Issuu on Google+

¹59 (21490)

Читачам «Зорі» — безплатні юридичні консультації

Ñòîð. 6

Я на вас надеялся, но такого не ожидал!

Аура любви семьи Карпенко

— так 6 ноября 1983 года обратился к игрокам «Днепра» первый секретарь обкома КПУ Виктор БОЙКО Ñòð. 7

В этот детский дом семейного типа обязательно захочется приехать снова Ñòð. 5

Олег Карпов — большой человек с большим сердцем и талантом

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

Ñòð. 13

2 серпня 2013 ðîêó

ãàçåòà âèõIäíîãî äíя

Область отримає 19,5 млн. грн. на реалізацію важливих проектів У рамках завдань Президента України Віктора Януковича щодо соціально-економічного розвитку Кабінет Міністрів України виділив з Державного фонду регіонального розвитку 19,5 млн. грн. на реалізацію інвестиційних програм Дніпропетровщини. У 2013 році за ці кошти продовжиться будівництво та реконструкція ряду інфраструктурних проектів області. Кабінет Міністрів України затвердив перелік пріоритетних проектів розвитку у регіонах у 2013 році. Загалом на всій території України буде збудовано та реконструйовано 145 об’єктів. Зокрема, у Дніпропетровську буде будуватися надземний пішохідний перехід по просп. Газети «Правда», у Дніпродзержинську — Заводський районний територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів. У Синельниковому пройде реконструкція міських водопровідних мереж. Також виділені кошти для продовження реставрації Троїцького собору у Новомосковську.

Первый раз в первый класс Сколько стоит собрать первоклассника в школу? Ñòð. 12 Школьная форма — 500—650 грн.

Школьные принадлежности — 200—400 грн.

Заборгованість по зарплаті зменшилась на 15,4% Від початку 2013 року на Дніпропетровщині заборгованість по виплаті заробітної плати зменшилась на 15,4%, що становить 1,6 млн. грн. Зокрема, на на економічно активних підприємствах області заборгованість зменшилась на 9,4%. Такі дані оприлюднило Головне управління статистики у Дніпропетровській області. За даними Головного управління статистики Дніпропетровщини, середньомісячна заробітна плата в області, у період з січня по червень цього року, зросла на 7,4%, і відтепер становить 3275 грн. На сьогодні найвищий рівень заробітної плати у працівників сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку. Сума окладу у працівників цієї сфери становить 6138,79 грн. Це 180,1% до середнього рівня по області. У сфері фінансової та страхової діяльності заробітна плата становить 5313,82 грн. До середнього рівня по області це 55,9%. У добувній промисловості рівень зарплати — 5391,8 грн. Це 158,2% до середнього рівня по області.

Обувь

— 140—200 грн.

Порадки на всі випадки від Бабусі Ганнусі

Ñòоð. 8—9

Школьный рюкзак — 300—500 грн.

Виртуоз скальпеля искусство хирурга дарит людям шанс на выздоровление, Ñòð. 11 а то и жизнь спасает…

Читайте «Даринку» разом з дітьми

Ñòоð. 23


Олександр Вілкул:

Ми хочемо, аби на виробах, що відповідають найвищим стандартам якості, і на комбайнах, і на «мерседесах» був напис «Зроблено в Україні»

— Розвиток агропромислового сектора України потребує сучасної сільськогосподарської техніки високого рівня. В рамках проекту «Зерно України», ініційованого Президентом Віктором Януковичем, на Херсонському машинобудівному заводі спільно із компанією CLAAS (Німеччина) розпочалося виробництво сучасних зернозбиральних комбайнів «Скіф-Тукано 440». Відтепер наші аграрії зможуть працювати на якісній техніці українського виробництва. Це реальний приклад імпортозаміщення. Ми хочемо, аби на виробах, що відповідають найвищим стандартам якості, і на комбайнах, і на «мерседесах» був напис «Зроблено в Україні», — наголосив Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. У рамках проекту заплановано створення на заводі 400 нових робочих місць. На нараді Олександр Вілкул зазначив, що проект спільного виробництва зернозбиральних комбайнів є важливим кроком у розвитку сільського господарства, адже за рахунок використання

жнива-2013

влада

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 ð.

сучасних технологій у найближчі п’ять років Міністерство аграрної політики України поставило мету збільшити виробництво зерна із запланованих цьогорічних 54 мільйонів до 80 мільйонів тонн. — Завдяки Національному проекту «Зерно України» маємо можливість реалізувати спільні з Україною плани виробництва комбайнів. Ми вважаємо, що український сільськогосподарський ринок є перспективним для експорту продукції на ринки Східної Європи, і з оптимізмом налаштовані на роботу в Україні, — зауважив регіональний менеджер з експорту групи компаній «CLAAS» Томас Клаусніцер. — Налагодження виробництва комбайнів у рамках Національного проекту «Зерно України» — це дієві передумови для збільшення обсягів виробництва зерна, створення нових робочих місць для українців, — додав Томас Клаусніцер. Олександр Вілкул підкреслив, що серед пріоритетів Уряду — пов­ністю перейти на виробництво комбайнів вітчизняного виробництва.

Акція «Дніпро» — чемпіон!»

за вітчизняного виробника

2

ЗОРЯ

Близько 1,5 тисячі осіб уже проголосували за кращий ескіз пам’ятного знака «Дніпро» — чемпіон!» Кожен житель Дніпропетровщини може взяти участь у народному голосуванні за кращий макет пам’ятного знака, присвяченого тридцятиріччю перемоги футбольної команди «Дніпро» в чемпіонаті СРСР з футболу. Тепер свій вибір можна зробити не лише на сайті www.dnepr83.com.ua, а ще й на вулицях Дніпропетровська. Н а ро д не г о л о сува ння вже розпочалося! Протягом восьми днів з 1 по 8 серпня включно волонтери з анкетами для голосування працюють з 10.00 до 20.00 у двох найпопулярніших місцях відпочинку городян — на центральній площі між торговельним центром «Пасаж» і Центральним універмагом та у торговельному центрі «Мост-Сіті». Таким чином кожен бажаючий зможе взяти участь у народному голосуванні та віддати свій голос за той проект, який, на його думку, є найдостойнішим і найбільш чітко відображає ідею акції «Дніпро» — чемпіон!». Для цього потрібно переглянути запропоновані макети і зробити свій вибір, відмітивши в анкеті обраний варіант, по-

— Дуже приємно, що наша акція отримала серйозний відгук. Лише за тиждень на офіційному сайті «Дніпро» — чемпіон!» свій голос за уподобаний макет віддали близько півтори тисячі осіб. На широкий огляд та народне голосування винесено сім варіантів пам’ятного знака, які відібрала конкурсна комісія, — зауважив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. — Отже, кожен, хто віддасть свій голос за той чи інший варіант, має шанс залишити свій слід в історії рідного міста та улюбленого футбольного клубу, адже «Дніпро» — це наша гордість, нам і обирати!

Підбили підсумки жнив і відзначили кращих хліборобів Губернатор Дмитро Колєсніков під час урочистого заходу з нагоди завершення жнив привітав аграріїв області з хорошим урожаєм. Зважаючи на їх підсумки, керівник області відзначив кращих хліборобів регіону та поставив завдання активізувати підготовку до посівної кампанії. Тиждень тому на Дніпропетровщині завершився збір ранніх зернових культур. За середньої врожайності 29 центнерів з гектара було зібрано 2,4 мільйона тонн зерна. — Дніпропетровщина має потужний потенціал у галузі сільського господарства. За обсягами виробництва продукції сільського господарства область посідає перше місце в Україні. Таких високих результатів регіон досягає насамперед завдяки щоденній нелегкій роботі працівників села, — зазначив Дмитро Колєсніков. — З мудрістю і досвідом хлібороби Дніпропетровщини щороку засівають ниву та збирають урожай, примножуючи здобутки нашої області. Їхні знання і наполегливість — рушійна сила, завдяки якій живе село та розвивається сільське господарство. Під час святкового заходу губернатор відзначив райони і підприємства, які досягли найкращих виробничих показників та передових хліборобів цього року. Найвищої врожайності ранніх зернових досягли сільгосппід-

Дніпропетровці активно голосують за кращий ескіз на вулицях міста

приємства Новомосковського (40,6 ц/га), Магдалинівського (33,0 ц/га), Покровського (32,8 ц/га) та Пятихатського (31,4 ц/ га) районів. Середня урожайність по області становила 29 центнерів з гектара. Це вдвоє більше, ніж торік. — У цьому році ми працювали добре і наполегливо. Наша земля, наша природа щедро віддячили нам за сумлінну працю. Область зібрала 2,4 мільйона тонн зерна, — підкреслив Дмитро Колєсніков. — Президент України Віктор Федорович Янукович двічі привітав аграріїв області з намолотом спочатку першого, а потім і другого мільйона тонн. Ми повинні вже зараз ставити перед собою завдання, аби наступного року наш Президент привітав нас тричі! Наразі Дніпропетровщина вже розпочала підготовку до посіву врожаю 2014 року.

вернути її волонтеру. Перший день роботи волонтерів показав, що городяни дуже зацікавлені в можливості проголосувати за той пам’ятний знак, який увічнить досягнення «Дніпра» та надихне нинішніх футболістів на нові перемоги. — Дуже приємно, що наша акція отримала серйозний відгук. Лише за тиждень на офіційному сайті «Дніпро» — чемпіон!» свій голос за уподобаний макет віддали близько півтори тисячі осіб. На широкий огляд та народне голосування винесено сім варіантів пам’ят��ого знака, які відібрала конкурсна комісія, — зауважив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. — Отже, кожен, хто віддасть свій голос за той чи інший варіант, має шанс залишити свій слід в історії рідного міста та улюбленого футбольного клубу, адже «Дніпро» —

це наша гордість, нам і обирати! Активна підтримка акції з боку дніпропетровців уже зараз свідчить про те, що святкування, присвячене тридцятиріччю пе-

ремоги «Золотої команди» стане справді народним! Пам’ятний знак «Золотій команді» буде встановлено на бульварі Кучеревського біля стадіону «Дніпро-Арена». Ескіз-переможець визначиться після підбиття підсумків народного голосування. Учасники конкурсу, які посядуть перше, друге і третє місце, отримають грошові премії. Призовий фонд для лауреатів становить: 3-е місце — 5000 гривень, 2-е місце — 7000 гривень, а переможець отримає 10000 гривень. Нагадаємо, що за ініціативою Євгена Удода імена тренерів «Золотої команди» — Володимира Ємця, Геннадія Жиздика та Валерія Лобановського, для якого в тренерській роботі дніпропетровський «Дніпро» став першою командою, увічнять у назвах скверів, бульварів або вулиць Дніпропетровська.

Акція «Дніпро» — чемпіон!» викликала великий інтерес городян обласного центру


ПАНОРАМА ОБЛАСТІ ª â Çàòèøíîãî îáåð³ã У дні святкування 10254річчя хрещення Русі в Затишному відбу4 лося освячення хрестів4оберегів, котрі з ініціативи директора ДГ «Руно» Юрія Середи, його заступника Володимира Коваленка, затиш4 нянського сільського голови Олександра Бугая та місцевих прихожан встановлено на в’їздах у село. Освячення провів благочинний Криничанського району протоієрей Вячеслав Мозговий. Він, а також отець Олек4 сандр, голова районної ради, депутат по Затиш4 нянському виборчому округу Володимир Та4 рабрін, Олександр Бугай привітали громаду з важливою подією. Затишнянці подякували ди4 рекції, колективу ДГ «Руно» за турботу про село. Стало відомо, що з ініціативи господарства і за його кошти незабаром у Затишному розпоч4 неться спорудження храму, для чого зараз го4 тується необхідна документація. До речі, уклінні хрести вже встановлено у Гуляйполі, Щорську, Криничках, Адамівці…

×è ãîòîâ³ àìáóëàòîð³¿, øêîëè òà êëóáè äî çèìè? Це питання з’ясовували представни4 ки п’ятихатської влади під час об’їзду сільських населених пунктів. Необхідно підготувати до роботи в осінньо4зимовий період 32 школи та НВК, 21 дитячий дошкільний заклад, 12 амбулаторій, 20 фельдшерських пунктів та 60 закладів культури району. Було перевірено вико4 нання робіт з реконструкції Комісарівсь4 кої ЗШ під НВК, забезпеченість вугіллям Івашинівського ДНЗ, Грушуватської та Саврівської бібліотек, ремонту покрівлі Лозуватського ФАПу та Холодіївського сільського Будинку культури.

Ïî íàðîäæóâàíîñò³ Äí³ïðîïåòðîâùèíà íà äðóãîìó ì³ñö³ â Óêðà¿í³ Äí³ïðîïåòðîâùèíà ïîñ³äຠäðóãå ì³ñöå ïî íàðîäæóâàíîñò³ â Óêðà¿í³. Ëèøå çà ø³ñòü ì³ñÿö³â íèí³øíüîãî ðîêó ó ðåã³îí³ íàðîäèëîñÿ áëèçüêî 17 òèñ. ìàëþê³â. Ïåðøå ì³ñöå ïîñ³äຠÄîíåöüêà îáëàñòü, à òðåòº — ì³ñòî Êè¿â. Ïðî öå ïîâ³äîìèëà ãîëîâíèé ñïåö³àë³ñò äåïàðòàìåíòó îõîðîíè çäîðîâ’ÿ îáëäåðæàäì³í³ñòðàö³¿ Êàòåðèíà Êà¿ðà. Катерина Каїра. — З перших місяців вагітності жінки перебу4 вають під наглядом сімейного лікаря. Він спостерігає та кон4 сультує вагітних жінок, у разі необхідності направляє їх до аку4 шера4гінеколога, а вже після по4 логів спостерігає і їхніх немов4 лят. Окрім цього, нині усі складні

пологи концентруються у спе4 ціальних закладах — перина4 тальних центрах, які оснащені найсучаснішим обладнанням. Завдяки цьому лише за перше півріччя 2013 року показник ран4 ньої неонатальної смертності зни4 зився на 14%, а показник малю4 кової смертності — на 14,3%.

Ïîäáàëè ïðî îñâ³òó äîøê³ëüíÿò Цього року у Васильків4 ському районі створено на4 вчально4виховний комплекс, відновлено роботу групи при діючому дитячому садку. Це дозволило забезпечити 40 до4 даткових місць для дошкіль4 нят. До кінця вересня цього року буде відновлено роботу дитячого садка в селі Павлівка на 60 місць. Першого вересня почне роботу Васильківський

навчально4виховний комбінат. У ньому дошкільну освіту от4 римуватимуть ще 40 дітей. Таке завдання поставив голова облдержадміністрації Дмитро Колєсніков під час виїзних ро4 бочих нарад щодо реконст4 рукцій дитячого садка та НВК. Дитячий садок у селі Павлі4 вка Васильківського району був закритий наприкінці 904х років минулого сторіччя. Майже 20

НАШ КАЛЕНДАР

 óìîâàõ, íàáëèæåíèõ äî åêñòðåìàëüíèõ...

2 ñåðïíÿ. Öåé äåíü â ³ñòî𳿠1961 р. — здано в експлуа4 тацію Дніпропетровський шинний завод. 2000 р. — відкрито бронзо4 вий пам’ятник Василю Пили4 повичу Маргелову, який наро4 дився в Катеринославі 27 груд4 ня 1908 року. Радянський воє4 начальник, автор та ініціатор створення численних засобів і методів ведення війни ПДВ. Командувач повітрянодесант4 ними військами в 1954—1959 і 1961—1979 роках, Герой Ра4 дянського Союзу, лауреат Дер4 жавної премії СРСР.

Пожежно4рятувальні заго4 ни Павлограда провели навчан4 ня з ліквідації пожежі та поря4 тунку людей на місцевому ко4 мунальному підприємстві теп4 лопостачання. Умовна пожежа сталася на матеріальному складі КП «Пав4 лоградтеплоенерго», площа за4 горяння 54 м кв. При займанні вогню на складі перебував об4 слуговуючий персонал. У результаті навчання було відпрацьовано дії обслуговуючо4 го персоналу: повідомлення про пожежу, використання пер4

років дитсадок пустував через брак коштів. У 2012 році за завданням об4 ласної влади було вирішено від4 новити роботу дитячого садка. Вже виконані роботи з утеплення зовнішніх стін, влаштовано нову підлогу з керамічної плитки, вста4 новлено нове сантехобладнання, замінено вікна та двері. Будівель4 на готовність об’єкта — 70%.

Âàñèëüê³âñüêèé ðàéîí

3

ѳëüñüêèé ñòàä³îí — íà÷å íîâåíüêèé Молодь Боровківки, особливо ті, хто активно дружить зі спортом, тепер має можливість не тільки ходити в спеціально обладнаний спортив4 ний зал, що знаходиться в сільському Будинку культури. Влада села потурбувалася, аби сільча4 ни мали змогу з користю для здоров’я провести час на стадіоні. Він був викошений від бур’янів, а не4 давно на ньому встановлено фут4 больні ворота і ла4 вочки. Нині триває робота з впорядку4 вання волейбольно4 го майданчика.

Ï’ÿòèõàòñüêèé ðàéîí

Êðèíè÷àíñüêèé ðàéîí

— На Дніпропетровщині ство4 рено комплексну систему перина4 тальної допомоги, яка включає в себе роботу двох сучасних перина4 тальних центрів — у Дніпропет4 ровську та Кривому Розі, три нео4 натальних центри та цілу систе4 му міжрайонних пологових бу4 динків та відділень, — сказала

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 2 ñåðïíÿ 2013 ð.

Âåðõíüîäí³ïðîâñüêèé ðàéîí

«Ôàíòà糿 ë³òà» представить майстриня петриківського розпису Марія Яненко 7 серпня о 16.00 у Дніпро4 петровському художньому му4 зеї відкриється персональна виставка творів майстрині пет4 риківського розпису Марії Яненко «Фантазії літа». Марія Яненко має почесні грамоти й дипломи Міністер4 ства культури України та На4 ціональної спілки художників України. Її твори зберігаються у Дніпропетровському худож4 ньому музеї, Дніпропетров4 ському національному історич4 ному музеї ім. Д. І. Яворницько4 го та Національному музеї ук4 раїнського народного декора4 тивного мистецтва (Київ)... Мальовки Марії Яненко були представлені на гранді4 озній виставці «Петриківський розпис — колір традицій», яка пройшла у червні цього року в штаб4квартирі ЮНЕСКО (Па4 риж) і де, зокрема, експонува4 лися роботи петриківських майстрів різних поколінь з ко4

лекції Дніпропетровського ху4 дожнього музею. Нинішня виставка у худож4 ньому музеї, на якій репрезен4 товано близько 100 творів, є своєрідним творчим звітом ху4 дожниці. Марія Іллівна поді4 литься новими мистецькими доробками, виконаними на різних матеріалах — папір, по4 лотно, дерево. Виставка «Фантазії літа» працюватиме по 25 серпня. Адреса музею: вул. Шевченка, 21. Äí³ïðîïåòðîâñüê

ѳìåéí³ ë³êàð³ âäîñêîíàëþþòü ïðàêòè÷í³ çíàííÿ У 2013 році на Дніпропет4 ровщині відкрито 26 навчально4 практичних центрів з питань сімейної медицини. Тепер сімейні лікарі та лікарі4інтерни зі всіх районів області можуть відпрацьовувати свої практичні навички на місцях. Для того, щоб лікарі4інтер4 ни та сімейні лікарі мали змогу вдосконалювати свої практичні знання, півтора року тому на базі Підгородненської амбула4 торії був створений перший об4 ласний навчально4методичний центр з питань сімейної медици4 ни. У 2013 році досвід його робо4 ти був поширений на весь регі4

он. Нині функціонує вже 26 те4 риторіальних та один обласний навчально4практичний центр. Освоювати нові знання сімейним лікарям у територі4 альних навчально4практичних центрах допомагають лікарі4 спеціалісти, що працюють у закладах охорони здоров’я пер4 винного та вторинного рівнів, а також сімейні лікарі, які рані4 ше вже пройшли підготовку в обласному навчально4методич4 ному центрі. На сьогодні навчання у всіх 26 центрах вже пройшли 800 лікарів та понад 1700 медсестер, які надають первинну медичну допомогу.

СЛУЖБА ПОРЯТУНКУ ПОВІДОМЛЯЄ Iç ïàëàþ÷îãî áóäèíêó âðÿòóâàëè õëîï÷èêà

винних засобів пожежогасіння, евакуація працівників тощо.

Ïàâëîãðàä

1 серпня в Дніпропетровську загорівся житловий будинок на вул. Героїв Сталінграда. Як ви4 явилося, на 4 поверсі, в квартирі над задимленим балконом, пере4 бував 84річний хлопчик. Про це повідомили в прес4службі ГУ ДСНС Дніпропетровської області. За лічені хвилини до місця події прибули пожежники. Сусі4 ди відкрил и двері, і рятувальники відразу знайшли хлопчика, він не постраждав. Незабаром і саму пожежу ліквідували. Вогнем було пошко4 джено пластикову обшивку та домашні речі на балконі. Причи4 на пожежі встановлюється співробітниками міліції. Як з’ясувалося пізніше, хлопчик, учень 34го класу однієї із шкіл міста, був закритий у квартирі будинку. Батьки в цей час перебували на роботі.

Валерія ІВАНОВА, Валентина КОРДЮКОВА, Олександр КОЗЛЕНКО, Євген ХРИПУН, Олена ЧЕРНЯВСЬКА, Дмитро ЯКИМОВ та за матеріалами сайту oblrada.dp.ua


Îñâåæàþùèì è óêðåïëÿþùèì äóíîâåíèåì Äóõà Ñâÿòîãî Áîã äàåò íàì íîâûå ñèëû Âî èìÿ Îòöà è Ñûíà è Ñâÿòîãî Äóõà! 2 àâãóñòà öåðêîâü ïðàçäíóåò ïàìÿòü ñâÿòîãî ïðîðîêà Áîæèÿ Èëèè.  òðåòüåé è ÷åòâåðòîé êíèãàõ Öàðñòâ ìû ÷èòàåì î âåëèêèõ äåëàõ ïðîðîêà, î ÷óäåñàõ, êîòîðûå îí ñîâåðøàë ïåðåä ëèöîì íàðîäà èçðàèëüñêîãî.

Читаем о том, как Илия при# ходит в дом бедной вдовы и вос# крешает ее сына, о том, как он бежит от гнева нечестивой цари# цы Иезавели в пустыню и, не находя в себе более сил на про# роческое служение, в отчаянии взывает к Богу: «Довольно уже, Господи; возьми душу мою». Но Бог утешает его, не только посы# лая ему воду и хлеб, но и таин# ственным, необычайным обра# зом являясь ему «в тихом вея# нии ветра». Ощущая это легкое дуновение, Илия понимает, что Господь явился ему не в грозных явлениях природы — не в буре, не в землетрясении, не в огне, а именно в легком дуновении вет# ра духовного. Этим дуновением Духа Святого Бог утешает про# рока и дает ему новые силы. Наконец мы видим, как Илия идет вместе со своим уче# ником, пророком Елисеем, и Елисей узнает, что его учитель в этот день будет взят от него. Илия говорит: «Проси, что сде# лать тебе, прежде нежели я буду взят от тебя». И Елисей отвеча# ет: «Дух, который в тебе, пусть будет на мне вдвойне». Илия сказал: «Трудного ты просишь. Если увидишь, как я буду взят от тебя, то будет тебе так». Вско# ре явилась огненная колесница, и вихрь вознес Илию на небо. Это был человек, который при жизни воскрешал мертвых, это был пророк, который не увидел смерти, но был вознесен Богом в царствие небесное. Жизнь пророка Илии учит нас тому, какими были истин# ные пророки, призванные Богом

ИСТОРИЯ ХРАМА

ПРАВОСЛАВ’Я

www.zorya.org.ua 2 ñåðïíÿ 2013 ð.

на особое служение, на особую миссию — возвещать людям о Боге. Однако «Пророк не имеет чести в своем отечестве» (Ин. 4:44), там, где он проповедует, он не бывает понят. У всех про# роков были враги и недоброже# латели, люди, которые желали им смерти. В разные периоды человече# ской истории Бог посылал про# роков, чтобы от них люди услы# шали слово истины, чтобы они чудесами засвидетельствовали присутствие Божие и силу Бо# жию. И во все эпохи пророки были людьми немощными — такими же, как и мы с вами. И не всегда пророкам была по си# лам та невероятно трудная мис# сия, которая была на них возло# жена — свидетельствовать о Боге людям, которые не хотели этого свидетельства слышать. Их пророческая миссия намно# го превышала их естественные человеческие силы, и они иска# ли помощи у Бога, просили у Него духовного подкрепления в трудные минуты, когда были ос# тавлены людьми, гонимы, ког# да враги искали их смерти. И Господь таинственным образом подкреплял их благодатью Свя# того Духа. И еще одному научаемся мы из жизни пророка Илии — тому, что каждый пророк оставлял после себя духовное потомство — учеников. Поэтому дело, ко# торому они служили, не умира# ло и после их смерти. Нередко бывало, что ученики оказыва# лись выше учителя, потому что дух, который был на одном про#

ПРАВОСЛАВНЫЙ КАЛЕНДАРЬ

СЛОВО СВЯЩЕННИКА

4

ÇÎÐß

роке, переходил на другого и с еще большей силой действовал через него. Так духовное преем# ство переходило от одного проро# ка к другому, вплоть до после# днего из пророков и первого из апостолов — Иоанна Крестите# ля. Затем оно переходило от од# них апостолов к другим, затем к епископам, к священникам и ко всему народу Божию, который это благодатное свидетельство о Боге также передавал из поколе# ния в поколение. Оно дошло и до нас, и ныне мы являемся его об# ладателями. Поэтому, вспоминая ветхоза# ветных пророков, мы вспомина# ем не каких#то людей, которые жили в древности и три тысячи лет назад прославились своими великими делами, а святых, ду# ховное наследие которых продол# жает жить в нашей церкви. Вспо# миная их и молясь им, мы наде# емся хотя бы в малой степени проникнуться тем духом, кото# рым они жили, и получить хотя бы частицу той благодати Божи# ей, которая была дана им не ради них самих, но дабы помочь им нести нелегкую миссию свиде# тельства о Боге перед людьми, тот крест, под тяжестью которого и мы порой сгибаемся, не находя в себе сил, чтобы его понести. Иногда мы говорим: «Госпо# ди, это невозможно, этот крест слишком тяжел для меня». И тогда приходит благодать Божия в «веянии тихого ветра», и ее освежающее и укрепляющее дуновение дает нам новые силы. Аминь. Èåðåé Êîíñòàíòèí ÄÐÎÁÈÒÜÊÎ

1 àâãóñòà ïî íîâîìó ñòèëþ ïðàâîñëàâíàÿ öåðêîâü ïðàçäíóåò îáðåòåíèå íåòëåííûõ ìîùåé ïðåïîäîáíîãî Ñåðàôèìà Ñàðîâñêîãî, êîòîðîå ïðîèçîøëî â 1903 ãîäó, ñïóñòÿ 70 ëåò ïîñëå åãî ñìåðòè.

Åãî æèçíü áûëà îòìå÷åíà çíàìåíèÿìè ìèëîñòè Áîæèåé Преподобный Серафим Саровский, чудотворец, по# явился на свет 19 июля 1759 года в благочестивой купе# ческой семье из города Кур# ска. Уже с детства его жизнь была отмечена знамениями милости Божией. Как#то он по неосторожности упал с колокольни храма, но ос# тался невредим. Затем он тяжело заболел, однако Бо# городица в видении обеща# ла его матери, что он будет исцелен, и когда его прило# жили к Курской иконе Бо# жией Матери «Знамение», быстро поправился. В семнадцать лет юноша окончательно решил оста# вить мир, и мать благосло# вила его простым медным крестом, с которым он не расставался до конца жиз# ни. Два года он подвизался в Саровской Успенской пу# стыни, известной строгос# тью выполнения иноческо# го устава, и затем 18 авгус# та 1786 года принял постриг с именем Серафим, что зна# чит «пламенный». Почти сразу он был возведен в сан иеродиакона, а затем и иеро# монаха. После этого преподоб# ный взял на себя подвиг пу# стынножительства, срубив себе келью на реке Саровке. Испытывая искушения от диавола, святой Серафим усугубил свой подвиг и ты# сячу дней и ночей с воздеты# ми руками молился на кам# не: «Боже, милостив буди мне, грешному». Тогда диа# вол, бессильный духовно низложить подвижника, надоумил разбойников на# пасть на него и нанести ему топором смертельные раны. Но и после этого он был ис# целен Божией Матерью, а пойманных разбойников беззлобно простил. По выздоровлении пре# подобный взял на себя под# виг безмолвия на три года. За свои подвиги Серафим сподобился даров прозорли#

вости и чудотворения. Свои наставления преподобный сопровождал исцелениями, пророчествами и чудесами. Главный же дар, который он получил за свою безгра# ничную любовь к Богу, — это всеобъемлющая любовь к ближним. «Христос вос# кресе, радость моя!» — с этими словами богоносный старец встречал каждого, кто к нему приходил. Свои простые слова на# зидания преподобный Сера# фим основывал на Священ# ном Писании и творениях святых отцов. Особо чтил Серафим Саровский святых поборников и ревнителей православия. Многих рас# кольников преподобный с любовью убедил оставить свои заблуждения. В 1833 году Серафим Саровский с миром отошел ко Господу и был найден уже бездыхан# ным в коленопреклоненной молитве перед иконой Бого# матери «Умиление», перед которой молился всю свою жизнь. Но и после смерти на могиле преподобного совер# шалось множество чудес, которые были заботливо со# браны их свидетелями, и в 1903 году старец был при# числен к лику святых. Сегодня к мощам Сера# фима Саровского по#преж# нему нескончаемым пото# ком стекаются верующие, которые по молитвам препо# добного получают помощь от Бога.

Õðàì â ÷åñòü ïðåïîäîáíîãî Ñåðàôèìà Ñàðîâñêîãî Ïî áëàãîñëîâåíèþ âûñîêîïðåîñâÿùåííåéøåãî Èðèíåÿ, àðõèåïèñêîïà Äíåïðîïåòðîâñêîãî è Ïàâëîãðàäñêîãî, ïðàâîñëàâíàÿ îáùèíà â ÷åñòü ïðåïîäîáíîãî Ñåðàôèìà Ñàðîâñêîãî áûëà ñîçäàíà â ìàðòå 2002 ãîäà. Áûëî ïðèíÿòî ðåøåíèå ïîñòðîèòü õðàì íà ìåñòå ñîææåííîãî â 1933 ãîäó õðàìà â ÷åñòü Ïîêðîâà Ïðåñâÿòîé Áîãîðîäèöû. Ìåñòíûå æèòåëè ñ ðàäîñòüþ Во время войны в закрытом храме было устроено общежитие для вербованных рабочих. После войны до 1965 года храм был дей# ствующим, а в 1960 году снят с ре# гистрации. В здании организова# ли спортивную школу, а когда началось строительство здания исполкома АНД района, храм раз# рушили, а на его месте построили исполкомовские гаражи. И только с 2000 года началось оформление документов по отво# ду земли для строительства храма. В мае 2002 года настоятелем храма был назначен священник

Александр Курочкин. Жизнь при# хода началась с первых богослу# жений, которые проходили у кре# ста, установленного в центре ста# диона. Иногда службы соверша# лись у закрытых ворот. Затем был установлен вагон# чик и переоборудован под храм. Весть о том, что на стадионе будет строиться храм, быстро облетела окрестности, и количество прихо# жан постоянно увеличивается. В праздничные дни на службах бы# вает до 1000 человек. Рядом находится 9#я город# ская больница, на территории

âñòðåòèëè ýòî èçâåñòèå, òåì áîëåå ÷òî ñòàðîæèëû åùå ïîìíÿò î öåðêâè, êîòîðàÿ áûëà ïîñòðîåíà â 1774 ãîäó. Ïðèõîä â õðàìå íàñ÷èòûâàë äî 4 òûñÿ÷ ÷åëîâåê. 15 îêòÿáðÿ 1937 ãîäà, íà âòîðîé äåíü ïîñëå ïðåñòîëüíîãî ïðàçäíèêà, áûë àðåñòîâàí íàñòîÿòåëü õðàìà ïðîòîèåðåé Ìàêàðèé Øêèëü, à â äåêàáðå ðàññòðåëÿí. Ìåñòî åãî çàõîðîíåíèÿ íåèçâåñòíî. которой нет храма. Люди, находя# щиеся на лечении, часто приходят в храм для получения духовной поддержки и помощи. При храме есть воскресная школа с 2#годичным курсом обу# чения, работает библиотека. 1 августа 2004 и 2006 года по случаю престольного праздника в храме состоялось архиерейское богослужение. Храмовый день — 1 августа. Адрес: 49023, г. Днепропет ровск, пр. Воронцова, 31а. Телефон (056) 7243778.

Ïðîåêò áóäóùåãî õðàìà

Страницу подготовила Ольга ДЮЖИНСКИХ


сім’я

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

5

Аура любові родини Карпенків Раз побувавши в цьому дитячому будинку сімейного типу, сюди обов’язково захочеться приїхати ще. Енергетика родини Карпенків із села Лозуватка П’ятихатського району настільки чиста і світла, що людину, котрій у нашому сьогоденні так не вистачає простого людського тепла та уваги, прямо тягтиме сюди, немов магнітом. Олена Чернявська, власкор «Зорі» Пятихатський район Фото автора З бажанням обігріти чужих дітей Раїса та Борис побралися 26 років тому, народили синочка, працювали в колгоспі: вона — дояркою, він — токарем. Як молоді спеціалісти отримали від господарства гарний будинок, котрий із часом викупили. Все б нічого, та більше діток їм Бог не дав. А тут ще й синок Ромчик душу рве: «Он у сусідів троє дітей. А я чого один?!» Минав час. Син виріс, одружився, поїхав у місто жити. А батьки самі зосталися. Порожньо стало в їхньому домі. Якось сиділи вони за святковим столом, а старша сестра Раїси Валентина, дивлячись, як побивається її сестра, візьми та й запропонуй взяти дітей на виховання. Тим більше, що в селі вже була сім’я, яка взяла собі діток. Поїхали Карпенки до них у гості, подивилися, як тим живеться. Враження залишилися в них хороші. Раїсу і Бориса зупиняло тільки те, чи зможуть вони притертися до дітей, кожен з яких має власний характер. Порадилися між собою і вирішили зразу взяти троє. А вийшло п’ятеро. Бо в обласному центрі їм сказали, що є п’ять братів і сестер з однієї сім’ї. — Було трохи страшнувато, однак ми вирішили зразу поїхати і познайомитися з цими дітками, — пригадував Борис Володимирович. — Приїхали в Криворізький притулок, вийшли до нас вони, такі дрібненькі... — Подивилися ми на Сашка — руденького, з ямочками на щічках, і вирішили забрати цих дітей, які зразу ж до нас потяглися, — доповнила чоловіка Раїса Григорівна. — А біля Сашка й Наташа весь час поряд, вони — наче близнята, хоч між ними є рік різниці. Отак за третім разом і забрали. Цукерка, поділена на п’ятьох Зразу діти були, як вовченята, проте з часом їхні душі відігрілися в атмосфері добра і

Менші дівчатка теж хочуть бути корисними.

Хто останній у черзі допомогти мамі закрити

турботи. І сьогодНалити курочкам води? Для них — легко! абрикосове варення? Взимку ж цією смакотою, ні чоловік згадує, зробленою з любов’ю, ласуватиме вся сім’я як ховав непрохані сльози, коли бачив, як ці дітлахи ділять на п’ять рівних частин шоколадну цукерку, аби вона дісталася кожному з них. Шкільна наука таки виявилася тяжкою для цих ді тей. Те тянка мала йти в другий клас, однак удома в перший клас майже не ходила. Пам’яті не було в дитини ніякої. Старший брат Денис йшов саме в дев’ятий, де серед чотирьох Малий Сашко завжди готовий напоїти бичка У гурті й діло швидше робиться дівчаток був єдиним хлопцем. То вони вже ним опікувались, як Зростають помічниками менший прояв уваги до себе. То Ці батьки безкінечно момогли, особливо під час підяк таким дітям не віддаватися? жуть розповідати про дітей, — Привчали ми їх до роготовки до складання тестів. Нині батьки, десь відлучаючись які стали їм своїми. І про те, боти без примусу, поступово Чи не найважче було восьмиу справах, можуть не турбува- як малий Сашко ще до навчання і потроху, — розповідає Раїса класниці Каті, в якої через її тися: Денис поїде в череду і по- у школі розв’язував приклади і Григорівна. — Вони ж поперприродну скромність та образдоїть корову, а Таня обід зготує. вмів читати, однак хвилювався, вах прийдуть зі школи, за стіл ливість були труднощі з одНа Новий рік, коли їхня що в нього не виходитиме писапосідають і чекають, поки я їм нокласниками. Спрацьовував дружна родина сиділа за святко- ти. І про те, як другокласниця подам обідати. Тож скоро я стаі нелегкий підлітковий вік. вим столом і батьки попитали в Наталка довго не вимовляла ла їм пропонувати спробувати Однак із часом все потроху стадітей, що їм вдалося за цей рік, звук «р», а тепер уже всіх «засамим на стіл накрити. Тепер ло виходити в кожного. Дітки то почули у відповідь: родину. рикала». Як Тетянка попервах же вони так люблять мені допознаходили собі заняття до Бо вони — наче їхні діти, яким підходила до прийомних батьпомагати, що за ними не подуші і по господарству. Раніше хочеться минуле викреслити зі ків та як дасть їм пальцем під хопишся. хлопці дивувалися, як дівчата свого життя. ребра — дівчинка абсолютно Не дивно, що в такій спривоюють за віника, щоб підміНині на літніх канікулах не вміла спілкуватися, в такий тати, а тепер вони самі стали ятливій атмосфері чотирнад- старші хлопці вже добряче за- спосіб звертала на себе увагу дозмагатися, хто сьогодні йде цятирічна Катруся, яка раніше смагли на сонці, накупалися у рослих. Як Денис сам навчився до бабусі по припнутих у неї не мала уявлення ні про яку ставку. Спеціально для них Бо- доїти корову... бичків. Нині Борису Володи- хатню роботу, тепер мріє ста- рис Володимирович купив у місРаїса Григорівна та Борис мировичу варто тільки залізти ти кухарем-кондитером. Мен- ті мопед, який з Вільногірська Володимирович щасливі тим, на дах, то старші хлопці — тут ші ж діти залюбки пораються пригнав їхній Роман, котрого що не справдилися їхні побояк тут, допомагати беруться. І біля курей, напувають бичка всі діти люблять і чекають. А ювання щодо притирання до знов діляться, хто з них зараз і собі стараються встигнути за взагалі старші хлопці, коли не підлітків, які прийшли в їхню прикручувати шуруповертом старшими. Шестирічна Рита, допомагають батькам, залюбки родину з різних сімей. Ці батьки шуруп буде. З такими помічни- яка чи не цілий рік дуже ску- ганяють у футбол, змагаються в стали справжніми друзями для ками можна й гори звернути! чала за рідною мамою, тепер теніс чи грають у волейбол. Всі дітей, котрі встигли натерпітиЧерез рік подружжя на- хвостиком ходить за Раїсою вони фізично розвинені, кожен ся від долі так, що все з острадумало взяти ще діток. То їм Григорівною. Дівчинка помічає мріє про власний затишний дім хом перепитували у нової мами: порадили двох братиків і се- кожен порух душі жінки, кож- і свою сім’ю. «Ти за світло заплатила? Нам стричку, які швидко влилися в ну зміну в її настрої. Тому неЯк і в кожній сімї, де ростуть його не відключать?» А чого їхню родину, наче тут були зав­- рідко питається: «Мамо, чому діти, трапляються і тут усілякі варте для них те, що їхні діти жди. Вже ніхто їх не розділяє, ти зажурена?» несподіванки. Малий Сашко і досі радіють таким простим бо нові батьки всіх однаково Дітки, яких обігріли у ро- грав у футбол і зламав ключи- речам, як гаряча вода вдома, люблять, а діти взамін поверта- дині Карпенків, дуже вдячні цю, була батькам із ним морока ситна їжа та звичайне родинне ють їм цю любов. Особливо це дорослим за все, що вони для — возили в район, а потім і до тепло, яких у них до цього не помітно тоді, коли облипають них роблять: чи буде це свіжо Кривого Рогу. А як Дениса вку- було. І могло б ніколи не бути, дорослих і великі, і малі, коли, зварений борщ, чи куплена сила оса, через що у нього пішла аби не ці небайдужі люди, які поспішаючи поділитися з ними нова сорочка. Вони нічим не алергічна висипка, то теж дове- впустили їх не у свій будинок своїми радощами, перебивають перебирають, бо навчені своїм лося поморочитися, аби від тієї — у власне життя і свої серця. одне одного. Хіба цього замало!?. минулим життям цінувати най- алергії відкараскатися.


КОМПЕТЕНТНО

6

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 2 ñåðïíÿ 2013 ð.

Íåîáõ³äíî âèïðàâèòè ïîìèëêè â äîêóìåíòàõ Шановна «Зоря»! В лютому минулого року почали оформлювати документи на отримання державного акта на земельні ділянки. Вже 6 разів їздили до райцент ру, щоразу працівники відділу земельних ресурсів повертають нам папери — все щось не так. Допоможіть, будь ласка, нарешті, отримати остаточну відповідь: коли нам видадуть акт? ͳíà ÃËÀÄÊÀ. ñ. Ãîëóá³âêà

Шановна Ніно Микола+ ївно. З 01.01.2013 року дер+ жавна реєстрація прав на землю здійснюється відпо+ відно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Дер+ жавні акти на право влас+

РОЗ’ЯСНЮЮТЬ ФАХІВЦІ ПФУ

ЗАХИСТИМО КОЖНОГО

ності на земельну ділянку, починаючи з 2013 року, не оформлюються. Управління здійснює відповідно до на+ даних йому повноважень ве+ дення Державного земель+ ного кадастру. За письмовою інфор+ мацією управління Держ+ земагентства у Ново+ московському районі (далі — управління), в зв’язку з тим, що були виявлені помилки в обмінному файлі, а саме: інформація щодо власника зе+ мельної ділянки за+ значена невірно — не+ обхідно вказати спад+ кодавця в електронно+

му документі, а не спадкоє+ мця, 21.05.2013 р. було по+ вернуто вам обмінний файл для доопрацювання. Станом на 12.07.2013 р. виправлений електронний документ державному када+ стровому реєстратору не на+ давався. Таким чином, у разі над ходження виправлених ма теріалів буде сформовано витяг з Державного земель ного кадастру та видано вам особисто або уповноваже ній вами особі. Âîëîäèìèð ÁÅÇÊÐÎÂÍÈÉ, çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ Äåðæçåìàãåíòñòâà ó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

ßê îôîðìèòè äîâ³äêó, ÿêùî ï³äïðèºìñòâî ë³êâ³äîâàíî? У цьому році я маю право вийти на пенсію за Списком №2. Коли готував доку менти, з’ясувалося, що підприємство, де я працював, ліквідовано, і отримати пільго ву довідку немає можливості. Куди мені звернутися в цій ситуації? Ëåîí³ä ÒÓÐÎÍÎÊ. Êðèâèé гã

Шановний Леоніде Ми+ колайовичу! Законодавчо визначено, що пільговий стаж (за Списками №1, 2) підтверджується виключно первинними документами за час виконання роботи, тому неможливо підтверди+ ти такий стаж роботи, на+ приклад, показаннями свід+ ків. На сьогодні розробле+ ний правовий механізм підтвердження таких пері+ одів роботи у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Спочатку вам треба звер+ нутися в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб+підприємців або в органи статистики. Там необхідно отримати до+ відку, що підтверджує факт припинення діяльності під+ приємства, установи, орга+ нізації в результаті їх лік+ відації. Далі — в архівні організації, де необхідно взяти довідки про заробітну плату; копії документів про

проведення атестації робо+ чих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з непов+ ним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності — довідку про їх відсутність). У разі необхі+ дності можна також надати й інші документи, які мо+ жуть підтверджувати вико+ нання робіт, що дають пра+ во на призначення пенсії на пільгових умовах. Зібравши вищеперелічені документи, необхідно звернутися до управління Пенсійного фон+ ду України в районі, місті за місцем проживання (реєст+ рації). Там пишете заяву про підтвердження стажу роботи, до якого додаються всі зібрані документи і тру+ дова книжка. Після того, як районне управління Пенсійного фон+ ду прийняло документи та перевірило правильність їх оформлення, справа направ+ ляється до Головного управ+

ління Пенсійного фонду об+ ласті. Комісія, яка створена при такому управлінні (а до її складу обов’язково вклю+ чені представники органів праці та соціального захис+ ту населення, Державної експертизи умов праці, а також за згодою — пред+ ставники профспілок та ре+ гіональних організацій ро+ ботодавців та їх об’єднань), розглядає заяву про під твердження стажу роботи і приймає рішення щодо під твердження стажу роботи або про відмову в його під твердженні. Рішення по+ відомляється заявнику не пізніше п’яти робочих днів від дня його прийняття. До речі, документи про підтвер+ дження стажу роботи за ба+ жанням заявника розгляда+ ються в його присутності або у присутності його закон+ ного представника. Крім того, рішення комісії мо+ жуть бути оскаржені в Пен+ сійному фонді України або в судовому порядку.

Ïåðåðàõóíîê ïåíñ³¿: çà ñòàæåì ÷è çà çàðïëàòîþ? У липні 2007 року я оформила пенсію за віком. У 2009 і 2011 роках зробила пере рахунок пенсії (у тому числі в 2009 році за рішенням суду). Роботу я припинила в січні цього року. На який перерахунок я маю право в липні 2013 року — за стажем чи за зарплатнею? ²ëîíà Î˲ÉÍÈÊ. Ïåòðîïàâë³âñüêèé ðàéîí

Шановна Ілоно Костян+ тинівно. Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страху+ вання» №1058 встановле+ но, що у разі, якщо пенсіо+ нер після призначення (ос+ таннього перерахунку) пенсії придбав менше 24 місяців страхового стажу,

то можна здійснити пере+ рахунок пенсії. Він буде проведений не раніше, ніж через два роки після при+ значення (попереднього пе+ рерахунку) пенсії з ураху+ ванням набутого страхово+ го стажу та заробітної пла+ ти, з якої призначено (перераховано) пенсію. При

цьому перерахунку зміні підлягає тільки коефіцієнт стажу. Таким чином, оскільки після останнього пере рахунку ви придбали мен ше 24 місяців страхового стажу, в липні 2013 року ви набуваєте право на пере рахунок по стажу.

Дорогі читачі! На сторінках «Ветеран Придніпров’я» та «Захистимо кожного» ви одер+ жите відповіді на ваші запитання. Пишіть на адресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051. Контактний телефон: (0562) 271652. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

ДІАЛОГ З КРАЇНОЮ

Ïðîáëåìí³ ä³ëÿíêè äîð³ã â³äðåìîíòóâàëè Мешканці Новомосковська потерпали через незадовільний стан автодоріг у місті. А після зими асфальтове покриття геть зносилося. Оскільки місцеві чиновники заходів не вжи вали, жителі міста звернулися за допомогою на телевізійний соціальний проект «Діалог з країною». Оператори гарячої телефонної лінії Президента прийняли звернення та пообі цяли посприяти у прискоренні вирішення наболілого питан ня. І в людей з’явилася надія, що їх почують і допоможуть. До роботи залучили місцеву владу — проблемні ділянки доріг відремонтували. Також складено план ремонту доріг з позначенням вулиць. Згідно з цим планом триває подаль ший ямковий ремонт асфальтового покриття. А новомосковці висловлюють вдячність Президенту Ук раїни Вікторові Федоровичу Януковичу за увагу і допомогу в розв’язанні важливої проблеми.

КОНСУЛЬТУЄ ЮРИСТ

ßê ïðàâèëüíî â³äìîâèòèñü â³ä ³äåíòèô³êàö³éíîãî íîìåðà З благословення свого духівника хочу відмовитися від іденти фікаційного номера платника податків, але не знаю, як це зробити. ªëèçàâåòà ÃÎËÓÁÊÎ. Ïåòðèê³âêà

Шановна Єлизавето Денисівно. З листа не зрозуміло: ви вже маєте ідентифікаційний номер чи ще не маєте. Тому розглянемо кілька можливих варіантів. 1. Якщо номер присвоєний і отримана довідка про його присво+ єння, то вам необхідно: у 2 при+ мірниках написати заяву про відмову від ідентифікаційного номера (ІНПП) в податкову інспекцію за місцем проживання. До поданої заяви прикласти ори+ гінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. З’яви+ тися (бажано) особисто у податко+ ву інспекцію і при реєстрації вашої заяви вимагати у секретаря проставити штамп з вхідним но+ мером вашої заяви на другому примірнику заяви, що залишаєть+ ся у вас. Цей штамп податкової інспекції підтверджує, що ваша заява офіційно прийнята і є доку+ ментом про те, що ви, у відповід+ ності з вимогою закону про Держ+ реєстр, офіційно повідомили дер+ жавні органи про відмову від ІНПП. Копія вашої заяви зі штам+ пом податкової інспекції по пред’явленню в різних інстанціях дає право використовувати за+ мість ідентифікаційного номера паспортні дані. На роботі необхідно написати заяву на ім’я керівника підприєм+ ства з повідомленням про свою офі+ ційно зареєстровану і законну відмову від ідентифікаційного но+ мера та прохання при складанні звітності використовувати ваші

паспортні дані та прізвище. До цієї заяви прикласти копію податкової заяви, і , якщо на неї вже отрима+ но відповідь податкової інспекції, копію відповіді. В ній має бути на+ писано, що органи податкової служ+ би зобов’язуються не застосовувати санкції до підприємств, які у своїй звітності приводять паспортні дані працівників, які відмовилися від ІНПП. 2. Якщо ваш ідентифікаційний номер отриманий підприємством+ роботодавцем, але довідку про його присвоєння ви не отримували, то ви дієте аналогічно викладеному вище. За винятком того, що неодер+ жану довідку ви не докладаєте. 3. Ідентифікаційний номер вам ще не присвоєно. Пишете заяву про відмову щодо присвоєння номера і також особисто реєструєте її в податковій, як опи+ сано вище. За місцем вимоги до+ відки про присвоєння номера, пред’являєте копію заяви зі штам+ пом податкової. Для тих, хто влаш+ товується на роботу і не має або відмовився від ідентифікаційного номера, необхідно написати від+ повідну заяву на ім’я керівника підприємства. У разі відмови податкової служ+ би виконувати ваші законні вимо+ ги про відмову від ІНПП ви маєте право апелювати до органів нагля+ ду (прокуратури), а також зверну+ тися з позовом до суду. Ñåðã³é ÊÎÂÀËÅÍÊÎ, àäâîêàò Äí³ïðîïåòðîâñüê

ЗАПИТУЄТЕ — ВІДПОВІДАЄМО

Çàðïëàòà îäíàêîâà, à ïåíñ³¿ — ð³çí³ Чому в осіб, які виходять на пенсію в різні роки, при однаковій за робітній платі така різниця у розмірі пенсії? Ðà¿ñà ÑÒÎËßÐÅÍÊÎ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Шановна Раїсо Миколаївно. Сьогодні розрахунковий розмір пенсії визначається як добуток кількох складових: середня заро бітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передує року призначення пенсії (для пенсій, призначених після 01.01.2012 р. — за три роки, що передують призначенню пенсії); індивідуального коефіцієнта заро бітної плати; коефіцієнта страхово го стажу. Таким чином, при розрахунку

розміру пенсії особам, які вийшли на пенсію, наприклад, у 2009 році, використовується середня заробіт+ на плата працівників, зайнятих у галузях економіки за 2008 рік, — 1573,99 грн. тим, хто вийшов на пенсію в 2013 році, — середня заро+ бітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010—2012 роки, — 2368,70 грн. Відповідно, розмір пенсії таких осіб вищий, ніж у тих, що вийшов на пенсію раніше, при однаковому стажі й рівні заро+ бітної плати.


тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

7

По следам триумфа «Днепра» «Зоря» продолжает серию интервью с людьми, от которых напрямую зависела победа «Днепра» в Чемпионате СССР 1983 года. Благодаря акции «Днепр —

чемпион», которая стартовала в мае по инициативе председателя областного совета Евгения Удода, мы встретились с Виктором Бойко.

Я на вас надеялся, но такого не ожидал!

— так 6 ноября 1983 года обратился к игрокам «Днепра» первый секретарь Днепропетровского обкома Коммунистической партии Украины Виктор Бойко — в прошлом депутат Верховного Совета СССР, председатель исполкома Днепропетровского областного совета, первый секретарь Днепропетровского обкома Коммунистической партии Украины и, наконец, торгпред СССР в Румынии. Сегодня

мы говорим с ним о футболе — в советское время деле государственной важности. Сам того не замечая, Виктор Григорьевич будто бы преподает жизненные уроки уходящей эпохи. В таком формате и я решила передать нашу беседу.

Как надо относиться к футболистам… Виктор Бойко приехал в Днепропетровск из Кривого Рога, где проработал три года в горкоме партии заведующим отделом строительства и городского хозяйства. Было это в 1964 году: — Дали мне квартиру на углу Ленина и Плеханова. Там, где был магазин музыкальных инструментов. Подхожу к председателю завкома аппарата обкома и говорю, что хочу пойти посмотреть на квартиру. — Виктор, ты что? Там сейчас квартиры выбирают футболисты! Вот как футболисты выберут: что останется — туда и пойдешь. — Так меня сразу приучили, как надо относиться к футболистам, — улыбается Виктор Бойко. …и к футболу — Не поддельный, а настоящий футбольный патриотизм был в Днепропетровске, — продолжает он. — С обкома партии бежали на футбол. Решили отремонтировать стадион «Металлург» (сегодня «Днепр-Арена». —Авт.). Надо было сделать всю техническую документацию от земельных работ до сдачи — целые тома. Подготовили этот вопрос на бюро промышленного обкома. Совнархоз тогда был на три области: Днепропетровскую, Кировоградскую и Запорожскую. Председатель — Николай Александрович Тихонов. Он был и членом промышленного бюро обкома, и на заседании написал записку: «Прошу вопрос реконструкции стадиона «Металлург» поручить мне». А это говорит об отношении к футболу. Стадион реконструировали в кратчайшие сроки — за восемь месяцев, к началу следующего сезона.

Настоящий футбольный патриотизм был в Днепропетровске, вспоминает Виктор Григорьевич БОЙКО

Как наполнить стадион Идет совещание. Справа В. Г. БОЙКО, на переднем плане сидят В. ЕМЕЦ и Г. ЖИЗДИК

футболиста, надо было решить кучу вопросов: устроить на работу его родителей, на учебу или работу — братьев и сестер, всех поселить. «Теневую» работу выполнял и Виктор Бойко как председатель городского совета с 1970-го по 1974-й годы: выделял жилье, устраивал в садики, школы, техникумы, институты: «чтобы мальчишка играл и не думал ни о чем, кроме футбола». Правильный пример показал Валерий Лобановский, вспоминает Виктор Бойко. Легендарный тренер «Днепра» всегда говорил, что нужно для победы, кому из футболистов помочь. — Зарплата у них была небольшая, — говорит Виктор Григорьевич. — Решили выделить каждому по «Волге». Жили в период дефицита. Но партийное руководство договаривалось с базами, и футболистам всегда помогали достать нужные вещи и продукты.

Как воспитать чемпионов

Как найти тренера

— Чемпионами они стали вмиг. Две сорокапятиминутки. Четыре гола. И — слава. Но чтобы прийти к этому, понадобилось несколько лет кропотливой работы: собрать команду, подготовить ее, — рассказывает Виктор Бойко. Если в наше время хороших футболистов просто перекупают из одного клуба в другой, в Советском Союзе команды формировались из мальчишек. Их у нас находили в криворожской, никопольской, павлоградской и других командах. А чтобы взять в «Днепр», обязательно спрашивали разрешения у родителей: «Как вы относитесь?» — «Нет, он там разложится. Выпивать начнет, девчата…» — «Тогда давайте и вы поедете». Чтобы взять в команду одного

После Валерия Лобановского «Днепром» занялся его заместитель. Потом поставили Вадима Иванова, окончившего московскую школу тренеров. Он нам говорит: «Хорошо, я буду тренировать, но это ж мальчишки. С кем я буду играть с ними? Дайте мне двух хороших футболистов. Чтобы они вели команду». Поиски привели в «Динамо» (Киев). Там были два подходящих игрока — Трошкин и Матвиенко. Но эту команду курировал сам Владимир Щербицкий, что создавало определенные трудности. Вести переговоры о переходе игроков в «Днепр» пришлось тайно ночью в гостинице «Спартак». — Прошла зима, начался новый сезон. А команды нет. Трошкин и Матвиенко команду не знают. Они,

как объяснил Иванов, тренировались по какой-то своей программе. Как будто в бадминтон играли. Пришлось распрощаться и с тренером, и, к сожалению, с Трошкиным и Матвиенко. А сезон проиграли, — вспоминает Виктор Бойко. Потом пригласили Андрея Бибу: «хороший человек. Взялся за команду, начал работать. Но не каждый может быть футбольным тренером. Он оказался слабохарактерным». Потом — Йожеф Сабо: «злой такой венгр. Опыта воспитательной работы нет. Излишне жесткий. А этих мальчишек чего пугать? Их перепугаешь, они и в футбол перестанут играть». Начали перебирать всех тренеров, и самые лучшие оказались в Никополе. — Владимира Емца и Геннадия Жиздика долго уговаривали. Они предложили по опыту Никополя сделать футбольный клуб «Днепр» и все команды объединить, — вспоминает Виктор Бойко. Так игроки, которые становились слабыми для «Днепра», попадали в другие областные команды. Там же стажировались и те, кто пока не дотягивает до уровня. — Были случаи, когда команда плохо играет в первом тайме, — говорит Виктор Бойко. — Все футболисты собрались на перерыв, голову опустили и ждут, что Емец сейчас начнет посыпать их пеплом. А он возьми и расскажи очень смешной анекдот. И ушел. Что еще сделаешь за пять минут? И это работало. — У Емца и Жиздика был очень хороший тандем, — считает Виктор Григорьевич. — Емец работал с игроками, а Жиздик очень хорошо ладил с судьями и предметно, скрупулезно занимался всеми хозяйственными делами семей футболистов.

— Начала команда играть, а стадион полупустой, — рассказывает Виктор Бойко. — Приглашаю секретарей райкома комсомола Днепропетровска, председателей профсоюзных комитетов крупных заводов и председателей спорткомитетов районов. И разделили 5200 мест стадиона на восемь частей. Красногвардейскому району, который был ближе всех, выписали и мест больше, Самарскому — наоборот. Постепенно подтянулись проф­ техучилища, техникумы, институты, проектные организации, а потом и предприятия: Любители футбола везде есть. Они выявились, им купили абонементы. Потом закрепили транспорт, чтобы добираться на игру и обратно. Таким образом заполнили стадион. Многие стали болельщиками. А начинали с того, что два года (1981—1982) отчитывались, что их места все заняты. И значок «Днепр» — чемпион» давали им, чтобы вешали под комсомольским. — Все методы хороши для достижения цели, — считает Виктор Бойко. — Начало и выход команды обеспечил завод «Южмаш», и делал это Александр Максимович Макаров. Он построил и стадион, и целый спортивный комплекс, и отличную тренировочную базу в Приднепровске. Был как отец команде. Они вместе с Игорем Александровичем Ситниковым решали многие неотложные вопросы как для команды, так и для болельщиков. Как повысить производительность труда Чтобы повысить ответственность футболистов, их минимум дважды в месяц приглашали на крупные предприятия, в организации и учреждения: завод им. Петровского, коксо-

химический завод, Приднепровскую ГРЭС, Институт механики и другие. Игроков знакомили с условиями работы болельщиков. Футболисты обедали в заводской столовой, выслушивали пожелания поклонников. — Все говорили, когда команда «Днепр» выигрывает, производительность труда на заводах возрастает на пять процентов, — смеется Виктор Григорьевич. Он был с футболистами с самого начала восхождения команды и до ее триумфа — и в сауну с ними ходил, и спать мальчишек укладывал. И первым поздравил их после победы над «Спартаком»: — Сказал им: большое спасибо. Я на вас надеялся, но такого не ожидал! Все-таки были на седьмом месте, а с седьмого на первое рвануть не всем удавалось. После победы футболистам прилично заплатили, преподнесли подарки. Геннадий Жиздик хорошо знал семьи футбол��стов и что каждому игроку больше всего надо. Поэтому каждый получил что-то для души. …Беседу Виктор Бойко заканчивает философски: — Почему люди, которые работают, чтобы получить конечный результат, долго живут? Потому что они всегда подпитываются радостью от сделанного. А для остальных разработана теория усталости организма. Он и сегодня футбольный болельщик. Ходит на стадион в хорошую погоду. И верит, что команда снова заиграет, как в 1983-м: — Когда «Днепр» выиграл, город ликовал. Никто не спал, всю ночь светили бенгальские огни. А наутро — демонстрация. Такой я не помню больше, хотя был более чем на сорока. Патриотизм был, как на День Победы! Алёна ДРЫГА Фото Дмитрия КРАВЧЕНКО и из архива В. Г. БОЙКО


ВИ ЗАПИТУВАЛИ

САМ СОБІ ГІППОКРАТ

Ведуча сторінки сторінки Людмила Людмила ТИТАРЕВА ТИТАРЕВА Ведуча

ЗДОРОВ’Я ДО ЛАДУ — З ВЛАСНОГО САДУ

ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ!

www.zorya.org.ua 2 ñåðïíÿ 2013 ð.

Ñèíåíüê³ äîïîìîæóòü ñõóäíóòè ßêùî âàì ÷èìîñü íå ïîäîáàºòüñÿ âàøà ô³ãóðà ³ âè âèð³øèëè ñõóäíóòè, íà äîïîìîãó ïðèéäå ñåëåðà — ðîñëèíà, ïðî ÿêó, ïåâíî, çíàþòü óñ³ ãîñïîäèíüêè. Ліки приготувати дуже просто: дві столові ложки подрібненого ко. реня селери залити літ. ром колодязної (у місті бюветної або пропуще. ної через водоочищу. вальний фільтр) води, настоювати ніч. Вранці ліки вже готові. Настій процідити і пити по пів. склянки три.чотири ра. зи на день. Лікуватися, допоки налагодиться обмін речовин в організ. мі. Пити ліки місяць, потім зробити перерву п’ять днів і продовжити лікування, таким же чином — до одужання. Інша рослина, що допоможе скинути зайві кілограми, — всім відо. мий баклажан. Для цьо. го варто їсти ці смачні овочі у будь.якому при. готуванні. В народі цей овоч назвиають овочем молодості. Ви переко. наєтеся самі, якщо візь.

мете за правило їсти страви з баклажанів. Якщо ви м’ясоїд, варто переглянути своє меню в інший бік і стати не менш заядливим... яйцеїдом. Так.так, два яйця на сніданок — у будь.якому вигляді — ефективний засіб бо. ротьби із зайвою вагою тіла. Секрет яйця поля. гає в тому, що відчуття ситості від нього триває довше, ніж від багатьох інших страв. Тому ті, хто з’їв на сніданок два яйця, під час обіду їдять менше.

Áîëèòü ñåðöå? Ìàñàæóéòå ì³çèíåöü! Чули, що знавці на родної медицини Сходу вважають: на пальцях рук є ділянки, які «від повідають» за роботу наших внутрішніх ор ганів. Чи так це? — питають читачі, шану вальники «Аптеки ба бусі Ганнусі». Так, японські спеці. алісти шіацу стверджу. ють, що кожен палець рук тісно пов’язаний із роботою головного моз. ку, наших внутрішніх органів. У людей із хво. рим серцем часто буває слабким мізинець, і, якщо його тренувати, діяльність серця по. ліпшується. Зміцнення безіменного пальця нор. малізує функцію печін. ки, середнього — зни. жує кров’яний тиск, поліпшує функцію ки. шечника. Люди зі слаб. кими вказівними паль.

цями часто потерпають через захворювання шлунка. Ті, в кого міцні великі пальці рук, пере. важно відзначаються сильною волею, розви. ток цього пальця благо. творно впливає на мо. зок. Тим.то корисно щодня проводити ма. саж пальців. Як саме? Біоенерго. терапевти радять таке. Утримуючи лівий вели. кий палець між вели. ким і вказівним пальця. ми правої руки, трохи відтягніть його, натис. каючи протягом 5 — 7 секунд на основні точки від основи до подушеч. ки. Натискайте спочат. ку спереду і ззаду, потім — з боків, не викликаю. чи неприємних відчут. тів. Уся процедура має тривати 3 — 5 хвилин, а якщо є час, то й довше, це не зашкодить.

ЦІЛЮЩА ГОРОДИНА

8

ÇÎÐß

Ãðóøàìè ëàñóéòå äîñõî÷ó Çàõîäèòü áëàãîñëîâåííà Ñïàñ³âêà.  ñàäó äîñòèãàþòü ÿáëóêà, ãðóø³, ñëèâè — ñîêîâèò³ äàðè ö³º¿ ùåäðî¿ ïîðè. Òîæ ñàìå ÷àñ ïðî íèõ ðîçêàçàòè. Ñüîãîäí³ ìîâà ï³äå ïðî ãðóøó, ÿêà íå ò³ëüêè ñìà÷íà, ñîêîâèòà, à é, áåçóìîâíî, êîðèñíà ³ ö³ëþùà. ßáëóêó ðîäè÷êà íàéáëèæ÷à Ще в XI столітті груші вирощу. вали в монастирях, а в XIV вони оселилися в Києві. Наші предки ще за сивої давнини використовували грушу у весільних обрядах. А на Івана Купала східні слов’яни пле. ли вінки з гілок груші й пролазили через них, бажаючи собі здоров’я. За вмістом поживних речовин груша і яблуко схожі між собою, тому їх справедливо називають най. ближчими родичами. Вітаміну С в грушах дуже мало, вони не можуть бути джерелом ас. корбінової кислоти в харчуванні, об. маль у них і провітаміну А, кароти. ну, вітамінів В1, В2, В6. Але груші цінні як джерело фолієвої кислоти (вітаміну В9), важливої для процесів кровотворення. А ще в них є фено. менальні сполуки капілярозміцню. ючої та протисклеротичної дії. Листя і плоди мають дезінфіку. ючі властивості, виявляють сечо. гінну та протизапальну дію при захворюванні нирок і сечовивідних шляхів. Із мікроелементів у грушах ви. явлено цинк, мідь, кобальт, марга. нець. Багаті вони на залізо, йод, фтор та інші елементи. Народна медицина використо. вує груші з лікувальною метою, бо їм властива в’яжуча, сечогінна, жа. рознижуюча та протикашлева дія. Ці властивості мають і свіжі, і су.

шені плоди та сік, відвари, киселі. В них багато солей калію, які спри. яють виведенню з організму води та хлоридів. Ãðóøêà-äè÷êà — òåæ ÷àð³âíè÷êà Надто цілющі властивості мають і груші.дички. Ці маленькі плоди, коли влежаться, стають солодкими. пресолодкими, смачними і, звичай. но ж, цілющими. Свіжі або налив. ку з них наші предки використову. вали як в’яжуче при розладах шлунка і кишечника. Відвар суше. них дичок п’ють при кашлі, про. носі, як жарознижуюче та протига. рячкове, а грушевий сік — як сечо. гінне при нирковокам’яній хворобі. Ç ãðóøåâîãî ñîêó — ñèëè í³âðîêó Після сорока років лікарі радять їсти побільше груш. Двічі на тиж. день корисно влаштовувати «гру. шеві дні», тобто їсти тільки зелені свіжі груші (1,5 — 2 кг на день) і більше нічого. Якщо груші тверді, їх варто злегка відварити. В сезон корисно споживати кіло.півтора груш на день, розділяючи їх на три прийоми: вранці натщесерце, перед обідом і перед вечерею. Або ж випи. вати за день 3 склянки грушевого соку із свіжих плодів. При цукровому діабеті рекомен. дується регулярно пити сік із сві. жих груш по 50 — 70 грамів за пів. години до їди. Якщо хворий доб. ре сприймає такий сік, його дозу можна поступово збільшувати. Від бронхіту: в склянці груше. вого соку розчинити десертну ложку сиропу шипшини. Пити по півсклянки тричі на день. Як легкий сечогінний, в’яжу. чий, знеболювальний, антисеп. тичний засіб, що також добре тамує спрагу, вживають груше. вий компот: 40 — 50 грамів суше. них груш залити літром води і ки. п’ятити годину на малому вогні. Охолодити й пити.

Від проносів, гастритів, колітів, кашлю, застуди: півсклянки сухих груш і три столові ложки вівсяної крупи зварити в двох склянках води, настояти годину, процідити. Приймати по чверті або половині склянки чотири рази на день до їди. Щоб угамувати біль при холеци. ститі і гастриті, позбутися печії, народні цілителі радять вранці з’їдати дві груші. При хворобах се. чового міхура, сечокам’яній недузі й простатиті, а також як антисеп. тичний засіб застосовують відвар із листя груші: 30 — 50 листочків за. лити літром води, кип’ятити 5 — 10 хвилин. Випити за день. Для зовнішнього промивання ран і виразок помічний відвар: 50 г шкірочки, зрізаної з груші, залити літром води. Заварити й настояти. Їмо груші правильно Свіжі плоди груші краще вжи. вати після влежування, бо при цьо. му зменшується кількість дубиль. них речовин, знижується кис. лотність, а крохмаль частково пере. ходить у цукор. Споживання не. стиглих і твердих груш може при. звести до розладу шлунка й утво. рення газів у животі, особливо, якщо їх запивати холодною водою. Лікарі радять вживати груші в міру й, головне, не на порожній шлунок, а через півгодини — годи. ну після їди. Особливо це стосується літніх людей. Після груш також не варто одразу їсти важку їжу, м’ясо. При загостренні хвороб органів травлення груші вживати в їжу не слід, оскільки через велику кіль. кість клітковини вони подразню. ють слизову оболонку кишок, поси. люють їхню перистальтику. Проти. показанням вживання груші є та. кож запори.

Óñå ïðî æîâòó äèíþ, Íà Ñõîä³ êàæóòü, ùî äèíÿ íàäຠâîëîññþ çäîðîâîãî áëèñêó, ðîáèòü î÷³ ìîëîäèìè, ãóáè ñâ³æèìè, áàæàííÿ ñèëüíèìè, ñïðîìîæíîñò³ ðåàëüíèìè, ÷îëîâ³ê³â áàæàíèìè, à æ³íîê ïðåêðàñíèìè. Äèíþ çàâæäè ïîäàâàëè íà äåñåðò. Çàçâè÷àé, ñâ³æó. Îäíàê ñìàêóº áàãàòüîì ³ â’ÿëåíà, ñóøåíà. Íà â³äì³íó â³ä êàâóíà, äèíÿ ìîæå äîñòèãàòè âæå ç³áðàíà, ï³ä ÷àñ çáåð³ãàííÿ. Ùîäî ñóøåíî¿ ÷è â’ÿëåíî¿ äèí³, òî çà ñâî¿ìè ñìàêîâèìè ÿêîñòÿìè âîíà íå ïîñòóïàºòüñÿ ñâ³æ³é. À ë³êóâàëüí³ âëàñòèâîñò³ íàâ³òü âàæêî ïåðåðàõóâàòè. Áàøòàííà öàðèöÿ — õâîðèì ïîì³÷íèöÿ Диня — загадкова ягода. Пер. шими її почали вживати єгиптяни. Араби стверджують, що диню — плід із раю — на землю передав один із янголів. Чимало розповідей поширено про цю смачну, сокови. ту ягоду, до того ж надто цілющу. Так, диня лікує від недокрів’я. Помічна при подагрі. Допомагає ви. вести з організму солі сечової кис. лоти. Ця ягода позитивно лікує се. чокам’яну хворобу. Корисна диня при серцево.су. динних хворобах і склерозі, коли порушений кровообіг, болить сер. це чи виникає серцева артимія. Диня налагоджує моторну функ. цію, перистальтику кишечника, усуває запалення, вгамовує спрагу. Людям дратівливим, знервова. ним треба давати щонайбільше дині, адже вона заспокійливо діє на центральну нервову систему. Крім

того, усуває шум у голові, оскільки лікує склероз судин головного моз. ку, виводить холестерин. Диня на. лагоджує функцію печінки. Однак пам’ятайте: якщо ви лікуєтеся динею, то слід провести кількаденну очищувальну дієту: харчуватися тільки овочами: сири. ми і тушкованими. Варити овочеві перші страви. Треба знати й те, що диня «не дружить» із м’ясом і кис. ломолочними продуктами. Коли лікуєтеся динею, треба з’їдати її по 200 — 250 грамів через кожні дві години. Як бачите, маємо дозоване лікування динею. Ðàéñüêèé ïë³ä ï³äòðèìຠð³ä Посмакувавши динею, не вики. дайте шкірок, додавайте їх до ком. поту, чаю — ці напої стануть духмя. нішими і водночас сечогінними, виводитимуть надлишки антибіо. тиків з організму. Ні в якому разі не викидайте

насіння дині — висушіть його, змеліть у кавомолці. Таке борошно допоможе розсмоктати рубці після операцій, опіків, інших травм. Для цього борошно запарити окропом і теплим накладати на рубці. Це давнє лікування. Ним кори. стувався ще лікар Авіценна. Насіння дині лікує імпотенцію. Рецепт також дійшов до нас із часів далеких: висушити насіння дині, помолоти його на борошно. Їсти по чайній ложці чотири рази на день через годину після їди. Диня містить багато вітаміну Е (особливо свіжа), який є добрим засобом для нормалізації сімейних стосунків. Äèíÿ — â³òàì³í³â ñêðèíÿ Вітамінами дині багатші за ка. вуни. А найбільше в них фолієвої кислоти (вітаміну В9). Отже, май. бутнім мамам диня дуже корисна. Окрім «вітаміну батьків», в «азіаті»


Ó íàðîä³ öþ òðàâó íåäàðìà íàçèâàþòü ïîïóòíèêîì, òðèïóòíèêîì, áî æ ðîñòå â³í ïðè äîðîãàõ, îáàá³÷ ñòåæîê, á³ëÿ îñåëü, ñêð³çü ñóïðîâîäæóþ÷è íàñ. Âàðòî âèìîâèòè íàçâó ðîñëèíè, ÿê óñ³ óÿâëÿþòü ñîá³ ¿¿ øèðîê³, ç³áðàí³ â ðîçåòêó ëèñòî÷êè, ñõîæ³ íà ëþäñüêèé ñë³ä. Ïðîòå íå âñ³ çíàþòü, ùî äî ïîäîðîæíèêà òåæ âàðòî íå ò³ëüêè óâàæíî ïðèäèâèòèñÿ, à é íàõèëèòèñÿ. Íàõèë³òüñÿ äî ïîäîðîæíèêà В Україні відомо п’ятнадцять видів подорожника. Часто ми мало цінуємо те, чого багато і що рясно стелиться під ногами. Навіть жінки, спостережливі від природи, зрідка звертають увагу на подорожник. Якби вони зна; ли, що до складу практично всіх найефективніших вітчизняних ліків, іноземних кремів та лось; йонів входить витяжка з подо; рожника, то могли б зробити диво зі шкірою свого обличчя. Треба лише зірвати листочок по; дорожника, помити його, відтис; нути з нього сік і нанести на об; личчя. Якщо користуватися та; ким природним лосьйоном регу; лярно, незабаром усі докази на користь домашньої косметики з подорожника знайомі «читати; муть» на вашому обличчі. Багато жінок навіть улітку соромляться відкривати ноги, бо вони спотворені плямами внаслі; док хронічного тромбофлебіту. А позбутися їх неважко. Треба зі; брати листочки подорожника, помити, подрібнити і накласти на темні плями на ногах. Усім ще з дитинства відомо, що подорожник — найперші ліки від ран, подряпин, виразок. Його прикладали до рани, якщо взут; тям натерли ногу або ненароком хтось наступив на скло, чи подря; пався — так вчили колись бабусі своїх онуків. У народній медицині віддав; на подорожником лікували хро; нічні виразки, екземи, рани. Сві; же листя прикладали до фурун; кулів, опіків, порізів, наривів. Соком листя подорожника лікували дерматити, змащували ділянки шкіри після укусів ко; мах, лікували вугрі.

Íàðàç³ — ïðî ñîêè òà ìàç³ Сік із подорожника: листя потовкти і відтиснути сік. Зма; щувати хворі ділянки шкіри. Для лікування гнійничкових захворювань шкіри готували мазь із листя подорожника: 10 г розтертого на порошок листя змішати з з 90 г смальцю. На; стоєм листя подорожника проми; вали рани і виразки, полоскали рот при запаленні ясен, зубному болю, виразковому гінгівіті, сто; матиті, пародонтозі, робили при; мочки на очі для лікування запа; лення очей. Настій із листя: 2 чайні ложки подрібненого ли; стя залити склянкою окропу, на; стояти півгодини, процідити. Промивати рани, виразки, роби; ти примочки на запалені очі. Сухий порошок із листя подо; рожника використовували як присипку на рани, особливо на ті, що кровоточили. Народна медицина викорис; товувала подорожник віддавна і широко. Настій листя п’ють як кровоочисний засіб у разі кро; пивниці, при лікуванні цинги, гарячки, атеросклерозу. А та; кож, якщо непокоять метеоризм, проноси, геморой. Допоможе настій вилікувати запалення се; чового міхура, набряки. Лікують ним ентерити, коліти, бронхіти, плеврити, нефрити. Ліки з подо; рожника: чайну ложку подрібне; ного листя залити склянкою ок; ропу, настояти півгодини, про; цідити. Пити по чверті склянки чотири рази на день за 20—30 хвилин до їди. Відварами з насіння лікують коліти та інші запальні процеси органів травлення, такі відвари мають багато слизу, який обволі; кує стінки кишечника, захи;

щаючи їх від подразнення: чай; ну ложку насіння залити склян; кою окропу, потримати на сла; бенькому вогні сім;десять хви; лин, настояти, поки охолоне. Процідити. Пити по столовій ложці (дітям — по чайній) тричі на день за 15 — 20 хвилин до їди. Áóäüòå çäîðîâ³, íå êàøëÿéòå! Так вам скаже подорожник, до якого ви нахилитеся за його цілющими листочками. Він за; раз має велику силу, адже «ви; кинув» стрілочку;колосочок, щоб вродити багато насіння, роз; сіятися по землі. А прогнати ка; шель і дорослим, і дітям допомо; жуть прості, але напрочуд ефек; тивні ліки: 7 подрібнених лис; точків подорожника залити склянкою окропу, настояти до; поки прохолоне. Пити: вранці та ввечері — по чверті склянки і впродовж дня — по столовій ложці разів із п’ять. Такий настій помічний у разі астми бронхіальної. І навіть допомагає позбутися кашлю тим, хто бага; то курить. А втім, є й застережання: лікуючись подорожником, па; м’ятайте, що людям із підвище; ною кислотністю ліки з подорож; ника протипоказані.

ãàðáóçîâó ãîñïîäèíþ є помірна кількість вітамінів Е, С, В2, В6, нікотинової і пектинової кислот. У комплексі вони мають за; гальнозміцнюючу дію, поліпшують структуру шкіри, волосся, нігтів. Вітаміни С і Е мають антиоксидан; тну дію, тобто перешкоджають ут; воренню в організмі речовин, що викликають загибель клітин. Отже, диня ще й подовжує молодість. Ну й не забуваймо, що вітамін С сприяє зміцненню імунітету і судин, тому диня особливо корисна тим, хто часто хворіє. Диня має сечогінну і жовчогін; ну дію. Для здорового кольору об; личчя і від набряків буде, звичай; но, корисна. Причому не тільки тоді, коли її їсти. Диня — це одна з найдавніших масок для обличчя. Тим жінкам, які мають пігментні плями на обличчі, вугрі, допоможе маска з дині. Ìàñêà ç äèí³ Помити обличчя теплою водою і нанести на шкіру натерту диню. Полежати 10—15 хвилин, згадати щось приємне, аби на душі стало сонячно, на серці затишно, і через 15 хвилин змити маску теплою во; дою, потім прохолодною. Нанести живильний крем, а найкраще — вершки. Шкіра відбілюється, стає еластичною і довго не старіє. Мас; ки треба робити через день, курс — близько місяця. А ще диня дуже добре чистить кишечник. У ній багато пектинів — харчових речовин, які мають влас; тивість вичищати застійні шлаки.

А втім, є й протипоказання. Це стосується годуючих матерів (може викликати в малюка важкі розлади травлення), при цукровому діабеті, виразці шлунка та дванадцятипалої кишки. Не варто захоплюватися нею і при надмірній вазі тіла. Узагалі, диню вважають «нелег; ким продуктом» — через те, що в ній маса клітковини. Тому вжива; ти її треба між основними прийома; ми їжі (за 2 години або через 2 го; дини після їжі), інакше буде відчут; тя важкості в шлунку. Äèíí³ ãîñòèíè äëÿ âñ³º¿ ðîäèíè Можна робити для родини та гостей динні сюрпризи. Диня з виноградом та яблуками З невеличкої дині вибрати на; сіння і частину м’якуша. Окремо

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ

Ïîäîðîæíèê çàâæäè ç ëþäüìè

приготувати фарш: білий вино; град без кісточок, солодкі яблука, можна додати персики. Подрібни; ти, змішати з м’якушем дині, який вибрали, пересипати цукровою пудрою. Наповнити цим фаршем диню і залити вином. Зверху за_; крити «кришечкою» з дині, поста; вити в холодне місце настоювати; ся. Цей делікатес буде сюрпризом для всієї родини та ваших гостей. Джем із дині На кілограм дині: кілограм цукру і склянка яблучного соку. Диню помити, почистити від шкірки і насіння, порізати шма; точками, покласти в миску, в якій варите варення, залити яблучним соком, проварити 10 хвилин. Потім додати цукор і варити до готовності.

9

Ìåíøå ¿æ — äîâøå ïðîæèâåø Кожний зайвий кілограм скорочує життя на два відсотки Уникнути старості не; можливо, але відстрочити її людині цілком під силу. На думку ряду вчених, харчування — практично єдиний засіб, здатний по; довжити наше життя на цілих 25 — 40 відсотків. Люди дуже рідко поми; рають внаслідок повної втрати життєвих сил. Як правило, до літального ви; падку ведуть наростаючі паталогічні зміни від різних недугів. Повняві люди живуть на 10 — 12 років менше струнких, у них помітно вища частота серцево;судинних захво; рювань. Лікарі рекомендують дотримуватися повноцін; ного за вмістом необхідних речовин харчування, але зниженої калорійності. Це не тільки подовжує життя, а й відстрочує розвиток

захворювань, хоча й не ви; ліковує від уже наявних. Наприклад, у піддослідних тварин, яким, відповідно, зменшили харчування, тривалість життя збільши; лася на 30 — 80 відсотків. За підрахунками спеці; алістів, літнім людям ціл; ком вистачить 1600 — 2650 кілокалорій в день. Проте важливо не лише менше їсти, а щоб раціон складав; ся з корисних харчів — м’яса, молока, зернового хліба тощо. На думку експертів, літні люди повинні вжива; ти близько 1700 кілока; лорій на день, у тому числі близько 50 г білка, 30 г жиру й 300 г вуглеводів. Овочі, фрукти потрібні свіжі, причому переважно — абрикоси. А ось жирів тваринного походження краще не вживати.

РЕЦЕПТИК Ñîíëèâ³ñòü ïðîæåíå... ëèìîí Сонливість для тих, у кого багато планів і бракує часу на сон, — це справжній ворог. А для когось вона й зовсім перетворюється на неприємний симптом, тому що «напа; дає» у невідповідний час, коли, як підказує годинник, спати ще рано. Для того, аби збадьоритися й позбутися сонливості, скористайтеся лимоном. Він давно відомий своїми ліку; вальними властивостями. І все ж лікарі відкривають нові або підтверджують уже відомі факти про лимони. Приміром, доведено, що лише запах лимона здатен підвищити працездатність людини і знизити сонливість, яка спричинена втомою чи перенапруженням. Ця властивість лимона дуже актуальна для тих, хто займається одноманітною ро; ботою в офісі та багато часу проводить за комп’ютером. Тож вдихайте аромат самого фрукта, готуйте страви з ним. На роботі до чаю неодмінно кладіть скибочку лимона.

ЗДОРОВА ЇЖА

ЛІКИ НАВКОЛО НАС

ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ!

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 2 ñåðïíÿ 2013 ð.

Êâàøåííÿ é ñîë³ííÿ íà âñ³ ñìàêè Найкраще організм сприймає овочі, квашені за ре; цептурою, яку ще наші бабусі знали. Про консервуван; ня вони й гадки не мали, але були набагато здоровіши; ми. Не останнє значення в заквашуванні мають різно; манітні приправи: хрін, часник, насіння кропу, кмину, гірчиці, листя смородини, вишні, естрагону та лавра, пе; рець чорний і духмяний, а також пекуча паприка. Вони додають смаку та гальмують розвиток шкідливих бак; терій. Овочі, заквашені на зиму, скисають завдяки при; родному процесу бродіння, відтак поліпшують травлен; ня, перистальтику кишечника, сприяють жовчови; діленню. Отож згадаємо рецепти здорової їжі наших бабусь і готуємо. Ïîì³äîðè ñîëåí³ ç ã³ð÷èöåþ Рецепт 1. У трилітрову банку скласти помідори, пе; ресипаючи їх подрібненими морквою, петрушкою, хро; ном та часником, всипати 2 столові ложки солі, залити водою, зверху покласти столову ложку гірчиці. Рецепт 2. Недозрілі тверді помідори помити, викла; сти в емеальовану каструлю, чергуючи з листям сморо; дини. Дно також вистелити листям. Залити розсолом: на відро води — склянка солі, пачка гірчиці, 2 склянки цукру, 12 лаврових листочків, чайна ложка суміші роз; тертого чорного гіркого і духмяного перцю. Спеції, сіль і цукор вкинути у воду, прокип’ятити. Остудити, дода; ти суху гірчицю, розмішати і дати відстоятися. Коли розсіл стане прозором, залити ним помідори. Зверху по; класти чисту тканину і гніт. Винести в прохолодне місце. Çåëåí³ ãîñòð³ ïîì³äîðè 3 кг зелених помідорів, 3 склянки січеної зелені се; лери, 4 — 5 головок часнику, 3 столові ложки солі. Помідори на 5 хвилин залити окропом, відцідити, а тоді протягом 25 хвилин витримати в холодній воді. Підготовлені помідори розрізати навпіл і викласти в скляну або емальовану посудину. Кожен шар помідорів перекладати посіченою зеленню, дрібно порізаним час; ником і перцем. Воду закип’ятити з сіллю, остудити і відваром залити помідори. Покласти зверху невеликий гніт і залишити в прохолодному місці.


здоровенькі були

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

Як без неприємностей пережити літню спеку Судячи із прогнозів народних синоптиків, температурного піка слід очікувати саме в серпні. Щоб уникнути перегріву, варто пити гарячий чай, приймати теплий душ і відмовитися від косметики. На людей, звичних до помірного клімату, нинішня тропічна спека впливає негативно. Через рясне потовиділення порушується водний і сольовий баланс в організмі, тому погіршується працездатність, збільшується частота серцево-судинних приступів. Висока температура повітря також погано впливає на стан мозку й негативно позначається на психіці. При перегріванні можливий тепловий удар, а перебування на відкритому сонці здатне спричинити сонячний удар… Звичайно, кращий спосіб уникнути негативних наслідків підвищення температури — взяти відпустку й поїхати кудись у гори, на море чи хоча б за місто. Однак для більшості працюючих громадян тривала відпустка залишається недосяжною мрією. Вивчивши рекомендації медиків, пропонуємо вашій увазі перелік порад, що допоможуть вижити й зберегти працездатність у літньому пеклі. Пийте побільше води й чаю, а від алкоголю та кави відмовтеся Для запобігання зневоднення організму потрібно багато пити. Чистої, негазованої води. Корисна мінеральна (бажано випустити з неї газ) зі вмістом калію, кальцію і магнію, оскільки у спеку організм разом із потом втрачає необхідні солі та мінерали. Медики радять випивати основну кількість рідини не вдень, у спеку, а вранці і ввечері — в цей час організм запасає вологу в тканинах. Корисний зелений чай: холодний втамує спрагу, а гарячий — допоможе охолодитися. Не дарма жителі країн Середньої Азії навіть у самому серці пустелі п’ють зелений гарячий чай — викликаючи рясне потовідділення, воно регулює теплообмін, бо крапельки поту «витягають» на собі надлишкове тепло з організму. А пиво в літню спеку — не кращий варіант. Спрагу воно вгамовує гірше, ніж звичайна вода, однак при цьому збільшує навантаження на серце й нирки, що може підвищити артеріальний тиск. Алкоголь улітку взагалі протипоказаний, бо підсилює зневоднювання. Як наслідок, кров густішає, збільшу-

ється ризик утворення тромбів, інфаркту й інсульту. З цієї ж причині слід максимально обмежити вживання кави. Їжте більше овочів і фруктів, а м’ясо замініть рибою У спекотний час категорично не рекомендується вживати продукти, що зігрівають організм — наприклад, мед або сало. Бажано відмовитися від м’яса, принаймні червоного: на його перетравлення потрібно занадто багато енергії, що нагріває тіло зсередини. Тому яловичину й свинину влітку краще замінити рибою, у крайньому разі — нежирним пташиним м’ясом. Фруктів, овочів і зелені в спеку слід їсти побільше. Особливо корисні водомісткі плоди — кавуни, дині, огірки, помідори. Віддайте перевагу одягу з натуральних тканин Синтетичний і такий, що облягає, одяг краще відкласти до прохолодніших часів — він ускладнює процеси теплообміну, не дає шкірі можливості дихати. Влітку віддавайте перевагу легкому вбранню, що не заважає рухові, з натуральних тканин — бавовни й льону, бажано світлих тонів. Не забувайте про головний убір, а якщо боїтеся зіпсувати зачіску — обзаведіться літньою парасолькою. Косметикою у спеку теж краще користуватися поменше. Якщо зовсім без макіяжу не обійтися, постарайтеся відмовитися від тонального крему та пудри, аби не закупорювати шкіру, що може спричинити її запалення...

облийтеся із пляшки — коли на кону здоров’я, не до світських пристойностей. Якщо в очах темніє, паморочиться голова й нема чим дихати — можливо, ви стали жертвою перегріву. У такому разі краще викликати «швидку», а до її приїзду прикладати до зап’ястків, шиї, підколінних ямок (де великі судини проходять близько до шкіри) пляшку з холодною водою або лід, які можна попросити в найближчому кіоску з напоями і морозивом). Закрийте вікна фольгою, розбризкуйте в приміщенні холодну воду Якщо є кондиціонер, підтримувати комфортну температуру в приміщенні нескладно. Однак медики радять не виставляти кондиціонер на занадто холодний режим, адже різкі перепади температури для організму дуже шкідливі. В ідеалі різниця температури за вікном і всередині приміщення не повинна перевищувати п’ять градусів. Тим, у кого вдома кондиціонера немає, доведеться охолоджувати квартиру старими методами. У кімнатах, розташованих на сонячному боці, вікна краще закрити фольгою, яку можна прикріпити із зовнішнього або внутрішнього боку скотчем. Фольга відбиває світло й тепло, значно зменшуючи перегрів приміщення. У найспекотніший час дня можна також завісити вікна мокрими простирадлами — це допоможе охолодити повітря всередині на кілька градусів. Із пульверизатора час від часу розбризкуйте в кімнаті або іншому приміщенні, де перебуваєте, холодну воду. Обливайтеся водою комфортної температури

Уникайте сонячної сторони вулиці й тримайте в сумці пляшку води Коли дуже спекотно, на вулицю бажано не виходити. Якщо це неможливо, намагайтеся уникати відкритого сонця, вибираючи затінений бік тротуару. Обов’язково майте із собою пляшку з водою. Вона допоможе не тільки втамувати спрагу, а й порятує від теплового удару. Намочивши хустку або косинку, покладіть її на голову — це допоможе швидше остудитися. У крайньому разі, просто

Холодний душ приймати не слід, адже, щоб зігріти охолоджену шкіру, організм починає швидше ганяти кров, звужені від холоду судини ще більше розширюються, дуже скоро вам стане тільки жаркіше. Вихід — обливатися теплою водою комфортної температури, бажано на градус-два вище від температури повітря. Тоді після виходу з душу повітря здасться більш прохолодним, ніж насправді. Підготувала Лариса САЛЬКОВА

Дайте шанс моїй донечці вижити! «Моїй восьмимісячній донечці, яка народилася з патологією: вроджена двостороння щілина верхньої губи, альвеолярного відростка верхньої щелепи у фронтальному відділі, щілина твердого і м’якого піднебіння необхідні термінові операції ( приблизно 8), які роблять у Донецьку, — написав до редакції газети «Зоря» батько дитини В. Майоренко. — Лише оперативне втручання допоможе усунути порушення функцій

дихання, жування та мови. Крім донечки, в мене ще двоє синочків 9 та 11 років. Мені не під силу самому подолати труднощі, що випали на долю сім’ї, адже планові операції треба зробити невідкладно. Як батько благаю дати шанс моїй дитині вижити, стати повноцінною людиною. З повагою і вдячністю Володимир Ігоревич Майоренко».

Контактні телефони: 063 798 1278; 0 999 639 475

Реквізити ПРИВАТБАНКУ Получатель транзитный счет Банк получателя ПРИВАТБАНК МФО 305299 Счет получателя в банке 2924 4 825 509 100 КОД ОКПО 14360570 Назначение платежа пополнение карты № 4405885828202033 ФИО Владимир Игоревич Майоренко

Спеціаліст радить

10

ЗОРЯ

Поліпшуємо обмін речовин Якщо намагаєтеся схуднути або страждаєте проблемами з травленням, питання, як поліпшити обмін речовин — головне в досягненні цих цілей. Зазвичай це не так просто зробити, особливо за допомогою різних ліків і добавок, до яких багато хто сьогодні вдається. Лікар-дієтолог Анастасія Величко настійно рекомендує скористатися п’ятьма простими рекомендаціями, як поліпшити обмін речовин (метаболізм) в організмі. 1. Важливо зрозуміти, що таке метаболізм. Це, простіше кажучи, швидкість, з якою ваш організм спалює калорії. Величина постійна, тому, щоб схуднути, потрібно не лише поліпшити обмін речовин, а також врегулювати харчування і спосіб життя. 2. Визначте, що впливає на ваш метаболізм. Є фактори, на які ви можете вплинути, і фактори, на які не можете: - Вік — інтенсивність обміну речовин, зменшується на 5 відсотків кожні десять років, після 40 років, зазвичай через зниження м`язової маси. - Стать — організм чоловіка зазвичай спалює калорії швидше, ніж жінки, тому що має більше м`язової тканини. - Спадковість. - Захворювання щитовидної залози — гіпотиреоз (знижена функція щитовидної залози) і гіпертиреоз (гіперактивність щитовидної залози) можуть впливати на обмін речовин. - Вага — м`язова тканина

спалює калорій більше, ніж жирова. 3. Їжте часто і невеликими порціями. Метаболізм поліпшують фрукти, овес або знежирені молочні продукти. Не голодуйте! Думка про те, що з часом ваш організм «втягується» в режим голоду — міф! Недоїдання і голодування може призвести до захворювань та інших часто незворотних наслідків. 4. Якщо ваше здоров`я дозволяє, пийте воду з льодом. При перетравленні і засвоєнні організм витрачатиме більше калорій на те, аби «зігріти» воду до температури тіла. Більше дев`яноста відсотків хімічних реакцій в організмі відбуваються у воді, тому переконайтеся, що ви п`єте достатню кількість води. 5. Займайтеся спортом. Щоб почати спалювати калорії зовсім не обов`язково пітніти — достатньо підняти частоту серцевих скорочень і підтримувати її хоча б тридцяти хвилин.

Налаштуйтеся на гарний настрій Поради психологів, навчившись користуватися якими, можна позбутися поганого настрою 1. Слухайте музику. Музика здатна впливати на настрій. Частіше слухайте те, що вам подобається. 2. Радійте успіхам інших. Святкування чужого успіху іноді буває приємнішим, ніж святкування власних досягнень. 3. Усміхайтеся, щодня знаходьте час для того, аби посміятися. 4. Пробачайте себе. Кожна людина схильна до відчуття провини за щось. Спробуйте зробити щось таке, аби можна було пробачити себе з чистим серцем. 5. Захоплюйтеся. Впевніться, що займаєтеся тим, що приносить вам задоволення. 6. Відволікайтеся. Дозволяйте собі на якийсь час відпочити від неспокійного ритму життя. 7. Проведіть час на природі. Хай це буде прогулянка в лісі чи в парку, або ви просто понюхаєте квітку, знайдіть час для єднання з природою. 8. Побалуйте себе. Зробіть що-

небудь для себе, просто тому, що заслужили це. 9. Проведіть час з дітьми. Дитяче безтурботне ставлення та інтерес до життя пошириться й на вас. 10. Мрійте. Пориньте у свою уяву, не бійтеся мріяти і фантазувати. 11. Знайдіть час, аби розслабитися, прийняти теплу ванну. 12. Посадіть дерево. Озеленення — спосіб наблизитися до природи і привід попрацювати фізично. 13. Пригадайте найприємніші моменти вашого життя, і вас знову охоплять позитивні емоції. 14. Завершіть незавершене. Зробіть те, що довго відкладали. 15. Вирішіть бути щасливими. На це себе слід постійно налаштовувати, попри всі негаразди.

Є питання щодо охорони здоров’я? Звертайтеся! Телефон гарячої лінії департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації: 0-800-50-72-50 Чи можна обслуговуватися в реєстраційну форму. Це потрібно амбулаторії сімейної медицини за для того, щоб встановити точну місцем проживання, а не за місцем кількість пацієнтів, яку обслупрописки? Що для цього потрібно? говує дільничний або сімейний Так, можна. Для цього необ- лікар. Адже з 2012 року вони отрихідно звернутися до амбулаторії мують грошові надбавки за обсяги сімейної медицини за місцем про- виконаної роботи. писки і взяти талон про відкріТакож нагадаємо, що кожен плення від вашого дільничного житель Дніпропетровщини має або сімейного лікаря. право вільного вибору лікаря. ВідПісля цього з відкріпним та- повідно до наказу МОЗ України це лоном необхідно звернутися до можливо зробити з 1 по 30 вересня бажаної амбулаторії та заповнити кожного року.


особистість

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

11

Виртуоз скальпеля Общаясь с Юрием Малюком, ловлю себя на мысли, что наверняка каждая вторая пациентка в него влюбляется. И не только, как объясняют психологи, из чувства безмерной благодарности человеку, чьё искусство хирурга подарило шанс на выздоровление, а то и жизнь спасло… ским процессам конечностей и ампутации. Метод аутомиелотрансплантации позволяет проводить органосохраняющие и реконОн поддержит, вылечит, спасет структивные операции на Обаятельный, целеустремленный, стопе с одномоментной возпрофессионал, какого только поискать. можной эндоваскулярной Не заметишь у него отсутствующего, и открытой коррекцией дежурно-вежливого взгляда. Только ис- артериального кровотока кренность и готовность принять участие нижних конечностей (балв проблеме и больных, и своих коллег. лонная дилатация, стентиВот это неравнодушие к чужой боли и рование, шунтирование). Именно этот метод посудьбе тоже располагает пациентов. А ещё умение и желание о сложных мог одному из пациентов, с медицинских проблемах и диагнозах которым пообщались журрассказать доступным, понятным язы- налисты. Ему, больному ком. Например, многое ли вам скажет диабетом, грозила ампутатермин «аутомиелотрансплантация»? ция нижней конечности. Вот и мне, к счастью, он неизвестен. В Но врачу удалось сберечь том смысле, что не нужен. А многим па- мужчине ногу, ампутировациентам отделения гнойно-септической ли лишь палец. На сегодня хирургии Днепропетровской городской пациент уже выписался из Обаятельный, целеустремленный, профессионал. Искренний и готовый принять участие в проблеме многопрофильной клинической больни- больницы, счастлив, что и больных, и своих коллег, таков он, заведующий цы №4, которым заведует Юрий Малюк, «обошлось малой кровью», отделением гнойно-септической хирургии именно эта передовая методика позво- он может ходить на своих Днепропетровской городской многопрофильной лила сохранить ноги при осложнениях двоих. клинической больницы №4 Юрий МАЛЮК Также широко иссахарного диабета, в частности, синдрома пользуются современные диабетической стопы. — Суть, — поясняет Юрий Юрьевич, технологии лечения ран. — заключается в том, что через специ- В 2011 году в отделении внедрена высо- Сотни воителей стоит альный прокол выполняется аспирация корезультативная методика вакуумной один врачеватель искусный (забор) костного мозга из костей таза, терапии ран. Сущность её заключается Среди нововведений следует отмеа полученный аспират смешивается с в создании постоянного отрицательногепарином (процедура гепаринизации) го давления в ране при помощи специ- тить и внедрение методик электромии вводится в мышцы голени по ходу про- альных аппаратов. Аппарат вакуумной остимуляции в комплексное лечение хождения основных крупных сосудов (со- терапии круглосуточно находится ря- больных с атеросклеротическим посудистых коллекторов). Таким образом, дом с больным, создавая заданное в за- ражением сосудов нижних конечносмысл данной операции состоит в пере- висимости от стадии раневого процесса стей. 46-летний дальнобойщик Олег садке костного мозга от самого пациента отрицательное давление. Существует Васильевич (имя изменено) безуспешно ему же. А физиологическая сущность возможность отсоединяться от аппарата. лечился по месту жительства. С гнойзаключается в том, что в костном мозге В насто��щее время разработан и исполь- ными ранами, критическим суженинаходятся стволовые клетки и их пред- зуется портативный аппарат вакуумной ем сосудов ног обратился в отделение. шественники, несущие в себе факторы терапии, который при помощи специаль- Использовали вакуумную терапию и роста новых сосудов, т. е. перенос этих ной сумки можно транспортировать, т. е. стенирование сосудов. Больному не клеток в мышцы голени стимулирует больной может передвигаться вместе с просто ногу спасли, у него и качество процессы роста мелких сосудов (т. н. аппаратом. Так, поступила в отделение жизни улучшилось. Немало и других самых современнеоангиогенез). Именно мелкие капил- в тяжёлом состоянии молодая мамочка. ляры обеспечивают питание тканей. После родов у неё развился некротиче- ных методов консервативного и операНедостаточность капилляров наряду с ский мастит. Да, говорит Юрий Малюк, тивного лечения, диагностики внедряпотерей или резким снижением нервной пришлось удалить часть её железы, но с ется и используется в отделении. Это чувствительности и деформацией (упло- использованием вакуумной терапии уда- и понятно. Хороший врач всю жизнь щением хрящевых тканей) являются лось остановить процесс, сохранить грудь. делает две вещи: оказывает помощь и основными симптомами диабетической После реабилитационного лечения остался не перестает учиться. Ведь появляются стопы и приводят к гнойно-некротиче- только небольшой косметический дефект. новые препараты, совершенствуются методики реабилитации — надо быть в теме. Иначе «останешься в прошлом веке», потеряешь профпригодность. В отделении гнойно-септической хирургии, кроме заведующего, работают еще четыре хирурга. И каждый не упускает ни одной возможности расти как профессионал. Отделение гнойно-септической хирургии входит в состав общехирургического комплекса многопрофильной больницы, тесно сотрудничая с отделениями сосудистой хирургии, эндокринологии, анестезиологии и реанимации, общей хирургии, бароцентра, а также кафедрой онкологии ДГМА, клинической и бактериологической лабораториями, используя в своей работе все лечебно-диагностические и вспомогательные подразделения клиники. Кроме врачей, в отделении работают 20 человек среднего и младшего медперсонала. С 2011 года в отделении 60 коек. Медсестёр и младших медсестер обычно не хватает. Сотни воителей стоит один врачеватель искусный, а хирургия — та часть Каждый пациент Юрия Малюка слышит от него и слово утешения, и профессиональный медицины, где врачи реально полагают совет. И каждый, выписываясь из отделения, от души благодарит: «Спасибо, доктор!» свою жизнь за жизнь пациентов. ПоЛюдмила МАСЛОВА Фото Бориса ДУБИНИНА

тому что невозможно здесь работать вполруки, вполсилы. Практически всех своих пациентов Юрий Юрьевич помнит — пусть не по фамилии, в лицо — но по рубцу, рентгенологическому снимку… Запоминаются не только удачи, но и неудачи. Недаром говорят, что хирург умирает с каждым своим пациентом, а некоторые из них поступают в отделение буквально на грани жизни и смерти. Психическое и физическое напряжение во время большой операции; повторные визиты в клинику во внеурочное время; бессонные ночи, когда в голове мысли только о том, что ты вдруг сделал чтото не так, многократное обдумывание того, каким образом следует устранять последствия своей оплошности; претензии со стороны родственников, упреки и выговоры начальства, которые обычно сопутствуют неудаче хирурга, — все это по плечу действительно смелому и сильному духом человеку. Юрия Малюка можно отнести к этой когорте. Даже если операция имела не тот итог, на который надеялся, этот горький опыт тоже ценен. — Учишься. Всегда смотришь и на ошибки других, но пока сам не обож­ жешься, не поймешь, что ты действительно сделал не так, — говорит Юрий Юрьевич. Возьму твою боль... В своё время Юрий Малюк окончил физмат. Но поверять гармонию алгеброй бездушных чисел оказалось скучным. Пошел в медицинский и научился виртуозно владеть скальпелем, став первым и единственным медиком в своей семье. Медицину, как благороднейшее из искусств, выбрал потому, что она даёт возможность общаться с людьми, помогать им, спасать. Но терапия тоже не привлекала. Хирург — это уже вооружённый терапевт. Ему требуются обширные знания. Нужно быть в курсе вопросов кардиологии, нефрологии, эндокринологии... Такой объемный взгляд Малюку по душе. И момент творчества присутствует, ведь каждая операция уникальна. — Давно прошло то время, когда врачей-хирургов за различные провинности «карали», отправляя на месяц-два и более в гнойно-септическую хирургию, мол, там все просто, незначительно — «где гной, там вскрой», — продолжает Юрий Юрьевич. — Однако современные достижения микробиологии, фармакологии и хирургии доказали особую сложность во взаимодействии человека и микроба. Тот факт, что в нашем организме в десятки раз меньше собственных клеток, чем колонизирующих микроорганизмов, предполагает задуматься, кто же «главный» в этом симбиозе, кто с кем живет и стоит ли вести разрушительную борьбу с микробами. Полноценное лечение хирургической инфекции предполагает использование достижений не только хирургии, но и микробиологии, клинической фармакологии, патофизиологии. Таким образом, необходим мультидисциплинарный подход к лечению больных с гнойной инфекцией. Еще интерном Юрий Малюк пришёл в отделение гнойно-септической терапии 4-й горбольницы, а два года назад возглавил его. Среднестатистический человек нечасто видит перед собой кровь, язвы и т. д., хирург — практически каждый день. В профессиональной ситуации, в операционной врач действует четко, предпринимает решительные действия, абстрагируется от личности больного, но когда подходит к постели пациента, он должен чувствовать, сопереживать. Каждый пациент Юрия Малюка слышит от него и слово утешения, и профессиональный совет. И каждый, выписываясь из отделения, от души благодарит: «Спасибо, доктор!»


12

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

Первый раз в первый класс Сколько стоит собрать первоклассника в школу? Уже через месяц малыши пойдут в первый класс. Поэтому в августе у семьи появляются приятные хлопоты. Хочется, чтобы ребёнок и Где и как выбрать форму Школьная форма — это далеко не всё, что нужно купить. Ребёнку понадобятся удобные кроссовки и спортивная одежда для физкультуры, портфель, дневник с любимым героем мультфильма или музыкальной группой, канцтовары. Если у вас девочка, не забывайте о традиционных белых бантиках и всевозможных заколочках. Мальчику можно купить галстук или бабочку. Отправляясь на поиски формы, обращайте внимание на качество материала. К примеру, на Центральном рынке можно купить брючный комплект за 130 грн., но в составе ткани, из которой он пошит, нет ничего, кроме синтетики. Желательно, чтобы одежда состояла хотя бы на 60% из натуральных тканей (хлопок, шерсть, вискоза). Тогда ребёнку будет в ней комфортно, она не будет сильно электризоваться и «кусаться», не появятся затяжки. Средняя цена такого комплекта (брюки/юбка и пиджак) — 400 гривен. Если есть желание, школьную форму можно пошить на заказ. В этом случае вы сами выбираете ткань и дизайн. Стоить индивидуальный заказ будет дороже примерно в 2 раза за счёт работы швеи. — Мы решили пошить сыну форму на заказ, чтобы быть уверенными, что она подойдёт по размеру. В комплекте будет пиджак и две пары брюк. Это обойдётся нам в 850 гривен, — делится Игорь, отец первоклассника. Можно пройтись по специализированным детским магазинам Днепропетровска. Здесь уже появилась новая коллекция школьной формы: блузы, рубашки, сарафанчики, пиджаки, жилетки, брюки. Внимательно смотрите на качество швов, чтобы они не начали распускаться через несколько дней после покупки. — На этикетках вещей ищите надпись «ГОСТ» (государственный стандарт). Так можно быть уверенным в том, что материал безопасен для кожи ребёнка, не будет раздражений. А вот качество швов всё равно нужно смотреть самим. Здесь гарантии нет, — объясняет Ирина, продавец в специализированном детском магазине.

одет был модно, и школьная форма не «кусалась», и канцтовары были с любимыми героями мультфильмов. Сколько же стоит подготовка к школе?

Блузок или рубашек нужно брать несколько, на смену и желательно из натуральных волокон. С другой стороны, рубашка из чистого хлопка мгновенно помнётся. На Центральном рынке блузы и рубашки на ребёнка 6—8 лет стоят 120—200 грн. (40% —60% хлопка), в детских брендовых магазинах они обойдутся в 220—280 грн. В каждой школе свой цвет формы, поэтому не забудьте уточнить, какой выбрали в вашей школе (синий, чёрный и т. д.). Девочке можно купить тёмный сарафанчик или юбку с болеро на начало учебного года, мальчику — жилетку, лёгкие брюки и шведку. — Хочу, чтобы у моей дочки были вещи, которые можно надеть в школу, пока форма в стирке. Уже купила ей симпатичное тёмно-синее платье за 210 грн. Будет на смену юбке с пиджаком, — говорит Татьяна, мама первоклассницы.

Ранец поможет осанке Выбирать ранец лучше всего с ортопедической спинкой. Она уменьшает нагрузку на позвоночник. У портфеля должен быть твёрдый ко��пус, чтобы он не провисал вниз под тяжестью книг. Мягкий рюкзак подойдёт только для спортивной формы. Цена портфелей и рюкзаков зависит не только от того, мягкий или твёрдый корпус и есть ли ортопедическая спинка. Значение имеет ещё и дизайн, расцветка, рисунок, фурнитура. Особое внимание стоит уделить застёжкам. Посмотрите, чтобы они не заедали и были прочными. Ну и, конечно же, посоветуйтесь с малышом, нравится ли ему портфель и рисунок на нём. В среднем ранец с ортопедической спинкой и твёрдым корпусом обойдётся в 300—500 грн. как на рынке, так и в магазине. Рюкзак будет стоить 215—240 грн., в зависимости от прочности ткани и качества застёжек. Обувь для ребёнка лучше брать кожаную. В ней не так сильно потеет нога. На девочку кожаные туфли стоят 280—480 грн., на мальчика — 300—490 грн. Из кожзама на рынке можно найти детскую обувь за 120—160 грн.

Цифра

2000 гривен

понадобится в среднем родителям, чтобы собрать первоклассника в школу. Нужно купить и спортивную форму для физкультуры. Это может быть несколько футболок на смену, спортивные брюки и кофта, мокасины, кеды или кроссовки. Обратите внимание на подошву, когда будете выбирать спортивную обувь. Лучше всего покупать жёсткие кроссовки с ортопедической стелькой. В кедах с низкой и плоской подошвой ноге неудобно, у ребёнка будет развиваться плоскостопие. Спортивный костюм на малыша обойдётся в 130—200 грн., хлопковая футболка — в 35— 50 грн., мокасины из кожзама — в 95—120 грн., кожаные кроссовки — в 210—300 грн.

За канцтоварами можно отправиться как на школьные базары на рынках, так и в специализированный магазин. Стоит обратить внимание на то, как разлинеены тетради. Для зрения самые безопасные — линии тёмно-фиолетового цвета, не размытые. Ножницы малышу нужно покупать с чехлом, чтобы он не порезался, доставая что-нибудь из портфеля. Цена канцтоваров зависит от их качества и фирмы. Наконец ваш ребёнок готов к школе. Остаётся последний штрих — цветы на первое сентября. За пару дней до праздника первого звонка пройдитесь по ближайшим цветочным точкам, приценитесь. Букет лучше всего купить вечером накануне. Он и не завянет, и обойдётся без первосентябрьской наценки. Каждый ребёнок — особенный. Уже в 6 лет у него есть свой вкус (любимый цвет, картинки, которые нравятся). Советуйтесь с малышом — останетесь довольны и вы, и он.

Что нужно и хочется купить для школы? Пока родители заняты выбором необходимого, мы спросили у малышей, что бы они хотели иметь к первому сентября. Ведь у будущих первоклассников есть и свое мнение, что им нужно купить к школе.

Ваня, 6,5 года: — Скоро пойду в школу. Мне очень нужна ящерица, необязательно живая, можно игрушечную. У нас дома их много. Теперь у меня есть большой синий портфель. Буду носить в нём в школу ящериц.

Обувь — 140—200 грн.

Тетради, ножницы, букеты...

Блицопрос будущих первоклассников

Света, 6 лет: — Для школы нужна школьная форма, чтобы выглядеть красиво. Мне уже купили фиолетовый рюкзак с Барби, чтобы складывать туда простые и цветные карандаши. Буду заниматься в школе зарядкой в чёрно-белом спортивном костюме.

Школьная форма — 500—650 грн.

Давид, 6 лет: — Для школы мне нужны рюкзак с велосипедистом, чёрный, белый и синий фломастеры. Хочу быть художником. Умею рисовать машины, дома и людей. Маша, 6,5 года: — У каждого школьника есть резиновая стирательная резинка, рюкзак по размеру. В школу лучше ходить не с садиковским рюкзаком, а со школьным. Мама сказала, когда пойду в первый класс, купит мне сиреневое платье.

Илья, 6,5 года: — Для физкультуры родители купили красные кроссовки. Когда вырасту, буду в этой обуви играть в футбол и бейсбол. Ещё мне очень нужен портфель с Молнией МакКвином (живая машинка из мультика «Тачки»).

Школьные принадлежности — 200—400 грн. Школьный рюкзак — 300—500 грн.

Список первоклассника Перечень необходимого к школе

Школьная форма Туфли Бантики/галстук или бабочка Спортивная одежда Спортивная обувь Портфель Тетрадь в косую линию Тетрадь в клетку Цветные карандаши Простые карандаши Шариковые ручки Ластик Точилка Пенал Линейка 20 см Обложки на тетради и книги Закладки Дневник Краски (с белым цветом) Альбом для рисования Кисточки Клей ПВА Цветная бумага и картон Ножницы Папка для тетрадей Итого:

Количество

2 рубашки (блузы), пиджак, брюки (юбка) 1 пара 1 пара/1 шт. 2 футболки, спортивная кофта и брюки 1 пара (кроссовки или кеды) 1 шт. 10 шт. 10 шт. 1 упаковка (минимум 6 цветов) 2 шт. 2 шт. 1 шт. 1 шт. 1 шт. 1 шт.

Средняя стоимость

500—650 грн. 140—200 грн. 15—55 грн. 280—300 грн. 250 грн. 300—500 грн. 1,50—3 грн. 1,50—3 грн. 20—30 грн. 3 грн. 3 грн. 2—3 грн. 5—7 грн. 20 грн. 3 грн.

по 20 шт.

15 грн.

10 шт. 1 шт. 1 упаковка (минимум 6 цветов) 1 шт. 3 шт. 1 бутылочка (100 мл) по 2 упаковки 1 пара 1 шт.

10 грн. 20—35 грн. 20—30 грн. 15—20 грн. по 10 грн. 3—5 грн. по 15—25 грн. 5—10 грн. 5—10 грн. 1724—2299 грн.

Подготовила Екатерина ШЕВЦОВА


пам’ятаємо

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 ð.

13

Олег Карпов — большой человек с большим сердцем и талантом У него не было крупных государственных наград и званий, у него было главное — признание и любовь зрителей Музыкант от Бога, пианист-виртуоз, маэстро, который многие годы открывал для нас неповторимо прекрасный и чарующий мир музыки, дарил праздник жизни. Все это без преувеличения — о нашем земляке, талантливом музыканте Олеге Карпове. В минувшее воскресенье прошло уже 40 дней, как он покинул этот мир. Не звучат больше подаренные пианистомвиртуозом чарующие звуки музыки... С горечью о невосполнимой утрате говорят Мы в гостях у музыканта. Обычная комната в общежитии оперного театра: много книг, пластинки в «апрелевских» конвертах, видеокассеты с записями выступлений мировых знаменитостей, известных мюзиклов, звездных фильмов, говорящих о прекрасном вкусе гостеприимного хозяина. На стенах — фотографии с автографами, сувениры, грамоты и благодарности, наградные знаки, множество концертных афиш. Это обитель артиста, вернее, артистов. Супруга Ирина Серегина — не менее известный музыкант. — Олег Анатольевич, в Днепропетровске, да и не только, много почитателей Вашего таланта. Расскажите, пожалуйста, о себе. — Семьей приехали в Днепропетровск в 1984 году, поступили с Ириной в театр оперы и балета, а весной 85-го был первый концерт и первая афиша. Замечательный концерт увлеченных людей вместе с заслуженной артисткой Украины Лилией Гавриленко и народным артистом Украины Гарри Логвиным. Вел концерт тогда еще совсем молодой, а теперь мэтр сцены, художественный руководитель театра народный артист Украины Виктор Чайка. Так открылась театральная гостиная. Меня заметили, и сразу несколько певцов захотели сделать со мной соль-

ные программы: ведущие солисты театра Людмила Плетнева, Николай и Мила Полуденные (супружеская чета), а также великолепный скрипач и необыкновенной доброты человек Гарри Логвин — с ними был подготовлен концерт «Мелодии Америки». Звучала музыка очень непривычная по тем временам — мелодии популярных мюзиклов и джазовые пьесы мировой классики. Тогда бытовала фраза: «Сегодня ты играешь джаз, а завтра Родину продашь». С нами этого не случилось. И когда осенью 1988 года театр был на гастролях в Москве, «Мелодии Америки» с успехом звучали в американском посольстве. Причем не в официальном помещении, где проходят приемы, и куда мог попасть практически каждый, а в жилом, где

жили послы и сотрудники посольства. К нам тогда присоединилась группа ведущих артистов театра: народная артистка СССР Нонна Суржина, заслуженный артист Украины Виктор Луцюк и концертмейстер Ирина Серегина — моя супруга. Американцы были в восторге! Мы попали в совершенно другой мир! Свободная, раскованная аудитория! Все подпевали и были счастливы. Особенно тепло принимали мелодии Гершвина! — Сувениры в Вашем доме, автографы — знаки памятных встреч? — Работая с интересными людьми, да и просто встречаясь в жизни, остаются эти знаки внимания и любви. Во-первых, на афишах люблю попросить после концерта написать дватри слова на память. Очень трудно кого-то выделить — тут все автографы памятны. А из тех, у кого я бывал, особенно дорог концерт замечательного поэта Игоря Губермана. После концерта мне повезло побывать на ужине с ним у наших друзей израильских дипломатов Алекса и Яны Агмон. Поскольку я очень люблю Губермана, был полный восторг получить его афишу с дарственной надписью. Для меня этот автограф, не знаю, ну как Льва Толстого! Уровень творческого восторга от этого поэта у меня примерно такой же!.. Я попросил, чтобы он своей рукой написал мое любимое четверостишие. Он написал, еще и свое любимое добавил! Также дорого и фото на память с дружеским рукопожатием одного из моих доброжелательных слушателей Билла Клинтона, бывшего главы Америки, саксофониста, на деле понимающего толк в музыке. — Для музыканта такого уровня наверняка были предложения и возможность уехать за рубеж. Что удерживает?.. — Притяжение земли!.. Я действительно люблю эти два города на Днепре. Трудно сказать, какой больше. В Запорожье я родился, там жила моя мама, прошло детство, там каждая улица мне о чем-то говорит. Ощущение счастья — из детства: просыпаюсь от луча солнца и слышу голос мамы, готовящей мне завтрак. А в Днепропетровске сложилась моя творческ��я жизнь!.. Олег Карпов — большой и щедрой души человек, любимый многими музыкант от всего сердца дарил нам неиссякаемый праздник жизни! И сегодня его прекрасные чистые мелодии, его неповторимый образ с нами — навсегда сохранится в нашей памяти!

многочисленные поклонники и коллеги талантливого музыканта. С болью в сердце вспоминают о нем друзья. Но остается память. Память о прекрасном человеке, наделенном настоящим талантом творца. Память о его жизни: о сыне, безмерно любившем свою мать, нежном и внимательном супруге, заботливом отце. Он не дожил до 60-ти. Из реки памяти — его живое слово. Предлагаем вашему вниманию фрагмент интервью последних лет с Олегом Карповым.

Друзья и коллеги об Олеге Карпове Нонна СУРЖИНА, народная артистка СССР, народная артистка Украины, лауреат Национальной премии им. Т. Г. Шевченко, доцент Днепропетровской консерватории им. Глинки: — В большом и не всегда объединенном одной творческой идеей коллективе театра оперы и балета была своя команда единомышленников. В несколько застывшем и отяжелевшем репертуаре классической оперы хотелось прикоснуться к душевной теплоте романса. И Олег Карпов пригласил меня и еще двух ведущих артистов театра — Людмилу Плетневу и Николая Браткова — для создания романтической, с ностальгически звучащим названием программы «Минувших дней очарованье». Премьера состоялась в Севастополе и прошла блистательно. Нам горячо аплодировали очарованные слушатели! Олег Карпов был настоящим профессионалом и человеком, как сейчас говорят, без «понтов». Его безвременный уход из жизни — тяжелый удар, потеря для искусства. И сегодня мы вновь с глубокой скорбью повторяем, теперь уже вспоминая о нем: «Минувших дней очарованье...» Забыть его невозможно!.. Дмитрий ЛОГВИН, заслуженный деятель искусств Украины, художественный руководитель, дирижер камерного оркестра им. Гарри Логвина «Времена года»: — Олег Карпов — большой человек с большим сердцем и талантом... Мы были дружны много лет, еще со времен совместной работы в оркестре оперного театра. Олег всегда стеснялся многих своих талантов и умений. Он прекрасно говорил по-французски, великолепно импровизировал, читал и хорошо знал литературу, но всегда краснел, когда слышал искренние восторги в отношении себя. Восхищался своей семьей, супругой и коллегой Ириной, сыном Даниилом. ...Трудно представить Олега без рояля, еще сложнее — нашу жизнь без него, тонкого и очень ранимого человека, влюбляющего в себя всех, с кем общался, для кого играл, с кем дружил. Иван ШЕПЕЛЕВ, народный артист Украины, заслуженный деятель искусств Крыма: — Олег Анатольевич Карпов, без преувеличения, великий музыкант! Выдающийся артист, который прекрасно чувствовал настроение публики и каждого отдельно, кто был в зрительном зале. С каждым он вел неторопливый, Маэстро Олег Карпов — именно так его объявляли на всех выступлениях. У него не было крупных государственных наград и званий. У него было главное — признание и любовь зрителей. Теперь осталась

душевный разговор. Ему верили, его любили, им восхищались! А еще — это был настоящий друг, который умел дружить и до конца своей жизни не терял чувство юмора. Повторить Карпова невозможно... Его место всегда останется свободным... Светлая ему память!.. Жан МЕЛЬНИКОВ, художественный руководитель Днепропетровского академического театра русской драмы им. Горького, народный артист Украины, член-корреспондент Национальной академии искусств Украины, почетный гражданин Днепропетровска: — Отзывчивость, душевная теплота отличали этого замечательного человека и большого музыканта. В этом сила его таланта! И страдания его мятущейся души!.. Его творческая энергия и мощь, мастерство, отменный вкус музыканта всегда покоряли, вызывали восхищение слушателей! Он впитывал в себя и дарил окружающим праздник под этим солнцем. Он умел видеть прекрасное и приумножать, отдавая себя людям. Его музыка звучала, как праздничный оркестр! Но оркестр должен звучать при жизни — потом никто не услышит! Поэтому мы сегодня без его исполнительского мастерства так скорбим о нем!.. Олег РОСТОВЦЕВ, руководитель прессслужбы еврейской общины Днепропетровска, автор и ведущий телепрограммы «Алеф», руководитель пресс-службы Федерации еврейских общин Украины: — Уход Олега Карпова — невосполнимая утрата для нашего города. Ушел не просто музыкант, замечательный, выдающийся, не просто культуртрегер, посвятивший много лет и энергии тому, чтобы распространять культуру для самого широкого круга, но ушел один из самых знаковых людей в нашем городе, один из тех, кто придавал смысл его существованию. У него не было ни высоких званий и наград, ни больших должностей, ни материального благополучия. Ему был определен другой талант, талант не получать, а отдавать — свое искусство, свою любовь, свое сердце. Таким его создал Бог, таким он был, и этим он щедро делился с нами. С его уходом мы так ясно поняли: он был одним из тех, на ком держался наш город, на ком держится наш мир. Он был очень хорошим музыкантом, но более того — он был человеком, просто великим человеком. И величие его было человеческим, а не официозным. Без Олега ничего не остановится, и жизнь будет продолжаться, только уже не так, а по-другому, с пустотой. Не в жизни, а в душе. В душе людей, и в душе города. только память. Память об этом светлом человеке. О муже и отце. О друге. О маэстро. И в кажущейся тишине все ещё звучит музыка, подаренная нам Олегом.

Александр ПРОНИН


Світ захоплень

14

наша земля

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

Веселкова окраса Зорі викохана подружжям Валентиною та Леонідом Одноноздрєвими з Дніпропетровська Поміж Якутської, Північної, Кар’єрної, Трудової та сотень інших з похмурими й одноманітними назвами вулиць Ленінського району обласного центру — «інтернаціонального» спадку часів СРСР — виділяється одна. І не тільки теплою та світлою назвою — Зоря. А ще й охайними подвір’ями з садами і квітниками на них, що якимось дивом та винахідливістю їх господарів вміщуються на стандартних міських шести-семи сотках.

Але до однієї садиби, здається, завітала ще й завжди юна та прекрасна міфологічна богиня Флора і щедро обдарувала працьовитих господарів своїми незліченними скарбами. А йдеться про подружжя Валентину та Леоніда Одноноздрєвих, які перетворили подвір’я на справжню і неповторну окрасу Зорі. Валентина Михайлівна і Леонід Пилипович — пенсіонери. Але продовжують працювати в Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський трубний завод», який став для них рідним і якому присвятили десятки років життя. А весь вільний час віддають спільному захопленню — вирощуванню квітів. — Почалося все, — розповідає господар, — у середині 70-х років, коли придбали дещо занедбаний будинок. Привели помешкання до ладу й взялися за опорядкування самого двору. Одностайно вибір зупинили саме на квітах... — А що з цього вийшло, — додає господиня, — бачите самі. Сьогодні у нашій колекції справжня веселка — понад 50 видів квітів. А якщо додати,

що вирощуємо їх по декілька і деякі з них мають різноманітні кольори, то вільного місця на подвір’ї не залишається зовсім. Зі слів квітникарів, клопоти для них починаються з ранньої весни і завершуються перед осінніми приморозками. Спершу з’являються провісники весни —крокуси, примули, тюльпани. До речі, останніх вирощують більше двох сотень і десяти видів. Потім радують цвітом енотери та лаватери. Пізніше — духмяний тютюн, петунія, герань, флокси, канни, лілії, троянди, жоржини, фізаліс... Завершують своєрідний квітковий марафон хризантеми. Але найбільша гордість і справжній фаворит квітника — бругмансія. — Не буду стверджувати однозначно, — говорить Валентина Михайлівна, — але думаю, що найпершою у Дніпропетровську вона з’явилася на нашому подвір’ї... Відпочивала у Трускавці, де й побачила це диво природи. «Захворіла» пошуками і все-таки знайшла, листуючись з однодумцями. Тепер у нас десять різнокольорових «переселенців» з далекої Чилі... Що цікаво, на

одному стеблі може цвісти понад двісті квіток-дзвоників. До речі, бругмансія здатна дарувати цвіт п’ять разів за сезон. — Це ж який досвід і терпіння треба мати, аби ладити з такими прекрасними і водночас вимогливими та тендітними підо­пічними? — запитую у привітних господарів. — Та й часу потрібні не хвилини. — Знання прийшли з роками, — відповідає Леонід Пилипович. — Черпаємо їх з тематичної літератури та журналів, взяли на озброєння Інтернет. Спілкуємося із знайомими квітникарями, листуємося. Постійно шукаємо... Дізналися, що в Росії культивують ще одну нашу потаємну мрію — назву квітки поки що тримаємо в секреті. Але переправити її через кордон забороняють суворі митні правила. Прикро, звичайно. А з часом для справи ми не рахуємося і на годинник ніколи не поглядаємо. Можемо відмовитися від чогось теж нагального, але не від догляду за квітами. — Давно помітили, що квіти мають і характер, і тендітну та раниму душу, — продовжує далі господар. — Якось моя Михай-

лівна надумала прихворіти, так і квіти спохмурніли, наче переживали за неї разом зі мною. Повірте, це я відчув серцем... Окрема розмова — про кімнатні квіти. В них Валентина Михайлівна і Леонід Пилипович закохані не менше. — Спливають весна, літо, осінь, залишаючи нам теплі спогади і найпрекрасніші відчуття спілкування з квітами, — говорить Леонід Пилипович. — Але для нас веселкове свято триває. Його дарують наші улюблені пахістасіси, червоні й жовті гібіскуси, численні фіалки... Залишається додати про відзнаки, яких удостоєні натхненні та нестямно закохані у красу Валентина та Леонід Одноноздрєви. Двічі поспіль — у 2011 та 2012 роках — подружжя ставало переможцем районного конкурсу «Шануймося, ленінці, ми того варті!» у номінації «Кращий квартальний комітет». Що засвідчують дипломи. Один з них їм вручив народний депутат України Євген Морозенко. Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ, член Національної спілки журналістів України. Фото автора


Для того, щоб вирощена картопля зберігалася без втрат якомога довше і залишалася доброякісною, треба скрупульозно дотримуватися правил трьох періодів зберігання: післязбиральний (лікувальний), основний (глибокого спокою) і весняний (з початку проростання бульб).

Порада з конверта

дбаємо про врожай

наша земля

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

Цибуля-сіянка без стрілок Клопоту зі зберіганням цибулі-сіянки ніби й небагато, проте є деякі правила, яких треба обов’язково дотримуватися. Інакше вона може прорости завчасно або згнити. Окрім того, за неправильного зберігання садивного матеріалу уже на грядці цибуля часто стрілкується.

Закладаємо на зберігання гнивання. Щоб цього не допустити, на картоплю кладуть шар буряків або опудрюють крейдою. Ефективний спосіб запобігання від запотівання — зберігання бульб у невеликих ящиках, складених у штабелі. Не варто змішувати сорти у сховищі, оскільки вони мають різну лежкість. Закладають картоплю і в ями. Їх копають завглибшки 1,5 м і завширшки 2 м. На піщаних грунтах стіни зміцнюють обаполом чи дошками. Бульби завантажують шаром до метра, а зверху на 10 см засипають піском, потім землею, нагрібаючи над ямою горбок заввишки 10—15 см. З настанням холодів це укриття утеплюють листям, торфом, соломою чи гноєм. Захисний шар повинен заходити за краї ями на метр. У такій ямі бульби не проростуть і добре зберігатимуться до весни без вентиляції. За сильних морозів шар утеплювального укриття збільшують удвічі.

Крокуси цвітуть і восени Усі знають, що крокуси — вісники весни. Але є особливий різновид цієї прекрасної квітки: це крокуси, що цвітуть восени. Російською — «безвременник». Ці тендітні квіти осінньої пори викликають не лише подив, а й відчуття свята. Цвітуть вони у другій половині вересня — на початку жовтня. Саджають крокуси на початку серпня. Рослини добре розвиваються в легкому, багатому на листяний перегній грунті на сонячній ділянці. Крокуси дуже добре ростуть на ґрунті, заправленому органічними й мінеральними добривами, але свіжий гній гнітить і губить рослини. Нині любителі осіннього квітування можуть висаджувати й милуватися такими сортами цих квітів: Крокус прекрасний — квітка бузково-фіолетова з більш темними прожилками, висота рослини — 10—12 см, цвітіння триває майже 20 днів. Альбус — квітка біла з жовтою основою, висота — 8—10 см, тривалість цвітіння до 15 днів.

Кассіопея — квітка блакитна з жовтою основою, висота рослини — 6—10 см, тривалість цвітіння до 15 днів. Оксоніон — квітка темно-синя, висота стебла — 10—14 см, цвітіння триває 15—18 днів. Слід зазначити, що дуже полюбляють бульбоцибулини крокусів миші. Для відлякування гризунів можна розкладати отруєні принади. Деякі квітникарі саджають поблизу крокусів чорнокорінь, бруннеру сибірську, бузину чорну. Стародавні греки називали крокус символом щастя. Вважалося, що ці квіти здатні викликати сміх і радість. Друга назва рослини — шафран. Цікаво, що 1 г сухого порошку з рилець крокусу може забарвити 100 л води в жовтий колір.

Агава — близький родич алое Агава — лікарська, а також технічна рослина. Відомо майже 300 її видів. Поширена переважно в Америці та на островах Карибського моря. Найчастіше агаву вирощують у відкритому грунті, але вона добре почувається і в оранжереях та кімнатах. Щоправда, в домашніх умовах не цвіте. Агава — розеткова рослина. Листки шкірясті, м’ясисті, сидячі, завбільшки від кількох сантиметрів до 2 метрів. Квітконос (у природі агава цвіте тільки один раз) довгий, міцний, з жовтувато-білими квітами. Найпоширеніші види — американська, Королеви Вікторії, нитконосна, страшна. Рослина світлолюбна, посухостійка. Влітку її бажано виносити на повітря, взимку тримати за температури близько 15 градусів, зрідка поливаючи. Найкращою є землесуміш з дернової, листяної землі та піску. Розмножується насінням і розетками. Агава здобула світову славу завдяки волокнам у листі. З нього роблять канати, мотузки, рибальські сітки. Американські індіанці серцевину стовбура агав запікали і виготовляли з цього борошно. Лікарські властивості агави ще повністю не вивчені. У гомеопатії поціновуються її

ранозагоювальні властивості, внутрішньо застосовують для лікування хвороб шлунка, легенів та печінки, як протизапальний, знезаражувальний та знеболювальний засіб. Сік агави слід уживати в дуже малих дозах, розчиненим у воді, щоб не спричинити опіків слизових оболонок рота і шлунка. Зовнішньо з великим ефектом застосовується від ревматизму. Настій для цього готують так: подрібнене листя заливають 40—70-процентним спиртом або горілкою в пропорції 1:10. Ємність із сумішшю щільно закривають і тиждень витримують за кімнатної температури, потім проціджують у темну пляшку. Розтирають, щоб викликати приплив крові до хворого місця. І насамкінець. Варто знати, що агава і алое — рослини різні, а тому й лікарські властивості їх різні.

Після тривалого прогрівання та просушування цибулю-сіянку, яку планую висаджувати навесні, насипаю у пластмасове (не металеве!) відро, застелене у два шари газетним папером. До верху має залишитися 3—4 см. Застеляю газетою і накриваю кришкою.

а ви знали?

куточок квітникаря

Лікувальний період після збирання врожаю триває днів 10—20. В цей час бульби повинні перебувати при температурі 15—20 градусів і відносній вологості повітря відсотків 85—90. До кінця цього періоду температуру знижують на градусів 8—10, а потім поступово (протягом днів 20—50) — до 2—5 градусів. Надалі на такому рівні її підтримують протягом усього зимового періоду. Необхідною умовою для гарної схоронності картоплі є відсутність світла. Тому льохи, підвали, траншеї, ями, де вона зберігається, повинні бути закриті. Перед завантаженням продукції сховища очищують, просушують і дезінфікують розчином вапна (2,5 кг вапна і 100 г мідного купоросу на 10 л води). Бульби засипають у ящики або просто в засіки. При зберіганні в засіках верхній шар бульб часто мокріє, внаслідок чого починається їх за-

15

Перед настанням сталих морозів копаю яму, глибшу від висоти відра на 15 см та ширшу на 20 см від його діаметра. Посудину з садивним матеріалом поміщаю в неї і засипаю землею так, щоб над рівнем ґрунту утворився горбик для запобігання потраплянню води всередину. Додаткового утеплення (дошками, рослинними рештками тощо) не потрібно. Навесні, за два тижні до строку висаджування, відкопую сіянку і ставлю в сухе місце. Роблю так не один рік. Вважаю, що надійнішого способу зберігання цибулі-сіянки не знайти. Євдокія НЕБОРАКІВСЬКА Жовті Води

І королівський кротолов... Ну, хто з нас радий кротовинню у власному городі? «Творець» цих земляних терикончиків — кріт — заселяє всю Європу. А зустрічається навіть на висоті дві тисячі метрів над рівнем моря. Він і там шукає під шаром дерну свій улюблений харч — черв’яків. Є багато способів, як прогнати «копачів» зі своєї ділянки. Ми радимо вдатися до своєрідної «ароматерапії». Ці тваринки мають гострий нюх і не терплять різких запахів. Солярку, оцет, керосин чи його водний розчин, нашатирний спирт налийте, скажімо, в кришечки від пляшок і розмістіть у норах кротів. Можна запхати

туди ганчірки, змочені цими «ароматизаторами». Це змусить вашого небажаного гостя невідкладно змінити місце проживання. Такий же ефект від протухлих оселедців. До речі, боротьбу з кротами ведуть скрізь, де вони водяться. Скажімо, у Франції випускають протикротові... міни. А в Англії при дворі королеви (!) навіть є спеціальна посада — спадковий кротолов! У його обов’язки входить знищення цих звірят на королівських гектарах. Особливо старанно кротолов слідкує за тим, щоб ноги коней королівської конюшні не могли наступити на кротовину.

Отрута... у тарілці Мова не тільки про гриби, а й про продукти, які ми вживаємо мало не щодня і котрі отруйні за своєю природою. Чи знаєте ви, що у квасолі міститься отруйна речовина фазин? Вона зазвичай руйнується під час теплової обробки, тому квасолю і квасолеве борошно треба розварювати до повної готовності, тобто до остаточного розм’якшення. У недозрілій, пророслій та позеленілій картоплі, особливо у паростках та шкірці, підвищується вміст отруйної речовини — соланіну. Тому картоплю слід варити очищеною від позеленілих частин, паростків і нарізаною, а відвар, у який переходить значна кількість соланіну, зливати. Сильно пророслу і позелен��лу картоплю вживати в їжу небезпечно. Ядра кісточкових плодів — абрикосів, персиків, вишень і гіркого мигдалю містять синильну кислоту. Півсклянки цих спожитих ядер можуть спричинити сильне отруєння. Треба бути дуже обережними з дикоростучими яго-

дами, корінням тощо. Серед смертельно отруйних — корінь цикути (нагадує їстівні коренеплоди) і так званий кінський кріп, листя якого можна прийняти за петрушку або селеру. Про небезпеку від грибів мова окрема. Не знаючи їх, нічого й збирати. Якщо ваші знання вичерпуються вивченням картинок в ілюстрованих виданнях, краще на грибне полювання не виходити. У разі виникнення підозри на отруєння грибами негайно звертайтеся по допомогу до лікаря.

Сторінку підготував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ


Влітку обійдемося без хімії Відомо, що озимий часник, як правило, має погану лежкість. До нового року його ще можна споживати, а далі тільки те й роби, що перебирай та викидай головки, які почали підгнивати. Якщо часник починає псуватися, найдоцільніше переробити його на екстракт, який потім згодиться для захисту рослин від шкідників і хвороб. Для цього через м’ясорубку пропустіть кілограм часнику з лусочками. Отриману масу покладіть у трилітрову банку, залийте двома літрами теплої води, закрийте щільно кришкою і витримайте при кімнатній температурі 8—10 днів. Після цього відіжміть сік, вичавки перемішайте руками (у гумових рукавичках) і повторно залийте віддушеним соком. Масу знову добре перемішайте, відіжміть сік, а макуху викиньте. Зберігати екстракт найліпше у погребі в пляшках із темного скла, щільно їх закупоривши. Щоб приготувати робочий розчин, треба розвести у відрі води по 50 г екстракту і мила. Застосовувати настої часнику рекомендується від парші, фітофтори, брунькового і павутинового кліщів, попелиці, медяниці, личинок колорадського жука та інших шкідників. Якщо ви на своєму городі вирощуєте ярий часник, який добре зберігається до нового урожаю, то для боротьби зі шкідниками можна застосовувати не менш ефективний часниковий настій. Готувати його краще за кілька днів заздалегідь. 200 г часнику заливають літром води і витримують упродовж п’яти днів в закритому посуді. Для обробки рослин беруть 250—300 мл настою і розводять в 10 л води. Який би не був пекучий стручковий перець, а й він має шкідників і хвороби. У висушеній

в’язаночці перчини можуть гнити або їх починає точити міль. Такий «товар» також можна пустити в діло.  Настій із гіркого перцю ефективний проти попелиць, медяниць, слимаків, листогризучих комах. Його готують так. Перчини (в кількості одного кілограма) розрізають уздовж, заливають водою, кип’ятять годину у воді в закритому емальованому посуді, доводять об’єм до 10 літрів і дають настоятися дві доби. Після цього перець добре розтирають, віджимають, а відвар проціджують. Отриманий концентрат розливають у пляшки, щільно укупорюють, ставлять у темне прохолодне місце. Для обробки рослин рекомендується 0,5 л концентрату розвести в 9,5 л води і додати 40 г рідкого мила.

Американський білий метелик Наприкінці серпня можна спостерігати таку картину: клени, шовковиці, яблуні, груші, горіхи, багато різних кущів стоять повністю обплетені таким собі павутинням. Листя поступово знищується. Рослини стають схожими на кокони. Це відбувається дуже швидко — всього за тиждень від невеликого осередку на одній із гілок «павутина» поширюється на все дерево. Причина такого лиха — поява вкрай небезпечного шкідника — американського білого метелика. Його батьківщина — Північна Америка. Звідти метелик був завезений у Європу. Крила в комахи білосніжні, шовковисті, їх розмах — 40—50 мм; тіло вкрите густими білими ворсинками; вусики чорні з білим нальотом, у самки ниткоподібні, у самця перисті; ноги світло-жовті. Яйце розміром 0,6—0,7 мм, кулясте, гладеньке, блакитнувате, іноді жовтувате. Молодші гусениці світло-жовті; голова, грудний щиток і грудні ноги чорні; вздовж спини два ряди чорних або світло-жовтих бородавок, по боках — чотири; на кожній бородавці чорні й білі ворсинки. Доросла гусениця 30—40 мм завдовжки, з оксамитово-коричневою спиною, по боках має жовті смуги з оранжевими бородавками з тонкими світлими ворсинками й двоматрьома чорними; голова і ноги чорні. Лялечка розміром 10—15 мм, спочатку лимонно-жовта, з часом стає темно-коричневою, у темному пухнастому коконі сіруватого кольору. Зимує шкідник під відмерлою корою дерев, рослинними рештками, в тріщинах і щілинах парканів, під навісами та

окраса вашого саду

наша земля

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

в інших захищених місцях. Весняний виліт метеликів недружний, іноді розтягується на місяць. Літо — період активного лету цього шкідника, який, до речі, ушкоджує близько 250 порід плодових і декоративних дерев і чагарників. Переміщаються метелики на невеликі відстані, як правило, вночі, тому мають мало ворогів, відкладають яйця недалеко від місць свого виведення. Гусениці з’являються в садах двічі: у травні — червні і серпні — вересні. Перша «партія» виводиться при середньодобовій температурі вище плюс 15°С. Після того, як метелик відкладає яйця на листках, ті темніють і згортаються. У цей період боротися зі шкідником дуже просто — треба видаляти гілочки з личинками.  Через кілька днів після свого виведення гусениці починають поїдати листя, тим самим виявляючи себе, але боротися з ними дуже важко. Зручніше їх давити в прохолодні ночі або після дощу, коли вони збираються в щілинах купками. Пізніше черв’яки розповзаються по дереву, і знищити їх можна вже тільки хімічними засобами, що дуже небажано. Існує простий і нешкідливий спосіб боротьби з гусеницями, визнаний Державною науковотехнічною експертизою важливим винаходом. Потрібно взяти звичайні металеві 200-літрові

бочки і поставити їх у садку на відстані 10 м одна від одної. Ці ємності наповнюють водою і зверху кожної прилаштовують по 5 шматків гумового шланга завдовжки 1,2—1,5 м кожен. Можна брати пластикові бочки, але поверхня стінок має бути негладенькою, щоб гусінь легко піднімалася по ній. Бочки повинні стояти на землі, щоб гусені «заходити» було зручно. У спекотну погоду черв’яків, очевидно, приваблює посилене випаровування вологи, тож вони повзуть по ємностях, а потім у пошуках оптимальних для лялькування місць залазять у шланги. Там гусінь і заляльковується. Це найчастіше трапляється на третій день після її виведення. Гусениць і лялечок легко видалити зі шланга, набираючи в нього воду і вимиваючи їх у відро. За 3—4 дні в кожному збирається по кілька десятків шкідників, всього їх може бути кілька сотень. Досвід низки років показав, що за допомогою вищеописаного способу протягом літнього сезону під силу зібрати майже всіх гусениць у радіусі 10 м від бочок, але такий захід буде найефективнішим, якщо розставляти ємності безпосередньо під деревами. Такий метод бажано застосувати на всіх дачних і присадибних ділянках. Бочки виконають подвійну функцію: для накопичення води і відлову гусениць.

у скарбничку допитливих

шкідникам — бій!

16

ЗОРЯ

В Україні кущ бузини завжди був невід’ємною часткою сільського обійстя. Ця рослина відлякує мишей, пацюків, мух, які не зносять її різкого специфічного запаху. І в той же час бузину охоче відвідують птахи. Оселяючись у кущах, вони харчуються ягодами і значною мірою сприяють розмноженню цієї рослини.

На городі — бузина Кущ бузини має декоративний вигляд у пору рясного весняного цвітіння білими або жовтувато-білими квітками, зібраними у великі щитоподібні суцвіття, і в період достигання чорно-фіолетових або червоних ягід (до речі, бузина є чорна і червона). У сирих ягодах містяться отруйні речовини, які під час кип’ятіння розкладаються. З плодів можна зварити смачні варення, повидло, мармелад, компот, джем, кисіль. Та основне в бузині — її цілющі властивості. Квітки є хорошим потогінним, протизапальним, сечогінним і проносним засобом. Ягоди і

коріння рекомендується вживати від водянки, дизентерії, діабету і хвороб нирок; кору — при діабеті, водянці і хворобах нирок. Варення з бузини ставить на ноги хворих на пневмонію. А столова ложка сухих ягід, доданих у компот, діє як профілактичний засіб від пухлин. Молоде листя, злегка відварене в молоці, використовують зовнішньо для лікування опіків. Отже, в саду слід мати хоча б один кущ бузини. Розмножують її насінням, кореневою порістю. Росте дуже швидко: річні прирости пагонів можуть сягати 1,5— 2 м. Утворює багато порослі, тому, щоб бузина не заполонила саду і не розросталось коріння, на відстані 1— 1,5 м від куща слід закопати на глибину 50—70 см шматки шиферу, листи бляхи у вертикальному положенні. Особливого догляду вона не потребує — регулярно видаляйте сухі гілки і поросль; грунт навколо куща мульчуйте перегноєм або компостом з додаванням невеликої кількості мінеральних добрив.

Морква з 1991 року в Європі вважається фруктом. У межах ЄС більше ніхто не сміє називати її овочем чи коренеплодом. Португальцям це дає змогу виготовляти та експортувати морквяне варення, бо, за європейськими стандартами, варення робиться тільки з фруктів.

У Європі фрукт, а у нас — овоч Морква вважається еліксиром здоров’я та краси. Як��о ви регулярно питимете вранці, перед обідом та увечері скляночку свіжого морквяного соку, у вас буде здоровий, квітучий вигляд. Під впливом цього простого засобу зникає втома, людина відчуває себе молодою і сповненою сил. Ще за двісті років до нашої ери ця рослина була відома грекам і римлянам. У моркві містяться майже всі відомі вітаміни: В1, В2, В6, Е, РР, чимало солей кальцію, магнію, натрію, фосфору та заліза. У моркві є також невелика кількість біологічно активних незамінних амінокислот, пектинових речовин, білків, жирів, ефірних олій, завдяки чому вона має такий своєрідний запах. За вмістом бору морква посідає перше місце серед овочів. Уживання цього фрукту-овочу справляє позитивний вплив на активізацію внутрішньоклітинних окислювально-відновлювальних процесів, регуляцію вуглеводного обміну. При порушеннях мінерального обміну, в перші дні після інфаркту міокарда, а також вагітним жінкам, матерям, які годують груддю, дітям призначають морквя-

ний сік. Він ефективний і при лікуванні нежитю (10—12 закапувань у ніс на день). Морква є рідкісним винятком із правил — у вареному вигляді вона містить ще більше корисних речовин, ніж у сирому. Як відзначають фахівці із Західної Європи, у свіжозвареній моркві рівень антиоксидантів підвищується на 34% і зростає в перший тиждень її зберігання у вареному вигляді. Після місяця зберігання вареної моркви в ній все ще міститься більше корисних речовин, ніж у свіжій. Фахівці пояснюють це тим, що при зберіганні вареної моркви утворюються нові хімічні сполуки з високими антиоксидантними властивостями.

Сторінку підготував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ


По просьбе читателей

наша земля

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

17

Как приватизировать

земельный участок для садоводства? Если вы член садоводческого товарищества (кооператива) и пользуетесь земельным участком для садоводства, то можете бесплатно приватизировать его в размере не более 0,12 га и стать владельцем своей земли. Земельные участки, предназначенные для садоводства, могут использоваться для закладки многолетних плодовых насаждений, выращивания сельскохозяйственных культур, а также для возведения необходимых домов, хозяйственных сооружений и т. д. Обратите внимание! Если раньше вы уже безвозмездно приватизировали один земельный участок для садоводства, то во второй раз осуществить приватизацию участка такого же назначения нельзя. В этом случае вы можете взять второй земельный участок в аренду.

ШАГ 1 Обратитесь в соответствующий орган исполнительной власти или местного самоуправления, которые имеют полномочия распоряжаться землей, на которой находится ваше садоводческое товарищество (кооператив), с ходатайством о предоставлении разрешения на разработку проекта земле-­ устройства по отводу земельного участка, с целью дальнейшего его предоставления в собственность в порядке безвозмездной приватизации. В ходатайстве указывается ориентировочный размер и целевое назначение земельного участка. К ходатайству прилагается выкопировка с кадастровой карты или другие графические материалы, на которых обозначено место размещения земельного участка. Также прилагаются копии страниц паспорта физического лица, по которым определяется гражданство, фамилия, имя, отчество, место проживания и копия справки о присвоении идентификационного кода.

Важно! Вышеуказанный орган, получивший ваше ходатайство с приложенными документами, обязан рассмотреть его в месячный срок и дать разрешение на разработку проекта землеустройства по отведению земельного участка или дать мотивированный отказ в его предоставлении. Затягивание сроков рассмотрения ходатайства является основанием для подачи вами иска в суд для защиты ваших законных прав.

ШАГ 2 Обратитесь в правление садоводческого товарищества (кооператива) и попросите предоставить справку о том, что вы действительно являетесь членом этого товарищества (кооператива) и вам выделен земельный участок для ведения садоводства определенной площади под определенным номером согласно схеме (плану) организации территории садоводческого товарищества (кооператива).

Также получите заверенные в установленном порядке копии следующих документов: - решение органа местного самоуправления о выделении земельного участка для ведения коллективного садоводчества; - свидетельство о государственной регистрации юридического лица — садоводческого товарищества; - справка с ЕГРПОУ относительно садоводческого товарищества; - графические материалы относительно земельного участка, на котором размещено садоводческое товарищества; - государственный акт на право пользования землей садоводческим товариществом.

Важно! Норма бесплатной приватизации земельных участков для ведения садоводства составляет не более 0,12.

Обратите внимание! Приватизация земельного участка гражданином — членом садоводческого товарищества — осуществляется без согласия на то других членов этого общества!

ШАГ 3 Для изготовления проекта землеустройства вам необходимо заключить договор с землеустроительной организацией на разработку проекта земле­ устройства по отводу земельного участка. Срок выполнения работ по договору не должен превышать 6 месяцев. С перечнем таких организаций, которые работают в вашем регионе, можно ознакомиться на официальном сайте Госзем­ агентства Украины (http:// www.dazru.gov.ua) в разделе «Лицензирование», а также на сайте zem.ua.

Важно! Бесплатность приватизации означает, что вы не оплачиваете стоимость земельного участка, но необходимо оплатить стоимость изготовления документации по землеустройству и стоимость административных услуг по регистрации земельного участка в Государственном

земельном кадастре и регистрации вашего права собственности в Реестре имущественных прав на недвижимое имущество!

ШАГ 4 Изготовленный и согласованный в соответствии с требованиями действующего законодательства проект земле­ устройства вы должны подать в соответствующий орган исполнительной власти или местного самоуправления, который выносил решение о разработке данного проекта землеустройства по отводу вашего земельного участка. К проекту прилагаются все документы, полученные у садоводческого товарищества (Шаг 2), электронный документ (файл обмена результатов работ по землеустройству) и доверенность на представителя, заверенная в установленном порядке, если документы подаете не вы лично. Вышеуказанные органы обязаны в двухнедельный срок с момента получения согласованного проекта землеустройства принять решение об утверждении данного проекта и предоставлении земельного участка в собственность.

Важно! Отказ соответствующего органа исполнительной власти или местного самоуправления в передаче земельного участка в собственность или оставление ходатайства без рассмотрения могут быть обжалованы в суде.

Обратите внимание! Решение соответствующего органа исполнительной власти или местного самоуправления о передаче земельного участка в собственность является основанием для государственной регистрации вашего права собственности на этот участок в соответствующих реестрах.

ШАГ 5 Для регистрации вашего земельного участка в кадастровом реестре и присвоения ему кадастрового номера вам необходимо обратиться в территориальный

орган Госземагентства к государственному кадастровому регистратору с соответствующим заявлением. К заявлению прилагаются документы: - заявление установленного образца; - оригинал проекта земле­ устройства; - электронный документ (файл обмена результатов робот по землеустройству); - оригинал квитанции об оплате услуг государственной регистрации земельного участка. Для подтверждения государственной регистрации земельного участка выдается извлечение из Государственного земельного кадастра.

Для приобретения вами права собственности необходимо осуществить ШАГ 6.

ШАГ 6

Регистрация земельного участка в кадастровом реестре производится в течение 14 дней.

Для регистрации вашего права собственности на садовый земельный участок вам необходимо подать соответствующее заявление с приложением необходимых документов в территориальный Регистрационный центр, где будет зарегистрировано право собственности на землю в Государственном реестре имущественных прав и ограничений на недвижимое имущество. Для подтверждения регистрации вашего права собственности на земельный участок будет выдано свидетельство о праве собственности на недвижимое имущество. С этого момент вы являетесь полноправным собственником садового земельного участка.

Обратите внимание!

Важно!

Государственная регистрация земельного участка в кадастровом реестре не является регистрацией вашего права собственности на эту землю.

Регистрация права собственности на земельный участок в реестре права собственности на недвижимое имущество производится в течение 14 дней.

Важно!

Примечание Вышеприведенная процедура приватизации садового земельного участка описана, исходя из положений Земельного кодекса Украины, действующего на данный момент. В настоящее время ожидается принятие дополнительных норм��тивных актов, регулирующих вопрос приватизации садовых земельных участков. В случае их принятия, вышеприведенная процедура может быть изменена. Юридическую консультацию по вопросам земельных правоотношений вы можете получить у специалистов общественной организации «Громадська платформа впровадження земельної реформи в Дніпропетровській області» по адресу: 49000, г. Днепропетровск, ул. Ком­сомольская, 52, оф. 450. Тел. (056) 732-41-53. Данная информация подготовлена юристом-консультантом Ларисой Василенко в рамках реализации проекта «Первичные и вторичные услуги сельскому населению и собственникам личных крестьянских и фермерских хозяйств в сфере прав собственности на землю в Днепропетровской области», который финансируется USAID, и стала возможна благодаря поддержке американского народа.


www.zorya.org.ua 2 ñåðïíÿ 2013 ð.

РАКУРС

ОСОБИСТІСТЬ

Çàë³çî äîëàºòüñÿ âîëåþ …Çäàºòüñÿ, â³í í³êîëè â æèòò³ òàê íå íåðâóâàâ. Ñèä³â ìîâ íà ãîëêàõ, à òî çðèâàâñÿ íà íîãè ³ ñòð³ìêèìè êðîêàìè ì³ðÿâ ïðîñò³ð çàëè. Ïèòàºòüñÿ — ÷îãî? «Áðîíçà» âæå â íèõ, ÿê êàæóòü, ó êèøåí³, äî «çîëîòà», ÿê íå êðóòè, íå äîòÿãòèñü, íàâ³òü äóìàòè çàðàç ïðî öå íå âàðòî. À îñü ñð³áëî… Êîëè ñòàëî çðîçóì³ëî, ùî ñîô³¿âñüêîãî âàæêîàòëåòà Ïàâëà Òàáàöüêîãî í³õòî íå ç³øòîâõíå ç äðóãîãî ðåçóëüòàòó, ³êòîðà Êðóãëèêà «â³äïóñòèëî»: íàêîòèëîñÿ â³ä÷óòòÿ åéôî𳿠³ ëåãêîñò³, í³áè ì³øîê öåìåíòó çâàëèâñÿ ç ïëå÷åé. À â ãîëîâ³ äçâåí³ëî, ìîâ øòàíãîâ³ «áëèíè» òåíüêàëè: ìè çìîãëè ïîáîðîòèñÿ! Ó íàñ ïðèçîâå ì³ñöå!

ИНФОРМАЦИЯ О ЦЕНАХ НА ПОПУТНУЮ ПРОДУКЦИЮ ПАО «ИНТЕРПАЙП НТЗ»: (август 2013 г.) 1. Трубы стальные бесшовные горячекатаные и холоднокатаные по ТП — цена 4900 грн./т без НДС. 2. Колеса по ТУ 35.223365425647651:2010 — цена 8300 грн./т без НДС.

ÂÂÀÆÀÒÈ ÍÅIJÉÑÍÈÌ Â³êòîð ÊÐÓÃËÈÊ ³ áðîíçîâèé ïðèçåð ÷åìï³îíàòó ªâðîïè 2013 ðîêó Ìàêñèì ÄßÊÎÂ

Îñîáëèâà óâàãà òðåíåðà ï³äãîòîâö³ íàéìîëîäøèõ ñïîðòñìåí³â

×åìï³îíàò — öå çàâæäè â³äïîâ³äàëüí³ñòü Це був 2000й рік, українські Черкаси і пер ший чемпіонат Європи, де в категорії ветеранів тренер з важкої атлетики Віктор Круглик із степової Софіївки виставляв свого вихованця Павла Табацького. Сам Віктор Олексійович не одноразово брав участь у першостях континен ту, виступаючи в категорії ветеранів. Дебюту вав же він 1998 року, коли у складі збірної ко манди України вирушив до міста Єльц у Феде ративну Республіку Німеччина. — Кожна участь у чемпіонаті Європи, — пригадує чоловік, — накладала на спортсменів надзвичайну відповідальність. Поперше, ми представляли країну, де існують сталі традиції розвитку силових видів спорту. Подруге, це випробування власних сил і можливостей, своє рідне підбиття підсумків за певний період тре нувань. Потретє, накопичення досвіду від спілкування із спортсменами інших країн — представниками різних шкіл важкої атлетики, що дозволяє збагатити власний тренерський арсенал, спрямований на досягнення високих спортивних результатів… Він не говорить про амбітні плани професій ного зростання, котрі, безумовно, у нього, як і в кожної нормальної людини, є. Бо це в його житті не самоціль. Важливо, на переконання Віктора Круглика, сформувати у молодої люди ни, починаючи з раннього дитинства, потяг до занять фізичною культурою і як результат — до здорового способу життя. Ç ïåðøî¿ ñïðîáè íåäîáðàâ 0,5 áàëà З батьківської садиби до селищного стадіо ну, де знаходився «штаб» голови районного доб ровільного спортивного товариства «Колос» Олексія Іванова, Віктору Круглику добиратися щонайдовше десять хвилин пішки. Олексій Михайлович — тренер з класичної боротьби, і саме під керівництвом цього чоловіка школяр розпочав ходу до великого спорту. «Класика» не захопила хлопця — надто спе цифічний вид спорту, де без реального партне ра нічого не зробиш: в уяві чи з манекеном прийом не освоїш і до автоматизму не відшліфуєш. Тому Віктор віддав перевагу гирям — з ними можна підкидатися на помості у цілко витій самотності, без партнера. Під керівницт вом Іванова юнак виконав норматив кандидата в майстри спорту і в 1979 році взяв участь у чем піонаті України з гирьового спорту, що прохо див у місті Сокиряни Чернівецької області. — У мене був реальний шанс стати призером, — пригадав Віктор Олексійович, — але через надмірне хвилювання я припустився технічної помилки і «пролетів»…

Ñàéò ãàçåòè «Çîðÿ»: www.zorya.org.ua

18

ÇÎÐß

Чемпіонат України — досить високий рівень, у порівнянні з котрим першість області з гирьового спорту того ж року, що проходи ла в Солоному, для юнака була ніби забавка. Однак так не вважав Олексій Іванов, який показав Віктора Едуарду Бровку — славетно му тренеру легендарного Султана Рахманова. Едуард Павлович прискіпливо оглянув хлоп ця і лиш ствердно кивнув головою — таким чином Віктор отримав допуск до важкої атле тики. По закінченні Софіївської середньої шко ли молодий кандидат у майстри спорту Віктор Круглик подався в обласний центр — вступа ти до Дніпропетровського державного інсти туту фізичної культури. Розвинутий у спортивному плані юнак «пролетів» — недо брав півбала на екзаменах, аби влитися у сту дентські лави. Рік він пропрацював інструк тором по спорту у колишньому колгоспі імені Ульянова, і з осені 1981 року почав опанову вати дисципліни тренерського факультету за спеціалізацією «важка атлетика». Через три роки напружених фізичних тренувань і практичного застосування отри маних в інституті теоретичних знань у 1984 році на чемпіонаті України з важкої атлети ки Віктор Круглик став бронзовим призером у категорії до 75 кілограмів. У ривку він здо лав 127,5 кілограма, штовхнув 167, виконав ши норматив майстра спорту СРСР з важкої атлетики. Ôåäåðàö³ÿ ïî÷èíàëàñÿ ç íóëÿ Дипломований фахівець почав працюва ти тренером з важкої атлетики в тому ж таки добровільному спортивному товаристві «Ко лос». У невелику залу софіївського стадіону потяглися любителі «заліза» — гирьовики, штангісти: дітвора, юнаки, дорослі чоловіки та дівчата. Не відмовляв нікому, потай спо діваючись: десь серед цих початківців є ті, хто зможе уславити свій район, свою область, Україну. Зайнявся створенням Софіївської федерації важкої атлетики та армрестлінгу, на що пішов не один рік. Дітище Віктора Круглика офіційно веде лік існуванню з 2000 року. За його ініціати вою та допомогою спонсорів покращилась ма теріальна база: зросла кількість інвентарю, побільшало спортивних тренажерів, а головне — стало більше бажаючих займатися силови ми видами спорту. Кількість переходить у якість, і вже софіївські пауерліфтери, руко борці — знані серед колег персони. Наприк лад, Сергій Назаренко у 2004 році на першо стях Європи і світу серед юніорів став чемпі оном. У змаганнях з пауерліфтингу за версією WPC у своїй віковій групі він встановив по два європейських та світових рекорди. З армрестлінгу чемпіонами України серед юнаків ставали Євген Адамчук, Денис Порож няк, Олександр Буря, Олексій Кучерявий, призерами були Діана Бугай, Вікторія Прєсна, Владас Кулявічус, Ірина Назаренко, Ліля Маркіна, Дмитро Дорожон, у важкій атлетиці — Юрій Круглик. На європейському рівні (серед юнаків) відзначалися Євген Адамчук — двічі, Діана Бугай, Денис Порожняк, Максим Дяков. Є відзнаки і світових першостей: у Олександра Бурі дві срібні медалі, Олексія Кучерявенка — одна срібна. Та й географія участі у змаган нях вражає: Канада, США, Бразилія, Казах стан, у Європі софіївські спортсмени побували мало не в кожній країні… Äìèòðî ßÊÈÌÎÂ, âëàñêîð «Çîð³» Ñîô³¿âñüêèé ðàéîí

пенсійне посвідчення, видане Пенсійним фондом на ім’я Злюча Ната лія Дмитрівна, у зв’язку з втратою. «Комунальне підприємство «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради» оголошує конкурс на здачу в оренду нежитлових приміщень для розміщення офісів:  за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 26, загальною площею 615,3 кв. м;  за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 3а, загальною площею 2000,0 кв. м;  за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56, загальною пло щею 16,4 кв. м;  за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 145, загальною площею 600,00 кв. м;  за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 36, загальною площею 800,0 кв. м. Кінцевий термін прийняття заяв — 16 серпня 2013 року до 12.00. Проведення конкурсу відбудеться 17 серпня 2013 року о 10.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 52. Довідки за телефонами: 7321602, 7428656. Індустріальна районна у місті Дніпропетровську рада оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: (проспект Газети «Правда», 8, м. Дніпропетровськ, 49081) 1. Заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів за напрямом роботи житловокомунального господарства та соціальноекономічного розвит ку району. Вимоги до конкурсантів: повна вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньокваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом на службі в органах місцевого самоврядування та державній службі на керівних посадах не менше 3 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах управління не менше 5 років. 2. Головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності Вимоги до конкурсантів: повна вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньокваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом на службі в органах місцевого самоврядування або державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше 1 року чи стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше 3 років. Термін прийняття документів — протягом 30 календарних днів з дня оголошення конкурсу. Телефон для довідок: 237076. «ОКП «Фармація» проводить конкурс на здачу в оренду наступних нежитлових приміщень:  нежитлове приміщення площею 197,6 кв. м, розташоване за адресою: м. Дніпропет ровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 171. Цільове використання — склад. Основними критеріями переможця конкурсу є:  пропозиція максимальної орендної плати з урахуванням запропонованої мети вико ристання, але не менше, ніж орендна плата, яка визначена відповідно до вимог Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що належить до спільної влас ності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області;  дотримання вимог експлуатації орендованого приміщення;  компенсація витрат, пов’язаних з утриманням орендованого майна;  компенсація вартості розміщення оголошення про проведення конкурсу в газеті «Зоря»;  виконання переможцем конкурсу всіх обов’язків за договором оренди та відповідно до вимог чинного законодавства. Конкурс відбудеться 19 серпня 2013 року об 11 годині за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 22а. Кінцевий термін прийняття пропозицій — 16 серпня 2013 року. За додатковою інформацією з питань проведення конкурсу звертатися за тел. (0562) 310292. Інформація про проведення конкурсу на право укладання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області 1. Назва об’єкта та місцезнаходження: не житлове вбудоване приміщення загальною площею 74,8 м2, яке розташоване на території Комуналь ного закладу «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради» за адре сою: м. Дніпродзержинськ, вул. Скаліка,3. Балансоутримувач: Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропет ровської обласної ради». Орган управління майном: Дніпропетровська обласна рада. Вартість об’єкта оренди за незалежною оцінкою — 145 480,00 грн. без урахування ПДВ. Початковий розмір орендної плати за місяць (базовий липень 2013 р.) при використанні об’єкта оренди під розміщення суб’єкта господарюван ня, що діє на основі приватної власності і прова дить господарську діяльність з медичної практи ки — 20%, визначена відповідно до Методики роз рахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, становить 2424,67 грн. (без урахування ПДВ). Умови конкурсу: найбільший запропонований розмір місячної орендної плати з урахуванням зап ропонованої мети використання, але не менше, ніж орендна плата, яка визначена відповідно до Методи ки розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, се лищ, міст Дніпропетровської області, термін оренди для об’єкта — два роки 11 міс., компенсація перемож цем конкурсу витрат на проведення оцінки об’єкта оренди та на публікацію оголошення в пресі, виконан ня орендарем всіх обов’язків за договором оренди та відповідно до вимог чинного законодавства, укла дення договорів на постачання комунальних послуг, укладання договору з балансоутримувачем майна на відшкодування земельного податку. Конкурс відбудеться 19 серпня 2013 року о 14.00 у приміщенні Комунального закладу

«Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дні+ пропетровської обласної ради»: м. Дніпродзер+ жинськ, вул. Скаліка, 3. Конкурсні пропозиції надаються в окремому кон верті з написом «На конкурс», запечатаному печат кою учасника конкурсу. Кінцевий термін подання заяв для участі в конкурсі — за п’ять днів до проведення конкурсу (до 14.00 14.08.2013 р.). Заяви на участь у конкурсі приймаються за адресою: 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Скаліка, 3. Контактний телефон: (05692) 2+11+98. Для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на розгляд до конкурсної комісії наступні документи:  заяву про участь у конкурсі;  зобов’язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу (відображаються у проекті догово ру оренди);  установчі документи орендаря (засновницький договір, статут чи положення, свідоцтво про держав ну реєстрацію) — засвідчені нотаріально — для юри дичних осіб;  копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання, який здійснює госпо дарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як підприємець (для фізичних осіб), юри дичний документ, що підтверджує повноваження означеної особи;  копію паспорта та довідки про присвоєння іден тифікаційного номера особи, яка уповноважена підписувати договір оренди з боку орендаря;  довідку з обласного статистичного управління;  додаткові пропозиції до договору оренди (ва ріанти поліпшення орендованого майна);  довідку платника податків;  ліцензію. Î. ÊÀÑÞÐÀ, ãîëîâíèé ë³êàð Êîìóíàëüíîãî çàêëàäó «Äí³ïðîäçåðæèíñüêà ì³ñüêà ë³êàðíÿ ¹7» Äí³ïðîïåòðîâñüêî¿ îáëàñíî¿ ðàäè»


архіви дрібниць

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 ð.

19

Женщина на корабле и корабль на женщине Бессмысленно скрывать, что тренд этого лета — морской стиль в одежде. Причём почему-то в одежде женской, а не мужской. Хотя чему удивляться? Идёт по улице отнюдь не морского города, скажем, Днепропетровска, женщина в вызывающей кофточке, где белые полоски чередуются с синими, и сразу вызывает зависть. Потому как встречным завистницам, как удар молнии, догадка: «Не иначе мадам Валентин КРАПИВА

Юбки, наполненные ветром Уже давным-давно известно, что бывалый моряк не боится ничего, кроме женщины на корабле. С нею беды не оберёшься! Сначала этому давали вполне разумное объяснение: ну, «корабль для моряка как жена» (не случайно в английском языке «корабль» женского рода, что исторически связано с особым отношением англичан к кораблям). Значит, женщина и корабль — это две жены сразу. А такое требует большого мужества. Но вот постепенно стали замечать, что, как только женщина подходит к кораблю, с нею творится что-то неладное. Что не увидит на корабле — всё тянет на себя. Просто беда! Дело в том, что мужчины всегда считали, будто склонность к изобретательству — это сугубо их привилегия. Но нет, женщины доказали, что их ум ещё более склонен к поиску, правда, в совершенно специфическом направлении. К примеру, ещё мадам де Сталь открыла секрет, что «высокий каблук изобрела женщина, которую постоянно целовали в лоб». С тех пор мужчины узнали не только то, как закалялась мадам де Сталь, но и то, что женский тонкий, изящный и неординарный ум находится в постоянном поиске: чего бы ещё новенького привнести в тонкую, изящную и неординарную женскую моду. Поразительно, но во все времена женщин притягивало море,

вернее, новинки, которые там появлялись! Ну, например: как-то (скажем, в XVI веке) королева Англии (скажем, Елизавета Первая), не любившая, как любая женщина, соперниц, невзначай обезглавила Марию Стюарт. Король Испании (какой-то очередной Филипп, на другое имя фантазии испанцев не хватало), как любой мужчина, не любивший, когда для решения спорных вопросов обращаются не к нему, а к топору, решил покарать Англию и снарядил против неё «Непобедимую армаду». Английский адмирал (скажем, Дрейк), не любивший, как любой англичанин, испанцев, пригласил их в ЛаМанш, где быстро доказал, что армада не такая уж непобедимая. Вот мы и подошли к главному. Первой узнав о победе, Елизавета Первая тут же закатила бал. Но победу на море надо было отпраздновать в каком-нибудь сугубо морском наряде. Озарение пришло утром, а вечером королева уже предстала перед подданными в платье, именуемом кринолином. Нижняя юбка из волосяной ткани придавала наряду вид паруса, наполненного ветром. Это было восхитительно! Пятидесятилетняя Елизавета даже помолодела до такой степени, что в разгар бала в свой парус поймала не лёгкий бриз, а юного графа Эссекского. Уединившись с королевой в отдельный кабинет, граф, как заправский моряк, те паруса спустил, и победа не заставила себя ждать. Но его захватывающая победа описана историками, увы, не так ярко, как победа Дрейка. Такой успех Елизаветы заставил и других дам срочно кроить

вернулась с отдыха на каком-нибудь Кипре или даже Пелопоннесе, а я-то туда ещё и не заглядывала. Ну, заглянула в Ялту, правда, тоже вернулась в полосках, но прямо на теле — так не надо было бросаться в море, куда сбрасывают отходы». Да уж, море и морской стиль в одежде давно привлекали и мужчин, и женщин. А что этому способствовало, вы узнаете, если прочитаете эту статью. паруса, простите, кринолины. И тогда мужчины, особенно моряки, вдруг сделали пора­ зительное открытие. Оказывается, форма дамских юбок и форма парусов в различные исторические эпохи менялась абсолютно синхронно, то расширяясь, то сужаясь, то делаясь стройнее. Причём по сей день никто не может сказать, это женщины заимствовали у красавцев-парусников лёгкость и изящество линии или мужчины так засматривалис�� на красавиц-дам, что паруса уподобляли женскому силуэту.

Тучи на горизонте моды А дальше — больше. Другая королева, Мария-Антуанетта, по собственному опыту хорошо знала, что мужчины — народ самовлюблённый. А значит, чтобы заставить их взглянуть на женщину, надо чем-то либо чувствительно огорошить, а ещё лучше — сильно озадачить. «Идеальный вариант, чтобы они видели в женщине или на женщине предмет своих интересов», — решила Мария-Антуанетта. И вот по волнам волос придворных дам полетели легкокрылые парусники. Естественно, что и объяснения в любви стали напоминать реляции в адмиралтейство: — Мадам, буря страстей, — докладывал страстный воздыхатель, — вот-вот разобьёт утлое судёнышко моего сердца. Не поискать ли нам убежище в тихой гавани или хотя бы на том канапе? — Так поторопитесь! — отвечала мадам. — Не то как бы не наступил аврал, то есть не вернулся муж... Да чего только не заимствовали женщины из морского обихода. И широкий морской пояс-корсаж, и матроски с гюйсами, и берет с помпоном, и даже сапоги-ботфорты. Не забудем и поразительные совпадения! Вспомните всплеск эмансипации в XIX веке. Женщина начинает курить или, как тогда говорили, «дымить, как пароходная труба». Так вот, это день в день совпало с началом широкой эксплуатации пароходов. Неужели и это простое совпадение?! Не гнушались ничем. Не самая удобная матросская койка — гамак — перекочевала на загородные дачи. Здесь муж, уложенный в этот гамак, обладал теми же правами, что и матрос на корабле при капитане-звере. При этом тон «любящей» жены подозрительно напоминал рев боцмана при утренней побудке, а тяжёлая рука подкрепляла это подозрение. Читайте Чехова, го-

спода, и обливайтесь слезами! Техническая революция на флоте мгновенно была подхвачена женской модой. И однажды наступили времена, когда на больной вопрос: «Где будем делать талию?» — появился дипломатичный ответ: «Там, где предписывает корсет!». Это значило, что на горизонте женской моды появились корсеты. Так вот, мало того, что изза шитья корсетов пострадали безобидные киты, пожертвовав в их конструкцию свой ус, для создания иллюзии талии понадобились такие усилия, что не будь изобретена система талей для подтягивания корабельных снастей, тут же применённая в корсете, иди знай, на чём бы держалась женская грация...

С Коко всегда легко А уж когда Англия стала «владычицей морей», королевамать Виктория подсобрала в себе материнские инстинкты и родительские амбиции и стала сынулю, одним словом, принца Уэльского Альберта-Эдварда, одевать в морские костюмчики. Правда, на тот момент принцу стукнуло 35 лет, но какая мать обращает внимание на такие мелочи. В общем, пришлось наследнику морскую форму не снимать. Она ему заменяла даже пижаму. А поскольку, как правило, принцев сон охраняла и делила какая-нибудь рыженькая «рыбка» (в 35 лет уж пора), а «рыбный день» в опочивальне наследника престола бывал чуть не каждую ночь, то слухи о тяготении к морскому стилю в Виндзорском дворце пошли гулять в высшем свете. Манеру одеваться в этом стиле позаимствовали вначале знатные и богатые англичане, потом

англичанки, ну и, понятное дело, их отпрыски, о чём свидетельствует огромное количество старых фотографий, запечатлевших чад в костюмчиках морячков в коротких штанишках. Короткие штанишки легко объяснимы: английские традиции предписывают с возрастом стиль не менять, так что в 35 лет любые детские штанишки на рослых англичанах выглядели короткими. И всё же заслуга популяризации морского стиля больше, чем английским монархам, принадлежит мадам Коко. Да-да, модельеру Коко Шанель. Мадам любила отдыхать на побережье в городке Довиль. Местное общество было шокировано, что она ходила на пляж не в кринолинах и пелеринах, а в простой трикотажной юбке, матроске и берете с помпоном. Отдыхавшие на этом модном курорте аристократы и буржуа были возмущены, что в своей юбке мадам была абсолютно непохожа на них, т. е. окружающие обращали внимание как раз на неё. И они решили Коко отомстить, и однажды все тоже вышли на улицу в матросках и белых юбках. Была, правда, одна проблема: где ту клятую матроску купить. Но, оказалось, что никакой проблемы нет — за­ шли в бутик Коко Шанель, там и купили. Так стали очевидными две вещи: что мадам Шанель тонко чувствовала дух времени и веяния моды, но главное, что простая практичная одежда, как бы не изгалялись Юдашкины и Зайцевы, никогда не выйдет из моды. Но, главное, морской стиль очень созвучен такой моде. По крайней мере, сегодня просто невозможно представить без него современные глянцевые журналы и телепоказы. Перечитывая эти заметки, невольно понимаешь: как ни верти, женщина и море имеют очень много общего. Они завораживают, влекут, но всегда готовы обрушиться бурей. Вот и идут в веках рядом море и женская мода. И пусть себе идут! Главное, пусть то, что женщине по фигуре, всегда будет мужчине по карману. Так что сочетание «море и мода» — это для женщины, видимо, навсегда. Вот и свежее подтверждение. Говорят, в Англии снова входят в моду кринолины. Так это неудивительно — судостроители ведь снова конструируют парусные суда.


20

жіночі історії

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 р.

Я буду жить! — Алло! Мама! Это я! — Дениска, сыночек мой! Как ты? — обрадовалась Лена. — У меня все хорошо, учусь, скоро сессия. А как ты? Была у врача? Что он сказал? — Да нормально все, анализы в норме, так что не переживай за меня. Лучше расскажи о себе. Что нового? Денис рассказал матери новости из своей студенческой жизни. Посетовал, что соскучился по дому и ждет не дождется, когда наступят каникулы, чтобы приехать. Денис был ее единственным ребенком и смыслом всей жизни. Меньше всего она хотела стать для него обузой, а это вполне может произойти, если она сейчас откажется от лечения. А сделать это придется, ведь деньги, вырученные от продажи маминой квартиры, уже потрачены на первый курс химиотерапии. Что делать теперь, Лена не знала. В отчаянии она позвонила сестре Ирине и рассказала все как есть. — У нас с Сашей есть небольшие сбережения, собирали на капитальный ремонт квартиры, конечно, мы тебе поможем. Но, боюсь, этих денег не хватит, — сказала Ира. — А ты не знаешь, у кого можно взять в долг? — поинтересовалась у сестры Лена. — Может, к твоему бывшему обратиться? Он сейчас при деньгах, бизнесмен, — предложила та. — Ты с ума сошла! Умирать буду, а не возьму у него ни копейки! Мало он нам с Денисом горя принес? — Лена, ведь столько лет прошло, пора бы и простить. Говорят, он сильно изменился, — настаивала Ирина. — Никогда. Такое не прощают… Замуж Лена выскочила еще совсем юной девчонкой, едва закончив школу. А через год родился Дениска. Поначалу все было хорошо. Николай был заботливым, любящим мужем и отцом. Но потом его словно подменили, он стал часто приходить домой выпивши. А стоило Лене хоть слово сказать ему в укор, он тут же поднимал на нее руку. Из нежного и заботливого мужа он превращался в жестокого тирана. Протрезвев утром, Николай на коленях вымаливал у жены прощение, клялся, что бросит пить, говорил, что любит ее. Но все повторялось снова и снова. Она терпела и верила, что он когда-нибудь сдержит свое обещание и к ней вернется прежний Николай. В таком кошмаре Лена прожила пять лет, и неизвестно, на сколько бы еще хватило ее терпения, если бы не один случай. Однажды, когда Николай в очередной раз пришел домой пьяный, Денис еще не спал и увлеченно играл на полу в коридоре машинками. Лена в это время заканчивала стирку в ванной и уже собиралась идти укладывать сына спать, как вдруг услышала душераздирающий плач ребенка. Испуганная мать выбежала в коридор. То, что она увидела, потрясло ее: разъяренный Николай изо всех сил бил Дениса кожаным ремнем. — Я тебе покажу, как разбрасывать свои игрушки, — кричал он.

— Ну, ладно, мам, мне уже пора бежать, пока, — прощался Денис. — До свидания, сынок. Звони чаще. Хорошо? — Ладно, постараюсь. Целую, — Денис положил трубку. Лена посмотрела на фотографию сына, стоявшую на столе: — И я тебя целую, дорогой мой. Когда-то она пообещала своему ребенку никогда его не обманывать, а сегодня вынуждена была сказать неправду. «Я обязательно скажу ему, только не сейчас, не по телефону», — решила Лена.

Лена подбежала к сыну, обняла его и закрыла собой. Удары посыпались и на нее. — Остановись, — молила она мужа. — Коля, опомнись, что ты делаешь? Но он словно не слышал ее и продолжал бить. На какое-то мгновение Николай остановился, видимо, чтобы перевести дух. Лена, воспользовавшись ситуацией, схватила сына на руки и выбежала из квартиры. Она бежала по лестнице вниз, прижимая к себе рыдающего ребенка. Только на улице она вдруг поняла, что они с сыном легко одеты, а на дворе уже поздняя осень. Ни теплой одежды, ни документов. Куда идти? И она побежала к сестре, которая жила недалеко. Озябшие, измученные, они стояли у двери квартиры, где жила Ирина. Лена нажала кнопку звонка. Дверь открыл Саша: — Лена? Что с вами произошло? — Впустишь? — еле слышно произнесла женщина. — Конечно, проходите. На шум вышла Ира и в изу­ млении посмотрела на сестру и племянника. Опередив ее вопрос, Лена сказала: — Можно мы у вас пока останемся? Нам домой никак нельзя. Позже, уложив Дениску спать, Лена все рассказала Ире и Саше. Она призналась, что уже давно в их семье не все так хорошо, как кажется на первый взгляд. — Да я его, мерзавца, собственными руками удавлю, — возмущался Саша. — Не надо, пусть себе живет, только без нас. Я уже решила — подаю на развод. Мне нужно только вещи из квартиры забрать и документы. На следующий день, пока Николая не было дома, Лена с Сашей поехали за вещами. Она не стала тянуть с разводом, и уже через месяц по решению суда супругов развели. Квартиру, в которой они жили одной семьей, пришлось разменять на две однокомнатные. Лена решила начать жизнь с чистого листа. Она продала свою квартиру и уехала в небольшой городок. Там устроилась на работу нянечкой в детский сад. В этот же сад определила и Дениса. Ее жизнь постепенно налаживалась. Лена старалась не вспоминать прошлое, чтобы не тревожить свое раненое сердце. Она ведь действительно сильно любила мужа. Дениска подрастал, и уже не помнил того, что с ним случилось. Однажды он спросил мать: — Почему папа не живет с нами? Лена была еще не готова к такому вопросу, поэтому перевела разговор на другую тему:

— Денис, а давай поедем к бабушке, в Мариуполь. Помнишь, как мы у нее гостили позапрошлым летом? — Помню, там есть море и много рыбы. — Правильно, мой хороший. Мы будем купаться в море и есть сушеную рыбу. Довольная тем, что удалось пока избежать опасной темы, Лена позвонила маме и предупредила ее о приезде. В Мариуполе, городе ее детства, Лена была по-настоящему счастлива. Они бродили с Дениской по берегу моря, собирая ракушки, строили из песка замки, ловили рыбу. За все это время мальчик ни разу не вспомнил об отце, он вполне был удовлетворен вниманием матери. Они вернулись домой довольные и отдохнувшие. А через полгода Лена узнала, что ее мать смертельно больна. Взяв Дениса с собой, она немедленно выехала в Мариуполь. Три месяца Лена ухаживала за умирающей матерью, моля Бога только об одном, чтобы он облегчил ее страдания. Не понаслышке увидев своими глазами, что такое рак, Лена и врагу бы не пожелала таких мук. Если бы она тогда знала, что судьба приготовила для нее такую же участь! Лена никогда не обращала особого внимания на свое здоровье. Болеть было некогда: нужно было работать, чтобы обеспечить себя и ребенка. От положенных по закону алиментов она отказалась, поэтому весь груз финансовых проблем лег на ее хрупкие плечи. Она старалась дать Денису хорошее образование и не жалела для этого никаких средств. Мальчик был очень способным к наукам, особенно легко ему давались иностранные языки. Работая на трех работах, Лена иногда даже поесть забывала. И вот однажды организм женщины не выдержал… Скорая помощь мчалась по улицам города. Лена, корчась от боли, смотрела на врача, который суетился возле нее. — Доктор, что со мной? — она вцепилась рукой за его халат. — Пока ничего не могу вам сказать наверняка. Все станет ясно после обследования. — Господи, у меня же ребенок сейчас из школы домой придет, а меня нет. Сообщите ему, что со мной все в порядке, чтобы не волновался. — Хорошо-хорошо. Лежите спокойно, больная. Диагноз, который врачи поставили, на первый взгляд Лене не показался столь уж страшным. Подумаешь, сколько людей живет с язвой желудка и ничего, благополучно доживают до старости. А она еще молодая, справится. Даже предостереже-

ния доктора о возможных последствиях, не напугали ее. — Елена Ивановна, вы же отдаете себе отчет в том, что эта болезнь может перерасти в более тяжелую форму, если сейчас не заняться своим здоровьем. Вам сейчас необходимо стационарное лечение, затем было бы неплохо съездить в профильный санаторий, а дома, конечно, режим, жесткая диета и никаких нагрузок. — Доктор, миленький, вы меня сейчас подлечите немножко, а там видно будет, — настаивала на своем Лена. — Ну, поймите, некогда мне болеть — у меня ребенок, его кормить надо. Позже она пожалеет о том, что не прислушалась к рекомендациям врача. Но будет уже поздно… Лена продолжала жить, как раньше. Она всецело отдавала себя своему сыну. Денис с отличием окончил школу и поступил в престижный вуз. Теперь жил и учился в другом городе. Оставшись одна, Лена вдруг поняла, что с отъездом сына утратила смысл своего существования. Столько лет она всецело посвящала себя своему ребенку, забывая о себе, что теперь не знала, как жить дальше. Денис вырос, скоро он получит образование и станет абсолютно самостоятельным человеком. Найдет работу, женится и, возможно, останется жить в другом городе, а к матери будет приезжать только в гости. Одиночество и тоска наполнили ее сердце. Все чаще она чувствовала недомогание. Участились приступы резкой боли. Однажды к Лене на выходные приехала Ира. Увидев, в каком состоянии находится сестра, она не выдержала и сказала: — Послушай, сестренка, ну нельзя же себя так изводить. Давай сходим к доктору. Видимо, Лена уже и сама устала от своего состояния, поэтому не стала возражать и согласилась пойти в больницу. Когда ей сказали, что у нее рак и нужна срочная химиотерапия, она долго не могла поверить в это. — Этого не может быть, — настаивала она. — Вполне может, — сказала доктор, рассматривая медицинскую карточку больной. — У вас долгое время была язва, которая не лечилась. И тут Лена вспомнила о предостережениях доктора много лет назад. — Когда нужно пройти «химию»? — обреченно спросила она. — Чем скорее — тем лучше. Время сейчас работает против вас. Лена прошла курс химиотера-

пии. Дальнейшие обследования показали, что очаг болезни удалось локализовать. Окрыленная надеждой на полное выздоровление, Лена стала внимательнее относиться к себе: больше отдыхать, следить за своим питанием. — Я еще должна внуков понянчить, поэтому буду жить, — говорила она. Лечащий врач Лены, Надежда Ивановна, была очень довольна результатами лечения своей пациентки. — Ну, Леночка, если так и дальше пойдет, то у нас есть все шансы побороть болезнь, — говорила она. Прошел год. Будильник разбудил Лену в семь утра. Она быстро поднялась, привела себя в порядок, позавтракала и поспешила в больницу. Две долгих недели она ждала встречи со своим лечащим врачом, чтобы узнать результат анализов. Довольно быстро добравшись до больницы, Лена с нетерпением постучала в нужный кабинет: — Здравствуйте, Надежда Ивановна! Можно? — А-а-а, Леночка, проходи, пожалуйста. Лена прошла в кабинет и села на стул. — Ну что, доктор? Жить буду? — пыталась шутить Лена. Надежда Ивановна рассматривала какой-то документ, затем медленно подняла глаза и посмотрела на свою пациентку: — Лена, ты же знаешь, как я к тебе отношусь, и без необходимости не стала бы назначать радикальное лечение. Но сегодня ситуация вынуждает меня на это. Анализы показывают наличие новых узловых образований. Нужна срочная «химия». — Как «химия»? Ведь вы же сами говорили, что динамика очень хорошая? — растерялась Лена. — Да, динамика действительно была хорошая, ремиссия наблюдалась больше года. Но ты же знаешь, что с таким диагнозом все может быть. Так что возьми себя в руки, ты обязана пройти курс химиотерапии, иначе… Лена долго сидела перед зеркалом и смотрела на свое отражение. «Как же так? Может, это ошибка? — думала она. — А если нет, то я просто не вынесу больше этих пыток. Лучше уж сразу умереть. А ведь это выход! Зачем мучить себя и окружающих. Не хочу умирать, как мама, в муках, на руках у собственного ребенка». Вдруг она поднялась и решительно произнесла: — Нет, я буду жить! Я обязательно найду выход. Сейчас, как никогда ей хотелось жить, ради сына, ради будущих внуков, ради себя… Ольга КОСТЕНКО


ЛЮБЛЮ ГОТУВАТИ

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 2 ñåðïíÿ 2013 ð.

21

Êðóòîé ïåðåö Áëþäà èç áîëãàðñêèõ ïåðöåâ çàíèìàþò ïî÷åòíîå ìåñòî íà íàøèõ ñòîëàõ. Ñâîåé ïîïóëÿðíîñòüþ îíè îáÿçàíû öâåòîâîìó ðàçíîîáðàçèþ, ÿðêîñòè, ïðÿíîìó àðîìàòó è íè ñ ÷åì íå ñðàâíèìîìó õðóñòó. Ñóùåñòâóåò ìíîæåñòâî ðåöåïòîâ äëÿ ïðèãîòîâëåíèÿ áëþä èç áîëãàðñêèõ ïåðöåâ, îíè îäèíàêîâî âêóñíû êàê â ñâåæåì âèäå, òàê è ïîñëå òåïëîâîé îáðàáîòêè. Îäíàêî åãî ïðåèìóùåñòâà íå îãðàíè÷èâàþòñÿ ïðåâîñõîäíûì âêóñîì. Ñîäåðæàùèåñÿ â ñëàäêîì ïåðöå âåùåñòâà ïîâûøàþò èììóíèòåò, ñòèìóëèðóþò ðîñò âîëîñ è íîãòåé, óëó÷øàþò ôóíêöèþ çðåíèÿ, âîçáóæäàþò àïïåòèò, Ñàëàò èç áðûíçû, ïåðöà è òîìàòîâ ÷åððè Соль, томаты черри — 10 шт., оливковое масло — 1—2 ст. л., сладкий перец — 0,5 шт., брынза — 150 г. Брынзу нарезать кубиками, перец — тонкими полосками, томаты разрезать пополам. В са' латник выложить брынзу, перец и томаты, заправить оливковым маслом, смешанным с солью и перцем. Ìÿñíîé ñàëàò ñ îâîùàìè Говядина — 500 г, перепели ные яйца — 8 шт., сыр твердый — 150 г, сладкий перец — 2 шт., помидоры черри — 10 шт., олив ки — 1 банка, чеснок — 3—4 зуб., подсолнечное масло — 6 ст. л., уксус — 2 ст. л., соль, перец. Отварную говядину нарезать соломкой. Яйца сварить, разре' зать пополам. Сыр и зеленый сладкий перец нарезать полоска' ми, помидоры — половинками, оливки — колечками. Все пере' мешать. Для маринада чеснок растереть с солью, влить 6 ст. л. масла, добавить перец и 6% ук' сус, перемешать. Приготовлен' ным соусом залить салат и дать ему настояться под крышкой в течение 15 мин. При подаче мож' но украсить зеленью. Ðàãó èç êóðèíîé ïå÷åíè ñ ÿáëîêîì è ñ��àäêèì ïåðöåì Печень куриная — 500 г, слад кий перец — 1/2 шт., яблоко зе лёное — 1 шт., лук — 1 гол., лук зелёный — 50 г, соль, перец чёр ный молотый, растительное масло. Перец освободить от плодо' ножки и семян. У яблока удалить сердцевину. Репчатый лук наре' зать полукольцами, перец — ко' роткими полосками, яблоко — небольшими кусочками, зелё' ный лук — колечками. Печень нарезать и обжарить на расти' тельном масле до золотистого цвета (4—6 мин.), выложить в отдельную посуду. В той же ско' вороде обжарить овощи: репча' тый лук, перец и яблоко. Соеди' нить печень с овощами, зелёным луком, посолить, поперчить. Накрыть крышкой, уменьшить огонь и довести до готовности (около 15 мин.) Êóðî÷êà «Ñëàäêàÿ» Куриное филе — 2 шт., слад кий перец (красный и желтый) — по четвертинке, мёд — 1 ст. л., винный уксус — 3 ст. л., специи (соль, красный перец). Нарезать филе кусочками, посолить и поперчить красным перцем. Тонко нарезать перец. Обжарить мясо до золотистой ко' рочки. Смешать мёд и уксус, а затем добавить к курице. Умень' шить огонь, жарить 2 мин. Доба' вить перец и тушить 3—4 мин. Ðûáà ñ îâîùàìè â êàðòîôåëüíîé òàðåëêå Рыба (филе) — 300 г, карто фель — 800 г, сладкий перец —

1 шт., яйца — 1 шт., помидор — 1 шт., оливки — 6 шт., мука — 2 ст. л., чеснок — 2 зуб., сливочное масло — 40 г, растительное мас ло, соль, перец молотый, специи для рыбы. Картофель сварить и пригото' вить пюре со сливочным маслом, затем добавить муку и сырое яйцо. Выложить в форму, смазан' ную маслом и посыпанную пани' ровочными сухарями, делая бор' тики по краю формы. Можно сма' зать поверхность яйцом. Запе' кать в духовке 15 минут при 180°С до зарумянивания. На' резать рыбу небольшими кусочками. Добавить спе' ции и посолить. Перец (половинки от 2'х разно' го цвета) нарезать круп' ными кусочками. Чес' нок нарезать произволь' но. Помидор нарезать сек' торами. В небольшом ко' личестве растительного масла обжарить перец, чеснок. Затем доба' вить помидоры, при' править, положить разрезанные пополам оливки. В немного за' печенную картофель' ную тарелку выло' жить половину ово' щей, затем рыбу и снова овощи. Запекать при 200°С минут 25—30. Вынуть из духовки, немного осту' дить. Выложить на основное блю' до и нарезать на порции. ßçûê â çàïå÷åííîì ñëàäêîì ïåðöå Говяжий язык — 600 г, лук — 1 гол., морковь — 1 шт., лавровый лист — 1 шт., черный перец го рошком — 4 шт., сладкий перец — 4 шт., зелень — 1 пуч., сыр — 100 г, лимон — 0,5 шт., сахар — 1 ст. л., белый молотый перец — 0,25 ч. л., оливки черные без косто чек — 100 г. Язык отварить с луком и мор' ковью 2,5 часа. За 10 минут до го' товности добавить лавровый лист и черный перец. Переложить в ледяную воду и почистить. Наре' зать толстыми кусками. Перцы вымыть и почистить, срезав вер' хушку. Каждый перец завернуть в фольгу и запечь 15 минут. Осту' дить и снять кожицу. Наполнить перцы фаршем и вложить по кус' ку языка. Запечь в духовке 15 ми' нут. Можно есть и в горячем, и в холодном виде. Ôàñîëü ñ ðèñîì è áîëãàðñêèì ïåðöåì Оливковое масло — 1 ст. л., лук — 1 гол., болгарский перец — 1 шт., чеснок — 2 зуб., соль — 1 ч. л., томатное пюре — 4 ст. л. крас ная фасоль — 1 банка, рис — 1 ст. (200 г). Нагреть масло в большой ка' стрюле на среднем огне. Поту' шить мелко нарезанные лук, зе' леный перец, измельченный чес' нок. Когда лук станет прозрач' ным, добавить соль и томатное пюре. Убавить огонь до миниму' ма и варить 2 минуты. Добавить фасоль и рис. Вылить жидкость от

ñòèìóëèðóþò ðàáîòó æåëóäêà è ïîäæåëóäî÷íîé æåëåçû, ïîíèæàþò àðòåðèàëüíîå äàâëåíèå è ðàçæèæàþò êðîâü, òåì ñàìûì ïðåïÿòñòâóÿ îáðàçîâàíèþ òðîìáîâ. Îí ïîëåçåí ïðè óõóäøåíèè ïàìÿòè, áåññîííèöå, ñòðåññàõ è äåïðåññèÿõ, îòåêàõ, äåðìàòèòàõ, ñàõàðíîì äèàáåòå è îáùåé óñòàëîñòè îðãàíèçìà. Âõîäÿùèå â åãî ñîñòàâ âèòàìèíû Ð è Ñ ñïîñîáñòâóþò óêðåïëåíèþ ñòåíîê êðîâåíîñíûõ ñîñóäîâ è ñíèæåíèþ èõ ïðîíèöàåìîñòè. À áëàãîäàðÿ áîëüøèì êîëè÷åñòâàì æåëåçà, öèíêà, éîäà, êàëüöèÿ, ôîñôîðà, ìàãíèÿ è äðóãèõ ìèêðîýëåìåíòîâ áîëãàðñêèé ïåðåö íåçàìåíèì ïðè îñòåîïîðîçå, àíåìèè, àâèòàìèíîçå. ные от кожуры и нарезанные ку' биками помидоры. Тщательно перемешать и тушить еще 5—8 минут до полной готовности мяса. Ïåðöû, ôàðøèðîâàííûå ÿáëîêàìè è ñóõîôðóêòàìè Сахар — 1 ч. л., изюм — 100 г, болгарский перец — 8 шт., кура га — 100 г, корица — 0,5 ч. л., мор ковь средняя — 2 шт., масло рас тительное — 50 мл, лук — 1 сред няя гол., яблоко — 1 шт., смета на — 200 г. У перцев срезать верхушки и удалить семена. Яблоко разрезать на 4 части, удалить сердцевину. Четвертинки положить внутрь 4 перцев. Морковь и лук очис' тить, измельчить и обжарить в 1 ст. л. растительного масла 7 мин. Курагу нарезать неболь' шими кусочками, смешать с изю' мом, добавить к морковно'луко' вой смеси. Нафаршировать остав' шиеся перцы. Сметану смешать с сахаром и корицей. Уложить пер' цы в форму, залить сметаной и за' печь в духовке, разогретой до 200°С, 15 мин.

фасоли в стакан, долить до верху воды, вылить в кастрюлю, доба' вить еще 1 стакан воды. Накрыть крышкой и варить на слабом огне 45—50 минут, пока вся жидкость не впитается, до размягчения риса. Ñâèíèíà ñ áîëãàðñêèì ïåðöåì Свинина — 500 г, морковь — 1 шт., болгарский перец — 2—3 шт., помидоры — 2 шт., лук — 2 гол., томатная паста — 2 ст. л., консервированный горошек — 100 г, оливковое масло — 50 мл, перец молотый, соль. Свинину нарезать мелкими кубиками и обжарить на оливко' вом масле до золотистой корочки, около 8—10 минут. Очистить и нарезать полукольцами лук, а морковь нарезать брусочками. Добавить лук и морковь к свини' не, перемешать и обжарить до по' явления у лука золотистого цве' та. Затем добавить нарезанный соломкой болгарский перец, об' жарить еще 2—3 минуты, после чего убавить огонь, добавить то' матную пасту, горошек и очищен'

Ïåðåö ñ ÷åñíîêîì Сладкий перец — 500 г, расти тельное масло — 3 ст. л., соль, чеснок — 2—3 зуб. Перец вымыть, вычистить се' мена, изнутри посолить. На рас' каленную сковороду налить рас' тительное масло, уложить подго' товленные плоды и обжарить с обеих сторон под крышкой. Чес' нок натереть на мелкой терке или очень мелко порубить. Обжарен' ный перец положить на тарелку, посыпать чесноком, полить со' ком, выделившимся при жаре' нии. Перец с чесноком можно подавать в горячем и холодном виде. Ñàëàò îâîùíîé (êîíñåðâèðîâàííûé) Помидоры — 6 кг, перец слад кий — 3 кг, морковь — 1 кг, лук — 1 кг, масло растительное — 1 ст., соль — 2 ст. л. (с горкой), сахар — 1/2 ст. Помидоры, разрезав на поло' винки, натереть на крупной тер' ке. Морковь натереть на крупной терке и добавить к перетертым помидорам, перелить в кастрюлю и поставить на огонь. Кипятить минут 10 на медленном огне (под крышкой). Лук обжарить до золо'

тистого цвета. Перец нарезать. В кипящие томаты с морковью до' бавить жареный лук, нарезан' ный сладкий перец, сахар и соль. Довести до кипения и кипятить на медленном огне 30 минут, пе' риодически помешивая. Горячий салат разложить в банки и зака' тать. Накрыть одеялом и оста' вить до остывания. Ïåðåö ñîëåíûé ñ öâåòíîé êàïóñòîé Сладкий перец — 1 кг, коре нья петрушки и сельдерея — по 150 г, цветная капуста — 150 г, чеснок — 3—4 зуб. Для заливки: вода — 1 л, столовый уксус — 0,8—1 л, соль, сахар — по 1—2 ст. л., лавровый лист — 1—2 шт. Перец очистить от семян и нарезать его вдоль на кусочки. Капусту и коренья измельчить. Подготовленные овощи сложить в большую посуду, чередуя их, при этом чеснок должен лежать на дне и сверху. Все пересыпать солью и черным перцем, уплот' нить, чтобы овощи пустили сок, залить горячим маринадом и выдержать 12—15 часов. Слить заливку, перекипятить дважды, заливая и сливая маринад. По' следний раз стерилизовать 15— 20 минут. Ñëàäêèé ïåðåö â òîìàòíîì ñîêå Перец сладкий — 700 г, томатный сок — 0,5 л, сахар — 1/3 ст., соль — 25 г, уксус — 20 мл, масло — 35 мл. Сладкий перец очистить от плодоножки и семян. Разрезать каждый на 8 частей. В кастрюлю налить томатный сок. Добавить соль, сахар, уксус и масло расти' тельное. Довести до кипения. Добавить нарезанный сладкий перец и кипятить минут 10. За' тем уложить первым перец в бан' ки и залить кипящим томатным соком. Ïåðåö ïîä ÷åñíî÷íûì ñîóñîì Сладкий перец — 1 кг, чеснок — 1—2 гол., масло растительное — 5—6 ст. л., зелень петрушки и укропа, соль, уксус. Перец очистить от семян, раз' резать на четвертинки и поло' жить в разогретое подсоленное масло. Обжарить под закрытой крышкой 10—15 минут, затем снять крышку и обжарить до выпаривания воды. Растолчен' ный с солью чеснок развести по вкусу уксусом, добавить мелко нарезанную зелень петрушки и укропа. Перец залить получен' ным соусом и поставить в холо' дильник приблизительно на час. Соус можно приготовить и дру' гим способом: протереть помидо' ры, вылить их в неглубокую ка' стрюлю и поставить на умерен' ный огонь, чтобы влага слегка ис' парилась. После этого добавить растолченный чеснок и соль. Перец залить полученным со' усом. Ïîäãîòîâèëà Ìàðèÿ ÃÎÐÁÀ×ÅÂÀ

ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШЬ!

Болгарский перец пофранцузски Болгарский перец — 4 шт., куриное филе — 200 г, консервирован ные шампиньоны — 100 г, сыр — 100 г, лук — 1 гол., сливочное мас ло — 50 г, зелень петрушки, укроп, перец молотый, соль. Лук мелко нарезать, зелень петрушки и укропа мелко порубить. Куриное филе отварить в подсоленной воде и мелко нарезать. Добавить к филе лук, петрушку и укроп. Посолить и поперчить по вкусу, хорошо перемешать. Перцы разре' зать вдоль пополам. Ножку оставить, удалить только семена. Начинкой из куриного филе и зеле' ни наполнить половинки перцев, посыпать натертым на мелкой терке сыром и выложить сверху по маленькому кусочку сливочного масла. Переложить перцы на противень, выложенный бума' гой для выпечки, и поставить в духовку, разогретую до 180—200°С, на 30 минут.


22

особисте

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 ð.

вітаємо!

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК

З повагою зорянці

Добрих друзів «Зорі» — працівників Дніпропетровського обласного відділення УДППЗ «Укрпошта»

!

БЕЗПАЛЬКО Олену Володимирівну, началь­ ника ДППВ ЦПЗ №1, МИХАЙЛЕНКО Тетяну Павлівну, старшого інструктора з передплати ЦПЗ №4; начальників поштових відділень: КОЛІСНИК Антоніну Григорівну (Царичанка, п/в 51000), ЖИТНЯКОВУ Ірину Михайлівну (Дніпропе­ тровськ, п/в 74), ГУНДИК Галину Володимирівну (Дніпропе­ тровський район, с. Миколаївка, п/в 61), ПИРОЖОК Наталію Іванівну (Криворізький район, с. Красна Балка, п/в 2), ХОРОШУН Лідію Борисівну (Софіївський район, с. Вишневе, п/в 161), КРЯЧОК Світлану Валеріївну (Васильківка, п/в 601), ЯГОДКУ Наталю Василівну (Криворізький район, с. Валове, п/в 50) ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Нехай збувається все задумане; бажаємо успіхів, доброго здоров’я і злагоди в родинах.

Ëèñòè âåäó÷³é Îëåí³ Äåñÿòåðèê, çâåðíåííÿ ñàìîòí³õ ëþäåé íàäñèëàéòå íà åëåêòðîííó àäðåñó zorya@zorya-gazeta.dp.ua ³ ÷èòàéòå íà ñàéò³ www.zorya.org.ua

Надіюсь на порозуміння. Хочу про когось дбати, бути потрібною. А поряд відчувати опору і турботу. У господарстві: 8 га паю, городу 0,35 га, а з живності — гуси, качки, кури. * * * Тамара М. з Дніпропетровська. Признаюсь, і мені хотілося б бути з тим, хто близький душею, хто цінує, як і я, передусім моральні чесноти. Мої анкетні дані: 48 років, середній ріст, світле во­ лосся. Працюю. У приватному секторі мешкаю з дочкою, цьогорічною випускницею вузу. Якихось багатств нема, та все необхідне для життя є. Радо дарувала б своє пі­ клування, а натомість тішилася б взаємністю щирого чоловіка. Серед помічників у моєму повсякденні — гу­ мор і оптимізм. * * * Ольга З. Постійно читаю сторінку, та ось і пишу. Живу в селі, де народилася, це моя батьківщина. Мені 48, розлучена. Самітня. Маю все необхідне: дім, город, трохи господарства, роботу. Діти дорослі, мешкають окремо, і тепер я теж питаю: де ти, моя доле? * * * Наталя С. з Дніпропетровська. 35 років, русява, ріст 170, вага 70, освіта вища, працюю. Хочу з порядним чоловіком створити сім’ю. Якщо треба розказати про мої зацікавлення, то ось вони: ви­ шиваю, плету, варю і печу, вирощую кімнатні квіти, кактуси. * * * Ольга Н. з Дніпропетровська. 34 роки, 170, вага 76. Добра, порядна, незаміжня. Освіта вища, працюю, на вроду звичайна. Дотримуюся здорового способу життя, ціную хатній затишок, при нагоді ходжу до музею, до театру. Люблю музику, кіно. В чоловікові ціную чесність, вірність, здатність любити, бажання мати родину і дітей. * * * Олеся С. з Дніпропетровська. Виховую сина, 5 років. Мені 26, ріст 165, вага 63, білявка, очі голубі. Працюю, на теперішній час живу з батьками, в нас приватний сектор. Мрію про міцну, дружну родину на все життя, щоб уся втіха й увесь смуток ділилися разом. Стомилася одна, дивитися самотніми очима на другі пари. Хочеться і самій знайти свою половинку.

З повагою зорянці

Читач ділиться

Василь Б. з Кривого Рогу. Вдівець, 74 роки, ріст 167, колишній механік. Двоє дітей живуть окремо, в них свої квартири. Я в однокімнатці на другому поверсі. Спокійний, добрий, не п’ю, не курю. Моєму серцю можна довіряти, як своїй матері. * * * Борис А. з Дніпропетровська. Випадково втрапила ця газета мені на очі. Я прочитав те, що під грифом «Особисте». Щойно виповнилося 72, на вигляд ніби менше, ма­ буть, тому, що не п’ю, не курю й ніколи тим не захоп­ лювався. На день народження або на свято якесь можу дозволити собі не більш як 25—30 г. Два роки як овдовів. Дружина була молодша на 16 років, і я був певен, що відійду перший, бо так і є, хто старший, має відійти раніше, але після 33 літ нашого шлюбу сталося навпаки. Живу в одній квартирі з дочкою і восьмирічною внучкою. Сам собі варю, перу, як треба, то підшиваю, що де порветься. Вибачте за нерівності написання. Річ у тім, що після смерті моєї дружини на одне око перестав бачити. Дуже страждав по ній, бракує мені її чуйності, доброти. Роз­ хвилювався, читаючи ті листи, де люди пишуть, що втратили свою рідну людину... * * * Сергій О. Мені 40, 168, вага 70. Характер спокійний, добрий. Працюю на залізниці. Був жонатий, життя не склалося. Хочу познайомитися, щоб створити сім’ю, щоб погодилася на переїзд у село. Я сам у своїй хаті. * * * Андрій А. з Павлоградського району. Мені 38, ріст 165, вага 75. Був одружений, дочці 17 і синові 13, про­ живають з їхньою мамою, до мене приїздять на канікули. Може, обізветься самотня з сільської місцевості, згодна на переїзд, можна з дітками. Буду любити їх, як своїх рідних. Мрію про щасливу родину. * * * Максим М. з Кривого Рогу. Криворіжець з народжен­ ня. Мені 27, ріст 175, вага 80, не курю, не п’ю, завжди всім раджу кинути подібну звичку, сповідую здоровий спосіб життя. Працюю на приватному підприємстві, кур’єрменеджер. Щодо хобі, то це подорожі по нашій країні, а також рибалка, похід до лісу за грибами, готування смачних страв. Взагалі люблю дозвілля проводити в гарному настрої. Характер? Нормальний, веселий, впертий, строгий, але справедливий, добиваюся своєї мети. Люблю бави­ тися з малечею, готовий до серйозного сімейного життя. Хочу мати міцну, дружну, велику родину. * * * Віктор В. з Дніпропетровська. Освіта вища техніч­ на. Автолюбитель. Скоро виповниться 26, чорнявий, високий. Наче все є, а суджену свою нема коли шукати — через працю. Роблю навіть без вихідних. Посприяйте мені, пані Олено, у пошуках нареченої. * * * Катерина Я. Вдова, 61 рік, 160, вага 72, хвалити себе не вмію і не хочу, люди кажуть, що добра господиня, роботяща. Жила у Дніпрі, там вийшла заміж, народила дочку. Потім за сімейними обставинами вернулася в рідне село. Батьки вмерли, загинув брат. Я лишилася зовсім у самотині. Єдина дочка та онук проживають у місті. Дуже тяжко, тому й шукаю рідну душу.

ЛАЗАРЕНКА Івана Івановича, депутата об­ ласної ради, голову обласної організації партії «Всеукраїнське об’єднання «Громада», ПАВЛОВА Володимира Олексійовича, депу­ тата обласної ради, заступника голови обласної ради по виконавчому апарату з питань супрово­ дження реформування системи охорони здоров’я — радника голови, ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Бажаємо плідної діяльності, втілення в життя усіх планів для процвітання Дніпропетровської області.

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè.

Спасибі за турботу про пенсіонерів Хочемо подякувати директору ПП «Мир» В. А. Нор за все, що зробила для нас, жителів віддалених сіл району. Вона прекрасний організатор, хоч за що візьметься — все зробить до ладу. Завершила разом з батьками ремонт дитячого садка, де відкрилася ще одна група. У наших селах немає продмагів. Тож Вікторія Антонівна організувала магазин на колесах, що двічі на тиждень доставляє всілякі продукти прямо під двір: смачні булочкі, хліб, пиріжки з яблуками, капустою, картоплею, які готують кухарі з трактор­ ної бригади Настя Павлюк і Лариса Кавка. Все, що замовляємо — ковбасу, рибу тощо, нам вчасно при­ возять і продають Любов Грищенко та Роман Водько. Спасибі Вікторії Антонівні за все хороше, що робить для нас, пенсіонерів. Дай, Боже, їй та її ро­ дині здоров’я і благополуччя. Ми знаємо Вікторію Антонівну вже 34 роки. За доброту і справедливість її поважають усі мешканці. Ніна Талавиря, Марія Сьомченко, Галина Бутиріна, пенсіонерки, мешканці сіл Новоіванівка, П’ятирічка та Веселий Гай Магдалинівський район

Ùèðî âàøà Î. Ä.

Як передплатити «Зорю» Зробити це дуже про­ сто. На кожній пошті у Каталозі пе­р іодичних видань Дні­п ропе­т ро­в ­ ської області ви знайде­ те «Зорю»область» на стор. 12. «Зорю»город» мож­ на знайти на стор. 11 у тому ж Каталозі. Для пенсіонерів та ветеранів — пільгова ціна на передплату у тому ж Каталозі.

Вартість передплати на газети «Зоря»область» та «Зоря»город» на 2013 рік Індекс «Зоря»область» 89656 Для пенсіонерів пільгова 35380 Для індивідуальних передплатників 89657 Для пенсіонерів пільгова 61141 Для індивідуальних передплатників

Індекс «Зоря»город» 89658 Для пенсіонерів пільгова 91324 Для індивідуальних передплатників 89659 Для пенсіонерів пільгова 89661 Для індивідуальних передплатників

Вàðò³ñòü ïðèéìàííÿ ïåðåäïëàòè

Періодичність

1 міс.

середа

3,25 грн.

9,75 грн.

19,50 грн.

29,25 грн.

середа

4,08 грн.

12,24 грн.

24,48 грн.

36,72 грн.

середа, п’ятниця

8,50 грн.

25,50 грн.

51,00 грн.

76,5 грн.

середа, п’ятниця

10,58 грн.

31,74 грн. 2,10 грн.

63,48 грн.

95,22 грн.

2,55 грн.

3,90 грн.

0,9 грн.

3 міс.

6 міс.

9 міс.

Ö³íè ïîäàí³ áåç óðàõóâàííÿ ïîñëóã çâ’ÿçêó

Якщо вам важко самим передплатити газету, телефонуйте до редакції (0562) 388373, і ми допоможемо оформити передплату.


ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ Âèâ÷è â³ðøèê Він випромінював тепло, до себе кликав крізь негоду, і дужче битись почало залізне серце теплохода. Світив той вогник0трудівник і моряку біля штурвала, але дивитися в той бік сльоза солона заважала. Бо це горів для моряка і цвів на вітрі, мов жарина, не просто вогник маяка, а перший вогник Батьківщини.

Âèïóñê Âèïóñê Âèïóñê 59 59 59 (430) (430) (430)

Áåðåã ³ò÷èçíè

Àíàòîë³é ÊÀ×ÀÍ

Коли акацій буйний цвіт запах на березі крутому, з далеких мандрів теплохід вертався поночі додому. За бортом — хвилі вороні, і в морі в темряві гуркоче... Та ось, як вогник у вікні, маяк заблимав серед ночі.

Ïðî÷èòàé áðàòèêó é ñåñòðè÷ö³

Ñîáàêà ï³ä äîùåì Ранком ішов дощ. Олексій поди0 вився у вікно й побачив під малень0 кою ялинкою Рябка — собаку сусі0 да дядька Василя. — Агов, Рябко, — сказав Олексій, — ти чому сидиш під дощем, а не у своїй будці? Дивиться — а дах на будці ста0 рий, поганий. Приніс хлопчик парасольку, відкрив її прямо над собакою і на ялинку повісив. А сам у школу пішов. Увечері подивився під ялинку — немає собаки. І парасольки теж немає. Потім побачив парасольку біля дверей, а на ній запис0 ка: «Спасибі. Ваш сусід дядько Василь». А на будці новий дах, і в ній Рябко спить. Хлопчику ста0 ло радісно і він побіг учити уроки. Áîðèñ ÑÅÌÅÍÎÂ

ͳ÷èÿ êâ³òêà Сьогодні в школі святко0 вий день. Зібралися всі шко0 лярі, щоб приготувати свої класні кімнати до занять, бо завтра починається навчаль0 ний рік. Біля колодязя — десять нових горщиків. У кожному — квітка! Це для класів. Де0 сять класів — десять квіток. Поруч з десятьма новими горщиками стоїть ще й ма0 леньке горнятко — старе, вилиняле. І в горняткові тому посаджена маленька, квола квітка. Школярі рознесли нові горщики з квітами по кла0 сах. Поставили на вчи0 тельських столах. Стало в класах затишно — немов у домівці, поруч з матір’ю.

Ãîâîðÿòü ä³òè Загальний зошит Першокласниця старан0 но щось виводить у зошиті. Старший брат побачив і ки0 нувся до неї: — Ой, що ж ти наробила в моєму зошиті?! — А хіба це твій? — Ну, а чий же? — Але ж тут написано, що він загальний.

А маленьке горнятко з кволою квіткою залиши0 лось біля колодя0 зя. Кому потріб0 на маленька сла0 бенька рослинка — кілька листоч0 ків... Шкода стало Вірі0першоклас0 ниці маленької квітки. Й горнят0 ка старенького жалко. Взяла Віра горнятко з кволою квіткою, понесла до свого класу, поставила на вікні в куточку, полила. Вчителька запитала дітей: — Чия це квітка? Якого класу? — Нічия, — відповіли

Батько купив синові пор0 тфель і наказав: — Дивись, синку, щоб ти щодня приносив повний портфель гарних оцінок! — А куди ж я покладу підручники?

принизливого суду за обвину0 ваченням у єресі й чаклунстві Жанну заживо спалили в Руані у травні 1431 року. І за ті ж самі подвиги Жан0 на д’Арк була визнана святою покровителькою Франції! Тільки відбулося це майже півтисячі років по тому — у 1920 році. …Але не все тут ясно. Оче0 видці говорили: Жанна чудо0 во їздила верхи, володіла зброєю, знала придворний ети0 кет... Звідки навчилася цьому проста дівчина з народу? Дех0 то думає, що Жанна буцімто була зведеною сестрою самого дофіна, і тільки тому одержа0 ла від нього військо. Другі певні, що замість Жанни на багатті спалили іншу жінку, а сама Орлеансь0 ка діва вийшла заміж за дворя0 нина й прожила ще кілька років під ім’ям дами дез Арму0 аз. Вона знову з’явилася на людях у 1436 році, і багато со0 ратників її тоді впізнали. «Нова Жанна» знову зібрала військо й відбила в англійців кілька великих міст. Померла в Лотарингії в 1449 році. Чи правильні ці припущен0 ня — відповідь знає тільки історія.

діти, — вона залишилась біля колодязя, а Віра взяла її і принесла... — Це моя квітка, — ска0 зала Віра. — Хіба може бути квітка нічиєю? Âàñèëü ÑÓÕÎÌËÈÍÑÜÊÈÉ

² òàêå áóâàº

Âèïàäîê íà óðîö³

Портфель з гарними оцінками

Îðëåàíñüêà ä³âà — Æàííà ä’Àðê ками0англійцями, і спадкоє0 мець королівського престолу (у Франції його називали до0 фіном) Карл не міг посісти на троні, що по праву йому нале0 жав. Над словами Жанни про допомогу дофінові спочатку сміялися. Але в народі вірили, що Франція, яку погубила жінка — Ізабелла Баварська, буде знову відвойована — теж жінкою. У 16 років Жанна покину0 ла рідний дім і відправилася до французького двору в Шінноні. Цій простій селянській дівчині вда0 лося переконати не тільки дофіна Карла, а і його релігійних рад0 ників, що вона діє за Бо0 жим велінням. Карл дав Жанні військо, з ним вона пройшла до Орлеана, і в 1429 році розгромила англійську армію. Жан0 на стримала своє слово: дофін був коронований у Реймсі як король Карл VII, і вона була присут0 ня на коронації. Але через рік Орле0 анська діва була схопле0 на англійцями. Після

23

Ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Вважають, що Жанна д’Арк, яку ще називають Ор0 леанською дівою, народилася близько 1412 року в малень0 кому селі Домремі неподалік від французької провінції Шампань. Жанна росла простодуш0 ною й працьовитою дівчиною, набожною і зі шляхетним сер0 цем. У тринадцять років Жан0 на почула голоси святих, що благали її допомогти майбут0 ньому королю Франції. Тоді країна вела війну із загарбни0

ÇÎÐß www.zorya.org.ua 2 ñåðïíÿ 2013 ð.

— Так0так, хто ж у нас сьогодні буде відповідати першим? — промовила Оль0 га Панасівна, схиливши го0 лову й повільно провівши кінцем ручки уздовж спис0 ку учнів у класному жур0 налі. Незвичайний для її уроків шум примусив Оль0 гу Панасівну відірватися від вибору «жертви». — Що таке?! Що трапи0 лося?! — обурилася вчи0 телька. Вона строго гляну0 ла на учнів — і широко відкрила очі від несподіван0 ки: Михайло Ломакін під0 няв руку!!! Він не просто підняв руку, він тряс нею, наче ка0 ратист Джекі Чан у амери0 канських бойовиках; він махав нею, як потерпілі че0 рез аварію корабля, поба0 чивши судно, що проходить мимо. Одночасно Мишко підскакував й шкрябав но0 гами по підлозі. «Мене, мене! Викличте мене!» —

кричала вся його напруже0 на поза. «Мене, мене!» — молили широко розкриті очі. Досвідчений педагог Ольга Панасівна, витриму0 ючи паузу, зробила вигляд, начебто ще раз переглянула список учнів у журналі, і оголосила: — Відповідати буде Ло0 макін Михайло. Мишко підхопився. Він стояв задоволений і гордо оглядав клас. — Ну, Михайле, почи0 най, — сказала Ольга Пана0 сівна. Мишко гордо стояв і гор0 до мовчав. — Ну ж бо, Мишо, не со0 ромся, — ласкаво попроси0 ла Ольга Панасівна. Хло0 пець мовчав. — Мишко, давай! — за0 шуміли діти, а дехто, дума0 ючи, що Мишко щось при0 забув, стали хором підказу0 вати. Той — ні пари з вуст. — Добре, Ломакін, сі0 дай, — зітхнула Ольга Па0 насівна, коли зрозуміла, що це мовчання може затягти0 ся до кінця уроку. — Ольго Панасівно! — сказав Михайло, підбігаю0 чи після дзвінка до вчитель0 ки. — Тепер ви не будете ка0 зати на батьківських збо0 рах, що я тільки сиджу на уроках і руки ніколи не піднімаю... Îëåêñàíäð ÄÅÌÅÍÊÎÂ

Ïîìåòèêóé ВінніПух, Кролик, П’ятачок та Віслюк гра ли у футбол. Кожний з них забив різну кількість голів. Кролик забив на один гол менше, ніж П’я тачок, але на два голи більше, ніж ВінніПух. Віслюк забив найменше голів. Хто з них посів третє місце за кількістю забитих м’ячів? ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ

Використані методична література і матеріали ЗМІ


24

на дозвіллі

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 2 серпня 2013 ð.

Поради на всі випадки Ø Щоб дізнатися, скільки м’яса в ковбасі, треба ціну поділити на десять. Отримаєте процент м’яса. Ø Щоб посуд на кухні був завжди чистий, намагайтеся не користуватися ним. Ø Щоб завжди бути при грошах, не витрачайте їх. Ø Не облизуйте ніж, яким різали сало. Скільки там того сала!.. Ø Якщо ви за кермом автомобіля, не намагайтесь обігнати ним свої думки. Ø Щоб вас любили жінки, не да­ руйте їм квіти. Норкова шубка краще.

Бувальщина Валентина БАБЕНКО

Баба з головою

В одному селі жили дід і баба. Село їхнє на­ зивалось Африка. Люди ті були працьовиті, тому водилися в їхньому дворі і кури, і гуси, і поросятко рохкало. От виросло те по­ росятко та й стало добре вгодованим кабаном. Час його вже різати. Як наду­ мали, так і зробили. Гарне сало, гарне м’ясо. І багато. Баба дідові й каже: — Слухай, старий, є всього доволі, може, ми голову продамо? — Як на мене, то мож­ на й продать. Завтра ба­ зарний день, їдь та й про­ дай, — згодився дід. Зранку баба сіла в при­ міський робочий поїзд (по-місцевому — «муха»), приїхала на ринок та й ста­ ла в м’ясний ряд. Свиняча

голова була симпатична, то швидко знайшлися й покупці. Проте вийшла одна заминка: потрібна була довідка від лікаря. Без довідки — ні-ні, нія­ кого продажу. Довелося йти до лікаря. Прийшла баба в по­ ліклініку — та не до ве­ теринара, а у звичайну, діждалася черги. Там за­ питали: — Бабуню, ви з чим? — З головою, — від­ повіла старенька так, як і потрібно. Бабусю направили в кабінет до невропатолога. Забрала вона свою ношу та й зайшла в кабінет. І цей лікар запитав: — Ви з чим прийшли? І знову бабуся чесно відповіла:

Сваримося з дружи­ ною. Настя слухає, слу­ хає. Дружина щось ви­ читує мені, донька: — Мамо, тато все для тебе зробив: заміж покликав, розет��и від­ ремонтував, а ти його свариш!.. * * * Донька моїх друзів: — Бабусю, а де ці люди? Бабуся: — Які люди? — Ну ті, які мене го­

Пасивність

Були на зборах їжаки, були лисиці і куниці, були зайці і ховрашки, качки, ворони й інші птиці. На стіл поклавши білий шовк, узявши в лапу мікрофона, промову довгу сірий вовк читав не гірше Ціцерона. Останню фразу дочитав і по столу блокнотом ляска. — Хто просить слова? — запитав. — Думки висловлюйте, будь ласка. Мовчать принишклі слухачі, а вовк допитується строго: — Чого дметеся, як сичі? Невже думок нема ні в кого? І тут почувся голосок: — Багато різних є думок, та ми не всякими думками ділитись можемо з вовками. А хто ті вигукнув слова, я не скажу, бо всяк бува...

Вдячність

Говорять діти дують (це про батьків...) * * * — А скільки років твоїй кішечці, хлопчику? — Вона 2006-го року народження... * * * На дитячий майдан­ чик влітає Андрійко (5 років). Там, в основному, мами з дітками 2-3 ро­ ків. Підійнявся на гірку і зверху на весь майданчик оголошує: — Мене звуть Андрій­

ко... — пауза. Оглядає малюків і продовжує: — Але ви мене можете на­ зивати Андрій Ігорович! * * * Граємо з Катею (2 роки 10 місяців) у лі­ каря. Вона — пацієнт, лягає на диван. Я беру інструменти з іграшко­ вого лікарняного набору і сідаю на диван: — Та-ак, на що скар­ жимось? Катя: — На бабусю.

Лев приліг спочити у густій траві, раптом чує — біга щось по голові. Лапою чухнувся — мишу упіймав. — Я тебе, нахабо, розчавлю, — сказав. Мишка запищала: — Відпусти, не злись. Я тобі в пригоді стану ще колись. Лев зареготався: — Тю, яка бридня... Як мені в пригоді стане мишеня? Йди собі, дурненька. Можеш бігать скрізь, тільки ти на мене більше вже не лізь. А таки й до лева хтось дібрав ключі! Десь його накрили сонного вночі і міцним канатом обмотали так, що лежав, як лялька, в клітці неборак. Там знайома мишка і знайшла його. Як хазяйка слова чесного свого, викликала з нірки жвавих мишенят — і перетрубили капосний канат. Радувалась мишка, як мале дитя: — Я подарувала левові життя! Павло Глазовий

батьки i дiти * * * — Мамо, чому ми їмо кот­ лету, а ти ні? — Тому що ви ростете, а я ні. — Це ти вгору перестала рости, а вшир можеш ще ви­ рости. * * * Приїхала Катруся до бабусі з дідусем і каже: — Насолоджуйтеся, поки я з вами.

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 от 08.10.2004 р.

Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ

Посміхнись!

Байки

— З головою. — Звідки ви? І баба знову, як на духу: — З Африки. — І чим ви добрали­ ся з Африки? — запитав лікар. — Мухою, — відпові­ ла баба. — У мене є підозра, що вам потрібен лікар іншого профілю. Я зараз йому за­ телефоную. Цей чоловік мав на увазі психіатра. Не знаю точно, чи при­ ходив психіатр, чи без ньо­ го якось розібрались, але бабу зі свинячою головою врешті направили до ветлі­ каря. Як там вирішувало­ ся питання, напевне теж не знаю. Але знаю, що голову було успішно продано.

Ø Якщо сержант ДАІ виписує вам штраф, зверніться до нього ввічливо «пане підполковник», і сума штрафу зменшиться вдесятеро. Перевірено! Ø Якщо ви повертаєтеся з риболовлі під мухою і без улову, рибу краще ку­ пити у браконьєрів. Дешевше. Ø Не заздріть сусідові, якщо він зірвав багатомільйонний джек-пот. Фортуна дуже зрадлива. Ø Якщо хочете мати міцне здоров’я, лікуйтеся вдома.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА.

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; Синельникове (263) 4  09  17; Софіївка (250) 2  80  84; П’ятихатки (251) 3  06  78.

РЕДАКЦIЙНА КОЛЕГIЯ: С. ЧЕРНЯВСЬКИЙ, голова наглядової ради, К. ЗАЙЦЕВА, головний редактор, Т. Кузьменко, перший заступник, Н. Нестерук, заступник.

Приймальня: (0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.) Відділ (0562) 35  14  26 (ф.); 38  83  53; реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати та маркетингу: (0562) 38  83  73.

анекдоти Про гіппократів Під час прохо­ дження медкомісії на призовному пунк­ ті зажурений канди­ дат у призовники за командою військлі­ каря «Сідай» покір­ но сів на стілець. — Придатний до служби без обмежен­ ня, — такий був ви­ сновок лікаря. — На­ ступний, будь ласка. — Послухайте, — запротестував призо­ вник, — адже ви на­ віть не спромоглися мене оглянути. — Нісенітниця, — заперечив офіцер. — Мою команду ви почули, ваші очі роз­ дивилися стілець, і у вас вистачило розу­ му, щоб виконати мій наказ. Отож, уперед, мій хлопчику! * * * — Дениско, будь розумником, від­ крий ротика. Нехай дядя дістане свій пальчик. * * * — Бездушний тип, — докоряє сво­ єму синові зубний лікар. — Тринькати мої гроші, не задуму­ ючись, із якими люд­ ськими страждання­ ми вони пов’язані! * * * — Знаєте, у вашо­ му зубі велика дірка. Будемо пломбувати чи жувальною гум­ кою заліпимо? * * * У стоматолога в кабінеті: — Заспокойте­ ся, пацієнте. Зараз я зроблю вам місцеву анестезію. — За такі гроші

я хотів би отримати щось імпортне! * * * — Знаєте, я іноді так мрію стати дан­ тистом... Лише вони можуть змусити жін­ ку закрити рота! * * * Головна медсе­ стра супроводжує групу молоденьких випускниць медучи­ лища в лікарні з екс­ курсією, проходячи чергове відділення, каже: — А пацієнти, що в цьому відділенні, найбільш небезпеч­ ні. Тут чоловіки вже майже всі здорові. * * * Кінозірка напри­ йомі в лікарні: — Докторе, мені роздягатися? — Ні, я тількино вчора вас бачив на екрані. * * * Чоловік прибігає до лікаря: — У моєї дружи­ ни відняло язик! Що мені робити? — Прийдіть до дому о третій годині ночі,— цілком сер­ йозно порадив лікар. * * * Жінка скаржить­ ся лікареві: — Схоже, в мого чоловіка психічна хвороба... — Чому? — Я до нього го­ динами говорю, а він не обзивається, і най­ головніше — нічого не пам’ятає з того, що я казала! — Так це ж не хвороба, а дар Бо­ жий!

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекла­ модавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­ кове.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua

Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №834.

Тираж номера 16100.

www.zorya.org.ua

Цiна договiрна.


02 08 2013 gor