Page 1

Єдність у Христі

№ 4 (61) 2018 р. Б.

Вісник парафії св. Василія Великого, Львівської Архиєпархії УГКЦ

ХРИСТОС ВОСКРЕС! - ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Дорогі у Христі Парафіяни і Прихожани нашого Храму! Щиросердечно вітаємо Вас із світлим святом Воскресіння Христового! Всемилосердний Бог-Отець обдаровує нас знову нагодою святкувати світлий празник Воскресіння свого Єдинородного Сина, Господа нашого Ісуса Христа. Великдень – це найбільше свято в цілому році, і не дивно, бо в ньому перестає для нас бути грізною і страшною смерть – те, що заперечує все життя. Своєю смертю на хресті Ісус Христос остаточно подолав смерть і звільнив нас від страху перед нею. Немає в Церкві Христовій більшого свята, немає у світі більшої радості, ніж радість про Воскреслого Христа Ісуса. До цієї радості кличуть нас небеса, що веселяться, земля, що прославляє Воскреслого Спасителя. Свята Церква у своїй радості сьогодні обіймає весь світ - видимий і невидимий: “Христос бо воскрес - радість вічная”. Воскресіння Христове дає людству нове життя, і кожна людина має бути носієм цього життя, це свято стверджує нас у вірі, та вказує що життя людське не обривається, як нитка, що воно повне глибокого змісту і значення. У Воскресінні Христовому міститься джерело всеосяжної радості, до якої причетні всі люди. Так відвічна правда перемогла людську злобу, ненависть і брехню, світло неба прогнало остаточно темряву пекла і всяку нечисть. Тож приймімо воскреслого Господа у свої серця, будьмо з Ним сьогодні і завжди, будьмо подібними до Нього у цьому житті, будьмо новими людьми у Христі, щоб Він воскресив нас колись для вічного життя з Ним. Бо кожне людське життя, яке є тут пов’язане з цією вічною Любов’ю, ніколи не згасне, не припиниться, а воскресне до вічного буття в Ньому. Нехай Господь наш Ісус Христос, що Воскрес із мертвих, зберігає нас в мирі, єдності і любові, дарує нам Пасхальну радість, зішле українському народу мир та добробут. Мир у світі починається з миру в людському серці. Якщо сповнимося миру воскреслого Христа, довіримо Йому своє життя, то станемо справжніми миротворцями. Світло Христове здатне засяяти там, де гріховна темрява намагається поховати всіляку надію. Своєю хресною смертю і воскресінням Спаситель явив славу свого Божества. Силі Божій не здатні протистояти жодний людський закон, зусилля і підступ. Світло Христового Воскресіння просвітлює наші серця, наповнює їх теплотою Божественної любові, дарує всім нам сподівання та життєву силу. Тільки завдяки світлу Воскресіння можна вистояти і протистояти, прощати і благословляти. Воскресіння стверджує нашу віру, дарує 1


№ 4 (61) 2018 р. Єдність у Христі нам надію, примножує нашу любов, осушує наші сльози, зцілює рани і біль. Дорогі в Христі, у цей величний празник „торжества усіх торжеств” скріпімо нашу віру у наше воскресіння, та оновімо нашу надію на щасливе вічне життя з Воскреслим Христом у Царстві Небеснім. Це дасть нам силу переносити всі наші особисті та суспільно-громадські біди. У Христі Воскреслому бадьорімося, бо Він подолав світ! «Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому!» (Пс. 118, 24). Возлюблені у Господі брати і сестри! Ми ваші духовні пастирі, благаємо вас: «Воскресіння день! Просвітімося торжеством і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять вас простімо все з воскресінням і так заспіваймо: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував!» У цей світлий день бажаємо всій Парафіяльній родині Божого благословення, духовної кріпості та душевного і тілесного здоров’я. Черпаймо наснаги з вічно живого пасхального таїнства! Нехай радість воскреслого Господа наповнює наші серця, освячує душі й супроводжує на шляху життя і служіння Богові, рідній Церкві та народові. Щиро бажаємо Вам світлої пасхальної радості та благословенних свят Воскресіння Господнього! Христос Воскрес! Ваші душпастирі: о. Володимир Гоцанюк о. Павло Заболітний о. Володимир Підгірний о. Руслан Мартинюк

БО ПАСХА НАША, ХРИСТОС Воскресіння Ісуса Христа – це подія, яка змінила розвиток та життя всього людства. Син Божий своєю смертю та воскресінням дарував усім людям надію на вічне життя. Це символ перемоги над гріхами та над смертю.

Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю. Для євреїв часів Ісуса число 8 (вісім) символізувало настання нових месіанських часів. Тому часто неділю у старих християнських текстах називали і восьмим днем тижня, тобто месіанським. Великдень – Світлий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова Церква прославляє найголовніший момент спасіння –

2

Вокресіння Христове. Пасха є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь немає жодного сенсу, ані християнська віра немає жодного смислу. Святий Григорій Богослов, у своєму пасхальному слові, особливо підкреслює значення і велич цього празника: “Пасха в нас - це празників празник і торжество торжеств, який настільки перевищує всі інші торжества, не тільки людські, але і Христові, що в його честь відбуваються, наскільки сонце перевищує звізди”. А святий Йоан Золотоустий у проповіді на Пасху так звеличує Христове Воскресення: “Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос і ти провалився. Воскрес Христос і впали демони. Воскрес Христос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя панує”. Офіційна назва цього християнського свята є Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, а також Пасха. Назва Пасха походить від старогебрейського «песах», що означає «вийти», «перейти». Понад 5 тисяч років тому євреї вирушили з єгипетського полону до Землі Обітованної. Вони йшли пустелею довгих 40 років. На згадку про визволення з рабства єврейський народ став святкувати Пасху. Згодом цим же словом почали називати ягня, яке заколювали на честь Пасхи. Для

апостолів і перших християн Пасхаперехід стала символом іншого переходу — подвійного переходу Ісуса Христа: від життя до смерті і від смерті до життя. Пасхальний агнець євреїв став для християн прообразом Ісуса Христа, Який, наче невинне ягня, приніс себе в жертву за гріхи цілого світу. Тому в богослуженнях Його називають Пасхальним Агнцем або коротко Пасхою. “Бо Пасха наша, — каже святий апостол Павло, — Христос, принесений у жертву” (1 Кор. 5, 7). У ІІ столітті виник спір між християнами коли відзначати Великдень. Частина християн в Малій Азії відзначала Великдень за єврейським календарем, тобто 14 нісана. Нікейський собор постановив, що християни мають відзначати Великдень першої неділі після повного місяця, який буває після 21 березня. Оскільки місяць є повним у різні дні після 21 березня то і Великдень відповідно відзначається кожного року у різний час, але завжди у неділю. Різниця між григоріанським і юліанським календарем спричиняє також різницю між відзначанням Великодня. За григоріанським календарем дата Великодня припадає між 22 березня і 25 квітня, відповідно за юліанським від 4 квітня до 8 травня. VІ Вселенський собор 691 року розтягнув святкування Великодня на цілий Світлий тиждень. Стародавнім християнським


№ 4 (61) 2018 р. Єдність у Христі звичаєм є розпочинати Великодні богослужіння опівночі. У візантійськоукраїнському обряді молитва розпочинається обходом довкола церкви у супроводі дзвонів – цей обхід символізує жінок мироносиць, які зранку прийшли до Божого Гробу. На Великдень у ранньохристиянські часи оглашенні приймали Таїнства християнського Втаємничення – Святі Тайни Хрещення, Миропомазання і Пресвяту Євхаристію. Новоохрещені цілий Світлий тиждень зодягалися у білі одежі – символ нової чистоти, яку їм дарував Христос. Український звичай Великоднього сніданку символізує собою багатство Небесного столу в Домі Отця. За

старим українським звичаєм, коли родина зібралася на Великодній сніданок, найстарший член родини ділиться з усіма присутніми свяченим яйцем – символом нового життя в Христі, бажаючи кожному зокрема різних Божих благословень. Христове Воскресіння дає нам незаперечний доказ божества Спасителя. Коли фарисеї і книжники домагалися від Христа знаку, що Він Божий Син, то Він їм відповів, що не дістануть іншого знаку, як знак пророка Йони: “Як Йона був у нутрі кита три дні і три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні і три ночі” (Мт. 12, 40). І так сталося. Третього дня після Його смерті наступило Воскресіння.

Христове Воскресіння — це певна запорука нашого воскресіння для щасливого вічного життя. Молитва на гробах померлих протягом пасхального тижня допомагає нам усвідомити, що подія Воскресіння стосується живих і усопших. Як Христос воскрес, так і ми колись воскреснемо для нового життя. Сам Христос запевняє нас: “Бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос Його [Сина Божого] вчують, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд... Така бо воля мого Отця, щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня” (Йо. 5, 28-29; 6, 40).

МІСТЕРІЯ ВЕЛИКОДНЬОЇ ПИСАНКИ

Писанка – унікальний артефакт української культури. На кольоровій поверхні писаного восковими знаками яйці прочитуються символи, що несуть глибокий духовний зміст. Освячена на Великдень писанка є символом перемоги життя над смертю. Пронизана “кривулькою”, засіяна “ружами” та “трилистиками”, оживлена співом “пташок” та освітлена “тригвером” писанка упродовж століть відігравала важливу роль у духовному житті людини. Сутність самого яйця, прообразу нового життя, запах воску, потріскування вогника свічки і народження на яйці біло-барвних зображень овіює писанкування захоплюючою містерією. Без писанок, крашанок не можна сьогодні уявити Великдень. Старе християнське передання пов’язує звичай розфарбовувати яйця зі св. Марією Магдалиною, яка проповідувала римському цісарю Тиберію про Христове Воскресіння. Як приклад, свята взяла яйце, яке, хоч і гарне, мусить позбутися своєї шкарлупки, щоб з нього вийшло курча, нове життя. Традиція писанкарства існує у багатьох країнах світу, проте саме в Україні вирізняється різноманіттям технік, регіональною специфікою зображених знаків-символів на кольоровому чи одноколірному тлі. Українська писанка – стежка до пізнання світовідчуття і світорозуміння народу. Вишуканість та витонченість орнаменту, дбайливо нанесеного на поверхню яйця, вміло підібрана колористика, гармонійне переплетення рослинних чи геометричних візерунків завжди викликає щире захоплення та здивування у шанувальників народної культури. Справжня писанка, напоєна

віковічними соками, до сьогодні зберегла символізм, регіональний колорит, а ще низку нерозгаданих таємниць. Найдавніші глиняні яйця ХІІ – ХІІІ ст. з поливаними змійкоподібними та рослинними знаками й маленькою кулькою-камінчиком усередині (“душею у житті” – зазначав дослідник бойківських писанок Михайло Скорик) знайдено під час археологічних розкопок у с. Крилосі (давній Галич), у м. Жидачеві (Львівщина). У 2013 р. у Львові під час розкопок на вулиці Шевській виявлено найдревнішу справжню 500-літню писанку на гусячому яйці із зображенням безконечника (знак, який є і на глиняних знахідках). Зараз ця унікальна писанка зберігається у музеї «Писанка» у м. Коломия.

Існує декілька традиційних технік виготовлення писанок, серед яких найпоширеніша – воскова (за допомогою писака (писачка, кистки, кирстки) з металевою лієчкою – утворюються суцільні лінії; і писака з булавкою, шпилькою або цвяшком на кінці (могли використовувати сірник) – утворюються витягнуті воскові краплі). До традиційних технік писанкарства належить виготовлення дряпанок (різьбянок) – візерунки видряпують гострим предметом по замальованій в один колір поверхні яйця; а ще – накладанок – яйце з листочком будь-якої форми і в панчішці (у нещільній тканині) занурюють у фарбу. На місці, де був листочок, залишиться світлий силует. Травлянки – витравлювання в оцті чи у квасі (напр. у капустяному) непокритої воском поверхні яйця (у такий спосіб виготовляють писанки з білим тлом). Згадані способи творення писанок є знаними та звичними для писанкарської Львівщини. На писанках Львівщини, як зазначають дослідники є домінування рослинних та геометричних орнаментів, зображення сонця, хреста і зірки. Серед писанок Бойківщини частіше зустрічається рослинний і звіриний орнамент у тому виді, що він не відтворює цілих рослин, чи звірят, лише поодинокі частини, окремо цвіт, листок, галузку чи лапки, крильця. Таїнство народження писанки у чистоті сумління, у пості та молитві втілюється у сакральних орнаментах. Зрозуміти мову писанки нелегко, а от відчути її тепло можна кожному. Хай світло Великоднього ранку і промінці писанкової зірнички зігрівають вірою, надією, любов’ю всіх нас у ці святкові дні.

3


№ 4 (61) 2018 р. Єдність у Христі

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ Страсний понеділок - вівторок (2-3 квітня): 7:30 – Акафіст до Ісуса Христа за здоров’я. Сповідь. 9:00 – Літургія Напередосвячених Дарів за померлих. Сповідь. 18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів за здоров’я. Сповідь. Середа (4 квітня): 7:30 – Акафіст до Ісуса Христа за здоров’я. Сповідь. 9:00 – Літургія Напередосвячених Дарів. Сорокоусти. Сповідь. 18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів за здоров’я. Сповідь. 19:00 – Хресна Дорога. Четвер (5 квітня): 7:30 – Акафіст до Ісуса Христа за здоров’я. Сповідь. 9:00 – Вечірня з Літургією св. Василія Великого за померлих. 18:00 – Утреня Страстей Господа нашого Ісуса Христа. П’ятниця (6 квітня): 7:30 – Великі (Царські) Часи. Вечірня з виставленням Плащаниці. 18:00 – Єрусалимська Утреня. Субота БЛАГОВІЩЕННЯ (7 квітня): 7:00 – Вечірня з Літургією св. Василія Великого за здоров’я. 9:00, 11:00, 13:00 – Свята Літургія за здоров’я. Сповідь.

15:00 - 20:00 – Посвячення Пасок 23:45 – Надгробне.

ПАСХА (8 квітня): 00:00– Свята Літургія за здоров’я. Сповідь. 6:30 – Пасхальна Утреня. 7:30, 9:00, 11:00 – Свята Літургія за здоров’я. Сповідь. СВІТЛИЙ ПОНЕДІЛОК (9 квітня): 7:30, 9:00, 11:00 – Свята Літургія за здоров’я. Сповідь. СВІТЛИЙ ВІВТОРОК (10 квітня): 7:30, 9:00, 11:00, 13:00, 18:00 – Свята Літургія за здоров’я. Сповідь.

Громада парафії св. Василія Великого вітає новоохрещених дітей і дорослих, які у березні 2018 року прийняли Святі Тайни Хрещення і Миропомазання у нашому храмі:

Гавронський Максим

Висловлюємо свої співчуття родичам та єднаємося у молитві за блаженний упокій новопереставлених у березні 2018 року рабів Божих:

Пец Богдан (1947р.н) Копильчак Петро (1952 р.н) Хай Всемилостивий Господь прийме їхні душі у Царстві своїм. Вічна їм пам’ять! 4

АНОНС ПОДІЙ: З 7 КВІТНЯ розпочинаємо молитися ДЕВ’ЯТНИЦЮ ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ.  У ТОМИНУ неділю 15 КВІТНЯ о 15:00 на Ряснянському цвинтарі біля старого хреста відбудеться відправа ВЕЛИКОДНЬОГО ПАРАСТАСУ. Ми спільно із священиками та парафіянами з Кам’янки і Рясне - 2 молитимемось за померлих із наших родин, близьких, знайомих, всіх тих, хто віддав своє життя за волю, незалежність України та Церкви. Після загального Парастасу священики будуть також молитися на могилах і окроплювати свяченою водою.  Також у СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ХРИСТОВОГО ВОСКРЕСІННЯ, у СВІТЛІ ПОНЕДІЛОК ТА ВІВТОРОК (8, 9 та 10 КВІТНЯ)- священики нашого храму будуть молитись на гробах померлих на Ряснянському цвинтарі. Джерела використані у виданні: http://dyvensvit.org; http://velychlviv.com;

Головний редактор: о. Володимир Гоцанюк Номер підготував: о. Павло Заболітний Видавець газети: Храм св. Василія Великого, Львівська Архиєпархія, УГКЦ м. Львів, вул. Шевченка 388-408 Тел.: 0977064029; (032)2433732; 0632137720 Веб-сторінка: www.stbasil.com.ua Facebook: www.facebook.com/st.vasylyi/

Парафіяльний вісник "Єдність у Христі" № 61  

Великоднє привітання душпастирів 2018; Бо Пасха наша Христос; Містерія Великодньої писанки.

Парафіяльний вісник "Єдність у Христі" № 61  

Великоднє привітання душпастирів 2018; Бо Пасха наша Христос; Містерія Великодньої писанки.

Advertisement