Англійсько-український словник живої мови by Тарас Береза

Світлій пам’яті Бориса Григоровича Возницького

ABC A

Абетка А

– Невже Франциско так говорить, як Ви його перекладаєте? – Майстерність перекладу, як відомо, полягає в тому, щоби засобами своєї мови якомога ліпше передати суть сказаного чужою мовою. Гадаю, що мені вдається передати і суть і настрій. Коли я починаючи працювати на проекті “Танцюють Всі!”, нарешті замислився над тим, як же те все перекладати, мене саме попросили говорити емоційніше. Але тут подумалось не про власну акторську майстерність, а про те, що українська мова багата на емоційно забарвлену лексику, приказки, ідіоматику, отож, як я прикладатиму це все багатство, наслідок вийде сам в собі піднесеним і забарвленим. Мене кортить віднаходити слова – це, знаєте, як політ душі, коли ти виловлюєш якесь цінне слово, вихоплюєш як перлину із словникових глибин і повертаєш до того життя, що вирує на поверхні. Адже ж нудно весь час вживати все тих самих слів. Хіба це творчо, хіба це цікаво глядачеві? Сергій Саржевський, перекладач-синхроніст (Журнал “Танцюють Всі!”, № 4, листопад 2011 р.)

Taras Bereza

Тарас Береза

THE CONTEMPORARY ENGLISH-UKRAINIAN IDIOM ACTIVATOR

СУЧАСНИЙ АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК ЖИВОЇ МОВИ

Part I

Частина I

Lviv Видавництво «Апріорі» 2012

Львів Видавництво «Апріорі» 2012

ББК 611.161.2ʹ374 УДК Ш143.21-4 Б 48

Мова, якою ми говоримо Автор-укладач: Береза Тарас Андрійович

Рекомендовано Вченою радою Національного університету “Острозька академія”. Протокол засідання Вченої ради № 10 від 28 травня 2012 року

Рецензенти: Гороть Євгенія Іванівна – кандидат філологічних наук, професор факультету романо-германської філології Волинського державного університету імені Лесі Українки; Раду Алла Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка

Б 48

Береза Т. А. Сучасний англо-український словник живої мови / Т. А. Береза. – Львів : Апріорі, 2012. – 400 с. ISBN 978-617-629-085-8 “Сучасний англо-український словник живої мови” є яскравим відтворенням сучасної мовної картини світу і покликаний донести до користувачів колоритні вислови, які набули широкого вжитку в українській та англійській мовах упродовж останніх двох десятиліть. Саме завдяки сталим та літературним висловам ми розширюємо свій словниковий запас, робимо нашу мову яскравішою та багатшою. Довідкове лексикографічне видання розраховане на широке коло користувачів і передбачає зручне користування, пошук, та додаткові можливості щодо опрацювання широковживаних висловів сучасної мови. Словник складається з двох частин і налічує 3000 висловів та 9000 контекстуальних ілюстрацій, що широко вживаються у сучасних друкованих джерелах (1990–2012 рр.). ББК 611.161.2ʹ374

ISBN 978-617-629-085-8

Уявіть собі, що одного сонячного ранку Вам, наче сніг на голову, приходить листівка від друзів, які запрошують Вас відсвяткувати різдвяні канікули в американському містечку. По приїзді Вас поселяють у затишній кімнатці, що має все необхідне, проте нічого особливого. Традиційний набір меблів, вікно з виглядом на сусідній дім, невибагливі шпалери, письмовий столик. Оскільки усі вже давно прокинулись і вирушили за закупами та подарунками, Ви залишились одинцем у великому домі. Вас не хотіли тривожити, аби згодом зробити святковий сюрприз. У своїй кімнатці Ви почуваєтесь затишно та комфортно, проте у ній Вам важко відчути атмосферу свята. Аби потрапити у святкову ауру Вам потрібно лише відчинити двері та зайти у сусідню святкову залу. Легким обертом ключа Ви відчиняєте двері, і бачите, що життя за дверима набагато яскравіше та колоритніше, адже простора вітальня – головне місце прийдешнього святкування. А біля каміну стоїть неприкрашена ялинка. І що ж з нею робити, – почати прикрашати самотужки, чи дочекатися друзів? Такі ж дилеми постають і перед нашою мовою. У повсякденному спілкуванні ми орудуємо лише куцим словниковим запасом, наче живучи у непримітній кімнатці, де нам зручно та затишно. Ми боїмося підійти до дверей, перевернути ключ і відкрити для себе мовну велич, осягнути її красу та багатство. Послуговуючись обмеженим запасом слів та висловів, що часто-густо засмічені суржиком та чужоземними запозиченнями, ми продовжуємо сидіти замкненими у чотирьох стінах, не бажаючи розвивати свій словниковий запас, що роками залишається у нашому пасиві. Багато з нас так і просиджують ціле життя, зрештою не зробивши бодай кроку, аби щось змінити на краще. Ми начебто чекаємо на те, що приїдуть “друзі”, і відчинять нам оці двері до святкової зали. Керуючись принципом “моя хата скраю”, у реальному житті ми вічно чекаємо на когось, хто прийде і дасть раду багатьом нашим проблемам, зокрема і мовним. Ми продовжуємо бездіяльно надіятись, але ж з року в рік ніхто не приходить. Або приходять ті, котрим мовні питання байдужі; для них це лише розмінна монета перед черговими виборами. Тому плекати чистоту нашої неймовірно багатої та милозвучної української мови повинні ми самі. Насамперед у побуті та у щоденному спілкуванні необхідно викорінювати русизми, покручі, симулякри, що штучно засмічують мовну красу, даючи привід її ненависникам твердити, що вона є лише спотвореним варіантом російської, та зводити її визначальну роль на маргінес. А щоб перетворити ялинку у справжню святкову красуню, ми не повинні чекати поки повернуться “друзі”, а самотужки щоденно її прикрашати. Для цього необхідні внутрішня потреба та зусилля. Мова, якою ми спілкуємось, немов те “зелене деревце”, яке стоїть собі осторонь без прикрас, і чекає на нас, – тих, хто в змозі чіпляти на нього іграшки та прикраси. І тоді наша “ялинка” засяє, перетвориться у королеву свята, і тішитиме усіх нас під час великого мовного торжества. Власне оте велике мовне торжество і визначає нашу самобутність, вирізняє нас як націю та наш історичний вибір у складних глобалізаційних процесах сьогодення. Щоденно прикрашаючи мову, ми доводимо собі та світові, що вона, як і ми, є. Автор-упорядник Тарас Береза 7

Виокремлення категорії “чиста ідіома”

Виокремлення категорії “чиста ідіома” та її місце у сучасній мовній картині світу

У теоретичній площині зміст укладання словника полягає у виокремленні категорії “чиста ідіома” та обґрунтуванні її відмінності від інших теоретичних класифікацій. У широкому розумінні, ідіоми є усталеними лексичними зворотами, що, відповідно до різних теоретичних класифікацій, включають: ідіоматичні звороти, мовні кліше, допустові звороти, синтаксично спеціалізовані сполуки, образні порівняльні звороти, прислів’я та приказки, літературні крилаті вислови, а також вислови біблійного, старослов’янського, грецького, латинського та арабського походження, що стали крилатими. Враховуючи всю множину різних ідіоматичних груп, вважаємо доцільним звузити систематизацію ідіоматичних зворотів у межах теоретично-обґрунтованої тут категорії “чиста ідіома”. Під поняттям “чиста ідіома”, ми розуміємо короткий вислів, що складається з двох або більше слів, жодне з яких прямо чи опосередковано не вказує на значення, що ним передається. “Чиста ідіома” – це сталий вислів, що широко використовується у сучасному мовленні, не є завершеним реченням, і не має у своєму складі поняттєвих лексем. Тому “чистою ідіомою” може бути будь-який усталений лексичний зворот, що має переносне значення. Його складові (лексеми) не мають у своїй стійкій сполуці поняттєвого слова-домінанта і таким чином утворюють своєрідний закодований символ, що за їх допомогою образно ілюструє конкретне значення: глухий кут (безвихідь); Дамоклів меч (загрорза); хоч мак сій (тиша); не розлити водою (дружба); шкіра та кості (худорлявість); накивати п’ятами (втеча); як до неба рачки (недосяжність); Гордіїв вузол (заплутана справа). Акцентуючи увагу на образності “чистих ідіом”, ми відмежовуємо цю категорію від множини фразеологізмів та словосполучень, що часто-густо ототожнюються теоретиками лінгвістами та лексикографами з ідіомами. Тому, наприклад, вислів apple-pie order (ідеальний порядок), ми не включаємо до словника, адже попри колоритність англомовного відповідника, цей зворот має буквальне значення, а слово order (порядок) прямо вказує на поняття лад. Відтак звороти, що мають лише буквальне значення (ідеальний порядок, повний порядок, цілковитий порядок) ми трактуємо лише як усталені словосполучення (англ. collocations). У контексті запропонованої інтерпретації, розподілимо категорію “чиста ідіома” на три підгрупи: а) сталі ідіоматичні звороти, що мають пряме та переносне значення: права рука, скринька Пандори, сушити голову, рука руку миє, тримати язик за зубами, Дамоклів меч, поставити з голови на ноги, Ахіллесова п’ята, ставати дибки, скелет у шафі,

гав ловити, свіжим вітром повіяло, посипати попелом голову, дивитися крізь пальці, інший бік медалі, умивати руки, Троянський кінь, відводити очі, замітати сліди тощо; б) сталі ідіоматичні звороти, що мають лише переносне значення: глухий кут, як по маслу, накивати п’ятами, теревені правити, зав’язати світ, бути на сьомому небі, на серці коти шкребуть, спіймати на гарячому, як рак свисне, у чорта на болоті, до нових віників, що й пальці знати тощо; та в) стійкі словосполучення, що мають пряме та переносне значення, проте, за своєю природою, не є ідіоматичними зворотами: залізна завіса, однорукий бандит, подвійне дно, димова завіса, перший дзвіночок тощо. Отож спільним для всіх трьох категорій є нероздільність лексичних сполук, незмінний порядок слів та відсутність поняттєвого слова-домінанта, яке би вказувало на відображуване ними значення. Також “чисті ідіоми” на відміну від прислів’їв та приказок не є завершеними реченнями, а отже їх лексична структура не може розкрити закодованого у них значення. Отож до категорії “чиста ідіома” можуть належати лише окремі паремії (вовк в овечій шкурі, буря в склянці води, робити з мухи слона, пан або пропав), або частини паремій (синиця в руках, п’яте колесо до воза). Більшість прислів’їв та приказок носять повчальний характер і є довершеними реченнями, і хоча вони не мають у своєму складі поняттєвого слова-домінанта, їх значення є зрозумілим з контексту (сім раз відмір, а один раз відріж, яблуко від яблуні впаде не далеко, краще синиця в руках, ніж журавель в небі, не кажи гоп, поки не перескочиш, сім няньок, а дитя без ока, не лізь у воду не знаючи броду) тощо. Стосовно усталених порівнянь, то до категорії “чистих ідіом” включаємо лише ті з них, які не мають поняттєвого слова-домінанта у своєму складі (як дві краплі води, як з хреста знятий) тощо. Ідіоми займають особливе місце у сучасній мовній картині світу, оскільки завдяки своїм властивостям передають емоційно-експресивне та образно-конотативне забарвлення мови, відображають її колорит, розкривають історичне минуле, побут, звичаї та традиції народів світу. Ці сторіччями усталені звороти передаються з покоління у покоління і є широковживаними не лише у визнаних шедеврах майстрів пера, а й у повсякденному усному та письмовому мовленні. Фразеологічні та ідіоматичні словники бережуть та поширюють це мовне багатство і крізь нього показують мовну велич у всій її красі. З одного боку, ми не приділяємо їм особливої уваги у повсякденному мовленні. Також, на початкових етапах вивчення іноземної мови методисти особливо не акцентують уваги на засвоєнні ідіом. З іншого боку, вжиток ідіом є свідченням високої культури мовлення, лексичного багатства її носіїв. Світова класична література XVIII–XXI століть – це, насамперед, якісна літературна мова, забарвлена сталими та літературними висловами, які збагачують активний словниковий запас читачів, розширюють мовні горизонти, дозволяють піднятися вище побутового рівня мовного вжитку. У контексті сучасного писемного мовлення, ідіоми є невід’ємною частиною новинних заголовків та анонсів у друкованих виданнях. Широке застосування образної мови у сучасному публіцистичному стилі яскраво свідчить про важливу роль ідіоматичних конструкцій як потужних засобів, яким притаманна нерозкладність лексичного значення та образність. Крізь призму популярних медіа (преса, радіо, телебачення та Інтернет) ми споживаємо колоритні вислови, що часто-густо використовуються журналістами для підсилення та забарвлення друкованих матеріалів та новинних репортажів. Досліджуючи сучасну мовну картину світу, зауважимо, що більшість сучасних лексикографічних розвідок носять суто теоретичний (класифікаційний) характер, відтак лінгвісти намагаються дослідити етимологію ідіоматичних зворотів та їх приналежність до певних

“Сучасний англо-український словник живої мови” є яскравим відтворенням сучасної мовної картини світу і покликаний донести до користувачів колоритні вислови, які широко вживаються в українській та англійській мовах. У словнику опрацьовано 9000 контекстуальних ілюстрацій упродовж двох останніх десятиліть (з 1 січня 1990 до 9 серпня 2012 року). Упорядкування ідіоматичних зворотів та усталених сполук на двомовному рівні на основі використання контекстуальних ілюстрацій дає можливість зрозуміти суть та адекватність сучасного розвитку української та англійської мов. Концепція словника відображає новаторський погляд на стратегію сучасного дискурсного розвитку та показує реальний стан сучасної мовної картини світу.

Теоретичне обґрунтування

Практичне обґрунтування

Концепція словника

категорій. Існують широковідомі розшарування ідіом щодо приналежності їх складових (лексем) до частин людського тіла, явищ природи, тваринного та рослинного світу, кольорів, їжі, ремесел, та різних сфер життєдіяльності людини. Проте, мало хто досліджує проблематику реального вжитку сталих та літературних висловів. Незважаючи на те, що велика кількість їх є закріплена у сучасних одномовних та двомовних словниках, картина їхнього реального вжитку є іншою. Тому словник показує особливості сучасного вжитку сталих ідіоматичних зворотів та стійких словосполучень. На відміну від інших ідіоматичних та фразеологічних словників, а також тезаурусів, у словнику відображені лише ті звороти, що активно вживаються у різноманітних контекстах сьогодення та сферах життєдіяльності людей. Це означає, що дуже багато зворотів (багато з яких є образними та колоритними), що фіксуються у сучасних лексикографічних виданнях, відійшли у небуття, застаріли, стали архаїзмами.

як застарілий (архаїчний): “Селяни не вміють робити щось на галай-балай. Треба обміркувати, що і як та з якого боку, а тоді вже і до діла” (Улас Самчук “Волинь”). Це свідчить, що фольклорний колорит не завжди приживається в умовах сучасного дискурсу. Відтак такі вислови набувають діалектичного забарвлення, і обмежуються географією свого походження, або вживанням представниками етнічних одиниць, серед яких вони історично набули найбільшої популярності. Також результати нашого дослідження доводять те, що дуже багато ідіоматичних зворотів, які ми звикли вважати широковживаними та популярними, реально не використовуються, або мають вкрай обмежений вжиток у сучасній літературі, публіцистиці, пресі, наукових та професійних виданнях, аудіо та відео-репортажах, заголовках, новинах та коментарях, а також у відкритих Інтернет-джерелах, включаючи форуми, блоги, приватні та корпоративні сторінки, соціальні мережі, живі журнали тощо.

Концепція словника

Практичне обґрунтування Емпірична суть укладання цього словника зводиться до обґрунтування реального вжитку “чистих ідіом” на прикладі актуальних контекстуальних ілюстрацій, що є невід’ємною частиною сучасної мовної картини світу. Найкраще відображення частотності вжитку того чи іншого вислову знаходимо у численних сучасних матеріалах публіцистичного стилю. Новини, статті, журналістські розслідування, коментарі, заяви, цитати, блоги, персональні сторінки, живі журнали – слугують об’єктивним фільтром, що відображає реальність сучасного вжитку ідіоматичних зворотів та стійких словосполучень. Первинні напрацювання у процесі укладання “Сучасного англо-українського словника живої мови” змусили нас задуматись над вкрай важливим питанням щодо актуальності вжитку ідіом у сучасному дискурсі. Лише попередній пошук відповідних контекстуальних ілюстрацій з літературних, наукових та публіцистичних джерел змусив нас встановити чіткі обмеження у методології нашого лексикографічного дослідження. Найважливішим емпіричним показником щодо включення, чи не включення, того чи іншого вислову (що належить до категорії “чиста ідіома”) до складу словникових статей став його реальний вжиток у сучасному писемному та усному мовленні. Це обмеження однаково стосується англомовних та україномовних ідіом. Використовуючи відкриту пошукову систему Google для україномовних та англомовних зворотів, а також Британський національний корпус англійської мови (British National Corpus) та Корпус сучасної американської мови (Corpus of Contemporary American English) для англомовних зворотів відповідно, ми виявили те, що дуже велика кількість ідіоматичних та фразеологічних зворотів, що є зафіксованими у лексикографічних (друкованих та електронних виданнях), мають обмежений вжиток у сучасному дискурсі. Частково це можна пояснити тим, що багато з них стали архаїчними і упродовж століть вийшли з реального вжитку. Дуже багато висловів укорінились у фольклорній спадщині нашого народу (на галай-балай, байдики бити, крутої скоштувати, баляндраси точити, баглаї бити тощо). Особливістю їх вжитку є те, що вони несуть у собі фольклорний колорит, а їхня природа є образною. На перший погляд здається, що ми б мали автоматично включати такі вислови у словник, проте ми ретельно перевіряємо саме частотність сучасного вжитку таких висловів. Якщо, для прикладу, ми знаходимо вислів на галай-балай (зробити щось недоладно) лише у класичному літературному дискурсі, проте у відкритих джерелах не існує жодної контекстуальної ілюстрації його сучасного використання, то ми трактуємо такий вислів

“Сучасний англо-український словник живої мови” складається з двох частин і містить: • 3000 висловів; • 9000 контекстуальних ілюстрацій; • етимологічні пояснення; • синонімічні ряди; • антонімічні ряди; • вправи. Вислови розміщені у межах 1500 словникових статей, які представляють окремі широковживані поняття. Словникові статті розміщені в алфавітному порядку, відповідно до головного гасла. За основу взято англійський алфавіт.

Словник укладений з метою створення та активного практичного використання сучасного мовного багатства. Ключовими завданнями укладання словника вважаємо: • донести природу та зміст ідіоматичних зворотів до широкого кола користувачів; • упорядкувати новітнє лексикографічне видання, наділене контекстуальними ілюстраціями, що мають актуальний зміст; • зробити внесок у формування національного корпусу української мови; • закласти фундамент для подальшого створення двомовного навчального курсу на рівні upper-intermediate; • показати адекватність сучасного вжитку широковживаних ідіоматичних та фразеологічних зворотів у різних сферах життєдіяльності людини; • відобразити особливості співставлення, тлумачення та перекладу ідіоматичних зворотів на двомовному рівні; • збагатити та забарвити колоритними висловами сучасну побутову мову, яка сьогодні засмічена суржиком та англіцизмами.

БУДОВА СЛОВНИКА

Посилання на синоніми

Структура словникової статті В основу побудови словника закладена чітко визначена структура, що є однаковою для усіх словникових статей. Структура словникової статті складається з наступних компонентів: 1. Гасло / Item. 2. Поняття / Notion. 3. Контекстуальні ілюстрації / Сontextual illustrations. 4. Синоніми / Synonyms. 5. Антоніми /Antonyms. 6. Етимологічні пояснення / Etymologic explanations. Item

Гасло

Notion:

Поняття:

Contextual illustrations

Контекстуальні ілюстрації