Містечковий бомонд
гуляв вітер. Щоправда, в одному з них встановили роздовбаний «Домінант», замість того щоб придбати більш сучасну техніку. У менших приміщеннях, до яких можна було зробити окремий вхід із вулиці, відкривали магазинчики. Одне крило і склади взагалі здали в оренду. Як з’ясувалося, керував цим процесом новий заступник директора Жоржик. Про нього особисто теж стали відомі цікаві речі. Свого часу Георгій Леонідович працював заступником директора з господарчої роботи на іншому підприємстві і, розкравши все, що можна і не можна, сколотив собі статок. Такого господарника там здихалися. Тепер його найняли, напевно, для того, щоб зробити банкрутом наступне підприємство. У такий спосіб відбувався процес «прихватизації». Проте, що б там не було, виробництво поки що не згорнули. Але тепер виробничий відділ, пославшись на відсутність належного обладнання, пропонував перекидати клієнтів на якусь нову фірму. А з друкарні тим часом почав тікати народ.
Розділ 12. Виконроб Цього дня на Галицьку чекало два сюрпризи. Спочатку її викликав до себе директор і повідомив, що з монтажної він надумав зробити домашній бар, де прийматиме поважних гостей і проводитиме прес-конференції. – То до чого тут я? Ви хочете бачити мене за шинквасом, у фартушку подавальниці, чи топлес біля рюрі?31 – Ні. Я хочу, щоб ви попрацювали над дизайном приміщення, знайшли підрядника і втілили мій задум у життя. – Цікава пропозиція. – А хіба не ви колись працювали у проектному інституті? – Авжеж. Я бачила, як працюють проектувальники. Рюря – жердина у стриптиз-барі
31
153