It&o 03 (33) 03 16

http://metaltechcomua.blogspot.com/

«Креативний квартал» від Іллі Кенігштейна Ілля Кенігштейн очолював робочу групу «Реанімаційного пакета реформ» з впровадження 3G-зв’язку в Україні, зараз працює над втіленням онлайн-системи PayPal.

Ілля Кенігштейн, директор з розвитку бізнесу в LR group. керуючий менеджер з досвідом в побудові і розвитку проектів в сферах інформаційних технологій, медіа, інвестиційної діяльності та стартапів

ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ  ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ «Креативний квартал» від Іллі Кенігштейна _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с.2,7  ВИСТАВКИ Виставковий сезон Західної України продовжується _ _ _ _ _ с.3  ЮВІЛЕЇ О.К. Антонов. 110-літній ювілей видатного авіаконструктора _ _ с.5  НАУКА-ВИРОБНИЦТВУ Газові сенсори для моніторингу довкілля _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _с.8  АКТУАЛЬНО Українські вчені винайшли новий спосіб опалення без газу_ _ _ _ с.13  ФМІ — ВІХИ ІСТОРІЇ Фізико-механічний інститут ім.Г.В.Карпенка –наша історія_ _ с.14  ВИСТАВКИ -2016 _ _ _ _ _ _ _ _ с. 21

Ілля розповів нашим кориспондентам про ще один свій проект – «Креативний квартал», який має стати потужним центром змін у Львові. Основна ідея – створити місце зустрічі та спільної роботи представників технологічних і креативних спільнот міста. Проект є частиною розвитку міста, яке має перетворити Львів на Smart City.

– «Креативний квартал» – один із наймасштабніших і найамбітніших нинішніх львівських проектів. Поділіться, як виникла ідея його створення?

– Я народився у Львові, в дитинстві з батьками емігрував в Ізраїль, де прожив частину свого життя. Мені пощастило працювати у хай-тек індустрії ще з початку виникнення цієї галузі. Ізраїль до 1990-х років був дуже складною державою, все було соціалістичним. На той час там жило 4,5 млн людей. Коли Горбачов відкрив кордони СРСР, в Ізраїль приїхало багато людей, яких потрібно було працевлаштовувати. Оскільки емігранти були доволі непоганими фахівцями в своїх галузях, то ізраїльтяни вирішили цим скористатися. Вони створили державну програму, яка включала 22 інноваційно-технічні наукові «теплиці». Ці «теплиці» працювали так, що будь-хто міг прийти туди, створити свій продукт і, пройшовши комісію, яка складалася із керівників потужних інноваційних компаній та інших фахівців, отримати фінансування для реалізації свого проекту. Найважливішим критерієм відбору була інноваційність. Для реалізації ідей треба було знайти кошти. Ізраїльтяни взяли їх з трьох джерел: третину проектів профінансувала держава, частину коштів вони взяли у фондів, а також звернулися до американської діаспори. Отож щось схоже до такої «теплиці» ми хочемо створити у Львові. До створення «Креативного кварталу» хочемо залучити українську діаспору Америки та Канади. У неї є величезний потенціал, але в українців за кордоном абсолютно немає довіри до вітчизняної влади. За останні 10 років українська діаспора втратила багато грошей, інвестуючи їх в українські проекти, які не було реалізовано або вони не виправдали очікувань і обіцянок.

– Власне про діаспору. Нещодавно Ви повернулися з робочої поїздки в США. Розкажіть про неї детальніше: куди і з якою метою їздили?

– Це була важлива поїздка, вона багато чого змінила в нашій свідомості. За місяць у США ми хотіли досягнути кількох цілей. Продовження на стор.10

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Виставковий сезон Західної України продовжується Запрошуємо відвідати XII спеціалізовану виставку «Електрика'2016» та VI спеціалізовану виставку «Метал Обладнання Інструмент'2016». Виставки відбудуться 23-25 березня 2016 р. у Палаці спорту «Україна», м. Львів, вул. Мельника, 18. Тематичні розділи виставки «Електрика»: виробництво, передача та розподіл електроенергії; комутаційні апарати; кабелі та проводи; силова електроніка; контрольно-вимірювальна техніка; пристрої захисту та автоматики; освітлення; електроінсталяція. Тематичні розділи виставки «Метал Обладнання Інструмент»: обладнання для обробки металу, металорізальні верстати та оснастка, металорізальні інструменти, зварювальне обладнання, допоміжне металообробне обладнання, ручний інструмент для слюсарних і монтажних робіт, електроінструмент, металовироби, вироби для з’єднання та кріплення, металопрокат, труби з чорних, кольорових металів та сплавів, з’єднувальні елементи труб, арматура, дріт, обробка дроту, вироби з дроту, ковальське обладнання та вироби, засоби захисту. Учасники виставок: понад 90 компаній-учасників: виробники, постачальники та споживачі електротехнічної продукції, металообробного обладнання з різних областей України. Серед компаній, які візьмуть участь у роботі виставки «Електрика»: Federal Elektrik Ukraine, HAGER, VD MAIS, 220 Вольт, ВМ Україна, Торговий дім Ватра, Веб-Технології, Електродім, ЕКТА, Електромайстер, ЕТІ Україна, Мікрол, Мікроприлад, Промікс, Рокстек Уа, Термомір, Електросфера, Етал, ВІКА Прилад, Енергоальянс, Етал, ВІП Кабель, Інтер-Кабель, Жеджианг Чинт Електрикс, КВК-Електро, ЛАПП Україна, Світлотехніка, Компанія СЕА, СВ Альтера-Львів, Сіменс Україна, Сіті Електрика, ОБО Беттерманн Україна, Промікс, Промфактор, Трансформатор Сервіс, Фенікс Контакт, Скіф Контрол, Укрсвітло, ТМ Bellson, ТМ SсaT, ТМ Светоприбор та ін. Компанії, які візьмуть участь у роботі виставки «Метал Обладнання Інструмент»: АБПЛАНАЛП Україна, АВАНТІС, Альба-Строй, Технічний Центр «ВаріУс», Гюрінг, ДКТ ГРУП, Експрестехпостач, Завод Кранкомплект, Імперія металів, Інститут аналітичних методів контролю, КАРБАЗ, Кнут Україна, Дніпропетровський ІТЦ «КОНТАКТ», Машінтех, Сталевий світ, Стандартсталь, Техінверст, ТУЛПРЕСС-ТЕХНО, Ферросталь, Фроніус Україна, Фрактальність, Центр САПР. Керівник проекту - Катерина Смолійчук +380 32 244-18-88 (багатоканальний) +380 32 244-11-91 +380 63 062-08-04 (мобільний) expolviv@gmail.com http://elk.expolviv.ua http://met.expolviv.ua

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Газові сенсори для моніторингу довкілля Українські хіміки розробили газові сенсори для аналізу повітря робочої зони та моніторингу довкілля. Наявність небезпечних домішок у повітрі та необхідність виявлення витоку токсичних летких хімічних компонентів обумовлює інтенсивний розвиток газових сенсорів для аналізу повітря – засобів моніторингу навколишнього середовища, здатних реєструвати молекули газів в мінімальних концентраціях. Перспективними для вирішення цієї задачі є газові сенсори на основі оксидів металів завдяки високій чутливості до багатьох цільових компонентів в поєднанні з простими способами виготовлення та низькою вартістю. На які шкідливі для здоров’я людини хімічні речовини у забрудненому повітрі здатні реагувати сенсори? Широке застосування як унікальні порогові датчики, знаходять сенсори, чутливим елементом в яких є SnO2. Такі сенсори здатні реагувати на присутні в атмосфері шкідливі для організму людини речовини або небезпечні гази, серед яких: Оксид азоту Оксид сірки Оксид вуглецю Сірководень Формальдегід

Фенол

Бензол

Толуол

Аміак

Нафталін

Ртуть

Ацетон

Які існують недоліки у відомих сенсорів для аналізу повітря? Сенсорні матеріали на основі SnO2 мають і певні недоліки, до яких відноситься недостатня чутливість, низька селективність, невисока стабільність. Для подолання цих недоліків запропоновано використовувати SnO2 в нанокристалічному стані. Нанокристалічні матеріали характеризуються найвищими значеннями сенсорного сигналу завдяки високій питомій площі поверхні, і, таким чином, вищій адсорбційній здатності. Визначення якості атмосферного повітря за допомогою новітніх наноматеріалів В запропонованому сенсорному елементі як чутливий шар використовуються 1D наноструктури стануму (IV) оксиду, які забезпечують високі значення питомої площі поверхні при збереженні достатньої хімічної і термічної стабільності за мінімального споживання енергії і малої маси. Оскільки принцип дії сенсорного елементу заснований на зміні електрофізичних характеристик в залежності від присутності газу в навколишньому середовищі, визначення концентрації забруднюючої речовини полягає у вимірюванні опору плівок на основі SnO 2, що вбудовані в сенсорний елемент. Для визначення чутливості сенсорного елементу проводили вимірювання опору плівок з допомогою лабораторного стенду дослідження сенсорних властивостей. Досліджуваний зразок поміщали в трубчату піч і, нагріваючи піч до 300 °С, записували показники приладу через кожні 10 °С. Вимірювання проводили на повітрі та в атмосфері цільового газу. За отриманими даними вимірювань будували графічні залежності опору від температури. Чутливість сенсорного елементу оцінювали за відношенням значення опору в атмосфері цільового газу до відношення значення опору на повітрі. Випробування сенсору для аналізу повітря робочої зони на шкідливі речовини Компанія «УкрХімАналіз» та кафедра технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології (ТНР та ЗХТ) Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ») провели випробування та впровадження способу контролю газового середовища з використанням дослідного зразку СЕ1. Контролю підлягали газові середовища повітря на робочому місці з концентрацією ацетону 0-1000 ppm та етанолу 0-1000 ppm. Результати хімічного аналізу повітря із визначення концентрації забруднюючих речовин підтвердили дані, що були одержані з використанням чутливого елементу СЕ1.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Випробування сенсорного елементу СЕ1 для контролю газового середовища робочої зони на виробництві. Результати хімічного аналізу повітря із визначення концентрації забруднюючих речовин підтвердили дані, що були одержані з використанням чутливого елементу СЕ1. Таким чином, за участі компанії «УкрХімАналіз» українськими хіміками було впроваджено в реальних умовах функціонування виробництва дослідний зразок газового сенсорного елементу СЕ1 для аналізу повітря робочої зони та моніторингу довкілля. Цей сенсор було рекомендовано у розширене впровадження для контролю газового середовища на виробничих підприємствах. Детальніше про аналіз повітря читайте на ресурсі http://ukrhimanaliz.com/uslugi/khimicheskiy-analiz-vozdukha/ к.х.н. Тетяна Жук, Науковий співробітник компанії УкрХімАналіз

http://metaltechcomua.blogspot.com/

«Креативний квартал» від Іллі Кенігштейна Продовження, початок на стор. 2 По-перше, зустрітися з нашими партнерами. Це було важливо, бо в такий спосіб ми допомогли представництвам цих компаній в Україні. Коли ми розповідаємо про проект, про його інноваційність і можливості, то кажемо, що хочемо співпрацювати з їхніми українськими представництвами. Такі представництва починають розглядати не лише як розповсюджувачів певної продукції, а й бачити в них перспективу. По-друге, у нас були зустрічі з різними групами діаспори. Я обожнюю українську діаспору і вважаю, що це – велике сила, яку не можна ігнорувати, якщо ми хочемо досягнути якихось змін у нашій країні. Їхня участь у «Креативному кварталі» має бути виражена насамперед у зв’язках з країною, яка займає перші позиції у розвитку економіки. Є приклади багатьох українців, які досягли успіху за кордоном і зараз допомагають Україні. Хорошим прикладом може слугувати УКУ і Львівська бізнес-школа, яких дуже підтримує українська діаспора. До речі, Католицькому університету діаспора довіряє більше, ніж владі. До влади у діаспори вороже ставлення, бо вона неодноразово обманювала і присвоювала гроші закордонних українців. Однак наша діаспора зацікавлена у таких проектах, як «Креативний квартал», бо розуміє їхню цінність.

– Наскільки такий проект може бути перспективним у Львові, яким Ви бачите його розвиток?

– Ми думаємо, що львівські компанії, не лише в сфері IT, сприймуть цей проект дуже позитивно. Шукаємо партнерів і однодумців не лише серед місцевих компаній, адже цей проект настільки масштабний, що самотужки ми не впораємося. Особливий акцент у «Креативному кварталі» робиться на львів’ян. У нас є низка високотехнологічних компаній, які є нашими партнерами, наприклад Intel, Cisco, Ericsson, Microsoft, MasterCard, але ми кажемо їм, що вони мають стати львів’янами, тобто, що вони мають відкрити тут свої представництва. Це позитивно вплине на місто і підніме рівень інвестиційної привабливості.

– Один з варіантів, де фізично має розміститися квартал – це старе трамвайне депо на вул. Вітовського. Чому для створення «Креативного кварталу» Ви обрали саме більш як сторічне приміщення трамвайного депо, а не будуєте, до прикладу, сучасне нове велике приміщення?

– Ми хочемо створити його в трамвайному депо, але нам ще потрібно виграти конкурс. По-перше, це хороша та правильна практика. Ми не намагаємося створити велосипед. Нещодавно я прочитав, що в Нью-Йорку старовинне вагонне депо планують переобладнати під підземний екопарк. В Амстердамі, до прикладу, є знаменитий De Hallen. Нам важливо зберегти дух цього місця. По-друге, мало хто знає, але наприкінці XIX ст. цей проект створила компанія Siemens,

http://metaltechcomua.blogspot.com/

яка прийшла до Львова і запровадила електричну трамвайну систему. Трамвайне депо мало назву «Електростанція Едісона» і стояло на березі річки Млинівка, яку потім заховали під землю. Зараз ми ведемо переговори з компанією Siemens, хочемо, щоб у майбутньому вона доклалася до розвитку «Креативного кварталу».

– Чи розглядаєте зараз інші варіанти, крім трамвайного депо?

– Ні. Сподіваємося, що наш проект підтримають, і ми виграємо конкурс. Знаєте, якщо ви живете в старому будинку і хтось хоче зробити ремонт, щось поліпшити, обов’язково знайдеться людина, яка скаже, що її все влаштовує і вона проти будь-яких змін. Дуже хотілося б, щоб такого не сталося із «Креативним кварталом».

– Перейдімо в практичну площину. Скільки часу і коштів треба для реалізації проекту?

– Щоб реставрувати депо і запустити проект, потрібні великі гроші. Мені складно сказати конкретну суму, але це приблизно 10 мільйонів доларів. Цей проект буде максимально прозорим і публічним. Основну частину коштів ми будемо брати в американців. Американці бачать в «Креативному кварталі» інноваційний хаб. У них навіть термін спеціальний є – country transforming project, тобто проект, який міняє країну. Для нас це важливо. Натомість європейці не до кінця розуміють наш проект – для них це просто депо, де сидітимуть люди і їм платитимуть гроші за час перебування там. Щодо часу реалізації, то це залежить від того, коли ми зможемо почати роботу, тобто коли затвердимо проект. В ідеалі, ми хотіли б розпочати наприкінці літа цього року і через 12 місяців закінчити проект, хоча б його перший етап.

– Якщо ви виграєте конкурс, як урбаністично зміниться цей простір?

– Насамперед, ми заберемо усі паркани. «Креативний квартал» – це відкритий комплекс, він не може бути за огорожею. На території депо ми створимо невеликий екопарк, який буде аналогом поєднання хай-теку та флори. У «Креативному кварталі» будуть відреставровані усі ангари, приміщення та площа. У середині відреставрованих ангарів буде івент-хол, амфітеатр на 200 людей, який вдень слугуватиме для прес-конференцій і зустрічей, а ввечері там зможуть давати концерти. Там також будуть стартап-бокси, коворкінг, антикафе… У нас буде digital lab, де наші партнери презентуватимуть свої розробки. Власне тому наші партнери і підтримують «Креативний квартал»: для них це можливість показувати свої інноваційні проекти і

http://metaltechcomua.blogspot.com/

розповідати про них. Для дітей хочемо створити спеціальний Центр розвитку, який об’єднуватиме різноманітні гуртки. Основним завданням цього центру буде формування дитини як особистості. Центр розвитку дітей буде передбачений для найменших діток (3-6 років), старших (6-9 років), також ми хочемо працювати над розвитком дітей-аутистів. Зараз суспільство, принаймні наше, не помічає аутистів, а у світі їх сприймають абсолютно нормально. Вони мають здатність запам’ятовувати велику кількість дрібних деталей і їх запрошують працювати в інноваційні компанії, такі, як Microsoft. Щоб в перспективі запросити на роботу, спершу їх потрібно навчити.

– За своєю філософією «Креативний квартал» схожий на коворкінг. В Україні зараз часто відкривають коворкінги, але через деякий час їх закривають. Таку тенденцію можна помітити, до прикладу, в Києві. На Вашу думку, чому коворкінги, креативні простори, не знаходять своєї аудиторії?

– У нас дуже лінійний, неглибокий підхід до громадський проектів. Вважають, що для того, щоб запустити успішний коворкінг, достатньо мати приміщення, столи, стільці і гарний напис. Щоб креативний простір працював, потрібен ще один елемент, про який усі забувають, – у світі це називають community (те, що об’єднує). У світі є безліч коворкінгів, де нема красивих дизайнів, своїх фішок, але там завжди багато людей. Чому? Там є community. Коли свого часу в Києві запустили «Часопис», то Макс Яковер (засновник коворкінгу «Часопис». – ред.) почав залучати opinian-makers (лідерів думки), які, наче магніти, притягують людей, розуміючи, що їм потрібно. Однак «Креативний квартал» трохи відрізняється від коворкінгів, бо в основу покладено філософію інноваційного хабу. Це коли ти робиш мікс з усього можливого: людина може створити свій продукт, познайомитися з різними фахівцями, відвідати зустрічі та побачити, як працюють інноваційні технології.

– Уявіть, що «Креативний квартал» працює у Львові вже 5-10 років, що для Вас є ознакою його успішності?

– Вірю, що через 5-10 років однією з основних потреб львів’ян буде необхідність бути затребуваними, що з допомогою «Креативного кварталу» ми зможемо повернути свідомість людей до створення їхніх власних компаній: коли буде багато місцевих компаній, які створюють щось своїми руками і продають це у всьому світі. Через 5-10 років місто стане настільки сильним, що люди будуть толерантно сприймати будь-кого, хто приїздить і хоче жити в цьому місті, не залежно від національності, віросповідання і кольору шкіри. Європа – в головах, а не у візових центрах. Розмовляла Софія Лазуркевич фото: facebook За матеріалами ресурсу: http://www.gazeta.lviv.ua/ Більше інформації на ресурсі: http://zaxid.net/news/showNews.do?kreativniy_kvartal__tse_dzia_90h&objectId=1382278

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Українські вчені винайшли новий спосіб опалення без газу Розробники з вітчизняної компанії “Квантум Електрик” представили обігрівальну панель, яка працює від електрики, але при цьому не тільки економить кошти, але й лікує користувачів. Як зазначається, спочатку прилад розроблявся як засіб профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів. Однак у процесі роботи був відкритий новий спосіб отримання теплової енергії з електричної. В основі лежить максимальне використання теплового потоку інфрачервоного випромінювання в сприятливому для людини діапазоні. Сам прилад і всі комплектуючі виготовляються в Україні. Панелі споживають в 2-3 рази менше електроенергії, ніж класичні спіральні нагрівачі, а після виключення довго зберігають тепло. “Споживання енергоресурсів в Україні в 2,7 рази перевищує середньостатистичне споживання енергоресурсів в європейських країнах. Наприклад, Польща з населенням в 39 млн людей, споживає всього 16 млрд кубів газу. В той час, як Україна щорічно використовує близько 40 млрд кубів природного газу. З цього обсягу 18-20 млрд газу йде на потреби населення – опалення житла, підігріву води та приготування їжі. За нашими розрахунками, використовуючи технології “Квантум Електрик”, можна знизити споживання газу в Україні на 5 млрд кубів газу в рік, і щорічно економити близько 35 млрд грн. Сім’я, що проживає в квартирі 70 кв. м – може заощадити понад 12 тис. грн за сезон, а мешканці приватного будинку площею 100 кв. м збережуть у сімейному бюджеті понад 17 тис. грн за сезон. І це мова поки йде тільки про панелі, а у нас є ще ряд цікавих розробок – електричні плити, обігрівальні котли тощо. Якщо нам вдасться заручитися підтримкою держави, то за 2 роки Україна може позбутися газової залежності, а це дуже важливо в сформованих економічних і політичних реаліях. Дуже хочеться бути почутими і затребуваними, тим більше що прем’єр-міністр України постійно закликає переходити на альтернативні, більш ефективні способи опалення. Ми готові запропонувати державі рішення. Воно вже існує!”,- коментує автор винаходу, теплоенергетик Сергій Петров. Унікальність нового обігрівального приладу в тому, що всередині немає нагрівачів і кабелів. Крім цього, у панелі немає негативного магнітного випромінювання, вона працює в діапазоні довжини магнітного випромінювання людського тіла, завдяки цьому вона не висушує, а нагріває молекули води в повітрі, створюючи в приміщенні оптимальну вологість повітря для людини. Ефективність панелі “Квантум Електрик” підтверджена вченими технічного університету міста Кошице (Словаччина), де проведено випробування приладу. Євросоюз в 2016 році планує виділити близько 2 мільйонів євро на доопрацювання і організацію виробництва. Винаходом активно цікавляться китайці та німці, але розробники принципово хочуть спочатку виробляти і продавати панель саме в Україні. Вже отримано ряд патентів та сертифікатів Українського центру незалежних експертних досліджень “Укрекспертиза”, від “Української Державної санітарно-епідеміологічної служби” та ін. “Наш пристрій не перегрівається, тому є безпечним для будинку, для офісів, шкіл та дитячих садків. На сьогоднішній день це найефективніший і недорогий спосіб опалення з існуючих у принципі. Українці здійснили переворот у світовій теплоенергетиці. Наш винахід так само важливий, як поява інтернету або мобільних телефонів”, – заявив співробітник “Квантум Електрик” Ростислав Мазур. м.Київ, пр-т Голосіївський, 6/309 тел.: (044) 362-84-22 e-mail: info@quantumelectric-ua.com

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка – наша історія Незабаром Національній академії наук України виповниться 100 років. Поважний вік для поважної установи відомої своїми науковими школами і традиціями не лише у Європі, але й у світі. Починаючи з цього номера пропонуємо увазі читачів короткі історичні нариси про вклад наукових установ, що входять до складу Академії, її видатних учених – засновників нових наукових напрямів без яких немислимий поступ вітчизняної науки у світову наукову скарбничку. Дуже сподіваємось, що керівництво країни гідно оцінить цей вклад, повернеться до нашої науки обличчям й, усвідомивши, що без неї европейський шлях розвитку України немислимий, – належним чином допоможе відзначити ювілейний сотий день народження Академії хоча б фінансуванням на рівні з провідними європейськими країнами. Першою такою установою буде, звичайно, – Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України (ФМІ ім. Г.В. Карпенка, м. Львів) відомий в Україні й у світі як науководослідницький центр у галузі механіки руйнування і міцності матеріалів, фізико-хімічних процесів корозії, неруйнівного контролю дефектності матеріалів та технічної діагностики конструкцій та середовищ. Історія становлення Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України, заснований у 1951 pоці на базі діючих тоді у Львові установ АН Української РСР і АН СРСР. Наказом по Львівському філіалу АН УРСР встановлено дату початку роботи Інституту 1 червня 1951 року. Початково назва Інституту: "Інститут машинознавства та автоматики АН УРСР". У 1964 році – перейменований на Фізикомеханічний інститут, а у 1980 році ФМІ присвоєно ім’я академіка Г. В. Карпенка, який очолював Фізико-механічний інститут з 1952 по 1971 рік, на вшанування його заслуг перед наукою та Інститутом й з нагоди 90-річчя від дня народження вченого. Вагомий внесок у заснування інституту та подальший його розвиток зробили: Г.М. Савін, Г.В. Карпенко, М.М. Шумиловський, К.Б. Карандєєв, М.Я. Леонов, Я.С. Підстригач, В.М. Михайловський, Г.Г. Максимович, О.М. Романів, Ю.І. Бабей, Б.І. Блажкевич, Л.Я. Мізюк, О.Я. Ярема й низка інших відомих вчених. Про кожного з них окремо розповімо у наступних номерах. В інституті створено теорію адсорбційної та водневої втоми сталей, розвинуто теорію граничної рівноваги деформівних тіл із дефектами типу тріщин, що заклало основи нового напрямку в механіці матеріалів, розвинуто новий науковий напрям – фізико-хімічну механіку руйнування та міцності матеріалів, опрацьовано нові методи локальної зміцнювальної термообробки зварних швів і поверхневого зміцнення деталей машин, створено нові прилади та системи для дослідження космічних об'єктів. Суттєвого розвитку в інституті набули математична теорія дифракції хвиль, теорії сигналів і електричних кіл. Вченими ФМІ запропоновано нові методи обробки зображень, відбору і перетворення сигналів, підвищення їх завадостійкості при геофізичних та космічних дослідженнях. Результати виконаних в інституті наукових досліджень опубліковано у понад 300 моно-

http://metaltechcomua.blogspot.com/

графіях, серед яких, зокрема, 15-томна фундаментальна праця «Механіка руйнування та міцність матеріалів». Фахівці інституту зробили вагомий внесок у розв’язання великомасштабних науковотехнічних проблем, серед яких: розробка та атестація високоміцних та корозійнотривких металічних матеріалів для суднобудівної та енергетичної промисловості; розробка конструкцій і технологій виготовлення породоруйнівного шарошкового інструменту для вугільної промисловості; створення та організація виробництва комплексу апаратури для розвідки і оцінювання запасів корисних копалин; атестація конструкційних матеріалів для космічної техніки, що контактує з водневовмісними середовищами; розробка та виготовлення апаратури для керування космічними апаратами; організація вітчизняного виробництва тепло- та корозійнозахищених труб для комунального господарства України; розроблення ефективних неруйнівних методів і засобів для надійної експлуатації авіаційної техніки; створення апаратури для діагностики стану підземних комунікацій та реалізація ін’єкційних технологій відновлення пошкоджених елементів будівельних конструкцій. Наукові та науково-технічні розробки інституту відзначено Державними преміями СРСР у галузі науки і техніки, Ради Міністрів СРСР, Державними преміями України у галузі науки і техніки, іменними преміями НАН. Наші очільники Директор ФМІ ім. Г.В. Карпенка – НАЗАРЧУК ЗІНОВІЙ ТЕОДОРОВИЧ, академік НАН України, д.ф-м.н., проф., лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, премії ім. К.Д. Синельникова НАН України, заслужений діяч науки і техніки України. Відомий вчений у галузі технічної діагностики, міцності і неруйнівного контролю матеріалів. З.Т. Назарчук автор теорії взаємодії зондувальної хвилі з системою довільних тріщиноподібних макродефектів конструкційного матеріалу. Створив теорію неруйнівного контролю дефектності матеріалу, засновану на математично коректному врахуванні дифракційної взаємодії зондувальних фізичних полів із системою тріщиноподібних дефектів. Суттєво розширив теорію резонансного розсіяння хвиль на дефектах матеріалу. Зробив значний науковий внесок у розвиток чисельно-аналітичних методів розв’язування сингулярних операторних рівнянь математичної фізики, побудував аналітичні розв’язки ряду змішаних крайових задач, що складають еталонну базу для діагностування стану об’єктів. Автор та співавтор понад 350 наукових робіт, у тому числі 10 монографій. Почесний директор ФМІ ім. Г.В. Карпенка – ПАНАСЮК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ, академік НАН України, д.т.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, очолював Інститут з 1971 по2014 рік. В.В. Панасюк зробив вагомий науковий внесок у формування основ теорії крихкого руйнування та міцності матеріалів, а також у становлення львівської школи механіків-матеріалознавців. Йому належать важливі наукові здобутки з проблем напружено-деформованих станів і граничної рівноваги пружно-пластичних тіл з тріщинами, контактних задач теорії пружних тіл, задач фізико-хімічної механіки матеріалів і водневого матеріалознавства. В.В. Панасюк є автором понад 600 наукових публікацій, у тому числі 17 монографій. Серед них — перша у Східній Європі монографія "Гранична рівновага крихких тіл з тріщинами" (1968), яка відіграла особливо важливу роль у формуванні нового наукового напрямку в науці про міцність матеріалів і конструкцій.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

ектури

Заступник директора з наукової роботи – СКАЛЬСЬКИЙ ВАЛЕНТИН РОМАНОВИЧ, д.т.н., проф., член-кореспондент НАН України., Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. В.Р. Скальський відомий вчений у галузі механіки руйнування, матеріалознавства, неруйнівного контролю та технічної діагностики виробів і елементів конструкцій. Він розробив теоретико-експериментальні засади неруйнівного визначення об’ємної пошкодженості конструкційних матеріалів, застосовуючи її акустико-емісійну міру, ефективність якої підтвердив на різних матеріалах, у тому числі деградованих під дією воднево-механічного чинника. Запропонував новий метод визначення довговічності феромагнетних елементів конструкцій тривалого експлуатування за параметрами їх взаємодії з квазістатичним зовнішнім магнетним полем і вперше встановив явище зростання активності магнетопружної акустичної емісії під впливом водню низьких концентрацій у маловуглецевих сталях. Автор і співавтор 15 монографій, 5 науково-технічних посібників, 2 підручників та понад 300 наукових статей. Вклад у наукову скарбничку Інститут є розробником передових технологій в галузі фізико-хімічної механіки руйнування та міцності матеріалів, корозії металів та їх протикорозійного захисту, неруйнівного контролю і діагностики властивостей матеріалів, середовищ і конструкцій. Неруйнівний контроль та технічна діагностика матеріалів є одним з найбільш поширених сучасних підходів до запобігання руйнуванню конструкцій. Конкурентноздатні розробки ФМІ в цій галузі дають змогу проводити широкий спектр досліджень з визначення залишкового ресурсу об’єктів тривалої експлуатації. Інститут веде розробку передових технологій, методів та засобів технічної діагностики елементів конструкцій промислових об’єктів тривалої експлуатації з використанням вихрострумової, ультразвукової, акусто-емісійної, магнітної та вібраційної дефектоскопії. Фахівці інституту проводять контроль відповідального обладнання енергетичної, будівельної, нафто- та газотранспортної галузей промисловості з метою своєчасного запобігання їх виходу з ладу на основі власних унікальних методик, та спеціального обладнання. Науковці ФМІ використовують також спеціальне устаткування для проведення ремонтних та профілактичних робіт в особливо складних умовах. Особливість методик та технологій полягає у врахуванні впливу на міцність та довговічність елементів конструкцій реальних умов їх експлуатації (агресивних і небезпечних середовищ, високих та низьких тисків, температур, дії за цих умов водню, сірководню, рідких металів тощо) для прогнозування роботоздатності та ресурсу експлуатації конструкцій. Розроблені в інституті технології та обладнання дають змогу відновити дороговартісне устаткування за допомогою електродугового напилення, а також продовжити термін експлуатації шляхом нанесення корозійнотривких та зносостійких титанових, оксидокерамічних, нанокристалічних покривів. Розробки ведуться для різних класів матеріалів. Інститут пропонує також сучасні технологічні схеми захисту поверхонь від корозії з використанням спеціально розроблених лако-фарбових покриттів з попереднім гідроабразивним очищенням поверхні. У ФМІ розробляються унікальні ін’єкційнї технології заліковування дефектів типу тріщин у бетонних, залізобетонних та цегляних Підземні колектори

http://metaltechcomua.blogspot.com/

конструкціях із застосуванням текучих поліуретанових композицій з метою оперативного відновлення їх несучої здатності. В рамках відповідних інноваційних проектів в інституті розроблено та виготовлено пересувні діагностично-відновлювальні лабораторії, що можуть бути ефективно використані у складних умовах реновації міських підземних інженерних споруд, пам’яток архітектури, мостів, дамб тощо. Інститут широко співпрацює з відомими українськими та зарубіжними підприємствами, бере участь у виконанні великомасштабних технологічних проектів і цільових програм. В галузі літакобудування ведеться активна співпраця з українським АНТК "Антонов", зокрема, в рамках розробки і впровадження у виробництво нових методів оцінювання довговічності силових елементів конструкцій літаків серії "АН". Крім того, на протязі останніх восьми років в АНТК "Антонов" та підприємствах, що експлуатують авіаційну техніку, успішно використовуються та внесені до технічного регламенту обслуговування вихрострумові дефектоскопи, розроблені у ФМІ НАН України. Інститут веде постійну співпрацю з підприємствами НАК "Нафтогаз України", низкою українських ТЕС та АЕС, у рамках якої виконує експертну оцінку залишкового ресурсу експлуатації, моніторинг та заходи з відновлення відповідальних вузлів та деталей – трубопроводів, вентилів, роторів, систем охолодження тощо. Органічне поєднання фундаментальних та прикладних досліджень у галузі матеріалознавства, механіки руйнування та міцності матеріалів і конструкцій, корозії та технічної діагностики на базі широкого використання інформаційних технологій забезпечує інститутові передові позиції у вітчизняній та світовій науці у цій проблематиці. Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України є головною установою в Україні з наукової проблеми “Фізико-хімічна механіка матеріалів” та науково-технічної проблеми “Корозія і протикорозійний захист металів”. З цих проблем діють наукові ради, які здійснюють координацію наукової діяльності у відповідних галузях досліджень. Інститут залучений до роботи у Науково-навчальному центрі з правами відділення цільової підготовки Національного університету "Львівська політехніка" та Західного наукового центру НАН України і МОН України, який створено на виконання спільних постанови Президії НАН України №302 та рішення Колегії МОН України № 14/1-13 від 22.11.2006 р. "Про поглиблення інтеграції освіти і науки в сучасних умовах" . Метою діяльності такого центру є організація цільової підготовки фахівців з підвищеним творчим потенціалом для установ НАН України, вищих навчальних закладів та наукововиробничих об'єднань для забезпечення кадрового супроводу розробок НАН України та Національного університету "Львівська політехніка", а також проведення спільних наукових досліджень. Інститут здійснює міжнародну науково-технічну співпрацю в рамках двосторонніх міжнародних угод в галузі науки, а також виконував роботи за проектами УНТЦ, INTAS, Royal Society Collaborative Grant, грант NATO (Collaborative Linkage Grant), Міжнародний грант Українсько-корейського центру, грант ICDD (Міжнародного Центру дифракційних баз даних) (в середньому 10 проектів щорічно). На замовлення Європейського Офісу Аерокосмічних Досліджень і Розробок виконано партнерський проект УНТЦ „Вплив хроматвмісних та безхроматних органічних покриттів на корозійну втому алюмінієвого сплаву”, у результаті виконання якого було обгрунтовано можливість і доцільність заміни токсичних хроматних інгібіторів в полімерних покриттях синергічними композиціями іонообмінних інгібувальних пігментів.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

За підтримки Міністерства освіти та науки України разом з Інститутом прецизійної механіки (Варшава, Польща) виконано українсько-польський науково-дослідний проект „Синергічні системи покриттів як альтернатива хроматуванню та хроматвмісним пігментам. Розробка, випробування та застосування”. Інститут активно реалізує положення угоди про науково-технічну співпрацю між ФМІ НАН України, Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України та Хемніцьким технічним університетом (Німеччина), в рамках якої проводяться дослідження щодо будови і властивостей газотермічних покриттів з використанням порошкових дротів, відбувається обмін досвідом в галузі інженерії поверхні. На замовлення Техаського Інституту Науки (США) протягом 2011-2012 років виконувався дослідницький проект „Вивчення проблеми корозійного руйнування алюмінієвої опори для глибоководних робіт”. Дослідженнями встановлено причини корозійного руйнування технологічних металоконструкцій для глибоководних бурових робіт, виготовлених з алюмінієвого сплаву. Розроблено рекомендації для підвищення їх терміну експлуатації у морській воді. Налагоджено тісне науково-технічне співробітництво з Інститутом фізичної хімії Польської академії наук (Варшава, Польща), який виступило контрагентом міжнародного контракту №345 “Дослідження впливу експлуатаційної деградації сталей магістральних трубопроводів на їх властивості у об’ємі” з організацією “Венеційські Технології” (Італія); Об’єднаним дослідним центром Європейської Комісії (Інститут енергії, Петтен (Нідерланди). З зазначеними організаціями налагоджено тривале співробітництво, яке має перспективи розширення, як з точки зору укладання міжнародних контрактів, так і виконання проектів Європейської Комісії. Підготовлений, поданий і прийнятий для проходження конкурсу в рамках Програми добросусідства Польша–Україна–Білорусь INTERREG IIIA/TACIS CBC проект “Створення транскордонної мережі моніторингу ґрунтових екосистем на території української частини Міжнародного біосферного резервату (МБР) “Західне Полісся“, в якому, крім ФМІ, як партнери приймають участь Інститут агрофізики ім. Б. Добжанскего Польської академії наук в Любліні (Польша) та Шацький національний природний парк (Україна). В результаті співпраці з Корейським інститутом матеріалознавства було розроблено основи технологій поверхневого зміцнення промислових титанових сплавів у контрольованих кисеньвмісних і вакуумних середовищах, які дозволяють регульовано змінювати структурно-фазовий стан поверхневих шарів і забезпечують високий рівень зносо- і корозійної тривкості та широке декоративне застосування виробів. Інститут здійснював також окремі дослідницькі та експериментальні роботи у співпраці з такими зарубіжними науковими центрами: Об’єднаний Центр Європейського Союзу (м. Петтен, Нідерланди); Варшавська Політехніка (м. Варшава, Польща); Інститут дослідження матеріалів (м. Геєстахт, Німеччина); Шеффілдський Халлам Університет (Великобританія). З зазначеними організаціями налагоджено тривале співробітництво, яке має перспективи розширення, як з точки зору укладання міжнародних контрактів, так і виконання проектів Європейської Комісії. Інститут виступає організатором низки міжнародних конференцій та симпозіумів, зокрема за ініціативи Фізико-механічного інституту було підписано рамкову угоду про співпрацю між Національною академією наук України та Європейським товариством цілісності конструкцій (ESIS). Як додаток до цієї угоди увійшла Програма з наукової та технічної співпраці на 2010-2014 роки.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Коштом фінансової підтримки INTAS ФМІ виступив співорганізатором Європейської літньої школи з втоми і руйнування (The First European Summer School of Fatigue and Fracture (ESSFF1) Польско-українсько-німецької літньої школи з механіки руйнування (The Ninth Polish-Ukrainian-German Summer School of Fracture Mechanics (SSFM9).

Фізико-механічним інститутом ім. Г. В. Карпенка НАН України разом з Українською асоціацією корозіоністів проведено низку Міжнародних конференцій-виставок з проблем корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів «КОРОЗІЯ». Сумарно на конференціях розглянуто понад 550 секційних і стендових доповідей науковців і виробничників з України, а також з Великобританії, Індії, Італії, Німеччини, Польщі, Португалії, Туреччини, Японії, країн СНД та інших. Ці конференції, єдині в Україні з цієї галузі науки, сприяють ознайомленню науковців і виробничників з новими досягненнями в галузі протикорозійного захисту. Аналіз представлених доповідей був використаний для підготовки аналітичної записки про стан протикорозійного захисту металофонду України для Президії НАН та РНБО України. Аналітична записка була розглянута на засіданні Міжвідомчої комісії з питань науковотехнологічної безпеки при РНБО України. Комісія відзначила виняткову важливість проблеми захисту металоконструкцій від корозії та рекомендувала Кабінетові Міністрів разом з Національною академією наук України розробити та затвердити державну цільову програму ресурсозбереження та захисту від корозії конструкційних матеріалів у базових галузях промисловості України на період до 2015 року. У інституті значна увага приділяється розвитку експериментальної бази, зокрема: · функціонуванню радіоінтерферометра УРАН-3, який є національним надбанням України; · розвитку досліджень в галузі екологічного моніторингу Шацького Національного природного парку в рамках діяльності Шацької міжвідомчої науково-дослідної лабораторії, яка створена згідно з постановами Бюро ВФТПМ та Бюро Президії НАН України; · створено центр колективного користування науковими приладами „Центр електронної мікроскопії та рентгенівського мікроаналізу”, придбаними за кошти НАН України. За результатами багаторічних спільних наукових досліджень українських, білоруських та польських вчених створено міжнародний транскордонний біосферний заповідник ЮНЕСКО «Західне Полісся». Відповідна міжурядова білорусько-польськоукраїнська угода стосовно створення і забезпечення функціонування цього заповідника була підписана 28 жовтня 2011 року міністрами навколишнього середовища трьох країн. Функціонування транскордонного біосферного заповідника ЮНЕСКО «Західне Полісся» сприятиме вирішенню проблеми збереження унікальних природних комплексів Полісся та забезпечення сталого розвитку регіону. Окрім того важливою складовою праці науковців інституту є практика впровадження

http://metaltechcomua.blogspot.com/

прикладних наукових розробок в промислову експлуатацію через успішну реалізацію цільових інноваційних проектів, а також через госпрозрахункові структури інституту – ДПІЦ "Техноресурс", ДПІЦ "Львівантикор", ДМП "Газотермік". Науковий потенціал Інститут структурно складається з 16-ти наукових відділів та 6-ти науково-дослідних лабораторій. На сьогодні в інституті працює понад 400 співробітників, серед них 7 членів НАН України, 36 докторів та 106 кандидатів наук. На базі Фізико-механічного інституту функціонують наукові школи з проблем:  механіки руйнування матеріалів і міцності конструкцій;  теорії та методів неруйнівного контролю властивостей матеріалів і діагностика стану елементів конструкцій;  корозії та захисту металів від корозії;  інженерії формування властивостей поверхні конструкційних матеріалів. Ці школи реалізують свою діяльність через наукові семінари, які очолюють відповідно: академіки НАН України З.Т. Назарчук, В.В. Панасюк, члени-кореспонденти НАН України В.Р. Скальський, В.І. Похмурський, І.М. Дмитрах, В.М. Федірко, О.Є. Андрейків, а також доктори наук О.П. Осташ і Г.М. Никифорчин. В інституті функціонує створений з ініціативи Ради молодих науковців та спеціалістів ФМІ науково-навчальний семінар молодих спеціалістів: „Наукові школи ФМІ – естафета поколінь” (керівники: д.х.н. І. Ю. Завалій, д.т.н. О.І. Яськів, к.т.н. А. Т. Синявський). Понад 20 співробітників інституту є членами міжнародних організацій та комітетів, цілий ряд з них входять до їх керівних органів: · академік НАН України В.В. Панасюк є директором виконавчої ради ICF, з 1997 – член міжнародної редколегії журналу “Fatigue and Fracture of Engineering Materials and Structures”, член Ради ESIS; · проф. Г. М. Никифорчин – голова підкомітету з водневої деградації матеріалів ТК 10 ESIS. · чл.-кор НАН України В. І. Похмурський – член міжнародної ради корозіоністів (ICC), міжнародного товариства електрохіміків (ISF), Європейської корозійної федерації (EFC). Членство в наукових спільнотах Фізико-механічний інститут з 1992 р. є членом Європейського товариства з цілісності конструкцій (ESIS), а з 1993 р. – Міжнародного конгресу з руйнування (ICF). Інститут входить також до Європейської корозійної федерації (EFC) і Міжнародного радіосоюзу (URSI). Часописи З 1965 р. інститут видає журнал “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, який став провідним періодичним виданням з проблем фізико-хімічної механіки крихкого руйнування, впливу робочих середовищ на міцність матеріалів, теорії і технологій протикорозійного захисту тощо. ЧасопиФс перевидається англійською мовою видавництвом “Springer” під назвою “Materials Science”. Інститут видає міжвідомчий збірник наукових праць “Відбір та обробка інформації” – авторитетний друкований орган у галузі теорії взаємодії фізичних полів з неоднорідними середовищами, інформаційних технологій та вимірювальних систем. Впродовж усього періоду діяльності Інституту його науковці велику увагу приділяли розвитку фундаментальних досліджень з профілюючих наукових напрямків, написанню та публікації синтезуючих монографічних праць і підготовці наукових спеціалістів як основи формування львівських наукових шкіл з проблем механіки матеріалів і матеріалознавства. За понад 60 років діяльності Інституту його співробітниками захищено понад 90 докторських та 615 кандидатських дисертації, видано 298 монографій. Отримано понад 1700 авторських свідоцтв та патентів. Наукові та науково-технічні розробки Інституту відзначено двома Державними преміями СРСР, вісьмома Державними преміями України, трьома преміями Ради Міністрів СРСР, понад двадцятьма преміями Академії наук України.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/