Page 1

Хто вирішує долю нашого міста? стор. 3 24 жовтня 2013 р. № 12

Нелюди Четверо ромів двічі за два дні (!) зґвалтували студентку

Фото з мережі Інтернет

Стор. 2


2

24 жовтня 2013 р. № 12

Новини

Переведіть стрілки! І спіть у неділю на годину довше

Скільки політики не кричали, як не обіцяли то навесні, то восени востаннє перейти на єдиний час, цієї неділі стрілки годинників знову треба переводити. Переходимо на зимовий час, тому крутити

доведеться на годину назад. Пам’ятайте, що тепер швидше темнітиме, тому подумайте, як повертатиметесь з роботи, а діти зі школи. Щоб зменшити стрес для організму, радять почати налаштовуватися вже

з п’ятниці. Проведіть цей вечір і наступні вихідні дні активно та весело, на свіжому повітрі з приємним фізичним навантаженням.

ШОК

Нелюди Четверо ромів двічі за два дні (!) зґвалтували студентку

У

середу вранці вражаюча новина облетіла Ужгород. 19-річна студентка звернулася в міліцію із заявою про групове зґвалтування. За словами потерпілої, над нею двічі впродовж двох днів (!) поглумилися 4 роми.

Дівчина розповіла, що 21 жовтня вдень, близько 15.00, у парку «Спартак» на неї напали четверо чоловіків. Застосувавши фізичну силу, вони вступили з нею у статеві зносини неприродним способом. Наступного дня, поблизу вулиці Електрозаводської (за іншою версією – на вулиці Канальній) ті самі ґвалтівники знову вчинили наругу над дівчиною. Крім того, відібрали у неї мобільний телефон. Міліція знайшла нелюдів – чотирьох ромів. Проте після допиту їх відпустили, бо рішення про взяття під варту приймає суд. Учора близько обіду на сайті Закарпатського УМВС з’явилася офіційна інформація, яка, щоправда, дещо відрізняється від озвученої журналістами версії.

Цитуємо: «Пізно ввечері ужгородські міліціонери отримали інформацію про групу підозрілих молодиків, які разом з однією дівчиною знаходяться в лісовому масиві «Старий сад» м. Ужгорода. Не гаючи часу, оперативники карного розшуку Ужгородського міськвідділу міліції виїхали на вказане місце. Перевіряючи дану територію, оперативники помітили чотирьох хлопців з приспущеними штанами, які знущалися над заплаканою дівчиною. Побачивши міліціонерів, зловмисники почали тікати, та вже за кілька секунд були затримані. У одного з правопорушників було вилучено мобільний телефон потерпілої, який він відібрав силою. Ними виявилися четверо приятелів: двом із них по 14 років, іншим - 19 та 21 рік. З’ясувалося, що вони познущалися над дівчиною вже вдруге. Днем перед тим післяобідньої пори неподалік парку «Спартак» ці ж молодики, застосувавши фізичну силу, вступили з цією дівчиною в статеві зносини неприрод-

нім способом. Про цей випадок перелякана дівчина батькам не розповіла. Відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.153 Кримінального кодексу України (Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом). Наразі проводяться необхідні судовомедичні експертизи. Триває досудове слідство». Коли верстався номер, у середу ввечері, почалося засідання Ужгородського міськрайонного суду щодо підозрюваних у зґвалтуванні. Очевидці повідомляли: під будівлею суду зібралися одноплемінники затриманих, які, звісно, кричали, що діти (!) не винні. Охорону забезпечували підрозділи спецпризначення. За даними із соцмереж, суд виніс рішення тримати трьох ромів під вартою до 20 листопада, а одного відпустили. *** Днями область сколихнув ще один скандал, пов’язаний із ромами: сім’я з Чопа подалася в Ходорів на Львівщину. Там батьки забили до смерті свого дворічного сина, тіло спалили, а рештки закопали на смітнику. Інші діти родини згодом проговорилися про це хресній, відтак про дикий випадок дізналися правоохоронці.

Ні сорому, ні совісті

У

розпорядження сайту 7dniv.info потрапили відеозаписи, на яких видно, як паскудять у рідному місті деякі ужгородці.

Замість того, аби віднести пакети зі сміттям до контейнерів, що буквально за 50 метрів від будинків, – залишають непотріб просто на вулиці, в самому центрі міста. Декому ж, як пані на припаркованому поруч авто, навіть ходити нікуди не треба – могла проїхати кілька десятків метрів. Але ж

ні – кинуть сміття на узбіччя, поїдуть чи підуть собі, а бездомний пес довершить справу і перетворить центральну площу міста – Шандора Петефі – у справжній смітник. Всі визнають – після того, як у місті почала працювати австрійська компанія «АВЕ», воно стало значно чистішим. Але якщо ужгородці поводитимуться так,

перепрошуємо, по-скотськи – ніякі австрійці нам не допоможуть.

ВСЕ ПРОПАЛО

Ужгородка втратила і золото, й срібло Злодій обікрав квартиру, підібравши ключ до замка

У

50 тисяч гривень оцінила свої збитки 32-річна ужгородка, яка заявила, що її

квартиру обікрали. За словами жінки, зловмисник підібрав ключі до замка та виніс із помешкання золоті та срібні вироби. Зникли 3

хрестики, ланцюжок, 8 каблучок, 7 пар сережок, 2 підвіски, кольє, 4 браслети та годинник.

ФОТОФАКТ

У місті масштабно ремонтують дороги

Відновлення дорожнього покриття проводиться одразу на кількох вулицях Ужгорода. Оновили проїжджу частину Берчені, Павлова, Новака і проспекту Свободи. Латають асфальт і на численних внутрішньоквартальних територіях. Роботи проводить міський КШЕП.

Світлофорам поправили «годинники» Ужгородці підказали, де є проблеми Якщо ще кілька років тому ужгородці нарікали, що світлофори тривалий час не працювали, то зараз… допомагають комунальним службам синхронізувати розпорядок дня містян і роботу «перепусток» через дорогу. Так, чимало ужгородців скаржилися, що світлофор на вул. Л. Толстого починає працювати пізніше, ніж діти йдуть до школи, а дорослі на роботу – близько 8.30. А не всі водії свідомі: хтось пропускає школярів через дорогу, а дехто – ні. Схожа ситуація і з «триоким» на вул. Заньковецької. Натомість часто

світлофори коригують рух посеред ночі. У відділі благоустрою міськради повідомили: у світлофорах діють автоматизовані системи ввімкнення і вимкнення. А через те, що в місті з настанням холодів почастішали збої електропостачання, таймери збиваються. Та щойно у відділі дізнаються про неполадки, на місце направляють працівників КШЕПу, які їх усувають. Слід очікувати, що відтепер правильно запрацюють і згадані світлофори на Льва Толстого та Заньковецької.

Іннеса МАНЗУЛИЧ

Де і коли знайти газету «Унґвар» «Унґвар» можна отримати у розповсюджувачів


24 жовтня 2013 р. № 12

У фокусі

3

Хто вирішує долю нашого міста? Майже дві третини депутатів міськради – народилися не в Ужгороді

Я

к відомо, до складу Ужгородської міської ради входить 60 депутатів. Від цих людей значною (якщо не визначальною) мірою залежить доля нашого міста. Саме вони відповідальні за сьогодення Ужгорода, вирішують, як він має розвиватися, визначають пріоритети, ухвалюють програми і ділять гроші. Дуже часто під час виступів депутатів на сесіях і у ЗМІ ми чуємо фрази про добробут і процвітання «рідного міста». Нам спало на думку дослідити – а для скількох депутатів Ужгород і справді рідний. Знайти інформацію про кожного з них було непросто, але врешті-решт нам вдалося з 60 маленьких пазлів скласти цілісну картину. Результат викликав величезне здивування.

Але спочатку невелике уточнення – пазлів не 60, а 61, бо на сесії голосує і мер. Віктор Погорєлов, як відомо, корінний ужгородець. В одному з недавніх інтерв’ю «Унґвару» він розповідав, що пам’ятає місто ще без Нового району, проспекту Свободи, і що сучасний Ужгород ріс та розбудовувався на його очах і за його участі. Із депутатами ж ситуація зовсім інша. Виявляється, лише трохи більше третини обранців

Ужгородської міськради нинішнього скликання народилися в обласному центрі. Точніше – таких лише 23. В паспорті інших 37 у графі «місце народження» Ужгород не значиться. Цікаво, що серед найбільших крикунів ради, які не оминають жодної нагоди продемонструвати (бажано – на телекамери) свою любов до «рідного міста» – вихідці з Львівщини (наприклад, Василь Гнатків) чи Міжгірщини (Віктор Щадей). Останній в Ужгороді живе взагалі лише півтора десятка років. Але, вочевидь, швидко зрозумів, що, постійно активно «вболіваючи за місто» і вдало ситуативно міняючи патронів, можна отримати непогану вигоду. Що й успішно робить. Аналіз показує, що з 37-ми «іногородніх» депутатів майже третина – дванадцятеро – народилися взагалі за межами Закарпаття. З них троє – Станіслав Пономарьов, Тарас Румянцев та Іван Колодій – побачили світ навіть не в Україні, а на території нинішньої Росії і Німеччини. Цікаво, що з-поза меж облас-

ті найбільше (четверо) вихідці із Галичини. Це Юрій Бєляков, Богдан Андріїв, Василь Гнатків та Степан Німчук. Хоча Німчук родом із Яремче Івано-Франківської області, котре вважається радше Гуцульщиною, а от Гнатків, Андріїв та Бєляков – справжні львівські галичани, народилися у Дрогобицькому, Стрийському районах і місті Самборі. Ще двоє нинішніх депутатів є вихідцями з Поділля: Анатолій Ковальський і Вадим Яцківський

народилися в Хмельницькій області. Решта регіонів – Київ, Вінниччина та Кіровоградщина – мають по одному земляку в раді. Цікаво також поглянути, як представлені в Ужгородській міськраді і регіони Закарпаття. Беззаперечного лідера немає. Одразу 6 районів – Міжгірський, Іршавський, Свалявський, Ужгородський, Виноградівський і Великоберезнянський – мають по троє краян у раді. Це майже третина депутатського корпусу. Вихідців

із Мукачівщини та Тячівщини – по двоє. Хуст, Берегово і Волівець мають по одному депутатові. Решта районів, у тому числі, що дивно, близький до Ужгорода Перечинський, земляків в Ужгородській міськраді не мають. До речі, зараз наші діти у школі вивчають предмет «Мій Ужгород». Цікаво, скільки депутатів нинішнього скликання змогли б скласти з нього іспит? І на яку оцінку?

Т. Румянцев (Тульська область, РФ)

Ю. Беляков

Ю. Оксьон

В. Яцківський

С. Пономарьов (Свердловська область, РФ)

В. Гнатків

Б. Андріїв А. Ковальський К. Дацюк Ю. Костюк Ю С. Н С. Німчук імчу чук ук

І. Колодій одій (м. Потсдам, дам, ФРН)

Б. Пацкань

Ф. Соханич

А. Погорєлов

В. Бадида

Т. Безега

Я. Гасинець О. Гетманенко В. Гомонай

Р. Буланов

О. Доктор

О. Кіндрат

С. Галас

А А. Баганич

М. Данч

О. Ковач

М. Рошко

М. Булина Т. Козак М. Зілгалова

Ф. Ващук

С. Король

В. Кручаниця Ю. Мандич

М. Мегеш

В. Щадей

М. Станкович

Є. Лях

В. Тарахонич

В. Мильо В. Мартин

І. Волошин

В. Феєр В. Бобіта

В. Семаль

І. Адамчук

О. Травіна С. Травницький М. Чурило С. Пахомова

З. Кулін

С. Горбань Ю. Бедь В. Жменяк

П. Чучка

Я. Шафарь

Г. Шевчук З. Торич П. Кіндюх


4

24 жовтня 2013 р. № 12

Події МАЙБУТНЄ

Два квіткові прапори Ростуть в Ужгороді біля одного пам’ятника Ліворуч пам’ятника угорському поету Шандору Петефі в Ужгороді висадили хризантемами «прапор» Угорщини, праворуч – України. Клумбу, завдяки благодійникам, заквітчали до річниці проголошення Угорської республіки.

ПОЛІТАНАЛІЗ

Діти поділилися мріями Що зробили б, якби стали мером Ужгорода Творчі конкурси серед школярів «Якби я був мером» і «Ужгород майбутнього» пройшли у нашому місті в рамках Європейського тижня місцевої демократії. Творчості не ставили перепон чи умов, тому хтось присвятив Ужгороду вірші чи намалював місто над Ужем; дехто відобразив усе за допомогою презентації, а комусь навіть було до снаги зробити 3D-макет міста-мрії. Усі роботи засвідчили: діти хочуть бачити рідне місто квітучим, із парками, алеями, фонтанами, аквапарком і… прибутковим бізнесом. Так, учениці 11 класу однієї зі шкіл презентували бізнесплан проекту створення в обласному центрі підприємства з виготовлення, розпаковки і збуту ексклюзивної чайної продукції. Учень Лінгвістичної гімназії представив проект площі Театральної – із декоративними рослинами і великим дисплеєм, на якому б повсякчас транслювалися різні цікаві події з життя міста. Велосипедні доріжки, фунікулер і велика вежа, з найвищої башти якої б відкривався вид на все місто, а ще притулок для собак – у проекті семикласниць Лінгвістичної гімназії. «Мене здивувало, що діти у своїх працях піднімають дійсно актуальні для міста проблеми, – каже депутат Ужгородської міської ради Михайло Мегеш. – Відкриття фонтанів, створення паркових зон, екологія – все це неодноразово обговорюється нами, депутатами, на сесіях міськради. Вони, як і ми, переймаються станом і життям Ужгорода. Такі творчі проекти ще раз доводять, що ми думаємо однаково. Завдяки активній позиції школярів ми змінимо наше місто на краще».

Іннеса МАНЗУЛИЧ

Вистава для одного глядача Закарпатський «театр» намагається справити враження на Президента

П

очинаючи з цього номера, «Унґвар» подаватиме короткий політаналіз життя краю за тиждень. Ужгородців уже тривалий час годують стравами, приготовленими на політкухнях обласних регіональних і ЄЦівських штабів. Ми ж подаватимемо інформацію без партійних смакових добавок. Отож, коротко про головне – що найцікавішого відбулося у крайовій політиці за тиждень і які цьому справжні причини?

Подією номер один із часу виходу останнього числа «Унґвара», безперечно, став скандал за участі нардепа від Партії регіонів, екс-заступника «губернатора» Ледиди Івана Бушка. Минулими вихідними численні ЗМІ, серед яких і авторитетна «Українська правда», поширили надіслану від імені нардепа заяву, в якій він начебто критикує підписання угоди про асоціацію з ЄС. А ще й нібито нахабно і зухвало питає президента: У Європу, кажете, ідемо? А що робити з вашими обіцянками виборцям Півдня і Сходу?. Коли ця інформаційна хвиля накрила Україну – як же так, закарпатець, а проти євроінтеграції – Бушко скликав пресконференцію. І довго переконував: то не його рук справа, це все зловмисники, політичні опоненти. Скриньку фальшиву створили, листа брехливого розіслали, ще й сюжети намонтували і в Одесі по телебаченню показали. Дивись, мовляв, народе, женуть нас у Європу, а закарпатці, що з тою Європою сусіди, – проти. Цією підлою провокацією споганили, побідкався Іван Бушко, не лиш його репутацію, а й карму всієї Партії регіонів. І хто, як ви думаєте? Одеський розкольник Марков, котрого за виступ проти європейського курсу президента Януковича з Партії регіонів вигнали, на пару з підлим мукачівцем Балогою. Чому і той? Бо не пробачив йому, натякнув нардеп Бушко, поразки брата Івана на виборах до парламен-

ту по Виноградівському округу. А ще занепокоївся, що Бушко дуже активно русинством зацікавився. Виглядає так: захотів виноградівський нардеп шустро осідлати коника, на якому мукачівський колега по парламенту уже роками носиться, от Балога і збрикнув. Вірити чи ні цим двом конспіративним версіям Івана Бушка – справа кожного. Якісь вони недовершені й підозрілі. А от третій аргумент виглядає дуже правдоподібно. Мовляв, зрештою, вся фішка в тому, що за тиждень, перед вільнюським доленосним самітом із ЄС на Закарпаття приїде Янукович. І зробити все, аби у президента склалося враження, що місцеві намісники глави держави з роботою не справляються та ще й незрозумілий шум піднімають – ідея-фікс Балоги. Із цим не погодитися важко. Скандал із площею Народною в Ужгороді, конфлікт на Іршавщині, де войовничі селяни дорогу пе-

рекрили і Ледиду вимагали, різка активізація радикальних угорців, євроінтеграційна бомба нібито від Бушка – усе це на руку майстру політичних інтриг із Мукачева. Мета одна: донести до президента месидж: слабі ці хлопці, треба їх міняти. Найголовніше, що час вибрано дуже вдало. По-перше, зовсім недавно Янукович сам сказав, що з тими, хто з роботою не справляється, пора прощатися (в останньому рейтингу регіонів Закарпаття – п’яте знизу). А подруге, ходять чутки, що ще один наш землячок-нардеп, на фейсу – регіонал, а серцем близький до Балоги (прізвище поки що не називаємо, щоб не наврочити) у «губернатори» рветься. До президента підбріхується, обіцяє ефективність і стабільність, на Ледиду вигадує всяку правду і неправду… От, кажуть, Янукович і засумнівався. Що ж у цій ситуації робить чинний губернатор? А що йому лишається – конфлікти залаго-

джує (крім Народної, бо пішов на принцип), іршавським селянам дороги швидко ремонтує, євроінтеграційну бомбу руками Бушка знешкоджує, комплекс у Тереблі для переселенців із Солотвина особисто інспектує, спортивне містечко з тенісними кортами в Ужгороді відкриває (хто забув, президент у нас тенісист) і намагається випромінювати впевненість та рішучість. Зрештою, його вже не раз за три з половиною роки знімали, а він усе ще в кріслі голови ОДА. Певно, надіється, що й цього разу все минеться. Чим завершиться вся ця політична трагікомедія, дізнаємося вже скоро. За тиждень-два Янукович приїде, рішення оголосить, поїде – і все вляжеться. Але найгірше, що знову доводиться визнавати: все, що робиться в області, – лише для того, аби догодити потребам кількох політиків. А простий народ із його турботами і проблемами нікого не цікавить.

Назар ЦИФРА


24 жовтня 2013 р. № 12

Соціо

5

Про ужгородські музеї – всьому світу Взялися розповісти науковці УжНУ Аби ознайомлювати весь світ із самобутністю нашого краю, надбаннями закарпатських музеїв, Інститут іноземної філології УжНУ взявся за масштабний проект. За підтримки країн Вишеградської четвірки

(Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі) викладачі й студенти перекладуть 10 культурних реліквій Закарпаття англійською, а відтак помістять переклади в одне видання. Днями про це повідомили в. о. директора Ін-

ституту іноземної філології УжНУ Михайло Рошко та його колеги. Свої музеї англійсь кою мовою світовій громадськості також представлять Пряшів (Словаччина), Брно (Чехія), Польща, Шарошпоток (Угорщина).

ЛІКБЕЗ

Все, що ви хотіли дізнатися про пенсію Типові помилки, порядок дій, поради

Д

ва роки минуло з впровадження пенсійної реформи в Україні, але питань до неї все ще чимало. Адже реформа – це не лише збільшення пенсійного віку для жінок, про що найбільше дискутували, але й чимало інших новацій.

Сьогодні «Унґвар» спільно з заступником начальника управління з призначення пенсій Пенсійного фонду в Закарпатській області Яною Бриньо розпочинає ряд публікацій, щоб відповісти на найактуальніші питання стосовно пенсії.

Проблеми, на яких «спотикаються» краяни Коментує Яна Бриньо: – Приємно відзначити, що нині люди заздалегідь приходять до Пенсійного фонду. Цікавляться, як вийти на пенсію, які документи потрібно зібрати, чи все гаразд із трудовими книжками.

І якраз трудові книжки нині є чи не найбільшою проблемою. Ми все частіше стикаємося з їх неправильним заповненням. Кадрових служб, де працювали б люди, що спеціально вчилися правильно заповнювати документи, як це було колись, нині вже немає. Коли в трудових книжках є виправлення, ці періоди потребують уточнення – інакше цей стаж не можна брати до уваги при нарахуванні пенсій. Якщо люди звертаються до нас заздалегідь, ми робимо за-

П

пити, пояснюємо, які документи й до яких організацій треба подати, щоб стаж був зарахований. Інша велика проблема виникає у закарпатців, які працювали за межами України чи УРСР. Ті, хто трудився за договорами підряду, думають, що мають страховий стаж, а насправді договори підряду ніколи не підлягали загальному соціальному страхуванню. Відповідно, такі заробітчани не можуть сподіватися, що цей період роботи буде врахований. Люди ображаються,

енсія по інвалідності: документи, які підтверджують інвалідність, до пенсійного фонду надсилає медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). Військовослужбовці подають копію свідоцтва про захворювання, видану й завірену військкоматом, або довідку військово-лікарської комісії. Якщо інвалідність настала після звільнення з армії, потрібна довідка військкомату про проходження служби та висновок МСЕК про те, що інвалідність пов’язана з відбуванням служби. Окрім довідки про інвалідність, потрібно подати ті ж документи, що й для отримання пенсії за віком.

дорікають, що працювали. Ми це чудово розуміємо, але проти законодавства піти не можемо. *** Чи враховується в загальному стажі навчання у вищих навчальних закладах та проходження строкової військової служби? – Період навчання у вузах не зараховується до загального стажу, починаючи з 2004-го року. Якщо людина, до прикладу, вступила в університет у 2000-му році, їй зарахують до стажу перші три роки навчання з п’яти. Але такі люди мають право добровільної участі у системі загального соціального страхування. Це право мають всі особи після досягнення 16-річного віку. Якщо людина ніде не працює, не зайнята доглядом за дитиною, вона може укласти договір добровільного страхування, сплачувати мінімальний щомісячний внесок упродовж періоду навчання і при настанні пенсійного віку цей період буде врахований. Але просто як страховий стаж, а не навчання. Щодо військової служби, то військові частини звітують до Пенсійного фонду про службовців і служба зараховується до загального стажу.

Які документи слід подати для призначення пенсій? Якщо наближається пенсійний вік:

У зв’язку з утратою годувальника:

 паспорт (або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік),  довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру (або копія сторінки паспорту з відміткою про відмову від номеру через релігійні переконання);  трудова книжка, диплом про навчання, військовий квиток, свідоцтва про народження дітей (жінкам, які до досягнення дитиною трирічного віку не працювали), строкові договори або довідки, що підтверджують строкові трудові договори про роботу на Крайній Півночі;

 довідка про присвоєння ідентифікаційного номера померлому годувальнику (якщо є),  трудова книжка, диплом про навчання, військовий квиток, довідки, тобто всі документи про стаж годувальника,  довідка про заробітну плату за 60 місяців роботи підряд до 01.07.2000 р;  свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначають пенсію, довідка ЖРЕРу про склад сім’ї померлого годувальника;  копії документів, які засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником;  свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про

 спеціальний торговий патент або свідоцтво про сплату єдиного податку, або патент про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідку про сплату страхових внесків фізичною особою, котра займалася підприємництвом за спрощеною системою оподаткування;  довідка про заробітну плату за 60 місяців роботи підряд до 01.07.2000 р;  у разі призначення пенсій за віком зі зниженням пенсійного віку додатково подаються документи, що підтверджують таке право.

визнання його пропалим безвісти;  довідки навчальних закладів про навчання на денній формі навчання (для дітей у віці від 18 до 23 років);  довідка з житлових органів про спільне проживання з померлим чи рішення суду;  експертний висновок, якщо смерть пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС;  висновок МСЕК про інвалідність і час її настання чи довідка військової установи про дату та причину смерті, чи документ про час проходження ним військової служби, причину звільнення з неї та зв’язок смерті з виконанням обов’язків військової служби.

Матеріали підготував Юрій ЛІВАК

ЗУХВАЛО

«Іграшкове» пограбування Одесит «надурив» продавців магазину й обманувся сам Одесит, який лише нещодавно вийшов із в’язниці, схоже, знову повернеться за грати через «забавки», які влаштував в Ужгороді. З іграшковим (як виявилося потім) пістолетом він пішов по здобич до одного з магазинів. Налякавши «зброєю» продавців, зловмисник дістав із каси аж… 100 гривень. Затримали горе-грабіжника майже одразу. При собі він мав і «зброю», й відібрану сотку.

НІЧОГО НІЧОГОСВЯТОГО СВЯТОГО

За маніпуляції з дітьми – під суд Ужгородка хотіла взяти більше грошей 33-річна ужгородка підробляла відомості про народження її неповнолітньою донькою дітей. У листопаді 2010 року вони удвох подали до міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану медичне свідоцтво про народження дівчинки, яку насправді народила інша громадянка. У липні 2011 року донька обвинуваченої народила першу дитину. А до РАЦСу разом із матір’ю подала свідоцтво про народження хлопчика, повідомивши, що це вже друга її дитина. Жінка хотіла одержати більше грошей – виплату за народження другої дитини. Підсудна вину визнала, тож її оштрафували на п’ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Словом, отримала десятки тисяч, а заплатила 850 грн.


6

24 жовтня 2013 р. № 12

Аспекти

або Чим відрізняються мисливці з оптикою від вадасів із мотикою

СУЧАСНА ВАДАСКА

Д

ва паралельні світи. В одному – трудяги, які 2-3 місяці в році полюють, 12 – працюють. В іншому – дорослі чоловіки, що вже мають статус та статки і розважаються, шукаючи гострих відчуттів. Таке враження ставало усе стійкішим, що з більшою кількістю причетних ми спілкувалися, що далі «Унґвар» влазив у тему сучасної закарпатської вадаски. Відповіді на деякі питання звучали тільки після слів «виключіть диктофон»…

Тотальне кучкування На Закарпатті стрімко поширюється мода на створення невеликих мисливських господарств, товариств, колективів, клубів. В інших областях України пік цієї моди був ще кілька років тому, у нас же – всі тільки набувають досвід і «набивають гулі». Оскільки територія одна, «відскубують» угіддя в користування від колись практично єдиної організації – Українського товариства мисливців та рибалок. Наприклад, якщо донедавна в Ужгородському районі УТМР мало більше 45 тисяч гектарів угідь, то тепер їм залишилося лише 9 тисяч га. Григорій Шевчук, депутат Ужгородської міськради, завзятий мисливець, переконаний: те, що створюються такі невеликі господарства – дуже добре. Бо люди відчули себе господарями на своїй території і взялися до роботи. Каже, менше стало браконьєрства, звірина краще підгодовується, виконуються усі вимоги лісгоспів. Мисливці кожного колективу здають членські внески. У середньому, розповідають, це 5001000 гривень на рік, але кожне товариство визначає свою суму. За ці гроші утримують передбачених нормативними документами єгеря та бухгалтера, а також підгодовують тварин. Мисливці, аби виростити собі потенційну здобич, буває, не цураються й мотики – висівають злаки, кукурудзу, іноді й картоплю, будують годівниці, виносять тваринам сіль. При цьому важливо, щоб звірі не покладалися повністю на людей, а й зберігали навички самостійного здобування харчу.

Кожному – по клубу Проте роздача земель у користування має і чимало критиків. В інших регіонах України було багато скандалів із виділенням земель. Та й у нашій області ще досі преса і людські язики пере-

«Коли пан має час і має натхнення» –

мелюють виділення у 2009-му обласною радою майже 20 тисяч га Товариству «Грінвуд» на 25 років на Рахівщині. Як би не відхрещувався Віктор Балога від цих земель, їх пов’язують із його родиною, а посадовці «Грінвуда» періодично «влипають» у всілякі скандали. Була навіть кримінальна справа за підробку погоджень на виділення земель кількома сільрадами. «Не злим тихим» згадують і надшвидке створення восени 2011-го клубу «Губерт», якому відійшли більше 30 тисяч га на Берегівщині теж на максимальний (із передбачених законом) термін – 25 років. Клуб отримав, зокрема, і територію господарства «Нове село», куди з десяток років тому завезли європейських ланей, куплених в Угорщині за бюджетні кошти. Засновники клубу – голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида і хустський молодий політик із уже багатою біографією Степан Деркач. На час передачі земель один із засновників клубу розповів журналістам, що там нараховувалося 12 оленів, 70 косуль європейських, 132 європейські лані (зазначивши, що їх треба відстрілювати, бо вже забагато розвелося, і чимало серед них старих). Також, мовляв, уже засновники клубу закупили 10 самок оленя благородного і 10 особин муфлона. З огляду на таку розкішну звірину не видаються казками чутки про те, що на землях «Губерта» проходять полювання VIP-посадовців із Києва. До речі, торік улітку на цій території спалахнула масштабна лісова пожежа, її пов’язували саме з черговим «панським полюванням». Галасу було стільки, що пресслужба навіть розсилала журналістам запевнення Олександра Ледиди, мовляв, він тієї неділі був аж на Рахівщині.

«Ягідки», кажуть, ще попереду Знаючі люди «не для преси» розповідають, що і на Закарпатті є мисливські господарства для «простих», а є території для «панських полювань», де «відриваються» посадовці, зокрема й депутати, правоохоронці. От тільки їхні прізвища уголос не називають. Там, кажуть, правила не писані, браконьєрство тотальне, бо полюють не тоді, коли це дозволено з урахуванням циклічності життя тварин, а коли, як у анекдоті, пан має час і має натхнення.

Досвідчені мисливці відзначають також інші недоліки створення невеликих мисливських колективів. Наприклад, якщо охочих набирається небагато, їм потрібно платити чималі внески. Територія, закріплена за колективом, повинна мати не менше 3 тисяч га. За словами фахівців, для належного догляду такого, навіть мінімального шматка, потрібно близько 120 тисяч на рік. А трапляються й випадки зі спритниками, що видурюють гроші, прикриваючись липовими потребами. Інший момент: багато мисливських колективів беруть у користування невеликі території, а звірина ж не зважає, «чия» вона, і мігрує. Скажімо, на початку року проводиться таксація (облік тварин), вирахують, що в якомусь місці є косулі, видадуть мисливцям ліміти на відстріл, а на час полювання – осінь, косулі перейшли вже на територію іншого господарства. Відтак в одних є ліміти – нема тварин, в інших є тварини, проте немає карток на відстріл. Ще одна проблема стосується насамперед ужгородських мисливців. В обласному центрі та районі близько 1500 любителів полювання. Колективи формуються насамперед за територіальним принципом, тому до них гуртуються здебільшого сільські мисливці, а ужгородські, якщо вони не вхожі в «елітні» клуби, залишаються «збоку». Хтось пристав до знайомих, друзів, а близько 150-180 саме ужгородських адептів полювання наразі «не прилаштовані». Утім, каже голова президії Закарпатської обласної ради УТМР Олександр Вайс, висновки – на добро чи ні створення дрібних мисливських господарств – робити поки зарано. Масове перезакріплення земель

на Закарпатті триває близько року, тому зараз період «квіточок», а «ягідки» ще всі попереду.

У ліс – більше, ніж із лісу Давно минули, стверджують, часи, коли мисливці йшли до лісу, аби прогодувати родину. Тепер ідуть по трофей – змагаються у вправності, відпочивають, «випускають пар» і «ганяють» адреналін. Це свого роду спорт, самоствердження. До речі, за інформацією «Унґвара», серед депутатів Ужгородської міськради щонайменше 4 активні мисливці, багато їх в обласному депутатському корпусі, ну а головним мисливцем усі називають нашого «губернатора» – Олександра Ледиду. Нині полювання – недешева справа, тому не стільки з нього принесеш, як понесеш заради нього. У минуле відходять часи, коли полювали хто в чому мав – здебільшого в куплених у підприємливих старшин військових частин солдатських формах або й у спортивних штанях. Зараз переважно беруть камуфляж, та й неабиякий, а власне мисливський, у спеціалізованих магазинах. За приблизними оцінками, близько 70% закарпатських мисливців одягаються на вітчизняних просторах, третина – за кордоном. У європейських країнах, кажуть, більш суворо ставляться до екіпірування і ціни на нього чималі. Наприклад, в Австрії ціна на добротні мисливські чоботи стартує від 300-350 євро. «Знаряддя праці» – рушниця – у нас коштує від 3,5 тисяч гривень, цілком пристойна – близько 5 тисяч. Добрий мисливець повинен мати кілька «пушок» – на різного звіра. Ну а «круті» озброюються за великі гроші і з

«прибамбасами» – навороченою оптикою. Недешеві й патрони. Багато років відповідальний саме за мисливство в обласному управлінні лісового господарства, нині працівник УТМР Володимир Машура ще пам’ятає часи, коли десяток патронів коштував 85 копійок, а тепер пачка – 25 штук тягне з кишені більше сотні гривень. Не буде полювання (хіба якщо використовується засідка) і без файного пса. За словами Григорія Шевчука, наприклад, на фазана, зазвичай ідуть, поділившись на групи до 10 осіб і в кожній 4-5 собак. На Закарпатті з мисливських порід тримають переважно курцхаарів, драатхаарів, угорську віжлу, кокер-спаніелів – на пернатих і зайця, а на більшу звірину, на лісове полювання – лайок, ягдтер’єрів, словацьких коповів. Голові Закарпатської ОДА Олександру Ледиді митники два роки тому, знаючи про його пристрасть до вадаски, подарували щеня бігля – невеликої мисливської собаки, яке коштує близько тисячі доларів. Наведемо ціни на організоване полювання, яке, наприклад, пропонував сайт «Ловецтво України» на землях «Губерта» станом на червень 2012-го. Мисливський тур на 3 дні на кабана – 2300 грн. Вартість трофею (шкіра + м’ясо + ікла) оплачується залежно від ваги. Зокрема, кабан вагою 90130 кг коштує 3000 грн. У разі відстрілу звіра в перші два дні полювання надається бонус, а саме – полювання на фазана з лягавою. Також з 1 вересня дозволяється полювання на самця лані (тур на 3 дні – 2800 грн.). Здобутий трофей – роги – оплачується окремо: до 1,5 кг – 3000 грн., до 3 кг – 5000 грн., більше 3 кг – 9000 (Закінчення на стор. 7)


24 жовтня 2013 р. № 12

Життя

7

Наступної п’ятниці – вихідний Якщо рішення прийме роботодавець Уже традиційно 1 листопада – день, коли віддається шана померлим, – на Закарпатті більшість підприємств та організацій роблять вихідним. Цього року голо-

ва ОДА Олександр Ледида теж видав розпорядження, яким рекомендував перенести робочий день з п’ятниці, 1-го, на суботу, 9-го листопада.

УСЕ ДЛЯ КЛІЄНТІВ!

Із печі – на прилавок Випічка «Вопака» готується виключно з натуральних продуктів і потрапляє до покупців найсвіжішою

У

жгородські супермаркети мережі «Вопак» не лише реалізовують продукцію різних виробників, але й готують самі. Всі клієнти знають, що тут можна придбати й обід чи вечерю – м’ясні страви, різноманітні свіжі салати, кондитерські вироби. Але особливою любов’ю в покупців користується унікальна й смачна випічка.

Щоб проникнути на пекарню «Вопака», «Унґвар» зустрівся із головним технологом пекарні супермаркету на Капушанській, 35 Наталією Ємельяновою та розпитав, у чому секрет випічки «Вопака». – Уся наша продукція – виключно з натуральних продуктів, – розповідає Наталія Михайлів-

на. – Працюємо без різноманітних домішок. Борошно в основному отримуємо з Вінниці. Нині саме воно вважається одним із трьох найкращих в Україні. Всі інші продукти – також високоякісні й натуральні. Ми принципово не використовуємо у випічці харчову хімію. – І все ж, як можете гарантувати покупцеві, що він дійсно придбає свіжу й смачну продукцію? – Наша головна гарантія – час, відколи ми на ринку. «Вопак» випускає власну випічку вже близько 9 років і продукція завжди розходиться, покупці задоволені. Ужгород – невелике місто, тут живуть наші друзі, знайомі, рідні, печемо для них і для себе, тому чітко дотримуємося усіх технологічних процедур.

– Розкажіть, будь ласка, про асортимент. – Ой, він у нас дуже великий. Близько 30 видів простих хлібобулочних виробів, 35 – здобних. Здобу робимо, як домашню – з молоком, яйцями. Від цього вона трохи дорожча, ніж на ринку, зате дуже якісна й смачна. Також випікаємо різноманітний хліб: від

простого недорого білого до більш елітних видів. – А випікаєте лише для одного магазина чи для всіх супермаркетів мережі? – У нас у кожному «Вопаку» своя окрема пекарня. Це зробили, щоб випічка завжди була найсвіжішою. Проте, види продукції переважно однакові в усіх магазинах. – А скільки печете щодня? – 300-400 кілограм. Причому вироби у нас поштучні – від 50-грамових і до 700-грамових (хліб). Із роками об’єм продукції зростає, а також розширюється асортимент. Працівників десятеро. Це в основному досвідчені люди, які займаються випічкою у «Вопаку» вже роками. У нас практично немає плинності кадрів, що, знову ж таки, гарантує стабільно високу якість. Робота в пекарні не най-

легша, тому тут працюють люди, які дійсно люблять пекти. – В Ужгороді конкуренція на ринку хлібо-булочних виробів дуже висока. Справляєтеся з нею? – Дійсно, конкуренція чимала навіть незважаючи на те, що в місті немає хлібокомбінату. Тому на будь-які зміни треба оперативно реагувати – інакше відстанемо і будемо неконкурентноспроможні. Саме тому ми постійно оновлюємо асортимент і стежимо за смаками клієнтів. Стараємося розшукати якісь старі забуті рецепти. Нині входить у моду здорове харчування, тому ми розширили асортимент якраз у цьому напрямку. Наприклад, люди дуже полюбили висівкові булочки. Зокрема, їх купують дуже багато пацієнтів обласної лікарні. Бо такі булочки корисні й діабетикам, і хворим на шлункові хвороби. Популярні тепер і зернові хліби, із суміші злаків – із льоном, вівсяними пластівцями, кунжутом. Кукурудзяний хліб також почали купувати. Ми вважаємо, що свою продукцію повинен знайти у «Вопаку» кожен покупець, тому випікаємо на всі смаки.

СУЧАСНА ВАДАСКА

«Коли пан має час і має натхнення» (Початок на стор. 6 грн. Проживання, до речі, пропонувалося в губернаторському готелі-ранчо «Золота гора». На цьому ж сайті і тепер актуальне оголошення з Донецька з пропозицією полювання на ведмедя, лося, оленя, кабана за 10 000 грн.

Мисливські традиції – до звіра з шаною У вересні цього року у нашій області на Берегівщині вперше пройшов фестиваль мисливців. Регулярними стали і змагання з імітації реву оленів. За словами ужгородського поціновувача полювань Ігоря Барана, дуже гарна традиція проведення щорічних мисливських балів, на які приходять сім’ями. Під час самого полювання є звичай, що той, хто вцілив у дичину, вмочує листочок (або ж, якщо це птах,

пір’їну) у кров здобичі і закладає на капелюх. А великій тварині кладуть до писка гілочку – така собі остання закуска. При цьому стають на коліна, вшановують звірину і просять у неї пробачення. Підтримується й традиція посвяти у мисливці. Той, хто вперше підстрілив здобич, вкладається на неї або поруч, а колеги луплять його по м’якому місцю. Хтось при цьому легенько прикладається прутиком, інший шмагає з усієї сили, а дехто і «посвячує» солідним дрючком. Здобич, запевняє Григорій Шевчук, завжди ділиться порівну. Якщо тварина велика, тушу розбирають на частини і кожен витягує номерок, або ж одного повертають до м’яса спиною, а інший, показуючи на «порцію», запитує у повернутого, чия вона. При цьому, запевняє, усі мисливці рівні – на полюванні нема поділу за професією, посадою чи

статками. Однозначне право на оленячі роги, якщо вполюють красеня, належить тому, хто вцілив. Щодо «полян», то, кажуть, ними закінчується кожне колективне полювання. Традиційний на наших застіллях – бограч. Якщо день для мисливців вдалий, готують і щось із дичиною. Кількість блюд (і з якими наклейками пляшки) залежить від компанії. Так само, як і обсяги спожитого алкоголю. Проте є закон: після вадаски перед гостиною вся зброя розряджається. Ну а поговорити мисливцям завжди є про що – від «розбору польотів», тобто як проходило полювання,

до політики, бізнесу тощо.

Справжніх мисливців усе менше Запевняють, хвалитися кількістю трофеїв і визначати «чемпіонів» не прийнято. «Унґвару» розповіли лише дві історії, але вони швидше з категорії «очевидне-неймовірне». Так, один із мисливців якось уполював кабана, а згодом з’ясував, що однією кулею убив аж двох – тварини бігли поруч, куля одного прошила наскрізь, а тоді ще застрягла прямісінько у серці другого. Іншому мисливцю наснилося полювання на фазана з п’ятниці на суботу, а

в неділю увесь сон повторився наяву – аж до дрібних деталей. Вистачає мисливцям і на що нарікати. У лісах-полях багато користувачів, а законодавчо-нормативні документи про їхню діяльність часто суперечать один одному. Браконьєрство карається мізерними штрафами, а дуже часто і до них не доходить – суди у гас «гуманні», а ще до них діє «телефонне право». Скільки людям не пояснюй шкідливість випалювання, щовесни і щоосені величезні території Закарпаття горять, у вогні гине і птаство, і дрібна звірина. Більші площі сільгоспземель – це зазвичай орендовані паї і їх обробляють гербіцидами, що не на користь дичині. А безгосподарні поля вкриває аж до 90% алергенна амброзія, туди звірина й носа не потикає. Та найсумніше, кажуть, те, що молодь у ліс не йде – надає перевагу легшим заняттям, насамперед біля комп’ютера. Тому середній вік нинішніх мисливців – за 45 років. Ті ж, що йдуть у ліс, бо це модно, є черговою престижною «галочкою» у їхньому «джентльменському» наборі – не мисливці, то дорослі чоловіки просто «відриваються».

Лариса ПОДОЛЯК


8

24 жовтня 2013 р. № 12

Із «Унґваром» – назустріч легендам Розігруємо квитки на «Scorpions», «Deep Purple» і «кавказьку полонянку» По 2 білети одразу на три дуже цікаві події розігрують між своїми читачами газета «Унґвар» та сайт 7dniv.info. В усіх трьох випадках ти можеш абсолютно безплатно побачити виступ легендарних особистостей світу музики й кіно. Для цього достатньо тільки вподобати сторінку «7 Днів» у соцмережах «Фейсбук» або «ВКонтакте» і поширити новину про розіграш квитків. Тим, хто вже «лайкнув» сторінку сайту, достатньо лише поширити цю інформацію. Перший у списку – грандіозний концерт легенди світової музики – гурту «Scorpions». Музиканти виступлять у Києві 7 листопада. Вони представлять програму «The BEST» і виконають свої найкращі хіти за

всю історію існування колективу. Гурт виступить у супроводі Національного симфонічного оркестру України, який завоював світове визнання. Подія №2 – трагікомедія «Блюз одинокой бабочки», яку привезе до Ужгорода російський театр «Преміум». 9 листопада у філармонії можна побачити легендарну Наталію Варлей – «спортсменку, комсомолку і просто красуню Ніну» – головну героїню фільму «Кавказька полонянка». Вистава триватиме 2 години й 20 хвилин і розрахована на вікову категорію 16+. Третій у нашому розіграші – концерт культового гурту «Deep Purple». Виступ одного з найвідоміших і найпопулярніших колективів за всю

історію світової рокмузики відбудеться 12 листопада в київському «Палаці спорту». У лютому цього року засновники хард-року відзначили своєрідний ювілей – 44 роки з дня заснування. У світі продано близько 240 мільйонів копій їх альбомів. Організатори концерту в Києві й музиканти обіцяють незабутнє шоу. Хочеш стати його учасником? Перевір удачу і візьми участь у розіграші!

Гороскоп від ужгородського астролога Оксани Каплуненко Прогноз на 25 – 31 жовтня Овен – період творчого підйому та натхнення в роботі Телець – попереду пора фінансової стабільності Близнюки – можливо, доведеться шукати нову роботу Рак – близькі чекають від вас підтримки, приділіть увагу сім’ї Лев – час, сприятливий для творчості Діва – можливі несподівані зміни на роботі Терези – вдалий період для запланованих подорожей Скорпіон – на вас очікує чимало домашніх клопотів Стрілець – короткі поїздки будуть вдалими Козеріг – будьте стриманими у конфліктних ситуаціях на роботі Водолій – з’являться нові варіанти вирішення поточних проблем Риби – у цей час краще відпочити

АФІША

25 жовтня Виступ гурту O.Torvald. Ужгород, нічний клуб «Фантом», вул. Капушанська, 156/А, 22.00 Вхід: 70 грн.

26 жовтня Третє літературне бомбардування. Ужгород, вул. Українська, 16, 14.00. – ФРІ «Літературна Школа», а саме лекція від Павла Коробчука; – презентація поетичних збірок від Богдана–Олега Горобчука, Олежика Коцарева, Павла Коробчука (презентація відбудеться о 16.00 у «Львівській майстерні шоколаду», Ужгород); – підсумки ФРІ–поетичного конкурсу; – акція живого буккросингу «Запали книгою». В основній програмі «Літературного бомбардування» виступатимуть: – Юля Іванчук – Богдан–Олег Горобчук – Любов Якимчук – Павло Коробчук – Христина Халімонова з музичною програмою – Олена Степаненко – Ірина Загладько – Роман Повзик – Заза Павліашвіллі – Вікторія Диkобраз – Анна Малігон – Олежик Коцарев – гурт «Точка Кипіння» – гурт «Вчора буде»

Дитячо-юнацький Міжнародний чемпіонат із Кіокушінкай карате (Rengokai). Ужгород, Закарпатський обласний палац дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН», Студентська набережна, 8, 20.00

27 жовтня «Казка «К « Казк з валізки». Ужгород, Уж У жгго оро ро Закарпатський ак а кад адем академічний обласний теа те аттр ляльок л «Бавка», театр 11.00 11 1 1.00 та 13.00 Uzhgorod Fashion Day. Організатор – міжнародна модельна агенція «One Models Agency». Ужгород, готель «Прага», 19.00 День автомобіліста в Автограді. Мукачево, вул. Автомобілістів, 3, 11.00

30 жовтня Концерт Ко К онце симфоніічно оркестру з н нічного соліст із Італії Давіде со солістом Алонь (скрипка). УжгоАл Ало Алонья род, З ро Закарпатська род, об о блас обласна філармонія (велика зала), 18.30. Виступ відбудеться за участі заслуженого академічного Закарпатського народного хору, диригентів Вікторії Свалявчик-Цанько та Наталії Петій-По-

тапчук.Прозвучать композиції норвезького композитора Е. Гріга, німецького композитора Ф. Мендельсона та інших світових класиків.

Виставка закарпатського натураліста й орнітолога Олександра Грабаря. Ужгород, Ужгородський замок, вул. Капітульна, 33

До 27 жовтня

До 31 жовтня

Фотовиставка Анни Валчик «Свідки страждання» про зруйновані християнські святині. Ужгород, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, вул. Капітульна, 33/а, 10.00-17.00

Виставка «Образотворче мистецтво Буковини» Мукачево, картинна галерея, пл. Федорова, 5, 10.00-17.00

До 30 жовтня Персональна виставка Костянтина Ковгана. Різьба по дереву. Ужгород, Закарпатський краєзнавчий музей, вул. Капітульна, 33

www.7dniv.info

Будь в курсі

НП і скандал у дитячій обласній лікарні

Фотовиставка «Чотири погляди». Виноградів, виставковий зал «Імпасто», вул. Шевченка, 10.00-17.00

ДДоо 30 ллистоппада ада

Виставка Ви В иставка «Артвіз зи итівка України». У зитівка Мукачево, Му М укачево замок «Пал ла анок» ланок»

«Унґвар». Засновник і видавець – ПП «Унґвар Таун». Редактор Лариса Подоляк. Тел. 44-10-12 e-mail:gaze taung var@ gmail.com. Юридична адреса: вул. Погорелова, 3а, 88000 Ужгород, Закарпатська область. Свідоцтво про реєстрацію серія ЗТ № 622/214Р від 05.06.2013 р. Р/р 26002053910192 у Закарпатському РУ ПАТ «Приватбанк» ЄДРПОУ 38766338 МФО 312378. Адреса друкарні: Львівська область, Яворівський район, с. Рясна-Руська, вул. Свободи, 5 Тел./факс (032) 297-47-66, 29130-45 Друк офс. Ум. друк. арк. Зам. № Тираж – 7 000 прим. Не продається. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, за зміст реклами – рекламодавці. Редакція може не поділяти думки авторів. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. Рукописи, фото не рецензуються і не повертаються. Редакція не листується з читачами. Передрук матеріалів газети тільки з дозволу редакції.

№12-24.10.2013  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you