, яка б цінувала моє старання та мене самого, бо натерпівся в цьому житті немало. * * * Алла А. з Дніпропетровська. Залюбки порпалась у землі, на дачі, однак шість років тому продала — з різних причин. Чверть віку як розлучена. Двоє дітей. Дочці 50, живе в Чехії, два рази гостювала в неї у Празі. Синові 43, бачимося рідко, з ним та його родиною спілкування переважно телефонне. Мені 73, я сама в однокімнатці. Дуже бракує спілкування з таким же самотнім, як я. * * * Зінаїда О. з Кривого Рогу. Ніколи не писала подібного, отаких листів, та ось наважилась. Мені 68, українка, вдова 16 років, на пенсії, не п’ю зовсім, не курю. Надоїла самотність. Погоджуся, як дійдемо порозуміння з чоловіком, на переїзд. * * * Валентина О. з Дніпропетровського району. Мені 64, ріст 165, вага 72. Вдова, забезпечена. Освіта вища, симпатична жінка, без негарних, лихих звичок. У квартирі в передмісті Дніпра я одна. Хочу, щоб відгукнувся одинак 68—73 років. * * * Наталя Є. з Дніпропетровська. 52 роки, ріст 164, вага 86, спокійна, врівноважена, мовчазна. Ну, може, трохи безалаберна. У побуті прекрасно обходжуся сама. Родом з Магдалинівщини, в селі є хата, але мешкаю і працюю тут, у місті.

!

Ëèñòè âåäó÷³é Îëåí³ Äåñÿòåðèê, çâåðíåííÿ ñàìîòí³õ ëþäåé íàäñèëàéòå íà åëåêòðîííó àäðåñó zorya@zorya-gazeta.dp.ua ³ ÷èòàéòå íà ñàéò³ www.zorya.org.ua

Яскраво вираженого прагнення подобатися протилежній статі не спостерігається. А тому: моя одіж практична і зручна, зовнішність приємна, усмішка щира. Моя дочка одружена, живуть у Євпаторії. Кличуть до себе. Але волію жити тут. Працюю на заводі комірницею. Хотіла б, щоби комусь єдиному було зі мною комфортно і тепло. Бо нічого нема дорожчого, ніж душевна рівновага і здоров’я. Ще подобається збирати цілющу травку. Щоб від застуди чаю попити. В кіно, театрі не пам’ятаю коли була. Самій нецікаво... Проблема віку? * * * Людмила В. з Дніпропетровська. Пишу в надії, що чоловіка не злякає те, що в мене є дитина, донечці вже 14, проживаємо з батьками у двокімнатній квартирі. Є дача в гарній місцевості, ріка близенько. Мені 39, ріст 165, вага 54, темно-русява, шкідливих звичок нема. Люблю класичну музику. Працюю на фабриці, зарплата середня. Хочеться мати близьку людину, щоб не нудьгувати на свята одній. * * * Леся С. з Дніпропетровська. Вашу рубрику, пані Олено, вже не один рік читає моя мама — вчителька української мови і літератури. Велич��зна дяка «Зорі» за створення такої рубрики, яка допомагає зустрітися самотнім серцям. Мені 33, ріст 160, вага 57, русява, блакитноока. Непогана фігура, приємна зовнішність, заміжня не була. Народилася за Кривим Рогом, там мої батьки. А я з 17 років у Дніпрі, маю заміжню сестричку, яка півроку тому ощасливила племінничкою. Дуже люблю свою родину, але хочеться мати і власну. Останні п’ять років заробляю як репетитор, готую дітей до ЗНО (укр. мова і література). Люблю гори, хоча й нечасто вдається вибратись. Торік навчилася стояти на серфі з вітрилом. То до своїх численних захоплень — читати, співати, вишивати (як є час), фотографувати — хоч телефоном чи цифровою мильницею — додала ще й віндсерфінг. Деякі фото виставляла на своєму сайті. Сайт присвячений більше підготовці до ЗНО, є там і мої власні твори. Хочу ділити радощі і горе з найближчою людиною.

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè.

Острівець, де пахне липовим цвітом Мешканець приватного сектора. Дотримуюся здорового способу життя. Вважаю себе тямущим господарем. Освіта вища технічна. Розлучений. Власний переїзд виключаю. Люблю читати у вільний час — перед сном. Телевізор зневажаю. Яку жінку шукаю? Відповідь: нормальну, створену для сім’ї. Не ту, що замість критичної самооцінки свою сімейну непридатність маскує чи виправдовує відсутністю на життєвому шляху достойних кандидатів у чоловіки. Або жертовною присвятою себе дітям та онукам чи навіть неприхованим хизуванням своєю незалежністю. Девіз мого пошуку: якщо хочеш жити у сім’ї, то тільки добре, а якщо будь-як, то краще самому. Вірогідність устремлінь? Згоден, жалюгідно мала. Огляньмося навкруги. Чи серед багатьох знайомих подруж віднайдете ту, чиєму чоловікові могли б позаздрити? Одиниці... Ті жінки — поштучні (в розумінні штучності — винятковості)! І не має значення, в якому становищі, зі скількома дітьми лиха доля лишає її одну. «Блукаючою» вона не буде. Бо ця жінка створена для сім’ї. Вимоги ж мої до майбутньої обраниці класичні. Хоча класичність нині плутають з несучасністю. Сучасність же якась геть перевернена. Аж ніяк не в усьому її сприймаю. Буду радий знайомству з жінкою, не схильною до повноти (бо сам середнього зросту і ваги), відповідного віку, без житлових проблем. З тією, що має бажання пожити в мирі і злагоді одне для одного. Мріє про впорядкований присадибний городець, родючий садочок і розмаїття квітів. Котра, як і я, у щоденних турботах вбачає себе не ремісником, а художником. У переважній більшості життя — це «попса», але існує й інше. Такий собі омріяний острівець-оаза посеред розбурханого сьогодення. Чого варті лише пахощі цвіту сорокалітніх лип перед домом. Чи узори від віт при місяці у повні, коли літній вечір увінчує розпочате ранком, — хіба то не є щастя? І не завжди виправдане наше стремління до щастя одним лише позбуттям нещасть. Адже менше нещасть — ще не ознака більшого щастя... Літа, літа вже не ті. Як мовиться, не на ярмарок, а з ярмарку чимчикуємо. На спад пішла твоя зірка... Та все ж вухо вловлює й жадане для серця, хоч і притишене роками: Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький... Володимир М., 61 рік

Киця сумує разом з Вами Передплатила «Зорю» на один місяць (собі — область, а на доньчину адресу так само на місяць «Зорю»-город). Хочу порівняти, чим вони різняться. І ось прочитала допис дніпропетровця Миколи С. «Голос можу підняти на кішку», 19 червня. Я фармацевт, і мене цікавить лікування травами та методами народної медицини. Тепер навіть тваринами лікують, я маю на увазі живих тварин, очевидно, їхня енергетика лікує. Лікують не лише коти і собачки, а й такі «маленькі» представники, як дельфіни... Тож на кицю Вашу, пане Миколо, голос не треба підвищувати, бо Ви ж у неї один і захисник, і годувальник. Погладьте її по голівці, і вона буде мурликати Вам свою нехитру пісеньку. Аби не була шкодлива, розкажіть їй, щоб не робила того, що Вам не подобається, і вона Вас зрозуміє. Їй же, очевидно, теж сумно, що немає Вашої дружини... Любов В. Новомосковськ

Ùèðî âàøà Î. Ä.

Як передплатити «Зорю» Зробити це дуже про­ сто. На кожній пошті у Каталозі пе­р іодичних видань Дні­п ропе­т ро­в ­ ської області ви знайде­ те «Зорю»область» на стор. 12. «Зорю»город» мож­ на знайти на стор. 11 у тому ж Каталозі. Для пенсіонерів та ветеранів — пільгова ціна на передплату у тому ж Каталозі.

Вартість передплати на газети «Зоря»область» та «Зоря»город» на 2013 рік Індекс «Зоря»область» 89656 Для пенсіонерів пільгова 35380 Для індивідуальних передплатників 89657 Для пенсіонерів пільгова 61141 Для індивідуальних передплатників

Індекс «Зоря»город» 89658 Для пенсіонерів пільгова 91324 Для індивідуальних передплатників 89659 Для пенсіонерів пільгова 89661 Для індивідуальних передплатників

Вàðò³ñòü ïðèéìàííÿ ïåðåäïëàòè

Періодичність

1 міс.

середа

3,25 грн.

9,75 грн.

19,50 грн.

29,25 грн.

середа

4,08 грн.

12,24 грн.

24,48 грн.

36,72 грн.

середа, п’ятниця

8,50 грн.

25,50 грн.

51,00 грн.

76,5 грн.

середа, п’ятниця

10,58 грн.

31,74 грн. 2,10 грн.

63,48 грн.

95,22 грн.

2,55 грн.

3,90 грн.

0,9 грн.

3 міс.

6 міс.

9 міс.

Ö³íè ïîäàí³ áåç óðàõóâàííÿ ïîñëóã çâ’ÿçêó

Якщо вам важко самим передплатити газету, телефонуйте до редакції (0562) 388373, і ми допоможемо оформити передплату.


ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ

Ãîð³õ

Ні очей, ні вух не мають, Та мене вони впізнають. Їх щоранку напуваю, Їм я пісеньку співаю. Помідори червоніють. Бо подякувать не вміють. А зелені огірки Тулять листя до руки.

Він ріс у нашому дворі поміж каштанами й клена' ми. Чи його посадив хто, чи сам посіявся, ніхто не знав. Стояв високий, стрункий, з розлогими вітами, на яких серед пахучого листя зеленіли ще дрібні кульки горіхів. Раптом я побачив, як до горіха, злодійкувато огляда' ючись, підійшов хлопець і здоровенною палицею захо' дився гамселити по гіллю. Він намагався збити не' дозрілі плоди. Дерево ше' лестіло, сипалося листя... Мені здавалося, що воно тихо стогне від болю й не' захищеності. Хлопець був старший за

Ãàííà ×ÓÁÀ×

ß áåðó ñâîº â³äåðöå Я беру своє відерце І біжу мерщій по воду, Бо чекають на городі Помідори й огірки. Цілу ніч вони не спали — Раннє сонце виглядали. Хочуть їсти, хочуть пити. Та не вміють говорити.

Допоможи дівчинці зібрати всі цукерки

˳ñîâ³ ëàñîù³ ту, як приправу. Серед них кропива жалюча, глуха кропи' ва, грицики, осот жовтий, гу' сяча цибулька, яглиця, петрів батіг, королиця, молодило. Для аромату до бутербродів, у салати, перші й другі страви можна додавати дудник лісо' вий, мелісу, м’яту польову, по' лин, естрагон, квасеницю. Варене листя кульбаби вживають як шпинат, підсма' жене її коріння за смаком схо' же на каву. Коріння лопуха печуть або підсмажують, воно солодкувате, нагадує картоп' лю. М’які стебла борщівника європейського обпарюють, со' лять і їдять, корінці іван'чаю використовують для супу. У сирому вигляді можна спожи' вати коріння козельців, дзво' ників, молодий очерет, молоді кореневища і нижню частину стебла рогозу... Запашний і цілющий чай можна приготувати з листя, квітів та інших частин суниці, чорниці, чебрецю, малини, ожини, м’яти, іван'чаю, смо' родини, горобини, глоду, липи.

23

мене, але я вже не думав про це. Швидко кинувся до ньо' го й вихопив з його рук па' лицю. — Ти нащо дерево ніве' чиш? — закричав я.— Хіба не бачиш, що горіхи зелені?

А скільки гілок пооббивав... — А ти хто такий?..— витріщив очі бешкетник.— Воно що — твоє?.. — Моє! — розпалився я. І раптом додав примирливо: — Моє і твоє. Достигнуть — тоді й приходь, поласуємо горіхами. Незнайомець глипнув на мене, постояв трохи, певно, вирішував, що йому робити далі, потім махнув рукою: — А'а'а... Нехай росте. Бувай! — І пішов своєю до' рогою. А мені стало радісно, гар' но. Я підійшов до горіха й тихенько йому сказав: «Рос' ти, горішку. Рости й не бійся. Я тепер тебе завжди захищатиму». ³êòîð ÇÀÁËÎÖÜÊÈÉ

Êàçêà

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè Лісова «комора» здавна рятувала людей від голоду. І лобода, і щириця, і кропива були для наших пращурів не бур’яном, як тепер. Вони були цілком їстівними, тим'то й поширені вони поблизу людсь' ких селищ. Серед ласощів, які споживають герої «Енеїди», — «...рогіз, паслін, кислиці, ко' зельці, терен, глід, полу' ниці...» З дикоростучих їстівних рослин від ранньої весни і до пізньої осені можна готувати салати, супи, бульйони, хо' лодні борщі. Для салатів зби' рають в основному молоді ча' стини рослин — листя, пагінці, проростки, кореневи' ща, квіткові бруньки. Ось да' леко не повний перелік того, що придатне для салатів: куль' баба, кропива, свиріпа, коню' шина, медунка, гравілат, подо' рожник, лобода, дзвоники, щириця, яглиця, молоде лис' тя липи. Салати з кількох рос' лин, а особливо якщо до них додати овочів, смачніші, по' живніші. Багато рослин можна вико' ристовувати не тільки для са' латів, а й варити, солити, ква' сити, маринувати, використо' вувати як добавку до вінегре'

www.zorya.org.ua 10 ëèïíÿ 2013 ð.

Ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Âèâ÷è â³ðøèê

52 (423) Âèïóñê Âèïóñê Âèïóñê 52 52 (423) (423)

ÇÎÐß îáëàñòü

Справжніми лісовими ласо' щами є березовий сік, горіхи ліщини, різноманітні ягоди. В липні достигають суниця, ма' лина, лохина, ожина, чорниця, черемха. В серпні відходить суниця, але з’являються брус' ниця, глід, горобина, кизил, шипшина. У вересні — жовтні

— листопаді збирають брусни' цю, калину, обліпиху, гороби' ну, шипшину, глід, терен. Від вересня і до квітня наступного року можна збирати журавли' ну (клюкву).

À âè çíàëè?

×îìó êîë³ð øê³ðè ð³çíèé Колір шкіри людини зале' жить в основно' му від того, де, у якому місці Землі жили її предки. Найдавніші предки людини мало чим відрізнялися одне від одно' го. Коли вони розселилися по Землі, то потра' пили в різні умови життя. У нащадків тих, хто жив у спекотних райо' нах Землі, поступово з’явився темний чи чор' ний колір шкіри. Так організм людини присто' сувався захищатися від променів сонця. У помірних і холодних районах, де соняч' не світло слабкіше, виживали люди з більш світлим відтінком шкіри. У людей, що населяли степи й напівпустелі Азії, з’явилася особлива складка на верхньо' му віці, щоб захищати око від вітру й пилу.

Âåäìåäèê — ÷îðíå î÷êî Маленький Вед' медик з чорними очима жив разом з мамою у великому густому лісі. Взим' ку він солодко спав у затишній хатці' барлозі. Аж ось на' стала тепла, запаш' на, чистою росою вмита, весна й роз' будила Ведмедика. Виліз він із барлогу. Гляну' ла мама на свого улюбленця і бачить: кожушок його за зиму дуже зім’явся, забруд' нився. — Треба в перукарню нам з тобою, синку, сходи' ти, трохи причепуритися! — сказала мама. — Я не хочу! Не піду! Річ у тому, що Ведмедик не завжди слухав свою маму. Ось і цього разу він учинив так само, вирішив' ши, що стригтися й чепури' тися не обов’язково. Мама вмовляла його, вмовляла, а він ніяк не вмовлявся. І ось одного гарного вес' няного ранку вихователька не пустила Ведмедика до лісового дитсадочка, бо своїм виглядом він лякав усіх звіряток, вони плакали й погано їли. Ведмедик по' вернувся додому й цілий день просидів у барлозі сам, чекаючи поки мама прийде

з роботи. Йому було сумно і навіть трохи страшно. Коли мама прийшла, він одразу погодився йти в перукарню стригтися. Уранці Ведмедик з ма' мою швиденько зібралися й вирушили на лісову елект' ричку. Нею вони приїхали до великого міста. Перукар' ня була дитяча й називала' ся «Їжачок». Дві дуже привітні тітоньки стригли там і дітей, і звіряток. Вед' медика постригли дуже гар' но, зробили фасонну стриж' ку, яка дуже йому пасувала. Наступного ранку він знову пішов до лісового са' дочка. Там його зустріла ви' хователька й похвалила за гарний і акуратний вигляд. І маленький Ведмедик зро' зумів, що треба завжди при' слухатися до гарних порад і завжди пильнувати за своїм зовнішнім виглядом... ³ðà ÎÁÅÐÅÌÎÊ

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó Ìîëîä³æíèé òåàòð «Êàìåðíà ñöåíà» 13 липня, субота, 11.00. А. Ліндгрен. «Пеппі Довгапанчоха». Спектакль'гра. 14 липня, неділя, 11.00. Е. Чеповець' кий. «Дядечко Клоун і мишенятко Миц' Ик». Музична казка. Тел.: (056) 7453570, (056) 7781532, (056) 7781531, (056)7780093

Öåíòð «ÌàêñèìÓì» 10—12 липня, 9.00—18.00. «Радісно вчитися, весело гра' ти». У дні літніх канікул. Розвиваючі заняття для дітей. Тел.: (056) 7675376

Öåíòð «Àèñò» 10—17 липня. «Барви літа». Розвиваючі заняття та ігри. Тел.: (056) 7946473, (056) 7855343

ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ

Використані методична література і матеріали ЗМІ


24

на дозвіллі

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 10 липня 2013 р.

ãîðîñêîï 21.03 20.04

21.04 21.05

22.05 21.06

22.06 23.07

анекдоти

Офісна хвороба — це якщо до обіду хочеться їсти, після обіду хочеть­ ся спати й постійно пере­ слідують думки , що тобі мало платять! * * * — Купуйте яблука Чорнобильські! — Сусід по прилав­ ку: Не кажи, бабуся, що Чорнобильські, ніхто не купить. — Це твої гранати не куплять, а мої купують: хто для невістки, хто для тещі… * * * Бос запитує секретар­ ку: — А ви знаєте япон­ ську мову? — Так, звичайно, я ж писала про це у своєму резюме. — ?! — У наступному рядку після об’єму грудей.

— А-а! А я далі не чи­ тав! * * * Уночі даїшник зупи­ няє горбатий запорожець, глянув, а там 17 п’яних у дрова мужиків. Той настільки очманів, що і штрафувати не став. Тільки, сказав, щоб за­ втра в тому ж складі до ньо­ го тверезими з’явилися. На ранок починають утрамбовуватися в маши­ ну, 16 влізли, а 17-й, хоч убий, ніяк. Водій питає: — Слухай, а може, тебе з нами не було? Сімнадцятий (обуре­ ний): — Здрастуйте! А хто ж вам вчора на баяні грав? * * * Вчора прибрав на столі (робочому). Сьогодні такі підсум­ ки:

1. Час на пошук по­ трібного папірця зріс на 250 %. 2. Спроб знайти втра­ чений папірець в смітни­ ку — 4. 3. Вдалих спроб зна­ йти в урні необхідний до­ кумент — 1. 4. Раптових бажань когось послати подалі — 2. 5. Бажання не працю­ вати, щоб знову не засмі­ тити стіл — постійне. 6. Почуто фразу “Що сталося? Звільняєшся?” — 8 разів. * * * Ховає чоловік свою тещу. Припав до труни, притулився до тещі і так довго сидить. Підходить до нього кум і каже: — Ти чого так бідка­ єшся?! Тещу ж ховаєш! — Та просто вчора на­ пився: голова тріщить… а вона така холодна!…

Говорять діти

24.07 22.08

Діти граються. Один Ваня говорить другому: «Ми з тобою Івани — значить — богатирі. А богатирі сильні, вони завжди всіх перемага­ ли». Дениско просить­ ся: «А можна і я буду

23.08 23.09

богатирем?» Ваня за­ мислився: «Ні, богати­ ря з таким ім’ям точно не було». Денис вже ледь не плаче, а потім враз його очі спала­ хують: «А я тоді буду конем богатирським».

ñóäîêó 5 7 9 4 5 3 2

4

9

6 9 8

1

24.10 22.11

5 9

23.11 21.12

7 8 4 3

1

1 2 7

22.12 20.01

2 5 3 6 8 2 6 4 7 5 5 4 7 9 Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 от 08.10.2004 р.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА.

РЕДАКЦIЙНА КОЛЕГIЯ: С. ЧЕРНЯВСЬКИЙ, голова наглядової ради, К. ЗАЙЦЕВА, головний редактор, Т. Кузьменко, перший заступник, Н. Нестерук, заступник, С. ГУТШАБЕС, керівник відділу реклами.

24.09 23.10

1 9 7 3 4 5 7 3 8 1 2 6 8 7 2 1 1 3 6 2

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; Синельникове (263) 4  09  17; Софіївка (250) 2  80  84; П’ятихатки (251) 3  06  78.

Приймальня: (0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.) Відділ (0562) 35  14  26 (ф.); 38  83  53; реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати та маркетингу: (0562) 38  83  73.

21.01 20.02

21.02 20.03

15 — 21 липня

Овен У першій половині тиж­ ня беріться за нові проек­ ти, виявіть творчий підхід. Друга половина тижня сприятлива для операцій з нерухомістю. Телець На початку тижня вдасться досягти успіхів у готельному бізнесі, поліп­ шаться умови праці офісних службовців. Друга полови­ на тижня сприятлива для розвитку торгівлі та ділових контактів. Близнюки У першій половині тиж­ ня ймовірні взаємовигідні ділові контакти, сприятли­ вий час для відряджень і зуст­річей. У другій полови­ ні тижня можливі фінансові надходження. Рак Удосконалюйте свої ме­ тоди в роботі й підвищуйте рівень професійної майстер­ ності, використовуйте но­ винки техніки. Лев Завдяки підвищенню професіоналізму зможете з більшою впевненістю при­ ймати відповідальні само­ стійні рішення. Друга поло­ вина тижня несприятлива для фінансових ризиків. Діва У першій половині тиж­ ня доведеться вирішувати питання, про які не слід роз­ голошувати. У другій по­ ловині тижня зростає ризик ошукання й недотримання взятих на себе зобов’язань. Терези Активніше включайтеся в колективну взаємодію. У другій половині тижня мо­ жуть визначитися перспек­ тиви кар’єрного зростання. Скорпіон Сприятливий час для ділової взаємодії між на­ чальством і підлеглими. Друга половина тижня сприятлива для професій­ ного навчання, в тому числі самостійного. Стрілець Велика ймовірність зна­ йти цікаву творчу роботу, що відповідає вашому про­ фесійному покликанню. У другій половині тижня не варто витрачати великі суми грошей. Козеріг На початку тижня вдасться прийти до комп­ ромісу з родичами, благо­ устроїти житлові умови. У другій половині тижня не виключене отримання хибної інформації. Водолій У першій половині тиж­ ня успішно складатимуться ділові зустрічі й поїздки. У другій — ймовірне пере­ робляння виконаної раніше роботи. Риби Сприятливий час для поліпшення відносин з колегами та підлеглими, використання технічних новинок. У другій полови­ ні тижня будьте обережні у своїх починаннях.

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекла­ модавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­ кове.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua

Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №744.

Тираж номера 43748.

www.zorya.org.ua

Цiна договiрна.


10 07 2013 obl