Lisivnyk_ issue _1-2 _2012 by "Derevoobrobnyk"

В с е у к р а ї н с ь к а

г а л у з е в а

г а з е т а

№1–2 (45) 17 січня – 13 лютого 2012 року

Вийшов у світ навчальний посібник Вийшов із друку навчальний посібник «Організація, планування та управління на підприємствах лісового та садово-паркового господарств». Автор посібника – доцент кафедри економіки і менеджменту лісових підприємств Національного лісотехнічного університету України Сенько Євген Іванович. У навчальному посібнику висвітлені теорія і практика організації, планування і управління на підприємствах лісового та садово-паркового господарств. Організація, планування і управління в навчальному посібнику розглядаються в контексті лісової політики, спрямованої на сталий розвиток лісового господарства і подолання глобальних екологічних загроз. Автор вдало поєднує теорію організації, планування і управління з галузевою специфікою економічної діяльності підприємств лісового та садово-паркового господарств. Навчальний посібник складається з трьох частин. У першій частині є такі розділи: організація виробництва як прикладна економічна дисципліна; характеристика підприємств лісового та садовопаркового господарств; склад і структура виробничо-господарської діяльності підприємств лісового та садово-паркового господарств; організація виробничого процесу на підприємстві; перспективне управління виробництвом; режим роботи підприємств; використання засобів виробництва в лісовому та садово-парковому господарствах; технічне нормування як інструмент удосконалення організації праці й планування виробництва; організація праці й заробітної плати. Друга частина навчального посібника складається з таких розділів: значення лісу та склад лісогосподарської діяльності; організація сталого розвитку лісового господарства; організація лісокультурних робіт; організація охорони лісу від пожеж; боротьба зі шкідниками та хворобами лісу; організація мисливських угідь; організація відпуску деревини на пні; поліпшення якісного складу лісів рубаннями; організація рубань головного користування. Третя частина навчального посібника поділена такі розділи: особливості об’єктів садово-паркового господарства; організація планування на підприємствах СПГ; організація виконання будівельних робіт з благоустрою території; утримання міських зелених насаджень; організація менеджменту; основи обліку в садово-парковому господарстві. Навчальний посібник рекомендований до видання Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України та призначений для студентів, викладачів і працівників лісового та садово-паркового господарств.

Підсумки роботи Держлісагентства за 2011 рік і плани на майбутнє 26 січня 2012 р. під керівництвом Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Сівця відбулося розширене засідання колегії Держлісагентства, де лісівники підбили підсумки роботи за 2011 рік.

Нагородження кращих працівників

Колегія розпочалася з урочистої частини: вручення державних нагород України з нагоди Дня Соборності та Свободи України. Званням «Заслужений будівельник України» було нагороджено Пристая Олексія, заступника генерального директора Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання «Укрдерж ліспроект» (Київська область). Почесне звання «Заслужений лісівник України» отримали Воронюк Володимир, начальник Управління Державного агентства лісових ресурсів України, Боровець Дмитро, лісничий Бистрицького лісництва державного підприємства «Соснівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, Присяжнюк Василь, лісничий Баранівського лісництва державного підприємства «Баранівське лісомисливське господарство» Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства і Шпига Григорій, лісничий державного підприємства «Київське лісове господарство» Київського обласного управління лісового та мисливського господарства. Орденом «За заслуги» ІІ ступеня було нагороджено Лісового Віталія, начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Як працювала галузь у 2011 році

Із доповіддю про підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі за 2011 рік виступив перший заступник Голови Держлісагентства Ярослав Макарчук. «Закінчився 2011 рік, який був дуже непростий – як для всієї країни, так і для галузі загалом. Але, незважаючи на всі труднощі, можна з гордістю відзначити, що галузь працювала стабільно. Основними показниками є зростання реалізації продукції на 36%, а це більше 4,9 млрд грн, підвищення на 28% середньомісячної зарплати в галузі, яка становить у середньому понад 2,5 тис. грн. Завдяки уряду України у 2011 році наші підприємства були профінансовані майже стовідсотково. Галузь отримала 113,5 млн грн із державного бюджету на капітальні витрати, як наслідок, було побудовано 126 км доріг та придбано 37 нових лісопожежних комплексів, 17 бульдозерів, 17 екскаваторів, 601 трактор та іншу лісогосподарську й пожежну техніку», – наголосив доповідач. Виконано всі лісогосподарські заходи, висаджено лісові культури на площі 48

тис. га, що становить 107% річного завдання, у тому числі лісорозведення на площі 22,4 тис. га. Загалом ліси закладено на площі 51,5 тис. га – це 109% річного завдання та в 1,9 разу більше від площі минулорічних суцільних рубок. Під час рубок формування і оздоровлення лісів заготовлено 7 млн м3 відповідної деревини, що становить 116% до завдання і на 3% більше від торішніх показників. Лісогосподарські підприємства у 2011 році в повному обсязі виконали заплановані профілактичні, запобіжні та протипожежні заходи. Проведено 27 тис. рейдів щодо дотримання пожежних вимог у лісовому фонді. Виявлено і притягнуто до адміністративної відповідальності 4,1 тис. порушників, які сплатили понад 104 тис. грн штрафу. Незважаючи на тривалий пожежонебезпечний період, у лісах Держагентства зареєстровано найменше лісових пожеж за останнє десятиріччя. Значно покращили роботу з охорони лісів від пожеж Волинське, Дніпропетровське, Полтавське та Херсонське управління. Продовження на c. 2

Мисливським тваринам допомагають пережити люті морози Користувачі завчасно попіклувалися про тварин, заготовивши у достатній кількості корми, привівши в належний стан підгодівельні майданчики, солонці. Єгері уважно стежать за тим, аби мисливські тварини почувалися якомога комфортніше, а тому постійно підгодовують їх сіном

та зерновими відходами у спеціально обладнаних годівницях. Увесь цей процес відбувається за участі та під контролем районних мисливствознавців лісогосподарських підприємств. Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ

Цьогоріч зима лютує по-справжньому. Проте пережити екстремальну температуру диким тваринам допомагають працівники державної лісової охорони та єгерська служба користувачів мисливських угідь. На Кіровоградщині триває зимова підгодівля диких мисливських тварин в угіддях. Це той обов’язок, до якого мисливствознавці завжди ставляться дуже відповідально.

cmyk

Лісівник України №1-2 (45)

• з офіційних джерел •

17 січня – 13 лютого 2012 року

Підсумки роботи Держлісагентства за 2011 рік і плани на майбутнє Закінчення. Поч. на c. 1 За власні кошти лісогосподарськими підприємствами придбано 2642 ранцевих лісових оприскувачів, 20 телевізійних систем, 23 пожежних автомобілі та 60 помп. За 2011 рік у лісах Держагентства виявлено незаконних рубок на 19 880 м3, що на 4,7 тис. м3, або на 23% більше, ніж у відповідний період 2010 року. При цьому кількість таких рубок зменшилася на 9,8%. «Ми сподіваємося, що комплексні заходи, яких буде вжито у 2012 році, а саме: введення електронного обліку деревини, рейдова робота та інші, сприятимуть їх зменшенню», – запевнив Ярослав Іванович. За посвідчення мисливця підприємства отримали 961 тис. грн, а від щорічного контрольного обліку добутої дичини і порушення правил полювання надходження становили 3 млн грн. Значно зросли доходи від видавання ліцензій – з 3 млн до 8 млн грн, тобто 246% зростання. За 2011 рік підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 13 739 тис. м3 деревини, що порівняно з минулим роком на 841 тис. м3 або на 6,5% більше. Від рубок головного користування заготовлено 6803 тис. м3, що на 10% більше порівняно з 2010 роком. Із загального об’єму заготовленої деревини споживачам круглої деревини реалізовано 12 212 тис. м3, у тому числі на внутрішній ринок поставлено 8927 тис. м3, що на 740 тис. м3 більше ніж торік. «Економічна ефективність використання ресурсів – це один із основних критеріїв, за якими будуть оцінювати роботу лісогосподарських підприємств, – зауважив Ярослав Марчук. – Аналізуючи результати роботи лісівників за 2011 рік, хочу відзначити, що в галузі постійно зростає обсяг реалізованої продукції, середньомісячну заробітну плату виплачують своєчасно і повністю підвищується продуктивність праці. Лідерами за обсягом реалізації продукції є такі обласні управління лісового та мисливського господарства: Черкаське (53%), Донецьке (58%), Закарпатське (52%), Івано-Франківське та Тернопільське (по 50%), Чернівецьке (45%), Чернігівське (42%)».

Реорганізація деревообробного виробництва

Про стан реорганізації деревообробного виробництва галузі розповів начальник відділу охорони праці Руслан Крикун. «За 2011 рік деревообробними підприємствами перероблено 1234 тис. м3 деревини, що на що на 39% більше ніж торік. Найбільше деревини перероблено підприємствами Житомирського управління (309 тис. м3), Волинського (161 тис. м3) і Львівського 127 тис. м3). Таким чином щороку галузь переробляє приблизно 1200 тис. м3 деревини. Випущено продукції переробки деревини на 618,8 млн грн, що на 16,7% більше 2010 року, – зазначив доповідач. – Але не тільки завдяки збільшенню переробки деревини ми досягли цих показників. Ефективність виготовлення продукції з 1 м3 переробленої деревини зросла на 56 грн за минулий рік і сягнула 501 грн». На підприємствах галузі випущено 79,2 тис. м3 деревини, що на 12,9 тис. м3 більше

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Оксана Оприск Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054

ніж у 2010 році. Майже половина всіх обсягів висушеної деревини припадає на підприємства Житомирського управління. Скоротили випуск сухої продукції підприємства Львівського та Чернігівського управлінь. Продовжуючи доповідь Руслан Петрович зазначив, що про необхідність реорганізовувати деревообробне виробництво галузі говорять протягом 10 останніх років. Щоб забезпечити високу економічну ефективність, у квітні 2011 року було проведено колегію на підставі якої були прийняті відповідні рішення щодо прискорення реорганізації. Передбачалось концентрувати й інтенсифікувати деревообробні виробництва, реконструювати технологічні лінії процесів, оптимізувати кількість виробничих підрозділів, узгодити сортименти продукції з технічними і сировинними ресурсами підприємств. Більшість управліннь з розумінням поставились до цих проблем, зокрема, відбувається плановий процес реорганізації у Львівському управлінні. «На нашу думку, недостатньо ефективно реорганізовують деревообробні виробництва у Харківському управлінні – там лише заплановане передавання обладнання і розширюють асортимент продукції. Єдиним управлінням, з яким поки що немає порозуміння щодо доцільності та необхідності реорганізації деревообробного виробництва, стало Луганське», – зазначив доповідач. Підсумовуючи доповідь Руслан Крикун зауважив, що необхідно і надалі оптимізовувати переробку деревини на підприємствах галузі, продовжувати процес реорганізації деревообробних виробництв.

Результати ревізії на підприємствах галузі

Із результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Держлісагентства за 2009–2011 роки учасників колегії ознайомив представник Держфінінспекції Олександр Білоус. Загалом ревізією було охоплено близько 300 підприємств, на більшості з яких було виявлено фінансові порушення. Це, зокрема, безпідставні вилучення земельних ділянок лісового фонду, незаконні рубки, порушення під час укладання договорів, залісення земельних ділянок раніше, ніж на це було оформлено відповідні документи, реалізація лісових ресурсів за нижчою від собівартості і ринкової ціни вартістю, невиконання нормативних документів щодо продажу необробленої лісопродукції на аукціонах. Масовими стали випадки надання держлісгоспами різних спонсорських і благодійних допомог без відповідності таких витрат фінансовим планам або з їх перевищенням. Доповідач завершив виступ такими словами: «Питання дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, збереження та використання державного майна, усунення виявлених недоліків за результатами проведення контрольних заходів – на постійному контролі у державної фінансової інспекції. Тому, користуючись нагодою, хочу попросити керівництво Держлісагентства максимально усунути порушення, вжити заходів для запобігання їм і притягнути недбалих керівників до відповідальності». Суперечливі факти розглядатимуть у судовому порядку, після чого стануть

Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65

відомими реальні результати контрольноревізійних перевірок лісогосподарських підприємств і буде ухвалено відповідні рішення щодо відповідальності винних осіб. Про це повідомив Віктор Сівець, підсумовуючи доповідь. «Ми також зацікавлені в підвищенні фінансової дисципліни наших підприємств, тому сподіваємося на конструктивну співпрацю у 2012 році», – запевнив представника Держфінінспекції голова Агентства. Про підсумки контрольно-ревізійної роботи за 2011 рік доповів начальник відділу контрольно-ревізійної роботи Ігор Будзінський. Контрольно-ревізійною службою було проведено 288 перевірок на 220 підприємства галузі, з яких на 121 було виявлено фінансові порушення на загальну суму 2553 тис. грн. Найбільше їх було в Луганському, Волинському і Донецькому обласних управліннях, найменше, відповідно, у Дніпропетровському, Сумському та Івано-Франківському управліннях. «Аналізуючи структуру фінансових порушень слід відзначити, що найбільша питома вага таких порушень: недоотримання доходів унаслідок заниження відпускних цін на лісопродукцію, незаконні рубки, порушення санітарних правил», – зауважив доповідач. За результатами контрольних заходів за 2011 рік, до правоохоронних органів передано 16 справ для відшкодування збитків на загальну суму 873 тис. грн. Відсоток відшкодування фінансових порушень з урахуванням переданих до правоохоронних органів справ становить 67%. Притягнуто до дисциплінарної і матеріальної відповідальності за результатами контрольних заходів у 2011 році 359 осіб, причому, 12 з них звільнено з посад. Ігор Будзінський зазначив, що з 2012 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001, в Держлісагентстві та його територіальних органах працюватимуть підрозділи внутрішнього аудиту, які утворюватимуть шляхом реорганізації підрозділів контрольно-ревізійної роботи. Відповідно до вимог статті 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит у своїх організаціях і установах.

Передплатний індекс:

Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 2 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами.

Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів.

e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevo.com.ua

89283

Внутрішній контроль і внутрішній аудит – одні з елементів системи державного внутрішнього фінансового контролю, яка в Україні представлена трирівневою моделлю. Найвищим рівнем контролю є зовнішній від імені уряду та парламенту. Відповідно, основою цієї системи є внутрішній контроль. Внутрішній аудит, який буде запроваджений з 2012 року, – це діяльність, яка допомагає керівнику досягти поставлених перед організацією цілей, використовуючи систематизований і послідовний підхід до оцінювання та підвищення ефективності системи внутрішнього контролю. Підрозділи внутрішнього аудиту проводитимуть три види аудиту: відповідності, ефективності та фінансовий аудит. «Певна річ, така діяльність системи внутрішнього аудиту є новою для нас, її потрібно буде будувати з чистого аркуша, тому ніхто не застрахований від помилок, – зазначив доповідач. – Необхідно буде розробити нові регламенти з проведення внутрішніх аудитів у галузі, але сподіваюся, що з вашою допомогою та з вашим розуміння ми з цим впораємось і будемо гідно виглядати порівняно з іншими відомствами та міністерствами». Підсумовуючи доповідь, Віктор Сівець зауважив, що потрібно збільшити кількість ревізорів в областях, запропонував розглянути питання створення в територіальних органах Держлісагентства юридичних служб. За його словами, це дало б змогу уникнути багатьох правових непорозумінь у роботі лісогосподарських підприємств та під час контрольно-ревізійних перевірок. У заключному слові Голова Держліс агентства Віктор Сівець наголосив, що фінансова дисципліна з кожним роком буде суворішати і до цього потрібно готуватись. «Ми плануємо у 2012 році повністю перейти на електронний облік деревини, що значно обмежить можливість використання деревини незаконної вирубки. Ми фактично цілком контролюватимемо заготівлю та реалізацію деревини», – сказав Віктор Сівець. Він також подякував працівникам лісової галузі за виконану протягом 2011 року. Марічка МАТВІЄНКО

За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленняхі за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Лісівник України» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №

17 січня – 13 лютого 2012 року

• регіони•

На Полтавщині поповнили лісопожежну техніку Задля вдосконалення системи захисту лісів від пожеж працівники лісової охорони області вже зараз розробляють основні плани роботи. Насамперед, це перевірка готовності техніки до експлуатації, поповнення пожежного інвентарю, поновлення наочної агітації, ремонт старих та створення нових шлагбаумів і аншлагів. Окрім того, важливе значення має організація рекреаційних зон відпочинку. Для ефективної боротьби з лісовими пожежами Держлісагентство у новому році надало 2 нових пожежних модулі для Новосанжарського і Кременчуцького лісгоспів. Малий лісопожежний комплекс (МЛПК0,7-7) на базі автомобіля УАЗу має об’єм цистерни 700 л. Завдяки цьому без проблем можна гасити пожежу на відстані 30 м. Лісопожежний модуль має тривалий термін експлуатації і не потребує особливих умов зберігання. Зазначимо, що уникнути лісових пожеж у наступному сезоні допоможе лише чітко

спланована та правильно організована робота лісівників. Прес-служба Полтавського ОУЛМГ

5 мільйонів гривень – на мисливське господарство Стільки коштів минулоріч витратили підприємства Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства на ведення мисливського господарства. На охорону та відтворення диких тварин, зокрема, спрямовано півтора мільйона гривень. Так, у Радомишльському лісомисливському господарстві на охорону та відтворення звірів витратили по 27 тис. грн на кожну тисячу гектарів, у Новоград-Волинському – по 15 тис. грн.

Надходження ж від ведення мисливського господарства за 2011 рік загалом по управлінню становили 622 тис. грн. Це лише 15% загальних витрат. За 2011 рік посадові особи підприємств на порушників правил полювання склали 223 протоколи, вилучили 39 одиниць вогнепальної зброї, наклали більше 42 тис. грн штрафів. Майже 37 тис. грн уже стягнено. Зараз мисливствознавці та єгері працюють над підрахунком диких тварин. Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Лісівник України №1-2 (45)

Володимир Чорногуз – другий на міжнародному конкурсі

Водій Володимир Чорногуз із ДП «Берегометське ЛГ» – кращий оператор гідроманіпулятора в Україні. А нещодавно він підтвердив свою майстерність на міжнародному конкурсі в російському місті Вологда, посівши там друге місце. Почесний диплом і мотоцикл – така нагорода переможцеві від організаторів, холдингової компанії ЗАТ «Підйомні машини». Попередня сходинка до успіху – перемога на четвертому Всеукраїнському змаганні на звання «Кращий оператор гідроманіпулятора», де Володимир Чорногуз виборов перше місце. Гідроманіпуляторами обладнуються лісовози, які працюють на заготівлі деревини, її сортуванні на нижніх складах. Тому професійній вправності водіїв на підприємствах Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства приділяють належну увагу – від підвищення кваліфікації до перенавчання у Сторожинецькому лісовому коледжі, який готує кадри для лісової галузі області й регіону. Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ

cmyk

• лісова техніка •

Лісівник України №1-2 (45)

17 січня – 13 лютого 2012 року

Надійна техніка для лісозаготівельних робіт Компанія «Junkkari Oy», що входить до складу концерну «MSK Group», є одним із найбільших виробників лісогосподарської техніки. «Junkkari Oy» першою із фінських компаній, що діють у цій сфері, отримала сертифікат відповідності ISO 9001. П’ятдесятирічний досвід роботи компанії демонструє непохитний успіх обраної діяльності. Маніпулятори та причіпи марки «Patruuna» виробляють і комплектують на «Junkkari Oy» на індивідуальне

замовлення, згідно з потребами клієнта. Перед поставкою кожен маніпулятор належно випробовують. Маніпулятори «Patruuna» можуть бути укомплектовані різними модифікаціями розподільників, ротаторів для захоплення й аутригерів. Є широкий вибір додаткового обладнання, що дає змогу запропонувати замовникові найкраще рішення, зважаючи на його потреби і оброблювану сировину. Маніпулятори 700 і 800 серій обладнані поворотною рейкою із загартованої сталі й обертовим зубчастим колесом. Шарніри оснащені бронзовими втул-

ками і пальцями із загартованої сталі. Змінні L-подібні ковзні модулі забезпечують надійну опору для стрілки маніпулятора. Підіймальні циліндри 800 серії обладнані ковзальним захистом і міцними ширококутними шарнірами. Маніпулятори серії 900 і 1000 створені для роботи у складних умовах. Механізм повороту колони (чотири гідроциліндри) і виготовлена із загартованої сталі поворотна зубчаста рейка дають змогу швидко та зручно виконувати роботи навіть на стрімких схилах, при цьому зберігаючи запас вантажно-

Технічні характеристики трелювальних візків «Patruuna» Трелювальні візки «Patruuna»

Фермер

10+

12+

Рейкове навантаження, кг

7000

8000

9000

10000

12000

Питома вага, кг

950

1200

1600

1800/2100

2300/2700

Навантажувальна щільність,

2,0

2,3

2,5

Довжина вантажного сектора, мм

3480

3520

4000

Загальна довжина, мм

5560

6280

Ширина колії, мм

1700

1850

1900

Загальна ширина, мм

2160

2250/2450

2300/2450/2580

Кількість огороджень

Поворотні циліндри, шт.

Тягове зусилля (200 бар), кп

1700

1800

Швидкість (40–80 л/хв), км/год

2,55

Дорожній просвіт, мм Труба рами, мм Колеса

510

550/600

600/650

6 х 150 х 150

8 х 160 х 160

10 х 200 х 200

400/60-15,5 ELS

400/60-15,5 ELS 500/60-15,5 ELS 500/55-17 ELS

400/60-15,5 ELS 500/55-17 ELS 16,0/70-20 ELS

400/55-22,5 ELS 500/60-22,5 ELS 600/50-22,5 ELS

го моменту в усій робочій зоні маніпулятора. Усі шарнірні з’єднання мають бронзові підшипники із загартованими пальцями. Міцний сферичний шарнір плавно розподіляє вантажопідіймальність на всьому вильоту стріли. Модель 5769 устаткована литою основою і механізмом повороту колони (чотири гідроциліндри) – це надійний вибір для замовників, що цінують точність геометрії підіймання. Модель 1084 розроблена спеціально для рубок догляду, забезпечена швидкодіючою і міцною стрілою шестикутного профілю, в якій перше коліно обладнане ланцюгом, а друге – гідравлічним циліндром. Удосконалена підіймальна геометрія та конструктивні рішення «Patruuna» гарантують винятково високу вантажопідіймальність у всій робочої зоні маніпулятора, яка зберігається також при роботі на максимальному вильоті стріли. Система керування маніпулятором оснащена подвійним демпфіруванням «Comfort Drive Patruuna» (рис. 1), яке значно знижує динамічні навантаження й удари. Керування стрілою маніпулятора і захопленням здійснюється окремими важелями керування (рис. 2) і нахилами джойстика (рис. 3). Маніпулятор працює завдяки системі клапанів попереднього керування, що дає змогу заощадити простір у кабіні трактора, забезпечує хорошу видимість і зручне положення для роботи оператора. Розподільник монтують на колоні маніпулятора, а в

Рис. 4 Рис. 1 Подвійне демпфірування

Рис. 2 Важелі керування

Рис. 3 Patruuna Ergo

Електронна сиcтема попереднього керування Рис. 5 Гідравлічна система попереднього керування

17 січня – 13 лютого 2012 року

• лісова техніка •

Лісівник України №1-2 (45) Технічні характеристики маніпуляторів «Patruuna»

Маніпулятори «Patruuna»

5785

5771

966

866

762

751

Максимальний виліт стріли, м

8,5

6,6

6,2

5,1

Вантажний момент, брутто, кН/м

Вантажний момент, нетто, кН/м

Момент повороту, кН/м

9,2

7,8

Поворотний циліндр, шт.

Кут повороту, 0

380

360

Захоплення, м

0,2

FR 10

FR 7

Робочий тиск, бар

185

175

Рекомендована продуктивність гідронасоса, л/хв

45– 80

30– 60

30–60

–

Вантажопідіймальність без захоплення, кг, 4 м

950

1050

750

645

550

575

Вантажопідіймальність без захоплення, кг, 6 м

610

690

500

430

390

450/5,1 m

Маса з фланцевим кріпленням, кг

1340

950

900

800

700

670

–

1000

850

750

720

Тип ротора

Подовжувач, шт

кабіну встановлюють лише джойстики попереднього керування. Для маніпулятора «Patruuna» можна вибрати електронну (рис. 4) або гідравлічну (рис. 5) систему попереднього керування. У причіпних форвардерах «Patruuna» висока вантажопідіймальність поєднується з маневреністю, стійкістю і добре збалансованим розвантажувачем. Усі моделі причіпних форвардерів «Patruuna» мають однобалкову раму, яка забезпечує зручність переміщення огорож. Причіпний форвардер обладнаний двома циліндрами і конічними роликовими підшипниками для керування рамою, що дає змогу легко маневрувати в лісі по траєкторії руху трактора. Завдяки симетричній балці можна подолати найскладніші перешкоди. Міцна конструкція і низький центр ваги забезпечують стійкість і надійний баланс. При рубках догляду великі та широкі колеса оберігають від пошкоджень при наїзді на коріння. «Patruuna» 8+ у комбінації з маніпулятором 700 серії – розумне рішення для різних цілей. «Patruuna» 9+ або 10+ у комбінації з маніпулятором 800 серії вирізняються підвищеною потужністю і мають кращі характеристики, необхідні для роботи у складних експлуатаційних умовах.

Приводний механізм причіпних форвардерів «Patruuna» 10+ 4WD і 12+ 4WD створює тягове зусилля 18 кН. Керування тягою здійснюється за допомогою важелів керування або електричного приводу з кабіни трактора. При ввімкненні повного приводу обидва тягових двигуни візка мостів і керування тягою опускаються між колесами форвардера, і всі колеса стають ведучими. У разі обертання коліс швидше від тягових двигунів система клапанів автоматично знижує зусилля на привід коліс. Після зниження швидкості пересування автоматика відновлює колишнє зусилля. Комбінація причіпного форвардера 4WD з маніпулятором 900 або 1000 серії дає змогу отримати систему потужного класу для виконання високопродуктивних лісових робіт. Д ля причіпних форвардерів «Patruuna» можна придбати автономне гідравлічне обладнання, яке забезпечує достатню продуктивність у тих випадках, коли гідравліка трактора є недостатньою. Техніка «Junkkari Patruuna» ідеально підходить як для сільськогосподарських потреб, так і для професійного використання при лісозаготівельних роботах.

Маса з триточковим кріпленням, кг

Марічка МАТВІЄНКО

терміни та словосполучення П

Порода (Holzart; gatunek) – у лісівництві

синонім поняття «вид рослин». Порода головна (Hauptholzart; gatunek drzewny główny) – порода, яка в певних лісорослинних й екологічних умовах най краще відповідає господарській меті. Порода деревна (Baumart, Holzart; gatunek drzewny)– рід або вид деревної рослини. За господарським значенням розрізняють лісові, лісомеліоратив ні, плодові та декоративні деревні породи. Порода другорядна (Nebenbaumart; gatunek drzewny podrzędny) – деревна порода, що має меншу господарську та економічну цінність порівняно з голов ною. Порода

лісоутворююча

(bestandesbildende Holzart; gatunek lasotwórczy) – деревна порода, здатна в межах свого ареалу, у властивих для неї едафічних умовах забезпечити форму вання зімкнутих корінних деревостанів, саморегуляцію і біологічну стійкість лісових угруповань і має вагоме еколо гічне та економічне значення. Пос т упові рубки (Schirmschlag; częściowe cięcie rębne) – система рубок, при яких стиглий деревостан вирубують за декілька прийомів упродовж одного, двох і більше класів віку. Розрізняють рівномірно-поступові і нерівномірнопоступові рубки (групово-вибіркова, улоговинна, групово-поступова).

Порода деревна панівна (herrschende

Holzart; gatunek drzewny panujący) – 1. Особини наступних поколінь відносно попередніх. 2. Сукупність потомків однієї особини або пари особин. Порода переважаюча (herrschende Holzart; gatunek drzewny przeważający) – деревна порода, що займає більшу час тину площі лісостану або складає більшу частину його деревинного запасу. Порода підгінна (Treibholzart; gatunek wypełniający) – деревна або чагарникова порода, що виконує роль підгону, сти мулює ріст у висоту та очищення від сучків дерев головної породи. Порода супутня (Begleitholzart; gatunek drzewny domieszkowy) – деревна порода, яка росте разом з лісоутворювальною породою як домішка, як правило, у 2– 3-му ярусі насадження, а інколи і в підліс ку. В окремих випадках супутня порода може виступити як лісоутворювальний, формуючи перший ярус разом з головною породою. Потужність ґрунту (Bodentiefe; głębokość gleby) – товщина генетично пов’язаних ґрунтових горизонтів, що формуються під впливом води, повітря і живих організ мів та характеризуються родючістю.. Що потужніший ґрунт, то він багатший. Потужність ґрунту, за П.С. Погребняком (1968), є одним із факторів, що визнача ють трофогенний ряд в едафічній сітці. Походження деревостану (Entstehung des Bestandes; pochodzenie drzewostanu) –

спосіб утворення деревостану. Розріз няють деревостани природного і штуч ного походження; які виросли з насіння, називають насінними, а які утворилися з парості – паростковими. Пояс рослинності (Höhenstufe; strefa roślinna) – відносно однорідна рослин ність в межах певної висоти над р. м. Праліс (Urwald; las pierwotny) – ліси, що розвивалися тільки під впливом при родних факторів. ґрунт, клімат, флора, фауна і процеси розвитку П. не були ні зруйновані, ні змінені через лісокористу вання, випас худоби або інший прямий чи непрямий вплив людини. Предмет

дослідження

(Untersuchungsobjekt; objekt badań) – певний аспект дослідження процесів чи явищ в межах об’єкта досліджень. Прилягання лісосіки (Schlaganschluß, Schlagordnung; przyleganie zrębu) – поря док закладання лісосік на ділянці стигло го лісу або в лісовому кварталі. Розрізня ють чотири способи прилягання лісосік: безпосередній, черезсмужний, кулісний і шаховий. Принцип географізму в лісовій типології (geographisches Prinzip in der

Waldtypologie; zasada geografizmu w leśnej typologii) – закономірна зміна лісів від повідно до зміни природних зон. Обґрун тований Г. Морозовим (1914). Приріст біомаси (Biomassenzuwachs; przyrost biomasy) – кількісне за річний період збільшення живої речовини популя

ції, виражене в одиницях маси на одиницю площі. Приріст річний (jährlicher Zuwachs; przyrost roczny) – шар деревини, що наростає за рік. Природа (Natur; gatunek) – все, що без посередньо не відноситься до людини і її діяльності. Природозаповідний фонд (ПЗФ)

(Naturschutzgebiete; naturalny przyrodochronny fundusz) – ділянки суші і водного простору, природні комплек си та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різно манітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтри мання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля. Природне

поновлення

(Naturverjüngung; odnowienie naturalne) – процес утворення нового покоління лісу природним шляхом. Природокористування (Naturnutzung; przyrodoużytkowanie) – сукупність усіх форм діяльності людини, пов’язаної з використанням ресурсів довкілля для задоволення потреб суспільства. Раціо нальне природокористування – науково обґрунтоване використання природних ресурсів без втрати ними кількісного і якісного потенціалу; включає охорону і відтворення природних ресурсів.

• постаті •

Лісівник України №1-2 (45)

17 січня – 13 лютого 2012 року

Євген Іванович Цурик: науковець і поет Ми і надалі знайомимо читачів «Лісівника України» з людьми, які зробили вагомий внесок у розвиток лісового сектора національної економіки. Вони є особистостями, мало відомими широкому загалу, але такими, про яких Україна повинна знати. Професор, доктор сільськогосподарських наук Євген Іванович Цурик належить саме до цієї когорти. Його доробок, відданість науці, принциповість і людяність заслуговують великої пошани. Євген Іванович Цурик– колоритна фігура в науковому світі лісівників: професор, доктор сільськогосподарських наук, дійсний член Лісівничої Академії наук України, автор багатьох монографій, наукових статей, підручників, навчальних посібників та методичних розробок, серед яких «Ялинники Карпат» (1980), «Еколого-економічна ефективність лісокористування» (1991), «Лісовпорядкування. Організація виконання робіт» (2006), «Таксація динаміки деревостанів» (2008) та інші. Я познайомився з Євгеном Івановичем на кафедрі економіки, організації та планування лісової промисловості та лісового господарства Львівського лісотехнічного інституту (тепер Національний лісотехнічний університет України). Працюючи впродовж багатьох років з Євгеном Івановичем, я знав його як викладача і науковця, котрий завзято «гризе» граніт лісівничої науки. Та зовсім недавно відкрив для себе його як поета. Ознайомившись з його збірками віршів «Пробні акорди» (1992) та «Відгуки серця» (1998), я побачив його в цілком іншому амплуа. У поезії Євгена Івановича криється щось загадкове і неземне. В ній відображені його юнацькі роки, біль душі та рани, що з роками не гояться. Загадковим залишається для мене і сам поет. Навіть

Довідка Цурик Євген Іванович народився 3 травня 1937 р. в с. Бобівці Сторожинець кого району Чернівецької області. У 1952 р. закінчив сільську семирічну школу, 1958 р. – Сторожинецький лісовий технікум. Після завершення навчання працював техніком-лісівником, бухгалтером, помічником лісничого. У 1962–1967 рр. навчався на лісогосподарському факультеті Львівського лісотехнічного інституту. Потім пра цював старшим лаборантом, інженером науково-дослідного сектору. У 1970–1973 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі лісової таксації Української сільськогосподарської академії (м. Київ). У 1973 р. успішно захистив дисертацію і здобув вчений ступінь кан дидата сільськогосподарських наук. Закінчивши аспірантуру, працював молодшим науковим співробітником відділу інформації і матеріального забезпечення АСУВ Інсти туту кібернетики АН УРСР (1973–1974), науковим співробітником Поліської АЛДС в м. Житомирі (1974–1975), молодшим співробітником Львівського інституту ботаніки АН УРСР (1975–1979), асистентом кафедри економіки й організації лісової промисловості і лісового господарства Львівського лісотехнічного інституту (1979–1982), а з 1982 року – доцентом цієї ж кафедри. У липні 1989 року Євген Іванович перейшов працювати до Львівського державного університету ім. І. Франка, на посаду доцента кафедри раціонального природокористу вання. Згодом повернувся до Українського державного лісотехнічного університету (м. Львів) на кафедру лісової таксації та лісовпорядкування, де в 2000 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора сільськогосподарських наук. Зараз Є.І. Цурик – на заслуженому відпочинку, він і надалі збільшує власний творчий доробок. у зрілому віці він постійно дивує неординарністю, перш за все великою силою волі, яка дає йому змогу долати повсякденні труднощі самотнього життя. Сподіваюся, що широкому колу читачів «Лісівника України» цікаво буде ознайомитися з думками працівників Національного лісотехнічного університету України, котрі разом працювали з Євгеном Івановичем і добре знають його творчий доробок. На моє запитання: «Що Вас найглибше вражає в поезіях і життєвому шляху професора Євгена Цурика», вони відповіли по-різному. Старший науковий співробітник науково-дослідного сектору Національного лісотехнічного університету України Ніна Синякевич: – Євген Іванович Цурик асоціюється з Каменярем, який невтомно і непохитно довбає скелю науки, долаючи постійний фізичний біль. Що особливо вражає: будучи незаперечним авторитетом у власній справі, професор прагнув

поділитися своїми знаннями на користь загальної справи. Пригадую цікаві моменти в роботі Євгена Івановича: коли йому скоротили кількість «годин», він записав свої лекції на магнітофон і таким чином допоміг студентам краще засвоїти важливий матеріал. Євген Іванович дуже коректний у дискусіях, пошуку істини, а ще – добрий порадник. Він завжди радо відгукнеться, якщо до нього звернутися за науковою консультацією. Можливо, якби кожен з нас намагався так чесно жити і творити, не розраховуючи на винагороду, нам вдалося б змінити світ на краще. Декан лісогосподарського факультету, проф., д-р сільськогосподарських наук Степан Миклуш: – Євген Іванович – людина твердого духу, наполегливий, упевнений у власній правоті дослідник. Вражає глибина досліджень широкого кола лісівничих проблем з екологічної та економічної точок зору. Професор уміло впорядко-

вує і використовує вислови видатних людей та перли народної творчості у своїх доробках. Доцент кафедри економіки і менеджменту лісових підприємств, канд. екон. наук Євген Сенько: – Професор Євген Цурик є трудоголіком, який постійно відшукує як задоволення, так і розраду в роботі. Будьяке поставлене перед ним завдання він завжди вирішує. Поет-науковець – скромна людина, що веде аскетичний спосіб життя, не терпить фальші і лукавства. Закінчуючи роздуми про наукове життя і творчість Євгена Івановича, хочу наголосити, що серед нас таких людей мало, вони заслуговують великої пошани та високих державних нагород. Ігор СИНЯКЕВИЧ, завідувач кафедри економіки і менеджменту лісових підприємств НЛТУ України, проф., д-р екон. наук

Пішов із життя Твердохліб Павло Тимофійович На 83-му році пішов із життя добре відомий в Україні й на Вінниччині лісівник

ТВЕРДОХЛІБ Павло Тимофійович Народився Павло Тимофійович 12 вересня 1929 р. в с. Орлівка Тульчинсь-

Української РСР», його відзначено орде-

кого району Вінницької області. Закінчив Малинський лісотехнічний технікум,

ном «Знак пошани», медалями «За доб-

Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю інженер-технолог.

лесну працю», «Ветеран праці», відзна-

У 1949–1951 рр. працював техніком-технологом КПП Будівельного тресту

кою Вінницького ОУЛМГ «За сумлінну

№2 у Ленінградській області. З 1951 р. до 1954 р. був на дійсній військовій стро-

працю», ювілейними медалями з нагоди

ковій службі. У 1954–1963 рр. – працював інженером лісосічного фонду, това-

Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

рознавцем, начальником дільниці, техкерівником дільниці, майстром першої

Павло Тимофійович був по-справж-

категорії, економістом у Тульчинському ліспромгоспі №12 тресту «Київлісзаг».

ньому мудрою і скромною людиною,

З 1963 р. – слухач ВПШ при ЦК Компартії України, завідувач відділу Тульчинсько-

великим оптимістом, життєлюбом з чудовим почуттям гумору. Він житиме в

го РК КПУ, другий секретар Піщанського РК КПУ, з 1968 р. до 1991 р. – начальник

серці кожного із нас.

обласного управління лісового господарства і лісозаготівель, генеральний директор обласного виробничого лісогосподарського об’єднання «Вінницяліс».

Щирі співчуття сім’ї, рідним, друзям покійного висловили голова Вінницької облдержадміністрації М.В. Джига, голова обласної ради С.П. Татусяк, керівни-

Під керівництвом Павла Тимофійовича було значно підвищено продуктив-

ки обласного управління лісового та мисливського господарства, директори

ність лісів, покращено їхній санітарний стан, істотно збільшено площу технічно

держпідприємств лісового господарства області, ветерани лісового господарс-

цінних лісових насаджень. Було облаштовано багато лісових розсадників, де

тва, профспілкова організація лісівників.

впроваджено комплексну механізацію робіт для вирощування посадкового

Перестало битися серце справжнього патріота України, знаного організатора

матеріалу. Введено в експлуатацію 5 лісовиробничих комплексів, збудовано 10

лісогосподарського виробництва. Павло Тимофійович залишив по собі добру

нових і реконструйовано 11 цехів деревообробки. Повністю було укомплекто-

пам’ять – могутні подільські ліси, згуртовану команду лісівників, професіоналів

вано підприємства директорами і головними спеціалістами.

високого класу.

За високий професіоналізм і вагомий особистий внесок у розвиток лісового господарства Твердохлібу П.Т присвоєно високе звання «Заслужений лісовод

Поховали Павла Тимофійовича 18 січня на його батьківщині, в с. Орлівка Тульчинського району.

17 січня – 13 лютого 2012 року

• Досвід •

Лісівник України №1-2 (45)

Затонулі ліси: лісозаготівля у водосховищах У водосховищах світу криються справжні скарби: мільйони кубічних метрів деревини. І часто її якість, як це не дивно, дуже висока. У південноамериканському Суринамі, наприклад, у водосховищі Брокопондо, вже п’ять років заготовляють дорогу та рідкісну тропічну деревину. І при цьому не треба знищувати вологих тропічних лісів, адже деревостан уже затонув у водосховищі. Ульріх Бік з інституту Лісового господарства світу, що є складовою інституту Йоганна Генріха фон Тюнена в Гамбургу, говорить про це так: «Якраз у суринамському водоймищі дуже високоякісна деревина. Такої нині, в умовах екологічно раціонального ведення лісового господарства, десь інде майже не знайти. Там, зокрема, є дерева, що підпадають під Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення і які не можна звалювати у звичайних лісах». За наявними даними, у величезному внутрішньому морі площею 1500 км2, утричі більшому за Боденське озеро, стоять дерева, об’єм деревини в яких налічує 10 млн м3. Це водосховище створили у 1960–1964 рр., щоб скористатися його гідроенергією для отримання струму, необхідного для роботи алюмінієвого заводу. Ліс тоді просто залишили на своєму місці. «Вартість цих дерев тоді просто не усвідомлювали. Нині подумали б передусім про те, як використати деревину», – розповідає Ульріх Бік. Права на її використання належать виробникові дерев’яної підлоги Джосові Деннебосу з Нідерландів, генеральним

Водолаз із ланцюговою пилою. Робота під водою криє небезпеку, адже її виконують на глибині до 35 м. Для гідравлічних ланцюгових пил це, звісно, не проблема, та водолазові важко

імпортером на німецький ринок є фірма «Bart & Co. GmbH» з Коршенбройха.

Висока якість деревини

Як би там не було, та навіть після 40 років перебування під водою якість деревини дуже не погіршилась. Арно Фрювальд з Інституту технології деревообробки та біології дерева, ще однієї складової інституту Йоганна Генріха фон Тюнена в Гамбургу, з 1980-х років досліджує якість деревини, що затонула під час сплавляння і десятки років пролежала на дні річок та озер. А.Фрювальд констатує: «Ми встановили, що навіть після 50 років перебування у воді деревина ще досить добре зберігає свої властивості, приблизно на 80–90%». Дослідження фахівців з інституту Йоганна Генріха фон Тюнена, додамо, зосереджені на таких властивостях, як твердість, еластичність, міцність і гігроскопічність деревини. У випадку водосховища Брокопондо можна говорити навіть про покращення властивостей деяких видів деревини. «Деревина у водосховищах загалом у кращому стані ніж та, що затонула під час сплавляння, оскільки її ще не звалювали. Це, однак, залежить ще й від виду деревини», – вважає Фрювальд. Передусім слід враховувати, що темні види деревини краще переносять перебування під водою, ніж світлі. У деревині за цей час можуть відкластися деякі види мінеральних речовин, і навпаки, деякі речовини, які вона містить, можуть вимитися звідти.

Деревину консервують

Водосховище Брокопондо

Лісозаготівельна робота під водою. Спочатку обрізають надводну частину стовбура, далі, перед тим як звалити, водолази фіксують дерево ланцюгами і спилюють його під водою. На завершення – підіймають на човен.

Ульріх Бік коментує: «За результатами певних досліджень, якість деревини зі суринамського водоймища від перебування у воді, що тривало десятки років, навіть покращилася, завдяки тому, що деякі небажані речовини, які вона містила, звідти вимилися». Перебування під водою дає деревині вирішальну перевагу з точки зору стійкості, позаяк грибки тут жодних шансів не мають. У такий спосіб в буквальному сенсі цього слова відбувається консервація деревини. Подібні до суринамського проекти реалізують, наприклад, у Канаді, Гані та Малайзії. Заготівля у водосховищі цінної тропічної деревини прибутковіша, ніж господарська діяльність, яку здійснюють із ялинками та ялицями, позаяк тропічна деревина на ринку значно дорожча. Звалювати затонулі ліси, однак, не так вже й легко і безпечно, адже роботу дово-

Буксирування: щодня пірнальники-звалювальники Джоса Деннебоса заготовляють у водосховищі Брокопондо близько 150 м3 деревини та буксирують її до лісопилки, що на березі

диться виконувати глибоко під водою. Джос Деннебос задіяв для цього водолазів, які під водою на глибині до 35 м роблять це гідравлічними ланцюговими пилами. Щоби після спилювання стовбури не йшли одразу на дно, пірнальники-звалювальники попередньо обмотують їх дротяним канатом. За його допомогою їх підіймають і на човнах транспортують безпосередньо на лісопилку, що на березі. Розповідає Ульріх Бік: «Для заготівлі у водоймах не потрібно розбудовувати жодної інфраструктури, наприклад, трелювальних шляхів. Завдяки цьому трелювання лісу значно спрощується і завдає менше шкоди навколишньому середовищу». Завдяки тропічній деревині з водосховища ринок збагачується високоякісною продукцією, використання якої, крім того, ще й виправдане з екологічних міркувань. Адже затонулі ліси у водосховищах світу колись таки розкладуться, вивільнивши при цьому величезну кількість метану. А болотний газ у 25 разів шкідливіший для клімату, ніж двоокис вуглецю. Арно Фрювальд робить висновок: «Краще будемо добувати біомасу з річок і водоймищ, ніж залишатимемо її там гнити». Переклад редакції

cmyk

Лісівник України №1-2 (45)

• наостанок •

17 січня – 13 лютого 2012 року

Ліс, що затонув У попередньому номері ми розповідали про закам’янілий ліс. А тепер розповімо про не меншу дивовижу – ліс… що затонув. Гадаєте, це неможливо? Помиляєтесь! Унаслідок природних і техногенних катаклізмів таке трапляється, хоча й нечасто. Отож, до вашої уваги четвірка наймальовничіших озер (чи, правильніше, підводних лісів?).

Періяр (Індія)

Каїнді (Казахстан)

Кам’яні схили, круті скелі, густий хвойний ліс… Із гребеня скель відкривається чудова панорама ущелин Каїнді, Сати та долини річки Чилик. А за 5 км зеленіє березовий ліс, який і дав назву озеру – у перекладі з казахської «Каїнді» означає «там, де багато берез». Та добратися до цього дива природи непросто – треба піднятися на висоту 1867 м. Саме там, посеред хвойного лісу в ущелині Кунгей Алатау розташоване загадкове та містичне озеро Каїнді. Подекуди його глибина сягає 30 м. А під водою …ліс. Коріння дерев розгалужене на дні озера, а верхівки, прагнучи світла, прориваються крізь його темні води вгору і стирчать, ніби щогли затонулих кораблів. У 1911 році у цій місцевості стався землетрус, унаслідок якого зсув перекрив ріку. Долина перед цією природною перешкодою наповнилася водою. Так утворилося озеро. Вода у ньому настільки холодна (навіть влітку її температура не перевищує 6°С), що сосни чудово збереглися й досі. Особливо добре їх видно крізь смарагдову воду в тиху погоду. Найчастіші гості тут – драйвери, які з насолодою прогулюються стежками підводного лісу.

Ще одне підводне захоронення лісу – в індійському штаті Керала. Як і на Каїнді, тут можна побачити верхівки дерев, які то тут, то там стирчать із води. Але на відміну від казахського озера, Періяр розташований не високо в горах, а в національному парку Періяр серед вічнозелених тропічних лісів, які покривають 75% території парку. Озеро виникло внаслідок будівництва дамби через ріку Мулаперіяр у 1895 році. Його площа – 26 км². Періяр вважають однією з особливостей парку не тільки завдяки його красі, а й підводному лісу. Стовбури мертвих дерев надають йому особливого шарму. Місцеві жителі називають це місце «цвинтарем лісових духів» і під час свят прикрашають сухі гілки різнобарвними стрічками. Незважаючи на похмуру назву, озеро є основним джерелом питної води для диких тварин парку, тому в обов’язки персоналу входить контроль за станом озера. Але для туристів організовують екскурсії, під час яких вони можуть по-справжньому відчути красу цього неповторного місця. Аналогічними Періяру є водосховища із затопленим лісом Удавалаве на ШріЛанці та Вольта в Республіці Гані, які також виникли внаслідок діяльності Людини.

Каддо (Техас, США)

Kampong Pluk (Камбоджа)

Ще один затонулий, але живий ліс можна побачити в Камбоджі, лише у воді ростуть не кипариси, а мангрові дерева. Ці джунглі є прихистком для багатьох представників дикої природи. «На плаву» тримаються не тільки зарості мангрових дерев, а й село на палях, жителі якого виловлюють креветок. Тільки тут можна помилуватися унікальними мангровими лісами, які ростуть в озері, а інколи – і на ділянках зі солоною водою. До речі, представники місцевої фауни теж змушені були пристосуватися до «водяних» умов. Так, місцеві макаки навчилися ловити крабів. Щоб не тривожити тварин, усі екскурсії проводять на звичайному човні, а до села курсує швидкісніший транспорт – моторні катери. Звичайно, це не всі затонулі ліси, але запевняємо, що наймальовничіші. Тому майте на увазі: у світі ще багато цікавого!

На відміну від розглянутих вище мертвих підводних лісів, ліс на озері Каддо (Техас) – живий або, як ще його називають, плавучий. Дерева все ще ростуть і тішать око незвичною красою. Хвойні та кипариси чудово почувають себе у воді, вік деяких із них – понад 1000 років. Більше того, плавучий ліс на озері Каддо вважають одним із найбільших кипарисових лісів. Саме озеро неглибоке, вода у ньому досить прозора навіть влітку, коли воно покрите ряскою, заростями водяних лілій та індійських лотосів. На вигляд – справжнє болото, а пахне свіжою водою і травою. На зиму поля лілій та лотосів ховаються під воду, і тоді поверхня озера схожа на дзеркало площею 106 км2. На озері ростуть 189 видів дерев і кущів, найвідомішими із яких є «лисі» кипариси, 75 видів трав, 42 види ліан, 216 видів птахів, 90 видів риб і рептилій та 42 види тварин. «Лисі» кипариси – це те, що робить озеро унікальним. Лисими їх називають тому, що, на відміну від своїх сухопутних родичів, вони є листяними і на зиму скидають листя. Насіння кипарисів не може проростати у воді, тому вік кипарисів, що ростуть в озері, становить не менше 100 років. Кипариси, особливо ті, що у воді, мають спеціальні утворення, які називають «коліна». Це нарости, схожі на пеньки, які ростуть від коренів. Вчені поки що достеменно не з’ясували, для чого вони деревам. За однією із гіпотез, їхнє основне призначення – додаткове постачання коріння киснем, за іншою – вони допомагають деревам краще закріпитися в землі, щоб їх не вирвало ураганом. З кипарисів звисають довгі пасма іспанського моху, сірі влітку і зелені взимку, що надають ще більш незвичного і навіть містичного вигляду цьому місцю, тому не дивно, що на озері Каддо завжди багато туристів. Підготувала Ольга Середа