а потім вішав на шию, звідки вони на-
of film hung around his neck. From time
мотувалися на бобіну.
to time he pulled a length of film from a reel lying on the table, studied it carefully
Я спостерігав цей, на перший погляд,
and then wound it onto another reel.
смішний спосіб монтажу й вивчав свого режисера…
I was studying my director, watching him busy with this, seemingly, odd way of
Увечері і під час роботи над кінцевим
cutting a film…
епізодом не все в нас ладналося. Довго морочилися з першим кадром, бо падіння
That evening the last scene wasn’t going
діда під поїзд знімали у зворотному по-
well. For quite a while we couldn’t figure
рядку. Треба було точно розрахувати най-
out the first few frames: the Grandpa
менші рухи актора. А тут іще паровоз їхав
falling down in front of a locomotive.
або дуже повільно, або занадто швидко.
The actor’s movements needed to be meticulously calculated. And the engine
І от, коли вже все нарешті відрепети-
was always coming too slowly or too
рували, раптом зник режисер. Довго
quickly.
розшукували ми в темряві Олександра Петровича, і тільки випадково мені
Finally, in the middle of rehearsing the
вдалося знайти його на рейках далеко
scene, the director disappeared.
від місця фільмування. Спочатку я не
We looked for Oleksandr Petrovych for
повірив своїм очам. Довженко, котрий
quite a while. I found him by chance: on
допіру був радісний, жвавий, вселяв
the tracks a good distance from where we
свою віру всій групі, тепер сидів і ти-
were filming. I couldn’t believe my eyes.
хенько схлипував. Я мовчав, не знаючи,
This joyful, animated man, who’d filled
що за несподіване горе спіткало його
the whole crew with hope, sat quietly,
і чим тому горю можна зарадити. Десь
sobbing. I stood still, not knowing what
на дорозі топка паровоза кидала ледь
had brought this on or how I could help.
помітне світло, а тут – морок і засмучена
Somewhere down the track, the engine’s
людина. Коли я сказав, що всі чекають
furnace gave off a feint light. But here,
його, режисер промовив:
utter dark; a man in his grief. I told him
- Як же ми будемо знімати цей кадр?
that everyone is waiting for him and the
Адже раніш на натурі, в лісі, дід ховав
director said: “How are we going to film
у торбину квадратну гранату, а тепер
this scene? Earlier, in the outdoor scenes,
виймає лимонку. Це ж безглуздя! Хіба
in the forest, the Grandpa hid a large,
лимонкою зупиниш поїзд?...
cubic grenade into his feedbag, and now
129