«Современное образование в Украине и за рубежом». Журнал, №1-2, январь-февраль 2014 года, Украина

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 37

01672010

02712007

01172006

ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑϲÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎѲÒÀ, ²ÍÎÇÅÌͲ ÌÎÂÈ ÒÅÕͲÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄƲ, Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜͲ ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, ˲Öů, òÌÍÀDz¯ ϲÄÃÎÒÎÂײ ²ÄIJËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222

01562027

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 32

00162223

00132013

01572008

01692016

2

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2014 ð. ¹ 1-2

02702034

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 35

23322002

02772011

04102013

21382003

¹ 1-2 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

3

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 31

04792023

4

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2014 ð. ¹ 1-2

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

07772025

01612039

01962011

24112001

¹ 1-2 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

5

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 34

02532010

6

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2014 ð. ¹ 1-2

ЗМІСТ ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

10

ВИЩА ОСВІТА 8

Íîâèíè

9

Ùî ñë³ä çíàòè ïðî ªâðîïåéñüêó ñèñòåìó ïåðåêëàäó çàë³êîâèõ îäèíèöü?

СЕРЕДНІ ШКОЛИ, ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ 15

КОНСУЛЬТАЦІЇ, ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ

10-13, Óí³âåðñèòåòè ×åõ³¿. Äí³ 16 â³äêðèòèõ äâåðåé â ÷åñüêèõ ÂÍÇ

17

МОВНІ КУРСИ, ШКОЛИ

Ïëþñè ³ ì³íóñè TOEFL òà IELTS

14

Ñåðåäíÿ îñâ³òà â ͳìå÷÷èí³

²íôîðìàö³ÿ ³ç ïåðøèõ ðóê (àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì çàïðîøóþòü)

Àá³òóð³ºíò-2014

Ãîëîâíà òåìà íîìåðà:

19

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА

29

18

Íîâèíè

19

³ä ïåðøî¿ îñîáè: âñòóïíà êàìïàí³ÿ - 2014 Äìèòðî Òàáà÷íèê â³äïîâ³â íà çàïèòàííÿ ÷èòà÷³â ãàçåòè "Óðÿäîâèé êóð'ºð" ï³ä ÷àñ "ïðÿìî¿ ë³í³¿"

22

ÇÍÎ - öå ëîòåðåÿ. Ãîëîâíå - âèòÿãòè "ùàñëèâèé êâè³òîê"

23

Òåìïåðàìåíò ³ ïðîôåñ³ÿ. ×è º çâ'ÿçîê?

26

Äèñòàíöèîííîå îáó÷åíèå: ìåæäóíàðîäíûé îïûò è óêðàèíñêèå ðåàëèè

28

Êàëåíäàð àá³òóð³ºíòà: ãðàô³ê ïðîâåäåííÿ ÇÍÎ- 2014, ïðàâèëà ðåºñòðàö³¿

Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÂÍÇ ì. Êèºâà òà Óêðà¿íè ó 2014ð. 27 âèø³â çàïðîøóþòü äî çíàéîìñòâà

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА 36

Äìèòðî Òàáà÷íèê: ï³äñóìêè ðîçâèòêó îñâ³òè ³ íàóêè â 2013 ð.

37

Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã

40

Àâ³àêîñì³÷íèé ë³öåé ³ì. ². ѳêîðñüêîãî

ШКОЛИ, ЛІЦЕЇ, ГІМНАЗІЇ 41

Ãåí³àëüí³ ä³òè âñ³õ ÷àñ³â ³ íàðîä³â

42

Âàøà äèòèíà îáäàðîâàíà!

42

ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНІ МОВИ 44

Íàéåôåêòèâí³ø³ ñïîñîáè âèâ÷åííÿ ³íîçåìíî¿ ìîâè

ÃÎËÎÂÍÅ

po ce

e

o

· 2014

a

i

a

c

a c. 43

Îñâ³òà â Óêðà¿í³

Âñòóïíà êàìïàí³ÿ - 2014: âèáèðàºìî ïðîôåñ³þ

ÅÐ ÄÀÆ Ì Î ÍÎ Ð É ÓÏ . ð ÍÈ Å ÓÏ ²ÉÄ 014 ÑÒ ÀÄ .2 ÍÀ ) Í .02 04 2 6 (1 ç

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅв: 3

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

36

Íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì:

Îñâ³òà â ²í䳿: â³ä ñòàðîäàâí³õ óí³âåðñèòåò³â äî Áàíãàëîðà (Ñèë³êîíîâî¿ äîëèíè)

7

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

88

ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ СТУДЕНТИ ВНТУ ВІДНИНІ МОЖУТЬ НАВЧАТИСЯ І В POLITECHNIKA SWIETOKRZYSKA У новом 2014 році ст денти Вінниць о о національно о технічно о ніверситет водночас навчатим ться і в Свєнто шись ій політехніці в Кельце (Респ блі а Польща). У березні 13 ст дентів Вінниць о о національно о технічно о ніверситет отримають диплом Politechnika Lubelska. Це перша р па ст дентів, я а заверш є навчання паралельно в двох ВНЗ - вітчизняном і за ордонном . За про рамою а адемічної мобільності “Подвійний диплом” вони отримають дипломи ма істрів, що визнаються в державах Європейсь о о Союз . Це ст денти - майб тні фахівці з техноло ії про рамно о забезпечення, енер ети и та менеджмент . У Люблінсь ій політехніці раїнсь і ст денти навчаються доволі спішно середній бал 4,5. Тамтешні ви ладачі відзначали пра нення ст дентів ВНТУ брати с ладні та ці аві завдання, а не типові.

Politechnika Swietokrzyska w Kielcach пропон є ширший діапазон спеціальностей. На навчання до міста-побратима Вінниці мож ть поїхати, о рім майб тніх про рамістів, енер ети ів і менеджерів, ще й б дівельни и, е олои, машиноб дівни и, метроло и та фахівці з лазерної та оптоеле тронної техні и. У Свєнто шись ій політехніці навчаються ба ато ст дентів із різних раїн світ . Але прорами а адемічної мобільності “Подвійний диплом” ній лише починають запровадж ватись. Навчання пропон ється або польсь ою, або ан лійсь ою мовою. Çà ³íôîðìàö³ºþ ïðåñ-öåíòðó ÂÍÒÓ www.pedpresa.com.ua

УКРАЇНСЬКІ ШКОЛЯРІ ПРОПОНУЮТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИМ РОВЕСНИКАМ СТВОРИТИ СВОЮ АКАДЕМІЮ 18 р дня 2013 ро в Міністерстві відб лась презентація прое т ЄВРОМАН. Від риваючи її заст пни Міністра освіти і на и Бо-

рис Жебровсь ий відзначив, що пропозиції Міністерства щодо створення вірт альної Європейсь ої Малої а адемії на прозв чали ще вересні 2011 ро на Фор мі міністрів освіти європейсь их раїн “Ш ола XXI століття: Київсь і ініціативи”. Після цьо о два ро и йшла опіт а під отов а прое т , він отримав схвалення департамент освіти Ради Європи. Заст пни Міністра подя вав фахівців Національно о центр “Мала а адемія на ” та Національної а адемії на У раїни за вдале техноло ічне рішення втілення цієї ідеї. “Ви ладачі европейсь их навчальних за ладів та вчені дослідниць их центрів з олосилися взяти часть форм ванні на ової а т альної темати и для прое т , я юні дослідни и ви ористов ватим ть своїй діяльності я пра тичні завдання”, - зазначив дире тор МАН О сен Лісовий. Та , в рам ах ЄВРОМАН з одились співпрацювати ла реати Нобелівсь ої премії Жорес Алферов, Єрвін Неер, Роалд Хоффман, німець ий осмонавт Ульріх Вальтер, вітчизняні вчені Ві тор Бар, Валерій К хар, Ярослав Яц ів, Станіслав Довий. Нові техноло ії, реалізовані ЄВРОМАН, дають можливості дітям, я і займаються на овою діяльністю, спіл ватися між собою, обмінюватися д м ами та досвідом, проводити різноманітні досліди, брати часть оле тивних прое тах. Приємно відзначити, що діяльність У раїни в питаннях підтрим и на ово-обдарованих дітей б ла висо о оцінена дире тором Європейсь ої ор анізації ядерних досліджень (ЦЕРН) Рольфом-Дітером Хойєром, я ий ініціював проведення в У раїні Першої Всесвітньої онференції для обмін досвідом різних раїн з питань роботи з талановитими та обдарованими дітьми. Заст пни Міністра Борис Жебровсь ий дор чив ерівни ам стр т рних підрозділів міністерства ви ористати всі можливості для поп ляризації ЄВРОМАН серед чнівсь ої та ст дентсь ої молоді та зазначив: “Б демо вважати, що сьо одні відб лось народження Європейсь ої малої а адемії на !”. www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

· 2014

9

Ùî ñë³ä çíàòè ïðî ªâðîïåéñüêó ñèñòåìó ïåðåêëàäó çàë³êîâèõ îäèíèöü? ×àñòî íà ñàéò³ ºâðîïåéñüêèõ óí³âåðñèòåò³â â îïèñ³ ïðîïîíîâàíèõ êóðñ³â ìîæíà ïîáà÷èòè àáðåâ³àòóðó ECTS. Ùî öå îçíà÷àº, áóäå êîðèñíî çíàòè òèì, õòî ïëàíóº ïåðåâåñòèñÿ â ºâðîïåéñüêèé ÂÍÇ àáî áðàòè ó÷àñòü â ºâðîïåéñüêèõ ïðîãðàìàõ àêàäåì³÷íî¿ ìîá³ëüíîñò³, ÿê Erasmus Mundus. ЩО ТАКЕ ECTS? ECTS (European Credit Transfer and Accumulation System), та звана "Європейсь а система переведення залі ових одиниць", є ніверсальною системою вимірювання навчально о навантаження ст дента при освоєнні освітньої про рами або о ремо о рс . Вона дозволяє оцінювати рівень освоєння дисциплін і отримані валіфі ації за єдиною ш алою, незважаючи на відмінності в освітніх стандартах в різних раїнах Європи чи раїнах, я і співпрацюють з європейсь ими вишами в рам ах міждержавних од.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

ECTS с ладається з двох оловних омпонентів: • системи редитів; • статистичної ш али оціно .

СИСТЕМА КРЕДИТІВ "Кредит" - це мовна одиниця, в я ій вимірюється обся навчально о навантаження на перших двох ст пенях вищої освіти - ба алавраті та ма істрат рі. Напри лад, за ожен спішно просл ханий навчальний рс або мод ль, ви онан письмов робот ст дент нарахов ються редитні одиниці. Один редит відповідає приблизно 25-30 а адемічним одинам.

Зазвичай, в Європі стандартний навчальний рі відповідає 60 редитам, що с ладає близь о 1600-1800 навчальних один. У семестр ст дент повинен набрати не менше 30 редитів. Чотирирічна про рама ба алаврат відповідає 240 редитам, а дворічна ма істрат ра - 120 редитам. Ос іль и в ба атьох раїнах олишньо о СРСР залі овою одиницею, я а визначає обся роботи ст дента і ви ладача – є а адемічна одина (45-50 хв.), То звичайним способом не можна виміряти в редитах тр доміст ість навчально о мод ля, виражено о в а адемічних одинах. Одна для вст п або переведення в європейсь і виші перерахов вати нічо о не потрібно. Головне - це правильно під от вати транс рипт (Transcript of Records), на основі я о о виш, що приймає вирішить, відповідає обся а адемічно о навантаження вашом ВНЗ йо о стандартам чи ні.

СТАТИСТИЧНА ШКАЛА ОЦІНОК Ос іль и пра тично в ожній європейсь ій раїні існ є власна система оціно , додат ово створена єдина бально-рейтин ова система. Вона дозволяє порівнювати між собою оцін и, отримані в вишах різних раїн Європи. Європейсь а статистична ш ала оціно відображає спішність ст дента порівнянні з іншими ст дентами в р пі. До виставлення фінальної оцін и рез льтати спішності ст дентів поділяються на дві ате орії: "здав" і "не здав". Ст денти, що отримали "прохідн " оцін з дисципліни, рс , письмової роботи і т.д. ранж ються за рейтином наст пним чином:

• А - ращі 10 % • В - наст пні 25 % • С - наст пні 30 % • D - наст пні 25 % • Е - наст пні 10 % • Fx і F - не здали (не врахов ються при ранжир ванні та не отрим ють редитів). Ця ш ала дає лише за альне явлення про спішність ст дента, ос іль и фінальна оцін а ба ато в чом залежить від рівня спішності всій р пі ст дентів, а вона може сильно варіюватися, особливо це стос ється невели их р п. Напри лад, один і той же ст дент, демонстр ючи одна овий рівень під отов и, може отримати різн фінальн оцін залежно від рівня а адемічної під отовленості ст дентів йо о р пі: р пі з більшістю "слаб их" ст дентів отримати висо оцін ле ше, ніж р пі з відмінни ами.

НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО?

Та им чином, на всій території Європейсь о о Союз та інших європейсь их раїн, що ви ористов ють цю систем , при зіставленні обся ів навчально о навантаження або отриманих оціно застосов ються єдині, зроз мілі всім ритерії. Це зр чно при визнанні дипломів або при переведенні з одно о ВНЗ до іншо о, оли просл хані рси виші однієї європейсь ої раїни, мож ть б ти зараховані в виші іншої. Напри лад, ВНЗ, в я ий ви подали до менти, може повідомити, що вам необхідно набрати ще 2 редити з я о ось предмета, щоб йо о зарах вали. У цьом випад , можна просл хати рс в літній ш олі в Європі і отримати відс тні редити. Одна відраз варто обмовитися, що нереально перевестися з раїнсь о о виш Çà ìàòåð³àëàìè в європейсь ий виш без втрати ро ів, навіть, я що Ì. Àôçàëîâà, вас є потрібна іль ість редитів. Іншими словами не www.oncampus.ru можна з 2 рс нашо о виш перевестися на 2 рс виш в Європі. Ба ато ст дентів зараз бер ть часть в європейсь ій про рамі Erasmus Mundus: напри лад, я що ви провчилися два семестри в я ом -неб дь виші Європи за цією про рамою, то після повернення, теоретично, вам мож ть зарах вати отримані редити в рідном виші. Одна , це по и "теоретично", ос іль и система залі ів редитів пра ти ється тіль и на рівні о ремих вишів. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

10

ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÈ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÈ ×ÅÕ²¯ ×ÅÕ²¯

ßêùî Âàñ ö³êàâèòü îòðèìàííÿ áåçêîøòîâíî¿ âèùî¿ îñâ³òè, âèñîêà ÿê³ñòü ÿêî¿ âæå äàâíî âèçíàíà â óñüîìó ñâ³ò³; ì³æíàðîäíèé äèïëîì, ÿêèé íå ïîòðåáóº ï³äòâåðäæåííÿ, ïðåñòèæíà ³ âèñîêîîïëà÷óâàíà ðîáîòà, ÿêà áóäå ïðèíîñèòè Âàì çàäîâîëåííÿ, ðîçøèðåííÿ êîëà çíàéîìñòâ ³ ñï³ëêóâàííÿ ç íîâèìè ëþäüìè, ÿê³ ìîæóòü ñòàòè Âàøèìè äðóçÿìè àáî íàâ³òü ñóïóòíèêàìè æèòòÿ, òîä³ Âàø øëÿõ ëåæèòü äî ×åõ³¿! Äâåð³ ÷åñüêèõ âèø³â â³äêðèò³ äëÿ ÂÀÑ! Âàì, ìîëîäèì ³ åíåðã³éíèì, ùî øóêàþòü ³ ñïðàãëèì äî çíàíü, ×åõ³ÿ ïðîïîíóº ïîáóäóâàòè ñâîþ êàð’ºðó íà âèù³é îñâ³ò³ íàéêðàùî¿ ÿêîñò³.

Çà ìàòåð³àëàìè www.krona.cz www.studentur.ru www.cloverleaf.eu www.international.biz.ua www.aupairevro.narod.ru

Вищ освіт в Чехії відрізняє ч дова інфрастр т ра чесь их вишів; висо ий рівень технічно о забезпечення навчально о процес , ліберальна процед ра вст п , низь а (аж до н льової) вартість навчання, недоро е житло і харч вання, можливість вибор рсів за своїм розс дом, можливість пройти пра ти під час навчання в ВНЗ і зібрати ре омендації фірм до отримання диплома, державна підтрим а ст дентів, безліч ст дентсь их знижо і піль . Система вищої освіти Чехії наліч є 62 вищих навчальних за лади, з я их 28 є державними, а 34 - приватними. За останні десять ро ів іль ість фа льтетів цих вишах зросла з 70 до 120. В одній тіль и Празі діє вісім ВНЗ, в я их навчається близь о 90 тис. осіб. З 1999 ро вищих навчальних за ладах Чехії, що стала одним з членів Європейсь о о союз , іноземців навчають без оштовно. Щоб с ористатися цим привілеєм, абіт рієнти із-за ордон повинні лише вивчи-

ти чесь і мати ошти на оплат проживання. Є й приватні виші, в том числі та і, що пропон ють платне навчання за про рамами інших раїн. Всі чесь і ВНЗ пропон ють про рами, що дають можливість отримати ст пені ба алавра (bakalar або bakalaf umeni, 6-8 семестрів) і ма істра (magistr, в с пності 5-6 ро ів навчання). Вип с ни ам ма істерсь о о навчання присвоюються звання: в області е ономі и, технічних на і техноло ій, землеробства, лісництва і війсь овій справі - “інженер” (Ing.), в ал зі архіте т ри - “інженер-архіте тор” (Ing. Arch.), в а-

л зі медицини - “до тор медицини” (MUDr, від латинсь о о Medicinae Universae Doctor), в області ветеринарної справи та і ієни - “до тор ветеринарної медицини” (VYDr ), в ал зі мистецтва - “ма істр мистецтва”(MgA, від Magister Atrium), в інших областях “ма істр” (Mgr). На фа льтетах природничих на можна отримати та ож диплом інженера (inzenyr), е вівалентний ст пеням Master of Arts або Master of Science. Терміни навчання залежать від спеціальності: отримання ст пеня ма істра з філоло ії та права вима ає п’яти ро ів навчання, з інженерної справи - п’яти з половиною ро ів, з медицини - і зовсім шести (з отриманням ст пеня Doktor mediciny, MUDr). Навчальний рі с ладається з зимово о та літньо о семестрів. Кожен семестр в лючає в себе ле ційний період, іспити і ані ли. Для то о щоб за інчити про рам під отов и за обраною спеціальністю, треба с ласти іспити і тести за певним набором предметів і набрати необхідн с м балів. Термін, протя ом я о о ст дент зможе ви онати ці вимо и і отримати диплом, залежить від то о, з я им на-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

· 2014

вантаженням він форм є свій роз лад. При підвищеном навчальном навантаженні термін навчання ст дента ВНЗ с ороч ється, при зниженом - збільш ється. Проте в дея их ніверситетах разі перевищення нормативних термінів навчання стя ється плата за ожний наст пний семестр. Особливо цін ється диплом найстарішо о в Центральній Європі вищо о навчально о за лад - Карлово о ніверситет (Univerzita Karlova). Він б в заснований імператором Карлом IV в 1348 році. Др им вишом Пра и і третім в Чехії, стає заснований в 1717 році австрійсь им імператором Йосипом Першим “Чесь ий технічний ніверситет” - один з найстаріших технічних ВНЗ світі. У 1799 році на базі х дожньої алереї в Празі та ш оли при ній, з ініціативи “Товариства патріотів - др зів мистецтва”, б ла створена “А адемія образотворчих мистецтв”. У XIII столітті б ла проведена перша освітня реформа, в рез льтаті я ої для ромадян Чехії стала обов’яз ова шестирічна ш ільна освіта. Я наслідо , напри інці XIV століття, рівень мінімальної освіти б в піднятий до восьми ласів. На той момент в Російсь ій імперії б ло тіль и-тіль и с асовано ріпосне право, а рівень рамотності населення становив лише близь о 30 %. З почат ом XX століття освітня система Чехії починає б рхливо розвиватися. Один за одним від риваються нові ВНЗ: “Вища ш ола е ономі и” в Празі та “Університет Масари а” в Брно (засновни - перший президент Чехословаччини Томас Масари ) в 1919 році, “Вища хімі о- техноло ічна ш ола” в 1920 році. Після Др ої Світової війни в 1945 році від ривається “Празь а А адемія мистецтв”, а в 1952 році “Чесь ий а ротехнічний ніверситет”. На сьо однішній день Пра а є основним центром вищої освіти не тіль и Чехії, але і всієї Східної Європи - 8 державних і 21 приватний виш, наліч ють понад 130 тисяч ст дентів. Освіта в Чехії відповідає Міжнародним нормам ISCED (Міжнародної стандартної ласифі ації освіти ЮНЕСКО) і дозволяє отримати звання: ма істра, ба алавра більш ніж з 1000 спеціальностей. Отримати я існ е ономічн освіт можна в Університеті Пард біце і Вищій ш олі е ономі и в Празі (University of Economics, Prague). Інженерні на и, математи , фізи добре ви ладають Чесь ом техноло ічном ніверситеті в Празі (Czech Technical University in Prague), в ніверситеті Південної Бо-

11

емії і Техноло ічном ніверситеті в Брно. Фа льтетами біоло ії та хімії пишається Університет в місті Острава. Висо о отир ються і дея і творчі ВНЗ. Виші Чехії а тивно розвивають прорами обмін . Напри лад Вища ш ола е ономі и в Празі пропон є своїм ст дентам різні про рами обмінів, в том числі по лінії Асоціації CEMS (Community of European Management Schools), в рам ах отримання ст пеня Master in International Management, MIM. Існ є можливість вибор з 28 раїн і більш ніж з 60 вищих навчальних за ладів.

ОСОБЛИВОСТІ ВСТУПУ Для вст п достатньо вітчизняно о атестата. Ві ові обмеження для іноземних абіт рієнтів відс тні. Потрібно подати заяв і спішно с ласти вст пний іспит чесьою мовою (співбесіда і ди тант). Термін подачі до ментів за інч ється напри інці люто о. Папери від абіт рієнта приймаються в йо о прис тності, та що б де потрібний візит в раїн . Вст пні іспити с ладаються в червні. Спочат абіт рієнти пиш ть часовий ди тант, перевіряючий знання рамати и. Я що отримали хороші оцін и доп с аються до співбесіди. На ній перевіряються можливості андидата оворити чесь ою, знання ним льт ри та історії Чехії. Ще, я правило, здаються два-три профілюючі предмети (теж чесь ою). Процед ра с ладання іспитів платна. Навчальний за лад самостійно встанов-

лює розмір плати, зазвичай ця с ма становить близь о 500 CZK. Можна вчитися і на під отовчих рсах Чехії. Існ ють навіть під отовчі прорами, що об’єдн ють вивчення чесь ої з вст пними рсами з предметів майб тньої спеціалізації. Та пропон є Інстит т мовної та професійної під отов и при Карловом ніверситеті. Вона розрахована на 10 місяців занять по 30-35 один на тиждень, в лючаючи 10-22 одини спеціальних предметів. Ті, хто план є навчатися на технічних спеціальностях, ст діюють математи , фізи і інформати . А майб тні е ономісти - математи , ан лійсь мов , основи е ономі и. Вст пні іспити проводяться чесь ою мовою, що вима ає від абіт рієнта серйозної мовної під отов и. Вона належить до спорідненої російсь ій мовної р пи, баато слів мають спільне оріння. За оцінами е спертів, при належном старанні процес оволодіння чесь ою до рівня, необхідно о від вст пни ів до ніверситет , може зайняти всьо о близь о ро .

КАРЛІВ УНІВЕРСИТЕТ (UNIVERZITA KARLOVA V PRAZE ) Це найстаріший вищий навчальний за лад Центральної Європи. Карлів ніверситет (в ан лійсь ом написанні - Charles University in Prague) б в заснований чесьим оролем і імператором Священної Римсь ої імперії Карлом. Карлів ніверситет є ордістю Чехії і

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

12 без с мнів входить в ряд найпрестижніших ВНЗ, нарівні з О сфордом, Сорбонною, Болоньєю, і іншими ніверситетами зі світовими іменами. У числі йо о вип с ни ів Ян Г с, Ні ола Тесла і Альберт Ейнштейн. Протя ом майже чотирьох століть Карлів ніверситет б в єдиним вищим навчальним за ладом в Празі. Це ласичний європейсь ий ніверситет. Колись йо о с ладі б ло лише чотири фа льтети: вільних мистецтв, медичний, юридичний і теоло ічний. Сьо одні це найбільший виш Чехії: на йо о 17 фа льтетах навчається близь о 37 тис. ст дентів. Тіль и медичних фа льтетів т т п’ять: три знаходяться в Празі, один - в Пльзені, один - в Градец-Кралові. Пропон ється близь о 140 ба алаврсь их та ма істерсь их про рам, а та ож 23 до торсь і про рами навчання. Дея і з них пропон ються ан лійсь ою. У цьом випад навчання платне. Найпоп лярніша спеціалізація - психоло ія: он рс становить не менше 30 осіб на місце. Традиційно одним з найсильніших напрям ів вважається медицина (близь о 8 тис. ст дентів). Після 5-6 ро ів навчання вип с ни и отрим ють ст пінь MUDr. (Medicinae Universae Doctor). Вели ою поп лярністю орист ється юридичний фа льтет, на я ом навчається понад 4 тис. осіб. Зо рема, пропон ється про рама Czech Legal System in European Contexts.

6,5 тис. ст дентів здоб вають освіт на філософсьом фа льтеті, я ий пропон є більш ніж 40 спеціальностей. В ніверситеті навчається близь о 4000 іноземних ст дентів з 46 раїн. Серед них традиційно ба ато слова ів, ре ів і ан лійців. Університет має оди про співробітництво та а адемічні обміни з вишами 136 раїн Західної Європи, Амери и та Азії. У том числі з 23 ніверситетами США, 19 вишами Німеччини та 11 - Франції. Квот для іноземців не встановлено, том вст пати може б дь-я а іль ість ст дентів з-за ордон . Заяв необхідно подавати безпосередньо на фа льтет, я ий заці авив абіт рієнта. Кінцевий термін - 28 люто о.

При ніверситеті діє Інстит т спеціальної та мовної під отов и (Ustav jazikove a otborne pripravy). На ньом можна вивчати чесь мов . Навчання чесь ою мовою пропон ється без оштовно. Вартість навчання на ан ломовних про рамах варіюється від 4 тис. до 11,5 тис. доларів на рі . Навчання в до торант рі CERGE ошт є 12 тис. доларів на рі . Вартість проживання в ртожит ах становить 4,3-5 доларів на день. Вартість обід становить близь о 1,5 доларів. Вартість обов’яз ово о медично о страх вання становить близьо 40 доларів на місяць. На півлю підр чни ів необхідно витратити 100-400 доларів на рі залежно від спеціальності. Ст дентсь ий проїзний на три місяці ошт є близь о 15 доларів.

У 1953-1958 ро ах ніверситет імені Палаць о о с ладався з одно о медично о фа льтет , що б ло об мовлено вини ненням в Оломо ці педа о ічно о ніверситет з фа льтетами природничих та с спільних на . У 1958 році Педа о ічний ніверситет за рився, таим чином, до с лад Університет імені Палаць о о знов війшли філософсьий і природничий фа льтети. Педао ічний фа льтет, заснований в 1964 році, став четвертим фа льтетом цьоо навчально о за лад . На сьо однішній день за альна іль ість ст дентів, я і т т навчаються становить приблизно 15 000 осіб, педа о ічний оле тив с ладає близь о тисячі ви ладачів. Сайт: http://www.upol.cz

УНІВЕРСИТЕТ ПАЛАЦЬКОГО (UNIVERZITA PALACKEHO V OLOMOUCI)

Державний Чесь ий технічний ніверситет б в заснований в 1707 році австрійсь им імператором Йосипом I. Є найстарішим технічним ніверситетом Центральної Європи і найстарішим цивільним технічним в зом світ . Один з найбільших вишів Чесь ої Респ блі и, ви ладання ведеться чесь ою та ан лійсь ою мовами. Основний амп с ніверситет розташований в Празі, районі Дейвіце. ЧТУ тісно співпрацює з ба атьма омпаніями, в числі я их Toyota, Skanska, Bosch, Siemens, Honeywell, GE, Rockwell, ABB Group, McKinsey, DaimlerChrysler, Skoda Auto, Ericsson, Vodafone і ба ато інших. Пра а традиційно б ла центром інженерної справи, технічна освіта має стародавні традиції в Бо емії. Історія технічно о ніверситет в Празі ся ає до 1707, та им чином, він є найстарішим технічним ніверситетом в Європі. У стінах ніверситет працювали ба ато відомих людей, та і я Крістіан Доплер, професор математи и та пра тичної еометрії, з 1837 до 1847. 25 травня 1842 він оп блі вав Празі статтю “Про ольорове світло подвійних зіро і дея их інших зіро на небесах”, що стала найбільш відомою йо о роботою, я а опис є залежність частоти оливань, що сприймаються спостері ачем, від швид ості і напрям р х джерела хвиль і спостері ача відносно один одно о. Це явище з одом б ло названо йо о ім’ям (ефе т Доплера). З ініціативи професора Франтіш а Герстнера в 1806 навчальний за лад б ло перетворено в Празь політехні-

Через двісті ро ів після від риття “Карлово о ніверситет ”, в місті Оломо ц, в 1573 році ш ол єз їтів перетворюють в ніверситет, відомий в наш час я “Університет Палаць о о”. Університет ім. Палаць о о др ий найстаріший вищий навчальний за лад Чесь ій Респ бліці. Університет славиться своїми традиціями, сформованими 5 століть том . Зараз це с часний ніверситет з широ им вибором спеціальностей і обширною на овою діяльністю. Історія ніверситет ім. Палацьо о бере почато дале ом XVI столітті, оли на Мораві б в заснований та званий Єз їтсь ий Університет, до с лад я о о входила імназія, а та ож філософсь ий і теоло ічний фа льтети. Свою нинішню назв (“Університет ім. Палац ьо о в Оломо ці”) ніверситет отримав лише в 1946 році. Університет б в названий на честь Франтіш а Палаць о о, знаменито о чесь о о письменни а і політично о діяча, я ий отримав з одом звання “Бать о народ ”. Першим ре тором оновлено о ніверситет став де ан Філософсь оо фа льтет ніверситет ім. Т. Г. Масари а в Брно, філософ і соціоло Йозеф Людві Фішер.

ЧЕСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В ПРАЗІ (CESKE VYSOKE UCENI TECHNICKE V PRAZE)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

· 2014

13

чн ш ол , прообразом я ої стала Політехнічна ш ола в Парижі. На сьо однішній день Чесь ий технічний ніверситет має найсильніш баз для на ової роботи, том ст денти виш мож ть вже під час навчання брати часть прое тах, що розробляються для провідних виробни ів світ (Siemens, Panasonic, T Mobile, Skoda і т.д.). В рез льтаті самі ст денти виш нерід о отрим ють міжнародні премії за власні винаходи і розроб и з сіх областей техні и. ВНЗ часто відвід ють відомі діячі на и з сьо о світ , в лючаючи нобелівсь их ла реатів, я і часто читають т т свої ле ції. Сайт: http://www.cvut.cz/cs

тва та Фа льтет хімії, в 1993 Фа льтет образотворчих мистецтв, в 2000 - Фа льтет інформаційних техноло ій. У с часності в я ості єдино о омпле с Технічний ніверситет Брно надає широ ий спе тр технічних спеціальностей і ряд дисциплін ал зі мистецтва. У 2006 році Технічний ніверситет Брно війшов до міжнародно о рейтин TOP 500 ращих ніверситетів світ , я ий щоосені п блі є в додат (The Times Higher Education Supplement) ан лійсь а азета The Times. Сайт: www.vutbr.cz

ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БРНО (VYSOKE UCENI TECHNICKE V BRNE)

Навчання чесь ої державних вишах обходиться без оштовно. Про рами ан лійсь ою мовою ошт ють 2-12 тис. доларів на рі . Напри лад в Карловом ніверситеті навчання на ма істерсь их ан ломовних про рамах ошт є 4-12 тис. доларів на рі або 290 тис. CZK, в залежності від дослідж ваної дисципліни. До торсь і про рами ан лійсь ою в Університеті ім. Масари а (Masarykova univerzita v Brne) оцінюються в 2-2,5 тис. доларів на рі . Навчання Вищій ш олі е ономі и в Празі (Vysoka skola economicka v Praze) потреб є 4,6-6 тис. євро на рі . Нарешті, в Чесь ом техноло ічном ніверситеті (Ceske vysoke uceni technicke v Praze) бер ть 6 тис. доларів на рі . У недержавних ВНЗ вартість навчання оливається від 800 євро в провінційних технічних вишах, що від рилися до 7000 євро на рі в столичних вишах е ономічно о, юридично о чи медично о профілю. Вартість отримання МВА в Чехії с ладає близь о 20 тис. доларів на рі . Та , в US Business School Prague (Пра а) 10-місячна про рама ошт є 20 тисяч доларів. А в Czech Management Center Graduate School

Технічний ніверситет Брно є найстарішим ВНЗ цьо о міста. Йо о історія розпочалася в 1849 році, оли б ло засновано Німець о-чесь е технічне чилище. Урочисте від риття Чесь о о технічноо інстит т відб лося в листопаді 1899. Професорсь ий с лад з п’яти чолові розпочав навчання першої р пи ст дентів за спеціальністю б дівельна інженерія. 1900 ознамен вався від риттям ряд нових спеціальностей - інженерії - меліорації, б дівництва на воді, еле троінженерії та хімічної інженерії. Після Першої світової війни стали а тивно розвиватися архіте т рні спеціальності. Переломним моментом став період Др ої світової війни, оли інстит т б в за ритий. У 1945 році інстит т б в відновлений і продовжив свою діяльність. У 1956 році інстит т б в перейменований в Технічний ніверситет м. Брно. Вирішальним для подальшо о існ вання ніверситет став рі 1989, оли відб лося значне перетворення діючих фа льтетів і засн вання нових. У 1992 б ли від риті Фа льтет підприємниц-

ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ ТА ПРОЖИВАННЯ В ЧЕХІЇ

of Business, розташованом в Celakovice поблиз Пра и, про рама DePaul/СМС Weekend MBA тривалістю 20 місяців обійдеться в 18,9 тис. доларів. Харч вання і проживання ошт ють порівняно недоро о. У Чехії найнижчі в Європі ціни на прод ти, житло і одя . Розрахов вати свої витрати на перед звичайна справа ожної людини. Вашій вазі пропон ємо приблизні витрати на перший рі життя в Празі, я правило на почат витрати вищі, ніж зазвичай. Отже: 1. Під отовчі рси - залежно від вашо о вибор (ця вартість оплач ється тіль и за перший рі навчання, після вст п в державний ВНЗ, навчання без оштовне) 2. Харч вання в середньом 200-250 євро на місяць, я що от вати самом 3. Страх вання 9.000 HCZK на рі (30 євро на місяць) 4. Проїзний вито 13 євро на місяць 5. Проживання в пенсіоні від 200 євро на місяць 6. Квартира в оренд від 350 євро на місяць, я що винаймати самостійно, я що на іль ох людей, то від 200 євро з людини Мінімальні витрати на один місяць 450 євро, не врахов ючи с м навчання. При оренді вартири варто врахов вати: 1. Оплата за перший місяць 100 % від с ми найм 2. Попередня застава за вартир 100 % від с ми найм (застава береться на випадо , я що орендар пош одить вартир , або за перевитрат ом нальних посл ). Ця с ма підля ає поверненню, я що все добре, але пра ти а по аз є, що її не повертають, а бер ть, я за останній місяць оренди 3. Оплата а ентств за пош вартиÎ ри в розмірі 100 % від с ми найм

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2013

·

14

Ïëþñè ³ ì³íóñè TOEFL òà IELTS

Äëÿ âñòóïó íà àíãëîìîâíó ïðîãðàìó íàâ÷àííÿ â çàêîðäîíí³ ÂÍÇ êàíäèäàòàì äîâîäèòüñÿ ïðèéìàòè ð³øåííÿ, äî ÿêîãî òåñòó ç àíãë³éñüêî¿ ìîâè êðàùå ãîòóâàòèñÿ - äî IELTS ÷è TOEFL. Ïîð³âíÿºìî îáèäâà òåñòè ³ ç’ÿñóºìî ïëþñè ³ ì³íóñè êîæíîãî ç íèõ. КОРОТКО ПРО TOEFL TOEFL (Test of English as a Foreign Language) є одним із за альноприйнятих інстр ментів вимірювання рівня володіння ан лійсь ою мовою для вст пни ів в ан ломовні ВНЗ. Зараз TOEFL визнається приблизно в 9 тис. вишів в 130 раїнах. З повним спис ом цих вишів можна ознайомитися на сайті правовласни а www.ets.org. Т т же можна дізнатися, де знаходиться найближчий сертифі ований центр тест вання, а та ож зареєстр ватися на здач TOEFL. Вартість здачі тест залежить від раїни, де він здається і том може варіюватися від $ 160 до $ 250. Перездавати тест можна ба аторазово, а рез льтати залишаються дійсними протя ом 2-х ро ів. Я що протя ом двох ро ів іспит здавався більше одно о раз , ніверситет, в я ий подаються до менти, врах є найостанніший рез льтат. За бажанням, рез льтати TOEFL мож ть б ти відраз подані до 4-х ВНЗ. Для цьо о, після здачі тест , потрібно в азати інстит ційні оди обраних ВНЗ або фа льтетів. Çà ìàòåð³àëàìè topuniversities.com

ПЛЮСИ І МІНУСИ В ПОРІВНЯННІ З IELTS Плюси • визнається вели ою іль істю ніверситетів; • має більш детальн ш ал оцін и; • розмовна частина тест оцінюється більш об’є тивно, ос іль и вона оцінюється 3-4 фахівцями, а не одним інтерв’юером; • має більше центрів тест вання по всьом світ . Мін си • рез льтати тест стають дост пні тіль и через

15 днів; • за вели о о попит місця на здач TOEFL швид о заповнюються; • вбільшості тест є тіль и а адемічн ан лійсь .

КОРОТКО ПРО IELTS English Language Testing System (IELTS) - один з поширених іспитів з ан лійсь ої мови для іноземців, я і план ють вст п до за ордонних ВНЗ або працевлашт вання в ан ломовних раїнах. Існ є два варіанти цьо о іспит : Academic і Genenral Training. Тим, хто план є вст пати в ан ломовний ВНЗ необхідно здавати перший варіант іспит .

IELTS визнається 6 тис. навчальних за ладів по всьом світ , в лючаючи ніверситети в США, Вели обританії, Ірландії, Канаді, Австралії, Новій Зеландії та Південній Африці. Тест можна здати в офіційних центрах тест вання. Сесії тест вання ор аніз ються до 4-х разів на рі , але дати мож ть варіюватися. Знайти найближчий центр тест вання і дізнатися дати е заменаційних сесій можна на офіційном сайті www.ielts.org. Там же розміщена

інформація про процед р реєстрації. Вартість здачі IELTS залежить від раїни, де він здається, і центр тест вання. Рез льтати дійсні протя ом двох ро ів. Тест можна перездавати необмежен іль ість разів, але в цьом випад врахов ватиметься лише останній рез льтат. Рез льтати видаються через 13 днів після дати тест вання. Дея і центри тест вання дозволяють особисто отримати рез льтати в своєм офісі, інші - надсилають їх поштою. По телефон або еле тронною поштою рез льтати тест дізнатися не можна. Плюси і мін си в порівнянні з TOEFL Плюси • найбільш поширений тест ан лійсь ої мови; • визнається ба атьма вишами світ ; • тест є навич и розмовної та а адемічної ан лійсь ої мови, даючи збалансован оцін словниово о запас в областях, з я ими найімовірніше доведеться з стрічатися в ан ломовном середовищі. Мін си • визнається меншою іль істю вишів; • менше центрів тест вання; • ш ала оцін и не та а до ладна; • вима ає більш тривалої під отов и. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

· 2013

ÑÅÐÅÄͲ ØÊÎËÈ•ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

15

Ñåðåäíÿ îñâ³òà â ͳìå÷÷èí³ Ñèñòåìà îñâ³òè â ö³é êðà¿í³ çàñíîâàíà íà áàãàòîâ³êîâèõ òðàäèö³ÿõ ³ àñîö³þºòüñÿ ç íåçì³ííî âèñîêîþ «í³ìåöüêîþ ÿê³ñòþ». ͳìå÷÷èíà ïðèâàáëþº çàêîðäîííèõ ñòóäåíò³â ³ òèì, ùî â áàãàòüîõ ¿¿ çåìëÿõ (îáëàñòÿõ) âèùà îñâ³òà ÿê äëÿ âëàñíèõ ãðîìàäÿí, òàê ³ äëÿ ³íîçåìö³â - áåçêîøòîâíà. Íàâ÷àííÿ â í³ìåöüê³é ñåðåäí³é øêîë³ - íàéäîâøå â ªâðîï³ - ä³òè íàâ÷àþòüñÿ 13 ðîê³â. Ñèñòåìà íàâ÷àííÿ â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä â³ò÷èçíÿíî¿, íàø àòåñòàò ïðî ïîâíó 11-ð³÷íó ñåðåäíþ îñâ³òó âèçíàºòüñÿ ÿê â³äïîâ³äíèé ð³âíþ çíàíü 10-ãî êëàñó â ͳìå÷÷èí³, ³ äëÿ îòðèìàííÿ í³ìåöüêîãî àòåñòàòà íåîáõ³äíî ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ â 11, 12 ³ 13 êëàñàõ. Çðîçóì³ëî, ó òèõ àá³òóð³ºíò³â, ÿê³ ìàþòü í³ìåöüêó ïîâíó ñåðåäíþ îñâ³òó ³ äåðæàâíèé Àòåñòàò ïðî ñåðåäíþ îñâ³òó (Abitur), á³ëüøå øàíñ³â âñòóïèòè äî í³ìåöüêèõ óí³âåðñèòåò³â. БЕЗПЕРЕЧНИМИ ПЛЮСАМИ ЗДОБУТТЯ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В НІМЕЧЧИНІ Є: - зан рення дитини в ранньом віці в інше мовне і льт рне середовище забезпеч є плавн і менш болюч її адаптацію; - отримання Атестат Abitur з відмінними і хорошими оцін ами від риває реальн можливість вст пити до німець их ніверситетів, навіть на дея і спеціальності, за риті для іноземців. Напри лад, до та их дисциплін належить медицина; - ранній почато а адемічно о навчання дає більше можливостей для подальшо о працевлашт вання за фахом на території ФРН. Усі за альноосвітні ш оли за способом фінанс вання поділяються на державні, приватні та інші ( ом нальні або та і, що фінанс ються цер вою). Навчання дітей розпочинається з 6річно о ві . Система ш ільної освіти в Німеччині поділяється на почат ов і середню. Почат ова освіта (Grundschule) триває 4 ро и ( Берліні та Бранденб рзі 6 ро ів). Середню освіт можна отримати в основній ш олі (Hauptschule), реальній ш олі (Realschule), імназії (Gimnasium) або за альній ш олі (Gesamtschule - с міш перших трьох типів). Атестат Abitur про повн середню освіт , необхідний для вст п до б дь-я о о німець о о ніверситет , іноземні чні мож ть отримати, навча-

ючись тіль и в приватних ш олах і імназіях ФРН. Тривалість навчання в імназіях триває 9 ро ів (з 5 по 13 лас). Гімназія дає ф ндаментальн освіт за трьома напрям ами: манітарним (мови, літерат ра і мистецтво), ромадсь им (с спільні на и) або технічним (природничі на и і математиа), т т вивчаються мінім м дві іноземні мови. До 10 лас в лючно імназисти вивчають звичайний набір предметів за про рамами за альноосвітніх середніх ш іл, а в 11 і 12 ласі вводиться система спеціалізації, за я ої чні з допомо ою ви ладачів визначають для себе профільні дисципліни, за я ими збільш ється іль ість навчальних один, в 12-13 ласах за ожним імназистом за ріплюється індивід альний педа о - ратор, я правило, ви ладач одно о з профілюючих предметів. Після завершення останньо о ро навчання в імназії, я ий пра тично є реальною під отов ою для вст п до німець их ніверситетів, здаються вип с ні іспити і імназистам видаються Атестати Abitur. Середній бал Атестат Abitur є найважливішим ритерієм для зарах вання до вищо о навчально о за лад . Німець ий Abitur є е вівалентом диплома ба алавра ВАС Франції і британсь о о A-level. Зараз Німеччині наліч ється більше двох тисяч приватних ш іл, педа о ічні онцепції я их помітно різняться між собою. Всі ці ш оли розраховані на більш заможн частин населення і мають елітарний хара тер.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ У ПРИВАТНУ НІМЕЦЬКУ ШКОЛУ-ПАНСІОН: • висо ий рівень німець ої мови (мін. B1 -B2) • спішність вітчизняній ш олі вища середньо о рівня • психоло ічна і фізична отовність до навчання і до проживання дале о від дом • інтерес до німець ої льт ри та історії • ом ні абельність, н ч ість і толерантність Система зарах вання приватні ш оли Німеччини: Сама процед ра прийом дітей до різних ш іл та ож різна. Напри лад, я що в одній ш олі б де потрібно тіль и надати до менти, що підтвердж ють а адемічний та інтеле т альний рівень дитини, то в іншій необхідне особисте інтерв’ю з адміністрацією ш оли, а та ож додат овий тест з німець ої мови. Вст пних іспитів, я правило, в ш олі немає, за винят ом старшої ш оли. При зарах ванні в старш ш ол (з 10 по 13 ласи) можлива платна здача додат ових тестів.

ДЕЯКІ ПРИВАТНІ ШКОЛИ НІМЕЧЧИНИ: SCHULE MARIENAU, Dahlem Розташ вання: Далем, Гамб р Вартість навчально о ро : 29 460 – 30 240 Євро Сайт ш оли: www.marienau.de LANDSCHULHEIM AM SOLLING, Holzminden Çà ìàòåð³àëàìè Розташ вання: Хольцмінден, Нижня Са сонія www.edu-s.ru Вартість: 2 500 Євро на місяць Сайт ш оли: www.lsh-holzminden.de SCHLOSS NEUBEUERN, Neubeuern Розташ вання: Нойбойєрн, Баварія Вартість навчально о ро : 31 680 Євро Сайт ш оли: www.schloss-neubeuern.de MAX-RILL-SCHULE, Reichersbeuern Розташ вання: Райхерсбойєрн, Баварія Вартість навчально о ро : 26 400 Євро Сайт ш оли: www.max-rill-schule.de Î

16

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé â ÷åñüêèõ ÂÍÇ

·

Ïóáë³êóºìî ðîçêëàä Äí³â â³äêðèòèõ äâåðåé, ÿê³ äóæå áàãàòî ÷åñüêèõ ÂÍÇ ³ ôàêóëüòåò³â ïðîâåäóòü íà ïî÷àòêó 2014 ðîêó. ³äâ³äàâøè ¿õ, âè ìàòèìåòå çìîãó ùå êðàùå ïîçíàéîìèòèñÿ ç æèòòÿì ÂÍÇ, ùî âàñ çàö³êàâèëè, ïîäèâèòèñÿ íà òèõ, õòî íàâ÷àºòüñÿ, ³ òèõ, õòî íàâ÷àº, îö³íèòè ð³âåíü òåõí³÷íîãî îáëàäíàííÿ ôàêóëüòåò³â, îòðèìàòè äîäàòêîâó ³íôîðìàö³þ ïðî âñòóïí³ ³ñïèòè ³ ñàì ïðîöåñ íàâ÷àííÿ. ЛЮТИЙ 2014 Ф акультет інформаційних технологій Чеської вищої технічної школи Ф акультет соціальних наук Карлового університету, відділу «М аркетингові комунікації та PR » і «Ж урналістика» Ф акультет транспорту Чеської вищої технічної школи Педагогічний факультет Карлового університету Гуманітарно-природничий факультет Сілезького університету М атематичне відділення Сілезького університету Садівничий факультет М ендлового університету

М еханіко-машинобудівельний факультет Чеської вищої технічної школи Ф акультет мехатроніки, інформатики і міждисциплінарних досліджень Ліберецького технічного університету Економічний факультет Мендлового університету Ф акультет електротехніки і інформатики Пардубіцького університету Ф акультет біомедичної інженерії Чеської вищої технічної школи Ф акультет міжнародних відносин Вищої школи економіки Педагогічний факультет М асарикового університету Ф акультет соціальних наук Карлового університету, відділу «Ж урналістика» Ф акультет електротехніки Чеської вищої технічної школи Ф акультет підприємництва Брненського технічного університету Ф акультет регіонального розвитку і міжнародних відносин Мендлового університету М еханіко-машинобудівельний факультет Ліберецького технічного університету Вища техніко-економічна школа в Чеських Будейовіцах Вища техніко-економічна школа в Чеських Будейовіцах

Прага Прага

03.02.2014 03.02.2014

Прага Прага Опава Опава Ледніце на М ораві Прага Ліберець

04.02.2014 04.02.2014 05.02.2014 05.02.2014 05.02.2014

Брно Пардубіце Кладно Прага Брно Прага Прага Брно Брно Ліберець Чеське Будейовице Чеське Будейовице

07.02.2014 07.02.2014 07.02.2014 08.02.2014 08.02.2014 10.02.2014 11.02.2014 13.02.2014 14.02.2014 15.02.2014 24.02.2014

05.02.2014 05.02.2014

25.02.2014

МОН ТА КЕМБРІДЖ: ШКОЛЯРІ УКРАЇНИ МАТИМУТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СЕРТИФІКАТ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УСПІШНО ПРОЙШОВ ПРЕСТИЖНИЙ МІЖНАРОДНИЙ АУДИТ QS STARS

21 січня 2014 ро заст пни Міністра освіти і на и Борис Жебровсьий підписав Меморанд м про співпрацю МОН з е заменаційним департаментом Кембриджсь о о ніверситет щодо тест вання навчальних дося нень чнів 11-х ласів з ан лійсь ої мови. Прое т план ється реаліз вати продовж наст пних двох ро ів. У 2014 році в ньом братим ть часть чні міста Києва та Київсь ої області, а наст пном - план ється розширення мережі ш іл та ре іонів. Рез льтати тест вання допомож ть чням виявити, я і мовні вміння їм необхідно по ращити та визначать рівень володіння іноземною мовою відповідно до за альноєвропейсь ої ш али оцінювання. Для вчителів оцінювання допоможе з’яс вати, в я их сферах їхні чні потреб ють додат ової ва и. Рівень тест відповідатиме рівню B1 (для за альноосвітніх ш іл) та рівню В2 (для спеціалізованих ш іл) за за альноєвропейсь ими ре омендаціями з мовної освіти та с ладатиметься з 3-х частин: читання, а діювання та письмо. Рез льтати тест б д ть представлені в об’єднаних блан ах з відсот овим по азни ом спішності ожно о чня. З о ляд на те, що письмові роботи перевірятим ться е заменаторами Cambridge English Language Assessment, чні отримають інформацію з оментарями е заменаторів про те, я вони впорались з те стом. Додат ово до балів Cambridge English Language Assessment створить ш ал спішності чнів, я і брали часть тест ванні. Кембріджсь ий ніверситет надасть спостері ачів та допоможе в адміністр ванні тест .

Упродовж вересня-листопада 2013 ро С мсь ий державний ніверситет пройшов незалежний зовнішній а дит, що йо о проводила міжнародна омпанія QS (Лондон, Вели обританія), відома своїм рейтин ом ращих ніверситетів світ QS World University Rankings. За рез льтатами а дит за ожним напрямом діяльності та за алом присвоюються “зір и” я ості. С мсь ий державний ніверситет здоб в найвищі оцін и (5 зіро ) за та ими ате оріями: Teaching - іль існий і я існий с лад ви ладачів, задоволеність ст дентів я істю навчання; Access - рівні мови та дост пність навчання; Engagement - соціальна спрямованість діяльності; E-learning - розвиненість еле тронних техноло ій навчання. За ате орією “Employment” (працевлашт вання вип с ни ів та авторитетність серед вітчизняних і міжнародних роботодавців) С мДУ оцінений чотирма зір ами. За алом за рез льтатами а дит С мсь ий державний ніверситет має 3 зір и із 5 можливих. Те, що 15 % ніверситетів світ , я і входять до ТОР- р пи рейтин QS і оцінювалися за методи ою QS STARS, мають та ий самий рез льтат, а 6 % ? 2 зір и, є підтвердженням реалістичності входження С мДУ до елітної ніверситетсь ої спільноти світ . С мсь ий державний ніверситет є першим з раїнсь их ВНЗ, що взяв часть зовнішньом а диті QS STARS.

www.mon.gov.uai

www.perpresa.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

17

· 2014

Àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì  îñòàíí³ ðîêè ³ñòîòíî çðîñëî ïðàãíåííÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè îòðèìàòè îñâ³òó çà êîðäîíîì. ϳä³éòè äî âèð³øåííÿ öüîãî ïèòàííÿ ìîæëèâî çâåðíóâøèñü äî ²íòåðíåòó, äðóêîâàíèõ Ç̲, â³äâ³äóþ÷è îñâ³òí³ âèñòàâêè é ïðåçåíòàö³¿. Öå ïåðåäáà÷ຠñåðéîçíó ñàìîñò³éíó ðîáîòó íàä îòðèìàíîþ ³íôîðìàö³ºþ, à òàêîæ êîíòàêòè ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîñîëüñüêèõ ³ êîíñóëüñüêèõ â³ää³ë³â çàêîðäîííèõ êðà¿í.  íàøîìó âèïàäêó çäîáóâà÷ çàëèøàºòüñÿ íàîäèíö³ ç³ ñâî¿ìè ïèòàííÿìè, ñóìí³âàìè, ïîìèëêàìè. Çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð íàâ÷àëüíî¿ ïðîãðàìè ³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, óíèêíóòè òðóäíîù³â ³ ïîìèëîê ï³ä ÷àñ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â, ìîæíà çâåðíóâøèñü äî êâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â àãåíòñòâ îñâ³òè çà êîðäîíîì, øèðîêî ïðåäñòàâëåíèõ íà ðèíêó îñâ³òí³õ ïîñëóã Óêðà¿íè.  àãåíòñòâàõ îñâ³òè çà êîðäîíîì íàäàþòü íå ëèøå êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè, àëå é çä³éñíþþòü ïîâíèé ñóïðîâ³ä íà åòàï³ ï³äãîòîâêè äî âñòóïó â çàêîðäîííèé ÂÍÇ, ÷àñòî íàäàþòü äîïîìîãó â ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ. Ç íàïðÿìàìè ä³ÿëüíîñò³ ³ êîîðäèíàòàìè îñâ³òí³õ àãåíö³é âè çìîæåòå îçíàéîìèòèñü íà ö³é ñòîð³íö³ íàøîãî æóðíàëó.

ÀÃÅÍÖ²¯ “International House”

Мовні рси для дорослих. Мовні рси для дітей. Освіта в приватних ш олах. Вища освіта та під отов а до ніверситет . Післядипломна та професійна освіта. Ан лійсь а для бізнес . Корпоративне навчання. Гарантований вст п в польсь і ВНЗ. Можливість вст п на бюджет. 25 рейтин ових ВНЗ, 500 фа льтетів. Допомо а в отриманні Карти поля а К рси польсь ої мови. Ре лярні освітні т ри по ВНЗ Польщі. Допомо а в отриманні Карти поля а

EUROSTUDY

Îñâ³òí³é öåíòð "CONCEPT"

Íåìåöêîå ïðåäñòàâèòåëüñòâî â Óêðàèíå " Start''

Ó÷åáà â Èñïàíèè

Ïðîãðàìà ªâðîïåéñüêà îñâ³òà Åâðîäèïëîì

Study Ua

ÏÐÎÃÐÀÌÈ

Літні, осінні, зимові та весняні ані лярні про рами для дітей; про рами вивчення ан лійсь ої мови для дорослих (18+); під отова та ор анізація вст п до британсь их ш ілпансіонів, до ніверситетів на про рами ма істра і ба алавра; партнерсь і он рсні про рами для ви ладачів ан лійсь ої мови та для молоді; навчальні семінари та інформаційні презентації Бесплатное высшее образование а ос дарственных ВУЗах Германии. Язы овые рсы за р бежом. Сопровождение в течение периода об чения в Германии и Австрии. Немец ий, ан лийс ий в Киеве. Au-pair про раммы. Переводы до ментов К рсы испанс о о. Испанс ие ВУЗы, ш олы, летние язы овые ла еря. Сопровождение и помощь в пол чение визы. Об чение в Польше Возможность тр до стройства за р бежом. К рсы польс о о язы а. Визовая поддерж а. Озна омительные про раммы.

ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ.

ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈ

Вели обританія, Канада, Австралія, Ірландія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Мальта, Нідерланди та ін.

м. Київ, в л. Ванди Василевсь ої, 7 Тел.: (044)238-98-70, 238-97-96 E-mail: abroad@ih.kiev.ua

Польща

Вели обританія, Канада, США, Германія та інші раїни

Австрия , Германия

м. Київ, пр-т П. Гри орен а, 39б Тел.: (044)578-16-00, (096)096-16-00, (063)578-16-00, (050)416-16-00 www.eurostudy.info м. Київ, в л. Са айдачно о, 14-В, офіс, 5 Тел.: 362-32-62, 362-38-68 info@iecc.com.ua www.iecc.com.ua

.Киев, л.Марины Рас овой , 17. офіс 611 (044) 360-26-40 (096)148-39-40

Испания

(067)763-26-28 (095)711-85-79

Польша

(044) 599-60-04 (097)026-67-67

Высшее образование в Бол арии,. Сопровождение при пост плении.

Бол ария

Высшее и среднее образование за р бежом. Про раммы для деловых людей. Work and travel USA. Язы овые рсы. Про рамма Aupair. Стажиров и за раницей для вып с ниов. Про раммы для деловых людей.

Ан лия, Канада,США, Германия, Франция, Кипр, Италия, Австралия. Китай. Голландия, Вен рия, Литва, Греция, Мальта, Чехия.

(067)8735155 (095)7908013 .Киев, б львар Др жба народов, 7 , оф.22 (044)501 -12 -67 (063)788-52-58

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

18

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ ВНЗ!

3 8 січня до 14 люто о 2014 ро в Міністерстві освіти і на и працює онс льтативний телефон “Зимова е заменаційна сесія 2013/ 2014 навчально о ро ”, за я им мож ть звертатися ст денти, ви ладачі та інші ате орії ромадян випад можливих пор шень і зловживань під час е заменаційної сесії вищих навчальних за ладах, а та ож надання інформаційної та методичної допомо и. Конс льтативний телефон: +38 (044) 481-32-36 www.mon.gov.ua

У 2014 РОЦІ КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ВІДЗНАЧАТИМЕ 180-РІЧЧЯ З ДНЯ ЗАСНУВАННЯ Кабінет Міністрів У раїни прийняв розпорядження “Про під отов та відзначення в 2014 році 180-річчя засн вання Київсь о о національно о ніверситет імені Тараса Шевчен а”. В рядовом рішенні йдеться про творення Ор анізаційно о омітет з під отов и та відзначення в 2014 році 180-річчя засн вання ніверситет . Очолив Ор омітет перший віце-прем’єрміністр У раїни; заст пни и олови - міністр освіти та на и У раїни та ре тор КНУ імені Тараса Шевчен а. Відповідно до розпорядження Кабінет Міністрів У раїни Ор анізаційном омітетові необхідно розробити та затвердити план заходів із під отов и та відзначення в 2014 році 180-річчя засн вання столично о ніверситет . Реалізація розпорядження Кабінет Міністрів У раїни “Про під отов та відзначення 2014 році 180-річчя засн вання Київсь о о національно о ніверситет імені Тараса Шевчен а” підніме імідж національно о навчально о за лад , сприятиме твердженню засад раїнсь ої державності, зміцненню за альнонаціональних ідейних орієнтирів і д ховних цінностей. www.pedpresa.com.ua

НОВІТНІЙ ІНТЕЛЕКТ В УКРАЇНІ ШУКАТИМУТЬ ДО 15 ЛЮТОГО При ладні дослідження з манітарної та е ономічної темати и, бізнес-ідеї, соціальні прое ти та ст дентсь і есе - з сім цим молоді і а тивні мож ть взяти часть Все раїнсь ом онрсі “Новітній інтеле т У раїни”.

Брати часть інтеле т альном зма анні може молодь б дь-я о о ві , для ожно о в ньом є своя ві ова ате орія ( чні старших ласів ш іл, ліцеїв, імназій; ст денти навчальних за- ладів І-ІV рівнів а редитації; аспіранти, ви ладачі, дослідни и-пра ти и, ві я их не перевищ є 35 ро ів). Для часті он рсі при ладних досліджень треба під от вати робот на одн з тем, що в азані в о олошенні про он рс. На он рс бізнес-ідей ор анізатори че ають роботи від майб тніх підприємців із орот им описом ідеї та механізм реалізації. На он рс соціальних прое тів потрібен стислий ви лад то о, що реально можна зробити в с спільстві для вирішення он ретної соціальної проблеми. Кон рс на ових робіт “Сп дейсь і есеї” проводиться серед молодих на овців, зо рема й тих, хто переб ває за межами У раїни. Тем роботи он рсант обирає самостійно. Роботи можна подавати до 15 люто о. www.pedpresa.com

ІІ ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ ТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВІДБУДЕТЬСЯ У ЛЮТОМУ БЕРЕЗНІ 2014 РОКУ У лютом -березні 2014 ро серед ст дентів вищих навчальних за ладів І - ІІ рівнів а редитації відб деться ІІ (обласний) етап Все раїн-сь ої олімпіади з та их навчальних дисциплін, я раїнсьа мова, математи а, інформати а та омп’ютерна техні а, виробництво харчової прод ції, а та ож Все раїнсь о о он рс фахової майстерності з радіоеле троні и, архіте т рно о прое т вання, інформаційних техноло ій б х алтерсь ом облі , то арів.

IIІ етап - Все раїнсь ий - проводитиметься в травні 2014 ро . Переможці Все раїнсь ої олімпіади та Кон рс визначатим ться за трьома призовими місцями серед ст дентів вищих навчальних за- ладів І - ІІ рівнів а редитації та о ремо серед ст дентів педао ічних оледжів (з раїнсь ої мови), їх на ородж ватим ть дипломами Інстит т інноваційних техноло ій і зміст освіти та дипломами Міністерства освіти і на и. За ори інальне чи нестандартне вионання творчих завдань ст денти б д ть відзначені заохоч вальними та спеціальними дипломами. www.pedpresa.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

19

2014

Â²Ä ÏÅÐØί ÎÑÎÁÈ: ÂÑÒÓÏÍÀ ÊÀÌÏÀͲß-2014 Äìèòðî Òàáà÷íèê â³äïîâ³â íà çàïèòàííÿ ÷èòà÷³â ãàçåòè "Óðÿäîâèé êóð'ºð" ï³ä ÷àñ "ïðÿìî¿ ë³í³¿"

Âñòóïíà êàìïàí³ÿ äî âèø³â, ïî ñóò³, íå çàê³í÷óºòüñÿ í³êîëè: ùå íåäàâíî åêñïåðòè ï³äáèâàëè ï³äñóìêè ìèíóëîð³÷íîãî âñòóïó, à âæå ̳í³ñòåðñòâî þñòèö³¿ çàòâåðäèëî íîâ³ Äåðæàâí³ óìîâè âñòóïó äî âèùèõ íà÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè â 2014 ðîö³. Äî ê³íöÿ 2013 ðîêó âñ³ âèø³, íåçàëåæíî â³ä ôîðìè âëàñíîñò³ òà ï³äïîðÿäêóâàííÿ, çàòâåðäèëè ñâî¿ ïðàâèëà ïðèéîìó. ßê ñòâåðäæóº ì³í³ñòð îñâ³òè ³ íàóêè Äìèòðî Òàáà÷íèê, ÿêèé â³äïîâ³äàâ íà äçâ³íêè ÷èòà÷³â "ÓÊ" ï³ä ÷àñ "ïðÿìî¿ ë³í³¿", â óìîâàõ âñòóïó îñîáëèâèõ çì³í íå â³äáóëîñÿ. Ірина КОЗАЧЕНКО, м. Бориспіль: - У 2013 році на ЗНО ввели процед р обш абіт рієнтів металош ачами просто під час проведення тест вання в а диторіях. Річ том , що торі моя дитина с ладала ЗНО, й ми пере оналися, що ці обш и незр чні, бо абіт рієнти д же хвилюються. Чи план ють та е й 2014 році?

- Зм шений вас розчар вати: на ЗНО проносять та іль ість приладів, щоб неза онно списати чи одержати відповіді тестів, що, за ре омендацією всіх фахівців, метало онтроль залишиться. Більш то о, я що 2012 ро приблизно третина п н тів тест вання ЗНО б ла обладнана металош ачами, то торі разом з МВС ми обладнали вже понад 70%. Д маю, що цьо о ро забезпечимо всі 100%. По одж юся, що металош ачі - це певні незр чності, особливо для с млінної дитини. Проте помір ймо. Ваша дитина прийшла с ладати ЗНО, спираючись на свої знання. І завдя и том , що вона наполе ливо вчилася в ш олі, а можливо, й займалася додат ово з бать ами чи репетиторами, одержить висо і бали. Водночас інтеле т альний шахрай, я ий просто вмонт вав собі в хо пристрій, замас вавши йо о, одержить 190200 балів і вст пить до най ращоо ніверситет без б дь-я их сладнень завдя и спис ванню. Я виїжджав на п н ти тест вання. Перед почат ом ЗНО абіт рієнтів попереджають, щоб сі здали телефони. І що ви д маєте?

В одній а диторії ми знайшли 8 телефонів, а в іншій - 11. Дея им вдається взяти з собою по три телефони, один ви ладають, інші нама аються пронести. Том на все це треба зважати. Д маю, що цьо о ро ми один із предметів ЗНО зробимо від ритим. Гот ючись до с ладання 2014 році тест з раїнсь ої мови і літерат ри, найбільш масово о, часни и зовнішньо о незалежноо оцінювання змож ть с ористатися завданнями, що переб вають бан тестових завдань. У вільном дост пі на сайтах У раїнсь о о центр оцінювання я ості освіти та йо о ре іональних підрозділів б де розміщено завдання всіх типів з цьо о предмета, з р повані за темами відповідно до про рами зовнішньо о незалежно о оцінювання й за с ладністю. Оприлюднити цю інформацію для вільно о ви ористання абіт рієнтів У раїнсь ий центр оцінювання я ості освіти план є на момент завершення реєстрації осіб, я і виявили бажання вст пати до вищих навчальних за ладів 2014 році. А потім, оли дійде до самоо тест вання, за теорією випадових чисел омп’ютер вибере 70 запитань. Проте ми не можемо відмовитися від металош ачів, іна ше порядні діти завжди б д ть ош ані нечесними людьми.

- Але, можливо, раще перевіряти дітей при вході в а диторію, а не безпосередньо під час написання тест , оли вони пиш ть, хвилюються?

- Т т я з вами по одж юся. Та річ тім, що, напри лад, мин ло-

о раз ми попросили надати нам півтори тисячі співробітни ів міліції, але насправді надали менше. Не с різь вистачило й металош ачів. Через це на дея их п н тах тест вання перевір робили при вході, а на інших - же під час тест вання. Та спасибі за під аз , ми візьмемо це до ва и. Марина, м. Вінниця: - Вам телефон є мама майб тньої абіт рієнт и. Чи залишаться стабільними стро и проведення вст пної ампанії, чи план ються я ісь зміни?

- Хоч вас запевнити, що мови прийом до вищих навчальних за ладів вже іль а ро ів абсолютно стабільні. Зо рема, незмінними лишаються терміни вст пної ампанії: з 1 по 31 липня. Стабільні й інші вимо и. С ажімо, для тих абіт рієнтів, я і мають право вст п поза он рсом, відведено до 25% місць державно о замовлення. Чом “до”? Том що ВНЗ, де невели ий набір, мож ть самі зменшити цей відсото . Я і раніше, заяви на вст п можна подавати в п’ять ніверситетів на три спеціальності в ожном . Не змінилася й іль ість он рсних предметів: на освітньо- валіфі аційний рівень молодшо о спеціаліста (їх от ють техні мах та оледжах) дитина с ладає іспити з двох предметів. На освітньо- валіфі аційний рівень ба алавра абіт рієнт подає три сертифі ати з рез льтатами зовнішньо о незалежно о оцінювання та свій атестат. Ці цифри додаються й становлять рейтин овий бал абіт рієнта. Йо о оприлюднюють на сайті ніверситет та в Єдиній державній еле тронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Крім то о, ми збираємося співпрацювати з ромадсь ими ор анізаціями, я і захоч ть спостері ати за перебі ом вст пної ампанії. Крім то о, є інші новації. На ви онання рішення Президента У раїни щодо підтрим и обдарованих дітей, ми щоро відбиратимемо сто ш олярів до

Òåòÿíà ÌβÑŪÂÀ, “Óðÿäîâèé êóð’ºð” www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

20 Президентсь ої про рами “Інтеле т альне майб тнє У раїни”. Це переможці міжнародних олімпіад переважно із природничих на . Ці абіт рієнти змож ть додат ово отримати до 70 балів, що фа тично забезпечить їм вст п поза он рсом. Перші рейтин ові спис и оприлюднять 1 серпня 2014 ро о 12 одині. До 25 серпня мають о олосити спис и тих, хто вчитиметься за ошти фізичних або юридичних осіб.

- А оли бать ам на сайтах ВНЗ можна б де побачити правила прийом ?

- Умови вст п до ВНЗ вже зареєстровано в Мін’юсті й до 20 р дня повинні б ти оприлюднені на сайтах вищих навчальних за ладів. Нині тривають інтенсивні семінари-навчання се ретарів, олів і заст пни ів приймальних омісій.

но-технічних спеціальностей. Цьо о ро ми точнили, що чіт о мають б ти визначені всі се ції Малої а адемії на відповідно до напрямів під отов и вищих навчальних за ладах. Що маю на вазі? Напри лад, перемо а се ції історично о раєзнавства МАН стане, маб ть, при оді, я що дитина хоче б ти вчителем ео рафії. Ці нюанси б де чіт о прописано правилах прийом ожно о вищо о навчально о за лад . Ми врах вали досвід мин ло о ро , оли, с ажімо, до мене на прийом прийшли бать и талановитої дитини з Крим . Вона перемо ла на олімпіаді з е ономі и, але Київсь ий національний ніверситет імені Тараса Шевчен а, ди вона подала заяв , цьо о рез льтат не зарах вав. Водночас правилах прийом Київсь о о національно о е ономічно о ніверситет імені Вадима Гетьмана це б ло враховано, отож дитина зі своїм др им місцем на се ції “Е ономі а” Малої а адемії на Сер ій, м. Чер аси: - Чи цьо о ро під час вст п до отримала за онні додат ові 40 балів і спвишів нарахов ватим ть я ісь додат- ішно вст пила в цей вищий навчальний ові бали, приміром, абіт рієнтам- за лад. МАНівцям чи переможцям олімпіад? Олена, м. Шахтарсь : - Та . Перемо а на четвертом , завер- Мене ці авить, чи збереж ться шальном , етапі все раїнсь их чнівсь их олімпіад дає змо заробити додат ові піль и для шахтарів?

- Та , сі піль и, що б ли, збережено. бали. За третє місце абіт рієнт отрим є додат ово 30 балів, за др е - 40, за пер- Уточню, що передбачено та і позиції ше - 50. Хоч на адати що нас 21 олімп- піль ово о прийом : по-перше, особам, іада (математи а, фізи а, астрономія я им та е право надає За он “Про підвитощо). Додат ові бали зарах ють за мо- щення престижності шахтарсь ої праці”. ви, я що, приміром, дитина перемо ла на По-др е, дітям, бать и я их за ин ли чи олімпіаді з математи и й вст пає на спец- стали інвалідами на в ледоб вних іальність, де математи а є базовим на- підприємствах, я що ці абіт рієнти вст вчальним предметом. пають на навчання з ірничих спеціальноТе саме стос ється й переможців стей. По-третє, члени сімей шахтарів, найпрестижніших міжнародних інтеле т - ірсь их рят вальни ів сіх ате орій, я і альних т рнірів, до я их мож ть потрапи- за ин ли внаслідо аварії, що відб лася на ти до сотні часни ів Президентсь ої про- шахті імені Засядь а. рами “Інтеле т альне майб тнє У раїни”. Єдине, на що хотів би зверн ти ваш С ажімо, рез льтати міжнародної олімпі- ва : піль овим ате оріям відведено до ади з астрономії можна ви ористати під 25% місць державно о замовлення. Кон час вст п на та і спеціальності, я фізи- ретний відсото визначає сам за лад. На а, астрономія, радіофізи а. Але, при- дея і спеціальності, напри лад, в КНУ імені міром, для вст п на напрями з ан лійсь- Тараса Шевчен а встановлено обмеженої мови, е ономі и, бізнес , менеджмен- ня 10% чи 15%. Б ває, що, приміром, на т чи пере лад цей диплом переможця 30 піль ових місць подають 100 заяв. Тоді просто залишиться в сімейном архіві я вже відб вається он рс серед піль ови ів. Том б дьте важними, й оли подобра з ад а про перемо . Це правило поширюється й на пере- даватимете до менти до визначено о можців третьо о завершально о етап за- ВНЗ, зверніть ва на іль ість місць дерхист інтеле т альних чнівсь их робіт жбюджет , що, з ідно з правилами прийоМалої а адемії на . За третє місце вони м , відведено для піль ових ате орій. Тоді одерж ють 30 балів, за др е - 40, за пер- ви, знаючи свій рівень під отов и, зможеше - 50. Крім то о, чні, я і спішно за ін- те приблизно розрах вати, чи потрапляєчили під отовчі рси, під отовчі відділен- те на бюджетне місце. ня або фа льтети довишівсь ої під отови ВНЗ, мають змо заробити додат ові О сана ЛЕГЕДА, м. Черні ів: бали. Але це стос ється лише природни- Мій син - вип с ни . Він збичо-математичних, інженерних та інженер- рається в березні піти на пробне

зовнішнє незалежне оцінювання й мотив є це тим, що, можливо, на пробном ЗНО б д ть теми, я і повторяться під час основної сесії незалежно о оцінювання. Я йом аж , що, маб ть, цьо о не б де, просто вам, майб тнім абіт рієнтам, надад ть можливість “приміряти” на себе тест вання, відч ти атмосфер тощо. Чи я помиляюся?

- Част ово ви маєте рацію. Завдання на ЗНО не обирає ні міністр, ні мої заст пни и, ні інші співробітни и міністерства. Сформовано за альний бан завдань, я і під от вали фахівці, - я правило, вчителі й найдосвідченіші методисти. Потім ці завдання об оворюють на омісії щодо то о, чи справді вони відповідають ш ільній про рамі та роз ривають певний рівень знань із предмета. Після цьо о омп’ютер обирає завдання за теорією випад ових чисел, і ніхто не може втр титися процес. Отже, абсолютно можливо, що на основній сесії тест вання чневі трапиться іль а запитань, на я і він же відповідав на пробном ЗНО. Але ос іль и в бан тестових завдань - тисячі запитань, то шанс натрапити на запитання, що б ло на пробном ЗНО, с аж щиро, не д же вели ий. Але оловна мета пробно о тест вання - це подивитися, я ий ви ляд мають тести, вміти орист ватися чернет ою, навчитися не хвилюватися, не поспішати, важно й правильно заповнювати блан и тест вань. І най оловніше - не брати із собою жодних зчит вальних чи запис вальних пристроїв, бо тоді вст пни а вил чать і він втратить шанс на вст п цьо о ро . У нас ще досить м’я і правила, на відмін від, приміром, Франції, де в разі пор шення правил тест вання абіт рієнт втрачає право вст пати п’ять ро ів за ошти державно о бюджет . Я ці авився міністра освіти Франції, чи ба ато таих пор шни ів трапляється щоро . Він відповів, що ні, але близь о 150-180 вст пни ів набирається. Тобто ті абіт рієнти, я і цьо о ро “пролетіли” зі вст пом через шахрайство, змож ть подавати до менти до франц зь их ніверситетів тіль и під час вст пної ампанії 2018о. У нас та а заборона поширюється лише на один рі .

- Об оворювали ідею, що бюджетні місця в ніверситетах варто щоро ви равати за он рсом. Чи отримає вона пра тичне втілення?

- Нині державне замовлення ніверситети вже ви рають між собою лише на он рсі. Ця система вже працює й діятиме надалі.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

21

2014

Розповім на при ладі. Приміром, Вінниць ий національний технічний ніверситет або Хар івсь а політехні а хоче от вати фахівців з інженерно- омп’ютерних техноло ій чи омп’ютерної архіте т ри. Університет пройшов ліценз вання й має право от вати фахівців із омп’ютерних на . Після цьо о он рсна омісія с ладі 40 представни ів різних міністерств, роботодавців, профспіло , бан ів тощо виріш є, с іль и місць державно о замовлення надати ожном вищом навчальном за лад . Це залежить від мов ньом , іль ості ви ладачів, лабораторій, на ових та міжнародних зв’яз ів тощо. Але державне замовлення ніверситет отрим є не на рі , а на чотири, щоб під от вати ба алаврів. Ст дент вст пив, добре вчиться, перейшов на др ий рс, а ніверситет... не ви рав он рс , бо хтось запропон вав ращі мови. І що з цим ст дентом робити? Відрах вати? А я же за они “Про освіт ” та “Про вищ освіт ”? Водночас вищий навчальний за лад може щоро брати часть он рсі на державне замовлення. Том що, с ажімо, наст пно о ро він набере ст дентів, я і стан ть ба алаврами 2018- о. Він знов візьме часть он рсі на 2015 рі , але, напри лад, може ви рати вже не 100, а 80 місць, я що інший ніверситет запропон є ращі мови.

- Я мала на вазі ще й інше. Ішлося про те, що, напри лад, до виш вст пило двоє абіт рієнтів, й один пройшов на бюджет, інший вчиться за онтра том. Але той, отрий займає бюджетне місце, з часом став по аз вати наба ато ірші рез льтати навчання, аніж онтра тни . Попри це чотири ро и держава стабільно фінанс ватиме йо о навчання.

- Він і вчитиметься чотири ро и на бюджеті, я що, звичайно, не завалить сесію і йо о не відрах ють. Чом ? Том що є вст пний он рс, я ий пройшов цей абіт рієнт, і я що він не двієчни , відрах вати йо о з вищо о навчально о за лад неможливо. Та , він може виявитися менш обдарованим, ніж той, хто вчиться за онтра том, але на момент завершення ш ільної освіти йо о знання б ли вищі, ніж он рента. Більш то о: напри лад, навіть за ордонних ніверситетах ст денти, я і одержали рант, с ажімо, від приватно о фонд чи роботодавця, мож ть переб вати посередині між іншими ст дентами, одна їх не відрах ють, бо вони здоб ли право здоб ти ба алаврсь освіт . Але вони за інчили ба алаврат і хоч ть піти на ма істрат р . А там - он рсний набір,

де врахов ють бали ба алаврсь о о диплома та рез льтати іспитів зі спеціальності та ан лійсь ої мови. І тоді той хто с млінно вчився чотири ро и на онтра тній основі, має шанс потрапити на місце за державним замовленням. Василь, м. Житомир: - Чи можна зарах вати вст пниа, наст пно о за рейтин ом, на місце, я е звільнив зарахований попередній вст пни ? Напри лад, я що попередни же забрав до менти з виш ?

- Без мовно, можна. З ідно з державними мовами прийом , в нас не змінилися терміни вст пної ампанії, що починається 1 липня. 31 липня о 12 одині ми заверш ємо прийом заяво і до ментів в еле тронній і письмовій формі. Я б наполе ливо ре оменд вав подавати заяви на вст п в еле тронній формі - це дешевше, адже абіт рієнтові не потрібно ні ди їхати, витрачати ошти на вит и та житло. Далі всі приймальні омісії зобов’язані 1 серпня оприлюднити рейтин овий списо вст пни ів. Я вже попереджав сі вищі навчальні за лади, що разі пор шень із їхньо о бо щодо ре тора та ерівни ів приймальної омісії б де застосовано дисциплінарні стя нення. Я що хтось до 5 серпня не приніс ори іналів до ментів до приймальної омісії, це їхня проблема,

адже ми не маємо змо и розш вати всіх абіт рієнтів чи витрачати ошти на міжнародні чи міжмісь і розмови. Відповідно в наст пном , оновленом , рейтин овом спис , що йо о оприлюднюють 5 серпня, на місце піднімаються ті, хто стояв нижче за рейтин ом. Та само й після оприлюднення 8 серпня втретє оновлено о спис . На цей раз абіт рієнти матим ть три дні, щоб принести ори інали до ментів. І знов-та и, я що хтось не зробив цьо о, на йо о місце пос вається абіт рієнт, отрий посідав наст пне місце за рейтин ом. Т т немає жодних хитрощів, система прозора, рейтин ові спис и оприлюднюватим ть на нашом сайті.

12 серпня всі ВНЗ незалежно від форми власності - державні, ом нальні чи приватні - видають в еле тронном ви ляді на ази про зарах вання за ошти державно о замовлення. Після 12 серпня абіт рієнти мож ть же подавати до менти на онтра тне навчання. Є та і, я і хоч ть лише в певний за лад на певний фа льтет і ні ди більше, й тіль и т ди віддають відраз ори інали до ментів. І б ває, що вони мають настіль и вели е пра нення вчитися, що після першо о рс за наполе ливість їх переводять на навчання за ошти державно о бюджет . І най оловніше, на чом ще раз хоч на олосити: мови вст п і вст пна ампанія б д ть абсолютно прозорі. Î

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

22

ÇÍÎ - öå ëîòåðåÿ. Ãîëîâíå âèòÿãòè “ùàñëèâèé êâèòîê” Éîãî ðåçóëüòàòó ïî-äîáðîìó çàçäðÿòü òèñÿ÷³ ó÷àñíèê³â ÇÍÎ. ³í ðîçãàäàâ òàºìíèöþ çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ ³ íàáðàâ çà òåñòè 798,5 áàë³â. Òàêèõ â Óêðà¿í³ ëèøå 48 âèïóñêíèê³â. Òåïåð, õëîïöÿ ³ç ×åðí³ãîâà ñåðåä ñâî¿õ ñòóäåíò³â õîò³ëè á áà÷èòè á³ëüø³ñòü âèø³â Óêðà¿íè. Àëå â³í óæå îáðàâ íàâ÷àëüíèé çàêëàä ³ äëÿ ó÷àñò³ ó éîãî êîíêóðñ³ ïîäàâ îäðàçó îðèã³íàëè äîêóìåíò³â. Ùî òàêå ÇÍÎ, ÿê ï³äãîòóâàòèñÿ äî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ, ùîá íàáðàòè 200 áàë³â ³ ÿê íå ðîçãóáèòèñÿ ï³ä ÷àñ òåñò³â - ó åêñêëþçèâíîìó ³íòåðâ’þ “ÏåäÏðåñ³” ðîçïîâ³â âèïóñêíèê ³ àá³òóð³ºíò 2013 ðîêó Àíòîí Þð÷åíêîÒèòàðåíêî.

- Антоне, я ий твій рез льтат на ЗНО, чи задоволений ним?

- Я с ладав чотири предмети: математи (200 балів), раїнсь мов (200 балів), ан лійсь мов (199 балів), ео рафію (199,5 балів). Найбільше хвилювався через раїнсь літерат р , бо обся матеріал д же вели ий. Але, я виявилося, жодних проблем не вини ло. Щодо вст п я не хвилююся, бо до рез льтатів ЗНО ще додаються 50 МАНівсьих балів.

- Я потрібно от ватися до ЗНО щоб стати ре ордсменом по іль ості балів?

- Особисто я почав от ватися близь о двох ро ів том . Але здебільшо о працював не стіль и заради ЗНО, с іль и через олімпіади. Відвід вав репетиторів, ба ато вчився і вдома. Я б не с азав, що процес під отов и мав я сь чіт систем , на шталт “три одини математи и - відпочино - три одини раїнсь ої”. Уже безпосередньо перед оцінюванwww.pedpresa.com.ua ням вчителі та репетитори звертали ва саме на те, що потрібно. Я що чесно, ці тести в принципі доволі ле і - ля ає саме обся матеріал .

- Техноло ічні перерви не відволі али від тестів?

- Стосовно ор анізації тест вання, мож запевнити, що все б ло ч дово. О ляд із металош ачами особисто мене не відволі ав від ви онання завдань; жодної а ресії з бо інстр торів чи державної сл жби охорони не б ло.

- Із та им рез льтатом, я тебе, плюс 50 додат ових балів, за роботи Малої а адемії на , маб ть, важ о зробити вибір щодо майб тньої професії?

- Я хоч стати фінансовим аналіти ом, а механі о-математичний фа льтет дає ф ндаментальн математичн баз для е ономічних досліджень. Том подав ори інали до ментів Київсь ий національний ніверситет імені Тараса Шевчен а на механі о-математичний фа льтет. На мою д м , це най ращий ВНЗ раїни, том подавати до менти на денн форм навчання дись іще просто не бач сенс . Та ож хоч паралельно заочно вчитися Черніівсь ом державном інстит ті е ономі и і правління.

- Звід іля тебе та а любов до точних на ?

- Не знаю, я що чесно. Хоча мама теж вчилася на мехматі, тіль и обрала трохи інший напрямо - механі .

- Пройшовши шлях зовнішньо о незалежно о оцінювання с ажи - що тепер для тебе ЗНО?

- Я не вважаю, що ЗНО є поазни ом інтеле т ально о розвит. Це лотерея. Моя подр а д же добре знає математи , але втратила я ісь два бали через звичайнісінь не важність: в передостанній задачі просто заб ла поділити рез льтат на три. Де-фа то, вона знає на двісті, але де-юре, вона отримала трохи нижчий бал. Д же ба ато роз мних людей отримали менше двохсот балів через не важність або ж хвороб : мій др та ож ч дово знав математи , але захворів перед самісінь им тестом.

- Що б ти порадив часниам ЗНО-2014?

- Хотілося б побажати, перш за все, спіхів. А порада може б ти тіль и одна: працювати - і все б де добре. ЗНО не та е страшне, я Î йо о малюють!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

23

2014

ÒÅÌÏÅÐÀÌÅÍÒ ² ÏÐÎÔÅѲß

Для правильно о вибор професії людині необхідно явлення не тіль и про те, я і професії існ ють, а й про те, на що здатна сама людина, я ими психоло ічними я остями вона повинна володіти, щоб дося ти спіх вибраній справі. Щоб ни н ти помило процесі вибор професії, потрібно добре знати свої особистісні особливості, рівень під отовленості, інтереси, схильності. Розмов про свої особистісні особливості ми почнемо з поняття “Темперамент”. Темперамент впливає на швид ість запам’ятов вання, швид ість сприйняття нової інформації, жвавість роз м , тривалість онцентрації ва и, здатність не відволі атися, довостро ово збері ати в пам’яті певні відомості. Темперамент задає темп діяльності, її ритм, хара теристи и реа вання на зовнішні впливи. Темперамент - я ість біолоічна, вроджена, а не наб та. Темперамент визначає і забезпеч є швид ість, сил і врівноваженість наших реа цій. Він проявляється в мисленні, мові, манері спіл вання. Але темперамент не впливає на інтереси, спішність, інтеле т, ділові я ості. Не слід пл тати темперамент з хара тером. Доброта і жорсто ість, працьовитість і

лінощі, а ратність і неохайність - все це риси хара тер , я і не за ладені від природи, а форм ються протя ом сьо о життя. Роз мним або д рним, чесним чи брехливим, талановитим або бездарним може б ти людина з б дь-я им темпераментом. Успішність людини залежить не від її темперамент , а від здібностей, знань, навичо і спрямованості особистості. У п’ятом столітті до нашої ери в Греції жив вели ий вчений Гіппо рат, в род я о о б ло 17 поолінь лі арів. Досвід і спостережливість допомо ли йом описати нині всім відомі типи людей: сан віні а, холериа, фле мати а та меланхолі а. Чотири темпераменти Гіппо рат порівнював з чотирма стихіями: во онь, земля, вода, повітря. Гармонія чотирьох стихій створює життя на землі, армонія чотирьох почат ів людині дозволяє їй жити повноцінним життям. “Грець ий еній Гіппо рат вловив масі незліченних варіантів людсь ої поведін и апітальні риси”, - писав велиий російсь ий фізіоло Іван Павлов, що розвин в ідеї Гіппо рата. Давайте сформ люємо орот і хара теристи и для ожно о тип темперамент : • Фле мати - працездатний, малоемоціональний, серйозний, надійний, спо ійний.

• Сан віні - а тивний, енер ійний, життєрадісний, ле оважний, безт рботний.

• Холери - д же енер ійний, запальний, емоційний, наполе ливий, ч тливий.

• Меланхолі - зам н тий, вразливий, стриманий, зад мливий, с мний. Професор А. Ве слеар запропон вав по ласти в основ розподіл людей за темпераментом їх здатність а тивно або пасивно ставитися до нав олишньо о світ . З цієї точ и зор холери - людина а тив-

на. Він не пристосов ється до середовища, а нама ається йо о пристос вати під себе. Для ньо о хара терне пра нення виділитися з оточ ючих людей, “підминати” їх під себе. Сан віні теж відрізняється а тивною життєвою позицією. Він ле о пристосов ється майже до б дь-я о о середовища, до б дь-я их змін, відрізняється оптимізмом і ле о вст пає в онта ти з людьми. Сан віні майже завжди ініціатор спіл ванні, не айно від ється на подібні прояви з бо іншої людини, але йо о ставлення до людей може б ти мінливим і непостійним. Він, я риба воді поч вається вели ій омпанії незнайомих людей, а нові незвичайні мови йом тіль и в радість. У сан віні а завжди жевріє надія на раще майб тнє. Меланхолі и і фле мати и - люди пасивні. Вони спішно пристосов ються лише до в зьо о середовища (сім’я, іль а др зів і однод мців) і майже не потреб ють широ о о ола спіл вання. Фле мати , напри лад, встановлює соціальні онта ти д же повільно, свої поч ття виявляє мало і дов о може не помічати, що хтось ш ає привод познайомитися з ним. Зате він стій ий і постійний своєм ставленні до людини. Фле мати любить переб вати в зьом олі старих знайомих, звичном оточенні. У чистом ви ляді темпераменти з стрічаються рід о. У ожній людині є щось від холери а, сан віні а, фле мати а та меланхолі а. Çà ìàòåð³àëàìè Питання, им раще б ти, не має сенс , я і пиcitylib-tyumen.ru тання, я а пора ро раща. У ожном є свої плюси і свої мін си. Треба їх знати і діяти, вибираючи ефе тивн модель поведін и в залежності від сит ації, не йд чи на повод в природних я остей, а розвиваючи їх. Щоб дізнатися більше про особливості різних типів темперамент і визначити свій власний тип, ми пропон ємо вам ви онати наст пний тест на визначення темперамент . Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

24

Òåñò íà âèçíà÷åííÿ òåìïåðàìåíòó Інстр ція. Дайте відповідь «та » чи «ні» на питання, що стос ються ваших поч ттів і реа цій в різних сит аціях, поставивши в блан пор ч з номером питання «+» (та ) або «-» (ні).

1 11 21 31

2 12 22 32

3 13 23 33

4 14 24 34

5 15 25 35

6 16 26 36

7 17 27 37

8 18 28 38

9 19 29 39

10 20 30 40

1. Я часто відч ваю потреб в нових враженнях.

2. Мені б ває важ о відмовитися від своїх планів.

3. Зазвичай я дію і аж швид о, дов о не розд м ючи.

4. Іноді я відч ваю себе нещасним без вся ої причини.

5. У с перечці я мож вчинити незвичайний вчино .

6. Іноді я пор ш ю свої обіцян и.

7. У мене часто змінюється настрій.

8. Мені подобаються азартні і ри.

9. У мене б ває прис орене серцебиття.

10. Я часто переживаю через те, що с азав чи зробив щось не та .

11. Мені подобається робота, я а вима ає швид ості.

12. Мені доводилося по ано від ватися про своїх знайомих.

13. Мене ле о образити.

14. Краще мати ба ато приятелів, ніж мало др зів.

15. Часом мене переповнює енер ія, а іноді все валиться з р .

16. Мені приємніше знаходиться в омпанії, ніж б ти одном .

17. Я дов о переживаю невдачі.

18. У мене б вають д м и, я і хотілося б приховати від інших.

19. Я мож дати волю своїм поч ттям і від д ші повеселитися в омпанії.

20. Мої нерви часто натя н ті до межі.

21. Д маю, що мене вважають веселою людиною.

22. Я часто ш од ю про с азане або нес азане вчасно.

23. На р бість я відповідаю р бістю.

24. Я мож запізнитися.

25. Зазвичай мені ле о і приємно в аласливій омпанії.

26. Іноді мені заважають засн ти різні д м и.

27. Мені простіше запитати про щось інших, ніж прочитати самом.

28. Я часто відч ваю поч ття провини.

29. Мені подобається б ти в центрі ва и.

30. Іноді я аж про речі, в я их не розбираюся.

31. Мені часто сняться жахи.

32. Мені ле о спіл ватися з незнайомою людиною.

33. Іноді мені здається, що я чимось ірший за інших.

34. Д маю, що я - впевнена собі людина.

35. Мене зачіпає рити а.

36. У мене є дея і ш ідливі звич и.

37. Я мож внести пожвавлення в н дн омпанію. Çà ìàòåð³àëàìè 38. Я т рб юся про своє здоров’я. www.citylib- 39. Я люблю жарт вати над іншими. tyumen.ru 40. Мені важ о відповісти «ні», оли мене про щось просять.

ОБРОБЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ Етап № 1 Кожна заперечна відповідь на питання № 6, 12, 18, 24, 30, 36 оцінюється в один бал. Чим менше балів, тим вища віро ідність рез льтатів тест . Я що ви набрали більше трьох балів, можливо, ви підсвідомо пра н ли давати «хороші», «правильні» відповіді. Підрах йте іль ість своїх позитивних відповідей на питання № 1, 3, 5, 8, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 32, 34, 37, 39.

Ïàðàìåòðè Екстраверсія Інтроверсія Стабільність

К³ëüê³ñí³ ïîêàзíèêè

Запишіть с м в ряд «Е страверсія» (товарись ість).

0-5 балів. Я що ви набрали менше 6 балів, ви - інтроверт. Інтроверт (від латинсь о о «intro», що означає «всередин ») орієнтований на свій вн трішній світ, він живе своїми поч ттями, д м ами, переживаннями, переосмислюючи події та явища через свій вн трішній досвід і не відч ваючи особливої потреби в спіл ванні з іншими людьми. Ваш вн трішній світ, ймовірно, настіль и ба атий і ці авий, що вам вистачає сво о с спільства. Серед тих, о о ви позбавляєте можливостіспіл ватисязвами,напевноєч довілюди.Принаявностіздібностей ви дося нете спіх в на ці, мистецтві, ремеслах, що вима ають точності, а ратності та онцентрації ва и. Зверніть ва на види діяльності, я і не пов’язані з широ ими людсь ими онта тами - про рам вання, онстр ювання, творчість, робота з те стами, з тваринами і рослинами.

6-11 балів. Для людей вашо о тип в психоло ії є спеціальний термін - амбіверт (від латинсь о о «ambi» - двоїстий). Це - ніверсальний тип особистості, золота середина. Ви виба ливі в спіл ванні. Вам подобається б ти з людьми, але вам не все одно, хто вас оточ є. Ви добре поч ваєте себе в омпанії, але ле о можете від неї відмовитися. Самотність вас не ля ає. Вам підходять не тіль и професії, пов’язані із спіл ванням, а й ті, що потреб ють вміння працювати одном .

12-17 балів. Я що ви набрали більше 12 балів, ви - е страверт. Е страверт (від латинсь о о «extra», що означає «понад», «зовні», «поза») - це людина, я а орієнтована зовні, на зовнішні предмети і обставини, на д м інших людей, на зовнішні, стат сні атриб ти. Ця спрямованість проявляється в її рішеннях і відношенні до життя. Людина цьо о тип настіль и може б ти захоплена своєю справою, ар’єрою, що не звертає ва и на стан здоров’я. Вам подобається б ти в центрі ва и. Заради омпанії ви можете знехт вати іншими справами. Заняття, що вима ають посидючості і терпіння, даються вам з силлям волі. Ймовірно, вам підійшли б професії, що вима ають інтенсивно о спіл вання з по пцями, лієнтами, пацієнтами, чнями, ст дентами, пасажирами. Вам

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

25

2014

підійд ть професії, пов’язані з частими з стрічами, пере оворами, онс льтаціями. Професії, що вима ають терпіння і посидючості (робота з омп’ютером, дослідниць а робота, розрах н и та обчислення) б д ть даватися вам ціною вели их з силь і нервово о напр ження. Етап № 2 Підрах йте іль ість своїх позитивних відповідей на питання № 2, 4, 7, 9, 10, 13, 15, 17, 20, 22, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40. Запишіть с м в ряд «Стабільність» (спо ій, впевненість собі, стій ість до стресових сит ацій).

0-5 балів. Вас важ о вивести з рівнова и. Ви холодно ровні і незвор шні. Переживання ба атьох людей вам незроз мілі. Ви, швидше, допоможете справою, ніж б дете на словах висловлювати своє співч ття. Професії, що вима ають само онтролю і вміння ризи вати, ніби створені для вас. Я що тіль и це не мас а с пермена (або с перв мен). Ви здатні витрим вати вели і емоційні навантаження. Зверніть ва на професії хір р а, війсь ово о, співробітни а правоохоронних ор анів, випроб вача техні и, рят вальни а.

6-11 балів. Емоційна стабільність. У вас вдало поєдн ються стій ість і ч тливість нервової системи. Ви ле ше ба атьох справляєтеся з життєвими тр днощами і при цьом здатні зроз міти і відч ти емоційний стан іншої людини, підтримати її. Я що вас при цьом є потреба в спіл ванні з іншими людьми, зверніть ва на та і сфери діяльності, я обсл ов вання, навчання, виховання, медицина, правління.

12-17 балів. Ймовірно, ви приймаєте близь о до серця не тіль и свої проблеми, а й проблеми своїх др зів і знайомих. Ваша отовність прийти на допомо іншій людині, ймовірно, подобається іншим людям. Є безліч професій, де ця я ість є професійно важливою. Напри лад, всі професії соціальної сфери. Люди мистецтва та ож мають особлив сприйнятливість, ч йність і вразливість. Природа на ородила вас більш тон ою нервовою системою, ніж інших людей. Я що пам’ятати про це, то нав олишній світ б де сприйматися наба ато спо ійніше. Ваша ч йність напевно притя є людей, я і потреб ють вашо о співч ття. Але в перш чер ви повинні самі знайти сил і впевненість. Етап № 3 Ми визначили два параметри - е страверсію і стабільність. Позначте на оризонтальній осі с м балів за ш алою «Е страверсія» (товарись ість), а по верти альній - с м балів за ш алою «Стабільність». Я що ви відзначили на осях оординат обидві точ и, ви ле о визначите свій темперамент. Чим далі ви від центр , тим яс равіше вас виражені риси одно о з чотирьох темпераментів. Я що ваша точ а виявилося на одній з двох осей, значить, вам вдається поєдн вати риси двох темпераментів. Я що ви «потрапили в ябл ч о», тобто в центр, вас можна привітати: ви поєдн єте риси всіх чотирьох темпераментів. Б демо сподіватися, що най ращі. Чотири вадрати на малюн - це чотири темпераменти

Верхній правий вадрат. Холеричний темперамент Люди цьо о темперамент швид і, р хливі, зб дливі. У холе-

ри ів виразна мімі а, жива мова, різ і р хи. Йо о поч ття зазвичай швид о вини ають і яс раво проявляються. Холери із запалом береться за справ , працює з підйомом, долаючи тр днощі. Коли запас енер ії виснаж ється, настрій різ о пс ється. У спіл ванні з людьми холери може б ти різ ий, що прово є онфлі тні сит ації. Ос іль и потреба в спіл ванні холери ів підвищена, вони часто вибирають професії, пов’язані зі спіл ванням - сфера обсл ов вання, юриспр денція, політи а, адміністр вання. А це я раз ті види діяльності, я і вима ають від людини вміння ефе тивно спіл ватися. Холери ом б в Оле сандр С воров. Від природи він мав слаб е здоров’я, і в дитинстві приводив жах бать ів, обливаючись пізньої осені на в лиці холодною водою. Йом вдалося за арт вати не тіль и тіло, а й д х. Ставши вели им пол оводцем, він ні в чом не пост пався своїм солдатам. Нижній лівий вадрат. Фле матичний темперамент Фле мати и повільні й рівноважені. Вони, я правило, доводять розпочат справ до інця. Їх поч ття либо і, але приховані від сторонніх очей. Фле мати а важ о вивести з себе. Людині фле матично о темперамент ле о виробити витрим , холодно ровність, спо ій. Але фле мати слід розвивати відс тні йом я ості - вели р хливість, а тивність, не доп с ати, щоб він проявляв байд жість до діяльності, млявість, інертність, я і д же ле о мож ть сформ ватися в певних мовах. У фле мати ів є схильність до систематичної роботи, вміння онцентр ватися на поставленом завданні, вд мливість - необхідні професійні я ості вчено о, дослідни а. Повною протилежністю С воров б в фле мати К т зов. Фле мати и миролюбні, але до то о час , по и не пор шені їхні інтереси. Фле матизм не завадив пол оводцю К т зов здоб ти перемо над Наполеоном. Нижній правий вадрат. Сан вінічний темперамент Сан віні швид о сходиться з людьми, життєрадісний, ле о переходить з одно о вид діяльності на інший, але не любить одноманітної роботи. Він ле о онтролює свої емоції, швид о освоюється в новом оточенні, любить спіл вання. У сан віні а швид о виниають поч ття радості, оря, прихильності та ворожості, але ці поч ття не либо і. Настрій сан віні а швид о змінюється, але, я правило, переважає арний настрій. Сан вінічний темперамент не наладає нія их обмежень на вибір професії. Відомий пол оводець, Наполеон, б в сан віні ом. Цей тип темперамент вважається найсильнішим. Одна він не врят вав Наполеона від пораз и, я завдав йом фле мати К т зов. Верхній лівий вадрат. Меланхолічний темперамент Поч ття і емоційні стани людей меланхолійно о темперамент відрізняються либиною, вели ою силою і тривалістю. Меланхолі и важ о переносять образи, засм чення, хоча зовні це може слаб о проявлятися. Вони ни ають малознайомих і нових людей, часто хвилюються, проявляють вели незр чність в новом оточенні. Все нове, незвичайне ви ли ає меланхолі ів поч ття приховано о протест . Але в звичном і спо ійном оточенні люди з та им темпераментом відч вають себе спо ійно і працюють д же прод тивно. Меланхолі ам властива либина і сталість, остра сприйнятливість до зовнішніх впливів. Більшість поетів, х дожни ів, м зи антів - меланхолі и. Їхні твори - пам’ять про їхні поч ття і переживання. Силою сво о талант вони зм ш ють інших переживати своє щастя і своє страждання. Одна не б ває правил без винят ів. Холеричний темперамент не завадив П ш ін стати вели им поетом. Б дь-я а р па людей працює ефе тивніше, я що в ній є представни и всіх темпераментів. Меланхолі и першими відч вають, в я ом напрям треба починати пош . Холери и ви он ють ф н ції безстрашних розвідни ів. Сан віні и є джерелом позитивних емоцій і постійно енер ють несподівані ідеї. Фле мати и аналіз ють інфорÎ мацію і пропон ють зважені рішення.

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

26

ÄÈÑÒÀÍÖÈÎÍÍÎÅ ÎÁÓ×ÅÍÈÅ:

ìåæäóíàðîäíûé îïûò è óêðàèíñêèå ðåàëèè Äèñòàíöèîííàÿ ôîðìà îáó÷åíèÿ, óæå çàíèìàþùàÿ äîñòàòî÷íî ñåðüåçíóþ íèøó â ñèñòåìå ñîâðåìåííîãî îáðàçîâàíèÿ, ïðèîáðåòàåò âñå áîëüøå ñòîðîííèêîâ. Âìåñòå ñ ýêñïåðòîì - äîöåíòîì ôàêóëüòåòà êîìïüþòåðíûõ íàóê è òåõíîëîãèé Äîíåöêîãî íàöèîíàëüíîãî òåõíè÷åñêîãî óíèâåðñèòåòà Èííîé Þðüåâíîé Àíîõèíîé íà ñòðàíèöàõ ýòîãî íîìåðà æóðíàëà ìû ðàññìîòðèì ñîñòîÿíèå è ïåðñïåêòèâû äèñòàíöèîííîãî îáðàçîâàíèÿ çà ðóáåæîì, à â ñëåäóþùåì íîìåðå æóðíàëà îáðàòèìñÿ ê ñèòóàöèè ñ äèñòàíöèîííûì îáó÷åíèåì â Óêðàèíå.

Àíîõèíà È. Þ.

Под дистанционным об чением понимается чебный процесс, при отором занятия ос ществляются с использованием современных информационных и теле омм ни ационных техноло ий при территориальной разобщенности преподавателя и чащихся. Межд народная омиссия ЮНЕСКО определяет два основных принципа современно о образования: "образование для всех" и "об чение в течение всей жизни". У дистанционно о образования мно о преим ществ. Дост пность. Образовательные сл и предоставляются вне зависимости от ео рафии проживания. Нет проблемы нехват и чебни ов. Гиб ий рафи об чения. Нет необходимости приезжать в в з, чтобы пол чить ле ции, зада-

ния или сдать рез льтаты их выполнения. Возможность пол чать онс льтации on-line значительно эффе тивнее, чем ожидание назначенных на определенный день онс льтаций. Техноло ичность. Об чаясь дистанционно по своим специальностям, ст денты одновременно работают с использованием IT техноло ий, приобретая навы и, необходимые современном специалист . Индивид альность. С орость восприятия информации аждо о своя, на обычных чебных занятиях честь индивид альность аждо о не представляется возможным. Ле тор работает с р ппой, пото ом. При наличии дистанционно о рса ст дент имеет возможность выбирать оптимальный темп об чения. Количество об чающихся не о раничено чебными площадями, что делает та ой вид обра-

зования вы одным для чебных заведений. В то же время ясно, что предметы, треб ющие выполнения лабораторных работ по физи е, химии... не мо т изла аться дистанционно полностью, это же асается и профессий, связанных с повышенной ответственностью за жизни людей (меди и, фармацевты), де важна полная идентифи ация чащихся, т. . при дистанционном об чении нет возможности выяснить, то именно выполняет задания. Поэтом здесь и далее мы б дем оворить не о дистанционном образовании, а о дистанционном об чении, а а тивной составляющей чебно о процесса. В 2012 од стартовал совместный прое т Гарвардс о о ниверситета и Массач сетс о о инстит та техноло ии (MИT), пол чивший название edX course, целью оторо о является разработа бесплатных on-line рсов для

Ðèñ.1

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

27

2014

всех желающих. Реализация прое та позволит е о авторам определить оптимальн ю страте ию дистанционно о об чения. Ита , даже л чших в зов мира, а по рейтин QS 100, MИT и Гарвардс ий ниверситет занимают первое и второе места соответственно, еще нет о ончательной онцепции дистанционно о об чения. Что, роме разработ и онцепции принесет прое т этим в зам? Конечно же, поп лярность, возможность отбирать талантливых абит риентов во всех странах мира, пре расная ре лама ровня преподавания.

Выбираем тем , затем рс и пол чаем ле ции, домашние задания, э заменационные билеты, вопросы для самотестирования и ответы ним. И это л чший в з мира! Исслед я дистанционные рес рсы различных в зов, можно прийти вывод . Чем выше ровень в за, тем больше чебных материалов выложено бесплатно, без паролей, без ре истрации. В зы более низ о о ровня треб ют пароль для входа, ино да появляются сообщения: бесплатно выложена часть рса, остальное можно пить. Это не относится ни Гарвард , ни Массач сетс ом инстит т . У них все выполнено добротно, с полным набором материалов и бесплатно. Выводы делайте сами.

В правой части рис н а 3 анало ичНа рис н е 1 по азан портал дистан- ные прое ты. OpenLearn - от рытый ниционно о об чения Гарварда (http://www.extension.harvard.edu/). Поис рсов Course Search (цифра 1 рис н а) позволяет выбрать направленность рса: математи а, э ономи а, омпьютерные на и...(цифра 2). Можно выбрать действ ющие рсы или же завершенные (в вашем распоряжении весь материал, но без частия тьютора).

верситет Вели обритании. Конспе т ле ций по в л аноло ии. Портал CourSera (http://coursera.org) - прое т Стэнфордс о о ниверситета, США с анало ичными возможностями. В зы мира от рыли дост п в ладовые своих знаний, для всех и бесплатно. Более то о, мно ие ле ции переводятся на иностранные язы и, большое оличество рсов на язы ах народов Азии. (Продолжение след ет)

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

Àíîõèíà È. Þ., Äîöåíò ôàêóëüòåòà êîìïüþòåðíûõ íàóê è òåõíîëîãèé ÄîíÍÒÓ http://innaanohina.worldpress.com http://anohinainna.ucoz.ru

Все рсы одина ово стр т рированы. В про рамм входит описание рса, видео - ле ции, те стовые записи ле ций, домашние задания, дополнительные материалы, расписание on- line онс льтаций, вопросы э замен (цифра 3). Ле ции в формате pdf и свободно с ачиваются (цифра 4). Дистанционный рс - это омпле с, охватывающий все варианты об чения, от ле ций выполнению заданий и далее под отов е э замен .

Ðèñ.2

На сайте Academic Earth (Земля А адемичес ая) (рис. 2) расположены ссыли на рсы различных ниверситетов (цифра 1 рис н а 2). Впечатляет оличество: Станфордс ий ниверситет выложил 1702 ле ции (на рис н е 2 это число изображено а 1, 702 - запятая использ ется для разделения тысяч). Можно выбирать по названиям рсов, по ниверситетам (цифра 2, по азан рс механии). Недостат ом представленных рсов является отс тствие те стовых записей, они выполнены а видео-ле ции (цифра 3). Здесь предла ается сово пность отдельных ле ций, а не полновесный рс. И, тем не менее, все ле ции в свободном дост пе. В левой части рис н а 3 по азан портал Массач сетс о о инстит та техноло ии.

Ðèñ.3

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

28

Êàëåíäàð àá³òóð³ºíòà іноземних мов (за вибором): ан лійсь ої, німець ої, франц зь ої або іспансь ої; 29 березня - з математи и, історії У раїни, біоло ії, ео рафії, світової літерат ри. Ува а! Кожен часни може взяти часть лише в одном із тест вань, що проводяться в той чи інший день. www.testportal.gov.ua

ЯК ПРАВИЛЬНО ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ НА ЗНО-2014 ДО УВАГИ МАЙБУТНІХ АБІТУРІЄНТІВ!

3 січня 2014 ро розпочалася реєстрація осіб, я і виявили бажання взяти часть зовнішньом незалежном оцінюванні. Абіт рієнти матим ть можливість подати реєстраційні до менти до 5 березня.

Гðàô³ê ïðîâåäåííя ÇÍÎ-2014 3 ÷åðâíя 5 ÷åðâíя 6 ÷åðâíя 10 ÷åðâíя 12 ÷åðâíя 14 ÷åðâíя 16 ÷åðâíя 18 ÷åðâíя 20 ÷åðâíя 23 ÷åðâíя 25 ÷åðâíя 27 ÷åðâíя

іноземні мови (англійська, німецька, французька, іспанська) українська мова і література російська мова математика географія біологія фізика історія України хімія всесвітня історія світова література

Додат ова сесія 4 - 11 липня Довід ові телефони Телефон інформаційної підтрим и У раїнсь о о центр оцінювання я ості освіти (044) 503-37-93 Працює з 9-00 до 18-00, п’ятницю - до 16-45. Перерва з 13-00 до 14-00. www.testportal.gov.ua

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ПРОБНОГО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ 22 березня - з раїнсь ої мови і літерат ри, хімії, фізи и, російсь ої мови, всесвітньої історії, однієї з

Портал “ПедПреса” подає правила та ал оритм реєстрації на ЗНО.

1. Визначтесь із предметами, з я их Ви б дете проходити тест вання. Для цьо о треба зверн тись до приймальної омісії ВНЗ.

2. Під от йте омпле т до ментів і матеріалів, а саме: * опію паспорта або свідоцтва про народження. На опії напишіть “З ідно з ори іналом” (без лапо ), поставте дат та власний підпис; * 2 фото арт и розміром 3 х 4 см; * опію атестата чи диплома (для вип с ни ів попередніх ро ів) або довід з навчально о за лад для вип с ни ів 2014 ро (за формою УЦОЯО); * опії до ментів про змін прізвища, імені та по бать ові (за наявності розбіжностей персональних даних); * висново за лад охорони здоров’я про необхідність створення особливих мов для проходження ЗНО (для осіб, я і мають захворювання, що мож ть б ти переш одою для проходження зовнішньо о оцінювання); * опію до мента, що підтвердж є за онність переб вання на території У раїни (для іноземців, осіб без ромадянства, біженців та осіб, я і потреб ють додат ово о або тимчасово о захист ).

3. Завантажте про рам реєстрації з офіційно о сайт УЦОЯО або сво о ре іонально о центр . Ознайомтесь із поряд ом реєстрації. Внесіть дані: адрес проживання; онта тні телефони; за лад, я ом навчаєтесь (для вип с ни ів поточно о навчально о ро ); оберіть

предмети для проходження тест вання (не більше чотирьох).

4. Роздр йте блан заяви-реєстраційної арт и та заповніть йо о: в ажіть своє прізвище родовом відмін та ініціали в ре візитах заяви після прізвища та ініціалів дире тора РЦОЯО; напишіть те ст заяви (за зраз ом); поставте дат та підпис. Др ованими літерами заповніть частин “Реєстраційна арт а”, в азавши спеціально відведених місцях: прізвище, ім’я, по бать ові (в називном відмін , відповідно до посвідчення особи); серію та номер до мента, що засвідч є особ ; налейте дві власні фото арт и визначені місця; онтрольно-інформаційний лист до заяви реєстраційноїарт и, де зазначено номер Вашої реєстраційної арт и та в азів и щодо поштово о відправлення.

5. Надішліть (до 05 березня 2014 ро ) поштовим відправленням до ре іонально о центр омпле т реєстраційних до ментів (ре омендованим або цінним листом). Збережіть номер реєстраційної арт и та поштово о відправлення - це дозволить Вам із сайт центр дізнатись про те, на я ом етапі опрацювання є Ваші до менти.

6. Доче айтесь отримання Сертифі ата зовнішньо о незалежно о оцінювання, інформаційно о бюлетеня “Зовнішнє незалежне оцінювання.

2014 рі ”, реєстраційної арт и абіт рієнта, що й стане фа том підтвердження реєстрації. Ува а! Може б ти відмовлено в реєстрації на ЗНО 2014 ро в разі несвоєчасно о подання па ета до ментів, їх неповно о або неналежноо оформлення. Я що протя ом 20 днів із час відправлення Вами реєстраційних до ментів Ви не отримали Сертифі ата, звертайтесь до ре іонально о центр оцінювання я ості освіти. У п н тах реєстрації, я і б д ть від риті в сіх обласних центрах, вст пни и змож ть отримати онс льтаційно-інформаційн допомо. І оловне, за 20 днів після реєстрації абіт рієнт має одержати сертифі ат. Я що цьо о не відб лося, необхідно зверн тися до РЦОЯО. www.pedpresa.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

29

2014

Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÂÍÇ ì. Êèºâà òà Óêðà¿íè ó 2014 ðîö³ Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé - çàõîäè, ùî ùîð³÷íî ïðîâîäÿòüñÿ ÂÓÇàìè, ìåòà ÿêèõ - ïðèâåðíóòè àá³òóð³ºíò³â äî ÂÍÇ, â³äïîâ³ñòè íà âñ³ ïèòàííÿ àá³òóð³ºíò³â ùîäî óìîâ âñòóïó äî ÂÍÇ, íàïðÿì³â íàâ÷àííÿ ³ ò.ä. Òàêó íàçâó " Äåíü â³äêðèòèõ äâåðåé" îòðèìàâ òîìó, ùî çàçâè÷àé ïðè âõîä³ â íàâ÷àëüí³ òà ëàáîðàòîðí³ êîðïóñè ²íñòèòóò³â ³ Óí³âåðñèòåò³â ó Âàñ çàïèòàþòü äîêóìåíò - ñòóäåíòñüêèé êâèòîê, ïîñâ³ä÷åííÿ àñï³ðàíòà. À â Äåíü â³äêðèòèõ äâåðåé â áóä³âëþ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ìîæå óâ³éòè áóäü-õòî. Ó öåé äåíü ñòàðøîêëàñíèêè òà ¿õí³ áàòüêè º áàæàíèìè ãîñòÿìè. Âèщ èé íàâ÷àëüíèé зàêëàä

Д àòà ³ ÷àñ

Аäðåñà

Академія муніципального управління

1 березня 2014 р., об 11.00

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

м. Київ, кожна остання субота місяця, вул. Львівська, 23 о 10:30 (ст. м. «Ж итомирська»)

ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури"

25.01.2014 12.04.2014

01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 33

Дîâ³ä. òåëåôîíè (044)529-00-23, 529-00-58 www.am u.edu.ua (044)409-27-62, vmurol.com .ua

49600, м. Д ніпропетровськ, вул. Черниш евського, 24а

(0562) 47-08-66

Державний університет тел екомунікацій

31 січня, 28 лю того, 28 березня, 25 квітня, 23 травня 2014 р., о 16.00

м. Київ, вул. Солом’янська,7 Актова зала університету

(044)248-85-93 www.duikt.edu.ua

Дніпропетровський гуманітарний університет

8 лютого, 15 березня, 12 квітня, 10 травня 2014 р., початок об 11.00

м. Д ніпропетровськ, вул. Орловська, 1-Б

(056) 371-51-48; (056)788-51-72 http://dgu.com.ua

Дніпропетровський Національний університет ім. Олеся Гончара

26 16 16 13

м. Д ніпропетровськ Парк ім. Т.Г. Ш евченка Палац студентів Д НУ

(056)776-82-14 www.dnu.dp.ua

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління НАД У

17 березня, 05 квітня, 17 травня 2014 року початок o 10-00

м. Д ніпропетровськ, вул. Гоголя, 29, кімн. 100 (1 поверх)

ДПТНЗ "М іжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва"

6 лютого, 13 березня 2014 р., з 10.00 до 16.00

м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 13

Європейський університет

30.01, 31.01, 27.02, 28.02, 27.03, 28.03, 24.04, 25.04, м. Київ, (044)581-13-03 29.05, 30.05, 20.06, 30.06.2014 бульвар Академіка Вернадського, 16www.e-u.in.ua року В Всі дні з 10.00 до 17.00

Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М ихайла Бойчука

25 січня, 21лю того, 29 березня, 11 квітня, 24 травня 2014 року об 11 год.

м. Київ, вул. Кіквідзе, 32 (в приміщ енні конгрес-холу інституту)

(044) 285-50-05 http://boychukart.kiev.ua

Київський національний торговельно-економічний університет

22.02.2014, 29.03.2014, 26.04.2014 Початок об 11.00

м. Київ, вул. Кіото, 19, ст. м. "Лісова"

(044)531-48-88 (044)513-47-36 www.knteu.kiev.ua

Початок о 11:00

січня, лю того, березня, квітня 2014 р., о 10.00

(056) 745-52-41, (056) 794-58-06 www.dbuapa.dp.ua (044)502-41-64 www.jewelart.com .ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

30  è щ è é í à â ÷à ë üí è é зà ê ë à ä

Д àòà ³ ÷ àñ

2 3 .0 1 .2 0 1 4 2 0 .0 2 .2 0 1 4 К и їв сь к и й ун ів е р си т ет тур и з м у, 2 0 .0 3 .2 0 1 4 ек о н о м ік и і п р ава 1 7 .0 4 .2 0 1 4 2 2 .0 5 .2 0 1 4 П о ч а то к о 16 го д и н і.

А ä ð åñ à

Д î â ³ä . òå ë å ô îí è

К и їв , в ул. Ж м а ч ен к а, 2 6 , к аб . 1 0 1

(0 44 ) 54 3 -8 6 -1 9, (0 44 ) 54 3 -1 3 -0 3. h ttp ://ku te p .u a

К о л ед ж ін ф о р м а ц ій н и х тех н о л о гій т а зе м ле в п о р я д к у ва н н я Н А У

7 лю то го о 1 4 .00 , 1 5 тр а вн я о 1 0 .0 0 , 1 7 к в ітн я о 1 4 .0 0

м . К и їв , в ул. Д р уж к ів сь к а , 6

(0 44 ) 40 0 -0 4 -0 5 , (0 44 ) 40 0 -0 2 -2 2 , w w w .k itz.n a u .ed u .u a

Н ац іо н ал ь н а а к а д е м ія ста ти с ти к и , о б лік у та а уд и т у

к о ж н о го д н я

м . К и їв , в ул. П ід г ір н а, 1

(0 44 ) 48 4 -4 7 -7 8 , (0 44 ) 48 4 -4 9 -4 1

Н ац іо н ал ь н и й гір н и ч и й ун ів ер с и те т

2 5 січ ня , 2 2 л ю т ого , 2 2 б ер ез ня , 1 9 к вітн я 2 0 1 4 р ., о 1 0 го д и н і

м . Д н іп р о п е тр о вс ь к , (0 56 ) 74 5 -0 5 -6 0, п р . К .М ар к са , 1 9 (0 56 2 ) 4 7 -2 4 -5 7 Ц е н тр д о зв ілл я Н Г У (к о р п ус h ttp ://w w w .n m u .o rg .u a 2)

Н ац іо н ал ь н и й т ех н іч н и й ун ів ер с и те т "Х ар к ів сь к и й п о літ ех н іч н и й ін сти т ут "

9 лю то го 2 0 1 4 р о к у, п о ч ат о к з ах о д ів о 1 0 -00 .

м . Х ар к ів , вул . П уш к ін с ь к а , 79 П а ла ц ст у д ен т ів Н Т У "Х П І".

Н ац іо н ал ь н и й т ех н іч н и й ун ів ер с и те т У к р аїн и «К и ївс ь к и й п о л іт ех н іч н и й ін ст и тут »

2 6 к в ітн я 2 0 1 4 р .

0 3 0 5 6, К и їв-5 6 , в ул. П о л ітех н іч н а, 1 4 , к о р п ус 1 6

(0 57 ) 70 7 -6 6 -3 4 . h ttp ://w w w .kp i.k h ar ko v .u a

(0 44 ) 45 4 -9 6 -4 5, (0 44 ) 45 4 -9 6 -4 6 w w w .k p i.u a

Н ац іо н ал ь н и й ун ів ер с и те т д ер ж авн о ї п о д ат к о во ї с луж б и У к р аїн и

в ул. К ар л а М ар к с а , 3 1 , 2 5 січ ня , 8 л ю т о го та 1 5 м . Ір п ін ь , К и ївс ь к а о б л . лю то г о 2 0 1 4 р о к у, п о ч ат о к (в ак то вій з ал і ц е н тр а ль н о г о о б 1 1 .00 к о р п ус у ун іве р си т ет у)

Н ац іо н ал ь н и й ф ар м а ц е вт и ч н и й ун ів ер с и те т

0 8 л ю т ого , 1 5 б ер е зн я, 12 к віт н я 2 01 4 р о к у П о ч а то к о 9 .0 0

м . Х ар к ів , в ул. Б л ю хе р а, 4 , ст ан ц ія м ет р о «С т у д ен т с ь к а ».

(0 57 ) 70 6 -3 0 -6 8 h ttp ://nu p h .ed u .u a/

Р а д іоф із и ч н и й ф ак у ль т ет К Н У ім .Ш евч ен к а

1 4 л ю т ого , 2 8 б ер ез ня , 1 8 к вітн я 2 0 1 4 р ., о 1 5 .0 0

м . К и їв , п р о с п ек т Г л уш к о в а ,4 -Г , м .”В и ст ав к о ви й ц ен т р ”, а уд . 4 2

0 4 4)5 2 1 -3 5 -9 0 w w w .rp d .u n iv .kie v.u a

У к р аїн с ь к а ін ж е н ер н о п ед а го гіч н а ак а д е м ія

2 7 .0 2 .2 0 1 4 р . о 1 3.0 0 (ч е тве р ) 1 5 .0 3 .2 0 1 4 р . о б 1 1.0 0 (с уб о т а) 2 4 .0 4 .2 0 1 4 р . о 1 3.0 0 (ч е тве р )

м . Х ар к ів , в ул. У н ів ер с и те тсь к а, 1 6

(0 57 ) 73 1 -2 8 -6 2 ; w w w .u ip a.k h ark o v .u a

У м а н сь к и й д е р ж ав н и й п ед а го гіч н и й ун івер си т ет ім . П ав л а Т и ч и н и

2 4 січ ня , 4 к в ітн я 2 0 1 4 р . о 10 .00

Ч ер к а сь к а о б л ., м .У м а н ь , в ул.С а д о ва , 2

(0 47 4 4 )5 -0 5 -0 8 (0 63 ) 22 7 -1 3 -7 7 w w w .u d p u .or g.u a

Х ар к ів сь к и й д е р ж а вн и й ун ів ер с и те т х а р ч ув ан н я і то р гівл і

2 6 січ ня 2 0 14 р ., о 1 0 .0 0

м . Х ар к ів в ул. К ло ч к ів сь к а, 3 3 3

(0 57 ) 33 6 -8 9 -7 9 w w w .h d u h t.ed u .u a

Х ар к ів сь к и й н а ц іо н а л ь н и й ун ів ер с и те т б уд ів н и ц т в а і ар х ітек т ур и

2 6 .0 1 .2 0 1 4, 1 3 .0 4 .2 0 1 4, п о ч ат о к о 10 .0 0

м . Х ар к ів , в ул. С у м с ь к а, 4 0 (го ло в н и й к о р п ус )

(0 57 ) 70 0 -0 1 -1 2 w w w .k stu c a.k h ark o v.u a

Х ар к ів сь к и й н а ц іо н а л ь н и й ун ів ер с и те т в н у тр іш н іх сп р а в

1 5 лю то го 2 0 14 р о к у о 9 -3 0

м .Х ар к ів , п р -т 50 - річ ч я С Р С Р , 27

(0 57 ) 73 9 -8 3 -0 0, (0 57 ) 73 9 -8 0 -1 0 h ttp ://un iv d .ed u .u a

Х ар к ів сь к и й Н ац іо н ал ь н и й ун ів ер с и те т м іс ь к о го го сп о д ар с тва ім . О .М .Б е к ет о ва

1 8 січ ня 20 1 4 р ., о 10 .00

м . Х ар к ів , вул . М а р ш а ла Б аж а н о в а,1 7 , ст .м .”А р хіт ек то р а Б ек е то в а”

(0 57 ) 70 7 -3 0 -2 2 , (0 57 ) 70 7 -3 2 -6 3 w w w .k n a m e.e d u .u a

(0 45 9 7 ) 5 6 -5 9 5, (0 4 5 9 7 )6 0 353 h ttp ://asta .ed u .u a

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

2014

31

0479

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

32

Çàïðîøóºìî íà ï³äãîòîâ÷³ êóðñè Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ “Поперед ба ато час . Я всти н під от ватися. Кіль а днів за підр чни ами, трохи спіх - і все, вст пні випроб вання с ладено спішно!” Та д має чимало чнів вип с них ласів. Але з адайте зі сво о ш ільно о досвід : іль а безсонних ночей справді мо ли олись зробити з вас мало не Ейнштейна? А щодо спіх - невже ви вже ви равали мільйон чи знаходили с арби в бать ів на дачі? Та их щасливчи ів - одиниці. І нерід о те, що здається спіхом, насправді є рез льтатом ропіт ої попередньої роботи і потреб є ретельної під отов и. Тож, можливо, не варто від ладати все на останній тиждень і слід зайнятися цією під отов ою завчасно? Я що самостійно опан вати вели ий масив інформації вам важ о, ви не знаєте з чо о почати або просто зви ли до навчання в оле тиві - зверніться за допомо ою до фахівців. Свої посл и з під отов и до зовнішньоо незалежно о оцінювання (ЗНО), а та ож до вст п оледжі пропон є Університет "КРОК". Навчальний за лад пропон є під отов до с ладання ЗНО та до вст пних іспитів оледжах, що входять до с лад Університет , на стаціонарних, с ботніх та заочних рсах. Стаціонарні рси передбачають навчання двічі або тричі на тиждень б дні з 16.00 до 18.50. Заняття на с ботніх рсах проходять щос боти з 9.00 до 15.00. Та ий рафі найчастіше обирають вип с ни и мин лих ро ів, меш анці столичної області та ш олярі, навчальне навантаження я их не дозволяє їм

˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 270721 â³ä 02.07.2013

відвід вати рси в інші дні. Заочні під отовчі рси розраховані на тих, хто живе дале о від Києва. Сл хачі цих рсів ви он ють завдання, я і надсилають їм поштою фахівці департамент дов зівсь ої під отов и Університет . Під отов а до ЗНО на рсах передбачає обов'яз ове вивчення раїнсь ої мови та раїнсь ої літерат ри, а та ож ще двох предметів на вибір з перелі - математи а, історія У раїни, ео рафія, ан лійсь а мова, всесвітня історія, біоло ія. Дев'яти ласни и, от ючись на рсах до вст п в один із стр т рних підрозділів Університет - Коледж е ономі и, права та інформаційних техноло ій або Київсь ий оледж нер хомості, та ож опанов ють чотири предмети. Перелі цих предметів залежить від то о, я спеціальність майб тній вст пни план є здоб вати (е ономічно о, юридично о чи омп'ютерно о профілю). Сл хачі сіх р п вивчають раїнсь мов , математи , ео рафію, ан лійсь мов . Додат ово прорама е ономічно о напрям передбачає вивчення основ е ономі и, юридично о - історії У раїни, омп'ютерно о - основ інформатии. Тривалість рсів різна. Набір до р п здійснюється протя ом ро . Вип с ни и рсів отрим ють піль и при вст пі до Університет "КРОК" або йо о оледжів відповідно до чинно о за онодавства У раїни про освіт , а та ож мають право на зниж и в оплаті першо о навчально о ро денної форми на рівні ба алавра чи молодшо о спеціаліста відповідно. Ос іль и с млінне навчання та а тивне ромадсь е життя в Університеті всіля о заохоч ються, отримані після спішноо проходження прорами рсів зниж и

можна не лише збере ти на весь період здоб ття освіти, а й збільшити їхній розмір. Головне - старанно вчитися, б ти а тивними та нама атися не втрачати можливості, що надає своїм ст дентам освітня орпорація "КРОК". Щоб записатися на рси, потрібно прийти до Університет особисто і написати відповідн заяв . Та ож можна заповнити реєстраційн форм на сайті навчально о за лад (www.krok.edu.ua), і тоді співробітни департамент дов зівсь ої під отов и обов'язово зателефон є за в азаним заявці номером телефон та надасть всю необхідн інформацію. Університет запрош є на під отовчі рси всіх бажаючих, а тим, хто ще ва ається з вибором майб тньо о фах , пропон є пройти профорієнтаційне тест вання і профорієнтаційні онс льтації, я і проводяться протя ом ро , або взяти часть профорієнтаційних прое тах. Інформацію про найближчі та і заходи можна дізнатися на сайті Університет або за телефонами приймальної омісії. Тож, шановні одинадцяти ласни и та дев'яти ласни и! Б демо раді знайомств з вами і обіцяємо орисн та ці ав співпрацю. Детальніша інформація: тел.: (044) 455-57-57, 455-57-07 www.krok.edu.ua e-mail: krok@krok.edu.ua Адреса Університет "КРОК": 03113, м. Київ, в л. Ла ерна, 30-32 (поблиз ст. м. "Берестейсь а")

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

0016

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

33

2014

17391006

05621011

ДО УВАГИ ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ! Гранти Президента У раїни для обдарованої молоді - це фінансова підтрим а державою обдарованої молоді, що надається з метою реалізації соціально знач щих творчих прое тів соціальній та манітарній сфері. Грант може одержати ромадянин У раїни ві ом від 14 до 35 ро ів в с мі до 75 000 ривень. Прое т на рант Президента У раїни для обдарованої молоді має б ти спрямований на дося нення с спільно орисних рез льтатів соціальній та манітарній сферах, зо рема на: * - створення мов для інтеле т ально о самовдос оналення, творчо о розвит особистості; * - твердження патріотизм , д ховності, моральності та форм вання за альнолюдсьих цінностей; * - пропа анд і форм вання здорово о способ життя; * - підвищення рівня ромадсь ої а тивності; * - підвищення рівня правової льт ри ромадян, зо рема в питаннях пова и до прав і свобод людини, відповідальності за власне життя; * - підтрим або захист людей з інвалідністю; * - форм вання е оло ічної свідомості; * - протидію дис римінації за озна ою раси, етнічної приналежності, релі ії і б дья ій іншій забороненій за оном дис римінації; * - створення сприятливо о середовища для забезпечення зайнятості молоді; * - підтрим та розвито підприємниць их ініціатив молоді;

01981011

* - підтрим та розвито волонтерсь о о р х ; * - б дь-я і інші види інновацій, впровадження я их приносить ористь с спільств .

Заяв и претендентів з міста Києва необхідно подавати до Департамент освіти і на и, молоді та спорт ви онавчо о ор ан Київради (Київсь ої місь ої державної адміністрації)до 25 люто о 2014 ро за адресою: в л. Де тярівсь а, 31, 9 поверх, аб. 914. Телефон для довідо : (044) 483 35 82 (відділ молодіжної політи и правління сім’ї, молоді та спорт Департамент освіти і на и, молоді та спорт ). Інформація про ранти Президента У раїни для обдарованої молоді розміщена на сайті Управління сім’ї, молоді та спорт Департамент освіти і на и, молоді та спорт www.sms.gov.ua. http://www.guon.kiev.ua

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

34

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ Á²ÎÐÅÑÓÐѲ ² ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß ÓÊÐÀ¯ÍÈ Ліцензія Міністерства освіти і на и У раїни АЕ №270579 від 02.07.2013р., IV рівень а редитації Національний ніверситет біорес рсів і природо орист вання У раїни (НУБіП У раїни) заснований 1898 р. і є одним із провідних вищих навчальних за ладів У раїни IV рівня а редитації. Постановами Кабінет Міністрів У раїни від 30.10.2008 р. №945 та від 03.02.2010 р. №76 Національном ніверситет біорес рсів і природо орист вання У раїни надано стат с самоврядно о (автономно о) дослідниць о о національно о ніверситет . До стр т ри базово о за лад ніверситет (м. Київ) входять 12 навчально-на ових інстит тів, я і об’єдн ють 14 на ово-дослідних інстит тів, 26 міжінстит тсь их навчально-на ових центрів та 25 навчально-на ових центрів, 20 фа льтетів та 125 афедр. У с ладі ніверситет ф н ціон ють Південний філіал НУБіП У раїни “Кримсь ий а ротехноло ічний ніверситет” (АР Крим); відо ремлені підрозділи НУБіП У раїни: 12 вищих навчальних за ладів І-ІІІ рівнів а редитації різних ре іонах У раїни - “Бережансьий а ротехнічний інстит т” (Тернопільсь а обл.), “Ніжинсь ий а ротехнічний інстит т” (Черні івсь а обл.), “Ірпінсь ий е ономічний оледж”, “Немішаївсь ий а ротехнічний оледж”, “Боярсь ий оледж е оло ії і природних рес рсів” (всі три - Київсь ій обл.), “Заліщиць ий а рарний оледж ім. Є. Храпливоо” (Тернопільсь а обл.), “Бобровиць ий оледж е ономі и та менеджмент ім. О. Майнової” (Черні івсь а обл.), “М ачівсь ий а рарний оледж” (За арпатсь а обл.), “Прибрежненсь ий а рарний оледж”, “Кримсь ий а ропромисловий оледж”, “Бахчисарайсь ий б дівельний техні м”, “Кримсь ий техні м ідромеліорації та механізації сільсь о о осподарства” (останні чотири - в АР Крим), 5 навчально-інформаційно- онс льтаційних п н тів (НІКП) - “Л бенсь ий НІКП”, “Малинсьий НІКП”, “М ачівсь ий НІКП”, “Бобровицьий НІКП” та “Таращансь ий НІКП”. У НУБіП У раїни здійснюється під отов а фахівців та их освітньо- валіфі аційних рівнів: - молодший спеціаліст - за 33 спеціальностями (лише в ре іональних ВНЗ); - ба алавр - за 29 напрямами під отов и; - спеціаліст - за 26 спеціальностями та понад 50 спеціалізаціями; - ма істр - за 43 спеціальностями та понад 100 спеціалізаціями (базовий за лад та ПФ КАТУ). Форми навчання: денна, заочна, е стернатна.

Під отов а фахівців базовом за ладі ніверситет (м. Київ) проводиться за та ими напрямами: автоматизація та омп'ютерно-інте ровані техноло ії; а рономія; біотехноло ія; б дівництво; ветеринарна медицина; водні біорес рси та а ва льт ра; еодезія, арто рафія та земле стрій; деревооброблювальні техноло ії; е оло ія, охорона нав олишньо о середовища та збалансоване природо орист вання; е ономі а підприємства; е ономічна ібернети а; еле тротехні а та еле тротехноло ії; енер ети а та еле тротехнічні системи в а ропромисловом омпле сі; захист рослин; омп'ютерні на и; лісове і садово-пар ове осподарство; мар етин ; машиноб д вання; менеджмент; облі і а дит; правознавство; процеси, машини та обладнання а ропромислово о виробництва; соціальна педа о і а; техноло ія виробництва і перероб и прод ції тваринництва; транспортні техноло ії (за видами транспорт ); філоло ія (пере лад); фінанси і редит; харчові техноло ії та інженерія. Термін навчання для різних освітньоваліфі аційних рівнів становить: “Ба алавр” - 4 ро и; “Спеціаліст” - 1 рі ; “Ма істр” -1,5 ро и. Вартість навчання за мов до овор з фізичними та юридичними особами на період 2013/2014 навчально о ро для різних освітньо- валіфі аційних рівнів і напрямів під отов и для денної форми навчання становить, рн. за рі : “Ба алавр” - 7500-14500; “Спеціаліст” - 7950-15100; “Ма істр” - 8400-16200. На напрямах під отов и “А рономія”, “Біо-

техноло ія”, “Ветеринарна медицина”, “Геодезія, арто рафія та земле стрій”, “Е олоія, охорона нав олишньо о середовища та збалансоване природо орист вання”, “Захист рослин”, “Менеджмент”, “Облі і а дит”, “Правознавство”, “Фінанси і редит” для о ремих р п ст дентів ви ладання більшості дисциплін здійснюється ан лійсь ою мовою. Навчальний процес і на ові дослідження НУБіП У раїни забезпеч ють понад 3 тис. на ово-педа о ічних та педа о ічних працівни ів, т.ч. понад 300 професорів і до торів на та більше 1300 доцентів і андидатів на . До посл ст дентів с часна на ова бібліоте а, фонд я ої становить понад 1 млн. примірни ів, із них 400 тис. - підр чни и і навчальні посібни и, 607 тис. - на ова літерат ра. Ст дентсь е містеч о м. Київ - це 13 ртожит ів, я их проживає близь о 80% ст дентів денної форми навчання, їдальня, афетерій, б фети тощо. Спортивний омпле с ніверситет містить с часні від ритий стадіон і ритий орп с для повноцінних занять фізичною льт рою і спортом. Адреса приймальної омісії Національно о ніверситет біорес рсів і природо орист вання У раїни: в л. Генерала Родимцева, 19, м. Київ, 03041, У раїна. Тел.: (044) 527-83-08, фа с: (044) 258-42-63. http: www.nubip.edu.ua 0253

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

·

35

2014

ÊȯÂÑÜÊÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ ÏÐÀÂÀ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍί ÀÊÀÄÅ̲¯ ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ — ÑÓ×ÀÑÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ ÍÎÂί ÔÎÐÌÀÖ²¯! www.kul.kiev.ua ˳öåíç³ÿ ÌÎÍ ìîëîäüñïîðòó Óêðà¿íè ÀÄ 072657 â³ä 10.09.2012 ð.

Ñòóäåíòè ÊÓÏ ÍÀÍÓ ï³ä ÷àñ çóñòð³÷³ ç ïðåçèäåíòîì ÍÀÍ Óêðà¿íè Á. Ïàòîíîì Сьо одні У раїна йде шляхом демо ратично о розвит і розб дов є ромадянсь е с спільство, том потреб є висо о валіфі ованих фахівців-юристів. Це важливе державне завдання спішно ви он є на ово-освітянсь ий за лад с часної формації – Київсьий ніверситет права Національної а адемії на . Університет за час своєї діяльності наб в поп лярності абіт рієнтів та пова и і авторитет середовищі професіоналів. Перш за все, це єдина освітня станова в системі НАН У раїни, я а реально втілює онцепцію інте рації освітньої і на ової діяльності ще з 1995 ро – ро йо о створення. Університет має пот жний ви ладаць ий потенціал, до я о о належать а адемі и, члени- ореспонденти НАН У раїни та АПрН, до тори на , професори. А адемічні традиції. КУП НАНУ вихов є своїх ст дентів навчаючи не тіль и діючом за онодавств , а й ф ндаментальним засадам права. Університет от є творчо о спеціаліста, я ий після за інчення навчання зможе працювати не лише пра тичним фахівцем, а і спеціалістом на овій сфері. Еле тронні техноло ії. С часний КУП НАНУ живе в я існо нових мовах. Ви ористання інформаційних техноло ій в ніверситеті дозволило здійснити проведення на ових онференцій з трансляцією світовій мережі Інтернет, вірт альних занять з різних ал зей права, в режимі он-лайн спіл ватися з ви ладачами з інших ніверситетів, проводити майстер- ласи видатних вітчизняних та зар біжних на овців я самом ніверситеті, та і за йо о межами.

На почат цьо о навчально о ро б ли введені в е спл атацію дві с часні а диторії інтера тивно о тест вання та інформаційноом ні ативних техноло ій, я і обладнані інтера тивними дош ами, омп’ютерами останньо о по оління. Міжнародна діяльність ніверситет – це розширення та по либлення за ордонних онта тів, сприяння розвит міжнародно о співробітництва сфері освіти та на и, а та ож оптимізація пош рантів. У рам ах міжнародних зв’яз ів ладаються оди про співпрацю, основними положеннями я их є обмін на овим досвідом, літерат рою, здійснення про рам зі ст дентсьих обмінів, дослідниць а діяльність тощо. Спільні ма істерсь і про рами. Починаючи з 2011 ро здійснюється під отов а ма істрів разом з Варненсь им вільним ніверситетом “Черноризець Храбр” (Бол арія): “Право Європейсь о о Союз ” та “Міжнародне право і безпе а”. Навчальна бібліоте а є ордістю ніверситет , основним ба атством я ої є фонди, що за 18 ро ів з де іль ох десят ів примірни ів збільшились до 130 тис. др ованих видань і понад 2 тис. наймен вань еле тронних до ментів та являють собою одне з найс часніших ніверситетсь их зібрань юридичної літерат ри. Вели е на ове значення має 17-тисячний фонд періодичних видань та на ових збірни ів, в я ом збері аються не лише вітчизняні видання юридично о спрям вання, а й ф ндаментальні зар біжні правові ж рнали. Ст дентсь е життя відзначається демо ратичним строєм. У цьом напрямі працює ст дентсь е самовряд вання, діяльність я о о спрямована на дос оналення навчально-виховно о процес , а саме: на

Óí³âåðñèòåòñüê³ êðàñóí³

Âèïóñêíèêè-ìàã³ñòðè – ãîðä³ñòü óí³âåðñèòåòó я ість навчання, підвищення рівня д ховності і льт ри, форм вання а тивної соціальножиттєвої позиції. Креативні прое ти та про рами: “Майб тнє У раїни в р ах талановитої молоді”, “Інтеле т альна власність У раїни: перлини с часно о мистецтва для ст дентсь ої молоді”, “Передай тепло своєї р и малень ій дитині”, “Пізнай свій рай”, “Сьо одні зі спортом – завтра з майб тнім!” та інші, я і в цілом спрямовані на форм вання естетично о сма , манно о ставлення до людей та світ , профіла ти и не ативних явищ молодіжном середовищі тощо. В ніверситеті створені всі мови для форм вання висо опрофесійно о фахівця та освіченої, армонійно розвиненої молодої людини, я а орисно проводить вільний від занять час. Працевлашт вання для ба атьох ст дентів є неабия ою проблемою. Але для ст дентів КУП НАНУ це питання б ло вирішено завдя и ф н ціон ванню в зі філії Київсь оо молодіжно о центр праці, я а допома ає вирішити питання працевлашт вання молоді, забезпечення її зайнятості вільний від навчання час. А тивність ст дентів поєднанні з широим спе тром можливостей Київсь о о ніверситет права НАН У раїни стає дійсно запор ою спіх навчанні та подальшом працевлашт ванні. Том форм л спіх ми внесли до ніверситетсь ої еральди и: “Disсere est vincere” – “Пізнавати, щоб перема ати”.

03142, Óêðà¿íà, ì. Êè¿â, âóë. Àêàä. Äîáðîõîòîâà, 7-À (ñò.ì. «Æèòîìèðñüêà») Òåë.: (044)424-33-35 0277

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

36

Ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íà îñâ³òà â Óêðà¿í³

10 ñ³÷íÿ 2014 ðîêó â³äáóëàñÿ ïðåñ-êîíôåðåíö³ÿ ̳í³ñòðà îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè Äìèòðà Òàáà÷íèêà íà òåìó “ϳäñóìêè ðîçâèòêó îñâ³òè ³ íàóêè ó 2013 ðîö³”. О рім низ и питань, про я і поінформ вав Міністр, він та ож розповів про дося нення в професійно-технічній і вищій освіті, розвито на и в ніверситетах та здоб т и ст дентсьом спорті. Я зазначив Міністр Дмитро Табачни , 2013 році освітні посл и надавали майже 1000 профе-сійно-технічних навчальних за ладів, я их навчаються 388,3 тис. осіб. У мин лом році Міністерство розпочало робот над прое том ново о За он У раїни “Про професійне навчання”. У 2013 році та ож затверджено нові Типові правила прийом до професійно-технічних навчальних за ладів, я і розроблені з рах ванням реалій с часності, ст пеневості професійно-технічної освіти, можливостей навчання за різними формами, видами професійної під отов и. “Зараз ми системно працюємо разом з роботодавцями над впровадженням Національної рам и валіфі ацій”, - під реслив Дмитро Табачни . У 2013 році Міністерство освіти і на и створило нов Методи розроблення Державних стандартів професійно-технічної освіти з он ретних робітничих професій. За словами Міністра, спішним виявився е сперимент з надання ПТНЗ державно о замовлення на під отов молодших спеціалістів, я ий піднімає я ість і зма альність навчанні чнів професійно-технічних навчальних за ладів. У мин лом році майже 5,5 тис. вип с ни ів ПТНЗ отримали атестат про середню освіт , і робітнич професію, і диплом молодшо о спеціаліста з робітничої професії, що є ло ічним продовженням професійної освіти висо о валіфі оваÇà ìàòåð³àëàìè них робітничих адрів для під отов и ерівни а середwww.mon.gov.ua/ ньої лан и. У 2013 році система професійно-технічної освіти ua/actually/ повністю ви онала план державно о замовлення на під отов адрів, я ий с лав 180 тис. осіб. О рім то о, під час форм вання замовлення збільшено іль ість затреб ваних професій: для промисловості майже на 1тис. осіб, для б дівництва - майже на 2,5 тис. осіб і майже на 1200 для ле ої промисловості. За словами Міністра, мин лом році від рито три інноваційних навчально-пра тичних центри: навчально-пра тичний б дівельний центр за техноло іями

“КНАУФ” на базі Київсь о о професійно о ліцею б дівництва і ом нально о осподарства; навчально-пра тичний центр енер озбереження за техноло іями омпанії “Хен ель Батехні (У раїна)” на базі Київсь о о вищо о професійно о чилища б дівництва і дизайн ; інноваційнопра тичний центр б дівельних техноло ій “ТехноНі оль” на базі Донець о о вищо о професійно о чилища б дівельних техноло ій. “Сьо одні в У раїні та их навчально-пра тичних центрів наліч ється близь о 80”, - під реслив Дмитро Табачни . За словами Міністра, вперше за останні 5 ро ів забезпечено видання за рах но оштів Державно о бюджет трьох підр чни ів для чнів професійно-технічних навчальних за ладів за альним на ладом 75,5 тис. примірни ів. О рім то о, 2013 році до мережі Інтернет під лючено 99% ПТНЗ та 63% ртожит ів ПТНЗ, а 80% професійно-технічних за ладів мають власні веб-сайти. Уперше 2013 році з метою підвищення я ості професійно-технічної освіти шляхом поширення інноваційних напрямів діяльності проведено Все раїнсь ий он рс інноваційних техноло ій сфері професійно-технічної освіти. Та ож в мин лом році створено ш ол адрово о резерв дире торів ПТНЗ, до

с лад я ої війшли біля 30 педа оічних працівни ів ПТНЗ з сіх ре іонів У раїни. Більшість з них працюють заст пни ами дире торів профтех чилищ. Я правило, це молоді люди, я і починали свій шлях чнем професійно-технічно о навчально о за лад . Дмитро Табачни повідомив, що важливим напрям ом професійнотехнічної освіти є прое т Tвіннін , роботі я о о бер ть часть ращі фахівці Федеративної Респ блі и Німеччина та Королівства Данія. Участь прое ті дає можливість дос оналення навчальних планів, методи , раїнсь о о за онодавства з ідно з ре омендаціями ЄС. Міністр та ож на адав, що з 2010 ро Міністерство освіти і наи У раїни є а тивним часни ом Т ринсь о о процес , завдя и я ом система професійно-технічно о навчання дос оналюється відповідно до європейсь их стандартів. Серед дося нень освітньої ал зі напрям вищої освіти Міністр назвав с ттєве дос оналення прийом молоді до вищих навчальних за ладів. Зо рема, створено та запроваджено Єдин державн еле тронн баз з питань освіти, я ій 2013 році зареєстровано 2 млн. 198,5 тис. заяв від 861 тис. вст пни ів. В еле тронном ви ляді абіт рієнтами подано понад 620 тис. заяв від понад Î 153 тис. вст пни ів.

Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ- ËÞÒÈÉ

· 2014

37

ÊȯÂÑÜÊÈÉ ÏÐÎÔÅѲÉÍÈÉ Ë²ÖÅÉ ÑÔÅÐÈ ÏÎÑËÓÃ

Êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ãàðàíòîâàíà! ˳öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè À ¹420287 â³ä 01.07.2008 ð. ï³øíî ïðàöþþòü â ñôåð³ ïîáóòó òà ó ñôåð³ åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³.

Íàâ÷àëüíèé çàêëàä ñòâîðåíèé ó æîâòí³ 1944 ðîêó.  2013 ð. áóâ ðåîðãàí³çîâàíèé â Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã, ÿêèé î÷îëþº, îñü óæå ìàéæå 20 ðîê³â, ÷àð³âíà æ³íêà, ìóäðèé êåð³âíèê - ×óãàºâñüêà Ëþáîâ ²âàí³âíà. Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã - îäèí ³ç íàéêðàùèõ ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ì³ñòà Êèºâà, ÿêèé ãîòóº êîíêóðåíòîñïðîìîæíèõ ðîá³òíèê³â íà ðèíêó ïðàö³ ç òàêèõ ïðîôåñ³é: Î Àäì³í³ñòðàòîð, ïðîäàâåöü íåïðîäîâîëü÷èõ òîâàð³â - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êàñèð (ó áàíêó), îïåðàòîð êîìï'þòåðíîãî íàáîðó - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êîíòîðñüêèé ñëóæáîâåöü (áóõãàëòåð), îáë³êîâåöü ç ðåºñòðàö³¿ áóõãàëòåðñüêèõ äàíèõ - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Ïðîäàâåöü íåïðîäîâîëü÷èõ òîâàð³â, êàñèð òîðã³âåëüíîãî çàëó - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êðàâåöü, çàêð³éíèê - íà áàç³ 9-11 êë. Íàâ÷àëüíî-ìàòåð³àëüíà áàçà ë³öåþ â³äïîâ³äຠñó÷àñíèì âèìîãàì ï³äãîòîâêè ñïåö³àë³ñò³â ç íàçâàíèõ ïðîôåñ³é.  ðîçïîðÿäæåíí³ ó÷í³â îáëàøòîâàí³ ìàéñòåðí³, íàâ÷àëüí³ êàá³íåòè, çàëè äëÿ çàíÿòü ç õóäîæíüî¿ ñàìîä³ÿëüíîñò³ òà ñïîðòèâíèõ çàíÿòü. Íàâ÷àííÿ â Êè¿âñüêîìó ïðîôåñ³éíîìó ë³öå¿ ñôåðè ïîñëóã ïðîâîäèòüñÿ çà íàâ÷àëüíèìè ïðîãðàìàìè, çàòâåðäæåíèìè ̳í³ñòåðñòâîì îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè, ÿê³ âðàõîâóþòü ñó÷àñí³ òåíäåíö³¿ ðîçâèòêó âèðîáíèöòâà.  íàøîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ Âè ìàºòå ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àòèñü çà ³íòåãðîâàíèìè ïðîãðàìàìè ï³äãîòîâêè ðîá³òíè÷èõ êàäð³â äëÿ ï³äïðèºìñòâ ð³çíèõ ôîðì âëàñíîñò³. Ó ÊÏËÑÏ Âàñ ï³äãîòóþòü äî ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ òà íàäàäóòü çíàííÿ, ÿê³ äîïîìîæóòü Âàì ïðàöåâëàøòóâàòèñü àáî â³äêðèòè âëàñíó ñïðàâó. Íàø³ âèïóñêíèêè âæå óñ-

Ìè ãàðàíòóºìî: - âèñîêèé ð³âåíü ï³äãîòîâêè çà îáðàíîþ ïðîôåñ³ºþ; - ìîæëèâ³ñòü áóòè êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ì ôàõ³âöåì. Íåìàëèé â³äñîòîê íàøèõ ó÷í³â íàâ÷àºòüñÿ â âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ. Äèïëîì òà îñâ³òà, ùî îòðèìàí³ â ÊÏËÑÏ íàäàþòü ìîæëèâ³ñòü íàøèì âèïóñêíèêàì ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ, âñòóïèâøè äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â íà 2-é êóðñ. Íàâ÷àííÿ çàðàõîâóºòüñÿ äî çàãàëüíîãî ñòàæó ðîáîòè. Íàø³ ó÷í³ ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ðåàë³çîâóâàòè ñåáå ó òâîð÷îìó íàïðÿìêó. Ç ö³ºþ ìåòîþ ó ë³öå¿ ïðàöþþòü ð³çíîìàí³òí³ ñåêö³¿ òà ãóðòêè õóäîæíüî¿ ñàìîä³ÿëüíîñò³, êëóáè çà ³íòåðåñàìè. Íàâ÷àëüíî-âèõîâíèé ïðîöåñ îðãàí³÷íî ïîºäíóº ð³çí³ ôîðìè îñâ³òíüî¿ ä³ÿëüíîñò³ ç îðãàí³çàö³ºþ çì³ñòîâíîãî äîçâ³ëëÿ ó÷í³â.  ÊÏËÑÏ òåáå íàâ÷àòü íå ò³ëüêè òâ ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿. Òóò òè ï³çíàºø ãîëîâíó íàóêó - íàóêó æèòòÿ.  íàøîìó ë³öå¿ Âè çíàéäåòå íåï³äðîáíó ëþáîâ òà ïîâàãó, ºäí³ñòü äóìîê, ïî÷óòò³â ³íòåðåñ³â. Ìè äîïîìîæåìî Âàì íàâ÷èòèñü àíàë³çóâàòè ñâî¿ â÷èíêè, ñï³ëêóâàòèñü, ðîáèòè ïðàâèëüí³ âèñíîâêè. Ó íàøîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ ïðàöþþòü êðàù³ âèêëàäà÷³ òà ìàéñòðè ç âåëèêèì äîñâ³äîì ðîáîòè òà âèñîêèìè ïåäàãîã³÷íèìè çíàííÿìè. Çàïðîøóºìî íà íàâ÷àííÿ â Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã. Ïðèéîì äîêóìåíò³â ç 20.05.2013 ð. 26.08.2013 ð. Äëÿ âñòóïó ïîäàþòü òàê³ äîêóìåíòè: - Äîêóìåíò ïðî îñâ³òó (îðèã³íàë); - ²äåíòèô³êàö³éíèé êîä (3 êîﳿ); - Ôîòî - 6 øò.; - Ñâ³äîöòâî ïðî íàðîäæåííÿ (îðèã³íàë ³ êîï³ÿ); - Ïàñïîðò (îðèã³íàë ³ êîï³ÿ); - Äîâ³äêà ç ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ (ÿêùî íåìຠïàñïîðòà). Âèïëà÷óºìî ñòèïåíä³þ. Âèäàºìî äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà. Äîïîìàãàºìî ó ïðàöåâëàøòóâàíí³.

Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ ÊÏËÑÏ ðîçòàøîâàíà çà àäðåñîþ: ì. Êè¿â, âóë. Íèæí³é Âàë, 37, ¿õàòè: ìåòðî "Êîíòðàêòîâà ïëîùà". Ëàñêàâî ïðîñèìî! Òåë. (044) 425-01-92, 425-21-60, 425-15-50 e-mail: lkplsp@bigmir.net ñàéò: www.kplsp.com.ua 0167

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

38

ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÏÐÎÔÅѲÉÍÎ-ÒÅÕͲ×ÍÈÉ ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ “̲ÆÐÅòÎÍÀËÜÍÈÉ ÖÅÍÒÐ ÞÂÅ˲ÐÍÎÃÎ ÌÈÑÒÅÖÒÂÀ ì. ÊȪÂÀ” ˳öåíç³ÿ ̳í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè Àà ¹ 582295 â³ä 25.10.2011 ð.

Äîðîãîö³íí³ ìåòàëè, äîðîãîö³ííå êàì³ííÿ, òâîð÷å íàòõíåííÿ, ÷èñò³ äóø³, äîáð³ ñåðöÿ... ² çîëîòî, ³ ñð³áëî, ³ êîæíèé ç ìåòàë³â çàðîäæóºòüñÿ â çåìë³ â³ä íåáåñíèõ áîã³â, â³ä ïàäàþ÷îãî ç ãîðè âèïðîì³íþâàííÿ òîìó òàê ³ âåäåòüñÿ, ùî çîëîòî íàëåæèòü Ñîíöþ, ñð³áëî - ̳ñÿöþ, ñâèíåöü - Ñàòóðíó, çàë³çî - Ìàðñó, Þâåë³ð - ñòâîðþº ç øìàòêà ìåòàëó íàéïðåêðàñí³ø³ ïðèêðàñè ÷èì ³ óâ³êîâ³÷óº ñåáå òà ñâ³é òðóä Державний професійно-технічний навчальний за лад «Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва» - має свою ба аторічн історію, щодо під отов и валіфі ованих робітни ів я для підприємств ювелірної ал зі та і для сфери поб т . Саме період вибор професійно о шлях майб тніми: ювелірами, онтролерами ломбард , се ретарями ерівни а, адміністраторами, а ентами з постачання, а ентами з ор анізації т ризм – пропон ємо

пере ляд історичні сторін и життя і сьоодення центр . Днем народження центр вважається 29 травня 1968 ро з ідно з на азом № 224 від 29.05.1968 р. начальни а Міжобласно о правління професійно-технічної освіти «Про від риття ІІІ варталі 1968 ро в м. Києві МПТУ № 54 на базі Київсьої фабри и з виробництва діамантів Міністерства фінансів СРСР» по в лиці Автома істральній (тепер Хар івсь ий район

столиці) від рилося професійно-технічне чилище № 54 де під ерівництвом дире тора Федора Тимофійовича Позня а розпочалася під отов а робітни ів за спеціальностями: «розпилювальни », «обточ вальни », «о ран вальни алмазів діаманти». З одом 29.08.1969 р. МПТУ-54 змінило номер і стало МПТУ-34, а в 1970 р. чилище розпочало під отов робітни ів за спеціальностями: «ювелір», « онтролер х дожніх виробів», «сорт вальни алмазів», «сорт вальни діамантів». А 01.07.1971 р. змінилась і назва чилища – воно стало технічним чилищем № 8. В 1973 р. чилище перемістилося в нові б дівлі – на в лиці Сім’ї Сосніних, 13 – навчальний орп с на Сім’ї Сосніних, 15 – ртожито . З 25.06.1985 р. чилище перейменовано на СПТУ № 38, а з одом 20.01.1995 р. на ПТУ38. З середини 90-х ро ів розпочалася під отов а за спеціальністю «о ран вальни вставо для ювелірних та х дожніх виробів». З 19 березня 2003 р. ПТУ № 38 м. Києва перейменовано в Київсь ий професійний ліцей ювелірно о мистецтва, в липні 2004 ро ліцей стає членом Асоціації ювелірів У раїни, і саме ця подія сприяла від риттю нової сторін и в житті навчально о за лад – це і оновлення майстерень виробничо о навчання, і часть спеціалізованих вистав ах ювелірних виробів, а

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ- ËÞÒÈÉ

· 2014

най оловніше те, що навчальний за лад підвищив свій професійний імідж, змінив тип і почав називатись – Державним професійно-технічним навчальним за ладом «Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва». Сьо одення навчально о за лад досить а тивне. Пор ч з досвідченими педа о ами, працівни ами, а їх в центрі 68 надає свою допомо чнівсь ий парламент, я ий приймає а тивн часть ор анізації поза рочної роботи, здійсненні онтролю за навчальним процесом, часті осподарсь ій роботі центр і ртожит . Перемо ами, я ими пишається навчальний за лад – це висо ий рівень за альноосвітньої під отов и за підс м ами 2013 ро , про що засвідч ють підс м и ІІ етап Все раїнсь их олімпіад серед навчальних за ладів професійно-технічної освіти м. Києва. Обрання для продовження навчання після здоб ття базової і повної заальної середньої освіти 300 вип с ни ами ш іл. А ще можливістю ст пенево о навчання після здоб ття професії ювелір (ювелірмодельєр) освітньо- валіфі овано о рівня молодший спеціаліст із спеціалізації «Деоративно-при ладне мистецтво». Доречно зазначити, що перелі професій за я ими здійснюється професійна освіта чнів і сл хачів, а вже зараз і молодших спеціалістів ні альний адже, рім нашо о навчально о за лад Ви ніде не зможете отримати та і професії я : ювелір (ювелір-модельєр), онтролер х дожніх виробів, онтролер ломбард , за інчити рсов під отов і отримати свідоцтво про присвоєння робітничої валіфі ації я що Вам вже 35 ро ів і …, за професією «Ювелір-монт вальни , ювелір-за ріпни ».

39 Опан вати освітньо- валіфі аційний рівень молодший спеціаліст і здоб ти спеціальність: «Деоративно-при ладне мистецтво» і валіфі ацію «Х дожни -ви онавець» «Ви ладач почат ових спеціальних мистець их навчальних за ладів». І продовжити навчання на ІІ рсі вищих навчальних за ладів минаючи ЗНО, відповідно до напрям професії за я ою відб валося навчання центрі. Навчальним за ладом ладено до овори про співпрацю з Асоціацією ювелірів, Державною пробірною сл жбою, навчальними за ладами вищої ш оли «Торовельно-е ономічним оледжем», Київсь им національним ніверситетом льт ри і мистецтв, професійним оледжем м. Стамб л. Завдя и ладеним до оворам про співпрацю чні мають змо ознайомитися із провідними підприємствами ал зі, ідентифі вати себе з представни ами ал зі, зроз міти механізм започат вання бізнес .

З метою працевлашт вання вип с ни ів центр щорічно ладається більше 300 од для проходження виробничої пра тии на робочих місцях підприємств та подальшо о їх працевлашт вання. Постійними партнерами центр є: ТОВ «Гаразд», ТОВ «ФОЗІ», «Тор ова мережа «Ф ршет», ТОВ «Ма саліна», ТОВ «Діамонд», «Приватбан », але навчальний за лад постійно знаходиться пош нових партнерів. Навчальний за лад радо Вас з стріне на Днях від ритих дверей я і цьо о ро проводяться 6 люто о і 13 березня. З мовами навчання і життя центр Ви можете ознайомитися завітавши на сайт www.jewelart.com.ua. Стати справжнім професіоналом допоможе Вам – Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва. Адреса центр : м. Київ, 03680, в л. Сім’ї Сосніних, 13 E-mail: kiev.plum@gmail.com www.jewelart.com.ua Телефони: 402-86-93, 402-08-99, 402-87-03, т/фа с 502-41-75, Приймальна омісія: 502-41-64 0113

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

40

01171004

Íîâèíè ïðîôåñ³éíî-òåõíè÷íî¿ îñâ³òè Óêðà¿íè ВІТАЄМО КОЛЕКТИВ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА З ПЕРЕМОГОЮ У ІІІ ЕТАПІ (ОБЛАСНИЙ ЕТАП) ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ УЧНІВСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З ЕКОЛОГІЇ В січні 80 чнів ш іл Дніпропетровщини демонстр вали свої знання та навич и з е оло ії ІІ етапі Все раїнсь ої чнівсь ої олімпіади. Професійно-технічні навчальні за лади області представляла чениця Дніпродзержинсь о о вищо о професійно о чилища Колєсні ова Оле сандра. В ході олімпіади чні ви он вали тестові, теоретичні завдання та надавали, на роз ляд ж рі, на ово-дослідниць ий прое т е оло ічно о напрям . За рез льтатами ІІ етап б ло відібрано 20 часни ів. Найбільш реативним б в наст пний ІІІ етап - захист власних дослідниць их е оло ічних прое тів, в ході я их часни и олімпіади презент вали омпетентном ж рі, з числа на овців, не лише е оло ічні проблеми о ремих ре іонів, а і пропон вали власний шлях вирішення цих проблем. Фіналістом олімпіади з е оло ії на Дніпропетровщині стала чениця Дніпродзержинсь о о вищо о професійно о чилища Колєсні ова Оле сандра, вона посіла ІІІ призове місце. Це є підтвердженням то о, що сьо одні молодь профтехосвіти налаштована на форм вання на ової технічної д м и. Поперед на них че ають нові сходин и в оволодінні професійними знаннями про природ та вирішенні завдань по ращення е оло ічної сит ації рідноо раю.

ДЕЛЕГАЦІЯ ЛЬВІВСЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ДНЯХ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА 17-19 січня 2014 ро деле ація Львівсь о о професійно о ліцею харчових техноло ій взяла часть Днях раїнсь ої льт ри в м. Домброва Г рніча (Респ блі а Польща).

17 січня 2014 ро р па відвідала Спіл Ш іл Е ономічних в м. Домброва Г рніча, де чень ліцею Я имович Роман та майстри виробничо о навчання Колотило М. М., Савча І. Й. взяли часть в майстер- ласі з при от вання ре іональних страв польсь ої хні та ознайомилися з навчально-матеріальною базою. В ході перемов дире торів навчальних за ладів Наталії С лярч і Томаша Возня а б ло підписано прото ол намірів про співпрацю.

18 січня 2014 ро в тор овом центрі CH “Pogoria” впродовж дня проходили майстер- ласи для дітей з малюн на с лі, вист пи танцювально о ансамблю “Мрія”, театрально о і во ально о оле тивів з місь о о палац льт ри ім. Гната Хот евича, а та ож презентація і де стація різдвяних страв раїнсь ої хні, де всі охочі мо ли с шт вати тю, звар, ма івни , раїнсь ий борщ, ліш, я і при от вали майстри виробничо о навчання Колотило М. М., Савча І. Й. та чень ліцею Я имович Роман на хні ресторан “Мальта” пана Славоміра Лассо а з Домброви Г рнічої.

ВСІ КУРСИ КИЄВА - WWW.RIU.COM.UA

www.proftekhosvita.org.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

· 2014

41

Ãåí³àëüí³ ä³òè âñ³õ ÷àñ³â ³ íàðîä³â ПАСКАЛЬ

БЛЕЗ ПАСКАЛЬ

Блез Пас аль дожив лише до 39 ро ів, одна , цей франц з, що народився в 17 столітті, ви ористав ці 4 десятиліття сво о життя по ма сим м , ос іль и в ньо о б в “ранній старт”. У віці 12 ро ів він почав виріш вати с ладні еометричні задачі і доводити теореми. До 16 ро ів він створив свою теорем і переб вав олі відомих франц зь их математи ів. Він навіть винайшов перший механічний аль лятор віці 19 ро ів, я ий називався “пас алін”. До момент своєї смерті, Пас аль вийшов за рам и математи и, він став філософом, бо ословом і письменни ом. Сьо одні він відомий я за свої математичні засл и, та і за свій внесо філософію. Серед найбільш відомих йо о філософсь их понять фі р є Парі Пас аля. Це ар мент, що оворить про те, що ви можете я вірити в Бо а, та і не вірити в ньо о, ос іль и віра в ньо о не несе в собі нія о о потенційно о ризи або вели ої на ороди. Д же пра матично.

ПОЛ ЕРДОС (PAUL ERDOS) Чи знаєте ви, с іль и се нд ви прожили? Трирічний Пол Ердос мі ле о вам дати відповідь на це питання. Б д чи дитиною, меш аючи в У орщині в 1910-х ро ах, він сіх вражав своєю дивовижною здатністю. Коли Пол перест пив 20річний р біж, йо о навич ам з математи и можна б ло тіль и позаздрити, до цьо о ві , він отримав до торсь ий ст пінь з цієї на и. Він та ож б в д же е сцентричним, розвиваючи свій власний ні альний набір ле си и, і роблячи все для то о, щоб життя йо о проходило “на валізах “. До інця сво о життя Ердос б в одним з найвпливовіших і знаних математи ів всіх часів, оп блі вав більше тисячі статей, ба ато з них віці старше 70 ро ів, довівши, що ранній старт не означає швид е за інчення он и.

КАРЛ ФРІДРІХ ГАУСС (CARL FRIEDRICH GAUSS)

До 1777 ро

ПОЛ ЕРДОС

МАРІЯ АНЬЄЗІ

(час народження Га са)

ДЖОН ФОН НЕЙМАН математи а б ла не та ою, я ою ми знає(JOHN VON NEUMANN) мо її сьо одні. Га сс не треба б ло ба аКоли 6-річна дитина може в д мці поділити 6-значні цифри, не можна не с азати, що вона еній. Б д чи орцем за походженням віці 8 ро ів Джон мі запам’ятов вати цілі сторін и телефонних ни . Одна , до 50-річно о ві він див вав не менше. Фон Нейман в омпанії провідних фізи ів світ протистояв таємницям вантової механі и, а та ож з е ономістами пов’яз вав людсь поведін з теорією і ор. Він пішов ще далі і став лючовою людиною, займався розвит ом атомних і водневих бомб, більше то о, він став найпершим і найвпливовішим омп’ютерним дизайнером.

то час для то о, щоб почати все переробляти, причом почалося все в трирічном віці, оли він став робити дея і математичні підрах н и, пізніше, в початовій ш олі, він ле о і швид о с ладав олові більше 100 цифр. Га сс продовжив займатися математи ою і зробив важливий внесо розвито ал ебри і в теорію чисел. Він та ож написав іль а робіт з ма нетизм , саме том часто на ма ніті можна бачити йо о ім’я: Га сс - це одиниця, що ви ористов ється для вимірювання ма нітно о поля.

МАРІЯ АНЬЄЗІ (MARIA AGNESI)

ВІЛЬЯМ РОУЕН ГАМІЛЬТОН Марія Аньєзі народилася в Мілані в (WILLIAM ROWAN HAMILTON) 1718 році, це б в я раз той час, оли жіно

ДЖОН ФОН НЕЙМАН

Я ба ато підліт ів с часном світі знають 10 мов? Гамільтон знав 14. Народився він 1805 році в Д бліні, а до 16-річно о ві вже вивчав вищ математи . Він провів вели частин сво о життя, вивчаючи опти , проте найважливішим і впливовим йо о творінням б ла робота з ал ебри та ватерніоне, системі числення, я а б ла створена, щоб сьо одні стати найважливішою основою омп’ютерної рафі и, вантової фізи и і ве торної ал ебри. Не дивно, що ірландці досі та пишаються ним.

не д же шан вали в на ових олах. Але вона б ла іншою: оворила де іль ома мовами в дитинстві та вист пала з на овими промовами перед др зями сво о бать а. У віці 20 ро ів вона оп блі вала дея і зі своїх ле цій з філософії, проте, найважливіша її робота з математично о аналіз не б ла оп блі ована доти, по и Марії не виповнилося 30 ро ів. До момент своєї смерті в 80-річном віці Аньєзі отримала тит л професора. НеÎ по ано для 18 століття.

Çà ìàòåð³àëîì www.ubr.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01 - 02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2014

·

42

Âàøà äèòèíà îáäàðîâàíà! Õòî íå ì𳺠ç ãîðä³ñòþ ñêàçàòè ïðî ñâîþ äèòèíó â³í ó ìåíå ïðîñòî îáäàðîâàíèé? Îäíàê, îá'ºêòèâí³ñòü - âëàñòèâ³ñòü, âëàñòèâà äàëåêî íå âñ³ì áàòüêàì. Òàê ùî æ òàêå îáäàðîâàí³ñòü, ÿêîþ âîíà áóâàº? Ó öüîìó ìè ³ ïîñòàðàºìîñÿ ðîç³áðàòèñÿ.

Обдарованими є діти, я і в сил видатних здібностей, за оцін ами опитаних фахівців, мають потенційні можливості для оволодіння певною діяльністю в одній або де іль ох областях на висо ом рівні дося нення. Вони потреб ють спеціалізованих навчальних про рам. Перспе тиви та их дітей визначаються рівнем їх дося нень і (або) потенційними можливостями в одній або де іль ох сферах: • інтеле т альній; • а адемічних дося нень; • творчо о чи прод тивно о мислення; • спіл вання та лідерства; • х дожньої діяльності; • психомоторній. Інтеле т альний тип обдарованості. Діти цьо о тип обдарованості прим дряються самостійно по либити і розширити знання в ал зі, що їх заці авила та філософсь и осмислити прочитане. Одна інтерес до однієї сфері діяльності і байд жість до інших де оли приводить до то о, що діти блис че всти ають з одних предметів і спо ійно отрим ють двій и з інших. Але саме вони - потенційні світила на и, енератори ідей, здатні зробити знач ще від риття. Дещо відрізняється від інтеле т ально о а адемічний тип обдарованості. На перший план виходять

здібності дітей саме до процес навчання. Навчання саме по собі для них приємне і не становить нія их тр днощів, причом не важливо, чи йде мова про математи , фізи , біоло ію чи літерат р . Це типові медалісти, з я их потім виростають добротні професіонали. Іноді досить важ о розрізнити перший і др ий тип обдарованості. Проте я що “інтеле т али” мають ритичне мислення, пра н ть до філософсь оо осмислення с ладних на ових проблем, то “а адемі и” - це завжди енії на и, майстри швид о о і я існо о засвоєння матеріал . Тип обдарованості, я ий ле о діа ност вати, - х дожній. Він проявляється в інтересі дитини до творчої діяльності: м зи и, танців, живопис , с льпт ри, а торсь ої майстерності. Четвертий тип - реативний. Він виражається в нестандартном мисленні, в особливом по ляді на світ, пра ненні створювати ори інальні прое ти. Діти часто онфлі тні, важо еровані, незалежні своїх с дженнях, зневажливо ставляться до мовностей. Напри лад, мож ть прийти в лас в зім’ятом одязі, в їх зошитах пан є безлад. У та их чнів ле о побачити недолі и, а от їх творчі здібності визначаються лише після спеціальної роботи психоло а. Щоб виявити та обдарованість, потрібно

запропон вати діяльність, я а доп сає їх самоб тність, напри лад, незвичайні теми творів або дослідниць і прое ти. Наст пний тип, я ий ле о побачити, але часто неле о прийняти, це соціальна (лідерсь а) обдарованість. Цей тип хара териз ється здатністю роз міти людей, б д вати з ними онстр тивні відносини, ер вати ними. Лідерсь а обдарованість прип с ає досить висо ий рівень інтеле т , розвинен інт їцію, здатність до співпереживання. Існ ють “емоційні” лідери, я і є своєрідною “жилет ою” для ожно о, але є і лідери дії. Вони вміють приймати правильні рішення, визначати цілі і завдання для інших людей. Часто та б ває, що ш олярів, що володіють обдарованістю до лідерства, інтерес до процес освіти слаб ий. Маючи сильний і незалежний хара тер, вони відверто і нор ють ш ол і мають реп тацію х лі анів. Психомоторна (спортивна) обдарованість. Я по аз ють опит вання відомих спортсменів, д м а про їх низь і роз мові здібності не відповідає дійсності. Навпа и, більшість з них мають висо ий рівень інтеле т . Вчені давно довели прямий зв’язо моторно о (р хово о), психічно о та інтеле т ально о розвит . Підліт и, що мають спортивн обдарованість, не завжди добре навчаються не том , що ш ільні на и їм не даються, а том , що них просто не вистачає час на заняття. Î

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

¹ 1-2 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

43

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

44

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2014 ð. ¹ 1-2

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

14082006

01552020

¹ 1-2 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

45

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02612005

01332019

46

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2014 ð. ¹ 1-2

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 38

01132024

01922009

¹ 1-2 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

47

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02112045

48

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2014 ð. ¹ 1-2

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ

SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")

óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë

ukrainian specialized advertising analytical magazine.

Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî Ê ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.

Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997.

The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222.

For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.

Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà

Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000.

Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine

Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

¹ 1-2 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

49