Issuu on Google+

Безплатні консультації читачам «Зорі» Антикваріат і не тільки

Павлоградка Мар’яна Соболь —

«Блошиним» ринкам Дніпропетровська є чим здивувати

«Принцеса» найзнаменитішого у світі цирку Du Soleil

Ñòоð. 12

¹50 (21481)

Ñòîð. 6

Ñòоð. 5

45

ТВ каналів!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

з 8 по 15 липня

3 липня 2013 ðîêó

Президент України затвердив план заходів з розвитку громадянського суспільства Президент України Віктор Янукович підписав Указ про план заходів щодо реалізації у 2013 році Стратегії державної політи­ ки сприяння розвитку громадян­ ського суспільства. Відповідний Указ № 342/2013 опубліковано на офіційному сайті Президента України. Планом заходів щодо реаліза­ ції у 2013 році Стратегії держав­ ної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, серед іншого, визначено, що до кінця цього року потрібно завершити роботу над законопроектами про місцевий референдум, громадські слухання та прозорість викорис­ тання публічних коштів. План має сприяти створенню умов для забезпечення широкого представництва інтересів грома­ дян в органах виконавчої влади та органах місцевого самовряду­ вання. Серед пріоритетів, що мають бути реалізовані у цьому році, Президент визначив проведення діалогу з громадськістю з найваж­ ливіших питань життя суспіль­ ства і держави.

ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

Символ перемоги У Дніпропетровську стартував конкурс на кращий макет пам’ятного знака «Дніпро» — чемпіон!» Ñòоð. 13

Кількість виданих документів збільшилася на 10% На Дніпропетровщині завдя­ ки системній роботі кількість ви­ даних дозвільних документів за півроку збільшилася на 10%. При цьому число відмов у наданні ад­ міністративних та дозвільних по­ слуг зменшилося майже на 70%. На Дніпропетровщині діє пілотний проект «Регіональ­ ний віртуальний офіс електрон­ них адміністративних послуг» (www.e-services.dp.gov.ua). Дні­ пропетровщина — перша область, яка об’єднала зусилля місцевих органів влади і територіальних органів, що беруть участь у на­ данні дозвільних послуг. Підприємцям в он-лайн ре­ жимі доступні всі регламенти, технологічні карти, перелік до­ кументів, порядок отримання, терміни, графік прийому та інша необхідна інформація. За допомогою Віртуального офісу на Дніпропетровщині можна отримати 1466 видів дозвільних документів. Із червня на базі Жовтневого району міста Дніпропетровська відпрацьована система надання трьох видів послуг для молодих мам. Це разова допомога по на­ родженню дитини та оформ­ лення допомоги по догляду за дитиною.

Статистика знає про доходи українців Реальні доходи населен­ ня, визначені з урахуванням цінового фактора, у першо­ му кварталі 2013 року збіль­ шилися на 7,6% порівняно з аналогічним періодом 2012 року, повідомила Державна служба статистики. Згідно з повідомленням, доходи населення, які мо­ жуть бути використані на придбання товарів і оплату послуг, у січні — березні зросли на 7,1%. За даними Держстату,

номінальні доходи насе­ лення у першому кварталі цього року збільшилися на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Дохід у розрахунку на душу населення за зазна­ чений період склав 5264,4 гривні, що на 7,3% більше порівняно з першим квар­ талом 2012 року. Видатки населення у січ­ ні — березні зросли на 6,6%. Приріст заощаджень склав 15,388 мільярда гривень.

Картини зі стрічок Ольги Коваленко

знають не лише в Україні, а й в Росії

Ñòоð. 21


влада

www.zorya.org.ua 3 липня 2013 ð.

Гідрологічна ситуація на Дунаї стабілізована, рівень води знижується

— У зв’язку зі скасуванням загрози підтоплення населених пунктів на українській ділянці ріки Дунай, ми дали команду згортати польові табори в Ренійському та Кілійському районах Одеської області, в яких зосереджено особовий склад Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також плавзасоби, інженерна, рятувальна техніка та насосне обладнання для оперативного залучення при ускладненні паводкової ситуації, — зауважив Віце-прем’єр-міністр

України Олександр Вілкул. Він зазначив, що завдяки вжитим превентивним заходам, уряду вдалося захистити людей і не допустити виникнення надзвичайних ситуацій на українській ділянці ріки Дунай під час проходження великої кількості води з Європи. — Уряд працював на упередження. Був створений міжвідомчій оперативний штаб з координації дій центральних і місцевих органів влади, який працював у цілодобовому режимі. Як голова штабу, я кожні дві години отримував оперативне зведення ситуації, що перебувала на постійному контролі уряду, — наголосив Олександр Вілкул. Під керівництвом міжвідомчого штабу всі аварійно-оперативні служби були приведені до найвищого ступеня готовності для швидкого реагування на можливі небезпечні ситуації та недопущення підтоплень населених пунктів.

З увагою до проблем громадян Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Колєсніков провів особистий прийом громадян. До нього звернулося 27 мешканців області.

коментар

Губернатор наголошує, що Президент України Віктор Янукович приділяє особливу увагу якості реагування на звернення громадян. Завданням обласної влади є не лише їх вчасне опрацювання, а й попередження виникнення проблемних питань у подальшому. — Жителі нашого регіону мають бути впевнені, що в разі виникнення будь-якої проблеми, їм є до кого звернутися, є ті, хто їм допоможе, — наголосив Дмитро Колєсніков. Під час особистого прийому мешканці області зверталися з різними питаннями. Зокрема, житель Дніпропетровська, інвалід Великої Вітчизняної війни першої групи, який проживає на другому поверсі житлового будинку. На першому поверсі

знаходиться магазин. Громадянин звернувся до Дмитра Колєснікова з проханням перевірити рівень шуму від обладнання, встановленого в магазині, який, на його думку, перевищує норму. Протягом цього тижня на місце виїде комісія, за результатами якої будуть прийняті подальші рішення. Приватний підприємець із Дніпропетровська звернувся до Дмитра Колєснікова з пропозицією налагодити роботу між представниками малого та великого бізнесу, зокрема, проведення відповідних зустрічей на регіональному рівні. Губернатор запропонував йому виступити на найближчому засіданні обл­держадміністрації, куди запросять представників бізнесу із всієї області.

Подія

актуально

2

ЗОРЯ область

Народжується нова традиція — спільна експедиція Євген Удод відкрив спільну українсько-польську експедицію на Придніпров’я У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулося відкриття спільної українсько-польської археологічної експедиції. — Для нас велика радість і честь вітати наших польських гостей, зазначив голова обласної ради Євген Удод. — Ми дуже сподіваємося, що ці дні відкриють усім нам таємниці й Кодацької фортеці, і Новобогородицької. У нас із Польщею дуже багато спільних напрямів для співробітництва. Кілька років тому був підписаний меморандум між воєводством Нижня Сілезія та Дніпропетровською областю, експедиція — один із элементів реалізації нашої спільної роботи. Сама ідея експедиції виникла навесні цього року під час проведення круглого столу у Вроцлаві на тему Кодацької фортеці. Вона — частина нашої спільної історії. Тому приємно, що проект ми реалізуємо разом із польською стороною. Я дуже вдячний нашому колезі й великому другові панові Яну Гранату за допомогу й підтримку. Окрема дяка ректорові М. В. Полякову, викладачам історичного факультету нашого університету. Думаю, за підсумками експедиції ми проведемо ще одну, більш предметну зустріч, обговоримо попередні підсумки роботи археологів. Сподіваюся, що для польських гостей буде багато цікавого і дні, проведені в нашій області, запам’ятаються надовго. Дніпропетровці ознайомлять їх з традиціями нашого міста. Зробимо так, аби всі дні були максимально насичені, не тільки робочі, а й вихідні. В тому числі 14 липня, матимете нагоду побувати на фестивалі «Best city», де проходитиме реставрація Хотинської битви за участю польських, українських і турецьких волонтерів. Тож чекаємо всіх 14 липня на нашому рок-фестивалі. Відкриваючи експедицію, висловлюю впевненість у тому, що Дніпропетровська область є лідером не тільки з генерації ідей, а й лідером в їх виконанні. Бажаю всім успіхів і плідної роботи! — Я вдячний Євгену Удоду за ініціативність. Оскільки проведення експедиції — це, насамперед, його заслуга, — зауважив Генеральний консул Польщі в Харкові Ян Гранат. — Група польських та українських студентів спільно досліджуватиме нашу історію, і, думаю, це принесе результат. Цей загальний проект важливий як для українських, так і польських партнерів,

— Відкриваючи експедицію, висловлюю впевненість у тому, що Дніпропетровська область є лідером не тільки з генерації ідей, а й лідером в їх виконанні, — підкреслив голова обласної ради Євген Удод

що діють у рамках програм розвитку туризму. Ректор Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Микола Поляков назвав міжнародну студентську експедицію

довгоочікуваною та унікальною подією. Гості й учасники експедиції в українсько-польському центрі ознайомилися з виставкою літератури, присвяченою Польщі, історичній фортеці Кодак.

Коментують учені

Нижня Сілезія стає ближче Сергій СВІТЛЕНКО, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара: — Новий етап співробітництва дніпропетровських і вроцлавських істориків відкрився нинішнього року. Завдяки ініціативі голови обласної ради Євгена Григоровича Удода зроблені динамічні кроки щодо розвитку співробітництва з Нижньою Сілезією й Вроцлавським університетом. Візит дніпропетровської делегації на чолі з Є. Г. Удодом у квітні нинішнього

року привів до конструктивних переговорів з директором Інституту археології Вроцлавського університету, і під час круглого столу стала реальністю зацікавленість не тільки дніпропетровських істориків, а й польських колег у конкретному вивченні фортеці в селі Старі Кодаки. Протягом кількох місяців завдяки енергійним зусиллям Дніпропетровської обласної ради за підтримки облдержадміністрації зроблено все, щоб організувати експедицію й підкріпити її кадрами, фінансово, організаційно та матеріально.

Треба більше знати один про одного Доктор Павло КОЧЕВСЬКИЙ, археолог, Вроцлавський університет: — Дуже радий тому, що із групою молоді перебуваю у вашому місті. Попереду цікава робота як у науковому відношенні, так і стосовно взаємного пізнання. Між

Польщею та Україною є ще невеликі недомовки. Це виникає через те, що ми часом недостатньо знаємо один одного. Певен, що такі спільні заходи сприятимуть тому, що зникатиме різниця між нашими народами й зміцнюватиметься взаєморозуміння. Микола ЧАБАН Фото Дмитра КРАВЧЕНКА

Наступний рік буде щасливим для регіонів Досвід найуспішніших світових держав доводить, що найвищий рівень життя в країні досягається лише за умов, якщо значна доля повноважень, зокрема фінансових, лишається у місцевих територіальних громад. Саме так влаштовані системи переважної більшості країн Європи. Дійсно, наскільки ефективніше вирішувати дрібні питання на зразок розбитої дороги або занедбаного водогону місцевими силами, ніж роками очікувати на відповідне цільове призначення коштів із центру. На місці і видно краще, і для громади вигідно, коли вона має вплив на розподіл коштів. Та й самі керівники органів місцевого самоврядування також їздять тими ж дорогами і п’ють ту саму воду, що й решта населення, а от київські можновладці навряд чи скористаються ними хоча б раз на 10 років. Якщо взагалі колись скористаються.

Тож вирішення даної проблеми не втрачає своєї актуальності. Однак схоже, що Україна врешті-решт таки долучиться до цивілізованих країн у питанні розподілу повноважень між центром та регіонами. В будь-якому разі, до бюджету наступного року буде закладено основу для розвитку регіонів. Про це заявив Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з кандидатами на посади голів районних державних адміністрацій. — Уже наступного року центр уваги буде переміщений у регіони. Ми з вами подивимось

у вересні, яким буде проект бюджету. Моя точка зору, що буде як мінімум 55 на 45, — наголосив Глава держави. Крім того, розвитку регіонів сприятиме і залучення інвестицій — як зовнішніх, так і внутрішніх. Президент України наголошує: — Це будівництво різних інфраструктурних проектів, це модернізація різних підприємств. Головну роль у цих питаннях відіграє залучення інвестицій — як внутрішніх, так і зовнішніх. Без підняття рівня фінансування, інвестування різних галузей економі-

ки, неможливо підняти рівень економіки і збільшити попит на нашу продукцію. Отже, центральна влада має серйозні наміри не просто поділитися з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування повноваженнями, а й надати серйозну інвестиційну підтримку регіонам у їх розвитку. Про що це свідчить? Очевидно, центр добре розуміє, що він не може відповідати за все, до найменших дрібниць. Чим більше візьмуть на себе регіони, тим простіше центральній владі буде вести дійсно загальнодержавну політику, провадити інфраструктурні реформи, реалізовувати національні проекти. Не кажучи вже про сприяння розвитку промисловості, сільського господарства тощо. Адже складно займатися речами гло-

бальними, якщо потрібно весь час відволікатися на латання дірок. Безперечно, зростання пов­ новажень означає й зростання відповідальності місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування. Однак і суспільству набагато простіше контролювати тих виконавців, що знаходяться поряд, ніж тих, що перебувають десь далеко, на Печерських пагорбах у столиці. Таким чином, сьогодні наша країна стоїть на порозі значних змін у бік найдосконаліших загальносвітових принципів розподілу повноважень між центром та регіонами. Певно, це принесе серйозні позитивні зрушення в якості життя та добробуті. Сергій Лісовко


панорама області Відкрито центр слов’янської писемності та культури На Межівщині розпочав свою роботу Центр слов’янської писемності та культури Його відкриття було присвячене 1150-й річниці виникнення слов’янської писемності, офіційною датою створення якої вважається 863 рік. Центр розташовано у приміщенні районної бібліотеки для дітей, а кошти на його облаштування виділені з бюджету районної ради. Метою та завданням центру є  створення умов для збереження, відродження, розвитку і популяризації  самобутніх слов’янських культур та культурних і духовних цінностей слов’янських народів.  Межівський район

Недавно мешканці Братського зійшлися до гурту на відзначення 90 років від часу заснування свого населеного пункту. Односельці тепло привітали з більш як піввіковим «стажем» спільного життя подружжя Катрушенків, із 90-річчям поздоровили ровесницю села Ганну Веремієнко. Запорізький сільський голова Лідія Демченко подякувала Володимиру Демченку, Сергію Василику, Івану Тарасенку за допомогу в організації та проведенні сільського свята. Софіївський район

У Дніпропетровську за традицією урочистості, присвячені Дню Конституції, відбулися біля пам’ятника молодому Тарасу Шевченку. У заході взяли участь керівники області та міста. Вклонитися Великому Кобзареві прийшли представники політичних партій, громадських організацій, студентська молодь та мешканці обласного центру. На фоні синьожовтих прапорів вирізнялися українські вишиванки, особливо у молодих вокалістів, які своїми піснями славили Україну, рідний край, талановитих і працьовитих людей. Квіти до підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку поклали голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод, перший заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Анатолій Крупський, мер Дніпропетровська Іван Куліченко, народні депутати України, представники силових структур і політичних партій. Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод сказав: — Від усього серця вітаю мешканців Дніпропетровська і всієї області зі святом Конституції. Нехай усі наші здобутки, всі мрії будуть в ім`я розвитку нашої рідної Дніпропетровщини і всієї України.

3

Виїзна бригада медиків провела прийом Не вперше лікарі Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова приїжджають у Юр’ївський район, аби на місці надати можливість людям отримати консультацію медиків, зробити УЗД чи здати аналізи. Цього разу до райлікарні, де відбувався прийом, хто власним транспортом, а хто транспортом сільських амбулаторій, діставалися інваліди та учасники бойових дій, а також люди, котрим потрібна консультація лікарів. За словами головлікаря району Миколи Шуми, найбільше відвідувачів було до кардіолога, невропатолога та ендокринолога. Чимало пацієнтів обслужив апарат ультразвукового дослідження. Всього того дня обласні медики прийняли близько ста мешканців району. Юр’ївка

Микола Іщенко нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня Указом Президента України № 355 з нагоди Дня Конституції директор Гірничовидобувного дивізіону Групи Метінвест Микола Іщенко нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Відповідний указ розміщений на сайті глави держави 27 червня 2013 року. Микола Іщенко з 2010 року очолює Гірничовидобувний дивізіон Групи Метінвест, до складу якого на сьогодні входять підприємства з виробництва залізорудної сировини: Північний, Інгулецький, Центральний гірничозбагачувальні комбінати Кривого Рогу, а також підприємство з виробництва флюсодоломітної сировини «Комсомольське рудоуправління» і вуглевидобувне підприємство «Краснодонвугілля». Також є депутатом Дніпропетровської обласної ради, членом виконавчого комітету Криворізької міської ради. Це вже не перша державна нагорода, якої удостоєний Микола Іщенко за внесок у соціально-

економічний розвиток регіону. Раніше він був відзначений почесним званням «Заслужений працівник промисловості України» ( 2004 р.), Почесною Грамотою Верховної Ради України ( 2005 р.), Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України ( 2007 р.). У 2010 році Указом Президента України був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Також Микола Іщенко — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки ( 2013 р.).

Наш календар 3 липня

Цей ��ень в історії Дніпропетровщини

Дніпропетровськ

Згадали всіх поіменно… земляків із цією подією депутат обласної ради, голова райдержадміністрації Юрій Коваль, голова районної ради Володимир Тарабрін, голова обласної організації «Союз Чорнобиль України» Олег Геращенко. За активну життєву позицію групу чорнобильців нагороджено грамотами, медалями та орденами Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України». Книжка «Із чистих криниць пам’яті серця» перше подібне видання в області. Криничанський район

Подарували свято тим, хто потребує піклування У колі люблячої родини людина почувається захищеною — діти, онуки і правнуки та піклування про них надає сил, про хвороби немає часу подумати,

www.zorya.org.ua 3 липня 2013 ð.

90 років Братському

Головне державне свято

Понад півтори сотні мешканців району взяли участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції. Частина з них вже пішла за вічну межу. Проте їхні імена назавжди залишаться в сучасній історії свого краю… Два роки тому голова районної громадської організації «Союз Чорнобиль України» Юрій Пархоменко разом із однодумцями вирішили написати книгу про ліквідаторів і згадати в ній всіх поіменно. Днями у Криничках відбулася презентація книги «Із чистих криниць пам’яті серця». Привітали

ЗОРЯ область

і все це подовжує життя. Однак не всім вистачає родинного тепла. І так склалося, що вони змушені мешкати у соціальних закладах... Уже стало традицією — щорічно студенти Дніпропетровського транспортно-економічного коледжу проводять Великодній ярмарок, де представляють вироби, виготовлені своїми руками, а на отримані кошти купують подарунки мешканцям Придніпровського будинку людей похилого віку. Це невеличке свято, якого чекають всі присутні в залі, де не було вільного місця! Спочатку концерт, а потім — подарунки всім і тим, хто не може встати з ліжка. Здоров’я вам, ми про вас пам’ятаємо, говорили студенти, вкладаючи у свої слова та вчинки тепло душі. Дніпропетровськ

3 липня 1795 р. — Приєднання до Катеринослава с. Нові Кайдаки. 3 липня 1905 р. — Трудящі міста висловили свою солідарність із повсталим броненосцем «Потьомкін», вийшовши на демонстрацію до будинку суконної фабрики (нині просп. Карла Маркса, 106). На згадку про цю подію на фасаді була встановлена меморіальна дошка. 3 липня 1957 р. — Завершено будівництво газопроводу Шебелінка — Дніпропетровськ. Із введенням в експлуатацію Шебелінського газового родовища (Харківська обл.) в 1956 році побудовано кілька газопроводів, у тому числі й Шебелінка — Дніпропетровськ — Кривий Ріг — Одеса — Кишинів.

Хто за пам’ятник земляку? У серпні цього року виповнюється 120 років від дня народження Лео Пасвольського, автора Статуту Організації Об’єднаних Націй, який народився та жив перші 12 років у Павлограді. Згодом Пасвольські переїхали до Америки. Передбачено проведення урочистих заходів з нагоди ювілею, видання книги, науково-практична конференція. Є підтримка в цьому посольства США в Україні, Бібліотеки Конгресу

США та Брукінгського інституту. Від ініціативної групи надійшла пропозиція встановити пам’ятник Лео Пасвольському в центрі міста та присвоїти йому звання почесного громадянина Павлограда. Лишається спитати городян, що вони думають з цього приводу. Тому ініціативна група звернулася до людей з проханням висловлювати свої думки на сторінках місцевих ЗМІ. Павлоград

інформує мнс

Пожежу в будинку ліквідували 29 червня о першій годині п’ять хвилин у Службу порятунку «101» у Марганці надійшло повідомлення про пожежу в квартирі п’ятиповерхового будинку. На місце події виїхали бійці пожежно-рятувального відділення, там було встановлено, що горять старі домашні речі, диван,

вікно в однокімнатній квартирі. При розвідці рятувальники в задимленій квартирі виявили непритомних жінку та чоловіка. Бійці ДСНС винесли потерпілих у двір і передали лікарям швидкої допомоги. Пожежу ліквідували о першій годині 50 хвилин. Причини її виникнення встановлюються.

Валентина ДЕНИСОВА, Олександр КОЗЛЕНКО, Валентина КОРДЮКОВА, Євген ХРИПУН, Олена ЧЕРНЯВСЬКА, Марина ШАМРАЙ, Дмитро ЯКИМОВ та за матеріалами сайту oblrada.dp.ua


Ç âîãíèêîì, àëå áåç ïîæåæ ×åðåç ïðî÷èíåíå â³êíî ê³ìíàòà íàïîâíþºòüñÿ äóõìÿíèì ë³ñîâèì àðîìàòîì, òàêîþ ñâ³æ³ñòþ, ùî àæ ïîäèõ çàáèâàº. Ïàõíå êëåíàìè, áåðåçàìè, äóáàìè, õâîºþ... Áî æ ³ áóäèíîê öåé, àêóðàòíèé é îøàòíèé, ãàðíèé, ìîâ ëÿëå÷êà, ñòî¿òü ïðÿì³ñ³íüêî ïîñåðåä ìîãèë³âñüêîãî ë³ñó. Âò³ì, ó öüîìó í³÷îãî äèâíîãî, ïåâíî, é íåìàº, áî äå æ ³ùå ìຠæèòè ðîäèíà ë³ñ³âíèê³â Ìàíüê³â?..

ßêáè äåðåâà âì³ëè ãîâîðèòè Втім, чому уміли? Вони і го ворять, і пісню співають, та тільки розуміти їхню мову може лише той, хто по вінця залюбле ний у них, хто присвятив себе копіткій, але дуже благородній справі — плекати, творити, мов композитор свою вимріяну пісню, зелену поему життя. Па м’ятаєте, в Ліни Костенко: «Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю? Я їх люб лю, я знаю їхню мову, я з ними теж мовчанням говорю...» Це все ніби про нього, Олександра Мань ка, який тридцять вісім років ро стить ліси — зелені легені землі. Воістину, добрий слід його благо родної справи навіки лишиться на ній... А якби ж усетаки дерева вміли говорити, то вони б розпо віли, який добрий і щирий він чоловік, Олександр Іванович, а ще те, що без оцих красунечок сосонок і берізок, красенів дубів і кленів він просто не уявляє ні свого минулого, ні свого майбут нього... Мрія прикрашати землю лісами, ростити й оберігати їх зародилася в нього ще у ди тинстві, яке проходило на Сум щині, в краю березових гаїв, хвойних і листяних лісів, де кожне деревце, кожен кущик милують зір своєю незрівнянною красою. Щодня мандруючи лісовою стежинкою до школи і назад до дому, Сашко щоразу відкривав для себе нову сторінку зеленої поеми, слухав мову кучерявих ясенів, крислатих кленів, струн ких, тендітних берізок, говорив із ними, плекаючи в серці мрію неодмінно стати лісівником. І став! Скінчивши Великоана дольський технікум, Олександр Манько був направлений у Дніпродзержинський лісгосп, розпочавши там свою трудову діяльність із посади майстра лісу Шульгівського лісництва. Ось так і потрапив чоловік на При орілля, яке стало йому рідним і близьким, адже пустив тут міцні, мов молодий зелений дуб, корені. Узявшись за вимріяну і ви вчену справу, не цурався ніякої роботи. Його можна було побачи ти і з пилкою, і з сокирою, і за кермом. На крутосхилах, неугід дях разом з іншими працівника ми лісництва висаджував дере ва, кущі, заліснював балки, які шумлять сьогодні свою вічну

ПОДІЯ

працюють батько і сини лісівники Маньки

ЗОРЯНСЬКА ПОШТА

ОСОБИСТІСТЬ

www.zorya.org.ua 3 ëèïíÿ 2013 ð.

Ùèðà âäÿ÷í³ñòü çà âðÿòóâàííÿ æèòòÿ Доброго дня, шановні пра цівники редакції газети «Зо ря»! Хочу висловити через вашу газету вдячність особи сто губернатору за прекрасну організацію роботи «Гарячої лінії Дмитра Колєснікова», а також працівникам контакт центру, особисто директору департаменту охорони здоро в’я облдержадміністрації В. Г. Гінзбург за врятування життя мого чоловіка Руслана Овсієнка. 10 червня у відчаї я зверну лася за номером МО1040304

з приводу проведення моєму чоловікові термінового гемо діалізу (позаниркового очи щення крові при гострій і хро нічній нирковій недостатнос ті). Працівники контактцен тру вжили термінових заходів, внаслідок чого життя Русла на, а йому всього 39 років, було врятоване. Я і моя родина вдячні всім, хто допомагав нам, бажаємо їм міцного здо ров’я, довгих років щасливо го життя та успіхів у всьому. Ëþäìèëà ÌÎÑÊÀËÅÍÊÎ Êðèâèé гã

Òðåíóâàëèñÿ ó÷àñíèêè ôåñòèâàëþ WORKOUT FEST 2013 28 ÷åðâíÿ ó÷àñíèêè ñïîðòèâíîãî ðóõó STREET WORKOUT ïðîâåëè â³äêðèòå òðåíóâàííÿ. ßñêðàâå ñïîðòèâíå øîó ñïîðòñìåíè âëàøòóâàëè â ïåðåääåíü ôåñòèâàëþ WORKOUT FEST 2013, ùî â³äáóâñÿ 29 ÷åðâíÿ â Äí³ïðîïåòðîâñüêó íà Ôåñòèâàëüíîìó ïðè÷àë³.

Îëåêñàíäð ²âàíîâè÷ òà ßðîñëàâ Îëåêñàíäðîâè÷ ÌÀÍÜÊÈ: «Ë³ñ — ÿê äîëÿ»

пісню лісів, чарують людей своєю зеленкрасою. Пізніше, коли вже був одру жений і мав сім’ю, успішно скінчив Київську сільгоспакаде мію. Працював помічником лісничого, потім — лісничим у Царичанському лісництві, а з 2001го — директор державного підприємства «Дніпродзер жинський лісгосп», якому підпо рядковані Царичанський, Кри ничанський і Петриківський райони. Під керівництвом Олек сандра Івановича лісничі та інші працівники лісу щодня старанно турбуються про збереження зеле ного друга від пожеж, шкідників, відтворюють, лелі ютьростять насадження. Ліс для нього — це доля... — Я б сказав більше — це життя, — щиро зізнається Олек сандр Іванович. — І я радий і гор дий тим, що й наші обидва сини продовжують династію Маньків лісівників. ßêèé áàòüêî, òàêèé ñèí... Недарма, ой недарма мовить ся: яке дерево — такий клин, який батько — такий син. Точ ніше, двоє синів. Питань щодо того, ким бути, у Маньківмолод ших не було: обидва пішли бать ковою стежкою. Старший, Вла дислав, інженер лісових куль тур, працює в Дніпродзержин ському лісгоспі, молодший, Ярослав, — лісничий Царичан ського лісництва. — А наші обидві ні, не не вісточки, доньки, як і я, — педа гоги, — додає, теж не без гор дості, Лю��ов Петрівна. — Інна, дружина Владислава, фізикма тематик, працює в школі в Дніпродзержинську. А от Яро славова Альона за фахом еко номіст, але теж вирішила долу читися до нашої вже педагогічної династії Маньків і здобуває дру гу вищу освіту в університеті, буде філологом. А поки вчиться (на 2му курсі), ще й працює у Могилівській ЗОШ IIII ступенів. Тепер переконана: вчитель — це саме її покликання. Утім, вва жає: фах економіста аж ніяк не зайвий, особливо в сімейній еко номіці... Сама ж Любов Петрівна трид цять років віддала педагогічній праці, починаючи колись свій трудовий шлях молоденькою ви пускницею Нікопольського пед училища в Цибульківській шко лі. Затим учителювала в Китай городській та Могилівській деся

Під час відкритого трену вання на заводі ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ своє вміння продемон стрували півсотні спортсменів з 12 країн світу, включаючи США, Великобританію, Авст ралію, Італію, Іспанію, Росію, Казахстан, Чехію й Білорусію. Спеціально для цього був вста новлений майданчик workout площею близько 25 кв. м. Також 27 червня у центрі Новомосковська відкрився спортивний майданчик wor kout. Подарунок жителям міс та зробила спортивна федера ція STREET WORKOUT за підтримки ІНТЕРПАЙП Но вомосковського трубного заво ду, а також спортивної органі зації «Спорт для всіх». Під час відкриття майданчика свою майстерність продемонструва ли кращі спортсмени workout з різних країн світу. Новий майданчик workout площею 300 кв. м установле ний у центрі Новомосковська по вул. Радянській, 32. Проект майбутнього майданчика був наданий лідером організації

тирічках, була головою райкому профспілки працівників освіти. Тридцять шість років ідуть вони з Олександром Івановичем по життю разом. Плекали ліси і своє сімейне щастя, ростили в любові синів, навчаючи їх тому, чим самі багаті: добру, щирості, душевній красі. Наче недавно сини на лісових галявинах гра лися, а вже милі онучатка, гай гай, тішать дідуся Сашу і бабусю Любу: першокласник (точніше, другокласник) Сашуня (дідусева гордість, бо й названий на його честь, а може, ще справу його продовжить — ростити ліс) і Со фійка, якій у травні виповнило ся п’ять. Розумничка росте! Все їй цікаво, як приїде з міста в гості до дідуся та бабусі, де гнуться від плодів у розкішному саду, вико ханому турботливими руками, яблуні й груші, де пахне клена ми, березами, хвоєю, дубами, де повітря таке, що дихаєш — не надихаєшся... Не те, що в загазо ваному місті. Ç âîãíèêîì, àëå áåç ïîæåæ Так можна сказати про робо ту працівників Царичанського лісництва, яке очолює Ярослав Манько, син Олександра Івано вича. Чим узагалі можна поясни ти самовіддану працю праців ників лісу? В ній вистачає рути ни, нестачі коштів і стихійних лих. На щастя, пожежі, згубні для наших лісів, Царичанське лісництво обійшли (й обходять) стороною. У чому, між іншим, заслуга самого колективу, очо люваного Ярославом Олександ ровичем. — Наші лісники постійно на сторожі. Ведемо роз’яснювальну роботу поміж людей, в оздоров чих таборах. Знаєте, протягом багатьох віків ліс доводив нам, що може обійтися і без людини. Але знадобилося немало часу для доказу зворотної теореми... На щастя, були і є люди, такі, приміром, як лісівники Маньки, які розуміють, що ліс не просто нам потрібен. Не буде лісу — не буде й нас... Зрівняти його зеле ну красу можна тільки з музи кою Баха. Ліс здається таким же вічним. Тільки захоплення ви кликає не фантастика нот, а пісня, яку шумлять дуби і клени, сосни і берези в могилівському лісі вже півтора віку... Ëþäìèëà ÒÈÒÀÐÅÂÀ (ñïåö³àëüíî äëÿ «Çîð³») ñ. Ìîãèë³â, Öàðè÷àíñüêèé ðàéîí

УВАГА!

4

ÇÎÐß îáëàñòü

STREET WORKOUT Денисом Мініним. З готових труб праців ники ремонтномеханічного цеху підприємства виготовили все устаткування майданчика. — У Новомосковську не так багато місць, де жителі міста можуть зайнятися влас ним здоров’ям. Саме тому мо лодіжне об’єднання ІНТЕР ПАЙП НМТЗ зацікавилося створенням майданчика wor kout — місця, де кожен бажа ючий може безкоштовно оздо ровитися. Обладнати майдан чик, що є одним із найбільших в Україні, нам вдалося в най коротший термін — це резуль тат роботи десятків праців ників нашого підприємства, — говорить лідер молодіжного об’єднання Костянтин Крав ченко. — У найближчих пла нах підприємства — реконст рукція фізкультурнооздоров чого комплексу, закупівля нових сучасних тренажерів для площадки workout, а та кож проведення щорічної спартакіади для працівників заводу.

Íàãàäóéòå ä³òÿì ïðî îáåðåæí³ñòü íà âîä³ Шановні громадяни! У зв’язку з національною традицією святкування в ніч з 6 на 7 липня дня Івана Купа ла, пов’язаною з масовим відпочинком людей поблизу води, керівництво Дніпропет ровської облдержадміністрації та управління цивільного за хисту облдержадміністрації звертає увагу на зростання за грози збільшення нещасних випадків на воді. Знання та дотримання пра вил поведінки на воді — запо рука безпеки вашого життя і життя ваших дітей. Необхідно звернути особливу увагу на ро з’яснювальну роботу з дітьми вдома, у дитячих оздоровчих установах. Щодня нагадуйте дітям про небез пеку на воді, не пускайте малих дітей гратися, рибалити чи ку патися самих. Знайте: дитячі пустощі, не вміння плавати можуть призве сти до нещастя. Варто пам’я тати, що основ

ними умовами безпеки є: пра вильний вибір та облаштуван ня місць купання; навчання дорослих і дітей плаванню; су воре дотримання правил пове дінки під час купання і катан ня на плавзасобах; постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих. Шановні громадяни, бать ки, гості області! Дотримуй тесь елементарних правил поведінки на воді, привчайте до цього дітей, які повинні знати і виконувати зазначені правила. Цінуйте і бережіть своє життя! Óïðàâë³ííÿ öèâ³ëüíîãî çàõèñòó îáëäåðæàäì³í³ñòðàö³¿


Особливий випадок

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 3 липня 2013 р.

5

Павлоградка Мар’яна Соболь — «Принцеса» найзнаменитішого у світі цирку Du Soleil Тільки-но в Києві завершилися його гастролі. Cirque du Soleil представив одну з найпопулярніших своїх постановок — «Alegria». Вистава, назва якої в перекладі з іспанської означає торжество, радість. Легендарне канадське шоу за 19 років існування подивилися понад 14 мільйонів глядачів у всьому світі. Одну з головних ролей виконує єдина

Того вечора Мар’яна відчувала погляд батьків Майбутніх виступів у Києві батьки Мар’яни й сама вона че­ кали з особливим нетерпінням. Вони зможуть побачитися, по­ говорити і взагалі хоч ненадовго побути разом. Сьогодні батько вокалістки, яка стала знаменитою, все ще переживає хвилювання, діля­ чись враженнями від недавньої поїздки до столиці, де відбулося його знайомство з артистами ле­ гендарного цирку, про незабутню яскраву виставу й, звичайно ж, про те, як він сприйняв свою доч­ ку в найніжнішому образі шоу — Співачки в білому. — Вражень від побаченого стільки, що навіть важко описа­ ти свої емоції, — розповідав Сер­ гій Олександрович. — Приїхали ми до Києва з дружиною Світ­ ланою Станіславівною, мамою Мар’яни. День за лаштунками знакового шоу Cirque du Soleil почався з екскурсії. Нам пока­ зали костюмерну і гримувальну, де кожний артист кілька годин перед шоу накладає грим і пере­ втілюється у свого персонажа, а також міні-цех зі щоденного ремонту взуття, тренувальні ба­ тути, де відбувалася репетиція. Дочка демонструвала нам свої артистичні вбрання, всі вони ручної роботи. Її знамените біле плаття дуже важке, важить 12 кілограмів, воно багато декоро­ ване каміннями й складається з багатошарових пишних спід­ ниць. Мар’яна розповідала, як непросто в цьому вбранні в таку спеку, що стоїть нині в Україні. Цирк перед цим виступав з га­ стролями в Санкт-Петербурзі, так там, мовляв, було легше. Костюми для трупи шиють інди­ відуально для кожного артиста, і їхній розмір завжди однаковий, адже, згідно з контрактом, вага артистів не повинна змінювати­ ся. До речі, ще одна немаловаж­ на деталь: тут кожний артист накладає макіяж перед виходом на сцену сам. «Alegria» — справжня легенда Cirque du Soleil (Цирк Сонця), що здобула світове ви­ знання. Прем’єра шоу відбулася в 1994 році в Монреалі. Перші п’ятнадцять років вистава про­ ходила під власним великим куполом, а в травні 2009 року «Alegria» вирушила в нову подо­ рож у форматі «арена-шоу». Ви­ става з її театральною пишністю — це феєрія барвистих костюмів, оригінальної музики та живого виконання, які всі разом оспіву­ ють тріумф атлетизму й акроба­ тики у вишуканих декораціях. — Як Мар’яна, котру сьогодні називають принцесою найзна­ менитішого цирку, в ньому опинилася?

— Вона скінчила музичну школу, отримала диплом Хар­ ківської академії культури, віду­ чившись на факультеті естрадно­ го мистецтва, проте реалізувати себе тут не могла. З дитинства брала участь у різних конкурсах. На одному з таких конкурсів, головою журі якого був компо­ зитор Микола Мозговий, її «під­ різали». Дочка приїхала одна, а в неї запитали «де твої батьки або продюсер». На результат кон­ курсу в цьому випадку, мабуть, впливав не талант, а щось інше. Після навчання в Харкові й двох років роботи в ялтинському театрі вар’єте Мар’яна уклала піврічний контракт на роботу в Південно-Східній Азії. Так вона оп��нилася в невеликому китай­ ському містечку Макао (автоном­ на територія у складі Китайської Народної Республіки, колишня португальська колонія), де по­ чала співати в місцевому каро­ оке-клубі. — Не страшно було відпус­ кати? Це так далеко й, напевно, небезпечно? — Вона в нас із 17 років на­ стільки самостійна, що ні тоді, ні зараз не страшно. Я — сам музи­ кант, дуже вірю в її талант, тому вважаю, що Мар’яна — боєць, доб’ється свого й не дасть себе скривдити. Про те, що вона пройшла відбір, довідалася два роки потому Макао відразу здався їй міс­ течком галузі фантастики. До­ сить сказати, що тут побудовані точнісінькі копії найвідоміших казино світу. Таке враження, що ти в Лас-Вегасі. Не дивно, що саме в цьому гамірному містечку, яке відвідує багато туристів, у 2008 році був побудований ста­ ціонарний майданчик Cirque du

її

Soleil. Мар’яна одного разу купи­ ла квиток на виставу. — Переді мною відкрився зовсім інший світ, — згадувала вона потім, — почувши музику, живий спів, я зрозуміла — от воно моє. Цирк саме проводив кастинг з набору артистів у тру­ пу. Кастинг проходив у Гонконзі. Мене це не налякало, я поїхала туди, щоправда, без особливої надії на успіх. В останній момент вона ви­ рішила проспівати пісню, якою відкривається «Aлегрія». Ре­ зультату довго не було, поки їй не зателефонував артдиректор цирку і не повідомив, що вибира­ тиме із двох претенденток одну. Ну, звичайно, це буде не вона — ще до кастингу дівчина знала, що музикантів цей цирк відбирає із країн Західної Європи, Кана­ ди, Америки. Це не стосується акробатів. Російсько-українська циркова школа тут у пошані, акробатами працюють чимало хлопців з колишнього Союзу. А от російських або українських співачок ніколи в цирку не було. Яке ж було її здивування, коли через два роки, в 2010-му, вона працювала в джазовому ко­ лективі Ялти і вже думати забула про той кастинг і про свою не­ здійснену мрію, їй зателефону­ вали знову й сказали, що вона прийнята до трупи, їй необхідно негайно летіти в Монреаль, у головний офіс цирку. До «Алегрії» вона тоді при­ єдналася під час північноаме­ риканського туру. Зазвичай новеньких поступово вводять у шоу, а тут під час гастролей зане­ дужали обидві інші вокалістки, і Мар’яні довелося, рятуючи си­ туацію, відіграти одночасно ролі Білої і Чорної співачок. Вона ви­ тримала своє перше бойове хре­ щення.

знамените біле плаття дуже важке, важить 12 кілограмів, воно багато декороване каміннями й складається з багатошарових пишних спідниць

представниця країн пострадянського простору за всю історію цирку україно- та російськомовна співачка Мар’яна Соболь. Про неї «Зоря» писала ще тоді, коли вихованка Павлоградскої дитячої музичної школи №1 вчилася мистецтву хорового співу в талановитого педагога Галини Павлівни Ілющенко й подавала великі надії.

У знаменитій на весь світ виставі Мар’яна Соболь співає французькою, іспанською, ан­ глійською, італійською й вига­ даною «дю солеївською» мовами. До речі, коли після однієї з ви­ став у Києві столичні журналісти попросили її проспівати щось українською, вона зачарувала всіх прекрасним акапельним ви­ конанням пісні «Ой летіли дикі гуси». Удома наша землячка тепер буває рідко, хоча й викорис­ товує для цього будь-яку най­ меншу можливість. Вона дуже прив’язана до мами й тата, до брата й Павлограда. Одного разу навіть зізналася: мовляв, рада, що батьки живуть у маленькому містечку, а не в одному з вели­ чезних мегаполісів, на суєтне життя яких вона встигла нади­ витися. Дивується, коли хтось із земляків говорить, то, мовляв, повітря тут забруднене, то піти нікуди. А по ній, так не варта будь-яка стріт чи авеню у світі вулиці Карла Маркса в Павло­ граді, де стоїть будинок, де вона народилася й звідки почався її шлях у захоплююче, нехай на­ віть кочове життя. І якщо доля так розпорядилася, Мар’яна із вдячністю прийме кожний її зигзаг, бо однаково нагородже­ ні її завзятість і незвичайна працездатність, до чого її при­ вчив батько, відомий у місті джазмен. У п’ять років — головна партія в дитячій опері … Це були роки, коли джаз не особливо жалували, а до чарль­ стону ставилися, як до ворожого нашій ідеології танцю. Проте на танцмайданчику в Первомай­ ському парку джаз не тільки гра­ ли, під нього танцювали. У СРСР були державні джаз-оркестри,

що постійно гастролювали, — Олега Лундстрема, Леоніда Утьосова, Едді Рознера та інші. Сергій Соболь був так закоханий у джаз, взагалі в музику, що вже із трирічного віку дочки почав «мучити» її, змушуючи іміту­ вати музичні пасажі. Коли інші діти бігли у двір гуляти, маленька Мар’яна роз­ робляла голосові зв’язки, дочку, навіть коли вона плакала, тато не квапився втішати — «Нехай поплаче, це їй на користь!» За слухняність батько купував ди­ тині зайву порцію морозива. Дівчинка ще в дитсадівсько­ му віці виборола «Гран-прі» на одному з обласних конкурсів, а в п’ять років Мар’яна проспівала головну партію в дитячій опері Миколи Лисенка «Коза-Дереза». — Я прищеплював їй любов саме до джазового співу, і саме до американської техніки його виконання, — розповідав Сергій Олександрович. — Думаю, сьо­ годні Мар’яні це дуже допомагає. Зараз дочка вся у творчих муках — складає музику, пише до неї вірші. Збирається випустити свій перший музичний альбом. …Мар’яна Соболь ніколи не сподівалася на чиюсь протекцію і зв’язки. Вона все у своєму житті звикла робити сама. Так учив її батько. Хоча подорож із Павло­ града до зоряного цирку й роз­ тяглася на багато років. Сьогодні говорить, що все вийшло не так уже й важко. Начебто унікаль­ ний почуттєвий голос тут ні до чого… У Павлограді батьки чекають дочку до вересня. Повинна при­ їхати не одна, а з еквілібристом Cirque du Soleil Денисом, котрий освідчився їй у кохання й запро­ понував одружитися. Валентина КОРДЮКОВА

Вистава з її театральною пишністю — це феєрія барвистих костюмів, оригінальної музики та живого виконання, які всі разом оспівують тріумф атлетизму й акробатики у вишуканих декораціях


www.zorya.org.ua 3 ëèïíÿ 2013 ð.

ВЕТЕРАН ПРИДНІПРОВ’Я

Ïðî ïåíñ³¿ ï³äïðèºìö³â Які документи треба надати? Я підприємець з 1998 року. У серпні мені виповнюється 56 років. Які документи необхідно надати для призначен ня пенсії за віком? Чи включається у стаж період роботи підприємцем? Âàëåíòèíà ÊÈÐÈ×ÅÍÊÎ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Íàòàë³ÿ ÊÎÐͲÉ×ÓÊ, çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ Ïåíñ³éíîãî ôîíäó Óêðà¿íè â Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Статтею 26 Закону Украї8 ни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуван8 ня» передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнен8 ня 60 років та наявності стра хового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, вста8 новленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком у 56 років мають жінки, які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року. Згідно з Порядком подан8 ня та оформлення документів для призначення (перерахун8 ку) пенсій відповідно до Зако8 ну України «Про загальнообо8 в’язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пен8 сійного фонду України від 25.11.2005 №2281 та зареєст8 рованим у Міністерстві юс8 тиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846, заява про при8 значення пенсії непрацюючим

громадянам подається заявни8 ком особисто або через пред8 ставника, який діє на підставі виданої йому довіреності, по8 свідченої нотаріально, безпо8 середньо до органу, що при8 значає пенсію, за місцем про8 живання (реєстрації), або за8 конним представником відпо8 відно до законодавства за місцем проживання (реєст8 рації) заявника. Для призначення пенсії за віком необхідно надати такі документи: 1. Заяву встановленої форми. 2. Паспорт (оригінал та ксерокопію). 3. Ідентифікаційний код (оригінал та ксерокопію). 4. Трудову книжку (ори8 гінал та ксерокопію). 5. Довідку про заробітну плату за будь8які 60 календар8 них місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 незалеж8 но від перерв за умови підтвер8 дження довідки про заробітну плату первинними документа8 ми (за бажанням). 6. Диплом та інші доку8 менти, що підтверджують пе8 ріоди навчання за спеціаль8 ністю (у разі необхідності). 8. Довідка з райвійськко8 мату про службу в армії (у разі необхідності).

9. Дві фотокартки розмі8 ром 4х6. Відповідно до підпункту «б» пункту 7 зазначеного По8 рядку період здійснення фізичною особою підприєм8 ницької діяльності за спроще8 ною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджуєть8 ся спеціальним торговим па8 тентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксова8 ного розміру прибуткового по8 датку з громадян, або довід8 кою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 — да8 ними персоніфікованого об8 ліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Враховуючи вищезазначе8 не, після досягнення вами пенсійного віку та за наяв ності встановленого законо давством необхідного стажу роботи вам необхідно зверну тися до управління Пенсійно го фонду за місцем проживан ня (реєстрації), надавши при цьому повний пакет доку ментів, необхідних для при значення пенсії за віком. При призначенні пенсії органи Пенсійного фонду Ук8 раїни керуються нормами чинного пенсійного законо8 давства на день звернення за пенсією.

Чи маю право на перерахунок? Я пенсіонерінвалід і підприємець на загальній системі оподаткування. Сплачую єдиний внесок у межах максимальної величини доходу. Чи маю я право на перерахунок пенсії? Чи збільшиться розмір моєї пенсії, якщо за останні три роки в річних звітах зазначений щомі сячний максимальний дохід, на який нараховується єдиний внесок?

ЗАПИТУЙТЕ — ВІДПОВІДАЄМО

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД РОЗ’ЯСНЮЄ

6

ÇÎÐß îáëàñòü

Áóëà åâàêóéîâàíà ç ×îðíîáèëÿ У 1986 році я була евакуйована з Чорнобиля, маю відпо відне посвідчення. Я 1967 року народження. Стаж держав ної служби 10 років. Чи маю право вийти на пенсію зі зни женням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про державну службу»? Ëàðèñà ÃÎÐÎÄÍÈÖÜÊÀ. Äí³ïðîäçåðæèíñüê

Шановна Ларисо Петрівно, згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний за8 хист громадян, які постражда8 ли внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній з 01.10.2011 р.), осо8 бам, які працювали або прожи8 вали на територіях радіоактив8 ного забруднення, пенсії нада8 ються зі зниженням пенсійно8 го віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загаль8 нообов’язкове державне пен8 сійне страхування». При цьо8 му відповідне зниження пен8 сійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення пенсійного віку до 1 січня 2022 року. Постановою Кабінету Міні8 стрів УРСР №106 м. Чорно8 биль віднесене до зони відчу8 ження (308кілометрова зона), що надає право особам, еваку8 йованим з цього міста, на при8 значення пенсії зі зниженням пенсійного віку на вісім років. Наприклад, жінці 1967 року народження залежно від

ßê ïîòðàïèòè íà ïðèéîì äî ä³ëüíè÷íîãî ³íñïåêòîðà ì³ë³ö³¿? Софіївський районний відділ ГУМВС України в Дніпропетровській області Адреса: 53100, Софіївка, вул. Карпенка, 10а. Телефони: (05650) 28986, 29202, 28802 Посада, прізвище, ім’я, по батькові

до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено стра8 ховий стаж під час призначен8 ня (попереднього перерахун8 ку) пенсії. Відповідно до статті 24 За8 кону України «Про загально8 обов’язкове державне пенсій8 не страхування» страховий стаж — період (строк), протя8 гом якого особа підлягає за8 гальнообов’язковому держав8 ному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчис8 люється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього За8 кону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впро8 вадження системи персоніфі8 кованого обліку — на підставі документів та в порядку, ви8 значеному законодавством, що діяло до набрання чин8 ності цим Законом. Страховий стаж обчис8 люється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахо8 вана особа підлягала загаль8 нообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у си8 стемі загальнообов’язкового державного пенсійного стра8 хування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць стра8

хових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий вне8 сок, цей період зараховується до страхового стажу як по8 вний місяць за умови здійснення в порядку, визна8 ченому правлінням Пенсійно8 го фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків та8 ким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відпові8 дний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену до8 плату не було здійснено, до страхового стажу зараховуєть8 ся період, визначений за кож8 ний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = СВ : В, де: ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхово8 го стажу та визначається в місяцях; СВ — сума фактично спла8 чених страхових внесків за відповідний місяць; В — мінімальний страхо8 вий внесок за відповідний місяць. Враховуючи зазначене, при перерахунку пенсії відпо відно до ст. 42 Закону, страхо вий стаж буде враховано на підставі даних про сплату страхових внесків, у зв’язку з чим збільшиться розмір пенсії.

Місце прийому (адреса, телефон)

Територія дільничних

Дільничний інспектор міліції ХИЖОВИЙ Олександр Петрович

Софіївка, вул. Карпенка, 10, Софіївська Софіївський РВ, с/р тел.: 2894849, 0970174193

Дільничний інспектор міліції ЖУКОВ Ігор Сергійович

Софіївка, вул. Карпенка, 10, Софіївська Софіївський РВ, с/р тел.: 2894849, 0974319769

Дільничний інспектор міліції ГАВРИЛЕНКО Анатолій Анатолійович

Запорізька с/р, вул. Постного, 75, тел.: 2853842, 0977306737

Софіївська, Запорізька с/р

Дільничний інспектор міліції КОРЕЦЬКИЙ Сергій Вікторович

Миколаївська с/р, вул. Авангардська, 17, тел.: 2852831, 0978802026

Микола8 ївська с/р

Дільничний інспектор міліції ТУРЧИН Олександр Володимирович

Жовтнева с/р, вул. Леніна, Ж о в т н е в а тел.: 22, 2832831, с/р Новоолексіївська с/р, вул. Лермонтова, 45, тел.: 2869805, 0972975471

Дільничний інспектор міліції БІЛОУС Андрій Олександрович

Нововасилівська с/р, вул. Будьонного, 97, тел.: 2866863

Дільничний інспектор міліції УСАТЕНКО Ігор Васильович

Першотравенська с/р, вул. 308річчя Перемоги, 20, Першотра8 тел.: 2863845, 0988289025 венська с/р

Дільничний інспектор міліції КУКСЕНКО Євген Володимирович

Мар’є8Дмитрівська с/р, вул. Молодіжна, 2, тел.: 2861829, 0674567523

Мар’є8 Дмитрів8 ська с/р

Дільничний інспектор міліції КОРЖ Олександр Олександрович

Ордо8Василівська с/р, вул. Краснознаменна,15, тел.: 2854822, Девладівська с/р, вул. Привокзальна, 57, тел.: 2841832, 0975893383

Ордо8Васи8 лівська с/р, Девладів8 ська с/р

Дільничний інспектор міліції КОСТЕНКО Вадим Леонідович

Кам’янська с/р, вул. Клуб8 Кам’янська, на, 11,тел.: 2873871, Новоюлів8 Новоюлівська с/р, вул. Лені8 ська с/р на, тел.: 2855859, 0983718838

Ïàâëî ×ÅÐÅÄÍÈÊ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Пунктом 4 статті 42 Зако8 ну України «Про загальнообо8 в’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пен8 сії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводи8 ться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового ста8 жу після призначення (попе8 реднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії прово8 диться із заробітної плати (до8 ходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії прово8 диться із заробітної плати за періоди страхового стажу, заз8 начені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосу8 ванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (пе8 рерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового ста8 жу, перерахунок пенсії прово8 диться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового ста8 жу після її призначення (по8 переднього перерахунку) та заробітної плати, з якої при8 значено (попередньо перера8 ховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на пе8 рерахунок пенсії відповідно

місяця народження вік виходу на пенсію буде становити: 8 у період з 01.01.1967 по 31.03.1967 — 49 років 6 мі8 сяців; 8 у період з 01.04.1967 по 30.09.1967 — 50 років; 8 у період з 01.10.1967 по 31.12.1967 — 50 років 6 мі8 сяців. У ст. 37 Закону України «Про державну службу» зазна8 чено, що право на пенсію держ8 службовця мають, зокрема, жінки по досягненні пенсійно8 го віку, визначеного ст. 26 За8 кону України «Про загально8 обов’язкове державне пенсій8 не страхування». Таким чином, ви будете мати право на пенсію держ службовця по досягненні віку 60 років, при наявності 30 років страхового стажу й за умови, що на час досягнення зазначеного віку ви будете працювати на посаді держ службовця або мати не менш ніж 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до кате горій посад держслужбовців.

Нововасилів8 ська с/р

ДНІ ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН: щовівторка з 9.00 до 11.00; щочетверга з 18.00 до 21.00; щосуботи з 10.00 до 13.00 Інформація станом на 1.05. 2012 р. Продовження в наступному номері «Зорі».

Дорогі читачі! На сторінках «Ветеран Придніпров’я» та «Захистимо кожного» ви одержите відповіді на ваші запитання. Пишіть на адресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051. Контактний телефон: (0562) 271652. Òåòÿíà ×ÎÐÍÎÁÈËÜÑÜÊÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê


персона

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 3 липня 2013 р.

11

Клара ЛУЧКО:

У житті немає нічого неможливого Коли дивишся роботи Клари Лучко, переконуєшся в її професіоналізмі, сумлінності. В тому, що талант завжди супроводжує майстерність. Це давалося не відразу, накопичувалося від фільму до фільму. У творчих поїздках вона побувала в багатьох країнах світу, зустрічалася із всесвітньо відомими Родом з України Клара Степанівна Лучко народилася в 1925 році на Полтавщині. Батько — Степан Григорович — був родом із села Лучки (звідси й прізвище — Лучко), працював директором радгоспу в селі Яківці. Людиною він був м’якою, шляхетною від природи, відзначеною дивною щиросердністю. Мама — Ганна Іванівна, працьовита, розумна, вольова жінка із властивим українцям м’яким почуттям гумору — теж була на керівній роботі — очолювала колгосп сусіднього району. За словами самої Клари, «в мами був прекрасний голос і навіть прізвисько таке — «срібний голос». У молодості вона співала в нас у церкві разом з Іваном Семеновичем Козловським, брала участь у самодіяльності. Після революції були такі театри — актори ходили по селах і грали українську класику. Очевидно, від мами мені передалася тяга до мистецтва». «Буду актрисою!» Почалася війна, родина Клари перебралася до Казахстану. Там, в евакуації, єдиною розвагою було кіно. Дівчинка не пропускала жодного сеансу, по десять разів переглядала стрічки за участю своїх улюблених актрис. Особливо їй подобалася Тамара Макарова. Тому, коли постало питання про вибір кар’єри, Клара не роздумувала — вона теж буде актрисою! У цей час в Алма-Ату переїхав ВДІК, і його ректор Сергій Герасимов оголосив набір на новий курс. Чимось сподобалася йому ця мила дівчина, яка говорила російською з українським акцентом, а конкурс-то був — сто осіб на місце. Коли ВДІК повернувся в Мо-

26

«Кубанські козаки» (1949)

скву, Клара вирушила підкоряти столицю, а в інституті перейшла на курс... свого кумира Тамари Макарової. Шлях зірки Першою значимою роллю Лучко в кіно стала тіточка Марина в «Молодій гвардії» того ж Герасимова (1948). Яскраву та самобутню гру Клари оцінив Іван Пир’єв і запросив у свою картину «Кубанські козаки» (1949). Успіх цієї лубочної кіноказки був приголомшливим — глядачі штурмували кінотеатри, вся країна співала: «Яким ти був, таким ти й лишився...». Лучко розповідала: «Популярність звалилася на мене як сніг на голову. Люди дивилися фільм по двадцять п’ять разів. Мене почали пізнавати на вулиці, надсилали мішки листів. У більшості в них були освідчення в любові та пропозиції одружитися». Здавалося, все складалося так, як мало бути в щасливій акторській долі. Актриса впевнено ступила на шлях зірки. А потім були інші пропозиції зніматися, проте Клара швидко зрозуміла, якщо вона й далі штампуватиме плакатно-листі-

Òåàòð русской драмы им. М. Горького 4 июля, четверг, 18.30 М. Задорнов. «ПРОДАЙТЕ МУЖА, ИЛИ ПОСЛЕДНЯЯ ПОПЫТКА». Комедия в 2-х действиях.

5 июля, пятница, 18.30. Премьера! «НУНЧА В СТИЛЕ FLAME». Спектакль по мотивам произведения М. Горького «Сказки об Италии. 6 июля, суббота, 17.00. О. Уайльд. «ВЕЕР ЛЕДИ УИНДЕРМИР». Мелодрама в 2-х действиях. 7 июля, воскресенье, 17.00. А. Мардань. «ЛИСТ ОЖИДАНИЙ». Комедия в 2-х действиях. Òåë.: (0562) 31-38-91, (056) 778-48-69

29

Òåàòð іì. Ò. Ã. øåâчåíêа 7 липня, неділя, 17.00. І. Кальман. «СІЛЬВА». Оперета на 2 дії.

Òåë.: (056) 778-55-55, 744-52-35, 744-11-27

людьми: прем’єр-міністром Індії Джавахарлалом Неру, художником Пабло Пікассо, співаком Полем Робсоном. Була лауреатом титулів «Жінка миру» (1996, США) і «Жінка тисячоліття» (2000, Великобританія). Чудова актриса 1 липня відзначила б свій день народження.

«12 ніч» (1955)

«Циган» (1979)

«Скринька Марії Медічі» (1980)

вочні образи життєрадісних трудівниць, то загине як актриса. І вона зіграла в серйозній драмі Всеволода Пудовкіна «Повернення Василя Бортникова» (1953), а два роки потому — в екранізації шекспірівської комедії «Дванадцята ніч». Проби далися їй нелегко. Мало того, що режисер Ян Фрид поставив Лучко умову — позбутися українського акценту, так ще й відправив у фехтувальний зал, аби вона навчилася орудувати шпагою не просто добре, а професіонально. Однак головні акторські труднощі підстерігали Лучко під час зйомок — адже вона зіграла дві ролі: Віолу та її брата Себастьяна. Фільм сподобався не тільки радянським глядачам, а й навіть суворим шекспірознавцям Туманного Альбіону. Це ж не жарт — на думку ряду закордонних кінокритиків, Лучко переграла саму Вів’єн Лі, яка знялася в британській версії «Дванадцятої ночі». Про рум’яну і карооку російську красуню заговорив увесь світ.

— зіграла й у мелодраматичних картинах («Одного разу в грудні», 1988, «Карнавал», 1982), і у виробничих драмах («Ми, що нижче підписалися», 1981), і навіть у бойовиках з детективами («Скринька Марії Медічі», 1980, «Тривожна неділя», 1983). А потім Радянський Союз розпався... Клара Степанівна не вписалася в молодий російський кінематограф, та й сама не прагнула грати у фільмах із розбоєм та вбивствами. А втім, вона вважала, що в житті немає нічого неможливого. Головне — нічого не боятися. І винесла на суд глядачів стрічку, в якій виступила не тільки як актриса, а як автор сценарію та продюсер — «Чи винна я...» (1992). Картина торкається завжди актуальної теми — намагаючись навести на розум чоловіка-алкоголіка, дружина сама починає спиватися...

в кіно настали лихі часи. Однак Лучко ні від чого не відмовлялася й наполегливо продовжувала роботу. «Батько просто обожнював маму! — згадує дочка актриси Оксана Лук’янова. — Ніхто не вмів так красиво догоджати, як він. І хоча батько був старшим від мами на п’ятнадцять років, він зміг зробити її щасливою. Його любов була не тільки в гарних словах, а й у гарних учинках. Він міг витратити весь гонорар на одне тільки плаття для мами, сам майстрував для неї взуття, шив... Я впевнена, що вони б і далі жили разом, якби його життя не обірвалося, коли мамі було сорок років... Я не прагнула, аби вона залишалася на самоті». Свою нову любов Лучко зустріла в 1969 році. В гостях у подруги вона познайомилася із Дмитром Мамлєєвим — красивим молодим «известинцем», що подавав великі надії. Відтоді вони не розлучалися. Актриса була сповнена сил та енергії, охоче розповідала про творчі плани. Однак доля розпорядилася інакше. Не доживши майже трьох місяців до ювілею, Клара Степанівна Лучко раптово пішла з життя 26 березня 2005 року. Світла жінка із променистими очима — такою запам’яталася Клара Лучко глядачам кількох поколінь. Свої останні інтерв’ю вона обов’язково закінчувала побажаннями добра, миру й щастя. Підготувала Валентина КАРМАЗІНА

На вершині слави А на батьківщині її хоч і завалювали запрошеннями зніматися, проте цікавих ролей не пропонували. Доля немов випробовувала актрису на міцність і готувала її до ролі, яка знову піднесе Клару Лучко на вершину слави. Нею стала роль Клавдії Петрівни Пухлякової у фільмі «Циган» (1979). Потім Лучко знялася у про­ довженні — «Повернення Будулая» (1985) і знову взялася експериментувати із різними жанрами

«Я пропав!» «Кубанські козаки» змінили життя Лучко не тільки в професійному відношенні. Коли її вперше побачив у гримерці актор Сергій Лук’янов, виконавець ролі Гордія Ворона, то вигукнув: «Я пропав!». Клара відповіла взаємністю, незабаром вони побралися, народилася дочка Оксана. Здавалося б, усе складалося чудово. Однак у шістдесяті роки Клару Степанівну спіткала особиста драма. Зненацька помер чоловік. 1 березня 1965 року актор виступав на зборах у Театрі імені Вахтангова, під час виступу перехвилювався й помер прямо в залі засідання... Самітність. Тривога за маленьку дочку. Після блискучого успіху

Вишиванка для Лоуренса Олів’є Клару Лучко називають російською актрисою, але вона корінна українка. Народилася під Полтавою, де минуло її дитинство. Тут вона бігала до школи, а вечорами разом із друзями виступала з концертами перед батьками: надягала туфлі на каблуках, крутила волосся на розжарені цвяхи... Після прем’єри «Кубанських козаків» про Лучко мріяли всі чоловіка країни. Їй писали листи за адресою: «Москва. Даші Шелест», пропонували руку й серце. Однак вона вийшла за Лук’янова, хоча той був набагато старший за неї, уже з досвідом сімейного життя. Сергій Лук’янов був дуже добрим і щедрим. Вони із Кларою щороку приїздили до її батьків у Полтаву. Одного разу замовили вишиванку. Їм зробили сорочку в кращих українських традиціях, використовуючи чорний і червоний кольори. Сергій був у захваті!

Проте вишиванка недовго його радувала. На гастролях в Англії Лук’янов познайомився із всесвітньо відомим актором Лоуренсом Олів’є, і той запросив до себе радянського гостя. Звичайно ж, надяг улюблену сорочку. Коли Олів’є побачив вишиванку, вигукнув: «Це мені?» Звичайно, Сергій її зняв із себе й подарував колезі. Той не міг нарадуватися: мовляв, у його країні навіть королева носить речі, вишиті українськими майстринями!


12

тема номера

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 3 липня 2013 р.

Антикваріат і не тільки «Блошиним» ринкам Дніпропетровська є чим здивувати

На барахолці знайшов своє захоплення Два роки тому саме на «блошиному» ринку Євген Олександрович Шевченко знайшов своє захоплення. Просто заради інтересу зайшовши подивитися, що продають на барахолці біля автовокзалу, зовсім випадково наткнувся на стару кінокамеру «Кварц», купив її і незабаром так захопився, що вирішив зібрати колекцію. — Першу камеру я купив за 30 гривень, хоча насправді така рідкісна річ коштує на порядок більше: за старі камери можуть попросити і 200, і 400 гривень. Тоді я зрозумів, що прагну зібрати всі старі камери, — розповідає Євген. — Адже в кожного своє захоплення — хтось збирає монети, хтось машини, а я — кінокамери. Заради того, аби поповнити колекцію рідкісними експонатами, Євген почав ходити на барахолки міста. — У Дніпропетровську я буваю на барахолках біля автовокзалу і біля пам’ятника молодому Шевченку. Там дуже багато старих фотоапаратів, а от кінокамери — велика рідкість, — говорить Євген. — Задоволення це недешеве. Зараз купую камери навіть за 400 гривень. За два роки він зібрав колекцію з більш ніж 40 камер. У 2011-му році навіть проводив виставку своєї колекції, експонати якої куплені майже повністю на барахолках. — Коли вперше прийшов на «блошиний» ринок, то не знав, як поводитися, як розмовляти з продавцями, торгуватися. З часом зрозумів, що до чого, — розповідає колекціонер. — Тепер, тільки-но приїжджаю в інше місто, насамперед шукаю там барахолку — адже на ній може трапитися щось цікаве й рідкісне. Ринкові рідкості автолюбителя Володимир Самійленко, член клубу ретро-автомобілів «Марко» ходить на «блошиний» ринок біля автовокзалу щотижня, виглядаючи рідкісні речі. — У мене ретро-автомобіль ГАЗ-21 «Волга» в ідеальному стані, а тут люди продають запчастини, деталі, рідкісні каталоги з ремонту, — розповідає Володимир. — Тут можна знайти те, чого ніде більше в місті не купиш. Цей ринок — справжня знахідка для ретро-автолюбителя! На ринку він часто купує зап­ частини, без яких не обійтися, щоб підтримувати машину в ідеальному стані, адже «залізній улюблениці» Володимира Самійленка вже 54 роки. — Свого часу я купував тут рідкісні запчастини за невисокою ціною, це ще один плюс таких ринків, — говорить Володимир. — Люди самі продають свої старі речі, які їм вже не потрібні, а для інших це може бути те, що вони так довго шукали. Тому ходжу сюди по вихідних, коли найбільший вибір. Тут завжди можна знайти те, що тобі знадобиться.

Правда, цього дня Володимир Самійленко трохи спізнився: книги, які він шукав, уже купили. А це означає, що попит на подібні речі є. — Зараз шукаю книги про ретро-автомобілі, я їх тут купую в одного чоловіка. Їх купили недавно, — журиться Володимир. — Якби знав, прийшов би раніше! Як заощадити 48 гривень Якщо Володимир Самійленко шукає на барахолці біля автовокзалу рідкісні речі, то педагог Наталія Кокнаєва — дешеві. Вона переконана, що на «блошиному» ринку можна купити гарний одяг, однак за низькою ціною. — Іноді продають прямо із цінниками — наприклад, не підійшов комусь розміром, не сподобався або ще щось, і людина продає дешевше, ніж у магазині такі самі нові речі, — ділиться досвідом Наталія. — А ще тут багато всього за низькими цінами. — Купила рамку для ікони за 15 гривень, прикрасу із черепашок за 5, капелюх і дамську сумку за 10 гривень, — розповідає Наталія. — Часто купую тут одяг: спідниці, бриджі, блузки, футболки. Ціни низькі — за 20—30 гривень можна купити речі на щодня й для роботи. Також Наталія Григорівна розповіла, як їй вдалося заощадити 48 гривень, купивши на ринку спідницю. — Одного разу купила на «блошиному» ринку спідницю за 10 гривень, а потім заради інтересу зайшла в магазин, що поряд. Побачила там точнісінько таку, тільки за 58 гривень. Спочатку подумала — може, це розмір? — посміхається Наталія. — Потім переконалася, що це ціна. Питається, навіщо купувати в магазинах, якщо можна купити таку саму річ на ринку? Наталія Григорівна переконана, що «блошині» ринки потрібні й не зникнуть. — Не всі можуть дозволити собі купувати дорогі речі в бутиках, — зауважує вона. — А «блошині» ринки дуже зручні для людей, в яких не так багато грошей у кишені. Музей під відкритим небом «Блошині» ринки чого тільки не пропонують своїм покупцям: і старе кухонне начиння, і всілякі керамічні вироби, поржавіли однак ще придатні для занять гантелі та штанги. Тут можна зустріти скупників антикваріату, нумізматів — колекціонерів монет, продавців орденів і різних значків. Поряд — безліч різних інструментів, запчастин і деталей. Ну а про старі книги, журнали й газети годі й говорити. — Усе це як музей під відкритим небом, — говорить Євген, покупець «блошиного» ринку біля автовокзалу. — Сюди просто цікаво прийти й подивитися, що продають люди. А головне — поторгуватися можна! От я купив собі човновий насос на 30 гривень дешевше, ніж на «Озерці». Приходжу на цей ринок щотижня. Тут поряд і хроба-

ків для риболовлі можна купити, словом, зручно! На ринку повно покупців — снують туди-сюди, придивляються до товарів, торгуються. — Тільки-но придбали речі для ремонту, — говорить Тетяна Дмитренко, одна з покупниць. — Так, купую тут часто! — Ще один подібний ринок — біля пам’ятника молодому Шевченку на вулиці Леніна. Торгують тут по вихідних, в основному знач­ ками, старими книжками, платівками, касетами та керамікою. — Приходжу сюди раз на місяць, шукаю старі платівки часів СРСР, — розповідає Микола. — Я люблю антикваріат, — зізнається Дмитро. — На цьому ринку час від часу можна знайти гідні речі. Колись купив тут прекрасну старовинну вазу. Багато покупців шукають тут рідкісні речі часів СРСР, а дехто просто прийшов сюди вперше — подивитися, що собою являє ринок. — Я тут уперше, але вже всерйоз зацікавився, — посміхається Віктор. Недалеко від цього — ринок книжковий, варто пройти по рядах — і продавці відразу налітають зі словами: «Щось підказати?» або «Щось шукаєте?» — Тут нічого немає і все дорого! — зізнаються Настя та Дмитро, студенти. — Ми шукаємо книги про скандинавську міфологію, однак нічого підходящого не можемо знайти. Крім них, було не так багато покупців — одна жінка шукала книги Роберта Шеклі, друга — навчальну літературу для сина. Ринки бувають різні У Дніпропетровську є безліч ринків, на яких кожний знайде собі щось до душі. Усім відому «Озерку», Березинський, Слов’янський і Нагорний ринки представляти особливо не будемо — їх знає кожний дніпропетровець. А от які ринки є ще? По вихідних на «Метеорі» працює радіоринок, де можна купити різні радіотовари, техніку: від комп’ютерів і телевізорів до МР3плеєрів, а також комп’ютерні ігри, фільми та багато іншого. На 12-му кварталі, на вулиці Героїв Сталінграда автолюбителі можуть купити деталі для своїх авто на авторинку. А по проспекту Карла Маркса, починаючи від ЦУМу, розташувався ряд художнього ринку «Вернісаж» — там можете купити картини наших художників-земляків, спостерігати за їхньою роботою замовити свій портрет.

2800

ЦИФРА

гривень на місяць, за словами Світ­ лани, продавця ринку «Озерка», коштує крите, зручне місце на ринку. Також щодня сплачується ринковий збір — дві з половиною гривні.

Cкільки в Дніпропетровську ринків? Петро Терехов, директор департаменту споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради — Станом на 1 липня цього року на території міста організовано 70 ринкових об’єктів, з яких: 4 торговельносервісні комплекси, 8 торговельних комплексів, 27 ринків, 31 торговельний майданчик. За спеціалізацією ринкові об’єкти діляться на 4 продовольчі, 39 продовольчо-речових, 27 непродовольчих.

Думки продавців

Що купують? Лариса Дмитрівна, продавець блошиного ринку: — Найзатребуваніші на барахолках — речі повсякденного побуту: лампочки, ізострічка, рукавиці тощо. В мене купують нечасто — продаю в основному літні речі. Оксана, продавець на книжковому ринку: — Купують на книжковому ринку відносно рідко. З чим це пов’язано? Думаю, це через те, що зараз з’явилися електронні книги, за які не треба платити, плюс діти зараз не дуже люблять читати.

Бліц-опитування:

Богдан ПАЩЕНКО

Офіційно

З кожним роком у Дніпропетровську з’являється все більше торговельнорозважальних центрів і супермаркетів, де і вибір великий, і купувати зручно. Тому городяни все більше віддають перевагу останнім і рідше купують на ринках, які стрімко втрачають свою популярність у покупців, особливо в молоді. Чи означає це, що скоро супермаркети повністю витиснуть базари та «блошині» ринки, чи останні ще можуть запропонувати цікаві товари, які ніде більше не знайдеш? Кореспондент «Зорі» знайшов людей, котрі сміливо підтвердять: ринкам ще рано на спочинок.

На які ринки ви ходите?

Галина: — На ринки практично не ходжу, завжди купую в магазинах. Там зручніше, а товари якісніші.

В’ячеслав: — Ходжу на ринки й у магазини 50 на 50. Купую на різних ринках по всьому місту. Головний плюс ринків — там можна торгуватися, а ще городина і фрукти там свіжіші, ніж у магазинах. Павло: — На ринках не купую. У супермаркетах усе дешевше. Як на мене, незабаром магазини повністю витиснуть ринки. Віра: — Купую на «Озерці» і на барахолці біля автовокзалу. Вважаю, що ринки потрібні. Головне — там можна поторгуватися і покуштувати продукти, перш ніж купити, чого не можна в супермаркетах.


тема номера

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 3 липня 2013 р.

13

Символ перемоги У Дніпропетровську стартував конкурс на кращий макет пам’ятного знака «Дніпро» — чемпіон!» Акція «Дніпро» — чемпіон!» набирає обертів. Лише місяць минув звідтоді, як голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод дав їй старт. А в нашій редакції, як і раніше, не вщухає телефон. Продовжують надходити листи від небайдужих дніпропетровців. Як уже писала «Зоря», ідею голови облради про встановлення пам’ятного знака з нагоди тридцятиріччя перемоги ФК «Дніпро» у чемпіонаті СРСР 1983 року підтримали депутати Дніпропетровської міськради. 26 червня вони ухвалили офіційне рішення встановити пам’ятний знак на бульварі імені Євгена Кучеревського. А 1 липня в обласній раді відбулася нарада, присвячена установці пам’ятного знака. Яким бачиться майбутній символ перемоги? Чи можна внести свої пропозиції? І хто буде виносити вердикт щодо дизайну знака? На ці й інші запитання шукала і знайшла відповіді кореспондент «Зорі». — це відображення унікальної долі й духу Дніпропетровська; — перемога команди «Дніпро» — руйнування всіх рамок і перемога над системою; — «Золота команда» — місток між минулими успіхами і майбутніми досягненнями, імпульс для нових перемог команди й усього міста; — «Дніпро» — чемпіон!» — це ідея, що об’єднує Дніпропетровськ, дніпропетровська мрія. Ті, хто найкраще ідеологічно й технічно зможе відобразити ідею свята футболу, швидше за все, потраплять у десятку кращих, на думку журі. А фото десяти найбільш достойних макетів чи їхні зменшені копії виставлять на загальний огляд. Побачити їх можна буде на Європейській площі, у ТРЦ «Міст-сіті-центр» і на Набережній. Кращий макет з десяти оберуть дніпропетровці прямим голосуванням. Голосувати можна буде в Інтернеті й за допомогою листів. — Подати ідею пам’ятного знака — це можливість взяти участь у створенні історії міста. Стати її частиною! Певен, що завдяки нашим спільним зусиллям ми зможемо виправдати надії всіх жителів Дніпропетровщини, увічнити перемогу «Золотої команди», надихаючи її на нові. Дніпро двічі був чемпіоном і буде ним ще не раз, — підкреслив голова обласної ради. Стати переможцем конкурсу не

Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод: Сьогодні ми підійшли до етапу, коли будемо створювати значний образ пам’ятного зна­ ка. Наша основна ідея — участь жителів міста в цьому проекті. тільки почесно. Призовий фонд для лауреатів становитиме п’ять тисяч гривень за третє місце, сім тисяч за друге. І десять тисяч гривень — за перше. Нагородження лауреатів і визначення остаточного вигляду пам’ятного знака «Дніпро» — чемпіон!» стане проміжним фіналом акції.

Яким ви бачите пам’ятний знак, присвячений 30-річчю перемоги «Дніпра» у чемпіонаті?

— Я мало цікавлюся футболом, але якби створю­ вала такий знак, то, на­ певно, обрала б футбольний м’яч на тлі герба міста з якимось позитивним молодіжним гаслом. Так ми зможемо надих­ нути команду на нові перемоги.

Тетяна Семенівна БАРАШКОВА, президент центру підтримки громадських ініціатив «Тамариск»: — Добре пам’ятаю ті події. Хоча й не була вбо­ лівальницею, але хвилюва­ лася разом з усіма. Думаю, має бути при­ сутня символіка міста, вміщені імена членів «Золотої команди». І головне, щоб він був яскравим і значним, у людях викликав бажання перемагати.

Ескізи макетів пам’ятного знака надсилайте на адресу: dneprchampion1983@gmail.com Будь-які ідеї і пропозиції щодо дизайну пам’ятного знака ви можете подати в нашу редакцію на адресу: 49051, Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, 6-й поверх, редакція газети «Зоря» або в обласну раду на адресу: 49004, Дніпропетровськ, проспект Кірова, 2, громадська приймальня. Телефон гарячої лінії для будьяких пропозицій щодо акції «Дніпро» — чемпіон!»: (0562) 34-91-65.

«Зоря» однією із перших написала про перемогу «Дніпра»

Бліцопитування

Ірина Федорівна КОВАЛЬОВА, історик, археолог, громадський діяч, доктор історичних наук, заслужений професор ДНУ:

Пишіть!

Яків КРІПАК, екс-футболіст «Дніпра»: — На мій погляд, на зна­ ку обов’язково має бути зга­ дування про Євгена Мефодійо­ вича Куче­ ревського — його зо­ браження або хоча б прізвище. Тому що ця людина справді зробила для команди дуже багато. І, звичайно, повин­ на бути присутня футбольна символіка.

Думки до теми

За перемогу в конкурсі — 10 тисяч і всенародна слава — Ми продовжуємо акцію «Дніпро» — чемпіон!». И сьогодні підійшли до етапу, коли будемо створювати значний образ пам’ятного знака, — розповів Євген Удод. — Наша основна ідея — участь жителів міста в цьому проекті. Обов’язкова умова — спільна робота, партнерство з професіоналами. Для того, щоб ідея була втілена на високому рівні, ми запросили сюди фахівців, скульпторів, архітекторів. На нараді в обласній раді створили конкурсну комісію. Упродовж двох тижнів (до 12 липня) вона буде приймати заявки на участь у конкурсі. Поділитися своїми ідеями можуть не тільки професійні художники, дизайнери та архітектори, а й аматори. На розгляд конкурсної комісії треба подати оригінальний макет пам’ятного знака. Він має відображати основну ідею акції й відповідати технічним вимогам, які дозволять установити пам’ятник на бульварі імені Євгена Кучеревського. За словами голови обласної ради, взяти участь у конкурсі може кожний житель міста й області. Євген Удод також назвав ключові ідеї, які має символізувати майбутній знак: - перемога команди «Дніпро» у чемпіонаті з футболу — це значна подія в історії Дніпропетровська; - перемога команди «Дніпро»

Для того, щоб ідея була втілена на високому рівні, голова обласної ради Євген Удод запросив спеціалістів

Головна вимога до пам’ятника — подобатися людям Володимир НЕБОЖЕНКО, народний художник України, почесний громадянин Дніпропетровська, скульптор: — Насамперед пам’ятний знак повинен відповідати всім заявленим вимогам. І, природно, подобатися людям, стати оздобою міста, гордістю нашого регіону. Я бачу на цьому місці невелику фігуру. Вона може бути виготовлена з бронзи, може — з піщанику чи граніту. В авторів є великі можливості для втілення ідей.

Знак може стати окрасою бульвару й символом для вболівальників Василь МІРОШНИЧЕНКО, голова Дніпропетровської організації Національної спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України: — Як голова обласного об’єднання спілки художників, я бачу своє завдання в тому, щоб залучити до конкурсу творчі сили. Хотілося б, щоб майбутній пам’ятний знак був виконаний на гарному професійному рівні з серйозних архітектурнохудожніх матеріалів. Біля стадіону, де й зараз проходять змагання, бракує художніх елементів. На мій погляд, знак може стати тією самою окрасою, символом для вболівальників.

Акції «Дніпро» — чемпіон!» присвятять сайт Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ, голова наглядової ради газети «Зоря»: — Я думаю, на пам’ятнику обов’язково мають бути імена і прізвища всіх гравців, які завоювали золоті медалі в 1983-му. Можна згадати й тих футболістів, які виграли через п’ять років. До речі, цього року виповнюється 25 років другій перемозі «Дніпра» у чемпіонаті СРСР. У тому ж 1988-му році «Дніпро» виграв і Кубок Радянського Союзу. Проекти, які нам надішлють, будемо висвітлювати й у пресі, і в мережі Інтернет. Уже є дві групи в соцмережах: у фейсбуці і Вконтакті. Планується створення сайту «Дніпро» — чемпіон!», що повідомлятиме і про конкурс. Там будемо розміщати надіслані роботи, і там же буде можливість голосувати за них. Уже відома й адреса порталу: dnepr83. com.ua. По закінченні конкурсу плануємо подарувати сайт уболівальникам команди «Дніпро». Підготувала Олена ДРИГА. Фото Валерія КРАВЧЕНКА


14

спорт

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 3 липня 2013 р.

«Шкіряний м’яч» у Дніпропетровську І ось тепер у 2013 р. у місті на Дніпрі пройшли вирішальні матчі змагань на призи клубу «Шкіряний м’яч» серед дітей 2001 року народження. Турнір відбувся на стадіоні «Молодіжний парк» (Набережна Заводська, 53а, район житлового масиву Червоний Камінь). Організатори змагань: Асоціація аматорського футболу України, Федерація футболу України, Міністерство освіти й науки України, Міністерство молоді й спорту України. Спонсори турніру: компанії «Coca-Cola» та «Adidas». Активну участь в організації та проведенні фінального турніру взяли Дніпропетровська міська рада, регіональний і місцевий спорткомітети, обласна та міська федерації футболу. У змаганнях з елементів техніки гри у футбол переможцями стали: жонглювання м’ячем — Данило Червинський (СШ №54, м. Дніпропетровськ); удари на дальність —Андрій Савицький (СШ №20, м. Кіровоград); удари на точність — Андрій Новачинський (СШ №26, м. Тернопіль). У загальному заліку з елементів техніки перше місце посіла команда ЗОШ №20 із Кіровограда.

В тому ж році у старшій групі в Душанбе команда «Дніпро» (СШ №13, Дніпропетровськ, тренери Геннадій Шур, Олександр Мудренко) посіла перше місце. В 1991 році в Дніпропетровську відбулися зональні Всеукраїнські змагання як етап Всесоюзного турніру.

Результати матчів групових турнірів: Група «А» Кіровоград — Дніпропетровськ — 1:3 Кременчук — Харків — 0:1 Дніпропетровськ — Харків — 0:0 Кіровоград — Кременчук — 0:1 Кременчук — Дніпропет­ ровськ — 1:0 Харків — Кіровоград — 2:1 Група «Б» Джанкой — Хмільник — 2:2 Львів — Тернопіль — 4:0 Хмільник — Тернопіль — 1:4 Джанкой — Львів — 0:6 Львів — Хмільник — 7:1 Тернопіль — Джанкой — 2:1. Дніпропетровський «Парус» СШ №54, який фінішував з 4 очками третім у своїй групі, боровся лише за 5-е місце. Нашим суперником стали хлопці з УВК №6 ( м. Джанкой), яких підопічні Бориса Афанасьєва та Дмитра Трикоза легко обіграли з рахунком 3:1 і в такий спосіб команда повторила результат, добутий у 2012 р. на фіналі в Одесі. Це краще досягнення команд Дніпропетровського регіону за останні 9 років. Нагадаємо, що в 2003—2004 роках колектив «Лілія» (с. Письменне Васильківського району) двічі ставав переможцем фінальних турнірів Всеукраїнського клубу «Шкіря-

ний м’яч». На звітних змаганнях 7-е місце дісталося СШ №20 (м. Кіровоград), які виграли дуель в однолітків зі СШ №3 (м. Хмільник). Матч за третє місце вийшов завзятим, але в підсумку з рахунком 1:0 у ньому перемогу відсвяткувала команда ЗОШ №26 (м. Тернопіль), що обіграла ЗОШ №1 (м. Кременчук) — 1:0. У фінальному двобої зійшлися ЗОШ №20 ( м. Харків) і ЗОШ №73 ( м. Львів). Основний час матчу не виявив переможця — 0:0. При цьому дуже гарну гру продемонстрував воротар львів’ян, котрий не один раз рятував партнерів від гола, а також відбив пенальті в другому таймі матчу. Проте у післяматчевій серії пенальті сильнішими виявилися харків’яни, які виграли з рахунком 3:1. Однак таких, що програли всім, у Дніпропетровську не було, кожному гравцеві дісталися пам’ятні подарунки, вимпели й грамоти. Призи хлопцям вручали президент Всеукраїнського клубу «Шкіряний м’яч», заслужений майстер спорту СРСР Андрій Біба, народний депутат України, віце-президент ФФУ, президент ФФДО Андрій Павелко, а також голова оргкомітету, заступник міського голови Дніпропетровська Ірина Зайцева.

Кращими гравцями фінальних змагань стали: Дмитро Околодько (СШ №3, м. Хмільник, Вінницька область); Еміль Мустафаєв (СШ №20, м. Кіровоград); Михайло Оглу (УВК №6, м. Джанкой, АР Крим); Олексій Карповський (СШ №54, м. Дніпропетровськ); Данило Батрак (СШ №1, м. Кременчук, Полтавська область); Андрій Новачинський (СШ №26, м. Тернопіль); Іван Чекалов (СШ №73, м. Львів); Валерій Рева (СШ №20, м. Харків).

Новина

У Дніпропетровськ через довгі роки повернулися популярні дитячі змагання на призи клубу «Шкіряний м’яч». У 1976 році, коли місто відзначало 200-річчя, був проведений фінал у молодшій віковій групі Всесоюзного турніру (переможець — «Ширак» із міста Гюмри, Вірменія).

ФК «Дніпро» виграв у чемпіонаті України серед юніорів Команда академії ФК «Дніпро» U-15 (гравці 1998 року народження) вийшла зі своєї групи й виграла у фінальній грі з юніорами «Шахтаря». Про це повідомили у федерації футболу Дніпропетровська. Протистояння юніорів «Дніпра» і «Шахтаря» закінчилось на користь «Дніпра» з фінальним рахунком 4:2. Правда, почали наші хлопці не дуже позитивно — рахунок відкрили гравці «Шахтаря», але дніпропетровці активізувалися й зрівняли рахунок. Результатом основного часу став рахунок 1:1, але післяматчові пенальті показали справжнього лідера — «Дніпро» обіграв «Шахтар»

з фінальним рахунком 4:2. У своїй групі юніорський «Дніпро» обіграв харківського «Металіста» з рахунком 2:1, потім — київський РУФК із переможним рахунком 3:0 і зіграв унічию з ужгородськими хлопцями. Таким чином, «Дніпро» посів перше місце в групі, після чого переможно зіграв з «Шахтарем», який до цього обіграв київське «Динамо». Джерело: 34 канал

Не перевелися дужі хлопці в Україні У литовському місті Друскінінкає відбувся ХХIII чемпіонат Європи з армрестлінгу. У чемпіонаті взяли участь 1200 спортсменів із 32 європейських країн. Українські рукоборці вибороли друге місце (на першому — росіяни). Необізнаним пояснимо: армрестлінг — один із найдревніших видів боротьби, в якому беруть участь два суперники, кожний з яких упирається ліктем у стіл і намагається зігнути руку свого супротивника та притиснути її до столу. Якщо йому це вдасться, то він виграв, другий, звичайно, програє. Друскінінкає зустріло учасників чемпіонату посправжньому літньою погодою, тихими затишними парками, прекрасними спа-комплексами і найкрупнішим у Європі аквапарком. Спорт-центр вмістив кілька

тисяч спортсменів і вболівальників із різних країн Європи. Традиційно найбільш представницькими були делегації Росії, України, Туреччини, Швеції, Хорватії та Норвегії. Чемпіонат проходив протягом тижня починаючи з 7 травня. Вагомий внесок в успіх української команди зробив Євген Третяк, котрий став чемпіоном Європи у ваговій категорії до 90 кілограмів. Євген є членом спортивної команди «Північне сяйво» з Кривого Рогу. Його тренують заслужений тренер України С. Карачун і батько

А. Третяк. Це не перший успіх Євгена, торік він став чемпіоном світу у важкій вазі у змаганнях, що проходили в бразильському місті Сан-Паулу. «Євген був упевнений у своїй перемозі і досяг її у напружених поєдинках, проявивши не тільки силу й характер, а й високу майстерність, віртуозне володіння технікою боротьби на руках, — сказав тренер С. Карачун. — Зараз Євген почав підготовку до чемпіонату світу, що відбудеться у вересні цього року в Польщі». Лариса САЛЬКОВА

Євген Третяк на п’єдесталі пошани на другій сходинці (в центрі)


Порівняно з позаминулими вихі дними ціни на ягоди і городину май же не змінилися. Асортимент кожно го тижня розширюється. Так, у ми нулі вихідні з’явилися перші яблуч ка, наші, місцеві — Білий налив по 7 гривень кілограм, трохи зеленку ваті. На компот — те, що треба. Мож на було поласувати першими грушка ми по 5 грн., не дуже солодкими, про те соковитими. Збільшення вибору ягіднофрукто вої та овочевої продукції агроаналіти ки пояснюють тривалою весною і раннім літом, що спричинило масове раннє достигання плодів. Ще маємо нагоду насолоджуватися черешнею (12—15 гривень за кіло), правда, вона вже відходить. Вишню — навдивови жу кислосолодку — продавали по 4 грн., абрикоси (дичка) — 5—6, ка ліровка — 10—20 грн. Чорна сморо дина, порічки, аґрус та малина кош тували найдорожче — від 30 до 35 гри вень за кілограм. З’явилася у продажу кукурудза — 3—4 гривні за початок, кавуни по 4 та дині — 8—15 гривень за кілограм. А втім, споживати їх медики радять з дуже великою обережністю, і краще не давати дітям, бо, попри всілякі за певнення продавців, вирощені вони за допомогою прискорювачів росту, ад же до масового збирання, незважаю чи на сприятливі погодні умови, ще далеко. А споживання плодів, виро щених завдяки хімічним прискорю вачам, може спричинити отруєння… Краще «вітамінізуватися» овоче вими салатами, тим більше, що вони вже доступні за ціною: кабачки — 2—

3, огірки — 3—4, помідори від 4 до 8, капуста — 2—3 гривні за кілограм, зелень — 2 і 5 гривень пучок. Борщ теж уже дещо дешевше обходиться, хоча морква ще дорога — 7—9 гри вень за кілограм, буряки і цибуля — 5—7, часник — від 10 до 20, картоп ля — від 4 до 6 гривень за кілограм. На м’ясо особливого попиту не спостерігалося, втім, ціни трималися встановленої планки, продавці актив но закликали купувати м’ясопродук ти, тож якщо поторгуватися, то п’я тірку могли скинути. Фабричні яйця подорожчали, позаминулого тижня їх можна було купити по 5 і 5.50, а в минулі вихідні найдешевші коштува ли 6 гривень за десяток. На молоко й молочні продукти ціни не змінилися: молоко продавали по 6—7 гривень за літр, сир домашній — від 20 до 32 гривень за кілограм, сметана домашня — 24, вершки — 40 гривень літрова баночка. Що стосується риби — за прогно зами експертів, ймовірне подорож чання морської риби. Річкової, яку розводять в Україні, — короп, товсто лобик, окунь, карась тощо — воно не торкнеться. Ëàðèñà ÑÀËÜÊÎÂÀ

Ö³íè íà äåÿê³ ïðîäóêòè íà ðèíêàõ Äí³ïðîïåòðîâñüêà (ãðí.) Продукти

Озерка

Північний

Яловичина (м’якоть) Яловичина (з кісточкою) Печінка яловича Свинина (м’якоть) Печінка свиняча Підчеревок Сало Кури, качки, гуси (за кг) Яйця магазинні Яйця домашні Пеленгас Короп

5055 3035 2530 4550 1518 3035 1530 3035 68 1214 1840 2035

4550 3035 25 4050 1015 35 1530 3035  12  

Êîëëåêòèâ ãàçåòû «Çîðÿ»

Äðóçüÿ

www.zorya.org.ua

Âûðàæàåì èñêðåííåå ñî÷óâñòâèå Âèêòîðèè Íèêîëàåâíå Êëèìîâè÷ ïî ïîâîäó òÿæåëîé íåïîïðàâèìîé óòðàòû — áåçâðåìåííîé ñìåðòè ìàòåðè Èííû Ãåîðãèåâíû ÏÐÈÏÓÒÅÍÊÎ. Èñêðåííå ñêîðáèì âìåñòå ñ Âàìè è ïîääåðæèâàåì â Âàøåì òÿæêîì ãîðå.

Ñàéò ãàçåòè «Çîðÿ»

Ñêëîíÿåì ãîëîâû â ãëóáîêîé ñêîðáè è âûðàæàåì èñêðåííåå ñî÷óâñòâèå âåðíîìó äðóãó «Çîð³» Âèêòîðèè Íèêîëàåâíå Êëèìîâè÷ ïî ïîâîäó ñìåðòè ìàòåðè Èííû Ãåîðãèåâíû ÏÐÈÏÓÒÅÍÊÎ.

www.zorya.org.ua 3 ëèïíÿ 2013 ð.

Êàáà÷êè ìàðèíîâàí³ ç ÷àñíèêîì 2 кг кабачків, пів чайної ложки ме леного чорного перцю, голівка часнику, півтори столові ложки цукру, одна столова ложка солі без гірки, по півсклянки оцту і соняшникової олії. Кабачки порізати кружечками й змішати їх з усіма вищевказаними інгредієнтами. Залишити на півгодини маринуватися. Потім розкласти в бан ки. Стерилізувати: півлітрові банки — 15, літрові — 25 хвилин від початку закипання води. Закатати, перевернути догори денцем, укутати до остигання.

Êàáà÷êè é îã³ðêè êîíñåðâîâàí³ Огірки попередньо залити холод ною водою на 6 годин. Кабачки слід брати такого ж розміру, як і огірки.

19

На трилітрову банку: столова лож ка цукру, 2 столові ложки солі з гіркою, 70 мл оцту. У банку покласти по кілька лис точків чорної смородини й вишні, корінь хріну, кріп, петрушку, голівку часнику, 3 маленькі голівки цибулі, перець горошком, лаврове листя, гіркий перець — за бажанням. Щільно укласти огірки й кабачки, перешаро вуючи їх спеціями. Заповнену банку двічі залити кип’ятком, втретє зали ти киплячим розсолом.

Ñàëàò ç îã³ðê³â 3 кг огірків і 1,6 кг цибулі — поріза ти як на салат. Додати 30 г цукру, 50 г солі, 400 мл оцту, 300 г соняшни кової олії, подрібнений кріп — до сма ку. Все ретельно перемішати, розкла сти в півлітрові банки. Стерилізувати 30 хвилин, закатати.

²íôîðìàö³ÿ ùîäî òàðèô³â íà ïðèðîäíèé ãàç ПАТ «Дніпропетровськгаз», котре є ліцен зіатом: ! з транспортування (розподілення) природ ного, нафтового газу і газу (метану) вугільних ро довищ (ліцензія серія АВ №527256, строк дії ліцензії з 22.03.2010 р. до 21.03.2015 р.); ! з постачання природного газу і газу (мета ну) вугільних родовищ за регульованим тари фом (ліцензія серія АВ №527257, строк дії ліцензії з 22.03.2010 р. до 21.03.2015 р.), інформує про наступне. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енер гетики, №807 від 27.06.13 р. з 1 липня 2013 р. для споживачів України встановлено загаль ний тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубо проводами у розмірі 295,60 грн. за тис. м 3 без

ПДВ, крім того, ПДВ 59,12 грн. за тис. м 3 . Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енерге тики, №763 від 27.06.2013 р. з 1 липня 2013 року для ПАТ «Дніпропетровськгаз» встановлено та риф на транспортування природного газу розпо дільними газопроводами у розмірі 226,90 грн. за тис. м3 без ПДВ, крім того, ПДВ — 45,38 грн. за тис. м3. Залишився без змін тариф на постачання при родного газу розподільними трубопроводами на рівні 70,50 грн. за тис. м3 без ПДВ, крім того, ПДВ — 14,10 грн. за тис. м3. Інформація публікується відповідно до п.3.8.2 Ліцензійних умов провадження госпо дарської діяльності з розподілу природного і на фтового газу, затверджених Постановою НКРЕ від 13.01.2010 р. №12.

Ðåêëàìà â «Çîð³» — öå ñàìå âàøà ðåêëàìà! Òåë. (0562) 38-83-28 Òåë./ôàêñ (0562) 38-83-53 ОКП «Дніпропетровська філармонія» ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на право укладення договору оренди нежитлових примі щень площею 9,6 м2, що роз ташовані за адресою: м. Дні пропетровськ, вул. Леніна, 6 для розміщення відділення банку. Заявки на конкурс прий маються протягом 15 днів від дня оприлюднення оголошен ня за адресою: м. Дніпропет ровськ, вул. Леніна, 6, ОКП «Дніпропетровська філармо нія», бухгалтерія. Телефон для довідок: 778!30!51. Розкриття пропозицій та проведення конкурсу — 18.07.2013 року об 11.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 6, ОКП «Дніпро петровська філармонія», бух галтерія. 670

694

Îã³ðêè, êàáà÷êè, ïîì³äîðè òàê ³ ïðîñÿòüñÿ â íàø³ êîìîðè

СМАКУЄМО!

РИНОК: ЩО ПОЧОМУ?

РАКУРС

ÇÎÐß îáëàñòü


20

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 3 липня 2013 р.

далеке — близьке

Песня — это главное, друзья! В конце 60-х годов ВИА «Поющие гитары» выступил в Днепропетровске. Группа была на пике популярности. Идти или не идти на концерт — вопрос был решён мгновенно, как только взгляд выхватил на афише название — «Поющие гитары»! Да разве можно было пропустить выступление ансамбля, песни которого помнили, любили и распевали все! Концертный зал ДК Ильича, конечно же, был переполнен. От внезапной любви до велосипеда «Помню, в 70-е годы по радио часто звучала «Песенка велосипедистов» в исполнении ВИА «Поющие гитары», — пишет нам житель днепропетровска Анатолий Корж. — Но ранее певец Джо Дассен спел песню с аналогичным мотивом на французском языке. Пожалуйста, уточните название и смысл этой песни. Я люблю велосипед, за последние семь сезонов наездил 10000 км и часто напевал эту песенку, а потом стали приходить в голову новые куплеты, которые я отправил на сайт «Поющих гитар». Может быть, музыканты споют и мой вариант песни». Что ж, с удовольствием отвечаем нашему читателю. В 60-х годах прошлого века было такое поветрие: брали какой-то хит, писали к нему русский текст, и получался уже хит советский. В частности, помните песню про Карлсона? На самом деле это песня группы «Christie» «Yelloy river». ВИА «Поющие гитары» взял песню «The Tremeloes», которая называется «Suddenly you love me», т. е. «Ты в меня влюбилась вдруг», и тоже написал русский текст. Так получилась «Песенка велосипедистов». На самом деле, оригинал этой песни написан итальянским композитором, поп-композитором Рикардо дель Турко, которая называлась «Uno trankquillo» — «Спокойный человек». Исполнял эту композицию и Джо Дассен (Франция). На верном пути Вокально-инструментальный ансамбль «Поющие гитары» — первый исполнитель биг-бит и рок-музыки на советской сцене, ансамбль, давший название популярному песенному жанру «ВИА». Основатель и руководитель коллектива Анатолий Васильев будущих участников группы собирал из выпускников ленинградских музыкальных училищ и самодеятельных музыкантов. Молодые поклонники «Beatles», «Shadows» и «Ventures» учились слаженно петь и играть сложные гитарные партии. 5 ноября 1966-го поющие гитаристы представили свою новую программу на одной из молодежных площадок Ленинграда — в Военно-механическом институте. И хотя не все прошло гладко, однако свежесть аранжировок, звучание электрогитар, электрооргана, новизна репертуара были явным плюсом, и музыканты поняли, что они на верном пути. «...и в дальный путь на долгие года» С декабря 1966-го коллектив начал профес­

сиональную работу в Ленконцерте. Вот тот первый легендарный состав: Анатолий Васильев (сологитара), Владимир Калинин (аккомпанирующая гитара), Евгений Броневицкий (бас-гитара), Лев Вильдавский (фортепиано, электроорган), Олег Мошкович (фортепиано, электроорган), Сергей Лавровский (ударные) и две певицы — Галя Баранова и Таня Калинина. Программа «Поющих гитар» на том первом этапе состояла из инструментальных номеров и гитарных обработок популярных мелодий («Полюшко-поле», «Тачанка» и т. п.), сделанных Васильевым, песен разных авторов (Островского, Колкера, Таривердиева, Бабаджаняна), а также песен «Beatles» и других хитов бит-музыки, а сильными сторонами ансамбля были эффектное вокальное многоголосие и остроумная театрализация многих песен. Первые полтора года шло интенсивное формирование репертуара ВИА и его состава, росла популярность, известность. C 1970 года начался самый продуктивный период в работе ансамбля, продолжительные гастроли по стране и за рубежом, концерты в больших престижных залах, записи на телевидении. Весной 1975 года, когда «Поющие гитары» были на гребне популярности, Анатолий Васильев неожиданно решился на уникальный эксперимент. Состоялась премьера рок-оперы «Орфей и Эвридика» с Ириной Понаровской и Альбертом Ассадулиным в главных ролях. Опера получила европейский диплом лучшего спектакля года. Но... Такое изменение творческого направления ансамбля стало причиной прекращения концертной деятельности и скорого распада коллектива. А в 1997 году произошло событие — через 30 лет участники ансамбля собрались для создания юбилейной программы. Сказать, что музыканты волновались, значит ничего не сказать. Но страхи оказались напрасными, вечер вылился в настоящий триумф, собрались, конечно, самые «бешеные» поклонники «Поющих гитар», после этого успеха уже невозможно было разойтись снова по своим квартирам, местам работы, по своим углам. Стало ясно, что «Поющие гитары» нужны людям, что у них есть любящий, зритель, что их помнят и со сцены не отпустят. Так возникло решение о продолжении выступлений ВИА «Поющие гитары»... Подготовили Валентина КАРМАЗИНА, Дмитрий КРАВЧЕНКО

Песенка велосипедистов Группа «Тремелос», русский текст П. ВАТНИКА

Трудно было человеку Десять тысяч лет назад, Он пешком ходил в аптеку, На работу, в зоосад. Он не знал велосипеда, Слепо верил в чудеса, Потому что не изведал Всех достоинств колеса, Колеса. Припев: Солнце на спицах, Синева над головой, Ветер нам в лица, Обгоняем шар земной. Ветры и вёрсты, Убегающие вдаль, Сядешь и просто Нажимаешь на педаль. Даль-даль-даль-даль, Даль-даль-даль-даль,

Даль-даль-даль-даль, Даль-даль-даль-даль. А теперь на белом свете Все куда-то колесят, Едут взрослые и дети На работу, в зоосад.

Едут в баню и аптеку, Едут к тёще на обед, Что же будет с человеком Через десять тысяч лет, Тысяч лет... Припев. 1969

По-новому звучали, казалось бы, совсем «запетые» — «Эх, дороги», «Тачанка», «Катюша», «Атомный век». В современном ритме и стиле исполнялись старые русские песни «Не слышно шума городского» и «Вот мчится тройка...» Публика так неистовствовала, что перекрывала звук мощных колонок, и порой просто невозможно было разобрать слова, несущиеся со сцены. Концерт прошел на «ура».

Синий иней

Музыка и стихи Ханка ХАНТЕРА и Джека КЕЛЛЕРА Обработка Анатолия ВАСИЛЬЕВА, Альберта АЗИЗОВА Синий, синий иней лег на провода, В небе темно-синем синяя звезда, Только в небе, в небе темно-синем. Синий поезд мчится ночью голубой, Не за синей птицей, еду за тобой. За тобою, как за синей птицей. Припев: Ищу я лишь ее, мечту мою, И лишь она одна мне нужна. Ты, ветер, знаешь все,

ты скажешь, где Она, она, где она! Облака качнутся, поплывут назад, Только б окунуться в синие глаза, Лишь в твои глаза мне окунуться. Припев. Синий, синий иней лег на провода, В небе темно-синем синяя звезда, Только в небе, в небе темно-синем. 1970

Нет тебя прекрасней Музыка и стихи Юрия АНТОНОВА Для меня нет тебя прекрасней, Но ловлю я твой взгляд напрасно, Как виденье неуловима, Каждый день ты проходишь мимо... А я повторяю вновь и вновь: Не умирай любовь! Не умирай любовь! Не умирай любовь!

Но я верю, что день настанет И в глазах твоих лед растает. Летним зноем вдруг станет стужа, И пойму, что тебе я нужен. А я повторяю вновь и вновь: Не умирай любовь! Не умирай любовь! Не умирай любовь! 1971

В тему

Наиболее известные составы ансамбля 1967: Баранова, Калинина, Броневицкий, Вильдавский, Лавровский, Калинин, Мошкович, А. Васильев 1971: Понаровская, Федорова, Ступаченко, Федоров, Броневицкий, Клеймиц, Бернштейн, Борисов, Иваненко, Соколов, А. Васильев 1997: Левицкая, Ступаченко, Федоров, Броневицкий, Клеймиц, Борисов, Сок��лов, Кижаев, В. Васильев.


захоплення

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 3 липня 2013 р.

21

Картини зі стрічок Ольги Коваленко знають не лише в Україні, а й в Росії Правду кажуть: якщо людина талановита, то вже в усьому. І Ольга Коваленко з П’ятихаток – яскравий тому приклад. Адже простіше назвати те, чого вона не вміє робити руками, чим те, що вміє. Ця жінка шиє такий одяг, що аж стає заздро його власнику, а ще в’яже ексклюзивні речі, вишиває, плете з бісеру прикраси, з допомогою техніки декупаж прикрашає подарункові пляшки і годинники, із синтепону і капрону створює такі кумедні ляльки, що, коли дивишся на них, у кожного підніметься настрій. І це ще не весь перелік!

Подарунковий букет із цукерок

Олена Чернявська, власкор «Зорі». П’ятихатський район

Шила та в’язала, випилювала й випалювала Уявіть собі картину: у кімнаті при звичайному Будинку культури, де проходить заняття з крою і шиття, поряд з однією із жінок сидить її 6-річна доня. Дівчинка з кісками кольору сонця з цікавістю дивиться, як навколо сидять тітоньки і щось пишуть, а ще — як одна малює щось на дошці, а всі за нею перемальовують. В Олечки теж був свій конспект. І хоч тоді вона ще не вміла писати, але під враженням від дорослих занять із задоволенням малювала в ньому. І так їй тут подобалося, що звідси йти нікуди не хотілося. А потім була школа. Дівчинка не ходила на гуртки, бо вчилася грі на фортепіано. Зате вдома з мамою вона шила і в’язала, а з татом випилювала і випалювала. Тільки у восьмому класі на уроках праці вчителька помітила, як Ольга Коваленко працює з тканиною, і сказала: «Олю, тобі треба йти вчитися за цією спеціальністю». Блузки з бантами на експорт І вона стала технологом швейного виробництва з червоним дипломом. Бувши ще зовсім молодою дівчиною, з великим бажанням і відповідальністю підходила до організації виробництва. Адже це не хто-небудь, а саме вона складала послідовність опрацювання блузок, які П’ятихатська швейна фабрика відправляла на експорт. Мріючи про невагомі і романтичні блузки з бантами, місцеві жінки і дівчата тільки безнадійно зітхали, бо в ті часи то був справжній де-

Потішна лялька із синтепону

фіцит. А Ольга була причетна до цього процесу, який їй подобався все більше. І хтозна як так сталося, але за три роки потому її доля вирішила розвернути свою власницю на 180 градусів. Внаслідок цього із швейної фабрики дівчина прийшла до старшокласників викладати їм машинопис і діловодство в навчально-виробничому комбінаті. Паралельно закінчила педінститут. Так пролетіло мало не з десяток років, поки доля знов не зробила крутий віраж, і Ольга Михайлівна стала приватним підприємцем. Вона із захватом шила на замовлення, бо страх як скучила за улюбленою справою. Ніхто не знає, що було б далі, якби одного дня знайомі не запросили її на роботу в банк. Вона ще раніше закінчила бухгалтерські курси, вміла працювати на комп’ютері, знала, що колектив у банку «Аваль» підібрався хороший, ото й вирішила знов змінити професію. Власне, змін вона ніколи не боялась, бо завжди була впевнена у своїх силах. А що може бути важливішим для успішної людини, як не віра в себе?..

її душа прагнула творчості

Поки працювала з дітьми і вчилась в інституті, Ольга не займалась творчістю через елементарний брак часу. В банку і поготів: через велике навантаження приходила з роботи і падала без сил, а вихідні проходили непомітно для її змореного організму. То за ці роки молода жінка накопичила запас творчої енергії, а ще страшенно скучила за роботою, яка дарує емоційний сплеск. — Коли я пішла з банку, то

відчула, що хочу всього і зразу, — пригадує О. М. Коваленко. — Я подивилася на світ іншими очима і стала шукати, чим би зайняти свої руки. Для цього поїхала на виставку клубу творців прекрасного у Дніпропетровську. Там і отримала натхнення, якого так просила моя душа. Її спрагла до творчості душа, яка дістала «підзарядку», через талановиті руки стала творити справжні дива. Ольга почала вишивати хрестиком — у неї навіть є картина, над якою авторка періодично працювала шість років. Потім повернулась до шиття і стала працювати над шиттям з клаптиків, створюючи прекрасні речі для дому. А декупаж — і взагалі її окрема любов. Бо коли їй хочеться прикрасити малюнком із звичайної серветки подарункову пляшку, кухонну дошку чи зробити святковим настінний годинник, то з цього бажання виходять такі речі, що тільки зітхати у захваті. До речі, про серветки. Друзі Ольги Коваленко знають її пристрасть до декупажу, а тому якщо в гостях побачать на столі гарну серветку, то вони нею ніколи не скористаються за прямим призначенням. Натомість покладуть собі в сумку і привезуть своїй рукодільниці. Розмаїття захоплень Ляльками із синтепону п’ятихатська майстриня захопилась відносно недавно — десь після Нового року. Технологію їх виготовлення надивилась у всесвітній мережі, якою часто рухається, щоб знайти щось нове для своєї творчості. Для цього Ольга Михайлівна навіть заве-

Майстриня Ольга Коваленко з власною картиною, вишитою із стрічок

Оригінальні прикраси, сплетені з бісеру

ла у комп’ютері окремі папки: «Батик», «Шиття з клаптів», «Плетення» і її улюблений «Декупаж». В оці папки вона «скидає» все, що знаходить цікавого в подорожі Інтернетом, а потім уже пізніше, у вільну хвилинку, листає їх і розуміє: хочу зробить саме оце! Тоді і народжується щось нове, чого вона раніше не робила. Так з’явились і ці кумедні ляльки із синтепону, обтягнуті капроном. Навіть не беручи їх до рук, а тільки дивлячись на ці потішні створіння, одразу ж помічаєш, скільки душі у них вкладено, з якою любов’ю вони зроблені. Тож забуте дитяче бажання притиснути таку ляльку до себе здається ніскілечки не дивним. Адже в душі ми всі — трохи діти... Одне з останніх уподобань цієї талановитої жінки — букети з... цукерок. Оця смакота звичайними руками перетворюється в красу таку, що одразу ж виникає непереборне бажання — мати таке і собі. От хоч би і ці крокуси весняні взяти. Нехай в них, на думку авторки, ще не все досконало, але, побачивши їх, жодна любителька солодкого не потягне свою руку, аби розгорнути з такого букета цукерку. Адже гріховне бажання осквернити таке чудо зникне швидше, ніж з’явилось. І все тому, що в цьому букеті — незвична естетика. Але про всі захоплення Ольги Коваленко не розказати — хіба що згадати. Тому кілька слів — про її вишивки стрічками. Два роки тому подруга подарувала їй на день народження книгу «Вишивка стрічками», і з того дня Ольга Михайлівна загорілась. Тільки подруга за поріг, а

вона вже поспішила в магазин за стрічками і одразу ж почала працювати з ними. Першою роботою стали весняні квіти, згодом — вереск. А тут ще за якийсь час інша подруга просить її: мовляв, треба подарунок для жінки, в якої є все. Оце-то завдання! Але наша рукодільниця не розгубилась і вишила стрічками гліцинію. Ота вишивка столичній дамі не просто припала до душі — вона вразила її, бо до того моменту такого іменинниця ще не бачила. Так що її роботи із стрічок є не тільки в Києві, а й у Москві. І все ж, незважаючи на всі нові і не дуже захоплення, які в неї зараз ідуть паралельно, п’ятихатська майстриня чи не найбільше любить шиття. Вона давно шиє собі практично увесь одяг — купує тільки джинси. Як і раніше, працює на старенькій швейній машині «Подолочці», яку їй допомагав ремонтувати тато, в котрого золоті руки. А вдома вона любовно зберігає синього кольору вельветовий костюм на підкладці, зшитий нею ще у восьмому класі. У ньому все так добротно зроблено, що їй немає до чого прискіпатися у своїй ще дитячій роботі. — Звичайно, своїм умінням хочеться поділитися з іншими, — говорить О. М. Коваленко. — Тому посилаю свої майстеркласи у жовтоводський журнал «Ручные чудеса». Колишні колеги по банку, до яких жінка полюбляє заходити в гості, вже звикли до її творчих сюрпризів. Що вона їм принесе наступного разу? Хтозна. Ясно тільки одне: це буде якась феєрична, творча і обов’язково небачена до цього річ.


22

особисте

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 3 липня 2013 ð.

З листів ведучій

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Леонід С. з Кривого Рогу. Чотири роки тому вмерла моя дружина, прожили 50 літ. Тепер я один у трикімнатці. Забезпечений, пенсія нормальна, тобто є все, нема лиш подруги у віці 65—70 років, щоб разом прожити решту віку. Я не курю, не п’ю, ще працюю, одначе нудьга гризе. Хотів би, щоб жила в мене, дітей нема. Онук має свою родину, онука в Японії працює. Мені 78, можу заповісти те, що маю. «Зорю» отримую. Надрукуйте мене, наперед буду вдячний. * * * Володимир Г. Здрастуйте, Олено! Знову я з проханням до Вас. Опублікуйте мій лист, може, хоч тепер пощастить, і я знайду свою половинку. Мені майже 60, ріст 170, вага приблизно 75. Ще не на пенсії, розлучений. Хороша хата, газ, пай, доглянутий город, транспорт. Тримаю корівку, тож є молоко та свій мед. Зі мною ще мати, 85 років. Хочу, щоб відгукнулася жіночка мого віку або трохи молодша, бо і я маю молодший вигляд. Та головне, щоб не зловживала алкоголем та не курила, могла вирішити свої проблеми сама, без дітей, бо в цім ділі діти бувають не дуже добрі радники. Не жадібний, як приїде на оглядини, то дорогу оплачу. Докладніше при спілкуванні — листом, телефоном. Олено, будь ласка, не вказуйте мій район, бо в нас чимало людей виписують газету. Минулого разу було багато балачок! * * * Борис А. Мені 46, невисокий (165), худорлявий, живу і працюю в селі, тут народився і виріс. Є свій дім, мотоцикл, машина. Спокійний, вважаю, що добрий господар. Так склалося, що лишився сам з семирічним сином. Нема дружини, нема порядку. Буду радий, як обізветься самотня, без шкідливих звичок, невисока, згодна на переїзд. Писати нема коли, тож докладна розмова буде при спілкуванні. * * * Олександр Ш. з Дніпропетровська. Мені 42, ріст 175, вага 70, працюю водієм. Був жонатий, ніби й непоганий чоловік, а життя спільного не вийшло. Не ледар, можу робити всю роботу, жіночу так само. Надіюся на знайомство з самотньою, з якою знайдемо порозуміння. * * * Сергій З. з Дніпропетровська. 39 років, освіта вища, одружений не був, забезпечений, є робота, автівка, квартира на лівобережжі, шкідливих звичок нема. Якщо самотня ровесниця цінує і підтримує те, що і я, — порядність, доброту, повагу, то прошу дати знати. Їду в мандрівку, буду через тиждень. * * * Марія Ш. з Дніпропетровська. Пишу Вам, пані Олено, вдруге, може, надрукуєте? Давно вдова, два сини живуть окремо, інколи приходять. В мене приватний старенький будиночок з газовим опаленням, на правому березі. Ще працюю, без шкідливих звичок, полюбляю гумор, природу, народні пісні. Несварлива. Люблю щирість, відповідальність. Одна вже стомилася. Нікуди ні піти, ні посидіти, ні погомоніти. Потрібен господар, чоловік, який би полюбляв щось робити на подвір’ї і в хаті, я буду йому помічниця. А в роботі і спілкуватись добре, і цікаво. Мені 70, ріст 168, вага 80. Може, той, кому набридло сидіти в чотирьох стінах, відгукнеться, поспілкуємось, а там буде видно. * * * Надія Ф. з Дніпропетровська. 60, вдова. Звичайна, нормальна, без шкідливих звичок, не худа і не повна. Ще працюю, за фахом я інженер. Хотілося б, аби помітив мій текст, може, старший віком. Хто знає, а може, я саме та жінка, чиї тепло, турбота, ніжність і ласка зігріють його самотність? * * * Тетяна П. з Дніпропетровська. Я життєрадісна і цілком адекватна жінка. Навіть і не вірю у свій вік — 50 (адже в душі нам завжди 20), ріст мій 170, вага 67, назагал нормально все, на вигляд молодша. Служу в техвідділі на меблевому виробництві. Праця розумова, складна, але цікава.

!

Ëèñòè âåäó÷³é Îëåí³ Äåñÿòåðèê, çâåðíåííÿ ñàìîòí³õ ëþäåé íàäñèëàéòå íà åëåêòðîííó àäðåñó zorya@zorya-gazeta.dp.ua ³ ÷èòàéòå íà ñàéò³ www.zorya.org.ua

Інтереси мої розмаїті, о цій порі — переважно дача. Як була сім’я, було легше. От скоро відпустка два тижні — візьмуся як слід. Є дочка доросла, розумниця, гріх нарікати, і мама ще жива, слава Богу, хоч і нездужає. Мешкаємо у великій приватній хаті в Самарівці. ...А раптом, як знайомство відбудеться, ми сподобаємося одне одному. * * * Людмила Б. Мешкала у Кривому Розі, а як овдовіла, то продала двокімнатку і переїхала з сином сюди, тут мої мама, тітка, старша сестра. У своїй хаті в містірайцентрі одна, син одружений у Дніпрі, працює на заводі. Вивчилася у Кривому Розі на кухаря, нині працюю не по спеціальності, тут нема нормальних кафешок, щоб добре платили. Очі голубі, русява, не товста і не худа, середня. Люблю рибалку, природу, а як познайомлюся і чоловік запропонує піти на виставу, приміром, у Дніпрі, то я залюбки, бо сто літ не була в театрі. Скоро відпустка, буду в дітей у Дніпрі. Поганих звичок не маю, бо ніякої користі з них не буває, тільки сварки, стараюсь дотримуватися здорових правил. Варю, печу, навіть невістку навчила пекти піцу, пиріжки добрі. Сподіваюся, що мені в мої майже 50 поталанить на хорошу людину. * * * Світлана Б. з Дніпропетровська. Народилася 1973 року, ріст 170, вага 72. Освіта середня технічна. Працюю оператором на автозаправці. Була одружена, з чоловіком прожили понад 12 років. Торік по взаємній згоді розійшлися. Дітей немає, на жаль. Мешкаю окремо від батьків у двокімнатці, батьки мають дачу, авто і гараж. Шкідливих звичок нема, не курю. Хочу ще зауважити, що татові в його поважному віці вже важко водити автомобіль, тому водії в нього у пошані. * * * Аліна Г. Синові вісім місяців. Живемо з мамою і бабусею в селі. У липні мені буде 22 роки, ріст 160, вага 60, білявка, оператор комп’ютерного набору. У місті є житло. Буду рада познайомитися з порядним парубком.

Вернулася від дочки ні з чим Хатину купила на позичені гроші Оленко! Дякую за лист, що ти переслала, але то не мені. Я друкувалась 23 травня, але жодного відгуку не було. А цьому дідові подзвонила, він сказав, що помилився, вказав неправильну дату публікації, і що та жінка 1945 р. н., а я ж 1952 року. Тож повертаю його, перешли кому слід, дідусь надіється. Оленко, в тебе там різні долі, а я хочу такого чоловіка, щоб згоден був на переїзд до мене. Я тобі трішки скажу. Коли в мене вмер чоловік, то старша дочка забрала мене до себе. Доки були гроші, я там була потрібна, а як скінчилися і зосталася в мене одна пенсія — почалися скандали. Вони п’ють, курять, робити не хочуть. А я не п’ю, не курю, а тільки їм надоїдаю, бо я приїхала помагать по господарству, а не рабувать. Тож вона мене вигнала, як собаку. І я вернулася до Павлограда ні з чим, без грошей і без хати. Та в мене тут добрі подруги, які не дали мені впасти на коліна, помогли купити будиночок, і я тепер боюся до когось їхати. А якби до мене приїхав якийсь чоловічок, котрий, як і я, лишився без оселі, я б його обігріла і віддала своє серце і добру душу. Він би в мене був у шані. Бо я вмію все, але ж самій важко. Я невеликого зросту, 160 см, середньої повноти, 85 кг, чепурна жіночка, ще підпрацьовую, тож разом ми подолали б усе. Хай це буде навіть молодший від мене або трохи старший, років до 67, бо ж у нашому віці здоров’я великого нема, аби лиш ми допомагали поратись одне одному. Буду тобі вдячна. Зіна М. Павлоград

Молодший має наречену, за старшого душа болить А він і робітник, і садівник, і актор Я взяла папір і ручку, ще раз переглянула вашу сторінку в «Зорі» і спробую написати, розказати в надії на якусь переміну в житті старшого сина. Моєму першому синові Едикові цього року мине 33, високий, 185 см, симпатичний смаглявий мулат, витривалий, ніколи не був жонатий, віруючий християнин (протестантська церква). Скінчив Біблійну школу, працює на заводі, підробляє ще й садівником, у неділю ходить на службу Божу, а також бере участь у молодіжному служінні. В театральному гуртку грає у виставах на біблійні теми. Переважна більшість товаришів і знайомих поодружувалися, вінчались у церкві. Думаю, може, і йому стрінеться дівчина або жінка, котра поділятиме його погляди, з якою буде взаєморозуміння, спільні плани, теми. Звісно, батьки хочуть добра своїм дітям, скільки б не було їм років, хоч маленьким, а хоч дорослим. Молодшому моєму 22, і він має вже дівчину, зустрічається. А за старшого болить душа, тому й пишу Вам, люба Олено, просто тому, що багато хто щиро ділиться з Вами особистим, сокровенним, сподіваючись позбутися самоти. Дорога Олено, ваша сторінка подається в газеті «Зоря» гарною мовою, живою, літературною, якій тепер у школі приділяють велику увагу; предмети викладають українською. Час, як-то кажуть, усе міняє. У рубриці відчувається ваше серце, Олено, прагнення зрозуміти і помогти кожній судьбі, додати нотку радості майбутньої зустрічі, дружню підтримку. З повагою Марія М. Новомосковськ

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Ùèðî âàøà Î. Ä.

Як передплатити «Зорю» Зробити це дуже про­ сто. На кожній пошті у Каталозі пе­р іодичних видань Дні­п ропе­т ро­в ­ ської області ви знайде­ те «Зорю»область» на стор. 12. «Зорю»город» мож­ на знайти на стор. 11 у тому ж Каталозі. Для пенсіонерів та ветеранів — пільгова ціна на передплату у тому ж Каталозі.

Вартість передплати на газети «Зоря»область» та «Зоря»город» на 2013 рік Індекс «Зоря»область» 89656 Для пенсіонерів пільгова 35380 Для індивідуальних передплатників 89657 Для пенсіонерів пільгова 61141 Для індивідуальних передплатників

Індекс «Зоря»город» 89658 Для пенсіонерів пільгова 91324 Для індивідуальних передплатників 89659 Для пенсіонерів пільгова 89661 Для індивідуальних передплатників

Вàðò³ñòü ïðèéìàííÿ ïåðåäïëàòè

Періодичність

1 міс.

середа

3,25 грн.

9,75 грн.

19,50 грн.

29,25 грн.

середа

4,08 грн.

12,24 грн.

24,48 грн.

36,72 грн.

середа, п’ятниця

8,50 грн.

25,50 грн.

51,00 грн.

76,5 грн.

середа, п’ятниця

10,58 грн.

31,74 грн. 2,10 грн.

63,48 грн.

95,22 грн.

2,55 грн.

3,90 грн.

0,9 грн.

3 міс.

6 міс.

9 міс.

Ö³íè ïîäàí³ áåç óðàõóâàííÿ ïîñëóã çâ’ÿçêó

Якщо вам важко самим передплатити газету, телефонуйте до редакції (0562) 388373, і ми допоможемо оформити передплату.


ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ Ïîâ÷àëüíèé â³ðø Яблунько моя зеленокрила, Може, ти й заплакала тихцем. Ти для мене яблуко вродила, Я ж у тебе кинув камінцем! Засихає перебита галузь І в душі горить, немов батіг Совісті, а яблуко зосталось, — Мій важкий, хоч недостиглий гріх.

Âèïóñê Âèïóñê Âèïóñê 50 50 50 (421) (421) (421)

Äìèòðî ÏÀÂËÈ×ÊÎ

ßáëóêî На галузці яблуко висіло; Каменем я кинув — перебив Гілочку, аж серце заболіло: І навіщо я таке зробив? Не подумав лютий недотепа. За добро я розплатився злом. І стоїть коло дороги щепа, Наче птах з підстреленим крилом.

В багатьох країнах світу відзначають різке підвищення інтересу до бібліотек. «Чому?» — спитаєте ви? Ось деякі моменти, які приваблюють до бібліотеки. Всі сучасні бібліотеки обладнані Інтерне& том із доступом до Wi&Fi. Приходь зі своїм комп’ютером і працюй! Користування ком& п’ютером і Інтернетом в бібліотеках безкош& товне. В бібліотечних фондах є все: книж& ки різними мовами, друковані чи у цифро& вому форматі, фільми, музика, газети і журнали із усього світу. Книгозбірні пропо& нують своїм відвідувачам різні безкоштовні курси, а за допомогою комп’ютерних на& вчальних програм можна покращити знан& ня з математики, історії, географії чи навіть підготуватися до складання іспиту на водійські права. У дитячих відділах, крім поличок із книжками, — килимки, м’які меблі та бага& то іграшок. Тут дозволяється все: лежати на животі, сидіти під столом, грати у комп’ю& терні ігри. Не дозволяється тільки галасува&

Çíàéäè òðüîõ îäíàêîâèõ ðèáîê

ти та дерти книжки. У музичному відділі за столиками сидять у навушниках меломани. В іншому залі дивляться кіно. У сучасних бібліотеках є невеличкі кімнатки зі столиками, мікрохвильовками, кавоварками. Тут можна перекусити, не відриваючись від роботи. Можна завітати до бібліотечного кафе, поїсти і побалакати з новими друзями. А увечері тут навіть диско& тека є!

Îïîâ³äêà

Óñì³øêà

Дійсно, пташеня присіло на травичці і дріма& ло після такого багатого і смачного обіду. — Нехай відпочине, — промовив Василь. — Спи, Галю, спи. Коли хлопець сказав ці слова, галченя подиви& лося на нього здивовано, і Василько з радістю крик& нув: — Розуміє своє ім’я, розуміє! Назву галку — Галя. Тільки з’явився в хату Василь з галкою, мати побачила і сказала: — Ти, мабуть, звіринець думаєш відкрити. — А ви погляньте, мамо, яке галченя! Ручне, і звуть його Галя... — радісно відповів Василь. Посадив Василько пташеня на гілку, де пос& тійно жила синичка. Тепер синички не було в хаті, вона десь гуляла надворі. Але тепер синичка, ма& буть, почула веселий шум у хаті і вже сиділа на вікні. Раптом побачила непроханого гостя — гал& ку. Синичка, люто запищавши, хоробро кинулась на маленьку пташку і вчепилась їй у голову. Не встиг Василько розборонити птахів, як рап& том почулося: — Кра, кра, кра!.. Надто грізний голос мала молода галка. — Галя перемогла! Перемогла! — закричав Василько. — Ти, Галю, не бійся! Кричи й клюй її, щоб не лізла... і будеш молодець! Ніхто тебе й не битиме. Та через кілька днів пташки помирилися і мир& но собі жили в кутку на одній гілці. Дуже втішна пара птахів! Галя росла швидко. Вже за тиждень галка так звикла до Василька, що бігала за ним надворі, смішно махаючи крилами. Коли Галі не було ніде видно, Василько кричав: — Галю, Галю, Галю! І пташеня з’являлося негайно. Їсти Галя при& ходила завжди своєчасно й бігала за своїм хазяї& ном, доки той не нагодує її. Всі в дворі дуже любили Галю.

Ãðàéëèê

23

Ó ê³íî? ͳ, äî á³áë³îòåêè!

Ãàëÿ

Скорочено

www.zorya.org.ua 3 ëèïíÿ 2013 ð.

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Ïðî÷èòàé áðàòèêó é ñåñòðè÷ö³ Проминувши город, хлоп& ці вибігли на луки до лісу. Біля самого тину росли кущі бузини, терну, шипшини. Здіймалася вгору на тонких стеблах густа кропива. Кропива мала страшних ворогів в особі Василя, Миколки та ще кількох хлопців, що вийшли бавитися на луки. Хлопці примчали до кущів і почали не& щадно рубати зелені стебла. Знищивши в одному місці, Василь кинувся в друге й почав тут винищувати ворога. Кілька разів рубнув — так і повалили& ся голови кропив’яні. Розмах& нувся ще раз і не рубнув, глянув здивовано. У кропиві просто перед ним сиділо чорне галченя і спокій& но дивилося на хлопця. Навіть не тікало. Потім, розглянувши добре Василя, галченя розкри& ло дзьоб з жовтими заїдами і писнуло. — Хлопці, сюди! Впіймав пта& шеня! — крикнув Василько. Перед ними сиділо гарненьке галченя і прохало їсти, розкривши широко дзьоб. Миколка швид& ко знайшов велику сіру гусеницю і поклав пташе& няті в рот. Галченя з великим задоволенням про& ковтнуло. — Голодне! — крикнув Василь. — Лови, хлопці, жуків! Кинулися хлопці на всі боки і почали носити пташці їжу. Галченя пожадливо хапало комах, черв’яків і похапцем ковтало. Це ще більше за& охочувало дітей до роботи. Зрештою, пташеня перестало з такою охотою їсти, а потім і зовсім не розкривало рота. Коли хтось з дітей підносив до дзьоба найсмачнішого жука, галченя не хотіло їсти, відвертало голову. — Наїлося, — вирішили хлопці. — Диви, дрімає. Очі заплющило, — звернув увагу Миколка.

ÇÎÐß îáëàñòü

Îëåêñàíäð ÊÎÏÈËÅÍÊÎ

Ãîâîðÿòü ä³òè Мрія — Ким би ти хотів стати? — Автоматом. — Чому? — Бо він нічого не ро& бить, а тільки одержує гроші.

І динозаврів бачила? — Мамо, коли ти була ма& ленькою, який у тебе був пульт від телевізора? — Синочку, тоді пультів не було, були телевізори з пе& ремикачами. Після цього хлопчик за& питав: — Мамо, а ти і динозаврів бачила?

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках розквітнули жовті кульбаб& ки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хви& лини з хати вийшла малень& ка дівчинка. У неї були бла& китні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона по& чимчикувала зеленими лу& ками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захо& тілося, аби цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспі& шаючи. Коли це дівчинка по& бачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася:

ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хви& ля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, діду& сю!» Та дід не усміхнувся. По& гляд його залишався похму& рим, брови — насупленими, очі — злими. Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй зда& лося, що затьмарився, спох& мурнів цілий світ. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здава& лася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову на& зустріч хтось іде. Придив& ляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає. Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усміш& ка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов ма& ленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок. Âàñèëü ÑÓÕÎÌËÈÍÑÜÊÈÉ

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó Ìîëîä³æíèé òåàòð «Êàìåðíà ñöåíà» 13 липня, субота, 11.00. А. Ліндгрен. «Пеппі Довгапанчоха». Спектакль&гра. 14 липня, неділя, 11.00. Е. Чеповець& кий. «Дядечко Клоун і мишенятко Миц& Ик». Музична казка. Тел.: (056) 7453570, (056) 7781532, (056) 7781531, (056)7780093

Öåíòð «ÌàêñèìÓì» 10—12 липня, 9.00—18.00. «Радісно вчитися, весело гра& ти». У дні літніх канікул. Розвиваючі заняття для дітей. Тел.: (056) 7675376

Öåíòð «Àèñò» 10—17 липня. «Барви літа». Розвиваючі заняття та ігри. Тел.: (056) 7946473, (056) 7855343

ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ

Використані методична література і матеріали ЗМІ


на дозвіллі

www.zorya.org.ua 3 липня 2013 р.

кроСворд від василя вербецького

анекдоти На іспиті студент бере один білет — не знає. 2-й — теж. 3-й — та ж біда... Далі 4,5… Професор бере за­ ліковку, ставить йому «3»! Інші студенти обурю­ ються: за що? — Як за що?.. Якщо щось шукає, значить, щось точно знає... * * * Жінка дзвонить чоло­ вікові на мобільний: — Іване, де ти є? — На полюванні. — А хто це там дихає голосно? — Ведмідь. — А стогне чому? — Поранив я його. — А чому голос жіно­ чий? — Ну, знаєш! Я взагалі-то мисливець, а не ветеринар! * * * Чоловік прийшов з роботи: — Кохана, сьогодні така давка була в автобу­ сі, що одна вагітна жінка народила! — Це фігня. Вчора була така давка, що я за­ вагітніла. * * * — Скільки людей пра­ цює у вашій бригаді? — Разом з начальни­ ком 12. — А без начальника? — Без начальника у нас взагалі ніхто не пра­ цює. * * * Чоловік і жінка ле­ жать на ліжку і дивлять­ ся в стелю. Думки жінки:

«Мовчить... Не хоче роз­ мовляти... Напевно, він вже розлюбив мене, у ньо­ го є інша. Відносини закін­ чені...» Думки чоловіка: «Муха… Муха на стелі... Як же вона тримається?» * * * Зустрічаються чотири студенти, один говорить: — Мужики, давайте сьогодні ввечері до мене — є пиво, риба... — А дівчата будуть? — З дівчатами я вже домовився. Їх не буде! * * * — Синку, навіщо ти всім розповів про те, як фізрук з Марією Іванівною цілувалися? — Вона сама про це по­ просила. — Як сама? — Сказала мені «Пе­ трику, ти чого там на за­ дній парті смієшся? Ану розкажи нам всім, ми теж посміємося!» * * * Розмова з блондин­ кою: — Галю, а ти чула, що Microsoft купив Skype за 8,5 мільярдів доларів? — Тю, дурненькі якісь, його ж безкоштовно з інтер­ нету завантажити можна. * * * Тільки в Україні на пачці чаю може бути на­ писано: «Чайне листя зібра­ но в Індії, на Цейлоні та в Китаї. Упаковано в Україні. Насолоджуйте­ ся смаком справжнього англійського чаю!»

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 4. Канікули для дорослих. 7. Дієта для вірую­ чих. 8. «Деформо­ ваний» квадрат. 9. Коло, що посмі­ хається. 11. Хоч і дерев’яний, але все ж молоток. 12. Якість вимови. 14. Відмінність ліліпута від велет­ ня. 15. Бартерний еквівалент мила. 17. Взуття для фізкультури. 18. Мистецтво, в якому звичайній котлеті дана сотня різних назв. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Дорога через річку. 2. Почуття, яке породило при­ казку: «Довіряй, але перевіряй». 3. Корабельне «галь­ мо». 5. Медичне «прізвисько» фут­ больної жовтої картки. 6. «Межа дозволеного» для маятника. 9. «Чер­ нетка» живопис­ ного полотна. 10. Звук, який видає рак у випадку, коли забереться на гору. 13. Місяць, у якому у всіх людей свята, а у студентів — се­ сія. 16. Музичний твір, який супрово­ джується цифрою. 17. Під­земне сліпе звірятко.

ãîðîñêîï 21.03 20.04

21.04 21.05

22.05 21.06

22.06 23.07 ВІДПОВІДІ: ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 4. Відпустка. 7. Піст. 8. Ромб. 9. Еліпс. 11. Киянка. 12. Дикція. 14. Зріст. 15. Шило. 17. Кеди. 18. Кулінарія. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Міст. 2. Сумнів. 3. Якір. 5. Гірчичник. 6. Амплітуда. 9. Ескіз. 10. Свист. 13. Січень. 16. Опус. 17. Кріт.

24

ЗОРЯ область

посміхніться

24.07 22.08

Дівчино, що питимите — горілку чи самогон?

Боже, я розгубилася — все таке смачне!

23.08 23.09

Реклама в газете «Зоря» Тел. (0562) 35-14-26

24.09 23.10

24.10 22.11

23.11 21.12

ñóäîêó 7

1 2

5 3 8

6 6 9 4

8 9 5 4 7

21.02 20.03

3 5

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 от 08.10.2004 р.

РЕДАКЦIЙНА КОЛЕГIЯ: С. ЧЕРНЯВСЬКИЙ, голова наглядової ради, К. ЗАЙЦЕВА, головний редактор, Т. Кузьменко, перший заступник, Н. Нестерук, заступник, С. ГУТШАБЕС, керівник відділу реклами.

21.01 20.02

6 3 2 9 1

7

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА.

22.12 20.01

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; Синельникове (263) 4  09  17; Софіївка (250) 2  80  84; П’ятихатки (251) 3  06  78.

Приймальня: (0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.) Відділ (0562) 35  14  26 (ф.); 38  83  53; реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати та маркетингу: (0562) 38  83  73.

2 4 1

8 — 15 липня

Овен У вас з’явиться мож­ ливість продемонструва­ ти задатки лідера, зміц­ нити своє становище й до­ битися визнання власних заслуг. Телець Традиції та уклад, яких ви дотримувалися до цього моменту, підда­ дуться позитивному або негативному впливу, і це позначиться на вашому житті й діяльності. Близнюки Незважаючи на вну­ трішні суперечності, зможете підтримати свій імідж. Ймовірне підви­ щення чутливості й ду­ ховної свідомості, уяви й натхнення. Рак Ваша гнучкість, спо­ стережливість та обе­ режність у відповідь на погрози можуть звести до мінімуму негативний вплив цього нестабільно­ го й невдалого періоду. Лев Партнерські відноси­ ни стануть нестабільни­ ми, виникнуть непередба­ чені ускладнення, однак ви впораєтеся з ними. У вихідні зможете відпо­ чити. Діва Сімейні взаємини, дім і атмосфера в ньому потребуватимуть більш глибокого розуміння й пильної уваги з ва­ шого боку. Стежте за здоров’ям! Терези Ваша впевненість у собі позначиться на робо­ ті, зможете виплутатися зі складної ситуації, за­ служите схвалення. Вас чекає романтичне поба­ чення. Скорпіон Ідеалізм і волелюб­ ність можуть справити позитивний вплив на ваше життя в питаннях, пов’язаних із громадян­ ськими правами, добробу­ том і кращими можливос­ тями в професійній сфері. Стрілець Проведіть незабутній час у компанії близької вам людини. Не оформ­ ляйте угоди й не за­ ймайтеся справами, що потребують юридичної підтримки. Козеріг Приділіть увагу своє­ му здоров’ю. У професій­ ній сфері зосередьтеся на наміченому успіху. Ви­ хідні проведіть із близь­ кими. Водолій Незвичайні ситуації стануть для вас стиму­ лом, важливо проявити активність. Можливе щось грандіозне, після чого ваше життя змінить­ ся. Це також чудовий пе­ ріод для будь-якої роботи. Риби Час для інтелекту­ ального, духовного та інших видів особистого зростання. Скористай­ теся можливістю набути нового досвіду, в чомусь унікального й незвично­ го. Ваше завдання — роз­ пізнати переваги ситуації та скористатися ними.

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекла­ модавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­ кове.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua

Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №722.

Тираж номера 33540.

www.zorya.org.ua

Цiна договiрна.


03 07 2013 obl